МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

 

МІЖНАРОДНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ФІНАНСІВ

 

 

 

 

 

Методичні вказівки

до виконання ДКР

з дисципліни «Бізнес-планування»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

КИЇВ 2016

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

МІЖНАРОДНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ФІНАНСІВ

 

 

 

 

 

Методичні вказівки

до виконання ДКР з дисципліни «Бізнес-планування»  

 

 

 

                                                                                 Затверджено

                                                              на  засіданні кафедри економіки підприємства

                                                             №06 – 15/16 від 26.02.2016

                                                                                                                               

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

КИЇВ 2016

 

 

 

 

Методичні вказівки до виконання ДКР з дисципліни «Бізнес-планування»  для студентів / Уклад.: К.О.Бояринова, О. О. Трофименко – К.: ПВНЗ «МУФ», 2016. — 32 с.

 

 

 

Навчальне видання

Методичні вказівки до виконання ДКР з дисципліни

«Бізнес-планування»

 

 

Укладачі:. К.О Бояринова, к.е.н., доцент;

                  О. О. Трофименко, к.е.н., доцент;

 

 

 

 

 

 

Компьютерний набір                 К.О Бояринова, О. О. Трофименко

 

ЗМІСТ

 

1. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ 4

3.ТЕХНОЛОГІЯ ВИКОНАННЯ ДКР. 6

3.1. Теоретична частина. 6

3.2. Практична частина (розробка бізнес-плану). 6

4. МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО ВИКОНАННЯ ПРАКТИЧНОЇ ЧАСТИНИ ДКР. 6

4.1. Резюме. 6

4.2.Загальна характеристика підприємства та продукції 7

4.3.Оцінка ринків збуту. 8

4.4. Аналіз конкурентів. 10

4.5. Стратегія маркетингу. 11

4.6. План виробництва продукції 14

4.7. Організаційний план. 17

4.8. Юридичний план. 17

4.9. Фінансовий план. 17

4.10. Стратегія фінансування. 19

4.11. Оцінка ризиків і страхування. 22

5.РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА.. 23

5.1.Основна література. 23

5.2. Додаткова література. 23

ДОДАТКИ.. 25

 

1. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ

Значення дисципліни «Бізнес-планування» полягає в наданні можливості студентам розібратись у процесах підприємницької діяльності, формах підприємств, технології заснування власної справи, плануванні діяльності підприємства, оцінці ефективності підприємництва. Дисципліна належить до дисциплін професійного спрямування за вільним вибором студентів.

Метою дисципліни є формування бази знань та практичних навиків в сфері здійснення підприємницької діяльності та малого бізнесу

Завдання: вивчення теоретичних і практичних засад середнього та малого підприємництва і освоєння технологій заснування підприємств, припинення їх діяльності, налагодження коопераціних зв’язків; набуття вмінь самостійно розробляти основні розділи бізнес-плану.

Вивчення дисципліни «Бізнес-планування» передбачає написання домашньої контрольної роботи (ДКР), що сприятиме поглибленому її вивченню, подальшій систематизації, розширенню і закріпленню отриманих знань.

 

2. ЗМІСТ ТА СТРУКТУРА ДКР

 

ДКР складається з теоретичної й практичної частини. Теоретична частина носить реферативний характер, Тематика першої частини ДКР охоплює, питання, які розглядаються даною дисципліною. Студенти самостійно обирають тему першої частини роботи, але в рамках запропонованих. Студент також може запропонувати свою тему при належному обґрунтуванні доцільності її розробки. Передбачено 29 варіантів контрольних завдань (дод.А).

ДКР має таку структуру:

Вступ

Розділ 1. (Теоретична частина) НАЗВА

Розділ 2 (Практична частина) Розробка бізнес-плану …

2.1. Резюме

2.2. Загальна характеристика підприємства і продукції

2.3.Оцінка ринків збуту

2.4. Аналіз конкурентів

2.5. Стратегія маркетингу

2.6. План виробництва продукції

2.7. Організаційний план

2.8. Юридичний план

2.9. Фінансовий план

2.10. Стратегія фінансування

2.11. Оцінка ризиків і страхування

Висновки

Список використаної літератури

Додатки

Вступ. Вступ розміщується на 1—1,5 сторінках. У вступі потрібно описати на якому конкретному матеріалі виконана робота, її практична частина. Тут також дається характеристика основних джерел одержання інформації (офіційних, наукових, літературних, бібліографічних). Наприкінці  вступної частини бажано розкрити структуру роботи, тобто дати перелік її структурних елементів й обґрунтувати послідовність їх розташування.

Основна частина. В основній частині роботі викладається матеріал відповідно до обраної теми (теоретична частина) та розробляються головні елементи бізнес-плану (практична частина)

Висновки. Висновки містять короткий виклад висновків за результатами ДКР. Висновок не має носити характер стислого переказу всієї роботи, у ньому повинні бути викладені підсумкові результати. Необхідно також обґрунтувати ефективність розробленого бізнес-плану та охарактеризувати вагомість проекту для підприємства.

Загальні вимоги до оформлення. Текстовий та графічний матеріал роботи друкується комп’ютерним способом на одному боці аркуша паперу формату А4, через 1,5 інтервалу. Шрифт друку повинен бути чітким з однаковою щільністю тексту, стрічка – чорного кольору середньої жирності. Кожний розділ повинен починатися з нового аркуша. Аркуші повинні мати такі поля: ліве — 25 мм, верхнє — 20 мм, нижнє — 20 мм, праве — 15 мм.

 Розділи позначають арабськими цифрами (1, 2, 3, ...), а підрозділи — цифрою розділу і порядковим номером підрозділу через крапку (2.1; 2.2; 2.3;...). Рисунки, таблиці розташовують після першого посилання на них у тексті. На рисунки та таблиці у тексті посилаються скороченням слів та нумеруються – табл.1, рис. 2. Кожна таблиця та рисунок повинні мати назву. Порядкові номери формул позначають арабськими цифрами в круглих дужках біля правового поля сторінки без крапок від формули до її номера. Нумеруються лише ті формули, на які є посилання в подальшому тексті. Нумерацію сторінок, розділів, підрозділів, рисунків, таблиць, формул подають арабськими цифрами без знака №. Усі сторінки нумеруються крім титульної та змісту. Список використаної літератури подається в кінці ДКР і розташовується в ал­фавітному порядку. У списку літератури наводяться всі використані літературні джерела, а в тексті робляться посилання на них за стандартами (наприклад – [5, с.22] – використана інформація знаходиться в літературному джерелі під номером 5 у списку використаної літератури на сторінці 22). У додатках вміщують допоміжний матеріал. Додатки оформлюють як продовження роботи на на­ступних її сторінках, розміщуючи їх у порядку посилань у тексті. Кожний додаток починається з нової сторінки. Додаток повинен мати заголовок, та пронумерований вели­кою літерою української абетки, за винятком літер Ґ, Є, З, І, Й, О, Ч, Ь, що позначає його послідовність.

Оцінювання ДКР. Максимальна кількість балів, які студент може отримати –  40:

-        35-40 балів – студент отримує за повне виконання ДКР,  допускаються одна-дві несуттєві помилки, які студент виправляє самостійно. Оформлення роботи відповідає всім встановленим вимогам.

-        20-35 – балів студент отримує за повне виконання ДКР з незначними помилками, які суттєво не впливають на її результат, допускаються дві-три несуттєві помилки в оформленні роботи

-        10-20 – балів студент отримує за виконання ДКР з помилками, які мають вплив на її результат,  робота оформлена добре

-        5-10 – балів студент отримує за виконання ДКР з помилками, які мають вплив на її результат, оформлення роботи містить значні помилки, недотримання стандартів.

