|
|
ФілософіяДата публикации: 02.10.2019 10:24
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД «КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені ВАДИМА ГЕТЬМАНА» Факультет управління персоналом, соціології та психології КАФЕДРА ФІЛОСОФІЇ
ЗАТВЕРДЖЕНО: Науково-методичною радою університету Протокол № ____ від _____ 2016 р. Голова НМР ______________ А.М. Колот
РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА з науки «ФІЛОСОФІЯ»
освітній ступінь бакалавр
(Cписок галузей знань, спеціальностей та спеціалізацій додається)
РЕКОМЕНДОВАНО: кафедрою філософії протокол № 9 від 11.05.2016 р. Завідувач кафедри _________ Ю. М. Вільчинський
ПОГОДЖЕНО: Начальник відділу організаційного забезпечення навчального процесу ____________ В.А. Кішкін
Начальник навчально- методичного відділу ______________ Т.В. Гуть
Київ 2016 Список галузей знань, спеціальностей та спеціалізацій освітнього ступеня бакалавр (1 курс), для яких читається дисципліна «Філософія»:
3 кредити:
галузь знань «05-Соціальні та поведінкові науки»; спеціальність «051-Економіка»; спеціалізація «6А01-Економіка агропромислових формувань»;
галузь знань «05-Соціальні та поведінкові науки»; спеціальність «051-Економіка»; спеціалізація «6Е01-Економічна теорія».
4 кредити:
галузь знань «07-Управління та адміністрування»; спеціальність «071-Облік і оподаткування»; спеціалізація «6О01-Облік, аудит та оподаткування»;
галузь знань «07-Управління та адміністрування»; спеціальність «071-Облік і оподаткування»; спеціалізація «6А02-Облік, аудит та оподаткування в АПК»;
галузь знань «07-Управління та адміністрування»; спеціальність «073-Менеджмент»; спеціалізація «6А03-Менеджмент агробізнесу»;
галузь знань «05-Соціальні та поведінкові науки»; спеціальність «051-Економіка»; спеціалізація «6Е03-Національна економіка»;
галузь знань «05-Соціальні та поведінкові науки»; спеціальність «051-Економіка»; спеціалізація «6Р01-Регіональна економіка та місцеве самоврядування»;
галузь знань «05-Соціальні та поведінкові науки»; спеціальність «051-Економіка»; спеціалізація «6Р02-Екологічна економіка»;
галузь знань «07-Управління та адміністрування»; спеціальність (освітня програма) «075-Маркетинг»;
галузь знань «07-Управління та адміністрування»; спеціальність «076-Підприємництво, торгівля та біржова діяльність»; спеціалізація «6Р04-Комерційна діяльність та логістика»;
галузь знань «05-Соціальні та поведінкові науки»; спеціальність «051-Економіка»; спеціалізація «6У02-Управління персоналом та економіка праці»;
галузь знань «05-Соціальні та поведінкові науки»; спеціальність «054-Соціологія»; спеціалізація «6У04-Соціологія економіки та підприємництва»;
галузь знань «07-Управління та адміністрування»; спеціальність «073-Менеджмент»; спеціалізація «6Е04-Менеджмент бізнес-організацій».
Укладачі робочої навчальної програми: Вільчинський Ю.М., д. філос. н., проф., Бондар С.В., канд. філос. н., доц., Войнаровська Л.І., канд. філос. н., доц., Деркач В.Л., канд. філос. н., доц., Козлов Є.В., канд. філос. н., доц., Кругляк М.І., канд. філос. н., доц., Кучера Т.М., канд. філос. н., доц., Лисенко О.В., асист., Пітякова Т.С., ст. викл., Присухін С.І., канд. філос. н., доц., Северин-Мрачковська Л.В., канд. філос. н., доц., Соколов С.В., канд. філос. н., доц., Солонін Д.С., асист., Терещенко В.В., ст. викл.
Рецензенти робочої навчальної програми: Мартинюк І.В., канд. філос. н., доц.
1. ВСтуп Навчальний курс з філософії входить до циклу загальних гуманітарних дисциплін Державного освітнього стандарту і призначений для підготовки студентів економічних спеціальностей першого-третього курсів очної та заочної форм навчання. Предмет науки: історична ґенеза філософського знання, проблеми онтології, гносеології, соціальної філософії, філософії історії та філософії економіки. Мета науки: - ознайомлення студента з однією з історично перших форм суспільної свідомості – філософією, яка слугує підґрунтям духовної культури людства та окремого індивіда, і, таким чином, долучення їх до цієї форми суспільної свідомості; - розкриття світоглядної, пізнавальної, методологічної та інших функцій філософського знання, аналіз його історичних типів, розкриття значення загальнонаукових методів пізнання для розуміння закономірностей буття та розвитку природи, суспільства й людини; - дослідження актуальних та соціально важливих філософських проблем із урахуванням специфіки майбутньої професійної діяльності студента; - надання можливості людині осмислити саму себе та навколишній світ, допомогти свідомо визначити життєву позицію, світоглядні орієнтири та ціннісні пріоритети, зрозуміти своє покликання та відповідально творити власне майбутнє. Завдання науки: - засвоєння знань про предмет, структуру, функції філософії, етапи її історичного ґенезису, основні напрямки та школи; формування у студента навиків критичного мислення та самостійного аналізу сутності тих проблем, що хвилювали філософів минулого та сучасності; - сприяння реалізації гуманістичної функції освіти щодо збереження та трансляції комплексу духовно-моральних ідеалів і цінностей, які складають глибинну основу як національної, так і загальнолюдської культури; - оволодіння знаннями з онтології, гносеології, соціальної філософії, філософської антропології, філософії історії та філософії економіки, формування у студента вміння застосовувати ці знання у процесі осмислення реалій соціально-економічного буття, втілення набутих навиків критичного мислення у професійній діяльності та повсякденній практиці; - поштовх людини до самостійного аналізу складних явищ суспільного життя, формування вміння пов’язувати загальнофілософські проблеми із розв’язанням завдань економічної теорії та практики; - підвищення рівня культури мислення студента, сприяння його всебічному розвитку як особистості та найвищої цінності суспільства, розвитку його талантів, розумових і фізичних здібностей, виховання високих моральних якостей, формування громадян, здатних до свідомого суспільного вибору. Структура навчального курсу з науки передбачає два модулі: перший – Філософія як теоретична форма культури. Історико-філософський процес; другий – Актуальні проблеми філософії. Зміст першого модулю складається з тем, пов’язаних із розкриттям сутності філософії як теоретичної форми культури, її функцій і значення у житті суспільства та індивіда, історичної ґенези філософського знання. Зміст другого модуля складається з тем, що розкривають загальнотеоретичні засади та актуальні проблеми філософії. Форми викладання науки: - лекційні та семінарські заняття, обговорення рефератів та есе, підготовлених студентами, ділові ігри, дискусії, «круглі столи», консультації викладачів та індивідуальні заняття; - самостійна робота студентів, що передбачає: засвоєння теоретичного матеріалу, підготовку до семінарських занять, виконання письмових робіт (рефератів, есе, тестових завдань, контрольних робіт), підготовка до участі в студентській науково-практичній конференції, дискусіях, ділових іграх та «круглих столах». Зв’язок з іншими науками: У процесі засвоєння філософських знань формуються компетенції, спрямовані на підвищення рівня культури мислення студента, його здатності до аналізу та синтезу. Вивчення філософії сприяє розвитку у студентів навичок критичного мислення та сприяє формуванню світоглядного підґрунтя для осягнення соціально-економічного, політичного та культурного життя суспільства. Саме тому воно тісно пов’язане, насамперед, з такими гуманітарними науками, як: «Історія українського суспільства», «Історія міжнародних відносин», «Історія європейської цивілізації» та «Культурологія». Навчальний курс із філософії передує таким курсам, як: «Соціологія», «Політологія», «Логіка», «Етика», «Цінності європейської цивілізації», «Філософія глобальних проблем сучасності», «Релігієзнавство», створюючи підґрунтя для ефективного засвоєння матеріалу згадуваних вище дисциплін; формує у студента основи логічного мислення, вміння виявляти закономірності розвитку природи та суспільства, сприяє формуванню у молодої людини активної та відповідальної громадянської позиції. Вимоги до результатів опанування науки: Базові знання, якими має володіти студент у результаті вивчення науки «Філософія», покликані сприяти більш результативному вивченню наук, спрямованих на формування професійних знань та вмінь. У результаті вивчення науки студент повинен:
- предмет, методи, структуру та функції філософії; - історію філософії; - основні поняття та категорії філософії; - основні проблеми онтології, гносеології, соціальної філософії та філософської антропології; - закономірності розвитку природи, суспільства та мислення.
- використовувати гуманітарні, соціально-економічні знання з метою аналізу суспільних проблем та процесів, вирішення соціальних та професійних завдань; - застосовувати понятійно-категоріальний апарат філософії у процесі аналізу питань, пов’язаних з професійною діяльністю та повсякденною практикою; - застосовувати методи та засоби пізнання з метою підвищення рівня власного інтелектуального та культурного розвитку, професійної компетентності; - використовувати навики критичного мислення, правила та закони формальної логіки у процесі побудови міркувань в усній і письмовій формі; - реалізовувати у практичній діяльності набуті знання про морально-етичні норми та цінності; - використовувати знання з філософії для формування власної світоглядної позиції та ціннісної орієнтації; - самостійно аналізувати та оцінювати ті чи інші світоглядні, зокрема, етичні позиції громадян та організацій.
- навиками філософського аналізу світоглядних проблем, зокрема, з метою формування системного, цілісного погляду на проблеми індивіда та суспільства; - навиками застосування понятійно-категоріального апарату філософії; - навиками критичного мислення у професійній та повсякденній практиці; - навиками публічного мовлення, аргументації, ведення дискусії; - навиками ефективного використання власного творчого потенціалу; - навиками практичної актуалізації морально-етичних якостей та принципів. Програма розроблена з урахуванням освітніх пріоритетів, спрямованих на індивідуалізацію навчального процесу, зростання значення самостійної та індивідуально-консультативної роботи. Тривалість курсу: навчальний курс викладається упродовж одного навчального семестру. Загальний обсяг курсу у залежності від кількості кредитів для різних галузей знань, спеціальностей і спеціалізацій становить 90 год. (3 кред.), 120 год. (4 кред.) або 150 год. (5 кред.), із них:
– для студентів очної форми навчання: лекції – 20 год., семінарські заняття – 32 год., індивідуальна робота студентів – 9 год. (3 кред.), 12 год. (4 кред.) або 15 год. (5 кред.), самостійна робота студентів – 25 год. (3 кред.), 52 год. (4 кред.) або 79 год. (5 кред.), підсумковий контроль – 4 год.;
– для студентів заочної форми навчання: контактні години – – год., індивідуальна робота студентів – – год., самостійна робота студентів – – год., підсумковий контроль – 4 год. Загальний обсяг курсу 90 год. (3 кредити)
Загальний обсяг курсу 120 год. (4 кредити)
Загальний обсяг курсу 150 год. (5 кредитів)
3. Зміст науки за темами
МОДУЛЬ 1
ФІЛОСОФІЯ ЯК ТЕОРЕТИЧНА ФОРМА КУЛЬТУРИ. ІСТОРИКО-ФІЛОСОФСЬКИЙ ПРОЦЕС
Тема 1: Філософія як любов до мудростіСвітогляд як духовно-практичний феномен. Історичні типи світогляду: міф, релігія та філософія. Інші типи світогляду. Філософія як найвищий теоретичний рівень світогляду. Предмет та методи філософії. Структура філософського знання. Функції філософії. «Вічні» філософські питання. Теоретичне та практичне значення філософії.
Тема 2: Традиційна філософія Індії та КитаюІсторія філософії. Основні етапи розвитку та загальні риси філософії Стародавньої Індії: 1) Ведичний період. Веди як сакральні джерела індійської духовної культури. 2) Епічний період (Махабхарата та Рамаяна). Ортодоксальні та неортодоксальні філософські напрями. 3) Ера сутр (формування жанру філософського тексту). Основні поняття та категорії індійської філософської традиції: карма, сансара, дхарма, мокша, нірвана, Брахман, Атман, майя. Основні напрями філософії Стародавнього Китаю. Конфуціанство: Конфуцій, традиціоналізм, ретроспективність, соціально-етична спрямованість. Даосизм: Лао-цзи, головні поняття – дао, де, у-вей; онтологія та зародки діалектики. Інші філософські школи – легізм, моїзм, чань-буддизм.
Тема 3: Філософія античностіПередумови формування та розвитку античної філософії. Головні періоди розвитку та характерні риси античної філософії. Досократівський період і його особливості: критичне переосмислення міфологічних уявлень про світ, синкретизм, космоцентризм, пошук першопричини світу, вчення про логос і хаос, рання діалектика, атомістична картина світу. Класичний сократівський період (софісти, Сократ, Платон, Арістотель) та його особливості: антропологічна філософія, мислення як предмет пізнання, логіка доведення як метод філософії, метафізика, вчення про категорії. Особливості елліністичного та римського періодів: космополітизм, криза традиційної системи цінностей, апатія, атараксія, евдемонія, домінування етичної та естетичної проблематики. Основні напрямки елліністично-римської філософії: епікурейство, стоїцизм, скептицизм, неоплатонізм. Раннє християнство.
Тема 4: Філософія Середньовіччя, Відродження та РеформаціїСоціальні та духовні передумови формування філософії Середньовіччя. Характерні риси середньовічної філософії: теоцентризм, креаціонізм, есхатологія, провіденціалізм, теодицея. Періоди розвитку (апологетика, патристика, схоластика) та їх особливості. Найвідоміші представники: Тертулліан Карфагенський, Августин Аврелій (Блаженний), Фома Аквінський. Соціальні та духовні передумови розвитку філософії Відродження та Реформації. Особливості та характерні риси: антропоцентризм, гуманізм, секуляризація, пантеїзм, натурфілософія. Головні напрямки та представники: 1) гуманістичний (Данте Аліґ’єрі, Франческо Петрарка); 2) неоплатонічний (Нікола Кузанський); 3) натурфілософський (Микола Копернік, Джордано Бруно); 4) політичний (Ніколо Мак’явеллі); 5) утопічно-соціалістичний (Томас Мор, Томмазо Кампанелла); 6) реформаційний (Мартін Лютер).
Тема 5: Філософія Нового часу та доби ПросвітництваСоціально-політичні та духовні передумови формування філософії Нового часу та доби Просвітництва. Характерні особливості: природоцентризм, сцієнтизм, пантеїзм, механістичне світорозуміння. Головні напрями та представники філософії Нового часу: раціоналізм (Рене Декарт, Бенедикт Спіноза), емпіризм (Френсіс Бекон, Томас Гоббс), сенсуалістична філософія (Джон Локк, Девід Юм). Головні досягнення та характерні риси філософії Просвітництва: антропоцентризм, історичний оптимізм, деїзм, матеріалізм, атеїзм. Основні представники: Франсуа Вольтер, Жан-Жак Руссо, Дені Дідро, Жюльєн Ламетрі, Клод Гельвецій, Поль Гольбах. Концепції суспільного договору (Томас Гоббс, Джон Локк, Жан-Жак Руссо) та ідея розподілу державної влади (Шарль Монтеск’є). Значення філософії Нового часу та доби Просвітництва для сучасної філософії.
Тема 6: Німецький класичний ідеалізмСоціально-економічні та духовні передумови німецького класичного ідеалізму. Відродження гуманістичного ставлення до людини як абсолютної цінності у світі. Раціоналізм; прагнення перетворити філософію на науку, створити єдину наукову філософію у вигляді цілісної системи наукових дисциплін, концепцій, понять і категорій; систематична розробка специфічної мови філософії – діалектики та діалектичного методу мислення; намагання осмислити та пояснити історичний розвиток як єдиний процес. Головні представники німецької ідеалістичної філософії. Іммануїл Кант, докритичний період творчості (космогонічна гіпотеза). Критична філософія І.Канта: теорія пізнання та етичне вчення (категоричний імператив). Абсолютний ідеалізм Ґеорга Геґеля. Система та метод філософії Геґеля. Закони діалектичного мислення.
Тема 7: Посткласична філософіяСоціальні та духовні передумови посткласичної (сучасної) філософії. Характерні риси та особливості: ірраціоналізм, волюнтаризм, екзистенційність, індивідуалізм. Основні напрями та представники посткласичної філософії: “філософія життя” (А. Шопенгауер, Ф. Ніцше), позитивізм (О. Конт, Д.С. Мілль та ін.), прагматизм (Ч.С. Пірс, В. Джеймс та ін.), марксизм: діалектичний та історичний матеріалізм (К. Маркс, Ф. Енгельс), фрейдизм (З. Фрейд), екзистенціалізм (Ж.-П. Сартр, А. Камю, М. Гайдеґґер та ін.), герменевтика (Г.-Г. Гадамер). Тема 8: Українська філософська думкаМіфологічні уявлення східних слов’ян у дохристиянський період. Характерні риси й особливості української духовної культури (поліфонізм, антеїзм, індивідуалізм) та філософської думки (екзистенційність, кордоцентризм, софійність). Антично-візантійські та західноєвропейські впливи на становлення києворуської культури. Формування філософської культури доби Київської Русі. Класична доба розвитку української філософії (ХVІІІ–ХІХ ст.). Роль Києво-Могилянської академії у розвитку філософської думки українського та інших народів (Ф. Прокопович. Г. Кониський). Становлення Просвітництва в Україні. Г.С. Сковорода, його життя та філософія. Самопізнання. Тлумачення Біблії. Світ, матерія, Бог. “Філософія серця”, її вплив на світову філософську думку. “Внутрішня людина”. Концепція “сродної праці”. Філософія українського романтизму (М. Гоголь, П. Куліш, Т. Шевченко та ін.). Особливості української духовності на межі ХІХ–ХХ ст. Філософія І. Франка та Л. Українки. Українська національна ідея: В. Липинський, М. Міхновський, Д. Донцов. МОДУЛЬ 2
АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ФІЛОСОФІЇ
Тема 9: ОнтологіяПроблема буття у філософії. Буття і суще. Основні форми буття (буття природного, буття людини, буття духовного (ідеального), буття соціального). Ноуменальне буття. Феноменальне буття. Небуття. Учення про світ. Монізм, дуалізм, плюралізм. Основні категорії онтології: субстанція, субстрат, простір і час, рух і розвиток, причинність, матеріальне та ідеальне. Свідомість та її онтологічний статус. Основні підходи до проблеми свідомості. Визначення поняття “свідомість”. Головні властивості людської свідомості (ідеальність, інтенціональність, ідеаторність). Індивідуальна або суспільна свідомість (родова, класова, національна). Структура суспільної свідомості. Два рівні суспільної свідомості (стихійний та усвідомлюваний). Форми суспільної свідомості.
Тема 10: Гносеологія. Логіка та методологія наукового пізнанняПроблема пізнання у філософії. Основні підходи до проблеми пізнання (гностицизм і агностицизм). Пізнання як процес активного відображення об’єктивної дійсності у свідомості людини. Структура пізнання: суб’єкт пізнання, об’єкт пізнання. Чуттєве та раціональне пізнання, інтуїтивне пізнання. Поняття істини та заблудження. Властивості істини: об’єктивність, абсолютність, відносність, конкретність, перевірка практикою. Критерії істини: логічний, етичний, естетичний, прагматичний, утилітарний та ін. Теорії істини: кореспондентська, когерентна, прагматична та ін. Логіка та методологія наукового пізнання. Поняття наукового пізнання, його сутність та специфіка. Елементи наукового пізнання (суб’єкт, об’єкт, предмет, прийоми, логічні форми та мовні засоби, результати, цілі пізнання). Форми наукового пізнання: ідея, проблема, гіпотеза, теорія, закон, система законів, наукова картина світу. Методи наукового пізнання. Метод і методологія. Філософські, загальнонаукові (емпіричні, теоретичні, загальнологічні), конкретнонаукові (спеціальні) методи. Творчість у науковому пізнанні. Філософські проблеми економічної науки. Співвідношення філософії, економіки та економічної науки. Специфіка економічних методів дослідження. Загальні закономірності розвитку економічної науки. Актуальні проблеми економіки ХХІ ст.
