Написание контрольных, курсовых, дипломных работ, выполнение задач, тестов, бизнес-планов

Європейська інтеграція

Міністерство освіти і науки

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

 «Київський національний економічний університет  

імені Вадима Гетьмана»

 

Факультет міжнародної економіки і менеджменту

Кафедра європейської інтеграції

 

 

                                                    ЗАТВЕРДЖЕНО:

                                                   Науково-методичною радою університету

                                                   Протокол № 7 від «14» травня 2015р.

                                            

     Голова НМР __________  А.М. Колот

 

 

 

Робоча навчальна програма

науки  «Європейська інтеграція»

 

освітній ступінь бакалавр

галузі знань 0305 «Економіка та підприємництво»

 напрям підготовки  6.030503 «Міжнародна економіка»

 

 

 

                                                                             

                                                                      РЕКОМЕНДОВАНО:

                                                          кафедрою європейської інтеграції

                                            протокол № 10 від «14» травня 2014 р.

                                                          Завідувач кафедри _________В.І. Чужиков

 

 

ПОГОДЖЕНО:

Начальник відділу

організаційного забезпечення

навчального процесу   _________ В.А. Кішкін

 

Начальник навчально-

методичного відділу _________ Т.В. Гуть

                                                                  

 

 

Київ КНЕУ 2015

 

ЗМІСТ

 

1. Вступ.

2. Тематичний план науки (дисципліни).

3. Зміст науки (дисципліни) за темами.

4. Плани занять:

4.1. Плани лекцій.

4.2. Плани семінарських (практичних, лабораторних) занять очної форми навчання.

4.3. Плани контактних занять для студентів заочної форми навчання.

4.4. Плани навчальної роботи студентів заочної форми навчання в міжсесійний період.

5. Самостійна робота студентів.

6. Індивідуально-консультативна робота.

7. Методи активізації процесу навчання.

8. Поточний і підсумковий контроль знань:

8.1. Очна форма навчання:

- Карта самостійної роботи студента.

- Порядок поточного і підсумкового оцінювання знань з науки (дисципліни).

8.2. Заочна форма навчання:

- Карта самостійної роботи студента.

- Порядок поточного і підсумкового оцінювання знань з науки (дисципліни).

8.3. Приклади типових завдань, що виносяться на модульний контроль.

8.4. Зразок екзаменаційного білета.

9. Рекомендована література (основна і додаткова).

 

 

 

1. ВСТУП

 

Наука «Європейська інтеграція» передбачає завершення системної підготовки фахівців з міжнародної економіки на бакалаврському рівні і можливість їх використання при практичній організації різних форм співробітництва як з державами Європейського Союзу, так і з різними європейськими структурами, а також підготовки до самостійного ведення бізнесу в ЄС.

 

Метою науки є набуття студентами знань щодо суті процесу європейської економічної інтеграції, основних напрямів процесу внутрішньої та зовнішньої конвергенції країн-учасниць та формування навичок ідентифікації країнових та наднаціональних моделей зближення в ЄС.

 

Основними завданнями науки є

  • розуміння суті процесу європейської інтеграції і основних напрямів подальшої конвергенції країн-учасниць;
  • чітке усвідомлення інституційного устрою ЄС та особливостей розподілу повноважень між національними та наднаціональними структурами управління;
  • одержання знань з основних видів секторальної, горизонтальної, зовнішньої політики ЄС та політики захисту прав громадян;
  • практична ідентифікація моделей розвитку держав-членів ЄС;
  • формування навичок визначення етапності та критеріальності системного зближення країн-аплікантів на вступ, а також аналіз позитивних та негативних наслідків коінтеграції держав ЦСЄ до Європейського Союзу;
  • усвідомлення основних напрямків, механізмів та інструментів зближення України та ЄС.

 

Предметом науки є усвідомлення закономірностей та особливостей євро­інтеграційного процесу в умовах посилення глобалізації світового господарства та загострення мегарегіональної конкуренції.

 

 

 

 

 

 

2. ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН НАУКИ “ЄВРОПЕЙСЬКА ІНТЕГРАЦІЯ”

 

 

 

№ теми

Назва теми

Денна форма навчання

Заочна форма навчання

Л

С

(П,Л)

ІКР

СРС

КГ

ІКР

СРС

1

Вступ. Суть, етапи та напрями розвитку європейської інтеграції

2

2  

1

6

2

1

10

2

Інституції та бюджет Європейського Союзу

2

4

2

6

2

2

10

3

Основні політики ЄС

2

8

2

10

2

2

10

4

Країнові моделі в європейському союзі. економічна модель ФРН

2

2

1

6

2

2

10

5

Економічна модель Франції

2

2

1

6

2

1

10

6

Англосаксонська економічна модель

(Об’єднане Королівство Великобританії та Північної Ірландії, Республіка Ірландія)

2

2

1

6

2

1

10

7

Середземноморська економічна модель

(Італія, Іспанія, Португалія, Греція)

2

2

1

6

1

1

10

8

Скандинавська модель розвитку

(Швеція, Фінляндія, Данія)

2

2

1

6

1

1

10

9

Особливості економічних моделей нових членів ЄС (з 2004 р.). Україна та ЄС

2

4

2

6

2

1

8

 

Всього

18

28

12

58

16

12

88

 

3. Зміст НАУКИ за темами

 

 

Тема 1. Вступ. Суть, етапи та напрями розвитку європейської інтеграції

 

Предмет курсу. Основні теорії європейської інтеграції: негативна та позитивна інтеграція Я.Тінбергена, економічна інтеграція Б.Баласи, «нових форм інтеграції» Алі М.Ель-Аграа, розширення Євросоюзу П.Савони та Ж.Карло, «Європи регіонів» М.Кітінга, Дж.Логліна, Р.Хадсона, А.Вільямса, «теорія концентричних кіл», неофункціоналізму, інституціоналізму. Створення ЄС та основні етапи його розвитку. Стадії європейської економічної інтеграції. Угода про створення Європейського об’єднання вугілля та сталі (1951), Договори про Європейське економічне співтовариство (1957), Маастрихтська угода про створення  ЄС (1991), Амстердамська та Ніцька угоди. Трансформація інституційної моделі ЄС у контексті Лісабонської угоди про реформування ЄС (2007). Сучасні позиції Євросоюзу в глобальній економіці. Країнові та наднаціональні порівняння в ЄС. Цілі та завдання  ЄС. Порядок денний – 2000 (Agenda-2000) та програма дій 2000-2006. «Соціальний порядок денний 2005-2010 рр.». Лісабонська стратегія ЄС (2000-2010). Стратегія «Європа 2020». Особливості фінансових криз в Євросоюзі.

 

 

ТЕМА 2. Інституції ТА БЮДЖЕТ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ

 

Структурна будова ЄС, гілки влади. Повноваження та функції євроструктур: Європейська Рада, Рада Європейського Союзу, Європейський Парламент, Європейська Комісія, Європейський Суд, Європейська рахункова палата. Принципи субсидіарності, співвідносності, компліментарності та пропорційності. Договірно-правова основа функціонування ЄС. Правова система ЄС: нормативні акти первинного і вторинного права ЄС, феномен м’якого права в ЄС (керівні принципи; послання; декларації; спільні стратегії, дії та позиції ЄС; “білі книги”; “зелені книги”).

Особливості формування та процедури прийняття бюджету ЄС. Сучасна структура бюджету, його дохідна та витратна частини. Механізми та інструменти виконання бюджету. Компліментарна модель фінансування європейських проектів. Структурні фонди ЄС та фонд Згуртування. Основні напрями бюджетної політики на 2007-2013 рр.  Фінансова перспектива ЄС на період 2014-2020.

 

 

ТЕМА 3. Основні політики ЄС

 

Сутність та класифікація політик ЄС, правова та економічна основа їх реалізації. Загальна характеристика горизонтальних політик. Механізми та інструменти реалізації соціальної, регіональної, екологічної, конкурентної політики ЄС. Співфінансування спільних проектів через реалізацію компліментарної моделі конвергенції в ЄС.

Секторальні політики Європейського Союзу. Спільна аграрна політика (САП): переваги та недоліки реалізації. Роль та значення «сенситивних галузей» європейської економіки: металургійна промисловість, текстильна індустрія, сільське господарство, рибальство. Енергетична політика, особливості її реалізації; диверсифікація джерел енергопостачання в ЄС. Технологічна політика Європейського Союзу. Рамкові угоди ЄС у сфері наукових досліджень і розробок, основні напрями реалізації у ХХІ ст. Сьома рамкова угода. Промислова політика ЄС.

Зовнішні політики Євросоюзу та політика щодо громадян. Особливості реалізації торговельної політики. Політика допомоги з розвитку.

Монетарна політика Євросоюзу. Чинники та етапи запровадження євро. Маастрихські критерії конвергенції та механізми забезпечення фінансової дисципліни в зоні євро. Інституційні основи реалізації європейської монетарної політики. Роль та значення Європейського Центрального Банку. Фінансова конвергенція в ЄС. Проблеми і перспективи запровадження євро в нових державах Євросоюзу.

 

 

ТЕМА 4. Країнові моделі в Європейському Союзі. Економічна модель ФРН

 

Спільні та відмінні риси країнових моделей в ЄС. Класифікація країнових моделей в ЄС за А.Сапіром. Континентальна модель розвитку.

Місце та позиції ФРН в глобальній та європейській економіці. Вплив Німеччини на діяльність євроструктур. Субсидіарність та децентралізація в ФРН. Особливості німецької економічної моделі. «Соціальне ринкове господарство» в ФРН (модель Л.Ерхарда). «Шокова терапія» повоєнної трансформації. Сучасна модель розвитку. Структура господарства ФРН, провідні німецькі ТНК та їх вплив на європейську економіку. Зовнішньоекономічні зв’язки ФРН, вплив на економіки країн ЦСЄ.

 

 

Тема 5. Економічна модель Франції

 

Позиції Франції у світовій економіці та Європейському Союзі. Специфіка регулювання відносин з третіми країнами та із заморськими департаментами.

Французька модель економіки. Основні напрями політики «дирижизму » та індикативного планування. Національні плани розвитку. Еволюція системи державного регулювання. Децентралізація національної системи управління.

Сучасна структура господарства. Провідні французькі корпорації, їх конкурентні позиції у глобальній економіці. Роль та значення аграрного сектору та сфери послуг в структурі економіки. Особливості зовнішньоекономічних зв’язків.

 

Тема 6. Англосаксонська Економічна модель

(ОБ’ЄДНАНЕ КОРОЛІВСТВО ВеликобританіЇ ТА ПІВНІЧНОЇ ІРЛАНДІЇ, РЕСПУБЛІКА ірландія)

 

Місце країни у світовій економіці та особливі позиції в ЄС. Трансформація британської моделі розвитку («тетчеризм») у 70-80-х р.р. Основні напрями реалізації нової політики. Нові моделі 90-х років : «акціонерного капіталізму», «капіталізму співучасті».

Галузева структура господарства. Провідні британські корпорації та їх роль в світовій економіці (ВР, ВАТ, Tesco). Особливості позиції британського банківського сектору та страхування в європейській економіці, британські закордонні інвестиції, структура зовнішньої торгівлі. Проблема приєднання до зони євро.

Місце Ірландії у світовій економіці та особливі позиції в ЄС. Чинники формування «кельтського економічного дива». Структура господарства та особливості зовнішньоекономічних зв’язків. Причини і напрямки трансформації сучасної економічної моделі Ірландії.

 

Тема 7. СЕРЕДЗЕМНОМОРСЬКА Економічна модель

(ІталіЯ, ІСПАНІЯ, ПОРТУГАЛІЯ, ГРЕЦІЯ)

 

Позиції південноєвропейських країн у світовій та європейській економіці. Галузева спеціалізація країн мегарегіону. Особливості та причини неефективності середземноморської моделі розвитку в умовах глобальної нестабільності.

Італія в системі міжнародних економічних відносин. Позиції країни в ЄС, вплив на ухвалення рішень в євроструктурах. Роль країни в середземноморському мегарегіоні. Особливості італійської моделі розвитку. Роль державних та приватних холдингів у створенні “нової економіки”. Особливості корпоративної структури господарства. Регіональні суперечності розвитку. «Асистенціалізм» в Південній Італії.Галузева структура господарства. Макроекономічна конкурентоспроможність італійських компаній. Особливості розвитку промисловості, сільського господарства, сфери послуг. Зовнішньоекономічні зв’язки.

 

 

Тема 8. Скандинавська модель розвитку

(ШВЕЦІЯ, ФІНЛЯНДІЯ, ДАНІЯ)

 

Позиції скандинавських країн в світовій та в європейській економіці. Причини «пізнього» членства в ЄС. Форми інтеграції з ЄС.

Структура господарства. Інноваційні моделі розвитку конкурентоспроможності скандинавської економіки. Еволюція соціальної моделі.

Суть та основні особливості швецької моделі (модель Рена- Мейднера) та її трансформація упродовж останніх десяти років. Причини уповільненого економічного зростання у 30-х роках ХХ ст. Соціальний комплекс країни та зміни у державному регулюванні соціальних пропозицій у ХХІ ст.

 

Тема 9. Особливості економічних моделей

нових членів ЄС (з 2004 р.). Україна та ЄС

 

Позиції нових (з 2004 р.)  держав-членів в економіці ЄС: економічна та соціальна диференціація. Спільні та відмінні риси трансформаційних процесів в державах ЦСЄ. Особливості імплементації «спільного доробку» ЄС. Роль спеціальних програм адаптації до членства «Про-ексешин» та «Пост-ексешин».

Польська модель «шокової терапії» Л. Бальцеровича, наслідки її реалізації. Сучасна структура  господарства Польщі, зовнішньоекономічні зв’язки. Розвиток відносин з Україною. Причини випереджаючого фінансування Європейських проектів з боку структурних фондів ЄС та фонду Згуртування.

Угорська економічна модель «градуалізму». Структура господарства Угорщини. Проблеми зовнішнього боргу. Специфіка діяльності угорських  фірм в країнах ЦСЄ.

Особливості економік Чехії та Словаччини.

Специфіка використання новими країнами-членами структурних фондів ЄС, Фонду Згуртування та фінансових механізмів європейських ініціатив.

Проблема формування оптимальної територіальної моделі Європейського Союзу. Сутність та структура Копенгагенських критеріїв членства в ЄС.

Позиції України в економіці Європи. Структура експорту та імпорту з ЄС. Основні напрямки конвергенції України та ЄС. Роль та значення «Угоди про партнерство та співробітництво між Україною та Європейськими Співтовариствами» (1994).

Самміти Україна-ЄС та їх рішення. Дорожня карта «Україна-ЄС». Інституційні основи зближення. Гармонізація горизонтальних та секторальних політик України та ЄС. Розвиток єврорегіонального співробітництва. Створення Спільного європейського економічного простору.

Послання Європейської Комісії Європарламенту «Ширша Європа-сусідство» (березень 2003 р.) та перспективи розвитку відносин України з ЄС. Шляхи та напрями диверсифікації транскордонного співробітництва з ЄС. Дорожня карта «Україна-ЄС».

Перспективи укладення Угоди про асоціацію та Угоди про поглиблену зону вільної торгівлі між Україною та ЄС.

        

 

 

4. ПЛАНИ ЗАНЯТЬ

 

4.1.ПЛАНИ ЛЕКЦІЙ

 

 

Тема 1. Вступ. Суть, етапи та напрями розвитку європейської інтеграції

 

  1. Основні теорії економічної інтеграції.
  2. Створення ЄС та основні етапи його розвитку.
  3. Сучасні позиції Європейського Союзу в глобальній економіці.
  4. Цілі та завдання ЄС. Стратегія «Європа 2020».

 

Тема 2. Інституції та бюджет Європейського Союзу

 

  1. Договірно-правова основа Європейського Союзу.
  2. Основні інституції ЄС: склад, повноваження, сфера діяльності, ухвалення рішень (Рада ЄС, Європейський Парламент, Європейська Комісія, Європейська Рада).
  3. Особливості формування та управління бюджетом ЄС .
  4. Сучасна структура бюджету. Фінансова перспектива ЄС на період 2014-2020.

 

Тема 3. Основні політики ЄС

 

  1. Сутність та класифікація політик Європейського Союзу.
  2. Основні горизонтальні політики ЄС (соціальна, регіональна, конкурентна, екологічна).
  3. Секторальні політики ЄС (САП, енергетична, технологічна, промислова).
  4. Зовнішні політики ЄС (торговельна, допомоги з розвитку).
  5. Монетарна політика ЄС.

 

 

Тема 4. Країнові моделі в Європейському Союзі. Економічна модель ФРН

 

  1. Спільні та відмінні риси країнових моделей в ЄС. Континентальна модель розвитку.
  2. Позиції ФРН в глобальній та в європейській економіці. Вплив Німеччини на діяльність євроструктур.
  3. Особливості німецької економічної моделі.
  4. Сучасна трансформаційна модель розвитку ФРН.
  5. Структура господарства та зовнішньоекономічні зв’язки.

