|
|
АУДИТ ДЕРЖАВНИХ ФІНАНСІВДата публикации: 25.06.2019 13:51
ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД «КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені ВАДИМА ГЕТЬМАНА» Факультет обліку та податкового менеджменту Кафедра аудиту
ЗАТВЕРДЖУЮ: Проректор з науково-педагогічної роботи
«___» ___________ 20__ р.
МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ
«АУДИТ ДЕРЖАВНИХ ФІНАНСІВ»
Київ – 2018
Слободяник Ю. Б., д.е.н., доцент, професор кафедри аудиту, yslobodyanik@ukr.net
© Слободяник Ю. Б., 2018 © Біляченко О. Л., 2018 © КНЕУ, 2018
ЗМІСТ
ВСТУП
Навчальна дисципліна «Аудит державних фінансів» є однією із складових комплексної підготовки фахівців галузі знань 07 «Управління та адміністрування» спеціальності 071 «Облік і оподаткування», спеціалізації «Облік і аудит», вибіркової компоненти «Аудит та державний фінансовий контроль». Анотація навчальної дисципліни: Підписання та ратифікація Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, знаменує новий віток реформування вітчизняної системи державного фінансового контролю і передбачає обмін інформацією, досвідом та найкращою практикою у цій галузі задля підтримки зусиль України стосовно забезпечення подальшого розвитку цієї системи шляхом її гармонізації з міжнародно-визнаними стандартами (IIA, INTOSAI) та методологіями, а також найкращою практикою ЄС щодо зовнішнього аудиту державних фінансів, внутрішнього контролю та внутрішнього аудиту в державних органах. Розв’язання цих завдань потребує реформування інституту аудиту в системі управління державними фінансами, зміни підходів до методології його здійснення у різних секторах економіки. Міждисциплінарні зв’язки: Дисципліна «Аудит державних фінансів» вивчається студентами після опанування комплексу базових загальнотеоретичних економічних і фахових спеціальних дисциплін циклу підготовки бакалаврів з обліку і аудиту, що дає змогу закріпити вже набуті знання і поглибити професійну підготовку магістрів за магістерською програмою «Аудит та державний фінансовий контроль». Оволодіння знаннями з дисципліни «Аудит державних фінансів» базується на попередньому вивченні студентами таких дисциплін, як «Економічна теорія», «Бухгалтерський облік (загальна теорія)», «Фінансовий облік», «Облік в бюджетних установах», «Аудит», «Фінанси», «Господарське законодавство». Метою дисципліни є опанування студентами теоретичних знань і базових навичок у галузі аудиту державних фінансів (перевірки й оцінки операцій, звітності, діяльності, програм, політики) для забезпечення системи управління державними фінансами (зовнішніх і внутрішніх користувачів) необхідною інформацією щодо законності та ефективності використання бюджетних коштів, державного і комунального майна, інших активів держави, правомірності та результативності функціонування державних органів, бюджетних установ та організацій і суб’єктів господарювання державного сектору; вивчення практичного досвіду аудиторської діяльності органів державного фінансового контролю (Рахункової палати, Державної аудиторської служби України) і державних внутрішніх аудиторів; опанування змісту Міжнародних стандартів аудиту державних фінансів INTOSAI (ISSAI) та Етичного кодексу INTOSAI для аудиторів державного сектору. Завдання (навчальні цілі) дисципліни:
Предмет дисципліни охоплює принципи організації і методики аудиту державних фінансів, основні напрями проведення фінансового аудиту, аудиту відповідності та аудиту ефективності на різних рівнях управління державними фінансами. У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен набути такі результати навчання:
Вивчення навчальної дисципліни передбачає формування та розвиток у студентів компетентностей та програмних результатів навчання відповідно до освітньо-професійної (освітньо-наукової) програми «Облік і аудит».
2. ЗМІСТ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ ЗА ТЕМАМИ
Тема 1. Суть та предмет аудиту державних фінансів
Виникнення і розвиток аудиту державних фінансів та етапи його становлення в Україні. Поняття, зміст і значення аудиту державних фінансів та його місце у системі державного фінансового контролю. Основні цілі аудиту державних фінансів. Предмет та об’єкти аудиту державних фінансів. Види аудиту державних фінансів.
