|
|
Глобальна економікаДата публикации: 03.07.2019 06:54
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД«КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТімені ВАДИМА ГЕТЬМАНА»
ФАКУЛЬТЕТ МІЖНАРОДНОЇ ЕКОНОМІКИ І МЕНЕДЖМЕНТУ
Кафедра міжнародного менеджменту
ЗАТВЕРДЖУЮ: Проректор з науково-педагогічної роботи ____________ А.М. Колот
«___» ___________ 20__ р.
НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНі Матеріали до вивчення дисципліни «Глобальна економіка» освітній ступінь магістр галузь знань – соціальні та поведінкові науки; управління та адміністрування спеціальність – економіка; облік і оподаткування; фінанси, банківська справа та страхування спеціалізація – міжнародна економіка; економіка підприємств аграрно-промислового комплексу; облік, аудит та оподаткування в АПК; управління персоналом та економіка праці; маркетинг; облік, аудит та оподаткування; банківська справа; фінанси і кредит
ПОГОДЖЕНО: В.о.завідувача кафедри ________________ Є.Г.Панченко
Начальник навчально- методичного відділу ______________Т.В. Гуть
Київ 2017 Кальченко Т.В., д.е.н., професор кафедри міжнародного менеджменту, Рябець Н.М., к.е.н, доцент кафедри міжнародного менеджменту, Тимків І.В., к.е.н, доцент кафедри міжнародного менеджменту.
Зміст
1.ВСТУП
Метою дисципліни є формування розуміння магістрами умов і факторів становлення, механізмів та інструментів функціонування глобальної економіки, усвідомлення власної та колективної інтелектуальної місії для прийняття адаптивних, раціональних креативних управлінських рішень. Основні завдання полягають у вивченні: природи і закономірностей становлення глобальної економіки; засобів і потенціалу антициклічного регулювання глобальних економічних процесів; механізмів функціонування глобальних ринків; сучасних стратегій конкурентного лідерства глобальних корпорацій; процесів і моделей економічної регіоналізації в глобальних умовах; природного, технологічного та людського ресурсів глобальної економіки; цивілізаційних вимірів глобальних економічних процесів; напрямів і пріоритетів розвитку української економіки в умовах глобалізації. Предметом вивчення даної дисципліни є ринкові відносини між суб’єктами міжнародного бізнесу, обумовлені закономірностями, тенденціями та специфікою функціонування глобальної економічної системи. Місце дисципліни в процесі підготовки глобально компетентних фахівців. Вивчення курсу базується на матеріалі нормативних дисциплін бакалаврського рівня освіти: основи економічної науки, мікроекономіка, макроекономіка, економіка підприємств, регіональна економіка, фінанси, менеджмент, міжнародна економіка. Дисципліна спрямована на формування у студентів професійних компетенцій стосовно:
2. ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН дисципліни «ГЛОБАЛЬНА ЕКОНОМІКА»
3. ЗМІСТ НАУКИ ЗА ТЕМАМИ Тема 1. Економічна природа глобальних трансформацій Предмет та об’єкт дисципліни «Глобальна економіка». Генезис поняття «глобалізація». Концепції глобалізації та їх еволюція. Глобальна економіка, її визначення та структура. Критерії рівня глобалізованості національних економік. Глобальні трансформації та їх теоретичне відображення. Частковий і системний характер глобальних трансформацій. Фактори глобальних трансформацій: науково-технічний прогрес і постіндустріалізм, розширення сфери діяльності міжнародних організацій, лібералізація міжнародних економічних зв’язків, транснаціоналізація, регіональна інтеграція. Країнові та регіональні стратегії економічних трансформацій в глобальних координатах розвитку. Економічні, політичні, фінансові, науково-технологічні, соціальні, екологічні та культурні імперативи глобалізаційних процесів. Суперечності економічної глобалізації та форми їх прояву. Тема 2. Становлення і сучасний формат глобальної економіки Суб’єкти глобальної економіки (індивідуальні суб’єкти, впливові особистості, світові міста, корпорації, кластери, держави, регіональні блоки, міжнародні організації). Природно-енергетичний, інноваційно-технологічний, демографічний та людський ресурси глобальної економіки. Глобальні інформаційні мережі як ресурс розвитку глобальної економіки. Секторальна структура глобальної економіки та її диверсифікація. Глобальна регіонально-локальна стратифікація. Формування глобальної моделі міжнародного поділу праці. Диспозиція окремих регіонів на глобальній карті світу (Північна і Південна Америка, Європа, Азійсько-Тихоокеанський регіон, Близький і Середній Схід, Африка). Об’єктивна природа та характер диспропорцій глобальної економіки. Асиметрії глобального економічного розвитку та форми їх прояву (виробничо-інвестиційні, науково-технологічні, фінансові, соціальні). Тема 3. Глобальний економічний цикл Об’єктивна природа економічного циклу та критерії його глобальної ідентифікації. Класифікація економічних циклів (торговельні, промислові, бізнес-цикли, інституційні, політичні цикли) та їх еволюція. Ретроспективний аналіз світових економічних криз. Глобальна фінансово-економічна криза: причини, характер протікання та наслідки. Класична парадигма антициклічного регулювання економіки та її ефективність. Інструментарій антициклічного регулювання глобальної економіки в умовах синхронізації національних бізнес-циклів.
Тема 4. Функціонування глобальних ринків
Причини та фактори глобалізації товарних ринків. Механізми функціонування глобальних ринків (глобальний попит і глобальна пропозиція, глобальна ціна, глобальна конкуренція і інфраструктура). Особливості формування глобального попиту та пропозиції на ринках товарів. Становлення глобальної інфраструктури у сфері товарного обміну. Диверсифікація послуг та демократизація умов їх надання на глобальному ринку. Новітні види послуг (аутсорсінг, аутстаффінг, консалтинг, коучінг та ін.). Особливості функціонування глобального фінансового ринку та його вплив на світову економічну рівновагу. Віртуалізація фінансових потоків та її дуалістична природа. Демографічний, гендерний, професійно-кваліфікаційний, освітній, інтелектуальний та вартісний компоненти глобального ринку праці. Тема 5. Глобальний бізнес Сутність глобального бізнесу та його організаційні форми (ТНК, МНК, Глобальні корпорації, метакорпорації та ін.). Глобальне підприємництво. Глобальні стратегії транснаціональних корпорацій та їх модернізація. Сучасні моделі інтеграції національних бізнес-структур до глобальних транснаціональних комплексів. Проблеми паритетної взаємодії глобального бізнесу та держав з різним рівнем соціально-економічного розвитку. Глобальне конкурентне лідерство. Особливості глобального корпоративного управління. Крос-культурний аспект глобального корпоративного менеджменту. Соціальна відповідальність та креативна складова менеджменту глобальних корпорацій.
Тема 6. Енергетичний ресурс глобальної економіки
Енергетичні ресурси та їх глобальна дислокація. Передумови, характер та фактори трансформаційних змін енергетичної парадигми світогосподарського розвитку в умовах глобалізації. Енергетична модель глобального економічного розвитку. Глобальний енергетичний ринок, його масштаби та ключові тенденції структуризації. Форми та механізми глобалізаційної диверсифікації енергетичного ринку. Роль нафтогазових ТНК у функціонуванні світового енергетичного ринку. Місце відновлювальної енергетики у глобальному енергоспоживанні. Міжнародні стратегії енергоефективності та національна енергетична безпека.
Тема 7. Технологічний ресурс глобального економічного розвитку
Становлення техноглобалізму та форми його прояву. Основні напрями глобального технологічного розвитку, його проблеми та суперечності. Економічні механізми їх розв’язання. Міжнародний трансфер наукових знань та технологій. Глобальна інформатизація бізнесу. Інформаційний ресурс в системі факторів економічного розвитку. Умови, чинники і пріоритети забезпечення технологічного лідерства компаній, країн та регіонів в умовах глобалізації. Інноваційне підприємництво в парадигмі техноглобалізму.