-        0-5 – балів студент припустився  значних помилок і не в змозі їх виправити навіть за допомогою викладача. Робота оформлена невірно.

 

3.ТЕХНОЛОГІЯ ВИКОНАННЯ ДКР

3.1. Теоретична частина

У теоретичній частині роботи розкривається сутність теми на основі вивчення наявної вітчизняної, закордонної наукової й спеціальної літератури, законодавчих і нормативних актів. Серйозні теоретичні положення необхідно давати з посиланням на джерело. Також необхідно висловити й викласти свою думку щодо проблеми. Обсяг теоретичної частини складається з 5-7 сторінок.

3.2. Практична частина (розробка бізнес-плану)

Практична частина завдання полягає в розробленні бізнес-плану розвитку підприємства. Об'єктом дослідження для виконання практичної частини курсової роботи є конкретне підприємство або організація будь-якої організаційно-правової форми. Студентам заочного відділення рекомендується як  об'єкт дослідження вибрати підприємство, за місцем роботи.

Мета розроблення бізнес-плану – надати цілісну системну оцінку перспектив розвитку фірми, спрогнозувати й спланувати її діяльність на найближчий період і перспективу виходячи з потреб ринку та можливостей фірми.

Бізнес-план, насамперед, призначений для трьох категорій учасників проекту:

1. Менеджерів, які його створили. Розробка бізнес-плану дає їм можливість передбачити результативність втілення ідей.
2. Власників, які зацікавлені в перспективах розвитку підприємств і які фінансують проект.
3. Кредиторів, для яких бізнес-план є обов'язковим документом, що підтверджує привабливість проекту й обґрунтовує заходи та гарантує повернення кредитів.

Поштовхом до створення бізнес-плану можуть бути:

-        новий продукт, технологія, послуга;

-        щось, що робить послугу краще, ціну продукту нижче, продукт надійніше, з поліпшеними споживчими властивостями;

-        незаповнена ринкова ніша, район, де відсутній який-небудь вид обслуговування або не повністю вдоволений попит;

-        вихід на зовнішній ринок і залучення іноземних інвестицій;

-        нові комбінації товарів і послуг для кінцевого споживача.

 

4. МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО ВИКОНАННЯ ПРАКТИЧНОЇ ЧАСТИНИ ДКР

4.1. Резюме

Резюме - це добре сконструйована система даних про комерційні перспективи підприєм­ницького проекту, про виробниче, організаційне і фінансове забезпечення програми його ре­алізації. Це визначений стандарт ділових пропозицій потенційним партнерам та інвесторам.

У цьому розділі подається наступна інформація (дод. Б):

1) повна назва, адреса підприємства, форма власності, власники (засновники);

2) опис суті запропонованого проекту (наприклад, стати лідером у забезпеченні
якості, або стати лідером по ціні тощо);

3) опис можливостей і стратегії (аналізується якими можливостями володіє підприє­мство, як вони впливають на бізнес, продумується стратегія для того, як скористатись сприятливою ситуацією);

4)     короткий опис ринку (опис ринкових можливостей, які буде використовувати про­ект, і опис головного аргументу - чому проект буде успішним, незважаючи на те, що існують товари і послуги, які вже задовольняють потреби вибраного сегменту ринку);

5)           визначення цільового ринку, обсягу продажів (у грошовому та кількісному вигляді);

6)     команда (опис знань, досвіду, уміння менеджерів підприємства);

7)     прогнозовані фінансові результати (опис загальної вартості проекту, очікуваних
результатів проекту і термінів погашення позик).

Концепція бізнесу (резюме) складається наприкінці написання бізнес-плану, однак перебуває на початку.

Обсяг резюме не повинен перевищувати 4 машинописних сторінок.

4.2.Загальна характеристика підприємства та продукції

У загальній характеристиці підприємства слід відобразити основні види та характер його діяльності: підприємство виробничого, торговельного характеру, чи підприємство, що діє у сфері послуг; що і як воно може запропонувати своїм клієнтам; де воно розта­шоване; запланована географія розвитку бізнесу тощо. Слід також надати інформацію про ступінь розвитку підприємства, дуже важливо сформулювати основну його мету.

Основна частина бізнес-плану починається з розділу, у якому описується той продукт або та послуга, які будуть пропонуватися вашим майбутнім покупцям і заради виробництва, яких замислюється весь проект. У цьому розділі бажано визначити пріоритети, якими керується споживач при покупці: якість, ціна, час і точність поставки, сервісне обслуговування й т.п.

Опис продукції повинний містити такі основні показники:

-        характеристику продукції, що випускається (послуг, що надаються), у тому числі характеристику принципово нового продукту (послуги);

-        тривалість життєвого циклу продукції;

-        технологічні особливості випуску продукції (надання послуг);

-        визначення продукції (послуг), призначеної для продаж на зовнішньому ринку.

При характеристиці запланованої продукції (послуг) дуже важливо чітко визначити:

-  перелік (асортимент) основних видів продуктів, напівфабрикатів, які планується виробляти, а також види послуг, які передбачається надавати споживачам;

-  призначення вироблених продуктів (наданих послуг);

-  споживчі характеристики продуктів (послуг);

-  унікальність (цінність) продуктів (послуг);

-  конкурентоспроможність продукції (послуг) на споживчому ринку.

У характеристиці про призначення вироблених продуктів (наданих послуг) необхідно визначити мету виробництва конкретних їх видів з погляду на задоволення конкретних потреб споживачів.

Споживчі якості продукції доцільно характеризувати за такими параметрами: основні види сировини, з якої виготовляється продукція; вага «нетто» одиниці продукції; термін зберігання за певних умов; смакові властивості (для харчових продуктів); естетика зовнішнього вигляду; показники якості продукції; хімічний склад; рівень цін; можливість надання знижок; інші відомості.

При розробці бізнес-плану можна передбачити надання додаткових послуг і переваг, що становлять так званий комплекс товару з підкріпленням: надійність товару; можливість одержання технічної консультації; надання знижок; після продажне обслуговування; масштаби торговельної мережі; простота вступу в контакт; гарантія заміни товару; широкі виробничі можливості постачальника; можливість надання кредиту; наявність устаткування для випробувань.

4.3.Оцінка ринків збуту

Досвід показує, що невдача більшості невдалих комерційних проектів була  пов'язана саме зі слабким вивченням ринку й переоцінкою його ємності.

Таким чином розділ «Оцінка ринків збуту» повинен складатися з:

-        аналізу сектору ринкутапотреб споживачів;

-        аналізу Сильних та Слабких сторін, Можливостей та Загроз бізнесу (SWOT-аналіз).

1. Аналіз ринку та потреб споживачів спрямований на виявлення теперішніх споживачів продукції, послуг і визначення потенційних. У цьому розділі бажано визначити пріоритети, якими керується споживач при покупці: якість, ціна, час і точність поставки, сервісне обслуговування й т.п.

Типовий процес досліджень ринку припускає 4 етапи:

1. визначення виду даних, які вам потрібні;
2. пошук цих даних;
3. аналіз даних;
4. реалізація заходів, що дозволяють використати ці дані на користь підприємству.

