Написание контрольных, курсовых, дипломных работ, выполнение задач, тестов, бизнес-планов

Главная \ Методические указания \ Методические указания и информация \ Фінанси міжнародних корпорацій КНЕУ

Фінанси міжнародних корпорацій КНЕУ

Дата публикации: 25.04.2019 10:50

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДВНЗ «КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ВАДИМА ГЕТЬМАНА»

ФАКУЛЬТЕТ МІЖНАРОДНОЇ ЕКОНОМІКИ І МЕНЕДЖМЕНТУ

КАФЕДРА МІЖНАРОДНИХ ФІНАНСІВ

ФІНАНСИ МІЖНАРОДНИХ

КОРПОРАЦІЙ

РОБОЧИЙ ЗОШИТ ДО КУРСУ ЛЕКЦІЙ

ТА ВИКОНАННЯ ПРАКТИЧНИХ ЗАВДАНЬ

ТЕМА 2. «ФІНАНСОВА ЗВІТНІСТЬ МІЖНАРОДНИХ

КОРПОРАЦІЙ І МЕТОДИ ЇЇ АНАЛІЗУ»

ТЕМА 3. «АНАЛІЗ ФІНАНСОВОЇ ЗВІТНОСТІ

МІЖНАРОДНИХ КОРПОРАЦІЙ»

д.е.н., проф. Фролова Тетяна Олександрівна

Похожее изображение

Київ 2019

ПОРЯДОК ПОТОЧНОГО І ПІДСУМКОВОГО ОЦІНЮВАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ НАВЧАННЯ

З НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ «ФІНАНСИ МІЖНАРОДНИХ КОРПОРАЦІЙ»

Курс складається з двох змістових модулів (ЗМ): у ЗМ1 входять теми 1 – 4, а у ЗМ2 – теми 5 – 9. Упродовж семестру, після завершення відповідних тем, проводиться тематичне онлайн-тестування з використанням системи Moodle.

Оцінювання результатів навчання за формами контролю

*Форми контролю*		Максимальна кількість балів
		Очна (денна) форма навчання	Заочна форма навчання
РОБОТА В АУДИТОРІЇ		«0,5» х 16 = 8	«0,5» х 8 = 4
Виконання завдань в Робочих зошитах, усна доповідь, доповнення:		22:	26:
Тема 1. Економічний зміст та призначення фінансів міжнародних корпорацій (усна доповідь, доповнення).		1 = («1» х 1)	–
№ 1. Аналітична робота (Тема 2-3. Фінансова звітність корпорації і методи її аналізу. Аналіз фінансової звітності міжнародних корпорацій) / Усна доповідь, доповнення, бліц опитування,		3,5 3,5 = («0,5» х 7)	10
№ 2. (Тема 4. Ціна залучення капіталу і ризик) / Усна доповідь, доповнення, бліц опитування,		2 1 = («0,5» х 2)	6
№ 3. (Тема 5. Дивіденди і дивідендна політика) / Усна доповідь, доповнення, бліц опитування		1 1 = («1» х 1)	2
№ 4. (Тема 6. Оборотний (робочий) капітал корпорації) / Усна доповідь, доповнення, бліц опитування.		1 1 = («1» х 1)	4
№ 5. (Тема 7. Оцінка вартості бізнесу міжнародної корпорації) / Усна доповідь, доповнення, бліц опитування.		2 1 = («0,5» х 2)	2
№ 6. (Тема 8. Бюджетування капітальних вкладень) / Усна доповідь, доповнення, бліц опитування.		1 1 = («1» х 1)	2
№ 7. (Тема 9. Корпоративна та фінансова реструктуризація корпорацій) / Презентація доповіді за темою заняття		2 = («2» х 1)	–
Модульний контроль № 1 (тести-online)	Теми 1 – 4	10	10
Модульний контроль № 2 (тести-online)	Теми 5 – 9	10	10
ВСЬОГО		50	50
*Тренінг –* PBL: Презентація та захист командної (або індивідуальної ) аналітичної роботи (корпорація на вибір студентів / студента) (у разі пропуску занять за темами 2-3).		6	–
Колоквіум (Робочі зошити з виконаними додатковими завданнями + відповіді на запитання за темою)
Участь у студентських конкурсах наукових робіт, конференціях, олімпіадах, створення власного бізнес-кейсу тощо		+ Бонусні бали (до 10)	+ Бонусні бали (до 10)
Для денної форми навчання: «0,5; 1; 2; 6, 10» – максимальна оцінка, яку може отримати студент. 1, 2, 7 – кількість семінарських занять за темами.

Оцінка модульного контролю

Модульний контроль здійснюється 2 рази на семестр у режимі ONLINE за відповідними темами дисципліни, кожен з яких оцінюється від 0 до 10 балів. Завдання для проведення модульного контролю включають у себе вирішення тестових завдань.

Зразок тестів до модульного контролю

ТЕСТ 1. Процес знаходження поточної вартості PV від майбутньої суми потоку готівки або серії потоків готівки – це ...

дисконтування;
ануїтет;
ділення;
компаундування.

МІЖНАРОДНІ СТАНДАРТИ ФІНАНСОВОЇ ЗВІТНОСТІ (МСФЗ)

І СКЛАДАННЯ ФІНАНСОВОЇ ЗВІТНОСТІ

Фінансова звітність – це бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових котів підприємства за звітний період.

Міжнародні стандарти фінансової звітності (МСФЗ) – ефективний інструмент підвищення прозорості і зрозумілості інформації, яка:

– розкриває діяльність суб‘єктів господарювання;

– створює достовірну базу для визнання доходів і витрат, оцінки активів і зобов‘язань.

Метою фінансових звітів загального призначення є надання інформації про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства, яка є корисною для широкого кола користувачів при прийнятті ними економічних рішень.

Стандарти фінансової звітності у різних країнах різні. У країнах розвиненого ринку капіталу (наприклад, США та Великобританія) регулювання бухгалтерського обліку більш досконале. У цих країнах компанії значною мірою фінансуються за рахунок акцій. В інших країнах (Німеччина, Японія) домінує фінансування шляхом отримання позичок.

Згідно з МСФЗ до фінансових звітів належать:

• Баланс (Balance sheet, statement of financial position);

• Звіт про сукупні прибутки та збитки (Income statement, Profit and loss statement);

• Звіт про рух грошових коштів (Cash flow statement);

• Звіт про зміни у власному капіталі (Changes in owner’s equity);

• Виклад облікової політики та пояснювальні примітки (Accounting policies and explanatory notes).

Інші звіти (звіт керівництва компанії, звіт аудитора) включаються до звітності підприємства, але не є фінансовими звітами.

Призначення компонентів фінансової звітності показано в табл. 1.

Таблиця 1

Призначення складових фінансової звітності

Компонент	Призначення
Баланс	Інформація про фінансовий стан підприємства на певну дату
Звіт про прибутки та збитки	Інформація про доходи, витрати та фінансові результати діяльності підприємства за звітний період
Звіт про рух грошових коштів	Інформація про надходження та вибуття грошових коштів у результаті операційної, інвестиційної та фінансової діяльності впродовж звітного періоду
Звіт про зміни у власному капіталі	Інформація про зміни у власному капіталі звітного періоду
Виклад облікової політики та пояснювальні примітки	Повне розкриття інформації про діяльність підприємства та обрані ним методи обліку

ЗНАЧЕННЯ І ЗМІСТ АНАЛІЗУ ФІНАНСОВОЇ ЗВІТНОСТІ МІЖНАРОДНИХ КОРПОРАЦІЙ

Особливістю формування цивілізованих ринкових відносин є посилення впливу таких факторів, як жорстка конкуренція, технологічні зміни, комп'ютеризація обробки економічної інформації, безперервні нововведення в податковому законодавстві, постійні зміни процентних ставок та курсів валют і т.д. У цих умовах перед менеджерами корпорацій встає безліч питань:

якою повинна бути стратегія і тактика сучасної корпорації?
як раціонально організувати фінансову діяльність корпорації для її подальшого «процвітання»?

– як підвищити ефективне управління фінансовими ресурсами?

– яким чином визначити показники господарської діяльності, що забезпечують стійкий фінансовий стан корпорації?

На ці та інші важливі питання може дати відповідь об'єктивний фінансовий аналіз. Фінансовий аналіз (Financial analysis) з’явився у ХІХ ст. як комерційна арифметика. Із становленням ринку капіталу в країнах з ринковою економікою, комерційна арифметика трансформувалась у фінансовий менеджмент, складовою якого є фінансовий аналіз, що ґрунтується на даних фінансової звітності.

У традиційному розумінні фінансовий аналіз це – метод оцінки і прогнозування фінансового стану корпорації на основі її фінансової звітності.

Мета фінансового аналізу – отримати виважену та обґрунтовану оцінку фінансового стану корпорації і на підставі виявлених результатів дати рекомендації по його поліпшенню. З огляду на це гостро постає питання щодо правильного і ефективного проведення діагностики фінансового стану корпорації.

Фінансовий аналіз багатогранний, але проводити його треба за певною методикою та за схемою, що представлена на ріс. 1.

Аналіз фінансового стану

корпорації

Визначення потреби в фінансуванні

Переговори з потенційними інвесторами

та кредиторами

Аналіз

ліквідності

Аналіз фінансової

стійкості

Аналіз

рентабельності

Аналіз

ділової активності

Аналіз

ринкової активності

Аналіз грошових

потоків

Аналіз змін у

власному капіталі

Рис.1. Загальна схема аналізу інвестиційної привабливості корпорації

МЕТОДИ АНАЛІЗУ ФІНАНСОВОЇ ЗВІТНОСТІ

У фінансовій практиці застосовуються такі методи аналізу фінансової звітності:

– горизонтальний (тимчасовий) аналіз (horizontal analysis) – це порівняння показників фінансової звітності з показниками попередніх тимчасових періодів. Горизонтальний метод використовується з метою визначення тенденції економічного розвитку корпорації в цілому, а також її окремих показників. Дослідники ставлять перед собою різні цілі. Наприклад, фінансове управління корпорації вивчає тенденції розвитку економічних і фінансових показників з метою коригування фінансової та інвестиційної політики, фінансового планування. Фінансовий аналітик інвестиційного інституту вивчає тенденцію зростання зобов’язань корпорації й інші дані фінансової звітності, що становлять для нього інтерес;

– вертикальний (структурний) аналіз (vertical analysis) – визначення питомої ваги окремих статей фінансових звітів у загальному підсумковому показнику, їх порівняння. Вертикальний метод використовується з метою вивчення структурних змін;

– трендовий аналіз (trend analysis) – порівняння кожної позиції звітності з попередніми періодами та визначення тренду, тобто основної динаміки показника, очищеної від випадкових впливів і індивідуальних особливостей окремих періодів. За допомогою тренду формують можливі значення показників у майбутньому, а отже, ведеться перспективний прогнозний аналіз;

– аналіз відносних показників (фінансових коефіцієнтів) (Ratio Analysis) – обчислення різних відносин показників, що засновані на існуванні співвідношення між окремими статтями звітності і мають визначений економічний зміст. Аналіз складається в порівнянні розрахованих відносних показників зі середньогалузевими, стандартними, нормативними величинами. Коефіцієнти використовуються для визначення фінансового стану корпорації з різних поглядів.

Ще один спосіб формування бази для порівняння зводиться до пошуку компаній-аналогів або компаній-конкурентів. Зіставлення з ними дасть менеджерам їжу для роздумів. В рамках ще одного способу порівняння ставиться завдання сформувати внутрішню для компанії динаміку кожного фінансового коефіцієнта.

– порівняльний (просторовий) аналіз (Comparative (spatial) analysis) – це як внутрішньогосподарський аналіз зведених показників звітності за окремими показниками фірми, дочірніх фірм, цехів тощо, так і міжгосподарський аналіз показників даної фірми з показниками конкурентів тощо;

– факторний аналіз (factorial analіz) – аналіз впливу окремих факторів (причин) на результативний показник за допомогою детермінованих або стохастичних прийомів дослідження;

– системні методи аналізу фінансової звітності корпорації засновані на використанні системи певних коефіцієнтів для визначення одного показника. До них входять: система Дюпон, модель Альтмана.

< >АНАЛІЗ БАЛАНСУ КОРПОРАЦІЇ (BALANCE SHEET, STATEMENT OF FINANCIAL POSITION)

Бухгалтерський баланс – це звіт про фінансовий стан корпорації, це групування інформації на початок і кінець звітного періоду, тобто підсумок господарських операцій на певну звітну дату. Тому, вивчаючи баланс, керівники корпорацій набувають уявлення про місце своєї компанії в системі аналогічних компаній, пересвідчуються у правильності вибраного стратегічного курсу, ефективності використання ресурсів тощо.

У загальному вигляді баланс будь якої компанії відображається такою формулою (рівнянням):

Активи = Власний капітал + Зобов'язання

Це – основна бухгалтерська рівність.

Активи корпорації – ліва частина балансу (або верхня за вертикальної форми балансу) – показує, якими ресурсами володіє корпорація. Вони поділяються на фінансові і реальні: фінансові являють собою вкладення капіталу корпорації в гроші, їх еквіваленти і цінні папери; реальні – вкладення в матеріальні (tangible) і нематеріальні (intangible) ресурси.

Права частина балансу (нижня за вертикальної форми балансу) складається з зобов’язань корпорації, що поділяються на поточні і довгострокові. Поточними називаються зобов’язання, які погашаються в межах одного фінансового року, довгостроковими – зобов’язання, що погашаються в більш тривалі терміни.

Різниця між активами і зобов’язаннями як з облікового, так і з економічного погляду являє собою чисту вартість (Net Worth), або чисті активи (Net Assets). У балансах американських корпорацій вона називається правами акціонерів на власність (Shareholder’s Equity). Цей американський термін деякі автори перекладають як капітал власників корпорації або як акціонерний капітал чи як власний капітал корпорації. Усі ці терміни взаємозамінні і показують частку власності акціонерів, на відміну від зобов’язань, тобто боргів. У вітчизняній літературі вживається термін «власний капітал».

Чисті Активи

(NET assets)

Активи

(assets)

зобов'язання

(liabilities)

–

У табл. 2 проаналізуємо динаміку балансу корпорації «Henkel» станом на 31 грудня 2012 року. Фінансовий рік корпорації починається з 1 січня і закінчується 31 грудня.

Аналіз балансу компанії надає змогу оцінити стан активів, зобов’язань та капіталу компанії, щоб визначити фінансову позицію компанії за останні два роки. Сума активів показує ресурси (необоротні та оборотні активи), якими володіє компанія за результатами діяльності попередніх періодів і від яких залежать майбутні економічні вигоди компанії. Пасив балансу відображає, як фінансуються активи компанії. Він розкриває суму довгострокових та поточних зобов’язань, які є очікуваним відтоком коштів для реалізації економічних вигід компанії у майбутньому, а також суму капіталу, що відображає залишковий інтерес у активах компанії, який залишається після утримання зобов’язань.

ЕТАПИ ЧИТАННЯ БАЛАНСУ

< >Визначення зміни суми валюти балансу.Виявлення «хворих» статей балансу: Про «здоровий» фінансовий стан свідчать залишки за статтями грошових коштів та їх еквівалентів, інших фінансових активів, інших фінансових зобов'язань. Таблиця 2

Аналіз динаміки балансу корпорації «Henkel» (Balance Sheet) (у млн євро)

АКТИВИ / ASSETS	2011	2012	Зміна (+, –)
1	2	3	4 = 3-2
Нематеріальні активи / Intangible assets	8 769	8 645	– 124
Основні засоби / Property, plant and equipment	2 264	2 314	+ 50
Інші фінансові активи / Other financial assets	246	258	+ 12
Відшкодування податку на прибуток / Income tax refund claims	1	1	–
Інші активи / Other assets	103	117	+ 14
Відстрочені податкові активи / Deferred tax assets	465	592	+ 127
Необоротні активи / Non-current assets	11 848	11 927	+ 79
Запаси / Inventories	1 550	1478	– 72
Дебіторська заборгованість / Trade accounts receivable	2 001	2021	+ 20
Інші фінансові активи / Other financial assets	656	2443	+ 1787
Відшкодування податку на прибуток / Income tax refund claims	164	164	–
Інші активи / Other assets	237	216	– 21
Грошові кошти та їх еквіваленти / Cash and cash equivalents	1 980	1238	– 742
Активи для продажу / Assets held for sale	51	38	– 13
Оборотні активи / Current assets	6639	7 598	+ 959
Всього активів / Total assets	18487	19 525	+ 1038
КАПІТАЛ ТА ЗОБОВ’ЯЗАННЯ / EQUITY AND LIABILITIES
Статутний капітал / Issued capital	438	438	–
Резервний капітал / Capital reserve	652	652	–
Вилучений капітал / Treasury shares	(93)	(91)	– 2
Нерозподілений прибуток / Retained earnings	8 494	9 381	+ 887
Інші компоненти капіталу / Other components of equity	(942)	(1 004)	+ 62
Капітал, що належить акціонерам (пайовий капітал) / Equity attributable to shareholders of Henkel AG & Co. KGaA	8 549	9 376	+ 827
Неконтрольна доля участі / Non-controlling interests	121	135	+ 14
Капітал / Equity	8 670	9 511	+ 841
Пенсійні зобов’язання / Pension obligations	998	960	– 38
Резерв податку на доходи / Income tax provisions	93	66	– 27
Інші резерви / Other provisions	394	265	– 129
Залучені кредити / Borrowings	3 501	2 454	– 1047
Інші фінансові зобов’язання / Other financial liabilities	54	16	– 38
Інші зобов’язання / Other liabilities	23	18	– 5
Відстрочені податкові зобов'язання / Deferred tax liabilities	481	449	– 32
Довгострокові зобов’язання / Non-current liabilities	5 544	4 228	– 1316
Резерви податку на доходи / Income tax provisions	309	189	– 120
Інші резерви / Other provisions	833	1 264	+ 431
Залучені кредити / Borrowings	412	1 320	+ 908
Кредиторська заборгованість / Trade accounts payable	2 411	2 647	+ 236
Інші фінансові зобов’язання / Other financial liabilities	84	111	+ 27
Інші зобов’язання / Other liabilities	207	219	+ 12
Зобов’язання з податку на прибуток / Income tax liabilities	17	27	+ 10
Зобов’язання, призначені для продажу / Liabilities held for sale	-	9	+ 9
Поточні зобов’язання / Current liabilities	4 273	5 786	+ 1513
Всього капіталу та зобов’язань / Total equity and liabilities	18 487	19 525	+ 1038

Коефіцієнт приросту (зменшення) валюти балансу (К_ВБ) визначається:

------------------------------------------- × 100 =

де ВБ_ср.1, ВБ_ср.0 – середня величина валюти балансу звітний та попередній періоди відповідно;

Валюта балансу – це сума (підсумковий показник) активу (пасиву) балансу.

Збільшення суми балансу – явище позитивне, зменшення – негативне. Збільшення валюти балансу свідчить, як правило, про зростання виробничих можливостей корпорації. Але при цьому необхідно враховувати фактор інфляції. Зменшення валюти балансу означає спад у господарській діяльності корпорації (зниження попиту на продукцію, брак сировини, матеріалів тощо).

