|
|
Главная \ Методичні вказівки \ Методические указания и информация \ ФАКТОРНИЙ АНАЛІЗ РИНКУ АГРАРНОЇ ПРОДУКЦІЇ
ФАКТОРНИЙ АНАЛІЗ РИНКУ АГРАРНОЇ ПРОДУКЦІЇДата публикации: 15.07.2019 13:36
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД «КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені Вадима гетьмана»
Факультет економіки і управління
КАФЕДРА ЕКОНОМІКИ І МЕНЕДЖМЕНТУ АГРОБІЗНЕСУ
ЗАТВЕРДЖЕНО: ЗАТВЕРДЖУЮ: Проректор з науково-педагогічної роботи
«30» січня 2019 р.
МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ з вивчення навчальної дисципліни «ФАКТОРНИЙ АНАЛІЗ РИНКУ АГРАРНОЇ ПРОДУКЦІЇ»
Київ – КНЕУ– 2018
Білич Анастасія Вікторівна, кандидат економічних наук, доцент кафедри економіки і менеджменту агробізнесу. E-mail: nastya.bilych@gmail.com
© А.В. Білич, 2018 © КНЕУ, 2018
ЗМІСТ
ВСТУП
Метою навчальної дисципліни «Факторний аналіз ринку сільськогосподарської продукції» є набуття і розвиток студентами теоретичних знань і практичних навичок економічного аналізу питань, що знаходяться в сфері інтересів як індивідуальних виробників агропромислової продукції та менеджерів аграрних маркетингових фірм, так й аналітиків для оцінки наслідків прийняття певних політичних рішень в сільському господарстві. Знання отримані при вивченні предметів «Економічна теорія», «Економіка підприємства», «Мікроекономіка», «Вища математика», «Економетрика» є необхідною базою для вивчення дисципліни, що пропонується. Завданням дисципліни є набуття студентами навичок з прикладного моделювання та факторного аналізу в аграрному секторі шляхом відпрацювання теоретичного та практичного матеріалу під час лекційних і семінарських (практичних) занять. Предмет дисципліни – методологія факторного економічного аналізу рішень в аграрному секторі на мікро- та макрорівнях.
По завершенню вивчення дисципліни студент повинен знати:
Студент повинен вміти:
В процесі вивчення та засвоєння дисципліни магістранти мають змогу поглибити свої аналітичні здібності, що є важливо для роботи як на комерційному підприємстві, так і в державних управлінських установах. Використання моделювання аграрних ринків дає змогу оцінити та порівняти конкурентоспроможність сільського господарства чи окремих галузей, спрогнозувати наслідки запровадження заходів аграрної політики та розвиток аграрних ринків в майбутньому.
Досягненню мети та ефективній реалізації завдань вивчення дисципліни підпорядкована логіка її викладання, структура і зміст.
1. ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ВИВЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИДисципліна «Факторний аналіз ринку сільськогосподарської продукції» викладається в обсязі 120 год. (4 кр.) в циклі дисциплін за вибором студентів підготовки магістра за спеціальністю «Економіка підприємств» спеціалізації «Економіка підприємств АПК». Підсумковий контроль проводиться у формі заліку. Таблиця 1. Розподіл навчального часу за темами та видами навчання
2. ЗМІСТ ДИСЦИПЛІНИ ЗА ТЕМАМИ
Тема 1: Роль цін у координації індивідуальних рішень: суть, проблематика та специфіка сільськогосподарського та продовольчого ринків Тема спрямована на забезпечення студентів можливістю оцінки умов, за яких ціни будуть координувати індивідуальні рішення таким чином, щоб це було прийнятно з суспільної точки зору. Буде показано, що специфіка попиту і пропозиції на сільськогосподарську продукцію обмежує оптимальне функціонування цінами.
Тема 2: Фактори, що визначають взаємозалежність між цінами на с/г продукцію та фактори виробництва Ціни на сільськогосподарську продукцію є взаємозалежними; фактори виробництва (наприклад, землі та праці) можна використовувати в якості альтернативи або спільно у виробництві окремих видів продукції. Крім того, є можливості для заміщення між конкретними сільськогосподарськими та продовольчими товарами з боку попиту. Ці особливості впливають на еластичність пропозиції та попиту на окремі продукти.