 

Тема 5. Економічна модель Франції

 

  1. Позиції Франції в світовій економіці та в Європейському Союзі.
  2. Еволюція французької моделі господарства.
  3. Сучасна структура економіки.
  4. Особливості зовнішньоекономічних зв’язків.

 

Тема 6. Англосаксонська економічна модель (Об’єднане Королівство Великобританії та Північної Ірландії, Республіка Ірландія)

 

  1. Місце Великобританії в світовій економіці та ЄС. «Особливе» членство в Євросоюзі.
  2. Трансформація британської моделі розвитку.
  3. Галузева структура господарства
  4. Особливості зовнішньоекономічних зв’язків.
  5. Економічна модель Ірландії.

 

Тема 7. Середземноморська економічна модель  (Італія, Іспанія, Португалія, Греція)

 

  1. Позиції південноєвропейських країн у світовій та європейській економіці.
  2. Галузева спеціалізація країн мегарегіону.
  3. Особливості італійської моделі розвитку.
  4. Галузева структура господарства та зовнішньоекономічні зв’язки Італії.
  5. Причини неефективності середземноморської моделі розвитку в умовах глобальної нестабільності.

 

Тема 8. Скандинавська модель розвитку

 

  1. Позиції скандинавських країн в світовій та в європейській економіці. Форми  інтеграції з ЄС.
  2.  Особливості розвитку економіки скандинавських країн. Еволюція соціальної моделі.
  3. Суть та  національна специфіка швецької моделі.

 

Тема 9. Особливості економічних моделей нових членів ЄС. Україна та ЄС.

 

  1. Позиції нових (з 2004 р.) учасників ЄС в європейській економіці.
  2. Спільні та відмінні риси трансформаційних процесів в державах ЦСЄ.
  3. Специфіка використання структурних фондів ЄС, фонду Згуртування та фінансових механізмів «європейських ініціатив».
  4. Проблема формування оптимальної регіональної моделі ЄС. Сутність та структура Копенгагенських та Маастрихтських критеріїв членства в ЄС.
  5. Позиції України в європейській економіці.
  6. Основні напрямки конвергенції України та ЄС в контексті угоди про асоціацію.

 

 

 

4.2. Плани  семінарських (ПРАКТИЧНИХ, ЛАБОРАТОРНИХ) занять ДЕННОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ

 

ЗАНЯТТЯ №1.

Семінар-розгорнута бесіда на тему:

«Суть, етапи та напрями розвитку європейської інтеграції»

 

Мета: сформувати чітке уявлення про послідовність етапів розвитку ЄС   та сформувати уміння застосовувати знання теорій економічної інтеграції в комплексі для визначення основних напрямів розвитку Європейського Союзу.

 

Компетентності: навички презентації власної позиції та її аргументації в процесі наукової дискусії; компетенції щодо усвідомлення та прогностичної оцінки розвитку інтеграційних процесів; вміння аналізувати фактори формування конкурентних переваг країн та інтеграційних об’єднань на глобальному ринку.

 

1. Експрес-опитування.

2. Семінар-розгорнута бесіда.

3. Інформаційне забезпечення:

 

Вправа «суперечка рядів» на тему «Яка з теорій європейської інтеграції найбільш вірогідно буде реалізованою на практиці?»

 

Методичні рекомендації до проведення вправи: Викладач розподіляє між рядами студентів завдання щодо обстоювання тієї чи іншої теорії європейської інтеграції. В результаті, протягом 10 хв. перший ряд має знайти аргументи на користь теорії «федералізму»; другий ряд – «неофункціональної» теорії; третій ряд – теорії «міжурядового регулювання»; четвертий ряд – теорії «європейської регіональної інтеграції». Представники кожного ряду звітують по 2-3 хв. Далі відбувається загальна керована викладачем дискусія щодо вибору «ідеальної» моделі майбутнього інтеграції в ЄС (5-10 хв.)

 

Евристична бесіда за наступними темами:

  • Які етапи розвитку ЄС мали ключове значення у формуванні інтеграційного союзу? (10 хв.)
  • Порівняння Лісабонської стратегії та стратегії «Європа 2020» (10 хв.).
  • Які секторальні конкурентні переваги ЄС має на глобальному ринку? (10 хв.)

Методичні рекомендації до проведення вправи: Під час цієї вправи викладач своїми запитаннями спрямовує студентів до пошуку правильного усвідомлення комплексної (можливо, дискусійної) проблеми, яка не має однозначного вирішення.

Так, при пошуку відповіді на перше проблемне питання, допоміжними питаннями можуть бути:

  • «На якому етапі було скасовано основні перешкоди на шляху руху товарів, послуг, капіталів та робочої сили?»;
  • «Який етап зробив найбільший вклад у створення економічного і валютного союзу?»;
  • «Чи існує, на вашу думку, певний причинно-наслідковий зв'язок між етапами європейської інтеграції?»;
  • «Чи можуть результати певного етапу європейської інтеграції бути ізольованими від попередніх та наступних етапів?».

 

При розгляді другого проблемного питання студенти попередньо самостійно мають опрацювати тексти Лісабонської стратегії (2000-2010) та стратегії «Європа 2020». При цьому порівняння слід здійснювати за такими критеріями:

  • зміна пріоритетів (цілей) стратегії;
  • зміна ключових інструментів, форм та методів досягнення цілей;
  • зміна наднаціональних координаційних механізмів імплементації стратегій.

Джерела:

1. http://www.consilium.europa.eu/uedocs/cms_data/docs/pressdata/en/ec/00100-r1.en0.htm

2. http://eur-lex.europa.eu/LexUriServ/LexUriServ.do?uri=COM:2010:2020:FIN:EN:PDF

 

ЗАНЯТТЯ 2.

Семінар-дискусія на тему:

«Договірно-правова основа та бюджет ЄС»

 

Мета: сформувати чітке розуміння сутності правового доробку ЄС та усвідомити спільні риси та відмінності між нормативно-правовими актами ЄС

 

Компетентності:  навички презентації власної позиції та її аргументації в процесі наукової дискусії; навички управління інформацією, аналізувати інформацію з різних джерел; розуміння механізму взаємозв’язку між національним та наднаціональним правом, узагальнення пройденого матеріалу.

 

  1. Експрес-опитування.
  2. Семінар-дискусія.
  3. Робота в групах.
  4. Інформаційне забезпечення:

 

Ключові питання дискусії:

  • Чим право ЄС відрізняється від національного права?
  • На які частини поділяється право ЄС? У якому випадку використовується допоміжне право ЄС?
  • Яким правом необхідно користуватися судам країн-членів, якщо існує протиріччя між національним та європейським правом?
  • Чому існує два консолідовані договори ЄС? Яка принципова різниця існує між ними?
  • Який з актів вторинного права має найвищу силу?
  • Який з вторинних актів права був обраний для адаптації законодавства і чому?
  • Чи є акти м’якого права обов’язковими для виконання в країнах-членах?
  • Чи є білі та зелені книги елементом демократії в ЄС?

 

Рекомендована література:

1. Экономика      Европейского Союза : учебник / коллектив авторов ; под. ред. Р.К. Щенина. — М. : КНОРУС, 2012. — 560 с.

2. Кавешников Н.Ю. Лиссабонский договор и его последствия для развития ЕС // Актуальные проблемы Европы. – 2010. – №2. – С.  54-76.

3. http://www.europedia.moussis.eu/books/Book_2/2/index.tkl?all=1&pos=2

4. The  Political Economy of the European Union. An Institutional Perspective / D. McCann. – Polity, 2010. – 214 p.

 

Робота в групах «Гармонізація інтересів країн в процесі формування бюджету ЄС». Заповнити таблицю та презентувати результати.

 

Існуючі джерела

Позитивні аспекти

Негативні аспекти

1.

 

 

2.

 

 

3.

 

 

4.

 

 

Запропоновані джерела

Позитивні аспекти

Негативні аспекти

1.

 

 

2.

 

 

3.

 

 

4.

 

 

 

Робота в групах «Досягнення цілей інтеграційного об’єднання в процесі розподілу бюджету ЄС». Заповнити таблицю та презентувати результати.

 

Існуючі напрями

Позитивні аспекти

Негативні аспекти

1.

 

 

2.

 

 

3.

 

 

4.

 

 

5.

 

 

Запропоновані напрями

Позитивні аспекти

Негативні аспекти

1.

 

 

2.

 

 

3.

 

 

4.

 

 

5.

 

 

 

 

Рекомендована література:

1. Європейська інтеграційна політика: навч. Посіб. / [А.М. Поручник, В.І. Чужиков, Д.О. Ільницький, О.А. Федірко]; за аг. Ред.. д-ра екон. Наук, проф. В.І. Чужикова. – К.: КНЕУ, 2010. ¬ 451 с.

2. http://www.europedia.moussis.eu/books/Book_2/2/3/4/index.tkl?all=1&pos=30

 

 

ЗАНЯТТЯ 3.

Робота в малих творчих групах:

«Інституційна структура ЄС»

 

Мета: сформувати розуміння інституційної моделі та механізмів прийняття рішень в ЄС

 

Компетентності: навички взаємодії (роботи в команді); навички управління інформацією, аналізувати інформацію з різних джерел; навички швидкого прийняття оптимальних рішень в умовах обмеженості часу; розуміння механізму взаємодії між органами ЄС

 

1. Експрес-опитування методом «антагоністична перекличка».

2. Робота в малих творчих групах.

3. Інформаційне забезпечення:

 

Студенти поділяються на 4-5 малих творчих групи, з якими у подальшому проводиться змагання («брейн-ринг») у два етапи: перший етап - вирішення тестових завдань на швидкість; другий етап – проведення змагання експертних груп «Розподіл повноважень між інституціями ЄС».

За перший етап малі групи отримують по 2 бали за правильне вирішення раніше за інші групи тестових завдань (тести роздаються під час заняття).

Змагання експертних груп передбачає комплексне та більш тривале за затратами часу завдання, тому оцінювання здійснюється таким чином: кожна мала група отримує 1 бал за кожну правильну відповідь щодо повноважень, крім того та команда, яка першою подасть відповідь, отримає призових 4 бали; друга – 3 бали; третя – 2, а четверта – 1бал. У підсумку викладач складає рейтинг малих творчих груп, виходячи із загальної кількості отриманих балів. На підставі даного рейтингу відбувається розподіл балів за практичне заняття.

 

       Змагання груп експертів «Розподіл повноважень між інституціями ЄС». Із переліку 28 повноважень малим творчим групам пропонується розподілити повноваження між чотирма інституціями ЄС (перелік повноважень роздається під час заняття): Європейським Парламентом, Радою ЄС, Комісією ЄС, Рахунковою Палатою ЄС? Малі групи подають свої відповіді, зазначаючи проти кожної інституції ЄС номер повноваження, наведений  у переліку, оформлюючи відповідь у вигляді таблиці:

 

Назва інституції ЄС;

Порядковий номер повноважень  у переліку:

Європейський Парламент

 

Комісія ЄС

 

Рада ЄС

 

Рахункова Палата ЄС

 

 

Рекомендована література:

1. Экономика      Европейского Союза : учебник / коллектив авторов ; под. ред. Р.К. Щенина. — М. : КНОРУС, 2012. — 560 с.

2. Кавешников Н.Ю. Лиссабонский договор и его последствия для развития ЕС // Актуальные проблемы Европы. – 2010. – №2. – С.  54-76.

3. http://www.europedia.moussis.eu/books/Book_2/2/index.tkl?all=1&pos=2

4. The  Institutions of the European Union / Ed. John Peterson, M.Shachleton. – Oxford: University Press, 2010. – 402 p.

 

ЗАНЯТТЯ 4

Семінар-дискусія на тему:

«Горизонтальні політики ЄС»

 

Мета: сформувати чітке уявлення про горизонтальні політики ЄС.

 

Компетентності: формування навичок про диференціацію горизонтальних стратегій ЄС. Виявлення загальних характеристик, механізмів та інструментів реалізації горизонтальних політик.

 

1. Експрес-опитування.

2. Дискусія з проблемних питань.

3. Опрацювання тестових завдань

 

Для активної дискусії пропонуються до розгляду наступні проблемні питання:

  1. Обгрунтуйте комплекс умов, за яких депресивні регіони можуть перетворитись у регіони-лідери. Яким чином можна застосувати досвід Ірландії в Україні для виходу з економічної кризи?
  2. Обгрунтуйте пріоритетні напрямки зближення соціальних політик України та ЄС. Які економічні реформи необхідно реалізувати в Україні, щоб досягти європейського рівня соціального забезпечення?
  3. Визначте відмінності конкурентної політики ЄС та антимонопольної політики в Україні. Які інструменти та принципи варто було б запозичити у ЄС?
  4. Які винятки з антимонопольної політики Ви рекомендували б запровадити в Україні? Які галузі економічної діяльності, форми економічних відносин необхідно стимулювати, а які обмежувати?

 

Самостійне опрацювання тестових завдань за рівнями підготовки за підручником В.І. Чужикова: Європейська економічна політика. Практикум: навч. Посіб./ В.І. Чужиков, Є.Г. Панченко, А.А. Грищенко та ін..; за заг. Ред.. В.І. Чужикова. – К.: КНЕУ. – 214с. (розділ 3, стор.73-81)

 

Рекомендована література:

  1. http://www.europedia.moussis.eu/books/Book_2/5/index.tkl?all=1&pos=132 
  2. Європейська інтеграційна політика: навч.посіб/ А.М. Поручник, В.І. Чужиков, Д.О. Ільницький, О.А. Федірко; за заг. Ред.. д-ра екон.наук проф..В.І.Чужикова. – К.:КНЕУ,2010. – 451с.

 

ЗАНЯТТЯ 5.

Міні-кейс на тему:

«Секторальні політики ЄС»

 

Мета: сформувати чітке розуміння сутності, механізмів реалізації та взаємозв’язку між секторальними політиками Європейського Союзу (промисловою, енергетичною, технологічною та аграрною).

 

Компетентності: навички до узагальнення (синтезу) інформації про конкретну проблемну ситуацію; компетенції щодо аналізу механізмів реалізації секторальних політик; навички оцінки перспектив трансформації секторальних політик інтеграційного союзу з урахуванням геополітичних змін.

 

1. Наскрізне опитування «Порівняльний аналіз цілей, інструментів та механізмів реалізації секторальних політик ЄС».

2. Міні-кейс.

3. Інформаційне забезпечення:

       Питання до міні-кейсу:

  • Чому питання газопостачання країн-членів ЄС набуло пріоритетного значення?
  • Яке місце в європейській енергетичній політиці посідає диверсифікація джерел газопостачання?
  • Яких змін у відносинах між ЄС та Російською Федерацією слід очікувати після введення в дію Північного та Південного газопроводів?
  • На підставі аналізу таблиці 1 «Експорт російського газу в Європу у 2022 році» зробіть висновки про перспективи газопостачання ЄС.
  • Яких змін у політиці ціноутворення на природний газ слід очікувати від ЄС найближчим часом?
  • В чому полягають перспективи енергетичного співробітництва між Україною та ЄС?

Зміст міні-кейсу «Роль російського «Газпрому»

у енергетичній стратегії ЄС»

Найбільш політизована ланка європейської енергетичної політики, що безпосередньо стосується й України, — це забезпечення природним газом європейських країн. Хоча частка цього енергоносія і не перевершує чверті у загальному балансі, його значення в енергетичній політиці надзвичайно вагоме. По-перше, природний газ є переважним енергоносієм, що забезпечує комфортні побутові умови життєдіяльності населення. По-друге, імпорт природного газу до ЄС перевищує три чверті, а тому існує проб­лема стабільності цього постачання, насамперед унаслідок залеж­ності від російського монополіста «Газпрому» та надійності тран­зиту газу, зокрема і через Україну. По-третє, газ — важлива си­ровина для хімічної промисловості. Цілком зрозуміло, що останнім часом, особливо після газової кризи взимку 2008—2009 рр., коли ледве не припинилося постачання газу європейським країнам через Україну, питанням надійності газопостачання надається першочергове значення в розвитку європейської енергетичної політики.

Певну тривогу у ЄС викликає наростаючий дефіцит газу у РАО «Газпром». Три основні газові басейни, які належать цьому постачальнику, вже не забезпечують навіть рівень видобутку газу минулих років. За розрахунками Міжнародного енергетичного агентства, для підтримання нинішнього рівня видобутку газу «Газпрому» потрібно до 2015 р. освоїти нові поклади газу із обсягом щорічного видобутку не менше 200 млрд куб. м., що вимагає не менше 11 млрд дол. США інвестицій, які не передбачені в програмах фінансового розвитку «Газпрому». Саме ця обставина провокує агресивну політику Російської Федерації щодо прямих поставок середньоазійського газу до європейських країн, у тому числі і через Україну.

У таких умовах ключовим питанням газозабезпечення країн ЄС є диверсифікація маршрутів постачання блакитного палива. Йдеться про формування трьох енерготранспортних коридорів:

1) Північного («Північний потік», Ямал—Західна Європа);

2) Центрального (через Україну та Білорусь);

3) Південного (через Туреччину («Набукко», «Південний потік», «Блакитний потік», «Блакитний потік-2»)).