Тема 8. Людський ресурс глобальної економіки
Людський вимір постіндустріалізму. Кількісна та якісна характеристика глобального людського ресурсу. Інноваційна праця та інтелектуальний капітал у системі факторів формування економіки знань. Креативний сектор глобального бізнесу. Рівень інтелектуалізації глобальної економічної діяльності. Розвиток людського ресурсу - ключова передумова формування стратегічних конкурентних переваг країн. Імперативи соціалізації глобальної економіки, її форми та рівні. Поведінкові моделі в глобальній економіці. Тема 9. Глобальна економічна політика
Суб’єкти та об’єкти глобального управління. Принципи, форми та методи глобальної економічної політики. Неурядові організації та клуби. Напрями та інститути реалізації глобальної економічної політики. Міжнародна координація економічної політики. Зміна компетенцій регуляторних інститутів глобальної економіки. Роль глобальної економічної політики в гармонізації національних інтересів. Цивілізаційний вимір глобальних економічних процесів. Сценарії та альтернативи глобального економічного розвитку. Концепція сталого розвитку та її реалізація у глобальних політиках (економічного розвитку, екологічній, соціальної конвергенції, продовольчій, фінансовій, технологічній та ін.). Глобальний консенсус як категоричний імператив цивілізаційного прогресу.
4.ПЛАНИ ЗАНЯТЬ 4.1. Плани лекцій
Лекція 1. Тема: «Економічна природа глобальних трансформацій»
Лекція 2. Тема: «Становлення і сучасний формат глобальної економіки»
Лекція 3. Тема: «Глобальний економічний цикл»
Лекція 4. Тема: «Функціонування глобальних ринків»
Лекція 5. Тема: «Глобальний бізнес»
Лекція 6. Тема: «Енергетичний ресурс глобальної економіки»
Лекція 7. Тема: «Технологічний ресурс глобального економічного розвитку»
Лекція 8. Тема: «Людський ресурс глобальної економіки»
Лекція 9. Тема: «Глобальна економічна політика»
ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ №1 за лекційною темою №1 «Економічна природа глобальних трансформацій» (2 год.):
Мета: дослідити економічну природу та виявити сутність сучасних глобальних трансформацій. Завдання:
Компетенції: здатність до аналізу і синтезу інформації, навики володіння інформацією (уміння знаходити та аналізувати інформацію з різних інформаційних джерел), здатність застосовувати знання на практиці, виокремлення особливостей та тенденцій сучасного етапу становлення глобальної економіки, здатність до аналізу новітніх тенденцій глобального розвитку та форм їх прояву. Форма проведення: експрес - опитування, дискусія з елементами аналізу. План
Глосарій: постіндустріалізм, інтернаціоналізація, міжнародна мікро- та макроінтеграція, транснаціоналізація, регіоналізація, глобалізація, глобальна економіка, глобальний економічний розвиток, індекс глобалізації KOF, індекс економічної глобалізації KOF, індекс політичної глобалізації KOF, індекс соціальної глобалізації KOF, імператив, імперативи глобального економічного розвитку.
Інформаційне забезпечення:
ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ №2 за лекційною темою №2 «Становлення і сучасний формат глобальної економіки» (2 год.):
Мета: проаналізувати суб’єктно-об’єктну диспозицію глобальної економіки на сучасному етапі її становлення. Завдання:
Компетенції: здатність до аналізу і синтезу інформації, навики володіння інформацією (уміння знаходити та аналізувати інформацію з різних інформаційних джерел), здатність застосовувати знання на практиці, здатність до аналізу значення та ролі основних учасників глобальних процесів; здатність до аналізу сучасної диверсифікованої секторальної структури глобальної економіки. Форма проведення: семінар – дискусія, мозковий штурм, робота в малих творчих групах, доповідь-презентація. План 1. Семінар – дискусія зпроблемних питань: - специфіка та характер взаємозв’язків між суб’єктами глобальної економіки; - нові суб’єкти глобальної економіки; - трансформація ролі держави в сучасних умовах; - нерівномірність забезпечення національних економік ресурсами глобального розвитку. 2. Мозковий штурм «Глобальні інформаційні мережі як ресурс розвитку глобальної економіки». 3. Робота в малих творчих групах: «Найменш розвинені країни як об’єкт, а не суб’єкт глобальної економіки. 4. Доповідь-презентація на теми: «Роль індивідуальних суб’єктів глобальної економіки»; « Міста – лідери як суб’єкти глобальної економіки».
Глосарій: Суб’єкти глобальної економіки, індивідуальні суб’єкти глобальної економіки, транснаціональні корпорації, мультинаціональні корпорації, глобальні корпорації, держави, кластери, регіональні блоки, міжнародні організації, глобальні інформаційні мережі.
Інформаційне забезпечення:
ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ №3 за лекційною темою №2 «Становлення і сучасний формат глобальної економіки» (2 год.):
Мета: дослідити сучасні диспропорції та асиметрії глобальної економіки. Завдання:
Компетенції: здатність до аналізу і синтезу інформації, навики володіння інформацією (уміння знаходити та аналізувати інформацію з різних інформаційних джерел), здатність застосовувати знання на практиці, здатність до формулювання та обґрунтування власної точки зору щодо сучасної диспозиції окремих регіонів в глобальному економічному просторі; вміння виявляти основні диспропорції та асиметрії глобальної економіки. Форма проведення: семінар – розгорнута бесіда з проблемних питань, доповідь-презентація. План 1. Семінар – розгорнута бесіда з проблемних питань: - особливості процесу формування глобальної моделі міжнародного поділу праці; - кількісно – якісний аналіз соціально – економічного розвитку окремих регіонів та їх ранжування; - ключові диспропорції глобального економічного розвитку 2. Доповідь-презентація на наступні теми: - «Фінансові асиметрії та їх вимір», - «Науково – технологічні асиметрії та їх специфіка», - «Глобальний вимір соціальних асиметрій» - « Виробничо – інвестиційні».
Глосарій: Глобальна стратифікація, диспозиція країн на економічній карті світу, глобальна модель міжнародного поділу праці, глобальні диспропорції, асиметрії глобального розвитку
Інформаційне забезпечення:
ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ №4 за лекційною темою №3 «Глобальний економічний цикл» (2 год.):
Мета: дослідити природу економічного циклу та виокремити критерії його глобальної ідентифікації. Завдання:
Компетенції: здатність до аналізу і синтезу інформації, навики володіння інформацією (уміння знаходити та аналізувати інформацію з різних інформаційних джерел), здатність застосовувати знання на практиці, знати класифікацію економічних циклів та їх еволюцію, оцінити ефективність ключових важелів та інструментів антициклічного регулювання економіки, реалізованих різними країнами світу. Форма проведення: бліцопитування, семінар – дискусія з елементами аналізу проблемних питань, доповідь – презентація. План 1. Бліцопитування на тему: «Природа економічних циклів та їх різновиди. 2. Семінар – дискусія з елементами аналізу проблемних питань: - історичний аспект розвитку кризових явищ; - передумови глобальної економічної кризи; - характер протікання глобальної економічної кризи; - вплив глобальної економічної кризи на держави з різним рівнем соціально-економічного розвитку; - секторальний вимір наслідків глобальної економічної кризи; - проблеми формування дієвих механізмів антициклічного регулювання глобальної економіки. 3. Доповідь – презентація на теми: «Роль США в глобальної економічній кризі», «Вплив глобальної економічної кризи на економіку Китаю».
Глосарій: економічний цикл, бізнес – цикл, глобальний економічний цикл, світова економічна криза, глобальна економічна криза, антициклічне регулювання, пріоритети антициклічного регулювання, інструменти антициклічного регулювання, механізми антициклічного регулювання.
Інформаційне забезпечення:
ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ №5 за лекційною темою №4 «Функціонування глобальних ринків» (2 год.):
Мета: розкрити сучасні особливості механізмів функціонування глобальних ринків. Завдання:
Компетенції: здатність до аналізу і синтезу інформації, навики володіння інформацією (уміння знаходити та аналізувати інформацію з різних інформаційних джерел), здатність застосовувати знання на практиці, вміти виявляти фактори глобалізації товарних ринків , аналізувати сучасні тенденції розвитку глобальних ринків товарів та послуг. Форма проведення: семінар – розгорнута бесіда з питань, доповідь – презентація, мозковий штурм. План 1. Семінар – розгорнута бесіда з питань: - структурні елементи глобальних товарних ринків: попит, пропозиція, ціна, інфраструктура; - особливості формування глобального попиту і пропозиції на ринках товарів; - глобальна інфраструктура у сфері товарного обміну; - механізм функціонування глобального ринку послуг; - фактори та засоби демократизації умов надання послуг на глобальному ринку; - сучасна диверсифікація послуг в глобальній економіці; 2. Мозковий штурм «Новітні види послуг в глобальній економіці». 3. Доповіді – презентації на теми: «Аутсорсінг в глобальній економіці», «Аутстафінг в глобальній економіці», «Консалтинг в глобальній економіці», «Коучінг в глобальній економіці».
