|
|
Главная \ Методичні вказівки \ Методические указания и информация \ Інфраструктура ринку інновацій (вибіркова)
Інфраструктура ринку інновацій (вибіркова)Дата публикации: 11.07.2019 08:18
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ДВНЗ «КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені Вадима Гетьмана» Факультет ЕКОНОМІКИ ТА УПРАВЛІННЯ Кафедра МЕНЕДЖМЕНТУ
ЗАТВЕРДЖЕНО:
Науково-методичною радою університету Протокол № ____ від _____ 20__ р.
Голова НМР ______________ А.М. Колот
МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ з вивчення навчальної дисципліни
Інфраструктура ринку інновацій (вибіркова) перший (бакалаврський) рівень вищої освіти
галузь знань 07 Управління та адміністрування спеціальність 073 Менеджмент спеціалізація (освітня програма) Менеджмент бізнес-організацій
РЕКОМЕНДОВАНО: кафедрою менеджменту протокол № ___ від __ ____________ 2018 р.
Завідувач кафедри ___________ С. М. Соболь
ПОГОДЖЕНО: Начальник навчально- методичного відділу ________________ Т.В. Гуть
Київ 2018
© Лазаренко Ю.О., 2018 © КНЕУ, 2018 Зміст
ВСТУП..................................................................................................................................................... 4 1. Зміст дисципліни за темами............................................................................................. 6 Тема 1. Специфіка ринку інновацій як складової частини системи економічних відносин................. 6 Тема 2. Сутність та елементи інфраструктури ринку інновацій........................................................... 6 Тема 3. Організаційна та виробничо-технологічна інфраструктура ринку інновацій.......................... 6 Тема 4. Фінансова інфраструктура ринку інновацій.............................................................................. 7 Тема 5. Інформаційна та кадрова інфраструктура ринку інновацій...................................................... 7 Тема 6. Центри трансферу технологій як елемент інфраструктури ринку інновацій.......................... 7 Тема 7. Міжнародні структури підтримки інноваційної діяльності...................................................... 8 2. ПОТОЧНА НАВЧАЛЬНА РОБОТА СТУДЕНТІВ ДЕННОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ................ 9 2.1. Карта навчальної роботи студента................................................................................................ 10 2.2. Критерії оцінювання поточних результатів вивчення дисципліни............................................... 11 2.3. Критерії оцінювання результатів виконання індивідуальних завдань для самостійної роботи.. 12 3. ПОТОЧНА НАВЧАЛЬНА РОБОТА СТУДЕНТІВ ЗАОЧНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ............ 13 3.1. Карта навчальної роботи студента................................................................................................ 14 3.2. Критерії оцінювання поточних результатів вивчення дисципліни............................................... 15 3.3. Критерії оцінювання результатів виконання індивідуальних завдань для самостійної роботи.. 16 4. ПОТОЧНА НАВЧАЛЬНА РОБОТА СТУДЕНТІВ дистанційної ФОРМИ НАВЧАННЯ 16 4.1. Карта навчальної роботи студента................................................................................................ 17 4.2. Критерії оцінювання поточних результатів вивчення дисципліни............................................... 17 4.3. Критерії оцінювання результатів виконання індивідуальних завдань для самостійної роботи.. 17 5. ВИМОГИ ДО ВИКОНАННЯ ІНДИВІДУАЛЬНИХ ЗАВДАНЬ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ 18 6. Підсумкове оцінювання результатів вивчення дисципліни.............. 20 7. Рекомендовані інформаційні джерела..................................................................... 21 7.1. Основна література......................................................................................................................... 21 7.2. Додаткова література..................................................................................................................... 22 7.3. Ресурси мережі Internet................................................................................................................... 22
ВСТУП
В умовах формування економіки знань розвиток інфраструктури впровадження інновацій набуває особливого значення у контексті розбудови національної інноваційної системи. Щоб правильно зрозуміти важливість інноваційної трансформації вітчизняної економіки, слід ідентифікувати роль окремих функціональних підсистем інфраструктури ринку інновацій та їх значення для підтримки інноваційної активності держави. Усвідомлення необхідності вибору інноваційного шляху розвитку економіки та особливостей такого розвитку, розбудови національної інноваційної системи, принципів функціонування елементів інфраструктури ринку інновацій дозволить активізувати інноваційні процеси та забезпечити конкурентоспроможність як окремих суб’єктів господарювання, так і держави в цілому. Програма з дисципліни «Інфраструктура ринку інновацій» сформована на основі узагальнення зарубіжного та вітчизняного досвіду, здобутків провідних науковців стосовно проблематики функціонування національних інноваційних систем та окремих складових інноваційної інфраструктури, діяльність яких спрямована на координацію взаємозв’язків між суб’єктами ринку інновацій з метою підвищення ефективності інноваційних процесів. Програма з дисципліни «Інфраструктура ринку інновацій» є нормативним документом ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», розробленим кафедрою менеджменту на основі освітньо-професійної програми підготовки бакалаврів галузі знань 07 «Управління та адміністрування» спеціальності 073 «Менеджмент» відповідно. Вона визначає обсяги знань, які повинен опанувати студент відповідно до вимог освітньо-кваліфікаційної характеристики, а також алгоритму вивчення навчального матеріалу дисципліни «Інфраструктура ринку інновацій». Дисципліна «Інфраструктура ринку інновацій» є вибірковою програмою підготовки бакалаврів спеціальності «Менеджмент».Вона вивчається після опанування курсів «Інноватика», «Основи підприємництва», «Інтернет-технології в бізнесі» і передує вивченню таких дисциплін, як «Інноваційний менеджмент», «Технологічний менеджмент», «Організаційно-економічне проектування розвитку підприємства». Набуття студентами теоретичних знань і практичних навичок стосовно діяльності ключових функціональних підсистем інфраструктури ринку інновацій, ролі держави у стимулюванні та регулюванні ринку інновацій, пріоритетних напрямків розбудови вітчизняної інноваційної інфраструктури може виступати підґрунтям для подальшого опанування спеціальних наук та дисциплін за магістерською програмою «Менеджмент бізнес-організацій», спеціалізацією «Менеджмент інновацій».
