ВСТУП

 

Навчальна дисципліна «Аграрна політика» є однією із складових комплексної підготовки фахівців галузі знань 05 «Соціальні та поведінкові науки» спеціальності 051 «Економіка».

Анотація навчальної дисципліни:

«Аграрна політика» – це сукупність принципів, методів, форм, прийомів прийняття управлінських рішень як на рівні державного управління економікою країни, так і на рівні підприємств агробізнесу, які виникають в процесі діяльності державних органів, які визначають формування бізнес-середовища агробізнесу та взаємодіють з суб’єктами господарювання. Мова йде про прийняття відповідних законодавчих актів, підготовку до цієї роботи, оцінка впливу державних управлінських та регулюючих  заходів на формування цивілізованого ринкового середовища в АПК України.

Аграрна політика має свою істотну особливість, яка пов’язана з багатогалузевістю та складністю бізнес-процесів (біологічні цикли виробництва сировини, переробка, зберігання, логістика, трейдинг), територіальною розконцетрованістю бізнес-одиниць, специфікою взаємодії бізнесу із владою та населенням, експортною орієнтованістю агробізнесу тощо. Дисципліна покликана зламати традиційно пасивне ставлення представників агробізнесу (переважно – дрібного та середнього бізнесу) до процесів державного управління економікою, що викликано історію та спе­ци­фі­кою розвитку аграрної економіки в Україні як в радянський період, так і в ро­ки незалежності. Проте, в сфері агробізнесу відбулися радикальні зміни, які пов’язані із процесами реформування економіки на ринковий лад, дерегуляцією, євроінтеграційними процесами та активному входженні агробізнесу України в глобалізаційний простір; капіталізації, коли до­мінуючу роль почали відігравати нові аг­ро­­про­­ми­с­лові формування (хол­дин­ги, тран­сна­ці­о­нальні корпорації, фі­нан­со­во-про­­ми­сло­ві групи тощо); із все від­чут­­нішим впливом сві­тових тен­ден­цій та за­ко­но­мірностей на розвиток бі­з­нес-про­цесів в Україні. Такі зміни потребують професійних кадрів з новим, ринковим мисленням. Це означає, що істотно змінюється відношення до аграрної політики в сфері агробізнесу. Крім того, власники новостворених агропромислових формувань прагнуть звести до мінімуму кількість по­мил­кових рішень, що не можливо без постійного моніторингу політичних та законодавчих процесів, а також активної участі та кооперації представників агробізнесу в структурах, які лобіюють та захищають інтереси підприємств або цілих галузей.

У практичному сенсі студенту важливо опанувати не лише теоретичну основу аграрної політики, а й розуміти механізм її реалізації та відповідність тим процесам, які виникають під впливом ринкових перет­ворень. Вивчення аграрної політики допоможе глибше зануритися в сутність дисципліни, набути певних практичних навичок, кваліфіковано оцінювати зміст і характер соціально-економічних процесів, здійснювати самоконтроль своїх знань і, що найважливіше, формувати власне розуміння і бачення проблеми, виносити своє судження та тлумачення її, обґрунтовувати можливі шляхи її розв’язання.

 

Міждисциплінарні зв’язки: дисципліна «Аграрна політика» базується на окремих науках фундаментального  цик­лу: «Економіка підприємств», «Соціологія», «Політологія», «Інфраструктура аграрного ринку», «Економіка і організація агробізнесу», «Аграрний менеджмент», «Аграрний розвиток», «Економіка сільських територій», «Управління безпекою та якістю аграрної продукції», «Аграрний консалтинг», «Маркетинг агробізнесу», «Логістика експорту аграрної продукції». Дисципліна «Аграрна політика» тісно пов`язана із іншими науками магістерської програми підготовки – «Управлінська економіка», «Конкурентоспроможність в агробізнесі», «Управління стратегічними змінами в агробізнесі», «Технології форсайту в менеджменті агробізнесу», «Маркетинговий менеджмент в агробізнесі».

Мета дисципліни «Аграрна політика» – виклад принципів, завдань та функцій управління діяльністю підприємств агробізнесу з врахуванням впливу державних регулюючих органів та законодавчого поля, розгляд алгоритмів, стратегій та політик, які дозволять озброїти майбутніх спе­ці­а­ліс­тів з агробізнесу необхідними теоретичними знаннями і практичними на­вич­ками в області теорії і практики організації управлінської діяльності на під­приємствах АПК та побудови їх роботи в умовах активної взаємодії та врахуванні впливу політичного середовища.

Завдання (навчальні цілі) дисципліни полягає у формуванні в студентів цілісної системи знань та опанування достатніми теоретичними знаннями щодо суті, змісту та головних напрямів розробки і реалізації аграрної політики з тим, щоб не тільки аналізувати соціально-економічні процеси, що відбуваються в АПК, а й показати їх взаємозв'язок і взаємообумовленість, розкрити систему явищ, процесів і законів у цій сфері діяльності людини. У результаті вивчення дисципліни студенти повинні засвоїти елементи аналітичної діяльності, принципи організації, методику й технології управління діяльністю підприємства в умовах взаємодії з політичним середовищем, навчитися проводити авторські узагальнення, зокрема, в частині збору інформації, теоретичних посилок та робочих гіпотез, вибору методики та методів проведення аналізу законодавчого регулювання аграрних ринків з метою прийняття подальших стратегічних рішень.

В процесі викладання дисципліни реалізуються такі завдання:

• з`ясувати суть та значення аграрної політики для підприємств агробізнесу;
• вивчити особливості розроблення аграрної  політики в Україні та інших країнах, що є провідними гравцями на світовому ринку продовольства;
• розуміти механізм розроблення та реалізації аграрної політики;
• засвоїти основні положення управління основними складовими сучасної аграрної політики;
• вивчити основні підходи до організації діяльності на підприємствах агробізнесу щодо взаємодії з державними інституціями, які впливають регулювання  умов ведення бізнесу;
• оцінити потенціал і можливості сучасної аграрної політики України в контексті проблем розвитку села та сільської місцевості;
• розуміти значення та особливості земельних відносин в Україні;
• знати підходи до визначення продовольчої безпеки як критерію ефективності аграрної політики
• розуміти особливості аграрної політики відносно різних типів аграрних підприємств в Україні;
• засвоїти методику врахування політичної складової у формуванні стратегії бізнес-діяльності суб’єктів агробізнесу;
• розуміти вплив на формування аграрної політики глобалізації і світової продовольчої проблеми, а також проблем сталого розвитку суспільства;
• оцінювати адаптивність аграрної політики в Україні до процесів євроінтеграції;
• розробити механізми подолання негативних наслідків та вирішення проблем корупції, непрофесіоналізму та недостатньої мотивації державних чиновників, а також домінування «тіньової економіки» в агробізнесі.

Предмет дисципліни «Аграрна політика» є система знань про управління процесами як на макрорівні (державне і суспільне управління), так і на мікрорівні (стратегічне та тактичне управління суб’єктами агробізнесу в частині взаємодії із державними інститутами), що визначають цивілізовані ринкові умови функціонування агропромислового комплексу, як складової частини національної економіки.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен набути такі  результати навчання:

1. Знання:

методичних та методологічних основ розробки і реалізації комплексу заходів щодо підтримки і розвитку підприємств сільського господарства і агропромислового комплексу в системі міжгалузевих зв'язків у національній економіці; фундаментальних концепцій аграрної політики, теоретичних та методичних інструментаріїв для діагностики і моделювання  діяльності компаній агробізнесу в процесі взаємодії з державними інститутами, методологічних основ прийняття стратегічних рішень в агробізнесі з врахуванням політичних ризиків.

2. Уміння:

уміння з позицій теорії економічної політики держави та її складової частини - аграрної політики осмислювати і оцінювати практичні дії державних і самоврядних структур по створенню зовнішнього соціально-економічного та організаційно-правового середовища, яке детермінує рівень розвитку агропромислового сектору національної економіки на конкретному історичному етапі життя країни та утвердження його ролі в гарантуванні продовольчої безпеки держави; формувати стратегії підприємства з врахування політичних факторів; здійснювати аналіз конкурентного середовища функціонування підприємства, впливу зовнішнього середовища, особливо державного регулювання, на ефективність діяльності підприємств агробізнесу; своєчасність збору необхідної інформації; виконувати наукові дослідження у сфері аграрної політики та взаємопов’язаних напрямках; проводити науково-методичну роботу з удосконалення методики планування аграрної політики; здійснювати розробку методичного забезпечення навчання та підвищення кваліфікації спеціалістів із аграрної політики; проводити консультації для спеціалістів інших підрозділів з питань організації роботи підприємства в частині врахування політичної складової агробізнесу.

3. Комунікація:

здатність працювати в умовах жорсткої конкуренції як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках; координувати діяльність структурних підрозділів, що відповідають за реалізацію аграрної політики та взаємодії із державними інститутами; координувати взаємодію між різними структурними підрозділами підприємства, які впливають на досягнення стратегічних цілей, зокрема надання необхідної інформації щодо впливу політичної складової;, зрозуміле і недвозначне донесення власних висновків, а також знань та пояснень, що їх обґрунтовують, до фахівців і нефахівців.

4. Автономність та відповідальність:

продемонструвати розуміння особистої відповідальності за професійні та/або управлінські рішення чи надані пропозиції/рекомендації, які можуть впливати на діяльність державних органів, що відповідають за розробку аграрної політики, а також суб’єктів агробізнесу (в частині взаємодії із державними інститутами) в цілому чи окремі її складові.

 

Вивчення навчальної дисципліни передбачає формування та розвиток у студентів компетентностей та програмних результатів навчання відповідно до освітньо-професійної програми «Економіка агробізнесу».

Інформація про компетентності та відповідні їм програмні результати навчання за освітньою програмою та результати навчання за дисципліною подаються у вигляді таблиці (табл. 1).

