Написание контрольных, курсовых, дипломных работ, выполнение задач, тестов, бизнес-планов
Главная \ Методические указания \ Методические указания и информация \ Історія економіки та економічної думки

Історія економіки та економічної думки

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

         ДВНЗ «КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені Вадима Гетьмана»

Факультет економіки та управління

Кафедра економічної теорії

 

 

ЗАТВЕРДЖУЮ:

Проректор з науково-педагогічної роботи
____________ А.М. Колот

 

                  «___» ___________ 2019 р.

 

 

 

 

МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ
З ВИВЧЕННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

«Історія економіки та економічної думки»

 

рівень вищої освіти

перший (бакалаврський)

галузь знань

07 «Управління та адміністрування»

спеціальність

072  «Фінанси, банківська справа та страхування»

освітня програма

«Митна справа»

спеціалізація

«Митна справа»

тип дисципліни

вибіркова

 

 

 

 

 

 

 

Начальник навчально-

методичного відділу ______________Т.В. Гуть

ПОГОДЖЕНО:

 

Завідувач кафедри __________В.І. Кириленко

 

 

 

Київ 2019

 

 

Розробник(и): Колядич Олександр Іванович, кандидат економічних наук, доцент кафедри економічної теорії

email: a_kolyadich@ukr.net

 

 

 

Форма навчання —

денна, заочна

Семестр —

3

Кількість кредитів ECTS —

4

Форма підсумкового контролю —

залік

Мова викладання

українська

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

© О.І. Колядич, 2018

© КНЕУ, 2018

 

 

Зміст

ВСТУП…………………………………………………………………….

Стор.

5

1. ЗМІСТ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ ЗА ТЕМАМИ ………….

9

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1. Господарство та економічна думка на етапах формування світових цивілізацій та виникнення ринкових суспільств (найдавніші часи – сер. ХІХ ст.)……………………………..

 

 

9

Тема 1. Вступ. Предмет і метод історії економіки та економічної думки

9

Тема 2. Природа та еволюція господарства общинного суспільства…

10

Тема 3. Господарство та економічна думка суспільств ранніх цивілізацій…………………………………………………………………..

 

10

Тема 4. Господарський розвиток та економічна думка на етапі становлення суспільств Східної та Західної цивілізацій (VІІІ ст. до н.е. – V ст. н.е.)………………………………………………………………….

 

 

11

Тема 5. Господарство та економічна думка феодальних держав Європи (кінець V – XV ст.)……………………………………………………….

 

11

Тема 6. Господарство та економічна думка централізованих монархій Європи (ХVІ – перша половина ХVІІ ст.)………………………………

 

12

Тема 7. Ринкове господарство та його особливості в окремих країнах Європейської цивілізації. Економічна думка про суть і функціонування ринкової економіки (др. пол. ХVІІ ст. – 60-ті рр. ХІХ ст.)……………..

 

 

14

Тема 8. Становлення ринкових форм господарства в Україні (др. пол. ХVІІ – п. пол. ХІХ ст.)…………………………………………………….

 

14

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2. Розвиток ринкового господарства в суспільствах Європейської цивілізації та національних господарств провідних держав світу і його відображення в економічній думці (сер. ХІХ ст. – поч. ХХІ ст.)…………………………………………………

 

 

 

15

Тема 9. Ринкове господарство провідних суспільств Європейської цивілізації в умовах монополістичної конкуренції та його відображення в економічній думці (70-ті рр. ХІХ ст.–поч. ХХ ст.)……

 

 

15

Тема 10. Особливості розвитку ринкового господарства та основні напрями економічної думки України (др. пол. ХІХ–поч. ХХ ст.)………

 

16

Тема 11. Ринкові економічні системи суспільств Європейської цивілізації в умовах державно-монополістичної конкуренції та входження у світову систему господарства (перша пол. ХХ ст.)………

 

 

17

Тема 12. Еволюція ринкових систем господарств провідних країн світу (50-80-ті роки ХХ ст.)…………………………………………………….

 

18

Тема 13. Функціонування національних господарств в системі глобальної економіки (90-і рр. ХХ ст. – поч. ХХІ ст.)………………….

 

19

Тема 14. Господарство України та його трактування в економічній думці в умовах адміністративно-командної економічної системи…….

 

20

Тема 15. Відновлення основ ринкової системи господарства в Україні (останнє десятиріччя ХХ – початок ХХІ ст.)…………………………….