Тема 3: Фактори, що визначають міжрегіональні співвідношення цін Ціни в просторі взаємопов'язані. Якщо інформація була повна, то регіональні ринки прекрасно інтегровані. Ціни будуть відрізнятися тільки на обсяг транспортних витратах, якщо окремі регіони знаходяться постійно в експортній чи імпортній ситуації. Транзакційні витрати в основному викликані неповнотою інформації, що призвести до частково виключення регіональних ринків від поставок. Оскільки виробництво коливається по-різному в різних регіонах, то регіональна інтеграція ринків сприяє стабілізації регіональних і національних цін.
Тема 4: Фактори, що визначають часове співвідношення цін Ціни на сільськогосподарську продукцію можуть змінюватись протягом сезону, та з року в рік. Досліджуватимуться причини коливань цін, чи то спричинені ціною (цикл) чи природніми явищами. Обговорюватимуться питання впливу на господарські рішення виробників і можливі заходи політичного реагування. Одна особливість сільськогосподарських ринків може бути в тому, що коливання цін на продукцію, що зберігається, може перевищувати коливання цін на звичайну продукцію (яка не зберігається). Аналізуватиметься вплив спекуляції та накопичення на коливання цін.
Тема 5: Функціонування форвардних та ф'ючерсних ринків Форвардні ринки дозволяють фермерам зменшити свій ринковий ризик. Проте ці ринки працюють тільки в середовищі довіри між покупцями та продавцями, і де працює законодавство. Великі трейдери і агропромислові компанії можуть страхуватись на ф'ючерсних ринках і в інших країнах.
Тема 6: Фактори вертикального ціноутворення Студенти вивчатимуть детермінанти маркетингової маржі, тобто різницю між споживчими цінами та цінами виробників на с/г сировину, і як на цю маржу впливають конкретні інституційні механізми, як, наприклад, контрактне фермерство. Більше того студенти будуть вчитися, як вертикальне співвідношення цін на сировину та продукти переробки можна змінити на користь аграрного сектора та в інтересах підвищення загального добробуту. Сільське господарство Договір і встановлення інформаційних та класифікації системи адекватних засобів для поліпшення визначення вертикального ціна
Тема 7: Формування цін на землю Студенти дізнаються, що функціональний ринок землі має велике значення для підвищення ефективності сільськогосподарського сектора. Вони також дізнаються, що розподіл землі має також важливе значення для соціального благополуччя в сільській місцевості. Студенти вивчатимуть детермінанти цін на землю та орендних ставок в нестабільних умовах. Тема 8: Ціноутворення на ринку аграрної праці Студенти дізнаються, що сільське господарство може бути одним з найбільш трудомістких секторів або найбільш капіталомістким сектором економіки, в залежності від країни та розвиненості економіки. Продуктивність сільського господарства багато в чому залежить від ноу-хау фермерів, транзакційних витрат, цін на фактори виробництва в несільськогосподарських галузях. Перспектива сільського господарства може бути поліпшена за допомогою системи ринкової та цінової інформації, дорадницьких послуг і підвищення рівня освіти молодих фермерів. Німецька система подвійної освіти може служити в якості моделі.
Тема 9: Функціонування сільських фінансових ринків Сільські фінансові ринки важливі для реструктуризації сільськогосподарського сектора. Студенти дізнаються, що сільське господарство потребує довгострокових кредитів і процентна ставка є обмежуючим фактором, головним чином, в невизначеному світі. Студенти дізнаються, як мікро-фінансові установи та захист прав власності на землю полегшить кредитний дефіцит для сільського господарства.
Тема 10: Аналіз ланцюжка створення вартості Загальновизнано, що вітчизняному сільському господарству подекуди важко конкурувати з високоякісним імпортом. Проте ситуацію можна змінити, якщо підвищити ефективність збутового ланцюга. Студенти будуть вивчати наявні дослідження з конкурентоспроможності та аналізу ланцюжків створення вартості, щоб самим проводити подібні дослідження.
2. ПОТОЧНА НАВЧАЛЬНА РОБОТА СТУДЕНТІВ ДЕННОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ.2.1. Карта навчальної роботи студентаЗ дисципліни обов’язкової «Факторний аналіз ринку сільськогосподарської продукції» Денна форма навчання
* Додаткові (бонусні) бали
2.2. Критерії оцінювання поточних результатів вивчення дисципліни Курс складається з 10 тем, які повністю розкривають зміст дисципліни «Факторний аналіз ринку сільськогосподарської продукції». Заняття проводяться у вигляді лекцій та семінарських занять. Упродовж семестру, після завершення відповідних тем, відбувається написання контрольних робіт та модулів. Для визначення рівня досягнення результатів навчання передбачено індивідуальне завдання, під час якого студенти презентують результати своєї індивідуальної роботи (ІР) та демонструють набуті навички. Завершується дисципліна – заліком.