Таблиця 1

Матриця компетентностей та програмних результатів навчання,які формуються

під час вивчення навчальної дисципліни «Аграрна політика»

у відповідності до освітньо-професійної програми «Економіка агробізнесу»

Шифр компетентності	Компетентності	Шифр програмних результатів	Програмні результати навчання
Загальні компетентності (ЗК)
ЗК 04	Здатність вести професійну комунікацію	ПРН 01	Формулювати, аналізувати та синтезувати рішення науково-практичних проблем на абстрактному рівні шляхом декомпозиції їх на складові
ЗК 07	Здатність свідомо та соціально-відповідально діяти на основі етичних міркувань і принципів академічної доброчесності	ПРН 02	Демонструвати високу соціальну відповідальність і дотримання принципів академічної доброчесності
		ПРН 03	Демонструвати навички спілкування в професійних і наукових колах державною та англійською мовами
		ПРН 06	Демонструвати високу соціальну відповідальність і дотримання принципів академічної доброчесності.
		ПРН 07	Оцінювати результати власної роботи і нести відповідальність за особистий професійний розвиток
Спеціальні (фахові) компетентності (СК)
ФК 02	Здатність до професійної комунікації в сфері економіки іноземною мовою	ПРН 09	Збирати, обробляти та аналізувати статистичні дані, науково-аналітичні матеріали, необхідні для вирішення комплексних економічних завдань
ФК 05	Здатність розуміти ключові тренди соціально-економічного та демографічного розвитку	ПРН 13	Обґрунтовувати управлінські рішення щодо ефективного розвитку суб’єктів господарювання
ФК 07	Здатність обґрунтовувати управлінські рішення щодо ефективного розвитку суб’єктів господарювання	ПРН 14	Оцінювати можливі ризики, соціально-економічні наслідки управлінських рішень
ФК 08	Здатність оцінювати можливі ризики, соціально-економічні наслідки управлінських рішень.	ПРН 15	Застосовувати наукові підходи до формування та обґрунтування ефективних стратегій в економічній діяльності
ФК 10	Здатність до розробки сценаріїв і стратегій розвитку соціально-економічних систем	ПРН 16	Розробляти сценарії і стратегії розвитку соціально-економічних систем
ФК 11	Здатність здійснювати проектну та консалтингову підтримку розвитку агробізнесу	ПРН 17	Обґрунтовувати управлінські рішення та проекти щодо консалтингової підтримки компаній
ФК 14	Вміння планувати,  проводити та презентувати наукові дослідження, готувати результати наукових робіт до оприлюднення	ПРН 18	Демонструвати навички інтегрального обґрунтування та оцінювання економічних рішень у сфері агробізнесу
ФК 15	Здатність визначати та критично оцінювати ключові тренди соціально-економічного розвитку та застосовувати їх для формування нових моделей економічних систем та процесів	ПРН 19	Знати принципи і процеси функціонування агробізнесу і аграрних ринків
ФК 18	Вміння приймати рішення щодо розвитку організації та обґрунтування відповідних заходів в умовах ризику і невизначеності	ПРН 20	Уміти самостійно визначати напрямки розвитку підприємств агробізнесу і їх об’єднань на основі оцінки стану внутрішнього і зовнішнього середовища

Матриця відповідності компетентностей результатам навчання за дисципліною «Аграрна політика» представлена в табл. 2.

Таблиця 2

Матриця відповідності компетентностей результатам навчання

за дисципліною «Аграрна політика»

Компетентності		Результати навчання
		Знання Зн1 Концептуальні знання, набуті у процесі навчання та професійної діяльності, включаючи певні знання сучасних досягнень Зн2 Критичне осмислення основних теорій, принципів, методів і понять у навчанні та професійній діяльності	Уміння Ум1 Розв'язання складних непередбачуваних задач і проблем у спеціалізованих сферах професійної діяльності та/або навчання, що передбачає збирання та інтерпретацію інформації (даних), вибір методів та інструментальних засобів, застосування інноваційних підходів	Комунікація К1 Донесення до фахівців і нефахівців інформації, ідей, проблем, рішень та власного досвіду в галузі професійної діяльності К2 Здатність ефективно формувати комунікаційну стратегію	Автономія та відповідальність АВ1 Управління комплексними діями або проектами, відповідальність за прийняття рішень у непередбачуваних умовах АВ2 Відповідальність за професійний розвиток окремих осіб та/або груп осіб АВ3 Здатність до подальшого навчання з високим рівнем автономності
ЗК 04	Здатність вести професійну комунікацію			К2
ЗК 07	Здатність свідомо та соціально-відповідально діяти на основі етичних міркувань і принципів академічної доброчесності				АВ2
ФК 02	Здатність до професійної комунікації в сфері економіки іноземною мовою			К2
ФК 05	Здатність розуміти ключові тренди соціально-економічного та демографічного розвитку	Зн1	Ум1
ФК 07	Здатність обґрунтовувати управлінські рішення щодо ефективного розвитку суб’єктів господарювання			К1	АВ1
ФК 08	Здатність оцінювати можливі ризики, соціально-економічні наслідки управлінських рішень.				АВ1
ФК 10	Здатність до розробки сценаріїв і стратегій розвитку соціально-економічних систем		Ум1		АВ1
ФК 11	Здатність здійснювати проектну та консалтингову підтримку розвитку агробізнесу		Ум1	К1
ФК 14	Вміння планувати,  проводити та презентувати наукові дослідження, готувати результати наукових робіт до оприлюднення	Зн1		К1
ФК 15	Здатність визначати та критично оцінювати ключові тренди соціально-економічного розвитку та застосовувати їх для формування нових моделей економічних систем та процесів	Зн2	Ум1
ФК 18	Вміння приймати рішення щодо розвитку організації та обґрунтування відповідних заходів в умовах ризику і невизначеності		Ум1	К1	АВ1

Засвоєні студентами знання та набуті під час вивчення даної дисципліни навички є основою для здійснення практичної діяльності у сфері управління аграрної політикою на рівні державних органів (Верховна рада України, Міністерство аграрної політики та продовольства, місцеві органи влади тощо), суспільних та громадських організацій, які координують та лобіюють інтереси різних учасників агробізнесу, а також у сфері управління діяльністю підприємств агробізнесу в частині їх взаємодії із державними інститутами та врахуванні політичної складової в бізнес середовищі.

Досягненню мети та ефективній реалізації завдань вивчення дисципліни підпорядкована логіка її викладання, структура і зміст.

 

 

 

Таблиця 3

тематичний план дисципліни

 

Назви змістових модулів і тем	Кількість годин						Кількість годин
	денна форма						заочна форма
	усього	у тому числі					усього	у тому числі
		Л*	С*	І*	ПК*	СР*		К*		І*	ПК*	СР*
1	2		4	5	6	7
Тема 1. Поняття про аграрну політику як інструмент державного управління	12	2	2	2		6	10		2	2		6
Тема 2. Теоретичні засади та особливості розроблення аграрної  політики	10		2	2		6	10		2	2		6
Тема 3. Основні складові сучасної аграрної політики	10		2	2		6	10		2	2		6
Тема 4. Глобалізація, євроінтеграція і світова продовольча проблема та аграрна політика України	12		4	2		6	12		2	2		8
Тема 5. Земельні відносини як центральна ланка аграрної політики	16		4	4		8	14		2	2		10
Тема 6. Продовольча безпека як критерій ефективності аграрної політики	10		2	2		6	10		2	2		6
Тема 7. Сучасна аграрна політика України і проблеми розвитку села	10		2	2		6	10		2	2		6
Тема 8. Сучасні проблеми аграрної політики в Україні та механізми їх вирішення	18		4	4		10	20		4	4		12
Тема 9. Особливості розробки стратегії компаній в агробізнесі з врахуванням політичної складової	20		6	4		10	20		4	4		12
Контрольна (модульна) робота	2		2				2		2
Усього годин	120	2	30	24	-	64	120		24	24	-	72

* Л – лекції; С – семінарські заняття; К – контактні заняття; І – індивідуальні заняття; СР – самостійна робота, ПК* – підсумковий контроль.

 

 

1. зміст ДИСЦИПЛІНИ за темами

 

Тема 1. Поняття про аграрну політику як інструмент державного управління

Сучасна роль і місія сільського господарства.

Потреба управління сільським господарством. Політика як інструмент державного управління. Чинники, які обумовлюють потребу опрацювання державної політики щодо сільського господарства. Аграрна економіка та її особливості.

Аграрна політика, як складова державної економічної політики. Суть аграрної політики та еволюція її трактування. Головні складові та ознаки аграрної політики. Соціально-економічне призначення аграрної політики.

Понятійний апарат аграрної політики. Компонентне й законодавче забезпечення аграрної політики.

Умови реалізації аграрної політики. Роль аграрної політики у формуванні і використанні економічного потенціалу. Життєвість і дієвість аграрної політики.

     

Тема 2. Теоретичні засади та особливості розроблення аграрної  політики

Потреба і підґрунтя розроблення аграрної політики, науковість і принципи розроблення аграрної політики. Зовнішнє і внутрішнє середовище аграрної політики.

Призначення і місія аграрної політики. Макроекономічні чинники аграрної політики. Тенденції та соціально-економічні процеси аграрної економіки, як предмет аграрної політики.

Структурне забезпечення і структуризація аграрної політики. Принципи формування зовнішнього середовища аграрної економіки. Державне регулювання розвитку аграрного сектору.

Обґрунтування характеру аграрної політики. Принципова модель формування державної політики. Стримувальний, стабілізаційний, відновлювальний (реноваційний) і відтворювальний характер аграрної політики. Аграрний цикл та потреба його врахування при розробці аграрної політики. Чинники, що впливають на характер аграрної політики.

