|
БІЗНЕС-СТАТИСТИКАДата публикации: 01.07.2019 13:03
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД «КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені ВАДИМА ГЕТЬМАНА»
Навчально-науковий інститут «Інститут інформаційних технологій в економіці» Кафедра статистики
ЗАТВЕРДЖУЮ: Проректор з науково-педагогічної роботи _________________________А.М. Колот " 29 " січня 2019 р.
МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ «бізнес-статистика»
Київ - 2018
Розробник: Дрига Сергій Георгійович, доктор економічних наук, , професор кафедри статистики, старший науковий співробітник e-mail: sagird53@gmail.com
© Дрига С.Г., 2018 ЗМІСТ
ВСТУП Навчальна дисципліна «Бізнес-статистика» є однією із складових комплексної підготовки фахівців галузі знань «05Соціальні та поведінкові науки» спеціальності «051 – Економіка», спеціалізації «Соціально-економічна статистика»
Анотація навчальної дисципліни На магістерському рівні навчання «Бізнес-статистика» є дисципліною нового покоління, в основі якої лежить системний підхід до економіки як до складного багатофакторного процесу, що розвивається в широкому контексті. Взаємодія різних соціально-економічних процесів вивчається на рівні державної політики і державних фінансів, комерційних і некомерційних організацій, а також на рівні ринків. Ухвалення управлінських рішень на всіх рівнях - від загальнодержавного або регіонального і до рівня суб’єктів господарювання - неможливо без належного статистичного забезпечення. Саме статистичні дані дозволяють виявити основні тенденції розвитку окремих підприємств, системи підприємництва в цілому, структурної спрямованості економіки і окремих її галузей, виміряти рівень інфляції, проаналізувати стан фінансових і товарних ринків, оцінити конкурентоздатність і ринкові позиції підприємства, галузі і регіону, а також зробити прогнозні оцінки на перспективу у темпах і напрямках розвитку національних економік у глобально-конкурентному просторі. Бізнес-статистику можна охарактеризувати наступним визначенням - це використання методів статистичного збору даних для проведення дослідження ринкового, комерційного або господарського стану окремого суб’єкта підприємницької діяльності, окремої галузі, бізнес-процесів в регіоні і в загальнонаціональному масштабі. Статистичні дані дозволяють провести аналіз досягнень, розглянути сильні і слабкі сторони комерційної діяльності. Вони є допоміжним засобом для розробки програм розвитку бізнесу, розгляду інвестиційної політики, впровадження інновацій і прогнозування як на мікрорівні, так і на рівні національному і глобальному. Якісний аналіз вхідних даних дозволяє визначити, по-перше, економічний стан бізнес-процесу на будь-якому рівні, по-друге, спрямованість розвитку цього процесу, по-третє, зрозуміти і спрогнозувати фінансовий стан того чи іншого об’єкту аналізу у визначених напрямах підвищення ефективності господарювання і нарощування конкурентних позицій на ринках. Бізнес-статистика – це спеціальна дисципліна, яка робить значний внесок у підготовку висококваліфікованих фахівців економічного профілю в сфері бізнес-адміністрування. Вона дає знання, формує навички і вміння, необхідні для отримання достовірної та актуальної інформації, важливої для визначення сучасних тенденцій розвитку бізнес-процесів на мікро-, мезо-, макро- і глобальних рівнях, що у сукупності є важливою передумовою розробки і прийняття раціональних управлінських рішень. Бізнес-статистика та глобальна бізнесова діяльність охоплюють промисловість, будівництво, торгівлю та послуги. За цими видами класифікації економічної діяльності (КВЕД) в Євросоюзі (ЄС) описується і оцінюється структура, підприємницький клімат, бізнес поведінка та продуктивність бізнесу. Бізнес-статистика спрямована на виховання у студентів прийняття ділових рішень виключно на засадах об’єктивної і достовірної інформації.
Міждисциплінарні зв’язки Дисципліна «Бізнес статистика» тісно пов’язана з такими дисциплінами як «Економічна теорія», «Соціологія», «Макроекономіка», «Мікроекономіка», «Математика», «Теорія ймовірності і математична статистика», «Економічний аналіз», «Статистика», «Економічна статистика», «Соціальна статистика», «Статистика сталого розвитку», «Системний аналіз соціально-економічних процесів».