Форми контролю результатів навчальної діяльності студентів та їх оцінювання
Організація оцінювання: Оцінювання поточних результатів вивчення дисципліни для студентів денної форми навчання здійснюється впродовж семестру з усіх видів робіт, зокрема: - активність роботи студента під час семінарських занять (фронтальне опитування, участь в дискусіях, реальні пропозиції при аналізі конкретних виробничих ситуацій). За семестр буде проведено 5 опитувань. Активність студентів та їх відповіді на занятті будуть оцінені від 4,0, 3,0, 2,0 та 0 балів, тому максимальна кількість балів за цим напрямом контролю може становити 20 балів; - 20 балів - за рівень знань, продемонстрований студентом під час написання 5-ти поточних контрольних робіт. Контрольна робота може бути оцінена на шкалою 4,0, 3,0, 2,0 та 0 балів в залежності від повноти відповіді та точності розрахунків. - рівень виконання контрольних (модульних) завдань Для проведення проміжного контролю знань студентів виділено 2 модулі. За результатами кожного контролю (модулю) студент може набрати максимум 10 балів. Контрольна (модульна робота) складається студентом у письмовій формі і включає 5 завдання. Кожне із завдань оцінюється за п’ятибальною шкалою. Фактична кількість, яку отримує студент за модуль визначається шляхом розрахунку середнього бала, отриманого за 5 завдання та його подальшим перемножуванням на 2. Середній бал успішності за завдання даної роботи визначається як середня арифметична із оцінок, одержаних по кожному із завдань. Оцінка «5 балів» ставиться за питання тоді, коли студент: а) з питання теоретико-методологічного спрямування чітко сформулював поняття і терміни, які необхідно знати для висвітлення змісту даного питання; обґрунтував методологічні принципи, підходи до розв’язання передбаченої питанням проблеми; б) правильно виклав економічний механізм чи методичні підходи до розв’язання сформульованої економічної проблеми, спираючись на теоретичні знання; в) з практичної реалізації набутих теоретичних знань через розв’язання економічних задач за вихідною заданою інформацією у логічній послідовності правильно розв’язав задачу, зробив відповідні висновки, які випливають із одержаного результату. Оцінка «4 бали» ставиться тоді, коли студент: а) сформулював поняття і терміни в основному правильно, але не повністю. За допущених ним неістотних похибок; правильно, але поверхово розкрив сутність економічних явищ і процесів; назвав методологічні принципи, підходи до розв’язання аграрно-економічних завдань без належного їх обґрунтування; б) допускає неістотні похибки при викладенні економічного механізму або підходів до розв’язання економічної проблеми; або ж допускає одну істотну похибку, що свідчить про дещо поверхневі знання студента з даного питання; в) правильно описав методику визначення більшості економічних показників, не повністю розкрив їх сутність і взаємозв’язок, не розкрив логічних підходів до якісної оцінки вказаних показників; г) правильно окреслив хід розв’язання задачі, але допустив помилку в розрахунках і отримав неправильний результат. Оцінка «3 бали» ставиться тоді, коли студент: а) допускає істотні похибки при викладенні економічного механізму розв’язання економічної проблеми; або ж допускає одну істотну похибку, що свідчить про поверхневі знання студента з даного питання; б) концептуально виклав основні напрями (шляхи) розв’язання тієї чи іншої проблеми, але здійснив лише поверхневе їх обґрунтування, допустив логічні похибки; або ж студентом названо і здійснено належне обґрунтування не з усіх основних напрямів розв’язання проблеми. Оцінка «0 балів» ставиться тоді, коли студент: а) зовсім не дає визначення понять і термінів або сформулював їх неправильно, що свідчить про відсутність у студента розуміння суті даного питання; в основному неправильно назвав методологічні принципи, підходи до розв’язання економічних завдань, зробив невдалу спробу їх обґрунтування; б) допускає істотні похибки при викладенні економічного механізму або методичних підходів до розв’язання проблеми, що у підсумку свідчить про відсутність у студента системних знань з даної проблеми; в) неправильно визначив більшість показників, що передбачені питанням, не зробив або ж зробив невдалу спробу розкрити сутність цих показників та їх взаємозв’язок, що в цілому свідчить про незасвоєння студентом методики розв’язання даного питання; г) неправильно окреслив більшість основних напрямів (шляхів) розв’язання проблеми; д) допустив неправильний хід розв’язання задачі, що призвело до одержання неправильного результату.