Для загальної оцінки динаміки фінансового стану корпорації необхідно встановити співвідношення динаміки балансу з динамікою обсягу виробництва, реалізації продукції, а також прибутку.

Прискорений темп зростання обсягу виробництва, реалізації продукції і прибутку проти темпу зростання валюти балансу свідчить про поліпшення використання засобів корпорації. Відставання темпу зростання цих показників від темпів зростання суми балансу свідчитиме про погіршання використання засобів корпорації. Для розрахунку темпів зростання використовуються звіти про виробництво продукції, про прибутки і збитки, складений баланс.

Коефіцієнт приросту (зменшення) продаж або виручки від реалізації (К_Вр) визначається:

де Вр₁, Вр₀ – продажі або виручка від реалізації продукції за звітний і попередній періоди відповідно.

Якщо коефіцієнт приросту виручки від реалізації вище коефіцієнта приросту валюти балансу, це свідчить про поліпшення використання засобів корпорації в порівнянні з попереднім періодом, і, навпаки.

Висновки за табл. 2:

_________________________________________________________________________________________________

Крім зміни валюти балансу в цілому, необхідно проаналізувати характер зміни основних структурних блоків в активі і пасиві балансу, тобто проаналізувати структуру балансу (табл. 3).

Таблиця 3

Аналіз структури балансу корпорації «Henkel» (Balance Sheet) (у %)

АКТИВИ / ASSETS	2011	2012	Зміна (+, –)
Необоротні активи (непоточні, довгострокові) / Non-current assets
Оборотні активи (поточні) / Current assets
Всього активів / Total assets	100	100	–
КАПІТАЛ ТА ЗОБОВ’ЯЗАННЯ / EQUITY AND LIABILITIES
Капітал / Equity
Довгострокові зобов’язання / Non-current liabilities
Поточні зобов’язання / Current liabilities
Всього капіталу та зобов’язань / Total equity and liabilities	100	100	–

Висновки за табл. 3:

_________________________________________________________________________________________________

Далі необхідно проаналізувати характер зміни структури окремих статей балансу. На підставі табл. 4 виділимо основні статті в активі і пасиві балансу аналізованої компанії.

Таблиця 4

Аналіз структури окремих статей балансу корпорації «Henkel» (у %)

АКТИВИ / ASSETS	2011	2012	Зміна (+, –)
Нематеріальні активи / Intangible assets
Основні засоби / Property, plant and equipment
Інші фінансові активи / Other financial assets
Інші активи / Other assets
Необоротні активи / Non-current assets	100	100
Запаси / Inventories
Дебіторська заборгованість / Trade accounts receivable
Інші фінансові активи / Other financial assets
Інші активи / Other assets
Грошові кошти та їх еквіваленти / Cash and cash equivalents
Оборотні активи / Current assets	100	100	–
КАПІТАЛ ТА ЗОБОВ’ЯЗАННЯ / EQUITY AND LIABILITIES
Акціонерний капітал / Issued capital
Резервний капітал / Capital reserve
Вилучений капітал / Treasury shares
Нерозподілений прибуток / Retained earnings
Інші компоненти капіталу / Other components of equity
Капітал, що належить акціонерам (пайовий капітал) / Equity attributable to shareholders of Henkel AG & Co. KGaA
Неконтрольна доля участі / Non-controlling interests
Капітал / Equity	100	100	–
Залучені кредити / Borrowings
Інші фінансові зобов’язання / Other financial liabilities
Довгострокові зобов’язання / Non-current liabilities	100	100	–
Резерви податку на доходи / Income tax provisions
Інші резерви / Other provisions
Залучені кредити / Borrowings
Кредиторська заборгованість / Trade accounts payable
Інші фінансові зобов’язання / Other financial liabilities
Інші зобов’язання / Other liabilities
Зобов’язання з податку на прибуток / Income tax liabilities
Зобов’язання, призначені для продажу / Liabilities held for sale
Поточні зобов’язання / Current liabilities	100	100	–

Висновки за табл. 4:

_________________________________________________________________________________________________

АНАЛІЗ ФІНАНСОВОЇ СТІЙКОСТІ КОРПОРАЦІЇ

Фінансова стійкість (Financial strength) – одна з найважливіших рис фінансового стану корпорації, що характеризує стабільність її діяльності та можливість погашати свої зобов'язання в довгостроковій перспективі. Вона пов'язана насамперед із загальною фінансовою структурою корпорації, ступенем її залежності від кредиторів та інвесторів. Аналіз фінансової стійкості, який ще називають аналізом довгострокової платоспроможності, цікавить найбільш також фінансові установи, які позичають кошти в борг. Для того, щоб проаналізувати фінансову стійкість корпорації, використовуються абсолютні та відносні показники.

Абсолютні показники фінансової стійкості

Економічною сутністю фінансової стійкості корпорації є забезпеченість її запасів різними видами джерел фінансування.

Вартість запасів і витрат відображена в розділі активу балансу «Оборотні активи» за статтею «Запаси».

Для характеристики джерел формування матеріальних оборотних активів (запасів і витрат) використовується кілька показників, що і характеризують види джерел (табл.5).

1. Наявність власних оборотних засобів (К_вл.о.з.):

К_вл._о.з.= Власний капітал – Необоротні активи

2. Наявність власних оборотних засобів і довгострокових джерел формування запасів – К_вл.дз (функціонуючий капітал):

К_вл._дз.= Власний капітал – Необоротні активи + Довгострокові зобов'язання

3. Загальна величина основних джерел формування запасів (К_заг.):

К_заг.= Власний капітал – Необоротні активи + Довгострокові зобов'язання + Короткострокові кредити

Цим трьом показникам наявності джерел формування запасів відповідають три показники забезпеченості запасів джерелами їх формування.

1. Надлишок (+) або нестача (–) власних оборотних засобів (DК_вл.о.з.) для формування запасів:

DК_вл.о.з.= К_вл.о.з.– З,

де З – запаси (сума статті активу балансу «Запаси»).

2. Надлишок (+) або нестача (–) власних оборотних засобів і довгострокових джерел формування запасів (DК_вл._дз):

DК_вл.дз= К_вл.дз– З

3. Надлишок (+) або нестача (–) загальної величини основних джерел формування запасів (DК_заг..):

DК_заг. = К_заг. – З

Аналіз абсолютних показників фінансової стійкості компанії необхідно здійснити в табл. 5.

Таблиця 5

Аналіз абсолютних показників фінансової стійкості компанії, млн у.о.

№	Показники	На початок звітного періоду	На кінець звітного періоду	Зміни, млн євро (+,-)
1	2	3	4	5=4-3
1.	Капітал (Власний капітал) (І розділ пасиву балансу)
2.	Необоротні активи (І розділ активу балансу)
3.	Наявність власних оборотних засобів (ряд.1– ряд.2 даної таблиці)
4.	Довгострокові зобов'язання (ІІ розділ пасиву балансу)
5	Наявність власних оборотних засобів і довгострокових джерел формування запасів (ряд.3 + ряд.4 даної таблиці)
6.	Короткострокові кредити банку (див. в ІІІ розділі пасиву балансу)
7.	Загальна величина джерел формування запасів (ряд.5 + ряд.6 даної таблиці)
8.	Загальна величина запасів (см. в ІІ розділі активу балансу)
9.	Надлишок або нестача власних оборотних засобів для формування запасів (р.3 – р.8 даної таблиці)
10.	Надлишок або нестача власних оборотних засобів і довгострокових джерел формування запасів (ряд.5 – ряд.8 даної таблиці)
11.	Надлишок або нестача загальної величини основних джерел формування запасів (ряд.7 – ряд.8 даної табл.)
12.	Трикомпонентний показник типу фінансової стійкості (S) (результати рядків 9, 10, 11)	{ }	{ }	х

За допомогою показників у рядках 9, 10, 11 (табл. 5) визначається трикомпонентний тип фінансової стійкості корпорації (S): якщо дані у цих рядках по черзі > 0 (+), то у 12 рядку ставимо «1», якщо < 0 (–) – ставимо «0»:

S(K) =

1. Абсолютна фінансова стійкість (трикомпонентний показник даного типу фінансової стійкості має наступний вид: S = ).

З < К _вл.о.з.

Такий тип фінансової стійкості характеризується тим, що всі запаси корпорації покриваються власними оборотними засобами і компанія не залежить від зовнішніх кредиторів, але така ситуація зустрічається вкрай рідко. Більш того, вона навряд чи може розглядатися як ідеальна, оскільки означає, що керівництво компанії не вміє, не бажає або не має можливості використовувати зовнішні джерела фінансування для основної діяльності.

2. Нормальна фінансова стійкість (показник типу фінансової стійкості: S = )

З < К _вл.дз

У цій ситуації корпорація використовує для покриття запасів крім власних оборотних засобів також і довгострокові джерела. Такий тип фінансування з погляду фінансового менеджменту є «нормальним», і для компанії – найбільш бажаним. При даній ситуації гарантується платоспроможність корпорації.

3. Нестійкий (передкризовий) фінансовий стан (показник типу фінансової стійкості: S = ).

З = К_заг. + Д_тм.,

де Д_тм. – тимчасово вільні джерела.

Така ситуація характеризується недоліком у компанії «нормальних» джерел фінансування запасів і пов'язана з порушенням її платоспроможності, але зберігається можливість відновлення рівноваги платіжних засобів і платіжних зобов'язань за рахунок залучення тимчасово вільних джерел (скорочення дебіторської заборгованості, прискорення оборотності запасів, прострочену кредиторську заборгованість і ін.).

4. Кризовий фінансовий стан (показник типу фінансової стійкості: S = ).

При такій ситуації компанія знаходиться на грані банкрутства, тобто маючи кредити і позики які не погашені своєчасно, прострочену дебіторську і кредиторську заборгованість, запаси не забезпечуються джерелами їхнього формування.

З > К_заг. + Д _тм.

Таблиця 6

Зведена таблиця показників за типами фінансової стійкості

Показники	Тип фінансової стійкості
Показники	абсолютна стійкість	нормальна стійкість	нестійкий стан	кризовий стан
DК_вл.о.з.= К_вл.о.з.– З	К_вл.о.з.³ 0	К_вл.о.з.< 0	К_вл.о.з.< 0	К_вл.о.з. < 0
DК_вл._дз= К_вл._дз – З	К_вл._дз ³ 0	К_вл._дз ³ 0	К_вл._дз < 0	К_вл._дз < 0
DК_заг. = К_заг. – З	К_заг. ³ 0	К_заг. ³0	К_заг.³0	К_заг. < 0

Висновки за табл. 5:

_________________________________________________________________________________________________

Відносні показники або коефіцієнти фінансової стійкості (структури капіталу)

(Capital Structure Ratios)

Усі відносні показники фінансової стійкості можна розділити на дві групи:

< >перша група – коефіцієнти капіталізації, що характеризують фінансовий стан корпорації з позицій структури джерел фінансування;друга група – коефіцієнти покриття, що характеризують фінансову стійкість з позицій витрат, пов'язаних з обслуговуванням зовнішніх джерел фінансування.

Цей коефіцієнт характеризує частку власного капіталу корпорації в загальній сумі засобів, авансованих у її діяльність. Багато аналітиків вважають, що коефіцієнт автономії не повинен бути меншим за 0,5-0,6. Хоча, наприклад, у японських компаніях він, як правило, дорівнює 0,2-0,3. У більшості вітчизняних сільськогосподарських підприємств значення цього коефіцієнта коливається в межах 0,8-0,9, що безумовно, не є свідченням їхньої фінансової стабільності, а свідчить лише про обмеженість на недоступність зовнішнього фінансування (наприклад, занадто високі ставки по банківським кредитам). Зростання коефіцієнта автономії означає підвищення фінансової стійкості компанії і є позитивним моментом.

Водночас зростання коефіцієнта автономії може і не сприяти збільшенню виробничої активності компанії, зростанню її рентабельності. Аналізуючи коефіцієнт автономії, необхідно передусім звертати увагу на наявність економічно виправданих зовнішніх джерел фінансування в пасиві балансу. Якщо компанія веде агресивну політику, спрямовану на завоювання ринків збуту своєї продукції, розширює виробничі потужності, то величина коефіцієнта автономії навіть на рівні 0,2-0,3 не свідчить про її критичний фінансовий стан.

Тим часом, якщо більшість позикового капіталу являє собою прострочену кредиторську заборгованість та кредити, не сплачені в строк, то і величина коефіцієнта автономії на рівні 0,8-0,9 може виявитися занадто низькою.

Отже, інтерпретація коефіцієнта автономії залежить від багатьох факторів: середній рівень цього коефіцієнта в інших галузях, доступності компанії до додаткових боргових джерел фінансування, особливості поточної операційної діяльності.

Коефіцієнт фінансової залежності ( або коефіцієнт концентрації позикового капіталу, або коефіцієнт заборгованості) (Debt to Total Assets) (К_ф.зал_.) є зворотним коефіцієнту автономії):

або:

К_ф.зал. = 1 – К_ф.а

Тобто, сума коефіцієнтів фінансової автономії і фінансової залежності дорівнює 1:

К_ф.а + К_ф.зал. = 1

Економістами пропонується і інший варіант розрахунку даного коефіцієнта:

Добуток К_авт_. і К_ф.зал_.дорівнює 1. Він характеризує частку залучених коштів у загальній сумі джерел фінансування активів. Зростання цього показника в динаміці означає збільшення частки позикових коштів у фінансуванні корпорації, отже, і втрату фінансової незалежності. Якщо його значення знижується до одиниці, то це означає, що власники повністю фінансують свою компанію.

Для поглибленого аналізу боргового навантаження на капітал використовується коефіцієнт «квоти власника» (К_кв) – відношення довгострокового боргу до акціонерного капіталу, що розраховується за формулою:

Коефіцієнт фінансового ризику (К_ф._р.) (відношення позикового капіталу до власного або фінансового левериджу) (Debt to Equity Ratio) є найбільш важливим показником фінансової стійкості, оскільки дозволяє визначити співвідношення капіталу власників і капіталу кредиторів. Але існує кілька способів його обчислення: як співвідношення сукупних зобов'язань до власного капіталу суб'єкту господарювання (найбільш поширений спосіб визначення); як співвідношення довгострокових і короткострокових позик до власного капіталу або як співвідношення тільки довгострокових позик до власного капіталу. Останні способи обчислення показника D/E є корисними для банкірів, оскільки враховують саме ті зобов'язання, які пов'язані зі сплатою відсотків за позики. Гранична величина D/E компаній США і Великобританії становить, як правило, 50%, в той час як гранична величина D/E компаній ЄС та Японії дорівнює 70 %:

Даний коефіцієнт має досить просту інтерпретацію: показує, скільки одиниць залучених коштів приходиться на кожну одиницю власних. Чим більше значення показника, тим вище ризик акціонерів, тому що у випадку невиконання зобов'язань зростає можливість банкрутства компанії.

Критичне значення дорівнюється 1.

Коефіцієнт забезпеченості оборотних активів власними оборотними засобами (К_заб.оа):

Характеризує ступінь забезпеченості компанії власними оборотними засобами, яка необхідна для фінансової стійкості.

Коефіцієнт забезпеченості запасів власними оборотними засобами (К_заб.з)

Показує, у якому ступені запаси покриті власними оборотними засобами або мають потребу в залученні позикових.

Коефіцієнт маневреності власного капіталу (Flexibility Ratio) (К_м):

Показує наскільки мобільні власні джерела засобів з фінансової точки зору.

Коефіцієнт повинен бути достатньо високим, щоб забезпечити гнучкість у використанні власних оборотних засобів корпорації. Нормальною вважається ситуація, при якій коефіцієнт маневреності незначно збільшується. Різке зростання даного коефіцієнта не може свідчити про нормальну діяльність корпорації. Пов'язано це з тим, що збільшення цього показника можливо або при зростанні власного оборотного капіталу, або при зменшенні власних джерел фінансування. У зв'язку з цим різке збільшення коефіцієнту маневреності автоматично викликає зменшення інших показників, наприклад, коефіцієнту автономії, що приведе до посилення залежності компанії від кредиторів.

Будь-які інші універсальні рекомендації по величині цього показника або тенденціям його змін навряд чи можливі; він може варіювати в залежності від структури капіталу і галузевої належності компанії.

Коефіцієнт поточної заборгованості (К _п.з.) розраховується за формулою:

Даний показник характеризує питому вагу поточної заборгованості корпорації в загальній структурі джерел фінансування. Чим нижче рівень даного показника, тим більш стійкий фінансовий стан компанії.

Коефіцієнт довгострокової фінансової незалежності (або коефіцієнт фінансової стійкості) (К_ф.с.) розраховується за наступною формулою:

Зростання значення даного коефіцієнта свідчить про збільшення в структурі джерел засобів компанії питомої ваги стабільних джерел фінансування, що, в свою чергу, свідчить про зміцнення фінансової стійкості корпорації.

Коефіцієнти фінансової стійкості (капіталізації) компанії необхідно розрахувати в табл. 7.

Таблиця 7

Розрахунок коефіцієнтів фінансової стійкості (капіталізації) компанії

№	Показники	Нормативне значення	На початок звітного періоду	На кінець звітного періоду	Зміна (+. –)
1.	Коефіцієнт автономії	≥ 0,5
2.	Коефіцієнт фінансової залежності (1 варіант)	≤ 0,5
3.	Коефіцієнт фінансової залежності (2 варіант)	–
4.	Коефіцієнт «квоти власника»	–
5.	Коефіцієнт фінансового ризику	≤ 0,5
6.	Коефіцієнт забезпеченості оборотних активів власними оборотними засобами	≥ 0,1
7.	Коефіцієнт забезпеченості запасів власними оборотними засобами	0,6 – 0,8
8.	Коефіцієнт маневреності власного капіталу	≥ 0,5
9.	Коефіцієнт поточної заборгованості	–
10	Коефіцієнт фінансової стійкості	–

Висновки за табл. 7:

_________________________________________________________________________________________________

До коефіцієнтів покриття відносяться наступні коефіцієнти:

Коефіцієнт структури покриття довгострокових вкладень (К_п.д.в):

Логіка розрахунку цього показника заснована на припущенні, що довгострокові позики використовуються для фінансування придбання основних засобів і інших реальних інвестицій.

Коефіцієнт показує, яка частина основних засобів і інших необоротних активів профінансована зовнішніми інвесторами. Даний показник може бути інтерпретований по-різному: для банків і інших інвесторів краще, якщо цей показник нижче, а для компанії більш високе значення показника – ознака нормального функціонування і добре розробленої стратегії корпорації.

Коефіцієнти структури довгострокових джерел фінансування.

Визначаючи значення даних показників, у розрахунок приймаються тільки довгострокові джерела засобів. В цю групу входять два взаємодоповнюючих показники: коефіцієнт довгострокового залучення позикових засобів (Debt / Equity + Debt) (К_д.з.п.з) і коефіцієнт фінансової незалежності капіталізованих джерел (Equity / Equity + Debt) (К_ф.н.к.д):

Сума цих показників дорівнює 1. Зростання коефіцієнта К_д.з.п.з в динаміці є негативною тенденцією та означає, що з позиції довгострокової перспективи корпорація все більше залежить від зовнішніх інвесторів. У зарубіжній практиці поширена думка, що частка власного капіталу у загальній сумі джерел довгострокового фінансування (К_ф.н.к.д) повинна бути досить велика 0,6 (60%), тільки тоді рентабельність власного капіталу буде відповідати визнаним оптимальним значенням.