Принципи зв’язку аграрної політики та аграрної економіки. Взаємозв’язок зовнішнього і внутрішнього середовища у функціонуванні аграрної економіки. Особливості аграрної політики на різних рівнях національної економіки. Компетенції та їх розподіл залежно від рівня управління аграрною економікою.

Модель аграрної політики: суть, принципи, розробка та ієрархія побудови. Алгоритм обґрунтування, розроблення та реалізації адаптивної аграрної політики.

 

Тема 3. Основні складові сучасної аграрної політики

Головні завдання та цілі аграрної політики. Мета і пріоритети аграрної політики. Шляхи реалізації основних пріоритетів державної аграрної політики. Провадження і оцінювання результатів аграрної політики. Критерії і показники оцінювання результативності державної аграрної політики.

Стратегічні орієнтири, які слід враховувати при розробленні аграрної політики. Короткострокові та глобальні орієнтири національної і аграрної економіки.

Формування інструментарію реалізації аграрної політики. Послідовність дій щодо розроблення й реалізації аграрної політики.

Моніторинг аграрної політики: суть, алгоритм організації, інформаційне забезпечення, послідовність аналізу й оцінювання результатів аграрної політики.

Законодавче забезпечення трансформаційних процесів у аграрному секторі.

Місце і роль аграрного сектору в національній економіці України: критерії, методика, показники.

 

Тема 4. Глобалізація, євроінтеграція і світова продовольча проблема та аграрна політика України

Тенденції розвитку сільського господарства під впливом глобалізаційних процесів.

Аграрна політика і сталий розвиток сільського господарства. Суть сталого розвитку та його головні ознаки. Критерії і показники сталого розвитку.

Аграрна політика та глобальні світові процеси. Об’єктивна потреба захисту власного аграрного виробництва.

Національна аграрна політика та зарубіжний досвід. Державний аграрний протекціонізм.

Аграрна політика та її завдання в умовах членства України в СОТ.

Завдання аграрної політики в умовах євроінтеграційних процесів.

Особливості аграрної політики країни в умовах торгівельних війн та зовнішньої військової агресії.

 

Тема 5. Земельні відносини як центральна ланка аграрної політики

Земельні відносини: суть, особливості формування та прояву. Земельні перетворення та інтереси власності на землю.

Зміст та особливості земельних перетворень в Україні. Етапи земельних перетворень. Земельні перетворення і земельна реформа. Паювання землі: суть, позитивні та негативні ознаки. Ринок у системі земельних відносин. Методи державного регулювання земельних відносин.

Проблеми і невирішені питання земельних перетворень в Україні. Роль держави у формуванні і регулюванні земельних відносин. Досвід регулювання земельних відносин у зарубіжних країнах.

Продаж землі як складова земельного ринку. Умови, порядок та механізм організації ринку землі. Державна охорона та моніторинг використання земельних ресурсів України.

 

Тема 6. Продовольча безпека як критерій ефективності аграрної політики

Продовольча безпека: соціально-економічна суть, характер та особливості прояву. Сучасна парадигма продовольчої безпеки. Продовольча безпека як складова національної безпеки: мета, умови, стратегія, чинники. Принципова модель національної продовольчої безпеки.

Особливості та механізм регулювання продовольчої безпеки. Продовольча доктрина і продовольча політика. Індикатори та показники продовольчої безпеки. Баланси продовольства як інструмент державного регулювання продовольчої безпеки. Оцінювання стану продовольчої безпеки країни і продовольчого забезпечення населення. Формування механізму нормативно-правового та реального забезпечення державної продовольчої політики.

 

Тема 7. Сучасна аграрна політика України і проблеми розвитку села

Село як головна ланка сільської території. Оцінка і кількісна характеристика сучасного українського села.

Економіка села, її суть, принципи та чинники становлення і розвитку.

Політика розвитку сільських територій: суть, складові, особливості формування. Потреба опрацювання сучасної соціальної політики для села. Оцінка сучасної соціальної інфраструктури села, її особливостей та джерел фінансування.

Потреба виокремлення політики соціального розвитку села в окремий напрям державної соціально-економічної політики.

Організація практичних дій щодо забезпечення ефективного розвитку сільських територій. Підприємництво та умови його розвитку в сільській місцевості.

Людський чинник та його роль у розвитку аграрної економіки. Основи формування людського потенціалу та людського капіталу в агропромисловому виробництві. Мотиваційна складова людського капіталу та інноваційного розвитку.

Селянин як пріоритет аграрної політики. Сучасні тенденції в житті українського селянина як виразника людського чинника соціально-економічного розвитку. Селянський потенціал та його сучасні характеристики.

Оцінювання людського чинника аграрного сектору України. Механізм формування і відтворення трудових ресурсів села. Життєвий потенціал села та його якісні і кількісні зміни.

Сучасна місія українського селянства. Соціально-психологічні риси селянина. Демографічна ситуація на селі та демографічна політика держави.

 

Тема 8. Сучасні проблеми аграрної політики в Україні та механізми їх вирішення

 

Потреба у розробці довгострокових стратегій розвитку аграрного сектора.

Аграрна політика в Україні на сучасному етапі: позитивні сторони та невирішені питання.

Політика та агробізнес. Проблеми лобіювання та конфлікти бізнес-інтересів у політиці. Ринок землі як фактор консолідації чи маніпулювання.

Виробництво сировини, продукція з доданою вартістю, готова продукція – орієнтири для агробізнесу в Україні.

Стратегії аграрної політики України на зовнішніх аграрних ринках.

Регуляція та дерегуляція аграрної політики: за та проти.

Процес законотворчості в агробізнесі: механізм, прозорість, ефективність, відповідність інтересам головних зацікавлених осіб в агробізнесі.

Активна громадянська позиція та загальна політична зрілість селян та зацікавлених в успішності аграрного бізнесу: проблеми формування та розвитку.

 

Тема 9. Особливості розробки стратегії компаній в агробізнесі з врахуванням політичної складової

Характеристика політичного бізнес-середовища підприємств агробізнесу. Вплив різних складових політичного середовища на результати кінцевої діяльності підприємств агробізнесу. Необхідність та спо­соби дослідження політичного середовища.

Політико-правові фактори, які впливають на вибір стратегії підприємств агробізнесу.

Особливості аграрного сектору України. Структура аграрного сектору. Аграрні підприємства. Фермерські господарства. Особисті селянські господарства.

Об'єктивні  причини появи та феномен агрохолдингів в Україні. Формування аграрної політики відносно агрохолдингів.

Порівняльна оцінка різних форм господарювання в аграрному секторі України: суть, потреба, методика.

Державно-приватне партнерство у сфері агропромислового виробництва.

Законодавче і політичне регулювання бізнес-процесів виробництва основних видів продукції агробізнесу.

 

 

2. ПОТОЧНА НАВЧАЛЬНА РОБОТА СТУДЕНТІВ ДЕННОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ

 

2.1. Карта навчальної роботи студента

Таблиця 4

КАРТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА

з вибіркової дисципліни «Аграрна політика»

для студентів освітньої програми «Економіка агробізнесу»

Денна форма навчання

 

№ заняття	Вид та тема навчального заняття	Макс. кількість балів
Змістовий модуль №1
1	Тема 1. Поняття про аграрну політику як інструмент державного управління	5
2	Тема 2. Теоретичні засади та особливості розроблення аграрної  політики	5
3	Тема 3. Основні складові сучасної аграрної політики	5
4	Тема 4. Глобалізація, євроінтеграція і світова продовольча проблема та аграрна політика України	25
5-6	Тема 5. Земельні відносини як центральна ланка аграрної політики	25
7	Тема 6. Продовольча безпека як критерій ефективності аграрної політики	25
8-9	Тема 7. Сучасна аграрна політика України і проблеми розвитку села	25
10-11	Тема 8. Сучасні проблеми аграрної політики в Україні та механізми їх вирішення	25
12-13	Тема 9. Особливості розробки стратегії компаній в агробізнесі з врахуванням політичної складової	25
14	Контрольна (модульна) робота	15
15	Підведення підсумків
Усього  балів за роботу  на семінарсько-практичних заняттях		75
За виконання індивідуальних завдань для самостійної роботи студентів
Види вибіркових завдань
Захист змістовної частини індивідуального завдання (дослідження впливу законодавчих актів регулювання ринку одного із товарів АПК)		10
Виконання вибіркових завдань		15
Виконання завдань (за індивідуальним вибором)		5-15
Аналітична оцінка одного із запропонованих законопроектів, пропозицій (презентація-доповідь)		5-10
Участь у дебатах (тема та формат узгоджується завчасно)		5-15
Аналітика законодавчих процесів та важливих подій в політичному сегменті середовища агробізнесу (презентація-доповідь)		5
Аналітичний (критичний) огляд наукових публікацій за заданою тематикою		5
Написання реферату (есе)		5
Переклад літературних джерел іншомовного походження за заданою проблематикою		5
Аналітичний звіт власних наукових досліджень за відповідною тематикою		5-10
Виконання завдань в рамках дослідницьких проектів кафедри (факультету)		5-15
Разом балів за  СРС		100

 

2.2. Критерії оцінювання поточних результатів вивчення дисципліни

Організація оцінювання.

Оцінювання знань студентів з науки здійснюється на основі результатів поточного контролю (заліку). Оцінювання здійснюється за 100-бальною шкалою.

Завданням поточного контролю є перевірка рівня розуміння та засвоєння матеріалу курсу, уміння самостійно опрацьовувати текстовий матеріал, набуття знань та сформованості навичок вирішення конкретних питань та ситуацій, здатності осмислювати сутність змісту матеріалу заняття, сформованості вмінь публічно чи письмово обґрунтувати власну точку зору, уміння працювати в команді, здатність нести відповідальність за надані рекомендації та прийняті рішення тощо. Результати поточної успішності студентів є показником рівня засвоєння ними робочої навчальної програми та виконання вимог Карти самостійної роботи студентів.

