|
|
Главная \ Методичні вказівки \ Методические указания и информация \ Фінанси, банківська справа та страхування
Фінанси, банківська справа та страхуванняДата публикации: 14.08.2017 09:41
Міністерство освіти і науки України ДВНЗ «Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника» Кафедра фінансів
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ щодо проходження науково-дослідної практики студентами спеціальності 072«Фінанси, банківська справа та страхування(за спеціалізованими програмами)» ДВНЗ «Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника»
Івано-Франківськ-2016
ДВНЗ «Прикарпатський національний університет ім. В. Стефаника», 2016 Зміст Вступ……………………………………………………………………….………..31. Мета і завдання науково-дослідної практики…………………………….……32. Бази практики……………………………………………………………………43. Порядок організації та керівництво науково-дослідної практикою………….44. Зміст практики………………………………………………………….………..65. Форми і методи контролю………………………………………………..……..66. Підведення підсумків практики…………………………………………..…….67. Структура та оформлення звіту з науково-дослідної практики……….….......7 ДОДАТКИ……………………………………………………………………….….8 ВступНауково-дослідна практика магістрів базується на основних концептуальних засадах проведення науково-дослідної практики студентів спеціальності 072 «Фінанси, банківська справа та страхування (за спеціалізованими програмами)» економічного факультету ДВНЗ «Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника» та є обов'язковим компонентом освітньо-професійної програми для здобуття кваліфікаційного рівня магістра з відповідної спеціальності і має на меті набуття студентом професійних навичок та вмінь здійснення самостійної наукової-дослідної роботи.
У даних Методичних рекомендаціях розглядаються загальні питання організації, проведення і підведення підсумків науково-дослідної практики студентів спеціальності 072 «Фінанси, банківська справа та страхування (за спеціалізованими програмами)» економічного факультету ДВНЗ «Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника». Зміст науково-дослідної практики полягає у залученні студентів-магістрантів до самостійної дослідницької роботи, ознайомленні з методикою проведення науково-дослідної роботи в академічних та спеціалізованих інститутах, практикою підприємництва, питаннями реалізації теоретичних та наукових розробок в сфері їх професійної діяльності. Проходження студентами науково-дослідної практики орієнтується на отримання основних результатів науково-дослідної роботи. Предметом науково-дослідної практики є поглиблення навичок самостійної наукової роботи, розширення наукового світогляду студентів, дослідження проблем соціально-економічного розвитку України та вміння пов’язувати їх з обраним напрямом наукового дослідження, визначати структуру та логіку майбутньої магістерської роботи. 1. Мета і завдання науково-дослідної практики
Метою науково-дослідної практики є набуття студентами досвіду самостійної науково-дослідної роботи та опрацювання методики її проведення, поглиблення теоретичних знань в сфері економічних відносин, підбір фактичного матеріалу для написання випускної магістерської роботи, формування вмінь і навичок опрацювання наукових та інформаційних джерел. Під час проходження науково-дослідної практики перед студентами поставлені завдання: - Проаналізувати літературні джерела за обраною науковою проблемою, пов’язаною зі спеціалізацією кафедри та відповідно до наукової проблеми дослідження майбутньої магістерської роботи; - визначити стан розробки питань обраної наукової проблеми у вітчизняній та іноземній літературі; - ознайомитись із результатами наукової роботи академічних і галузевих інститутів та їх провідних спеціалістів щодо обраного напряму досліджень; - визначити структуру та основні завдання магістерського дослідження; - оволодіти методикою обробки та аналізу статистичних даних; - апробувати основні теоретичні та практичні рекомендації магістерської роботи (у формі виступів на конференціях, написанні наукових статей, рекомендацій до органів влади й управління тощо). Науково-дослідна практика повинна відповідати напряму наукових досліджень студента магістратури. Під час такої практики надається можливість використати нові методи та отримати необхідні результати досліджень, що їх проводить студент при написанні магістерської роботи.
2. Бази практики
Основним базовим об’єктом науково-дослідної практики є кафедра фінансів та Прикарпатський науково-аналітичний центр. Для проходження науково-дослідної практики кафедра фінансів залучає студентів до проведення науково-дослідної роботи та підготовки звітів за науковою тематикою кафедри.
3. Порядок організації та керівництво науково-дослідної практикою
Науково-дослідна практика для студентів магістратури проводиться згідно з навчальним планом для студентів денної та заочної форм навчання спеціальності 072 «Фінанси, банківська справа та страхування (за спеціалізованими програмами)». Потягом проходження науково-дослідної практики та виконання основних завдань програми практики, кожен студент повинен отримати конкретні наукові результати з обраної наукової проблеми, що будуть відображені у випускній кваліфікаційній роботі магістра. Програма науково-дослідної практики студентів магістратури складається з наступних частин: - формування індивідуального графіку проходження науково-дослідної практики; - вивчення нормативних документів, що регулюють питання науково-дослідної діяльності в Україні щодо обраного напряму дослідження; - ознайомлення з вітчизняними та іноземними науковими та іншими джерелами літератури з метою формування студентом бібліографічного списку літератури за обраним напрямом дослідження (зразок оформлення наведений у додатках). За цей період студенти зобов’язані здійснити огляд нормативної документації та друкованої літератури, зібрати та обробити практичний та інформаційний матеріал, здійснити підбір та обробку статистичних даних з обраного напряму магістерської роботи; - збір та обробка практичного та інформаційного матеріалу для написання магістерської роботи; - підготовка тез для виступу на науковій конференції за обраним напрямом; - підготовка наукової статті за обраним напрямом досліджень з дотриманням вимог ДАК Міністерство освіти і науки України(самостійно або у співавторстві з науковим керівником); - підготовка рецензії на наукову статтю з обраної проблеми досліджень, а також на основі опрацювання нормативної бази та виявлених недоліків їх практичного застосування готують рекомендації до відповідних органів влади і управління з метою підвищення ефективності вирішення назрілих проблем; - виконання індивідуального завдання. Навчально-методичне керівництво і виконання програм практик забезпечуються кафедрою фінансів. Загальну організацію практики та контроль за її проведенням здійснює керівник практики від кафедри фінансів. Для безпосереднього керівництва практикою кожного студента кафедра призначає наукового керівника з числа викладачів тільки з науковим ступенем доктора або кандидата наук, який, як правило, поєднує ці обов'язки з обов'язками наукового керівника кваліфікаційної роботи студента. Розпочинаючи проходження практики, студент повинен завчасно отримати інструктаж з практики на кафедрі. Студенти при проходженні науково-дослідної практики зобов’язані: - до початку практики на настановних зборах, а далі в індивідуальному порядку, одержати від керівника практики консультації щодо оформлення всіх необхідних документів; - систематично працювати над виконанням завдань за програмою практики, - у повному обсязі виконувати всі завдання, передбачені програмою практики, зазначені у індивідуальному графіку проходження практики та вказівками безпосереднього керівника; - висвітлити результати виконаної роботи та оформити їх у звіті про проходження практики; - своєчасно надати на кафедру звітні документи та у належний термін захистити матеріали практики. Індивідуальне завдання Інноваційною технологією навчання є впровадження в навчальний процес індивідуальних навчально-дослідних завдань (ІНДЗ). Це вид індивідуальної роботи студента науково-дослідного та навчального характеру, яке виконується в процесі проходження студентом-магістром науково-дослідної практики і завершується веденням лекційного заняття, виступом на науковому семінарі кафедри чи підготовкою матеріалу реферативного типу за обраною тематикою. ІНДЗ спрямовані на самостійне вивчення частини програмного матеріалу, систематизацію, поглиблення, узагальнення, закріплення, практичне застосування знань студента з певного навчального курсу та розвиток навичок самостійної роботи. Серед ІНДЗ найпоширенішими є: конспект лекції з дисципліни, що закріплена за кафедрою фінансів ( і, як правило, ведеться науковим керівником) за темою і планом, заданими керівником практики або планом, який студент розробив самостійно; реферат з теми за науковою тематикою кафедри фінансів; складання та розв'язування розрахункових або практичних задач із теми або курсу, який ведеться керівником практики; розроблення теоретичних або прикладних функціональних моделей економічних явищ, процесів тощо. ІНДЗ оцінює керівник практики. Оцінювання ІНДЗ здійснюється керівником практики в системі оцінювання звіту по практиці.
