Написание контрольных, курсовых, дипломных работ, выполнение задач, тестов, бизнес-планов

Європейська інтеграція

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені ВАДИМА ГЕТЬМАНА»

Факультет Міжнародної економіки і менеджменту

 

Кафедра європейської інтеграції

 

ЗАТВЕРДЖЕНО:

Науково-методичною радою університету

Протокол № 8 від 26.05.2016 р.

 

Голова НМР ______________ А.М. Колот

 

КОМПЛЕКС

НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИХ МАТЕРІАЛІВ

ДО МАГІСТЕРСЬКОЇ ПРОГРАМИ

 

«8М01-ЄВРОПЕЙСЬКА ІНТЕГРАЦІЯ»

 

освітній ступінь магістр

галузь знань «05-Соціальні та поведінкові науки»

спеціальність «051-Економіка»

спеціалізація (освітня програма) «Міжнародна економіка»

 

 

РЕКОМЕНДОВАНО:

кафедрою європейської інтеграції

протокол № 10 від 12.05.2016

Завідувач кафедри ___________

 

ПОГОДЖЕНО:

Керівник магістерської

програми _____________________________

 

Начальник відділу

організаційного забезпечення

навчального процесу ____________В.А. Кішкін

 

Начальник навчально-

методичного відділу ______________Т.В. Гуть

 

Київ 2016

 

ЗМІСТ

 

Вступ

Розділ І. Організаційно-методичні матеріали до магістерської програми:

1. Навчальний план магістерської програми.

2. Графік організації навчального процесу за магістерською програмою.

3. Первинні посади на ринку праці, обіймати які мають право випускники (у відповідності з «Класифікатором професій ДК 003:2010»).

4. Компетентності випускників освітнього ступеня магістр за спеціальністю:

- професійні;

- спеціальні.

 

Розділ ІІ.  Навчально-методичні матеріали до вивчення нормативних наук та дисциплін магістерської програми:

1. Вступ.

2. Тематичний план науки (дисципліни).

3. Зміст науки (дисципліни) за темами.

4. Плани занять:

4.1. Плани лекцій.

4.2. Плани семінарських (практичних, лабораторних) занять очної форми навчання.

4.3. Плани контактних занять для студентів заочної форми навчання.

4.4. Плани навчальної роботи студентів заочної форми навчання в міжсесійний період.

5. Самостійна робота студентів.

6. Поточний і підсумковий контроль знань:

6.1. Очна форма навчання:

- Карта самостійної роботи студента.

- Порядок поточного і підсумкового оцінювання знань з науки (дисципліни).

6.2. Заочна форма навчання:

- Карта самостійної роботи студента.

- Порядок поточного і підсумкового оцінювання знань з науки (дисципліни).

6.3. Приклади типових завдань, що виносяться на екзамен.

6.4. Зразок екзаменаційного білета.

7. Рекомендована література (основна і додаткова).

 

Розділ ІІІ. Методичні матеріали щодо практичної підготовки студентів:

1. Методичні матеріали щодо організації проведення  та критеріїв оцінювання міжпредметного тренінгу.

2. Програма, методичне забезпечення та критерії оцінювання практики.

3. Напрями досліджень.

4. Методичні рекомендації щодо підготовки консультаційного проекту  (виконується за рішенням кафедри).

5. Методичні рекомендації щодо підготовки та захисту магістерської дипломної роботи.

 

Вступ

 

Магістерська програма “Європейська інтеграція” розроблена на основі сучасних досягнень у теорії і практиці міжнародного менеджменту. Магістерську програму сформовано на підставі чинних освітніх стандартів України та “Положення про магістерську програму” Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана, затвердженого Вченою радою університету ( протокол № 10 від 29 березня 2007р.). У повному обсязі, в річний термін – програму можуть опанувати магістранти, котрі мають базову бакалаврську освіту за спеціальністю «Міжнародна економіка».

         Головною метою застосування магістерської програми є формування у студентів компетенцій, необхідних для виконання фахових завдань за первинними посадами професіоналів у сферах міжнародної торговельно-економічної діяльності, глобальної економіки і конкурентоспроможності.

         Компетенції, які сформовані на основі знань, умінь, навичок та їх практичного застосування здатності особи виконувати визначені стандартом професійної діяльності завдання, відображають вимоги робочого місця, особисті якості випускника. Якщо бакалаврська програма формує компетенції фахівців (здатності виконувати прості, елементарні, початкові професійні завдання з орієнтацією на виконання операцій), то магістерська – професіоналів (здатність виконувати завдання вищого рівня, пов’язані з функціонуванням підрозділу в цілому та забезпечення процесів у певній сфері професійної діяльності).

         Компетенції підлягають вимірюванню та оцінюванню. Набуті випускниками університету професійні якості стають основним критерієм визначення результативності діяльності кафедр, факультетів та навчального закладу загалом.

         У процесі навчання в магістратурі долаються об’єктивні труднощі здобуття та використання знань, оскільки програма реалізується у конкретному середовищі господарської діяльності (наскрізна виробнича практика). Розв’язуються можливі протиріччя між теоретичними підходами і моделями та практичними процедурами. Важливою є адаптація студента до його майбутньої професійної діяльності відразу після закінчення магістратури. Забезпечується комплектність практичної орієнтації навчання, коли з кожної дисципліни студент має виконати завдання безпосередньо на базі практики.

         Такий підхід забезпечує необхідні умови для підготовки якісно нового типу фахівців, котрі, з одного боку, мають фундаментальну підготовку, а з другого – здатні оперативно реагувати на ринкову кон’юнктуру національного і світового ринків. Важливим результатом навчання в магістратурі є формування потреби в постійному оновленні знань, умінні проводити селекцію даних у зростаючих потоках інформації.

         Поглиблене вивчення фахових іноземних мов та їх активне застосування в процесі практично орієнтованого навчання робить випускників міжнародно-конкурентоспроможними.

         Компетенції магістра орієнтовані на завдання вищого рівня і пов’язані з функціонуванням підрозділу в цілому. Іншими словами, компетенції бакалаврів орієнтовні на виконання операцій, а магістрів – на забезпечення процесів у певній сфері професійної діяльності. Професійні завдання з кожної спеціальності, які повинні виконувати фахівці та професіонали, є відправною точкою у формуванні компетенцій бакалаврів та магістрів.

         Принциповими особливостями організації навчального процесу є:

  1. Модульна побудова навчального плану.
  2. Органічне поєднання теоретичної і практичної підготовки.
  3. Інтенсивна самостійна робота студентів під керівництвом досвідчених фахівців – професіоналів.
  4. Безперервна робота над магістерською дипломною роботою, як кінцевим інтегративним продуктом теоретичної і практичної підготовки фахівця.

Магістерська програма призначається для використання її у навчальному процесі: випускаючою кафедрою; викладачами, які ведуть заняття за навчальним планом магістерської програми; керівником магістерської програми; Державною екзаменаційною комісією; внутрішніми та зовнішніми органами контролю якості підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня «магістр».

 

Шифр і назва галузі знань, спеціальності та магістерської програми освітній рівень, кваліфікація випускника, узагальнений об’єкт діяльності, нормативний термін навчання.

 

Галузь знань: «05-Соціальні та поведінкові науки»

Спеціальність: «051-Економіка»

Спеціалізація (освітня програма): «Міжнародна економіка»

Магістерська програма: «8М01-ЄВРОПЕЙСЬКА ІНТЕГРАЦІЯ»

Освітній ступінь: магістр

         Кваліфікація випускника: магістр з міжнародної економіки.

         Узагальнений об’єкт діяльності: міжнародна економічна діяльність у глобальному середовищі. Його складовими є:

  • ефективна реалізація форм міжнародної економічної діяльності та її регулювання;
  • міжнародна торговельно-економічна діяльність та її регулювання;
  • міжнародна фінансово-інвестиційна діяльність та її регулювання;
  • міжнародна обліково-аналітична та аудиторська діяльність;
  • міжнародна економічна діяльність у європейському бізнес-середовищі.

         Нормативний термін навчання: 16 місяців для денної форми на основі освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр» однойменної спеціальності

 

РОЗДІЛ І.

ОРГАНІЗАЦІЙНО-МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ ДО МАГІСТЕРСЬКОЇ ПРОГРАМИ «ЄВРОПЕЙСЬКА ІНТЕГРАЦІЯ»

 

1. Навчальний план магістерської програми.

 

 

 


2. Графік організації навчального процесу за магістерською програмою (денна форма навчання).

 

ПЕРШИЙ РІК НАВЧАННЯ (ТРИ ТРИМЕСТРИ)

Вересень  – 2й тиждень листопада – Лекції і семінарські заняття з нормативних дисциплін.

3й тиждень листопада – 1й тиждень грудня  – екзаменаційна сесія.

2й тиждень грудня – кінець грудня – лекції з дисциплін спеціальної підготовки за вибором університету та за вибором студента.

Останній тиждень грудня – перший тиждень січня – канікули

2й тиждень січня – 1й тиждень березня – лекції з дисциплін спеціальної підготовки за вибором університету та за вибором студента.

2й -3й тижні березня – екзаменаційна сесія.

4й тиждень березня 1й тиждень червня – лекції з дисциплін магістерської програми

2й тиждень червня – 4й тиждень червня – екзаменаційна сесія.

ДРУГИЙ РІК (ОДИН СЕМЕСТР)

2й тиждень вересня – кінець грудня – переддипломна практика, індивідуально-консультаційні заняття, підготовка магістерських робіт, попередній захист.

1-2 тижні після початку практики – вибір студентом теми МДР і подання заяви на кафедру.

До 15 вересня другого року навчання – підготовка відповідних наказів про призначення наукових керівників; затвердження тем МДР, складання і затвердження  індивідуальних завдань на виконання МДР.

До 15 жовтня другого року навчання – Підготовка вступу і І розділу МДР.

До 15 листопада другого року навчання – підготовка ІІ розділу МДР.

До 15 грудня другого року навчання – підготовка ІІІ розділу МДР, висновків і переліку використаних джерел.

15 грудня другого року навчання – подання студентом завершеної МДР науковому керівнику.

До 30 грудня другого року навчання – розгляд МДР науковим керівником. Попередній розгляд МДР на комісії від кафедри.

Січень другого року навчаннядоопрацювання роботи, прийняття кафедрою рішення про допуск МДР до захисту в ДЕК, оформлення та зовнішнє рецензування МДР.

Січень – лютий другого року навчання – захист МДР в ЕК і присвоєння випускникам відповідної кваліфікації.

 

 

3. Первинні посади на ринку праці, обіймати які мають право випускники (у відповідності з «Класифікатором професій ДК 003:2010»).

 

         Магістр з міжнародної економіки здатний виконувати професійні роботи та обіймати первинні посади, перелік яких наведено в табл. 1 (за Державним класифікатором професій ДК 003: 2005).

         Назви інших первинних посад визначаються у варіативних компонентах ОКХ згідно з галузевими нормативними документами або штатними розкладами підприємств та установ певної галузі з урахуванням вимог до формування назв посад, передбачених чинними нормативними актами щодо регулювання міжнародної економічної діяльності.

         Магістр з міжнародної економіки на первинних посадах самостійно виконує переважно евристичні та частково діагностичні професійні й соціально-виробничі завдання, здійснює складні економічні розрахунки, керує фахівцями нижчого посадового рівня.

Таблиця 1

Професійні назви робіт, які здатен виконувати фахівець освітньо-кваліфікаційного рівня «магістр» за спеціалізацією  «Міжнародна економіка»

пор.

Код і назва професійної групи

Професійна назва роботи (посада)

I. КЕРВНИКИ

  1.  

1210.1 Керівники підприємств, фірм, організацій

Директор (начальник, інший керівник) підприємства

Директор представництва

Директор філіалу

Начальник митниці

  1.  

1224 Керівники виробничих підрозділів в оптовій та роздрібній торгівлі

Керівник торгівельно-економічної місії

  1.  

1225 Керівники виробничих підрозділів у ресторанах та готелях

Завідувач агентства з іноземного туризму

  1.  

1229.1 Керівні працівники апарату центральних органів державної влади

Керівник служби Міністра

Керівник головного управління

Помічник вищого державного службовця центрального органу державної влади

Завідувач відділу (центральні органи державної влади)

Начальник (завідувач) підрозділу

Начальник відділу (самостійного)

Начальник відділу управління

Головний консультант

Начальник митного поста

  1.  

1229.3 Керівні працівники апарату місцевих органів державної влади

Керівник апарату

Завідувач – головний фахівець

Завідувач сектора апарату

Начальник головного управління

Начальник відділу (місцеві органи державної влади) Начальник служби

Начальник сектора

  1.  

1229.7 Керівники інших основних підрозділів в інших сферах діяльності

Головний радник

Завідувач відділу

Начальник відділу

  1.  

1231 Керівники фінансових, бухгалтерських, економічних, юридичних та адміністративних підрозділів

Головний економіст

Головний бухгалтер

Директор з економіки

Директор фінансовий

Керівник (директор, начальник та ін.) департаменту

Начальник лабораторії техніко-економічних досліджень

  1.  

1233 Керівники підрозділів маркетингу

Начальник комерційного відділу

Начальник відділу збуту (маркетингу)

Директор комерційний

  1.  

1234 Керівники підрозділів з реклами та зв’язків з громадськістю

Начальник відділу (з реклами, зв’язків з громадськістю)

  1.  

1235 Керівники підрозділів матеріально-технічного постачання

Начальник відділу зовнішньої кооперації

  1.  

1238 Керівники проектів та програм

Керівник проектів та програм у сфері матеріального (нематеріального) виробництва

  1.  

1312 Керівники малих підприємств без апарату управління в промисловості

Директор (керівник) малого промислового підприємства (фірми)

  1.  

1314 Керівники малих підприємств без апарату управління в оптовій та роздрібній торгівлі

Директор (керівник) малої торгівельної фірми

  1.  

1316 Керівники малих підприємств без апарату управління в сфері послуг

Директор (керівник) малого підприємства (транспортного, складського)

  1.  

1317 Керівники малих підприємств без апарату управління в комерційному обслуговуванні

Директор малої фірми (страхової, аудиторської, рекламної і т. ін.)

Керуючий агентством (страховим, торговельним, нерухомості, рекламним і т. ін.)

  1.  

1448.1 Менеджер (управитель) з туризму

Менеджер (управитель) з туризму

  1.  

1475.3 Менеджер (управитель) з бухгалтерського обліку

Менеджер (управитель) із зовнішньоекономічних зв’язків

  1.  

1475.4 Менеджер (управителі) з дослідження ринку та вивчення суспільної думки

Менеджер (управитель) із постачання

Менеджер (управитель) із збуту

 

ІІ. ПРОФЕСІОНАЛИ

  1.  

2310.2 Професіонали, зайняті в освіті

Асистент

Викладач в вищому навчальному закладі

  1.  

2411.2 Аудитори та кваліфіковані бухгалтери

Бухгалтер-експерт

Бухгалтер-ревізор

  1.  

2413.1 Професіонали, зайняті роботою з цінними паперами

Наукові співробітники (біржові операції)

  1.  

2413.2 Професіонали, зайняті роботою з цінними паперами

Професіонал з ведення реєстру власників іменних цінних паперів

Професіонал з депозитарної діяльності

Професіонал з корпоративного управління

Професіонал з управління активами

Професіонал - організатор торгівлі на ринку цінних паперів

  1.  

2419.2 Фахівці в галузі маркетингу, ефективності підприємства та раціоналізації виробництва

Консультант із зовнішньоекономічних питань

Фахівець з методів розширення ринку збуту

Фахівець-аналітик з дослідження товарного ринку

Консультант з ефективності підприємництва

Консультант з маркетингу

  1.  

2419.3 Фахівець державної служби

Радник (органи державної влади)

  1.  

2441.1 Наукові співробітники (економіка)

Науковий співробітник (економіка)

 

  1.  

2441.2 Економісти

Економіст

Економіст з планування

Економіст з фінансової роботи

Економічний радник

Консультант з економічних питань

  1.  

2444.2 Філологи, лінгвісти, перекладачі та усні перекладачі

Перекладач

  1.  

2447.2 Професіонали з управління проектами та програмами

Фахівець з управління проектами та програмами у сфері матеріального (нематеріального) виробництва

 

Виробничі функції, типові завдання діяльності фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня “магістр” та уміння, якими він повинен володіти

 

         Відповідно до первинних посад, які може займати випускник вищого навчального закладу, магістр з міжнародної економіки підготовлений виконувати планово-прогностичну, організаційну, координаційну, контрольно-аналітичну, мотиваційну, дослідницьку, освітню функції.

          Має бути забезпечено опанування випускниками системи умінь вирішувати певні типові завдання діяльності у процесі здійснення зазначених виробничих функцій.

 

Санітарно-гігієнічна характеристика діяльності фахівця

 

Ступінь важкості та напруженості праці: напружена розумова праця.

Обмеження щодо статі й віку: обмежень немає.

Режим праці й відпочинку: 8-годинний робочий день.

Режим змінності: переважно однозмінна робота.

Завантаженість аналізаторів: зоровий і руховий.

Несприятливі фактори: високе статичне навантаження.

 

Вимоги до здібностей і підготовленості абітурієнтів

 

          Для успішного засвоєння освітньо-професійної програми магістра абітурієнти повинні мати базову вищу освіту за однойменною спеціальністю та здібності до оволодіння знаннями, вміннями і навиками в галузі природничонаукових, загальноекономічних та конкретноекономічних наук. Обов'язковою умовою є вільне володіння державною та іноземною мовами.

 

Державна атестація випускників вищих навчальних закладів

 

         Метою державної атестації є встановлення фактичної відповідності рівня освітньо-професійної підготовки випускників вимогам даної освітньо-кваліфікаційної характеристики та освітньо-професійної програми.

        Державну атестацію випускників у формі захисту дипломної роботи здійснює Державна екзаменаційна комісія з цього фаху, голову якої затверджено Міністерством освіти і науки України, після виконання студентами навчального плану у повному обсязі.

         Кваліфікацію випускникам присвоює Державна екзаменаційна комісія.

         Кваліфікація визначається освітньо-кваліфікаційним рівнем і спеціальністю.

 

Відповідальність за якість освітньої та професійної підготовки випускників вищих навчальних закладів

 

         Відповідальність за якість освітньої та професійної підготовки випускників несе університет згідно з чинним законодавством.

        

4. Компетентності випускників освітнього ступеня магістр за спеціальністю

 

Класи професійних завдань

 

           Кваліфікаційні характеристики, визначені Міністерством праці та соціальних відносин України, сучасна практика діяльності підприємств та організацій, досвід зарубіжних країн дозволяють визначити класи професійних завдань, які виконують фахівці у сфері міжнародної економіки та менеджменту. Для фахівців бакалаврського рівня до них відносять:

  • соціально-комунікативні та особистісно-поведінкові навички, які формуються на бакалаврському рівні і потім розвиваються у процесі подальшого навчання;
  • завдання з виконання обліково-статистичних операцій;
  • завдання з аналізу первинної інформації та виконання  розрахункових операцій;
  • завдання з накопичування, систематизації інформації та виконання технологічних операцій з нею.

           Випускники освітньо-кваліфікаційного рівня “магістр” підготовлені до виконання значно складніших класів професійних завдань:

  • моніторинг міжнародних ринків товарів, послуг, фінансів, інвестицій, технологій, інновацій, праці;
  • стратегічне планування міжнародної економічної діяльності та її видів: науково-технологічної, інвестиційно-виробничої, торговельно-маркетингової, валютно-фінансової;
  • організація та ресурсне забезпечення міжнародної економічної діяльності та її видів;
  • міжнародний економічний аналіз, контролінг, облік і аудит;
  • регулювання міжнародної економічної діяльності на підприємницькому, державному, міждержавному, наддержавному і глобальному рівнях.

 

 

Професійні компетенції випускників освітньо-кваліфікаційного рівня магістр за спеціалізацією «Міжнародна економіка»

 

         Для спеціальності “Міжнародна економіка” із узагальненим об’єктом діяльності “міжнародна економічна діяльність в глобальному середовищі” з метою індивідуалізації навчання та спеціалізації випускників сформульовано та запропоновано студентам 5 магістерських програм:

  • Управління міжнародним бізнесом
  • Міжнародна торгівля
  • Міжнародний фінансовий менеджмент
  • Міжнародний облік і аудит
  • Європейська інтеграція

 

Спеціальні компетенції випускників магістерської програми “Європейська інтеграція”

         Спеціалізованим об’єктом діяльності за даною програмою є: ефективна реалізація форм міжнародної економічної діяльності та її регулювання.

         Після виконання навчального плану у повному обсязі та державної атестації випускник, який опанував магістерську програму “Європейська інтеграція”, повинен володіти професійно важливими компетенціями (табл. 2). Це сприятиме швидкій адаптації випускника на первинній посаді та поступовому кар’єрному росту.

 

Таблиця 2

Професійні компетенції фахівців магістерського рівня підготовки за спеціалізацією "Міжнародна економіка"

Об’єкт професійної діяльності

Класи професійних завдань

Компетенції фахівця освітньо-кваліфікаційного рівня "магістр"

1. Узагальнений об’єкт професійної діяльності для спеціальності «Міжнародна економіка»: міжнародна економічна діяльність в глобальному середовищі

1. Моніторинг міжнародних ринків товарів, послуг, фінансів, інвестицій, технологій, інновацій, праці

1.1. Аналіз кон’юнктури міжнародних ринків, її моніторинг та прогнозування

1.2. Аналіз факторів та показників конкурентоспроможності суб’єктів міжнародного бізнесу

1.3. Аналіз тенденцій глобалізації економічного розвитку

1.4. Виявлення та оцінка проблем розвитку міжнародного бізнесу

1.5. Оцінка ризиків міжнародної економічної діяльності

 

2. 2. Стратегічне планування міжнародної економічної діяльності та її видів: науково-технологічної, інвестиційно-виробничої, торговельно-маркетингової, валютно-фінансової

2.1. Розроблення стратегії розвитку підприємства (організації) міжнародного профілю

2.2. Формування стратегії міжнародної економічної діяльності підприємства (організації), галузі, регіону

2.3. Планування міжнародної торговельної діяльності і розробка ефективних маркетингових політик

2.4. Планування діяльності на міжнародних фінансових ринках

2.5. Планування і розробка міжнародних інвестиційних програм і проектів

2.6. Планування міжнародних науково-технічних програм і проектів

2.7. Планування міжнародних виробництв

2.8. Визначення стратегії інфраструктурного забезпечення міжнародної економічної діяльності

2.9. Розроблення стратегічних заходів для забезпечення міжнародної конкурентоспроможності товарів, послуг, підприємств, галузей, міжгалузевих комплексів

2.10. Оптимізація розвитку міжнародної економічної діяльності на регіональному (місцевому) рівнях

2.11. Обґрунтування перспективних напрямів розвитку міжнародної економічної діяльності суб’єктів бізнесу

2.12. Розробка та реалізація компонентів стратегії міжнародної економічної діяльності України

2.13. Прогнозування можливих конфліктних і кризових ситуацій у міжнародній економічній діяльності

2.14. Генерування інноваційних стратегічних рішень у міжнародно-економічній сфері

 

3. 3. Організація та ресурсне забезпечення міжнародної економічної діяльності та її видів

3.1. Організація процесів управління розвитком підприємства (організації) міжнародного профілю

3.2. Організація міжнародної економічної діяльності підприємства (організації)

3.3. Організація взаємодії підприємства (організації) з зовнішнім середовищем

3.4. Організація процесів управління міжнародною економічною діяльністю регіонів, галузей, міжгалузевих комплексів

3.5. Організація торговельно-маркетингової діяльності

3.6. Організація міжнародної фінансово-інвестиційної діяльності

3.7. Організація міжнародного науково-технічного співробітництва

3.8. Організація міжнародних виробництв

3.9. Організація ресурсного забезпечення міжнародної економічної діяльності

 

 

3.10. Організація системи забезпечення міжнародної конкурентоспроможності суб’єктів міжнародного бізнесу

3.11. Організація ефективної роботи та розвитку персоналу підприємства (організації, підрозділу)

3.12. Організація системи заходів з попередження та розв’язання конфліктних і кризових ситуацій у міжнародно-економічній сфері

3.13. Організація дотримання безпеки та гігієни праці на підприємстві та його підрозділах

 

4. Міжнародний економічний аналіз, контролінг, облік і аудит

4.1. Контроль ресурсного забезпечення міжнародної економічної діяльності.

4.2. Контроль торговельно-маркетингової діяльності

4.3. Контроль діяльності на міжнародних фінансових ринках

4.4. Контроль реалізації міжнародних інвестиційних проектів

4.5. Планування та організація обліку і аудиту за міжнародними стандартами

4.6. Контроль і аналіз ефективності міжнародної економічної діяльності

4.7. Контроль параметрів міжнародної конкурентоспроможності продукції (послуг), підприємств (організацій), галузей, регіонів, країни

4.8. Знати організаційні процедури внутрішнього адміністративного і бухгалтерського (попереднього, первинного (поточного) і подальшого) контролю на підприємствах, що здійснюють міжнародну діяльність, а саме організацію контролю правильності заповнення первинних документів, контролю дотримання вимог законодавства щодо обов'язкових реквізитів електронних і паперових документів, контролю правильності перенесення інформації з первинних документів у підсистему поточного обліку, процедури виправлення помилок, процедури контролю правильності формування звітних показників.

 

5. Регулювання міжнародної економічної діяльності на підприємницькому, державному, міждержавному, наддержавному і глобальному рівнях

5.1. Аналіз стану міжнародної регуляторно-координаційної політики

5.2. Виявлення і оцінка тенденцій в регулюванні міжнародної економічної діяльності

5.3. Виявлення умов і факторів формування інтеграційних та глобальної регулятивної систем

5.4. Ініціювання і розробка програм співробітництва з міжнародними організаціями та інтеграційними угрупованнями

5.5. Організація і проведення міжнародних переговорів засобами комерційної дипломатії

5.6. Виявлення регулятивних пріоритетів формування сучасної міжнародної економічної політики

2. Спеціалізований об’єкт професійної діяльності для магістерської програми «Європейська інтеграція»: міжнародна економічна діяльність у європейському бізнес-середовищі

1. Моніторинг міжнародних ринків товарів, послуг, фінансів, інвестицій, технологій, інновацій, праці

1.1.Аналіз кон’юнктури європейських ринків, їх моніторинг та прогнозування

1.2. Аналіз факторів та індикаторів розвитку суб’єктів європейського бізнесу

1.3. Аналіз тенденцій розвитку Європейського Союзу та оцінка його позицій на макро- та мікрорівнях глобальної економіки

1.4. Оцінка ризиків диверсифікації та уніфікації ринків ЄС в умовах його розширення

1.5. Виявлення та оцінка специфіки функціонування бізнесу в Євросоюзі

 

2. Стратегічне планування міжнародної економічної діяльності та її видів: науково-технологічної, інвестиційно-виробничої, торговельно-маркетингової, валютно-фінансової

2.1. SWOT-аналіз стратегій розвитку ЄС в коротко-, середньо- та довгостроковій перспективі

2.2. Навички щодо формування, розробки та запровадження стратегії коінтеграції країни до ЄС

2.3. Навички щодо формування, розробки та запровадження галузевих стратегій Європейського Союзу

2.4. Планування та розробка спільних європейських інвестиційних програм та проектів

2.5. Оптимізація національно-наднаціональних моделей науково-технічного співробітництва

2.6. Навички щодо планування і розробки моделі Єдиного європейського ринку

2.7. Базові знання щодо методики розробки та етапності реалізації спільних горизонтальних політик ЄС, оцінки їх ефективності

 

3. Організація та ресурсне забезпечення міжнародної економічної діяльності та її видів

3.1. Організація управління процесами макро- та мікроекономічного регулювання в ЄС

3.2. Організація та управління проектами ЄС

3.3. Реалізація механізмів та інструментів горизонтальних політик ЄС

3.4. Організація ресурсного забезпечення реалізації секторальних, горизонтальних та зовнішніх політик ЄС

 

4. Міжнародний економічний аналіз, контролінг, облік і аудит

4.1. Контроль ефективності реалізації європейських проектів та програм

4.2. Контроль управлінської результативності горизонтальних та секторальних політик ЄС

4.3. Контроль параметрів міжнародної конкурентоспроможності продукції (послуг) підприємств, галузей, регіонів країн Європейського Союзу

4.4. Контроль ефективності діяльності європейських програм, проектів та Фондів, що реалізуються в Спільному європейському економічному просторі

 

5. Регулювання міжнародної економічної діяльності на підприємницькому, державному, міждержавному, наддержавному і глобальному рівнях

5.1. Аналіз сучасного стану та очікуваних у середньостроковому періоді змін у регуляторно-координаційній системі ЄС

5.2. Ініціювання, розробка та реалізація програм міжнародного співробітництва ЄС з третіми країнами у т.ч. з Україною

5.3. Аналіз ефективності функціонування механізмів та інструментів регулювання пропорцій в секторальних та горизонтальних системах ЄС

5.4. Виявлення регулятивних пріоритетів у формуванні системної підтримки малого і середнього бізнесу в ЄС

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені ВАДИМА ГЕТЬМАНА»

Факультет міжнародної економіки і менеджменту

 

Кафедра європейської інтеграції

 

ЗАТВЕРДЖУЮ:

Проректор з науково-

педагогічної роботи ____________ А.М. Колот

 

«___» ___________ 20__ р.

 

 

 

НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ

 

до вивчення науки (дисципліни)

«Європейські стратегії України»

 

магістерської програми

«8М01-Європейська інтеграція»

 

освітній ступінь магістр

галузь знань «05-Соціальні та поведінкові науки»

спеціальність «051-Економіка»

спеціалізація* (освітня програма) «Міжнародна економіка»

 

 

 

 

ПОГОДЖЕНО:

Завідувач кафедри _______________________

 

 

Начальник навчально-

методичного відділу ______________Т.В. Гуть

 

 

Київ 2016

 

 

 

 ЗМІСТ

 

1. Вступ.

2. Тематичний план дисципліни.

3. Зміст дисципліни за темами.

4. Плани занять:

4.1. Плани лекцій.

4.2. Плани семінарських (практичних, лабораторних) занять очної форми навчання.

5. Самостійна робота студентів.

6. Поточний і підсумковий контроль знань:

6.1. Очна форма навчання:

- Карта самостійної роботи студента.

- Порядок поточного і підсумкового оцінювання знань з дисципліни.

7. Рекомендована література (основна і додаткова).

 

 

 

 

1. ВСТУП

 

Дицсципліна «Європейські стратегії України» передбачає послідовний цільовий виклад основних питань розвитку інтеграційних процесів між Україною та Європейським союзом з точки зору доробку та стратегічних завдань.

Навчальний курс «Європейські стратегії України» входить до циклу загальноосвітніх економічних дисциплін на факультеті міжнародної економіки та менеджменту і спирається на раніше засвоєні студентами предмети: «Міжнародна економіка», «Міжнародна економічна діяльність України», «Міжнародна торгівля», «Міжнародні організації», «Європейська інтеграція» та ін.

 

Метою вивчення даної дисципліни є формування ключових компетенцій у сфері формування та реалізації стратегії європейської інтеграції України, крім того, передбачається набуття студентами комплексних знань про найважливіші теоретичні і практичні аспекти інтеграційних зусиль України та спеціалізованих знань щодо розвитку інтеграційних процесів між Україною та Європейським союзом, а також практичних навиків щодо вироблення національної позиції та її аргументованого відстоювання в контексті євроінтеграційних процесів.

 

Предметом курсу є дослідження закономірностей та тенденцій взаємодії національної економіки в процесі її євроінтеграційних зусиль з визначенням стратегічних пріоритетів.

 

Завдання курсу спрямовані на:

  • розуміння суті інтеграційних процесів, взаємозв'язки їх форм, суб'єктів та рівнів;
  • уміння аналізувати і оцінювати економічні, політико-правові, соціально-культурні, технологічні складові та інфраструктуру інтеграційних процесів за участю України та ЄС;
  • вивчення принципів, процесів міжнародного поділу праці, спеціалізації та кооперування, як вирішального чинника розвитку європейських інтеграційних процесів;
  • розуміння форм, методів і механізмів регулювання міжнародної торгівлі, процесів міграції робочої сили та руху капіталу в Європейському союзі;
  • вивчення та аналіз доробку національних економік, у т.ч. України, на шляху до коінтеграції з ЄС;
  • уміння розробляти та аналізувати елементи та в комплексі стратегічні напрямки розвитку національної економіки;
  • уміння використовувати одержані знання у практичній зовнішньоекономічній діяльності України, враховуючи тенденції і перспективи розвитку міжнародних економічних відносин з ЄС.

 

Після опанування дисципліни «Європейські стратегії України» студент повинен знати:

  • основні засади інтеграційних процесів в ЄС;
  • особливості формування, розробки та запровадження стратегії коінтеграції країни до ЄС;
  • етапи формування, розробки та запровадження галузевих стратегій Європейського Союзу;
  • механізм оптимізації національно-наднаціональних моделей науково-технічного співробітництва;
  • механізми та інструменти інтеграційних процесів в ЄС;
  • напрямки та етапи інтеграційних процесів в ЄС за участю України;
  • регулювання європейських проектів Україною;
  • специфіку стратегій інших європейських країн.

 

 

У результаті опанування дисципліни студент має уміти:

  • використовувати методику розробки та етапність реалізації спільних горизонтальних політик ЄС, проводити та аналізувати оцінку їх ефективності;
  • здійснювати управління процесами макро- та мікроекономічного регулювання в ЄС;
  • реалізовувати і використовувати механізми та інструменти горизонтальних політик ЄС;
  • проводити контроль управлінської результативності горизонтальних та секторальних політик ЄС;
  • контролювати параметри міжнародної конкурентоспроможності галузей, регіонів країн Європейського Союзу;
  • контролювати ефективність діяльності європейських програм, проектів та Фондів, що реалізуються в Спільному європейському економічному просторі;
  • виявляти регулятивні пріоритети у формуванні системної підтримки малого і середнього бізнесу в ЄС.

 

 

Результатом опанування курсу «Європейські стратегії України» є набуття студентами ряду професійних компетенцій:

  • планувати фактори та індикатори розвитку економіки України в контексті євроінтеграції;
  • формувати, розробляти та запроваджувати сценарії стратегій розвитку України в контексті євроінтеграції;
  • організовувати оперативне управління та регулювання суб’єктами господарської діяльності в контексті євроінтеграції;
  • організовувати ресурсне забезпечення реалізації секторальних, горизонтальних та зовнішніх політик ЄС;
  • досліджувати пріоритетні сфери щодо інтеграції країни до Європейського Союзу;
  • досліджувати сучасний стан та очікуваних у середньостроковому періоді змін у регуляторно-координаційній системі ЄС;
  • проводити оцінювання, розробляти та реалізовувати програми міжнародного співробітництва ЄС з Україною.

 

Ефективній реалізації цілей та завдань курсу підпорядкована логіка його викладання, структура та зміст тем. Для опрацювання та вивчення питань курсу рекомендується користуватися підручниками, навчальними посібниками, монографічною літературою, періодичними виданнями, довідниками, джерелами Інтернет. За результатами вивчення курсу складається залік.

