|
|
Гроші і кредитДата публикации: 27.02.2019 22:28
Міністерство освіти і науки України Дніпропетровський національний університет ім. Олеся Гончара
Практикум із дисципліни «Гроші та кредит»
2013
Міністерство освіти і науки України Дніпропетровський національний університет ім. Олеся Гончара Кафедра банківської справи
Практикум із дисципліни «Гроші та кредит»
Дніпропетровськ РВВ ДНУ 2013
Наведено основні аспекти суті, функцій і ролі грошей у товарному господарстві, сутності грошового обігу, кредиту і кредитної системи, поняття про міжнародні розрахункові та кредитні відносини. Зокрема, розкрито теоретичні та практичні підходи до основних законів грошового обігу, методів вимірювання інфляції, способів нарахування процентів, проведення конверсійних операцій на валютному ринку. У кожній темі уміщено методичні рекомендації, що допоможуть опрацювати теоретичний матеріал, виконати навчальні та контрольні роботи. Для студентів 2-го курсу економічного факультету ДНУ.
вступ
Практикум із дисципліни «Гроші і кредит» укладено для того, щоб забезпечити студентів навчальним матеріалом, необхідним для самостійного вивчення практичного курсу. Видання включає теми, що стосуються практичних аспектів грошово-кредитного та розрахункового механізмів економічних відносин. Зазначені матеріали мають допомогти студентам у оволодінні поняттями сутності, функцій та ролі грошей і кредиту; механізму функціонування грошової системи в ринковій економіці; закономірності функціонування валютного та грошового ринків; ролі, специфіки та практики застосування грошово-кредитної політики, прикладними аспектами кредитних відносин.
Тема «Грошовий обіг і грошові потоки»
План практичного заняття
Необхідні теоретичні відомості
Грошова маса — це сукупність залишків грошей у всіх формах, які є в розпорядженні суб'єктів грошового обігу на певний момент часу. Грошовий агрегат — це показник обсягу і структури грошової маси. У статистичній практиці України визначають і використовують для цілей аналізу і регулювання чотири грошові агрегати: М0, М1, М2, М3. Агрегат М0 включає готівкові кошти, які перебувають в обігу поза депозитними корпораціями (банкноти, казначейські квитки, монети). Готівка в касах банків сюди не належить. Це найліквідніша частина грошової маси, але її вага в розвинутих країнах з ринковою економікою становить 5 – 7%. В Україні частка готівки вже сягнула понад 40%, тому цей агрегат дуже важливий для статистичного аналізу і заходів регулювання грошової маси. Водночас висока частка готівки свідчить про недостатній розвиток безготівкових розрахунків. Агрегат М1 складається з агрегату М0 і переказних депозитів у національній валюті, тобто коштів на поточних рахунках банків, які можуть бути негайно використані їх власниками для здійснення безготівкових платежів без попередження банків, без втрати їх вартості, сплати штрафів, пені тощо. Агрегат М2 включає агрегат M1 і переказні депозити в іноземній валюті та інші депозити, зокрема, сюди входять термінові й ощадні депозити в комерційних банках. До агрегату M3 входить агрегат М2 та цінні папери, крім акцій, а саме: довгострокові приватні депозитні сертифікати спеціалізованих кредитних установ, а також цінні папери, що обертаються на грошовому ринку – державні казначейські векселі, державні облігації, облігації і незабезпечені боргові зобов'язання корпорацій, векселі корпорацій. Розмір агрегату M3 становить обсяг грошової маси на певний момент часу. Грошова база включає запаси всієї готівки, яка перебуває в обігу поза банківською системою та в касах банків, а також суму резервів комерційних банків на їх кореспондентських рахунках у центральному банку.