Тема 2. Правові та організаційні засади аудиту державних фінансів
Законодавче і нормативно-правове регулювання державного фінансового контролю й аудиту державних фінансів в Україні. Статус і функції Рахункової палати України як вищої аудиторської установи (ВАУ). Основні завдання Державної аудиторської служби України. Повноваження державних внутрішніх аудиторів щодо проведення аудиторських досліджень у секторі управління державними фінансами. Міжнародні та національні стандарти аудиту державних фінансів.
Тема 3. Організація аудиту державних фінансів у зарубіжних країнах
Моделі організації аудиту державних фінансів у зарубіжних країнах. Основні типи ВАУ країн Євросоюзу та характеристика їх прав, повноважень і функцій. Міжнародні та європейські професійні організації ВАУ (INTOSAI, EUROSAI, Рахункова палата ЄС та ін.). Лімська декларація 1977 року і загальноприйняті принципи аудиту державних фінансів ВАУ. Кодекс етики Міжнародного інституту внутрішніх аудиторів (ІІА). Етичні принципи та норми поведінки зовнішніх і внутрішніх аудиторів під час здійснення професійної діяльності у державному секторі. Кваліфікаційні вимоги до рівня професіоналізму державних аудиторів, їх права, обов’язки та відповідальність. Сертифікація зовнішніх і внутрішніх державних аудиторів.
Тема 4. Методичні засади організації і проведення аудиту державних фінансів
Методологія контрольної діяльності у сфері державного аудиту. Методи і прийоми виконання процедур фінансового аудиту, аудиту відповідності, аудиту ефективності. Методи вибору тем і об’єктів для проведення фінансового аудиту; методи систематизації даних та їх аналізу під час аудиту ефективності. Аудиторська вибірка. Особливості застосування методів вибіркового дослідження в ході аудиту ефективності, фінансового аудиту, аудиту відповідності або їх поєднання. Критерії і показники оцінки при проведенні аудиту ефективності використання державних коштів. Модель «внесок-продукт-результат» і концепції економічності, ефективності і результативності. Концептуальна основа для здійснення фінансового аудиту у відповідності до ISSAI 100. Критерії оцінки при поєднанні фінансового аудиту з аудитом відповідності та / або аудитом ефективності.
Тема 5. Планування, цикл і етапи аудиту державних фінансів
Цикл процесу аудиту державних фінансів. Стратегічне та поточне планування й обрання тем для аудиту ефективності й фінансового аудиту. Основні етапи фінансового аудиту. Фази та етапи аудиту ефективності та їх суть. Етапи організації, проведення та використання результатів аудиту ефективності. Підготовка до проведення аудиту ефективності. Вибір проблеми та гіпотез для аудиторського дослідження. Попередні огляди та оцінки в аудиті державних фінансів. Вивчення та оцінка системи внутрішнього фінансового управління і контролю під час аудиту ефективності. Основні елементи системи адміністративного контролю та його відмінність від внутрішнього бухгалтерського контролю. Управлінська відповідальність і підзвітність керівника як об’єкт дослідження під час фінансового аудиту та аудиту відповідності. Визначення й оцінка ризиків та її вплив на характер планування, термінів та обсягів аудиторських процедур. Зміст та типи ризиків у контексті фінансового аудиту, аудиту ефективності, аудиту відповідності. Визначення характеру, часу та обсягу аудиторських процедур. Затвердження складу контрольної групи. Складання програми аудиту за результатами попереднього вивчення об’єкта аудиту.
Тема 6. Проведення аудиту державних фінансів та оформлення аудиторського звіту (висновку)
Аудиторські докази та процедури аудиту державних фінансів. Поняття доказів в аудиті державних фінансів. Аудиторські докази/факти та їх види. Процес збирання та опрацювання доказів/фактів при проведенні фінансового аудиту, аудиту відповідності, аудиту ефективності. Процедури формування, узагальнення та аналізу аудиторських доказів/фактів. Підготовка результатів, висновків та рекомендацій аудиту державних фінансів. Обговорення висновків і рекомендацій із організацією – об’єктом аудиту. Узагальнення аудиторської документації і формування аудиторського файлу. Типи аудиторських звітів (висновків) та вимоги до їх складання і оформлення. Затвердження і подання аудиторського звіту (висновку) за результатами аудиту. Форми оприлюднення аудиторських звітів (висновків).