Загальний бюджет на вивчення дисципліни – 120 год. (4 кредити).

 

 

2. ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ДИСЦИПЛІНИ

«ЄВРОПЕЙСЬКІ СТРАТЕГІЇ УКРАЇНИ»

 

№ теми

Назва теми

Денна форма навчання

 

Кількість годин

Л

П

ІКР

СРС

  1.  

Суть та значення інтеграційних стратегій в умовах глобалізації світового господарства

2

4

2

6

  1.  

Суб‘єкти європейських відносин України

 

2

2

6

  1.  

Компонентний склад стратегії коінтеграції країни до Європейського союзу (І)

 

2

2

8

  1.  

Компонентний склад стратегії коінтеграції країни до Європейського союзу (ІІ)

 

2

4

6

  1.  

Механізми та інструменти інтеграційних процесів в ЄС

 

4

2

8

  1.  

Напрямки та етапи інтеграційних процесів в ЄС за участю України

 

4

2

8

  1.  

Регулювання європейських відносин

 

2

2

6

  1.  

Оцінка доцільності та ефективності участі в європейських відносинах

 

2

2

8

  1.  

Специфіка стратегій Європейських країн.

 

8

4

8

Усього:

2

30

24

64

Разом годин:

годин

120

кредитів

4

 

 

 

3. ЗМІСТ ДИСЦИПЛІНИ ЗА ТЕМАМИ

 

Тема 1. Суть та значення інтеграційних стратегій в умовах глобалізації світового господарства

Визначення інтеграційних процесів, глобалізації. Рівень розвитку відносин (контакти, взаємодія, співробітництво, інтеграція). Вплив глобалізації на прискорення інтеграційних процесів.

Місце європейської інтеграції в системі світогосподарських відносин України. Принципи розвитку європейських відносин. Хронологія розвитку європейських відносин. Історія розвитку відносин. ЄС для України та Україна для ЄС.  Особливості проведення переговорів на сучасному етапі взаємовідносин.

 

Тема 2. Суб’єкти європейських відносин України

Україна та ЄС як основні суб’єкти. Державні органи влади. Органи місцевого самоврядування. Місцеві громади. Підприємства. Громадські організації. Фонди. Заклади освіти. Фізичні особи. Об’єднання суб’єктів. Інші країни, які мають взаємовідносини з Україною та ЄС. Інституційне забезпечення процесу інтеграції України до ЄС.

 

Тема 3. Компонентний склад стратегії коінтеграції країни до Європейського союзу (І)

Вільний рук товарів. Вільний рух людей. Вільне надання послуг. Вільний рух капіталу. Корпоративне (компаній) законодавство. Конкурентна політика. Сільське господарство. Рибне господарство. Транспортна політика. Оподаткування. Єдиний валютний союз. Статистика. Соціальна політика. Енергетична політика. Промислова політика. Малі та середні компанії. Наука та дослідження. Освіта та підвищення кваліфікації.

 

Тема 4. Компонентний склад стратегії коінтеграції країни до Європейського союзу (ІІ)

Телекомунікації та інформація. Культурна та аудіовізуальна політика. Регіональна політика та координація. Навколишнє середовище. Споживачі та охорона здоров‘я. Юриспруденція та внутрішні справи. Митний союз. Зовнішні відносини. Спільна політика зарубіжна та політика безпеки. Фінансовий контроль. Фінансові та бюджетні умови. Інституції. Інше. Динаміка компонентного складу.

 

Тема 5. Механізми та інструменти інтеграційних процесів в ЄС

Визначення стратегічної мети. Участь у спільних проектах. Складання заявок на участь в європейських проектах. Фінансування. Законодавство. Спільний доробок. Ринкові та адміністративні інструменти. Спільні позиції. Спеціалізація та кооперування. Внутрішнє та зовнішнє середовище реалізації європейських стратегій України. Джерела інформації про європейських суб‘єктів. ЗМІ. Інтернет. Державні органи влади. Європейські партнери. Запрошення до участі (тендери). Особисті контакти. Конференції та семінари. Заклади освіти. Визначення пріоритетів.

 

Тема 6. Напрямки та етапи інтеграційних процесів в ЄС за участю України

Преференційна торгівля. Статус ринкової економіки. Зона вільної торгівлі. Митний союз. Спільний ринок. Валютний союз. Економічний союз. Відносини з третіми країнами (США, Росія). Програми дій Україна-ЄС та оцінка їх виконання. Європейська Політика Сусідства. Угода про партнерство та співробітництво між Україною та Європейськими Співтовариствами та їх державами-членами. Результати саммітів Україна—ЄС. Доробок України в євроінтеграційному напрямі. Участь України в інших інтеграційних угрупованнях.

 

Тема 7. Регулювання європейських відносин

Регулювання європейських проектів Україною (звітність, дозволи тощо). Регулювання європейських проектів з боку ЄС. Регулювання місцевими органами влади. Регулювання фондами ЄС. Двостороннє та багатостороннє регулювання. Регулювання європейських відносин їх учасниками. Спільні заходи та політика.

 

Тема 8. Оцінка доцільності та ефективності участі в європейських відносинах

Економічна оцінка. Правова оцінка. Технологічна оцінка. Соціальна оцінка. Політична оцінка. Екологічна оцінка. Інституціональна оцінка. Інформаційна оцінка. Визначення конкурентних переваг. SWOТ аналіз. Визначення національних економічних інтересів. Вимоги сторін інтеграційних процесів.

 

Тема 9. Специфіка стратегій Європейських країн

Португалія. Іспанія. Ісландія. Ірландія. Польща. Угорщина. Словаччина. Словенія. Чехія. Кіпр. Мальта. Литва. Латвія. Естонія. Україна. Росія. Португалія. Іспанія. Ісландія. Ірландія. Польща. Угорщина. Словаччина. Словенія. Чехія. Кіпр. Мальта. Литва. Латвія. Естонія.

 

 

 

 

4. ПЛАНИ ЗАНЯТЬ

 

4.1. Плани лекцій

 

Заняття 1. Суть та значення інтеграційних стратегій в умовах глобалізації світового господарства

  1. Визначення європейських стратегій України.
  2. Оцінка рівня розвитку відносин.
  3. Місце європейської інтеграції в системі світогосподарських відносин України.
  4. Принципи розвитку європейських відносин.
  5. Вплив глобалізації на прискорення інтеграційних процесів.

 

Інноваційні технології: презентація, проблемні питання, обговорення

 

 

4.1. Плани семінарських (практичних, лабораторних) занять очної форми навчання

 

Тема 1. Суть та значення інтеграційних стратегій в умовах глобалізації світового господарства. Частина 1 (2 години)

Вид інноваційних технологій - усне експрес-опитування, усне опитування для з’ясування рівня засвоєння студентами даної теми заняття.

 

Компетентності. Проведені заняття зі студентами повинні сформувати в них систему знань, вмінь та навичок. Зокрема, опанувавши курс вони повинні:

знати:

  • основні засади формування європейських стратегій України
  • законодавчу базу в контексті європейських стратегій України

уміти:

  • проводити аналіз щодо реалізації засад в контексті європейської інтеграції

 

План:

1. Оцінка рівня розвитку відносин

2. Інтеграційні стратегії країн в умовах глобалізації

3. Місце України в європейській інтеграції

 

Інформаційно-методичне забезпечення заняття:

  • Питання для обговорення
  • Проблемні питання
  • Кейс

Тема 2. Суть та значення інтеграційних стратегій в умовах глобалізації світового господарства. Частина 2. (2 години)

Вид інноваційних технологій - Обговорення, дискусія з елементами аналізу, усне опитування для з’ясування рівня засвоєння студентами даної теми заняття, кейс-методи.

 

Компетентності. Проведені заняття зі студентами повинні сформувати в них систему знань, вмінь та навичок. Зокрема, опанувавши курс вони повинні:

знати:

  • основні засади формування європейських стратегій України
  • законодавчу базу в контексті європейських стратегій України

уміти:

  • проводити аналіз щодо реалізації засад в контексті європейської інтеграції

 

План:

1. Вплив глобалізації на європейську орієнтацію України

2. Основні законодавчі аспекти в контексті євроінтеграції

3. Аналіз реалізації засад в контексті європейської інтеграції

 

Інформаційно-методичне забезпечення заняття:

  • Питання для обговорення
  • Проблемні питання

 

 

Тема 3. Суб’єкти європейських відносин України (2 години)

Вид інноваційних технологій - Обговорення, дискусія з елементами аналізу, усне опитування для з’ясування рівня засвоєння студентами даної теми заняття, кейс-методи.

 

Компетентності. Проведені заняття зі студентами повинні сформувати в них систему знань, вмінь та навичок. Зокрема, опанувавши курс вони повинні:

знати:

  • роль державних органів європейських відносинах

уміти:

  • аналізувати діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, місцевих громад, неурядових органів, які впливають на європейську орієнтованість України

 

План:

  1. Україна та ЄС як суб‘єкти європейських відносин.
  2. Органи місцевого самоврядування та місцеві громади суб‘єкти європейських відносин.
  3. Інституційне забезпечення процесу інтеграції України до ЄС.

 

Інформаційно-методичне забезпечення заняття:

  • Питання для обговорення
  • Проблемні питання
  • Кейс

 

Тема 4. Компонентний склад стратегії коінтеграції країни до Європейського союзу (І) (2 години)

Вид інноваційних технологій - усне експрес-опитування, усне опитування для з’ясування рівня засвоєння студентами даної теми заняття, кейс-методи.

 

Компетентності. Проведені заняття зі студентами повинні сформувати в них систему знань, вмінь та навичок. Зокрема, опанувавши курс вони повинні:

знати:

  • основні засади стратегій у відповідних сферах економічного розвитку України

уміти:

  • аналізувати і визначати доробок України стратегій у відповідних сферах економічного розвитку України

 

План:

  1. Доробок та визначення стратегій України щодо відносин з ЄС у сфері культури.
  2. Доробок та визначення стратегій України щодо відносин з ЄС у сфері законодавства.
  3. Доробок та визначення стратегій України щодо відносин з ЄС у сфері малих та середніх компаній.

 

Інформаційно-методичне забезпечення заняття:

  • Питання для обговорення
  • Проблемні питання
  • Кейс

 

 

 

Тема 5 Компонентний склад стратегії коінтеграції країни до Європейського союзу (ІІ) (2 години)

Вид інноваційних технологій - усне експрес-опитування, усне опитування для з’ясування рівня засвоєння студентами даної теми заняття.

 

Компетентності. Проведені заняття зі студентами повинні сформувати в них систему знань, вмінь та навичок. Зокрема, опанувавши курс вони повинні:

знати:

  • основні засади стратегій у відповідних сферах економічного розвитку України

уміти:

  • аналізувати і визначати доробок України стратегій у відповідних сферах економічного розвитку України

 

План:

  1. Доробок та визначення стратегій України щодо відносин з ЄС у сфері регіональної політики та координації.
  2. Доробок та визначення стратегій України щодо відносин з ЄС у сфері зовнішніх відносин.
  3. Доробок та визначення стратегій України щодо відносин з ЄС у сфері енергетичної безпеки та політики.

 

Інформаційно-методичне забезпечення заняття:

  • Питання для обговорення
  • Проблемні питання
  • Кейс

 

Тема 6. Механізми та інструменти інтеграційних процесів в ЄС. Частина 1 (2 години)

Вид інноваційних технологій - обговорення, дискусія з елементами аналізу, усне опитування для з’ясування рівня засвоєння студентами даної теми заняття.

 

Компетентності. Проведені заняття зі студентами повинні сформувати в них систему знань, вмінь та навичок. Зокрема, опанувавши курс вони повинні:

знати:

  • основні засади формування стратегій держави

уміти:

  • формувати засад стратегічних програм,
  • аналізувати і визначати ефективність існуючих стратегічних програм

 

План:

  1. Визначення стратегічної мети.
  2. Процес стратегічного планування.
  3. Визначення поточних завдань щодо реалізації стратегії.

 

Інформаційно-методичне забезпечення заняття:

  • Питання для обговорення
  • Проблемні питання
  • Кейс

 

Тема 7. Механізми та інструменти інтеграційних процесів в ЄС. Частина 2. (2 години)

Вид інноваційних технологій - Обговорення, дискусія з елементами аналізу, усне опитування для з’ясування рівня засвоєння студентами даної теми заняття, кейс-методи.

 

Компетентності. Проведені заняття зі студентами повинні сформувати в них систему знань, вмінь та навичок. Зокрема, опанувавши курс вони повинні:

знати:

  • основні засади формування стратегій держави

уміти:

  • формувати засад стратегічних програм,
  • аналізувати і визначати ефективність існуючих стратегічних програм

 

План:

  1. Основні засади формування стратегій різних країн
  2. Стратегічні програми
  3. Аналіз існуючих стратегічних програм

 

Інформаційно-методичне забезпечення заняття:

  • Питання для обговорення
  • Проблемні питання
  • Кейс

 

 

Тема 8. Напрямки та етапи інтеграційних процесів в ЄС за участю України (2 години)

Вид інноваційних технологій - Обговорення, дискусія з елементами аналізу, усне опитування, усне опитування для з’ясування рівня засвоєння студентами даної теми заняття.

 

Компетентності. Проведені заняття зі студентами повинні сформувати в них систему знань, вмінь та навичок. Зокрема, опанувавши курс вони повинні:

знати:

  • етапи реалізації європейських стратегій України

уміти:

  • аналізувати засади реалізації Європейської Політики Сусідства
  • аналізувати засади Угоди про партнерство та співробітництво між Україною та Європейськими Співтовариствами та їх державами-членами та інші угоди

 

План:

  1. Етапи реалізації європейських стратегій України.
  2. Європейська Політика Сусідства.

 

Інформаційно-методичне забезпечення заняття:

  • Питання для обговорення
  • Проблемні питання
  • Кейс

 

 

Тема 9. Напрямки та етапи інтеграційних процесів в ЄС за участю України (2 години)

Вид інноваційних технологій - Обговорення, дискусія з елементами аналізу, усне опитування, усне експрес-опитування, усне опитування для з’ясування рівня засвоєння студентами даної теми заняття, кейс-методи.

 

Компетентності. Проведені заняття зі студентами повинні сформувати в них систему знань, вмінь та навичок. Зокрема, опанувавши курс вони повинні:

знати:

  • етапи реалізації європейських стратегій України

уміти:

  • аналізувати засади реалізації Європейської Політики Сусідства
  • аналізувати засади Угоди про партнерство та співробітництво між Україною та Європейськими Співтовариствами та їх державами-членами та інші угоди

 

План:

  1. Угода про партнерство та співробітництво між Україною та Європейськими Співтовариствами та їх державами-членами.
  2. Програми співробітництва України та ЄС

 

Інформаційно-методичне забезпечення заняття:

  • Питання для обговорення
  • Проблемні питання
  • Кейс

 

Тема 10. Регулювання європейських відносин (2 години)

Вид інноваційних технологій - усне опитування для з’ясування рівня засвоєння студентами даної теми заняття.

 

Компетентності. Проведені заняття зі студентами повинні сформувати в них систему знань, вмінь та навичок. Зокрема, опанувавши курс вони повинні:

знати:

  • основні засади регулювання європейських відносин в Україні

уміти:

  • аналізувати програми реалізації дво- та багатостороннєго регулювання

 

План:

  1. Регулювання європейських відносин Україною.
  2. Регулювання європейських відносин з боку ЄС.
  3. Двостороннє та багатостороннє регулювання.

 

Інформаційно-методичне забезпечення заняття:

  • Питання для обговорення
  • Проблемні питання
  • Кейс

 

Тема 11. Оцінка доцільності та ефективності участі в європейських відносинах. (2 години)

Вид інноваційних технологій - Обговорення, дискусія з елементами аналізу, усне опитування для з’ясування рівня засвоєння студентами даної теми заняття.

 

Компетентності. Проведені заняття зі студентами повинні сформувати в них систему знань, вмінь та навичок. Зокрема, опанувавши курс вони повинні:

знати:

  • засад формування національних економічних інтересів

уміти:

  • виявляти і доводити національні економічні інтереси України

 

План:

  1. Визначення національних економічних інтересів.
  2. Вимоги сторін інтеграційних процесів.

 

 

Інформаційно-методичне забезпечення заняття:

  • Питання для обговорення
  • Проблемні питання
  • Кейс

 

Тема 12. Специфіка стратегій Європейських країн: Естонія (2 години)

Вид інноваційних технологій - обговорення, дискусія з елементами аналізу,  усне опитування для з’ясування рівня засвоєння студентами даної теми заняття, кейс-методи.

Компетентності. Проведені заняття зі студентами повинні сформувати в них систему знань, вмінь та навичок. Зокрема, опанувавши курс вони повинні:

знати:

  • основні засади стратегії Східної Європи

уміти:

  • аналізувати європейські стратегії країн Східної Європи

План:

  1. Європейські стратегії Естонії.
  2. Основні засади стратегій Естонії
  3. Аналіз стратегічного розвитку Естонії в контексті «Європа-2020»

 

Інформаційно-методичне забезпечення заняття:

  • Питання для обговорення
  • Проблемні питання
  • Кейс

 

Тема 13. Специфіка стратегій Європейських країн: Польща (2 години)

Вид інноваційних технологій - обговорення, дискусія з елементами аналізу, усне опитування для з’ясування рівня засвоєння студентами даної теми заняття, кейс-методи.

 

Компетентності. Проведені заняття зі студентами повинні сформувати в них систему знань, вмінь та навичок. Зокрема, опанувавши курс вони повинні:

знати:

  • основні засади стратегії Східної Європи

уміти:

  • аналізувати європейські стратегії країн Східної Європи

План:.

  1. Європейські стратегії Польщі.
  2. Основні засади стратегій Польщі
  3. Аналіз стратегічного розвитку Польщі в контексті «Європа-2020»

 

Інформаційно-методичне забезпечення заняття:

  • Питання для обговорення
  • Проблемні питання
  • Кейс

 

 

Тема 14. Специфіка стратегій Європейських країн: Латвія (2 години)

Вид інноваційних технологій - обговорення, дискусія з елементами аналізу,  усне опитування для з’ясування рівня засвоєння студентами даної теми заняття, кейс-методи.

 

Компетентності. Проведені заняття зі студентами повинні сформувати в них систему знань, вмінь та навичок. Зокрема, опанувавши курс вони повинні:

знати:

  • основні засади стратегії Східної Європи

уміти:

  • аналізувати європейські стратегії країн Східної Європи

План:

  1. Європейські стратегії Латвії.
  2. Основні засади стратегій Латвії
  3. Аналіз стратегічного розвитку Латвія в контексті «Європа-2020»

 

Інформаційно-методичне забезпечення заняття:

  • Питання для обговорення
  • Проблемні питання
  • Кейс

 

Тема 15. Специфіка стратегій Європейських країн: Литва (2 години)

Вид інноваційних технологій - обговорення, дискусія з елементами аналізу,  усне опитування для з’ясування рівня засвоєння студентами даної теми заняття, кейс-методи.

 

Компетентності. Проведені заняття зі студентами повинні сформувати в них систему знань, вмінь та навичок. Зокрема, опанувавши курс вони повинні:

знати:

  • основні засади стратегії Східної Європи

уміти:

  • аналізувати європейські стратегії країн Східної Європи

 

План:

  1. Європейські стратегії Литви.
  2. Основні засади стратегій Литви
  3. Аналіз стратегічного розвитку Литви в контексті «Європа-2020»

 

Інформаційно-методичне забезпечення заняття:

  • Питання для обговорення
  • Проблемні питання
  • Кейс

5. САМОСТІЙНА РОБОТА СТУДЕНТІВ

 

Перелік завдань та форми організації самостійної роботи студентів при вивченні теоретичного матеріалу дисципліни

 

Для написання аналітичної роботи на вибір студента в залежності від специфіки бази практики та його наукових інтересів пропонується один з елементів стратегії коінтеграції до Європейського союзу. Для аналізу студент має проаналізувати те, що було зроблено нашою країною з моменту здобуття незалежності (з 1991 року) по сьогоднішній день (1991-2012 роки). Для чого можуть використовуватися будь-які доступні джерела інформації.

 

  1. Україна та ЄС: вільний рух людей
  2. Україна та ЄС: співробітництво в валютно-кредитній сфері
  3. Україна та ЄС: співробітництво в інвестиційній сфері
  4. Україна та ЄС: співробітництво в сфері малого бізнесу
  5. Україна та ЄС: співробітництво в сфері технологій
  6. Україна та ЄС: співробітництво в торгівлі послугами
  7. Україна та ЄС: співробітництво в торгівлі товарами
  8. Україна та ЄС: співробітництво у сільському господарстві
  9. Україна та ЄС: співробітництво у транспортній політиці
  10. Україна та ЄС:співробітництво у сфері енергетики
  11. Україна та ЄС:співробітництво у сфері зовнішніх відносин
  12. Україна та ЄС:співробітництво у сфері корпоративного законодавства
  13. Україна та ЄС:співробітництво у сфері культури та аудіовізуальної політики
  14. Україна та ЄС:співробітництво у сфері малого та середнього бізнесу
  15. Україна та ЄС:співробітництво у сфері навколишнього середовища
  16. Україна та ЄС:співробітництво у сфері науки та досліджень
  17. Україна та ЄС:співробітництво у сфері освіти
  18. Україна та ЄС:співробітництво у сфері охорони здоров’я
  19. Україна та ЄС:співробітництво у сфері політики безпеки
  20. Україна та ЄС:співробітництво у сфері промислової політики
  21. Україна та ЄС:співробітництво у сфері регіональної політики
  22. Україна та ЄС:співробітництво у сфері рибного господарства
  23. Україна та ЄС:співробітництво у сфері сільського господарства
  24. Україна та ЄС:співробітництво у сфері статистики
  25. Україна та ЄС:співробітництво у сфері телекомунікації та інформації
  26. Україна та ЄС:співробітництво у сфері туризму
  27. Україна та ЄС:співробітництво у сфері фінансового контролю
  28. Україна та ЄС:співробітництво у сфері юриспруденції
  29. Доробок та визначення стратегій України щодо відносин з ЄС у сфері корпоративного (компаній) законодавства.
  30. Доробок та визначення стратегій України щодо відносин з ЄС у сфері конкурентної політики.
  31. Доробок та визначення стратегій України щодо відносин з ЄС у сфері оподаткування.
  32. Доробок та визначення стратегій України щодо відносин з ЄС у сфері соціальної політики.
  33. Доробок та визначення стратегій України щодо відносин з ЄС у сфері енергетичної політики.
  34. Доробок та визначення стратегій України щодо відносин з ЄС у сфері промислової політики.
  35. Доробок та визначення стратегій України щодо відносин з ЄС у сфері малих та середніх компаній.
  36. Доробок та визначення стратегій України щодо відносин з ЄС у сфері науки та досліджень.
  37. Доробок та визначення стратегій України щодо відносин з ЄС у сфері інституцій.
  38. Доробок та визначення стратегій України щодо відносин з ЄС у сфері зовнішніх відносин.

 

 

У доповнення до основного матеріалу, що викладається в лекціях, цілий ряд питань виноситься на самостійне опрацювання. Предметом самостійного опрацювання студентами визначені такі питання програми курсу “Європейські стратегії України”:

 

Тема 1. Суть та значення інтеграційних стратегій в умовах глобалізації світового господарства

  1. Визначення європейських стратегій України.
  2. Місце європейської інтеграції в системі світогосподарських відносин України.
  3. Вплив глобалізації на прискорення інтеграційних процесів.
  4. ЄС для України та Україна для ЄС.

 

Тема 2. Суб‘єкти європейських відносин України

  1. Державні органи влади суб‘єкти європейських відносин.
  2. Заклади освіти суб‘єкти європейських відносин.
  3. Фізичні особи суб‘єкти європейських відносин.
  4. Об‘єднання суб‘єктів суб‘єкти європейських відносин.
  5. Підприємства суб‘єкти європейських відносин.
  6. Громадські організації та фонди суб‘єкти європейських відносин.
  7. Інші країни суб‘єкти європейських відносин

 

Тема 3. Компонентний склад стратегії коінтеграції країни до Європейського союзу (І)

  1. Доробок та визначення стратегій України щодо відносин з ЄС у сфері вільного руху товарів.
  2. Доробок та визначення стратегій України щодо відносин з ЄС у сфері вільного руху людей.
  3. Доробок та визначення стратегій України щодо відносин з ЄС у сфері вільного надання послуг.
  4. Доробок та визначення стратегій України щодо відносин з ЄС у сфері вільного руху капіталу.
  5. Доробок та визначення стратегій України щодо відносин з ЄС у сфері конкурентної політики.
  6. Доробок та визначення стратегій України щодо відносин з ЄС у сфері сільського господарства
  7. Доробок та визначення стратегій України щодо відносин з ЄС у сфері рибного господарства.
  8. Доробок та визначення стратегій України щодо відносин з ЄС у сфері транспортної політики.
  9. Доробок та визначення стратегій України щодо відносин з ЄС у сфері оподаткування.
  10. Доробок та визначення стратегій України щодо відносин з ЄС у сфері єдиний валютний союз.
  11. Доробок та визначення стратегій України щодо відносин з ЄС у сфері статистики.
  12. Доробок та визначення стратегій України щодо відносин з ЄС у сфері соціальної політики.
  13. Доробок та визначення стратегій України щодо відносин з ЄС у сфері енергетичної політики.
  14. Доробок та визначення стратегій України щодо відносин з ЄС у сфері промислової політики.
  15. Доробок та визначення стратегій України щодо відносин з ЄС у сфері науки та досліджень.
  16. Доробок та визначення стратегій України щодо відносин з ЄС у сфері освіта та підвищення кваліфікації.

 

Тема 4. Компонентний склад стратегії коінтеграції країни до Європейського союзу (ІІ)

  1. Доробок та визначення стратегій України щодо відносин з ЄС у сфері телекомунікацій та інформації.
  2. Доробок та визначення стратегій України щодо відносин з ЄС у сфері культурної та аудіовізуальної політики.
  3. Доробок та визначення стратегій України щодо відносин з ЄС у сфері регіональної політики та координації.
  4. Доробок та визначення стратегій України щодо відносин з ЄС у сфері навколишнього середовища.
  5. Доробок та визначення стратегій України щодо відносин з ЄС у сфері споживачів та охорони здоров‘я.
  6. Доробок та визначення стратегій України щодо відносин з ЄС у сфері юриспруденції та внутрішніх справ.
  7. Доробок та визначення стратегій України щодо відносин з ЄС у сфері митного союзу.
  8. Доробок та визначення стратегій України щодо відносин з ЄС у сфері зовнішніх відносин.
  9. Доробок та визначення стратегій України щодо відносин з ЄС у сфері спільної зарубіжної політики та політика безпеки.
  10. Доробок та визначення стратегій України щодо відносин з ЄС у сфері фінансового контролю.
  11. Доробок та визначення стратегій України щодо відносин з ЄС у сфері фінансових та бюджетних умов.
  12. Доробок та визначення стратегій України щодо відносин з ЄС у сфері інституцій.
  13. Доробок та визначення стратегій України щодо відносин з ЄС у інших сферах.

 

Тема 5. Механізми та інструменти інтеграційних процесів в ЄС

  1. Участь в спільних проектах.
  2. Складання заявок на участь в європейських проектах.
  3. Ринкові та адміністративні інструменти.
  4. Внутрішнє та зовнішнє середовище реалізації європейських стратегій України.
  5. Організація та менеджмент європейськими стратегіями
  6. Облік та контроль за реалізацією європейських стратегій України
  7. Фінансування. Законодавство. Спільний доробок.
  8. Джерела інформації про європейських суб‘єктів.
  9. Державні органи влади як контрагенти для здійснення європейських проектів.
  10. Запрошення до участі (тендери).
  11. Особисті контакти у пошуку контрагентів для здійснення європейських проектів.
  12. Конференції та семінари як європейські проекти.
  13. Заклади освіти у здійсненні європейських проектів.
  14. Визначення пріоритетів здійснення європейських проектів

 

Тема 6. Напрямки та етапи інтеграційних процесів в ЄС за участю України

  1. Статус ринкової економіки.
  2. Участь у Світовій організації торгівлі: значення для євроінтеграції
  3. Доробок України в євроінтеграційному напрямі.
  4. Програми дій Україна—ЄС та оцінка їх виконання.
  5. Співтовариствами та їх державами-членами.
  6. Відносини з третіми країнами (США, Росія).
  7. Участь України в інших інтеграційних угрупованнях.

 

 

Тема 7. Регулювання європейських відносин

  1. Регулювання місцевими органами влади.
  2. Регулювання фондами ЄС.
  3. Регулювання європейських відносин їх учасниками.
  4. Регулювання фондами ЄС.

 

 

Тема 8. Оцінка доцільності та ефективності участі в європейських відносинах

  1. Економічна оцінка доцільності та ефективності участі в європейських відносинах.
  2. Правова оцінка доцільності та ефективності участі в європейських відносинах.
  3. Технологічна оцінка доцільності та ефективності участі в європейських відносинах.
  4. Соціальна оцінка доцільності та ефективності участі в європейських відносинах.
  5. Політична оцінка доцільності та ефективності участі в європейських відносинах.
  6. Екологічна оцінка доцільності та ефективності участі в європейських відносинах.
  7. Інституціональна оцінка доцільності та ефективності участі в європейських відносинах.
  8. Інформаційна оцінка доцільності та ефективності участі в європейських відносинах.
  9. Визначення конкурентних переваг доцільності та ефективності участі в європейських відносинах.
  10. SWOТ аналіз доцільності та ефективності участі в європейських відносинах.

 

Тема 9. Специфіка стратегій Європейських країн.

  1. Європейські стратегії Ірландії.
  2. Європейські стратегії Ісландії.
  3. Європейські стратегії Іспанії.
  4. Європейські стратегії Кіпру.
  5. Європейські стратегії Мальти.
  6. Європейські стратегії Португалії.
  7. Європейські стратегії Росії.
  8. Європейські стратегії Словаччини.
  9. Європейські стратегії Словенії.
  10. Європейські стратегії Туреччини.
  11. Європейські стратегії Угорщини.
  12. Європейські стратегії Чехії

 

6. ПОТОЧНИЙ І ПІДСУМКОВИЙ КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ

ОЧНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ

 

6.1. КАРТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

з дисципліни «Європейські стратегії України»

для студентів галузі знань (спеціальності) «Міжнародна економіка»

Денна форма навчання

№ семінарського (практичного, лабораторного) заняття

Форма самостійної роботи студента

Види семінарських (практичних, лабораторних) занять

Максимальна

кількість балів

1

Попередня підготовка з визначених питань

Усне експрес-опитування, усне опитування

4

2

Попередня підготовка з визначених питань

Обговорення, дискусія з елементами аналізу, усне опитування, кейс

4

3

Попередня підготовка з визначених питань

Обговорення, дискусія з елементами аналізу, кейс

4

4

Попередня підготовка з визначених питань

Усне експрес-опитування, усне опитування, кейс

4

5

Попередня підготовка з визначених питань

Усне експрес-опитування, усне опитування

4

6

Попередня підготовка з визначених питань

Обговорення, дискусія з елементами аналізу

4

7

Попередня підготовка з визначених питань

Обговорення, дискусія з елементами аналізу, усне опитування, кейс

4

8

Попередня підготовка з визначених питань

Обговорення, дискусія з елементами аналізу, усне опитування

4

9

Попередня підготовка з визначених питань

Обговорення, дискусія з елементами аналізу, усне опитування, кейс

4

10

Попередня підготовка з визначених питань

Усне опитування. Міні-дискусія «Український шлях: європейська інтеграція чи глобальна периферія»

4

11

Попередня підготовка з визначених питань

Обговорення, дискусія з елементами аналізу

4

12

Попередня підготовка з визначених питань

Обговорення, дискусія з елементами аналізу, усне опитування, кейс

4

13

Попередня підготовка з визначених питань

Обговорення, дискусія з елементами аналізу, усне опитування, кейс

4

14

Попередня підготовка з визначених питань

Обговорення, дискусія з елементами аналізу, усне опитування, кейс

4

15

Попередня підготовка з визначених питань

Обговорення, дискусія з елементами аналізу, усне опитування, кейс

4

Усього балів за роботу на семінарських (практичних, лабораторних) занять

60

За виконання модульних (контрольних) завдань

Модуль

Написання модульної контрольної роботи

10

Участь у наукових конференціях, олімпіадах, круглих столах, симпозіумах тощо; написання та подання до друку тез конференцій, статей, монографій, брошур та інших видів наукових робіт.

Усього балів за модульний контроль

10

За виконання індивідуальних завдань

Види індивідуальних завдань

1. Написання аналітичної роботи за заданою тематикою (Обов’язкове). Пошук, підбір та перегляд літературних джерел за заданою тематикою

15

2. Формування аналітичних звітів (із побудовою діаграм, графіків, таблиць тощо) за заданою тематикою

15

Усього балів за виконання індивідуальних завдань

30

Разом балів за  СРС

100

 

 

 

Поточний і підсумковий контролю знань студентів

з дисципліни «Європейські стратегії України»

 

1. Оцінювання знань студентів здійснюється за 100-бальною системою з наступним переведенням у традиційну 4-бальну систему  та систему оцінювання за шкалою ECTS.

Переведення 100-бальної шкали оцінювання в 4-и бальну та шкалу за системою ECTS здійснюється в такому порядку

 

 

 

Оцінка ECTS

Оцінка за шкалою КНЕУ

Оцінка за 4-бальною шкалою

А

90-100

5 (відмінно)

В

80-89

4 (добре)

С

70-79

D

66-69

3 (задовільно)

Е

60-65

FX

21-59

2 (незадовільно) з можливістю повторного складання

F

0-20

2 (незадовільно) з обов’язковим повторним вивчення науки

 

2. Об'єктом оцінювання поточного контролю знань студентів денної форми навчання  є: систематичність та активність роботи протягом семестру над вивченням програмного матеріалу дисципліни; рівень виконання тестів, а також обов’язкових та вибіркових завдань для самостійного опрацювання.

2.1. Систематичність та активність роботи студента протягом семестру оцінюється за максимальною оцінкою 90 балів із 100.

Навчальним планом не передбачається проведення семінарських занять, а відтак оцінка успішності студента складається з тестових випробувань, що базуються на перевірці набутих теоретичних знань та практичних навичок, підготовленого реферату (есе) та роботи щодо пошуку, підбору та перегляду літературних джерел за даним напрямком.

 

2.2. Модульні завдання, які входять до загального порядку оцінювання поточної успішності студента, складаються з виконання тестових вправ, що охоплюють основні види європейських практик.

В курсі «Європейські стратегії України» передбачається виконання одного тесту (20 питань). Оцінка завдань визначається на основі розроблених кафедрою критеріїв і становить 10 балів із 100 балів, якими оцінюється вся робота, що була винесена на поточний контроль.

