Написание контрольных, курсовых, дипломных работ, выполнение задач, тестов, бизнес-планов

Філософія

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені ВАДИМА ГЕТЬМАНА»

Факультет управління  персоналом, соціології та психології

КАФЕДРА ФІЛОСОФІЇ

 

 

ЗАТВЕРДЖЕНО:

Науково-методичною радою університету

Протокол № ____ від _____ 2016 р.

Голова НМР ______________ А.М. Колот

 

 

 

 

РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА

з науки

«ФІЛОСОФІЯ»

 

освітній ступінь бакалавр

 

(Cписок галузей знань, спеціальностей та спеціалізацій додається)   

 

 

 

 

 

РЕКОМЕНДОВАНО:

кафедрою філософії

протокол    №  9 від 11.05.2016 р.

Завідувач кафедри _________ Ю. М. Вільчинський

 

 

ПОГОДЖЕНО:

Начальник відділу

організаційного забезпечення

навчального процесу        ____________    В.А. Кішкін

 

Начальник навчально-

методичного відділу         ______________ Т.В. Гуть

 

 

 

Київ 2016

 

Список галузей знань, спеціальностей та спеціалізацій

освітнього ступеня бакалавр (1 курс),

для яких читається дисципліна «Філософія»:

 

3 кредити:

 

галузь знань «05-Соціальні та поведінкові науки»;

спеціальність «051-Економіка»;

спеціалізація «6А01-Економіка агропромислових формувань»;

 

галузь знань «05-Соціальні та поведінкові науки»;

спеціальність «051-Економіка»;

спеціалізація «6Е01-Економічна теорія».

 

4 кредити:

 

галузь знань «07-Управління та адміністрування»;

спеціальність «071-Облік і оподаткування»;

спеціалізація «6О01-Облік, аудит та оподаткування»;

 

галузь знань «07-Управління та адміністрування»;

спеціальність «071-Облік і оподаткування»;

спеціалізація «6А02-Облік, аудит та оподаткування в АПК»;

 

галузь знань «07-Управління та адміністрування»;

спеціальність «073-Менеджмент»;

спеціалізація «6А03-Менеджмент агробізнесу»;

 

галузь знань «05-Соціальні та поведінкові науки»;

спеціальність «051-Економіка»;

спеціалізація «6Е03-Національна економіка»;

 

галузь знань «05-Соціальні та поведінкові науки»;

спеціальність «051-Економіка»;

спеціалізація «6Р01-Регіональна економіка та місцеве самоврядування»;

 

галузь знань «05-Соціальні та поведінкові науки»;

спеціальність «051-Економіка»;

спеціалізація «6Р02-Екологічна економіка»;

 

галузь знань «07-Управління та адміністрування»;

спеціальність (освітня програма) «075-Маркетинг»;

 

галузь знань «07-Управління та адміністрування»;

спеціальність «076-Підприємництво, торгівля та біржова діяльність»;

спеціалізація «6Р04-Комерційна діяльність та логістика»;

 

галузь знань «05-Соціальні та поведінкові науки»;

спеціальність «051-Економіка»;

спеціалізація «6У02-Управління персоналом та економіка праці»;

 

галузь знань «05-Соціальні та поведінкові науки»;

спеціальність «054-Соціологія»;

спеціалізація «6У04-Соціологія економіки та підприємництва»;

 

галузь знань «07-Управління та адміністрування»;

спеціальність «073-Менеджмент»;

спеціалізація «6Е04-Менеджмент бізнес-організацій».

 

 

Укладачі робочої навчальної програми:

Вільчинський Ю.М., д. філос. н., проф., Бондар С.В., канд. філос. н., доц., Войнаровська Л.І., канд. філос. н., доц., Деркач В.Л., канд. філос. н., доц., Козлов Є.В., канд. філос. н., доц., Кругляк М.І., канд. філос. н., доц., Кучера Т.М., канд. філос. н., доц., Лисенко О.В., асист., Пітякова Т.С., ст. викл., Присухін С.І., канд. філос. н., доц., Северин-Мрачковська Л.В., канд. філос. н., доц., Соколов С.В., канд. філос. н., доц., Солонін Д.С., асист., Терещенко В.В., ст. викл.

 

Рецензенти робочої навчальної програми:

Мартинюк І.В., канд. філос. н., доц.

 

 

Зміст робочої програми:

Стор.

1

Вступ

6

2

Тематичний план науки

9

3

Зміст науки за темами

12

4

Плани занять:

16

4.1

Плани лекцій

16

4.2

Плани семінарських (практичних) занять очної форми навчання

20

4.3

Плани контактних занять для студентів заочної форми навчання

46

4.4

Плани навчальної роботи студентів заочної форми навчання в міжсесійний період

55

5

Самостійна робота студентів

55

6

Індивідуально-консультативна робота

62

7

Методики активізації процесу навчання

62

8

Поточний і підсумковий контроль знань:

66

8.1

Очна форма навчання:

66

 

- Карта самостійної роботи студента.

66

 

- Порядок поточного і підсумкового оцінювання знань із науки.

67

8.2

Заочна форма навчання:

71

 

- Карта самостійної роботи студента.

71

 

- Порядок поточного і підсумкового оцінювання знань із науки.

72

8.3

Приклади типових завдань, що виносяться на екзамен

77

8.4

Зразок екзаменаційного білета

78

9

Рекомендована література (основна і додаткова)

80

 

 

1. ВСтуп

Навчальний курс з філософії входить до циклу загальних гуманітарних дисциплін Державного освітнього стандарту і призначений для підготовки студентів економічних спеціальностей першого-третього курсів очної та заочної форм навчання.

Предмет науки: історична ґенеза філософського знання, проблеми онтології, гносеології, соціальної філософії, філософії історії та філософії економіки.

Мета науки:

- ознайомлення студента з однією з історично перших форм суспільної свідомості – філософією, яка слугує підґрунтям духовної культури людства та окремого індивіда, і, таким чином, долучення їх до цієї форми суспільної свідомості;

- розкриття світоглядної, пізнавальної, методологічної та інших функцій філософського знання, аналіз його історичних типів, розкриття значення загальнонаукових методів пізнання для розуміння закономірностей буття та розвитку природи, суспільства й людини;

- дослідження актуальних та соціально важливих філософських проблем із урахуванням специфіки майбутньої професійної діяльності студента;

- надання можливості людині осмислити саму себе та навколишній світ, допомогти свідомо визначити життєву позицію, світоглядні орієнтири та ціннісні пріоритети, зрозуміти своє покликання та відповідально творити власне майбутнє.

Завдання науки:

- засвоєння знань про предмет, структуру, функції філософії, етапи її історичного ґенезису, основні напрямки та школи; формування у студента навиків критичного мислення та самостійного аналізу сутності тих проблем, що хвилювали філософів минулого та сучасності;

- сприяння реалізації гуманістичної функції освіти щодо збереження та трансляції комплексу духовно-моральних ідеалів і цінностей, які складають глибинну основу як національної, так і загальнолюдської культури;

- оволодіння знаннями з онтології, гносеології, соціальної філософії, філософської антропології, філософії історії та філософії економіки, формування у студента вміння застосовувати ці знання у процесі осмислення реалій соціально-економічного буття, втілення набутих навиків критичного мислення у професійній діяльності та повсякденній практиці;

- поштовх людини до самостійного аналізу складних явищ суспільного життя, формування вміння пов’язувати загальнофілософські проблеми із розв’язанням завдань економічної теорії та практики;

- підвищення рівня культури мислення студента, сприяння його всебічному розвитку як особистості та найвищої цінності суспільства, розвитку його талантів, розумових і фізичних здібностей, виховання високих моральних якостей, формування громадян, здатних до свідомого суспільного вибору.

Структура навчального курсу з науки передбачає два модулі: перший – Філософія як теоретична форма культури. Історико-філософський процес; другий – Актуальні проблеми філософії. Зміст першого модулю складається з тем, пов’язаних із розкриттям сутності філософії як теоретичної форми культури, її функцій і значення у житті суспільства та індивіда, історичної ґенези філософського знання. Зміст другого модуля складається з тем, що розкривають загальнотеоретичні засади та актуальні проблеми філософії.

Форми викладання науки:

- лекційні та семінарські заняття, обговорення рефератів та есе, підготовлених студентами, ділові ігри, дискусії, «круглі столи», консультації викладачів та індивідуальні заняття;

- самостійна робота студентів, що передбачає: засвоєння теоретичного матеріалу, підготовку до семінарських занять, виконання письмових робіт (рефератів, есе, тестових завдань, контрольних робіт), підготовка до участі в студентській науково-практичній конференції, дискусіях, ділових іграх та «круглих столах».

Зв’язок з іншими науками:

У процесі засвоєння філософських знань формуються компетенції, спрямовані на підвищення рівня культури мислення студента, його здатності до аналізу та синтезу. Вивчення філософії сприяє розвитку у студентів навичок критичного мислення та сприяє формуванню світоглядного підґрунтя для осягнення соціально-економічного, політичного та культурного життя суспільства. Саме тому воно тісно пов’язане, насамперед, з такими гуманітарними науками, як: «Історія українського суспільства», «Історія міжнародних відносин», «Історія європейської цивілізації» та «Культурологія».

Навчальний курс із філософії передує таким курсам, як: «Соціологія», «Політологія», «Логіка», «Етика», «Цінності європейської цивілізації», «Філософія глобальних проблем сучасності», «Релігієзнавство», створюючи підґрунтя для ефективного засвоєння матеріалу згадуваних вище дисциплін; формує у студента основи логічного мислення, вміння виявляти закономірності розвитку природи та суспільства, сприяє формуванню у молодої людини активної та відповідальної громадянської позиції.

Вимоги до результатів опанування науки:

Базові знання, якими має володіти студент у результаті вивчення науки «Філософія», покликані сприяти більш результативному вивченню наук, спрямованих на формування професійних знань та вмінь.

У результаті вивчення науки студент повинен:

  • знати:

- предмет, методи, структуру та функції філософії;

- історію філософії;

- основні поняття та категорії філософії;

- основні проблеми онтології, гносеології, соціальної філософії та філософської антропології;

- закономірності розвитку природи, суспільства та мислення.

  • уміти:

- використовувати гуманітарні, соціально-економічні знання з метою аналізу суспільних проблем та процесів, вирішення соціальних та професійних завдань;

- застосовувати понятійно-категоріальний апарат філософії у процесі аналізу питань, повязаних з професійною діяльністю та повсякденною практикою;

- застосовувати методи та засоби пізнання з метою підвищення рівня власного інтелектуального та культурного розвитку, професійної компетентності;

- використовувати навики критичного мислення, правила та закони формальної логіки у процесі побудови міркувань в усній і письмовій формі;

- реалізовувати у практичній діяльності набуті знання про морально-етичні норми та цінності;

- використовувати знання з філософії для формування власної світоглядної позиції та ціннісної орієнтації;

- самостійно аналізувати та оцінювати ті чи інші світоглядні, зокрема, етичні позиції громадян та організацій.

  • володіти:

- навиками філософського аналізу світоглядних проблем, зокрема, з метою формування системного, цілісного погляду на проблеми індивіда та суспільства;

- навиками застосування понятійно-категоріального апарату філософії;

- навиками критичного мислення у професійній та повсякденній практиці;

- навиками публічного мовлення, аргументації, ведення дискусії;

- навиками ефективного використання власного творчого потенціалу;

- навиками практичної актуалізації морально-етичних якостей та принципів.

Програма розроблена з урахуванням освітніх пріоритетів, спрямованих на індивідуалізацію навчального процесу, зростання значення самостійної та індивідуально-консультативної роботи.

Тривалість курсу: навчальний курс викладається упродовж одного навчального семестру.

Загальний обсяг курсу у залежності від кількості кредитів для різних галузей знань, спеціальностей і спеціалізацій становить 90 год. (3 кред.), 120 год. (4 кред.) або 150 год. (5 кред.), із них:

 

– для студентів очної форми навчання: лекції – 20 год., семінарські заняття – 32 год., індивідуальна робота студентів – 9 год. (3 кред.), 12 год. (4 кред.) або 15 год. (5 кред.), самостійна робота студентів – 25 год. (3 кред.), 52 год. (4 кред.) або 79 год. (5 кред.), підсумковий контроль – 4 год.;

 

– для студентів заочної форми навчання: контактні години – – год., індивідуальна робота студентів – – год., самостійна робота студентів – – год., підсумковий контроль – 4 год.

 

2. ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН НАУКИ

Загальний обсяг курсу 90 год. (3 кредити)

Назва теми

Кількість годин

Очна форма

навчання

Заочна форма навчання

Навчальні  заняття

        СРС

Навчальні заняття

      СРС

Лекції

Практичні

Лабораторні

Індивідуальні

Контактні  заняття

Індивідуальні

Модуль 1.

Філософія  як  теоретична  форма  культури.

Історико-філософський  процес

 

 

 

 

 

 

 

 

Тема 1.  Філософія як любов до мудрості

2

2

 

1

1

 

 

 

Тема 2.  Традиційна філософія Індії та Китаю

2

 

1

2

 

 

 

Тема 3.  Філософія античності

2

2

 

1

 

 

 

Тема 4.  Філософія Середньовіччя, Відродження та Реформації

2

2

 

1

 

 

 

Тема 5.  Філософія Нового часу та доби Просвітництва

2

2

 

1

 

 

 

Тема 6.  Німецький класичний ідеалізм

2

 

1

2

 

 

 

Тема 7.  Посткласична філософія

2

2

 

1

 

 

 

Тема 8.  Українська філософська думка

2

 

1

2

 

 

 

Модуль 2.

Актуальні  проблеми  філософії

 

 

 

 

 

 

 

 

Тема 9.    Онтологія

2

2

 

1

1

 

 

 

Тема 10.  Гносеологія. Логіка та методологія наукового пізнання

2

2

 

2

 

 

 

Тема 11.  Соціальна філософія

2

2

 

2

 

 

 

Тема 12.  Філософська антропологія

2

 

1

2

 

 

 

Тема 13.  Етика як «практична філософія»

2

2

 

1

 

 

 

Тема 14.  Філософія історії та культури. Проблема розвитку цивілізації

2

 

1

2

 

 

 

Тема 15.  Філософія майбутнього. Глобальні проблеми сучасності

2

 

1

2

 

 

 

Тема 16.  Філософія економіки

2

2

 

1

2

 

 

 

Підсумковий контроль, години

4

4

Усього:

20

32

 

9

25

Разом годин:

годин

90

90

кредитів

3

3

 

Загальний обсяг курсу 120 год. (4 кредити)

Назва теми

Кількість годин

Очна форма

навчання

Заочна форма навчання

Навчальні  заняття

        СРС

Навчальні заняття

      СРС

Лекції

Практичні

Лабораторні

Індивідуальні

Контактні  заняття

Індивідуальні

Модуль 1.

Філософія  як  теоретична  форма  культури.

Історико-філософський  процес

 

 

 

 

 

 

 

 

Тема 1.  Філософія як любов до мудрості

2

2

 

1

4

 

 

 

Тема 2.  Традиційна філософія Індії та Китаю

2

 

1

4

 

 

 

Тема 3.  Філософія античності

2

2

 

1

4

 

 

 

Тема 4.  Філософія Середньовіччя, Відродження та Реформації

2

2

 

4

 

 

 

Тема 5.  Філософія Нового часу та доби Просвітництва

2

2

 

1

2

 

 

 

Тема 6.  Німецький класичний ідеалізм

2

 

1

4

 

 

 

Тема 7.  Посткласична філософія

2

2

 

1

2

 

 

 

Тема 8.  Українська філософська думка

2

 

1

4

 

 

 

Модуль 2.

Актуальні  проблеми  філософії

 

 

 

 

 

 

 

 

Тема 9.    Онтологія

2

2

 

1

2

 

 

 

Тема 10.  Гносеологія. Логіка та методологія наукового пізнання

2

2

 

2

 

 

 

Тема 11.  Соціальна філософія

2

2

 

2

 

 

 

Тема 12.  Філософська антропологія

2

 

1

4

 

 

 

Тема 13.  Етика як «практична філософія»

2

2

 

2

 

 

 

Тема 14.  Філософія історії та культури. Проблема розвитку цивілізації

2

 

1

4

 

 

 

Тема 15.  Філософія майбутнього. Глобальні проблеми сучасності

2

 

1

4

 

 

 

Тема 16.  Філософія економіки

2

2

 

1

4

 

 

 

Підсумковий контроль, години

4

4

Усього:

20

32

 

12

52

Разом годин:

годин

120

120

кредитів

4

4

 

 

Загальний обсяг курсу 150 год. (5 кредитів)

Назва теми

Кількість годин

Очна форма

навчання

Заочна форма навчання

Навчальні заняття

        СРС

Навчальні заняття

      СРС

Лекції

Практичні

Лабораторні

Індивідуальні

Контактні  заняття

Індивідуальні

Модуль 1.

Філософія  як  теоретична  форма  культури.

Історико-філософський  процес

 

 

 

 

 

 

 

 

Тема 1.  Філософія як любов до мудрості

2

2

 

1

5

 

 

 

Тема 2.  Традиційна філософія Індії та Китаю

2

 

1

5

 

 

 

Тема 3.  Філософія античності

2

2

 

1

4

 

 

 

Тема 4.  Філософія Середньовіччя, Відродження та Реформації

2

2

 

5

 

 

 

Тема 5.  Філософія Нового часу та доби Просвітництва

2

2

 

1

5

 

 

 

Тема 6.  Німецький класичний ідеалізм

2

 

1

6

 

 

 

Тема 7.  Посткласична філософія

2

2

 

1

5

 

 

 

Тема 8.  Українська філософська думка

2

 

1

6

 

 

 

Модуль 2.

Актуальні  проблеми  філософії

 

 

 

 

 

 

 

 

Тема 9.    Онтологія

2

2

 

1

4

 

 

 

Тема 10.  Гносеологія. Логіка та методологія наукового пізнання

2

2

 

1

5

 

 

 

Тема 11.  Соціальна філософія

2

2

 

1

4

 

 

 

Тема 12.  Філософська антропологія

2

 

1

5

 

 

 

Тема 13.  Етика як «практична філософія»

2

2

 

1

4

 

 

 

Тема 14.  Філософія історії та культури. Проблема розвитку цивілізації

2

 

1

5

 

 

 

Тема 15.  Філософія майбутнього. Глобальні проблеми сучасності

2

 

1

6

 

 

 

Тема 16.  Філософія економіки

2

2

 

1

5

 

 

 

Підсумковий контроль, години

4

4

Усього:

20

32

 

15

79

Разом годин:

годин

150

150

кредитів

5

5

 

 

3. Зміст  науки  за  темами

 

 

МОДУЛЬ  1

 

ФІЛОСОФІЯ  ЯК  ТЕОРЕТИЧНА  ФОРМА  КУЛЬТУРИ.

ІСТОРИКО-ФІЛОСОФСЬКИЙ  ПРОЦЕС

 

Тема 1:  Філософія  як  любов  до  мудрості

Світогляд як духовно-практичний феномен. Історичні типи світогляду: міф, релігія та філософія. Інші типи світогляду. Філософія як найвищий теоретичний рівень світогляду. Предмет та методи філософії. Структура філософського знання. Функції філософії. «Вічні» філософські питання. Теоретичне та практичне значення філософії.

 

Тема 2:  Традиційна  філософія  Індії  та  Китаю

Історія філософії. Основні етапи розвитку та загальні риси філософії Стародавньої Індії: 1) Ведичний період. Веди як сакральні джерела індійської духовної культури. 2) Епічний період (Махабхарата та Рамаяна). Ортодоксальні та неортодоксальні філософські напрями. 3) Ера сутр (формування жанру філософського тексту). Основні поняття та категорії індійської філософської традиції: карма, сансара, дхарма, мокша, нірвана, Брахман, Атман, майя.

Основні напрями філософії Стародавнього Китаю. Конфуціанство: Конфуцій, традиціоналізм, ретроспективність, соціально-етична спрямованість. Даосизм: Лао-цзи, головні поняття – дао, де, у-вей; онтологія та зародки діалектики. Інші філософські школи – легізм, моїзм, чань-буддизм.

 

Тема 3:  Філософія  античності

Передумови формування та розвитку античної філософії. Головні періоди розвитку та характерні риси античної філософії. Досократівський період і його особливості: критичне переосмислення міфологічних уявлень про світ, синкретизм, космоцентризм, пошук першопричини світу, вчення про логос і хаос, рання діалектика, атомістична картина світу. Класичний сократівський період (софісти, Сократ, Платон, Арістотель) та його особливості: антропологічна філософія, мислення як предмет пізнання, логіка доведення як метод філософії, метафізика, вчення про категорії. Особливості елліністичного та римського періодів: космополітизм, криза традиційної системи цінностей, апатія, атараксія, евдемонія, домінування етичної та естетичної проблематики. Основні напрямки елліністично-римської філософії: епікурейство, стоїцизм, скептицизм, неоплатонізм. Раннє християнство.

 

Тема 4:  Філософія  Середньовіччя,  Відродження  та  Реформації

Соціальні та духовні передумови формування філософії Середньовіччя. Характерні риси середньовічної філософії: теоцентризм, креаціонізм, есхатологія, провіденціалізм, теодицея. Періоди розвитку (апологетика, патристика, схоластика) та їх особливості. Найвідоміші представники: Тертулліан Карфагенський, Августин Аврелій (Блаженний), Фома Аквінський.

Соціальні та духовні передумови розвитку філософії Відродження та Реформації. Особливості та характерні риси: антропоцентризм, гуманізм, секуляризація, пантеїзм, натурфілософія. Головні напрямки та представники: 1) гуманістичний (Данте Аліґ’єрі, Франческо Петрарка); 2) неоплатонічний (Нікола Кузанський); 3) натурфілософський (Микола Копернік, Джордано Бруно); 4) політичний (Ніколо Мак’явеллі); 5) утопічно-соціалістичний (Томас Мор, Томмазо Кампанелла); 6) реформаційний (Мартін Лютер).

 

Тема 5:  Філософія  Нового  часу  та  доби  Просвітництва

Соціально-політичні та духовні передумови формування філософії Нового часу та доби Просвітництва. Характерні особливості: природоцентризм, сцієнтизм, пантеїзм, механістичне світорозуміння. Головні напрями та представники філософії Нового часу: раціоналізм (Рене Декарт, Бенедикт Спіноза), емпіризм (Френсіс Бекон, Томас Гоббс), сенсуалістична філософія (Джон Локк, Девід Юм).

Головні досягнення та характерні риси філософії Просвітництва: антропоцентризм, історичний оптимізм, деїзм, матеріалізм, атеїзм. Основні представники: Франсуа Вольтер, Жан-Жак Руссо, Дені Дідро, Жюльєн Ламетрі, Клод Гельвецій, Поль Гольбах. Концепції суспільного договору (Томас Гоббс, Джон Локк, Жан-Жак Руссо) та ідея розподілу державної влади (Шарль Монтеск’є). Значення філософії Нового часу та доби Просвітництва для сучасної філософії.

 

Тема 6:  Німецький  класичний  ідеалізм

Соціально-економічні та духовні передумови німецького класичного ідеалізму. Відродження гуманістичного ставлення до людини як абсолютної цінності у світі. Раціоналізм; прагнення перетворити філософію на науку, створити єдину наукову філософію у вигляді цілісної системи наукових дисциплін, концепцій, понять і категорій; систематична розробка специфічної мови філософії – діалектики та діалектичного методу мислення; намагання осмислити та пояснити історичний розвиток як єдиний процес.

Головні представники німецької ідеалістичної філософії. Іммануїл Кант, докритичний період творчості (космогонічна гіпотеза). Критична філософія І.Канта: теорія пізнання та етичне вчення (категоричний імператив). Абсолютний ідеалізм Ґеорга Геґеля. Система та метод філософії Геґеля. Закони діалектичного мислення.

 

Тема 7:  Посткласична  філософія

Соціальні та духовні передумови посткласичної (сучасної) філософії. Характерні риси та особливості: ірраціоналізм, волюнтаризм, екзистенційність, індивідуалізм. Основні напрями та представники посткласичної філософії: “філософія життя” (А. Шопенгауер, Ф. Ніцше), позитивізм (О. Конт, Д.С. Мілль та ін.), прагматизм (Ч.С. Пірс, В. Джеймс та ін.), марксизм: діалектичний та історичний матеріалізм (К. Маркс, Ф. Енгельс), фрейдизм (З. Фрейд), екзистенціалізм (Ж.-П. Сартр, А. Камю, М. Гайдеґґер та ін.), герменевтика (Г.-Г. Гадамер).

 

Тема 8:  Українська  філософська  думка

Міфологічні уявлення східних слов’ян у дохристиянський період. Характерні риси й особливості української духовної культури (поліфонізм, антеїзм, індивідуалізм) та філософської думки (екзистенційність, кордоцентризм, софійність). Антично-візантійські та західноєвропейські впливи на становлення києворуської культури. Формування філософської культури доби Київської Русі.

Класична доба розвитку української філософії (ХVІІІ–ХІХ ст.). Роль Києво-Могилянської академії у розвитку філософської думки українського та інших народів (Ф. Прокопович. Г. Кониський). Становлення Просвітництва в Україні. Г.С. Сковорода, його життя та філософія. Самопізнання. Тлумачення Біблії. Світ, матерія, Бог. “Філософія серця”, її вплив на світову філософську думку. “Внутрішня людина”. Концепція “сродної праці”.

Філософія українського романтизму (М. Гоголь, П. Куліш, Т. Шевченко та ін.). Особливості української духовності на межі ХІХ–ХХ ст. Філософія І. Франка та Л. Українки. Українська національна ідея: В. Липинський, М. Міхновський, Д. Донцов.

 

МОДУЛЬ  2

 

АКТУАЛЬНІ  ПРОБЛЕМИ  ФІЛОСОФІЇ

 

Тема 9:  Онтологія

Проблема буття у філософії. Буття і суще. Основні форми буття (буття природного, буття людини, буття духовного (ідеального), буття соціального). Ноуменальне буття. Феноменальне буття. Небуття.

Учення про світ. Монізм, дуалізм, плюралізм. Основні категорії онтології: субстанція, субстрат, простір і час, рух і розвиток, причинність, матеріальне та ідеальне.

Свідомість та її онтологічний статус. Основні підходи до проблеми свідомості. Визначення поняття “свідомість”. Головні властивості людської свідомості (ідеальність, інтенціональність, ідеаторність). Індивідуальна або суспільна свідомість (родова, класова, національна). Структура суспільної свідомості. Два рівні суспільної свідомості (стихійний та усвідомлюваний). Форми суспільної свідомості.

 

Тема 10:  Гносеологія.  Логіка  та  методологія  наукового  пізнання

Проблема пізнання у філософії. Основні підходи до проблеми пізнання (гностицизм і агностицизм). Пізнання як процес активного відображення об’єктивної дійсності у свідомості людини. Структура пізнання: суб’єкт пізнання, об’єкт пізнання. Чуттєве та раціональне пізнання, інтуїтивне пізнання.

Поняття істини та заблудження. Властивості істини: об’єктивність, абсолютність, відносність, конкретність, перевірка практикою. Критерії істини: логічний, етичний, естетичний, прагматичний, утилітарний та ін. Теорії істини: кореспондентська, когерентна, прагматична та ін.

Логіка та методологія наукового пізнання. Поняття наукового пізнання, його сутність та специфіка. Елементи наукового пізнання (суб’єкт, об’єкт, предмет, прийоми, логічні форми та мовні засоби, результати, цілі пізнання). Форми наукового пізнання: ідея, проблема, гіпотеза, теорія, закон, система законів, наукова картина світу. Методи наукового пізнання. Метод і методологія. Філософські, загальнонаукові (емпіричні, теоретичні, загальнологічні), конкретнонаукові (спеціальні) методи. Творчість у науковому пізнанні.

Філософські проблеми економічної науки. Співвідношення філософії, економіки та економічної науки. Специфіка економічних методів дослідження. Загальні закономірності розвитку економічної науки. Актуальні проблеми економіки ХХІ ст.

 

Тема 11:  Соціальна  філософія

Соціальна філософія як розділ філософського знання. Проблема суспільства у філософії. Поняття суспільства, основні концепції трактування поняття суспільства: натуралістична, феноменологічна, діалектико-матеріалістична, соціологічна. Головні сфери суспільного життя: економічна, соціальна, політична, духовна. Діяльність і спілкування як способи існування соціального.

Духовне життя суспільства й культура. Сутність духовного життя суспільства. Суспільна свідомість. Культура та багатогранність її виявів. Функції культури. Цінності (аксіологічний статус). Проблема цінностей у філософії. Сутність цінності. Оцінка. Класифікація цінностей. Ціннісні орієнтації.

 

Тема 12:  Філософська  антропологія

Філософська антропологія, її сутність та специфіка. Людина як предмет філософського осмислення. Багатомірність людського буття. Екзистенційний та есенційний підходи до витлумачення сутності людини. Біологізаторські, соціологічні, духовні концепції розуміння сутності людини. Основні теорії та концепції походження людини.

Людина, індивід, особистість. Соціальні характеристики особистості (потреби, інтереси). Соціальні норми як вимоги до особистості. Свобода й відповідальність. Фаталізм і волюнтаризм. Свобода волі та моральна відповідальність. Концепція сенсу життя. Проблема життя і смерті. Конформізм і нонконформізм як вияви життєвої позиції. Проблема виховання.

 

Тема 13.  Етика  як  «практична філософія»

Предмет та специфіка етики як наукової дисципліни. Універсальність та багатоманітність етичного знання. Основні завдання етики в сучасних умовах. Сутність, структура і функції моралі. Основні концепції походження моралі. Традиція, право, мораль як види соціальної регуляції людської поведінки.

Мораль і моральність: проблема визначення. Характеристики моралі: імперативність, оцінюваність, нормативність. Основні типи моральних норм: заборони і взірці. Види цінностей та їх вплив на формування особистісних і професійних якостей людини. Поняття «моральна цінність».

Категорії етики та поняття моральної свідомості (добро, зло, свобода, відповідальність, обов’язок, совість, честь, гідність, справедливість, сенс життя, любов, щастя).

Актуальні проблеми сучасного етичного знання. Прикладна етика в структурі етичного знання.

 

Тема 14.  Філософія  історії  та  культури.

Проблема розвитку цивілізації

Філософія історії як галузь філософського знання. Основні підходи до розуміння філософії історії (вольтеріанський, гегелівський, позитивістський, шпенґлерівський). Проблема історичного процесу у філософії. Сутнісні характеристики історичного процесу. Основні погляди на історичний процес (історія як хаос та історія як закономірний процес). Проблема кінця історії. Головні підходи до аналізу історії (формаційний та цивілізаційний). Сенс історії. Роль особи в історичному процесі.

Зміст понять «культура» і «цивілізація». Дикість, варварство, цивілізація як певні стадії розвитку суспільства (Л. Морган). Проблема співвідношення культури та цивілізації. Цивілізація як синонім культури. Цивілізація як антипод культури (М. Бердяєв). Концепція «локальних цивілізацій» О. Шпенглера та А. Тойнбі. Критика європоцентризму та культурного плюралізму. Проблема зіткнення цивілізацій (А. Тойнбі, С. Гантінгтон). «Кінець історії» та нова ідеологія майбутнього (Ф. Фукуяма).

 

Тема 15.  Філософія  майбутнього.  Глобальні  проблеми  сучасності

Сучасна цивілізація: особливості, причини кризи, резерви росту та імперативи виживання. Проблема майбутнього у філософії. Передбачення, прогностика. Методи соціального прогнозування. Футурологія. Футурологічний прогноз перспектив формування єдиного культурного простору (А. Тоффлер).

Суперечлива взаємодія суспільства та природи. Антропогенний вплив суспільства на природу та його негативні наслідки. Екологічна проблема. Екологічна криза. Соціальна екологія. Демографічна проблема сучасності. Коеволюція.

Парадокси глобального розвитку. Аналіз перспектив розвитку глобальної цивілізації та філософського аспекту глобалізації у працях сучасних дослідників. Способи вирішення глобальних проблем сучасності. Основні моделі трансформаційних процесів в Україні в контексті глобального розвитку.

 

Тема 16.  Філософія економіки

Філософія економіки як самостійна галузь соціального знання. Предмет, методи та завдання філософії економіки. Філософський тип світогляду як аксіоматична основа економічної теорії. Вплив філософських ідей на формування економічного погляду на світ. Становлення філософії економіки як самостійної дисципліни.

Економічна революція XVII ст. – поява концепції «корисності» та «зиску» як основи економічної діяльності. Людина як суб’єкт господарських відносин: проблема безробіття та особистісно-професійної реалізації, конкуренції та монополізації; економічної свободи та відповідальності. Ринок як необхідне середовище для вільного самовизначення людини. Проблема власності та грошей.

Практична філософія підприємництва. Культура підприємництва. Етика бізнесу. Доброчинність та меценатство.

Основні методологічні проблеми у філософії економіки ХХ сторіччя у зв’язку з розвитком парадигм сучасної філософії науки. Філософія економіки як засіб формування ефективних стратегій соціально-економічного розвитку.

 

 

 

4.  Плани  Занять

4.1.  ПЛАНИ  ЛЕКЦІЙ

Модуль 1

Тема 1.  Філософія як любов до мудрості (2 год.)

План лекції:

1. Поняття світогляду, його зміст, структура та функції.

2. Історичні типи світогляду: міф, релігія та філософія.

3. Предмет філософії. Особливості філософського знання.

4. Структура та функції філософського знання.

 

Тема 2. Традиційна філософія Індії та Китаю

План лекції:

1. Поняття й основний зміст історико-філософського процесу.

2. Початок філософії та її історії. Особливості формування філософської думки на Сході.

3. Основні етапи розвитку та загальні риси філософії Стародавньої Індії.

4. Ортодоксальні та неортодоксальні філософські напрями Стародавньої Індії.

5. Філософські школи Стародавнього Китаю.

 

Тема 3. Філософія античності (2 год.)

План лекції:

1. Передумови формування та розвитку античної філософії.

2. Досократівський період античної філософії, його особливості та представники.

3. Класичний період розвитку античної філософії.

4. Філософія елліністичного та римського періодів античної філософії.

 

Тема 4. Філософія Середньовіччя, Відродження та Реформації (2 год.)

План лекції:

1. Релігійний характер середньовічного світогляду і філософії.

2. Періоди розвитку (апологетика, патристика, схоластика) та їх особливості.

3. Загальна характеристика та світоглядні засади епохи Відродження.

4. Головні напрямки та представники філософії епохи Відродження.

5. Філософські засади руху Реформації.

 

Тема 5. Філософія Нового часу та доби Просвітництва (2 год.)

План лекції:

1. Особливості філософії Нового часу та її загальна спрямованість.

2. Головні напрями та представники філософії Нового часу.