3. ПОТОЧНА НАВЧАЛЬНА РОБОТА СТУДЕНТІВ ЗАОЧНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ
3.1. КАРТА НАВЧАЛЬНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА Карта самостійної роботи студента є основою організації самостійної роботи студента з дисципліни «Факторний аналіз ринку сільськогосподарської продукції»» і відображає перелік конкретних форм роботи, які необхідно виконати студенту відповідно до робочої програми дисципліни та кількість балів, які можна отримати за виконання цих робіт.
Карта навчальної роботи студента з дисципліни (вибіркової) «Факторний аналіз ринку сільськогосподарської продукції» для студентів освітньої програми / спеціалізації Економіка агробізнесу заочна форма навчання
3.2. Критерії оцінювання поточних результатів вивчення дисципліни Курс складається з 10 тем, які повністю розкривають зміст дисципліни «Факторний аналіз ринку сільськогосподарської продукції». Заняття проводяться у вигляді лекцій та контактних занять. Упродовж семестру, після завершення відповідних тем, відбувається написання контрольних робіт та модулів. Для визначення рівня досягнення результатів навчання передбачено індивідуальне завдання, під час якого студенти презентують результати своєї індивідуальної роботи (ІР) та демонструють набуті навички. Завершується дисципліна – заліком.
Форми контролю результатів навчальної діяльності студентів та їх оцінювання
Організація оцінювання: Для студентів заочної форми навчання передбачено:
Плани контактних занять відповідають «Змісту навчальної дисципліни за темами» та зазначені в «Методичних матеріалах з вивчення навчальної дисципліни». За роботу в аудиторії студент може отримати наступні бали: 10 балів студент може отримати активну та системну участь в контактних заняттях, за умов: 10 балів – приймав активну участь у 85-100% занять; 8 бали – приймав активну участь у 70-84 % занять; 6 бали – приймав активну участь у 60-69% занять; 4 бали – приймав активну участь у 55-59% занять; 2 бал – приймав активну участь у 50-54% занять. По 10 балів за експрес контрольну та усні відповіді, якщо кожне з них було оцінено: - на відмінно – 10 балів; - на добре – 8 бали; - на задовільно – 6 бали; - на незадовільно – 0 балів. Модуль складається студентом у письмовій формі і включає 5 завдань. Кожне із завдань оцінюється за чотирьохбальною шкалою. Фактична кількість, яку отримує студент за модуль визначається шляхом розрахунку середнього бала, отриманого за 5 завдань. Середній бал успішності за завдання модуля визначається як середня арифметична із оцінок, одержаних по кожному із завдань. Сумарна оцінка за модуль - 20 балів. Оцінка «4 бали» ставиться за питання тоді, коли студент: а) з питання теоретико-методологічного спрямування чітко сформулював поняття і терміни, які необхідно знати для висвітлення змісту даного питання; обґрунтував методологічні принципи, підходи до розв’язання передбаченої питанням проблеми; б) правильно виклав економічний механізм чи методичні підходи до розв’язання сформульованої економічної проблеми, спираючись на теоретичні знання; в) з практичної реалізації набутих теоретичних знань через розв’язання економічних задач за вихідною заданою інформацією у логічній послідовності правильно розв’язав задачу, зробив відповідні висновки, які випливають із одержаного результату. Оцінка «3 бали» ставиться тоді, коли студент: а) сформулював поняття і терміни в основному правильно, але не повністю. За допущених ним неістотних похибок; правильно, але поверхово розкрив сутність економічних явищ і процесів; назвав методологічні принципи, підходи до розв’язання аграрно-економічних завдань без належного їх обґрунтування; б) допускає неістотні похибки при викладенні економічного механізму або підходів до розв’язання економічної проблеми; або ж допускає одну істотну похибку, що свідчить про дещо поверхневі знання студента з даного питання; в) правильно описав методику визначення більшості економічних показників, не повністю розкрив їх сутність і взаємозв’язок, не розкрив логічних підходів до якісної