Під час дослідженні ринку потрібно, в першу чергу, визначити тип ринку за кожним  товаром або послугою. Одне з основних завдань – визначення ємності кожного конкретного ринку для кожного товару (послуги). Ці показники будуть характеризувати можливі обсяги збуту. Вони визначаються натуральними і вартісними показниками реалізованих або потенційно реалізованих товарів протягом певного періоду. При цьому необхідно враховувати, що при аналізі місткості ринку необхідно зробити оцінку:

-        потенційної місткості ринку, тобто загальної кількості товарів, які покупці даного ринку можуть придбати за певний час;

-        потенційного обсягу продажів, тобто тієї частки потенційного ринку, яку підприємець може захопити й відповідно тієї максимальної кількості товарів, на реалізацію яких він може розраховувати за наявними можливостями. У підсумку такого аналізу підприємець зможе визначити кількість клієнтів, на яких йому можна розраховувати, але розраховувати не означає їх одержати тому потрібна ще й реальна оцінка ринку;

-        реального обсягу продажів, тобто необхідно оцінити який обсяг товару підприємець реально зможе виробити.

Аналіз повинен розкрити привабливі, з погляду товару, ринкові можливості. Кожна можливість потребує більш глибокого вивчення, перш ніж на ній зупиняться як на черговому цільовому ринку. Для переконання у достатній привабливості можливостей, потрібно провести більш ретельну оцінку поточного й майбутнього попиту. При позитивному результаті здійснюють сегментування ринку для виявлення груп споживачів і потреб, які ви можете задовольнити найкраще. Для цього необхідно сегментувати ринок, тобто визначити принципи сегментації ринку й скласти профілі отриманих сегментів, вибрати цільові сегменти ринку, тобто оцінити ступінь привабливості отриманих сегментів і вибрати один або кілька сегментів, позиціювати товар на ринку, тобто ухвалити рішення щодо позиціюванні товару на кожному із цільових сегментів і розробити комплекс маркетингу для кожного цільового ринку.

Існують два види інформації для аналізу ринку: первинні дані – інформація, зібрана вперше для конкретної мети; вторинні дані – інформація, що вже існує, і зібрана, раніше для інших цілей. Для проведення збору первинних даних використовуються три методи: спостереження, експеримент, опитування. Знаряддями дослідження можуть бути анкети й різне механічне обладнання, а способами зв'язку з аудиторією – телефон, пошта, особистий контакт. Особливості продукції будуть диктувати умови й способи вибору інформації. Серед джерел вторинної інформації варто виділити: внутрішні джерела, видання державних органів, періодичні видання й книги, комерційна інформація.

Варто звернути увагу на типологію передбачуваних ринків, які можуть бути п'яти типів: споживчий ринок; ринок виробників; ринок оптово-роздрібних продавців; ринок державних установ; міжнародний ринок.

Додатково можна проаналізувати, як швидко продукція, послуги затвердяться на ринку й обґрунтувати можливості їх подальшого розширення, а також основні чинники, які впливають на це. Для завершенням аналізу ринку можна використати табл. 1

Таблиця 1

Аналіз ринків збуту

Показники	м. Київ	Київська обл	За межами області
Рівень попиту
Ступінь задоволення попиту
Рівень конкуренції
Частка споживачів, готових купити продукцію, %

 

2. SWOT-аналіз.Контрольний перелік питань щодо аналізу сформулювати дещо важко, оскільки кожний проект має свої специфічні риси, від яких і залежить його слабкі чи сильні сторони. Пояснимо лише концепцію цього аналізу. Спочатку треба виділити всі можливі переваги та недоліки проекту та процесу його здійснення (визначення сильних та слабких сторін). При цьому, кожний з об'єктів може мати як переваги, так і недоліки. До об'єктів можуть належати: система розповсюдження, сама продукція, технологія, управління компанією, фінансові ресурси й т.д. Потім, розподілені об'єкти треба проаналізувати відносно створення можливостей і загроз.

Наведений розділ - лише перша частина плану маркетингу. До цього розділу можна також додати:

- інформацію про замовлення та укладені угоди, які ви маєте вже сьогодні. Присутність у бізнес-плані інформації про форвардні контракти з покупцями та постачальниками вносить елемент впевненості та стабільності в сприйняття проекту  інвестором.

- дослідження питання «Регулювання та Зовнішні обмеження», а саме: які необхідно отримати дозволи та ліцензії на національному та регіональному рівнях, які існують вимоги щодо екологічної безпеки і т.д.

 

4.4. Аналіз конкурентів

Цей розділ присвячений аналізу ринкової кон'юнктури, характеристиці конкурентів, їх стратегії та тактики. Для оцінки фірм-конкурентів доцільно скласти таблицю (дод.В), що містить їх основні характеристики: місце розташування, частка ринку, обсяги продажів. Для оцінки ступеня ризику необхідно також вказати передбачені втрати компанія і наявність вільної ніші для вступу на ринок нового діючого агента. Якщо ця ніша дуже мала або зовсім відсутня, то підприємство не витримає конкуренції.

Дослідження діяльності конкуруючих фірм є системним процесом, що складається з ряду етапів:

-        виявлення діючих і потенційних конкурентів;

-        аналіз показників діяльності, цілей і стратегії конкурентів;

-        виявлення слабких і сильних сторін діяльності конкурентів.

Джерелами інформації для проведення такого дослідження є: фірмові довідники; рекламні проспекти; виставки і ярмарки; щорічні звіти й виступи в пресі керівників фірм; огляди в комерційній періодиці; матеріали конференцій; біржові новини; інформація експертів; опитування; конфіденційна інформація.

Виявлення діючих і потенційних конкурентів проводиться на основі двох підходів.

1)     пов'язаний з оцінкою потреб, які задовольняються продукцією основних конкуруючих фірм;

2)     орієнтується на класифікацію конкурентів відповідно до типів ринкової стратегії.

Ціль першого підходу – згрупувати конкуруючі фірми відповідно до типу потреб. При цьому виділяються такі основні групи конкурентів.

1. Підприємства, що пропонують аналогічний вид товару на тих же ринках, у тій же кількості:

а) підприємства, що орієнтуються на задоволення всього комплексу потреб споживачів;

б) підприємства, що спеціалізуються на задоволенні специфічних потреб окремих сегментів ринку;

в) підприємства, що готуються до виходу на ринок з аналогічним товаром.

1. Підприємства, що обслуговують інші ринки аналогічними товаром, вихід яких на даний ринок є імовірним.
2. Підприємства, що реалізовують товари-замінники, здатні витиснути даний товар на ринку.

Для виявлення найбільш важливих конкурентів і їх ролі на ринку збуту варто використовувати метод так званого «асоціативного» опитування споживачів, що визначає, з якими корисними якостями або умовами споживання покупець асоціює той або інший товар відомого на ринку конкурента.

Другий підхід ґрунтується на групуванні конкурентів відповідно до ключових аспектів їх орієнтації у виробничо-збутовій діяльності (експансії на ринку,  умов політики, технології).

Важливим для аналізу конкурентів є облік мобільності стратегічної орієнтації. Дослідження перспектив еволюції стратегії конкурентів дозволяють виявити потенційно найнебезпечніших конкурентів, до яких найчастіше відносять: фірми, схильні до ринкової експансії і діючі на географічно суміжних ринках; фірми, що використовують стратегії диверсифікації виробництва і працюють у цій же або суміжній галузі; великі фірми-покупці продукції даної фірми; великі постачальники матеріалів, сировини й устаткування для даної фірми.

Необхідно проаналізувати показники, що характеризують економічний потенціал фірми-конкурента: активи, обсяг продажів, чистий й валовий прибуток, основний капітал, оборотний капітал, інвестиції, власний і позиковий капітал, науково-дослідна база й витрати на НДДКР, загальне число зайнятих та ін.

Конкурентоспроможність фірми варто розглянути також і за іншими показниками:

-        динаміка обсягу продажів у вартісному й кількісному вираженні;

-        відношення прибутку до обсягу продажів;

-        відношення обсягу продажів до вартості матеріально-виробничих запасів;

-        відношення обсягу продажів до вартості нереалізованої продукції;

-        завантаження виробничих потужностей;

-        портфель замовлень.

