|
|
Господарське законодавствоДата публикации: 20.08.2019 13:30
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД «КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ВАДИМА ГЕТЬМАНА» Кафедра правового регулювання економіки
МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИщодо змісту та організації самостійної роботи студентів, поточного і підсумкового контролю їх знань з дисципліни «Господарське законодавство» для неюридичних спеціальностей освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавр всіх форм навчання
ПОГОДЖЕНО: Начальник навчально - методичного відділу ___________ Гуть Т.В.
КИЇВ КНЕУ 2013 I. ВСТУП
Ухвалення Верховною Радою України Цивільного і Господарського кодексів призвело до суттєвих змін в правовому регулюванні господарської діяльності. Зростання значення правового регулювання господарських відносин об’єктивно викликає необхідність вивчення студентами основних положень законодавства, що регулює господарську діяльність. У відповідності з вимогами Міністерства освіти і науки, навчальними планами КНЕУ, студенти за напрямом підготовки «Облік і аудит в АПК» усіх форм навчання вивчають навчальну дисципліну «Господарське законодавство». Мета дисципліни полягає у реалізації змісту освіти відповідно до освітньо-професійної програми підготовки бакалаврів, формуванні у системи правових знань, невід’ємно пов’язаних з їх економічною (професійною) підготовкою, яка поєднує вивчення теоретичних проблем у сфері здійснення підприємницької діяльності та господарювання з їх практичним опрацюванням на семінарських заняттях шляхом опанування майбутніми працівниками сфери економіки основних правових засад, а саме: механізму регулювання господарської діяльності; формування самостійного мислення та власної оцінки положень нормативно-правових актів, здатності застосовувати їх до конкретних ситуацій в майбутній професійній діяльності. Завданням навчальної дисципліни є:
Місце навчальної дисципліни у навчальному процесі визначається її інтегральним характером, міждисциплінарним дискурсом: тісний зв’язок з комплексом базових та гуманітарних, а також фахових спеціальних економічних дисциплін. Форми навчання: застосування компаративної методики для аналізу нормативно-правових актів, виконання рефератів, вирішення конкретних ситуацій, підготовка проектів документів юридичного змісту, тощо. Методи навчання: лекції, семінарські, практичні заняття, самостійна робота студентів, тестові опитування, тощо. Засоби навчання: робота з рекомендованими літературними джерелами (підручниками, навчальними посібниками), нормативно-правовими актами, використання комп’ютерних технологій. Вимоги до знань: засвоївши зміст основних тем курсу, студенти повинні знати: основи правового регулювання господарської діяльності, основи державного регулювання господарської діяльності, правовий статус суб’єктів господарювання, майнову основу господарювання, господарські зобов’язання, відповідальність за правопорушення суб’єктів господарювання, захист прав і законних інтересів суб’єктів господарювання, правове регулювання банкрутства, правовий захист економічної конкуренції, правове регулювання зовнішньоекономічної діяльності, правове регулювання інвестиційної діяльності, правове регулювання ринків фінансових послуг, захист прав суб’єктів господарювання. Вимоги до вмінь: оволодівши зазначеним комплексом знань студенти повинні орієнтуватись в системі чинного законодавства України, що регулює відносини у сфері господарювання; вміти користуватись офіційними правовими виданнями, джерелами права; застосовувати набуті знання в своїй практичній діяльності; самостійно вирішувати окремі питання правового характеру по реалізації господарських правовідносин. Контроль знань студентів: контроль знань студентів з навчальної дисципліни «Господарське законодавство» здійснюється у формі ПМК. 2. ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ДИСЦИПЛІНИ
Напрям підготовки «Облік і аудит» (спеціалізація «Облік і аудит в АПК»)
Напрям підготовки Маркетинг»
Напрям підготовки «Комп’ютерні науки» (спеціальність «Інтелектуальні системи прийняття рішень»
3. ЗМІСТ ДИСЦИПЛІНИ ЗА ТЕМАМИ
Тема 1. Господарське законодавство: загальні засади правового регулювання господарської діяльності Предмет та завдання навчального курсу «Господарське законодавство».Поняття та види господарської діяльності. Співвідношення господарської діяльності із господарськими відносинами. Господарські правовідносини: поняття та види. Склад господарських правовідносин. Поняття та система господарського законодавства, його співвідношення із господарським правом. Співвідношення господарської та підприємницької, комерційної і торгівельної діяльності. Поняття та ознаки підприємницької діяльності. Принципи підприємницької діяльності. Види підприємницької діяльності. Обмеження в підприємницькій діяльності. Роль торгово-промислових палат у сприянні здійсненню господарської діяльності.
Тема 2. Господарська діяльність: правова природа та механізм регулювання Роль держави в регулюванні господарської діяльності. Основні напрями економічної політики держави. Державна підтримка господарської діяльності. Роль держави в організації та забезпеченні функціонування державного сектору економіки. Система державних органів, які здійснюють державне регулювання господарської діяльності. Державна реєстрація суб’єктів господарської діяльності. Ліцензування видів господарської діяльності. Дозвільна система у сфері господарювання. Інші засоби державного регулювання господарської діяльності: державне замовлення, державний контракт, державне завдання; ліцензування, патентування і квотування; сертифікація та стандартизація; застосування нормативів та лімітів; надання інвестиційних, податкових та інших пільг; надання дотацій, компенсацій, цільових інновацій, субвенцій та субсидій. Державний контроль та нагляд за господарською діяльністю. Забезпечення якості продукції, виробленої під час здійснення господарської діяльності. Облік господарської діяльності і звітність перед уповноваженими державними органами.
Тема 3. Суб’єкти господарювання Поняття та види суб’єктів господарських правовідносин. Порядок їх утворення та припинення діяльності. Установчі документи суб’єктів господарювання. Підприємство як основна організаційно-правова форма господарювання. Види підприємств за законодавством України. Види корпоративних підприємств. Господарські товариства: поняття, види, правовий статус. Кооперативи як суб’єкти господарських правовідносин. Поняття та види об¢єднань підприємств. Холдинги, промислово-фінансові групи. Організаційна структура підприємства. Правовий статус відокремлених структурних підрозділів підприємства. Їх співвідношення із дочірніми підприємствами. Фізичні особи – підприємці як суб’єкти господарювання: особливості правового статусу. Правовий статус неприбуткових установ та організацій. Порядок визнання установи та організації неприбутковою. Особливості правового статусу суб’єктів господарювання, які діють на ринку фінансових послуг.
Тема 4. Майнові режими суб’єктів господарювання Види майна у сфері господарювання та джерела його формування. Корпоративні права учасників (засновників) господарюючого суб’єкта та їх особливості. Поняття та види цінних паперів у господарській діяльності. Правовий режим майна суб’єктів господарювання. Поняття та види права власності. Підстави виникнення і припинення майнових прав та майнових обов’язків. Право оперативного управління. Право господарського відання. Поняття та значення оренди у господарській діяльності Особливості правового режиму державного та комунального майна. Приватизація як особливий вид набуття права власності. Правовий статус Фонду державного майна. Правовий режим використання природних ресурсів у сфері господарювання. Правове регулювання відносин, пов’язаних із правами промислової власності. Об’єкти прав промислової власності.
Тема 5. Господарські зобов’язання. Господарські договори Поняття та види господарських зобов’язань. Виникнення господарських зобов’язань. Принципи виконання господарських зобов’язань. Способи забезпечення виконання господарських зобов’язань. Припинення господарських зобов’язань Поняття, особливості та функції господарського договору. Класифікація господарських договорів. Форма господарського договору. Зміст господарського договору. Порядок укладення, зміни та розірвання господарського договору. Комерційне посередництво при укладанні господарських договорів. Особливості біржових угод. Їх форма та види.
Тема 6. Відповідальність суб’єктів господарювання Поняття та види юридичної відповідальності суб’єктів господарської діяльності. Поняття, функції та підстави господарсько-правової відповідальності та її співвідношення з іншими види відповідальності. Поняття та види господарсько-правових санкцій. Поняття та види адміністративно-господарських санкцій. Поняття захисту прав та законних інтересів учасників господарських правовідносин. Форми та способи захисту прав та законних інтересів суб’єктів господарювання. Правовий статус і система господарських судів в системі судоустрою України. Підвідомчість та підсудність справ господарським судам. Розгляд та вирішення спорів господарським судом. Значення третейських судів у вирішенні спорів між господарюючими суб’єктами. Міжнародний комерційний арбітраж та його роль у захисті прав суб’єктів господарювання. Виконання рішень судів. Виконання рішень іноземних судів. Виконання судових рішень, в тому числі й іноземних судових установ та арбітражів.
Тема 7. Правове регулювання процедури санації та банкрутства суб’єктів господарювання Правове регулювання відносин, пов’язаних з відновленням платоспроможності та визнання банкрутом. Поняття та підстави застосування банкрутства. Суб’єкти банкрутства. Учасники провадження у справі про банкрутство. Заходи щодо запобігання банкрутству боржника. Позасудові процедури. Підстава порушення справи про банкрутство. Провадження у справах про банкрутство. Відновлення платоспроможності боржника. Санація. Ліквідаційна процедура. Наслідки визнання боржника банкрутом. Черговість задоволення претензій кредиторів. Мирова угода.
Тема 8. Правовий захист економічної конкуренції за участю суб’єктів господарювання Поняття економічної конкуренції. Законодавство про захист економічної конкуренції. Порушення законодавства щодо економічної конкуренції. Антиконкурентні узгоджені дії. Антиконкурентні дії органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю. Обмежувальна та дискримінаційна діяльність суб’єктів господарювання, об’єднань. Контроль за концентрацією. Зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку. Правовий статус природних монополій. Прояви недобросовісної конкуренції. Поняття і захист комерційної таємниці. Правовий статус Антимонопольного комітету України. Обмеження щодо демпінгового та субсидованого імпорту в Україну.
Тема 9. Правове регулювання зовнішньоекономічної діяльності за участю суб’єктів господарювання Поняття та види зовнішньоекономічної діяльності. Принципи зовнішньоекономічної діяльності. Суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності. Зовнішньоекономічні договори (контракти): порядок укладання, форма. Визначення змісту зовнішньоекономічного договору (контракту). Міжнародні правила інтерпретації комерційних термінів (Інкотермс). Порядок визначення платіжних умов та ціни у зовнішньоекономічному договорі (контракті). Державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності: ліцензування і квотування. Значення митного регулювання у зовнішньоекономічній діяльності. Порядок постановлення суб’єктів господарювання на облік у митних органах. Митні процедури та митне оформлення. Вантажна митна декларація. Митні платежі.
