Написание контрольных, курсовых, дипломных работ, выполнение задач, тестов, бизнес-планов

Главная \ Методичні вказівки \ Методические указания и информация \ Історія економіки та економічної думки

Історія економіки та економічної думки

Дата публикации: 14.08.2017 10:00

Міністерство освіти і науки,

молоді та спорту України

Прикарпатський національний університет імені В.Стефаника

Кафедра теоретичної і прикладної економіки

“Історія економіки та економічної думки”

Навчально-методичний комплекс

для студентів

напряму підготовки бакалаврів

0305 «Економіка та підприємництво»

Івано-Франківськ

2012

УДК – 330.8

ББК 63.3(4УКР)-2я73

ЕК - 45

Навчально-методичний комплекс: “Історія економіки та економічної думки” для студентів економічних cпеціальностей

Укладачі: к.е.н., доц. Калашнікова Є.Д., к.е.н., доц. Мацола М.М., к.е.н. доц. Стефінін В.В. вик. Стефанишин Б.М

Рецензенти:

КісьСвятославЯрославович - к.е.н., доц. кафедри економічної теорії Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу;

Васильченко Сергій Миколайович – к.е.н., доц. кафедри теоретичної і прикладної економіки Прикарпатського національного університету імені В.Стефаника.

Навчально-методичний посібник підготовлений у відповідності до навчальної програми з дисципліни «Історія економіки та економічної думки», затвердженої Міністерством освіти і науки, молоді та спороту України.

Викладений в посібнику матеріал дасть можливість студентам економічних спеціальностей зосередити увагу на найважливіших питаннях історії економіки, полегшити пошуки необхідної навчально-методичної літератури до кожної теми, що вивчається під час семінарських та практичних занять, систематизувати основні історичні події та економічні процеси і їх трактування різними економічними школами; вибрати тематику рефератів та необхідну літературу для їх написання і виконання завдань самосійної роботи .

Схвалено до друку Вченою радою економічного факультету Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника

Протокол № __ від ___________ 2012 р.

ВСТУП

Історія економіки та економічної думки є важливою навчальною дисципліною в структурі вищої економічної освіти. Вона вивчає господарську діяльність людства в історичному розвитку від первісної доби до сучасності, основні явища і процеси матеріального виробництва, різноманітні форми господарювання, економічну політику найрозвиненіших держав світу та України, загальні закономірності світового економічного розвитку та його особливості в окремих країнах, виникнення, становлення, розвиток та зміну економічних ідей і концепцій, які діють в певний історичний період і відображають інтереси певних соціальних груп.

Навчальна дисципліна має важливе значення для загальноосвітньої та спеціальної підготовки економістів. Вона закладає основи економічного мислення та наукового розуміння реальної дійсності, формує економічний світогляд та економічну культуру майбутніх спеціалістів.

Курс «Історія економіки та економічної думки» є джерелом фактичного матеріалу для всіх економічних дисциплін, перш за все політекономії,, макро- та мікроекономіки, а також галузевих та функціональних наук.

Особливо важливим є вивчення економічної історії в умовах формування нової концепції економічного розвитку незалежної України, яка стала суб’єктом світової спільноти.

В результаті вивчення курсу студенти повинні :

Знати:

періодизацію економічної історії ;
основні типи економічних систем ;
основні форми господарювання в різні періоди історичного розвитку та їх еволюцію;
головні напрями та школи зарубіжної та вітчизняної економічної думки.

Розуміти:

загальні тенденції, закономірності та особливості господарського розвитку протягом тисячоліть;
причини піднесення та занепаду світових лідерів у різні періоди історії;
альтернативні шляхи здійснення соціально – економічних перетворень в різних економічних системах;
особливості формування наукових поглядів в різні історичні періоди розвитку людства;

Вміти :

аналізувати історичні події, процеси та досвід, набутий людством протягом віків;
робити висновки та узагальнення для формування сучасного типу економічного мислення і прийняття правильних економічних рішень на основі вивчення історичного фактажу, наукових теорій та економічних ідей вітчизняних і зарубіжних вчених.

Форми проведення занять. Вивчення курсу передбачає крім лекційного матеріалу, проведення практичних (семінарських) занять, а також самостійну роботу студентів над окремими темами та питаннями курсу.

Лекції повинні забезпечити теоретичне підґрунтя курсу, розкрити зміст основних понять, моделей та методів економічного аналізу.

Практичні (семінарські) заняття передбачають використання теоретичного матеріалу для вивчення та аналізу економічних явищ та процесів які відбувались в різні часи.

Самостійна робота студентів при вивченні курсу «Історія економіки та економічної думки» проводиться у таких формах:

- опрацювання окремих питань лекційного матеріалу;

- підготовка до практичних (семінарських) занять;

- підготовка до контрольних робіт та модульно-рейтингового контролю;

- вивчення тем або окремих питань, що виносяться для самостійного опрацювання;

- підготовка рефератів (обсяг друкованого тексту до 10 сторінок з планом та обов'язковим посиланням на використані джерела);

- підготовка до іспиту.

Контроль за виконанням самостійної роботи здійснюється шляхом опитування на практичних (семінарських) заняттях, перевірки конспектів лекцій, семінарів та рефератів.

Форми контролю. Контроль успішності студентів здійснюється у формі поточного, модульного та підсумкового контролю. Поточний контроль здійснюється під час проведення практичних (семінарських) занять і має за мету перевірку рівня підготовки студентів шляхом опитування та проведення контрольних робіт. Перескладання поточних негативних оцінок та підвищення позитивних оцінок не допускається. Всі пропущені практичні (семінарські) заняття обов'язково відпрацьовуються, проте викладач тільки фіксує відпрацювання у журналі, а оцінку не ставить. Модульний контроль проводиться відповідно до графіку навчального процесу під час тижнів оцінювання змістових модулів з дисциплін, з яких навчальними планами передбачені семестрові екзамени. Підсумковий контроль проводиться з метою оцінки результатів навчання на завершальних етапах або по завершенню виконання ОПП певного рівня.

Підсумкова оцінка за екзамен з дисципліни розраховується наступним чином:

Вид контролю

поточний контроль (середній бал)

контрольна робота

творче завдання

Сума балів за модулями

Екзамен

(тести)

Підсумкова оцінка у 100-бальній шкалі

Макс. кількість балів, яку може набрати студент

100

(50+50)

Шкали оцінювання
Університетська	Національна		Шкала ЄКТС
90 – 100	5	відмінно	A
80 – 89	4	добре	B
70 –79	4	добре	C
60 – 69	3	задовільно	D
50 – 59	3	задовільно	E
26 – 49	2	незадовільно (з можливістю повторного складання)	FX
1 – 25	2	незадовільно (з обов’язковим повторним курсом)	F

Шкала оцінювання успішності з навчальної дисципліни, вивчення якої завершується екзаменом:

Пояснення оцінок ECTS:

А «Відмінно» - теоретичний зміст курсу засвоєний повністю, без прогалин, необхідні практичні навики роботи із засвоєним матеріалом сформовані, всі передбачені програмою завдання виконані, якість їх виконання оцінена балом, близьким до максимального.

B «Дуже добре» - теоретичний зміст курсу засвоєний повністю, без прогалин, необхідні практичні навики роботи із засвоєним матеріалом в основному сформовані, всі передбачені програмою завдання виконані, якість виконання більшості з них оцінена балом, близьким до максимального.

С «Добре» - теоретичний зміст курсу засвоєний повністю, без прогалин, деякі практичні навики роботи з засвоєним матеріалом сформовані недостатньо, всі передбачені програмою завдання виконані, якість виконання жодного з них не оцінена максимальним балом, деякі завдання виконані з помилками.

D «Задовільно» - теоретичний зміст курсу засвоєний частково, але прогалини не мають суттєвого характеру, необхідні практичні навики роботи з засвоєним матеріалом в основному сформовані, більшість передбачених програмою завдань виконані, деякі з виконаних завдань, можливо, містять помилки.

Е «Достатньо» - теоретичний зміст курсу засвоєний частково, деякі практичні навики роботи не сформовані, багато з передбачених програмою завдань не виконані, або якість виконання деяких з них оцінені балом, близьким до мінімального.

FX «Умовно незадовільно» - теоретичний зміст курсу засвоєний частково, необхідні практичні навики роботи не сформовані, більшість передбачених програмою завдань не виконані, або якість їх виконання оцінена балом, близьким до мінімального. При додатковій самостійній роботі над матеріалом курсу можливе підвищення якості виконання навчальних завдань.

F «Безумовно незадовільно» - теоретичний зміст курсу не засвоєний, необхідні практичні навики роботи не сформовані, усі виконані завдання містять грубі помилки, додаткова самостійна робота над матеріалом курсу не приведе до підвищення якості виконання навчальних завдань.

Структура залікових кредитів навчальної дисципліни

Загальна кількість годин, яка передбачена навчальними програмами для економічних спеціальностей становить 180 годин (3 кредити ЕСТS; 2 теоретичні та 2 практичні змістові модулі), проте кількість аудиторних годин (лекцій та семінарських (практичних) занять) і годин відведених на самостійну роботу коригується кожною випускною кафедрою університету.

Наприклад, для студентів спеціальності «фінанси» та «облік і аудит» тематичний план з дисципліни «Історія економіки та економічної думки» наведений в таблиці (робоча навчальна програма складена на основі освітньо-професійної програми підготовки бакалавра напряму 0305 – «Економіка та підприємництво»).

Лекцій-34 год.,

Практичних (семінарських) занять - 26 год.,

Самостійна робота - 120 год.,

Всього -180 год.

Заключна форма контролю -екзамен.

І. РОБОЧА ПРОГРАМА

Тематичний розподіл годин

*Назва теми*	Лекції	Семінари	Самостійна робота
Тема 1. Предмет, завдання і метод історії економіки та економічної думки	2	1	6
Тема 2. Господарські форми економіки первісної доби та перших цивізаційю	2	1	6
Тема 3. Економічний розвиток та економічна думка країн західної Європи в епоху Середньовіччя.	2	2	6
Тема 4. Господарство та економічна думка українських земель в епоху Середньовіччя (IX-XV ст.).	2		12
Тема 5. Генеза індустріального суспільства та економічної думки. Мануфактурний період розвитку індустріального суспільства (XVI- XVIII ст.)	2	2	8
Тема 6. Економічний розвиток українських земель та основні економічні ідеї в період пізнього феодалізму та зародження мануфактур (кін. XVI-перша половина XIX ст.)	2	2	8
Тема 7. Економічний розвиток провідних країн світу в епоху вільної конкуренції Промисловий переворот. Зародження Класична школа політичної економії (друга половина XVII - перша половина XІX ст.).	2	2	8
Тема 8. Промисловий переворот та початок індустріалізації в Україні. Економічна думка в Україні (XIX- поч. XXст.).	2	2	8
Тема 9. Господарство провідних країн світу та України в останній третині XІX – початку XX ст. Індустріалізація. Розвиток та еволюція класичної політичної економії.	2	2	8
Тема 10. Світове господарство Європейської цивілізації в період монополістичної конкуренції (друга половина XІX - початок XX ст.) Розвиток нових економічних вчень. Марженалізм. Марксизм.	4	2	8
Тема 11. Особливості господарства України та основні напрямки економічної думки в Україні (друга половина XІX - початок XX ст.)	2	2	8
Тема 12. Господарство світу під час другої світової війни та повоєнні роки ( 1939-1965 рр. ) та нові економічні теорії.	4	2	8
Тема 13. Економічний розвиток України в умовах командно-адміністративної системи та його трактування в економічній думці.	2	2
Тема 14. Основні тенденції економічного розвитку світового господарства та основні напрямки економічної думки на етапі інформаційно-технологічної революції в кінці XX ст. та початку XXІ ст.	2	2	8
Тема 15. Формування ринкового господарства в Україні в період незалежності (90- ті роки XX ст.)	2	2	8
Разом	34	26	120

ЗМІСТ ПРОГРАМИ

ТЕМА 1

ПРЕДМЕТ, ЗАВДАННЯ І МЕТОД ІСТОРІЇ ЕКОНОМІКИ ТА ЕКОНОМІЧНОЇ ДУМКИ

Місце економічної історії в системі економічних дисциплін та історико - економічної науки. Структура курсу. Роль історико – економічного аналізу конкретних історичних подій та фактів у формуванні економічного світогляду, економічної культури та розвитку економічного мислення.

Етапи розвитку економічної історії як наукової дисципліни. Методологія історико – економічних досліджень. Критерії періодизації економічної історії. Різні підходи до проблеми періодизації. (Ф. Ліст, Л. Мечніков, В. Левицький, К. Бюхер, А. Тойнбі, К. Маркс, У. Ростоу, Б. Гільдебранд, В. Іноземцев, М. Данилевський. ).

Досягнення світової та української історико – економічної науки. Загальна характеристика джерел та літератури.

ТЕМА 2

ГОСПОДАРСЬКІ ФОРМИ ЕКОНОМІКИ ПЕРВІСНОЇ ДОБИ ТА ПЕРШИХ ЦИВІЗАЦІЙЮ

Основні етапи господарської еволюції первісного суспільства та їх характеристика. Проблеми взаємодії людини та природного середовища за первісної доби. Виникнення землеробства, скотарства, зародження ремесла. Перехід від привласнюючого до відтворюючого господарства. Трипільська культура. Поява металевих знарядь праці.

Громада - основна господарська форма первісної доби. Розклад первіснообщинного ладу та перехід до різних економічних структур класового суспільства (рабовласництво, феодалізм). Типи стародавніх цивілізацій.

Фази еволюції та варіації розвитку рабовласництва (східне та античне рабство). Особливості розпаду первісного ладу та формування рабовласницького суспільства в країнах Стародавнього Сходу. Форми власності. Галузева структура економіки, основні форми організації виробництва в аграрному секторі та ремісництві. Економічні функції держави. Характерні риси східного або “азіатського “ рабства.

Економічний розвиток античного світу. Передумови швидкого економічного піднесення Греції та Риму. Крах сільської общини ( громади).

Характеристика грецького рабовласництва.

Причини економічного піднесення Стародавнього Риму. Знищення громади (общини). Еволюція рабовласницької приватної власності : вілла, латифундія, парцелла.

Господарсько – технічні досягнення античних держав. Внутрішня та зовнішня торгівля. Генеза грошей, кредиту та податків.

Причини занепаду та загибелі рабовласницької системи господарства.

Зародження протофеодальних відносин (система колонату). Процеси феодалізаціїї).

Зародження економічної думки у процесі становлення людського соціуму.

Процес формування економічної думки Стародавнього Сходу. Трактування загальноекономічних процесів у наукових працях мислителів Стародавньої Греції. Економічна думка Стародавнього Риму.

ТЕМА 3

ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК ТА ЕКОНОМІЧНА ДУМКА КРАЇН ЗАХІДНОЇ ЄВРОПИ В ЕПОХУ СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ

Загальна характеристика феодального ладу. Місце феодалізму у світовій історії та його періодизація. Основні риси феодального господарства. Галузева структура, основні господарські форми (феодальна вотчина, ремісничий цех, купецька (торгова) гільдія.

Форми феодального землеволодіння (алод, бенефіцій, феод) та шляхи їх виникнення.

Форми феодальної ренти: відробіткова (панщина), продуктова (натуральний оброк), грошова.

Феодальне місто, його виникнення та економічна роль. Комунальні революції. Галузева структура середньовічного ремесла. Значення його цехової організації. Переростання ремесла у дрібнотоварне виробництво.

Внутрішня та зовнішня торгівля. Купецькі гільдії та “союзи міст” у середньовічній Європі. Гроші, кредит та фінанси середньовічних держав.

Формування централізованих національних держав у Західній Європі.

Становлення економічної науки Середньовіччя та її етапи. Економічна думка середньовічного Китаю, Близького Сходу та феодальної Європи.

ТЕМА 4

ГОСПОДАРСТВО УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ В ЕПОХУ СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ

(IX- XV ст.)

Створення соціально-економічних передумов для формування Давньоруської держави.

Процес феодалізації селян і земельні відносини. Категорії залежного населення (смерди, рядовичі, закупи, холопи, ізгої) в Київській Русі.

Форми та характер феодального землеволодіння.

Розвиток міст та ремесел. Внутрішня та зовнішня торгівля Київської Русі. Головні торговельні шляхи. Грошовий обіг. Лихварство.

Економічні причини феодального роздроблення Давньоруської держави.

Економічний розвиток українських земель у період феодальної роздробленості.

Особливості господарського розвитку українських земель у складі Великого князівства Литовського та Королівства Польського. Вотчина та “держава”. Початок формування фільваркової системи господарства у литовсько-польський період. Поступове закріпачення селян у XIV – XV ст. “Устава на волоки”.

Виникнення козацтва та його господарський устрій. Відродження ремесла, міст, торгівлі та економічних зв’язків.

Історія економічної думки часів раннього та класичного Середньовіччя. Соціально-економічні та політичні джерела доби Київської Русі, її розпаду, Галицько-Волинського князівства та польсько-литовського панування.

ТЕМА 5

ГЕНЕЗА ІНДУСТРІАЛЬНОГО СУСПІЛЬСТВА ТА ЕКОНОМІЧНОЇ ДУМКИ. МАНУФАКТУРНИЙ ПЕРІОД РОЗВИТКУ ІНДУСТРІАЛЬНОГО СУСПІЛЬСТВА (XVI- XVIII СТ.)

Економічні, політичні, науково-технічні передумови Великих географічних відкриттів кінця ХV - поч. XVII ст. Найважливіші географічні відкриття кінця XV-XVI ст.

Економічні наслідки Великих географічних відкриттів. Становлення колоніальної системи. Становлення світового ринку та світової торгівлі.

"Революція цін", її причини та наслідки. Криза натуральної системи господарства як початок становлення ринкового господарства.

Первісне нагромадження капіталу, його джерела, методи та результати. Особливості процесу первісного нагромадження капіталу у провідних країнах світу : Англії, Голландії, Франції, Німеччині, США.

Розклад феодальних відносин. Становлення та розвиток мануфактурного виробництва в Європі. Галузева та територіальна структура провідних країн. Буржуазні революції в Європі та США, їх економічні та фінансові програми.

Голландія в XVI- XVII ст. як країна торговельного капіталу. Соціально – економічні передумови і наслідки Нідерландської буржуазної революції.

Англія XVI- XVIII ст. - класична країна первісного нагромадження капіталу з переважно промисловим типом капіталістичної економіки. Передумови та хід аграрного перевороту в Англії. Огороджування та конверсія. Секуляризація. "Криваве " законодавство.

Особливості генези капіталізму у Франції. Передумови та наслідки антифеодальної революції.

Колоніалізм і рабство в історії США. Передумови війни за незалежність і утворення США.

Фінанси, грошовий обіг та кредит у мануфактурний період.

Передумови виникнення меркантилізму. Ранній та зрілий меркантилізм.

Монетаризм, меркантилізм. Політика торговельного балансу та протекціонізм як результат розвитку економіки. «Трактат політичної економії» А. Монкретьєна. Історичне значення меркантилізму.

ТЕМА 6

ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ ТА ОСНОВНІ ЕКОНОМІЧНІ ІДЕЇ В ПЕРІОД ПІЗНЬОГО ФЕОДАЛІЗМУ ТА ЗАРОДЖЕННЯ МАНУФАКТУР

(кін. XVI-перша половина XIX ст.)

Створення української козацької держави. Економічна політика Б. Хмельницького. Еволюція аграрних відносин в Українській Гетьманській державі та Слобідській Україні. Економічний розвиток Запорізької Січі. Колонізація Півдня.

Розвиток ремесла. Виникнення міст та зростання міського населення. Виникнення та розвиток мануфактурної промисловості. Види мануфактур (вотчинна, посесійна, орендна). Застосування капіталістичних форм праці.

Соціально - економічне становище Правобережної України. Зростання товарності сільського господарства в українських землях. Обезземелення селянства.

Внутрішня торгівля. Розвиток українського національного ринку як складової всеросійської та європейської ринкової системи.

Причини формування двох напрямів соціально-економічної думки в Україні – прогресивно-патріотичного та консервативного. Феофан Прокопович та його економічні погляди. Економічні ідеї Я.Козельського та Г.Сковороди.

ТЕМА 7

ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК ПРОВІДНИХ КРАЇН СВІТУ В ЕПОХУ ВІЛЬНОЇ КОНКУРЕНЦІЇ ПРОМИСЛОВИЙ ПЕРЕВОРОТ. ЗАРОДЖЕННЯ КЛАСИЧНА ШКОЛА ПОЛІТИЧНОЇ ЕКОНОМІЇ (ДРУГА ПОЛОВИНА XVII -ПЕРША ПОЛОВИНА XІX СТ.).

Передумови, суть та джерела промислового перевороту.

Значення промислового перевороту для становлення індустріального суспільства.

Промисловий переворот в Англії, його джерела,напрямки, особливості та соціально – економічні наслідки. Перетворення Англії на "фабрику світу ". Зміна зовнішньоторгової політики. Перехід до політики фритредерства.

Особливості промислового перевороту у Франції. Етапи промислового перевороту.

Збереження аграрно-індустріальної структури господарства. Формування лихварського характеру французького капіталізму.

Економічна відсталість Німеччини в XVII- першій пол. XIXст. Соціально - економічні передумови буржуазної революції 1848-1849 рр. та її наслідки. Аграрні реформи першої половини XIX ст. Митний союз. Промисловий переворот, його етапи та особливості. "Пруський" шлях розвитку капіталізму в сільському господарстві.

Особливості економічного розвитку США між першою та другою буржуазними революціями. " Американський " шлях розвитку капіталізму в сільському господарстві. Промисловий переворот в США та його особливості. Передумови громадянської війни в США та її економічні наслідки.

Зародження класичної політичної економії в Англії та Франції. Вільям Петті, П’єр Буагільбер. Вчення фізіократів. «Економічні таблиці» Ф.Кене.

Економічне вчення Адама Сміта та його історичне значення. Значення економічної спадщини Д.Рікардо.

ТЕМА 8

ПРОМИСЛОВИЙ ПЕРЕВОРОТ ТА ПОЧАТОК ІНДУСТРІАЛІЗАЦІЇ В УКРАЇНІ. ЕКОНОМІЧНА ДУМКА В УКРАЇНІ (XIX- поч. XXст.)

Промисловість Східної та Західної України в першій половині XIX ст. Розвиток капіталістичних відносин. Традиційні та нові галузі промисловості. Особливості промислового перевороту. Нові промислові центри та райони. Втручання держави в економіку.

Транспортне, залізничне будівництво.

Індустріалізація в Україні. Монополізація економіки. Іноземний капітал в Україні. Особливості розвитку промисловості Західної України. Перенаселення на західноукраїнських землях та еміграція до Америки і Канади.

Сільське господарство України. Селянські реформи 1848 р. (в Австро- Угорщині) та 1861р.р. (Росії). Розвиток капіталістичних виробничих відносин в сільському господарстві в другій половині XIX- на поч. XX ст. Виникнення кооперації.

Столипінська аграрна реформа та її наслідки для розвитку сільського господарства. Політика насадження фермерських господарств та переселення селянства.

Завершення формування загальноукраїнського ринку. Фінанси і грошовий обіг. Грошова реформа 1895-1897р.р.

Українська економічна думка під впливом ідей класичної політичної економії. Економічне вчення В.Каразіна, Т.Степанова, І. Вернадського. М.Бунге та ін..

ТЕМА 9

ГОСПОДАРСТВО ПРОВІДНИХ КРАЇН СВІТУ ТА УКРАЇНИ В ОСТАННІЙ ТРЕТИНІ XIX-початку XX ст. ІНДУСТРІАЛІЗАЦІЯ. РОЗВИТОК ТА ЕВОЛЮЦІЯ КЛАСИЧНОЇ ПОЛІТИЧНОЇ ЕКОНОМІЇ.

Прогрес світової науки, техніки та технології виробництва. Структурні зміни в економіці окремих країн та в продуктивних силах світу. Основні тенденції розвитку світової економіки. Концентрація промислового та банківського капіталу та створення монополій. Завершальна стадія індустріалізації та формування світового ринку. Вивіз капіталу. Колоніальна система та економічний поділ світу

Економіка Англії на межі XIX – XX ст. Причини втрати Англією світової економічної першості. Особливості монополізації економіки.

Причини промислового відставання Франції на рубежі XIX – XX ст. Аграрні протиріччя, парцелярне господарство.

Об'єднання німецьких земель за ініціативою Прусії. Причини швидкого промислового та економічного піднесення в Німеччині, роль мілітаризації. Концентрація виробництва та виникнення монополій. Концентрація банківської справи. Формування фінансового капіталу.

Перетворення США у провідну індустріальну державу світу. Економічне піднесення США в останній третині XIX ст. та його причини. Монополізація економіки. Формування фінансових груп. Вивіз капіталу та боротьба за колоніальні ринки. Розвиток сільського господарства.

Розвиток теорії ринкової економіки класичною економічною школою політичної економії в ХІХ ст. Розгалуження класичної політичної економії на окремі течії.

Історична школа та соціальний напрям, їх базові засади та теоретико-методологічні особливості. Соціалістичні економічні теорії та їх еволюція. Марксизм.

Поширення ідей економічного лібералізму та марксизму в українській суспільно-економічній думці ( Т.Степанов, М.Драгоманов, І.Вернадський, С.Подолинський, М.Зібер, М.Бунге).

