Написание контрольных, курсовых, дипломных работ, выполнение задач, тестов, бизнес-планов

Інвестиційний проект

Інвестиційний проект

 

Сучасні темпи розвитку технологій і глобалізація зумовлюють необхідність швидкої і якісної організації власного бізнесу. Найчастіше неможливо розвинути певний проект без відповідних капіталовкладень, і в таких випадках на допомогу приходять інвестиції. У сучасному світі інвестиційні проекти є своєрідним гарантом значного збільшення конкурентоспроможності підприємства та його кінцевої ринкової цінності.

Оскільки інвестиційний проект, в першу чергу, проект, тому він має всі ознаки цього документа. А ознаки проекту в подальшому можуть інтерпретуватися в застосуванні до інвестиційної діяльності.

Будь-який проект характеризують:

  • тимчасові обмеження;
  • вартість проекту;
  • унікальний результат;
  • алгоритм реалізації по етапах і в часі.

Ці характеристики в повній мірі притаманні інвестиційним проектам. Але інвестиційний проект не набір документів, як намагаються досить часто його представити деякі автори. Сутність інвестиційного проекту полягає в реалізації якоїсь інноваційної ідеї, вже втіленої в розроблених технологіях або обладнанні, на конкретному об’єкті інвестицій. Проект виконується виконавцями за планом в умовах обмеженості ресурсів у певному природному та соціальному середовищі, які також накладають певні обмеження на його реалізацію.

Тому важливо визначити поняття та види інвестиційних проектів.

Інвестиційний проект - це реклама та опис ідеї проекту, комерційна пропозиція інвесторам і оцінка його ефективності. Це комплекс заходів учасників проекту по досягненню, поставленої в проекті, цілі. Все це об’єднує поняття інвестиційного проекту.

Основна мета інвестиційного проекту, для будь-якого інвестора, полягає в максимізації прибутку від вкладень в капітал, об’єкт. Навіть інвестуючи в соціальні об’єкти, інвестор передбачає збільшення прибутку в майбутньому на виробничих об’єктах, через поліпшення соціальних умов працюючих.

Зміст інвестиційного проекту

Інвестиційний проект визначення якого ми дали вище, протягом свого життєвого циклу багаторазово видозмінюється, не змінюється тільки структура інвестиційного проекту. Життєвий цикл ділиться на етапи інвестиційного проекту. Кожен етап характеризується глибиною опрацювання проектних ідей та використанням набору різних інструментів дослідження і методів розрахунку. Інвестиційне проектування починається зі складання сценарію проекту, в якому окреслено мету проекту, майбутні результати та вказано які будуть потрібні матеріальні і фінансові ресурси.

Зразковий склад сценарію інвестиційного проекту відповідає його змісту і включає в себе:

  1. Резюме проекту.
  2. Характеристика ініціатора проекту.
  3. Основна ідея і сутність проекту.
  4. Аналіз ринку виробництва продукції або послуг за обраною темою.
  5. Аналіз ринку збуту продукції або послуг, ринку сировини і матеріалів, ринку робочої сили.
  6. План реалізації проекту.
  7. Фінансовий план проекту.
  8. Оцінка ризиків проекту.
  • Резюме дає короткий зміст інвестиційного проекту.
  • Характеристика інвестора проекту описує фінансовий стан ініціатора проекту, його становище в галузі та на ринку, характеристику системи управління, описуються також учасники інвестиційного проекту з боку ініціатора проекту.
  • Основна ідея і сутність проекту дає опис інвестиційного проекту, принципів і механізмів реалізації ідеї проекту, його переваги та переваги перед іншими ідеями.
  • Аналіз ринку показує його стан по виробництву аналізованої продукції, частку, яку може зайняти виробник, в разі реалізації інвестиційного проекту.
  • Аналіз ринку збуту та необхідних ресурсів для реалізації проекту дає відповіді на питання про можливість реалізації продукції на ринку і можливості постійного доступу до ресурсів, необхідних для виробництва.
  • План реалізації проекту містить стадії інвестиційного проекту, організаційні заходи, необхідні для виконання всіх стадій проекту.
  • Фінансовий план проекту визначає скільки фінансових ресурсів треба вкласти в інвестиційний проект, в які терміни, і яка буде фінансова віддача інвестиційних вкладень.
  • Оцінка ризиків проекту дає песимістичну й оптимістичну оцінку проекту і ступінь різних ризиків від його реалізації.

