|
Главная \ Методичні вказівки \ Методические указания и информация \ Фінанси, банківська справа та страхування
Фінанси, банківська справа та страхуванняДата публикации: 07.07.2020 09:14
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ Інститут післядипломної освіти
Методичні рекомендації з виконання, оформлення та захисту магістерських робіт для здобувачів вищої освіти освітнього ступеня «магістр» спеціальності 072 «Фінанси, банківська справа та страухвання»
Київ – 2017 р.
Методичні рекомендації з виконання, оформлення та захисту магістерських робіт із спеціальності 072 Фінанси, банківська справа та страхування для здобувачів вищої освіти Інституту післядипломної освіти / Рожко О.Д., Ткаченко Н.В., Любкіна О.В. – Київ: Інститут післядипломної освіти Київського національного університету ім. Тараса Шевченка. – 2017 р. – 48 с.
Укладачі: д.е.н., проф. Рожко О.Д. д.е.н., професор Ткаченко Н.В. к.е.н., доцент Любкіна О.В.
Рецензенти: к.е.н., доц. Приказюк Н.В.
ЗМІСТ
ВСТУП
Магістерська кваліфікаційна робота є складовою атестації здобувачів вищої совіти, підсумковою індивідуальною письмовою науково-дослідною роботою, яка дає змогу отримати комплексне уявлення про рівень засвоєння теоретичних знань та практичної підготовки, здатність до самостійної роботи за обраною здобувачем вищої освіти спеціальністю. У магістерській роботі студент повинен продемонструвати знання з обраного ним наукового напряму, володіння навичками наукового дослідження, здатність мислити, аналізувати, узагальнювати й робити висновки. В представлених методичних рекомендаціях з виконання, оформлення та захисту магістерських робіт наведено рекомендації щодо того, як планувати роботу, працювати над структурою роботи, оформлювати та готуватися до її захисту.
1. МАГІСТЕРСЬКА КВАЛІФІКАЦІЙНА РОБОТА, ЇЇ МЕТА І ЗАВДАННЯ Магістерська кваліфікаційна робота – це самостійне теоретико-прикладне дослідження, що виконується здобувачем вищої освіти за совітнім ступенем магістра. Вона є кваліфікаційною роботою, на підставі захисту якої екзаменаційна комісія визначає рівень теоретичної та практичної підготовки випускника, його здатність до самостійної роботи за фахом, і приймає рішення про присвоєння відповідної кваліфікації та видачу диплома. Метою підготовки магістерської роботи є поглиблення студентом теоретичних і практичних знань з обраного напряму спеціалізації, сприяння пошуку сучасних наукових досягнень у певній сфері та уміння їх самостійно застосовувати при вирішенні прикладних проблем; виявлення ступеня підготовки здобувачів вищої совіти до самостійної практичної діяльності. Здійснюючи роботу над магістерською роботою, студент повинен закріпити навички правильної постановки проблеми та обґрунтування її актуальності, формулювання мети і завдань дослідження, побудови логічного плану і оптимальної структури, роботи з літературними джерелами та статистичною інформацією, аналізу та оцінки еконоімчних аспектів діяльності економічних суб’єктів, обґрунтування власних узагальнень, висновків та пропозицій. Основними завданнями магістерської роботи є:
Повнота й особливості реалізації цих завдань залежать від напряму дослідження, діяльності об'єкта дослідження та його специфічних рис.
2. ЕТАПИ ПІДГОТОВКИ ТА ЗАХИСТУ МАГІСТЕРСЬКОЇ КВАЛІФІКАЦІЙНОЇ РОБОТИ
2.1. Формування тематики магістерських кваліфікаційних робіт Визначення тематики магістерських робіт спрямовано на розкриття і конкретизацію узагальненого об'єкта спеціальності та спеціалізованого об'єкту діяльності за окремими магістерськими програмами. Ключовими вимогами при формулюванні назв тем кваліфікаційних робіт є орієнтація на проблеми, розв'язанню яких присвячені кваліфікаційні роботи, їх зв'язок з узагальненим об'єктом спеціальності та спеціалізованим об'єктом магістерської програми. Орієнтовані теми дипломних робіт наведено в Додатку 1. Визначення напряму дослідження здійснюється, виходячи з наукових інтересів студента, тематики наукових досліджень керівників кваліфікаційних робіт тощо. При виборі напряму дослідження доцільно користуватися пропонованим переліком тем, проте він не є обов'язковим і має уточнюватись або доповнюватися за бажанням студента та його наукового керівника.
2.2. Наукове керівництво магістерськими кваліфікаційними роботами Керівництво з виконання студентом магістерської роботи здійснюється науковим керівником, якій призначається розпорядженням директора Інституту післядипломної освіти. Науковими керівниками можуть бути викладачі, які мають наукові ступені, вчені звання, наукові публікації у галузях знань, що відповідають спрямованості та змісту магістерської програми. Керівництво процесом підготовки здобувачів вищої освіти при виконанні магістерських робіт передбачає такі етапи:
При підготовці дипломних робіт студенти керуються монографіями, дисертаціями, аналітичними дослідженнями, підручниками, посібниками, методичними розробками, іншими науково-методичними матеріалами, розробленими вітчизняними та зарубіжними вченими та професорсько-викладацьким колективом Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Обов'язками наукових керівників є: - консультування студентів з питань вибору теми роботи, розробки її плану, добору спеціальної літератури, підготовки окремих розділів; - видача студентові завдання на магістерську роботу із зазначенням термінів виконання кожного розділу; - контроль за дотриманням студентом графіку підготовки робіт; - контроль методичної та наукової якості магістерської роботи; - підготовка відгуку про кваліфікаційну роботу з ґрунтовною характеристикою її якості відповідно до структури критеріїв оцінки. План магістерської роботи повинен відповідати темі дослідження, мати чітку логіку поєднання теоретико-методичної, аналітичної та конструктивної частини. При розробці та обговоренні плану дослідження необхідно скласти поетапний календарний план написання магістерської роботи згідно із затвердженим в Інституті післядипломної освіти графіком (Додаток 2). Невиконання графіку та систематичне відхилення від нього є підставою для недопущення здобувача вищої освіти до захисту магістерської роботи.
2.3. Вибір і затвердження теми магістерської роботи Вибір теми магістерської роботи є беззаперечним правом студента. При цьому йому необхідно керуватися наступним:
Теми кваліфікаційних робіт вибираються із розробленого НМК Інституту переліку (Додаток 1) і за погодженням з науковим керівником можуть бути скореговані. Студент має право запропонувати власне формулювання теми, яке відповідає узагальненому об'єкту спеціальності або спеціалізованому об'єкту магістерської програми. Вибір теми оформлюється заявою студента. Теми кваліфікаційних робіт мають відповідати обраному студентом спрямуванню магістерської програми. Персональний розподіл тем магістерських робіт з одночасним призначенням наукових керівників оформлюється розпорядженням директора Інституту післядипломної освіти.