ТЕМА 10

СВІТОВЕ ГОСПОДАРСТВО ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ЦИВІЛІЗАЦІЇ В ПЕРІОД МОНОПОЛІСТИЧНОЇ КОНКУРЕНЦІЇ (ДРУГА ПОЛОВИНА XІX - ПОЧАТОК XX СТ.) РОЗВИТОК НОВИХ ЕКОНОМІЧНИХ ВЧЕНЬ. МАРЖЕНАЛІЗМ. МАРКСИЗМ.

Економічні причини першої світової війни. Особливості економічного розвитку провідних країн світу напередодні та в роки війни. Зростання державно-монополістичних тенденцій.

Економічні наслідки першої світової війни для воюючих країн та їхній вплив на повоєнний розвиток європейської економіки. Економічна суть Версальської системи.

Плани Дауеса та Юнга, їх суть і мета. Перехід до золото зливкової монетарної системи.

Світова економічна криза 1929- 1933р.р., її причини, особливості, наслідки для США,Англії, Франції та Німеччини. Шляхи виходу з кризи.

"Новий курс" Ф.Рузвельта та його значення. Початок державного регулювання економіки. Використання економічних, організаційно - правових та інституціональних методів державного регулювання економіки.

«Кейнсіанська революція» в економічній науці. Економічне вчення Дж. М. Кейнса про макроекономічну рівновагу і роль сукупного попиту в її досягненні. Теорія мультиплікатора інвестицій і зайнятості.

Зародження сучасного менеджменту та маркетингу.

Особливості виходу з кризи Німеччини. Економічна політика нацизму. Мілітаризація німецької економіки.

Становище провідних країн світу у світовому господарстві в 30- ті роки.

Маржинальна наукова революція в економічній теорії. Теоретико-методологічні ознаки маржиналізму та його відмінності від класичної політекономії. (В.С.Джевонс, К.Менгер, Л.Вальрас).Виникнення неокласичного напряму в економічній теорії та його теоретико-методологічні особливості. Запровадження терміну «економікс» як назви економічної науки.

Основні теорії австрійської школи граничної корисності (К.Менгер, Ф.Візер, Е. Бем-Баверк), математичної (В.Джевонс, Л.Вальрас, В.Паретто), кембриджської (А.Маршалл, А.Пігу), американської (Дж.Б.Кларк). Дослідження І.Фішера та Ф.Еджворта.

ТЕМА 11

ОСОБЛИВОСТІ ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ ТА ОСНОВНІ НАПРЯМКИ ЕКОНОМІЧНОЇ ДУМКИ В УКРАЇНІ (ДРУГА ПОЛОВИНА XІX - ПОЧАТОК XX СТ.)

Економіка України в роки першої світової війни. Занепад промисловості та сільського господарства. Соціально-економічна політика Центральної Ради, гетьманату та більшовиків. Націоналізація більшовицьким режимом землі, промисловості, торгівлі. Політика "воєнного комунізму". Позитивні та негативні наслідки націоналізації та колективізації.

Нова економічна політика (неп ) і відбудова народного господарства України у 20-ті роки.

Суцільна колективізація та її вплив на стан сільського господарства. Голодомор 1932-1933р.р. Підсумки соціалістичної індустріалізації народного господарства в Україні. Погляди українських економістів на проблеми соціалістичних перетворень.

Проголошення Західноукраїнської Народної Республіки та економічна політика її уряду. Анексія західноукраїнських земель Польщею, Румунією та Чехословаччиною. Економічний розвиток західноукраїнських земель у 20-30-ті роки. Кооперативний рух.

Соціально-економічні наслідки приєднання західноукраїнських земель до УРСР.

Економічні погляди. Туган-Барановського, Є.Слуцького, К Воблого, О.Чаянова, М.Птухи.

Демократична економічна думка представників Галичини ( .Павлик, І.Франко).

Питання господарського розвитку України в працях Л.Яснопольського, М.Волбуєва та ін.

ТЕМА 12

ГОСПОДАРСТВО СВІТУ ПІД ЧАС ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ ТА ПОВОЄННІ РОКИ ( 1939-1965 рр. ) ТА НОВІ ЕКОНОМІЧНІ ТЕОРІЇ.

Перебудова господарства провідних країн світу на воєнний лад. Загальна характеристика економіки воюючих країн в роки війни.

Економічні наслідки другої світової війни для світового господарства.

Пошуки нових шляхів та методів відбудови економіки в повоєнні роки. План Маршалла, його мета,зміст та наслідки для європейських країн.

Науково-технічна революція. Зрушення в галузевій структурі провідних країн світу.

Розпад колоніальної системи.

Інтеграційні процеси в економіці. Створення міжнародних економічних та політичних організацій. "Спільний ринок " як форма економічної інтеграції.

Формування трьох центрів світового капіталізму. США, Японія, ФРН- нові економічні лідери.

Вплив другої світової війни на економіку США. Основні тенденції її розвитку. Причини зниження темпів зростання в 50-60-ті роки. Посилення державного регулювання економіки в 60-ті роки.

Вплив НТР на розвиток економіки США.

Економічні наслідки поразки Японії у другій світовій війні. Американська окупація та її наслідки. Аграрна реформа і стан сільського господарства. Фактори економічного зростання Японії в 50-60-ті роки.

Економіка Німеччини після другої світової війни. Ліквідація економічних та політичних структур фашизму. Грошова реформа 1948 р. Утворення ФРН. Розробка нових форм і методів державно - монополістичного регулювання економіки. Роль плану Маршалла для відродження німецької економіки. Роль ФРН у створенні і розвитку " "Спільного ринку ".

Особливості економічного розвитку Англії у повоєнні роки. Повоєнна відбудова. Націоналізація окремих галузей економіки. Посилення державного регулювання. Фінансові проблеми. Крах британського колоніалізму.

Економічні наслідки другої світової війни і особливості повоєнного розвитку Франції. Зміни в структурі економіки. Часткова націоналізація та її характер. Втрата колоніальних володінь. Місце Франції у світовому господарстві.

Етапи еволюції кейнсіанського напряму економічної думки. Неокейнсіанство. Неолібералізм. Інституціоналізм.. Посткейнсіанство. Нова класична економічна теорія.

ТЕМА 13

ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК УКРАЇНИ В УМОВАХ КОМАНДНО-АДМІНІСТРАТИВНОЇ СИСТЕМИ ТА ЙОГО ТРАКТУВАННЯ В ЕКОНОМІЧНІЙ ДУМЦІ.

Наслідки другої світової війни для економіки України. Втрати господарства та населення.

Повоєнна відбудова народного господарства. Засуха 1946 року в Україні. Грошова реформа 1947 року. Колективізація та індустріалізація у західноукраїнських землях.

Економічні реформи М.С. Хрущова. Створення раднаргоспів. Освоєння цілинних земель. Структурні зміни в народному господарстві. Господарська реформа 1965 р. та причини її невдачі.

Диспропорційний розвиток радянської економіки, її затратний характер. Промисловість і сільське господарство України на шляху екстенсивного розвитку. Підпорядкування економіки України інтересам загальносоюзних відомств.

Посилення застійних явищ в соціально – економічному житті країни у 70- ті - першій половині 80- х років.

«Перебудова» як спроба переходу до результативної ринкової економіки.(1985-1991 рр.)

Економічні погляди вітчизняних економістів на радикальну реформу управління економікою.

ТЕМА 14

ОСНОВНІ ТЕНДЕНЦІЇ ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ СВІТОВОГО ГОСПОДАРСТВА ТА ОСНОВНІ НАПРЯМКИ ЕКОНОМІЧНОЇ ДУМКИ НА ЕТАПІ ІНФОРМАЦІЙНО-ТЕХНОЛОГІЧНОЇ РЕВОЛЮЦІЇ В КІНЦІ XX СТ. ТА ПОЧАТКУ XXІ СТ.

Загальні тенденції господарського розвитку. Структурні зміни в економіці, її модернізація. Технологічна революція середини 70-х років. Державне регулювання економікою. Значення державного сектора в економіці.

Місце сільського господарства в економічній структурі. Індустріальний характер сільського господарства.

Зміцнення міжінтеграційних зв’язків. Розширення сфери впливу економіки країн Європейського Економічного Співтовариства („Спільного ринку”) в світовому господарстві. Фінансово-економічне суперництво на світовому ринку. Переміщення капіталів у світовому господарстві.

Економічне зростання «нових індустріальних держав».

Економічний курс США у 70-80-ті роки: проблеми і досягнення. Сучасна американська економіка: тенденції і напрямки розвитку.

Об’єднання ФРН з НДР у єдину державу та його соціально-економічні наслідки. Проблеми інтеграції. Сучасна німецька економіка.

Економіка Великобританії 70-80-х років: пошук оптимальних рішень. Економічна політика М. Тетчер. Роль Великобританії у світовому господарстві.

Особливості французького державно-монополістичного капіталізму. Економічна політика «голлізму». Специфіка фінансового капіталу і фінансової олігархії. Розпад колоніальної системи.

Економічне піднесення Японії. Зміна форм і методів монополізації. Державне регулювання. Зовнішньоекономічні зв’язки. «Японське диво».

Змішана ринкова економіка. Теорія народного капіталізму. Теорія «суспільства достатку». Теорія «соціального партнерства»

Економічний неоконсерватизм. Монетаризм. Теорія раціональних очікувань. Рейганоміка. Тетчеризм.

ТЕМА 15

ГОСПОДАРСТВО УКРАЇНИ В ПЕРІОД НЕЗАЛЕЖНОСТІ.

Прийняття Декларації про державний суверенітет України (16 липня 1990р.) та Акта про державну незалежність України (24 серпня 1991 р.)

Формування основ національної системи господарства. Розбудова національної економіки, її ринкова трансформація та інтеграція у світовий економічний простір, прорахунки й труднощі у виробленні та здійсненні незалежної економічної політики.

Роль держави у становленні цивілізованих і ринкових відносин.

Антикризова заходи українського уряду. Структурна та інвестиційна політика. Закордонна допомога.

Фінанси і кредит. Податкова політика. Грошовий обіг. Грошова реформа 1996р. Внутрішня і зовнішня торгівля. Вплив економічної кризи 2008 – 2009 рр. на економіку України. Програми українських урядів.

Роль і місце господарства України у світовому економічному розвитку.

ІІ. НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ.

ТЕМА 1

ПРЕДМЕТ ІСТОРІЇ ЕКОНОМІКИ ТА ЕКОНОМІЧНОЇ ДУМКИ. ГОСПОДАРСТВО ТА ЕКОНОМІЧНА ДУМКА НА ЕТАПІ ТРАДИЦІЙНИХ ЦИВІЛІЗАЦІЙ

ПЛАН

Предмет та завдання курсу. Структура історії економіки та економічної думки.
Характеристика етапів розвитку історії економіки. Критерії періодизації, їх особливості та проблеми.
Характеристика господарства первісного суспільства. Соціальний устрій та власність в первісну добу.
Досягнення світової та української історико-економічної науки.

Вивчення першої теми слід розпочати з визначення предмета, методології історії економіки та економічної думки, її структури та критеріїв періодизації. Важливе місце в даній темі відводиться аналізу місця і ролі первісної доби в історії господарства, під час якої формувалися відносини власності та відбувся перший суспільний поділ праці Саме в первісну добу виникли ті господарські структури і сформувались найважливіші галузі господарства, які стали визначальними на довгі тисячоліття (сільське господарство, ремесло, обмін, товарне виробництво).

Однією з центральних проблем цієї теми є хронологічні межі та періодизація первісної доби. Матеріальна культура первісного суспільства умовно ділиться на ряд періодів. Ці періоди відрізнялися один від одного рівнем розвитку продуктивних сил, видами діяльності, розвитком самої людини. Найдовшим періодом був кам’яний вік (5-3,5 млн. років - 3 тис.років до н.е.), бронзовий вік (3-2 тис. років до н.е.), ранній залізний вік (2-1 тис.років до н.е.).

В основі первіснообщинного ладу була колективна праця, обумовлена низьким рівнем розвитку знарядь праці, а також спільне споживання.

Студенти повинні показати еволюцію засобів праці, сировинних ресурсів, необхідних для виготовлення матеріальних благ, самих видів господарської діяльності. На прикладі Трипільської культури слід підкреслити безперервність економічного розвитку українських земель від привласнюючого господарства мисливців та рибалок до відтворюючого господарства землеробів та скотарів.

Поглиблення суспільного поділу праці, розвиток обміну і товарного виробництва сприяли економічній відособленості, заміні родової общини територіальною (сусідською) і формуванню нового економічного відношення - приватній власності.

Виникнення приватної власності привело до класового суспільства та формування перших держав. В залежності від економічних умов, відносин між сусідніми племенами тощо, утворились рабовласницькі держави "азіатського" та „античного” типу.

РЕФЕРАТИ:

1. Джерела та історіографія історії економіки та економічної думки

2. Фактори впливу на трансформацію поглядів і концепцій вчених економістів та істориків.

ЛІТЕРАТУРА:

1. Варбова О. Економічна історія. Навч. пос.; Львів, 2002.

2. Економічна історія. Лекції /Тимочко Н.О., Пучко Ф.М., Рудомьоткіна Л.М. та ін. - К., КНЕУ, 2000.

3. Эллинизм: экономика, политика, культура: М., 1990.

4. Жовтанецький О, Чуба Н. Цікава економіка. Навч. Посібник.- Львів: Апріорі, 2010. – 408 с.

5. Злупко С. Історія економіки та економічних вчень України. Навч пос. – К. 2006.

6. История экономики: Учебник /Под общ. ред. проф. О. Кузнецовой и проф. И. Шапкина. М. – 2002.

7. Ковальчук В.М., Лазарович М.В., Сарай М.І. Історія економіки та економічної думки. К. – Знання. 2008.

8. Кузишин В.И. Античное классическое рабство как экономическая система. - М.: МГУ, 1990.

9. Лановик Б.Д. Матисякевич З.М., Матейко І.М. Історія господарства: Україна і світ. - К., 1995.

10. Лановик Б.Д., Матисякевич З.М., Матейко Р.М. Економічна історія України і світу: Підручник / За ред.. Лановика Б.Д.. –К.:Знання-Прес, 2002. - Тернопіль: "Економічна думка", 1997.

11. Леоненко П.М., Юхименко П.І. Еконо економічноїмічна історія. Навч. пос. – К.: 2004.

12. Міжнародні економічні відносини: Історія міжнародних економічних відносин: Підручник /За ред. А.С. Філіпенка. - К.: Либідь, 1992.

13. Павленко Ю. Історія світової цивілізації, Соціокультурний розвиток людства. Навч. пос. – К.: 1996.

ПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ ТА КОНТРОЛЮ ЗАСВОЄННЯ ЗНАНЬ:

1. Визначити предмет історії економіки та економічної думки.

2. Назвати основні періоди існування первісної доби.

3. Назвати передумови для виникнення стародавніх цивілізацій

4. Проаналізувати відомі економічні критерії періодизації історії економіки.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ:

Дати характеристику варіантам та критеріям періодизації історії економіки.

Проаналізувати погляди відомих істориків-економістів щодо критеріїв періодизації.

ДАТИ НАЙВАЖЛИВІШИХ ПОДІЙ:

Первісна доба: 5-3 млн. років до н.е. — 1 тис. років до н.е.

Кам’яний вік:

а) палеоліт – 3 млн. років – 10 тис. років до н.е.

б) мезоліт – ІХ – VI тис. років до н.е.

в) неоліт – VI – ІІ тис. років до н.е.

Бронзовий вік – 3-2 тис. років до н.е.

Ранній залізний вік – 2-1 тис. років до н.е.

ТЕМА 2

ГОСПОДАРСТВО ТА ЕКОНОМІЧНА ДУМКА СТАРОДАВНЬОГО СХОДУ ТА АНТИЧНИХ ДЕРЖАВ

ПЛАН

1. Осьовий час та його роль у формуванні Західної та Східної цивілізацій, їх характеристика.

2. Господарський розвиток країн Східного рабства. Соціально - економічний устрій країн Східної деспотії.

3. Господарство Стародавньої Греції та Риму.

4. Економічна думка країн Стародавнього Сходу.

5. Економічні погляди грецьких і римських філософів-мислителів.

6. Проблеми раціональної організації рабовласницької латифундії у працях давньоримських філософів.

7. Причини занепаду рабовласницького суспільства. Зародження феодальних відносин. Колонат.

Аналізуючи господарський розвиток перших цивілізацій, слід відмітити їх спільну економічну основу, характерні риси, а також показати відмінності між ними. Ці відмінності полягають, у першу чергу, в рівні розвитку продуктивних сил, у економічній ролі громади як первинної ланки економічного життя.

В країнах Стародавнього Сходу (Єгипті, Індії, Китаї, Месопотамії) сільська громада була суттєвим елементом їх економічного устрою. Основною продуктивною силою в цих країнах були не раби, а вільні землероби-общинники. Виключно важлива роль громади в країнах Східного рабства пояснюється необхідністю спільного господарювання в умовах нерозвинених міжрегіональних зв’язків, низького рівня розвитку продуктивних сил, великих незайманих територій та необхідності захисту від сил природи.

Держави, які виникли на основі більш досконалої матеріальної культури (в період раннього залізного віку) обрали для себе інший шлях розвитку, в основі якого була "антична" громада, а рабство стало класичним. Основною продуктивною силою в цих країнах були раби.

Студенти повинні дати характеристику господарства Стародавньої Греції та Риму, показати відмінності економічного розвитку цих класичних рабовласницьких держав, пояснити причини кризи і розпаду рабовласницького суспільства, які виразилися в занепаді сільськогосподарського і ремісничого виробництва, згортанні товарно-грошових відносин і сфери обігу, розоренні дрібних виробників і занепаді рабовласницьких господарств. З’ясувати передумови переходу до феодального суспільства через систему колонату.

Студенти повинні пояснити суть колонату, як провідної форми виробничих відносин в період переходу рабовласництва до феодалізму.

Паралельно із становленням людського соціуму та розвитком економіки виникла та відбулася еволюція економічної думки, сформувалися наукові економічні погляди доби стародавнього світу.

У четвертому та п’ятому питаннях слід розглянути економічні погляди китайських філософів (Конфуція), індійські «закони Ману», старовавілонські «Закони Хаммурапі», античну економічну думку Греції та Стародавнього Риму.

З історії економічної думки Стародавньої Греції слід проаналізувати економічні погляди Ксенофонта, Платона , Арістотеля . Аналізуючи економічні погляди римських філософів-мислителів М.Катона. М.Варона, Л.Колумелли, студенти повинні обґрунтувати їх погляди на роль аграрної праці для розвитку рабовласницького господарства

ТЕМИ РЕФЕРАТІВ:

1. Господарство грецьких та римських колоній Північного Причорномор’я.

2. Основні форми господарської діяльності в економіці Стародавнього Риму та їх висвітлення у працях Катона, Варона, Колумелли.

3. Античний поліс і його роль в економічному та соціальному житті Стародавньої Греції.

ЛІТЕРАТУРА:

1. Варбова О. Економічна історія. Навч. пос.; Львів, 2002.

2. Економічна історія. Лекції /Тимочко Н.О., Пучко Ф.М., Рудомьоткіна Л.М. та ін. - К., КНЕУ, 2000.

3. Эллинизм: экономика, политика, культура: М., 1990.

4. Історія економічних учень: Підручник. –У 2-х ч.- Ч.1 /За ред. В.Д.Базилевича. – К.: Знання, 2005

5. История экономики: Учебник /Под общ. ред. проф. О. Кузнецовой и проф. И. Шапкина. М. – 2002.

6. Ковальчук В.М., Лазарович М.В., Сарай М.І. Історія економіки та економічної думки. К. – Знання. 2008.

7. Кузишин В.И. Античное классическое рабство как экономическая система. - М.: МГУ, 1990.

8. Лановик Б.Д. Матнсякевич З.М., Матейко І.М. Історія господарства: Україна і світ. - К., 1995.

9. Лановик Б.Д., Матисякевич З.М., Матейко Р.М. Економічна історія України і світу: Підручник / За ред.. Лановика Б.Д.. –К.:Знання-Прес, 2002.

10. Історія економічних учень: Підручник / Л.Я.Корнійчук, Н.О.Татаренко, А.М.Поручник та ін..; За ред.. Л.Я. Корнійчук, Н.О.Татаренко. –К.: КНЕУ, 2005

11. Леоненко П.М., Юхименко П.І. Економічна історія. Навч. пос. – К.: 2004.

13. Павленко Ю. Історія світової цивілізації. Соціокультурний розвиток людства. Навч. пос. – К.: 1996.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ ТА КОНТРОЛЮ ЗАСВОЄННЯ ЗНАНЬ:

1. Розкрийте зміст понять патріархальне та античне рабство.

2. Розкрийте особливості Східного рабства.

3. Чому рабовласництво Риму називають класичним?

4. Назвіть основні галузі господарства, які сформувались у стародавній Греції?

5. Назвіть основні форми рабовласницької земельної власності, які існували в сільському господарстві стародавнього Риму?

6. Назвіть основні причини занепаду рабовласницьких держав.

7. Окресліть економічну сутність колонату.

8. У чому полягали особливості економічної думки стародавнього світу?

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ:

1. Скласти таблицю «Порівняльний аналіз економічного розвитку ранніх цивілізацій,Стародавньої Греції та Риму» за такими критеріями:а) періодизація, хронологічні межі; б)механізм управління, роль держави; в) роль праці рабів в господарському житті; г) основні галузі економіки;

2. Виділити основні економічні ідеї представників Стародавнього Сходу та античного світу

ДАТИ НАЙВАЖЛИВІШИХ ПОДІЙ:

Рабовласницький лад Стародавнього Сходу – 4-3 тис. років – 1 тис. років до н.е.

Рабовласницький лад Стародавньої Греції та Риму ― І тис. років до н.е. – V ст. н.е.

а) розквіт грецького рабовласництва – V – IV ст. до н.е.

б) розквіт римського рабовласництва – ІІ ст. до н.е. – ІІ ст. н.е.

в) криза Римської імперії, розвиток пекулія та колонату – ІІІ – ІV ст.

г) загибель Римської імперії та крах античного рабовласництва – 476 р.

ТЕМА 3

ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК КРАЇН ЗАХІДНОЇ ЕВРОПИ В ЕПОХУ СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ. ЕКОНОМІЧНА ДУМКА СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ (V - Х V ст.)

ПЛАН

1. Загальна характеристика епохи. Розвиток феодального господарства. Основні риси і форми феодального землеволодіння.

2. Середньовічне місто, його роль у формуванні ринкових інститутів. Цеховий лад міського ремесла.

3. Внутрішня та зовнішня торгівля. Купецькі гільдії. Формування фінансової системи середньовічних держав.

4. Формування економічної думки в епоху Середньовіччя. Пам’ятки європейської, китайської та арабської економічної думки.

5. Економічні погляди ранніх і пізніх каноністів.

Вивчення даної теми слід розпочати з обґрунтування економічної основи феодалізму, його основних рис та переваг над рабовласницьким суспільством. У розвитку феодалізму виділяють три періоди: ранній феодалізм, розвинутий феодалізм (розквіт феодалізму) та розпад феодалізму.

Ранній феодалізм (V-Х ст.) - це епоха становлення феодального способу виробництва, його основних форм землеволодіння (алоду, бенефіцію та феоду), рентних відносин. Характерними рисами цього періоду були: натуралізація господарства, низький рівень розвитку продуктивних сил та суспільного поділу праці, виникнення великого феодального господарства.

Розвинутий феодалізм (ХІ-ХV ст.) - характеризувався завершенням феодалізації суспільства, розвитком продуктивних сил в землеробстві та виділенням ремесла в самостійну галузь господарства, а, як наслідок цього, зростанням економічної ролі міст і розвитку торгівлі. На цьому етапі розвитку середньовічного суспільства виникли і утвердились такі типові для феодалізму господарські одиниці: феодальна вотчина, ремісничий цех та купецька (торгова) гільдія.

Криза та розпад феодалізму (кінець ХV- середина ХVII ст.) - це період занепаду і розкладу феодального і зародження капіталістичного господарства.

Передумови для переходу до капіталістичного /індустріального/ суспільства були закладені поглибленням суспільного поділу праці, розширенням товарно-грошових відносин, формуванням національних ринків, первісним нагромадженням капіталу, розвитком лихварства, кредиту та банківської справи.

Важливу роль у цих процесах відіграли міста як осередки ремесел та торгівлі. Студенти повинні дати обґрунтування причин виникнення, розвитку та занепаду цехового ремесла, формування купецьких гільдій та їх значення для зародження ринкової економіки.

Феодальний устрій, який ґрунтувався на приватній феодальній власності на землю і позаекономічному примусі залежних селян, наклав свій відбиток на розвиток економічної думки як у Європі, так і на Сході. Економічні погляди Середньовіччя охоплювали широке коло проблем, які стосувалися феодального землеволодіння, вічності поділу людей на бідних і багатих, товарного виробництва та грошових відносин. Економічні погляди в період раннього, зрілого та пізнього середньовіччя суттєво відрізнялися. У ранньому та зрілому середньовіччі відчувався значний занепад культури, науки та освіти. Це накладало свій відбиток на розвиток економічної думки як у Європі, так і на Сході. Значний вплив на економічні погляди мала релігія та церковні традиції.

Тільки в пізньому Середньовіччі, у період Ренесансу разом з піднесенням культури, науки та освіти на новий якісний рівень вийшла економічна думка. На Близькому Сході на розвиток економічної думки великий вплив мав іслам. Економічні погляди арабів відображено в Корані. На Далекому Сході – економічна думка Китаю (економічне вчення Лі Гоу та Ван Аньші). Європейське Середньовіччя охоплює період від розпаду Римської імперії (V ст.) до початку Великих географічних відкриттів. Його моральною основою було християнство.