Тема 11: Соціальна філософіяСоціальна філософія як розділ філософського знання. Проблема суспільства у філософії. Поняття суспільства, основні концепції трактування поняття суспільства: натуралістична, феноменологічна, діалектико-матеріалістична, соціологічна. Головні сфери суспільного життя: економічна, соціальна, політична, духовна. Діяльність і спілкування як способи існування соціального. Духовне життя суспільства й культура. Сутність духовного життя суспільства. Суспільна свідомість. Культура та багатогранність її виявів. Функції культури. Цінності (аксіологічний статус). Проблема цінностей у філософії. Сутність цінності. Оцінка. Класифікація цінностей. Ціннісні орієнтації.
Тема 12: Філософська антропологіяФілософська антропологія, її сутність та специфіка. Людина як предмет філософського осмислення. Багатомірність людського буття. Екзистенційний та есенційний підходи до витлумачення сутності людини. Біологізаторські, соціологічні, духовні концепції розуміння сутності людини. Основні теорії та концепції походження людини. Людина, індивід, особистість. Соціальні характеристики особистості (потреби, інтереси). Соціальні норми як вимоги до особистості. Свобода й відповідальність. Фаталізм і волюнтаризм. Свобода волі та моральна відповідальність. Концепція сенсу життя. Проблема життя і смерті. Конформізм і нонконформізм як вияви життєвої позиції. Проблема виховання.
Тема 13. Етика як «практична філософія»Предмет та специфіка етики як наукової дисципліни. Універсальність та багатоманітність етичного знання. Основні завдання етики в сучасних умовах. Сутність, структура і функції моралі. Основні концепції походження моралі. Традиція, право, мораль як види соціальної регуляції людської поведінки. Мораль і моральність: проблема визначення. Характеристики моралі: імперативність, оцінюваність, нормативність. Основні типи моральних норм: заборони і взірці. Види цінностей та їх вплив на формування особистісних і професійних якостей людини. Поняття «моральна цінність». Категорії етики та поняття моральної свідомості (добро, зло, свобода, відповідальність, обов’язок, совість, честь, гідність, справедливість, сенс життя, любов, щастя). Актуальні проблеми сучасного етичного знання. Прикладна етика в структурі етичного знання.
Тема 14. Філософія історії та культури.Проблема розвитку цивілізаціїФілософія історії як галузь філософського знання. Основні підходи до розуміння філософії історії (вольтеріанський, гегелівський, позитивістський, шпенґлерівський). Проблема історичного процесу у філософії. Сутнісні характеристики історичного процесу. Основні погляди на історичний процес (історія як хаос та історія як закономірний процес). Проблема кінця історії. Головні підходи до аналізу історії (формаційний та цивілізаційний). Сенс історії. Роль особи в історичному процесі. Зміст понять «культура» і «цивілізація». Дикість, варварство, цивілізація як певні стадії розвитку суспільства (Л. Морган). Проблема співвідношення культури та цивілізації. Цивілізація як синонім культури. Цивілізація як антипод культури (М. Бердяєв). Концепція «локальних цивілізацій» О. Шпенглера та А. Тойнбі. Критика європоцентризму та культурного плюралізму. Проблема зіткнення цивілізацій (А. Тойнбі, С. Гантінгтон). «Кінець історії» та нова ідеологія майбутнього (Ф. Фукуяма).
Тема 15. Філософія майбутнього. Глобальні проблеми сучасностіСучасна цивілізація: особливості, причини кризи, резерви росту та імперативи виживання. Проблема майбутнього у філософії. Передбачення, прогностика. Методи соціального прогнозування. Футурологія. Футурологічний прогноз перспектив формування єдиного культурного простору (А. Тоффлер). Суперечлива взаємодія суспільства та природи. Антропогенний вплив суспільства на природу та його негативні наслідки. Екологічна проблема. Екологічна криза. Соціальна екологія. Демографічна проблема сучасності. Коеволюція. Парадокси глобального розвитку. Аналіз перспектив розвитку глобальної цивілізації та філософського аспекту глобалізації у працях сучасних дослідників. Способи вирішення глобальних проблем сучасності. Основні моделі трансформаційних процесів в Україні в контексті глобального розвитку.
Тема 16. Філософія економікиФілософія економіки як самостійна галузь соціального знання. Предмет, методи та завдання філософії економіки. Філософський тип світогляду як аксіоматична основа економічної теорії. Вплив філософських ідей на формування економічного погляду на світ. Становлення філософії економіки як самостійної дисципліни. Економічна революція XVII ст. – поява концепції «корисності» та «зиску» як основи економічної діяльності. Людина як суб’єкт господарських відносин: проблема безробіття та особистісно-професійної реалізації, конкуренції та монополізації; економічної свободи та відповідальності. Ринок як необхідне середовище для вільного самовизначення людини. Проблема власності та грошей. Практична філософія підприємництва. Культура підприємництва. Етика бізнесу. Доброчинність та меценатство. Основні методологічні проблеми у філософії економіки ХХ сторіччя у зв’язку з розвитком парадигм сучасної філософії науки. Філософія економіки як засіб формування ефективних стратегій соціально-економічного розвитку.
4. Плани Занять 4.1. ПЛАНИ ЛЕКЦІЙ Модуль 1 Тема 1. Філософія як любов до мудрості (2 год.)План лекції: 1. Поняття світогляду, його зміст, структура та функції. 2. Історичні типи світогляду: міф, релігія та філософія. 3. Предмет філософії. Особливості філософського знання. 4. Структура та функції філософського знання.
Тема 2. Традиційна філософія Індії та КитаюПлан лекції: 1. Поняття й основний зміст історико-філософського процесу. 2. Початок філософії та її історії. Особливості формування філософської думки на Сході. 3. Основні етапи розвитку та загальні риси філософії Стародавньої Індії. 4. Ортодоксальні та неортодоксальні філософські напрями Стародавньої Індії. 5. Філософські школи Стародавнього Китаю.
Тема 3. Філософія античності (2 год.) План лекції: 1. Передумови формування та розвитку античної філософії. 2. Досократівський період античної філософії, його особливості та представники. 3. Класичний період розвитку античної філософії. 4. Філософія елліністичного та римського періодів античної філософії.
Тема 4. Філософія Середньовіччя, Відродження та Реформації (2 год.) План лекції: 1. Релігійний характер середньовічного світогляду і філософії. 2. Періоди розвитку (апологетика, патристика, схоластика) та їх особливості. 3. Загальна характеристика та світоглядні засади епохи Відродження. 4. Головні напрямки та представники філософії епохи Відродження. 5. Філософські засади руху Реформації. Тема 5. Філософія Нового часу та доби Просвітництва (2 год.) План лекції: 1. Особливості філософії Нового часу та її загальна спрямованість. 2. Головні напрями та представники філософії Нового часу. 3. Раціоналізм (Р. Декарт) та емпіризм (Ф. Бекон) у теорії пізнання Нового часу. 4. Філософія Просвітництва: специфіка та напрямки. 5. Концепції суспільного договору (Т. Гоббс, Дж. Локк, Ж.-Ж. Руссо) та розподілу державної влади (Ш. Монтеск’є).
Тема 6. Німецький класичний ідеалізм План лекції: 1. Феномен німецької класичного ідеалізму та його основні риси. 2. Філософія І. Канта. 3. Абсолютний ідеалізм Ґ. Геґеля. Система та метод філософії Геґеля. 4. Закони діалектичного мислення.
Тема 7. Посткласична філософія (2 год.) План лекції: 1. Розвиток сучасної світової філософії та її особливості. 2. «Філософія життя» (А. Шопенгауер, Ф. Ніцше). 3. Філософія позитивізму (О. Конт, Д.С. Мілль та ін.). 4. Прагматизм (Ч.С. Пірс, В. Джеймс та ін.) 5. Марксизм: діалектичний та історичний матеріалізм. 6. Фрейдизм (З. Фрейд). 7. Філософія екзистенціалізму (Ж.-П. Сартр, А. Камю, М. Гайдеґґер) 8. Герменевтика (Г.-Г. Гадамер).
Тема 8. Українська філософська думка План лекції: 1. Особливості української філософської думки, основні періоди її розвитку. 2. Українська міфологія. Формування філософської культури доби Київської Русі. 3. Філософія у Києво-Могилянській академії. 4. Філософія Г.С. Сковороди. 5. Філософія українського романтизму (М. Гоголь, Т. Шевченко, П. Куліш та ін.). 6. Філософські погляди І. Франка та Л. Українки. 7. Українська національна ідея: В. Липинський, М. Міхновський, Д. Донцов.
МОДУЛЬ 2 Тема 9. Онтологія (2 год.) План лекції: 1. Проблема буття в історії філософії. 2. Основні форми буття, ноуменальне та феноменальне буття. 3. Основні категорії онтології: субстанція, субстрат, простір і час, рух і розвиток, причинність, матеріальне та ідеальне. 4. Онтологічне значення свідомості, її сутність і властивості. 5. Суспільна свідомість та її структура. Тема 10. Гносеологія. Логіка та методологія наукового пізнання (2 год.) План лекції: 1. Гносеологія як теорія пізнання. 2. Феномен знання. Сутність та структура пізнавального процесу. 3. Істина, її властивості та критерії. 4. Наукове пізнання, його сутність, структура та форми. 5. Методологія наукового пізнання.
Тема 11. Соціальна філософія (2 год.) План лекції: 1. Поняття суспільства, основні концепції трактування поняття суспільства. 2. Структура та функції суспільства. Основні чинники суспільного розвитку. 3. Духовне життя суспільства й культура. 4. Проблема цінностей у філософії. Цінності, їх сутність і класифікація.
Тема 12. Філософська антропологія План лекції: 1. Людина як предмет філософського осмислення. 2. Основні філософські концепції розуміння сутності та походження людини. 3. Людина, індивід, особистість. Соціальні характеристики особистості. 4. Багатомірність людського буття. Специфіка духовного буття людини.
Тема 13. Етика як «практична філософія» (2 год.) План лекції: 1. Етика як «практична філософія». 2. Сутність, структура та функції моралі. 3. Форми регуляції людської поведінки. 4. Актуальні проблеми сучасного етичного знання.
Тема 14. Філософія історії та культури. Проблема розвитку цивілізації План лекції: 1. Поняття «філософії історії». Основні підходи до розуміння філософії історії (вольтеріанський, гегелівський, позитивістський, шпенґлерівський). 2. Проблема історичного процесу у філософії. Головні підходи до аналізу історичного процесу. 3. Сенс і спрямованість історичного процесу. Роль особи в історії. 4. Поняття «культура» і «цивілізація», їх співвідношення в історії соціально-філософської думки. 5. Проблема зіткнення цивілізацій у ХХI ст.
Тема 15. Філософія майбутнього. Глобальні проблеми сучасності План лекції: 1. Особливості сучасної цивілізації. Проблема майбутнього у філософії. 2. Передбачення, прогностика, футурологія. 3. Методи соціального прогнозування. 4. Проблема взаємодії суспільства та природи. 5. Парадокси глобального розвитку. Способи вирішення глобальних проблем сучасності.
Тема 16. Філософія економіки (2 год.) План лекції: 1. Філософія економіки як галузь соціального знання, її основні проблеми. 2. Ліберальні філософські концепції XVII ст. як підгрунтя економічної науки. 3. Людина як носій економічних відносин. 4. Практична філософія підприємництва. Етика бізнесу. 5. Методологічні дискусії у філософії економіки ХХ і ХХІ ст.
4.2. ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ (ПРАКТИЧНИХ) ЗАНЯТЬ ОЧНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ Модуль 1 1е семінарське заняття (семінар-розгонута бесіда): Філософія як любов до мудрості (2 год.) План семінару:
Мета заняття: ознайомлення студентів з методикою роботи, з понятійним апаратом та основними темами дисципліни. Студент повинен знати: особливості філософського знання, його структуру та функції філософії; визначення поняття «світогляду», його складові та історичні типи; вміти: застосовувати філософський понятійно-категоріальний апарат; володіти навичками публічного мовлення та аргументації власної думки. Перелік компетентностей, на формування яких спрямоване семінарське заняття: Ключові інструментальні компетентності: базові (загальні) знання; ознайомлення з фундаментальним понятійно-категоріальним апаратом; здатність до аналізу і синтезу; спілкування державною мовою в усній і письмовій формі; знання іноземної мови; навики публічного мовлення, уміння логічно правильно, аргументовано, ясно й чітко висловлювати думки; навики управління інформацією; здатність до організації та планування. Ключові міжособистісні компетентності: взаємодія (робота в команді); об’єктивна оцінка власних переваг та недоліків, здатність обирати шляхи та засоби їх розвитку чи усунення; здатність до критики та самокритики; навики та вміння міжособистісного спілкування; позитивне ставлення до несхожості (зокрема, інших культур та релігій); етичні зобов’язання (ввічливість, толерантність, повага до співрозмовника тощо). Ключові системні компетентності: здатність до навчання; здатність генерувати нові ідеї (креативність); здатність працювати самостійно; дослідницькі навики і вміння; здатність до узагальнення та аналізу інформації, постановки цілей та вибору шляхів їх досягнення; турбота про якість; висока культура мислення; бажання досягти успіху; здатність в умовах стрімкого розвитку науки й техніки до творчої переоцінки накопиченого досвіду людства та критичного аналізу власних можливостей; здатність до самоорганізації. Глобальні компетентності: знання особливостей та компетенцій сучасного цивілізаційного розвитку; усвідомлення значення гуманістичних цінностей для збереження та розвитку сучасної цивілізації; шанобливе ставлення до історичного спадку та культурних традицій, толерантне ставлення до соціально-культурних, релігійних відмінностей народів світу; готовність до соціальної взаємодії на ґрунті загальноприйнятих моральних та правових норм; повага до людини; відповідальне ставлення до партнерських, довірчих відносин; вміння критично мислити, генерувати ідеї та вирішувати важливі проблеми на інноваційній основі. Література Джерела: Кант И. Понятие философии вообще // Трактаты и письма. — М.: Мысль, 1980. — С. 329-340. Кассирер Э. Миф и религия // Философские науки. - 1991. — №7. Мамардашвили М. К. Как я понимаю философию. – М., 1992. Ортега-и-Гассет Х. Что такое философия? – М., 1991. Рикёр П. Человек как предмет философии // Вопросы философии. - 1989. — №2. Додаткова література: Антология мировой философии: В 4-х т.т. – М., 1969-1972. – Т. 1. – Ч. 1. Арутюнов В.Х., Мішин В.М., Свінціцький В.М. Філософія: Навч. посіб. для аспірантів і здобувачів ученого ступеня екон. спец. – К.: КНЕУ, 2008. Причепій Є.М., Черній А.М., Чекаль Л.А. Філософія: Підручник. – 3-тє вид., стер. – К.: Академвидав, 2009. Предмет і проблематика філософії: Навчальний посібник / За заг. ред. М.А. Скринника, З.Е. Скринник. – Львів: Львівський банківський ін-т Національного банку України, 2001. Нестеренко В.Г. Вступ до філософії: онтологія людини. Навчальний посібник для студентів вищих учбових закладів. – К.: Абрис, 1995. Філософія: Підручник для студ. вищ. навч. закл. / Л.В. Губерський та ін.; за ред. Л.В. Губерського. – Х. : Фоліо, 2013. Філософія: хрестоматія. Від витоків до сьогодення: Навч. посіб. / Уклад.: Л.В. Губерський та ін.; за ред. Л.В. Губерського. – К. : Знання, 2012. Філософія (філософія, релігієзнавство, логіка): Навч.-метод. посібник для самостійного вивчення дисципліни / Арутюнов В.Х, Бондар С.В., Вільчинський Ю.М. та ін. – К.: КНЕУ, 2008. Філософія: Хрестоматія: Навч.-метод. посібник / Уклад.: Присухін С.І.– К.: КНЕУ, 2011. Філософський енциклопедичний словник / За ред. Шинкарука В.І. – К.: Абрис, 2002.
2е семінарське заняття (семінар-конференція): Традиційна філософія Індії та Китаю (2 год.) План семінару:
Мета заняття: поглиблення знань за темою семінару, вироблення вміння працювати в групі. Студент повинен знати: основні етапи становлення філософії Стародавньої Індії; особливості філософських поглядів ортодоксальних та неортодоксальних шкіл Стародавньої Індії; основні етапи становлення та головні напрями філософії Давнього Китаю; вміти: застосовувати навички наукового обґрунтування власної точки зору; володіти навичками публічного мовлення та аргументації власної думки. Перелік компетентностей, на формування яких спрямоване семінарське завдання: Ключові нструментальні компетентності: базові (загальні) знання; ознайомлення з фундаментальним понятійно-категоріальним апаратом; здатність до аналізу і синтезу; спілкування державною мовою в усній і письмовій формі; навики публічного мовлення, уміння логічно правильно, аргументовано, ясно й чітко висловлювати думки; навики управління інформацією; здатність до організації та планування. Ключові міжособистісні компетентності: взаємодія (робота в команді); об’єктивна оцінка власних переваг та недоліків, здатність обирати шляхи та засоби їх розвитку чи усунення; здатність до критики та самокритики; навики та вміння міжособистісного спілкування; позитивне ставлення до несхожості (зокрема, інших культур та релігій); етичні зобов’язання (ввічливість, толерантність, повага до співрозмовника тощо). Ключові системні компетентності: здатність до навчання; здатність генерувати нові ідеї (креативність); здатність працювати самостійно; дослідницькі навики і вміння; здатність до узагальнення та аналізу інформації, постановки цілей та вибору шляхів їх досягнення; турбота про якість; висока культура мислення; бажання досягти успіху; здатність в умовах стрімкого розвитку науки й техніки до творчої переоцінки накопиченого досвіду людства та критичного аналізу власних можливостей; здатність до самоорганізації. Глобальні компетентності: знання особливостей та компетенцій сучасного цивілізаційного розвитку; усвідомлення значення гуманістичних цінностей для збереження та розвитку сучасної цивілізації; шанобливе ставлення до історичного спадку та культурних традицій, толерантне ставлення до соціально-культурних, релігійних відмінностей народів світу; готовність до соціальної взаємодії на ґрунті загальноприйнятих моральних та правових норм; повага до людини; відповідальне ставлення до партнерських, довірчих відносин; вміння критично мислити, генерувати ідеї та вирішувати важливі проблеми на інноваційній основі. Література Джерела: Антология мировой философии: В 4-х т.т. – М., 1969- 1972.. -Т. 1. -Ч. 1. Древнеиндийская философия / Раздел: Упанишады. – М., 1963. Дао дэ цзин. Книга пути и благодати. – М.: «Эксмо-Пресс», 2001. Китайская мудрость: афоризмы. – Х. : Фолио, 2012. Конфуций Изречения / Конфуций; [пер. с кит. И. И. Семененко]. – Х. : Фолио, 2012. Додаткова література: Арутюнов В.Х., Мішин В.М., Свінціцький В.М. Філософія: Навч. посіб. для аспірантів і здобувачів ученого ступеня екон. спец. – К.: КНЕУ, 2008. Бичко А.К., Бичко І.В., Табачковський В.Г. Історія філософії: Підручник для студ. вищих закладів освіти. – К.: Либідь, 2001. Буддизм. Четыре благородных истины. – М.-Харьков, 2000. Гессе Г. Паломничество в страну Востока. – СПб., 1999. Древнекитайская философия. Собрание текстов: В 2-т.т. – М., 1972. Елиаде М. Йога. Свобода и бессмертие. – К., 2000. Жоль К.К. Индуизм в истории Индии. – К., 2001. Історія філософії: Підручник / Ярошовець В.І., Бичко І.В., Бугров В.А. та ін.; За ред. В.І. Ярошовця. – К.: Видавець ПАРАПАН, 2002. Філософія: хрестоматія. Від витоків до сьогодення: Навч. посіб. / Уклад.: Л.В. Губерський та ін.; за ред. Л.В. Губерського. - К. : Знання, 2012. Філософія: Хрестоматія: Навч.-метод. посібник / Уклад.: Присухін С.І.– К.: КНЕУ, 2011. Філософський енциклопедичний словник / За ред. Шинкарука В.І. – К.: Абрис, 2002.