Глосарій: глобальний ринок, глобальний попит, глобальна пропозиція, глобальна ціна, глобальна конкуренція, інфраструктура глобального ринку, глобальний товарний ринок, глобальний ринок послуг, диверсифікація послуг, аутсорсінг, аутстафінг, консалтинг, коучінг.
Інформаційне забезпечення:
ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ №6 за лекційною темою №4 «Функціонування глобальних ринків» (2 год.):
Мета: розкрити сучасні особливості механізму функціонування фінансового глобального ринку. Розглянути компоненти глобального ринку праці. Завдання:
Компетенції: здатність до аналізу і синтезу інформації, навики володіння інформацією (уміння знаходити та аналізувати інформацію з різних інформаційних джерел), здатність застосовувати знання на практиці, вміти виявляти фактори глобалізації фінансових ринків, дати економічну характеристику глобального фінансового ринку, вміти здіснювати структурний аналіз глобального ринку праці. Форма проведення: семінар – дискусія з проблемних питань, доповідь – презентація, робота в малих творчих групах. План 1. Семінар – дискусія з проблемних питань: - особливість фінансової глобалізації - фактори та наслідки глобалізації фінансових ринків; - проблема забезпечення світової економічної рівноваги під впливом інтенсифікації глобалізаційних процесів на фінансовому ринку; - роль світових фінансових центрів в глобальній економіці; - глобальний ринок праці: економічна природа та особливості функціонування; - проблема наднаціонального регулювання потоків трудових мігрантів в контексті забезпечення збалансованого розвитку глобальної економіки; - параметри виміру нелегальної трудової міграції в глобальній економіці. 2. Робота в малих творчих групах на тему: «Віртуалізація фінансових потоків та її дуалістична природа. 3. Доповідь – презентація на теми: - «Особливості функціонування глобальної фінансової архітектури»; «Нові продукти та послуги на глобальному фінансовому ринку», «Новітні форми зайнятості на глобальному ринку праці».
Глосарій: глобальний фінансовий ринок, фінансова архітектура, глобальна фінансова глобалізація, віртуалізація фінансових потоків, економічна рівновага, фінансовий інжиніринг, електронні гроші та «гаманці», сучасні фінансові деривативи.
Інформаційне забезпечення:
ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ №7 за лекційною темою №5 «Глобальний бізнес» (2 год.):
Мета: дослідити економічну природу глобального бізнесу та виявити особливості його сучасних організаційних форм Завдання:
Компетенції: здатність до аналізу і синтезу інформації, навики володіння інформацією (уміння знаходити та аналізувати інформацію з різних інформаційних джерел), здатність застосовувати знання на практиці, вміння працювати у команді, вміти дослідити феномен глобального бізнесу, ідентифікувати пріоритетні стратегії розвитку глобальних корпоративних структур, аналізувати вплив функціонування глобального бізнесу на розвиток країн-реципієнтів. Форма проведення: мозковий штурм, проведення дебатів, міні-презентація. План 1. Питання для «мозкового штурму»: - глобальне підприємництво як реальна економічна сила - посилення процесів кооперації між глобальними конкурентами, зростання стратегічного партнерства; - ретроспективний аналіз стратегій глобальних бізнес-структур; - корпоративні консолідаційні процеси в глобальному бізнес-середовищі як найбільш виразна компонента стратегії ТНК; - розкрити масштаби та сфери транскордонного злиття і поглинання. 2. Проведення дебатів на тему : «Проблема конфліктів та соціальної нерівності як наслідок діяльності ТНК в країнах-реципієнтах» 3. Міні- презентація на тему: - «Глобальні імперативи корпоративних стратегій розширення міжнародного бізнесу»; - «Масштаби, динаміка та географічний вимір консолідаційних стратегій в глобальному бізнесі».
Глосарій: глобальний бізнес, організаційні форми глобального бізнесу (ТНК, МНК, ГК та ін), глобальне підприємництво, модель інтеграції бізнес-структур, паритетна взаємодія, країна-рнципієнт, країна-базування, корпоративний глобалізм.
Інформаційне забезпечення:
ПРАКТИЧНЕ ЗАВДАННЯ №8 за лекційною темою №5 «Глобальний бізнес» (2 год.):
Мета: дослідити сутність глобального конкурентного лідерства. Розглянути сучасні особливості глобального корпоративного менеджменту. Завдання:
Компетенції: здатність до аналізу і синтезу інформації, навики володіння інформацією (уміння знаходити та аналізувати інформацію з різних інформаційних джерел), здатність застосовувати знання на практиці, вміння працювати у команді, вміти визначати складові глобального конкурентного лідерства, ідентифікувати крос-культурну складову глобального корпоративного менеджменту, аналізувати роль креативної складової менеджменту глобальних корпорації у забезпеченні конкурентних позицій в глобальному бізнес-середовищі. Форма проведення: семінар – розгорнута бесіда з питань, робота в малих творчих групах, доповідь – презентація, План 1. Семінар – розгорнута бесіда з питань: - глобальне конкуретне лідерство: природа та специфіка - складові крос-культурного аспекту глобального корпоративного менеджменту. - екологічна практика ТНК як форма соціальної відповідальності глобального бізнесу; - проблема дотримання корпоративної етики в глобальному бізнес середовищі; - креативний елемент менеджменту глобальних корпорацій як вагомий фактор досягнення глобального лідерства в умовах сучасних трансформацій. 2. Робота в малих творчих групах на тему: « Глобалізація бізнесу як фактор загострення екологічної проблеми» 3. Доповідь – презентація на тему : «Показник «дистанція культури» як кількісний прояв культурної сумісномсті країн та корпоративних структур в глобальному бізнесі».
Глосарій: глобальне конкуренте лідерство, глобальне корпоративне управління, глобальний менеджмент, крос-культурний аспект глобального менеджменту, соціальна відповідальність, екологічна практика, креативна складова менеджменту.
Інформаційне забезпечення:
ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ №9 Модульний контроль у формі тестування за лекційними темами №1-№5.
Мета: перевірити рівень засвоєння студентами лекційного матеріалу.
ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ №10 за лекційною темою №6 «Енергетичний ресурс глобальної економіки» (2 год.):
Мета: дослідити енергетичну парадигму світогосподарського розвитку в умовах глобалізації. Завдання:
Компетенції: здатність до аналізу і синтезу інформації, навики володіння інформацією (уміння знаходити та аналізувати інформацію з різних інформаційних джерел), здатність застосовувати знання на практиці, вміння виявляти нові детермінанти енергетичної парадигми глобального розвитку, здатність до системного аналізу енергетичної моделі глобального економічного розвитку. Форма проведення: семінар – бесіда, мозковий штурм, доповідь – презентація. План 1. Семінар – бесіда з наступних питань: - аналіз основних видів енергетичних ресурсів; - глобальна дислокація енергетичних ресурсів; - фактори та характер трансформаційних змін енергетичної складової глобальної економіки; - особливості енергетичної моделі глобального економічного розвитку. 2. Мозковий штурм на тему «Чи є наявність енергетичних ресурсів в країні запорукою її лідерства в глобальній економіці?». 3. Доповідь – презентація на теми: - «Використання відновлюваних енергетичних ресурсів в США»; - «Використання відновлюваних енергетичних ресурсів в Китаї».
Глосарій: енергетичні ресурси, відновлювані енергоресурси, природні енергоресурси, глобальна дислокація енергетичних ресурсів, енергетична парадигма глобального розвитку.