3. Раціоналізм (Р. Декарт) та емпіризм (Ф. Бекон) у теорії пізнання Нового часу.

4.  Філософія Просвітництва: специфіка та напрямки.

5. Концепції суспільного договору (Т. Гоббс, Дж. Локк, Ж.-Ж. Руссо) та розподілу державної влади (Ш. Монтеск’є).

 

Тема 6. Німецький класичний ідеалізм

План лекції:

1. Феномен німецької класичного ідеалізму та його основні риси.

2. Філософія І. Канта.

3. Абсолютний ідеалізм Ґ. Геґеля. Система та метод філософії Геґеля.

4. Закони діалектичного мислення.

 

Тема 7. Посткласична філософія (2 год.)

План лекції:

1. Розвиток сучасної світової філософії та її особливості.

2. «Філософія життя» (А. Шопенгауер, Ф. Ніцше).

3. Філософія позитивізму (О. Конт, Д.С. Мілль та ін.).

4. Прагматизм (Ч.С. Пірс, В. Джеймс та ін.)

5. Марксизм: діалектичний та історичний матеріалізм.

6. Фрейдизм (З. Фрейд).

7. Філософія екзистенціалізму (Ж.-П. Сартр, А. Камю, М. Гайдеґґер)

8. Герменевтика (Г.-Г. Гадамер).

 

Тема 8. Українська філософська думка

План лекції:

1. Особливості української філософської думки, основні періоди її розвитку.

2. Українська міфологія. Формування філософської культури доби Київської Русі.

3. Філософія у Києво-Могилянській академії.

4. Філософія Г.С. Сковороди.

5. Філософія українського романтизму (М. Гоголь, Т. Шевченко, П. Куліш та ін.).

6. Філософські погляди І. Франка та Л. Українки.

7. Українська національна ідея: В. Липинський, М. Міхновський, Д. Донцов.

 

 

МОДУЛЬ 2

Тема 9.  Онтологія (2 год.)

План лекції:

1. Проблема буття в історії філософії.

2. Основні форми буття, ноуменальне та феноменальне буття.

3. Основні категорії онтології: субстанція, субстрат, простір і час, рух і розвиток, причинність, матеріальне та ідеальне.

4. Онтологічне значення свідомості, її сутність і властивості.

5. Суспільна свідомість та її структура.

 

Тема 10.  Гносеологія. Логіка та методологія наукового пізнання (2 год.)

План лекції:

1. Гносеологія як теорія пізнання.

2. Феномен знання. Сутність та структура пізнавального процесу.

3. Істина, її властивості та критерії.

4. Наукове пізнання, його сутність, структура та форми.

5. Методологія наукового пізнання.

 

Тема 11.  Соціальна філософія (2 год.)

План лекції:

1. Поняття суспільства, основні концепції трактування поняття суспільства.

2. Структура та функції суспільства. Основні чинники суспільного розвитку.

3. Духовне життя суспільства й культура.

4. Проблема цінностей у філософії. Цінності, їх сутність і класифікація.

 

Тема 12.  Філософська антропологія

План лекції:

1. Людина як предмет філософського осмислення.

2. Основні філософські концепції розуміння сутності та походження людини.

3. Людина, індивід, особистість. Соціальні характеристики особистості.

4. Багатомірність людського буття. Специфіка духовного буття людини.

 

Тема 13.  Етика як «практична філософія» (2 год.)

План лекції:

1. Етика як «практична філософія».

2. Сутність, структура та функції моралі.

3. Форми регуляції людської поведінки.

4. Актуальні проблеми сучасного етичного знання.

 

Тема 14.  Філософія історії та культури. Проблема розвитку цивілізації

План лекції:

1. Поняття «філософії історії». Основні підходи до розуміння філософії історії (вольтеріанський, гегелівський,  позитивістський, шпенґлерівський).

2. Проблема історичного процесу у філософії. Головні підходи до аналізу історичного процесу.

3. Сенс і спрямованість історичного процесу. Роль особи в історії.

4. Поняття «культура» і «цивілізація», їх співвідношення в історії соціально-філософської думки.

5. Проблема зіткнення цивілізацій у ХХI ст.

 

Тема 15.  Філософія майбутнього. Глобальні проблеми сучасності

План лекції:

1. Особливості сучасної цивілізації. Проблема майбутнього у філософії.

2. Передбачення, прогностика, футурологія.

3. Методи соціального прогнозування.

4. Проблема взаємодії суспільства та природи.

5. Парадокси глобального розвитку. Способи вирішення глобальних проблем сучасності.

 

 

Тема 16. Філософія економіки (2 год.)

План лекції:

1. Філософія економіки як галузь соціального знання, її основні проблеми.

2. Ліберальні філософські концепції XVII ст. як підгрунтя економічної науки.

3. Людина як носій економічних відносин.

4. Практична філософія підприємництва. Етика бізнесу.

5. Методологічні дискусії у філософії економіки ХХ і ХХІ ст.

 

 

4.2.  ПЛАНИ  СЕМІНАРСЬКИХ  (ПРАКТИЧНИХ)  ЗАНЯТЬ

ОЧНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ

Модуль 1

1е семінарське заняття  (семінар-розгонута бесіда):

Філософія як любов до мудрості (2 год.)

План семінару:

  1. Світогляд, його історичні типи.
  2. Джерела та особливості філософського знання.
  3. Співвідношення філософії та релігії, філософії та науки.
  4. Предмет, структура й основні функції філософії.
  5. Роль філософії у житті суспільства та особистості.

                                                                                                                             

Мета заняття: ознайомлення студентів з методикою роботи, з понятійним апаратом та основними темами дисципліни.

Студент повинен

знати:

особливості філософського знання, його структуру та функції філософії;

визначення поняття «світогляду», його складові та історичні типи;

вміти:

застосовувати філософський понятійно-категоріальний апарат;

володіти навичками публічного мовлення та аргументації власної думки.

Перелік компетентностей, на формування яких спрямоване семінарське заняття:

Ключові інструментальні компетентності: базові (загальні) знання; ознайомлення з фундаментальним понятійно-категоріальним апаратом; здатність до аналізу і синтезу; спілкування державною мовою в усній і письмовій формі; знання іноземної мови; навики публічного мовлення, уміння логічно правильно, аргументовано, ясно й чітко висловлювати думки; навики управління інформацією; здатність до організації та планування.

Ключові міжособистісні компетентності: взаємодія (робота в команді); об’єктивна оцінка власних переваг та недоліків, здатність обирати шляхи та засоби їх розвитку чи усунення; здатність до критики та самокритики; навики та вміння міжособистісного спілкування; позитивне ставлення до несхожості (зокрема, інших культур та релігій); етичні зобов’язання (ввічливість, толерантність, повага до співрозмовника тощо).

Ключові системні компетентності: здатність до навчання; здатність генерувати нові ідеї (креативність); здатність працювати самостійно; дослідницькі навики і вміння; здатність до узагальнення та аналізу інформації, постановки цілей та вибору шляхів їх досягнення; турбота про якість; висока культура мислення; бажання досягти успіху; здатність в умовах стрімкого розвитку науки й техніки до творчої переоцінки накопиченого досвіду людства та критичного аналізу власних можливостей; здатність до самоорганізації.

Глобальні компетентності: знання особливостей та компетенцій сучасного цивілізаційного розвитку; усвідомлення значення гуманістичних цінностей для збереження та розвитку сучасної цивілізації; шанобливе ставлення до історичного спадку та культурних традицій, толерантне ставлення до соціально-культурних, релігійних відмінностей народів світу; готовність до соціальної взаємодії на ґрунті загальноприйнятих моральних та правових норм; повага до людини; відповідальне ставлення до партнерських, довірчих відносин; вміння критично мислити, генерувати ідеї та вирішувати важливі проблеми на інноваційній основі.

 

Література

Джерела:

Кант И. Понятие философии вообще // Трактаты и письма. — М.: Мысль, 1980. — С. 329-340.

Кассирер Э. Миф и религия // Философские науки. - 1991. — №7.

Мамардашвили М. К. Как я понимаю философию. – М., 1992.

Ортега-и-Гассет Х. Что такое философия? – М., 1991.

Рикёр П. Человек как предмет философии // Вопросы философии. - 1989. — №2.

Додаткова література:

Антология мировой философии: В 4-х т.т. – М., 1969-1972. – Т. 1. – Ч. 1.

Арутюнов В.Х., Мішин В.М., Свінціцький В.М. Філософія: Навч. посіб. для аспірантів і здобувачів ученого ступеня екон. спец. – К.: КНЕУ, 2008.

Причепій Є.М., Черній А.М., Чекаль Л.А. Філософія: Підручник. – 3-тє вид., стер. – К.: Академвидав, 2009.

Предмет і проблематика філософії: Навчальний посібник / За заг. ред. М.А. Скринника, З.Е. Скринник. – Львів: Львівський банківський ін-т Національного банку України, 2001.

Нестеренко В.Г. Вступ до філософії: онтологія людини. Навчальний посібник для студентів вищих учбових закладів. – К.: Абрис, 1995.

Філософія: Підручник для студ. вищ. навч. закл. / Л.В. Губерський та ін.; за ред. Л.В. Губерського. – Х. : Фоліо, 2013.

Філософія: хрестоматія. Від витоків до сьогодення: Навч. посіб. / Уклад.: Л.В. Губерський та ін.; за ред. Л.В. Губерського. – К. : Знання, 2012.

Філософія (філософія, релігієзнавство, логіка): Навч.-метод. посібник для самостійного вивчення дисципліни / Арутюнов В.Х, Бондар С.В., Вільчинський Ю.М. та ін. – К.: КНЕУ, 2008.

Філософія: Хрестоматія: Навч.-метод. посібник / Уклад.: Присухін С.І.– К.: КНЕУ, 2011.

Філософський енциклопедичний словник / За ред. Шинкарука В.І. – К.: Абрис, 2002.

 

2е семінарське заняття (семінар-конференція):

Традиційна філософія Індії та Китаю (2 год.)

План семінару:

  1. Основні етапи розвитку філософії Стародавньої Індії.
  2. Особливості давньоіндійської філософії.
  3. Неортодоксальні філософські системи (буддизм, джайнізм, чарвака-локаята)
  4. Ортодоксальні філософські системи (санкх’я, міманса, ньяя, вайшешика, йога, веданта,).
  5. Особливості давньокитайської філософії.
  6. Головні напрями філософії Стародавнього Китаю (конфуціанство, даосизм, легізм, моїзм, чань-буддизм).

 

Мета заняття: поглиблення знань за темою семінару, вироблення вміння працювати в групі.

Студент повинен

знати:

основні етапи становлення філософії Стародавньої Індії;

особливості філософських поглядів ортодоксальних та неортодоксальних шкіл Стародавньої Індії;

основні етапи становлення та головні напрями філософії Давнього Китаю;

вміти:

застосовувати навички наукового обґрунтування власної точки зору;

володіти навичками публічного мовлення та аргументації власної думки.

Перелік компетентностей, на формування яких спрямоване семінарське завдання:

Ключові нструментальні компетентності: базові (загальні) знання; ознайомлення з фундаментальним понятійно-категоріальним апаратом; здатність до аналізу і синтезу; спілкування державною мовою в усній і письмовій формі; навики публічного мовлення, уміння логічно правильно, аргументовано, ясно й чітко висловлювати думки; навики управління інформацією; здатність до організації та планування.

Ключові міжособистісні компетентності: взаємодія (робота в команді); об’єктивна оцінка власних переваг та недоліків, здатність обирати шляхи та засоби їх розвитку чи усунення; здатність до критики та самокритики; навики та вміння міжособистісного спілкування; позитивне ставлення до несхожості (зокрема, інших культур та релігій); етичні зобов’язання (ввічливість, толерантність, повага до співрозмовника тощо).

Ключові системні компетентності: здатність до навчання; здатність генерувати нові ідеї (креативність); здатність працювати самостійно; дослідницькі навики і вміння; здатність до узагальнення та аналізу інформації, постановки цілей та вибору шляхів їх досягнення; турбота про якість; висока культура мислення; бажання досягти успіху; здатність в умовах стрімкого розвитку науки й техніки до творчої переоцінки накопиченого досвіду людства та критичного аналізу власних можливостей; здатність до самоорганізації.

Глобальні компетентності: знання особливостей та компетенцій сучасного цивілізаційного розвитку; усвідомлення значення гуманістичних цінностей для збереження та розвитку сучасної цивілізації; шанобливе ставлення до історичного спадку та культурних традицій, толерантне ставлення до соціально-культурних, релігійних відмінностей народів світу; готовність до соціальної взаємодії на ґрунті загальноприйнятих моральних та правових норм; повага до людини; відповідальне ставлення до партнерських, довірчих відносин; вміння критично мислити, генерувати ідеї та вирішувати важливі проблеми на інноваційній основі.

Література

Джерела:

Антология мировой философии: В 4-х т.т. – М., 1969- 1972.. -Т. 1. -Ч. 1.

Древнеиндийская философия / Раздел: Упанишады. – М., 1963.

Дао дэ цзин. Книга пути и благодати. – М.: «Эксмо-Пресс», 2001.

Китайская мудрость: афоризмы. – Х. : Фолио, 2012.

Конфуций Изречения / Конфуций; [пер. с кит. И. И. Семененко]. – Х. : Фолио, 2012.

Додаткова література:

Арутюнов В.Х., Мішин В.М., Свінціцький В.М. Філософія: Навч. посіб. для аспірантів і здобувачів ученого ступеня екон. спец. – К.: КНЕУ, 2008.

Бичко А.К., Бичко І.В., Табачковський В.Г. Історія філософії: Підручник для студ. вищих закладів освіти. – К.: Либідь, 2001.

Буддизм. Четыре благородных истины. – М.-Харьков, 2000.

Гессе Г. Паломничество в страну Востока. – СПб., 1999.

Древнекитайская философия. Собрание текстов: В 2-т.т. – М., 1972.

Елиаде М. Йога. Свобода и бессмертие. – К., 2000.

Жоль К.К. Индуизм в истории Индии. – К., 2001.

Історія філософії: Підручник / Ярошовець В.І., Бичко І.В., Бугров В.А. та ін.; За ред. В.І. Ярошовця. – К.: Видавець ПАРАПАН, 2002.

Філософія: хрестоматія. Від витоків до сьогодення: Навч. посіб. / Уклад.: Л.В. Губерський та ін.; за ред. Л.В. Губерського. - К. : Знання, 2012.

Філософія: Хрестоматія: Навч.-метод. посібник / Уклад.: Присухін С.І.– К.: КНЕУ, 2011.

Філософський енциклопедичний словник / За ред. Шинкарука В.І. – К.: Абрис, 2002.

 

3є семінарське заняття (семінар-конференція):

Філософія античності (2 год.)

План семінару:

  1. Періоди розвитку античної філософії. Філософські школи та їх представники.
  2. Особливості філософії досократівського періоду (Мілетська школа, Геракліт, Елейська школа, Демокріт).
  3. Особливості філософії класичного (сократівського) періоду (софісти, Сократ, Платон, Аристотель.
  4. Особливості елліністично-римської філософії (стоїцизм, скептицизм, епікуреїзм, неоплатонізм).

 

Мета заняття: поглиблений аналіз визначеної теми, формування навичок діалогічного спілкування, формування навичок опрацювання додаткової літератури.

Студент повинен

знати:

періодизацію історії античної філософії;

основні філософськи школи докласичного періоду та суть їх вчення;

основних представників античної філософії класичного періоду та суть їх філософських поглядів;

особливості філософії елліністичного й римського періодів;

основні філософські школи та їх представників зазначених періодів;

вміти:

самостійно опрацьовувати додаткову літературу;

володіти навичками публічного мовлення та аргументації власної думки;

застосовувати навички наукового обґрунтування власної точки зору.

Перелік компетентностей, на формування яких спрямоване семінарське заняття:

Ключові інструментальні компетентності: базові (загальні) знання; ознайомлення з фундаментальним понятійно-категоріальним апаратом; здатність до аналізу і синтезу; спілкування державною мовою в усній і письмовій формі; знання іноземної мови; навики публічного мовлення, уміння логічно правильно, аргументовано, ясно й чітко висловлювати думки; навики управління інформацією; здатність до організації та планування.

Ключові міжособистісні компетентності: взаємодія (робота в команді); формування навичок діалогічного спілкування; об’єктивна оцінка власних переваг та недоліків, здатність обирати шляхи та засоби їх розвитку чи усунення; здатність до критики та самокритики; навики та вміння міжособистісного спілкування; позитивне ставлення до несхожості (зокрема, інших культур та релігій); етичні зобов’язання (ввічливість, толерантність, повага до співрозмовника тощо).

Ключові системні компетентності: здатність до навчання; здатність генерувати нові ідеї (креативність); здатність працювати самостійно; дослідницькі навики і вміння; здатність до узагальнення та аналізу інформації, постановки цілей та вибору шляхів їх досягнення; турбота про якість; висока культура мислення; бажання досягти успіху; здатність в умовах стрімкого розвитку науки й техніки до творчої переоцінки накопиченого досвіду людства та критичного аналізу власних можливостей; здатність до самоорганізації.

Глобальні компетентності: знання особливостей та компетенцій сучасного цивілізаційного розвитку; усвідомлення значення гуманістичних цінностей для збереження та розвитку сучасної цивілізації; шанобливе ставлення до історичного спадку та культурних традицій, толерантне ставлення до соціально-культурних, релігійних відмінностей народів світу; готовність до соціальної взаємодії на ґрунті загальноприйнятих моральних та правових норм; повага до людини; відповідальне ставлення до партнерських, довірчих відносин; вміння критично мислити, генерувати ідеї та вирішувати важливі проблеми на інноваційній основі.

Література

Джерела:

Аристотель. Метафизика. Кн. І (гл. I-IV) / Сочинения: В 4-х т.т. – Т. 1. – М.: Мысль, 1976.

Арістотель. Політика / Пер. з давньогр. і передм. О. Кислюка. – К.: Основи, 2003. – С. 15-98.

Диоген Лаэртский. О жизни, учениях и изречениях знаменитих философов.– М., 1979.

Платон. Апологія Сократа // Діалоги. — К.: Основи, 1999. 

Платон. Держава. Книги: 1-9. – К.: Основи, 2000.

Плотин. Эннеады. В 2-х кн. – К., 1995-1996.

Сенека, Луцій Анней.Моральні листи до Луцілія. (Листи: I-CXXIV). – К.: Основи, 1999.

Тіт Лукрецій Кар. Про природу речей. – К., 1986.

Додаткова література:

Антология мировой философии: В 4-х т.т. – М., 1969-1972. – Т.1. – Ч. 1.

Асмус В.Ф. Античная философия. – М., 1976.

Бичко А.К., Бичко І.В., Табачковський В.Г. Історія філософії: Підручник для студ. вищих закладів освіти. – К.: Либідь, 2001.

Історія філософії: Підручник / Ярошовець В.І., Бичко І.В., Бугров В.А. та ін.; За ред. В. І. Ярошовця. – К.: Видавець ПАРАПАН, 2002.

Платон. Альбин. Учебник платоновской философии// Платон. Диалоги. – М.: Мысль, 1986.

Римские стоики: Сенека, Эпиктет, Марк Аврелий. – М., 1995.

Філософія: хрестоматія. Від витоків до сьогодення: Навч. посіб. / Уклад.: Л.В. Губерський та ін.; за ред. Л.В. Губерського. - К. : Знання, 2012.

Філософія як історія філософії: Підручник / За заг. ред.. Ярошовця В.І. – К.: Центр учбової літератури, 2010.

Філософія: Хрестоматія: Навч.-метод. посібник / Уклад.: Присухін С.І.– К.: КНЕУ, 2011.

Фрагменты ранних греческих философов. – Ч. I.: Семь мудрецов: Фалес; Анаксимандр; Анаксимен; Пифагор; Гераклит; Парменид; Зенон; Анаксагор; Кратил. – М.: Наука, 1989.

Чанышев Е. В. Курс лекций по древней философии. – М., 1981.

 

4е семінарське заняття (семінар-конференція):

Філософія Середньовіччя, Відродження та Реформації (2 год.)

План семінару:

  1. Специфіка та особливості філософії Середньовіччя (теоцентризм, креаціонізм, есхатологія, провіденціалізм, теодицея).
  2. Головні етапи розвитку середньовічної філософії та їх основні риси.
  3. Соціальні та духовні передумови формування філософії Відродження.
  4. Характерні риси філософії епохи Відродження (антропоцентризм, гуманізм, пантеїзм, секуляризація, натурфілософія).
  5. Головні напрямки філософії Відродження: 1) гуманістичний; 2) неоплатонічний; 3) натурфілософський; 4) політичний; 5) утопічно-соціалістичний.
  6. Філософія Реформації.

 

Мета заняття: продуктивне засвоєння студентами програмного матеріалу, формулювання загальновизнаної в науці та обґрунтування власної точки зору на досліджувану проблему.

Студент повинен

знати:

головні етапи розвитку середньовічної філософії та їх основні риси;

суть філософського вчення Квінта Тертулліана, Августина Блаженного, Фоми Аквінського та ін. представників зазначеного періоду, вивчення яких передбачено програмою;

характерні риси філософії епохи Відродження, основні філософські напрямки цього періоду;

вплив Реформації на розвиток європейської культури;

вміти:

застосовувати навички ведення дискусії; аргументовано викладати та захищати власну точку зору

застосовувати навички наукового обґрунтування власної позиції;

самостійно опрацьовувати додаткову літературу.

Перелік компетентностей, на формування яких спрямоване семінарське завдання:

Ключові інструментальні компетентності: базові (загальні) знання; подальше ознайомленнята використання фундаментального понятійно-категоріального апарату; продуктивне засвоєння програмного матеріалу, формулювання загальновизнаної в науці та обґрунтування власної точки зору щодо досліджуваної проблеми;здатність до аналізу й синтезу; вміння оцінювати науковість та логіку побудови самостійних робіт спілкування державною мовою в усній і письмовій формі; знання іноземної мови; навики публічного мовлення, уміння логічно правильно, аргументовано, ясно й чітко висловлювати думки; навики управління інформацією; здатність до організації та планування.

Ключові міжособистісні компетентності: взаємодія (робота в команді); формування навичок діалогічного спілкування; об’єктивна оцінка власних переваг та недоліків, здатність обирати шляхи та засоби їх розвитку чи усунення; здатність до критики та самокритики; навики та вміння міжособистісного спілкування; позитивне ставлення до несхожості (зокрема, інших культур та релігій); етичні зобов’язання (ввічливість, толерантність, повага до співрозмовника тощо).

Ключові системні компетентності: здатність до навчання; здатність генерувати нові ідеї (креативність); здатність працювати самостійно; дослідницькі навики і вміння; здатність до узагальнення та аналізу інформації, постановки цілей та вибору шляхів їх досягнення; турбота про якість; висока культура мислення; бажання досягти успіху; здатність в умовах стрімкого розвитку науки й техніки до творчої переоцінки накопиченого досвіду людства та критичного аналізу власних можливостей; здатність до самоорганізації.

Глобальні компетентності: знання особливостей та компетенцій сучасного цивілізаційного розвитку; усвідомлення значення гуманістичних цінностей для збереження та розвитку сучасної цивілізації; шанобливе ставлення до історичного спадку та культурних традицій, толерантне ставлення до соціально-культурних, релігійних відмінностей народів світу; готовність до соціальної взаємодії на ґрунті загальноприйнятих моральних та правових норм; повага до людини; відповідальне ставлення до партнерських, довірчих відносин; вміння критично мислити, генерувати ідеї та вирішувати важливі проблеми на інноваційній основі.

Література

Джерела:

Августин (Святий). Сповідь / Юрій Мушак (пер.).  — К.: Основи, 1999.

Бонавентура. Путеводитель души к Богу. – М., 1993.

Григорий Нисский. Об устроении человека. – СПб., 1995.

Данте Алигьери. Божественная комедия. – М., 1968.

ДионисийАреопагит. О божественных именах.О мистическом богословии. – СПб., 1995.

О началах: Соч. Оригена, учителя Александрийского. – Новосибирск, 1993.

Кузанский Николай. (Об ученом незнании) // Сочинения:  В 2-х т.т.  - М., 1980. - С. 46-63.

Мак’явеллі Н. Державець. — К.: Основи, 1998. — С. 393-464.

Роттердамський Е. Похвала Глупоті. Домашні бесіди. / Перекл. з лат. В. Литвинова, Й. Кобова. – К.: Основи, 1993. – С. 13-106.

Фома Аквинский. Доказательства бытия Бога в «Сумме против язычников» и «Сумме теологии». – М.: ИНФРА-М, 2000. – С. 33-77.

Додаткова література:

Антология мировой философии: В 4-х т.т. – М., 1969- 1972. -Т. 1. -Ч. 2.

Бичко А. К., Бичко І. В., Табачковський В. Г. Історія філософії: Підручник для студ. Вищих закладів освіти — К.: Либідь, 2001.

Історія філософії: Підручник / Ярошовець В.І., Бичко І.В., Бугров В.А. та ін.; За ред. В. І. Ярошовця. – К.: Видавець ПАРАПАН, 2002.

Данте Алигьери. Малые произведения. – М., 1968.

Петрарка Ф. Избранное. – М., 1974.

Лоренцо Валла. Об истинном и ложном благе. О свободе воли. – М., 1989.

Монтень М. Опыты: В 3-х кн. - М., 1992.

Мор Т. Утопия. - М., 1978. - С. 3-5.

Філософія: хрестоматія. Від витоків до сьогодення: Навч. посіб. / Уклад.: Л.В. Губерський та ін.; за ред. Л.В. Губерського. - К. : Знання, 2012.

Філософія як історія філософії: Підручник / За заг. ред.. Ярошовця В.І. – К.: Центр учбової літератури, 2010.

Філософія: Хрестоматія: Навч.-метод. посібник / Уклад.: Присухін С.І. – К.: КНЕУ, 2011.

Філософський енциклопедичний словник / За ред. Шинкарука В.І. – К.: Абрис, 2002.

Юркевич П. Д. Докази буття Божого / Юркевич П. Д. Вибране. – К.: Абрис, 1993. – С. 304-378.

 

5е семінарське заняття (семінар-розгорнута бесіда):

Філософія Нового часу та доби Просвітництва (2 год.)

План семінару:

  1. Соціально-економічні та природничо-наукові передумови філософії Нового часу.
  2. Характерні риси філософії Нового часу (природоцентризм, сцієнтизм, пантеїзм, деїзм механіцизм).
  3. Емпіризм і раціоналізм – головні напрями філософії Нового часу.
  4. Основні характерні риси філософії Просвітництва (антропоцентризм, історичний оптимізм, секуляризація релігії й церкви, атеїзм, матеріалізм).
  5. Концепції суспільного договору (Т. Гоббс, Дж. Локк, Ж.-Ж. Руссо) та ідея розподілу державної влади (Ш. Монтеск’є).

 

Мета заняття: ґрунтовний аналіз програмного матеріалу, розширення обсягу знань з теми, формулювання студентами загальновизнаної в науці та обґрунтування власної точки зору на досліджувану проблему.

Студент повинен

знати:

особливості філософії Нового часу, соціально-економічні та наукові передумови її становлення, основні напрями філософії зазначеного періоду;

основні риси філософії Просвітництва, її представників та суть їх філософських поглядів;

вміти:

аргументовано викладати та відстоювати власну точку зору,застосовувати навички ведення дискусії;

самостійно опрацьовувати додаткову літературу.

Перелік компетентностей, на формування яких спрямоване семінарське завдання:

Ключові інструментальні компетентності: базові (загальні) знання; подальше ознайомленнята використання фундаментального понятійно-категоріального апарату; продуктивне засвоєння програмного матеріалу, формулювання загальновизнаної в науці та обґрунтування власної точки зору щодо досліджуваної проблеми;здатність до аналізу й синтезу; вміння оцінювати науковість та логіку побудови самостійних робіт спілкування державною мовою в усній і письмовій формі; знання іноземної мови; навики публічного мовлення, уміння логічно правильно, аргументовано, ясно й чітко висловлювати думки; навики управління інформацією; здатність до організації та планування.

Ключові міжособистісні компетентності: взаємодія (робота в команді); формування навичок діалогічного спілкування; об’єктивна оцінка власних переваг та недоліків, здатність обирати шляхи та засоби їх розвитку чи усунення; здатність до критики та самокритики; навики та вміння міжособистісного спілкування (наприклад, ведення дискусії); позитивне ставлення до несхожості (зокрема, інших культур та релігій); етичні зобов’язання (ввічливість, толерантність, повага до співрозмовника тощо).

Ключові системні компетентності: здатність до навчання; здатність генерувати нові ідеї (креативність); здатність працювати самостійно; дослідницькі навики і вміння; здатність до узагальнення та аналізу інформації, постановки цілей та вибору шляхів їх досягнення; турбота про якість; висока культура мислення; бажання досягти успіху; здатність в умовах стрімкого розвитку науки й техніки до творчої переоцінки накопиченого досвіду людства та критичного аналізу власних можливостей; здатність до самоорганізації.

Глобальні компетентності: знання особливостей та компетенцій сучасного цивілізаційного розвитку; усвідомлення значення гуманістичних цінностей для збереження та розвитку сучасної цивілізації; шанобливе ставлення до історичного спадку та культурних традицій, толерантне ставлення до соціально-культурних, релігійних відмінностей народів світу; готовність до соціальної взаємодії на ґрунті загальноприйнятих моральних та правових норм; повага до людини; відповідальне ставлення до партнерських, довірчих відносин; вміння критично мислити, генерувати ідеї та вирішувати важливі проблеми на інноваційній основі.

Література

Джерела:

Бэкон Ф. Новый Органон // Сочинения: В 2 - х т.т. — Т. 2. — М.: Мысль, 1972. - С. 7-82.

Вольтер. Философские сочинения. – М., 1988.

Гельвецій К. А. Про людину, її розумові здібності та її виховання. – Ч. I-VIII. – К.: Основи, 1994.

Гоббс Т. Левіафан, або Суть, будова і повноваження держави церковної та цивільної. – К.: Дух і Літера, 2000. 

Декарт Р. Міркування про метод, щоб правильно спрямовувати свій розум і відшукувти істину в науках. – К., Тандем, 2001. 

Руссо Ж-Ж. Про суспільну угоду, або Принципи політичного права. – К.:Port-Royal, 2001.

Додаткова література:

Антология мировой философии: В 4-х т.т. – М., 1969-1972. -Т. 2.

Бичко А. К., Бичко І. В., Табачковський В. Г. Історія філософії: Підручник для студентів вищих закладів освіти. – К.: Либідь, 2001.

Гусєв В.І. Західна філософія Нового часу. XVII – XVIII ст.: Підручник. – 2-ге вид., стереотип. – К.: Либідь, 2000.

Історія філософії: Підручник / Ярошовець В.І., Бичко І.В., Бугров В.А. та ін.; За ред. В. І. Ярошовця. – К.: Видавець ПАРАПАН, 2002.

Кузнецов В. Н., Мееровский Б. В., Грязнов А. Ф. Западноевропейская философия XVIII века. – М., 1986.

Момджян Х. Н. Французское просвещение XVIII века. – М., 1983.

Рассел Б. Історія західної філософії. – К.: Основи, 1995.

Спиноза Б. Этика // Спиноза Б. Сочинения: В 2-х т.т. – Т. 2. – СПб.: Наука, 1999. – С. 251-478.

Філософія: хрестоматія. Від витоків до сьогодення: Навч. посіб. / Уклад.: Л.В. Губерський та ін.; за ред. Л.В. Губерського. - К. : Знання, 2012.

Філософія: хрестоматія: Навч.-метод. посібник / Уклад.: Присухін С.І. – К.: КНЕУ, 2011.

Філософський енциклопедичний словник / За ред. Шинкарука В.І. – К.: Абрис, 2002.

 

6 е семінарське заняття (семінар- конференція):

Німецький класичний ідеалізм (2 год).

План семінару:

  1. Соціальні та духовні передумови формування німецької класичної філософії.
  2. Філософія І. Канта: а) Космогонічна гіпотеза б) “Коперніканський переворот” у філософії І. Канта: в) Категоричний імператив як основний закон діяльності.
  3. Абсолютна Ідея Г. Гегеля. Система та метод філософії Геґеля.
  4. Закони діалектичного мислення Гегеля.

 

Мета заняття: визначення рівню знань з теми, формування стійкого інтересу до вивченої теми, обговорення програмних питань, формування дослідницьких навичок.

Студент повинен

знати:

основні ідеї філософії І.Канта, особливості методу та системи філософії Г.Гегеля,

вміти:

володіти навичками публічного мовлення та аргументації власної думки; застосовувати навички наукового обґрунтування власної точки зору.

Перелік компетентностей, на формування яких спрямоване семінарське завдання:

Ключові інструментальні компетентності: базові (загальні) знання; подальше ознайомленнята використання фундаментального понятійно-категоріального апарату; продуктивне засвоєння програмного матеріалу, формулювання загальновизнаної в науці та обґрунтування власної точки зору щодо досліджуваної проблеми;здатність до аналізу й синтезу; вміння оцінювати науковість та логіку побудови самостійних робіт спілкування державною мовою в усній і письмовій формі; знання іноземної мови; навики публічного мовлення, уміння логічно правильно, аргументовано, ясно й чітко висловлювати думки; навики управління інформацією; здатність до організації та планування.

Ключові міжособистісні компетентності: взаємодія (робота в команді); формування навичок діалогічного спілкування; об’єктивна оцінка власних переваг та недоліків, здатність обирати шляхи та засоби їх розвитку чи усунення; здатність до критики та самокритики; навики та вміння міжособистісного спілкування (наприклад, ведення дискусії); позитивне ставлення до несхожості (зокрема, інших культур та релігій); етичні зобов’язання (ввічливість, толерантність, повага до співрозмовника тощо).

Ключові системні компетентності: здатність до навчання; здатність генерувати нові ідеї (креативність); здатність працювати самостійно; дослідницькі навики і вміння; здатність до узагальнення та аналізу інформації, постановки цілей та вибору шляхів їх досягнення; турбота про якість; висока культура мислення; бажання досягти успіху; здатність в умовах стрімкого розвитку науки й техніки до творчої переоцінки накопиченого досвіду людства та критичного аналізу власних можливостей; здатність до самоорганізації.

Глобальні компетентності: знання особливостей та компетенцій сучасного цивілізаційного розвитку; усвідомлення значення гуманістичних цінностей для збереження та розвитку сучасної цивілізації; шанобливе ставлення до історичного спадку та культурних традицій, толерантне ставлення до соціально-культурних, релігійних відмінностей народів світу; готовність до соціальної взаємодії на ґрунті загальноприйнятих моральних та правових норм; повага до людини; відповідальне ставлення до партнерських, довірчих відносин; вміння критично мислити, генерувати ідеї та вирішувати важливі проблеми на інноваційній основі.

