|
|
Главная \ Методичні вказівки \ Методические указания и информация \ Фінансова санація та банкрутство підприємства
Фінансова санація та банкрутство підприємстваДата публикации: 02.03.2019 16:07
МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ
Харківський національний університет внутрішніх справ
Факультет №6
Кафедра економіки та фінансів
ЗАТВЕРДЖУЮ Завідувач кафедри економіки та фінансів д.е.н., професор _______________Є. В. Ковальов «____» _____________
РОБОЧА ПРОГРАМА З ДИСЦИПЛІНИ
ФІНАНСОВА САНАЦІЯ ТА БАНКРУТСТВО ПІДПРИЄМСТВ
Галузь знань 0305 «Економіка та підприємництво» (07 Управління та адміністрування)
Спеціальність 7.03050801 «Фінанси і кредит»(072 Фінанси, банківська справа та адміністрування)
Спеціалізація Фінансова безпека Фінансовий менеджмент
Ступінь вищої освіти Спеціаліст
Форма навчання Заочна
м. Харків 2016
Передмова
Робоча навчальна програма з дисципліни «Фінансова санація та банкрутство підприємств» для підготовки студентів за напрямом підготовки 7.03050801 «Фінанси і кредит» на 21 арк.
Рецензенти: к.е.н., доцент кафедри економіки та маркетингу ХНЕУ ім. С. Кузнеця Рубан В. в., к.е.н., доцент, доцент кафедри соціально – економічних дисциплін факультет №2 ХНУВС Павленко Н.В.
Розробники: Самборський В. О. – Харків: кафедра економіки та фінансів факультет №6 ХНУВС, 2016
© Самборський В. О. 2016 © Харківський національний університет внутрішніх справ
1. Опис навчальної дисципліни
Робоча навчальна програма з дисципліни «Фінансова санація та банкрутство підприємств» галузь знань 0305 «Економіка та підприємництво»(07 Управління та адміністрування) за напрямом 7.03050801 «Фінанси і кредит» для заочної форми навчання освітньо – кваліфікаційного рівня спеціаліст розроблена у світлі завдань, що стоять сьогодні перед державою та українським суспільством. Метою навчальної дисципліни «Фінансова санація та банкрутство підприємств» є оволодіння системою знань щодо фінансової санації підприємств задля покращення роботи підприємств в ринкових умовах і зокрема в умовах економічної кризи; ознайомлення зі складовими фінансової санації підприємства, а саме з внутрішніми та зовнішніми фінансовими джерелами санації, контролінгом, реорганізацією підприємства; формування у студентів необхідних теоретичних знань і практичних навичок з питань прогнозування банкрутства підприємства та механізмами проведення ліквідаційних процедур. Завдання навчальної дисципліни «Фінансова санація та банкрутство підприємств» полягає в усвідомленні особливостей фінансової санації підприємств, зокрема ознайомленні з формами, правилами та умовами фінансової санації підприємств, а також ознайомленні з економіко – правовими аспектами санації банкрутства та ліквідації підприємств. На підставі вимог освітньої кваліфікаційної характеристики студенти, які навчаються на факультеті права та масових комунікацій Харківського національного університету внутрішніх справ, повинні: знати:
вміти:
Тема 1. Фінансова санація підприємства, її економічний зміст та порядок проведення.
Предмет і завдання дисципліни. Основні терміни і поняття, пов’язані з предметом дисципліни. Економічна сутність санації. Цілі та завдання фінансової санації. Види санації: досудова та за ухвалою господарського суду. Передумови та ініціатори проведення фінансової санації, порядок проведення санації підприємства. Класична модель фінансової санації, схема її проведення: виявлення фінансової кризи, аналіз причин виникнення кризової ситуації, рішення про розробку санаційної концепції, визначення цілей санації, формування стратегії санації, розробка програми, проекту та плану санації, реалізація, координація та контроль виконання запланованих заходів. Організація управління санацією підприємства.
Тема 2. Санаційний аудит.