Обсяг цього розділу може становити від 4 до 7 сторінок тексту

4.5. Стратегія маркетингу

Центральне місце в стратегії фірми займаєстратегія маркетингу. Розвиток фірми та величина прибутку залежати від того, наскільки повно й ефективно вона задовольнятиме потреби своїх клієнтів. Інші компоненти загальної стратегії фірми (фінанси, виробництво, дослідження й розробки) мають сприяти досягненню загальної мети маркетингу. Одночасно й сама стратегія маркетингу має враховувати наявні ресурси фірми та поєднуватися з іншими напрямами діяльності.

У широкому розумінні стратегія маркетингу – це система конкретних стратегій щодо вибору й формування:

1) цільового ринку;

2) номенклатури та асортименту продукції;

3) системи збуту та реалізації продукції;

4) політики ціноутворення;

5) способів організації рекламної кампанії;

6) політики підтримки продукції фірми.

Маркетинговий розділ бізнес-плану потрібний для того, щоб:

-        підприємець зміг усвідомити основні цілі й завдання, стратегію маркетингової діяльності фірми;

-        працівники маркетингових підрозділів фірми могли використати план як керівництво до дій з освоєння й створення ринку свого товару;

-        інвестори змогли переконатися в достатній ємності й перспективності ринку.

Маркетинговий план повинен охоплювати всі елементи маркетингу й відповідати на наступні питання:

1. Які основні характеристики покупців на галузевому ринку, на якому орієнтується підприємство? Які групи покупців за рівнем доходів, демографічній ознаці, поведінковим принципам і т.п. можна виділити, інакше кажучи, які основні сегменти даного ринку? На який із сегментів має намір орієнтуватися підприємство?
2. На яке місце (частку) у даному сегменті ринку може претендувати бізнес? Визначає свою позицію на ринку, або навмисно хоче потіснити конкурентів, пропонуючи подібні товари, або спробує знайти свою нішу?
3. Яка основна методика розрахунку ціни на товар фірми? Який чистий доход забезпечить фірмі обраний рівень ціни? Чи передбачена система знижок і пільг для покупців?
4. Які канали поширення товарів буде використовувати підприємство? Буде звертатись до послуг оптових або роздрібних торговців, пропонувати товар споживачеві, без посередників (наприклад, через фірмові магазини-салони)? Чим обґрунтований вибір тих або інших посередників?
5. Чи буде підприємство застосовувати систему технічних гарантій на свою продукцію? Як планує організувати після продажний сервіс?

Будь-яка маркетингова стратегія будується відповідно до концепції “4P”: Product (продукція); Price (ціна); Promotion (просування); Place (місце розташування).

Тобто, усі маркетингові заходи можуть здійснюватися за чотирма напрямами: продукція, ціна, просування, місце продажу, відповідно.

Продукція. Робота в цьому напрямі передбачає зосередження на властивостях самого продукту, що пропонується споживачам, на його особливостях та специфічних якостях. Це допоможе побудувати свій власний імідж та зробити його кращим, ніж імідж ваших конкурентів.

Для того, щоб найкращим чином сформулювати маркетингові заходи необхідно відповісти на наступні питання: які соціальні характеристики та унікальність продукції; яка потрібна якість продукції по кожному з сегментів ринку, на які спрямований бізнес; яка кількість продукції необхідна по кожному з сегментів ринку; яким є асортимент продукції; який вид обслуговування пропонується разом із продукцією; яким повинен бути строк зберігання продукції; які пропонуються гарантії покупцеві.

Ціна.Це є один з найскладніших та найвагоміших компонентів. Складність його передусім полягає в тому, що при виборі цінової стратегії повинні враховуватися безліч факторів, такі, як цілі бізнесу, зовнішні фактори (конкуренти, споживачі і т.д.) та внутрішні фактори (виробничі витрати, рівень заробітної плати і т.д.). Цінова стратегія будується виходячи з відповідей на наступні запитання: який рівень цін; який рівень цін у порівнянні із конкурентами; чи існують рівні інтервенції цін; чи проводяться спеціальні заходи, пов’язані із ціноутворенням; чи пропонується спеціальна ціна для посередника; чи планується система знижок; чи використовуються система бонусів, яка стимулює покупців; яка політика диференціації цін; які специфічні умови оплати; яка конкуренція серед посередників.

Щоб правильно й переконливо обґрунтувати розрахунки за цінами, необхідно дотримуватися наступної методики розрахунку вихідної ціни:

1)     визначення завдань ціноутворення;

2)     визначення терміну;

3)     оцінювання витрат;

4)     проведення аналізу цін і товарів конкурентів;

5)     вибір методу ціноутворення;

6)     встановлення остаточної ціни.

Для постановки завдання ціноутворення необхідно вирішити, які цілі підприємство прагне досягти за допомогою конкретного товару:

-        забезпечення виживання;

-        досягнення максимального поточного прибутку;

-        завоювання лідерства за показниками частки ринку;

-        завоювання лідерства за показниками якості товару.

Розглянемо основні етапи ціноутворення.

Визначення попиту. Попередньо ця робота вже пророблена при описі розділу «Оцінка ринків збуту», тому обмежимось тільки зауваженням, що попит визначає максимальну ціну, що підприємство може запросити за свій товар.

Оцінка витрат, рівень яких визначає мінімальну ціну. Існує багато методів оцінки витрат для того, щоб найбільше повно й вірогідно прогнозувати ціни при різних обсягах продажів. Кожне підприємство вибирає найбільш прийнятний для себе метод.

Аналіз цін і товарів конкурентів. Максимальна ціна визначається попитом, мінімальна - витратами, ціна встановлюється в діапазоні між ними й в основному визначається цінами конкурентів і ринковою реакцією. Аналіз цін конкурентів проводиться на основі інформації з різних джерел.

Вибір методу ціноутворення. Метод ціноутворення визначається встановленням можливої ціни між мінімально припустимою і максимальною може розраховуватись як:

-        середні витрати плюс прибуток;

-        аналіз беззбитковості й забезпечення цільового прибутку;

-        встановлення ціни з врахуванням цінності товару;

-        встановлення ціни на основі рівня поточних цін.

Просування.  Просування на ринок є вирішальним фактором у ринковій економіці. Воно повинно бути предметом постійної уваги. Для просування продукції можуть використовуватися: особистий продаж, реклама, зв'язок із громадськістю та ін. (табл. 2).

                                              Таблиця 2

Методи просування продукції

Місце продажу. Канали розподілу також мають вирішальний вплив на стратегію вибору продукції, її просування на ринок та ціноутворення. Необхідно визначити: якими є канали розподілу продукції за ринковими сегментами, та через яку кількість точок роздрібної торгівлі він здійснюється; які засоби транспортування продукції; чи використовуються власні або інші засоби транспортування; яким чином перевозяться товари; яким чином і де зберігається продукція; чи використовується система управління запасами; яким чином розповсюджується інформація про продукцію.

Відповіді на всі поставлені питання в цьому розділі бізнес-плану дозволять визначитися з витратами на збут вашого товару.

Обсяг цього розділу може становити від 4 до 7 сторінок тексту

4.6. План виробництва продукції

Цей розділ бізнес-плану готується тільки тими підприємцями, які будуть займатися виробництвом товару. Головне завдання – довести вашим потенційним партнерам, що ви можете виробляти потрібну кількість товарів у потрібний термін і з необхідною якістю. У цілому структура даного розділу може бути наступної.

1. Схема виробничих потоків на підприємстві. Дана схема наочно покаже, звідки і як будуть надходити всі види сировини й комплектуючих, у яких цехах й як вони будуть перероблятися в продукцію, як і куди ця продукція буде поставлятися. У схемі повинні бути відображені процеси контролю якості.