Література

Джерела:

Гегель Г. В. Ф. Кто мыслит абстрактно? // Гегель Г. Раб. разных лет: В 2-х т.т. – Т.1. – М.: Мысль, 1970.

Гегель Г. Энциклопедия философских наук: В 3-х т.т. – М., 1974.

Кант И. К вечному миру // Сочинения: В 6 -ти т.т. - Т. 6. — М.: Мысль, 1966.

Кант И. Критика чистого разума // Сочинения: В 6-ти т.т. – М., 1964. – Т. 3.

Кант І. Пролегомени до кожної майбутньої метафізики, яка може постати як наука / Пер. з нім., вступ. ст., комент. і примітки В. Терлецького. – К.: ППС, 2002.

Додаткова література:

Антология мировой философии: В 4-х т.т. – М., 1969- 1972. – Т. 2.

Історія філософії: Підручник / Ярошовець В.І., Бичко І.В., Бугров В.А. та ін.; За ред. В. І. Ярошовця. – К.: Видавець ПАРАПАН, 2002.

Рассел Б. Історія західної філософії. – К.: Основи, 1995.

Філософія: Підручник для студ. вищ. навч. закл. / Л.В. Губерський та ін.; за ред. Л.В. Губерського. – Х. : Фоліо, 2013.

Філософія: хрестоматія. Від витоків до сьогодення: Навч. посіб. / Уклад.: Л.В. Губерський та ін.; за ред. Л.В. Губерського. - К. : Знання, 2012.

Філософія (філософія, релігієзнавство, логіка): Навч.-метод. посібник для самостійного вивчення дисципліни / Арутюнов В.Х, Бондар С.В., Вільчинський Ю.М. та ін. – К.: КНЕУ, 2008.

Філософія як історія філософії: Підручник / За заг. ред.. Ярошовця В.І. – К.: Центр учбової літератури, 2010.

Філософія: Хрестоматія: Навч.-метод. посібник / Уклад.: Присухін С.І. – К.: КНЕУ, 2011.

Філософський енциклопедичний словник / За ред. Шинкарука В.І. – К.: Абрис, 2002.

Філософія (філософія, релігієзнавство, логіка): Навчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни  / Арутюнов В.Х,  Бондар С.В.,  Вільчинський Ю.М. та  ін. –К.: КНЕУ, 2008.

 

7е семінарське заняття (семінар-дискусія)

Посткласична філософія (2 год.)

План семінару:

  1. Передумови формування та основні напрями сучасної зарубіжної філософії.
  2. “Філософія життя” (А. Шопенгауер, Ф. Ніцше).
  3. Філософія позитивізму (О. Конт, Д.С. Мілль та ін.).
  4. Прагматизм (Ч.С. Пірс, В. Джеймс та ін.
  5. Марксизм: діалектичний та історичний матеріалізм.
  6. Фрейдизм (З. Фрейд).
  7. Філософія екзистенціалізму (Ж.-П. Сартр, А. Камю, М. Гайдеґґер).
  8. Герменевтика (Г.-Г. Гадамер).

 

Мета заняття: формулювання студентами власних варіантів розв’язання проблемних моментів теми обговорення.

Студент повинен

знати:

передумови формування сучасної філософії, періоди її розвитку, основі напрями сучасної зарубіжної філософії;

вміти:

застосовувати навички наукового обґрунтування власної точки зору;

використовувати знання з філософії для формування власної світоглядної позиції.

Перелік компетентностей, на формування яких спрямовані семінарські завдання:

Ключові інструментальні компетентності: базові (загальні) знання; подальше ознайомленнята використання фундаментального понятійно-категоріального апарату; продуктивне засвоєння програмного матеріалу, формулювання загальновизнаної в науці та обґрунтування власної точки зору щодо досліджуваної проблеми;використовувати знання з філософії для формування власної світоглядної позиції;здатність до аналізу й синтезу; вміння оцінювати науковість та логіку побудови самостійних робіт спілкування державною мовою в усній і письмовій формі; знання іноземної мови; навики публічного мовлення, уміння логічно правильно, аргументовано, ясно й чітко висловлювати думки; навики управління інформацією; здатність до організації та планування.

Ключові міжособистісні компетентності: взаємодія (робота в команді); формування навичок діалогічного спілкування; об’єктивна оцінка власних переваг та недоліків, здатність обирати шляхи та засоби їх розвитку чи усунення; здатність до критики та самокритики; навики та вміння міжособистісного спілкування (наприклад, ведення дискусії); позитивне ставлення до несхожості (зокрема, інших культур та релігій); етичні зобов’язання (ввічливість, толерантність, повага до співрозмовника тощо).

Ключові системні компетентності: здатність до навчання; здатність генерувати нові ідеї (креативність); здатність працювати самостійно; дослідницькі навики і вміння; здатність до узагальнення та аналізу інформації, постановки цілей та вибору шляхів їх досягнення; турбота про якість; висока культура мислення; бажання досягти успіху; здатність в умовах стрімкого розвитку науки й техніки до творчої переоцінки накопиченого досвіду людства та критичного аналізу власних можливостей; здатність до самоорганізації.

Глобальні компетентності: знання особливостей та компетенцій сучасного цивілізаційного розвитку; усвідомлення значення гуманістичних цінностей для збереження та розвитку сучасної цивілізації; шанобливе ставлення до історичного спадку та культурних традицій, толерантне ставлення до соціально-культурних, релігійних відмінностей народів світу; готовність до соціальної взаємодії на ґрунті загальноприйнятих моральних та правових норм; повага до людини; відповідальне ставлення до партнерських, довірчих відносин; вміння критично мислити, генерувати ідеї та вирішувати важливі проблеми на інноваційній основі.

Література

Джерела:

Гадамер Г.-Г. Істина і метод. – Т. 2. Герменевтика II. ( Що таке істина? Історія понять як філософія. Наскільки мова диктує мислення?). – К.: Юніверс, 2000.

Конт О. Курс положительной философии// Мирфилософии:В 2-х ч. – Ч. 1. — М., 1991.

Маркс К. Економічно-філософські рукописи 1844 року // Маркс К., Енгельс Ф. Твори. – Т. 42.

Ніцше Ф. Так казав Заратустра. — К.: Основи, 1993. — C. 7-328.

Сартр Ж.-П. Экзистенциализм — это гуманизм // Сумерки богов. — М., 1989. — С. 319-344.

Фрейд З. Будущее одной иллюзии // Сумерки богов. — М., 1989. — С. 94-142.

Шопенгауэр А. Афоризмы житейской мудрости // Свобода воли и нравственность. Гл. I-IV. — М., Республика, 1992. — С. 260-338.

Додаткова література:

Антология мировой философии: В 4-х т.т. – М., 1969-1972. – Т. 3.

Бердяев Н.А. Истоки и смысл русского коммунизма. — М.: Мысль, 1990.

Бичко А.К., Бичко І.В., Табачковський В.Г. Історія філософії: Підручник для студ. вищих закладів освіти. – К.: Либідь, 2001.

Вільчинський Ю.М. Освальд Шпенглер: портрет в ідеях // Філософська думка. – 1998. – № 4-6. –С. 247-264.

Історія філософії: Підручник / Ярошовець В.І., Бичко І.В., Бугров В.А. та ін.; За ред. В. І. Ярошовця. – К.: Видавець ПАРАПАН, 2002.

Рассел Б. Історія західної філософії. – К.: Основи, 1995.

Маркс К. Передмова. До критики політичної економії. — Зібрання творів. –Т. 13.–С. 6-7.

Марксизм: «про» и «контра». – М., 1992.

Фромм Э. Бегство от свободы. — М., 1989.

Рикер П. Герменевтика, этика, политика. – М., 1995.

Філософія: хрестоматія. Від витоків до сьогодення: Навч. посіб. / Уклад.: Л.В. Губерський та ін.; за ред. Л.В. Губерського. - К. : Знання, 2012.

Філософія: Хрестоматія: Навч.-метод. посібник / Уклад.: Присухін С.І. – К.: КНЕУ, 2011.

Філософський енциклопедичний словник / За ред. Шинкарука В.І. – К.: Абрис, 2002.

Хайдеггер М. Введение в метафизику. – СПб., 1998.

 

8 е семінарське заняття (семінар-прес-конференція):

Українська філософська думка (2 год.)

План семінару:

  1. Соціальні та духовні передумови формування й розвитку української філософії, її характерні риси (поліфонізм, антеїзм, екзистенційність, кордоцентризм, софійність).
  2. Міфологічна культура давнього слов’янства (язичництво). Філософія Києворуської доби.
  3. Філософія у Києво-Могилянській академії.
  4. Філософія Г.С. Сковороди або „пізнай себе“.
  5. Філософія українського романтизму (М. Гоголь, Т. Шевченко, П. Куліш та ін.).
  6. Особливості української духовності на межі ХІХ-ХХ ст. (І. Франко, Л. Українка).
  7. Ідея нації як цілісна програма побудови незалежної соборної України (В. Липинський, М. Міхновський, Дм. Донців).

 

Мета заняття: визначення рівню знань з теми, формування стійкого інтересу до вивченої теми, обговорення програмних питань, формування дослідницьких навичок.

Студент повинен

знати:

особливості формування й розвитку української філософії, її характерні риси в період Київської Русі, доби Відродження;

основні теми філософських студій в Києво-Могилянській академії, особливості філософського світогляду Г.Сковороди;

особливості філософії українського романтизму, академічної філософії 19 ст., провідні філософські ідеї у 19-20 ст.

вміти:

застосовувати навички наукового обґрунтування власної точки зору;

аргументовано викладати власну точку зору в письмовій формі.

Перелік компетентностей, на формування яких спрямовані семінарські завдання:

Ключові інструментальні компетентності: базові (загальні) знання; подальше ознайомлення та використання фундаментального понятійно-категоріального апарату; продуктивне засвоєння програмного матеріалу, формулювання загальновизнаної в науці та обґрунтування власної точки зору щодо досліджуваної проблеми; використовувати знання з філософії для формування власної світоглядної позиції; здатність до аналізу й синтезу; вміння оцінювати науковість та логіку побудови самостійних робіт спілкування державною мовою в усній і письмовій формі; знання іноземної мови; навики публічного мовлення, уміння логічно правильно, аргументовано, ясно й чітко висловлювати думки; навики управління інформацією; здатність до організації та планування.

Ключові міжособистісні компетентності: взаємодія (робота в команді); формування навичок діалогічного спілкування; об’єктивна оцінка власних переваг та недоліків, здатність обирати шляхи та засоби їх розвитку чи усунення; здатність до критики та самокритики; навики та вміння міжособистісного спілкування (наприклад, ведення дискусії); позитивне ставлення до несхожості (зокрема, інших культур та релігій); етичні зобов’язання (ввічливість, толерантність, повага до співрозмовника тощо).

Ключові системні компетентності: здатність до навчання; здатність генерувати нові ідеї (креативність); здатність працювати самостійно; дослідницькі навики і вміння; здатність до узагальнення та аналізу інформації, постановки цілей та вибору шляхів їх досягнення; турбота про якість; висока культура мислення; бажання досягти успіху; здатність в умовах стрімкого розвитку науки й техніки до творчої переоцінки накопиченого досвіду людства та критичного аналізу власних можливостей; здатність до самоорганізації.

Глобальні компетентності: знання особливостей та компетенцій сучасного цивілізаційного розвитку; усвідомлення значення гуманістичних цінностей для збереження та розвитку сучасної цивілізації; шанобливе ставлення до історичного спадку та культурних традицій, толерантне ставлення до соціально-культурних, релігійних відмінностей народів світу; готовність до соціальної взаємодії на ґрунті загальноприйнятих моральних та правових норм; повага до людини; відповідальне ставлення до партнерських, довірчих відносин; вміння критично мислити, генерувати ідеї та вирішувати важливі проблеми на інноваційній основі.

Література

Джерела:

Велесова книга. – К., 1995.

Гоголь Н. В. Выбранные места из переписки с друзьями. – М., 1990.

Костомаров М. І. „Закон Божий“ (Книга буття українського народу).– К., Либідь, 1991.

Липа Ю. Призначення України. — Львів.: Просвіта, 1992.

Літопис руський. – К., 1989.

Маланюк Є. Нариси з історії нашої культури.  — К.: АТ „Обереги“,  1992. 

Орлик П. Вивід прав України // Історія філософії України. Хрестоматія. – К.: Либідь, 1993. – С.148-153.

Сковорода Г. Твори: У 2-х т.т. – К., 1994.

Франко І. Що таке поступ? – Зібрання  творів: У 50-ти т. – Т. 45. – К.: Наук. думка, 1986. – С. 300-348.

Чижевський Д. Нариси з історії філософії в Україні. – Мюнхен, 1983.

Шевченко Т.Г. І мертвим, і живим, і ненарожденним землякам моїм в Україні і не в Україні моє дружнєє посланіє // Кобзар. — К.: Наука, 1972..

Додаткова література

Багалій Д. Український мандрований філософ Григорій Сковорода. – К., 1992.

Бичко А. К., Бичко І. В., Табачковський В. Г. Історія філософії: Підручник для студентів вищих закладів освіти. — К.: Либідь, 2001.

Бычко А. К. Народная мудрость Руси. Анализ философа. – К., 1988.

Вільчинський Ю.М., Скринник М.А., Скринник З.Е. та ін. Розвиток філософської думки в Україні: Курс лекцій. 3-е вид. – К.: КНЕУ, 2014.

Горський В. С. Історія української філософії: Курс лекцій: навч. пос. – К.: Наукова думка, 1996.

Драч І. Ф., Кримський С. Б., Попович М. В. Григорій Сковорода. – К., 1984.

Історія філософії: Підручник / Ярошовець В. І., Бичко І. В., Бугров В. А. та ін.; За ред. В. І. Ярошовця. — К. : Видавець ПАРАПАН, 2002.

Маланюк Є. Нариси з історії нашої культури. – К., 1992.

Махновець Л. Григорій Сковорода: біографія. – К., 1972.

Огієнко І. Українська культура. – К., 1991.

Огороднік І. В., Русин М.Ю. Українська філософія в іменах. — К.: Основи, 1997.

Попович М. Нариси з історії української культури. – К., 1998.

Філософія: хрестоматія. Від витоків до сьогодення: Навч. посіб. / Уклад.: Л.В. Губерський та ін.; за ред. Л.В. Губерського. - К. : Знання, 2012.

 

Модуль 2

9 е семінарське заняття (семінар-розгорнута бесіда):

Онтологія (2 год.)

План семінару:

  1. Проблема буття в філософії. Основні форми буття (буття природи, буття людини, буття духовного, буття соціального).
  2. Категорія «матерія». Елементи структури матерії (нежива природа, жива природа, соціум), її властивості (наявність руху, самоорганізація, існування в просторі та часі, здатність до відображення та ін).
  3. Діалектика як загальна концепція розвитку.Закони діалектики (закон єдності й боротьби протилежностей, закон взаємного переходу кількісних та якісних змін, закон заперечення заперечення).
  4. Альтернативи діалектики (метафізика, некласичні концепції, наукові концепції).
  5. Онтологічні проблеми свідомості в філософії.
  6. Свідомість як найвищий рівень відображення. Структура і функції свідомості.

 

Мета заняття: вироблення навичок обґрунтовувати власну точку зору, підвищення розуміння програмного матеріалу.

Студент повинен

знати:

визначеня основних філософських категорій, що застосовуються в онтології, розуміння категорії «буття» в історії філософії, властивості та елементи структури матерії, які вивчає філософія;

особливості діалектики як методології й теорії, закони діалектики, альтернативи діалектики;

визначення свідомості, її структуру, функції;

вміти:

застосовувати навички наукового обґрунтування власної точки зору;

застосовувати філософський понятійно-категоріальний апарат.

Перелік компетентностей, на формування яких спрямоване семінарське завдання:

Ключові інструментальні компетентності: базові (загальні) знання; подальше ознайомлення та використання фундаментального понятійно-категоріального апарату; продуктивне засвоєння програмного матеріалу, формулювання загальновизнаної в науці та обґрунтування власної точки зору щодо досліджуваної проблеми; використовувати знання з філософії для формування власної світоглядної позиції; здатність до аналізу й синтезу; вміння оцінювати науковість та логіку побудови самостійних робіт спілкування державною мовою в усній і письмовій формі; знання іноземної мови; навики публічного мовлення, уміння логічно правильно, аргументовано, ясно й чітко висловлювати думки; навики управління інформацією; здатність до організації та планування.

Ключові міжособистісні компетентності: взаємодія (робота в команді); формування навичок діалогічного спілкування; об’єктивна оцінка власних переваг та недоліків, здатність обирати шляхи та засоби їх розвитку чи усунення; здатність до критики та самокритики; навики та вміння міжособистісного спілкування (наприклад, ведення дискусії); позитивне ставлення до несхожості (зокрема, інших культур та релігій); етичні зобов’язання (ввічливість, толерантність, повага до співрозмовника тощо).

Ключові системні компетентності: здатність до навчання; здатність генерувати нові ідеї (креативність); здатність працювати самостійно; дослідницькі навики і вміння; здатність до узагальнення та аналізу інформації, постановки цілей та вибору шляхів їх досягнення; турбота про якість; висока культура мислення; бажання досягти успіху; здатність в умовах стрімкого розвитку науки й техніки до творчої переоцінки накопиченого досвіду людства та критичного аналізу власних можливостей; здатність до самоорганізації;здатність до розуміння та аналізу світоглядних, суспільно та особистісно важливих філософських проблем.

Глобальні компетентності: знання особливостей та компетенцій сучасного цивілізаційного розвитку; усвідомлення значення гуманістичних цінностей для збереження та розвитку сучасної цивілізації; шанобливе ставлення до історичного спадку та культурних традицій, толерантне ставлення до соціально-культурних, релігійних відмінностей народів світу; готовність до соціальної взаємодії на ґрунті загальноприйнятих моральних та правових норм; повага до людини; відповідальне ставлення до партнерських, довірчих відносин; вміння критично мислити, генерувати ідеї та вирішувати важливі проблеми на інноваційній основі, усвідомлення значення інформації в розвитку сучасного суспільства, здатність оцінювати рівень загрози, що виникають унаслідок фальсифікації або втрати інформації, дотримання основних вимог інформаційної безпеки.

Література

Джерела:

Аристотель. Метафизика.- Кн. 1. -Гл. I-IV //  Сочинения:В 4-х т.т.-Т. 1.  - М.: Мысль, 1976.

Гегель Г. В. Ф. Учение о бытии // Гегель. Энциклопедия философских наук. В 3 т. — Т. 1. Наука логики. — М.: Мысль, 1974. 

Гегель Г. В. Ф.. Энциклопедия философских наук: В 3-хт.т. – Т. 1. – С. 107–263.

Гольбах П. Система природы, или о законах мира физического и мира духовного // Избранные философские произведения: В 2-х т.т. - Т.1. — М.: Мысль, 1963.

Декарт Р. Метафізичні розмисли.(I-V розмисли).— К.: Юніверс. — 2000. 

Сартр Ж-П. Бытие и ничто. Опыт феноменологической онтологии / В.И. Колядко (пер.). – М.: Республика, 2004. – С. 28-196.

Хайдеггер М. Время и бытие: Статьи и выступления: Пер. с нем. – М.: Республика, 1993. – С.391-406.

Юнг К. Г. Об архетипах коллективного бессознательного // Вопросы философии. — 1988. — №1.

Додаткова література:

Арутюнов В.Х., Мішин В.М., Свінціцький В.М. Філософія: Навч. посіб. для аспірантів і здобувачів ученого ступеня екон. спец. – К.: КНЕУ, 2008.

Причепій Є.М., Черній А.М., Чекаль Л.А. Філософія: Підручник. – 3-тє вид., стер. – К.: Академвидав, 2009.

Предмет і проблематика філософії: Навчальний посібник / За заг. ред. М.А. Скринника, З.Е. Скринник. – Львів: Львівський банківський ін-т Національного банку України, 2001.

Нестеренко В.Г. Вступ до філософії: онтологія людини. Навчальний посібник для студентів вищих учбових закладів / – К.: Абрис, 1995.

Філософія: Підручник для студ. вищ. навч. закл. / Л.В. Губерський та ін.; за ред. Л.В. Губерського. – Х. : Фоліо, 2013.

Філософія (філософія, релігієзнавство, логіка): Навчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни / Арутюнов В.Х, Бондар С.В., Вільчинський Ю.М. та ін. –К.: КНЕУ, 2008.

Філософія як історія філософії: Підручник / За заг. ред.. Ярошовця В.І. – К.: Центр учбової літератури, 2010.

Філософія: хрестоматія: Навч.-метод. посібник / Уклад.: Присухін С.І. – К.: КНЕУ, 2011.

Філософія: хрестоматія. Від витоків до сьогодення: Навч. посіб. / Уклад.: Л.В. Губерський та ін.; за ред. Л.В. Губерського. - К. : Знання, 2012.

Філософський енциклопедичний словник / За ред. Шинкарука В.І. – К.: Абрис, 2002.

 

 

10 е семінарське заняття (семінар-«мозковий-штурм»):

Гносеологія. Логіка та методологія наукового пізнання (2 год.)

План семінару:

1. Сутність і структура пізнавального процесу.

2. Основні підходи до проблеми пізнання.

3. Істина, її властивості та критерії.

4. Наукове пізнання, його сутність, структура та форми.

5. Методологія наукового пізнання.

6. Проблема істини в теорії пізнання. Істина як процес.

 

Мета заняття: поглиблення знань за темою; вироблення навичок ведення дискусії, вміння працювати в групі.

Студент повинен

знати:

основні філософські підходи до визначення проблеми пізнання;

сутність і структуру пізнавального процесу;

основні принципи процесу пізнання.

вміти:

застосовувати навички ведення дискусії;

застосовувати філософський понятійно-категоріальний апарат.

Перелік компетентностей, на формування яких спрямоване семінарське завдання:

Ключові інструментальні компетентності: базові (загальні) знання; подальше ознайомлення та використання фундаментального понятійно-категоріального апарату; продуктивне засвоєння програмного матеріалу, формулювання загальновизнаної в науці та обґрунтування власної точки зору щодо досліджуваної проблеми; використовувати знання з філософії для формування власної світоглядної позиції; здатність до аналізу й синтезу; вміння оцінювати науковість та логіку побудови самостійних робіт спілкування державною мовою в усній і письмовій формі; знання іноземної мови; навики публічного мовлення, уміння логічно правильно, аргументовано, ясно й чітко висловлювати думки; навики управління інформацією; здатність до організації та планування; знання основних положень й методів гуманітарних наук, здатність використовувати їх у процесі вирішення соціальних та професійних завдань.

Ключові міжособистісні компетентності: взаємодія (робота в команді); формування навичок діалогічного спілкування; об’єктивна оцінка власних переваг та недоліків, здатність обирати шляхи та засоби їх розвитку чи усунення; здатність до критики та самокритики; навики та вміння міжособистісного спілкування (наприклад, ведення дискусії); позитивне ставлення до несхожості (зокрема, інших культур та релігій); етичні зобов’язання (ввічливість, толерантність, повага до співрозмовника тощо).

Ключові системні компетентності: здатність до навчання; здатність генерувати нові ідеї (креативність); здатність працювати самостійно; дослідницькі навики і вміння; здатність до узагальнення та аналізу інформації, постановки цілей та вибору шляхів їх досягнення; турбота про якість; висока культура мислення; бажання досягти успіху; здатність в умовах стрімкого розвитку науки й техніки до творчої переоцінки накопиченого досвіду людства та критичного аналізу власних можливостей; здатність до самоорганізації;здатність до розуміння та аналізу світоглядних, суспільно та особистісно важливих філософських проблем.

Глобальні компетентності: знання особливостей та компетенцій сучасного цивілізаційного розвитку; усвідомлення значення гуманістичних цінностей для збереження та розвитку сучасної цивілізації; шанобливе ставлення до історичного спадку та культурних традицій, толерантне ставлення до соціально-культурних, релігійних відмінностей народів світу; готовність до соціальної взаємодії на ґрунті загальноприйнятих моральних та правових норм; повага до людини; відповідальне ставлення до партнерських, довірчих відносин; вміння критично мислити, генерувати ідеї та вирішувати важливі проблеми на інноваційній основі; усвідомлення значення інформації в розвитку сучасного суспільства, здатність оцінювати рівень загрози, що виникають унаслідок фальсифікації або втрати інформації, дотримання основних вимог інформаційної безпеки.

Література

Джерела:

Декарт Р. Міркування про метод, щоб правильно спрямовувати свій розум і відшукувти істину в науках. — К., Тандем, 2001. 

Поппер К.Логика социальных наук // Вопросы философии. – 1992. – № 10. – С. 65–75.

Рассел Б. Человеческое познание: его сферы и границы. – К., 1997.

Хабермас Юрген. Познание и интерес // Философские науки. – 1990. – № 1. – С. 88–99.

Хайдеггер М. О сущности истины // Философские науки. – 1989. – № 4. – С. 88–104.

Додаткова література:

Алексеев П. В., Панин А. В. Теория познания и диалектика. – М., 1991.

Арутюнов В.Х., Мішин В.М., Свінціцький В.М. Філософія: Навч. посіб. для аспірантів і здобувачів ученого ступеня екон. спец. – К.: КНЕУ, 2008.

Йолон П. Тенденції розвитку сучасної методології науки // Філософська і соціологічна думка. – 1995. – № 7–8. – С. 239–243.

Нестеренко В.Г. Вступ до філософії: онтологія людини. Навчальний посібник для студентів вищих учбових закладів / – К.: Абрис, 1995.

Причепій Є.М., Черній А.М., Чекаль Л.А. Філософія: Підручник. – 3-тє вид., стер. – К.: Академвидав, 2009.

Предмет і проблематика філософії: Навчальний посібник / За заг. ред. М.А. Скринника, З.Е. Скринник. – Львів: Львівський банківський ін-т Національного банку України, 2001.

Присухін С.І. Методологія системного підходу та наукових досліджень у сфері державного управління: навч. посібник / Київ, КНЕУ, 2012.

Філософія: Підручник для студ. вищ. навч. закл. / Л.В. Губерський та ін.; за ред. Л.В. Губерського. – Х. : Фоліо, 2013.

Філософія (філософія, релігієзнавство, логіка): навч.-метод. посібник для самостійного вивчення дисципліни / Арутюнов В.Х, Бондар С.В., Вільчинський Ю.М. та ін. – К.: КНЕУ, 2008.

Філософія: хрестоматія. Від витоків до сьогодення: Навч. посіб. / Уклад.: Л.В. Губерський та ін.; за ред. Л.В. Губерського. – К. : Знання, 2012.

Філософія: хрестоматія: навч.-метод. посібник / Уклад.: Присухін С.І. – К.: КНЕУ, 2011.

Філософський енциклопедичний словник / За ред. Шинкарука В.І. – К.: Абрис, 2002.

 

11 е семінарське заняття (семінар-конференція)

Соціальна філософія (2 год.)

План семінару:

  1. Соціальна філософія як розділ філософського знання.
  2. Проблема суспільства в філософії. Діяльність як спосіб існування соціального.
  3. Сфери життєдіяльності суспільства (економічна, соціальна, політична, духовна).
  4. Суспільна свідомість та її структура. Взаємозв’язок суспільного буття та суспільної свідомості.

 

Мета заняття: розвиток самостійного та критичного мислення, обговорення питань теми із наступних узагальненням вивченого матеріалу та підбиття підсумків.

Студент повинен

знати:

особливості філософського аналізу суспільства, сфери життєдіяльності суспільства, структуру суспільної свідомості, особливості взаємодії суспільства і природи, сутність проблеми майбутнього в філософії.

вміти:

застосовувати навички критичного аналізу проблемних питань;

використовувати знання з філософії для формування власної світоглядної позиції.

Перелік компетентностей, на формування яких спрямоване семінарське завдання:

Ключові інструментальні компетентності: базові (загальні) знання; подальше ознайомленнята використання фундаментального понятійно-категоріального апарату; продуктивне засвоєння програмного матеріалу, формулювання загальновизнаної в науці та обґрунтування власної точки зору щодо досліджуваної проблеми;здатність до аналізу й синтезу; вміння оцінювати науковість та логіку побудови самостійних робіт спілкування державною мовою в усній і письмовій формі; знання іноземної мови; навики публічного мовлення, уміння логічно правильно, аргументовано, ясно й чітко висловлювати думки; навики управління інформацією; здатність до організації та планування.

Ключові міжособистісні компетентності: взаємодія (робота в команді); формування навичок діалогічного спілкування; об’єктивна оцінка власних переваг та недоліків, здатність обирати шляхи та засоби їх розвитку чи усунення; здатність до критики та самокритики; навики та вміння міжособистісного спілкування; позитивне ставлення до несхожості (зокрема, інших культур та релігій); етичні зобов’язання (ввічливість, толерантність, повага до співрозмовника тощо).

Ключові системні компетентності: здатність до навчання; здатність генерувати нові ідеї (креативність); здатність працювати самостійно; дослідницькі навики і вміння; здатність до узагальнення та аналізу інформації, постановки цілей та вибору шляхів їх досягнення; турбота про якість; висока культура мислення; бажання досягти успіху; здатність в умовах стрімкого розвитку науки й техніки до творчої переоцінки накопиченого досвіду людства та критичного аналізу власних можливостей; здатність до самоорганізації.

Глобальні компетентності: знання особливостей та компетенцій сучасного цивілізаційного розвитку; усвідомлення значення гуманістичних цінностей для збереження та розвитку сучасної цивілізації; шанобливе ставлення до історичного спадку та культурних традицій, толерантне ставлення до соціально-культурних, релігійних відмінностей народів світу; готовність до соціальної взаємодії на ґрунті загальноприйнятих моральних та правових норм; повага до людини; відповідальне ставлення до партнерських, довірчих відносин; вміння критично мислити, генерувати ідеї та вирішувати важливі проблеми на інноваційній основі, усвідомлення значення інформації в розвитку сучасного суспільства, здатність оцінювати рівень загрози, що виникають унаслідок фальсифікації або втрати інформації, дотримання основних вимог інформаційної безпеки.

Література

Джерела:

Адорно Т. К логике социальных наук // Вопросы философии. – 1992. – № 10. – С. 76–86.

Андрущенко В.П. Соціальна філософія: історія, теорія, методологія: Підручник. – К., 2006 .

Андрущенко В.П., Михальченко М.І. Сучасна соціальна філософія. Курс лекцій: У 2-х  т.т. – К.: Либідь, 1993.

Предмет і проблематика філософії: Навчальний посібник / За заг. ред. М.А. Скринника, З.Е. Скринник. – Львів: Львівський банківський ін-т Національного банку України, 2001.

Поппер К. Логика социальных наук // Вопросы философии. – 1992. – № 10. – С. 65–75.

Додаткова література:

Арутюнов В.Х., Мішин В.М., Свінціцький В.М. Філософія: Навч. посіб. для аспірантів і здобувачів ученого ступеня екон. спец. – К.: КНЕУ, 2008.

Барулин В. С. Социальная философия: Учебник. - Ч. 1, 2. - М.: Изд-во МГУ, 1993. 

Причепій Є.М., Черній А.М., Чекаль Л.А. Філософія: Підручник. – 3-тє вид., стер. – К.: Академвидав, 2009.

Нестеренко В.Г.Вступ до філософії: онтологія людини. Навчальний посібник для студентів вищих учбових закладів / – К.: Абрис, 1995.

Філософія: Підручник для студ. вищ. навч. закл. / Л.В. Губерський та ін.; за ред. Л.В. Губерського. – Х. : Фоліо, 2013.

Філософія: хрестоматія. Від витоків до сьогодення: Навч. посіб. / Уклад.: Л.В. Губерський та ін.; за ред. Л.В. Губерського. - К. : Знання, 2012.

Філософія (філософія, релігієзнавство, логіка): Навч.-метод. посібник для самостійного вивчення дисципліни / Арутюнов В.Х, Бондар С.В., Вільчинський Ю.М. та ін. – К.: КНЕУ, 2008.

Філософія: хрестоматія. Від витоків до сьогодення: Навч. посіб. / Уклад.: Л.В. Губерський та ін.; за ред. Л.В. Губерського. – К. : Знання, 2012.

Філософія: хрестоматія: навч.-метод. посібник / Уклад.: Присухін С.І. – К.: КНЕУ, 2011.

Філософський енциклопедичний словник / За ред. Шинкарука В.І. – К.: Абрис, 2002.

 

12 е семінарське заняття (семінар-дискусія):

Філософська антропологія (2 год.)

План семінару:

  1. Людина як предмет філософського осмислення.
  2. Людина як єдність біологічного, психологічного та соціального.
  3. Проблема сутності людини. Діяльність як сутність людини.
  4. Індивід, індивідуальність, особистість.
  5. Соціальні характеристики особистості (потреби, інтереси, соціальні норми, життєва позиція, сенс життя).
  6. Цінності: класифікація цінностей, ціннісні орієнтації.
  7. Свобода і відповідальність.

 

Мета заняття: розв’язання складних питань теми, що вимагають групового осмислення. Активізація та розвиток творчого мислення, створення позитивного настрою для ефективного засвоєння програмного матеріалу.

Студент повинен

знати:

особливості філософського розуміння природи людини;

визначення понять «індивід», «індивідуальність», «особистість»;

соціальні характеристики особистості;

основні підходи щодо розуміння загальнолюдських цінностей;

розв’язання проблеми свободи у філософії.

вміти:

аргументовано викладати та відстоювати власну точку зору, слухати інших;

працювати в групі.

Перелік компетентностей, на формування яких спрямоване семінарське завдання:

Ключові інструментальні компетентності: базові (загальні) знання; подальше ознайомленнята використання фундаментального понятійно-категоріального апарату; продуктивне засвоєння програмного матеріалу, формулювання загальновизнаної в науці та обґрунтування власної точки зору щодо досліджуваної проблеми;здатність до аналізу й синтезу; вміння оцінювати науковість та логіку побудови самостійних робіт спілкування державною мовою в усній і письмовій формі; знання іноземної мови; навики публічного мовлення, уміння логічно правильно, аргументовано, ясно й чітко висловлювати думки; навики управління інформацією; здатність до організації та планування.

Ключові міжособистісні компетентності: взаємодія (робота в команді); формування навичок діалогічного спілкування; об’єктивна оцінка власних переваг та недоліків, здатність обирати шляхи та засоби їх розвитку чи усунення; здатність до критики та самокритики; навики та вміння міжособистісного спілкування; позитивне ставлення до несхожості (зокрема, інших культур та релігій); етичні зобов’язання (ввічливість, толерантність, повага до співрозмовника тощо).

