Написание контрольных, курсовых, дипломных работ, выполнение задач, тестов, бизнес-планов

ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ ЕКОНОМІКОЮ

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені ВАДИМА ГЕТЬМАНА»

Факультет економіки та управління

 

Кафедра макроекономіки та державного управління

 

 

ЗАТВЕРДЖЕНО:

Науково-методичною радою університету

Протокол № 9

від 16 червня 2016 р.

 

 

Голова НМР ............................... А. М. Колот

 

 

КОМПЛЕКС

НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИХ МАТЕРІАЛІВ

ДО МАГІСТЕРСЬКОЇ ПРОГРАМИ

 

«ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ ЕКОНОМІКОЮ»

освітній ступінь магістр

галузь знань «Управління та адміністрування»

спеціальність (освітня програма) «Публічне управління та адміністрування»

 

 

РЕКОМЕНДОВАНО:

кафедрою макроекономіки та державного управління

Протокол № 15

від 8 червня 2016 р.

 

 

Завідувач кафедри .................................  І. Й. Малий

 

 

 

ПОГОДЖЕНО:

Керівник магістерської програми

 

.................................  І. Й. Малий

 

Начальник відділу організаційного забезпечення навчального процесу

 

................................. 

 

Начальник навчально-методичного відділу

 

................................. Т. В. Гуть

 

 

Київ 2016

 

Магістерська програма «Державне управління економікою: Навчально-методичний комплекс. Кол. авт. під кер. І.Й. Малого та С.М. Чистова. — К.: КНЕУ, 2016. –  с.

 

 

 

 

 

 

Завідувач кафедри макроекономіки та державного управління,

Керівник магістерської програми

І.Й.Малий, док. екон. наук, проф.

 

 

Заступник керівника магістерської програми

С.М.Чистов, канд. екон. наук, доц.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

©  КНЕУ 2016

 

ЗМІСТ

Вступ ...........................................................................................................

 

Розділ І. Організаційно-методичні матеріали до магістерської програми ................................................................................................

 

1.1. Навчальний план магістерської програми .........................................

 

1.2. Графік організації навчального процесу за магістерською програмою ..........................................................................................

 

1.3. Первинні посади на ринку праці, обіймати які мають право випускники (у відповідності з «Класифікатором професій ДК 003:2010») ...........................................................................................

 

1.4. Компетентності випускників освітнього ступеня магістр за спеціальністю (професійні, спеціальні) ..............................................

 

Розділ ІІ. Навчально-методичні матеріали до вивчення нормативних наук та дисциплін магістерської програми ..........................................

 

2.1. Нормативні науки ................................................................................

 

2.1.1. Глобальна економіка ................................................................

 

2.1.2. Соціальна відповідальність ......................................................

 

2.1.3. Методологія наукових досліджень ..........................................

 

2.1.4. Державне управління соціальною сферою ..............................

 

2.1.5. Проектний менеджмент ............................................................

 

2.2. Дисципліни модулю спеціальної підготовки ......................................

 

2.2.1. Прогнозування соціально-економічних процесів ...................

 

2.2.2. Національні рахунки в державному управлінні .....................

 

2.2.3. Управління економічним розвитком територіальних одиниць ......................................................................................................................

 

2.2.4. Бюджетно-податкова політика .................................................

 

2.2.5. Інвестиційно-інноваційна політика ...........................................

 

2.2.6. Антикризове управління національною економікою ..............

 

2.3. Дисципліни за вибором студента ........................................................

 

2.3.1. Макроекономіка ІІ ....................................................................

 

2.3.2. Електронне урядування ............................................................

 

2.3.3. Стратегічне планування економічного і соціального розвитку ......................................................................................................

 

2.3.4. Інституціональна економіка .....................................................

 

2.3.5. Аудит публічних фінансів ........................................................

 

2.3.6. Макроконсалтинг фінансового управління .............................

 

2.3.7. Муніципальні фінанси ..............................................................

 

Розділ ІІІ. Методичні матеріали щодо практичної підготовки студентів

 

3.1. Методичні матеріали щодо організації проведення та критеріїв оцінювання міжпредметного тренінгу ...............................................

 

3.2. Програма, методичне забезпечення та критерії оцінювання практики...............................................................................................

 

3.3. Напрями досліджень ...........................................................................

 

3.4. Методичні рекомендації щодо підготовки прикладного дослідження .........................................................................................

 

3.5. Методичні рекомендації щодо підготовки та захисту магістерської дипломної роботи ...............................................................................

 

 

ВСТУП

 

Шифр і назва спеціальності (освітньої програми): 074 — «Публічне управління та адміністрування».

Галузь знань: 07 «Управління та адміністрування»

Освітній ступінь: магістр.

Кваліфікація випускника: магістр з публічного управління та адміністрування.

Узагальнений об’єкт діяльності: управлінська діяльність бізнесових, громадських та державних організацій в економічній сфері. Його складовими можуть бути: публічне управління та адміністрування; управління корпораціями; менеджмент малого бізнесу; державне управління економікою; управління регіональною економікою; менеджмент торгівлі та сфери послуг; менеджмент туристичної індустрії тощо.

Нормативний термін навчання: 1 рік 6 місяців (для студентів денної форми навчання); 1 рік 10 місяців (для студентів заочної форми навчання).

 

Магістерську програму «Державне управління економікою» сформовано на підставі чинних освітніх стандартів України та «Положення про магістерську програму» Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана, затвердженого Вченою радою університету (протокол № 10 від 29 березня 2007 р.), а також іншими нормативними документами університету.

Головною особливістю магістерської програми є забезпечення підготовки фахівців на компетентністних засадах. Згідно з цими засадами кваліфікація виступає як перелік чітко визначених компетенцій. Компетенції — це сформовані на основі знань, умінь, навичок та їх практичного застосування здатності особи виконувати визначені стандартом професійної діяльності завдання; це здатності, що підлягають вимірюванню та оцінюванню. Набуті випускниками університету професійні якості стають основним критерієм визначення результативності діяльності кафедр, факультетів та навчального закладу загалом.

Компетенції відображають вимоги робочого місця та особисті якості випускника і відрізняються за своїм змістом у бакалаврів та магістрів. Якщо бакалаврська програма формує компетенції фахівців, то магістерська — професіоналів. У компетенціях бакалаврів закладено здатності виконувати прості, елементарні, початкові професійні завдання. Компетенції магістра орієнтовані на завдання вищого рівня і пов’язані з функціонуванням підрозділу в цілому. Іншими словами, компетенції бакалаврів орієнтовані на виконання операцій, а магістрів — на забезпечення процесів у певній сфері професійної діяльності. Професійні завдання зі спеціальності, які повинні виконувати фахівці та професіонали, є відправною точкою у формуванні їх компетенцій.

Іншою особливістю магістерської програми є її поглиблена практична спрямованість. У зв’язку з цим у навчальному плані підготовки магістрів застосовується модуль практичної підготовки. Він передбачає три компоненти: 1) міжпредметний тренінг по спеціальності, метою якого є інтеграція та синтез знань і практичних навичок, які студенти отримали на базі вивчення спеціальних дисциплін; 2) виробнича і переддипломна практика,  призначення якої полягає у тому, щоб закріпити і поглибити знання та набути досвіду самостійної практичної роботи на первинних посадах, які мають право обіймати випускники програми «Державне управління економікою»; 3) захист  прикладного дослідження, метою якого є виявлення проблем державного управління та формування пропозицій щодо їх розв’язання; 4) захист магістерської дипломної роботи, метою якої є оволодіння студентами навичками самостійного наукового дослідження соціально-економічних процесів, аналізу державно-управлінської діяльності у сфері економіки та обґрунтування пропозицій, спрямованих на удосконалення практики державного регулювання економіки.

Магістерська програма покликана забезпечувати підготовку менеджерів державного сектору економіки. Магістр за програмою «Державне управління економікою» — це управлінець найвищої кваліфікації. Він, з одного боку, є фахівцем, який здатний виконувати відповідальні державно-управлінські функції, з іншого — організатором професійної діяльності підпорядкованих йому державних службовців. 

Магістерська програма призначається для використання її у навчальному процесі: випусковою кафедрою (кафедрою макроекономіки та державного управління); викладачами, які ведуть заняття за навчальним планом магістерської програми; керівником магістерської програми; Екзаменаційною комісією; внутрішніми та зовнішніми органами контролю якості підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня «магістр». Зі змістом магістерської програми можуть ознайомлюватися працівники служби персоналу організацій — замовників випускників.

 

Розділ І. Організаційно-методичні матеріали до магістерської програми

 

1.1. Навчальний план магістерської програми

 

Навчальний план магістерської програми «Державне управління економікою» затверджено ректором ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» 6 травня 2016 року.

 

1.1.1. Денна форма навчання

ПЕРШИЙ РІК НАВЧАННЯ

І триместр

№ п/п

Назви наук та дисциплін

Години

Години на тиждень

Форма контролю

 

Загальний обсяг

Заняття з викладачем

СРС

 

Години

Кредити

Лекції

Практичні, семінарські

Лабораторні

Індивідуальні

Підсумковий контроль

 
 
 

І. Нормативні науки

 

1

Глобальна економіка

120

4

18

36

 

22

4

40

5

Е

 

2

Соціальна відповідальність

120

4

18

36

 

22

4

40

5

Е

 

3

Методологія наукових досліджень

120

4

16

24

 

22

4

54

4

Е

 

4

Державне управління соціальною сферою

120

4

16

24

 

22

4

54

4

Е

 

5

Проектний менеджмент

120

4

16

24

 

22

4

54

4

Е

 

 

РАЗОМ

600

20

84

144

 

110

20

242

22

 

 
 

 

ІІ триместр

№ п/п

Назви наук та дисциплін

Години

Години на тиждень

Форма контролю

 

Загальний обсяг

Заняття з викладачем

СРС

 

Години

Кредити

Лекції

Практичні, семінарські

Лабораторні

Індивідуальні

Підсумковий контроль

 
 
 

1.2. Модуль спеціальної підготовки

 

1

Прогнозування соціально-економічних процесів

120

4

16

24

 

22

4

54

4

Е

 

2

Національні рахунки в державному управлінні

120

4

16

24

 

22

4

54

4

Е

 

3

Управління економічним розвитком територіальних одиниць

120

4

16

24

 

22

4

54

4

Е

 

2. Дисципліни за вибором студента (студент обирає 2-і дисципліни)

 

4

Макроекономіка ІІ

120

4

16

24

 

22

 

58

4

З

 

5

Електронне урядування

120

4

16

24

 

22

 

58

4

З

 

6

Стратегічне планування економічного і соціального розвитку

120

4

16

24

 

22

 

58

4

З

 

 

РАЗОМ

600

20

80

120

 

110

12

305

20

 

 
 

 

ІІІ триместр

№ п/п

Назви наук та дисциплін

Години

Години на тиждень

Форма контролю

 

Загальний обсяг

Заняття з викладачем

СРС

 

Години

Кредити

Лекції

Практичні, семінарські

Лабораторні

Індивідуальні

Підсумковий контроль

 
 
 

1.2. Модуль спеціальної підготовки

 

1

Бюджетно-податкова політика

120

4

16

24

 

22

4

54

4

Е

 

2

Інвестиційно-інноваційна політика

120

4

16

24

 

22

4

54

4

Е

 

2. Дисципліни за вибором студента (студент обирає 1-у дисципліну)

 

3

Інституціональна економіка

120

4

16

24

 

22

 

58

4

З

 

4

Аудит публічних фінансів

120

4

16

24

 

22

 

58

4

З

 

3. Модуль практичної підготовки

 

5

Міжпредметний тренінг

90

3

 

32

 

18

 

40

4

 

 

 

РАЗОМ

450

15

48

104

 

84

8

206

16

 

 
 

 

ДРУГИЙ РІК НАВЧАННЯ

ІV семестр

№ п/п

Назви наук та дисциплін

Години

Години на тиждень

Форма контролю

 

Загальний обсяг

Заняття з викладачем

СРС

 

Години

Кредити

Лекції

Практичні, семінарські

Лабораторні

Індивідуальні

Підсумковий контроль

 
 
 

1.2. Модуль спеціальної підготовки

 

1

Антикризове управління національною економікою

120

4

16

24

 

22

4

54

4

ДЗ

 

2. Дисципліни за вибором студента (студент обирає 1-у дисципліну)

 

2

Макроконсалтинг фінансового управління

120

4

16

24

 

22

 

58

4

З

 

3

Муніципальні фінанси

120

4

16

24

 

22

 

58

4

З

 

3. Модуль практичної підготовки

 

5

Практика та підготовка МДР

720

24

 

 

 

83

 

637

 

 

 

6

Прикладне дослідження

90

3

 

 

 

18

 

72

 

 

 

 

РАЗОМ

1050

35

32

48

 

145

4

821

8

 

 
 

 

1.2.2. Заочна форма навчання

 

ПЕРШИЙ РІК НАВЧАННЯ

І семестр

№ п/п

Назви наук та дисциплін

Години

Форма контролю

Загальний обсяг

Заняття з викладачем

СРС

Години

Кредити

Контактні заняття

Індивідуальні

Підсумковий контроль

І. Нормативні науки

1

Глобальна економіка

120

4

20

22

4

74

Екзамен

2

Соціальна відповідальність

120

4

20

22

4

74

Екзамен

3

Методологія наукових досліджень

120

4

20

22

4

74

Екзамен

4

Державне управління соціальною сферою

120

4

20

22

4

74

Екзамен

5

Проектний менеджмент

120

4

20

22

4

74

Екзамен

 

РАЗОМ

600

20

100

110

20

370

 

                   
 

 

ІІ семестр

№ п/п

Назви наук та дисциплін

Години

Форма контролю

Загальний обсяг

Заняття з викладачем

СРС

Години

Кредити

Контактні заняття

Індивідуальні

Підсумковий контроль

1.2. Модуль спеціальної підготовки

1

Прогнозування соціально-економічних процесів

120

4

20

22

4

74

Екзамен

2

Національні рахунки в державному управлінні

120

4

20

22

4

74

Екзамен

3

Управління економічним розвитком територіальних одиниць

120

4

20

22

4

74

Екзамен

2. Дисципліни за вибором студента (студент обирає 2-і дисципліни)

4

Макроекономіка ІІ

120

4

20

22

 

78

Залік

5

Електронне урядування

120

4

20

22

 

78

Залік

6

Стратегічне планування економічного і соціального розвитку

120

4

20

22

 

78

Залік

 

РАЗОМ

600

20

100

110

12

378

 

                   
 

 

ДРУГИЙ РІК НАВЧАННЯ

ІІІ семестр

№ п/п

Назви наук та дисциплін

Години

Форма контролю

Загальний обсяг

Заняття з викладачем

СРС

Години

Кредити

Контактні заняття

Індивідуальні

Підсумковий контроль

1.2. Модуль спеціальної підготовки

1

Бюджетно-податкова політика

120

4

24

22

4

70

Екзамен

2

Інвестиційно-інноваційна політика

120

4

24

22

4

70

Екзамен

3

Антикризове управління національною економікою

120

4

24

22

4

70

ДЗ

2. Дисципліни за вибором студента (студент обирає 2-і дисципліни)

4

Інституціональна економіка

120

4

28

22

 

70

Залік

5

Аудит публічних фінансів

120

4

28

22

 

70

Залік

6

Макроконсалтинг фінансового управління

120

4

28

22

 

70

Залік

7

Муніципальні фінанси

120

4

28

22

 

70

Залік

3. Модуль практичної підготовки

8

Міжпредметний тренінг

90

3

24

6

 

60

Залік

10

Підготовка магістерської дипломної роботи

720

24

 

80

 

640

 

9

Прикладні дослідження

90

3

8

3

 

79

ДЗ

 

РАЗОМ

1500

50

160

199

12

1129

 

                   
 

 

 

1.2.Графік організації навчального процесу

 

Денна форма навчання

Період

Зміст роботи

 

1 – й триместр

1 вересня –

8 листопада

Теоретичне навчання під час аудиторних занять з нормативних наук

9-29 листопада

 

Екзаменаційна сесія

30 листопада –

27 грудня

Теоретичне навчання під час аудиторних занять зі спеціальних та вибіркових наук (дисциплін)

10 грудня –

29 грудня

Інструктаж по практиці. Складання індивідуальних завдань на практику та на виконання дипломних робіт.

28 грудня 2015 – 10 січня 2016

Канікули

11 січня – 14 лютого

Теоретичне навчання під час аудиторних занять зі спеціальних та вибіркових наук (дисциплін)

15 лютого – 6 березня

 

Екзаменаційна сесія

 

2 – й триместр

7 березня – 17 квітня

Теоретичне навчання під час аудиторних занять зі спеціальних та вибіркових наук (дисциплін)

18 квітня – 7 травня

Екзаменаційна сесія

 

3 – й триместр

До 9 травня

Звіт про підготовку першого розділу дипломної роботи

9 травня – 26 червня

Виробнича практика

27 червня – 10 липня

Ліквідація академзаборгованості

1 липня 31 серпня

Канікули

 

4 – й семестр

1 вересня –

5 жовтня

Теоретичне навчання під час аудиторних занять зі спеціальних та вибіркових наук (дисциплін)

До 5 вересня

Звіт про підготовку другого розділу дипломної роботи

З 1 вересня

Підготовка магістерських дипломних робіт та прикладних досліджень

13 – 26 жовтня

Переддипломна практика

З 1 вересня 2016

Міжпредметний тренінг

6 – 12 жовтня

Екзаменаційна сесія

до 30 жовтня

Звіт про підготовку третього розділу дипломної роботи

2 – 30 листопада

Захист прикладних досліджень

до 10 січня 2017

Подання на кафедру магістерських дипломних робіт.

до 15 січня 2017

Подання на кафедру повністю оформленої магістерської дипломної роботи, остаточне рішення кафедри про допуск студента до її захисту перед ДЕК з урахуванням вимог до її оформлення

20 –19 січня – 16 лютого 2017

Захист дипломних робіт перед ДЕК

 

Заочна форма навчання

Період (дати орієнтовні)

Зміст роботи

3-27 грудня

Вступ до магістратури

1 сесія:

18.01 – 31.01

2016

Контактні заняття з нормативних дисциплін. Інструктаж по магістерським дипломним роботам. Видача напрямів досліджень.

2 сесія:

16.05 – 29.05

2016

Підсумковий контроль з нормативних дисциплін. Контактні заняття зі спеціальних та вибіркових наук (дисциплін). Інструктаж з підготовки магістерських дипломних робіт. Подання заяв на тему магістерської дипломної роботи та видача індивідуальних завдань.

3 сесія:

07.09 – 20.09

2015

Підсумковий контроль зі спеціальних дисциплін. Підготовка   1-го розділу магістерської дипломної роботи.

 

01.11 – 1.02

до 06.11

до 15.01. 2016

Робота над практичними розділами магістерської дипломної роботи.

Звіт про виконання 2-го розділу.

Звіт про виконання 3-го розділу

До 22 01.2016

Захист прикладного дослідження.

До 1.02.2016

Подання на кафедру  оформленої магістерської дипломної роботи.

З 10.02.2016

Захист магістерської дипломної роботи.

 

 

1.3. Первинні посади на ринку праці, обіймати які мають право випускники (у відповідності з «Класифікатором професій ДК 003:2010»)

 

1.3.1. Сфера діяльності випускника

Магістр спеціальності (освітньої програми) 074 — «Публічне управління та адміністрування» підготовлений до виконання професійних завдань за кількома видами економічної діяльності відповідно до «Класифікації видів економічної діяльності» ДК 009:2010, затвердженої наказом Держспоживстандарту України від 11.10.2010 р. № 457.

Фінансова та страхова діяльність К: К–64.11 — Діяльність центрального банку; К–64.2 – Діяльність холдингових компаній; К–66 – Допоміжна діяльність у сферах фінансових послуг і страхування; К–66.3 – Управління фондами.

Професійна, наукова та технічна діяльність М: Професійна, наукова та технічна діяльність: М–70 – Діяльність головних управлінь (хед-офісів); консультування з питань керування; М–70.2 – Консультування з питань керування; М–7021 – Діяльність у сфері зв’язків з громадськістю; М–72 – Наукові дослідження та розробки; М–72.2 – Дослідження й експериментальні розробки у сфері суспільних і гуманітарних наук; М–73.2 – Дослідження кон’юнктури ринку та виявлення громадської думки.

Державне управління й оборона, обов’язкове соціальне страхування О: О–84.1 – Державне управління загального характеру; соціально-економічне управління; О–84.12 – Регулювання у сферах охорони здоров’я, освіти, культури та інших соціальних сферах; О–84.13 – Регулювання та сприяння ефективному веденню економічної діяльності; О–84.2 – Надання державних послуг суспільству в цілому.

Освіта Р: Р–63.22 – Професійно-технічна освіта; Р–85.4 – Вища освіта.

Надання інших видів послуг S: S–94 – Діяльність громадських організацій.

 

Магістр з публічного управління та адміністрування здатний виконувати професійні роботи й обіймати первинні посади. Їх перелік наведено в табл. 1 (за Національним класифікатором України «Класифікатор професій» ДК 003:2010, чинний від 01.11.2010 р.), і в табл. 2 (за Довідником типових професійно-кваліфікаційних характеристик посад державних службовців).

Таблиця 1

Професійні назви робіт, які здатний виконувати фахівець

освітньо-кваліфікаційного рівня «магістр»

за Державним класифікатором професій ДК 003: 2010

 

№ з/п

Професійні групи

Професійна назва роботи

Шифр

Назва

1.

1210.1

Керівники підприємств, установ та організацій

Голова колективного господарства 

Директор (начальник) організації (дослідної, конструкторської, проектної)

Директор (начальник) професійного навчально-виховного закладу (професійно-технічного училища, професійного училища і т. ін.)

Директор (начальник, інший керівник) підприємства 

Директор відділення

Директор кабінету (методичного, навчально-методичного)

Директор представництва

Начальник філіалу  

2.

1229.1

Керівні працівники апарату центральних органів державної влади

Головний державний виконавець

Головний державний інспектор

Головний інспектор державного контролю

Головний інспектор з контролю за цінами

Головний консультант

Головний консультант-інспектор

Завідувач відділу (самостійного)

Завідувач відділу (у складі управління)

Завідувач відділу (центральні органи державної влади)

Завідувач сектору

Завідувач сектору (самостійного)

Керівник апарату

Керівник головного управління

Керівник служби

Начальник відділу (центральні органи державної влади)

Начальник відділу управління

Начальник головного управління

Начальник підвідділу 

Начальник підвідділу (у складі самостійного відділу) 

Начальник управління 

Начальник управління (самостійного) 

 

3.

1229.3

Керівні працівники апарату місцевих органів державної влади

Завідувач відділу (місцеві органи державної влади)

Завідувач сектору апарату (місцева державна адміністрація)

Керівник апарату

Керівник структурного підрозділу - головний спеціаліст

Начальник відділу (місцеві органи державної влади)

Начальник головного управління (місцеві органи державної влади)

Начальник інспекції

Начальник служби

Начальник управління

Начальник управління (у складі головного управління)

4.

1229.4

Керівники підрозділів у сфері освіти та виробничого навчання

Завідувач кабінету навчального

Керівник виробничої практики

Начальник навчального пункту

5.

1231

Керівники фінансових, бухгалтерських, економічних, юридичних та адміністративних підрозділів та інші керівники 

Головний економіст

Директор з економіки

Керівник (директор, начальник та ін.) департаменту

Начальник бюро (функціональний підрозділ)

Начальник лабораторії техніко-економічних досліджень

Начальник планово-економічного відділу

Начальник управління

6.

1234

Керівники підрозділів з реклами та зв'язків з громадськістю 

Начальник відділу (з реклами, зв'язків з громадськістю)

7.

1237.2

Начальники (завідувачі) науково-дослідних підрозділів та підрозділів з науково-технічної підготовки виробництва та інші керівники 

Завідувач відділу (бюро) оформлення проектних матеріалів

Завідувач лабораторії (науково-дослідної, підготовки виробництва)

Начальник (завідувач) сектору (науково-дослідного, конструкторського та ін.)

Начальник дослідної лабораторії 

Начальник проектно-кошторисного бюро (групи)

8.

1238

Керівники проектів та програм 

Керівник проектів та програм у сфері матеріального (нематеріального) виробництва

9.

1474

Менеджери (управителі) у сфері досліджень та розробок 

Менеджер (управитель) з питань регіонального розвитку

Менеджер (управитель) в інших видах економічної діяльності

Менеджер (управитель) із комунікаційних технологій

10.

1475

Менеджери (управителі) з права, бухгалтерського обліку, досліджень ринку, вивчення суспільної думки, консультацій з питань комерційної діяльності та управління 

Менеджер (управитель) з адміністративної діяльності

Менеджер (управитель) із зв'язків з громадськістю

Менеджер (управитель) у соціальній сфері

 

11.

1493

Менеджери (управителі) систем якості 

Менеджер (управитель) систем якості в державному управлінні

12.

2310

Викладачі університетів та вищих навчальних закладів 

Асистент

Викладач професійного навчально-виховного закладу

Методист з економічної освіти

13.

2419

Професіонали у сфері державної служби, маркетингу, ефективності господарської діяльності, раціоналізації виробництва, інтелектуальної власності та інноваційної діяльності 

Науковий співробітник (маркетинг, ефективність господарської діяльності, раціоналізація виробництва)

Професіонал з інноваційної діяльності

Фахівець з державних закупівель

Фахівець з економічного моделювання екологічних систем

Державний експерт

Спеціаліст державної служби

14.

2441

Професіонали в галузі економіки 

Науковий співробітник (економіка)

Економіст

Економіст з планування

Економіст із ціноутворення

Економічний радник

Консультант з економічних питань

15.

2446

Професіонали в галузі соціального захисту населення 

Науковий співробітник (соціальний захист населення)

16/.

2447

Професіонали у сфері управління проектами та програмами 

Науковий співробітник (проекти та програми у сфері матеріального та нематеріального виробництва)

 

Таблиця 2

Професійні назви робіт, які здатний виконувати фахівець

освітньо-кваліфікаційного рівня «магістр»
за Довідником типових професійно-кваліфікаційних
характеристик посад державних службовців
(Наказ Головдержслужби України від 1.11. 2006р. № 363)

 

Рівень державного

управління

Категорія/ ранг

Назва посад державних

службовців

Міністерства та інші

центральні органи

 виконавчої влади

5/9, 10, 11

Завідувач сектору

Головний спеціаліст

Провідний спеціаліст

Спеціаліст І категорії

Спеціаліст ІІ категорії

Спеціаліст

Місцеві державні

адміністрації

6/11, 12, 13, 14, 15

Завідувач сектору апарату місцевої державної адміністрації

Головний спеціаліст

Провідний спеціаліст

Патронат в системі

 державної служби

5, 6, 7/9—15

Помічник керівника

Помічник-консультант народного депутата України

Консультант

 

1.3.2. Класи професійних завдань

Кваліфікаційні характеристики, визначені Міністерством праці та соціальної політики України, Головним управлінням державної служби України, сучасна практика діяльності підприємств та державних організацій, досвід зарубіжних країн дозволяють визначити класи професійних завдань, які виконують фахівці в економічній сфері.

Випускники освітньо-кваліфікаційного рівня «магістр» підготовлені до виконання наступних класів професійних завдань: адміністративно-координаційних, аналітично-діагностичних, контрольних, організаційно-правових, комунікаційних, інноваційних та науково-дослідницьких, прогнозно-планових, регулятивних, мотиваційних, навчально-методичних.

 

1.4. Компетентності випускників освітнього ступеня магістр за спеціальністю (освітньою програмою) «Публічне управління та адміністрування»

 

1.4.1. Професійні компетентності випускників

 

Для спеціальності (освітньої програми) «Публічне управління та адміністрування» узагальненим об’єктом діяльності фахівця є управлінська діяльність бізнесових та державних організацій в економічній сфері. Він охоплює 80 назв первинних посад, зареєстрованих Національним класифікатором України «Класифікатор професій» ДК 003:2010 (табл. 1) та довідником типових професійно-кваліфікаційних характеристик посад державних службовців (Наказ Головдержслужби України від 1.01.2006 р. № 363) (табл. 2).

З метою індивідуалізації навчання та спеціалізації випускників у складі узагальненого об’єкта діяльності спеціальності «Публічне управління та адміністрування» можна виокремити спеціалізовані об’єкти: публічне управління та адміністрування; управління корпораціями; менеджмент малого бізнесу; державне управління економікою; державне управління регіональною економікою тощо.