3є семінарське заняття (семінар-конференція): Філософія античності (2 год.) План семінару:
Мета заняття: поглиблений аналіз визначеної теми, формування навичок діалогічного спілкування, формування навичок опрацювання додаткової літератури. Студент повинен знати: періодизацію історії античної філософії; основні філософськи школи докласичного періоду та суть їх вчення; основних представників античної філософії класичного періоду та суть їх філософських поглядів; особливості філософії елліністичного й римського періодів; основні філософські школи та їх представників зазначених періодів; вміти: самостійно опрацьовувати додаткову літературу; володіти навичками публічного мовлення та аргументації власної думки; застосовувати навички наукового обґрунтування власної точки зору. Перелік компетентностей, на формування яких спрямоване семінарське заняття: Ключові інструментальні компетентності: базові (загальні) знання; ознайомлення з фундаментальним понятійно-категоріальним апаратом; здатність до аналізу і синтезу; спілкування державною мовою в усній і письмовій формі; знання іноземної мови; навики публічного мовлення, уміння логічно правильно, аргументовано, ясно й чітко висловлювати думки; навики управління інформацією; здатність до організації та планування. Ключові міжособистісні компетентності: взаємодія (робота в команді); формування навичок діалогічного спілкування; об’єктивна оцінка власних переваг та недоліків, здатність обирати шляхи та засоби їх розвитку чи усунення; здатність до критики та самокритики; навики та вміння міжособистісного спілкування; позитивне ставлення до несхожості (зокрема, інших культур та релігій); етичні зобов’язання (ввічливість, толерантність, повага до співрозмовника тощо). Ключові системні компетентності: здатність до навчання; здатність генерувати нові ідеї (креативність); здатність працювати самостійно; дослідницькі навики і вміння; здатність до узагальнення та аналізу інформації, постановки цілей та вибору шляхів їх досягнення; турбота про якість; висока культура мислення; бажання досягти успіху; здатність в умовах стрімкого розвитку науки й техніки до творчої переоцінки накопиченого досвіду людства та критичного аналізу власних можливостей; здатність до самоорганізації. Глобальні компетентності: знання особливостей та компетенцій сучасного цивілізаційного розвитку; усвідомлення значення гуманістичних цінностей для збереження та розвитку сучасної цивілізації; шанобливе ставлення до історичного спадку та культурних традицій, толерантне ставлення до соціально-культурних, релігійних відмінностей народів світу; готовність до соціальної взаємодії на ґрунті загальноприйнятих моральних та правових норм; повага до людини; відповідальне ставлення до партнерських, довірчих відносин; вміння критично мислити, генерувати ідеї та вирішувати важливі проблеми на інноваційній основі. Література Джерела: Аристотель. Метафизика. Кн. І (гл. I-IV) / Сочинения: В 4-х т.т. – Т. 1. – М.: Мысль, 1976. Арістотель. Політика / Пер. з давньогр. і передм. О. Кислюка. – К.: Основи, 2003. – С. 15-98. Диоген Лаэртский. О жизни, учениях и изречениях знаменитих философов.– М., 1979. Платон. Апологія Сократа // Діалоги. — К.: Основи, 1999. Платон. Держава. Книги: 1-9. – К.: Основи, 2000. Плотин. Эннеады. В 2-х кн. – К., 1995-1996. Сенека, Луцій Анней.Моральні листи до Луцілія. (Листи: I-CXXIV). – К.: Основи, 1999. Тіт Лукрецій Кар. Про природу речей. – К., 1986. Додаткова література: Антология мировой философии: В 4-х т.т. – М., 1969-1972. – Т.1. – Ч. 1. Асмус В.Ф. Античная философия. – М., 1976. Бичко А.К., Бичко І.В., Табачковський В.Г. Історія філософії: Підручник для студ. вищих закладів освіти. – К.: Либідь, 2001. Історія філософії: Підручник / Ярошовець В.І., Бичко І.В., Бугров В.А. та ін.; За ред. В. І. Ярошовця. – К.: Видавець ПАРАПАН, 2002. Платон. Альбин. Учебник платоновской философии// Платон. Диалоги. – М.: Мысль, 1986. Римские стоики: Сенека, Эпиктет, Марк Аврелий. – М., 1995. Філософія: хрестоматія. Від витоків до сьогодення: Навч. посіб. / Уклад.: Л.В. Губерський та ін.; за ред. Л.В. Губерського. - К. : Знання, 2012. Філософія як історія філософії: Підручник / За заг. ред.. Ярошовця В.І. – К.: Центр учбової літератури, 2010. Філософія: Хрестоматія: Навч.-метод. посібник / Уклад.: Присухін С.І.– К.: КНЕУ, 2011. Фрагменты ранних греческих философов. – Ч. I.: Семь мудрецов: Фалес; Анаксимандр; Анаксимен; Пифагор; Гераклит; Парменид; Зенон; Анаксагор; Кратил. – М.: Наука, 1989. Чанышев Е. В. Курс лекций по древней философии. – М., 1981.
4е семінарське заняття (семінар-конференція): Філософія Середньовіччя, Відродження та Реформації (2 год.) План семінару:
Мета заняття: продуктивне засвоєння студентами програмного матеріалу, формулювання загальновизнаної в науці та обґрунтування власної точки зору на досліджувану проблему. Студент повинен знати: головні етапи розвитку середньовічної філософії та їх основні риси; суть філософського вчення Квінта Тертулліана, Августина Блаженного, Фоми Аквінського та ін. представників зазначеного періоду, вивчення яких передбачено програмою; характерні риси філософії епохи Відродження, основні філософські напрямки цього періоду; вплив Реформації на розвиток європейської культури; вміти: застосовувати навички ведення дискусії; аргументовано викладати та захищати власну точку зору застосовувати навички наукового обґрунтування власної позиції; самостійно опрацьовувати додаткову літературу. Перелік компетентностей, на формування яких спрямоване семінарське завдання: Ключові інструментальні компетентності: базові (загальні) знання; подальше ознайомленнята використання фундаментального понятійно-категоріального апарату; продуктивне засвоєння програмного матеріалу, формулювання загальновизнаної в науці та обґрунтування власної точки зору щодо досліджуваної проблеми;здатність до аналізу й синтезу; вміння оцінювати науковість та логіку побудови самостійних робіт спілкування державною мовою в усній і письмовій формі; знання іноземної мови; навики публічного мовлення, уміння логічно правильно, аргументовано, ясно й чітко висловлювати думки; навики управління інформацією; здатність до організації та планування. Ключові міжособистісні компетентності: взаємодія (робота в команді); формування навичок діалогічного спілкування; об’єктивна оцінка власних переваг та недоліків, здатність обирати шляхи та засоби їх розвитку чи усунення; здатність до критики та самокритики; навики та вміння міжособистісного спілкування; позитивне ставлення до несхожості (зокрема, інших культур та релігій); етичні зобов’язання (ввічливість, толерантність, повага до співрозмовника тощо). Ключові системні компетентності: здатність до навчання; здатність генерувати нові ідеї (креативність); здатність працювати самостійно; дослідницькі навики і вміння; здатність до узагальнення та аналізу інформації, постановки цілей та вибору шляхів їх досягнення; турбота про якість; висока культура мислення; бажання досягти успіху; здатність в умовах стрімкого розвитку науки й техніки до творчої переоцінки накопиченого досвіду людства та критичного аналізу власних можливостей; здатність до самоорганізації. Глобальні компетентності: знання особливостей та компетенцій сучасного цивілізаційного розвитку; усвідомлення значення гуманістичних цінностей для збереження та розвитку сучасної цивілізації; шанобливе ставлення до історичного спадку та культурних традицій, толерантне ставлення до соціально-культурних, релігійних відмінностей народів світу; готовність до соціальної взаємодії на ґрунті загальноприйнятих моральних та правових норм; повага до людини; відповідальне ставлення до партнерських, довірчих відносин; вміння критично мислити, генерувати ідеї та вирішувати важливі проблеми на інноваційній основі. Література Джерела: Августин (Святий). Сповідь / Юрій Мушак (пер.). — К.: Основи, 1999. Бонавентура. Путеводитель души к Богу. – М., 1993. Григорий Нисский. Об устроении человека. – СПб., 1995. Данте Алигьери. Божественная комедия. – М., 1968. ДионисийАреопагит. О божественных именах.О мистическом богословии. – СПб., 1995. О началах: Соч. Оригена, учителя Александрийского. – Новосибирск, 1993. Кузанский Николай. (Об ученом незнании) // Сочинения: В 2-х т.т. - М., 1980. - С. 46-63. Мак’явеллі Н. Державець. — К.: Основи, 1998. — С. 393-464. Роттердамський Е. Похвала Глупоті. Домашні бесіди. / Перекл. з лат. В. Литвинова, Й. Кобова. – К.: Основи, 1993. – С. 13-106. Фома Аквинский. Доказательства бытия Бога в «Сумме против язычников» и «Сумме теологии». – М.: ИНФРА-М, 2000. – С. 33-77. Додаткова література: Антология мировой философии: В 4-х т.т. – М., 1969- 1972. -Т. 1. -Ч. 2. Бичко А. К., Бичко І. В., Табачковський В. Г. Історія філософії: Підручник для студ. Вищих закладів освіти — К.: Либідь, 2001. Історія філософії: Підручник / Ярошовець В.І., Бичко І.В., Бугров В.А. та ін.; За ред. В. І. Ярошовця. – К.: Видавець ПАРАПАН, 2002. Данте Алигьери. Малые произведения. – М., 1968. Петрарка Ф. Избранное. – М., 1974. Лоренцо Валла. Об истинном и ложном благе. О свободе воли. – М., 1989. Монтень М. Опыты: В 3-х кн. - М., 1992. Мор Т. Утопия. - М., 1978. - С. 3-5. Філософія: хрестоматія. Від витоків до сьогодення: Навч. посіб. / Уклад.: Л.В. Губерський та ін.; за ред. Л.В. Губерського. - К. : Знання, 2012. Філософія як історія філософії: Підручник / За заг. ред.. Ярошовця В.І. – К.: Центр учбової літератури, 2010. Філософія: Хрестоматія: Навч.-метод. посібник / Уклад.: Присухін С.І. – К.: КНЕУ, 2011. Філософський енциклопедичний словник / За ред. Шинкарука В.І. – К.: Абрис, 2002. Юркевич П. Д. Докази буття Божого / Юркевич П. Д. Вибране. – К.: Абрис, 1993. – С. 304-378.
5е семінарське заняття (семінар-розгорнута бесіда): Філософія Нового часу та доби Просвітництва (2 год.) План семінару:
Мета заняття: ґрунтовний аналіз програмного матеріалу, розширення обсягу знань з теми, формулювання студентами загальновизнаної в науці та обґрунтування власної точки зору на досліджувану проблему. Студент повинен знати: особливості філософії Нового часу, соціально-економічні та наукові передумови її становлення, основні напрями філософії зазначеного періоду; основні риси філософії Просвітництва, її представників та суть їх філософських поглядів; вміти: аргументовано викладати та відстоювати власну точку зору,застосовувати навички ведення дискусії; самостійно опрацьовувати додаткову літературу. Перелік компетентностей, на формування яких спрямоване семінарське завдання: Ключові інструментальні компетентності: базові (загальні) знання; подальше ознайомленнята використання фундаментального понятійно-категоріального апарату; продуктивне засвоєння програмного матеріалу, формулювання загальновизнаної в науці та обґрунтування власної точки зору щодо досліджуваної проблеми;здатність до аналізу й синтезу; вміння оцінювати науковість та логіку побудови самостійних робіт спілкування державною мовою в усній і письмовій формі; знання іноземної мови; навики публічного мовлення, уміння логічно правильно, аргументовано, ясно й чітко висловлювати думки; навики управління інформацією; здатність до організації та планування. Ключові міжособистісні компетентності: взаємодія (робота в команді); формування навичок діалогічного спілкування; об’єктивна оцінка власних переваг та недоліків, здатність обирати шляхи та засоби їх розвитку чи усунення; здатність до критики та самокритики; навики та вміння міжособистісного спілкування (наприклад, ведення дискусії); позитивне ставлення до несхожості (зокрема, інших культур та релігій); етичні зобов’язання (ввічливість, толерантність, повага до співрозмовника тощо). Ключові системні компетентності: здатність до навчання; здатність генерувати нові ідеї (креативність); здатність працювати самостійно; дослідницькі навики і вміння; здатність до узагальнення та аналізу інформації, постановки цілей та вибору шляхів їх досягнення; турбота про якість; висока культура мислення; бажання досягти успіху; здатність в умовах стрімкого розвитку науки й техніки до творчої переоцінки накопиченого досвіду людства та критичного аналізу власних можливостей; здатність до самоорганізації. Глобальні компетентності: знання особливостей та компетенцій сучасного цивілізаційного розвитку; усвідомлення значення гуманістичних цінностей для збереження та розвитку сучасної цивілізації; шанобливе ставлення до історичного спадку та культурних традицій, толерантне ставлення до соціально-культурних, релігійних відмінностей народів світу; готовність до соціальної взаємодії на ґрунті загальноприйнятих моральних та правових норм; повага до людини; відповідальне ставлення до партнерських, довірчих відносин; вміння критично мислити, генерувати ідеї та вирішувати важливі проблеми на інноваційній основі. Література Джерела: Бэкон Ф. Новый Органон // Сочинения: В 2 - х т.т. — Т. 2. — М.: Мысль, 1972. - С. 7-82. Вольтер. Философские сочинения. – М., 1988. Гельвецій К. А. Про людину, її розумові здібності та її виховання. – Ч. I-VIII. – К.: Основи, 1994. Гоббс Т. Левіафан, або Суть, будова і повноваження держави церковної та цивільної. – К.: Дух і Літера, 2000. Декарт Р. Міркування про метод, щоб правильно спрямовувати свій розум і відшукувти істину в науках. – К., Тандем, 2001. Руссо Ж-Ж. Про суспільну угоду, або Принципи політичного права. – К.:Port-Royal, 2001. Додаткова література: Антология мировой философии: В 4-х т.т. – М., 1969-1972. -Т. 2. Бичко А. К., Бичко І. В., Табачковський В. Г. Історія філософії: Підручник для студентів вищих закладів освіти. – К.: Либідь, 2001. Гусєв В.І. Західна філософія Нового часу. XVII – XVIII ст.: Підручник. – 2-ге вид., стереотип. – К.: Либідь, 2000. Історія філософії: Підручник / Ярошовець В.І., Бичко І.В., Бугров В.А. та ін.; За ред. В. І. Ярошовця. – К.: Видавець ПАРАПАН, 2002. Кузнецов В. Н., Мееровский Б. В., Грязнов А. Ф. Западноевропейская философия XVIII века. – М., 1986. Момджян Х. Н. Французское просвещение XVIII века. – М., 1983. Рассел Б. Історія західної філософії. – К.: Основи, 1995. Спиноза Б. Этика // Спиноза Б. Сочинения: В 2-х т.т. – Т. 2. – СПб.: Наука, 1999. – С. 251-478. Філософія: хрестоматія. Від витоків до сьогодення: Навч. посіб. / Уклад.: Л.В. Губерський та ін.; за ред. Л.В. Губерського. - К. : Знання, 2012. Філософія: хрестоматія: Навч.-метод. посібник / Уклад.: Присухін С.І. – К.: КНЕУ, 2011. Філософський енциклопедичний словник / За ред. Шинкарука В.І. – К.: Абрис, 2002.
6 е семінарське заняття (семінар- конференція): Німецький класичний ідеалізм (2 год). План семінару:
Мета заняття: визначення рівню знань з теми, формування стійкого інтересу до вивченої теми, обговорення програмних питань, формування дослідницьких навичок. Студент повинен знати: основні ідеї філософії І.Канта, особливості методу та системи філософії Г.Гегеля, вміти: володіти навичками публічного мовлення та аргументації власної думки; застосовувати навички наукового обґрунтування власної точки зору. Перелік компетентностей, на формування яких спрямоване семінарське завдання: Ключові інструментальні компетентності: базові (загальні) знання; подальше ознайомленнята використання фундаментального понятійно-категоріального апарату; продуктивне засвоєння програмного матеріалу, формулювання загальновизнаної в науці та обґрунтування власної точки зору щодо досліджуваної проблеми;здатність до аналізу й синтезу; вміння оцінювати науковість та логіку побудови самостійних робіт спілкування державною мовою в усній і письмовій формі; знання іноземної мови; навики публічного мовлення, уміння логічно правильно, аргументовано, ясно й чітко висловлювати думки; навики управління інформацією; здатність до організації та планування. Ключові міжособистісні компетентності: взаємодія (робота в команді); формування навичок діалогічного спілкування; об’єктивна оцінка власних переваг та недоліків, здатність обирати шляхи та засоби їх розвитку чи усунення; здатність до критики та самокритики; навики та вміння міжособистісного спілкування (наприклад, ведення дискусії); позитивне ставлення до несхожості (зокрема, інших культур та релігій); етичні зобов’язання (ввічливість, толерантність, повага до співрозмовника тощо). Ключові системні компетентності: здатність до навчання; здатність генерувати нові ідеї (креативність); здатність працювати самостійно; дослідницькі навики і вміння; здатність до узагальнення та аналізу інформації, постановки цілей та вибору шляхів їх досягнення; турбота про якість; висока культура мислення; бажання досягти успіху; здатність в умовах стрімкого розвитку науки й техніки до творчої переоцінки накопиченого досвіду людства та критичного аналізу власних можливостей; здатність до самоорганізації. Глобальні компетентності: знання особливостей та компетенцій сучасного цивілізаційного розвитку; усвідомлення значення гуманістичних цінностей для збереження та розвитку сучасної цивілізації; шанобливе ставлення до історичного спадку та культурних традицій, толерантне ставлення до соціально-культурних, релігійних відмінностей народів світу; готовність до соціальної взаємодії на ґрунті загальноприйнятих моральних та правових норм; повага до людини; відповідальне ставлення до партнерських, довірчих відносин; вміння критично мислити, генерувати ідеї та вирішувати важливі проблеми на інноваційній основі. Література Джерела: Гегель Г. В. Ф. Кто мыслит абстрактно? // Гегель Г. Раб. разных лет: В 2-х т.т. – Т.1. – М.: Мысль, 1970. Гегель Г. Энциклопедия философских наук: В 3-х т.т. – М., 1974. Кант И. К вечному миру // Сочинения: В 6 -ти т.т. - Т. 6. — М.: Мысль, 1966. Кант И. Критика чистого разума // Сочинения: В 6-ти т.т. – М., 1964. – Т. 3. Кант І. Пролегомени до кожної майбутньої метафізики, яка може постати як наука / Пер. з нім., вступ. ст., комент. і примітки В. Терлецького. – К.: ППС, 2002. Додаткова література: Антология мировой философии: В 4-х т.т. – М., 1969- 1972. – Т. 2. Історія філософії: Підручник / Ярошовець В.І., Бичко І.В., Бугров В.А. та ін.; За ред. В. І. Ярошовця. – К.: Видавець ПАРАПАН, 2002. Рассел Б. Історія західної філософії. – К.: Основи, 1995. Філософія: Підручник для студ. вищ. навч. закл. / Л.В. Губерський та ін.; за ред. Л.В. Губерського. – Х. : Фоліо, 2013. Філософія: хрестоматія. Від витоків до сьогодення: Навч. посіб. / Уклад.: Л.В. Губерський та ін.; за ред. Л.В. Губерського. - К. : Знання, 2012. Філософія (філософія, релігієзнавство, логіка): Навч.-метод. посібник для самостійного вивчення дисципліни / Арутюнов В.Х, Бондар С.В., Вільчинський Ю.М. та ін. – К.: КНЕУ, 2008. Філософія як історія філософії: Підручник / За заг. ред.. Ярошовця В.І. – К.: Центр учбової літератури, 2010. Філософія: Хрестоматія: Навч.-метод. посібник / Уклад.: Присухін С.І. – К.: КНЕУ, 2011. Філософський енциклопедичний словник / За ред. Шинкарука В.І. – К.: Абрис, 2002. Філософія (філософія, релігієзнавство, логіка): Навчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни / Арутюнов В.Х, Бондар С.В., Вільчинський Ю.М. та ін. –К.: КНЕУ, 2008.