Після вивчення ринку сировини та матеріалів потрібно скласти специфікацію на потрібні види матеріальних ресурсів. Специфікація має містити найменування й характеристику матеріалів, вимоги до них. До специфікації включають всі характеристики та стандарти потрібного матеріалу. Визначення потреби в матеріально-технічних ресурсах проводитися як у натуральному, так й у вартісному виразі з метою узгодження цього розділу плану з планами витрат, фінансовим планом (табл. 3).

                       Таблиця 3

Планова місячна потреба в матеріальних ресурсах

Після складання специфікацій складають список можливих постачальників. Джерелом інформації для складання списку постачальників є вивчення ринку сировини й матеріалів (табл. 4). Потрібно повідомити, на яких стадіях і яких методах буде проводитися контроль якості і яких стандартів при цьому ви будете дотримуватись.

Таблиця 4

 Існуючі канали постачання сировини на підприємство та у перспективі

 

1. Виробничий цикл. Дайте графічну характеристику виробничого циклу вашого бізнесу. Вкажіть, як будете справлятися із сезонними коливаннями завантаження виробничих потужностей (наприклад, за рахунок створення запасів і їх використання в пікові періоди).      
2. Виробничі потужності і їх розвиток. Для вже існуючого бізнесу опишіть виробничі потужності, включаючи виробничі й адміністративні приміщення, склади і площі, спеціальне устаткування, механізми та інші виробничі фонди, наявні на підприємстві. Вкажіть, як і коли будуть придбані додаткові потужності. У розділі необхідно відзначити чи збираєтесь ви купувати або орендувати обладнання й приміщення. Скільки це буде коштувати, коли збираєтеся це зробити і яка частка коштів, отриманих від партнера, піде на ці цілі? Вкажіть потреби в устаткуванні на найближчі три роки. Поясніть, як і коли в наступні три роки плануєте розширювати приміщення й нарощувати потужність устаткування для збільшення обсягу продажів, яка вартість усього цього (табл. 5).

Таблиця 5

 Машини та устаткування

1. Виробничий план. Опишіть весь виробничий процес. Підтвердіть правильність цих рішень із погляду витрат на підтримку запасів, кваліфікації робочої сили, розміру партій продукту й ін. Вкажіть найбільш імовірних субпідрядників і постачальників й охарактеризуйте ступінь їх надійності. Підготуйте виробничі плани з інформацією, що характеризує залежність витрат від обсягу виробництв, покажіть необхідний рівень запасів. Опишіть ваш підхід до контролю якості, управління виробництвом і запасами; поясніть, як інспекційні процедури й система контролю якості дозволять звести до мінімуму рівень браку.

План виробництва та реалізації продукції визначає необхідний обсяг виробництва продукції в плановому періоді, який відповідає номенклатурою, асортиментом і якістю вимогам плану продажів. Він обумовлює завдання з введенням в дію нових виробничих потужностей, потребу в матеріально-сировинних ресурсах, чисельності персоналу, транспорті тощо

Виробнича програма складається із 2-х розділів: плану виробництва продукції в натуральному (умовно-натуральному) вигляді та плану виробництва у вартісному вигляді (табл.6).

                  Таблиця 6

Обсяг виробництва по рокам

Вид продукції	Номенклатура продукції	Одиниця вимірювання	Обсяг виробництва по рокам
			1 рік	2 рік	3 рік	4 рік	5 рік
Всього

У план виробництва необхідно включити також інформацію про вид необхідних виробничих приміщеннях, потребу в основних виробничих фондах і чисельності робітників (як постійної, так і тимчасової) (табл. 7-8).

Таблиця 7

Планування потреби в оборотних коштах

Завершувати даний розділ бізнес-плану потрібно оцінкою можливих витрат виробництва і прогнозом їх динаміки. Складається кошторис витрат. Кошторис витрат— це зведений план всіх витрат підприємства на певний період виробничо-фінансової діяльності. Він визначає загальну суму витрат виробництва за всіма видами ресурсів, стадіями виробничої діяльності, рівнями управління підприємством та іншими напрямами витрат. До кошторису включаються витрати основного й допоміжного виробництва, пов’язані з виготовленням і продажем продукції (робіт, послуг), а також на утримання адміністративно-управлінського персоналу, виконання робіт, які не входять до основної діяльності підприємства (табл. 9).

Таблиця 8

Фонд оплати праці та нарахування на нього

 

Таблиця 9

Зведення витрат на виробництво, грн

Завершальною стадією визначення майбутніх витрат є планування виробничої собівартості. Метою планування собівартості продукції є економічно обґрунтоване визначення величини витрат, необхідних у плановому періоді для виробництва і збуту продукції підприємства (дод.Д).

4.7. Організаційний план

У цьому розділі наводиться і організаційна структура (схема) підприємства, з якої має бути чітко видно: хто й чим буде займатися, як служби будуть один з одним взаємодіяти і як їх діяльність буде координуватися й контролюватися. Організаційна структура має сприяти: співробітництву працівників і досягненню цілей при мінімальних витратах, створенню умов для виробництва високоякісної продукції, розробці, освоєнню і поставці на ринок нових видів продукції.

В організаційному плані необхідно також вказати: які саме фахівці (якого профілю, з яким утворенням, яким досвідом) і з якою заробітною платою  необхідні для реалізації бізнес-плану, як залучити цих фахівців на постійну роботу або за сумісництвом, чи є можливість скористатися послугами певної організації з найму такого виду професіоналів?

У випадку, якщо частина персоналу у вас вже є, необхідно дати про цих  співробітників короткі біографічні довідки, наголошуючи на кваліфікацію, колишній досвід роботи і його корисність для підприємства. Доцільно розкрити у цьому розділі питання оплати праці керівного персоналу і його стимулювання.

Обсяг цього розділу може становити від 4 до 7 сторінок тексту.

4.8. Юридичний план

У цьому розділі необхідно описати переваги організаційно-правової форми підприємства. Практично мова йде про форму власності й правовий статус.

Якщо проект розрахований на спільну діяльність із іншою фірмою, то варто описати правову форму діяльності обох фірм, принципи  їх взаємодії, взаєморозрахунків, розподілу прибутку, переваги й недоліки даного типу співробітництва.

За видом господарської діяльності і характером операцій розрізняють такі види фірм: промислові, торговельні, транспортні, страхові, транспортно-експедиторські, інжинірингові, туристичні, рекламні, маркетингові й ін.

За правовим статусом фірми бувають наступних видів: повне товариство; командитне товариство; товариство з обмеженою відповідальністю; акціонерне товариство; державне підприємство; кооператив.

За характером власності розрізняють: приватні; державні; кооперативні.

За належністю капіталу і контролю: національні; іноземні; змішані.

Обсяг цього розділу 2 сторінки, якщо проект не пов'язаний з використанням або одержанням ліцензій і патентів. У іншому випадку цей розділ стає одним з основних у бізнес-плані і потребує відповідного пророблення і більшого обсягу.

4.9. Фінансовий план

Цей розділ бізнес-плану узагальнює матеріали попередніх розділів і представляє їх у вартісному вираженні. У цьому розділі повинні бути підготовлені наступні документи: прогноз обсягів продажу, баланс доходів і витрат, план руху грошових коштів, зведений баланс активів і пасивів фірми, графік досягнення беззбитковості.

Прогноз обсягів продажу. Цей прогноз надає інформацію про ту частку ринку, яку ви припускаєте завоювати своєю продукцією. Звичайно такий прогноз складають на три роки вперед, причому для першого року дані наводяться щомісячно, для другого – щоквартально, а для третього року – загальна сума продажів за весь рік.

