|
|
ФІНАНСОВА ІНФРАСТРУКТУРАДата публикации: 15.07.2019 13:31
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД «КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені ВАДИМА ГЕТЬМАНА»
ФАКУЛЬТЕТ ФІНАНСІВ
КАФЕДРА ФІНАНСІВ
МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ З ВИВЧЕННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ «ФІНАНСОВА ІНФРАСТРУКТУРА»
Київ – 2018
Розробники: Бенч Лілія Олександрівна, кандидат економічних наук, доцент, доцент кафедри фінансів, e-mail: benchliliya@gmail.com Вдовіна Інеса Олексіївна, старший викладач кафедри фінансів, e-mail: vdovinaio@ukr.net
Навчальний план 2015 р.
© Л.Я.Бенч, І.О.Вдовіна, 2018 © КНЕУ, 2018
ВСТУП
Навчальна дисципліна «Фінансова інфраструктура» є однією із складових комплексної підготовки фахівців галузі знань 07 «Управління та адміністрування» спеціальності 072 «Фінанси, банківська справа та страхування». Анотація навчальної дисципліни: дисципліна «Фінансова інфраструктура» розкриває склад, призначення та особливості функціонування установ фінансової інфраструктури в сучасній економічній системі. Вивчення дисципліни дає можливість вільно орієнтуватись у розмаїтті установ фінансової інфраструктури та обґрунтовано оцінити їх привабливість як потенційного місця роботи. Міждисциплінарні зв’язки робочої програми дисципліни: вивчення дисципліни «Фінансова інфраструктура» пов’язано з такими дисциплінами навчального плану як «Фінанси», «Основи економічної теорії», «Бюджетний менеджмент», «Податкова система», «Макрофінансовий аналіз» та ін., що дозволяє закріпити вже набуті знання і поглибити професійну підготовку фахівців економічного профілю. Мета вивчення дисципліни «Фінансова інфраструктура» - формування базових знань у сфері функціонування та взаємодії інституцій фінансової інфраструктури та вивчення особливостей їх розвитку в Україні, необхідних майбутнім спеціалістам для визначення пріоритетного напрямку фахової спеціалізації. Завдання (навчальні цілі) дисципліни: в результаті вивчення дисципліни студенти повинні засвоїти принципи організації та функціонування складових фінансової інфраструктури, навчитися застосовувати різні методики оцінки та аналізу діяльності установ фінансової інфраструктури, сформувати навички моніторингу основних факторів, що впливають на фінансову стійкість інституцій фінансової інфраструктури у сферах державного управління, пенсійного та медичного забезпечення і фінансового ринку. Предметом дисципліни є економічні відносини, що виникають у процесі функціонування та взаємодії інститутів та інституцій фінансової інфраструктури. У результаті вивчення навчальної дисципліни «Фінансова інфраструктура» студент повинен отримати такі результати навчання: 1. Знання: складу, організації та особливостей діяльності установ та інституцій фінансової інфраструктури; розмежування функцій між відповідними суб’єктами фінансової інфраструктури; взаємодії установ фінансової інфраструктури в процесі реалізації фіскальної і соціальної політики, при регулюванні фінансового ринку. 2. Уміння: розраховувати кількісні та якісні показники ефективності та фінансової стійкості установ фінансової інфраструктури; проводити порівняльний аналіз індикаторів рівня розвитку фінансових інституцій та витрат регулювання; розробляти пропозиції щодо вирішення проблем управління фінансовими ресурсами держави та оптимізації витрат державного управління; заходи по підвищенню ефективності діяльності фінансових інституцій у сферах державного управління, пенсійного та медичного забезпечення і фінансового ринку. 3. Комунікація: здатність працювати в команді при проведенні спільних досліджень; навички роботи з офіційними джерелами інформації установ управлінської інфраструктури; комунікація з потенційними роботодавцями в процесі дослідження можливостей працевлаштування в тих чи інших установах фінансової інфраструктури України. 4. Автономність та відповідальність: усвідомлення особистої відповідальності за якість дослідження, що проводиться в рамках групи, за надані пропозиції та рекомендації, що можуть впливати на прийняття групою рішень щодо доцільності працевлаштування у відповідному сегменті фінансової інфраструктури України.
1. ЗМІСТ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ ЗА ТЕМАМИ
ТЕМА 1. СУТНІСТЬ ТА ПРИЗНАЧЕННЯ ФІНАНСОВОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ. Взаємозв’язок фінансової інфраструктури з фінансовими дефініціями. Фінансова інфраструктура і фінансовий сектор. Передумови функціонування фінансової інфраструктури. Законодавча база та інструментальне наповнення фінансової інфраструктури. Складові фінансової інфраструктури. Характеристика управлінської, інституційної та обслуговуючої інфраструктури. Сукупність фінансових органів держави та їх функції. Фінансові інституції, які функціонують на фінансовому ринку і ринку фінансових послуг. Характеристика суб’єктів обслуговуючої інфраструктури. Роль фінансової інфраструктури в економічному розвитку: концепції фінансового поглиблення та фінансіалізації.