Основні завдання санаційного аудиту. Програми аудиторських перевірок, пов’язаних з підготовкою і проведенням санації. Методика, етапи, інформаційне забезпечення та замовники санаційного аудиту. Проведення аудиту для визначення доцільності санації або ліквідації підприємства. Встановлення санаційної спроможності підприємства, тобто наявності у підприємства, яке перебуває у кризовому стані, потенціалу для відновлення платоспроможності та майбутньої прибуткової діяльності. Аудиторський висновок про доцільність санації чи ліквідації підприємства. Аудит плану санації, перевірка відповідності фактичного стану виробничо-господарської діяльності підприємства даним, які наведені в плані санації, експертиза запланованих санаційних заходів щодо реальності їх здійснення та впливу на поліпшення фінансового стану підприємства; перевірка правильності розрахунків потреби в капіталі, необхідному для проведення санації, оцінювання реальності мобілізації запланованих джерел фінансових ресурсів. Висновок щодо реальності реалізації плану санації та ефективності проведення санації. Аудиторська перевірка фінансової звітності, яка здійснюється в процесі оцінки вартості майна підприємства; складання аудиторського висновку, який додається до звіту експерта-оцінювача про результати оцінювання вартості майна. Завдання аудиту фінансово-господарської діяльності під час реорганізації підприємств.
Тема 3. Джерела фінансової санації підприємства.
Збільшення вхідних і зменшення вихідних грошових потоків як джерел відновлення платоспроможності підприємства. Основні внутрішні резерви збільшення грошових надходжень: збільшення виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) та інших операційних доходів, реструктуризація активів. Санаційні заходи, спрямовані на збільшення виручки від реалізації. Основні заходи з реструктуризації активів — мобілізація прихованих резервів, зворотний лізинг, здача в оренду основних фондів, оптимізація структури оборотних активів, рефінансування дебіторської заборгованості, продаж окремих низькорентабельних структурних підрозділів (філій) та основних фондів. Основні внутрішні резерви зменшення вихідних грошових потоків: зниження собівартості продукції; згортання інвестицій та інших витрат, джерелом яких є прибуток підприємства. Роль сучасних методів і технологій управління підприємством у мобілізації внутрішніх джерел фінансової санації. Контролінг як спеціальна, саморегулівна система методів та інструментів, спрямована на функціональну підтримку менеджменту підприємства (включає в себе інформаційне забезпечення, планування, координацію, контроль, внутрішній консалтинг). Інструменти та методи контролінгу: вартісний аналіз, нульбазис-бюджетування, портфельний аналіз, бенгмаркінг, АВС-аналіз. Бюджетування як інструмент оперативного контролінгу. Впровадження контролінгу на підприємствах, які перебувають у фінансовій кризі. Реінжиніринг підприємства як особлива система докорінного вдосконалення менеджменту та його роль у фінансовому оздоровленні підприємства. Зовнішні фінансові джерела санації: кошти власників, кошти кредиторів, державна фінансова підтримка. Форми залучення коштів власників: внески у статутний фонд, надання позик, цільові внески на безповоротній основі. Двоступінчаста санація: зменшення статутного капіталу з подальшим його збільшенням. Санація балансу — перша фаза двоступінчастої санації. Економічний зміст і мета санації балансу. Санаційний прибуток, його виникнення та призначення. Методи зменшення статутного капіталу акціонерного товариства: 1) зменшення номінальної вартості акцій і конверсія акцій; 2) зменшення кількості акцій в обігу шляхом викупу товариством власних акцій з метою анулювання. Порядок збільшення статутного капіталу. Методи та джерела збільшення статутного капіталу. Альтернативна санація як форма вибору акціонерів (власників): або зменшення номінальної вартості їх корпоративних прав, або цільові внески на погашення балансових збитків і збереження належної їм частки номінальної вартості статутного капіталу.
Форми участі кредиторів у фінансовому оздоровленні підприємстваборжника: 1) реструктуризація заборгованості; 2) зменшення або списання заборгованості; 3) надання санаційних кредитів. Способи реструктуризації заборгованості — трансформація боргу у власність; конверсія короткострокової заборгованості у довгострокову; пролонгація строків сплати. Форми участі персоналу у фінансуванні санації — відстрочення або відмова від оплати праці; надання працівникам позик; купівля працівниками акцій свого підприємства.
Тема 4. Державна фінансова підтримка санації підприємства
Форми та методи державної підтримки санації підприємств. Прямее державне фінансування санації підприємств на поворотній (бюджетні позики, викуп державою корпоративних прав підприємств, що перебувають в кризовому стані) і безповоротній (субсидії) основі. Непрямі фоми державної підтримки: податкові пільги, реструктуризація податкової заборгованості; дозвіл на порушення антимонопольного законодавства; надання державних гарантій та поручительств; протекціоністські заходи щодо захисту вітчизняного товаровиробника; розміщення державних замовлень на підприємствах, які перебувають у фінансовій кризі.
