|
|
Главная \ Методические указания \ Методические указания и информация \ ФІНАНСОВИЙ АНАЛІЗ У БЮДЖЕТНИХ УСТАНОВАХ
ФІНАНСОВИЙ АНАЛІЗ У БЮДЖЕТНИХ УСТАНОВАХДата публикации: 15.07.2019 13:26
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ДВНЗ «КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені Вадима Гетьмана» Факультет обліку та податкового менеджменту Кафедра обліку в кредитних і бюджетних установах та економічного аналізу
ЗАТВЕРДЖУЮ:
Проректор з науково - педагогічної роботи __________А.М. Колот
“_20__” грудня___2018 р.
МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ з вивчення навчальної дисципліни ФІНАНСОВИЙ АНАЛІЗ У БЮДЖЕТНИХ УСТАНОВАХ
Київ – 2018
Розробник: Амбарчян Вікторія Самвелівна, кандидат економічних наук, доцент кафедри обліку в кредитних і бюджетних установах та економічного аналізу. email: ambarchyanv@ukr.net
ЗМІСТ
ВСТУП
Дисципліна «Фінансовий аналіз у бюджетних установах» призначена для підготовки фахівців магістерського рівня за програмою «Облік і контроль в секторі загального державного управління». Вона тісно пов’язана з дисциплінами бакалаврського рівня освіти, зокрема: «Теорія економічного аналізу», «Статистика», «Мікроекономіка», «Прикладне моделювання», а також з дисциплінами магістерської програми «Облік і контроль в секторі загального державного управління». Вивчення дисципліни відбувається комплексно і складається з лекційних, семінарських, практичних, лабораторних занять, індивідуально-консультативної роботи та самостійної роботи студентів. Предметом дисципліни «Фінансовий аналіз у бюджетних установах» є методичні положення аналізу фінансової та бюджетної звітності, результатів виконання бюджетних програм, матеріального, кадрового та фінансового забезпечення бюджетних установ. Метою опанування навчальної дисципліни «Фінансовий аналіз у бюджетних установах» є формування у студентів вмінь застосовувати методи та прийоми фінансового аналізу для оцінки фінансового стану та результатів діяльності бюджетних установ за даними фінансової та бюджетної звітності, а також використовувати отриману аналітичну інформацію для прийняття управлінських рішень.
1. ЗМІСТ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ ЗА ТЕМАМИ
Тема 1. Теоретичні основи фінансового аналізу в бюджетних установах Сутність фінансового аналізу бюджетних установ та роль у сучасних умовах господарювання. Фінансовий аналіз як економічна категорія. Напрямки фінансового аналізу. Предмет, об’єкти і задачі фінансового аналізу. Метод фінансового аналізу. Класифікація методів фінансового аналізу. Інформаційна база фінансового аналізу.
Тема 2. Організація аналітичної роботи в бюджетних установах Суть і призначення спеціальних (технічних) прийомів економічного аналізу. Використання системи спеціальних (технічних) прийомів: порівняння, групування, деталізація, елімінування, балансовий і сальдовий методи, відносні величини. Основні загальнонаукові способи: аналогія, абстрагування, моделювання, формалізація. Основні загальнонаукові підходи: системний, комплексний, ситуаційний, відтворювальний, нормативний, кількісний, адміністративний. Інформаційні джерела аналізу. Звітність установ. Акти органів державної влади з регулювання діяльності бюджетних установ. Організаційні основи аналізу розвитку бюджетних установ. Узагальнення результатів аналізу діяльності бюджетних установ.
Тема 3. Аналіз показників фінансової звітності Структурно-динамічний аналіз показників фінансової звітності. Аналіз дебіторської та кредиторської заборгованості установи за термінами погашення та причин її виникнення. Аналіз фінансових результатів бюджетної установи. Аналіз руху грошових коштів.