Інформаційне забезпечення:
ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ №11 за лекційною темою №6 «Енергетичний ресурс глобальної економіки» (2 год.):
Мета: дослідити механізми функціонування глобального енергетичного ринку. Завдання:
Компетенції: здатність до аналізу і синтезу інформації, навики володіння інформацією (уміння знаходити та аналізувати інформацію з різних інформаційних джерел), здатність застосовувати знання на практиці, здатність до аналізу основних тенденцій глобального енергетичного ринку, вміння ідентифікувати критерії ефективної національної енергетичної політики в умовах глобалізації. Форма проведення: семінар – дискусія, робота в малих творчих групах, доповідь – презентація. План 1. Семінар – дискусія з проблемних питань: - особливості функціонування глобального енергетичного ринку -форми глобалізаційної диверсифікації енергетичного ринку; -вплив нафтогазових ТНК на зміну енергетичної моделі глобального економічного розвитку; - сучасна роль відновлюваної енергетики у глобальному енергоспоживанні; - міжнародні стратегії енергоефективності в контексті забезпечення національної енергетичної безпеки. 2. Робота в малих творчих групах на тему «Проблеми та перспективи розвитку відновлюваної енергетики в світі». 3. Доповідь – презентація на тему: - «Особливості системи енергозбереження окремої країни» (студент самостійно обирає країну).
Глосарій: глобальний енергетичний ринок, відновлювана енергетика (вітроенергетика, гідроенергетика, сонячна енергетика, геотермальна енергетика, біопаливо, біоенергетика), нафтогазові ТНК, глобальне енергоспоживання, міжнародні стратегії енергоефективності, національна енергетична безпека.
Інформаційне забезпечення:
ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ №12 за лекційною темою №7 «Технологічний ресурс глобальної економіки» (2 год.):
Мета: дослідити етапи становлення техноглобалізму та розглянути основні форми його прояву. Завдання:
Компетенції: здатність до аналізу і синтезу інформації, навики володіння інформацією (уміння знаходити та аналізувати інформацію з різних інформаційних джерел), здатність застосовувати знання на практиці, здатність до аналізу основних проблем та суперечностей техноглобалізму, вміння ідентифікувати основні напрями міжнародного трансферу наукових знань та технологій. Форма проведення: семінар – розгорнута дискусія з проблемних питань, дебати, доповідь – презентація. План 1. Семінар – розгорнута дискусія з проблемних питань: - технологічна стратифікація країн та регіонів в сучасних умовах розвитку; - основні країни – донори та країни - реципієнти наукових знань та технологій; - глокалізація новітній технологій; 2. Дебати на тему «Ймовірність практичної імплементації стратегій наздоганяючого розвитку країнами, що перебувають на нижчому рівні технологічного укладу в сучасних умовах». 3. Доповідь – презентація на тему: «Особливості географічної дислокації об’єктів прав інтелектуальної власності», «Проблема захисту прав інтелектуальної власності в глобальному бізнес – середовищі», «Масштаби та регіональна специфіка технологічного шпіонажу».
Глосарій: техноглобалізм, технологічний уклад, глобальний технологічний ринок, інтелектуальна власність, міжнародний трансфер технологій, об’єкти інтелектуальної власності, патент, ліцензія, ноу-хау, технологічний шпіонаж, «наздоганяючий розвиток», стратегії «наздоганяючого розвитку».
Інформаційне забезпечення:
ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ №13 за лекційною темою №7 «Технологічний ресурс глобальної економіки» (2 год.):
Мета: проаналізувати феномен глобальної інформатизації бізнесу. Завдання:
Компетенції: здатність до аналізу і синтезу інформації, навики володіння інформацією (уміння знаходити та аналізувати інформацію з різних інформаційних джерел), здатність застосовувати знання на практиці, здатність до аналізу ключових факторів інформатизації глобального бізнесу, вміння визначати пріоритети технологічного лідерства в глобальній економіці, розуміти роль інноваційного підприємництва в парадигмі техноглобалізму. Форма проведення: мозковий штурм, робота в малих творчих групах, доповідь – презентація. План 1. Мозковий штурм на тему: «Проблема доступу до новітніх інформаційних джерел» «Проблема нерівномірного розподілу інформаційних ресурсів в глобальному бізнесі». 2. Робота в малих творчих групах на тему «Ступінь впливу окремих чинників на забезпечення технологічного лідерства суб’єктів глобального бізнесу». 3. Доповідь – презентація на тему: «Кластери, бізнес - інкубатори, технополіси, бізнес - мережі як основні продуценти новітніх технологій», «Інформація як домінантний ресурс глобальної конкурентоспроможності суб’єктів господарювання».
Глосарій: глобальна інформатизація, інформаційний ресурс, кластер, технополіс, бізнес – інкубатор, бізнес – мережі, технологічне лідерств, інноваційне підприємництво.
Інформаційне забезпечення:
ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ №14 за лекційною темою №8 «Людський ресурс глобальної економіки» (2 год.):
Мета: проаналізувати людський вимір постіндустріалізму. Завдання:
Компетенції: здатність до аналізу і синтезу інформації, навики володіння інформацією (уміння знаходити та аналізувати інформацію з різних інформаційних джерел), здатність застосовувати знання на практиці, вміти визначати економіну природу інноваційної праці, здатність до виокремлення креативної складової глобального бізнесу. Форма проведення: бліцопитування з питань, семінар - дискусія, доповідь – презентація. План 1. Питання до бліцопитування: - економічна природа глобального людського ресурсу; - сутність інноваційної праці; - економічна природа дефініції «інтелектуальний капітал»; - форми прояву інтелектуального капіталу в глобальній економіці; - креативний сектор глобального бізнесу та його сутність; 2. Семінар – дискусія на тему: «Економіка знань та фактори її формування». 3. Доповідь – презентація на тему: «Країнова та регіональна диференціація забезпеченості людським ресурсом в глобальній економічній системі», «Сучасні форми прояву інноваційної праці в системі факторів економіки знань», «Феномен штучного інтелекту в глобальній економіці».
Глосарій: постіндустріалізм, глобальний людський ресурс, інтелектуальний капітал, інноваційна праця, креативний сектор глобального бізнесу, штучний інтелект.
Інформаційне забезпечення:
ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ №15 за лекційною темою №8 «Людський ресурс глобальної економіки» (2 год.):
Мета: дослідити процеси інтелектуалізації та соціалізації глобальної економіки. Завдання:
Компетенції: здатність до аналізу і синтезу інформації, навики володіння інформацією (уміння знаходити та аналізувати інформацію з різних інформаційних джерел), здатність до ідентифікації ключових тенденцій глобальної інтелектуалізації; оперувати комплексною системою показників соціалізації глобальної економіки. Форма проведення: семінар - дискусія з проблемних питань, дебати, мозковий штурм.
План 1.Семінар – дискусія з проблемних питань:
2.Дебати на тему: «Загострення проблеми ідентифікації особистості під впливом глобалізаційнх процесів»; «Поява нових форм глобальної соціальної стратифікації (локали, технократи, космополіти, глобали). 3.Мозковий штурм на тему: «Вплив глобалізаційних процесів на формування поведінкових моделей особистості: соціальний та моральний статус, цілі та прагнення, потреби та мотиви.
Глосарій: інтелектуалізація глобальної економіки, соціалізація глобальної економіки, показники соціалізації глобальної економіки, соціальна стратифікація, локали, технократи, космополіти, глобали.
Інформаційне забезпечення:
ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ №16 за лекційною темою №9 «Глобальна економічна політика» (2 год.):
Мета: дослідити особливості сучасної глобальної економічної політики Завдання:
Компетенції: здатність до аналізу і синтезу інформації, навики володіння інформацією (уміння знаходити та аналізувати інформацію з різних інформаційних джерел), здатність до формулювання основних принципів глобальної економічної політики; знання компетенцій регуляторних інститутів глобальної економіки. Форма проведення: бліцопитування, семінар - дискусія, ділова гра, доповідь-презентація. План
Імплементації рішень міжнародних організацій», «Роль міжнародних неурядових організацій та клубів у визначенні пріоритетних напрямків формування глобальної економічної політики.
Глосарій: глобальна економічна політика, суб’єкти глобальної економічної політики, об’єкти глобальної економічної політики, міжнародна організація, неурядові організації, неформальні клуби.