4. Зміст практикиОсновні завдання науково-дослідної практики відображається в індивідуальному графіку, який ведеться за формою, наведеною у додатку 1. Студент здійснює відмітки та записує зміст і обсяг виконаної роботи, а також її результати протягом всієї практики. Фактичне виконання засвідчують науковий керівник та керівник практики від кафедри з відповідною відміткою про виконання.
5. Форми і методи контролюРобота практиканта з виконання програми практики контролюється науковим керівником. Практикант повинен дотримуватися режиму роботи та правил внутрішнього розпорядку бази практики. Порушення графіку навчального процесу у зв’язку з проходженням практики студентом не припускається. Виконання кожного розділу практики завіряється підписом керівників практики. По закінченні практики науковий керівник готує відзив про виконання програми практики.
6. Підведення підсумків практикиПротягом трьох днів після завершення практики студент-практикант зобов’язаний подати на кафедру оформлений згідно всіх вимог звіт про проходження науково-дослідної практики, який підлягаєреєстрації та рецензуванні керівником практики у термін, який визначається відповідною кафедрою та регламентується нормативними й методичними документами з організації і проведення практики в кінці першого року навчання. Результатом практики має стати отримання наукових результатів, які будуть використані у подальших наукових дослідженнях практиканта, та будуть покладені в основу написання магістерської роботи. У випадку наявності суттєвих відхилень від вимог щодо змісту і оформлення звіту, він повертається на доопрацювання. Захист звітів повинен відбутися не пізніше як через десять робочих днів після закінчення практики. Підведення підсумків науково-дослідної практики відбувається при комісії, яку призначає завідувач кафедри, до складу якої входять викладачі кафедри фінансів (не менше 2-х членів комісії). Оцінка визначається з урахуванням своєчасності подання необхідних документів з практики, якості підготовленого звіту, виконання індивідуального завдання, рівня знань та рівня захисту студента за шкалою ДВНЗ «Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника», які характеризує успішність студента. З метою об'єктивної оцінки знань та вмінь, набутих студентами під час проходження практики, захист звітів про практику проводиться з урахуванням критеріїв, які наведені у додатку 2. Оцінка за практику вноситься в заліково-екзаменаційну відомість і в залікову книжку студента. В разі неподання звіту, інших обов’язкових документів по практиці або одержання незадовільної оцінки за результатами захисту практики студент має право на повторний захист протягом 10 днів семестру після закінчення практики. У разі остаточної незадовільної оцінки кафедрою фінансів та керівництвом факультету вирішується питання про подальше навчання такого студента. Підсумки науково-дослідної практики обговорюються на засіданнях кафедри фінансів ДВНЗ «Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника», а загальні підсумки практики підводяться на засіданнях Вченої ради факультету щорічно.
7. Структура та оформлення звіту з науково-дослідної практики Основним документом, що свідчить про виконання студентом програми науково-дослідної практики є письмовий звіт. Зміст звіту повинен розкривати знання і уміння студента, набуті ним у вирішенні питань, визначених метою і завданням практики. Рекомендується наступна послідовність викладення матеріалу в звіті: 1). Титульна сторінка звіту (зразок оформлення – додаток 3). 2).Зміст звіту із зазначенням сторінок. 3). Аналіз та оцінка стану об’єкту дослідження на основі зібрання фактологічного, статистичного та фактичного матеріалу. 4). Індивідуальний графік практики, розроблений згідно з додатком 1 даних рекомендацій. 5). План-звіт науково-дослідної практики з відзивом від наукового керівника. (додаток 4). 6). Бібліографія (стислий аналіз науково-інформаційних джерел, проаналізованих практикантом та відібраних для написання наукової роботи магістра). (вимоги до структури, змісту та оформлення – додаток 5). 7). Рецензія на наукову статтю у фаховому виданні за науковою проблематикою практиканта (виданою за поточний рік), написана відповідно до встановлених вимог. (Ксерокопія статті має обов’язково міститися як додаток) (вимоги до структури, змісту та оформлення – додаток 6). 8). Текст виступу або доповіді на науковій конференції та звітній науковій конференції студентів університету, з підтвердженням апробації результатів дослідження практиканта (вимоги до структури, змісту та оформлення – додаток 7). 9). Наукова стаття з обраної проблематики дослідження, що відображає результати наукових пошуків практиканта та написана згідно з вимогами ДАК України. (Ксерокопія опублікованої статті має обов’язково міститися як додаток до звіту). (вимоги до структури, змісту та оформлення – додаток 7). 10). Відгук на автореферат дисертації за обраним напрямом досліджень (вимоги до змісту та оформлення – додаток 8). 11). Індивідуальне завдання. Загальний обсяг звіту не повинен перевищувати 50 сторінок друкованого тексту. Звіт складається з двох частин: текстової та документальної. Структура текстової частини звіту повинна відобразити програму практики. У кінці текстової частини звіту подаються висновки. Документальна частина звіту оформляється окремо додатками в кінці звіту. Звіт друкують за допомогою комп'ютера на одній стороні аркуша білого паперу формату А4 з використанням шрифту Times New Roman розміру 14 через півтора міжрядкових інтервали. Текст роботи необхідно друкувати, залишаючи береги таких розмірів: лівий – 30 мм, правий – 10 мм, верхній – 20 мм, нижній – 20 мм. До звіту обов’язково додається список використаної наукової літератури, нормативно-правових джерел, додатки у вигляді статистичного та фактологічного матеріалу. Оформлюється звіт за вимогами, які встановлені у інструктивних матеріалах економічного факультету, наскрізній та відповідних робочих програмах практики, з обов’язковим урахуванням державного стандарту до звітів з науково-дослідної роботи (ДСТУ 3008-95 “Документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення”).