Тема 4. Аналіз показників бюджетної звітності за загальним фондом Форми бюджетної звітності з виконання кошторису за загальним фондом. Аналіз виконання дохідної частини кошторису за загальним фондом. Оцінка повноти фінансового забезпечення кошторису установи відносно річних кошторисних призначень. Порівняння суми отриманих асигнувань та суми затвердженого кошторису, здатність керівництва бюджетних установ відповідно до цільового призначення оперативно використовувати отримані кошти з відповідного бюджету. Аналіз виконання витратної частини кошторису за загальним фондом.
Тема 5. Аналіз показників бюджетної звітності за спеціальним фондом Оцінка джерел формування доходної частини спеціального фонду. Визначення повноти та напрямів використання власних надходжень бюджетних установ. Тема 6. Аналіз фінансового стану бюджетної установи Основні прийоми аналізу кошторису бюджетної установи. Динаміка, склад та структура видатків. Вивчення співвідношення між касовими і фактичними показниками. Аналіз повноти і своєчасності отримання бюджетних асигнувань.
Тема 7. Аналіз виконання бюджетних програм Структура паспорту бюджетної програми та Звіту про виконання паспорту бюджетної програми. Склад показників, що характеризують виконання бюджетної програми. Аналіз показників результативності. Аналіз показників якості. Аналіз показників ефективності. Аналіз показників продукту. Аналіз показників затрат.
Тема 8. Аналіз ресурсозберігання Аналіз впливу використання матеріальних запасів на забезпеченість ними установи. Аналіз показників використання матеріальних запасів. Аналіз стану та структури видатків установи. Аналіз співвідношення касових та фактичних видатків. Аналіз видатків за окремими статтями.
Тема 9. Аналіз організаційно-технічного розвитку бюджетної установи Науково-технічний прогрес та інноваційна політика — основи підвищення організаційно-технічного рівня установи. Основні напрямки підвищення організаційно-технічного рівня установи. Аналіз стану необоротних активів. Аналіз складу та структури необоротних активів. Аналіз тривалості експлуатації необоротних активів. Аналіз руху основних засобів. Аналіз зносу необоротних активів. Аналіз фондоозброєності (загальної і технічної). Аналіз фондозабезпеченості. Аналіз фондооснащеності. Аналіз ефективності використання необоротних активів у часі. Аналіз використання необоротних активів за потужністю. Аналіз фондовіддачі необоротних активів.
Тема 10. Аналіз матеріалозабезпеченості установи Ефективність використання матеріальних запасів. Аналіз рівня матеріального споживання. Аналіз організації постачання установи матеріальними запасів. Аналіз заходів із забезпечення установи матеріальними запасами.
Тема 11. Аналіз кадрового забезпечення установи Кадрова політика установи. Аналіз складу кадрового забезпечення установи. Аналіз професійного та кваліфікаційного рівня працівників установи. Аналіз демографічного складу персоналу установи. Аналіз показників руху кадрового складу установи, причин і джерел його зміни. Аналіз укомплектованості штату установи. Аналіз сумісництва (зовнішнього і внутрішнього). Аналіз доцільності й ефективності сумісництва і заміщення в формуванні штату установи. Аналіз використання кадрового складу установи. Аналіз показників навантаження, обслуговування і виробітку. Аналіз використання спеціалістів за фахом і видом діяльності. Аналіз використання робочого часу. Аналіз балансу використання робочого часу. Аналіз причин втрат робочого часу.
Тема 12. Аналіз фінансового забезпечення установи Аналіз складу і динаміки доходів загального та спеціального фонду установи. Аналіз своєчасності і повноти надходжень коштів із загального фонду бюджету. Аналіз формування коштів спеціального фонду. Аналіз надходжень коштів спеціального фонду. Аналіз балансу бюджетної установи. Аналіз стану майна установи. Аналіз стану й динаміки розміщення коштів в необоротних активах. Аналіз стану і динаміки розміщення коштів у запасах та малоцінних і швидкозношуваних предметах. Аналіз грошових коштів установи. Аналіз стану коштів в розрахунках. Аналіз розрахунків з іншими дебіторами. Аналіз джерел покриття активних операцій установи. Аналіз складу розрахунків установи. Аналіз розрахунків з працівниками і службовцями. Аналіз розрахунків з іншими кредиторами.