Тема 5. Реструктуризація підприємства.
Види реструктуризації підприємства: операційна, фінансова. Зміст і порядок проведення операційної реструктуризації; заходи щодо змін у виробничих процесах і їх організації для підвищення рентабельності та конкурентоспроможності продукції підприємства. Поняття фінансової реструктуризації та основні заходи: відстрочення та розстрочення боргів, прощення боргів; мораторій на сплату боргів, продаж активів і обмін активів на борги. Реструктуризація підприємства як комплекс заходів, спрямованих на підвищення інвестиційної привабливості підприємства, збільшення обсягів випуску конкурентоспроможної продукції, підвищення ефективності виробництва та задоволення вимог кредиторів. Реорганізація юридичної особи як один із засобів реструктуризації підприємства. Види реорганізації юридичної особи — злиття, приєднання, поділ, відокремлення, перетворення. Складання передавального та розподільчого балансу під час реорганізації. Передумови реорганізації підприємства. Законодавчі вимоги до здійснення реорганізації. Можливості поліпшення фінансового стану та платоспроможності шляхом реорганізації.
Тема 6. Економіко – правові аспекти санації, банкрутства або ліквідації підприємств.
Врегулювання процедур санації, банкрутства та ліквідації підприємств у вітчизняному законодавстві. Зміст і завдання законодавства щодо відновлення платоспроможності та банкрутства підприємств. Державний орган з питань банкрутства та його повноваження. Професійні учасники процесу санації, банкрутства та ліквідації. Функції, завдання арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора); професійні вимоги до арбітражного керуючого та оплата його послуг. Комітет кредиторів і збори кредиторів, їх компетенція. Підстави для порушення справи про банкрутство та винесення господарським судом ухвали про санацію боржника. Порядок проведення санації підприємства-боржника його керівником. Введення мораторію на задоволення вимог кредиторів при порушенні провадження у справі про банкрутство. Приховане, фіктивне та умисне банкрутство. Мирова угода та порядок її укладання. Процедура ліквідації підприємства у разі визнання його банкрутом. Повноваження ліквідатора. Продаж майна банкрута, розподіл одержаних коштів. Черговість задоволення вимог кредиторів. Складання та затвердження ліквідаційного балансу.
4. Структура навчальної дисципліни 4.1.1. Розподіл часу навчальної дисципліни за темами
4.1.3 Завдання на самостійну роботу
(заочна форма навчання )
5. Індивідуальні навчально-дослідні завдання
5.1.1. Теми рефератів 1.Фінансова санація та її особливості. 2.План санації. 3.Становище підприємства на ринку факторів виробництва та ринку готової продукції. 4.Експертна оцінка запланованих санаційних заходів. 5.Методи та програма санаційного аудиту. 6.Правила фінансування. 7.Реструктуризація активів 8.Методи зменшення статутного фонду. 9.Санаційні кредити. 10.Власний капітал, його функції та складові. 11.Санація балансу. 12.Зовнішні джерела фінансової санації. 13.Державна фінансова підтримка фінансової санації. 14.Сутність та основні завдання фінансового контролінгу. 15. Функції контролінгу. 16.Контролінг і розробка стратегії санації. 17.Бюджетування як інструмент оперативного контролінгу. 18. Методи контролінгу: опитування, факторний аналіз відхилень. 19.Аналіз точки беззбитковості. 20.Сутність та форми реструктуризації підприємства. 23.Фінансовий механізм реорганізації підприємства. 24.Форми та загальні умови реорганізації. 25.Реорганізація, яка спрямована на укрупнення підприємств. 26.Реорганізація підприємств спрямована на їх розукрупнення. 27.Перетворення як окремий випадок реорганізації підприємств. 28.Моделі прогнозування банкрутства підприємства. 29.Оцінювання вартості майна підприємства. 30.Особливості ліквідації підприємств.