У цій частині теми необхідно розглянути економічні погляди європейських та арабських середньовічних вчених, канонічні доктрини Томи Аквінського та Ніколи Орема і порівняти їх .

Найдавнішою пам’яткою наймогутнішої ранньофеодальної Франкської держави була «Салічна правда» - збірка законів про право франків на землю, рівність усіх вільних перед законом , недоторканість майна тощо.

Найвідомішим представником канонічної доктрини, яка трактувала господарські процеси з позицій християнства та античної економічної думки, був Тома Аквінський.

У ХVІ – ХVІІ ст. в Європі зародилися утопічні проекти справедливого безкласового суспільства. Причиною появи таких соціальних утопій стало розорення селянства, зубожіння народних мас, їхнє жахливе становище. Першим утопістом був англійський письменник-гуманіст і державний діяч –Томас Мор («Утопія» - 1516 р.), італійський філософ Томазо Кампанелла («Місто Сонця» - 1623 р.).

РЕФЕРАТИ:

1. Економічні погляди китайських і арабських учених в епоху Середньовіччя.

2. Ключові догми наукових досліджень Томи Аквінського.

3. Особливості економічної думки в епоху Середньовіччя.

4. Відображення господарського розвитку західної Європи в документальних та літературних джерелах Середньовіччя.

ЛІТЕРАТУРА:

1. Варбова О. Економічна історія. Навч. пос.; Львів, 2002.

2. Економічна історія. Лекції /Тимочко Н.О., Пучко Ф.М., Рудомьоткіна Л.М. та ін. - К., КНЕУ, 2000.

3. Эллинизм: экономика, политика, культура: М., 1990.

4. Злупко С. Історія економіки та економічних вчень України. Навч пос. – К. 2006.

5. История экономики: Учебник /Под общ. ред. проф. О. Кузнецовой и проф. И. Шапкина. М. – 2002.

6. Ковальчук В.М., Лазарович М.В., Сарай М.І. Історія економіки та економічної думки. К. – Знання. 2008.

7. Кузишин В.И. Античное классическое рабство как экономическая система. - М.: МГУ, 1990.

8. Лановик Б.Д. Матнсякевич З.М., Матейко І.М. Історія господарства: Україна і світ. - К., 1995.

10. Леоненко П.М., Юхименко П.І. Еконо економічноїмічна історія. Навч. пос. – К.: 2004.

11. Міжнародні економічні відносини: Історія міжнародних економічних відносин: Підручник /За ред. А.С. Філіпенка. - К.: Либідь, 1992.

12. Павленко Ю. Історія світової цивілізації, Соціокультурний розвиток людства. Навч. пос. – К.: 1996.

13. Історія економіки та економічної думки: Навч. Посібник - За ред. Козюк В.В., Радіонова Л.А. – Тернопіль, 2010

14. Бартенєв С.А. История экономических учений: Учебник. М.: Юристъ, 2002.

ПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ ТА КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ:

1 Назвати основні етапи становлення та розвитку феодалізму в Західній Європі.

2. Назвати основні форми феодального землеволодіння в європейських країнах.

3. Які господарські форми та галузі господарства утвердилися в епоху феодалізму?

4. Як і чому відбувалася еволюція феодальної вотчини протягом ХІ-ХV ст.?

5. Які форми феодальної ренти Ви знаєте? Розкрийте їх суть.

6. В чому переваги цехової організації ремесла та його недоліки?

7. Проаналізувати процес створення національних ринків, грошового обігу та фінансів в епоху Середньовіччя.

8. Дати порівняльну характеристику розвитку ремесла та торгівлі в Західній Європі.

10. Назвати найголовніші торгові шляхи, що проходили через українські землі в епоху Середньовіччя.

11. У чому полягають особливості економічної думки середньовічного Сходу?

12. Назвати особливості економічних поглядів європейських вчених-просвітителів.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ:

1. Зробити порівняльний аналіз розвитку економіки західноєвропейських держав у період раннього, зрілого феодалізму та періоду розкладу феодального господарства.

2. Проаналізувати економічні погляди представників канонічної доктрини Томи Аквінського та Ніколи Орема.

3. Проаналізувати економічні проблеми, які містяться в «Салічній правді» та «Руській Правді».

4. Розкрити суть середньовічних єресей як одного з напрямів середньовічної думки.

ДАТИ НАЙВАЖЛИВІШИХ ПОДІЙ:

Епоха Середньовіччя ― V – ХV ст.

Ранній феодалізм ― V – Х ст.

Розквіт феодалізму ― ХІ – ХV ст.

Криза і розклад феодалізму ― ХV – середина ХVІІ ст.

Період існування Королівства Франків ― V – ІХ ст. (486-843 рр.)

Період становлення, розквіту та занепаду цехового ремесла - ХІІ-ХV ст.

Період комунальних революцій ― ХІІ – ХІІІ ст.

Столітня війна між Францією та Англією ― 1337 – 1453 рр.

ТЕМА 4

ГОСПОДАРСТВО ТА ЕКОНОМІЧНА ДУМКА В УКРАЇНІ В ЕПОХУ СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ

ПЛАН

1. Економічні фактори утворення державності на українських землях. Основні форми феодального землеволодіння

2. Розвиток міст, ремесел та торгівлі в Київській Русі

3. Економічні причини феодальної роздробленості Давньоруської держави.

4. Українська економічна думка епохи Середньовіччя.

5. Проблеми феодального устрою в українських джерелах «Руська Правда, «Повість минулих літ», «Устава на волоки».

У першому питанні необхідно обґрунтувати основні передумови формування державності на українських землях, серед яких слід виділити спільні для загальноєвропейської державотворчої традиції риси: зростання продуктивності праці, поглиблення суспільного поділу праці, вироблення додаткового продукту, поява приватної власності, майнове та соціальне розшарування, укрупнення територіальних утворень, військову активність через загрозу ззовні, вимагали нових форм і методів управління.

Друге питання слід присвятити аналізу форм землеволодіння, їх становлення та розвитку на основі утвердження приватного вотчинного землеволодіння , земельної власності князів, бояр, дружинників-воїнів, монастирських та церковних володінь.

Внаслідок відокремлення ремесла від землеробства, ремісники почали зосереджуватися в городищах, які поступово перетворювалися у міста. Найбільшого розквіту міста в Київській Русі досягли в ХІ-ХІІІ ст. і маливеликий вплив на зростання економічної могутності Давньоруської держави. В цьому питанні слід розглянути значення торгівлі тазовнішньоторговельних шляхів для економіки Київської держави.

Студенти, аналізуючи ранньоукраїнську економічну думку, повинні розглянути державні документи, видатні пам’ятки соціально-політичної та юридичної літератури ХІ –ХІІ1 ст. Руси - України («Руську Правду», «Повість минулих літ», «Повчання дітям» та ін.) і пояснити основні економічні ідеї, проблеми феодального устрою та господарсько-правові норми, які відображені в цих джерелах. Епіцентром цих джерел є питання про власність, соціальний статус окремих категорій населення, економічні стосунки, верховенство і підданство.

РЕФЕРАТИ:

1. Економічна думка в Україні в епоху Середньовіччя.

2. Літописні пам’ятки української економічної думки.

3. Економічні погляди Івана Вишенського.

ЛІТЕРАТУРА:

1. Варбова О. Економічна історія. Навч. пос.; Львів, 2002.

2. Економічна історія. Лекції /Тимочко Н.О., Пучко Ф.М., Рудомьоткіна Л.М. та ін. - К., КНЕУ, 2000.

3.Історія економічних ученгь. Підручник / За ред.. В.Д.Базилевича. – К.: Знання. 2004.

4. Злупко С. Історія економіки та економічних вчень України. Навч пос. – К. 2006.

5. Історія економіки та економічної думки: Навч. Посібник - За ред..Козюк В.В., Радіонова Л.А. – Тернопіль, 2010

6. История экономики: Учебник /Под общ. ред. проф. О. Кузнецовой и проф. И. Шапкина. М. – 2002.

7. Ковальчук В.М., Лазарович М.В., Сарай М.І. Історія економіки та економічної думки. К. – Знання. 2008.

8 Коропецький І. Дещо про минуле, недавнє минуле і майбутнє економіки України. – К.: Либідь, 1993.

9. Лановик Б.Д. Матисякевич З.М., Матейко І.М. Історія господарства: Україна і світ. - К., 1995.

10. Лановик Б.Д., Матисякевич З.М., Матейко Р.М. Економічна історія України і світу; Підручник / За ред.. Б.Лановика. –К.: Знання-Прес, 2002

1. Леоненко П.М., Юхименко П.І. Еконо економічноїмічна історія. Навч. пос. – К.: 2004.

12. Павленко Ю. Історія світової цивілізації, Соціокультурний розвиток людства. Навч. пос. – К.: 1996.

ПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ ТА КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ:

1. Назвати форми власності у процесі становлення феодальних аграрних відносин у Київській Русі.

2. Яку роль відіграли міста в розвитку економіки Київської Русі?

3. Перерахувати основні верстви населення в Київській державі.

4. Назвати основні економічні ідеї та господарсько-правові норми, які містяться в українських джерелах пори Середньовіччя.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ:

1. Проаналізувати шляхи формування, форми і типи земельної власності в Київській Русі та порівняти їх із країнами Західної Європи.

2. Проаналізувати основні ідеї та господарсько-правові норми, що містяться в «Руській Правді».

3. Дати характеристику феодальної вотчини та фільварку.

ДАТИ НАЙВАЖЛИВІШИХ ПОДІЙ:

Період існування Київської Русі (IX-XII ст.)

Період існування Галицько-Волинського князівства ― ХІІ – ХІV ст.

Період феодальної роздробленості ― ХІІ – ХV ст.

Період урбанізації Русі - ХІ –ХІІІ ст.

ТЕМА 5

ГЕНЕЗА ІНДУСТРІАЛЬНОГО СУСПІЛЬСТВА. МАНУФАКТУРНИЙ ПЕРІОД СВІТОВОЇ ЕКОНОМІКИ

ПЛАН

1. Передумови і наслідки Великих географічних відкриттів, їх вплив на формування європейської цивілізації в період розкладу феодалізму.

2. Первісне нагромадження капіталу, його суть, джерела, методи та результати.

3. Аграрний переворот в Англії, його суть та наслідки.

4. Економічне значення буржуазних революцій в Європі та війни за незалежність в Північній Америці (XVI-XVIІІ ст.).

5. Виникнення та розвиток меркантилістської доктрини. Вчення А. Монкретьєна.

6. Ранній та зрілий меркантилізм. Історичне значення меркантилізму

Кінець ХV – середина ХVII ст. - це останній етап існування феодального суспільства. На економічний розвиток європейських країн у цей період великий вплив мали:

- руйнування натурального феодального господарства та цехового ремесла;

- зростання обсягів товарного виробництва та торгівлі;

- формування національних ринків;

- виникнення великих капіталів та лихварства.

Усі ці фактори створювали умови для переходу до індустріального суспільства, а прискорили цей процес Великі географічні відкриття, які відбулися в кінці ХV - початку ХVIII ст.

В першому питанні слід обґрунтувати передумови, хід та наслідки відкриття європейцями нових земель та континентів. Доказати, що Великі географічні відкриття стали одним з поворотних моментів в історії розвитку Європейської господарської цивілізації. Важливими передумовами ВГВ були: криза левантійської торгівлі, брак золота і срібла як матеріалізації багатства; поява передумов в науково-технічному розвитку (будівництво нових типів кораблів, винайдення барометра, гідрометра, удосконалення компаса), створення великих монархій і розвиток абсолютизму, що дало можливість організувати великі морські експедиції.

Великі географічні відкриття викликали невідоме раніше явище – різкі стрибки цін, спочатку на сільськогосподарську продукцію, а потім і на всі інші товари на ринках загальноєвропейських країн. На початку ХVІІ ст.. ціни на хліб зросли в Іспанії в 4,5 рази, в Англії – в 4 рази, у Франції – в 2,5 рази.

В результаті Великих географічних відкриттів сформувалася світова торгівля та світовий ринок, розширився асортимент товарів, зросла роль "великих капіталів, відбулася „революція цін” і слалася колоніальна система. Історичне значення Великих географічних відкриттів полягало в тому, що вони знаменували закінчення найтривалішого аграрного періоду в господарській еволюції людства і перехід до індустріального суспільства.

У другому питанні слід розкрити суть первісного нагромадження капіталу, його джерела та наслідки. Первісне нагромадження капіталу - це історичний процес відокремлення основного виробника від засобів виробництва. В класичній формі воно проходило в Англії у ході аграрного перевороту, коли англійські лендлорди примусово позбавляли селян землі, приєднувати общинні наділи до своїх, перетворюючи їх в пасовища («обгороджуванням землі»). Примусове обезземелення селян стало передумовою аграрного перевороту, зміст якого полягав у переході від старого – феодального, до нового буржуазного сільськогосподарського виробництва. Селянське господарство Англії все більше перетворювалося в сировинний придаток для мануфактури, а колишні селяни – у найманих робітників. В період первісного нагромадження капіталу виникла нова господарська форма - капіталістична мануфактура. Це підприємство, засноване на технології ручної праці, спеціалізації та вільнонайманій робочій силі. Саме останнім мануфактура відрізнялася від ремісничого цеху. Мануфактури домінували в господарському житті Європи з XVI по XVIІІ ст.

В XVI - першій половині XVII cт. набула поширення розсіяна (децентралізована), а з другої половини XVIІ ст. переважала централізована та змішана мануфактура. Нові форми господарювання, приватна ініціатива, могли розвиватися лише в умовах свободи підприємництва та вільної конкуренції. Старі форми політичного правління дворянства – абсолютні монархії стали гальмом для розвитку вільного підприємництва. Це стало першопричиною буржуазних революцій у Європі.

У період мануфактурного капіталізму відбувалися буржуазні революції - в Нідерландах (1566-1609рр.), Англії – (1640-1649рр.), Північній Америці (1775-1783рр.), Франції - (1789-1794рр.). Вони проголошували свободу торгівлі та підприємництва, сприяли швидкому розвиткові капіталізму в Європі та на американському континенті.

Притаманний мануфактурному періоду перехід від натурального до товарного виробництва сприяв значному розвитку нових форм торгівлі (товарні та фондові біржі), розширенню грошового обігу та фінансової сфери (формуванню державних бюджетів, централізованому збиранню податків). Розвиток торгівлі, промисловості та державних фінансів сприяв становленню банківської системи та зростанню ролі кредиту. В європейських країнах почав швидко розвиватися кредит, поширилася торгівля цінними паперами, утворилися товарні та фондові біржі, набув розвитку купецький та лихварський капітал. Першою організованою в 1460 році була товарна біржа в м. Антверпені, а в 1608 році в м. Амстердамі на товарній біржі були запроваджені цінні папери – акції.

Розвиток продуктивних сил, поглиблення суспільного поділу праці, зростання міст як центрів ремесла і торгівлі зумовили перехід від натурального до товарно-грошового господарства. Великі географічні відкриття започаткували виникнення світового ринку та міжнародної торгівлі. Матеріальне становище всіх верств населення все більше залежало від стабільного грошового обігу. У зв’язку з цим виникла потреба в науковому обґрунтуванні причин збагачення, джерелом якого були гроші та торгівля. В цей період виникло перше наукове вчення – меркантилізм, яке показало більш зріле та ефективне вирішення економічних проблем доби первісного нагромадження капіталу.

Меркантилісти дали назву економічній теорії – «політична економія» і обґрунтували закономірності розвитку капіталізму. В 1615 р. Антуан Монкретьєн опублікував свою роботу «Трактат політичної економії» і визначив політичну економію як науку про багатство, сукупність правил господарської діяльності та про «торговий баланс» Меркантилізм сприяв розвитку ринкових відносин і підривав устої феодалізму.

Отже, визначальним етапом господарського розвитку країн Західної Європи була перебудова господарства на принципах свободи підприємництва та торгівлі, тобто формування індустріального укладу.

Аналізуючи господарський розвиток українських земель у XVI-XVIII ст. спочатку слід розкрити значення фільваркового господарства, яке почало розвиватися в українських землях у зв'язку з “революцією цін” в Європі та "Устави на волоки”, прийнятої в 1557 р. (“волока” - 19,5 десятин землі, що оподатковувалася певними податками). Фільварок - це багатогалузеве товарне виробництво, засноване на примусовій праці кріпаків.

Із зростанням фільваркової системи, поширенням панщини зростало закріпачення селян. Слід пам’ятати, що зростання товарно-грошових відносин в цей період вело до соціально-економічних і політичних змін в українських землях.

Студенти повинні розкрити значення визвольної війни українського народу (1648-1676рр.) для еволюції соціальних, економічних та політичних процесів в Україні, суть аграрної політики Б. Хмельницького в умовах козацько-гетьманської держави, роль Запорізької Січі у розвитку капіталістичних відносин на території України.

У XVIII ст. поглиблювалися зв’язки поміщицьких господарств з ринком, а у маєтках зростало промислове виробництво з переробки сільськогосподарської продукції (ґуральництво, селітряні варниці, поташні буди, гути, суконні мануфактури).

Мануфактури в Україні мали свої особливості. Вони виникали як вотчинні, казенні (державні), посесійні (в них використовувавсь примусова праця), так і купецькі, селянські (де працювали вільнонаймані робітники).

ТЕМИ РЕФЕРАТІВ:

1. Англія - країна промислового капіталу.

2. Причини і наслідки Великих географічних відкриттів.

3. Розвиток науки і техніки XV- XVIІ ст.

4. Роль мануфактурного періоду для розвитку світової економіки.

5. Історичні передумови виникнення, сутність і етапи еволюції меркантилізму.

6. Гроші і капітал в трактуванні меркантилістів.

ЛІТЕРАТУРА:

1. Бор М. История мировой экономики: Конспект лекцій. М., 2000..

2. Бродель Ф. Матеріальна цивілізація, економіка і капіталізм: XVI-XVIII ст..-К., 1995.

3. Економічна історія. Лекції /Тимочко Н.О., Пучко Р.М., Рудомьоткіна Л.М. та ін. - К.: КНЕУ, 2000.

4. Вербова О. Економічна історія. Навч. пос.-Львів, 2002.

5. Голобуцький В.О. Історія економіки та економічних вчень Української РСР: Дожовтневий період, - К., 1970.

6. Економічна історія. Лекції /Тимочко Н.О., Пучко Р.М., Рудомьотніна Л.М. та ін. - К.: КНЕУ, 2000.

7. История Европы с древнейших времен до наших дней: В 8-т. - М., 1988.

8. История США. В 4 т.,- Т.1. 1607-1877. М., 1983.

9. Ковальчук В.М., Лазарович М.В., Сарай М.І. Історія економіки та економічної думки. К. – Знання. 2008.

10. Козубовський Г.Н. Проблема карбування власних монет за часів Б.Хмельницького. - Фінанси України. 1997. №3.

11. Крип’якекич І.П. Всесвітня історія. У 3-х кн..-К.,19895.

12. Лановик Б.Д., Матисякевич З.М., Матейко Р.М. Економічна історія світу та України. - Тернопіль, Економічна думка, 1997.

13. Леоненко П.М., Юхименко П.І Економіна історія. Навч. пос.-К., 2004.

14. Лановик Б.Д., Матисякевич З.М., Матейко Р.М. Історія економіки та економічних вчень . – К.: Знання, 2008.

15. Історія економічних учень: Підручник / Л.Я.Корнійчук, Н.О.Татаренко, А.М.Поручник та ін..; За ред.. Л.Я. Корнійчук, Н.О.Татаренко. –К.: КНЕУ, 2005.

16. Міжнародні економічні відносини: Історія міжнародних економічних відносин. Підручник /За ред. А.Філіпенка. - К., 1992.

17. Степанков В.С. Аграрна політика Богдана Хмельницького /1648-1657/. Феодалізм на Україні. - К.: Наукова думка, 1990.

18. Чистозвонов А. Генезис капитализма. Проблемы и методология. – М., 1985.

19. Экономическая история мира. Европа. / Под общ. Ред. М.В.Конотопова. – М. 2004.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ:

1. Що зумовило необхідність пошуку нових морських шляхів до Індії, Східної Азії та Африки?

2. Проаналізувати причини та наслідки Великих географічних відкриттів.

3. Обґрунтувати суть «революції цін» в Європі та її значення для становлення індустріального суспільства.

4. В чому полягає прогрес розвитку продуктивних сил в Європі в XV ст. та що заважало цьому розвитку?

5. Чому Нідерланди стали першою країною, яка стала на шлях капіталістичного розвитку?

6. Як відбувався процес первісного нагромадження капіталу та які його особливості для окремих країн?

7. Назвати джерела первісного нагромадження капіталу.

8. Дати визначення мануфактури та проаналізувати основні її типи.

9. Пояснити суть політики протекціонізму та меркантилізму.

10. Опишіть форми землеволодіння на західноукраїнських та правобережних землях.

12. Яким було соціально-економічне становище українських земель в умовах козацько-гетьманської держави за часів Е.Хмельницького?

13. Які фактори сприяли формуванню українського національного ринку в XVIІ- XVIІІ ст.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ:

1. Порівняти процеси первісного нагромадження капіталу в Голландії, Франції, Англії та Німеччині.

2. Як змінилися аграрні відносини в українських землях у XVI - першій половині XVIІ ст.?

3. Порівняти організацію аграрного виробництва, ремісництва і торгівлі в умовах феодальної економіки на українських землях та країнах Західної Європи.

ДАТИ НАЙВАЖЛИВІШИХ ПОДІЙ:

Епоха розкладу феодалізму та ґенези індустріального суспільства (капіталізму) ― кінець ХV – середина ХVІІ ст.

Епоха Великих географічних відкриттів ― кінець ХV – ХVІІ ст.

Відкриття Бартоломео Діасом мису “Доброї Надії” ― 1486 р.

Відкриття Христофором Колумбом узбережжя Північної Америки, о. Куби та Гаїті ― 1492 р.

Відкриття Васко да Гама морського шляху до Індії навколо Африки через Індійський океан ― 1497 – 1498 рр.

Відкриття португальцями Бразилії ― 1499 р.

Відкриття англійцем Каботом о. Ньюфаундленд ― 1498 р.

ІІ-а експедиція Х. Колумба до Америки ― 1493 – 1496 рр.

ІІІ-а експедиція Х. Колумба до Америки ― 1498 – 1500 рр.

ІV-а експедиція Х. Колумба до Америки ― 1502 – 1504 рр.

Кругосвітня подорож Фернандо Магеллана ― 1519 – 1922 рр.

Завоювання Мексики Е. Кортесом ― 1513 – 1525 рр.

Відкриття португальцями о. Мадагаскар ― 1506 р.

Відкриття голландцями Австралії та Нової Зеландії ― 1606 – 1644 рр.

Завоювання Ф. Пісарро території Південної Америки ― 1531 – 1532 рр.

Нідерландська буржуазна революція ― 1566 – 1609рр.

Англійська буржуазна революція ― 1640 – 1649 рр.

Перша буржуазна революція (війна за незалежність) у Північній Америці ― 1775 – 1783 рр.

Французька буржуазна революція ― 1789 – 1794 рр.

Розвиток мануфактурного виробництва ― ХVІ – ХVІІІст.

ТЕМА 7

ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ В ПЕРІОД ПІЗНЬОГО ФЕОДАЛІЗМУ ТА ЗАРОДЖНЕННЯ

МАНУФАКТУР

( кінець ХVІІ – перша половина ХУІІІ ст.)

ПЛАН

1. Створення української козацької держави. Еволюція аграрних відносин в Україні. Економічний розвиток Запорізької Січі.

2. Розвиток ремесла і торгівлі.

3. Виникнення мануфактурного виробництва. Види мануфактур.

4. Українська економічна думка ХVІІ – ХVІІІ ст.

Аналізуючи господарський розвиток українських земель у XVI-XVIII ст. спочатку слід розкрити значення фільваркового господарства, яке почало розвиватись в українських землях у зв'язку з “революцією цін” в Європі та "Устави на волоки”, прийнятої в 1557 р. (“волока” - 19,5 десятин землі, що оподатковувалася певними податками). Фільварок - це багатогалузеве товарне виробництво, засноване на примусовій праці кріпаків.

В результаті національно-визвольної війни під проводом Б.Хмельницького селяни були звільнені від кріпосної залежності і сформована нова панівна козацька верхівка. Селянське питання стало головним в українській економічній думці. У поглядах на цю проблему не було єдності серед вітчизняних дослідників. Прогресивно-патріотичну думку відображає «Літопис Самовидця» невідомого автора. Консервативні погляди козацької старшини відображені у творах Г.Граб’янки та С.Величка.

У другій половині ХУІІ ст. помітну роль у формуванні суспільної думки відігравала Києво-Могилянська колегія та її професор і ректор Феофан Прокопович. Найяскравішим представником прогресивної економічної думки в кінці ХУІІ ст.. був Я.Козельський. Своєрідні і цікаві ідеї цього періоду містяться у працях Григорія Сковороди.

РЕФЕРАТИ:

1. Економічний розвиток Запорізької Січі.

2. Мануфактурне виробництво в Україні та його особливості.

3. Економічні погляди прогресивних українських мислителів.

ЛІТЕРАТУРА:

1. Бойко О. Історія України: Посібник для студентів вищих навчальних закладів. - К.: Академія, 1999.

2. Бродель Ф. Матеріальна цивілізація, економіка і капіталізм: XVI-XVIII ст..-К., 1995.

3. Борисенко В. Курс української історії. З найдавніших часів джо ХХ ст.. – К., 1996.

