Написание контрольных, курсовых, дипломных работ, выполнение задач, тестов, бизнес-планов

АНАТОМІЯ ТА ФІЗІОЛОГІЯ НС ЛЮДИНИ

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені Вадима Гетьмана»

 

Факультет управління персоналом, соціології та психології

Кафедра педагогіки та психології

 

ЗАТВЕРДЖУЮ:

Проректор з науково-педагогічної роботи
____________ А.М. Колот

 

«22» січня 2019 р.

 

МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ
З ВИВЧЕННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

 

«АНАТОМІЯ ТА ФІЗІОЛОГІЯ НС ЛЮДИНИ»

 

 

                                                                                                                       

 

рівень вищої освіти

перший (бакалаврський)

галузь знань

05 «Соціальні та поведінкові науки»

спеціальність

053 «Психологія»

освітня програма

«Економічна та соціальна психологія»

спеціалізація

6У03 «Економічна та соціальна психологія»

тип дисципліни

обов’язкова

 

 

 

 

 

Начальник навчально-

методичного відділу ___________Т.В. Гуть

ПОГОДЖЕНО:

 

Завідувач кафедри педагогіки

та психології ___________М.В. Артюшина

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Київ – 2018

 

 

Розробники:

Ільєнко Микола Микитович, доктор біологічних наук, професор, професор кафедри кафедри педагогіки та психології ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»

email: illanik8@gmail.com

 

Чернінський Андрій Олександрович, кандидат біологічних наук, старший науковий співробітник Відділу фізико-хімічної біології клітинних мембран Інституту фізіології імені О.О. Богомольця НАН України

email: public@blacknick.info

 

 

 

 

 

 

Форма навчання –

денна

Семестр –

1

Кількість кредитів ECTS –

4

Форма підсумкового контролю –

екзамен

Мова викладання –

українська

 

 

 

 

 

 

 

© Ільєнко М.М., 2018

© КНЕУ, 2018

 

 

ЗМІСТ

ВСТУП.. 4

1. ЗМІСТ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ ЗА ТЕМАМИ.. 5

Тема 1. Вступ до предмету. Загальні анатомічні поняття. 5

Тема 2. Фізіологія нейрона. 5

Тема 3. Загальні принципи функціональної анатомії нервової системи. 5

Тема 4. Спинний мозок. 5

Тема 5. Стовбур головного мозку. 6

Тема 6. Проміжний мозок. 6

Тема 7. Кінцевий мозок. 6

Тема 8. Автономна нервова система. 6

Тема 9. Периферична нервова система. 6

2. ПОТОЧНА НАВЧАЛЬНА РОБОТА СТУДЕНТІВ.. 6

2.1. Карта навчальної роботи студента. 7

2.2. Критерії оцінювання поточних результатів вивчення дисципліни. 8

3. ІНДИВІДУАЛЬНІ ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ   9

3.1. Вимоги до виконання індивідуальних завдань для самостійної роботи. 9

3.2. Критерії оцінювання результатів виконання індивідуальних завдань для самостійної роботи. 9

4. ПІДСУМКОВЕ ОЦІНЮВАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ВИВЧЕННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ.. 9

5. РЕКОМЕНДОВАНІ ІНФОРМАЦІЙНІ ДЖЕРЕЛА.. 12

5.1. Основна література. 12

5.2. Додаткова література. 12

5.3. Дистанційні курси та інформаційні ресурси. 12

 

 

 

ВСТУП

 

Навчальна дисципліна «Анатомія та фізіологія НС людини» є одним із складників комплексної підготовки фахівців галузі знань 05 «Соціальні та поведінкові науки» спеціальності 053 «Психологія» за спеціалізацією 6У03 «Економічна та соціальна психологія».

Анотація навчальної дисципліни:

Анатомія і фізіологія нервової системи людини – це навчальна дисципліна, що узагальнює теоретичні і експериментальні наукових досліджень нервової системи людини, інтегрує знання, вивчає найбільш загальні фізіологічні закономірності функціонування нервової системи, теоретичні принципи і методи анатомії і фізіології, основні поняття і категоріальний лад в їх сучасному стані та історичному розвитку. У процесі вивчення дисципліни студенти мають оволодіти головними базовими поняттями і категоріями анатомії і фізіології нервової системи людини.