При цьому будівництво «Північного потоку» орієнтовано на розробку нових покладів, воно було розпочато 9 грудня 2005 р. спільним російсько-німецьким підприємством, частка «Газпрому» в якому становить 51 %, а німецького партнера North European Gas Pipeline Company — 49 %. Заслуговує на увагу той факт, що раду директорів німецького партнера очолив екс-канцлер ФРН Герхард Шредер. Введення першої нитки газопроводу протяжністю 1200 км відбулося 6 вересня 2011 р. На 8 листопада 2011 р. заплановані перші постачання газу до ЄС. Що ж стосується Південного транспортного коридору то існує проблема його наповнення, оскільки нових родовищ газу не знайдено. Обсяг інвестицій досягне 60 млрд дол. США, а операційні витрати зростуть щорічно на 5—6 млрд дол.

Сценарії постачання газу «Газпромом» у 2022 р. надано у табл. 1.

Таблиця 1

ЕКСПОРТ РОСІЙСЬКОГО ГАЗУ В ЄВРОПУ У 2022 р. (млрд куб. м)

Експортні маршрути

У-1

Б/П-1

У-2

Б/П-2

Україна

83

118

53

88

Білорусь

35

35

Фінляндія

6

6

6

6

«Блакитний потік»

16

16

16

16

«Північний потік»

55

55

5

55

«Південний потік»

30

30

30

30

Російський експорт, усього

225

225

195

195

 

Умовні позначення ситуацій:

У — конфлікт з Україною;

Б/П — конфлікт з Білоруссю або Польщею;

1 — максимальний експорт в Європу і Туреччину згідно з розробленою «Газпромом» генеральною схемою розвитку газової галузі;

2 — реалістичний варіант експорту в Європу згідно з енергетичною політикою ЄС.

Аналіз наведеної таблиці дає підстави дійти висновку про відсутність у «Газпрому» серйозної альтернативи експорту газу до ЄС поза межами України. Хоча Туреччина погодились із перспективою будівництва газопроводів по дну Чорного моря, перспективи введення в дію Південного коридору транспорту російського газу до ЄС для фахівців виглядають дещо песимістично. В цих умовах ЄС, незважаючи на протидію Німеччини та Франції, з одного боку, та Росії, з іншого боку, включили проект «Набукко» в число пріоритетних. При цьому на політичному рівні проекти «Набукко» і «Південний потік» були оголошені «не конкурувальними», хоча професіоналам абсолютно очевидно, що просування ідеї «Південного потоку» має своєю метою загальмувати, а в ідеалі виключити вихід на європейський ринок 31 млрд куб. м газу азербайджанського, туркменського, іракського, іранського, а в перс­пективі і єгипетського походження.

Варто зважити також на ціну та технічні характеристики будів­ництва підводної частини трубопроводу «Південний потік»: обсяг необхідних інвестицій складає 20—25 млрд євро; запланований підводний трубопровід може стати найдовшим і найглибшим у світі, максимальна глибина, на якій прокладатиметься газова труба складає 2000 м, при цьому, вода у Чорному морі має високий вміст сірководню, що покладає надзвичайно високі вимоги до витривалості ізоляційних матеріалів для підводної частини трубопроводу. Разом з тим, італійська компанія «Ені» сміливо заявляє про свою здатність будувати такі маршрути.

Енергетична політика ЄС змінюється не лише внаслідок дивер­сифікації джерел постачання газу, а й суттєвих змін на газовому ринку. Збільшення пропозиції за одночасного зменшення споживання суттєво змінює механізми ціноутворення. У 70—80-х роках минулого століття СРСР експортував газ в Європу за довгостроковими контрактами (до 30 років) з німецькими, австрійськими та італійськими енергокомпаніями. Ці контракти, з одного боку, забезпечували стабільні поставки, а з іншого, посилювали панування вертикально інтегрованих європейських компаній-партнерів на внутрішніх ринках. Після розпаду Радянського Союзу ЄС якісно змінився, однак ділові зв’язки між європейськими енергокомпаніями та «Газпромом» збереглися. Ці компанії беруть участь не лише у спорудженні газопроводу «Північний потік», а й в освоєнні Південноросійського родовища газу в Західному Сибіру починаючи з 2008 р. Звичайно, це не влаштовує інші енергетичні компанії та Європейський Союз у цілому, який вніс такі суттєві зміни до своєї енергетичної політики:

По-перше, ЄС підтримав політичні угоди на користь розширення постачання газу із неросійських джерел. Зокрема 8 травня 2009 року у Празі було прийнято декларацію на підтримку проек­ту «Набукко».

По-друге, Євросоюз закликав енергокомпанії розвивати так звані малі проекти, які зробили б європейські країни менш ураз­ливими у разі перебоїв у газопостачанні. Йдеться, зокрема, про збільшення запасів палива у газосховищах, адаптацію, з урахуванням досвіду НАК «Нафтогаз України» на початку 2009 року, газопроводів до можливих реверсних режимів, будівництво терміналів для імпорту скрапленого газу. На зазначені проек-
ти ЄС готовий виділити зі свого бюджету кількасот мільйонів євро.

По-третє, Євросоюз розробив і опублікував у липні 2009 р. додаткові законодавчі акти щодо чіткого розподілу обов’язків із взаємодопомоги між країнами-членами на випадок надзвичайної ситуації з постачанням енергоресурсів.

По-четверте, ЄС розробляє нові підходи до ціноутворення природного газу.

Справа в тому, що прив’язка ціни газу до цін на деякі види нафтопродуктів була зумовлена тим, що мазут і газойль розглядались як замінники газу в житлово-комунальному господарстві, сфері обслуговування, електроенергетиці. Цей зв’язок було втілено у формулу контрактної ціни. Однак в останні 20 років провідні європейські споживачі природного газу практично втратили можливості й потужності із заміни газу мазутом і дизельним паливом і навпаки. Це пов’язано з тим, що сфера споживання нафтопродуктів сьогодні обмежується автомобільними перевезеннями та транспортною індустрією. Крім того, лібералізація газового ринку в Західній Європі дає змогу купувати відносно невеликі обсяги природного газу на відповідних біржах, на яких ціна залежить від співвідношення попиту і пропонування (короткострокові спотові контракти). Так, наприклад, у минулому році на газових біржах NBP (Велико­британія), TTF (Нідерланди) та NCG (Німеччина) природний газ продавався за цінами, вдвоє нижчими, ніж закладені у довгострокових контрактах. Згідно з цими контрактами європейські покупці зобов’язані вибрати певний мінімальний обсяг законтрактованого газу (приблизно 80 %) або ж сплатити неустойку в розмірі повної вартості недопоставленого газу. А з урахуванням того, що обсяг газового ринку ЄС може повернутися до рівня 2008 року не раніше 2012 р., санкції з боку «Газпрому» потенційно виглядають серйозно.

Тому, на думку експертів Оксфордського центру енергетичних досліджень, політика ЄС у перспективі буде не лише спрямована на подальшу диверсифікацію джерел постачання природного газу, а й на перегляд практики ціноутворення. Адже ціни на російський газ протягом останнього десятиріччя суттєво випереджали ціни на нафту, що надавало можливість Росії максимізувати експортну виручку.

 

ЗАНЯТТЯ 6.

Семінар-розв’язання задач на тему:

«Зовнішні політики ЄС та політика щодо громадян»

 

Мета:сформувати чітке розуміння сутності, механізмів реалізації зовнішніх політик ЄС та політики щодо громадян.

 

Компетентності: навички до узагальнення (синтезу) інформації про конкретну проблемну ситуацію; компетенції щодо аналізу механізмів реалізації горизонтальних політик; навички оцінки перспектив трансформації політик щодо громадян внаслідок поглиблення інтеграційних процесів.

 

  1. Наскрізне опитування.
  2. Розв’язання задач, що ілюструють механізми реалізації зовнішньої торгівельної політики ЄС.
  3. Дискусія щодо політики захисту прав громадян в ЄС,
  4. Інформаційне забезпечення:

 

Розв’язання задач за підручником Європейська економічні політика (практикум)/За заг. Ред.. В.І. Чужикова. – КНЕУ, 2010. – ст.18-28.

Дискусійні питання:

  1. Хто х жителів Європи може вважати себе громадянином ЄС? Аргументуйте свою позицію.
  2. Яку роль відіграють білі та зелені книги у залученні громадян до законотворчого процесу в ЄС?
  3. В чому полягають основні проблеми ЄС у галузі інформаційної політики?
  4. Які, на вашу думку, пріоритетні напрямки спільної аудіовізуальної політки? Змоделюйте свою відповідь і на ситуацію, що склалась в Україні?
  5. У чому полягають суперечності щодо застосування генетично модифікованої продукції в ЄС?

 

Рекомендована література:

1.Європейська інтеграція та Україна / За ред. В.Є. Новицького, Т.М. Пахомової, В.І. Чужиков. Навчально-методичний посібник. - К.- Кельн, 2002.

2.Мусис Н. Усе про спільні політики Європейського Союзу. Пер. з англ. – К.: КІС, 2005.

 

ЗАНЯТТЯ 7

Семінар-дискусія на тему:

«Європейська монетарна політика»

 

Мета: сформувати чітке розуміння сутності та механізмів реалізації монетарної політики Європейського Союзу

 

Компетентності: навички до узагальнення (синтезу) інформації про конкретну проблемну ситуацію; компетенції щодо аналізу механізмів реалізації  політики; навички оцінки перспектив трансформації монетарної політики інтеграційного союзу з урахуванням геополітичних змін.

 

1. Семінар-дискусія.

2. Модульний контроль №1.

3. Інформаційне забезпечення:

 

Вправа «суперечка рядів» на тему: «Переваги та недоліки запровадження спільної валюти для країн-членів ЄС».

 

Евристична бесіда: Чому існуючий механізм забезпечення фінансової дисципліни в зоні євро виявився неефективним?

 

Робота міні-групах: «Розробка ефективного механізму забезпечення фінансової дисципліни в зоні євро».

 

Рекомендована література:

1. Экономика      Европейского Союза : учебник / коллектив авторов ; под. ред. Р.К. Щенина. — М. : КНОРУС, 2012. — 560 с.

2. http://www.europedia.moussis.eu/books/Book_2/3/7/index.tkl?all=1&pos=83

 

ЗАНЯТТЯ 8.

Семінар-дискусія на тему:

«Країнові моделі в Європейському Союзі. Економічна модель  ФРН»

 

Мета: усвідомлення спільних та відмінних рис країнових моделей ЄС; формування чіткого уявлення про економічну модель ФРН

 

Компетентності: вміння проводити дослідження міжнародного характеру та масштабу; аналіз та синтез, узагальнення пройденого матеріалу; вміння критично мислити і генерувати креативні ідеї та вирішувати важливі проблеми.

 

1. Експрес-опитування.

2. Дискусія на тему «Спільні та відмінні риси країнових моделей ЄС». Робота в міні групах.

3. Інформаційне забезпечення:

До дискусії студенти готуються завчасно, використовуючи статтю:

Кузнецов О.В. «Англосаксонська модель капіталізму та економічний розвиток Європи».

 

На основі засвоєного матеріалу у дискусії  «Спільні та відмінні риси країнових моделей ЄС» у трьох міні групах охарактеризувати соціально-економічну модель Німеччини за основними критеріями, презентувати результати. Визначити основні переваги та недоліки моделі.

 

Рекомендована література:

1. Политика хозяйственного порядка в Германии.-М.: Экономика, 2002.-271 с.

2. Кузнецов О.В. «Англосаксонська модель капіталізму та економічний розвиток Європи» // http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/ech/2011_3-4/2011_3_4/10_13.pdf

3. Чужиков В.І. Економіка зарубіжних країн: навчальний посібник.-К.: КНЕУ, 2005.

 

ЗАНЯТТЯ 9.

Міні-кейс на тему:

«Економічна модель Франції»

 

Мета: сформувати чітке уявлення про особливості економічної моделі Франції

 

Компетентності: навички презентації власної позиції та її аргументації в процесі наукової дискусії; компетенції щодо усвідомлення та прогностичної оцінки розвитку інтеграційних вміння аналізувати фактори формування конкурентних переваг країн.

 

1. Бліц-опитування.

2. Міні-кейс «Особливості системи охорони здоров’я Франції».

3. Інформаційне забезпечення:

Текст міні-кейсу «Особливості системи охорони здоров’я Франції»:

 

Одна з найцікавіших моделей охорони здоров'я, яку можна виділити - французька, що пріоритетним завданням визначає вирішення проблеми зростання витрат, відійшовши  від державного контролю над цінами й передаючи ухвалення рішення саме кінцевому споживачеві. Відповідно, витрати теж перекладаються на плечі споживача. Коли споживач платить більше, він має право сам приймати рішення, отже, він буде приймати рішення, виходячи із власних інтересів.

Французька система охорони здоров'я є надзвичайно цікавою: у них є державна система охорони здоров'я, але над нею є ринкова надбудова. У Франції є система охорони здоров'я, що існує на податки (акцизи, податки на фонд заробітної плати, податки на доходи фізичних осіб). Акумульовані кошти йдуть на оплату праці лікарів, проте не напряму. У Франції лікареві повинен платити кожен пацієнт. Лікар вручає пацієнтові рахунок, який він повинен оплатити. Після сплати рахунку пацієнт може подати до державної системи охорони здоров'я заяву на відшкодування того, що було сплачено лікареві.

Особливістю є те, що пацієнтові не завжди повернуть всю суму, яку він заплатив лікареві. Лікареві дають можливість виписувати рахунок на більшу суму, ніж пацієнтові відшкодує уряд. Припустимо, ви пішли до лікаря й полікувалися в нього на 100 євро, але уряд вам відшкодуєприблизно80 євро, а інші 20 євро йдуть із власної кишені пацієнта.

Найголовнішим є те, що на сьогоднішній день у Франції вдається уникати черг, затримок щодо надання медичних послуг, що притаманно іншим системам. Кращі лікарі у Франції й лікарі в таких містах, як Париж, дійсно беруть з пацієнта більше, ніж обумовлений державою мінімум. А в бідних областях або в сільській місцевості лікарі не випишуть вам рахунок більший, ніж державне відшкодування. Це ще стосується вузьких фахівців й окремих медичних послуг, але в основному вам не потрібно дуже довго чекати візиту до лікаря.

У Франції дуже цікава система лікарень. Фактично в державі діє дві системи: державних і приватних клінік. Система державних лікарень працює за рахунок державного бюджету, що є типовим для державних систем охорони здоров’я, і з погляду капітальних витрат вони, як правило, багато не одержують. У них дуже часто немає того устаткування, що є в приватних клініках. У Франції, якщо у вас є хоч якісь гроші, ви намагаєтеся всіма правдами й неправдами потрапити не додержавної лікарні, а до  приватної. Державна лікарня - це для бідних, для тих, хто не може собі дозволити приватну медицину.

Потрібно, звичайно, згадати, що практично у всіх французів існує ще й добровільне медичне страхування: 87% французів, на додаток до переваг своєї державної системи купують медичну  страховку. Медична страховка, по-перше, може покрити різницю між державним відшкодуванням і реальною ціною візиту до лікаря, крім того, ці медичні страховки оплачують перебування пацієнта в приватних клініках.

 

  1. Визначити фінансово-організаційні особливості французької системи охорони здоров’я?
  2. Чи можна назвати дану системи економічно вигідною та соціально справедливою?
  3. Яким чином ЄС впливає на розвиток охорони здоров’я Франції.
  4. Чи може Україна використати даний досвід при проведенні всеосяжної реформи системи охорони здоров’я?

 

 

Рекомендована література:

Чужиков В.І. Економіка зарубіжних країн: навчальний посібник.-К.: КНЕУ, 2005.

 

ЗАНЯТТЯ 10.

Міні-кейс на тему:

«Англосаксонська економічна модель  (Об’єднане королівство Великобританії та Північної Ірландії, Республіка Ірландія)»

 

Мета: сформувати основні уявлення про економічну модель Великобританії, роль Великобританії, як одного з локомотивів розвитку ЄС.

 

Компетентності: навички взаємодії (роботи в команді); навички управління інформацією, аналізувати інформацію з різних джерел; навички швидкого прийняття оптимальних рішень в умовах обмеженості часу; розуміння особливостей англосаксонської економічної моделі.

 

1. Наскрізне опитування.

2. Кейс «Стратегія збільшення доданої вартості економіки Ірландії».

3. Інформаційне забезпечення:

Питання до кейсу:

1.Чи варто наполягати на реалізації ініціатив агенції Forfas?

2.Чи можна очікувати, що Ірландський уряд підтримає нову стратегію взаємодії з ТНК?

3. Альтернативні шляхи залучення іноземних інвестицій в економіку Ірландії?

4.Які інструменти ЄС (відповідно до фінансових перспектив 2007-2013) Ірландія може залучити для реалізації нової стратегії конкурентоспроможності?

5. Чи може Україна піти шляхом Ірландії?

 

Зміст кейсу підготувати за підручником Європейська інтеграція (збірник кейсів)/За заг. Ред.. В.І. Чужикова. – КНЕУ, 2009. – 203с. (кейс «Стратегія збільшення доданої вартості економіки Ірландії» стор. 103)

 

Рекомендована література

  1. Європейська інтеграція (збірник кейсів)/За заг. Ред.. В.І. Чужикова. – КНЕУ, 2009. – С. 103-118.