2. ПОТОЧНА НАВЧАЛЬНА РОБОТА СТУДЕНТІВ ДЕННОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ
2.1. Карта навчальної роботи студента
КАРТА НАВЧАЛЬНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА
з дисципліни (вибіркової) «Фінансовий аналіз убюджетних установах» для студентів освітньої програми / спеціалізації «Облік і аудит»
денна форма навчання
2.2. Критерії оцінювання поточних результатів вивчення дисципліни
Оцінювання знань студентів з дисципліни «Фінансовий аналіз у бюджетних установах» здійснюється за результатами поточного контролю знань за 100-бальною шкалою в діапазоні від 0 до 100 балів (включно). Система поточного контролю знань здобувачів магістерського рівня освіти денної форми навчання передбачає оцінювання: відповідей (виступів) на аудиторних заняттях; написання міні-контрольних робіт; результатів виконання завдань контрольної (модульної) роботи; результатів виконання і захисту завдань для самостійної роботи студента (Карта навчальної роботи студента). У тих випадках, коли семінарські (практичні) заняття мають тренувальний характер і передбачають виконання розрахункових робіт (міні - кейс), набуття проектно-аналітичних здатностей, підготовку до міні – тренінгу, поточна робота на цьому занятті може не оцінюватися, а бути об’єктом діагностики навчальних досягнень на наступному семінарському (практичному) занятті. Карта навчальної роботи студента є основою організації навчальної роботи студентів з дисципліни «Фінансовий аналіз у бюджетних установах». Вона відображає перелік конкретних форм самостійної роботи студента, види семінарських (практичних) занять, види навчальних робіт, які необхідно виконати студенту відповідно до робочої навчальної програми та кількість балів, які можна отримати за виконання цих робіт. Студенти, що приступають до вивчення дисципліни, на першому занятті мають бути поінформовані викладачем щодо організації самостійної роботи: термінів виконання завдань, кількості балів за кожен вид роботи, часу проведення консультацій, а також отримати докладну інформацію про розміщені на сайті університету Методичні матеріали з вивчення навчальної дисципліни «Фінансовий аналіз у бюджетних установах», в структуру яких включена Карта навчальної роботи студента. До відома студентів має бути доведений такий порядок планування та організації навчальної роботи:
За відповіді (виступи) на аудиторних заняттях студент може отримати максимально 60 балів (див. «Карту навчальної роботи студента»). У Таблиці 2 подано шкалу оцінювання рівня знань студентів за певний вид робіт на семінарському (практичному) занятті. Таблиця 2 Шкала оцінювання рівня знань студентів на семінарському (практичному) занятті
За шкалою 6 – 5 – 3 – 0 оцінюється робота студента на семінарі – розв’язанні проблемних завдань з презентацією результатів міні - тренінгу.
За шкалою 5 – 4 – 3 – 0 оцінюється робота студента на семінарі – «мозковому штурмі».
За шкалою 4 – 3 – 2 – 0 оцінюється виконання студентом завдань міні – контрольної роботи.
За шкалою 3 – 2 – 1 – 0 оцінюється робота студента на семінарі – вирішенні ситуаційних вправ.