 

22

2. ПОТОЧНА НАВЧАЛЬНА РОБОТА СТУДЕНТІВ ДЕННОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ……………………………………………………..

 

22

         2.1. Карта навчальної роботи студента…………………………...

23

         2.2. Критерії оцінювання поточних результатів вивчення дисципліни…………………………………………………………………

 

24

3. ПОТОЧНА НАВЧАЛЬНА РОБОТА СТУДЕНТІВ ЗАОЧНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ……………………………………………………..

 

29

         3.1. Карта навчальної роботи студента……………………………

29

         3.2. Критерії оцінювання поточних результатів вивчення дисципліни…………………………………………………………………

 

31

4. ПОТОЧНА НАВЧАЛЬНА РОБОТА СТУДЕНТІВ ДИСТАНЦІЙНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ…………………………....

 

33

         4.1. Карта навчальної роботи студента……………………………

33

         4.2. Критерії оцінювання поточних результатів вивчення дисципліни

35

5. ІНДИВІДУАЛЬНІ ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ………………………………………………………………

 

36

         5.1. Вимоги до виконання індивідуальних завдань для самостійної роботи………………………………………………………………………

 

36

         5.2. Критерії оцінювання результатів виконання індивідуальних завдань для самостійної роботи…………………………………………..

 

37

6. РЕКОМЕНДОВАНІ ІНФОРМАЦІЙНІ ДЖЕРЕЛА

39

         6.1.   Основна література …………………………………………

39

         6.2.   Додаткова література ………………………………………

39

         6.3.   Дистанційні курси та інформаційні ресурси ………………

41

 

 

ВСТУП

Навчальна дисципліна «Історія економіки та економічної думки» є однією із складових комплексної підготовки фахівців галузі знань 07 «Управління та адміністрування» спеціальності 072  «Фінанси, банківська справа та страхування».

Анотація навчальної дисципліни:

Історія економіки та економічної думки належить до дисциплін економічної теорії що вивчає історичні факти і події в розвитку господарських систем суспільств, які вплинули на її сучасний стан; здобутки світової економічної думки про господарське життя людей. Вона направлена на формування у студентів сучасного економічного мислення та здатностей використовувати історичний досвід людства в організації господарської діяльності суспільств. Методологічною основою ІЕ та ЕД виступає цивілізаційна парадигма суспільствознавства, що реалізує підходи та принципи некласичної науки. Виховання повноцінного спеціаліста – економіста є неможливим без поглибленого вивчення історії економічного розвитку країн Європейської цивілізації і її економічної думки, що дозволяє опанувати закономірності світового економічного розвитку, його особливості, зрозуміти логіку процесів, що відбуваються в сучасній вітчизняній економіці.

Міждисциплінарні зв’язки робочої програми навчальної дисципліни: Історія економіки та економічної думки належить до базових навчальних дисциплін, яка покликана забезпечити фундаментальну економічну підготовку фахівців галузі знань 07 «Управління та адміністрування», спеціальності 072 «Фінанси, банківська справа та страхування». Історія економіки та економічної думки як навчальна дисципліна інтегрує велику кількість базових понять та прийомів загальнотеоретичних і спеціальних дисциплін таких, як:

«Макроекономіка», «Мікроекономіка», «Регіональна економіка», «Економіка праці і соціально-трудові відносини», «Міжнародна економіка», «Менеджмент», та інші.

Мета вивчення дисципліни – сформувати, на основі історико-економічних наукових знань, гуманітарні та професійні компетенції, необхідні для суспільної та фахової діяльності бакалаврів з управління та адміністрування.

Завдання (навчальні цілі) дисципліни відображають вимоги до учасників навчального процесу, виконання яких забезпечує формування нижче вказаних компетенцій.

Об’єктом дисципліни є історичний розвиток господарських систем як цілісних складових суспільств Європейської цивілізації та еволюція світової економічної думки про ці процеси. Центральним моментом у характеристиці наукового об’єкту ІЕ та ЕД є встановлення зв’язків господарської системи з іншими підсистемами суспільства та впливу останніх на її історичний розвиток, набуття господарською системою певних рівнів цілісності та історичних форм розвитку.