Мета навчальної дисципліни – на основі вивчення теоретичних основ функціонування і розвитку підсистем інфраструктури ринку інновацій сформувати у студентів компетентності, які засвідчуються відповідними результатами вивчення дисципліни (Таблиця 1). Завдання навчальної дисципліни:
У результаті вивчення навчальної дисципліни «Інфраструктура ринку інновацій» студент повинен набути таких результатів навчання: 1. Знання: сутності, структури, функцій та рушійних сил ринку інновацій, типології учасників інноваційного процесу і ринкових аспектів їх взаємодії, особливостей формування попиту і пропозиції на ринку інновацій; базових критеріїв ефективності функціонування ринку інновацій; методів державного регулювання і стимулювання ринку інновацій; сутності національної інноваційної системи та її значення у відтворенні інноваційного потенціалу економіки; специфіки ключових функціональних підсистем інфраструктури ринку інновацій (організаційної, виробничо-технологічної, фінансової, інформаційної та кадрової), основних форм організації інноваційного підприємництва, способів та методів залучення капіталу для реалізації інноваційних проектів, специфіки венчурного фінансування, особливостей фінансування інноваційного бізнесу на різних стадіях його життєвого циклу; призначення та специфіки діяльності бізнес-інкубаторів, технологічних парків і технополісів, інжинірингових та інноваційно-технологічних центрів; критеріїв відбору підприємств до складу бізнес-інкубатора; сутності інноваційних мереж, принципи їх формування і функціонування, специфіки краудсорсингу та краудфандингу як технологій мережевої взаємодії в умовах відкритих інновацій; функцій міжнародних організацій підтримки й розвитку інноваційної діяльності та їх значення для підвищення національної інноваційної активності. 2. Уміння: оцінювати стан розвитку підсистем інноваційної інфраструктури, їх відповідність вимогам сучасної ринкової економіки та закордонному досвіду, визначати пріоритети подальшого розвитку; визначати доцільність залучення окремих суб’єктів організаційної, виробничо-технологічної, фінансової, інформаційної та кадрової інфраструктури ринку інновацій до провадження інноваційної діяльності; знаходити необхідні форми підтримки інноваційної діяльності та ефективні шляхи взаємодії із суб’єктами інфраструктури ринку інновацій; знаходити, систематизувати інформацію щодо діяльності національних та міжнародних структур підтримки інноваційної діяльності, налагоджувати взаємодію з ними для активізації інноваційної діяльності окремої організації (підприємства). 3. Комунікація: здатність до зрозумілого і недвозначного донесення власних ідей, висновків, а також знань та пояснень, що їх обґрунтовують, до фахівців і нефахівців; здатність до ситуативної взаємодії в колективі для виконання встановлених завдань, здатність здійснювати ефективну комунікацію та забезпечувати зворотний зв’язок у процесі роботи у складі малої творчої групи. 4. Автономність та відповідальність: демонструвати розуміння особистої відповідальності за прийняті рішення чи надані пропозиції / рекомендації, які можуть впливати на діяльність інноваційної організації в цілому чи окремі її складові.
Досягненню мети та ефективній реалізації завдань вивчення дисципліни підпорядкована логіка її викладання, структура і зміст.