Тема 7. Використання матеріалів внутрішніх аудиторів під час проведення зовнішнього аудиту державних фінансів
Оцінка роботи внутрішнього аудиту в органах державного сектору. Основні завдання і нормативно-правова база внутрішнього аудиту в органах державного сектору. Об’єкти внутрішнього аудиту та підконтрольні суб’єкти. Основні етапи і процедури організації роботи внутрішнього аудиту в органах державного сектору. Порядок використання роботи внутрішнього аудитора під час проведення аудиту державних фінансів. Можливості співпраці внутрішніх і зовнішніх аудиторів у процесі фінансового аудиту та аудиту ефективності органів державного сектору.
Тема 8. Контроль виконання рекомендацій за результатами аудиту державних фінансів
Контроль та оцінка виконання наданих за результатами аудиту державних фінансів рекомендацій (пропозицій). Форми подальшого моніторингу та контролю за станом виконання наданих пропозицій щодо усунення порушень, помилок та недоліків, встановлених за результатами фінансового аудиту. Форми контролю реалізації пропозицій, наданих за результатами аудиту ефективності. Контроль якості проведеного аудиту державних фінансів. Процедури, які підтверджують наявність та ефективне використання засобів контролю якості під час проведення аудиту і по його завершенні. Управління, нагляд і перевірка як форми поточного контролю аудиту державних фінансів. Цілі і напрями наступного контролю якості аудиту державних фінансів. Внутрішній і зовнішній наступний контроль якості аудиту державних фінансів. Автоматизовані системи контролю якості та їх застосування задля оцінки якості проведеного аудиту державних фінансів.
2. ПОТОЧНА НАВЧАЛЬНА РОБОТА СТУДЕНТІВ ДЕННОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ 2.1. Карта навчальної роботи студента з дисципліни «Аудит державних фінансів» для студентів освітнього ступеня магістр, галузь знань 07 «Управління та адміністрування» спеціальність 071 «Облік і оподаткування», спеціалізація (освітня програма) «Облік і аудит», вибіркова компонента «Аудит та державний фінансовий контроль»
Денна форма навчання
* За рішенням кафедри студентам, які брали участь у позанавчальній науковій діяльності — участь у конференції, підготовці наукових публікацій тощо — можуть присуджуватись додаткові бали за поточну успішність, але не більше 10 балів. 2.2. Критерії оцінювання поточних результатів вивчення дисципліни
Система оцінювання знань, умінь та навичок студентів, набутих під час навчання, містить такі складники: − поточний контроль результатів навчальної діяльності студентів та оцінювання її результатів під час вивчення вибіркових дисциплін; − підсумковий контроль результатів навчальної діяльності студентів та оцінювання її результатів після вивчення вибіркових дисциплін. Поточний контроль результатів навчальної діяльності студентів під час вивчення вибіркових дисциплін здійснюється з метою перевірки знань, умінь та навичок студентів під час проведення аудиторних занять, а також для перевірки результатів виконання та захисту завдань самостійної роботи. Завданням поточного контролю є перевірка рівня: засвоєння відповідного навчального матеріалу, набуття знань та сформованості навичок вирішення конкретних питань та ситуацій, умінь самостійно опрацьовувати тексти, здатності осмислювати сутність змісту матеріалу заняття, сформованості вмінь публічно чи письмово обґрунтувати власну точку зору, уміння працювати в команді, здатність нести відповідальність за надані рекомендації та прийняті рішення тощо. При поточному контролі результатів навчання студентів під час вивчення вибіркових дисциплін оцінці підлягають результати навчання, що виявляються через набуті компетентності (знання, уміння, навички тощо), а саме: − відповіді (виступи) на аудиторних заняттях; − результати виконання контрольних (модульних) робіт; − результати виконання і захисту завдань самостійної роботи студента; − результати виконання і захисту інших видів робіт, що передбачені робочою навчальною програмою. Поточний контроль за результатами виконання контрольних (модульних) робіт передбачає оцінювання теоретичних знань та практичних умінь і навичок, які студент набув після опанування навчального матеріалу з дисципліни. Контрольна (модульна) робота проводиться у формі: − відповідей на теоретичні питання; − розв’язання практичних завдань. Результати поточної успішності студентів є показником рівня засвоєння студентами робочої програми навчальної дисципліни та виконання вимог Карти навчальної роботи студентів. Підсумковий контроль результатів навчальної діяльності студентів здійснюється для оцінювання знань, умінь та навичок студентів з дисципліни навчального плану і проводиться у формі заліку. Залік − форма підсумкового контролю рівня засвоєння студентом навчального матеріалу з окремої дисципліни виключно на підставі результатів поточного контролю рівня знань, умінь та навичок студентів з окремої дисципліни. Оцінювання результатів навчальної діяльності студентів з вибіркової дисципліни здійснюється виключно на підставі результатів поточного контролю у формі заліку. При поточному контролі результатів навчання студентів під час вивчення вибіркових дисциплін оцінці підлягають результати навчання, що виявляються через набуті компетентності (знання, уміння, навички тощо), а саме: − відповіді (виступи) на аудиторних заняттях; − результати виконання контрольних (модульних) робіт; − результати виконання і захисту завдань самостійної роботи студента; − результати виконання і захисту інших видів робіт, що передбачені робочою навчальною програмою. Оцінювання знань студентів денної форми навчання з дисципліни «Аудит державних фінансів» здійснюється на основі результатів виконання практичних завдань, модульних контрольних робіт та самостійної роботи. Об’єктами контролю знань студентів є: 1. Рівень засвоєння теоретичних знань та правильність і повнота виконання практичних завдань на практичних заняттях. Загальна кількість практичних занять за навчальними планом – 12, у тому числі:
Знання, уміння та навички, продемонстровані на аудиторних заняттях оцінюються від 0 до 60 балів. Практичні завдання, запропоновані викладачем для вирішення на практичних заняттях, повинні бути належним чином оформлені в окремому зошиті або на стандартних скріплених у зшив аркушах паперу (А4). Виконання обов’язкових індивідуальних практичних завдань здійснюється під час практичних занять і оцінюється окремо. Оцінюванню підлягають результати захисту 5-ти індивідуальних практичних завдань. Враховується повнота і якість оформлення завдань, якість презентації виконаних завдань в аудиторії в ході співбесіди з викладачем. Під час оцінювання результатів виконання 5-ти завдань враховується також повнота і якість оформлення звіту та якість його презентації студентом в аудиторії. 2. Виконання контрольної (модульної) роботи. При виконанні контрольної (модульної) роботи оцінці підлягають теоретичні знання та практичні навички, яких набули студенти після опанування дисципліни. Модульний контроль проводиться у формі відповідей на теоретичні питання, відповідей на тестові завдання та розв’язання практичних завдань під час проведення контрольної роботи. Дві контрольні роботи виконується за варіантами, кожен з яких включає 4 завдання: а) 2 теоретичних питання, що оцінюється за шкалою від 0 до 1 балів (разом 2 бали); б) 4 тестів, що оцінюються за шкалою від 0 до 1 балів (разом 4 бали). в) ситуаційна задача, що оцінюється за шкалою від 0 до 4 балів. Загальна оцінка кожної контрольної (модульної) роботи від 0 до 10 балів. В електронному журналі оцінювання знань здійснюється відповідно Карті самостійної роботи студента. Загальна оцінка за семестр (відповіді (виступи) на аудиторних заняттях та результати виконання контрольних (модульних) робіт) складає від 0 до 80 балів.
3. ПОТОЧНА НАВЧАЛЬНА РОБОТА СТУДЕНТІВ ЗАОЧНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ 3.1. Карта навчальної роботи студента з дисципліни «Аудит державних фінансів» для студентів освітнього ступеня магістр, галузь знань 07 «Управління та адміністрування» спеціальність 071 «Облік і оподаткування», спеціалізація (освітня програма) «Облік і аудит», вибіркова компонента «Аудит та державний фінансовий контроль» Заочна форма навчання
* За рішенням кафедри студентам, які брали участь у позанавчальній науковій діяльності — участь у конференції, підготовці наукових публікацій тощо — можуть присуджуватись додаткові бали за поточну успішність, але не більше 10 балів. 3.2. Критерії оцінювання поточних результатів вивчення дисципліни1. Контактні заняття оцінюються в діапазоні від 0 до 4 балів (0, 1, 2, 3, 4). Знання, уміння та навички, продемонстровані на контактних заняттях оцінюються від 0 до 40 балів. 2. Виконання контрольної (модульної) роботи. При виконанні контрольної (модульної) роботи оцінці підлягають теоретичні знання та практичні навички, яких набули студенти після опанування дисципліни. Модульний контроль проводиться у формі відповідей на теоретичні питання, відповідей на тестові завдання та розв’язання практичних завдань під час проведення контрольної роботи. Контрольна робота виконується за варіантами, кожен з яких включає 4 завдання: а) 2 теоретичних питання, що оцінюється за шкалою від 0 до 1 балів (разом 2 бали); б) 4 тестів, що оцінюються за шкалою від 0 до 1 балів (разом 4 бали). в) ситуаційна задача, що оцінюється за шкалою від 0 до 4 балів. Загальна оцінка контрольної (модульної) роботи від 0 до 10 балів. В електронному журналі оцінювання знань здійснюється відповідно Карті самостійної роботи студента. 