Аналіз ринку праці та інформації про працевлаштування випускників за останні роки показав, що зростає попит на фахівців з публічного управління та адміністрування. Незадоволеним є попит на фахівців державного управління економікою. Враховуючи реальну кон’юнктуру на ринку праці та професійну спеціалізацію, кафедра макроекономіки та державного управління сформувала магістерську програму — «Державне управління економікою».

Перелік професійних компетентностей відображений у табл. 3.

 

1.4.2. Спеціальні компетенції випускників магістерської програми

«Державне управління економікою»

Спеціалізованим об’єктом діяльності за даною програмою є: управлінська діяльність державних організацій в економічній сфері. Підготовка фахівців за програмою «Державне управління економікою» здійснюється за навчальним планом (розділ 1.2).

В Україні вже тривалий час існує незадоволений попит на фахівців, які володіли б здатностями до виконання професійних функцій у сфері державного управління економічними комплексами на рівні країни, окремих галузей економіки та адміністративно-територіальних одиниць (область, район, місто). На необхідність підготовки фахівців з державного управління економікою вказують і відповідні державні рішення. Так, указом Президента України
від 9.11.2000 р. № 1212/2000 «Про комплексну програму підготовки державних службовців» передбачено розширити підготовку фахівців для органів державної влади та місцевого самоврядування. Відповідною постановою Кабінету Міністрів України була затверджена «Середньострокова програма розвитку державної служби на 2005 — 2010 років», у якій визначено, що пріоритетним напрямом кадрової політики є створення дієвого механізму підготовки та залучення до роботи на державній службі висококваліфікованих кадрів, забезпечення конкурентоспроможності державної служби на ринку праці. Вищезазначене свідчить про актуальність підготовки магістрів за програмою «Державне управління економікою».

Магістерська програма «Державне управління економікою» створена у межах спеціальності «Публічне управління та адміністрування» і є певною спеціалізацією, що покликана забезпечити підготовку менеджерів для державних установ—органів державної влади та місцевого самоврядування. Це означає, що вона спрямована на формування у студентів компетенцій, необхідних для виконання професійних функцій у сфері державного управління.

Магістр за програмою «Державне управління економікою» — це фахівець, який повинен володіти знаннями поточного стану економіки відповідного рівня (країни, регіону чи окремої галузі) й одночасно вміти прогнозувати, програмувати та регулювати майбутній соціально-економічний розвиток, виходячи з цілей та пріоритетів економічної політики держави.

Після виконання навчального плану у повному обсязі та державної атестації випускник, який опанував магістерську програму «Державне управління економікою», повинен володіти спеціальними компетенціями і відповідними їм здатностями (табл. 4).

 

Таблиця 3

ПРОФЕСІЙНІ КОМПЕТЕНТНОСТІ ТА ВІДПОВІДНІ ЗДАТНОСТІ ФАХІВЦЯ, ЯКИЙ ОПАНУВАВ МАГІСТЕРСЬКУ ПРОГРАМУ «ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ ЕКОНОМІКОЮ»

Об’єкт професійної діяльності

Класи професійних

завдань

Компетенції фахівця освітньо-кваліфікаційного рівня «магістр»

І. Узагальнений об’єкт професійної діяльності для спе­ціальності «Менеджмент організацій і адміністрування»: управлінська діяльність бізнесових та державних організацій в економічній сфері

1. Адміністративно-координаційні

1.1. Адмініструвати:

розробку ефективних технологій прийняття управлінських рішень;

виконання управлінських рішень;

командну роботу в організації.

1.2. Розробляти:

мотиваційні та інші механізми управлінської діяльності в організації;

механізм формування функціональної поведінки працівників організації.

1.3. Делегувати:

повноваження і розподіляти відповідальність.

1.4. Обирати:

ефективний стиль лідерства.

1.5. Використовувати:

сучасний інструментарій в управлінні організаціями.

1.6. Координувати:

взаємодію між органами управління, підрозділами організації (виконавцями);

використання усіх видів ресурсів;

міжгрупову динаміку, управляти конфліктами інтересів;

діяльність персоналу;

обмін інформацією, знаннями між підрозділами, групами, індивідами в організації

 

 

2. Аналітично-діагностичні

2.1. Аналізувати:

середовище функціонування організації;

результативність та ефективність діяльності організації в комплексі;

досягнення поставлених перед організацією, групами, індивідами економічних та позаекономічних цілей;

потенціал організації (стратегічний, виробничий, кадровий, інтелектуальний, інноваційний, фінансовий та ін.);

виконання планів, програм, бюджетів;

стан реалізації стратегій;

результативність особливості побудови системи управління в організації (організаційний аудит);

власну діяльність менеджера та її результати.

2.2. Діагностувати:

проблеми та кризові явища у діяльності організації;

причини виникнення кризових явищ різних типів;

особливості впливу факторів зовнішнього та внутрішнього середовища на організацію;

причини негативних проявів у побудові організаційних структур управління;

специфічні особливості елементів організаційної культури;

конфлікти інтересів в організації;

причини низької ефективності командної роботи;

власні можливості та обмеження.

 

 

3. Прогнозно-планові

3.1. Прогнозувати:

параметри діяльності організації (підрозділу);

вплив на організацію факторів середовища;

наслідки внесення змін в організаційні структури та процеси, прийняття управлінських рішень;

реакцію ринку на товари (роботи, послуги) організації;

поведінкову реакцію персоналу на зміни;

ризики, що супроводжують прийняття управлінських рішень;

вплив державного регулювання на діяльність організацій.

3.2. Розробляти та обґрунтовувати:

місію, цілі та стратегії організації;

стратегічні напрями розвитку організації і забезпечення конкурентоспроможності;

систему стратегічних, поточних, оперативних та організаційних планів організації;

бюджети різних типів (у т. ч. бюджети часу);

стандарти діяльності організації;

пропозиції щодо удосконалення існуючої системи планування діяльності організації;

напрямки розвитку організаційної культури;

систему збалансованих показників діяльності організації;

напрями власного розвитку та пріоритети власної діяльності.

3.3. Планувати:

діяльність організації на довго-, середньо- та короткострокову перспективу;

розвиток та вдосконалення організаційної структури управління підприємством;

потребу організації, підрозділу, індивіда у ресурсах різних типів;

особисту роботу та час як ресурс;

особистий розвиток та кар’єру працівників в організації

 

 

4. Регулятивні

4.1.Готувати постанови, накази, інструктивні та методичні матеріали з питань, що відносяться до компетенції підрозділу.

4.2. Здійснювати методичну та консультативну допомогу працівникам підпорядкованих державних установ.

4.3. Застосовувати інструменти економічного регулювання (бюджетні видатки, субсидії, дотації, субвенції, податки, ціни, кредити тощо).

4.4. Застосовувати інструменти адміністративного регулювання (накази, постанови, розпорядження, ліцензії, квоти, стандарти тощо).

4.5. Формувати державне замовлення і координувати роботу державних замовників щодо розміщення поставок продукції для державних потреб.

4.6. Обґрунтовувати регуляторні заходи, спрямовані на покращення економічного середовища у сфері підприємницької діяльності.

4.7. Обґрунтовувати регуляторні заходи соціальної політики.

4.8. Обґрунтовувати регуляторні заходи, спрямовані на забезпечення раціонального природокористування.

4.9. Оперативно впливати на розвиток об’єкта управління на основі методів ситуаційного управління.

4.10. Координувати діяльність підпорядкованих структур

 

5. Організаційно-правові

5.1. Організувати:

реалізацію економічної стратегії розвитку для досягнення цілей;

процеси взаємо узгодженого функціонування органів управління організацією;

ефективне використання усіх видів ресурсів в організації;

колективну працю для досягнення цілей організації;

ефективну роботу менеджерів організації;

ефективне проведення ділових заходів (нарад, переговорів тощо).

 

 

 

5. Організаційно-правові

5.2. Формувати:

раціональні форми організації управління;

внутрішні нормативні документи організації;

систему адаптації та розвитку персоналу в організації;

ефективні зв’язки організації;

команди та командну взаємодію;

інформаційну систему підтримки управлінських рішень

6. Мотиваційні

6.1. Формувати:

систему винагородження в організації;

систему оцінки персоналу організації;

соціальний пакет для працівників на основі чинного законодавства;

систему цінностей, які підтримують здійснення місії організації та мотивують працівників до її досягнення;

мотиваційне середовище в організації;

організаційно-економічні важелі організаційної культури;

модель компетенцій працівника організації.

6.2. Забезпечувати:

дотримання в організації основних мотиваційних принципів;

використання на всіх рівнях організації системи справедливої оцінки персоналу;

ефективну групову й командну роботу;

функціонування адекватної вимогам середовища системи відбору, найму, навчання, адаптації та просування персоналу в організації;

створення й підтримання сприятливого соціально-психологічного клімату у колективі

 

 

7. Контрольні

7.1. Здійснювати моніторинг:

досягнення цілей і реалізації обраної стратегії розвитку організації;

ефективність та результативність діяльності організації та окремих її підсистем, підрозділів, груп, індивідів;

виконання управлінських рішень;

процесу виконання планів, проектів і програм;

поведінки працівників в організації.

7.2. Оцінювати:

ефективність господарської діяльності організації;

конкурентну позицію організації на ринку;

забезпечення ресурсами;

поведінку працівників в організації;

виконання прийнятих управлінських рішень;

стан охорони праці та техніку безпеки;

стан виконавської дисципліни та дотримання правил внутрішнього трудового розпорядку.

7.3. Забезпечувати:

звітування про діяльність організації, підрозділів, індивідів;

коригування діяльності підрозділів та індивідів в організації;

коригування цілей, стратегій, планів і стандартів діяльності організації;

передачу звітної інформації заінтересованим особам (відповідно до визначеного регламенту)

8. Комунікаційні

8.1. Здійснювати:

ефективну комунікацію в організації;

зворотний зв'язок;

формування та презентації власного позитивного іміджу керівника.

8.2. Ініціювати та підтримувати:

ділові контакти організації із зовнішнім середовищем;

конструктивну взаємодію із громадськими організаціями

 

 

9. Інноваційні та науково-дослідницькі

9.1. Розробляти та впроваджувати:

нововведення різного типу;

заходи щодо впровадження змін в організації;

9.2. Забезпечувати:

проведення наукових досліджень в організації;

формування і розвитку інноваційного потенціалу організації

10. Навчально-методичні

10.1. Розробляти систему:

навчання персоналу організації;

управління знаннями в організації;

адаптації нових членів колективу до організаційної культури підприємства.

10.2. Обирати:

оптимальні види і форми навчання та самонавчання персоналу;

форми та методи дослідження процесів, що відбуваються в організації;

джерела інформації для вивчення проблеми;

методичні підходи до визначення економічної ефективності проведених досліджень.

10.3. Аналізувати:

статистичну інформацію, наукові публікації, практичний досвід підприємств у використанні різних методів та інструментів управління.

10.4. Узагальнювати:

отримані результати дослідження, розробляти проекти, готувати наукові огляди, доповідні записки, наукові звіти, статті




 

 

Таблиця 4

СПЕЦІАЛЬНІ КОМПЕТЕНТНОСТІ ТА ВІДПОВІДНІ ЗДАТНОСТІ ФАХІВЦЯ, ЯКИЙ ОПАНУВАВ МАГІСТЕРСЬКУ ПРОГРАМУ «ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ ЕКОНОМІКОЮ»

 

ІІ. Спеціалізований об’єкт професійної діяльності для магістерської програми «Державне управління економікою»: управлінська діяльність державних організацій в економічній сфері

1. Адміністративно-координаційні

1.1. Здійснювати керівництво відділом (підвідділом).

1.2. Координувати діяльність окремих виконавців і трудових колективів.

1.3. Координувати діяльність підпорядкованих структур.

1.4. Здійснювати координацію та керівництво відповідним напрямом роботи підрозділу.

1.5. Забезпечувати виконання покладених на підрозділ завдань та законодавчих актів.

1.6. Керувати роботою щодо визначення і зберігання особливо важливих документів

2. Контрольні

2.1. Контролювати дотримання працівниками підрозділу чинних нормативних актів та їх кваліфіковано тлумачити.

2.2. Контролювати впровадження в життя рішень державних органів вищого рівня.

2.3. Контролювати правомірність управлінських рішень підпорядкованих структур.

2.4.Здійснювати експертизу проектів нормативних актів.

2.5. Готувати інформацію для президентського та парламентського контролю, а також контролю органів місцевого самоврядування.

 

 

 

3. Аналітично-діагностичні

3.1. Володіти методами комплексної оцінки стану соціально - економічного розвитку країни, регіону, сектору економіки.

3.2. Володіти методами аналізу структури та динаміки сукупного попиту (ВВП за категоріями кінцевого використання).

3.3. Володіти методами аналізу структури та динаміки сукупної пропозиції ( валової доданої вартості за видами економічної діяльності).

3.4. Володіти методами аналізу бюджетно-податкової, грошово-кредитної та зовнішньоекономічної сфер.

3.5. Володіти методами аналізу інфляційних процесів та динаміки цін на окремі групи товарів і послуг.

3.6. Володіти методами аналізу окремих ринків: товарного, грошового, кредитного, валютного, фондового тощо.

3.7. Аналізувати рівень доходів та соціального захисту населення.

3.8. Володіти методами оцінки екологічного стану в країні, регіоні.

3.9. Аналізувати ефективність управлінських рішень підрозділу

4. Прогнозно-планові

4.1. Прогнозувати основні показники макроекономічного розвитку країни на короткостроковий період (ВВП, безробіття, інфляція, валютний курс тощо).

4.2. Розробляти комплексні прогнози соціально-економічного розвитку відповідного об’єкта управління ( країни, регіону, сектору економіки).

4.3. Визначати цілі, пріоритети, завдання макроекономічної політики та шляхи забезпечення їх виконання на прогнозний період.

4.4. Обґрунтовувати і узагальнювати показники програми соціально-економічного розвитку відповідного об’єкта управління.

4.5. Обґрунтовувати макроекономічні прогнози за допомогою методології національних рахунків та міжгалузевого балансу.

4.6. Розробляти плани роботи свого підрозділу.

 

 

5. Регулятивні

5.1. Готувати постанови, накази, інструктивні та методичні матеріали з питань, що відносяться до компетенції підрозділу.

5.2. Здійснювати методичну та консультативну допомогу працівникам підпорядкованих державних установ.

5.3. Застосовувати інструменти економічного регулювання (бюджетні видатки, субсидії, дотації, субвенції, податки, ціни, кредити тощо).

5.4. Застосовувати інструменти адміністративного регулювання (накази, постанови, розпорядження, ліцензії, квоти, стандарти тощо).

5.5. Формувати державне замовлення і координувати роботу державних замовників щодо розміщення поставок продукції для державних потреб.

5.6. Обґрунтовувати регуляторні заходи, спрямовані на покращення економічного середовища у сфері підприємницької діяльності.

5.7. Обґрунтовувати регуляторні заходи соціальної політики.

5.8. Обґрунтовувати регуляторні заходи, спрямовані на забезпечення раціонального природокористування.

5.9. Оперативно впливати на розвиток об’єкта управління на основі методів ситуаційного управління

6. Організаційно-правові

6.1. Ставити завдання працівникам підрозділу.

6.2. Надавати методичну допомогу працівникам підрозділу.

6.3. Координувати та узагальнювати підсумки роботи працівників підрозділу.

6.4. Проводити семінари з актуальних питань роботи підрозділу.

6.5. Здійснювати кадрову політику у підрозділі.

6.6. Забезпечувати сприятливий соціально-психологічний клімат у трудовому колективі.

6.7. Попереджувати і розв’язувати трудові конфлікти

7. Мотиваційні

7.1. Застосовувати методи матеріального і морального заохочення працівників.

7.2. Обирати ефективні методи і стиль управління підлеглими працівниками

 

 

8. Інноваційні та науково-дослідницькі

8.1. Удосконалювати нормативні акти, що належать до компетенції підрозділу згідно із змінами в економічному середовищі та економічній політиці.

8.2. Готувати нормативно-методичні документи з питань впровадження нових управлінських технологій.

8.3.Вивчати та застосовувати передовий досвід в управлінні соціально-економічними процесами.

8.4. Здійснювати науково-дослідну роботу у сфері державного управління.

8.5. Досліджувати реакції громадян на прийняття управлінських рішень

9. Навчально-методичні

9.1. Готувати методичне забезпечення викладання економічних дисциплін у навчальних закладах.

9.2. Працювати асистентом у вищих навчальних закладах ІІІ—ІV рівня акредитації.

9.3. Викладати економічні дисципліни у середній школі та вищих навчальних закладах І—ІІ рівнів акредитації

 

10. Комунікаційні

10.1. Застосовувати методи і прийоми Паблік Рилейшнз у системі комунікативних функцій.

10.2. Здійснювати комунікативні функції в середині відповідної державної установи.

10.3. Підтримувати комунікативні зв’язки з органами громадського контролю та з засобами масової інформації

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ ІІІ. Методичні матеріали щодо практичної підготовки студентів

 

3.1. Методичні матеріали щодо організації проведення  та критеріїв оцінювання міжпредметного тренінгу

 

Зміст

3.1.1. Вступ

3.1.2. Тематична програма тренінгу

  • 3.1.2.1. Навчальні та фахові завдання тренінгу
  • 3.1.2.2.Змістовна структура тренінгу
  • 3.1.2.3.Загальна характеристика міжпредметного тренінгу «Соціальний бюджет»
  • 3.1.2.4.Зведена методична карта тренінгу за етапами проведення
    • Етап 1.  Підготовчий етап
    • Етап 2. Інформаційно-аналітичний етап на базі теоретичної підготовки з дисципліни «Національні рахунки в державному управлінні»
    • Етап 3. Прогнозно-плановий етап на базі теоретичної підготовки з дисципліни «Державне управління соціальною сферою»
    • Етап 4. Управлінсько-регуляторний етап на базі теоретичної підготовки з дисципліни «Бюджетно-податкова політика»
    • Етап 5 Завершальний (презентаційний) етап
  • 2.5.Завдання та персоніфіковані ролі при проведенні тренінгу

3.1.3. Організаційний план проведення міжпредметного тренінгу

3.1.4. Методики активізації процесу навчання

  • Кейс (ситуація) та тренінгові завдання

3.1.5. Система поточного і підсумкового контролю знань

3.1.6. Рекомендована література

 

3.1.1. Вступ

Тренінг, як форма активізації навчання, передбачає застосування активних методів групової роботи зі студентами з метою вирішення завдань щодо розвитку та удосконалення якостей, необхідних для їхньої майбутньої професійної діяльності. Особливо актуальним є застосування тренінгової форми на базі спеціальних дисциплін, що викладаються в рамках магістерської програми «Державне управління економікою». Такими дисциплінами є «Бюджетно-податкова політика», «Національні рахунки в державному управлінні», «Державне управління соціальною сферою». Ці дисципліни орієнтують студентів на практичну діяльність у сфері управління державними фінансами та сприяють підготовці економістів, здатних розв’язувати складні проблеми соціального розвитку України. Тому на їх основі було розроблено міжпредметний тренінг «Соціальний бюджет».

Міжпредметний тренінг «Соціальний бюджет» розрахований на 32 годин аудиторних занять, проводиться після закінчення теоретичного курсу навчання студентів напередодні переддипломної практики в установах державної виконавчої влади України. Після проведення тренінгу студенти набувають досвіду практичної діяльності в державних установах, перш за все, в Міністерстві економіки України, Міністерстві фінансів України, Міністерстві праці та соціальної політики України та їх науково-дослідних структурах. Цей досвід є підґрунтям успішного проходження переддипломної практики і підготовки звіту про практику та магістерської дипломної роботи. Місце тренінгу в навчальному процесі зображено на рис. 1.

 

 

Дисципліни

 

Національні рахунки в державному управлінні

 

Бюджетно-податкова політика

 

Державне управління соціальною сферою

ТЕОРЕТИЧНЕ НАВЧАННЯ

 

 

â

 

 
 

 

 

 

 

МІЖПРЕДМЕТНИЙ

ТРЕНІНГ

«СОЦІАЛЬНИЙ БЮДЖЕТ»

 

 

 

â

 

ПРАКТИЧНЕ НАВЧАННЯ

Звіт про

переддипломну практику в державній установі

Доповідь на науковій студентській конференції

 

 

Прикладне дослідження

 

Магістерська дипломна

робота

 

 

Рис. 1. Місце міжпредметного тренінгу в навчальному процесі

 

3.1.2. Тематична програма тренінгу

3.1.2.1. Навчальні та фахові завдання тренінгу

Головне завдання тренінгу полягає в тому, щоб надати студентам навички виконувати аналітичні й прогнозні розрахунки, визначати та формулювати стратегічні напрями соціальної складової Державного бюджету України, обґрунтовувати пропозиції щодо змін соціальних стандартів та параметрів, передбачених нормативно-правовими документами. Методичною базою тренінгу є імітаційна економіко-математична модель «СОЦІАЛЬНИЙ БЮДЖЕТ», яка розроблена Центром з соціальної політики при Міністерстві праці та соціальної політики України.

Застосування тренінгу «СОЦІАЛЬНИЙ БЮДЖЕТ» має забезпечити не лише формування у студентів економічного мислення на державному рівні, але й сприятиме їхньому становленню як фахівця-економіста, який має бути математиком, дипломатом, філософом, вільним і непідкупним, як художник, але нерідко таким близьким до земних справ, як політик.

Разом з тим, існує загальновизнаний перелік змін, які відбуваються під час тренінгу з його учасниками. Завданнями першого блоку під час тренінгу є прояв соціально-психологічної компетентності: розвиток та оптимізація комунікативних здібностей, вміння орієнтуватися в соціальних ситуаціях, обирати та реалізовувати адекватні форми спілкування, підвищення самооцінки та впевненості у собі. Другий блок тренінгу формулює завдання щодо підвищення рівня ефективності навчального процесу: розвиток вміння нестандартно та оригінально мислити, закріплення досвіду оперування отриманими знаннями, підвищення пошукової активності, орієнтація студента на активну позицію у навчанні. Третій блок тренінгу висуває завдання безпосередніх професійних компетенцій, якими мають оволодіти випускники спеціальності «Менеджмент організацій» за спеціалізацією «Менеджмент державних установ», а саме набути базових практичних навичок та вмінь проведення розрахунків, здійснення моніторингу, аналізу та прогнозування соціальних показників та параметрів бюджету та позабюджетних фондів, прийняття та виконання управлінських рішень на різних рівнях управління державою.

Практична спрямованість тренінгу полягає в можливості здобути студентами професійних компетенцій, які спрямовані на забезпечення ними здатностей виконувати певні функціональні завдання (табл. 1).

Учасниками тренінгу є студенти магістерської програми «Державне управління економікою», які виконують ролі спеціалістів Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, Міністерства фінансів України, Міністерства соціальної політики України.

Тренери — викладачі, відповідальні за навчально-методичне забезпечення дисциплін «Бюджетно-податкова політика», «Національні рахунки в державному управлінні», «Державне управління соціальною сферою».

Таблиця 1

Професійні компетенції, якими мають володіти студенти після проведення міжпредметного тренінгу «СОЦІАЛЬНИЙ БЮДЖЕТ»

 

Компетенції

 

 

Здатності фахівця виконувати функціональні завдання професійної діяльності

Етапи тренінгу, що формують профе-

сійні компе-

тенції

1. Контрольні

1.1. Контролювати дотримання чинних нормативно-правових актів, що діють у системі макроекономічного рахівництва, бюджетно-податковій та соціальній сфері та їх кваліфіковано тлумачити.

1.2. Контролювати впровадження в життя рішень державних органів вищого рівня щодо застосування системи національних рахунків ООН та Європейської системи інтегрованих економічних рахунків, а також рішень державних органів вищого рівня, що відображують бюджетно-податкову та соціальну складову макроекономічної політики.

1.3. Контролювати правомірність управлінських рішень, що приймаються в сфері застосування системи національних рахунків, у бюджетно-податковій та соціальній сфері.

 

Етапи 2, 3, 4

 

1.4. Здійснювати експертизу проектів нормативних актів щодо вдосконалення державної статистичної звітності в сфері застосування системи національних рахунків, у бюджетно-податковій та соціальній сфері.

1.5. Готувати інформацію для президентського та парламентського контролю, а також контролю органів місцевого самоврядування стосовно проблем методології побудови національних рахунків в Україні, стосовно бюджетно-податкової та соціальної політики та інфраструктури.

 

Етапи 2, 3, 4

2. Аналітично-діагностичні

2.1. Здійснювати підготовку оперативних інформаційно-аналітичних матеріалів щодо показників системи національних рахунків, бюджетних, податкових та соціальних параметрів та нормативів.

2.2. Оцінювати одержувану від управлінь та департаментів Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, Міністерства фінансів України, Міністерства соціальної політики України інформацію, необхідну для обґрунтування, аналізу та прогнозу основних макроекономічних показників;бюджетного та соціального прогнозування.

2.3. Володіти інструментарієм статистичної звітності для проведення аналізу розвитку інституціональних секторів та галузей національної економіки, бюджетно-податкової та соціальної сфери.

2.4. Здійснювати бюджетний, податковий та соціальний моніторинг соціально-економічного розвитку країни, регіону, сфери діяльності.

2.5. Володіти методами комплексної оцінки стану соціально-економічного розвитку країни, сектору економіки.

Етапи 1—4

 

 

2.6. Володіти методами аналізу та прогнозування показників системи національних рахунків у взаємозв’язку з іншими макроекономічними показниками.

2.7. Володіти методами оцінки ефективності бюджетно-податкової та соціальної політики/

2.8. Володіти методами аналізу бюджетно-податкової, соціальної сфери та інфраструктури.

2.9. Аналізувати ефективність управлінських рішень у бюджетно-податковій та соціальній сферах.

Етапи 1—4

 

3. Прогнозно-планові

3.1. Володіти принципами та методами прогнозування показників системи національних рахунків, бюджетного та соціального прогнозування та планування.

3.2. Обґрунтовувати макроекономічні прогнози за допомогою методології національних рахунків та міжгалузевого балансу.

3.3. Володіти знаннями нормативно-правової бази, методології та технології бюджетного процесу в Україні.

3.4. Визначати цілі, пріоритети, завдання бюджетно-податкової та соціальної політики в рамках макроекономічної політики та шляхи забезпечення їх виконання на прогнозний період.

3.5. Обґрунтовувати й узагальнювати бюджетні показники, соціальні параметри, стандарти та нормативи з метою розробки програми соціально-економічного розвитку відповідного об’єкта управління

Етапи 3—5

4. Регуляторні

4.1. Готувати постанови, накази, інструктивні та методичні матеріали з питань удосконалення методології побудови національних рахунків в Україні, бюджетно-податкової та соціальної політики держави.

 

Етапи 4, 5

4. Регуляторні

4.2. Застосовувати інструменти бюджетного регулювання (державні закупівлі, субсидії, дотації, субвенції, податки тощо).

4.3. Застосовувати інструменти соціально-економічного регулювання (прожитковий мінімум, мінімальний споживчий бюджет, мінімальна заробітна плата, мінімальна пенсія, матеріальна допомога, житлові субсидії, податки тощо).

4.4. Застосовувати інструменти адміністративного регулювання (накази, постанови, розпорядження, ліцензії, квоти, стандарти тощо).

4.5. Обґрунтовувати регуляторні заходи в сфері оподаткування, спрямовані на забезпечення соціальних вимог населення.

4.6. Обґрунтовувати регуляторні заходи соціальної складової бюджетів різних рівнів.

Етапи 4, 5

5. Інноваційні

5.1. Удосконалювати нормативні акти, що належать до компетенції відділу згідно зі змінами в методології обчислення національних рахунків, у бюджетно-податковій та соціальній сфері та політиці.

5.2. Готувати нормативно-методичні документи з питань впровадження нових управлінських технологій у системі національних рахунків, у бюджетно-податковій та соціальній сфері та політиці.

5.3. Вивчати та застосовувати передовий досвід зарубіжних країн у системі макроекономічного рахівництва для інтеграції в Європейську систему економічних рахунків, у бюджетно-податковій та соціальній сфері та політиці.