  2. Чужиков В.І. Економіка зарубіжних країн: навчальний посібник.-К.: КНЕУ, 2005.

 

 

ЗАНЯТТЯ № 11

Семінар-мозковий штурм на тему:

«Середземноморська економічна модель

(Італія, Іспанія, Португалія, Греція)»

 

Мета: усвідомлення особливостей середземноморської соціально-економічної моделі

 

Компетентності: вміння проводити дослідження міжнародного характеру та масштабу; бути обізнаним та ставитись з повагою до культурного різноманіття європейських народів; аналіз та синтез, узагальнення пройденого матеріалу; вміння критично мислити і генерувати креативні ідеї та вирішувати важливі проблеми (SWOT-аналіз) на інноваційній основі.

 

1. Експрес-опитування.

2. Мозковий штурм.

3. Інформаційне забезпечення:

       Мозковий штурм «Мінімізація нестабільності середземноморської соціально-економічної моделі».

Логічна послідовність етапів проведення мозкового штурму:

  1. На основі підготованої (д/з) таблиці визначити слабкі, сильні сторони, а також можливості та загрози країни середземноморської моделі розвитку (на вибір)

Країна

2007-2008

2008-2009

2009-2010

2010-2011

2011-2012

2012-2013

Рейтинг ВЕФ

 

 

 

 

 

 

1. Якість інституцій

 

 

 

 

 

 

2. Інфраструктура

 

 

 

 

 

 

Макроекономічна стабільність

 

 

 

 

 

 

4. Здоров"я і початкова освіта

 

 

 

 

 

 

5. Вища освіта і професійна підготовка

 

 

 

 

 

 

6. Ефективність ринку товарів та послуг

 

 

 

 

 

 

7. Ефективність ринку праці

 

 

 

 

 

 

8. Розвиненість фінансового ринку

 

 

 

 

 

 

9. Рівень технологічного розвитку

 

 

 

 

 

 

10. Розміо внутрішнього ринку

 

 

 

 

 

 

11. Конкурентоспроможність компаній

 

 

 

 

 

 

12. Інноваційний потенціал

 

 

 

 

 

 

Країна

2007

2008

2009

2010

2011

2012

Рейтинг Doing Business

 

 

 

 

 

 

1.Розпочинання бізнесу

 

 

 

 

 

 

2.Робота з дозволами на будівництво

 

 

 

 

 

 

3.Реєстрація майна

 

 

 

 

 

 

4.Отримання кредиту

 

 

 

 

 

 

5.Захист прав інвесторів

 

 

 

 

 

 

6.Сплата податків

 

 

 

 

 

 

7.Міжнародна торгівля

 

 

 

 

 

 

8.Забезпечення контрактів

 

 

 

 

 

 

Матриця SWOT-аналізу

 

 S

-

-

 

 W

-

-

 O

-

-

 

 T

-

-

 

  1. Колективна дискусія з метою визначення:
  • як можливості перетворити в сильні сторони?
  • як можливості використати для мінімізації слабких сторін?
  • як сильні сторони використати для мінімізації загроз?
  • як не допустити посилення недоліків внаслідок загроз?

Рекомендована література:

1. http://www3.weforum.org/docs/WEF_GlobalCompetitivenessReport_2010-11.pdf

 

 

ЗАНЯТТЯ №12.

Семінар-дискусія на тему:

«Скандинавська модель розвитку»

 

Мета: сформувати чітке уявлення про особливості скандинавської економічної моделі

 

Компетентності: навички презентації моделі розвитку країн Скандинавії; вміння аналізувати фактори, які вплинули на формування економічної моделі.

 

1. Експрес-опитування.

2. Семінар-дискусія.

3. Активність у групах

Методичні рекомендації до виконання: Розподіл на 4 малі творчі групи і заповнення таблиці відносно заданої країни і країн групи Скандинавії. Вказати основні індикатори розвитку і показники за статтями наведеними в таблиці

Спільні риси країн Скандинавії

Відмінні риси країн Скандинавії

  • ВВП
  • ВВП (ПКС) на душу населення
  • Індекс розвитку людського потенціалу
  • Індекс технологічних досягнень
  • Питома вага експорту високих і середніх технологій
  • ВВП
  • ВВП (ПКС) на душу населення
  • Індекс розвитку людського потенціалу
  • Індекс технологічних досягнень
  • Питома вага експорту високих і середніх технологій

Дискусійні питання:

  • Розвиток економічної моделі країн Скандинавії?
  • Вплив світової кризи 70-х років.
  • Вплив світової кризи 2008-2010.
  • Сучасна модель розвитку країн Скандинавії.

 

Рекомендована література:

  1. Європейська інтеграційна політика: навч.посіб/ А.М. Поручник, В.І. Чужиков, Д.О. Ільницький, О.А. Федірко; за заг. Ред.. д-ра екон.наук проф..В.І.Чужикова. – К.:КНЕУ,2010. – 451с.
  2. http://ec.europa.eu/policies/index_en.htm
  3. http://ec.europa.eu/index_en.htm
  4. Мусис Н. Усе про спільні політики Європейського Союзу. Пер. з англ. – К.: КІС, 2005.
  5. Європейський Союз: основи політики, інституційного устрою та права./Інститут європейської політики (Берлін).переклад з нім. - :Заповіт, 2001

ЗАНЯТТЯ №13

Міні-кейс на тему:

«Особливості економічних моделей нових членів ЄС»

 

Мета: сформувати чітке уявлення про особливості економічних моделей нових держав-членів.

 

Компетентності: Студент повинен володіти знаннями з механізмів та етапів інтеграції нових країн-членів до ЄС, специфікою економічних моделей нових країн-членів ЄС.

  1. Бліц-опитування
  2. Кейс
  3. Інформаційне забезпечення:

Питання до кейсу:

  1. Визначте, що спільного та відмінного було в монетарних політиках Польщі і Угорщини?
  2. Чому країни вводили, а потім відмовились від прив’язки до офіційного курсу національної валюти до однієї зі світових валют?
  3. Визначте три позитивні та три негативні результати реалізації монетарних реформ для кожної з країн. Порівняйте їх. Чого можна було б уникнути?
  4. Яка з країн, на вашу думку, першою відповідатиме Маастрихтським критеріям?
  5. Які висновки можна зробити в контексті необхідності вдосконалення монетарної політики НБУ?

Зміст кейсу підготувати за підручником Європейська інтеграція (збірник кейсів)/За заг. Ред.. В.І. Чужикова. – КНЕУ, 2009. – 203с. (кейс №9 стор. 188)

 

Рекомендована література:

  1. Європейська інтеграція (збірник кейсів)/За заг. Ред.. В.І. Чужикова. – КНЕУ, 2009. – 203с. (кейс №9 стор. 188)
  2. Співак І.В. Формування режимів валютних курсів у країнах з перехідною економікою (на прикладі Польщі, Чехії, України): автореф. Дис.. к.е.н./КНУ ім.. Тараса Шевченка. – К., 2003. – 20с.
  3. Національний банк Польщі - http://www.nbp.pl/
  4. Центральний банк Угорщини - http://english.mnb.hu/
  5. Чужиков В.І. Регіональні інтеграційні стратегії постсоціалістичних країн Європи. Монографія. – К.: «Кадри», 2003. – 297 с.
  6. Экономичское положение и внешняя торговля Чешской Республики. – БИКИ. – 2003. - № 121. – с. 5-9.
  7. Grabbe H. The constellations of Europe. Now enlargement will transform the EU. – London: Centre for European Reform, 2004. – 83 p.

 

ЗАНЯТТЯ 14.

Семінар-вирішення ситуаційних вправ:

«Основні напрями зближення України з ЄС»

 

Мета: сформувати чітке уявлення про механізми та інструменти зближення ЄС та України.

 

Компетентності: розширення поняття про особливості економічних зв’язків ЄС та України, механізми та інструменти зближення ЄС та України.

 

  1. Експрес-опитування.
  2. Ситуаційна вправа.
  3. Інформативне забезпечення.

Питання до ситуаційної вправи:

  1. Що означають митні спрощення для споживачів України та ЄС?
  2. Яких заходів уряд України має вжити для компенсації бюджетних утрат від зменшення ввізних митних ставок для країн ЄС?
  3. Чи можливе скорочення Україною транзиту російського газу до ЄС у разі створення зони вільної торгівлі між Україною та ЄС
  4. Яка позиція ЄС щодо України буде відповідати її національним інтересам?
  5. Розкрийте сутність національних економічних інтересів України в енергетичному переговорному процесі.

Самостійно розглянути зміст ділової гри за підручником Європейська економічна політика. Практикум: навч. Посіб./ В.І. Чужиков, Є.Г. Панченко, А.А. Грищенко та ін..; за заг. Ред.. В.І. Чужикова. – К.: КНЕУ. – 214с. (розділ 7, стор.177)

 

Рекомендована література:

  1. Європейська економічна політика. Практикум: навч. Посіб./ В.І. Чужиков, Є.Г. Панченко, А.А. Грищенко та ін..; за заг. Ред.. В.І. Чужикова. – К.: КНЕУ. – 2010.-214с. (розділ 7, стор.177)
  2. Буряк  П.Ю., Гупало О.Г. Європейська інтеграція і глобальні проблеми сучасності: навч. Посібник для студентів вищих навч. Закл. / Львівська держ. Фінансова академія. – К.:Хай-Тек Прес, 2007.

 

4.3. Плани  КОНТАКТНИХ занять ДЛЯ СТУДЕНТІВ

ЗАОЧНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ

 

КОНТАКТНЕ ЗАНЯТТЯ №1.

Семінар-розгорнута бесіда на тему:

«Суть, етапи та напрями розвитку європейської інтеграції; Договірно-правова основа та інституції ЄС»

 

Мета: сформувати чітке уявлення про послідовність етапів розвитку ЄС   та сформувати уміння застосовувати знання теорій економічної інтеграції в комплексі для визначення основних напрямів розвитку Європейського Союзу; сформувати чітке розуміння сутності правового доробку ЄС та усвідомити спільні риси та відмінності між нормативно-правовими актами ЄС; сформувати розуміння інституційної моделі та механізмів прийняття рішень в ЄС;

 

Компетентності: навички презентації власної позиції та її аргументації в процесі наукової дискусії; компетенції щодо усвідомлення та прогностичної оцінки розвитку інтеграційних процесів; вміння аналізувати фактори формування конкурентних переваг країн та інтеграційних об’єднань на глобальному ринку; навички презентації власної позиції та її аргументації в процесі наукової дискусії; навички управління інформацією, аналізувати інформацію з різних джерел; розуміння механізму взаємозв’язку між національним та наднаціональним правом, узагальнення пройденого матеріалу.

 

  1. Міні-лекція
  2. Розгорнута бесіда
  3. Інформаційне забезпечення

 

Розгорнута  бесіда за наступними темами:

  • Які етапи розвитку ЄС мали ключове значення у формуванні інтеграційного союзу? (10 хв.)
  • Порівняння Лісабонської стратегії та стратегії «Європа 2020» (10 хв.).
  • Які секторальні конкурентні переваги ЄС має на глобальному ринку? (10 хв.)

Методичні рекомендації до проведення вправи: Під час цієї вправи викладач своїми запитаннями спрямовує студентів до пошуку правильного усвідомлення комплексної (можливо, дискусійної) проблеми, яка не має однозначного вирішення.

Так, при пошуку відповіді на перше проблемне питання, допоміжними питаннями можуть бути:

  • «На якому етапі було скасовано основні перешкоди на шляху руху товарів, послуг, капіталів та робочої сили?»;
  • «Який етап зробив найбільший вклад у створення економічного і валютного союзу?»;
  • «Чи існує, на вашу думку, певний причинно-наслідковий зв'язок між етапами європейської інтеграції?»;
  • «Чи можуть результати певного етапу європейської інтеграції бути ізольованими від попередніх та наступних етапів?».

 

При розгляді другого проблемного питання студенти попередньо самостійно мають опрацювати тексти Лісабонської стратегії (2000-2010) та стратегії «Європа 2020». При цьому порівняння слід здійснювати за такими критеріями:

  • зміна пріоритетів (цілей) стратегії;
  • зміна ключових інструментів, форм та методів досягнення цілей;
  • зміна наднаціональних координаційних механізмів імплементації стратегій.

Джерела:

1. http://www.consilium.europa.eu/uedocs/cms_data/docs/pressdata/en/ec/00100-r1.en0.htm

2. http://eur-lex.europa.eu/LexUriServ/LexUriServ.do?uri=COM:2010:2020:FIN:EN:PDF

 

При розгляді третього проблемного питання доцільно застосувати ілюстративні матеріали:

 

EU sectors - UA

 

Рис. 1.1. Трансформація географічної та секторальної структур

світових товарних ринків

 

 

EU sectors Invest RTD - UA

 

Рис. 1.2. Інвестиції в НДДКР за секторами та країнами, млрд. €, 2008 р  

 

 

Рекомендована література:

1. Экономика      Европейского Союза : учебник / коллектив авторов ; под. ред. Р.К. Щенина. — М. : КНОРУС, 2012. — 560 с.

2. Кавешников Н.Ю. Лиссабонский договор и его последствия для развития ЕС // Актуальные проблемы Европы. – 2010. – №2. – С.  54-76.

3. http://www.europedia.moussis.eu/books/Book_2/2/index.tkl?all=1&pos=2

4. The  Political Economy of the European Union. An Institutional Perspective / D. McCann. – Polity, 2010. – 214 p.

5. The  Institutions of the European Union / Ed. John Peterson, M.Shachleton. – Oxford: University Press, 2010. – 402 p.

 

КОНТАКТНЕ ЗАНЯТТЯ 2.

Робота в малих творчих групах:

« Бюджет Європейського Союзу;  Основні політики ЄС»

 

 

Мета: сформувати чітке уявлення про особливості бюджетного процесу в ЄС; сформувати чітке уявлення про  політики ЄС.

 

Компетентності: навички взаємодії (роботи в команді); навички управління інформацією, аналізувати інформацію з різних джерел; навички швидкого прийняття оптимальних рішень в умовах обмеженості часу; розуміння механізму взаємодії між органами ЄС; аналіз та синтез, узагальнення пройденого матеріалу, вміння критично мислити і генерувати креативні ідеї, навички презентації власної позиції та її аргументації; формування навичок про диференціацію горизонтальних стратегій ЄС. Виявлення загальних характеристик, механізмів та інструментів реалізації горизонтальних політик.

 

1.Міні-лекція

2.Робота в малих творчих групах

3.Інформаційне забезпечення

 

 

Робота в групах

1. «Гармонізація інтересів країн в процесі формування бюджету ЄС». Заповнити таблицю та презентувати результати.

 

Існуючі джерела

Позитивні аспекти

Негативні аспекти

1.

 

 

2.

 

 

3.

 

 

4.

 

 

Запропоновані джерела

Позитивні аспекти

Негативні аспекти

1.

 

 

2.

 

 

3.

 

 

4.

 

 

 

2. Обгрунтуйте комплекс умов, за яких депресивні регіони можуть перетворитись у регіони-лідери. Яким чином можна застосувати досвід Ірландії в Україні для виходу з економічної кризи?

 

3.Яку роль відіграють білі та зелені книги у залученні громадян до законотворчого процесу в ЄС?

 

4. «Розробка ефективного механізму забезпечення фінансової дисципліни в зоні євро».

 

Рекомендована література:

1. Європейська інтеграційна політика: навч. Посіб. / [А.М. Поручник, В.І. Чужиков, Д.О. Ільницький, О.А. Федірко]; за аг. Ред.. д-ра екон. Наук, проф. В.І. Чужикова. – К.: КНЕУ, 2010. ¬ 451 с.

2. http://www.europedia.moussis.eu/books/Book_2/2/3/4/index.tkl?all=1&pos=30

3.Європейська інтеграція та Україна / За ред. В.Є. Новицького, Т.М. Пахомової, В.І. Чужиков. Навчально-методичний посібник. - К.- Кельн, 2002.

4.Мусис Н. Усе про спільні політики Європейського Союзу. Пер. з англ. – К.: КІС, 2005.

5. Экономика      Европейского Союза : учебник / коллектив авторов ; под. ред. Р.К. Щенина. — М. : КНОРУС, 2012. — 560 с.

 

КОНТАКТНЕ ЗАНЯТТЯ 3.

Семінар-дискусія на тему:

« Країнові моделі в європейському союзі. економічна модель ФРН; Економічна модель Франції; Англосаксонська економічна модель (Об’єднане Королівство Великобританії та Північної Ірландії, Республіка Ірландія)»

 

Мета: усвідомлення спільних та відмінних рис країнових моделей ЄС; формування чіткого уявлення про економічну модель ФРН, Франції, Великобританії та Ірландії»

 

Компетентності: вміння проводити дослідження міжнародного характеру та масштабу; аналіз та синтез, узагальнення пройденого матеріалу; вміння критично мислити і генерувати креативні ідеї та вирішувати важливі проблеми.