Величину грошової бази можна визначити за формулою Гб = Г вип + Г рез,
де Г вип – сума готівки, випущеної центральним банком, яка не повернулася до його фондів, грн.; Г рез – сума грошей (резервів), які перебувають на кореспондентських рахунках банків у центральному банку, грн. Рівень грошово-кредитного мультиплікатора залежить від норми обов'язкового резервування:
де т – грошово-кредитний мультиплікатор; r – норматив обов'язкового резервування, част.од. Норматив обов'язкового резервування – це установлений Національним банком у процентному значенні розмір обов'язкових резервів до зобов'язань щодо залучених банком коштів. Даний норматив встановлює величину гарантійного фонду комерційного банку, що забезпечує надійне виконання його зобов'язань перед клієнтами. Одночасно він є інструментом регулювання діяльності комерційних банків та грошового обігу в країні з боку центрального банку. Фактично рівень мультиплікатора, який склався на певний час, визначають як співвідношення загальної грошової маси в обігу і суми грошової бази за формулою
де mm – показник фактичного рівня мультиплікатора; М0 – маса готівки в обігу поза банками; D – маса грошей у депозитах комерційних банків; R – сума резервів комерційного банку. Між грошовою масою і грошовою базою існує залежність:
Грошовий обіг — це рух грошей у процесі товарного обігу, надання послуг, погашення боргових зобов'язань. У зв'язку з цим виникає запитання: яка саме кількість грошей необхідна на ринку в певний час для безперебійного забезпечення товарного обігу? На це запитання в загальному плані дає відповідь відкритий К. Марксом закон грошового обігу, згідно з яким кількість грошей визначають як відношення суми цін товарів до швидкості обігу однойменної грошової одиниці з урахуванням додаткових факторів — проданих у кредит товарів, суми взаємопогашених платежів та платежів, для яких настав строк виплати. Суть закону полягає в тому, що кількість грошей, необхідних для обігу товарів, прямо пропорційна сумі їх цін і обернено пропорційна швидкості обігу однойменної грошової одиниці. Це можна виразити таким рівнянням:
де М – грошова маса, грн; Швидкість обігу грошей характеризує частоту, з якою кожну одиницю наявних в обігу грошей використовують у середньому для реалізації товарів і послуг за певний період. На основі відомого рівняння обміну І. Фішера величину швидкості обігу грошей можна визначити за формулою
де V – швидкість обігу грошей, об.; Р – середній рівень цін на товари та послуги, грн; Q – фізичний обсяг товарів та послуг, реалізованих у конкретному періоді, од.; М – грошова маса, грн.
Приклад 1 Розрахуйте кількість грошей, необхідних підприємству як засоби обігу, за такими даними: 1) сума цін за реалізованими товарами (роботами, послугами) – 4 500 млрд грн; 2) сума цін товарів (робіт, послуг), проданих з розстрочкою платежу, строк оплати яких не настав, – 42 млрд грн; 3) сума платежів за довгостроковими зобов'язаннями, строки яких настали, – 172 млрд грн; 4) сума взаємнопогашуваних платежів – 400 млрд грн; 5) середня кількість оборотів грошей за рік – 10. Розв’язання:
Приклад 2 Визначте розмір грошових агрегатів М0 та М1, якщо відомі такі показники: а) грошова маса – 43 570 млн грн; б) кошти на строкових рахунках у банках – 2 560 млн грн; в) кошти на поточних рахунках у банках – 1 580 млн грн; г) довгострокові депозитні сертифікати – 200 млн грн. Розв’язання: М2 = М3 – довгострокові депозитні сертифікати = 43 570 – 200 = 43 370 млн грн. М1 = М2 – кошти на строкових рахунках у банках = 43 370 – 2 560 = 40 810 млн грн. М0 = М1 – кошти на поточних рахунках у банках = 40 810 – 1 580 = 39 230 млн грн.
Завдання для самостійної роботи
1. Визначте кількість грошей, необхідних для обігу (грошову масу). Сума цін реалізованих товарів та послуг становить 200 млрд грн; платежі, які погашають шляхом взаємного врахування, — 25 млрд грн; товари, продані в кредит, — 50 млрд грн; платежі за кредитами, строк сплати яких настав, — 30 млрд грн. Швидкість обігу грошової одиниці — 5 разів на рік.
2. Грошова маса становить 500 млрд грн, валовий національний продукт — 2 000 млрд грн. Розрахуйте швидкість обертання грошей.
3. За наведеними нижче даними визначте показник фактичного рівня мультиплікації: – агрегат М0 –11 650 ум. од.; – маса грошей у депозитах комерційного банку – 1 785 ум.од.; – сума резервів комерційного банку – 835 ум. од.
4. За наведеними нижче даними визначте частку готівкових засобів у грошовій масі
5. Грошова маса має таку структуру: М0 – 30%, М1 – 51%, М2 – 97,5% . Визначте розмір всіх складових грошових агрегатів, якщо М3 становить 500 млрд грн.
Тема «Інфляція та грошові реформи»
План практичного заняття
1. Сутність та причини інфляції.