Інформаційне забезпечення:
ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ №17 за лекційною темою №9 «Глобальна економічна політика» (2 год.):
Мета: дослідити перспективні сценарії глобального економічного розвитку Завдання:
Компетенції: здатність до аналізу і синтезу інформації, навики володіння інформацією (уміння знаходити та аналізувати інформацію з різних інформаційних джерел), здатність моделювати сценарії та альтернативи глобального економічного розвитку; знати роль концепції сталого розвитку в забезпеченні глобальної стабільності. Форма проведення: семінар - дебати, доповідь-презентація. План 1. Семінар – дебати з наступних питань: - перспективні сценарії глобального економічного розвитку; - роль цивілізацій у формуванні нового економічного порядку; - глобальний консенсус як категоричний імператив глобалізаційного прогресу. 2. Доповідь-презентація на тему: «Екологічна складова концепції сталого розвитку»., «Кіотський протокол як інструмент практичної реалізації глобальної екологічної політики». . Глосарій: альтернативні сценарії глобального економічного розвитку. концепція сталого розвитку, глобальний консенсус, цивілізаційний прогрес, категоричний імператив, Кіотський протокол.
Інформаційне забезпечення:
ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ №18 Форма проведення: презентація та захист індивідуальних завдань (з обраної проблемати).
4.3. Плани контактних занять для студентів заочної форми навчання
Для забезпечення проведення контактних занять студентам необхідно заздалегідь підготуватися, вивчивши відповідні теми із джерел основної та додаткової літератури. КОНТАКТНЕ ЗАНЯТТЯ №1 за лекційною темою №1 «Економічна природа глобальних трансформацій» (2 год.):
Мета: дослідити економічну природу та виявити сутність сучасних глобальних трансформацій. Завдання:
Компетенції: здатність до аналізу і синтезу інформації, навики володіння інформацією (уміння знаходити та аналізувати інформацію з різних інформаційних джерел), здатність застосовувати знання на практиці, виокремлення особливостей та тенденцій сучасного етапу становлення глобальної економіки, здатність до аналізу новітніх тенденцій глобального розвитку та форм їх прояву. Форма проведення: міні – лекція, семінар – розгорнута бесіда, робота в малих творчих групах. План
Глосарій: постіндустріалізм, інтернаціоналізація, міжнародна мікро- та макроінтеграція, транснаціоналізація, регіоналізація, глобалізація,глобальна економіка, глобальний економічний розвиток, індекс глобалізації KOF, індекс економічної глобалізації KOF, індекс політичної глобалізації KOF, індекс соціальної глобалізації KOF, імператив, імперативи глобального економічного розвитку.
Інформаційне забезпечення:
КОНТАКТНЕ ЗАНЯТТЯ №2 за лекційною темою №2- «Становлення і сучасний формат глобальної економіки» (2 год.):
Мета: проаналізувати суб’єктно-об’єктну диспозицію глобальної економіки на сучасному етапі її становлення та дослідити сучасні диспропорції і асиметрії глобальної економіки. Завдання:
Компетенції: здатність до аналізу значення та ролі основних учасників глобальних процесів; здатність до аналізу сучасної диверсифікованої секторальної структури глобальної економіки, здатність до формулювання та обґрунтування власної точки зору щодо сучасної диспозиції окремих регіонів в глобальному економічному просторі; вміння виявляти основні диспропорції та асиметрії глобальної економіки. Форма проведення: міні лекція, семінар – дискусія, робота в малих творчихгрупах, План 1. Міні – лекція. 2. Семінар – дискусія з проблемних питань: - специфіка та характер взаємозв’язків між суб’єктами глобальної економіки; - нові суб’єкти глобальної економіки; - трансформація ролі держави в сучасних умовах; - нерівномірність забезпечення національних економік ресурсами глобального розвитку; - особливості процесу формування глобальної моделі міжнародного поділу праці; - кількісно – якісний аналіз соціально – економічного розвитку окремих регіонів та їх ранжування; - ключові диспропорції глобального економічного розвитку 3. Робота в малих робочих групах: «Найменш розвинені країни як об’єкт, а не суб’єкт глобальної економіки. «Роль індивідуальних суб’єктів глобальної економіки»; « Міста – лідери як суб’єкти глобальної економіки».
Глосарій: Суб’єкти глобальної економіки, індивідуальні суб’єкти глобальної економіки, транснаціональні корпорації, мультинаціональні корпорації, глобальні корпорації, держави, кластери, регіональні блоки, міжнародні організації, глобальні інформаційні мережі, глобальна стратифікація, диспозиція країн на економічній карті світу, глобальна модель міжнародного поділу праці, глобальні диспропорції, асиметрії глобального розвитку Інформаційне забезпечення:
КОНТАКТНЕ ЗАНЯТТЯ №3 за лекційною темою №3 «Глобальний економічний цикл» (2 год.):
Мета: дослідити природу економічного циклу та виокремити критерії його глобальної ідентифікації. Завдання:
Компетенції: здатність до аналізу і синтезу інформації, навики володіння інформацією (уміння знаходити та аналізувати інформацію з різних інформаційних джерел), здатність застосовувати знання на практиці, знати класифікацію економічних циклів та їх еволюцію, оцінити ефективність ключових важелів та інструментів антициклічного регулювання економіки, реалізованих різними країнами світу. Форма проведення: міні лекція, семінар – дискусія з елементами аналізу проблемних питань, мозковий штурм. План 1. Міні – лекція. 2. Семінар – дискусія з елементами аналізу проблемних питань: - історичний аспект розвитку кризових явищ; - передумови глобальної економічної кризи; - характер протікання глобальної економічної кризи; - вплив глобальної економічної кризи на держави з різним рівнем соціально-економічного розвитку; - секторальний вимір наслідків глобальної економічної кризи; - проблеми формування дієвих механізмів антициклічного регулювання глобальної економіки. 3. Мозговий штурм на теми: «Роль США в глобальної економічній кризі», «Вплив глобальної економічної кризи на економіку Китаю».
Глосарій: економічний цикл, бізнес – цикл, глобальний економічний цикл, світова економічна криза, глобальна економічна криза, антициклічне регулювання, пріоритети антициклічного регулювання, інструменти антициклічного регулювання, механізм антициклічного регулювання.
Інформаційне забезпечення:
КОНТАКТНЕ ЗАНЯТТЯ №4 за лекційною темою №4 «Функціонування глобальних ринків» (2 год.):
Мета: розкрити сучасні особливості механізмів функціонування глобальних ринків. Завдання:
Компетенції: вміти виявляти фактори глобалізації товарних ринків , аналізувати сучасні тенденції розвитку глобальних ринків товарів та послуг; вміти виявляти фактори глобалізації фінансових ринків, дати економічну характеристику глобального фінансового ринку, вміти здіснювати структурний аналіз глобального ринку праці. Форма проведення: міні –лекція, розгорнута бесіда з питань, мозковий штурм. План 1. Міні лекція. 2. Розгорнута бесіда з питань: - структурні елементи глобальних товарних ринків: попит, пропозиція, ціна, інфраструктура; - особливості формування глобального попиту і пропозиції на ринках товарів; - глобальна інфраструктура у сфері товарного обміну; - механізм функціонування глобального ринку послуг; - фактори та засоби демократизації умов надання послуг на глобальному ринку; - сучасна диверсифікація послуг в глобальній економіці; - фактори та наслідки глобалізації фінансових ринків; - проблема забезпечення світової економічної рівноваги під впливом інтенсифікації глобалізаційних процесів на фінансовому ринку; - роль світових фінансових центрів в глобальній економіці; - глобальний ринок праці: економічна природа та особливості функціонування; - проблема наднаціонального регулювання потоків трудових мігрантів в контексті забезпечення збалансованого розвитку глобальної економіки; - параметри виміру нелегальної трудової міграції в глобальній економіці. 3. Мозковий штурм «Новітні види послуг в глобальній економіці».
Глосарій: глобальний ринок, глобальний попит, глобальна пропозиція, глобальна ціна, глобальна конкуренція, інфраструктура глобального ринку, глобальний товарний ринок, глобальний ринок послуг, диверсифікація послуг, аутсорсінг, аутстафінг, консалтинг, коучінг, глобальний фінансовий ринок, фінансова архітектура, глобальна фінансова глобалізація, віртуалізація фінансових потоків, економічна рівновага, фінансовий інжиніринг, електронні гроші та «гаманці», сучасні фінансові деривативи.