Дисципліна відноситься до обов’язкових дисциплін. Вивчається на I курсі (І семестр). Форма підсумкового контролю – екзамен. Обсяг – 4 кредити ЕСТS (120 год.).

Мета навчальної дисципліни «Анатомія та фізіологія НС людини» – ознайомити студентів з закономірностями анатомічної та функціональної організації нервової системи людини, сформувати уявлення про нейрофізіологічний субстрат психічних явищ та поведінки. При вивченні предмета слід пам’ятати, що функціонування нервової системи є основою формування психічних явищ, а процеси функціонування нервових структур значною мірою визначаються їх будовою і взаємозв’язками. Тому, вивчаючи анатомію і еволюцію нервової системи студенти повинні звертати увагу на особливості будови різних відділів нервової системи та сформувати цілісне уявлення про її організацію.

Предметом навчальної дисципліни «Анатомія та фізіологія НС людини» є будова і функціонування нервової системи людини.

Завдання (навчальні цілі) дисципліни:

  • знати та вміти пояснювати основні поняття і принципи дисципліни;
  • знати прояви різноманітних фізіологічних явищ та їх зв’язок з анатомічною будовою та фізіологією центральної нервової системи та їх значущість для психічного виміру;
  • навчитися правильно добирати і застосовувати наукові методи дослідження психофізіологічних властивостей людини;
  • виробити вміння наукового обґрунтування результатів дослідження.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен набути такі результати навчання:

1.    Знання:

•      основні положення, поняття, терміни анатомії і фізіології нервової системи людини;

•      природа, особливості, функції, структура, властивості нервової системи людини;

•      основні теорії та концепції фізіології нервової системи.

2.    Уміння:

•      працювати з науковою літературою, аналізувати, узагальнювати наукові тексти, робити висновки;

•      вільно та усвідомлено використовувати термінологічний апарат анатомії і фізіології нервової системи людини;

•      давати визначення і пояснювати основні поняття, категорії, принципи тощо та застосовувати набуті знання на практиці.

3.    Комунікація:

•      здатність самореалізації у професійному просторі, зрозуміле і однозначне донесення власних висновків, а також знань і пояснень, що їх обґрунтовують, фахівцям і споживачам їх професійних послуг відповідно до етичних норм і вимог професії психолога;

•      вступати у наукові дискусії, демонструючи як наукові знання, так і власну позицію.

4.    Автономність та відповідальність:

•      демонструвати розуміння особистої відповідальності за професійні рішення чи надані пропозиції/рекомендації, які можуть впливати на життя та діяльність споживачів професійних послуг психолога.

Досягненню мети та ефективній реалізації завдань вивчення дисципліни підпорядкована логіка її викладання, структура і зміст.

 

1. ЗМІСТ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ ЗА ТЕМАМИ

Тема 1. Вступ до предмету. Загальні анатомічні поняття

Вступ до «Анатомія і фізіологія нервової системи людини». Загальні анатомічні поняття і терміни. Загальна характеристика нервової системи. Центральні і периферичні відділи. Соматична і вегетативна нервова система. Нейрон як структурно-функціональна одиниця нервової системи.  Загальний план будови нейрона. Цитологічні особливості нейрона. Будова ядра, ендоплазматичної сітки, значення їх у синтезі білків. Мітохондрії. Цитоскелет. Будова нервової тканини. Типи нейронів. Нейроглія: особливості будови і функціональне значення. Мієлінізація. Поняття про нервові вузли (ганглії), нерви, провідні шляхи. Особливості будови нейронів різних функціональних груп (аферентні, еферентні, інтернейрони).