5.1.2. Теми наукових робіт
1. Сутність і основи організації оборотних коштів 2. Визначення потреби в оборотних коштах 3. Джерела формування оборотних коштів 4. Показники стану і використання оборотних коштів 5. Необхідність та сутність кредитування підприємств 6.Кругооборот коштів підприємствта необхідність залучення кредитів 7.Банківське кредитування підприємств 8.Небанківське кредитування підприємств 9. Сутність відтворення основних фондів 10.Показники стану та ефективності використання основних фондів 11. Знос і амортизація основних фондів 12. Сутність і склад капітальних вкладень. Джерела і порядок фінансування капітальних вкладень 13. Фінансування ремонту основних фондів 14.Оцінка фінансового стану підприємства, її необхідність і значення 15. Показники фінансового стану підприємства 16. Оцінка ліквідності та платоспроможності підприємства 17. Оцінка фінансової стійкості підприємства 18. Комплексна оцінка фінансового стану підприємства 19. Зміст, завдання та методи фінансового планування 20. Зміст фінансового плану та порядок його складання 21. Зміст і значення оперативного фінансового плану 22.Економічна сутність санації підприємств 23. Класична модель фінансової санації 24. Розробка проекту фінансового оздоровлення підприємств 25.Фінансова криза на підприємстві,їїсимптомита фактори виникнення 26. Необхідність та порядок проведення санаційного аудиту 27. Банкрутство підприємств: підстави та наслідки 28. Внутрішні джерела фінансової стабілізації 29.Фінансове оздоровлення із залученням ресурсів власників підприємства 30.Участь кредиторів у фінансовому оздоровленні боржника 31. Фінансова участь персоналу в санації підприємства 32. Державна фінансова підтримка санації підприємств
6. Методи навчання
Навчання з дисципліни проходить у формі: лекцій, семінарських занять, а також самостійної та індивідуальної роботи. А саме на лекції відводиться 30 годин, на семінарські заняття – 30 годин, на самостійну роботу – 84 години. Метою лекційного курсу є ознайомлення студентів з загальними основами фінансової діяльності суб’єктів господарювання, розумінням функціонування як фінансової структури підприємства, так і її окремих елементів, розгляд аналізу та операцій з грошовими коштами та їх еквівалентами, формуванням доходів та видатків, оцінці фінансового стану, плануванню та фінансуванню фінансової діяльності, діагностиці фінансової кризи та проведення фінансової санації на підприємстві, а також аналіз можливостей удосконалення фінансової роботи підприємства. Аудиторні заняття проводяться у формі семінарських та практичних занять, на яких студенти повинні закріплювати лекційний матеріал. Самостійна робота за кожною темою передбачає вивчення того матеріалу, який не викладався на лекції або який не було розібрано під час семінарських та практичних занять. Індивідуальна робота передбачає виконання наукових робіт за темами курсу. Виконання даних робіт повинно сприяти отриманню студентами вміння не тільки роботи з навчальною літературою за певною темою, але і вміння критично і творчо використовувати певні істочники інформації.
7. Методи контролю
7.1.Контрольні питання, що виносяться на підсумковий модульний контроль
1. Поняття та економічна сутність санації підприємства. 2. Цілі та завдання фінансової санації. 3. Досудова санація, її мета, ініціатори проведення. 4. Санація підприємства-боржника за ухвалою господарського суду, її цілі, ініціатори проведення. 5. Організація управління фінансовою санацією підприємства. 6. Основні етапи проведення санації підприємства. 7. Класична модель фінансової санації. 8. Передумови прийняття рішення про проведення фінансової санації. 9. Симптоми фінансової кризи на підприємстві. 10. Основні внутрішні і зовнішні причини кризи. 11. Система показників-індикаторів фінансової кризи. 12. Використання балансових (агрегатних) моделей для оцінки кризового стану. 13. Статистичні моделі прогнозування банкрутства. 14. Експертні методи оцінки кризового стану та загрози банкрутства підприємства. 15. Рейтингові системи оцінки фінансового стану та загрози банкрутства. 16. Діагностика фінансового стану та загрози банкрутства на базі аналізу грошового обороту підприємства. 17. Оцінка потенціалу відновлення платоспроможності (санаційної спроможності) підприємства. 18. Застосування СВОТ (SWOT) аналізу при розробці стратегії санації підприємства. 19. Стратегія санації, її зміст, мета, розробка. 20. Розробка програми санації. 21. Структура і зміст плану фінансової санації. 22. Основні критерії оцінювання ефективності санації та розрахунок ефективності санації. 23. Фінансові показники, наведені у плані санації. 24. Застосування принципів і методів бізнес-планування при складанні плану санації. 25. Особливості плану санації, яка проводиться за ухвалою господарського суду. 26. Контроль за виконанням плану санації. 27. Основні завдання санаційного аудиту. 