Додаток 1Індивідуальний графік проходження науково-дослідної практикистудентом 1 курсу магістратури денної/заочної форми навчання спеціальності „ _________________________________ ” _______________________________________________________________
Узгоджено: дата
______________________________ Керівник практики від кафедри (науковий ступінь, вчене звання керівника) (прізвище, ім'я, по батькові)
Додаток 2Критерії оцінювання результатів практикиОцінка проходження науково-дослідної практики складається із суми балів, які виставляються комісією на основі розгляду змісту звіту про практику та за підсумком усного захисту перед комісією основних положень, які входять до програми практики. Підсумкова оцінка знань, умінь та навичок студента, набутих на практиці, встановлюється за 100-бальною шкалою із подальшим переведенням її у шкалу оцінок ДВНЗ «Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника».
Критерії оцінювання науково-дослідної практики
Підсумкова оцінка щодо звіту про проходження науково-дослідної практики у стобальній шкалі переводиться у національну шкалу та шкалу ЄКТС за схемою:
Студенту, який не виконав завдань програми практики з поважних причин, може бути надане право проходження практики повторно. Студенти, робота яких визначена як незадовільна, зобов’язані за рішенням вченої ради економічного факультету повторно пройти практику без відриву від аудиторних занять та не допускаються до наступної екзаменаційної сесії. Додаток 3Зразок титульної сторінки звіту
Державний вищий навчальний заклад «Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника» Економічний факультет Кафедра фінансів
ЗВІТ про проходження науково-дослідної практики на __________________ (назва бази практики)
Студента групи Ф-___ ________________________ (П.І.Б.)
Керівник практики від кафедри _______________________________ (науковий ступінь, вчене звання керівника та П.І.Б.)
м. Івано-Франківськ 20___ р. Додаток 4 ДВНЗ «Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника» Економічний факультет Кафедра фінансів
План-Звіт проходження науково-дослідної практики
Магістрант _________________________________________________________________ (прізвище, ім’я, по батькові) Науковий керівник магістерської роботи ________________________________________ ___________________________________________________________________________ (посада, прізвище, ім’я, по батькові) Керівник практики ___________________________________________________________ ____________________________________________________________________________ (посада, прізвище, ім’я, по батькові) База практики _____________________________________________________________ (назва установи) ____________________________________________________________________________
За час практики зроблено: 1. Вивчення нормативних документів, що регулюють питання науково-дослідної діяльності в Україні щодо ________________________________________________________________ ____________________________________________________________________________ ____________________________________________________________________________
2. Огляд друкованої літератури та бібліографічних джерел з наукової проблеми _______ ____________________________________________________________________________ ____________________________________________________________________________
3. Збір та обробка практичного та інформаційного матеріалу для написання магістерської роботи ______________________________________________________________________ ____________________________________________________________________________ ____________________________________________________________________________ ____________________________________________________________________________
4. Формування бібліографічного списку для написання магістерської роботи з проблематики ________________________________________________________________ ____________________________________________________________________________
5. Підготовка: 5.1. наукової статті ___________________________________________________________ ____________________________________________________________________________ (назва, відмітка про друк) 5.2. тез доповідей на конференцію та звітну наукову конференцію студентів університету ____________________________________________________________________________ (назва, відмітка про виступ/друк) 5.3. рецензії на статтю ________________________________________________________ ____________________________________________________________________________ (автор, назва, інформація про друк) 5.4. відгуку на автореферат ____________________________________________________ ____________________________________________________________________________ (автор, назва, інформація)
6. Виконання індивідуального завдання на тему: __________________________________ ____________________________________________________________________________ (назва теми)
7. Участь у роботі: 7.1. конференції: _____________________________________________________________ ____________________________________________________________________________ ____________________________________________________________________________ ____________________________________________________________________________ (назва, місце та дата проведення) 7.2. наукового семінару: _______________________________________________________ ____________________________________________________________________________ ____________________________________________________________________________ (назва, місце та дата проведення) 7.3. Днів науки в університеті: __________________________________________________ ____________________________________________________________________________ ____________________________________________________________________________ (назва, місце та дата проведення)
8. Участь у наукових заходах кафедри фінансів: ____________________________________________________________________________ ____________________________________________________________________________ ____________________________________________________________________________ (назва заходу, місце та дата проведення, зміст роботи)
До звіту додаються:
Магістрант ______________________ Дата ________________ 20___ року.
Приблизна структура відзиву наукового керівника про результати практики студента-практиканта
1. Прізвище, ім’я, по батькові студента. 2. Терміни проходження практики. 3. Посада, прізвище, ім’я та по батькові керівника практики. 4. Ставлення студента до практики (інтерес до роботи, ініціатива, старанність, якість виконуваних студентом робіт, вміння застосовувати теоретичні знання на практиці, рівень оволодіння практичними навичками, самостійність в роботі тощо). 5. Повнота виконання програми практики. 6. Рівень набутих студентом навичок науково-дослідної роботи. Відгук складається в довільній формі, підписується керівником практики.