Тема 10. Правове регулювання інвестиційної діяльності. Правовий режим господарювання у вільних економічних зон в Україні Інвестиційна діяльність в Україні. Види інвестицій за законодавством України. Роль інноваційних технологій в розвитку економіки України. Поняття та правове регулювання капітального будівництва. Правовий статус лізингу як виду інвестиційної діяльності. Роль інвестиційних фондів у здійсненні корпоративного інвестування. Форми іноземного інвестування. Правовий режим іноземних інвестицій. Інвестиції за межі України: форми та порядок державного регулювання. Правове регулювання державного інвестування. Значення концесій у залученні інвестицій. Види концесій в Україні. Концесійний договір. Правовий режим вільних економічних зон.
Тема 11. Правове регулювання фінансової діяльності за участю суб’єктів господарюванняПоняття та види фінансових послуг. Державне регулювання ринків фінансових послуг. Правовий статус банків та інших кредитних установ. Правовий статус кредитних спілок. Кредитні та розрахункові операції. Правовий статус страхових компаній, інвестиційних фондів і компаній, ломбардів, лізингових компаній, довірчих товариств, установ накопичувального пенсійного забезпечення та інших учасників ринку фінансових послуг.
Тема 12. Правові засади контролю господарської діяльності Поняття та елементи контролю. Види контролю. Система правоохоронних та право застосовних органів, що мають право здійснювати контроль за діяльністю суб’єктів господарювання. Форми контрою за законодавством України.
4. ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ (ПРАКТИЧНИХ) ЗАНЯТЬ
Заняття 1. Семінар-дискусія.
План Тема 1. Господарське законодавство: загальні засади правового регулювання господарської діяльності
Мета семінарського заняття: отримання студентами загальних базових знань щодо засад правового регулювання господарської діяльності.
Завдання семінарського заняття:
Фахові компетентності - вміння, навички та здатності, які отримує студент по завершенню семінарського заняття: - знати особливості та тенденцій розвитку сучасного господарського законодавства; - надавати усні та письмові роз’яснення щодо застосування та тлумачення норм господарського законодавства; - надавати кваліфіковані правові консультації.
Ключові слова семінарського заняття: господарська діяльність, підприємництво, некомерційне господарювання, обмеження підприємницької діяльності, види господарських відносин, учасники господарських відносин, система господарського законодавства.
Форми навчальної роботи: Семінар-дискусія. Завчасна підготовка за визначеними темами про визначення правового статусу кожного з учасників господарських правовідносин.
Форми контролю – міні-контроль у вигляді тестів або практичних завдань.
Контрольні питання:
Інформаційне (матеріальне) забезпечення: Господарський кодекс України: Науково-практичний коментар
Заняття 2. Семінар-розгорнута бесіда, «мозковий штурм»
План Тема 2. Господарська діяльність: правова природа та механізм регулювання
Мета семінарського заняття: отримання студентами загальних базових знань щодо правової природи та механізму регулювання господарської діяльності, основних засад правового регулювання господарської діяльності.
Завдання семінарського заняття:
Фахові компетентності - вміння, навички та здатності, які отримує студент по завершенню семінарського заняття: - надавати усні та письмові роз’яснення щодо застосування та тлумачення норм господарського законодавства; - надавати кваліфіковані правові консультації; - коректно складати документи господарського характеру; - надавати правову оцінку господарським документам; - вміти зареєструвати особу як суб’єкта господарської діяльності; - мати навички роботи з господарськими документами.
Ключові слова семінарського заняття: форми участі держави у сфері господарювання, засоби державного регулювання господарської діяльності. державна реєстрація суб’єктів господарської діяльності, ліцензування господарської діяльності, патентування підприємницької діяльності, дозвільна система у сфері господарської діяльності.
Форми навчальної роботи: Семінар-розгорнута бесіда. Завчасна підготовка питань визначених планом та оперативне опитування основних понять, категорій, положень законодавства
Форми контролю – контроль у вигляді експрес-опитування.
Контрольні питання:
Інформаційне (матеріальне) забезпечення: Господарський кодекс України: Науково-практичний коментар
Заняття 3. Семінар-розгорнута бесіда
План Тема 3. Суб’єкти господарювання
Мета семінарського заняття: отримання студентами загальних базових знань щодо засад правового регулювання суб’єктів господарювання, особливостей та тенденцій розвитку сучасного господарського законодавства.
Завдання семінарського заняття:
Фахові компетентності - вміння, навички та здатності, які отримує студент по завершенню семінарського заняття: - виступати представником фізичних та юридичних осіб у господарських правовідносинах; - представляти інтереси юридичних та фізичних осіб в судах та інших державних органах під час розгляду господарських спорів, із захисту їхніх прав та законних інтересів та з інших правових питань; - надавати усні та письмові роз’яснення щодо застосування та тлумачення норм господарського законодавства; - надавати кваліфіковані правові консультації; - надавати правову оцінку господарським документам.
Ключові слова семінарського заняття: суб’єкт господарювання, види суб’єктів господарювання, фізичні особи-підприємці як суб’єкти господарювання, підприємство, об’єднання підприємств, неприбуткових установ та організацій.
Форми навчальної роботи: Семінар-розгорнута бесіда. Завчасна підготовка за визначеними питаннями.
Форми контролю – контроль у вигляді усного опитування.
Контрольні питання:
Інформаційне (матеріальне) забезпечення: Господарський кодекс України: Науково-практичний коментар
Заняття 4. Семінар-дискусія
План Тема 4. Майнові режими суб’єктів господарювання
Мета семінарського заняття: сформувати навички по опрацюванню нормативно-правової бази з даного питання, з’ясувати рівень знань студентів з даної теми та вміння оперувати опрацьованою інформацією. Студенти повинні набути навиків критичного мислення та оперативного вирішення проблем.
Завдання семінарського заняття:
Фахові компетентності - вміння, навички та здатності, які отримує студент по завершенню семінарського заняття: - надавати усні та письмові роз’яснення щодо застосування та тлумачення норм господарського законодавства; - надавати кваліфіковані правові консультації; - надавати правову оцінку господарським документам; - мати навички роботи з господарськими документами.
Ключові слова семінарського заняття: правовий режим майна суб’єктів господарювання, організаційно-установчі повноваження, право власності, право господарського відання, право оперативного управління, джерела формування майна суб’єктів господарювання, підстави виникнення майнових прав і обов’язків, гарантії майнових прав суб’єктів господарювання.
Форми навчальної роботи: Семінар-дискусія. Завчасна підготовка питань визначених планом та оперативне опитування основних понять, категорій, положень законодавства.
Форми контролю – міні-контроль у вигляді усного опитування.
Контрольні питання:
Інформаційне (матеріальне) забезпечення: Господарський кодекс України: Науково-практичний коментар
Заняття 5. Робота в малих групах, вирішення ситуаційних вправ
План Тема 5. Господарські зобов’язання. Господарські договори
Мета семінарського заняття: отримання студентами загальних базових знань щодо правового регулювання господарських зобов’язань та господарських договорів. Студенти повинні вміти надавати правову оцінку юридичним документам; мати навички роботи з юридичними документами.
Завдання семінарського заняття:
Фахові компетентності - вміння, навички та здатності, які отримує студент по завершенню семінарського заняття: - студенти повинні набути навичок критичного мислення та оперативного вирішення проблем; - виступати представником фізичних та юридичних осіб у господарських правовідносинах; - представляти інтереси юридичних та фізичних осіб в судах та інших державних органах під час розгляду господарських спорів, із захисту їхніх прав та законних інтересів та з інших правових питань; - надавати усні та письмові роз’яснення щодо застосування та тлумачення норм господарського законодавства; - надавати кваліфіковані правові консультації; - коректно складати документи господарського характеру; - надавати правову оцінку господарським документам; - мати навички роботи з господарськими документами.
Ключові слова семінарського заняття: зобов'язання, господарське зобов'язання, зобов'язана сторона, управнена сторона, підприємництво, некомерційне господарювання.
Форми навчальної роботи: Робота в малих групах, вирішення ситуаційних вправ. Завчасна підготовка питань визначених планом та оперативне опитування основних понять, категорій, положень законодавства.
Форми контролю – міні-контроль у вигляді тестів або практичних завдань.
Контрольні питання для роботи в малих групах:
Інформаційне (матеріальне) забезпечення: Господарський кодекс України: Науково-практичний коментар
Типові завдання. Розв’язання ситуацій на зразок: Ситуація 1. Акціонер закритого акціонерного товариства Доренко В.Л. подарував належні йому акції, сумарна номінальна вартість яких становить 30% статутного фонду товариства, рідному братові Доренку І.Л. ЗАТ подало позов до суду про визнання угоди недійсною, стверджуючи що договір дарування був удаваною угодою, яка прикривала договір-купівлі-продажу: Доренко В.Л. свого часу вклав усі свої заощадження в акції і навіть продав автомобіль, аби оплатити акції додаткової емісії. Після укладення так званого договору дарування акцій у колишнього акціонера ЗАТ (Доренко В.Л.) з’явився дорогий автомобіль іноземного виробництва, він уклав з будівельною компанією договір на будівництво заміського котеджу. Крім того, брат колишнього акціонера – Доренко І.Л. обіймав посаду генерального директора ВАТ, який був конкурентом ЗАТ на одному товарному ринку. В результаті зосередження в його руках значного пакету акцій підприємства-конкурента досягалася економічна концентрація, що потребувала попереднього дозволу антимонопольних органів, проте жоден з братів не звертався за отриманням такого дозволу. Чи є у Доренка В.Л. зобов’язання перед ЗАТ та його акціонерами? Якщо так, то назвіть підстави виникнення таких зобов’язань. Дайте оцінку положенням ч. 3 ст. 81 ГК України з точки зору зобов’язань акціонера ЗАТ щодо відчуження належних йому акцій. Що є підставами (юридичними та фактичними) для виникнення зобов’язання Доренка І.Л. перед антимонопольними органами щодо отримання згоди на економічну концентрацію? Якщо договір дарування буде визнаний судом недійсним, то які саме дії зобов’язані будуть вчинити брати Доренко?
Ситуація 2. ТОВ «Будівельник», що спеціалізувалося на оздоблювальних роботах в стилі минулих епох, було визнано в установленому порядку монополістом на регіональному ринку цього виду будівельної продукції. Невдовзі воно отримало державне замовлення на участь в реставраційних роботах стародавнього замку, що входив до комплексу державного історико-архітектурного музею. Проте ТОВ намагалося уникнути укладення державного контракту. Чи виникає у ТОВ «Будівельник» зобов’язання прийняти державне замовлення та укласти державний контракт? Якщо так, то назвіть юридичні та фактичні підстави виникнення у ТОВ «Будівельник» подібного зобов’язання? Що може послужити підставою для відмови ТОВ «Будівельник» в прийнятті державного замовлення та укладення державного контракту? Чи може бути ТОВ «Будівельник» примушене до виконання державного замовлення і відповідно – укладення державного контракту? Ситуація 3. Міська рада на своєму пленарному засіданні прийняла рішення про залучення розташованих на території міст середніх і крупних підприємств до виконання соціально-комунальних зобов’язань – участі в благоустрої району в грошовій формі або натуральній – виконанні будівельних робіт щодо реставрації старовинної будівлі та шляхового камінного покриття в центрі міста. Чи відповідає вимогам закону рішення міськради? Чи є таке рішення підставою для виникнення соціально-комунальних зобов’язань? В чому полягає специфіка соціально-комунальних зобов’язань, якщо їх порівнювати, наприклад, з податковими зобов’язаннями?