З дисципліни «Фінансовий аналіз у бюджетних установах» за денною формою навчання передбачено написання 1 контрольної модульної роботи, за яку студент може отримати максимально 20 балів. Оцінка результатів модульного контролю проводиться за шкалою 20 – 15 – 10 - 0 балів. Виконання контрольної (модульної) роботи оцінюється в 20 балів за умови, коли студент виклав у роботі повну та аргументовану письмову відповідь. Така відповідь має свідчити про глибоку обізнаність студента з теоретичними та практичними положеннями, які розкривають сутність питання, зокрема відповідь повинна містити повністю правильне розв'язання всіх завдань модульного контролю і викладення аналітичних висновків. Оцінки в 15 балів заслуговує виконана контрольна (модульна) робота, в якій в цілому правильно вирішені всі завдання, але допущені несуттєві помилки при їх розв’язанні. Оцінки в 10 балів заслуговує виконана контрольна (модульна) робота, яка відзначається недоліками щодо повноти (правильно виконано 50% завдань), обґрунтованості та логіки викладення матеріалу, а саме містить суттєві помилки, допущені при розв'язанні практичних завдань або відсутність самостійних висновків. Крім наведених недоліків, зниженню оцінки сприяє порушення логіки викладення матеріалу а також орфографічні помилки. Відповідь вважається незадовільною (0 балів), коли виклад матеріалу відзначається безсистемністю, не розкриває сутності питання, містить грубі помилки та нерозв'язані практичні завдання, що свідчить про незнання студентом програмного матеріалу з дисципліни «Фінансовий аналіз у бюджетних установах». У разі пропуску з поважних причин аудиторних занять студент денної форми навчання має право їх відпрацювати за графіком консультацій. Відпрацювання аудиторних занять можуть бути здійснені впродовж 2-х тижнів (14 календарних днів), починаючи з моменту, коли студент має знову приступити до занять (завершилася дія відповідної поважної причини), але не пізніше дня початку залікового тижня у відповідному семестрі. Поважними причинами пропуску студентом аудиторних занять можуть бути хвороба, виклик до суду, правоохоронних органів чи до військового комісаріату; відрядження; сімейні обставини тощо, що мають бути підтверджені документально — лікарняний, медична довідка, повістка, тощо. Порядок відпрацювання пропущених занять визначає викладач. Результати поточного контролю знань студентів заносяться до Електронного журналу (виключно цілі числа). Таким чином, за роботу на аудиторних заняттях студент може отримати максимально 60 балів, за написання контрольних модульних робіт – 20 балів. Виконання індивідуальних завдань для самостійної роботи оцінюється в 20 балів (див. п. 4.2. «Критерії оцінювання результатів виконання індивідуальних завдань для самостійної роботи»). Загальна кількість балів за поточну роботу не може перевищувати 100 балів.
3.ПОТОЧНА НАВЧАЛЬНА РОБОТА СТУДЕНТІВ ЗАОЧНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ
КАРТА НАВЧАЛЬНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА
з дисципліни (вибіркової) «Фінансовий аналіз у бюджетних установах»
для студентів освітньої програми / спеціалізації «Облік і аудит»
заочна форма навчання
3.2. Критерії оцінювання поточних результатів вивчення дисципліни Оцінювання знань студентів з дисципліни «Фінансовий аналіз у бюджетних установах» здійснюється за результатами поточного контролю знань за 100-бальною шкалою в діапазоні від 0 до 100 балів (включно). Система поточного контролю знань здобувачів магістерського рівня освіти заочної форми навчання передбачає оцінювання: відповідей (виступів) на аудиторних заняттях; написання міні-контрольних робіт; результатів виконання завдань контрольної (модульної) роботи; результатів виконання і захисту завдань для самостійної роботи студента. Види поточної навчальної роботи та максимальна кількість балів, які студент може отримати в процесі поточної навчальної роботи, представлені в «Карті навчальної роботи студента». Карта навчальної роботи студента є основою організації навчальної роботи студентів з дисципліни «Фінансовий аналіз у бюджетних установах». Вона відображає перелік конкретних форм самостійної роботи студента, види семінарських (практичних) занять, види навчальних робіт, які необхідно виконати студенту відповідно до робочої навчальної програми та кількість балів, які можна отримати за виконання цих робіт. Студенти, що приступають до вивчення дисципліни, на першому занятті мають бути поінформовані викладачем щодо організації самостійної роботи: термінів виконання завдань, кількості балів за кожен вид