 

1. Міні-лекція

2. Дискусія на тему «Спільні та відмінні риси країнових моделей ЄС». Робота в міні групах.

3. Інформаційне забезпечення:

 

 Дискусія на тему  «Спільні та відмінні риси країнових моделей ЄС». Основні характеристики англосаксонської та континентальної моделей.

 

Рекомендована література:

1. Политика хозяйственного порядка в Германии.-М.: Экономика, 2002.-271 с.

2. Кузнецов О.В. «Англосаксонська модель капіталізму та економічний розвиток Європи» // http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/ech/2011_3-4/2011_3_4/10_13.pdf

3. Чужиков В.І. Економіка зарубіжних країн: навчальний посібник.-К.: КНЕУ, 2005.

 

                                              Контактне ЗАНЯТТЯ № 4

Семінар-дискусія  на тему:

 

«Середземноморська економічна модель (Італія, Іспанія, Португалія, Греція); Скандинавська модель розвитку(Швеція, Фінляндія, Данія)»

 

Мета: усвідомлення особливостей середземноморської та скандинавської соціально-економічних моделей

 

Компетентності: вміння проводити дослідження міжнародного характеру та масштабу; бути обізнаним та ставитись з повагою до культурного різноманіття європейських народів; аналіз та синтез, узагальнення пройденого матеріалу; вміння критично мислити і генерувати креативні ідеї та вирішувати важливі проблеми (SWOT-аналіз) на інноваційній основі.

 

1. Міні-лекція

2.  Семінар -дискусія

3. Інформаційне забезпечення:

Складання аналітичної матриці

 

 

     Матриця SWOT-аналізу

 

 S

-

-

 

 W

-

-

 O

-

-

 

 T

-

-

 

Колективна дискусія з метою визначення:

  • як можливості перетворити в сильні сторони?
  • як можливості використати для мінімізації слабких сторін?
  • як сильні сторони використати для мінімізації загроз?
  • як не допустити посилення недоліків внаслідок загроз?

Рекомендована література:

1. http://www3.weforum.org/docs/WEF_GlobalCompetitivenessReport_2010-11.pdf

2.Європейська інтеграційна політика: навч.посіб/ А.М. Поручник, В.І. Чужиков, Д.О. Ільницький, О.А. Федірко; за заг. Ред.. д-ра екон.наук проф..В.І.Чужикова. – К.:КНЕУ,2010. – 451с.

3.http://ec.europa.eu/policies/index_en.htm

4.http://ec.europa.eu/index_en.htm

5.Мусис Н. Усе про спільні політики Європейського Союзу. Пер. з англ. – К.: КІС, 2005.

6.Європейський Союз: основи політики, інституційного устрою та права./Інститут європейської політики (Берлін).переклад з нім. - :Заповіт, 2001

 

КОНТАКТНЕ ЗАНЯТТЯ №5

Семінар-мозковий штурм на тему

«Особливості економічних моделей нових членів ЄС (з 2004 р.); Україна та ЄС»

 

Мета: сформувати чітке уявлення про особливості економічних моделей нових держав-членів; сформувати чітке уявлення про механізми та інструменти зближення ЄС та України

 

Компетентності: Студент повинен володіти знаннями з механізмів та етапів інтеграції нових країн-членів до ЄС, специфікою економічних моделей нових країн-членів ЄС; розширення поняття про особливості економічних зв’язків ЄС та України, механізми та інструменти зближення ЄС та України.

 

1. Міні-лекція

2. «Мозковий штурм»

3.Інформаційне забезпечення:

Мозковий штурм на тему

1.«Переваги та недоліки вступу в ЄС для нових країн-членів».

2. «Яка позиція ЄС щодо України буде відповідати її національним інтересам?»

 

Рекомендована література:

  1. Європейська інтеграція (збірник кейсів)/За заг. Ред.. В.І. Чужикова. – КНЕУ, 2009. – 203с. (кейс №9 стор. 188)
  2. Співак І.В. Формування режимів валютних курсів у країнах з перехідною економікою (на прикладі Польщі, Чехії, України): автореф. Дис.. к.е.н./КНУ ім.. Тараса Шевченка. – К., 2003. – 20с.
  3. Національний банк Польщі - http://www.nbp.pl/
  4. Центральний банк Угорщини - http://english.mnb.hu/
  5. Чужиков В.І. Регіональні інтеграційні стратегії постсоціалістичних країн Європи. Монографія. – К.: «Кадри», 2003. – 297 с.
  6. Экономичское положение и внешняя торговля Чешской Республики. – БИКИ. – 2003. - № 121. – с. 5-9.
  7. Grabbe H. The constellations of Europe. Now enlargement will transform the EU. – London: Centre for European Reform, 2004. – 83 p.
  8. Європейська економічна політика. Практикум: навч. Посіб./ В.І. Чужиков, Є.Г. Панченко, А.А. Грищенко та ін..; за заг. Ред.. В.І. Чужикова. – К.: КНЕУ. – 2010р.-214с. (розділ 7, стор.177)
  9. Буряк  П.Ю., Гупало О.Г. Європейська інтеграція і глобальні проблеми сучасності: навч. Посібник для студентів вищих навч. Закл. / Львівська держ. Фінансова академія. – К.:Хай-Тек Прес, 2007.

КОНТАКТНЕ ЗАНЯТТЯ №6

Міні-семінар – дискусія на тему

«Україна та ЄС»

 

Мета: сформувати чітке уявлення про механізми та інструменти зближення ЄС та України

 

Компетентності: Студент повинен володіти знаннями щодо розширення поняття про особливості економічних зв’язків ЄС та України, механізми та інструменти зближення ЄС та України.

 

1.Дискусія

2. Захист рефератів

     3.Інформаційне забезпечення:

Дискусія  на тему:

  1. Що означають митні спрощення для споживачів України та ЄС?

     Захист рефератів у формі дискусії.

 

Рекомендована література:

  1. Європейська інтеграція (збірник кейсів)/За заг. Ред.. В.І. Чужикова. – КНЕУ, 2009. – 203с. (кейс №9 стор. 188)
  2. Співак І.В. Формування режимів валютних курсів у країнах з перехідною економікою (на прикладі Польщі, Чехії, України): автореф. Дис.. к.е.н./КНУ ім.. Тараса Шевченка. – К., 2003. – 20с.
  3. Національний банк Польщі - http://www.nbp.pl/
  4. Центральний банк Угорщини - http://english.mnb.hu/
  5. Чужиков В.І. Регіональні інтеграційні стратегії постсоціалістичних країн Європи. Монографія. – К.: «Кадри», 2003. – 297 с.
  6. Экономичское положение и внешняя торговля Чешской Республики. – БИКИ. – 2003. - № 121. – с. 5-9.
  7. Grabbe H. The constellations of Europe. Now enlargement will transform the EU. – London: Centre for European Reform, 2004. – 83 p.
  8. Європейська економічна політика. Практикум: навч. Посіб./ В.І. Чужиков, Є.Г. Панченко, А.А. Грищенко та ін..; за заг. Ред.. В.І. Чужикова. – К.: КНЕУ. – 2010р. -214с. (розділ 7, стор.177)
  9. Буряк  П.Ю., Гупало О.Г. Європейська інтеграція і глобальні проблеми сучасності: навч. Посібник для студентів вищих навч. Закл. / Львівська держ. Фінансова академія. – К.:Хай-Тек Прес, 2007.

КОНТАКТНЕ ЗАНЯТТЯ №7

Міні-семінар – дискусія на тему

«Україна та ЄС»

 

Мета: сформувати чітке уявлення про механізми та інструменти зближення ЄС та України

 

Компетентності: Студент повинен володіти знаннями щодо розширення поняття про особливості економічних зв’язків ЄС та України, механізми та інструменти зближення ЄС та України.

 

1.Дискусія

2. Модуль 1

     3.Інформаційне забезпечення:

Дискусія  на тему:

1. Яких заходів уряд України має вжити для компенсації бюджетних утрат від зменшення ввізних митних ставок для країн ЄС?

     Модуль 1.

 

Рекомендована література:

  1. Європейська інтеграція (збірник кейсів)/За заг. Ред.. В.І. Чужикова. – КНЕУ, 2009. – 203с. (кейс №9 стор. 188)
  2. Співак І.В. Формування режимів валютних курсів у країнах з перехідною економікою (на прикладі Польщі, Чехії, України): автореф. Дис.. к.е.н./КНУ ім.. Тараса Шевченка. – К., 2003. – 20с.
  3. Національний банк Польщі - http://www.nbp.pl/
  4. Центральний банк Угорщини - http://english.mnb.hu/
  5. Чужиков В.І. Регіональні інтеграційні стратегії постсоціалістичних країн Європи. Монографія. – К.: «Кадри», 2003. – 297 с.
  6. Экономичское положение и внешняя торговля Чешской Республики. – БИКИ. – 2003. - № 121. – с. 5-9.
  7. Grabbe H. The constellations of Europe. Now enlargement will transform the EU. – London: Centre for European Reform, 2004. – 83 p.
  8. Європейська економічна політика. Практикум: навч. Посіб./ В.І. Чужиков, Є.Г. Панченко, А.А. Грищенко та ін..; за заг. Ред.. В.І. Чужикова. – К.: КНЕУ. – 2010р. -214с. (розділ 7, стор.177)
  9. Буряк  П.Ю., Гупало О.Г. Європейська інтеграція і глобальні проблеми сучасності: навч. Посібник для студентів вищих навч. Закл. / Львівська держ. Фінансова академія. – К.:Хай-Тек Прес, 2007.

КОНТАКТНЕ ЗАНЯТТЯ №8

Міні-семінар – дискусія на тему

«Україна та ЄС»

 

Мета: сформувати чітке уявлення про механізми та інструменти зближення ЄС та України

 

Компетентності: Студент повинен володіти знаннями щодо розширення поняття про особливості економічних зв’язків ЄС та України, механізми та інструменти зближення ЄС та України.

 

1.Дискусія

2. Модуль 2

     3.Інформаційне забезпечення:

Дискусія  на тему:

1. Розкрийте сутність національних економічних інтересів України в енергетичному переговорному процесі.

     Модуль 2.

 

Рекомендована література:

  1. Європейська інтеграція (збірник кейсів)/За заг. Ред.. В.І. Чужикова. – КНЕУ, 2009. – 203с. (кейс №9 стор. 188)
  2. Співак І.В. Формування режимів валютних курсів у країнах з перехідною економікою (на прикладі Польщі, Чехії, України): автореф. Дис.. к.е.н./КНУ ім.. Тараса Шевченка. – К., 2003. – 20с.
  3. Національний банк Польщі - http://www.nbp.pl/
  4. Центральний банк Угорщини - http://english.mnb.hu/
  5. Чужиков В.І. Регіональні інтеграційні стратегії постсоціалістичних країн Європи. Монографія. – К.: «Кадри», 2003. – 297 с.
  6. Экономичское положение и внешняя торговля Чешской Республики. – БИКИ. – 2003. - № 121. – с. 5-9.
  7. Grabbe H. The constellations of Europe. Now enlargement will transform the EU. – London: Centre for European Reform, 2004. – 83 p.
  8. Європейська економічна політика. Практикум: навч. Посіб./ В.І. Чужиков, Є.Г. Панченко, А.А. Грищенко та ін..; за заг. Ред.. В.І. Чужикова. – К.: КНЕУ. – 2010р. -214с. (розділ 7, стор.177)
  9. Буряк  П.Ю., Гупало О.Г. Європейська інтеграція і глобальні проблеми сучасності: навч. Посібник для студентів вищих навч. Закл. / Львівська держ. Фінансова академія. – К.:Хай-Тек Прес, 2007.

               

4.4. ПЛАНИ НАВЧАЛЬНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ ЗАОЧНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ В МІЖСЕСІЙНИЙ ПЕРІОД.

Об’єктом контролю знань студентів заочної форми навчання у міжсесійний період є індивідуальні домашні письмові роботи з дисципліни “Європейська інтеграція” – реферати за заданою тематикою. Самостійно виконані студентом реферати перевіряються викладачем та підлягають захисту у ході співбесіди. Загальна оцінка робіт визначається на основі розроблених кафедрою критеріїв і становить максимум 25 балів із 50, якими оцінюється вся робота, винесена на поточний контроль.

 

Тематика рефератів для поточного контролю знань студентів 

з дисципліни “Європейська інтеграція ”

 

 

  1. Порівняльний аналіз основних теорій європейської інтеграції, оцінка наслідків їх практичної реалізації.
  2. Сутність, особливості  та мотивація етапів євроінтеграції.
  3. Сучасні конкурентні позиції країн Європейського Союзу на світових ринках.
  4. Рівень міжнародної конкурентоспроможності провідних європейських компаній за оцінками рейтингових агентств.
  5. Сутність та наслідки реалізації Лісабонської стратегії розвитку ЄС (2000-2010).
  6. Основні пріоритети розвитку ЄС згідно стратегії «Європа-2020».
  7. Механізми стимулювання розвитку «економіки знань» в ЄС.
  8. Зміна повноважень інституцій ЄС внаслідок прийняття Лісабонської угоди.
  9. Порівняльний аналіз повноважень та функцій Ради ЄС, Європейської Комісії та Парламенту ЄС.
  10. Аналіз структури і динаміки витрат бюджету ЄС.
  11. Принцип компліментарності (співучасті у фінансуванні) як основа реалізації політики вирівнювання регіональних асиметрій в державах-членах ЄС.
  12. Рамкові угоди з розвитку досліджень та інновацій в ЄС: основні напрями реалізації у ХХІ ст.
  13. Розвиток трансєвропейських енергетичних мереж, диверсифікація джерел енергопостачання в ЄС та лібералізація енергетичних ринків як пріоритетні напрями енергетичної політики ЄС.
  14. Інтеграція сфери науково-дослідних розробок держав-членів ЄС в рамках розбудови спільного Європейського дослідного простору (European Research Area).
  15. Основні напрями та інструменти реалізації промислової політики ЄС.
  16. Перспективи розвитку «сенситивних галузей» європейської економіки: металургійна, текстильна індустрія, сільське господарство, рибальство.
  17. Торговельні війни між країнами-членами ЄС: інструменти вирішення конфліктів.
  18. Особливості реалізації зовнішньої торговельної політики ЄС. Преференційні режими.
  19. Фінансова конвергенція в ЄС.
  20. Причини виникнення кризи єврозони: варіанти вирішення проблеми.
  21. Конкурентні позиції німецького сектору автомобілебудування на європейському ринку.
  22. Конкурентні переваги хіміко-фармацевтичного сектору ФРН.
  23. Авіабудівна промисловість Франції.
  24. Характеристика сервісного сектору Великобританії.
  25. Чинники глобальної конкурентоспроможності фінансового сектору Великобританії.
  26. Детермінанти «кельтського економічного дива».
  27. Переваги та недоліки недиверсифікованої економіки на прикладі Ірландії.
  28. Порівняльна характеристика сільськогосподарських секторів Італії та Іспанії.
  29. Передумови та наслідки боргової кризи Греції.
  30. Проблеми функціонування скандинавської соціально-економічної моделі на сучасному етапі розвитку.
  31. Особливості розбудови економіки, що базується на знаннях у північноєвропейських країнах.
  32. Оцінка відповідності Маастрихським критеріям держав-аплікантів на вступ до ЄС.
  33. Інституційні основи зближення України з ЄС.
  34. Гармонізація горизонтальних та секторальних політик України та ЄС.
  35. Розвиток єврорегіонального співробітництва.
  36. Стратегічна оцінка економічних передумов зближення України з ЄС.
5. САМОСТІЙНА РОБОТА СТУДЕНТІВ

В доповнення до основного матеріалу, що викладається в лекціях, цілий ряд питань виноситься на самостійне опрацювання. Предметом самостійного опрацювання студентами визначені такі питання програми курсу “Європейська інтеграція”:

 

Тема: 1. Суть, етапи та напрямки розвитку європейської інтеграції

  1. Теорії європейської інтеграції (“концентричних кіл”, міждержавна кооперація, федералізм, функціоналізм, неофункціоналізм, соціально-інтегративний підхід, політичні мережі, багаторівневе управління, неоінституційний).
  2. Концептуальні моделі розвитку євроінтеграції (різношвидкісна, вибіркова, концентричних кіл, основних груп, посиленого співробітництва).
  3. Угоди про створення Європейського об’єднання вугілля та сталі (1951), Європейського економічного співтовариства та Європейського співтовариства з атомної енергії (1957).
  4. Маастрихтська угода про створення  ЄС (1991), Амстердамська (1997) та Ніццька угоди (2001).
  5. Порядок денний – 2000 (Agenda-2000)  та Програма дій 2000-2006
  6. Країнові та наднаціональні порівняння в ЄС.
  7.  Соціальний порядок денний 2005-2010 рр. та  Лісабонська стратегія ЄС (2000-2010).