Предметом дисципліни є історичні форми господарств (господарських одиниць – економічних суб’єктів) та способи організації їх взаємодії в процесах виробництва і споживання благ, необхідних для забезпечення потреб суспільства. Невід’ємною складовою наукового предмету ІЕ та ЕД виступає розвиток світової економічної думки, що відображає еволюцію господарських систем суспільств Європейської цивілізації.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен набути такі результати навчання:

1.        Знання:

осмисленої та засвоєної студентом навчально-освітньої та наукової інформації, як емпіричного (фактологічного), так і теоретичного (концептуального, методологічного) походження, що включає: основні історико-економічні факти та процеси, що характеризують становлення та розвиток господарств – країн Європейської цивілізації; зміст ключових положень основних шкіл та напрямків економічної думки, в яких знайшли відображення закономірності господарського розвитку країн Європейської цивілізації; етапи розвитку інструментарію економічної науки: основні ідеї (гіпотези), понятійний апарат науки, способи (прийоми) пізнання дійсності та логіку виведення тверджень, висновків та рекомендацій що містяться в економічній думці; історико-економічні процеси та явища, їх причини та наслідки; окремі елементи системи статистичних показників; зразків успішної економічної політики; інструментарій економічної політики та його вплив на формування зав’язків між підсистемами суспільств; знати особливості індивідуального та культурного різноманіття для формування основи усвідомленої, цілеспрямованої діяльності.

2.        Уміння:

здатність застосовувати знання, за когнітивними (інтелектуально-творчими) та практичними (на основі майстерності з використанням методів, матеріалів та інструментів) параметрами, для виконання завдань та розв’язання задач і проблем; аналізувати економічні процеси та їх відображення в економічній думці на різних етапах розвитку Європейської цивілізації; досліджувати функції підсистем суспільства, зв’язки та взаємозалежності між ними; аналізувати соціально-економічні показники, що характеризують діяльність господарських суб’єктів; володіти фактами та подіями, а також категоріальним апаратом дослідження історичного розвитку господарства; виявляти взаємозв'язок та спадкоємність економічної політики держав з теоретичними концепціями минулого та сучасності; використовувати інструментарій цивілізаційного підходу при проведенні аналізу та здійсненні оцінок розвитку господарства; здійснювати ретроспективний аналіз – оцінювати ефективність економічної політики на її історичних прикладах.

3.        Комунікація:

здатність налагодження взаємозв’язку з іншими суб’єктами з метою передавання інформації, узгодження дій, спільної діяльності; показувати соціальну значущість своєї майбутньої професії; володіти високою мотивацією до виконання професійної діяльності; оперувати понятійним апаратом економічної науки, сформованим на базі провідних теорій та концепцій; здатність працювати у міжнародному просторі опираючись на розуміння специфіки економіки різних країн, історичних аспектів їх розвитку, застосовувати фундаментальні, аналітичні навички у різних економічних сферах, чітке донесення та обґрунтування власних висновків, а також знань та пояснень, до фахівців і нефахівців.

4.        Автономність та відповідальність:

продемонструвати здатність самостійно виконувати завдання, розв’язувати задачі і проблеми та відповідати за результати своєї діяльності та розуміння особистої відповідальності за професійні та/або управлінські рішення чи надані пропозиції/рекомендації, які можуть впливати на діяльність суб’єктів економіки в цілому чи окремих її складових.

Вивчення навчальної дисципліни передбачає формування та розвиток у студентів компетентностей та програмних результатів навчання відповідно до освітньо-професійної програми «Митна справа» (табл. 1).

Таблиця 1

Матриця компетентностей та програмних результатів навчання, які формуються під час вивчення навчальної дисципліни «Історія економіки та економічної думки» у відповідності до освітньо-професійної програми «Митна справа»

Шифр

компетентності

 

Компетентності

Шифр

програмних результатів

Програмні результати навчання

Загальні компетентності (ЗК)

 

(ПРН)

ЗК 01.

Здатність до абстрактного мислення, аналізу, синтезу, та встановлення взаємозв’язків між соціально-економічними явищами та процесами

РН 15

Виявляти та аналізувати ключові характеристики фінансових систем, оцінювати їх взаємозв’язки з національною та світовою економіками

ЗК 05.

Здатність проведення досліджень на відповідному рівні, здатність до пошуку, оброблення та аналізу інформації з різних джерел

РН  04.

Проводити дослідження на рівні бакалавра, зокрема, здійснювати пошук, обробляти та аналізувати інформацію з різних джерел.

Фахові компетентності (ФК)

 

 

ФК 01.