У практиці корпорації широко застосовується коефіцієнт покриття відсотків (або коефіцієнт забезпеченості за кредитами (К_п.в.) (Interest Coverage Ratio, ICR; Times Interest Earned, TIE). Коефіцієнт покриття відсотків дорівнює прибутку до вирахування відсотків і податків (EBIT) за період часу, як правило за один рік, поділений на процентні витрати за той же період часу.

Коефіцієнт покриття відсотків також відомий як процентне покриття, коефіцієнт обслуговування боргу або коефіцієнт покриття боргу.

Формула розрахунку:

За допомогою даного коефіцієнта оцінюється потенційна можливість компанії погасити кредит. Коефіцієнт показує ступінь захищеності кредиторів від несплати процентних платежів. Середнє значення цього показника компаній Великобританії становить 4,3-9,5 разів.

Чим нижче коефіцієнт покриття відсотків, тим вище боргове навантаження компанії і тим більша ймовірність банкрутства або дефолту. Зменшення значення коефіцієнту в динаміці свідчить про збільшення витрат корпорації на виплату відсотків за кредит, про зменшення прибутку, доступного для задоволення процентних платежів. Коли коефіцієнт покриття відсотків компанії складає всього 1,5 або нижче, його здатність покривати процентні витрати може бути сумнівною. Коефіцієнт покриття відсотків нижче 1,0 вказує на те, що у бізнесі виникають труднощі з отриманням готівки, необхідної для оплати своїх зобов'язань за відсотками (тобто виплати відсотків перевищують його прибутковість (EBIT)).

Більш високий коефіцієнт вказує на краще фінансове здоров'я, оскільки це означає, що компанія більше здатна виконувати свої зобов'язання за відсотками від операційного прибутку. З іншого боку, високий ICR може припускати, що компанія «занадто безпечна» та нехтує можливостями збільшення прибутку за рахунок важелів.

Слід зазначити, що на величину приведених коефіцієнтів впливають багато факторів: галузева належність корпорації, принципи кредитування, структура джерел фінансування, репутація компанії та ін.

Розглянуті вище коефіцієнти – це все показники ризику, притаманного структурі капіталу компанії. Чим вище частка позикових засобів, тим більше постійні витрати на виплату відсотків і основної суми боргу, тим вище ймовірність неплатоспроможності під час тривалих періодів зниження прибутку та інших несприятливих обставин.

В табл. 8 необхідно розрахувати коефіцієнти покриття компанії «Henkel».

Таблиця 8

Коефіцієнти покриття компанії «Henkel»

№	Коефіцієнти	Нормативне значення	2011р.	2012р.	Зміна (+. –)
1.	Коефіцієнт структури покриття довгострокових вкладень	> 0
2.	Коефіцієнти структури довгострокових джерел фінансування: – коефіцієнт довгострокового залучення позикових засобів; – коефіцієнт фінансової незалежності капіталізованих джерел	≤ 04 – 0,5 ≥ 0,5 – 0,6
3.	Коефіцієнт покриття відсотків (коефіцієнт забезпеченості за кредитами)	–

Висновки за табл. 8:

_________________________________________________________________________________________________

АНАЛІЗ ЛІКВІДНОСТІ БАЛАНСУ КОРПОРАЦІЇ

Одне з найважливіших умов стійкого фінансового стану корпорації – платоспроможність (Solvency). Під платоспроможністю корпорації розуміють її здатність своєчасно виконувати свої зобов'язання, що випливають з торгових, кредитних і інших операцій.

Поняття платоспроможності і ліквідності дуже близькі, але друге більш ємне. Від ступеню ліквідності балансу залежить платоспроможність. В той же час ліквідність характеризує не тільки поточний стан розрахунків, але і на перспективу. Ліквідність (Liquidity) означає здатність цінностей легко перетворюватися в гроші, тобто абсолютно ліквідні активи.

Ліквідність корпорації (Unity Liquidity) – це здатність корпорації перетворювати свої активи в гроші для своєчасного покриття всіх необхідних платежів, що характеризується коефіцієнтами, які пов'язують між собою вартість майна компанії та її боргові зобов'язання.

Ліквідність балансу (Balance Sheet liquidity) – це ступінь покриття зобов'язань корпорації її активами, термін перетворення яких у гроші повинен відповідати терміну погашення зобов'язань. Від ліквідності балансу варто відрізняти ліквідність активів. Рівень ліквідності активів пов’язаний з часом, який необхідний для перетворення їх у гроші. Чим менше часу необхідно для перетворення даного виду активу в гроші, тим вище його ліквідність. Ліквідність балансу залежить від співвідношення різних по ліквідності активів. Суттєвим при цьому є терміни відповідних зобов'язань.

Аналіз ліквідності балансу полягає в порівнянні засобів з активу, згрупованих за ступенем їх ліквідності, із зобов'язаннями за пасивом, що згруповані за термінами їх погашення.

Активи балансу по ступені ліквідності поділяються на наступні чотири групи.

Найбільш ліквідні активи (А₁). До них відносяться статті грошових коштів і їх еквівалентів. Ці засоби використовуються для виконання поточних зобов'язань негайно..

Швидко реалізовані (ліквідні) активи (А₂). До цієї групи відносяться активи, для перетворення яких у грошову форму потрібен більш тривалий час. Це дебіторська заборгованість, платежі по якій очікуються протягом 12 місяців після звітної дати.

Активи, що реалізуються повільно (А₃). Для цієї групи активів, до якої відносяться запаси (витрати в незавершене виробництво, готова продукція, товари), потрібно набагато більший термін для перетворення в готову продукцію, потім у дебіторську заборгованість, а потім вже в кошти.

Активи, що реалізуються важко (А₄). До цієї групи активів відносяться необоротні активи корпорації, вартість яких відображена в розділі активу балансу «Необоротні активи». Вони використовуються в господарській діяльності корпорації тривалий час.

Пасиви балансу групуються за ступенем терміновості їх оплати. З даних балансу одержати повну інформацію для проведення такого угруповання неможливо. Для проведення цієї процедури можна, при можливості, користуватися примітками до звітності. При проведенні внутрішнього аналізу, якщо є доступ до даних аналітичного обліку, таке угруповання можна зробити більш точно. Якщо ж у вас маються дані тільки балансу, то використовується стандартний підхід, тобто виробляється угруповання відповідно до передбачуваних термінів погашення і вона буде умовною, тому що до кожної корпорації потрібен індивідуальний підхід.

Найбільш термінові зобов'язання (П₁). До них відносяться кредиторська заборгованість та поточні зобов'язання за розрахунками (інші фінансові зобов’язання).

Короткострокові пасиви (П₂). До цієї групи відносяться короткострокові кредити банків, інші зобов'язання та інші статті, що не увійшли до групи П₁.

Довгострокові пасиви (П₃). Ця група пасивів представлена довгостроковими зобов'язаннями корпорації.

Постійні пасиви (П₄) – статті власного капіталу в пасиві балансу.

Аналіз ліквідності передбачає два етапи:

< >складання балансу ліквідності;розрахунок і аналіз основних показників ліквідності.Таблиця 9

Аналіз ліквідності балансу компанії «Henkel»

Актив	2011		2012		Пасив	2011		2012		Платіжний надлишок (+) або нестача (-)
Актив	å, млн євро	%	å, млн євро	%	Пасив	å, млн євро	%	å, млн євро	%	å, млн євро	å, млн євро
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11=2-7	12=4-9
А₁					П₁
А₂					П₂
А₃					П₃
А₄					П₄
Баланс	18 487	100,0	19 525	100,0	Баланс	18 487	100,0	19 525	100,0	-	-

Баланс вважається абсолютно ліквідним, коли має місце наступна ситуація:

А₁ ³ П₁

А₂ ³ П₂

А₃ ³ П₃

А₄ £ П₄

Згідно проведених розрахунків у табл. 5 можна розрахувати узагальнюючий показник ліквідності (на початок і кінець звітного періоду), що визначається наступною формулою:

де – Л узаг. – узагальнюючий показник ліквідності

А₁, А₂, А₃ – активи за групами ліквідності; – частки (десятковим дробом) цих груп активів у валюті балансу;

П₁, П₂, П₃ – пасиви за ступенями терміновості оплати; – частки (десятковим дробом) цих груп пасивів у валюті балансу.

----------------------------------------------------------=

-----------------------------------------------------------=

Висновки за табл. 9:

_________________________________________________________________________________________________

Другим етапом аналізу ліквідності є розрахунок основних показників ліквідності. Оцінюючи ліквідність балансу, аналізують достатність поточних (оборотних) активів для погашення поточних зобов’язань (короткострокової кредиторської заборгованості).

Оцінюючи ліквідність, розраховують наступні коефіцієнти:

< >коефіцієнт абсолютної ліквідності (Cash ratio);коефіцієнт швидкої ліквідності (Quick Ratio, Acid test ratio);коефіцієнт загальної (поточної) ліквідності (Current Ratio);коефіцієнт ліквідності при мобілізації засобів;коефіцієнт забезпечення виручки робочим капіталом (working capital to sales ratio – WCSR).

Орієнтовне значення коефіцієнта абсолютної ліквідності повинно бути не менше 0,2–0,25, оскільки терміни платежу не припадають на один день. У вітчизняній практиці ці значення значно нижче – 0,09–0,2, а у багатьох підприємствах вимірюється сотими частками одиниці через відсутність грошей на рахунках.

Не всі корпорації витримують встановлений норматив коефіцієнту абсолютної ліквідності. З одного боку, подібну ситуацію можна розцінити як негативний момент, а з іншого боку – це означає, що компанії не тримають кошти «замороженими», а активно їх використовують в господарський діяльності. У західній практиці даний коефіцієнт розраховується вкрай рідко і в нинішніх умовах діяльності компанії мають чисто аналітичне значення. В країнах, що розвиваються, його оптимальне значення визнається на рівні 0,2 – 0,35. Значення вище 0,35 не завжди потрібно, тому що надлишок коштів свідчить про неефективне їх використання.

Коефіцієнт швидкої ліквідності (К_шл) (інша назва цього коефіцієнту – коефіцієнт «лакмусового папірця», «кислотний тест», проміжний коефіцієнт ліквідності або коефіцієнт термінової ліквідності) (Quick Ratio, Acid test ratio) розраховується за формулою:

За іншою версією:

Даний коефіцієнт розраховується без врахування матеріальних запасів не стільки тому, що вони менш лiквiднi, а головне, тому, що кошти, які можна одержати в разі вимушеної реалізації виробничих запасів, можуть бути значно нижче витрат на їх закупівлю. В умовах ринкової економіки типовою є ситуація, коли при ліквідації компанії отримують 40% і менше від облікової вартості запасів. Тому цей показник допомагає оцінити, наскільки можливо буде погасити поточні зобов’язання, якщо стан корпорації стане дійсно критичним. При цьому виходять з припущення, що товарно-матеріальні запаси взагалі не мають ліквідної вартості.

Значення коефіцієнту швидкої ліквідності вважається теоретично достатнім, якщо його значення дорівнює 0,7–0,8.

Аналізуючи динаміку цього коефіцієнта, необхідно звернути увагу і на чинники, що зумовили його зміну. Так, якщо зростання коефіцієнта швидкої ліквідності було пов'язане в основному із зростанням невиправданої дебіторської заборгованості, навряд чи це характеризує діяльність корпорації позитивно.

Коефіцієнт загальної (поточної) ліквідності (К_пл) (Current Ratio) показує, на якому рівні наявні оборотні активи достатні для задоволення поточних зобов'язань. Якщо поточні активи перевищують за величиною поточні зобов'язання, корпорація може розглядатися як такою, що успішно функціонує.

Цей показник у фінансовій літературі називають також коефіцієнтом покриття, тому що він визначає, скільки разів короткострокові зобов’язання покриваються короткостроковими активами. Припустимо, що в корпорації коефіцієнт поточної ліквідності становить 1,8. У такому разі за рахунок реалізації 55,6% поточних активів можна погасити всі поточні борги (1 : 1,8 × 100 = 55,6%).

Відповідно до загальноприйнятих стандартів, вважається, що цей коефіцієнт повинен знаходитися в межах від 1,0 до 2,0. Перевищення поточних (оборотних) активів над короткостроковими зобов'язаннями в два (три) рази вважається також небажаним, оскільки може свідчити про порушення структури капіталу і про надлишок засобів, що веде до зменшення показників рентабельності

Критичне значення даного показника прирівнюється до 1,0.

До показників групи ліквідності можна віднести також коефіцієнт ліквідності при мобілізації засобів (К_лмз):

Цим коефіцієнтом визначається, яка частина поточних зобов'язань може бути погашена при реалізації матеріально-виробничих запасів (МВЗ). Рекомендоване значення цього показника повинно бути в межах 0,5–1,0. Якщо буде спостерігатися тенденція до випередженого росту МВЗ, то можна зробити висновок про погіршення господарської діяльності компанії, зокрема, зростання незавершеного виробництва, затоварення сировиною і готовою продукцією, зростанні витрат, що цілком можливо в сучасних умовах, коли компанії не знаходять ринків збуту.

Але оскільки усі зазначені коефіцієнти відображають стан справ суб'єкта господарювання лише на дату фінансових звітів, та, крім цього, на розрахунки цих коефіцієнтів значно впливає облікова політика, якою певним чином можна маніпулювати під час складання фінансових звітів, найбільш надійним показником платоспроможності суб'єкта господарювання в останній час вважається коефіцієнт забезпечення виручки робочим капіталом (working capital to sales ratio – WCSR). Використання даних не тільки балансу, але й звіту про сукупний дохід дозволяє оцінити стан справ суб'єкта господарювання в динаміці. Так, наприклад, якщо за останні роки його виручка збільшилась, а величина робочого капіталу залишилась на тому ж рівні, коефіцієнт WCSR, на відміну від коефіцієнтів Cash ratio і Quick Ratio, відразу виявить цю негативну тенденцію. У випадку недостатньої забезпеченості масштабів діяльності грошовими коштами (overtrading), можливим варіантом є отримання позики або випуск довгострокових зобов’язань.

Середнє значення WCSR провідних компаній Великобританії дорівнює 11%. Але в зв'язку з останніми тенденціями операційного менеджменту компаній до зменшення товарно-матеріальних запасів, менше значення цього показника може бути ознакою високого професіоналізму менеджерів з управління за-пасами, а не нестачі робочого капіталу.

Аналіз ліквідності балансу компанії здійснити в табл. 10.

Таблиця 10

Коефіцієнти ліквідності компанії «Henkel»

Коефіцієнти	Формула розрахунку	Нормативні значення	2011р.	2012р.	Зміни (+,-)
Коефіцієнт абсолютної ліквідності	А₁ / (П₁ + П₂)	0,2 – 0,25
Коефіцієнт швидкої ліквідності	(А₁ + А₂) /( П₁ + П₂)	0,7 – 0,8
Коефіцієнт поточної ліквідності	(А₁ + А₂ + А₃) /( П₁ + П₂)	2,0 – 2,5
Коефіцієнт ліквідності при мобілізації засобів	А₃ /( П₁ + П₂)	0,5 – 1,0
Коефіцієнт забезпечення виручки робочим капіталом (%)		–

Висновки за табл. 10:

_________________________________________________________________________________________________

Продажі

(Виручка від

реалізації)

Валовий

прибуток

Операційний

прибуток

Прибуток до

відрахування

процентів та

податків

Прибуток до

відрахування

податків

Чистий

прибуток

Реінвестований

прибуток

АКТИВ

ПАСИВ

Збільшення

активів

Збільшення

капіталу

Балансовий звіт

Звіт про прибутки та збитки

Собівартість реалізованої

продукції

Комерційні та

управлінські витрати

Витрати, пов’язані з

основною діяльністю

Проценти за

кредити

Інші

витрати

Податки

Дивіденди

Рис. 2. Побудова звіту про прибутки та збитки та його зв'язок з балансом (в агрегованій формі)

< >ЗВІТ ПРО СУКУПНІ ПРИБУТКИ ТА ЗБИТКИ КОРПОРАЦІЇ

Звіт про сукупні прибутки і збитки – це звіт про доходи, витрати та фінансові результати (прибутки або збитки) діяльності корпорації за звітний період. У різних країнах цей звіт може мати різну назву:

– звіт про прибуток (Income Statement);

– рахунок прибутків і збитків (Profit and Loss account);

– звіт про операції (Statement of Operations).

На відміну від балансу, Звіт про сукупні прибутки та збитки надає інформацію не на конкретну дату, а за визначений період. Цей звіт вважається одним з найбільш інформативних документів звітності, тому що містить інформацію про динаміку прибутку корпорації.

Звідси виводиться ряд послідовних рівнянь:

< >Валовий прибуток (валовий збиток) = Виручка від реалізації – Собівартість реалізованої продукції. Операційний прибуток (EBIT1) або (операційний збиток) = Валовий прибуток (валовий збиток) – Операційні витрати + Операційні доходи. Прибуток до оподаткування = Операційний прибуток (операційний збиток) + Дохід за відсотками – Відсотки сплачені ± Інвестиційний результат.Чистий прибуток = Прибуток до оподаткування – Податки з прибутку корпорації.Чистий прибуток за звичайними акціями = Чистий прибуток – Дивіденди за привілейованими акціями.Нерозподілений прибуток поточного року = Нерозподілений прибуток за попередній рік + Чистий прибуток за поточний рік – дивіденди за звичайними акціями за поточний рік.NOPAT = EBIT (1– t)

де t (Tax Rate Profit) – ставка податку на прибуток у відносному виразі.

Даний показник називають також NOPLAT (Net Operating Profit Less Adjusted Tax), він відіграє ключову роль в оцінці здатності компанії створювати додаткову вартість для своїх власників.

Прибуток до сплати податків, відсотків та амортизації (EBITDA) – розраховується для вимірювання операційної рентабельності компанії, використовується в МСБО (IFRS), але не є загальноприйнятним бухгалтерським показником в обліковій системі США (US GAAP). Даний показник не підпадає під офіційну систему регулювання, тому компанії можуть корегувати його для збільшення привабливості компанії.

Показник EBITDA можна розрахувати двома методами:

1. EBITDA = Операційний прибуток (EBIT ) + Амортизація (Amortization expense + Depreciation expense) (теоретично EBITDA відрізняється від EBIT на величину амортизаційних відрахувань).

2. Однак компанії інтерпретують EBITDA буквально, включаючи всі витрати та доходи, незважаючи на їх приналежність до основних бізнес-операцій. За цим методом EBITDA розраховується як:

EBITDA = Чистий прибуток + Відсотки сплачені + Податки з прибутку + Амортизація.

Розрахунок даного показника одним з методів протягом декількох років допомагає порівняти історичну прибутковість компанії. EBITDA є популярною серед компаній із значним рівнем закредитованості та величиною основних засобів, де виплата відсотків за кредити та амортизаційні відрахування займають левову часту витрат.