4. Вербова О. Економічна історія. Навч. пос.-Львів, 2002.

5. Голобуцький В.О. Історія економіки та економічних вчень Української РСР: Дожовтневий період, - К., 1970.

6. Економічна історія. Лекції /Тимочко Н.О., Пучко Р.М., Рудомьотніна Л.М. та ін. - К.: КНЕУ, 2000. Вихід з друку 1 тому «Капіталу» К.Маркса. – 1867 р.

7. Злупко С. Історія економіки та економічних вчень України. Навч пос. – К. 2006.

8. Історія економіки та економічної думки: Навч. посібник. За ред.. Козюка В.В., Родіонової Л.А. – Тернопіль, 2004.

9. Ковальчук В.М., Лазарович М.В., Сарай М.І. Історія економіки та економічної думки.: Навч. Посібник – К.: - Знання, 21008. – 647 с.

10. Козубовський Г.Н. Проблема карбування власних монет за часів Б.Хмельницького. - Фінанси 11. Міжнародні економічні відносини: Історія міжнародних економічних відносин: Підручник /За ред. А.С. Філіпенка. - К.: Либідь, 1992.України. 1997. №3.

11. Крип’якевич І.П., Богдан Хмельницький. - Львів: Світ, 1990.

12. Лановик Б.Д., Матисякевич З.М., Матейко Р.М. Економічна історія України і світу. – К.: Знання-Прес, 2002.

13. Леоненко П.М., Юхименко П.І Економіна історія. Навч. пос.-К., 2004.

14. Історія економічних учень: Підручник / Л.Я.Корнійчук, Н.О.Татаренко, А.М.Поручник та ін..; За ред.. Л.Я. Корнійчук, Н.О.Татаренко. –К.: КНЕУ, 2005

15. Ларіонова Л.Д. Українська гривня: історія та сьогодення. - Ж. Фінанси України, 2001, №8.

17. Степанков В.С. Аграрна політика Богдана Хмельницького /1648-1657рр /. Феодалізм на Україні. - К.: Наукова думка, 1990.

18. Чистозвонов А. Генезис капитализма. Проблемы и методология. – М., 1985.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ:

1. В чому особливість економічної системи Запорізької Січі?

2. Які соціально-економічні завоювання одержав український народ в результаті визвольної війни під проводом Б.Хмельницького?

3. Що сприяло формуванню українського національного ринку?.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ:

1. Порівняти організацію сільськогосподарського виробництва, ремісничої праці та торгівлі в умовах феодальної економіки на українських землях та країнах Західної Європи.

ДАТИ НАЙВАЖЛИВІШИХ ПОДІЙ:

Розвиток мануфактурного виробництва ― ХVІ – ХVІІІ ст.

Розвиток фільваркового господарства в українських землях ― ХVІ ст.

“Устава на волоки” ― 1557 р.

Визвольна війна українського народу під проводом Б. Хмельницького ― 1648 – 1676 рр.

Знищення Запорізької Січі ― 1775 р.

ТЕМА 8

ГОПОДАРСТВО ПРОВІДНИХ КРАЇН СВІТУ В ЕПОХУ „ВІЛЬНОЇ КОНКУРЕНЦІЇ”. ПРОМИСЛОВИЙ ПЕРЕВОРОТ.

(кінець XVIII – перша половина XIX ст.)

ПЛАН

1. Промисловий переворот, його суть та соціально-економічні наслідки.

2. Промисловий переворот в Англії та його джерела. Перетворення Англії на „фабрику світу”.

3. Особливості промислового перевороту у Франції, Німеччині, США.

4. Промисловий переворот в Україні.

5. Зародження класичної політичної економії. Економічне вчення фізіократів.

6. Економічне вчення Адама Сміта та Давида Рікардо.

Вивчення даного періоду розвитку господарства провідних країн світу слід розпочати з аналізу промислового перевороту як процесу переходу від ремісничо-мануфактурного до фабрично-заводського виробництва. Промисловий переворот характеризується такими двома особливостями: технічною революцією, яка пов’язана з впровадженням машинного виробництва і заміною ним ручної праці; змінами в соціальній сфері, що проявлялась в реальному підпорядкуванні праці капіталу і виникненні двох основних класів буржуазії і пролетаріату. Первісне нагромадження капіталу завершилося наприкінці XVIIІ – першій половині XІХ ст. промисловою революцією спочатку в Англії, а потім в інших країнах Європи та США.

Промисловий переворот - це перехід від заснованої на ручній праці мануфактури до великої машинної індустрії. Він розпочався з винаходу і впровадження у виробництво робочих машин, механізмів і парових двигунів, а завершився створенням самостійного машинобудування.

Слід підкреслити, що промисловий переворот - це світовий процес, через який пройшли розвинені країни світу, однак передумови переходу до нього виникали нерівномірно. Батьківщиною його була Великобританія. Саме в цій країні в середині XVIІІ ст. склалися сприятливі економічні, політичні та соціальні умови для переходу до великої машинної індустрії. Цьому сприяв аграрний переворот XVI-XVIІІ ст., в результаті якого швидкими темпами розвивалося товарне виробництво та національний ринок, утворився резерв дешевої робочої сили, сформувалася англійська нація.

Розпочався промисловий переворот в Англії в 60-ті роки XVIІІ ст., а завершився в 20-ті роки XIX ст. з технічного переоснащення англійської бавовняної промисловості. В І733 р. Джон Кей удосконалив ткацький верстат „летючим човником”, що сприяло підвищенню продуктивності праці в 2-2,5 рази. В 1764 р. ткач Дж. Харгривс винайшов механічну прялку "Дженні", на якій використовувалися 16-18 веретен. В 1779 р. С. Кромптон сконструював мюль-машину, яка поєднувала переваги і принципи роботи прялки-Джені та ватер-машини. На ній використовувалось 400 веретен. В 1785 р. Е. Картрайт винайшов механічний ткацький верстат, який заміняв працю 40 ткачів.

Справжній переворот розпочався з винаходом парової машини Дж. Уатта в 1769 р. Після удосконалення її в 1784 р. механізація процесів виробництва стала можлива не тільки в текстильному виробництві, а й в інших галузях промисловості та на транспорті.

Студенти повинні показати це на прикладах винайдення паротяга (1814 р.), пароплава (1807 р.), будівництва залізниць (1825 р.), а після цього розкрити особливості промислових переворотів у Франції, Німеччині, в Північній Америці (США). Так, у Франції промисловий переворот розпочався на 30-40 років пізніше, ніж в Англії - на початку XIX ст., а завершився в 60-70 роки XIX ст. Як і в Англії, він розпочався з легкої промисловості на базі англійських технічних винаходів і здійснювався в умовах специфічної структури французької промисловості, що була розрахована на заможних споживачів, вузького внутрішнього ринку, нестачі сировини, відсталості парцелярного сільського господарства, наявності великого прошарку рантьє, який збагатився за рахунок використання фінансового, а не промислового капіталу. Водночас слід відмітити важливі винаходи в текстильному виробництві безпосередньо французького походження. В 1805 році Ж. Жаккар винайшов знаменитий верстат для виробництва візерункових тканин, в 1810 році Ф.Жірар сконструював машину, яка здійснювала хімічно-механічну обробку льону. Хімік Бертоле відкрив метод прискореного відбілювання тканин за допомогою хімікатів. В 1810 р. була винайдена технологія промислового консервування продуктів.

Щодо здійснення промислового перевороту у Німеччині, то слід пам’ятати, що він розпочався ще пізніше, ніж у Франції - в 30-40-х роках XIX ст. в легкій промисловості та транспорті, а вже в 50-60-х роках XIX ст. він стрімко перекинувся на важку промисловість, основу якої становила власна машинобудівна база. За 1846-1861 рр. число машинобудівних заводів зросло з 131 до 300. На цей період припадає формування військово-промислового комплексу (артилерійські заводи Круппа, сталеварні заводи Стіннеса) та швидкий розвиток залізничного будівництва.

Запізнілий промисловий переворот у Німеччині дав змогу здійснювати вітчизняне промислове виробництво на значно вищому технічному рівні, використавши досягнення Англії. Успішному завершенню промислового перевороту в Німеччині сприяло об'єднання німецьких земель в єдину державу під егідою Прусії (1871 р.).

Розкриваючи особливості промислового перевороту в США слід відмітити, що до останньої третини XVIІІ ст. ця країна була колонією Англії і її економічний розвиток залежав від політики метрополії.

Промисловий переворот тут розпочався після завершення війни за незалежність (1775-1783 рр.) в умовах нерозвиненості феодальних форм господарства, відсутності мануфактур та існування рабовласницького плантаційного господарства на півдні країни. Перша машина появилася в бавовняно-прядильній промисловості ще в кінці XVIII ст., але завершення промислового перевороту здійснилося лише після закінчення громадянської війни (1861-1865 рр.). Важливе значення в цьому мало вирішення аграрного питання (Закон про гомстеди, який був прийнятий в 1862 р.)

Розвиток промисловості в Європі та на американському континенті створив умови для розвитку капіталізму, дав нові джерела доходів, сформував промисловий капітал, який підпорядкував собі торговельний. Ці процеси особливо успішно розвивалися в Англії, яка поступово випереджала в економічному розвитку інші країни. Для обгрунтування нових економічних процесів потрібна була нова економічна ідеологія, яка від емпіричного опису економіки перейшла до виявлення причинних залежностей її функціонування .Першим фундатором класичної політичної економії став англієць Вільям Петті, родоначальником французької - П’єр Буагільбер. Вони сформулювали положення трудової теорії вартості, а розвинули іі - фізіократи Ф.Кене, А Тюрго, В.Мірабо та ін..

Розвиток трудової теорії вартості і дуалізм вчення про вартість(багатство), а також проблеми поділу праці, обміну, доходів та їх розподілу знайшли своє відображення у економічному вченні А.Сміта. Англійський економіст обґрунтував природу капіталу і проблеми його відтворення, вчення про «економічну людину» та «невидиму руку» економічних законів та ін. Саме завдяки економічному вченню А.Сміта реальні процеси ринкової економіки одержали об’єктивний науковий аналіз. Знаменита праця А.Сміта «Дослідження про природу і причини багатства народів» 1776 р. стала найвидатнішим твором класичної політичної економії.

ТЕМИ РЕФЕРАТІВ:

1. Господарський розвиток світу в умовах промислового перевороту.

2. Формування економічних інститутів ринкової економіки в країнах Європейської цивілізації..

3. Адам Сміт – творець наукової політичної економії.

4. Економічний розвиток США від утворення незалежної держави до громадянської війни.

5. Особливості промислового перевороту в країнах Західної Європи і США: порівняльний аналіз.

ЛІТЕРАТУРА:

1. Бойко О. Історія України: Посібник для студентів вищих навчальних закладів. - К.: Академія, 1999.

2. Бродель Ф. Матеріальна цивілізація, економіка і капіталізм: XVI-XVIII ст..-К., 1995.

3. Економічна історія. Лекції /Тимочко Н.О., Пучко Р.М., Рудомьоткіна Л.М. та ін. - К.: КНЕУ, 2000.

4. Вербова О. Економічна історія. Навч. пос.-Львів, 2002.

5. Голобуцький В.О. Історія економіки та економічних вчень Української РСР: Дожовтневий період, - К., 1970.

6. Економічна історія. Лекції /Тимочко Н.О., Пучко Р.М., Рудомьотніна Л.М. та ін. - К.: КНЕУ, 2000.

7. История Европы с древнейших времен до наших дней: В 8-т. - М., 1988.

8. История США. В 4т., Т1. 1607-1877. М., 1983.

9. Ковальчук В.М., Лазарович М.В., Сарай М.І. Історія економіки та економічної думки. К. – Знання. 2008.

10. Козубовський Г.Н. Проблема карбування власних монет за часів Б.Хмельницького. - Фінанси України. 1997. №3.

11. Крип’якевич І.П., Богдан Хмельницький. - Львів: Світ, 1990.

12. Лановик Б.Д., Матисякевич З.М., Матейко Р.М. Економічна історія України і світу. – К.: Знання-Прес, 2002.

13. Леоненко П.М., Юхименко П.І Економіна історія. Навч. пос.-К., 2004.

14. Розенберг Н., Бирцелл Л.Е. Как Запад стал богатым.Экономическое преобразование индустриального мира. – Пер. С англ.. – Новосибирск, «Экор», 1995..

15. Міжнародні економічні відносини: Історія міжнародних економічних відносин. Підручник /За ред. А.Філіпенка. - К., 1992.

16. Степанков В.С. Аграрна політика Богдана Хмельницького /1648-1657/. Феодалізм на Україні. - К.: Наукова думка, 1990.

17. Чистозвонов А. Генезис капитализма. Проблемы и методология. – М., 1985.

18. Історія економіки та економічної думки: Навч. Посібник / За ред..Козюк В.В., Радіонова Л.А. – Тернопіль, 2010

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ:

1. Розкрити передумови і суть промислового перевороту.

2. Проаналізувати особливості промислового перевороту в Англії та Франції.

3. Які причини запізнілого промислового перевороту в Німеччині?

4. Що стримувало здійснення промислового перевороту в США?

5. Якими були економічні наслідки промислового перевороту в Україні?

6. Порівняти шляхи капіталізації сільського господарства в США та Німеччині.

7. Порівняти особливості промислового перевороту в Східній та Західній Україні.

8. В чому суть політики фритредерства та протекціонізму?

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ:

1. Скласти аналітичну таблицю «Порівняльний аналіз процесу промислового перевороту у Великій Британії, Франції, Німеччині та США, за планом: хронологічні межі, передумови, етапи, хід і соціально-економічні підсумки, національні особливості.

2. Проаналізувати економічні погляди представників різних шкіл класичної політичної економії (У.Петті, А.Сміт, Д. Рікардо, К.Маркс).

ДАТИ НАЙВАЖЛИВІШИХ ПОДІЙ:

Промисловий переворот в Англії ― ост. Третина ХVІІІ – перша чверть ХІХст.

Промисловий переворот у Франції ― поч.. ХІХ ст. – 60-70 рр. ХІХ ст.

Промисловий переворот у Німеччині - 30-ті роки ХІХ ст. – 70-ті роки ХІХ ст.

Промисловий переворот у США ― кінець ХVІІІ – 60-ті роки ХІХ ст.

Промисловий переворот в Україні ― 30-40-ті роки ХІХ ст. – 60-70-ті роки ХІХ ст.

Створення “мюль-машини” С. Кромптоном ― 1779 р.

Винайдення механічного ткацького верстата Е. Картрайтом ― 1785 р.

Винайдення парової машини Дж. Уаттом ― 1769 та її удосконалення – 1784р.

Винайдення пудлингової печі Г. Кортом ― 1784 р.

Створення машини для виготовлення тканин з візерунками Ж Жаккара -. 1804-1808 рр.

Створення верстата для хімічно-механічної обробки льону Ф. Жирара – 1810 р.

Відкриття методу відбілювання тканин французьким хіміком Кл.Бертолле – 1785 р.

Відкриття першої в світі залізниці 1825 р.

Винайдення локомотива Дж. Стефенсоном ― 1829 р.

Побудова першого пароплава ірландським інженером Р.Фултоном - 1807 р.

Винайдення британцями В.Куком та Ч. ВІтстоном електромагнітного телеграфа - 1837 р.

Вихід з друку праці А.Сміта «Дослідження про природу і причини багатства народів» - 1776 р.

ТЕМА 9

ПРОМИСЛОВИЙ ПЕРЕВОРОТ ТА ПОЧАТОК ІНДУСТРІАЛІЗАЦІЇ В УКРАЇНІ.

(XIX- поч. XXст.)

ПЛАН

1. Промисловість Східної та Західної України в першій половині XIX ст. Розвиток капіталістичних відносин.

2. Індустріалізація в Україні. Монополізація економіки. Іноземний капітал в Україні.

3. Сільське господарство України. Селянські реформи 1848 р. ( в Австро- Угорщині) та 1861р.р. ( Росії ). Розвиток капіталістичних виробничих відносин в сільському господарстві в другій половині XIX- на поч. XX ст.

4. Завершення формування загальноукраїнського ринку. Фінанси і грошовий обіг. Грошова реформа 1895-1897рр.

5. Українська економічна думка під впливом ідей класичної політичної економії. Економічне вчення В. Каразіна, Т. Степанова, І. Вернадського. М. Бунге та ін.

6. Економічне вчення М.І. Туган-Барановського

Аналізуючи хід промислового перевороту в Україні, слід відмітити його запізнілий характер. Він розпочався в 30-40-ві роки XIX ст. в цукровій та горілчаній промисловості, не з капіталістичної, а з поміщицької, кріпосної мануфактури. Ще у 20-ті роки з’явилися перші парові гуральні, а в 1823 р. майстрами-кріпаками був споруджений перший на Дніпрі пароплав. Парові машини прискорили виробничі процеси, проте на цьому етапі він здійснювався повільно. Потреба у механізмах і машинах зумовила появу машинобудівних заводів, які в свою чергу прискорили металургійне виробництво та видобуток вугілля, зросла потреба у вільнонайманій праці, яка була вигіднішою за працю кріпаків.

Другий етап промислового перевороту в Україні розпочався в пореформенний період (60-80-ті роки), коли фабрики і заводи остаточно витіснили мануфактурне виробництво. В цей час швидко розвивалося товарне виробництво, відбувалося розшарування селянства, збільшувавсяя ринок робочої сили, здійснювався процес концентрації промислового капіталу і утворення монополій. Важливу роль у цьому процесі відіграв іноземний капітал, який почав активно проникати в гірничу, металургійну та машинобудівну промисловість Донбасу та Криворіжжя.

Важливі зміни відбувалися й у сільському господарстві. Панщина, яка тривалий час була вигідною як для Австрійської, так і для Російської імперій, стала гальмом економічного розвитку. Поштовхом для ліквідації кріпосництва стали революційні події 1848-1849 рр. в Австрії та інших країнах ЗахідноЇ Європи та багаточисельні селянські бунти та заворушення в Росії та Україні.

Земельні реформи 1848 р. в Австрійській імперії та Маніфест про скасування кріпацтва 1861 р. в Росії при всіх їх недоліках, створили сприятливі умови для активізації громадської діяльності та перетворення селян на вільних людей.

У поглядах вітчизняних учених на реформи 1848 та 1861 рр. сформувалися ліберальний та радикальний напрями економічної думки. Представники першого напряму основним засобом ліквідації кріпацтва проголошували просвітницьку діяльність, освіту народу, виховання християнських чеснот та перевиховання панівних класів. Ліберали розробляли різні проекти реформ, спрямовані на розвиток ринкових відносин і поступову ліквідацію кріпацтва. Значний вклад у розвиток економічної науки внесли В.Каразін і Д.Жуковський. Розвиток української політичної економії ХІХ ст. під впливом класичної школи, а також західноєвропейських і російських соціалістичних ідей, німецької «історичної» школи, марксизму і маржиналізму відбувався завдяки існуванню перших осередків, навколо яких згуртовувалися наукові, літературні та громадські сили : часописи «Основа», «Записки Географического общества», газета «Киевский телеграф».

РЕФЕРАТИ:

1. Розвиток економіки України на рубежі ХІХ-ХХ ст. та його висвітлення в українській економічній думці ХУШ –поч. Х1Х ст..

2. Українська ліберальна та радикальна економічна думка в пореформений період.

3. Проблеми кооперації та її форми в українській економічній літературі.

4. Праця М.І.Туган-Барановського «Соціальні основи кооперації»

ЛІТЕРАТУРА:

1. Бойко О. Історія України: Посібник для студентів вищих навчальних закладів. - К.: Академія, 1999.

2. Бродель Ф. Матеріальна цивілізація, економіка і капіталізм: XVI-XVIII ст..-К., 1995.

3. Економічна історія. Лекції /Тимочко Н.О., Пучко Р.М., Рудомьоткіна Л.М. та ін. - К.: КНЕУ, 2000.

4. Вербова О. Економічна історія. Навч. пос.-Львів, 2002.

5. Голобуцький В.О. Історія економіки та економічних вчень Української РСР: Дожовтневий період, - К., 1970.

6. Економічна історія. Лекції /Тимочко Н.О., Пучко Р.М., Рудомьотніна Л.М. та ін. - К.: КНЕУ, 2000.

7. Злупко С.М. Економічна історія України: Навч. посібник. – К.: Знання, 2006.

8. Ковальчук В.М., Лазарович М.В., Сарай М.І. Історія економіки та економічної думки. К. – Знання. 2008.

9. Козубовський Г.Н. Проблема карбування власних монет за часів Б.Хмельницького. - Фінанси України. 1997. №3

10. Корнійчук Л.Я. Історія економічної думки України. – К.: 2004.

11. Крип’якевич І.П., Богдан Хмельницький. - Львів: Світ, 1990.

12. Лановик Б.Д., Матисякевич З.М., Матейко Р.М. Історія економіки та економічних вчень світу та України. - Тернопіль, Економічна думка, 1997.

13. Леоненко П.М., Юхименко П.І Економіна історія. Навч. пос.-К., 2004.

14. Лановик Б.Д., Матисякевич З.М., Матейко Р.М. Історія економіки та економічних вчень світу та України. - Тернопіль, Економічна думка, 1997.

15. Ларіонова Л.Д. Українська гривня: історія та сьогодення. - Ж. Фінанси України, 2001, №8.

17. Степанков В.С. Аграрна політика Богдана Хмельницького /1648-1657/. Феодалізм на Україні. - К.: Наукова думка, 1990.

18. Чистозвонов А. Генезис капитализма. Проблемы и методология. – М.1985

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ:

1. Які передумови промислового перевороту в Україні?

2. Що сприяло формуванню внутрішнього ринку України?

3. Які наслідки для розвитку економіки України мали реформи 1848 та 1861 р

4. Які найважливіші економічні проблеми містяться у дослідженнях М.Туган-Барановського?

5. Охарактеризувати економічні погляди І.Франка.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ:

1. Порівняти шляхи здійснення та результати аграрних реформ в Австрії та Росії.

2. Порівняти економічні погляди української ліберальноі та революційно-демократичної думки.

2. Проаналізувати основні проблеми праці М.І.Туган-Барановського «Російська фабрика в минулому та сьогодні».

ДАТИ НАЙВАЖЛИВІШИХ ПОДІЙ:

Перший етап промислового перевороту в Україні -20-40 рр. ХІХ ст..

Другий етап промислового перевороту – (умовно)-60-80 рр.

Скасування кріпосного права в Австрії ― 8 вересня 1848 р.

Скасування кріпосного права в Росії ― 19 лютого 1861 р.

Реалізація фінансової реформи в Росії -1839-1843 рр.

Відкриття першої товарної біржі (м.Кременчук) – 1834 р.

Відкриття товарної біржі у Києві – 1865 р.

ТЕМА 10

ІНДУСТРІАЛІЗАЦІЯ В ПРОВІДНИХ КРАЇНАХ СВІТУ

(друга половина ХІХ – поч. ХХ ст.)

ПЛАН

1. Прогрес науки, техніки та технології виробництва в другій половині ХІХ - початку XX ст. Друга науково-технологічна революція та іі вплив на ринкове господарство країн світу..

2. Структурні зміни в економіці провідних країн світу. Монополізація економіки.

3. США — провідна індустріальна країна світу.

4. Особливості індустріалізації в Німеччині, Англії та Франції.

5. Індустріалізація в Україні. Монополізація економіки, іноземний капітал в Україні.

6. Розвиток економічної науки:

А) марксистське економічне вчення;

Б) маржиналізм і неокласична теорія

В) економічні школи української економічної думки.

Даною темою розпочинається вивчення нового етапу у розвитку економіки провідних країн світу - етапу переходу від капіталізму "вільної конкуренції" до індустріального монополізованого виробництва.

Студенти повинні проаналізувати загальні закономірності цього процесу, показати важливі структурні зрушення, які відбулися на основі зростаючих потреб та прискореного науково-технічного прогресу, розкрити особливості індустріалізації в різних країнах.

Індустріалізація - це процес створення великого машинного виробництва в усіх галузях господарства, який забезпечив перевагу промисловості над сільським господарством, важкої промисловості над легкою, вона була обумовлена всім рухом розвитку продуктивних сил і виробничих відносин.

Аналіз прогресу науки, техніки та технології виробництва слід почати з найважливіших наукових винаходів, які відбулися в галузі фізики, математики, хімії природознавства в другій половині XIX ст. Ці відкриття сприяли розвитку продуктивних сил і суттєво змінили технологію промислового виробництва. Промисловість провідних країн світу перейшла на більш ефективний вид енергії - енергію електричного струму. Склалася технологія отримання, передачі на відстань і споживання електроенергії. Велике значення мали відкриття двигунів, які працювали від енергії горючих газів нафти. Розвиток хімічної науки дав можливість збільшити виробництво ліків, штучних барвників, парфумів, кислот тощо.

Надзвичайно важливе значення для металургії мали нові способи виробництва сталі, а для загального розвитку економіки - нові засоби комунікацій: телефон, телеграф, радіо.

Слід підкреслити, що бурхливий технічний прогрес не тільки сприяв появі нових галузей (автомобілебудівна, літакобудівна, тепловозобудівна, каучукова, нафтодобувна та ін.), модернізації старих (суднобудівна, машинобудівна, текстильна, харчова, вугільна), а й прискорив концентрацію виробництва і капіталу.

У другому питанні аналізуються структурні зрушення в господарстві провідних країн світу, нерівномірний та суперечливий їх розвиток. Значно вищими темпами в розвинутих країнах світу розвивалися галузі важкої промисловості. Вони потребували більших капіталовкладень, концентрації виробництва і капіталу, а на основі цього - виникнення акціонерних та монополістичних об'єднань. Одночасно загальмувався розвиток промисловості в залежних та колоніальних країнах, які все більше перетворювалися в сировинні придатки розвинутих країн.