Розуміння та здатність до критичного осмислення концептуальних основ економічної теорії, які стосуються фінансів, банківської справи та страхування й узагальнюють засади і закономірності функціонування та розвитку фінансових систем.

РН 13.

Вміти критично осмислювати концептуальні основи економічної теорії, які стосуються фінансів, банківської справи та страхування й узагальнюють засади й закономірності функціонування та розвитку фінансових систем.

 

 

 

 

 

Засвоєні студентами знання та набуті під час вивчення даної дисципліни навички є основою для здійснення практичної діяльності у сферах фінансів, банківської справи та страхування, їх взаємодії з іншими секторами господарської системи та набуття відповідних кваліфікаційних рівнів:

  • здатності адекватно діяти у відомих простих ситуаціях під безпосереднім контролем. Готовність до систематичного навчання;
  • здатності виконувати прості завдання, завдання середньої складності у типових ситуаціях у чітко визначеній структурованій сфері роботи або навчання. Виконання завдань під безпосереднім керівництвом. Готовність до навчання на наступному рівні;
  • здатності виконувати виробничі або навчальні завдання за визначеними алгоритмами за встановленими нормами часу і якості;
  • здатності самостійно виконувати складні спеціалізовані виробничі чи навчальні завдання у галузі професійної діяльності або у процесі навчання, зокрема в нестандартних ситуаціях.

Матриця відповідності компетентностей результатам навчання за дисципліною «Історія економіки та економічної думки» представлена в табл. 2.

Таблиця 2

Матриця відповідності компетентностей результатам навчання

за дисципліною «Історія економіки та економічної думки»

Компетентності

Результати навчання

Знання

Уміння

Комунікація

Автономність

та відповідальність

ЗК 01.

Здатність до абстрактного мислення, аналізу, синтезу, та встановлення взаємозв’язків між соціально-економічними явищами та процесами

 

+

+

+

ЗК 05.

Здатність проведення досліджень на відповідному рівні, здатність до пошуку, оброблення та аналізу інформації з різних джерел

 

+

 

+

ФК 01.

Розуміння та здатність до критичного осмислення концептуальних основ економічної теорії, які стосуються фінансів, банківської справи та страхування й узагальнюють засади і закономірності функціонування та розвитку фінансових систем

+

 

 

 

 

Досягненню мети та ефективній реалізації завдань вивчення дисципліни підпорядкована логіка її викладання, структура і зміст.

 

2. ЗМІСТ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ ЗА ТЕМАМИ

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1. Господарство та економічна думка на етапах формування світових цивілізацій та виникнення ринкових суспільств (найдавніші часи – сер. ХІХ ст.)

Тема 1. Вступ. Предмет та метод історії економіки та економічної думки

Цивілізаційна парадигма пізнання суспільних процесів. Заснування принципів системного аналізу у суспільстві. Диференціація та інтеграція в розвитку суспільства. Поняття цивілізації. Вирішальна роль людини. Порівняльний аналіз формаційної та цивілізаційної парадигми.

Господарська система суспільства та її еволюція. Господарська система і суспільне виробництво. Фактори суспільного виробництва. Роль техніки та технології в господарській системі. Суспільний поділ праці та його вплив на розвиток техніки. Власність на засоби виробництва. Організація господарської системи. Основні етапи розвитку господарської системи: натуральна, товарна і грошова система виробництва. Добробут і багатство як мета господарської діяльності. Показники та динаміка багатства суспільств та добробуту населення.

Предмет історії економіки та економічної думки. Поняття об’єкту та предмету дисципліни. Особливості об’єкту та предмету дисципліну в рамках цивілізаційної парадигми об’єкт історико-економічної науки. Предмет історії економіки та економічної думки та його складові. Системоутворюючий зв’язок господарської системи. Необхідність включення до предмету дисципліни історії економічних учень. Історичні факти та події та їх відображення економічною думкою. Оцінка наукової довершеності економічної думки.

Методи історії економіки та економічної думки. Методологія та методи історико-економічної дисципліни: єдність та відмінність. Поняття методу дисципліни. Особливості методів історії економіки та економічної думки. Емпіричні методи: спостереження, порівняння, систематизація, вимірювання. Відбір та робота з джерелами економічної думки. Економічна компаративістики. Кліометричні дослідження. Історико-генетичний метод. метод ідеальних типів. Організаційний підхід та процес ний аналіз.