Приклади тестів для експрес-тестування: Чи є підставою для виникнення господарського зобов’язань суб’єкта підприємницької діяльності прийняття органом місцевого самоврядування рішення про обов’язкову участь усіх зареєстрованих на території відповідної громади суб’єктів підприємництва приватно-колективної форми власності у створенні нової паркової зони: А. Так. Б. Ні. В. У разі наявності на це згоди суб’єкта підприємництва.
Що не може бути підставою припинення господарського зобов’язання, яке виникло на передбачених законом підставах: А. Належне виконання зобов’язання. Б. За згодою сторін. В. Відмови виконавця від виконання зобов’язання через брак у нього коштів, що виник в результаті застосування до виконавця санкцій за невиконання ним інших договірних зобов’язань. Г. Зарахування зустрічної однорідної вимоги.
Основними видами господарських зобов’язань є (Впишіть правильну відповідь /___________________/): 1) майново-організаційні; 2) деліктні; 3) внутрішньогосподарські; 4) організаційно-господарські; 5) внутрішньо-майнові.
Строк протягом якого оферент зобов’язаний пропозицією (офертою) щодо укладення господарського договору (Впишіть правильну відповідь /___________________/): 1) 15 дні; 2) 5 днів; 3) 3 днів; 4) 20 днів; 5) місяць.
Заняття 6. Робота в малих групах, вирішення ситуаційних вправ
План Тема 6. Відповідальність суб’єктів господарювання
Мета семінарського заняття: закріплення набутих знань, отримання базових знань щодо господарсько-правової відповідальності у її співвідношенні з господарськими санкціями та її видами. Студенти повинні набути навиків критичного мислення та оперативного вирішення проблем.
Завдання семінарського заняття:
Фахові компетентності - вміння, навички та здатності, які отримує студент по завершенню семінарського заняття: - виступати представником фізичних та юридичних осіб у господарських правовідносинах; - представляти інтереси юридичних та фізичних осіб в судах та інших державних органах під час розгляду господарських спорів, із захисту їхніх прав та законних інтересів та з інших правових питань; - надавати усні та письмові роз’яснення щодо застосування та тлумачення норм господарського законодавства; - надавати кваліфіковані правові консультації; - коректно складати документи господарського характеру; - надавати правову оцінку господарським документам; - мати навички роботи з господарськими документами.
Ключові слова семінарського заняття: юридична відповідальність суб’єктів господарської діяльності, функції господарсько-правової відповідальності, підстави господарсько-правової відповідальності, господарсько-правових санкції, адміністративно-господарських санкції, неустойка, оперативно-господарські санкції, форма юридичного впливу, правові засоби.
Форми навчальної роботи: Робота в малих групах, вирішення ситуаційних вправ. Завчасна підготовка за визначеними питаннями.
Форми контролю – міні-контроль у вигляді експрес-опитування або практичних завдань.
Контрольні питання для самостійної роботи в малих групах: 1. Відмінність господарсько-правової відповідальності від цивільної та адміністративної. 2. Співвідношення понять «господарсько-правова відповідальність» і «господарсько-правові санкції». 3. Мета застосування господарсько-правової відповідальності. 4. Особливості застосування господарсько-правової відповідальності (порівняно з цивільною та адміністративною). 5. Співвідношення понять «неустойка» та «оперативно-господарські санкції». 6. Форми господарсько-правової відповідальності, що застосовуються: 1) у договірних відносинах; б) у недоговірних (в т.ч. вертикальних) відносинах.
Інформаційне (матеріальне) забезпечення: Господарський кодекс України: Науково-практичний коментар
Типові завдання. Розв’язання ситуацій на зразок: Ситуація 1. Приватне підприємство (ПП), що спеціалізувалося на посередницькій діяльності у сфері оптової торгівлі, укладало господарські договори у спрощеній формі шляхом обміну факсами, в яких зазвичай визначалися предмет договору (без належної конкретизації), орієнтовна ціна та такі ж орієнтовні терміни виконання договірних зобов’язань. За одним за таких договорів контрагент ПП ТОВ «Ранок», на думку директора приватного підприємства, не виконав своє зобов’язання щодо поставки плащів, замінивши їх зимовими куртками тієї ж кількості, що і передбачалося договором, хоча в телефонних розмовах директор ПП неодноразово наголошував на першочерговість поставки саме плащів. Приватне підприємство звернулося до господарського суду з позовом про стягнення з свого контрагента (1) заподіяних збитків у сумі вартості непоставлених плащів та (2) штрафних санкцій у розмірі 20% вартості непоставлених пальт, посилаючись на ч. 2 ст. 231 ГК України та Положення про поставки товарів народного споживання. ТОВ «Ранок» проти позову заперечувало, посилаючись на відповідність здійсненої поставки умовам договору щодо його предмету, який визначався як «верхній одяг для осінньо-зимового періоду», а також на відсутність положень про штрафні санкції в договорі та неправомірність застосування позивачем положень ч. 2 ст. 231 ГК України та акту СРСР – Положення про поставки. Крім того, відповідач (ТОВ «Ранок») у своєму відзиві на позовну заяву зауважив про невжиття позивачем досудового порядку розгляду спору. Чи є в даному випадку підстави для застосування господарсько-правової відповідальності? Чи правильно застосував позивач норми матеріального права? За яких умов може застосовуватися положення ч. 2 ст. 231 ГК України? Які заходи могли б попередити виникнення подібного спору? Розв’яжіть цю ситуацію з посиланням на відповідні норми актів законодавства.
Ситуація 2. Національна комісія з цінних паперів і фондового ринку відмовила АТ у реєстрації інформації про проведення відкритої підписки на акції другої емісії, посилаючись на порушення емітентом законодавства, зокрема, положення про неприпустимість збільшення статутного фонду АТ до повної його сплати (тобто до повної оплати акцій попередніх емісій). АТ наполягало на реєстрації інформації, оскільки за допомогою додаткової емісії прагнуло поліпшити свій фінансовий стан і попередити настання неплатоспроможності, що реально йому загрожувала. Чи належить така відмова до господарсько-правових санкцій? Обґрунтуйте свою відповідь. Який вид відносин склався в даному випадку між АТ і НКЦПФР? Які види (форми) господарсько-правової відповідальності можуть застосовуватися у відносинах такого виду? Чи може АТ оскаржити рішення НКЦПФР? Наскільки реальні можливості АТ задовольнити свої інтереси? Чи є інтереси АТ законними?
Ситуація 3. ВАТ «Хімзавод» з початку свого відкриття після реконструкції, що відбулося 1 вересня 1998 р., скидав у озеро, розташоване біля заводу, неякісно очищені стоки. Представники громадськості систематично зверталися до різноманітних органів влади (держави та місцевого самоврядування), органів масової інформації, проте безуспішно, оскільки директор заводу досить ефективно протягом багатьох років використовував свій статус народного депутата України, ділові та родинні зв’язки, аби уникнути відповідальності. Нарешті, після чергового звернення до Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, яке після резонансної телепередачі про забрудненні хімзаводом унікального озера, 21 вересня 2007 р. організувало проведення екологічної експертизи і за її результатами застосувало адміністративно-господарські санкції у формі заборони на здійснення АТ «Хімзавод» господарської діяльності до усунення виявлених порушень в очисних спорудах. Мешканці прилеглих до озера будинків, утворивши громадське об'єднання «За чисте озеро», звернулися до суду з позовом про стягнення з АТ «Хімзавод» 250 млн. грн. – як компенсації за заподіяну озеру та навколишнім мешканцям шкоду (вартість очищення озера від забруднення відходами хімічного виробництва – наскільки це можливо за сучасних технологій), насадження навколо озера лісопосадок та створення інфраструктури відпочинку для мешканців прилеглих місцевостей. Відповідач проти позову заперечував, наполягаючи на пропущенні позовної давності. Позивач наполягав на позовних вимогах, посилаючись на: а) протидію відповідача у проведенні екологічної експертизи і появу реальної можливості отримати документальні докази (в т.ч. акт експертизи) лише після втручання у вересні 2007 р. засобів масової інформації (насамперед, телебачення) та Мінприроди; б) тривалий характер порушення, негативний результат якого з роками лише накопичувався, загрожуючи загибелі озера як унікальної екосистеми; в) значну суспільну вагу відновлення озера; г) на порушення АТ «Хімзавод» публічних інтересів, ігнорування ним вимог природоохоронного законодавства, прав та законних інтересів мешканців будинків, розташованих на прилеглій до озера території, на чисту воду (вода в місцевому водогоні була з озера, і навіть після очищення не відповідала встановленим вимогам), на користування природними об’єктами для відпочинку. Як проявляється в даному випадку порушення у сфері господарювання? Протягом яких строків може бути застосована господарсько-правова відповідальність? Які межі господарсько-правової відповідальності? Чи можуть одночасно застосовуватися адміністративно-господарські санкції та відшкодування збитків? Дайте оцінку діям сторін зазначених відносин та спрогнозуйте результат розгляду справи в суді.
Заняття 7. Семінар-вирішення ситуаційних вправ
План Тема 7. Правове регулювання процедури санації та банкрутства суб’єктів господарювання
Мета семінарського заняття: закріплення набутих знань і вмінь, визначення особливостей, умов та порядку відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури з метою повного або часткового задоволення вимог кредиторів.
Завдання семінарського заняття:
Фахові компетентності - вміння, навички та здатності, які отримує студент по завершенню семінарського заняття: - виступати представником фізичних та юридичних осіб у господарських правовідносинах; - представляти інтереси юридичних та фізичних осіб в судах та інших державних органах під час розгляду господарських спорів, із захисту їхніх прав та законних інтересів та з інших правових питань; - надавати усні та письмові роз’яснення щодо застосування та тлумачення норм господарського законодавства; - надавати кваліфіковані правові консультації; - коректно складати документи господарського характеру; - надавати правову оцінку господарським документам; - мати навички роботи з господарськими документами.
Ключові слова семінарського заняття: банкрутство, боржник, кредитор, грошове зобов’язання, неплатоспроможність, сторони у справі про банкрутство, учасники у справі про банкрутство суб’єкти банкрутства, підстави порушення справи про банкрутство, провадження у справі про банкрутство, заходи щодо запобігання банкрутству боржника, санація, визнання боржника банкрутом, ліквідаційна процедура, мирова угода
Форми навчальної роботи: Семінар-розгорнута бесіда. Завчасна підготовка за визначеними питаннями.