Прибуток до вирахування відсотків, податків і амортизації EBITDA – один з найбільш поширених показників ефективності діяльності компанії, що користується широкою популярністю серед інвесторів і аналітиків.

Звіт про сукупні прибутки та збитки містить інформацію, яка показує послідовний процес формування кінцевого фінансового результату. Крім чистого прибутку, такий звіт містить проміжні показники фінансових результатів: валовий дохід (прибуток), прибуток від основної діяльності (операційний прибуток), результат фінансових, інвестиційних та надзвичайних операцій, прибуток до оподаткування, чистий прибуток.

Аналіз динаміки та структури фінансових результатів

Прибуток є найважливішим узагальнюючим показником, що характеризує кінцевий результат діяльності корпорації. В табл. 11 необхідно проаналізувати формування фінансових результатів.

Таблиця 11

Аналіз динаміки та структури формування фінансових результатів корпорації «Henkel» за 2011-2012 рр.

Найменування статей	Абсолютні величини (млн євро)		Питома вага статей в сумі продажу (реалізації), %		Зміни (+,-)		Темпи зростання, %
Найменування статей	2011	2012	2011	2012	в абсолют. величинах	в %	Темпи зростання, %
1	2	3	4	5	6= 3-2	7=5-4	*8=3:2100-100**
Продажі (Реалізація)	15 605	16 510	100,0	100,0
Собівартість реалізованої продукції	(8 538)	(8 778)
В а л о в и й прибуток:	7 067	7 732
Витрати на маркетинг, збут та ін.	(4 132)	(4 302)
Витрати на дослідження і розробку	(410)	(408)
Адміністративні витрати	(785)	(785)
Інші операційні доходи	209	109
Інші операційні витрати	(184)	(147)
Операційний прибуток (EBIT)	1 765	2 199
Дохід за відсотками	45	50
*Витрати на сплату відсотків*	(200)	(192)
Відсотковий результат	(155)	(142)
Інвестиційний результат	-	1
Фінансовий результат	(155)	(141)
Прибуток до оподаткування (EBT)	1 610	2 058
Податок на прибуток	(419)	(502)
Податкова ставка у %	26	24,4
Чистий прибуток	1 191	1 556
Відноситься до неконтрольованої частки	30	46
Відноситься до акціонерів	1 161	1 510

Висновки за табл. 11:

_________________________________________________________________________________________________

Факторний аналіз чистого прибутку

Факторний аналіз – це методика комплексного системного вивчення та виміру впливу факторів на величину результативних показників.

Одним із прийомів проведення факторного аналізу є прийоми елімінування. Елімінувати – це значить усунути, виключити вплив усіх факторів на величину результативного показника крім одного.

Використовуючи цей прийом, необхідно визначити вплив кожного фактора на чистий прибуток.

Згідно «Звіту про прибутки» табл. 12 вплив факторних показників на чистий прибуток (результативний показник) можна представити у вигляді адитивної моделі:

ЧП = Вр –С +ІОД – ОВ + ДВ – ВВ ± ІР – ПП,

де ОВ (операційні витрати) – це сума статей: витрати на маркетинг, збут та ін.; витрати на дослідження і розробку; адміністративні витрати;

Таблиця 12

Факторний аналіз чистого прибутку компанії «Henkel»

Показники	Попередній (базисний) період (Х₀)	Звітний період (Х₁)	Зміна (+, -)
Продажі (Реалізація) (Вр)	15 605	16 510
Собівартість реалізованої продукції (С)	(8 538)	(8 778)
В а л о в и й прибуток:	7 067	7 732
Витрати на маркетинг, збут та ін. (ВМ)	(4 132)	(4 302)
Витрати на дослідження і розробку (ВД)	(410)	(408)
Адміністративні витрати (АВ)	(785)	(785)
Інші операційні доходи (ІОД)	209	109
Інші операційні витрати (ІОВ)	(184)	(147)
Операційний прибуток	1 765	2 199
Дохід за відсотками (ДВ)	45	50
Витрати на сплату відсотків (ВВ)	(200)	(192)
Інвестиційний результат (ІР)	-	1
Прибуток до оподаткування	1 610	2 058
Податок на прибуток (ПП)	(419)	(502)
Чистий прибуток (ЧП)	1 191	1 556

Як відомо, розмір виручки від реалізації (Вр) залежить від таких факторів, як ціна реалізованої продукції (Ц), питома вага кожного виду продукції в загальному обсязі реалізації (ПВ) і кількість реалізованої продукції (N). Таку залежність можна записати у вигляді мультиплікативної моделі:

Вр = N × ПВ × Ц

Факторну модель собівартості реалізованої продукції можна представити у вигляді наступного виразу:

С = N × ПВ × В_змін.,

де N – обсяг виробленої продукції;

ПВ – показник структури виробленої продукції;

В_змін. – змінні витрати на виробництво одиниці продукції (собівартість одиниці).

Використовуючи дані Звіту про прибутки, визначити вплив всіх перелічених факторів на фінансовий результат неможливо, тому що нам не відомі ні питома вага реалізованої і виробленої продукції, ні обсяг випуску і реалізації, ні ціна, ні собівартість одиниці. В той же час, знаючи середній індекс цін, можна визначити вплив на розмір чистого прибутку зміни цін, обсягу реалізованої продукції, обсягу випущеної продукції.

Припустимо, що ціни на продукцію в звітному році зросли на 5%, тобто індекс цін (I_ц) склав 1,05.

Визначимо вплив факторів на зміну виручки від реалізації. Загальну зміну виручки від реалізації знаходимо за формулою:

де ∆ Вр_заг. – загальна зміна виручки від реалізації в звітному періоді;

Вр₁ – виручка від реалізації в звітному році;

Вр₀ – виручка від реалізації в базовому періоді.

Загальна зміна виручки від реалізації в 2012 р. складе:

______________________________________ млн євро.

Виручка від реалізації збільшилась в 2012 р. на _________ млн євро.

Загальна зміна виручки від реалізації є результатом впливу двох факторів: ціни реалізації і обсягу реалізованої продукції (з урахуванням структури). Розрахунок впливу цих факторів можна визначити таким чином:

а) зміна виручки від реалізації в результаті зміни цін на продукцію (∆Вр_ц) розраховується за формулою:

Таким чином: _____________________________________ млн євро.

б) зміна виручки від реалізації в результаті зміни обсягів реалізованої продукції з урахуванням структури (∆Вр_N*ПВ):

Таким чином: _________________________________ млн євро.

Якщо збільшення виручки від реалізації пов'язано зі збільшенням обсягу випуску продукції, це говорить про те, що в корпорації спостерігається розширення виробництва.

У результаті проведених розрахунків з'ясувалося, що зростання виручки від реалізації на ________ млн євро спричинено за рахунок:

< >зростання цін на продукцію на 5 %, що сприяло збільшенню виручки від реалізації на _________ млн євро;збільшення обсягу реалізації продукції виручка зросла на ________ млн євро. + = млн євро

Аналогічно розраховується вплив факторів на зміну собівартості реалізованої продукції:

де ∆ С_заг. – зміна абсолютної величини собівартості;

С₁; С₀ – собівартість відповідних періодів.

Отже :

____________________________________________ млн євро.

Припустимо, що собівартість одиниці продукції змінилася лише за рахунок зовнішніх факторів, а саме за рахунок загальної зміни цін, тоді:

< >зміна собівартості за рахунок зміни цін (∆Сц_(Взмін)) визначається формулою:

___________________________________________ млн євро.

б) зміна ж собівартості за рахунок збільшення обсягу виробленої продукції (з урахуванням зміни структури) (∆С_N*ПВ) визначається формулою:

_____________________________________________ млн євро.

Розрахунки показують, що збільшення собівартості на _________ млн євро було спричинено за рахунок зміни цін – на _______ млн євро. Збільшення обсягів виробництва продукції скоротило (або збільшало) собівартість – на _________ млн євро, тому в зведеної таблиці впливу факторів на чистий прибуток звітного періоду (табл. 10) це значення буде показано із протилежним знаком, тобто _________ млн євро.

+(–) = млн євро

Зміна цін впливає на чистий прибуток у складі двох показників: виручки і собівартості. Причому вплив зміни цін на розмір чистого прибутку в складі виручки і собівартості носить різнонаправленний характер: зростання виручки від реалізації сприяє зростанню чистого прибутку, а зростання собівартості – зменшує прибуток. З огляду на це, вплив зміни цін на розмір чистого прибутку можна визначити таким чином:

де ЧПц – зміна чистого прибутку під впливом зміни цін

__________________________________ млн євро.

Отже, внаслідок збільшення цін чистий прибуток корпорації «Henkel» збільшився (або зменшився) на ____________ млн євро.

Далі необхідно розрахувати вплив інших факторів на зміну розміру чистого прибутку.

Вплив зміни розмірів інших операційних доходів (ІОД). Для розрахунку впливу даного фактора слід скористатися формулою:

де – зміна чистого прибутку за рахунок зміни інших операційних доходів.

___________________________________________ млн євро.

Вплив зміни розмірів операційних витрат (ОВ) (витрат на маркетинг, збут та ін.; витрат на дослідження і розробку; адміністративних витрат, інших операційних витрат).

При визначенні впливу даного фактора (і інших, що стосуються видаткових статей) варто врахувати, що це фактор зворотного впливу стосовно прибутку. У зв'язку з цим у розрахункову формулу додається знак «–».

де - зміна чистого прибутку за рахунок зміни операційних витрат.

___________________________________________________________________ млн євро.

Як правило, збільшення операційних витрат говорить про перевитрату непрямих витрат, що приводить до зниження чистого прибутку.

Вплив зміни доходу за відсотками (ДВ). Розрахунок впливу даного фактору на зміну розміру чистого прибутку визначається формулою:

де - зміна чистого прибутку за рахунок зміни доходу за відсотками.

_________________________________ млн євро.

Вплив зміни розміру витрат на сплату відсотків (ВВ). Для розрахунку впливу даного фактору на зміну розміру чистого прибутку можна скористатися формулою:

де - зміна чистого прибутку за рахунок зміни витрат на сплату відсотків

. _________________________________________ млн євро.

Вплив зміни інвестиційного результату (ІР). Для розрахунку впливу даного фактора слід скористатися формулою:

де - зміна чистого прибутку за рахунок інвестиційного результату.

___________________________________________ млн євро.

Вплив величини сплаченого податку на прибуток (ПП).

У цьому випадку справедлива формула:

де - зміна чистого прибутку за рахунок зміни величини сплаченого податку на прибуток.

________________________________________________ млн євро.

Таким чином, на формування чистого прибутку корпорації впливають фінансові результати, отримані після здійснення операційної, інвестиційної, фінансової діяльності. Така класифікація фінансових результатів діяльності корпорації відіграє важливу роль при розрахунку показників прибутковості (рентабельності) корпорації.

Таблиця 13

Зведена таблиця впливу факторів на чистий прибуток звітного періоду

П о к а з н и к и	Сума, млн євро
Зміна цін (ЧПц)
Зміна обсягу реалізації продукції (∆Вр_NПВ*)
Зміна обсягу виробництва продукції **(∆С_NПВ**)
Інші операційні доходи (ІОД)
Зміна розмірів операційних витрат (ОВ)
Зміна доходу за відсотками (ДВ).
Зміна розміру витрат на сплату відсотків (ВВ)
Зміна інвестиційного результату (ІР)
Податок на прибуток (ПП)
Всього

* УВАГА!!! ЗМІНА ЗНАКА НА ПРОТИЛЕЖНИЙ (ДИВ. РОЗРАХУНКИ)

За результатами аналізу, представленого в зведеній табл. 13 видно, що зростання/ зменшення (правильну відповідь підкреслити) суми чистого прибутку корпорації «Henkel» у 2012 р. спричинено позитивними/негативними змінами (правильну відповідь підкреслити), а саме:

_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Компанії слід звернути увагу на управління ________________________________________________________ _____________________________________________________________________________.

Резервом збільшення чистого прибутку, як правило, є скорочення всіх цих видаткових статей. У нашому випадку такий резерв буде складати:

___________ + ___________________ = ____________ млн євро

СИСТЕМА ПОКАЗНИКІВ ДІЛОВОЇ АКТИВНОСТІ КОРПОРАЦІЇ

Найважливішою проблемою фінансової діяльності корпорації є підвищення ефективності використання активів. Ефективність використання фінансових ресурсів і стабільність фінансового стану компанії багато в чому залежать від її ділової активності. Ділова активність комерційної організації проявляється в динамічності її розвитку, досягненні нею поставлених цілей, ефективному використанні економічного потенціалу, розширенні ринків збуту своєї продукції.

Ділова активність – це реальний прояв дій, що полягають у мобільності, заповзятливості, ініціативі.

При аналізі фінансового стану корпорації важливо визначити наскільки ефективно здійснюється управління активами компанії. Ефективність використання ресурсів визначається їх оборотністю. Менеджери корпорації постійно тримають у полі зору оборотність як короткострокових, так і довгострокових активів.

Економічне значення оборотності полягає в тому, що від неї залежить величина необхідних корпорації активів для здійснення процесу виробництва та збуту продукції (товарів, робіт, послуг).

Швидкість обороту активів корпорації є однією з якісних характеристик фінансової політики компанії. Чим вище швидкість обороту активів, тим ефективніше працює корпорація.

Основними показниками ділової активності є:

Коефіцієнт оборотності довгострокових активів або коефіцієнта окупності довгострокових активів (Fixed Asset Turnover, FAT), К_об.ДА:

У вітчизняній практиці цей показник має назву фондовіддачі основних засобів та інших необоротних активів і має очевидну економічну інтерпретацію, показуючи, скільки грошових одиниць виручки від реалізації припадає на одну грошову одиницю вкладень в основні засоби та інші необоротні активи, а також, за який термін продажу корпорації покриють вартість коштів, вкладених у будинки, споруди, устаткування. За інших рівних умовах зростання показника в динаміці розглядається як сприятлива тенденція.

Коефіцієнт оборотності (окупності) активів (Total Asset Turnover):

Даний показник відображає ефективність використання всіх наявних ресурсів незалежно від їхніх джерел і показує, скільки разів за період відбувається повний цикл виробництва і обігу, що приносить прибуток (або інфляційне зростання цін).

Коефіцієнт оборотності оборотних активів (Current Asset Turnover):

Показує швидкість обороту всіх мобільних засобів корпорації. Зростання даного коефіцієнта характеризується позитивно, якщо співпадає з коефіцієнтом оборотності запасів, і негативно, якщо коефіцієнт оборотності запасів – зменшується.

Для визначення тривалості одного обороту оборотних активів у днях використовується наступна формула:

де Т – звітний період у днях (365, 360, 90, 30 і т.д.).

Скорочення тривалості обороту веде до вивільнення засобів з обороту, а його збільшення – до додаткової потреби в оборотних активах.

Показник оборотності коштів, поміщених у запаси товарно-матеріальних цінностей, або коефіцієнт використання запасів, є важливим для поліпшення показника ліквідності корпорації. Тому з цією метою фінансові аналітики компанії вивчають питання, пов’язані з прискоренням оборотності коштів, вкладених у запаси. Дотримання умов поставок, їх термінів забезпечує можливість мати мінімальний рівень запасів. Коефіцієнт оборотності запасів (Inventory Turnover), (К_об.З) більш точно визначається співвідношенням витрат на виробництво і реалізацію продукції (собівартості) до середньої величини запасів:

Відображає число оборотів запасів компанії за аналізований період.

Звичайно чим вище показник оборотності товарно-матеріальних запасів, тим краще: низький рівень запасів зменшує ризик, пов'язаний з неможливістю реалізувати продукцію, і вказує на ефективне використання капіталу. Проте, якщо показник оборотності запасів значно вище, ніж у середньому по галузі, це може свідчити про потенційний дефіцит товарів і матеріалів, що закуповуються. Така ситуація може відбитися на якості обслуговування замовників і зрештою послабити конкурентну позицію компанії.

Зниження даного коефіцієнта свідчить про відносне збільшення виробничих запасів і незавершеного виробництва або про зниження попиту на готову продукцію. Остаточний висновок потребує додаткового аналізу.

Тривалість обороту запасів у днях (Days of inventory on hand, DOH) (Т_об.З) визначається формулою:

де Т – звітний період у днях (365, 360, 90, 30 і т.д.).

Бажано, щоб даний показник дорівнював середньому показникові по галузі. Якщо термін оборотності запасів у днях занадто високий – капітал «простоює» в запасах, а також запаси є застарілими (в майбутньому їх потрібно буде списувати і збитки відображати в звіті про прибутки та збитки). Якщо ж термін оборотності запасів у днях занадто малий – компанія має недостатню кількість запасів в наявності, що може негативно відобразитися на продажах (компанія не зможе задовольнити потреби споживачів при різкому збільшенню попиту).

Величину абсолютної економії (–) або залучення (+) оборотного капіталу можна визначити наступною формулою:

± ОА_ср= ОА_ср1– ОА_ср0× К_Вр,

де ± ОА_ср– величина економії або залучення оборотного капіталу;

ОА_ср1, ОА_ср0– середня величина оборотного капіталу корпорації за звітний і попередній періоди;

К_Вр– коефіцієнт зростання виручки від реалізації продукції (у відносних одиницях), К_Вр = В_р1/В_р0.

Отже: ± ОА_ср= _________________________________________________

Позитивне значення даного показника свідчить про залучення додаткових ресурсів в оборот (негативна тенденція зміни показника), а негативне – про їх вивільнення (позитивна тенденція зміни).

Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості (Average Collection Period, ААР або Receivables turnover, RT) (К_об.ДЗ):

Якщо даний коефіцієнт розраховується за сумою погашеної дебіторської заборгованості, то його зростання може відображати скорочення продажів у кредит, а зниження – збільшення обсягу комерційного кредиту, наданого покупцям.

Термін оборотності у днях або середній термін інкасації (обороту) дебіторської заборгованості (Number of days of receivables, Days of sales outstanding, DSO; Receivables turnover in days, RTD) (Т_об.ДЗ) – це середній проміжок часу, необхідний для надходження коштів на рахунки від дебіторів, визначається формулою:

де Т – звітний період у днях (365, 360, 90, 30 і т.д.).

Чим менше оборотність у днях, тим краще, і навпаки.

Бажано, щоб даний показник дорівнював середньому показникові по галузі. З точки зору кредитної політики компанії, якщо середній термін інкасації занадто високий – споживачі повільно сплачують свої рахунки, тому капітал простоює в активах. Якщо ж середній термін інкасації занадто малий – компанії проводить жорстку кредитну політику, що може негативно відобразитися на продажах (споживачі просто відмовляться від придбання товарів даної компанії).

Цей коефіцієнт часто називають «дебіторськими днями» або ж «періодом погашення заборгованості». Зміст поняття періоду тривалості заборгованості зрозуміти легко: середній строк платежів розраховують дуже точно, тому порушення періоду навіть на кілька днів легко помітити. Крім того, ці показники легко порівняти з нормативами, які керівництво компанії встановлює для відділу реалізації продукції, тобто за допомогою цього показника можна контролювати ефективність роботи з клієнтами.

Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості (Payable turnover, PT) (К_об.КЗ):

Бажано, щоб даний показник дорівнював середньому показникові по галузі. Даний коефіцієнт показує розширення або зниження комерційного кредиту, наданого корпорації або середню кількість часу, яку потребує компанія для розрахунку з постачальниками. Зростання цього коефіцієнта означає збільшення швидкості сплати заборгованості компанією, зниження – зростання покупок у кредит.

Собівартість реалізованої продукції може включати левову часту витрат, які не пов’язані з закупками товарів у постачальників (тим паче, не пов’язані з кредиторською заборгованістю). Тому в міжнародній практиці коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості розраховують наступним чином:

Величина закупок (Purchases) зазвичай не відображається в фінансовій звітності, але її можна вирахувати з собівартості реалізованої продукції (Cost of goods sold, COGS):

Собівартість = Запаси на початок періоду + Закупки – Запаси на кінець періоду

Запаси = Запаси на кінець періоду – Запаси на початок періоду + Собівартість

Термін оборотності у днях або середній термін обороту кредиторської заборгованості (Payable turnover in days, РTD або Age of accounts payable) (Т_об.КЗ) відображає середній термін повернення боргів корпорації (за винятком зобов'язань перед банками) і визначається за формулою:

де Т – звітний період у днях (365, 360, 90, 30 і т.д.).

Аналізуючи ділову активність корпорації, фахівець повинен приділити окрему увагу співвідношенню тривалості періодів погашення кредиторської та дебіторської заборгованості.

Перевищення першого показника над другим свідчить про ефективність політики, що проводиться у сфері управління дебіторською та кредиторською заборгованістю (компанія бере в борг кошти на більший період, ніж сама надає відстрочку платежу своїм покупцям), тобто корпорація використовує позикові засоби, що безкоштовно надаються, протягом періоду, який дорівнює різниці між тривалістю періодів погашення дебіторської та кредиторської заборгованостей.

Коефіцієнт оборотності власного капіталу (Turnover ratio of equity) (К_об.ВК):

Даний коефіцієнт показує швидкість обороту власного капіталу, що для акціонерних товариств означає активність засобів, якими ризикують акціонери. Різке зростання даного коефіцієнта відображає підвищення рівня продажів, що повинне в значній мірі забезпечуватися кредитами і, отже, знижувати частку власників у загальному капіталі компанії. Низький коефіцієнт свідчить про бездіяльність частини власних засобів.

Тривалість операційного циклу (Operating Cycle) (Т_ОЦ). По цьому показнику визначають, скільки днів у середньому потрібно для виробництва, продажу і оплати продукції корпорації:

У більшості випадків компанії необхідно прагнути до зменшення значення даного показника, тобто до скорочення тривалості операційного циклу.

Тривалість оборотності оборотних активів або тривалість фінансового циклу (Cash Convection Cycle, Net Operating Cycle) (Т_ФЦ). Логіка розрахунку даного показника зводиться до наступного: на відміну від тривалості обороту дебіторської заборгованості, що повинна бути як найменшою, кожна компанія зацікавлена в тому, щоб тривалість обороту кредиторської заборгованості була більшою:

або

Якщо значення даного показника позитивне, то корпорація відчуває потребу в ресурсах. Негативне значення показника говорить про те, що компанія має в безкоштовному користуванні чужі гроші.

В табл. 14 необхідно розрахувати показники ділової активності компанії та надати висновки.

Таблиця 14

Розрахунок показників ділової активності компанії «Henkel»

Показник	2011р.	2012 р.	Зміни (+, –)
1	2	3	4=3-2
Фондовіддача основних засобів та інших необоротних активів
Коефіцієнт оборотності активів
Коефіцієнт оборотності оборотних активів
Оборотність оборотних активів у днях
Коефіцієнт оборотності запасів
Оборотність запасів у днях
Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості
Оборотність дебіторської заборгованості у днях
Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості
Оборотність кредиторської заборгованості у днях
Коефіцієнт оборотності власного капіталу
Тривалість операційного циклу
Тривалість фінансового циклу

Висновки за табл. 14:

_________________________________________________________________________________________________

ВИДИ ТА ОЦІНКА РЕНТАБЕЛЬНОСТІ

Основним показником ефективності роботи корпорації є прибуток. Однак по цьому показнику, взятому ізольовано, не можна зробити обґрунтовані висновки про рівень рентабельності. Сума оголошеного прибутку, як правило, не дає можливості судити про масштаби фірми. Відповідно і ступінь відносної вагомості цієї суми буде неоднаковою для компаній, що мають значну відмінність в обсягах оборотів. Тому в аналізі використовують коефіцієнти рентабельності, що розраховуються як відношення отриманого доходу (прибутку) до середньої величини використаних ресурсів.

Рентабельність – це показник, що характеризує економічну ефективність. Економічна ефективність – відносний показник, що порівнює отриманий ефект із витратами або ресурсами, які використані для досягнення цього ефекту.

Коефіцієнти рентабельності (прибутковості) показують кінцевий результат економічної і фінансової діяльності корпорації. Вони залежать від руху попередніх показників. Рентабельність визначається швидкістю обороту активів, ступенем їх покриття, боргом, ліквідністю, співвідношенням зобов’язань і акціонерного капіталу та іншими показниками. Тому управління прибутком залежить від управління процесами оборотності, методів фінансування, покриття боргів і процентів, співвідношення випущених корпорацією цінних паперів з фіксованим і нефіксованим доходом.

Існує безліч коефіцієнтів рентабельності, використання кожного з яких залежить від характеру оцінки ефективності фінансово-господарської діяльності корпорації. Від цього в першу чергу залежить вибір оціночного показника (прибутку), що використовується в розрахунках. Найчастіше використовується чотири різних показники: валовий прибуток, операційний прибуток, прибуток до оподатковування, чистий прибуток.

Загальноприйнятих значень рентабельності, на які можна орієнтуватися при аналізі, не існує. Тому зростання усіх показників рентабельності в динаміці по періодах звітності розглядається як позитивна тенденція.

В залежності від того, з чим порівнюється обраний показник прибутку, виділяють дві групи коефіцієнтів рентабельності:

< >рентабельність інвестицій (капіталу);рентабельність продажів.

Слід зазначити, що коефіцієнт рентабельності активів поєднує два показники: частку прибутку в одному євро реалізації і оборот активів:

2. Рентабельність власного капіталу (Р_ВК) (Return on Equity Ratio – ROE). Даний показник представляє інтерес насамперед для інвесторів і характеризує, наскільки ефективно корпорація використовує власний капітал.

Показник ROE відображає величину доходів акціонерів і впливає на ринковий курс акцій. Його величина провідних компаній США становить 19,6%, Великобританії – 18%, країн ЄС – 14%, Японії – 10%. Утім величина ROE залежить не лише від країни, але й від галузі економіки. Так, наприклад, в США найбільші значення показників віддачі власного капіталу мають компанії харчової промисловості (25%), у Великобританії – компанії інженерно-конструкторських послуг (23%), країнах ЄС – компанії текстильної промисловості (20%), в Японії – компанії інженерно-конструкторських послуг (14%).

Для аналізу причин зміни коефіцієнта рентабельності власного капіталу доцільно застосувати рівняння Дюпона.

Слід звернути увагу на той факт, що збільшення фінансового левериджу пов'язане зі збільшенням частки позикового капіталу. Тому існує визначений ризик у залученні позикового капіталу, що виправдовується тільки в тому випадку, якщо прибуток, що отримано від ефективного використання активів, перевищує процентні ставки по отриманих кредитах.

II. Рентабельність продажів. При оцінці рентабельності продажів на основі показників прибутку і виручки від реалізації розраховуються коефіцієнти рентабельності по всій продукції в цілому або по окремих її видах. Існує безліч показників оцінки рентабельності продажів, різноманіття яких зумовлене вибором того чи іншого виду прибутку. Найчастіше використовується валовий, операційний або чистий прибуток. Відповідно розраховуються три показники рентабельності продажів.

1. Валова рентабельність реалізованої продукції або коефіцієнт валового прибутку (Gross Margin або Gross profit margin, GPM) (Р_врп):

Даний коефіцієнт показує частку валового прибутку в грошовій одиниці реалізованої продукції і є одним з найбільш важливих для менеджерів компанії. Він дозволяє визначити величину, яка залишається після вирахування собівартості реалізованої продукції на покриття інших витрат – комерційних, адміністративних, фінансових та ін. Він також характеризує ефективність управління виробничими витратами і обґрунтованість цінової політики компанії.

Очевидно, що чим вище значення цього показника, тим більш ефективно здійснюється основна діяльність корпорації. Неважко помітити, що зниження GPM означає або падіння попиту або цін на продукцію, або випереджаюче зростання витрат на її виготовлення. Доповненням до даного коефіцієнту зазвичай є показник маржі чистого прибутку.

2. Операційна рентабельність реалізованої продукції або коефіцієнт операційного прибутку (EBIT Margin або Return on sales, ROS) (Р_орп):

Операційний прибуток – це прибуток, що залишається після відрахування з валового прибутку адміністративних витрат, витрат на збут і інших операційних витрат. Цей коефіцієнт показує, яку суму операційного прибутку одержує корпорація з кожної грошової одиниці проданої продукції.

При розгляді цього показника разом з показником валової рентабельності реалізованої продукції, можна одержати уявлення про те, чим викликані зміни рентабельності. Якщо, наприклад, протягом ряду років валова рентабельність істотно не змінювалася, а показник операційної рентабельності поступово знижувався, то причина криється, швидше за все, у збільшенні витрат по статтях адміністративних і збутових витрат.

Оскільки величина EBIT (операційний прибуток), що знаходиться у чисельнику, вільна від впливу фінансової діяльності (не враховує відсотки, податки) та екстраординарних результатів, показник рентабельності продажів за операційним прибутком вважається більш адекватною мірою ефективності операційної діяльності, а також результатів роботи виробничих та збутових підрозділів. Чим вище значення показника, тим ефективніше є операційна діяльність корпорації.

Причинами зниження цього коефіцієнта можуть бути як зростання виробничих і операційних витрат, так і падіння виручки. Таким чином, об'єктом подальшого аналізу повинні стати елементи собівартості і операційних витрат, а також споживчі характеристики і якість продукції, маркетингові чинники.

Значення рентабельності продажів для різних галузей, масштабів виробництва, застосовуваних технологій і т.д. можуть сильно відрізнятися, тому більш показовою буде динаміка їх змін.

На практиці аналітики також часто цікавляться рентабельністю продажів по EBITDA. Такий підхід дозволяє усунути вплив амортизаційної політики при оцінці ефективності операційної діяльності порівнюваних компаній.

Оскільки податок на прибуток є невід'ємним елементом витрат, пов'язаних з основною діяльністю корпорацій, для відображення його впливу використовується показник рентабельності продажів, виходячи з чистого операційного прибутку після вирахування податків – NOPAT (Net Operating Profit After Tax):

3. Чиста рентабельність реалізованої продукції або коефіцієнт чистого прибутку (Net profit margin NPM) (Р_чрп):

Цей коефіцієнт також має назву норми прибутку (Profit Margin) або маржою чистого прибутку. У світовій і вітчизняній практиці найчастіше використовується саме показник чистої рентабельності реалізованої продукції і показує розмір прибутку на один євро реалізованої продукції. Незмінність протягом будь-якого періоду показника операційної рентабельності з одночасним зниженням чистої рентабельності може свідчити або про збільшення фінансових витрат і одержанні збитків від участі в капіталі інших компаній, або про підвищення суми сплачених податкових платежів. Цей коефіцієнт показує суттєвий вплив структури капіталу і фінансування компанії на її рентабельність.

Як і в попередньому випадку, за інших рівних умов, чим вище значення показника, тим більш успішною є діяльність корпорації. Однак зменшення NPM не завжди є негативним фактором. Наприклад, зниження цін на продукцію зазвичай призводить до зростання фізичного обсягу продажів і відповідно – виручки від реалізації, хоча маржа чистого прибутку при цьому зменшиться. Подібні стратегії часто використовуються при завоюванні цільової частки ринку, в конкурентних війнах і т.п. Слід зазначити, що даний показник відображає кінцеві результати всіх видів діяльності корпорації (операційної, інвестиційної та фінансової), в тому числі – разові, екстраординарні та непередбачені. У зв'язку з цим його незручно використовувати для порівнянь і зіставлень, а також для оцінки ефективності окремих видів діяльності. Наприклад, при однаковій EBIT компанії можуть суттєво відрізнятися за структурою джерел фінансування і відповідно – величиною процентних виплат, умов оподаткування тощо. З метою усунення впливу факторів, безпосередньо не пов'язаних з основною діяльністю, в аналізі застосовуються показники рентабельності продажів, що розраховуються за різними видами операційного прибутку – EBIT, EBITDA, NOPAT та ін.

В табл. 15 необхідно розрахувати показники рентабельності капіталу та продажів компанії.

Таблиця 15

Рентабельність капіталу та продажів компанії

Показник	2011 р.	2012 р.	Зміни (+, –)
1	2	3	4=3-2
Рентабельність активів
Рентабельність власного капіталу
Валова рентабельність реалізованої продукції
Операційна рентабельність реалізованої продукції
Чиста рентабельність реалізованої продукції

Висновки за табл. 15:

_________________________________________________________________________________________________

Факторний аналіз рентабельності власного капіталу

Модель «DuPont»

При аналізі коефіцієнтів рентабельності найбільш широке поширення одержала факторна модель фірми «DuPont». Призначення моделі – визначити фактори, що впливають на ефективність роботи компанії та оцінити цей вплив. Оскільки існує безліч показників рентабельності, аналітиками цієї фірми обраний один. На їхню думку, найбільш значимий – рентабельність власного капіталу.

В основі методики аналізу знаходиться «розщеплення» ключових показників на фактори, їх складові, що дозволяє визначити і дати порівняльну характеристику причин, що вплинули на зміну того чи іншого показника і відстежити динаміку його зміни.

Наведена модель «DuPont» заснована на аналізі співвідношень, що утворюють коефіцієнт рентабельності власного капіталу. Дана модель дозволяє визначити вплив того чи іншого фактора на показник рентабельності власного капіталу.

Існує кілька варіантів даної моделі, що відрізняються ступенем деталізації.

Двофакторна модель представляє коефіцієнт рентабельності власного капіталу у вигляді добутку коефіцієнтів рентабельності сукупних активів (Р_А) і коефіцієнта фінансової залежності (К_{ф. зал.}) (2 варіант, см. табл. 7).

Трьохфакторна модель передбачає розкладання коефіцієнта рентабельності активів (Р_А), що використовується в двофакторної моделі, на добуток коефіцієнта чистої рентабельності реалізованої продукції (Р_чрп) і коефіцієнта оборотності активів (К_{об. А}).

П'ятифакторна модель надає найбільш повний і деталізований аналіз рентабельності власного капіталу. Перевагою використання даної моделі є те, що вона враховує вплив оподаткування та процентних ставок за кредитами на рентабельність власного капіталу компанії.

Використовуючи прийоми елімінування в моделі рентабельності власного капіталу «DuPont», можна визначити вплив окремо взятого фактора на показник рентабельності власного капіталу.

Ще одним прикладом застосування моделі «DuPont» є розкладання коефіцієнта рентабельності активів на ряд приватних фінансових коефіцієнтів його формування, взаємопов'язаних в єдиній системі. Схема проведення такого розкладання представлена (у вигляді формули на рис. 3).

РЕНТАБЕЛЬНІСТЬ ВЛАСНОГО КАПІТАЛУ

ЧП

ВК

ЧП

ВК

ЧП

ВК

ЕВІТ

ЧП

ЕВТ

ВК

ЕВТ

ЕВІТ

Двофакторна модель —

Трьохфакторна модель —

П’ятифакторна модель —

Рис. 3. Факторна модель рентабельності власного капіталу «DuPont»

де ЧП – чистий прибуток, у.о.;

А – активи, у.о.;

ВК – власний капітал, у.о.;

В – виручка від реалізації (продажі), у.о.;

EBIT - прибуток до нарахування відсотків і податку на прибуток, у.о.;

EBT - прибуток до нарахування податку на прибуток., у.о.

Проаналізуємо вплив факторів на рентабельність власного капіталу за допомогою трьохфакторної моделі. В основу приведеної схеми аналізу закладена наступна детермінована модель:

де Р_чрп – чиста рентабельність продажів (net profit margin);

К_{об. А} – коефіцієнт оборотності активів (asset turnover);

К_{ф. зал.}– коефіцієнт фінансової залежності (equity multiplier) (2 варіант, см. табл. 7).

З представленої моделі видно, що рентабельність власного капіталу корпорації залежить від трьох факторів першого порядку: чистої рентабельності продажів, коефіцієнта оборотності активів і структури джерел фінансування. Значимість даних показників підтверджується тим, що вони у певному змісті узагальнюють усі сторони фінансово-господарської діяльності корпорації: перший фактор узагальнює звіт про прибутки і збитки, другий – актив балансу, третій – пасив балансу.

Для зручності розрахунку впливу факторів на коефіцієнт рентабельності власного капіталу необхідно побудувати допоміжну табл. 16.

Таблиця 16

Допоміжна таблиця зміни коефіцієнта рентабельності власного капіталу і факторних показників

П о к а з н и к и	Початок звітного періоду	Кінець звітного періоду
Рентабельність власного капіталу (Р_ВК)	Р_ВК₀	Р_ВК₁
Чиста рентабельність продажів (Р_чрп)	Р_чрп ₀	Р_чрп ₁
Коефіцієнт оборотності активів (К_{об. А})	К_{об. А}₀	К_{об. А}₁
Коефіцієнт фінансової залежності (К_{ф. зал.})	К_{ф. зал.}₀	К_{ф. зал.}₁

В табл. 17 необхідно представити зміни коефіцієнта рентабельності власного капіталу і факторних показників у динаміці.

Таблиця 17

Зміна коефіцієнта рентабельності власного капіталу і факторних показників у динаміці

Показник	2011р.	2012 р.	Зміна (+, –)
Рентабельність власного капіталу (Р_ВК)
Чиста рентабельність продажів (Р_чрп)
Коефіцієнт оборотності активів (К_{об. А})
Коефіцієнт фінансової залежності (К_{ф. зал.})

Загальну зміну рентабельності власного капіталу визначаємо:

1. Вплив зміни показника чистої рентабельності продажів на зміну рентабельності власного капіталу:

______________________________________________________________________

2. Вплив зміни коефіцієнта оборотності активів на зміну рентабельності власного капіталу:

_____________________________________________________________________

3. Вплив зміни коефіцієнта фінансової залежності на зміну рентабельності власного капіталу:

____________________________________________________________________

Склавши значення змін показника рентабельності власного капіталу за рахунок кожного фактора, одержимо загальне значення зміни значення коефіцієнта:

__________________________________________________

Вплив факторів на рентабельність власного капіталу необхідно представити в табл. 18.

Таблиця 18

Вплив факторів на рентабельність власного капіталу

П о к а з н и к и	В п л и в
Чиста рентабельність продажів
Коефіцієнт оборотності активів
Коефіцієнт фінансової залежності
Всього (зміна рентабельності власного капіталу)

Рентабельність власного капіталу корпорації є одним з найважливіших показників, що характеризує ефективність її діяльності. Низьке значення цього показника у порівнянні з аналогічними компаніями відповідної галузі може негативно вплинути на вибір інвестором в якості об’єкту вкладення коштів в корпорацію, що аналізується. Тому для збільшення рентабельності власного капіталу необхідно розробити в компанії ефективну політику управління доходами та витратами, оптимізувати структуру капіталу і процес управління податковими платежами.