При поточному контролі результатів навчання оцінці підлягають результати навчання, що виявляються через набуті компетентності (знання, уміння, навички тощо), а саме:

• відповіді (виступи) на аудиторних заняттях;
• результати виконання контрольних (модульних) робіт;
• результати виконання і захисту завдань самостійної роботи студента;
• результати виконання і захисту інших видів робіт, що передбачені робочою навчальною програмою;

 

Підсумкове оцінювання рівня знань студентів за результатами поточного здійснюється в діапазоні від 0 до 100 балів (включно). Об`єктом оцінювання студента є:

1. систематичність і активність роботи студента протягом семестру над вивченням програмного матеріалу науки (виконання завдань та відповіді на семінарських заняттях) – оцінюється максимум 70 балами;
2. рівень виконання контрольних (модульних) завдань – оцінюється максимум 15 балами;
3. виконання вибіркових завдань – оцінюється максимум 15 балами.

Оцінюванню систематичності і активності роботи студента протягом семестру над вивченням програмного матеріалу науки підлягають рівень знань, продемонстрований у відповідях і виступах на семінарських і практичних заняттях (презентація наукових доповідей та презентації виконання завдань самостійної роботи), активність при обговоренні питань, що винесені на семінарські (практичні) заняття, результати експрес-контролю.

 

Студенти протягом семестру виконують 8 контрольних робіт, кожна з яких містить 1 запитання дискусійного характеру. Таким чином, за цим видом контролю кожний студент може отримати максимум 40 балів.

Критерії оцінювання знань студентів

по кожному питанню контрольної роботи

Оцінювання знань студентів по окремих завданнях контрольної роботи здійснюється таким чином:

5 балів - студент дав правильну і вичерпну відповідь на поставлене запитання, при цьому показав високі знання понятійного апарату, уміння аргументувати своє ставлення до відповідних категорій, залежностей та явищ, знання літературних джерел. Відповіді на питання підкріплені конкретними прикладами із сфери агробізнесу.

4 бали – студент у цілому успішно відповів на поставлене запитання, проте існують окремі помилки у аргументації відповіді та у використанні понятійного апарату. Приклади з агробізнесу присутні, проте не повністю розкривають особливість питання, мають не зажди логічний зв'язок із теорією питання.

3 бали – студент у цілому відповів на поставлене запитання, але не спромігся переконливо аргументувати свою відповідь, серйозно помилився у використанні понятійного апарату. Приклади з агробізнесу або відсутні, або мають суто формальний характер і мало пов’язані із теорією питання.

1-2 бали – студент лише зазначив окремі елементи відповіді на запитання, на основі яких складно вималювати логічну систему та зрозуміти логіку відповіді.

0 балів – студент дав неправильну відповідь на запитання, ухилився від аргументувань, показав незадовільні знання понятійного апарату або взагалі не відповів.

У разі пропуску з поважних причин аудиторних занять студент має право їх відпрацювати за графіком консультацій. Відпрацювання аудиторних занять можуть бути здійснені впродовж 2-х тижнів (14 календарних днів), починаючи з моменту, коли студент має знову приступити до занять (завершилася дія відповідної поважної причини), але не пізніше дня початку залікового тижня у відповідному семестрі. Поважними причинами пропуску студентом аудиторних занять можуть бути хвороба, виклик до суду, правоохоронних органів чи до військового комісаріату; відрядження; сімейні обставини тощо, що мають бути підтверджені документально — лікарняний, медична довідка, повістка, тощо.

Крім того, кожен студент має можливість отримати максимум 20 балів за усну наукову презентацію (доповідь).

Критерії оцінювання знань студентів

із презентації (доповіді) на семінарських заняттях

16-20 балів – студент чітко володіє матеріалом, знає про останні тенденції в аграрній політиці, дає точні та чіткі відповіді на питання, показує високі знання понятійного апарату, може встановити логічний зв'язок між різними явищами економічного життя. Відповіді на питання підкріплені конкретними прикладами із сфери агробізнесу.

11-15 балів – студент в цілому володіє матеріалом, проте при відповіді на питання припускає неточності непринципового характеру, існують окремі помилки в аргументації відповіді та у використанні понятійного апарату.

6-10 балів – студент володіє матеріалом поверхнево, при відповіді на питання припускає неточності принципового характеру, не завжди може встановити логічний зв'язок між різними явищами економічного життя, серйозно помилився у використанні понятійного апарату.

0-5 балів – студент не володіє матеріалом, дає неправильну відповідь на запитання, ухилився від аргументувань, показав незадовільні знання понятійного апарату або взагалі не відповів, очевидна несамостійність виконання завдання.

 

 

Для проведення контрольного (модульного) контролю знань студентів виділено один модуль. Формою модульного контролю є контрольна робота, яка складається з 3 теоретичних чи методичних питань. Контрольна робота проводиться протягом 2 академічних годин на практичних заняттях. Час проведення модульного контролю встановлюється кафедрою і доводиться до студентів на початку семестру.

Кожне питання модульного завдання оцінюється на основі традиційної п’ятибальної шка­ли оцінювання («відмінно», «добре», «задовільно», «незадовільно») При цьому не­за­до­вільна оцінка («2») підраховується у загальному підсумку як «0» (нуль) балів. Таким чином максимальна оцінка за виконання двох контрольних (модульних)  робіт складає 15 балів.

Критерії оцінювання знань студентів

по окремих питаннях модульного контролю

Оцінювання знань студентів по окремих завданнях модульних завдань здійснюється таким чином:

5 балів - студент дав правильну і вичерпну відповідь на поставлене запитання, при цьому показав високі знання понятійного апарату, уміння аргументувати своє ставлення до відповідних категорій, залежностей та явищ, знання літературних джерел. Відповіді на питання підкріплені конкретними прикладами із сфери агробізнесу.

4 бали – студент у цілому успішно відповів на поставлене запитання, проте існують окремі помилки у аргументації відповіді та у використанні понятійного апарату. Приклади використання тих чи інших складових аграрної політики присутні, проте не повністю розкривають особливість питання, мають не зажди логічний зв'язок із теорією питання.

3 бали – студент у цілому відповів на поставлене запитання, але не спромігся переконливо аргументувати свою відповідь, серйозно помилився у використанні понятійного апарату. Приклади із аграрної політики або відсутні, або мають суто формальний характер і мало пов’язані із теорією питання.

0 балів – студент дав неправильну відповідь на запитання, ухилився від аргументувань, показав незадовільні знання понятійного апарату або взагалі не відповів.

При незадовільній оцінці або у разі пропуску з поважних причин контрольної модульної роботи студент має право їх відпрацювати за графіком консультацій. Відпрацювання цього виду заборгованості можуть бути здійснені впродовж 2-х тижнів (14 календарних днів), починаючи з моменту, коли студент має знову приступити до занять (завершилася дія відповідної поважної причини), але не пізніше дня початку залікового тижня у відповідному семестрі.

 

Зразок модульного завдання

 

ДВНЗ «КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ВАДИМА ГЕТЬМАНА»

 

Кафедра           Економіки і менеджменту агробізнесу

Дисципліна     Аграрна політика

Спеціалізація  Економіка агробізнесу

 

Завдання № _____

 

 

1. Виходячи із суті аграрної політики обґрунтувати найприйнятніший для реалій України підхід до управління аграрною економікою.
2. Висловити власне розуміння мети, шляхів та пріоритетів сучасної аграрної політики України.
3. Ваші конкретні пропозиції щодо першочергових дій на посаді Міністра аграрної політики та продовольства України та/або відповідного Комітету у Верховній Раді України.

 

 

Затверджено на засіданні кафедри:

Економіки і менеджменту агробізнесу

протокол № __ від ______  20__ р.

Зав. кафедрою:                                                         __________       Дем'яненко С.І.  

 

Викладач:                                                                     __________        Єранкін О.О.

 

 

Таким чином, максимальна сума набраних студентом балів за семестр за результатами поточного контролю може становити 100.

За рішенням кафедри студентам, які брали участь у науково-дослідній роботі, можуть присуджуватися додаткові (заохочувальні) бали. Їх кількість не повинна перевищувати 10 балів за семестр. Науково-дослідна діяльність студентів — участь студентів у роботі наукових конференцій, студентських наукових гуртків та проблемних груп, підготовці публікацій, участь у Всеукраїнських олімпіадах і конкурсах та Міжнародних конкурсах тощо понад обсяги завдань, які встановлені робочою навчальною програмою з відповідної дисципліни

Підсумкова оцінка виставляється за умови, що студент успішно виконав усі модульні та індивідуальні завдання, передбачені програмою дисципліни. У разі  невиконання завдань поточного контролю з об’єктивних причин, студент  має право за дозволом  декана  скласти їх до останнього практичного заняття в  обумовлений з викладачем час. Оформлення оцінки відбувається під час останнього семінарського заняття відповідного семестру.

Результати оцінювання всіх складових поточного контролю фіксуються в електронному журналі обліку навчальної роботи студентів академічної групи.

Результат підсумкового контролю у формі заліку фіксується в заліковій відомості в термін, який становить:

• для студентів денної форми навчання — не пізніше 2-х робочих днів    після проведення останнього аудиторного заняття з дисципліни;
•    для студентів заочної і дистанційної форм навчання — за розкладом сесії.

 

Отримані бали за 100-бальною шкалою переводяться також у 4-х-бальну та шкалу ЕCTS у такому порядку (табл. 5):

Таблиця 5

Переведення даних 100-бальної шкали оцінювання в 4-бальну та шкалу за системою ECTS

Шкала КНЕУ, балів	Оцінка за 4-бальноюшкалою	Шкала EСTS
90 – 100	відмінно	A
80 – 89	добре	B
70 – 79		C
66 – 69	задовільно	D
60 – 65		E
21 – 59	незадовільно з можливістю повторного складання екзамену (заліку)	FX
0 – 20	незадовільно з можливістю вивчення дисципліни за індивідуальним графіком у формі додаткової індивідуально-консультативної роботи	F

 

Студент, який набрав за результатами поточного контролю від 0 до 20 балів (включно), вважається таким, що не виконав вимоги робочої навчальної програми з дисципліни, передбаченої індивідуальним навчальним планом, і отримує з  дисципліни незадовільну оцінку. Він має право за власною заявою опанувати цю дисципліну в наступному семестрі понад обсяги встановлені навчальним планом за індивідуальним графіком у формі додаткової індивідуально-консультативної роботи згідно з діючими в Університеті положеннями. 