Ключові системні компетентності: здатність до навчання; здатність генерувати нові ідеї (креативність); здатність працювати самостійно; дослідницькі навики і вміння; здатність до узагальнення та аналізу інформації, постановки цілей та вибору шляхів їх досягнення; турбота про якість; висока культура мислення; бажання досягти успіху; здатність в умовах стрімкого розвитку науки й техніки до творчої переоцінки накопиченого досвіду людства та критичного аналізу власних можливостей; здатність до самоорганізації.

Глобальні компетентності: знання особливостей та компетенцій сучасного цивілізаційного розвитку; усвідомлення значення гуманістичних цінностей для збереження та розвитку сучасної цивілізації; шанобливе ставлення до історичного спадку та культурних традицій, толерантне ставлення до соціально-культурних, релігійних відмінностей народів світу; готовність до соціальної взаємодії на ґрунті загальноприйнятих моральних та правових норм; повага до людини; відповідальне ставлення до партнерських, довірчих відносин; вміння критично мислити, генерувати ідеї та вирішувати важливі проблеми на інноваційній основі, усвідомлення значення інформації в розвитку сучасного суспільства, здатність оцінювати рівень загрози, що виникають унаслідок фальсифікації або втрати інформації, дотримання основних вимог інформаційної безпеки..

Література

.Джерела:

Гуревич П. С. Философская антропология. – М., 1997.

Проблема человека в западной философии. – М., 1988.

Сорокин П.А. Человек. Цивилизация. Общество/ Пер. с англ. – М.: Политиздат, 1992.

Рикёр П. Человек как предмет философии// Вопросы философии. - 1989.  — №2.

Франкл В. Человек в поисках смысла. – [Електронний ресурс] // Режим доступу до документу:   http://krotov.info/spravki/history_bio/20_bio/1905frkl.html

Ярошовець В. І. Людина в системі пізнання. – К., 1996.

Додаткова література:

Арутюнов В.Х., Мішин В.М., Свінціцький В.М. Філософія: Навч. посіб. для аспірантів і здобувачів ученого ступеня екон. спец. – К.: КНЕУ, 2008.

Григорьян Б. Г. Философская антропология (Критический очерк). – М., 1982.

МакГрегор Д. Человеческий фактор и производство // Социс. – 1995. – № 1.

Нестеренко В.Г. Вступ до філософії: онтологія людини. Навчальний посібник для студентів вищих учбових закладів / – К.: Абрис, 1995.

Ільїн В.В. Глобалістські виміри життєвого світу людини // Глобальний виклик сучасності: Збірник наукових праць. – К.: Парапан, 2003. – С. 43-48.

Лаваль К. Человек экономический.  – М.: Новое литературное обозрение, 2010.

Предмет і проблематика філософії: Навчальний посібник / За заг. ред. М.А. Скринника, З.Е. Скринник. – Львів: Львівський банківський ін-т Національного банку України, 2001.

Причепій Є.М., Черній А.М., Чекаль Л.А. Філософія: Підручник. – 3-тє вид., стер. – К.: Академвидав, 2009.

Філософія: Підручник для студ. вищ. навч. закл. / Л.В. Губерський та ін.; за ред. Л.В. Губерського. – Х.: Фоліо, 2013.

Філософія (філософія, релігієзнавство, логіка): навч.-метод. посібник для самостійного вивчення дисципліни / Арутюнов В.Х, Бондар С.В., Вільчинський Ю.М. та ін. – К.: КНЕУ, 2008.

Філософія: хрестоматія: навч.-метод. посібник / Уклад.: Присухін С.І. – К.: КНЕУ, 2011.

 

13 е  семінарське заняття  (семінар-конференція):

Етика як «практична філософія» (2 год.)

План семінару:

  1. Добро і зло як етичні категорії.
  2. Справедливість.
  3. Моральна свобода і моральна відповідальність. Свобода вибору та відповідальність.
  4. Совість і сором як контрольно-імперативні механізми моральної свідомості особистості.
  5. Честь і гідність як проекція моральної цінності особи.
  6. Проблема сенсу життя: морально-етичні виміри.

 

Мета заняття: ознайомлення студентів з основними етичними категоріями та моральними цінностями; ознайомлення з морально-етичними вимірами проблеми сенсу життя людини.

Студент повинен

знати:

сутність основних етичних категорій; суть категорій «добра» і «зла» як абсолютних координат моралі; визначення понять «моральний обов’язок», «моральна свобода»  та «моральна відповідальність»; визначення поняття «совість», її складові та місце в механізмі морального регулювання; знати основні положення та підходи етики щодо сенсу життя людини; справедливості; зміст  морального принципу альтруїзму та егоїзму.

вміти:

аргументовано викладати та відстоювати власну точку зору, слухати інших;

працювати в групі.

Перелік компетентностей, на формування яких спрямоване семінарське завдання:

Ключові інструментальні компетентності: базові (загальні) знання; подальше ознайомленнята використання фундаментального понятійно-категоріального апарату; продуктивне засвоєння програмного матеріалу, формулювання загальновизнаної в науці та обґрунтування власної точки зору щодо досліджуваної проблеми;здатність до аналізу й синтезу; вміння оцінювати науковість та логіку побудови самостійних робіт спілкування державною мовою в усній і письмовій формі; знання іноземної мови; навики публічного мовлення, уміння логічно правильно, аргументовано, ясно й чітко висловлювати думки; навики управління інформацією; здатність до організації та планування.

Ключові міжособистісні компетентності: взаємодія (робота в команді); формування навичок діалогічного спілкування; об’єктивна оцінка власних переваг та недоліків, здатність обирати шляхи та засоби їх розвитку чи усунення; здатність до критики та самокритики; навики та вміння міжособистісного спілкування; позитивне ставлення до несхожості (зокрема, інших культур та релігій); етичні зобов’язання (ввічливість, толерантність, повага до співрозмовника тощо).

Ключові системні компетентності: здатність до навчання; здатність генерувати нові ідеї (креативність); здатність працювати самостійно; дослідницькі навики і вміння; здатність до узагальнення та аналізу інформації, постановки цілей та вибору шляхів їх досягнення; турбота про якість; висока культура мислення; бажання досягти успіху; здатність в умовах стрімкого розвитку науки й техніки до творчої переоцінки накопиченого досвіду людства та критичного аналізу власних можливостей; здатність до самоорганізації.

Глобальні компетентності: знання особливостей та компетенцій сучасного цивілізаційного розвитку; усвідомлення значення гуманістичних цінностей для збереження та розвитку сучасної цивілізації; шанобливе ставлення до історичного спадку та культурних традицій, толерантне ставлення до соціально-культурних, релігійних відмінностей народів світу; готовність до соціальної взаємодії на ґрунті загальноприйнятих моральних та правових норм; повага до людини; відповідальне ставлення до партнерських, довірчих відносин; вміння критично мислити, генерувати ідеї та вирішувати важливі проблеми на інноваційній основі, усвідомлення значення інформації в розвитку сучасного суспільства, здатність оцінювати рівень загрози, що виникають унаслідок фальсифікації або втрати інформації, дотримання основних вимог інформаційної безпеки.

Література

Джерела:

Вознюк Н.М.  Етика = Ethics : навч. посібник / Н. М. Вознюк ; пер. с укр. М. Є. Люлько, О. А. Лященко. – К. : Центр учбової літератури, 2008.

Етика. Естетика: навч. посібник / [I. Є. Волошко, Р. М. Вечірко, Т. С. Пітякова та ін.]. – 3-тє вид. – К. : КНЕУ, 2007.

Золотухина-Аболина Е. В. Современная этика: Учебное пособие для студентов вузов – 2-е изд. - Москва: - ИКЦ «МарТ», Ростов-н/Д: Издательский центр «МарТ», 2003.

Малахов В.А. Етика спілкування: Навчальний посібник / В. А. Малахов. – К. : Либідь, 2006.

Малахов В.А. Етика: Курс лекцій: Навч. посібник: К.: Либідь, 2001.

Мовчан В.С. Етика: навч. посібник / В. С. Мовчан. – 3-тє вид., виправл. і доповн. – К. : Знання, 2007.

Додаткова література:

Апель К.О. Дискурс і відповідальність: проблема переходу до постконвенціональної моралі / Пер. з нім. В. Купліна. – Київ: Дух і Літера, 2009. - 430 с.

Апресян Р.Г. От "дружбы" и "любви" – к "морали": об одном сюжете в истории идей. − [Електронний ресурс] / Режим доступу до документу: // http://ethics.iph.ras.ru/em/em1/11.html

Йонас Г. Принцип відповідальності. У пошуках етики для технологічної цивілізації. / Г.Йонас. – К. : Лібра, 2001. – 400 с.

Предмет і проблематика філософії: Навчальний посібник / За заг. ред. М.А. Скринника, З.Е. Скринник. – Львів: Львівський банківський ін-т Національного банку України, 2001.

Причепій Є.М., Черній А.М., Чекаль Л.А. Філософія: Підручник. – 3-тє вид., стер. – К.: Академвидав, 2009.

Савельєв В.П. Етика: навч. посібник / В. П. Савельєв. – 2–ге вид., виправл. – Львів : Магнолія–2008.

Філософія: Підручник для студ. вищ. навч. закл. / Л.В. Губерський та ін.; за ред. Л.В. Губерського. – Х. : Фоліо, 2013.

Філософія (філософія, релігієзнавство, логіка): навч.-метод. посібник для самостійного вивчення дисципліни / Арутюнов В.Х, Бондар С.В., Вільчинський Ю.М. та ін. – К.: КНЕУ, 2008.

Філософія: хрестоматія: навч.-метод. посібник / Уклад.: Присухін С.І. – К.: КНЕУ, 2011.

Франкл В. Человек в поисках смысла. – [Електронний ресурс] // Режим доступу до документу:   http://krotov.info/spravki/history_bio/20_bio/1905frkl.html

Помігуєв Р. Добро і зло як нарізні поняття етики / Р. Помігуєв, І. В. Бойченко. – Вісник Київського інституту бізнесу та технологій [Текст] : [зб. наук. статей] / [упоряд. Р. О. Язиніна]. – К. : Вид-во КІБіТ, 2004. –  Вип. 1(8). – 2008. – 158 с.

  • : энциклопедический словарь. / Ред. Р.Г. Апресян и др. – М.: Гардарики, 2001.

 

14 е  семінарське заняття  (семінар-розгорнута бесіда):

Філософія історії та культури. Проблема розвитку цивілізації (2 год.)

План семінару:

  1. Філософія історії: поняття, предмет, специфіка дослідження.
  2. Основні підходи до розуміння філософії історії: (вольтеріанський, гегельянський, позитивістський, шпенґлерівський).
  3. Проблема історичного процесу у філософії. Головні підходи до аналізу історії: формаційний та цивілізаційний.
  4. Концепція «локальних цивілізацій» О. Шпенглера та А. Тойнбі.
  5. Культура та цивілізація: проблема співвідношення. Цивілізація як синонім та антипод культури (М. Бердяєв).
  6. Критика європоцентризму та культурного плюралізму. Проблема зіткнення цивілізацій (А. Тойнбі, С. Гантінгтон).

 

Мета заняття: ґрунтовний аналіз програмного матеріалу, оцінювання науковості, логіки побудови робіт, формування вміння аргументовано викладати та відстоювати власну точку зору.

Студент повинен

знати:

основні філософські підходи до розуміння історії; визначення спрямованості та сенсу історії в філософії, проблему співвідношення культури та цивілізації;

вміти:

застосовувати навички критичного аналізу проблемних питань;

володіти навичками публічного мовлення та аргументації власної думки.

Перелік компетентностей, на формування яких спрямоване семінарське завдання:

Ключові інструментальні компетентності: базові (загальні) знання; подальше ознайомленнята використання фундаментального понятійно-категоріального апарату; продуктивне засвоєння програмного матеріалу, формулювання загальновизнаної в науці та обґрунтування власної точки зору щодо досліджуваної проблеми;здатність до аналізу й синтезу; вміння оцінювати науковість та логіку побудови самостійних робіт спілкування державною мовою в усній і письмовій формі; знання іноземної мови; навики публічного мовлення, уміння логічно правильно, аргументовано, ясно й чітко висловлювати думки; навики управління інформацією; здатність до організації та планування.

Ключові міжособистісні компетентності: взаємодія (робота в команді); формування навичок діалогічного спілкування; об’єктивна оцінка власних переваг та недоліків, здатність обирати шляхи та засоби їх розвитку чи усунення; здатність до критики та самокритики; навики та вміння міжособистісного спілкування; позитивне ставлення до несхожості (зокрема, інших культур та релігій); етичні зобов’язання (ввічливість, толерантність, повага до співрозмовника тощо).

Ключові системні компетентності: здатність до навчання; здатність генерувати нові ідеї (креативність); здатність працювати самостійно; дослідницькі навики і вміння; здатність до узагальнення та аналізу інформації, постановки цілей та вибору шляхів їх досягнення; турбота про якість; висока культура мислення; бажання досягти успіху; здатність в умовах стрімкого розвитку науки й техніки до творчої переоцінки накопиченого досвіду людства та критичного аналізу власних можливостей; здатність до самоорганізації.

Глобальні компетентності: знання особливостей та компетенцій сучасного цивілізаційного розвитку; усвідомлення значення гуманістичних цінностей для збереження та розвитку сучасної цивілізації; шанобливе ставлення до історичного спадку та культурних традицій, толерантне ставлення до соціально-культурних, релігійних відмінностей народів світу; готовність до соціальної взаємодії на ґрунті загальноприйнятих моральних та правових норм; повага до людини; відповідальне ставлення до партнерських, довірчих відносин; вміння критично мислити, генерувати ідеї та вирішувати важливі проблеми на інноваційній основі, усвідомлення значення інформації в розвитку сучасного суспільства, здатність оцінювати рівень загрози, що виникають унаслідок фальсифікації або втрати інформації, дотримання основних вимог інформаційної безпеки.

Література

.Джерела:

Бердяев Н. А. Смысл истории. – М., 1990.

Гегель Г. В. Ф. Лекции по философии истории. Введение. — С-Пб.: Питер, 1993.

Тойнбі А. Дослідження історії. — К., 1994. Франко І. Що таке поступ? — Збірка  творів: У 50-ти т.т. — Т. 45.  — К.: Знання. 

Франко І. Що таке поступ? — Збірка  творів: У 50-ти т.т. — Т. 45.  — К.: Знання.  Фукуяма Ф. Конец истории? // Вопросы философии. – 1990. — №3.

Шпенглер О. Закат Европы. Очерки морфологии мировой истории. - Ч.1: Гештальт и действительность. Введение. – М., 1993. – С. 128-188.

Ясперс К. Смысл и назначение истории. – М., 1991. – С. 29–58.

Додаткова література:

Арутюнов В.Х., Мішин В.М., Свінціцький В.М. Філософія: Навч. посіб. для аспірантів і здобувачів ученого ступеня екон. спец. – К.: КНЕУ, 2008.

Бойченко І. В. Філософія історії. Підручник для студентів вищих навчальних закладів. — К.: Знання, 2000. 

Вільчинський Ю. Філософія історії: теорія взаємопроникнення часу і вічності. – К.: Поліграфкнига, 2009. 

Добролюбська Ю.А. Філософія історії: типи та моделі. – О., 2010.

Методологія сталого розвитку: цивілізаційний контекст: монографія. – К.: КНЕУ, 2010.

Причепій Є.М., Черній А.М., Чекаль Л.А. Філософія: Підручник. – 3-тє вид., стер. – К.: Академвидав, 2009.

Предмет і проблематика філософії: Навчальний посібник / За заг. ред. М.А. Скринника, З.Е. Скринник. – Львів: Львівський банківський ін-т Національного банку України, 2001.

Філософія: Підручник для студ. вищ. навч. закл. / Л.В. Губерський та ін.; за ред. Л.В. Губерського. – Х. : Фоліо, 2013.

Філософія (філософія, релігієзнавство, логіка): навч.-метод. посібник для самостійного вивчення дисципліни / Арутюнов В.Х, Бондар С.В., Вільчинський Ю.М. та ін. – К.: КНЕУ, 2008.

Філософія: хрестоматія: навч.-метод. посібник / Уклад.: Присухін С.І. – К.: КНЕУ, 2011.

Філософський енциклопедичний словник / За ред. Шинкарука В.І. – К.: Абрис, 2002.

Ящук Т. І. Філософія історії: Курс лекцій. Навчальний посібник. – К., 2004.

 

15 е  семінарське заняття  (семінар-конференція):

Філософія майбутнього. Глобальні проблеми сучасності (2 год.)

План семінару:

  1. Особливості сучасної цивілізації. Проблема майбутнього у філософії.
  2. Передбачення, прогностика, футурологія.
  3. Методи соціального прогнозування.
  4. Особливості сучасної цивілізації і проблеми культури. Проблема взаємодії суспільства та природи.
  5. Парадокси глобального розвитку. Способи вирішення глобальних проблем сучасності

 

Мета заняття: аналіз питань теми, обговорення розгорнутих виступів студентів та висування студентами власних варіантів розв’язання проблемних аспектів теми.

Студент повинен

знати:

сутність понять «прогностика», «передбачення», «прогнозування»;

методи соціального прогнозування та його наслідки.

специфіку глобальних проблем сучасності;

розуміти суперечливу взаємодію суспільства і природи, усвідомити сутність ідеї коеволюції;

вміти:

застосовувати навички критичного аналізу проблемних питань;

застосовувати навички діалогічного спілкування.

Перелік компетентностей, на формування яких спрямоване семінарське завдання:

Ключові інструментальні компетентності: базові (загальні) знання; подальше ознайомленнята використання фундаментального понятійно-категоріального апарату; продуктивне засвоєння програмного матеріалу, формулювання загальновизнаної в науці та обґрунтування власної точки зору щодо досліджуваної проблеми;здатність до аналізу й синтезу; вміння оцінювати науковість та логіку побудови самостійних робіт спілкування державною мовою в усній і письмовій формі; знання іноземної мови; навики публічного мовлення, уміння логічно правильно, аргументовано, ясно й чітко висловлювати думки; навики управління інформацією; здатність до організації та планування.

Ключові міжособистісні компетентності: взаємодія (робота в команді); формування навичок діалогічного спілкування; об’єктивна оцінка власних переваг та недоліків, здатність обирати шляхи та засоби їх розвитку чи усунення; здатність до критики та самокритики; навики та вміння міжособистісного спілкування; позитивне ставлення до несхожості (зокрема, інших культур та релігій); етичні зобов’язання (ввічливість, толерантність, повага до співрозмовника тощо).

Ключові системні компетентності: здатність до навчання; здатність генерувати нові ідеї (креативність); здатність працювати самостійно; дослідницькі навики і вміння; здатність до узагальнення та аналізу інформації, постановки цілей та вибору шляхів їх досягнення; турбота про якість; висока культура мислення; бажання досягти успіху; здатність в умовах стрімкого розвитку науки й техніки до творчої переоцінки накопиченого досвіду людства та критичного аналізу власних можливостей; здатність до самоорганізації.

Глобальні компетентності: знання особливостей та компетенцій сучасного цивілізаційного розвитку; усвідомлення значення гуманістичних цінностей для збереження та розвитку сучасної цивілізації; шанобливе ставлення до історичного спадку та культурних традицій, толерантне ставлення до соціально-культурних, релігійних відмінностей народів світу; готовність до соціальної взаємодії на ґрунті загальноприйнятих моральних та правових норм; повага до людини; відповідальне ставлення до партнерських, довірчих відносин; вміння критично мислити, генерувати ідеї та вирішувати важливі проблеми на інноваційній основі, усвідомлення значення інформації в розвитку сучасного суспільства, здатність оцінювати рівень загрози, що виникають унаслідок фальсифікації або втрати інформації, дотримання основних вимог інформаційної безпеки.

 

Література

.Джерела:

Бжезінський З. Україна у геостратегічному контексті. – К., 2006.

Гуссерль Э. Кризис европейского человечества и философия//Вопросы философии. - 1991. - №3. - С. 29-42.

Ільїн В.В. Глобалістські виміри життєвого світу людини // Глобальний виклик сучасності: Збірник наукових праць. – К.: Парапан, 2003. – С. 43-48.

Лиотар Ж.-Ф. Ситуация постмодерна // Философская и социологическая мысль. – М., 1995. – № 5-6. – С. 15-38.

Тоффлер А. Третя Хвиля. – К.,2000.

Фукуяма Ф. Конец истории? // Вопросы философии. -1990. — №3.

Хантінгтон С. Зіткнення цивілізацій? // Філософська і соціологічна думка. – 1996. - №1-2. — С. 9-29.

Ясперс К. Смысл и назначение истории. – М., 1994.

Додаткова література:

Авдеев Р.Ф. Философия информационной цивилизации: Учебное пособие. – М., 1994.

Арутюнов В.Х., Свінціцький В.М. Філософія глобальних проблем сучасності – К.: КНЕУ, 2008.

Арутюнов В.Х., Мішин В.М., Свінціцький В.М. Філософія: Навч. посіб. для аспірантів і здобувачів ученого ступеня екон. спец. – К.: КНЕУ, 2008.

Вільчинський Ю. Філософія історії: теорія взаємопроникнення часу і вічності. – К.: Поліграфкнига, 2009. 

Глобальные проблемы и перспективы цивилизации: Философия отношений с природной средой. – М., 1994.

Гуревич П.С. Закономерности и социальные перспективы научно-технического прогресса // Новая технократическая волна на Западе. - М.,1886.

Методологія сталого розвитку: цивілізаційний контекст: монографія. – К.: КНЕУ, 2010.

Печчеї А. Людські якості  // Філософія: хрестоматія (від витоків до сьогодення): навч. посіб./ за ред. акад. НАН України Л.В. Губерського. – К.: Знання, 2009.  – С. 226 - 238.

Причепій Є.М., Черній А.М., Чекаль Л.А. Філософія: Підручник. – 3-тє вид., стер. – К.: Академвидав, 2009.

Предмет і проблематика філософії: Навчальний посібник / За заг. ред. М.А. Скринника, З.Е. Скринник. – Львів: Львівський банківський ін-т Національного банку України, 2001.

Філософія: Підручник для студ. вищ. навч. закл. / Л.В. Губерський та ін.; за ред. Л.В. Губерського. – Х. : Фоліо, 2013.

Філософія: хрестоматія: навч.-метод. посібник / Уклад.: Присухін С.І. – К.: КНЕУ, 2011.

Філософський енциклопедичний словник / За ред. Шинкарука В.І. – К.: Абрис, 2002.

Цивилизация: от локального к глобальному Граду: Монографія/ Л.А.Алексеева и др. – Донецк, 2008.

Шейко В.М. Культура та цивілізація в історико-культурній думці України в добу глобалізації: монографія. – К., 2009.

 

16 е  семінарське заняття  (семінар-розгорнута бесіда):

Філософія економіки (2 год.)

План семінару:

  1. Предмет, метод та завдання філософії економіки.
  2. Формування  філософії економіки як самостійної дисципліни.
  3. Філософський «вимір» економічних теорій:
  4. Людина як суб’єт  господарських відносин (проблема безробіття та особистісно-професійної реалізації людини,  конкуренції та монополізації, економічної свободи та відповідальності). 
  5. Практична філософія підприємництва (культура підприємництва, етика бізнесу, доброчинність та меценатство).
  6. Методологічні дискусії у філософії економіки ХХ і ХХІ ст.

 

Мета заняття: розвиток самостійного творчого мислення, формування професійних вмінь та практичних навичок, перевірка рівню засвоєння матеріалу.

Студент повинен

знати:

історію становлення філософії економіки як дисципліни;

предмет її дослідження та завдання, суть етичних питань економічної діяльності та шляхи їх розв’язання;

суть методологічних дискусій в сучасній філософії економіки.

вміти:

застосовувати навички критичного аналізу проблемних питань;

вичерпно й аргументовано викладати власну точку зору в письмовій формі.

Перелік компетентностей, на формування яких спрямоване семінарське завдання:

Ключові інструментальні компетентності: базові (загальні) знання; подальше ознайомленнята використання фундаментального понятійно-категоріального апарату; продуктивне засвоєння програмного матеріалу, формулювання загальновизнаної в науці та обґрунтування власної точки зору щодо досліджуваної проблеми;здатність до аналізу й синтезу; вміння оцінювати науковість та логіку побудови самостійних робіт спілкування державною мовою в усній і письмовій формі; знання іноземної мови; навики публічного мовлення, уміння логічно правильно, аргументовано, ясно й чітко висловлювати думки; навики управління інформацією; здатність до організації та планування.

Ключові міжособистісні компетентності: взаємодія (робота в команді); формування навичок діалогічного спілкування; об’єктивна оцінка власних переваг та недоліків, здатність обирати шляхи та засоби їх розвитку чи усунення; здатність до критики та самокритики; навики та вміння міжособистісного спілкування; позитивне ставлення до несхожості (зокрема, інших культур та релігій); етичні зобов’язання (ввічливість, толерантність, повага до співрозмовника тощо).

Ключові системні компетентності: здатність до навчання; здатність генерувати нові ідеї (креативність); здатність працювати самостійно; дослідницькі навики і вміння; здатність до узагальнення та аналізу інформації, постановки цілей та вибору шляхів їх досягнення; турбота про якість; висока культура мислення; бажання досягти успіху; здатність в умовах стрімкого розвитку науки й техніки до творчої переоцінки накопиченого досвіду людства та критичного аналізу власних можливостей; здатність до самоорганізації.

Глобальні компетентності: знання особливостей та компетенцій сучасного цивілізаційного розвитку; усвідомлення значення гуманістичних цінностей для збереження та розвитку сучасної цивілізації; шанобливе ставлення до історичного спадку та культурних традицій, толерантне ставлення до соціально-культурних, релігійних відмінностей народів світу; готовність до соціальної взаємодії на ґрунті загальноприйнятих моральних та правових норм; повага до людини; відповідальне ставлення до партнерських, довірчих відносин; вміння критично мислити, генерувати ідеї та вирішувати важливі проблеми на інноваційній основі, усвідомлення значення інформації в розвитку сучасного суспільства, здатність оцінювати рівень загрози, що виникають унаслідок фальсифікації або втрати інформації, дотримання основних вимог інформаційної безпеки.

Література

.Джерела:

Булгаков С.Н. Философия хозяйства. – М.: Наука, 1990.

Вебер М. Протестанська етика і дух капіталізму. — К., Основи, 1994.

Зиммель Г. Философия денег. – Лейпциг, 1900.

Канке В.А. Философия экономической науки: Учебное  пособие. – М.: ИНФРА-М, 2009.

Кейнс Д.М. Общая теория занятости, процента и денег. – М.: Прогресс, 1978.

Лаваль К. Человек экономический.  – М.: Новое литературное обозрение, 2010.

Смит А. Исследование о природе и причинах богатства народов. - М.: Эксмо, 2007.

Додаткова література:

Алле М. Экономика как наука: Пер. с фр. – М.: Наука, 1995.

Арутюнов В.Х., Мішин В.М., Свінціцький В.М. Філософія: Навч. посіб. для аспірантів і здобувачів ученого ступеня екон. спец. – К.: КНЕУ, 2008.

Глушко Т.П. Філософія економіки як основа формування стратегій соціального управління  // Мультиверсум. Філософький альманах. – К.: Центр духовної культури. - 2005. - №47.

Гэри С. Экономический анализ и человеческое поведение // Теория и история  экономических  и социальных  институтов и систем:  Альманах.  – Т. 1.  – Вып. 1. – Зима, 1993. –  С. 24 – 40.

Герет  Томас М., Клоноскі Річард Дж. Етика бізнесу. – К.: Основи, 1999.

Новая постиндустриальная волна на Западе: Антология. – М., 1999.

Осипов Ю.М. Очерки философии хозяйства. – М.: Юристъ, 2000.

Причепій Є.М., Черній А.М., Чекаль Л.А. Філософія: Підручник. – 3-тє вид., стер. – К.: Академвидав, 2009.

Самсин А.И. Основы философии экономики. – М.: Юнити, 2003.

Сорос Дж. Кризис мирового капитализма: Открытое общество в опасности:  Пер. с англ. – М.: ИНФРА, 1999.

Філософія: Підручник для студ. вищ. навч. закл. / Л.В. Губерський та ін.; за ред. Л.В. Губерського. – Х. : Фоліо, 2013.

Філософія: хрестоматія. Від витоків до сьогодення: Навч. посіб. / Уклад.: Л.В. Губерський та ін.; за ред. Л.В. Губерського. – К. : Знання, 2012.

Філософія: хрестоматія: навч.-метод. посібник / Уклад.: Присухін С.І. – К.: КНЕУ, 2011.

Философия экономики. История: Монография / Базилевич В.Д., Ильин В.В. — К.: Знання, 2011.

Хайек Ф.А. Дорога к рабству // Вопросы философии. – 1990. - №10, 11.

 

 

4.3.  ПЛАНИ КОНТАКТНИХ ЗАНЯТЬ ДЛЯ СТУДЕНТІВ

ЗАОЧНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ

 

1еконтактне заняття (міні-лекція -розгонута бесіда):

Філософія та її практичне значення(2 год.)

План заняття:

1. Термін «філософія» та еволюція його змісту. Дискусії щодо предмета філософії.

2. Поняття світогляду. Історичні типи світогляду.

3. Філософія як складова ментальної культури: порівняльний розбір (філософія і наука, філософія і релігія, філософія і мистецтво). Світоглядна та методологічна роль філософії.

4. Філософія в системі університетської освіти (з елементами проблемно-орієнтованої дискусії).

 

Мета заняття: роз’яснення місця філософії в ментальній культурі, її предметної специфіки та ролі в університетській освіті.

Студент повинен

знати:

особливості філософського знання, структуру та функції філософії;

визначення поняття світогляду, його складові та історичні типи;

вміти:

застосовувати філософський понятійно-категоріальний апарат;

володіти навичками публічного мовлення та аргументації власної думки.

Перелік компетентностей, на формування яких спрямоване контактне заняття:

Ключові інструментальні компетентності:розуміння специфіки філософського знання; ознайомлення з фундаментальним понятійно-категоріальним апаратом філософії; розуміння специфіки філософії у порівнянні з іншими історичними типами світогляду; спілкування державною мовою в усній формі; уміння аргументовано висловлювати та обстоювати власну думку; уміння укладати в стислій формі тези за матеріалом обговорення.  

Ключові міжособистісні компетентності: навики та вміння міжособистісного спілкування; позитивне ставлення до несхожості (зокрема, інших культур та релігій); етичні зобов’язання (ввічливість, толерантність, повага до співрозмовника тощо).

Ключові системні компетентності: здатність до навчання; здатність генерувати нові ідеї (креативність); здатність до узагальнення та аналізу інформації; висока культура мислення; здатність в умовах стрімкого розвитку науки й техніки до творчої переоцінки накопиченого досвіду людства та критичного аналізу власних можливостей.

Глобальні компетентності:усвідомлення значення гуманістичних цінностей для збереження та розвитку сучасної цивілізації; шанобливе ставлення до історичного спадку та культурних традицій, толерантне ставлення до соціально-культурних, релігійних відмінностей народів світу;готовність до соціальної взаємодії на ґрунті загальноприйнятих моральних та правових норм; повага до людини;вміння критично мислити та генерувати ідеї.

Література

Джерела:

Кант И. Понятие философии вообще // Трактаты и письма. — М.: Мысль, 1980. — С. 329-340.

Кассирер Э. Миф и религия // Философские науки. - 1991. — №7.

Мамардашвили М. К. Как я понимаю философию. – М., 1992.

Ортега-и-Гассет Х. Что такое философия? – М., 1991.

Рикёр П. Человек как предмет философии // Вопросы философии. - 1989. — №2.

Філософія: Хрестоматія: Навч.-метод. посібник / Уклад.: Присухін С.І.– К.: КНЕУ, 2011.

Додаткова література:

Антология мировой философии: В 4-х т.т. – М., 1969-1972. – Т. 1. – Ч. 1.

Арутюнов В.Х., Мішин В.М., Свінціцький В.М. Філософія: Навч. посіб. для аспірантів і здобувачів ученого ступеня екон. спец. – К.: КНЕУ, 2008.

Причепій Є.М., Черній А.М., Чекаль Л.А. Філософія: Підручник. – 3-тє вид., стер. – К.: Академвидав, 2009.

Предмет і проблематика філософії: Навчальний посібник / За заг. ред. М.А. Скринника, З.Е. Скринник. – Львів: Львівський банківський ін-т Національного банку України, 2001.

Нестеренко В.Г. Вступ до філософії: онтологія людини. Навчальний посібник для студентів вищих учбових закладів. – К.: Абрис, 1995.

Філософія: Підручник для студ. вищ. навч. закл. / Л.В. Губерський та ін.; за ред. Л.В. Губерського. – Х. : Фоліо, 2013.

Філософія: хрестоматія. Від витоків до сьогодення: Навч. посіб. / Уклад.: Л.В. Губерський та ін.; за ред. Л.В. Губерського. – К. : Знання, 2012.

Філософія (філософія, релігієзнавство, логіка): Навч.-метод. посібник для самостійного вивчення дисципліни / Арутюнов В.Х, Бондар С.В., Вільчинський Ю.М. та ін. – К.: КНЕУ, 2008.

Філософський енциклопедичний словник / За ред. Шинкарука В.І. – К.: Абрис, 2002.

 

2е контактне заняття (проблемно-орієнтована лекція):

Історичні типи філософії (2 год.)

План заняття:

  1. Генеза філософії Стародавнього Сходу:  Індія, Китай.
  2. Філософія античності: Греція та Рим.

 

Мета заняття: аналіз визначеної теми за основними проблемними моментами, формування навичок діалогічного спілкування.

Студент повинен

знати:

основні етапи становлення філософії Стародавньої Індії;

особливості філософських поглядів ортодоксальних та неортодоксальних шкіл Стародавньої Індії;

основні етапи становлення та головні напрями філософії Стародавнього Китаю;

періодизацію історії античної філософії;

основні філософськи школи докласичного періоду та суть їх вчення;

основних представників античної філософії класичного періоду та суть їх філософських поглядів;

особливості філософії елліністичного й римського періоду,

основні філософські школи та їх представників греко-римського періоду;

вміти:

володіти навичками публічного мовлення та аргументації власної думки;

застосовувати навички наукового обґрунтування власної точки зору.

Перелік компетентностей, на формування яких спрямоване семінарське завдання:

Ключові інструментальні компетентності: базові (загальні) знання; ознайомлення з фундаментальним понятійно-категоріальним апаратом; спілкування державною мовою в усній формі; навики публічного мовлення, уміння логічно правильно, аргументовано, ясно й чітко висловлювати думки;уміння укладати в стислій формі тези за матеріалом обговорення.

Ключові міжособистісні компетентності: взаємодія (робота в команді); навики та вміння міжособистісного спілкування; позитивне ставлення до несхожості (зокрема, інших культур та релігій); етичні зобов’язання (ввічливість, толерантність, повага до співрозмовника тощо).

Ключові системні компетентності: здатність до навчання; здатність генерувати нові ідеї (креативність); здатність до узагальнення та аналізу інформації, висока культура мислення.