Тема 2. Фізіологія нейрона

Будова мембрани нейрона, її значення для виконання основних функцій нейрона (бар’єрна функція, іонні канали, рецептори). Поняття про електричні явища на мембрані нейрона. Потенціал спокою, потенціал дії, йонні механізми їх розвитку. Поширення збудження по аксону, фактори, що визначають його швидкість, роль мієлінізації. Міжклітинна передача збудження. Поняття про синапси, їх будова і класифікація. Механізм роботи хімічного синапса. Синаптична пластичність як основа процесів навчання. Пресинаптичні та постсинаптичні механізми пластичності. Медіаторні системи. Каналопатії та синаптопатії та їх роль у формуванні захворювань людини, у тому числі і психічних.

Тема 3. Загальні принципи функціональної анатомії нервової системи

Поняття про функціональні системи. Основні функціональні блоки нервової системи людини: сприйняття і аналізу інформації, прогнозування і прийняття рішень, формування програми дій. Збудження і гальмування як основні процеси у нервовій системі, їх властивості. Принцип домінанти. Принципи формування нервових мереж. Синаптична інтеграція. Принцип спільного кінцевого шляху.

Тема 4. Спинний мозок

Загальна будова спинного мозку. Сегментарність. Сіра і біла речовина. Передні і задні корінці. Спинальні ганглії. Основні ядра сірої речовини. Будова рефлекторних дуг спинного мозку. Провідні шляхи спинного мозку. Функціональна організація ядер сірої речовини спинного  мозку: сенсорні і моторні групи ядер, їх основні зв’язки. Особливості будови сірої речовини сегментів різних відділів: зв’язок з будовою тіла людини.

Тема 5. Стовбур головного мозку

Загальний план будови головного мозку людини. Стовбур мозку, мозочок, півкулі великого мозку. Шлуночки мозку. Черепно-мозкові нерви: класифікація, особливості іннервації Основні ядра довгастого мозку, їх анатомічна та функціональна класифікація. Основні ядра вароліїва моста. Провідні шляхи моста. Загальна будова стовбура головного мозку людини. Стовбурові ядра черепно-мозкових ядер: їх розміщення, топологія, зв’язки, класифікація. Мозочок: макроскопічна будова, частки, ядра, нейрональна організація кори. Особливості його аферентних і еферентних зв’язків. Середній мозок: покрівля, основа, чорна речовина, червоне ядро, чотиригорбикове тіло. Рефлекторні дуги, що замикаються на рівні середнього мозку.

Тема 6. Проміжний мозок

Таламус, метаталамус, гіпоталамус та епіталамус. Анатомічна і функціональна класифікація ядер таламуса. Особливості зв’язків таламуса з корою великих півкуль, стовбуровими структурами та периферичною частиною аналізаторів. Основні ядра епіталамуса і метаталамуса. Основні ядра гіпоталамуса, особливості його зв’язків із гіпофізом. Основні ядра проміжного мозку: особливості їх розташування, топології, зв’язків з іншими структурами.

Тема 7. Кінцевий мозок

 Основні ядра кінцевого мозку: розташування, будова, зв’язки з іншими структурами. Роль основних ядер в регуляції моторної діяльності, навчанні, когнітивній діяльності. Кора великих півкуль, поняття про стратифікацію, особливості будови стародавньої, старої і нової кори. Лімбічні структури: гіпокамп, амигдала, поясна звивина та інші. Роль лімбічних структур в мотиваційно-емоційній діяльності головного мозку. Роль гімокампу в процесах запам'ятовування та просторової навігації. Цитоархітектоніка неокортекса. Функціональна класифікація неокортикальних структур: центральні кінці аналізаторів, моторні, асоціативні поля – розташування і особливості будови. Моторний і сенсорний мовленнєві центри. Роль лобової кори у формуванні феномену свідомості. Система дзеркальних нейронів. Біла речовина, що формує провідні шляхи: комісури, асоціативні волокна. Основні провідні шляхи, що сполучають структури кінцевого мозку з іншими відділами нервової системи: система присередньої петлі, трійчастої петлі, спинномозкової петлі, пірамідні шляхи, системи зорової та слухової сенсорики.

Тема 8. Автономна нервова система

Автономна нервова система. Будова і функції симпатичної і парасимпатичної нервової системи. Будова рефлекторних дуг вегетативних рефлексів. Центральні структури автономної нервової системи.