оцінки вказаних показників; г) правильно окреслив хід розв’язання задачі, але допустив помилку в розрахунках і отримав неправильний результат. Оцінка «2 бали» ставиться тоді, коли студент: а) допускає істотні похибки при викладенні економічного механізму розв’язання економічної проблеми; або ж допускає одну істотну похибку, що свідчить про поверхневі знання студента з даного питання; б) концептуально виклав основні напрями (шляхи) розв’язання тієї чи іншої проблеми, але здійснив лише поверхневе їх обґрунтування, допустив логічні похибки; або ж студентом названо і здійснено належне обґрунтування не з усіх основних напрямів розв’язання проблеми. Оцінка «0 балів» ставиться тоді, коли студент: а) зовсім не дає визначення понять і термінів або сформулював їх неправильно, що свідчить про відсутність у студента розуміння суті даного питання; в основному неправильно назвав методологічні принципи, підходи до розв’язання економічних завдань, зробив невдалу спробу їх обґрунтування; б) допускає істотні похибки при викладенні економічного механізму або методичних підходів до розв’язання проблеми, що у підсумку свідчить про відсутність у студента системних знань з даної проблеми; в) неправильно визначив більшість показників, що передбачені питанням, не зробив або ж зробив невдалу спробу розкрити сутність цих показників та їх взаємозв’язок, що в цілому свідчить про незасвоєння студентом методики розв’язання даного питання; г) неправильно окреслив більшість основних напрямів (шляхів) розв’язання проблеми; д) допустив неправильний хід розв’язання задачі, що призвело до одержання неправильного результату.
4. ПОТОЧНА НАВЧАЛЬНА РОБОТА СТУДЕНТІВ ДИСТАНЦІЙНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ Дистанційна форма навчання з дисципліни «Факторний аналіз ринку сільськогосподарської продукції» на спеціалізації «Економіка агробізнесу» відсутня.
5.
Для студентів денної форми навчання за виконання індивідуальної роботи передбачено бали за своєчасність, якість і захист персоніфікованих завдань самостійної роботи студента. Максимальна кількість балів за цим напрямом контролю становить 30 балів. Своєчасність виконання завдань дуже важливе при вивчення оскільки тут вимагається чітка послідовність виконання завдань, їх взаємопов’язана не тільки за персоніфікованими завданнями окремих студентів, а і всієї академічної групи. Тому якщо студент не виконав одного індивідуального завдання, він не може робити наступне. Студентам пропонується 3 блоки завдань кожне з яких буде оцінено від 0 до 10 балів в залежності від їх складності, зокрема: 10 балів – захищено 85-100% передбачених завдань 8 балів – захищено 70-84 % передбачених завдань 6 балів – захищено 60-69% передбачених завдань 4 балів – захищено 55-59% передбачених завдань 2 бали – захищено 50-54% передбачених завдань. За це ж завдання студент заочної форми може отримати 40 балів за якісне виконання у встановлений термін всіх завдань самостійної роботи студента, тобто: - 30 балів: якщо у викладача не було суттєвих зауважень щодо їх змісту та оформлення за таких умов: 25-30 балів – виконано 85-100% передбачених завдань 19- 24 бали – виконано 70-84 % передбачених завдань 13 -18 балів – виконано 60-69% передбачених завдань 7- 12 балів – виконано 55-59% передбачених завдань 4 - 6 бали – виконано 50-54% передбачених завдань 0 балів - якщо студент виконав менше 50 % передбачуваних завдань - 10 балів студент може отримати протягом семестру за успішний захист у встановлений термін всіх завдань самостійної роботи студента, за таких умов: 10 балів – захищено 85-100% передбачених завдань 8 балів – захищено 70-84 % передбачених завдань 6 балів – захищено 60-69% передбачених завдань 4 балів – захищено 55-59% передбачених завдань 2 бали – захищено 50-54% передбачених завдань. За виконання інших завдань самостійної роботи студента для самостійного опрацювання (вибіркова частина) – студент отримує 0-10 балів, в тому числі: - на відмінно – 10 балів; - на добре – 8 балів; - на задовільно – 6 балів; - на незадовільно – 0 балів.