5.4. Досліджувати реакції громадян на прийняття рішень у бюджетно-податковій та соціальній сфері з метою обґрунтування рекомендацій та пропозицій щодо внесення адекватних змін

Етапи 3, 4

 

 

 

3.1.2.2. Змістовна структура тренінгу

Міжпредметний тренінг «СОЦІАЛЬНИЙ БЮДЖЕТ» пропонується для студентів денної та заочної форм навчання в рамках магістерської програми «Державне управління економікою» як синтетичний інструмент практичного освоєння взаємопов’язаних навчальних та професійно-фахових завдань, що ставляться в рамках таких дисциплін, як «Бюджетно-податкова політика», «Національні рахунки в державному управлінні» та «Державне управління соціальною сферою». Даний тренінг включає 5 етапів та розрахований на 3 кредити - 90 год., у тому числі 32 год. контактних занять, 18 год. індивідуальних занять та 40 год. самостійної роботи студентів.

Контактні заняття (32 год.) протягом семестру розподіляються наступним чином:

  • 4 год. установчого заняття — 1 етап,
  • 22 год. практичних занять у комп’ютерному класі — 2—4 етапи,
  • 6 год. заключного заняття — завершальний 5 етап тренінгу.

Кожний 2—4 етап міжпредметного тренінгу містить логічно побудовані змістовні модулі.

 Формування  бази знань студентів,

 необхідних для проведення тренінгу

Формування бази знань, що відповідають робочим програмам дисциплін «Бюджетно-податкова політика», «Система національних рахунків» та «Соціальна інфраструктура та політика», передбачає розгляд низки питань, які викладаються на лекціях та в процесі виконання завдань, що виносяться на самостійну роботу студентів.

Для успішного виконання завдань міжпредметного тренінгу студент має готуватися до кожного етапу тренінгу на основі завдання для домашньої підготовки.

Окрім того, при виконанні тренінгу студентам стануть у пригоді знання, одержані ними з фундаментальної економічної дисципліни «Макроекономіка», а також з професійно-орієнтованих дисциплін, таких як «Державне регулювання економіки», «Макроекономічна політика», «Економіка суспільного сектору» та інші, що вивчаються на бакалаврському рівні.

3.1.2.3. Загальна характеристика міжпредметного тренінгу

«СОЦІАЛЬНИЙ БЮДЖЕТ»

 

Міжпредметний тренінг виконує практичну функцію і розглядається як тренінг вирішення проблемних ситуацій, що виникають на різних етапах формування та реалізації соціальної складової бюджетно-податкової політики. Загальна характеристика даного типу тренінгу наведена у табл. 2.

Перший етап, або фактично підготовка до тренінгу розпочинається на першій установчій міні-лекції ознайомленням студентів зі сценарієм його проведення, після чого розпочинається формування малих груп за функціональною спрямованістю.

Завершальний 5 етап тренінгу має специфіку та проводиться в особливому режимі.

На всіх етапах проведення тренінгу формуються малі групи — до 7 малих груп залежно від чисельності студентів в академічній групі, перед якими ставляться завдання з метою виконання ролі та з урахуванням функціональної спрямованості представницької групи (табл. 3).

Протягом тижня на практичних заняттях у комп’ютерному класі учасники малих груп опрацьовують надане їм завдання та виконують певну роботу щодо розрахунку та прогнозування показників відповідно до етапу тренінгу. На кожному занятті студенти презентують отримані результати по ходу тренінгу в рамках запропонованих завдань.

Детальна характеристика послідовності етапів тренінгу, змісту, методів та форм роботи представлена в алгоритмі міжпредметного тренінгу, який подано далі.

Таблиця 2

Загальна характеристика міжпредметного тренінгу

«СОЦІАЛЬНИЙ БЮДЖЕТ»

 

Ключова ознака

— тренінг вирішення проблемних ситуацій, що виникають на різних етапах формування та реалізації соціальної складової бюджетно-податкової політики

Об’єкт, що моделюється

— соціальна складова бюджетно-податкової політики

Ролі учасників тренінгу

— різні представницькі групи: президентська, депутатська, урядова, група представників соціально-громадських організацій «Народна ініціатива», група представників місцевої влади, група міжнародних експертів, група представників цільових позабюджетних фондів

Мета тренінгу

— одержання професійно-фахової компетентності та практичних навичок моніторингу, аналізу та прогнозування соціальних параметрів та показників бюджетно-податкової політики, обґрунтування та прийняття управлінських рішень

Методи інтерактивного навчання

— метод модерації (Moderation),

— робота у малих групах (work-shop),

— метод круглого столу (обговорення) — Round table,

— метод мозкової атаки (Brainstorming),

— кейс-метод (аналіз конкретних ситуацій) — Keys-method,

— метод кластеризації з визначенням ранжування,

— метод візуалізації,

— метод спонтанного висловлювання думок,

— метод презентації,

— метод інсценізації

Роль викладачів-тренерів

— розробка сценарію і завдань, розподіл ролей, консультування, спрямування на вирішення проблем, організація обговорень, підготовка та надання роздаткового та ілюстративного матеріалу

 

 

3.1.2.4. Зведена методична карта тренінгу

Етап 1

Підготовчий етап

Установча міні-лекція, на якій відбувається ознайомлення студентів зі сценарієм проведення міжпредметного тренінгу «СОЦІАЛЬНИЙ БЮДЖЕТ», після чого розпочинається формування малих груп за функціональною спрямованістю.

Етап 2

Інформаційно-аналітичний етап на базі теоретичної підготовки з дисципліни «Національні рахунки в державному управлінні»

МЕТА: Оцінка стану соціально-економічного розвитку України в контексті реалізації соціальної складової бюджетно-податкової політики держави на сучасному етапі.

ЗАВДАННЯ:

  1. Здійснити критичний аналіз діючої нормативно-правової бази, що є основою для розробки показників соціального бюджету.
  2. Систематизувати основні макроекономічні показники та державні соціальні стандарти й нормативи, що використовуються в системі моніторингу, аналізу та прогнозування в бюджетно-податковій сфері на основі економічного модуля імітаційної моделі «Соціальний бюджет».
  3. Визначити та класифікувати категорії отримувачів бюджетних коштів, яким за законодавством України передбачені соціальні допомоги, пільги тощо.
  4. Сформувати міні-групи за напрямами, що відповідають імітаційній моделі «Соціальний бюджет» для розробки прогнозних показників та параметрів.

Етап 3

Прогнозно-плановий етап на базі теоретичної підготовки з дисципліни «Державне управління соціальною сферою»

МЕТА: На основі імітаційної моделі «Соціальний бюджет» розробити прогноз соціальних видатків державного бюджету та цільових позабюджетних фондів, а також надходження доходів, що забезпечать їх покриття.

ЗАВДАННЯ:

1. На основі соціального модуля імітаційної моделі «Соціальний бюджет» розробити соціальні показники за напрямами витрат бюджету та цільових фондів:

а) освіта;

б) охорона здоров’я;

в) соціальний захист та соціальне забезпечення;

г) цільові фонди.

2.Спрогнозувати соціальні видатки бюджету та цільових фондів у грошовому вимірі та у % до ВДВ.

3.Розрахувати надходження доходів, що забезпечать виконання соціального бюджету (бюджетні кошти, необхідні для покриття соціальних витрат, внески до фондів та інші надходження до фондів).

Етап 4

Управлінсько-регуляторний етап на базі теоретичної підготовки з дисципліни «Бюджетно-податкова політика»

МЕТА: Обґрунтувати та визначити пріоритетні орієнтири та параметри соціальної складової бюджетно-податкової політики.

ЗАВДАННЯ:

1. На основі проведеного моніторингу, аналізу та прогнозування соціальних параметрів та показників визначити пріоритетні орієнтири та параметри соціальної складової бюджетно-податкової політики на прогнозний період.

2. Здійснити порівняльний управлінський аналіз розрахованих прогнозних соціальних видатків бюджету та цільових фондів з соціальними видатками, що закладені в Законі України «Про Державний бюджет України на поточний рік» та фінансових планах цільових фондів.

3. Обґрунтувати регуляторні заходи щодо соціальної складової бюджетно-податкової політики України, запропонувати інструментарій, за допомогою якого можливо здійснити реальні зміни.

Етап 5

Завершальний (презентаційний) етап

Заключне заняття, під час проведення якого відбудеться:

  • інсценізація та презентація одержаних результатів тренінгу за функціональними групами;
  • підведення підсумків та оцінювання результатів студентів за рейтингом, накопиченим у процесі проведення міжпредметного тренінгу «Соціальний бюджет».

 

3.1.2.5. Завдання та персоніфіковані ролі при проведенні тренінгу

Таблиця 3

Персоніфіковані завдання з метою виконання ролі

з урахуванням функціональної спрямованості представницької групи

Представницька

група

Ролі учасників

тренінгу

Персоніфіковані завдання

протягом тренінгу

Президентська група

Аналітики, помічники, радники, консультанти Президента України

— приймають участь у рольових інсценізаціях

— на кожному етапі тренінгу готують інформаційний лист під назвою «Доручення Президента»

Депутатська група

Представники Комітету з питань бюджету Верховної Ради України та ін.

 

— приймають участь у рольових інсценізаціях

— готують профільну аналітичну інформацію на кожному етапі тренінгу під назвою «Депутатська трибуна»

Урядова група

Представники Міністерства фінансів,

Міністерства економіки,

Міністерства праці та соціальної політики та ін.

— приймають участь у рольових інсценізаціях

— готують профільну аналітичну інформацію на кожному етапі тренінгу відповідно до ролі: «Соціальні пріоритети макроекономічного розвитку», «Державний бюджет», «Соціальний захист» тощо

Група представників місцевої влади

Голови місцевих рад та державних адміністрацій

— приймають участь у рольових інсценізаціях

— готують пропозиції від місцевої влади на кожному етапі тренінгу під назвою «Ініціатива регіонів»

Група міжнародних експертів

представники СБ, МВФ, ЄС, ЄЕП, Росії, США та ін.

— приймають участь у рольових інсценізаціях

— проводять експертизу прийнятих рішень на кожному етапі тренінгу, складають експертний лист «Міжнародна експертиза»

Група представників цільових позабюджетних фондів

Представники Пенсійного фонду України та ін.

— приймають участь у рольових інсценізаціях

— готують профільну аналітичну інформацію на кожному етапі тренінгу відповідно до ролі представника фонду: «Цільові проекти»

Група представників соціально-громадських організацій «Народна ініціатива»

представники різних верств населення в ролях підприємців, службовців бюджетних установ, фермерів, пенсіонерів та ін.

— приймають участь у рольових інсценізаціях

— розробляють пропозиції на кожному етапі тренінгу під назвою «Народна ініціатива»

 

 

3.1.

 

3. Організаційний план проведення міжпредметного тренінгу

 

 

Етапи тренінгу

Назва

Кільк.

.год.

Вхідна інформація, вид і зміст завдань

Методи тренінгу

 

Організаційно-технічне забезпечення

 

1

Етап 1

 

Підготовчий етап.

 

4

Методичне забезпечення тренінгу.

метод спонтанного висловлювання думок

Дошка

2

Етап 2

 

Інформаційно-аналітичний етап

на базі дисципліни

«Національні рахунки в державному управлінні»

 

8

Навчальна література,

Статистичний щорічник,

Дані Міністерства економічного розвитку і торгівлі,

Законодавче забезпечення

метод кластеризації з визначен-ням ранжування,

метод спонтанного висловлю-вання думок,

метод модерації (Moderation) робота у малих групах (work-shop),

кейс-метод (аналіз конкретних ситуацій) — Keys-method

Фліп-чарт,

Картки.

3

Етап 3

 

Прогнозно-плановий етап

на базі дисципліни

«Державне управління соціальною сферою»

8

Дані попереднього етапу.

кейс-метод (аналіз конкретних ситуацій) — Keys-method

 

Комп’ютерний продукт

4

Етап 4

 

Управлінсько-регуляторний етап

на базі дисципліни

«Бюджетно-податкова політика»

8

Дані попереднього етапу

метод візуалізації

метод мозкової атаки(Brainstorming),

метод круглого столу (обговорення) — Round table

Фліп-чарт,

Картки,

дошка

5

Етап 5

 

Завершальний (презентаційний) етап

 

8

Дані попереднього етапу

метод презентації,

метод інсценізації

Презентація з використанням компютерної програми
Power point

 

 

 

 

 

 

3.1.4. Методики активізації процесу навчання

Згідно з поставленою метою міжпредметного тренінгу в ході його проведення використовується система інтерактивних форм, методів та прийомів навчання, які дозволяють активізувати процес навчання.

 Кейс (ситуація) та тренінгові завдання

Кейс — це перелік тренінгових завдань ситуаційного типу, що пропонуються студентам на кожному етапі міжпредметного тренінгу та за змістом відповідають поставленим навчальним та професійно-фаховим задачам, потребують нормативно-правового та інформаційного забезпечення для їх виконання. 1 та 5, початковий та завершальний етапи проводяться в особливому режимі. 2—4 етапи міжпредметного тренінгу мають по кілька тренінгових завдань, короткий зміст яких приводиться нижче.

Етап 2. Інформаційно-аналітичний етап — пропонується 4 тренінгові завдання.

ТРЕНІНГОВЕ ЗАВДАННЯ 1. «Макроекономічні показники як основа побудови соціального бюджету».

Зміст: Розрахувати ВДВ та визначити балансуючу статтю рахунку виробництва.

ТРЕНІНГОВЕ ЗАВДАННЯ 2. «Оцінка законодавчо-нормативного забезпечення соціальної складової бюджетно-податкової політики».

Зміст: Здійснити аналіз діючих законодавчих актів, які визначають основу для розрахунку показників соціального бюджету, та визначити категорії громадян в Україні, яким за законодавством передбачені соціальні пільги, допомоги тощо.

ТРЕНІНГОВЕ ЗАВДАННЯ 3. «Моніторинг державних соціальних стандартів та нормативів».

Зміст: Здійснити моніторинг чинних державних соціальних стандартів та нормативів в Україні, виявити їх переваги та вади з метою забезпечення достовірною інформацією для прогнозування соціальних показників на основі імітаційної моделі «Соціальний бюджет».

ТРЕНІНГОВЕ ЗАВДАННЯ 4. «Прогнозні макропоказники як вхідна база інформаційного забезпечення економічного модуля».

Зміст: Зібрати та систематизувати офіційні дані прогнозу на майбутні 4 роки за наступними показниками: ВДВ, темпи зростання ВДВ, ІСЦ, середня номінальна зарплата, індекс реальної зарплати, мінімальна заплата, мінімальна пенсія, середньорічна чисельність наявного населення, чисельність населення в працездатному віці, чисельність безробітних, розрахована за методологією МОП, чисельність зареєстрованих безробітних, рівень безробітних, розрахованих за методологією МОП, рівень зареєстрованих безробітних.

 

Етап 3. Прогнозно-плановий етап — пропонується 5 тренінгових завдань.

ТРЕНІНГОВЕ ЗАВДАННЯ 5. «Прогнозування соціальних видатків на освіту відповідно до встановленого бюджетного забезпечення».

Зміст: Обчислити прогнозні показники видатків на освіту на основі соціального модуля імітаційної моделі «Соціальний бюджет».

ТРЕНІНГОВЕ ЗАВДАННЯ 6. «Прогнозування соціальних видатків на охорону здоров’я відповідно до встановленого бюджетного забезпечення».

Зміст: Обчислити прогнозні показники видатків на охорону здоров’я на основі соціального модуля імітаційної моделі «Соціальний бюджет».

ТРЕНІНГОВЕ ЗАВДАННЯ 7. «Прогнозування соціальних видатків на соціальний захист та соціальне забезпечення відповідно до встановленого бюджетного забезпечення».

Зміст: Обчислити прогнозні показники видатків на соціальний захист та соціальне забезпечення на основі соціального модуля імітаційної моделі «Соціальний бюджет».

ТРЕНІНГОВЕ ЗАВДАННЯ 8. «Прогнозування соціальних видатків та надходжень цільових фондів».

Зміст: Обчислити прогнозні показники видатків та надходжень по цільовим фондам на основі соціального модуля імітаційної моделі «Соціальний бюджет».

ТРЕНІНГОВЕ ЗАВДАННЯ 9. «Прогнозування соціальних видатків та надходжень Державного бюджету України».

Зміст: Обчислити прогнозні показники соціальних видатків та надходжень Державного бюджету України на основі соціального модуля імітаційної моделі «Соціальний бюджет».

 

Етап 4. Управлінсько-регуляторний етап — пропонується 2 тренінгових завдання.

ТРЕНІНГОВЕ ЗАВДАННЯ 10. «Експертний аналіз прогнозних та діючих показників соціальних видатків та джерел їх фінансування в рамках Державного бюджету України та цільових позабюджетних фондів».

Зміст: Порівняти розраховані на етапі 2 прогнозні показники соціальних видатків та джерел їх фінансування з реально діючими в рамках Державного бюджету України та цільових позабюджетних фондів, оцінити розбіжності та зробити висновки.

ТРЕНІНГОВЕ ЗАВДАННЯ 11. «Комп’ютерна симуляція результатів моніторингу, аналізу та прогнозування соціальних параметрів бюджетно-податкової політики».

Зміст: Комплексна систематизація, оформлення результатів тренінгових завдань 1—10 та підготовка до презентації з використанням програмного пакету «Power Point».

 

Етап 5. Презентаційний етап — пропонується 1 тренінгове завдання.

ТРЕНІНГОВЕ ЗАВДАННЯ 12. «Цілі, пріоритети та регуляторні інструменти соціальної складової бюджетно-податкової політики в Україні»

Зміст: Проведення дискусійного круглого столу за заданою темою з презентацією результатів робочих груп за функціональною спрямованістю. Підведення підсумків та оцінювання результатів.

 

3.1.5. Система поточного і підсумкового контролю знань

 

Контроль знань і вмінь студентів є однією з найважливіших складових діяльності з підготовки фахівців за магістерською програмою «Державне управління економікою». Метою діагностики знань і вмінь студентів, що здійснюється під час тренінгу, є:

  • прояв і розвиток системи компетентностей майбутнього фахівця;
  • виявлення, перевірка і оцінка рівня здобутих знань, сформованих умінь і навичок;
  • стимулювання цілеспрямованої, систематичної, інтенсивної роботи студентів;
  • підвищення рівня об’єктивності оцінювання;
  • одержання інформації про рівень засвоєння студентами професійно-орієнтованих дисциплін;
  • залучення студента до всіх форм навчального процесу.

Робота кожного студента під час тренінгу по спеціальності оцінюється за 100-бальною шкалою. Об’єктами оцінки є п’ять основних елементів знань, умінь та навичок студентів:

  1. уміння здійснювати аналіз економічного і соціального розвитку країни (аналіз);
  2. уміння здійснювати прогнозні розрахунки параметрів «Соціального бюджету» країни (прогнозування);
  3. уміння визначати основні орієнтири та параметри соціальної політики країни, спираючись на розрахункові дані «Соціального бюджету» країни;
  4. оцінка роботи малої групи (оцінка групи);
  5. самооцінка роботи студента у малій групі (самооцінка).

Кожен з наведених елементів знань, умінь та навичок оцінюється за шкалою: 0, 5, 10, 15, 20 балів. Оцінка 1-го, 2-го, 3-го і 4-го елементів здійснюється тренерами; оцінка роботи студента в малій групі (5-й елемент) здійснюється студентами відповідної групи.

Для оцінювання знань, умінь та навичок студентів застосовуються критерії, наведені в табл. 4.

Таблиця 4

Критерії оцінки роботи учасників тренінгу залежно від рольового навантаження

Критерії оцінювання

  • Логічність побудови виступу
  • Змістовність та ґрунтовність виступу
  • Наочність виступу
  • Наявність елементів інноваційних, творчих рішень
  • Відповідність поведінки учасника наданій ролі
  • Активність
  • Обґрунтованість прийнятого рішення
  • Ступінь володіння економічної ситуацією
  • Ступінь свободи оперування економічною термінологією
  • Ступінь свободи оперування методикою розрахунку
  • Ступінь об’єктивності оцінки роботи малих груп
  • Ступінь відповідальності
 

 

Кожен з учасників тренінгу на цьому етапі може отримати від 1 до 10 балів. Оцінювання відбувається наступним чином відповідно до проведених етапів.

На 2 етапі 1—2 завдання оцінюється від 0 до 5 балів;

3—4 від 0 до 10 балів.

На 3 етапі 1 завдання оцінюється від 0 до 5 балів;

2—3 від 0 до 10 балів.

На 4 етапі 1 завдання оцінюється від 0 до 5 балів;

2—3 від 0 до 10 балів.

Модерація, що передбачає підготовку до презентації, яка здійснюється в комп’ютерному класі, оцінюється від 0 до 10 балів.

На 5 завершальному етапі студенти можуть отримати від 0 до 10 балів.

На 5 етапі тренінгу контроль здійснюється на основі участі кожного в круглому столі (дискусійному обговоренні). Викладач оцінює кожного студента методом експертних оцінок.

Участь кожного студента в круглому столі оцінюються за шкалою 10, 5; 0 балів:

  • за вірно та вчасно виконане завдання або за вчасне виконання завдання без помилок — 10 балів,
  • за вірно та вчасно виконане завдання або за вчасне виконання завдання з незначними помилками та відхиленнями — 5 балів,
  •  за невірно виконане завдання або за порушення терміну його подання, а також невиконання завдання — 0 балів.

Максимальна кількість балів, яку може накопичити студент за участь у тренінгу, може складати 100 балів.

Шкала оцінювання тренінгу

Оцінка за шкалою, що використовується в КНЕУ

Оцінка за національною шкалою

Оцінка за шкалою ЕCTS

Залік

Диференційований залік

90 - 100

 

 

«зараховано»

відмінно

А

80 - 89

добре

В

70 - 79

С

66 - 69

задовільно

D

60 - 65

E

 

21 – 59

 

 

«не зараховано»

незадовільно з можливістю повторного складання

 

FX

 

0 - 20

незадовільно з обов’язковим повторним вивчення дисципліни

 

F

 

 

 

 

 

 

3.1.6. Рекомендована література

 

  1. Конституція України // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: //zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр
  2. Бюджетний кодекс України // [Електронний ресурс]. – Режим доступу:  http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2456-17
  3. Податковий кодекс України // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 
  4. Закон України  “Про Державний бюджет України на 2013 рік” // [Електронний ресурс].– Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/5515-17
  5. Закон України «Про Державний бюджет на 2014 рік» // [Електронний ресурс].– Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/719-18
  6. Про бюджетну класифікацію та її запровадження. Наказ Міністерства фінансів України від 27.12.2001р. №604 // [Електронний ресурс].– Режим доступу: http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/MF01047.html
  7. Звіти про виконання Державного та Зведеного бюджетів України за 2007-2010рр. // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.minfin.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=392172&cat_id=77440
  8. Закон України “Про ратифікацію Європейської  соціальної хартії (переглянутої)», 2006 // [Електронний ресурс].– Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/137-16
  9. Декларація цілей та завдань бюджету на 2011 рік (Бюджетна декларація) // [Електронний ресурс].– Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/315-2010-п
  10. Декларація цілей та завдань бюджету на 2012 рік (Бюджетна декларація) // [Електронний ресурс].– Режим доступу: http://www.minfin.gov.ua
  11. Акти європейського права із соціальних питань: Збірник / Верховна Рада України. Комітет з питань соціальної політики та праці; Інститут законодавства //В.М. Литвин (заг. ред.), В.О. Зайчук (упоряд.). – К.: Парламентське видавництво, 2005. – 542 с.
  12. Бідність в Україні: методика та практика аналізу / Національна академія наук України, Інститут демографії та соціальних досліджень.– К.: ПРООН, 2008. – 153 c.
  13. Бюджетний менеджмент: Підручник / В. Федосов, В. Опарін, Л. Сафонова та ін. — К.: КНЕУ, 2004. - 864 с.
  14. Василик О. Д. , Павлюк К. В. Державні фінанси України: Підручник / О.Д. Василик, К.В.Павлюк. — К.: НІОС, 2002. - 608 с.
  15. Гриненко А. М. Соціальна політика / А.М. Гриненко.— К.: КНЕУ, 2004. – 309 с.
  16. Економіка України на шляху від депресії до зростання: джерела, важелі, інструменти. К.: НІСД, 2010. – с.18 // [Електронний ресурс]. – Режим доступу:  http://www.niss.gov.ua
  17. Європейський кодекс соціального забезпечення. Страсбург, 16 квітня 1964 р. Збірка договорів Ради Європи. К.: Парламентське видавництво, 2000 // [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/994_329
  18. Комплексна система моніторингу та прогнозування соціальних виплат: Методичні рекомендації / За заг. ред. Н.П. Баранової, З.В. Медвідь / Центр перспективних соціальних досліджень Міністерства праці та соціальної політики України та НАН України. – К.: Дух і література, 2010. − 192 с.
  19. Куценко Т. Ф. Бюджетно-податкова політика: Навч. посіб./ Т.Ф.Куценко.К.: КНЕУ, 2006. -  508с.
  20.  Лутчин Н.П. Система національних рахунків: навч. Посібник / Н.П. Лутчин. – Львів: Новий Світ, 2008. – 203 с
  21.  Моторін Р.М., Трубнік – Шаковяш Т.Є., Мазур М.В. Система національних рахунків: Навч. – метод. посіб. для самост. вивч. дисц. / За заг.  ред. Р.М. Моторіна. – К.: КНЕУ, 2004. – 196 с.
  22.  Моторін Р. М., Моторіна Т. М. Система національних рахунків: Навч.посіб / Р.М. Моторін, Т.М. Моторіна. — К.: КНЕУ, 2001.- 334 с.
  23. Пищуліна О. Зміна методики розрахунку прожиткового мінімуму - крок до реформування соціальної політики / О.Пищуліна // Стратегічні пріоритети. Науково-аналітичний щоквартальний збірник НІСД.-2008.- № 4 // [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua
  24. Пищуліна О. Соціальний розвиток України та пріоритетні напрями реформування соціальної політики / О.Пищуліна, Україна в 2008 році. Щорічні оцінки суспільно-політичного та соціально-економічного розвитку.- К.:НІСД, 2008 // [Електронний ресурс].– Режим доступу: http://www.niss.gov.ua
  25. Програмно-цільовий метод формування бюджету : Навч. курс / З.В.Перун, О.І.Романюк, Н.Н.Товста та ін. - К.:УНІСЕРВ, 2002. - 131 с.
  26. Розробка регіонального соціального бюджету: Методичні рекомендації / За заг. ред. Ю.І. Єханурова;         за ред. Н.П. Баранової, Н.М. Дєєвої / Центр перспективних соціальних досліджень Мінпраці та соціальної політики і НАН України, Дніпропетровська обласна державна адміністрація, Дніпропетровська державна фінансова академія. − Дніпропетровськ: ДДФА, 2005. − 208 с.
  27. Соціальні індикатори рівня життя населення / Державний комітет статистика України.- Київ: Держкомстат, 2006.- С. 127-128.
  28. Соціальні стандарти та соціальні гарантії: теоретичні аспекти, проблеми, світовий досвід / Монографія. – К.: ЦПСД, 2007. – 320 с.
  29. Соціальні технології: світовий досвід та тенденції розвитку в Україні: Монографія / За ред. В.В. Барабаша. – Херсон, Вид-во: ПП Вишемирський В.С., 2008. – 340 с
  30.  Статистичний щорічник України за 2012 рік /За редакцією О.Г.Осауленка; Держкомстат України .- К.:Консультант, 2013. – 571с.
  31.  Статистичний збірник: Соціальний захист населення України /Державний комітет статистики України. 2013 // [Електронний ресурс].– Режим доступу:  http://www.ukrstat.gov.ua
  32.  Статистичний збірник: Соціальні індикатори рівня життя населення /Державний комітет статистики України. 2013.// [Електронний ресурс].– Режим доступу:  http://www.ukrstat.gov.ua
  33.  Тітьонко О. М. Система макроекономічного рахівництва: Навч.посіб./ О.М. Тітьонко. — К.: КНЕУ, 2002.- 188 с.
  34. Україна як соціальна держава: гасло для політичної конкуренції чи шлях до солідаризації суспільства?/ О.М.Пищуліна, Я.А.Жаліло, С.І. Лавриненко та ін.; за заг. ред. В.Є.Воротіна. – К.: НІСД, 2009. [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua
  35.  Шумська С. Фінансова діяльність у вимірі показників системи національних рахунків / С.Шумська //Економіст.-2011.-№11.-С.13-17.
  36.  Ягодка А. Г. Соціальна інфраструктура і політика: Навч.-метод.посібник для сам ост.вивч.дисц. / А.Г. Ягодка. К.: КНЕУ, 2002.- 232 с.
  37.  Ягодка А. Г. Соціальна інфраструктура і політика:Навч.посіб. / А.Г. Ягодка. К.: КНЕУ, 2006.- 392 с.