1. Зміст дисципліни за темами
Тема 1. Специфіка ринку інновацій як складової частини системи економічних відносин. Предмет, цілі та задачі курсу. Зв’язок з дисциплінами, що вивчаються. Структура курсу. Сутність і структура ринку інновацій. Суб’єкти, об’єкти та рушійні ринкові сили. Типологія учасників інноваційного процесу і ринкові аспекти їх взаємодії (структурна взаємодія, функціональна взаємодія). Попит, пропозиція і механізм ціноутворення на ринку інновацій. Функції ринку інновацій. Принципи формування ринку інновацій. Ринкова та технологічна невизначеність у інноваційній сфері. Конкуренція та кооперація на ринках інновацій. Взаємозв’язок між типом ринкової структури та інноваційною поведінкою фірми. Макроекономічні моделі ринку інновацій і науково-технічної продукції. Базові критерії ефективності функціонування ринку інновацій. Особливості формування ринку інновацій в Україні. Фактори розвитку внутрішнього ринку інновацій. Інноваційний клімат. Державне регулювання і стимулювання ринку інновацій. Мета, завдання, принципи та методи реалізації державної інноваційної політики. Державні, регіональні та галузеві програми науково-технологічного та інноваційного розвитку. Національна інноваційна система та її роль у відтворенні інноваційного потенціалу економіки. Проблеми і перспективи становлення національної інноваційної системи в Україні.
Тема 2. Сутність та елементи інфраструктури ринку інновацій. Поняття інфраструктури ринку інновацій та її місце у національній інноваційній системі. Підходи до класифікації елементів інфраструктури ринку інновацій (за типом виконуваних функцій та за видами і специфікою здійснення інноваційної діяльності). Функціональні підсистеми інфраструктури ринку інновацій (організаційна, виробничо-технологічна, фінансова, інформаційна, кадрова). Властивості інноваційної інфраструктури. Значення інфраструктури ринку інновацій для підтримки інноваційної активності держави (регіону, галузі, підприємств та організацій). Базові функції інноваційної інфраструктури. Принципи функціонування інститутів підтримки інноваційної діяльності. Вітчизняний і зарубіжний досвід формування інфраструктури національних інноваційних систем. Нормативно-правове забезпечення функціонування інфраструктури ринку інновацій в Україні.
Тема 3. Організаційна та виробничо-технологічна інфраструктура ринку інновацій. Розвиток організаційних форм інтеграції науки та виробництва. Інноваційна діяльність регіональних науково-технічних центрів та фінансово-промислових груп. Бізнес-інкубатори: сутність, напрями діяльності та найважливіші функції. Критерії відбору підприємств до складу бізнес-інкубатора. Технологічні та наукові парки, їх вплив на інноваційний розвиток держави (регіону, галузі, підприємств та організацій). Класифікація технопарків залежно від специфіки виконуваних робіт та особливостей державного регулювання (дослідницькі, технологічні, науково-технологічні, промислово-технологічні). Характеристика технопарків, створених в Україні. Технополіси. Умови створення та особливості функціонування технополісів. Наукогради. Інжинірингові центри. Інноваційно-технологічні центри. Міжфірмова науково-технічна кооперація щодо здійснення інноваційного процесу. Галузеві міжфірмові дослідницькі інститути, науково-технічні альянси, консорціуми та спільні підприємства як форми співробітництва між фірмами в інноваційній діяльності. Основні різновиди науково-технічних альянсів (науково-дослідні, науково-виробничі; горизонтальні, вертикальні, міжнародні). Сутність, передумови виникнення та переваги функціонування кластерів в інноваційній економіці. Відмінні характеристики інноваційного кластеру. Типологія інноваційних кластерів (за географічною концентрацією, за галузевою належністю, за способом використання накопичених знань, за ступенем участі держави, за стадією розвитку, за структурою взаємозв’язків між учасниками кластеру, за типом ринкової поведінки). Досвід функціонування національних інноваційних кластерів.
Тема 4. Фінансова інфраструктура ринку інновацій. Фінансово-економічний супровід інноваційної діяльності. Механізми, форми та умови державного фінансування інноваційної діяльності. Види фінансової підтримки інноваційної діяльності. Особливості фінансування інноваційного бізнесу на різних стадіях його життєвого циклу («посівний» етап – seed stage, початковий етап – start-up stage, етап раннього зростання – early-growth stage, етап розширення – expansion stage). Форми короткострокового фінансування інноваційного бізнесу («bootstrapping»). «Посівні» фонди («seed» funds). Спін-офф (spin-off), спін-аут (spin-out) та старт-ап (start-up) компанії. Моделі програм стимулювання дослідницьких спін-офф підприємств (research-based-spin-off firms, RSO). Специфіка венчурного бізнесу. Організаційні форми венчурного підприємництва. Венчурні фонди. Умови успішної реалізації проектів венчурного інвестора. Особливості венчурного підприємництва в Україні. Проблеми та перспективи розвитку вітчизняних венчурних структур. «Бізнес-янголи». Типологія «бізнес-янголів». Мережі «бізнес-янголів». Бюджетні та позабюджетні інвестиційні фонди. Фонди підтримки інноваційного підприємництва. Непрямі форми фінансової підтримки. Лізинг, форфейтинг, франчайзинг як форми довгострокового кредитування інноваційної діяльності. Страхування фінансових ризиків інноваційних проектів. Чинники, що стримують розбудову фінансової ланки вітчизняної інноваційної інфраструктури.
