Написание контрольных, курсовых, дипломных работ, выполнение задач, тестов, бизнес-планов
Главная \ Методические указания \ Методические указания и информация \ Фінансове право (262 - Правоохоронна діяльнысть)

Фінансове право (262 - Правоохоронна діяльнысть)

МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ВНУТРІШНІХ СПРАВ

Кафедра правового забезпечення господарської діяльності

Факультет № 6

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ПРОГРАМА

 

навчальної дисципліни «Фінансове право»

 вибіркових компонент

освітньої програми першого (бакалаврського) рівня вищої освіти

 

262 Правоохоронна діяльність (правоохоронна діяльність)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Харків 2018

 

ЗАТВЕРДЖЕНО

Науково-методичною радою

Харківського національного

університету внутрішніх справ

 Протокол  від 20.09.2018 № 9

 

 

СХВАЛЕНО

Вченою радою факультету № 6

Протокол  від 29.08.2018 № 7

 

 

 

ПОГОДЖЕНО

Секцією Науково-методичної ради

ХНУВС з юридичних дисциплін Протокол  від 19.09.2018 № 8

 

 

 

 

 

Розглянуто на засіданні кафедри правового забезпечення господарської діяльності протокол від 28.08.2018 № 7

 

 

 

 

 

 

 

Розробники:

1. Професор кафедри правового забезпечення господарської діяльності факультету № 6 ХНУВС, д.ю.н., доцент Чорна А.М.

2. Доцент кафедри правового забезпечення господарської діяльності факультету № 6 ХНУВС, к.ю.н. Коробцова Д.В.

 

        

Рецензенти:

1. Завідувач кафедри тактичної та тактико-спеціальної підготовки факультету № 3 ХНУВС, д.ю.н., старший науковий співробітник, майор поліції Прокопенко О.Ю.

2. Старший слідчий відділення розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого відділу Московського ВП ГУНП в Харківській області, к.ю.н., доцент Пабат О.В.

 

 

 

 

 

Пояснювальна записка

Програма вибіркової навчальної дисципліни складена відповідно до освітньої програми першого (бакалаврського) рівня вищої освіти 262 Правоохоронна діяльність (правоохоронна діяльність).

 

Предметом вивчення навчальної дисципліни є сучасні наукові погляди на предмет, метод та систему вітчизняного фінансового права, наукових позицій стосовно сучасного становища та перспектив розвитку основних його інститутів.

Міждисциплінарні зв’язки: навчальна дисципліна «Фінансове право» має взаємозв’язки з навчальними дисциплінами та курсами: «Податкове право», «Адміністративне право», «Адміністративний процес» тощо. Наприклад, за порушення норм фінансового законодавства може наставати адміністративна чи кримінальна відповідальність, що входять у сферу адміністративного та кримінального права. В адміністративному праві, до того ж, визначається правовий статус низки органів, як-то: міністерство фінансів України, Державної податкової служби України та ін. Для успішного освоєння фінансового права студентам знадобляться знання, отримані під час вивчення таких навчальних дисциплін, як теорія права, конституційне право, податкове право, адміністративне право та ін.

Програма навчальної дисципліни складається з таких тем:

  1. Предмет, система та джерела фінансового права.
  2. Фінансово-правові норми та фінансово-правові відносини.
  3. Органи державного управління фінансами.
  4. Правові засади фінансового контролю в Україні.
  5. Правове регулювання діяльності органів фінансового контролю.
  6. Відповідальність за порушення норм фінансового законодавства.
  7. Правове регулювання публічних фондів в Україні, джерела їх доходів та напрямки використання.
  8. Бюджетна система України.
  9. Бюджетний процес.
  10.  Правове регулювання формування цільових фондів.

 

1. Мета та завдання навчальної дисципліни

 

1.1. Метою викладання навчальної дисципліни «Фінансове право» є надання студентам знань про основні положення фінансового права України (предмет, метод, система, принципи тощо), вивчення фінансового законодавства, що регулює суспільні відносини щодо мобілізації, розподілу і використання централізованих і децентралізованих фондів держави та органів місцевого самоврядування з метою забезпечення реалізації їх завдань і функцій.

1.2. Основними завданнями вивчення дисципліни «Фінансове право» є вивчення основних положень Загальної та Особливої частин фінансового права котрі об’єднують положення щодо норм фінансового права і правових інститутів, що визначають: поняття, предмет, система та джерела фінансового права, особливості фінансово-правових норм та фінансово-правових відносин, систему та статус органів управління державними фінансами, правові засади фінансового контролю в Україні та відповідальності за порушення норм фінансового законодавства; бюджетну систему України, бюджетний процес; формування державних цільових фондів, а також набуття вмінь щодо використання норм фінансового права під час аналізу практичних ситуацій.

При вивченні фінансового права студентам належить засвоїти значну кількість понять, які використовуються у навчальній дисципліні. Зокрема, при вивченні фінансового права основними поняттями, що розглядаються є:

  • фінанси держави, фінансова діяльність держави;
  • фінансове право (як галузь, наука та навчальна дисципліна) та фінансове законодавство;
  • фінансові правовідносини, фінансово-правова норма;
  • державний фінансовий контроль, методи фінансового контролю, ревізія, перевірка, аудит, акт ревізії (перевірки);
  • фінансове правопорушення, фінансово-правова відповідальність.
  • податкове право як фінансово-правовий інститут, податкова політика, податкове законодавство, податок,  податкова система, обов’язкові платежі податкового характеру (збір, плата(мито)), податкового механізму;
  • бюджетне право України;
  • бюджет та основні поняття, закріплені в Бюджетному кодексі (бюджетна класифікація, бюджетна політика, бюджетна система України, бюджетне асигнування, бюджетне зобов'язання, бюджетне планування, бюджетне призначення, бюджетний запит, бюджетний період, бюджетний процес, бюджетний розпис, бюджетні повноваження, зведений бюджет, міжбюджетні трансферти та ін.);

1.3. Згідно з вимогами освітньої програми студенти повинні:

знати:

  1. понятійний апарат, пов’язаний із фінансовою діяльністю держави;
  2. сутність та елементи фінансової системи, бюджетної системи;
  3. поняття, методи, систему фінансового права як галузі права;
  4. історію науки фінансового права та її видатних представників;
  5. систему та повноваження органів державного управління фінансами, органів фінансового контролю;
  6. види, методи фінансового контролю;
  7. поняття фінансового правопорушення, фінансової відповідальності, підстави та порядок притягнення до фінансової відповідальності;
  8. поняття та види державних та муніципальних доходів і видатків;
  9. основи бюджетного права і процесу;
  10.  поняття та види позабюджетних фондів;

вміти:

  1. аналізувати нормативно-правові акти, що регулюють фінансову діяльність держави, визначати їх юридичну силу та пріоритетність в урегулюванні конкретних фінансових відносин;
  2. аналізувати акти ревізій, перевірок фінансового-господарської діяльності суб’єктів господарювання, визначати їх відповідність вимогам закону, оцінювати їх доказову силу при розслідуванні злочинів у сфері господарської діяльності;
  3. виявляти ознаки фінансового правопорушення, визначати вид юридичної відповідальності за його вчинення;
  4. роз’ясняти зміст нормативних актів, що регулюють фінансову діяльність держави, з метою подолання правового нігілізму громадян.

 

1.4. Форма підсумкового контролю екзамен.

 

На вивчення навчальної дисципліни відводиться 120 годин /4 кредитів ECTS.

 

2. Короткий опис змісту навчальної дисципліни

 

Загальна частина фінансового права України

 

ТЕМА № 1. «Предмет, система та джерела фінансового права»

Поняття фінансового права. Становлення фінансового права як галузі права. Місце фінансового права в системі права України. Предмет фінансового права. Метод правового регулювання притаманний фінансовому праву. Співвідношення імперативного методу владних приписів з методами погодження, рекомендації. Суб’єкти фінансового права.

Система фінансового права. Загальна частина фінансового права: основи фінансової діяльності держави, фінансового права, засади фінансового контролю. Особлива частина: підгалузі, інститути, фінансово-правові норми. Підгалузі: бюджетне право; податкове право. Інститути: державних доходів, державних видатків; державного кредиту; грошового обігу; валютного регулювання; безготівкових розрахунків та ін.

Джерела фінансового права. Конституція України. Міжнародні нормативні акти, ратифіковані Верховною Радою України. Закони України в тому числі кодифіковані. Юридична сила Декретів Кабінету Міністрів (грудень 1992 – травень 1993 років). Укази Президента України. Нормативні акти Національного банку України, Міністерства фінансів України, Державної фіскальної служби України інших органів виконавчої влади, що містять фінансово-правові норми. Нормативні акти органів місцевого самоврядування.

Фінансове право як галузь права і наука фінансового права. Зародження науки фінансового права з фінансової науки. Історія розвитку вітчизняної науки фінансового права. Видатні представники науки фінансового права.

 

ТЕМА № 2. «Фінансово-правові норми та фінансово-правові відносини»

Поняття та особливості фінансово-правових норм. Види фінансово-правових норм в залежності від впливу на учасників фінансових відносин: зобов’язуючі, забороняючи, уповноважуючи фінансово-правові норми. Види фінансово-правових норм в залежності від змісту: матеріальні та процесуальні.

Структура фінансово-правової норми: гіпотеза, диспозиція, санкція. Особливості санкції фінансово-правової норми.

Фінансово-правові відносини. Поняття та функції фінансових правовідносин. Зміст та особливості фінансових правовідносин. Суб’єктний склад та об’єкт фінансових правовідносин. Співвідношення суб’єктів фінансового права і фінансових правовідносин.

 

ТЕМА № 3. «Органи державного управління фінансами»

Поняття та принципи управління державними фінансами. Система органів управління державними фінансами.

Конституційне регулювання повноважень органів влади загальної компетенції в сфері управління державними фінансами. Повноваження Верховної Ради України щодо затвердження Державного бюджету України та бюджетної системи; системи оподаткування; статусу національної та іноземних валют; основ створення і функціонування фінансового, грошового, інвестиційного ринків; порядку утворення і погашення державного внутрішнього та зовнішнього боргу.

Повноваження Президента України щодо підписання законів, що регулюють фінансову діяльність держави; утворення, реорганізації чи ліквідації міністерств та органів виконавчої влади зі спеціальною компетенцією в сфері фінансової діяльності.

Конституційні повноваження Кабінету Міністрів України в сфері управління фінансами щодо забезпечення провадження фінансової, цінової, інвестиційної політики; розробки проекту Державного бюджету України, забезпечення виконання бюджету, підготовки звіту про його виконання.

Повноваження органів місцевого самоврядування в сфері публічних фінансів. Право органів місцевого самоврядування на бюджет та його нормативно-правове забезпечення.

Правовий статус державних органів спеціально створених для управління фінансами. Правові засади, ціль утворення та сфера відання Національного банку України. Завдання, функції і повноваження Національного банку України.

Місце Міністерства фінансів України в системі органів виконавчої влади. Ціль утворення та сфера відання Міністерства фінансів. Завдання, функції і повноваження Міністерства фінансів. Повноваження Міністерства фінансів АРК та фінансових органів місцевих державних адміністрацій.

Правові засади діяльності та сфера відання спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у сфері регулювання ринків фінансових послуг (Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг).

Державна казначейська служба України. Правові засади діяльності, ціль утворення та сфера відання Державної казначейської служби України. Завдання, функції і повноваження Державної казначейської служби України.

Правові засади діяльності, ціль утворення та сфера відання Державної фіскальної служби України. Завдання, функції і повноваження Державної фіскальної служби України.