7е семінарське заняття (семінар-дискусія) Посткласична філософія (2 год.)План семінару:
Мета заняття: формулювання студентами власних варіантів розв’язання проблемних моментів теми обговорення. Студент повинен знати: передумови формування сучасної філософії, періоди її розвитку, основі напрями сучасної зарубіжної філософії; вміти: застосовувати навички наукового обґрунтування власної точки зору; використовувати знання з філософії для формування власної світоглядної позиції. Перелік компетентностей, на формування яких спрямовані семінарські завдання: Ключові інструментальні компетентності: базові (загальні) знання; подальше ознайомленнята використання фундаментального понятійно-категоріального апарату; продуктивне засвоєння програмного матеріалу, формулювання загальновизнаної в науці та обґрунтування власної точки зору щодо досліджуваної проблеми;використовувати знання з філософії для формування власної світоглядної позиції;здатність до аналізу й синтезу; вміння оцінювати науковість та логіку побудови самостійних робіт спілкування державною мовою в усній і письмовій формі; знання іноземної мови; навики публічного мовлення, уміння логічно правильно, аргументовано, ясно й чітко висловлювати думки; навики управління інформацією; здатність до організації та планування. Ключові міжособистісні компетентності: взаємодія (робота в команді); формування навичок діалогічного спілкування; об’єктивна оцінка власних переваг та недоліків, здатність обирати шляхи та засоби їх розвитку чи усунення; здатність до критики та самокритики; навики та вміння міжособистісного спілкування (наприклад, ведення дискусії); позитивне ставлення до несхожості (зокрема, інших культур та релігій); етичні зобов’язання (ввічливість, толерантність, повага до співрозмовника тощо). Ключові системні компетентності: здатність до навчання; здатність генерувати нові ідеї (креативність); здатність працювати самостійно; дослідницькі навики і вміння; здатність до узагальнення та аналізу інформації, постановки цілей та вибору шляхів їх досягнення; турбота про якість; висока культура мислення; бажання досягти успіху; здатність в умовах стрімкого розвитку науки й техніки до творчої переоцінки накопиченого досвіду людства та критичного аналізу власних можливостей; здатність до самоорганізації. Глобальні компетентності: знання особливостей та компетенцій сучасного цивілізаційного розвитку; усвідомлення значення гуманістичних цінностей для збереження та розвитку сучасної цивілізації; шанобливе ставлення до історичного спадку та культурних традицій, толерантне ставлення до соціально-культурних, релігійних відмінностей народів світу; готовність до соціальної взаємодії на ґрунті загальноприйнятих моральних та правових норм; повага до людини; відповідальне ставлення до партнерських, довірчих відносин; вміння критично мислити, генерувати ідеї та вирішувати важливі проблеми на інноваційній основі. Література Джерела: Гадамер Г.-Г. Істина і метод. – Т. 2. Герменевтика II. ( Що таке істина? Історія понять як філософія. Наскільки мова диктує мислення?). – К.: Юніверс, 2000. Конт О. Курс положительной философии// Мирфилософии:В 2-х ч. – Ч. 1. — М., 1991. Маркс К. Економічно-філософські рукописи 1844 року // Маркс К., Енгельс Ф. Твори. – Т. 42. Ніцше Ф. Так казав Заратустра. — К.: Основи, 1993. — C. 7-328. Сартр Ж.-П. Экзистенциализм — это гуманизм // Сумерки богов. — М., 1989. — С. 319-344. Фрейд З. Будущее одной иллюзии // Сумерки богов. — М., 1989. — С. 94-142. Шопенгауэр А. Афоризмы житейской мудрости // Свобода воли и нравственность. Гл. I-IV. — М., Республика, 1992. — С. 260-338. Додаткова література: Антология мировой философии: В 4-х т.т. – М., 1969-1972. – Т. 3. Бердяев Н.А. Истоки и смысл русского коммунизма. — М.: Мысль, 1990. Бичко А.К., Бичко І.В., Табачковський В.Г. Історія філософії: Підручник для студ. вищих закладів освіти. – К.: Либідь, 2001. Вільчинський Ю.М. Освальд Шпенглер: портрет в ідеях // Філософська думка. – 1998. – № 4-6. –С. 247-264. Історія філософії: Підручник / Ярошовець В.І., Бичко І.В., Бугров В.А. та ін.; За ред. В. І. Ярошовця. – К.: Видавець ПАРАПАН, 2002. Рассел Б. Історія західної філософії. – К.: Основи, 1995. Маркс К. Передмова. До критики політичної економії. — Зібрання творів. –Т. 13.–С. 6-7. Марксизм: «про» и «контра». – М., 1992. Фромм Э. Бегство от свободы. — М., 1989. Рикер П. Герменевтика, этика, политика. – М., 1995. Філософія: хрестоматія. Від витоків до сьогодення: Навч. посіб. / Уклад.: Л.В. Губерський та ін.; за ред. Л.В. Губерського. - К. : Знання, 2012. Філософія: Хрестоматія: Навч.-метод. посібник / Уклад.: Присухін С.І. – К.: КНЕУ, 2011. Філософський енциклопедичний словник / За ред. Шинкарука В.І. – К.: Абрис, 2002. Хайдеггер М. Введение в метафизику. – СПб., 1998.
8 е семінарське заняття (семінар-прес-конференція): Українська філософська думка (2 год.)План семінару:
Мета заняття: визначення рівню знань з теми, формування стійкого інтересу до вивченої теми, обговорення програмних питань, формування дослідницьких навичок. Студент повинен знати: особливості формування й розвитку української філософії, її характерні риси в період Київської Русі, доби Відродження; основні теми філософських студій в Києво-Могилянській академії, особливості філософського світогляду Г.Сковороди; особливості філософії українського романтизму, академічної філософії 19 ст., провідні філософські ідеї у 19-20 ст. вміти: застосовувати навички наукового обґрунтування власної точки зору; аргументовано викладати власну точку зору в письмовій формі. Перелік компетентностей, на формування яких спрямовані семінарські завдання: Ключові інструментальні компетентності: базові (загальні) знання; подальше ознайомлення та використання фундаментального понятійно-категоріального апарату; продуктивне засвоєння програмного матеріалу, формулювання загальновизнаної в науці та обґрунтування власної точки зору щодо досліджуваної проблеми; використовувати знання з філософії для формування власної світоглядної позиції; здатність до аналізу й синтезу; вміння оцінювати науковість та логіку побудови самостійних робіт спілкування державною мовою в усній і письмовій формі; знання іноземної мови; навики публічного мовлення, уміння логічно правильно, аргументовано, ясно й чітко висловлювати думки; навики управління інформацією; здатність до організації та планування. Ключові міжособистісні компетентності: взаємодія (робота в команді); формування навичок діалогічного спілкування; об’єктивна оцінка власних переваг та недоліків, здатність обирати шляхи та засоби їх розвитку чи усунення; здатність до критики та самокритики; навики та вміння міжособистісного спілкування (наприклад, ведення дискусії); позитивне ставлення до несхожості (зокрема, інших культур та релігій); етичні зобов’язання (ввічливість, толерантність, повага до співрозмовника тощо). Ключові системні компетентності: здатність до навчання; здатність генерувати нові ідеї (креативність); здатність працювати самостійно; дослідницькі навики і вміння; здатність до узагальнення та аналізу інформації, постановки цілей та вибору шляхів їх досягнення; турбота про якість; висока культура мислення; бажання досягти успіху; здатність в умовах стрімкого розвитку науки й техніки до творчої переоцінки накопиченого досвіду людства та критичного аналізу власних можливостей; здатність до самоорганізації. Глобальні компетентності: знання особливостей та компетенцій сучасного цивілізаційного розвитку; усвідомлення значення гуманістичних цінностей для збереження та розвитку сучасної цивілізації; шанобливе ставлення до історичного спадку та культурних традицій, толерантне ставлення до соціально-культурних, релігійних відмінностей народів світу; готовність до соціальної взаємодії на ґрунті загальноприйнятих моральних та правових норм; повага до людини; відповідальне ставлення до партнерських, довірчих відносин; вміння критично мислити, генерувати ідеї та вирішувати важливі проблеми на інноваційній основі. Література Джерела: Велесова книга. – К., 1995. Гоголь Н. В. Выбранные места из переписки с друзьями. – М., 1990. Костомаров М. І. „Закон Божий“ (Книга буття українського народу).– К., Либідь, 1991. Липа Ю. Призначення України. — Львів.: Просвіта, 1992. Літопис руський. – К., 1989. Маланюк Є. Нариси з історії нашої культури. — К.: АТ „Обереги“, 1992. Орлик П. Вивід прав України // Історія філософії України. Хрестоматія. – К.: Либідь, 1993. – С.148-153. Сковорода Г. Твори: У 2-х т.т. – К., 1994. Франко І. Що таке поступ? – Зібрання творів: У 50-ти т. – Т. 45. – К.: Наук. думка, 1986. – С. 300-348. Чижевський Д. Нариси з історії філософії в Україні. – Мюнхен, 1983. Шевченко Т.Г. І мертвим, і живим, і ненарожденним землякам моїм в Україні і не в Україні моє дружнєє посланіє // Кобзар. — К.: Наука, 1972.. Додаткова література Багалій Д. Український мандрований філософ Григорій Сковорода. – К., 1992. Бичко А. К., Бичко І. В., Табачковський В. Г. Історія філософії: Підручник для студентів вищих закладів освіти. — К.: Либідь, 2001. Бычко А. К. Народная мудрость Руси. Анализ философа. – К., 1988. Вільчинський Ю.М., Скринник М.А., Скринник З.Е. та ін. Розвиток філософської думки в Україні: Курс лекцій. 3-е вид. – К.: КНЕУ, 2014. Горський В. С. Історія української філософії: Курс лекцій: навч. пос. – К.: Наукова думка, 1996. Драч І. Ф., Кримський С. Б., Попович М. В. Григорій Сковорода. – К., 1984. Історія філософії: Підручник / Ярошовець В. І., Бичко І. В., Бугров В. А. та ін.; За ред. В. І. Ярошовця. — К. : Видавець ПАРАПАН, 2002. Маланюк Є. Нариси з історії нашої культури. – К., 1992. Махновець Л. Григорій Сковорода: біографія. – К., 1972. Огієнко І. Українська культура. – К., 1991. Огороднік І. В., Русин М.Ю. Українська філософія в іменах. — К.: Основи, 1997. Попович М. Нариси з історії української культури. – К., 1998. Філософія: хрестоматія. Від витоків до сьогодення: Навч. посіб. / Уклад.: Л.В. Губерський та ін.; за ред. Л.В. Губерського. - К. : Знання, 2012. Модуль 29 е семінарське заняття (семінар-розгорнута бесіда): Онтологія (2 год.)План семінару:
Мета заняття: вироблення навичок обґрунтовувати власну точку зору, підвищення розуміння програмного матеріалу. Студент повинен знати: визначеня основних філософських категорій, що застосовуються в онтології, розуміння категорії «буття» в історії філософії, властивості та елементи структури матерії, які вивчає філософія; особливості діалектики як методології й теорії, закони діалектики, альтернативи діалектики; визначення свідомості, її структуру, функції; вміти: застосовувати навички наукового обґрунтування власної точки зору; застосовувати філософський понятійно-категоріальний апарат. Перелік компетентностей, на формування яких спрямоване семінарське завдання: Ключові інструментальні компетентності: базові (загальні) знання; подальше ознайомлення та використання фундаментального понятійно-категоріального апарату; продуктивне засвоєння програмного матеріалу, формулювання загальновизнаної в науці та обґрунтування власної точки зору щодо досліджуваної проблеми; використовувати знання з філософії для формування власної світоглядної позиції; здатність до аналізу й синтезу; вміння оцінювати науковість та логіку побудови самостійних робіт спілкування державною мовою в усній і письмовій формі; знання іноземної мови; навики публічного мовлення, уміння логічно правильно, аргументовано, ясно й чітко висловлювати думки; навики управління інформацією; здатність до організації та планування. Ключові міжособистісні компетентності: взаємодія (робота в команді); формування навичок діалогічного спілкування; об’єктивна оцінка власних переваг та недоліків, здатність обирати шляхи та засоби їх розвитку чи усунення; здатність до критики та самокритики; навики та вміння міжособистісного спілкування (наприклад, ведення дискусії); позитивне ставлення до несхожості (зокрема, інших культур та релігій); етичні зобов’язання (ввічливість, толерантність, повага до співрозмовника тощо). Ключові системні компетентності: здатність до навчання; здатність генерувати нові ідеї (креативність); здатність працювати самостійно; дослідницькі навики і вміння; здатність до узагальнення та аналізу інформації, постановки цілей та вибору шляхів їх досягнення; турбота про якість; висока культура мислення; бажання досягти успіху; здатність в умовах стрімкого розвитку науки й техніки до творчої переоцінки накопиченого досвіду людства та критичного аналізу власних можливостей; здатність до самоорганізації;здатність до розуміння та аналізу світоглядних, суспільно та особистісно важливих філософських проблем. Глобальні компетентності: знання особливостей та компетенцій сучасного цивілізаційного розвитку; усвідомлення значення гуманістичних цінностей для збереження та розвитку сучасної цивілізації; шанобливе ставлення до історичного спадку та культурних традицій, толерантне ставлення до соціально-культурних, релігійних відмінностей народів світу; готовність до соціальної взаємодії на ґрунті загальноприйнятих моральних та правових норм; повага до людини; відповідальне ставлення до партнерських, довірчих відносин; вміння критично мислити, генерувати ідеї та вирішувати важливі проблеми на інноваційній основі, усвідомлення значення інформації в розвитку сучасного суспільства, здатність оцінювати рівень загрози, що виникають унаслідок фальсифікації або втрати інформації, дотримання основних вимог інформаційної безпеки. Література Джерела: Аристотель. Метафизика.- Кн. 1. -Гл. I-IV // Сочинения:В 4-х т.т.-Т. 1. - М.: Мысль, 1976. Гегель Г. В. Ф. Учение о бытии // Гегель. Энциклопедия философских наук. В 3 т. — Т. 1. Наука логики. — М.: Мысль, 1974. Гегель Г. В. Ф.. Энциклопедия философских наук: В 3-хт.т. – Т. 1. – С. 107–263. Гольбах П. Система природы, или о законах мира физического и мира духовного // Избранные философские произведения: В 2-х т.т. - Т.1. — М.: Мысль, 1963. Декарт Р. Метафізичні розмисли.(I-V розмисли).— К.: Юніверс. — 2000. Сартр Ж-П. Бытие и ничто. Опыт феноменологической онтологии / В.И. Колядко (пер.). – М.: Республика, 2004. – С. 28-196. Хайдеггер М. Время и бытие: Статьи и выступления: Пер. с нем. – М.: Республика, 1993. – С.391-406. Юнг К. Г. Об архетипах коллективного бессознательного // Вопросы философии. — 1988. — №1. Додаткова література: Арутюнов В.Х., Мішин В.М., Свінціцький В.М. Філософія: Навч. посіб. для аспірантів і здобувачів ученого ступеня екон. спец. – К.: КНЕУ, 2008. Причепій Є.М., Черній А.М., Чекаль Л.А. Філософія: Підручник. – 3-тє вид., стер. – К.: Академвидав, 2009. Предмет і проблематика філософії: Навчальний посібник / За заг. ред. М.А. Скринника, З.Е. Скринник. – Львів: Львівський банківський ін-т Національного банку України, 2001. Нестеренко В.Г. Вступ до філософії: онтологія людини. Навчальний посібник для студентів вищих учбових закладів / – К.: Абрис, 1995. Філософія: Підручник для студ. вищ. навч. закл. / Л.В. Губерський та ін.; за ред. Л.В. Губерського. – Х. : Фоліо, 2013. Філософія (філософія, релігієзнавство, логіка): Навчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни / Арутюнов В.Х, Бондар С.В., Вільчинський Ю.М. та ін. –К.: КНЕУ, 2008. Філософія як історія філософії: Підручник / За заг. ред.. Ярошовця В.І. – К.: Центр учбової літератури, 2010. Філософія: хрестоматія: Навч.-метод. посібник / Уклад.: Присухін С.І. – К.: КНЕУ, 2011. Філософія: хрестоматія. Від витоків до сьогодення: Навч. посіб. / Уклад.: Л.В. Губерський та ін.; за ред. Л.В. Губерського. - К. : Знання, 2012. Філософський енциклопедичний словник / За ред. Шинкарука В.І. – К.: Абрис, 2002.
10 е семінарське заняття (семінар-«мозковий-штурм»): Гносеологія. Логіка та методологія наукового пізнання (2 год.)План семінару:1. Сутність і структура пізнавального процесу. 2. Основні підходи до проблеми пізнання. 3. Істина, її властивості та критерії. 4. Наукове пізнання, його сутність, структура та форми. 5. Методологія наукового пізнання. 6. Проблема істини в теорії пізнання. Істина як процес.
Мета заняття: поглиблення знань за темою; вироблення навичок ведення дискусії, вміння працювати в групі. Студент повинен знати: основні філософські підходи до визначення проблеми пізнання; сутність і структуру пізнавального процесу; основні принципи процесу пізнання. вміти: застосовувати навички ведення дискусії; застосовувати філософський понятійно-категоріальний апарат. Перелік компетентностей, на формування яких спрямоване семінарське завдання: Ключові інструментальні компетентності: базові (загальні) знання; подальше ознайомлення та використання фундаментального понятійно-категоріального апарату; продуктивне засвоєння програмного матеріалу, формулювання загальновизнаної в науці та обґрунтування власної точки зору щодо досліджуваної проблеми; використовувати знання з філософії для формування власної світоглядної позиції; здатність до аналізу й синтезу; вміння оцінювати науковість та логіку побудови самостійних робіт спілкування державною мовою в усній і письмовій формі; знання іноземної мови; навики публічного мовлення, уміння логічно правильно, аргументовано, ясно й чітко висловлювати думки; навики управління інформацією; здатність до організації та планування; знання основних положень й методів гуманітарних наук, здатність використовувати їх у процесі вирішення соціальних та професійних завдань. Ключові міжособистісні компетентності: взаємодія (робота в команді); формування навичок діалогічного спілкування; об’єктивна оцінка власних переваг та недоліків, здатність обирати шляхи та засоби їх розвитку чи усунення; здатність до критики та самокритики; навики та вміння міжособистісного спілкування (наприклад, ведення дискусії); позитивне ставлення до несхожості (зокрема, інших культур та релігій); етичні зобов’язання (ввічливість, толерантність, повага до співрозмовника тощо). Ключові системні компетентності: здатність до навчання; здатність генерувати нові ідеї (креативність); здатність працювати самостійно; дослідницькі навики і вміння; здатність до узагальнення та аналізу інформації, постановки цілей та вибору шляхів їх досягнення; турбота про якість; висока культура мислення; бажання досягти успіху; здатність в умовах стрімкого розвитку науки й техніки до творчої переоцінки накопиченого досвіду людства та критичного аналізу власних можливостей; здатність до самоорганізації;здатність до розуміння та аналізу світоглядних, суспільно та особистісно важливих філософських проблем. Глобальні компетентності: знання особливостей та компетенцій сучасного цивілізаційного розвитку; усвідомлення значення гуманістичних цінностей для збереження та розвитку сучасної цивілізації; шанобливе ставлення до історичного спадку та культурних традицій, толерантне ставлення до соціально-культурних, релігійних відмінностей народів світу; готовність до соціальної взаємодії на ґрунті загальноприйнятих моральних та правових норм; повага до людини; відповідальне ставлення до партнерських, довірчих відносин; вміння критично мислити, генерувати ідеї та вирішувати важливі проблеми на інноваційній основі; усвідомлення значення інформації в розвитку сучасного суспільства, здатність оцінювати рівень загрози, що виникають унаслідок фальсифікації або втрати інформації, дотримання основних вимог інформаційної безпеки. Література Джерела: Декарт Р. Міркування про метод, щоб правильно спрямовувати свій розум і відшукувти істину в науках. — К., Тандем, 2001. Поппер К.Логика социальных наук // Вопросы философии. – 1992. – № 10. – С. 65–75. Рассел Б. Человеческое познание: его сферы и границы. – К., 1997. Хабермас Юрген. Познание и интерес // Философские науки. – 1990. – № 1. – С. 88–99. Хайдеггер М. О сущности истины // Философские науки. – 1989. – № 4. – С. 88–104. Додаткова література: Алексеев П. В., Панин А. В. Теория познания и диалектика. – М., 1991. Арутюнов В.Х., Мішин В.М., Свінціцький В.М. Філософія: Навч. посіб. для аспірантів і здобувачів ученого ступеня екон. спец. – К.: КНЕУ, 2008. Йолон П. Тенденції розвитку сучасної методології науки // Філософська і соціологічна думка. – 1995. – № 7–8. – С. 239–243. Нестеренко В.Г. Вступ до філософії: онтологія людини. Навчальний посібник для студентів вищих учбових закладів / – К.: Абрис, 1995. Причепій Є.М., Черній А.М., Чекаль Л.А. Філософія: Підручник. – 3-тє вид., стер. – К.: Академвидав, 2009. Предмет і проблематика філософії: Навчальний посібник / За заг. ред. М.А. Скринника, З.Е. Скринник. – Львів: Львівський банківський ін-т Національного банку України, 2001. Присухін С.І. Методологія системного підходу та наукових досліджень у сфері державного управління: навч. посібник / Київ, КНЕУ, 2012. Філософія: Підручник для студ. вищ. навч. закл. / Л.В. Губерський та ін.; за ред. Л.В. Губерського. – Х. : Фоліо, 2013. Філософія (філософія, релігієзнавство, логіка): навч.-метод. посібник для самостійного вивчення дисципліни / Арутюнов В.Х, Бондар С.В., Вільчинський Ю.М. та ін. – К.: КНЕУ, 2008. Філософія: хрестоматія. Від витоків до сьогодення: Навч. посіб. / Уклад.: Л.В. Губерський та ін.; за ред. Л.В. Губерського. – К. : Знання, 2012. Філософія: хрестоматія: навч.-метод. посібник / Уклад.: Присухін С.І. – К.: КНЕУ, 2011. Філософський енциклопедичний словник / За ред. Шинкарука В.І. – К.: Абрис, 2002.