Студенти, які за результатами підсумкового контролю у формі заліку набрали від 0 до 59 балів (включно), після належної підготовки мають право повторно скласти залік у формі виконання індивідуальної контрольної роботи.

Індивідуальна контрольна робота складається з 10 завдань, кожне з яких оцінюється за вимогами, що є аналогічними вимогам до екзаменаційного білета.

 

3. ПОТОЧНА НАВЧАЛЬНА РОБОТА СТУДЕНТІВ ЗАОЧНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ

 

3.1. Карта навчальної роботи студента

Таблиця 6

КАРТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА

з вибіркової дисципліни «Аграрна політика»

для студентів освітньої програми «Економіка агробізнесу»

Заочна форма навчання

 

№ контак­т­ного заняття	Вид та тема навчального заняття	Макс. кількість балів
Змістовий модуль №1
1	Тема 1. Поняття про аграрну політику як інструмент державного управління	5
2	Тема 2. Теоретичні засади та особливості розроблення аграрної  політики	5
3	Тема 3. Основні складові сучасної аграрної політики	5
4	Тема 4. Глобалізація, євроінтеграція і світова продовольча проблема та аграрна політика України	35
5	Тема 5. Земельні відносини як центральна ланка аграрної політики	35
6	Тема 6. Продовольча безпека як критерій ефективності аграрної політики	35
7	Тема 7. Сучасна аграрна політика України і проблеми розвитку села	35
8	Тема 8. Сучасні проблеми аграрної політики в Україні та механізми їх вирішення	35
9	Тема 9. Особливості розробки стратегії компаній в агробізнесі з врахуванням політичної складової	35
11	Контрольна (модульна) робота	15
12	Підведення підсумків
Усього  балів за роботу  на семінарсько-практичних заняттях		75
За виконання індивідуальних завдань для самостійної роботи студентів
Види вибіркових завдань
Захист змістовної частини індивідуального завдання (дослідження впливу законодавчих актів регулювання ринку одного із товарів АПК)		10
Виконання вибіркових завдань		15
Виконання завдань (за індивідуальним вибором)		5-15
Аналітична оцінка одного із запропонованих законопроектів, пропозицій (презентація-доповідь)		5-10
Участь у дебатах (тема та формат узгоджується завчасно)		5-15
Аналітика законодавчих процесів та важливих подій в політичному сегменті середовища агробізнесу (презентація-доповідь)		5
Аналітичний (критичний) огляд наукових публікацій за заданою тематикою		5
Написання реферату (есе)		5
Переклад літературних джерел іншомовного походження за заданою проблематикою		5
Аналітичний звіт власних наукових досліджень за відповідною тематикою		5-10
Виконання завдань в рамках дослідницьких проектів кафедри (факультету)		5-15
Разом балів за  СРС		100

 

3.2. Критерії оцінювання поточних результатів вивчення дисципліни

Організація оцінювання.

Оцінювання знань студентів з науки здійснюється на основі результатів поточного контролю (заліку). Оцінювання здійснюється за 100-бальною шкалою.

Завданням поточного контролю є перевірка рівня розуміння та засвоєння матеріалу курсу, уміння самостійно опрацьовувати текстовий матеріал, набуття знань та сформованості навичок вирішення конкретних питань та ситуацій, здатності осмислювати сутність змісту матеріалу заняття, сформованості вмінь публічно чи письмово обґрунтувати власну точку зору, уміння працювати в команді, здатність нести відповідальність за надані рекомендації та прийняті рішення тощо. Результати поточної успішності студентів є показником рівня засвоєння ними робочої навчальної програми та виконання вимог Карти самостійної роботи студентів.

При поточному контролі результатів навчання оцінці підлягають результати навчання, що виявляються через набуті компетентності (знання, уміння, навички тощо), а саме:

• відповіді (виступи) на аудиторних заняттях;
• результати виконання контрольних (модульних) робіт;
• результати виконання і захисту завдань самостійної роботи студента;
• результати виконання і захисту інших видів робіт, що передбачені робочою навчальною програмою;

 

Підсумкове оцінювання рівня знань студентів за результатами поточного здійснюється в діапазоні від 0 до 100 балів (включно). Об`єктом оцінювання студента є:

4. систематичність і активність роботи студента протягом семестру над вивченням програмного матеріалу науки (виконання завдань та відповіді на контактних заняттях) – оцінюється максимум 70 балами;
5. рівень виконання контрольних (модульних) завдань – оцінюється максимум 15 балами;
6. виконання вибіркових завдань – оцінюється максимум 15 балами.

Оцінюванню систематичності і активності роботи студента протягом семестру над вивченням програмного матеріалу науки підлягають рівень знань, продемонстрований у відповідях і виступах на контактних заняттях (презентація наукових доповідей та презентації виконання завдань самостійної роботи), активність при обговоренні питань, що винесені на контактні заняття, результати експрес-контролю.

 

Студенти протягом семестру виконують 4 контрольних робіт, кожна з яких містить 1 запитання дискусійного характеру. Таким чином, за цим видом контролю кожний студент може отримати максимум 20 балів.

Критерії оцінювання знань студентів

по кожному питанню контрольної роботи

Оцінювання знань студентів по окремих завданнях контрольної роботи здійснюється таким чином:

5 балів - студент дав правильну і вичерпну відповідь на поставлене запитання, при цьому показав високі знання понятійного апарату, уміння аргументувати своє ставлення до відповідних категорій, залежностей та явищ, знання літературних джерел. Відповіді на питання підкріплені конкретними прикладами із сфери агробізнесу.

4 бали – студент у цілому успішно відповів на поставлене запитання, проте існують окремі помилки у аргументації відповіді та у використанні понятійного апарату. Приклади з агробізнесу присутні, проте не повністю розкривають особливість питання, мають не зажди логічний зв'язок із теорією питання.

3 бали – студент у цілому відповів на поставлене запитання, але не спромігся переконливо аргументувати свою відповідь, серйозно помилився у використанні понятійного апарату. Приклади з агробізнесу або відсутні, або мають суто формальний характер і мало пов’язані із теорією питання.

1-2 бали – студент лише зазначив окремі елементи відповіді на запитання, на основі яких складно вималювати логічну систему та зрозуміти логіку відповіді.

0 балів – студент дав неправильну відповідь на запитання, ухилився від аргументувань, показав незадовільні знання понятійного апарату або взагалі не відповів.

У разі пропуску з поважних причин аудиторних занять студент має право їх відпрацювати за графіком консультацій. Відпрацювання аудиторних занять можуть бути здійснені впродовж 2-х тижнів (14 календарних днів), починаючи з моменту, коли студент має знову приступити до занять (завершилася дія відповідної поважної причини), але не пізніше дня початку залікового тижня у відповідному семестрі. Поважними причинами пропуску студентом аудиторних занять можуть бути хвороба, виклик до суду, правоохоронних органів чи до військового комісаріату; відрядження; сімейні обставини тощо, що мають бути підтверджені документально — лікарняний, медична довідка, повістка, тощо.

Крім того, кожен студент має можливість отримати максимум 30 балів за усну наукову презентацію (доповідь).

Критерії оцінювання знань студентів

із презентації (доповіді) на семінарських заняттях

26-30 балів – студент чітко володіє матеріалом, знає про останні тенденції в аграрній політиці, дає точні та чіткі відповіді на питання, показує високі знання понятійного апарату, може встановити логічний зв'язок між різними явищами економічного життя. Відповіді на питання підкріплені конкретними прикладами із сфери агробізнесу.

21-25 балів – студент в цілому володіє матеріалом, проте при відповіді на питання припускає неточності непринципового характеру, існують окремі помилки в аргументації відповіді та у використанні понятійного апарату.

16-20 балів – студент володіє матеріалом поверхнево, при відповіді на питання припускає неточності принципового характеру, не завжди може встановити логічний зв'язок між різними явищами економічного життя, серйозно помилився у використанні понятійного апарату.

0-15 балів – студент не володіє матеріалом, дає неправильну відповідь на запитання, ухилився від аргументувань, показав незадовільні знання понятійного апарату або взагалі не відповів, очевидна несамостійність виконання завдання.

 

Для проведення контрольного (модульного) контролю знань студентів виділено один модуль. Формою модульного контролю є контрольна робота, яка складається з 3 теоретичних чи методичних питань. Контрольна робота проводиться протягом 2 академічних годин на практичних заняттях. Час проведення модульного контролю встановлюється кафедрою і доводиться до студентів на початку семестру.

Кожне питання модульного завдання оцінюється на основі традиційної п’ятибальної шка­ли оцінювання («відмінно», «добре», «задовільно», «незадовільно») При цьому не­за­до­вільна оцінка («2») підраховується у загальному підсумку як «0» (нуль) балів. Таким чином максимальна оцінка за виконання двох контрольних (модульних)  робіт складає 15 балів.

Критерії оцінювання знань студентів

по окремих питаннях модульного контролю

Оцінювання знань студентів по окремих завданнях модульних завдань здійснюється таким чином:

5 балів - студент дав правильну і вичерпну відповідь на поставлене запитання, при цьому показав високі знання понятійного апарату, уміння аргументувати своє ставлення до відповідних категорій, залежностей та явищ, знання літературних джерел. Відповіді на питання підкріплені конкретними прикладами із сфери агробізнесу.