Висновки за табл. 18:

Як видно з табл. 18 найбільш вагомий вплив на збільшення рентабельності власного капіталу відбулося за рахунок…______________________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________________________

< >АНАЛІЗ ЗВІТУ ГРОШОВИХ ПОТОКІВ (CASH FLOW STATEMENT) КОРПОРАЦІЇ

Аналіз руху грошових коштів дозволяє визначити сальдо грошового потоку в результаті основної, інвестиційної і фінансової діяльності й інших операцій. Основна задача аналізу грошових потоків полягає у виявленні причин недоліку (надлишку) грошових коштів, визначенні джерел їх надходжень і напрямків використання. Деякі інвестори і кредитори вважають звіт про рух грошових коштів корисним при оцінці «якості» доходів корпорації. Наприклад, вони покладаються на більш об'єктивну оцінку ефективності, чим на чистий прибуток – тобто, на рух грошових коштів від основної діяльності. Чим вище цей показник, тим вище «якість» доходу.

Операційна – основна діяльність корпорації, яка приносить дохід. Це надходження і використання грошових коштів, що забезпечують виконання основних виробничо-комерційних функцій. Тут відображаються ті фінансові показники, що використовуються при розрахунку чистого прибутку. Як правило, операційна діяльність корпорації спрямована на продаж продукції і надання послуг.

Інвестиційна діяльність – пов'язана з придбанням та продажем довгострокових активів, а також інвестицій, що не є еквівалентами грошових коштів. Дані про рух грошових коштів, що пов'язані з інвестиційною діяльністю, важливі, оскільки вони відображають витрати, зроблені у відношенні ресурсів, які можуть створити у майбутньому прибуток і рух грошових коштів.

Деякі компанії отримання дивідендів за рахунок володіння корпоративними правами інших компаній і відсотків за надані кредити відносять до інвестиційної діяльності, оскільки розглядають їх як результат інвестиційної діяльності.

Фінансова – діяльність, що призводить до змін розміру та складу власного й позиченого капіталу. Інформація про рух грошових коштів, що пов'язані з фінансовою діяльністю, важлива тому, що вона дозволяє прогнозувати майбутній обсяг грошових коштів, на який будуть мати права постачальники капіталу корпорації.

Слід пам’ятати – існують такі поняття, як «рух грошових коштів» і «потік грошових коштів». Під рухом грошових коштів розуміють усі валові грошові надходження і платежі корпорації. Потік коштів пов'язаний з конкретним періодом часу і являє собою різницю між усіма коштами, що надійшли (Cash Inflows) і були сплачені (Cash Outflows) корпорацією за цей період.

Еквівалентами грошових коштів (Cash Equivalents) є короткострокові фінансові інвестиції, які можуть бути вільно конвертовані у відому суму грошових коштів мають незначний ризик щодо зміни вартості. Зміни у складі грошових коштів та їх еквівалентів є частиною управління грошовими коштами корпорації. Тому, наприклад, розміщення вільних коштів у вигляді депозитних сертифікатів на термін до 3 місяців звичайно розглядають як інвестування надлишку грошових коштів у еквіваленті грошових коштів, а не як складову інвестиційної діяльності.

Таблиця 19

Класифікація типових вхідних і вихідних потоків коштів за видами діяльності корпорації

Вхідні потоки	Вихідні потоки
Операційна діяльність
Надходження від покупців за продані товари або надані послуги Погашення дебіторської заборгованості Отримані від покупців аванси Інші грошові надходження (орендна плата тощо)	Виплати постачальникам за товарно-матеріальні цінності Сплата зарплати робітникам та службовцям Сплата податків. Процентні виплати по банківських кредитах
Інвестиційна діяльність
Одержання дивідендів за акціями інших компаній. Надходження від продажу основних засобів, нематеріальних активів Продаж цінних паперів	Придбання основних засобів та нематеріальних активів. Придбання цінних паперів інших підприємств і держави.
Фінансова діяльність
Отримання банківських кредитів і позик Отримання грошей за позиками, що надані іншим компаніям Отримання відсотків від володіння державними і корпоративними облігаціями Надходження від емісії простих і привілейованих акцій Надходження від випуску облігацій Цільове фінансування	Повернення банківських кредитів і позик Надання грошей іншим компаніям у борг. Виплата грошових дивідендів Погашення векселів, облігацій, заставних зобов'язань Викуп акцій у акціонерів

Відповідно до міжнародних стандартів для складання Звіту про рух грошових коштів можуть застосовуватися такі методи:

1) прямий метод – відповідно до якого розкриваються основні види валових надходжень грошових коштів або їх валових виплат з розкриттям джерел і напрямів використання;

2) непрямий метод – за якого чистий прибуток (збиток) коригується відповідно до впливу: операцій негрошового характеру; будь-яких відрахувань або нарахувань минулих чи майбутніх надходжень грошових коштів, що відносяться до операційної діяльності; статей доходу або витрат, пов'язаних з рухом грошових коштів від інвестиційної або фінансової діяльності.

Сутність прямого методу полягає в тому, що послідовно розраховуються основні надходження і основні виплати по операційній діяльності, різниця між якими становить чистий приплив або чистий відплив грошей за рахунок операційної діяльності.

Непрямий метод заснований на аналізі статей балансу і звіту про прибутки та збитки. Дозволяє показати взаємозв'язок між різними видами діяльності корпорації та встановити взаємозв'язок між чистим прибутком і змінами в активах компанії за звітний період. У звіті про рух грошових коштів за непрямим методом особлива увага зосереджується на розрахунку змін активів, зобов'язань і капіталу для визначення грошових потоків від операційної, інвестиційної та фінансової діяльності.

Алгоритм розрахунку Звіту про рух грошових коштів корпорації див. на рис. 4.

Господарська діяльність

Грошовий потік від операційної діяльності (+)

Грошовий потік від інвестиційної діяльності (+)

Грошовий потік від фінансової діяльності (+)

=

Чиста зміна грошових коштів та їх еквівалентів за звітний період

(+)

Вплив курсових різниць на грошові кошти та їх еквіваленти

надходження (+) вибуття (–)

=

Зміна у грошових коштах та еквівалентах

+

Залишок коштів на початок року

=

Залишок коштів на кінець року

Рис. 4. Алгоритм розрахунку руху грошових коштів корпорації

Алгоритм розрахунку руху грошових коштів корпорації «Henkel» за 2011 р. виглядає таким чином:

1. Грошовий потік від операційної діяльності = 1 765 – 426 + 403 – 68 – 105 – 111 + 21 + 111 – 28 = 1 562.

2. Грошовий потік від інвестиційної діяльності = – 393 – 4 + 53 + 47 = – 297.

3. Грошовий потік від фінансової діяльності = (– 307 – 16 + 37 – 200) = – 486;

– 486 – 181 – 46 – 102 – 3 + 16 = – 802.

4. Чистий зміна грошових коштів та їх еквівалентів = 1562 – 297 – 802 = 463.

5. Зміна у грошових коштах та еквівалентах = 463 + 2 = 465.

6. Грошові кошти та їх еквіваленти на початок звітного періоду = 1 515.

7. Грошові кошти та їх еквіваленти на кінець звітного періоду = 465 + 1 515 = 1 980.

Таблиця 20

Аналіз звіту про рух і динаміку грошових коштівкомпанії «Henkel», млн євро

Статті	2011 р.	2012 р.	Зміна (+, –)	Зміна (%)
1	2	3	4=(3-2)	*5=3:2100 -100**
Операційний прибуток / (EBIT)	1 765	2 199
Сплачені податки на прибуток	(426)	(588)
Амортизація/знос/погіршення/зміна нематеріальних активів та основних засобів	403	409
Надходження/Втрати від вибуття нематеріальних активів та основних засобів, з продажу активів	(68)	(12)
Зміна запасів	(105)	64
Зміна дебіторської заборгованості	(111)	(37)
Зміна в інших активах	21	(18)
Зміна кредиторської заборгованості	111	256
Зміна інших зобов’язань та резервів	(28)	361
Грошовий потік від операційної діяльності	1 562	2 634
Придбання нематеріальних активів та основних засобів	(393)	(422)
Поглинання дочірніх підприємств та інших бізнес-одиниць	(4)	(113)
Придбання асоційованих компаній та спільних підприємств, проведених за методом участі в капіталі	-	(5)
Надходження від вибуття дочірніх підприємств та інших бізнес-одиниць	53	3
Надходження від вибуття нематеріальних активів та основних засобів	47	58
Грошовий потік від інвестиційної діяльності	(297)	(479)
Дивіденди, виплачені акціонерам	(307)	(342)
Дивіденди, виплачені міноритарним акціонерам	(16)	(27)
Отримані відсотки	37	46
Сплачені відсотки	(200)	(191)
Дивіденди і відсотки, сплачені та отримані	(486)	(514)
Зміна у залучених кредитах	(181)	(131)
Відрахування в пенсійні фонди	(46)	(247)
Інші зміни у пенсійних зобов’язаннях	(102)	(102)
Придбання неконтрольованої частки капіталу	(3)	(10)
Інші фінансові операції	16	(1 854)
Грошовий потік від фінансової діяльності	(802)	(2 858)
Чиста зміна (потік) грошових коштів та їх еквівалентів	463	(703)
Вплив курсових різниць на грошові кошти та їх еквіваленти	2	(39)
Зміна (потік) грошових коштів та їх еквівалентів	465	(742)
Грошові кошти та їх еквіваленти на 01 січня	1 515	1 980
Грошові кошти та їх еквіваленти на 31 грудня	1 980	1 238

Висновки за табл. 20:

_________________________________________________________________________________________________

Операційні грошові потоки

Таблиця 21

Аналіз зміни структури грошового потоку від операційної діяльності корпорації «Henkel»

Статті	2011 (%)	2012 (%)	Зміни (+,–)
Операційний прибуток / Operating profit (EBIT)	113	83,5	- 29,5
Сплачені податки на прибуток / Income taxes paid	(27,3)	(22,4)	– 4,9
Амортизація/знос/погіршення/зміна нематеріальних активів та основних засобів / Amortization /depreciation/impairment/write-ups of intangible assets and property, plant and equipment	25,8	15,5	– 10,3
Надходження/Втрати від вибуття нематеріальних активів та основних засобів, з продажу активів / Net gains/losses on disposal of intangible assets and property, plant and equipment, and from divestments	(4,4)	(0,5)	– 3,9
Зміна запасів / Change in inventories	(6,7)	2,4	+ 9,1
Зміна дебіторської заборгованості / Change in trade accounts receivable	(7,1)	(1,4)	– 5,7
Зміна в інших активах / Change in other assets	1,3	(0,7)	– 2,0
Зміна кредиторської заборгованості / Change in trade accounts payable	7,1	9,7	+ 2,6
Зміна інших зобов’язань та резервів / Change in other liabilities and provisions	(1,8)	13,7	+ 15,5
Грошовий потік від операційної діяльності / Cash flow from operating activities	100	100	–

Висновки за табл. 21:

_________________________________________________________________________________________________

Інвестиційні грошові потоки

Інвестиційні грошові потоки показують використання фондів корпорації для розширення (або відновлення) виробництва. Структура інвестиційних грошових потоків характеризується такими даними (%) (табл. 22):

Таблиця 22

Аналіз зміни структури грошового потоку від інвестиційної діяльності корпорації «Henkel»

Статті	2011 (%)	2012 (%)	Зміни (+,–)
Придбання нематеріальних активів та основних засобів / Purchase of intangible assets and property, plant and equipment	(132,3)	(88,1)	- 44,2
Поглинання дочірніх підприємств та інших бізнес-одиниць / Acquisition of subsidiaries and other business units	(1,4)	(23,6)	+ 22,2
Придбання асоційованих компаній та спільних підприємств, проведених за методом участі в капіталі / Purchase of associated companies and joint ventures held at equity	–	(1,0)	+ 1,0
Надходження від вибуття дочірніх підприємств та інших бізнес-одиниць / Proceeds on disposal of subsidiaries and other business units	17,9	0,6	- 17,3
Надходження від вибуття нематеріальних активів та основних засобів / Proceeds on disposal of intangible assets and property, plant and equipment	15,8	12,1	- 3,7
Грошовий потік від інвестиційної діяльності / Cash flow from investing activities	(100)	(100)	–

Висновки за табл. 22:

_________________________________________________________________________________________________

Фінансові грошові потоки

Фінансові грошові потоки показують рух фінансових ресурсів корпорації, пов’язаних з їх припливом і витрачанням, тобто з їх погашенням або викупом, а також з виплатою дивідендів. Структура фінансових потоків характеризується такими даними (табл. 23):

Таблиця 23

Структура фінансових грошових потоків корпорації «Henkel»

Статті джерел і використання	Надходження грошових коштів		Вибуття грошових коштів
Статті джерел і використання	млн євро	%	млн євро	%
Дивіденди, виплачені акціонерам			(342,0)	(11,9)
Дивіденди, виплачені міноритарним акціонерам			(27,0)	(0,9)
Отримані відсотки	46	100
Сплачені відсотки			(191)	(6,6)
Зміна у залучених кредитах			(131)	(4,5)
Відрахування в пенсійні фонди			(247)	(8,5)
Інші зміни у пенсійних зобов’язаннях			(102)	(3,5)
Придбання неконтрольованої частки капіталу			(10)	(0,3)
Інші фінансові операції			(1 854)	(63,8)
Всього	46	100	(2 904)	(100)

Висновки за табл. 23:

_________________________________________________________________________________________________

По стану руху грошових потоків можна судити про якість управління корпорацією. Ця залежність зображена на рис. 5.

На думку фахівців, якість управління корпорацією можна охарактеризувати як добру в тому випадку, якщо за результатами звітного періоду чистий рух грошових коштів у результаті операційної діяльності має позитивне значення, у результаті інвестиційної і фінансової – негативне. Це означає, що в результаті операційної діяльності, зокрема від реалізації продукції, компанія отримує достатньо грошових коштів, щоб мати можливість інвестувати ці кошти, а також виплачувати відсотки за залученими кредитами. Причому корпорації для здійснення інвестицій вистачає власних коштів. Якщо при цьому чистий рух грошових коштів (чиста зміна грошових коштів та їх еквівалентів) у результаті усіх видів діяльності компанії за рік також буде мати позитивне значення, то можна говорити про те, що керівництво корпорації цілком справляється зі своїми функціями.

Якщо рух грошових коштів у результаті операційної і фінансової діяльності має позитивне значення, а у результаті інвестиційної – негативне, говорять про нормальну якість управління корпорацією. Суть такої структури грошових потоків така: корпорація направляє грошові кошти, що отримані від операційної діяльності, а також кошти, одержані як кредити і додаткові вкладення власників (фінансова діяльність), на придбання необоротних активів (відновлення основних засобів, вкладення капіталу в нематеріальні активи, здійснення довгострокових інвестицій). У цій ситуації також бажано позитивне значення по статті «Чиста зміна грошових коштів та їх еквівалентів» за звітний період. Слід зазначити, що фінансування витрат інвестиційної діяльності за рахунок надходження від фінансової діяльності не завжди є негативним результатом. Залучення інвестицій для розвитку корпорації в даний час – часте явище. Більш того, негативне значення по статті «Грошовий потік від інвестиційної діяльності» і позитивне по статті «Грошовий потік від фінансової діяльності», може також означати, що корпорація під невеликий відсоток отримала кредит і інвестувала отримані кошти на більш вигідних умовах.

Операційна

діяльність +

Інвестиційна

діяльність –

Фінансова

діяльність –

Операційна

діяльність +

Інвестиційна

діяльність –

Фінансова

діяльність +

Операційна

діяльність –

Інвестиційна

діяльність +

Фінансова

діяльність +

ДОБРА

КОРПОРАЦІЯ

НОРМАЛЬНА

КОРПОРАЦІЯ

КРИЗОВА

КОРПОРАЦІЯ

Грошовий потік від операційної діяльності

Грошовий потік від інвестиційної діяльності

Грошовий потік від фінансової діяльності

Чистий рух

грошових +

коштів

Чистий рух

грошових +

коштів

Чистий рух

грошових –

коштів

Операційна

діяльність +

Інвестиційна

діяльність –

Фінансова

діяльність –

ДОБРА

КОРПОРАЦІЯ

НОРМАЛЬНА

КОРПОРАЦІЯ

КРИЗОВА

КОРПОРАЦІЯ

Грошовий потік від операційної діяльності

Грошовий потік від інвестиційної діяльності

Грошовий потік від фінансової діяльності

Чистий рух

грошових +

коштів

Чистий рух

грошових +

коштів

Рис. 5. Залежність якості управління підприємством від структури грошових потоків

Є ситуація, що насторожує, при якій рух грошових коштів у результаті інвестиційної і фінансової діяльності має позитивне значення, а в результаті операційної – негативне. У цьому випадку стан корпорації можна охарактеризувати як кризовий, якість управління в такій ситуації не витримує ніякої критики. Зміст такої структури грошових потоків зводиться до наступного: корпорація фінансує витрати операційної діяльності за рахунок надходжень від інвестиційної і фінансової діяльності, тобто за рахунок залучених кредитів, додаткової емісії акцій і т.п. Така структура руху грошових коштів прийнятна тільки для новостворених компаній, які ще не почали працювати на повну потужність і знаходяться на початковій стадії розвитку.

Таким чином, можна зробити висновок, що якість управління корпорацією буде знаходитися на прийнятному рівні лише в тому випадку, якщо буде мати позитивне значення рух грошових коштів у результаті операційної діяльності. Аналізувати структуру грошових потоків корпорації доцільно в таблиці наступної форми (табл.24).

Таблиця 24

Структура грошових потоків корпорації «Henkel», млн євро

Види діяльності	Попередній рік	Звітний рік
Операційна
Інвестиційна
Фінансова
Чиста зміна грошових коштів та їх еквівалентів (алгебраїчна сума перших трьох рядків)
Вплив курсових різниць на грошові кошти та їх еквіваленти
Зміна грошових коштів та їх еквівалентів
Загальна оцінка якості управління

Висновок до табл. 24: компанія «Henkel» знаходилася і знаходиться в _______________ стані щодо загальної оцінки якості управління.

< >ЗВІТ ПРО ЗМІНИ У ВЛАСНОМУ КАПІТАЛІ (STATEMENT OF CHANGES IN EQUITY)1.

< > про зміни у власному капіталі призначений для надання користувачам інформації про зміни, що відбулись у складі та структурі власного капіталу за звітний період (рік). Звіт досить складний, але він містить практично всю необхідну інформацію про рух власного капіталу. У ньому відбиті зміни в номінальній вартості звичайних акцій, зміни в додатково оплаченому капіталі, нерозподіленому прибутку, викуплених акціях, виплачених дивідендах, а також відображено чистий прибуток, скоригований на результат переоцінки валют. Отже, Звіт дає повну інформацію, що становить інтерес для акціонерів та кредиторів.

Види власного капіталу

2010 р.

2011 р.

2012 р.

Приріст,
млн євро 2012/2011 р.