 

Тема 2. Інституції та бюджет Європейського Союзу

  1. Феномен м’якого права в ЄС (керівні принципи; послання; декларації; спільні стратегії, дії та позиції ЄС; “білі книги”; “зелені книги”).
  2. Структурна побудова ЄС, гілки влади.
  3. Компаративний аналіз функцій та повноважень органів та інституцій ЄС.
  4. Повноваження та функції органів та агенцій ЄС, які не мають статусу офіційних інституцій: Європейського економічного та соціального комітету, Комітету регіонів, Європейської агенції захисту довкілля, Європолу, Європейського інвестиційного банку, Європейського омбудсмена, ОЛАФ.
  5. Динаміка бюджетних видатків ЄС та відповідна трансформація його пріоритетів.
  6. Компліментарна модель фінансування європейських проектів. Структурні фонди ЄС та фонд Згуртування.

 

Тема 3. Основні політики ЄС

  1. Механізми та інструменти реалізації соціальної, регіональної, екологічної, конкурентної політик ЄС.
  2. Роль та значення «чуттєвих галузей» європейської економіки.
  3. Переваги та недоліки реалізації спільної аграрної політики ЄС.
  4. Особливості реалізації енергетичної політики ЄС. Диверсифікація джерел енергопостачання в ЄС.
  5. Роль рамкових угод у заохоченні міжнародного науково-технічного співробітництва в ЄС. Мета і завдання Європейського дослідного простору (ERA).
  6. Промислова політика ЄС. Аналіз структурних зрушень в економіці країн-членів  ЄС.
  7. Особливості реалізації митно-тарифної та торговельної політики ЄС. Преференційні режими в торгівлі з ЄС. Механізми модуляції, градації.
  8. Характеристика торговельних відноси ЄС з третіми країнами.
  9. Фінансова конвергенція в ЄС.

 

Тема 4. Країнові моделі в Європейському Союзі. Економічна модель ФРН

  1. Класифікація країнових моделей в ЄС за А.Сапіром.
  2. Субсидіарність та децентралізація в ФРН.
  3.  «Шокова терапія» повоєнної трансформації.
  4. Провідні німецькі ТНК та їх вплив на європейську економіку.
  5. Зовнішньоекономічні зв’язки ФРН, вплив на економіки країн ЦСЄ.

 

Тема 5. Економічна модель Франції

  1. Основні напрями політики «дирижизму» та індикативного планування.
  2. Національні плани розвитку.
  3. Еволюція системи державного регулювання. Децентралізація національної системи управління.
  4. Роль аграрного сектору та значення сфери послуг в економіці Франції.
  5. Специфіка регулювання відносин з третіми країнами та із заморськими департаментами.

 

Тема 6. Англосаксонська економічна модель (Об’єднане Королівство Великобританії та Північної Ірландії, Республіка Ірландія)

  1. Трансформація британської моделі розвитку («тетчеризм») у 70-80-х р.р.
  2. Основні напрями реалізації нової політики. Нові моделі 90-х років : «акціонерного капіталізму», «капіталізму співучасті».
  3. Провідні британські корпорації та їх роль в світовій економіці (ВР, ВАТ, Tesco).
  4. Особливості позиції британського банківського сектору та страхування в європейському господарстві
  5. Британські закордонні інвестиції.
  6. Місце Ірландії у світовій економіці та особливі позиції в ЄС.
  7. Структура господарства та особливості зовнішньоекономічних зв’язків Ірландії.

 

Тема 7. Середземноморська економічна модель  (Італія, Іспанія, Португалія, Греція)

  1. Роль країни в середземноморському мегарегіоні.
  2. Роль державних та приватних холдингів у створенні нової економіки.
  3. Особливості корпоративної структури господарства.
  4. Регіональні суперечності розвитку. «Асистенціалізм» в Південній Італії.
  5. Конкурентоспроможність італійських компаній.
  6. Особливості розвитку італійської промисловості.
  7. Особливості розвитку сільського господарства країни.
  8. Значення та роль сфери послуг.

 

 

Тема 8. Скандинавська модель розвитку (Швеція, Фінляндія, Данія)

  1. Причини «пізнього» членства скандинавських країн в ЄС. Форми інтеграції з ЄС.
  2. Інноваційні моделі розвитку конкурентоспроможності скандинавської економіки.
  3. Суть та основні особливості швецької моделі (модель Рена- Мейднера).
  4. Причини уповільненого економічного зростання скандинавських країн у 30-х роках ХХ ст.
  5. Соціальний комплекс країни та зміни у державному регулюванні соціальних пропозицій у ХХІ ст.

 

 

Тема 9. Особливості економічних моделей нових членів ЄС (з 2004 р.). Україна та ЄС.

  1. Роль спеціальних програм адаптації до членства «Про-ексешин» та «Пост-ексешин».
  2. Зовнішньоекономічні зв’язки Польщі. Розвиток відносин з Україною.
  3. Структура угорського господарства та проблеми зовнішнього боргу.
  4.  Особливості економік Чехії та Словаччини. Чеська модель регіонального розвитку.
  5. Регіональні інтеграційні стратегії постсоціалістичних країн Європи.
  6. Структура зовнішньоекономічних відносин України та ЄС.
  7. Створення Спільного європейського економічного простору.

 

 

6. ІНДИВІДУАЛЬНО-КОНСУЛЬТАТИВНА РОБОТА.

 

Індивідуально-консультативна робота, згідно Положення КНЕУ про робочу навчальну програму, – це форма організації навчальної роботи викладача зі студентами, яка здійснюється через створення належних умов для виявлення і розвитку індивідуальних особливостей студента на основі особистісно-діяльнісного підходу. На кафедрі європейської інтеграції індивідуально-консультативна робота проводиться у формі індивідуальних занять та консультацій. Індивідуальні заняття проводяться з окремими студентами для підвищення рівня їхньої підготовки та розвитку індивідуальних творчих здібностей. Такі заняття проводяться у формі діалогу з різних навчальних проблем, евристичної бесіди, перевірки виконання завдань з СРС тощо. Консультація — форма навчального заняття, за якої студент отримує відповіді від викладача на конкретні запитання або пояснення певних теоретичних положень чи аспектів їх практичного застосування.

Розподіл годин ІКР, виходячи зі складності навчальних тем та  обсягу навчального матеріалу, винесеного на самостійне опрацювання наведено у таблиці:

 

№ теми

Назва теми

Денна форма навчання

Заочна форма навчання

1

Вступ. Суть, етапи та напрями розвитку європейської інтеграції

1

1

2

Інституції та бюджет Європейського Союзу

2

2

3

Основні політики ЄС

2

2

4

Країнові моделі в європейському союзі. економічна модель ФРН

1

2

5

Економічна модель Франції

1

1

6

Англосаксонська економічна модель

(Об’єднане Королівство Великобританії та Північної Ірландії, Республіка Ірландія)

1

1

7

Середземноморська економічна модель

(Італія, Іспанія, Португалія, Греція)

1

1

8

Скандинавська модель розвитку

(Швеція, Фінляндія, Данія)

1

1

9

Особливості економічних моделей нових членів ЄС (з 2004 р.). Україна та ЄС

2

1

 

Всього

12

12

 

 

 

7. МЕТОДИ АКТИВІЗАЦІЇ ПРОЦЕСУ НАВЧАННЯ.

 

З метою активізації навчального процесу, надання йому творчого та інноваційного характеру з орієнтацією на формування конкретних професійних компетенцій студента у процесі вкладання науки застосовується цілий ряд методів активізації (див. карта самостійної роботи та плани семінарських (4.2.) і контактних (4.3.) занять). Найбільш ефективними методами, селектованими колективом кафедри є семінар-розгорнута бесіда; семінар-дискусія; робота в малих творчих групах; міні-кейси; семінар-розв’язання задач; семінар-мозковий штурм; семінар-вирішення ситуаційних вправ.

Разом з тим, педагогічний досвід свідчить, що методи активізації креативної діяльності не дають ефективного контролю за рівнем знань, а тому вони завжди використовуються у поєднанні з експрес-опитуваннями, антагоністичними перекличками; суперечками рядів – дидактичними інструментами, що дозволяють ефективно та швидко актуалізувати основоположні знання студентів за темою заняття., а також оперативно оцінити персональний рівень готовності студентів до заняття.

 

 

8. ПОТОЧНИЙ І ПІДСУМКОВИЙ КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ:

8.1. Очна форма навчання:

8.1.1. КАРТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА

з науки європейська інтеграція

для студентів напряму підготовки «міжнародна економіка»

Денна форма навчання

№ семінарського (практичного, лабораторного) заняття

Форма самостійної роботи студента

Види семінарських (практичних, лабораторних) занять

Максимальна кількість балів

За систематичність і активність роботи на практичних заняттях

Змістовний модуль №1

1

Попередня підготовка з визначених питань

Семінар-розгорнута бесіда

-

2

Завчасна підготовка за визначеними темами

Семінар-дискусія

4

3

Опрацювання теоретичних основ прослуханого лекційного матеріалу. Попередня підготовка з визначених питань

Робота в малих творчих групах.

4

4

Завчасна підготовка за визначеними проблемними питаннями

Семінар-дискусія

4

5

Відпрацювання виконання конкретних операцій

Міні-кейс

-

6

Розв’язання задач, що ілюструють механізми реалізації зовнішньої торгівельної політики ЄС

Семінар-розв’язання задач

4

7

Завчасна підготовка за визначеними темами

Семінар-дискусія

-

Змістовний модуль №2

8

Завчасна підготовка за визначеними темами

Семінар-дискусія

4

9

Підготовка доповідей та презентацій у малих творчих групах

Міні-кейс

2

10

Відпрацювання виконання конкретних операцій

Міні-кейс

2

11

Підготовка конкретних пропозицій щодо розв’язання поставленої проблеми

Семінар-мозковий штурм

2

12

Завчасна підготовка за визначеними темами

Семінар-дискусія

2

13

Відпрацювання виконання конкретних операцій

Міні-кейс

2

14

Аналіз конкретної ділової ситуації

Семінар-вирішення ситуаційних вправ

-

Усього балів за роботу на семінарських (практичних, лабораторних) заняттях

30

За виконання модульних (контрольних) завдань

Модуль №1

Написання модульної контрольної роботи

5

 Модуль №2

Написання модульної контрольної роботи

5

Усього балів за модульний контроль

10

За виконання індивідуальних завдань

Види індивідуальних завдань

1. Написання реферату (есе)

5

2. Аналітичний критичний огляд наукових публікацій за заданою тематикою

5

3. Аналітичний звіт власних наукових досліджень за заданою тематикою

10

4. Підготовка наукових публікацій, тез доповідей для участі у конферен­ціях або олімпіадах

10

5. Виконання завдань в рамках дослідницьких проектів кафедри

10

Усього балів за виконання індивідуальних завдань

10

Разом балів за СРС

50

 

 

8.1.2. Порядок поточного Та підсумкового  оцінювання знань студентів з дисципліни “ЄВРОПЕЙСЬКА ІНТЕГРАЦІЯ”

Згідно навчального плану система оцінювання включає блок поточного та підсумкового контролю знань для студентів денної та заочної форм навчання.

1. ОБ'ЄКТОМ ОЦІНЮВАННЯ ПОТОЧНОГО КОНТРОЛЮ знань студентів денної форми навчання  є: систематичність та активність роботи протягом семестру над вивченням програмного матеріалу дисципліни; рівень виконання модульних завдань, а також індивідуальних завдань для самостійного опрацювання.

1.1. Систематичність та активність роботи студента протягом семестру оцінюється з врахуванням активності та рівня знань студентів при обговоренні питань семінарських занять.

Для денної форми навчання максимальна кількість балів за роботу на практичних заняттях складає 30 балів. Згідно робочої навчальної програми для практичних занять відведено 28 акад. год.. На написання двох поточних модульних контрольних робіт відведено по 1 год. Кількість практичних занять, протягом яких студент може отримати максимальну кількість 30 балів складає 10 занять. Максимально можлива оцінка кожного заняття складає 2 або 4 бали. При цьому шкала оцінювання виглядає таким чином:

  • відмінному рівню (4 бали з 4; 2 бали з 2) відповідає виявлення всебічного системного і глибокого знання програмного матеріалу, засвоєння основної і додаткової літератури; чітке володіння понятійним апаратом, методами, методиками та інструментами, передбаченими програмою дисципліни; вміння використовувати їх для вирішення як типових, так і нетипових практичних ситуацій; виявлення творчих здібностей в розумінні, викладі і використанні навчально-програмного матеріалу; обов’язковою є участь у експрес-опитуванні та активному методі підчас практичних занять;
  • доброму рівню (3 бали з 4; 1 бал з 2) відповідає виявлення системного знання програмного матеріалу, засвоєння основної літератури; володіння понятійним апаратом, методами, методиками та інструментами, передбаченими програмою дисципліни; вміння використовувати їх для вирішення типових, практичних ситуацій, допускаючи окремі незначні помилки; обов’язковою є участь або в експрес-опитуванні, або в активному методі підчас практичних занять;
  • задовільному рівню (2 бали з 4; 1 бал з 2) відповідає виявлення знання основних положень програмного матеріалу; володіння окремими поняттями, методиками та інструментами, допускаючи при їх використанні незначні помилки; участь в експрес-опитуванні, або активному методі підчас практичних занять.
  • незадовільному рівню (0 балів) відповідає виявлення значних прогалин в знаннях основного програмного матеріалу; володіння окремими поняттями, методиками та інструментами, допускаючи при їх використанні принципові помилки; відмова від участі в експрес-опитуванні, або активному методі підчас практичних занять.

Вказані бали студент отримує за відповіді та доповнення відповідей на семінарських заняттях, розв’язування проблемних та ситуативних завдань, презентації, доповіді, тощо. Алгоритм розрахунку кількості балів за семінарські заняття такий: викладач підсумовує всі оцінки, отримані студентом протягом семестру.

Дані про отримані студентами оцінки на практичних заняттях заносяться до академічного журналу групи (під час заняття) та до електронного журналу (не пізніше, ніж протягом семи днів з дат проведення практичного заняття).

1.2. Модульні завдання, які входять до загального порядку оцінювання поточної успішності студента, складаються з виконання письмових завдань під час проведення контрольних робіт і тестових вправ.

З курсу “Європейська інтеграція” передбачається виконання двох модульних завдань. Оцінка всіх модульних завдань визначається на основі розроблених кафедрою критеріїв і становить 10 балів (відповідно по 5 та по 10 балів за кожне з завдань).

Перше модульне завдання  складається з двох теоретичних питань та п’яти тестових вправ за Темами 1-4 даного курсу:

Тема 1. Суть, етапи та напрямки розвитку європейської інтеграції;

Тема 2. Інституції та бюджет Європейського Союзу;

Тема 3. Основні політики ЄС.

Модульна робота студентів денної форми оцінюється за шкалою 0; 3; 4 та  5 балів.

Друге модульне завдання складається з двох теоретичних питань та п’яти  тестових вправ за Темами 4-9 даного курсу:

Тема. 4.Країнові моделі в Європейському Союзі. Економічна модель ФРН

Тема. 5.Економічна модель Франції

Тема. 6.Англосаксонська економічна модель (Об’єднане Королівство Великобританії та Північної Ірландії, Республіка Ірландія)

Тема. 7.Середземноморська економічна модель (Італія, Іспанія, Португалія, Греція)

Тема. 8.Скандинавська модель розвитку (Швеція, Фінляндія, Данія)

Тема. 9.Особливості економічних моделей нових членів ЄС (з 2004 р.). Україна та ЄС

Критерії оцінювання модульних завдань:

 

Види модульних завдань

Методика оцінки

 

К-сть балів

Критерії оцінки

 

1. Теоре­­тичні питання

2

відмінному рівню (2 бали) відповідає виявлення всебічного системного і глибокого знання програмного матеріалу, засвоєння основної і додаткової літератури; чітке володіння понятійним апаратом, методами, методиками та інструментами, передбаченими програмою дисципліни; вміння використовувати їх для вирішення як типових, так і нетипових практичних ситуацій; виявлення творчих здібностей в розумінні, викладі і використанні навчально-програмного матеріалу;

 

1

доброму рівню (1 бал) відповідає виявлення системного знання програмного матеріалу, засвоєння основної літератури; володіння понятійним апаратом, методами, методиками та інструментами, передбаченими програмою дисципліни; вміння використовувати їх для вирішення типових, практичних ситуацій, допускаючи окремі незначні помилки;

 

0

незадовільному рівню (0 балів) відповідає виявлення значних прогалин в знаннях основного програмного матеріалу; володіння окремими поняттями, методиками та інструментами, допускаючи при їх використанні принципові помилки.

 
 

2.Тести

3

Відмінну оцінку (3 бали) студент отримує за умови успішного виконання більше 90% всіх тестових вправ;

 

2

Оцінку добре (2  бали) студент отримує за правильну відповідь на 70-89% тестів;

 

1

Задовільну оцінку (1 бал) студент отримує за 60-69% вірних відповідей;

 

0

Незадовільну оцінку (0 балів) студент отримує за 59% і менше вірних відповідей;

 

РАЗОМ

5

Максимальна загальна оцінка за виконання модульних завдань

 

Порядок і час складання модульних завдань визначається кафедрою, включається до робочої програми і доводиться до студентів на початку семестру.