Мета навчальної дисципліни має дуальне спрямування. Головна мета полягає у оволодінні студентами методологією та методами статистичного дослідження, процесом формування системи показників підпорядкованих визначеній меті і критеріям науковості, щодо інтерпретації результатів аналізу бізнес-процесів. Одночасно метою дисципліни є вдосконалення студентами вмінь щодо пошуку, доборові й опрацюванні цільової інформації засвоєними прийомами і методами статистичного інструментарію та формування практичних навичок їх застосування для ідентифікації проблем і прийняття рішень в області управління бізнесом в умовах ринку.
Завдання навчальної дисципліни полягає у формуванні в студентів цілісної системи знань щодо методології оцінювання стану соціально-економічних систем різних рівнів та набуття навичок щодо розуміння завдань та функцій статистичного аналізу бізнес-процесів, визначення їх впливу на соціально-економічну ситуацію на макро-, мезо- та мікрорівні й забезпечення аналітичною інформацією необхідною для прийняття обґрунтованих управлінських рішень.
Предмет дисципліни – компаративнеоцінювання масовихсуспільнихявищ і процесів в сфері бізнесової діяльності та визначення їх динаміки за допомогою статистичних показників у національному, континентальному та світовому економічному просторі.
У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен набути такі результати навчання:
сучасних основ міжнародної, європейської і національної статистичної методології, логіки статистичного дослідження, аналітичних можливостей статистичних показників та прийомів фахового проведення статистичного аналізу стану бізнес процесів в різних соціально-економічних системах.
знаходити, на підставі застосування різних прийомів і методів статистичного аналізу, причинно-наслідкові залежності між економічними явищами та процесами, вміти узагальнювати та аналізувати інформацію з метою виявлення закономірностей функціонування та напрямків розвитку національної системи бізнесу і підприємництва.
здатність працювати в аналітичних компаніях і організаціях, використовувати аналітичний та методичний інструментарій статистики для розуміння логіки прийняття господарчих рішень різними економічними агентами, використовувати професійну аргументацію для донесення інформації, ідей, проблем та способів їх вирішення до фахівців і нефахівців у сфері економічної діяльності.
вміння приймати персональну відповідальність за якість проведеного економіко-статистичного аналізу стану соціально-економічних систем будь-якого рівня та відстоювати особисту позицію щодо наданих пропозицій органам управління різних рівнів щодо перспективних напрямків розвитку національної системи бізнесу і підприємництва.
Вивчення навчальної дисципліни передбачає формування та розвиток у студентів компетентностей та програмних результатів навчання відповідно до освітньо-професійної програми «Соціально-економічна статистика».
Змістовий модуль 1«Теоретичні і практичні основи бізнес-статистики»
Тема 1. Предмет, метод і задачі бізнес-статистики
Бізнес-статистика як складова статистичної науки. Бізнес, як економічна категорія. Сфери ділової активності населення – об’єкт вивчення бізнес-статистики. Бізнес-процеси на мікро-, мезо- і макрорівні.Поняття підприємницької діяльності. Підприємництво і бізнес (спільні та відмінні риси). Функції підприємництва. Визначальні риси бізнесу. Інноваційні і рентні типи ведення бізнесу. Посилення ролі статистики у прийнятті управлінських рішень в умовах обмеженості ресурсів і невизначеності майбутніх періодів.
Тема 2. Інформаційне забезпечення аналізу бізнес-процесів
Джерела інформації про стан бізнес-процесів на різних ринках. Кон’юнктурні і структурні обстеження ринків. Основні завдання кон’юнктурного аналізу. Систематизація інвестиційних ринків. Коливання інвестиційних ринків. Індикатори інвестиційних ринків. Промислові індекси. Методи технічного аналізу та прогнозування кон’юнктури інвестиційного ринку. Звіти про діяльність суб’єктів господарювання – основне джерело відомостей статистики мікроекономіки. Національні інституції в галузі статистики. Державна служба статистики України (Держстат України) – центральний орган виконавчої влади із спеціальним статусом. Завдання ДержстатуУкраїни щодо проведення в життя державної політики, створення і належного функціонування загальнодержавної системи економіко-статистичної інформації на території країни
Змістовний модуль 2. «Методологія збору, обробки й аналізу інформації бізнес-процесів»
Тема 3. Основні індикатори бізнес-клімату у Європейському союзі у нефінансовій сфері
Класифікатор видів економічної діяльності (КВЕД – NACE фр.NomenclaturegeneraledesActiviteseconomiquesdanslesCommunautesEuropeennes). Основні індикатори нефінансових видів економічної діяльності за КВЕД та різними розмірними групами зайнятості суб’єктів підприємницької діяльності. Кількість підприємств, обсяг реалізованої продукції / оборот (без ПДВ), додана вартість, зайнятість, істинна продуктивність праці, заробітна плата скоректована до темпів зростання продуктивності праці, середні щорічні доходи найманого персоналу. Статистика ділової демографії: кількість активних підприємств, кількість новостворених підприємств, кількість зниклих підприємств. Вплив ділової демографії на рівень зайнятості.