Тема 9. Периферична нервова система

Будова нервів. Головні периферичні нервові вузли та нервові сплетіння. Будова нервово-м'язового закінчення.

 

2. ПОТОЧНА НАВЧАЛЬНА РОБОТА СТУДЕНТІВ
 

Система поточного і підсумкового контролю з навчальної дисципліни «Анатомія і фізіологія НС людини» відповідає вимогам «Положення про порядок оцінювання результатів навчальної діяльності студентів», яке визначає основні принципи поточного і підсумкового оцінювання результатів навчальної діяльності студентів усіх форм навчання та рамкові умови їх реалізації.

Поточний контроль результатів навчальної діяльності студентів упродовж вивчення дисципліни здійснюється з метою перевірки знань, умінь та навичок студентів під час проведення аудиторних занять, а також для перевірки результатів виконання та захисту завдань самостійної роботи.

Завданням поточного контролю є перевірка рівня: засвоєння відповідного навчального матеріалу, набуття знань та сформованості навичок вирішення конкретних питань та ситуацій, умінь самостійно опрацьовувати тексти, здатності осмислювати сутність змісту матеріалу заняття, сформованості вмінь публічно чи письмово обґрунтувати власну точку зору, уміння працювати в команді, здатність нести відповідальність за надані рекомендації та прийняті рішення тощо

Поточний контроль здійснюється під час проведення практичних та індивідуальних занять, а також для перевірки результатів виконання та захисту завдань самостійної роботи.

Формами проведення поточного контролю є тестування, бліц-опитування, контрольна (модульна) робота, захист результатів виконання групових або індивідуальних проектів під час навчальних  занять, перевірка виконання письмових завдань для самостійної роботи. Кількість балів за різними формами контролю наведено у табл. 1.

Таблиця 1

Форми контролю результатів навчальної діяльності студентів
та їх оцінювання

Форми контролю

Максимальна кількість балів

Робота на практичних заняттях

30

Перевірка виконання завдань з самостійної роботи

5х2=10

Контрольні (модульні) роботи

2х5=10

Екзаменаційна робота

50

Всього

100

Представлення результатів науково-дослідних робіт на студентських конкурсах, конференціях, олімпіадах тощо

бонусні бали
(до 10 балів)

 

За роботу на усіх практичних заняттях можна отримати 30 балів.

Курс складається з 9 тем, по завершенню вивчення 1-4 та 5-9 з яких проводиться контрольні (модульні) роботи, виконання кожної з яких оцінюється максимально у 5 балів.

Програмою передбачено виконання 5 самостійних робіт, кожна з яких включає різну кількість завдань та оцінюється максимально у 2 бали. Загальна кількість балів за виконання самостійних робіт – 10.

Результати оцінювання всіх складників поточного контролю фіксуються в електронному журналі обліку навчальної роботи студентів академічної групи.

До загальної кількості балів, отриманих у процесі вивчення дисципліни, можуть також додаватись додаткові (заохочувальні) бали за науково-дослідну діяльність – участь студентів у роботі наукових конференцій, студентських наукових гуртків та проблемних груп, підготовці публікацій, участь у Всеукраїнських олімпіадах і конкурсах та Міжнародних конкурсах тощо. Їх кількість не повинна перевищувати 10 балів за семестр.

2.1. Карта навчальної роботи студента

Деталізований порядок нарахування балів за навчальну роботу студентів наведений в карті навчальної роботи студента (табл. 2).

Таблиця 2

КАРТА НАВЧАЛЬНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА

з обов’язкової дисципліни «Анатомія і фізіологія НС людини»

для студентів освітньо-професійної програми «Економічна та соціальна психологія»

денна форма навчання

Номер заняття

Вид та тема навчального заняття

Максимальна

кількість балів

  1.  

Практичне заняття 1. Вступ до предмету. Загальні анатомічні поняття

2

  1.  

Практичне заняття 2. Фізіологія нейрона

2

  1.  

Практичне заняття 3. Загальні принципи функціональної анатомії нервової системи

2

  1.  

Практичне заняття 4. Спинний мозок

2

  1.  

Практичне заняття 5. Спинний мозок

2

  1.  