ТЕМА 2. ОРГАНІЗАЦІЙНІА ФІНАНСОВА ІНФРАСТРУКТУРА ТА ХАРАКТЕРИСТИКА ЇЇ СКЛАДОВИХ. Роль та значення інститутів у організаційній фінансовій інфраструктурі. Інститути фіскального сектору, їх значення та завдання. Характеристика інституції нефінансового сектору. Роль та значення інституцій фінансового сектору. Роль та значення організаційних посередників та інституцій, що надають послуги з фінансової діяльності у організаційній фінансовій інфраструктурі. Індикатори рівня розвитку фінансових інституцій. Оцінка фіскальної стабільності за методологією МВФ та Світового банку. Проблеми оцінки рівня розвитку фінансових інституцій. Стійкість фінансових інституцій як передумова стабільності фінансового сектору та економіки країн. Напрями забезпечення стійкості фінансових інституцій у посткризовому періоді.
ТЕМА 3. СУСПІЛЬНІ БЛАГА ТА ПОСЛУГИ ЯК ПРОДУКТ ДІЯЛЬНОСТІ ДЕРЖАВИ Держава, як «виробник» суспільних благ та послуг. Поняття та характерні ознаки суспільних благ. Відмінності між приватними і суспільними благами. Класифікація суспільних благ та роль держави в їх забезпеченні. Методи, використовувані державою для забезпечення суспільства такими благами, їх переваги і недоліки. Типи держав в залежності від обсягів виконуваних ними функцій. Пріоритети фіскальної політики держав різних типів: ліберальна, змішана та соціально-орієнтована держава. Сучасні підходи до визначення ролі держави у перерозподілі ВВП. Оптимальний розмір частки державних витрат у ВВП для країн з різним рівнем розвитку ринкових механізмів. Вплив публічного споживання на фактори економічного розвитку. Поняття про «спадну граничну ефективність базових державних видатків». Оцінка впливу державного споживання на економічний розвиток Р. Барро, продуктивні та непродуктивні державні витрати.
ТЕМА 4. ФІНАНСУВАННЯ СУСПІЛЬНИХ ПОСЛУГ. Боргове фінансування державних витрат: передумови та наслідки. Ефект витіснення. Поняття «негативного багатства» - блага, що фінансуються за рахунок позик. «Ціна» суспільних благ та бюрократична рента. Автократичний опортунізм: подвійна роль держави, як регулятора і учасника фінансової системи (С. Хабер, Е. Пероті). Соціологічна та економічна оцінка державної бюрократії. Погляди М.Вебера на бюрократію, як на оптимальну та найбільш ефективну форму організації виконання функцій держави. Закон Паркінсона та недоліки сучасної бюрократичної системи. Державна бюрократія в системі дворівневих відносин «принципал – агент»: проблеми оцінки та контролю якості суспільних послуг, що надаються бюрократією. Правило нульового прибутку. Базова модель економічної теорії бюрократії (У Нісканен) та її припущення. Індекс впливу бюрократії Т.Борчердінга та У. Буша. Боротьба за ренту (Г. Таллок). Види інституційних систем надання суспільних благ: конкурсно-контрактного типу (Дж. Бьюкенен), екстракційного типу та «ваучерний проект» (М. Фрідмен); їх особливості, переваги і недоліки. ТЕМА 5. РОЛЬ І ЗНАЧЕННЯ ІНСТИТУТІВ У СОЦІАЛЬНОМУ ЗАБЕЗПЕЧЕННІ. Об’єктивна необхідність соціального забезпечення та його роль у суспільному відтворенні. Сутність та значення соціальних трансфертів, їх перерозподільний характер. Функції соціального забезпечення як відображення їх сутності і суспільного призначення. Дискусійні питання щодо функцій соціального забезпечення. Класифікація соціальних трансфертів. Форми соціальних трансфертів: грошова та натуральна. Сутність моделей фінансування соціальних трансфертів в системі соціального захисту. Моделі соціальної політики та класифікація соціальних держав відповідно до пропорцій участі держави та громадянського суспільства в системі забезпечення соціальних благ та послуг . Класифікації К. Еспінг- Андерсона та Г. Віленського – Ч. Лебо, Причини зближення поглядів соціал-демократичного типу соціальної політики та соціального лібералізму. Концепція “третього шляху”, Т. Блера та Г. Шредера та «держава соціальних інвестицій». Боргове та податкове фінансування соціальних трансфертів: переваги та недоліки. Державні інвестиції та соціальні трансферти як контраверсійні складові державних витрат : взаємозв′язок за заданого рівня вартості публічних послуг та перерозподілу ВВП. Особливості встановлення та нарахування розміру соціальних трансфертів в Україні. Соціальне забезпечення як іманентна проблема демократичного суспільства. Проблеми «соціалізації» бюджету та якість соціального захисту і соціального забезпечення в Україні. Соціальні стандарти в Україні та їх відповідність реальним умовам економіки.