Необхідні теоретичні відомості
Інфляція — це знецінювання грошей, зменшення їх купівельної спроможності, викликане підвищенням цін, товарним дефіцитом і зниженням якості товарів і послуг. Вона, хоча й виявляється тільки у зростанні цін, є не лише грошовим феноменом. Інфляція — це тонке соціально-економічне явище, породжене диспропорціями відтворення у різних сферах ринкового господарства. Незважаючи на те, що інфляцію в різних країнах учені розуміють по-різному, її слід розглядати як наслідок внутрішніх і зовнішніх причин. Зовнішні причини такі: — зростання цін на світових ринках; — скорочення надходжень від зовнішньої торгівлі; — від'ємне значення зовнішньоторговельного балансу; — посилення інтернаціоналізації господарських зв'язків між державами, супроводжуване загостренням конкуренції на світових ринках капіталів. Внутрішні причини такі: —деформація економіки; — монополія держави на грошову емісію; — монопольне становище великих виробників та їх контроль цін на ринках; — монополія профспілок на ринку праці та можливість їх впливу на рівень оплати праці; — надмірно високі податки або процентні ставки за кредит; — порушення пропорцій відтворення між виробництвом і споживанням, попитом і пропозицією. Щоб показати, у скільки разів зросли ціни за певний період часу, обчислюють індекс цін. Вибирають «споживчий кошик», тобто деякий характерний набір продуктів, а за індекс цін беруть відношення вартості цього «кошика» наприкінці періоду до його вартості на початку періоду. Вибір «кошика» неоднозначний: 1) часто як «кошик» беруть усю сукупність продуктів, придбаних кінцевими споживачами на початку розглянутого періоду (індекс Ласпейреса); 2) рідше як «кошик» беруть продукти, придбані наприкінці періоду (індекс Пааше); 3) іноді використовують комбінацію сукупностей продуктів, придбаних на початку й у кінці періоду (індекс Фішера). Індекс Ласпейреса:
де P1, Р0 — рівень цін одиниці товару (послуги) поточного і базового періодів відповідно; g0 — кількість товарів у базовому періоді, узятих до розрахунку. Індекс Пааше:
де Р1,P0 — рівень цін одиниці товару (послуги) поточного і базового періодів відповідно; g1 — кількість товарів у поточному періоді, узятих до розрахунку. Індекси Ласпейреса та Пааше застосовують для вимірювання вартості життя та темпів інфляції і, хоча вони мають свої недоліки, динаміка їх зміни взаємозалежна. Недоліком індексу Ласпейреса є те, що у ньому не враховані зміни в структурі споживання в поточному періоді, оскільки за основу узятий споживчий кошик у базисному періоді. Недоліки цих індексів частково усуває індекс Фішера, усереднюючи їх значення:
(Рівень інфляції також можна вимірювати у процентах. Для цього необхідно індекс помножити на 100.) На практиці можна розраховувати багато різних індексів цін. Проте для вимірювання інфляції найчастіше застосовують три їх види (табл. 1): — індекс цін споживчих товарів (індекс споживчих цін); — індекс цін на засоби виробництва (індекс цін виробників); — індекс цін ВВП, або дефлятор ВВП.
Таблиця 1. Індекси вимірювання інфляції
Темп інфляції показує зміни інфляції за певний період (прискорення чи сповільнення), і визначається за формулою
де
Також існує «правило величини 70», за допомогою якого можна швидко підраховувати кількість років, за які ціни подвояться. Для цього потрібно тільки поділити число 70 на щорічний рівень інфляції. Наприклад, за щорічного рівня інфляції у 3% ціни подвояться приблизно через 23 роки, а за інфляції у 8 % — через 9 років.
Приклад 1 Застосовуючи індекс Ласпейреса,розрахуйте за наведеними нижче даними, як зміниться вартість грошей.
Розв’язання: Індекс Ласпейреса:
Завдання для самостійної роботи
1. Ціна споживчого кошика в країні в базовому році становила 580 грн. У поточному році уряд встановив його нову ціну — 625 грн. Розрахуйте рівень інфляції.
2. За допомогою індексу Пааше розрахуйте, як зміниться вартість грошей.
3. За наведеними даними розрахуйте темпи інфляції для кожного року, зробіть відповідний висновок. Застосувавши «правило величини 70», визначте кількість років, необхідних для подвоєння рівня цін (як знаменник візьміть рівень інфляції у відповідному році).
4. Місячний рівень інфляції становив 3 % протягом року. Визначте рівень інфляції за рік.
5. Визначте індекс інфляції за перше півріччя, якщо в першому кварталі темп інфляції становив 0,05, у другому — 0,08.