Періодизація історичного розвитку господарських систем. Мета періодизації. Відмінність періодизації історико-економічної дисципліни від періодизації громадської історії. Процес розвитку та його причини як основа періодизації історичного розвитку господарських систем. Періодизація на основі формаційної парадигми. Історичні форми суспільної залежності людей – основа періодизації в рамках цивілізаційної парадигми. Стадії історичного розвитку людства. Типи світових цивілізацій та господарських систем. Конкуренція як критерій періодизації ринкової економічної системи. Періодизація на основі розвитку суспільного поділу праці – А. Сміта, С. Десницького, Ф. Ліста. Періодизація за критерієм розвитку власності на засоби виробництва суспільного поділу праці Б. Гільдебранда, К. Бюхера, В. Левицького. Періодизація за критерієм вирішального фактору впливу на результати виробництва і зростання добробуту В.Ростоу, Д.Белла та Е.Тоффлера. порівняльний аналіз стадій до індустріального, індустріального і постіндустріальног суспільств Д.Белла та стадії аграрного, індустріального суспільств Е.Тоффлера. Особливості характеру обміну як критерій періодизації К.Поланьї.

Тема 2. Природа та еволюція господарства общинного суспільства

Господарство первісного суспільства. Неолітична революція. Первісне суспільство. Господарство та господарська діяльність у первісному суспільстві. Типи господарства. Привласнювальне господарство. Неолітична революція. Передумови виникнення виробничого-відтворювального господарства, та його вплив на розвиток первісного суспільства.

Община як господарська одиниця первісного суспільства. М. Зібер про общинну організацію первісного суспільства. Община як центр соціальної і господарської організації первісного суспільства. Історичні типи общин. М. Зібер про общину первісного суспільства. Організація господарської діяльності общини. Первісні форми кооперації та спеціалізації, внутрішньообщинний та міжобщинний поділ праці. Соціальні та господарські наслідки виробництва надлишкового продукту. Зародження первісних форм обміну. Дарообмін. Відносини реципрокного обміну та редистрибуційного розподілу в общині.

Господарство та господарська діяльність суспільств первісної історії України. Первісне господарство та основні види господарської діяльності. Трипільська культура. Суспільство трипільської культури та особливості його господарської сфери.

Тема 3. Господарство та економічна думка суспільств ранніх цивілізацій.

Передумови становлення господарської сфери суспільств ранніх цивілізацій. Фактори становлення ранніх цивілізацій. Осілий спосіб життя. Розвиток землеробства. Зростання чисельності та концентрації населення. Виробництво додаткового натурального продукту. Суспільні умови становлення ранніх цивілізацій.

Господарська сфера суспільства месопотамської цивілізації (ХІ – І тис. до н.е.). Природно-кліматичні умови господарської діяльності. Зрошувальне землеробство та особливості його суспільної організації. Релігійні вірування в суспільстві та їх вплив на господарську сферу. Господарство храмових громад стародавніх шумерів. Закони Хаммурапі та відображення в них явищ і процесів господарського життя.

Господарський розвиток стародавнього Єгипту та його відображення в економічній думці. Зрошувальне землеробство як основна господарства. Роль державної влади в розвитку землеробства. Два рівні господарства. Господарство царського двору та сільської громади. Найдавніші пам’ятки економічної думки Єгипту та відображення в них особливостей організації господарства, землекористування, обміну, рабства.

Суспільство крито-мікенської цивілізації та особливості його господарської сфери. Природно-географічні умови розвитку господарської діяльності. Галузева структура господарств. Крітські “палац-держави” та їх господарське значення. Особливості господарства мікенського суспільства. Причини занепаду крито-мікенської цивілізації.

Тема 4. Господарський розвиток та економічна думка суспільств на етапі становлення Східної та Західної цивілізацій

(VIII ст. до н.е. – V ст. н.е.)

Осьовий час та формування світових цивілізацій. Відносне відокремлення людини від общини. Усвідомлення індивідуальності (самостійності) існування і самоцінності людини. Формування власності на засоби виробництва. Соціальні трансформації та зміни у виробництві.

Східна цивілізація та її характеристика в осьовий час. Особливості східних держав та їх господарства. Землеробство – головна галузь давньосхідної економіки. Соціальна структура суспільства. Система „влада-власність”. Роль грошей. Рента-податок.

 Основні напрямки суспільно-економічного розвитку та устрій держави та історичні форми господарства Давньої Індії в осьовий час. Економічна думка: у праці Артхашастра.