 

 

3.2. Програма, методичне забезпечення та критерії оцінювання практики

 

3.2.1. Вступ

Програма практики студентів 5 курсу магістерської програми «Державне управління економікою» підготовлена згідно з «Положенням про проведення практики студентів вищих навчальних закладів України» (наказ Міністерства освіти України від 08.04.93 № 93), «Методичними рекомендаціями по складанню програм практики студентів вищих навчальних закладів України» (лист Міністерства освіти України від 14.11.96 № 31-5/97), «Положенням про організацію практики студентів у Київському національному економічному університеті» (затверджено Вченою радою КНЕУ 30 жовтня 2003 р., протокол № 3), «Положенням про магістерську програму», затвердженого Вченою радою університету (протокол №10 від 29.03.2007 р.) та згідно ухвали № 63-70 Вченої ради КНЕУ від 26.04.07, протокол № 11. Програма переддипломної практики базується на освітньо-кваліфікаційній характеристиці магістра.

3.2.2. Мета і завдання практики

Підготовка магістрів здійснюється відповідно до навчальних планів, які ґрунтуються на сучасних, адаптованих до ринкових умов господарювання, досягненнях вітчизняної та зарубіжної наукової думки.

Переддипломна практика, виступаючи невід’ємною складовою частиною навчального процесу, є завершальним етапом професійної підготовки магістра та інформаційною базою для написання магістерської дипломної роботи.

Мета практики - поглибити й закріпити теоретичні знання, одержані в процесі навчання, оволодіти навичками, вміннями та засобами організації та здійснення майбутньої професійної діяльності на посадах, що відповідають освітньо-кваліфікаційному рівню магістра за програмою «Державне управління економікою», здобути навички науково-дослідної роботи щодо розв’язання актуальних проблем розвитку національної економіки.

Практична підготовка відіграє важливу роль у формуванні професійних компетенцій фахівців магістерського рівня підготовки. На базі переддипломної практики студенти одержують фактичні матеріали для виконання індивідуального завдання, написання аналітичної частини дипломної роботи та здійснюють апробацію запропонованих заходів та пропозицій.

Програмні завдання для вивчення на базі практики:

  1. ознайомитися з функціональним призначенням  державної установи в системі державного управління відповідно до основних нормативно-правових документів, які регламентують її діяльність;
  2. ознайомитися з організаційною структурою державної установи, завданнями  організації (установи) в цілому, а також певного підрозділу зокрема;
  3. вивчити особливості збору та обробки інформації як об’єкту управлінської діяльності спеціалістів підрозділу;;
  4. визначити механізми, інструменти та організаційно-управлінські заходи, за допомогою яких державна установа реалізує поставлені перед нею завдання;
  5. дослідити взаємозв’язки організації із зовнішнім середовищем (підприємствами, населенням, міжнародними організаціями);
  6. визначити результативність рішень управлінської діяльності державної установи на підставі характеристики соціально-економічних процесів за конкретними показниками аналізу відповідних чинників та результатів реалізації державних програм;
  7. обґрунтувати методи та способи вдосконалення сучасної практики державного управління економікою;
  8. підібрати необхідну інформацію для виконання індивідуальних завдань на практику та написання магістерської дипломної роботи.

3.2.3. Організація й керівництво практикою

Для проходження переддипломної практики студенти направляються в державні установи (організації), з якими укладено договір щодо проходження практики студентами та які забезпечені висококваліфікованим персоналом.

Базами практики згідно з навчальним планом підготовки магістрів за програмою «Державне управління економікою» є державні установи, діяльність яких пов’язана з виконанням функцій, пов’язаних з державним управлінням економікою країни, окремого регіону чи галузі національного господарства. Головними з цих баз є Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, Міністерство фінансів України, Міністерство соціальної політики України, Київська міська та Київська обласна державні адміністрації. Крім того, як бази практики використовуються Міністерство аграрної політики та продовольства, Міністерство енергетики та вугільної промисловості,  Фонд державного майна тощо.

Тривалість практики за навчальним планом — 21 тиждень.

Бази практики та керівники практики від кафедри затверджуються наказом ректора університету.

Перед початком практики студенти проходять інструктаж щодо проходження практики та складання звіту ,  одержують на кафедрі направлення, програму практики, щоденники та індивідуальні завдання відповідно до теми дипломної роботи.

На базі практики студенту призначається керівник практики з числа компетентних спеціалістів.

Графік проходження практики визначається на кожній установі спільно керівниками від бази практики та університету.

За 2—3 дні до початку практики у відділ проходження практики, відділ кадрів бази практики здається направлення на практику і дані про студента для оформлення перепустки.

Безпосередньо перед початком практики студент має на базі практики пройти інструктаж з техніки безпеки.

Учасниками переддипломної практики є студенти, керівники практики від державної установи та від університету. Усі вони мають виконувати певні обов’язки.

 

Обов’язки студентів

  • До початку практики отримати всі необхідні документи та своєчасно прибути на базу практики;
  • Додержуватися правил внутрішнього розпорядку державної установи (час початку і закінчення робочого дня, установлений для службовців, є обов’язковим для студентів) і правил охорони праці та техніки безпеки;
  • Виконувати індивідуальні завдання, передбачені програмою практики, і викласти цей матеріал у формі письмового звіту.
  • Виконувати практичні завдання зі спеціальних дисциплін магістерської програми і підготувати інформаційно-методичну базу для написання магістерської дипломної роботи.
  • Систематично вести щоденник практики, в якому фіксувати види та результати виконаної роботи; періодично подавати щоденник для контролю і підпису керівникам практики від університету та від державної установи.
  • Брати участь у виконанні завдань установи або відділу за дорученням і під контролем керівника практики від державної установи, якщо вони за своїм професійним спрямуванням відповідають індивідуальним завданням на практику.
  • Своєчасно подати на кафедру звіт про виконання індивідуальних завдань на практику за встановленою формою і захистити його перед кафедральною комісією.

Обов’язки керівника практики від університету

  • Провести інструктаж про порядок проходження практики;
  • Розробити індивідуальні завдання на практику для студентів згідно зі спеціалізацією бази практики та напрямом магістерської дипломної роботи, а також забезпечити студента усіма необхідними документами (щоденник, програма тощо);
  • Надавати консультації студентам з питань, передбачених програмою практики.
  • Контролювати виконання програми практики і додержання студентами правил внутрішнього розпорядку установи-бази практики.
  • Перевіряти звіти про виконання індивідуальних завдань на практику і бути присутнім на їхньому захисті у складі комісії.
  • Періодично інформувати завідувача кафедри про перебіг практики та надавати пропозиції щодо її вдосконалення;
  • Готувати письмовий звіт про підсумки практики із зауваженнями та пропозиціями щодо її поліпшення

Обов’язки керівника практики від державної установи

  • Забезпечувати студентів робочими місцями та інформаційними матеріалами, необхідними для виконання програми практики.
  • Здійснювати методичне керівництво і надавати консультаційну допомогу студентам під час виконання ними індивідуальних завдань.
  • Контролювати хід виконання студентами графіка проходження практики і додержання ними трудової дисципліни.
  • Контролювати ведення щоденників, перевіряти звіти з практики та оцінювати їх.
  • Складати письмові характеристики на студентів з оцінкою їхнього ставлення до роботи, рівня теоретичної і практичної підготовки, набутих навичок та вмінь.

3.2.4. Індивідуальні завдання на практику

Практика проводиться в індивідуальній формі. Індивідуальна форма — це безпосереднє вивчення кожним студентом програмних питань переддипломної практики, виконання відповідних розрахунків, проведення досліджень, необхідних для підготовки звіту про практику і написання дипломної роботи магістра.

Результати проходження практики студенти оформляють у вигляді письмового звіту про виконання індивідуальних завдань на практику, який подається на кафедру згідно з графіком організації навчального процесу. Зміст індивідуальних завдань на практику для кожного студента залежить від специфіки діяльності конкретної державної установи (бази практики) і підпорядковується темі магістерської дипломної роботи. Індивідуальні завдання на практику для кожного студента розробляються керівником практики від університету. Ці завдання доводяться до відома кожного студента на початку практики. Завдання може і повинен відредагувати керівник від бази практики.

Завдання можуть бути пов’язані не тільки з написанням магістерської роботи, а й з науково-дослідною роботою кафедри за держбюджетною та господарською тематикою, підготовкою доповідей на наукову конференцію, написанням наукових статей та наукових робіт на конкурс. Науково-дослідна робота в період практики має бути спрямована на підвищення фахового рівня підготовки студентів.

Звіт з практики має наступну типову структуру:

І. Вступ (визначення мети та завдання практики (1 сторінка)).

ІІ. Основна частина (до 30 сторінок) (виконання індивідуального завдання на практику) - результати виконання індивідуального завдання від університету, яке охоплює:

2.1.   Загальна характеристика державної установи (до 5 сторінок), зокрема:

  • основних нормативно-правових документів, які регламентують її діяльність;
  • організаційно-управлінської структури, зв’язків з іншими органами державного управління, підприємствами та організаціями;
  • завдань та функціональних обов’язків спеціалістів підрозділу;
  • обов’язків та прав державних службовців підрозділу (провідного спеціаліста, головного спеціаліста)  відповідно до посадових інструкцій).

2.2.   Характеристику сфери управлінської діяльності державної установи (в межах компетенцій відповідного структурного підрозділу (управління, відділу), яка включає (до 10 сторінок):

  • аналітичний огляд основних показників, які характеризують об’єкт управління;
  • моніторинг управлінського інструментарію, технології, методики, програми та т.ін.);
  • оцінку ефективності управлінських заходів.

2.3. Пропозиції щодо вдосконалення системи менеджменту державної установи  – бази практики, зокрема обґрунтування необхідних змін (до 5 сторінок):

  • організаційної структури державної установи;
  • інформаційного, нормативного та правового забезпечення;
  • механізму взаємодії з іншими державними  установами
  • інших управлінських характеристик державної установи.

2.4. Результати виконання індивідуального завдання від бази практики, яке передбачає характеристику виконаного студентом самостійного завдання, визначеного керівником практики від державної установи, яка передбачає розкриття (до 10 сторінок):

  • особистого внеску студента у підготовку управлінських чи аналітичних документів (стратегій розвитку, підготовку звітів, аналізів, планів, прогнозів чи інших), які розробляються державною установою;
  • набутих професійних знань в результаті особистої участі студента у засіданнях, зборах, семінарах та інших заходах, що проводяться державною установою;
  • отриманих практичних вмінь від участі студента у оновленні комп’ютерних баз даних, збору та систематизації різних інформаційних документів, якими оперує в своїй діяльності державна установа;
  • інших компетенцій та переваг, що були отримані студентом під час практики.

ІІІ. Висновки (щодо набутих студентом вмінь та навичок під час проходження практики (1 сторінка)).

ІV. Список використаних джерел.

V.  Додатки (виконане особисто студентом завдання за дорученням керівника від бази практики, нормативно-правові документи (за необхідності) тощо).

3.2.5. Методичні рекомендації

Під час практики студент виконує індивідуальні завдання на практику згідно з календарним графіком її проходження, який затверджується керівником практики від університету. Практика має починатися зі знайомства з керівником того структурного підрозділу державної установи, в якому студент одержав робоче місце, а також з керівником практики від державної установи. Опрацювання питань, передбачених індивідуальними завданнями на практику, слід починати з вивчення відомчих нормативно-правових документів, які регламентують управлінську діяльність державної установи та відповідного структурного підрозділу, ознайомлення з посадовими інструкціями відповідних спеціалістів. Після цього головну увагу треба зосередити на вивченні робочих матеріалів державної установи, які розкривають зміст її управлінської діяльності. До таких матеріалів належать звіти, прогнози, плани, програми, аналітичні подання, методичні документи тощо.

Інформація, яка міститься в названих джерелах, є об’єктом цілеспрямованого аналізу та узагальнень. Її опрацювання слід підпорядковувати змісту індивідуальних завдань на практику, підготовці магістерської дипломної роботи. Особливу увагу при цьому слід приділити виявленню позитивних та негативних явищ, чинників, які їх викликали.

3.2.6. Форми та методи контролю

Контроль за виконанням студентом індивідуальних завдань на практику має дві форми: поточний і підсумковий. Поточний контроль здійснюють керівники практики від державної установи та університету. Керівник практики від державної установи постійно контролює хід виконання студентом графіка проходження практики, додержання ним трудової дисципліни та ведення щоденника. Керівник практики від університету контролює виконання індивідуальних завдань періодично — або під час відвідання ним бази практики, або на консультаціях з питань, передбачених програмою практики. Оцінювання студента за виконання індивідуальних завдань на практиці здійснюється по результатам їх захисту.

3.2.7. Вимоги до змісту та оформлення звіту про виконання індивідуальних завдань

До звіту входять: титульний аркуш ; зміст, де наводяться назви всіх розділів звіту; основна частина, в якій подаються відповіді на питання, передбачені індивідуальними завданнями на практику. Обсяг звіту — до 35 сторінок. Текст має бути набраний на комп’ютері на одному боці стандартного аркуша формату А4. Поля на кожній сторінці мають бути такі: верхній, нижній, лівий -25 мм, правий - 10 мм.. Нумерація сторінок — наскрізна: перша сторінка — титульний аркуш, але на ньому номер сторінки не ставиться. Усі ілюстрації звіту нумеруються послідовно арабськими цифрами в межах окремого розділу. Кожну ілюстрацію треба супроводжувати коротким аналізом її змісту та висновками.

Правильно оформлений звіт[1] подається на кафедру згідно з графіком організації навчального процесу. До звіту додається щоденник практики. Після завершення переддипломної практики оформлений щоденник повинен містити записи студента, відгуки та підписи керівників практики, а також печатку підприємства. Без заповненого щоденника студент не допускається до захисту практики.

Звіт з практики повинен бути пов'язаний з магістерською дипломною роботою та прикладним дослідженням, які виконує студент.

3.2.8. Оцінювання звіту про виконання індивідуальних завдань

Підсумки виконання індивідуальних завдань на практику підбиваються під час захисту звіту перед комісією, яку призначає завідувач кафедри. Попередньо студент має ознайомитися з висновками керівників практики. Керівники від бази практики та від кафедри  можуть максимально оцінити роботу студента у 20 та 40 балів відповідно. За результатами захисту студент може отримати ще 40 балів і сумарна оцінка звіту студенту виставляється за 100-бальною шкалою. В оцінюванні захисту звіту враховуються такі критерії.

 

 

Критерії оцінки результатів проходження практики студентом

Види оцінки та її критерії

Максимальний бал

  1. Оцінка керівником від державної установи - бази практики
  1.  Характеристика студента як члена трудового колективу

10

  1. Якість та своєчасність виконання поставлених завдань

10

Загальна оцінка керівника від державної установи - бази практики

20

  1. Оцінка керівником від університету
  1. Якість та своєчасність оформлення звіту та щоденника

10

  1. Вичерпність і правильність виконання завдань практики

30

Загальна оцінка керівника від університету

40

  1. Оцінка комісії за захист звіту з практики
  1. Якість презентації

10

  1. Чіткі та обґрунтовані відповіді

30

Загальна оцінка комісії за захист звіту з практики

40

Загальні підсумка оцінка

100

 

Підсумки результатів практики студента визначаються за допомогою системи оцінювання, що використовуються у КНЕУ з обов’язковим переведенням оцінок до національної шкали та шкали ЕСТS у такому порядку:

Оцінка за шкалою, що використовується в КНЕУ

Оцінка за національною шкалою

Оцінка за шкалою ECTS

90–100

відмінно

A

80–89

добре

B

70–79

C

66–69

задовільно

D

60–65

E

21–59

незадовільно з можливістю повторного складання

FX

0–20

незадовільно з обов’язковим повторним вивченням дисципліни

F

 

 

«Відмінно» (А) — зміст та оформлення звіту й щоденника відповідають стандартам. Характеристика студента позитивна. Повні та точні відповіді на всі питання членів комісії щодо програми практики і виконаної індивідуальної роботи.

«Добре» (В,С) — несуттєві зауваження щодо змісту та оформлення звіту й щоденника.. Характеристика студента позитивна. У відповідях на запитання членів комісії з програми практики студент припускається окремих неточностей, хоча загалом має тверді знання.

«Задовільно» (D,E) — недбале оформлення звіту і щоденника. Переважна більшість питань програми практики висвітлена, однак мають місце окремі розрахункові й логічні помилки. Характеристика студента в цілому позитивна. При відповідях на запитання членів комісії з практики студент почувається невпевнено, збивається, припускається помилок, не має твердих знань.

«Незадовільно» (FX або F) — таку оцінку виставляють студентові, якщо у звіті висвітлені не всі питання, або робота запозичена чи підготовлена не самостійно. Оформлення роботи далеке від зразкового. Ілюстративний матеріал до захисту відсутній. Характеристика студента стосовно ставлення до практики і трудової дисципліни негативна. На запитання членів комісії студент не може дати задовільних відповідей.

 

 

3.3. Напрями досліджень

 

  1. Аналіз та моніторинг макроекономічного середовища
  2. Економічна політика держави у макроекономічному регулюванні
  3. Державне регулювання макроекономічних процесів
  4. Державне регулювання секторів та видів економічної діяльності
  5. Державне регулювання національних ринків
  6. Управління суспільним сектором національної економіки
  7. Механізм взаємодії влади та бізнесу
  8. Регулятори та важелі антикризової політики держави
  9. Управління соціально-економічним розвитком територіальних утворень національної економіки
  10. Оцінка ефективності державних управлінських рішень

 

 

3.4. Методичні рекомендації щодо підготовки прикладного дослідження

 

Важливим етапом підготовки МДР є захист прикладного дослідження, який дає можливість студенту апробувати результати дипломного дослідження, а також визначити напрямки доопрацювання та удосконалення магістерського дипломного дослідження.

Прикладне дослідження — стислий виклад студентом змісту та структури, засадничих ідей та основних висновків дипломної роботи. Обсяг прикладного дослідження – до 20 сторінок.

Практичне дослідження складається із таких структурних елементів:

  1. Вступ
  2. Зміст роботи (викладається змістове наповнення роботи за розділами)
  3. Висновки

Текст прикладного дослідження починається з розділу «Вступ», який за змістом відповідає аналогічній частині дипломної роботи. Окрім того вступ доповнюється рубрикою «Публікації», яка включає кількісні дані щодо авторських публікацій з теми дипломної роботи  (зазначають, у скількох статтях (зокрема фахових), матеріалах і тезах конференцій опубліковано матеріали дослідження).

Зміст роботи. У цьому розділі стисло (реферативно) викладається  зміст основних структурних елементів дипломної роботи за послідовністю, визначеною логікою  її побудови. Цей розділ повинен дати повне та переконливе уявлення про виконану роботу.  При складанні реферативної частини важливо показати, яким чином отримано результати, а саме: описати хід дослідження та викласти сутність  використаних теоретико-методологічних та методичних положень.

Головна мета реферування – у мінімальному обсязі подати максимум корисної інформації. Так, скорочення тексту в процесі реферування досягається, як правило, через уникнення надмірних  подробиць, зменшення кількості прикладів, порівнянь, обговорень, обґрунтувань, описувань тощо. До прикладного дослідження включають лише кінцеві формули, найважливіші ілюстрації з МДР.

Перший розділ містить огляд літератури за темою, аналіз наукових концепцій, думок за проблематикою. Закінчується розділ  коротким резюме про доцільність проведення досліджень у даній галузі, вибір концепції, що є основою підходу до проблеми дослідження.

Другий розділ. Студент обґрунтовує вибір напрямку аналітичного дослідження, характеризує загальну методику  його проведення. Докладно викладається, яким чином забезпечувалась достовірність отриманих результатів: методологічними позиціями, комплексом методів дослідження,  всебічним аналізом отриманих фактів, порівнянням даних свого дослідження та інших досліджень, виявленими тенденціями.

У третьому розділі з вичерпною повнотою викладають факти, отримані під час дослідження та їх пояснення у вигляді концепції. Ця  частина має бути присвячена особистим пропозиціям автора щодо вдосконалення методичних підходів, удосконалення державного управління, сценаріїв подальшого розвитку економічної системи, прогнозування альтернативних варіантів розгортання певних процесів  і т.п.

Студент  повинен дати оцінку повноти досягнення мети і вирішення поставлених завдань, оцінку достовірності отриманих результатів.

 Висновки. Особливу увагу слід приділити висновкам. У них подається  стисла інформація щодо підсумків виконаної роботи. Висновки містять узагальнену підсумкову оцінку проведеної роботи.

Структурно-кількісні параметри прикладного дослідження та порядок структурних елементів визначено у таблиці 1.

Таблиця 1

Структурно-кількісні параметри прикладного дослідження

Структурний елемент

Кількість сторінок ( максимальна)

Титульний аркуш

1

Відгук наукового керівника

 

План

1

Вступ

2

Перша частина

4

Друга частина

5

Третя частина 

5

Висновки

2

Література

 

Додатки

 

 

Захист прикладного дослідження МДР відбувається відповідно до регламенту перед комісією, яка призначаються завідувачем кафедрою не пізніше, ніж за тиждень до подання дослідження на кафедру.

Максимальна оцінка, яку може отримати студент за прикладне дослідження – 60 балів, з яких 20 балів є максимальною оцінкою наукового керівника, а 40 балів – максимальною оцінкою комісії за результатами захисту студентом своєї роботи.

Критерії оцінювання прикладного дослідження наведено в таблиці 2.

Таблиця 2

Критерії оцінювання прикладного дослідження

Критерії оцінки

Кількість балів

Науковий керівник

Комісія

Відповідність змісту назві теми, поставленим цілям і завданням, внутрішня єдність і логіка побудови роботи.

5

 

Відповідність оформлення роботи основним вимогам кафедри щодо оформлення тексту та структурних  елементів

5

 

Рівень глибини і достовірності проведення статистичного дослідження, якість опрацювання статистичної інформаційної бази, наявність та ґрунтовність авторських висновків щодо сучасного стану об’єкту дослідження, якість аналізу інституціонального полія та механізму державного управління

10

 

Логічність, конкретність і переконливість доповіді, в якій автор стисло, послідовно й чітко має викласти сутність і результати дослідження

 

10

Якість підготовки наочного матеріалу, володіння культурою презентації.

 

10

Вільне володіння економічною та управлінською термінологією; загальний рівень підготовки студента рівень його знань та вмінь, що відповідають освітньо-кваліфікаційному рівню магістра

 

10

Здатність аргументовано захищати власні пропозиції, думки, погляди; повнота відповідей на питання

 

10

Сума балів, виставлених науковим керівником

20

 

Сума балів, виставлених комісією

 

40

Всього

 

60

 

 

За результатами захисту прикладного дослідження, з одного боку, комісія визначає відповідність дипломної роботи індивідуальному завданню та методичним рекомендаціям щодо вимог по оформленню МДР, і висловлює рекомендації щодо її доопрацювання. З іншого боку, студент має змогу удосконалити дипломну роботу згідно з зауваженнями та пропозиціями, висловленими кафедральною комісією. Якщо в процесі захисту прикладного дослідження виявлено, що вона не відповідає вимогам індивідуального завдання або студент не володіє його основними положеннями, то це слугує підставою для не рекомендації студента до її захисту перед ДЕК. Студент враховує зауваження комісії при підготовці МДР до захисту.

 

 

3.5. Методичні рекомендації щодо підготовки та захисту магістерської дипломної роботи

 

Магістерська дипломна робота (МДР) є кінцевим результатом самостійної індивідуальної навчальної діяльності студента; науковим дослідженням, яке підводить підсумки опанування ним дисциплін, що передбачені навчальним планом підготовки магістрів спеціальності  «Менеджмент організацій і адміністрування» (за програмою «Державне управління економікою») та проходження перед­дипломної практики. Вона є кваліфікаційним документом, на підставі якого Державна екзаменаційна комісія (ДЕК) визначає рівень теоретичної підготовки випускника, його готовність до самостійної роботи за фахом, його здатності аналізувати стан проблем в галузі державного управління, застосовувати теоретичні та практичні знання для вирішення конкретних задач, формувати навички ведення самостійного дослідження, розробляти необхідні пропозиції.

Магістерська дипломна робота повинна відповідати наступним вимогам:

  • належне оформлення;
  • чіткість, логічність та послідовність викладення матеріалу;
  • переконлива аргументація, стисле формулювання основних положень;
  • наявність аналізу фактичної інформації (статистика, законодавство і т.д.), на основі якої обґрунтовуються висновки та пропозиції;
  • самостійність досліджень та розрахунків;
  • конкретність викладення основних результатів дослідження та висновків, їх наукова та практична цінність;
  • обґрунтованість власних рекомендацій щодо удосконалення державного управління, їх новизна та зв'язок з практикою.

МДР повинна містити результати проведених автором досліджень та отриманих нових науково обґрунтованих результатів, адже метою будь-якої наукової праці (так само і дипломної роботи) є виявлення нових фактів, висновків, рекомендацій, закономірностей або ж уточнення відомих раніше, але недостатньо досліджених.

Студент магістерською роботою показує, як він опанував сучасні методи наукового дослідження, як вміє коректно використовувати різні методи для аналізу державно-правових категорій та явищ, як навчився робити власні узагальнення та висновки, працювати з літературою. Орієнтовний графік оформлення документації та роботи над магістерською дипломною роботою затверджується кафедрою і доводиться до відома студентів на початку навчального року.

 

3.5.1. Вибір теми та оформлення індивідуального завдання

Напрями наукових досліджень для написання магістерських робіт розробляються провідною кафедрою. Запропоновані напрями орієнтовані на розв’язання проблем, які відповідають узагальненому об’єкту діяльності фахівця та спеціалізованому об’єкту його діяльності за магістерською програмою «Державне управління економікою». Але разом з тим студент може запропонувати і інший напрям дослідження відповідно до свого наукового та практичного інтересу. В обґрунтуванні студент повинен навести конкретні мотиви свого вибору — робота над темою в межах наукових студентських досліджень, теоретичний інтерес до теми, зв’язок теми з професійною діяльністю, можливість використання додаткових джерел тощо. Далі студентом складається заява на ім'я завідувача кафедри макроекономіки та державного управління.

На основі написаних заяв кожному студенту призначається науковий керівник з числа професорсько-викладацького складу кафедри. Вибір свого напряму дослідження роботи кожний студент обговорює з майбутнім науковим керівником і формує тему МДР. Тематика та наукові керівники магістерських робіт закріплюються за студентами рішенням кафедри з наступним затвердженням наказом університету. Уточнення або зміни теми чи наукового керівника повинні бути узгоджені до підписання наказу ректором університету.

Після затвердження теми магістерської роботи та призначення керівника студент розпочинає виконувати роботу. Як правило, ця робота передбачає такі етапи: попереднє ознайомлення з науковими літературними джерелами; визначення об’єкта, предмета та мети дослідження, складання плану роботи; збирання необхідних для написання магістерської роботи матеріалів та їх опрацювання; написання магістерської роботи; урахування зауважень наукового керівника і остаточне оформлення роботи.

Після обрання теми, кожен студент повинен заповнити бланк індивідуального завдання. Індивідуальне завдання оформляється студентом та його науковим керівником у двох примірниках: один зберігається на кафедрі, інший — у студента, який підшивається у остаточний варіант дипломної роботи. У індивідуальному завданні науковий керівник визначає студентові основні змістовні параметри його дипломної роботи і терміни їх виконання. До цих параметрів відносяться:

  • назви розділів дипломної роботи;
  • предмет та об’єкт дипломного дослідження;
  • мета дипломної роботи.

Перелічені параметри дипломної роботи розміщуються на першій сторінці індивідуального завдання, яка заповнюється студентом під керівництвом наукового керівника. Для досягнення мети дипломної роботи науковий керівник зобов’язаний окреслити студенту конкретні завдання, які деталізують вимоги до змісту дипломної роботи і дозволяють студенту продемонструвати професійні компетенції. Всі завдання, які студент має виконати в процесі дипломного дослідження, розміщуються на другій(зворотній) сторінці індивідуального завдання, яка оформлюється науковим керівником.