Інформаційне забезпечення:
КОНТАКТНЕ ЗАНЯТТЯ №5 за лекційною темою №5 «Глобальний бізнес» (2 год.):
Мета: дослідити економічну природу глобального бізнесу та виявити особливості його сучасних організаційних форм Завдання:
Компетенції: вміти дослідити феномен глобального бізнесу, ідентифікувати пріоритетні стратегії розвитку глобальних корпоративних структур, аналізувати вплив функціонування глобального бізнесу на розвиток країн-реципієнтів; вміти визначати складові глобального конкурентного лідерства, ідентифікувати крос-культурну складову глобального корпоративного менеджменту, аналізувати роль креативної складової менеджменту глобальних корпорації у забезпеченні конкурентних позицій в глобальному бізнес-середовищі. Форма проведення: міні лекція, проведення дебатів, робота в малих творчих групах. План
1. Міні лекція. 2. Питання для дебатів: - Глобальне підприємництво як реальна економічна сила - Посилення процесів кооперації між глобальними конкурентами, зростання стратегічного партнерства; - ретроспективний аналіз стратегій глобальних бізнес-структур; - корпоративні консолідаційні процеси в глобальному бізнес-середовищі як найбільш виразна компонента стратегії ТНК; - розкрити масштаби та сфери транскордонного злиття і поглинання; - глобальне конкуретне лідерство: природа та специфіка; - . складові крос-культурного аспекту глобального корпоративного менеджменту; - екологічна практика ТНК як форма соціальної відповідальності глобального бізнесу; - креативний елемент менеджменту глобальних корпорацій як вагомий фактор досягнення глобального лідерства в умовах сучасних трансформацій. 3. Робота в малих творчих групах на тему: « Глобалізація бізнесу як фактор загострення екологічної проблеми». Глосарій: глобальний бізнес, організаційні форми глобального бізнесу (ТНК, МНК, ГК та ін), глобальне підприємництво, модель інтеграції бізнес-структур, паритетна взаємодія, країна-рнципієнт, країна-базування, корпоративний глобалізм, глобальне конкуренте лідерство, глобальне корпоративне управління, глобальний менеджмент, крос-культурний аспект глобального менеджменту, соціальна відповідальність, екологічна практика, креативна складова менеджменту.
Інформаційне забезпечення:
КОНТАКТНЕ ЗАНЯТТЯ №6 за лекційною темою №6 «Енергетичний ресурс глобальної економіки» (2 год.):
Мета: дослідити енергетичну парадигму світогосподарського розвитку в умовах глобалізації. Завдання:
Компетенції: вміння виявляти нові детермінанти енергетичної парадигми глобального розвитку, здатність до системного аналізу енергетичної моделі глобального економічного розвитку, здатність до аналізу основних тенденцій глобального енергетичного ринку, вміння ідентифікувати критерії ефективної національної енергетичної політики в умовах глобалізації. Форма проведення: тестування, міні лекція, семінар – бесіда, мозковий штурм. План 1. Тестування. 2. Міні лекція. 3. Семінар – бесіда з наступних питань: - глобальна дислокація енергетичних ресурсів; - фактори та характер трансформаційних змін енергетичної складової глобальної економіки; - особливості енергетичної моделі глобального економічного розвитку; - особливості функціонування глобального енергетичного ринку -форми глобалізаційної диверсифікації енергетичного ринку; -вплив нафтогазових ТНК на зміну енергетичної моделі глобального економічного розвитку; - сучасна роль відновлюваної енергетики у глобальному енергоспоживанні; - міжнародні стратегії енергоефективності в контексті забезпечення національної енергетичної безпеки. 4. Мозковий штурм на тему «Чи є наявність енергетичних ресурсів в країні запорукою її лідерства в глобальній економіці?».
Глосарій: енергетичні ресурси, відновлювані енергоресурси, природні енергоресурси, глобальна дислокація енергетичних ресурсів, енергетична парадигма глобального розвитку, глобальний енергетичний ринок, відновлювана енергетика (вітроенергетика, гідроенергетика, сонячна енергетика, геотермальна енергетика, біопаливо, біоенергетика), нафтогазові ТНК, глобальне енергоспоживання, міжнародні стратегії енергоефективності, національна енергетична безпека.
Інформаційне забезпечення:
КОНТАКТНЕ ЗАНЯТТЯ №7 за лекційною темою №7 «Технологічний ресурс глобальної економіки» (2 год.):
Мета: дослідити етапи становлення техноглобалізму та розглянути основні форми його прояву. Завдання:
Компетенції: здатність до аналізу основних проблем та суперечностей техноглобалізму, вміння ідентифікувати основні напрями міжнародного трансферу наукових знань та технологій, здатність до аналізу ключових факторів інформатизації глобального бізнесу, вміння визначати пріоритети технологічного лідерства в глобальній економіці, розуміти роль інноваційного підприємництва в парадигмі техноглобалізму. Форма проведення: міні лекція, семінар – розгорнута дискусія з проблемних питань, дебати. План 1.Міні –лекція. 2.Семінар – розгорнута дискусія з проблемних питань: - технологічна стратифікація країн та регіонів в сучасних умовах розвитку; - основні країни – донори та країни - реципієнти наукових знань та технологій; - глокалізація новітній технологій; 3.Дебати на тему: - «Ймовірність практичної імплементації стратегій наздоганяючого розвитку країнами, що перебувають на нижчому рівні технологічного укладу в сучасних умовах»; - «Проблема доступу до новітніх інформаційних джерел»; - «Проблема нерівномірного розподілу інформаційних ресурсів в глобальному бізнесі».
Глосарій: техноглобалізм, технологічний уклад, глобальний технологічний ринок, інтелектуальна власність, міжнародний трансфер технологій, об’єкти інтелектуальної власності, патент, ліцензія, ноу-хау, технологічний шпіонаж, «наздоганяючий розвиток», стратегії «наздоганяючого розвитку», глобальна інформатизація, інформаційний ресурс, кластер, технополіс, бізнес – інкубатор, бізнес – мережі, технологічне лідерств, інноваційне підприємництво.
Інформаційне забезпечення:
КОНТАКТНЕ ЗАНЯТТЯ №8 за лекційною темою №8 «Людський ресурс глобальної економіки» (2 год.):
Мета: проаналізувати людський вимір постіндустріалізму. Завдання:
Компетенції: вміти визначати економіну природу інноваційної праці, здатність до виокремлення креативної складової глобального бізнесу, здатність до ідентифікації ключових тенденцій глобальної інтелектуалізації; оперувати комплексною системою показників соціалізації глобальної економіки. Форма проведення: міні лекція, бліцопитування з питань. План
- економічна природа глобального людського ресурсу; - сутність інноваційної праці; - економічна природа дефініції «інтелектуальний капітал»; - форми прояву інтелектуального капіталу в глобальній економіці; - креативний сектор глобального бізнесу та його сутність; - сучасний рівень інтелектуалізації глобальної економічної діяльності; - сучасний рівень соціалізації глобальної економічної діяльності.
Глосарій: постіндустріалізм, глобальний людський ресурс, інтелектуальний капітал, інноваційна праця, креативний сектор глобального бізнесу, штучний інтелект, інтелектуалізація глобальної економіки, соціалізація глобальної економіки, показники соціалізації глобальної економіки, соціальна стратифікація, локали, технократи, космополіти, глобали.
Інформаційне забезпечення:
КОНТАКТНЕ ЗАНЯТТЯ №9 за лекційною темою №9 «Глобальна економічна політика» (2 год.):
Мета: дослідити особливості сучасної глобальної економічної політики Завдання:
Компетенції: здатність до формулювання основних принципів глобальної економічної політики; знання компетенцій регуляторних інститутів глобальної економіки, здатність моделювати сценарії та альтернативи глобального економічного розвитку; знати роль концепції сталого розвитку в забезпеченні глобальної стабільності. Форма проведення: семінар - дискусія, ділова гра, доповідь-презентація. План 1. Семінар – дискусія на тему: «Проблема гармонізації національних політик в умовах формування глобального економічного простору»,»Перспективні сценарії глобального економічного розвитку, «Цивілізаційний аспект глобального розвитку». 2. Ділова гра на тему: «Функціональна специфіка держави в глобальній інституціональній інфраструктурі. Майбутнє національної держави». 3. Доповідь-презентація на одну із запропонованих тем: -«Криза прийняття та ефективності практичної імплементації рішень міжнародних організацій», - «Роль міжнародних неурядових організацій та клубів у визначенні пріоритетних напрямків формування глобальної економічної політики»; - «Екологічна складова концепції сталого розвитку»., - «Кіотський протокол як інструмент практичної реалізації глобальної екологічної політики».