Практичне заняття 6. Стовбур головного мозку

2

  1.  

Практичне заняття 7. Стовбур головного мозку

2

  1.  

Контрольна (модульна) робота №1

 

  1.  

Практичне заняття 8. Проміжний мозок

2

  1.  

Практичне заняття 9. Проміжний мозок

2

  1.  

Практичне заняття 10. Кінцевий мозок

2

  1.  

Практичне заняття 11. Автономна нервова система

3

  1.  

Практичне заняття 12. Периферична нервова система

3

  1.  

Практичне заняття 13. Узагальнення і підсумки.

4

  1.  

Контрольна (модульна) робота №2

 

 

Усього балів за роботу на заняттях:

30

 

За виконання контрольних (модульних) робіт

  1.  

Контрольна (модульна) робота №1

5

  1.  

Контрольна (модульна) робота №2

5

 

Усього балів за виконання контрольних (модульних) робіт:

10

 

За виконання індивідуальних завдань для самостійної роботи студентів

  1.  

Самостійна робота 1.

2

  1.  

Самостійна робота 2.

2

  1.  

Самостійна робота 3.

2

  1.  

Самостійна робота 4.

2

  1.  

Самостійна робота 5.

2

 

Усього балів за виконання індивідуальних завдань для самостійної роботи студентів:

10

 

РАЗОМ БАЛІВ:

50

 

2.2. Критерії оцінювання поточних результатів вивчення дисципліни

На практичних заняттях можуть проводитись тестування та бліц-опитування для перевірки теоретичної готовності до заняття, використовуватись різноманітні ігри, дискусії, практичні вправи, кейси, презентації індивідуальних та спільних проектів  тощо. Критерії оцінювання варіюються залежно від форми заняття та видів навчальних завдань, але в цілому позитивно оцінюються: якість виконання поставлених завдань, активність та ініціативність студентів, творчий підхід,  конструктивна взаємодія у спільній роботі, позитивне ставлення до навчання та наполегливість в отриманні необхідних знань та вмінь.

Поточний контроль за результатами виконання контрольної (модульної) роботи передбачає оцінювання теоретичних знань та практичних умінь і навичок, які студент набув після опанування певної завершеної частини навчального матеріалу з дисципліни. Контрольна (модульна) робота проводяться у формі тестування, відповідей на теоретичні питання, розв’язання практичних завдань, ситуацій (кейсів). Критеріями оцінювання є самостійність та правильність виконаних завдань, ґрунтовність відповідей, творчий підхід.

У разі пропуску з поважних причин аудиторних занять студент має право їх відпрацювати за графіком консультацій. Відпрацювання аудиторних занять можуть бути здійснені впродовж 2-х тижнів (14 календарних днів), починаючи з моменту, коли студент має знову приступити до занять (завершилася дія відповідної поважної причини), але не пізніше дня початку залікового тижня у відповідному семестрі. Порядок відпрацювання пропущених занять визначає викладач.

 

3. ІНДИВІДУАЛЬНІ ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ

3.1. Вимоги до виконання індивідуальних завдань для самостійної роботи

При вивченні навчальної дисципліни передбачено виконання індивідуальних завдань, пов’язаних з самостійним опануванням теоретичного матеріалу, виконанням прикладних та творчих завдань. Максимальна сума балів за виконання індивідуальних завдань для самостійної роботи складає 10 балів.

Для самостійної роботи пропонуються різні види теоретичних і практичних завдань: пошук та аналіз інформації у мережі Internet, складання інтелект-карт, аналіз ситуацій, виконання проектів, підготовка презентацій, творчі завдання тощо.

Завдання виконуються в електронній формі та надсилаються на перевірку електронною поштою. У темі повідомлення обов’язково вказується прізвище та ім’я студента, номер спеціальності та групи (наприклад, УПС-101), а також номер самостійної роботи (наприклад, СР-1).

 

3.2. Критерії оцінювання результатів виконання індивідуальних завдань для самостійної роботи

На отримання балів за самостійну роботу впливають такі фактори, як: своєчасність виконання завдань, повнота, якість, самостійність та правильність їх виконання, творчий підхід, ініціативність студентів у роботі тощо. При виконанні спільних завдань (наприклад, групових проектів) оцінюється індивідуальний внесок у спільну роботу.