роботи, часу проведення консультацій, а також отримати докладну інформацію про розміщені на сайті університету «Методичні матеріали щодо змісту та організації самостійної роботи студентів, поточного і підсумкового контролю знань з дисципліни «Фінансовий аналіз у бюджетних установах», в структуру яких включена Карта навчальної роботи студента. До відома студентів має бути доведений такий порядок планування та організації навчальної роботи: 1. Після одержання інформації про всі форми організації самостійної роботи з дисципліни та максимальну кількість балів, які можна набрати за їх виконання, кожен студент роздруковує для себе Карту навчальної роботи студента із «Методичних матеріалів з вивчення навчальної дисципліни «Фінансовий аналіз у бюджетних установах», що розміщені на сайті університету, обирає індивідуальні завдання. 2. Бали, одержані студентами за виконання різних видів самостійної роботи, проставляються викладачем в Електронному журналі обліку поточної успішності студентів. 3. Поточні консультації студентів з питань виконання завдань самостійної роботи студентів, а також підведення підсумків з деяких видів виконаних робіт здійснюються під час планових занять з індивідуально-консультативної роботи. У Таблиці 3 наведено шкалу оцінювання рівня знань студентів за певний вид робіт на контактному занятті. Таблиця 3 Шкала оцінювання рівня знань студентів на контактних заняттях
За шкалою 2 – 1 – 0 оцінюється робота студента на семінарі – розгорнутій бесіді:
За шкалою 2 – 1 – 0 оцінюється робота студента на семінарі – вирішенні ситуаційних вправ:
За шкалою 4 – 3 – 2 – 0 оцінюється робота студента на семінарі – «мозковому штурмі»:
За шкалою 4 – 3 – 2 – 0 оцінюється виконання студентом завдань міні – контрольної роботи:
За шкалою 6 – 4 – 2 – 0 оцінюється виконання студентом завдань міні кейсу та участь в міні семінарі:
Отже, за відповіді (виступи) на 12 контактних заняттях з дисципліни «Фінансовий аналіз у бюджетних установах» студент заочної форми навчання може отримати максимально 40 балів відповідно до карти навчальної роботи студента. При виконанні завдань контрольної (модульної) роботи оцінці підлягають теоретичні знання та практичні навички, набуті студентами після опанування певного модуля. З дисципліни «Фінансовий аналіз у бюджетних установах» за заочною формою навчання передбачений 1 модульний контроль, за який студент може отримати максимально 10 балів. Оцінка результатів модульного контролю проводиться за шкалою 10 – 8 – 6 - 0 балів. Виконання контрольної (модульної) роботи оцінюється в 10 балів за умови, коли студент виклав у роботі повну та аргументовану письмову відповідь. Така відповідь має свідчити про глибоку обізнаність студента з теоретичними та практичними положеннями, які розкривають сутність питання, зокрема відповідь повинна містити повністю правильне розв'язання всіх завдань модульного контролю і викладення аналітичних висновків. Оцінки у 8 балів заслуговує виконана контрольна (модульна) робота, в якій в цілому правильно вирішені всі завдання, але допущені несуттєві помилки при їх розв’язанні. Оцінки у 6 балів заслуговує виконана контрольна (модульна) робота, яка відзначається недоліками щодо повноти (правильно виконано 50% завдань), обґрунтованості та логіки викладення матеріалу, а саме містить суттєві помилки, допущені при розв'язанні практичних завдань або відсутність самостійних висновків. Крім наведених недоліків, зниженню оцінки сприяє порушення логіки викладення матеріалу. Відповідь вважається незадовільною (0 балів), коли виклад матеріалу відзначається безсистемністю, не розкриває сутності питання, містить грубі помилки та нерозв'язані практичні завдання, що свідчить про незнання студентом програмного матеріалу з дисципліни. У разі пропуску з поважних причин аудиторних занять студент заочної форми навчання має право їх відпрацювати за графіком консультацій. Відпрацювання аудиторних занять можуть бути здійснені впродовж 2-х тижнів (14 календарних днів), починаючи з моменту, коли студент має знову приступити до занять (завершилася дія відповідної поважної причини), але не пізніше дня початку залікового тижня у відповідному семестрі. Поважними причинами пропуску студентом аудиторних занять можуть бути хвороба, виклик до суду, правоохоронних органів чи до військового комісаріату; відрядження; сімейні обставини тощо, що мають бути підтверджені документально — лікарняний, медична довідка, повістка, тощо. Порядок відпрацювання пропущених занять визначає викладач. Загальна кількість балів за поточну роботу не може перевищувати 100 балів.