ТЕМА 6. РОЛЬ І ЗНАЧЕННЯ ІНСТИТУТІВ У ПЕНСІЙНОМУ ЗАБЕЗПЕЧЕННІ. Сутність та значення пенсійного забезпечення як інфраструктурного складника фінансової системи. Класифікація суб’єктів пенсійної інфраструктури за функціональними ознаками. Історичні аспекти розвитку пенсійного забезпечення. Пенсійне страхування у контексті міжґенераційного перерозподілу. Державне пенсійне страхування. Метод резервування майбутніх страхових виплат. Державне обов’язкове пенсійне страхування. Солідарна, накопичувальна і змішані системи пенсійного забезпечення, їх переваги і недоліки. Пенсійні реформи у країнах, що розвиваються, та з перехідною економікою. Особливості пенсійного забезпечення та реформування пенсійної системи в Україні. Передумови та загальні засади запровадження загальнообов’язкової накопичувальної пенсійної системи в Україні. Ризики та загрози, які виникають в процесі впровадження. Недержавне пенсійне страхування в Україні. Види недержавного пенсійного забезпечення. Сутність та значення недержавних пенсійних фондів та їх роль у пенсійному забезпеченні. Стійкість пенсійної системи держави та недержавних пенсійних фондів. Система показників оцінки фінансової стійкості недержавних пенсійних фондів. Шляхи та методи регулювання пенсійного забезпечення в Україні. Досвід зарубіжних країн в контексті пенсійного забезпечення населення.
ТЕМА 7. РОЛЬ І ЗНАЧЕННЯ ІНСТИТУТІВ У МЕДИЧНОМУ ЗАБЕЗПЕЧЕННІ. Медичне страхування і його фінансове забезпечення. Роль медичного страхування у забезпеченні гарантій надання послуг з охорони здоров’я, його переваги порівняно з бюджетною медициною. Форми та види медичного страхування. Методи фінансування медичних послуг. Організація обов’язкового медичного страхування. Стійкість страхових компаній, що надають послуги з медичного страхування. Реформування системи охорони здоров’я за умови збільшення тривалості життя громадян. Особливості запровадження медичного страхування в Україні. Організація добровільного медичного страхування та проблеми запровадження загальнообов’язкового страхування в Україні. Необхідність та зміст державного регулювання страхової діяльності. Методи державного регулювання страхової діяльності. Шляхи наближення законодавчої і нормативної бази зі страхування до міжнародних стандартів. Європейський досвід становлення медичного страхування.
ТЕМА 8. РОЛЬ ТА ЗНАЧЕННЯ ІСТИТУТІВ У ФІНАНСУВАННІ ОСВІТИ Освіта як центральний елемент в стратегіях сприяння економічного процвітання країни. Склад та структура системи освіти в Україні. Нормативно-правове регулювання надання освітніх послуг в Україні. Особливості фінансування державних закладів освіти, установ та організацій та підприємств в системі освіти. Роль держави в фінансовому забезпеченні освітніх напрямків. Переваги та недоліки бюджетного фінансування освіти. Сучасний стан фінансування освіти в Україні. Проблеми фінансування освіти в Україні. Європейський досвід запровадження освітніх проектів та перспективи запровадження їх в Україні.
ТЕМА 9. ОБСЛУГОВУЮЧА ІНФРАСТРУКТУРА, ЇЇ РОЛЬ ТА ЗНАЧЕННЯ У ФІНАНСОВІЙ ІНФРАСТРУКТУРІ. ІНСТРУМЕНТАРІЙ ОБСЛУГОВУЮЧОЇ ФІНАНСОВОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ. Роль та значення обслуговуючої інфраструктури у фінансовій. Характеристика організаційних посередників та посередників, що виконують допоміжні функції на фінансовому ринку. Інструментарій обслуговуючої фінансової інфраструктури. Характеристика інструментів фондових бірж та торговельно-інформаційних систем. Роль та значення лістингу, особливості встановлення правил торгівлі на фондових біржах та у торговельно-інформаційних системах. Особливості визначення котирування цінних паперів, роль та значення фондових індексів. Інформаційна підтримка прийняття рішень на фінансових ринках: завдання та механізми забезпечення. Особливості визначення рейтингів. Проблеми функціонування організаційних посередників та шляхи їх вирішення. Напрями вдосконалення нагляду за функціонуванням організаційних посередників у посткризовому періоді.
2. ПОТОЧНА НАВЧАЛЬНА РОБОТА СТУДЕНТІВ ДЕННОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ
2.1. Карта навчальної роботи студента
КАРТА НАВЧАЛЬНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА з дисципліни «Фінансова інфраструктура» (вибіркова) для студентів освітньої програми/спеціалізації «Фінанси та страхування» / (Фінанси)
денна форма навчання
2.2. Критерії оцінювання поточних результатів вивчення дисципліни.
Оцінювання знань студентів денної форми навчання з дисципліни “ФІНАНСОВА ІНФРАСТРУКТУРА” здійснюється на основі результатів поточної успішності. Підсумковий контроль у формі заліку проводиться шляхом підсумовування балів, отриманих студентом упродовж семестру, за всіма видами роботи (шляхом обрахунку суми балів за навчальний семестр). Оцінювання успішності студентів проводиться в балах, які виставляються до журналу. Максимальна сума балів поточного і підсумкового контролю – 100, які розподіляються наступним чином:
Об’єктом оцінювання є знання програмного матеріалу навчальної дисципліни. Оцінюванню підлягає:
Позитивні оцінки студент отримує:
Критерії оцінювання поточної роботи студента на семінарських та практичних заняттях:
Розподіл балів відповідно до видів робіт, які виконуються на семінарському занятті
У разі пропуску з поважних причин аудиторних занять студент денної форми навчання має право їх відпрацювати за графіком консультацій. Відпрацювання аудиторних занять можуть бути здійснені впродовж 2-х тижнів (14 календарних днів), починаючи з моменту, коли студент має знову приступити до занять (завершилася дія відповідної поважної причини), але не пізніше дня початку залікового тижня у відповідному семестрі. Поважними причинами пропуску студентом аудиторних занять можуть бути хвороба, виклик до суду, правоохоронних органів чи до військового комісаріату; відрядження; сімейні обставини тощо, що мають бути підтверджені документально — лікарняний, медична довідка, повістка, тощо. Порядок відпрацювання пропущених занять визначає викладач.