Правові засади діяльності, ціль утворення та сфера відання Рахункової палати. Завдання, функції і повноваження Рахункової палати.

Інші органи державного управління фінансами: Пенсійний фонд України; Фонд соціального страхування України; Фонд загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття; Фонд гарантування вкладів фізичних осіб та ін.

 

 

 

 

ТЕМА № 4. «Правові засади фінансового контролю в Україні»

Поняття, суть, призначення фінансового контролю. Об’єкт та предмет фінансового контролю, фінансова дисципліна. Правові засади здійснення фінансового контролю в Україні. Міжнародні нормативно-правові акти з питань фінансового контролю. Закріплення принципів фінансового контролю в національному законодавстві.

Види фінансового контролю. В залежності від суб’єктів фінансового контролю: державний фінансовий контроль (контроль вищих органів влади, фінансовий контроль інших державних органів, контроль спеціальних органів фінансового контролю); внутрішній контроль (здійснюється керівниками міністерств та відомств та їх контрольно-ревізійним апаратом) незалежний фінансовий контроль (аудит). За змістом: податковий контроль, валютний контроль, бюджетний контроль. В залежності від часу проведення: попередній, поточний, наступний фінансовий контроль. В залежності від місця проведення: безвиїзний, виїзний. За об’єктом: документальний, фактичний, оперативний. Обов’язковий та ініціативний фінансовий контроль.

Методи фінансового контролю. Ревізія. Правові засади здійснення ревізії. Підстави та порядок проведення ревізії. Періодичність та строки проведення ревізії. Планова та позапланова ревізія. Ревізія за дорученням правоохоронних органів. Поняття та зміст акту ревізії, правила складання акту ревізії, правове значення акту ревізії як носія доказової інформації.

Перевірка. Правові засади здійснення перевірок. Підстави та порядок проведення перевірок. Періодичність здійснення планових та позапланових документальних виїзних перевірок. Комплексні перевірки. Зустрічні перевірки. Оперативні перевірки. Поняття, зміст та правові наслідки акту перевірки. Оформлення результатів перевірки довідкою.

Інші методи фінансового контролю: аналіз, обстеження, інспекції, облік.

 

ТЕМА № 5. «Правове регулювання діяльності органів фінансового контролю»

Система органів фінансового контролю. Повноваження в сфері фінансового контролю Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України.

Повноваження в сфері фінансового контролю Міністерства фінансів України (об’єкт контролю, методи контролю, заходи впливу на порушників вимог чинного законодавства). Взаємодія з іншими органами фінансового контролю.

Повноваження в сфері фінансового контролю Державної казначейської служби України. Державна казначейська служба України (об’єкт контролю, методи контролю, заходи впливу на порушників вимог чинного законодавства). Взаємодія з іншими органами фінансового контролю.

Повноваження в сфері фінансового контролю Національного банку України (об’єкт контролю, методи контролю, заходи впливу на порушників вимог чинного законодавства). Взаємодія з іншими органами фінансового контролю.

Повноваження в сфері фінансового контролю Пенсійного фонду України;  Фонд соціального страхування України; Фонд загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття; Фонд гарантування вкладів фізичних осіб та ін. (об’єкт контролю, методи контролю, заходи впливу на порушників вимог чинного законодавства). Взаємодія з іншими органами фінансового контролю.

Спеціальні органи фінансового контролю. Повноваження в сфері фінансового контролю Рахункової палати України (об’єкт контролю, методи контролю, заходи впливу на порушників вимог чинного законодавства). Взаємодія з іншими органами фінансового контролю.

Повноваження в сфері фінансового контролю органів Державної фіскальної служби України (в тому числі податкової міліції) (об’єкт контролю, методи контролю, заходи впливу на порушників вимог чинного законодавства). Взаємодія з іншими органами фінансового контролю.

Повноваження в сфері фінансового контролю органів Державна аудиторська служба України (об’єкт контролю, методи контролю, заходи впливу на порушників вимог чинного законодавства). Взаємодія з іншими органами фінансового контролю.

 

ТЕМА № 6. «Відповідальність за порушення норм фінансового законодавства»

Кримінальна, адміністративна, цивільно-правова відповідальність за порушення норм чинного фінансового законодавства.

Фінансова відповідальність як самостійний вид юридичної відповідальності. Фінансове правопорушення, поняття та склад. Особливості суб’єктивної сторони фінансового правопорушення.

Поняття, особливості, класифікація фінансових санкцій.

Відповідальність за порушення норм валютного законодавства. Правові засади та державні органи, що притягають до фінансової відповідальності за порушення норм валютного законодавства.

Відповідальність за порушення правил здійснення банківських операцій, норм з регулювання обігу готівки (в тому числі правил використання реєстраторів рахункових операцій при розрахунках за готівку). Правові засади та державні органи, що притягають до фінансової відповідальності.

Відповідальність за порушення норм законодавства в сфері оподаткування, в тому числі правил обліку та звітності, реалізації підакцизних товарів. Правові засади та державні органи, що притягають до фінансової відповідальності за порушення норм податкового законодавства.

Відповідальність за порушення норм бюджетного законодавства. Правові засади та державні органи, що уповноважені притягати до фінансової відповідальності.

Відповідальність за легалізацію доходів, набутих злочинним шляхом.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Особлива частина фінансового права України.

 

ТЕМА № 7. «Правове регулювання публічних фондів в Україні, джерела їх доходів та напрямки використання»

Поняття публічних фондів грошових коштів. Публічні (загальносуспільні) потреби як критерій виділення окремих фондів. Функції публічних фондів. Класифікація публічних фондів. Правовий режим централізованих фондів (Державного бюджету, цільових позабюджетних фондів) та децентралізованих фондів (місцевих бюджетів, фондів державних підприємств, установ та організацій).

Поняття і система державних та муніципальних доходів. Правове регулювання податкових доходів, податкова система, податкові правовідносини. Правовий режим неподаткових доходів. Правові основи державного кредиту, державні внутрішні та зовнішні позики, залучення коштів до місцевих бюджетів шляхом випуску цінних паперів.

Правове регулювання державних та місцевих видатків. Система державних та муніципальних видатків. Поняття та принципи фінансування.

Поняття кошторисно-бюджетного фінансування, принципи, об’єкти. Поняття, зміст, правове значення кошторису. Бюджетні установи та правовий режим позабюджетних коштів бюджетних установ. Порядок та особливості кошторисно-бюджетного фінансування охорони здоров’я, соціально-культурних заходів, оборони, видатків на утримання органів влади.

 

ТЕМА № 8. «Бюджетна система України»

Поняття бюджету як економічної та правової категорії. Поняття та ланки бюджетної системи України. Місцеві бюджети та бюджети місцевого самоврядування. Принципи бюджетної системи. Зведений бюджет. Правова форма бюджетів в Україні. Бюджетний період.

Поняття бюджетного права. Особливості бюджетних правовідносин. суб’єкти бюджетних правовідносин, джерела бюджетного права. Конституція України про бюджетні повноваження. Бюджетний кодекс України. Закон України про Державний бюджет на відповідний бюджетний період.

Бюджетна класифікація. Класифікація доходів бюджету, класифікація видатків бюджету, класифікація фінансування бюджету, класифікація боргу. Складові частини бюджету: загальний та спеціальний фонди.

Дефіцит та профіцит бюджету, джерела фінансування дефіциту бюджету. Граничний обсяг боргу.

Доходи і видатки Державного бюджету України. Склад доходів Державного бюджету України. Склад видатків Державного бюджету України. Таємні видатки. Кредитування за вирахуванням погашення. Скорочення видатків загального фонду Державного бюджету України. Захищені статті видатків бюджету.

Склад доходів місцевих бюджетів. Кошик доходів бюджетів місцевого самоврядування. Витрати місцевих бюджетів. Бюджет розвитку місцевих бюджетів. Позички місцевим бюджетам. Міжбюджетні відносини. Розмежування видатків між бюджетами. Фінансові нормативи бюджетної забезпеченості. Коефіцієнт вирівнювання. Міжбюджетні трансферти. Дотації вирівнювання, субвенції, кошти, що передаються до Державного бюджету України та місцевих бюджетів з інших місцевих бюджетів.

Контроль за дотриманням бюджетного законодавства.

 

ТЕМА № 9. «Бюджетний процес»

Поняття і зміст бюджетного процесу. Правові засади реалізації бюджетних повноважень Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України, комітетів Верховної Ради України, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, районних, сільських, селищних, міських та районних у містах рад.

Державний бюджет України. Стадії бюджетного процесу, їх тривалість. Основні напрямки бюджетної політики на наступний бюджетний період. Бюджетні запити головних розпорядників бюджетних коштів. Розробка проекту закону про Державний бюджет. Постанова Кабінету Міністру щодо схвалення проекту закону про Державний бюджет. Пояснювальна записка до проекту закону, її зміст.

Стадія розгляду та прийняття Державного бюджету України. Представлення проекту закону про Державний бюджет Верховній Раді України. Підготовка та розгляд проекту закону про Державний бюджет у першому, другому та третьому читанні. Особливості розгляду проекту закону про Державний бюджет України. Бюджетні призначення в разі несвоєчасного прийняття закону про Державний бюджет України.

Стадія виконання Державного бюджету. Організація виконання Державного бюджету України. Казначейське обслуговування Державного бюджету України. Бюджетний розпис. Виконання Державного бюджету України за доходами та за видатками. Порядок внесення змін до закону про Державний бюджет України.

Стадія складання та затвердження звіту про виконання Державного бюджету України. Порядок закриття рахунків після закінчення бюджетного періоду. Квартальні та річний звіт про виконання закону України про Державний бюджет України. Розгляд звіту про виконання закону України про Державний бюджет України.

Складання, розгляд, затвердження, виконання та звітність місцевих бюджетів. Порядок складання проектів місцевих бюджетів. Проект рішення про місцевий бюджет та матеріали, що до нього додаються. Затвердження місцевих бюджетів. Виконання місцевих бюджетів. Звітність про виконання місцевих бюджетів.

 

ТЕМА № 10. «Правове регулювання формування цільових фондів»

Організаційно-правові засади діяльності та правовий статус Пенсійного фонду України. Пенсійний фонд України як централізований цільовий фонд. Збір на обов’язкове державне пенсійне страхування. Платники збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, об’єкт оподаткування, ставки збору. Збір на обов’язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій.

Організаційно-правові засади діяльності та правовий статус Фонду соціального страхування України. Фонд соціального страхування як цільовий позабюджетний страховий фонд. Платники збору на обов’язкове державне соціальне страхування, об’єкт оподаткування, ставки збору.

Фонд загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття.

Організаційно-правові засади діяльності та правовий статус Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Фонду соціального захисту інвалідів та ін.