Додаток 5Вимоги до оформлення бібліографіїВивчення літературних джерел. Методи добору фактичних матеріалів і огляду літератури Ознайомлення з опублікованими за обраним напрямом досліджень магістерської роботи науковими працями починається відразу після розробки ідеї, тобто задуму наукового дослідження, який, знаходить своє відображення в темі й робочому плані роботи. Така постановка справи допомагає цілеспрямованіше шукати літературні джерела за обраною темою і краще опрацювати матеріал, опублікований у працях інших учених, бо витоки основних питань проблеми майже завжди закладені в більш ранніх дослідженнях. Є два шляхи отримання бібліографічної довідки: замовлення у спеціалізованій інформаційній установі (інформаційному підрозділі установи) або самостійний пошук. Треба зазначити, що, незважаючи на високу кваліфікацію працівників інформаційних служб, вони ніколи не доберуть літературу так, як треба здобувачу, хоч і збережуть йому багато цінного часу. Науковий працівник у пошуку літератури має спочатку з'ясувати перелік періодичних видань, від яких можна сподіватися необхідної інформації. Добре складений перелік навіть при побіжному знайомстві із заголовками джерел допомагає усвідомити обсяг потрібної інформації Необхідно переглянути всі види джерел, зміст яких пов'язаний з темою магістерського дослідження. До них належать матеріали, надруковані в різних вітчизняних і зарубіжних виданнях, недруковані документи (звіти про науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи, дисертації, депоновані рукописи, матеріали зарубіжних фірм), офіційні матеріали. Якщо такий перелік виявиться дуже великим, слід обмежити параметри бібліографічного пошуку: мова, країна, рік видання тощо. Коли з даного питання існує бібліографічний довідник, треба його використати, одночасно пересвідчившись у його повноті. Починати пошук варто з нової літератури, а потім поступово "розмотувати клубок", користуючись посиланнями на інші джерела. Стан вивченості теми доцільно аналізувати з інформаційних видань, метою випуску яких є оперативна інформація як про самі публікації, так і найсуттєвіші моменти їхнього змісту. Найважливіші книги та статті необхідно обов'язково прочитати в оригіналі. Вивчаючи літературне джерело, слід відразу зробити його повний бібліографічний опис. Ніколи не покладайтеся на свою пам'ять, занотуйте необхідне та зауваження до кожного джерела. Вивчаючи літературу, не намагайтеся тільки запозичити матеріал. Паралельно обдумайте знайдену інформацію. Цей процес має тривати протягом усієї роботи над темою, тоді власні думки, які виникли в ході знайомства з чужими працями, стануть основою для отримання нового знання. Зазвичай використовується не вся інформація, що міститься в певному джерелі, а тільки та, яка безпосередньо стосується теми роботи і тому найбільш цінна і корисна. Таким чином, критерієм оцінювання вивченого є можливість його практичного використання в майбутній кваліфікаційній роботі магістра. Вивчаючи літературні джерела, треба стежити за оформленням виписок, щоб надалі ними було легко користуватися. Працюючи над якимось питанням або розділом, треба постійно бачити його зв'язок із проблемою в цілому, а розроблюючи широку проблему — вміти розділяти її на частини, кожну з яких продумувати в деталях. Можливо, частина отриманих даних виявиться непотрібною; дуже рідко вони використовуються повністю. Тому необхідні ретельний відбір і оцінювання їх. Відбір наукових фактів — не проста справа. Це не механічний, а творчий процес, який потребує цілеспрямованої праці. Треба добирати не будь-які, а тільки наукові факти. Поняття "науковий факт" є значно ширшим і багатограннішим, ніж поняття "факт", що застосовується у повсякденному житті. Коли говорять про наукові факти, то розуміють їх як складові елементи основи наукового знання, віддзеркалення об'єктивних властивостей речей і процесів. На підставі наукових фактів визначаються закономірності явищ, будуються теорії та виводяться закони. Наукові факти характеризуються такими властивостями, як новизна, точність, об'єктивність і достовірність. Новизна наукового факту свідчить про принципово новий, не відомий до цього часу предмет, явище або процес. Це не обов'язково наукове відкриття, але нове знання про те, чого ми досі не знали. Точність наукового факту визначається об'єктивними методами і характеризує сукупність найсуттєвіших прикмет предметів, явищ, подій, їхніх кількісних та якісних визначень. При доборі фактів необхідно бути науково об'єктивним. Не можна відкидати факти тільки тому, що їх важко пояснити або знайти їм практичне застосування. Справді, сутність нового в науці не завжди чітко видно самому досліднику. Нові наукові факти, часом досить значні, саме через те, що їхнє значення недостатньо розкрито, можуть надовго залишатися в резерві науки і не використовуватися на практиці. Достовірність наукового факту базується на його безумовному реальному існуванні, яке підтверджується при побудові аналогічних ситуацій. Якщо такого підтвердження немає, то немає і достовірності наукового факту. Достовірність наукових фактів значною мірою залежить від достовірності першоджерел, від їхнього цільового призначення і характеру їхньої інформації. Очевидно, що офіційне видання, опубліковане від імені державних або громадських організацій, установ і відомств, містить матеріали, точність яких викликає найменше сумнівів. Монографія — наукове видання, яке містить повне і всебічне дослідження якоїсь проблеми або теми; науковий збірник матеріалів авторитетної наукової конференції; науковий збірник дослідницьких матеріалів установ, навчальних закладів або наукових товариств із найважливіших наукових і науково-практичних проблем — всі ці видання мають принципове наукове значення і практичну цінність. У своїй основі вони безумовно належать до числа достовірних джерел. Практично абсолютну достовірність мають описи винаходів. Серед джерел інформації чільне місце посідають наукові статті. Теоретичні статті в галузі гуманітарних наук значно більше, ніж стаття технічна, насичені роздумами, порівняннями, словесними доведеннями. Достовірність її змісту перебуває в залежності від достовірності вихідної інформації, використаної авторами. Проте тут важливого значення набуває позиція автора, його світогляд, з огляду на які стаття поряд з об'єктивними науковими даними може містити неправильні трактування, помилкові положення, різного роду неточності. Тому слід розібратися в цьому і точно оцінити зміст статті, встановити істинність тверджень її автора і дати їм відповідну оцінку. Самостійне значення має інформаційна стаття в будь-якій науковій галузі. Така стаття звичайно оперативна й актуальна, вона містить стислий, конкретний виклад певних фактів, повідомлення про якусь подію, явище. Подібно статтям, різний ступінь достовірності мають також доповіді, оголошені на наукових конференціях, симпозіумах. Деякі з них можуть містити обґрунтовані, доведені, апробовані відомості, інші — питання постановочного характеру, пропозиції тощо. Про достовірність вихідної інформації свідчить не тільки характер першоджерела, а й науковий, професійний авторитет його автора, належність автора до тієї чи іншої наукової школи. У всіх випадках слід добирати тільки останні дані, найавторитетніші джерела, точно зазначати, звідки взяті матеріали. До фактів з літературних джерел треба підходити критично. Не можна забувати, що життя постійно йде вперед, розвиваються наука, техніка й культура. Те, що вважалося абсолютно точним вчора, сьогодні може виявитися неточним, а часом і неправильним. Особливою формою фактичного матеріалу є цитати. Органічно вплетені у текст наукової роботи, вони складають невід'ємну його частину. Цитати використовуються для того, щоб без перекручень передати думку автора першоджерела, для ідентифікації поглядів при зіставленні різних точок зору та ін. Вони слугують необхідною опорою магістрові в процесі аналізу й синтезу інформації. Відштовхуючись від їхнього змісту, можна створити систему переконливих доказів, необхідних для об'єктивної характеристики явища, яке вивчається. Цитати можуть використовуватися і для підкріплення окремих тверджень самого здобувача кваліфікаційного рівня магістра. У всіх випадках кількість використаних цитат повинна бути оптимальною, тобто визначатися потребами розроблення теми наукової роботи. Від її автора вимагається встановити, чи доцільним є застосування цитат у контексті, чи нема в них перекручень сенсу аналізованих джерел. Причини перекручень можуть бути різними. В одних випадках із першоджерела можуть бути взяті слова, які не визначають основної суті поглядів його автора. В інших — цитати обмежуються словами, які містять лише частину думки, наприклад, ту, що більше відповідає інтересам автора. Іноді в цитаті викладається точка зору не на той предмет, що розглядається в даному контексті. Можливі й інші неточності при цитуванні. Найчастіше цитати та інші запозичені матеріали застосовують при написанні огляду літератури — одного з важливих етапів підготовки наукової роботи магістром. Основними завданнями огляду літератури є:
Можна рекомендувати такий типовий план щодо пошуку та огляду літератури:
Оформлення бібліографічного опису варто подати у звіті в табличному вигляді (табл.1). Позицією визначено відібраний автором магістерської роботи матеріал, який за логікою викладення являє цілісне уявлення про певне явище або процес і, який буде використаний при написанні роботи. Слід звернути увагу, що літературне джерело може мати одну або декілька позицій, які пов’язані з завданнями дослідження.