Форми контролю – міні-контроль у вигляді тестів або практичних завдань.
Контрольні питання:
Інформаційне (матеріальне) забезпечення: Господарський кодекс України: Науково-практичний коментар
Типові завдання: Ситуація 1 Виробничий кооператив “Рембуд”, перебуваючи протягом року у стані неплатоспроможності через неможливість отримання дебіторської заборгованості з своїх контрагентів, вирішив ініціювати справу про визнання його банкрутом. Який сенс для боржника ініціювати справу про власне банкрутство? В яких випадках боржник зобов’язаний ініціювати справу про банкрутство? Які документи має подати боржник-заявник для порушення провадження у справі про банкрутство? За наявності яких матеріально-правових умов господарський суд повинен порушити справу про банкрутство?
Ситуація 2 ТОВ “Зірка” як кредитор приватного підприємства “Альбатрос” звернулося до господарського суду Черкаської області із заявою про визнання приватного підприємства банкрутом як такого, що протягом 6 місяців не сплачує ТОВ “Зірка” борг у сумі 347 тис. грн. Проте у порушенні справи про банкрутство було відмовлено з тієї підстави, що основні виробничі потужності ТОВ “Зірка” розташовані в Київській області, хоча місцем його реєстрації є с. Чаусове в Черкаській області. Чи правомірні дії господарського суду? За наявності яких підстав може бути відмовлено у порушенні провадження у справі про банкрутство? Які документи має подати кредитор для порушення провадження у справі про банкрутство його боржника?
Ситуація 3 За заявою трьох кредиторів державного комерційного підприємства “Машбуд” було порушено провадження у справі про банкрутство і після публікації повідомлення про це в офіційних, визначених законом, органах преси, надійшли заяви ще від 15 кредиторів. Чи є різниця в правовому статусі кредиторів, які ініціювали справу про банкрутство, та кредиторами, які з’явилися згодом, після публікації відповідного повідомлення? Яким чином мають бути організовані кредитори, аби бути стороною у справі про банкрутство? У який спосіб кредитори ухвалюють свої рішення? Які питання мають погоджуватися з кредиторами (створеним ним органом)? Крім кредиторів та боржника, які особи беруть участь у справі про банкрутство?
Ситуація 4 Комунальне підприємство вирішило ініціювати порушення провадження у справі про банкрутство, посилаючись на неможливість виконувати обов’язки перед працівниками щодо вчасної виплати заробітної плати з огляду на нерегулярність надходжень з місцевого бюджету коштів на покриття видатків підприємства. Виконком місцевої ради заперечував проти порушення справи про банкрутство, оскільки місцевою радою на пленарному засіданні було прийнято рішення про неможливість визнання цього підприємства банкрутом, оскільки воно є некомерційним, фінансується з місцевого бюджету і виробляє продукцію, необхідну для задоволення потреб територіальної громади. Чи потрібна згода місцевої ради або її виконкому на подання комунальним підприємством заяви про визнання його банкрутом? Чи може бути комунальне підприємство за наявних обставин визнане банкрутом? Які підстави припинення провадження у справі про банкрутство?
Приклади тестів для експрес-тестування: Які з нижченазваних осіб не можуть бути визнані банкрутом? а) державні підприємства; б) філія акціонерного товариства; в) казенне підприємство; г) індивідуальний підприємець; д) господарське товариство; е) фермерське господарство; є) комунальне підприємство.
Які особи можуть бути арбітражними керуючими у справі про банкрутство: а) будь-які фізичні та юридичні особи, які мають відповідний обсяг правоздатності і дієздатності; б) лише юридичні особи, які спеціалізуються на управлінні майном інших юридичних осіб; в) фізичні особи, які мають статус підприємця; г) фізичні особи, зареєстровані як підприємці, за наявності відповідної освіти, отриманої у встановленому порядку ліцензії арбітражного керуючого, згоди комітету кредиторів, а також за умови відсутності заінтересованості стосовно боржника та кредиторів, судимості за корисливі злочини; д) посадові особи підприємства-боржника за їх власною заявою; е) посадові особи міністерства (відомства), уповноваженого здійснювати управління майном боржника.
Заняття 8. Семінар-дискусія, вирішення ситуаційних вправ
План Тема 8. Правовий захист економічної конкуренції за участю суб’єктів господарювання
Мета семінарського заняття: вивчення сучасного стану конкуренції в Україні і пошук напрямків удосконалення конкурентної політики держави в плані створення економічного середовища, в рамках якого забезпечується оптимальне співвідношення монополії і конкуренції, а також сталість економічного і соціального розвитку в умовах глобалізації, закріплення набутих знань і вмінь.
Завдання семінарського заняття:
Фахові компетентності - вміння, навички та здатності, які отримує студент по завершенню семінарського заняття: - отримати навички вирішення практичних проблем та прийняття юридично грамотних рішень; - виступати представником фізичних та юридичних осіб у господарських правовідносинах; - представляти інтереси юридичних та фізичних осіб в судах та інших державних органах під час розгляду господарських спорів, із захисту їхніх прав та законних інтересів та з інших правових питань; - надавати усні та письмові роз’яснення щодо застосування та тлумачення норм господарського законодавства; - надавати кваліфіковані правові консультації; - коректно складати документи господарського характеру; - надавати правову оцінку господарським документам; - мати навички роботи з господарськими документами.
Ключові слова семінарського заняття: економічна конкуренція, недобросовісна конкуренція, монопольне становище, зловживання монопольним становищем, узгоджені антиконкурентні дії.
Форми навчальної роботи: Семінар-розгорнута бесіда. Завчасна підготовка за визначеними питаннями.
Форми контролю – міні-контроль у вигляді тестів або практичних завдань.
Питання на самостійне опрацювання та підготовки рефератів:
Контрольні питання: 1. Поняття економічної конкуренції та монополізму. 2. Позитивні та негативні риси (прояви) економічної конкуренції та монополізму. 3. Учасники відносин економічної конкуренції. 4. Мета, форми та засоби державного регулювання економічної конкуренції. 5. Поняття, види та прояви недобросовісної конкуренції. 6. Порушення, що безпосередньо спрямовані на обмеження, недопущення, спотворення економічної конкуренції. 7. Прояви порушень, які перешкоджають антимонопольним органам виконувати свої функції (повноваження). 8. Строки та порядок застосування відповідальності за правопорушення у сфері економічної конкуренції.
Інформаційне (матеріальне) забезпечення: Господарський кодекс України: Науково-практичний коментар
Типові завдання. Розв’язання ситуацій на зразок: Ситуація 1 Виробничий кооператив «Будсервіс», що спеціалізувався на будівництві жилих двоповерхових котеджів та упорядженні присадибної ділянки з наступною передачею їх замовникові «під ключ», був визнаний в установленому порядку монополістом на регіональному ринку цього виду будівельної продукції. Кооператив отримав державне замовлення на будівництво 20 котеджів в сільській місцевості для сімей офіцерів військової частини, що була розташована неподалік. Проте укласти державний контракт категорично відмовився, посилаючись на: 1) неправомірність визнання його монополістом, оскільки, на думку голови правління ВК “Будсервіс”, кооператив не володів ринковою владою; 2) наявність в тій самій місцевості комунального будівельного підприємства, яке виконувало широкий спектр будівельних робіт; 3) обтяжливість виконання державного контракту, який передбачав виконання робіт у конкретні терміни під загрозою застосування штрафних санкцій, а працівники ВК “Будсервіс” не звикли до чітких графіків виконання робіт (затримка на кілька тижнів для них була цілком нормальною, а замовники зазвичай не зверталися до суду за захистом своїх законних інтересів). Які органи і в якому порядку можуть визнати суб’єкта господарювання монополістом? Що свідчить про наявність у суб’єкта господарювання ринкової влади? Чи праві ВК “Будсервіс” відмовитися від укладення державного контракту на будівництво 20 котеджів в сільській місцевості для сімей офіцерів розташованої неподалік військової частини? Яким чином ВК “Будсервіс” може захистити свої інтереси та уникнути виконання державного замовлення?
Ситуація 2 Комп’ютерна фірма “Софт”, спокусившись на можливість отримання значного доходу та незначними витратами, погодилася випустити велику партію неліцензованих дисків, скопіювавши привезений з Англії останній диск Мадонни, що користувався великим попитом. Всю партію вироблених неліцензованих дисків викупили реалізатори, проте про факт виготовлення та реалізації таких дисків стало відомо фірмі, яка реалізовувала такий диск Мадонни на підставі ліцензійного договору. Який вид порушення законодавства про захист економічної конкуренції має місце в даному випадку? До яких осіб можуть бути вжити заходи відповідальності і які саме? Якими нормативно-правовими актами передбачається відповідальність за подібне правопорушення та порядок застосування відповідальності до порушників?
Ситуація 3 Чотири малих підприємства з виробництва швейних виробів дитячого асортименту вирішили створити об'єднання з метою протидії конкуренції на ринку великим підприємствам. Для цього вони передбачили в засновницькому договорі централізацію повноважень щодо спільного придбання сировини та реалізації вироблених товарів, захисту інтересів підприємств-учасників в державних та судових органах. Чи можна в даному випадку кваліфікувати дії малих підприємств як економічну концентрацію? Чи потребують такі дії згоди антимонопольних органів? Як можна оцінити дії малих підприємств щодо дотримання (чи недотримання) ними вимог антимонопольно-конкурентного законодавства із зазначенням норми конкретного нормативно-правового акту?
Заняття 9. Семінар-дискусія, робота в малих творчих групах
План Тема 9. Правове регулювання зовнішньоекономічної діяльності за участю суб’єктів господарювання 1. Поняття та види зовнішньоекономічної діяльності. 2. Принципи зовнішньоекономічної діяльності. 3. Суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності. 4. Зовнішньоекономічні контракти: укладення, умови. реєстрація 5. Поняття ліцензування і квотування зовнішньоекономічній діяльності. 6. Митне регулювання зовнішньоекономічної діяльності.
Мета семінарського заняття: сформувати навички по опрацюванню нормативно-правової бази з даного питання, з’ясувати рівень знань студента з обраної теми та вміння оперувати опрацьованою інформацією, вміння працювати в колективі, з’ясувати вміння швидко і чітко аналізувати опрацьовану інформацію по темі.
Завдання семінарського заняття: 1. Розкрити поняття та види зовнішньоекономічної діяльності. 2. Розкрити принципи зовнішньоекономічної діяльності. 3. Охарактеризувати суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності. 5. Розкрити поняття ліцензування і квотування зовнішньоекономічній діяльності. 6. Розкрити поняття митного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.