Стадії інвестиційного проекту

Стадії реалізації інвестиційного проекту можна умовно позначити як:

  • передінвестиційну;
  • інвестиційну;
  • експлуатаційну;
  • ліквідаційну.

Передінвестиційна стадія включає в себе повний перелік робіт, відображених в сценарії інвестиційного проекту. Проектні інвестиції на цій стадії складають 0,7 – 1,5% від загального обсягу вкладень в проект.

Інвестиційна стадія включає перелік робіт з інвесторами. Визначення необхідних обсягів фінансування, порядку і черговості вкладень. Визначення постачальників устаткування і технології, умов поставки і монтажу на об’єкті інвестицій, визначення штатного складу підприємства, рівня їх кваліфікації, укладення договорів з постачальниками сировини і комплектуючих, договорів на електроенергію, воду і теплові ресурси. На цій стадії реалізується головна і велика частина інвестицій. Проектне інвестування цієї стадії становить 70-90% загального обсягу інвестицій.

На експлуатаційній стадії визначаються інвестиції в оборотні кошти і заробітну плату. Перші роки інвестиційний проект може не приносити прибуток, тому інвестори повинні також враховувати додаткові інвестиції в безприбуткове функціонування об’єкта інвестицій на певний період часу. Експлуатаційна стадія триває кілька років і може вимірюватися десятиліттями, все залежить від вибору інвестиційного проекту і терміну фізичного або морального зносу основного обладнання в проекті. За експлуатаційний період повинні досягатися всі цілі поставлені інвесторами перед авторами проекту. Якщо прийняти інвестиції в проект за 100%, то ця стадія становить 7-10%.

Ліквідаційна стадія настає після вичерпання всіх можливостей інвестиційного проекту і характеризується падінням прибутку, а іноді і перевищенням витрат над доходами. Об’єкт підлягає ліквідації або реконструкції, на яку знову потрібні інвестиції. На ліквідаційної стадії аналізують всі фази інвестиційного проекту і його результати, виявляються методичні помилки в процесі планування та реалізації проекту. Цей етап необхідний для подальшої роботи всіх учасників над новими проектами, будь це новий інвестиційний проект або будь-який інший.

Оцінка ефективності інвестиційних проектів

Інвестування проектів на кожній стадії реалізації вимагає економічної оцінки. Такі оцінки на передінвестиційній і інвестиційній стадії носять прогнозний характер, на наступних стадіях розраховуються на фактичному матеріалі. Звісно, прогнозні оцінки проводяться при наявності певних припущень, що впливають на точність економічних прогнозних оцінок і ступень ризику.

Інвестори на цих стадіях звертають увагу на релевантність грошових потоків в прогнозних оцінках. Релевантні грошові потоки характеризуються єдиним переходом грошових потоків з витратної області в прибуткову. В цьому випадку точність прогнозних оцінок суттєво збільшується і збільшується довіра інвестора до таких оцінок.

Основні економічні оцінки інвестиційних проектів поділяються на статичні і динамічні.

Статичні оцінки, до яких відносяться коефіцієнт рентабельності інвестицій і термін їх окупності, широко використовуються для попередніх оцінок, вони відрізняються простотою розрахунку, але мають істотний недолік – вони не враховують змін ціни грошей у часі.

Динамічні оцінки усувають цей недолік і дають адекватну оцінку ефективності інвестиційного проекту. До цих показників відносяться:

  • Чиста приведена вартість (NPV);
  • Індекс рентабельності інвестицій (PI);
  • Внутрішня норма рентабельності (IRR);
  • Модифікована внутрішня норма рентабельності (MIRR);
  • Дисконтований термін окупності (DPP).

На підставі проведених обчислень інвестори вирішують, чи доцільно вкладати в бізнес ту суму грошей, яку вимагає підприємець.

Ми розглянули основні моменти, які необхідні для успішної реалізації ідеї на практиці. Відзначимо, що підприємець повинен строго дотримуватися всього бізнес-плану, починаючи з розгляду галузі та поточного становища підприємства на ринку (за наявності такого) до оцінки максимального прибутку, який отримають інвестори після капіталовкладень. Необхідно пам’ятати, що вкладники – це люди, яких цікавить ваш бізнес тільки з точки зору прибутковості. Саме тому всі дії, що розглядаються в бізнес-плані, повинні бути спрямовані на вирішення цієї першорядної задачі. Правильна реалізація плану забезпечить фактичний успіх для бізнесу.