4. ІНДИВІДУАЛЬНІ ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ
4.1.Вимоги до виконання індивідуальних завдань для самостійної роботи
Індивідуальні завдання є однією з форм самостійної роботи студентів, яка передбачає створення умов для якнайповнішої реалізації творчих можливостей студентів і має на меті поглиблення, узагальнення та закріплення знань, які студенти одержують в процесі навчання, а також застосування цих знань на практиці. Картою навчальної роботи студента денної та заочної форм навчання з дисципліни «Фінансовий аналіз у бюджетних установах» передбачено такий перелік видів індивідуальних завдань:
Тематику індивідуальних завдань студент погоджує з викладачем. Студент може обрати тему індивідуального завдання, безпосередньо пов’язану з темою магістерської дипломної роботи, якщо нею передбачено розкриття організаційних та методичних положень фінансового аналізу в бюджетних установах. Індивідуальні завдання виконуються студентами самостійно під керівництвом викладача. Як правило, індивідуальні завдання виконуються окремо кожним студентом. У тих випадках, коли завдання мають комплексний характер, до їх виконання можуть залучатися кілька студентів. Аналітичний (критичний) огляд наукових публікацій за заданою тематикою виконується на аркушах паперу формату А4. Робота може бути написана від руки або надрукована на комп’ютері через 1,5 інтервали шрифт TimesNewRoman. Обсяг огляду: 10-12 сторінок. Сторінки мають бути пронумеровані. Текст розміщується на одній стандартній сторінці паперу з полями: ліворуч , знизу і зверху – 20 мм, праворуч – 10 мм. Розмір шрифту – 14, інтервал – 1,5. Обсяг аналітичного огляду має становити не менше 5-ти сторінок. Титул і вся робота оформлюється згідно з установленим порядком. На титульній сторінці потрібно вказати назву університету, спеціальність, дисципліну, тему, курс, прізвище та ініціали студента. Аналітичний огляд має включати стисле викладення змісту та ключових аспектів не менше ніж п’яти наукових публікацій, що висвітлюють питання, які розглядаються в обраній для дослідження темі, висвітлити проблемні аспекти, що потребують вдосконалення, зробити висновки та запропонувати власне вирішення проблемного питання. Для дослідження пропонується обрати будь-яке питання з 1-ї по 10-ту тему згідно тематичного плану дисципліни. За результатами критичного вивчення публікацій студент у письмовому вигляді готує їх аналітичний огляд. Структура аналітичного огляду:
Копії рецензованих публікацій додаються. Аналітичний огляд студент підписує і проставляє дату виконання. Списані роботи і такі, що не відповідають вище визначеним вимогам, не зараховуються. У такому випадку студент зобов’язаний зробити новий аналітичний огляд з урахуванням усіх зауважень. Студенти денної та заочної форм навчання, які обрали написання реферату як виду індивідуального завдання, керуються наведеним нижче переліком тем:
За бажання, студент може самостійно обрати тему для написання реферату, попередньо погодивши її з викладачем. Обсяг реферату: 10-15 сторінок, нумерація тексту — вгорі праворуч. Текст розміщується на сторінці паперу (формат А-4) з полями: ліворуч , знизу і вгорі — 20 мм, праворуч — 10 мм. Шрифт — Times New Roman, розмір шрифту — 14, інтервал — 1,5. На титульній сторінці потрібно вказати назву університету, факультету, кафедри, спеціальність, магістерську програму, предмет, тему, групу, прізвище та ініціали студента. Зміст реферату повинен складатися із вступу, розділів основної частини, висновків, списку використаної літератури. У тексті викладення матеріалу за кожним розділом слід починати з нової сторінки. Реферат не може бути написаний з використанням лише одного літературного джерела. З відома викладача студент може виконати реферат за самостійно обраною темою. Списані роботи і такі, що не відповідають вище визначеним вимогам, не зараховуються. Аналітичний звіт про власні наукові дослідження за відповідною тематикою виконується студентами, що здійснюють власні наукові дослідження. Обсяг роботи та порядок її оформлення