 Баланс доходів і витрат фірми. Завдання цього документа - показати, як буде формуватися й змінюватися прибуток за тими ж часовими інтервалами для попередніх балансів продукції й у цілому по підприємству (дод.Е). Відповідно до Закону України «Про підприємства» прибуток, який залишається на підприємстві, використовується за рішенням трудового колективу або власника.  У процесі його розподілу формуються грошові фонди цільового призначення: фонд розвитку виробництва, фонд соціальних потреб, фонд матеріального заохочення, резервний (страховий) фонд, дивідендний фонд. 

План руху грошових коштів. Прогноз руху грошових коштів показує передбачувані джерела й напрямки використання коштів за певний період (дод. Ж).

Зведений баланс активів і пасивів фірми. Зведений баланс має два розділи: пасив і актив (дод. К). В активній частині балансу на певну дату показують склад і розміщення коштів фірми. У пасиві балансу відображаються джерела утворення тих коштів, склад і величина яких показана в активі. Основою для складання балансу є бухгалтерські записи господарських операцій. Дані балансу використовуються для оцінки фінансового становища фірми, виявлення його власних оборотних коштів, перевірки відповідності банківських позик об'єктам кредитування, розрахункових відносин і використання ресурсів за цільовим призначенням.

Аналіз балансу фірми дозволяє визначити: банкам й інвесторам - платоспроможність і забезпеченість кредитів; акціонерам – надійність внесків й їхня прибутковість; керівникам фірми – стратегію розвитку й можливості самофінансування.

Графік досягнення беззбитковості. Графік, наведений на рис.1, показує вплив на прибуток обсягу виробництва, ціни і собівартості продукції. За допомогою графіку можна визначити точку беззбитковості, тобто той обсяг виробництва, при якому крива, що показує зміну виторгу від реалізації при заданому рівні цін, перетнеться із кривої, що показує зміну собівартості продукції. Очевидно, що при цьому обсязі виробництва буде досягнута беззбитковість виробництва, а подальше збільшення обсягів реалізації приведе до появи прибутку. Непогано буде, якщо у своєму бізнес-плані ви покажете кілька варіантів такого графіка, що відповідають різним рівням цін на вашу продукцію, і поясните, який з них ви вважаєте найбільш реалістичним з урахуванням інформації з розділу «Оцінка ринку збуту».

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 1. Графічне зображення точки беззбитковості

Критичний обсяг виробництва (V_КР) визначається за формулою:

,

де УПВ –сума умовно-постійних витрат, грн.; Ц – ціна одиниці продукції, грн.; УЗВП – сума умовно-змінних витрат на одиницю продукції, грн.

або:                                                             ,                                 

де     УПВ- постійні витрати;  РО - річний обсяг виробництва;  PД - річний дохід від реалізації;  УЗВ - змінні витрати.

Для визначення точки беззбитковості можна використовувати табл.10-12:

Таблиця 10

Показники для визначення точки беззбитковості

Таблиця 11

Прогнозовані змінні витрати підприємства у N році

Таблиця 12

Прогноз постійних витрат підприємства за N рік

4.10. Стратегія фінансування

У цьому розділі необхідно розглянути план одержання коштів під проект. Скільки необхідно коштів для реалізації даного проекту? Звідки очікується одержання коштів й у якій формі? Коли можна чекати повного повернення вкладених коштів та одержання інвесторами доходу з них?

Відповідь на перше питання можна знайти в попередньому розділі бізнес-плану. На друге питання відповісти складніше, тому що залежно від обсягів, терміну і типу проекту можна розраховувати на довгостроковий і короткостроковий кредити, договір про спільну діяльність, фінансову допомогу, вкладення коштів в акції та інші форми інвестицій.

У фінансовому аналізі для виміру ефективності інвестицій застосовують кілька показників: чиста наведена величина доходу, внутрішня норма доходності, термін окупності капіталовкладень, рентабельність. Ці показники відображають процес порівняння розподіленого за часом ефекту від інвестицій і самих інвестицій.

Інформаційну базу розрахунку показників становить потік платежів, що формують із показників чистого доходу й інвестицій. Під чистим доходом розуміється загальний доход, отриманий у кожному тимчасовому відрізку за винятком витрат, пов'язаних з його одержанням.

Всі методи оцінки ефективності інвестицій пов’язані із приведенням витрат і доходів до одного моменту часу, тобто з розрахунком відповідних сучасних величин. Найбільше важливо вибрати рівень ставки відсотків, за якою проводиться дисконтування і яка повинна враховувати ступінь ризику.

Ризик в інвестиційному процесі з'являється у випадку виникнення можливості зменшення реальної віддачі інвестицій у порівнянні з очікуваною. Для того щоб урахувати інфляцію, скорочення доходів і т.д., вводять виправлення до рівня процентної ставки.

Основні  фінансові коефіцієнти. Фінансовий коефіцієнт – це співвідношення бухгалтерських показників. Саме за їх допомогою як кредитори, так і потенційні інвестори, а також самі власники бізнесу можуть знайти відповіді на всі питання, які їх цікавлять. У фінансовому плані звичайно наводяться розрахунки та співвідношення основних фінансових коефіцієнтів, які згруповані за сферами інтересів  кредиторів, інвесторів  і власників фірми (табл. 13).

Таблиця 13

Групування фінансових коефіцієнтів   за сферами інтересів кредиторів,

інвесторів та власників бізнесу

Оцінка ефективності інвестицій. Теоретичною основою оцінки ефективності інвестиційних проектів  є концепція грошових потоків. Під потоком реальних грошей, по суті, розуміють  або надходження грошових коштів (приплив реальних грошей) , або платежі (відплив реальних грошей) з урахуванням тієї обставини, що  сума грошей, наявна на даний момент, має більшу цінність, ніж така сама сума  в майбутньому. Розрахунок показників ефективності інвестицій  здійснюється на основі  даних Звіту про рух грошових коштів.

Оцінку ефективності інвестицій зазвичай здійснюють за допомогою сукупності показників, наведених нижче:

І.Чиста теперішня вартість (ЧТВ) (інтегральний ефект) — це різниця результатів і витрат за розрахунковий період, приведених до одного, як правило, початко­вого року, тобто з урахуванням їх дисконтування:

 

де Т_р — розрахунковий рік; Д_t — результат (отримані доходи) в t-й рік; В_t — витрати в  і-й рік; — коефіцієнт дисконтування, який розраховується за формулою:

 

де Е — ставка дисконту.

Рішення доцільно впроваджувати, якщо ЧТВ є по­зитивною

ІІ. Індекс рентабельності інвестицій (J_R). Індекс рентабельності — це відношення приведених доходів до приведених на цю ж дату витрат. Розрахунок індексу рентабельності здійснюється за формулою:

 

Індекс рентабельності чітко пов'язаний з ЧТВ. Якщо ЧТВ позитивна, то індекс рентабельності J_R > 1, і навпа­ки. При J_R >1 проект вважається еконо­мічно ефективним, а якщо (J_R < 1) — неефективним.

ІІІ. Внутрішня норма рентабельності (ВНР) пока­зує ту норму дисконту Е_р, при якій величина дисконто­ваних доходів за певне число років стає рівною інвести­ційним вкладенням. У такому ра­зі доходи і витрати проекту визначаються приведенням до розрахункового моменту:

 

Отже, норма рентабельності визначається як таке порогове значення рентабельності, яке забезпечує рів­ність нулю інтегральному ефекту, розрахованому на економічний термін життя проекту. Во­на дорівнює максимальному проценту за позиками, який можна платити за використання необхідних ре­сурсів, залишаючись при цьому на беззбитковому рівні.