11 е семінарське заняття (семінар-конференція) Соціальна філософія (2 год.)План семінару:
Мета заняття: розвиток самостійного та критичного мислення, обговорення питань теми із наступних узагальненням вивченого матеріалу та підбиття підсумків. Студент повинен знати: особливості філософського аналізу суспільства, сфери життєдіяльності суспільства, структуру суспільної свідомості, особливості взаємодії суспільства і природи, сутність проблеми майбутнього в філософії. вміти: застосовувати навички критичного аналізу проблемних питань; використовувати знання з філософії для формування власної світоглядної позиції. Перелік компетентностей, на формування яких спрямоване семінарське завдання: Ключові інструментальні компетентності: базові (загальні) знання; подальше ознайомленнята використання фундаментального понятійно-категоріального апарату; продуктивне засвоєння програмного матеріалу, формулювання загальновизнаної в науці та обґрунтування власної точки зору щодо досліджуваної проблеми;здатність до аналізу й синтезу; вміння оцінювати науковість та логіку побудови самостійних робіт спілкування державною мовою в усній і письмовій формі; знання іноземної мови; навики публічного мовлення, уміння логічно правильно, аргументовано, ясно й чітко висловлювати думки; навики управління інформацією; здатність до організації та планування. Ключові міжособистісні компетентності: взаємодія (робота в команді); формування навичок діалогічного спілкування; об’єктивна оцінка власних переваг та недоліків, здатність обирати шляхи та засоби їх розвитку чи усунення; здатність до критики та самокритики; навики та вміння міжособистісного спілкування; позитивне ставлення до несхожості (зокрема, інших культур та релігій); етичні зобов’язання (ввічливість, толерантність, повага до співрозмовника тощо). Ключові системні компетентності: здатність до навчання; здатність генерувати нові ідеї (креативність); здатність працювати самостійно; дослідницькі навики і вміння; здатність до узагальнення та аналізу інформації, постановки цілей та вибору шляхів їх досягнення; турбота про якість; висока культура мислення; бажання досягти успіху; здатність в умовах стрімкого розвитку науки й техніки до творчої переоцінки накопиченого досвіду людства та критичного аналізу власних можливостей; здатність до самоорганізації. Глобальні компетентності: знання особливостей та компетенцій сучасного цивілізаційного розвитку; усвідомлення значення гуманістичних цінностей для збереження та розвитку сучасної цивілізації; шанобливе ставлення до історичного спадку та культурних традицій, толерантне ставлення до соціально-культурних, релігійних відмінностей народів світу; готовність до соціальної взаємодії на ґрунті загальноприйнятих моральних та правових норм; повага до людини; відповідальне ставлення до партнерських, довірчих відносин; вміння критично мислити, генерувати ідеї та вирішувати важливі проблеми на інноваційній основі, усвідомлення значення інформації в розвитку сучасного суспільства, здатність оцінювати рівень загрози, що виникають унаслідок фальсифікації або втрати інформації, дотримання основних вимог інформаційної безпеки. Література Джерела: Адорно Т. К логике социальных наук // Вопросы философии. – 1992. – № 10. – С. 76–86. Андрущенко В.П. Соціальна філософія: історія, теорія, методологія: Підручник. – К., 2006 . Андрущенко В.П., Михальченко М.І. Сучасна соціальна філософія. Курс лекцій: У 2-х т.т. – К.: Либідь, 1993. Предмет і проблематика філософії: Навчальний посібник / За заг. ред. М.А. Скринника, З.Е. Скринник. – Львів: Львівський банківський ін-т Національного банку України, 2001. Поппер К. Логика социальных наук // Вопросы философии. – 1992. – № 10. – С. 65–75. Додаткова література: Арутюнов В.Х., Мішин В.М., Свінціцький В.М. Філософія: Навч. посіб. для аспірантів і здобувачів ученого ступеня екон. спец. – К.: КНЕУ, 2008. Барулин В. С. Социальная философия: Учебник. - Ч. 1, 2. - М.: Изд-во МГУ, 1993. Причепій Є.М., Черній А.М., Чекаль Л.А. Філософія: Підручник. – 3-тє вид., стер. – К.: Академвидав, 2009. Нестеренко В.Г.Вступ до філософії: онтологія людини. Навчальний посібник для студентів вищих учбових закладів / – К.: Абрис, 1995. Філософія: Підручник для студ. вищ. навч. закл. / Л.В. Губерський та ін.; за ред. Л.В. Губерського. – Х. : Фоліо, 2013. Філософія: хрестоматія. Від витоків до сьогодення: Навч. посіб. / Уклад.: Л.В. Губерський та ін.; за ред. Л.В. Губерського. - К. : Знання, 2012. Філософія (філософія, релігієзнавство, логіка): Навч.-метод. посібник для самостійного вивчення дисципліни / Арутюнов В.Х, Бондар С.В., Вільчинський Ю.М. та ін. – К.: КНЕУ, 2008. Філософія: хрестоматія. Від витоків до сьогодення: Навч. посіб. / Уклад.: Л.В. Губерський та ін.; за ред. Л.В. Губерського. – К. : Знання, 2012. Філософія: хрестоматія: навч.-метод. посібник / Уклад.: Присухін С.І. – К.: КНЕУ, 2011. Філософський енциклопедичний словник / За ред. Шинкарука В.І. – К.: Абрис, 2002.
12 е семінарське заняття (семінар-дискусія): Філософська антропологія (2 год.)План семінару:
Мета заняття: розв’язання складних питань теми, що вимагають групового осмислення. Активізація та розвиток творчого мислення, створення позитивного настрою для ефективного засвоєння програмного матеріалу. Студент повинен знати: особливості філософського розуміння природи людини; визначення понять «індивід», «індивідуальність», «особистість»; соціальні характеристики особистості; основні підходи щодо розуміння загальнолюдських цінностей; розв’язання проблеми свободи у філософії. вміти: аргументовано викладати та відстоювати власну точку зору, слухати інших; працювати в групі. Перелік компетентностей, на формування яких спрямоване семінарське завдання: Ключові інструментальні компетентності: базові (загальні) знання; подальше ознайомленнята використання фундаментального понятійно-категоріального апарату; продуктивне засвоєння програмного матеріалу, формулювання загальновизнаної в науці та обґрунтування власної точки зору щодо досліджуваної проблеми;здатність до аналізу й синтезу; вміння оцінювати науковість та логіку побудови самостійних робіт спілкування державною мовою в усній і письмовій формі; знання іноземної мови; навики публічного мовлення, уміння логічно правильно, аргументовано, ясно й чітко висловлювати думки; навики управління інформацією; здатність до організації та планування. Ключові міжособистісні компетентності: взаємодія (робота в команді); формування навичок діалогічного спілкування; об’єктивна оцінка власних переваг та недоліків, здатність обирати шляхи та засоби їх розвитку чи усунення; здатність до критики та самокритики; навики та вміння міжособистісного спілкування; позитивне ставлення до несхожості (зокрема, інших культур та релігій); етичні зобов’язання (ввічливість, толерантність, повага до співрозмовника тощо). Ключові системні компетентності: здатність до навчання; здатність генерувати нові ідеї (креативність); здатність працювати самостійно; дослідницькі навики і вміння; здатність до узагальнення та аналізу інформації, постановки цілей та вибору шляхів їх досягнення; турбота про якість; висока культура мислення; бажання досягти успіху; здатність в умовах стрімкого розвитку науки й техніки до творчої переоцінки накопиченого досвіду людства та критичного аналізу власних можливостей; здатність до самоорганізації. Глобальні компетентності: знання особливостей та компетенцій сучасного цивілізаційного розвитку; усвідомлення значення гуманістичних цінностей для збереження та розвитку сучасної цивілізації; шанобливе ставлення до історичного спадку та культурних традицій, толерантне ставлення до соціально-культурних, релігійних відмінностей народів світу; готовність до соціальної взаємодії на ґрунті загальноприйнятих моральних та правових норм; повага до людини; відповідальне ставлення до партнерських, довірчих відносин; вміння критично мислити, генерувати ідеї та вирішувати важливі проблеми на інноваційній основі, усвідомлення значення інформації в розвитку сучасного суспільства, здатність оцінювати рівень загрози, що виникають унаслідок фальсифікації або втрати інформації, дотримання основних вимог інформаційної безпеки.. Література .Джерела: Гуревич П. С. Философская антропология. – М., 1997. Проблема человека в западной философии. – М., 1988. Сорокин П.А. Человек. Цивилизация. Общество/ Пер. с англ. – М.: Политиздат, 1992. Рикёр П. Человек как предмет философии// Вопросы философии. - 1989. — №2. Франкл В. Человек в поисках смысла. – [Електронний ресурс] // Режим доступу до документу: http://krotov.info/spravki/history_bio/20_bio/1905frkl.html Ярошовець В. І. Людина в системі пізнання. – К., 1996. Додаткова література: Арутюнов В.Х., Мішин В.М., Свінціцький В.М. Філософія: Навч. посіб. для аспірантів і здобувачів ученого ступеня екон. спец. – К.: КНЕУ, 2008. Григорьян Б. Г. Философская антропология (Критический очерк). – М., 1982. МакГрегор Д. Человеческий фактор и производство // Социс. – 1995. – № 1. Нестеренко В.Г. Вступ до філософії: онтологія людини. Навчальний посібник для студентів вищих учбових закладів / – К.: Абрис, 1995. Ільїн В.В. Глобалістські виміри життєвого світу людини // Глобальний виклик сучасності: Збірник наукових праць. – К.: Парапан, 2003. – С. 43-48. Лаваль К. Человек экономический. – М.: Новое литературное обозрение, 2010. Предмет і проблематика філософії: Навчальний посібник / За заг. ред. М.А. Скринника, З.Е. Скринник. – Львів: Львівський банківський ін-т Національного банку України, 2001. Причепій Є.М., Черній А.М., Чекаль Л.А. Філософія: Підручник. – 3-тє вид., стер. – К.: Академвидав, 2009. Філософія: Підручник для студ. вищ. навч. закл. / Л.В. Губерський та ін.; за ред. Л.В. Губерського. – Х.: Фоліо, 2013. Філософія (філософія, релігієзнавство, логіка): навч.-метод. посібник для самостійного вивчення дисципліни / Арутюнов В.Х, Бондар С.В., Вільчинський Ю.М. та ін. – К.: КНЕУ, 2008. Філософія: хрестоматія: навч.-метод. посібник / Уклад.: Присухін С.І. – К.: КНЕУ, 2011.
13 е семінарське заняття (семінар-конференція): Етика як «практична філософія» (2 год.)План семінару:
Мета заняття: ознайомлення студентів з основними етичними категоріями та моральними цінностями; ознайомлення з морально-етичними вимірами проблеми сенсу життя людини. Студент повинен знати: сутність основних етичних категорій; суть категорій «добра» і «зла» як абсолютних координат моралі; визначення понять «моральний обов’язок», «моральна свобода» та «моральна відповідальність»; визначення поняття «совість», її складові та місце в механізмі морального регулювання; знати основні положення та підходи етики щодо сенсу життя людини; справедливості; зміст морального принципу альтруїзму та егоїзму. вміти: аргументовано викладати та відстоювати власну точку зору, слухати інших; працювати в групі. Перелік компетентностей, на формування яких спрямоване семінарське завдання: Ключові інструментальні компетентності: базові (загальні) знання; подальше ознайомленнята використання фундаментального понятійно-категоріального апарату; продуктивне засвоєння програмного матеріалу, формулювання загальновизнаної в науці та обґрунтування власної точки зору щодо досліджуваної проблеми;здатність до аналізу й синтезу; вміння оцінювати науковість та логіку побудови самостійних робіт спілкування державною мовою в усній і письмовій формі; знання іноземної мови; навики публічного мовлення, уміння логічно правильно, аргументовано, ясно й чітко висловлювати думки; навики управління інформацією; здатність до організації та планування. Ключові міжособистісні компетентності: взаємодія (робота в команді); формування навичок діалогічного спілкування; об’єктивна оцінка власних переваг та недоліків, здатність обирати шляхи та засоби їх розвитку чи усунення; здатність до критики та самокритики; навики та вміння міжособистісного спілкування; позитивне ставлення до несхожості (зокрема, інших культур та релігій); етичні зобов’язання (ввічливість, толерантність, повага до співрозмовника тощо). Ключові системні компетентності: здатність до навчання; здатність генерувати нові ідеї (креативність); здатність працювати самостійно; дослідницькі навики і вміння; здатність до узагальнення та аналізу інформації, постановки цілей та вибору шляхів їх досягнення; турбота про якість; висока культура мислення; бажання досягти успіху; здатність в умовах стрімкого розвитку науки й техніки до творчої переоцінки накопиченого досвіду людства та критичного аналізу власних можливостей; здатність до самоорганізації. Глобальні компетентності: знання особливостей та компетенцій сучасного цивілізаційного розвитку; усвідомлення значення гуманістичних цінностей для збереження та розвитку сучасної цивілізації; шанобливе ставлення до історичного спадку та культурних традицій, толерантне ставлення до соціально-культурних, релігійних відмінностей народів світу; готовність до соціальної взаємодії на ґрунті загальноприйнятих моральних та правових норм; повага до людини; відповідальне ставлення до партнерських, довірчих відносин; вміння критично мислити, генерувати ідеї та вирішувати важливі проблеми на інноваційній основі, усвідомлення значення інформації в розвитку сучасного суспільства, здатність оцінювати рівень загрози, що виникають унаслідок фальсифікації або втрати інформації, дотримання основних вимог інформаційної безпеки. Література Джерела: Вознюк Н.М. Етика = Ethics : навч. посібник / Н. М. Вознюк ; пер. с укр. М. Є. Люлько, О. А. Лященко. – К. : Центр учбової літератури, 2008. Етика. Естетика: навч. посібник / [I. Є. Волошко, Р. М. Вечірко, Т. С. Пітякова та ін.]. – 3-тє вид. – К. : КНЕУ, 2007. Золотухина-Аболина Е. В. Современная этика: Учебное пособие для студентов вузов – 2-е изд. - Москва: - ИКЦ «МарТ», Ростов-н/Д: Издательский центр «МарТ», 2003. Малахов В.А. Етика спілкування: Навчальний посібник / В. А. Малахов. – К. : Либідь, 2006. Малахов В.А. Етика: Курс лекцій: Навч. посібник: К.: Либідь, 2001. Мовчан В.С. Етика: навч. посібник / В. С. Мовчан. – 3-тє вид., виправл. і доповн. – К. : Знання, 2007. Додаткова література: Апель К.О. Дискурс і відповідальність: проблема переходу до постконвенціональної моралі / Пер. з нім. В. Купліна. – Київ: Дух і Літера, 2009. - 430 с. Апресян Р.Г. От "дружбы" и "любви" – к "морали": об одном сюжете в истории идей. − [Електронний ресурс] / Режим доступу до документу: // http://ethics.iph.ras.ru/em/em1/11.html Йонас Г. Принцип відповідальності. У пошуках етики для технологічної цивілізації. / Г.Йонас. – К. : Лібра, 2001. – 400 с. Предмет і проблематика філософії: Навчальний посібник / За заг. ред. М.А. Скринника, З.Е. Скринник. – Львів: Львівський банківський ін-т Національного банку України, 2001. Причепій Є.М., Черній А.М., Чекаль Л.А. Філософія: Підручник. – 3-тє вид., стер. – К.: Академвидав, 2009. Савельєв В.П. Етика: навч. посібник / В. П. Савельєв. – 2–ге вид., виправл. – Львів : Магнолія–2008. Філософія: Підручник для студ. вищ. навч. закл. / Л.В. Губерський та ін.; за ред. Л.В. Губерського. – Х. : Фоліо, 2013. Філософія (філософія, релігієзнавство, логіка): навч.-метод. посібник для самостійного вивчення дисципліни / Арутюнов В.Х, Бондар С.В., Вільчинський Ю.М. та ін. – К.: КНЕУ, 2008. Філософія: хрестоматія: навч.-метод. посібник / Уклад.: Присухін С.І. – К.: КНЕУ, 2011. Франкл В. Человек в поисках смысла. – [Електронний ресурс] // Режим доступу до документу: http://krotov.info/spravki/history_bio/20_bio/1905frkl.html Помігуєв Р. Добро і зло як нарізні поняття етики / Р. Помігуєв, І. В. Бойченко. – Вісник Київського інституту бізнесу та технологій [Текст] : [зб. наук. статей] / [упоряд. Р. О. Язиніна]. – К. : Вид-во КІБіТ, 2004. – Вип. 1(8). – 2008. – 158 с.