визначається в індивідуальному порядку залежно від виду дослідження та методів, що застосовуються в процесі пізнання. Пошук, підбір та огляд джерел за заданою тематикою виконується студентом відповідно до обраної теми в межах курсу. Кількість літературних має становити не менше 50. Виконання цього завдання передбачає формування вмінь та навичок адекватного орієнтування в інформаційному просторі, відбору необхідної інформації та вміння її застосовувати в реальному житті. Підготовка доповіді за обраною тематикою виконується шляхом визначення теми доповіді та її усної презентації. Тема доповіді визначається студентом самостійно в межах тематики дисципліни (з 1-ї по 10-ту тему). Обов’язковою вимогою є порівняння рекомендацій МСБОДС та НП(С)БОДС до обліку і відображення у фінансовій звітності інформації про об’єкт дослідження. Підготовка презентації за заданою тематикою здійснюється шляхом презентації будь-якої теми курсу у редакторі PowerPoint. Презентація має містити ключові аспекти теми, що вивчається, бути максимально насиченою схемами, таблицями. Теоретичний матеріал має бути підкріплений практичними прикладами. Наступним видом індивідуальної роботи є виконання завдань в рамках дослідницьких проектів кафедри. За бажанням студента та за дорученням викладача, що веде практичні або лекційні заняття, завідувача кафедри або декана студенту може бути доручене виконання завдань за тематикою науково-дослідної роботи кафедри (факультету). Обсяг роботи та порядок її оформлення визначається в індивідуальному порядку залежно від її виду або форми. Останнім видом індивідуального завдання є переклад літературних джерел іншомовного походження за заданою проблематикою. Перед виконанням цього завдання студент має обов’язково погодити тематику перекладу та підібрані літературні джерела з викладачем, що веде практичні чи лекційні заняття. Обсяг перекладу має становити не менше 10-ти сторінок паперу формату А4. Робота може бути написана від руки або надрукована на комп’ютері через 1,5 інтервали шрифт Times New Roman. Сторінки мають бути пронумеровані. Текст розміщується на одній стандартній сторінці паперу з полями: ліворуч, знизу і зверху – 20 мм, праворуч – 10 мм. Титульна сторінка і вся робота оформлюються відповідно до встановлених вимог. На титульній сторінці потрібно вказати назву університету, спеціальність, дисципліну, тему, курс, прізвище та ініціали студента, погоджувальний підпис викладача. До перекладу обов’язково додаються копії титульних сторінок літературних джерел та копії сторінок, що перекладені. Для студентів заочної форми навчання передбачено виконання самостійної роботи в міжсесійний період та її захист під час індивідуальних занять з викладачем. Для виконання самостійної роботи в міжсесійний період студент заочної форми навчання обирає бюджетну установу, яка стане об’єктом дослідження, визначає перелік фінансових та бюджетних звітів, що стануть інформаційною базою для проведення аналізу. На основі фінансових та бюджетних звітів студент проводить аналіз діяльності обраної бюджетної установи за такими напрямками:
Результати проведеного аналізу необхідно оформити у формі звіту. Звіт має містити результати розрахунків в табличній формі, методику розрахунку показників, висновки за кожним з напрямів проведеного аналізу, загальні висновки про виконання кошторису та результативність діяльності бюджетної установи. До роботи додаються фінансові звіти бюджетної установи, що були інформаційною базою розрахунків. Титульна сторінка і весь звіт оформлюються відповідно до встановлених вимог. На титульній сторінці потрібно вказати назву університету, спеціальність, дисципліну, тему, курс, прізвище та ініціали студента, погоджувальний підпис викладача. Робота може бути написана від руки або надрукована на комп’ютері через інтервал 1,15, шрифт Times New Roman pt14 (таблиці можуть виконуватися меншим шрифтом). Сторінки мають бути пронумеровані. Текст розміщується на одній стандартній сторінці паперу з полями: ліворуч, знизу і зверху – 20 мм, праворуч – 15 мм.