3. Домашнє обов’язкове самостійне завдання (письмова контрольна робота) включає 1 теоретичне питання, яке оцінюється від 0 до 20 балів та одну ситуаційну вправу, яка оцінюється від 0 до 20 балів. Загальна кількість балів за домашнє обов’язкове самостійне завдання становить 0-40 балів При виконанні вибіркових самостійних завдань оцінці підлягають завдання, передбачені Картою навчальної роботи студентів. Вибіркове самостійне завдання оцінюється від 0 до 10 балів. Результат поточного контролю результатів навчальної діяльності студентів визначається сумарно за всіма складовими поточного контролю. Результат поточного контролю визначається в діапазоні 0-100 балів. У разі пропуску з поважних причин аудиторних занять студент денної і заочної форми навчання має право їх відпрацювати за графіком консультацій. Відпрацювання аудиторних занять можуть бути здійснені впродовж 2-х тижнів (14 календарних днів), починаючи з моменту, коли студент має знову приступити до занять (завершилася дія відповідної поважної причини), але не пізніше дня початку залікового тижня у відповідному семестрі. Поважними причинами пропуску студентом аудиторних занять можуть бути хвороба, виклик до суду, правоохоронних органів чи до військового комісаріату; відрядження; сімейні обставини тощо, що мають бути підтверджені документально − лікарняний, медична довідка, повістка, тощо.
4. ПОТОЧНА НАВЧАЛЬНА РОБОТА СТУДЕНТІВ ДИСТАНЦІЙНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ З дисципліни «Аудит державних фінансів» не проводиться дистанційна форма навчання.
5. ІНДИВІДУАЛЬНІ ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ
5.1. Вимоги до виконання індивідуальних завдань для самостійної роботи
Самостійна робота студентів (СРС) є однією з форм організації навчання, за якої заплановані завдання виконуються студентом під методичним керівництвом викладача, але без його безпосередньої участі. СРС є важливою складовою навчального процесу, яка позитивно впливає на глибину засвоєння знань і вмінь, що є передумовою творчого застосування їх у майбутній професійній діяльності. Метою СРС є засвоєння в повному обсязі навчального матеріалу, передбаченого програмою та послідовне формування у студентів самостійності як риси характеру, що відіграє суттєву роль у формуванні сучасного фахівця вищої кваліфікації. СРС з дисципліни « Аудит державних фінансів» включає:
Перелік завдань для виконання СРС з дисципліни «Аудит державних фінансів» та кількість балів, які можна отримати за виконання різних видів завдань з СРС, подано у Карті самостійної роботи студента. Карта НРС є основою організації СРС з кожної дисципліни. Індивідуальні завдання є однією з форм організації навчального процесу, яка передбачає створення умов для якнайповнішої реалізації творчих можливостей студентів і має на меті поглиблення, узагальнення та закріплення знань, які студенти одержують в процесі навчання, а також застосування цих знань на практиці. До індивідуальних завдань належать: підготовка рефератів, есе, виконання розрахункових, графічних робіт, оформлення звітів, аналіз практичних ситуацій, підготовка реферативних матеріалів з фахових публікацій, власні дослідження до конференцій тощо. Можливі форми практичної реалізації СРС, а також форми контролю представлені в табл.
Робочою програмою дисципліни «Аудит державних фінансів» передбачено виконання на вибір студентами індивідуальної пошуково-аналітичної і наукової роботи у письмовій формі з презентацією й обговоренням її основних результатів за допомогою засобів програмного продукту Power Point. Цей вид самостійної роботи виконується у межах тематики дисципліни, містить елементи наукового дослідження й зорієнтований на розвиток аналітичного мислення, стимулювання творчого підходу до вирішення проблемних завдань студентами, набуття навиків роботи зі спеціальною фаховою літературою, вмінь формулювати й аргументувати власну думку, робити висновки. Конкретні спрямування індивідуальної науково-аналітичної роботи попередньо узгоджуються з викладачем і затверджуються на підставі заяви студента. Зокрема, це може бути реферат, аналітичний огляд літератури, есе, участь у наукових студентських конференціях, участь у виконані дослідницької роботи кафедри, переклад іншомовних текстів з проблематики аудиту державних фінансів. Види можливих індивідуальних завдань і максимальна кількість балів за їх виконання подано у таблиці. Студент повинен обрати завдання з розрахунку, що максимальна кількість балів за цей блок робіт не може перевищувати 20 балів.