14 е семінарське заняття (семінар-розгорнута бесіда): Філософія історії та культури. Проблема розвитку цивілізації (2 год.) План семінару:
Мета заняття: ґрунтовний аналіз програмного матеріалу, оцінювання науковості, логіки побудови робіт, формування вміння аргументовано викладати та відстоювати власну точку зору. Студент повинен знати: основні філософські підходи до розуміння історії; визначення спрямованості та сенсу історії в філософії, проблему співвідношення культури та цивілізації; вміти: застосовувати навички критичного аналізу проблемних питань; володіти навичками публічного мовлення та аргументації власної думки. Перелік компетентностей, на формування яких спрямоване семінарське завдання: Ключові інструментальні компетентності: базові (загальні) знання; подальше ознайомленнята використання фундаментального понятійно-категоріального апарату; продуктивне засвоєння програмного матеріалу, формулювання загальновизнаної в науці та обґрунтування власної точки зору щодо досліджуваної проблеми;здатність до аналізу й синтезу; вміння оцінювати науковість та логіку побудови самостійних робіт спілкування державною мовою в усній і письмовій формі; знання іноземної мови; навики публічного мовлення, уміння логічно правильно, аргументовано, ясно й чітко висловлювати думки; навики управління інформацією; здатність до організації та планування. Ключові міжособистісні компетентності: взаємодія (робота в команді); формування навичок діалогічного спілкування; об’єктивна оцінка власних переваг та недоліків, здатність обирати шляхи та засоби їх розвитку чи усунення; здатність до критики та самокритики; навики та вміння міжособистісного спілкування; позитивне ставлення до несхожості (зокрема, інших культур та релігій); етичні зобов’язання (ввічливість, толерантність, повага до співрозмовника тощо). Ключові системні компетентності: здатність до навчання; здатність генерувати нові ідеї (креативність); здатність працювати самостійно; дослідницькі навики і вміння; здатність до узагальнення та аналізу інформації, постановки цілей та вибору шляхів їх досягнення; турбота про якість; висока культура мислення; бажання досягти успіху; здатність в умовах стрімкого розвитку науки й техніки до творчої переоцінки накопиченого досвіду людства та критичного аналізу власних можливостей; здатність до самоорганізації. Глобальні компетентності: знання особливостей та компетенцій сучасного цивілізаційного розвитку; усвідомлення значення гуманістичних цінностей для збереження та розвитку сучасної цивілізації; шанобливе ставлення до історичного спадку та культурних традицій, толерантне ставлення до соціально-культурних, релігійних відмінностей народів світу; готовність до соціальної взаємодії на ґрунті загальноприйнятих моральних та правових норм; повага до людини; відповідальне ставлення до партнерських, довірчих відносин; вміння критично мислити, генерувати ідеї та вирішувати важливі проблеми на інноваційній основі, усвідомлення значення інформації в розвитку сучасного суспільства, здатність оцінювати рівень загрози, що виникають унаслідок фальсифікації або втрати інформації, дотримання основних вимог інформаційної безпеки. Література .Джерела: Бердяев Н. А. Смысл истории. – М., 1990. Гегель Г. В. Ф. Лекции по философии истории. Введение. — С-Пб.: Питер, 1993. Тойнбі А. Дослідження історії. — К., 1994. Франко І. Що таке поступ? — Збірка творів: У 50-ти т.т. — Т. 45. — К.: Знання. Франко І. Що таке поступ? — Збірка творів: У 50-ти т.т. — Т. 45. — К.: Знання. Фукуяма Ф. Конец истории? // Вопросы философии. – 1990. — №3. Шпенглер О. Закат Европы. Очерки морфологии мировой истории. - Ч.1: Гештальт и действительность. Введение. – М., 1993. – С. 128-188. Ясперс К. Смысл и назначение истории. – М., 1991. – С. 29–58. Додаткова література:Арутюнов В.Х., Мішин В.М., Свінціцький В.М. Філософія: Навч. посіб. для аспірантів і здобувачів ученого ступеня екон. спец. – К.: КНЕУ, 2008. Бойченко І. В. Філософія історії. Підручник для студентів вищих навчальних закладів. — К.: Знання, 2000. Вільчинський Ю. Філософія історії: теорія взаємопроникнення часу і вічності. – К.: Поліграфкнига, 2009. Добролюбська Ю.А. Філософія історії: типи та моделі. – О., 2010. Методологія сталого розвитку: цивілізаційний контекст: монографія. – К.: КНЕУ, 2010. Причепій Є.М., Черній А.М., Чекаль Л.А. Філософія: Підручник. – 3-тє вид., стер. – К.: Академвидав, 2009. Предмет і проблематика філософії: Навчальний посібник / За заг. ред. М.А. Скринника, З.Е. Скринник. – Львів: Львівський банківський ін-т Національного банку України, 2001. Філософія: Підручник для студ. вищ. навч. закл. / Л.В. Губерський та ін.; за ред. Л.В. Губерського. – Х. : Фоліо, 2013. Філософія (філософія, релігієзнавство, логіка): навч.-метод. посібник для самостійного вивчення дисципліни / Арутюнов В.Х, Бондар С.В., Вільчинський Ю.М. та ін. – К.: КНЕУ, 2008. Філософія: хрестоматія: навч.-метод. посібник / Уклад.: Присухін С.І. – К.: КНЕУ, 2011. Філософський енциклопедичний словник / За ред. Шинкарука В.І. – К.: Абрис, 2002. Ящук Т. І. Філософія історії: Курс лекцій. Навчальний посібник. – К., 2004.
15 е семінарське заняття (семінар-конференція): Філософія майбутнього. Глобальні проблеми сучасності (2 год.)План семінару:
Мета заняття: аналіз питань теми, обговорення розгорнутих виступів студентів та висування студентами власних варіантів розв’язання проблемних аспектів теми. Студент повинен знати: сутність понять «прогностика», «передбачення», «прогнозування»; методи соціального прогнозування та його наслідки. специфіку глобальних проблем сучасності; розуміти суперечливу взаємодію суспільства і природи, усвідомити сутність ідеї коеволюції; вміти: застосовувати навички критичного аналізу проблемних питань; застосовувати навички діалогічного спілкування. Перелік компетентностей, на формування яких спрямоване семінарське завдання: Ключові інструментальні компетентності: базові (загальні) знання; подальше ознайомленнята використання фундаментального понятійно-категоріального апарату; продуктивне засвоєння програмного матеріалу, формулювання загальновизнаної в науці та обґрунтування власної точки зору щодо досліджуваної проблеми;здатність до аналізу й синтезу; вміння оцінювати науковість та логіку побудови самостійних робіт спілкування державною мовою в усній і письмовій формі; знання іноземної мови; навики публічного мовлення, уміння логічно правильно, аргументовано, ясно й чітко висловлювати думки; навики управління інформацією; здатність до організації та планування. Ключові міжособистісні компетентності: взаємодія (робота в команді); формування навичок діалогічного спілкування; об’єктивна оцінка власних переваг та недоліків, здатність обирати шляхи та засоби їх розвитку чи усунення; здатність до критики та самокритики; навики та вміння міжособистісного спілкування; позитивне ставлення до несхожості (зокрема, інших культур та релігій); етичні зобов’язання (ввічливість, толерантність, повага до співрозмовника тощо). Ключові системні компетентності: здатність до навчання; здатність генерувати нові ідеї (креативність); здатність працювати самостійно; дослідницькі навики і вміння; здатність до узагальнення та аналізу інформації, постановки цілей та вибору шляхів їх досягнення; турбота про якість; висока культура мислення; бажання досягти успіху; здатність в умовах стрімкого розвитку науки й техніки до творчої переоцінки накопиченого досвіду людства та критичного аналізу власних можливостей; здатність до самоорганізації. Глобальні компетентності: знання особливостей та компетенцій сучасного цивілізаційного розвитку; усвідомлення значення гуманістичних цінностей для збереження та розвитку сучасної цивілізації; шанобливе ставлення до історичного спадку та культурних традицій, толерантне ставлення до соціально-культурних, релігійних відмінностей народів світу; готовність до соціальної взаємодії на ґрунті загальноприйнятих моральних та правових норм; повага до людини; відповідальне ставлення до партнерських, довірчих відносин; вміння критично мислити, генерувати ідеї та вирішувати важливі проблеми на інноваційній основі, усвідомлення значення інформації в розвитку сучасного суспільства, здатність оцінювати рівень загрози, що виникають унаслідок фальсифікації або втрати інформації, дотримання основних вимог інформаційної безпеки. Література .Джерела: Бжезінський З. Україна у геостратегічному контексті. – К., 2006. Гуссерль Э. Кризис европейского человечества и философия//Вопросы философии. - 1991. - №3. - С. 29-42. Ільїн В.В. Глобалістські виміри життєвого світу людини // Глобальний виклик сучасності: Збірник наукових праць. – К.: Парапан, 2003. – С. 43-48. Лиотар Ж.-Ф. Ситуация постмодерна // Философская и социологическая мысль. – М., 1995. – № 5-6. – С. 15-38. Тоффлер А. Третя Хвиля. – К.,2000. Фукуяма Ф. Конец истории? // Вопросы философии. -1990. — №3. Хантінгтон С. Зіткнення цивілізацій? // Філософська і соціологічна думка. – 1996. - №1-2. — С. 9-29. Ясперс К. Смысл и назначение истории. – М., 1994. Додаткова література: Авдеев Р.Ф. Философия информационной цивилизации: Учебное пособие. – М., 1994. Арутюнов В.Х., Свінціцький В.М. Філософія глобальних проблем сучасності – К.: КНЕУ, 2008. Арутюнов В.Х., Мішин В.М., Свінціцький В.М. Філософія: Навч. посіб. для аспірантів і здобувачів ученого ступеня екон. спец. – К.: КНЕУ, 2008. Вільчинський Ю. Філософія історії: теорія взаємопроникнення часу і вічності. – К.: Поліграфкнига, 2009. Глобальные проблемы и перспективы цивилизации: Философия отношений с природной средой. – М., 1994. Гуревич П.С. Закономерности и социальные перспективы научно-технического прогресса // Новая технократическая волна на Западе. - М.,1886. Методологія сталого розвитку: цивілізаційний контекст: монографія. – К.: КНЕУ, 2010. Печчеї А. Людські якості // Філософія: хрестоматія (від витоків до сьогодення): навч. посіб./ за ред. акад. НАН України Л.В. Губерського. – К.: Знання, 2009. – С. 226 - 238. Причепій Є.М., Черній А.М., Чекаль Л.А. Філософія: Підручник. – 3-тє вид., стер. – К.: Академвидав, 2009. Предмет і проблематика філософії: Навчальний посібник / За заг. ред. М.А. Скринника, З.Е. Скринник. – Львів: Львівський банківський ін-т Національного банку України, 2001. Філософія: Підручник для студ. вищ. навч. закл. / Л.В. Губерський та ін.; за ред. Л.В. Губерського. – Х. : Фоліо, 2013. Філософія: хрестоматія: навч.-метод. посібник / Уклад.: Присухін С.І. – К.: КНЕУ, 2011. Філософський енциклопедичний словник / За ред. Шинкарука В.І. – К.: Абрис, 2002. Цивилизация: от локального к глобальному Граду: Монографія/ Л.А.Алексеева и др. – Донецк, 2008. Шейко В.М. Культура та цивілізація в історико-культурній думці України в добу глобалізації: монографія. – К., 2009.
16 е семінарське заняття (семінар-розгорнута бесіда): Філософія економіки (2 год.)План семінару:
Мета заняття: розвиток самостійного творчого мислення, формування професійних вмінь та практичних навичок, перевірка рівню засвоєння матеріалу. Студент повинен знати: історію становлення філософії економіки як дисципліни; предмет її дослідження та завдання, суть етичних питань економічної діяльності та шляхи їх розв’язання; суть методологічних дискусій в сучасній філософії економіки. вміти: застосовувати навички критичного аналізу проблемних питань; вичерпно й аргументовано викладати власну точку зору в письмовій формі. Перелік компетентностей, на формування яких спрямоване семінарське завдання: Ключові інструментальні компетентності: базові (загальні) знання; подальше ознайомленнята використання фундаментального понятійно-категоріального апарату; продуктивне засвоєння програмного матеріалу, формулювання загальновизнаної в науці та обґрунтування власної точки зору щодо досліджуваної проблеми;здатність до аналізу й синтезу; вміння оцінювати науковість та логіку побудови самостійних робіт спілкування державною мовою в усній і письмовій формі; знання іноземної мови; навики публічного мовлення, уміння логічно правильно, аргументовано, ясно й чітко висловлювати думки; навики управління інформацією; здатність до організації та планування. Ключові міжособистісні компетентності: взаємодія (робота в команді); формування навичок діалогічного спілкування; об’єктивна оцінка власних переваг та недоліків, здатність обирати шляхи та засоби їх розвитку чи усунення; здатність до критики та самокритики; навики та вміння міжособистісного спілкування; позитивне ставлення до несхожості (зокрема, інших культур та релігій); етичні зобов’язання (ввічливість, толерантність, повага до співрозмовника тощо). Ключові системні компетентності: здатність до навчання; здатність генерувати нові ідеї (креативність); здатність працювати самостійно; дослідницькі навики і вміння; здатність до узагальнення та аналізу інформації, постановки цілей та вибору шляхів їх досягнення; турбота про якість; висока культура мислення; бажання досягти успіху; здатність в умовах стрімкого розвитку науки й техніки до творчої переоцінки накопиченого досвіду людства та критичного аналізу власних можливостей; здатність до самоорганізації. Глобальні компетентності: знання особливостей та компетенцій сучасного цивілізаційного розвитку; усвідомлення значення гуманістичних цінностей для збереження та розвитку сучасної цивілізації; шанобливе ставлення до історичного спадку та культурних традицій, толерантне ставлення до соціально-культурних, релігійних відмінностей народів світу; готовність до соціальної взаємодії на ґрунті загальноприйнятих моральних та правових норм; повага до людини; відповідальне ставлення до партнерських, довірчих відносин; вміння критично мислити, генерувати ідеї та вирішувати важливі проблеми на інноваційній основі, усвідомлення значення інформації в розвитку сучасного суспільства, здатність оцінювати рівень загрози, що виникають унаслідок фальсифікації або втрати інформації, дотримання основних вимог інформаційної безпеки. Література .Джерела: Булгаков С.Н. Философия хозяйства. – М.: Наука, 1990. Вебер М. Протестанська етика і дух капіталізму. — К., Основи, 1994. Зиммель Г. Философия денег. – Лейпциг, 1900. Канке В.А. Философия экономической науки: Учебное пособие. – М.: ИНФРА-М, 2009. Кейнс Д.М. Общая теория занятости, процента и денег. – М.: Прогресс, 1978. Лаваль К. Человек экономический. – М.: Новое литературное обозрение, 2010. Смит А. Исследование о природе и причинах богатства народов. - М.: Эксмо, 2007. Додаткова література: Алле М. Экономика как наука: Пер. с фр. – М.: Наука, 1995. Арутюнов В.Х., Мішин В.М., Свінціцький В.М. Філософія: Навч. посіб. для аспірантів і здобувачів ученого ступеня екон. спец. – К.: КНЕУ, 2008. Глушко Т.П. Філософія економіки як основа формування стратегій соціального управління // Мультиверсум. Філософький альманах. – К.: Центр духовної культури. - 2005. - №47. Гэри С. Экономический анализ и человеческое поведение // Теория и история экономических и социальных институтов и систем: Альманах. – Т. 1. – Вып. 1. – Зима, 1993. – С. 24 – 40. Герет Томас М., Клоноскі Річард Дж. Етика бізнесу. – К.: Основи, 1999. Новая постиндустриальная волна на Западе: Антология. – М., 1999. Осипов Ю.М. Очерки философии хозяйства. – М.: Юристъ, 2000. Причепій Є.М., Черній А.М., Чекаль Л.А. Філософія: Підручник. – 3-тє вид., стер. – К.: Академвидав, 2009. Самсин А.И. Основы философии экономики. – М.: Юнити, 2003. Сорос Дж. Кризис мирового капитализма: Открытое общество в опасности: Пер. с англ. – М.: ИНФРА, 1999. Філософія: Підручник для студ. вищ. навч. закл. / Л.В. Губерський та ін.; за ред. Л.В. Губерського. – Х. : Фоліо, 2013. Філософія: хрестоматія. Від витоків до сьогодення: Навч. посіб. / Уклад.: Л.В. Губерський та ін.; за ред. Л.В. Губерського. – К. : Знання, 2012. Філософія: хрестоматія: навч.-метод. посібник / Уклад.: Присухін С.І. – К.: КНЕУ, 2011. Философия экономики. История: Монография / Базилевич В.Д., Ильин В.В. — К.: Знання, 2011. Хайек Ф.А. Дорога к рабству // Вопросы философии. – 1990. - №10, 11.
4.3. ПЛАНИ КОНТАКТНИХ ЗАНЯТЬ ДЛЯ СТУДЕНТІВ ЗАОЧНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ
1еконтактне заняття (міні-лекція -розгонута бесіда): Філософія та її практичне значення(2 год.)План заняття: 1. Термін «філософія» та еволюція його змісту. Дискусії щодо предмета філософії. 2. Поняття світогляду. Історичні типи світогляду. 3. Філософія як складова ментальної культури: порівняльний розбір (філософія і наука, філософія і релігія, філософія і мистецтво). Світоглядна та методологічна роль філософії. 4. Філософія в системі університетської освіти (з елементами проблемно-орієнтованої дискусії).
Мета заняття: роз’яснення місця філософії в ментальній культурі, її предметної специфіки та ролі в університетській освіті. Студент повинен знати: особливості філософського знання, структуру та функції філософії; визначення поняття світогляду, його складові та історичні типи; вміти: застосовувати філософський понятійно-категоріальний апарат; володіти навичками публічного мовлення та аргументації власної думки. Перелік компетентностей, на формування яких спрямоване контактне заняття: Ключові інструментальні компетентності:розуміння специфіки філософського знання; ознайомлення з фундаментальним понятійно-категоріальним апаратом філософії; розуміння специфіки філософії у порівнянні з іншими історичними типами світогляду; спілкування державною мовою в усній формі; уміння аргументовано висловлювати та обстоювати власну думку; уміння укладати в стислій формі тези за матеріалом обговорення. Ключові міжособистісні компетентності: навики та вміння міжособистісного спілкування; позитивне ставлення до несхожості (зокрема, інших культур та релігій); етичні зобов’язання (ввічливість, толерантність, повага до співрозмовника тощо). Ключові системні компетентності: здатність до навчання; здатність генерувати нові ідеї (креативність); здатність до узагальнення та аналізу інформації; висока культура мислення; здатність в умовах стрімкого розвитку науки й техніки до творчої переоцінки накопиченого досвіду людства та критичного аналізу власних можливостей. Глобальні компетентності:усвідомлення значення гуманістичних цінностей для збереження та розвитку сучасної цивілізації; шанобливе ставлення до історичного спадку та культурних традицій, толерантне ставлення до соціально-культурних, релігійних відмінностей народів світу;готовність до соціальної взаємодії на ґрунті загальноприйнятих моральних та правових норм; повага до людини;вміння критично мислити та генерувати ідеї. Література Джерела: Кант И. Понятие философии вообще // Трактаты и письма. — М.: Мысль, 1980. — С. 329-340. Кассирер Э. Миф и религия // Философские науки. - 1991. — №7. Мамардашвили М. К. Как я понимаю философию. – М., 1992. Ортега-и-Гассет Х. Что такое философия? – М., 1991. Рикёр П. Человек как предмет философии // Вопросы философии. - 1989. — №2. Філософія: Хрестоматія: Навч.-метод. посібник / Уклад.: Присухін С.І.– К.: КНЕУ, 2011. Додаткова література: Антология мировой философии: В 4-х т.т. – М., 1969-1972. – Т. 1. – Ч. 1. Арутюнов В.Х., Мішин В.М., Свінціцький В.М. Філософія: Навч. посіб. для аспірантів і здобувачів ученого ступеня екон. спец. – К.: КНЕУ, 2008. Причепій Є.М., Черній А.М., Чекаль Л.А. Філософія: Підручник. – 3-тє вид., стер. – К.: Академвидав, 2009. Предмет і проблематика філософії: Навчальний посібник / За заг. ред. М.А. Скринника, З.Е. Скринник. – Львів: Львівський банківський ін-т Національного банку України, 2001. Нестеренко В.Г. Вступ до філософії: онтологія людини. Навчальний посібник для студентів вищих учбових закладів. – К.: Абрис, 1995. Філософія: Підручник для студ. вищ. навч. закл. / Л.В. Губерський та ін.; за ред. Л.В. Губерського. – Х. : Фоліо, 2013. Філософія: хрестоматія. Від витоків до сьогодення: Навч. посіб. / Уклад.: Л.В. Губерський та ін.; за ред. Л.В. Губерського. – К. : Знання, 2012. Філософія (філософія, релігієзнавство, логіка): Навч.-метод. посібник для самостійного вивчення дисципліни / Арутюнов В.Х, Бондар С.В., Вільчинський Ю.М. та ін. – К.: КНЕУ, 2008. Філософський енциклопедичний словник / За ред. Шинкарука В.І. – К.: Абрис, 2002.