Глобальні компетентності:усвідомлення значення гуманістичних цінностей для збереження та розвитку сучасної цивілізації; шанобливе ставлення до історичного спадку та культурних традицій, толерантне ставлення до соціально-культурних, релігійних відмінностей народів світу; готовність до соціальної взаємодії на ґрунті загальноприйнятих моральних та правових норм; повага до людини; вміння критично мислити, генерувати ідеї.

Література

Джерела:

Антология мировой философии: В 4-х т.т. – М., 1969- 1972.. -Т. 1. -Ч. 1.

Древнеиндийская философия / Раздел: Упанишады. – М., 1963.

Дао дэ цзин. Книга пути и благодати. – М.: «Эксмо-Пресс», 2001.

Китайская мудрость: афоризмы. – Х. : Фолио, 2012.

Конфуций Изречения / Конфуций; [пер. с кит. И. И. Семененко]. – Х. : Фолио, 2012.

Додаткова література:

Арутюнов В.Х., Мішин В.М., Свінціцький В.М. Філософія: Навч. посіб. для аспірантів і здобувачів ученого ступеня екон. спец. – К.: КНЕУ, 2008.

Бичко А.К., Бичко І.В., Табачковський В.Г. Історія філософії: Підручник для студ. вищих закладів освіти. – К.: Либідь, 2001.

Буддизм. Четыре благородных истины. – М.-Харьков, 2000.

Гессе Г. Паломничество в страну Востока. – СПб., 1999.

Древнекитайская философия. Собрание текстов: В 2-т.т. – М., 1972.

Елиаде М. Йога. Свобода и бессмертие. – К., 2000.

Жоль К.К. Индуизм в истории Индии. – К., 2001.

Історія філософії: Підручник / Ярошовець В.І., Бичко І.В., Бугров В.А. та ін.; За ред. В.І. Ярошовця. – К.: Видавець ПАРАПАН, 2002.

Філософія: хрестоматія. Від витоків до сьогодення: Навч. посіб. / Уклад.: Л.В. Губерський та ін.; за ред. Л.В. Губерського. - К. : Знання, 2012.

Філософія: Хрестоматія: Навч.-метод. посібник / Уклад.: Присухін С.І.– К.: КНЕУ, 2011.

Філософський енциклопедичний словник / За ред. Шинкарука В.І. – К.: Абрис, 2002.

 

3еконтактне заняття (проблемно-орієнтована лекція):

Історичні типи філософії (продовження) (2 год.)

План заняття:

  1. Філософська думка Середньовіччя.
  2. Філософія доби Відродження та Реформації.
  3. Філософія Нового часу та Просвітництва.

 

Мета заняття: продуктивне засвоєння студентами ключових моментів програмного матеріалу, формулювання загальновизнаної в науці та обґрунтування власної точки зору на досліджувану проблему.

Студент повинен

знати:

головні етапи розвитку середньовічної філософії та їх основні риси;

суть філософського вчення основних представників філософської думки Середньовіччя;

характерні риси філософії епохи Відродження таїї основні напрямки;

сутність Реформації та її вплив на розвиток європейської культури;

особливості філософії Нового часу, соціально-економічні та наукові передумови її становлення, основні напрями філософії зазначеного періоду;

основні риси філософії Просвітництва, її представників та суть їх філософських поглядів.

вміти:

аргументовано викладати та відстоювати власну точку зору,застосовувати навички ведення дискусії.

Перелік компетентностей, на формування яких спрямоване семінарське завдання:

Ключові інструментальні компетентності: базові (загальні) знання; подальше ознайомленнята використання фундаментального понятійно-категоріального апарату; продуктивне засвоєння ключових аспектів програмного матеріалу, формулювання загальновизнаної в науці та обґрунтування власної точки зору щодо досліджуваної проблеми;навики публічного мовлення, уміння логічно правильно, аргументовано, ясно й чітко висловлювати думки.

Ключові міжособистісні компетентності: взаємодія (робота в команді); формування навичок діалогічного спілкування; об’єктивна оцінка власних переваг та недоліків, здатність обирати шляхи та засоби їх розвитку чи усунення; здатність до критики та самокритики; навики та вміння міжособистісного спілкування.

Ключові системні компетентності: здатність до навчання; здатність до узагальнення та аналізу інформації; висока культура мислення.

Глобальні компетентності: знання особливостей та компетенцій сучасного цивілізаційного розвитку; усвідомлення значення гуманістичних цінностей для збереження та розвитку сучасної цивілізації; шанобливе ставлення до історичного спадку та культурних традицій, толерантне ставлення до соціально-культурних, релігійних відмінностей народів світу; готовність до соціальної взаємодії на ґрунті загальноприйнятих моральних та правових норм; повага до людини; відповідальне ставлення до партнерських, довірчих відносин; вміння критично мислити, генерувати ідеї та вирішувати важливі проблеми на інноваційній основі.

Література

Джерела:

Августин (Святий). Сповідь / Юрій Мушак (пер.).  — К.: Основи, 1999.

Бэкон Ф. Новый Органон // Сочинения: В 2 - х т.т. — Т. 2. — М.: Мысль, 1972. - С. 7-82. Бонавентура. Путеводитель души к Богу. – М., 1993.

Вольтер. Философские сочинения. – М., 1988.

Григорий Нисский. Об устроении человека. – СПб., 1995.

Мак’явеллі Н. Державець. — К.: Основи, 1998. — С. 393-464.

Роттердамський Е. Похвала Глупоті. Домашні бесіди. / Перекл. з лат. В. Литвинова, Й. Кобова. – К.: Основи, 1993. – С. 13-106.

Фома Аквинский. Доказательства бытия Бога в «Сумме против язычников» и «Сумме теологии». – М.: ИНФРА-М, 2000. – С. 33-77.

Декарт Р. Міркування про метод, щоб правильно спрямовувати свій розум і відшукувти істину в науках. – К., Тандем, 2001. 

Руссо Ж-Ж. Про суспільну угоду, або Принципи політичного права. – К.:Port-Royal, 2001

Додаткова література:

Антология мировой философии: В 4-х т.т. – М., 1969- 1972. -Т. 1. -Ч. 2.

Бичко А. К., Бичко І. В., Табачковський В. Г. Історія філософії: Підручник для студ. Вищих закладів освіти — К.: Либідь, 2001.

Історія філософії: Підручник / Ярошовець В.І., Бичко І.В., Бугров В.А. та ін.; За ред. В. І. Ярошовця. – К.: Видавець ПАРАПАН, 2002.

Данте Алигьери. Малые произведения. – М., 1968.

Кузнецов В. Н., Мееровский Б. В., Грязнов А. Ф. Западноевропейская философия XVIII века. – М., 1986.

Монтень М. Опыты: В 3-х кн. - М., 1992.

Момджян Х. Н. Французское просвещение XVIII века. – М., 1983.

Мор Т. Утопия. - М., 1978. - С. 3-5.

Рассел Б. Історія західної філософії. – К.: Основи, 1995.

Спиноза Б. Этика // Спиноза Б. Сочинения: В 2-х т.т. – Т. 2. – СПб.: Наука, 1999. – С. 251-478.

Філософія: хрестоматія. Від витоків до сьогодення: Навч. посіб. / Уклад.: Л.В. Губерський та ін.; за ред. Л.В. Губерського. - К. : Знання, 2012.

Філософія як історія філософії: Підручник / За заг. ред.. Ярошовця В.І. – К.: Центр учбової літератури, 2010.

Філософія: Хрестоматія: Навч.-метод. посібник / Уклад.: Присухін С.І. – К.: КНЕУ, 2011.

Філософський енциклопедичний словник / За ред. Шинкарука В.І. – К.: Абрис, 2002.

Юркевич П. Д. Докази буття Божого / Юркевич П. Д. Вибране. – К.: Абрис, 1993. – С. 304-378.

 

4еконтактне заняття (проблемно-орієнтована лекція):

Історичні типи філософії (продовження) (2 год.)

План заняття:

  1. Німецький класичний ідеалізм.
  2. Посткласична філософія.
  3. Українська філософська думка.

 

Мета заняття: формування стійкого інтересу до вивченої теми, обговорення програмних питань, формування навичок діалогічного спілкування, толерантного ставлення до протилежної точки зору.

Студент повинен

знати:

основні ідеї філософії І.Канта, особливості методу та системи філософії Г.Гегеля, основні риси антропологічної філософії Л.Фейербаха.

передумови формування сучасної філософії, періоди її розвитку, основі напрями сучасної зарубіжної філософії;

основні світоглядні та соціально-філософські ідеї неотомізму, основні філософські ідеї З.Фрейда та його послідовників, характерні риси екзистенціалізму, прагматизму, філософської герменевтики та структуралізму як філософських напрямків;

особливості формування й розвитку української філософії, її характерні риси в період Київської Русі, доби Відродження;

основні теми філософських студій в Києво-Могилянській академії, особливості філософського світогляду Г.Сковороди;

особливості філософії українського романтизму, академічної філософії 19 ст., провідні філософські ідеї в  19-20 ст. та в сучасній Україні.

вміти:

володіти навичками публічного мовлення та аргументації власної думки;

використовувати знання з філософії для формування власної світоглядної позиції.

Перелік компетентностей, на формування яких спрямоване семінарське завдання:

Ключові інструментальні компетентності: базові (загальні) знання; подальше ознайомленнята використання фундаментального понятійно-категоріального апарату; продуктивне засвоєння ключових аспектів програмного матеріалу, формулювання загальновизнаної в науці та обґрунтування власної точки зору щодо досліджуваної проблеми;навики публічного мовлення, уміння логічно правильно, аргументовано, ясно й чітко висловлювати думки; уміти укладати в стислій формі тези за матеріалом обговорення.

Ключові міжособистісні компетентності: взаємодія (робота в команді); формування навичок діалогічного спілкування; об’єктивна оцінка власних переваг та недоліків, здатність обирати шляхи та засоби їх розвитку чи усунення; здатність до критики та самокритики; навики та вміння міжособистісного спілкування.

Ключові системні компетентності: здатність до навчання; здатність до узагальнення та аналізу інформації; висока культура мислення.

Глобальні компетентності: знання особливостей та компетенцій сучасного цивілізаційного розвитку; усвідомлення значення гуманістичних цінностей для збереження та розвитку сучасної цивілізації; шанобливе ставлення до історичного спадку та культурних традицій, толерантне ставлення до соціально-культурних, релігійних відмінностей народів світу; готовність до соціальної взаємодії на ґрунті загальноприйнятих моральних та правових норм; повага до людини; відповідальне ставлення до партнерських, довірчих відносин; вміння критично мислити, генерувати ідеї та вирішувати важливі проблеми на інноваційній основі.

Література

Джерела:

Гадамер Г.-Г. Істина і метод. – Т. 2. Герменевтика II. ( Що таке істина? Історія понять як філософія. Наскільки мова диктує мислення?). – К.: Юніверс, 2000.

Гегель Г. В. Ф. Кто мыслит абстрактно? // Гегель Г. Раб. разных лет: В 2-х т.т. – Т.1. – М.: Мысль, 1970.

Кант І. Пролегомени до кожної майбутньої метафізики, яка може постати як наука / Пер. з нім., вступ. ст., комент. і примітки В.Терлецького. – К.: ППС, 2002.

Конт О. Курс положительной философии// Мирфилософии:В 2-х ч. – Ч. 1. — М., 1991.

Маркс К. Економічно-філософські рукописи 1844 року // Маркс К., Енгельс Ф. Твори. – Т. 42.

Ніцше Ф. Так казав Заратустра. — К.: Основи, 1993. — C. 7-328.

Костомаров М. І. „Закон Божий“ (Книга буття українського народу).– К., Либідь, 1991.

Липа Ю. Призначення України. — Львів.: Просвіта, 1992.

Маланюк Є. Нариси з історії нашої культури.  — К.: АТ „Обереги“,  1992. 

Додаткова література:

Антология мировой философии: В 4-х т.т. – М., 1969- 1972. – Т. 2, 3.

Бердяев Н.А. Истоки и смысл русского коммунизма. — М.: Мысль, 1990.

Багалій Д. Український мандрований філософ Григорій Сковорода. – К., 1992.

Бичко А. К., Бичко І. В. Феномен української інтелігенції. Спроба екзистенційного аналізу. – К., 1995.

Вільчинський Ю. Освальд Шпенглер: портрет в ідеях // Філософська думка. — 1998. — № 4-6. — С. 247-264.

Вільчинський Ю. М., Скринник М. А., Скринник З. Е. та ін. Розвиток філософської думки в Україні: Курс лекцій. 2-е вид. — К.: ВІПОЛ, 1994. 

Історія філософії: Підручник / Ярошовець В.І., Бичко І.В., Бугров В.А. та ін.; За ред. В. І. Ярошовця. – К.: Видавець ПАРАПАН, 2002.

Рассел Б. Історія західної філософії. – К.: Основи, 1995.

Рикер П. Герменевтика, этика, политика. – М., 1995.

Філософія: Підручник для студ. вищ. навч. закл. / Л.В. Губерський та ін.; за ред. Л.В. Губерського. – Х. : Фоліо, 2013.

Філософія: хрестоматія. Від витоків до сьогодення: Навч. посіб. / Уклад.: Л.В. Губерський та ін.; за ред. Л.В. Губерського. - К. : Знання, 2012.

Філософія (філософія, релігієзнавство, логіка): Навч.-метод. посібник для самостійного вивчення дисципліни / Арутюнов В.Х, Бондар С.В., Вільчинський Ю.М. та ін. – К.: КНЕУ, 2008.

Фромм Э. Бегство от свободы. — М., 1989.

Хайдеггер М. Введение в метафизику. – СПб., 1998.

 

5е контактне заняття (семінар-розгорнута бесіда):

Основні проблеми  сучасної філософії. Проблеми онтології (2 год.)

План заняття:

  1. Проблема буття в філософії.
  2. Основні форми буття (буття природи, буття людини, буття духовного, буття соціального).
  3. Категорія «матерія». Елементи структури матерії (нежива природа, жива природа, соціум), її властивості (наявність руху, самоорганізація, існування в просторі та часі, здатність до відображення та ін).
  4. Свідомість як найвищий рівень відображення. Структура і функції свідомості.

 

Мета заняття: вироблення навичок обґрунтовувати власну точку зору, підвищення розуміння програмного матеріалу.

Студент повинен

знати:

визначеня основних філософських категорій, що застосовуються в онтології, розуміння категорії «буття» в історії філософії, властивості та елементи структури матерії, які вивчає філософія;

визначення свідомості, її структуру, функції;

вміти:

застосовувати навички наукового обґрунтування власної точки зору;

застосовувати філософський понятійно-категоріальний апарат.

Перелік компетентностей, на формування яких спрямоване семінарське завдання:

Ключові інструментальні компетентності: базові (загальні) знання; подальше ознайомленнята використання фундаментального понятійно-категоріального апарату; продуктивне засвоєння ключових аспектів програмного матеріалу, формулювання загальновизнаної в науці та обґрунтування власної точки зору щодо досліджуваної проблеми;навики публічного мовлення, уміння логічно правильно, аргументовано, ясно й чітко висловлювати думки; уміти укладати в стислій формі тези за матеріалом обговорення.

Ключові міжособистісні компетентності: взаємодія (робота в команді); формування навичок діалогічного спілкування; об’єктивна оцінка власних переваг та недоліків, здатність обирати шляхи та засоби їх розвитку чи усунення; здатність до критики та самокритики; навики та вміння міжособистісного спілкування.

Ключові системні компетентності: здатність до навчання; здатність до узагальнення та аналізу інформації; висока культура мислення.

Глобальні компетентності: знання особливостей та компетенцій сучасного цивілізаційного розвитку; усвідомлення значення гуманістичних цінностей для збереження та розвитку сучасної цивілізації; шанобливе ставлення до історичного спадку та культурних традицій, толерантне ставлення до соціально-культурних, релігійних відмінностей народів світу; готовність до соціальної взаємодії на ґрунті загальноприйнятих моральних та правових норм; повага до людини; відповідальне ставлення до партнерських, довірчих відносин; вміння критично мислити, генерувати ідеї та вирішувати важливі проблеми на інноваційній основі.

Література

Джерела:

Аристотель. Метафизика. – Кн. 1. – Гл. I-IV //  Сочинения: В 4-х т.т.-Т. 1.  - М.: Мысль, 1976.

Гегель Г. В. Ф. Учение о бытии // Гегель. Энциклопедия философских наук. В 3 т. — Т. 1. Наука логики. — М.: Мысль, 1974. 

Гегель Г. В. Ф. Энциклопедия философских наук: В 3-хт.т. – Т. 1. – С. 107–263.

Гольбах П. Система природы, или о законах мира физического и мира духовного // Избранные философские произведения: В 2-х т.т. - Т.1. — М.: Мысль, 1963.

Декарт Р. Метафізичні розмисли.(I-V розмисли).— К.: Юніверс. — 2000. 

Сартр Ж-П. Бытие и ничто. Опыт феноменологической онтологии / В.И. Колядко (пер.). – М.: Республика, 2004. – С. 28-196.

Хайдеггер М. Время и бытие: Статьи и выступления: Пер. с нем. – М.: Республика, 1993. – С.391-406.

Юнг К. Г. Об архетипах коллективного бессознательного // Вопросы философии. — 1988. — №1.

Додаткова література:

Арутюнов В.Х., Мішин В.М., Свінціцький В.М. Філософія: Навч. посіб. для аспірантів і здобувачів ученого ступеня екон. спец. – К.: КНЕУ, 2008.

Всемирная энциклопедия: Онтология / Главн. научн. ред. А. А. Грицанов. – М., 2001.

Причепій Є.М., Черній А.М., Чекаль Л.А. Філософія: Підручник. – 3-тє вид., стер. – К.: Академвидав, 2009.

Предмет і проблематика філософії: Навчальний посібник / За заг. ред. М.А. Скринника, З.Е. Скринник. – Львів: Львівський банківський ін-т Національного банку України, 2001.

Нестеренко В.Г. Вступ до філософії: онтологія людини. Навчальний посібник для студентів вищих учбових закладів / – К.: Абрис, 1995.

Філософія: Підручник для студ. вищ. навч. закл. / Л.В. Губерський та ін.; за ред. Л.В. Губерського. – Х. : Фоліо, 2013.

Філософія (філософія, релігієзнавство, логіка): Навчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни / Арутюнов В.Х, Бондар С.В., Вільчинський Ю.М. та ін. –К.: КНЕУ, 2008.

Філософія як історія філософії: Підручник / За заг. ред.. Ярошовця В.І. – К.: Центр учбової літератури, 2010.

Філософія: хрестоматія: Навч.-метод. посібник / Уклад.: Присухін С.І. – К.: КНЕУ, 2011.

Філософія: хрестоматія. Від витоків до сьогодення: Навч. посіб. / Уклад.: Л.В. Губерський та ін.; за ред. Л.В. Губерського. - К. : Знання, 2012.

Філософський енциклопедичний словник / За ред. Шинкарука В.І. – К.: Абрис, 2002.

 

6е контактне заняття (семінар-розгорнута бесіда):

Основні проблеми  сучасної філософії. Проблеми гносеології (2 год.)

План заняття:

1. Проблема пізнаваності світу, основні поняття епістемології.

2. Характеристика пізнавального процесу та межі пізнаності світу.

3. Концепції істини.

4. Методи наукового пізнання: логічні підвалини.

 

Мета заняття: вивчення ключових аспектів теми заняття; активна взаємодія викладача зі студентами при збереженні їх максимальної самостійності, ініціативи; вільне обговорення проблемних питань; розвиток творчих здібностей.

Студент повинен

знати:

основні філософські підходи до визначення проблеми пізнання, сутність і структуру пізнавального процесу, основні принципи процесу пізнання;

сутність і структуру, форми, методи наукового пізнання;

визначення поняття методу, методології.

вміти:

застосовувати навички наукового обґрунтування власної точки зору;

використовувати знання з філософії для формування власної світоглядної позиції.

Перелік компетентностей, на формування яких спрямоване семінарське завдання:

Ключові інструментальні компетентності: базові (загальні) знання; подальше ознайомленнята використання фундаментального понятійно-категоріального апарату; продуктивне засвоєння ключових аспектів програмного матеріалу, формулювання загальновизнаної в науці та обґрунтування власної точки зору щодо досліджуваної проблеми;навики публічного мовлення, уміння логічно правильно, аргументовано, ясно й чітко висловлювати думки; уміти укладати в стислій формі тези за матеріалом обговорення.

Ключові міжособистісні компетентності: взаємодія (робота в команді); формування навичок діалогічного спілкування; об’єктивна оцінка власних переваг та недоліків, здатність обирати шляхи та засоби їх розвитку чи усунення; здатність до критики та самокритики; навики та вміння міжособистісного спілкування.

Ключові системні компетентності: здатність до навчання; здатність до узагальнення та аналізу інформації; висока культура мислення.

Глобальні компетентності: знання особливостей та компетенцій сучасного цивілізаційного розвитку; усвідомлення значення гуманістичних цінностей для збереження та розвитку сучасної цивілізації; шанобливе ставлення до історичного спадку та культурних традицій, толерантне ставлення до соціально-культурних, релігійних відмінностей народів світу; готовність до соціальної взаємодії на ґрунті загальноприйнятих моральних та правових норм; повага до людини; відповідальне ставлення до партнерських, довірчих відносин; вміння критично мислити, генерувати ідеї та вирішувати важливі проблеми на інноваційній основі.

Література

Джерела:

Адорно Т. К логике социальных наук // Вопросы философии. – 1992. – № 10. – С. 76–86.

Вернадский В. И. Философские мысли натуралиста // Мир философии: В 2- х ч. – Ч.2.— М.: Прогрес, 1991. 

Декарт Р. Міркування про метод, щоб правильно спрямовувати свій розум і відшукувти істину в науках. — К., Тандем, 2001. 

Поппер К.Логика социальных наук // Вопросы философии. – 1992. – № 10. – С. 65–75.

Рассел Б. Человеческое познание: его сферы и границы. – К., 1997.

Хабермас Юрген. Познание и интерес // Философские науки. – 1990. – № 1. – С. 88–99.

Хайдеггер М. О сущности истины // Философские науки. – 1989. – № 4. – С. 88–104.

Додаткова література:

Алексеев П. В., Панин А. В. Теория познания и диалектика. – М., 1991.

Арутюнов В.Х., Мішин В.М., Свінціцький В.М. Філософія: Навч. посіб. для аспірантів і здобувачів ученого ступеня екон. спец. – К.: КНЕУ, 2008.

Йолон П. Тенденції розвитку сучасної методології науки // Філософська і соціологічна думка. – 1995. – № 7–8. – С. 239–243.

Нестеренко В.Г. Вступ до філософії: онтологія людини. Навчальний посібник для студентів вищих учбових закладів / – К.: Абрис, 1995.

Причепій Є.М., Черній А.М., Чекаль Л.А. Філософія: Підручник. – 3-тє вид., стер. – К.: Академвидав, 2009.

Предмет і проблематика філософії: Навчальний посібник / За заг. ред. М.А. Скринника, З.Е. Скринник. – Львів: Львівський банківський ін-т Національного банку України, 2001.

Присухін С.І. Методологія системного підходу та наукових досліджень у сфері державного управління: навч. посібник / Київ, КНЕУ, 2012.

Філософія: Підручник для студ. вищ. навч. закл. / Л.В. Губерський та ін.; за ред. Л.В. Губерського. – Х. : Фоліо, 2013.

Філософія (філософія, релігієзнавство, логіка): навч.-метод. посібник для самостійного вивчення дисципліни / Арутюнов В.Х, Бондар С.В., Вільчинський Ю.М. та ін. – К.: КНЕУ, 2008.

Філософія: хрестоматія. Від витоків до сьогодення: Навч. посіб. / Уклад.: Л.В. Губерський та ін.; за ред. Л.В. Губерського. – К. : Знання, 2012.

Філософія: хрестоматія: навч.-метод. посібник / Уклад.: Присухін С.І. – К.: КНЕУ, 2011.

Філософський енциклопедичний словник / За ред. Шинкарука В.І. – К.: Абрис, 2002.

7е контактне заняття (семінар-написання МКР) (2 год.)

Студенти виконують модульну контрольну роботу (МКР) за програмним матеріалом Модулів № 1та 2. Підготовка ними до МКР здійснюється за переліком типових питань до модульної контрольної роботи (подається нижче).

8е контактне заняття (семінар-консультація) (2 год.)

Студенти обговорюють з викладачем проблемні для них питання програмного матеріалу науки.

 

4.4.  ПЛАНИ НАВЧАЛЬНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ

ЗАОЧНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ В МІЖСЕСІЙНИЙ ПЕРІОД

 

Навчальна робота студента заочної форми навчання в  міжсесійний період складається з наступних частин:

а) написання реферату;

б) написання есе (аналіз філософського тексту);

в) виконання двох тестів (Тест 1. «Базові філософські категорії» та Тест 2. «Хто є хто»).

 

5.  Самостійна робота студентів

 

Самостійна робота з навчального курсу “Філософія” передбачає такі форми, як:

  1. Аналіз та вивчення прослуханого лекційного матеріалу.
  2. Вивчення тем або питань, що передбачені для самостійного опрацювання.
  3. Підготовка до семінарських занять.
  4. Підготовка домашніх завдань.
  5. Підготовка конспектів навчальних та наукових текстів, першоджерел.
  6. Підготовка до модульних робіт та інших форм поточного контролю.
  7. Виконання індивідуальних завдань (написання рефератів, тестів, есе, аналіз наукових публікацій із заданої проблематики, підбір та огляд ілтературних джерел з визначеної проблеми).
  8. Аналіз та систематизація вивченого матеріалу з дисципліни перед іспитом.
  9. Підготовка та участь у студентській науково-практичній конференції.

 

Частина реферативних завдань може бути заслухана на семінарських заняттях і відповідним чином оцінена. Оцінка за реферат (есе)–не більше 5 балів, за умови, щоробота відповідає необхідним вимогам.

Готуючи реферати та есе (підбираючи, опрацьовуючи наукову літературу, аналізуючи наукові концепції, ознайомлюючись з першоджерелом тощо),студенти набувають навичок дослідницького пошуку та самостійного творчого мислення.

Тести виконуються студентами вдома і, у випадку отримання незадовільної оцінки, можуть повертатися їм на доопрацювання. Оцінка за кожен із тестів - не більше 5 балів, за умови, що робота відповідає необхідним вимогам.

Виконуючи тести, студенти набувають знання понятійно-категоріального апарату філософії, поглиблених знань з історії світової та української філософської думки.

 

Технічні вимоги до написання рефератів:

  1. Тема реферату обирається з наведеного переліку й узгоджується з викладачем.
  2. Обсяг реферату – 10-15 сторінок стандартного машинописного тексту формату А–4.
  3. Зміст реферату має бути структурований за планом.
  4. До реферату додається список використаної наукової літератури.

 

Тематика рефератів за Модулем 1:

  1. Філософія в системі культури.
  2. Філософія і наука.
  3. Філософія і політика.
  4. Філософія і релігія.
  5. Філософія і міфологія.
  6. Філософія і світогляд.
  7. Історичні типи світогляду (характеристика головних різновидів).
  8. Людина як вища цінність у системі філософського знання.
  9. Основні принципи періодизації історико-філософського процесу.
  10. Філософія Стародавньої Індії та сучасність.
  11. Конфуцій і конфуціанство.
  12. Проблема людини у філософії Сократа.
  13. Платонівська “ідеальна держава” й сучасність.
  14. Поняття душі у філософії Арістотеля й сучасність.
  15. Теоцентризм як домінантна риса філософії Середньовіччя.
  16. Гуманізм Відродження й сьогодення.
  17. Вчення про субстанцію у філософії Б. Спинози.
  18. Сутність монадології Г. Ляйбніца.
  19. Автономність етики І. Канта.
  20. Філософія творчості Ф. Шеллінга.
  21. Раціональний зміст гегелівської діалектики.
  22. Проблема людської діяльності у філософії Л.Фейєрбаха.
  23. Філософія неотомізму.
  24. Марксизм і його фальсифікація в радянський період.
  25. Проблема відчуження у філософії марксизму.
  26. Матеріалістичне розуміння історії – ядро марксистської філософії.
  27. Проблема людини та її свободи у філософії екзистенціоналізму.
  28. Еволюція марксизму в ХХ ст. Неомарксизм.
  29. Концепція переоцінки цінностей у філософії Ф. Ніцше.
  30. Образ “надлюдини” в філософії Ф. Ніцше.
  31. Проблема буття людини  в філософії екзистенціалізму.
  32. Людина та історія в екзистенційній філософії К. Ясперса.
  33. Ж.-П. Сартр про суперечливу сутність буття людини.
  34. Проблема раціонального та ірраціонального у філософії кінця ХХ–початку ХХІ ст.

35.Основні етапи розвитку позитивізму.

36.Загальне та особливе у неопозитивізмі й постпозитивізмі.

  1. Філософська антропологія: витоки та основні ідеї.
  2. Структуралізм у гуманітарному пізнанні.
  3. Методологічні ідеї філософії структуралізму.
  4. Філософія інтуїтивізму А. Бергсона.
  5. Психоаналіз З. Фрейда: сутність, специфіка, філософське новаторство.
  6. З. Фрейд про релігію як певну форму колективного неврозу.
  7. Ідея несвідомого і психоаналіз З.Фрейда.
  8. Психоаналіз та неофрейдизм.
  9. “Колективне безсвідоме” в психоаналітичній філософії К. Юнга.
  10. Проблема знання та мови у філософії ХХ ст. (неопозитивізм, структуралізм, герменевтика).
  11. Герменевтика як філософське вчення та розвиток філологічних наук.
  12. Еволюція релігійної філософії ХХ ст.
  13. Феномен людини в християнському еволюціонізмі П. Тейяра де Шардена.
  14. Еволюціонізм Г. Спенсера.
  15. Філософська герменевтика, її можливості та межі.
  16. Філософія прагматизму.
  17. Філософія постмодернізму.
  18. Філософські ідеї в культурі Київської Русі.
  19. Г. Сковорода – засновник української класичної філософії.
  20. Відродження і Просвітництво в Україні у 15 –18 ст. Філософські традиції Києво-Могилянській академії.
  21. “Філософія серця” (Г.Сковорода, П.Юркевич, Б.Вишеславський та ін.)
  22. Становлення філософії українського духу в Києво-Могилянській академії.
  23. Філософська спадщина Т. Шевченка.
  24. Національний характер філософії І. Франка.
  25. Осмислення проблем нації та державності в сучасній українській філософії (В. Липинський, Д.Донців та ін.).
  26. Соціально-філософські ідеї М.Драгоманова.
  27. Соціально-філософські погляди В. Винниченка.
  28. Філософія національного радикалізму Д.Донцова.
  29. Ідеї антропокосмізму в теорії ноосфери В. Вернадського.

 

Тематика рефератів за Модулем 2:

  1. Філософський зміст проблеми буття.
  2. Категорія “буття”, її зміст і специфіка.
  3. Буття й небуття.
  4. Буття й сутність.
  5. Діалектика основних форм буття.
  6. Буття світу й людини.
  7. Відображення як загальна властивість матерії.
  8. Відображення та інформація.
  9. Виникнення і розвиток психіки як форми відображення матерії.
  10. Визначальна роль соціальності у виникненні свідомості.
  11. Структура свідомості, її основні рівні.
  12. Співвідношення біологічного й соціального в походженні свідомості.
  13. Проблема “діалогу” людини й комп’ютерних систем.
  14. Діалектика як теорія розвитку.
  15. Діалектика якісних і кількісних змін.
  16. Діалектична суперечність як джерело розвитку.
  17. Закон заперечення заперечення: сутність, специфіка, значення.
  18. Категорії діалектики як універсальні форми мислення.
  19. Метафізика – альтернатива діалектики як теорії розвитку.
  20. “Негативна” діалектика: сутність, основні положення й принципи.
  21. Софістика й еклектика – альтернативи діалектики як логіки.
  22. Догматизм і релятивізм – альтернативи діалектики як теорії пізнання.
  23. Пізнання як вид духовної діяльності й духовної культури.
  24. Основні принципи сучасної наукової гносеології.
  25. Діалектика суб’єкта та об’єкта як проблема сучасної філософії.
  26. Діалектика істини та заблудження в сучасній філософії.
  27. Взаємозв’язок логіки та інтуїції, пояснення та розуміння в пізнанні.
  28. Проблема розуміння в сучасній філософії.
  29. Практика як специфічно людський спосіб освоєння світу.
  30. Основні функції практики.
  31. Характеристика взаємозв’язку практичної і теоретичної діяльності.
  32. Категоріальний зміст поняття “практика”.
  33. Наукове пізнання як вид духовної діяльності та спосіб теоретичного освоєння дійсності.
  34. Основні методи теоретичного рівня наукового пізнання.
  35. Основні проблеми сучасної філософії та методології науки.
  36. Проблема рівнів наукового пізнання в сучасній методології науки.
  37. Філософія і сучасна методологія науки: тенденція взаємозв’язку та взаємовпливу.
  38. Виникнення науки та історичні етапи її розвитку.
  39. Наука як феномен культури.
  40. Диференціація та інтеграція як закономірності розвитку науки.
  41. Наука і глобальні проблеми сучасності.
  42. Наука і майбутнє людства.
  43. Єдність природи і суспільства.
  44. Специфіка соціального пізнання: основні методологічні засади.
  45. Предмет і структура соціальної філософії.
  46. Сучасні концепції про типологію суспільного поступу.
  47. Соціальний простір і час: основні закономірності розвитку.
  48. Основні засади проблеми сенсу історії.
  49. Філософське розуміння сенсу та спрямованості історичного розвитку людства
  50. Людина і Всесвіт.
  51. Геополітика в минулому і сьогоденні.
  52. Екологія. Мораль. Політика.
  53. Сім’я: соціальні функції та роль у житті особистості.
  54. Проблема рушійних сил суспільного розвитку в сучасній соціальній філософії.
  55. Роль еліти та видатних особистостей в історичному процесі.
  56. Основні тенденції розвитку соціально-етнічних спільнот.
  57. Нації та національні відносини в сучасному світі.
  58. Національна свідомість і світогляд.
  59. Проблема особистості як соціальний феномен історичного поступу.
  60. Діалектика взаємодії особистості й суспільства.
  61. Індивід як соціоприродна й соціальна істота.
  62. Потреби як чинник формування особистості.
  63. Людина – найвища цінність суспільства.
  64. Діяльність – основа формування особистості.
  65. Сутність і мета гуманістичного виховання особистості.
  66. Культура й соціальна структура.
  67. Техніка, цивілізація, культура.
  68. Аксіологічні аспекти співвідношення культури й цивілізації.
  69. Проблема співвідношення культури і цивілізації в концепціях О. Шпенглера і М. Бердяєва.
  70. Концепція цивілізації А. Тойнбі.
  71. Концепція цивілізації П. Сорокіна.
  72. Виникнення, специфіка і основні риси техногенної цивілізації.
  73. Тенденції та перспективи взаємовідношення культури й цивілізації.
  74. Співвідношення циклічності й поступовості в суспільному розвитку.
  75. Культура та цивілізація як результат людської життєдіяльності.
  76. Культура як ціннісна картина світу.
  77. Особливості філософського розуміння культури.
  78. Ідеали, ідоли та еталони у системі культури.
  79. Внутрішня і зовнішня культура суспільства і особистості.
  80. Цивілізація як соціокультурне утворення.
  81. Сучасна цивілізація, її особливості, суперечності й перспективи.
  82. С.Хантінгтон про перспективи зіткнення цивілізацій.
  83. Українська культура: поєднання національного та загальнолюдського.
  84. Чи можлива єдина європейська та світова цивілізація?(спроба філософського осмислення).