Приріст,

2012/2011 р.

Статутний капітал, в тому числі капітал:

оплачений звичайними акціями
оплачений привілейованими акціями

Резервний капітал

Вилучений капітал

Нерозподілений прибуток

Інші компоненти капіталу

Капітал, що належить акціонерам

Капітал, що належить міноритарним акціонерам

Усього, власний капітал на кінець фінансового року

Висновки за табл. 25:________________________________________________________________________

_________________________________________________________________________________________________

Необхідно розрахувати Звіт про використання чистого прибутку корпорації за 2012 р. за прикладом 2011 р. на підставі Звіту про зміни у власному капіталі та представити в табл. 26.

Таблиця 26

Звіт про використання чистого прибутку корпорації «Henkel», млн євро

Звіт про нерозподілений прибуток
Нерозподілений прибуток на початок періоду	7 926
Чистий прибуток за період, в тому числі: відноситься до неконтрольованої частки (довідково); відноситься до акціонерів	1 191 30 1 161
Інший сукупний прибуток	(297)
Разом сукупний дохід за період	1 161 – 297 = 864
Чистий прибуток у розпорядженні власників (довідково)	7 926 + 1 161 = 9 087
Грошові дивіденди власникам корпорації	(307)
Дивіденди виплачені міноритарним акціонерам (довідково)	(16)
Продаж викуплених у акціонерів акцій та інші зміни в капіталі	6 – 1 + 6 =11
Нерозподілений прибуток на кінець періоду	7 926 + 864 – 307 + 11 = 8 494

Висновки за табл. 26:

_________________________________________________________________________________________________

АНАЛІЗ РИНКОВОЇ АКТИВНОСТІ КОРПОРАЦІЇ

Показники ринкової активності (Market Value Ratios) корпорації є одним з основних аспектів, що цікавить її власників та потенційних інвесторів. Головний інтерес для власника корпорації представляє її прибутковість. У даному контексті мається на увазі прибуток, отриманий завдяки зусиллям керівництва компанії на кошти, інвестовані власниками компанії. Власників цікавить належний розподіл прибутку, тобто, яка її частина реінвестується, а яка – виплачується у вигляді дивідендів. У даному випадку має місце вплив результатів діяльності компанії на ринкову вартість їхніх інвестицій, особливо якщо акції корпорації вільно обертаються на фондовому ринку.

Одна зі складних завдань аналітика – визначити рівень прибутку. Рівень прибутку можна виразити сумою прибутку на акцію (англ. – «Еаrпiпg реr Share» – EPS), яка потрібна при оцінці вартості звичайних акцій, оцінці дивідендів та можливостей їх виплати, а також для інших цілей.

Чистий прибуток на акцію (Earnings per share, ЕРS) є найбільш поширеною характеристикою прибутковості для власників і менеджменту корпорацій та часто приймається до уваги в процесі прийняття рішення про купівлю/продаж акцій на фондовому ринку. Чим вище значення даного показника, тим найбільшу віддачу на вкладений капітал забезпечує корпорація своїм власникам. Оскільки показник EPS широко застосовується для оцінки вартості звичайних акцій, він є об'єктом стратегічного планування і враховується при формулюванні корпоративних цілей. Разом з тим він не відображає величину доходу, реально виплачуваного власникам, оскільки частина прибутку, як правило, направляється на розвиток бізнесу (реінвестується).

Чистий прибуток на одну звичайну акцію (EPS) можна вважати «історичним», тому що його можна розраховувати виходячи із чистого прибутку за минулий рік, за поточний рік і навіть прогнозувати на наступні роки. Визначається він за формулою:

де – чистий прибуток звітного періоду;

– дивіденди за привілейованими акціями, що нараховані за звітний період;

– середньозважена кількість звичайних акцій, що знаходилася в обігу у звітному періоді, шт.;

– прибуток для власників звичайних акцій.

Цей показник є більш інформативним ніж консолідований чистий прибуток суб'єкту господарювання. Але застосовувати EPS доцільно лише для порівняння з EPS минулих років та визначення темпів росту EPS цієї ж компанії. Порівняння EPS різних компаній є некоректним, оскільки одні корпорації випускають більшу кількість акцій з низьким номіналом, а інші випускають менше акцій більш високого номіналу. Крім цього, корпорації можуть спеціально викуповувати акції, щоб збільшити показник EPS. Інвестори віддають перевагу тим компаніям, в яких темп росту EPS є стабільним, а не змінюється із року в рік.

Нарешті, показник EPS є результатом різного роду бухгалтерських коригувань, що також не сприяє його об'єктивності. Тому менеджери, аналітики, інвестори основну увагу приділяють темпам зростання цього показника, а також їх стабільності. Темп зростання EPS позитивно впливає і на ринкову вартість акцій.

Показник EPS може бути перерахований на грошовий базис. У цьому випадку він носить назву показника надходження грошей на 1 акцію. Це приблизний показник, і він розраховується для визначення можливостей компанії виплачувати дивіденди готівкою в результаті саме основної діяльності корпорації. До величини чистого прибутку додаються суми негрошових списань, таких як знос матеріальних і нематеріальних активів, оскільки ці бухгалтерські операції не уявляють собою руху реальних готівкових коштів. Таким чином, повертаючи назад ці бухгалтерські списання, ми приблизно визначаємо, який грошовий дохід генерує прибуток, отриманий в результаті основної діяльності компанії.

Використання даного показника часто може ввести в оману аналітика, оскільки розрахунок грошового потоку робиться за наведеними вище допущенням вельми наближено. Згідно з наведеними вище припущеннями розрахунок показника надходження грошей на одну акцію (П_Д) здійснюється за формулою:

де – прибуток для власників звичайних акцій;

Аморт. – амортизаційні відрахування;

– середньозважена кількість звичайних акцій, що знаходилася в обігу

у звітному періоді, шт.;

Зміну ринкової ціни акції характеризує так званий капіталізований дохід (КД) (Capitalization of earnings) компанії, що розраховується формулою:

де Р₀– ринкова ціна акції на початок року;

Р₁– ринкова ціна акції на кінець року.

Коефіцієнт дивідендної доходності (ДД) (Dividend Yield, DY) або поточна прибутковість акцій, або коефіцієнт дивідендної віддачі акцій являє собою одну з компонент доходу інвестора – власника звичайних акцій. Для визначення коефіцієнта дивідендного доходу розмір щорічних дивідендів зіставляється з поточною ціною акції на початок року або середньою ціною акції:

де Д_Аабо (Dividends Per Share, DPS) – дивіденд на одну акцію за рік;

Р₀– ринкова ціна акції на початок року.

Цей коефіцієнт характеризує прибуток інвесторів від дивідендів і не може бути більше 1. Низьке значення показника дивідендного доходу характеризує високу рентабельність компанії та її подальше зростання у перспективі. Але він може підштовхнути власника акцій до продажу цінних паперів та придбанню інших акцій, у яких цей показник має тенденцію до зростання.

Однак при аналізі дивідендного доходу і зіставленні цього показника з іншими компаніями не можна забувати, що компанії проводять різну дивідендну політику, і загальна сума доходу акціонера складається з дивідендів і зміни ринкової вартості акції.

Як і DPS, цей показник важливий для тієї групи інвесторів, яка зацікавлена в отриманні регулярних доходів (наприклад, страхові компанії, пенсійні фонди та ін.).

Таким чином сукупний дохід акціонерів або загальна дохідність акцій (Total Shareholder Return, TSR) або коефіцієнт сумарної прибутковості (доходності) вкладення грошей у власний капітал компанії (СД) розраховується за формулою:

або

де Р₀– ринкова ціна акції на початок року;

Р₁– ринкова ціна акції на кінець року;

Д_Аабо (Dividends Per Share, DPS) – дивіденд на одну акцію за рік;

TSR виражається у відсотках, відповідає сумі дохідності акції і рівню приросту капіталу. Це дохід, який зароблений власником акції, який купив акцію на початку періоду, заробив дивіденди, а потім:

– або продав акцію в кінці періоду;

– або реінвестував дивіденди у нові акції та оцінює свій портфель, використовуючи останні ціни акцій на кінець періоду.

Відзначимо, що отримання дуже високих дивідендів за акціями, одночасно зі значним зростанням їх ринкової вартості, практично не зустрічається. Тому власнику корпоративних прав не варто розраховувати на обидва позитивних моменти відразу.

Чим вище значення даного показника, тим більш привабливі акції корпорації для акціонерів. При цьому не варто забувати про те, що ринок цінних паперів схильний до істотного впливу факторів, що не контролюються емітентами, тому коливання курсів акцій може ніяк не корелювати з бізнес-процесами, що відбуваються на господарюючому суб'єктові. Отже, аналітик, проводячи аналіз ринкової активності, повинен детально вивчити як специфіку роботи досліджуваного суб'єкта, так і вплив зовнішніх факторів на ставлення ринку до емітованих корпорацією цінних паперів.

Крім того, щоб цей показник мав сенс і значення, співвідношення TSR розраховується за досить довгий період, скажімо, за 5-10 років. Це згладжує вплив мінливих ринкових коливань, таких як наприклад, біржові бульбашки 2000 року.

Коефіцієнт «ціна – чистий прибуток» (коефіцієнт цінності акції) (P/E – price to earnings) (мультиплікатор курсу акції) є індикатором попиту на акції компанії та найбільш поширеним вимірником її інвестиційної привабливості і має кілька корисних інтерпретацій. Так він приблизно показує, скільки готові платити інвестори за одиницю отриманої компанією прибутку. Відносно високе зростання цього показника в динаміці свідчить, що інвестори очікують прискореного зростання прибутку цієї компанії порівняно з іншими і як наслідок, зростання дивідендних виплат. Теоретично, за інших рівних умов, добробут власників має зростати прямо пропорційно величині Р/Е. Компаніям, які мають відносно високу стійкість економічного зростання, притаманні високі значення показника «ціна – чистий прибуток». Розрахунок цього показника здійснюється за формулою:

де – середнє значення ринкової ціни акції за аналізований період;

EPS – чистий прибуток на одну акцію.

Цей показник завжди оцінюється в разі можливого придбання компанії. Він значно змінюється в залежності від галузі діяльності та виду компанії. Фактично цей коефіцієнт показує, наскільки адекватно ринок оцінює: результати діяльності компанії та її перспективи; ризики, пов'язані з даною галуззю або компанією, по відношенню до минулого і майбутнього прибутку. Як звичайно, проводиться порівняльний аналіз. Показник Р/Е по даній компанії зіставляється із середнім ринковим коефіцієнтом і з даними по відібраній для порівняння групі компаній.

Оскільки прибутковість компанії залежить від структури капіталу, деякі аналітики використовують уточнені варіанти коефіцієнта Р/Е, які враховують вплив структури капіталу, а саме відношення ціни до прибутку, одержаного до виплати відсотків і податків (Р/ЕВІТ). При цьому інші аналітики мають певні сумніви з приводу деструктивного ефекту на прибуток, який з'являється в результаті різних практик застосування стандартів ведення бухгалтерського обліку в частині амортизації нематеріальних активів і основного капіталу. Вони рекомендують використовувати співвідношення ринкової ціни акції і прибутку до сплати відсотків, податків і амортизації (Р/ЕВІТDА). ЕВІТDА – поширений показник фінансової діяльності компанії, оскільки він близький за значенням до операційного грошового потоку.

Коефіцієнти Р/Е, Р/ЕВІТ, Р/ЕВІТDА слід використовувати, коли компанія має позитивний обліковий (бухгалтерський) прибуток. Але не всі компанії отримують такий прибуток (особливо новостворені). Для них використовуються інші коефіцієнти, з яких найчастіше застосовується коефіцієнт «ціна – дохід» (або «ціна – обсяг продажу») (P/S – Price/Sales).

Компанія повинна вирішити, чи направити весь чистий прибуток на свій розвиток або виплатити частину цих коштів акціонерам.

Дивіденди на акцію (Dividends Per Share, DPS) – фінансовий показник, рівний співвідношенню оголошених дивідендів до загальної або середньорічної кількості звичайних акцій.

Даний показник використовується при оцінці інвестиційної привабливості компаній, разом з показником EPS (прибуток на акцію). При визначенні числа акцій, що повинні бути включені в розрахунок, слід враховувати фактор зміни складу акціонерного капіталу протягом року.

На відміну від показника EPS, цей коефіцієнт відображає реальні виплати власникам. Оскільки сума дивідендів на акцію оголошується радою директорів, особливої необхідності в спеціальному розрахунку показника DPS, як правило, не виникає. Показник DPS є особливо важливим для інституційних (пайових та пенсійних фондів, страхових компаній і т.п.) і інших акціонерів, зацікавлених в отриманні періодичних доходів.

Іноді для порівняння виникає потреба у розрахунку ставки дивіденду:

Величина DPS, залежить не тільки від кількості акцій, але й від дивідендної політики, яка є різною в різних компаніях. Традиційно компанії, що активно розвиваються, більшу частину прибутку спрямовують на розширення бізнесу і невелику частку прибутків виплачують акціонерам. В той час як великі компанії стабільно виплачують акціонерам більшу частину прибутків у формі дивідендів.

Але дивідендна політика суттєво залежить й від галузевої належності компанії. Так, зарубіжні компанії, які функціонують в галузі надання комунальних послуг, традиційно виплачують підвищені дивіденди, в той час як компанії, що працюють у сфері комп'ютерних технологій, в умовах отримання великих прибутків можуть взагалі не виплачувати дивідендів. Останні залучають інвесторів не виплатою дивідендів, а приростом капіталу.

Позитивною ознакою діяльності компанії є виплата дивідендів із чистого прибутку звітного періоду, а не з нерозподіленого прибутку минулих років. Але у випадку недостатньої величини чистого прибутку звітного року, менеджери компанії скоріше за все виплатять заплановану величину дивідендів з нерозподіленого прибутку минулих років ніж зменшать DPS.

Коефіцієнти дивідендних виплат і утримання прибутку показують, яку частину чистого прибутку корпорації віддає акціонерам у вигляді дивідендних виплат. Чим більше значення коефіцієнта дивідендних виплат, чим більше частка чистого прибутку у вигляді дивідендів розподіляється серед акціонерів.

Коефіцієнт дивідендних виплат (К_ДВ) (Dividend Payout Ratio – DPR) розраховується за формулою:

де Д_А або (Dividends Per Share, DPS) – дивіденд на одну акцію за рік;

EPS – чистий прибуток на одну акцію;

TDP (Total Dividend Payments) – сукупний обсяг дивідендних виплат за рік;

NI (Net Income) – чистий прибуток за рік.

В протилежність існує коефіцієнт утримання прибутку (К_УП) (Retention Ratio), що розраховується за формулою:

або К_УП = 1 – К_ДВ

Як правило, новостворені компанії практично ніколи не виплачують дивіденди, а спрямовують увесь чистий прибуток на розвиток, від якого безпосередньо залежить вартість акцій компанії. Тому коефіцієнт дивідендних виплат більше у великих та міцних компаній.

Коли коефіцієнт дивідендних виплат вище 100%, це означає, що компанія розподіляє більше, ніж її доходи; це мобілізує на випуск резервів цінних паперів. І навпаки, виплата близька до нуля означає, що компанія реінвестує майже всі свої доходи в бізнес. Зрозуміло, що чим вище коефіцієнт дивідендних виплат, тим слабше буде майбутнє зростання доходів. Причина цього в тому, що компанія буде мати менше фондів, щоб інвестувати. В результаті швидкозростаючі компанії виплачують мало, або взагалі не виплачують дивіденди, в той час, як зрілі компанії будуть виплачувати більш високий відсоток від своїх доходів.

Якщо розглядати коефіцієнт дивідендних виплат за кілька років, то можна оцінити тенденції в політиці ради директорів: переважне прагнення реінвестувати прибуток на розвиток компанії або виплачувати більшу частку прибутку власникам акцій.

Коефіцієнт «ціна – дохід» або «ціна – обсяг продажу» (P/S – Price/Sales) – фінансовий показник співвідношення ринкової капіталізації компанії до її річного доходу (обсягу продажів, виручки), або діленням вартості акції на обсяг продажів у розрахунку на одну акцію (SPS, Sales per Share).

Коефіцієнт P/S – вагомий коефіцієнт для порівняльної оцінки інвестиційної привабливості акціонерних компаній та прийняття інвестиційного рішення щодо вкладення в акції.

Малі значення коефіцієнта сигналізують про недооцінку аналізованої компанії, великі – про переоцінку. Істотною перевагою показника P/S є те, що він не приймає негативних значень, як коефіцієнт P/E, а також більш стійкий до суб'єктивних чинників і зловживань менеджменту компаній (його складніше підкоригувати шляхом бухгалтерських маніпуляцій, а значить оцінка компаній відбувається об'єктивніше). Недоліком показника є:

– чисельник – це міра власного капіталу, а знаменник – дохід на власний і позиковий капітал;

< >неможливо провести аналіз компаній, який працюють у сфері фінансових послуг і не мають продажів (банки, компанії з управління активами тощо).

Балансова вартість однієї акції є бухгалтерським підтвердженням забезпеченості кожної емітованої акції капіталом акціонерного товариства. Для визначення коефіцієнта «кратності балансової вартості» розрахуємо балансову вартість 1 акції через розподіл суми власного капіталу на кількість акцій, що перебувають в обороті:

Балансова (книжкова) вартість характеризує частку власного капіталу, що припадає на одну акцію, і включає:

1) номінальну вартість (тобто вартість, за якою акція врахована в статутному капіталі акціонерного товариства);

2) частку емісійного прибутку (накопиченої різниці між ринковою ціною розміщених акцій і їх номінальною вартістю);

3) частку накопиченого та реінвестованого в розвиток компанії прибутку.

Коефіцієнт показує, наскільки вартість компанії змінилася (збільшилася або зменшилася) в порівнянні з початковими вкладеннями його власників (акціонерів). Мультиплікатор балансової вартості дозволяє пов'язати капіталізацію компанії з інвестиціями власників.

Нормативні значення показника М/В:

– мінімально допустиме = 1;

– якщо < 1 – інвестиції власників втратили частину вартості і управлялися неефективно;

– якщо > 1 – інвестиції управлялися ефективно, і вони підвищили свою вартість.

Чим більше величина цього коефіцієнта, тим вище оцінює фінансовий ринок потенційні можливості розвитку компанії. Але занадто високе його значення може свідчити про спекулятивні тенденції фінансового ринку. Отже, цей коефіцієнт є індикатором попиту на акції корпорації.

Ринкова капіталізація (Market Capitalization, МС) компанії визначається добутком ринкової вартості акції (Р) і загальної кількості акцій (N), що знаходяться в обігу:

Однак, рідко коли основна маса акцій може бути куплена за цією ціною одночасно, наприклад, при спробі взяти контроль і назначити нове керівництво. Страхова винагорода у більшості випадків повинна бути сплачена.

Часто лише акції у вільному коливанні курсу враховуються на певному ринку капіталізації. Разом з тим, ринкова капіталізація – це ринкова вартість власного капіталу компанії, а не вільне коливання курсу, тому у розрахунок повинні бути включені усі акції.