Таблиця 1. Зразок оформлення бібліографічного опису джерел
Огляд літератури за темою демонструє ґрунтовне ознайомлення зі спеціальною літературою, його вміння систематизувати джерела, критично їх розглядати, виділяти суттєве, оцінювати зроблене раніше іншими дослідниками, визначати головне в сучасному стані вивчення теми. Матеріали такого огляду треба систематизувати в певному логічному зв'язку і послідовності. Тому перелік праць та їхній критичний розгляд не обов'язково подавати у хронологічному порядку. Якщо до обраної теми є дуже багато інформаційних джерел, то оглядові літератури може бути присвячений окремий розділ (зазвичай перший) основної частини дисертації. При цьому слід пам'ятати, що оскільки магістерська робота розкриває відносно вузьку тему, то огляд праць попередників роблять тільки з питань обраної теми, а не за проблемою в цілому. В огляді називають і критично оцінюють публікації, що мають пряме і безпосереднє відношення до теми. Зайвим є виклад усього, що стало відомим з прочитаного, і того, що має побічний стосунок до його праці. Буває, магістр, не знайшовши в доступній йому літературі необхідних відомостей, безпідставно береться стверджувати, що саме йому належить перше слово в описі досліджуваного явища, проте згодом це легко спростовується. Ясно, що такі відповідальні заяви можна робити тільки після ретельного і всебічного вивчення літературних джерел і консультацій з науковим керівником. Всі відібрані джерела формуватимуть у подальшому бібліографічний список. Разом з тим недоцільно роботи детальний опис всіх відібраних джерел бібліографії. Слід проглянути і відібрати тільки ту літературу, використання якої дозволить розкрити обрану тему дослідження, а опис джерел доцільно подавати тільки за тими з них, які відібрані для використання в роботі. Бібліографічний список використаної літератури прийнято вміщувати після загальних висновків роботи — як одну із суттєвих частин кваліфікаційної роботи магістра, що відтворює самостійну творчу роботу магістранта у багатогранному інформаційному полі. Магістр зобов'язаний посилатися на джерела, з яких у роботі використано матеріали, окремі результати, ідеї чи висновки для розробки власних проблем, завдань, питань. Такі посилання дають змогу відшукати документи і перевірити достовірність цитування певних наукових робіт, повідомляють необхідну інформацію про них, допомагають з'ясувати їх зміст, мову тексту та обсяг. Посилатися слід на останні видання творів. Більш ранні видання можна зазначати лише в тих випадках, коли в них наявний матеріал, не включений до останнього видання. Не варто включати до бібліографічного списку праці, на які немає посилання в тексті роботи і вони фактично не були використані, а також енциклопедії, довідники, науково-популярні книжки, газети.
Оформлення бібліографічного списку Бібліографічний апарат у роботі магістра — це ключ до використаних автором джерел. Крім того, він певною мірою відбиває наукову етику й культуру наукової праці. Саме з нього можна зробити висновок про ступінь ознайомлення магістра з наявною літературою за досліджуваною проблемою. Бібліографічний апарат складається зі списку використаних джерел і посилань, які оформлюються відповідно до чинних стандартів. Джерела можна розміщувати одним із таких способів:
Відомості про джерела, включені до списку, необхідно давати відповідно до вимог державного стандарту з обов'язковим наведенням назв праць.
Приклади оформлення списку використаних джерел
Примітки: 1. Бібліографічний опис оформлюється згідно з ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 “Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи. Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання”. 2. Проміжки між знаками та елементами опису є обов’язковими і використовуються для розрізнення знаків граматичної і приписаної пунктуації. 3. У бібліографічному описі опублікованих праць необхідно вказати прізвища та ініціали всіх його співавторів незалежно від виду публікації.
Додаток 6 Вимоги до структури, змісту та оформлення рецензії на наукову статтю, опубліковану в межах тематики обраного напряму магістерської роботи
Написання рецензії на наукову статтю є одним з основних результатів наукового пошуку магістра. Вибір наукової статті для рецензування передбачає аналіз значного кола фахових наукових журналів, які визначаються ДАК України фаховими з економічних наук, і в яких публікуються основні результати наукових досліджень. Для написання рецензії може бути використана періодика (наукові журнали, збірки наукових праць, збірки матеріалів за підсумками проведених конференцій, датовані максимум один-два роки тому (тобто, якщо рецензія пишеться у 2015 році, то публікація має бути датована 2013-2015 рр.). До звіту як додаток долучається копія статті з журналу (титульний аркуш журналу, зміст, публікація), на яку магістром написано рецензію. Підібрати наукову публікацію для рецензування можна у Національній бібліотеці України імені Вернадського, Національній парламентській бібліотеці України, Державній науково-технічній бібліотеці України, Науковій бібліотеці ім. М. Максимовича Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Науковій бібліотеці Національного університету "Києво-Могилянська академія", Львівській національній науковій бібліотеці України імені В. Стефаника, Науковій бібліотеці ДВНЗ "Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника", Івано-Франківській обласній універсальній науковій бібліотеці ім. Івана Франка та інших наукових бібліотеках України. При написанні рецензії магістр виступає в ролі наукового рецензента. Критичний підхід до опублікованих результатів дослідження – головний критерій високого професіоналізму магістра й обов’язкова умова конструктивної дискусії під час написання кваліфікаційної роботи магістра. Магістр на підставі вивчення змісту публікації та переліку використаних автором для її написання праць, висвітлює такі обов'язкові питання: • актуальність обраної теми, • ступінь обґрунтованості наукових положень, висновків і рекомендацій, • достовірність і новизна наукових положень, висновків і рекомендацій, • своєчасність та важливість для науки і практики одержаних автором публікації результатів, • висловлюються рекомендації щодо їхнього використання; • зауваження щодо змісту; • висновок щодо відповідності публікації встановленим вимогам.