Глосарій: глобальна економічна політика, суб’єкти глобальної економічної політики, об’єкти глобальної економічної політики, міжнародна організація, неурядові організації, неформальні клуби, альтернативні сценарії глобального економічного розвитку. концепція сталого розвитку, глобальний консенсус, цивілізаційний прогрес, категоричний імператив, Кіотський протокол.
Інформаційне забезпечення:
4.4.Плани навчальної роботи студента заочної форми навчання в міжсесійний період
Порядок виконання завдань: Підготовка індивідуального завдання (одне на вибір):
1.1.-« Креативні управлінські практики в глобальному бізнесі»; 1.2. «Країнові та регіональні особливості становлення концепції сталого розвитку»; 1.3. «Інституційне забезпеченя формування глобальної економічної політики і проблема національної практики». 2. Підготувати, презентувати та захистити індивідуальну роботу (есе) на одну з обраних тем.
Теми есе з дисципліни «Глобальна економіка» для студентів заочної форми навчання
Вимоги до написання есе Есе студента - це самостійна письмова робота на тему, запропоновану викладачем (тема може бути запропонована і студентом, але обов'язково повинна бути погоджена з викладачем). Мета есе полягає в розвитку навичок самостійного мислення й письмового викладу власних думок. Есе повинне містити: чіткий виклад суті поставленої проблеми, включати самостійно проведений аналіз цієї проблеми з використанням концепцій й аналітичного інструментарію, розглянутого в рамках дисципліни, висновки, що узагальнюють авторську позицію по поставленій проблемі. У деяких випадках це може бути аналіз актуальних статистичних даних по досліджуваній проблемі, аналіз матеріалів із засобів масової інформації та використанням досліджуваних моделей, детальне дослідження запропонованого завдання з розгорнутими думками, підбір та детальний аналіз прикладів, що ілюструють проблему. Структура есе: Вступ Основна частина (теоретичні основи дослідження обраної проблеми й виклад аргументованої власної точки зору). Висновки Критерії оцінки матеріалів есе. При оцінюванні матеріалів враховуються наступні елементи: 2.Представленння власної точки зору (позиції, ставлення) при розкритті проблеми; 3.Аргументація своєї позиції з опорою на факти. Шкала оцінювання виконання індивідуальних завдань
5. САМОСТІЙНА РОБОТА СТУДЕНТІВ
Самостійна робота студентів – один з основних засобів оволодіння навчальним матеріалом в період, вільний від лекційно - аудиторних навчальних занять. Головною метою самостійної роботи є закріплення набутих у процесі аудиторної роботи знань, удосконалення вмінь та навичок, самостійне вивчення та засвоєння нового матеріалу під керівництвом викладача, але без його безпосередньої участі. Питання, що виникають у студентів стосовно виконання запланованих завдань, вирішуються на консультаціях, які проводяться згідно з графіками, затвердженими кафедрою. Самостійна робота студентів включає такі форми:
Усі завдання студенти виконуються у встановлені терміни та відповідно до кафедральних вимог щодо їх змістового наповнення та оформлення. Перелік завдань для самостійної роботи поданий у Карті самостійної роботи студентів, яка включається до «Методичних матеріалів щодо змісту та організації самостійної роботи студентів, поточного і підсумкового контролю їх знань», що розміщуються на сайті КНЕУ. Формами контролю за якістю самостійної роботи студентів є:
6. поточний і підсумковий конроль знань
6.1. Поточний і підсумковий контроль знань студентів очної форми навчання
6.1.1. Карта самостійної роботи Таблиця 2КАРТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА з дисципліни «Глобальна економіка» для всіх спеціальностей освітнього ступеня магістр
6.1.2. Порядок поточного і підсумкового оцінювання знань
Об’єктом оцінювання знань студентів є програмний матеріал різного характеру і ступеня складності, засвоєння якого перевіряється під час поточного контролю і на підсумковому іспиті з дисципліни. Завданням поточного контролю є перевірка розуміння і засвоєння теоретичного матеріалу, вироблення навичок проведення досліджень та аналізу, умінь самостійно опрацьовувати різні інформаційні джерела, здатності осмислити зміст теми, умінь публічно презентувати певний матеріал та оперувати інформацією. (презентація). Оцінювання знань студентів здійснюється за 100-бальною шкалою на основі результатів поточного і підсумкового контролю знань. Завдання поточного контролю оцінюються в діапазоні від 0 до 50 балів (включно). Об’єктами поточного контролю знань студентів є:
Максимальна кількість балів за активність на практичних заняттях для студентів очної форми навчання – 32 бали. Для студентів очної форми навчання згідно з навчальним планом передбачено 36 год., тобто 18 семінарських (практичних) занять. Ураховуючи модульний контроль та виконані індивідуальні завдання (написання есе) тощо, реальна кількість занять, відведених на цю роботу – 16. Таким чином, максимальна кількість балів, яку можуть набрати студенти денної форми навчання на одному занятті, складає 2 бали. Відповідно до зазначених критеріїв залікові оцінки за роботу на семінарських (практичних) заняттях для студентів денної форми навчання диференціюються за шкалою, наведеною в табл. 3. Таблиця 3 Шкала оцінювання роботи студентів на семінарських заняттях
Критерії диференціації оцінок роботи на семінарських (практичних) заняттях:
Бали за роботу на заняттях викладач виставляє у свій журнал та до системи електронного обліку поточної успішності студентів. Кількість балів, отриманих студентами на кожному занятті, сумується і включається до загальної суми балів поточної успішності разом з балами за модульні роботи та виконання індивідуальних завдань. Студенти очної форми навчання виконують модульне завдання. При виконанні модульного завдання оцінці підлягають теоретичні знання та практичні навики, яких набули студенти після опанування дисципліни. Модульний контроль проводиться у формі відповідей на теоретичні питання та розв’язання тестових завдань. Модуль містить два теоретичні питання та шість тестових завдань. Максимальна кількість балів, яку може отримати студент за виконання модульних завдань, складає 10 балів, за кожне теоретичне питання – 2 бали, за кожне тестове завдання – 1 бал відповідно. Перелік індивідуальних завдань для студентів очної форми навчання подано у карті самостійної роботи (табл. 2). Максимальна кількість балів за виконання індивідуального завдання – 8 балів. Критерії оцінювання індивідуальних завдань наведено в табл. 4.
Теми есе з дисципліни «Глобальна економіка» для студентів очної форми навчання
Вимоги до написання есе Есе студента - це самостійна письмова робота на тему, запропоновану викладачем (тема може бути запропонована і студентом, але обов'язково повинна бути погоджена з викладачем). Мета есе полягає в розвитку навичок самостійного мислення й письмового викладу власних думок. Есе повинне містити: чіткий виклад суті поставленої проблеми, включати самостійно проведений аналіз цієї проблеми з використанням концепцій й аналітичного інструментарію, розглянутого в рамках дисципліни, висновки, що узагальнюють авторську позицію по поставленій проблемі. У деяких випадках це може бути аналіз актуальних статистичних даних по досліджуваній проблемі, аналіз матеріалів із засобів масової інформації та використанням досліджуваних моделей, детальне дослідження запропонованого завдання з розгорнутими думками, підбір та детальний аналіз прикладів, що ілюструють проблему. Структура есе: Вступ Основна частина (теоретичні основи дослідження обраної проблеми й виклад аргументованої власної точки зору). Висновки Критерії оцінки матеріалів есе. При оцінюванні матеріалів враховуються наступні елементи: 2.Представленння власної точки зору (позиції, ставлення) при розкритті проблеми; 3.Аргументація своєї позиції з опорою на факти. Таблиця 4 Шкала оцінювання виконання індивідуальних завдань
Граничний термін подання робіт з виконаними індивідуальними завданнями на кафедру – за 2 тижні до останнього практичного заняття за розкладом. Роботи, що надійдуть на кафедру пізніше встановленого терміну, не розглядаються і не оцінюються. Одержані кафедрою завдання студентів оцінюються викладачем у семиденний термін. Про одержану оцінку студент може дізнатись у викладача під час щотижневої консультації на кафедрі або під час практичних занять. Загальна сума балів за поточний контроль складається із балів, які отримав студент за роботу на практичних (контактних) заняттях, виконання модульних та індивідуальних завдань. Максимальна кількість балів за поточну роботу складає 50 балів. Результати поточного контролю знань студентів вносяться до відомості обліку поточної і підсумкової успішності і враховуються при виставленні підсумкового балу за опанування дисципліни. Підсумковий контроль знань здійснюється у вигляді письмового іспиту за єдиним зразком білетів. Завданням іспиту є перевірка розуміння студентом програмного матеріалу загалом, логіки та взаємозв’язків між окремими розділами, здатності систематизації та творчого використання накопичених знань, уміння сформувати своє ставлення до певної наукової проблеми, здатності вирішення ситуації, завдань, що потребують творчої відповіді та уміння синтезувати набуті знання і застосовувати їх для вирішення практичних питань тощо.