Розрахунок внутрішньої норми рентабельності про­водиться методом послідовних наближень величини ЧТВ до нуля при різних ставках дисконту. Можна також застосовувати таку формулу:

 

де А — величина ставки дисконту, за якої ЧТВ позитив­на; В — величина ставки дисконту, за якої ЧТВ нега­тивна; а — величина позитивної ЧТВ за величини став­ки дисконту; в — величина негативної ЧТВ за величи­ни ставки дисконту В.

Якщо значення ВНР проекту для приватних інвес­торів більше за існуючу ставку рефінансування банків, а для держави — за нормативну ставку дисконту, і біль­ше за ВНР альтернативних варіантів проекту з ураху­ванням ступеня ризику, то рішення про його інвесту­вання може бути позитивним.

Розрахунок показників краще робити у вигляді таблиці, наприклад табл.14 Для того щоб визначити ВНР, необхідно розрахувати, за яких умов ЧТВ змінить знак на від'ємний. 

Таблиця 14

Розрахунок внутрішньої норми рентабельності

 

ІV. Термін окупності (Т_ок) –це час, протягом якого грошовий потік, одержаний інвестором від втілення проекту, досягає величини вкладених у проект фінансових ресурсів. У господарській практиці його можуть визначати без урахування необхідності грошових потоків у часі або з урахуванням такої необхідності.Загальна формула для розрахунку Т_ок має такий вигляд:

,

де: І – обсяг інвестицій по проекту; ЧД_t^(s) – річна сума грошових надходжень від реалізації інвестиційного проекту.

Індекс (s) при знаменникові ЧД_t свідчить про можливість двоякого підходу до визначення величини ЧД_t. Перший підхід можливий у випадку рівномірних однакових по величині щорічних грошових надходжень. Тоді обсяг інвестування ділиться на величину річних надходжень. Другий підхід має місце, коли грошові надходження від проекту суттєво відрізняються по роках. В такому разі Т_ок. розраховується прямим підрахунком років, протягом яких інвестиція буде відшкодована кумулятивним доходом (наростаючим підсумком). Дуже часто при розрахунку Т_ок  враховується дробова частина року, що робить його більш точним.

Врахування фактора часу при розрахунку терміну окупності вимагає дисконтування грошових потоків за відповідною ставкою дисконту, а формула для розрахунку дисконтованого терміну окупності (DТ_ок) має вид:

 

Очевидно, що в разі дисконтування термін окупності збільшується, тобто завжди Т_ок > DТ_ок.

Метод розрахунку терміну окупності найбільш виправданий у випадку, коли інвестиції мають високий ступінь ризику, тому чим менший термін окупності, тим менш ризикованим є проект.

4.11. Оцінка ризиків і страхування

Під підприємницьким (господарським) ризикомрозуміють можливість невдачі та непередбачених втрат, що виникають при будь-яких видах діяльності, пов'язаних із виробництвом та реалізацією продукції, робіт, наданням послуг, товарно-грошовими і фінансовими операціями, здійсненням соціально-економічних та науково-технічних проектів.

 Ризик- це загроза того, що суб'єкт підприємницької діяльності матиме додаткові витрати порівняно з тими, що передбачались проектом або програмою його дій, чи отримає дохід нижчий ніж передбачалося. Особливо великим є ризик у новому підприємництві.

Ризики класифікуються за джерелами виникнення: політичні, господарські, форс-мажорні.

Політичні ризики обумовлені:

-        ризиком зміни державного устрою, частими змінами уряду;

-        нестабільністю політичної влади;

-        неадекватністю політичних рішень;

Господарські ризики можуть містити:

-        ризик зміни податкового законодавства;

-        ринковий ризик (відсутність споживачів товарів та послуг);

-        ризик капітальних вкладень (інфляція);

-        ризик зміни цін постачальників;

-        ризик затримки платежів за реалізовану продукцію;

-        ризик неадекватного менеджменту тощо.

Форс-мажорні обставини містять:

-        ризики землетрусу, повені, бурі, урагану, інших стихійних лих;

-        ризики виникнення міжнаціональних конфліктів;

-        ризик втрати майна при пожежі

Аналіз ризиків інвестиційного проекту наведений у дод. Л.

5.РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

5.1.Основна література

1. Карпов В. А. Планування та аналіз підприємницьких проектів. −  Одеса: ОНЕУ, 2014. – 243 c.

2. Бізнес-планування : навч. посіб. / Т. Г. Васильців, Я. Д. Качмарик, В. І. Блонська, Р. Л. Лупак. – К. : Знання, 2013. – 173 с.

3. Економіка підприємства : [підручник для ВНЗ] / [Л.Г. Мельник, О. І. Каринцева, С.М. Ілляшенко та ін.] ; за заг. ред. Л.Г. Мельника. – 3-е вид, випр. – Суми : Університетська книга, 2012. – 648 с.

4. Агафонова Л. Т. Підготовка бізнес-плану: Практикум / Л. Т. Агафонова, О. Р. Рога. – [3-є вид.]. – К. : Знання, 2001. – 158 с.

 

5.2. Додаткова література

1. Конституція України. Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України
28 червня 1996 р. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.zakon.rada.gov.ua.

2. Господарський кодекс України / Кодекс від 16 січня 2003 р. №436-IV [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua

3. Податковий кодекс України. Прийнятий Верховною Радою України
01 лютого 2016 р. № 2755-17 – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.zakon.rada.gov.ua.

4. Про оподаткування прибутку підприємств : Закон України від 28 грудня 1994 р. № 334/94-ВР [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua.

5. Про податок на додану вартість : Закон України від 3 квітня 1997 р. № 168/97-ВР [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua.

6. Державна служба статистики України. - [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: // www. ukrstat. gov. ua.

7. Міністерство доходів і зборів України. - [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://minrd.gov.ua/

8. Міністерство економічного розвитку і торгівлі України. - [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.me.gov.ua/

 

 

 

 

 

 

ДОДАТОК А

ТЕМАТИКА ДКР

 

   Варіант 1.

1. Теоретичне завдання: Охарактеризуйте зовнішню та внутрішню функції розробки бізнес-плану
2. Практичне завдання: Розробка бізнес-плану…

Варіант 2.

1. Теоретичне завдання: джерела інформації для розробки бізнес-плану підприємства
2. Практичне завдання: Розробка бізнес-плану…

Варіант 3.

1. Теоретичне завдання: Аналіз галузевих факторів як складова зовнішнього аналізу, його завдання
2. Практичне завдання: Розробка бізнес-плану…

Варіант 4.

1. Теоретичне завдання: Аналіз конкурентоспроможності підприємства, його місце у процесі проведення зовнішнього аналізу; методи оцінки конкурентоспроможності підприємства
   1. Практичне завдання: Розробка бізнес-плану…

Варіант 5.

       1.Теоретичне завдання: Відмінності у структурі та обсягах бізнес-плану виробничого,

торговельного та підприємства сфери послуг

2.Практичне завдання: Розробка бізнес-плану…

Варіант 6.

1.Теоретичне завдання: Охарактеризуйте суть поняття та необхідність обґрунтування етапів

життєвого циклу продукції (послуги) підприємства.

2.Практичне завдання: Розробка бізнес-плану…

Варіант 7.

1.Теоретичне завдання: Вкажіть на місце та роль підготовчої стадії у процедурі розробки

бізнес-плану підприємства

2.Практичне завдання: Розробка бізнес-плану…

Варіант 8.

1.Теоретичне завдання: Методика врахування сезонності попиту

2.Практичне завдання: Розробка бізнес-плану…

Варіант 9.