Суспільство Китаю в середині І тисячоліття до н.е.). Система розподілу і роль держави. Історичні форми господарств у працях Конфуція. Господарство в умовах імперії: реформування власності, адміністративного устрою та судової системи. Реформи Ван Мана. Пам’ятки економічної думки „Гуань-цзи”.

Західна цивілізація та господарський розвиток античних держав. Особливий тип політичної організації. Формування особистої власності.

Давня Греція. Особливості державного устрою та господарського розвитку. Роль полісів у становленні Західної цивілізації. Два типи античних держав: Спарта і Афіни. Закони Лікургу і реформи Солона. „Ойкосне” господарство Ксенофонт як його ідеолог. Поглиблення суспільного поділу праці. Соціальне розшарування населення. Платон та його ідеальна держава. Висвітлення економічного життя Давньої Греції в економічних працях Аристотеля („Нікомахова етика” та „Політика”).

Економічний розвиток Давнього Риму. Елементи товарного господарства та його інститути. Закони ХІІ Таблиць. Земельна власність та її трансформація. Реформи братів Гракхів. Початок люмпенізації населення. Вілла і латифундія – основні форми господарств. Катон Старший та його праця „Землеробство”. Класичне рабство і його трансформація. Варрон та Луцій Колумелла про рабство (праця „Про сільське господарство”). Криза рабовласницької системи та причини загибелі античного світу.

Тема 5. Господарство та економічна думка феодальних держав Європи (кінець V – XV ст.)

Ранньофеодальна та феодально-роздроблена держава і церква в суспільствах Європи. Особливості суспільств Східної цивілізації в середньовіччя. Іслам та його вплив на господарство. Роль власності. Міста та їх роль у господарському житті Сходу.

Роль християнства в розвитку господарського життя суспільств Європи. Державний устрій та особливості господарського розвитку Візантії. Форми господарств.

Основні риси господарського життя суспільств західноєвропейської цивілізації. Господарство держави франків. Феодальне землеволодіння в системі „сюзерен-васал”. “Салічна правда”. Основні форми феодального землеволодіння (алод, бенефіцій, феод). Церковне землеволодіння.

Основні форми господарств у ранньофеодальних і феодально-роздроблених державах Європи. Організація феодального господарства та його форми (сеньйорія, манор). Селянські господарств манс, віргата, гуф. Відносини залежності та феодальна рента. Посилення особистої залежності. Система взаємних зобов’язань між суб’єктами феодальних відносин. „Капітулярій про вілли”.

Ремесло і торгівля у господарській системі феодального суспільства. Виникнення середньовічних міст. Корпоративні відносини. Комунальні революції. Роль середньовічних міст у розвитку товарного господарства. Цехові регламенти як пам’ятка економічної думки середньовіччя. Економічні погляди каноністів. Хома Аквінський.

Давньоруська ранньофеодальна держава – Київська Русь – господарський розвиток та пам’ятки економічної думки. Формування давньоруської держави. „Повість минулих літ”. Феодальне землеволодіння (вотчина). Форми залежності в господарській сфері (холопи, закупи, рядовичі, смерди). Феодальна рента. Особливості формування фіскальних інститутів. Реформи княгині Ольги.

Давньоруське місто: спільні та відмінні риси із середньовічними містами Західної Європи. Організація ремесла та торгівлі. „Руська правда”. Галицько-Волинська держава, її господарський розвиток. Економічні наслідки татаро-монгольської навали.

Господарський розвиток українських земель під владою Польщі та Литви та його відображення в документальних та літературних джерелах. Вплив Польщі та Литви на господарський розвиток українських земель. Форми феодального землеволодіння (вотчина, держава). Двори та дворища. Трансформація феодальної ренти. Виникнення та поширення фільваркової системи. Соціальні верстви населення слуги, челядь, тяглі люди „Устава на волоки”. Міста і містечка. Цехова система ремесла. Магдебурзьке право. Територіальний поділ праці. Внутрішня та зовнішня торгівля.

ТЕМА 6. Господарство та економічна думка централізованих монархій Європи (ХVI -  перша половина ХVII ст.)

Зміни у феодальному устрою держав Європи та їх (змін) вплив на  господарське життя. Цивілізаційні фактори розвитку господарських систем.