 

3. Рекомендована література

 

Основна

  1. Веприняк Д. М., Нашинець-Наумова А. Ю. Фінансове право : Навчально-методичний комплекс. – К. : Центр учбової літератури, 2008. – 168 с.
  2. Воронова Л. К. Фінансове право України : Підручник. – К. : Прецедент; Моя книга, 2006. – 448 с.
  3. Воронова Л. К. Фінансове право України : Навч. посібник / Л. К. Воронова. – К. : Правова єдність. 2008, – 387с.
  4. Захарченко В. Ю. Податкова система : практичні питання застосування норм податкового кодексу України / За заг. ред. В.Ю.Захарченка. – К. : Юрінком Інтер, 2011. – 368 с.
  5. Карасева М. В. Фінансовое правоотношение. – М. : НОРМА–ИНФРА–М, 2001. –288 с.
  6. Костенко Ю. О. Фінансове право України : Навч. посіб. – К. : Центр учбової літератури, 2009. – 240 с.
  7. Музика О. А. Неподаткові доходи місцевих бюджетів України (фінансово-правове дослідження) : Монографія. – К. : Атака, 2006. – 256 с.
  8. Науково-практичний коментар до Податкового кодексу України : в 3 т. / кол. авторів [заг. редакція, М. Я Азарова]. – К. : Міністерство фінансів України, Національний університет ДПС України, 2010. – 2389 с.
  9. Теліпко В. Е. Науково-практичний коментар до Бюджетного кодексу України / В. Е. Теліпко, А.С. Овчаренко, С. А. Пасанюк / За заг. ред., М. Я. Азарова. – К. : Центр учбової літератури, 2010. – 480 с.
  10.  Нечай А. А. Проблеми правового регулювання публічних фінансів та публічних видатків : Монографія, – Чернівці : Рута, 2004. – 264 с.
  11.  Пацурківський П. С. Проблеми теорії фінансового права. – Чернівці : ЧДУ, 1998.– 276 с.
  12.  Пирожкова Ю. В. Фінансове право : Навчально-методичний посібник у схемах і таблицях. – Запоріжжя : ЗНУ, 2010. – 121 с.
  13.  Роль В. Ф. Фінансове право : Навч. посіб / В. Ф. Роль, В. В. Сергієнко, С. М. Попова – К. : Центр учбової літератури, 2011. – 392 с
  14.  Рукавишникова И. В. Метод финансового права : Монография. – М. : Юрист, 2006. – 285 с.
  15.  Фінансове право : підручник / Ю.М. Жорнокуй, О.В. Кашкарьова, Т. В. Колесник та ін., за заг. ред. О. М. Бандурки та О. П. Гетманець. - 2-ге вид. доп. та перероб. – Харків : Екограф, 2015. – 500 с.
  16.  Фінансове право України : Навчальний посібник / За заг.ред. д.ю.н., проф. Шкарупи В.К.– К. : „Істина", 2007. – 148 с.
  17.  Фінансове право України : Підручник / М.П. Кучерявенка, О.О. Дмитрик, О.А. Лукашев та ін.; за ред. М.П. Кучерявенка.  – Х. : Право, 2016. – 440 с.
  18.  Фінансове право [Текст] : курс лекцій / Є. П. Гайворонський, В. Д. Гвоздецький, В. О. Тімашов ; [за заг. ред. В. Д. Гвоздецького] ; Укр. держ. ун-т фінансів та міжнар. торгівлі. - Київ : Сталь, 2015. - 472 с.
  19.  Фінансове право (у запитаннях і відповідях) [Текст] : навч. посіб. / [Л. М. Касьяненко та ін.] ; за заг. ред. д-ра юрид. наук, проф. Л. М. Касьяненко ; Держ. податк. служба України, Нац. ун-т держ. податк. служби України. - Ірпінь : Вид-во Нац. ун-ту ДПС України, 2014. - 317 с.
  20.  Фінансове право [Текст] : навч. посіб. / [Безрутченко С. М. та ін.] ; за заг. ред. А. Г. Чубенка, Д. М. Павлова ; Нац. акад. внутр. справ. - Київ : КНТ, 2014. - 597 с.
  21.  Фінансове право України [Текст] : навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / [Боднарук Ю. В. та ін. ; за заг. ред. Т. А. Латковської, С. В. Пархоменко-Цироциянц] ; Нац. ун-т "Одес. юрид. акад.". - О. : Фенікс, 2012. - 189 с.
  22.  Фінансове право [Текст] : навч. посіб. / М. Г. Волощук, М. В. Менджул ; Ужгород. нац. ун-т, Територ. від-ня Асоц. платників податків у Закарпат. обл., Громад. рада при Закарпат. обл. держ. адмін. . - Ужгород : Вид-во Олесандри Гаркуші, 2013. - 236 с.
  23.  Финансовое право : Учебник / Под ред. О. Н. Горбуновой – 2 е изд., перераб. и доп. – М. : Юристъ, 2004. – 495 с.

 

Нормативно-правові акти

  1. Конституція України : Основний Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.
  2.  Податковий кодекс України від 02.12.2010 року // Відомості Верховної Ради України від 08.04.2011 року. – 2011. – № 13, / № 13–14, № 15–16, № 17. – Стор. 556. – Ст. 112.
  3.  Бюджетний кодекс України від 08.07.2010 року // Відомості Верховної Ради України від 13.08.2010 року. – 2010. – № 59. – Стор. 9. – Ст. 2047.
  4.  Кодекс України про адміністративні правопорушення // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1984. – Додаток до № 51. – Ст. 1122.
  5.  Кримінальний кодекс України // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 25–26. – Ст. 131.
  6.  Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні : Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 40. – Ст. 365.
  7.  Положення про Фонд соціального захисту інвалідів Наказ Міністерства соціальної політики України від 14.04.2011 № 129 // Офіційний вісник України від 16.05.2011. – 2011. – № 34. – Стор. 109. – Ст. 1413.
  8.  Про утворення Державної аудиторської служби України : постанова Кабінету міністрів України від 28 жовт. 2015 р. № 868 // Офіційний вісник України. – 2015. – № 87. – Ст. 2907.
  9.  Про затвердження Положення про Державну аудиторську службу України : постанова Кабінету міністрів України від 03 лютог. 2016 р. № 43 // Офіційний вісник України. – 2016. – № 12. – Ст. 506.
  10.  Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів : Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 46. – Ст. 345.
  11.  Про єдиний збір, що справляється в пунктах пропуску через державний кордон України : Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 51. – Ст. 454.
  12.  Про державне мито : Декрет Кабінету Міністрів України // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 13. – Ст. 113.
  13.  Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності : Указ Президента України // Офіційний вісник України від 13.08.1998 року. – 1998. – № 30. – Стор. 2.
  14.  Про затвердження Порядку застосування податкової застави контролюючими органами : Наказ Міністерства фінансів України від 10.10.2013р. № 572 // Офіційний вісник України від 26.11.2013. – 2013. – № 89. – Стор. 99. – Ст. 3277.
  15.  Про затвердження Порядку застосування адміністративного арешту майна платників податків : Наказ Міністерство доходів і зборів України від 16 черв. 2017 р. № 586 // Офіційний вісник України від 04.08.2017 – 2017. – № 61. – Стор. 278. – Ст. 1891.
  16.  Про затвердження Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами : Наказ Міністерства фінансів України від 20.08.2015 р. № 727 // Офіційний вісник України від 17.11.2015– 2015. – № 89. – Стор. 80. – Ст. 2985.
  17.  Про затвердження Правил торгівлі у розстрочку фізичним особам : Постанова Кабінету Міністрів України від 30 березня 2011 р. № 383 // Офіційний вісник України вiд 22.04.2011 – 2011. – № 28. – Стор. 70. – Ст. 1167.
  18.  Про затвердження Порядку обліку сум податків та зборів, не сплачених суб'єктом господарювання до бюджету у зв'язку з отриманням податкових пільг : Постанова Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 р. № 1233 // Офіційний вісник України від 14.01.2011 – 2011. – № 1. – Стор. 63. – Ст. 18.
  19.  Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних : Постанова Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 р. – № 1246. // Офіційний вісник України від 13.01.2011 – 2011 р. – № 5. – Стор. 105. – Ст. 31.
  20.  Про затвердження форми протоколу про тимчасове затримання майна : Постанова Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 р. № 1239 // Офіційний вісник України вiд 14.01.2011 – 2011 р., № 1, стор. 85, Ст. 24.
  21.  Про затвердження Порядку подання документів для застосування податкової соціальної пільги : Постанова Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 р. № 1227 // Офіційний вісник України від 14.01.2011 – 2011 р. – № 1. – Стор. 45. – Ст. 12.
  22.  Лімська декларація керівних принципів контролю. / Прийнята IX Конгресом Міжнародної організації вищих контрольних органів (INTOSAI) в 1977 році. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=604_001.
  23.  Основи законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування : Закон України // Відомості Верховної Ради України від 05.06.1998. – 1998. – № 23. – Ст. 121.
  24.  Про аудиторську діяльність : Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 23. – Ст. 243.
  25.  Про банки і банківську діяльність : Закон України від 7 грудня 2000 року // Відомості Верховної Ради України від 09.02.2001. – 2001. – № 5. – Ст. 30.
  26.  Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні : Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 40. – Ст. 365.
  27.  Про джерела фінансування дорожнього господарства України : Закон України від 18 вересня 1991 року // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 47. – Ст. 648.
  28.  Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо посилення правового захисту громадян та запровадження механізмів реалізації конституційних прав громадян на підприємницьку діяльність, особисту недоторканність, безпеку, повагу до гідності особи, правову допомогу, захист) : Закон України від 12 січня 2005 року // Відомості Верховної Ради України. – 2005. – № 10. – Ст. 187.
  29.  Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів : Закон України від 19 грудня 1995 року // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 46. – Ст. 345.
  30.  Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні : Закон України вiд 30 жовтня 1996 року // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 51. – Ст. 292.
  31.  Про Державний бюджет України на 2018 рік : Закон України від ? груд. 2017 року // Відомості Верховної Ради України. – 2017. – № ?. – Ст.
  32.  Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні : Закон України від 26 січня 1993 року // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 13. – Ст. 110.
  33.  Про джерела фінансування органів державної влади : Закон України від 30 червня 1999 року // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 34. – Ст. 274.
  34.  Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування : Закон України від 13 серпня 2003 року // Офіційний вісник України. – 2003. – № 33. – Стор. 126 – Ст. 1770.
  35.  Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування : Закон України від 23.09.1999 року // Офіційний вісник України від 05.11.1999 року. – 1999. – № 42. – Стор. 47.
  36.  Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття : Закон України від 02 березня 2000 року // Офіційний вісник України вiд 14.04.2000 року. – 2000. – № 13. – Стор. 31 – Ст. 505.
  37.  Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов’язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці : Закон України від 28 груд. 2014 року // Відомості Верховної Ради України. – 2015. – № 11. – Ст. 75.
  38.  Про публічні закупівлі : Закон України від 25.12.2015 року // Відомості Верховної Ради України. – 2016.– № 9. – Ст. 89.
  39.  Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг : Закон України від 06.07.1995 року // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 28. – Ст. 205.
  40.  Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування : Закон України від 26.06.1997 року // Відомості Верховної Ради України. – 1997. – № 37. – Ст. 237.
  41.  Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування : Закон України від 08.07.2010 року // Відомості Верховної Ради України. – 2011. – № 2–3. – Ст. 11.
  42.  Про місцеве самоврядування в Україні : Закон України від 21 травня 1997 року, № 280/97-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1997. – № 24. – Ст. 170.
  43.  Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті : Закон України від 23.09.1994 року// Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 40. – Ст. 364
  44.  Про Рахункову палату : Закон України від 02.07.2015 року // Офіційний вісник України від 18.08.2015 року. – 2015. – № 63. – Ст. 2074.
  45.  Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності : Закон України від 22.02.2001 року // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 17. – Ст. 80.
  46.  Про тимчасове делегування Кабінету Міністрів України повноважень видавати декрети в сфері законодавчого регулювання : Закон України від 18.11.1992 року // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 2. – Ст. 6.
  47.  Про систему гарантування вкладів фізичних осіб : Закон України від 23 лютого 2012 року // Відомості Верховної Ради України. – 2012. – № 50 – Ст. 564.
  48.  Про цінні папери та фондовий ринок : Закон України від 23.02.2006 року // Відомості Верховної Ради України. – 2006. – № 31. – Ст. 268.
  49.  Про Положення про Державну фінансову інспекцію України : Указ Президента України від 23.04.2011 року № 499/2011 // Офіційний вісник України вiд 04.05.2011 року. – 2011. – № 31. – Стор. 11 – Ст. 1325.
  50.  Про вдосконалення діяльності державних органів, роботи державних службовців та підвищення ефективності використання бюджетних коштів : Указ Президента України від 11 лютого 2000 року №207/2000 // Офіційний вісник України вiд 03.03.2000 року. – 2000. – № 7. – Ст. 262.
  51.  Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності : Указ Президента України вiд 23.07.1998 року // Офіційний вісник України. – 1998. – № 30. – Стор. 2 – Ст. 1119.
  52.  Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки : Указ Президента України // Офіційний вісник України вiд 05.11.1999 року. – 1999. – № 42. – Ст. 263.
  53.  Про заходи щодо забезпечення наповнення Державного бюджету та посилення фінансово-бюджетної дисципліни : Указ Президента України від 28.02.1997 року // Офіційний вісник України. – 1997. – № 10. – Стор. 12.
  54.  Про Положення про Міністерство фінансів України : Указ Президента України від 08.04.2011 року // Офіційний вісник України вiд 26.04.2011 року. – 2011. – № 29. – Стор. 230. – Ст. 1254.
  55.  Про затвердження Положення про Міністерство фінансів України : Постанова Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 р. № 375 // Офіційний вісник України від 05.09.2014 року. – 2014. – № 69. – Стор. – 70. – Ст. 1936.
  56.  Про Положення про Державну казначейську службу України : Указ Президента України від 13.04.2011 року (Редакція від 19.03.2013) // Офіційний вісник України вiд 21.04.2011 року. – 2011. – № 12. – Стор. 3. – Ст. 626.
  57.  Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади : Указ Президента України від 10.09.2014 року № 442 // Офіційний вісник України вiд 23.09.2014 року. – 2014. – № 74. – Стор. 57. – Ст. 2105.
  58.  Питання Державної фінансової інспекції : Постанова Кабінету Міністрів України від 7 вересня 2011 року № 968 // Офіційний вісник України від 23.09.2011 року. – 2011. – № 71. – Стор. 105. – Ст. 2684.
  59.  Про систему валютного регулювання і валютного контролю : Декрет Кабінету Міністрів України вiд 19.02.1993 року // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 17. – Ст. 184.
  60.  Питання Державного казначейства України : Постанова Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2005 р. № 1232 // Офіційний вісник України від 11.01.2006 року. – 2005. – № 52. – Стор. – 330. – Ст. 3275.
  61.  Про затвердження Порядку отримання благодійних (добровільних) внесків і пожертв від юридичних та фізичних осіб бюджетними установами і закладами освіти, охорони здоров'я, соціального захисту, культури, науки, спорту та фізичного виховання для потреб їх фінансування : Постанова Кабінету Міністрів України від 4 серпня 2000 року № 1222 // Офіційний вісник України від 25.08.2000 року. – 2000.– № 32.– Стор. 194. – Ст. 1363.
  62.  Про затвердження Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ: Постанова Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2002 року № 228 // Офіційний вісник України від 15.03.2002 року. – 2002. – № 9. – стор. 101. – Ст. 414.
  63.  Про затвердження Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій : Постанова Кабінету Міністрів України від 03 листопада 1998 року № 1740 // Офіційний вісник України від 19.11.1998 року. – 1998. – № 44. – Стор. 17. – Ст. 1632.
  64.  Про заходи щодо забезпечення своєчасного та повного надходження податкових платежів до Державного бюджету України : Постанова Кабінету Міністрів України від 16 липня 2001 року № 845 // Офіційний вісник України від 03.08.2001 року. – 2001.– № 29.– Стор. 156 – Ст. 1321.
  65.  Про затвердження документів, що застосовуються в процесі виконання бюджету : Наказ Міністерства фінансів України від 28 січня 2002 року // Офіційний вісник України вiд 22.02.2002 року. – 2002. – № 6. – Стор. 203. – Ст. 257.
  66.  Про затвердження Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування : Наказ Міністерства фінансів України від 07.04.2016 року № 422 // Офіційний вісник України вiд 10.06.2016 року. – 2016. – № 43.– Стор. 66. – Ст. 1594.