Важливим елементом індивідуального завдання на дипломну роботу є терміни виконання кожного її розділу та подання завершеної роботи науковому керівникові. Ці терміни регламентуються графіком організації навчального процесу. Несвоєчасне завершення студентом окремих розділів та роботи в цілому є підставою для його відрахування з університету як такого, що не виконує навчальний план. Підставою для відрахування з університету є також порушення студентом встановлених кафедрою термінів подання заяви на затвердження теми дипломної роботи та погодження з науковим керівником індивідуального завдання.

Традиційна структура дипломної роботи передбачає для кожного розділу 2-4 (іноді більше) параграфи (питання). Зазвичай, основна частина плану МДР складається з трьох розділів: І – теоретичний, ІІ – аналітичний; ІІІ – практично-конструктивний. У процесі роботи план може уточнюватись. Можуть розширюватись окремі розділи і параграфи, вводитись нові параграфи за рахунок зібраного матеріалу. Інші параграфи, навпаки, можуть скорочуватись чи зникати.

 

3.5.2. Структура, зміст та обсяг магістерської дипломної роботи

Збирання та опрацювання матеріалів, необхідних для написання магістерської роботи, студент здійснює під час самостійної роботи в бібліотеці з теоретичними джерелами, а також проходження виробничої практики. Якщо розгляд питань роботи передбачає використання матеріалів практики, основне завдання студента при проходженні практики полягає у збиранні таких матеріалів. За потреби опрацьовуються архівні документи та інші джерела. Зміст діяльності студента на цьому етапі залежить від характеру питань, які мають бути розглянуті в магістерській роботі. Результатом роботи має бути зібраний і опрацьований студентом теоретичний, практичний та інший матеріал для безпосереднього написання магістерської роботи.

Магістерська дипломна робота складається з наступних структурних елементів:

  • титульна сторінка;
  • зміст;
  • вступ;
  • основна частина, яка за бажанням має бути поділена на розділи;
  • висновки;
  • список використаних джерел;
  • додатки.

У вступі має бути відображено актуальність та рівень розробленості, визначений об’єкт, предмет, мета та завдання дослідження, охарактеризовано методи дослідження, коротка характеристик розділів роботи.

Основна частина роботи, як правило, складається з трьох послідовних розділів — теоретичного, аналітичного та рекомендаційного, кожен з яких повинен бути поділений на 2–3 підрозділи.

У  І розділі розкриваються підходи різних авторів до розгляду і розв’язання поставленої проблеми, визначається категорійний апарат дослідження, показується відмінність-подібність цих поглядів, аналізується внесок окремих учених або наукових напрямів у її дослідженні. В цьому розділі потрібно   чітко   і   детально    охарактеризувати    об’єкт     дослідження      та

проаналізувати функціонування аналогів предмета  дослідження в Україні та закордоном. Наукова полеміка повинна спиратися на літературні джерела з обов’язковим посиланням на їх авторів.

У ІІ розділі подається характеристика сучасного стану об’єкту та предмету. Фактичний матеріал для цього розділу студенти повинні зібрати під час проходження переддипломної практики. Джерелами такої інформації є фактичні показники діяльності, статистична звітність, накази, розпорядження, результати опитування, власні розрахунки і т.д. Важливо правильно узагальнити дану інформацію та здійснити на її основі порівняльний, структурний та динамічний аналіз основних показників, які характеризують фактичний стан та розвиток предмета діяльності державної установи (економічний розвиток, соціальний захист населення, бюджетно-податкову, грошово-кредитну систему, зов­нішньоторговельну діяльність, інфляційний, інвестиційний процеси тощо). Аналітичну частину доцільно ілюструвати таблицями, графічним матеріалами, схемами, діаграмами,  які відображають розвиток відповідного напряму, економічної політики, результати діяльності державної установи хоча б за останніх 5 років.

На основі результатів аналізу, проведеного в другому розділі, студент має  обґрунтовувати власні пропозиції та рекомендації. Саме це є основним елементом останнього, ІІІ розділу. В цій частині роботи на основі розглянутих теоретичних положень та методичного інструментарію першого розділу і висновків другого розділу студенти самостійно мають оцінити ефективність управлінських рішень, виявити їх наслідки та здійснити розробку конкретних рекомендацій щодо удосконалення державного управління предмета дослідження. В цьому розділі оцінюється ефективність вітчизняних інструментів та механізмів державного регулювання аналізованого процесу або явища, а саме: нормативних актів, програм, прогнозів, організаційних структур управління тощо; оцінюються наслідки прийняття запропонованих рішень в конкретних умовах з урахуванням впливових чинників; створюються моделі, що імітують зв’язки процесів і явищ з урахуванням запропонованих змін.

У кінці кожного розділу потрібно сформулювати самостійні висновки щодо поставленої проблеми та запропонувати рекомендації щодо практичної їх реалізації.

Рекомендований обсяг магістерської роботи становить не більше 90 сторінок (без списку використаних джерел та додатків).

Обсяг вступу не повинен перевищувати 3-5 сторінок, перший розділ —20-25 с., другий —25-30 с., третій —20-25 с.

Результати виконання кожного визначеного у вступі роботи завдання повинні бути відображені щонайменше в одному окремому пункті (смисловому блоці) висновків. Обсяг висновків і пропозицій не повинен перевищувати 5 сторінок.

 

3.5.3. Написання відгуку наукового керівника та зовнішньої рецензії

Науковий керівник складає на МДР письмовий відгук, де повинна міститися інформація щодо:

- творчого потенціалу студента-дипломника;

- актуальності запропонованої теми, повноти та завершеності дослідження;

- ступені самостійності у вирішенні задач;

- відповідності вимогам оформлення та оцінка роботи науковим керівником (максимум 40 балів).

Отже, зміст відгуку залежить від конкретних висновків, які керівник зробив після попереднього варіанта магістерської роботи. Якщо поданий варіант, на думку керівника, здебільшого відповідає вимогам, що висуваються до магістерської роботи, він зазначає це у відгуку. Водночас керівник може навести конкретні недоліки поданого варіанта роботи, а також зазначити, які його зауваження не були враховані студентом. Наприкінці відгуку керівник робить висновок щодо можливості допущення поданого варіанта магістерської роботи до захисту перед комісією попереднього захисту.

Якщо поданий варіант, на думку керівника, загалом не відповідає вимогам до магістерської роботи, він зазначає це у відгуку. Наявність відгуку на дипломну роботу необхідна для прийняття рішення завідувачем кафедри про її допущення чи недопущення до захисту перед ДЕК.

Рецензування магістерських робіт проводять висококва­ліфіковані спеціалісти виробничих, наукових, проектних організа­цій та викладачі ВНЗ (окрім КНЕУ), які є фахівцями з тих питань, яким присвячена МДР. Негативна рецензія не є підставою для відхилення магістерської роботи від її захисту.

Зовнішня рецензія подається в письмовому вигляді в довільній формі і містить такі складові :

  • висновки щодо актуальності обраної теми, практичної значущості виконаної дипломної роботи;
  • оцінка конкретних пропозицій, рекомендацій щодо вдосконалення державного управління, підвищення його ефективності;
  • основні позитивні моменти і недоліки дипломної роботи;
  • висновок щодо відповідності виконаної роботи вимогам до таких робіт, про можливість допущення її до захисту.

Рецензент вказує своє вчене звання, посаду, місце роботи, дату рецензування. Бажано, щоб підпис рецензента був завірений печаткою установи, у якій він працює.

У разі позитивного відгуку наукового керівника і за наявності зовнішньої рецензії МДР подається на кафедру, де вона реєструється і подається завідувачу кафедри. Магістерська дипломна робота подається на кафедру в твердій обкладинці (оправлена) не пізніше як за три дні до захисту перед ДЕК. Можна використовувати спеціальні папки («Дипломна робота»), в яких комплект аркушів має отвори для оправлення. При цьому на внутрішньому боці обкладинки вклеюється конверт для диску, куди власне вкладається диск з електронним варіантом МДР.

Дипломна робота зшивається в такому порядку:

  1. Титульний аркуш
  2. Відгук наукового керівника
  3. Зовнішня рецензія
  4. Індивідуальне завдання
  5. Зміст
  6. Вступ
  7. Основна частина роботи
  8. Висновки
  9. Список використаної літератури
  10.  Додатки.

 Після останнього речення у частині «ВИСНОВКИ»  має бути підпис наукового керівника, яким він затверджує якість дипломної роботи та свою відповідальність за дотримання студентом нормативних вимог та підпис студента. Допуск до захисту здійснюється шляхом відповідного запису завідувача кафедри у висновку кафедри про дипломну роботу на титульній сторінці дипломної роботи. Якщо завідувач кафедри вважає за неможливе допустити дипломну роботу до захисту через її незадовільну якість, це питання має бути заслухано на засіданні кафедри за участю наукового керівника.

 

3.5.4. Процедура захисту перед Державною екзаменаційною комісією та критерії оцінювання магістерської дипломної роботи

Порядок захисту дипломної роботи магістра встановлюється «Положенням про державні екзаменаційні комісії».

Процедура захисту складається з:

-         оголошення наукового керівника та рецензента МДР;

  • доповіді студента про зміст та основні результати дослідження;
  • питання членів комісії до доповідача по змісту роботи;
  • відповіді студента-дипломника на поставленні питання;
  • оголошення результатів захисту МДР.

До захисту МДР перед ДЕК студент повинен підготувати стислу доповідь тривалістю до 10 хв. та ілюстративні матеріали для кожного члена ДЕК. У процесі доповіді студент має коротко обґрунтувати актуальність теми свого дослідження. Після цього доцільно перейти до викладу основних результатів дослідження: висновків, які випливають із проведеного аналізу; пропозицій, спрямованих на вдосконалення державно-управлінської практики; прогнозів щодо можливих наслідків упровадження пропозицій автора в практику.

Обов‘язково потрібно підготувати роздатковий матеріал для членів комісії. Для цього, найбільш цікаві графіки та таблиці роботи роздрукуйте, створивши окрему папку з титульним листом. Ці наочні матеріали мають послідовно ілюструвати доповідь і забезпечувати повноту висвітлення усіх положень, які підлягають захисту.

За бажанням можна презентувати роздатковий ілюстративний матеріал з використанням сучасних інформаційних технологій.

Після виступу магістрант має відповісти на запитання, які мають право ставити голова та члени ДЕК. Запитання повинні стосуватися змісту магістерської роботи, а також окремих положень, сформульованих студентом під час його виступу на засіданні ДЕК. Відповіді на запитання мають бути короткі, аргументовані, чіткі та конкретні. Вони повинні показати рівень загальної наукової культури, а також компетентності у сфері державного управління, спеціалізації, проблематики виконаного дослідження. Відповіді під час захисту магістерської роботи сприяють уточненню та поглибленню висновків, які роблять члени ДЕК після виступу студента.

Підсумки захисту МДР та оцінки, які отримали студенти за результати захисту, оголошує голова Державної екзаменаційної комісії після її обговорення на закритому засіданні. Студенти, які під час захисту МДР продемонстрували високі здібності до наукової діяльності, можуть бути рекомендовані комісією до вступу в аспірантуру. Студенти, котрі одержали на захисті незадовільну оцінку, не мають права на отримання диплома магістра, а одержують академічну довідку. Вони можуть подати МДР до повторного захисту протягом трьох років після закінчення навчання в університеті.

Критерії оцінювання дипломної роботи

Оцінка якості виконання і захисту студентами магістерської дипломної роботи здійснюється за 100-бальною шкалою з подальшим переведенням її в 4-бальну та шкалу ECTS. Підсумкову оцінку (100 балів) МДР визначають як середнє арифметичне між сумою балів наукового керівника та комісією попереднього захисту і оцінкою ДЕК.

 

       
 
   
 

 

Прикладне дослідження   –   60 балів

                                                                                 = 100 балів

Науковий керівник –  40 балів                                                         =  200 балів        

Державна екзаменаційна комісія – 100 балів

 

Критерії оцінювання МДР науковими керівниками та комісією ДЕК наведено в  таблицях 3 та 4.

 

Таблиця 3

Критерії оцінювання магістерської дипломної роботи науковим керівником

Бали

Критерії

40-35

Змістовний аналіз наукової проблеми. Обґрунтована практична цінність отриманих результатів. Висновки і пропозиції, що містяться в МДР, є результатом власного дослідження та відповідають поставленим завданням. Наявність логічного зв'язку наукової проблеми та змісту магістерської роботи. Аналіз повного обсягу статистичної інформації за темою дослідження. Оформлення МДР за методичними рекомендаціями. Дотримання регламенту подання розділів та повного обсягу тексту МДР.

34-28

Недостатньо змістовний аналіз наукової проблеми. Висновки і пропозиції, що містяться в МДР, не достатньо обґрунтовані та не в повному обсязі відповідають поставленим завданням. Наявність логічного зв'язку наукової проблеми та змісту МДР. Аналіз повного обсягу статистичної інформація. Оформлення МДР згідно методичних рекомендацій, але з неточностями. Дотримання регламенту подання розділів та повного тексту МДР.

27-22

Поверховий аналіз досліджуваної проблеми. Висновки і пропозиції, що містяться в МДР, погано обґрунтовані, лише деякі елементи роботи мають практичну цінність. В роботі відсутній зв'язок наукової проблеми та змісту МДР. Використана статистична інформація є застарілою. Робота оформлена згідно методичних рекомендацій, але з порушеннями. Регламент подання розділів порушувався.

21-15

Теоретичний аналіз має виражений компілятивний характер. Аналіз наукової проблеми формальний. Статистична інформація неповна. Висновки і пропозиції не випливають з аналізу, носять декларативний характер та не кореспондують з поставленими завданнями. Робота оформлена з грубими порушеннями методичних рекомендацій.

15-0

Магістерська робота подана науковому керівникові на перевірку з грубим порушенням регламенту, написана на тему, яка своєчасно не була затверджена наказом по університету. Відсутнє теоретичне та аналітичне обґрунтування запропонованих заходів. Робота недбало оформлена, без дотримання правил та вимог методичних рекомендацій. Така дипломна роботи до захисту не допускається.

 

Таблиця 4

Критерії оцінювання магістерської дипломної роботи ДЕК

Бали

Критерії

100- 80

Під час доповіді студент показав глибокі вичерпні знання, розуміння сутності і взаємозв’язку між досліджуваними процесами та явищами. Доповідь здійснена у вільній формі і логічно структурована. Ілюстративний матеріал до захисту відповідає установленим вимогам та чітко пов'язаний з доповіддю про основні наукові результати. Відповіді на запитання членів ДЕК обґрунтовані й повні. Зовнішня рецензія та відгук наукового керівника є позитивними та свідчать про вагомі результати наукового дослідження.

79-50

Під час доповіді студент показав достатні знання та розуміння сутності досліджуваних процесів та явищ. Доповідь викладена вільно, але недостатньо логічно структурована. Ілюстративний матеріал до захисту в основному відповідає установленим вимогам, але лише частково був пов'язаний з доповіддю. Відповіді на запитання членів ДЕК в цілому логічні, але недостатньо обґрунтовані. Зовнішня рецензія та відгук наукового керівника свідчать про незначні результати наукового дослідження та містять окремі зауваження.

49-20

Під час доповіді студент показав поверхневі знання щодо досліджуваних процесів та явищ. Доповідь було прочитано за текстом. Ілюстративний матеріал до захисту формальний, слабко пов’язаний з доповіддю. Відповіді на запитання членів ДЕК неповні та необґрунтовані.

19-0

Під час доповіді студент показав відсутність розуміння сутності досліджуваних процесів та явищ. Доповідь було прочитано за текстом. Ілюстративний матеріал до захисту відсутній. Відповіді на запитання членів ДЕК відсутні або незадовільні. Відсутні зовнішня рецензія та відгук наукового керівника.

 

 


[1] Методичні рекомендації до виконання науково-дослідної роботи та оформлення її результатів [Електронний ресурс]. -  Режим доступу:

http://feu.kneu.edu.ua/ua/depts4/k_makroekonomiky_ta_derzhavnogo_upravlinnja/advanced_study_mdu/metod_materialy/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«Київський національний економічний університет

імені Вадима ГЕТЬМАНА»

Факультет економіка та управління

Кафедра макроекономіки та державного управління

 

 

ЗАТВЕРДЖУЮ:

Проректор з науково-педагогічної роботи

 

…………………………… А. М. Колот

 

 

 

НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ

до вивчення дисципліни

«УПРАВЛІННЯ муніципальнИМИ фінансАМИ»

 «муніципальні фінанси»

 

 

освітній ступінь магістр

галузь знань «Управління та адміністрування»

спеціальність (освітня програма) «Публічне управління та адміністрування»

магістерська програма «Державне управління економікою»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ПОГОДЖЕНО:

Завідувач кафедри макроекономіки та державного управління

 

.............................. Малий І.Й

 

 

Начальник навчально-методичного відділу

 

................................. Гуть Т.В.

 

 

 

Київ КНЕУ 2017

 

 

 

Укладач:

Куценко Т.Ф., канд. екон. наук, доцент кафедри макроекономіки та державного управління

 

 

Рецензент:

Чистов С.М., канд. екон. наук, доцент кафедри макроекономіки та державного управління

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЗМІСТ

1. Вступ .............................................................................................................  3

2. Тематичний план дисципліни.................................................................... 6

3. Зміст дисципліни за темами .......................................................................  8

4. Плани занять:

4.1. Плани лекцій .......................................................................................  28

4.2. Плани семінарських та практичних  занять денної форми навчання  31

4.3. Плани контактних занять для студентів заочної форми навчання ...  44

4.4. Плани навчальної роботи студента заочної форми навчання в

межсесійний період .............................................................................  51

5. Самостійна робота студентів ...................................................................  52

6. Поточний і підсумковий контроль знань:

6.1. Денна форма навчання:

6.1.1. Карта самостійної роботи студента .........................................  58

6.1.2. Порядок поточного і підсумкового оцінювання знань з

дисципліни  ................................................................................  60

6.2. Заочна форма навчання:

6.2.1. Карта самостійної роботи студента .........................................  75

6.2.2. Порядок поточного і підсумкового оцінювання знань з

дисципліни .................................................................................  77

6.3. Приклади типових розрахункових завдань ......................................  80

6.4. Зразок екзаменаційного білета……………………………………………80

7. Рекомендована література (основна і додаткова) ................................  81

 

 

 

 

 

 

Дисципліна "Управління муніципальними фінансами" відноситься до спеціальних навчальних дисциплін, які покликані забезпечити  підготовку фахівців за магістерською програмою "Державне управління економікою"  та опираються на знання, одержані студентами при вивченні професійно-орієнтованих дисциплін бакалаврського рівня, таких як: «Національна економіка»,  «Макроекономічна політика»,  а також дисциплін магістерського рівня, таких як: «Бюджетно-податкова політика», «Управління економічним розвитком територіальних одиниць», «Державне управління соціальною сферою», та ін.

Логіка  та зміст дисципліни побудовані таким чином, щоб дати всебічне уявлення про управління муніципальними фінансами як науку про загальні аспекти теорії та практики управління фінансами місцевого самоврядування, що є складовою публічних фінансів, розкрити дійові важелі та інструменти, які використовує держава на муніципальному рівні. Мета її полягає в тому, щоб дати студентам теоретичні знання та найпростіші практичні навички з питань  управління муніципальними фінансами.

Для досягнення цієї мети в процесі викладання дисципліни передбачається вирішення таких завдань:  розкриття економічного змісту та завдань управління муніципальними фінансами, вивченню практики та досвіду зарубіжних країн. Основна увага приділяється з’ясуванню базових положень, міжнародних стандартів, конституційно-правових засад функціонування муніципальних фінансів та практичних моделей управління ними з урахуванням світового досвіду, а саме з урахуванням реформи децентралізації влади та бюджетної децентралізації, що нині є актуальними; освоєнню інноваційних інструментів управління муніципальними фінансами та оцінювання їх ефективності з урахуванням сучасних інновацій світової практики в цій сфері. Це дає змогу студентам оволодіти необхідними знаннями з теорії та практики управління муніципальними фінансами та зорієнтувати їх на практичну діяльність, ефективне господарювання та управління економікою на рівні муніципальних утворень (адміністративно-територіальних одиниць)  у відповідності до європейських стандартів муніципального управління.

У прикладному аспекті освоєння даної дисципліни дасть змогу студентам оволодіти базовими знаннями, необхідними для роботи у сфері муніципальних фінансів, набути певних умінь та сформувати прикладні навички щодо застосування існуючих моделей, методик та випрацювання рішень стосовно основних аспектів управління муніципальними фінансами на сучасному етапі розвитку України.

Після опанування дисципліни “Управління муніципальними фінансами ” загалом студенти отримають:

  • знання базових положень, міжнародних стандартів, конституційно-правових засад функціонування муніципальних фінансів та практичних моделей управління ними з урахуванням світового досвіду;
  • вміння здійснювати моніторинг, аналіз та експертні оцінки функціонування муніципальних фінансів;
  • практичні навички проведення контент-аналізу нормативно-правових актів та їх проектів у сфері муніципальних фінансів;
  • практичні навички бюджетування на рівні муніципальних утворень (територіальної громади), використання позабюджетних джерел фінансових ресурсів та ін.;
  • практичні навички щодо застосування існуючих підходів, моделей та методик оцінювання ефективності управління муніципальними фінансами на рівні територіальної громади на сучасному етапі розвитку України;

Дисципліна орієнтує студентів на практичну діяльність у сфері у сфері організації місцевого самоврядування, регіонального і державного управління, а також для роботи в муніципальних установах, галузях міського господарства.

Професійні компетенції, формування яких забезпечуються

на основі вивчення дисципліни

 «Управління муніципальними фінансами»

 

Здатності фахівця виконувати функціональні завдання професійної діяльності

Теми дисципліни, що формують професійні компетенції

 1.Обліково-інформаційні компетенції

5 - 12

  • володіти інструментарієм та мати практичні навички проведення моніторингу, аналізу та експертних оцінок функціонування муніципальних фінансів адміністративно-територіальних одиниць;
  • володіти інструментарієм та мати практичні навички бюджетування на рівні територіальних громад;
  • володіти підходами, моделями, інноваційними інструментами та мати практичні навички оцінки ефективності управління муніципальними фінансами.

 

2. Контрольні компетенції

1 - 4

  • здійснювати контент-аналіз нормативно-правових актів, що діють в сфері муніципальних фінансів та експертизу їх проектів, готувати інформацію та володіти методами контролю за їх виконанням;
  • володіти інструментами контролю  щодо впровадження в життя рішень державних органів та органів місцевого самоврядування, що відображують розвиток муніципальних фінансів, а також щодо правомірності управлінських рішень, що приймаються в цій сфері.

 

3. Прогнозно–планові компетенції

1 - 12.

  • володіти принципами, методами, знаннями нормативно-правової бази бюджетування на рівні територіальних громад та мати практичні навички роботи з ними;
  • володіти знаннями методології, технології бюджетного процесу на муніципальному рівні та мати практичні навички їх застосування;
  • володіти інструментарієм використання позабюджетних джерел фінансових ресурсів та мати практичні навички його застосування;
  • розраховувати, обґрунтовувати і узагальнювати показники та параметри муніципальних фінансів з метою розвитку територіальних громад.

 

4. Регулятивні компетенції

1 - 12.

  • володіти знаннями фінансового інструментарію, що використовується на муніципальному рівні (місцеві податки, позабюджетні джерела фінансових ресурсів, місцеві запозичення, місцеві гарантії,  муніципальний борг, горизонтальне вирівнювання податкоспроможності, дотації, субвенції тощо)
  • мати практичні навички його застосовування з метою обґрунтування заходів підвищення фінансової спроможності муніципальних утворень, забезпечення соціальної складової муніципальних фінансів тощо.

 

5. Інноваційні компетенції

5 - 12.

  • удосконалювати нормативні акти згідно зі змінами в сфері муніципальних фінансів; готувати нормативно – методичні документи з питань впровадження нових управлінських технологій в сфері муніципальних фінансів; вивчати та застосовувати світовий досвід, насамперед європейських країн, в сфері муніципальних фінансів.

 

 

2. ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ДИСЦИПЛІНИ

ТЕМИ

Кількість годин

ФОРМА НАВЧАННЯ

денна

заочна

навчальні заняття

СРС

навчальні заняття

СРС

Лекції

Семінарські/практичні

Індивідуально-консультативна робота

Контактні заняття

Індивідуально-консультативна робота

Модуль 1.

Управління муніципальними фінансами як складова муніципального управління

 

Тема 1. «Управління муніципальними фінансами» як галузь науки

1

1

1

4

 

1

5

Тема 2. Міжнародні стандарти та конституційно-правові засади управління муніципальними фінансами в Україні

1

2

1

5

 

1

6

Тема 3. Базові детермінанти, концептуальні засади та моделі управління муніципальними фінансами: світова практика

2

2

2

5

 

2

6

Тема 4. Бюджетна децентралізація: сутність, критерії оцінки, європейський досвід та перспективи реалізації в Україні

2

2

2

5

 

2

6

Модуль 2.

Основи управління фінансами територіальної громади

Тема 5. Бюджетування як базова складова управління муніципальними фінансами

2

2

4

10

 

4

12

Тема 6. Основи управління доходами бюджетів місцевого самоврядування

2

2

2

5

 

2

6

Тема 7. Основи управління видатками бюджетів місцевого самоврядування

2

2

2

5

 

2

6

Тема 8. Міжбюджетні трансферти як інструмент фінансового вирівнювання

2

2

2

5

 

2

6

Тема 9. Позабюджетні джерела місцевого самоврядування: основи управління

 

1

1

2

5

 

2

6

Модуль 3.

Оцінка ефективності управління муніципальними фінансами

Тема 10. Ефективність управління муніципальними фінансами: інноваційні інструменти та практики оцінювання. Бенчмаркінг

1

4

4

10

 

4

12

 

Контрольні (модульні) роботи

                      

       4

 

2

 

Усього:

                 

16

24

22

58

28

(10/18)

22

70

Разом:

 

 

годин

120

120

кредитів

4

4

 

Згідно з навчальними планами загальний обсяг годин, який виділяється для вивчення дисципліни “Управління муніципальними фінансами” для студентів денної та заочної форм навчання, становить 120 год. Їх структура за окремими формами навчання має істотні відмінності. Для студентів денної форми навчання передбачено лекцій 16 год., семінарських/практичних занять – 24 год., індивідуальних занять – 22 год., самостійної роботи студентів – 58 год. На заочній формі навчання: 1)установча сесія – 10 год. та 2)18 год. в міжсесійний період, що разом складають 28 год. контактних занять.

Відповідно до сучасної концепції навчального процесу основним засобом оволодіння навчальним матеріалом є самостійна робота студентів. З одного боку, вона збільшує студентам час, вільний від обов’язкових занять, що дає їм можливість ефективно використовувати бюджет свого часу. З іншого – спонукає студентів до формування в себе таких рис, як само дисциплінованість, відповідальність, наполегливість, кмітливість тощо. Все це створює передумови для кращого засвоєння знань та отримання навичок передбачених навчальною програмою дисципліни.

Тематичний план допомагає студентові зорієнтуватися стосовно того, які теми дисципліни будуть розглядатися на лекціях, семінарських і практичних заняттях, а які рекомендується вивчати лише самостійно за допомогою відповідних наукових джерел. 3 огляду на це в методичних порадах до вивчення кожної теми дисципліни містяться посилання на список рекомендованої літератури.

Програмою передбачено вивчення дванадцяти тем. Концептуальні питання курсу висвітлюються на лекціях. Інші питання вивчаються самостійно. Практичні навички з застосування одержаних знань студенти (денна форма навчання) одержують, насамперед, у процесі семінарських/практичних занять, а також самостійної роботи, поточної роботи з керівником дисципліни в режимі індивідуальних консультацій.

Значна частка часу, передбаченого для самостійної роботи при вивченні дисципліни “Управління муніципальними фінансами”, пояснюється такими обставинами:

  • дисципліна є однією з тих, що здійснюють підготовку магістра і, отже спираються на теоретичні знання і навички, які отримані раніше при вивчені низки інших дисциплін бакалаврського магістерського рівнів;
  • дисципліна підпорядкована завданню підготовки студента до написання і захисту прикладного дослідження та магістерської дипломної роботи, що передбачає самостійне застосування одержаних знань та розвиток здобутих навичок;
  • реалізація знань з дисципліни передбачає творчу діяльність, що вимагає більшої свободи у використанні бюджету навчального часу і вищої відповідальності за його ефективне використання.