1.Теоретичне завдання: Громадянські об’єднання підприємців в Україні

2.Практичне завдання: Розробка бізнес-плану…

Варіант 10.

1. Теоретичне завдання: Назвіть та охарактеризуйте кількісні методи прогнозування обсягів
2. реалізації продукції (надання послуг) підприємства Практичне завдання: Розробка бізнес-плану…

Варіант 11.

1. Теоретичне завдання: Назвіть та охарактеризуйте якісні методи прогнозування обсягів реалізації продукції (надання послуг) підприємства.
2. Практичне завдання: Розробка бізнес-плану…

Варіант 12.

1.Теоретичне завдання: Переваги та недоліки представлення інформації про ринкову

конкуренцію у матричній формі

2. Практичне завдання: Розробка бізнес-плану…

Варіант 13.

1.Теоретичне завдання: Переваги та недоліки застосування якісних та кількісних методів

оцінки обсягів продаж продукції (надання послуг) підприємства.

2. Практичне завдання: Розробка бізнес-плану…

Варіант 14.

1. Теоретичне завдання: Міжнародні стандарти написання та представлення бізнес-планів
2. Практичне завдання: Розробка бізнес-плану…

Варіант 15.

1.Теоретичне завдання: Охарактеризуйте методичні засади встановлення норм ресурсного

забезпечення бізнес-проекту

2. Практичне завдання: Розробка бізнес-плану…

Варіант 16.

1. Теоретичне завдання: Яким чином здійснюється планування потреби підприємства (проекту)в основних засобах?
2. Практичне завдання: Розробка бізнес-плану…

Варіант 17.

1.Теоретичне завдання: Яким чином здійснюється планування потреби підприємства (проекту) в оборотних активах?

2. Практичне завдання: Розробка бізнес-плану…

Варіант 18.

1.Теоретичне завдання: Обґрунтуйте підходи до планування обсягів господарської діяльності підприємства, виходячи з ефективності використання його ресурсного забезпечення.

2.Практичне завдання: Розробка бізнес-плану…

Варіант 19.

1. Теоретичне завдання: Окресліть напрями та етапи формування матеріально-технічної бази підприємства (підприємницького проекту).
2. Практичне завдання: Розробка бізнес-плану…

Варіант 20.

1.Теоретичне завдання: Якою є послідовність розробки проекту організаційної структури

управління підприємством (реалізацією проекту)?

2.Практичне завдання: Розробка бізнес-плану…

Варіант 21.

1.Теоретичне завдання: Що таке календарний план-графік основних етапів робіт щодо

підготовки до реалізації проекту? Як він складається та на які питання дає

відповіді?

2.Практичне завдання: Розробка бізнес-плану…

Варіант 22.

1.Теоретичне завдання: Дайте декілька визначень, які в сукупності характеризують поняття

ризику реалізації підприємницького проекту.

2.Практичне завдання: Розробка бізнес-плану…

Варіант 23.

1.Теоретичне завдання: Перелічіть зовнішні та внутрішні (за характером впливу) ризики

функціонування підприємства. У чому їх зміст?

2.Практичне завдання: Розробка бізнес-плану…

Варіант 24.

1.Теоретичне завдання: У чому полягає кількісна, а у чому якісна оцінка рівня ризику?

2.Практичне завдання: Розробка бізнес-плану…

Варіант 25.

1.Теоретичне завдання: Наведіть класифікацію загальних витрат (інвестицій) по проекту.

2.Практичне завдання: Розробка бізнес-плану…

Варіант 26.

 1.Теоретичне завдання: У чому полягає специфіка планового балансу бізнес-плану порівняно з традиційним бухгалтерським балансом?

2.Практичне завдання: Розробка бізнес-плану…

Варіант 27.

1.Теоретичне завдання: Які фінансові показники характеризують доцільність прийняття

рішення про реалізацію підприємницького проекту? Наведіть методику їх

розрахунку та критичні значення.

2.Практичне завдання: Розробка бізнес-плану…

Варіант 28.

1.Теоретичне завдання: Форми коопераційних зв’язків суб’єктів підприємництва

2.Практичне завдання: Розробка бізнес-плану…

Варіант 29.

1.Теоретичне завдання: Якими є аспекти експертизи бізнес-плану як документа?      2.Практичне завдання: Розробка бізнес-плану…

 

 

ДОДАТОК Б

ПРИКЛАД ОФОРМЛЕННЯ РЕЗЮМЕ

Ініціатор інвестиційного проекту – Приватне  акціонерне  товариство  "ХХХ". Адреса:  00024, Україна  м. Київ,  вулиця  Івановська,  57 г. Тел. (ххх) ххх-хх-хх. Генеральний Директор: Іванов Л.М. Головний бухгалтер: Петров Й.С. Вид діяльності - виробництво та реалізація тканин. Продукція – шовкові тканини з використанням нових та старих видів сировини. Спланований осяг обороту в рік за всіма видами діяльності біля 10717,5 тис. грн при повній завантаженості виробничих потужностей. Очікуваний чистий прибуток від всіх видів діяльності – 5128,4 тис. грн. у рік при повному освоєнні виробничих потужностей. Ринок збуту – Україна та країни Західної Європи. Загальна потреба проекту – 36487 тис. грн, з їх: власні кошти партнерів – 8987 тис. грн, позичені – 275000 тис. грн. Умови кредитування партнером - 10,5% річних на 7 років. Термін окупності повної суми інвестицій – 4,3 роки; індекс доходу –1,1; внутрішня норма рентабельності – 65,11%

 

 

 

                       ДОДАТОК В

 

ПРИКЛАД ОЦІНЮВАННЯ ПОЗИЦІЇ ПІДПРИЄМСТВА У ПОРІВНЯННІ З КОНКУРЕНТАМИ

 

Показники конкурентної сили Вага Підприємство Конкурент А Конкурент Б Якість та характеристика продукції 0,15 10 10 9 Репутація, імідж 0,15 8 9 9 Виробничі можливості 0,1 10 9 9 Технологічний рівень 0,1 10 9 10 Дилерська мережа 0,2 8 8 8 Маркетинг і реклама 0,15 9 7 7 Фінансова стійкість 0,15 10 9 9 Загальний зважений рейтинг конкурентноспроможності 1,00 9,15 8,65 8,6

 

 

 

 

 

ДОДАТОК Д

ПЛАНОВА КАЛЬКУЛЯЦІЯ СОБІВАРТОСТІ ПРОДУКЦІЇ НА ПОТОЧНИЙ РІК

 

 

 

ДОДАТОК Е

 ПЛАН ДОХОДІВ І ВИТРАТ

 

 

 

 

ДОДАТОК Ж

ПРОГНОЗОВАНИЙ БАЛАНС ГРОШОВИХ ПОТОКІВ

 

№	Показники	На 1 січня кожного року
1	Грошові кошти на початок року
2	Грошові надходження:
	- виторг від продажу з ПДВ
	- кредити
	- приріст стійких пасивів
3	Усього надходжень
4	Платежі на сторону:
	- витрати на виробництво продукції без амортизації
	- сплата податків, віднесених на фінансовий результат
	- витрати на придбання основних фондів
	- сплата відсотків за кредит
	- норматив оборотних коштів
	- приріст оборотних коштів
	- погашення кредиту
	- сплата ПДВ
	- сплата податку на прибуток
5	Усього платежів
б	Залишок коштів на кінець періоду (3 –5)

 

 

 

ДОДАТОК К

ПРОГНОЗНИЙ БАЛАНС АКТИВІВ І ПАСИВІВ

 

 

 

ДОДАТОК Л

ВИЗНАЧЕННЯ РИЗИКІВ