 

Допоміжна

  1. Кравченко В.І. Місцеві фінанси України: навч. посіб. / В.І. Кравченко. – Київ: Знання, 1999. – 487 с.
  2.  Лучковська С.І. Фінансове право: навч. посіб. / С.І. Лучковська. – Київ: КНТ, 2010. – 296 с.
  3.  Орлюк О.П. Фінансове право: навч. посіб. / О.П. Орлюк. – Київ: Юрінком Інтер, 2010. – 808 с.
  4.  Фінансове право України:  навч. посіб. / за заг. ред. В.К. Шкарупи. – Київ: Істина, 2007. – 148 с.
  5.  Фінансове право: навч. посіб. / [М.П. Кучерявенко, І.Є. Криницький, А.О. Лукашев та ін.]; за заг. ред. М.П. Кучерявенка. – Харків: Право, 2010. – 288 с.
  6.  Фомін Г.Ф. Фінансове право: навч. посіб. / Г.Ф. Фомін, О.П. Гетманець, Т.В. Сараскіна. – Харків: Ун-т внутр. справ, 200. – 210 с.
  7.  Финансовое право: учебник / под. ред. И.Н. Пахомова. – 2-е изд., перераб. и доп. – Харьков: Одиссей, 2004. – 432 с.
  8.  Финансовое право: учебник / под ред. Е.А. Ровинского. – М.: Юрид. лит., 1971. – 392 с. 

 

Інформаційні ресурси в Інтернеті

  1. Професійна юридична система МЕГА-НаУ [Електронний ресурс] : [Веб-сайт]. – Електронні дані. – Режим доступу: http://zakon.nau.ua/ – Назва з екрана.
  2. Офіційний веб-портал Верховної Ради України [Електронний ресурс] : [Веб-сайт]. – Електронні дані. – Режим доступу:  http://iportal.rada.gov.ua/ – Назва з екрана.
  3. Єдиний веб-портал органів виконавчої влади України. Урядовий портал [Електронний ресурс] : [Веб-сайт]. – Електронні дані. – Режим доступу:  http://www.kmu.gov.ua/control/ – Назва з екрана.
  4. Офіційний веб-сайт Міністерства внутрішніх справ України [Електронний ресурс] : [Веб-сайт]. – Електронні дані. – Режим доступу: http://mvs.gov.ua/mvs/control/main/uk/index – Назва з екрана.
  5. Офіційний веб-сайт Міністерства фінансів України [Електронний ресурс] : [Веб-сайт]. – Електронні дані. – Режим доступу: http://www.minfin.gov.ua/ – Назва з екрана.
  6. Офіційний портал Державної фіскальної служби України [Електронний ресурс] : [Веб-сайт]. – Електронні дані. – Режим доступу: http://sts.gov.ua/podatki-ta-zbori/ – Назва з екрана

 

 

 

 

 

 

 

 

4. Засоби оцінювання здобувачів вищої освіти

 

ПИТАННЯ

до екзамену з навчальної дисципліни «Фінансове право»

 

  1. Поняття фінансового права, місце фінансового права в системі права України.
  2. Поняття фінансового права, його предмет і метод.
  3. Система фінансового права як галузі права.
  4. Джерела фінансового права, їх класифікація.
  5. Поняття науки фінансового права, її співвідношення з фінансовим правом як галуззю права.
  6. Поняття фінансово-правових норм їх класифікація (приклади).
  7. Структура фінансово-правових норм.
  8. Поняття, види та особливості фінансово-правових санкцій.
  9. Фінансові правовідносини, їх структура та особливості.
  10.  Система органів управління державними фінансами.
  11.  Повноваження Верхової Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України та органів місцевого самоврядування як органів управління державними фінансами.
  12.  Поняття та правові засади здійснення фінансового контролю в Україні.
  13.  Види фінансового контролю.
  14.  Методи фінансового контролю.
  15.  Правове регулювання здійснення планових та позапланових документальних перевірок суб’єктів підприємницької діяльності.
  16.  Правове регулювання здійснення ревізій та перевірок органів державної влади та бюджетних установ.
  17.  Система органів фінансового контролю.
  18.  Міністерство фінансів України як орган управління державними фінансами та орган фінансового контролю.
  19.  Рахункова палата як орган фінансового контролю.
  20.  Державна казначейська служба України як орган управління державними фінансами та орган фінансового контролю.
  21.  Державна фіскальна служба України як орган фінансового контролю.
  22.  Правовий статус та контролюючі функції податкової міліції в Україні.
  23.  Державна аудиторська служба України як орган фінансового контролю.
  24.  Поняття фінансової відповідальності та її підстави.
  25.  Фінансова відповідальність за порушення норм готівкового обігу суб’єктами підприємницької діяльності.
  26.  Фінансова відповідальність за порушення валютного законодавства.
  27.  Фінансова відповідальність за порушення законодавства в сфері формування позабюджетних фондів
  28.  Фінансова відповідальність за порушення законодавства в сфері оподаткування.
  29.  Відповідальність за порушення бюджетного законодавства.
  30.  Поняття та види публічних фондів грошових коштів.
  31.  Поняття та види державних доходів.
  32.  Поняття бюджету як економічної та правової категорії.
  33.  Бюджетна система та її принципи.
  34.  Бюджетне право, коло суб’єктів бюджетного права.
  35.  Загальна характеристика джерел бюджетного права.
  36.  Бюджетний кодекс України (структура, основний зміст).
  37.  Поняття та зміст бюджетної класифікації.
  38.  Класифікація доходів та видатків бюджету
  39.  Джерела доходів Державного бюджету України.
  40.  Джерела доходів місцевих бюджетів.
  41.  Міжбюджетні трансферти.
  42.  Структура бюджету.
  43.  Видатки Державного бюджету України.
  44.  Видатки місцевих бюджетів.
  45.  Характеристика Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік».
  46.  Поняття та зміст бюджетного процесу.
  47.  Складання проекту Державного бюджету України.
  48.  Порядок розгляду та затвердження Державного бюджету України.
  49.  Виконання та контроль за виконанням Державного бюджету України.
  50.  Правове регулювання формування Пенсійного фонду.
  51.  Правове регулювання формування Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.
  52.  Правове регулювання формування Фонду соціального страхування України.
  53.  Неподаткові доходи публічних фондів.
  54.  Поняття податку та податкової системи.
  55.  Класифікація податків.
  56.  Правове регулювання державного внутрішнього боргу.
  57.  Державний кредит, його поняття та сутність.
  58.  Поняття та система державних видатків.
  59.  Поняття та порядок кошторисно-бюджетного фінансування.
  60.  Правове регулювання видатків на утримання органів державної влади.