Монополія - це капіталістична форма організації виробництва, що передбачає об’єднання підприємців і виникає на основі високого рівня концентрації виробництва та капіталу з метою встановлення контролю над ринком. Процес виникнення монополій розпочався в Західній Європі та США в 70-80-х роках XIX ст.

Студентам слід розкрити форми монополістичних об'єднань (картель, трест, синдикат, концерн), та їх значення в розвитку індустріального суспільства, переваги та недоліки.

У період становлення монополістичного господарства центр економічного життя перемістився з Європи в США. Саме ця країна з 70-х років вийшла на перше місце в світі за темпами зростання промислового виробництва і стала лідером світового прогресу.

В наступних питаннях студенти повинні розкрити особливості індустріалізації Німеччини, проаналізувати причини стрімкого піднесення цієї країни і відставання "старих" капіталістичних держав - Англії та Франції, показати, як здійснювалася індустріалізація української промисловості.

Необхідно з’ясувати причини запізнілої індустріалізації економіки України, які були обумовлені тривалим збереженням кріпосного права. Студентам потрібно пояснити нові напрями розвитку форм власності і розкрити зміст аграрних реформ в Російській та Австро-Угорській імперіях.

На рубежі ХІХ-ХХ ст. на основі суттєвих змін у світовому економічному розвитку відбулися кардинальні зміни і в економічних поглядах провідних науковців світу. Завершилася епоха класичної економічної теорії. Духу епохи більше відповідали економічні теорії маржиналізму, інституціоналізму та кейнсіанства.

Завершення промислового перевороту сприяло швидкому розвитку продуктивних сил і формуванню робітничого класу. Швидка зміна соціальної структури суспільства загострила суперечності між двома основними класами – найманими робітниками і капіталістами (підприємцями), а революції в Європі створили політичні передумови генези марксистської теорії Оцінюючи внесок К.Маркса та Ф.Енгельса в розвиток політичної економії потрібно зазначити суперечливість і неоднозначність багатьох наукових висновків теоретиків марксизму.

Австрійська, кембриджська, американська, лозаннська та математична школи граничної корисності виникли в результаті кризи класичної політичної економії і як альтернатива марксистському вченню про непримиримість класових інтересів робітників і підприємців.

РЕФЕРАТИ:

1. Основні тенденції та підсумки індустріалізації США та Німеччини.

2. Суть «маршалівської революції». Внесок А. Маршалла у світову економічну науку.

3. Світове господарство і економічне суперництво в кінці XIX - на початку XX ст..

ЛІТЕРАТУРА:

1. Вербова О. Економічна історія. Навч. пос. – Львів, 2002.

2. Дорошенко Д. Нарис Історії України: В 2 т. - К., І992.

3. Економічна історія. Лекції /Тимочко Н.О., Пучко Ф.М., Рудомьоткіна Л.М. та ін. - К., КНЕУ, 2000.

4. Економічна історія . Навч. посібник за ред. Чайковського В. - Тернопіль, 1997.

5. Лановик Б.Д., Матисякевич З.М., Матейко Р.М Економічна історія світу і України. - Тернопіль: "Економічна думка", 1997.

6. П.М. Леоненко, Юхименко П.І. Економічна історія. Навч. пос. – К., 2004

7. Ковальчук В.М.,Лазарович М.В., Сарай М.І. Історія економіки та еконо мічної думки.-К.: Знання, 2008.- 647с.

8. Лортикян З.Л. История экономических реформ: Мировой опыт второй половины XIX - XX вв. - Харьков, 1999.

9. Павленко Ю. Історія світової цивілізації, Соціокультурний розвиток людства. Навч. посібник. – К.: 1996.

10. Экономическая история: Исследования, историография, полемика.- П., 1992.

11. Розенберг Н., Бирцелл Л.Е. Как Запад стал богатым.Экономическое преобразование индстриального мира. – Пер. С англ.. – Новосибирск, «Экор», 1995.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ:

1. Назвати основні джерела індустріалізації.

2. Розкрити основний зміст процесу індустріалізації.

3. Які структурні зміни відбулися в економіці провідних країн світу протягом останньої третини XIX - початку XX ст. ?

4. Які причини обумовили економічне піднесення США та перетворення її у провідну індустріальну державу світу?

5. Чим характеризується економічний розвиток Англії та Франції наприкінці XIX ст. ?

6. Проаналізувати основні наслідки індустріалізації в Україні.

7. Розкрити зміст аграрних реформ в українських землях.

8. Назвати основні напрямки економічної думки США на межі Х1Х –ХХст.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ:

1. Визначити основні теоретико-методологічні відмінності маржиналізму від класичної політичної економії, основні ознаки суб’єктивно-психологічного напряму в економічній теорії.

2. Обгрунтувати суть маржиналістської революції та роль А. Маршалла як засновника Кембріджської школи.

ДАТИ НАЙВАЖЛИВІШИХ ПОДІЙ:

Капіталістична індустріалізація ― остання третина ХІХ – поч. ХХ ст.

Виникнення перших монополістичних об’єднань ― 60-70-ті роки ХІХ ст.

Прийняття антитрестівського закону в США (Закону Шермана) – 1890 р.

Винайдення динамо-машини (В. Сіменс) ― 1867 р.

Винайдення генератора електричного струму (Т. Едісон) ― 1883 р.

Винайдення трансформатора для передачі електричного струму на

відстань (Т. Едісон) ― 1891 р.

Винайдення двигуна внутрішнього згорання (карбюраторного) (Н.Отто) ― 1887 р.

Винайдення двигуна внутрішнього згорання (дизельного) (Р.Дізель) ― 1893 р.

Будівництво першої в світі гідроелектростанції ― 1882 р.

Запровадження поточного, конвеєрного методу на автозаводі Г. Форда ― 1913 р.

Заснування акціонерних товариств в Україні ― 70-ті – 80-ті роки ХІХ ст.

Відкриття цукрового синдикату в Україні ― 1887 р.

Столипінські аграрні реформи ― 1906 – 1911 рр.

Створення монополістичних об’єднань «Продамет», «Продвагон», «Продвугілля» - 1900-1903 рр.

Вихід з друку 1 тому «Капіталу» К.Маркса. – 1867 р.

Вихід з друку праці А.Маршалла «Принципи економікс» - 1890 р.

ТЕМА 11

СВІТОВЕ ГОСПОДАРСТВО ТА СВІТОВА ЕКОНОМІЧНА ДУМКА У МІЖВОЄННИЙ ПЕРІОД

(1919 – 1939 рр.)

ПЛАН

1. Причини та економічні наслідки першої світової війни. Загальна характеристика економіки воюючих країн.

2. Плани Дауеса та Юнга, їх значення для відродження європейської економіки.

3. Світова економічна криза 1929-1933 рр., її причини та наслідки. "Новий курс" Ф.Рузвельта.

4. Світова економічна думка на початку ХХ ст.

5. Господарство України між першою та другою світовими війнами:

6. Основні економічні ідеї українських вчених на шляхи розвитку економіки командно-адміністративної системи.

Вивчення даної теми слід розпочати з обґрунтування причин, що привели до першої світової війни. Серед них слід, насамперед, виділити такі: прагнення країн, які стали світовими лідерами (в першу чергу Німеччини) здійснити перерозподіл сфер впливу в своїх інтересах; боротьба за ресурси та сфери застосування капіталу, сировинні бази та ринки збуту. Ще однією дуже важливою економічною причиною була активна мілітаризація економік провідних країн світу, коли виробництво воєнної продукції стало вигідною і дуже прибутковою справою.

Слід дати загальну характеристику господарства Англії, Франції, США та Німеччини напередодні і під час війни; показати, як зростав воєнно-промисловий потенціал Німеччини, яка набагато раніше і ретельніше готувалася до війни, ніж її суперники; пояснити зниження економічного потенціалу Англії та Франції; проаналізувати економічну політику США та джерела її збагачення у цей період.

В результаті поразки у першій світовій війні Німеччина підписала Версальську угоду, за якою повинна була сплатити країнам Антанти 132 млрд. золотих марок, втратила важливі промислові райони - Ельзас та Лотарингію, торговий та військовий флот, зобов'язана була здійснити демілітаризацію своєї промисловості. Таким чином Версальська система значно зменшила сировинну базу, погіршила умови розвитку німецької економіки, звузила її внутрішній ринок. В країні збільшилася армія безробітних, знизилася реальна заробітна плата, повністю була підірвана фінансова система. Країна, потрапивши в економічний хаос потребувала негайного реформування економіки.

У другому питанні слід розглянути програми відбудови господарства Німеччини, які ввійшли в історію як "План Дауеса" та "План Юнга". Це були репараційні плани, які повинні були полегшити Німеччині сплату платежів на користь переможців. План Дауеса був розроблений міжнародним комітетом експертів під керівництвом Чарльза Дауеса і затверджений в серпні 1924 року на Лондонській конференції країн-переможців. За планом Дауеса репараційні платежі встановлювалися у розмірі від 1 до 1,75 млрд. золотих марок на рік протягом перших п’яти років, а після цього - по 2,5 млрд., щорічно. Студенти повинні знати джерела цих платежів: високі мита; збільшення непрямих податків; податки на прибутки в промисловості, торгівлі та транспорті.

Завдяки плану Дауеса економіка Німеччини вже в 1927 році досягла свого довоенного рівня У 1929 р. план Дауеса був замінений планом Юнга, який визначав остаточну суму репарацій - 113,9 млрд. марок, суттєво зменшував розміри щорічних платежів - 2 млрд. марок, відміняв контролюючі іноземні органи, скасовував репараційні податки. Цей план діяв з 1929 по 1931 рік. Причиною його скасування було розгортання світової економічної кризи, яка охопила провідні країни світу в 1929-1933 рр.

Аналіз причин, наслідків та шляхів виходу з "Великої депресії" потрібно здійснити у третьому питанні.

Боротьба з кризою, пошуки нових методів та способів виходу з неї стали вирішальними в економічній політиці країн світу в 30-ті роки. Найефективнішими були реформи Ф.Рузвельта - президента США (1933-1945 рр.), які базувались на теоретичних положеннях Дж. М. Кейнса про необхідність державного регулювання економіки. На відміну від попередніх економічних шкіл, які зосереджували свою увагу на діяльності окремих господарських одиниць, Кейнс значно розширив рамки дослідження економічних процесів на базі аналізу всього капіталістичного господарства в цілому та агрегатних категорій макроекономіки – споживання, нагромадження, заощадження, інвестиції, зайнятість, тобто таких, які визначають рівень і темпи зростання національного доходу. Студенти повинні розглянути шляхи виходу з кризи, які використовували різні країни світу, зокрема Німеччина та Японія.

Необхідно проаналізувати основні етапи «Нового курсу» та найважливіші закони, які були прийняті з метою оздоровлення економіки США. Серед них "Надзвичайний закон про банки", "Закон про відбудову національної промисловості", "Закон про регулювання сільського господарства", "Закон про справедливі умови праці", "Національний акт про трудові відносини", "Закон про соціальне забезпечення" та ін.

Світова економічна криза 1929-1933 рр. завдала удару небаченої сили по всій системі ринкової економіки, продемонструвавши безсилість ринкового саморегулювання в умовах монополістичного панування. Виявилася необхідність замість мікроекономічного використовувати макроекономічний аналіз, фундатором якого став Джон Мейнард Кейнс. Значимість економічного вчення Дж.М.Кейнса була нас тільки суттєвою, що його характеризують як «революцію».

Перша світова війна була причиною розвалу багатонаціональних імперій - Австро-Угорської, Російської та Оттоманської та мононаціональної – Німецької. На місці цих імперій виникли нові країни, з яких не всім удалося залишитися самостійними державами. Серед таких державних новоутворень була і Україна, землі якої увійшли до складу Російської та Австро-Угорської імперій.

Студенти повинні показати, як занепадала економіка України під час воєнних років (промисловий комплекс, сільськогосподарське виробництво, транспорт, заробітна плата, рівень життя населення а також у період двовладдя та «воєнного комунізму»).

Особливої уваги потребує аналіз НЕПу, як спроби переходу до товарно-грошових відносин та ринку. Необхідно повинні розкрити суть продподатку, який був запроваджений замість продрозкладки, його форми, (натуральну та грошову), причини його відміни (1924-1925 рр.).

Поширення НЕПу в промисловості та транспорті мало свої форми. Слід розглянути організаційні форми та методи управління, розкрити їх значення, питому вагу в "непівській" змішаній економіці, а також причини їх згортання і перетворення економіки країни в планово-командну з жорстким директивним адмініструванням. Важливе значення для розуміння цих процесів має проблема суцільної колективізації (1929-1930 рр.).

В наступному питанні теми потрібно показати шляхи та методи здійснення колективізації, викривлення її теоретичних засад та нищівне значення для аграрного сектору економіки України, що призвело до голоду, голодомору та репресій.

Завершуючи вивчення цих процесів, слід розглянути підсумки соціально-економічного розвитку України в роки довоєнних п’ятирічок, їх певні досягнення та суттєві недоліки.

Окремо слід розглянути дискусії в українській економічній літературі щодо форм організації промислового та сільськогосподарського виробництва, ролі кооперації, форм власності, грошової реформи. Економічні погляди Л.Яснопольського , М.Волобуєва та ін..

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ:

1. Чим викликане зростання протиріч між провідними країнами світу на початку XX ст.?

2. Назвати основні економічні суперечності, які привели до першої світової війни,

3. Які основні вимоги Версальської системи?

4. Яке значення мали плани Дауеса та Юнга для відродження економіки Німеччини?

5. Які причини "Великої депресії"?

6. Якими шляхами здійснювали реформування своєї економіки США, Англія, Франція та Німеччина?

7. Як та за рахунок чого США зміцнили свій економічний потенціал під час першої світової війни?

8. В чому суть "Нового курсу" Ф.Рузвельта?

9. Пояснити, чому політику Ф. Рузвельта називають «Новий курс»?

10. Як вплинула перша світова війна на економічне становище України?

11. Розкрити суть економічної політики Центральної Ради, Гетьманату, Директорії та ЗУНР?

12. Як впроваджували "воєнний комунізм" та "НЕП" в економіку України?

13. В чому суть індустріалізації та колективізації сільського господарства?

ТЕМИ РЕФЕРАТІВ:

1. Світове господарство і економічне суперництво в кінці XIX - на початку ХХ ст.

2. "Новий курс" Ф.Рузвельта та його значення для становлення змішаної економічної системи

3. Посилення командно-адміністративних методів в організації української економіки в 20-30-ті роки.

4. Антинародний курс колективізації. Голодомор 1931-1933 рр.

5. Економічні кризи першої половини ХХ ст. Феномен державно-монополістичної економіки..

6. Внесок Дж.М.Кейнса в розвиток економічної науки та практики.

ЛІТЕРАТУРА:

1. Економічна історія. Лекції /Н.О. Тимочко, О.А. Пучко, Л.М. Рудомьоткіна та ін. К.: КНЕУ, 2000.

2. История мировой экономики: Учебник для вузов /Под ред. Г.Б.Поляка, А.М.Марковой. - М.: ЮНИТИ, І999.

3. Коломойцев В.Е. 100 дней президента Ф.Д. Рузвельта. К.: Молодь, 1998.

4. Ковальчук В.М., Лазарович М.В., Сарай М.І. Історія ккономікита економічної думки. – К.: Знання, 2008. -647с.

5. Лановик Б.Д., Мятисякевич З.М., Матейко Р.М. Економічна історія світу і України. - Тернопіль: Економічна думка. 1997.

6. Мальков В. Франклин Рузвельт: Проблемы внутренней политики и дипломатии. М., 1988.

7. Джеймс Майс. Політичні причини голодомору в Україні /1932-1933 рр. / Укр. істор. журнал. І995.

8. Шаталіна Є. Експропріація селянських господарств в Україні у 1929-1933 рр. /Український історичний журнал. 1992. №3-5.

9. Проэктор Д. Мировые войны и судьбы человечества. М. 1986.

10. Экономическая история мира. Европа. / Под общ. Ред. М.В.Конотопова. – М. 2004.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ:

1. Економічні аспекти Версальського миру. Праця Дж.М.Кейнса «Економічні наслідки Версальської угоди»

2. Порівняти «Новий курс» Ф.Рузвельта, програму виходу з економічної кризи Дж. Мея у Великій Британії, економічну політику уряду Народного фронту у Франції, економічну політику нацистської Німеччини як варіанти виходу з економічної кризи 1929-1933 рр.

ДАТИ НАЙВАЖЛИВІШИХ ПОДІЙ:

Перша світова війна ― серпень 1914 р. – листопад 1918 р.

Версальський мирний договір ― 28 червня 1919 р.

План Дауеса ― вересень 1924 р. – червень 1929 р.

План Юнга ― червень 1929 – грудень 1931 р.

Світова економічна криза (“Велика депресія”) ― 1929 р. – 1933 р.

Закон про оборону імперії в Німеччині ― 1935 р.

Створення Британської співдружності націй та стерлінгового блоку -1931 р.

Світова економічна криза – «Велика депресія» - 1929-1933 рр.

«Новий курс» президента США Ф.Рузвельта - 1933-1938 рр.

Проголошення Української Народної Республіки (УНР) ― 20 листопада 1917 р.

Встановлення Радянської влади ― жовтень 1917 р.

Перехід до політики “воєнного комунізму” ― січень 1919 р.

Перехід до НЕПу ― березень 1921 р.

Створення Радянського Союзу ― грудень 1922 р.

Грошова реформа в СРСР ― 1922 – 1924 рр.

Голодомор ― 1932 – 1933 рр.

ТЕМА 12

ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК СВІТУ ТА УКРАЇНИ ПІД ЧАС ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ ТА ПОВОЄННИЙ ПЕРІОД (1939-1990 рр.)

ПЛАН

1. Структурні зміни в економіці воюючих країн та економічні наслідки Другої світової війни. "План Маршала" та його значення для повоєнного господарства країн Західної Європи.

2. Створення міжнародних економічних і політичних організацій. "Спільний ринок".

3. Розвиток господарства провідних країн світу в 50-60 рр. XX ст. Євроінтеграція, її суть та перспективи (70-90 рр.).

4. Проблеми економічного зростання в провідних країнах світу та їх трактування в неокласичній та інституціональній теоріях..

5. Економічна думка в Україні в повоєнний період.

Вивчення даної теми слід розпочати з аналізу стану господарства провідних країн світу - майбутніх учасників другої світової війни: Німеччини, США, Великобританії, Франції, Японії та СРСР.

У міжвоєнний період більшість країн світу зіткнулася з великими труднощами у відбудові національної економіки. Матеріальні, людські, фінансові втрати у першій світовій війні, світова економічна криза 1929-1933 рр., невиконання умов Версальської системи привели до загострення відносин між розвиненими країнами світу і утворення нових вогнищ війни в Європі, на Далекому Сході та в Африці.

В кінці 30-х років економіка більшості країн перебудовувалась на воєнний лад. Раніше від інших мілітаризувала своє господарство Німеччина. Вкінці 30-х років тут склалася тоталітарна модель регульованого капіталізму, зорієнтована на економічну політику фашизму. Здійснювалося державне регулювання через спеціальні органи управління (Генеральну раду), встановлювався контроль за цінами, вводилася карткова система, фіксувався об’єм сільськогосподарської продукції, наріжним каменем внутрішньої політки фашистської Німеччини став лозунг «гармати замість масла». В результаті цих заходів воєнна продукція становила 80 % всієї промислової продукції.

Японія теж обрала для себе мілітаризацію економіки як шлях виходу з економічної кризи. Збільшився воєнний потенціал цієї країни, вросли воєнні видатки в державному бюджеті (80 %), був прийнятий закон про загальну мобілізацію нації, суттєво погіршився життєвий рівень населення.

Посилилися тенденції державного регулювання в економічному житті Англії та Франції, де держава здійснювала контроль за виробництвом та розподілом стратегічних матеріалів, виконанням воєнних замовлень тощо. Англійські воєнні видатки (із залученням зовнішніх активів) становили 25 млрд. фунтів стерлінгів.

Найвищими темпами розвивалася військова промисловість в США, впроваджувалося новітнє устаткування в усіх галузях промисловості, застосовувалися найдосконаліші досягнення НТП. За рахунок цього продуктивність праці зросла на 35 %, обсяг промислового виробництва в 1943 р. подвоївся порівняно з 1937 роком, а вивіз американського капіталу збільшився з 14 % до 33 % (1947 р.).

Слід відмітити, що США до грудня 1941 року зберігали нейтралітет і мали можливість вивозити своє озброєння та стратегічні матеріали воюючим державам за готівку (золото). За роки другої світової війни золоті резерви США значно зросли і досягли 3/4 світового золотого запасу.

Щодо Радянського Союзу, то початок війни в Європі також змусив швидкими темпами перебудовувати економіку на воєнний лад, але нарощування воєнно-промислового потенціалу не мало таких результатів, як в інших країнах через фізичний і моральний терор, який був встановлений в 30-ті роки (Конкретні дані див. в другому занятті теми).

Підсумовуючи матеріал слід підкреслити, що величезні матеріальні і людські втрати у війні привели до розвалу економіки практично всіх країн, за винятком лише США, які зуміли за цей час збільшити свої прибутки в 5 разів, зміцнити фінансові позиції і закріпити за своєю грошовою одиницею роль світової конвертованої валюти.

Повоєнна ситуація вимагала негайного вирішення економічних проблем шляхом пошуків нових форм і методів їх реалізації.

Війна втягнула понад 60 держав з населенням 1 млрд. 700 млн. чол. (4/5 населення планети). В ній загинуло понад 55 млн. чол. Найбільші втрати понесли Радянський Союз - понад 20 млн. чол., Польща -6 млн. чол., Китай - 5 млн. чол., Індонезія - 2 млн. чол., Франція - 1,1 млн. чол., Німеччина - 7 млн. чол., Японія - 2 млн. чол., США - 500 тис. чол.

Було знищено національне багатство на суму 316 млрд. дол., зруйнована світова транспортна та фінансова системи, міста, порти, знецінилися національні валюти, зросли інфляційні явища.

Всі ці негативні явища створювали великі перешкоди для повоєнної відбудови європейської економіки. Одним з методів відродження її став «План Маршала».

Ідея плану відродження Європи була висунута Дж. Маршаллом в червні 1947 р., а в квітні 1948 р. Конгрес прийняв закон про допомогу іноземним державам. План Маршалла діяв 4 роки (1948-1951 рр.).

Необхідно обґрунтувати суть цієї економічної програми, її мету та результати, знати учасників - 16 європейських країн, а саме: Австрію, Бельгію, Великобританію, Грецію, Данію, Італію, Ірландію, Ісландію, Люксембург, Нідерланди, Норвегію, Португалію, Туреччину, Францію, Швейцарію, Швецію, (які крім Швейцарії) підписали двосторонню угоду про надання допомоги західноєвропейським країнам.

Умови угоди були досить жорсткими: розвиток "вільного підприємництва", відмова від націоналізації промисловості, свобода приватного підприємництва, зниження митних тарифів, обмеження торгівлі з країнами соціалізму.

«План Маршалла» був досить результативною економічною програмою повоєнного відродження. Він забезпечив відбудову західноєвропейської економіки, погашення зовнішньої заборгованості країн-учасниць війни, послаблення впливу Радянського Союзу, який зріс в роки війни

Загальна сума асигнувань за планом Маршалла становила біля 17 млрд. доларів, 2/3 з них одержали Великобританія, Італія, Франція та ФРН, яка в 1949 р. підписала двосторонню угоду з США.

В другому питанні необхідно розглянути причини, зміст та значення створення міжнародних економічних та політичних організацій, зокрема серед яких слід назвати ООН (1945 р.), МВФ (1944), "Спільний ринок" (Європейське Економічне Співтовариство) (1957) та ін.

Студенти повинні обґрунтувати необхідність створення міжнародних організацій, яка була викликана, в першу чергу, високим економічним зростанням, стабільністю, динамічністю та інтеграцією європейських країн, а також бажанням Європи зменшити вплив США на свою економіку.

В 1957 р. в Римі була підписана угода про створення Європейського Економічного Співтовариства (ЄЕС) або «Спільного ринку». Цю угоду підписали Бельгія, Люксембург, Нідерланди, Італія, Франція, та ФРН. Основна мета «Спільного ринку» - усунення перешкод для вільного переміщення осіб, капіталів, послуг, проведення спільної політики в галузі транспорту і сільського господарства, створення нормальних умов для чесної конкуренції, зближення законодавства цих 6-ти країн. Учасники "Спільного ринку" розраховували розширити ринки збуту для своїх товарів, досягти безкризового розвитку і зберегти в своїх руках всі вигоди економічної і політичної інтеграції.

Посилення інтеграційних процесів у 70-х роках привело до розширення Європейського Співтовариства. В І973 р. в нього вступили Великобританія, Ірландія, Данія. У 1981 р. - Греція, 1986 р. - Іспанія, Португалія, 1995 - Фінляндія, Швеція, Австрія, а в 2004 році ще 10 європейських країн.

Завершити заняття слід аналізом національних програм та моделей повоєнного розвитку провідних країн, з’ясувати основні тенденції та напрямки. Так, для США у повоєнні роки характерне - ефективний перехід на випуск мирної продукції, вирішення соціальної програми.

Німеччина здійснювала оздоровлення своєї економіки шляхом переходу до соціального ринкового господарства., автором цих реформ був Людвіг Ерхард.