Тема «Валютний ринок і валютні системи»
План практичного заняття
1. Поняття конверсії валюти. 2. Основні види котирування валюти.
Необхідні теоретичні відомості
Об’єктом міжнародних розрахунків є грошовий валютний еквівалент вартості тих товарів, послуг, робіт, капіталів, платіжних засобів, які знаходяться в обігу між державами, а суб'єктом – уряди, організації та громадяни, банківські рахунки яких перебувають на території різних країн, унаслідок чого виникає необхідність використання не тільки національної, а й інших іноземних валют, їх регулярного обміну. Зовнішньоекономічні операції у більшості випадків пов'язані з конверсією валюти, яка є обміном однієї валюти на іншу за діючим валютним курсом. Конверсійні операції – це угоди агентів валютного ринку щодо обміну обумовлених сум грошової одиниці однієї країни на валюту іншої країни за узгодженим курсом на певну дату. Конверсійні операції поділяють на дві групи: – операції типу спот або поточні конверсійні операції; – форвардні конверсійні операції. Визначення курсу валюти називають її котируванням. Повне котирування включає визначення курсу покупця (покупки), курсу продавця (продажу), відповідно до яких банк купує і продає іноземну валюту за національну. За рахунок різниці між цими курсами (маржі) банк покриває свої видатки на здійснення обмінних операцій та одержує прибуток. У разі прямого котирування курс (вартість одиниці) іноземної валюти виражається в національній валюті, тобто має місце співвідношення валют. За умови прямого котирування суму в національній валюті розраховують так: Сума в національній валюті = Сума в іноземній валюті × курс.
Звідси, для переведення суми в національній валюті в еквівалентну їй суму в іноземній валюті за прямого котирування її необхідно поділити на курс: Сума в іноземній валюті = Сума в національній валюті/курс.
У разі прямого котирування іноземної валюти курс продажу буде вищий курсу покупки. За непрямого котирування вартість одиниці національної валюти виражають в іноземній валюті, тобто також має місце співвідношення валют. Наприклад, курс долара США у Великобританії визначають як кількість доларів США за один фунт стерлінгів. В Україні у такому випадку курс долара США – це кількість доларів США за одну гривню:
Сума в іноземній валюті = Сума в національній валюті × курс. Отже, за непрямого котирування для переведення суми в іноземній валюті в еквівалентну їй суму в національній валюті її необхідно поділити на курс:
Сума в національній валюті = Сума в іноземній валюті /курс. За непрямого котирування, на відміну від прямого, курс покупки іноземної валюти буде вищий курсу її продажу. На валютному ринку банки котирують валютні курси за двома аспектами – bid і offer. Якщо подивитись на котирування курсів у ЗМІ, в обмінних пунктах або на моніторі Рейтер то там наведена інформація такого плану: usd/EUR=
Bid – це курс купівлі. За котируванням bid банк купує базову валюту (в нашому випадку – долари США) і продає валюту, що котирується (євро). Offer – це курс продажу. За котируванням offer банк продає базову валюту – долари, а купує євро.
Приклад Учасник валютного ринку оголосив наступну котирування: USD/EUR = 1,3325 – 1,3331. Підприємство отримало 25 млн євро і хоче перевести цю суму в американські долари. За яким курсом буде здійснено цю угоду? Скільки доларів отримає підприємство?
Розв’язання: Угоду буде здійснено за курсом 1,3331 Підприємство отримає: 25 / 1,3331 = 18,753 млн дол.
Завдання для самостійної роботи
1. Німецький «Deutsche bank» встановив таке котирування: GBP/CHF= 2,1305 – 2,1315. Підприємство планує купити у банка 17 млн фунтів. За яким курсом буде здійснено цю угоду? Яку суму швейцарських франків має сплатити підприємство?
2. Німецький «Deutsche bank» встановив таке котирування: GBP/CHF= 2,1245 – 2,1255. Підприємство планує купити у банка 20 млн швейцарських франків. За яким курсом буде здійснено цю угоду? Яку суму британських фунтів має сплатити підприємство?
3.Банк встановив курс долара: — купівля — 5,0335; — продаж — 5,0750. Визначте, скільки гривень можна отримати за 250 000 дол. і скільки доларів можна купити за 300 000 грн?