Політичні фактори. Утвердження нової форми державного устрою - абсолютистської централізованої монархії. Трансформація станово-представницької монархії в абсолютизм. Принципові зміни у владі-власності. Економічні функції централізованої влади та адміністративні органи їх забезпечення. Формування нації як суспільного суб’єкту. Особливості формування централізованих монархій у Франції та Англії, Іспанії і Португалії.

Соціальні фактори. Зрушення у соціальній структурі населення Покращення демографічної ситуації. Міста як осередки нових господарських відносин поглиблення товарно-грошових відносин, розширення торговельних зв’язків. Зародження нових суспільних класів: приватні власники засобів виробництва і наймані працівники.

Духовно-культурні фактори. Епоха Відродження. Розкол у католицькій церкві. Реформація. Виникнення протестантської релігії, утвердження трудової етики.

Зовнішня експансія як наслідок функціонування абсолютистських монархій. Об’єктивна необхідність Великих географічних відкриттів. Основні передумови Великих географічних відкриттів: економічні, політичні, науково-технічні.

Меркантилізм як форма державної політики та як економічне учення про господарство централізованої держави. Характеристика раннього (монетарного) та пізнього меркантилізму. Т.Мен, Дж.Ло, Дж.Стюарт, Ж.Б.Кольбер, А.Монкретьєн, А.Серра. Кольберизм та протекціонізм як практичні вияви політики меркантилізму. “Економічна таблиця” Ф. Кене - перша макроекономічна модель цілісного господарства.

Формування товарного господарства в західноєвропейських країнах. „Революція цін” та її вплив на господарський розвиток країн Європи. Колоніалізм епохи первісного нагромадження капіталу. Створення перших колоніальних імперій - іспанської і португальської. Економічний розвиток Англії, Португалії та Іспанії – після захоплення колоній. Роль релігії та влади у господарському розвитку цих країн.

Економічні наслідки Великих географічних відкриттів. Процес первісного нагромадження капіталу та його суть та джерела. Первісне нагромадження капіталу в Англії. Особливості становлення капіталізму в європейських країнах. Соціальні зрушення як результат первісного нагромадження капіталу.

Економічна думка періоду первісного нагромадження. Фізіократи (Кене, Ж.Тюрго): перший розгляд господарства як системи. Проникнення елементів товарного господарства в аграрну сферу. “Економічна таблиця” Кене. Вільям Петті як критик меркантилістської доктрини. П’єр де Буагільбер.

Передумови виникнення ринкового господарства в суспільствах Західної Європи. Розклад феодального господарства. Передумови переходу від товарного до грошового господарства та зародження інститутів ринкової економіки. Зміни у сфері матеріального виробництва. Розвиток науки і техніки. Зростання ролі міст у зародженні ринкової економіки. Господарські форми, орієнтовані на товарно-грошові форми взаємодії. Еволюція цехового господарства. Нові господарські форми у промисловості. Мануфактура та її види. Подальший розвиток обміну, зміни у фінансовій сфері. Нові форми господарств в аграрній сфері.

Тема 7. Ринкове господарство та його особливості в окремих країнах Європейської цивілізації. Економічна думка про суть та функціонування ринкової економіки (друга половина ХУІІ – 60-ті роки ХІХ ст.)

Формування та сутність ринкового господарства. Роль демократичної, промислової та освітньої революцій у формуванні ринкового господарства. Просвітництво як ідеологічне та інтелектуальне підґрунтя становлення буржуазного суспільства. Буржуазно-демократичні революції і утвердження нової політичної, соціальної та економічної системи в суспільствах Європейської цивілізації. Промислові революції: їх сутність та  значення у формуванні матеріально-технічної бази ринкової економіки в Англії, Франції, Німеччині та США. Освітні революції і їх вплив на розвиток ринкового господарства країн Європейської цивілізації.

Сутність ринкової господарської системи. Ринкове господарство як консолідований результат демократичної, індустріальної та освітньої революцій. Формування інститутів ринкової економіки. Система вільної конкуренції. Економічна думка про ринкове господарство. Класична політична економія.

Особливості формування ринкового господарства в окремих країнах Європейської цивілізації та їх відображення в економічній думці. Генезис ринкового господарства в Англії. Аграрна і промислова революції. Поглиблення поділу праці та виникнення нових форм господарювання. Формування ринкової інфраструктури. Дослідження основних проблем ринкового господарства в працях А. Сміта, Д. Рікардо та Дж.С. Мілля.