 

3. ЗМІСТ ДИСЦИПЛІНИ ЗА ТЕМАМИ

 

Модуль 1.

Управління муніципальними фінансами як складова

муніципального управління

Тема 1. «Управління муніципальними фінансами» як галузь науки

1. Наука про управління муніципальними  фінансами: основні термінологічні засади та розвиток в історичній ретроспективі.  Ключові характеристики базових термінів: «муніципалітет» (англ. municipality), «місцеве самоврядування», «територіальна громада», «децентралізація публічної влади», «бюджетна (фінансова) децентралізація», «муніципальні фінанси» або «фінанси місцевого самоврядування» (місцеві фінанси або фінанси муніципальних одиниць) та ін. Основні теорії місцевого самоврядування та муніципальних (місцевих) фінансів.

2. Муніципальні (місцеві) фінанси як складова публічних фінансів з урахуванням нового бачення «new public finance». Управління муніципальними фінансами в структурі муніципального управління. «Управління муніципальними фінансами» як наука про управління фінансами місцевого самоврядування  в рамках адміністративно-територіальних утворень у відповідності до європейських стандартів. Сучасні уявлення про сутність муніципальних фінансів з урахуванням загальносвітових тенденцій реформування системи публічної влади та Концепції європейського врядування.

3. Муніципальні фінанси: соціально-економічне призначення та функції. Муніципальні фінанси з огляду на суб’єктний критерій (суб’єкти як носії бюджетних повноважень – локальні та регіональні) та предметний критерій (як сума фінансів усіх суб’єктів місцевого самоврядування). Фінанси місцевого самоврядування у вузькому та широкому розумінні (fnance sensu largo i fnance sensu stricto). Функції муніципальних фінансів: розподільча, контрольна, стимулююча та регулююча. Роль муніципальних фінансів в економічній системі. Вплив муніципальних фінансів на соціально-економічний розвиток країни та її окремих територій, на фінансову стабільність і безпеку держави, на розвиток демократичного суспільства та поліпшення добробуту народу.  Муніципальні фінанси як інструмент перерозподілу ВВП, державного регулювання розвитку територій, макроекономічної, в тому числі бюджетно-податкової та регіональної політики.

4. Управління муніципальними фінансами як механізм забезпечення фінансовими ресурсами місцевого розвитку громади. Ресурси місцевого самоврядування як матеріальна та фінансова основа місцевого самоврядування. Фінансові ресурси територіальної громади. Призначення муніципальних фінансів:  реалізація місцевих  інтересів, потреб  і вирішення проблем громади, які мають локально-територіальний характер.  Чинники, що впливають на обсяги фінансових ресурсів місцевого самоврядування. Основні складові фінансових ресурсів місцевого самоврядування: бюджетні ресурси (доходи місцевих бюджетів); позабюджетні ресурси (муніципальні запозичення, кошти цільових фондів та ін.); доходи від управління комунальною власністю, приватизації та ін.; благодійні, спонсорські внески, пожертвування; інші ресурси. Необхідність та способи диверсифікації джерел фінансових ресурсів.

Тема 2. Міжнародні стандарти та конституційно-правові засади управління муніципальними фінансами в Україні

1.Міжнародні стандарти організації та управління муніципальними фінансами. Всесвітня декларація місцевого самоврядування (вересень 1985 р.). Зміст і значення Європейської хартії місцевого самоврядування у формуванні муніципальних фінансів (жовтень 1985 р.). Європейська хартія міст та Європейська декларація прав міст (березень 1992 р.).

2.Актуалізація та особливості реформування нормативно-правової бази місцевого самоврядування та муніципальних фінансів з 2014 року в контексті українських реформ. Законодавче забезпечення місцевого самоврядування в Україні. Основні напрямки сучасних українських реформ. Проект змін до Конституції України щодо децентралізації влади. Концепція реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади (розпорядження КМУ №333-р від 01.04.2014)., Закон України № 79-VIII «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин», 2014. Закон України № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», 2014. Закон України «Про Державний бюджет України на 2015 рік». Закон України «Про Державний бюджет України на 2016 рік». Закон України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» та ін.

3.Правове забезпечення управління фінансовими ресурсами територіальних громад в Україні: акценти та особливості. Управління фінансами територіальних громад згідно з нормативно-правовими актами, затвердженими органами державного управління та відповідно до правового поля сформованого органами місцевого самоврядування. Базові нормативні акти: регламентація управління фінансами територіальних громад. Основні зміни в діяльності органів місцевого самоврядування, пов‘язані із прийняттям змін до податкового та бюджетного законодавства України. Податкові доходи місцевих бюджетів України за різними редакціями Бюджетного та Податкового кодексів України. Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні»: регламентація управління фінансами територіальних громад.

Тема 3. Базові детермінанти, концептуальні засади та

 моделі управління  муніципальними фінансами: світова практика

1. Базові детермінанти функціонування та управління муніципальними фінансами.Форма державного устрою та територіальна організація публічної влади. Децентралізоване та нецентралізоване урядування.  Федерація: специфіка устрою. Унітарна держава: повна децентралізація або деконцентрація. Світовий досвід: одночасне співіснування децентралізованих, деконцентрованих та федеральних структур. Моделі місцевого самоврядування. Правова, організаційна, матеріальна та фінансова автономія (самостійність) місцевого самоврядування. Моделі бюджетного устрою за формою державного устрою: бюджетний федералізм та бюджетний унітаризм. Основні форми бюджетного федералізму за класифікацією МВФ: класичний федералізм (США, Канада), кооперативний федералізм (ФРН, Австрія), режим адміністративної опіки над органами місцевого самоврядування (Франція, Скандинавські країни). Інші форми, обумовлені національними особливостями. Моделі організації муніципальних фінансів у ЄС залежно від форми державного устрою. Моделі фінансового забезпечення місцевого самоврядування: європейська практика та тенденції сучасного реформування.

2. Основоположні принципи розподілу функціональних повноважень між різними рівнями публічної влади  щодо надання суспільних послуг та розмежування видаткових компетенцій бюджетів: європейська практика їх реалізації. Модель організації міжбюджетних відносин між органами публічної влади: вертикальні та горизонтальні відносини. Основні кроки побудови ефективної моделі та загальні підходи щодо розмежування видатків та доходів. Основоположні принципи розподілу функціональних повноважень між органами публічної влади  щодо надання суспільних (колективних) благ та послуг в зарубіжних країнах. Концептуальні засади розподілу, принципи та чинники, що впливають на розподіл видаткових повноважень. Виключна компетенція національного уряду та місцевих органів влади щодо надання суспільних послуг.  Механізм розмежування спільних видаткових повноважень: законодавче регулювання, фінансування та адміністрування. Компетенція суб’єктів базової ланки адміністративно-територіального устрою окремих європейських держав – органам місцевого самоврядування громади.  

3. Оосновні засади розмежування дохідних та податкових компетенцій різних рівнів публічної влади: європейська практика їх реалізації. Джерела фінансових надходжень органів публічної влади різних рівнів. Варіанти можливого розподілу дохідних повноважень  між центральними та місцевими органами влади. Види дохідних повноважень місцевих органів влади. Класифікація методів формування доходів бюджетів різних рівнів. Основні засади розмежування податкових компетенцій  різних рівнів публічної влади: принципи та критерії. Основні елементи податкових компетенцій різних рівнів публічної влади та методи їх розподілу.

 

Тема 4. Бюджетна децентралізація: сутність, критерії оцінки, європейський досвід та перспективи реалізації в Україні

  1. Бюджетна децентралізація: сутність та складові.    Поняття «бюджетної децентралізації». Аспекти розкриття змісту бюджетної децентралізації: 1)процесуальна і організаційна самостійність 2)децентралізація видатків; 3)децентралізація доходів. Податкова децентралізація як складова бюджетної децентралізації. Методи податкової децентралізації: податкова деволюція та податкова деконцентрація. Податкова деволюція як передача податкових повноважень органам місцевого та регіонального самоврядування. Податкова деконцентрація як передача центральним урядом частини загальнодержавних податків, зборів та обов’язкових платежів до муніципальних (територіальних) бюджетів у вигляді закріплених та регулюючих доходів.
  2. Ступінь бюджетної децентралізації: кількісна та якісна оцінка. Ступінь бюджетної  децентралізації як своєрідне мірило адекватності системи публічної влади та територіального устрою держави. Ступінь бюджетної децентралізації: кількісна і якісна оцінка. Основні критерії оцінки рівня бюджетної децентралізації. Методологія визначення ступеня бюджетної децентралізації ОЕСР. Індикатори бюджетної децентралізації за методологією ОЕСР.  

4.Бюджетна децентралізація в Україні: перспективи українських реформ. Децентралізація публічного управління як передумова бюджетної  децентралізації. Децентралізація системи врядування: європейський досвід та уроки для України. Приклади успішної реформи за останні 15 років:  Землі Східної Німеччини, Греція, Грузія, Данія, Велика Британія, Нідерланди, Фінляндія та ін.). Реформування адміністративно-територіального устрою і місцевого самоврядування в Україні: підходи та моделі. Підготовчий етап (напрацювання підходів). Етап оголошення реформи - 2012: Концепція реформи місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні -2012. Сучасний етап реалізації реформи з 2014 р. Проект змін до Конституції України щодо децентралізації влади. Концепція реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади - 2014. Етапи децентралізації влади: добровільний та системний. Розширення прав місцевих органів влади, зміцнення їх бюджетної самостійності та визначення відповідальності. Напрями реформування бюджетного устрою - зміни до Бюджетного кодексу України. Законодавчі нововведення, особливості, перешкоди та ефекти реформування місцевих бюджетів. Перспективи щодо самостійності визначення органами місцевого самоврядування напрямів використання коштів, децентралізації в сфері земельних відносин, повноважень із розпорядження землями, посилення ролі місцевого самоврядування при розпорядженні землями державної власності та ін. Зміни до Податкового кодексу України з метою підвищення рівня бюджетної автономії та фінансової самостійності органів муніципальних утворень (територіальних громад).  Запровадження альтернативних шляхів збільшення податкових надходжень до місцевих бюджетів. Розширення бази місцевих податків та зборів. Децентралізація земельних відносин та посилення ролі місцевого самоврядування.

Модуль 2.

Основи управління фінансами територіальної громади: світова практика та українські перспективи

Тема 5. Бюджетування як базова складова управління муніципальними фінансами

1.Бюджети місцевого самоврядування: загальна характеристика та місце у соціально-економічному розвитку муніципалітетів. Місцевий (локальний) бюджет як центральна ланка фінансової системи місцевого самоврядування. Місце локальних бюджетів у соціально-економічному розвитку муніципалітетів (на прикладі Норвегії, Франції, Словаччини).  Формування місцевих бюджетів на засадах бюджету-брутто. Місцевий бюджет у ФРН: особливості та уроки для України. Бюджети місцевого самоврядування у складі бюджетної системи України. Структура вітчизняної бюджетної системи. Принципи бюджетного устрою відповідно до Бюджетного кодексу України (нова редакція 2010 р.). Склад зведених бюджетів. Домінанти суспільного призначення місцевих бюджетів. Самостійність місцевих бюджетів: законодавчі гарантії та їх реалізація. Внутрішня будова місцевих бюджетів: загальний і спеціальний фонди. Розмежування поточного бюджету та бюджету розвитку. Бюджет розвитку як складова спеціального фонду.

2. Бюджетування в муніципальних утвореннях: основні засади, особливості та зарубіжний досвід. Публічність та прозорість бюджетного процесу. Бюджетна прозорість: сучасний інструментарій. Основи бюджетного процесу на місцевому рівні за законодавством Польщі, Чехії та Німеччини. Середньострокове прогнозування доходів та видатків місцевих бюджетів. Програмно-цільовий метод на рівні місцевих бюджетів: загальний огляд та світовий досвід.  Практика казначейського обслуговування місцевих бюджетів в зарубіжних країнах.

3. Бюджетний процес як складова стратегії розвитку територіальної громади в Україні. Особливості формування  та  виконання  бюджетів  об'єднаних територіальних громад. Зміст, стадії, учасники бюджетного процесу на місцевому рівні в Україні. Складання, розгляд та затвердження місцевого бюджету. Етапи    та учасники  процесу планування  проекту  місцевого бюджету. Бюджетна програма. Показники виконання бюджетних программ. Застосування бюджетної  класифікації  та  основні  підходи  до планування доходів і видатків місцевого бюджету. Збалансування та інструменти фінансування місцевого бюджету.  Виконання місцевого бюджету та фінансування дефіциту бюджету. Повноваження учасників бюджетного процесу в ході виконання місцевого бюджету. Виконання місцевого бюджету за доходами.  Стадії виконання місцевого бюджету за видатками. Розпорядники (одержувачі) коштів місцевого бюджету та їх повноваження. Звітність про виконання місцевого бюджету та контроль за дотриманням бюджетного законодавства.  Казначейська система касового виконання місцевих бюджетів в Україні. Фінансовий контроль як обов'язковий елемент управління місцевими фінансовими ресурсами. 

4.Партисипативне бюджетування (бюджет участі) в територіальних громадах: історія, вітчизняна практика, переваги, застереження. Виникнення та розвиток партисипативного бюджетування: світовий досвід, переваги та застереження. Вітчизняна практика формування бюджету участі в Україні: передумови, приклади успіху та перспективи застосування.

5.Цільові фонди місцевого самоврядування: зарубіжний досвід та сучасна практика в Україні. Правовий режим цільових фондів місцевого самоврядування (на прикладі Чехії, Словаччини, Польщі). Формування цільових фондів за потребами місцевого самоврядування та обов’язковість створення резервного фонду в структурі місцевого бюджету. Види місцевих позабюджетних фондів: резервні, страхові, гарантійні та амортизаційні. Регіональні цільові фонди: цілі та спеціалізація (на прикладі Канади, США, Нідерландів та ін.). Необхідність місцевого фінансового інституту цільових фондів та особливості сучасної практики їх створення в Україні. Недоліки їх сучасної практики та необхідність реформування.

 

Тема 6. Основи управління доходами бюджетів місцевого самоврядування

1. Тенденції розвитку та склад дохідної бази муніципальних (локальних) бюджетів: європейський досвід. Європейська хартія місцевого самоврядування (ЄХМС) (ст. 9) щодо доходів місцевих бюджетів. Підходи до класифікації доходів бюджетів місцевого самоврядування Класифікація доходів місцевого самоврядування на прикладі Польщі та Німеччини

2. Управління доходами бюджетів місцевого самоврядування: українська модель. Аналіз доходів місцевих бюджетів з точки зору їх економічної природи, територіальної локалізації, відношення до чинної системи оподаткування в Україні. Класифікація бюджетних доходів за Бюджетним кодексом України: 1)податкові надходження 2)неподаткові надходження 3)доходи від операцій з капіталом 4)трансферти. Власні доходи, що формуються місцевими органами самоврядування. Закріплені доходи,що передаються у повному обсязі або частково. Структура дохідних джерел місцевих бюджетів відповідно до бюджетної класифікації. Податкові реформи – з 2014 року та проблеми формування дохідної бази бюджетів місцевого самоврядування. Фінансова спроможність бюджетів місцевого самоврядування (сіл, селищ, міст районного значення)  внаслідок проведення реформ.

3. Місцеве оподаткування: теоретичні основи (економічна природа), зарубіжний досвід, вітчизняна практика та тенденції реформування. Місцеве оподаткування як основне джерело фінансових ресурсів місцевого самоврядування. Визначення поняття «місцеві податки і збори». Принципи оптимальної симетрії побудови місцевого оподаткування: верхня та нижня межа. Класифікація місцевих податків та зборів. Податкова (фіскальна) автономія: європейський досвід. Цілі (коригування макроекономічних ефектів та ефектів загальнодержавного оподаткування) та способи обмеження податкової автономії з боку держави. Пріоритети та особливості адміністрування місцевих податків: світова практика. Структура місцевого оподаткування зарубіжних країн. Податок на нерухомість як основне джерело доходів. Особистий прибутковий податок в структурі місцевих податків (Болгарія, Кіпр, Естонія, Греція, Латвія, Норвегія, Румунія). Особливості справляння локальних податкових платежів: ПДФО (Данія, Норвегія, Фінляндія, Швеція), натуральний промисловий податок (Німеччина), податок на нерухомість (широка європейська практика на основі різних підходів), непряме оподаткування – податки з обороту та продажу. Проблеми мобілізації місцевих податків та зборів в Україні. Податкове реформування місцевих податків та зборів. Податковий кодекс України: кількісні та якісні зміни. Механізм адміністрування місцевих податків та зборів. Єдиний податок в структурі місцевого оподаткування: призначення та особливості адміністрування (новий порядок справляння). Особливості податкових реформ з 2014 р. стосовно місцевих податків.

 

Тема 7. Основи управління видатками бюджетів місцевого самоврядування

1.Загальна характеристика видатків місцевих бюджетів: європейський досвід. Самодостатність місцевих фінансів та її критерії.Склад видатків місцевих бюджетів зарубіжних країн: основні напрями та чітко виражений характер (Німеччина, Велика Британія, Франція, Скандинавські країни, Японія, Росія). Аналіз функціональної характеристики видатків місцевих бюджетів на прикладі Польщі та Німеччини. Соціальні пріоритети видатків місцевих бюджетів, запровадження європейських стандартів та системи забезпечення якості місцевих послуг (на прикладі Скандинавських країн, Швеції та ін.).

2. Організаційно-правові засади формування видаткової частини муніципальних бюджетів в Україні. Розрізнення понять відповідно до Бюджетного кодексу: «витрати» та «видатки». Роль видатків місцевих бюджетів у реалізації функцій суспільних фінансів (стабілізаційна, перерозподільча та алокаційна). Переваги та недоліки забезпечення суспільних послуг за рахунок місцевих бюджетів. Принципи формування видаткової частини місцевих бюджетів (безперервності, раціональності, соціальності, повноти, адекватності, збалансованості).

3.Склад, структура, динаміка та пріоритети видатків місцевих бюджетів як фінансової бази органів місцевого самоврядування в Україні. Структура видатків. Критерії розмежування видів видатків між місцевими бюджетами відповідно до Бюджетного кодексу України. Поняття «кредитування бюджету». Аналіз структури видатків та кредитування бюджету відповідно до функціональної, відомчої та програмної класифікації бюджету. Аналіз структури видатків відповідно до економічної класифікації бюджету: поточні видатки та капітальні видатки (видатки розвитку). Поточний бюджет та бюджет розвитку: специфіка та призначення. Динамічно-хаотичні зрушення структури видатків місцевих бюджетів та необхідність реформування.

4.Інвестиційно-інноваційна складова місцевих бюджетів в Європі та Україні. Її роль у соціально-економічному розвитку територій та підвищення якості життя населення. Диференціація інвестиційних можливостей місцевих бюджетів різних територій. Кількісна та якісна структура капітальних витрат  місцевих бюджетів. Аналіз бюджетів розвитку місцевих бюджетів, практики їх формування та використання для вирішення проблем муніципальних утворень (адміністративно-територіальних одиниць). Джерела наповнення бюджетів розвитку: особливості з урахуванням тенденцій реформування.  Державні замовлення, інвестиційні  субвенції та інші фінансові інструменти.  Спеціальні території пріоритетного розвитку та науково-технічні зони (на прикладі Угорщини).

 

Тема 8. Міжбюджетні трансферти як інструмент фінансового вирівнювання

1.Зміст міжбюджетних відносин та особливості їх організації. Міжбюджетні трансферти як інструмент бюджетного регулювання з основною метою перерозподілу коштів. Бюджети-рецепієнти та бюджети-донори. Сфери дії міжбюджетних відносин. Форми бюджетної допомоги «бідним» територіям: відрахування від загальнодержавних доходів, міжбюджетні трансферти (дотації вирівнювання та субвенції). Форми вилучення у відносно «багатих» територій: податки та обов’язкові платежі, передача коштів з відповідних бюджетів до державного бюджету). Інші форми міжбюджетних відносин: взаєморозрахунки, взаємозаліки, фінансування видатків шляхом випуску векселів, надання бюджетних позичок та ін. 

2.Види міжбюджетних трансфертів та їх характеристика: європейський досвід. Субсидії загального призначення (дотації) для збалансування місцевих бюджетів як вимога Європейської хартії місцевого самоврядування. Інноваційна практика використання дотацій, заснованих на результатах певних програм для підвищення якості місцевих послуг. Субсидії спеціального призначення (субвенції) для цільового фінансування державних програм чи проектів, забезпечення делегованих повноважень: можливість дольової участі органів місцевого самоврядування. Бюджетні гранти: призначення та одноразовий характер.

3.Концептуальні підходи до класифікації трансфертів за Бюджетним кодексом України. Поняття горизонтального і вертикального вирівнювання платоспроможності органів самоврядування при виконанні їх бюджетних повноважень. Види міжбюджетних трансфертів у бюджетному законодавстві України. Базова дотація та реверсна дотація як інструменти горизонтального  вирівнювання платоспроможності органів самоврядування. Параметри для горизонтального  вирівнювання. Види субвенцій, що діють з 2015 року та механізм їх використання Форми міжбюджетних трансфертів між місцевими бюджетами. Позитивні результати та негативні тенденції української практики.

4.Фінансове вирівнювання розвитку територій: сутність, необхідність та принципи. Наявність вертикальних та горизонтальних фіскальних дисбалансів. Фінансове вирівнювання як: 1)процес усунення вертикальних та горизонтальних фіскальних дисбалансів 2)наближення видатків місцевих бюджетів в розрахунку на одну особу наявного населення до середнього рівня видатків по країні. Бюджетне вирівнювання як складова фінансового вирівнювання. Основні принципи фінансового вирівнювання. Вертикальне та горизонтальне вирівнювання як складові міжбюджетного регулювання. Причини необхідності фінансового вирівнювання в Україні. Відсутність вертикального вирівнювання в бюджетній практиці України. Міжбюджетні трансферти як головний інструмент фінансового вирівнювання в Україні. Вертикальний фіскальний дисбаланс: причини та механізм подолання. Горизонтальний фіскальний дисбаланс: причини та механізм подолання. Інструментарій фінансового вирівнювання: фінансові показники, нормативи, ліміти. Сучасний стан фінансового вирівнювання в Україні. Значення реформи міжбюджетних відносин 2010 року. Нова редакція Бюджетного кодексу (2010) та внесення змін в наступні роки. Значення податкової реформи 2010 року. Прийняття Податкового кодексу України. Особливості сучасного періоду та необхідність радикальних реформ.

 

Тема 9. Позабюджетні джерела місцевого самоврядування: основи управління

1. Муніципальний кредит та муніципальні (місцеві) запозичення: світова практика. Муніципальний кредит як основне джерело фінансування муніципальних та комунальних інвестиційних програм. Муніципальні запозичення як ефективний засіб фінансування видатків муніципалітетів. Форми місцевих запозичень. «Золоте правило» при здійсненні місцевих запозичень (використання позичених коштів на капітальні видатки). Система обмежень запозичень з метою попередження дисбалансу в місцевих фінансах та погіршення якості функцій органів самоврядування Прямі  та непрямі обмеження на місцеві запозичення: зарубіжна практика (на прикладі Польщі та ін. країн). Угоди про розмір дефіциту і зниження боргового навантаження муніципальних утворень з метою дотримання Маастрихтських критеріїв. Практика проектного фінансування: світовий досвід (Велика Британія, Франція, Японія, США). Дефолт місцевого бюджету: процедура та система врегулювання (на прикладі США, Угорщини та ін.). 

2. Формування сучасної української системи місцевих запозичень та становлення ринку місцевих запозичень. Участь органів місцевого самоврядування в кредитно-фінансових відносинах. Чинники, що обумовлюють місцеві запозичення. Здійснення місцевих запозичень і надання місцевих гарантій. Місцеві запозичення: основні позитивні та негативні ознаки. Формування сучасної української системи місцевих запозичень та становлення ринку місцевих запозичень. Основні вимоги Бюджетного кодексу України щодо місцевих запозичень. Муніципальні запозичення: внутрішні та зовнішні. Форми запозичень до місцевих бюджетів. Види муніципальних позик: загальні; прибуткові; проектні. Нормативно-правова база місцевих позик. Основні перешкоди розвитку муніципальних запозичень та необхідність реформування цієї сфери.

3.Місцеві гарантії: специфіка, умови та порядок надання. Розмір плати за отримання відповідних місцевих гарантій. Реєстр місцевих запозичень та гарантій: призначення (для забезпечення дотримання граничних обсягів місцевого боргу та місцевих гарантій).

4.Муніципальний борг: економічний зміст та особливості управління. Муніципальний борг як основний показник місцевого бюджету. Причини виникнення муніципального боргу. Оцінка місцевого боргу на основі показників ефективності управління ним.  Фактори, що визначають боргоспроможність місцевого бюджету. Гранично допустимі показники місцевого боргу та обмеження на видатки щодо його обслуговування відповідно до Бюджетного кодексу. Погашення та обслуговування місцевого боргу.

 

Розділ 6. Управління муніципальними фінансами

Тема 10. Ефективність управління муніципальними фінансами: інноваційні інструменти та практики оцінювання. Бенчмаркінг

1.Ефективність управління муніципальними фінансами: економічний зміст та базові засади її оцінювання.  Ефективність як перевищення позитивних (бажаних) наслідків над негативними (небажаними) наслідками при допустимих витратах. Ефективність управління муніципальними фінансами (здатність суб’єкта управління реально впливати на об’єкт управління для досягнення поставлених цілей (результат управління) в нових, змінених умовах. Базові засади оцінювання ефективності: повноваження (необхідний їх оптимальний розподіл), ресурси (їх обсяг має відповідати повноваженням), відповідальність (за ефективність перед народом та за законність перед державою). Критерій ефективності: баланс повноважень, ресурсів та відповідальності.

2.Бенчмаркінг («еталонне  порівняння»)  як інноваційний інструментарій оцінювання ефективності системи муніципальних (місцевих) фінансів. Світова практика використання бенчмаркінгу: Канада, США, Австралія. Стандартний набір обмежень при оцінюванні ефективності муніципальних фінансів. Потенційні споживачі інформації про результати бенчмаркінгу: 1)внутрішні споживачі (керівництво органу місцевого самоврядування) 2)зовнішні споживачі (мешканці міста, органи, відповідальні за проведення оцінювання ефективності тощо). Функції бенчмаркінгу: планування, дослідження, аналіз, адаптація, удосконалення. Вимоги до якості (інформативності, об’єктивності та керованості) показників у процесі побудови систем бенчмаркінгу.

3.Методологія проведення бенчмаркінгу. Етапи оцінювання системи місцевих фінансів в Україні: постановка завдання, визначення критеріїв оцінки, формування команди для проведення оцінювання, збір даних (статистичні таблиці, офіційні сайти міст, опитування на місцях, анкетування), аналіз та формування фінального звіту, інтеграція результатів (оперативне реагування на виявлені проблеми шляхом прийняття рішень) на рівні місцевої влади.

 

4. ПЛАНИ ЗАНЯТЬ

4.1. ПЛАНИ ЛЕКЦІЙ

Перед початком лекцій викладач повинен зробити короткий вступ до дисципліни в якому мають бути висвітлені такі питання: роль дисципліни  «Управління муніципальними фінансами» в підготовці фахівців, особливості дисципліни, структурне навантаження студента по дисципліні, навчально-методичне забезпечення, форми контролю.

На лекції виносяться не всі питання навчальної програми, а лише вузлові і такі, зміст яких вимагає детальних роз’яснень. Питання, які не виносяться на лекції, мають бути опрацьовані студентами самостійно з використанням запропонованої лектором літератури.

1.Лекція на тему:

 «Управління муніципальними фінансами» як галузь науки

Питання, які виносяться на лекцію:

  1. «Управління муніципальними фінансами як галузь науки».
  2. Основні термінологічні засади для вивчення дисципліни.
  3. Об’єкт і предмет науки.

2.Лекція на тему:

Міжнародні стандарти та конституційно-правові засади управління муніципальними фінансами в Україні

Питання, які виносяться на лекцію:

  1. Міжнародні стандарти та конституційно-правові засади управління муніципальними фінансами.
  2. Актуалізація та особливості реформування нормативної бази муніципальних фінансів в Україні з 2014 року в контексті сучасних реформ.