 

4. ПІДСУМКОВЕ ОЦІНЮВАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ВИВЧЕННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

 

Підсумковий контроль результатів навчальної діяльності студентів з навчальної дисципліни «Анатомія і фізіологія НС людини» здійснюється для оцінювання знань, умінь та навичок студентів і проводиться у формі екзамену на підставі результатів поточного та екзаменаційного контролю.

Екзамен є формою підсумкового контролю рівня засвоєння студентами теоретичного і практичного матеріалу з окремої навчальної дисципліни, що проводиться як контрольний захід за екзаменаційними білетами, складеними за програмою дисципліни і затвердженими кафедрою. Метою екзамену є перевірка рівня засвоєння студентом програмного матеріалу з усієї дисципліни, здатності творчого використання накопичених знань, формувати власне ставлення до проблеми. Оцінюванню на екзамені підлягають: володіння категорійним апаратом, фаховою термінологією та теоретичними знаннями; вміння демонструвати практичні навички при розв’язуванні задач, вирішенні ситуацій; вміння продемонструвати креативність та системність знань при відповідях на проблемні питання.

Структура екзаменаційного білету. Екзаменаційний білет з дисципліни «Анатомія і фізіологія НС людини» містить п’ять блоків завдань, кожний з яких оцінюється в діапазоні 0-10 балів. Відповідно загальний результат екзамену оцінюється в діапазоні 0-50 балів.

Приклади типових завдань, що виносяться на екзамен

  • Приклад тестового завдання:

Метод збору психологічної інформації, при якому дослідник фіксує зовнішні прояви певних психологічних явищ, поведінку людини, не втручаючись у ситуацію

       1) спостереження

       2) експеримент

       3) тестування

       4) аналіз продуктів діяльності

       5) біографічний метод

  • Приклад відкритого теоретичного запитання:

Дайте визначення поняттю «психіка» та наведіть приклади різного його розуміння у психології.

  • Приклад ситуаційного (прикладного) завдання:

У зарубіжній психології найбільш розповсюджені два напрямки, що по-різному пояснюють поведінку людини. Згідно  першому, поведінкою людини керують біологічні інстинкти, в першу чергу, потяг до задоволення та інстинкт самозбереження. Представники другого напрямку вважають, що у поведінці людини немає нічого вродженого, і будь-який прояв поведінки – це продукт зовнішньої стимуляції. Людина – це пасивний механізм, її реакції на впливи ніяк не залежать від її психіки.

Вкажіть, як називаються ці напрями психології?

Поясніть, у чому сутність  розуміння психіки людини представниками цих напрямів.

 

Критерії оцінювання екзаменаційної роботи студента.

При оцінці відповідей на блок тестових завдань враховується кількість правильних відповідей на тестові запитання (табл. 3).

Таблиця 3

Співвіднесення кількості правильних відповідей
на тестові запитання та балів

Кількість правильних відповідей

Кількість балів за

10-баловою шкалою

9-10

10

7-8

8

5-6

6

3-4

4

1-2

2

0

0

 

 

Відповідь студента на завдання екзаменаційного білета теоретичного і прикладного характеру, залежно від рівня її повноти й коректності, оцінюється різною кількістю балів (табл. 4).

Таблиця 4

Співвіднесення кількості балів за екзаменаційні завдання
з рівнем повноти й коректності відповідей

Кількість балів за

10-баловою шкалою

Рівень повноти й

коректності відповіді

10

відмінний

8

добрий

6

задовільний

4

не достатній

2

мінімальний

0

незадовільний

 

 

Загальна підсумкова оцінка вивчення дисципліни з підсумковим контролем у формі екзамену складається із суми результатів поточного та підсумкового контролю, яка фіксується в екзаменаційній відомості.

У ході поточного контролю денної та заочної форм навчання студент може набрати максимум 50 балів. Бали у кількості 21 і більше є підставою для допуску студента до екзамену.