Тема 5. Інформаційна та кадрова інфраструктура ринку інновацій. Інформаційно-консультаційне забезпечення інноваційної діяльності. Джерела, форми, особливості поширення інформації у інноваційній сфері. Механізми обміну інформацією у інноваційному середовищі. Центри науково-технічної і економічної інформації (ЦНТЕІ) та їх базові функції. Інформаційні платформи для пошуку та просування інноваційної продукції й технологій. Специфіка віртуального середовища здійснення інноваційної діяльності. Вітчизняна практика створення Інтернет-інкубаторів. Мережева інфраструктура ринку інновацій. Поняття інноваційної мережі, принципи її формування та функціонування. Міжнародні інноваційні мережі. Європейська мережа підприємств (Enterprise Europe Network, ENN). Мережеві форми співпраці інноваційно активних організацій (внутрішні, вертикальні, міжринкові, багаторівневі мережі). Технологічні платформи. Перспективи формування національної технологічної платформи в Україні. Сутність краудсорсингу як технології мережевої взаємодії в умовах відкритих інновацій. Технології краудсорсингу (краудрекрутинг (crowdrecruiting), краудфандинг (crowdfunding), інтелектуальний краудсорсинг). Краудфандинг як інструмент соціального фінансування інноваційних проектів. Інформаційна безпека інноваційно активної організації. Підготовка, підбір та забезпечення кадрів для інноваційної сфери в умовах ринкової економіки. Форми взаємодії інноваційних організацій і суб’єктів кадрової інфраструктури ринку інновацій.
Тема 6. Центри трансферу технологій як елемент інфраструктури ринку інновацій. Сутність трансферу технологій та його роль у процесі комерціалізації результатів наукових досліджень. Об’єкти трансферу технологій. Основні форми трансферу технологій (постачання промислової технології; технічно-промислова кооперація; надання технічних послуг; інжиніринг; проведення наукових досліджень; розроблення проектних пропозицій, технічної та конструкторської документації; надання консультацій). Етапи процесу трансферу технологій. Цілі державного регулювання трансферу технологій. Особливості функціонування центрів трансферу технологій та основні напрямки їх діяльності. Зарубіжний досвід формування мереж трансферу технологій. Сутність, функції та специфіка Європейської системи трансферу технологій. Інтернаціоналізація технологій. Міжнародний трансфер технологій: об’єкти, суб’єкти, канали (ринкові, неринкові), основні форми здійснення (комерційна, некомерційна). Сучасні тенденції міжнародного трансферу технологій. Нормативно-правове регулювання трансферу технологій в Україні. Мета, завдання, принципи створення Національної мережі трансферу технологій (НМТТ). Модель функціонування НМТТ. Типи профілів централізованої бази даних НМТТ. Порядок участі та послідовність дій щодо вступу організації до НМТТ. Українська інтегрована система трансферу технологій (УІСТТ). Проблеми комерціалізації технологій в Україні. Фактори, що стримують активізацію трансферу технологій в Україні. Шляхи розбудови вітчизняної системи трансферу технологій.
Тема 7. Міжнародні структури підтримки інноваційної діяльності. Міжнародні організації, що сприяють інноваційному і технологічному розвитку. Міжнародні програми підтримки інноваційної діяльності: зміст, умови участі. Міжнародні технологічні платформи як механізм інноваційного розвитку економіки: цілі, функції та характерні ознаки. Шляхи взаємодії із міжнародними інноваційними структурами. Структурні форми міжнародної науково-технічної кооперації. Рамкова програма Європейського Союзу з досліджень та інновацій HORYZON 2020 та її міжнародні аспекти. Міжнародна європейська інноваційна науково-технічна програма EUREKA (European Research Coordination Agency). Міжнародні Seed програми. Європейська мережа бізнес-янголів (European Business Angel Network, EBAN). Європейські технологічні платформи (European Technology Platforms, ETP).
2. Поточна навчальна робота студентів денної форми навчання
На першому занятті викладач доводить до відома студентів інформацію щодо організації навчальної роботи студентів:
Бали, одержані студентами за виконання різних видів навчальних робіт, проставляються викладачем в Електронному журналі обліку поточної успішності студентів.
2.1. Карта навчальної роботи студента
2.2. Критерії оцінювання поточних результатів вивчення дисципліни
Підсумковий контроль знань студентів денної форми навчання з дисципліни «Інфраструктура ринку інновацій» здійснюється у формі поточного модульного контролю (ПМК) за 100-баловою системою. Об'єктом підсумкового контролю знань студентів денної форми навчання у формі поточного модульного контролю (ПМК) є:
Результати поточного контролю знань студентів оцінюються в діапазоні від 0 до 100 балів (включно).