Тема «Теоретичні засади процентА»
План практичного заняття
1. Поняття процента, процентної ставки. 2. Сутність процесів нарощення та дисконтування. Поняття сучасної та майбутньої вартості грошей. 3. Види процентних ставок. Необхідні теоретичні відомості
Процент за кредит — це плата, яку отримує кредитор від позичальника за користування позиковими коштами. У фінансових розрахунках процентом називають прибуток на даний у борг капітал, тобто його грошову величину в абсолютному значенні. Час, протягом якого процентна ставка залишається незмінна, називають процентним періодом. У розрахунку різних варіантів прибутковості грошових внесків ключове місце належить ставці процента, яка відіграє в ринковій економіці специфічну роль, забезпечуючи перерозподіл коштів відповідно до строку внеску та відображаючи пропорції співвідношення цінності дійсних і майбутніх грошових величин. Ставка процента має велике значення в обґрунтуванні рішень з керування фінансами в ринковій економіці також тому, що вона тісно пов'язана з формуванням фондів споживання і нагромадження. Процент – специфічна ціна послуги, пов'язаної з відмовою від негайного споживання. З позиції сьогодення він показує справжню вартість майбутнього доходу. Проблема захисту позикового капіталу особливо актуальна в періоди економічної нестабільності й інфляції, коли реальна сума, надавана в кредит, може виявитися значно меншою від наявної на момент кредитування. Ось чому потрібно відслідковувати номінальну і реальну процентні ставки. Номінальна процентна ставка — це ціна грошової позики, яку визначають як відношення річного доходу, отриманого на позичковий капітал, до суми позики без урахування зміни рівня цін під тиском інфляційного процесу. Реальну ставку процента визначають шляхом порівняння товарних еквівалентів з урахуванням інфляційного впливу за формулою
де R — реальна процентна ставка; N — номінальна процентна ставка; Р — річне зростання цін. Якщо процентну ставку за кредит нараховують частіше ніж один раз за рік, то річну процентну ставку обчислюють за формулою
де т — кількість нарахувань процентів протягом року. У розрахунках процентних платежів вживають такі поняття, як дійсна вартість внеску (Present Value — PV); майбутня його вартість (Future Value — FV), тобто вартість внеску (кредиту) з нарахуванням доданих до нього процентних платежів. Здійснення фінансових розрахунків для визначення найбільш прибуткового варіанта грошових внесків полягає у тому, щоб за відомою дійсною вартістю капіталу визначити майбутні обсяги виплат, і навпаки — на основі майбутньої вартості розрахувати дійсну вартість (вони пов'язані процентом). У першому випадку на дійсну вартість нараховують процентну ставку, а в другому — від майбутньої вартості віднімають дисконтну (облікову) ставку. Слід зазначити, що у разі визначення майбутньої вартості процент підлягає сплаті наприкінці встановленого строку, а за умови нарахування дійсної — до установленого строку. Розрахунок дійсної вартості грошей називають процесом дисконтування майбутньої вартості грошей. Дисконт — це процентна ставка, яку застосовують до грошових сум, які інвестор планує отримати у майбутньому для того, щоб визначити розмір інвестицій у теперішній час. У ході визначення дисконтних ставок враховують такі принципи: —- з двох майбутніх надходжень вищу дисконтну ставку матиме отримане пізніше; — чим нижчий визначений рівень ризику, тим нижча має бути ставка дисконту; — якщо загальні процентні ставки на ринку зростають, зростають і дисконтні ставки. Дисконт може зменшитись за наявності перспективи ділового піднесення, а також у разі зниження інфляції та процентних ставок. Якщо зменшується дисконт, то зростає й дійсна вартість майбутніх доходів. Облікова ставка — це процентна ставка, яку визначають на основі нарощеної суми позички, використовують для купівлі векселів та обчислюють за такою формулою:
де n — строк кредиту, років. У фінансових розрахунках використовують прості і складні проценти. У банківській практиці зазвичай видають кредити строком на 1 рік за простими процентними ставками, а строком більше 1 року — за складними. Простим називають процент, нарахований за первісним внеском наприкінці одного банківського строку. В основному такий термін становить 1 рік, але інколи — один, три, шість місяців (залежно від умов вкладання коштів). Час, на який призначене нарахування відсотків, називають періодом нарахування. Він може як дорівнювати банківському строку, так і бути менший за нього. Щоб розрахувати величину простого процента, варто застосовувати формулу І = РV×п×і, де І — процентна сума, грн; РV — первісний внесок, грн; п — строк кредиту, років; і — ставка процента. Для визначення кількості днів для розрахунку процентів застосовують такі методи: 1) «факт / факт (фактична кількість днів у місяці та році); 2) «факт / 360» (фактична кількість днів у місяці, але умовна у році — 360 днів); 3) «30 / 360» (умовна кількість днів у місяці та році). У процесі розрахунку процентів враховують перший день договору і не враховують останній. Якщо термін кредиту перевищує 1 рік, використовують тільки складні процентні ставки (якщо інше спеціально не обумовлено). Складні проценти — це проценти, які нараховують не тільки на первісну суму внеску, а й на всю суму процентів, накопичених за певний період. Для цього застосовують формулу FV = PV(1+ і)п, де FV — нарощена сума кредиту, тобто сума кредиту разом з капіталізованими відсотками; PV — сума наданих коштів; і — процентна ставка; п — кількість періодів. Види відсоткових ставок: 1) фіксовані (постійні або змінні); 2) плаваючі (надбавка — маржа до базовій ставки). Фіксовані процентні ставки можна установлювати на весь строк кредиту (постійні) або уточнювати в договорі різні рівні процентних ставок на певні інтервали часу, але на весь строк угоди (змінні). Для плаваючих ставок майбутню вартість грошей розраховують за формулою:
де іt – рівень ставки що діє в період t, nt – тривалість періоду, в продовж якого діє ставка і, років, N – загальна тривалість кредитного періоду, років Приклад 1 Розмір кредиту отриманого фірмою на строк 12 місяців, дорівнює 710 тис. грн. Сума повернення кредиту – 800 тис. грн. Визначити просту процентну ставку кредиту. Розв’язання: Проста процентна ставка дорівнюватиме:
Приклад 2 Розмір кредиту, отриманого фірмою на строк 12 місяців, дорівнює 650 тис. грн. Сума повернення кредиту –700 тис. грн. Визначити просту облікову ставку кредиту. Розв’язання: Проста облікова ставка:
Приклад 3 Яка буде нарощена сума позички, якщо угодою передбачено за перші два роки нарахування 10 % річних, а в наступні два роки ставка простих відсотків збільшуватиметься кожні півроку на 1 відсотковий пункт. Початкова сума позички становила 1 тис. грн. Розв’язання.
Приклад 4 Розрахуйте суму, яку отримає клієнт, вклавши 20 тис. грн. під складні проценти через 3 роки, якщо процентна ставка дорівнює 17%. Розв’язання Розрахуємо майбутню вартість 20тис. грн через 3 роки, під 17% річних. FV = 20(1 + 0,17)3 = 32,032 тис. грн.
Завдання для самостійної роботи 1. ТОВ «Акварель» вклало до банку «Фінанси і кредит» під 20 % річних тимчасово вільні кошти у розмірі 50 тис. грн. Визначте, через який термін ця сума може подвоїтися.
2. Визначте процентну ставку банку, якщо він надає клієнту кредит у розмірі 25 тис. грн на 4 роки, а по закінченні терміну клієнт повертає 38 тис. грн. (Відсотки прості.)
3. Будівельна фірма отримала кредит у банку на суму 7 млн грн строком на 4 роки. Для першого року процентна ставка за кредитом становить у 13 % річних, для другого передбачена надбавка до процентної ставки у розмірі 1 %, для третього та четвертого років — 0,5 % . Визначте суму боргу, що підлягає погашенню наприкінці останнього року позички за простими процентами.
4. Компанія отримала кредит у банку на суму 4 млн грн строком на 5 років. Для першого року процентна ставка становить 12 % річних, для другого передбачена надбавка за процентною ставкою 1 %, для третього та наступних років — 0,5 %. Визначте суму боргу, яка підлягає сплаті в кінці останнього року позики за простими відсотками.
5. Клієнт банку вирішив відкрити депозитний рахунок на суму 30 тис. грн, на яку щомісяця нараховуються складні проценти за номінальною відсотковою ставкою 20%. Оцініть суму внеску через 1,5 року.
Загальні вказівки до виконання контрольних робіт
Програмою дисципліни передбачена підсумкова перевірка набутих знань, яка полягає у самостійному письмовому виконанні двох контрольних робіт: за частиною «Гроші» наприкінці першого семестру та за частиною «Кредит і банківська справа» укінці другого. Для виконання контрольних робіт студент повинен обрати варіант за номером у списку групи (за журналом). Вихідні дані, необхідні для розв’язання задач наведені нижче (додаток А – для контрольної роботи 1 і додаток Б – для контрольної роботи 2). Роботу виконують рукописним або машинним способом на стандартних аркушах формату А4 чи у окремому зошиті. Обов’язково необхідно вказувати назву кафедри, найменування дисципліни, номер контрольної роботи, варіанта, групи, прізвище ім’я та по батькові своє і викладача, рік виконання роботи.