2е контактне заняття (проблемно-орієнтована лекція): Історичні типи філософії (2 год.) План заняття:
Мета заняття: аналіз визначеної теми за основними проблемними моментами, формування навичок діалогічного спілкування. Студент повинен знати: основні етапи становлення філософії Стародавньої Індії; особливості філософських поглядів ортодоксальних та неортодоксальних шкіл Стародавньої Індії; основні етапи становлення та головні напрями філософії Стародавнього Китаю; періодизацію історії античної філософії; основні філософськи школи докласичного періоду та суть їх вчення; основних представників античної філософії класичного періоду та суть їх філософських поглядів; особливості філософії елліністичного й римського періоду, основні філософські школи та їх представників греко-римського періоду; вміти: володіти навичками публічного мовлення та аргументації власної думки; застосовувати навички наукового обґрунтування власної точки зору. Перелік компетентностей, на формування яких спрямоване семінарське завдання: Ключові інструментальні компетентності: базові (загальні) знання; ознайомлення з фундаментальним понятійно-категоріальним апаратом; спілкування державною мовою в усній формі; навики публічного мовлення, уміння логічно правильно, аргументовано, ясно й чітко висловлювати думки;уміння укладати в стислій формі тези за матеріалом обговорення. Ключові міжособистісні компетентності: взаємодія (робота в команді); навики та вміння міжособистісного спілкування; позитивне ставлення до несхожості (зокрема, інших культур та релігій); етичні зобов’язання (ввічливість, толерантність, повага до співрозмовника тощо). Ключові системні компетентності: здатність до навчання; здатність генерувати нові ідеї (креативність); здатність до узагальнення та аналізу інформації, висока культура мислення. Глобальні компетентності:усвідомлення значення гуманістичних цінностей для збереження та розвитку сучасної цивілізації; шанобливе ставлення до історичного спадку та культурних традицій, толерантне ставлення до соціально-культурних, релігійних відмінностей народів світу; готовність до соціальної взаємодії на ґрунті загальноприйнятих моральних та правових норм; повага до людини; вміння критично мислити, генерувати ідеї. Література Джерела: Антология мировой философии: В 4-х т.т. – М., 1969- 1972.. -Т. 1. -Ч. 1. Древнеиндийская философия / Раздел: Упанишады. – М., 1963. Дао дэ цзин. Книга пути и благодати. – М.: «Эксмо-Пресс», 2001. Китайская мудрость: афоризмы. – Х. : Фолио, 2012. Конфуций Изречения / Конфуций; [пер. с кит. И. И. Семененко]. – Х. : Фолио, 2012. Додаткова література: Арутюнов В.Х., Мішин В.М., Свінціцький В.М. Філософія: Навч. посіб. для аспірантів і здобувачів ученого ступеня екон. спец. – К.: КНЕУ, 2008. Бичко А.К., Бичко І.В., Табачковський В.Г. Історія філософії: Підручник для студ. вищих закладів освіти. – К.: Либідь, 2001. Буддизм. Четыре благородных истины. – М.-Харьков, 2000. Гессе Г. Паломничество в страну Востока. – СПб., 1999. Древнекитайская философия. Собрание текстов: В 2-т.т. – М., 1972. Елиаде М. Йога. Свобода и бессмертие. – К., 2000. Жоль К.К. Индуизм в истории Индии. – К., 2001. Історія філософії: Підручник / Ярошовець В.І., Бичко І.В., Бугров В.А. та ін.; За ред. В.І. Ярошовця. – К.: Видавець ПАРАПАН, 2002. Філософія: хрестоматія. Від витоків до сьогодення: Навч. посіб. / Уклад.: Л.В. Губерський та ін.; за ред. Л.В. Губерського. - К. : Знання, 2012. Філософія: Хрестоматія: Навч.-метод. посібник / Уклад.: Присухін С.І.– К.: КНЕУ, 2011. Філософський енциклопедичний словник / За ред. Шинкарука В.І. – К.: Абрис, 2002.
3еконтактне заняття (проблемно-орієнтована лекція): Історичні типи філософії (продовження) (2 год.) План заняття:
Мета заняття: продуктивне засвоєння студентами ключових моментів програмного матеріалу, формулювання загальновизнаної в науці та обґрунтування власної точки зору на досліджувану проблему. Студент повинен знати: головні етапи розвитку середньовічної філософії та їх основні риси; суть філософського вчення основних представників філософської думки Середньовіччя; характерні риси філософії епохи Відродження таїї основні напрямки; сутність Реформації та її вплив на розвиток європейської культури; особливості філософії Нового часу, соціально-економічні та наукові передумови її становлення, основні напрями філософії зазначеного періоду; основні риси філософії Просвітництва, її представників та суть їх філософських поглядів. вміти: аргументовано викладати та відстоювати власну точку зору,застосовувати навички ведення дискусії. Перелік компетентностей, на формування яких спрямоване семінарське завдання: Ключові інструментальні компетентності: базові (загальні) знання; подальше ознайомленнята використання фундаментального понятійно-категоріального апарату; продуктивне засвоєння ключових аспектів програмного матеріалу, формулювання загальновизнаної в науці та обґрунтування власної точки зору щодо досліджуваної проблеми;навики публічного мовлення, уміння логічно правильно, аргументовано, ясно й чітко висловлювати думки. Ключові міжособистісні компетентності: взаємодія (робота в команді); формування навичок діалогічного спілкування; об’єктивна оцінка власних переваг та недоліків, здатність обирати шляхи та засоби їх розвитку чи усунення; здатність до критики та самокритики; навики та вміння міжособистісного спілкування. Ключові системні компетентності: здатність до навчання; здатність до узагальнення та аналізу інформації; висока культура мислення. Глобальні компетентності: знання особливостей та компетенцій сучасного цивілізаційного розвитку; усвідомлення значення гуманістичних цінностей для збереження та розвитку сучасної цивілізації; шанобливе ставлення до історичного спадку та культурних традицій, толерантне ставлення до соціально-культурних, релігійних відмінностей народів світу; готовність до соціальної взаємодії на ґрунті загальноприйнятих моральних та правових норм; повага до людини; відповідальне ставлення до партнерських, довірчих відносин; вміння критично мислити, генерувати ідеї та вирішувати важливі проблеми на інноваційній основі. Література Джерела: Августин (Святий). Сповідь / Юрій Мушак (пер.). — К.: Основи, 1999. Бэкон Ф. Новый Органон // Сочинения: В 2 - х т.т. — Т. 2. — М.: Мысль, 1972. - С. 7-82. Бонавентура. Путеводитель души к Богу. – М., 1993. Вольтер. Философские сочинения. – М., 1988. Григорий Нисский. Об устроении человека. – СПб., 1995. Мак’явеллі Н. Державець. — К.: Основи, 1998. — С. 393-464. Роттердамський Е. Похвала Глупоті. Домашні бесіди. / Перекл. з лат. В. Литвинова, Й. Кобова. – К.: Основи, 1993. – С. 13-106. Фома Аквинский. Доказательства бытия Бога в «Сумме против язычников» и «Сумме теологии». – М.: ИНФРА-М, 2000. – С. 33-77. Декарт Р. Міркування про метод, щоб правильно спрямовувати свій розум і відшукувти істину в науках. – К., Тандем, 2001. Руссо Ж-Ж. Про суспільну угоду, або Принципи політичного права. – К.:Port-Royal, 2001 Додаткова література: Антология мировой философии: В 4-х т.т. – М., 1969- 1972. -Т. 1. -Ч. 2. Бичко А. К., Бичко І. В., Табачковський В. Г. Історія філософії: Підручник для студ. Вищих закладів освіти — К.: Либідь, 2001. Історія філософії: Підручник / Ярошовець В.І., Бичко І.В., Бугров В.А. та ін.; За ред. В. І. Ярошовця. – К.: Видавець ПАРАПАН, 2002. Данте Алигьери. Малые произведения. – М., 1968. Кузнецов В. Н., Мееровский Б. В., Грязнов А. Ф. Западноевропейская философия XVIII века. – М., 1986. Монтень М. Опыты: В 3-х кн. - М., 1992. Момджян Х. Н. Французское просвещение XVIII века. – М., 1983. Мор Т. Утопия. - М., 1978. - С. 3-5. Рассел Б. Історія західної філософії. – К.: Основи, 1995. Спиноза Б. Этика // Спиноза Б. Сочинения: В 2-х т.т. – Т. 2. – СПб.: Наука, 1999. – С. 251-478. Філософія: хрестоматія. Від витоків до сьогодення: Навч. посіб. / Уклад.: Л.В. Губерський та ін.; за ред. Л.В. Губерського. - К. : Знання, 2012. Філософія як історія філософії: Підручник / За заг. ред.. Ярошовця В.І. – К.: Центр учбової літератури, 2010. Філософія: Хрестоматія: Навч.-метод. посібник / Уклад.: Присухін С.І. – К.: КНЕУ, 2011. Філософський енциклопедичний словник / За ред. Шинкарука В.І. – К.: Абрис, 2002. Юркевич П. Д. Докази буття Божого / Юркевич П. Д. Вибране. – К.: Абрис, 1993. – С. 304-378.
4еконтактне заняття (проблемно-орієнтована лекція): Історичні типи філософії (продовження) (2 год.) План заняття:
Мета заняття: формування стійкого інтересу до вивченої теми, обговорення програмних питань, формування навичок діалогічного спілкування, толерантного ставлення до протилежної точки зору. Студент повинен знати: основні ідеї філософії І.Канта, особливості методу та системи філософії Г.Гегеля, основні риси антропологічної філософії Л.Фейербаха. передумови формування сучасної філософії, періоди її розвитку, основі напрями сучасної зарубіжної філософії; основні світоглядні та соціально-філософські ідеї неотомізму, основні філософські ідеї З.Фрейда та його послідовників, характерні риси екзистенціалізму, прагматизму, філософської герменевтики та структуралізму як філософських напрямків; особливості формування й розвитку української філософії, її характерні риси в період Київської Русі, доби Відродження; основні теми філософських студій в Києво-Могилянській академії, особливості філософського світогляду Г.Сковороди; особливості філософії українського романтизму, академічної філософії 19 ст., провідні філософські ідеї в 19-20 ст. та в сучасній Україні. вміти: володіти навичками публічного мовлення та аргументації власної думки; використовувати знання з філософії для формування власної світоглядної позиції. Перелік компетентностей, на формування яких спрямоване семінарське завдання: Ключові інструментальні компетентності: базові (загальні) знання; подальше ознайомленнята використання фундаментального понятійно-категоріального апарату; продуктивне засвоєння ключових аспектів програмного матеріалу, формулювання загальновизнаної в науці та обґрунтування власної точки зору щодо досліджуваної проблеми;навики публічного мовлення, уміння логічно правильно, аргументовано, ясно й чітко висловлювати думки; уміти укладати в стислій формі тези за матеріалом обговорення. Ключові міжособистісні компетентності: взаємодія (робота в команді); формування навичок діалогічного спілкування; об’єктивна оцінка власних переваг та недоліків, здатність обирати шляхи та засоби їх розвитку чи усунення; здатність до критики та самокритики; навики та вміння міжособистісного спілкування. Ключові системні компетентності: здатність до навчання; здатність до узагальнення та аналізу інформації; висока культура мислення. Глобальні компетентності: знання особливостей та компетенцій сучасного цивілізаційного розвитку; усвідомлення значення гуманістичних цінностей для збереження та розвитку сучасної цивілізації; шанобливе ставлення до історичного спадку та культурних традицій, толерантне ставлення до соціально-культурних, релігійних відмінностей народів світу; готовність до соціальної взаємодії на ґрунті загальноприйнятих моральних та правових норм; повага до людини; відповідальне ставлення до партнерських, довірчих відносин; вміння критично мислити, генерувати ідеї та вирішувати важливі проблеми на інноваційній основі. Література Джерела: Гадамер Г.-Г. Істина і метод. – Т. 2. Герменевтика II. ( Що таке істина? Історія понять як філософія. Наскільки мова диктує мислення?). – К.: Юніверс, 2000. Гегель Г. В. Ф. Кто мыслит абстрактно? // Гегель Г. Раб. разных лет: В 2-х т.т. – Т.1. – М.: Мысль, 1970. Кант І. Пролегомени до кожної майбутньої метафізики, яка може постати як наука / Пер. з нім., вступ. ст., комент. і примітки В.Терлецького. – К.: ППС, 2002. Конт О. Курс положительной философии// Мирфилософии:В 2-х ч. – Ч. 1. — М., 1991. Маркс К. Економічно-філософські рукописи 1844 року // Маркс К., Енгельс Ф. Твори. – Т. 42. Ніцше Ф. Так казав Заратустра. — К.: Основи, 1993. — C. 7-328. Костомаров М. І. „Закон Божий“ (Книга буття українського народу).– К., Либідь, 1991. Липа Ю. Призначення України. — Львів.: Просвіта, 1992. Маланюк Є. Нариси з історії нашої культури. — К.: АТ „Обереги“, 1992. Додаткова література: Антология мировой философии: В 4-х т.т. – М., 1969- 1972. – Т. 2, 3. Бердяев Н.А. Истоки и смысл русского коммунизма. — М.: Мысль, 1990. Багалій Д. Український мандрований філософ Григорій Сковорода. – К., 1992. Бичко А. К., Бичко І. В. Феномен української інтелігенції. Спроба екзистенційного аналізу. – К., 1995. Вільчинський Ю. Освальд Шпенглер: портрет в ідеях // Філософська думка. — 1998. — № 4-6. — С. 247-264. Вільчинський Ю. М., Скринник М. А., Скринник З. Е. та ін. Розвиток філософської думки в Україні: Курс лекцій. 2-е вид. — К.: ВІПОЛ, 1994. Історія філософії: Підручник / Ярошовець В.І., Бичко І.В., Бугров В.А. та ін.; За ред. В. І. Ярошовця. – К.: Видавець ПАРАПАН, 2002. Рассел Б. Історія західної філософії. – К.: Основи, 1995. Рикер П. Герменевтика, этика, политика. – М., 1995. Філософія: Підручник для студ. вищ. навч. закл. / Л.В. Губерський та ін.; за ред. Л.В. Губерського. – Х. : Фоліо, 2013. Філософія: хрестоматія. Від витоків до сьогодення: Навч. посіб. / Уклад.: Л.В. Губерський та ін.; за ред. Л.В. Губерського. - К. : Знання, 2012. Філософія (філософія, релігієзнавство, логіка): Навч.-метод. посібник для самостійного вивчення дисципліни / Арутюнов В.Х, Бондар С.В., Вільчинський Ю.М. та ін. – К.: КНЕУ, 2008. Фромм Э. Бегство от свободы. — М., 1989. Хайдеггер М. Введение в метафизику. – СПб., 1998.
5е контактне заняття (семінар-розгорнута бесіда): Основні проблеми сучасної філософії. Проблеми онтології (2 год.) План заняття:
Мета заняття: вироблення навичок обґрунтовувати власну точку зору, підвищення розуміння програмного матеріалу. Студент повинен знати: визначеня основних філософських категорій, що застосовуються в онтології, розуміння категорії «буття» в історії філософії, властивості та елементи структури матерії, які вивчає філософія; визначення свідомості, її структуру, функції; вміти: застосовувати навички наукового обґрунтування власної точки зору; застосовувати філософський понятійно-категоріальний апарат. Перелік компетентностей, на формування яких спрямоване семінарське завдання: Ключові інструментальні компетентності: базові (загальні) знання; подальше ознайомленнята використання фундаментального понятійно-категоріального апарату; продуктивне засвоєння ключових аспектів програмного матеріалу, формулювання загальновизнаної в науці та обґрунтування власної точки зору щодо досліджуваної проблеми;навики публічного мовлення, уміння логічно правильно, аргументовано, ясно й чітко висловлювати думки; уміти укладати в стислій формі тези за матеріалом обговорення. Ключові міжособистісні компетентності: взаємодія (робота в команді); формування навичок діалогічного спілкування; об’єктивна оцінка власних переваг та недоліків, здатність обирати шляхи та засоби їх розвитку чи усунення; здатність до критики та самокритики; навики та вміння міжособистісного спілкування. Ключові системні компетентності: здатність до навчання; здатність до узагальнення та аналізу інформації; висока культура мислення. Глобальні компетентності: знання особливостей та компетенцій сучасного цивілізаційного розвитку; усвідомлення значення гуманістичних цінностей для збереження та розвитку сучасної цивілізації; шанобливе ставлення до історичного спадку та культурних традицій, толерантне ставлення до соціально-культурних, релігійних відмінностей народів світу; готовність до соціальної взаємодії на ґрунті загальноприйнятих моральних та правових норм; повага до людини; відповідальне ставлення до партнерських, довірчих відносин; вміння критично мислити, генерувати ідеї та вирішувати важливі проблеми на інноваційній основі. Література Джерела: Аристотель. Метафизика. – Кн. 1. – Гл. I-IV // Сочинения: В 4-х т.т.-Т. 1. - М.: Мысль, 1976. Гегель Г. В. Ф. Учение о бытии // Гегель. Энциклопедия философских наук. В 3 т. — Т. 1. Наука логики. — М.: Мысль, 1974. Гегель Г. В. Ф. Энциклопедия философских наук: В 3-хт.т. – Т. 1. – С. 107–263. Гольбах П. Система природы, или о законах мира физического и мира духовного // Избранные философские произведения: В 2-х т.т. - Т.1. — М.: Мысль, 1963. Декарт Р. Метафізичні розмисли.(I-V розмисли).— К.: Юніверс. — 2000. Сартр Ж-П. Бытие и ничто. Опыт феноменологической онтологии / В.И. Колядко (пер.). – М.: Республика, 2004. – С. 28-196. Хайдеггер М. Время и бытие: Статьи и выступления: Пер. с нем. – М.: Республика, 1993. – С.391-406. Юнг К. Г. Об архетипах коллективного бессознательного // Вопросы философии. — 1988. — №1. Додаткова література: Арутюнов В.Х., Мішин В.М., Свінціцький В.М. Філософія: Навч. посіб. для аспірантів і здобувачів ученого ступеня екон. спец. – К.: КНЕУ, 2008. Всемирная энциклопедия: Онтология / Главн. научн. ред. А. А. Грицанов. – М., 2001. Причепій Є.М., Черній А.М., Чекаль Л.А. Філософія: Підручник. – 3-тє вид., стер. – К.: Академвидав, 2009. Предмет і проблематика філософії: Навчальний посібник / За заг. ред. М.А. Скринника, З.Е. Скринник. – Львів: Львівський банківський ін-т Національного банку України, 2001. Нестеренко В.Г. Вступ до філософії: онтологія людини. Навчальний посібник для студентів вищих учбових закладів / – К.: Абрис, 1995. Філософія: Підручник для студ. вищ. навч. закл. / Л.В. Губерський та ін.; за ред. Л.В. Губерського. – Х. : Фоліо, 2013. Філософія (філософія, релігієзнавство, логіка): Навчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни / Арутюнов В.Х, Бондар С.В., Вільчинський Ю.М. та ін. –К.: КНЕУ, 2008. Філософія як історія філософії: Підручник / За заг. ред.. Ярошовця В.І. – К.: Центр учбової літератури, 2010. Філософія: хрестоматія: Навч.-метод. посібник / Уклад.: Присухін С.І. – К.: КНЕУ, 2011. Філософія: хрестоматія. Від витоків до сьогодення: Навч. посіб. / Уклад.: Л.В. Губерський та ін.; за ред. Л.В. Губерського. - К. : Знання, 2012. Філософський енциклопедичний словник / За ред. Шинкарука В.І. – К.: Абрис, 2002.
6е контактне заняття (семінар-розгорнута бесіда): Основні проблеми сучасної філософії. Проблеми гносеології (2 год.) План заняття: 1. Проблема пізнаваності світу, основні поняття епістемології. 2. Характеристика пізнавального процесу та межі пізнаності світу. 3. Концепції істини. 4. Методи наукового пізнання: логічні підвалини.