Тема 4. Основні індикатори бізнес-клімату у Європейському союзі у фінансовій сфері
Основні індикатори фінансових видів економічної діяльності за КВЕД та різними розмірними групами зайнятості суб’єктів підприємницької діяльності. Кредитні установи: кількість підприємств, кількість зайнятих, загальна сума балансу, відсоткова дебіторська заборгованість та аналогічний дохід, проценти та аналогічні збори. Страхування: кількість підприємств, кількість зайнятих, валові премії, валові виплати за вкладами. Пенсійні фонди: сукупні інвестиції, кількість членів, загальні пенсійні внески, загальні витрати на пенсії.
Тема 5. Бізнес-статистика інвестиційних процесів
Індикатори інвестиційної активності ринків. Кон’юнктурні і структурні обстеження ринків. Основні завдання кон’юнктурного аналізу. Систематизація інвестиційних ринків. Коливання інвестиційних ринків. Промислові індекси. Методи технічного аналізу та прогнозування кон’юнктури інвестиційних ринків. Показники глобальних ланцюгів створеної доданої вартості. Іноземні філії (іноземні підприємства). Статистика щодо структури та діяльності іноземних філій в Україні. Методи оцінювання впливу іноземних підприємств на національну економіку. Показники моніторингу ефективності внутрішніх інвестиційних ринків та поступової інтеграції вітчизняної економіки в контексті європейської і світової глобалізації. Прямі іноземні інвестиції (ПІІ) - категорія міжнародних інвестицій. Динаміка ПІІ – індикатор довгострокового інтересу інвесторів нерезидентів до розвитку бізнесу в інших країнах.
Тема 6. Бізнес-статистика інноваційних процесів
Європейське інноваційне табло (Європейський рейтинг інноваційності). Головна мета - відпрацювати раціональну стратегію ЄС по гармонізації розвитку в рамках «єдиної Європи». Показники інноваційних процесів. Вхідні показники (оцінюють ресурси наукової та інноваційної діяльності). Вихідні показники (відображають результативність наукових та науково-технічних робіт та інноваційної діяльності). Показники різноманітних аспектів інноваційного розвитку:
Тема 7. Особливості статистичного аналізу бізнес-процесів в малому підприємництві Функціональні характеристики суспільної корисності малого підприємництва. Економічні функції: макрорівневі і інструментальні. Соціально-політичні функції: макрорівневі і інструментальні. Критерії віднесення підприємства до розмірної групи бізнесу в Європі і Україні. Показники компаративного аналізу стану підприємництва в Європейському Союзі: обсяг товарообороту на одне підприємство, середньорічний розмір прибутку на одного найманого працівника, середньорічний обсяг доданої вартості на одного найманого працівника, середньорічнийобсяг інвестицій на одного найманого працівника, середньорічний обсяг інвестицій на одне підприємство, середньомісячна заробітна плата одного найманого працівника. Міжнародні джерела статистичної інформації про стан бізнес-процесів: «Eurostat. KeyfiguresonEuropeanbusiness», «TableofresultsstandardsEurobarometer», «WorldEconomic Outlook», «CharacteristicsofMinorityBusinessandEntrepreneurs», «DoingBusiness», «TheSmallBusinessEconomy. A reporttothePresident».
2. ПОТОЧНА НАВЧАЛЬНА РОБОТА СТУДЕНТІВ ДЕННОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ
2.1. КАРТА НАВЧАЛЬНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА
з дисципліни (вибіркової) «Бізнес-статистика» для студентів освітньої програми/ спеціалізації –Соціально-економічна статистика Денна форма навчання
2.2. Критерії оцінювання поточних результатів вивчення дисципліни
Метою оцінювання поточних результатів вивчення дисципліни є забезпечення систематичної роботи студентів над вивченням дисципліни, виявлення рівня теоретичних завдань та практичних навичок поглиблення самостійної роботи шляхом індивідуальної підготовки.Поточне оцінювання для студентів очної форми навчання здійснюється на підставі виконання двох модульних завдань, індивідуальної та самостійної роботи студентів, систематичності та активності роботи на семінарських заняттях і оцінюються в 100 балів.При оцінюванні систематичності та активності роботи на практичних заняттях як засіб контролю застосовується: усне опитування, участь в обговоренні дискусійних питань, розв’язання розрахункових завдань і експрес-контроль. Поточне оцінювання має на меті перевірку рівня засвоєння студентами навчального матеріалу дисципліни та набуття навичок при розв’язанні практичних завдань. Зазначені засоби оцінювання охоплюють всі теми дисципліни.