 

Тести

для проведення зрізу знань з навчальної дисципліни

«Фінансове право»

 

Фінансове право є:

1) самостійною галуззю права;

2) підгалуззю цивільного права;

3) сукупністю публічних грошових фондів;

4) інститутом бюджетного права;

5) суб’єктивним правом використання грошових фондів;

 

Фінансове право як галузь права – це:

1) самостійна галузь приватного права, що регулює суспільні відносини в сфері мобілізації, розподілу і використання фінансових ресурсів;

2) самостійна галузь публічного права, яка є системою норм права, що регулюють суспільні відносини в сфері мобілізації та використання приватних коштів громадян;

3) самостійна галузь публічного права, яка є системою правових норм, що регулюють суспільні відносини в сфері мобілізації, розподілу і використання централізованих і децентралізованих фондів фінансових ресурсів держави з метою забезпечення виконання нею своїх завдань і функцій;

4) підгалузь цивільного права, що охоплює систему норм, регулюючих суспільні відносини в сфері грошового обігу, банківської діяльності;

5) підгалузь конституційного права, сукупність правових норм, що регулюють суспільні відносини в сфері мобілізації та використання централізованих та децентралізованих фондів грошових засобів держави та органів місцевого самоврядування;

 

Державні фінанси – це:

1) Державний бюджет, місцеві бюджети, позабюджетні фонди;

2) система правових відносин з приводу справляння податків, зборів та інших обов’язкових платежів податкового характеру;

3) система економічних відносин з приводу мобілізації, розподілу та використання приватних коштів громадян;

4) система економічних відносин з приводу формування, розподілу та використання централізованих та децентралізованих фондів фінансових ресурсів держави;

5) грошові кошти в національній та іноземній валюті, що знаходяться в обігу в державі;

Особливістю суб’єктного складу відносин, що складають предмет фінансового права є:

1) обов’язковим суб’єктом відносин є фізичні та юридичні особи;

2) обов’язковим суб’єктом відносин є громадянин;

3) одна з сторін таких відносин завжди забезпечує реалізацію публічних фінансових інтересів;

4) одна з сторін таких відносин завжди забезпечує реалізацію приватних фінансових інтересів;

5) фізичні особи не можуть бути суб’єктами таких відносин;

 

Предметом фінансового права є:

1) суспільні відносини в сфері мобілізації, розподілу і використання централізованих і децентралізованих фондів фінансових ресурсів держави з метою забезпечення виконання нею своїх завдань і функцій;

2) економічні відносини в сфері грошового обігу, банківської діяльності;

3) суспільні відносини в сфері державного управління;

4) суспільні відносини в сфері організації держави, її устрою;

5) суспільні відносини в сфері мобілізації та розподілу фінансів підприємств, установ, організацій;

 

 

Основний метод правового регулювання, притаманний фінансовому праву, це:

1) добровільний метод;

2) обов’язковий метод;

3) імперативний метод (метод владних приписів);

4) диспозитивний метод;

5) метод переконання;

 

Який юридичний спосіб впливу на учасників фінансово-правових відносин найширше використовується у фінансовому праві

1) зобов’язування;

2) надання повноважень (правомочностей);

3) накладення штрафних санкцій;

4) формулювання пропозицій;

5) санація;

 

Специфічною рисою імперативного методу у фінансовому праві:

1) відсутність (права) оперативної самостійності)

2) рівність сторін;

3) сторони таких відносин можуть самостійно визначати свої права та обов’язки;

4) відносини регулюються договором;

5) відсутність заборон;

Яка з перерахованих стадій не є стадією фінансової діяльності держави:

1) формування публічних фондів;

2) розподіл коштів публічних фондів;

3) використання коштів публічних фондів;

4) приватизація публічних фондів;

5) мобілізація (формування) публічних фондів;

 

Фінансова діяльність держави має наступний зміст:

1) діяльність щодо формування та використання грошових фондів громадян з метою забезпечення їх належного життя;

2) діяльність, пов’язана із наданням фінансових послуг з метою отримання прибутку;

3) діяльність з приводу забезпечення стабільності грошової одиниці України;

4) процес планової мобілізації (формування, акумуляції), розподілу та використання централізованих та децентралізованих фондів фінансових ресурсів держави з метою забезпечення виконання нею своїх завдань і функцій;

5) діяльність з приводу емісії національної валюти;

 

Назвіть стадію фінансової діяльності держави:

1) роздержавлення;

2) дерегулювання;

3) формування;

4) інфляція;

5) приватизація;

Система фінансового права – це:

1) об’єктивно обумовлена внутрішня його побудова, яка полягає у об’єднанні і розміщенні фінансово-правових норм в певному взаємозв’язку і послідовності;

2) об’єктивно обумовлена зовнішня його побудова, об’єднання і розміщення фінансово-правових норм в певному взаємозв’язку і послідовності;

3) розподіл фінансово-правових норм на інші галузі права;

4) об’єктивно обумовлена внутрішня його побудова, об’єднання і розміщення адміністративно-правових норм в певному взаємозв’язку і послідовності;

5) об’єктивно обумовлена внутрішня його побудова, об’єднання і розміщення господарсько-правових норм в певному взаємозв’язку і послідовності;

 

Підгалуззю фінансового права є:

1) адміністративне право;

2) цивільне право;

3) бюджетне право;

4) торгове право;

5) процесуальне право;

 

До бюджетного права як підгалузі (інституту) фінансового права входять наступні правові інститути (субінститути):

1) бюджетного устрою та бюджетного процесу;

2) цивільного процесу;

3) державного обов’язкового страхування;

4) грошово-кредитної системи та державного кредиту;

5) державного фінансового контролю;

 

До Загальної частини фінансового права не відносяться норми, які визначають:

1) зміст, принципи та методи фінансової діяльності органів місцевого самоврядування;

2) систему та статус органів управління фінансовою діяльністю держави;

3) правові засади здійснення фінансового контролю;

4) систему та статус органів фінансового контролю;

5) бюджетну систему;

 

До Особливої частини фінансового права не відносяться інститути:

1) інститут державних цільових фондів;

2) державних доходів;

3) бюджетного права;

4) фінансового контролю;

5) державних видатків;

 

Норми якого інституту фінансового права закріплені в окремому кодифікованому акті

1) державного кредиту;

2) бюджетне право;

3) державних цільових фондів;

4) фінансовий контроль;

5) інститут податкової відповідальності;

 

Джерела фінансового права – це:

1) офіційні способи зовнішнього вираження і закріплення фінансово-правових норм;

2) неофіційні способи внутрішнього вираження і закріплення фінансово-правових норм;

3) офіційні способи закріплення договорів у фінансово-правових відносинах;

4) офіційні способи зовнішнього вираження і закріплення адміністративно-правових норм;

5) неофіційні способи вираження і закріплення фінансово-правових норм;

 

Основною формою (джерелом) фінансового права України є:

1) Міжнародні договори, ратифіковані Верховною Радою України;

2) Правові прецеденти;

3) Нормативно-правові акти;

4) Правові звичаї;

5) Договори;

 

Який з чинних кодексів законів України є результатом систематизації фінансово-правових норм:

1) Бюджетний кодекс;

2) Господарський кодекс;

3) Кодекс України про адміністративні правопорушення;

4) Кримінальний кодекс;

5) Господарсько-процесуальний кодекс;

 

Виключно законами України встановлюється (ст. 92, 95 Конституції України):

1) система міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, наділених повноваженнями в сфері державних фінансів;

2) місцеві бюджети;

3) Державний бюджет;

4) Основні напрямки бюджетної політики на наступний бюджетний період;

5) видатки органів місцевого самоврядування;

 

Які підзаконні нормативно-правові акти, що є джерелами фінансового права України, прирівняні за юридичною силою до законів:

1) Рішення Конституційного Суду України;

2) Постанови Кабінету Міністрів України;

3) Декрети Кабінету Міністрів України;

4) Накази Міністерства фінансів України;

5) Роз’яснення, надані органами Державною фіскальною службою України;

 

Згідно п.3 розділу 15 Конституції України Президент України мав право видавати укази з економічних питань, не врегульованих законами в період:

1) з червня 1996 року по червень 1998 року;

2) до 2010 року;

3) з 1996 року по цей час;

4) протягом трьох років після набрання чинності Конституцією;

5) такого права Президенту України Конституція не надавала;

 

Які з наведених ознак дозволяють відрізняють фінансово-правові норми від правових норм інших галузей права:

1) Загальнообов’язковий характер;

2) Формальна визначеність;

3) Предмет регулювання (специфічні суспільні відносини);

4) Забезпеченість державним примусом;

5) Необов’язковість приписів;

 

Який з елементів входить до структури фінансово-правової норми:

1) дискредитація;

2) припущення;

3) диспозиція;

4) гіпотеза санкції;

5) покарання;

 

Гіпотеза фінансово-правової норми вказує на:

1) умови, при настанні яких у суб’єктів фінансових правовідносин є право ігнорувати будь-які вимоги, передбачені фінансово-правовими нормами;

2) умови, за яких до суб’єктів фінансових правовідносин застосовуються фінансові санкції, передбачені фінансово-правовою нормою;

3) умови набрання чинності нормативно правовим актом, в якому закріплено фінансово-правову норму;

4) припущення, щодо обсягу прав і обов’язків, носіями яких виступають суб’єкти фінансових правовідносин;

5) умови, при настанні яких у суб’єктів фінансових правовідносин виникають права і обов’язки, передбачені фінансово-правовою нормою;

 

Визначте основну спрямованість санкцій фінансово-правових норм (мета покарання):

1) виключно кара;

2) превенція;

3) диспозиція;

4) компенсація та кара;

5) заохочення та превенція;

 

Накладання якого виду фінансово-правових санкцій не передбачене чинним законодавством при притягненні до фінансово-правової відповідальності:

1) повне або часткове припинення бюджетного фінансування бюджетних установ;

2) стягнення пені за кожен день прострочення сплати обов’язкових платежів в бюджет та позабюджетні фонди;

3) заборона займатися підприємницькою діяльністю у випадку несвоєчасної сплати обов’язкових платежів до бюджетів та позабюджетних фондів;

4) штрафи за порушення вимог чинного законодавства в сфері ліцензування;

5) штрафи за порушення вимог чинного законодавства в сфері оподаткування;

 

При класифікації фінансово-правових норм за змістом розрізняють такі види фінансово-правових норм:

1) спеціальні;

2) категоричні;

3) матеріальні;

4) примусові;

5) відносні;

 

Уповноважуюча фінансово-правова норма:

1) надає суб’єктові фінансових відносин можливість самостійно визначати обсяг своїх прав та обов’язків;

2) встановлює обов’язок суб’єктів фінансових відносин самостійно здійснювати дії у встановлених нормою межах;

3) наділяє суб’єктів фінансових відносин правами на здійснення визначених дій у встановлених нормою межах;

4) надає суб’єктові фінансових відносин можливість самостійно визначати обсяг своїх обов’язків;

5) позбавляє суб’єкта фінансових відносин права на здійснення певних дій;

 

Обов’язковим суб’єктом фінансових правовідносин є:

1) суб’єкти підприємницької діяльності;

2) громадяни;

3) бюджетні установи;

4) суб’єкти, що забезпечують реалізацію публічних фінансових інтересів;

5) Міністерство фінансів України;

 

Об’єктом фінансових правовідносин є:

1) гроші та цінні папери;

2) фінанси;

3) кошти громадян;

4) кошти публічних фондів;

5) централізовані та децентралізовані фонди грошових коштів держави та органів місцевого самоврядування;

 

Які групи органів виконавчої влади, що здійснюють управління фінансами, виділяють в залежності від характеру їх компетенції:

1) Локальні та регіональні органи управління фінансами;

2) Державні та недержавні органи фінансового контролю;

3) Органи державної влади та органи місцевого самоврядування;

4) Вищі та підпорядковані органи виконавчої влади;

5) Загальної компетенції та спеціалізовані (спеціальні) органи державної влади;

Яку групу органів управління державними фінансами, що виділяють в залежності від характеру їх компетенції, очолює Міністерство фінансів України:

1) Органи виконавчої влади;

2) Органи державного фінансового контролю;

3) Органи місцевого самоврядування;

4) Центральні органи виконавчої влади (в тому числі зі спеціальним статусом), наділені повноваженнями в сфері фінансів;