Оцінюванню підлягають: підготовка і презентація аналітичного звіту власних наукових досліджень за відповідною тематикою , підготовка аналітичного огляду наукових публікацій, презентація за темою семінару, а також участь у роботі щорічної наукової студентської конференції КНЕУ (секція кафедри фінансів). За семестр передбачається виконання двох завдань самостійної роботи студента; Презентація завдань самостійної роботи студента оцінюється в діапазоні 0-10 балів. Критерії оцінювання результатів виконання індивідуальних завдань для самостійної роботи студентів денної форми навчання подано в п.п. 5.2. Методичних матеріалів.
Розподіл балів відповідно до рівня виконання і презентації (захисту)
(с) за виконання контрольних (модульних) робіт Студенти денної форми навчання виконують дві контрольні (модульні) роботи протягом семестру. Оцінюванню підлягають: теоретичні знання та практичні навички, яких набув студент після опанування певного завершеного розділу навчального матеріалу. Контрольні роботи можуть проводитися у формі тестів, відповідей на теоретичні питання або розв’язання практичних завдань, розв’язання виробничих ситуацій (кейсів) тощо. Зміст контрольної (модульної) роботи, її структуру, зразки типових завдань викладач доводить до студентів перед написанням контрольної роботи. За семестр може бути не більше 2-х контрольних (модульних) робіт.
Виконання контрольних (модульних) робіт оцінюється в діапазоні 0-10 балів за кожну роботу. . Розподіл балів відповідно до рівня знань студента
За використання недозволених джерел і підказок студент отримує 0 балів (без права повторного виконання модуля). Оцінки до журналу виставляються з кратністю до 1 бала. У разі невиконання контрольних (модульних) робіт з об’єктивних причин, студент має право, за дозволом декана, написати їх до останнього семінарського заняття. Час та порядок складання визначає викладач, який проводить семінари.
3. ПОТОЧНА НАВЧАЛЬНА РОБОТА СТУДЕНТІВ ЗАОЧНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ. 3.1. Карта навчальної роботи студента КАРТА НАВЧАЛЬНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА з дисципліни «Фінансова інфраструктура» (вибіркова) для студентів освітньої програми/спеціалізації «Фінанси та страхування» / (Фінанси) заочна форма навчання
3.2. Критерії оцінювання поточних результатів вивчення дисципліни. Оцінювання знань студентів заочної форми навчання з дисципліни “ФІНАНСОВА ІНФРАСТРУКТУРА” здійснюється на основі результатів поточної успішності в сесійний період та виконання завдань для самостійної роботи в міжсесійний період. Оцінювання успішності студентів проводиться в балах, які виставляються до журналу. Максимальна сума балів поточного і підсумкового контролю – 100, які розподіляються наступним чином:
Об’єктом оцінювання є знання програмного матеріалу навчальної дисципліни. Оцінюванню підлягає:
Позитивні оцінки студент отримує:
Критерії оцінювання поточної роботи студента на контактних заняттях:
Розподіл балів відповідно до видів робіт, які виконуються на контактному занятті
У разі пропуску з поважних причин контактних занять студент заочної форми навчання має право їх відпрацювати за графіком консультацій. Відпрацювання аудиторних занять можуть бути здійснені впродовж 2-х тижнів (14 календарних днів), починаючи з моменту, коли студент має знову приступити до занять (завершилася дія відповідної поважної причини), але не пізніше дня початку залікового тижня у відповідному семестрі. Поважними причинами пропуску студентом контактних занять можуть бути хвороба, виклик до суду, правоохоронних органів чи до військового комісаріату; відрядження; сімейні обставини тощо, що мають бути підтверджені документально — лікарняний, медична довідка, повістка, тощо. Порядок відпрацювання пропущених занять визначає викладач за графіком «Дня заочника».
Оцінюванню підлягають: підготовка і захист Домашнього індивідуального завдання, аналітичного звіту власних наукових досліджень за відповідною тематикою , підготовка аналітичного огляду наукових публікацій, а також виконання завдань в рамках дослідницьких проектів кафедри фінансів. Критерії оцінювання результатів виконання індивідуальних завдань для самостійної роботи студентів заочної форми навчання подано в п.п. 5.2. Методичних матеріалів.