Фахові компетентності - вміння, навички та здатності, які отримує студент по завершенню семінарського заняття: - отримати навички вирішення практичних проблем та прийняття юридично грамотних рішень; - надавати усні та письмові роз’яснення щодо застосування та тлумачення норм господарського законодавства; - надавати кваліфіковані правові консультації; - коректно складати документи господарського характеру; - надавати правову оцінку господарським документам; - мати навички роботи з господарськими документами.
Ключові слова семінарського заняття: господарська діяльність, підприємництво, некомерційне господарювання, обмеження підприємницької діяльності, види господарських відносин, учасники господарських відносин, система господарського законодавства.
Форми навчальної роботи: Семінар-розгорнута бесіда. Завчасна підготовка за визначеними питаннями.
Форми контролю – міні-контроль у вигляді усного опитування.
Контрольні питання для обговорення в малих групах:
Інформаційне (матеріальне) забезпечення: Господарський кодекс України: Науково-практичний коментар
Заняття 10. Робота в малих творчих групах
План Тема 10. Правове регулювання інвестиційної діяльності. Правовий режим господарювання у вільних економічних зон в Україні
Мета семінарського заняття: сформувати навички по опрацюванню нормативно-правової бази з даного питання, з’ясувати рівень знань студентів з обраної теми та вміння оперувати опрацьованою інформацією, вміння працювати в колективі, з’ясувати вміння швидко і чітко аналізувати опрацьовану інформацію по темі.
Завдання семінарського заняття:
Фахові компетентності - вміння, навички та здатності, які отримує студент по завершенню семінарського заняття: - надавати усні та письмові роз’яснення щодо застосування та тлумачення норм господарського законодавства; - надавати кваліфіковані правові консультації; - коректно складати документи господарського характеру; - надавати правову оцінку господарським документам; - мати навички роботи з господарськими документами.
Ключові слова семінарського заняття: інвестиційна діяльність, види інвестицій за законодавством України, інноваційні технології, капітальне будівництво, лізинг, інвестиційні фонди, корпоративне інвестування, іноземне інвестування, правовий режим іноземних інвестицій, концесії, концесійний договір, правовий режим вільних економічних зон.
Форми навчальної роботи: Семінар-розгорнута бесіда. Завчасна підготовка за визначеними питаннями.
Форми контролю – міні-контроль у вигляді тестів або практичних завдань.
Контрольні питання для обговорення в малих групах:
Інформаційне (матеріальне) забезпечення: Господарський кодекс України: Науково-практичний коментар
Заняття 11. Семінар-розгорнута бесіда, «мозковий штурм»
ПланТема 11. Правове регулювання фінансової діяльності за участю суб’єктів господарювання
Мета семінарського заняття: отримання студентами загальних базових знань щодо правового регулювання фінансової діяльності за участю суб’єктів господарювання; оволодіння вміннями надавати правову оцінку практичним ситуаціям; отримати навички роботи з юридичними документами.
Завдання семінарського заняття:
Фахові компетентності - вміння, навички та здатності, які отримує студент по завершенню семінарського заняття: - виступати представником фізичних та юридичних осіб у господарських правовідносинах; - представляти інтереси юридичних та фізичних осіб в судах та інших державних органах під час розгляду господарських спорів, із захисту їхніх прав та законних інтересів та з інших правових питань; - надавати усні та письмові роз’яснення щодо застосування та тлумачення норм господарського законодавства; - надавати кваліфіковані правові консультації; - коректно складати документи господарського характеру; - надавати правову оцінку господарським документам; - вміти зареєструвати особу як суб’єкта господарської діяльності; - мати навички роботи з господарськими документами.
Ключові слова семінарського заняття: фінансові послуги, банки, кредитні установи, страхові компанії, інвестиційні фонди і компанії, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, установи накопичувального пенсійного забезпечення, ринок фінансових послуг.
Форми навчальної роботи: Семінар-розгорнута бесіда. Завчасна підготовка за визначеними питаннями.
Форми контролю – міні-контроль у вигляді експрес-опитування.
Контрольні питання для експрес-опитування:
Інформаційне (матеріальне) забезпечення: Господарський кодекс України: Науково-практичний коментар
Заняття 12. Семінар-дискусія
План Тема 12. Правові засади контролю господарської діяльності
Мета семінарського заняття: отримання студентами загальних базових знань щодо правового регулювання контролю фінансової діяльності за участю суб’єктів господарської діяльності; оволодіння вміннями надавати правову оцінку конкретним ситуаціям; отримання навичок роботи з юридичними документами.
Завдання семінарського заняття:
Фахові компетентності - вміння, навички та здатності, які отримує студент по завершенню семінарського заняття: - виступати представником фізичних та юридичних осіб у господарських правовідносинах; - представляти інтереси юридичних та фізичних осіб в судах та інших державних органах під час розгляду господарських спорів, із захисту їхніх прав та законних інтересів та з інших правових питань; - надавати усні та письмові роз’яснення щодо застосування та тлумачення норм господарського законодавства; - надавати кваліфіковані правові консультації; - коректно складати документи господарського характеру; - надавати правову оцінку господарським документам; - мати навички роботи з господарськими документами.
Ключові слова семінарського заняття: контроль за господарською діяльністю, види контролю, органи, що здійснюють контроль за діяльністю суб’єктів господарювання, форми контрою.
Форми навчальної роботи: Семінар-дискусія. Завчасна підготовка за визначеними питаннями. Форми контролю – контроль у вигляді усного опитування.
Контрольні питання:
Інформаційне (матеріальне) забезпечення: Господарський кодекс України: Науково-практичний коментар
5. КАРТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ
САМОСТІЙНА РОБОТА СТУДЕНТА (СРС) – це форма організації навчального процесу, яка передбачає виконання студентом запланованих завдань під методичним керівництвом викладача, але без його безпосередньої участі. СРС є основним засобом оволодіння навчальним матеріалом під час позааудиторної навчальної роботи. СРС є важливою складовою навчального процесу, що впливає на глибину та стійкість набутих знань і умінь, необхідних для майбутньої професійної діяльності. СРС спрямована на формування у студентів навичок роботи з нормативно-правовими актами, науковою літературою та іншими джерелами, набуття майбутніми фахівцями таких рис, як самостійність, активність, ініціативність тощо. СРС проводиться в бібліотеці, методичному кабінеті, в аудиторії, комп’ютерному класі або у домашніх умовах. СРС забезпечується системою навчально-методичних засобів: підручниками, навчально-методичними посібниками, конспектами студентів, інформаційними базами даних тощо. В процесі опрацювання тем (питань), що виносяться на самостійне вивчення, студенти повинні використовувати додаткову літературу навчального та наукового характеру, яка рекомендована для ознайомлення і наведена в даній робочій навчальній програмі. Навчальний час, відведений для СРС, визначається навчальним планом і становить не менше 1/3 і не більше 2/3 загального обсягу навчального часу, відведеного для вивчення конкретної дисципліни. З дисципліни «Господарське законодавство» для СРС навчальним планом передбачено навчальний час, який становить 100 академічних годин для денної форми навчання (166 – для заочної), для студентів напряму підготовки «Облік і аудит», спеціалізація «Облік і аудит в АПК», 100 академічних годин для денної форми навчання (168 – для заочної), для студентів напряму підготовки «Менеджмент», 37 академічних годин для денної форми навчання (73 – для заочної), для студентів напряму підготовки «Комп’ютерні науки», спеціалізація «Інтелектуальні системи прийняття рішень»). Співвідношення обсягів аудиторних занять і СРС визначається з урахуванням специфіки та змісту конкретної навчальної дисципліни, її місця, значення і дидактичної мети в реалізації освітньо-професійної програми. Види СРС: ● репродуктивна; ● творча; ● комбінована. СРС репродуктивного типу передбачає ознайомлення з навчальним матеріалом за темами (питаннями), що винесені на самостійне вивчення, повторення матеріалу, який вивчався на аудиторних (лекційних, семінарських) заняттях, опрацювання нормативно-правових актів з метою вивчення їх змісту, ознайомлення з матеріалами правозастосовчої практики тощо, а також виконання самостійних робіт по вивченому матеріалу в аудиторії. СРС творчого типу включає виконання індивідуальних завдань, які мають науковий або практичний характер і передбачають роботу з додатковими джерелами, підбір матеріалів за заданими темами, їх аналіз, творче опрацювання з професійної точки зору, аналіз та оцінку правових норм, виявлення прогалин та суперечностей у законодавстві, обґрунтування пропозицій щодо їх усунення, здійснення спроб нормотворчої діяльності та ін. СРС комбінованого типу передбачає поєднання репродуктивного та творчого методів навчання під час виконання студентами індивідуальних завдань, пов’язаних із розв’язанням запропонованих практичних (або проблемних) ситуацій чи зі створенням та вирішенням практичних (або проблемних) ситуацій. СРС як вид навчальної діяльності поділяється на кілька рівнів: доаудиторну, аудиторну та післяаудиторну. В залежності від змісту, цілей та завдань, що вирішуються в процесі виконання різних форм СРС, можна виділити такі основні види СРС: 1- самостійна робота, забезпечує підготовку до поточних аудиторних занять; 2- пошуково-аналітична робота; 3- наукова робота; 4- стажування на підприємствах, в організаціях, установах або практичні тренінги. СРС над навчальною дисципліною «Господарське законодавство» може включати різні форми, які визначаються робочою навчальною програмою в залежності від мети, завдань та змісту курсу, зокрема:
Індивідуальні завдання є однією з форм СРС, яка передбачає створення умов для найбільш повної реалізації творчих можливостей студентів і має на меті поглиблення, узагальнення та закріплення знань, одержаних студентами в процесі навчання, а також застосування цих знань на практиці. Індивідуальні завдання виконуються студентами самостійно під керівництвом викладача. Як правило, індивідуальні завдання виконуються окремо кожним студентом. У тих випадках, коли завдання мають комплексний характер, до їх виконання можуть залучатися кілька студентів. Студенти, що починають вивчати дисципліну «Господарське законодавство», на перших заняттях повинні бути проінформовані викладачем щодо організації самостійної роботи з даного курсу – види індивідуальних завдань, терміни їх виконання, кількість балів за кожен вид робіт, час проведення консультацій, а також отримати докладну інформацію про розміщені на сайті університету «Методичні матеріали щодо змісту та організації самостійної роботи студентів, поточного і підсумкового контролю їх знань», в структуру яких включена Карта самостійної роботи студентів». Порядок планування та організації СРС має бути доведений до відома студентів. Після одержання інформації про всі форми організації СРС з дисципліни, види індивідуальних завдань та максимальну кількість балів, які можна набрати за їх виконання, кожен студент роздруковує для себе Карту самостійної роботи студентів із «Методичних матеріалів щодо змісту та організації самостійної роботи студентів, поточного і підсумкового контролю їх знань», що розміщені на сайті університету, визначається щодо вибіркової складової своєї самостійної роботи, виконує індивідуальні завдання і відповідно до вказаних термінів звітує викладачу щодо їх виконання. Поточні консультації студентів з питань виконання завдань СРС, а також підведення підсумків щодо виконання деяких видів робіт здійснюється під час запланованих занять з індивідуально-консультативної роботи.
КАРТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ з дисципліни “Господарське законодавство” для студентів освітньо-кваліфікаційного рівня Бакалавр напрямів підготовки “Облік і аудит”, “Менеджемент”
Денна форма навчання
* Види семінарських (практичних, лабораторних занять) затверджуються робочою навчальною програмою науки (дисципліни). ** Кількість модульних (контрольних) робіт з однієї науки (дисципліни) визначає кафедра. За семестр не повинно проводитись більше 2-х модульних (контрольних) робіт. *** За рішенням кафедри студентам, які брали участь у позанавчальній науковій діяльності — участь у конференції, підготовці наукових публікацій тощо — можуть присуджуватись додаткові бали за поточну успішність, але не більше 10 балів.
КАРТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ з дисципліни “Господарське законодавство” для студентів освітньо-кваліфікаційного рівня Бакалавр напряму підготовки “Комп’ютерні науки”
Денна форма навчання
* Види семінарських (практичних, лабораторних занять) затверджуються робочою навчальною програмою науки (дисципліни). ** Кількість модульних (контрольних) робіт з однієї науки (дисципліни) визначає кафедра. За семестр не повинно проводитись більше 2-х модульних (контрольних) робіт. *** За рішенням кафедри студентам, які брали участь у позанавчальній науковій діяльності — участь у конференції, підготовці наукових публікацій тощо — можуть присуджуватись додаткові бали за поточну успішність, але не більше 10 балів.
КАРТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ з дисципліни “Господарське законодавство ” для студентів освітньо-кваліфікаційного рівня Бакалавр напрямів підготовки “Облік і аудит”, «Менеджемент» напряму підготовки “Комп’ютерні науки”
Заочна форма навчання
Орієнтовний перелік тем для рефератів
Приклади індивідуальних завдань
Типові тестові завдання[1].
1. Підприємство як суб’єкт господарювання: а) не має у своєму складі інших юридичних осіб; б) має у своєму складі інші юридичні особи; в) може мати у своєму складі дочірні підприємства; г) не має у своєму складі представництв; д) не має у своєму складі філіали. 2. Загальні збори акціонерів товариства скликаються не рідше: а) одного разу на рік; б) двох раз на рік; в) трьох раз на рік; г) шести раз на рік; д) дванадцяти раз на рік. 3. Державній реєстрації підлягають: а) представництва підприємства; б) філіали підприємства; в) дочірні підприємства; г) структурні підрозділи підприємства; д) відособлені підрозділи підприємства. 4. За загальним правилом, строк державної реєстрації юридичної особи не повинен перевищувати: а) три робочих дні з дати надходження документів для проведення державної реєстрації юридичної особи; б) п’ять робочих днів з дати надходження документів для проведення державної реєстрації юридичної особи; в) сім робочих дні з дати надходження документів для проведення державної реєстрації юридичної особи; г) два тижні з дати надходження документів для проведення державної реєстрації юридичної особи; д) один місяць з дати надходження документів для проведення державної реєстрації юридичної особи. 5. За загальним правилом, строк державної реєстрації фізичної особи як підприємця не повинен перевищувати: а) одного робочого дня з дати надходження документів для проведення державної реєстрації фізичної особи; б) двох робочих днів з дати надходження документів для проведення державної реєстрації фізичної особи; в) трьох робочих днів з дати надходження документів для проведення державної реєстрації фізичної особи; г) п’яти робочих днів з дати надходження документів для проведення державної реєстрації фізичної особи; д) семи робочих днів з дати надходження документів для проведення державної реєстрації фізичної особи. 6. Асоціація як об’єднання підприємств: а) договірне об'єднання, створене з метою постійної координації господарської діяльності підприємств, що об'єдналися, шляхом централізації однієї або кількох виробничих та управлінських функцій, розвитку спеціалізації і кооперації виробництва, організації спільних виробництв на основі об'єднання учасниками фінансових та матеріальних ресурсів для задоволення переважно господарських потреб учасників об’єднання; б) договірне об'єднання, створене на основі поєднання виробничих, наукових і комерційних інтересів підприємств, що об'єдналися, з делегуванням ними окремих повноважень централізованого регулювання діяльності кожного з учасників органам управління об’єднання; в) тимчасове статутне об'єднання підприємств для досягнення його учасниками певної спільної господарської мети (реалізації цільових програм, науково-технічних, будівельних проектів тощо); г) статутне об'єднання підприємств, а також інших організацій, на основі їх фінансової залежності від одного або групи учасників об'єднання, з централізацією функцій науково-технічного і виробничого розвитку, інвестиційної, фінансової, зовнішньоекономічної та іншої діяльності; д) державні і комунальні господарські об’єднання. 7. Розмір статутного фонду товариства з обмеженою відповідальністю становить: а) сума, еквівалентна 50 мінімальним заробітним платам; б) сума, еквівалентна 100 мінімальним заробітним платам; в) сума, еквівалентна 250 мінімальним заробітним платам; г) сума, еквівалентна 350 мінімальним заробітним платам; д) сума, еквівалентна 625 мінімальним заробітним платам. 8. Засновник (засновники) юридичної особи має право зарезервувати найменування юридичної особи: а) строком на два тижні; б) строком на один місяць, а) строком на два місяці, а) строком на три місяці, а) строком на шість місяців. 9. Консорціум як об’єднання підприємств: а) договірне об'єднання, створене з метою постійної координації господарської діяльності підприємств, що об'єдналися, шляхом централізації однієї або кількох виробничих та управлінських функцій, розвитку спеціалізації і кооперації виробництва, організації спільних виробництв на основі об'єднання учасниками фінансових та матеріальних ресурсів для задоволення переважно господарських потреб учасників об’єднання; б) договірне об'єднання, створене на основі поєднання виробничих, наукових і комерційних інтересів підприємств, що об'єдналися, з делегуванням ними окремих повноважень централізованого регулювання діяльності кожного з учасників органам управління об’єднання; в) тимчасове статутне об'єднання підприємств для досягнення його учасниками певної спільної господарської мети (реалізації цільових програм, науково-технічних, будівельних проектів тощо); г) статутне об'єднання підприємств, а також інших організацій, на основі їх фінансової залежності від одного або групи учасників об'єднання, з централізацією функцій науково-технічного і виробничого розвитку, інвестиційної, фінансової, зовнішньоекономічної та іншої діяльності; д) державні і комунальні господарські об’єднання. 10. Ведення справ повного товариства здійснюється: а) головою правління; б) генеральним директором; в) одним із учасників, який виступає від імені товариства; г) директором; д) дирекцією. 11. За загальним правилом, власник: а) не відповідає за зобов'язаннями створених ним юридичних осіб; б) відповідає за зобов'язаннями створених ним юридичних осіб на підставі рішення Державної податкової адміністрації; в) відповідає за зобов'язаннями створених ним юридичних осіб. г) не відповідає за зобов'язаннями створеної спільно з іншими власниками юридичної особи - повного товариства; д) може відповідати за зобов'язаннями створених ним юридичних осіб на підставі рішення адміністративно-контрольних органів. 12. Акціонерне товариство зобов'язане видати акціонерам акції (сертифікати акцій) не пізніше ніж через: а) один місяць після реєстрації випуску акцій; б) три місяці після реєстрації випуску акцій; в) шість місяців після реєстрації випуску акцій; г) дев’ять місяців після реєстрації випуску акцій; д) дванадцять місяців після реєстрації випуску акцій. 13. Учасник повного товариства, що було створено на невизначений строк, може в будь-який час вийти з товариства, попередивши про це не пізніш як: а) за 1 місяць; б) за 3 місяці; в) за 6 місяців; г) за 9 місяців; д) за 12 місяців. 14. Орган ліцензування приймає рішення про видачу ліцензії: а) у строк не пізніше ніж 10 робочих днів з дати надходження заяви; б) у строк не пізніше ніж 20 робочих днів з дати надходження заяви; в) у строк не пізніше ніж 30 робочих днів з дати надходження заяви; г) у строк не пізніше ніж трьох місяців з дати надходження заяви; д) у строк не пізніше ніж шести місяців з дати надходження заяви. 15. За загальним правилом, монопольним визнається становище суб'єкта господарювання: а) частка якого на ринку певного товару перевищує 25 відсотків; б) частка якого на ринку певного товару перевищує 30 відсотків; в) частка якого на ринку певного товару перевищує 35 відсотків. г) частка якого на ринку певного товару перевищує 50 відсотків. д) частка якого на ринку певного товару перевищує 75 відсотків. 16. Якщо строк виконання зобов'язання не встановлений: а) боржник повинен виконати таке зобов'язання протягом семи днів від дня пред'явлення вимоги кредитором; б) боржник повинен виконати таке зобов'язання протягом десяти днів від дня пред'явлення вимоги кредитором; в) боржник повинен виконати таке зобов'язання протягом чотирнадцяти днів від дня пред'явлення вимоги кредитором; г) боржник повинен виконати таке зобов'язання протягом тридцяти днів від дня пред'явлення вимоги кредитором; г) боржник може виконати таке зобов’язання в строк, обраний на свій розсуд. 17. Якщо строк у довіреності не встановлений, довіреність: а) є недійсною; б) є дійсною і зберігає чинність до припинення її дії; в) є дійсною, але зберігає силу протягом одного року з дня її вчинення; г) є дійсною, але зберігає силу протягом двох років з дня її вчинення; д) зберігає силу протягом трьох років з дня її вчинення. 18. Спеціально уповноваженим органом з питань ліцензування є: а) Ліцензійна палата; б) Антимонопольний комітет України; в) Кабінет Міністрів України; г) Держпідприємництво України; д) Державна податкова адміністрація. 19. Орган ліцензування приймає рішення про видачу ліцензії: а) у строк не пізніше ніж 10 робочих днів з дати надходження заяви; б) у строк не пізніше ніж 20 робочих днів з дати надходження заяви; в) у строк не пізніше ніж 30 робочих днів з дати надходження заяви; г) у строк не пізніше ніж трьох місяців з дати надходження заяви; д) у строк не пізніше ніж шести місяців з дати надходження заяви. 20. Корпорація як об’єднання підприємств: а) договірне об'єднання, створене з метою постійної координації господарської діяльності підприємств, що об'єдналися, шляхом централізації однієї або кількох виробничих та управлінських функцій, розвитку спеціалізації і кооперації виробництва, організації спільних виробництв на основі об'єднання учасниками фінансових та матеріальних ресурсів для задоволення переважно господарських потреб учасників об’єднання; б) договірне об'єднання, створене на основі поєднання виробничих, наукових і комерційних інтересів підприємств, що об'єдналися, з делегуванням ними окремих повноважень централізованого регулювання діяльності кожного з учасників органам управління об’єднання; в) тимчасове статутне об'єднання підприємств для досягнення його учасниками певної спільної господарської мети (реалізації цільових програм, науково-технічних, будівельних проектів тощо); г) статутне об'єднання підприємств, а також інших організацій, на основі їх фінансової залежності від одного або групи учасників об'єднання, з централізацією функцій науково-технічного і виробничого розвитку, інвестиційної, фінансової, зовнішньоекономічної та іншої діяльності; д) державні і комунальні господарські об’єднання. 