 Студенти денної форми навчання, які набрали за результатами поточного контролю від 0 до 20 балів (включно), вважаються такими, що не виконали вимоги робочої навчальної програми з дисципліни, передбаченої індивідуальним навчальним планом, і отримують з дисципліни незадовільну оцінку. Вони мають право за власною заявою опанувати цю дисципліну в наступному семестрі понад обсяги встановлені навчальним планом за індивідуальним графіком у формі додаткової індивідуально-консультативної роботи згідно з діючими в Університеті положеннями. Ті ж з них, хто не бажає опановувати дисципліну в наступному семестрі понад обсяги встановлені навчальним планом за індивідуальним графіком у формі додаткової індивідуально-консультативної роботи, не допускаються до повторного складання екзамену і вважаються такими, що мають академічну заборгованість.

Студенти заочної форми навчання, які набрали за результатами поточного контролю від 0 до 20 балів (включно), після закінчення поточного семестру повинні отримати на відповідній кафедрі індивідуальні завдання з дисциплін, по яким вони мають недопуск до екзамену. Виконані завдання передаються на кафедру та оцінюються відповідно до критеріїв, що розроблені кафедрою. Якщо студент за виконання індивідуальних завдань набрав не менше 20 балів (включно), він отримує право на допуск до перескладання екзамену.

Студенти денної форми навчання, які за сумарним результатом поточного і підсумкового контролю у формі екзамену набрали від 21 до 59 балів (включно), після належної підготовки мають право повторно скласти екзамен. 

Перескладання екзамену з дисципліни дозволяється двічі (вдруге – комісії за білетами, які містять 5 завдань). У загальному підсумковому оцінюванні рівня результатів навчальної діяльності цих студентів враховується результат поточного контролю рівня знань, умінь та навичок.

Студент, який під час опанування дисципліни понад обсяги встановлені навчальним планом за індивідуальним графіком у формі додаткової індивідуально-консультативної роботи набрав менше 20 балів (включно), не допускається до повторного складання екзамену і вважається таким, що має академічну заборгованість.

Підсумкова оцінка успішності навчальної діяльності студента переводиться за 4-баловою шкалою та шкалою ECTS.

Переведення даних 100-балової шкали оцінювання в 4-балову та шкалу за системою ECTS здійснюється у такому порядку (табл. 5):

Таблиця 5

Шкала КНЕУ, балів

Оцінка за 4-баловою шкалою

Шкала EСTS

90 – 100

відмінно

A

80 – 89

добре

B

70 – 79

C

66 – 69

задовільно

D

60 – 65

E

21 – 59

незадовільно з можливістю повторного

складання екзамену

FX

 0 – 20

незадовільно з можливістю вивчення дисципліни за індивідуальним графіком у формі додаткової індивідуально-консультативної роботи

F

 

 

Результат підсумкового контролю у формі екзамену фіксується в заліковій відомості в термін, який становить для студентів денної форми навчання не пізніше 2-х робочих днів після складання екзамену з дисципліни.

 

5. РЕКОМЕНДОВАНІ ІНФОРМАЦІЙНІ ДЖЕРЕЛА

 

5.1. Основна література

 

  1. Чернінський А. О., Кравченко В. І., Комаренко В. І. Анатомія і еволюція центральної нервової системи: навчальний посібник для студентів – К. : ООО «Інтерсервіс», 2011 – 85 с.
  2. Козлов В. И., Цехмистренко Т. А. Анатомия нервной системы: Учебное пособие для студентов - М. : Мир, 2008 - 208 с.
  3. Ковешніков В. Г., Сікора В. З., Пикалюк В. С. та ін. Нервова система. Органи чуття: навч. посіб. – Суми : СумДУ, 2010 – 110 с.
  4. Анатомия человека. В 2-х томах. Т.2 / Авт. М. Р. Сапин, В. Я. Бочаров, Д. Б. Никитюк и др. - М. : Медицина, 2001 - С. 338-572.
  5. Воронова Н. В., Климова Н. М., Менджерицкий А. М. Анатомия центральной нервной системы: учебное пособие - - М.: Аспект-Пресс,-2005 – 128 с.
  6. Жуков В. В., Пономарева Е. В. Анатомия нервной системы: учебное пособие - Калининград: Калиниградский ун-т, 1998. – 68 с.
  7. Чорнокульський С. Т. Анатомія центральної нервової системи. Навчально-методичний посібник з анатомії людини. – К.: Книга плюс, 2010. – 160 с.
  8. Александров Ю.И., Анохин К.В., Безденежных Б.Н. и др. НЕЙРОН. Обработка сигналов. Пластичность. Моделирование: Фундаментальное руководство - Тюмень, 2008 - С. 12-27.
  9. Kahle W., Frotscher M. Color atlas of human anatomy, Vol. 3: Nervous system and sensory organs - Thieme : Stuttgart, New York, 2003 - 422 p.