(с) за виконання контрольної (модульної) роботи. Студенти заочної форми навчання виконують одну контрольну (модульну) роботу протягом сесійного періоду . Оцінюванню підлягають: теоретичні знання та практичні навички, яких набув студент після опанування певного завершеного розділу навчального матеріалу. Контрольна (модульна) робота виконується у письмовій формі в аудиторії під час контактних занять у сесійний період. Питання для підготовки до модуля доводяться до студентів під час установчої сесії. Написання і перевірка контрольних робіт проводиться в сесійний період згідно з розкладом. Контрольна (модульна) робота включає 2 блоки завдань, які відповідають програмі курсу і оцінюються загалом максимум в 10 балів. Кількість варіантів і кількість тестових питань у кожному варіанті визначає викладач. Структурна будова контрольної (модульної) роботи: Завдання для контрольної (модульної) роботи складається з двох блоків: І блок включає теоретичні питання курсу, ІІ блок охоплює тестові питання. Оцінювання: Максимальна оцінка за виконання завдань І та ІІ блоків складає відповідно 8 та 2 бали . За виконання кожного завдання теоретичного блоку студент може отримати 0 – 2 бали в залежності від продемонстрованого рівня знань (2 бали – відмінний рівень, 1 бал – достатній рівень знань, 0 балів – незадовільний). Кожне питання тестового блоку оцінюється в 0,3 бала. Загальна кількість балів за тестовий блок округлюється до цілого числа на користь студента. Бали за контрольну (модульну) роботу виставляються як сума балів за І та ІІ блоки . Термін виконання контрольної роботи – до 2 академічних годин. Контроль проводиться шляхом перевірки правильності виконання контрольної (модульної) роботи. Зміст контрольної (модульної) роботи, її структуру, зразки типових завдань викладач доводить до студентів перед написанням контрольної роботи. За семестр може бути не більше 1 контрольної (модульної) роботи. За використання недозволених джерел і підказок студент отримує 0 балів (без права повторного виконання контрольної (модульної) роботи). Оцінки до журналу виставляються з кратністю до 1 бала. У разі невиконання контрольних (модульних) робіт з об’єктивних причин, студент має право, за дозволом декана, написати їх за розкладом «Дня заочника» в міжсесійний період. Час та порядок складання визначає викладач, який проводить контактні заняття.
4. ПОТОЧНА НАВЧАЛЬНА РОБОТА СТУДЕНТІВ ДИСТАНЦІЙНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ.
Дистанційна форма навчання для даної спеціальності не передбачена навчальним планом.
5. ІНДИВІДУАЛЬНІ ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ
5.1. Вимоги до виконання індивідуальних завдань для самостійної роботи.
Види індивідуальних завдань для самостійної роботи студента
Вибір виду і теми завдань для самостійної роботи студента узгоджується з викладачем.
5.1.1. Аналітичний звіт власних наукових досліджень за відповідною тематикою
Тематика для аналітичного звіту в розрізі тем дисципліни:
Вибір теми аналітичного звіту Вибір теми аналітичного звіту, а також термінів її представлення узгоджується з викладачем, який проводить семінари. Тема повинна відповідати тематиці семінарського заняття, на якому вона буде представлена. Форма представлення аналітичного звіту Звіт має бути представлений у надрукованому вигляді (вимоги до друку: Times New Roman 14; інтервал – 1,5; поля – з усіх боків 2 см. Сторінки мають бути пронумеровані), а також презентована як усна доповідь тривалістю 8-10 хвилин. Структура звіту У надрукованому вигляді звіт містить:
* Зміст тексту дослідження включає: (1) чітка постановка проблеми, (2) аналіз поставленої проблеми чи дискусійного питання (систематизація фактів, визначення причин і наслідків, позитивних і негативних рис тощо, аргументація власної позиції), ** У заключенні наводяться висновки та аргументовані пропозиції. В аналітичному звіті не наводиться учбовий матеріал (визначення термінів, переліки функцій, класифікацій чи принципів тощо), за виключенням випадків, коли він є предметом дискусії. Обов’язково: представлення аналітичного звіту є основою для проведення дискусії. У ході представлення звіту можна користуватися зібраними матеріалами. Основні критерії оцінки аналітичного звіту Критеріями оцінки є фінансова грамотність, чіткість постановки проблеми, змістовність структурних частин, якість систематизації та аналізу матеріалу, обґрунтованість і конкретність висновків, зрозумілість і лаконічність, самостійний характер виконання роботи.
5.1.2. Аналітичний огляд наукових публікацій за відповідною тематикою (Реферат).
Тематика для аналітичного (критичного) огляду наукових публікацій розрізі тем:
1. Проблеми визначення рейтингів та напрями їх вирішення.
Аналітичний огляд наукових публікацій виконується відповідно до теми, обраної студентом. Літературні джерела студент підбирає самостійно. Для підготовки рекомендується використовувати монографії і статті з періодичних видань.
Форма представлення У надрукованому вигляді. Вимоги до друку: Times New Roman 14; інтервал – 1,5; поля – з усіх боків 2 см. Сторінки мають бути пронумеровані. Аналітичний огляд наукових публікацій є предметом захисту у процесі індивідуально-консультативної роботи. Структура Аналітичний огляд наукових публікацій містить:
Основні критерії оцінки Критеріями оцінки є фінансова грамотність, змістовність, якість систематизації та аналізу матеріалу, зрозумілість і лаконічність, обґрунтованість і конкретність висновків, самостійний характер виконання роботи.