Контроль та оцінювання систематичності та активності роботи студентів (60 балів)
Об’єктами контролю є:
Основними формами здійснення контролю є:
Оцінювання систематичності та активності роботи студентів за кожним із об’єктів контролю здійснюється за шкалою від 0 до 3 балів (з інтервалом 0, 1, 2, 3). Кількість балів, отриманих кожним студентом на кожному практичному (семінарському) занятті, підсумовується і включається в загальну суму балів поточної успішності разом із балами за модульні контрольні роботи, виконання завдань для самостійної роботи тощо.
Контроль та оцінювання рівня виконання модульних (контрольних) завдань (20 балів) При виконанні модульних контрольних робіт оцінці підлягають теоретичні знання, яких набули студенти після опанування певного модуля дисципліни. Протягом семестру передбачається проведення двох модульних контрольних робіт. До складу завдань конкретної модульної контрольної роботи, зважаючи на форму навчання, специфіку спеціальності, потоку, групи, середній рівень засвоєння програмного матеріалу студентами, а також в залежності від ступеню підготовленості та активності групи, продемонстрованих на попередніх семінарських та практичних заняттях, можуть, у різній кількості та співвідношенні, включатися:
Для оцінювання рівня відповідей студентів на тестові завдання закритого типу використовуються такі критерії: 10 балів – від 17 до 20 правильних відповідей; 8 балів – від 13 до 16 правильних відповідей; 6 балів – від 8 до 12 правильних відповідей; 0 балів – від 0 до 7 включно правильних відповідей. Для оцінювання рівня відповідей стосовно письмового розв’язання кейсу за матеріали діяльності бізнес-організації застосовуються такі критерії: 5 балів – правильне розв’язання кейсу з повним викладенням порядку розв’язання управлінської ситуації та обґрунтованістю висновків; 4 бали – правильне розв’язання кейсу з неповним поясненням або недостатньо глибокою обґрунтованістю відповіді; 3 бали – розв’язання кейсу з допущенням кількох помилок і неповним викладенням порядку його розв’язання; відсутність висновків за результатами опрацювання проблемної управлінської ситуації; 1-2 балів – часткове розв’язання кейсу з неправильним викладенням міркувань щодо порядку розв’язання; 0 балів – управлінська ситуація не розв’язана або розв’язана неправильно. За всі види робіт, виконані під час модульного контролю, студент може одержати підсумкову оцінку 10, 8, 6 або 0 балів. Порядок і час проведення модульних контрольних робіт визначається викладачем, відповідальним за дисципліну, включається до робочої програми дисципліни і доводиться до студентів на початку семестру.
2.3. Критерії оцінювання результатів виконання індивідуальних завдань для самостійної роботи
Об’єктами контролю є:
Основними формами здійснення контролю є:
У разі невиконання завдань поточного контролю з об’єктивних причин, студент має право за дозволом декана скласти їх до останнього практичного (семінарського) заняття. Порядок складання визначає викладач.
Критерії оцінювання результатів виконання індивідуальних завдань: 10 балів – звіт подано належної форми та змісту, наявний самостійно сформульований та обґрунтований порівняльно-критичний аналіз, надані власні висновки, наявні посилання на використані джерела, студент на захисті демонструє володіння та розуміння матеріалом, представленим у звіті; 8 балів – звіт подано належної форми та змісту, наявний самостійно сформульований та обґрунтований порівняльно-критичний аналіз, власні висновки відсутні, не скрізь наявні посилання на використані джерела за умови переконливого захисту представленого звіту; 6 балів – звіт подано належної форми та змісту, наявний самостійно сформульований аналіз, надані некоректні критичні порівняння або містяться елементи «переказу» змісту знайденого матеріалу, власні висновки відсутні, не скрізь наявні посилання на використані джерела за умови переконливого захисту представленого звіту; 0 балів – звіт не відповідає встановленим вимогам до його форми та змісту, не містить порівняльно-критичного аналізу поглядів авторів на суть обраної проблеми та шляхи її вирішення або студент не демонструє володіння представленою у звіті інформацією, завдання не представлено або представлено несвоєчасно, не відповідає вимогам, виконано не самостійно (є повний або частковий збіг тексту з текстом роботи іншого студента).
3. Поточна навчальна робота студентів заочної форми навчанняНа першому занятті викладач доводить до відома студентів інформацію щодо організації навчальної роботи студентів:
Бали, одержані студентами за виконання різних видів навчальних робіт, проставляються викладачем в Електронному журналі обліку поточної успішності студентів.
2.1. Карта навчальної роботи студента
3.2. Критерії оцінювання поточних результатів вивчення дисципліни
Підсумковий контроль знань студентів заочної форми навчання з дисципліни «Інфраструктура ринку інновацій» здійснюється у формі поточного модульного контролю (ПМК) за 100-баловою системою. В сесійний період при проведенні контактних занять для студентів заочної форми навчання передбачено проведення міні-лекцій, міні-семінарів - розгорнутих бесід із обговоренням проблемних питань, на яких студенти можуть отримати до 15 балів за систематичну та активну аудиторну роботу. За виконання підсумкової модульної контрольної роботи передбачено максимальну оцінку – 25 балів. Таким чином, загальна кількість балів за роботу на контактних заняттях під час сесії складає 40 балів.