21. Мінімальний розмір статутного фонду акціонерного товариства становить: а) сума, еквівалентна 100 мінімальним заробітним платам; б) сума, еквівалентна 300 мінімальним заробітним платам; в) сума, еквівалентна 500 мінімальним заробітним платам; г) сума, еквівалентна 625 мінімальним заробітним платам; д) сума, еквівалентна 1250 мінімальним заробітним платам. 22. За загальним правилом створення (заснування) суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної особи: а) не є підприємницькою діяльністю; б) є підприємницькою діяльністю; в) є підприємницькою діяльністю за умови володіння корпоративними правами; г) не є підприємницькою діяльністю за умови створення повного товариства; д) є підприємницькою діяльністю за умови створення товариства з обмеженою відповідальністю. 23. Підприємництво: а) самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку; б) створення (заснування) суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної особи, а також володіння корпоративними правами; в) безпосередня самостійна, систематична, на власний ризик діяльність по виробництву продукції, виконанню робіт, наданню послуг з метою отримання прибутку, яка здійснюється фізичними та юридичними особами, зареєстрованими як суб'єкти підприємницької діяльності у порядку, встановленому законодавством; г) діяльність суб'єктів у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність; д) виробнича, науково-дослідницька і комерційна діяльність з метою одержання відповідного прибутку (доходу). 24. Концерн як об’єднання підприємств: а) договірне об'єднання, створене з метою постійної координації господарської діяльності підприємств, що об'єдналися, шляхом централізації однієї або кількох виробничих та управлінських функцій, розвитку спеціалізації і кооперації виробництва, організації спільних виробництв на основі об'єднання учасниками фінансових та матеріальних ресурсів для задоволення переважно господарських потреб учасників об’єднання; б) договірне об'єднання, створене на основі поєднання виробничих, наукових і комерційних інтересів підприємств, що об'єдналися, з делегуванням ними окремих повноважень централізованого регулювання діяльності кожного з учасників органам управління об’єднання; в) тимчасове статутне об'єднання підприємств для досягнення його учасниками певної спільної господарської мети (реалізації цільових програм, науково-технічних, будівельних проектів тощо); г) статутне об'єднання підприємств, а також інших організацій, на основі їх фінансової залежності від одного або групи учасників об'єднання, з централізацією функцій науково-технічного і виробничого розвитку, інвестиційної, фінансової, зовнішньоекономічної та іншої діяльності; д) державні і комунальні господарські об’єднання. 25. Рада акціонерного товариства (спостережна рада): а) створюється в обов’язковому порядку; б) обов’язково створюється, якщо кількість акціонерів налічує понад 25; в) обов’язково створюється, якщо кількість акціонерів налічує понад 50; г) обов’язково створюється, якщо кількість акціонерів налічує понад 75; д) обов’язково створюється, якщо кількість акціонерів налічує понад 100. 26. Повідомлення про скликання загальних зборів акціонерного товариства повинно бути зроблено не менш як: а) за 15 днів до скликання загальних зборів; б) за 30 днів до скликання загальних зборів; в) за 45 днів до скликання загальних зборів; г) за 60 днів до скликання загальних зборів; д) за 90 днів до скликання загальних зборів. 27. Збори учасників товариства з обмеженою відповідальністю вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як: а) 30 відсотками голосів; б) 50 відсотками голосів; в) 60 відсотками голосів; г) 75 відсотками голосів; д) 90 відсотками голосів. 28. Учасники товариства з обмеженою відповідальністю мають право вимагати скликання позачергових зборів учасників, якщо вони володіють у сукупності більш як: а) 10 відсотками голосів; б) 20 відсотками голосів; в) 25 відсотками голосів; г) 30 відсотками голосів; д) 50 відсотками голосів. 29. Дивіденди по акціях виплачуються: а) один раз на рік за підсумками календарного року; б) два рази на рік підсумками кожних шести місяців; в) не менше, як два рази на рік; г) один раз у квартал; д) не менше, як один раз у квартал. 30. Порука припиняється, якщо кредитор не пред’явить позову до поручителя від дня настання строку виконання основного зобов’язання: а) протягом одного місяця з дня настання строку зобов'язання; б) протягом трьох місяців з дня настання строку зобов'язання; в) протягом шести місяців з дня настання строку зобов'язання. г) протягом одного року з дня настання строку зобов'язання. д) протягом трьох років з дня настання строку зобов'язання. 31. Договір застави не потребує нотаріального посвідчення, коли предметом застави є: а) нерухоме майно; б) транспортні засоби; в) космічні об'єкти; г) товари у обороті або у переробці; д) іпотека. 32. Загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено (позовна давність), встановлюється: а) в один рік; б) в два роки; в) в три роки; г) в п’ять років; д) строком не обмежується. 33. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання зобов’язаний сплатити суму боргу, а також: а) один процент річних з простроченої суми; б) три проценти річних з простроченої суми; в) п’ять процентів річних з простроченої суми; г) десять процентів річних з простроченої суми; д) двадцять п’ять проценти річних з простроченої суми. 34. Якщо строк основного зобов’язання не встановлений або встановлений моментом пред’явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред’явить позову до поручителя: а) протягом одного місяця з дня настання строку зобов'язання; б) протягом трьох місяців з дня настання строку зобов'язання; в) протягом шести місяців з дня настання строку зобов'язання; г) протягом одного року з дня настання строку зобов'язання; д) протягом трьох років з дня настання строку зобов'язання. 35. Суб’єктами малого підприємництва є юридичні особи - суб’єкти підприємницької діяльності, в яких середньооблікова чисельність працюючих за звітний період (календарний рік) не перевищує: а) 10 осіб; б) 25 осіб; в) 50 осіб; г) 100 осіб; д) 500 осіб. 36. Суб’єктами малого підприємництва є юридичні особи - суб’єкти підприємницької діяльності, в яких обсяг річного валового доходу не перевищує: а) п’ятдесят тисяч євро; б) сто тисяч євро; в) двісті п’ятдесят тисяч євро; г) п’ятсот тисяч євро; д) один мільйон євро. 37. Великими підприємствами визнаються підприємства, в яких середньооблікова чисельність працюючих за звітний (фінансовий) рік перевищує: а) 50 осіб; б) 100 осіб; в) 300 осіб; г) 500 осіб; д) 1000 осіб; 38. Великими підприємствами визнаються підприємства, в яких обсяг валового доходу від реалізації продукції (робіт, послуг) за рік перевищує суму: а) еквівалентну сто тисяч євро; б) еквівалентну п’ятсот тисяч євро; в) еквівалентну одному мільйону євро; г) еквівалентну трьом мільйонам євро; д) еквівалентну п'яти мільйонам євро. 39. Загальні збори акціонерів скликаються не рідше: а) одного разу на рік; б) двох раз на рік; в) трьох раз на рік; г) шести раз на рік; д) дванадцяти раз на рік. 40. Мають право вимагати скликання позачергових зборів учасників у будь-який час і з будь-якого приводу учасники товариства з обмеженою відповідальністю, що володіють у сукупності більш як: а) 10 відсотками голосів; б) 20 відсотками голосів; в) 25 відсотками голосів; г) 30 відсотками голосів; д) 50 відсотками голосів. 41. Право господарського відання: а) речове право суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника; б) речове право суб'єкта господарювання, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом) для здійснення некомерційної господарської діяльності; в) використання суб’єктом господарювання наданого йому майна для здійснення господарської діяльності на праві оперативного використання майна; г) використання суб’єктом господарювання наданого йому майна для здійснення будь-якої господарської діяльності; д) використання суб’єктом господарювання наданого йому майна для здійснення діяльності, визначеної власником майна. 42. Право оперативного управління: а) речове право суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника; б) речове право суб'єкта господарювання, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом) для здійснення некомерційної господарської діяльності; в) використання суб’єктом господарювання наданого йому майна для здійснення господарської діяльності на праві оперативного використання майна; г) використання суб’єктом господарювання наданого йому майна для здійснення будь-якої господарської діяльності; д) використання суб’єктом господарювання наданого йому майна для здійснення діяльності, визначеної власником майна. 43. Майново-господарськими визнаються: а) господарські зобов'язання, що виникають у процесі управління господарською діяльністю; б) цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності; в) зобов'язання про господарську допомогу у вирішенні питань соціального розвитку населених пунктів; г) публічні зобов'язання суб'єктів господарювання; д) господарські дії для досягнення спільної мети. 44. Організаційно-господарськими визнаються: а) господарські зобов’язання, що виникають у процесі управління господарською діяльністю; б) цивільно-правові зобов’язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності; в) зобов’язання про господарську допомогу у вирішенні питань соціального розвитку населених пунктів; г) публічні зобов’язання суб’єктів господарювання; д) господарські дії для досягнення спільної мети. 45. За попереднім договором суб’єкт господарювання зобов’язується укласти основний господарський договір: а) не пізніше одного місяця з моменту укладення попереднього договору; б) не пізніше трьох місяців з моменту укладення попереднього договору; в) не пізніше шести місяців з моменту укладення попереднього договору; г) не пізніше одного року з моменту укладення попереднього договору; д) не пізніше трьох років з моменту укладення попереднього договору. 46. Гарантом за зобов’язаннями державних замовників виступає Держава в особі: а) Верховної Ради України; б) Кабінету Міністрів України; в) Міністерства економічного розвитку і торгівлі України; г) Фонду державного майна України; д) Держкомпідприємництва. 46. Сторона, яка одержала протокол розбіжностей до господарського договору, зобов’язана розглянути його протягом: а) семи днів; б) десяти днів; в) двадцяти днів; г) тридцяти днів; д) строку, визначеного на свій розсуд. 47. Предметом неустойки не можуть бути: а) грошова сума; б) корпоративні права; в) рухоме майно; г) нерухоме майно; д) проценти на неустойку. 48. Набувальна давність на нерухоме майно складає: а) шість місяців; б) один рік; в) три роки; г) п’ять років; д) десять років. 49. Набувальна давність на рухоме майно складає: а) шість місяців; б) один рік; в) три роки; г) п’ять років; д) десять років. 50. Спеціальна позовна давність складає: а) три місяці; б) шість місяців; в) один рік; г) три роки; д) п’ять років.