2.4. Складання і затвердження індивідуального завдання на підготовку кваліфікаційної роботи Після затвердження теми кваліфікаційної роботи науковий керівник разом зі студентом складають індивідуальне завдання на підготовку роботи, яке має бути погоджене з керівником магістерської програми та затверджене директором Інституту післядипломної освіти. Складання і затвердження індивідуального завдання направлено на досягнення наступних цілей:
Індивідуальне завдання здобувач вищої освіти розміщує у магістерській роботі після титульного аркуша. Структура індивідуального завдання наведена у Додатку 3.
2.5. Графік виконання кваліфікаційних робіт та контроль за його дотриманням Календарний графік підготовки та захисту магістерських робіт направлений на забезпечення високої якості виконання робіт. Він покликаний вирішити наступні завдання: - надати методичну допомогу студентам в організації процесу підготовки роботи; - створити систему контролю за ходом підготовки магістерської роботи з боку Інституту післядипломної освіти. Контроль за дотриманням графіка виконання кваліфікаційної роботи покладається на наукового керівника.
2.6. Попередній розгляд (передзахист) Передзахист розглядається, перш за все, як важлива форма допомоги студенту у доведенні роботи до встановлених вимог. Він супроводжується конкретними рекомендаціями із доопрацювання роботи. Передзахист кваліфікаційних робіт проводиться комісією, яку створює директор Інституту післядипломної освіти у складі 2–3-х викладачів (експертів), які повинні мати науковий ступінь та/або вчене звання і досвід керівництва магістерськими роботами. На попередній розгляд магістерська робота, як правило, виноситься в повному обсязі. Метою попереднього розгляду (захисту) є:
Умови проходження попереднього захисту наведено в Додатку 11. Звіт комісії заслуховується на засіданні навчально-методичної комісії Інституту післядипломної освіти та передбачає оцінку ступеня готовності здобувачів вищої освіти до захисту магістерських робіт в ЕК.
2.7. Рекомендації до оформлення відгуку наукового керівника магістерської роботи Відгук на магістерську роботу оформлюється за зразком, наведеним у Додатку 4. При написанні відгуку на магістерську роботу необхідно вказати наявність самостійних розробок автора, наукову новизну його досліджень та практичну цінність висновків і рекомендацій, що містяться в роботі; зазначити недоліки роботи. При виставленні загальної оцінки науковий керівник вказує на відповідність магістерської дипломної роботи вимогам до її написання, чи може робота бути допущена до захисту перед ЕК і яка загальна оцінка відгуку на магістерську роботу: «відгук позитивний» або «відгук негативний». Директор Інституту післядипломної освіти, за умови дотримання усіх вимог щодо підготовки та оформлення кваліфікаційних робіт та наявності відгуку наукового керівника, рецензії, робить відповідний запис на титульному аркуші дипломної роботи про допуск до захисту в ЕК.
2.8. Рецензування робіт Рецензування кваліфікаційних робіт проводиться з метою надання ЕК незалежної експертної оцінки професійних компетенцій здобувачів вищої освіти, продемонстрованих при підготовці магістерської роботи. Його проводять фахівці в галузях знань відповідного напрямку дослідження. Персональний розподіл рецензентів здійснюється розпорядженням директора Інституту післядипломної освіти. У рецензії оцінюються актуальність теми, ступінь науковості, взаємозв’язк плану, завдань та висновків, рівень реальності розробок і пропозицій та вказуються недоліки роботи. Оцінювання рецензентом магістерських робіт супроводжується аргументацією роботи в цілому.
2.9. Порядок захисту магістерської роботи Захист магістерської роботи є формою атестації здобувачів вищої освіти. До захисту, в установлений термін, студент подає секретареві ЕК (не пізніше ніж за 2 тижні до захисту) такі матеріали:
Студент готує до захисту ілюстративний матеріал (таблиці, графіки, діаграми, малюнки, проекти нормативно-правових актів або пропозиції про внесення змін до чинних нормативно-правових актів, тощо) для всіх членів екзаменаційної комісії. Час виступу не повинен перевищувати 15 хвилин. Виступ має бути стислим, конкретним, з використанням ілюстративного матеріалу — презентації, підготовленої за допомогою програми PowerPoint. Головне призначення таких додатків – детально та наочно проілюструвати ті чи інші твердження автора, тому необхідно вчасно посилатися на відповідний матеріал, акцентувати на ньому увагу членів комісії. Захист магістерської роботи розпочинається з доповіді, в якій студент має розкрити: актуальність теми; структуру роботи; об'єкт дослідження; висновки з аналізу, зміст запропонованих заходів і обґрунтування їх ефективної (рекомендується витратити не менше 70% часу, відведеного для доповіді). Завершуючи доповідь, здобувач вищої освіти має відзначити: які його розробки та висновки впроваджені або намічені до впровадження; апробація результатів магістерського дослідження. Члени ЕК, присутні на захисті, можуть ставити студенту запитання з метою визначення опрацювання обраної тематики магістерської роботи та рівня знань, отриманих під час навчання в Інституті пісялипломної освіти. Після відповіді на запитання зачитуються основні зауваження рецензента та наукового керівника. На зауваження здобувач вищої освіти повинен дати аргументовану відповідь. Загальний час захисту магістерської роботи не повинен перевищувати 30 хвилин у середньому на одного студента. Після обговорення підсумків захисту на закритому засіданні ЕК виноситься її рішення. У разі незгоди серед члені ЕК думка голови є вирішальною. Рішення комісії оголошується її головою в той же день. Здобувачі вищої освіти, які одержали під час захисту незадовільні оцінки, відраховуються з інституту, отримуючи академічну довідку. До повторного захисту магістерська робота може бути подана протягом трьох років після закінчення навчання в Інституті післядипломної освіти. Після захисту магістерська робота передається на зберігання до архіву Інституту післядипломної освіти.
2.10. Критерії оцінювання магістерської роботи У процесі визначення оцінки враховується ряд важливих показників якості дипломних робіт: Змістовні аспекти роботи:
Якість захисту роботи:
Результатом захисту кваліфікаційної роботи є підсумкова оцінка, максимальний розмір якої складає 100 балів.