Модульне контрольне завдання з дисципліни «Інфраструктура ринку інновацій» складається з:
Критерії оцінювання відповідей на завдання модульної контрольної роботи: Для оцінювання рівня відповідей на теоретичні запитання використовуються такі критерії: 10 балів – студент продемонстрував всебічне системне і глибоке знання програмного матеріалу; чітке володіння понятійним апаратом, методами, методиками та інструментами, передбаченими програмою дисципліни; виявив творчі здібності у викладі навчального матеріалу як щодо даного питання, так і щодо суміжних модулів курсу та споріднених дисциплін 5 балів – студент показав посереднє знання основного програмного матеріалу; засвоєння інформації переважно з лекційного курсу або з лише одного підручника; володіння лише окремими методами, методиками та інструментами, передбаченими програмою дисципліни; 0 балів – студент має значні прогалини у знанні основного програмного матеріалу; фрагментарно володіє базовими поняттями, методиками та інструментами, допускаючись при їх використанні принципових помилок. Для оцінювання рівня відповідей на питання тестового завдання застосовуються такі критерії: 10 балів – правильними є 100% усіх відповідей студента; 5 балів – правильними є 60% усіх відповідей студента; 2,5 бали – правильними є 40% усіх відповідей студента; 1 бал – правильними є 20% усіх відповідей студента; 0 балів – правильними є 0% усіх відповідей студента.
3.3. Критерії оцінювання результатів виконання індивідуальних завдань для самостійної роботи
Студенти заочної форми навчання виконують індивідуальні завдання у міжсесійний період. Кожен студент самостійно обирає вибіркове індивідуальні завдання і особисто представляє викладачу результати їх виконання. Тематика індивідуальних завдань і терміни їх виконання доводяться до студентів на початку сесії викладачами, що проводять контактні заняття. Виконання індивідуальних завдань в міжсесійний період передбачає виконання індивідуальних робіт за вибором, за які студент може отримати відповідно по 30 балів. Отримання балів за індивідуальні завдання передбачає обов’язковий захист індивідуальних завдань, які виконуються студентом заочної форми навчання в міжсесійний період. При формуванні оцінки за індивідуальні завдання (контрольну роботу), які виконуються студентом заочної форми навчання в міжсесійний період, заплановано її поділ на дві частини: бали за виконане завдання та бали за захист даного завдання. Більшу частину загальної оцінки за виконання індивідуальних завдань в міжсесійний період повинен передбачати захист виконаного завдання, так: оцінювання виконання студентами індивідуального завдання здійснюється за 30-бальною системою: за виконане завдання – 15 балів та за захист даного завдання – 15 балів. Виконані індивідуальні письмові роботи мають бути представлені на кафедру менеджменту згідно з графіком проведення «Дня заочника» за два тижні до складання іспиту або заліку. Результати поточного контролю враховують систематичну та активну роботу на контактних заняттях під час сесії (в тому числі за виконання модульних (контрольних) робіт), так і оцінку виконаних вибіркових робіт. Вимоги та методичні рекомендації стосовно виконання завдань для самостійного опрацювання є аналогічними для студентів денної форми навчання. Об’єктами контролю є:
Основними формами здійснення контролю є:
У разі невиконання завдань поточного контролю з об’єктивних причин, студент має право за дозволом декана скласти їх до останнього практичного (семінарського) заняття. Порядок складання визначає викладач.
Критерії оцінювання результатів виконання індивідуальних завдань: 30 балів – звіт подано належної форми та змісту, наявний самостійно сформульований та обґрунтований порівняльно-критичний аналіз, надані власні висновки, наявні посилання на використані джерела, студент на захисті демонструє володіння та розуміння матеріалом, представленим у звіті; 20 балів – звіт подано належної форми та змісту, наявний самостійно сформульований та обґрунтований порівняльно-критичний аналіз, власні висновки відсутні, не скрізь наявні посилання на використані джерела за умови переконливого захисту представленого звіту; 10 балів – звіт подано належної форми та змісту, наявний самостійно сформульований аналіз, надані некоректні критичні порівняння або містяться елементи «переказу» змісту знайденого матеріалу, власні висновки відсутні, не скрізь наявні посилання на використані джерела за умови переконливого захисту представленого звіту; 0 балів – звіт не відповідає встановленим вимогам до його форми та змісту, не містить порівняльно-критичного аналізу поглядів авторів на суть обраної проблеми та шляхи її вирішення або студент не демонструє володіння представленою у звіті інформацією, завдання не представлено або представлено несвоєчасно, не відповідає вимогам, виконано не самостійно (є повний або частковий збіг тексту з текстом роботи іншого студента).