Контрольна робота 1
1. Сума цін на товари, що перебувають в обігу, — 100 млрд грн, платежі за кредити в минулому році — 10 млрд грн, кредитні угоди в нинішньому році – 12 млрд грн, взаємопогашувані платежі – 32 млрд грн. Протягом року кожна грошова одиниця здійснює 15 оборотів. В обіг випущено А млрд грн. Визначте, у якому співвідношенні необхідно обміняти старі паперові гроші на нові, щоб повністю усунути інфляційні процеси.
2. Маса готівки поза банками складає 2,1 млрд грн, готівка в касах банків – 0,5 млрд грн. Розмір поточних вкладів – 4,0 млрд грн, ощадних вкладів – 2,9 млрд грн, строкових вкладів – 3,5 млрд грн, загальна грошова маса – Б млрд грн. Чому буде дорівнювати складова грошових агрегатів – цінні папери (крім акцій)?
3. Визначте, як зміниться потреба в грошах, якщо швидкість їх обігу зменшиться на 20%, а обсяг виробленої продукції збільшиться на Г % . Для забезпечення нормального обігу товару в країні необхідно В млрд грн.
4. Визначте розмір грошових агрегатів М0 та М1, якщо відомі такі показники: грошова маса –Д млн грн; кошти на строкових рахунках у банках — 80 млн грн; кошти на поточних рахунках у банках – 70 млн грн; довгострокові депозитні сертифікати та облігації – 30 млн грн.
5. Сумарна вартість товарів і послуг, наданих за рік, становила Ж млрд грн, загальний обсяг емітованих центральним банком коштів — 300 млн грн., середня швидкість обігу грошей — К. Знайдіть норматив обов’язкового резервування.
6. Вам відомі такі дані: агрегат М0 — Л ум. од.; сума грошей у депозитах комерційного банку — М ум. од.; сума резервів комерційного банку — 835 ум. од. Визначте показник фактичного рівня мультиплікації.
7. Розрахуйте, як зміниться вартість грошей за допомогою індексу Ласпейреса, за наведеними даними.
8. Розрахуйте, як зміниться вартість грошей за допомогою індексу Пааше, за наведеними даними.
9. Учасник валютного ринку оголосив таке котирування: USD/EUR = 1,2352 – 1,2361. Підприємство отримало Р млн євро і хоче перевести цю суму в американські долари. За яким курсом буде здійснено цю угоду? Скільки доларів отримає підприємство?
10. Учасник валютного ринку оголосив таке котирування: USD/СHF = 0,9820 – 0,9835. Підприємство отримало С млн дол. хоче перевести цю суму у франки. За яким курсом буде здійснено цю угоду? Скільки франків отримає підприємство? Контрольна робота 2
1. Підприємець відкрив у банку депозит на суму 20 тис грн. терміном на А місяців під просту відсоткову ставку Б %. Яку суму він отримає по закінченні терміну депозиту?
2. Простий вексель на суму В грн, банк обліковує за 90 днів до його погашення, за обліковою ставкою Г %. Вирахувати, яку суму отримує власник векселя.
3. Підприємцю повернули борг у розмірі 50 тис грн., через А місяців. Яку суму він надав у борг, якщо кошти були надані під просту відсоткову ставку Б %? 4. Власник векселя поставив його на облік у банку за Д місяців до строку погашення і отримав Ж млн грн. Обліковий процент банку – 18 %. Визначити номінальну вартість векселя.
5. Розмір кредиту отриманого фірмою на строк З місяців, дорівнює К тис. грн. Сума повернення кредиту – 800 тис. грн. Визначити просту процентну і облікову ставку кредиту.
6. Банк надав позику у розмірі Л грн., на 3 роки, під просту відсоткову ставку. Рівень ставки у перший рік становив 17%, кожні наступні півроку ставка знижувалась на 1%. Визначте суму повернення боргу.
7. Клієнт банку отримав позику в розмірі 10 тис. грн. на 2 роки під складні відсотки. Визначте вартість позики (рівень процентної ставки), якщо за позику клієнт сплатив М грн процентних платежів.
8. Клієнт банку відкрив депозит на суму 30 тис. грн., під Н % річних на 4 роки з нарахуванням відсотків П разів на рік. Визначте розмір депозиту через 4 роки.