6. ПОРЯДОК ПОТОЧНОГО І ПІДСУМКОВОГО ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ З ДИСЦИПЛІНИ
(підсумкове оцінювання знань – за результатами ПМК)
Принципи і види контролю знань студентів
Контроль знань є невід’ємною складовою навчального процесу в ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» і являє собою організацію зворотного зв’язку як засобу управління навчально-виховним процесом. Показники результатів контролю знань студентів відображають ступінь опанування змісту навчальної програми, рівень засвоєння матеріалу, якість отриманих знань, а також є основою для прийняття рішення щодо переведення студента на наступний рік навчання, призначення стипендії, випуск з вузу та видачу диплому. За результатами контролю оцінюється робота як окремого студента, так і академічної групи, курсу, факультету в цілому, а також робота викладацького складу. Перевірка і оцінка знань студентів повинні відображати рівень засвоєння знань та стимулювати студентів до досягнення нових успіхів. За умови вірної організації контроль знань слугує навчальним, виховним, організаційним, методичним та іншим цілям.
Контроль знань будується на таких основних принципах:
Відповідно до «Порядку оцінювання знань студентів», ухваленого Вченою радою університету від 28.05.2009 року – оцінювання знань студентів здійснюється на основі результатів:
Завданням поточного контролю є перевірка розуміння та засвоєння програмного матеріалу, умінь та навичок самостійно опрацьовувати літературу, здатності осмислити зміст теми, розділу чи окремого питання, здатності усно чи письмово представити матеріал на потрібному рівні. Завданнями підсумкового контролю є перевірка розуміння та засвоєння програмного матеріалу дисципліни в цілому, логіки та взаємозв’язків між окремими її розділами, здатності творчо використовувати отримані знання, уміння сформувати своє ставлення до певної проблеми в рамках програмного матеріалу навчальної дисципліни. Оцінювання знань студентів по даній дисципліні відбувається за результатами поточно-модульного контролю. ПОРЯДОК ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ за результатами вивчення дисципліни
Для денної форми навчання
ПІДСУМКОВА ОЦІНКА (в балах) = результати поточної роботи
Умовою одержання позитивної оцінки є набрання не менше 60 балів за семестр.
Поточний контроль знань студентів
Поточний контроль знань студента є обов’язковим видом контролю, що проводиться в КНЕУ протягом навчального семестру і покликаний:
Об’єктами поточного контролю знань студента є:
Загалом оцінці можуть підлягати:
У відповідності до Порядку оцінювання знань студентів кількість модулів (блоків) з навчальної дисципліни не може перевищувати два модулі в семестр. Робоча програма дисципліни передбачає проведення двох або одного модулів для студентів денної форми навчання в залежності від навчального плану напряму підготовки (для заочної форми навчання – одного модульного контролю).
Оцінювання поточної роботи студента здійснюється в межах 100 балів.
За рішенням кафедри студентам, які брали участь у позанавчальній науковій діяльності – в роботі студентських наукових конференцій, наукових гуртків, проблемних груп, підготовці наукових публікацій тощо – можуть присуджуватись додаткові бали за поточну успішність, але не більше 10 балів. При цьому загальна кількість балів за поточну роботу в семестрі не може перевищувати 100 балів.
Порядок оцінювання поточної роботи студента в семестрі
Максимальна кількість балів, яку може набрати студент за результатами поточної роботи в семестрі, - 100 балів.
Для денної форми навчання: Об’єкти контролю:
Максимальна кількість балів, яку студент може набрати на одному семінарському (практичному) занятті, визначається виходячи з максимальної кількості балів за роботу під час семінарських (практичних) занять з дисципліни за семестр, визначених в Порядку оцінювання знань студентів", ухваленого Вченою радою університету від 28.05.2009 р, а також реальної кількості занять, відведених згідно з навчальними планами на даний вид робіт (за виключенням занять для проведення модульних контрольних робіт). Для даної дисципліни виділення занять для проведення модульних контрольних робіт робочою програмою не передбачено. Максимальна кількість балів, яку може набрати студент на одному занятті з дисципліни «Господарське законодавство», є різною, що обумовлено різним ступенем складності навчального матеріалу, і складає 3 (4) або 10 (12) балів для денної форми навчання в залежності від навчального плану напряму підготовки.
Напрям підготовки «Облік і аудит» (спеціалізація «Облік і аудит в АПК») Напрям підготовки «Маркетинг» Шкала оцінювання видів робіт поточного контролю знань студентів
Напрям підготовки «Комп’ютерні науки» (спеціальність «Інтелектуальні системи прийняття рішень» Шкала оцінювання видів робіт поточного контролю знань студентів
Визначений в розрізі дисципліни критеріальний апарат (кількість балів або «ціна» заняття) диференціюється залежно від якості, повноти, самостійності виконання студентами конкретних завдань таким чином:
На семінарському (практичному) занятті може використовується один вид роботи зі студентами, наприклад, усне опитування за темою заняття з елементами дискусії, або два різні види роботи зі студентами, наприклад, експрес-опитування в усній чи письмовій формі та усне обговорення питань за темою заняття з елементами дискусії.
Напрям підготовки «Облік і аудит» (спеціалізація «Облік і аудит в АПК») Напрям підготовки «Маркетинг» Шкала оцінювання видів робіт поточного контролю знань студентів (для занять, за якими максимальна кількість балів складає 4 бали)
Напрям підготовки «Комп’ютерні науки» (спеціальність «Інтелектуальні системи прийняття рішень» Шкала оцінювання видів робіт поточного контролю знань студентів
Визначений в розрізі дисципліни критеріальний апарат (кількість балів або «ціна» заняття) диференціюється залежно від якості, повноти, самостійності виконання студентами конкретних завдань таким чином:
Кількість балів, отриманих студентами на кожному семінарському (практичному) занятті, сумується і включається в загальну суму балів поточної успішності разом з балами за модульні контрольні роботи та виконання завдань для самостійної роботи.
2) виконання завдань для самостійної роботи – до 20 балів:
● за виконання самостійної роботи – до 20 (10) балів: - виконання індивідуального завдання теоретичного характеру (підготовка конспектів за темами визначеними викладачем, доповідь на конференції, реферат тощо); - виконання індивідуального завдання практичного характеру (підготовка юридичних документів, розробка та вирішення кейсів тощо);
3) виконання контрольних робіт – до 20 (10) балів. За результатами виконання зазначених завдань студент набирає відповідну кількість балів. За умови набрання не менше 60 балів студент одержує позитивну оцінку.
Порядок і критерії оцінювання знань студентів при проведенні модульного контролю
Для студентів денної форми навчання:
В рамках даної дисципліни передбачено проведення двох або одного модульного контролю в залежності від навчального плану напряму підготовки. Кожен модуль може включати одне або два завдання. Кожне модульне завдання може включати одне/два програмні питання, або одне практичне завдання, або блок тестів (не більше 20). Кожне контрольне завдання оцінюється в 10 (5), 8 (4), 6 (3) або 0 балів відповідно до наведених нижче критеріїв.
Індивідуальні завдання також оцінюються із використанням вищезазначених критеріїв. Пропущені без поважної причини семінарські (практичні) заняття не відпрацьовуються. Втім, якщо семінарське заняття пропущено студентом з поважної причини, що підтверджує відповідний документ, з дозволу декана (зам. декана) йому надається можливість відпрацювати дане заняття, а також скласти модульний контроль, якщо вказаний вид робіт проводився на цьому занятті. Студент, який не набрав 60 балів у процесі поточної роботи в семестрі, одержує незадовільну оцінку і має заборгованість по даній дисципліні.
Результати роботи в семестрі оцінюються за 100 бальною системою з подальшим переведенням у 4-бальну та систему ECTS за наступною шкалою:
МАТЕРІАЛИ ДО МОДУЛЬНОГО КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ Для студентів денної форми навчання
Блок (модуль) 1 Теми 1-6:
Блок (модуль) 2 Теми 7-12:
АБО
Блок (модуль) 1 Теми 1-12:
7. ОСОБЛИВОСТІ ПОТОЧНОГО КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ ЗАОЧНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ
Для студентів заочної форми навчання об’єктами поточного контролю є виконання:
За результатами виконання зазначених завдань студент набирає відповідну кількість балів. За умови набрання не менше 60 балів студент одержує позитивну оцінку. Оцінювання поточної роботи студента здійснюється в межах 100 балів. В рамках даної дисципліни передбачено проведення одного модульного контролю, що включає 6 завдань. Кожне завдання може включати одне програмне питання, або одне практичне завдання, або блок тестів (не більше 5). Кожне завдання оцінюється в 10, 8, 6 або 0 балів відповідно до приведених нижче критеріїв (максимальна оцінка за модуль для студентів заочної форми навчання – 60 балів).
Індивідуальні завдання, а також участь у роботі на практичному занятті оцінюються із використанням вищезазначених критеріїв.
Приклад завдання для поточного контролю знань студентів заочної форми навчання
ВАРІАНТ А
8. СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Основна література:
1. Господарське право: підручник: у 2-х частинах / [В.Ф. Опришко, Н.С. Хатнюк, Н.А. Фукс та ін]; за заг. ред. В.Ф. Опришка та Н.С. Хатнюк. – К.: КНЕУ, 2011. 2. Хозяйственное право: Учебник / Бобкова А.Г., Знаменский Г.Л., Мамутов В.К., Хахулина К.С. та ін. – К: Юринком Интер, 2002. 3. Булгаков І.В. Господарське законодавство України: Навч. посібник. – К: Прецедент, 2006. 4. Вінник О. М. Господарське право: Курс лекцій. – К.: Атіка, 2004. 5. Віхров О.П. Організаційно-господарські правовідносини. Монографія / О. П. Віхров. – К.: Видавничий Дім «Слово», 2008. 6. Господарське право: Навч. посібник / Жук Л. А., Жук І. Л., Неживець О. М. – К.: Кондор, 2003. 7. Жук Л. А. Господарське право: Навч. посібник / Л. А. Жук, І. Л. Жук, О. М. Неживець. – К.: Кондор, 2003. 8. Журик Ю.В. Антимонопольно-конкурентне право України: Навчальний посібник / Ю.В. Журик. – К.: Центр учбової літератури, 2011. 9. Зобов’язальне право: теорія і практика / За ред. О. В. Дзери. – К., 2000. 10. Науково-практичний коментар Господарського кодексу України / Кол. авт.: Г. Л. Знаменський, В. В. Хахулін, В. С. Щербина та ін.; За заг. ред. В. К. Мамутова. – К.: Юрінком Інтер, 2004. 11. Щербина В.С. Господарське право. – 5-те вид. – К., 2012.
Додаткова література:
Нормативно-правові акти:
Інтернет ресурси:
[1] У кожному тестовому завданні правильною є тільки одна відповідь. |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||