28. Проведення аудиту для визначення доцільності санації або ліквідації підприємства. 29. Встановлення санаційної спроможності підприємства. 30. Програма аудиторської перевірки плану санації. 31. Експертиза запланованих санаційних заходів щодо реальності їх здійснення. 32. Аудит фінансової звітності у процесі оцінки вартості підприємства в цілому та окремих видів активів. 33. Аудит фінансово-господарської діяльності під час реорганізації підприємств. 34. Основні внутрішні джерела відновлення платоспроможності підприємства. 35. Санаційні заходи, спрямовані на збільшення виручки від реалізації. 36. Основні заходи з реструктуризації активів. 37. Санаційні заходи, спрямовані на зменшення вихідних грошових потоків. 38. Впровадження сучасних методів і технологій управління для мобілізації внутрішніх джерел фінансової санації. 39. Зовнішні фінансові джерела санації. 40. Форми залучення коштів власників. 41. Двоступінчаста санація. 42. Форми участі кредиторів у фінансовому оздоровленні підприємства. 43. Способи реструктуризації заборгованості. 44. Форми участі персоналу у фінансуванні санації. 45. Форми та методи державної підтримки санації. 46. Пряме державне фінансування санації. 47. Непрямі форми державної підтримки санації. 48. Види реструктуризації, їх характеристика. 49. Операційна реструктуризація, порядок її проведення. 50. Фінансова реструктуризація, її основні заходи. 51. Реструктуризація підприємства, її зміст. 52. Реорганізація як засіб реструктуризації підприємства. 53. Види реорганізації. 54. Законодавчі вимоги до здійснення реорганізації. 55. Реорганізація, спрямована на укрупнення підприємств, її ефект. 56. Порядок злиття та приєднання підприємств. 57. Реорганізація, спрямована на розукрупнення підприємств, її роль у фінансовому оздоровленні. 58. Порядок поділу та відокремлення підприємств. 59. Порядок реорганізації підприємств перетворенням. 60. Законодавче врегулювання процедур санації, банкрутства та ліквідації підприємств в Україні. 61. Професійні учасники процесу санації, банкрутства та ліквідації. 62. Арбітражний керуючий, його функції та завдання. 63. Проведення санації підприємства-боржника його керівником. 64. Мирова угода та порядок її укладання. 65. Процедура ліквідації підприємства в разі визнання його банкрутом.
8. Розподіл балів, які отримують здобувачі вищої освіти
Контрольні заходи включають у себе поточний та підсумковий контроль. Поточний контроль. До форм поточного контролю належить оцінювання:
Поточний контроль здійснюється під час проведення семінарських, практичних та лабораторних занять і має за мету перевірку засвоєння знань, умінь і навичок курсантом (студентом, слухачем) з навчальної дисципліни. У ході поточного контролю проводиться систематичний вимір приросту знань, їх корекція. Результати поточного контролю заносяться викладачем до журналів обліку роботи академічної групи за національної системою оцінювання («відмінно», «добре», «задовільно», «незадовільно»). Оцінки за самостійну та індивідуальну роботи виставляються в журнали обліку роботи академічної групи окремою графою за національною системою оцінювання («відмінно», «добре», «задовільно», «незадовільно»). Результати цієї роботи враховуються під час виставлення підсумкових оцінок. При розрахунку успішності здобувачів вищої освіти в Університеті враховуються такі види робіт: навчальні заняття (семінарські, практичні, лабораторні тощо); самостійна та індивідуальна роботи (виконання домашніх завдань, ведення конспектів першоджерел та робочих зошитів, виконання розрахункових завдань, підготовка рефератів, наукових робіт, публікацій, розроблення спеціальних технічних пристроїв і приладів, моделей, комп’ютерних програм, виступи на наукових конференціях, семінарах та інше); контрольні роботи (виконання тестів, контрольних робіт у вигляді, передбаченому в робочій програмі навчальної дисципліни). Вони оцінюються за національною системою оцінювання («відмінно», «добре», «задовільно», «незадовільно»). Результат навчальних занять за семестр розраховується як середньоарифметичне значення з усіх виставлених оцінок під час навчальних занять протягом семестру та виставляється викладачем в журналі обліку роботи академічної групи окремою графою. Результат самостійної роботи за семестр розраховується як середньоарифметичне значення з усіх виставлених оцінок з самостійної роботи, отриманих протягом семестру та виставляється викладачем в журналі обліку роботи академічної групи окремою графою. Курсант (студент, слухач), який отримав оцінку «незадовільно» за навчальні заняття або самостійну роботу, зобов’язаний перескласти її. Загальна кількість балів (оцінка), отримана здобувачем за семестр перед підсумковим контролем, розраховується як середньоарифметичне значення з оцінок за навчальні заняття та самостійну роботу, та для переводу до 100-бальної системи помножується на коефіцієнт 10.