Оцінювання поточних результатів вивчення дисципліни студентами здійснюється відповідно до максимально можливої кількості балів для кожного виду робіт, вказаних в «Карті навчальної роботи студента». Кожний вид роботи оцінюється за шкалою: «відмінно»; «добре»; «задовільно»; «незадовільно».
Шкала оцінювання поточних результатів вивчення дисципліни
За програмою дисципліни проводиться один модульний контроль. Він включає п’ять аналітично-розрахункових завдань. Для їх виконання студент повинен:
Модульний контроль здійснюється у письмовій формі. Процедура такого контролю передбачає такі умови та правила: - модульний контроль проводиться під час групових занять, після закінчення практичного заняття, що відповідним чином ураховується в плані проведення цих занять; - для проведення модульного контролю виділяється до 45 хвилин, із яких 40 хвилин — це чистий термін модульного контролю, а 5 хвилин — організаційно-підготовча робота; - перед початком модульного контролю (після завершення практичного заняття) студенти залишаються на попередніх робочих місцях і одержують від викладача модульні завдання; - після закінчення терміну модульного контролю студенти здають викладачеві відпрацьовані завдання. Інформація про оцінки за результатами модульного контролю доводиться до студентів під час наступного групового заняття.
Критерії оцінювання завдань модульного контролю:
Студенти, які набрали за результатами поточного контролю 2 – 59 балів, мають право після належної підготовки повторно скласти залік. В разі не виконання завдань поточного контролю з об’єктивних причин, студент має право за дозволом декана скласти їх до останнього практичного заняття. Порядок складання визначає викладач.
3. ПОТОЧНА НАВЧАЛЬНА РОБОТА СТУДЕНТІВ ЗАОЧНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ
3.1. КАРТА НАВЧАЛЬНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА
з дисципліни (вибіркової) «Бізнес-статистика» для студентів освітньої програми /спеціалізації – Соціально-економічна статистика
заочна форма навчання
3.2. Критерії оцінювання поточних результатів вивчення дисципліни.
Метою оцінювання поточних результатів вивчення дисципліни є забезпечення систематичної роботи студентів над вивченням дисципліни, виявлення рівня теоретичних завдань та практичних навичок поглиблення самостійної роботи шляхом індивідуальної підготовки.Поточне оцінювання для студентів очної форми навчання здійснюється на підставі виконання двох модульних завдань, індивідуальної та самостійної роботи студентів, систематичності та активності роботи на семінарських заняттях і оцінюються в 100 балів. При оцінюванні систематичності та активності роботи на практичних заняттях як засіб контролю застосовується: усне опитування, участь в обговоренні дискусійних питань, розв’язання розрахункових завдань і експрес-контроль.Поточний оцінювання має на меті перевірку рівня засвоєння студентами навчального матеріалу дисципліни та набуття навичок при розв’язанні практичних завдань. Зазначені засоби оцінювання охоплюють всі теми дисципліни.
Студент має можливість на практичних заняттях отримати:
За програмою дисципліни «Методологія наукових досліджень в статистиці» проводиться один модульний контроль. Він включає п’ять аналітично-розрахункових завдань. Для їх виконання студент повинен:
Модульний контроль здійснюється у письмовій формі. Процедура такого контролю передбачає такі умови та правила: • модульний контроль проводиться під час групових занять, після закінчення практичного заняття, що відповідним чином ураховується в плані проведення цих занять; • для проведення модульного контролю виділяється до 45 хвилин, із яких 40 хвилин — це чистий термін модульного контролю, а 5 хвилин — організаційно-підготовча робота; • перед початком модульного контролю (після завершення практичного заняття) студенти залишаються на попередніх робочих місцях і одержують від викладача модульні завдання; • після закінчення терміну модульного контролю студенти здають викладачеві відпрацьовані завдання. Інформація про оцінки за результатами модульного контролю доводиться до студентів під час наступного групового заняття.