Приклад оформлення рецензії: Рецензія на статтю Петрова Івана Івановича Механізм управління інноваціями // «Фінанси України». – № 8. – 2010. – С. 15 – 22.
У глибоких якісних перетвореннях, які відбуваються в економічному житті України, провідне місце займають процеси реформування економічних відносин стратегічних сфер національного виробництва. Тому на сьогодні не викликає заперечень і сумнівів, що подальший розвиток національної економіки значною мірою пов’язаний з результативністю науково-технічної та інноваційною діяльності. Інновації забезпечують на всіх рівнях модернізацію, структурну перебудову і підвищення ефективності економіки. З іншого боку, можливості підприємства вчасно і адекватно реагувати на зміни в оточенні, спричинені багатьма факторами, зокрема, умовами конкурентної ринкової системи, визначаються здатністю підприємства до впровадження і сприйняття інновацій. З огляду на це актуальність обраної теми дисертаційного дослідження, спрямованого на формування механізму управління створенням наукоємної продукції сумніву не викликає. Як свідчить зміст рецензованої статті, проблеми дослідження характеризуються науковою новизною отриманих результатів. До них слід віднести авторське визначення наукоємної продукції та виділення основних ознак її класифікації (с. 15), а також виділення функцій, які наукоємна продукція виконує через залучення у сферу ринкових відносин (с. 17). У рецензованій роботі, розглянуто основні напрями удосконалення державного регулювання створення наукоємної продукції в Україні, які передбачають як заходи підтримки, так і заходи прямого впливу на розвиток науково-технологічної сфери (с. 21). На увагу заслуговує також авторське бачення основних напрямів участі держави у процесі створення наукоємної продукції, що сприятиме формуванню сприятливих умов для активізації науково-технічної та інноваційної діяльності (с. 22). Разом з тим, слід зазначити, що стаття….. не позбавлена дискусійних моментів, які полягають у …. (наводяться упущення та недоліки) Оцінюючи загалом зміст наукової статті, зазначимо, що вона має теоретичну та практичну цінність, виконана на належному рівні, являє собою закінчене самостійне наукове дослідження та відповідає вимогам ДАК України. Рецензент, магістрант спеціальності 072 «Фінанси, банківська справа та страхування економічного факультету ДВНЗ "Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника" В.В. Іванов Вимоги до структури, змісту та оформлення наукових статей і доповідей за результатами досліджень магістра
Для магістра як здобувача наукового ступеня важливо оволодіти технікою написання статей і підготовки доповідей на конференціях не тільки з точки зору задоволення вимог щодо кількості та рівня публікацій, а й з позицій сприйняття їх слухачами та читачами. Це зобов'язує до певної логіки побудови доповіді чи статті, високої вимогливості до їхніх форми, стилю й мови
Методика підготовки наукової статті Наукова стаття – є одним із видів публікацій, в якій подаються проміжні або кінцеві результати, висвітлюються конкретні окремі питання за темою дослідження, фіксується науковий пріоритет автора, що робить її матеріал надбанням фахівців. Наукова стаття подається до редакції в завершеному вигляді відповідно до вимог, які публікуються в окремих номерах журналів або збірниках у вигляді пам´ятки автору. Оптимальний обсяг наукової статті (0,5 – 0,7 авт. арк.). Рукопис статті повинен мати повну назву роботи прізвище та ініціали автора, анотацію (на окремій сторінці), список використаної літератури. Стаття має просту структуру: вступ (постановка наукової проблеми, актуальність, зв´язок з найважливішими завданнями для розвитку певної галузі науки і практики – 1 абзац або 5–10 рядків); основні дослідження і публікації з проблеми, за останній час, на які спирається автор, проблеми виділення невирішених питань, яким присвячена стаття (0,5 –2 сторінки машинописного тексту); формулювання мети статті (постановка завдання) – висловлюється головна ідея даної публікації, яка суттєво відрізняється від сучасних уявлень про проблему, доповнює або поглиблює вже відомі підходи. Мета статті випливає з постановки наукової проблеми та огляду основних публікацій з тем (1 абзац, або 5–10 рядків); виклад змісту власного дослідження – основна частина статті. В ній висвітлюються основні положення і результати наукового дослідження, особисті ідеї, думки, отримані наукові факти, програма експерименту. Аналіз отриманих результатів, особистий внесок автора в реалізацію основних висновків тощо (5–6 сторінок); висновок, в якому формулюється основний умовивід автора, зміст висновків і рекомендацій, їх значення для теорії і практики, суспільна значущість та перспективи (1/3 сторінки). При написанні наукової статті слід дотримуватись певних правил: - у правому верхньому куті розміщується прізвище та ініціали автора; за необхідністю вказуються відомості, що доповнюють дані про автора; - назва статті стисло відбиває її головну ідею, думку (краще до п´яти слів); - ініціали ставлять перед прізвищем; - слід уникати стилю наукового звіту; - недоцільно ставити риторичні запитання; більше користуватись розповідними реченнями; - не перевантажувати текст цифрами при переліках тих чи інших думок, положень, вимог; - прийнятним у тексті є використання словосполучень переліку: «спочатку», «зрозуміло що», «на початку», «спершу», «потім», «дійсно», «далі», «нарешті», «по-перше», «по-друге», «можливо», «на наш погляд», «задумкою», «заданими», «між іншим», «в зв´язку з тим», «на відміну», «поряд з цим», «мабуть» тощо. - цитати в статті використовуються дуже рідко (можна в дужках зробити посилання на ученого, який вперше дослідив проблему); - усі посилання на авторитети подаються на початку статті, основний обсяг присвячується викладу власних думок автора; - стаття має завершуватись конкретними висновками і рекомендаціями та додається список використаних джерел. Крім того, варто мати на увазі, що публікації повинні відображати результати дослідження магістерської роботи. Методика підготовки тез доповіді на науковій конференції Тези (від thesis – положення, твердження) – це коротко, точно, послідовно сформульовані ідеї, думки, положення наукової доповіді, повідомлення, статті або іншої наукової праці. Тези доповіді – це опубліковані на початку наукової конференції (з´їзду, симпозіуму) матеріали попереднього характеру, що містять виклад основних аспектів наукової