5.1.3. Виконання Домашнього індивідуального завдання. Домашнє індивідуальне завдання виконується і захищається студентами заочної форми навчання в міжсесійний період. Вибір теми Домашнього індивідуального завдання Вибір теми Домашнього індивідуального завдання, а також термінів її представлення узгоджується з викладачем, який проводить контактні заняття у групі. Перелік тем для Домашнього індивідуального завдання:
Форма представлення Домашнього індивідуального завдання Завдання має бути представлене в електронній формі у міжсесійний період , але не пізніше, ніж за 10 днів до початку сесії,на електронну пошту викладача. У надрукованому вигляді Домашнє індивідуальне завдання представляється на захист. Вимоги до друку: Times New Roman 14; інтервал – 1,5; поля – з усіх боків 2 см. Сторінки мають бути пронумеровані. Загальний обсяг – до 20 сторінок. Структура Домашнього індивідуального завдання У надрукованому вигляді містить:
Текст дослідження, проведеного студентом, має містити такі складові: 1 – Теоретична частина, де визначаються сутність об’єкта дослідження, його функції, класифікації, основи організації управління об’єктом дослідження (принципи , інструменти, підпорядкування державних органів, тощо) .Невід′ємною складовою теоретичної частини є огляд законодавчої і нормативної бази, що регулює об′єкт дослідження в Україні.
2 – Розрахунково-аналітична частина, присвячена аналізу сучасного стану об’єкта дослідження. Аналіз має охоплювати не менше 5 останніх років і проводитися у розрізі усього досліджуваного періоду. Він виконується на основі вивчення статистичних та звітних даних, даних, оприлюднених на офіційних сайтах органів державного управління, міжнародних організацій, в аналітичних оглядах тощо. Для аналізу показників потрібно провести розрахунки і визначити:
Зміст аналітичної частини має продемонструвати вміння опрацьовувати фактичні дані, систематизувати їх, узагальнювати, порівнювати, проводити їх аналіз, давати інтерпретацію, пояснення отриманих результатів, а також здатність виділяти закономірності, окреслювати напрями розвитку. Тенденції розвитку мають бути проаналізовані за допомогою розрахованих студентом показників динаміки. Висновки: Висновки повинні випливати з проведеного дослідження і мати безпосередній зв’язок з його результатами. У висновках слід чітко сформулювати основні проблеми за темою роботи, обґрунтувати шляхи вирішення вказаних проблем, викласти власний погляд і аргументовану особисту позицію.У висновках підводяться підсумки щодо всіх висвітлених у роботі питань. Список використаної літератури: До списку використаної літератури включаються ті літературні джерела, які були використані автором в процесі підготовки Домашньої індивідуальної роботи. Список використаної літератури оформлюють у такій послідовності:
Всі джерела, включені до списку використаної літератури, послідовно нумеруються і записуються з усіма необхідними реквізитами.
Захист і обговорення Домашніх індивідуальних завдань проводиться у міжсесійний період за графіком «Дня заочника» і є обов′язковими. Бали за захист, кратні 5 балам , виставляються в залежності від рівня володіння студентом проблематикою, вміння відповідати на запитання та аргументовано відстоювати власну точку зору.
5.1.4. Розробка презентації за темою семінару. Вибір тематики для презентації за темою семінару Вибір теми має відповідати темі семінарського заняття і бути узгодженим із викладачем. Форма представлення презентації Презентація готується у вигляді слайдів у PowerPoint і представляється на семінарському занятті. Структура презентації Презентація має охоплювати усі питання семінарського заняття, або питання, що досліджувалися студентом при підготовці аналітичного звіту власних наукових досліджень відповідно до теми семінару. Матеріал представляється як структурно-логічні схеми, аналітичні таблиці, графіки і діаграми. Текстовий матеріал може бути представлений виключно як структурно-логічна схема. Окремі частини тексту лекції, підручника тощо мають виступати лише як джерело інформації для розробки структурно-логічних схем і не повинні в неструктурованому вигляді включатися до слайдів. Основні критерії оцінки презентації Критеріями оцінки є фінансова грамотність, змістовність, якість слайдів (структура, наочність, повнота охоплення теми тощо), зрозумілість і лаконічність, самостійний характер виконання роботи.
5.1.5. Виступ на науковій студентській конференції КНЕУ (секція кафедри фінансів) Один раз на рік в університеті проходить наукова студентська конференція та міжвузівська наукова студентська конференція, яку проводить кафедра фінансів. Участь у роботі конференції дає можливість сформувати низку важливих навичок:
Для виступу на щорічній науковій студентській конференції студент самостійно обирає проблему функціонування фінансової інфраструктури і досліджує її під керівництвом наукового керівника (викладача, який проводить лекції або семінари). Разом з керівником студент формує план майбутньої доповіді. Після чого готує тези доповіді і подає їх керівникові для рецензування. За рішенням кафедри студентам, які брали участь у науково-дослідній діяльності — участь у конференції, підготовці наукових публікацій тощо — можуть присуджуватись додаткові бали за поточну успішність, але не більше 10 балів. 5.2. Критерії оцінювання результатів виконання індивідуальних завдань для самостійної роботи.
При вивченні дисципліни «Фінансова інфраструктура» студентам денної форми навчання пропонуються такі види завдань для самостійної роботи: 1. Аналітичний звіт власних наукових досліджень за відповідною тематикою 2. Аналітичний огляд наукових публікацій (Реферат) 3. Розробка презентації за темою семінару 4. Виступ на науковій студентській конференції КНЕУ (секція кафедри фінансів) 5. Вико
Вибір виду і теми завдань для самостійної роботи студента узгоджується з викладачем. Завдання для самостійної роботи студента обов’язково мають бути презентовані на семінарі (дискусійному клубі, конференції) та підлягають обговоренню або захисту.