 3.Лекція на тему:

Базові детермінанти, концептуальні засади та моделі управління муніципальними фінансами: світова практика

Питання, які виносяться на лекцію:

  1. Форма державного (політичного) устрою країни та територіальна організація публічної влади як визначальні основи функціонування муніципальних фінансів. 
  2. Особливості організації міжбюджетних відносин та модель муніципального управління як базові засади функціонування муніципальних фінансів.
  3. Функції та повноваження місцевого самоврядування: практика європейських держав та необхідність реформування в Україні
  4. Концептуальні засади розподілу видаткових повноважень.
  5. Основи розмежування податкових компетенцій (джерел доходів) між органами публічної влади різних рівнів.

4.Лекція на тему:

Бюджетна децентралізація: сутність, критерії оцінки, європейський досвід та перспективи реалізації в Україні

Питання, які виносяться на лекцію:

  1. Бюджетна децентралізація: сутність та складові. Податкова децентралізація.
  2. Ступінь бюджетної децентралізації: кількісна та якісна оцінка.
  3. Моделі фінансового забезпечення місцевого самоврядування: вропейська практика.
  4. Децентралізація публічного управління як передумова бюджетної  децентралізації. Українські реформи та перспективи розвитку муніципальних фінансів:

 

5.Лекція на тему:

Бюджетування як базова складова управління муніципальними фінансами

1.Бюджети місцевого самоврядування: загальна характеристика та місце у соціально-економічному розвитку муніципалітетів..

2. Бюджетування в муніципальних утвореннях: основні засади, особливості та зарубіжний досвід.

3. Бюджетний процес як складова стратегії розвитку територіальної громади в Україні.

4.Партисипативне бюджетування (бюджет участі) в територіальних громадах: історія, вітчизняна практика, переваги, застереження.

5.Цільові фонди місцевого самоврядування: зарубіжний досвід та сучасна практика в Україні.

6.Лекція на тему:

  Тема 6. Основи управління доходами бюджетів місцевого самоврядування

1. Тенденції розвитку та склад дохідної бази муніципальних (локальних) бюджетів: європейський досвід.

2. Управління доходами бюджетів місцевого самоврядування: українська модель.

3. Місцеве оподаткування: теоретичні основи (економічна природа), зарубіжний досвід, вітчизняна практика та тенденції реформування.

7.Лекція на тему:

Тема 7. Основи управління видатками бюджетів місцевого самоврядування

Питання, які виносяться на лекцію:

  1. Загальна характеристика видатків місцевих бюджетів: європейський досвід.
  2. Організаційно-правові засади формування видаткової частини муніципальних бюджетів в Україні.
  3. Склад, структура, динаміка та пріоритети видатків місцевих бюджетів як фінансової бази органів місцевого самоврядування в Україні.

8.Лекція на тему:

Тема 8. Міжбюджетні трансферти як інструмент фінансового вирівнювання

1.Зміст міжбюджетних відносин та особливості їх організації.

2.Види міжбюджетних трансфертів та їх характеристика: європейський досвід.

3.Концептуальні підходи до класифікації трансфертів за Бюджетним кодексом України.

4.Фінансове вирівнювання розвитку територій: сутність, необхідність та принципи.

9.Лекція на тему:

Позабюджетні джерела місцевого самоврядування: основи управління

  1. Муніципальний кредит та муніципальні (місцеві) запозичення: світова практика.
  2. Формування сучасної української системи місцевих запозичень та становлення ринку місцевих запозичень.
  3. Місцеві гарантії: специфіка, умови та порядок надання.
  4.  Муніципальний борг: економічний зміст та особливості управління

 

10.Лекція на тему:

 Ефективність управління муніципальними фінансами. Бенчмаркінг 

  1. Ефективність управління муніципальними фінансами: економічний зміст та базові засади її оцінювання. 
  2. Бенчмаркінг («еталонне  порівняння»)  як інноваційний інструментарій оцінювання ефективності системи муніципальних (місцевих) фінансів.
  3. Методологія проведення бенчмаркінгу.

 

 

 

4.2.ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ/ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ ДЛЯ СТУДЕНТІВ ДЕННОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ

 

В процесі викладання дисципліни «Управління муніципальними фінансами» передбачається набуття студентами загальних (інструментальних, міжособистісних та системних), глобальних та спеціальних (фахових) компетентностей, на формування яких спрямовані, зокрема, семінарські та практичні заняття з дисципліни (див. вступ).

Семінарські та практичні заняття передбачають  використання інноваційних технологій та можуть проводитися у наступних формах за вибором викладача, таких як:

  • розгорнута бесіда;
  • вирішення ситуаційних вправ;
  • міні-кейс;
  • дискусія з елементами аналізу;
  • розв’язання проблемних завдань;
  •  «мозковий штурм»;
  • робота в малих творчих групах;
  • конференція;
  • дискусія;
  • рольова гра;
  • тренінг;
  • інші прогресивні форми.

Інноваційні технології з даної дисципліни застосовуються у різних формах та розраховані на 24 год. (12 занять).

 

СТРУКТУРА ЗАНЯТЬ

 

Заняття

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

Тема

1,2

3

3

4

4

5,6,7

5,6,7

8

9

10

5-10

1-10

Години

2

2

2

2

2

2

2

2

2

2

2

2

Контрольна робота

 

 

 

 

№1

 

 

 

 

 

№2

 

 

 

3аняття 1.

Тема 1. «Управління муніципальними фінансами» як галузь науки.

Тема 2. Міжнародні стандарти та конституційно-правові засади управління муніципальними фінансами в Україні 

РОБОТА В АУДИТОРІЇ.                                                                          2 год.

  • Завдання: сформувати компетентності на основі одержаних знань з дисципліни та практичних вмінь
  • Сформувати знання:
  • ознайомитися в цілому з дисципліною, дослідити, як це подано в монографічній і періодичній літературі;
  • з’ясувати термінологічний апарат, що стосується муніципальних фінансів;
  • ознайомитися із нормативно-правовою базою формування та розвитку муніципальних фінансів в Україні, спробувати знайти в них суперечності і недоліки та з’ясувати можливості їх удосконалення.
  • Сформувати практичні вміння:
  • експертних оцінок проектів нормативних актів у сфері муніципальних фінансів;
  • одержати початкові навички щодо моніторингу, аналізу та експертних оцінок у сфері муніципальних фінансів.

ПЛАН ЗАНЯТТЯ

  1. Основні термінологічні засади для вивчення дисципліни. Об’єкт і предмет дисципліни.
  2. Міжнародні стандарти організації муніципальних фінансів.
  3. Законодавче забезпечення формування та розвитку муніципальних фінансів в Україні до початку реформ 2014 року.
  4. Актуалізація та особливості реформування нормативної бази муніципальних фінансів в Україні з 2014 року в контексті сучасних реформ.
  • Інформаційне забезпечення:

1.

Конституція України

2.

Закон України «Про місцеве самоврядування»

3.

Бюджетний кодекс України

4.

Податковий кодекс України

5.

Проекти законів України в контекті сучасних реформ

6.

Всесвітня декларація місцевого самоврядування (вересень 1985 р.)

7

Європейської хартії місцевого самоврядування у формуванні муніципальних фінансів (жовтень 1985 р.)

8.

Європейська хартія міст та Європейська декларація прав міст (березень 1992 р.)

9.

Декларація про принципи місцевого самоврядування в країнах СНД (1993 р.)

10.

Інтернет-джерела

11.

Ілюстративний матеріал до теми (таблиці,схеми тощо)

 

3аняття 2 та 3.

Тема 3. Базові детермінанти, концептуальні засади та моделі управління муніципальними фінансами: світова практика

РОБОТА В АУДИТОРІЇ.                                                                          4 год.

  • Завдання: сформувати компетентності на основі одержаних знань з дисципліни та практичних вмінь
  • Сформувати знання:
  • щодо соціально-економічного призначення муніципальних фінансів;
  • що є базовими детермінантами функціонування муніципальних фінансів;
  • чим відрізняється функціонування муніципальних фінансів з точки зору світової практики;
  • що є базовими засадами функціонування муніципальних фінансів;
  •  які особливості сучасного періоду розвитку муніципальних фінансів і яким чином це забезпечуються в Україні.
  • Сформувати практичні вміння:
  • експертних оцінок проектів нормативних актів в сфері муніципальних фінансів у зв’язку з процесами реформування;
  • володіння методами компаративного аналізу складу місцевих фінансових інститутів в Україні та зарубіжних країнах;
  • застосовування існуючих підходів та методик з метою аналізу базових засад функціонування муніципальних фінансів;
  • одержання початкових навичок щодо моніторингу, аналізу та експертних оцінок у сфері муніципальних фінансів;
  • аналізу правомірності управлінських рішень, що приймаються у сфері муніципальних фінансів в контексті сучасних реформ в Україні.

ПЛАН ЗАНЯТТЯ

  1. Муніципальні фінанси: сутність, функції та роль в економічній системі. Муніципальні фінанси як інструмент забезпечення фінансовими ресурсами місцевого економічного розвитку громади.
  2. Склад місцевих фінансових інститутів в Україні та зарубіжних країнах.
  3. Форма державного (політичного) устрою країни як базова детермінанта функціонування муніципальних фінансів. Територіальна організація публічної влади як визначальна основа функціонування муніципальних фінансів. 
  4.   Модель муніципального управління та функціонування інституту місцевого самоврядування як базові засади функціонування муніципальних фінансів.
  5. Особливості бюджетного устрою, модель організації міжбюджетних відносин та бюджетно-податкова політика центрального уряду країни. 
  • Інформаційне забезпечення:

1.

Бюджетний кодекс України

2.

Податковий кодекс України

3.

Звіт Міністерства фінансів України "Про виконання Державного бюджету України за … рік" та місцевих бюджетів за … рік

4.

Моніторинг виконання місцевих бюджетів в Україні за … рік

5.

Моніторинг виконання зведеного бюджету України за … рік

6.

Проекти законів України в контекті сучасних реформ

7

Інтернет-джерела

8.

Ілюстративний матеріал до теми (таблиці,схеми тощо)

 

3аняття 4 та 5.

Тема 4.Бюджетна децентралізація: сутність, критерії оцінки, європейський досвід та перспективи реалізації в Україні

 

РОБОТА В АУДИТОРІЇ.                                                                          4 год.

  • Завдання: сформувати компетентності на основі одержаних знань з дисципліни та практичних вмінь.
  • Сформувати знання:
  • з’ясувати, як функціонує бюджетний механізм з точки зору бюджетної децентралізації в європейських країнах, дослідити його специфіку на прикладі конкретних країн;
  • ознайомитися з показниками кількісної та якісної оцінки ступеню бюджетної децентралізації;
  • ознайомитися з основними засадами, методами та світовим досвідом податкової децентралізації;
  • засвоїти інструментарій, що використовується в європейській практиці в рамках існуючих моделей фінансового забезпечення місцевого самоврядування;
  • ознайомитися зі змістом та ефектами українських реформ в ракурсі децентралізації  публічного управління та  бюджетної децентралізації з метою перспектив розвитку муніципальних фінансів.
  • Сформувати практичні вміння:
  • експертних оцінок проектів нормативних актів щодо чіткої регламентації функцій і розподілу повноважень та відповідальності між різними рівнями виконавчої влади у сфері міжбюджетних відносин;
  • застосовування методологічного інструментарію  бюджетного механізму, насамперед державного регулювання міжбюджетних відносин;
  • одержання початкових навичок щодо моніторингу, аналізу та експертних оцінок;
  • аналізу правомірності управлінських рішень, що приймаються в сфері муніципальних фінансів в контексті сучасних реформ в Україні.

ПЛАН ЗАНЯТТЯ

  1. Бюджетна децентралізація: сутність та складові.   
  2. Ступінь бюджетної децентралізації: кількісна та якісна оцінка.
  3. Податкова децентралізація: сутність та методи.
  4.   Моделі фінансового забезпечення місцевого самоврядування: європейська практика.
  5. Децентралізація публічного управління в Україні як передумова бюджетної  децентралізації. Українські реформи та перспективи розвитку муніципальних фінансів.

 

КОНТРОЛЬНА РОБОТА №1

Проведення тестового опитування студентів за темами 1 – 4.

 

  • Інформаційне забезпечення:

1.

Бюджетний кодекс України

2.

Закон України «Про Державний бюджет на…рік» з додатками

3.

Звіт Міністерства фінансів України "Про виконання Державного бюджету України за … рік" та місцевих бюджетів за … рік

4

Звіт Рахункової палати України "Про виконання Державного бюджету України за … рік" та місцевих бюджетів за … рік

5.

Моніторинг виконання зведеного бюджету України за … рік

6

Моніторинг виконання місцевих бюджетів в Україні за … рік

7.

Інтернет-джерела

8.

Ілюстративний матеріал до теми (таблиці, схеми тощо)

 

3аняття 6 та 7.

 Тема 5. Бюджетування як базова складова управління муніципальними фінансами

Тема 6. Основи управління доходами бюджетів місцевого самоврядування

Тема 7. Основи управління видатками бюджетів місцевого самоврядування

РОБОТА В АУДИТОРІЇ.                                                                          4 год.

  • Завдання: сформувати компетентності на основі одержаних знань з дисципліни та практичних вмінь.
  • Сформувати знання:
  • розглянути роль та особливості муніципальних (локальних) бюджетів у соціально-економічному розвитку муніципалітетів;
  • з’ясувати склад дохідної бази муніципальних (локальних) бюджетів в моделях європейських країн та українській моделі;
  • дослідити теоретичні основи, зарубіжний досвід, вітчизняну практику та тенденції реформування місцевого оподаткування;
  • ознайомитися із загальною характеристикою видатків місцевих бюджетів в  європейських країнах, а також зі складом, структурою, динамікою та пріоритетами видатків місцевих бюджетів як фінансової бази органів місцевого самоврядування в Україні.
  • Сформувати практичні вміння:
  • експертних оцінок проектів внесення змін до Податкового кодексу України щодо місцевого оподаткування;
  • одержання початкових навичок щодо моніторингу, аналізу та експертних оцінок щодо доходної частини муніципальних бюджетів, насамперед щодо місцевого оподаткування;
  • використання інструментарію моніторингу, аналізу та експертних оцінок щодо видаткової частини муніципальних бюджетів;
  • аналізу ефективності реформування місцевих бюджетів;
  • аналізу правомірності управлінських рішень, що приймаються щодо формування та виконання бюджетів місцевого самоврядування.

ПЛАН ЗАНЯТТЯ

  1. Місцевий (локальний) бюджет як центральна ланка фінансової системи місцевого самоврядування. Роль та особливості муніципальних (локальних) бюджетів у соціально-економічному розвитку муніципалітетів.
  2. Бюджети місцевого самоврядування у складі бюджетної системи України.
  3. Тенденції розвитку та склад дохідної бази муніципальних (локальних) бюджетів: європейський досвід. Доходи бюджетів місцевого самоврядування: українська модель.
  4. Місцеве оподаткування: теоретичні основи (економічна природа), зарубіжний досвід, вітчизняна практика та тенденції реформування.
  5. Загальна характеристика видатків місцевих бюджетів: європейський досвід.
  6. Організаційно-правові засади формування видаткової частини муніципальних бюджетів в Україні. Склад, структура, динаміка та пріоритети видатків місцевих бюджетів як фінансової бази органів місцевого самоврядування в Україні.
  • Інформаційне забезпечення:

1.

Бюджетний кодекс України

2.

Податковий кодекс України

3.

Звіт Міністерства фінансів України "Про виконання Державного бюджету України за … рік" та місцевих бюджетів за … рік

4.

Моніторинг виконання місцевих бюджетів в Україні за … рік

5.

Моніторинг виконання зведеного бюджету України за … рік

6.

Проекти законів України в контекті сучасних реформ

7

Інтернет-джерела

8.

Ілюстративний матеріал до теми (таблиці,схеми тощо)

 

3аняття 8.

Тема 8. Міжбюджетні трансферти як інструмент фінансового вирівнювання

РОБОТА В АУДИТОРІЇ.                                                                          2 год.

  • Завдання: сформувати компетентності на основі одержаних знань з дисципліни та практичних вмінь.
  • Сформувати знання:
  • функцій та повноважень місцевого самоврядування;
  • основних концептуальних засад функціонування муніципальних фінансів з точки зору світової практики (розподілу видаткових повноважень та розмежування податкових компетенцій (джерел доходів) між органами публічної влади різних рівнів);
  • видів міжбюджетних трансфертів з точки зору європейського досвіду та  основних підходів до класифікації трансфертів за Бюджетним кодексом України;
  • основних засад та принципів фінансового вирівнювання розвитку територій, засвоїти його інструментарій в Україні;
  • яким чином оцінити вплив міжбюджетних відносин на муніципальні фінанси з урахуванням критеріїв, що його визначають.
  • Сформувати практичні вміння:
  • експертних оцінок проектів нормативних актів в сфері муніципальних фінансів;
  • володіння підходами та методами, які використовуються у світовій практиці у сфері міжбюджетних відносин; 
  • одержання початкових навичок щодо моніторингу, аналізу та експертних оцінок;
  • аналізу правомірності управлінських рішень, що приймаються в сфері муніципальних фінансів в контексті сучасних реформ в Україні.

ПЛАН ЗАНЯТТЯ

  1. Основоположні принципи розподілу фінансово-правової компетенції (або розмежування повноважень) між органами публічної влади. Функції та повноваження місцевого самоврядування в країнах Європи та в Україні (необхідність реформування в контексті європейської доктрини).
  2. Концептуальні засади розподілу видаткових повноважень. Основи розмежування податкових компетенцій (джерел доходів) між органами публічної влади різних рівнів.
  3. Зміст міжбюджетних відносин та особливості їх організації. Світова практика розмежування доходів.
  4. Види міжбюджетних трансфертів та їх характеристика: європейський досвід. Концептуальні підходи до класифікації трансфертів за Бюджетним кодексом України.
  5. Фінансове вирівнювання розвитку територій: сутність, необхідність та принципи.
  • Інформаційне забезпечення:

1.

Бюджетний кодекс України

2.

Закон України «Про Державний бюджет на…рік» з додатками

3.

Звіт Міністерства фінансів України "Про виконання Державного бюджету України за … рік" та місцевих бюджетів за … рік

4

Звіт Рахункової палати України "Про виконання Державного бюджету України за … рік" та місцевих бюджетів за … рік

5.

Моніторинг виконання зведеного бюджету України за … рік

6

Моніторинг виконання місцевих бюджетів в Україні за … рік

7.

Інтернет-джерела

8.

Ілюстративний матеріал до теми (таблиці, схеми тощо)

 

 

3аняття 9.

Тема 9. Позабюджетні джерела місцевого самоврядування: оснои управління

РОБОТА В АУДИТОРІЇ.                                                                          2 год.

  • Завдання: сформувати компетентності на основі одержаних знань з дисципліни та практичних вмінь.
  • Сформувати знання:
  • змісту муніципального кредиту, муніципальних (місцевих) запозичень та їх особливостей в різних країнах та в Україні;
  • специфіки, умов та порядку надання місцевих гарантій;
  • основних індикаторів, що використовуються  при оцінюванні муніципального боргу та особливостей управління ним;
    • зарубіжного досвіду створення місцевих цільових (позабюджетних) фондів та особливостей сучасної практики створення цільових фондів органів місцевого самоврядування в Україні.
  • Сформувати практичні вміння:
  • одержання початкових навичок щодо моніторингу, аналізу та експертних оцінок муніципальних (місцевих) запозичень, місцевих гарантій та муніципального боргу;
  • аналізу правомірності управлінських рішень, що приймаються з метою створення цільових фондів органів місцевого самоврядування.

ПЛАН ЗАНЯТТЯ

  1. Муніципальний кредит та муніципальні (місцеві) запозичення: світова практика. Формування сучасної української системи місцевих запозичень та становлення ринку місцевих запозичень.
  2. Місцеві гарантії: специфіка, умови та порядок надання.
  3. Муніципальний борг: економічний зміст та особливості управління.
  4. Зарубіжний досвід створення місцевих цільових (позабюджетних) фондів.
  5. Нормативно-правова база функціонування позабюджетних та валютних фондів місцевого самоврядування в Україні та її розвиток. Особливості сучасної практики створення цільових фондів органів місцевого самоврядування в Україні.
  • Інформаційне забезпечення:

1.

Основна та додаткова література до дисципліни

2.

Інформаційні та аналітичні матеріали державних установ та науково-дослідних інститутів

3.

Інтернет-джерела тощо

 

 

3аняття 9 та 10.

Тема 10. Ефективність управління муніципальними фінансами. Бенчмаркінг

РОБОТА В АУДИТОРІЇ.                                                                         4 год.

  • Завдання: сформувати компетентності на основі одержаних знань з дисципліни та практичних вмінь.
  • Сформувати знання:
  • розглянути особливості управління муніципальними фінансами в зарубіжних країнах та в Україні: бюджетування на місцевомурівні, фінансовий контроль та ін.;
  • ознайомитися із основами управління комунальною власністю та комунальним майном в європейських країнах та Україні;
  • дослідити базові засади оцінювання ефективності управління муніципальними фінансами;
  • бенчмаркінгу, його змісту та методології проведення з урахуванням зарубіжного досвіду та перспектив впровадження у вітчизняну практику.
  • Сформувати практичні вміння:
  • одержання початкових навичок використання інструментарію моніторингу, аналізу та експертних оцінок щодо окремих складових управління муніципальними фінансами;
  • одержання початкових навичок використання інструментарію моніторингу, аналізу та експертних оцінок щодо управління комунальною власністю та комунальним майном;
  • оцінювання ефективності управління муніципальними фінансами, зокрема методології проведення бенчмаркінгу;
  • аналізу правомірності управлінських рішень, що приймаються з метою підвищення ефективності управління муніципальними фінансами.

ПЛАН ЗАНЯТТЯ

  1. Управління муніципальними фінансами: уроки світової практики.     Бюджетування на місцевому рівні як базова складова управління муніципальними фінансами. Система казначейського обслуговування місцевих бюджетів. Фінансовий контроль у сфері місцевого самоврядування.
  2. Управління комунальною власністю та комунальним майном в європейських країнах та Україні.
  3. Ефективність управління муніципальними фінансами: економічний зміст та базові засади її оцінювання. 
  4.   Бенчмаркінг («еталонне  порівняння»)  як інноваційний інструментарій оцінювання ефективності системи муніципальних (місцевих) фінансів. Методологія проведення бенчмаркінгу.
  • Інформаційне забезпечення:

1.

Основна та додаткова література до дисципліни

2.

Інформаційні та аналітичні матеріали державних установ та науково-дослідних інститутів

3.

Інтернет-джерела тощо

 

Заняття 11.

КОНТРОЛЬНА РОБОТА №2

Проведення тестового опитування студентів за темами 5-10.

 

3аняття 12.

ПІДСУМКОВЕ ЗАНЯТТЯ З ДИСЦИПЛІНИ

Теми 1–10. Моніторинг ефективності сучасних реформ,

 що стосуються розвитку муніципальних фінансів в Україні

РОБОТА В АУДИТОРІЇ.                                                                                    2 год.

Завдання: сформувати компетентності на основі одержаних знань з дисципліни та практичних вмінь (див. вступ до робочої програми)

Сформувати знання:

  • загальних особливостей світової та національної практики у сфері муніципальних фінансів.

Сформувати практичні вміння:

  • одержати початкові навички щодо моніторингу, аналізу та експертних оцінок у сфері муніципальних фінансів при підготовці до доповідей з презентаціями.

ПЛАН ЗАНЯТТЯ

  1. У формі конференції заслухати підготовлені студентами доповіді (з презентаціями із застосуванням презентаційних технологій засобами Power Point, що є результатом виконання групового інформаційно-аналітичного завдання, зміст якого подано в розділі 8 відповідно до поставленої проблематики, їх відповіді на запитання.
  2. З метою освоєння дисципліни провести обговорення поставлених питань.
  • Інформаційне забезпечення:

1.

Основна та додаткова література до дисципліни

2.

Інформаційні та аналітичні матеріали державних установ та науково-дослідних інститутів

3.

Інтернет-джерела тощо

 

 

4.3. ПЛАНИ КОНТАКТНИХ ЗАНЯТЬ ДЛЯ СТУДЕНТІВ

ЗАОЧНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ

В процесі викладання дисципліни «Муніципальні фінанси» передбачається набуття студентами загальних (інструментальних, міжособистісних та системних), глобальних та спеціальних (фахових) компетентностей, на формування яких спрямовані, зокрема, контактні заняття з дисципліни (див. вступ). Контактні заняття передбачають  використання інноваційних технологій та можуть проводитися у різних формах за вибором викладача.

Контактні заняття з даної дисципліни застосовуються тільки на заочній формі навчання та розраховані на 28 год. аудиторного часу (10 годин - установча сесія, 18 год. - в міжсесійний період).

Результатом контактних занять є перевірка рівня засвоєння студентом навчального матеріалу з дисципліни у вигляді семінару-конференції із застосуванням презентаційних технологій засобами Power Point, що є одним із можливих варіантів застосування інноваційних навчальних технологій. На заключні заняття виносяться підготовлені студентами презентації як результат виконання групового інформаційно-аналітичного завдання, зміст якого подано в розділі 8. 

Але поряд з цим під час контактних занять передбачається проведення  контрольних робіт, тобто узагальнена перевірка рівня засвоєння навчального матеріалу. Зміст та оцінювання результатів  контрольних робіт  подаються у розділі 8.

Як один із можливих варіантів пропонується наступний підхід до проведення контактних занять з дисципліни для заочників:

 

 

 

Контактні

заняття:

 

1-й рік навч.

№1-5

№1

№2

№3

№4

№5

Год.

10 год.

2

2

2

2

2

Теми

1-10

1-3

4

5,6,7

8,9

10

2-й рік навч.

№6-14

6

7

8

9

10

11

12

13

14

Год.

18 год.

2

2

2

2

2

2

2

2

2

Теми

5-10

практичні

заняття:

до теми № 5 - 7

практичні

заняття:

до теми

 № 8 - 10

контрробота.

підсумкові заняття:

конференція

з презентаціями

захист інд. робіт

Всього

 

28 год.

 

 

3аняття 1

Частина 1: теми 1 та 2 (ознайомлення)

Тема 1. «Управління муніципальними фінансами» як галузь науки

Тема 2. Міжнародні стандарти та конституційно-правові засади управління муніципальними фінансами в Україні

РОБОТА В АУДИТОРІЇ.                                                                             1 год.

  • Завдання: сформувати компетентності на основі одержаних знань з дисципліни та практичних вмінь
  • Сформувати знання:
  • ознайомитися в цілому з дисципліною, дослідити, як це подано в монографічній і періодичній літературі;
  • з’ясувати термінологічний апарат, що стосується муніципальних фінансів;
  • ознайомитися із нормативно-правовою базою формування та розвитку муніципальних фінансів в Україні, спробувати знайти в них суперечності і недоліки та з’ясувати можливості їх удосконалення.
  • Сформувати практичні вміння:
  • експертних оцінок проектів нормативних актів у сфері муніципальних фінансів;
  • одержати початкові навички щодо моніторингу, аналізу та експертних оцінок у сфері муніципальних фінансів.

ПЛАН ЗАНЯТТЯ

1.

Установча міні-лекція

2.

Міні-семінар – розгорнута бесіда

3.

Виконання індивідуальних та групових завдань

 

  • Інформаційне забезпечення:

1.

Конституція України

2.

Закон України «Про місцеве самоврядування»

3.

Бюджетний кодекс України

4.

Податковий кодекс України

5.

Проекти законів України в контекті сучасних реформ

6.

Всесвітня декларація місцевого самоврядування (вересень 1985 р.)

7

Європейської хартії місцевого самоврядування у формуванні муніципальних фінансів (жовтень 1985 р.)

8.

Європейська хартія міст та Європейська декларація прав міст (березень 1992 р.)

9.

Декларація про принципи місцевого самоврядування в країнах СНД (1993 р.)

10.

Інтернет-джерела

11.

Ілюстративний матеріал до теми (таблиці,схеми тощо)

 

Частина 2: тема 3 (ознайомлення)

Тема 3. Базові детермінанти, концептуальні засади та моделі управління муніципальними фінансами: світова практика

РОБОТА В АУДИТОРІЇ.                                                                          1 год.