* За рішенням кафедри студентам, які брали участь у позанавчальній науковій діяльності — участь у конференції, підготовці наукових публікацій тощо — можуть присуджуватись додаткові бали за поточну успішність, але не більше 10 балів.
Тематика рефератів, есе та рекомендації щодо їх написання Написання індивідуальної пошуково-аналітичної та наукової роботи (реферату або есе) здійснюється шляхом опрацювання законодавчих актів, нормативно-інструктивних документів, інформації, що отримана на лекціях, практичних заняттях, шляхом опрацювання підручників, навчальних посібників, монографій, статей та інших наукових праць як вітчизняних, так і зарубіжних авторів. Робота повинна бути підготовлена якісно з використанням необмеженої кількості джерел інформації. Бажаним є подання у роботі елементів науково-дослідницького характеру. На основі наукової роботи студенти можуть підготувати доповідь на наукову конференцію. Розпочинаючи виконання реферату студент повинен підібрати і вивчити відповідні нормативні акти уряду України, спеціальну літературу. Після цього потрібно скласти план, який повинен включати 2–3 логічно взаємопов’язаних питання за темою реферату, основними з яких можуть бути наступні: завдання і джерела інформації для проведення аудиту державних фінансів, основні напрями і методика аудиторської перевірки, узагальнення і прийняття рішень за результатами аудиту державних фінансів, підвищення ефективності та якості аудиту. Розкриваючи зміст питань з методики аудиту державних фінансів, бажано навести приклади практичних ситуацій з фактами недоліків і проблем, показати застосування методів і прийомів їх аудиту з деталізацією конкретних джерел інформації щодо фінансового аудиту, аудиту відповідності, аудиту ефективності, окремих показників, які при цьому досліджуються з первинних документів, облікових реєстрів. Наприкінці роботи треба скласти власні висновки щодо стану аудиту державних фінансів, шляхів його вдосконалення, подати перелік використаних нормативних документів і джерел літератури з датою видання не пізніше 2010 року (не менше 5 джерел, на які є посилання у тексті, наведені у квадратних дужках). Обсяг реферату повинен складати 9–10 стандартних сторінок формату А4. Есе за проблематикою аудиту державних фінансів пропонується як самостійна творча робота із запропонованого нижче переліку тем для самостійного вибору студентами. Розпочинаючи виконання есе студент повинен враховувати, що як жанр твору вільної композиції есе межує, з одного боку, з науковою статтею, а з іншого – з філософським трактатом. Тому есе має виражати індивідуальні враження й міркування студента з конкретної обраної теми, не претендуючи на вичерпне її трактування. Головною установкою під час виконання есе мають бути думки, відчуття студента та його відношення до проблеми, запропонованої у темі. Студенту потрібно знайти оригінальну ідею (навіть на традиційному матеріалі), нестандартний погляд на вирішення проблеми. Для цього він має передати особове сприйняття проблеми шляхом підбору та застосування аналогій, наведення численних прикладів, використання всіляких паралелей і асоціацій. Запропонована проблема має бути розглянута студентом із різних сторін; в есе має бути яскраво виражена авторська позиція щодо шляхів вирішення проблеми. Структура есе (план) має включати наступні розділи: (1) вступ, постановка проблеми у загальному вигляді та її зв’язок з останніми дослідженнями і публікаціями; (2) постановка задачі (формулювання цілей і методів дослідження теми, яка розглядається); (3) результати (викладення основного матеріалу дослідження з обґрунтуванням отриманих наукових результатів); (4) висновки (наукова новизна; теоретичне і практичне значення дослідження); (5) література (список використаних нормативних документів і джерел літератури з датою видання не пізніше 2010 року (не менше 6 джерел), на які є посилання у тексті, наведені у квадратних дужках). Рекомендований обсяг есе – 15-20 сторінок формату А4. Виконана студентом робота (реферат, есе) повинна бути належно оформлена і здана викладачу для перевірки у встановлений графіком навчального процесу термін. Виконані студентами роботи оцінюються із урахуванням їхньої відповідності вимогам, що пред’являються до змісту, структури, обсягу та оформленню. Роботи, які не відповідають встановленим вимогам, повертаються студентам для усунення недоліків, після чого повторно рецензуються. Під час прийняття від студентів виконаних робіт викладачем може бути проведено співбесіду стосовно знань студентом основних положень нормативних актів, змісту реферату (есе), обґрунтованості висновків.