4 бали – студент у цілому успішно відповів на поставлене запитання, проте існують окремі помилки у аргументації відповіді та у використанні понятійного апарату. Приклади використання тих чи інших складових аграрної політики присутні, проте не повністю розкривають особливість питання, мають не зажди логічний зв'язок із теорією питання.

3 бали – студент у цілому відповів на поставлене запитання, але не спромігся переконливо аргументувати свою відповідь, серйозно помилився у використанні понятійного апарату. Приклади із аграрної політики або відсутні, або мають суто формальний характер і мало пов’язані із теорією питання.

0 балів – студент дав неправильну відповідь на запитання, ухилився від аргументувань, показав незадовільні знання понятійного апарату або взагалі не відповів.

При незадовільній оцінці або у разі пропуску з поважних причин контрольної модульної роботи студент має право їх відпрацювати за графіком консультацій. Відпрацювання цього виду заборгованості можуть бути здійснені впродовж 2-х тижнів (14 календарних днів), починаючи з моменту, коли студент має знову приступити до занять (завершилася дія відповідної поважної причини), але не пізніше дня початку залікового тижня у відповідному семестрі.

 

Зразок модульного завдання

 

ДВНЗ «КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ВАДИМА ГЕТЬМАНА»

 

Кафедра           Економіки і менеджменту агробізнесу

Дисципліна     Аграрна політика

Спеціалізація  Економіка агробізнесу

 

Завдання № _____

 

 

4. Виходячи із суті аграрної політики обґрунтувати найприйнятніший для реалій України підхід до управління аграрною економікою.
5. Висловити власне розуміння мети, шляхів та пріоритетів сучасної аграрної політики України.
6. Ваші конкретні пропозиції щодо першочергових дій на посаді Міністра аграрної політики та продовольства України та/або відповідного Комітету у Верховній Раді України.

 

 

Затверджено на засіданні кафедри:

Економіки і менеджменту агробізнесу

протокол № __ від ______  20__ р.

Зав. кафедрою:                                                         __________       Дем'яненко С.І.  

 

Викладач:                                                                     __________        Єранкін О.О.

 

 

Таким чином, максимальна сума набраних студентом балів за семестр за результатами поточного контролю може становити 100.

За рішенням кафедри студентам, які брали участь у науково-дослідній роботі, можуть присуджуватися додаткові (заохочувальні) бали. Їх кількість не повинна перевищувати 10 балів за семестр. Науково-дослідна діяльність студентів — участь студентів у роботі наукових конференцій, студентських наукових гуртків та проблемних груп, підготовці публікацій, участь у Всеукраїнських олімпіадах і конкурсах та Міжнародних конкурсах тощо понад обсяги завдань, які встановлені робочою навчальною програмою з відповідної дисципліни

Підсумкова оцінка виставляється за умови, що студент успішно виконав усі модульні та індивідуальні завдання, передбачені програмою дисципліни. У разі  невиконання завдань поточного контролю з об’єктивних причин, студент  має право за дозволом  декана  скласти їх до останнього практичного заняття в  обумовлений з викладачем час. Оформлення оцінки відбувається під час останнього семінарського заняття відповідного семестру.

Результати оцінювання всіх складових поточного контролю фіксуються в електронному журналі обліку навчальної роботи студентів академічної групи.

Результат підсумкового контролю у формі заліку фіксується в заліковій відомості в термін, який становить:

• для студентів денної форми навчання — не пізніше 2-х робочих днів    після проведення останнього аудиторного заняття з дисципліни;
•    для студентів заочної і дистанційної форм навчання — за розкладом сесії.

 

Отримані бали за 100-бальною шкалою переводяться також у 4-х-бальну та шкалу ЕCTS у такому порядку (табл. 7):

Таблиця 7

Переведення даних 100-бальної шкали оцінювання в 4-бальну та шкалу за системою ECTS

Шкала КНЕУ, балів	Оцінка за 4-бальноюшкалою	Шкала EСTS
90 – 100	відмінно	A
80 – 89	добре	B
70 – 79		C
66 – 69	задовільно	D
60 – 65		E
21 – 59	незадовільно з можливістю повторного складання екзамену (заліку)	FX
0 – 20	незадовільно з можливістю вивчення дисципліни за індивідуальним графіком у формі додаткової індивідуально-консультативної роботи	F

 

Студент, який набрав за результатами поточного контролю від 0 до 20 балів (включно), вважається таким, що не виконав вимоги робочої навчальної програми з дисципліни, передбаченої індивідуальним навчальним планом, і отримує з  дисципліни незадовільну оцінку. Він має право за власною заявою опанувати цю дисципліну в наступному семестрі понад обсяги встановлені навчальним планом за індивідуальним графіком у формі додаткової індивідуально-консультативної роботи згідно з діючими в Університеті положеннями. 

Студенти, які за результатами підсумкового контролю у формі заліку набрали від 0 до 59 балів (включно), після належної підготовки мають право повторно скласти залік у формі виконання індивідуальної контрольної роботи.

Індивідуальна контрольна робота складається з 10 завдань, кожне з яких оцінюється за вимогами, що є аналогічними вимогам до екзаменаційного білета.

 

 

5. ІНДИВІДУАЛЬНІ ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ

 

5.1. Вимоги до виконання індивідуальних завдань для самостійної роботи

Студенти денної та заочної форми навчання мають можливість виконати завдання самостійної роботи, які потім вони захищають у терміни, що доводяться до них на першому занятті або під час установчої сесії (лекцій). Студенти денної форми навчання презентують свої завдання на семінарських заняттях (з метою дискусії в академічній групі).

Студенти заочної форми навчання мають можливість отримати завдання і по закінченню сесії. Самостійно виконані домашні письмові роботи перевіряються викладачем та підлягають захисту у ході співбесіди із студентом на контактних заняттях за графіком «Дня заочника».

Всі завдання мають бути оформленні належним чином (титульний лист, зміст, список використаних джерел) в електронному або роздрукованому вигляді (на вибір студент, але пріоритет – безпаперова форма!). Файли виконаних завдань слід надіслати на адресу: yerankin@kneu.edu.ua. Всі завдання також повинні бути представлені та захищені у вигляді презентації. Файли презентацій також надсилаються на адресу: yerankin@kneu.edu.ua. Рекомендується: для виконання цих завдань обирати підприємства (відповідно – ринки їх основних товарів чи ресурсів), які будуть об’єктами для дипломної роботи.

 

Обов’язкове завдання самостійної роботи: провести дослідження впливу законодавчих актів регулювання ринку одного із товарів АПК. Студент самостійно обирає ринок продукції АПК для аналізу та погоджує це із керівником курсу. Завдання повинне бути належним чином оформлене (обсяг – не менше 6-10 стор.) та захищене кожним студентом індивідуально.

Орієнтовні теми другого індивідуального завдання:

1. Дослідження законодавчого регулювання ринку зерна (одного із видів зернових – пшениця, кукурудза, ячмінь, жито і т.і.) України (та світу).
2. Дослідження законодавчого регулювання продуктів зернопереробки України (та світу).
3. Дослідження законодавчого регулювання борошна України (та світу).
4. Дослідження законодавчого регулювання хлібобулочних виробів України (та світу).
5. Дослідження законодавчого регулювання макаронів України (та світу).
6. Дослідження законодавчого регулювання круп України (та світу).
7. Дослідження законодавчого регулювання соняшнику України (та світу).
8. Дослідження законодавчого регулювання соняшникової олії України (та світу).
9. Дослідження законодавчого регулювання рослинної олії України (та світу).
10. Дослідження законодавчого регулювання сої України (та світу).
11. Дослідження законодавчого регулювання ріпаку України (та світу).
12. Дослідження законодавчого регулювання біодизелю України (та світу).
13. Дослідження законодавчого регулювання етанолу України (та світу).
14. Дослідження законодавчого регулювання цукрових буряків та іншої цукрової сировини України (та світу).
15. Дослідження законодавчого регулювання цукру України (та світу).
16. Дослідження законодавчого регулювання посівного насіння України (та світу).
17. Дослідження законодавчого регулювання кондитерських виробів України (та світу).
18. Дослідження законодавчого регулювання льонарської продукції України (та світу).
19. Дослідження законодавчого регулювання кормів України (та світу).
20. Дослідження законодавчого регулювання молока України (та світу).
21. Дослідження законодавчого регулювання молочних продуктів України (та світу).
22. Дослідження законодавчого регулювання сирів України (та світу).
23. Дослідження законодавчого регулювання йогуртів України (та світу).
24. Дослідження законодавчого регулювання морозива України (та світу).
25. Дослідження законодавчого регулювання майонезу України (та світу).
26. Дослідження законодавчого регулювання маргарину України (та світу).
27. Дослідження законодавчого регулювання гірчиці України (та світу).
28. Дослідження законодавчого регулювання пива України (та світу).
29. Дослідження законодавчого регулювання хмелю України (та світу).
30. Дослідження законодавчого регулювання пивоварного ячменю України (та світу).
31. Дослідження законодавчого регулювання солоду України (та світу).
32. Дослідження законодавчого регулювання алкогольних напоїв України (та світу).
33. Дослідження законодавчого регулювання слабоалкогольних напоїв України (та світу).
34. Дослідження законодавчого регулювання горілки України (та світу).
35. Дослідження законодавчого регулювання виноробства України (та світу).
36. Дослідження законодавчого регулювання коньяку України (та світу).
37. Дослідження законодавчого регулювання ігристих вин України (та світу).
38. Дослідження законодавчого регулювання винограду України (та світу).
39. Дослідження законодавчого регулювання мінеральної води України (та світу).
40. Дослідження законодавчого регулювання безалкогольних виробів України (та світу).
41. Дослідження законодавчого регулювання грибів України (та світу).
42. Дослідження законодавчого регулювання овочів України (та світу).
43. Дослідження законодавчого регулювання заморожених фруктів та овочів України (та світу).
44. Дослідження законодавчого регулювання фруктів України (та світу).
45. Дослідження законодавчого регулювання соків України (та світу).
46. Дослідження законодавчого регулювання енергетичних напоїв України (та світу).
47. Дослідження законодавчого регулювання квасу України (та світу).
48. Дослідження законодавчого регулювання холодного чаю України (та світу).
49. Дослідження законодавчого регулювання соусів та кетчупів України (та світу).
50. Дослідження законодавчого регулювання плодово консервної продукції України (та світу).
51. Дослідження законодавчого регулювання кави України (та світу).
52. Дослідження законодавчого регулювання чаю України (та світу).
53. Дослідження законодавчого регулювання м`яса України (та світу).
54. Дослідження законодавчого регулювання живої худоби України (та світу).
55. Дослідження законодавчого регулювання свинарства України (та світу).
56. Дослідження законодавчого регулювання племінної худоби України (та світу).
57. Дослідження законодавчого регулювання м`ясних виробів України (та світу).
58. Дослідження законодавчого регулювання ковбас України (та світу).
59. Дослідження законодавчого регулювання м’яса птиці України (та світу).
60. Дослідження законодавчого регулювання яєць України (та світу).
61. Дослідження законодавчого регулювання індиків України (та світу).
62. Дослідження законодавчого регулювання страусів України (та світу).
63. Дослідження законодавчого регулювання продукції вівчарства України (та світу).
64. Дослідження законодавчого регулювання шкір тварин України (та світу).
65. Дослідження законодавчого регулювання напівфабрикатів України (та світу).
66. Дослідження законодавчого регулювання продуктів швидкого приготування України (та світу).
67. Дослідження законодавчого регулювання спецій та приправ України (та світу).
68. Дослідження законодавчого регулювання екологічної (біо) продукції України (та світу).
69. Дослідження законодавчого регулювання продуктів дитячого харчування України (та світу).
70. Дослідження законодавчого регулювання продукції бджільництва України (та світу).
71. Дослідження законодавчого регулювання риби України (та світу).
72. Дослідження законодавчого регулювання морепродуктів України (та світу).
73. Дослідження законодавчого регулювання харчових добавок України (та світу).
74. Дослідження законодавчого регулювання мінеральних добрив України (та світу).
75. Дослідження законодавчого регулювання засобів захисту рослин та тварин України (та світу).
76. Дослідження законодавчого регулювання сільськогосподарської техніки України (та світу).
77. Дослідження законодавчого регулювання лізингових послуг в АПК України (та світу).
78. Дослідження законодавчого регулювання оренди землі України (та світу).
79. Дослідження законодавчого регулювання страхових послуг в АПК України (та світу).
80. Дослідження законодавчого регулювання фінансових послуг в АПК України (та світу).
81. Дослідження законодавчого регулювання бухгалтерських та аудиторських послуг в АПК України (та світу).
82. Дослідження законодавчого регулювання юридичних послуг в АПК України (та світу).
83. Дослідження законодавчого регулювання акцій агрохолдингів України (та світу).

 

Вибіркове завдання самостійної роботи №1: здійснити аналітичну оцінку одного із запропонованих законопроектів. Для цього слід здійснити моніторинг актуальних законопроектів, які пропонуються для прийняття або проходять процес суспільного обговорення та обговорення у Комітетах Верховної ради України. Форма подання роботи та захист – презентація-доповідь або аналітична записка (авторський варіант).

 

Вибіркове завдання самостійної роботи №2: здійснити аналітичну оцінку законодавчих процесів та важливих подій в політичному сегменті середовища агробізнесу (презентація-доповідь). Вибір об’єкту оцінювання здійснюється кожним студентом за погодженням з викладачем.

 

Вибіркове завдання самостійної роботи №3: Участь у дебатах на актуальну тему аграрної політики. Тема та формат узгоджується завчасно з викладачем. Для цього студенти повинні обрати тему, яка є дискусійною і актуальною на даний момент. Після цього студенти розбиваються на дві умовні команди. Які відстоюють протилежні точки зору на дану проблематику. Модератором дебатів виступає викладач.

 

Студенти мають змогу презентувати наукову доповідь на актуальну тему з дисципліни. Наукові доповіді повинні бути представлені та захищені у вигляді презентації. Крім того, для перевірки надається текст доповіді.

Теми презентацій проблемних питань:

1. Ринок землі в Україні: за та проти.
2. Феномен агрохолдингів в Україні та зв'язок із аграрною політикою.
3. Корупція в сфері управління АПК: форми прояву, впив на агробізнес та перспективи боротьби.
4. Оцінка діяльності Аграрного фонду щодо виконання напрямів аграрної політики.
5. Оцінка діяльності Державного комітету з державного матеріального резерву (Держкомрезерв) щодо виконання напрямів аграрної політики.
6. Оцінка практики створення та функціонування квазідержавних монополій (Хлібінвестбуд, Державна продовольчо-зернова корпорація України тощо)
7. Державні закупівлі та інтервенції: практика та ефективність в Україні.
8. Сертифікація продукції АПК: плюси та мінуси для агробізнесу.
9. Специфіка функціонування підприємств державної форми власності в АПК: проблеми та перспективи розвитку.
10. Оцінка реформ в АПК та ефективності діяльності органів регулювання аграрної політики.
11. Регуляція та дерегуляція аграрного бізнесу: за і проти.
12. Специфіка оподаткування в АПК: чи мають бути пільги однаковими для всіх.
13. Квотування виробництва та експортно-імпортних операцій в АПК: за та проти.
14. Сировинний напрям експортної діяльності в АПК: перспективи та протиріччя.
15. Оцінка ефективності використання державних коштів на реалізацію програм розвитку в АПК.
16. Аграрна політика та бізнес-клімат в АПК України.
17. Приватизація в АПК: наслідки, проблеми та перспективи.
18. Специфіка тіньового сектору в АПК.
19. Магістральна стратегія розвитку АПК в Україні: великі агроформування чи фермери.
20. Взаємозв’язок агробізнесу та глобалізації. 
21. Світова економічна криза та її вплив на аграрну політику.
22. Глобальна продовольча криза та аграрна політика України.
23. Вплив глобальної зміни клімату на агробізнес.
24. Членство України у СОТ та інших міжнародних організаціях як чинник аграрної політики.
25. Особливості аграрної політики в Україні в умовах євроінтеграційних процесів.
26. Особливості та значення для аграрної політики дослідження кон’юнктури ринків продукції АПК в світі та Україні (оцінка доступу до інформаційних ресурсів).
27. Інформаційно-аналітична діяльність державних структур в сфері АПК: ефективність та форми прояву.
28. Дорадницька діяльність державних структур в агробізнесі.
29. Рівень споживання продуктів харчування в Україні: значення для формування аграрної політики.
30. Практика конкурентної боротьби на ринку АПК України, антимонопольного регулювання ринків та боротьби з нечесною конкуренцією.
31. Рейдерство в Україні та його вплив на агробізнес.
32. Якість аграрної продукції: значення для успішної діяльності підприємств АПК України та вплив аграрної політики.
33. Законодавча та політична діяльність в Україні як ціноутворюючий фактор на продукцію АПК.
34. Соціальна відповідальність агробізнесу.

 

Індивідуальні завдання студенти захищають індивідуально під час індивідуально-консультативної роботи у терміни, згідно графіку. Завдання повинні бути належним чином офор­млені у електронному письмовому (роздрукованому) вигляді (за вибором студента).

Студенти за бажанням мають можливість знайти у літературних джерелах, періодичних виданнях та Інтернет пуб­лі­кації, які охоплюють проблематичні зони вивчення дисципліни «Аграрна політика» або розкривають питання, які виносяться на самостійне вивчення. Статті іноземною мовою (крім російської) мають бути перекладені українською мовою. Крім того, за бажанням, студенти можуть підготувати, презентувати та захистити реферати або есе.

Аналітичний огляд наукових публікацій вітчизняних і зарубіжних авторів готується у письмовій формі за виданнями, що опубліковані протягом двох останніх років. Критичні есе повинні розглядати вибрану проблему чи питання проектного аналізу з різних сторін і різних точок зору. Есе мають відображати роздуми і власну точку зору автора щодо вибраної теми. Яскраво виражена позиція автора – це основа есе. Дана робота може мати посилання на прочитані статті, книги, інтерв’ю, побачені події і почуті твердження. Реферат – це письмова робота із кількох розділів. Його зміст є осмисленим викладенням інформації по темі реферату, зібраної з кількох джерел.

Тематика рефератів та есе охоплює питання, які є новими або проблематичними у вивчення дисципліни «Аграрна політика» або розкривають питання, які виносяться на самостійне вивчення.