86. Діалог культур як спосіб їх розвитку.

87. Філософія економіки як галузь соціального знання.

88. Філософська основа економічних теорії.

89. Культурно-соціальні передумови формування філософії економіки.

90. Поняття «користі» як філософська категорія економіки.

91. Філософія Адама Сміта.

92. Філософія Джона Стюарта Мілля.

93. Вплив філософії лібералізму на формування сучасних економічних теорії.

94. Класична та посткласична філософія економіки.

95. Філософія господарства С.Н.Булгакова.

96. Утопічний соціалізм як філософсько-економічна теорія.

97. Культура підприємництва: сутність, значення, перспективи.

98. Етика бізнесу як вияв культури підприємництва.

99. Меценетство та доброчинність: філософський «вимір».

100. Homo-economicus як предмет філософського аналізу.

 

Технічні вимоги до написання есе:

1. Першоджерело з метою опрацювання та написання есе обирається з наведеного переліку й узгоджується з викладачем.

2.Обсяг есе – 5 сторінок стандартного машинописного тексту формату А–4.

 

Робота над першоджерелом передбачає такий порядок виконання:

А) стисла довідка про автора тексту (період життя, приналежність до філософської школи (напрямку), основні роботи, ключові ідеї, внесок у розвиток світової філософської думки);

Б) тема роботи, основні проблеми та способи їх розв’язання, аргументація, цитування і т.п., роль даної роботи у творчості філософа та її місце в історії філософії;

В) рефлексія з приводу власних вражень та думок, що виникали під час роботи над текстом.

Перелік першоджерел :

1. Платон. Держава // Діалоги. (Й. Кобів та ін. (пер. з давньогр.). - 2 вид. – К.: Основи, 1999.  – Кн.7: 514А-517Е .

2. Августин Аврелій (Блаженний). Сповідь. - К.: Основи, 1999. - 319с .– Кн. IV, 14; I, 5-6; VII, 6; ХI, 6.

3. Бэкон Ф. Новый Органон // Сочинения: В 2-х т.т. – М.: Мысль, 1972. – Т.2. – С.12 - 60.

4.  Декарт Р. Міркування про метод (Пер. з фр. В. Адрушка і С. Гатальської). – Київ: Тандем, 2001.      – С.2 - 15.

5. Руссо Ж.-Ж. Рассуждение о происхождении и основания неравенства между людьми // Антология мировой философии: В 4-х т.т. – Т.2. – М., 1970. – С. 560 - 567.

6. Кант І. Критика чистого розуму // Пер. з нім. та прим. І.Бурковського. -К.: Юніверс,2000. - С.42-53.

7. Фейербах Л. Сущность религии // Избр. философские  произв.: В 2-х т.т. – Т.2. –М., 1955. – С.440-450, 585- 595.

8. Маркс К. Конспект книги Дж. Милля «Основы политической экономии» // Маркс К.,Энгельс Ф. Сочинения. – М.: Изд-во полит.л-ры., 1974. - Т.42.  - C.24.

Маркс К. Экономическо-философские рукописи 1844 г. // Маркс К., Энгельс Ф. Сочинения. – М.: Изд-во полит. л-ры., 1974. - Т.42. - С. 85-95,  119-120.

9. Ніцше Ф. По той бік добра і зла // Генеалогія моралі. – Львів: Літопис, 2002.  –  С.9 - 47.

10. Фройд З. Я та Воно //  Філософія: хрестоматія (від витоків до сьогодення): навч. посіб. / за ред. акад. НАН України Л.В. Губерського. – К.: Знання, 2009.  – С. 293 - 302.

11. Фромм Е. Мати чи бути? - К.: Укр. письменник , 2010. – С. 34 - 40, 96 – 119.

12.Сартр Ж.-П. Екзистенціалізм – це гуманізм // Філософія: хрестоматія (від витоків до сьогодення): навч. посіб./ за ред. акад. НАН України Л.В. Губерського. – К.: Знання, 2009.  – С. 206 - 216.

13. Оргега-и-Гассет, Х. Что такое философия? / Предисловие и перевод Б. Пардо-Айусо, О.Никифорова // Логос. – Вып.1. -1991. – С.21 - 30.

14. Печчеї А. Людські якості  // Філософія: хрестоматія (від витоків до сьогодення): навч. посіб./ за ред. акад. НАН України Л.В. Губерського. – К.: Знання, 2009.  – С. 226 - 238.

15. Сковорода Г.С. Діалог. Имя ему – потоп зміин // Історія філософії України. Хрестоматія: Навч.посібник   /Упорядники: М.Ф.Тарасенко, М.Ю.Русин, А.К.Бичко та ін. – К.: Либідь, 1993. – С. 240 – 282.

 

Технічні вимоги до виконання тестів:

  1. Тест обирається з наведеного переліку й узгоджується з викладачем.

2.Обсяг тесту – необмежений, стандартний машинописний текст формату А–4.

  1. Зміст інформації у тесті має бути структурованим, у відповідності до схеми таблиці.

 

Тест 1. «Базові філософські категорії»

 

Задана філософська категорія

Назвати протилежну філософську категорію

Дати визначення протилежної філософської категорії

1. Матеріалізм

2. Ідеалізм

3. Монізм

4. Дуалізм

5. Монотеїзм

6. Політеїзм

7. Сенсуалізм

8. Раціоналізм

9. Об’єктивна діалектика

10. Суб’єктивна діалектика

11. Молодогегельянство

12. Старогегельянство

13. Якість

14. Кількість

15. Матеріальне буття

16. Ідеальне буття

17. Одиничне

18. Загальне

19. Ділектика

20. Метафізика

21. Сутність

22. Явище

23. Необхідність

24. Випадковість

25. Причина

26. Наслідок

27. Форма

28. Зміст

29. Можливість

30. Дійсність

 

 

 

Тест 2:  «Хто є хто»

 

Ім’я філософа

 

 

 

Період історії філософії

Країна або етнічна його приналежність

Напрям,течія або філософська школа

 

Внесок у філософію

1. Фалес

2. Анаксимандр

3. Геракліт

4. Піфагор

5. Сократ

6. Платон

7. Арістотель

8. Епікур

9. Конфуцій

10. Боецій

11. М.Кузанський

12.Макіавеллі

13.Мартін Лютер

14. Ф.Бекон

15. Р.Декарт

16. Т. Гоббс

17. Дж.Берклі

18. Дж.Локк

19.Ж.-Ж.Руссо

 20.І.Кант

21.Г.В.Ф.Гегель

22.О.Конт

23. К.Поппер

24.Ж.П.Сартр

24. Ф.Ніцше

26. Шопенгауер

27. З.Фрейд

28.Г.Сковорода

29.М.Драгоманов

30. В. Липинський

 

 

 

 

 

 

6. ІНДИВІДУАЛЬНО-КОНСУЛЬТАТИВНА РОБОТА

Індивідуально-консультативна робота організована у формі консультаційта індивідуальних занять (щотижневі, залежно від кількості груп викладача, відповідно до індивідуальних графіків кожного викладача). Окрім безпосереднього спілкування зі студентами, викладачі обов’язково перевіряють виконання творчих індивідуальних завдань, організовують захист студентських рефератів. На консультаціях проводиться роз’яснення окремих теоретичних питань та практичних аспектів завдань, що стосуються самостійної роботи студентів.

Серед форм індивідуально-консультаційної роботи необхідно акцентувати увагу на індивідуальній роботі з окремими студентами, які виявили творчий нахил до вивчення філософських дисциплін з метою підготовки ними окремих наукових доповідей для студентських науково-практичних конференцій. На індивідуальних заняттях відбувається обговорення навчальних проблем, евристичні бесіди, функціонують наукові гуртки.

Індивідуально-консультаційна робота викладачів зі студентами здійснюєься відповідно до графіка, складеного кафедрою. В ньому визначаються види ідривідуально-консультативної роботи (індивідуальних занять, консультацій, перевірки виконання індивідуальних завдань, перевірки та захисту рефератів, есе тощо), а також час проведення занять та аудиторія. 

Метою проведення індивідуально-консультативної роботи є створення необхідних умов для виявлення й розвитку індивідуальних творчих здібностей студента на основі особистісно-діяльнсісного підходу, посилення мотивації до пізнавальної діяльності з урахуванням психофізичних особивостей і академічної успішності студента, що сприяє становленню особистості майбутнього фіхівця.

 

7. МетодиКИ  активізації  процесу  навчання

Активність студентів на навчальних заняттях з філософії досягається за допомогою проблемних лекцій, візуальних матеріалів до них (слайдів-практикумів,таблиць, схем тощо), тестування, дотепних задач, створення міні-груп для їх розв’язання, диспутів.

Як приклад,до теми 14: «Культура й цивілізація» (Модуль 2)можна рекомендувати:

 

  1. Логіко - структурну схему:

КУЛЬТУРА І ЦИВІЛІЗАЦІЯ

(співвідношення понять)

 

1. Цивілізація як етап розвитку культури

Вищий етап (Просвітництво)

Етап занепаду (О.Шпенглер)

 

 

Ц

 

 

 

К

 

 

2. Цивілізація як характеристика змісту культури етносу (М.Данілевський, А.Тойнбі)

 

 

     Ц1

       Ц2

     Ц3

 
 
 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3. Цивілізація й культура – тотожні характеристики суспільства

 

                      К <=> Ц

 

4. Цивілізація є ступенем культурного розвитку 

(наприклад, сучасна цивілізація, антична цивілізація)

 

К

Ц Ц

 
 
 

 

 

 

 

 

 

 
  1. Таблицю: «Співвідношення культури і цивілізації»:

 

Культура

Цивілізація

Виникає і існує із людським співтовариством

Виникає на певному етапі розвитку культури

Є категорією універсальною і загальнолюдською

Є відносним в смисловому і часовому розумінні поняттям

Байдужа до прогресу

Чутлива до прогресу

Тяжіє до сфери духовної

Тяжіє до сфери матеріальної

Релігійна

Вільна від релігійної суворості

Несе в собі унікальне начало

Ґрунтується на тиражуванні

Індивідуальна

Масова

Має природну, духовну основу

Має машинну основу, технічна, реалістична, прагматична

Гармонійна, має сталий розвиток

Антагоністична, суспільство розвивається за рахунок природи

 

До теми 15: «Філософія економіки» (Модуль 2) можна рекомендувати

 

  1. слайд-практикум із портретами філософів-економістів: «Впізнай філософа – економіста»:

 

        

        

 

        

 

      

    

 

 

 

       

 

 

 

 

 

 

8.  ПОТОЧНИЙ І ПІДСУМКОВИЙ КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ:

8.1. ОЧНА ФОРМА НАВЧАННЯ

 

Карта самостійної роботи студента

 

З науки _______________ФІЛОСОФІЯ_____________

 

Для студентів усіх галузей знань, спеціальностей та спеціалізацій

Очна форма навчання

 

№ семінарського заняття

Форма

самостійної роботи студента

Види

семінарських занять

Максимальна кількість балів

За систематичність і активність роботи на семінарських заняттях

Змістовний модуль № 1

Заняття № 1

Попередня підготовка з визначених питань

Семінар-розгорнута бесіда

2

Заняття № 2

Опрацювання теоретичних основ прослуханого лекційного матеріалу

Семінар-конференція

3

Заняття № 3

Опрацювання теоретичних основ прослуханого лекційного матеріалу

Семінар-конференція

3

Заняття № 4

Опрацювання теоретичних основ прослуханого лекційного матеріалу

Семінар-конференція

2

Заняття № 5

Попередня підготовка з визначених питань

Семінар-розгорнута бесіда

2

Заняття № 6

Завчасна підготовка за визначеними темами

Семінар-конференція

3

Заняття № 7

Підготовка доповідей

Семінар-дискусія

2

Заняття № 8

Завчасна підготовка за визначеними темами

Семінар-прес-конференція

2

Змістовний модуль № 2

Заняття № 9

Попередня підготовка з визначених питань

Семінар-розгорнута бесіда

2

Заняття № 10

Попередня підготовка з визначених питань

Семінар-«мозковий штурм»

2

Заняття № 11

Завчасна підготовка за визначеними темами

Семінар-конференція

2

Заняття № 12

Підготовка конкретних пропозицій щодо розв’язання поставленої проблеми

Семінар-дискусія

2

Заняття № 13

Попередня підготовка з визначених питань

Семінар-конференція

2

Заняття № 14

Попередня підготовка з визначених питань

Семінар-розгорнута бесіда

2

Заняття № 15

Завчасна підготовка за визначеними темами

Семінар-конференція

2

Заняття № 16

Попередня підготовка з визначених питань

Семінар- розгорнута бесіда

2

Разом балів за роботу на семінарських заняттях  30

За виконання модульних (контрольних) завдань

Модуль № 1

Написання модульної контрольної роботи

5

Модуль № 2

Написання модульної контрольної роботи

5

Разом балів за модульний контроль

10

За виконання індивідуальних завдань

Види індивідуальний завдань

(студент обирає не більше 2-х завдань упродовж семестру)

Написання реферату

5

Написання есе (аналіз філософського тексту)

5

Підготовка тестів

5

Разом балів за виконання індивідуальних завдань

10

Всього балів за СРС

50

 

ПОРЯДОК ПОТОЧНОГО І ПІДСУМКОВОГО ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ ІЗ НАУКИ

Поточне оцінювання знань студентів здійснюється протягом семестру з метою перевірки розуміння та засвоєння ними матеріалу дисципліни.

 Об’єктами поточного контролю знань студентів є:

1) систематичність та активність роботи на семінарських заняттях – на кожному семінарському занятті викладач має можливість контролювати рівень знань студентів, проводити індивідуальні та групові опитування;

2) виконання завдань для самостійної роботи:

                а) підготовка й написання рефератів та есе – оцінюється уміння самостійно опрацьовувати філософські тексти (першоджерела), наукову літературу, публікації у ЗМІз метою написання реферату (есе);

                 б) виконання тестів: “Хто є хто?” (по персоналіям) та “Хто є хто?” (по    базовим філософським категоріям); 

3) виконання модульних контрольних завдань – оцінці підлягають теоретичні знання, які набули студенти після опанування кожного модуля. З дисципліни передбачається проведення 2-ох модульних контрольних робіт (МКР).

 

            Поточне оцінювання знань студентів здійснюється за наведеною схемою:

 

Вид роботи

Макс. кількість балів

Зміст роботи

Робота на семінарських заняттях

Заняття № 1, 4, 5-16.

Заняття № 2, 3, 6,

 

 

 

2

3

 

Сумлінність, систематичність та активність роботи студента, продемонстровані ним знання програмного матеріалу дисципліни.

Підготовка й написання реферату

5

(з кожної теми, на вибір)

Набуття практичних навичок самостійної роботи з вивчення історичних і теоретичних проблем філософії.

Підготовка й написання

есе

5

(на вибір)

Набуття практичних навичок самостійної роботи з першоджерелом.

Виконання тесту “Хто є хто?” (по базовим філософським категоріям)

5

(на вибір)

Розширення знання понятійно-категоріального апарату філософії.

Виконання тесту “Хто є хто?” (по персоналіям)

5

(на вибір)

Набуття знань  з історії світової та української філософської думки.

Виконання модульної контрольної роботи № 1

5

Модуль 1: «Філософія  як  теоретична  форма культури. Історико-філософський  процес»

Виконання модульної контрольної роботи № 2

5

Модуль 2: «Актуальні  проблеми  філософії»

 

            Загальна кількість балів за поточну успішність розподіляється наступним чином:

            а) виконання завдань та відповіді на семінарських заняттях — не більше 30 балів;

            б) виконання завдань для самостійної роботи — не більше 10 балів;

            в) виконання двох контрольних робіт — не більше 5 балів за кожну (у підсумку – не більше 10 балів).

            Сума балів поточного контролю знань студентів в залежності від роботи студента протягом семестру може складати від 0 до 50 балів.

 

Приклади типових питань до модульної контрольної роботи № 1:

  1. Назвіть історичні форми світогляду.
  2. Що таке філософія, її предмет і функції?
  3. Коротко охарактеризуйте структуру філософського знання.
  4. Що вивчає історія філософії?
  5. Які основні історичні типи світогляду ви можете назвати?
  6. Дайте коротку характеристику міфології як історично першої форми світогляду.
  7. Охарактеризуйте релігію як другу історичну форму світогляду.
  8. Дайте коротку характеристику філософії як найвищої теоретичної форми світогляду.
  9. Як співвідносяться філософія та релігія, філософія та наука.
  10. У чому суть основного питання філософії?
  11. Назвіть основні філософські школи Стародавньої Індії та їх характерні риси.
  12. Проаналізуйте характерні особливості філософії буддизму та джайнізму.
  13. Охарактеризуйте вихідні принципи філософії Стародавнього Китаю.
  14. Охарактеризуйте основні філософські ідеї Конфуція.
  15. Розкрийте сутність релігійно-філософської системи даосизму.
  16. Назвіть відомі вам етапи розвитку філософії Стародавніх Греції та Риму.
  17. Яку головну філософську проблему вирішувала Мілетська школа?
  18. У чому сутність діалектики Геракліта?
  19. Що означає буття в філософії Парменіда?
  20. Що таке апорії Зенона?
  21. Хто такі софісти? Що є характерним для їхніх поглядів?
  22. Назвіть філософів античності, які розвивали атомістичні погляди на природу.
  23. Визначте характерні особливості філософії Сократа.
  24. Розкрийте сутність філософських ідей Платона.
  25. Дайте загальну характеристику філософії Арістотеля.
  26. Які характерні риси філософії Стародавнього Риму ви можете назвати?
  27. Епікуреїзм у Стародавньому Римі.
  28. Стоїцизм у Стародавньому Римі.
  29. Скептицизм у Стародавньому Римі.
  30. Неоплатонізм у Стародавньому Римі.
  31. Рання християнська філософія.
  32.  Назвіть основні риси середньовічної філософії.
  33.  Що таке апологетика? Назвіть основних представників.
  34. Дайте характеристику релігійно-філософського вчення Авґустина Блаженного.
  35. У суть суперечки між номіналістами та реалістами?
  36. Дайте коротку характеристику вчення Фоми Аквінського.
  37. Що таке схоластика? Назвіть основних представників.
  38. У чому сутність гуманізму філософії Відродження?
  39. Що означає антропоцентризм філософії епохи Відродження?
  40. Охарактеризуйте натурфілософію Джордано Бруно та його пантеїстичні ідеї.
  41. Дайте коротку характеристику реформаційному напряму філософії епохи Відродження.
  42. Охарактеризуйте основні риси філософії Нового часу.
  43. Розкрийте сутність раціоналізму як одного з основних напрямів філософії Нового часу.
  44. Проаналізуйте специфіку філософії емпіризму. Назвіть головних представників цього напрямку.
  45. У чому полягає проблема методу в філософії Ф. Бекона?
  46. Окресліть характерні риси і сутність пантеїзму Б. Спінози.
  47. Проаналізуйте суспільно-політичне вчення Т. Гоббса.
  48. Які домінуючі риси філософії Просвітництва ви можете назвати?
  49. Що означає термін «категоричний імператив» І. Канта?
  50. Чому філософію І. Канта називають агностицизмом?
  51. Що таке «річ у собі» Канта?
  52. Поняття Абсолютної ідеї у філософії Ґ. Геґеля.
  53. Основні закони діалектики, сформульовані Геґелем.
  54. У чому полягає протилежність між методом і системою Ґ. Геґеля?
  55. У чому полягає антропологізм філософії Л. Фейєрбаха?
  56. Назвіть основні соціальні та духовні передумови світової філософії ХХ ст.
  57. Які основні риси сучасної світової філософії ви знаєте?
  58. Назвіть головні напрями й школи світової філософії.
  59. Охарактеризуйте особливості неотомізму.
  60. Охарактеризуйте«філософію життя» Ф. Ніцше.
  61.  Назвіть основні положення фрейдизму та неофрейдизму.
  62. Дайте коротку характеристику позитивізму, неопозитивізму і постпозитивізму.
  63. Назвіть головні концепції філософської антропології.
  64. Охарактеризуйте філософію екзистенціоналізму та її сучасні ідеї.
  65. Охарактеризуйте особливості розвитку сучасної релігійної філософії.
  66. Назвіть основні теоретичні положення діалектичного матеріалізму К. Маркса та Ф. Енгельса.
  67. Дайте коротку характеристику економічної теорії К. Маркса та Ф. Енгельса.
  68. Дайте коротку характеристику діалектико-матеріалістичного розуміння історії К. Марксом та Ф. Енгельсом.
  69. Марксизм про релігію.
  70.  Вкажіть основні періоди та етапи розвитку української філософії.
  71. Проаналізуйте особливості філософської думки Києво-Могилянської академії.
  72. Дайте характеристику філософії Г. Сковороди.
  73. Охарактеризуйте філософію українського романтизму.
  74. Дайте характеристику українській академічній філософії.
  75. «Філософія серця» П. Юркевича. У чому полягає її суть?
  76. Філософія В. Вернадського.
  77. Коротко охарактеризуйте узагальнюючі риси української філософії.
 

 

Приклади типових питань до модульної контрольної роботи № 2:

  1. Що таке онтологія?
  2. Охарактеризуйте основні форми буття.
  3. Дайте визначення понять “матерія”, “простір”, “час” і “рух”.
  4. Дайте визначення поняття “свідомість”.
  5. Індивідуальна й суспільна свідомість. Їх структура.
  6. Діалектика як загальна концепція розвитку.
  7. Дайте коротку характеристику законам діалектики.
  8. Розкрийте сутність альтернативних концепцій діалектики.
  9. Сутність пізнавального процесу. Принципи пізнання.
  10. Коротко охарактеризуйте структурні елементи процесу пізнання.
  11. Концепція істини в сучасній гносеології. Критерії істини.
  12. Діалектична взаємодія між чуттєвим та раціональним рівнем пізнання.
  13. У чому полягає сутність наукового пізнання?
  14. Охарактеризуйте значення методу та методології в науковому пізнанні.
  15. Які елементи, форми і методи наукового пізнання ви можете вказати?
  16. Практика в процесі пізнання.
  17. У чому полягає предмет і метод соціальної філософії?
  18. Дайте коротку характеристику діяльності як способу існування соціального.
  19. Дайте коротку характеристику духовному життю суспільства.
  20.  Розкрийте рівні, сфери і форми суспільної свідомості.
  21.  Охарактеризуйте багатогранність виявів культури.
  22.  Що таке цінність?
  23.  Дайте визначення поняття «ціннісна орієнтація».
  24.  Коротко охарактеризуйте найголовніші цінності людського існування.
  25.  Проблема сутності людини як предмет філософської антропології.
  26.  Вкажіть на співвідношення понять «людина», «індивід», «індивідуальність» та «особистість».
  27.  Розкрийте соціальні характеристики особистості.
  28.  Проаналізуйте такі фундаментальні риси особистості, як потреби та інтереси.
  29.  Що таке життєва позиція?
  30.  У чому полягає сенс життя людини?
  31.  Охарактеризуйте співвідношення свободи й відповідальності людини.
  32. Предмет філософії історії та сутність історичного процесу.
  33. Дайте коротку характеристику головних підходів до аналізу історії.
  34. У чому виявляється роль особистості в історії?
  35. Типологія цивілізацій.
  36. Теорія культурно-історичних типів Н.Я. Данилевського.
  37. Проблема співвідношення культури і цивілізації в концепції О.Шпенглера.
  38. Проблема співвідношення культури і цивілізації в концепції  М.Бердяєва.
  39. Концепція «культурологічного плюралізму» А.Тойнбі.
  40. Виникнення, специфіка і основні риси техногенної цивілізації.
  41. Розкрийте соціальні функції культури.
  42. Визначте особливості формаційного та цивілізаційного аналізу суспільства.
  43. Розкрийте сутність географічного підходу до цивілізації (Ш. Монтеск’є, Л.І.Мєчніков).
  44. Морфологія культури О.Шпенглера.
  45. Культурно-історична типологія М.Данилевського.
  46. Теорія культурно-історичних суперсистем П.Сорокіна.
  47. Цивілізаційна концепція С.Хантінгтона.
  48. Історична герменевтика Г.Гадамера.
  49. Концепція «Третьої хвилі» А.Тоффлера.
  50. Сутність діалектико-матеріалістичного похода до вивчення суспільства.
  51. Дайте характеристику чинників культурного виміру цивілізації.
  52. Проблема «діалогу культур».
  53. Охарактеризуйте діалектику взаємодії між суспільством і природою.
  54. Дайте оцінку негативним наслідкам антропогенного впливу на природу.
  55. Що вивчає соціальна екологія? Перелічіть найважливіші екологічні проблеми сучасного світу.
  56. Назвіть соціальні заходи, що сприятимуть подоланю екологічної кризи.
  57. Чим відрізняється  прогнозування від передбачення?
  58. Які існують методи соціального прогнозування?
  59. Які глобальні проблеми сучасної цивілізаціїВам відомі та як вони класифікуються?
  60. Які причини виникнення глобальних проблем сучасності та які існують  способиїх вирішення?
  61. Охарактеризуйте концепцію ноосфери і коеволюції з погляду вирішення глобальних проблем сучасності.
  62. Що таке філософія економіки?
  63. Яких видатних філософів-економістів Ви знаєте?
  64. Які основні філософські концепції вплинули на становлення економічної теорії?
  65. Які філософські методи застосовуються в економічному аналізі?
  66.  Філософські засади економічної теорії А.Сміта.
  67.  Макс Вебер про взаємозалежність ментальности й господарського устрою.
  68. Теорія зайнятості та грошей Кейнса Д.М.
  69. Філософія грошей Зіммеля Г.
  70. Практична філософія підприємництва: сутність, специфіка, значення.

Порядок підсумкового оцінювання знань студентів із науки

            Підсумковеоцінювання знань студентів проводиться у формі письмового екзамену.

            До переліку завдань екзаменаційного білета входять:

  • два питання з історії філософії (Модуль 1);
  • два питання із системи філософії (Модуль 2);
  • одне питання, що передбачає роботу з першоджерелом (перелік першоджерел наведений).

Таким чином, екзаменаційний білет містить 5 завдань, кожне з яких оцінюється за шкалою: 0; 6; 8; 10 балів.

 

8.2.  ЗАОЧНА ФОРМА НАВЧАННЯ

 

КАРТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА

 

З науки _______________ФІЛОСОФІЯ________________________________

 

Для студентів усіх галузей знань, спеціальностей та спеціалізацій

 

Заочна форма навчання

 

№ контактного заняття

Форма

самостійної роботи студента

Види

контактних занять

Максимальна кількість балів

За систематичність і активність роботи на семінарських заняттях

Змістовний модуль № 1

Контактне заняття №1

Попередня підготовка з визначених питань, участь у груповому обговоренні дискусійних питань.

Міні-лекція- розгорнута бесіда

1

Контактне заняття №2

Опрацювання теоретичних основ прослуханого лекційного матеріалу

Проблемно орієнтована лекція

-

Контактне заняття №3

Опрацювання теоретичних основ прослуханого лекційного матеріалу

Проблемно- орієнтована лекція

-

Контактне заняття №4

Опрацювання теоретичних основ прослуханого лекційного матеріалу

Проблемно- орієнтована лекція

-

Контактне заняття №5

Попередня підготовка з визначених питань, участь у груповому обговоренні дискусійних питань.

Семінар-розгорнута бесіда

2

Контактне заняття №6

Завчасна підготовка за визначеними темами, участь у груповому обговоренні дискусійних питань.

Семінар-розгорнута бесіда

2

Контактне заняття №7

Завчасна підготовка з визначених питань

Семінар-написання МКР

-

Контактне заняття №8

Завчасна підготовка за визначеними темами

Семінар-консультація

-

Разом балів за роботу на контактних заняттях                                        5

За виконання модульних (контрольних) завдань

Модуль № 1, № 2

Написання модульної контрольної роботи (МКР) за програмним матеріалом Модулів № 1 та 2

20

Разом балів за модульний контроль

20

За виконання індивідуальних завдань

Види індивідуальний завдань

Написання реферату

5

Написання есе (аналіз філософського тексту)

10

Підготовка двох тестів

10

Разом балів за виконання індивідуальних завдань

25

Всього балів за СРС

50

         

 

ПОРЯДОК ПОТОЧНОГО І ПІДСУМКОВОГО ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ ІЗ НАУКИ

Поточне оцінювання знань студентів здійснюється з метою перевірки розуміння та засвоєння ними матеріалу дисципліни.

 Об’єктами поточного контролю знань студентів є:

1) активність роботи на контактних заняттях – наконтактному занятті викладач має можливість контролювати рівень знань студентів, проводити індивідуальні та групові опитування, обговорення дискусійних питань;

2) виконання завдань для самостійної роботи:

            а) підготовка й написання реферату та есе – оцінюється уміння самостійно опрацьовувати філософські тексти (першоджерела), наукову літературу, публікації у ЗМІз метою написання реферату (есе);

            б) виконання двох тестів: «Базові філософські категорії» та «Хто є хто?».

3) виконання модульної контрольноїроботи – оцінці підлягають теоретичні знання, які набули студенти після опанування змісту двох модулів. Ізнауки передбачається проведення однієї модульної контрольної роботи (МКР).

 

 

Поточне оцінювання знань студентів здійснюється за наведеною схемою:

 

Вид роботи

Макс. кількість балів

Зміст роботи

Робота на контактних заняттях  № 1-6

5

Сумлінність, систематичність та активність роботи студента, продемонстровані ним знання програмного матеріалу навчального курсу.

Підготовка й написання реферату

5

(на вибір)

Набуття практичних навичок самостійної роботи з вивчення історичних і теоретичних проблем філософії.

Підготовка й написання

есе

10

(на вибір)

Набуття практичних навичок самостійної роботи з першоджерелом.

Виконання тесту «Базові філософські категорії»

5

Розширення знання понятійно-категоріального апарату філософії.

Виконання тесту “Хто є хто?”

5

Набуття знань  з історії світової та української філософської думки.

Виконання модульної контрольної роботи.

20

Модуль 1: «Філософія  як  теоретична  форма культури. Історико-філософський  процес».

Модуль 2: «Актуальні  проблеми  філософії».

 

            Загальна кількість балів за поточну успішність розподіляється наступним чином:

            а)сумлінність та активність роботи студента на контактних заняттях, продемонстровані ним знання програмного матеріалу навчального курсу — не більше 5 балів;

         б) виконання завдань для самостійної роботи — не більше 25 балів;

         в) виконання модульної контрольної роботи (МКР) — не більше 20 балів;

            Сума балів поточного контролю знань студентів в залежності від роботи студента протягом семестру може складати від 0 до 50 балів.