Шкала оцінювання
Відмінно. Магістерська робота є бездоганною в усіх відношеннях, містить елементи новизни, має практичне значення. Магістрант вільно володіє матеріалом обраної теми, оперує науковою термінологією, використовує і дає критичну оцінку широкого кола наукових джерел, здійснює самостійний аналіз опрацьованого матеріалу, використовує сучасні теорії та методи наукових досліджень, вміло поєднує теоретичні надбання з практикою, а його робота виконана з дотриманням усіх необхідних вимог. Доповідь логічна і стисла, проголошена вільно, зі знанням справи, відгук і рецензія позитивні, відповіді на запитання членів ЕК правильні та аргументовані. Добре. Тема роботи розкрита, але мають місце окремі недоліки непринципового характеру: в теоретичній частині поверхнево зроблений аналіз літературних джерел, елементи новизни чітко не представлені, недостатньо використані законодавчі акти, мають місце окремі зауваження в рецензії та відгукові, доповідь логічна, проголошена вільно, відповіді на запитання членів ЕК в основному правильні, оформлення роботи в межах вимог. Задовільно. Тема кваліфікаційної роботи в основному розкрита, але мають місце недоліки змістовного характеру: нечітко сформульована мета роботи, теоретичний розділ має виражений компілятивний характер, наукова полеміка відсутня, не проведено аналіз законодавчої бази, заходи і пропозиції, що містяться в роботі, обґрунтовані непереконливо, рецензії та відгук містять окремі зауваження, доповідь прочитана за текстом, не всі відповіді на запитання членів ЕК правильні або повні. Є зауваження щодо оформлення магістерської роботи. Незадовільно. Нечітко сформульована мета магістерської роботи. Розділи не пов'язані між собою. Відсутній огляд сучасних літературних джерел та законодавчої бази. Аналіз виконаний поверхнево, переважає описовість на шкоду системності та глибині. Пропоновані заходи випадкові, з аналізу не виплавають, обґрунтування виновків неповне. Оформлення роботи далеке від зразкового. Ілюстрації до захисту відсутні. Відповіді на запитання членів ЕК неточні або неповні. У Додатку 10 наведені критерії оцінки наукової активності студентів для отримання диплома про вищу освіту з відзнакою.
3. ВИМОГИ ДО ЗМІСТУ МАГІСТЕРСЬКОЇ РОБОТИ Кваліфікаціна магістерська робота як оригінальне теоретично-прикладне дослідження повинна мати певну логіку побудови, послідовність і завершеність. Основний текст магістерської роботи (без списку використаних джерел і додатків) має бути в межах 90-110 сторінок друкованого тексту формату А4.
3.1. Вимоги до структури Рекомендується така структура роботи: - титульний аркуш (Додаток 5);- індивідуальне завдання (розміщується на одному листку – двосторонній друк, Додаток 3); - реферат (Додаток 6); - висновок наукового керівника (не підшивається) (Додаток 4); - рецензія (не підшивається); - зміст роботи (Додаток 7); - вступ (Додаток 8); - перший розділ; - другий розділ; - третій розділ; - висновки (заключна частина); - список використаних джерел (Додаток 9); - додатки.
3.2. Вимоги до реферату, змісту та вступу Реферат (0,5– 1 сторінка). У рефераті магістерської роботи слід вказати загальний обсяг роботи, кількість додатків, ключові поняття, викласти в дуже стислій формі сутність роботи. Зміст кваліфікаційної роботи (1 сторінка). В ньому вказуються назви всіх розділів і підрозділів із зазначенням початкових сторінок, зміст роботи має відображати суть проблеми, її складність і логіку дослідження. Назви розділів і підрозділів повинні бути стислими і зрозумілими, літературно грамотними, тісно пов'язаними з назвою роботи, але не повторювати її. У вступі (3-5 сторінок) дається наукове обґрунтування актуальності та значення обраної теми; формулюється мета, завдання і об'єкт дослідження; наводиться перелік застосованих методів дослідження; визначається інформаційна база дослідження; повідомляється, чи пройшла робота апробацію. Вступ має містити структурні елементи, які виділені відповідним чином: Актуальність теми дослідження. Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є…. Завдання дослідження……….. Об’єкт дослідження. Предмет дослідження. Методи дослідження. Наукова новизна одержаних результатів. Практичне значення одержаних результатів. Апробація результатів дослідження.
3.3. Вимоги до основної частини роботи. У теоретичному розділі студент повинен показати свої науково-дослідницькі вміння. Від нього вимагається розкрити сучасний стан наукової думки в галузі проблем досліджуваної теми, проаналізувати різні теорії та погляди, зробити критичний огляд відповідних наукових джерел, у тому числі зарубіжних, висловити й обґрунтувати своє ставлення, навести власний аналіз основних категорій і понять, сформулювати проблемні питання. У ньому викладаються основні теоретичні положення теми, проводиться аналіз існуючих різноманітних поглядів (у т.ч. і власних) на ті чи інші аспекти, виявляються проблеми, що потребують розв'язання в теоретичному, методичному та прикладному плані. Важливе місце в даному розділі посідає викладення методик аналізу визначених проблем, які будуть використовуватись у наступних частинах роботи. Автор має продемонструвати свою обізнаність із методами аналізу та на основі їх критичного огляду обґрунтувати вибір найбільш придатного для обраного напряму дослідження. Загальний обсяг цього розділу має бути у межах 25-30 сторінок. У роботі над аналітичним розділом студент має шанс проявити й використати свої аналітично-контрольні компетенції. Він повинен ґрунтовно проаналізувати фактичний стан досліджуваної проблеми виключно на матеріалах обраної організації (бази практики, місця постійної роботи). У цьому розділі можна виділити 3–4 підрозділів, що містять аналіз і оцінку конкретних сфер діяльності об'єкта дослідження та середовища, що його оточує. Описувати історію виникнення і розвитку організації недоцільно. Розділ повинен бути максимально насиченим фактологічною інформацією (таблиці, графіки, діаграми, схеми), яка відображає як результати діяльності організації за останні 3–5 років, так і характеризує середовище діяльності компанії, його зміни та розвиток. Слід чітко розмежувати джерела походження використаної при аналізі інформації: що запозичене з літератури, що одержано з документів організації, а які дані здобуті шляхом власних спостережень, експериментів, розрахунків, соціологічних опитувань тощо. На основі вивчення, обробки та узагальнення аналітичних матеріалів студент повинен виявити вплив позитивних і негативних чинників, установити причини недоліків, оцінити можливості підприємства, установи та організації щодо підвищення ефективного розвитку тих чи інших напрямків економічної та фінансової діяльності. Розділ завершується оцінкою одержаних результатів. Розділ обов’язково має містити матеріал стосовно організації та стану охорони праці на досліджуваному об’єкті. Оптимальний обсяг розділу 30-35 сторінок. Підготовка третього розділу ДР вимагає від студента найбільших творчих зусиль. Розділ має містити обґрунтовані пропозиції студента, спрямовані на досягнення мети, визначеної у вступі. Структурно третій розділ складається з 3 підрозділів. Характер і зміст заходів, що пропонуються, повинні базуватися на аналізі, проведеному в другому розділі МДР. Увагу слід акцентувати на обґрунтуванні конкретних пропозицій щодо прийняття стратегічних управлінських рішень, які спрямовані на розвиток нових і підвищення ефективності діючих форм і методів фінансово-економічної діяльності досліджуваного об'єкта. Невід'ємною частиною обґрунтування пропонованих студентом заходів має бути розрахунок економічної ефективності. За результати розрахунків і зроблені на цій основі висновки відповідальність несе студент – автор магістерської дипломної роботи. Однією з ознак високої якості магістерської дипломної роботи є застосування економіко-математичних методів та ЕОМ як під час аналізу, так і при обґрунтуванні запропонованих заходів. Обсяг розділу має бути в межах 25–30 сторінок. В цілому основна частина магістерської роботи складає 80-90 сторінок.