5.2. Критерії оцінювання результатів виконання індивідуальних завдань для самостійної роботи
1. Результати виконання і захисту завдань самостійної роботи студента. При виконанні захисті завдань самостійної роботи студента оцінці підлягають завдання, передбачені Картою навчальної роботи студентів. Кожне з двох самостійних завдань оцінюється у 0-10 балів. Загальна кількість балів за виконання і захист завдань самостійної роботи студента складає 20 балів. 2. Науково-дослідна діяльність студентів. Науково-дослідна діяльність студентів − виконання завдань в рамках дослідницьких проектів кафедри, участь студентів у роботі наукових конференцій, студентських наукових гуртків та проблемних груп, підготовці публікацій, участь у Всеукраїнських олімпіадах і конкурсах та Міжнародних конкурсах тощо понад обсяги завдань, які встановлені робочою навчальною програмою з відповідної дисципліни. За рішенням кафедри студентам, які брали участь у науково-дослідній роботі, можуть присуджуватися додаткові (заохочувальні) бали, але їх кількість не повинна перевищувати 10 балів за семестр. Результати оцінювання всіх складових поточного контролю фіксуються в електронному журналі обліку навчальної роботи студентів академічної групи. Результат поточного контролю результатів навчальної діяльності студентів визначається сумарно за всіма складовими поточного контролю. Загальний результат поточного контролю визначається в діапазоні 0-100 балів. 6. ПІДСУМКОВЕ ОЦІНЮВАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ВИВЧЕННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
6.1. Порядок підсумкового оцінювання знань студентів у формі заліку
Підсумковий контроль результатів навчальної діяльності студентів здійснюється для оцінювання знань, умінь та навичок студентів з дисципліни навчального плану і проводиться у формі заліку. Залік −форма підсумкового контролю рівня засвоєння студентом навчального матеріалу з окремої дисципліни виключно на підставі результатів поточного контролю рівня знань, умінь та навичок студентів з окремої дисципліни. Оцінювання знань студентів з навчальної дисципліни «Аудит державних фінансів» здійснюється виключно за результатами поточного контролю. Результат підсумкового контролю оцінюються в діапазоні від 0 до 100 балів (включно). Студенти, які за результатами підсумкового контролю у формі заліку набрали від 0 до 59 балів (включно), після належної підготовки мають право повторно скласти залік у формі виконання індивідуальної контрольної роботи. Індивідуальна контрольна робота складається з 10 завдань, кожне з яких оцінюється за вимогами, що є аналогічними вимогам до екзаменаційного білета. До видів завдань індивідуальної контрольної роботи можуть бути включені теоретичні, практичні та тестові завдання. Залік проводиться під час останнього контактного заняття відповідного семестру. Кількість балів, що студент набрав за результатами виконання завдань, що передбачені Картою навчальної роботи (від 0 до 100 балів), вноситься до залікової відомості і є основою для визначення загальної успішності студента з дисципліни «Аудит державних фінансів». Переведення даних 100-бальної шкали оцінювання в 4-бальну та шкалу за системою ECTS здійснюється в наступному порядку:
Результат підсумкового контролю у формі заліку фіксується в заліковій відомості в термін, який становить: – для студентів денної форми навчання − не пізніше 2-х робочих днів після проведення останнього аудиторного заняття з дисципліни; − для студентів заочної форми навчання − за розкладом сесії.