Франція успішно здійснювала капіталістичне планування та програмування.

Великобританія, яка мала величезні втрати у другій світовій війні, потребувала надзвичайних заходів. Реформування економіки почав здійснювати лейбористський уряд К.Еттлі. Була здійснена часткова націоналізація базових галузей (енергетичної, кам’яновугільної, сталеплавильної, транспорту), проведені заходи уряду щодо стабілізації фунта стерлінгів, податкової системи, заморожування заробітної плати та доходів населення.

У післявоєнні роки на перший план соціально-економічного розвитку розвинутих країн світу виступають проблеми економічного зростання. Об’єктивною передумовою для появи такої проблеми стали процеси, які відбувалися в післявоєнний період в економіці багатьох країн: розгортання НТР, нерівномірний розвиток країн, поява і успішний розвиток країн соціалістичної системи.

Ідеї, висунуті Дж. М. Кейнсом, розвинули його послідовники А.Хансен, Р.Харрод, Є.Домар. Неокейнсіанці прагнули динамізувати статичну модель Кейнса і обґрунтувати умови стійкої рівноваги з використанням «виробничого процесу», тобто повної зайнятості виробничих потужностей і робочої сили.

Потрібно розглянути позитивні і негативі процеси, які відбувалися напередодні війни в результаті приєднання західноукраїнських земель до Української РСР. Серед позитивних змін слід відмітити прискорений розвиток легкої, харчової, місцевої галузей промисловості, створення великої кількості робочих місць та ліквідацію безробіття у Західній Україні. Негативним було те, що націоналізація землі та промислових об’єктів, розкуркулення та колективізація супроводжувалися масовими репресіями та депортаціями.

Студенти повинні показати, як зростаюча мілітаризація економіки Радянського Союзу відбилася і на потенціалі республіки. В Україні видобувалося 50,5 % вугілля, 67,6 % залізної руди, 64,7 % чавуну і 48,8 % сталі, вироблялася третина загальносоюзного виробництва зерна та 60 % цукрових буряків,

З перших днів війни було зруйновано велику кількість доріг, мостів, залізниць, промислових об’єктів. Значна частина промислових об’єктів була евакуйована, а інша - знищена. За липень-грудень 1941 р, в інші райони СРСР були перебазовані 550 великих підприємств.

Україна під час війни втратила понад 9 млн. чол., було зруйновано 714 міст і селиш міського типу, понад 28 тис. сіл, причому: 50 з них були повністю спалені, а жителі страчені. Господарство України було повністю зруйноване (прямі збитки становили 285 млрд. крб.).

В повоєнні роки Україна почала відбудову свого господарства, яка продовжувалася до 1950 року. В умовах здійснення конверсії воєнного виробництва гостро відчувалася відсутність достатньої кількості трудових ресурсів, висока питома вага ручної праці, низька продуктивність праці та якість продукції.

Управління економікою здійснювалося за старою моделлю жорсткого державного регулювання на основі сталінських п’ятирічних планів, ліквідації ринкових відносин, розширення позаекономічного примусу через систему таборів та примусових переселень в необжиті райони.

Найважливішим завданням в ці роки була відбудова промисловості. На розвиток важкої промисловості були спрямовані величезні матеріальні та трудові ресурси.

У 1946-1950 рр. на розвиток важкої індустрії виділено 88 % капіталовкладень.

Студенти повніші назвати основні галузі та найважливіші об'єкти, де здійснювалася відбудова (Донбас, Дніпрогес, нафтодобувна, газова, енергетична, металургійна, машинобудівна, хімічна галузі). Слід відмітити, що розвиток сільського господарства здійснювався значно повільніше, що було викликане недостатніми капіталовкладеннями, примусовим вилученням результатів праці, стихійними факторами (засухою, неврожаєм і голодом).

Важливою складовою відбудови господарства України була соціальна програма, проте проблеми підвищення рівня життя населення здійснювалося за залишковим принципом. Відміна карткової системи привела до зростання цін при незмінній зарплаті, а проведення грошової реформи (1947 р.) привело до втрати заощаджень значною частиною населення.

Розглянувши період відбудови народного господарства України, слід перейти до аналізу подальшого його розвитку в 50-80-ті роки. В цьому розділі потрібно звернути особливу увагу на те, що Україна, відновивши довоєнні масштаби виробництва найважливішої для важкої індустрії продукції - чавуну, сталі, коксу, з 1951 року посідає одне з провідних місць в Європі з виробництва чорних металів. В структурі її господарства вирішальне місце займає важка промисловість: вугільна, нафтова, газова, енергетична, металургійна, машинобудівна, хімічна, будівельних матеріалів. В 50-ті роки розпочалася комплексна реконструкція галузей виробничої інфраструктури: залізничного, морського, повітряного, автомобільного транспорту, зв’язку та інших галузей економіки.

Студенти повинні знати основні етапи зміни економічної політики після смерті Сталіна, які намагався проводити М.С. Хрущов. Це стосується реформи системи управління економікою шляхом створення раднаргоспів (1957 р.), об'єднань у виробничі фірми на принципах госпрозрахунку; вдосконалення системи управління аграрно-промисловим сектором (реорганізація МТС), розширення житлового будівництва.

Наступний етап економічної реформи пов’язаний з діяльністю О.М. Косигіна. Реформа 1965 р. охоплювала всі елементи господарського механізму: планування, організаційну структуру управління, економічне стимулювання і розрахунок, тобто передбачала посилення економічних методів управління господарством, підвищення господарської самостійності та ініціативи підприємств, поліпшення планування, перехід на госпрозрахунок.

Однак, реформа 1965 р., не позбавила господарський механізм рис командно-адміністративної системи, а нові економічні методи стимулювання не прижилися.

Не увінчалися успіхом і спроби здійснити перехід до економічних методів управління економікою у 70-ті роки: залишалася пануючою командно-адміністративна система, а економіка Союзу опинилася у передкризовому стані.

ТЕМИ РЕФЕРАТІВ:

1. Господарство провідних країн світу після другої світової війни.

2. Розвиток інтеграційних процесів у світовій економіці. "Спільний ринок"- Європейський Союз.

3. Теорія економічної динаміки та зростання Дж.В.Робінсон і Н.Калдора та модель економічних коливань Самюельсона-Хікса.

4. Економічне становище України у повоєнні роки (1945-1960 рр. XX століття).

5. Господарство України в період застою /кінець XX ст./.

6. Економічна думка в Україні періоду застою

ЛІТЕРАТУРА:

1. Гаврилюк О.В., Румянцев А.П. Економічна інтеграція в сучасному світі. – К., 1991.

2. Валовой Д. От застоя к развалу. – М., 1991.

3. Коваль М. Українська РСР в період відбудови і розвитку народного господарства /1945-1955 рр./ //Український історичний журнал. - 1990. – №4.

4. Лановик Б.Д., Матисякевич З.М., Матейко Р.М. Економічна історія світу і України. - Тернопіль: "Економічна думка", 1997.

5. Економічна історія. Лекції /Тимочко Н.О., Пучко Ф.М., Рудомьоткіна Л.М. та ін. - К., КНЕУ, 2000.

6. История мировой экономики: Хозяйственные реформы /1920-1990 гг./ Под ред. А.Н. Марковой, М., 1995.

7. Кульчицький С. Новітня історія України /Укр. історичний журнал. – 1991. №10.

8. Панченко П. Становище українського села /60-80-ті роки/ //Укр. істор. журнал. – 1989. - №8.

9. Гелбрейт Дж. Новое индустриальное общество.: Пер. С англ..-М., СПб, 2004.

10. Лортикян Э.Л. История экономических реформ: Мировой опыт второй половины Х1Х – ХХ вв.- Харьков: Консум, 1999.

11. Иноземцев В.Л. Современное постиндустриальное общество: природа, противоречия, перспективы. – М.: Логос, 2000.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ:

1. Які економічні наслідки другої світової війни?

2. В чому полягало значення плану Маршалла для відбудови європейської економіки?

3. Проаналізувати основні положення плану Маршалла.

4. Які країни брали участь у плані Маршалла?

5. Визначте основні тенденції й напрями розвитку світового господарства у 50-80-ті роки XX ст.?

6. Яка роль держави в розвитку національних господарств розвинених

країн?

7. Чим характеризується економічний розвиток України в роки другої

світової війни?

8. Назвати економічні втрати України у роки другої світової війни.

9. Дати характеристику економічного розвитку України в роки повоєнної відбудови (1946-1960 рр.)?

10. В чому суть економічного реформування в Україні в 60-ті, 70-ті роки та періоду застою?

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ:

1. Дати порівняльну характеристику змішаних економічних систем Великої Британії, США, Німеччини, Швеції, Японії.

2. Порівняти методологічні засади основних напрямів економічної думки (кейнсіанського, інституціонального, неокласичного, неоліберального).

ДАТИ НАЙВАЖЛИВІШИХ ПОДІЙ:

Друга світова війна ― 1 вересня 1939 р. – 8 травня 1945 р. (капітуляція Німеччини) 2 вересня 1945 р. (капітуляція Японії)

Створення Організації Об’єднаних Націй ― червень 1945 р.

Заснування Міжнародного Валютного Фонду ― липень 1944 р.

Заснування Світового банку (Міжнародний банк реконструкції та розвитку) - 1944 р.

Прийняття плану Дж. Маршалла ― червень 1947 р.

Дія Закону про допомогу іноземним державам (“План Маршалла“) ― квітень 1948 – жовтень 1951 р.

Створення Європейського економічного співтовариства (ЄЕС) – “Спільного ринку” , до якого ввійшли 6 європейських країн (Німеччина, Франція,

Італія, Бельгія, Нідерланди, Люксембург ) - березень 1957 р.

Вступ в ЄЕС Великобританії, Данії та Ірландії -1973 р.

Вступ в ЄЕС Греції 1981 р.

Вступ в ЄЕС Іспанії та Португалії -1986 р..

Вступ в ЄЕС Фінляндії, Австрії та Швеції – 1995 р.

Розширення зони дії ЄЕС за рахунок вступу до нього 10 європейських країн

(Польщі, Словенії, Естонії, Чехії, Угорщини, Кіпру, Мальти, Словаччини,

Литви, Латвії) 2004 р.

Вступ в ЄЕС Болгарії та Румунії - 2007 р.

Велика вітчизняна війна ― 22 червня 1941 р. – 8 травня 1945 р.

Відбудова народного господарства України ― 1945 – 1950 рр.

Проведення грошової реформи в СРСР ― грудень 1947 р.

Проведення другої грошової реформи в СРСР (зміна масштабу цін 10:1) ― січень 1961 р.

Реформи М.Хрущова та М.Косигіна - 60-70 -ті роки.

Період застою в українській (радянській) економіці – кінець 70-х -80 роки.

ТЕМА 13

ГОСПОДАРСТВО УКРАЇНИ В ПЕРІД НЕЗАЛЕЖНОСТІ.

ПЛАН

1. Декларація про державний суверенітет України.

2. Проблеми і труднощі економічного розвитку України в період незалежності.

3. Шляхи реформування економіки України.

Перше питання слід розпочати з аналізу найважливіших документів, які були прийняті 16 липня 1990р. – «Декларації про державний суверенітет України», та 24 серпня 1991р. «Акта проголошення незалежності України».

Крім того, студенти повинні бути обізнані з іншими важливими законодавчими актами держави: «Закон про економічну самостійність України»(серпень1990р.), «Про проекти концепції та програми переходу Української РСР до ринкової економіки» (листопад 1990р.), «Основи національної економічної політики України» (березень 1992р.).

Ці та інші закони визначали зміст, мету, основні принципи економічної самостійності України як суверенної держави, механізм господарювання, регулювання економіки і соціальної сфери, організації грошової, кредитної та фінансово-бюджетної системи.

У другому питанні слід зупинитись на основних напрямах радикальної економічної реформи, метою якої є забезпечення економічної незалежності України.

Одним з визначальних напрямів – це реформа валютно-фінансової та кредитної систем, яка включала запровадження конвертованої валюти, здійснення комплексу антиінфляційних заходів, подолання дефіциту бюджету та безконтрольної емісії грошей.

Другий напрям економічної реформи передбачав докорінні зміни структури господарства України, форм і методів господарювання (роздержавлення, приватизація, конверсія, використання сучасних технологій і т.д.)

Серед найважливіших проблем сучасної економіки слід назвати технічне відставання важкої промисловості, (що відбилося на суттєвому скороченні виробництва, зниження ВВП, національного доходу, продуктивності праці та одночасному підвищенні цін), повільний розвиток приватної та колективної форм власності в сільському господарстві, зниження рівня життя та народжуваності, екологічні негаразди.

Третє питання присвячене аналізу шляхів реформування економіки України. Магістральним шляхом У ХХІ ст. буде створення економіки відкритого типу, тобто такої економічної системи, яку вибрали для себе більшість країн світу. Перехід до ринкової економіки – це поступовий, еволюційний процес глибоких перетворень діючої економічної системи при регулювальній діяльності держави.

Поряд з макроекономічними реформами будуть здійснюватись структурні перетворення. Для цього необхідно створити нові інститути – банківсько-кредитну, податкову, митну системи, соціальний захист та ін.

РЕФЕРАТИ:

1. Формування ринкової системи господарства в Україні.

2. Трансформація відносин власності за роки державної незалежності.

ЛІТЕРАТУРА:

1. Варбова О. Економічна історія. Навч. пос.; Львів, 2002

2. Економічна історія. Лекції /Тимочко Н.О., Пучко Ф.М., Рудомьоткіна Л.М. та ін. - К., КНЕУ, 2000.

3. Коропецький І.С. ”Дещо про минуле, недавнє минуле і майбутнє економіки України” К., 1995р.

4. Лановик Б.Д., Матисяневич З.М. Майко Р.М. ”Історія економіки та економічних вчень світу і України” Тернопіль, 1997р.

5. Леоненко П.М., Юхименко П.І. Економічна історія. Навч. пос. К., 2004

6. Ні кула О.І. Історія економіки та економічних вчень України і світу. Навч. пос. Л., 2001.

7. Черкашена Н.К. Економічна історія. – Навч. пос. К., 2003

8. Гаврилишин Б. Дороговкази в майбутнє: до ефективніших суспільств. Доповідь Римському клубові: Пер. З англ..-К.6 Основи, 1993.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ:

1. У чому причина кризових явищ в економіці України в 90-ті роки ?

2. У чому полягає основний зміст перетворень в економіці України в перехідний період?

3. Які проблеми вирішуються в Україні в ході ринкових перетворень?

4. Яку з вивчених вами моделей народногосподарського розвитку можна впровадити в Україні?

5. Назвіть основні проблеми трансформації економіки України у світове господарство?

ЗАВДАПННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ:

1. Обґрунтувати теоретичні засади трансформації економіки України у світове господарство.

2. Проаналізувати практичні проблеми входження України у світове співтовариство.

ДАТИ НАЙВАЖЛИВІШИХ ПОДІЙ:

Проголошення “Декларації про державний суверенітет України” – 16 липня 1990 р.

Проголошення Акта незалежності України - 24 серпня 1991 р.

Прийняття Конституції України - 28 червня 1996 р.

Проведення грошової реформи - вересень 1996 р.

ІІІ. ПРОГРАМОВІ ВИМОГИ ДО ЕКЗАМЕНУ

1. Предмет та завдання курсу. Місце історії економіки та економічної думки в системі економічних наук .

2. Структура курсу. Критерії періодизації економічної історії.

3. Досягнення світової та української історико-економічної науки.

4. Основні етапи господарської еволюції первісного суспільства.

5. Господарство країн Стародавнього Сходу. Особливості східного рабства.

6. Господарський розвиток та економічна думка Стародавньої Греції.

7. Особливості рабовласництва Стародавнього Риму.

8. Криза та занепад рабовласницької системи. Виникнення протофеодальних відносин.

9. Місце феодалізму в світовій історії та його періодизація. Основні риси феодального господарства.

10. Форми феодального землеволодіння та соціально-економічні відносини в епоху Середньовіччя.

11. Економічна роль середньовічного міста. Комунальні революції.

12. Цеховий лад міського ремесла.

13. Внутрішня і зовнішня торгівля. Грошовий обіг та фінанси середньовічних держав.

14. Розвиток феодальних відносин в Київській Русі.

15. Категорії залежного населення та форми феодального землеволодіння в Київській Русі.

16. Виникнення міст та їхня роль у господарстві Київської Русі. Розвиток ремесла.

17. Розвиток внутрішньої торгівлі та зовнішньоекономічних зв’язків у Київській Русі.

18. Передумови та хід Великих географічних відкриттів.

19. Наслідки Великих географічних відкриттів. “Революція цін” в Європі.

20. Первісне нагромадження капіталу. Виникнення мануфактурного виробництва.

21. Розвиток меркантилістської доктрини. Характеристика раннього та пізнього меркантилізму

22. Соціально-економічні передумови і наслідки Нідерландської революції другої половини ХVI - початку XVII ст.

23. Зародження класичної політичної економії. Економічні погляди В.Петті та П. Буагільбера. Виникнення теорії трудової вартості.

24. Формування ідейно-теоретичних і методологічних засад класичної політичної економії у вченні А. Сміта.

25. Аграрний переворот в Англії. Економічні причини і наслідки Англійської революції середини XVII ст.

26. Особливості ґенези індустріального суспільства у Франції. Соціально-економічні передумови та наслідки Французької революції кінця XVIII ст.

27. Соціально-економічні передумови та наслідки війни північноамериканських колоній за незалежність.

28. Еволюція аграрних відносин в Україні у козацько-гетьманську добу. Аграрна політика Б.Хмельницького.

29. Мануфактурний період української промисловості.

30. Формування та розвиток українського національного ринку в XVII-XVIII ст.

31. Господарство Запорізької Січі.

32. Промисловий переворот та його значення для становлення індустріального суспільства.

33. Промисловий переворот в Англії, його передумови, хід та наслідки.

34. Промисловий переворот в Франції, його етапи та особливості.

35. Промисловий переворот в Німеччині та його особливості.

36. Особливості промислового перевороту в США.

37. Економічні причини і наслідки громадянської війни у США.

38. Соціалістичні економічні теорії та їх еволюція. Основні ідеї марксистської економічної теорії.

39. Дослідження основних проблем ринкового господарства в працях Д.Рікардо, Т. Мальтуса, Н. Сеніора, Дж.С. Мілля.

40. Теоретико-методологічні особливості історичної школи в Німеччині.

41. Промисловий переворот в Україні.

42. Меркантилізм у соціально-економічній думці України. Започаткування основних засад демократичної течії української суспільної думки. Економічні погляди С. Оріховського-Роксолана, І. Вишневського, Ф. Прокоповича, Я. Козельського, Г. Сковороди.

43. Прогрес науки, техніки, та технології виробництва в останній третині XIX ст. Індустріалізація.

44. Поширення ідей економічного лібералізму в суспільно-економічній думці України (В. Каразін, Д. Журавський). Розвиток в Україні ідей класичної політичної економії.

45. Зміни в галузевій структурі економіки провідних країн світу. Монополізація економіки.

46. США - провідна індустріальна країна світу.

47. Господарське піднесення Німеччини в останній третині XIX ст. та його причини.

48. Втрата Англією промислової першості і збереження відсталої структури економіки Франції.

49. Світове господарство та його характерні риси.

50. Господарство України в період капіталізму (XIX- поч. XX ст. ). Індустріалізація в Україні.

51. Розвиток капіталізму в сільському господарстві України. Селянські реформи 1848 та 1861рр.

52. Столипінські аграрні реформи та їхні наслідки для сільського господарства України.

53. «Маржинальна наукова революція» в економічній теорії. Теоретико-методологічні засади маржиналізму, відмінності від класичної політичної економії. Попередники маржиналізму (Й.Г. Тюнен, А.Курно, Г.Г. Госен).

54. Австрійська школа граничної корисності (К. Менгер, Ф. Візер, Е. Бем-Баверк).

55. Математична школа в економічній теорії (В. Джевонс, Л. Вальрас, В. Парето).

56. Економічна теорія А. Маршалла. Розробка А. Пігу економічної теорії добробуту.

57. Основні напрямки економічної думки в Україні на межі ХІХ-ХХ ст. їх аналіз. Місце української економічної думки у світовій економічній теорії.

58. Загальна характеристика господарства провідних країн світу напередодні та під час першої світової війни.

59. Версальська система та її наслідки для повоєнного розвитку господарства воюючих країн.

60. Плани Дауеса та Юнга та їхнє значення для відродження економіки Німеччини.

61. Економічна криза 1929-1933рр., її причини та наслідки.

62. „Новий курс” Ф. Рузвельта та його значення для впровадження державного регулювання економіки США.

63. «Кейнсіанська революція» в економічній теорії. Економічне вчення Дж.М. Кейнса.

64. Ранній інституціоналізм та його течії. (Т. Веблен, Дж. Коммонс, В. Мітчел, Дж. Гобсон).

65. Інституціональна теорія А. Шумпетера. Виникнення «соціологічної» школи інституціоналізму (Ф. Перру).

66. Господарство України в роки першої світової війни та повоєнний період.

67. Економічні реформи Центральної ради, Гетьманату та Директорії.

68. Економічні реформи більшовиків.

69. Занепад господарства. Здійснення непу в Україні. Заміна продрозкладки на продподаток.

70. Антинародний курс колективізації. Голодомор 1932-1933рр. в Україні

71. Перебудова господарства найважливіших країн світу напередодні другої світової війни на військовий лад. Загальна характеристика господарства воюючих країн.

72. Влив пив другої світової війни на економіку провідних країн світу. „План Маршалла”.

73. Неокейнсіанські теорії економічного зростання (Р. Солоу, Дж. Е. Мід).

74. Основні ідеї посткейнсіанства. Англійське калецькіансько-неорікаріанське посткейнсіанство. Американсько-монетарне посткейнсіанство.

75. Теорія монетаризму як основа неоконсерватизму та рецепти стабілізації економіки М. Фрідмена.

76. Втрати господарства України під час другої світової війни.

77. Економічні причини створення „Спільного ринку” та інших економічних організацій. утворення політичних блоків.

78. Економіка України після другої світової війни.

79. Світове господарство в 70-ті роки. Загальні тенденції та структурні зміни в економіці, її модернізація.

80. Зміцнення міжінтеграційних зв’язків в повоєнний період.

81. Розширення дії сфери економіки країн Європейського Економічного Співтовариства.

82. Економічне зростання „нових індустріальних країн”.

83. Економічний розвиток США в 70-90-ті роки.

84. Економічний розвиток Японії в 70-90-ті роки.

85. Економічний розвиток Франції в 70-90-ті роки.

86. Економічний розвиток Великобританії в 70-90-ті роки.

87. Нова макроекономіка: теорія раціональних очікувань.

88. Економіка України у період незалежності.

89. Проблеми і труднощі економічного розвитку України в умовах незалежності.

90. Зовнішньоекономічні зв’язки України.

ІV. СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Бабенко С.Г., Гелій С.Д., Гончарук Я.А. ”Історія кооперативного руху”: Львів, 1995.
Березин И. ”Краткая история економического развития”: М., 2000.
Бойко О.Д. ”Історія України”: К., Академія, 1999.
Борисенко В.І. ”Курс Української історії: З найдавніших часів до ХХ ст.” К., Либідь, 1998.
Бородель Ф. ”Матеріальна цивілізація, економіка і капіталізм. ХVI – XVIII” К., Освіта,1995.
Валовий Д. ”От застоя к развалу” М., 1991.
Вербова О. Економічна історія. Навч. пос.-Львів., 2002.
Гаврилюк О.В., Румянцев А.П. ”Економічна інтеграція в сучасному світі” К., 1991.
Голобуцький В.О. ”Історія економіки та економічних вчень Української РСР. Дожовтневий
період.” К., 1970.
Грушевський М.С. ”Історія України – Руси” В 11т., 12кн., к., 1991 – 1992.
Грушевський М.С. ”Очерки истории Украинского народа” К., 1990.
Дорошенко Д. ”Нарис історії України” Львів, 1991р.
Дждингарадзе В. ”Економическая история США” М., 1973.
”Економічна історія” Лекції (Тимочко Н.О., Пучко О.А. та ін.)К., КНЗУ, 2000.
”Історія України” за ред. В.А. Смолія) К., 1999.
.Історія економіки та економічної думки: Навч. Посібник. За ред.. Козюк В.В., Родіонова Л.А. – Тернопіль, 2010.
Історія економічних вчень: Підручник,: У 2 ч. –Ч. 1,2 / За ред.. В.Д.Базилевича. – К.; Знання, 2005.
Історія економічних учень./ Л.Я.Корнійчук, Н.О.Татаренко, А.М.Поручник та ін..; За ред..
Л.Я.Корнійчу3к, Н.О.Тарасенко. – К.: КНЕУ, 2005. – 564 с.
Злупко С.М. Історія економічної теорії. – К.: Знання. 2005 . 719 с.
Ковальчук В.М. Лазарович М.В. Сарай М.І. Історія економіки та економічної думки.-К.-Знання. «007.
Коломойцев В.Е. ”100 дней президента Ф.Д. Рузвельта” К., 1998.
Косик В. ”Україна під час другої світової війни” Київ – Париж – Нью-Йорк – Торонто,1992.
Корнійчук Л.Я. Історія економічної думки України: Навч. посіб.- К.: КНЕУ, 2004. -570 с.
Коропецький І.С. ”Дещо про минуле, недавнє минуле і майбутнє економіки України” К., 1995.
Крип’якевич І.П. ”Всесвітня історія” У 3 кн.,К., 1995.
Крип’якевич І.П. Історія України” Львів, 1990.
Лановик Б.Д., Матисякевич З.М., Матейко Р.М. ”Історія економіки та економічних вчень світу і України” Тернопіль, 1997.
Лановик Б.Д., Лазарович М.В. ”Економічна історія” Курс лекцій (За ред. Лановика 2-е видання) К., Вівтар, 2000.
Леоненко П.М., Юхименко П.І. Економічна історія. К., 2004.
Лукінов І. ”Економічна трансформація (наприкінці ХХ ст.)” К., 1997.
Мовчан С.П. ”Всесвітня історія: новітні часи.1945 – 1998 ” К., Генеза, 1998.
Павленко Ю. ”Історія світової цивілізації. Соціокультурний розвиток людства.” К.,1996.
Пивовар С., Серіщев Я.,Стельмах С. ”Всесвітня історія ХХ ст.” К., 1995.
Проскурін П.В. Історія економіки та економічних вчень. Нариси економічної історії індустріальної цивілізації. Навч.посіб. – К.: КНЕУ,2005. -372 с.
Розенберг Н.Бирдцелл М.Л. Как Запад стал богатым. Экономическое преобразование индустриального мира.- Новосибирск, «Экор» 1995, 352 с..
Субтельний О. ”Україна: історія” К.,Либіть, 1992.
Проектор Д. ”Мировие войни и судьби человечества” М.,1986.
Тимочко Н.О. Економічна історія України –К.: КНЕУ, 2005. – 204 с.
Чистозвонов А.Н. ”Генезис капитализма. Проблеми и методология.” М.,1985.
”Экономическая история зарубежных стран” (Под ред. Голубовича) Минск, 1998.
”Экономическая история капиталистических стран” (Под ред. Чунтулова В.Т., Сарычева В.Г.) М., 1985.