Тести включають питання всіх десяти тем курсу і передбачають контроль рівня набутих знань з основних напрямів розвитку ЄС, а саме:

Тема 1. Суть та значення інтеграційних стратегій в умовах глобалізації світового господарства

Тема 2. Суб‘єкти європейських відносин України

Тема 3. Компонентний склад стратегії коінтеграції країни до Європейського союзу (І)

Тема 4. Компонентний склад стратегії коінтеграції країни до Європейського союзу (ІІ)

Тема 5. Механізми та інструменти інтеграційних процесів в ЄС

Тема 6. Напрямки та етапи інтеграційних процесів в ЄС за участю України

Тема 7. Регулювання європейських відносин

Тема 8. Оцінка доцільності та ефективності участі в європейських відносинах

Тема 9. Специфіка стратегій Європейських країн.

 

2.3. Обов’язкові завдання для самостійного опрацювання передбачають підготовку аналітичної роботи. Дана робота оцінюється за шкалою 0; 20; 35 балів. Написання аналітичної роботи передбачає здійснення таких видів роботи:

1. Пошук, підбір та огляд літератури за заданою тематикою.

2. Використання інтернет-ресурсів щодо підбору статистичних даних (сайти Євростату, Європейської Комісії, Держкомстату тощо).

3. Формулювання висновків та рекомендацій.

Творчим розвитком підготовленого есе може бути наукова стаття, яка рекомендується до друку у фахових наукових збірниках керівником магістерської програми.

 

Активність та успішність на практичних та семінарських заняттях, виконання модульних завдань та обов’язкові види самостійної роботи студентів, зміст та порядок оцінки яких відображені в пп. 2.1 – 2.3 дозволяють в сумі набрати максимум 90 балів із 100 (це відповідає оцінці А за шкалою ECTS).

 

2.4. Вибіркові завдання для самостійного опрацювання дозволяють студенту набрати 10 балів із 100, поверх 90 балів, що дозволяє отримати рівень А за шкалою ECTS та відповідає діапазону 90-100 балів за шкалою КНЕУ.

Для цього пропонується альтернативний вибір між двома видами наукової роботи, кожен з яких оцінюється максимум на 10 балів із 100:

2.4.1. Студенти, які беруть активну участь у роботі студентського наукового товариства факультету МЕіМ, представляють свої наукові роботи на конференціях, круглих столах, симпозіумах та конкурсах, готують та подають до друку наукові статті, брошури, монографії та інші види наукових робіт отримують 10 балів із 100, винесених на поточних контроль.

2.4.2. Альтернативним видом самостійного вибіркового завдання є формування студентами аналітичних звітів (з побудовою діаграм, графіків, таблиць тощо) за заданою тематикою, яка пропонується студентом та погоджується з викладачем.

 

Для денної форми навчання максимальна кількість балів за самостійну роботу складає 90 балів. Згідно робочої навчальної програми практичних занять не передбачено. При цьому шкала оцінювання виглядає таким чином:

  • відмінному рівню відповідає правильне і вичерпне розкриття у звіті поставленої проблеми, демонстрування студентом всебічного системного знання програмного матеріалу; засвоєння основної та додаткової літератури; чітке володіння понятійним апаратом, методами, методиками та інструментами, вивчення яких передбачене програмою дисципліни; використання останніх статистичних даних та фактологічного матеріалу; уміння аргументувати своє ставлення до відповідних категорій, залежностей та явищ;

 

  • задовільному рівню відповідає у цілому вірне розкриття заданої тематики, демонстрування студентом достатнього рівня знань з основного програмного матеріалу, і водночас обмежене використання таблично-графологічного матеріалу, помилки у використанні понятійного апарату, недостатнє знання та узагальнення літературних джерел, непереконливі висновки з досліджуваної проблеми;

 

  • незадовільному рівню відповідає неправильне або неповне розкриття заданої тематики, при цьому студент продемонстрував значні прогалини у знаннях з основного програмного матеріалу; ухилився від аргументувань; показав незадовільні знання понятійного апарату і спеціальної літератури.

 

4. Для оцінювання відповідей студента на залікові питання використовуються такі критерії:

  • відмінному рівню відповідає правильна і вичерпна відповідь на поставлене питання, в якій студент показав всебічне системне знання програмного матеріалу; засвоєння основної та додаткової літератури; чітке володіння понятійним апаратом, методами, методиками та інструментами, вивчення яких передбачене програмами дисциплін; уміння аргументувати своє ставлення до відповідних категорій, залежностей та явищ;
  •  задовільному рівню відповідає у цілому правильна відповідь на поставлене запитання, в якій студент показав достатній рівень знань з основного програмного матеріалу, але н  спромігся переконливо аргументувати свою відповідь, помилився у використанні понятійного апарату, показав недостатні знання літературних джерел;
  •  незадовільному рівню відповідає неправильна або неповна відповідь на запитання, в якій студент продемонстрував значні прогалини у знаннях з основного програмного матеріалу; ухилився від аргументувань; показав незадовільні знання понятійного апарату і спеціальної літератури чи взагалі нічого не відповів.

 

7. РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА (ОСНОВНА І ДОДАТКОВА)

 

Нормативно-правова

<>1.План дій Україна-Європейський Союз. Європейська Політика Сусідства.
  • План-графік імплементації положень Плану дій ЄС у сфері юстиції та внутрішніх справ в Україні.
  • Послання Президента України до Верховної Ради України "Про внутрішнє та зовнішнє становище України у 2003 році" Тематична доповідь: Розширення Європейського Союзу — нові можливості та перспективи для України 17 березня 2004 року.
<>5.6.7.Основна

 

  1. Ансофф Й. Стратегическое управление / Пер. с англ. — М.: Экономика, 1989. — 519 с.
  2. Антидемпінгова політика Європейського Союзу: Практ. посіб. для українських виробників та експортерів / Антидемпінгова служба Європейської комісії; Представництво України при ЄС — К.: Катран груп, 2001. — 149 с.
  3. Безпосереднє сусідство України з ЄС: закриті кордони чи нові імпульси до співпраці?: Матеріали міжнар. "круглого столу" експертів (м. Ужгород, 7—9 листопада 2002 р.) / Національний ін-т стратегічних досліджень (Закарпатський філіал); Фонд Фрідріха Еберта (Регіональне бюро в Україні, Білорусі, Молдові); Фонд "Європейський дім" / Олександр С. Власюк (голов. ред.). — 1. вид. — Ужгород: Видавництво В. Падяка, 2002. — 180 с.
  4. Білорус О. Г., Лук’яненко Д. Г. та ін. Глобальні трансформації стратегії розвитку: монографія. — к.: ВІПОЛ, 1998.
  5. Бураковський Ігор, Мовчан Вероніка, Вітер Олена, Лендьел Мирослава, Сушко Олександр. Розширення Європейського Союзу: вплив на відносини України з центральноєвропейськими сусідами / Інститут регіональних та євроінтеграційних досліджень "ЄвроPerio Україна" / Ірина Солоненко (ред. кол.). — К.: К.І.С., 2004. — 358 с.
  6. Бургуані Тьєррі, Рогачова Ганна Анатоліївна, Серьогін Олександр Юрійович. Право та політика ЄС у сфері захисту прав споживачів: Навч. посібник. — К.: ІМВ КНУ ім. Тараса Шевченка, 2003. — 182 с.
  7. Ваврищук Віталій, Калішук Ева, Таран Світлана, Хойна Януш, Ясько Наталія. Державна допомога виробникам в Україні: реформування відповідно до норм СОТ та ЄС / Український центр міжнародної інтеграції / Сергій Касьянов (ред.). — К.: Нора-Друк, 2004. — 86 с.
  8. Глобалізація і безпека розвитку: Монографія / О.Г.Білорус, Д. Г. Лук'яненко та ін. — К.: КНЕУ, 2001.
  9. Досвід країн Вишеградської четвірки на шляху до ЄС: можливості для України: Аналітичні оцінки / Національний ін-т стратегічних досліджень (Закарпатський філіал); Фонд ім. Фрідріха Еберта / В. І. Андрійко (ред. кол.). — Ужгород: Видавництво В. Падяка, 2003. — 134 с.
  10. Ентін Лев. Інституційна структура та механізм прийняття рішень у Європейському Союзі: Навч. посібник / Програма Tacis Європейського Союзу в Україні; Проект "Правничі студії в Україні: Київ та окремі регіони". — К.: ІМВ КНУ ім. Тараса Шевченка, 2004. — 136 с.
  11. Карпов В. І., Саверченко О. О., Радзієвська Л. Ф., Єгоров І. Ю. Інноваційний потенціал України та країн ЄС (порівняльний аналіз) / Український ін-т науково-технічної і економічної інформації; НДІ статистики Держкомстату України. — К.: УкрІНТЕІ; НДІ статистики, 2002. — 40 с.
  12. Кормнов Ю. Ориентация экономики на конкурентоспособность //Экономист. — 1997. № 1. — с. 38—48.
  13. Лук’яненко Д. Г. Міжнародна економічна інтеграція. — К.: ВІПОЛ, 1996.
  14. Малиновська Олена. Україна, Європа, міграція: міграції населення України в умовах розширення ЄС. — К.: Бланк-Прес, 2004. — 172 с.
  15. Паппас Спірос. Транспортна політика Європейського Союзу: Навч. посібник / Програма Tacis Європейського Союзу в Україні; Проект "Правничі студії в Україні: Київ та окремі регіони". — К.: ІМВ КНУ ім. Тараса Шевченка, 2004. — 79 с.
  16. Пахомов Ю. М., Крымский С. Б. Павленко Ю. В. Пути и перепутья современной цивилизации. — К.: “Международный деловой центр ”, 1998.
  17. Пахомов Ю. М., Лук’яненко Д. Г., Губський Б. В. Національні економіки в глобальному конкурентному середовищі. — К.: Україна,1997.
  18. Прокопенко Євген Леонідович, Хоровський В'ячеслав Леонідович. Фінансові ринки ЄС: Навч. посіб. / Програма Tacis Європейського Союзу в Україні. — К.: ІМВ КНУ ім. Т. Шевченка, 2004. — 114 с.
  19. Регіональна політика ЄС після його розширення: Аналітичні оцінки:Матеріали міжнар. семінару / Національний ін-т стратегічних досліджень (Закарпатський філіал); Фонд Конрада Аденауера. Представництво в Україні / О. С. Власюк (ред. кол.). — Ужгород: Ліра, 2004. — 242 с.
  20. Сімпсон Робін, Синкова Олена Михайлівна. Регулювання послуг загального інтересу в ЄС: Навч. посібник / Програма Tacis Європейського Союзу в Україні; Проект "Правничі студії в Україні: Київ та окремі регіони". — К.: ІМВ КНУ ім. Тараса Шевченка, 2004. — 128 с.
  21. Волес В., Волес Г. Творення політики в Європейському Союзі / Пер. з англ. Р. Ткачук.-К .:» Основи»,2004.-871 с.
  22. Поліструктурна динаміка глобалізованого медіа ринку ЄС. : Монографія / Чужиков А.В.. – К.: КНЕУ, 2016. – 125 с.
  23. Соколенко С. И. Глобальные рынки XXI столетия: перспективы Украины. — К.: Логос, 1998. — 568 с.
  24. Чужиков А. Особливості еволюції медіа ринків в глобальній економіці / А. В. Чужиков // Стратегія розвитку України (економіка, соціологія, право): наук. журн. -К.: НАУ,  2011. - № 2. – С. 236 -240.
  25. Стратегії економічного розвитку в умовах глобалізації: Монографія / За ред. проф. Д. Г. Лук’яненка. — К.: КНЕУ, 2001.
  26. Толстопятенко Геннадій Петрович. Податкове право ЄС: Навч. посібник / Програма Tacis Європейського Союзу в Україні; Проект "Правничі студії в Україні: Київ та окремі регіони". — К.: ІМВ КНУ ім. Тараса Шевченка, 2004. — 196 с.

Додаткова

 

 

  1. Вплив інституційного фактору на структуру та ефективність економічної політики ЄС: Автореф. дис... канд. екон. наук: 08.05.01 / Ю.Л. Грінченко; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 2003. — 21 с.
  2. Геоекономічні трансформації в Центрально-Східному регіоні Європи в контексті національних пріоритетів України: Автореф. дис... канд. екон. наук: 08.05.01 / Н.М. Грущинська; НАН України. Ін-т світ. економіки і міжнар. відносин. — К., 2003. — 18 с.
  3. Демократизаційний вимір євроінтеграції: рольові функції та системні впливи Ради Європи: Автореф. дис... д-ра політ. наук: 23.00.04 / І.С. Піляєв; НАН України. Ін-т світ. економіки і міжнар. відносин. — К., 2004. — 39 с.
  4. Диверсифікація промислового виробництва України в умовах міжнародної економічної інтеграції (на прикладі харчової промисловості): Автореф. дис... канд. екон. наук: 08.05.01 / В. О. Котляренко; Київ. нац. екон. ун-т. — К., 2004. — 19 с.:
  5. Досвід європейської інтеграції Польщі: перспективи для України: Автореф. дис... канд. політ. наук: 21.01.01 / М. Б. Басараб; Нац. ін-т стратег. дослідж., Нац. ін-т пробл. міжнар. безпеки. — К., 2004. — 15 с.
  6. Еволюція політики Європейського Союзу щодо країн Центральної та Східної Європи: Автореф. дис... канд. політ. наук: 23.00.04 / Н. М. Буренко; Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка. — К., 2004. — 26 с.
  7. Європейська політична інтеграція в сучасній цивілізаційній системі: Автореф. дис... канд. політ. наук: 23.00.04 / О. Ю. Полтораков; НАН України. Ін-т світ. економіки і міжнар. відносин. — К., 2004. — 16 с.
  8. Митна політика в контексті європейського вектору інтеграції України: Автореф. дис... канд. екон. наук: 08.05.01 / А. Б. Яценко; Донец. нац. ун-т. — Донецьк, 2003. — 18 с.
  9. Організаційно-економічні механізми підвищення ефективності промислових підприємств в умовах трансформації та євроінтеграції (на прикладі промислових підприємств Польщі та України): Автореф. дис. д-ра екон. наук: 08.06.01 / А. Ліманський; НАН України. Ін-т регіон. досліджень. — Л., 2003. — 40 с.
  10. Політика Європейського Союзу стосовно України: Автореф. дис... канд. політ. наук: 23.00.04 / О. Є. Пристайко; Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка. — К., 2004. — 21 с.
  11. Регіональний розвиток у європейському спільному економічному просторі (динамізація та структурні зміни): Автореф. дис... д-ра екон. наук: 08.05.01 / В.І. Чужиков; Київ. нац. економ. ун-т. — К., 2003. — 33 с.
  12. Поліструктурна динаміка глобалізованого медіа ринку ЄС. : Монографія / Чужиков А.В.. – К.: КНЕУ, 2016. – 125 с.
  13. Система регулювання зовнішньої торгівлі сільськогосподарською продукцією у країнах Центральної і Східної Європи: Автореф. дис... канд. екон. наук: 08.05.01 / Н.В. Горін; Укр. акад. зовніш. торгівлі. — К., 2004. — 20 с.
  14. Суспільно-географічні засади розвитку зовнішньої торгівлі України з країнами-членами Європейського Союзу: Автореф. дис... канд. геогр. наук: 11.00.02 / І. Г. Савчук; НАН України. Ін-т географії. — К., 2004. — 19 с.
  15. Тіньові економічні процеси в країнах Європейського Союзу: Автореф. дис... канд. екон. наук: 08.05.01 / А. М. Копистира; Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка. — К., 2003. — 20 с.

    МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

    ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

    «КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

    імені ВАДИМА ГЕТЬМАНА»

    Факультет міжнародної економіки і менеджменту

     

    Кафедра європейської інтеграції

     

    ЗАТВЕРДЖУЮ:

    Проректор з науково-

    педагогічної роботи ____________ А.М. Колот

     

    «___» ___________ 20__ р.

     

     

     

    НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ

    до вивчення науки

    «Європейський проектний менеджмент»

     

    магістерської програми

    «Європейська інтеграція»

     

    освітній ступінь магістр

    галузь знань «05-Соціальні та поведінкові науки»

    спеціальність «051-Економіка»

    спеціалізація* (освітня програма) «Міжнародна економіка»

     

     

     

     

    ПОГОДЖЕНО:

    Завідувач кафедри _______________________

     

     

    Начальник навчально-

    методичного відділу ______________Т.В. Гуть

     

     

    Київ 2016

     

     

     

    СТРУКТУРА

    Методичних матеріалів щодо змісту та організації самостійної роботи студентів, поточного і підсумкового контролю їх знань

    з дисципліни «Європейський проектний менеджмент»

     

    1. Вступ.

    2. Тематичний план дисципліни.

    3. Зміст дисципліни за темами.

    4. Плани занять:

    4.1. Плани лекцій.

    4.2. Плани семінарських (практичних, лабораторних) занять очної форми навчання.

    4.3. Плани контактних занять для студентів заочної форми навчання  (не передбачено).

    4.4. Плани навчальної роботи студентів заочної форми навчання в міжсесійний період (не передбачено).

    5. Самостійна робота студентів.

    6. Поточний і підсумковий контроль знань:

    6.1. Очна форма навчання:

    - Карта самостійної роботи студента.

    - Порядок поточного і підсумкового оцінювання знань з науки (дисципліни).

    6.2. Заочна форма навчання (не передбачено):

    - Карта самостійної роботи студента.

    - Порядок поточного і підсумкового оцінювання знань з науки (дисципліни).

    6.3. Приклади типових завдань, що виносяться на екзамен (не передбачено).

    6.4. Зразок екзаменаційного білета (не передбачено).

    7. Рекомендована література (основна і додаткова).

     

     

    1. ВСТУП

     

    Дисципліна «Європейський проектний менеджмент» є однією з дисциплін за вибором для підготовки магістрів програми «Європейська інтеграція». Актуальність курсу «Європейський проектний менеджмент» необхідно розглядати в розрізі розвитку стратегії України в рамках європейської інтеграції.

     

    Метою вивчення дисципліни «Європейський проектний менеджмент» є ознайомлення студентів з сучасною методологією та інструментарієм проектного менеджменту європейських організацій, засвоєння практичних навичок розробки та реалізації проектів, розуміння перспектив застосування своїх знань та умінь у процесі європейської інтеграції.

     

    Основними завданнями дисципліни «Європейський проектний менеджмент» є:

  16. розкриття понятійного апарату курсу;
  17. характеристика сучасного інструментарію проектного менеджменту;
  18. класифікація проектів;
  19. характеристика донорського ресурсу ЄС;
  20. засвоєння інструментарію менеджменту реалізації програм технічної допомоги ЄС в Україні;
  21. характеристика інструментів проектного менеджменту ЄБРР;
  22. розкриття принципів менеджменту проектів Комітету сприяння розвитку ОЄСР;
  23. визначення специфіки проектного менеджменту програми «ТАСІС» в Україні;
  24. крос-культурний аналіз міжнародних проектів;
  25. визначення проблем мотивації та розвитку персоналу проекту.
  26.  

    Предметом дисципліни є відносини суб’єктів господарської діяльності України з європейськими організаціями щодо розробки, реалізації та фінансування проектів.

     

    Після опанування дисципліни «Європейський проектний менеджмент» студент повинен знати:

  27. основні поняття та визначення навчальної дисципліни: «проект», «програма проектів», «портфель проектів», «життєвий цикл проекту»;
  28. основні характеристики проекту, його особливості, класифікацію проектів;
  29. моделі проектного менеджменту та їх відмінності;
  30. кваліфікаційні стандарти проектного менеджменту, професійні європейські кваліфікаційні стандарти; основні елементи та компетенції в європейському проектному менеджменті;
  31. основні елементи проектного планування, ієрархію елементів проектного планування, основні та допоміжні процеси проектного планування, особливості планування проектів за етапами, рівнями, правила ефективного планування і виконання проекту;
  32. сутність системи управління проектом;
  33. в чому полягає роль менеджера проекту в командному плануванні;
  34. основні цілі вартісної оцінки проекту та основні інструменти процесу управління вартістю проектами, характеристику процесу правління вартістю протягом всього життєвого циклу проекту, види оцінок вартості проекту;
  35. особливості бюджетування проекту, різні методи оцінки витрат проекту в різних галузях;
  36. особливості проведення контролю вартості проекту, вимоги до системи контролю, принципи побудови ефективної системи контролю;
  37. види ризиків проектів, алгоритм аналізу ризику проектів, методи управління ризиками, методи зниженні ризиків;
  38. сучасні концепції менеджменту якості проекту, концепцію загального управління якістю (TQM), особливість Європейської моделі досконалості;
  39. закон синергії ефективної команди, моделі розвитку ефективної команди, роль менеджеру в проекті;
  40. основні інститути – донори ЄС, особливості і механізм проектного менеджменту ЄБРР, європейські інвестиційні проекти, які реалізуються в Україні;
  41. основні засади ТВІННІНГу; цикл підготовки проектів, характеристику проектів TWINNING в Україні, законодавчу та методологічну бази інструменту TWINNING в Україні;
  42. сутність та основні форми міжнародної технічної допомоги;
  43. характеристику програм TACIS (Tacis), програми TACIS та результати в Україні, форми міжнародної технічної допомоги в рамках програми «TACIS» в Україні;
  44. види проектів технічної допомоги між Україною та ЄС;
  45. характеристику та особливості зеленого проектного менеджменту, основні Європейські проекти для підтримання демократичного розвитку в Україні, Європейські інноваційні проекти в Україні та інші, основні соціокультурні проекти ЄС в Україні.
  46.  

    У результаті опанування дисципліни студент має уміти:

  47. визначати вплив внутрішнього і зовнішнього середовища на проект;
  48. визначати предметні сфери проектного менеджменту.
  49. аналізувати особливості розвитку менеджменту, проектного менеджменту;
  50. вирізняти моделі проектного менеджменту;
  51. формувати основні складові професійні компетенції менеджерів проектів;
  52. користуватися професійними європейськими кваліфікаційними стандартами;
  53. аналізувати, описувати ключові поняття, необхідних для розуміння ICB;
  54. аналізувати та формувати елементи компетенції в європейському проектному менеджментів;
  55. оцінювати знання і досвід менеджерів на рівні заяв;
  56. підбирати за елементами компетентності необхідних менеджерів, залежно від виду, розміру і складності проекту та інших факторів, що здійснюють вплив на реалізацію проекту.
  57. визначати вплив внутрішнього і зовнішнього середовища на проект;
  58. формувати вхідні дані для оцінки вартості проекту;
  59. формувати та аналізувати структуру вартісної оцінки проекту;
  60. класифікувати контролю проекту за основними і допоміжними процесами;
  61. користуватися і застосовувати різні види методів контролю;
  62. аналізувати та оцінювати ризик проекту, управляти ризиками проекту та організовувати роботу з управління ризиковими проектами;
  63. характеризувати особливості поведінки персоналу;
  64. використовувати стратегії формування команди проекту;
  65.  

     

    Результатом опанування курсу «Європейський бізнес» є набуття студентами ряду професійних компетенцій:

  66. планувати проект поетапно, будувати матрицю відповідальності в проекті, використовувати методи сіткового / мережевого планування, конструювати сітковий графік проекту;
  67. планувати сценарії проекту;
  68. готувати заявки, проектної пропозиції, стислого опису проекту;
  69. формувати команди проекту;
  70. організація та проведення міжнародних переговорів щодо розробки, управління та реалізації проектів, що фінансуються європейськими організаціями.
  71. складати бюджет проекту, будувати бюджет у різних формах його подання;
  72. розраховувати вартісні показники проекту та використовувати різні методи контролю за проектом.
  73. складати матрицю рівнів розвитку на основі концепції TQM;
  74. управляти загальною якістю проекту.
  75. будувати ефективну команду для проекту;
  76. управляти конфліктами в команді;
  77. ініціювання та розробка програм співробітництва з міжнародними організаціями;
  78. готувати відповідну інформацію для проекту, який фінансується ЄБРР.
  79. розробляти документи та готувати проекти TWINNING
  80. використовувати різні програми технічної допомоги між Україною та ЄС.
  81. надавати допомогу у реалізації зелених проектів ЄС в Україні.
  82. створювати і подавати проектну документацію.
  83.  

     

    Для опрацювання та вивчення питань курсу рекомендується користуватися підручниками, навчальними посібниками, монографічною літературою, періодичними виданнями, довідниками, джерелами Інтернет. За результатами вивчення курсу складається залік.

    Загальний бюджет на вивчення дисципліни – 120 год. (4 кредити).

     

     

    2 ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ДИСЦИПЛІНИ

    «ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ПРОЕКТНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ»

     

    Назва теми

    Кількість годин

    Очна форма навчання

    Навчальні заняття

    СРС

    Лекції

    Практична

    Індивідуальні

    Частина 1. Основні засади європейського проектного менеджменту

    Тема 1. Методологія і сучасний інструментарій проектного менеджменту

    2

    4

    2

    5

    Тема 2. Етапи розробки проектів

     

    2

    2

    4

    Тема 3. Структура європейського проектного менеджменту: менеджерський підхід

     

    2

    2

    6

    Частина 2. Основні функції і підсистеми проектного менеджменту

    Тема 4. Планування проектів

     

    2

    2

    5

    Тема 5. Управління вартістю проекті

     

    2

    2

    5

    Тема 6. Моніторинг, регулювання та аудит проектів

     

    2

    2

    5

    Тема 7. Менеджмент якості проектів

     

    2

    2

    5

    Тема 8. Менеджмент людських ресурсів. Мотивація та розвиток менеджерів проекту

     

    4

    2

    5

    Частина 3. Реалізація європейських проектів

    Тема 9. Проектний менеджмент ЄБРР

     

    2

    2

    6

    Тема 10. Зовнішня допомога ЄС: проекти TWINNING

     

    2

    2

    5

    Тема 11. Менеджмент реалізації програм технічної допомоги

     

    2

    2

    4

    Тема 12. Європейські проекти в Україні

     

    4

    2

    8

    Підсумковий контроль, години

     

    Усього:

    2

    30

    24

    64

    Разом годин:

    годин

    120

    кредитів

    4

     

     

     

     

     

    3. ЗМІСТ ДИСЦИПЛІНИ ЗА ТЕМАМИ

     

    Тема 1. Методологія і сучасний інструментарій  проектного менеджменту

     

    Ключовими поняттями курсу «Європейський проектний менеджмент» є портфель, програма, проект, задача. Важливість ефективного управління проектами. Основні поняття та визначення.

    Життєвий цикл проекту. Концептуальна фаза життєвого циклу проекту. Фаза планування проекту. Фаза виконання проекту. Фаза завершення проекту. Експлуатаційна фаза.

    Проектний менеджмент. Система проектного менеджменту (СПМ). Суб’єкти СПМ. Об’єкт СПМ. Процеси СПМ. Функції СПМ. Підсистеми проектного менеджменту. Еволюція систем управління проектами. Інституціональний і функціональний менеджмент проекту. Функції та підсистеми управління проектами. Методи управління проектами. Організаційні структури управління проектами. Екстремальне (радикальне) управління проектами.

     

     

    Тема 2. Основи планування проектів

     

    Суть планування проектів. Основна мета планування проектів. Етапи планування проектів. Ієрархія елементів проектного планування. Основні процеси планування, допоміжні процеси планування. Рівні планування та їх взаємозалежність. Види проектного планування: концептуальне, стратегічне, детальне (тактичне, оперативне). Можливі стратегії для проектів.

    Структуризація проекту. Структура, декомпозиція робіт. Рівень деталізації СРР. Система управління проектом. Призначення відповідальних у проекті. Матриця відповідальності. Основні методи планування. Етапи планування проекту. Правила ефективного планування і виконання проекту. Ієрархічна проектна структура. Методи структуризації проектів: низхідний метод «зверху – вниз», висхідний метод «знизу – вгору». Декомпозиція проекту.

    Детальне планування. Сіткове та календарне планування. Функціональні календарні плани. Методи мережевого / сіткового планування. Основні елементи сіткового плану. Конструювання сіткового графіку проекту. Типові конструкції мережевого графіку. Метод жовтих стікерів для конструювання сіткових графіків. Метод командного планування та старту проекту. Зв’язок попередніх розрахунків і календарного планування. Ресурсне планування. Документування плану проекту. Типові помилки планування та їх наслідки.

    Роль менеджера проекту в командному плануванні.

     

     

    Тема 3. Управління вартістю проектів

     

    Сутність управління вартістю проекту. Основні принципи управління вартістю проекту. Бюджет проекту. Оцінка вартості проекту. Кошторис проекту. Структура рахунків витрат. Оцінка життєздатності проекту. Отримання фінансування. Управління рухом грошових коштів. Розподіл ресурсів. Оцінка тривалості. Управління вартістю. Розподіл вартості проекту протягом життєвого циклу. Види оцінок вартості проекту: за стадіями проекту. Види оцінок вартості проекту: за призначенням і точністю. Структура вартісної оцінки: трудовитрати, вартість матеріалів, витрати на послуги заводів і устаткування, субпідряд, витрати на управління, накладні і адміністративні витрати, обов’язкові виплати і оподаткування, інфляція, непередбачені витрати. Фінансування проектів. Бюджетні та фактичні витрати

    Форми представлення бюджету проекту: календарні плани – графіки витрат, матриці розподілу витрат, стовпчикові діаграми витрат, стовпчикові діаграми кумулятивних витрат, лінійні діаграми кумулятивних витрат розподілених в часі, кругові діаграми структури витрат.

    Методи оцінки витрат проекту. Методи в інженерно-будівельній галузі. Методи оцінки в будівництві. Методи оцінки у сфері інформаційних технологій.

    Методи контролю вартості проекту. Основні вартісні показники проекту. Звітність за затратами.

     

     

    Тема 4. Моніторинг, регулювання та аудит проектів

     

    Цілі та зміст системи контролю проекту. Концепції контролю проекту. Вимоги до системи контролю наступні. Межі та перспективи контролю проектів. Процес контролювання проекту. Ефективність планів. Ефективність звітності. Ефективність перевірки. Ефективність заходів. Класифікація  процесів контролю проекту. Методи контролю. Критерії контролю проекту. Цикл контролю змін.

    Управління ризиками в проектах. Загальна класифікація ризиків. Основні типи факторів ризиків. Види втрат і ризиків. Матриця оцінки ризику проекту. Алгоритм аналізу ризиків проекту. Методи управління ризиками. Основні підходи до визначення та оцінки ризиків проекту.

    Менеджмент комунікацій. Інформаційні системи в менеджменті проектів. Моніторинг та оцінка проектів. Аудит проектів. Звітність та документація. Управління проектними відхиленнями. Управління ризиками.

     

     

     

     

     

    Тема 5. Менеджмент якості проектів

     

    Сучасні концепції менеджменту якості. Концепції загального управління якістю (TQM). Принципи TQM. Матриця рівнів розвитку на основі концепції TQM.

    Розвиток партнерства. Відповідальність перед суспільством. Загальний вигляд Європейської моделі досконалості. Якісний проект в європейському варіанті.

    Структура менеджменту якості проекту. Менеджмент якості в проекті. Якість продукту. Якість процесу управління. Забезпечення якості. Контроль якості. Менеджмент якості в рамках управління проектом. Елементи виробничого менеджменту якості. Стандартизовані системи менеджменту якості. Сертифікація продукції проекту.

     

     

    Тема 6. Менеджмент людських ресурсів

     

    Менеджер проекту. Обов’язки менеджера проекту. Запуск проекту на виконання. Відношення з замовником. Адміністрування контрактів. Планування, управління, звітність, оцінка і керівництво проектом. Маркетинг. Ключові посади, коло їх обов’язків і повноважень. Концепції побудови команд проекту. Компетенції команди та стандарти її роботи.

    Модель розвитку ефективної команди. Ситуаційні фактори розвитку ефективної команди. Умови організації ефективної  команди проекту.

    Характеристики високоефективних проектних команд. Міждисциплінарне співробітництво. Міжфункціональна групова робота. Керівництво проектом. Мотивація команди проекту. Навики ведення переговорів. Управління контрактами. Управління конфліктами. Менеджмент стресів. Корпоративна культура. Етика та управління проектом.

     

     

    Тема 7. Типізація і класифікація проектів

     

    Різноманітність та класифікація проектів. Класифікація проектів кожної категорії: мета та характер діяльності, характер цілей, сфера діяльності, призначення проекту, галузева приналежність проектів, масштаб і розмір проекту, ступінь складності, склад і структура проекту, за рівнем проекту, тривалість проекту, за вимогами до якості і способом його забезпечення, за характером цільової задачі проекту, за замовниками, за джерелами фінансування.

    Категорії проектів. Види проектів. Приклади проектів по розширенню діяльності. Технічні та нетехнічні проекти. Великі та малі проекти. Традиційні та нетрадиційні проекти. Внутрішні та зовнішні проекти.

     

     

    Тема 8. Донорський ресурс європейського союзу

     

    Проекти економічного та соціального розвитку України, що фінансуються європейськими організаціями. Угоди між Україною та ЄС: хронологія двосторонніх відносин. Європейський центральний банк (ЄЦБ). Стратегія України в рамках європейської інтеграції. Європейська політика сусідства. Проекти економічного та соціального розвитку України, що фінансуються європейськими організаціями. Європейський банк реконструкції та розвитку (Євробанк, ЄБРР).

    Менеджмент реалізації програм технічної допомоги. Міжнародна технічна допомога (МТД) - цільова передача країнами-донорами ресурсів і послуг у втіленій формі на безоплатній і неповоротній основі для підтримання соціально-економічного розвитку країни-бенефіціара (реципієнта). Основні критерії класифікації ресурсів технічної допомоги. Канали надходження ресурсів ТД до країни-реципієнта

     

     

    Тема 9. Проектний менеджмент ЄБРР

     

    Проекти ЄБРР, які реалізуються в Україні. Механізм затвердження та підписання проектів, що фінансуються по лінії ЄБРР. Керівництво ЄБРР по операціям фінансування. Вимоги ЄБРР до фінансування проектів. Види фінансування. Проектний цикл ЄБРР. Мікро-проекти, малі та середні проекти. Великі проекти: критерії та схеми фінансування. Проектна інформація. Форма заявки. Програми розвитку виробничо-господарської діяльності. Менеджмент програм сприяння розвитку торгівлі. Закупки за проектами ЄБРР. Особливості реалізації конкретних проектів.

     

     

    Тема 10. Принципи менеджменту проектів комітету сприяння розвитку ОЕСР

     

    ОЕСР – клуб держав-однодумців. Еволюція ОЕСР. Структура Організації . особливості фінансування ОЕСР. Результати роботи ОЕСР. Аналітична робота ОЕСР.

    Партнерство у відносинах між донором та реципієнтом. Ідентифікація проекту. Вивчення проекту. Його технічна, фінансова, економічна та інституціональна оцінка. Екологічна експертиза проекту. Затвердження проекту. Нові принципи технічного співробітництва.

    Рекомендаційні методики оцінки впливу на зовнішнє середовище в ході реалізації проектів розвитку. Спільна оцінка та умови фінансування великих проектів. Порядок надання офіційної допомоги.

     

     

     

    Тема 11. Специфіка проектного менеджменту програми «ТАСІС»

     

    «ТАСІС» – програма ЄС з надання технічної допомоги. Особливості проектного менеджменту програми «ТАСІС» в Україні.