доповіді. Обсяг тез може бути в межах 2-3 сторінки машинописного тексту через 1,5-2 інтервали. Алгоритм тези можна подати так: теза – обґрунтування – доказ – аргумент – результат – перспектива. Тези доповіді, будь-якої наукової публікації оформляють згідно до вимог: - у правому верхньому куті розміщують прізвище автора та його ініціали та доповнюють відомостями про нього; - назва тез доповіді коротко відображає головну ідею, думку, положення (2–5 слів); - послідовність викладу змісту може бути наступна: актуальність, проблеми; стан розробки проблеми в науці і практиці; основна ідея, положення, висновки дослідження; основні результати та їх практичне значення. В тезах зазвичай не використовують цитати, цифровий матеріал. Формулювання кожної тези починається з нового рядка, кожна теза має самостійну думку, висловлену в одному або кількох реченнях. Вимоги до структури та оформлення наукової статті Підготовлена стаття повинна готуватися з дотриманням таких основних правил та відповідати таким наступним вимогам. Текст статті має бути оформлений відповідно до постанови ВАК №7-05/1 від 15 січня 2003 року "Про підвищення вимог до фахових видань, внесених до переліків ВАК України". Стаття повинна вміщати логічно взаємопов'язані розділи. Усі розділи повинні починатися вказаним заголовком, виділеним напівжирним шрифтом. Вступ (постановка проблеми в загальному вигляді і її зв'язок із останніми дослідженнями і публікаціями, а також із важливими науковими і практичними завданнями з обов'язковими посиланнями в тексті на використану літературу. Автор повинен виділити із загальної проблеми ту частину, яку він досліджує, і показати її актуальність). Постановка завдання (формулювання мети, методів дослідження). Результати (виклад основного матеріалу дослідження з обґрунтуванням одержаних наукових результатів). Висновки (наукова новизна, теоретичне і практичне значення досліджень, перспективи подальших наукових розробок у цьому напрямку). Бібліографічний список (не менше 8-ми джерел). На кожну позицію у бібліографічному списку має бути посилання в тексті статті. Бібліографічний опис подається українською та англійською мовами. Бібліографічний опис українською мовою оформлюється у відповідності до наказу ВАК № 63 від 26.01.2008 р. та встановленими вимогами міждержавного стандарту ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 «Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи. Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання». Для оформлення бібліографічного списку англійською мовою бажаним є стиль MLA. Анотація ідентична за текстом українською та англійською мовами, розмір кожної – не менше 500 знаків; і має висвітлювати такі структурні питання: тему статті, мету, методику дослідження, результати, наукову новизну, практичну значущість. Перед текстом анотації відповідною мовою вказуються: прізвища та ініціали всіх авторів, назва статті, адреса організації (для кожного з авторів). Ключові слова українською та англійською мовами. Їх кількість не повинна перевищувати десяти одиниць. Вимоги, що стосуються анотації та бібліографічного списку англійською мовою, продиктовані обов’язковими вимогами світових реферативних баз даних. Стаття має бути набрана в текстовому редакторі Microsoft Word (файл повинен мати розширення *.doc або *.rtf). Назва файлу латинськими буквами повинна відповідати прізвищу першого автора(наприклад: Petrenko.doc, Petrenko.rtf). Поля з усіх боків - 25 мм. Шрифт Times New Roman Cyr, кегль 14. Інтервал між рядками 1,5. Статті подаються за таким порядком:
Ілюстрації (схеми, графіки, діаграми) додатково подавати у форматі *.tiff. Цифровий матеріал подається у таблиці, що має порядковий номер, вирівнювання по правому краю (наприклад, Таблиця 1) і назву (друкується над таблицею посередині напівжирним шрифтом, наприклад, Особливості політики сталого розвитку закордонних країн). Після таблиць та рисунків – зазначити джерело ([ ]; розробка автора; складено автором на основі [ ] тощо). Ілюстрації також потрібно нумерувати і вони повинні мати назви, які вказуються поза графічним об’єктом, (наприклад, Рис.1. Класифікація пріоритетних напрямів інноваційної діяльності малих підприємств і джерела їх фінансування). Ілюстративний матеріал обов’язково повинен бути контрастним чорно-білим. Формули (з стандартною нумерацією) виконуються в редакторі Microsoft Equation. Підписи рисунків та формул повинні бути доступні для редагування. Усі графічні об’єкти не повинні бути сканованими. Посилання на літературу в тексті слід давати в квадратних дужках, наприклад, [4, с. 31; 2, с. 21–39], в яких перша цифра вказує порядковий номер джерела в списку літератури, а друга – відповідну сторінку в цьому джерелі; одне джерело (без сторінок) відокремлюється від іншого крапкою з комою [1; 2; 5; 8; 11; 19]. Оформлення статті повинно відповідати вимогам відповідного видання. Кожен науковий журнал висуває свої особливі вимоги. Тому при підготовці статті до друку слід уважно прочитати вимоги до статей, які зазвичай містяться у відповідному виданні в кінці. Разом з тим, стаття у звіт з практики має бути виконана і оформлена згідно з вимогами наукового журналу “Актуальні проблеми розвитку економіки регіону”.
Приклад оформлення статті у фаховому виданні:
УДК 332.1 ББК 65.9 (4 УКР) Петренко С.В.¹, Іванов С.М.² ЗАКОРДОННИЙ ДОСВІД ………………… ¹Львівський національний університет імені Івана Франка, Міністерствo освіти і науки України, кафедра обліку і аудиту, 79008, м. Львів, вул. Університетська, 1, тел:………………. е-mail: ………………. ² Дніпропетровський державний аграрно-економічний університет, Міністерство аграрної політики та продовольства України, кафедра обліку і аудиту, 49600, м. Дніпропетровськ, вул. Ворошилова, 25, тел.: ……………….. е-mail: ……………….
Анотація. Стаття спрямована на дослідження закордонного досвіду ……… Ключові слова: сталий розвиток…………..
PetrenkoS.V. ¹, IvanovS.M. ² FOREIGN EXPERIENCE…………………… ¹Ivan Franko National University of Lviv, Ministry of Education and Science of Ukraine, Department of Accounting and Audit, Universytetska Str., 1, Lviv, 79000, Ukraine, tel.:………………. е-mail: ………………. ² Dnipropetrovsk state agrarian –economic University, Ministry of Agrarian Policy and Food of Ukraine, Department of Accounting and Audit, Voroshylova Str., 25, Dnipropetrovsk, 49600, Ukraine, tel.:………………. е-mail: ……………….
Annotation. The article is directed ………………………. Keywords: sustainable development………………………….