Аналітичний звіт власних наукових досліджень за відповідною тематикою Основні критерії оцінки аналітичного звіту: фінансова грамотність, чіткість постановки проблеми, змістовність структурних частин, якість систематизації та аналізу матеріалу, обґрунтованість і конкретність висновків, зрозумілість і лаконічність, самостійний характер виконання роботи.
Аналітичний огляд наукових публікацій за відповідною тематикою (Реферат). Основні критерії оцінки: фінансова грамотність, змістовність, якість систематизації та аналізу матеріалу, зрозумілість і лаконічність, обґрунтованість і конкретність висновків, самостійний характер виконання роботи.
Презентація за темою семінару Основні критерії оцінки презентації фінансова грамотність, змістовність, якість слайдів (структура, наочність, повнота охоплення теми тощо), зрозумілість і лаконічність, самостійний характер виконання роботи.
Виступ на науковій студентській конференції КНЕУ (секція кафедри фінансів) Основні критерії оцінки виступу на науковій студентській конференції Оцінювання доповіді відбувається під час виступу студента на конференції. За отримані призові місця, або номінації, до журналу успішності заноситься 10 балів за самостійну роботу. Якщо студент виступав з доповіддю, відповідав на запитання аудиторії, та приймав активну участь в роботі конференції, але не отримав призових місць, або номінацій, – 8 балів. За підготовку тез доповіді і виступ на конференції без подальшої активної участі в її роботі, студент може отримати 6 балів. За результатами виступу на конференції студентом під керівництвом викладача може бути підготована та опублікована наукова стаття.
У міжсесійний період студенти заочної форми навчання виконують такі індивідуальні завдання для самостійної роботи:
Тема індивідуального завдання для самостійної роботи студента та напрямок дослідження визначаються студентом самостійно та узгоджуються з викладачем під час установчої сесії . У разі, якщо студент з поважних причин був відсутній на установчій сесії, він може знайти необхідні завдання на сайті університету та узгодити тематику (проблематику) вибраних завдань з викладачем під час проведення консультацій. Консультації , виконання і захист завдань для самостійної роботи студента проводяться у міжсесійний період за графіком «Дня заочника». Виконане завдання для самостійної роботи студенти здають або пересилають на електронну пошту викладача не пізніше, ніж за 10 днів до початку сесії. Дата надходження робіт фіксується викладачем. Роботи студентів перевіряються викладачем, що проводить контактні заняття, протягом 7 робочих днів з дня їх реєстрації, а виставлені оцінки враховуються в результатах поточної успішності студентів. Після перевірки виконання завдання для самостійної роботи студента , у разі негативної оцінки, вони не повертаються на доопрацювання. Захист виконаних завдань для самостійної роботи студента є обов′язковим і проводиться в міжсесійний період за розкладом «Дня заочника».
Виконання і захист Домашнього індивідуального завдання Тематика Домашніх індивідуальних завдань наведена в Розділі «Вимоги до виконання індивідуальних завдань для самостійної роботи» Методичних матеріалів . Виконання і захист Домашніх індивідуальних завдань проводиться у міжсесійний період. Виконаннязавдання оцінюється від 0 до 15 балів Захистоцінюється від 0 до 25 балів.
Розподіл балів за виконання Домашнього індивідуального завдання:
Захист і обговорення Домашніх індивідуальних завдань проводиться за графіком «Дня заочника» і є обов′язковими. Бали за захист, кратні 5 балам , виставляються в залежності від рівня володіння студентом проблематикою, вміння відповідати на запитання та аргументовано відстоювати власну точку зору.
Розподіл балів за захист Домашнього індивідуального завдання:
Виконання і захист індивідуальних завдань для самостійної роботи за вибором студента Студенти заочної форми навчання за власним бажанням можуть виконати один із двох видів індивідуальних завдань для самостійної роботи: 1) Аналітичний (критичний) огляд наукових публікацій(Реферат) з того проблемного питання, яке його цікавить , або 2) Аналітичний звіт власних наукових досліджень за відповідною тематикою.
Виконання завдання оцінюється від 0 до 4 балів Захист оцінюється від 0 до 6 балів. Розподіл балів за виконання вибіркових індивідуальних завдань для самостійної роботи:
Розподіл балів за захист вибіркових індивідуальних завдань для самостійної роботи:
Тематика завдань для самостійної роботи студента наведена в п.п. 5.1. «Вимоги до виконання індивідуальних завдань для самостійної роботи» Методичних матеріалів .
6. ПІДСУМКОВЕ ОЦІНЮВАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ВИВЧЕННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ.