Структура модульної контрольної роботи (приклад) 1. Предмет та об’єкти аудиту державних фінансів. 2. Нагляд за виконанням висновків та рекомендацій звіту державного аудитора. 3. Тести: 3.1. Який підсумковий документ складається за результатами проведення посадовими особами Рахункової палати фінансового аудиту? Відповідь: За результатами проведення фінансового аудиту посадовими особами Рахункової палати складається… (вказати, який саме документ). 3.2. Стандарти аудиту державних фінансів розроблені і видані: А. Міжнародною федерацією бухгалтерів; Б. Міжнародною організацією ВАУ; В. Шведським національним бюро державного аудиту; Г. Європейською професійною організацією ВАУ. 3.3. При оцінці об’єктивності державних внутрішніх аудиторів зовнішній аудитор має: А. оцінити діючу програму контролю якості роботи державних внутрішніх аудиторів; Б. проаналізувати документально завірені докази роботи, виконаної внутрішніми аудиторами; В. протестувати вибірку операцій і сальдо, що були проаналізовані внутрішніми аудиторами; Г. визначити рівень контролю усередині державного органу, перед керівником якого звітують внутрішні аудитори. 3.4. Вказати призначення аудиту державних фінансів. А. Виявляється більше допущених порушень; Б. Дає змогу забезпечити відшкодування винними особами більшої частки нанесених збитків; В. Забезпечує пошук резервів щодо зменшення виробничих і адміністративних витрат та розробку заходів на підвищення окупності використовуваних ресурсів; Г. Забезпечує попередження фінансових порушень. 4. Задача. За результатами проведення аудиту суб’єкта господарювання державного сектору (ДП) аудитор встановив, що затверджені асигнування ДП на 2014 рік становили 569500 грн., однак фактичні видатки склали 551487 грн. Після детальної перевірки документації аудитором встановлено, що фінансовий план не виконано, у господарстві наявна дебіторська заборгованість, в бухгалтерському обліку не належним чином відображені операції, що пов’язані з фактичними видатками. Визначте, які зауваження в аудиторському звіті повинен зазначити аудитор. Відповідь обґрунтувати, посилаючись на відповідні нормативно-правові акти.
6.2. Приклади типових завдань, що виносяться на залік
Завдання № 1. Що розуміють під терміном «результативні показники бюджетної програми»? Відповідь: Під терміном «результативні показники бюджетної програми» розуміють: показники, які характеризують ... результати виконання бюджетної програми і підтверджуються статистичною, фінансовою та іншою звітністю (продовжити фразу і вказати, які саме показники і що саме вони характеризують та якими даними мають підтверджуватися). Завдання № 2. До основних типів організації Вищих аудиторських установ (ВАУ) у зарубіжних країнах відносять (вказати невідповідне): А. Національні управління аудиту; Б. Рахункові (контрольні) палати; В. Національні аудиторські палати; Г. Аудиторські трибунали (суди). Завдання № 3. На основі поданої інформації запропонувати до 10 показників ефективності виконання бюджетної програми, визначити прийоми і методи аудиту, джерела для отримання аудиторських доказів економічності, ефективності і результативності. Програма «Постачання питної води населенню» реалізується Міністерством екології і природних ресурсів України з метою збільшення частки жителів, що мають доступ до чистої системи водопостачання у домогосподарствах. Завданнями програми є наступні:
Напрямки діяльності міністерства: проведення хімічних тестувань якості води; побудова і ремонт нових водопроводів та водоочисних споруд; керівництво та управління програмою. Завдання № 4. Для проведення аудиторського дослідження розробляється: А. програма і робочий план аудиту, якими конкретизуються період, виконавці та процедура аудиту; Б. методичні рекомендації, якими конкретизуються період, мета та процедура аудиту, а також перелік питань та об’єктів контролю; В. програма аудиту, якою конкретизуються період, мета та процедура аудиту. Дати вірну відповідь. Завдання № 5. На основі поданої інформації запропонувати до 10 показників ефективності виконання бюджетної програми, визначити прийоми і методи аудиту, джерела для отримання аудиторських доказів економічності, ефективності і результативності. Програма «Заходи по боротьбі із шкідниками та хворобами сільськогосподарських рослин» реалізується Міністерством агропромислової політики України з метою знищення та запобігання поширення шкідників, збудників хвороб рослин і бур’янів хімічними, біологічними та іншими засобами. Завдання програми:
Напрямки діяльності:
Завдання № 6. Дати визначення терміну «завдання бюджетної програми». Відповідь: Завдання бюджетної програми – це: А. завдання, визначені головним розпорядником бюджетних коштів, які потрібно виконати в результаті використання бюджетних коштів на реалізацію програми; Б. конкретні цілі, визначені нормативно-правовими актами, яких необхідно досягти при використанні коштів протягом певного періоду; В. конкретні цілі, яких необхідно досягти в результаті виконання бюджетної програми протягом відповідного бюджетного періоду і які можна оцінити за допомогою результативних показників. Дати правильну відповідь. 7. РЕКОМЕНДОВАНІ ІНФОРМАЦІЙНІ ДЖЕРЕЛА 7.1.Основна література
7.2.Додаткова література
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
на одного жителя;