Орієнтовні теми рефератів, есе та критичного огляду публікацій:

Теми рефератів:

1. Системна оцінка місії і ролі сільського господарства в національній економіці України.
2. Політика та аграрне виробництво: взаємозв’язок та залежність.
3. Аграрна політика: сутність, тлумачення та еволюція поняття.
4. Аграрна політика як інструмент державного впливу та управління.
5. Критерії та показники комплексної оцінки сутності та результативності аграрної політики.
6. Проблема – як передумова формування парадигми, концеп­ції та змісту аграрної політики.
7. Адаптивність та результативність аграрної політики.
8. Система оцінки результативності аграрної політики.
9. Принципи розробки аграрної політики.
10. Аграрна політика і аграрна реформа: взаємозв’язок і його сутність.
11. Модель адаптивної аграрної політики і принципи її розробки.
12. Інструментарій розробки аграрної політики: його сутність, складові та призначення.
13. Рушійні сили та носії аграрної політики.
14. Компоненти аграрної політики: їх сутність, співвідношення і практичне призначення.
15. Моніторинг як ефективний засіб розробки та реалізації аграрної політики.
16. Аграрне законодавство: його природа, сутність та практичне призначення.
17. Національна аграрна політика і світові глобалізаційні процеси.
18. Сталий розвиток як критерій ефективності національної аграрної політики.
19. Аграрна політика як критерій державної ідентичності.
20. Національна аграрна політика та зарубіжний досвід аграрних трансформацій.
21. Мета сучасної аграрної політики та ступінь її досяжності.
22. Критерії оцінки сучасної аграрної політики України.
23. Аграрний сектор у структурі національної економіки: сутність, особливості, місце і роль.
24. Аграрні підприємства: поняття, різновиди, місце та роль у розвитку аграрного сектора та національної економіки.
25. Фермерське господарство: його сутність, особливості, місце в аграрній економіці, перспективи розвитку.
26. Особисте селянське господарство: поняття, економічна роль, перспективи розвитку.
27. Аграрний сектор та ринкові трансформації: сутність, особливості, перспективи.
28. Методика визначення місця і ролі аграрного сектора в національній економіці.
29. Селянин як виразник людського чинника.
30. Механізм формування та дії людського чинника в аграрному секторі.
31. Історична та психологічно-генетична місія українського селянина.
32. Оцінка, показники та критерії відтворення людського чинника на селі.
33. Роль держави у формуванні людського чинника на селі.
34. Земельні відносини: сутність, значення, проблеми.
35. Власність на землю: економічний зміст, інтереси, протиріччя.
36. Особливості земельних перетворень в Україні.
37. Ринок землі та його місце в системі земельних відносин.
38. Оренда як складова земельного ринку.
39. Купівля-продаж землі: сутність, умови, соціально-економіч­ні наслідки.
40. Роль і функції держави в регулюванні земельних відносин.
41. Адміністративні та економічні методи регулювання земель­них відносин.
42. Земельні перетворення в різних країнах світу.
43. Продовольча безпека в системі національної безпеки країни.
44. Прояви продовольчої небезпеки та можливості їх поперед­ження і регулювання.
45. Система оціночних характеристик продовольчої безпеки.
46. Сучасна модель продовольчої безпеки України.
47. Соціальна інфраструктура села: сутність, склад, джерела фінансування.
48. Сільська територія та її складові.
49. Сільська економіка: сутність, галузева структура, рівень розвитку.
50. Підприємництво на селі.

 

 

5.2. Критерії оцінювання результатів виконання індивідуальних завдань для самостійної роботи

 

Індивідуальне завдання самостійної роботи студентів денної форми навчання оцінюється максимально у 10 балів, при цьому максимум 5 балів можна отримати за належне виконання та оформлення завдання, решта 5 балів – за належні презентацію та захист завдання. Диференціація оцінювання виконання та оформлення завдання відбувається наступним чином:

5 балів – завдання виконано повністю, оформлено належним чином, розкриті його основні пункти, витримана логіка дослідження, дані по законодавчому регулюванню ринків відображають поточну ситуацію, є актуальними;

3-4 бали – завдання в цілому виконано, дані в основному є актуальними, проте є окремі недоліки непринципового характеру.

2 бали – завдання можна вважати виконаним, проте існують значні недоліки у змісті та оформленні роботи, не всі пункти розкриті, не всі дані є актуальними.

0-1 балів – завдання не виконано, або виконано на низькому рівні, існують помилки принципового характеру, дані є застарілими; за умови виявлення та доказу несамостійного характеру виконання роботи.

До захисту завдання допускаються студенти, які отримали при перевірці завдання отримали попередньо позитивні оцінки (2-5 балів). Диференціація оцінювання презентації та захисту завдання відбувається наступним чином:

5 балів – студент чітко володіє матеріалом, знає про головні та останні події в агробізнесі, дає точні та чіткі відповіді на питання, може встановити логічний зв'язок між різними явищами економічного життя та зробити власний прогноз розвитку подій на ринку.

3-4 балів – студент в цілому володіє матеріалом, знає про головні та останні події в агробізнесі. Проте при відповіді на питання припускає неточності непринципового характеру.

1-2 бали – студент володіє матеріалом поверхнево, знає не про всі головні та останні події в агробізнесі, при відповіді на питання припускає неточності принципового характеру, не завжди може встановити логічний зв'язок між різними явищами економічного життя.

0 балів – студент не володіє матеріалом, не знає про значні події в агробізнесі, очевидна несамостійність виконання завдання.

 

Індивідуальне завдання самостійної роботи студентів заочної форми навчання оцінюється максимально у 20 балів, при цьому максимум 10 балів можна отримати за належне виконання та оформлення завдання, решта 10 балів – за належні презентацію та захист завдання. Диференціація оцінювання виконання та оформлення завдання відбувається наступним чином:

9-10 балів – завдання виконано повністю, оформлено належним чином, розкриті його основні пункти, витримана логіка дослідження, дані по законодавчому регулюванню ринків відображають поточну ситуацію, є актуальними;

6-8 балів – завдання в цілому виконано, дані в основному є актуальними, проте є окремі недоліки непринципового характеру.

4-5 балів – завдання можна вважати виконаним, проте існують значні недоліки у змісті та оформленні роботи, не всі пункти розкриті, не всі дані є актуальними.

0-3 балів – завдання не виконано, або виконано на низькому рівні, існують помилки принципового характеру, дані є застарілими; за умови виявлення та доказу несамостійного характеру виконання роботи.

До захисту завдання допускаються студенти, які отримали при перевірці завдання отримали попередньо позитивні оцінки (2-5 балів). Диференціація оцінювання презентації та захисту завдання відбувається наступним чином:

9-10 балів балів – студент чітко володіє матеріалом, знає про головні та останні події в агробізнесі, дає точні та чіткі відповіді на питання, може встановити логічний зв'язок між різними явищами економічного життя та зробити власний прогноз розвитку подій на ринку.

6-8 балів – студент в цілому володіє матеріалом, знає про головні та останні події в агробізнесі. Проте при відповіді на питання припускає неточності непринципового характеру.

4-5 балів – студент володіє матеріалом поверхнево, знає не про всі головні та останні події в агробізнесі, при відповіді на питання припускає неточності принципового характеру, не завжди може встановити логічний зв'язок між різними явищами економічного життя.

0-3 балів – студент не володіє матеріалом, не знає про значні події в агробізнесі, очевидна несамостійність виконання завдання.

 

Контроль виконання вибіркових завдань для самостійної роботи включає оцінку самостійного опрацювання студентом матеріалів, які розширюють обов’язковий матеріал дисципліни (аналітичний (критичний) огляд наукових публікацій, підготовка рефератів, есе, переклад статей із іноземної мови), а також (або) виконання індивідуального завдання (див.: Картку самостійної роботи) і передбачає оцінювання будь-якого із видів самостійної роботи згідно Картки самостійної роботи. В разі виконання і захисту кількох видів самостійної роботи для загального оцінювання поточного контролю бали додаються (але загальна сума балів не повинна перевищувати «15»)

 

7. РЕКОМЕНДОВАНІ ІНФОРМАЦІЙНІ ДЖЕРЕЛА

7.1.      Основна література

1. Аграрна політика: Підручник / Хорунжий М.Й. – К.: КНЕУ, 2010. – 321 с.
2. Аграрна політика: Практикум для студентів магістерської програми / Хорунжий М.Й. – К.: КНЕУ, 2012. – 257 с.
3. Дем’яненко С.І., Єранкін О.О., Зарицька Н.П., Коцупатрий М.М., Садовник О.В., Судеркін А.М., Чабан В. Агрохолдинги в Україні та їх вплив на розвиток сільських територій. – К.: КНЕУ, 2013. – 360 с.
4. Андрійчук В. Г., Зубець М. В., Юрчишин В. В. Сучасна аграрна політика: проблемні аспекти. Аграрна наука. — К., 2005. — 137 с.
5. Маєрс В., Дем’яненко С., Джонсон П., Зоря С. Зміна фокусу аграрної політики та розвитку села. — К.: КНЕУ, 2005. — 170 с.
6. Єранкін О.О. Маркетинг підприємств АПК в умовах глобалізації: [Монографія] / О.О. Єранкін – К.: КНЕУ, 2009. – 424 с.

 

7.2. Додаткова література:

1. Аграрна політика і макроекономічні відносини в аграрному секторі України. — К.: ННЦ ІАЕ, 2006. — Т. III. — 482 с.
2. Дем’яненко С. І. та ін. Економіка і організація агропромислових формувань. — К.: КНЕУ, 2006. — 300 с.
3. Дем’яненко С. І. та ін. Зміна фокуса аграрної політики та розвитку села в Україні. — К.: КНЕУ, 2005. — 172 с.
4. Дем’яненко С. І. Яка аграрна політика потрібна Україні // Дзеркало тижня. — 2004. — 30 квітня.
5. Кун А., Дем’яненко С. Аграрна політика та політика сільського розвитку: основні завдання та спільна відповідальність // Сільське господарство України: криза та відновлення. — К.: КНЕУ, 2004. — С. 70–81.
6. Закон України «Про основні засади державної аграрної політики на період до 2015 року» // Голос України. — 2005. — 16 листопада
7. Новичков В. И., Калашников И. Б., Новичкова В. И. Аграрная политика. — М.: Маркетинг, 2004. — 287 с.
8. Хорунжий М. Й. Капіталізація сільського господарства та сучасна державна аграрна політика України // Економіка АПК. — 2006. — № 7. — С. 8–11.
9. Хорунжий М. Й. Організаційно-економічні трансформації у сільськогосподарському виробництві в процесі його капіталізації // Економіка АПК. — 2005. — № 10. — С. 9–14.
10. Хорунжий М. Й. Аграрна політика. — К.: КНЕУ, 1998. — 235 с.
11. Хорунжий М. Й. Організація агропромислового комплексу. — К.: КНЕУ, 2001. — 383 с.