За результатами вивчення дисципліни «Фінансова інфраструктура» виставляється залік. Обраховується кількість балів, отриманих студентами на кожному семінарському (контактному) занятті, і включається в загальну суму балів поточної успішності разом з балами за контрольні (модульні) роботи та завдання для самостійної роботи, виконані студентом протягом семестру. Максимальна сума балів поточного і підсумкового контролю – 100 балів. Переведення даних 100-бальної шкали оцінювання в 4-бальну та шкалу за системою ECTS здійснюється в наступному порядку:
Результати поточного і підсумкового контролю за семестр вносяться до залікової відомості, яка зберігається в деканаті до кінця наступного семестру. Студенти, які за результатами підсумкового контролю у формі заліку набрали від 0 до 59 балів (включно), після належної підготовки мають право повторно скласти залік у формі виконання індивідуальної контрольної роботи. Індивідуальна контрольна робота складається з 10 завдань, 8 з яких теоретичні, а 2 – тестові. Кожне з теоретичних завдань оцінюється в діапазоні 0 – 10 балів за вимогами, що є аналогічними вимогам до екзаменаційного білета. Відповідь студента на кожне із теоретичних запитань індивідуальної контрольної роботи, залежно від рівня її повноти й коректності, оцінюється наступним чином:
Тестові завдання оцінюються у 10, 8, або 6 балів в залежності від кількості вірних відповідей.
Зразок індивідуальної контрольної роботи представлено в п.п. 6.1. Методичних матеріалів.
6.1. Приклади типових завдань, що виносяться на контрольну (модульну) роботу.
6.1.1. Зразок контрольної (модульної) роботи для студентів денної форми навчання.
Для студентів денної форми навчання контрольна (модульна) робота складається із 5 завдань, що охоплюють теми першого або другого змістових модулів.
КОНТРОЛЬНА (МОДУЛЬНА) РОБОТА.
6.1.2. Зразок контрольної (модульної) роботи для студентів заочної форми навчання.
Для студентів заочної форми навчання контрольна (модульна) робота складається із 10 завдань, що охоплюють всі теми дисципліни «Фінансова інфраструктура»
КОНТРОЛЬНА (МОДУЛЬНА) РОБОТА
ТЕСТОВИЙ БЛОК (правильною є лише одна відповідь) 5.Сукупність фінансових органів, на які покладені функції оперативного управління в сфері державних фінансів та регулятивної діяльності щодо інституцій фінансового та страхового ринків і ринку фінансових послуг, а також фінансові служби галузевих міністерств і відомств, підприємств, організацій та установ – це: а) організаційна фінансова інфраструктура; б) управлінська фінансова інфраструктура ; в) інституційна фінансова інфраструктура ; г) обслуговуюча фінансова інфраструктура.
6. До складу інституційної фінансової інфраструктури входить: а) Міністерство фінансів України; б) Міністерство доходів і зборів України; в) Національний депозитарій України; г) Національний банк України.
7. Визначте, які з наведених програм забезпечують більш рівномірний перерозподіл доходів: а) програми фінансування національної оборони; б) програми фінансування загальної середньої освіти; в) програми допомоги багатодітним сім′ям; г) програми захисту прав споживачів
8. Визначте ринкову неспроможність, що слугує основною причиною запровадження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в банках: а) нерівномірний розподіл доходів; б) потреба у суспільних товарах; в) негативні зовнішні екстерналії; г) недосконалі ринки
9. Неподільність, неконкурентність та невинятковість є характерними ознаками: а) приватних благ б) суспільних благ в) чистих благ г) дій уряду, спрямованих на скорочення негативних екстерналій.
10. Чим більш розвинене суспільство та економіка – тим більша частка у ВВП: а) додаткових трансфертів населенню; б) натуральних трансфертів населенню; в) формальних трансфертів населенню ; г) неформальних трансфертів населенню .
6.1.3. Зразок індивідуальної контрольної роботи
ІНДИВІДУАЛЬНА КОНТРОЛЬНА РОБОТА
ТЕСТОВИЙ БЛОК (правильною є лише одна відповідь) 9. 9.1. Накопичення інформації про позичальників з метою виявлення й попередження недобросовісних дій та шахрайства у сфері кредитування є основною діяльністю: А) розрахунково-клірингових банків Б) служб безпеки банків В) бюро кредитних історій Г) рейтингових агенцій 9.2. Найбільш ризикованим методом фінансування медичних послуг з точки зору медичних установ є: А) оплата за день Б) оплата за випадок В) загальний ( глобальний) бюджет Г) оплата на душу населення 9.3. Функції організатора торгівлі виконують: А) фондові біржі Б) депозитарії В) реєстратори прав власності Г) розрахунково-клірингові банки
10. 10.1. Сукупність фінансових органів, на які покладені функції оперативного управління в сфері державних фінансів та регулятивної діяльності щодо інституцій фінансового та страхового ринків і ринку фінансових послуг, а також фінансові служби галузевих міністерств і відомств, підприємств, організацій та установ – це: А) організаційна фінансова інфраструктура; Б) управлінська фінансова інфраструктура ; В) інституційна фінансова інфраструктура ; Г) обслуговуюча фінансова інфраструктура. 10.2. До складу інституційної фінансової інфраструктури входить: А) Міністерство фінансів України; Б) Державна фіскальна служба України; В) Національний депозитарій України; Г) Національний банк України. 10.3. Визначте, які з наведених програм забезпечують більш рівномірний перерозподіл доходів: А) програми фінансування національної оборони; Б) програми фінансування загальної середньої освіти; В) програми допомоги багатодітним сім′ям; Г) програми захисту прав споживачів
7. РЕКОМЕНДОВАНІ ІНФОРМАЦІЙНІ ДЖЕРЕЛА 7.1. Основна література
7.2. Додаткова література
7.3. Дистанційні курси та інформаційні ресурси
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||