Підсумковий контроль. Підсумковий контроль проводиться з метою оцінки результатів навчання на певному ступені вищої освіти або на окремих його завершених етапах. Для обліку результатів підсумкового контролю використовується поточно-накопичувальна інформація, яка реєструються в журналах обліку роботи академічної групи. Результати підсумкового контролю з дисциплін відображуються у відомостях обліку успішності, навчальних картках курсантів (студентів, слухачів), залікових книжках. Присутність курсантів (студентів, слухачів) на проведенні підсумкового контролю (заліку, екзамену) обов’язкова. Якщо курсант (студент, слухач) не з’явився на підсумковий контроль (залік, екзамен), то науково-педагогічний працівник ставить у відомість обліку успішності відмітку «не з’явився». Підсумковий контроль (екзамен, залік) оцінюється за національною шкалою. Для переводу результатів, набраних на підсумковому контролі (екзамені, заліку), з національної системи оцінювання в 100-бальну вводиться коефіцієнт 10, таким чином максимальна кількість балів на підсумковому контролі (екзамені, заліку), які використовуються при розрахунку успішності курсантів (студентів, слухачів), становить - 50 Підсумкові бали з навчальної дисципліни визначаються як сума балів, отриманих здобувачем протягом семестру та балів, набраних на підсумковому контролі (екзамені, заліку).
Курсант (студент, слухач), який під час складання підсумкового контролю отримав оцінку «незадовільно», складає підсумковий контроль (екзамен, залік) повторно. Повторне складання підсумкового контролю (екзамену, заліку) допускається не більше двох разів з кожної навчальної дисципліни, у тому числі один раз – викладачеві, а другий – комісії, що створюється навчально-науковими інститутами (факультетами). Незадовільні оцінки виставляються тільки в відомостях обліку успішності. Курсантам (студентам, слухачам), які отримали не більше як дві незадовільні оцінки (нижче ніж 60 балів) з навчальної дисципліни, можуть бути встановлені різні строки ліквідації академічної заборгованості, але не пізніше як за день до фактичного початку навчальних занять у наступному семестрі. Курсанти (студенти, слухачі), які не ліквідували академічну заборгованість у встановлений термін, відраховуються з Університету. Особи, які одержали більше двох незадовільних оцінок (нижче ніж 60 балів) за підсумковими результатами вивчення навчальних дисциплін з урахуванням підсумкового контролю, відраховуються з Університету. Якщо дисципліна вивчається протягом двох і більше семестрів з семестровим контролем у формі підсумкового контролю (екзамену чи заліку), то результат вивчення дисципліни в поточному семестрі визначається як середньоарифметичне значення балів, набраних у поточному та попередньому семестрах.
У цьому розділі також повинні бути розроблені чіткі критерії оцінювання результатів роботи здобувачів вищої освіти під час поточного контролю (роботу на семінарських, практичних, лабораторних й інших аудиторних заняттях, виконання самостійних навчальних та індивідуальних творчих завдань) та підсумкового контролю. Кафедра визначає вимоги до здобувачів вищої освіти щодо засвоєння змісту навчальної дисципліни, а саме: кількість оцінок, яку він повинен отримати під час аудиторної роботи, самостійної або індивідуальної роботи. Наприклад:
9. Шкала оцінювання: національна та ECTS
10. Інформаційне та методичне забезпечення навчальної дисципліни
10.1. Методичне забезпечення
10.2. Рекомендована література Нормативне забезпечення
9. Закон України «Про національну програму інформатизації». 10. Указ Президента України «Про вдосконалення інформаційно-аналітичного забезпечення Президента України та органів державної влади». 11. Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження завдань Національної програми інформатизації». 12. «Про затвердження Порядку формування та виконання галузевої програми і проекту інформатизації». 13. ДСТУ 3396.0-96 "Захист інформації. Технічний захист інформації. Основні положення". Ст. 56 14. ДСТУ 3396.1-96 "Захист інформації. Технічний захист інформації. Порядок проведення робіт".
Базова
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||