4. Поточна навчальна робота студентів дистанційної форми навчанняБали, одержані студентами за виконання різних видів навчальних робіт, проставляються викладачем в Електронному журналі обліку поточної успішності студентів.
4.1. Карта навчальної роботи студента
4.2. Критерії оцінювання поточних результатів вивчення дисципліниТестове опитування, кожне з яких містить 5 тестових запитань закритого типу, стосується окремих тем дисципліни. Оцінювання результатів кожного тестового опитування здійснюється в діапазоні 0 – 2 бали залежно від кількості вірних відповідей. Критерії оцінювання тестового опитування:
Оцінювання результатів виконання завдань до занять у дистанційному режимі та інших видів робіт (окрім тестування) визначаються викладачем, що їх проводить і описуються в межах кожного такого завдання. Вимоги до виконання завдань містяться в інформаційній системі дистанційного навчання.
4.3. Критерії оцінювання результатів виконання індивідуальних завдань для самостійної роботиСтуденти дистанційної форми навчання виконують індивідуальні завдання у міжсесійний період. Індивідуальні завдання виконуються окремо кожним студентом самостійно. Кожен студент самостійно обирає вибіркові індивідуальні завдання і в узгоджені терміни звітує викладачу про їх виконання. Тематика завдань та терміни їх виконання на початку семестру доводяться до студентів викладачами, що проводять дистанційні заняття.
Критерії оцінювання результатів виконання індивідуальних завдань для самостійної роботи: 20 балів – звіт подано належної форми та змісту, наявний самостійно сформульований та обґрунтований порівняльно-критичний аналіз, надані власні висновки, наявні посилання на використані джерела, студент на захисті демонструє володіння та розуміння матеріалом, представленим у звіті; 15 балів – звіт подано належної форми та змісту, наявний самостійно сформульований та обґрунтований порівняльно-критичний аналіз, власні висновки відсутні, не скрізь наявні посилання на використані джерела за умови переконливого захисту представленого звіту; 10 балів – звіт подано належної форми та змісту, наявний самостійно сформульований аналіз, надані некоректні критичні порівняння або містяться елементи «переказу» змісту знайденого матеріалу, власні висновки відсутні, не скрізь наявні посилання на використані джерела за умови переконливого захисту представленого звіту; 0 балів – звіт не відповідає встановленим вимогам до його форми та змісту, не містить порівняльно-критичного аналізу поглядів авторів на суть обраної проблеми та шляхи її вирішення або студент не демонструє володіння представленою у звіті інформацією, завдання не представлено або представлено несвоєчасно, не відповідає вимогам, виконано не самостійно (є повний або частковий збіг тексту з текстом роботи іншого студента). 5. Вимоги до виконання індивідуальних завдань для самостійної роботиІндивідуальні завдання виконуються окремо кожним студентом самостійно. До підготовки презентацій можуть залучатися групи студентів. Кожен студент самостійно обирає вибіркові індивідуальні завдання і особисто представляє викладачу результати їх виконання. Тематика індивідуальних завдань і терміни їх виконання доводяться до студентів на початку семестру викладачами, що проводять семінарські (практичні) заняття. Оцінювання індивідуальних завдань відбувається винятково у формі особистого захисту під час індивідуальних занять (консультацій) або у формі презентацій на семінарських (практичних) заняттях.
1. Аналітичний (критичний) огляд наукових публікацій за заданою тематикою. Використовуючи фахові наукові періодичні видання, ресурси Інтернет та інші джерела інформації студент повинен знайти та провести критично-порівняльний аналіз трьох наукових публікацій за однією з тем дисципліни «Інфраструктура ринку інновацій», передбачених навчальною програмою. Тема для виконання завдання обирається самостійно, погоджується з викладачем і закріплюється за студентом. Виконане індивідуальне завдання структурно має складатися з двох частин:
Структура анотації наукової публікації (назву складових слід вказувати в роботі):
За вказаними вище складовими кожну статтю необхідно висвітлити окремо.