3.4. Вимоги до висновків Висновки є завершальною частиною кваліфікаційної роботи. Вони містить стислий виклад актуальності теми, зроблених оцінок та узагальнень під час аналізу, практичні рекомендації автора з вирішення поставлених у вступі завдань та визначення доцільності наданих пропозицій. Узагальнені в магістерській роботі результати досліджень, проведених студентом, повинні відповідати таким вимогам: - відображати сучасний стан певної наукової галузі та перспективи її розвитку; - містити науково обґрунтовані теоретичні результати; - аргументовано вирішувати конкретну науково-практичну чи професійну проблему. Викладаючи результати дослідження доцільно: а) дотримуватися логічної послідовності, стислості і точності формулювань; б) конкретизувати результати; в) чітко і переконливо аргументувати свої висновки й обґрунтовувати рекомендації. Висновки по магістерській роботі краще представляти у вигляді не суцільного тексту, а у вигляді послідовно пронумерованих абзаців. При цьому кожен абзац має містити окремий логічно завершений висновок чи рекомендацію. Результати досліджень повинні бути апробованими у вигляді публікацій в періодичних виданнях та наукових збірниках доповідей на наукових або науково-практичних конференціях тощо. Ознайомлення з текстом висновків повинно сформувати у читача уявлення про ступінь реалізації автором магістерської роботи поставленої мети та завдань. Обсяг висновків – 5 – 7 сторінок.
3.5. Список використаних джерел Список використаних джерел включає складений за чинними правилами перелік використаних літературних джерел та переліку нормативно-правових актів, рішень судів, кількість яких має бути не менше 70.
3.6. Додатки У додатки виносяться запропоновані автором проекти нормативно-правових актів, проекти змін до чинних нормативно-правових актів, таблиці допоміжного характеру, блок-схеми, зразки форм порівняльних таблиць, тощо.
4. ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ МАГІСТЕРСЬКОЇ РОБОТИ
4.1. Текст Важливим етапом виконання магістерської роботи є оформлення її тексту. Магістерська робота має бути виконана та оформлена з додержанням усіх технічних вимог до наукових робіт. Текст роботи має бути набраний на комп'ютері на одному боці аркуша білого паперу формату А4. Шрифт Times New Roman, 14 пт, через 1,5 інтервали. Можна також подати таблиці та ілюстрації на аркушах формату А3. Текст розміщується на сторінці, яка обмежується полями: лівим – не менше ніж Номер сторінки – зверху, з правового боку. Кваліфікаційна робота починається з титульного аркуша, який включають до загальної нумерації сторінок, але номер сторінки на ній не проставляють. За титульним аркушем послідовно розміщують: - індивідуальне завдання (на сторінці номер не ставиться, але вона включається до загальної нумерації); - реферат (на сторінці номер не ставиться, але вона включається до загальної нумерації); - зміст роботи (на сторінці номер не ставиться, але вона включається до загальної нумерації); - вступ (номер на сторінці ставиться, нумерація починається з п’ятої сторінки); - перший розділ; - другий розділ; - третій розділ; - висновки; - список використаних джерел; - додатки. У змісті зазначають початкові сторінки кожного розділу і підрозділу. Назви розділів і підрозділів у змісті та тексті мають бути однаковими. Відстань між назвою розділу і підрозділу складає один 1,5 міжрядковий інтервали. Відстань між заголовком і текстом також має складати один 1,5 міжрядковий інтервал. Вступ, кожний розділ, висновки і список використаних джерел починаються з нової сторінки, а наступний підрозділ – одразу після закінчення попереднього через один 1,5 міжрядковий інтервал. Розділи, підрозділи, пункти й підпункти слід нумерувати арабськими цифрами та друкувати з абзацним відступом. Розділи повинні мати порядкову нумерацію в межах усього тексту за винятком додатків (1, 2, 3). Номер підрозділу включає номер розділу та порядковий номер підрозділу, відокремлені крапкою (1.1.,1.2.,...). Номер підпункту включає номери розділу, підрозділу (пункту) та порядковий номер підпункту, відокремлені крапкою (1.1.1.1., 1.1.1.2., 1.1.1.3., ...). Після номера розділу, підрозділу, пункту та підпункту в тексті роботи крапку ставлять. Заголовки Текст основної частини кваліфікаційних робіт поділяють на розділи, підрозділи, пункти та підпункти. Заголовки структурних частин кваліфікаційних робіт «ЗМІСТ», «ВСТУП», «РОЗДІЛ», «СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ», «ДОДАТКИ» друкують великими жирними літерами посередині сторінки. Заголовки підрозділів друкують маленькими жирними літерами (крім першої великої) з абзацного відступу. Заголовки підрозділів вирівнюються по ширині тексту крапка в кінці не ставиться. Переліки У тексті пунктів або підпунктів можуть бути переліки. Перед кожною позицією переліку слід ставити дефіс або (за необхідності послатися в тексті на один із переліків) арабську цифру, після якої ставлять дужку. Для подальшої деталізації переліку необхідно використовувати малі літери, після яких ставлять дужку. Приклад: 1) _____________________________________________________________ а) ___________________________________________________________ б) ___________________________________________________________ 2) _____________________________________________________________
4.2. Таблиці Таблиці застосовують для кращого уточнення та зручності порівнювання показників. При оформленні таблиць слід дотримуватись певних правил. Зокрема, кожна таблиця повинна мати тематичний заголовок, що відображає її зміст. Назву слід розміщувати над таблицею. Слово «Таблиця» зазначають ліворуч над першою частиною таблиці (приклад оформлення таблиці наведено нижче). У разі перенесення частини таблиці на ту саму або інші сторінки, назву ставлять тільки над першою частиною таблиці. Над іншими частинами друкують слова «Продовження таблиці» або «Закінчення таблиці» із зазначенням номера (позначення) таблиці. Якщо в кінці сторінки таблиця переривається і її продовження буде на наступній сторінці, то в першій частині таблиці нижню горизонтальну лінію, що обмежує таблицю, не креслять. У разі поділу таблиці на частини допускається її «шапка» або «боковик» замінити відповідно номерами стовпців і рядків. При цьому нумерують арабськими цифрами стовпці і (або) рядки першої частини таблиці.