V. ВКАЗІВКИ ТА ЗАВДАННЯ ДО ВИКОНАННЯ КОНТРОЛЬНИХ РОБІТ.

Одним з. важливих видів контролю і оцінювання знань студентів виступає контрольна робота.

Контрольні роботи проводяться з метою перевірки засвоєння знань лекційного курсу, і вироблення практичних навичок і вмінь застосування здобутих теоретичних знань, одержаних під час семінарських занять та виконання домашніх завдань, набуття студентами навичок самостійного узагальнення і викладу матеріалів, формування власних поглядів на проблеми, які аналізуються.

Контрольні роботи проводяться згідно робочих програм з курсу та планів-графіків у визначені терміни. Час на підготовку до контрольної роботи входить в кількість годин, відведених на самостійну роботу студентів.

Контрольні роботи передбачають як теоретичні ні , так і тестові завдання і оцінюються диференційованою оцінкою.

Кожен студент виконує контрольну роботу самостійно, керуючись літературою, яка подана у методичних рекомендаціях.

Перед виконанням контрольної роботи потрібно ознайомитися з методичними рекомендаціями, визначити, до якої теми відноситься тема та питання контрольної роботи, підібрати необхідну літературу та ретельно опрацювати її. Для написання роботи доцільно використати не менше 3-4 джерел, що безперечно вплине на якість роботи.

Наступним етапом є складання плану роботи (для теоретичних завдань) на основі вивченої літератури. На початку роботи слід вказати номер варіанта, а кожне питання виконувати з нової сторінки. В кінці роботи необхідно навести список використаної літератури, оформлений згідно вимог бібліографічного опису джерел.

ВАРІАНТ 1

Господарство Стародавньої Греції.
Історична школа.
Економічні погляди М.І . Туган-Барановського.
Тестове завдання

ВАРІАНТ 2

Госплодарство Київської Русі.
Маржиналізм.
Економічні погляди Ф. Кене.4.
Тестове завдання.

ВАРІАНТ 3

Господарський розвиток світу в період становлення монополістичного капіталізму.
Неоінституціоналізм.
Економічні погляди У. Петті.
Тестове завдання.

ВАРІАНТ 4

Господарство Стародавнього Риму.
Школа фізіократів.
Економічні погляди Є. Слуцького.
Тестове завдання.

ВАРІАНТ 5

Господарство Стародавнього Сходу.
Класична політична економія у Франції.
Економічне вчення А.Сміта.
Тестове завдання.

ВАРІАНТ 6

Господарство Запорізької Січі.
Кембриджська економічна школа.
Економічне вчення Д. Рікардо.
Тестове завдання.

ВАРІАНТ 7

Господарський розвиток Західної Європи в епоху феодалізму.
Лозанська економічна школа.
Економічні погляди Дж. Гелбрейта.
Тестове завдання.

ВАРІАНТ 8

Світове господарство в період Великих географічних відкриттів.
Австрійська школа граничної корисності.
Економічні погляди Дж.М.Кейнса.
Тестове завдання.

ВАРІАНТ 9

Господарський розвиток світу в період промислового перевороту.
Класична школа політичної економії в Англії.
Економічні погляди А. Маршалла.
Тестове завдання.

ВАРІАНТ 10

Світова економіка у міжвоєнний період.
Математична економічна школа.
Економічне вчення К.Маркса.
Тестове завдання.

ВАРІАНТ 11

Господарство України в період пізнього феодалізму та зародження мануфактур (кінець ХVII – ост.трет. ХVIII ст.)
Основні течії раннього інституціоналізму.
Теорія циклів М.Д.Кондратьєва
Тестове завдання.

ВАРІАНТ 12

Господарство України у міжвоєнний період.
Історичний напрям в економічній думці та його еволюція.
Модель оптимізації економіки В. Парето.
Тестове завдання.

ВАРІАНТ 13.

США – провідна індустріальна країна світу (кінець ХIХ – поч. ХХ ст..)
Внесок українських економістів у розвиток політичної економії.
Економічні погляди Т.Мальтуса
Тестове завдання.

ВАРІАНТ 14

Форми феодальної власності в ранньому та зрілому феодалізмі.
Поширення ідей економічного лібералізму та марксизму в українській суспільно-економічній думці в кінці ХIХ – поч.. ХХ ст.
Маржинальні ідеї Л.Вальраса і В.Паретто.
Тестове завдання.

ВАРІАНТ 15

Наслідки Другої світової війни для економіки України.
Соціально-інституціональний напрям економічної думки.
Економічні погляди українських просвітників (Феофан Прокопович, Григорій Сковорода.
Тестове завдання.

ВАРІАНТ 16

Версальська система та її наслідки для повоєнного розвитку Європейських країн.
Утопічний соціалізм.
Економічні погляди П.Самуельсона
Тестове завдання.

ВАРІАНТ 17

Зміни в галузеій структурі економіки провідних країн світу в кінці ХIХ – поч.. ХХ ст. Монополізація економіки
Чікагська школа неолібералізму. Молнетаризм.
Економічні погляди Є.Слуцького
Тестове завдання.

ВАРІАНТ 18

Розвиток капіталізму в сільському господарстві України. Селянські реформи 1848 та 1861 рр.
Неолібералізм як течія розвитку неокласичної теорії в ХХ ст.
Ліберальні погляди Л.Мізеса і Ф.Хаєка.
Тестове завдання.

ВАРІАНТ 19

Світове господарство в кінці ХХ – поч.. ХХI ст.
Розвиток ідей маржиналізму в дослідженнях вітчизняних вчених-економістів.
Монетарна система М. Фрідмена.
Тестове завдання.

ВАРІАНТ 20

Первісне нагромадження капіталу та його особливості в різних країнах
Еволюція класичної політичної економії (Ж-Б.Сей, Т.Мальтус.
Неокейнсіанство. Е. Хансен, Дж.Хікс, ДЖ.Робінсон.
Тестове завдання

VI. ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ ДЛЯ ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ.

1. Представники економічної думки докласичного періоду ідеалізували:

а. ринкові економічні відносини;

б. натурально-господарські відносини;

в. значну торгівлю і лихварські операції;

г. товарне виробництво.

2. Закони Хаммурапі регламентували боргове рабство з метою:

а. якнайшвидшого переходу до ринкової економіки;

б. забезпечення зростання податкових надходжень до казни;

в. не допустити руйнації основ натурального господарства;

г. немає правильної відповіді.

3. Основна економічна ідея трактату "Артхашастра":

а. розвиток натурального господарства;

б. ідеологізація індійського суспільства;

в. основну роль в економіці відіграє держава;

г. вчення про управління та державні доходи.

4. Основні течії суспільної і релігійної думки стародавнього Китаю:

а. моїзм, легізм;

б. даосизм;

в. конфуціанство;

г. всі відповіді вірні.

5. На яких морально-етичних принципах ґрунтуються економічні погляди Конфуція:

а. протекціоністських бар'єрів;

б. гуманізму і вченні про ідеали;

в. економічного лібералізму;

г. поваги до старших.

6. "Домострой" для давньогрецького мислителя Ксенофонта — це наука:

а. про багатство;

б. про управління натуральним господарством та державою;

в. про управління домашнім господарством;

г. про гроші.

7. На думку Платона, основним принципом побудови держави є:

а. задоволення різноманітних потреб людей;

б. поділ праці;

в. розвиток ринкових відносин;

г. управління господарством.

8. Під економікою Арістотель розумів:

а. багатство як сукупність споживчих вартостей;

б. багатство як нагромадження грошей;

в. природна господарська діяльність, пов'язана з виробництвом продуктів;

г. мистецтво робити гроші;

9. Арістотель відносить до сфери хрематистики:

а. землеробство і ремесло;

б. лихварство і торгово-посередницькі операції;

в. дрібну торгівлю;

г. немає правильної відповіді.

10. Відповідно до економічних поглядів Арістотеля і Ф. Аквінського гроші — це:

а. цілком некорисний товар;

б. результат угоди між людьми;

в. товар, що стихійно виник;

г. немає правильної відповіді.

11. Відповідно до концепції "справедливої ціни" Ф. Аквінського в основі вартості (цінності) товару лежить:

а. витратний принцип;

б. морально-етичний принцип;

в. витратний і морально-етичний принципи одночасно;

г. немає правильної відповіді.

12. Предметом вивчення меркантилізму є:

а. сфера обігу;

б. сфера виробництва;

в. сфера обігу і сфера виробництва одночасно;

г. сфера матеріального споживання.

13. Матеріальні передумови виникнення меркантилізму:

а. розвиток продуктивних сил;

б. поглиблення поділу праці та розширення її кооперації;

в. розвиток торгівлі;

г. великі географічні відкриття.

14. Об'єктом дослідження меркантилістів були:

а. грошовий обіг;

б. натуральне господарство;

в. торгівля;

г. правильні відповіді 1, 3.

15. Відповідно до меркантилістської концепції джерелом грошового багатства є:

а. перевищення імпорту над експортом;

б. перевищення експорту над імпортом;

в. сфера обігу;

г. сфера виробництва.

16. Основні принципи раннього меркантилізму:

а. золото і скарби — сутність багатства, не можна допускати їх вивезення з країни;

б. високі ціни на експортні товари та обмеженість імпорту;

в. протекціоністські тарифи на імпортні товари.

г. всі відповіді правильні.

17. Характерною рисою зрілого меркантилізму:

а. заволодіння зовнішніми ринками та імпорт товарів;

б. не можна допускати вивезення з країни золота та срібла;

в. протекціоністські тарифи на імпортні товари;

г. високі ціни на експортні товари.

18. Назвіть характерну теорію для раннього меркантилізму:

а. теорія "грошового балансу";

б. кількісна теорія грошей;

в. номіналістична теорія грошей;

г. теорія "торгового балансу".

19. Назвіть характерну теорію для пізнього меркантилізму:

а. теорія "грошового балансу";

б. кількісна теорія грошей;

в. номіналістична теорія грошей;

г. теорія "торгового балансу".

20. На що, головним чином, спирається концепція меркантилізму:

а. політику протекціонізму;

б. політику "природного порядку";

в. теорію монетаризму;

г. політику економічного лібералізму.

21. Автором терміна "політична економія" є:

а. Арістотель;

б. Ф. Аквінський;

в. А. Монкретьєн;

г. А. Сміт.

22. Пріоритетним методом економічного аналізу меркантилізму є:

а. емпіричний;

б. функціональний;

в. аналізу і синтезу;

г. дедуктивний.

23. Предметом вивчення класичної політекономії є:

а. сфера обігу;

б. сфера виробництва;

в. сфера обігу і сфера виробництва одночасно;

г. виробництво, розподіл, обмін і споживання матеріальних благ.

24. У класичній політичній економіці пріоритетним методом економічного аналізу є:

а. емпіричний;

б. каузальний (причинний);

в. функціональний;

г. аналізу і синтезу.

25. Відповідно до класичної політичної економії заробітна плата як прибуток робітника тяжіє:

а. до фізіологічного мінімуму;

б. до прожиткового мінімуму;

в. до максимально можливого рівня;

г. до рівня життя.

26. Відповідно до класичної політичної економії гроші — це:

а. найважливіший чинник економічного зростання;

б. технічне знаряддя; річ, що полегшує обмін;

в. посередник при обміні;

г. загальний еквівалент.

27. Категорію "гроші" У. Петті розглядав як прибічник:

а. номіналістичної теорії грошей;

б. металевої теорії грошей;

в. кількісної теорії грошей;

г. немає правильної відповіді.

28. У. Петті і П. Буагільбер — родоначальники теорії вартості, яка обумовлюється:

а. витратами праці (трудова теорія);

б. виробничими витратами (теорія витрат);

в. витратами факторів виробництва;

г. продуктивністю праці.

29. За запропонованою Ф. Кене класифікацію фермери представляють:

а. продуктивний клас;

б. клас власників землі;

в. безплідний клас;

г. непродуктивний клас.

30. Відповідно до вчення Ф. Кене про "чистий продукт", останній створюється:

а. у торгівлі;

б. у сільськогосподарському виробництві;

в. у промисловості;

г. у виробничій сфері.

31. Першим автором теорії відтворення і першим, хто поділяв капітал на основний і оборотній, а працю — на продуктивну і непродуктивну, є:

а. У. Петті;

б. Ф. Кене;

в. А. Сміт;

г. К. Маркс.

32. А. Тюрго єдиним джерелом усякого багатства вважає працю:

а. торгівця;

б. хлібороба (фермера);

в. ремісника;

г. лихваря.

33. На думку А. Сміта, набагато більшу вартість до дійсного багатства і прибутку додає капітал, вкладений:

а. у торгівлю;

б. у землеробство;

в. у промисловість;

г. у матеріальне виробництво.

34. Відповідно до методологічної позиції А. Сміта приватний інтерес:

а. невід'ємний від загального інтересу;

б. стоїть вище суспільного;

в. первинний щодо суспільного;

г. невід'ємний від колективного і суспільного.

35. У структурі торгівлі на перше місце А. Сміт поставив:

а. внутрішню торгівлю;

б. зовнішню торгівлю;

в. транзитну торгівлю;

г. роздрібну торгівлю.

36. Відповідно до А. Сміта у кожному розвиненому суспільстві вартість товарів зумовлена:

а. витратами праці;

б. витратами праці та капіталу;

в. сумою доходів;

г. витратами виробництва.

37. А. Сміт вважає працю продуктивною, якщо вона прикладена:

а. у сільськогосподарському виробництві;

б. у будь-якій галузі матеріального виробництва;

в. у галузях матеріального і нематеріального виробництва;

г. капіталістами-підприємцями.

38. У структурі капіталу А. Сміт виділяє такі частини:

а. початкові й щорічні аванси;

б. основний і оборотний капітал;

в. постійний і змінний капітал;

г. немає правильної відповіді.

39. Теза "Надзвичайна догма Сміта" виникла у К. Маркса у зв'язку з тим, що А. Сміт:

а. припускає поділ капіталу на основний і оборотний;

б. ототожнює принцип виявлення цінності "річного продукту праці" й "ціни всякого товару";

в. вважає капітал сукупністю додаткової вартості, вартості робочої сили, витрат на постійний капітал (С + V + М);

г. вважає капітал сукупністю додаткової вартості та вартості робочої сили (V + М).

40. А. Сміт визначає "невидиму руку" в такий спосіб:

а. це механізм державного управління економікою в інтересах усього суспільства;

б. дія в умовах вільної конкуренції підприємців не залежить від волі та намірів індивіда;

в. механізм господарювання, зумовлений божественним знаком;

г. немає правильної відповіді.

41. До основного капіталу А. Сміт відніс:

а. знаряддя праці та машини;

б. готові вироби;

в. продовольство;

г. трудовий досвід і здібності робітників.

42. Яка з людських властивостей за А. Смітом визначає економічну поведінку людини:

а. егоїстичні інтереси;

б. турботи про державні інтереси;

в. прагнення покращити життя всього суспільства;

г. прагнення до самореалізації.

43. При визначенні вартості Д. Рікардо дотримується:

а. трудової теорії;

б. теорії корисності;

в. теорії факторів виробництва;

г. теорії розподілу.

44. Категорію "рента" Д. Рікардо трактує таким чином:

а. як прибуток із землі;

б. як прибуток фермера;

в. як прибуток у промисловій сфері;

г. як прибуток у сфері торгівлі.

45. На думку Д. Рікардо, заробітна плата має тенденцію до зниження, тому що:

а. підприємці занижують ціну праці робітників;

б. високі темпи народжуваності породжують надлишкову пропозицію праці;

в. машини і механізми витісняють працю робітників;

г. немає правильної відповіді.

46. Тенденцію норми прибутку до зниження відповідно до Д. Рікардо породжують такі причини:

а. переливання капіталу з одного заняття в інше;

б. зростання дорожнечі продуктів землі внаслідок постійного зниження її родючості;

в. підвищення темпів зростання народонаселення;

г. всі відповіді вірні.

47. Прихильність Д. Рікардо до концепції економічного лібералізму полягає в тому, що він:

а. дотримувався незалежної позиції з усіх проблем;

б. виступав за необхідність державного втручання в економіку;

в. був прихильником вільного підприємництва, вільної торгівлі та інших економічних свобод;

г. виступав за обмеження податків;

48. Д. Рікардо був прихильником:

а. якісної теорії грошей;

б. кількісної теорії грошей;

в. номіналістичної теорії грошей;

г. всі відповіді вірні.

49. Закон порівняльних переваг Д. Рікардо гласить:

а. продукт має вироблятися в тій країні, де витрати на нього менші;

б. країна має спеціалізуватися на виробництві товару й експортувати його, якщо різниця між витратами виробництва цього товару і вищими витратами виробництва інших товарів більша, ніж в інших країнах;

в. країни володіють відносною перевагою виробництва різних товарів;

г. кожна країна спеціалізується на випуску тих продуктів, у виробництві яких вона має найбільш відносну ефективність.

50. Основний постулат "закону ринків" Ж.Б. Сея такий:

а. попит створює відповідний йому рівень пропозиції;

б. пропозиція створює відповідний їй попит;

в. гроші — найважливіший самостійний фактор відтворювального процесу;

г. припускається втручання держави в економіку.

51. "Закон Сея" вичерпав свою актуальність із виникненням економічного вчення:

а. К. Менгера;

б. А. Маршалла;

в. Дж.Б. Кларка;

г. Дж.М. Кейнса.

52. За визначенням Ж.Б. Сея політична економія — це:

а. наука про багатство;

б. наука про економічний розвиток нації, підвищення її добробуту;

в. наука про закони, які управляють багатством;

г. наука про виробничі відносини і продуктивні сили.

53. Яка теорія Ж.Б. Сея лягла в основу концепції граничної корисності австрійської економічної школи:

а. теорія цінності;

б. теорія корисності;

в. теорія спадної корисності;

г. теорія підприємництва й управління виробництвом.

54. Хто, на думку Ж.Б. Сея, головні діючі особи економічного розвитку:

а. капіталісти;

б. землевласники;

в. наймані робітники;

г. підприємці.

55. У створенні багатства нації Ж.Б. Сей вирішальне значення надавав:

а. сільському господарству;

б. промисловості;

в. сфері обігу;

г. машинному виробництву.

56. На чому побудована концепція розподілу:

а. концепції граничної корисності;

б. теорії корисності;

в. теорії витрат виробництва;

г. теорії "трьох факторів" виробництва.

57. Як Дж.М. Кейнс сформулював "закон Сея":

а. закон економічної рівноваги;

б. закон попиту і пропозиції;

в. попит породжує відповідну йому пропозицію;

г. пропозиція створює відповідний їй попит.

58. Відповідно до теорії народонаселення Т. Мальтуса головними причинами бідності є:

а. постійно високі темпи зростання чисельності населення;

б. незмінно низький рівень заробітної плати;

в. "закон спадання родючості ґрунту";

г. всі відповіді вірні.

59. Теорію народонаселення Т. Мальтуса з числа названих нижче авторів категорично відкидали:

а. Д. Рікардо, Дж.С. Мілль

б. С. Сісмонді, П. Прудон, Р. Оуен;

в. К.Маркс, Ф.Енгельс;

г. А.Маршал, А.Пігу.

60. На думку Т. Мальтуса, "треті особи" у відтворювальному процесі — це:

а. непродуктивна частина суспільства;

б. фактор, що сприяє створенню і реалізації суспільного продукту;

в. фактор, що запобігає загальному надвиробництву.

г. всі відповіді вірні.

61. Одним з перших авторів класичної політичної економіки які звернулися до розгляду теоретико-методологічної проблеми соціалізму був:

а. А. Сміт;

б. Д. Рікардо;

в. К. Маркс;

г. Т. Мальтус.

62. Згідно з теорією "народонаселення" Т. Мальтуса заробітна плата визначається:

а. кількістю благ для задоволення особистих потреб;

б. ціною життя;

в. мінімальною вартістю засобів існування робітника;

г. платою за працю;

63. На думку Т. Мальтуса, величина вартості товару визначається:

а. кількістю праці;

б. матеріальними витратами і витратами живої праці;

в. витратами його виробництва;

г. корисністю продукту праці.

64. В історію економічної думки Т. Мальтус увійшов як автор:

а. теорії витрат виробництва;

б. теорії народонаселення;

в. закону спадної віддачі ресурсів;

г. всі відповіді вірні.

65. Що вніс Т. Мальтус у тріаду фундаментальних економічних законів:

а. закони "трьох факторів";

б. закон спадної віддачі;

в. закон спадної корисності;

г. закон заробітної плати.

66. У концепції реформ Дж.С. Мілля рекомендується:

а. змінити закони розподілу;

б. обмежити право спадкування;

в. поліпшити систему приватної власності заради участі у принесених нею прибутках кожного члена суспільства;

г. всі відповіді вірні.

67. Основні ідеї соціальних реформ Дж.С. Мілля зводились до таких вимог:

а. ліквідація системи найманої праці через створення кооперативної виробничої асоціації;

б. соціальні земельні ренти за допомогою земельного податку;

в. обмеження соціальної нерівності шляхом скасування права спадщини;

г. всі відповіді вірні.

68. На противагу класовій теорії розподілу Д. Рікардо Г.Ч. Кері висунув власну теорію:

а. виробництва;

б. заробітної плати;

в. гармонії класових інтересів;

г. вільного підприємництва.

69. На думку Г.Ч. Кері, зі зростанням продуктивнос ті праці:

а. витрати на відтворення продукту зменшуються;

б. витрати на відтворення продукту збільшуються;

в. витрати на відтворення продукту постійні;

г. зростає цінність праці та її частка в продукті.

70. Який метод використовує С. Сісмонді, досліджуючи конкретні історичні умови життя людей:

а. наукової абстракції;

б. емпіричний;

в. діалектичний;

г. аналізу і синтезу.

71. Предметом політичної економії С. Сісмонді проголосив:

а. суспільне виробництво;

б. суспільне багатство;

в. людину і її добробут;

г. економічні відносини між людьми.

72. Центральне місце в економічному вченні С. Сісмонді займає:

а. концепція заробітної плати;

б. концепція реалізації і криз;

в. концепція вільних ринків;

г. концепція прибутку.

73. Причиною зменшення заробітної плати С. Сісмонді вважає:

а. зниження ціни праці підприємцями;

б. надлишкову пропозицію праці через високі темпи народжуваності;

в. зростання реальної заробітної плати;

г. всі відповіді правильні.

74. Яку власність П. Прудон засуджував і вважав крадіжкою:

а. приватну власність;

б. державну власність;

в. власність, яка дає право добувати нетрудові доходи;

г. власність створену іншими.

75. З числа наведених нижче безпосередньо П. Прудонові належать ідеї про доцільність:

а. організації банків народу;

б. скасування грошей і створення конституйованої вартості;

в. введення безвідсоткового кредиту;

г. всі відповіді вірні.

76. Усі соціалістичні концепції об'єднувала різка критика капіталістичного ладу і несприйняття його основи:

а. експлуатації людини людиною;

б. приватної власності;

в. поділу суспільства на багатих і бідних;

г. всі відповіді вірні.

77. Для створення справедливого суспільства "від кожного — за здібностями, кожному — за його внеском" С.А. Сен-Сімон вважав за потрібне:

а. змінити форму власності;

б. змінити матеріальні умови виробництва і життя;

в. підвищення освіченості людей;

г. всі відповіді правильні.

78. Виходом із нестерпної ситуації, створеної капіталізмом, Ш. Фур'є вважав:

а. перехід до колективної власності;

б. перехід до соціалізму;

в. перехід до індустріального суспільства;

г. перехід до змішаної економіки.

79. Сформульований Р. Оуеном основний принцип соціалізму такий:

а. "від кожного — за здібностями, кожному — за його внеском";

б. "від кожного — за здібностями, кожному — за потребою";

в. "від кожного — за здібностями, кожному — за працею";

г. немає правильної відповіді.