Вступ. Регіональна політика фінансового забезпечення сталого…………. Постановка завдання. Закордонний досвід проблематики сталого розвитку…………… Результати. Вважаючи себе лідером у розробці………………. Таблиця 1 Запропонована програма перевірки розрахунків з покупцями сільськогосподарської продукції
Рис. 2. Структура економічної діяльності……………………. Висновки. На відміну від розвинутих країн світу…………………….
Бібліографічнийсписок 1. Дробноход М.І. та інші. Концептуальні основи формування екологічного мислення та здібностей людини будувати гармонійні відносини з природою: [Кол. Моногр.] / М. Дробноход, Ф.В. Вольвач, С.І. Іваненко. – К.: МАУП, 2000. – 76 c. 2. Мeй К. Iнфoрмaцiйнe cуcпiльcтвo: Cкeптичний пoгляд / М. Вoйцицькa (пeр.). – К. - 2004. – 220 c.
References 1. Drobnohod, Mykola, Volvach, Fedir, and Sergiy Ivanenko. Conceptual bases of formation of ecological thinking and abilities to build a harmonious relationship with nature. Kyiv: MAYP, 2000. Print. 2. May, Christopher. The Information Society. A Sceptical View. Kyiv: К.І.С., 2004. Print.
Рецензенти: Михасюк Р.І. – доктор економічних наук, професор, завідувач кафедри економіки підприємства Львівського національного університету імені Івана Франка, академік АН Вищої школи України; Жмурко А.Є. – кандидат економічних наук, доцент Львівської державної фінансової академії.
Дані про авторів: Петренко Сергій Васильвич – к.е.н., доцент Львівського……………. повна дом. адреса, адреса для листування, роб. і дом. телефони із зазначенням коду міста, факс, e-mail. Іванов Степан Миколайович –д.е.н., професор Львівського………….. повна дом. адреса, адреса для листування, роб. і дом. телефони із зазначенням коду міста, факс, e-mail.
Вимоги до структури та оформлення статей звітної наукової конференції студентів ДВНЗ "Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника" Тези статей подаються в одному примірнику в паперовому (обсягом 2 повні сторінки) і електронному вигляді (файл у редакторі Word-2003 шрифтом Times New Roman, кегль 14, міжрядковий інтервал - 1 у форматі А 4, поля зверху, знизу та зліва – 2,5 см, справа – 1 см). На першій сторінці зверху посередині вказується назва секції, назва статті великими літерами, нижче - прізвище та ім’я автора, курс та підрозділ, де навчається автор, прізвище та ініціали наукового керівника, його науковий ступінь, вчене звання. Завершує статтю список використаних джерел до 6-и пунктів. Разом із статтею подається відгук наукового керівника.
Приклад оформлення статті:
Секція філософських, психологічних та релігієзнавчих наук
ТЛУМАЧЕННЯ ЛЮДИНИ ТА ЇЇ ЩАСТЯ У ФІЛОСОФСЬКІЙ СПАДЩИНІ Г.С. СКОВОРОДИ
Андрусів Любомир, V курс, філософський факультет. Науковий керівник – Возняк С.М., доктор філософських наук, професор.
Текст статті (2 сторінки)
1. Багалій Д. Український мандрівний філософ Г. Сковорода / Д. Багалій. – К., 1992. 2. Історія філософії України: Підручник. – К., 1994. 3. Куташ І. Категорія щастя у філософії Г. Сковороди / І. Куташ // Хроніка – 2000. – №37 – 38. 4. Чижевський Д. Філософія Г. С. Сковороди / Д. Чижевський. – Харків, 2004. 5. Шинкарук В. Григорій Сковорода / В. Шинкарук, І. Іваньо. – К., 1973., Т.1.
Вимоги до структури та оформлення тез доповіді на науковій конференції Оформлення тез доповіді має відповідати наступним вимогам: 1. Шрифт: TimesNewRoman 14 кегль, інтервал – 1,5, поля – 20 мм з усіх боків сторінки. 2. Обсяг тез – 3–4 повні сторінки зі списком літератури. 3. Тези мають містити: – УДК у верхньому лівому кутку; – нижче посередині сторінки – назва доповіді; – під назвою доповіді вказується повністю прізвище, ім’я та по батькові, вчений ступінь і звання автора, посада та місце роботи. Також вказується електронна адреса для кожного автора; – через один рядок – текст матеріалу. 4. Кількість графічного матеріалу має бути мінімальною. Ілюстративні матеріали повинні бути якісними. 5. Список літератури має бути оформлено згідно з вимогами, що містяться в наказі ВАК України від 26.01.2008 р. № 63 «Про внесення змін і доповнень до форм документів, що використовуються при атестації наукових та науково-педагогічних працівників». Посилання на літературу слід позначати у тексті в квадратних дужках порядковим номером цієї роботи за списком використаних джерел.
Приклад оформлення тез доповіді на науковій конференції:
Додаток 8ВІДГУК на автореферат дисертаційної роботи Петрова Івана Івановича на тему “ Механізм управління інноваціями”, поданої на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.08 – гроші, фінанси і кредит
На сучасному етапі соціально-економічного розвитку України вітчизняна практика управління інноваціями потребує нагального удосконалення. Це викликано рядом проблем, зокрема .... Окрім цього, складні політичні процеси та обмеженість фінансових ресурсів вимагає переосмислення ролі …. У звʼязку з цим тема, якій присвячено дисертаційне дослідження Петрова І.І., є надзвичайно актуальною. Зміст автореферату свідчить про те, що структура роботи є логічною і конструктивною, що дозволяє у повній мірі розкрити тему дисертаційного дослідження. Дисертант виявив вміння аналізувати статистичну та економічну інформацію, робити обґрунтовані висновки. В авторефераті визначено сутність поняття управління інноваціями, охарактеризовано роль ... Проте, робота не позбавлена дискусійних моментів. Так, виходячи зі змісту автореферату, незрозумілим є ототожнення автором на с. 11… На с. 12 автореферату запропоновано результати діагностики ефективності управління інноваціями в Івано-Франківській області у 2012-2013 рр. На нашу думку, доцільно було конкретизувати механізм визначення рівня показників затрат, продукту, ефективності, якості. Проте, дані зауваження не знижують у цілому високого рівня проведеного наукового дослідження. Аналіз автореферату дозволяє стверджувати, що дисертаційна робота Петрова Івана Івановича на тему «Механізм управління інноваціями» є завершеним науковим дослідженням, відповідає вимогам МОН України.
Рецензент, магістрант спеціальності 072 «Фінанси, банківська справа та страхування» економічного факультету ДВНЗ «Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника» В.В. Іванов
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||