 

5.2. Додаткова література

 

  1. Савельев С. В. Происхождение мозга – М.: Веди, 2005. – 268 с.
  2. Беритов И. С. Структура и функции коры большого мозга - М.: Наука, 1969 - С.7-21.
  3. Чайченко Г. М., Цибенко В. О., Сокур В. Д. Фізіологія людини і тварин. – К.: Вища школа, 2003. - 463 с.
  4. Азимов А. Человеческий мозг. От аксона до нейрона – М.: Центрполиграф. – 2005 г.
  5. Міжнародна анатомічна номенклатура / ред. І.І. Бобрик, В. Г. Ковешніков – К. : Здоров’я, 2001. – 327 с.

 

 

5.3. Дистанційні курси та інформаційні ресурси

  1. Відеолекція «Вступ до анатомії нервової системи». – Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=olfAAuvVurM&list=PL6EQku9TSYkiFSiiGYriwcNlT0jd5yQOD
  2. Відеолекція «Методи дослідження мозку». – Режим доступу:   https://www.youtube.com/watch?v=zf-m0xia1RM&list=PL6EQku9TSYkiFSiiGYriwcNlT0jd5yQOD&index=2
  3. Відеолекція «Про нейрони». – Режим доступу:  https://www.youtube.com/watch?v=uSOUlm8SZVU&list=PL6EQku9TSYkiFSiiGYriwcNlT0jd5yQOD&index=3
  4. Відеолекція «Як працює мозок. Потенціал спокою». – Режим доступу:  https://www.youtube.com/watch?v=XytQY0LLugA&index=4&list=PL6EQku9TSYkiFSiiGYriwcNlT0jd5yQOD
  5. Відеолекція «Потенціал дії». – Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=C_kKa0QC9Ck&list=PL6EQku9TSYkiFSiiGYriwcNlT0jd5yQOD&index=5
  6. Відеолекція «Електричні струми в нейроні». – Режим доступу:  https://www.youtube.com/watch?v=jFm015hZAAs&list=PL6EQku9TSYkiFSiiGYriwcNlT0jd5yQOD&index=6
  7. Відеолекція «Синапси – містилища думок і почуттів». – Режим доступу:  https://www.youtube.com/watch?v=sbJ1mv_9kKI&index=7&list=PL6EQku9TSYkiFSiiGYriwcNlT0jd5yQOD
  8. Відеолекція «Розумний мозок». – Режим доступу:  https://www.youtube.com/watch?v=gZBosjAGSu4&index=8&list=PL6EQku9TSYkiFSiiGYriwcNlT0jd5yQOD
  9. Відеолекція «Синапси част. 1». – Режим доступу:  https://www.youtube.com/watch?v=2rOjyXQgdjk&list=PL6EQku9TSYkiFSiiGYriwcNlT0jd5yQOD&index=9
  10. Відеолекція «Синапси част. 2». – Режим доступу:  https://www.youtube.com/watch?v=kYNkVqbXYe4&index=10&list=PL6EQku9TSYkiFSiiGYriwcNlT0jd5yQOD
  11. Відеолекція «Рефлекси головного мозку». – Режим доступу:  https://www.youtube.com/watch?v=k7FkfVp2QPs&list=PL6EQku9TSYkiFSiiGYriwcNlT0jd5yQOD&index=11