    Базові керівні принципи реалізації інструменту «ТВІНІНГ» за програмою «ТАСІС» в Україні. Визначальні риси даних проектів. Цілі програми «ТВІНІНГ». Головні принципи проекту «ТВІНІНГ». Види діяльності у рамках реалізації проектів «ТВІНІНГ». Законодавча та методологічна база інструменту «ТВІНІНГ» в Україні. Кількість проектів «ТВІНІНГ» у країнах ініціативи ЄС «Східне партнерство». Характеристика основних завершених проектів «ТВІНІНГ» в Україні. Загальні висновки та рекомендації щодо підготовки та реалізації проектів.

    Програма «Бістро» – підтримка у втілення малих проектів

     

     

    Тема 12. Мотивація та розвиток менеджерів проекту

     

    Міжнародні та національні стандарти проектного менеджменту. Оцінка мотивації міжнародних проектів. Особливості розвитку менеджерів проектів, досягнення загальних цілей проектів.

    Глобальний менеджер та менеджер по країні. Країнові особливості, завдання, функції менеджерів.

    Крос-культурний аналіз проекту. Можливості використання персоналу проекту. Відбір та навчання персоналу проекту. Форми рекрутингу орієнтованого на культуру. Міжнародні форми та методи відбору персоналу. Українська асоціація управління проектами. Система сертифікації професійних менеджерів і організацій України.

    УАУП «УКРНЕТ», місія й цiлi асоціації, робочі завдання асоціації. Напрямок діяльності УАУП  УКРНЕТ. Послуги асоціації УКРНЕТ . Ефективність організаційного консультування фахівцями Української асоціації управління проектами УКРНЕТ.

     

     

    4. ПЛАНИ ЗАНЯТЬ

     

    4.1. Плани лекцій

     

    Заняття 1. Методологія і сучасний інструментарій проектного менеджменту

  84. Основні поняття та визначення.
  85. Основні характеристики проекту.
  86. Модель проектного менеджменту.
  87. Еволюція систем управління проектами.
  88. Типізація і класифікація проектів.
  89. Інноваційні технології: презентація, проблемні питання, обговорення

     

    4.2. Плани семінарських (практичних, лабораторних) занять очної форми навчання

     

    Тема №1. Методологія і сучасний інструментарій проектного менеджменту (4 години)

    Вид інноваційних технологій - усне експрес-опитування, усне опитування для з’ясування рівня засвоєння студентами даної теми заняття, кейс-методи.

     

    Компетентності. Проведені заняття зі студентами повинні сформувати в них систему знань, вмінь та навичок. Зокрема, опанувавши курс вони повинні:

    знати:

  90. основні поняття та визначення навчальної дисципліни: «проект», «програма проектів», «портфель проектів», «життєвий цикл проекту»;
  91. основні характеристики проекту, його особливості; класифікацію проектів;
  92. уміти:

  93. визначати вплив внутрішнього і зовнішнього середовища на проект;
  94. визначати предметні сфери проектного менеджменту.
  95.  

    План:

  96. Проект: основні поняття, визначення та характеристики.
  97. Система проектного менеджменту.
  98. Еволюція систем проектного менеджменту.
  99. Типізація і класифікація проектів.
  100.  

    Інформаційно-методичне забезпечення заняття:

  101. Питання для обговорення з «Європейський проектний менеджмент: практикум» / С.І. Ткаленко – К.:КНЕУ, 2014 – 192 с.
  102. Проблемні питання
  103. Тестові запитання
  104.  

    Тема №2. Етапи розробки проектів (2 години)

    Вид інноваційних технологій – міні-лекція, усне експрес-опитування, презентація, кейс-методи.

     

    Компетентності. Проведені заняття зі студентами повинні сформувати в них систему знань, вмінь та навичок. Зокрема, опанувавши курс вони повинні:

    знати:

  105. моделі проектного менеджменту та їх відмінності;
  106. кваліфікаційні стандарти проектного менеджменту;
  107. основні елементи та компетенції в європейському проектному менеджменті;
  108. уміти:

  109. аналізувати особливості розвитку менеджменту, проектного менеджменту;
  110. уміти формувати основні складові професійні компетенції менеджерів проектів;
  111. користуватися професійними європейськими кваліфікаційними стандартами;
  112. формувати життєвий цикл проекту.
  113.  

    План:

    2.1. Моделі проектного менеджменту. Концепція «європейського проектного менеджменту».

    2.2. Загальні стандарти управління проектами. Професійні європейські кваліфікаційні стандарти.

    2.3. Життєвий цикл проекту. Етапи розробки проектів

     

    Інформаційно-методичне забезпечення заняття:

  114. Питання для обговорення з «Європейський проектний менеджмент: практикум» / С.І. Ткаленко – К.:КНЕУ, 2014 – 192 с.
  115. Проблемні питання
  116. Тестові запитання
  117.  

     

    Тема №3. Структура європейського проектного менеджменту: менеджерський підхід (2 години)

    Вид інноваційних технологій – обговорення, дискусія з елементами аналізу.

     

    Компетентності. Проведені заняття зі студентами повинні сформувати в них систему знань, вмінь та навичок. Зокрема, опанувавши курс вони повинні:

    знати:

  118. основні поняття та характерні риси елементів, які відносяться до технічної компетентності;
  119. сутність елементів, які відносяться до поведінкової компетентності;
  120. уміти:

  121. аналізувати та формувати елементи компетенції в європейському проектному менеджментів;
  122. оцінювати знання і досвід менеджерів на рівні заяв;
  123. підбирати за елементами компетентності необхідних менеджерів, залежно від виду, розміру і складності проекту та інших факторів, що здійснюють вплив на реалізацію проекту.
  124.  

    План:

    3.1. Технічні елементи компетентності

    3.2. Поведінкові елементи компетентності

    3.3. Контекстуальні елементи компетентності

     

    Інформаційно-методичне забезпечення заняття:

  125. Питання для обговорення з «Європейський проектний менеджмент: практикум» / С.І. Ткаленко – К.:КНЕУ, 2014 – 192 с.
  126. Тестові запитання
  127. Кросворд «Структура європейського проектного менеджменту, або як знати більше»
  128.  

    Тема №4. Планування проектів (2 години)

    Вид інноваційних технологій – міні-лекція, обговорення, проблемні питання, дискусія з елементами аналізу, кейс-методи.

     

    Компетентності. Проведені заняття зі студентами повинні сформувати в них систему знань, вмінь та навичок. Зокрема, опанувавши курс вони повинні:

    знати:

  129. основні елементи проектного планування, ієрархію елементів проектного планування;
  130. сутність системи управління проектом;
  131. основні правила структуризації проекту;
  132. типові помилки планування та їх наслідки;
  133. уміти:

  134. визначати вплив внутрішнього і зовнішнього середовища на проект;
  135. планувати проект поетапно;
  136. будувати матрицю відповідальності в проекті;
  137. планувати сценарії проекту
  138.  

    План:

    4.1. Основні елементи та процеси проектного планування

    4.2. Структура, декомпозиція робіт. Структуризація проекту

    4.3. Календарне, детальне та сіткове планування

    4.4. Планування сценарію проекту. Документування плану проекту. Роль менеджера проекту в командному плануванні.

     

    Інформаційно-методичне забезпечення заняття:

  139. Питання для обговорення з «Європейський проектний менеджмент: практикум» / С.І. Ткаленко – К.:КНЕУ, 2014 – 192 с.
  140. Тестові запитання
  141. Тематичний кросворд
  142.  

    Тема №5. Управління вартістю проектів (2 години)

    Вид інноваційних технологій – обговорення, дискусія з елементами аналізу

     

    Компетентності. Проведені заняття зі студентами повинні сформувати в них систему знань, вмінь та навичок. Зокрема, опанувавши курс вони повинні:

    знати:

  143. сутнісну характеристику поняття «вартість проекту»;
  144. основні цілі вартісної оцінки проекту;
  145. основні інструменти процесу управління вартістю проектами;
  146. уміти:

  147. формувати вхідні дані для оцінки вартості проекту;
  148. формувати та аналізувати структуру вартісної оцінки проекту;
  149. складати бюджет проекту, будувати бюджет у різних формах його подання;
  150.  

    План:

    5.1. Цілі, інструменти та оцінка вартості проекту

    5.2. Структура вартісної оцінки

    5.3. Бюджет проекту

    5.4. Методи оцінки витрат проекту

    5.5. Контроль вартості проекту

     

    Інформаційно-методичне забезпечення заняття:

  151. Питання для обговорення з «Європейський проектний менеджмент: практикум» / С.І. Ткаленко – К.:КНЕУ, 2014 – 192 с.
  152. Тестові запитання
  153.  

    Тема №6. Моніторинг, регулювання та аудит проектів (2 години)

    Вид інноваційних технологій – міні-лекція, обговорення, презентація, кейс-методи.

     

    Компетентності. Проведені заняття зі студентами повинні сформувати в них систему знань, вмінь та навичок. Зокрема, опанувавши курс вони повинні:

    знати:

  154. вимоги до системи контролю;
  155. принципи побудови ефективної системи контролю;
  156. види ризиків проектів;
  157. уміти:

  158. класифікувати контролю проекту за основними і допоміжними процесами;
  159. користуватися і застосовувати різні види методів контролю;
  160. аналізувати та оцінювати ризик проекту;
  161.  

    План:

    6.1. Цілі та зміст системи контролю проекту.

    6.2. Моніторинг, методи та критерії контролю проекту.

    6.3. Управління ризиками проекту.

    6.4. Сценарії управління відхиленнями проекту. Аудит проекту.

     

    Інформаційно-методичне забезпечення заняття:

  162. Питання для обговорення з «Європейський проектний менеджмент: практикум» / С.І. Ткаленко – К.:КНЕУ, 2014 – 192 с.
  163. Тестові запитання
  164. Тематичний кросворд
  165.  

    Тема №7. Менеджмент якості проектів. Менеджмент людських ресурсів (2 години)

    Вид інноваційних технологій – обговорення, дискусія з елементами аналізу, кейс-методи, особисто орієнтовані технології

     

    Компетентності. Проведені заняття зі студентами повинні сформувати в них систему знань, вмінь та навичок. Зокрема, опанувавши курс вони повинні:

    знати:

  166. концепцію загального управління якістю (TQM);
  167. особливість Європейської моделі досконалості;
  168. структуру менеджменту якості проекту;
  169. уміти:

  170. складати матрицю рівнів розвитку на основі концепції TQM;
  171. управляти загальною якістю проекту.
  172.  

    План:

    7.1. Сучасні концепції менеджменту якості. Загальне управління якістю (TQM).

    7.2. Забезпечення якістю проекту.

    7.3. Стандартизовані системи менеджменту якості.

     

    Інформаційно-методичне забезпечення заняття:

  173. Питання для обговорення з «Європейський проектний менеджмент: практикум» / С.І. Ткаленко – К.:КНЕУ, 2014 – 192 с.
  174. Тестові запитання
  175.  

    Тема №8. Менеджмент людських ресурсів. Мотивація та розвиток менеджерів проекту (4 години)

    Вид інноваційних технологій – міні-лекція, обговорення, дискусія з елементами аналізу, кейс-методи.

     

    Компетентності. Проведені заняття зі студентами повинні сформувати в них систему знань, вмінь та навичок. Зокрема, опанувавши курс вони повинні:

    знати:

  176. етапи створення команди;
  177. джерела залучення персоналу;
  178. роль менеджеру в проекті;
  179. уміти:

  180. характеризувати особливості поведінки персоналу;
  181. використовувати стратегії формування команди проекту;
  182. будувати ефективну команду для проекту;
  183.  

    План:

    8.1. Поняття та формування команди проекту.

    8.2. Ефективність команди проекту.

    8.3. Побудова команди проекту.

    8.4. Ключові ролі в управлінні проектами.

     

    Інформаційно-методичне забезпечення заняття:

  184. Питання для обговорення з «Європейський проектний менеджмент: практикум» / С.І. Ткаленко – К.:КНЕУ, 2014 – 192 с.
  185. Тестові запитання
  186. Тематичний кросворд
  187.  

    Тема №9. Проектний менеджмент ЄБРР (2 години)

    Вид інноваційних технологій – міні-лекція, обговорення, дискусія з елементами аналізу, кейс-методи.

     

    Компетентності. Проведені заняття зі студентами повинні сформувати в них систему знань, вмінь та навичок. Зокрема, опанувавши курс вони повинні:

    знати:

  188. основні інститути – донори ЄС;
  189. особливості і механізм проектного менеджменту ЄБРР;
  190. уміти:

  191. готувати відповідну інформацію для проекту, який фінансується ЄБРР.
  192.  

    План:

    9.1. Основні інститути-донори ЄС.

    9.2. Проектний менеджмент ЄБРР.

    9.3. Проектний цикл як базовий механізм співпраці з ЄБРР.

    9.4. Реалізація Європейських інвестиційних проектів в Україні.

    9.5. ЄБРР: фінансування муніципальної інфраструктури в Україні.

     

    Інформаційно-методичне забезпечення заняття:

  193. Питання для обговорення з «Європейський проектний менеджмент: практикум» / С.І. Ткаленко – К.:КНЕУ, 2014 – 192 с.
  194. Тестові запитання
  195. Тематичний кросворд «Проектний менеджмент ЄБРР або як знати більше»
  196.  

    Тема №10. Зовнішня допомога ЄС: проекти TWINNING (2 години)

    Вид інноваційних технологій – міні-лекція, обговорення, дискусія з елементами аналізу, презентація.

     

    Компетентності. Проведені заняття зі студентами повинні сформувати в них систему знань, вмінь та навичок. Зокрема, опанувавши курс вони повинні:

    знати

  197. основні засади ТВІННІНГу, цикл підготовки проектів TWINNING;
  198. характеристику проектів TWINNING в Україні;
  199. законодавчу та методологічну бази інструменту TWINNING в Україні;
  200. уміти

  201. розробляти документи та готувати проекти TWINNING.
  202.  

    План:

    10.1. Основні засади TWINNING.

    10.2. Цикл підготовки проектів TWINNING.

    10.3. Проекти TWINNING в Україні

     

    Інформаційно-методичне забезпечення заняття:

  203. Питання для обговорення з «Європейський проектний менеджмент: практикум» / С.І. Ткаленко – К.:КНЕУ, 2014 – 192 с.
  204. Тестові запитання
  205.  

    Тема №11. Менеджмент реалізації програм технічної допомоги (2 години)

    Вид інноваційних технологій – міні-лекція, обговорення, дискусія з елементами аналізу, презентація.

     

    Компетентності. Проведені заняття зі студентами повинні сформувати в них систему знань, вмінь та навичок. Зокрема, опанувавши курс вони повинні:

    знати:

  206. сутність та основні форми міжнародної технічної допомоги;
  207. характеристику програм TACIS (Tacis), програми TACIS та результати в Україні;
  208. форми міжнародної технічної допомоги в рамках програми «TACIS» в Україні;
  209. уміти:

  210. використовувати різні програми технічної допомоги між Україною та ЄС;
  211. створювати і подавати проектну документацію.
  212.  

    План:

    12.1. Сутність та форми міжнародної технічної допомоги.

    12.2. Правові засади здійснення міжнародної технічної допомоги.

    12.3. Особливості надання Україні міжнародної технічної допомоги.

    12.4. Специфіка проектного менеджменту програми «TACIS».

    12.5 Програми ЄС-Україна: Erasmus Mundus, TAIEX (Technical Assistance Information Exchange), Tempus, Youth In Action.

     

    Інформаційно-методичне забезпечення заняття:

  213. Питання для обговорення з «Європейський проектний менеджмент: практикум» / С.І. Ткаленко – К.:КНЕУ, 2014 – 192 с.
  214. Тестові запитання
  215. Кросворд «Зовнішня допомога ЄС. Менеджмент реалізації програм технічної допомоги. Або як знати більще?»
  216.  

    Тема №12. Європейські проекти в Україні (4 години)

    Вид інноваційних технологій – міні-лекція, обговорення, дискусія з елементами аналізу, презентація.

     

    Компетентності. Проведені заняття зі студентами повинні сформувати в них систему знань, вмінь та навичок. Зокрема, опанувавши курс вони повинні:

    знати:

  217. характеристику та особливості зеленого проектного менеджменту;
  218. уміти:

  219. надавати допомогу у реалізації зелених проектів ЄС в Україні.
  220.  

    План:

    12.1. Зелений проектний менеджмент. Зелені проекти ЄС в Україні.

    12.2. Європейські проекти для підтримання демократичного розвитку в Україні

    12.3. Європейські проекти спрямовані на економічне зростання та сталий розвиток

    12.4. Соціально-культурні проекти ЄС в Україні

    12.5. Європейські проекти для адаптації законодавства України

     

    Інформаційно-методичне забезпечення заняття:

  221. Питання для обговорення з «Європейський проектний менеджмент: практикум» / С.І. Ткаленко – К.:КНЕУ, 2014 – 192 с.
  222. Тестові запитання
  223.  

     

    5. ОРГАНІЗАЦІЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ

     

    5.1. ПЕРЕЛІК ЗАВДАНЬ ТА ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ ПРИ ВИВЧЕННІ ТЕОРЕТИЧНОГО МАТЕРІАЛУ ДИСЦИПЛІН

     

    Перелік питань в межах тем, які виносяться на самостійне опрацювання:

     

    Тема 1. Методологія і сучасний інструментарій  проектного менеджменту

  224. Підходи до методів управління проектами.
  225. Організаційні структури управління проектами.
  226. Характеристика планування проектів.
  227. Особливості здійснення управлінням вартістю проекту.
  228. Механізм контролю та регулювання проекту.
  229. Менеджмент якості проекту на сучасному етапі.
  230. Екстремальне (радикальне) управління проектами.
  231.  

    Тема 2. Основи планування проектів

  232. Підходи до планування проектів в країнах ЄС.
  233. Структуризації європейських проектів.
  234. Побудова графіків в процесі планування проектів.
  235. Особливості командного планування.
  236.  

    Тема 3. Управління вартістю проектів

  237. Засади управління вартістю проектів в ЄС
  238. Особливості складання бюджету проектів, його структура.
  239. Здійснення моніторингу за вартістю проектів.
  240. Зміна вартості проекту у надзвичайних випадках.
  241.  

    Тема 4. Моніторинг, регулювання та аудит проектів

  242. Контроль проектів в фінансових криз.
  243. Механізм управління ризиками в проектах.
  244. Класифікація ризиків в проектах.
  245. Цикл контролю змін.
  246. Матриця оцінки ризику проекту.
  247. Менеджмент комунікацій.
  248.  

    Тема 5. Менеджмент якості проектів

  249. Сучасні концепції менеджменту якості.
  250. Матриця рівнів розвитку на основі концепції TQM.
  251. Якісний проект в європейському варіанті.
  252. Стандартизовані системи менеджменту якості.
  253. Сертифікація продукції проекту.
  254.  

    Тема 6. Менеджмент людських ресурсів

  255. Менеджер проекту.
  256. Концепції побудови команд проекту.
  257. Характеристики високоефективних проектних команд.
  258. Міждисциплінарне співробітництво.
  259. Мотивація команди проекту.
  260. Етика та управління проектом.
  261. Менеджмент стресів.
  262. Корпоративна культура.
  263.  

    Тема 7. Типізація і класифікація проектів

  264. Класифікація проектів кожної категорії.
  265. Приклади проектів по розширенню діяльності
  266. Технічні та нетехнічні проекти.
  267. Традиційні та нетрадиційні проекти.
  268. Внутрішні та зовнішні проекти.
  269.  

    Тема 8. Донорський ресурс Європейського Союзу

  270. Проекти економічного розвитку України, що фінансуються європейськими організаціями.
  271. Проекти соціального розвитку України, що фінансуються європейськими організаціями.
  272. Проекти, що фінансуються ЄІБ.
  273. Проекти, що фінансуються приватними європейськими структурами.
  274. Міжнародна технічна допомого ЄС
  275.  

    Тема 9. Проектний менеджмент ЄБРР

  276. ЄБРР: сутність, структура, характеристика
  277. Проектний цикл ЄБРР.
  278. Мікро-проекти, малі та середні проекти ЄБРР.
  279. Програми розвитку виробничо-господарської діяльності.
  280. Закупки за проектами ЄБРР.
  281. Особливості реалізації конкретних проектів.
  282.  

    Тема 10. Принципи менеджменту проектів комітету сприяння розвитку ОЕСР

  283. Еволюція ОЕСР.
  284. Результати роботи ОЕСР.
  285. Аналітична робота ОЕСР.
  286. Рекомендаційні методики оцінки впливу на зовнішнє середовище в ході реалізації проектів розвитку.
  287. Нові принципи технічного співробітництва.
  288. Рекомендаційні методики оцінки впливу на зовнішнє середовище в ході реалізації проектів розвитку.
  289. Спільна оцінка та умови фінансування великих проектів.
  290. Порядок надання офіційної допомоги.
  291.  

    Тема 11. Специфіка проектного менеджменту програми «ТАСІС»

  292.  «ТВІНІНГ» за програмою «ТАСІС» в Україні.
  293. Види діяльності у рамках реалізації проектів «ТВІНІНГ».
  294. Підтримка малих проектів.
  295. Особливості проектного менеджменту програми «ТАСІС» в Україні.
  296. Базові керівні принципи реалізації інструменту «ТВІНІНГ» за програмою «ТАСІС» в Україні
  297. Програма «Бістро» – підтримка у втілення малих проектів
  298.  

    Тема 12. Мотивація та розвиток менеджерів проекту

  299. . Оцінка мотивації міжнародних проектів.
  300. Форми рекрутингу орієнтованого на культуру.
  301. Крос-культурний аналіз проекту.
  302. Система сертифікації професійних менеджерів і організацій України.
  303. УАУП «УКРНЕТ»
  304. Ефективність організаційного консультування фахівцями Української асоціації управління проектами УКРНЕТ
  305.  

    5.2. ПЕРЕЛІК ІНДИВІДУАЛЬНИХ ЗАВДАНЬ

     

    Тематика презентацій

  306. Донорський ресурс Європейського Союзу
  307. Європейські проекти спрямовані на економічне зростання та сталий розвиток
  308. Зелені проекти ЄС в Україні
  309. Контроль виконання проекту в країнах ЄС
  310. Людський ресурс в європейських проектах
  311. Менеджмент якості проектів: європейський підхід
  312. Міжнародні та національні стандарти проектного менеджменту.
  313. Міжнародної технічної допомога ЄС
  314. Моніторинг та регулювання проектів: європейський підхід
  315. Науково-технічна програма EUREKA
  316. Особливості європейського маркетингу в проектах
  317. Особливості європейського менеджменту в проектах
  318. Особливості реалізації європейських інвестиційних проектів в Україні
  319. Планування проектів: європейський досвід
  320. Принципи менеджменту проектів комітету сприяння розвитку ОЕСР
  321. Програми ЄС-Україна: Erasmus Mundus
  322. Програми ЄС-Україна: TAIEX (Technical Assistance Information Exchange)
  323. Програми ЄС-Україна: Tempus
  324. Програми ЄС-Україна: Youth In Action
  325. Проекти Twinning в Україні
  326. Проектний менеджмент ЄБРР
  327. Система сертифікації професійних менеджерів і організацій України
  328. Соціально-культурні проекти ЄС в Україні
  329. Специфіка проектного менеджменту програми «ТАСІС»
  330. Сьома рамкова програма розвитку досліджень і технологій ЄС
  331. Українська асоціація управління проектами
  332. Управління бізнес-процесами і управління змінами в країнах ЄС
  333. Управління вартістю проектів: європейські засади
  334. Управління нетрадиційними видами проектів на прикладі країн ЄС
  335. Управління проектами в 21 столітті в Європі
  336.  

    Індивідуально-консультативна робота

     

    Індивідуальна робота з даної дисципліни здійснюється у наступних формах: індивідуальні консультації, перевірки виконання індивідуальних завдань, перевірки та захист завдань, що внесені на самостійне опрацювання і поточний контроль.

    Графік використання цих форм для денної форми навчання, для якої передбачено вивчення курсу «Європейський проектний менеджмент», наведено у наступній таблиці.

     

    Графік проведення індивідуально-консультативної роботи з дисципліни «Європейський проектний менеджмент» на ІІІ триместр н.р.

     (назва науки (дисципліни)            (семестр)                     (навчальний рік)

    Викладач Ткаленко С.І.

     

     

    Вид навчальної роботи

    Кількість годин

    1.

    Індивідуальні консультації

    6

    2.

    Перевірка індивідуальних завдань

    8

    3.

    Перевірка та захист завдань, що винесені на самостійне опрацювання і поточний контроль

    10

    Разом

    24

     

     

    Індивідуально-консультативна робота відбувається під час консультацій з викладачем згідно графіка консультацій.

     

    ПІБ викладача повністю, посада, вчене звання, електронна адреса викладача

    Ткаленко Світлана Іванівна

    доцент кафедри європейської інтеграції, кандидат економічних наук, е-mail: sv.tkalenko@gmail.com

    Адреса, телефон та режим роботи кафедри

    1-й корпус, аудиторія 514, тел. 371-61-45,

    з понеділка по п’ятницю з 08-30 до 16-30

    Адреса, телефон та режим роботи деканату

    пр.-т Перемоги 54/1, 1-й корпус університету, ауд.245, тел. 371-61-81,

    з понеділка по п’ятницю з 08-30 до 16-30

     

     

    6. СИСТЕМА ПОТОЧНОГО І ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ ЯКОСТІ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ З ДИСЦИПЛІНИ

     

    6.1. КАРТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА

    з дисципліни «Європейський проектний менеджмент»

    галузі знань (спеціальності) 8503/5 «міжнародна економіка»

    Денна форма навчання

    № семінарського (практичного, лабораторного) заняття

    Форма самостійної роботи студента

    Види семінарських (практичних, лабораторних) занять

    Максимальна

    кількість балів

    Змістовний модуль 1

    1

    Попередня підготовка з визначених питань

    Семінар-розгорнута бесіда, кейс

    3

    2

    Попередня підготовка з визначених питань

    Семінар-розгорнута бесіда, кейс

    3

    3

    Попередня підготовка з визначених питань

    Дискусія з елементами аналізу, кейс

    3

    4

    Попередня підготовка з визначених питань

    Дискусія з елементами аналізу, кейс

    3

    5

    Попередня підготовка з визначених питань

    Семінар-розгорнута бесіда, кейс

    3

    6

    Попередня підготовка з визначених питань, написання модульної роботи

    Дискусія з елементами аналізу, кейс

    3

    7

    Попередня підготовка з визначених питань

    Семінар-розгорнута бесіда, кейс

    3

    Змістовний модуль 2

    8

    Попередня підготовка з визначених питань

    Дискусія з елементами аналізу, кейс

    3

    9

    Попередня підготовка з визначених питань, моделювання певного виду діяльності підприємства при виході на європейський ринок

    Дискусія з елементами аналізу, кейс

    3

    10

    Попередня підготовка з визначених питань

    Дискусія з елементами аналізу, кейс

    3

    11

    Попередня підготовка з визначених питань

    Кейс «Проект ЄБРР в Україні: приватний проект – підтримка виробника пива»

    3

    12

    Попередня підготовка з визначених питань

    Обговорення, дискусія з елементами аналізу

    3

    13

    Попередня підготовка з визначених питань

    Обговорення, дискусія з елементами аналізу

    3

    14

    Попередня підготовка з визначених питань, написання модульної роботи

    Обговорення, дискусія з елементами аналізу, кейс

    3

    15

    Попередня підготовка з визначених питань

    Обговорення, дискусія з елементами аналізу, кейс

    3

    Усього балів за роботу на семінарських (практичних, лабораторних) занять

    45

    За виконання модульних (контрольних) завдань

    Модуль №1

    Написання модульної контрольної роботи

    5

    Участь у наукових конференціях, олімпіаді з напрямку «європейська інтеграція», круглих столах, симпозіумах тощо; написання та подання до друку тез конференцій, статей, монографій, брошур та інших видів наукових робіт.

    Модуль №1

    Написання модульної контрольної роботи

    15

    Усього балів за модульний контроль

    20

    За виконання індивідуальних завдань

    Види індивідуальних завдань (упродовж семестру)

    1. Підготовка презентації за даною тематикою (обов’язкове). Пошук, підбір прикладів успішних проектів за обраною тематикою (обов’язкове)

    10

    2. Детальний аналіз проекту (за власним вибором студента), що фінансується ЄС.

    10

    3. Опис функцій і завдання у цьому проекті за алгоритмом європейського проектного менеджменту ICB IPMA (обов’язкове)

    15

    Усього балів за виконання індивідуальних завдань

    35

    Разом балів за  СРС

    100

     

    6.2. ПОРЯДОК ПОТОЧНОГО І ПІДСУМКОВОГО ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ ДИСЦИПЛІНИ

     

    1. Оцінювання знань студентів здійснюється за 100-бальною системою з наступним переведенням у традиційну 4-бальну систему  та систему оцінювання за шкалою ECTS.

    Переведення 100-бальної шкали оцінювання в 4-и бальну та шкалу за системою ECTS здійснюється в такому порядку

     

    Оцінка ECTS

    Оцінка за шкалою КНЕУ

    Оцінка за 4-бальною шкалою

    А

    90-100

    5 (відмінно)

    В

    80-89

    4 (добре)

    С

    70-79

    D

    66-69

    3 (задовільно)

    Е

    60-65

    FX

    21-59

    2 (незадовільно) з можливістю повторного складання

    F

    0-20

    2 (незадовільно) з обов’язковим повторним вивчення дисципліни

     

    2. Об'єктом оцінювання поточного контролю знань студентів денної форми навчання є: систематичність та активність роботи протягом семестру над вивченням програмного матеріалу дисципліни; рівень виконання тестів, а також обов’язкових та вибіркових завдань для самостійного опрацювання.

     

    2.1. Систематичність та активність роботи студента протягом семестру оцінюється за максимальною оцінкою 90 балів із 100.

    Навчальним планом не передбачається проведення семінарських занять, а відтак оцінка успішності студента складається з тестових випробувань, що базуються на перевірці набутих теоретичних знань та практичних навичок за виконання завдань для самостійного опрацювання.

     

    2.2. Модульні завдання, які входять до загального порядку оцінювання поточної успішності студента, складаються з виконання тестових вправ, що охоплюють основні засади європейського проектного менеджменту.

    В курсі «Європейський проектний менеджмент» передбачається виконання одного тесту (20 питань). Оцінка завдань визначається на основі розроблених кафедрою критеріїв і становить 10 балів із 100 балів, якими оцінюється вся робота, що була винесена на поточний контроль.

    Тести включають питання всіх тем курсу і передбачають контроль рівня набутих знань з основних напрямів розвитку ЄС, а саме:

    Тема 1. Методологія і сучасний інструментарій проектного менеджменту

    Тема 2. Основи планування проектів

    Тема 3. Управління вартістю проектів

    Тема 4. Моніторинг, регулювання та аудит проектів

    Тема 5. Менеджмент якості проектів

    Тема 6. Менеджмент людських ресурсів

    Тема 7. Типізація і класифікація проектів

    Тема 8. Донорський ресурс Європейського Союзу

    Тема 9. Проектний менджмент ЄБРР

    Тема 10. Принципи менеджменту проектів комітету сприяння розвитку ОЕСР

    Тема 11. Специфіка проектного менеджменту програми “ТАСІС”

    Тема 12. Мотивація та розвиток менеджерів проекту

     

    2.3. Обов’язкові завдання для самостійного опрацювання передбачають презентацій за даною тематикою. Дана робота оцінюється за шкалою 0; 15; 25(30) балів. Написання презентацій передбачає здійснення таких видів роботи:

    1. Пошук, підбір та огляд літератури за заданою тематикою.

    2. Використання інтернет-ресурсів щодо підбору статистичних даних (сайти Євростату, Європейської Комісії, Держкомстату тощо).

    3. Формулювання висновків та рекомендацій.

    Творчим розвитком підготовленої презентації є подана наочно інформація.

    Активність та успішність на заняттях, виконання модульних завдань та обов’язкові види самостійної роботи студентів, зміст та порядок оцінки яких відображені в пп. 2.1 – 2.3 дозволяють в сумі набрати максимум 90 балів із 100 (це відповідає оцінці А за шкалою ECTS).

     

    Кількість балів за підготовку презентацій, пошук, підбір прикладів успішних проектів за обраною тематикою визначається за наступними критеріями (25+25 балів):

  337. 25 балів – вичерпна інформація у презентації, прикладів проекту до якого не має суттєвих зауважень, оскільки його структура, зміст і обсяг повністю відповідає обраній темі;
  338. 20 балів – якісна презентація, достатня кількість проектів, структура і зміст якого в цілому відповідає обраній темі, однак у ньому наявні неістотні прогалини;
  339. 15 балів – позитивна презентація, у якому викладено лише частина питань теми із неістотними помилками;
  340. 10 балів – презентація, у якому правильно викладені лише окремі питання теми, а текст містить численні помилки суттєвого та технічного характеру.
  341.  

    Кількість балів за детальний аналіз проекту (за власним вибором студента), що фінансується ЄС

  342. 30 балів – вичерпна інформація у проекті, наведені необхідні розрахунки, до якого не має суттєвих зауважень, оскільки його структура, зміст і обсяг повністю відповідає обраній темі;
  343. 25 балів – якісна інформація у проекті, структура і зміст якого в цілому відповідає обраній темі, однак у ньому наявні неістотні прогалини;
  344. 20 балів – позитивна інформація у проекті, у якому викладено лише частина питань теми із неістотними помилками;
  345. 15 балів – інформація у проекті, у якому правильно викладені лише окремі питання теми, а текст містить численні помилки суттєвого та технічного характеру.
  346.  

     

    2.4. Вибіркові завдання для самостійного опрацювання дозволяють студенту набрати 10 балів із 100, поверх 90 балів, що дозволяє отримати рівень А за шкалою ECTS та відповідає діапазону 90-100 балів за шкалою КНЕУ.

    Для цього пропонується альтернативний вибір між двома видами наукової роботи, кожен з яких оцінюється максимум на 10 балів із 100:

    2.4.1. Студенти, які беруть активну участь у роботі студентського наукового товариства факультету МЕіМ, представляють свої наукові роботи на конференціях, круглих столах, симпозіумах та конкурсах, готують та подають до друку наукові статті, брошури, монографії та інші види наукових робіт отримують 10 балів із 100, винесених на поточних контроль.

    2.4.2. Альтернативним видом самостійного вибіркового завдання є формування студентами аналітичних звітів (з побудовою діаграм, графіків, таблиць тощо) за заданою тематикою, яка пропонується студентом та погоджується з викладачем.

     

    Для денної форми навчання максимальна кількість балів за самостійну роботу складає 90 балів. Згідно робочої навчальної програми практичних занять не передбачено. При цьому шкала оцінювання виглядає таким чином:

    відмінному рівню відповідає правильне і вичерпне розкриття у звіті поставленої проблеми, демонстрування студентом всебічного системного знання програмного матеріалу; засвоєння основної та додаткової літератури; чітке володіння понятійним апаратом, методами, методиками та інструментами, вивчення яких передбачене програмою дисципліни; використання останніх статистичних даних та фактологічного матеріалу; уміння аргументувати своє ставлення до відповідних категорій, залежностей та явищ;

    задовільному рівню відповідає у цілому вірне розкриття заданої тематики, демонстрування студентом достатнього рівня знань з основного програмного матеріалу, і водночас обмежене використання таблично-графологічного матеріалу, помилки у використанні понятійного апарату, недостатнє знання та узагальнення літературних джерел, непереконливі висновки з досліджуваної проблеми;

    незадовільному рівню відповідає неправильне або неповне розкриття заданої тематики, при цьому студент продемонстрував значні прогалини у знаннях з основного програмного матеріалу; ухилився від аргументувань; показав незадовільні знання понятійного апарату і спеціальної літератури.