5) Спеціалізовані(спеціальні) органи державної влади з управління фінансами;

 

До органів управління державними фінансами загальної компетенції належать такі, що:

1) поряд з повноваженнями в сфері державних фінансів мають повноваження і в інших сферах публічного управління;

2) наділені повноваженнями виключно у сфері державних фінансів;

3) мають повноваження виключно у бюджетній сфері;

4) мають делеговані повноваження у сфері державних фінансів;

5) мають повноваження у податковій сфері;

 

Який з наведених органів державної влади має право приймати законодавчі акти про бюджет:

1) Верховна Рада України;

2) Кабінет Міністрів України;

3) Міністерство фінансів України;

4) Державна казначейська служба України;

5) Рахункова палата;

 

Який з наведених органів державної влади має право створювати, реорганізовувати та ліквідовувати органи виконавчої влади наділені повноваженнями у сфері фінансової діяльності держави та визначати їх статус своїми нормативно-правовими актами:

1) Державна казначейська служба України;

2) Президент України;

3) Кабінет Міністрів України;

4) Міністерство фінансів України;

5) Національний банк України;

 

До органів управління державними фінансами зі спеціальною компетенцією належать такі, що:

1) поряд з повноваженнями в сфері державних фінансів мають повноваження і в інших сферах публічного управління;

2) наділені повноваженнями виключно у сфері державних фінансів;

3) мають повноважень у сфері державних фінансів у надзвичайних ситуаціях;

4) мають делеговані повноваження у сфері державних фінансів;

5) наділені повноваженнями у податковій сфері;

 

На який з наведених органів державної влади Конституцією України покладене завдання здійснювати контроль за використанням коштів Державного бюджету:

1) на Міністерство внутрішніх справ;

2) на Державну фіскальну службу України;

3) на Рахункову палату;

4) на Державну казначейську службу України;

5) на Міністерство фінансів України;

 

Для якого органу виконавчої влади основним завданням є розробка та проведення єдиної державної фінансової, бюджетної, податкової політики:

1) Президент України;

2) Міністерство економічного розвитку і торгівлі України;

3) Міністерство фінансів України;

4) Державна фіскальна служба України;

5) Державна казначейська служба України;

 

Відповідно до чинного законодавства підпорядкованість Державної фіскальної служби України визначено наступним чином:

1) Діє при Міністерстві фінансів України;

2) Діє в системі Міністерства економічного розвитку і торгівлі України;

3) Підпорядкована Кабінету міністрів України через Міністерство фінансів;

4) Діє при Державній фіскальній службі України;

5) Діє в системі Міністерства внутрішніх справ України;

 

Відокремлена сукупність коштів, що забезпечують належне задоволення публічних потреб (інтересів), для яких нормативно визначені напрямки їх використання (цільове призначення), джерела формування, та органи, що розпоряджаються коштами фондів це:

1) Пенсійний фонд;

2) Публічний фонд;

3) Резервний фонд;

4) Спеціальний фонд;

5) Амортизаційний фонд;

 

Які з публічних фондів можна віднести до централізованих:

1) бюджети підприємств, установ, організацій;

2) Державний бюджет України;

3) зведений бюджет;

4) консолідований бюджет;

5) сімейні бюджети;

 

До децентралізованих фондів відносяться:

1) Стабілізаційний фонд Державного бюджету України;

2) Державний бюджет України;

3) фонди загальнообов’язкового державного соціального страхування;

4) місцеві бюджети;

5) бюджети розвитку;

 

Централізований фонд має такі ознаки (характеристики):

1) матеріально забезпечує реалізацію загальнодержавних потреб (публічних інтересів);

2) обсяг коштів не перевищує 10 % валового внутрішнього продукту;

3) його коштами розпоряджаються органи місцевого самоврядування;

4) обсяг коштів перевищує 10 % валового внутрішнього продукту;

5) матеріально забезпечує реалізацію інтересів територіальних громад, трудових колективів;

 

Децентралізований фонд має наступні характеристики:

1) його коштами розпоряджаються органи фінансового контролю;

2) матеріально забезпечує реалізацію інтересів територіальних громад, трудових колективів;

3) обсяг коштів перевищує 5 % валового внутрішнього продукту;

4) його коштами розпоряджаються центральні органи виконавчої влади зі спеціальним статусом;

5) обсяг коштів дорівнює 11 % валового внутрішнього продукту;

 

Публічні доходи можна визначити як:

1) урегульовані правовими нормами суспільні відносини щодо розподілу коштів централізованих та децентралізованих фондів держави та органів місцевого самоврядування з метою забезпечення належного виконання їх завдань та функцій;

2) урегульовані правовими нормами суспільні відносини щодо використання коштів централізованих та децентралізованих фондів держави та органів місцевого самоврядування з метою забезпечення належного виконання їх завдань та функцій;

3) частина внутрішнього валового продукту, що надходить у вигляді грошових платежів і надходжень до місцевих бюджетів;

4) частина внутрішнього валового продукту, що надходить у вигляді грошових платежів і надходжень до публічних фондів та забезпечує реалізацію публічних потреб;

5) урегульовані правовими нормами соціально-економічні відносини публічного характеру, що складаються при розподілі (перерозподілі) та використанні коштів цих фондів та забезпечують задоволення публічного інтересу;

 

Залежно від того, чи є необхідність волевиявлення суб’єктів на вступ у відносини щодо утворення(формування) коштів публічних фондів виділяють наступні види публічних доходів:

1) обов’язкові та добровільні;

2) централізовані та децентралізовані;

3) податкові та неподаткові;

4) загальнодержавні та місцеві;

5) прямі та непрямі;

 

 

 

Бюджетний кодекс визначає доходи бюджету як:

1) операції, пов'язані з отриманням державою кредитів (позик) на умовах повернення, платності та строковості з метою фінансування державного бюджету;

2) відносини публічного характеру, що складаються при використанні коштів бюджетів та забезпечують задоволення публічного інтересу;

3) відносини публічного характеру, що складаються при розподілі коштів бюджетів та забезпечують задоволення публічного інтересу;

4) система оподаткування, державний кредит та міжбюджетні платежі;

5) податкові, неподаткові та інші надходження на безповоротній основі, справляння яких передбачено законодавством України (включаючи трансферти, плату за адміністративні послуги, власні надходження бюджетних установ);

 

Які розділи класифікації доходів бюджетів не передбачено Бюджетним кодексом:

1) Податкові надходження;

2) Фінансування бюджетів;

3) Доходи від операцій з капіталом;

4) Неподаткові надходження;

5) Трансферти;

 

Видатки бюджету можна визначити як:

1) урегульовані правовими нормами суспільні відносини щодо мобілізації коштів централізованих та децентралізованих фондів держави та органів місцевого самоврядування з метою забезпечення належного виконання їх завдань та функцій;

2) урегульовані правовими нормами суспільні відносини щодо використання коштів централізованих та децентралізованих фондів держави та органів місцевого самоврядування з метою забезпечення належного виконання їх завдань та функцій;

3) урегульовані правовими нормами суспільні відносини щодо формування коштів централізованих та децентралізованих фондів держави та органів місцевого самоврядування з метою забезпечення належного виконання їх завдань та функцій;

4) частина внутрішнього валового продукту, що надходить у вигляді грошових платежів і надходжень до публічних фондів та забезпечує реалізацію публічних потреб;

5) кошти, спрямовані на здійснення програм та заходів, передбачених відповідним бюджетом;

 

Які фінансово-правові інститути не входять до інституту публічних видатків:

1) інститут державних видатків;

2) інститут видатків місцевого самоврядування;

3) фінансового контролю у сфері видатків;

4) видатків суспільного (соціального) призначення;

5) видатків підприємств, установ та організацій;

 

До предмета правового регулювання інституту публічних видатків держави не входять відносини щодо розподілу (перерозподілу) та використання:

1) коштів Державного бюджету України;

2) коштів державних позабюджетних фондів соціального призначення;

3) коштів спеціальних фондів і резервів Національного банку України та інших кредитних організацій, заснованих на державній формі власності;

4) коштів фондів підприємств, установ та організацій;

5) коштів спеціальних фондів та резервів комунальних банків, якщо їх статутний капітал утворюється за рахунок коштів місцевого самоврядування;

 

Згідно Бюджетного кодексу витрати бюджету – це:

1) видатки бюджету, надання кредитів з бюджету, погашення боргу та розміщення бюджетних коштів на депозитах, придбання цінних паперів;

2) усі податкові, неподаткові та інші надходження на безповоротній основі, справляння яких передбачено законодавством України (включаючи трансферти, дарунки, гранти);

3) відносини публічного характеру, що складаються при використанні коштів бюджетів та забезпечують задоволення публічного інтересу;

4) система оподаткування, державний кредит та міжбюджетні платежі;

5) відносини публічного характеру, що складаються в процесі формування коштів бюджетів та забезпечують задоволення публічного інтересу;

 

Згідно Бюджетного кодексу бюджет може складатися із загального та спеціального фондів. Не є складовою частино загального фонду бюджету:

1) всі доходи бюджету, крім тих, що призначені для зарахування до спеціального фонду бюджету;

2) всі видатки бюджету, що здійснюються за рахунок надходжень загального фонду бюджету;

3) видатки бюджету, що здійснюються за рахунок конкретно визначених надходжень спеціального фонду бюджету (у тому числі власних надходжень бюджетних установ);

4) кредитування бюджету (повернення кредитів до бюджету без визначення цільового спрямування та надання кредитів з бюджету, що здійснюється за рахунок надходжень загального фонду бюджету);

5) фінансування загального фонду бюджету;

 

Згідно Бюджетного кодексу бюджет може складатися із загального та спеціального фондів. Не є складовою частиною спеціального фонду бюджету:

1) доходи бюджету (включаючи власні надходження бюджетних установ), які мають цільове спрямування;

2) фінансування загального фонду бюджету;

3) видатки бюджету, що здійснюються за рахунок конкретно визначених надходжень спеціального фонду бюджету (у тому числі власних надходжень бюджетних установ);

4) кредитування бюджету (повернення кредитів до бюджету з визначенням цільового спрямування та надання кредитів з бюджету, що здійснюється за рахунок конкретно визначених надходжень спеціального фонду бюджету);

5) фінансування спеціального фонду бюджету;

 

 

 

Кошторисно-бюджетне фінансування – це:

1) метод оплатного та строкового відпуску грошових коштів на утримання установ, що перебувають на повному фінансуванні з бюджету, на основі відповідних фінансових планів;

2) прийоми та способи оплатного відпуску грошових коштів на утримання установ, що перебувають на частковому фінансуванні з місцевого бюджету;

3) метод відпуску грошових коштів на принципах платності, строковості, матеріального забезпечення (на договірній основі) на утримання установ, що перебувають на фінансуванні з бюджету;

4) відпуск нематеріальних активів на утримання підприємств, установ, організацій, що кредитуються з державного та місцевих бюджетів;

5) метод безповоротного, безоплатного відпуску грошових коштів на утримання установ, що перебувають на повному фінансуванні з бюджету, на основі відповідних фінансових планів – кошторисів бюджетних установ;

 

Бюджетна установа – це:

1) установа чи організація, створена у встановленому порядку органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим чи органами місцевого самоврядування, яка утримується за рахунок позабюджетних коштів;

2) орган, установа чи організація, створена у встановленому порядку органами державної влади та суб’єктами господарювання, яка повністю утримується за рахунок відповідно державного бюджету чи місцевих бюджетів і має за свою мету отримання прибутку;