Активність та успішність на практичних заняттях та виконання модульних завдань − обов’язкові види поточної роботи студентів, зміст та порядок оцінки яких відображені в пп. 1.1 – 1.2 − дозволяють в сумі набрати максимум 40 балів із 50 для студентів денної форми навчання.

1.3. Індивідуальні завдання для самостійного опрацювання дозволяють набрати:

- 10 балів із 50 для студентів денної форми навчання, поверх 40 балів, що дозволяє претендувати на іспиті на рівень В та А за шкалою ECTS, що відповідає діапазону 81-89 та 90-100 балів за шкалою КНЕУ.

Для цього пропонується альтернативний вибір з трьох видів наукової роботи:

1.3.1. Студенти, які беруть активну участь у роботі студентського наукового товариства факультету МЕіМ, представляють свої наукові роботи на конференціях, круглих столах, симпозіумах та конкурсах, готують та подають до друку наукові статті, брошури, монографії та інші види наукових робіт отримують 10 балів за умови якісної підготовки відповідних наукових доповідей та публікацій.

1.3.2. Альтернативним видом індивідуального завдання є формування студентами аналітичних звітів (з побудовою діаграм, графіків, таблиць тощо) за заданою тематикою, яка пропонується студентом та погоджується з викладачем. Аналітичний звіт оцінюється за шкалою 0; 6; 8; 10 балів.

Написання аналітичного звіту виконується на тему «Соціально-економічна модель країни ЄС». Аналітичний звіт виконується на прикладі конкретно обраної країни-члена ЄС. Структура звіту є стандартизованою:

Розділ I. Позиції країни у провідних світових рейтингах (за останні п’ять років):

1.1. Місце країни за рейтингом «Global competitivness index» (Світовий економічний форум).

1.2. Місце країни за рейтингом «Doing business» (Світовий банк)

1.3. Місце країни за рейтингом «Human Development Index» (ООН)

1.4. Місце країни за рейтингом «Corruption Perceptions Index» (Transparency international).

1.5. Висновок.

Розділ II. Позиції країни в економіці ЄС (за останні п’ять – десять років):

2.1. Порівняльний аналіз обсягу та динаміки ВВП країни із середнім по ЄС.

2.2. Аналіз ВВП на душу населення країни та у відсотках від середнього по ЄС.

2.3. Аналіз структури ВВП країни за секторами та субсекторами економічної діяльності.

2.4. Аналіз динаміки та структури експорту країни (в тому числі – частка всередині ЄС).

2.5. Аналіз динаміки та структури імпорту країни (в тому числі – частка всередині ЄС).

2.6. Розрахунок індексу Белли Баласси «Revealed Comparative Advantage» за основними статтями експорту та імпорту країни.

2.7. Аналіз міжнародної інвестиційної діяльності країни.

2.8. Аналіз структури, динаміки, причин виникнення і наслідків збільшення / зменшення зовнішньої заборгованості країни.

2.8. Аналіз показників зайнятості і безробіття та співставлення їх із середніми показниками по ЄС.

2.9. Аналіз темпів інфляції та співставлення із середнім показником по ЄС.

2.10. Аналіз дефіциту державного бюджету (у млн. євро та % від ВВП).

2.11. Висновок

Розділ III. Розробка матриці SWOT-аналізу. Обґрунтування рекомендацій з вдосконалення стратегії економічного розвитку країни.

3.1. Аналіз внутрішніх сильних (strengths) і слабких (weaknesses) сторін економічної та соціальної моделей розвитку країни.

3.2. Аналіз зовнішніх можливостей (opportunities) та загроз (threats) для економічного та соціального розвитку країни.

3.3. Складання матриці SWOT-аналізу з обґрунтуванням рекомендацій щодо:

  • використання сприятливих тенденцій зовнішнього середовища (можливостей) для підсилення внутрішніх сильних сторін соціально-економічної моделі країни;
  • використання сприятливих тенденцій зовнішнього середовища (можливостей) для усунення або зменшення внутрішніх слабких сторін соціально-економічного розвитку країни;
  • використання внутрішніх сильних сторін країни для зменшення негативного впливу зовнішніх загроз соціально-економічного розвитку;
  • недопущення посилення недоліків (слабких сторін) соціально-економічної моделі країни внаслідок інтенсифікації дії зовнішніх загроз.

3.4. Висновок

Виконання завдання аналітичного характеру потребує використання інформаційно-довідкових матеріалів:

  • он-лайн статистичні бази Євростату, аналітичні матеріали та звіти Комісії ЄС, Директоратів Комісії ЄС та статистичних органів країн-членів ЄС;
  • бази даних та знань таких міжнародних організацій, як МФВ, Світовий банк, ЮНКТАД, Heritage Foundation, Центру міжнародної конкурентоспроможності, Всесвітнього економічного форуму та ін..;
  • статей загальновідомих західних і вітчизняних науковців, які аналізують зміст, поняття та основні категорії поставленої перед студентом проблематики.

Студент повинен проаналізувати дані з інформаційно-довідкових матеріалів в динаміці не менше ніж за 5-10 років за допомогою статистичних показників, серед яких повинні бути абсолютні, відносні (темп росту, приросту, індекси), середні величини, показники варіації тощо. На підставі аналізу статистичних даних студент повинен виявити тенденції і встановити їх причини. Результати досліджень повинні бути представлені у вигляді нових таблиць, діаграм, графіків, що є обов’язковою вимогою до виконання завдання.

Висновки, зроблені за результатами дослідження, повинні супроводжуватися посиланнями на таблиці, на підставі яких вони робляться. Орієнтовний обсяг роботи з виконання завдань дослідницького характеру складає 8-10 сторінок (без врахування базових статистичних таблиць).

Оцінювання виконання студентами аналітичного звіту здійснюється за системою критеріїв:

Критерії

Максимальна кількість балів

Дотримання вимог до оформлення завдання

2

Адекватність виявлених тенденцій статистичним даним

2

Повнота розкриття теми дослідження (змістовність аналізу) 

2

Повнота використання статистичного та аналітичного інструментарію

2

Обґрунтованість зроблених висновків

2

Всього

10

 

 

 

1.3.3. Альтернативним видом індивідуального завдання  є пошук та огляд літературних джерел за заданою тематикою, яка пропонується студентом та погоджується з викладачем. Оцінка цього виду роботи здійснюється підчас  ІКР за шкалою 0;3;4;5  балів.

Пошук, підбір та огляд літературних джерел за заданою тематикою виконується за обраною студентом тематикою. Інформаційну базу для виконання цього завдання становлять аналітичні та статистичні матеріали, почерпнуті з довідникової, монографічної, навчальної літератури, видань науково-дослідних інститутів, центрів, служб, агенцій, Інтернет-мережі. Кількість використаних публікацій повинна бути не меншою 5. Метою критичного огляду наукових публікацій є аналіз і оцінка підходів науковців до розгляду і вирішення певної проблеми за темою дослідження. Обсяг дослідження  не повинен перевищувати 5 сторінок. Оцінювання якості підготовлених матеріалів здійснюється за системою критеріїв:

 

Критерії

Максимальна кількість балів

Достатня кількість використаних наукових публікацій

1

Повнота розкриття теми дослідження (змістовність аналізу) 

2

Наявність власних узагальнень за результатами аналізу наукових публікацій

2

Всього

5

 

 

1.3.4. Альтернативним видом  індивідуального завдання  є написання реферату (есе) за заданою тематикою. Оцінка цього виду роботи здійснюється підчас аудиторних занять або ІКР за шкалою 0;3;4;5  балів.

Самостійно виконані студентом реферати перевіряються викладачем та підлягають захисту у ході співбесіди. Загальна оцінка робіт визначається на основі розроблених кафедрою критеріїв і становить максимум 10 балів.

 

Оцінювання виконання студентами реферату здійснюється за системою критеріїв:

Критерії

Максимальна кількість балів

Дотримання вимог оформлення завдання

1

Достатня кількість використаних наукових джерел

1

Опрацювання сучасних статистичних баз

1

Повнота розкриття теми дослідження

1

Обґрунтованість зроблених висновків

1

Всього

5

 
 

Тематика рефератів для поточного контролю знань студентів з дисципліни “Європейська інтеграція ”

 

  1. Порівняльний аналіз основних теорій європейської інтеграції, оцінка наслідків їх практичної реалізації.
  2. Сутність, особливості  та мотивація етапів євроінтеграції.
  3. Сучасні конкурентні позиції країн Європейського Союзу на світових ринках.
  4. Рівень міжнародної конкурентоспроможності провідних європейських компаній за оцінками рейтингових агентств.
  5. Сутність та наслідки реалізації Лісабонської стратегії розвитку ЄС (2000-2010).
  6. Основні пріоритети розвитку ЄС згідно стратегії «Європа-2020».
  7. Механізми стимулювання розвитку «економіки знань» в ЄС.
  8. Зміна повноважень інституцій ЄС внаслідок прийняття Лісабонської угоди.
  9. Порівняльний аналіз повноважень та функцій Ради ЄС, Європейської Комісії та Парламенту ЄС.
  10. Аналіз структури і динаміки витрат бюджету ЄС.
  11. Принцип компліментарності (співучасті у фінансуванні) як основа реалізації політики вирівнювання регіональних асиметрій в державах-членах ЄС.
  12. Рамкові угоди з розвитку досліджень та інновацій в ЄС: основні напрями реалізації у ХХІ ст.
  13. Розвиток трансєвропейських енергетичних мереж, диверсифікація джерел енергопостачання в ЄС та лібералізація енергетичних ринків як пріоритетні напрями енергетичної політики ЄС.
  14. Інтеграція сфери науково-дослідних розробок держав-членів ЄС в рамках розбудови спільного Європейського дослідного простору (European Research Area).
  15. Основні напрями та інструменти реалізації промислової політики ЄС.
  16. Перспективи розвитку «сенситивних галузей» європейської економіки: металургійна, текстильна індустрія, сільське господарство, рибальство.
  17. Торговельні війни між країнами-членами ЄС: інструменти вирішення конфліктів.
  18. Особливості реалізації зовнішньої торговельної політики ЄС. Преференційні режими.
  19. Фінансова конвергенція в ЄС.
  20. Причини виникнення кризи єврозони: варіанти вирішення проблеми.
  21. Конкурентні позиції німецького сектору автомобілебудування на європейському ринку.
  22. Конкурентні переваги хіміко-фармацевтичного сектору ФРН.
  23. Авіабудівна промисловість Франції.
  24. Характеристика сервісного сектору Великобританії.
  25. Чинники глобальної конкурентоспроможності фінансового сектору Великобританії.
  26. Детермінанти «кельтського економічного дива».
  27. Переваги та недоліки недиверсифікованої економіки на прикладі Ірландії.
  28. Порівняльна характеристика сільськогосподарських секторів Італії та Іспанії.
  29. Передумови та наслідки боргової кризи Греції.
  30. Проблеми функціонування скандинавської соціально-економічної моделі на сучасному етапі розвитку.
  31. Особливості розбудови економіки, що базується на знаннях у північноєвропейських країнах.
  32. Оцінка відповідності Маастрихським критеріям держав-аплікантів на вступ до ЄС.
  33. Інституційні основи зближення України з ЄС.
  34. Гармонізація горизонтальних та секторальних політик України та ЄС.
  35. Розвиток єврорегіонального співробітництва.

Стратегічна оцінка економічних передумов зближення України з ЄС.

 

 

8.2. Заочна форма навчання:

 

8.2.1. Карта самостійної роботи студента

з науки « Європейська інтеграція»

для студентів напряму підготовки «міжнародна економіка» освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавр

Заочна форма навчання

СЕСІЙНИЙ ПЕРІОД

заняття

 

Контактні заняття

(теми відповідно до робочої програми)

Форма занять і контролю

Макс.

кіл-ть балів

За систематичність і активність роботи на контактних заняттях

1.

 

Тема 1 Вступ. Суть, етапи та напрями розвитку європейської інтеграції

Тема 2. Договірно-правова основа та інституції ЄС

Установча міні-лекція

 

Міні-семінар – розгорнута бесіда

3

2.

Тема 3 Бюджет Європейського Союзу

Тема 4. Основні політики ЄС

Міні-лекція

 

Міні-семінар – Робота в малих творчих групах

3

3.

 

Тема 5. Країнові моделі в європейському союзі. економічна модель ФРН

Тема 6. Економічна модель Франції

Тема 7. Англосаксонська економічна модель (Об’єднане Королівство Великобританії та Північної Ірландії, Республіка Ірландія)

Міні-лекція

 

Міні-семінар – дискусія

3

4.

 

Тема 8. Середземноморська економічна модель (Італія, Іспанія, Португалія, Греція)

Тема 9. Скандинавська модель розвитку(Швеція, Фінляндія, Данія)

Міні-лекція

 

Міні-семінар – дискусія

3

5.

 

Тема 10. Особливості економічних моделей нових членів ЄС (з 2004 р.)

Тема 11. Україна та ЄС

Міні-лекція

 

Міні-семінар – «мозковий штурм»

3

6.

Тема 11. Україна та ЄС

Міні-семінар – дискусія

Захист рефератів

0

7.

Тема 11. Україна та ЄС

Міні-семінар – дискусія

Модуль 1

0

8.

Тема 11. Україна та ЄС

Міні-семінар – дискусія

Модуль 1

0

 

15

За виконання модульних (контрольних) завдань

 

9.

Комплексна аудиторна самостійна контрольна робота

Поточний модульний контроль

10

Усього балів за контактні заняття

25

міжСЕСІЙНИЙ ПЕРІОД

За виконання обов’язкових позааудиторних індивідуальних завдань

Види завдань

Форма подання

 

Термін подання і реєстрація

Форма контролю

Макс.

кіл-ть балів

Домашнє індивідуальне завдання (реферат)

письмова

На місяць до сесії

на кафедру

Захист і обговорення результатів за графіком «Дня заочника»

25

Усього балів за виконання позааудиторних індивідуальних завдань

25

Разом

50

             

 

 

8.2.2. ОСОБЛИВОСТІ ПОТОЧНОГО КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ ЗАОЧНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ

 

Об’єктом поточного контролю знань студентів заочного факультету є індивідуальні домашні письмові роботи з дисципліни “Європейська інтеграція” – реферати за заданою тематикою; систематичність та активність роботи над вивченням програмного матеріалу дисципліни, що контролюється викладачем на контактних заняттях; а також рівень виконання модульних завдань.

2.1. Самостійно виконані студентом реферати перевіряються викладачем та підлягають захисту у ході співбесіди. Загальна оцінка робіт визначається на основі розроблених кафедрою критеріїв і становить максимум 25 балів із 50, якими оцінюється вся робота, винесена на поточний контроль. Шкала оцінювання письмових домашніх робіт студентів заочного факультету становить: 0, 6, 8; 10 балів, захист роботи у «День заочника» або на консультації оцінюється в 15 балів.

Оцінювання виконання студентами реферату здійснюється за системою критеріїв:

Критерії

Максимальна кількість балів

Дотримання вимог оформлення завдання

2

Достатня кількість використаних наукових джерел

2

Опрацювання сучасних статистичних баз

2

Повнота розкриття теми дослідження

2

Обґрунтованість зроблених висновків

2

Всього

10

 
 
 

Тематика рефератів для поточного контролю знань студентів 

з дисципліни “Європейська інтеграція ”

 

 

  1. Порівняльний аналіз основних теорій європейської інтеграції, оцінка наслідків їх практичної реалізації.
  2. Сутність, особливості  та мотивація етапів євроінтеграції.
  3. Сучасні конкурентні позиції країн Європейського Союзу на світових ринках.
  4. Рівень міжнародної конкурентоспроможності провідних європейських компаній за оцінками рейтингових агентств.
  5. Сутність та наслідки реалізації Лісабонської стратегії розвитку ЄС (2000-2010).
  6. Основні пріоритети розвитку ЄС згідно стратегії «Європа-2020».
  7. Механізми стимулювання розвитку «економіки знань» в ЄС.
  8. Зміна повноважень інституцій ЄС внаслідок прийняття Лісабонської угоди.
  9. Порівняльний аналіз повноважень та функцій Ради ЄС, Європейської Комісії та Парламенту ЄС.
  10. Аналіз структури і динаміки витрат бюджету ЄС.
  11. Принцип компліментарності (співучасті у фінансуванні) як основа реалізації політики вирівнювання регіональних асиметрій в державах-членах ЄС.
  12. Рамкові угоди з розвитку досліджень та інновацій в ЄС: основні напрями реалізації у ХХІ ст.
  13. Розвиток трансєвропейських енергетичних мереж, диверсифікація джерел енергопостачання в ЄС та лібералізація енергетичних ринків як пріоритетні напрями енергетичної політики ЄС.
  14. Інтеграція сфери науково-дослідних розробок держав-членів ЄС в рамках розбудови спільного Європейського дослідного простору (European Research Area).
  15. Основні напрями та інструменти реалізації промислової політики ЄС.
  16. Перспективи розвитку «сенситивних галузей» європейської економіки: металургійна, текстильна індустрія, сільське господарство, рибальство.
  17. Торговельні війни між країнами-членами ЄС: інструменти вирішення конфліктів.
  18. Особливості реалізації зовнішньої торговельної політики ЄС. Преференційні режими.
  19. Фінансова конвергенція в ЄС.
  20. Причини виникнення кризи єврозони: варіанти вирішення проблеми.
  21. Конкурентні позиції німецького сектору автомобілебудування на європейському ринку.
  22. Конкурентні переваги хіміко-фармацевтичного сектору ФРН.
  23. Авіабудівна промисловість Франції.
  24. Характеристика сервісного сектору Великобританії.
  25. Чинники глобальної конкурентоспроможності фінансового сектору Великобританії.
  26. Детермінанти «кельтського економічного дива».
  27. Переваги та недоліки недиверсифікованої економіки на прикладі Ірландії.
  28. Порівняльна характеристика сільськогосподарських секторів Італії та Іспанії.
  29. Передумови та наслідки боргової кризи Греції.
  30. Проблеми функціонування скандинавської соціально-економічної моделі на сучасному етапі розвитку.
  31. Особливості розбудови економіки, що базується на знаннях у північноєвропейських країнах.
  32. Оцінка відповідності Маастрихським критеріям держав-аплікантів на вступ до ЄС.
  33. Інституційні основи зближення України з ЄС.
  34. Гармонізація горизонтальних та секторальних політик України та ЄС.
  35. Розвиток єврорегіонального співробітництва.
  36. Стратегічна оцінка економічних передумов зближення України з ЄС.