4.2. Критерії оцінювання результатів виконання індивідуальних завдань для самостійної роботи
Виконання і захист під час індивідуальних занять завдань для самостійної роботи дає можливість студенту денної форми навчання отримати 20 балів. Для цього необхідно обрати з переліку індивідуальних завдань, наведеного у Карті навчальної роботи студента, два їх види (кожне з індивідуальних завдань оцінюється в 10 балів). Картою навчальної роботи студента з дисципліни «Фінансовий аналіз у бюджетних установах» за денною формою навчання передбачено такий перелік видів індивідуальних завдань:
Тематику індивідуальних завдань студент погоджує з викладачем. Студент може обрати тему індивідуального завдання, безпосередньо пов’язану з темою магістерської дипломної роботи. Виконане індивідуальне завдання оцінюється за шкалою 10 – 8 – 6 – 4 – 2, а саме:
Самостійна робота студентів заочної форми навчання передбачає виконання двох груп індивідуальних завдань:
Відповідно до Карти навчальної роботи студента з дисципліни «Фінансовий аналіз у бюджетних установах» студенти повинні виконати завдання для самостійної роботи в міжсесійний період. Перед виконанням завдання для самостійної роботи студент повинен опрацювати теоретичний матеріал за відповідними темами. Виконане завдання для самостійної роботи студента максимально оцінюється в 15 балів. Успішний захист виконаного завдання дозволить отримати 25 балів. За шкалою 15 – 10 – 5 – 0 оцінюється Звіт про письмове виконання студентом завдання для самостійної роботи, надісланий засобами електронної пошти:
Захист виконаного завдання для самостійної роботи оцінюється за шкалою 25 – 20 – 15 – 10 – 0 балів. Під час захисту студент може отримати:
Всього за виконання і захист завдання для самостійної роботи в міжсесійний період студент може отримати 40 балів. Виконання індивідуального завдання дає можливість студенту отримати 10 балів. Для цього необхідно з запропонованих картою самостійної роботи студентів видів індивідуальних робіт за вибором виконати та успішно захистити на вибір два завдання:
Тематику індивідуальних завдань студент погоджує з викладачем. Студент може обрати тему індивідуального завдання, безпосередньо пов’язану з темою магістерської дипломної роботи . Виконане індивідуальне завдання оцінюється за шкалою 2 – 4 – 6 – 8 – 10, а саме:
За рішенням кафедри студентам, які брали участь у науково-дослідній діяльності (в роботі науково-практичних конференцій, студентських наукових гуртків та проблемних груп, підготовці публікацій, тощо) понад обсяги завдань, які встановлені робочою навчальною програмою з дисципліни, можуть присуджуватись додаткові бали за поточну успішність, але не більше 10 балів.
Підсумковий контроль знань студентів денної та заочної форм навчання з дисципліни «Фінансовий аналіз у бюджетних установах» здійснюється у формі заліку. Результат підсумкового контролю у формі заліку фіксується в заліковій відомості в термін, який становить:
Загальна підсумкова оцінка складається з суми балів за результатами поточного контролю знань. Незалежно від форми навчання загальна підсумкова оцінка не може перевищувати 100 балів. Переведення даних 100-бальної шкали оцінювання в 4-бальну та шкалу за системою ECTS здійснюється в наступному порядку:
Студенти отримують залік з дисципліни «Фінансовий аналіз у бюджетних установах», якщо загальна сума балів, отримана протягом поточної роботи дорівнює або перевищує 60 балів. Студенти, які за результатами підсумкового контролю у формі заліку набрали від 0 до 59 балів (включно), після належної підготовки мають право повторно скласти залік у формі виконання індивідуальної контрольної роботи. Індивідуальна контрольна робота має складатися з 10 завдань у формі теоретичних питань. Кожне із запитань оцінюється за шкалою 10 – 8 – 6 – 4 – 2 – 0. Критерії оцінювання запитань відповідають критеріям оцінки питань модульної контрольної роботи (див. 3.2.).
6.1. Основна література
6.2. Додаткова література
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||