3) орган, установа чи організація, визначена Конституцією України, а також установа чи організація, створена у встановленому порядку органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим чи органами місцевого самоврядування, яка повністю утримується за рахунок відповідно державного бюджету чи місцевих бюджетів (бюджетні установи є неприбутковими);

4) орган, установа чи організація, створена у встановленому порядку суб’єктами господарювання, яка повністю утримується за рахунок відповідно державного бюджету і має за свою мету отримання прибутку;

5) комерційний орган, установа чи організація, створена у встановленому порядку за домовленістю між органами державної влади та суб’єктами господарювання для реалізації регіональних програм (бюджетні установи є прибутковими організаціями);

 

Кошторис бюджетної установи – це:

1) документ, який затверджує відповідні відрахування коштів до інших підприємств, установ та організацій;

2) основний плановий фінансовий документ бюджетної установи, яким на бюджетний період встановлюються повноваження щодо отримання надходжень і розподіл бюджетних асигнувань на взяття бюджетних зобов'язань та здійснення платежів для виконання бюджетною установою своїх функцій та досягнення результатів, визначених відповідно до бюджетних призначень;

3) відповідний бухгалтерський документ, що підтверджує відповідні зобов’язання даної установи перед іншими підприємствами, установами та організаціями;

4) документ, який позбавляє повноважень бюджетну установу щодо отримання сторонніх доходів (не з бюджету відповідного рівня);

5) відповідна звітність установи перед контролюючими органами на підставі чинного законодавства;

 

Бюджетне призначення – це:

1) нормативний акт бюджетної установи, який вказує на перерахування коштів з Державного бюджету до місцевого бюджету;

2) повноваження головного розпорядника бюджетних коштів, надане Бюджетним Кодексом, законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), яке має кількісні, часові і цільові обмеження та дозволяє надавати бюджетні асигнування;

3) нормативний акт бюджетної установи, який вказує на перерахування коштів з місцевого бюджету до Державного бюджету;

4) акт бюджетної установи, який підтверджує переведення коштів до міжнародних організацій на безоплатній та безповоротній основі;

5) повноваження, надане розпоряднику бюджетних коштів що дозволяє надавати бюджетні асигнування;

 

На підставі бюджетного законодавства бюджет визначається як:

1) кошторис розпису доходів і витрат, узгоджений по термінах надходження і використання коштів;

2) план формування та використання фінансових ресурсів для забезпечення завдань і функцій, які здійснюються відповідно органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування протягом бюджетного періоду;

3) закріплена законом про Державний бюджет України форма мобілізації грошових коштів для забезпечення функцій держави на поточний рік;

4) затверджений органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування план, що містить приблизне обрахування майбутніх витрат і очікуваних для їхнього покриття доходів, з підведеним балансом для певного бюджетного періоду;

5) неофіційний нормативний акт, яким затверджуються основний план формування та використання фінансових ресурсів для забезпечення завдань i функцій, які здійснюються органами державної влади;

 

Бюджетне право, як підгалузь фінансового права, являє собою:

1) систему правових норм, що регулюють суспільні відносини щодо мобілізації, розподілу, використанню коштів Державного і місцевих бюджетів та здійснення контролю в цій сфері;

2) сукупність наукових поглядів щодо мобілізації, розподілу, використанню коштів Державного і місцевих бюджетів та здійснення контролю в цій сфері;

3) систему нормативно-правових актів, що закріплюють порядок формування, розподілу, використанню коштів Державного і місцевих бюджетів та здійснення контролю в цій сфері;

4) сукупність знань про мобілізацію, розподіл, використання коштів Державного бюджету та здійснення контролю в цій сфері;

5) сукупність фінансово-правових відносин, що складаються у процесі формування бюджетних коштів;

 

Бюджетна система України – це:

1) сукупність політичних та соціальних програм органів влади, побудованих з урахуванням економічних відносин, державного і адміністративно-територіальних устроїв і врегульованих нормами права;

2) сукупність державного бюджету та місцевих бюджетів, побудована з урахуванням економічних відносин, державного і адміністративно-територіальних устроїв і врегульована нормами права;

3) сукупність відповідних кошторисів та витрат держави, побудована з урахуванням економічних відносин, адміністративно-територіального устрою і врегульованих нормами права;

4) сукупність зведених бюджетів, побудована з урахуванням економічних відносин, державного і адміністративно-територіальних устроїв і врегульована нормами права;

5) сукупність та система органів державної влади, які наділені відповідними повноваженнями в сфері контролю за дотриманням бюджетного законодавства;

 

Бюджетна система України складається:

1) із зведених бюджетів;

2) з місцевих і консолідованих бюджетів;

3) з консолідованих бюджетів;

4) з державного та місцевих бюджетів;

5) із дефіциту та профіциту бюджету;

 

Які з видів бюджетів, що розробляються, не входить до складу бюджетної системи України:

1) Державний бюджет;

2) зведений бюджет;

3) місцеві бюджети;

4) бюджети місцевого самоврядування;

5) бюджет АР Крим;

 

До складу бюджетного законодавства належать нормативно – правові акти, що визначають бюджетні відносини в Україні (дайте найбільш повну відповідь):

1) лише нормативно – правові акти Кабінету міністрів України;

2) лише підзаконні нормативно-правові акти;

3) Конституція України, Бюджетний кодекс України, закон про Державний бюджет України та інші закони, що регулюють бюджетні правовідносини, нормативно – правові акти Кабінету Міністрів України, центральних органів виконавчої влади, Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування;

4) Конституція України, Цивільний кодекс, Цивільно-процесуальний кодекс, закони;

5) Державний та місцеві бюджети;

 

Якщо міжнародним договором України, поданим на ратифікацію, встановлено інші положення, ніж у відповідних нормах бюджетного законодавства України, такі положення приймаються:

1) на підставі прийняття відповідного Указу Президента України одночасно з ратифікацією міжнародного договору України, яким такі положення передбачені;

2) окремими законами про внесення змін до міжнародних договорів;

3) окремими законами про внесення змін до відповідних законів і розглядаються Верховною Радою України одночасно з ратифікацією міжнародного договору України, яким такі положення передбачені;

4) окремими Постановами Кабінету Міністрів України про внесення змін до відповідних законів і розглядаються Верховною Радою України одночасно з ратифікацією міжнародного договору України, яким такі положення передбачені;

5) окремими Наказами Міністерства фінансів України про внесення змін до відповідних законів і розглядаються Верховною Радою України одночасно з ратифікацією міжнародного договору України, яким такі положення передбачені;

 

Бюджетна класифікація – це:

1) визначення рівнів бюджетної системи;

2) перелік бюджетів, що входять до кожного з рівнів бюджетної системи України;

3) єдине систематизоване згрупування доходів, видатків, кредитування, фінансування бюджету, боргу відповідно до законодавства України та міжнародних стандартів;

4) класифікація бюджетів, що входять до бюджетної системи;

5) єдине систематизоване згрупування бюджету;

 

Бюджетну класифікацію затверджує:

1) Бюджетний комітет Верховної Ради України;

2) Міністр фінансів України;

3) Міністерство внутрішніх справ України;

4) Верховна Рада України;

5) Рахункова палата України;

 

Бюджетна класифікація має такі складові частини:

1) класифікація доходів бюджету, класифікація видатків та кредитування бюджету, класифікація фінансування бюджету, класифікація боргу;

2) класифікація бюджетів, класифікація податкових надходжень;

3) класифікація трансфертів, класифікація обов’язкових платежів;

4) класифікація відрахувань коштів з бюджетів, класифікація нарахувань коштів до бюджету;

5) класифікація Державного та місцевих бюджетів України;

 

Згідно бюджетної класифікації доходи бюджету класифікуються за такими розділами:

1) податкові надходження; неподаткові надходження; доходи від операцій з капіталом; трансферти;

2) благодійні внески громадян; запозичення від інших держав;

3) доходи від некомерційної діяльності; збори та інші обов’язкові платежі;

4) податки, збори, інші обов’язкові платежі;

5) кошти, одержані від інших держав або міжнародних організацій на оплатній та поворотній основі;

 

Податковими надходженнями на підставі класифікації доходів бюджету визнаються:

1) кошти, одержані від інших органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших держав або міжнародних організацій на безоплатній та безповоротній основі;

2) трансферти;

3) доходи від операцій з капіталом;

4) встановлені законами України про оподаткування загальнодержавні податки і збори (обов'язкові платежі) та місцеві податки і збори (обов'язкові платежі);

5) адміністративні збори та платежі, доходи від некомерційного та побічного продажу;

 

Згідно класифікації доходів бюджету неподатковими надходженнями є:

1) кошти, одержані від інших органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших держав або міжнародних організацій на безоплатній та безповоротній основі;

2) доходи від власності та підприємницької діяльності, адміністративні збори та платежі, доходи від некомерційної господарської діяльності, інші неподаткові надходження;

3) надходження від благодійних організацій;

4) загальнодержавні і місцеві податки, збори та інші обов’язкові платежі;

5) трансферти;

 

Трансферти – це:

1) кошти, одержані від доходів від власності та підприємницької діяльності;

2) кошти, одержані від інших держав або міжнародних організацій як кредити;

3) кошти, одержані від інших органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших держав або міжнародних організацій на безоплатній та безповоротній основі;

4) кошти, одержані від податкових та неподаткових надходжень;

5) перехід частини коштів із Державного бюджету України до бюджетів інших країн на безоплатній та безповоротній основі;

 

Обсяги доходів та видатків Державного бюджету України визначаються:

1) обсягом трансфертів;

2) бюджетною класифікацію;

3) Бюджетним кодексом України;

4) Кабінетом Міністрів України;

5) законом про Державний бюджет України;

Контроль за проведенням таємних видатків здійснюється:

1) Рахунковою палатою та Міністерством фінансів України;

2) Державною фіскальною службою України;

3) Міністерством економіки України у порядку, визначеному Президентом України;

4) Міністерством внутрішніх справ України у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України;

5) Радою національної безпеки і оборони України та Службою безпеки України у порядку, визначеному Верховною Радою України;

 

Право на здійснення державних запозичень в межах і на умовах передбачених законом про Державний бюджет України належить:

1) Верховній Раді за дорученням Президента;

2) Державній казначейській службі України за дорученням Міністерства фінансів;

3) Міністру фінансів за дорученням Кабінету Міністрів України;

4) Рахунковій палаті за дорученням Верховної Ради України;

5) Міністерству фінансів України;

 

Міжбюджетні відносини – це:

1) відносини між державним бюджетом та бюджетами іноземних країн;

2) відносини між зведеним бюджетом та бюджетами місцевого самоврядування;

3) відносини між державою, Автономною Республікою Крим та територіальними громадами щодо забезпечення відповідних бюджетів фінансовими ресурсами, необхідними для виконання функцій, передбачених Конституцією України та законами України;

4) відносини між місцевим самоврядуванням щодо забезпечення відповідних бюджетів фінансовими ресурсами, необхідними для виконання функцій, передбачених Конституцією України та законами України;

5) відносини між юридичними та фізичними особами, які отримують відповідні надходження з Державного бюджету України;

 

Метою регулювання міжбюджетних відносин є:

1) забезпечення відповідності повноважень на здійснення видатків, закріплених законодавчими актами за бюджетами, та фінансових ресурсів, які мають забезпечувати виконання цих повноважень;

2) забезпечення відповідності між повноваженнями на отримання відповідних доходів розпорядниками бюджетних коштів, закріплених в Державному бюджеті України;

3) перехід (виплата) грошових засобів із Державного бюджету до місцевого, і, навпаки;

4) забезпечення відповідності між місцевими і Державним бюджетами;