Приклад: Таблиця (номер) Назва таблиці
Боковик Графи (колонки) (заголовки рядків)
Таблиці слід нумерувати арабськими цифрами. Таблиці кожного додатку позначають окремою нумерацією арабськими цифрами з додаванням перед цифрою позначення додатка. Якщо у тексті роботи є тільки одна таблиця, то її позначають «Таблиця 1» або «Таблиця В.1», коли таблицю наведено в додатку В. Таблиці нумерують в межах розділу. У цьому разі номер таблиці складатиметься з номера розділу та порядкового номера таблиці, відокремлених крапкою (наприклад, таблиця 2.1 – перша таблиця другого розділу). На всі таблиці мають бути посилання в тексту, які складаються зі слова «таблиця» із зазначенням її номера. При оформленні вертикальної колонки таблиці нумерують тільки в тих випадках, коли у тексті на них є посилання або таблицю частково переносять; не треба включати в таблицю графу «№ з/п». Якщо всі показники таблиці мають однакові одиниці виміру, їх виносять у заголовок таблиці, якщо різні – вказують збоку. Позначення одиниць виміру має відповідати вимогам стандарту. Заголовок стовпця та рядків таблиці слід друкувати з великої літери, підзаголовки стовпців – з малої, якщо вони є продовженням заголовка, або з великої, якщо вони мають самостійне значення. У кінці заголовків і підзаголовків таблиць крапки не ставлять, заголовки і підзаголовки стовпців друкують в однині. Заголовки стовпців, як правило, друкують паралельно рядкам таблиці. За необхідності допускається перпендикулярне розміщення заголовків стовпців. Шапку таблиці слід відокремлювати лінією від тексту таблиці. Таблицю розміщують після першого посилання на неї в тексті. Посилання мають бути у тексті на всі таблиці. Таблицю розміщують уздовж сторінки або впоперек з відповідним поворотом її за годинниковою стрілкою. Якщо рядки або стовпці таблиці виходять за формат сторінки, то таблицю поділяють на частини, які розміщують одна під одною або поряд, при цьому в кожній частині таблиці повторюють її шапку й боковик.
4.3. Ілюстрації Графічний матеріал – рисунки, схеми, діаграми тощо – застосовують для детального встановлення властивостей або характеристик об’єкта дослідження роботи. Графічний матеріал розміщується безпосередньо після першого посилання на нього, або на наступній сторінці, а за необхідності – у додатку (посилання на графічний матеріал у тексті роботи є обов’язковим). За наявності таблиць, що доповнюють графічний матеріал, таблиці слід розміщувати після графічного матеріалу. Графічний матеріал слід нумерувати арабськими цифрами. Якщо рисунок один, його позначають (Рис. 1). Графічний матеріал кожного додатку позначають окремою нумерацією арабськими цифрами з додаванням перед цифрою позначення додатка (Рис. В.3). Рисунок (діаграму, схему тощо), як правило, слід виконувати на одній сторінці. Якщо рисунок не вміщується на одній сторінці, дозволяється переносити його на інші сторінки. При цьому тематичну назву розміщують на першій сторінці, пояснювальні дані – на кожній сторінці і під ними друкують «Рис. …, аркуш …», якщо є кілька рисунків, і «Рис. 1, аркуш …», якщо є один рисунок. Ілюстрації позначаються словом «Рис.» і нумеруються послідовно в межах розділу, за винятком ілюстрацій, поданих у додатках. Номер ілюстрації складається з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, між якими ставиться крапка. Наприклад: «Рис. 3.1» (перший рисунок третього розділу). Номер ілюстрації, її назва і пояснювальні підписи розміщують послідовно під ілюстрацією. Назви ілюстрацій розміщують після їхніх номерів. За необхідності ілюстрації доповнюють пояснювальними даними (підрисунковий підпис). Підпис під ілюстрацією зазвичай має чотири основних елементи: - найменування графічного сюжету, що позначається скороченим словом «Рис. »; - порядковий номер ілюстрації, який вказується без знаку номера арабськими цифрами; - тематичний заголовок ілюстрації, що містить текст із якомога стислою характеристикою зображеного; - експлікацію, яка будується так: деталі сюжету позначають цифрами, які виносять у підпис, супроводжуючи їх текстом. Треба зазначити, що експлікація не замінює загального найменування сюжету, а лише пояснює його. Приклад: Рис. 1.24. Двопалатна структура парламентів: -країна; -назви палат; -способи формування; -компетенція.
4.4. Цитування та посилання на використані джерела При написанні магістерської роботи студент повинен давати посилання на джерела, матеріали з яких наводяться в роботі. Посилатися слід на останні видання публікацій. На більш ранні видання можна посилатися лише в тих випадках, коли наявний у них матеріал, не включений до останнього видання. Якщо використовують відомості, матеріали з монографій, оглядових статей, інших джерел з великою кількістю сторінок, тоді в посиланні необхідно точно вказати номери сторінок, ілюстрацій, таблиць, формул з джерела, на яке є посилання в роботі. Посилання в тексті роботи на джерела слід зазначати порядковим номером за переліком посилань, виділеним двома квадратними дужками, наприклад, « .. у працях [1-7]...». Коли в тексті роботи необхідно зробити посилання на складову частину чи конкретні сторінки відповідного джерела, можна наводити посилання у виносках, при цьому номер посилання має відповідати його бібліографічному опису за переліком посилань. Посилання подаються одразу після закінчення цитати у квадратних дужках, де вказується порядковий номер джерела у списку літератури та відповідна сторінка джерела (наприклад, [5, с. 397]. Посилання на формули роботи вказують порядковим номером формули в дужках, наприклад «... у формулі (2.1)». На всі таблиці роботи повинні бути посилання в тексті, при цьому слово «таблиця» в тексті пишуть скорочено, наприклад: «...у табл.1.2». У повторних посиланнях на таблиці та ілюстрації треба вказувати скорочено слово «дивись», наприклад: «див. табл. 1.3». Для підтвердження власних аргументів посиланням на авторитетне джерело або для критичного аналізу того чи іншого друкованого твору слід наводити цитати. Науковий етикет потребує точно відтворювати цитований текст, бо найменше скорочення наведеного витягу може спотворити зміст, закладений автором. Загальні вимоги до цитування такі: а) текст цитати починається і закінчується лапками і наводиться в тій граматичній формі, в якій він поданий у джерелі, із збереженням особливостей авторського написання. Наукові терміни, запропоновані іншими авторами, не виділяються лапками, за винятком тих, що викликали загальну полеміку. У цих випадках використовується вираз «так званий»; б) цитування повинно бути повним, без довільного скорочення авторського тексту та без перекручень думок автора. Пропуск слів, речень, абзаців при цитуванні допускається без перекручення авторського тексту і позначається трьома крапками. Вони ставляться у будь-якому місці цитати (на початку, всередині, наприкінці). Якщо перед випущеним текстом або за ним стояв розділовий знак, то він не зберігається; в) кожна цитата обов'язково супроводжується посиланням на джерело; г) при непрямому цитуванні (переказі, викладі думок інших авторів своїми словами), що дає значну економію тексту, слід бути гранично точним у викладенні думок автора, коректним щодо оцінювання його результатів і давати відповідні посилання на джерело.