Результати поточного контролю знань студентів вносяться до залікової відомості обліку успішності у наведених балах. Студенти, які за результатами підсумкового контролю у формі заліку набрали від 0 до 59 балів включно, після належної підготовки мають право повторно скласти залік у формі виконання індивідуальної контрольної роботи. Індивідуальна контрольна робота складається з 10 питань, кожне з яких оцінюється за вимогами, що є аналогічними вимогам до екзаменаційного білету. За своєю структурою індивідуальна контрольна робота складається з 4 теоретичних та 6 розрахункових завдань, які студенти вивчали опановуючи дисципліну «Факторний аналіз ринку сільськогосподарської продукції». Максимальна оцінка результатів контрольної (модульної) становить 10 балів. Аналітичний огляд наукових публікацій чи підготовка реферату відноситься до вибіркової складової роботи студента і оцінюється в 10 балів за умови розкриття суті проблеми, обраної для реферату та його захисту. Студенти, які за результатами підсумкового контролю у формі заліку набрали від 0 до 59 балів (включно), після належної підготовки мають право повторно скласти залік у формі виконання індивідуальної контрольної роботи. Індивідуальна контрольна робота складається з 10 завдань, кожне з яких оцінюється за вимогами, що є аналогічними за вимогами до екзаменаційного білета. Кожне з 10 завдань оцінюється в діапазоні 0-10 балів. Відповідь студента на кожне із завдань індивідуальної контрольної роботи, залежно від рівня її повноти й коректності, оцінюється різною кількістю балів:
Переведення 100-бальної шкали оцінювання в 4-и бальну та шкалу за системою ECTS здійснюється в такому порядку:
Шкала оцінювання: КНЕУ та ECTS
6.1. Основна література 1. Helmberger, Peter G., 1996, Chavas, Jean-Paul; The Economics of Agricultural Prices; Prentice Hall. 2. OECD-FAO, 2007, Agricultural Outlook. 2007-2016. Paris and Rome. 3. OECD-FAO, 2010, Agricultural Outlook. 2010-2019. Paris and Rome. 4. OECD-FAO, 2011, Agricultural Outlook. 2011-2020. Paris and Rome. 5. Swinnen, J. (Ed.), 2007; Global Supply Chains. Standards and the Poor; CAB International. 6. Timmer, C.P., 1986, Getting Prices Right: The Scope and Limits of Agricultural Price Policy; Cornell University Press. 7. Tomek, W G.; Robinson, K .L., 2003, Agricultural Product Prices 4th edition; Cornell University Press. 8. OECD-FAO, 2011, Agricultural Outlook. 2011-2020. Paris and Rome. 9. Dries L, and J. Swinnen J, 2000, Labour adjustments in Central and Eastern European agriculture. Journal of Transforming Economies and Societies, vol. 7, no. 3, pp. 38 – 45 10. Dries L, Reardon T, and J. Swinnen, 2004, The rapid rise of supermarkets in Central and Eastern Europe: implications for the agrifood and rural development, Development Policy Review, vol. 22, no. 5, pp. 525 - 556. 11. Gow H, and J. Swinnen , 1998, Agribusiness restructuring, foreign direct investment and hold-up problems in agricultural transition, European Review of Agricultural Economics, vol. 25, no. 4, pp. 331 - 350. 12. Koester, U. and A. El-Agraa, 2011, The Common Agricultural Policy, in: El-Agraa, A. M. (ed.), The European Union Economics and Policies, 9th edition. Cambridge University Press, 306-334. 13. Lerman, Zvi; Csaki, Csaba; Feder, Gershon, 2004, Agriculture in Transition. Land Policies and Evolving Farm Structures in Post-Soviet Countries; Lexington Books. 14. Lerman, Zvi; Sedik, David; 2010, Rural Transition in Azerbaijan. 15. Macours, K. and J. Swinnen, 2005,Agricultural labor adjustments in transition countries: The role of migration and impact on poverty. Review of Agricultural Economics, vol. 27, no. 3, pp. 405 - 411. 16. Minot, Nicolas W., 1986, Contract Farming and its Effects on small farmers in less developed countries; MSU International Development Papers Working Paper No. 31; 1986
6.2. Додаткова: 1. Deininger, K., 2003, Land Policies for Growth and Poverty Reduction. A World Bank Policy Research Report. Washington, D.C. 2. Dorward, A.; Kydd, J.; Poulton, 1998, Smallholder Cash Crop Production under Market Liberalisation; CAB International; 1998. 3. Drobak, John N.; Nye, John V.C., 1997, The Frontiers of the New Institutional Economics; Academic Press. 4. Gogodze,J.and A. Kimhi, 2005, Privatization, Liberalization, and the Emergence of Private Farms in Georgia and Other Former Soviet Countries. Published by Conjuncture Research Center. Tbilisi. 5. Swinnen, J. (Ed.), 2007; Global Supply Chains Standards and the Poor; CAB International.
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