2. Написання реферату за заданою тематикою. Тема для виконання завдання обирається самостійно, погоджується з викладачем і закріплюється за студентом. Орієнтований перелік тем для написання рефератів зазначений у розділі 10. Реферат повинен мати чітку та логічну побудову. Складовими частинами реферату мають бути зміст, вступ, основна частина, висновки, список використаних джерел, додатки (у разі необхідності). У вступі до реферату (1 – 1,5 сторінки) стисло характеризується сучасний стан розробки проблеми; обґрунтовується актуальність теми, чітко визначаються мета та завдання дослідження, об’єкт і предмет дослідження, характеризується рівень опрацювання проблеми у вітчизняній і зарубіжній літературі, вказується інформаційна база дослідження. У основній частині реферату необхідно розкрити сутність обраної теми, її найважливіші питання та проблеми. В цій частині роботи необхідно показати, як досліджувана проблема з позицій сучасності висвітлена в літературі, викласти сутність існуючих підходів до її вирішення, здійснити їх критичний аналіз, провести порівняння та сформулювати власну точку зору. У висновках (1 – 2 сторінки) потрібно стисло викласти основні результати проведеного дослідження і визначити, якою мірою вирішені завдання та досягнута мета роботи, що були сформульовані у вступі У рефераті обов’язково має бути наведений список використаної при його написанні нормативної, монографічної, спеціальної, довідкової, статистичної та періодичної літератури; посилання на використану літературу обов’язкове, при цьому у тексті необхідно зазначити номери відповідних джерел. Реферат має бути виконаний та оформлений з додержанням усіх технічних вимог до наукових робіт. Шрифт Times New Roman розмір 14 пт, інтервал – 1,5. Текст розміщується на сторінці, яка обмежується полями: лівим – 20-25 мм, правим – 10-15 мм, верхнім – 20-25 мм, нижнім – 20-25 мм. Загальний обсяг реферативного дослідження не повинен перевищувати 10 – 15 сторінок. Результати самостійно виконаної індивідуальної роботи щодо реферування написання реферату підлягають захисту у ході співбесіди, що здійснюється під час індивідуально-консультативної роботи.
3. Опрацювання іноземного наукового джерела за заданою проблематикою. Використовуючи фахові іноземні наукові періодичні видання, ресурси Інтернет та інші джерела інформації студент повинен знайти, здійснити переклад та провести аналіз наукової публікації за однією з тем дисципліни «Інфраструктура ринку інновацій», передбачених навчальною програмою. Тема для виконання завдання обирається самостійно, погоджується з викладачем і закріплюється за студентом. Виконане індивідуальне завдання структурно має складатися з двох частин:
Структурно індивідуальне завдання стосовно опрацювання іноземного наукового джерела має містити дані про наукову публікацію (автор, назва публікації, назва журналу, №, рік видання або повна електронна адреса); безпосередній переклад наукового тексту українською мовою та аналітичну частину, в якій слід навести основні практичні висновки за результатами дослідження та обґрунтувати обмеження і можливості практичного застосування зарубіжного досвіду у вітчизняній практиці.
4. Складання тестових запитань за заданою тематикою. Використовуючи фахову наукову літературу, ресурси Інтернет та інші джерела інформації студент повинен розробити десять тестових запитань за однією з тем дисципліни «Інфраструктура ринку інновацій», передбачених навчальною програмою. Тема для виконання завдання обирається самостійно, погоджується з викладачем і закріплюється за студентом. Структура індивідуального завдання:
Вимоги до складання тестових запитань:
З нової сторінки кожну відповідь, спираючись на використані монографії, підручники або посібники, слід всебічно теоретично обґрунтувати із зазначенням посилання на джерело.
5. Підготовка презентації за заданою тематикою. Використовуючи фахову наукову літературу, ресурси Інтернет та інші джерела інформації студенти повинні підготувати презентацію за однією з тем дисципліни «Інфраструктура ринку інновацій», передбачених навчальною програмою. Презентація готується у складі творчих міні-груп та має на меті узагальнення і критичний аналіз зарубіжного досвіду державної інноваційної політики промислово розвинених країн та розробку пропозицій стосовно можливостей запозичення такого досвіду для розбудови національної інноваційної системи України.
6. Підготовка кейсу за заданою тематикою. Використовуючи фахову наукову літературу, ресурси Інтернет та інші джерела інформації студент повинен підготувати кейс за однією з тем дисципліни «Інфраструктура ринку інновацій», передбачених навчальною програмою.
6. Підсумкове оцінювання результатів вивчення дисципліниОсновні форми контролю результатів діяльності студентів денної та заочної форми навчання за дисципліною «Інфраструктура ринку інновацій» та відповідно максимальна кількість балів за їх виконання вказані у Таблиці 6.1. Таблиця 6.1 Форми контролю результатів навчальної діяльності студентів та їх оцінювання
Підсумковий контроль знань студентів з дисципліни «Інфраструктура ринку інновацій» здійснюється за результатами поточного модульного контролю (ПМК). Оцінювання здійснюється за 100-бальною шкалою, тобто завдання поточного контролю оцінюються в діапазоні від 0 до 100 балів з подальшим переведенням оцінок за шкалою ECTS. Опис процесу підсумкового оцінювання результатів навчальної діяльності студентів здійснюється згідно з Положенням «Про порядок оцінювання результатів навчальної діяльності студентів КНЕУ». Шкала оцінювання: КНЕУ та ECTS
7. РЕКОМЕНДОВАНІ ІНФОРМАЦІЙНІ ДЖЕРЕЛА
7.1. Основна література Законодавчі акти та нормативні документи
Монографії, підручники, навчальні посібники
7.2. Додаткова література
7.3. Ресурси мережі Internet
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||