 

2.2. Систематичність та активність роботи студента над вивченням програмного матеріалу дисципліни контролюється викладачем на контактних заняттях. Під час проведення контактних занять з викладачем (16 год.) застосовується дві основні форми контролю: активність на контактному занятті та модульний контроль. Контактне заняття для студентів заочної форми навчання покликане актуалізувати навчальний матеріал з дисципліни та підготувати студентів до  модульного контролю та підсумкового контролю у вигляді іспиту. Активність та успішність роботи студентів підчас контактного заняття оцінюється у максимум 25 балів (зміст контактних занять наведено у п. 2.2.3). Формалізованій оцінці підлягає виконання двох модульних завдань.

                   Модульні завдання, які входять до загального порядку оцінювання поточної успішності студента, складаються з виконання письмових завдань під час проведення контрольних робіт і тестових вправ.

Для студентів заочної форми навчання з курсу “Європейська інтеграція” передбачається виконання двох модульних завдань. Оцінка всіх модульних завдань визначається на основі розроблених кафедрою критеріїв і становить 10 балів (по 5 балів за кожне з завдань) із 50 балів, якими оцінюється поточна робота студентів заочної форми навчання.

Зміст та критерії оцінки модульних завдань наведені у п. 1.2.

2.3. Результати поточного контролю знань студентів, які отримали 0 і більше балів, вносяться до заліково-екзаменаційної відомості з переведенням їх у 4-х бальну систему та шкалу ECTS. В разі невиконання поточного контролю з об’єктивних причин, студент має право за дозволом декана скласти їх до останнього практичного (семінарського) заняття. Порядок складання визначає викладач.

3. ОБ'ЄКТОМ ОЦІНЮВАННЯ ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ знань студентів денної та замовної форм навчання  є письмова екзаменаційна робота, яка включає:

- для студентів денної форми навчання − п’ять питань;

- для студентів заочної форми навчання – п’ять питань.

Оцінювання екзаменаційної роботи здійснюється за шкалою 0; 6; 8; 10 балів. При цьому, при підсумковому контролі, кафедрою визначено  наступні критерії оцінювання знань студентів:

відмінному рівню (10 балів) −  відповідає виявлення всебічного системного і глибокого знання програмного матеріалу, засвоєння основної і додаткової літератури; чітке володіння понятійним апаратом, методами, методиками та інструментами, передбаченими програмою дисципліни; вміння використовувати їх для вирішення як типових, так і нетипових практичних ситуацій; виявлення творчих здібностей в розумінні, викладі і використанні навчально-програмного матеріалу;

доброму рівню (8 балів) − відповідає виявлення системного знання програмного матеріалу, засвоєння основної літератури; володіння понятійним апаратом, методами, методиками та інструментами, передбаченими програмою дисципліни; вміння використовувати їх для вирішення типових, практичних ситуацій, допускаючи окремі незначні помилки;

задовільному рівню (6 балів) − відповідає виявлення знань основного програмного матеріалу; володіння необхідними методами, методиками та інструментами, передбаченими програмою; вміння використовувати їх для вирішення типових ситуацій, допускаючи помилки;

незадовільному рівню (0 балів) − відповідає виявлення значних прогалин в знаннях основного програмного матеріалу; володіння окремими поняттями, методиками та інструментами, допускаючи при їх використанні принципові помилки.

4. КОМПЛЕКСНЕ ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ базується на зведенні результатів поточного та підсумкового контролів у загальну семестрову оцінку студента з врахуванням особливостей за формами навчання.

4.1. Відображення особливостей навчального навантаження за формами навчання у комплексному оцінюванні знань студентів.

Підсумкова семестрова оцінка студентів денної форми навчання формується як результат додавання 50 балів за результатами ПМК та 50 балів за результатами письмового іспиту. При цьому, підсумкова семестрова оцінка, що заноситься у відомість, перебуває у діапазоні від 0 до 100 балів.

Підсумкова семестрова оцінка студентів заочної форми навчання формується як результат додавання 50 балів за результатами ПМК та 50 балів за результатами письмового іспиту. При цьому, підсумкова семестрова оцінка, що заноситься у відомість, перебуває у діапазоні від 0 до 100 балів.

Підсумкова семестрова оцінка знань студентів здійснюється за 100-бальною системою з наступним переведенням у традиційну 4-бальну систему (оцінка незадовільно" менше 60 балів; оцінка "задовільно" 60-69 балів; оцінка "добре" 70-89 балів; оцінка "відмінно" 90-100 балів) та систему оцінювання за шкалою ECTS.

4.2. Переведення 100-бальної шкали оцінювання в 4-и бальну та шкалу за системою ECTS здійснюється в такому порядку

Оцінка ECTS

Оцінка за шкалою КНЕУ

Оцінка за 4-бальною шкалою

А

90-100

5 (відмінно)

В

80-89

4 (добре)

С

70-79

D

66-69

3 (задовільно)

Е

60-65

FX

21-59

2 (незадовільно) з можливістю повторного складання

F

0-20

2 (незадовільно) з обов’язковим повторним вивчення дисципліни

 

8.3. Приклади завдань, що виносяться на модульний контроль

 

Перший модульний контроль:

 

Варіант x

1.Основні етапи розвитку ЄС.

2.Спільна аграрна політика ЄС.

 

3.1. Станом на 1.01.2011 р. до складу ЄС входить така кількість держав:

А) 15;

Б) 12;

В) 27.

 

3.2.Який з наведених принципів випадає з бюджетних прин­ципів ЄС:

А) єдиної валюти;

Б) безінфляційності;

В) універсальності.

 

3.3. За допомогою єдиного бюджету ЄС відбувається:

А) перерозподіл частини національного доходу країн ЄС;

Б) перерозподіл частини національного доходу країн ЄС, що є членами єврозони;

В) перерозподіл частини бюджетів країн ЄС.

 

3.4. Основною метою регіональної політики ЄС (2007—2013) є:

А) допомога відсталим регіонам;

Б) підтримка регіонів зі структурними проблемами;

В) конвергенція.

 

3.5. Яке твердження про Рамкову програму конкурентоспро­можності та інновацій (2007—2013 рр.) є невірним:

А) кошти бюджету ЄС акумулюються в Європейському інвестиційному фонді, який надає їх не безпосередньо підприємствам, а через систему фінансових посередників;

Б) МСП звертаються до банків для отримання середньо- та довгострокових кредитів;

В)Спільний дослідницький центр відіграє роль каталізатора у процесі створення венчурних та інвестиційних фондів.

Другий модульний контроль:

Варіант x

 

1. Спільні та відмінні риси країнових моделей в ЄС.

2. Позиції ФРН в глобальній та в європейській економіці.

 

3.1. Особливість членства Великобританії в ЄС полягає у:

А)відмові від вступу у єврозону;

Б)імплементації британської моделі планування та дирижизму на європейський рівень;

В)впровадження свободи пересування осіб в ЄС через розробку та прийняття Шенгенської угоди.

 

3.2. Енергетичний сектор Франції характеризується значною питомою вагою:

А)ядерної енергетики;

Б)альтернативних джерел енергії;

В)нафти і газу.

 

3.3. У витоків європейської інтеграції була:

А) Німецька Демократична Республіка;

Б) Федеративна Республіка Німеччина;

В)Німеччина почала брати участь у євроінтеграційних процесах лише після об’єднання.

3.4. Рівень ВВП на душу населення в Італії:

А)відстає від середнього по Євросоюзу;

Б)вищий ніж середній по ЄС;

В)дорівнює середньому по ЄС.

3.5. До скандинавських країн відносять:

А)Норвегію, Швецію, Фінляндію, Данію;

Б)Норвегію, Швецію, Швейцарію, Ліхтенштейн;

В)Швецію, Данію, Ірландію, Ісландію.

 

8.4. Зразок екзаменаційного білета.

                                            ЕКЗАМЕНАЦІЙНИЙ БІЛЕТ № Х

 

1.   Основні теорії економічної інтеграції.

2.   Особливості формування та процедури прийняття бюджету ЄС.

3.   Основні горизонтальні політики ЄС (соціальна, регіональна,

      конкурентна, екологічна).

4.   Угорська економічна модель «градуалізму».

5.   Вирішити тестові завдання:

 

1. Яка з характеристик європейської інтеграції не є вірною:

А) європейська інтеграція - це процес без чітко встановлених взірців чи остаточно визначеного кінцевого стану;

Б) не існує антагонізму між процесом європейської інтеграції та національним суверенітетом держав;

В) кінцевою метою європейської інтеграції - є побудова Спільного ринку.

2. Яке з перерахованих нижче тверджень про Амстердамський договір не є вірним?

А) основи Амстердамського договору були закладені ще в Маастрихтському договорі;

Б) це останній договір, який фактично завершив процес європейської інтеграції;

В) Амстердамський договір є рамковою угодою, яка зібрала в себе суттєві доповнення існуючих до тих пір установчих договорів (ДЄСпв, Євратом, ДЄС).

 

3. За допомогою єдиного бюджету ЄС відбувається:

А) перерозподіл частини національного доходу країн ЄС;

Б) перерозподіл частини національного доходу країн ЄС, що є членами єврозони;

В) перерозподіл частини бюджетів країн ЄС.

4. Основною метою регіональної політики ЄС (2007—2013) є:

А) допомога відсталим регіонам;

Б) підтримка регіонів зі структурними проблемами;

В) конвергенція.

5. Яке твердження про Рамкову програму конкурентоспро¬можності та інновації (2007—2013 рр.) є невірним:

А) кошти бюджету ЄС акумулюються в Європейському інвестиційному фонді, який надає їх не безпосередньо підприємствам, а через систему фінансових посередників;

Б) МСП звертаються до банків для отримання середньо- та довгострокових кредитів;

В) Європейський фонд регіонального розвитку є основним інструментом цієї програми.

 

6. Для англосаксонської соціально-економічної моделі характерним є:

А) високий рівень впливу профспілок

Б) незначний рівень диференціації зарплат

В) низький рівень перерозподілу ВВП через бюджет

7. Після об’єднання Німеччини характерною була:

А) значна відсталість Східної Німеччини      

Б) структурна допомога Західній Німеччині         

В) легка консолідація німецького суспільства

8.Для французького господарства характерним є:

А) низький рівень концентрації та централізації капіталу

Б) конкуренція між державними та приватними корпораціями на зовнішньому та внутрішньому ринках

В) низький розвиток аграрного сектору, недостатнє забезпечення населення продуктами харчування, особливо молоком та молочними продуктами

 

9. Особливість членства Великобританії в ЄС полягає у:

А) відмові від вступу у єврозону

Б) імплементації британської моделі планування та дирижизму на європейський рівень

В) впровадження свободи пересування осіб в ЄС через розробку та прийняття Шенгенської угоди

10.  До Скандинавських країн відносять:

А) Швецію

Б) Швейцарію

В) Ірландію

 

 

 
9. РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

 

Основна

 

  1. Гнатюк М. М. Потенціал політичної суб’єктності Європейського Союзу в сучасній системі міжнародних відносин / М. М. Гнатюк. – Житомир : Рута, 2013. – 316 с.
  2. Європейський Союз: основи політики, інституційного устрою та права./Інститут європейської політики (Берлін).переклад з нім. - :Заповіт, 2001.
  3. Європейська інтеграція та Україна / за ред. В.Є. Новицького, Т.М. Пахомової, В.І. Чужикова. Навчально-методичний посібник. - К.- Кельн, 2002.
  4. Экономика  Европейского Союза : учебник / коллектив авторов ; под. ред. Р.К. Щенина. — М. : КНОРУС, 2012. — 560 с.
  5. Чужиков В.І. Економіка зарубіжних країн: навчальний посібник.-К.: КНЕУ, 2005.
  6. Европейская интеграция: учебник / под ред. О. В. Буториной. ­­­­­–­­ М.: Издательский дом «Деловая литература», 2011. – 720 с.
  7. Западно-европейские страны: особенности социально-економических моделей./ Под ред. В.П. Гутника.-М.: Наука, 2002.
  8. Філіпенко А.С. Європейська інтеграція України: поточна ситуація, завдання та пріоритети державної політики / А.С. Філіпенко, О.В. Снігир. – Київ. : Національний інститут стратегічних досліджень, 2010. – 63 с.
  9. The European Union: Economics and Policies / Ed. M. El-Agraa. ­­– Cambridge:  Cambridge University Press, 2008.

 

Література (додаткова)

 

  1. Антюшева Н. Шведская модель Европейского Союза: концепции и практика // МЭ и МО. – 2000. - № 6. – с. 33.
  2.     Бест М. Новая конкуренция. Институты промышленного развития. – М.: ТЕИС, 2002. – 356 с.
  3.     Водопьянова Е.В. Культурная политика Европейского Союза // Современная Европа. – 2008. – №4.
  4.     Говорова Н.В. Экономика знаний: европейские реалии и перспективы // Современная Европа. – 2006. – №4. – С. 110-119.
  5. Grabbe H. The constellations of Europe. Now enlargement will transform the EU. – London: Centre for European Reform, 2004. – 83 p.
  6.     Губені Ю. Розвиток і адаптація аграрної політики Чеської Республіки до інтеграційних вимог Європейського Союзу // Економіка України. – 2002. - № 7. – с. 78-82.
  7.     Европейский Союз в цифрах: население и ВВП стран-членов ЕС // Журн. европ. экон. – 2003. – Т. 2. - № 4. – с. 549-556.
  8.     Europe 2020. A European strategy for smart, sustainable and inclusive growth. Communication from the Commission. – Brussels, 03.03.2010. COM (2010) 2020.  [Електронний ресурс] http: ec.europa.eu   
  9.     Иорданская Э. Расширение ЕС на восток: позиции Германии // МЭ и МО. – 2002. - № 2. – с. 67-74.
  10.     Кавешников Н.Ю. Лиссабонский договор и его последствия для развития ЕС // Актуальные проблемы Европы. – 2010. – №2. – С.  54-76.
  11.     Кузнецов А. Германский капитал за рубежом // МЭ и МО. – 2003. - № 10. – с. 32-41.
  12.  Политика хозяйственного порядка в Германии. – М.: Экономика, 2002. – 271 с.
  13. Серная Европа. Регион нового развития / Под ред. Ю.С. Дерябина. – М.: Весь мир, 2008. – С. 233-396.
  14.      The  Institutions of the European Union / Ed. John Peterson, M.Shachleton. – Oxford: University Press, 2010. – 402 p.
  15.      The international role of the euro. European Central Bank. – 2010. – July. – P. 9-16.
  16.    The  Political Economy of the European Union. An Institutional Perspective / D. McCann. – Polity, 2010. – 214 p.
  17.    The Statesman’s Yearbook. The politics, cultures and economies of the world / Ed. by Barry Turrer. 2004. – London – New York: Palgrave Macmillan, 2004. – 2072 p.
  18.    Тимченко О. Особливості ринкової трансформації в Естонській республіці // Економіка України. – 2002. - № 9. – с. 78-83.
  19.    Трофимова О. Франция: новое в помощи развитию // МЭ и МО. – 2003. - № 9. –  с. 40-47.
  20.    Чужиков В. Чеська модель регіонального розвитку // Економіка України. – 2004. - № 7. – с. 72-78.
  21.    Чужиков В., Чужикова В. Розширений Європейський Союз // Географія та основи економіки в школі. – 2004. – № 5. – с. 40-43.
  22.    Чужиков В., Чужикова В. Розширений ЄС в цифрах і фактах // Географія та основи економіки в школі. – 2005. - № 1. – с. 46-49.
  23.    Чужиков В.І. Модернізація регіональної політики Європейського Союзу // Економіка України. –2008. – №3-4
  24.    Шишелина Л.Н. Восточная Европа: два десятилетия между Москвой и Брюсселем // Современная Европа. – 2008 . – №4. – С. 73-86.