Критерії оцінювання завдань модульного контролю
Результати поточного контролю знань студентів заочної форми навчання в цілому оцінюються в діапазоні від 0 до 100 балів. Підсумковий модульний контроль оформляється на останньому практичному занятті. Кількість балів за результатами поточного контролю (від 0 до 100) вноситься до відомості і є підставою для визначення загальної оцінки знань студента з дисципліни. Переведення даних 100-бальної шкали оцінювання в шкалу ECTS здійснюється в такому порядку:
В разі не виконання завдань поточного контролю з об’єктивних причин, студент має право за дозволом декана скласти їх до останнього практичного заняття. Порядок складання визначає викладач.
4. ІНДИВІДУАЛЬНІ ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ
4.1. Вимоги до виконання індивідуальних завдань для самостійної роботи Індивідуальні завдання є однією з форм самостійної роботи студентів, яка передбачає створення умов для реалізації творчих можливостей студентів і має на меті поглиблення, узагальнення та закріплення знань, які студенти одержують в процесі навчання, а також застосування цих знань на практиці. Індивідуальні завдання виконуються студентами відповідно до «Карти самостійної роботи студента». Зміст роботи та графік виконання встановлюється викладачем індивідуально для кожного студента (або малої групи у випадку комплексного завдання). Термін подання робот до захисту встановлюється відповідно до затвердженого розкладу занять. Індивідуальна та самостійна робота студентів (очної і заочної форм навчання) полягає в опануванні теоретичного матеріалу тем дисципліни, виконанні практичних завдань, які видаються кожному студентові викладачем на початку семестру. Проведення прийому по кожному завданню здійснюється в академічній групі за рахунок часу на індивідуальну роботу.Написання реферату для кожного студента — робота індивідуальна. Тему реферату студент обирає сам чи за рекомендацією викладача. Реферат має таку структуру: титульний аркуш, зміст, вступ, 2 — 4 розділи, висновки та список джерел і літератури в алфавітному порядку. Загальний обсяг реферату складає 10 — 12 аркушів машинописного через 1,5 інтервал або 20 — 25 аркушів рукописного тексту на папері формату А4. Писати або друкувати текст слід на одному боці аркуша. Для того щоб написати реферат, студент повинен глибоко опрацювати рекомендовану літературу з обраної теми. Посилатись можна лише на використану особисто студентом наукову літературу, а не на підручники та навчально-методичні посібники.Виступ студента з доповіддю на семінарі розрахований до 10 хвилин. Практикується також рецензування рефератів з боку інших студентів. Це дисциплінує їх та посилює відповідальність за власну роботу. При оцінці реферату враховується не лише якість змісту написаного тексту, але й увесь хід його захисту на семінарі. Тому автор доповіді повинен вільно володіти опрацьованим матеріалом, дати відповіді на додаткові запитання викладача та студентів.4.2.Критерії оцінювання результатів виконання індивідуальних завдань для самостійної роботи студентів денної форми навчання
Для оцінювання рівня виконання студентами індивідуальних завдань застосовані наступні критерії.
4.3.Критерії оцінювання результатів виконання індивідуальних завдань для самостійної роботи студентів заочної форми навчання
Для оцінювання рівня виконання студентами індивідуальних завдань застосовані наступні критерії.
5. ПІДСУМКОВЕ ОЦІНЮВАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ВИВЧЕННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ 5.1 Структура екзаменаційного білету
ЗРАЗОК ЕКЗАМЕНАЦІЙНОГО БІЛЕТА (очна і заочна форма навчання)
ЗРАЗОК ЕКЗАМЕНАЦІЙНОГО БІЛЕТА (очна і заочна форма навчання)
5.2 Критерії оцінювання екзаменаційної роботи студента
Форма підсумкового контролю навчальної дисципліни — залік.
Підсумкове оцінювання знань здійснюється на основі оцінювання поточної успішності студентів у формі заліку за шкалою від 0 до 100 балів включно. Залік на денній формі навчання бакалаврського рівня підготовки оформлюється під час останнього семінарського (практичного, лабораторного) заняття у семестрі, на заочній формі навчання – за розкладом сесії. Якщо за результатами поточного контролю студент набрав менше 60 балів, він отримує оцінку "не зараховано" з даної дисципліни. Загальна підсумкова оцінка у формі заліку формується як сума балів за виконання завдань поточного контролю знань, вказаних в карті самостійної роботи студентів денної форми навчання:
До відомості обліку поточної і підсумкової успішності заносяться сумарні результати в балах поточного контролю: Зараховано – від 60 до 100 балів; Не зараховано – від 0 до 60 балів.
5.3 Приклади типових завдань, що виносяться на екзамен
6.2. Додаткова література
6.3. Дистанційні курси та інформаційні ресурси
|