ОРІЄНТОВНИЙ ПЛАН

РЕЗЮМЕ

ХАРАКТЕРИСТИКА ПРОЕКТА

Інноваційна пропозиція

Організаційна-юридична сторона підприємства

Загальний обсяг ресурсів

Потрібний обсяг інвестицій

Форма участі інвестора

ОСНОВНІ ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНІ ПОКАЗНИКИ ІННОВАЦІЙНОЇ ПРОПОЗИЦІЇ (поточні витрати, доходи, період реалізації інновації…)

ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ РЕАЛІЗАЦІЇ ІННОВАЦІЇ

Ідея проекту

План маркетингу

Споживач

Ціноутворення

План виробництва

Місце розташування

Обладнання

План постачання

Персонал

РОЗРОБЛЕННЯ ПЛАНУ РЕАЛІЗАЦІЇ ТА ЗБУТУ ПРОДУКЦІЇ

Способи та канали збуту продукції чи послуг

ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНА ОЦІНКА ПІДПРИЄМСТВА

Фінансова звітність

Аналіз ліквідності балансу

Показники ліквідності та платоспроможності

Оцінка рентабельності підприємства

ФІНАНСОВО – ЕКОНОМІЧНА ОЦІНКИ ПРОЕКТУ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

Вимоги щодо оформлення індивідуальної роботи

 

Індивідуальну роботу необхідно виконувати на ком’ютері з використанням шрифту Time New Roman текстового редактораWord. Розмір 14 з 1,5 міжрядкового інтервалу. Усі нетекстові об’єкти створюються за допомогою редактора Equation.  Текст роботи друкують, залишаючи поля таких розмірів: ліве -30 мм, праве – 10 мм, верхнє -20 мм, нижне -20 мм.

Скорочення слів, крім загальноприйнятих, не дозволяється. Всі аркуші повинні бути пронумеровані

(перший аркуш – титульний – не нумерується). Нумерація сторінок проставляється у верхньому правому куті аркуша. Титульний аркуш (перша сторінка) оформлюється за встановленою  формою.

На другій сторінці викладається план роботи із зазначенням сторінок, на яких записані відповідні розділи і підрозділи.

Текст індивідуальної роботи поділяється на розділи і підрозділи (параграфи). Розділи нумеруються порядковими номерами і позначаються арабськими цифрами (1,2,і т.д). Підрозділи нумеруються цифрою розділу і підрозділу через крапку (2.1, 2.2, 2.5 і т.д). Заголовки розділів пишуть великими літерами посередині тексту. Заголовки підрозділів (параграфів) пишуть з абзацу, відступаючи зліва на 15 мм маленькими літерами. Відстань між заголовками і текстом пованна бути 15-20 мм. Крапку після заголовка ставити не потрібно. Заголовок не підкреслюється і не виділяється іншим коліром.

Текст розрахункової роботи повинен бути проілюстрованим табличними та графічними матеріалами. Після кожної таблиці повинен наводитися аналіз, який складається з визнечених зв’язків показників і причин, які їх обумовлюють. Таблиці повинні мати порядковий номер, вони пишуться зліва, потім через тире пишуть назву таблиці.

На всі таблиці повинні бути посилання в текті, при цьому слово „Таблиця” в тексті треба писати скорочено, наприклад : табл. 5.

У повторних посиланнях на таблиці та ілюстрації слід застосовувати скорочене слово „див.”, наприклад: див. табл.7,див. мал.8.

Таблиці, ілюстрації розміщують так, щоб їх можна було читати, не повертаючи сторінки або повертаючи за годинковою стрілкою.

У процесі виконання індивідуальної роботи студент користується порадами викладача, але за достовірність даних, правильність розрахунків, аналізу, висновків і рекомендацій відповідає він сам як автор роботи.

Рівняння і формули виділяють у тексті вільними рядками. Обгрунтування значень символів і числових коєфіцієнтів слід подавати беспосередньо під формулою після слова „де” без двох крапок після нього в тій послідовності, в якій вони наведені у формулі, з нового рядка.

Список літератури слід розміщувати так: спочатку наводять законодавчі матеріали, потім у алфавітному порядку літературу із зазначенням прізвища автора та ініціалів, найменування роботи, назву міста та видавництва, рік видання.

Після списку літератури студент ставить свій підпис і дату виконання роботи. В кінці роботи залишається одна сторінка для реценції.

Закінчену роботу студенти подають на кафедру згідно із строками, визначеними навчальним планом.