4.5. Додатки Матеріал, що доповнює положення магістерської роботи, допускається розміщувати в додатках. Додатками можуть бути: графічний матеріал, таблиці великого формату, проекти законодачих актів, порівняльні таблиці та ін. Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Г, Є, І, Ї, Й, О, Ч, Ь, наприклад, додаток А, додаток Б. Один додаток позначається як додаток А. Допускається позначення додатків літерами латинської абетки, за винятком літер І та О. У разі повного використання літер української та латинської абеток допускається позначення додатків арабськими цифрами. Кожний додаток слід починати з нової сторінки із зазначенням угорі посередині сторінки слова «Додаток» і його позначенням. Додаток повинен мати заголовок, який друкують симетрично відносно тексту з великої літери окремим рядком. Текст кожного додатка за необхідності може бути поділений на розділи й підрозділи, які нумерують у межах кожного додатка. У цьому разі перед кожним номером ставлять позначення додатка (літеру) і крапку, наприклад, А.2 - другий розділ додатка А; В. 3.1 - перший підрозділ третього розділу додатка В. Ілюстрації, таблиці та формули, розміщені в додатках, нумерують у межах кожного додатка, наприклад; рис. Д.1.2 - другий рисунок першого розділу додатка Д); формула (А.1) - перша формула додатка А.
4.6. Бібліографічний опис використаних джерел До списку використаної літератури слід включати тільки ті джерела, на які є посилання у тексті. Джерела можна розміщувати одним із таких способів: у порядку появи посилань у тексті (найбільш зручний для користування і рекомендований при написанні роботи), в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків; у хронологічному порядку. Відомості про джерела, включені до списку, необхідно подавати згідно з вимогами таких стандартів: «ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 «Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи. Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання (ГОСТ 7.1-2003, IDT)»; ДСТУ 3582-97 «Інформація та документація. Скорочення слів в українській мові і бібліографічному описі. Загальні вимоги та правила»; ГОСТ 7.12-93 «Библиографическая запись. Сокращение слов на русском языке. Общие требования и правила». Приклади оформлення бібліографічного списку подано в таблиці 2. Таблиця 2 Приклади оформлення бібліографічного списку
4.7. Зовнішнє оформлення Кваліфікаційна магістерська робота переплітається в тверду палітурку в такий спосіб, щоб листи не випадали, щоб їх не можна було виймати без пошкодження. На внутрішньому боці обкладинки вклеюється конверт для відгуку наукового керівника та рецензії. Додаток 1 Тематика кваліфікаційних магістерських робіт
Спеціазація «Управління публічними фінансами»
Спеціазація «Управління фінансами компаній»
Додаток 2 Форма графіка підготовки та захисту магістерських дипломних робіт
Орієнтовний графік підготовки та захисту магістерських робіт в Інституті післядипломної освіти на 20__-20__ навчальний рік
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІНСТИТУТ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ
Освітній ступінь_____________________________________________________ (назва)Спеціальність________________________________________________________ (шифр і назва)
З А В Д А Н Н ЯНА КВАЛІФІКАЦІЙНУ РОБОТУ СТУДЕНТУ
_______________________________________________________________________________________ (прізвище, ім’я, по батькові) 1. Тема роботи _______________________________________________________ ____________________________________________________________________ ____________________________________________________________________ керівник роботи______________________________________________________, ( прізвище, ім’я, по батькові, науковий ступінь, вчене звання) 2. Затверджена розпорядженням по Інституту від “___”__________20__року №___ 3. Орієнтовний зміст роботи: Розділ 1. ____________________________________________________________ ________________________________________________________________________________________________________________________________________ Розділ 2. ____________________________________________________________ ________________________________________________________________________________________________________________________________________ Розділ 3. ____________________________________________________________ ________________________________________________________________________________________________________________________________________ 4. Об’єкт дослідження________________________________________________ ____________________________________________________________________ 5. Предмет дослідження________________________________________________ ____________________________________________________________________ 6. Мета роботи _______________________________________________________ 7. Індивідуальне розрахункове завдання ____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
8. Дата видачі завдання_______________________________________________ КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН
Студент _________ ______________________ ( підпис ) (прізвище та ініціали)
Керівник роботи __________ _____________________ ( підпис ) (прізвище та ініціали) ВІДГУК на кваліфікаційну магістерську роботу здобувача вищої освіти спеціальності 081 «Право» освітньої програми 081 «Право» освітнього ступеня магістра _________________________________________________________________ (прізвище, ініціали) на тему: ____________________________________________________________
1. Актуальність теми: _________________________________________________ ____________________________________________________________________ ____________________________________________________________________ ____________________________________________________________________ 2. Ступінь науковості:_________________________________________________ ____________________________________________________________________ ____________________________________________________________________ ____________________________________________________________________ ____________________________________________________________________ 3. Використання методів дослідження:___________________ ______ ____________________________________________________________________ ____________________________________________________________________ ____________________________________________________________________ ____________________________________________________________________ 4. Рівень реальності розробок і пропозицій:_______ ________________________ ____________________________________________________________________ ____________________________________________________________________ ____________________________________________________________________ ____________________________________________________________________ 5. Наявність недоліків: ________________________________________________ ____________________________________________________________________ ____________________________________________________________________ ____________________________________________________________________ ____________________________________________________________________ ____________________________________________________________________ 6. Загальний висновок: ________________________________________________ ____________________________________________________________________ ____________________________________________________________________ ____________________________________________________________________
Науковий керівник___________________________________________________ (посада, вчене звання, вчений ступінь) ____________ ________________________________ (підпис) (прізвище, ініціали) «____» ____________ 20___р. Додаток 5 Київський Національний університет імені Тараса Шевченка
ІНСТИТУТ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ
Кваліфікаційна РОБОТА магістра
_________________________________________________ (назва ) ______________________________________________________
Роботу допущено до захисту перед ЕК рішенням науково-методичної комісії від «____»___________________20__ р., протокол №__
Директор Інституту _________________________ проф. О.Д. Рожко
Київ – 20__ р.
РЕФЕРАТ
Основний текст магістерської роботи викладений на _____ сторінках. Робота містить _____ таблиць, _____ рисунків, список використаних джерел з ____ найменувань, _____ додатків.