Ринкова додана вартість (Market Value Added, MVA) є високочутливим показником до ринку цінних паперів та визначається формулою:

MVA = Ринкова капіталізація + Чистий борг –

– Балансова вартість інвестованого капіталу

або

MVA = Market capitalisation + Net debt – Book value of capital employed

У більшості випадків, якщо немає іншої доступної інформації, ми припускаємо, що чистий борг відповідає своїй балансовій вартості. Тоді рівняння стає простішим:

Створена вартість = Ринкова капіталізація + Балансова вартість чистого боргу –

– (Балансова вартість власного капіталу + Балансова вартість боргу) =

= Ринкова капіталізація – Балансова вартість власного капіталу

або

Value created = Market capitalisation + Book value of net debt –

– (Book value of equity + Book value of debt) =

= Market capitalisation – Book value of equity

Отже, ринкова цінність часто розглядається як різниця між ринковою капіталізацією і балансовою вартістю власного капіталу. Це еквівалент показника M/B (market to book, або Price-to-Book Ratio, PBR).

MVA, а особливо будь-які зміни в MVA, є більш доречним показником для вимірювання вартості ніж просто зміни в ціні акцій. MVA оцінює збільшення вартості у зв’язку з вартістю інвестованого капіталу. І навпаки, MVA може спричинити проблеми через те, що при розрахунку використовуються бухгалтерські дані.

Тим не менше, ті, хто не вірить у ефективність ринку, стверджують, що MVA є недосконалим, оскільки базується на ринкових цінах, які найчастіше є волатильними і не контролюється менеджерами. Проте ця волатильність є неминучим фактом для всіх, оскільки саме так функціонують ринки.

Коефіцієнт реінвестування (retention ratio, RR) – відношення реінвестованого або капіталізованого прибутку до чистого прибутку за мінусом дивідендів за привілейованими акціями:

де RE (reinvested earnings) – реінвестований прибуток;

NІ (Net Income) – чистий прибуток;

DIV_ps – дивіденди за привілейованими акціями;

EAC (Earning Available to Common) – прибуток, доступний до розподілу серед власників звичайних акцій.

Це коефіцієнт показує частку чистого прибутку, спрямованого на розвиток бізнесу. Максимальне значення даного показника – 1, мінімальне – 0. В першому випадку весь отриманий прибуток реінвестується в господарську діяльність, при цьому власники звичайних акцій не отримують ніяких виплат. Якщо RR = 0, весь прибуток розподіляється серед власників корпорації. Високі значення показника сприяють розвитку корпорації за рахунок внутрішніх джерел та означають прагнення менеджменту та акціонерів активно розширювати бізнес. Як правило, така політика характерна для корпорацій, що мають сприятливі ринкові можливості і перспективи зростання. Низькі значення коефіцієнта зазвичай означають політику вилучення коштів акціонерами і відсутність у компанії в даний час хороших проектів для реалізації.

У табл.27 наведено дані про акції компанії «Henkel» за 2008-2012рр., на підставі яких можна стверджувати, що протягом останніх 5 років компанія «Henkel» була дуже успішною. Протягом 2012 р. акції компанії «Henkel» показали дуже позитивні результати.

Таблиця 27

Основні показники акцій компанії «Henkel» за 2008-2012, євро1

Показники	2008 р.	2009 р.	2010 р.	2011 р.	2012 р.
Чистий прибуток на акцію (ЕРS)
Звичайна акція	2,81	1,38	2,57	2,67	3,47
Привілейована акція	2,83	1,40	2,59	2,69	3,49
Ринкова ціна акції на кінець року
Звичайна акція	18,75	31,15	38,62	37,40	51,93
Привілейована акція	22,59	36,43	46,54	44,59	62,20
Найбільш висока ринкова ціна протягом року
Звичайна акція	34,95	31,60	40,30	41,10	52,78
Привілейована акція	38,43	36,87	48,40	49,81	64,61
Найбільш низька ринкова ціна протягом року
Звичайна акція	16,68	16,19	30,31	30,78	37,25
Привілейована акція	19,30	17,84	35,21	36,90	44,31
Дивіденди
Звичайна акція	0,51	0,51	0,70	0,78	0,93
Привілейована акція	0,53	0,53	0,72	0,80	0,95
Ринкова капіталізація, млрд євро
Звичайна акція	4,9	8,1	10,0	9,7	13,5
Привілейована акція	4,0	6,5	8,3	7,9	11,1
Всього	8,9	14,6	18,3	17,6	24,6

У 2012 р. чистий прибуток компанії на звичайну акцію склав 3,47 євро, а на привілейовану акцію – 3,49 євро. Ринкова ціна привілейованих акцій компанії «Henkel» зросла до 62,20 євро, що на 39,5% вище, ніж у попередньому році. Ринкова ціна звичайних акцій також зазнала сильного зростання. До кінця 2012 р. вона збільшилася на 38,9% і досягла ціни 51,93 євро за звичайну акцію.

Результати аналізу ринкової активності корпорації «Henkel» за 2011-2012 рр., що представлені в табл. 28, підтверджують її успішний (або негативний) розвиток. Всі показники ринкової активності продемонстрували зростання (або падіння) за звітний період.

Щороку компанія спрямовує 25% чистого прибутку на виплату дивідендів. Виплати дивідендів затверджуються на річних загальних зборах, а дивіденди виплачуються першого робочого дня після зборів акціонерів. На наведеному рис. 6. показано зростання дивідендних виплат за останні роки.

На річних загальних зборах компанії «Henkel», що відбулися 15 квітня 2013 року, було вирішено виплатити дивіденди у розмірі 0,93 євро за одну звичайну акцію і 0,95 євро за одну привілейовану акцію від чистого прибутку компанії за 2012 рік. Тобто, від чистого прибутку компанії «Henkel» на виплату дивідендів було спрямовано 27,2%.

Оскільки компанія має в обігу 259 795 875 звичайних акцій та 178 162 875 привілейованих акцій, то відповідно дивідендні виплати по акціям склали: 241 610 163,8 євро на звичайні акції і 169 254 731,3 євро на привілейовані акції, що в сумі становить 410 864 895,1 євро.

Таблиця 28

Динаміка ринкової активності корпорації «Henkel» за 2011-2012 рр.

Показники		2011 р.	2012 р.	Зміна
*Корпорація «Henkel» має в обігу: 259 795 875 звичайних акцій та 178 162 875 привілейованих акцій.* Всього акцій: 437 958 750 шт.
Ринкова ціна акції на кінець року, євро	Звичайна акція	37,40	51,93
Ринкова ціна акції на кінець року, євро	Привілейована акція	44,59	62,20
Всього: ринкова ціна акції на кінець року, євро		81,99	114,13
Коефіцієнт капіталізованого доходу	Звичайна акція	- 0,032	0,39
Коефіцієнт капіталізованого доходу	Привілейована акція	- 0,042	0,40
Всього: коефіцієнт капіталізованого доходу		- 0,074	0,79
Дивіденди, євро	Звичайна акція	0,78	0,93
Дивіденди, євро	Привілейована акція	0,80	0,95
Всього: дивіденди, євро		1,58	1,88
Коефіцієнт дивідендних виплат або дивідендний вихід	Звичайна акція
	Привілейована акція
Всього: коефіцієнт дивідендних виплат або дивідендний вихід
Коефіцієнт дивідендної доходності	Звичайна акція
Коефіцієнт дивідендної доходності	Привілейована акція
Всього: коефіцієнт дивідендної доходності
Коефіцієнт сумарної прибутковості вкладення грошей у власний капітал компанії	Звичайна акція
	Привілейована акція
Всього: коефіцієнт сумарної прибутковості (доходності) вкладення грошей у власний капітал компанії
Коефіцієнт «ціна – чистий прибуток»	Звичайна акція
Коефіцієнт «ціна – чистий прибуток»	Привілейована акція
Всього: коефіцієнт «ціна – чистий прибуток»
Балансова вартість однієї акції, євро
Коефіцієнт котирування акції

Висновки за табл. 28:

_________________________________________________________________________________________________

Рис. 6. Зростання дивідендних виплат, євро

ФІНАНСОВА ЗВІТНІСТЬ КОРПОРАЦІЇ «HENKEL»

Консолідований баланс корпорації «Henkel» (Balance Sheet) (у млн євро)

АКТИВИ / ASSETS	2011	2012
Нематеріальні активи / Intangible assets	8 769	8 645
Основні засоби / Property, plant and equipment	2 264	2 314
Інші фінансові активи / Other financial assets	246	258
Відшкодування податку на прибуток / Income tax refund claims	1	1
Інші активи / Other assets	103	117
Відстрочені податкові активи / Deferred tax assets	465	592
Необоротні активи / Non-current assets	11 848	11 927
Запаси / Inventories	1 550	1478
Дебіторська заборгованість / Trade accounts receivable	2 001	2021
Інші фінансові активи / Other financial assets	656	2443
Відшкодування податку на прибуток / Income tax refund claims	164	164
Інші активи / Other assets	237	216
Грошові кошти та їх еквіваленти / Cash and cash equivalents	1 980	1238
Активи для продажу / Assets held for sale	51	38
Оборотні активи / Current assets	6639	7 598
Всього активів / Total assets	18487	19 525
КАПІТАЛ ТА ЗОБОВ’ЯЗАННЯ / EQUITY AND LIABILITIES
Акціонерний капітал / Issued capital	438	438
Резервний капітал / Capital reserve	652	652
Вилучений капітал / Treasury shares	(93)	(91)
Нерозподілений прибуток / Retained earnings	8 494	9 381
Інші компоненти капіталу / Other components of equity	(942)	(1 004)
Капітал, що належить акціонерам (пайовий капітал) / Equity attributable to shareholders of Henkel AG & Co. KGaA	8 549	9 376
Неконтрольна доля участі / Non-controlling interests	121	135
Капітал / Equity	8 670	9 511
Пенсійні зобов’язання / Pension obligations	998	960
Резерв податку на доходи / Income tax provisions	93	66
Інші резерви / Other provisions	394	265
Залучені кредити / Borrowings	3 501	2 454
Інші фінансові зобов’язання / Other financial liabilities	54	16
Інші зобов’язання / Other liabilities	23	18
Відстрочені податкові зобов'язання / Deferred tax liabilities	481	449
Довгострокові зобов’язання / Non-current liabilities	5 544	4 228
Резерви податку на доходи / Income tax provisions	309	189
Інші резерви / Other provisions	833	1 264
Залучені кредити / Borrowings	412	1 320
Кредиторська заборгованість / Trade accounts payable	2 411	2 647
Інші фінансові зобов’язання / Other financial liabilities	84	111
Інші зобов’язання / Other liabilities	207	219
Зобов’язання з податку на прибуток / Income tax liabilities	17	27
Зобов’язання, призначені для продажу / Liabilities held for sale	-	9
Поточні зобов’язання / Current liabilities	4 273	5 786
Всього капіталу та зобов’язань / Total equity and liabilities	18 487	19 525

Консолідований Звіт про прибуток (Income Statement) корпорації «Henkel»

Стаття (в млн. євро)	2011	2012
Продажі (Реалізація) / Sales	15 605	16 510
Собівартість реалізованої продукції / Cost of Goods Sold	(8 538)	(8 778)
Валовий прибуток / Gross profit	7 067	7 732
Витрати на маркетинг, збут та розповсюдження /Marketing, selling and distribution expenses	(4 132)	(4 302)
Витрати на дослідження і розробку / Research and development expenses	(410)	(408)
Адміністративні витрати / Administrative expenses	(785)	(785)
Інші операційні доходи / Other operating income	209	109
Інші операційні витрати / Other operating charges	(184)	(147)
Операційний прибуток / Operating profit (EBIT)	1 765	2 199
Дохід за відсотками / Interest income	45	50
*Витрати на сплату відсотків / Interest expense*	(200)	(192)
Відсотковий результат / Interest result	(155)	(142)
Інвестиційний результат / Investment result	-	1
Фінансовий результат / Financial result	(155)	(141)
Прибуток до оподаткування / Income before max (ЕВТ)	1 610	2 058
Податок на прибуток / Taxes on income	(419)	(502)
Податкова ставка у % / Tax rate in %	26	24,4
Чистий прибуток / Net Income	1 191	1 556
Відноситься до неконтрольованої частки / Attributable to non-controlling interests	30	46
Відноситься до акціонерів / Attributable to shareholders of Henkel AG & Co. KGaA	1 161	1 510

Консолідований Звіт про рух грошових коштів компанії «Henkel»

У млн. євро	2011	2012
Операційний прибуток / Operating profit (EBIT)	1 765	2 199
Сплачені податки на прибуток / Income taxes paid	(426)	(588)
Амортизація/знос/погіршення/зміна нематеріальних активів та основних засобів / Amortization /depreciation/impairment/write-ups of intangible assets and property, plant and equipment	403	409
Надходження/Втрати від вибуття нематеріальних активів та основних засобів, з продажу активів / Net gains/losses on disposal of intangible assets and property, plant and equipment, and from divestments	(68)	(12)
Зміна запасів / Change in inventories	(105)	64
Зміна дебіторської заборгованості / Change in trade accounts receivable	(111)	(37)
Зміна в інших активах / Change in other assets	21	(18)
Зміна кредиторської заборгованості / Change in trade accounts payable	111	256
Зміна інших зобов’язань та резервів / Change in other liabilities and provisions	(28)	361
Грошовий потік від операційної діяльності / Cash flow from operating activities	1 562	2 634
Придбання нематеріальних активів та основних засобів / Purchase of intangible assets and property, plant and equipment	(393)	(422)
Поглинання дочірніх підприємств та інших бізнес-одиниць / Acquisition of subsidiaries and other business units	(4)	(113)
Придбання асоційованих компаній та спільних підприємств, проведених за методом участі в капіталі / Purchase of associated companies and joint ventures held at equity	-	(5)
Надходження від вибуття дочірніх підприємств та інших бізнес-одиниць / Proceeds on disposal of subsidiaries and other business units	53	3
Надходження від вибуття нематеріальних активів та основних засобів / Proceeds on disposal of intangible assets and property, plant and equipment	47	58
Грошовий потік від інвестиційної діяльності / Cash flow from investing activities	(297)	(479)
Дивіденди, виплачені акціонерам / Dividends paid to shareholders of Henkel AG & Co. KGaA	(307)	(342)
Дивіденди, виплачені міноритарним акціонерам / Dividends paid to non-controlling shareholders	(16)	(27)
Отримані відсотки / Interest received	37	46
Сплачені відсотки / Interest paid	(200)	(191)
*Дивіденди і відсотки, сплачені* та отримані / Dividends and interest paid and received**	*(486)*	*(514)*
Погашення облігацій / Repayment of bonds	–	–
Зміна у залучених кредитах / Change in borrowings	(181)	(131)
Відрахування в пенсійні фонди / Allocation to pension funds	(46)	(247)
Інші зміни у пенсійних зобов’язаннях / Other changes in pension obligations	(102)	(102)
Придбання неконтрольованої частки капіталу / Purchase of non-controlling interests with no change of control	(3)	(10)
Інші фінансові операції/Other financing transactions	16	(1 854)
Грошовий потік від фінансової діяльності / Cash flow from financing activities	(802)	(2 858)
Чиста зміна(потік) грошових коштів та їх еквівалентів /Net change in cash and cash equivalents	463	(703)
Вплив курсових різниць на грошові кошти та їх еквіваленти / Effect of exchange rates on cash and cash equivalents	2	(39)
Зміна (потік) грошових коштів та їх еквівалентів /Change in cash and cash equivalents	465	(742)
Грошові кошти та їх еквіваленти на 01 січня / Cash and cash equivalents at January 1	1 515	1 980
Грошові кошти та їх еквіваленти на 31 грудня/Cash and cash equivalents at December31	1 980	1 238

Консолідований Звіт про зміни у власному капіталі корпорації «Henkel», млн євро

Статті	Акціонерний капітал / Issued Capital		Резервний капітал / Capital reserve	Вилучений капітал / Treasury shares	Нерозподілений прибуток / Retained earnings	Інші компоненти капіталу / Other components of equity			Капітал, що належить акціонерам (пайовий капітал) Henkel AG & Ко KGaA / Shareholders of Henkel AG & Co. KGaA	Неконтрольна доля участі / Non-controlling interests	Всього / Total
Статті	Звичайні акції / Ordinary shares	Привілейовані акції /Preferred shares	Резервний капітал / Capital reserve	Вилучений капітал / Treasury shares	Нерозподілений прибуток / Retained earnings	Курсові різниці / Currency translation	Резерв по операціям хеджування в МСФЗ 39/ Hedge reserve per IAS 39	Available- forsale reserve			Всього / Total
At January 1, 2011	260	178	652	(99)	7 926	(776)	(282)	-	7 859	91	7 950
Чистий прибуток / Net income	-	-	-	-	1 161	-	-	-	1 161	30	1 191
Інший сукупний прибуток / Other comprehensive income	-	-	-	-	(297)	114	4	(2)	(181)	(1)	(182)
Разом сукупний дохід за період / Total comprehensive income for the period	-	-	-	-	864	774	4	(2)	980	29	1 009
Дивіденди / Dividends	-	-	-	-	(307)	-	-	-	(307)	(16)	(323)
Продаж викуплених у акціонерів акцій / Sale of treasury shares	-	-	-	6	6	-	-	-	12	-	12
Зміни в частці участі без зміни контролю / Changes in ownership interest with no change in control	-	-	-	-	(1)	-	-	-	(1)	(2)	(3)
Інші зміни в капіталі / Other changes in equity	-	-	-	-	6	-	-	-	6	19	25
Станом на 31.12.2011/1.1.2012 At December 31, 2011/ January 1, 2012	260	178	652	(93)	8 494	(662)	(278)	(2)	8 549	121	8 670
Чистий прибуток / Net income	-	-	-	-	1 510	-	-	-	1 510	46	1 556
Інший сукупний прибуток / Other comprehensive income	-	-	-	-	(273)	(144)	79	3	(335)	(1)	(336)
Разом сукупний дохід за період / Total comprehen-sive income for the period	-	-	-	-	1 237	(744)	79	3	1 7 75	45	1 220
Дивіденди / Dividends	-	-	-	-	(342)	-	-	-	(342)	(27)	(369)
Продаж власних акцій /Sale of treasury shares	-	-	-	2	3	-	-	-	5	-	5
Зміни в частці участі без зміни контролю/Changes in ownership interest with no change in control	-	-	-	-	(4)	-	-	-	(4)	(6)	(10)
Інші зміни в капіталі / Other changes in equity	-	-	-	-	(7)	-	-	-	(7)	2	(5)
At December 31, 2012	260	178	652	(91)	9 381	(806)	(199)	1	9 376	135	9 511

1 EBITDА – Earnings Before Depreciation, Interest and Taxes (прибуток до нарахування амортизації, відсотків і податку на прибуток);

EBIT – Earnings Вefore Іnterest and Taxas (прибуток до нарахування відсотків і податку на прибуток).

EBT – Earnings Before Tax (прибуток до нарахування податку на прибуток).

1 Див. докладніше: Рязанова Н. С. Фінансове рахівництво. – К.: Знання-Прес, 2002.– С. 212–213.

1 Офіційний сайт компанії «Henkel»:[Електронний ресурс]. – Режим доступу:http://www.henkel.ua/about-henkel-85.htm