     

     

    4. Для оцінювання відповідей студента на залікові питання використовуються такі критерії:

  347. відмінному рівню відповідає правильна і вичерпна відповідь на поставлене питання, в якій студент показав всебічне системне знання програмного матеріалу; засвоєння основної та додаткової літератури; чітке володіння понятійним апаратом, методами, методиками та інструментами, вивчення яких передбачене програмами дисциплін; уміння аргументувати своє ставлення до відповідних категорій, залежностей та явищ;
  348.  задовільному рівню відповідає у цілому правильна відповідь на поставлене запитання, в якій студент показав достатній рівень знань з основного  програмного  матеріалу,  але  не  спромігся  переконливо аргументувати свою відповідь, помилився у використанні понятійного апарату, показав недостатні знання літературних джерел;
  349.  незадовільному рівню відповідає неправильна або неповна відповідь на запитання, в якій студент продемонстрував значні прогалини у знаннях з основного програмного матеріалу; ухилився від аргументувань; показав незадовільні знання понятійного апарату і спеціальної літератури чи взагалі нічого не відповів.
  350.  

     

    7. РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА (ОСНОВНА І ДОДАТКОВА)

     

    Основна

  351. Арчибальд Р. Управление высокотехнологичными программами и проектами / Рассел Д. Арчибальд ; Пер. с англ. Мамонтова Е.В. ; Под ред. Баженова А.Д., Арефьева А.О. – 3-е изд., перераб. и доп. – М.: Компания АйТи ; ДМК Пресс, 2004. – 472 с., ил.
  352. Дж. Родни Тернер. Руководство по проектно-ориентированному управлению / пер. с англ. под общ. ред. Воропаева В.И. – М.:Издательский дом Гребенникова, 2007. – 552 с.
  353. Дитхелм Г. Управление проектами . В 2 т. Т.1 : Основы, Т.2 : Особенности, пер. с нем. – СПб.: Издательский дом «Бизнес – пресса», 2004. – 400с., Т.2 : Особенности, пер. с нем. – СПб.: Издательский дом «Бизнес – пресса», 2004. –288с.
  354. Клиффорд Ф. Грей, Эрик У. Ларсон Управление проектами: Практическое руководство / Пер. с англ. – М.: Дело и Сервис, 2003. – 528 с.
  355. Кобиляцький Л.С. Управління проектами: Навч. посіб. – К.: МАУП, 2002. – 200 с. – С. 193 -196.
  356. Кузнецов А.В. Настольная книга поставщика и закупщика: торги, конкурсы, тендеры. – М.: Альпина Паблишер, 2003. – 339 с.
  357. Мазур И.И., Шапиро В.Д., Ольдерогге Н.Г. Управление проектами: Учебное пособие / Под общ. ред. И.И. Мазура. – 3-е изд. – М.: Омега – Л, 2004. – 664 с.
  358. Пинто Дж. К. Управление проектами / Перев. с англ. под ред. В.Н. Фунтова – СПб.: Питер, 2004. – 464 с. ( Серия « Теория и практика менеджмента»).
  359. Тарасюк Г.М. Управління проектами: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. – К.: Каравела, 2004. – 344 с.
  360. Товб А.С., Ципес Г.Л. Управление проектами: стандарты, методы, опыт. – 2-е изд., стер. – М.: ЗАО « Олимп – Бизнес », 2005. – 240 с.
  361. Ткаленко С.І., Петрашко Л.П. Європейський проектний менеджмент: навч. посіб. / С.І. Ткаленко, Л.П.Петрашко. – К.:КНЕУ, 2014 – 412 с.
  362. Ткаленко С.І. Європейський проектний менеджмент: практикум / С.І. Ткаленко – К.:КНЕУ, 2014 – 192 с.
  363. Тян Р.Б., Холод Б.И., Ткаченко В.А. Управління проектами: Підручник. – К.: Центр навчальної літератури, 2003. – 224 с.
  364. Чумак Л. Ф., Карпищенко А. И., Захарова И. В., Чорток Ю. В. Управление проектами: в 2 ч.: учеб. пособие / Сумский гос. ун-т. — Суми, 2007.
  365.  

    Додаткова

  366. Постанова КМ України від 10.10.2001 р. № 1317 « Про порядок підготовки та реалізації проектів економічного і соціального розвитку України, які підтримуються міжнародними фінансовими організаціями» (Із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ від 28.08.2002 р. № 1246).
  367. Бєлоглавек Олександр. Економічне право Європейського Союзу: Пер. з англ. – К.: Таксон, 2003. – 746 с. – ( «Modus vivendi» ). – Укр.., англ.
  368. Грицяк І.А. Право та інституції Європейського Союзу: Навчальний посібник. – К.: «К.І.С.», 2004. – 260 с.
  369. Кравчук І.В., Парапан М.В. Гармонізація національних правових систем з правом ЄС. – К.: Видавничий дім «Слово», 2004. – 320 с.; Кернз В. Вступ до права Європейського Союзу: Навч. посіб.: Пер. з англ. – К.: Т–во «Знання», КОО, 2002. – 381 с. – ( Європейське право ).
  370. Кучеренко В.Р., Маркітан О.С. Управління діловими проектами: Навчальний посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2005. – 280 с.
  371. Роб Томсетт. Радикальное управление ИТ – проектами – М.: Лори, 2005. – 291 с.
  372. Japanese Project Management / edited by Shigenobu Ohara (Nippon Institute of Technology, Japan) & Takayuki Asada (Osaka University, Japan), 2001
  373. Shigenobu Ohara. Summary Translation of Project and Program Translation for Enterprise Innovation Revision 1 issued on August edited and revised by PMCC, Tokyo, 2002.
  374. Shigenobu Ohara Project Management and Japanese Qualification System Proceedings of IPMC 2001
  375. ICB – IPMA Competence Baseline Version 3.0. IPMA International Project Management Association / Gilles Caupin, Hans Knoepfel, Gerrit Koch, Klaus Pannenbacker, Francisco Perez-Polo, Chris Seabury with the input of our Member Associations - The Netherlands, 2006 – 212 р.
  376.  

    МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

    ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

    «КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

    імені ВАДИМА ГЕТЬМАНА»

    Факультет міжнародної економіки і менеджменту

     

    Кафедра європейської інтеграції

     

    ЗАТВЕРДЖУЮ:

    Проректор з науково-

    педагогічної роботи ____________ А.М. Колот

     

    «___» ___________ 20__ р.

     

     

     

    НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ

    до вивчення науки

    «Європейська інтеграційна політика»

     

    магістерської програми

    «Європейська інтеграція»

     

    освітній ступінь магістр

    галузь знань «05-Соціальні та поведінкові науки»

    спеціальність «051-Економіка»

    спеціалізація* (освітня програма) «Міжнародна економіка»

     

     

     

     

    ПОГОДЖЕНО:

    Завідувач кафедри _______________________

     

     

    Начальник навчально-

    методичного відділу ______________Т.В. Гуть

     

     

    Київ 2016

     

     

     

    ЗМІСТ

     

    1. Вступ.

    2. Тематичний план науки (дисципліни).

    3. Зміст науки (дисципліни) за темами.

    4. Плани занять:

    4.1. Плани лекцій.

    4.2. Плани семінарських (практичних, лабораторних) занять очної форми навчання.

    5. Самостійна робота студентів.

    6. Поточний і підсумковий контроль знань:

    6.1. Очна форма навчання:

    - Карта самостійної роботи студента.

    - Порядок поточного і підсумкового оцінювання знань з науки (дисципліни).

    7. Рекомендована література (основна і додаткова).

     

    1. Вступ

     

    Курс «Європейська інтеграційна політика» є фундаментальним курсом магістерської програми «Європейська інтеграція». Головною особливістю його викладання є наявність з одного боку базових знань, що отримали бакалаври при вивченні курсу «Європейська інтеграція», з другого, що його структура тісним чином пов’язана з блоком інших дисциплін, що вивчають магістранти за обраною ними програмою, зокрема європейського бізнесу, права Європейського Союзу тощо.

    Метою курсу «Європейська інтеграційна політика» є формування знань, вмінь та навичок визначення сутності європейських горизонтальних, секторальних, зовнішніх та громадянських політик, виявлення механізмів та інструментів реалізації в державах ЄС, а також напрямів і стратегій їх імплементації в Україну.

    Завданнями курсу є:

    • виявлення особливостей еволюції інтеграційної моделі ЄС та засвоєння магістрантами правил, норм та інших форм регулювання в межах Митного Союзу, Спільного ринку, Економічного і Монетарного союзів ЄС;
    • формування знань щодо складання, процедур затвердження та виконання бюджету Європейського Союзу;
    • визначення суті, механізмів та інструментів регулювання горизонтальних політики ЄС і основних напрямів їх імплементації в економічну модель України;
    • виявлення сутнісних характеристик, формату та механізмів реалізації секторальних політик ЄС та можливості співучасті України в реалізації спільних проектів у селективних галузях;
    • засвоєння особливостей реалізації зовнішніх політик Європейського Союзу та політик захисту прав громадян; виявлення напрямів конвергенції України з ЄС;
    • формування навичок роботи з документами Євросоюзу в економічних галузях.

    Предметом курсу «Європейська інтеграційна політика» виступають суть, механізми та інструменти реалізації основних політик Європейського Союзу, що випливають з його цілей, завдань та принципів, а також виявлення напрямів зближення України з ЄС, співучасті нашої держави в європейських інтеграційних проектах в межах створюваного спільного європейського економічного простору та ЗВТ +.

    Результатом опанування курсу «Європейська інтеграційна політика» є набуття студентами ряду професійних компетенцій: розуміння сутності та механізмів реалізації спільних політик ЄС; аналіз факторів та індикаторів розвитку системи регулювання євроінтеграційних процесів; виявлення регулятивних пріоритетів у формуванні системної підтримки малого і середнього бізнесу в ЄС; оптимізація моделей управління науково-технічним співробітництвом європейських компаній із структурами ЄС та партнерами різних галузей бізнесу.

     

     

    2. НАВЧАЛЬНО-ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ДИСЦИПЛІНИ

    «Європейська інтеграційна політика»

     

    № теми

    Назва теми

    Денна форма навчання

    Л

    П

    ІКР

    СРС

    1.  

    Еволюція інтеграційної моделі ЄС

    2

    4

    2

    6

    1.  

    Консолідований бюджет ЄС

    2

    2

    4

    1.  

    Горизонтальні політики ЄС. Політика регіонального розвитку

    2

    2

    6

    1.  

    Політика соціального розвитку

    2

    1

    4

    1.  

    Конкурентна політика

    2

    2

    4

    1.  

    Податкова політика

    2

    1

    4

    1.  

    Секторальні політики ЄС.  Промислова політика

    2

    2

    6

    1.  

    Технологічна політика

    2

    2

    4

    1.  

    Енергетична політика

    2

    2

    4

    1.  

    Транспортна політика

    2

    2

    4

    1.  

    САП. Політика щодо рибальства

    2

    1

    4

    1.  

    Політика захисту прав громадян

    2

    2

    4

    1.  

    Зовнішні політики ЄС

    2

    1

    4

    1.  

    Стратегія зближення України з ЄС

    2

    2

    6

    Всього:

    2

    30

    24

    64

     

     

     

     

    3. ЗМІСТ ДИСЦИПЛІНИ ЗА ТЕМАМИ

     

    Тема 1. Еволюція інтеграційної моделі ЄС

     

    Трансформація теорій європейської економічної інтеграції. Функціональна теорія Д.Мітрані та неофункціоналізм Е.Хааса, трансакціоналістська теорія К.Дойча. Нові теорії європейської економічної інтеграції: «багаторівневого урядування», «спільних політик». Суть та основні методологічні основи подальших моделей розвитку ЄС: інтергавенталізм (А.Моравчик), «політика мереж» (Дж.Петерсон), «мультирівневого управління» (Г.Маркс, Ф.Шарп, Ф.Шміттер, В.Стрік). концепції пристосування в європейському Союзі (2004): «різношвидкісна», «Європа а ля карте», «концентричних кіл», «ядро чи піонерні групи», «близька кооперація», «кооперація, що зростає».

    Митний союз (МС). Створення МС та його еволюція. Правова основа. Ліквідація внутрішніх кордонів. Основні митні документи TIR (міжнародні дорожні перевезення) та АТА (тимчасовий допуск товарів). Митний контроль в ЄС та співпраця держав ЄС. Митна інформаційна система. Роль та значення Неаполітанської конвенції ІІ (1998). Особливості торгівлі з третіми країнами. Митний кодекс Спільноти (1997). Базові норми митного законодавства ЄС (митна територія, митна вартість, митний борг, експортні процедури). Спільні митні тарифи. Вплив Уругвайського раунду переговорів по ГАТТ на політику митних тарифів в ЄС (1995).

    Спільний ринок (СР). Вільний рух факторів виробництва. «Біла книга» Європейської Комісії (1985) про завершення формування внутрішнього ринку. Гармонізація національних законодавств. Спільна політика ЄС щодо стандартизації та сертифікації. Захист інтелектуальної власності в ЄС. Поняття Торговельної марки Спільноти. Мадридська (1989) угода щодо міжнародної реєстрації торговельних марок. Державні контракти. Директива (2004) щодо координації процедур надання контрактів на громадські роботи, державні закупівлі та надання послуг. Вільний рух робітників. Захист прав робітників-мігрантів. Свобода підприємницької діяльності. Європейський вільний рух послуг (фінансові, банківські, страхові). Вільний рух капіталу. Лібералізація фінансового ринку Спільноти (1993). Транс’європейські мережі.

    Економічний і монетарний союз. Еволюція економічної і монетарної системи в ЄС. Єдина монетарна політика. Етапи введення євро. Монетарні критерії. Особливі позиції Великобританії, Данії, Швеції. Європейський центральний банк, його права та функції. Механізми обмінних курсів. Спільна економічна політика. Основні напрями конвергенції країн ЄС. Бюджетна наука та євро. Фінансова солідарність в ЄС.

    Основні напрями створення Політичного союзу. Співпраця в ЄС. Спільна зовнішня та безпекова політика. Роль та значення Західноєвропейського Союзу (ЗЄС). Петерсберзькі завдання (1999). Європейська Конституція (2004). Причини та наслідки провалу референдумів в Нідерландах та Франції.

     

    Тема 2. Консолідований бюджет ЄС

     

    Еволюція бюджетної політики. Фаза 1. «Бюджетні бої» під час першого розширення. Фаза 2. «Зміна правил гри». Делор-1. Делор-2. Фаза-3. «Порядок денний – 2000» та натиск змін. Берлінські зміни (1999) в бюджетній політиці ЄС. Країнові внески до бюджету.

    Структура бюджету. Дохідна та витратна частини. Зміни у розподілі бюджету упродовж 2000-2006 рр. Особливості розподілу коштів на САП, структурні операції та Фонд Згуртування, витрати на внутрішню політику, допоміжні акції, резерви, адміністрування. Витрати на «дорозширення» та «післярозширення».

     

    Тема 3. Горизонтальні політики ЄС. Політика регіонального розвитку

     

    Особливості регіонального розвитку країн ЄС, регіональні асиметрії в ЄС. Ідентифікація регіональних моделей. Інституційне розмежування. Статистична номенклатура територіальних одиниць (NUTS-1, NUTS-2, NUTS-3). Політика регіональної конвергенції в ЄС. Трансформація цілей європейської структурної політики. Механізми та інструменти регулювання регіональних асиметрій в ЄС. Структурні фонди ЄС та розподіл коштів на цілі регіональної політики. Порядок денний – 2000 (Agenda 2000) про характер регіональної конвергенції. Нові моделі регулювання регіональних диспропорцій (2007-2013 рр.). Субсидіарність та компліментарність використання коштів Співтовариства. Здійснення заходів на підтримку розвитку. Ініціативи ЄС «Інтеррег», «Лідер», «Еквал», «Урбан». Підтримка малого та середнього бізнесу в регіонах. Здіснення інноваційних заходів. Розвиток міст та міських агломерацій в ЄС. Система контролю і запобігання фінансовим зловживанням в ЄС. Роль та значення фонду Згуртування ЄС. Проекти ЄС. Регіональна конвергенція в нових членах ЄС. Механізми імплементації структурної моделі Євросоюзу в національні моделі держав-аплікантів на вступ.

     

    Тема 4. Політика соціального розвитку

     

    Соціальне згуртування в ЄС. Хартія основних прав працівників (1989). Соціальний протокол Маастрихтської угоди. Особливі позиції Великобританії, приєднання до Соціальної угоди (1997). Фактори запровадження спільної соціальної політики. Поняття мінімальних соціальних стандартів. Роль та значення європейського Соціального фонду. Спільна політика щодо зайнятості. Настанови щодо зайнятості (Люксембурзьке (1997) засідання Європейської Ради). Європейський пакт зайнятості (1999). Політика щодо освіти, професійного навчання молоді. Основні напрямки діяльності Європейського центру розвитку професійної освіти. Електронна освіта в ЄС (2000). Освітні та тренінгові програми. Спільні заходи щодо поліпшення умов життя та праці. Соціальний захист в ЄС. Організація праці в Євросоюзі. Рівне ставлення до чоловіків і жінок. Програма дій із соціальними вилученнями (2002-2006 рр.) Безпека та здоров’я на роботі. Охорона громадського здоров’я.

     

     

    Тема 5. Конкурентна політика.

     

    Розвиток конкурентної політики в ЄС. Умови конкурентної політики. Основні засади конкурентної політики в ЄС. Загострення глобальної конкуренції в світі та її вплив на європейську економіку. Правила конкуренції в ЄС, система європейської конкуренції (Європейська мережа з питань конкуренції, національні інституції щодо захисту конкуренції, уніфікація застосування правил та регламентів). Гармонізація європейського та національного конкурентного права. Угода меншої важливості (de minimis). Дозволені контрактні відносини. Процедури контролю за злиттям (поглинанням). Вивільнення з-під заборони певних категорій угод. Заборонені угоди. Панування та концентрація на єдиному ринку. Контроль за державним втручанням. Державні підприємства. Державні монополії. Сумісна та несумісна допомога. Секторальна допомога в ЄС.

     

    Тема 6. Податкова політика

     

    Фіскальний нейтралітет в ЄС. Потреба в спільній податковій політиці. Особливості оподаткування в умовах посилення конкуренції. Гармонізація непрямого оподаткування. Усунення фіскальних кордонів в ЄС. Еволюція податку на додану вартість в ЄС. Акцизний збір в ЄС та інші види непрямих податків в ЄС, гармонізація прямого оподаткування. Боротьба з ухилянням від податків.

     

    Тема 7. Секторальні політики Європейського Союзу.

    Промислова політика

     

     

    Суть та компонентний склад секторальних політик ЄС. Підприємницька політика ЄС. Підтримка малого та середнього бізнесу. Вплив глобалізації на промисловість ЄС. Основні засади промислової політики. Європейська стандартизація. Європейська хартія малих підприємств (2000). Ділове середовище та правові основи підтримки підприємництва. Центри бізнесу та інновацій. Співпраця підприємств в ЄС.

    «Сензитивні галузі» в ЄС. Чорна металургія в ЄС. Особливості тарифного квотування. Моніторинг виробництв сталі в ЄС. Особливості захисту суднобудування, текстильної та швейної промисловості, інформаційної індустрії та телекомунікацій.

     

    Тема 8. Технологічна політика.

    Спільна політика ЄС в галузі досліджень, її основні засади. Рамкові угоди в науково-дослідницькій сфері. Прямі та непрямі заходи Спільноти щодо стимулювання науково-дослідної діяльності. Дослідницькі центри ЄС. Координація роботи. Технологічна співпраця. Механізми та інструменти реалізації технологічної політики. Ядерні дослідження в ЄС. Стратегія «Європа - 2020»

     

     

    Тема 9. Енергетична політика.

    Суть енергетичної проблеми в ЄС. Диверсифікація енергопостачання в ЄС. Енергетичні кризи в Європі. Лісабонська енергетична хартія (1994). Енергетична стратегія Спільноти. Ринки енергії в ЄС. Нові енергетичні технології в ЕС. Програми диверсифікації енергопостачання «ALTEBER II», «Synergy», «CARNOT», «SAVE», «ALTENER». Роль та значення програм «ФАРЕ», «Тасіс» для модернізації енергетичного сектору в країнах ЦСЄ.

     

     

    Тема 10. Транспортна політика.

     

    Особливості транспортного ринку ЄС. Доступ до ринку внутрішніх перевезень. Умови конкуренції в сфері внутрішнього транспорту. Транспортна інфраструктура в ЄС. Суть транспортної політики в ЄС. Транс’європейські мережі. Безпека транспорту. Організація та внутрішня структура транспортного ринку ЄС.

     

    Тема 11. САП. Політика щодо рибальства.

     

    Харчова безпека в ЄС. «Особливий підхід» до сільського господарства в ЄС, основні чинники та проблеми регулювання. Пряма допомога. Система підтримки цін. Суть інтервенціоністської аграрної політики. Європейська модель сільського господарства. Цілі САП. Реформи аграрного сектору ЄС, П’ята реформа (2003), її суть та значення. Організація спільного ринку. Механізми та інструменти підтримки виробництва аграрної продукції. Вплив структурних фондів на аграрний сектор в ЄС. Заходи з розвитку сільської місцевості. Зовнішні заходи підтримки САП (порогові, шлюзові, рекомендовані ціни, митні збори, тарифні поступки). Особливості коінтеграції країн ЦСЄ до аграрного ринку ЄС. Програма SAPARD та особливості імплементації «спільного доробку» ЄС.

    Економічні та правові ринки реалізації політики щодо рибальства. Збереження та управління ресурсами. Загально дозволений обсяг вилову. Розподіл квот. Спеціальні риболовецькі дозволи. Спільна організація ринку, механізми та інструменти регулювання вилову риби. Суть структурної політики в галузі рибальства. Роль та значення фонду «Фінансові інструменти риболовної політики» (1993).

     

    Тема 12. Політика захисту прав громадян

     

    Особливості громадянства в ЄС. Права громадян. Хартія про основні права (1999). Роль та значення Шенгенської угоди.

    Інформування громадян ЄС. Спільна політика ЄС в сфері інформації. Інформаційні ресурси Євросоюзу. Аудіовізуальна політика ЄС. Громадське телерадіомовлення. Регулятивні рамки в ЄС. «Телебачення без кордонів». Культурна політика в ЄС, чотири засоби реалізації. Експорт культурних витворів. Авторське та суміжне право в ЄС.

    Спільна політика щодо захисту прав споживачів. Інформування населення. Охорона здоров’я та фізична безпека. Системи швидкого обміну інформацією (РАПЕКС). Захист економічних та правових інтересів.

     

    Тема 13. Зовнішні політики ЄС.

     

    Суть та основні інструменти реалізації торговельної політики. Сфера компетенцій. Спільний митний тариф. Спільні правила щодо імпорту. Захист від демпінгового імпорту. Антидемпінгове мито. Субсидії. Компенсаційне мито. Спільні домовленості щодо експорту (експортні кредити, страхування, обмін інформацією та консультування). Позиції ЄС в ГАТТ/СОТ. TRIPs та TRIMs.

    Політика допомоги з розвитку в ЄС. Цілі, інструменти. Угоди про асоціацію з АКТ (Африканськими, Карибськими та Тихоокеанськми країнами). Інститутції розвитку. Політичні діалоги. Стратегії підтримки країн. Заморські країни та території ЄС. Генеральна система Преференцій.

    Європейська асоціація вільної торгівлі та Європейська економічна зона. Програми ЄС: ФАРЕ, ТЕМПУС. Європейський банк реконструкції та розвитку. Європейські угоди (90-х років). Європейське партнерство.

     

     

    Тема 14. Стратегія зближення України з ЄС

     

    Місце європейської інтеграції в системі світогосподарських відносин України. Стратегічний курс. Євроатлантична інтеграція. Самміти України – ЄС. Угода про партнерство та співпрацю (1994). Європейська політика сусідства. Місце та роль України в спільному європейському економічному просторі, що випливають із концепції «Ширша Європа—сусідство» (2003). «Дорожня карта України – ЄС». Стратегія зближення України з Європейським Союзом. Створення ЗВТ+

    Інституційне забезпечення процесу інтеграції України до ЄС. (Відповідальні державні органи влади – Президент, ВРУ, КМУ, міністерства. Органи місцевого самоврядування. Місцеві громади. Підприємства. Громадські організації, Фонди. Заклади освіти.)

    Етапи реалізації європейських стратегій України (преференційна торгівля, статус країни з ринковою економікою, зона вільної торгівлі, митний союз, спільний ринк, валютний союз, економічний союз).

    Режим торгівлі. Україна в СОТ. Міграція з України до країн ЄС. Європейські інвестиції в Україну. Розвиток єврорегіонального співробітництва. Зовнішньоекономічні партнери України в ЄС. Програми допомоги ЄС Україні. Оцінка доцільності та ефективності участі в європейських відносинах. Внутрішнє та зовнішнє середовище реалізації європейських стратегій України. Визначення національних економічних інтересів.

     

    4. Плани ЗАНЯТЬ

     

    4.1. ПЛАНИ лекцій

     

    Лекція 1. Еволюція інтеграційної моделі ЄС (2 години)

     

  377. Трансформація теорій європейської економічної інтеграції (кінець ХХ – поч. ХХІ ст.)
  378. Митний Союз
  379. Спільний ринок
  380. Економічний і валютний союз
  381. Проблеми та перспективи створення політичного союзу.
  382.  

    4.2. ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ (ПРАКТИЧНИХ, ЛАБОРАТОРНИХ) ЗАНЯТЬ ДЛЯ СТУДЕНТІВ ОЧНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ

     

    ЗАНЯТТЯ 1

    Тема 1.  Еволюція інтеграційної моделі ЄС (Частина 1) (2 години)

     

    Вид інноваційних технологій - СЕМІНАР-РОЗГОРНУТА БЕСІДА (усне експрес-опитування, усне опитування для з’ясування рівня засвоєння студентами даної теми заняття)

     

    Компетентності. Проведені заняття зі студентами повинні сформувати в них систему знань, вмінь та навичок. Зокрема, опанувавши курс вони повинні:

    знати:

  383. основні теорії європейської економічної інтеграції;
  384. практичну імплементацію теорій європейської економічної інтеграції.
  385. уміти:

  386. аналізувати практичні наслідки імплементації інтеграційних теорій;
  387. порівнювати переваги та недоліки теоретичних підходів до інтеграційного розвитку.
  388.  

    План:

  389. Функціональна теорія Д.Мітрані та неофункціоналізм Е.Хааса
  390. Трансакціоналістська теорія К.Дойча.
  391. Нові теорії європейської економічної інтеграції
  392. Інтергавенталізм (А.Моравчик)
  393. «Політика мереж» (Дж.Петерсон), «мультирівневого управління» (Г.Маркс, Ф.Шарп, Ф.Шміттер, В.Стрік)
  394. Концепції пристосування в європейському Союзі.
  395.  

    Інформаційно-методичне забезпечення для розгорнутої бесіди:

  396. Питання для обговорення з «Європейська економічна політика. Практикум: навч. посібник. Є 24» / [В. І. Чужиков, Є. Г. Панченко, А. А. Грищенко та ін.]; за заг. редакцією В. І. Чужикова – К.:КНЕУ, 2010 – С. 9.
  397. Проблемні питання – С. 16.
  398. Тестові запитання – С. 28.
  399.  

    ЗАНЯТТЯ 2

    Тема 1.  Еволюція інтеграційної моделі ЄС (Частина 2) (2 години)

     

    Вид інноваційних технологій - СЕМІНАР-РОЗГОРНУТА БЕСІДА (усне експрес-опитування, усне опитування для з’ясування рівня засвоєння студентами даної теми заняття), кейс-методи.

     

    Компетентності. Проведені заняття зі студентами повинні сформувати в них систему знань, вмінь та навичок. Зокрема, опанувавши курс вони повинні:

    знати:

  400. основні характеристики етапів інтеграції: митний союз (МС), спільний ринок, економічний і монетарний союз.
  401. уміти:

  402. шукати та використовувати інформацію щодо стандартизації та сертифікації в ЄС
  403. аналізувати зміст та структуру митної інформаційної системи;
  404. визначати відповідність країни-апліканта  монетарним критеріям конвергенції.
  405.  

    План:

  406. Митний союз
  407. Спільний ринок
  408. Економічний і монетарний союз.
  409. Основні напрями створення Політичного союзу.
  410.  

    Інформаційно-методичне забезпечення для семінара-розгорнутої бесіди:

  411. Питання для обговорення з «Європейська економічна політика. Практикум: навч. посібник. Є 24» / [В. І. Чужиков, Є. Г. Панченко, А. А. Грищенко та ін.]; за заг. редакцією В. І. Чужикова – К.:КНЕУ, 2010 – С. 9.
  412. Проблемні питання – С. 16.
  413. Тестові запитання – С. 28.
  414.  

     

    ЗАНЯТТЯ 3

    Тема 2. Консолідований бюджет ЄС (2 год)

     

    Вид інноваційних технологій – ДИСКУСІЯ З ЕЛЕМЕНТАМИ АНАЛІЗУ (міні-лекція, усне експрес-опитування, презентація), кейс-методи.

     

    Компетентності. Проведені заняття зі студентами повинні сформувати в них систему знань, вмінь та навичок. Зокрема, опанувавши курс вони повинні:

    знати:

  415. етапи еволюції бюджетної політики;
  416. уміти:

  417. аналізувати структуру бюджету ЄС
  418.  

    План:

  419. Еволюція бюджетної політики ЄС.
  420. Фази розвитку бюджетної політики. Делор-1. Делор-2.
  421. Сучасна структура бюджету ЄС.
  422. Витрати ЄС на «дорозширення» та «післярозширення».
  423.  

    Інформаційно-методичне забезпечення для дискусії з елементами аналізу:

  424. Питання для обговорення з «Європейська інтеграційна політика. Практикум: навч. посібник. Є 24» / [В. І. Чужиков, Є. Г. Панченко, А. А. Грищенко та ін.]; за заг. редакцією В. І. Чужикова – К.:КНЕУ, 2010 – С. 39.
  425. Проблемні питання – С. 45.
  426. Тестові запитання – С. 46.
  427.  

    ЗАНЯТТЯ 4

    Тема 3. Горизонтальні політики ЄС. Політика регіонального розвитку

     

    Вид інноваційних технологій – ДИСКУСІЯ З ЕЛЕМЕНТАМИ АНАЛІЗУ.

     

    Компетентності. Проведені заняття зі студентами повинні сформувати в них систему знань, вмінь та навичок. Зокрема, опанувавши курс вони повинні:

     

    знати:

  428. особливості регіонального розвитку країн ЄС та регіональні асиметрії;
  429. нові моделі регулювання регіональних диспропорцій;
  430. систему контролю і запобігання фінансовим зловживанням в ЄС.
  431. уміти:

  432. ідентифікувати регіональних моделей;
  433. визначати механізми імплементації структурної моделі Євросоюзу в національні моделі держав-аплікантів на вступ.
  434. План:

  435. Особливості регіонального розвитку країн ЄС.
  436. Політика регіональної конвергенції в ЄС.
  437. Механізми та інструменти регулювання регіональних асиметрій.
  438.  

    Інформаційно-методичне забезпечення для дискусії з елементами аналізу:

  439. Питання для обговорення з «Європейська інтеграційна політика. Практикум: навч. посібник. Є 24» / [В. І. Чужиков, Є. Г. Панченко, А. А. Грищенко та ін.]; за заг. редакцією В. І. Чужикова – К.:КНЕУ, 2010 – С. 55.
  440. Проблемні питання – С. 62.
  441. Тестові запитання – С. 73.
  442.  

    ЗАНЯТТЯ 5

    Тема 4. Політика соціального розвитку

     

    Вид інноваційних технологій –ДИСКУСІЯ З ЕЛЕМЕНТАМИ АНАЛІЗУ.

     

    Компетентності. Проведені заняття зі студентами повинні сформувати в них систему знань, вмінь та навичок. Зокрема, опанувавши курс вони повинні: знати:

  443. фактори запровадження спільної соціальної політики;
  444. роль та значення європейського Соціального фонду;
  445. основні напрямки діяльності Європейського центру розвитку професійної освіти.
  446. уміти:

  447. основні напрямки діяльності Європейського центру розвитку професійної освіти.
  448.  

    План:

    1. Соціальне згуртування в Європейському Союзі.

    2. Напрями та механізми реалізації спільних соціальних політик

    3. Зайнятість

    4. Освіта та професійне навчання, молодь

    5. Безпека, здоров’я, рівноправ’я.

     

    Інформаційно-методичне забезпечення для дискусії з елементами аналізу:

  449. Питання для обговорення з «Європейська інтеграційна політика. Практикум: навч. посібник. Є 24» / [В. І. Чужиков, Є. Г. Панченко, А. А. Грищенко та ін.]; за заг. редакцією В. І. Чужикова – К.:КНЕУ, 2010 – С. 55.
  450. Проблемні питання – С. 62.
  451. Тестові запитання – С. 73.
  452.  

    ЗАНЯТТЯ 6

    Тема 5. Конкурентна політика.

     

    Вид інноваційних технологій – МІНІ-КЕЙС та міні-лекція.

     

    Компетентності. Проведені заняття зі студентами повинні сформувати в них систему знань, вмінь та навичок. Зокрема, опанувавши курс вони повинні:

    знати:

  453. основні засади конкурентної політики в ЄС;
  454. правила конкуренції в ЄС та систему європейської конкуренції;
  455. процедури контролю за злиттям (поглинанням).
  456. уміти:

  457. визначати умови конкурентної політики;
  458. ідентифікувати монопольне становище на Спільному ринку.
  459. План:

  460. Основні засади конкурентної політики ЄС.
  461. Регулювання домінуючого становища в ЄС.
  462. Контроль за монопольним становищем в ЄС.
  463. Регулювання державної допомоги.
  464.  

    Інформаційно-методичне забезпечення для міні-кейсу:

  465. Питання для обговорення з «Європейська економічна політика. Практикум: навч. посібник. Є 24» / [В. І. Чужиков, Є. Г. Панченко, А. А. Грищенко та ін.]; за заг. редакцією В. І. Чужикова – К.:КНЕУ, 2010 – С. 85.
  466. Проблемні питання – С. 96.
  467. Тестові запитання – С. 117.
  468.  

    ЗАНЯТТЯ 7

    Тема 6. Податкова політика

     

    Вид інноваційних технологій – ДИСКУСІЯ З ЕЛЕМЕНТАМИ АНАЛІЗУ.