Екзаменаційний білет містить 5 завдань. Кожне завдання оцінюється за шкалою від 0 до 10 залежно від рівня знань.
Шкала оцінювання екзаменаційних завдань:
Примітка. У разі використання заборонених джерел, підказок студент повинен залишити аудиторію та одержує нульову оцінку за іспит. Результати іспиту оцінюються в діапазоні від 0 до 50 балів (включно). Загальна підсумкова оцінка складається з суми балів за результати поточного контролю знань та за виконання завдань, що виносяться на іспит. Максимальна підсумкова оцінка складає 100 балів. До відомості обліку поточної і підсумкової успішності заносяться сумарні результати в балах поточного контролю та іспиту. Максимальна підсумкова оцінка складає 100 балів. До відомості обліку поточної і підсумкової успішності заносяться сумарні результати в балах поточного контролю та іспиту. Переведення даних 100-бальної шкали оцінювання в 4-х бальну та шкалу ECTS здійснюється у такому порядку:
Оцінка за 4-х бальною шкалою та за шкалою ECTS виставляється у відомості обліку поточної і підсумкової успішності поряд із загальною підсумковою оцінкою за 100-бальною шкалою. Порядок ліквідації академзаборгованості:
- студенти, які під час опанування дисципліни понад обсяги встановлені навчальним планом за індивідуальним графіком у формі додаткової індивідуально-консультативної роботи набрли менше 20 балів (включно), не допускаються до повторного складання екзамену і вважається таким, що має академічну заборгованість
6.2. Порядок поточного і підсумкового оцінювання знань студентів заочної форма навчання
6.2.1. Карта самостійної роботи Таблиця 5КАРТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА з дисципліни «Глобальна економіка» для студентів всіх спеціальностей освітнього ступеня магістр Заочна форма навчання
6.2.2. Порядок поточного і підсумкового оцінювання знань
Об’єктом оцінювання знань студентів є програмний матеріал різного характеру і рівня складності, засвоєння якого перевіряється під час поточного контролю і на іспиті. Завданням поточного контролю є перевірка розуміння і засвоєння теоретичного матеріалу, вироблення навичок проведення розрахункових робіт, умінь самостійно опрацьовувати тексти, здатності осмислити зміст теми, умінь публічно чи письмово представити певний матеріал (презентація). Оцінювання знань студентів здійснюється за 100-бальною шкалою на основі результатів поточного і підсумкового контролю знань. Завдання поточного контролю оцінюються в діапазоні від 0 до 50 балів (включно). Об’єктами поточного контролю знань студентів є:
Максимальна кількість балів за роботу на контактних заняттях для студентів заочної форми навчання – 30 балів. Розподіл балів наведено в карті самостійної роботи. Критерії диференціації оцінок роботи на практичних заняттях:
Бали за роботу на заняттях викладач виставляє у свій журнал та до системи електронного обліку поточної успішності студентів. Кількість балів, отриманих студентами на кожному занятті, сумується і включається до загальної суми балів поточної успішності разом з балами за модульні роботи та виконання індивідуальних завдань. Студенти заочної форми навчання виконують модульне завдання. При виконанні модульного завдання оцінці підлягають теоретичні знання та практичні навики, яких набули студенти після опанування дисципліни. Модульний контроль проводиться у формі тестування і складається з 10 завдань. Максимальна кількість балів, яку може отримати студент за виконання модульних завдань, складає 10 балів, за кожне завдання – 1 бал. Шкала оцінювання виконання модульних завдань
Перелік індивідуальних робіт у міжсесійний період, форма подання та форма контролю для студентів заочної форми навчання наведено у карті самостійної роботи (табл. 5). Перелік індивідуальних завдань наведено в Планах навчальної роботи студента заочної форми навчання в міжсесійний період. Шкала оцінювання виконання індивідуальних завдань наведена нижче.
Шкала оцінювання виконання індивідуальних завдань
Загальна сума балів за поточний контроль складається із балів, які отримав студент за роботу на контактних заняттях, виконання модульних та індивідуальних завдань. Максимальна кількість балів за поточну роботу складає 50 балів. Результати поточного контролю знань студентів вносяться до відомості обліку поточної і підсумкової успішності і враховуються при виставленні підсумкового балу за опанування дисципліни. Підсумковий контроль знань студентів здійснюється у вигляді письмового іспиту за єдиним зразком білетів. Завданням іспиту є перевірка розуміння студентом програмного матеріалу загалом, логіки та взаємозв’язків між окремими розділами, здатності систематизації та творчого використання накопичених знань, уміння сформувати своє ставлення до певної наукової проблеми. Екзаменаційний білет містить 5 завдань. Кожне завдання оцінюється за шкалою від 0 до 10 залежно від рівня знань.
Шкала оцінювання екзаменаційних завдань:
Примітка. У разі використання заборонених джерел, підказок студент повинен залишити аудиторію та одержує нульову оцінку за іспит. Результати іспиту оцінюються в діапазоні від 0 до 50 балів (включно). Загальна підсумкова оцінка складається з суми балів за результати поточного контролю знань та за виконання завдань, що виносяться на Максимальна підсумкова оцінка складає 100 балів. До відомості обліку поточної і підсумкової успішності заносяться сумарні результати в балах поточного контролю та іспиту. Переведення даних 100-бальної шкали оцінювання в 4-х бальну та шкалу ECTS здійснюється у такому порядку:
Оцінка за 4-х бальною шкалою та за шкалою ECTS виставляється у відомості обліку поточної і підсумкової успішності поряд із загальною підсумковою оцінкою за 100-бальною шкалою. Порядок ліквідації академзаборгованості:
студенти, які під час опанування дисципліни понад обсяги встановлені навчальним планом за індивідуальним графіком у формі додаткової індивідуально-консультативної роботи набрли менше 20 балів (включно), не допускаються до повторного складання екзамену і вважається таким, що має академічну заборгованість 6.3. Приклади типових питань, що виносяться на екзамен
1. Генезис поняття «глобалізація». 2. Глобальна економіка, її визначення та структура. 3. Критерії рівня глобалізованості національних економік. 4. Фактори глобальних трансформацій. 5. Суб’єкти глобальної економіки. 6. Секторальна структура глобальної економіки та її диверсифікація. 7. Формування глобальної моделі міжнародного поділу праці. 8.Об’єктивна природа економічного циклу та критерії його глобальної ідентифікації. 9.Причини та фактори глобалізації товарних ринків. 10. Диверсифікація послуг та демократизація умов їх надання на глобальному ринку. 11. Особливості функціонування глобального фінансового ринку. 12. Сутність глобального бізнесу. 13. Глобальні стратегії транснаціональних корпорацій та їх модернізація. 14. Глобальне конкурентне лідерство. 15. Енергетична модель глобального економічного розвитку. 16. Міжнародні стратегії енергоефективності та національна енергетична безпека. 17.Основні напрями глобального технологічного розвитку, його проблеми та суперечності. 18. Глобальна інформатизація бізнесу. 19. Людський вимір постіндустріалізму. 20. Імперативи соціалізації глобальної економіки, її форми та рівні. 21.Суб’єкти та об’єкти глобального управління. 22.Принципи, форми та методи глобальної економічної політики.
6.4. Зразок екзаменаційного білета
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ ДВНЗ «КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ВАДИМА ГЕТЬМАНА» Кафедра міжнародного менеджменту ІСПИТ З дисципліни «ГЛОБАЛЬНА ЕКОНОМІКА»
БІЛЕТ № ...
Затверджено на засіданні кафедри протокол № ___ від «__» ____ 201_ р. Завідувач кафедри міжнародного менеджменту___________________
7.РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА
Основна
Додаткова
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||