80. За визнанням самого К. Маркса, як вчений він методологічно виходив із таких наукових джерел:

а. англійської політичної економії;

б. німецької класичної філософії;

в. французького утопічного соціалізму;

г. всі відповіді вірні.

81. Однією з ключових теорій у "Капіталі" К. Маркса є:

а. теорія витрат виробництва;

б. теорія факторів виробництва;

в. теорія попиту і пропозиції;

г. теорія трудової вартості.

82. К. Маркс стверджував, що за умов ринкової економіки обмін товарів здійснюється за законом:

а. попиту;

б. пропозиції;

в. вартості;

г. еквівалентного обміну.

83. Новим для політичної економії стало положення К. Маркса:

а. про організаційну будову капіталу;

б. поділ капіталу на постійний і змінний;

в. норму додаткової вартості;

г. всі відповіді правильні.

84. Центральним елементом економічного вчення К. Маркса є:

а. перетворення грошей у капітал;

б. теорія додаткової вартості;

в. теорія доходів;

г. теорія відтворення.

85. Якими із перелічених варіантів положень керується К. Маркс, якщо припустити, що додаткова вартість створюється:

а. працею, капіталом і землею;

б. неоплаченою працею продуктивних робітників;

в. постійним капіталом;

г. змінним капіталом.

86. Як К. Маркс трактує заробітну плату:

а. мінімум засобів існування;

б. плата за робочу силу;

в. перетворена форма вартості й ціни робочої сили;

г. вартість споживчих товарів.

87. Сутність марксистської теорії доходів така:

а. доходи є сутністю факторів виробництва;

б. у суспільстві є три основні класи, які одержують первинні доходи: прибуток, ренту, заробітну плату;

в. доходи є результатом розподілу додаткової вартості, створеної найманими робітниками у сфері матеріального виробництва;

г. правильних відповідей немає.

88. Вкажіть правильно марксистські поняття "норма додаткової вартості":

а. М¹ = M/V;

б. М = С + V;

в. Р¹ = М/(С + V);

г. Р² = М/К.

89. Вкажіть правильно марксистське поняття "норма прибутку":

а. М¹ = M/V;

б. М = С + V;

в. Р¹ = М/(С + V);

г. Р² = М/К.

90. У теорії відтворення К. Маркса обґрунтовуються такі положення:

а. тотожність цінності "річного продукту" і створюваних за рік прибутків;

б. розходження простого і розширеного типів відтворення;

в. неспроможність доктрин економічних криз недоспоживання;

г. випадковий характер економічних криз за капіталізму;

91. Представники нової історичної школи аналізували:

а. економічний розвиток країни;

б. соціальний розвиток країни;

в. особливості соціально-економічного розвитку на новому етапі;

г. ринкове господарство.

92. Ядро нової історичної школи в Німеччині утворили:

а. Г. Шмоллер;

б. Л. Брентано;

в. К. Бюхер;

г. Всі відповіді вірні.

93. Г. Шмоллер доводив, що господарське життя визначається не тільки природними і технічними, а й іншими факторами:

а. економічними;

б. політичними;

в. моральними;

г. правовими.

94. У своїх теоретичних концепціях представники нової історичної школи віддавали перевагу:

а. насильницьким методам суспільної перебудови;

б. економічним методам;

в. реформістському напряму;

г. політичним методам.

95. Л. Брентано як виразник ідеї класового миру пропонував:

а. політичну боротьбу класів;

б. ідею "соціального миру";

в. насильницькі методи боротьби;

г. немає правильної відповіді.

96. Механізмом усунення наслідків економічних криз Л. Брентано вважав:

а. картелі як спілки виробників, що бажають правомірно пристосовувати виробництво до попиту з метою усунення надвиробництва;

б. підвищення заробітної плати і скорочення робочого дня;

в. державне регулювання економіки;

г. невтручання держави в економічні процеси.

97. Ефективне державне регулювання економіки Л. Брентано бачив:

а. у крайньому монархізмі, вірі у благотворний вплив "сильної руки" на економіку;

б. у концепції усунення соціальних конфліктів шляхом "класового миру" заради суспільної рівноваги;

в. у рушійній силі держави і визнанні її панівної ролі над особистістю;

г. у класовій боротьбі.

98. Хто з економістів нової історичної школи дав трактування фінансового капіталу як процесу абсолютного підпорядкування промислового капіталу позичковому:

а. Г. Шмоллер;

б. К. Бюхер;

в. В. Зомбарт;

г. Л. Брентано.

99. Представники "соціального напряму" висунули тезу, що політична економія є:

а. точною наукою;

б. суспільною наукою;

в. національною наукою;

г. політичною наукою.

100. Головну увагу у своїх дослідженнях представники "соціального напряму" приділяли:

а. правовому регулюванню обміну між товаровиробниками;

б. створенню теорії ідеального суспільства;

в. побудові соціально орієнтованої економіки;

г. побудові ринкової економіки.

101. Маржиналізм (маржинальна економічна теорія) базується на дослідженні:

а. сумарних економічних величин;

б. середніх економічних величин;

в. граничних економічних величин;

г. на суб'єктивному підході;

д. на емпіричному підході.

102. Предметом вивчення суб'єктивного напряму економічної думки є проблематика:

а. сфери обігу (попиту);

б. сфери виробництва (пропозиції);

в. сфери обігу і сфери виробництва;

г. сфери матеріального виробництва;

д. суспільного виробництва.

103. Автори першого етапу "маржинальної революції" визначають вартість (цінність) на основі:

а. трудової теорії;

б. теорії витрат;

в. теорії граничної корисності;

г. виявлення рівноважної ціни, зумовленої граничною корисністю і граничними витратами;

д. теорії попиту і пропозиції.

104. Вартість товару характеризується А. Маршаллом на основі:

а. трудової теорії;

б. теорії витрат;

в. теорії граничної корисності;

г. виявлення рівноважної ціни, зумовленої граничною корисністю і граничними витратами;

д. теорії попиту і пропозиції.

105. Згідно з "теорією очікувань" О. Бем-Баверка прибуток — це:

а. результат експлуатації робітників капіталістами;

б. певна частина ціни;

в. різниця між оцінкою "теперішніх" і "подальших благ";

г. визначається вартістю спожитого капіталу і є більшим або меншим залежно від обсягів усього капіталу;

д. правильна відповідь 3.

106. Згідно з вченням А. Маршалла графічно ринкова ціна визначається:

а. витратами на його виробництво;

б. як результат перетину ціни попиту, визначеного граничною корисністю і ціни пропозиції, визначеної граничними витратами;

в. корисністю товару;

г. бажанням продавця отримати найбільший прибуток;

д. правильна відповідь 1.

107. Назвіть фактор, який, за Дж.Б. Кларком, не зумовлює динамічних умов розвитку виробництва:

а. зростання капіталу;

б. зменшення приросту населення;

в. покращання технології виробництва;

г. виживання більш продуктивних виробництв;

д. зміна форм промислових підприємств.

108. У моделі загальної економічної рівноваги В. Парето критерієм її дослідження вважались:

а. максимізація корисності;

б. рівновага між попитом і пропозицією;

в. оцінка виміру співвідношення переваг конкретного індивіда;

г. окремою рівновагою виробництва, обміну і споживання;

д. немає правильної відповіді.

109. За законом Кларка цінність товару визначається:

а. сумою граничних корисностей всіх його властивостей;

б. його користю в цілому;

в. вартістю ресурсів, з яких його було вироблено;

г. кількістю праці, витраченої при його виготовленні;

д. немає правильної відповіді.

108. Головне теоретичне положення праці Е. Чемберліня "Теорія монополістичної конкуренції" полягає в тому, що:

а. монополія — антипод конкуренції;

б. монополія впливає лише на ринкове співвідношення попиту і пропозиції;

в. монополія створює можливість впливу на ціни з метою регулювання рівноваги;

г. монополія здійснює контроль пропозиції товарів, а отже, ціни, який досягається взаємозаміною конкуруючих товарів, тобто "диференціацією продукції";

д. монополія — це ринкова ситуація, що дає змогу контролювати пропозицію товарів і визначати ціну на товари.

109. Основними ознаками "диференціації продукту", за Е. Чемберліном, є:

а. якісні характеристики товару;

б. марка фірми, упаковка, реклама;

в. умови реалізації, післяпродажне обслуговування;

г. місцезнаходження фірми;

д. всі відповіді правильні.

110. Якими факторами визначається ринок окремого продавця:

а. ціною;

б. особливостями продукту;

в. витратами на рекламу;

г. якістю продукту;

д. всі відповіді правильні?

111. Монополістична конкуренція, на думку Е. Чемберліна, — це конкуренція, що відповідає таким вимогам:

а. кількість продавців однорідного товару достатньо велика;

б. продукт якісно різнорідний, диференційований;

в. покупець може вільно вибрати конкретного продавця;

г. будь-хто має виробляти товар певної групи;

д. ринок не є закритим.

112. Які ринкові ситуації виділяє Дж. Робінсон, аналізуючи недосконалу конкуренцію:

а. чиста монополія;

б. чиста конкуренція;

в. олігополія;

г. монополістична конкуренція;

д. монопсонія?

113. Форми конкуренції, які визначає Дж. Робінсон:

а. лідерство в цінах;

б. "витрати";

в. угоди виробників і постачальників у рамках галузі;

г. державні обмеження;

д. всі відповіді правильні.

114. Передумовою виникнення олігополії і недосконалої конкуренції, за Дж. Робінсон, є:

а. конкуренція між товаровиробниками;

б. особливий різновид монополій;

в. концентрація виробництва;

г. профспілковий рух;

д. всі відповіді правильні.

115. У яких формах на поширенні нововведень, за И. ПІум- петером, ґрунтується економічна динаміка:

а. виробництво нових товарів на основі застосування нової технології;

б. відкриття нових ринків збуту;

в. удосконалення організації та управління;

г. підрив монополії конкурентів;

д. всі відповіді правильні.

116. Який фактор виробництва є рушійною силою розвитку в теорії Й. Шумпетера:

а. капітал;

б. земля;

в. підприємницькі здібності;

г. праця;

д. всі відповіді правильні?

117. Соціальними рисами підприємця, за Й. Шумпетером, є:

а. ініціативність; він шукає нові форми організації, удосконалення у комерційних комбінаціях;

б. готовність до ризику;

в. здатність до інноваційної діяльності;

г. підприємець — це не професія;

д. всі відповіді правильні.

118. Ефективна конкуренція, за Й. Шумпетером, — це:

а. конкуренція нового типу, побудована на новаторстві;

б. чиста конкуренція;

в. монополістична конкуренція;

г. недосконала конкуренція в її різних ринкових ситуаціях;

д. всі відповіді правильні.

119. Як предмет економічного аналізу інституціоналізм висуває:

а. сферу виробництва;

б. сферу виробництва й обігу;

в. економічні й неекономічні фактори;

г. моральні фактори;

д. суб'єктивно-психологічні фактори.

120. Які риси визначають специфіку методології інституціоналізму:

а. незадоволення надто високим рівнем абстракції, властивим класичній і неокласичній теоріям;

б. прагнення до інтеграції економічної теорії з іншими суспільними науками;

в. незадоволення недостатнім емпіризмом класиків і неокласиків;

г. надання переваг логічним науковим абстракціям;

д. зумовленість економічного розвитку технічним прогресом?

121. Поняття "ефект Веблена" характеризує ситуацію впливу споживчої поведінки на збільшення попиту у зв'язку з такими чинниками:

а. ціни не впливають на поведінку споживачів;

б. зниження ціни на товар сприймається покупцем як погіршення його якості;

в. зростання рівня цін;

г. ціни не беруться до уваги;

д. правильна відповідь 4.

122. У результаті реформ Т. Веблен передбачає:

а. зберігання пріоритетної ролі фінансових прошарків "бізнесу";

б. перехід до "індустріальної системи";

в. перехід до соціалістичного суспільства;

г. збереження капіталістичного устрою;

д. перехід до технологічної системи.

123. Відповідно до Дж. Коммонса вартість формується:

а. витратами праці;

б. співвідношенням попиту і пропозиції;

в. юридичною угодою "колективних інститутів";

г. витратами виробництва;

д. витратами капіталу.

124. З названих нижче етапів в еволюції "капіталізму" Дж. Коммонс виділяє такі:

а. капіталізм вільної конкуренції;

б. грошове господарство;

в. фінансовий капіталізм;

г. кредитне господарство;

д. адміністративний капіталізм.

125. Антимонопольні концепції Т. Веблена і Дж. Ком- монса були вперше апробовані:

а. до світової економічної кризи 1929—1933 рр.;

б. у період "нового курсу" Ф. Рузвельта;

в. після Другої світової війни;

г. до Першої світової війни;

д. у період світової економічної кризи 1929—1933 рр.

126. У.К. Мітчелл — родоначальник однієї з течій інституціоналізму, яка одержала назву:

а. соціально-психологічної;

б. соціально-правової;

в. кон'юнктурно-статистичної;

г. емпіричної;

д. правильні відповіді 3, 4.

127. Економічне вчення У.К. Мітчелла було основою:

а. теорії граничної корисності;

б. концепції безкризового економічного циклу;

в. теорії еволюції Ч. Дарвіна;

г. теорії продуктивності;

д. теорії спадної корисності.

128. З наведених нижче положень основу методології дослідження Дж.М. Кейнса становлять:

а. пріоритет макроекономічного аналізу;

б. концепція "ефективного попиту";

в. схильність "закону ринків" Ж.Б. Сея;

г. лібералізація економіки;

д. правильні відповіді 1, 2, 3.

129. Що Дж.М. Кейнс відносив до теоретичних джерел своєї системи:

а. економічне вчення меркантилістів;

б. економічні погляди Т. Мальтуса;

в. класичну політичну економію;

г. неокласичну економічну теорію;

д. правильні відповіді 1, 2?

130. Які теорії критикував Дж.М. Кейнс:

а. теорію ринкового саморегулювання економіки;

б. кількісну теорію грошей;

в. теорію ринків Ж.Б. Сея (Закон Сея);

г. теорію маржиналізму;

д. правильні відповіді 1, 2, 3?

131. Що можна назвати ядром загальної теорії Дж.М. Кейнса:

а. інвестиційний мультиплікатор;

б. середню і граничну схильності до споживання;

в. принцип ефективного попиту;

г. середню і граничну схильності до заощадження;

д. теорію повної зайнятості?

132. Відповідно до "основного психологічного закону" Дж.М. Кейнса зі зростанням доходів темпи приросту споживання:

а. випереджають темпи приросту прибутків;

б. збільшуються, але не тією мірою, що й прибутки;

в. залишаються на старому рівні;

г. зменшуються відносно приросту прибутків;

д. правильні відповіді 2, 4.

133. Стимулюванню споживчого попиту на інвестиції держави, на думку Дж.М. Кейнса, має активно сприяти регулюванню норми позичкового відсотка:

а. у бік збільшення;

б. у бік зниження;

в. до конкретного рівня;

г. не регулюється;

д. немає правильної відповіді.

134. Якщо за кейнсіанською теорією споживання дохід зростає, то:

а. гранична схильність до споживання падає;

б. гранична схильність до споживання зростає;

в. середня схильність до заощадження падає;

г. середня схильність до заощадження зростає;

д. всі відповіді правильні.

135. У кейнсіанській моделі рівноважний рівень ВНП досягається тоді, коли:

а. споживання дорівнює заощадженням;

б. настає повна зайнятість;

в. рівноважний сукупний попит;

г. фактичні заощадження дорівнюють плановим інвестиціям;

д. всі відповіді правильні.

136. У кейнсіанській моделі макроекономічного розвитку зростання ЧНП:

а. веде до рівноважного стану економіки;

б. веде до повної зайнятості;

в. відбувається при перевищенні загальних витрат над загальним обсягом виробництва;

г. відбувається при зменшенні загальних витрат і збільшенні загальних обсягів виробництва;

д. всі попередні відповіді вірні.

137. Мультиплікатор у простій кейнсіанській моделі означає:

а. відносну зміну рівноважного ЧНП до зміни обсягу інвестицій;

б. відносну зміну обсягу інвестицій до зміни ЧНП;

в. зростання рівноважного ЧНП;

г. зростання обсягу інвестицій;

д. не впливає на зміни обсягу інвестицій і рівноважний ЧНП.

138. Неокейнсіанці на перший план висувають не проблеми повної зайнятості й економічної рівноваги, як це було в моделі Дж.М. Кейнса, а:

а. проблему невтручання держави в економічні процеси;

б. проблему стабільного економічного зростання;

в. проблему економічного лібералізму;

г. проблему неекономічного впливу на економічні процеси;

д. немає правильної відповіді.

139. Головною метою досліджень неокейнсіанці вважають:

а. досягнення повної зайнятості;

б. здійснення "економічного дива" у конкретній економіці;

в. досягнення стійких темпів зростання економіки протягом тривалого періоду;

г. досягнення стійких темпів зростання ВНП;

д. немає правильної відповіді.

140. Які фактори за теорією Р. Харрода лежать в основі економічного зростання:

а. робоча сила;

б. дохід на душу населення;

в. розмір наявного капіталу;

г. схильність до споживання;

д. правильні відповіді 1, 2, 3?

141. Необхідною умовою економічного зростання, на думку Є. Домара, є:

а. технічний прогрес;

б. інвестиції;

в. зростання національного доходу;

г. виробнича потужність;

д. немає правильної відповіді.

142. Спільним положенням моделей Є. Домара і Р. Харрода є визнання постійності в тривалому періоді таких макроекономічних параметрів:

а. зростання національного доходу;

б. норма нагромадження;

в. зменшення темпів інфляції;

г. гранична ефективність інвестицій;

д. правильні відповіді 2, 4.

143. На чому ґрунтується неокласична теорія економічного зростання:

а. на статистичних теоріях економічного зростання;

б. на динамічних теоріях економічного зростання;

в. на ефективності використання виробничих факторів;

г. на граничних величинах;

д. немає правильної відповіді?

144. Які основні фактори виробництва використовувала неокласична виробнича функція:

а. підприємницькі здібності;

б. капітал;

в. землю;

г. працю;

д. капітал і працю?

145. Основна ідея виробничої функції полягала в тому, що:

а. економіка функціонує за принципом зіставлення витрат і результатів;

б. економіка функціонує на основі зіставлення факторів виробництва;

в. ціни факторів змінюються під впливом динаміки праці та капіталу;

г. обсяги виробництва залежать від технологічних пропорцій факторів;

д. немає правильної відповіді.

146. Автором моделі міжгалузевого баланс є:

а. Дж.М. Кейнс;

б. Р. Солоу;

в. В. Леонтьєв;

г. Дж.Б. Кларк;

д. Дж. Робінсон.

147. Модель економічного зростання Р. Солоу враховує вплив таких факторів:

а. капіталу і праці;

б. капіталу, праці та землі;

в. НТП;

г. капіталу, праці та НТП;

д. НТП і підприємницьких здібностей.

148. Методологічні принципи і теоретична платформа неолібералізму формувались у рамках:

а. класичної економічної теорії;

б. маржиналізму;

в. інституціоналізму;

г. неокласичної економічної теорії;

д. кейнсіанства.

149. Неолібералізм на відміну від кейнсіанства припускає:

а. державні заходи для інвестування збиткових і низькорентабельних галузей економіки;

б. лібералізацію економіки;

в. пріоритет приватної власності;

г. вільне ціноутворення;

д. правильні відповіді 2, 4, 5.

150. Виступаючи проти прямого державного регулювання і планового ціноутворення, неоліберали вважають, що держава повинна:

а. забезпечити необхідні правові й економічні умови для ринкової економіки і свободи ціноутворення;

б. взяти на себе стабілізацію грошово-кредитної системи;

в. розробити і реалізовувати податкову, інвестиційну, зовнішньо-економічну й антимонопольну політику;

г. здійснювати соціальний захист населення;

д. взагалі не втручатися в економічні процеси.

151. Методологічною основою вчення німецького неолібералізму стала така концепція:

а. економічної системи як сукупності виробничих відносин і продуктивних сил;

б. економічного (природного) порядку;

в. ідеальних типів господарських систем;

г. сформованого суспільства;

д. природного рівня безробіття.

152. Неоліберали виступають за лібералізацію економіки, що ґрунтується на використанні принципів:

а. вільного ціноутворення;

б. стимулювання інвестиційної активності;

в. підвищення податкових ставок;

г. провідної ролі приватної власності;

д. розширення обсягів державних витрат.

153. Фрайбурзька школа неолібералізму в концепції соціального ринкового господарства дотримується принципів:

а. конкуренція скрізь, де можливо, регулювання — там, де необхідно;

б. автоматичне функціонування "вільного ринкового господарства";

в. синтез між вільним і "соціально обов'язковим суспільним ладом";

г. соціальне вирівнювання за допомогою справедливого розподілу;

д. правильні відповіді 1, 2, 4.

154. Термін "соціальне ринкове господарство" уперше використовував:

а. Дж.М. Кейнс;

б. А. Мюллер-Армак;

в. М. Фрідмен;

г. П. Самуельсон;

д. К. Менгер.

155. На яких основних принципах ґрунтується "соціальне ринкове господарство":

а. забезпечення відкритості ринку, вільної конкуренції;

б. свобода всіх господарських угод;

в. приватна власність;

г. повна відповідальність підприємців за результати своєї діяльності;

д. всі відповіді правильні?

156. Розробники моделі "соціального ринкового господарства" вважають, що за його умов важливою є соціально- економічна політика держави за такими напрямками:

а. приймати закони, які б ставили під контроль монополії і давали простір конкуренції;

б. контролювати розподіл національного доходу;

в. проводити активну кон'юнктурну політику, сприяти зайнятості населення, стабілізації цін, досягненню економічної рівноваги й активного платіжного балансу;

г. впроваджувати в життя принцип "власність — для всіх";

д. всі відповіді правильні.

157. Хто впровадив в життя теоретичні неоліберальні постулати:

а. В. Ойкен;

б. В. Репке;

в. Л. Ерхард;

г. А. Рюстов;

д. А. Мюллер-Армак?

158. Акцент на підтриманні автоматизму ринку, ставка на свободу приватного підприємництва, вимоги невтручання держави в економічну і соціальну сфери характерні для:

а. концепції монетаризму;

б. теорії "раціональних очікувань";

в. теорії "економіки пропозиції";

г. для всього сучасного неокласичного напряму;

д. правильні відповіді 1, 3.

159. Що висуває як головний принцип макроекономіч- ної політики монетаризм:

а. грошова пропозиція розширюється щорічно в тому ж темпі, що й щорічний темп потенційного зростання реального ВНП;

б. політику збільшення сукупної пропозиції;

в. активну монетарну політику;

г. активну грошово-кредитну політику;

д. політику збільшення сукупного попиту?

160. Монетаристи вважають, що швидкість обігу грошей:

а. непостійна;

б. постійна;

в. часом постійна;

г. часом непостійна;

д. часом постійна і часом непостійна.

161. Неефективність економічної політики монетаристи пояснюють:

а. достатньо великою обізнаністю моделі про політичні рішення і їх наслідки;

б. відсутністю достатньої інформації в основних грошово-кредитних закладах, які є причиною помилкових політичних рішень;

в. вузькими рамками можливостей економічної науки;

г. всі відповіді правильні;

д. немає правильної відповіді.

162. Як оцінює теорія "економіки пропозиції" стійкість ринкової економіки:

а. за своєю природою нестійка;

б. постійно стійка;

в. може перебувати в стані застою за відсутності адекватних стимулів до праці, заощаджень та інвестицій;

г. за природного рівня безробіття стійка в довгостроковому періоді;

д. всі відповіді правильні?

163. Що називає теорія "раціональних очікувань" головною причиною нестійкості ринкової економіки:

а. кількісне неспіввідношення планових інвестицій і заощаджень та шоки сукупної пропозиції;

б. зміни сукупної пропозиції;

в. неправильну грошову політику;

г. зміни сукупного попиту;

д. непередбачувані шоки сукупної пропозиції і сукупного попиту?

164. Крива А. Лаффера використовується для доведення основних положень:

а. теорії "економіки пропозиції";

б. кейнсіанської теорії;

в. монетаризму;

г. теорії "раціональних очікувань";

д. теорії "попиту та пропозиції".

165. Теорія "економіки пропозиції" пояснює, що зміни у пропозиції грошей впливають на економіку таким чином:

а. ніяк не впливають, оскільки наслідки вже очікуються господарськими суб'єктами;

б. за рахунок зміни ставки відсотка, яка впливає на зміни інвестицій і ЧНП;

в. шляхом впливу на інвестиції і, таким чином, на сукупну пропозицію;

г. збільшується попит на гроші;

д. правильні відповіді 1, 2.

166. У чому полягають основні принципи теорії "економіки пропозиції":

а. зменшення масштабів державного втручання в економіку і скорочення державних витрат;

б. зменшення впливу державного регулювання на приватне підприємництво і часткова приватизація державного сектору в економіці;

в. стимулювання інструментами грошово-кредитного регулювання темпу зростання грошової маси і ліквідації інфляції;

г. зниження ставок податків на доходи громадян і прибуткового за межу граничних для забезпечення необхідного розширення пропозиції товарів і послуг;

д. всі відповіді правильні.

167. Який погляд представників теорії "раціональних очікувань" на інфляцію, зумовлену зростанням витрат:

а. можлива внаслідок зростання заробітної плати;

б. можлива внаслідок зростання сукупної пропозиції;

в. неможлива в довгостроковому періоді за відсутності надлишкового зростання пропозиції;

г. можлива в разі спаду продуктивності праці;

д. можлива в разі збільшення витрат.