Приклади типових питань до модульної контрольної роботи (МКР):

  1. Назвіть історичні форми світогляду.
  2. Що таке філософія, її предмет і функції?
  3. Коротко охарактеризуйте структуру філософського знання.
  4. Що вивчає історія філософії?
  5. Які основні історичні типи світогляду ви можете назвати?
  6. Дайте коротку характеристику міфології як історично першої форми світогляду.
  7. Охарактеризуйте релігію як другу історичну форму світогляду.
  8. Дайте коротку характеристику філософії як найвищої теоретичної форми світогляду.
  9. Як співвідносяться філософія та релігія, філософія та наука.
  10. У чому суть основного питання філософії?
  11. Назвіть основні філософські школи Стародавньої Індії та їх характерні риси.
  12. Проаналізуйте характерні особливості філософії буддизму та джайнізму.
  13. Охарактеризуйте вихідні принципи філософії Стародавнього Китаю.
  14. Охарактеризуйте основні філософські ідеї Конфуція.
  15. Розкрийте сутність релігійно-філософської системи даосизму.
  16. Назвіть відомі вам етапи розвитку філософії Стародавніх Греції та Риму.
  17. Яку головну філософську проблему вирішувала Мілетська школа?
  18. У чому сутність діалектики Геракліта?
  19. Що означає буття в філософії Парменіда?
  20. Що таке апорії Зенона?
  21. Хто такі софісти? Що є характерним для їхніх поглядів?
  22. Назвіть філософів античності, які розвивали атомістичні погляди на природу.
  23. Визначте характерні особливості філософії Сократа.
  24. Розкрийте сутність філософських ідей Платона.
  25. Дайте загальну характеристику філософії Арістотеля.
  26. Які характерні риси філософії Стародавнього Риму ви можете назвати?
  27. Епікуреїзм у Стародавньому Римі.
  28. Стоїцизм у Стародавньому Римі.
  29. Скептицизм у Стародавньому Римі.
  30. Неоплатонізм у Стародавньому Римі.
  31. Рання християнська філософія.
  32. Назвіть основні риси середньовічної філософії.
  33. Що таке апологетика? Назвіть основних представників.
  34. Дайте характеристику релігійно-філософського вчення Авґустина Блаженного.
  35. У суть суперечки між номіналістами та реалістами?
  36. Дайте коротку характеристику вчення Фоми Аквінського.
  37. Що таке схоластика? Назвіть основних представників.
  38. У чому сутність гуманізму філософії Відродження?
  39. Що означає антропоцентризм філософії епохи Відродження?
  40. Охарактеризуйте натурфілософію Джордано Бруно та його пантеїстичні ідеї.
  41. Дайте коротку характеристику реформаційному напряму філософії епохи Відродження.
  42. Охарактеризуйте основні риси філософії Нового часу.
  43. Розкрийте сутність раціоналізму як одного з основних напрямів філософії Нового часу.
  44. Проаналізуйте специфіку філософії емпіризму. Назвіть головних представників цього напрямку.
  45. У чому полягає проблема методу в філософії Ф. Бекона?
  46. Окресліть характерні риси і сутність пантеїзму Б. Спінози.
  47. Проаналізуйте суспільно-політичне вчення Т. Гоббса.
  48. Які домінуючі риси філософії Просвітництва ви можете назвати?
  49. Що означає термін «категоричний імператив» І. Канта?
  50. Чому філософію І. Канта називають агностицизмом?
  51. Що таке «річ у собі» Канта?
  52. Поняття Абсолютної ідеї у філософії Ґ. Геґеля.
  53. Основні закони діалектики, сформульовані Геґелем.
  54. У чому полягає протилежність між методом і системою Ґ. Геґеля?
  55. У чому полягає антропологізм філософії Л. Фейєрбаха?
  56. Назвіть основні соціальні та духовні передумови світової філософії ХХ ст.
  57. Які основні риси сучасної світової філософії ви знаєте?
  58. Назвіть головні напрями й школи світової філософії.
  59. Охарактеризуйте особливості неотомізму.
  60. Охарактеризуйте«філософію життя» Ф. Ніцше.
  61.  Назвіть основні положення фрейдизму та неофрейдизму.
  62. Дайте коротку характеристику позитивізму, неопозитивізму і постпозитивізму.
  63. Назвіть головні концепції філософської антропології.
  64. Охарактеризуйте філософію екзистенціоналізму та її сучасні ідеї.
  65. Охарактеризуйте особливості розвитку сучасної релігійної філософії.
  66. Назвіть основні теоретичні положення діалектичного матеріалізму К. Маркса та Ф. Енгельса.
  67. Дайте коротку характеристику економічної теорії К. Маркса та Ф. Енгельса.
  68. Дайте коротку характеристику діалектико-матеріалістичного розуміння історії К. Марксом та Ф. Енгельсом.
  69. Марксизм про релігію.
  70.  Вкажіть основні періоди та етапи розвитку української філософії.
  71. Проаналізуйте особливості філософської думки Києво-Могилянської академії.
  72. Дайте характеристику філософії Г. Сковороди.
  73. Охарактеризуйте філософію українського романтизму.
  74. Дайте характеристику українській академічній філософії.
  75. «Філософія серця» П. Юркевича. У чому полягає її суть?
  76. Філософія В. Вернадського.
  77. Коротко охарактеризуйте узагальнюючі риси української філософії.
  78. Що таке онтологія?
  79. Охарактеризуйте основні форми буття.
  80. Дайте визначення понять “матерія”, “простір”, “час” і “рух”.
  81. Дайте визначення поняття “свідомість”.
  82. Індивідуальна й суспільна свідомість. Їх структура.
  83. Діалектика як загальна концепція розвитку.
  84. Дайте коротку характеристику законам діалектики.
  85. Розкрийте сутність альтернативних концепцій діалектики.
  86. Сутність пізнавального процесу. Принципи пізнання.
  87. Коротко охарактеризуйте структурні елементи процесу пізнання.
  88. Концепція істини в сучасній гносеології. Критерії істини.
  89. Діалектична взаємодія між чуттєвим та раціональним рівнем пізнання.
  90. У чому полягає сутність наукового пізнання?
  91. Охарактеризуйте значення методу та методології в науковому пізнанні.
  92. Які елементи, форми і методи наукового пізнання ви можете вказати?
  93. Практика в процесі пізнання.
  94. У чому полягає предмет і метод соціальної філософії?
  95. Дайте коротку характеристику діяльності як способу існування соціального.
  96. Дайте коротку характеристику духовному життю суспільства.
  97.  Розкрийте рівні, сфери і форми суспільної свідомості.
  98.  Охарактеризуйте багатогранність виявів культури.
  99.  Що таке цінність?
  100.  Дайте визначення поняття «ціннісна орієнтація».
  101.  Коротко охарактеризуйте найголовніші цінності людського існування.
  102.  Проблема сутності людини як предмет філософської антропології.
  103.  Вкажіть на співвідношення понять «людина», «індивід», «індивідуальність» та «особистість».
  104.  Розкрийте соціальні характеристики особистості.
  105.  Проаналізуйте такі фундаментальні риси особистості, як потреби та інтереси.
  106.  Що таке життєва позиція?
  107.  У чому полягає сенс життя людини?
  108.  Охарактеризуйте співвідношення свободи й відповідальності людини.
  109. Предмет філософії історії та сутність історичного процесу.
  110. Дайте коротку характеристику головних підходів до аналізу історії.
  111. У чому виявляється роль особистості в історії?
  112. Типологія цивілізацій.
  113. Теорія культурно-історичних типів Н.Я. Данилевського.
  114. Проблема співвідношення культури і цивілізації в концепції О.Шпенглера.
  115. Проблема співвідношення культури і цивілізації в концепції  М.Бердяєва.
  116. Концепція «культурологічного плюралізму» А.Тойнбі.
  117. Виникнення, специфіка і основні риси техногенної цивілізації.
  118. Розкрийте соціальні функції культури.
  119. Визначте особливості формаційного та цивілізаційного аналізу суспільства.
  120. Розкрийте сутність географічного підходу до цивілізації (Ш. Монтеск’є, Л.І.Мєчніков).
  121. Морфологія культури О.Шпенглера.
  122. Культурно-історична типологія М.Данилевського.
  123. Теорія культурно-історичних суперсистем П.Сорокіна.
  124. Цивілізаційна концепція С.Хантінгтона.
  125. Історична герменевтика Г.Гадамера.
  126. Концепція «Третьої хвилі» А.Тоффлера.
  127. Сутність діалектико-матеріалістичного похода до вивчення суспільства.
  128. Дайте характеристику чинників культурного виміру цивілізації.
  129. Проблема «діалогу культур».
  130. Охарактеризуйте діалектику взаємодії між суспільством і природою.
  131. Дайте оцінку негативним наслідкам антропогенного впливу на природу.
  132. Що вивчає соціальна екологія? Перелічіть найважливіші екологічні проблеми сучасного світу.
  133. Назвіть соціальні заходи, що сприятимуть подоланю екологічної кризи.
  134. Чим відрізняється  прогнозування від передбачення?
  135. Які існують методи соціального прогнозування?
  136. Які глобальні проблеми сучасної цивілізації Вам відомі та як вони класифікуються?
  137. Які причини виникнення глобальних проблем сучасності та які існують  способиїх вирішення?
  138. Охарактеризуйте концепцію ноосфери і коеволюції з погляду вирішення глобальних проблем сучасності.
  139. Що таке філософія економіки?
  140. Яких видатних філософів-економістів Ви знаєте?
  141. Які основні філософські концепції вплинули на становлення економічної теорії?
  142. Які філософські методи застосовуються в економічному аналізі?
  143. Філософські засади економічної теорії А.Сміта.
  144. Макс Вебер про взаємозалежність ментальности й господарського устрою.
  145. Теорія зайнятості та грошей Кейнса Д.М.
  146. Філософія грошей Зіммеля Г.
  147. Практична філософія підприємництва: сутність, специфіка, значення.

Порядок підсумкового оцінювання знань із науки

Підсумковеоцінювання знань студентів проводиться у формі письмового екзамену.

 

До переліку завдань екзаменаційного білета входять:

  • два питання з історії філософії (Модуль 1);
  • два питання із системи філософії (Модуль 2);
  • одне питання, що передбачає роботу з першоджерелом (перелік першоджерел наведений).

Таким чином, екзаменаційний білет містить 5 завдань, кожне з яких оцінюється за шкалою: 0; 6; 8; 10 балів.

 

8.3.  ПРИКЛАДИ ТИПОВИХ ЗАВДАНЬ, ЩО ВИНОСЯТЬСЯ НА ЕКЗАМЕН

 

  1. Загальна характеристика світогляду.
  2. Філософія та світогляд.
  3. Спільні та відмінні риси філософії з релігією та наукою
  4. Джерела філософського знання.
  5. Структура філософії. Основні філософські питання.
  6. Особливості філософії, її роль в житті окремої людини та суспільства.
  7. Особливості східної і західної філософії.
  8. Філософія стародавньої Індії: основні періоди та школи (ортодоксальні та неортодоксальні).
  9. Філософія стародавнього Китаю: основні риси та напрямки (конфуціанство, даосизм, легізм, моїзм).
  10. Досократичний період античної філософії (мілетська школа, атомізм).
  11. Філософські погляди Сократа.
  12. Філософія Платона.
  13. Філософія Аристотеля.
  14. Основні напрямки античної філософії елліністичного періоду (стоїцизм, епікуреїзм, скептицизм, неоплатонізм).
  15. Основні етапи розвитку середньовічної філософії.
  16. Ключові проблеми середньовічної філософії.
  17. Образ людини в епоху Ренесансу.
  18. Соціально-політичні погляди мислителів Ренесансу (Т.Мор, Т.Компанелла, Н. Мак’явеллі).
  19. Натурфілософська і природнича думка епохи Ренесансу (Дж.Бруно, М.Коперник, Г.Галілей).
  20.  Провідні світоглядні ідеї реформаційного руху.
  21. Виникнення і розвиток емпіризму як напрямку в філософії Нового часу (Ф.Бекон, Дж.Локк, Д.Юм).
  22. Соціально-політичні вчення Нового часу (Т.Гоббс).
  23. Виникнення і розвиток раціоналізму як напрямку в філософії Нового часу (Р.Декарт, Б.Спіноза, Г.Лейбніц).
  24. Філософія епохи Просвітництва: вчення про суспільство; матеріалістичні концепції (Ж.Руссо, Д.Дідро, Ж.Ламетрі, П.Гольбах).
  25. Філософія І.Канта.
  26. Філософія Г.Гегеля.
  27. Філософія Л.Фейєрбаха.
  28. Філософія марксизму.
  29. "Філософія життя" як філософський напрям (Ф.Ніцше).
  30. Позитивізм: етапи становлення.
  31. Екзистенціалізм (Ж.-П.Сартр, А.Камю).
  32. Психоаналіз (З.Фрейд, К.-Г.Юнг).
  33. Неотомізм (Е.Жільсон, Ж.Марітен, К.Войтила).
  34. Особливості української філософії
  35. Філософія за часів Київської Русі.
  36. Філософія в Києво-Могилянській академії 17-18 ст.
  37. Філософія Г.С.Сковороди.
  38. Філософські ідеї в творчості Т.Г. Шевченка.
  39. Філософська концепція П.Юркевича
  40. Філософські погляди В.Вернадського.
  41. Політична філософія української діаспори (В.Липинський, Д.Донцов).
  42. Філософія в радянській Україні та в пострадянський період.
  43. Загальна характеристика онтології та її становлення в філософській традиції.
  44. Буття та його форми.
  45. Матерія як філософське поняття, його еволюція в історії філософії.
  46. Рух та розвиток, простір та час як категорії онтології.
  47. Основні принципи діалектики та її альтернативи.
  48. Свідомість як предмет філософського аналізу (походження, сутність, структура).
  49. Проблема пізнання та істини (пізнаваність світу, структура та закономірності пізнавального процесу, концепції істини).
  50. Особливості наукового пізнання та його відмінність від ненаукових форм пізнання.
  51. Методологія наукового пізнання (емпіричний та теоретичний, загальнонауковий та конкретно-науковий рівні).
  52. Людина як предмет філософської антропології (сутність людини, біологічне й соціальне).
  53. Особистість і суспільство (соціалізація, індивідуалізація).
  54. Проблеми сенсу життя, свободи, цінностей, творчих здібностей.
  55. Суспільство, його структура.
  56. Суспільство і природа.
  57. Форми суспільної свідомості.
  58. Значення матеріальних і духовних чинників для життєдіяльності суспільства.
  59. Глобалізація і глобальні проблеми. Екологічні проблеми в світі та Україні.
  60. Предмет філософії історії.
  61. Основні підходи до визначення спрямованості історичного процесу.
  62. Концепції історичного розвитку (К.Ясперс, О.Шпенглер, М.Бердяєв, С.Хантінгтон, А.Тоффлер).
  63. Поняття "цивілізація" в філософії історії.
  64. Співвідношення понять «культура» і «цивілізація» в філософії історії.
  65.  Основні соціально-філософські концепції економічної діяльності та методологія економічних досліджень (А.Сміт, К.Маркс, Г.Зіммель, М.Вебер, Дж.М.Кейнс, Ф.Хайек).
  66.  Етика та економіка.

 

8.4.  ЗРАЗОК ЕКЗАМЕНАЦІЙНОГО БІЛЕТА

(для студентів очної та заочної форм навчання)

 

  1. Формування та розвиток філософської думки Стародавньої Індії.
  2. Емпірична філософія Ф.Бекона.
  3. Система філософії та її структурні складові.
  4. Буття та його основні форми.
  5. Робота над першоджерелом: Платон “Держава”.

 

Критерії оцінювання екзаменаційних завдань

Кожне завдання (питання) білета оцінюється за шкалою 0;6;8;10 балів. Завдання оцінюється  на 10 балів, якщо відповідь правильна й повна; на 8 балів, якщо відповідь не містить фактичних чи концептуальних помилок, але не є достатньо повною (тобто розкрита лише частина теми, не враховуючи другорядних моментів); на 6 балів, якщо відповідь має суттєві помилки або є неповною;  на 0 балів, якщо відповідь неправильна або відсутня.

 

Підсумкова оцінка знань за шкалою ECTS

 (Європейської системи залікових кредитів)

            Загальна підсумкова оцінка з дисципліни «Філософія» складається з суми балів за поточну успішність (від 0 до 50 балів) та за виконання екзаменаційних завдань (за умови, що студент набрав 30 балів і більше).

            За умови, якщо відповіді студента в екзаменаційній роботі оцінені менше, ніж на 30 балів, він отримує незадовільну оцінку за результатами іспиту (при цьому набрані на іспиті бали не враховуються у загальній підсумковій оцінці, а остання включає лише оцінку за поточну успішність).

           

Переведення даних 100-бальної шкали оцінювання в 4-х бальну та шкалу

 за системою ECTS

здійснюється в такому порядку:

 

Оцінка за шкалою, що використовується в КНЕУ

Оцінка за національною шкалою

Оцінка за шкалою ECTS

90-100

Відмінно

А

80-89

Добре

В

70-79

С

66-69

Задовільно

D

60-65

E

21–59

незадовільно з можливістю повторного складання

FX

0–20

Незадовільно з обов’язковим повторним вивченням дисципліни

 

F

Ліквідація академічної заборгованості з науки

            Академічною заборгованістю (академзаборгованістю) вважається заборгованість, що виникла в студента в результаті відсутності атестації або одержанні незадовільної оцінки (FX або F) за результатами підсумкового контролю знань.

Ліквідація академзаборгованості з підсумкового контролю знань (залік, екзамен), допускається не більше двох разів: один раз викладачу, другий — комісії, яка створюється деканом факультету, протягом одного року після її отримання, крім студентів 4-го курсу, які ліквідують академзаборгованості за окремим графіком, складеним деканатом факультету.

Складання підсумкового контролю знань комісії відбувається виключно за мотивованою заявою студента та згодою декана факультету.

Складання підсумкового контролю знань (залік, екзамен) комісії здійснюється за білетами з 10 питань (завдань, задач, ситуацій), кожне з яких оцінюється за шкалою 10; 8; 6; 0 балів. Результати поточного контролю знань при цьому не враховуються.

 

Зразок екзаменаційного білета

(для повторного складання екзамену для студентів

 очної та заочної форм навчання)

  1. Формування та розвиток філософської думки Стародавньої Індії.
  2. Основні риси й етапи розвитку філософії Середніх віків.
  3. Емпірична філософія Ф.Бекона.
  4. Філософська думка доби Київської Русі.
  5. Система філософії та її структурні складові.
  6. Світогляд. Історичні типи світогляду.
  7. Буття та його основні форми.
  8. Рушійні сили та суб”єкти історичного процесу.
  9. Мораль і політика.
  10. Глобальні проблеми сучасності та шляхи їх вирішення.
 

9.  РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

(основна і додаткова)

Основна література:

а) підручники та навчальні посібники:

  1. Авдеев Р.Ф. Философия информационной цивилизации:  Учебное пособие. – М., 1994.
  2. Андрущенко В. П., Михальченко М. І. Сучасна соціальна філософія: Курс лекцій. — 2 вид., випр. й доп. — К.: Генеза, 1996. 
  3. Андрущенко В. Соціальна філософія: історія, теорія, методологія: Підручник. – К., 2006 .
  4. Арон Р. Избранное: Введение в философию истории. – М.- СПб., 2000.
  5. Арутюнов В.Х., Свінціцький В.М. Філософія глобальних проблем сучасності – К.: КНЕУ, 2008.
  6. Арутюнов В.Х., Мішин В.М., Свінціцький В.М. Філософія: Навч. посіб. для аспірантів і здобувачів ученого ступеня екон. спец. – К.: КНЕУ, 2008.
  7. Асмус В. Ф. Античная философия. – М., 1976.
  8. Бакрадзе К. С. История новой философии // Избранные философские труды. – Т. 4. – Тбилиси, 1977.
  9. Барулин В. С. Социальная философия: Учебник. - Ч. 1, 2. - М.: Изд-во МГУ, 1993. 
  10. Бичко А. К., Бичко І. В., Табачковський В. Г. Історія філософії: Підручник для студентів вищих закладів освіти. - К.: Либідь, 2001.
  11. Богомолов А. С. Античная философия. – М., 1985.
  12. Бойченко І. В. Філософія історії. Підручник для студентів вищих навчальних закладів. — К.: Знання, 2000. 
  13. Вандишев В. М. Філософія: Конспект лекцій: В 2-х ч. - Суми: Вид-во СумДУ, 2000.
  14. Вільчинський Ю. М., Скринник М. А., Скринник З. Е. та ін. Розвиток філософської думки в Україні: Курс лекцій.  2-е вид.  — К.: ВІПОЛ, 1994. 
  15. Герасимчук А. А. Філософія:  Курс лекцій: Навчальний  посібник для вузів.  – К., 1999.
  16. Герет  Томас М., Клоноскі Річард Дж. Етика бізнесу. – К.: Основи, 1999.
  17. Горський В. С., Кислюк К. В. Історія української філософії. Підручник. – К.: Либідь, 2004.
  18. Горський В. С. Історія української філософії: Курс лекцій: навчальний посібник. — К.: Наукова думка, 1996.
  19. Горфункель А. Х. Философия эпохи Возрождения. – М., 1980.
  20. Гуревич П.С. Культурология: Учебник. – М.: Гардарики, 2003.
  21. Гусєв В. І. Західна філософія Нового часу XVII–XVIII ст. – К., 1998
  22. Гусєв В. І. Історія західноєвропейської філософії XV-XVII ст. – К., 1994.
  23. Гусєв В. І. Західна філософія Нового часу. XVII – XVIII ст.: Підручник. – 2-ге вид., стереотип. – К.: Либідь, 2000.
  24. Де Джордж Р.Т. Деловая этика/ Пер. с англ. Р. И. Столпера.- М.: Прогресс; РИПОЛ КЛАССИК, 2003.
  25. Джохадзе Д. В. Основные этапы развития античной философии. – М., 1997.
  26. Діловий етикет. Етика ділового спілкування- 3-є вид., перероб. та доп. – К.: «Альтерпрес», 2009.
  27. История философии. Учебник для вузов. – Ростов н/Д., 2002.
  28. Історія української та зарубіжної культури. – К., 1999.
  29. Історія філософії України: Підручник / М. Ф. Тарасенко, М. Ю. Русин  (кер. авт. колективу), І. В. Бичко та ін. – К.: Либідь, 1993.
  30. Історія філософії:  Підручник для вищої школи.  — 2-ге вид., перероб. та доп.  — Х. : Прапор, 2003.
  31. Історія філософії: Підручник / Ярошовець В. І., Бичко І. В., Бугров В. А. та ін.; За ред. В. І. Ярошовця. — К. : Видавець ПАРАПАН, 2002.
  32. Канке В. А. Философия. Исторический и систематический курс: Учебник для вузов. – М., 1998.
  33. Кондзьолка В. В.  Історія середньовічної філософії:  Навчальний посібник. – Львів: Світ, 2001.
  34. Конверський А.Є. Логіка (традиційна та сучасна): Підручник – К.: Центр учбової літератури, 2008.
  35. Кругляк М. І. Логіка: Навчальний посібник. – Київ, КНЕУ, 2012.
  36. Кузнецов В. Н. Французский материализм XVIII века. – М., 1981.
  37. Кузнецов В. Н., Мееровский Б. В., Грязнов А. Ф. Западноевропейская философия XVIII века. – М., 1986.
  38. Лавриненко В. Философия: Учебник // http://www.gumer.info/bogoslov_Buks/Philos/lavr/index.php
  39. Майоров Г. Г. Формирование средневековой философии. – М., 1979.
  40. Мареева Е.В. Культурология. Теория культуры. – М.: «Экзамен», 2003. 
  41. Момджян Х. Н. Французское просвещение XVIII века. – М., 1983.
  42. Нарский И. С. Западноевропейская философия XVII века. – М., 1974.
  43. Нарский И. С. Западноевропейская философия XVIII века. – М., 1973.
  44. Нестеренко В. Г.Вступ до філософії: онтологія людини: Навчальний посібник. — К.: Абрис, 1995.
  45. Нижников С.А. История философии: Курс лекций. – М., 2004.
  46. Огороднік І. В., Русин М. Ю. Українська філософія в іменах. — К.: Основи, 1997.
  47. Осипов Ю.М. Опыт философии хозяйства. –– М.: Изд-во МГУ, 1990.
  48. Осипов Ю.М. Очерки философии хозяйства. – М.: Юристъ, 2000.
  49. Осипов Ю.М. Теория хозяйства: начала высшей экономии: Учебник: В 2 – х т. т.– М.: Изд-во МГУ, 1995. – Т. 1: Общие основания.
  50. Палеха Ю.І. Етика ділових відносин: Навчальний  посібник. – К.: Кондор, 2008.
  51. Предмет і проблематика філософії: Навчальний посібник / М. А. Скринник (ред.), З. Е. Скринник (ред.).  — Л.: Львівський банківський ін-т Націон. банку України, 2001.
  52. Причепій Є.М., Черній А.М., Чекаль Л.А. Філософія: Підручник. – 3-тє вид., стер. – К.: Академвидав, 2009.
  53. Рассел Б. Історія західної філософії. — К.: Основи, 1995. 
  54. Реале Дж., Антисери Д. Западная философия от истоков до наших дней. – Ч. 1-4 – СПб., 1994-1997.
  55. Самсин А.И. Основы философии экономики. – М.: Юнити, 2003.
  56. Саух П. Ю. Філософія: Навчальний посібник. – К., 2003.
  57. Соколов В. В. Европейская философия XV–XVII вв. – М., 1984.
  58. Спиркин А.Г. Философия: учебник. – 2-е изд. М. : Гардарики, 2008.
  59. Філософія: Підручник для студ. вищ. навч. закл. / Л.В. Губерський та ін.; за ред. Л.В. Губерського. – Х. : Фоліо, 2013.
  60. Філософія (філософія, релігієзнавство, логіка): Навчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни  / Арутюнов В.Х,  Бондар С.В.,  Вільчинський Ю.М. та  ін. –К.: КНЕУ, 2008.
  61. Філософія: Навчальний  посібник. – 6-е вид., перероб. і доп. / Л. В. Губерський, І. Ф. Надольний, В. П. Андрущенко та ін.;  За ред. І. Ф. Надольного.  – К.: Вікар, 2006.
  62. Філософія: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів / / Національна  академія управління  /  Ю. В. Осічнюк (ред.).  — К.: Атіка, 2003. 
  63. Філософія: хрестоматія. Від витоків до сьогодення: Навч. посіб. / Уклад.: Л.В. Губерський та ін.; за ред. Л.В. Губерського. - К. : Знання, 2012.
  64. Філософія: хрестоматія: Навч.-метод. посібник / Уклад.: Присухін С.І. – К.: КНЕУ, 2011.
  65. Філософія як історія філософії: Підручник / За заг. ред.. Ярошовця В.І. – К.: Центр учбової літератури, 2010.
  66. Философия истории: Учебник для вузов / Под ред. Панарина А.С. – М., 1999.
  67. Философия экономики: Учебное пособие для высших учебных заведений / Отв. ред. Синяков С.В. – К.: «Альтерпрес», 2002.
  68. Философия: Учебник для вузов / Под ред. проф. Лавриненко В.Н. – М., 1998.
  69. Философия: Учебник для высших учебных заведений / Отв. ред. В.П. Кохановский. – Ростов н/Д: Феникс, 1996.
  70. Философия: Учебное  пособие  для  студентов  вузов / Авт.  кол.  под рук.  Ю. В. Осичнюка,  В.С. Зубова. – К.: Фіта, 1994.
  71. Философия: Учебное пособие для высших учебных заведений. – Ростов н/Д, 2003.
  72. Хамітов Н., Гармаш Л., Кирилова С.  Історія філософії. Проблема людини. – К.: Центр навчальної літератури, 2006.
  73. Чанышев Е.В. Курс лекций по древней философии. – М., 1981.
  74. Чмут Т.К., Чайка Г.Л.  Етика ділового спілкування:  Навчальний посібник.  – 5-те вид., стер. –К.: Вікар, 2006.
  75. Ярошовець В. І. Історія філософії. – К.: Знання, 2004.
  76. Ярошовець В. І. Людина в системі пізнання. – К., 1996.

б) джерела:

  1. Августин (Святий). Сповідь / Юрій Мушак (пер.).  — К.: Основи, 1999.
  2. Аврелий Августин. Исповедь блаженного Августина, епископа Гиппонского. – М., 1991.
  3. Адорно Т. К логике социальных наук // Вопросы философии. – 1992. – № 10. – С. 76–86.
  4. Аквінський Т.Коментарі до Арістотелевої "Політики". — 2. вид. — К.: Видавництво Соломії Павличко "ОСНОВИ", 2003.
  5. Ансельм Кентерберийский Сочинения. – М., 1995.
  6. Аристотель. Метафизика. - Кн. 1. -Гл. I-IV //  Сочинения:  В 4-х т.т.   -Т. 1.  - М.: Мысль, 1976.
  7. Арістотель. Політика / Пер. з давньогр. і передм. О. Кислюка. – К.: Основи, 2003. – С. 15-98.
  8. Бердяев Н.А. Смысл истории. Новое средневековье. – М., 2002.
  9. Бердяев Н. А. Смысл истории. – М., 1990. – С. 4–50.
  10. Бердяев Н.А. Человек и машина (проблемы социологии и метафизики техники) // Вопросы философии. - 1989. - № 2. - С.112-138.
  11. Бердяев Н. А. Истоки и смысл русского коммунизма. — М.: Мысль, 1990
  12. Беркли Дж. Алкифрон. Памятники религиозно-философской мысли Нового времени. – СПб., 1996.
  13. Беркли Дж. Сочинения. – М., 1978.
  14. Бжезінський З. Велика Шахівниця: Американська першість та її стратегічні імперативи. – Л., 2000.
  15. Бжезінський З. Україна у геостратегічному контексті. – К., 2006.
  16. Бл. Августин. Энхиридион, или о вере, надежде и любви. – К., 1996.
  17. Бонавентура. Путеводитель души к Богу. – М., 1993.
  18. Боэций. «Утешение Философией» и другие трактаты. – М., 1990.
  19. Булгаков С.Н. Философия хозяйства. – М.: Наука, 1990.
  20. Булгаков С. Карл Маркс как религиозный тип // Наш современник, 1990.  — №11 .
  21. Бэкон Ф. Новый Органон // Сочинения: В 2 - х т.т. — Т. 2. — М.: Мысль, 1972. - С. 7-82.
  22. Вебер М. Протестанська етика і дух капіталізму. — К., Основи, 1994.
  23. Вебер М. Три типа господства //Двадцать два. – М. – Иерусалим, 1990. – № 72.
  24. Велесова книга. – К., 1995.
  25. Вернадский В.И. Философские мысли натуралиста. – М., 1998.
  26. Вико Джамбаттиста. Основания науки об общей природе наций. – М.-К., 1994.
  27. Виндельбанд В. Платон // Избранное: Дух и  история.  – М.: Юрист, 1993.  — С. 409-451.
  28. Вольтер. Философские сочинения. – М., 1988.
  29. Габермас Ю. Філософський дискурс Модерну. — К.: Четверта хвиля, 2001.
  30. Гадамер Г.-Г. Істина і метод. - Т. 2. Герменевтика II. ( Що таке істина? Історія понять як філософія. Наскільки мова диктує мислення?). — К.: Юніверс, 2000.
  31. Гегель Г. В. Ф. . Наука логики: В 3-х т.т. – Т.1. – М.: Мысль, 1970. – С. 95-138.
  32. Гегель Г. В. Ф. Кто мыслит абстрактно? // Гегель Г. Работы разных лет: В 2-х т.т.  – Т.1. – М.: Мысль, 1970.
  33. Гегель Г. В. Ф. Лекции по истории философии. Раздел: Философия как мысль своей эпохи. — С-Пб.: Наука, 1993. — С. 110-112.
  34. Гегель Г. В. Ф. Лекции по философии истории. Введение. — С-Пб.: Наука, 1993. — С. 57-125.
  35. Гегель Г. В. Ф. Учение о бытии // Гегель. Энциклопедия философских наук. В 3 т. — Т. 1. Наука логики. — М.: Мысль, 1974. 
  36. Гегель Г. Энциклопедия философских наук: В 3-х т.т. – М., 1974. – Т. 1. – С. 107–263.
  37. Гегель Г.В.Ф. Работы разных лет: В 2-х т.т. – Т.ІІ. – М.: Мысль, 1971.
  38. Гегель Г.В.Ф. Философия права. – М.: Мысль, 1990.
  39. Гегель. Наука логики: В 3 – х т.т. – М., 1970. – Т. 1. – С. 123–256.
  40. Гейзінга Й. Homo Ludens. — К.: Основи, 1994. — С. 7-35.
  41. Гельвецій К. А. Про людину, її розумові здібності та її виховання. - Ч. I-VIII. — К.: Основи, 1994.
  42. Гоббс Т. Бегемот. – К., 1996.
  43. Гоббс Т. Левіафан, або Суть, будова і повноваження держави церковної та цивільної. — К.: Дух і Літера, 2000. 
  44. Гоббс Т. Сочинения: В 2-х т.т. – М., 1989.
  45. Гоголь Н. В. Выбранные места из переписки с друзьями. – М., 1990.
  46. Гольбах П. Система природы, или о законах мира физического и мира духовного // Избранные философские произведения: В 2-х т.т. - Т. 1. — М.: Мысль, 1963.
  47. Григорий Нисский. Об устроении человека. – СПб., 1995.
  48. Гуссерль Э. Кризис европейского человечества и философия //  Вопросы философии. - 1991. - №3. - С. 29-42.
  49. Данте Алигьери. Божественная комедия. – М., 1968.
  50. Данте Алигьери. Малые произведения. – М., 1968.
  51. Дао дэ цзин. Книга пути и благодати. – М.: «Эксмо-Пресс», 2001.
  52. Декарт Р. Міркування про метод, щоб правильно спрямовувати свій розум і відшукувти істину в науках. — К., Тандем, 2001. 
  53. Декарт Р. Рассуждение о методе // Избранные произведения: В 2-х т.т. – М., 1989.
  54. Декарт Р. Сочинения: В 2-х т.т. – М., 1989–1994.
  55. Декарт Р. Метафізичні розмисли / Перек. з фр. З. Борисюк та О. Жуковського.  – К.: Юніверс, 2000. – С. 21-71.
  56. Делез Ж. Логика смысла. Фуко М. Theatrum philosophicum. – М., Екатеринбург, 1998.
  57. Делез Ж. Различие и повторение. – С-Пб., 1998.
  58. Делез Ж., Гваттари Ф. Что такое философия? – М., СПб., 1998.
  59. Делез Ж., Гваттарі Ф. Капіталізм і шизофренія. – К., 1996.
  60. Деррида Ж. Голос и феномен (и другие работы по теории знака Гуссерля).  – СПб., 1999.
  61. Деррида Ж. Гуссерль Эдмунд. Начало геометрии. – М., 1996.
  62. Деррида Ж. Эссе об имени. – М., СПб., 1998.
  63. Дерріда Ж. Структура, знак і гра в дискурсі гуманітарних наук // Слово. Знак. Дискурс.   Антологія світової літературно-критичної думки.  – Львів,  1996.  - С. 457–477.
  64. Дерріда Ж. Позиції. Бесіди з Анрі Райсом, Юлією Крістєвою, Жаном Луї Удбіном, Гі Скарпетта. – К., 1994.
  65. Джеймс В. Прагматизм. — К.: Видавничий дім „Альтернативи“, 2000.
  66. Дильтей В. Наброски к критике исторического разума // Вопросы философии. – 1988. – №4.
  67. Дильтей В. Наброски к критике исторического разума // Вопросы философии, 1988 — №4.
  68. Диоген Лаэртский. О жизни, учениях и изречениях  знаменитих  философов.  – М., 1979.
  69. Дионисий  Ареопагит. О божественных именах. О мистическом богословии. – СПб., 1995.
  70. Дионисий Ареопагит. О небесной иерархии. – СПб., 1997.
  71. Драгоманов М. П. Чудацькі  думки  про  українську  національну  справу / Драгоманов М. П. Вибране. — К.: Основи, 1991. 
  72. Древнеиндийская философия. – М., 1963. Раздел: Упанишады.
  73. Енгельс Ф. Походження сім’ї, приватної власності та держави // Маркс К., Енгельс Ф. Твори. – Т. 21.
  74. Зиммель Г. Философия денег. – Лейпциг, 1900.
  75. Зиммель Г. Избранное. (Лики культуры).  -Т. 1: Философия культуры. — М.: Юристъ, 1996.
  76. Камю А. Творчество и свобода. – М.: Мысль, 1990.
  77. Канке В.А. Философия экономической науки: Учебное  пособие. – М.: ИНФРА-М, 2009.
  78. Кант И. Идея всеобщей истории во всемирно-гражданском плане // Соч. в 6-ти т. – Т.VI. – М.: Мысль, 1966.
  79. Кант И. К вечному миру // Сочинения: В 6- ти т.т. - Т. 6. — М., 1966. — С. 257-309.
  80. Кант И. Критика чистого разума // Сочинения: В 6-ти т.т. – М., 1964. – Т. 3.
  81. Кант И. Метафизика нравов // Сочинения: В 6-ти т.т. – Т. IV, ч. ІІ. – М.: Мысль, 1965.
  82. Кант И. Основание метафизики нравов // Лекции по этике. – М.: Республика, 2000.
  83. Кант И. Понятие философии вообще // Трактаты и письма. — М.: Мысль, 1980. — С. 329-340.
  84. Кант І. Пролегомени до кожної майбутньої метафізики, яка може постати як наука  /  Пер. з нім., вступ. ст., комент. і примітки В.Терлецького.  –  К.: ППС, 2002.
  85. Кассирер Э. Миф и религия // Философские науки. - 1991. — №7.
  86. Кейнс Д.М. Общая теория занятости, процента и денег. – М.: Прогресс, 1978.
  87. Кондильяк Э. Сочинения: В 3-х т.т. – М., 1980–1982.
  88. Конт О. Курс положительной философии// Мир философии: В 2-х ч. - Ч. 1. — М., 1991.
  89. Конфуций. – М.–Харьков, 2000.
  90. Копнин П. В.  Гносеологические и  логические  основы  науки.  – М., 1974.
  91. Костомаров М. Две русские народности. – К.–Харьков, 1991.
  92. Костомаров М. І. „Закон Божий“ (Книга буття українського народу). — К., Либідь, 1991.
  93. Кузанский Николай. (Об ученом незнании) // Сочинения:  В 2-х т.т.  - М., 1980. - С. 46-63.
  94. Кун Т. Структура научных революций. – М., 1977.
  95. Лаваль К. Человек экономический.  – М.: Новое литературное обозрение, 2010.
  96. Ламетри Ж. О. Человек-машина. – Сочинения. 2-е изд. – М.: Мысль, 1983. – С. 169-226.
  97. Леви-Строс К. Мифологики: В 4-х т.т. – Т. 1: Сырое  и  приготовленное. – М., СПб., 1999.
  98. Леви-Строс К. Структурная антропология. – М., 1983.
  99. Леви-Стросс К. Три вида гуманизма // Первобытное мышление. – М.: Республика, 1994.
  100. Леві-Строс К. Міт і значення // Слово. Знак. Дискурс. Антологія світової літературно-критичної думки. – Львів, 1996. – С. 343–356.
  101. Лейбниц Г. Сочинения: В 4-х т.т. – М., 1982–1989.
  102. Лейбниц Г. Монадология // Лейбниц Г. Сочинения: В 4 -х т.т. – Т.1. – М.: Мысль, 1982. – С.  413-429.
  103. Лиотар Ж.-Ф. Ситуация постмодерна // Философская и социологическая мысль. – М., 1995. – № 5-6. – С. 15-38.
  104. Липа Ю. Призначення України. — Львів.: Просвіта, 1992.
  105. Літопис руський. – К., 1989.
  106. Локк Дж. Два трактати про врядування. – К.: Основи, 2001.
  107. Локк Дж. Сочинения: В 3-х т.т. – М., 1985–1988.
  108. Лоренцо Валла. Об истинном и ложном благе. О свободе воли. – М., 1989.
  109. Мак’явеллі Н. Державець. — К.: Основи, 1998. — С. 393-464.
  110. Маланюк Є. Нариси з історії нашої культури.  — К.:  АТ „Обереги“,  1992. 
  111. Мамардашвили М. К. Как я понимаю философию. – М., 1992.
  112. Маркс К. Економічно-філософські рукописи 1844 р. // Маркс К., Енгельс Ф. Твори. – Т.42.
  113. Маркс К. Капитал. // Сочинения. – Т. 23.
  114. Маркс К. Капітал. - Т. 1 // Маркс К., Енгельс Ф. Твори. – Т. 23.
  115. Маркс К. Капітал. - Т. 3 // Маркс К., Енгельс Ф. Твори. – Т. 25.
  116. Маркс К., Энгельс Ф. Сочинения. – Т. 26. -Ч. 1.
  117. Маркс К. Передмова. До критики політичної економії – Зібрання творів – Т. 13. – С. 6-7.
  118. Монтень М. Опыты: В 3-х кн. – М., 1992.
  119. Монтескье Ш. О духе законов // Избранные произведения. – М.: Госполитиздат, 1955. 
  120. Монтескье Ш. Размышления о причинах величия и падения римлян // Избр. произв. – М.: Госполитиздат, 1953.
  121. Мор Т. Утопия. - М., 1978. - С. 3-5.
  122. Мунье Э. Персоналізм. — М., Искусство, 1992.
  123. Ницше Ф. Антихрист. Проклятие христианству // Ницше Ф. Сочинения: В 2-х т.т. - М., 1990. – Т. 2.
  124. Ніцше Ф. Так казав Заратустра. — К.: Основи, 1993. — C. 7-328.
  125. О началах: Сочинения Оригена учителя Александрийского. – Новосибирск, 1993.
  126. Орлик П. Вивід  прав  України  //  Історія філософії України.  Хрестоматія. — К.: Либідь, 1993. — С.148-153.
  127. Ортега-и-Гассет Х. Что такое философия? – М., 1991.
  128. Ортега-і-Гассет.    Бунт мас   //    Вибрані твори.    —  К.: Основи, 1994.   
  129. Ортега-і-Гассет. Кант // Вибрані твори. — К., 1994. — С. 205-226.
  130. Ортега-і-Гассет. Чиста філософія // Вибрані твори. — К., 1994. — С. 227-237.
  131. Петрарка Ф. Избранное. – М., 1974.
  132. Платон. Альбин. Учебник платоновской философии // Платон. Диалоги. – М.: Мысль, 1986.
  133. Платон. Апологія Сократа // Діалоги. — К.: Основи, 1999. 
  134. Платон. Держава. Книги: 1-9. — К.: Основи, 2000.
  135. Платон. Крітон // Діалоги. — К.: Основи, 1999. 
  136. Платон. Протагор // Діалоги. — К.: Основи, 1999. 
  137. Платон. Собрание починений: В 4-х тт. – М., 1990-1994.
  138. Плотин. Эннеады:  В 2-х кн. – К., 1995-1996.
  139. Поппер К. Логика социальных наук//  Вопросы философии. – 1992. – № 10. – С. 65–75.
  140. Ранние отцы церкви. – Брюссель, 1988.
  141. Рассел Б. Человеческое познание: его сферы и границы. – К., 1997.
  142. Рикёр П.Человек как предмет философии// Вопросы философии. - 1989.  — №2.
  143. Римские стоики: Сенека, Эпиктет, Марк Аврелий. – М., 1995.
  144. Рікер П. Історія та істина. — К., 2001.
  145. Роттердамський Е. Похвала Глупоті. Домашні бесіди. / Перекл. з латини В. Литвинова, Й. Кобова. – К.: Основи, 1993. – С. 13-106.
  146. Руссо Ж-Ж. Про суспільну угоду, або Принципи політичного права.— К.:Port-Royal, 2001.
  147. Руссо Ж.-Ж. Рассуждение о происхождении и основаниях неравенства между людьми // Трактаты. – М.: Наука, 1969.
  148. Руссо Ж. Ж. Трактаты. – М., 1969.
  149. Сартр Ж.-П. Экзистенциализм – это гуманизм // Сумерки богов. – М., 1989. – С. 319-344.
  150. Сартр Ж-П. Бытие и ничто. Опыт феноменологической онтологии / В.И. Колядко (пер.). – М.: Республика, 2004. – С. 28-196.
  151. Сенека, Луцій Анней.Моральні листи до Луцілія. (Листи: I-CXXIV). — К.: Основи, 1999.
  152. Сковорода Г. Твори: У 2-х т.т. – К., 1994.
  153. Сковорода Г.  Наркіс.  Разглягол о том:  узнай себя  // Сковорода Г.  Повне зібрання творів: У  2-х т.т. – Т. 1. – К.: Наукова думка, 1973.
  154. Смит А. Исследование о природе и причинах богатства народов. - М.: Эксмо, 2007.
  155. Спиноза Б. Об усовершенствовании разума. – М. – Харьков, 1998.
  156. Спиноза Б. Этика // Избранные произведения:  В 2- х т.т. - Т. 2. — М.: Наука, 1984. 
  157. Спиноза Б. Этика // Спиноза Б. Сочинения: В 2-х т.т. – Т. 2. – СПб.: Наука, 1999. – С. 251-478.
  158. Тейяр де Шарден П. Феномен человека. - М., 1987.
  159. Тертуллиан. Избранные сочинения. – М., 1994.
  160. Тіт Лукрецій Кар. Про природу речей. – К., 1986.
  161. Тойнби А. Дж. Цивилизации перед судом истории. – М., 1996.
  162. Тойнбі А. Дослідження історії. — К., 1994.
  163. Тоффлер А. Третя Хвиля. – К.,2000.
  164. Федотов Г. Россия и свобода // Знамя. - 1989. — №12.
  165. Фихте И. Основные черты современной эпохи // Избранные произведения – Минск: Попурри, 1998.
  166. Фома Аквинский. Доказательства бытия бога в «Сумме против язычников» и «Сумме теологии». – М.: ИФ РАН, 2000. – С. 33-77.
  167. Фома Аквинский. Сумма против язычников. Кн.1. – Долгопрудный, 2000.
  168. Фрагменты ранних греческих философов. - Ч. I.: Семь мудрецов: Фалес; Анаксимандр; Анаксимен; Пифагор; Гераклит; Парменид; Зенон; Анаксагор; Кратил. — М., Наука, 1989.
  169. Франк С. Л. Философские предпосылки деспотизма // Вопросы философии, 1992. — №3.
  170. Франко І. Що таке поступ? — Зібрання  творів: У 50-ти т.т. — Т. 45. — К.: Наукова думка, 1986. — С. 300-348.
  171. Фрейд З. Будущее одной иллюзии // Сумерки богов. — М., 1989. — С. 94-142.
  172. Фромм Э. Бегство от свободы. — М., 1989.
  173. Фуко М. Археология знания. – К., 1996.
  174. Фуко М. История безумия в классическую эпоху. – СПб., 1997.
  175. Фуко М. История сексуальности – Т. III: Забота о себе. -К., М., 1998.
  176. Фуко М. Історія сексуальності. – Т.1: Жага пізнання. – Х., 1997.
  177. Фуко М. Наглядати і карати: Народження в’язниці. – К., 1998.
  178. Фуко М. Слова и вещи. Археология гуманитарных наук. – М., 1977.
  179. Фуко М. Що таке автор? // Слово. Знак. Дискурс. Антологія світової літературно-критичної думки. – Львів, 1996. – С. 442–456.
  180. Фукуяма Ф. Конец истории? // Вопросы философии. - 1990. — №3.
  181. Фуллер Л. Мораль права. – К.: Сфера, 1999.
  182. Хабермас Ю. Понятие индивидуальности   //  Вопросы философии. -  1989. — №2.
  183. Хабермас Ю. Вовлечение другого. – СПб.: Наука, 2001
  184. Хабермас Ю. Демократия. Разум. Нравственность. – М.: Феникс, 1992.
  185. Хабермас Юрген. Познание и интерес // Философские науки. – 1990. – № 1. – С. 88–99.
  186. Хайдеггер М. Бытие и время. – М., 1997.
  187. Хайдеггер М. Введение в метафизику. – СПб., 1998.
  188. Хайдеггер М. Вопрос о технике // Время и бытие. – М.: Республика, 1993.
  189. Хайдеггер М. Кант и проблема метафизики. – М., 1997.
  190. Хайдеггер М. О сущности истины // Философские науки. – 1989. – № 4. – С. 88–104.
  191. Хайдеггер М. Время и бытие: Статьи и выступления: Пер. с нем. – М.: Республика, 1993. – С. 391-406.
  192. Хайек Ф. Дорога к рабству // Вопросы философии. - 1990. — № 4, 10, 11.
  193. Хайлбронер Р.Л.  Философы от мира  сего.  – М.:  Астрель:  CORPUS,  2011.
  194. Хантінгтон С. Зіткнення цивілізацій? // Філософська і соціологічна думка. – 1996. – №1-2. – С. 9-29.
  195. Ціцерон, Марк Тулій. Про державу; Про закони; Про природу богів.  — К.: Основи, 1998.
  196. Чижевський Д. Нариси з історії філософії в Україні. – Мюнхен, 1983.
  197. Шевченко Т. Г. І мертвим, і живим, і ненарожденним землякам моїм в Україні і не в Україні моє дружнєє посланіє  //  Кобзар. — К.: Наука, 1972.
  198. Шелер М. Избранные произведения. – М., 1994.
  199. Шопенгауэр А. Афоризмы житейской мудрости // Свобода воли и нравственность. Гл. I-IV. — М., Республика, 1992. — С. 260-338.
  200. Шпенглер О. Закат Европы. Очерки морфологии мировой истории. –Кн. 2. Всемирно-исторические перспективы. – М.: Мысль, 1993.
  201. Шпенглер О. Закат Европы: Очерки морфологии мировой истории. -Т. 2. Всемирно-исторические перспективы. - Гл. IV. Государство; -Гл. V. Мир форм экономической жизни. — Мн.: ООО «Попурри» , 1999.
  202. Шпенглер О. Пессимизм ли это? // Новые идеи у философии. Ежегодник Философского общества СССР. — М.: Наука, 1991. — С. 166-182.
  203. Шумпетер Й. История экономического анализа. - СПб: Экономическая школа, 2001.
  204. Энгельс Ф. Происхождение семьи,  частной  собственности и государства // // Маркс К., Энгельс Ф. Сочинения. -Т.21. 
  205. Юнг К. Г. Об архетипах коллективного бессознательного // Вопросы философии. — 1988. — №1.
  206. Юркевич П. Д. Вибране. / Переклад з російської В. П. Недашківського; упорядкування, передмова й примітки А. Г. Тихолаза.  – К.: Абрис, 1993. – С. 73-114.
  207. Юркевич Памфіл. Історія філософії права; Філософія права; Філософський щоденник. – Вид. друге.– К. : Редакція журналу "Український Світ", 2000.
  208. Юркевич П. Д. Докази буття Божого // Юркевич П. Д. Вибране. – К.: Абрис, 1993. – С. 304-378.
  209. Ясперс К. Смысл и назначение истории. – М., 1991. – С. 29–58.

Додаткова література:

  1. Адорно Т. О технике и гуманизме // Философия техники в ФРГ. - М., 1989.
  2. Алексеев П. В., Панин А. В. Теория познания и диалектика. – М., 1991.
  3. Алле М. Экономика как наука: Пер. с фр. – М.: Наука, 1995.
  4. Амелина Е. Понятие «цивилизация» вчера и сегодня // Общественные науки и современность. – 1992. - №2.  - С. 94-102.
  5. Английские материалисты XVIII в. Собрание сочинений: В 3-х т.т. – М., 1967, 1968.
  6. Андреев А.Л. Экономика и этнопрогнозирование: Нация в контексте экономической цивилизации // Философия хозяйства. – 1999. – № 1. – С. 126 – 135.
  7. Андреєв Д.В., Вовк В.М., Івченко Ю.В, Павлишин О.В. Філософія права: актуальні проблеми та сучасні інтерпретації. – К.: НАВС, 2012.
  8. Андрос Е. И.  Истина как проблема познания и мировоззрения.   – К., 1984. 
  9. Анисимов К.Л. Человек и техника: современные проблемы. М., 1995.
  10. Антология мировой философии: В 4-х т.т. – М.,1969- 1972. -Т. 1-4.
  11. Арон Р. Избранное: Введение в философию истории. – М.- СПб., 2000.
  12. Артемов В.М. Ценности нового века: свобода и нравственность // Социально-гуманитарные знания. – М., 2002. – № 4. – С. 163-175.
  13. Арцишевский Р. А. Мировоззрение: сущность, специфика, развитие. – Львов, 1986.
  14. Багалій Д. Український мандрований філософ Григорій Сковорода. – К., 1992.
  15. Бакрадзе К. С. История новой философии // Избранные философские труды. – Т. 4. – Тбилиси, 1977.
  16. Бергер П., Лукман Т. Социальное конструирование реальности. – М.: Медиум, 1995.
  17. Бердяев Н.А.Философия неравенства. М., 1994.
  18. Библер В.С. Философия культуры. – М., 1997.
  19. Блауг М. Экономическая мысль в ретроспективе: Пер. с англ. – М.: Дело Лтд, 1994.
  20. Больнов О. Ф. Философия экзистенционализма. – СПб., 1999.
  21. Бродель Ф. Материальная цивилизация, экономика и капитализм, ХV-XVІІІ в.в. - М., 1987.
  22. Бубер М. Два образа веры. – М., 1995.
  23. Буддизм. История и культура. – М., 1989.
  24. Буддизм. Четыре благородных истины. – М.-Харьков, 2000.
  25. Быстряков И.К. Эколого-экономические проблемы развития производительных сил: Теоретические и методологические аспекты. – К.: ООО «Междунар. фин. агентство», 1997.
  26. Бычко А. К. Народная мудрость Руси. Анализ философа. – К., 1988.
  27. Вебер М. Харизматическое лидерство // Социс. – 1988. – № 5.
  28. Виндельбанд В. Философия в немецкой духовной жизни ХIХ столетия. — М.: Юрист, 1995. 
  29. Виндельбанд В.  Философия в немецкой духовной жизни ХIХ столетия – М.: Юрист, 1995 .
  30. Вільчинський Ю. Освальд Шпенглер: портрет в ідеях // Філософська думка. — 1998. — № 4-6. – С. 247-264.
  31. Вільчинський Ю. Філософія історії: теорія взаємопроникнення часу і вічності. – К.: Поліграфкнига, 2009. 
  32. Время и бытие человека. – М., 1991.
  33. Всемирная  энциклопедия: Антропология / Главн. научн. ред. А.А. Грицанов. – М., 2001.
  34. Всемирная энциклопедия: Познане / Главн. научн. ред. АА Грицанов. – М., 2001.
  35. Гальцева Р.А. Западноевропейская культурфилософия между мифом и игрой // Самосознание европейской культуры ХХ века. М., 1991.
  36. Гессе Г. Паломничество в страну Востока. – СПб., 1999.
  37. Глобальные проблемы и перспективы цивилизации: Философия отношений с природной средой. – М., 1994.
  38. Глушко Т.П. Філософія економіки як основа формування стратегій соціального управління  // Мультиверсум. Філософький альманах. – К.: Центр духовної культури. - 2005. - № 47.
  39. Головко Б. А. Філософська антропологія. – К., 1997.
  40. Горбач Н. Специфіка української філософії. – Львів: Каменяр, 2006.
  41. Горский Д. П. О критериях истины. (К диалектике теоретического знания и общественной практики) // Вопросы философии. – 1998. – № 2. – С. 28–39.
  42. ГрабовичГ. Шевченко як міфотворець. – К., 1991.
  43. Григорьян Б. Г. Философская антропология (Критический очерк). – М., 1982.
  44. Грязнов А. Ф. Философия Шотландской школы. – М., 1979.
  45. Гуревич П. С. Философская антропология. – М., 1997.
  46. Гуревич П.С. Закономерности и социальные перспективы научно-технического прогресса // Новая технократическая волна на Западе. - М.,1886.
  47. Гэри С. Экономический анализ и человеческое поведение // Теория и история  экономических  и социальных  институтов и систем:  Альманах.  – Т. 1.  – Вып. 1. – Зима, 1993. –  С. 24 – 40.
  48. Данилевский Н.Я. Россия и Европа: взгляд на культурные и политичекие отношения Славянского мира к Германо-Романскому. – М., 2003.
  49. Дао: гармония мира. - М.- Харьков, 2000.
  50. Дарендорф Р.  Элементы теории социального конфликта  //  Социс. – 1994.  – №5.
  51. Декларация  Рио  по  окружающей  среде и развитию  //  Ойкумена. – 1992.  – № 3.
  52. Джеймс В. Прагматизм/ пер. з англ. П.Насади. – К.: Альтернативи, 2000.
  53. Дизель П.М., Раньян У.М. Поведение человека в организации. – М., 1993.
  54. Добролюбська Ю.А. Філософія історії: типи та моделі. – О., 2010.
  55. Драч І. Ф., Кримський С. Б., Попович М. В. Григорій Сковорода. – К., 1984.
  56. Древнеиндийская философия. – М., 1972.
  57. Древнекитайская философия. Собрание текстов: В 2-т.т. – М., 1972.
  58. Друкер П.Ф. Управление, нацеленное на результаты. – М., 1994.
  59. Друкер П.Ф. Эффективный управляющий. – М., 1994.
  60. Дункан Дж. Основополагающие идеи в менеджменте. – М., 1996.
  61. Елиаде М. Йога. Свобода и бессмертие. – К., 2000.
  62. Жоль К. К. Индуизм в истории Индии. – К., 2001.
  63. Забужко О. Шевченків міф України. – К., 1992.
  64. Забужко О. Філософія української ідеї та європейський контекст. — К.: Основи,1992. 
  65. Загадка человеческого понимания. – М., 1991.
  66. Зайцев А.К. Социальный конфликт на предприятии. – Калуга, 1993.
  67. Залізняк Л. Л. Первісна історія України. – К., 1999.
  68. Запад и Восток. Традиции и современность. – М.: Знание, 1993.
  69. Зарубина Н.Н. Социально-культурные основы хозяйства и предпринимательства. – М.: ИЧП «Изд-во Магистр», 1998.
  70. Захара І. С. Стефан Яворський. – Львів, 1991.
  71. Ильенков Э. В. Философия и культура. – М., 1991.
  72. Йолон П. Тенденції розвитку сучасної методології науки // Філософська і соціологічна думка. – 1995. – № 7–8. – С. 239–243.
  73. Ільїн В.В. Глобалістські виміри життєвого світу людини // Глобальний виклик сучасності: Збірник наукових праць. – К.: Парапан, 2003. – С. 43-48.
  74. Ісаєвич Я. Б. Братства та їх роль у розвитку української культури XVII–XVIII ст. – К., 1966.
  75. Історія української та зарубіжної культури. – К., 1999.
  76. Історія філософії України. Хрестоматія / М. Ф. Тарасенко, М. Ю Русин та ін. — К., 1993.
  77. Історія філософії: Словник / За ред. Ярошовця В.І. – К.: Знання України, 2006.
  78. Каган М.С. Философская теория ценности. – СПб., 1997.
  79. Кашуба М. В. Георгий Конисский. – М., 1979.
  80. Келле В. А., Ковальзон М. Я. Теория и история. Проблемы теории исторического процесса. – М., 1981.
  81. Князев В. Н. Человек и технология. – К., 1990.
  82. Князєв В. М. Філософія. – К., 1996.
  83. Корниенко А. А.,  Корниенко А. В.  Философские вопросы  развития науки.  – Томск, 1990.
  84. Красовский Ю. Д. Организационное поведение. – М., 1999.
  85. Критика современных немарксистских концепций философии науки. – М., 1987.
  86. Крымский С. Б. Научное знание и принципы его трансформации. – К., 1974.
  87. Крымский С. Б., Парахонский Б. А., Мейзерский В. М. Эпистемология культуры. (Введение в обобщенную теорию познания). – К., 1993.
  88. Кузнецов Б. Г. Разум и бытие. – М., 1972.
  89. Кузнєцов В.І. Філософія права. Історія та сучасність: Навчальний посібник. - К.: ВД “Стилос”: ПЦ “Фоліант”, 2006.
  90. Култыгин В.П. Концепции социального обмена в современной социологии// // Социс. – 1997. – № 5.
  91. Культурология. ХХ век: Антология. – М.: Юрист, 1995.
  92. Лекторский В. А. Объект, субъект, познание. – М., 1980.
  93. Ллойд Д. Идея права. – М.: Статут, 2006.
  94. Лобастов Г. В.  Так  что же есть истина?   //   Философские науки.   – 1991.  – № 6.  – С. 47–61.
  95. Лой А. М. Проблема свідомості: історичність досвіду // Філософська і соціологічна думка. – 1992. – № 7.
  96. Лосев А. Ф. Бытие. Имя. Человек. – М., 1993. – С.200-310.
  97. Лукач Д. К онтологии общественного бытия. Пролегомены. – М., 1991. – С. 34–72.
  98. Лукьянов А. Е. Истоки Дао. – М., 1992.
  99. Лысенко В. Г., Терентьев А. А., Шохин В. К. Ранняя буддийская философия. Философия джайнизма. – М., 1994.
  100. МакГрегор Д. Человеческий фактор и производство // Социс. – 1995. – № 1.
  101. Максимов С.І. Філософія права: сучасні інтерпретації: вибрані праці: статті, аналітичні огляди, переклади (2003-2010) / С.І. Максимов. – Х.: Право, 2011.
  102. Маланюк Є. Нариси з історії нашої культури. — К.: Основи, 1992. 
  103. Мамардашвили М. Как я понимаю философию. – М., 1990.
  104. Мамфорд Л. Техника и природа человека // Новая технократическая волна на Западе. - М.,1986.
  105. Мареева Е.В. Культурология. Теория культуры. – М.: «Экзамен», 2003. 
  106. Марксизм: «про» и «контра». – М., 1992.
  107. Махновець Л. Григорій Сковорода: біографія. – К., 1972.
  108. Методологическое сознание в современной науке. – К., 1989.
  109. Мифология древнего мира. – М., 1977.
  110. Мифы народов мира. Энциклопедия: В 2-х т.т. / Гл. ред. С. А.Токарев. – М., 1992.
  111. Мицько І. Острозька слов’яно-греко-латинська академія. – К., 1990.
  112. Момджян К.Х. Социум. Общество. История. - М., 1994.
  113. Наука и культура. – М., 1991.
  114. Наумова Н.Ф. Психологические механизмы свободного выбора // //Системные исследования: Ежегодник . - 1983.
  115. Наше глобальное соседство: Доклад Комиссии по глобальному управлению и сотрудничеству: Пер. с англ. – М.: Весь мир, 1996. 
  116. Наше общее будущее: Доклад Международной Комиссии по окружающей среде и развитию: Пер. с англ. – М.: Прогресс, 1989.
  117. Ничик В. М. Феофан Прокопович. – М., 1977.
  118. Нічик В. М. Петро Могила в духовній історії України. – К., 1997.
  119. Новая постиндустриальная волна на Западе: Антология. – М., 1999.
  120. О гуманизме в науке и культуре. – М., 1982.
  121. Огієнко І. Українська культура. – К., 1991.
  122. Огурцов А. П. Дисциплинарная структура науки: ее генезис и обоснование.  – М., 1988.
  123. Ойзерман Т. И. К вопросу о практике как критерии истины // Вопросы философии. – 1987. – № 10. – С. 98–112.
  124. Ойзерман Т. И. Принцип познаваемости мира // Философские науки. – 1990. – № 10. – С. 3–12.
  125. Ойзерман Т. И. Эмпирическое и теоретическое: различие, противоположность, единство // Вопросы философии. – 1985.  – № 12. – С. 49–60.
  126. Ортега-і-Гассет. Кант // Вибрані твори. — К., 1994. — С. 205-226.
  127. Оруэлл Дж. „1984“ и эссе разных лет. — М., 1989.
  128. Павлова М.А. Методы диагностики, формирования и развития организационной культуры. – М., 1995.
  129. Пам’ятки братських шкіл на Україні. – К., 1988.
  130. Парсонс Т. Система современных обществ. – М., 1997.
  131. Питерс Т., Уоттермен Р. В поисках эффективного управления: опыт лучших компаний. – М., 1987.
  132. Плотников О. Економіка сучасної України: виміри деградації // Політична думка. – 1997. – № 3.
  133. Погорілий О. І. Соціологічна думка ХХ століття. – К., 1996.
  134. Попович М. Микола Гоголь. – К., 1989.
  135. Порус В. Л. Системний смисл поняття “наукова раціональність” // //Філософська і соціологічна думка.  – 1992. – № 1. – С. 58–72; № 2. – С. 41–53.
  136. Порядок денний на ХХІ століття. Ухвалений Конференцією ООН в Ріо-де-Жанейро (1992 р.): Пер. з англ. – К.,  1998.
  137. Проблема сознания в современной западной философии. – М., 1989.
  138. Проблема человека в западной философии. – М., 1988.
  139. Програма дій з подальшого впровадження Порядку денного на ХХІ століття. Ухвалений ХІХ Спеціальною Сесією Генеральної Асамблеї ООН у Нью-Йорку (1997 р.): Пер. з англ. – К., 1998.
  140. Пью Д., Хиксон Дж. Хрестоматия. Краткое изложение работ признанных авторитетов в теории и практике менеджмента.– М., 1992.
  141. Радугин А. А.  Хрестоматия  по  философии: Учебное пособие.  – М., 1998.
  142. Разумный В.П.  Драматизм бытия:  истоки бесперспективности. – М., 1991.
  143. Рижко В. А. Концепція як форма наукового знання. – К., 1995.
  144. Рикер П. Герменевтика, этика, политика. – М., 1995.
  145. Рикер П. Конфликт интерпретаций: Очерки о герменевтике. – М., 1995.
  146. Рих А. Хозяйственная этика: Пер. с нем. – М.: Посев, 1996.
  147. Рікер П. Право і справедливість. К.: Дух і літера, 2002. – 218 с.
  148. Рікер П. Навколо політики. – К., 1995.
  149. Рікер П. Сам як інший. – К., 2000.
  150. Розов  Н.С. Структура цивилизации и тенденции мирового  развития. – Новосибирск, 1992.
  151. Рорти Р. Философия и будущее // Вопросы философии. – 1994. – № 6. – С. 29–34.
  152. Рорти Р. Философия и зеркало природы. – Новосибирск, 1997.
  153. Рорті Р. Прагматизм і філософія // Після філософії: кінець чи трансформація? – К., 2000. – С. 21–66.
  154. Рорті Р. Самотворення і пов’язанність: Пруст, Ніцше і Гайдеггер // Слово. Знак.  Дискурс.  Антологія світової літературно-критичної думки.  – Львів, 1996.  – С.582–597.
  155. Рузавин В. И. Самоорганизация и организация в развитии общества // Вопросы философии. – 1995. – № 8.
  156. Русская философия собственности (ХVІІ – ХХ в.в.). –С.-Пб.: СП “Ганза” 1993.
  157. Самосознание европейской культуры ХХ в.: Мыслители и писатели Запада о месте культуры в современном обществе. – М.: Политиздат, 1991.
  158. Северин-Мрачковська Л.В. Культура підприємництва у вимірах сучасного світу: взаємодія моралі та економіки // Гуманітарні студії. Збірник наукових праць. –К.: Київський нац. університет імені Т.Шевченка. – 2011. – Вип.10. – С. 64-73.
  159. Северин-Мрачковська Л.В. Теорії самобутнього розвитку та сучасні теорії модернізації: взаємозв”язок моралі та економіки // Актуальні філософські та культурологічні проблеми сучасності. Альманах. Збірник наукових праць.  – К.: Вид. центр КНЛУ. – 2006. – Вип. 17. – С.170 – 176.
  160. Соловьев Вл. Исторические дела философии // Вопросы философии. – 1988. – №8. – С. 118-125.
  161. Соловьев В. С.  Жизненная драма Платона. Собрание сочинений: В 2-х т.т. — Т. 2. — М., Мысль, 1990. — С. 582-625.
  162. Соловьев Вл. Лекции по истории философии // Вопросы философии. - 1988.  - № 6.
  163. Сорокин П.А. Человек. Цивилизация. Общество/ Пер. с англ. – М.: Политиздат, 1992.
  164. Сорос Дж. Кризис мирового капитализма: Открытое общество в опасности:  Пер. с англ. – М.: ИНФРА, 1999.
  165. Социокультурное пространство: структура и процессы. – М., 1996.
  166. Социоэкологические аспекты техногенной цивилизации: научно-учебное пособие / В.В.Паламарчук и др.; ред. С.Р.Гриневецкий. – О., 2007.
  167. Степин В.С.  Личность  в  технотронную  епоху   //  Наука в России.  - 1993. - № 2.
  168. Тамбовцев  В. Л.  Формальное  и  неформальное в управлении экономикой.  – М., 1990.
  169. Тейяр де Шарден П. Феномен человека. – М., 1985. – С. 73–169.
  170. Томас П. Индия. Эпос, легенды, мифы. – СПб., 2000.
  171. Торчинов Е. А. Религии мира: Опыт запредельного: Психотехника и трансперсональные состояния. – СПб., 1998.
  172. Удовиченко В. Соціально-економічні та ринкові перетворення в Україні / Україна: аспекти праці. – 1997. – № 3–4.
  173. Умберто Эко. Отсутствующая структура. – М.: Петрополис, 1998.
  174. Файоль А., Эмерсон Г., Тейлор Ф., Форд Г. Управление - это наука и искусство. – М., 1992.
  175. Философия техники в ФРГ. – М.: Прогресс, 1989.
  176. Философия экономики. История: Монография / Базилевич В.Д., Ильин В.В. — К.: Знання, 2011.
  177. Философский энциклопедический словарь. – М., 1989.
  178. Философский энциклопедический словарь. – М.: ИНФРА-М, 1997.
  179. Філософія: хрестоматія (від витоків до сьогодення): навч. посіб./ за ред. акад. НАН України Л.В. Губерського. – К.: Знання, 2009.
  180. Філософський енциклопедичний словник / За ред. Шинкарука В.І. – К.: Абрис, 2002.
  181. Фролов И. Т. Прогресс науки и будущее человечества. – М., 1975. – С. 190–223.
  182. Хазиев  В. С .  Философское   понимание  истины   //  Философские  науки.  – 1991.  – № 9. – С. 54–60.
  183. Хеффе О. Политика, право, справедливость. Основоположения критической философии права и государства. – М.: Гнозис, 1994.
  184. Цивилизация, культура, личность/ ред. Келле В.Ж. – М., 1999.
  185. Цивилизация: от локального к глобальному Граду: Монографія/ Л.А.Алексеева и др. – Донецк, 2008.
  186. Ципко А. Противоречия учения К. Маркса // Через тернии. Перестройка: гласность, демократия, социализм. – М., 1990.
  187. Чепиков М. Г. Интеграция науки. – М., 1981.
  188. Чинакова Л. И. Социальный детерминизм. – М., 1986.
  189. Чумаков А. Философия глобальных проблем. – М., 1994.
  190. Чухина Л. А. Человек и его ценностный мир в религиозной философии. – Рига, 1991.
  191. Швейцер А. Культура и этика. – М., 1973. 
  192. Швырев В. С. Анализ научного познания: основные направления, формы, проблемы. – М., 1988.
  193. Шевченко В. І. Концепція пізнання в українській філософії.– К.,1993.
  194. Шейко В.М. Культура та цивілізація в історико-культурній думці України в добу глобалізації: монографія. – К., 2009.
  195. Шестов Л. Доля Сократа. — Сочинения: В 2-х т.т. — Т. 1. — М.: Наука, 1993. 
  196. Шинкарук В. І. Філософія незалежності і незалежна філософія// Віче. – 1992. – № 6.
  197. Шохин В. К. Брахманистская философия. – М., 1994.
  198. Шуцкий Ю. К. Китайская классическая книга перемен И-цзин. -Харьков, 2000.
  199. Щекин Г.В. Социальная философия истории (теория социального развития). – К., 1996.
  200. Эйзенштадт Ш. Революция и преобразование обществ. Сравнительное изучение цивилизаций. – М., 1999.
  201. Экономическая теория на пороге ХХІ века. - М., 1998.
  202. Ярошовець В. І. Людина в системі пізнання. – К., 1996.
  203. Bell D. The Cultural Contradictions of Capitalism. – New York, 1979.
  204. World Congress of Environmental and Resource Economists. Book of Abstracts. Venice, Isola di San Giorgio Maggiore, 1998.