Об’єктом дослідження
Предметом дослідження
Мета дослідження полягає у
Завданнями роботи є
За результатами дослідження сформульовані
Одержані результати можуть бути використані
Рік виконання роботи Рік захисту роботи Додаток 7 ЗРАЗОК ОФОРМЛЕННЯ ЗМІСТУ РОБОТИ
Зміст ВСТУП……………………………………………………………………..…………...5 РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО–МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ ФІНАНСОВОЇ СТІЙКОСТІ БАНКІВСЬКОЇ УСТАНОВИ……………………..……………..…..9 1.1. Зміст та економічна природа фінансової стійкості банку…………………...….9 1.2. Механізм управління фінансовою стійкістю банківської установи ………….19 1.3. Методичні підходи до оцінки фінансової стійкості банку як основи забезпечення стабільності банківської системи………………………...………......30 РОЗДІЛ 2. ПРАКТИЧНІ АСПЕКТИ ОЦІНКИ ФІНАНСОВОЇ СТІЙКОСТІ ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК»……………………..…………………………………....39 2.1. Оцінка фінансового стану банківської системи України та характеристика діяльності ПАТ АБ «Укргазбанк»…………………………………………………...39 2.2. Аналіз фінансової стійкості ПАТ АБ «Укргазбанк»……………………..…….64 2.3. Діагностика впливу банківських ризиків на фінансову стійкість ПАТ АБ «Укргазбанк» ……………………………………………………………… 71 РОЗДІЛ 3. РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ВДОСКОНАЛЕННЯ УПРАВЛІННЯ ФІНАНСОВОЮ СТІЙКІСТЮ БАНКУ ………………………………….………81 3.1. Пропозиції щодо вдосконалення інструментарію управління фінансовою стійкістю банку………………………………………………...……………………...81 3.2. Апробація моделі комплексної оцінки фінансової стійкості банку на основі рейтингової системи ……………………………………………………………….....89 3.3. Напрямки оптимізації процесу управління банківськими ризиками з метою зменшення їх негативного впливу на фінансову стійкість банків………………..100 ВИСНОВКИ…………………………………………..……………………….…….107 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ………….………………………...…..111 ДОДАТКИ Додаток 8 ЗРАЗОК ОФОРМЛЕННЯ ВСТУПУ Тема: Фінансова стійкість банку як фактор забезпечення стабільності банківської ситсеми
ВСТУП
Актуальність теми дослідження. В ринкових умовах комерційні банки є базовою ланкою фінансово-кредитної системи та важливим елементом усієї економічної інфраструктури країни. Будь-яка нестабільність у діяльності банків містить загрози для їхніх клієнтів та може підірвати довіру до економічної політики держави загалом і національної грошової одиниці зокрема. Водночас здатність банківського сектору ефективно виконувати належні йому функції та сприяти розвитку економіки країни визначається стійким функціонуванням усіх комерційних банків, їх здатністю до діяльності в умовах підвищених ризиків та невизначеності. Фактори економічної та політичної нестабільності та сучасні тенденції розвитку банківського сектору країни обумовлюють пріоритетність вирішення проблем оцінювання та забезпечення стійкості банківської системи, яка ефективно та в повному обсязі виконує функції фінансового посередника, сприяє економічному зростанню та користується довірою населення. Щоб виконувати взяту на себе місію збереження і примноження суспільного капіталу, банки мають відповідати високим стандартам надійності та фінансової стійкості, адже саме ці характеристики формують довіру до банківської системи з боку вкладників та клієнтів. Одним із найважливіших елементів забезпечення стабільного розвитку банківської системи є фінансова стійкість кожного окремо взятого банку в Україні. Підвищення значення фінансової стійкості банку, а саме забезпечення ефективного функціонування банку, удосконалення методичних підходів щодо управління фінансовою стійкістю банку, здійснення її оцінки та аналізу зумовлює актуальність теми дослідження. Дослідженню питань діяльності банків та забезпеченню їх фінансової стійкості присвячено багато наукових праць як вітчизняних, так і зарубіжних учених. Значний внесок у розвиток цих проблем у банківській сфері зробили провідні зарубіжні вчені, зокрема, такі як: Е.Дж. Долан, Р.Дж. Кемпбелл, Віддаючи належне доробку учених, слід зауважити, що з огляду на реалії сьогодення надзвичайно високий динамізм, притаманний банківському сектору, призводить до постійних змін як у механізмі функціонування банків, так і формах їх взаємодії з іншими суб’єктами економічних відносин. А це, відповідно, вимагає подальших наукових досліджень в напрямі удосконалення існуючої методології оцінювання стійкості банків з урахуванням сучасних реалій: динамічний розвиток вітчизняного банківського сектору в докризовий період створював ілюзію побудови стійкої та ефективної банківської системи, проте перші прояви кризи оголили всі невирішені проблеми та диспропорції, які підтверджують, що в країні зі слабкою економікою побудувати стабільну, ефективну банківську систему надзвичайно складно. Мета і завдання дослідження. Метою дипломної роботи є поглиблення теоретико-методичних засад управління фінансовою стійкістю комерційних банків, розгляд інструментарію виявлення й оцінки основних ризиків її порушення та розробка практичних рекомендацій щодо вдосконалення процедур управління фінансовою стійкістю банків. Поставлена мета визначила необхідність вирішення таких завдань: – розглянути теоретичні підходи до трактування поняття «фінансова стійкість банку» та виявити домінантні фактори впливу на неї; – розкрити механізм управління фінансовою стійкістю банківської установи; – дослідити методичні підходи до оцінки фінансової стійкості банку; – проаналізувати фінансовий стан банківської системи України на сучасному етапі та дати характеристику діяльності ПАТ АБ «Укргазбанк»; – здійснити аналіз фінансової стійкості ПАТ АБ «Укргазбанк»; – оцінити вплив банківських ризиків на фінансову стійкість – сформувати рекомендації щодо поліпшення методів управління фінансовою стійкістю банку; – запропонувати модель комплексної оцінки рівня фінансової стійкості банку на основі рейтингової системи та здійснити її апробацію; – розробити напрями вдосконалення системи управління банківськими ризиками та її впливу на фінансову стійкість банків. Об’єктом дослідження магістерської роботи є процеси оцінки та управління фінансовою стійкістю банків. Предметом дослідження є теоретичні, методичні та прикладні аспекти оцінки та управління фінансовою стійкістю комерційних банків. Методи дослідження. При розв’язанні поставлених у магістерській роботі завдань було використано методи: структурно-логічний аналіз – при побудові логіки та структури роботи; історичний та метод порівняння – при вивченні поглядів різних вчених на сутність поняття фінансової стійкості банку; метод аналізу і синтезу при групуванні факторів впливу на фінансової стійкості банку; різноманітні прийоми статистичних методів, графічний метод – під час комплексного аналізу фінансової стійкості банку; методи аналізу та синтезу, індукції та дедукції, узагальнення і вимірювання, аналізу варіації, динаміки, взаємозв’язків, методи багатовимірного оцінювання, табличний та інші методи. Інформаційну базу дипломного дослідження склали законодавчі та нормативно-правові акти, аналітичні огляди та звітні дані Національного банку України, Державної служби статистики, публічна фінансова звітність ПАТ АБ «Укргазбанк», монографічні дослідження та наукові статті вітчизняних і зарубіжних учених-економістів, матеріали науково-практичних конференцій, розрахунки автора. Наукова новизна одержаних результатів полягає в розвитку теоретичних та удосконаленні науково-методичних засад оцінки та управління фінансовою стійкістю банків, а саме: систематизовано теоретичні підходи та удосконалено трактування економічного змісту поняття «фінансова стійкість банку» як інтегральної динамічної характеристики, що передбачає спроможність банку ефективно працювати, досягаючи окреслених цілей та його здатність в короткі строки повернутися до рівноважного (або близького до нього) фінансового стану після виходу з нього під впливом несприятливих факторів. Крім того, розвинуто методику оцінювання фінансової стійкості банку на основі рейтингової системи та за допомогою інтегрального показника, що дає можливість виявляти зміни фінансової стійкості банку в динаміці та порівнювати стійкість різних банків. Практичне значення одержаних результатів полягає у можливості практичного застосування рекомендацій для підвищення ефективності оцінки та управління фінансовою стійкістю банків. Апробація результатів дипломної роботи. Основні науково-практичні положення та результати дослідження були подані та прийняті для публічного представлення й обговорення на:
Структура роботи визначена предметом, метою, завданнями і логікою наукових пошуків. Робота складається зі вступу, трьох розділів, поділених на 9 підрозділів, висновків та списку використаних джерел (105 найменувань). Повний обсяг магістерської роботи – 120 сторінок, з яких основний текст – 106 сторінок.