     

    Компетентності. Проведені заняття зі студентами повинні сформувати в них систему знань, вмінь та навичок. Зокрема, опанувавши курс вони повинні: знати:

  469. особливості оподаткування в умовах посилення конкуренції;
  470. етапи усунення фіскальних кордонів в ЄС;
  471. План:

    1. Фіскальний нейтралітет в ЄС.

    2. Гармонізація непрямого оподаткування.

    3. Гармонізація прямого оподаткування.

     

     

     

     

    Інформаційно-методичне забезпечення для дискусії з елементами аналізу:

  472. Хорошаєв Є.С. Фіскальне право країн Великої Вісімки [Текст] : монографія / Є. С. Хорошаєв ; ДВНЗ "Нац. авіац. ун-т". - Ніжин : Аспект-Поліграф, 2012. - 342 с. : табл. - Бібліогр.: с. 330-336.
  473. Токар В.В. Інституційно-правовий базис фіскальної моделі мобілізаційно-інноваційного розвитку України [Текст] : монографія / Токар В.В., Хорошаєв Є.С.; ДВНЗ "Нац. авіац. ун-т". - К. : НАУ, 2010. - 386 с. 
  474.  

    ЗАНЯТТЯ 8

    Тема 7. Секторальні політики Європейського Союзу.

    Промислова політика

     

    Вид інноваційних технологій – МІНІ-КЕЙС.

     

    Компетентності. Проведені заняття зі студентами повинні сформувати в них систему знань, вмінь та навичок. Зокрема, опанувавши курс вони повинні:

    знати:

  475. суть та компонентний склад секторальних політик ЄС;
  476. засади промислової політики ЄС;
  477. «Сенситивні галузі» в ЄС: особливості захисту суднобудування, текстильної та швейної промисловості, інформаційної індустрії та телекомунікацій.
  478. уміти:

  479. визначати вплив глобалізації на промисловість ЄС;
  480. аналізувати ділове середовище та правові основи підтримки підприємництва.
  481.  

    План:

  482. Суть та основні напрями промислової політики ЄС,
  483. Підприємницька політика в Європейському Союзі. Розвиток малого і середнього бізнесу.
  484. «Сенситивні галузі» в ЄС та їх поліструктурна підтримка (сталеливарна промисловість, суднобудування, текстильна та швейна промисловість, інформаційна індустрія, телекомунікації).
  485.  

    Інформаційно-методичне забезпечення для міні-кейсу:

  486. Питання для обговорення з «Європейська інтеграційна політика. Практикум: навч. посібник. Є 24» / [В. І. Чужиков, Є. Г. Панченко, А. А. Грищенко та ін.]; за заг. редакцією В. І. Чужикова – К.:КНЕУ, 2010 – С. 85 с.
  487. Проблемні питання – С. 96.
  488. Тестові запитання – С. 117.
  489.  

    ЗАНЯТТЯ 9

    Тема 8. Технологічна політика.

     

    Вид інноваційних технологій – ДИСКУСІЯ З ЕЛЕМЕНТАМИ АНАЛІЗУ.

     

    Компетентності. Проведені заняття зі студентами повинні сформувати в них систему знань, вмінь та навичок. Зокрема, опанувавши курс вони повинні:

    знати:

  490. рамкові угоди в науково-дослідницькій сфері;
  491. «Горизонт 2020»;
  492. Механізми фінансування науки та інновацій в ЄС.
  493.  

    уміти:

  494. аналізувати заходи ЄС щодо стимулювання науково-дослідної діяльності;
  495. аналізувати механізми та інструменти реалізації технологічної політики.
  496.  

    План:

    1. Засади та основні напрями спільної дослідницької політики.

    2. Механізми та інструменти реалізації науково-дослідної політики ЄС.

    3. Єдиний дослідний простір - ERA

     

    Інформаційно-методичне забезпечення для дискусії з елементами аналізу:

  497. Питання для обговорення з «Європейська економічна політика. Практикум: навч. посібник. Є 24» / [В. І. Чужиков, Є. Г. Панченко, А. А. Грищенко та ін.]; за заг. редакцією В. І. Чужикова – К.:КНЕУ, 2010 – С. 90.
  498. Проблемні питання – С. 106.
  499. Тестові запитання – С. 130.
  500.  

     

     

    ЗАНЯТТЯ 10

    Тема 9. Енергетична політика.

     

    Вид інноваційних технологій –  ДИСКУСІЯ З ЕЛЕМЕНТАМИ АНАЛІЗУ.

     

    Компетентності. Проведені заняття зі студентами повинні сформувати в них систему знань, вмінь та навичок. Зокрема, опанувавши курс вони повинні: знати:

  501. багаторічні програми розвитку енергетики;
  502. суть енергетичної проблеми в ЄС;
  503. енергетичні кризи в Європі;
  504. програми диверсифікації енергопостачання.
  505. уміти:

  506. аналізувати переваги альтернативної енергетики в ЄС;
  507. План:

  508. Європейська енергетична стратегія.
  509. Багаторічні  програми розвитку енергетики.
  510. Особливості регулювання внутрішнього енергетичного ринку.
  511. Диверсифікація енергопостачання в ЄС.
  512.  

    Інформаційно-методичне забезпечення для дискусії з елементами аналізу:

  513. Питання для обговорення з «Європейська економічна політика. Практикум: навч. посібник. Є 24» / [В. І. Чужиков, Є. Г. Панченко, А. А. Грищенко та ін.]; за заг. редакцією В. І. Чужикова – К.:КНЕУ, 2010 – С. 85 с.
  514. Проблемні питання – С. 96.
  515. Тестові запитання – С. 117.
  516.  

    ЗАНЯТТЯ 11

    Тема 10. Транспортна політика.

     

    Вид інноваційних технологій –  РОЗГОРНУТА БЕСІДА.

     

    Компетентності. Проведені заняття зі студентами повинні сформувати в них систему знань, вмінь та навичок. Зокрема, опанувавши курс вони повинні: знати:

  517. особливості транспортного ринку ЄС;
  518. трансєвропейські транспортні мережі.
  519. уміти:

  520. визначати умови конкуренції на транспортному ринку ЄС;
  521. аналізувати внутрішню структуру транспортного ринку ЄС;
  522. План:

     

    1. Особливості регулювання транспортного ринку.

    2. Сегментація транспортного ринку Європейського Союзу.

     

    Інформаційно-методичне забезпечення для розгорнутої бесіди:

  523. Питання для обговорення з «Європейська економічна політика. Практикум: навч. посібник. Є 24» / [В. І. Чужиков, Є. Г. Панченко, А. А. Грищенко та ін.]; за заг. редакцією В. І. Чужикова – К.:КНЕУ, 2010 – С. 85.
  524. Проблемні питання – С. 96.
  525. Тестові запитання – С. 117.
  526.  

    ЗАНЯТТЯ 12

    Тема 11. САП. Політика щодо рибальства.

     

    Вид інноваційних технологій – ДИСКУСІЯ З ЕЛЕМЕНТАМИ АНАЛІЗУ.

     

    Компетентності. Проведені заняття зі студентами повинні сформувати в них систему знань, вмінь та навичок. Зокрема, опанувавши курс вони повинні: знати:

  527. суть інтервенціоністської аграрної політики;
  528. європейська модель сільського господарства;
  529. суть структурної політики в галузі рибальства.
  530. уміти:

  531. аналізувати механізми та інструменти підтримки виробництва аграрної продукції.
  532. аналізувати механізми та інструменти регулювання рибальства.
  533. План:

  534. Причини та наслідки «особливого підходу» до сільського господарства.
  535. Організація спільного аграрного ринку в ЄС.
  536. Управління та фінансування САП.
  537. Спільна політика ЄС щодо рибальства.
  538. Механізми та інструменти регулювання вилову риби.
  539. Інформаційно-методичне забезпечення для дискусії з елементами аналізу:

  540. Питання для обговорення з «Європейська економічна політика. Практикум: навч. посібник. Є 24» / [В. І. Чужиков, Є. Г. Панченко, А. А. Грищенко та ін.]; за заг. редакцією В. І. Чужикова – К.:КНЕУ, 2010 – С. 85.
  541. Проблемні питання – С. 96.
  542. Тестові запитання – С. 117.
  543.  

     

     

    ЗАНЯТТЯ 13

    Тема 12. Політика захисту прав громадян

     

    Вид інноваційних технологій – ДИСКУСІЯ З ЕЛЕМЕНТАМИ АНАЛІЗУ міні-лекція.

     

    Компетентності. Проведені заняття зі студентами повинні сформувати в них систему знань, вмінь та навичок. Зокрема, опанувавши курс вони повинні:

    знати:

  544. особливості громадянства в ЄС;
  545. спільну політику ЄС в сфері інформації;
  546. спільну політику щодо захисту прав споживачів.
  547.  

    План:

  548. Громадянство ЄС. Захист прав громадян Європейського Союзу.
  549. Інформаційна та культурна політика ЄС.
  550. Захист прав споживачів.
  551.  

    Інформаційно-методичне забезпечення для дискусії з елементами аналізу:

  552. Питання для обговорення з «Європейська інтеграційна політика. Практикум: навч. посібник. Є 24» / [В. І. Чужиков, Є. Г. Панченко, А. А. Грищенко та ін.]; за заг. редакцією В. І. Чужикова – К.:КНЕУ, 2010 – С. 135.
  553. Проблемні питання – С. 138.
  554. Тестові запитання – С. 143.
  555.  

    ЗАНЯТТЯ 14

    Тема 13. Зовнішні політики ЄС.

     

    Вид інноваційних технологій – СЕМІНАР-РОЗГОРНУТА БЕСІДА.

     

    Компетентності. Проведені заняття зі студентами повинні сформувати в них систему знань, вмінь та навичок. Зокрема, опанувавши курс вони повинні: знати:

  556. суть та основні інструменти реалізації торговельної політики;
  557. спільні правила щодо імпорту;
  558. політику допомоги з розвитку в ЄС.
  559. План:

  560. Інструменти та механізми реалізації торговельної політики ЄС.
  561. Спільні домовленості щодо експорту. Позиції ЄС в ГАТТ/СОТ.
  562. Суть та основні напрямки політики допомоги розвитку.
  563. Особливості зовнішніх відносин Європейського Союзу.
  564.  

    Інформаційно-методичне забезпечення для розгорнутої бесіди:

  565. Питання для обговорення з «Європейська економічна політика. Практикум: навч. посібник. Є 24» / [В. І. Чужиков, Є. Г. Панченко, А. А. Грищенко та ін.]; за заг. редакцією В. І. Чужикова – К.:КНЕУ, 2010 – С. 149.
  566. Проблемні питання – С. 157.
  567. Тестові запитання – С. 161.
  568.  

    ЗАНЯТТЯ 15

    Тема 14. Стратегія зближення України з ЄС

     

    Вид інноваційних технологій – ДИСКУСІЯ З ЕЛЕМЕНТАМИ АНАЛІЗУ.

     

    Компетентності. Проведені заняття зі студентами повинні сформувати в них систему знань, вмінь та навичок. Зокрема, опанувавши курс вони повинні:

    розуміти:

  569. стратегію зближення України з Європейським Союзом;
  570. інституційне забезпечення процесу інтеграції України до ЄС;
  571. етапи реалізації європейських стратегій України.
  572. уміти:

  573. визначати національні економічні інтереси в процесі економічної інтеграції.
  574. План:

  575. Правова та договірна основа економічних відносин України з ЄС.
  576. Місце та роль України в спільному європейському економічному просторі.
  577. Стратегія зближення України з ЄС.
  578.  

    Інформаційно-методичне забезпечення для дискусії з елементами аналізу:

  579. Питання для обговорення з «Європейська економічна політика. Практикум: навч. посібник. Є 24» / [В. І. Чужиков, Є. Г. Панченко, А. А. Грищенко та ін.]; за заг. редакцією В. І. Чужикова – К.:КНЕУ, 2010 – С. 172.
  580. Проблемні питання – С. 176.
  581. Тестові запитання – С. 181.
  582.  

     

    5. САМОСТІЙНА РОБОТА СТУДЕНТІВ

     

    На додаток до основного матеріалу, що викладається на лекціях, цілий ряд питань виноситься на самостійне опрацювання. Предметом самостійної роботи студентів визначені такі питання програми курсу «Європейська інтеграційна політика»:

     

     

     

    Тема 1. Еволюція інтеграційної моделі

     

  583. Концепції «пристосування» в Європейському Союзі.
  584. Основні митні документи ЄС: TIR, ATA.
  585. Поняття торговельної марки Спільноти.
  586. Державні контракти в ЄС.
  587. Права та функції Європейського Центрального банку.
  588. Основні напрями валютної конвергенції ЄС.
  589.  

    Тема 2. Консолідований бюджет ЄС

     

  590. Процедура ухвалення бюджету.
  591. Структурні фонди та їх роль в реалізації спільних політик.
  592. Основні функції Фонду Згуртування.
  593. Особливості витрат «до розширення» та «після розширення».
  594.  

    Тема 3. Горизонтальні політики ЄС. Політика регіонального розвитку

     

  595. Трансформація цілей європейської структурної політики.
  596. Європейські ініціативи та механізм фінансування окремих проектів.
  597. Здійснення заходів на підтримку розвитку. Ініціативи ЄС «Інтеррег», «Лідер», «Еквал», «Урбан».
  598. Система контролю і запобігання фінансовим зловживанням в ЄС.
  599. Роль та значення фонду Згуртування ЄС. Проекти ЄС.
  600.  

    Тема 4. Політика соціального розвитку

     

  601. Поняття «мінімальні соціальні стандарти».
  602. Спільні заходи щодо поліпшення умов життя та праці.
  603. Освітні та тренінгові програми.
  604. Спільні заходи щодо поліпшення умов життя та праці.
  605. Охорона громадського здоров’я.
  606.  

    Тема 5. Конкурентна політика.

     

  607. Європейська мережа з питань конкуренції.
  608. Угода меншої важливості (de minimus).
  609. Процедури контролю за злиттям (поглинанням).
  610. Секторальна допомога в ЄС.
  611. Гармонізація європейського та національного конкурентного права.
  612.  

     

     

    Тема 6. Податкова політика

     

  613. Усунення фіскальних кордонів в ЄС.
  614.  Еволюція податку на додану вартість.
  615. Еволюція податку на додану вартість в ЄС.
  616. Акцизний збір в ЄС та інші види непрямих податків в ЄС, гармонізація прямого оподаткування.
  617. Боротьба з ухилянням від податків.
  618.  

    Тема 7. Секторальні політики Європейського Союзу.

  619. Промислова політика
  620. Європейська хартія малих підприємств (2000).
  621. Тема 8. Технологічна політика.

  622. Рамкові угоди в науково-дослідницькій сфері
  623. Дослідницькі центри ЄС.
  624. Ядерні дослідження в ЄС.
  625. Стратегія «Європа - 2020» .
  626.  

    Тема 9. Енергетична політика.

  627. Програми диверсифікації енергопостачання.
  628. Модернізація енергетичного сектору в країнах ЦСЄ.
  629. Програми диверсифікації енергопостачання «ALTEBER II», «Synergy», «CARNOT», «SAVE», «ALTENER».
  630. Роль та значення програм «ФАРЕ», «Тасіс» для модернізації енергетичного сектору в країнах ЦСЄ.
  631.  

    Тема 10. Транспортна політика.

  632. Транс’європейські мережі.
  633. Безпека транспорту.
  634. Транспортна інфраструктура в ЄС.
  635. Організація та внутрішня структура транспортного ринку ЄС.
  636.  

    Тема 11. САП. Політика щодо рибальства.

  637. Пряма допомога сільському господарству.
  638. Особливості коінтеграції країн ЦСЄ до аграрного ринку ЄС.
  639. Розподіл квот на вилов риби в ЄС.
  640. Система підтримки цін на аграрну продукцію.
  641.  

     

     

    Тема 12. Політика захисту прав громадян

  642. Хартія основних прав громадян (1999).
  643. Інформаційні ресурси Євросоюзу.
  644. Експорт культурних витворів.
  645. Регулятивні рамки громадського телебачення в ЄС.
  646. Засоби реалізації культурної політики.
  647. Система швидкого обміну інформацією (РАПЕКС).
  648.  

    Тема 13. Зовнішні політики ЄС.

  649. Сфера компетенцій у торговій політиці ЄС.
  650. Антидемпінгове мито. Субсидії. Компенсаційне мито.
  651. TRIPS та TRIMS.
  652. Цілі та інструменти політики розвитку.
  653. Стратегії підтримки країн.
  654. Поняття європейського партнерства.
  655.  

    Тема 14. Стратегія зближення України з ЄС

  656. Поняття спільного європейського економічного простору.
  657. Структура та основні напрямки реалізації концепції «Ширша Європа – сусідство» (2003).
  658. Спільні з ЄС єврорегіони.
  659. Диверсифікація співробітництва України з ЄС. ЗВТ+
  660.  

     

    6. ПОТОЧНИЙ І ПІДСУМКОВИЙ КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ:

     

    6.1. Очна форма навчання:

    6.1.1. КАРТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ

    з дисципліни «Європейська інтеграційна політика»

    для студентів спеціальності 8.03050301 «Міжнародна економіка»

    № семінар­ського (практичного) заняття

    Форма самостійної роботи студента

    Види семінарських (практичних, лабораторних) занять

    Максимальна

    кількість балів

    1

    Попередня підготовка з визначених питань

    Семінар-розгорнута бесіда

    2

    Попередня підготовка з визначених питань

    Семінар-розгорнута бесіда

    8

    3

    Опрацювання теоретичних основ прослуханого лекційного матеріалу

    Дискусія з елементами аналізу

    ­–

    4

    Опрацювання теоретичних основ прослуханого лекційного матеріалу

    Дискусія з елементами аналізу

    8

    5

    Опрацювання теоретичних основ прослуханого лекційного матеріалу

    Дискусія з елементами аналізу

    6

    Відпрацювання виконання конкретних ситуацій

    Міні-кейс

    8

    7

    Опрацювання теоретичних основ прослуханого лекційного матеріалу

    Дискусія з елементами аналізу

    8

    Відпрацювання виконання конкретних ситуацій

    Міні-кейс

    8

    9

    Опрацювання теоретичних основ прослуханого лекційного матеріалу

    Дискусія з елементами аналізу

    8

    10

    Опрацювання теоретичних основ прослуханого лекційного матеріалу

    Дискусія з елементами аналізу

    4

    11

    Попередня підготовка з визначених питань

    Семінар-розгорнута бесіда

    8

    12

    Опрацювання теоретичних основ прослуханого лекційного матеріалу

    Дискусія з елементами аналізу

    ­–

    13

    Опрацювання теоретичних основ прослуханого лекційного матеріалу

    Дискусія з елементами аналізу

    14

    Попередня підготовка з визначених питань

    Семінар-розгорнута бесіда

    8

    15

    Опрацювання теоретичних основ прослуханого лекційного матеріалу, написання модульної роботи

    Дискусія з елементами аналізу

    Усього балів за роботу на семінарських (практичних, лабораторних) занять

    60

    За виконання модульних (контрольних) завдань

    Модуль

    Написання модульної контрольної роботи

    10

    Усього балів за модульний контроль

    10

    За виконання індивідуальних завдань

    Види індивідуальних завдань (упродовж семестру)

    1. Формування аналітичних звітів за заданою тематикою (обов’язкове)

    20

    2. Написання реферату (есе) за заданою тематикою (вибіркове)

    10

    3. Критичний аналітичний огляд наукових публікацій (вибіркове)

    10

    4. Участь у наукових конференціях, круглих столах, симпозіумах тощо; написання та подання до друку тез конференцій, статей, монографій, брошур та інших видів наукових робіт (вибіркове)

    10

    Усього балів за виконання індивідуальних завдань

    30

    Разом балів за  СРС

    100

     

    6.1.2. Порядок поточного і підсумкового оцінювання знань з дисципліни «Європейська інтеграційна  політика»

    1. ОБ'ЄКТОМ ОЦІНЮВАННЯ ПОТОЧНОГО КОНТРОЛЮ знань студентів денної форми навчання  є: систематичність та активність роботи протягом семестру над вивченням програмного матеріалу дисципліни; рівень виконання модульних завдань, а також індивідуальних завдань для самостійного опрацювання.

    1.1. Систематичність та активність роботи студента протягом семестру оцінюється з врахуванням активності та рівня знань студентів при обговоренні питань семінарських занять.

    Для денної форми навчання максимальна кількість балів за роботу на практичних заняттях складає 60 балів. Згідно робочої навчальної програми для практичних занять відведено 30 акад. год.. На написання поточного модульного контролю відведено 1 год. Максимально можлива оцінка кожного заняття складає 4 або 8 балыв. При цьому шкала оцінювання виглядає таким чином:

  661. відмінному рівню (8 балів з 8; 4 бали з 4) відповідає виявлення всебічного системного і глибокого знання програмного матеріалу, засвоєння основної і додаткової літератури; чітке володіння понятійним апаратом, методами, методиками та інструментами, передбаченими програмою дисципліни; вміння використовувати їх для вирішення як типових, так і нетипових практичних ситуацій; виявлення творчих здібностей в розумінні, викладі і використанні навчально-програмного матеріалу; обов’язковою є участь у експрес-опитуванні та активному методі підчас практичних занять;
  662. доброму рівню (6,7 балів з 8; 3 бали з 4) відповідає виявлення системного знання програмного матеріалу, засвоєння основної літератури; володіння понятійним апаратом, методами, методиками та інструментами, передбаченими програмою дисципліни; вміння використовувати їх для вирішення типових, практичних ситуацій, допускаючи окремі незначні помилки; обов’язковою є участь або в експрес-опитуванні, або в активному методі підчас практичних занять;
  663. задовільному рівню (4,5 балів з 8; 2 бали з 4) відповідає виявлення знання основних положень програмного матеріалу; володіння окремими поняттями, методиками та інструментами, допускаючи при їх використанні незначні помилки; участь в експрес-опитуванні, або активному методі підчас практичних занять.
  664. незадовільному рівню (0-3 бали з 8; 0-1 бал з 4) відповідає виявлення значних прогалин в знаннях основного програмного матеріалу; володіння окремими поняттями, методиками та інструментами, допускаючи при їх використанні принципові помилки; відмова від участі в експрес-опитуванні, або активному методі підчас практичних занять.
  665. Вказані бали студент отримує за відповіді та доповнення відповідей на семінарських заняттях, розв’язування проблемних та ситуативних завдань, презентації, доповіді, та участь в інших активних методах, відображених в карті СРС.

    Дані про отримані студентами оцінки на практичних заняттях заносяться до академічного журналу групи (під час заняття) та до електронного журналу (не пізніше, ніж протягом семи днів з дат проведення практичного заняття).

     

    1.2. Модульні завдання, які входять до загального порядку оцінювання поточної успішності студента, складаються з виконання тестових вправ, що охоплюють основні види європейських політик.

    В курсі «Європейська інтеграційна політика» передбачається виконання одного модульного тесту, що включає 40 питань. Оцінка завдань визначається на основі розроблених кафедрою критеріїв і становить 10 балів із 100 балів, якими оцінюється вся робота, що була винесена на поточний контроль.

    Для оцінювання відповідей студента на завдання модульного контролю застосовується методика переведення кількості відповідей у десятибальну шкалу.

    Тести включають питання всіх десяти тем курсу і передбачають контроль рівня набутих знань з основних напрямів розвитку ЄС.

     

    1.3. Індивідуальні завдання для самостійного опрацювання дозволяють набрати: 30 балів із 100 для студентів денної форми навчання.

    Для цього пропонується альтернативний вибір з кількох видів наукової роботи:

     

    1.3.1. Обов’язковим видом індивідуального завдання є формування студентами аналітичних звітів (з побудовою діаграм, графіків, таблиць тощо) за заданою тематикою, яка обирається студентами з основного джерела: Європейська економічна політика. Практикум: навч. посібник. / За заг. редакцією В. І. Чужикова – К.:КНЕУ, 2010. Аналітичний звіт оцінюється під час ІКР і дозволяє отримати максимально 20 балів.

    Аналітичний звіт виконується студентами за тематикою, затвердженою у викладача. Тема аналітичного звіту не повинна повторюватися у студентів однієї групи.

    Виконання завдання аналітичного характеру потребує використання інформаційно-довідкових матеріалів:

  666. аналітичних звітів міжнародних організацій таких, як Євростат, Euromonitor, Datamonitor, Global 500, індексу транснаціоналізації UNCTAD, рейтингу ділової конкурентоспроможності Всесвітнього економічного форуму (BCI),  різноманітних кредитних, інвестиційних рейтингів тощо;
  667. статей та монографій загальновідомих західних і вітчизняних науковців, у яких аналізуються сутність та основні складові обраної проблематики, тенденції та механізми розвитку об’єктів дослідження;
  668. статистичних даних авторитетних дослідницьких центрів та міжнародних статистичних баз даних: інформаційної бази СБ, Heritage Foundation, Центру міжнародної конкурентоспроможності, Міжнародного інституту розвитку менеджменту та ін.
  669. Студент повинен проаналізувати дані з інформаційно-довідкових матеріалів в динаміці не менше ніж за 3-5 років за допомогою статистичних показників, серед яких повинні бути абсолютні, відносні (темп росту, приросту, індекси), середні величини, показники варіації тощо. На підставі аналізу статистичних даних студент повинен виявити тенденції і встановити їх причини. Результати досліджень повинні бути представлені у вигляді нових таблиць, діаграм, графіків, що є обов’язковою вимогою до виконання завдання. Висновки, зроблені за результатами дослідження, повинні супроводжуватися посиланнями на таблиці, на підставі яких вони здійснені. Обсяг роботи з виконання завдань аналітичного характеру складає 10-15 сторінок (без врахування додатків з базовими статистичними даними).

    Оцінювання виконання студентами аналітичного звіту здійснюється за системою критеріїв:

    Критерії

    Максимальна кількість балів

    Дотримання вимог до оформлення завдання

    2

    Адекватність виявлених тенденцій статистичним даним

    4

    Повнота розкриття теми дослідження (змістовність аналізу) 

    4

    Повнота використання статистичного та аналітичного інструментарію

    6

    Обґрунтованість зроблених висновків

    4

    Всього

    20

     

    1.3.2. Вибіркові завдання для самостійного опрацювання передбачають підготовку реферату (есе). Дана робота оцінюється за шкалою 0; 6;8; 10 балів.

    Написання (реферату) есе передбачає здійснення таких видів роботи:

  670. пошук, підбір та огляд літератури за заданою тематикою;
  671. використання Інтернет-ресурсів щодо підбору статистичних даних (сайти Євростату, Європейської Комісії, Держкомстату тощо).
  672. формулювання висновків та рекомендацій.
  673. Творчим розвитком підготовленого есе може бути наукова стаття, яка рекомендується керівником магістерської програми до друку у фахових наукових збірниках. Тематика есе наведена нижче. Тема реферату обирається за першою буковою прізвища:

    А – Порівняльний аналіз сучасних теорій європейської інтеграції.

    А – Особливості еволюції Європейського Союзу.

    Б – Суть та основні напрями розвитку Митного Союзу.

    Б – Суть та основні напрями розвитку Спільного ринку.

    В – Особливості створення Економічного і монетарного союзу.

    Г – Наслідки виконання фінансових перспектив 2007-2013 р.р.

    Д – Конкурентний рейтинг ЄС в глобальній економіці.

    Е – Критерії валютної конвергенції в ЄС.

    Ж – Особливості «спільного доробку» ЄС та механізми його імплементації.

    З – Еволюція бюджетної політики ЄС.

    І, Ї – Витрати ЄС на розширення: суть, принципи та напрямки фінансування країн-аплікантів.

    К – Біотехнологічна політика ЄС.

    К – Політика ЄС в галузі рибальства.

    Л – Особливості фіскального нейтралітету в ЄС.

    М – Формування транспортних мереж в ЄС.

    М – Особливості регулювання транспортного ринку в ЄС.

    М – Роль та значення для України європейського дослідницького простору.

    Н – Інструменти реалізації технологічної політики ЄС.

    Н – Преференційні режими в ЄС.

    Н – Модернізація САП в 2014-2020 р.р.

    О – Уніфікація та стандартизація фінансових ринків в ЄС.

    П – Особливості інформаційної політики в ЄС.

    П – Основні напрямки формування Спільного європейського економічного простору.

    Р – Розвиток конкурентної політики в ЄС.

    С – Особливості соціальної політики в ЄС.

    С – Інструменти та механізми реалізації політики ЄС в галузі охорони довкілля.

    Т – Основні напрями діяльності Фонду Згуртування.

    У – Особливості стратегії розширення ЄС.

    Ф – Розвиток малого та середнього бізнесу в ЄС.

    Х – Єврорегіональні ініціативи ЄС.

    Ц – Інструменти реалізації торговельної політики ЄС.

    Ч – Основні напрями діяльності структурних фондів ЄС.

    Ш – Досвід держав ЦСЄ (країна на вибір) щодо коінтеграції в ЄС.

    Щ – Стратегія зближення України з ЄС.

    Ю – Структурна політика Європейського Союзу.

    Я – Особливості конвергенції країн-аплікантів з ЄС (на прикладі однієї з держав-кандидатів на вступ).

    Кількість балів за написанням реферату (есе) визначається за наступними критеріями:

  674. 10 балів – вичерпний реферат, до якого не має суттєвих зауважень, оскільки його структура, зміст і обсяг повністю відповідає обраній темі;
  675. 8 балів – якісний реферат, структура і зміст якого в цілому відповідає обраній темі, однак у ньому наявні неістотні прогалини;
  676. 6 балів – позитивний реферат, у якому викладено лише частина питань теми із неістотними помилками;
  677. 0 балів – реферат, у якому правильно викладені лише окремі питання теми, а текст містить численні помилки суттєвого та технічного характеру.
  678.  

    1.3.3. Альтернативним видом вибіркового самостійного завдання є пошук та огляд літературних джерел за заданою тематикою, яка пропонується студентом та погоджується з викладачем. Оцінка цього виду роботи здійснюється час ІКР і дозволяє  отримати максимально 10 балів.

    Пошук, підбір та огляд літературних джерел за заданою тематикою виконується за обраною студентом тематикою. Інформаційну базу для виконання цього завдання становлять аналітичні та статистичні матеріали, почерпнуті з довідкової, монографічної, навчальної літератури, видань науково-дослідних інститутів, центрів, служб, агенцій, Інтернет-мережі.

    Кількість використаних публікацій повинна бути не меншою 15. Метою критичного огляду наукових публікацій є аналіз і оцінка підходів науковців до розгляду і вирішення певної проблеми за темою дослідження. Обсяг дослідження  складає 7-10 сторінок. Оцінювання якості підготовлених матеріалів здійснюється за системою критеріїв:

     

     

     

    Критерії

    Максимальна кількість балів

    Достатня кількість використаних наукових публікацій

    2

    Повнота розкриття теми дослідження (змістовність аналізу) 

    4

    Наявність власних узагальнень за результатами аналізу наукових публікацій

    4

    Всього

    10

     

    1.3.4. Студенти, які беруть активну участь у роботі студентського наукового товариства факультету МЕіМ, представляють свої наукові роботи на конференціях, круглих столах, симпозіумах та конкурсах, готують та подають до друку наукові статті, брошури, монографії та інші види наукових робіт отримують 10 балів за умови якісної підготовки відповідних наукових доповідей та публікацій.

     

    2. ПІДСУМКОВЕ ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ полягає у підсумовуванні оцінок за окремими видами самостійної роботи від 0 до 20 балів за кожним з них та їх конвертації у чотирьохбальну та європейську систему згідно затверджених вимог.

    Підсумкове оцінювання здійснюється за 100-бальною системою з наступним переведенням у традиційну 4-бальну систему (оцінка незадовільно" менше 60 балів; оцінка "задовільно" 60-69 балів; оцінка "добре" 70-89 балів; оцінка "відмінно" 90-100 балів) та систему оцінювання за шкалою ECTS.