5) встановлення балансу між перерахуванням грошових коштів із Державного бюджету до бюджетів іноземних країн;

 

 

 

 

Міжбюджетні трансферти – це:

1) кошти, які безоплатно і безповоротно передаються з одного бюджету до іншого;

2) кошти, які оплатно і поворотно передаються з одного бюджету до іншого;

3) кошти, які на оплатній основі передаються до бюджету іноземної держави;

4) кошти, які оплатно передаються з одного бюджету до фондів соціального страхування;

5) кошти, які безповоротно передаються з одного бюджету до іншого;

 

Міжбюджетні трансферти поділяються на:

1) 1)обов’язкові податки, збори, платежі; 2) субвенцію 3) дотацію вирівнювання;

2) 1) дотацію; 2) субсидію;

3) 1) дотацію вирівнювання; 2) субвенцію; 3) кошти, що передаються до Державного бюджету України та місцевих бюджетів з інших місцевих бюджетів; 4) додаткові дотації;

4) 1) дотацію; 2) субсидію; 3) субвенцію; 4) інші дотації;

5) 1) кошти, що передаються з Державного бюджету України до благодійних організацій іноземних держав; 2) кошти, що передаються з Державного бюджету до установ України, що знаходяться на території інших держав;

 

Дотація вирівнювання – це:

1) кошти, що передані з Державного бюджету до місцевих бюджетів для реалізації загальнодержавних соціальних програм;

2) додаткові видатки на субсидування пенсій та соціальних виплат з доходної частини бюджету;

3) кошти, що передані з місцевих бюджетів до фондів соціального страхування;

4) міжбюджетний трансферт на вирівнювання доходної спроможності бюджету, який його отримує;

5) перерахування коштів з Пенсійного фонду до фондів соціального страхування;

 

Субвенція – це:

1) міжбюджетні трансферти для використання на певну мету в порядку, визначеному органом, який прийняв рішення про надання субвенції;

2) перерахування коштів від благодійних організацій іноземних держав до місцевих бюджетів;

3) міжбюджетний трансферт з консолідованого бюджету;

4) перерахування коштів від місцевих бюджетів до благодійних організацій іноземних держав на безповоротній основі;

5) відносини щодо використання коштів на певну мету в порядку, визначеному суб’єктом господарювання для задоволення загальносуспільних потреб;

 

 

 

На підставі чинного законодавства бюджетним процесом вважається:

1) процесуальні дії бюджетних установ, що спрямовані на контроль в сфері зовнішніх та внутрішніх запозичень держави;

2) діяльність бюджетних установ та суб’єктів господарювання, спрямована на отримання прибутку та досягнення соціального ефекту;

3) регламентований бюджетним законодавством процес складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів, звітування про їх виконання, а також контролю за дотриманням бюджетного законодавства;

4) цілеспрямована діяльність державних органів та недержавних організацій (аудит), яка полягає в контролі за використанням грошових коштів децентралізованих фондів держави;

5) діяльність, пов’язана із складанням, розглядом зведеного та консолідованого бюджетів, їх виконанням, розглядом звітів про виконання цих бюджетів, що складають бюджетну систему України;

 

Стадіями бюджетного процесу визнаються:

1) підготовка та розгляд звіту про виконання бюджету і прийняття рішення щодо нього; 2) розгляд та прийняття закону про місцевий бюджет України, рішень про Державний бюджет; 3) виконання бюджету, в тому числі у разі необхідності внесення змін до закону про Державний бюджет України, рішення про місцеві бюджети;

2) складання проектів бюджетів; 2) розгляд проекту та прийняття закону про Державний бюджет України (рішення про місцевий бюджет); 3) виконання бюджету, включаючи внесення змін до закону про Державний бюджет України (рішення про місцевий бюджет); 4) підготовка та розгляд звіту про виконання бюджету і прийняття рішення щодо нього;

3) складання Законів про бюджети; 2) підготовка та розгляд звіту про виконання бюджету і прийняття рішення щодо нього;

4) законодавча ініціатива; 2) складання програми бюджетів; 3) розгляд закону про Державний бюджет України, рішень про місцеві бюджети;

5)  розгляд та прийняття нормативних актів про бюджети, виконання бюджетів та звітності;

 

Бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему, становить:

1) близько 22 місяців;

2) один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року;

3) відповідає терміну повноважень Верховної Ради України, що прийняла відповідний Закон України про Державний бюджет (відповідно до номр Конституції України 4 роки);

4) близько 16 місяців;

5) не може перевищувати терміну повноважень Верховної Ради України, що прийняла відповідний Закон України про Державний бюджет;

 

Особливими обставинами, за яких Державний бюджет України може бути прийнято на інший, ніж передбачено чинним законодавством (з 1 січня по 31 грудня кожного року), бюджетний період, є:

1) винесення відповідного рішення про місцевий бюджет;

2) закріплення у відповідному підзаконному нормативно-правовому акті;

3) введення воєнного стану; оголошення надзвичайного стану в Україні;

4) внесення відповідних змін до закону про Державний бюджет України;

5) оголошення окремих місцевостей зонами надзвичайної екологічної ситуації, необхідність усунення природних чи техногенних катастроф;

 

Складання проекту Державного бюджету України починається з:

1) визначення основних макропоказників економічного та соціального розвитку України за минулий бюджетний період;

2) аналізу виконання бюджету у поточному бюджетному періоді;

3) визначення загального рівня доходів та видатків бюджетів у поточному бюджетному періоді ;

4) складання та обговорення Основних напрямків бюджетної політики на наступний бюджетний період;

5) розробки бюджетних запитів;

 

Який з документів першочергово приймається на стадії розробки проекту закону про Державний бюджет України?

1) бюджетний бюджет України;

2) Основні напрями бюджетної політики на наступний бюджетний період;

3) звіт про виконання Державного бюджету України;

4) рішення про місцевий бюджет;

5) бюджетна класифікація;

 

Закон про Державний бюджет України – це:

1) нормативно-правовий акт, який затверджує Державний бюджет України та місцеві бюджети;

2) локальний нормативно-правовий акт (кошторис), що передбачає доходи і видатки місцевих бюджетів;

3) підзаконний нормативно-правовий акт, який закріплює бюджетну класифікацію;

4) закон, який затверджує повноваження органам державної влади здійснювати виконання Державного бюджету України протягом бюджетного періоду;

5) нормативно-правовий акт, який закріплює в собі основні права та обов’язки головних розпорядників бюджетних коштів;

 

Рішення про місцевий бюджет – це:

1) нормативно-правовий акт, який затверджує повноваження органам місцевої державної влади здійснювати бюджеті трансферти;

2) підзаконний нормативно-правовий акт, який закріплює бюджетну класифікацію;

3) закон, який затверджує повноваження органам державної влади здійснювати виконання Державного бюджету України протягом бюджетного періоду;

4) нормативно-правовий акт, який закріплює в собі основні права та обов’язки головних розпорядників бюджетних коштів;

5) нормативно-правовий акт Верховної Ради Автономної Республіки Крим чи відповідної ради, виданий в установленому законодавством України порядку, що містить затверджені повноваження відповідно Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевій державній адміністрації або виконавчому органу місцевого самоврядування здійснювати виконання місцевого бюджету протягом бюджетного періоду;

 

Відповідно до бюджетного законодавства на який орган покладено обов’язок по доведенню до Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевим державним адміністраціям та виконавчим органам відповідних рад особливості складання розрахунків до проектів бюджетів на наступний рік:

1) Верховну Раду України, Верховну Раду Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації;

2) Міністерство фінансів України;

3) Державну фіскальну службу України;

4) Рахункову палату;

5) Державну казначейську службу України;

 

Бюджет Автономної Республіки Крим, обласні і районні бюджети, міські (міст Києва та Севастополя, міст республіканського Автономної Республіки Крим та міст обласного значення) бюджети на наступний бюджетний період затверджуються:

1) рішенням Верховної Ради Автономної Республіки Крим, відповідної обласної, районної чи міської ради;

2) розпорядженням Кабінету Міністрів України;

3) Указом Президента України;

4) рішенням Міністерства фінансів України;

5) рішенням Рахункової палати;

 

Веде облік всіх надходжень, що належать місцевим бюджетам, та за поданням органів стягнення, погодженим з відповідними фінансовими органами, здійснює повернення коштів, що були помилково або надмірно зараховані до бюджету:

1) Рахункова палата;

2) Державна казначейська служба України;

3) Пробірна палата;

4) Органи Державної фіскальної служби України;

5) Верховна Рада України;

 

Тимчасово вільні кошти в разі відсутності заборгованості по виплатах пенсій можуть бути використані Пенсійним фондом України виключно на:

1) придбання державних цінних паперів;

2) розміщення на депозитних рахунках Національного банку України та комерційних банків;

3) покриття дефіциту Державного бюджету України та бюджетів місцевого самоврядування;

4) надання соціальної допомоги пенсіонерам;

5) підвищення та індексацію пенсійних виплат окремо встановленим категоріям населення;

 

Як пов’язані Пенсійний фонд України та Державний бюджет України:

1) Пенсійний фонд України не включається до Державного бюджету України; кошти Державного бюджету України можуть бути джерелом формування коштів Пенсійного фонду України;

2) Пенсійний фонд України входить до загального фонду Державного бюджету України; кошти Державного бюджету України можуть бути джерелом формування коштів Пенсійного фонду України;

3) Пенсійний фонд України є складовою спеціального фонду Державного бюджету; кошти Державного бюджету України можуть бути джерелом формування коштів Пенсійного фонду України;

4) Пенсійний фонд України включається до Державного бюджету окрім коштів Накопичувального фонду; дефіцит Пенсійного фонду може покриватись за рахунок коштів Державного бюджету;

5) Пенсійний фонд України не включається до Державного бюджету України; дефіцит Пенсійного фонду не може покриватись за рахунок коштів Державного бюджету;

 

Який державний орган встановлює розмір внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування?:

1) Правління страхового фонду (в залежності від виду загальнообов’язкового державного соціального страхування) за поданням Виконавчої дирекції відповідного фонду;

2) Кабінет Міністрів України за поданням Правління страхового фонду;

3) Верховна Рада України;

4) Міністерство фінансів України за поданням Державної казначейської служби України;

5) Кабінет Міністрів України;

 

Який Фонд приймає на себе зобов’язання по наданню родичам застрахованій особі в разі її смерті одноразову матеріальну допомогу:

1) Фонд соціального страхування на випадок безробіття України, причому розмір допомоги на поховання встановлюється у розмірі не нижче мінімальної заробітної плати на 1 січня поточного року;

2) Фонд соціального страхування України, причому розмір допомоги на поховання встановлюється у розмірі не нижче прожиткового мінімуму для працездатної особи;

3) Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України причому розмір допомоги на поховання встановлюється у розмірі не нижче прожиткового мінімуму для працездатної особи;

4) Фонд соціального страхування України, причому розмір допомоги на поховання встановлюється у розмірі не вище 600 гривень;

5) Фонд для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення у розмірі, що визначається відповідно до матеріального становища родичів застрахованої особи;

 

Згідно Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» вкладниками збору до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб є:

1) юридичні особи, які є клієнтами комерційних банків;

2) фізична особа, яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу, банківського рахунку;

3) банки ;

4) всі юридичні особи з моменту їх легалізації (реєстрації);

5) суб’єкти господарської діяльності, при відкритті рахунків в комерційних банках;

 

Які збори та платежі не є джерелами формування коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб:

1) початкові збори;

2) регулярні збори;

3) спеціальні збори;

4) кредити, залучені від Національного банку України;

5) штрафи, які сплачують банки.