Додаток 9 ЗРАЗОК ОФОРМЛЕННЯ СПИСКУ ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ВІДПОВІДНО ДО СТАНДАРТУ БІБЛІОГРФІЧНИХ ОПИСІВ
Про державну службу : Закон України від 10 грудня 2015 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2016. – № 4. – Ст. 149. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обмеження передвиборної агітації та протидії прихованій рекламі, реєстраційний № 2474а-1 від 20 серпня 2015 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=56283 Про Порядок надання ефірного часу та друкованих площ для проведення передвиборної агітації за рахунок і в межах коштів Державного бюджету України, виділених на підготовку та проведення виборів Президента України 17 січня 2010 р. : Постанова Центральної виборчої комісії України від 29 жовтня 2009 р. // Голос України. – 2009. – № 207. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_004 У справі за конституційним поданням 53 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення положення частини третьої статті 49 Конституції України «у державних і комунальних закладах охорони здоров'я медична допомога надається безоплатно» (справа про безоплатну медичну допомогу): Рішення Конституційного Суду України від 29.05.2002 р. № 10-рп/2002 // Офіційний вісник України. – 2002. - № 23. – Ст. 1132.
2. Спеціальна література Підручники, посібники, монографії
Базилевич В.Д. Державні фінанси: Навч. посіб./ В.Д. Базилевич, Л.О. Баластрик; за заг. ред. В.Д. Базилевича. – К.: Атіка, 2002. – 368 с. Поддерьогін А.М. Фінанси підприємств: підручник / А.М. Поддерьогін, Л.Д. Буряк, Г.Г. Нам. [7-ге вид., перероб. та доп.]. – К.: КНЕУ, 2008. – 552 с.
3. Статті у фахових виданнях
Молдован О. Реальний стан та перспективи державних фінансів / О. Молдован //Фінансовий ринок України – 2012. – №4. – С. 4–5. Огонь Ц.Г. Доходи бюджету як домінанта фінансової стабільності держави / Ц.Г. Огонь // Фінанси України. – 2005. – № 6. – С. 19–29.
Баскаков А.Ю. Новації кеш-менеджменту коштів єдиного казначейського рахунку / А.Ю. Баскаков // Трансформація національної моделі фінансово-кредитних відносин: виклики глобалізації та регіональні аспекти: збірник матеріалів Всеукраїнської науково-практичної конференції (м. Ужгород, 23 листопада 2016 р.) – Ужгород: Видавництво УжНУ «Говерла», 2016. – С. 89–90.
5. Дисертації та автореферати дисертацій
Мельничук О.Ф. Конституційно-правове забезпечення права на освіту в Україні в контексті європейського досвіду : дис. … канд. юрид. наук : спец. 12.00.02 «Конституційне право; муніципальне право» / О.Ф. Мельничук. – К., 2015. – 459 с. Булеца С.Б. Цивільні правовідносини, що виникають у сфері здійснення медичної діяльності: теоретичні та практичні проблеми : автореф. дис. ... д-ра юрид. наук : 12.00.03 – цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право / С.Б. Булеца. – Одеса, 2016. – 40 с.
6. Електронні ресурси
Річний звіт про виконання Державного бюджету України за 2016 рік [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.treasury.gov.ua.
Додаток 10 КРИТЕРІЇ для отримання диплому з відзнакою Київського національного університету імені Тараса Шевченка
1. На отримання диплома з відзнакою може претендувати студент випускного курсу, який протягом навчання за певним освітнім рівнем: - отримав підсумкові оцінки «відмінно» з не менше, ніж 75 відсотків усіх навчальних дисциплін та індивідуальних завдань, передбачених навчальним планом, а з решти навчальних дисциплін та індивідуальних завдань – оцінки «добре»; - склав державні іспити з оцінками «відмінно», захистив випускну кваліфікаційну роботу (проект) на оцінку «відмінно»; - виявив здібності до наукової (творчої) роботи, що підтверджується мотивованим поданням-рекомендацією навчально-методичної комісії Інституту до Екзаменаційної (кваліфікаційної) комісії. 2. Рішення з приводу подання-рекомендації щодо видачі студенту випускного курсу диплома з відзнакою приймається на засіданні випускової кафедри і подається до Екзаменаційної комісії. Подання-рекомендація щодо видачі студенту випускного курсу диплома з відзнакою надається за умови дотримання принаймні однієї з наступних обов’язкових вимог:
- участь студента протягом періоду його навчання за певним освітнім рівнем, після завершення навчання за яким студент претендує на отримання диплома з відзнакою, у виконанні фундаментальних та прикладних наукових досліджень в складі науково-дослідних колективів Університету, що підтверджується копією наказу про зарахування до складу виконавців НДР. 3. Остаточне рішення щодо видачі студенту випускного курсу диплома з відзнакою приймає Екзаменаційна комісія за результатами атестації і з врахуванням усіх поданих до ЕК матеріалів. Екзаменаційна комісія може не погодитись із поданням-рекомендацією навчально-методичної комісії Інституту, якщо вважатиме мотивувальну частину такого подання недостатньою. Додаток 11 Умови проходження попереднього захисту дипломних робіт В Інституті післядипломної освіти Київського національного університету імені Тараса Шевченка
1. Попередній захист дипломних робіт відбувається в Інституті післядипломної освіти та проводиться комісією з передзахисту. Рішенням комісієї з передзахисту дипломних робіт студент допускається або не допускається до захисту. 2. Результати попереднього захисту оформлюються у вигляді відомості попереднього захисту, в якій зазначається рівень готовності роботи та рішення про допуск (не допуск) до захисту перед Екзаменаційною комісією. 3. Рішення про не допуск до захисту дипломної роботи приймається у разі готовності роботи не менше ніж 80% та/або відсутності відгуку наукового керівника та/або негативного результату перевірки на плагіат. 4. Графік проведення попереднього захисту затверджується директором Інституту післядипломної освіти та доводиться до відома студентів. 5. Дипломна робота має бути у друкованому вигляді, не переплетена у жорстку палітурку, мати відгук наукового керівника та студент повинен бути готовим коротко доповісти основний зміст роботи. 6. Студент за тиждень до попереднього захисту повинен подати електрону версію дипломної роботи (диск) в деканат для перевірки на плагіат. Перевірка роботи на плагіат вважається успішною в разі, якщо рівень оригінальності тексту роботи складає 60% і вище. 7. Рішення про допуск дипломної роботи до захисту в ЕК після доопрацювання приймають спільно науковий керівник та Голова комісії з передзахисту. |