    Переведення 100-бальної шкали оцінювання в 4-и бальну та шкалу за системою ECTS здійснюється в такому порядку

    Оцінка ECTS

    Оцінка за шкалою КНЕУ

    Оцінка за 4-бальною шкалою

    А

    90-100

    5 (відмінно)

    В

    80-89

    4 (добре)

    С

    70-79

    D

    66-69

    3 (задовільно)

    Е

    60-65

    FX

    21-59

    2 (незадовільно) з можливістю повторного складання

    F

    0-20

    2 (незадовільно) з обов’язковим повторним вивчення дисципліни

     

     

     

    7. РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

    Основна

  679. Практикум з проведення тренінгів з європейської інтеграції [Текст] = Practical guide on conducting trainings in European integration studies : тренінг "Підготовка фахівців з європейської інтеграції" за програмою "Lifelong Learning" / [В. І. Чужиков, В. О. Токар, В. Г. Чужикова та ін.] ; за ред. В. І. Чужикова ; ДВНЗ "Київ. нац. екон. ун-т ім. Вадима Гетьмана". - Київ : КНЕУ, 2014. - 218 с.
  680. Практикум  з  проведення  тренінгів  з  європейської  інтеграції. Тренінг «Інноваційно-інвестиційний розвиток ЄС» / [В. Чужиков, В. Токар, О. Федірко та ін.] ; за ред. В. І. Чужикова. — К. : КНЕУ, 2015. — 232 с.
  681. Практикум  з  проведення  тренінгів  з  європейської  інтеграції (Тренінг «Занурення в ЄС: тренінг для шкільних вчителів») / за ред.. В.І. Чужикова, Н.М. Чепурної. – Черкаси: Видавець Чабаненко Ю., 2015. – 248 с.
  682. Європейська інтеграційна політика: навч. Посіб. / [В.І. Чужиков, Д.О. Ільницький, О.А. Федірко]; за аг. Ред.. д-ра екон. Наук, проф. В.І. Чужикова. – К.: КНЕУ, 2010. ­– 451 с.
  683. Європейська економічна політика. Практикум: навч. посіб. / Є 24 [В.І. Чужиков, Є.Г. Панченко, А.А. Грищенко, О.А. Федірко та ін..]; за заг. ред. В.І. Чужикова. – К.: КНЕУ, 2010. ­– 214 с.
  684. Экономика  Европейского Союза : учебник / коллектив авторов ; под. ред. Р.К. Щенина. — М. : КНОРУС, 2012. — 560 с.
  685. Европейская интеграция: учебник / под ред. О. В. Буториной. ­­­­­–­­ М.: Издательский дом «Деловая литература», 2011. – 720 с.
  686. Європейська інтеграція (збірник кейсів) / За заг. Ред. В.І. Чужикова. ­– К.: КНЕУ, 2009. – 203 с.
  687. Мусис Н. Усе про спільні політики Європейського Союзу. Пер. з англ. – К.: КІС, 2005.
  688. Шифф М. Региональная интеграция и развитие. – М.: Весь мир, 2005.
  689. Чужиков В.І., Панченко Є.Г. та ін. Технологічна модернізація в європейській економіці / За наук. ред. В.І.Чужикова. – К.:КНЕУ, 2013. – 266 с.
  690. Chuzhykov V., Lukianenko D., Wozhniak M.G. Convergence and Divergence in Europe: Polish and Ukrainian Cases. –K.: KNEU, 2013
  691. Додаткова

  692. Антюшева Н. Шведская модель Европейского Союза: концепции и практика // МЭ и МО. – 2000. - № 6. – С. 33.
  693.     Бест М. Новая конкуренция. Институты промышленного развития. – М.: ТЕИС, 2002. – 356 с.
  694.     Брюмер К. Система поддержки предприятий малого и среднего бизнеса в   Германии // Пробл. теории и практ. упр. – 2002. - № 2. – С. 58-63.
  695.     Губені Ю. Розвиток і адаптація аграрної політики Чеської Республіки до інтеграційних вимог Європейського Союзу // Економіка України. – 2002. - № 7. – С. 78-82.
  696.    Европейский Союз в цифрах: население и ВВП стран-членов ЕС // Журн. европ. экон. – 2003. – Т. 2. - № 4. – С. 549-556.
  697.     Иорданская Э. Расширение ЕС на восток: позиции Германии // МЭ и МО. – 2002. - № 2. – с. 67-74.
  698.    Кузнецов А. Германский капитал за рубежом // МЭ и МО. – 2003. - № 10. – С. 32-41.
  699.    Макроструктурні зміни в Польщі під час ринкової трансформації // Нац.  безпека і оборона. – 2003. - № 4. – С. 42-64.
  700.    Онищенко О. Нові форми господарювання та їх результативність у   сільськогосподарському виробництві Словаччини // Економіка України. – 2002. № 1. – С. 60-65.
  701.    Островская Е. Экономика малых стран Западной Европы: роль эволюции  производителя // МЭ и МО. – 2003. - № 10. – С. 21-31.
  702.    Паньков В. Общеевропейское экономическое пространство возможности и перспективы // МЭ и МО. – 2003. - № 3. – С. 24-30.
  703.    Политика хозяйственного порядка в Германии. – М.: Экономика, 2002. – 271 с.
  704.    Розширення Європейського Союзу: вплив на відносини України з центральноєвропейськими сусідами. – К.: East-West Institute, - 2004.  – 358 p.
  705.    Тимченко О. Особливості ринкової трансформації в Естонській республіці // Економіка України. – 2002. - № 9. – С. 78-83.
  706.    Трофимова О. Франция: новое в помощи развитию // МЭ и МО. – 2003. - № 9. –  С. 40-47.
  707.    Хесин Е. Великобритания: снижение темпов экономического роста // МЭ и МО. – 1999. - № 8. – С. 96-98.
  708.    Чужиков В. Регіональна диверсифікація виробництва // Економіка України. – 2002. - № 9. – С. 4-11.
  709.    Чужиков В. Чеська модель регіонального розвитку // Економіка України. – 2004. - № 7. – С. 72-78.
  710.    Чужиков В., Чужикова В. Розширений Європейський Союз // Географія та основи економіки в школі. – 2004. – № 5. – С. 40-43.
  711.    Чужиков В., Чужикова В. Розширений ЄС в цифрах і фактах // Географія та основи економіки в школі. – 2005. - № 1. – С. 46-49.
  712.    Чужиков В.І. Глобальна регіоналістична: історія та сучасна методологія. – К.: КНЕУ, 2008. – 272.
  713.    Чужиков В., Ільницький Д., Федірко О. Трансформаційні  зміни в промисловій структурі ЄС // Економіка України. – 2006. - № 6. – С.85-93.
  714.  Чужиков В.І., Лук’яненко О.Д. Кластерна політика Європейського Союзу // Економіка України. – 2013.– №2.– С.53-64.
  715.  Чужиков В.І. Транспортна політика ЄС: соціальний аспект // Україна: аспекти праці. – 2010. – №1.– С.43-47.
  716.  Хмара М.П. Розвиток висотехнологічних кластерів в Європейському Союзі / М.П. Хмара // Теорії мікро-макроекономіки. – 2008. – Вип. 30. – С.151-154.
  717.    Экономичское положение и внешняя торговля Чешской Республики. – БИКИ. – 2003. - № 121. – с. 5-9.
  718.    Barry F. Enlargement and the EU Periphery: Introduction // World Economy. – 2004. - № 27 (6). – p. 753-760.
  719.    Grabbe H. The constellations of Europe. New enlargement will transform the EU. – London: Centre for European Reform, 2004. – 83 p.
  720.    The Statesman’s Yearbook. The politics, cultures and economies of the world / Ed. by Barry Turrer. 2004. – London – New York: Palgrave Macmillan, 2004. – 207 p.
  721.    Brouwer F., Straaten J. Nature and Agriculture in the European Union. New Perspectives on Politicies and Shape the European Countryside. – Cheltenham: Edward Elgar, 2002. – 299 p.
  722.    Lavdas K., Mendrinou M. Politics, Subsidies and Competition. The New Politics of State Intervention in the European Union. – Cheltenham: Edward Elgar, 1999. – 190 p.
  723.    The New Knowledge Economy in Europe. A strategy for International Competitiveness and Social Cohesion / Ed. by M.Rodrigues. – Cheltenham: Edward Elgar, 2002. – 337 p.
  724.    Barnes N., Heady Chr., Millar J. Poverty and Social Exclusion in Europe. - Cheltenham: Edward Elgar, 2002. – 164 p.
  725.    Vaughan-Whitehead D. EU Enlargement versus Social Europe? - Cheltenham: Edward Elgar, 2003. – 567 p.
  726.    Implementing European Environmental Police / Ed. by M.Glachant. – Cheltenham: Edward Elgar, 2001. – 203 p.
  727.    Fiscal Federalism and European Economic Integration / Ed. by Mark Baimbridge and Philip Whyman. – London: Routladge, 2004. – 200 p.
  728.    The Institutions of the European Union / Ed. by J.Peterson, M.Shackleton. – Oxford: University Press, 2002. – 403 p.
  729.    Svendsen G. The Political Economy of the European Union. - Cheltenham: Edward Elgar, 2003. – 195 p.
  730.  
  731. Центри бізнесу та інновацій в ЄС.
  732. Інформаційна індустрія в ЄС.
  733. Заходи стимулювання науково-дослідної роботи.

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені ВАДИМА ГЕТЬМАНА»

Факультет міжнародної економіки і менеджменту

 

Кафедра європейської інтеграції

 

ЗАТВЕРДЖУЮ:

Проректор з науково-

педагогічної роботи ____________ А.М. Колот

 

«___» ___________ 20__ р.

 

 

 

НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ

до вивчення науки

«Європейський бізнес»

 

магістерської програми

«8M01-Європейська інтеграція»

 

освітній ступінь магістр

галузь знань «05-Соціальні та поведінкові науки»

спеціальність «051-Економіка»

спеціалізація* (освітня програма) «Міжнародна економіка»

 

 

 

 

ПОГОДЖЕНО:

Завідувач кафедри _______________________

 

 

Начальник навчально-

методичного відділу ______________Т.В. Гуть

 

 

Київ 2016

 

ЗМІСТ

 

1. Вступ.

2. Тематичний план науки (дисципліни).

3. Зміст науки (дисципліни) за темами.

4. Плани занять:

4.1. Плани лекцій.

4.2. Плани семінарських (практичних, лабораторних) занять очної форми навчання.

5. Самостійна робота студентів.

6. Поточний і підсумковий контроль знань:

6.1. Очна форма навчання:

- Карта самостійної роботи студента.

- Порядок поточного і підсумкового оцінювання знань з науки (дисципліни).

7. Рекомендована література (основна і додаткова).

 

 

 

 

1. ВСТУП

 

Дисципліна “Європейський бізнес” є однією з дисциплін за вибором навчального закладу для підготовки магістрів програми “Європейська інтеграція”. Уперше в Україні цей курс було запроваджено кафедрою міжнародного менеджменту Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана у 2006 році. З 1 вересня 2010 року дисципліна викладається на кафедрі  європейської інтеграції.

Актуальність проблем європейського бізнесу пов’язана із розширенням співробітництва між європейськими та українськими комп аніями в процесі якого вітчизняний управлінський персонал, зокрема випускники вищих навчальних закладів України, повинні враховувати різноманітні особливості своїх європейських партнерів. Не менш важливими є опанування студентами та фахівцями практиками величезного досвіду господарської діяльності компаній країн-членів ЄС та його ефективного використання в практиці управління українськими підприємствами. У процесі ділового співробітництва європейських та українських компаній все зростаючого значення набуває врахування особливостей ділової культури країн-членів ЄС, в яких розташовані штаб-квартири європейських партнерів чи їх філії, дочірні підприємства і т. і. І нарешті, вельми корисним для українських ділових кіл та студентів є знання перспектив розвитку європейського бізнесу, який перебуває на вищому рівні ефективності та міжнародної конкурентоспроможності, захисту інтересів акціонерів і третіх осіб. Тому досвід розв’язання європейським бізнесом нових науково-технологічних проблем, зокрема розвитку атомної енергетики в контексті енергетичної безпеки, використання нанотехнологій у сільському господарстві та харчовій промисловості, створення і впровадження у лікарську практику нових фармацевтичних препаратів і т. і., вкрай важливо враховувати українському бізнесу у процесі розробки і реалізації своїх стратегічних планів.

 

Метою навчальної дисципліни є формування системи теоретичних знань, практичних навичок та компетенцій з організації ділових операцій та управління конкурентною поведінкою компанії в умовах сучасного середовища країн-членів Європейського Союзу.

 

Завдання навчальної дисципліни полягають у формуванні у студентів компетентності щодо:

  • розуміння особливостей європейського бізнесу та його ролі у розвитку Європейського Союзу в умовах глобалізації та регіональної інтеграції;
  • ідентифікації можливостей та обмежень малих та середніх підприємств у країнах – членах ЄС у виробництві товарів, наданні послуг, забезпеченні зайнятості та нарощуванні обсягів ВВП;
  • виявлення впливу різних елементів культури на ділові операції європейських підприємств;
  • аналізу питань тотального управління якістю на мікрорівні в основних галузях європейського бізнесу;
  • класифікації інструментів уніфікованого в межах ЄС управління конкурентною поведінкою суб’єктів підприємницької діяльності основних галузей європейської економіки;
  • характеристики процесу управління соціальною відповідальністю в компаніях, що здійснюють господарські операції в країнах-членах ЄС;
  • оцінки ефективності функціонування європейських підприємств основних галузей бізнесу;
  • систематизації методів регулювання основних ринків товарів та послуг Європейського Союзу;
  • визначення перспектив розвитку основних галузей європейського бізнесу в контексті нової парадигми глобального менеджменту.

 

Предметом дисципліни є ділові операції господарської діяльності, уніфіковані інструменти управління конкурентною поведінкою та тенденції розвитку компаній основних галузей бізнесу країн – членів Європейського Союзу.

 

Структурно-логічне місце дисципліни в навчальному процесі підготовки фахівців пов'язане із спеціалізацією студентів магістерської програми “Євпропейська інтеграція”. З одного боку, дисципліна “Європейскький бізнес” завершує формування системи знань і навичок щодо управління європейським підприємством як базової ланки економіки. Тому вона грунтується на таких дисциплінах, як “Економіка підприємства”, “Менеджмент”, “Маркетинг” і ін. З іншого боку, дисципліна “Європейський бізнес” пов’язана із дисциплінами міжнародного спрямування: “Міжнародна економіка”, “Міжнародний менеджмент”, “Управління міжнародною конкурентоспроможністю підприємства”, “Міжнародний маркетинг”, “Європейська інтеграція” і ін.

 

Після опанування курсу “Європейський бізнес” студент повинен знати:

  • визначення, класифікацію та методи створення суб’єктів підприємницької діяльності в країнах ЄС;
  • критерії віднесення підприємств до малого та середнього бізнесу в Європейському Союзі, та їх класифікацію;
  • базові принципи функціонування основних галузей економіки ЄС;
  • особливості корпоративних культур компаній різних країн-членів ЄС;
  • склад основних характеристик та показників фінансово-господарської діяльності європейських компаній різних галузей бізнесу країн-членів ЄС;
  • особливості ділових моделей компаній-лідерів основних галузей ЄС;
  • тенденції розвитку основних галузей європейського бізнесу в умовах поглиблення регіональної інтеграції;
  • напрями реструктуризації бізнесу на мікрорівні в основних галузях економіки ЄС;
  • форми та методи регулювання основних європейських ринків товарів та послуг у контексті горизонтальних та галузевих політик ЄС;
  • перспективи і проблеми розвитку провідних галузей європейського бізнесу в контексті глобалізації та поглиблення регіональної інтеграції.

 

У результаті опанування курсу студент має уміти:

  • досліджувати та ідентифікувати характер та динаміку фінансово-господарської діяльності європейських компаній;
  • розробити проект організаційної структури управління відкритим акціонерним товариством;
  • визначити зміст, структуру, характер та етапи реалізації спільних українсько-європейських ділових проектів;
  • визначати організаційну структуру та інвестиційні механізми розвитку компаній на європейських секторальних ринках; 
  • дати оцінку ефективності управлінських рішень в процесі дифузії корпоративних культур;
  • розрахувати та аналізувати індекс європейської конкурентоспроможності відповідних регіонів та галузей економіки ЄС;
  • проаналізувати стан справ у певній галузі економіки ЄС і виявити компанії-лідери;
  • виявити напрями посилення конкурентної позицій конкретної компанії на Європейському ринку;
  • виявити регулятивні пріоритети у формуванні системної підтримки малого і середнього бізнесу в ЄС.

 

Результатом опанування курсу «Європейський бізнес» є набуття студентами ряду професійних компетенцій:

  • аналіз факторів та індикаторів розвитку європейських компаній та європейських відділень ТНК;
  • аналіз та оцінка позицій європейських компаній та транснаціональних європейських корпорацій на глобальних ринках;
  • виявлення та оцінка специфіки ділових моделей компаній різних галузей бізнесу в Євросоюзі;
  • формування, розробка та запровадження стратегій розвитку транснаціональних корпорацій та європейських компаній в межах європейського економічного простору;
  • оптимізація моделей науково-технічного співробітництва транснаціональних європейських корпорацій та європейських компаній із структурами ЄС та партнерами різних галузей бізнесу;
  • організація оперативного управління та регулювання підприємством  на мікрорівні європейського бізнесу;
  • контроль параметрів міжнародної конкурентоспроможності продукції (послуг) європейських підприємств;
  • виявлення регулятивних пріоритетів у формуванні системної підтримки малого і середнього бізнесу в ЄС.

 

 

2. Тематичний план дисципліни

 

Назва теми

Кількість годин

Денна форма навчання

Л.

П.

ІКР

СРС

1.

Вступ. Загальна характеристика європейського бізнесу

2

4

4

2.

Аграрний бізнес та харчова індустрія

-

2

2

4

3.

Фармацевтична промисловість

-

2

2

4

4.

Енергетичний сектор

-

2

2

4

5.

Металургійний бізнес

-

2

2

4

6.

Автомобільний бізнес

-

2

2

4

7.

Авіабудівна галузь

-

2

2

4

8.

Оборонна індустрія

-

2

2

4

9.

Транспорт

-

2

2

4

10.

Туризм

-

2

2

4

11.

Фінансові послуги

-

2

2

4

12.

Ділові послуги

-

2

2

4

13.

Розвиток європейського бізнесу в умовах глобалізації та поглиблення регіональної інтеграції

-

4

2

6

 

Разом годин

2

30

24

64

 

 

3. ЗМІСТ ДИСЦИПЛІНИ ЗА ТЕМАМИ

 

Тема 1. Вступ. Загальна характеристика європейського бізнесу

 

Визначення і структура європейського бізнесу. Європейські транснаціональні корпорації. Європейські відділення зарубіжних корпорацій. Малий та середній бізнес в Європі. Галузева структура європейського бізнесу. Стандартна галузева класифікація Євростатуту. Сучасні тенденції розвитку європейського бізнесу. Європейська ділова політика.

Мікроекономічні ефекти від європейської інтеграції. Концепція мікроекономічних ефектів. Втрати і вигоди європейських фірм у процесі регіональної інтеграції. Регіоналізація діяльності європейських фірм на основі використання методики ДПР (діагностика, прогнозування, реагування). Вплив внутрієвропейської інтеграції на окремі галузі бізнесу. Усунення фізичних, технічних та фінансових бар’єрів інтернаціоналізації європейських компаній на регіональних ринках. Проблеми подолання фрагментарності європейського бізнесу. Особливості діяльності підприємств в умовах запровадження єдиної валюти євро.

Статут європейської компанії. Історичні аспекти створення статуту. Поняття європейської компанії. Регламенти та Директиви, що регулюють діяльність європейської компанії. Управління європейською компанією. Ліквідація, банкрутство та припинення платежів Європейської компанії.

Загальна характеристика малого та середнього бізнесу. Визначення малого та середнього бізнесу та його критерії. Класифікація фірм по Х. Фризевінкелю. Малий бізнес і підприємництво. Взаємодія малого і крупного бізнесу. Концепція Ч.Хенді про майбутнє крупних корпорацій і малого бізнесу. Преваги і недоліки малого бізнесу. Малий бізнес та етнічні меншини в Західній Європі. Тенденції розвитку малого і середнього бізнесу. Роль малого та середнього бізнесу у розвитку Європейського Союзу. Основні форми малих та середніх підприємств у Європейському Союзі.

Державна підтримка малого та середнього бізнесу в Європейському Союзі. Основні форми підтримки малого бізнесу: пільгові кредити, програми сприяння підприємництву, професійна підготовка працівників, консультативна допомога, державні замовлення і ін. Органи підтримки малого бізнесу на рівні ЄС, національному та місцевому рівнях. Регіональні особливості малого та середнього бізнесу в Європейському Союзі.

Суть ділової культури. Визначення загальної культури та її основні елементи. Рівні загальної культури. Ділова культура та її складові. Дослідження Г. Хофстеда та Ф. Тропенаарса. Європейські культурні кластери.

Загальні правила ділової поведінки. Зустрічі, привітання. Мова. Ділове харчування. Манери поведінки. Діловий одяг. Пунктуальність. Корпоративна культура та її кількісні виміри. Особливості поведінки жінок. Безпека і здоров’я.

Регіональні європейські особливості корпоративної культури. Скандинавська європейська культурна група. Великобританія. Латино-європейська культурна група. Близькосхідна культурна група. Нові члени ЄС.

 

Тема 2. Аграрний бізнес та харчова індустрія

 

Загальна характеристика європейського аграрного бізнесу. Особливості аграрного бізнесу. Глобалізація ринків та технологічні інновації. Роль аграрного бізнесу у розвитку європейської економіки та його структура. Регіональні особливості аграрного бізнесу. Ключові проблеми європейського аграрного бізнесу.

Структура європейського аграрного бізнесу. Фермерські господарства. Дуалізм фермерської структури. Показники зайнятості в аграрному секторі. Провідна роль сімейної зайнятості. Вплив розширення ЄС на аграрний бізнес. Особливості аграрного бізнесу в країнах-нових членах ЄС та його вплив на розвиток ЄС.

Ринкова поведінка в аграрному секторі. Динаміка попиту на сільськогосподарську продукцію. Ціноутворення на європейському аграрному ринку. Орієнтовні та інтервенційні ціни. Ринкова структура. Домінування малих фірм. Кооперація в аграрному секторі. Принципи підтримки аграрного ринку. Управління якістю сільськогосподарської продукції. Механізми прямої допомоги фермерам.

Функціонування аграрного бізнесу. Основні характеристики розвитку аграрного сектору ЄС. Регіональні особливості аграрного ринку ЄС. Основні індикатори європейського аграрного середовища. Роль Кіотського протоколу.

Європейська аграрна політика. Цілі аграрної політики. Державний характер національних аграрних політик та їх основні типи. Європейська модель сільського господарства. Принципи спільної сільськогосподарської політики.

Реформа спільної аграрної політики. Основні етапи реформування аграрного сектору. Реформування спільної сільськогосподарської політики в контексті Берлінської угоди Європейської Ради (1999 р). П’ята реформа спільної сільськогосподарської політики.

Управління спільною європейською аграрною політикою. Повна і неповна процедури. Процедура «управлінського комітету». Регуляторні комітети. Європейський фонд керівництва та гарантій для сільського господарства.

Зовнішньоекономічні аспекти спільної сільськогосподарської політики. Порогові, шлюзові та рекомендовані ціни. Митні збори та тарифні поступки.

Особливості європейської харчової індустрії. Фактори, що впливають на розвиток харчової індустрії в умовах поглиблення європейської інтеграції. Взаємозв’язок харчової індустрії та аграрного сектору. Індустріальна трансформація галузі. Значення харчової промисловості у розвитку ЄС. Функціональні та виробничі аспекти харчового бізнесу. Еволюція харчової індустрії в ЄС.

Європейський харчовий ринок та тенденції його розвитку. Базові принципи організації харчової промисловості в ЄС. Виробнича структура харчової промисловості в ЄС. Виробничий ланцюг харчового бізнесу: аграрний сектор, харчове виробництво, оптова торгівля, роздрібна торгівля, споживачі. Нові типи взаємовідносин між учасниками харчового бізнесу. Європейські стандарти гігієни харчового виробництва. Взаємозв’язок між виробництвом харчової продукції та її споживацьким сприйняттям. Структура харчових підприємств ЄС та тенденції її розвитку. Провідні європейські харчові мультинаціональні корпорації. Мережі харчових підприємств.

Конкурентна поведінка фірм на європейському харчовому ринку. Розвиток продуктів. Реклама і просування. Особливості системи тотального управління якістю у харчових компаніях. Етичні проблеми харчового бізнесу. Міжнародні злиття, поглинання та альянси. Функціональні та процесуальні характеристики галузі.

Особливості пивного бізнесу в ЄС. Природа продукту та моделі його сприйняття споживачами. Тенденції розвитку ринків пива в ЄС та їх основні типи. Структура пивного бізнесу в ЄС. Вхідні бар’єри. Вертикальна інтеграція в європейському пивоварінні. Маркетинговий менеджмент європейських пивних корпорацій: рекламні стратегії, ціноутворення, продуктова диверсифікація, інновації, ринкова сегментація. Фактори, що впливають на розвиток виробника пива ЄС.

Регулювання діяльності харчових компаній у ЄС. Основні сфери регулювання: конкуренція, торгівля, інвестиції, дослідження і розробки, фінанси, малий бізнес, податки. Складові проактивної харчової політики в ЄС: удосконалення законодавства, підвищення дієвості контролю, захист споживачів. Європейське харчове відомство. Принцип попередження у забезпечені безпеки харчових продуктів. Контроль за свідомим поширенням у природному довкіллі та виведенням на ринок генетично модифікованих організмів. Регіональні особливості регулювання харчового ринку в ЄС.

 

Тема 3. Фармацевтична промисловість

 

Особливості фармацевтичної індустрії. Основні етапи розвитку фармації. Провідна роль європейської фармації у світі. Інноваційний характер галузі. Особливості фармацевтичних продуктів та основні етапи їх розробки. Високі витрати на створення нових продуктів. “Належна виробнича практика” у фармації. Особливості регуляторної політики на регіональному та міжнародному рівнях. Залежність фармацевтичного бізнесу від рівня захисту інтелектуальних прав. Асиметричний розподіл прибутку в секторі. Сучасні пріоритети лікарської справи в ЄС.

Європейський фармацевтичний ринок. Макро- та мікросередовище фармацевтичного бізнесу. Ключова роль медицини. Фармацевтична тріада. Медичне страхування. Ринкова класифікація ліків та її значення в організації фармацевтичного бізнесу. Матриця “Важливість – Унікальність” лікарських препаратів. Менеджмент медичної допомоги. Географічна структура європейського ринку. Основні характеристики ринку. Вхідні бар’єри до фармацевтичного ринку. Регуляторні вимоги до безпечності, дієвості та якості препаратів. Рівень захисту інтелектуальної власності в галузі. Конкурентні переваги компаній в абсолютних витратах на створення нових ліків. Рівень концентрації в галузі. Європейські стратегічні фармацевтичні групи.

Конкурентна поведінка компаній на фармацевтичному європейському ринку. Особливості ціноутворення. Трансєвропейські цінові відмінності. Інвестування досліджень. Упаковка препаратів та їх анотація. Позиціювання лікарських продуктів на ринку. Канали розподілу. Оптова та роздрібна торгівля. Регулювання реклами ліків у ЄС. Трикутник цільового фармацевтичного маркетингу.

Функціонування фармацевтичних компаній. Особливості стратегічного менеджменту фармацевтичних фірм. Злиття та поглинання в галузі. Інновації та патенти. Нові хімічні речовини. Міжнародні ліки. Міжнародна торгівля ліками. Лідери фармацевтичної галузі. Прибутковість фармацевтичних компаній.

Європейська фармацевтична політика. Директива 2001/95 щодо загальної безпеки товарів. Директива 92/28 про рекламування лікарських препаратів для людини. Рекламування для населення. Рекламування для медичних працівників. Вимоги до торгових агентів. Етичні норми рекламної діяльності. Правила розповсюдження зразків лікарських препаратів. Європейські фармацевтичні організації.

 

Тема 4. Енергетичний сектор

 

Загальна характеристика енергетичного сектору Європейського Союзу. Енергетична індустрія як пріоритетний сектор європейської економіки. Три основних джерела виробництва енергії. Фактори, що впливають на розвиток енергетики країн ЄС. Ключові тенденції розвитку європейської енергетики. Особливості структури енергетики країн-членів ЄС. Провідні енергетичні компанії ЄС.

Європейський енергетичний ринок. Паливний баланс. Ринки електроенергетики і газу. Ринок твердого палива. Нафтовий ринок. Ринок атомної енергії та її перспективи. Безпека енергопостачання. Новітні технології та відновні джерела енергії. Екологічні аспекти розвитку європейської електроенергетики в контексті вимог Кіотського протоколу.

Європейська електроенергетика. Загальна характеристика європейської електроенергетики. Європейські електроенергетичні ринки. Вертикальна та горизонтальна інтеграція в європейській електроенергетиці та її індикатори. Провідні виробники електроенергії в ЄС. Показники ефективності електроенергетики.

Реформування європейської електроенергетики. Директива ЄС 96/92 від 11 грудня 1996 року про лібералізацію ринку електроенергетики: зміна регуляторної політики, розвиток інфраструктури, адаптація промислової структури. Особливості конкурентної поведінки в електроенергетиці. Розширення доступу енергогенеруючих компаній до європейських ринків. Три хвилі реформ у європейській електроенергетиці. Основні моделі реформування електроенергетики. Біржові та роздрібні ринки електроенергії. Проблеми вирівнювання цін на електроенергію на різних ринках.

Енергоспоживання в ЄС. Три провідних галузі споживання енергії: промисловість, транспорт, домашні господарства. Зниження енергомісткості промислового виробництва. Особливості ціноутворення на енергію для промислових підприємств. Політика заощадження енергії на транспорті. Фактори зростання енергоспоживання у домашньому секторі. Основні напрями раціонального використання енергії в ЄС.

Європейська енергетична політика. Основоположні енергетичні договори та цілі європейської енергетичної політики. Європейська енергетична хартія. Особливості принципу субсиодарності в енергетиці. Основні напрями енергетичної стратегії ЄС. Підтримка розвитку вітроенергетики та інших відновних джерел виробництва електроенергії. Основні правові інструменти регулювання європейського енергетичного ринку.

 

Тема 5.  Металургійний бізнес

 

Загальна характеристика європейського металургійного бізнесу. Роль металу в європейській економіці. Зниження частки металургії в структурі європейської економіки. Базові металургійні процеси. Чорна і кольорова металургія. Роль європейської металургії у світовому металургійному бізнесі. Склад металургії по секторах згідно класифікатора Євростату. Інтегровані металургійні компанії та міні-заводи.

Європейський ринок металу. Ринкова структура: мінеральна сировина, сталь, кольорові метали. Провідні металургійні підприємства. Концентрація виробництва. Географічна структура металургійного ринку. Особливості економічних зв’язків у металургійному ланцюгу. Міжнародна торгівля та глобальна конкуренція. Вхідні бар’єри на металургійний ринок. Витрати і виробничі потужності. Нові технології.

Конкурентна поведінка на металургійному ринку. Фактори ціноутворення на продукцію чорної та кольорової металургії. Роль міжнародних бірж. Розвиток електронної торгівлі металами. Злиття та поглинання в металургії.

Функціонування металургійних компаній. Кількісні та якісні показники діяльності металургійних компаній. Продуктивність. Продажі. Прибутковість. Технічна, ринкова та динамічна ефективність. Посилення міжнародної конкуренції на європейському металургійному ринку. Участь металургійних компаній у приватизаційних процесах європейських країн Центральної та Східної Європи.

 

Тема 6. Автомобільний бізнес

 

Загальна характеристика автомобільної промисловості. Роль автомобільної індустрії в європейській економіці. Взаємозв’язок між обсягами виробництвами та витратами. Оптимальна шкала основних виробничих процесів автомобільного бізнесу. Транснаціональна природа галузі. Провідна роль європейської автомобільної індустрії у світовому автомобільному бізнесі. Політика довгострокової кооперації та співробітництва в галузі. Використання системи “аутсорсингу”.

Європейський автомобільний ринок. Основні фактори, що впливають на попит на автомобілі. Особливості конкуренції на європейському автомобільному ринку. Трансєвропейська модель організації торгівлі автомобілями. Ринок вантажних та легкових автомобілів. Конкуренція на автомобільному ринку. Забезпечення автомобільних компаній основними компонентами: комплектуючими виробами, матеріалами та послугами. Логістика і комунікації в автомобільному бізнесі. Географія європейського автомобільного компонентного ринку. Ринок потриманих автомобілів.

Конкурентна поведінка компаній на європейському автомобільному ринку. Цінова та нецінова конкуренція. Вирівнювання цін у процесі європейської інтеграції. Регіональні цінові відмінності. Еволюція інвестиційної діяльності компаній на європейському автомобільному ринку. Іноземні інвестиції в європейський автомобільний бізнес. Особливості японських інвестицій.

Функціонування європейських автомобільних корпорацій. Дослідження і розробки автомобільних компаній. Міжнародні автомобільні салони. Створення центрів досконалості. Патентні розробки. Підвищення ефективності автомобільних компаній і зниження зайнятості в галузі. Географічні аспекти продуктивності європейського автомобільного бізнесу. Досвід злиття корпорацій “Даймлер-Бенц” (ФРН) та “Крайслер” (США). Стратегічний альянс “Рено” (Франція) та “Ніссан” (Японія).

Регуляторна політика ЄС на автомобільному ринку. Цілі та тенденції регуляторної політики. Основні інструменти регуляторної діяльності. Транспортно-екологічна політика ЄС. Гармонізація регуляторів безпеки. Національні особливості регулювання автомобільного бізнесу в Європі. Проблеми поєднання ринкових і централізованих підходів до розвитку європейської моторної індустрії.

 

Тема 7. Авіабудівна галузь

 

Загальна характеристика авіабудівної галузі. Роль авіабудівної індустрії в європейській економіці. Взаємозв’язок між обсягами виробництвами та витратами на НДДКР. Оптимальна шкала основних виробничих процесів автомобільного бізнесу. Глобальна природа галузі. Політика довгострокової науково-технічної кооперації та співробітництва у галузі. Використання можливостей «аутсорсингу».

Європейський ринок авіаційної продукції. Основні фактори, що впливають на попит на авіаційну продукцію. Структура європейського ринку авіаційної продукції. Організація системи забезпечення авіабудівних компаній основними компонентами: комплектуючими виробами, матеріалами та послугами.

Конкурентна поведінка європейських компаній на глобальному та європейському регіональному ринках. Цінова та нецінова конкуренція на світовому ринку. Конкуренція європейського концерну «Airbus» з американським «Boeing». Еволюція інвестиційної діяльності європейських компаній авіабудівної галузі. Іноземні інвестиції в європейський авіабудівний бізнес.

Функціонування європейських авіабудівних корпорацій. Дослідження і розробки авіабудівних компаній. Чинники продуктивності європейської авіабудівної галузі. Злиття, поглинання, стратегічні альянси у глобальній та європейській авіабудівній галузі.

Регуляторна політика ЄС в авіабудівній галузі. Цілі та тенденції регуляторної політики. Основні інструменти регуляторної діяльності. Транспортно-екологічна політика ЄС. Гармонізація регуляторів безпеки. Національні особливості регулювання авіабудівного бізнесу в Європі.

 

Тема 8. Оборонна індустрія

 

Загальна характеристика європейської оборонної індустрії. Визначення оборонної індустрії. Реструктуризація оборонної галузі після закінчення “холодної війни” у 1990-і роки. Відмінності між оборонними галузями США та Європейського Союзу. Нові ініціативи спільної Європейської безпеки та оборонної політики. Рамкова оборонна угода шести країн. Міжнародні програми співробітництва в оборонній галузі. Державні та приватні виробники оборонної продукції. Типові рішення щодо постачання оборонної продукції: вибір устаткування, вибір контактора, вибір контракту, вибір критерію угоди.

Оборонна галузева політика. Основні складові галузевої політики. Матриця “витрати – переваги” та вибір проектів забезпечення оборонним устаткуванням. Ключові економічні характеристики оборонної індустрії. Рівень витрат і часова шкала. Детермінанти конкурентоспроможності. Технічний прогрес, дослідження і розробки. Бар’єри входу до галузі. Мотиви до співпраці. Стратегічний характер галузі.

Функціонування європейської оборонної індустрії. Проблеми визначення меж оборонної індустрії. Дуалізм оборонної індустрії. Масштаби європейської оборонної індустрії та її регіональні особливості. Провідні європейські компанії оборонної індустрії. Особливості злиттів та поглинань в європейській оборонній індустрії. Військовий експорт як індикатор міжнародної конкурентоспроможності. Сильні та слабкі сторони європейського військового експорту. Імпорт оборонного обладнання та його особливості. Ключові питання компенсації витрат на виробництво озброєнь.

Європейське співробітництво в оборонній індустрії. Сфери співробітництва. Географічні аспекти співробітництва. Провідні програми європейського співробітництва в оборонній галузі. Роль НАТО у європейському військовому співробітництві. Проблеми підвищення ефективності європейського співробітництва в оборонній галузі. Чотирьохстороннє європейське збройне агентство та принципи його функціонування. Співробітництво європейських країн із США в оборонній індустрії.

 

Тема 9. Транспорт

 

Загальна характеристика транспорту. Транспортний сектор як наріжний камінь спільного європейського ринку. Основні види європейського транспорту та особливості їх розвитку після утворення Європейської Спільноти. Стратегічна роль автомобільного транспорту у процесі реалізації свободи вільного руху товарів та осіб на єдиному ринку. Транспортна інфрастуктура та її вплив на розвиток європейської економіки. Трансєвропейські та каботажні перевезення. Трансєвропейські мережі та їх роль у поглиблені європейської інтеграції. Фінансові інструменти управління розвитком трансєвропейських мереж. Особливості розвитку європейського авіаційного транспорту. Екологічні аспекти розвитку транспортного сектору в ЄС.