9. Клієнт відкрив депозит з можливістю поповнення та капіталізацією відсотків на 3 роки і вніс 10 тис. грн. Через 1 рік він поповнив депозит на 5 тис. грн, ще через рік на 4 тис. грн. Визначте, яку суму клієнт накопичить за 3 роки, якщо ставка становить Р %.
10. Підприємство наприкінці року отримувало наступні доходи: 1-й рік 20000 грн; 2-й – 15000 грн; 3-й – 17000 грн. Знайдіть розмір вкладених у депозит коштів, якщо ставка становила Р %.
Список рекомендованої літератури
Алєксєєв, І.В. Гроші та кредит [Текст]: навч. посіб. / І.В. Алєксєєв, М.К. Колісник. – К.:Знання, 2009. – 253 с. Вовчак, О. Д. Банківська справа [Текст]: навч. посіб. / О. Д. Вовчак, Н. М. Рущишин. – Л.: Новий Світ, 2008. – 294с. Вовчак, О.Д. Кредит і банківська справа [Текст] / О.Д. Вовчак, Н.М. Рущишин., Т.Я. Андрейків. – К.: Знання, 2008. – 564 с. Гальчинський, А.С. Теорія грошей [Текст] / А.С. Гальчинський. – К.: Основи, 1998. – 280 с. Гроші та кредит [Текст]: підручник / М.І. Савлук [та ін.]; за заг. ред. М.І. Савлука. – К.: КНЕУ, 2001. – 602 с. Гроші, банки та кредит : у схемах і коментарях [Текст]: навч. посіб. / за ред. Б.Л. Луціва. – 2-ге вид. – Т.: Карт-бланш, 2000. – 225 с. Івасів, Б. С. Гроші та кредит [Текст]: підручник / Б. С. Івасів. – 2-ге вид., змін. і доп. –Т.: Карт-бланш, 2005. – 528 с. Івасів, Б.С. Гроші та кредит [Текст] / Б.С. Івасів. – К.: КНЕУ, 2001. – 602 с. Коваленко, В.В. Центральний банк і грошово-кредитна політика [Текст]: навч. посіб. / В. В. Коваленко – К.: Знання України, 2006. – 332 с. Копєлєв, І. Ю. Грошовий обіг, банки та кредит [Текст]: навч. посіб. / І. Ю. Копєлєв, С. В. Кондратюк, О. В. Кондратюк – Л.: Край, 2006. – 168 с. Лемківський, А.В. Гроші та кредит [Текст]: навч. посіб. / А.В. Лемківський. – К.: Дакор, 2005. – 528 с. Михайлівська, І.М. Гроші та кредит [Текст] / І.М. Михайлівська, К.Л. Ларіонова. – Л.: Новий Світ, 2007. – 432 с. Щетинін, А.І. Гроші та кредит [Текст] / А.І. Щетинін. – К.: КНЕУ, 2006. – 305 с.
Додаток А
Вихідні дані для виконання роботи 1
Додаток Б
Вихідні дані для виконання роботи 2
ЗМІСТ
Темплан 2013, поз. 55
Практикум із дисципліни «Гроші та кредит»
Укладач канд. екон. наук, доц. В.М.Дереза
Редактор А.А. Гриженко Техредактор Л.П. Замятіна Коректор Т.А. Белиба Підписано до друку 25.06. 13. Формат 60х84/16. Папір друкарський. Друк плоский. Ум. друк. арк. 1,4. Ум. фарбовідб. 1,4. Обл.-вид. арк. 1,5. Тираж 100 пр. Зам № РВВ ДНУ, просп. Гагаріна, 72, м. Дніпропетровськ, 49010. Друкарня «Ліра», пл. Десантників, 1, м. Дніпропетровськ, 49038. Свідоцтво про внесення до Державного реєстру № 14 від 13. 07. 2000 р. |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
,
,
.
,
– сума цін на товари, що підлягають реалізації за певний відрізок часу, грн; К — сума цін товарів, проданих у кредит, строк оплати яких не настав, грн; V – швидкість обігу грошової одиниці за рік, об.; П – сума цін товарів, проданих у кредит, строк оплати яких настав, грн; ВП – взаємопогашувані платежі, грн.
,
,
,
.
,
— ринкова вартість фіксованого кошика в поточному році; 
— ринкова вартість фіксованого кошика в базовому році; Р0, Р1 — ціни одиниці товарів (послуг) базового і звітного періодів відповідно; gк — кількість товарів у «споживчому кошику» базового періоду
,
,
,
— ціновий індекс у поточному і минулому періодах відповідно.
або usd/EUR = 1,5520/30.
,
,
,
,
.