  • Завдання: сформувати компетентності на основі одержаних знань з дисципліни та практичних вмінь
  • Сформувати знання:
  • щодо соціально-економічного призначення муніципальних фінансів;
  • що є базовими детермінантами функціонування муніципальних фінансів;
  • чим відрізняється функціонування муніципальних фінансів з точки зору світової практики;
  • що є базовими засадами функціонування муніципальних фінансів;
  •  які особливості сучасного періоду розвитку муніципальних фінансів і яким чином це забезпечуються в Україні.
  • Сформувати практичні вміння:
  • експертних оцінок проектів нормативних актів в сфері муніципальних фінансів у зв’язку з процесами реформування;
  • володіння методами компаративного аналізу складу місцевих фінансових інститутів в Україні та зарубіжних країнах;
  • застосовування існуючих підходів та методик з метою аналізу базових засад функціонування муніципальних фінансів;
  • одержання початкових навичок щодо моніторингу, аналізу та експертних оцінок у сфері муніципальних фінансів;
  • аналізу правомірності управлінських рішень, що приймаються у сфері муніципальних фінансів в контексті сучасних реформ в Україні.

ПЛАН ЗАНЯТТЯ

1.

Установча міні-лекція

2.

Міні-семінар – розгорнута бесіда

3.

Виконання індивідуальних та групових завдань

  • Інформаційне забезпечення:

1.

Бюджетний кодекс України

2.

Податковий кодекс України

3.

Звіт Міністерства фінансів України "Про виконання Державного бюджету України за … рік" та місцевих бюджетів за … рік

4.

Моніторинг виконання місцевих бюджетів в Україні за … рік

5.

Моніторинг виконання зведеного бюджету України за … рік

6.

Проекти законів України в контекті сучасних реформ

7

Інтернет-джерела

8.

Ілюстративний матеріал до теми (таблиці,схеми тощо)

 

3аняття 2. (ознайомлення)

Тема 4.Бюджетна децентралізація: сутність, критерії оцінки, європейський досвід та перспективи реалізації в Україні

РОБОТА В АУДИТОРІЇ.                                                                          2 год.

  • Завдання: сформувати компетентності на основі одержаних знань з дисципліни та практичних вмінь.
  • Сформувати знання:
  • з’ясувати, як функціонує бюджетний механізм з точки зору бюджетної децентралізації в європейських країнах, дослідити його специфіку на прикладі конкретних країн;
  • ознайомитися з показниками кількісної та якісної оцінки ступеню бюджетної децентралізації;
  • ознайомитися з основними засадами, методами та світовим досвідом податкової децентралізації;
  • засвоїти інструментарій, що використовується в європейській практиці в рамках існуючих моделей фінансового забезпечення місцевого самоврядування;
  • ознайомитися зі змістом та ефектами українських реформ в ракурсі децентралізації  публічного управління та  бюджетної децентралізації з метою перспектив розвитку муніципальних фінансів.
  • Сформувати практичні вміння:
  • експертних оцінок проектів нормативних актів щодо чіткої регламентації функцій і розподілу повноважень та відповідальності між різними рівнями виконавчої влади у сфері міжбюджетних відносин;
  • застосовування методологічного інструментарію  бюджетного механізму, насамперед державного регулювання міжбюджетних відносин;
  • одержання початкових навичок щодо моніторингу, аналізу та експертних оцінок;
  • аналізу правомірності управлінських рішень, що приймаються в сфері муніципальних фінансів в контексті сучасних реформ в Україні.

ПЛАН ЗАНЯТТЯ

1.

Установча міні-лекція

2.

Міні-семінар – розгорнута бесіда

3.

Виконання індивідуальних та групових завдань

 

  • Інформаційне забезпечення:

1.

Бюджетний кодекс України

2.

Закон України «Про Державний бюджет на…рік» з додатками

3.

Звіт Міністерства фінансів України "Про виконання Державного бюджету України за … рік" та місцевих бюджетів за … рік

4

Звіт Рахункової палати України "Про виконання Державного бюджету України за … рік" та місцевих бюджетів за … рік

5.

Моніторинг виконання зведеного бюджету України за … рік

6

Моніторинг виконання місцевих бюджетів в Україні за … рік

7.

Інтернет-джерела

8.

Ілюстративний матеріал до теми (таблиці, схеми тощо)

 

 

3аняття 3. (ознайомлення)

Тема 5. Бюджетування як базова складова управління муніципальними фінансами

Тема 6. Основи управління доходами бюджетів місцевого самоврядування

Тема 7. Основи управління видатками бюджетів місцевого самоврядування

    РОБОТА В АУДИТОРІЇ.                                                                                1 год.

  • Завдання: сформувати компетентності на основі одержаних знань з дисципліни та практичних вмінь.
  • Сформувати знання:
  • розглянути роль та особливості муніципальних (локальних) бюджетів у соціально-економічному розвитку муніципалітетів;
  • з’ясувати склад дохідної бази муніципальних (локальних) бюджетів в моделях європейських країн та українській моделі;
  • дослідити теоретичні основи, зарубіжний досвід, вітчизняну практику та тенденції реформування місцевого оподаткування;
  • ознайомитися із загальною характеристикою видатків місцевих бюджетів в  європейських країнах, а також зі складом, структурою, динамікою та пріоритетами видатків місцевих бюджетів як фінансової бази органів місцевого самоврядування в Україні.
  • Сформувати практичні вміння:
  • експертних оцінок проектів внесення змін до Податкового кодексу України щодо місцевого оподаткування;
  • одержання початкових навичок щодо моніторингу, аналізу та експертних оцінок щодо доходної частини муніципальних бюджетів, насамперед щодо місцевого оподаткування;
  • використання інструментарію моніторингу, аналізу та експертних оцінок щодо видаткової частини муніципальних бюджетів;
  • аналізу ефективності реформування місцевих бюджетів;
  • аналізу правомірності управлінських рішень, що приймаються щодо формування та виконання бюджетів місцевого самоврядування.

ПЛАН ЗАНЯТТЯ

1.

Установча міні-лекція

2.

Міні-семінар – розгорнута бесіда

3.

Виконання індивідуальних та групових завдань

 

  • Інформаційне забезпечення:

1.

Бюджетний кодекс України

2.

Податковий кодекс України

3.

Звіт Міністерства фінансів України "Про виконання Державного бюджету України за … рік" та місцевих бюджетів за … рік

4.

Моніторинг виконання місцевих бюджетів в Україні за … рік

5.

Моніторинг виконання зведеного бюджету України за … рік

6.

Проекти законів України в контекті сучасних реформ

7

Інтернет-джерела

8.

Ілюстративний матеріал до теми (таблиці,схеми тощо)

 

3аняття 4. (ознайомлення)

Частина 1:Тема 8. Міжбюджетні трансферти як інструмент фінансового вирівнювання

РОБОТА В АУДИТОРІЇ.                                                                          1 год.

  • Завдання: сформувати компетентності на основі одержаних знань з дисципліни та практичних вмінь.
  • Сформувати знання:
  • функцій та повноважень місцевого самоврядування;
  • основних концептуальних засад функціонування муніципальних фінансів з точки зору світової практики (розподілу видаткових повноважень та розмежування податкових компетенцій (джерел доходів) між органами публічної влади різних рівнів);
  • видів міжбюджетних трансфертів з точки зору європейського досвіду та  основних підходів до класифікації трансфертів за Бюджетним кодексом України;
  • основних засад та принципів фінансового вирівнювання розвитку територій, засвоїти його інструментарій в Україні;
  • яким чином оцінити вплив міжбюджетних відносин на муніципальні фінанси з урахуванням критеріїв, що його визначають.
  • Сформувати практичні вміння:
  • експертних оцінок проектів нормативних актів в сфері муніципальних фінансів;
  • володіння підходами та методами, які використовуються у світовій практиці у сфері міжбюджетних відносин; 
  • одержання початкових навичок щодо моніторингу, аналізу та експертних оцінок;
  • аналізу правомірності управлінських рішень, що приймаються в сфері муніципальних фінансів в контексті сучасних реформ в Україні.

ПЛАН ЗАНЯТТЯ

  1. Основоположні принципи розподілу фінансово-правової компетенції (або розмежування повноважень) між органами публічної влади. Функції та повноваження місцевого самоврядування в країнах Європи та в Україні (необхідність реформування в контексті європейської доктрини).
  2. Концептуальні засади розподілу видаткових повноважень. Основи розмежування податкових компетенцій (джерел доходів) між органами публічної влади різних рівнів.
  3. Зміст міжбюджетних відносин та особливості їх організації. Світова практика розмежування доходів.
  4. Види міжбюджетних трансфертів та їх характеристика: європейський досвід. Концептуальні підходи до класифікації трансфертів за Бюджетним кодексом України.
  5. Фінансове вирівнювання розвитку територій: сутність, необхідність та принципи.
  • Інформаційне забезпечення:

1.

Бюджетний кодекс України

2.

Закон України «Про Державний бюджет на…рік» з додатками

3.

Звіт Міністерства фінансів України "Про виконання Державного бюджету України за … рік" та місцевих бюджетів за … рік

4

Звіт Рахункової палати України "Про виконання Державного бюджету України за … рік" та місцевих бюджетів за … рік

5.

Моніторинг виконання зведеного бюджету України за … рік

6

Моніторинг виконання місцевих бюджетів в Україні за … рік

7.

Інтернет-джерела

8.

Ілюстративний матеріал до теми (таблиці, схеми тощо)

 

Частина 2: Тема 9. Позабюджетні джерела місцевого самоврядування: оснои управління

РОБОТА В АУДИТОРІЇ.                                                                         1 год.

  • Завдання: сформувати компетентності на основі одержаних знань з дисципліни та практичних вмінь.
  • Сформувати знання:
  • змісту муніципального кредиту, муніципальних (місцевих) запозичень та їх особливостей в різних країнах та в Україні;
  • специфіки, умов та порядку надання місцевих гарантій;
  • основних індикаторів, що використовуються  при оцінюванні муніципального боргу та особливостей управління ним;
  • зарубіжного досвіду створення місцевих цільових (позабюджетних) фондів та особливостей сучасної практики створення цільових фондів органів місцевого самоврядування в Україні.
  • Сформувати практичні вміння:
  • одержання початкових навичок щодо моніторингу, аналізу та експертних оцінок муніципальних (місцевих) запозичень, місцевих гарантій та муніципального боргу;
  • аналізу правомірності управлінських рішень, що приймаються з метою створення цільових фондів органів місцевого самоврядування;

ПЛАН ЗАНЯТТЯ

1.

Установча міні-лекція

2.

Міні-семінар – розгорнута бесіда

3.

Виконання індивідуальних та групових завдань

 

  • Інформаційне забезпечення:

1.

Основна та додаткова література до дисципліни

2.

Інформаційні та аналітичні матеріали державних установ та науково-дослідних інститутів

3.

Інтернет-джерела тощо

 

Заняття 5. (ознайомлення)

Тема 10. Ефективність управління муніципальними фінансами. Бенчмаркінг

РОБОТА В АУДИТОРІЇ.                                                                         4 год.

  • Завдання: сформувати компетентності на основі одержаних знань з дисципліни та практичних вмінь.
  • Сформувати знання:
  • дослідити базові засади оцінювання ефективності управління муніципальними фінансами;
  • бенчмаркінгу, його змісту та методології проведення з урахуванням зарубіжного досвіду та перспектив впровадження у вітчизняну практику.
  • Сформувати практичні вміння:
  • одержання початкових навичок використання інструментарію моніторингу, аналізу та експертних оцінок ефективності управління муніципальними фінансами;
  • оцінювання ефективності управління муніципальними фінансами, зокрема методології проведення бенчмаркінгу;
  • аналізу правомірності управлінських рішень, що приймаються з метою підвищення ефективності управління муніципальними фінансами.

ПЛАН ЗАНЯТТЯ

  1. Ефективність управління муніципальними фінансами: економічний зміст та базові засади її оцінювання. 
  2. Бенчмаркінг («еталонне  порівняння»)  як інноваційний інструментарій оцінювання ефективності системи муніципальних (місцевих) фінансів. Методологія проведення бенчмаркінгу.

Інформаційне забезпечення:

1.

Основна та додаткова література до дисципліни

2.

Інформаційні та аналітичні матеріали державних установ та науково-дослідних інститутів

3.

Інтернет-джерела тощо

 

Заняття 6 та 7.

ПРАКТИЧНІ ЗАНЯТТЯ

до теми 5 – 7 (див. зміст вище)

 

Заняття 8 та 9.

ПРАКТИЧНІ ЗАНЯТТЯ

до теми 8 – 10 (див. зміст вище)

 

Заняття 10.

КОНТРОЛЬНА РОБОТА

 2 год.

Проведення тестового опитування студентів за темами 1 – 10.

План заняття: з’ясувати узагальнений рівень засвоєння знань з дисципліни  шляхом письмового модульного контролю.

 

Заняття 11 – 14.

 ПІДСУМКОВІ ЗАНЯТТЯ З ДИСЦИПЛІНИ

Заняття 11.

Теми 1–10. Моніторинг ефективності сучасних реформ,

 що стосуються розвитку муніципальних фінансів в Україні

РОБОТА В АУДИТОРІЇ.                                                                                    2 год.

Завдання: сформувати компетентності на основі одержаних знань з дисципліни та практичних вмінь (див. вступ до робочої програми)

Сформувати знання:

  • загальних особливостей світової та національної практики у сфері муніципальних фінансів.

Сформувати практичні вміння:

  • одержати початкові навички щодо моніторингу, аналізу та експертних оцінок у сфері муніципальних фінансів при підготовці до доповідей з презентаціями.

ПЛАН ЗАНЯТТЯ

  1. У формі конференції заслухати підготовлені студентами доповіді (з презентаціями із застосуванням презентаційних технологій засобами Power Point, що є результатом виконання групового інформаційно-аналітичного завдання, зміст якого подано в розділі 8 відповідно до поставленої проблематики, їх відповіді на запитання.
  2. З метою освоєння дисципліни провести обговорення поставлених питань.
  • Інформаційне забезпечення:

1.

Основна та додаткова література до дисципліни

2.

Інформаційні та аналітичні матеріали державних установ та науково-дослідних інститутів

3.

Інтернет-джерела тощо

 

Заняття 12 (продовження)

Теми 1–10. Моніторинг ефективності сучасних реформ,

 що стосуються розвитку муніципальних фінансів в Україні

РОБОТА В АУДИТОРІЇ.                                                                                    2 год.

Завдання: сформувати компетентності на основі одержаних знань з дисципліни та практичних вмінь (див. вступ до робочої програми)

Сформувати знання:

  • загальних особливостей світової та національної практики у сфері муніципальних фінансів.

Сформувати практичні вміння:

  • одержати початкові навички щодо моніторингу, аналізу та експертних оцінок у сфері муніципальних фінансів при підготовці до доповідей з презентаціями.

ПЛАН ЗАНЯТТЯ

  1. У формі конференції заслухати підготовлені студентами доповіді (з презентаціями із застосуванням презентаційних технологій засобами Power Point, що є результатом виконання групового інформаційно-аналітичного завдання, зміст якого подано в розділі 8 відповідно до поставленої проблематики, їх відповіді на запитання.
  2. З метою освоєння дисципліни провести обговорення поставлених питань.
  • Інформаційне забезпечення:

1.

Основна та додаткова література до дисципліни

2.

Інформаційні та аналітичні матеріали державних установ та науково-дослідних інститутів

3.

Інтернет-джерела тощо

 

Заняття 13 (продовження)

Теми 1–10. Моніторинг ефективності сучасних реформ,

 що стосуються розвитку муніципальних фінансів в Україні

РОБОТА В АУДИТОРІЇ.                                                                                    2 год.

Завдання: сформувати компетентності на основі одержаних знань з дисципліни та практичних вмінь (див. вступ до робочої програми)

Сформувати знання:

  • загальних особливостей світової та національної практики у сфері муніципальних фінансів.

Сформувати практичні вміння:

  • одержати початкові навички щодо моніторингу, аналізу та експертних оцінок у сфері муніципальних фінансів при підготовці до доповідей з презентаціями.

ПЛАН ЗАНЯТТЯ

  1. У формі конференції заслухати підготовлені студентами доповіді (з презентаціями із застосуванням презентаційних технологій засобами Power Point, що є результатом виконання групового інформаційно-аналітичного завдання, зміст якого подано в розділі 8 відповідно до поставленої проблематики, їх відповіді на запитання.
  2. З метою освоєння дисципліни провести обговорення поставлених питань.
  • Інформаційне забезпечення:

1.

Основна та додаткова література до дисципліни

2.

Інформаційні та аналітичні матеріали державних установ та науково-дослідних інститутів

3.

Інтернет-джерела тощо

 

Заняття 14.

РОБОТА В АУДИТОРІЇ.                                                                                    2 год.

План заняття:

  1. Подання та захист студентами виконаних індивідуальних інформаційно-аналітичних завдань.
  2. Оцінювання результатів виконання індивідуальних інформаційно-аналітичних завдань.

 

4.4. ПЛАНИ НАВЧАЛЬНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА ЗАОЧНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ В МІЖСЕСІЙНИЙ ПЕРІОД

У міжсесійний період  студент має підготуватися до екзамену, а також:

  • виконати  індивідуальне інформаційно-аналітичне завдання;
  • виконати домашнє розрахункове завдання.

     Методичні поради та зміст індивідуальних інформаційно-аналітичних завдань та домашніх розрахункових завдань наведена у розділі 8.

Студент має самостійно обрати з переліку тему індивідуального інформаційно-аналітичного завдання та погодити її з викладачем під час Дня заочника.

Домашні розрахункові та індивідуальні інформаційно-аналітичні завдання виконуються в електронній формі.

Інформація про форми подання результатів виконання позааудиторних обов’язкових та вибіркових індивідуальних завдань, про терміни їх подання і реєстрації, про форми контролю, а також про сумарну кількість балів за виконання завдань наведені у Карті самостійної роботи студента заочної форми навчання (Розділ 6).

Оцінювання виконання завдань, що передбачені на міжсесійний період здійснюється за такими критеріями:

Максимальна оцінка за певний вид завдань

Рівень виконання

Відмінний

 

Добрий

 

Задовільний

 

Незадовільний

 

5

5

4

3

0

10

10

8

6

0

20

20

16

12

0

30

30

22

18

0

 

 

 

5. САМОСТІЙНА РОБОТА СТУДЕНТІВ

Самостійна робота студента (СРС) — це форма організації навчального процесу, при якій заплановані завдання виконуються студентом під методичним керівництвом викладача, але без його безпосередньої участі. Вона є основним засобом оволодіння навчальним матеріалом під час позааудиторної навчальної роботи.

Самостійна робота студентів над дисципліною «Управління муніципальними фінансами» складається з наступних елементів:

  • опрацювання теоретичних основ прослуханого лекційного матеріалу (інформація про перелік тем та питань, які розкриваються в лекціях, лектор подає під час лекційних занять);
  • вивчення окремих тем або питань, що передбачені для самостійного опрацювання (їх перелік лектор подає під час лекційних занять);
  • підготовка до семінарських/практичних занять (плани семінарських/ практичних занять представлені в розділі 4);
  • систематика вивченого матеріалу перед модульним контролем та заліком;
  • виконання розрахункових та тестових завдань, що будуть винесені для підсумкового контролю при виконанні письмової контрольної роботи (їх зміст подається в розділі 8);
  • виконання обов’язкових індивідуальних завдань та участь у груповому завданні з дисципліни;
  • систематизація вивченого матеріалу перед заліком з дисципліни та підготовка до нього щодо графіка навчального процесу.

Перелік завдань для СРС, форми звітності, терміни виконання та максимальна оцінка за її результати представлені в Карті самостійної роботи студента. Карта СРС, розроблена з урахуванням інноваційних форм роботи в аудиторії (див.8.1.1 та 8.2.1), включається до складу “Методичних матеріалів щодо змісту та організації СРС, поточного і підсумкового контролю їх знань”, які розміщені на сайті університету. Кожен студент повинен роздрукувати для себе карту СРС і визначитися щодо завдань своєї самостійної роботи та звітувати перед викладачем щодо їх виконання.

Форми практичної реалізації СРС з дисципліни «Управління муніципальними фінансами», а також форми контролю та звітності за неї в узагальненому вигляді представлені в таблиці нижче.

 

 

 

Види самостійної роботи студентів, форми контролю та звітності

 по дисципліні «УПРАВЛІННЯ МУНІЦИПАЛЬНИМИ ФІНАНСАМИ»

для студентів денної форми навчання

 

Види та форми самостійної роботи студентів

Форми контролю та звітності

І. Підготовка до поточних аудиторних занять

 

1.1. Вивчення обов’язкової та додаткової літератури, текстів лекцій тощо

1.2. Виконання домашнього розрахункового завдання

1.3. Підготовка до письмових контрольних робіт та інших форм поточного контролю

 

 

1.1. Активна участь в різних видах аудиторних занять

1.2. Перевірка правильності виконання завдань

1.3. Перевірка виконання  домашнього розрахункового завдання.

1.4. Написання та перевірка письмової контрольної роботи тощо

ІІ. Пошуково-аналітична робота

 

2.1. Пошук (підбір) та огляд літературних джерел за заданою проблематикою курсу

2.2. Аналітичний розгляд наукових публікацій за заданою проблематикою курсу

2.3. Виконання індивідуального інформаційно-аналітичного  завдання.

2.4.Участь у виконанні групового інформаційно-аналітичного  завдання

2.5. Написання дипломної роботи за темами, що відповідають дисципліні

 

 

2.1. Розгляд підготовлених матеріалів під час аудиторних занять або ІКР

2.2. Обговорення результатів проведеної роботи під час аудиторних занять або ІКР

2.3. Захист індивідуального інформаційно-аналітичного  завдання

2.4. Презентація групових інформаційно-аналітичних завдань

2.5. Захист дипломної роботи за темами, що відповідають дисципліні

 

ІІІ. Наукова робота

 

3.1. Участь в наукових студентських конференціях і семінарах

3.2. Підготовка наукових публікацій

3.3. Виконання завдань в рамках дослідницьких проектів кафедри

 

3.1. Доповіді на наукових студентських конференціях і семінарах

3.2. Обговорення з викладачем підготовлених матеріалів, подача в друк

3.3. Використання матеріалів в звіті з НДР

ІV. Практика

 

4.1. Проходження практики в Міністерстві економіки України чи в Міністерстві фінансів України

 

4.1.Звітування за результатами практики

 

 

6. ПОТОЧНИЙ І ПІДСУМКОВИЙ КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ

 

6.1. ДЕННА ФОРМА НАВЧАННЯ

 

6.1.1. КАРТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА

 

Перелік завдань для СРС, форми звітності, терміни виконання та максимальна оцінка за її результати представлені в карті самостійної роботи студента.

В навчальній карті СРС всі завдання по дисципліні є обов’язковими.

До них належать завдання, які студент зобов’язаний виконати для опанування даної дисципліни:

 1) підготовка до заліку (для денної та заочної форми навчання), яка охоплює самостійне вивчення питань теоретичного матеріалу дисципліни, опрацювання тестових завдань та розв’язання розрахункових завдань;

2) виконання індивідуального інформаційно-аналітичного завдання;

3) виконання домашнього розрахункового завдання;

4) участь у виконанні групового інформаційно-аналітичного завдання.

 

Кожен студент повинен визначитися щодо завдань своєї самостійної роботи та звітувати про їх виконання під час письмової контрольної роботи та їх захисту за графіком навчального процесу:

 

Заняття

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

Тема

1,2

3

3

4

4

5,6,7

5,6,7

8

9

10

5-10

1-10

Години

2

2

2

2

2

2

2

2

2

2

2

2

Контрольна робота

 

 

 

 

№1

 

 

 

 

 

№2

 

 

КАРТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА

з дисципліни «Управління муніципальними фінансами»

 

денна форма навчання

тем, що розглядаються

Форма самостійної роботи студента

Види занять

Год.

Макс.

кільк. балів

Відповіді (виступи) на аудиторних заняттях

Змістовий модуль №1

Заняття 1.

Тема 1. «Управління муніципальними фінансами» як галузь науки

Тема 2. Міжнародні стандарти та конституційно-правові засади управління муніципальними фінансами в Україні

Попередня підготовка з визначених питань,

заповнення таблиць

Розгорнута бесіда,

робота в малих  групах та ін.

 

 

 

2

5

Заняття 2.

Тема 3. Базові детермінанти, концептуальні засади та моделі управління муніципальними фінансами: світова практика

Пошук інформації для проведення експертних оцінок,

заповнення таблиць та побудова схем

Робота в малих  групах,

мозкова атака

 та ін.

 

 

 

 

 

2

5

Заняття 3.

Тема 3. Базові детермінанти, концептуальні засади та моделі управління муніципальними фінансами: світова практика

Пошукова робота з метою аналізу, заповнення таблиць та підготовка до написання експертних висновків

Робота в малих  групах,

конференція та ін.

 

 

 

 

 

 

2

5

Заняття 4. 

Тема 4. Бюджетна децентралізація: сутність, критерії оцінки, європейський досвід та перспективи реалізації в Україні

Опрацювання теоретичних основ заданої теми та пошук інформації для проведення аналізу

Робота в малих  групах,

мозкова атака,

круглий стіл та ін.

 

 

 

2

5

Заняття 5.

Тема 4. Бюджетна децентралізація: сутність, критерії оцінки, європейський досвід та перспективи реалізації в Україні

Опрацювання теоретичних основ заданої теми та пошук інформації для проведення аналізу

Робота в малих  групах,

мозкова атака,

круглий стіл та ін.

 

 

 

 

2

      5

Контрольна робота №1

Змістовий модуль №2

Заняття 6.

Тема 5. Бюджетування як базова складова управління муніципальними фінансами

Тема 6. Основи управління доходами бюджетів місцевого самоврядування

Тема 7. Основи управління видатками бюджетів місцевого самоврядування

Завчасна підготовка за визначеною тематикою та пошук інформації для проведення аналізу

Робота в малих  групах,

мозкова атака,

круглий стіл та ін.

 

 

2

5

Заняття 7.

Тема 5. Бюджетування як базова складова управління муніципальними фінансами

Тема 6. Основи управління доходами бюджетів місцевого самоврядування

Тема 7. Основи управління видатками бюджетів місцевого самоврядування

 

Завчасна підготовка за визначеною тематикою та пошук інформації для проведення аналізу

Робота в малих  групах,

мозкова атака,

круглий стіл та ін.

 

 

2

5

Заняття 8.

Тема 8. Міжбюджетні трансферти як інструмент фінансового вирівнювання

Опрацювання теоретичних основ заданої теми та пошук інформації для проведення аналізу

Робота в малих  групах,

мозкова атака,

круглий стіл та ін.

 

 

 

2

 

 

5

Заняття 9.

Тема 9. Позабюджетні джерела місцевого самоврядування: основи управління

 

Опрацювання теоретичних основ заданої теми та пошук інформації для проведення аналізу

Робота в малих  групах,

мозкова атака,

круглий стіл та ін.

 

 

 

2

 

5

Заняття 10.

Тема 10. Ефективність управління муніципальними фінансами: інноваційні інструменти та практики оцінювання. Бенчмаркінг

Опрацювання теоретичних основ заданої теми та пошук інформації для проведення аналізу

Робота в малих  групах,

мозкова атака,

круглий стіл та ін.

 

 

 

2

 

5

Заняття 11.

Теми 5 - 10

Опрацювання теоретичних основ заданої тематики та пошук інформації для проведення аналізу

Робота в малих  групах,

мозкова атака,

круглий стіл та ін.

 

 

 

2

5

Контрольна робота №2

Підсумкове заняття

 Заняття  12.

 Теми 1-10:

Моніторинг ефективності     сучасних реформ,

що стосуються розвитку муніципальних фінансів в Україні

 

Підготовка до захисту групового інформаційно-аналітичного завдання

Презентації та захист

групового інформаційно-аналітичного завдання

 

 

 

2

5

Усього балів за роботу  на семінарських/практичних заняттях

 

60

Результати виконання контрольних (модульних) робіт

Контрольна робота №1

Написання контрольної модульної роботи

2

10

Контрольна робота №2

Написання контрольної модульної роботи

2

10

Усього балів за виконання контрольних (модульних) робіт

 

20

Результати виконання і захисту завдань самостійної роботи студента

Види індивідуальних завдань

1. Індивідуальне інформаційно-аналітичне завдання

 «Експертний аналіз актуальної  проблеми»

 

-

10

2. Домашнє розрахункове завдання

 

-

10

Усього балів за виконання індивідуальних завдань   

 

20

Разом балів за самостійну роботу