Внутрішньоєвропейський транспортний ринок. Спільні правила щодо міжнародного транспорту. Інтеграція національних ринків транспортних послуг. Вільний доступ усіх перевізників до ринку транспортних послуг. Лібералізація ринку внутрішніх транспортних перевезень. Ліцензування перевізників. Взаємне визнання дипломів, свідоцтв та інших кваліфікаційних посвідчень. Ефективність функціонування європейського транспортного ринку та шляхи її підвищення. Особливості організації транспортного ринку за секторами: автомобільний транспорт, залізниця, морський транспорт, повітряний транспорт. Система змішаних перевезень.

Конкурентна поведінка в транспортному секторі. Умови конкуренції на внутрієвропейському ринку. Сфери гармонізації певних положень, що впливають на конкуренцію у внутрішньому залізничному, автомобільному та водному транспорті. Контракти про надання громадських транспортних послуг. Посилення конкуренції між авіаційними компаніями. Необмежене користування “п’ятою свободою” авіаперевезниками. Ціноутворення в транспортному секторі. Система “подвійного несхвалення”. Злиття та поглинання транспортних компаній. Спільні механізми виплати компенсацій пасажирам.

Регуляторна політика ЄС у галузі транспортних перевезень. Безпечність перевезень. Забезпечення інтересів перевізників та клієнтів. Розміщення аеропортів. Державна допомога перевізникам. Регламентування транспортних альянсів, угод, франшиз з метою уникнення монополізації. Турбота про здоров’я пасажирів. Функції основних європейських транспортних інститутів: Комітету з питань транспортної інфрастуктури, Європейської залізничної агенції, морських асоціацій та консорціумів, Європейської організації з безпеки аеронавігації і ін. Проблеми взаємодії між Європейськими та неєвропейськими перевізниками. Посилення екологічних вимог до транспорту в Європейському Союзі.

 

Тема 10. Туризм

 

Загальна характеристика європейського туризму. Природа туризму та його роль у європейській економіці. Економічні та соціальні характеристики туризму.

Національний, трансєвропейський та міжнародний туризм. Провідні туристичні країни. Основні показники розвитку туристичного бізнесу. Туризм та екскурсії. Класифікація туристичних послуг. Туристичний ланцюг. Диверсифікація туристичної індустрії. Ключові характеристики туристичної галузі. Залежність туристичних продуктів від природних та інших умов. Провідна роль Європи у світовому туризмі. Тенденції розвитку європейського туризму. Цивілізаційні особливості європейського туризму.

Європейський туристичний ринок. Попит на туристичні послуги та його показники. Короткострокові та довгострокові фактори, що впливають на розвиток туризму. Еластичність основних показників туристичного бізнесу. Основні ланки туристичної індустрії. Готельне господарство та його регіональні особливості. Техніка готельного менеджменту. Позаготельне розміщення туристів. Туристичні оператори. Агентства з подорожування. Приватний і державний сектори підтримуючих послуг. Сегментація туристичного ринку. Стратегії розв’язання проблем сезонності туристичного бізнесу.

Європейська туристична політика. Турбота європейських країн про запобігання впливу туризму на природне, культурне та архітектурне середовище. Розвиток туризму та збереження культурної спадщини. Теорія потенційних компенсацій. Підтримка малих та середніх туристичних компаній. Локальна, національна та загальноєвропейська туристичні політики. Політика оподаткування туристичного бізнесу та ії географічні особливості. Державне просування туристичної індустрії в країнах ЄС. Пряме і опосередковане регулювання туристичного бізнесу в країнах ЄС. Інститути підтримки європейського туризму.

Тема 11. Фінансові послуги

 

Загальна характеристика європейської фінансової системи. Роль фінансового сектору в мобілізації заощаджень та інвестуванні економічного розвитку країн – членів ЄС. Принцип взаємного визнання у фінансовій сфері. Лібералізація європейського фінансового ринку. Основні учасники європейського фінансового ринку: банки та інші кредитні організації, інвестиційні фірми, лізингові фірми, страхові компанії, пенсійні фонди. Фінансові інновації та їх роль у розвитку європейського фінансового сектору. Банківська та фондова моделі фінансової системи.

 Європейська банківська система. Особливості функціонування європейської банківської системи в умовах глобалізації. Нагляд за діяльністю кредитних установ. Єдина банківська ліцензія. Транскордонні кредитні трансферні організації. Тенденції розвитку банківської системи. Реформування європейської банківської системи. Провідні банківські групи єврозони. Основні фінансові індикатори банківської діяльності. Особливості конкуренції у банківській сфері. Ефективність європейської банківської системи. Інтернаціоналізація європейської банківської системи та її виміри.

Небанківські фінансові послуги. Страхові операції та їх основні види. Пенсійні та інвестиційні фонди. Організація європейського фондового ринку та його гармонізація. “Європейський паспорт”. Провідні європейські фондові біржі. Основні тенденції розвитку європейського фондового ринку.

Регулювання європейського фінансового ринку. Базельський комітет з банківського нагляду. Базельська угода по забезпеченню банківських активів. Уніфіковані та спеціальні інструменти регулювання фінансових ринків. Європейський центральний банк та його основні функції. Особливості регулювання небанківських фінансових ринків. Комітет зі страхування. Директива 2004/39 про ринковість у фінансових інструментах. Регіональні особливості регулювання фінансових ринків у ЄС.

 

 

 

Тема 12. Ділові послуги

 

Загальна характеристика ділових послуг. Природа ділових послуг та їх еволюція. Класифікація ділових послуг за методикою Євростату. Торгівля нерухомістю. Оренда технічних засобів. Комп’ютерне обслуговування. Дослідження і розробки. Юридичні послуги, аудиторська діяльність, інжиніринг, реклама і т. і. Концепція “універсальних послуг”. Тенденції розвитку сектору бізнесових послуг та підвищення його ролі у економіці Європейського Союзу.

Європейський консалтинг. Суть консалтингової діяльності. Європейський консалтинговий ринок. Інституційні аспекти європейського консалтингу. Основні сфери та види ділових консультативних послуг у ЄС. Типові ситуації використання діловими підприємствами консалтингових (управлінських) послуг. Методи консультування. Консалтинговий процес. Консультативні ролі. Визначення ціни консалтингових послуг у ЄС. Європейські національні та міжнародні асоціації консультантів.

Європейський ринок бізнесових послуг. Диверсифікація сектору ділових послуг. Бар’єри входу на ринок ділових полсуг. Локальний характер діяльності фірм у секторі ділових послуг. Концентрація у різних галузях ділових послуг та фактори, що впливають на її рівень. Фактори географічної концентрації ділових послуг. Тенденції розвитку ринку ділових послуг.

Конкурентна поведінка фірм на ринку бізнесових послуг. Особливості конкуренції у секторі ділових послуг. Диверсифікація діяльності компаній у галузях ділових послуг та її межі. Взаємодія між європейськими та міжнародними компаніями у секторі ділових послуг в умовах глобалізації. Репутація фірм, що надають ділові послуги. Прямі іноземні інвестиції у секторі ділових послуг та тенденції їх розвитку. Культурні фактори інтернаціоналізації європейського ринку ділових послуг. Основні напрями підвищення ефективності європейського сектору ділових послуг.

Політика Європейського Союзу у секторі бізнесових послуг. Юридичні, економічні, внутрішньогалузеві та соціальні інструменти регулювання ринку ділових послуг. Лібералізація міжнародних ринків ділових послуг. Політика ЄС щодо досліджень в секторі ділових послуг, тренінгу, електронної комерції і ін. Захист інтелектуальної власності. Посилення конкурентоспроможності європейського сектору ділових послуг.

 

Тема 13. Розвиток європейського бізнесу в умовах глобалізації та поглиблення регіональної інтеграції

 

Основні пріоритети ЄС в галузі бізнесу. Ефективне задоволення потреб споживачів. Гармонізація податків. Подальша лібералізація галузей. Формування інформаційного суспільства та трансєвропейської інфраструктури. Соціальна та природоохоронна політики. Гармонізація правового середовища бізнесу. Посилення присутності європейського бізнесу на світовій арені в контексті “синдрому невпинного поступу”. Тенденції у розвитку регулювання європейського бізнесу. Збереження культурного розмаїття та подолання культурної некомпетентності.

 Інноваційний розвиток європейського бізнесу. Пріоритети інноваційної діяльності європейських компаній. Стратегічні інновації бізнесу. Методи інноваційного стратегічного мислення. Моделі управління інноваціями. Корпоративна інноваційна культура європейських компаній. Роль інновацій у підвищенні конкурентоспроможності європейської економіки. Засади спільної політики ЄС щодо інноваційної діяльності. Прямі та непрямі заходи підтримки Спільнотою інноваційної діяльності. Діяльність спільного дослідного центру. Координування науково – дослідної діяльності в ЄС. Ядерні дослідження. Програма стимулювання інноваційної діяльності малих та середніх підприємств. Альянси у сферах високих технологій.

 Панєвропейські стратегії. Скелетне виробництво. Комплексний підхід до створення панєвропейських підприємств. Оптимальна спеціалізація і концентрація панєвропейського виробництва. Жорстка виробнича гнучкість. Системний підхід до стандартизації процедур. Уникнення перешкод.

Розвиток ділових європейських кластерів. Визначення та особливості європейських кластерів. Локальні конкурентні переваги. Інноваційний потенціал кластерів. Життєвий цикл кластерів. Переплетіння кластерів. Кластерна економічна політика. Вплив приватного сектору на розвиток кластерів. Кластерні ініціативи. Провідні європейські кластери.

 Проблеми оцінки діяльності європейських компаній. Сучасні концепції оцінки діяльності компанії. Фінансові та нефінансові показники, їх склад та особливості. Ділемма варіабельності показників. Принципи комбінації фінансових та нефінансових показників. Консолідований менеджмент та основні етапи його формування. Умови ефективного вимірювання показників діяльності європейських компаній.

 

 

4. ПЛАНИ ЗАНЯТЬ

 

4.1. ПЛАНИ ЛЕКЦІЙ

 

Лекція №1 «Вступ. Загальна характеристика європейського бізнесу»

 

1. Визначення і структура європейського бізнесу

2. Економічні ефекти від європейської інтеграції

3. Загальна характеристика малого та середнього бізнесу

4. Державна підтримка малого та середнього бізнесу в Європейському Союзі

 

 

 

 

 

 

4.2. ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ (ПРАКТИЧНИХ, ЛАБОРАТОР­НИХ) ЗАНЯТЬ ДЕННОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ.

 

ЗАНЯТТЯ №1.

Семінар-розгорнута бесіда на тему:

«Структура європейського бізнесу та регіональні особливості корпоративної культури»

 

Мета: сформувати чітке уявлення про структуру та особливості європейського бізнесу.

 

Компетентності: компетенції щодо усвідомлення та прогностичної оцінки розвитку інтеграційних процесів; вміння аналізувати фактори формування конкурентних переваг компаній на глобальному ринку.

 

1. Експрес-опитування:

галузева структура європейського бізнесу; сучасні тенденції розвитку європейського бізнесу; втрати і вигоди європейських фірм у процесі регіональної інтеграції; проблеми подолання фрагментарності європейського бізнесу; особливості діяльності підприємств в умовах запровадження єдиної валюти євро; регламенти та Директиви, що регулюють діяльність європейської компанії; Європейські культурні кластери;

 

 

 

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені ВАДИМА ГЕТЬМАНА»

Факультет міжнародної економіки і менеджменту

 

Кафедра європейської інтеграції

 

ЗАТВЕРДЖУЮ:

Проректор з науково-

педагогічної роботи ____________ А.М. Колот

 

«___» ___________ 20__ р.

 

 

 

НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ

до вивчення науки (дисципліни)

«Управління міжнародною конкурентоспроможністю»

 

магістерської програми

«Європейська інтеграція»

 

освітній ступінь магістр

галузь знань «05-Соціальні та поведінкові науки»

спеціальність «051-Економіка»

спеціалізація* (освітня програма) «Міжнародна економіка»

 

 

 

 

ПОГОДЖЕНО:

Завідувач кафедри _______________________

 

 

Начальник навчально-

методичного відділу ______________Т.В. Гуть

 

 

Київ 2016

 

 

 

 

 

 

 

 

Укладачі:

 

 

Антонюк Лариса Леонтіївна ‑  доктор економічних наук, професор

 

Швиданенко Олег Анатолійович – доктор економічних наук, професор

 

 

ВСТУП

 

Глобалізація світової економіки загострює конкуренцію, що здійснюється на міждержавному ‑ конкуренція держав; міжрегіональному ‑ конкуренція регіонів та мікроекономічному рівнях зумовлюючи нестійкість конкурентних переваг суб'єктів міжнародних економічних відносин. Це вимагає постійного вдосконалення, гнучкого пристосування до змін світової кон'юнктури та турбулентного конкурентного середовища. Для досягнення та утримання високого конкурентного статусу підприємств має значення характер конкурентних переваг, які вони розвивають. Стратегічними факторами успіху суб’єктів міжнародних економічних відносин в економічному змаганні за лідерство на світових ринках стають науково-технологічний потенціал, інноваційна корпоративна культура, сучасна інформаційно-комунікаційна інфраструктура, що дозволяють створити ключові компетенції та ефективні конкурентоспроможні ділові моделі. Міжнародна конкурентоспроможність підприємств та компаній, пов'язана передусім із їх сильними позиціями на світовому ринку та стратегічними конкурентними перевагами.

Мета дисципліни є: формування розуміння суб’єктів МЕВ студентами факторів та механізмів досягнення високих конкурентних позицій на світовому ринку.

Завдання полягають у: виявленні системної сутності міжнародної конкурентоспроможності підприємств, галузей, регіонів та національних економік в умовах економічної глобалізації; визначені показників та факторів міжнародної конкурентоспроможності підприємств (організацій); досліджені та селекції різних типів міжнародних стратегій конкурентної поведінки та оцінюванні їх ефективності; аналізі галузевих, регіональних та секторальних імператив формування конкурентних переваг суб’єктів міжнародних економічних відносин; визначені диспозиції суб’єктів глобальної конкуренції; розробці та імплементації конкурентних стратегій українських підприємств для виходу на зарубіжні ринки.

Предмет дисципліни: конкурентні відносини суб’єктів міжнародного бізнесу та механізми їх реалізації.

Компетенції, що формуються дисципліною спрямовані на формування у студентів наступних професійних компетенцій: аналіз кон’юнктури міжнародних ринків, її моніторинг та прогнозування; аналіз факторів та показників конкурентоспроможності суб’єктів міжнародного бізнесу; аналіз тенденцій глобалізації економічного розвитку; виявлення та оцінка проблем розвитку міжнародного бізнесу; стратегічний аналіз умов розвитку міжнародної економічної діяльності; формування стратегії міжнародної економічної діяльності підприємства (організації), галузі, регіону;  розроблення стратегічних заходів для забезпечення міжнародної конкурентоспроможності товарів, послуг, підприємств, галузей, міжгалузевих комплексів; генерування інноваційних стратегічних рішень у міжнародно-економічній сфері; організація процесів управління розвитком підприємства (організації) міжнародного профілю; організація взаємодії підприємства (організації) з зовнішнім середовищем; організація процесів управління міжнародною економічною діяльністю регіонів, галузей, міжгалузевих комплексів; організація міжнародного науково-технічного співробітництва; організація системи забезпечення міжнародної конкурентоспроможності суб’єктів міжнародного бізнесу.

 

2. ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ДИСЦИПЛІНИ

 

Згідно з навчальним планом, бюджет навчального часу на вивчення дисципліни становить 120 години. Форма підсумкового контролю – іспит.

Тематичний план навчальної дисципліни наведено у таблиці 1.

 

Таблиця 1
Тематичний план вивчення дисципліни
Назва теми
КІЛЬКІСТЬ ГОДИН
Денна форма навчання

Заочна форма навчання

Лекції
С(П,Л)
ІКР
СРС
Контактні години
ІКР
СРС

Тема 1: Конкуренція та міжнародна конкурентоспроможність

2
-
3
2
2
2
2

Тема 2: Конкурентоспроможність товару (послуги) як пріоритетний компонент в системі стратегічного менеджменту підприємств

1
2
2
2
2
1
2

Тема 3: Оптимізація факторів міжнародної конкурентоспроможності підприємства

2
2
2
2
2
3
4

Тема 4: Оцінка міжнародної конкурентоспроможності підприємства.

3
2
2
2
4
2
4

Тема 5: Стратегії міжнародної конкурентоспроможності підприємств.

3
1
2
2
2
2
4

Тема 6: Управління міжнародною конкурентоспроможністю підприємства.

2
1
2
2
2
2
4

Тема 7: Галузеві та секторальні імперативи формування конкурентних переваг суб’єктів міжнародних економічних відносин.

2
-
2
2
1
2
2

Тема 8: Регіональні та локальні виміри міжнародної конкурентоспроможності.

2
-
2
2
2
2
4

Тема 9: Кластери у системі формування міжнародної конкурентоспроможності підприємств

2
1
2
2
1
2
2

Тема 10: Національні стратегії міжнародної конкурентоспроможності країн

3
1
2
2
2
2
2

Тема 11: Сучасні конкурентні політики та їх ефективність

1
-
2
2
2
2
2

Тема 12: Глобальна конкурентоспроможність

1
-
1
2
2
2
2
Виконання вибіркового завдання
-
-
-
15
-
-
15
Модульний контроль
-
2
-
-
2
-
-
Підготовка до іспиту
-
-
-
17
-
-
17
УСЬОГО:
24
12
24
56
26
24
66
 

 

 

2.3. ПРОГРАМА ДИСЦИПЛІНИ ТА РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

 

Тема 1. Конкуренція та міжнародна конкурентоспроможність

 

Новітні концепції конкуренції та конкурентоспроможності. Класична теорія досконалої конкуренції. Неокласична теорія ринку. Теорії недосконалої конкуренції. Теорії монополістичної конкуренції Теорії ефективної конкуренції. Теорії меркантилістів та класична політекономія. Основні функції конкуренції. Класифікація видів конкуренції. Неокласичний напрямок в дослідженні конкурентоспроможності суб’єктів міжнародних економічних відносин. Еволюційна теорія. Теорія конкурентних переваг М.Портера. Теорії глобального випередження конкурентів. Міжнародна конкурентоспроможність країн. Конкурентоспроможність підприємств. Конкурентоспроможність експорту та товарів. Взаємозв’язок конкурентоспроможності підприємства, галузі, регіону, країни. Підприємство як основний суб’єкт конкурентних відносин. Методи наукових досліджень.

 

Тема 2. Конкурентоспроможність товару (послуги) як пріоритетний компонент в системі стратегічного менеджменту підприємств

 

Новітні методики оцінювання рівня якості товарів. Показники рівня якості товарів для споживачів. Виробничі фактори конкурентних переваг продукції на  світовому ринку. Ринкові фактори міжнародної конкурентоспроможності товару. Сервісні фактори та фактори збуту. Принципи оцінки конкурентоспроможності товарів. Система оцінювання конкурентоспроможності товару. Особливості оцінки міжнародної конкурентоспроможності продукції на світовому ринку. Якість продукції в системі управління міжнародною конкурентоспроможністю. Основні напрямки підвищення якості та конкурентоспроможності товару на світовому ринку.

 

Тема 3. Оптимізація факторів міжнародної конкурентоспроможності підприємства

 

Міжнародне конкурентне середовище і методики оцінки стану і динаміки його розвитку. Сутність і рівні міжнародного конкурентного середовища. Міжнародний ринок: сутність, класифікація, межі. Технологія виходу підприємства на міжнародний ринок. Моніторинг міжнародного конкурентного середовища. Ключові групи чинників формування та забезпечення конкурентоспроможності підприємства. Ієрархія чинників, що визначають конкурентоспроможність підприємства. Конкурентні переваги підприємства. Ринкові фактори успіху. Ключові компетенції підприємства та їх класифікація.

 

 

 

Тема 4. Оцінка міжнародної конкурентоспроможності підприємства

 

Основні принципи визначення рівня конкурентоспроможності підприємства (організації) на світових ринках. Сутність, етапи та методи комплексної діагностики стану міжнародної конкурентоспроможності підприємства. Оцінка фінансової конкурентоспроможності фірми. Оцінка маркетингово-збутової діяльності компанії. Оцінка виробничої ефективності. Оцінка рівня науково-інноваційної діяльності підприємства. Оцінка інтелектуального рівня та конкурентоспроможності трудового потенціалу підприємства. Новітні дослідження в діагностиці міжнародної конкурентоспроможності підприємства.

 

Тема 5. Стратегії міжнародної конкурентоспроможності підприємств

 

Стратегія конкурентоспроможності як складова загальної стратегії розвитку компанії. Основні етапи формування стратегії забезпечення конкурентоспроможності підприємства на світовому рівні. Реалізація конкурентної стратегії підприємств. Типізація міжнародних стратегій. Стратегії створення конкурентних переваг за М.Портером. Стратегічна архітектура за Г.Хамелом та К.Прахаладом. Концепція співконкуренції А.Браденбургера та Б.Найлбафа. Взаємозв’язок конкуренції та співробітництва як основа високо конкурентного статусу.

 

Тема 6. Управління міжнародною конкурентоспроможністю підприємства

 

Новітні моделі та методи управління міжнародною конкуренто­спроможністю підприємств. Методологія управління міжнародною конкурентоспроможністю підприємств. Концептуальні засади управління міжнародною конкурентоспроможністю підприємств. Механізм імплементації конкурентних стратегій на рівні функціональних підрозділів підприємства. Типи організаційних структур та їх відповідність конкурентним стратегіям підприємств. Лідирування та мотивація персоналу в системі формування конкурентних переваг.

 

Тема 7. Галузеві  та  секторальні  імперативи  формування  конкурентних переваг суб’єктів міжнародних економічних відносин

 

Концепції конкурентоспроможності на мезорівні. Поняття галузі у світовому господарстві. Суперництво між конкурентами однієї галузі. Конкуренція з боку товарів, які виробляють компанії інших галузей. Загрози проникнення в галузь нових конкурентів. Економічні можливості постачальників та споживачів. Оцінка інтенсивності конкуренції в галузі. Галузева трансформація світової економіки. Сучасні тенденції формування конкурентоспроможності галузей світової економіки. Основні індикатори міжнародної конкурентоспроможності галузі.

 

 

Тема 8. Регіональні та локальні виміри міжнародної конкурентоспроможності

 

Новітні дослідження регіональної конкурентоспроможності країн. Регіон в системі сучасного світового господарства. Сутність і структура регіонального ринку. Поняття конкурентоспроможності регіону. Класифікація факторів конкурентного середовища регіону та їх діагностика. Модель конкурентоспроможності  регіонів та її складові. Система показників та критерії оцінки конкурентоспроможності регіонів. Природно-ресурсний потенціал та його вплив на конкурентоспроможність регіону. Регіон як складова конкурентоспроможності національних господарств світової економіки.

 

Тема 9. Кластери у системі формування міжнародної конкурентоспроможності підприємств

 

Еволюція теорії кластерних систем. Дослідження конкурентоспроможності кластерів. Етапи формування та розвитку кластерів. Види та класифікація кластерів. Конкурентні переваги та ключові фактори успіху суб’єктів кластерів. Інноваційна конкурентоспроможність підприємств в технокластерах. Модель конкурентного інформаційного середовища і каналів зв’язку в кластерах.

 

Тема 10. Національні стратегії міжнародної конкурентоспроможності країн

 

Новітні концепції конкурентоспроможності країн та їх суб’єктів. Методики оцінки міжнародної конкурентоспроможності країн. Фактори та умови забезпечення високого конкурентного статусу країни. Економічні фактори міжнародної конкурентоспроможності. Програми міжнародної конкурентоспроможності США. Політика міжнародної конкурентоспроможності країн ЄС. Міжнародна конкурентоспроможність нових індустріальних країн. Інноваційні виміри міжнародної конкурентоспроможності країн. Концепції національних інноваційних систем. Інноваційні стратегії країн – ключових інноваторів. Роль інформаційно-комунікаційних технологій в забезпеченні конкурентних переваг суб’єктів міжнародних економічних відносин.

 

Тема 11. Сучасні конкурентні політики та їх ефективність

 

Останні дослідження у сфері конкурентної політики. Конкурентна політика в сучасних умовах розвитку світового господарства. Правові засади формування політики ЄС у сфері конкуренції. Антимонопольна політика США. Сфери реалізації конкурентної політики країн світу. Регулювання антиконкурентних угод та обмежувальної ділової    практики. Контроль за зловживаннями домінуючим положенням на ринку. Контроль та регулювання економічної концентрації. Лібералізація ринків "природних монополій" та регламентація надання спеціальних та виняткових прав. Система надання державної допомоги. Наддержавний характер побудови конкурентної політики ЄС. Особливості конкурентного законодавства США. Конкурентна політика в умовах перехідної економіки. Взаємозв'язок конкурентного законодавства із суміжними галузями права. Права та функції органів регулювання конкуренції у світовому господарстві. Сфера повноважень і діяльності Європейської Комісії. ООН в системі регулювання конкурентних відносин. СОТ та конкурентна політика країн світу. Міжнародні угоди в сфері конкурентної політики

 

Тема 12. Глобальна конкурентоспроможність

 

Дослідження глобальної конкурентоспроможності суб’єктів МЕВ. Ознаки та характерні риси глобалізації як суспільного процесу. Основні форми розвитку економічної глобалізації. Суперечливий характер впливу процесів глобалізації. Конкурентні переваги ТНК у світогосподарських процесах. Глобальні ресурсні джерела. Розвиток і поглиблення регіональної економічної інтеграції в умовах глобалізації. Системні трансформації світогосподарських структур в контексті міжцивілізаційних взаємодій та розширення меж і поглиблення конкурентної боротьби. Багаторівнева система глобальної конкуренції. Якісні та кількісні ознаки і показники що характеризують розвиток глобальної конкуренції.

 

Рекомендована література

Основні джерела

 

Нормативно – правові акти.

Закон України   «Про захист від недобросовісної конкуренції» 07.06.1996р. Закон України «Про Антимонопольний комітет України» від 26.11.1993. Закон України «Про захист від проявів недобросовісної реклами» 12.03.1997р. Закон України «Про захист економічної конкуренції» від 11.01.2001р. Закон України «Про захист національного виробника від субсидованого імпорту» від 28.12.1998р. Закон України «Про обмеження  монополізму та недопущення недобросовісної конкуренції у підприємницькій діяльності» від 18.02.1992р. Закон України «Про природні монополії» від 20.04.2000р. Закон України «Про рекламу» від 03.07.1996р. Законів України «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту» від 22.12.1998р. Указ Президента «Про основні напрями конкурентної політики на 2002-2004 роки» від 19.11.2001 №1097/2001р. Указ Президента України «Про заходи щодо реалізації державної політики у сфері природних монополій» від 11.12.1997р. Державна програма демонополізації економіки  і розвитку конкуренції. Затверджена постановою ВРУ від 21.12.1993р. Антимонопольний комітет України “Конкурентне законодавство України”. – Юридичний збірник. – Київ, 2002, с.6-45.

глибина обґрунтування теоретичних підходів, викладених у наукових публікаціях;новизна та власні пропозиції;виокремлення та пояснення методів дослідження теоретичних підходів;обґрунтованість і відповідність статистичним даним висновків та узагальнень;обґрунтованість висновків та наявність власного відношення до досліджувальної проблеми.назва міністерства підпорядкування;назва університету;назва кафедри;Аналітичний звіт (назва …);прізвище, ініціали студента, факультет, курс, спеціальність, номер академічної групи;дата виконання/подання завдання викладачеві на перевірку.аналітичних звітів міжнародних фінансово-економічних організацій таких, як МФВ, Світовий банк, СОТ, різноманітних організацій системи ООН тощо;статей загальновідомих західних і вітчизняних науковців, які аналізують зміст, поняття та основні категорії поставленої перед студентом проблематики; статистичних даних авторитетних дослідницьких центрів та міжнародних статистичних баз даних: інформаційної бази СБ, Heritage Foundation, Центру міжнародної конкурентоспроможності, Міжнародного економічного форуму та інших.  

 

Оцінювання виконання студентами аналітичного завдання здійснюється за системою критеріїв:

 

Критерії

Максимальна кількість балів

Дотримання вимог до оформлення завдання

1

Повнота розкриття теми дослідження (змістовність аналізу)

2

Повнота використання статистичного та аналітичного інструментарію

1

Обґрунтованість зроблених висновків

1

Всього

5

 

 

Критичний огляд наукових публікацій

 

Критичний огляд публікацій виконується студентом за темою, яка обрана для виконання обов’язкового завдання (підготовка аналітичного звіту), тобто є логічним його продовженням.

Інформаційну базу для виконання цього завдання становлять аналітичні та статистичні матеріали, почерпнуті з довідникової, монографічної, навчальної літератури, видань науково-дослідних інститутів, центрів, служб, агенцій, Інтернет-мережі. Кількість використаних публікацій повинна бути не меншою 5. Метою критичного огляду наукових публікацій є доповнення висновків, зроблених за результатами виконання завдання дослідницького характеру, а також аналіз і оцінка підходів науковців до розгляду і вирішення певної проблеми за темою дослідження. Обсяг дослідження не повинен перевищувати 5-7 сторінок.

Обговорення та представлення результатів виконаної роботи відбувається під час аудиторних занять або ІКР.

 

 

 

 

 

 

Оцінювання якості підготовлених матеріалів здійснюється за системою критеріїв:

Критерії

Максимальна кількість балів

Достатня кількість використаних наукових публікацій

1

Наявність зв’язку з темою завдання аналітичного характеру

2

Наявність власних узагальнень за результатами аналізу наукових публікацій

2

Всього

5

 

 

Результати поточного контролю знань студентів вносяться до заліково-екзаменаційної відомості без переведення їх у 4-х бальну систему.

В разі невиконання поточного контролю з об’єктивних причин, студент має право за дозволом декана скласти його (за заявою) своєму викладачеві згідно затвердженого графіку «Дня заочника». Порядок складання визначає викладач.

 

6.2. ПОРЯДОК ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ

 

Формою підсумкового контролю знань студентів з дисципліни “Управління міжнародною конкурентоспроможністю є іспит. До іспиту допускаються всі студенти незалежно від кількості балів за результатами проміжних контрольних заходів.

Іспит проводиться у письмовій формі. Екзаменаційні білет для денної та заочної форм навчання містить 1 кейсове завдання (що містить 3 питання), 1 розрахункову задачу та тести, які складаються з 10 питань (кожне питання оцінюється за шкалою 0;1). Питання кейсового завдання і розв’язання задачі оцінюється за шкалою 0; 6; 8; 10 балів. В цілому тестове завдання оцінюється за шкалою 0; 6; 8; 10 балів (за умови якщо студент правильно відповідає на 6 питань – 6 балів; 7-8 питань – 8 балів; 9-10 питань – 10 балів; опанування матеріалу тестів нижче за 50% оцінюється на рівні 0 балів).

Для оцінювання рівня відповідей студентів на теоретичні питання з дисципліни використовуються такі критерії:

< >відмінному рівню (10 балів) відповідає виявлення всебічного системного і глибокого знання програмного матеріалу, засвоєння основної і додаткової літератури; чітке володіння понятійним апаратом, методами, методиками та інструментами, передбаченими програмою дисципліни; вміння використовувати їх для вирішення як типових, кейсових ситуацій; виявлення творчих здібностей в розумінні, викладі і використанні навчально-програмного матеріалу;доброму рівню (8 балів) відповідає виявлення системного знання програмного матеріалу, засвоєння основної літератури; володіння понятійним апаратом, методами, методиками та інструментами, передбаченими програмою дисципліни; вміння використовувати їх для вирішення кейсових ситуацій, допускаючи окремі незначні помилки;задовільному рівню (6 балів) відповідає виявлення знань основного програмного матеріалу; володіння необхідними методами, методиками та інструментами, передбаченими програмою; вміння використовувати їх для вирішення кейсових ситуацій, допускаючи помилки;незадовільному рівню (0 балів) відповідає виявлення значних прогалин в знаннях основного програмного матеріалу; володіння окремими поняттями, методиками та інструментами, допускаючи при їх використанні принципові помилки.В разі, коли відповіді студента оцінені менше ніж в 30 балів, він отримує незадовільну оцінку за результатами іспиту та незадовільну загальну підсумкову оцінку.

 

В цьому випадку отримані результати поточного контрою не враховуються.

Загальна підсумкова оцінка з дисципліни складається з суми балів за результатами поточного контролю знань та за виконання завдань, що виносяться на іспит (за умови, що студент набрав 30 балів і вище), але не може перевищувати сто балів.

Академічні успіхи студента визначаються за допомогою системи оцінювання, що використовуються у КНЕУ з обов'язковим переведенням оцінок до національної шкали та шкали ЕСТS в такому порядку:

Оцінка за шкалою, що використовується в КНЕУ

Оцінка за національною шкалою

Оцінка у формі заліку

 (для вибіркових дисциплін)

Оцінка за шкалою ECTS

90-100

відмінно

зараховано

А

80-89

добре

зараховано

В

70-79

С

66-69

задовільно

зараховано

D

60-65

Е

21-59

незадовільно з можливістю повторного складання

не зараховано — з можливістю повторного складання заліку

FX

0-20

незадовільно з обов’язковим повторним вивченням дисципліни

не зараховано —

з обов’язковим повторним вивченням дисципліни

F

        

         Загальна підсумкова оцінка знань, умінь та практичних навичок студента

 

Оцінка «відмінно»

студент має систематичні та глибокі знання учбового матеріалу, вміє без помилок виконувати практичні завдання, які передбачені програмою курсу, засвоїв основну й ознайомився з додатковою літературою, викладає матеріал у логічній послідовності, робить узагальнення і висновки, наводить практичні приклади у контексті тематичного теоретичного матеріалу

 

Оцінка «добре»

студент повністю засвоїв учбовий матеріал, знає основну літературу, вміє виконувати практичні завдання, викладає матеріал у логічній послідовності, робить певні узагальнення і висновки, але не наводить практичних прикладів у контексті тематичного теоретичного матеріалу або допускає незначні помилки у формуванні термінів, категорій, невеликі арифметичні  помилки у розрахунках при вирішення практичних завдань

 

 

Оцінка «задовільно»

студент засвоїв матеріал не у повному обсязі, дає не повну відповідь  на поставлені теоретичні питання, допускається грубих помилок у розрахунках при розв'язанні практичного завдання

 

Оцінка «незадовільно»

студент не засвоїв учбовий матеріал, дає неправильні відповіді  на поставлені теоретичні питання, не вміє або неправильно виконує розрахунки при розв'язанні  практичних завдань

 

Складання академічної заборгованості студентами всіх форм навчання з дисципліни передбачає виконання модульних (контрольних) та екзаменаційних завдань.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

6.3 Зразок екзаменаційного білету

 

ДЛЯ ДЕННОЇ ТА ЗАОЧНОЇ ФОРМи НАВЧАННЯ
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДВНЗ «КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

 імені ВАДИМА ГЕТЬМАНА»

 

Кафедра міжнародної економіки

Дисципліна "Управління міжнародною конкурентоспроможністю"

< > Білет №1Таблиця 1

 

Ринкові частки та обсяги реалізації компаній у сегменті модифікаторів бетону

 

Підприємство

Обсяг реалізації, тис. дол. США

2011

2012

Terra Mapei

3078

3232

Sika

2767,5

2880

Будіндустрія ЛТД

580,5

1056

Мастер Бетон

2538