Мета заняття: вивчення ключових аспектів теми заняття; активна взаємодія викладача зі студентами при збереженні їх максимальної самостійності, ініціативи; вільне обговорення проблемних питань; розвиток творчих здібностей. Студент повинен знати: основні філософські підходи до визначення проблеми пізнання, сутність і структуру пізнавального процесу, основні принципи процесу пізнання; сутність і структуру, форми, методи наукового пізнання; визначення поняття методу, методології. вміти: застосовувати навички наукового обґрунтування власної точки зору; використовувати знання з філософії для формування власної світоглядної позиції. Перелік компетентностей, на формування яких спрямоване семінарське завдання: Ключові інструментальні компетентності: базові (загальні) знання; подальше ознайомленнята використання фундаментального понятійно-категоріального апарату; продуктивне засвоєння ключових аспектів програмного матеріалу, формулювання загальновизнаної в науці та обґрунтування власної точки зору щодо досліджуваної проблеми;навики публічного мовлення, уміння логічно правильно, аргументовано, ясно й чітко висловлювати думки; уміти укладати в стислій формі тези за матеріалом обговорення. Ключові міжособистісні компетентності: взаємодія (робота в команді); формування навичок діалогічного спілкування; об’єктивна оцінка власних переваг та недоліків, здатність обирати шляхи та засоби їх розвитку чи усунення; здатність до критики та самокритики; навики та вміння міжособистісного спілкування. Ключові системні компетентності: здатність до навчання; здатність до узагальнення та аналізу інформації; висока культура мислення. Глобальні компетентності: знання особливостей та компетенцій сучасного цивілізаційного розвитку; усвідомлення значення гуманістичних цінностей для збереження та розвитку сучасної цивілізації; шанобливе ставлення до історичного спадку та культурних традицій, толерантне ставлення до соціально-культурних, релігійних відмінностей народів світу; готовність до соціальної взаємодії на ґрунті загальноприйнятих моральних та правових норм; повага до людини; відповідальне ставлення до партнерських, довірчих відносин; вміння критично мислити, генерувати ідеї та вирішувати важливі проблеми на інноваційній основі. Література Джерела: Адорно Т. К логике социальных наук // Вопросы философии. – 1992. – № 10. – С. 76–86. Вернадский В. И. Философские мысли натуралиста // Мир философии: В 2- х ч. – Ч.2.— М.: Прогрес, 1991. Декарт Р. Міркування про метод, щоб правильно спрямовувати свій розум і відшукувти істину в науках. — К., Тандем, 2001. Поппер К.Логика социальных наук // Вопросы философии. – 1992. – № 10. – С. 65–75. Рассел Б. Человеческое познание: его сферы и границы. – К., 1997. Хабермас Юрген. Познание и интерес // Философские науки. – 1990. – № 1. – С. 88–99. Хайдеггер М. О сущности истины // Философские науки. – 1989. – № 4. – С. 88–104. Додаткова література: Алексеев П. В., Панин А. В. Теория познания и диалектика. – М., 1991. Арутюнов В.Х., Мішин В.М., Свінціцький В.М. Філософія: Навч. посіб. для аспірантів і здобувачів ученого ступеня екон. спец. – К.: КНЕУ, 2008. Йолон П. Тенденції розвитку сучасної методології науки // Філософська і соціологічна думка. – 1995. – № 7–8. – С. 239–243. Нестеренко В.Г. Вступ до філософії: онтологія людини. Навчальний посібник для студентів вищих учбових закладів / – К.: Абрис, 1995. Причепій Є.М., Черній А.М., Чекаль Л.А. Філософія: Підручник. – 3-тє вид., стер. – К.: Академвидав, 2009. Предмет і проблематика філософії: Навчальний посібник / За заг. ред. М.А. Скринника, З.Е. Скринник. – Львів: Львівський банківський ін-т Національного банку України, 2001. Присухін С.І. Методологія системного підходу та наукових досліджень у сфері державного управління: навч. посібник / Київ, КНЕУ, 2012. Філософія: Підручник для студ. вищ. навч. закл. / Л.В. Губерський та ін.; за ред. Л.В. Губерського. – Х. : Фоліо, 2013. Філософія (філософія, релігієзнавство, логіка): навч.-метод. посібник для самостійного вивчення дисципліни / Арутюнов В.Х, Бондар С.В., Вільчинський Ю.М. та ін. – К.: КНЕУ, 2008. Філософія: хрестоматія. Від витоків до сьогодення: Навч. посіб. / Уклад.: Л.В. Губерський та ін.; за ред. Л.В. Губерського. – К. : Знання, 2012. Філософія: хрестоматія: навч.-метод. посібник / Уклад.: Присухін С.І. – К.: КНЕУ, 2011. Філософський енциклопедичний словник / За ред. Шинкарука В.І. – К.: Абрис, 2002. 7е контактне заняття (семінар-написання МКР) (2 год.) Студенти виконують модульну контрольну роботу (МКР) за програмним матеріалом Модулів № 1та 2. Підготовка ними до МКР здійснюється за переліком типових питань до модульної контрольної роботи (подається нижче). 8е контактне заняття (семінар-консультація) (2 год.) Студенти обговорюють з викладачем проблемні для них питання програмного матеріалу науки.
4.4. ПЛАНИ НАВЧАЛЬНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ ЗАОЧНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ В МІЖСЕСІЙНИЙ ПЕРІОД
Навчальна робота студента заочної форми навчання в міжсесійний період складається з наступних частин: а) написання реферату; б) написання есе (аналіз філософського тексту); в) виконання двох тестів (Тест 1. «Базові філософські категорії» та Тест 2. «Хто є хто»).
5. Самостійна робота студентів
Самостійна робота з навчального курсу “Філософія” передбачає такі форми, як:
Частина реферативних завдань може бути заслухана на семінарських заняттях і відповідним чином оцінена. Оцінка за реферат (есе)–не більше 5 балів, за умови, щоробота відповідає необхідним вимогам. Готуючи реферати та есе (підбираючи, опрацьовуючи наукову літературу, аналізуючи наукові концепції, ознайомлюючись з першоджерелом тощо),студенти набувають навичок дослідницького пошуку та самостійного творчого мислення. Тести виконуються студентами вдома і, у випадку отримання незадовільної оцінки, можуть повертатися їм на доопрацювання. Оцінка за кожен із тестів - не більше 5 балів, за умови, що робота відповідає необхідним вимогам. Виконуючи тести, студенти набувають знання понятійно-категоріального апарату філософії, поглиблених знань з історії світової та української філософської думки. Технічні вимоги до написання рефератів:
Тематика рефератів за Модулем 1:
35.Основні етапи розвитку позитивізму.36.Загальне та особливе у неопозитивізмі й постпозитивізмі.
Тематика рефератів за Модулем 2:
86. Діалог культур як спосіб їх розвитку. 87. Філософія економіки як галузь соціального знання. 88. Філософська основа економічних теорії. 89. Культурно-соціальні передумови формування філософії економіки. 90. Поняття «користі» як філософська категорія економіки. 91. Філософія Адама Сміта. 92. Філософія Джона Стюарта Мілля. 93. Вплив філософії лібералізму на формування сучасних економічних теорії. 94. Класична та посткласична філософія економіки. 95. Філософія господарства С.Н.Булгакова. 96. Утопічний соціалізм як філософсько-економічна теорія. 97. Культура підприємництва: сутність, значення, перспективи. 98. Етика бізнесу як вияв культури підприємництва. 99. Меценетство та доброчинність: філософський «вимір». 100. Homo-economicus як предмет філософського аналізу.
Технічні вимоги до написання есе: 1. Першоджерело з метою опрацювання та написання есе обирається з наведеного переліку й узгоджується з викладачем. 2.Обсяг есе – 5 сторінок стандартного машинописного тексту формату А–4.
Робота над першоджерелом передбачає такий порядок виконання: А) стисла довідка про автора тексту (період життя, приналежність до філософської школи (напрямку), основні роботи, ключові ідеї, внесок у розвиток світової філософської думки); Б) тема роботи, основні проблеми та способи їх розв’язання, аргументація, цитування і т.п., роль даної роботи у творчості філософа та її місце в історії філософії; В) рефлексія з приводу власних вражень та думок, що виникали під час роботи над текстом. Перелік першоджерел :1. Платон. Держава // Діалоги. (Й. Кобів та ін. (пер. з давньогр.). - 2 вид. – К.: Основи, 1999. – Кн.7: 514А-517Е . 2. Августин Аврелій (Блаженний). Сповідь. - К.: Основи, 1999. - 319с .– Кн. IV, 14; I, 5-6; VII, 6; ХI, 6. 3. Бэкон Ф. Новый Органон // Сочинения: В 2-х т.т. – М.: Мысль, 1972. – Т.2. – С.12 - 60. 4. Декарт Р. Міркування про метод (Пер. з фр. В. Адрушка і С. Гатальської). – Київ: Тандем, 2001. – С.2 - 15. 5. Руссо Ж.-Ж. Рассуждение о происхождении и основания неравенства между людьми // Антология мировой философии: В 4-х т.т. – Т.2. – М., 1970. – С. 560 - 567. 6. Кант І. Критика чистого розуму // Пер. з нім. та прим. І.Бурковського. -К.: Юніверс,2000. - С.42-53. 7. Фейербах Л. Сущность религии // Избр. философские произв.: В 2-х т.т. – Т.2. –М., 1955. – С.440-450, 585- 595. 8. Маркс К. Конспект книги Дж. Милля «Основы политической экономии» // Маркс К.,Энгельс Ф. Сочинения. – М.: Изд-во полит.л-ры., 1974. - Т.42. - C.24. Маркс К. Экономическо-философские рукописи 1844 г. // Маркс К., Энгельс Ф. Сочинения. – М.: Изд-во полит. л-ры., 1974. - Т.42. - С. 85-95, 119-120.9. Ніцше Ф. По той бік добра і зла // Генеалогія моралі. – Львів: Літопис, 2002. – С.9 - 47. 10. Фройд З. Я та Воно // Філософія: хрестоматія (від витоків до сьогодення): навч. посіб. / за ред. акад. НАН України Л.В. Губерського. – К.: Знання, 2009. – С. 293 - 302. 11. Фромм Е. Мати чи бути? - К.: Укр. письменник , 2010. – С. 34 - 40, 96 – 119. 12.Сартр Ж.-П. Екзистенціалізм – це гуманізм // Філософія: хрестоматія (від витоків до сьогодення): навч. посіб./ за ред. акад. НАН України Л.В. Губерського. – К.: Знання, 2009. – С. 206 - 216. 13. Оргега-и-Гассет, Х. Что такое философия? / Предисловие и перевод Б. Пардо-Айусо, О.Никифорова // Логос. – Вып.1. -1991. – С.21 - 30. 14. Печчеї А. Людські якості // Філософія: хрестоматія (від витоків до сьогодення): навч. посіб./ за ред. акад. НАН України Л.В. Губерського. – К.: Знання, 2009. – С. 226 - 238. 15. Сковорода Г.С. Діалог. Имя ему – потоп зміин // Історія філософії України. Хрестоматія: Навч.посібник /Упорядники: М.Ф.Тарасенко, М.Ю.Русин, А.К.Бичко та ін. – К.: Либідь, 1993. – С. 240 – 282. Технічні вимоги до виконання тестів:
2.Обсяг тесту – необмежений, стандартний машинописний текст формату А–4.
Тест 1. «Базові філософські категорії»
Тест 2: «Хто є хто»
6. ІНДИВІДУАЛЬНО-КОНСУЛЬТАТИВНА РОБОТА Індивідуально-консультативна робота організована у формі консультаційта індивідуальних занять (щотижневі, залежно від кількості груп викладача, відповідно до індивідуальних графіків кожного викладача). Окрім безпосереднього спілкування зі студентами, викладачі обов’язково перевіряють виконання творчих індивідуальних завдань, організовують захист студентських рефератів. На консультаціях проводиться роз’яснення окремих теоретичних питань та практичних аспектів завдань, що стосуються самостійної роботи студентів. Серед форм індивідуально-консультаційної роботи необхідно акцентувати увагу на індивідуальній роботі з окремими студентами, які виявили творчий нахил до вивчення філософських дисциплін з метою підготовки ними окремих наукових доповідей для студентських науково-практичних конференцій. На індивідуальних заняттях відбувається обговорення навчальних проблем, евристичні бесіди, функціонують наукові гуртки. Індивідуально-консультаційна робота викладачів зі студентами здійснюєься відповідно до графіка, складеного кафедрою. В ньому визначаються види ідривідуально-консультативної роботи (індивідуальних занять, консультацій, перевірки виконання індивідуальних завдань, перевірки та захисту рефератів, есе тощо), а також час проведення занять та аудиторія. Метою проведення індивідуально-консультативної роботи є створення необхідних умов для виявлення й розвитку індивідуальних творчих здібностей студента на основі особистісно-діяльнсісного підходу, посилення мотивації до пізнавальної діяльності з урахуванням психофізичних особивостей і академічної успішності студента, що сприяє становленню особистості майбутнього фіхівця.
7. МетодиКИ активізації процесу навчання Активність студентів на навчальних заняттях з філософії досягається за допомогою проблемних лекцій, візуальних матеріалів до них (слайдів-практикумів,таблиць, схем тощо), тестування, дотепних задач, створення міні-груп для їх розв’язання, диспутів. Як приклад,до теми 14: «Культура й цивілізація» (Модуль 2)можна рекомендувати:
КУЛЬТУРА І ЦИВІЛІЗАЦІЯ (співвідношення понять)
До теми 15: «Філософія економіки» (Модуль 2) можна рекомендувати
8. ПОТОЧНИЙ І ПІДСУМКОВИЙ КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ: 8.1. ОЧНА ФОРМА НАВЧАННЯ
Карта самостійної роботи студента
З науки _______________ФІЛОСОФІЯ_____________
Для студентів усіх галузей знань, спеціальностей та спеціалізацій Очна форма навчання
ПОРЯДОК ПОТОЧНОГО І ПІДСУМКОВОГО ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ ІЗ НАУКИ Поточне оцінювання знань студентів здійснюється протягом семестру з метою перевірки розуміння та засвоєння ними матеріалу дисципліни. Об’єктами поточного контролю знань студентів є: 1) систематичність та активність роботи на семінарських заняттях – на кожному семінарському занятті викладач має можливість контролювати рівень знань студентів, проводити індивідуальні та групові опитування; 2) виконання завдань для самостійної роботи: а) підготовка й написання рефератів та есе – оцінюється уміння самостійно опрацьовувати філософські тексти (першоджерела), наукову літературу, публікації у ЗМІз метою написання реферату (есе); б) виконання тестів: “Хто є хто?” (по персоналіям) та “Хто є хто?” (по базовим філософським категоріям); 3) виконання модульних контрольних завдань – оцінці підлягають теоретичні знання, які набули студенти після опанування кожного модуля. З дисципліни передбачається проведення 2-ох модульних контрольних робіт (МКР).
Поточне оцінювання знань студентів здійснюється за наведеною схемою:
Загальна кількість балів за поточну успішність розподіляється наступним чином: а) виконання завдань та відповіді на семінарських заняттях — не більше 30 балів; б) виконання завдань для самостійної роботи — не більше 10 балів; в) виконання двох контрольних робіт — не більше 5 балів за кожну (у підсумку – не більше 10 балів). Сума балів поточного контролю знань студентів в залежності від роботи студента протягом семестру може складати від 0 до 50 балів.
Приклади типових питань до модульної контрольної роботи № 1:
Приклади типових питань до модульної контрольної роботи № 2:
Порядок підсумкового оцінювання знань студентів із науки Підсумковеоцінювання знань студентів проводиться у формі письмового екзамену. До переліку завдань екзаменаційного білета входять:
Таким чином, екзаменаційний білет містить 5 завдань, кожне з яких оцінюється за шкалою: 0; 6; 8; 10 балів.
8.2. ЗАОЧНА ФОРМА НАВЧАННЯ
КАРТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА
З науки _______________ФІЛОСОФІЯ________________________________
Для студентів усіх галузей знань, спеціальностей та спеціалізацій
Заочна форма навчання
ПОРЯДОК ПОТОЧНОГО І ПІДСУМКОВОГО ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ ІЗ НАУКИ Поточне оцінювання знань студентів здійснюється з метою перевірки розуміння та засвоєння ними матеріалу дисципліни. Об’єктами поточного контролю знань студентів є: 1) активність роботи на контактних заняттях – наконтактному занятті викладач має можливість контролювати рівень знань студентів, проводити індивідуальні та групові опитування, обговорення дискусійних питань; 2) виконання завдань для самостійної роботи: а) підготовка й написання реферату та есе – оцінюється уміння самостійно опрацьовувати філософські тексти (першоджерела), наукову літературу, публікації у ЗМІз метою написання реферату (есе); б) виконання двох тестів: «Базові філософські категорії» та «Хто є хто?». 3) виконання модульної контрольноїроботи – оцінці підлягають теоретичні знання, які набули студенти після опанування змісту двох модулів. Ізнауки передбачається проведення однієї модульної контрольної роботи (МКР).
Поточне оцінювання знань студентів здійснюється за наведеною схемою:
Загальна кількість балів за поточну успішність розподіляється наступним чином: а)сумлінність та активність роботи студента на контактних заняттях, продемонстровані ним знання програмного матеріалу навчального курсу — не більше 5 балів; б) виконання завдань для самостійної роботи — не більше 25 балів; в) виконання модульної контрольної роботи (МКР) — не більше 20 балів; Сума балів поточного контролю знань студентів в залежності від роботи студента протягом семестру може складати від 0 до 50 балів. Приклади типових питань до модульної контрольної роботи (МКР):
Порядок підсумкового оцінювання знань із науки Підсумковеоцінювання знань студентів проводиться у формі письмового екзамену.
До переліку завдань екзаменаційного білета входять:
Таким чином, екзаменаційний білет містить 5 завдань, кожне з яких оцінюється за шкалою: 0; 6; 8; 10 балів. 8.3. ПРИКЛАДИ ТИПОВИХ ЗАВДАНЬ, ЩО ВИНОСЯТЬСЯ НА ЕКЗАМЕН
8.4. ЗРАЗОК ЕКЗАМЕНАЦІЙНОГО БІЛЕТА (для студентів очної та заочної форм навчання)
Критерії оцінювання екзаменаційних завдань Кожне завдання (питання) білета оцінюється за шкалою 0;6;8;10 балів. Завдання оцінюється на 10 балів, якщо відповідь правильна й повна; на 8 балів, якщо відповідь не містить фактичних чи концептуальних помилок, але не є достатньо повною (тобто розкрита лише частина теми, не враховуючи другорядних моментів); на 6 балів, якщо відповідь має суттєві помилки або є неповною; на 0 балів, якщо відповідь неправильна або відсутня.
Підсумкова оцінка знань за шкалою ECTS (Європейської системи залікових кредитів) Загальна підсумкова оцінка з дисципліни «Філософія» складається з суми балів за поточну успішність (від 0 до 50 балів) та за виконання екзаменаційних завдань (за умови, що студент набрав 30 балів і більше). За умови, якщо відповіді студента в екзаменаційній роботі оцінені менше, ніж на 30 балів, він отримує незадовільну оцінку за результатами іспиту (при цьому набрані на іспиті бали не враховуються у загальній підсумковій оцінці, а остання включає лише оцінку за поточну успішність).
Переведення даних 100-бальної шкали оцінювання в 4-х бальну та шкалу за системою ECTS здійснюється в такому порядку:
Ліквідація академічної заборгованості з науки Академічною заборгованістю (академзаборгованістю) вважається заборгованість, що виникла в студента в результаті відсутності атестації або одержанні незадовільної оцінки (FX або F) за результатами підсумкового контролю знань. Ліквідація академзаборгованості з підсумкового контролю знань (залік, екзамен), допускається не більше двох разів: один раз викладачу, другий — комісії, яка створюється деканом факультету, протягом одного року після її отримання, крім студентів 4-го курсу, які ліквідують академзаборгованості за окремим графіком, складеним деканатом факультету. Складання підсумкового контролю знань комісії відбувається виключно за мотивованою заявою студента та згодою декана факультету. Складання підсумкового контролю знань (залік, екзамен) комісії здійснюється за білетами з 10 питань (завдань, задач, ситуацій), кожне з яких оцінюється за шкалою 10; 8; 6; 0 балів. Результати поточного контролю знань при цьому не враховуються.
Зразок екзаменаційного білета (для повторного складання екзамену для студентів очної та заочної форм навчання)
9. РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА (основна і додаткова) Основна література: а) підручники та навчальні посібники:
б) джерела:
Додаткова література:
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