Особливості розвитку ринкового господарства у Франції. Парцелярна система. Панування дрібної промисловості. Становлення економіки лихварського типу. Ж.Б. Сей та Ф. Бастіа про ринкову економіку.

Формування ринкового господарства в Німеччині. Причини економічного відставання. Аграрні реформи. Становлення великої промисловості в Німеччині. Роль держави у формуванні ринкового господарства. Зародження системи національної політичної економії у працях Ф. Ліста. Історична школа. Етапи розвитку та особливості дослідження національного господарства.

Особливості становлення ринкових відносин в США. Початок промислової революції та роль Громадянської війни у її завершенні. Значення ліберальної економічної теорії Г.Ч. Кері в становленні капіталістичних відносин у країні.

Тема 8. Становлення ринкових форм господарства в Україні (друга половина ХVІІ – перша половина ХІХ ст.)

Передумови Визвольної війни 1648-1676 рр. та створення української козацької держави. Особливості її господарського розвитку. Економічна політика Б. Хмельницького. Еволюція форм землеволодіння. Елементи меркантилізму в універсалах, „Стверджувальних грамотах” та міжнародних угодах Б. Хмельницького, у статтях Переяславської угоди 1654 р. Економічний розвиток Запорізької Січі.

Господарство Лівобережної України за часів Гетьманщини та у складі Російської імперії. Підвищення агрокультури. Розвиток ремесла. Виникнення нових міст. Зародження мануфактурного виробництва. Зрушення у внутрішній та зовнішній торгівлі.

Економічна політика Петра І та її вплив на економіку України. Економічні погляди Ф. Прокоповича. Трактування завдань економічної політики уряду з позицій меркантилізму. Остаточне закріпачення селян в Лівобережній Україні (1783 р.). Зміна правового статусу козацтва. Економічні платформи депутатів від різних верств козацтва у „Колегії з укладання нового уложення” до Катерини ІІ (1767-1768), „Торчинському маніфесті” (1767) та „Універсалі до селян” (1768).

Формування елементів ринкового господарства.  Посилення зв’язків поміщицьких господарств з ринком. Зростання панщини. Поглиблення соціального розшарування селян та козаків. Колонізація Запоріжжя та Причорноморських степів. Розвиток мануфактурної промисловості. Вотчинна, посесійна та орендна мануфактури. Об’єднання фінансової системи Лівобережної України з фінансовою системою Росії.

Відображення основних проблем економічного розвитку Я. Козельського. Соціально-економічні погляди Григорія Сковороди: філософсько-етичне тлумачення праці та розподілу її результатів, власності та принципів управління нею. Започаткування засад демократичної течії української суспільної думки.

Визрівання передумов скасуванні кріпацтва в Україні та відображення цих процесів у суспільно-економічній думці (кінець ХVІІІ – перша половина ХІХ ст.). Економічний занепад українського Закарпаття. Економіка Галичини та Буковини під владою Австрії. Реформи Йосипа ІІ, їх економічний зміст.

Зростання товарності сільського господарства; збезземелення селянства та еволюція форм феодальної ренти в першій половині ХІХ ст. Визрівання передумов скасування кріпацтва. Відображення цих процесів у суспільно-економічній думці. Поширення ідей економічного лібералізму в українській економічній літературі: В. Каразін, С. Десницький, М. Балудянський, Т. Степанов, І. Вернадський, Д. Журавський.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2. Розвиток ринкового господарства в суспільствах Європейської цивілізації та національних господарств провідних держав світу і його відображення в економічній думці (сер. ХІХ ст. – поч. ХХІ ст.)

Тема 9. Ринкове господарство провідних суспільств Європейської цивілізації в умовах монополістичної конкуренції та його відображення в економічній думці (70-ті роки ХІХ ст. – початок ХХ ст.)

Нові тенденції господарського розвитку держав Європейської цивілізації. Світова економічна криза останньої чверті ХІХ ст. Нові тенденції у розвитку господарства. Структурні зміни в економіці. Перехід від системи вільної конкуренції до монополії. Розвиток акціонерної форми організації господарства. Зміни зовнішньої економічної політики. Жорсткий протекціонізм. Економічна експансія.

Маржинальна революція та її зв’язок зі змінами у світовому господарстві. Етапи маржинальної революції. Основні школи маржиналізму: австрійська школа граничної корисності (К. Менгер, Ф. Візер, Е Бем-Баверк); кембриджська (А. Маршалл, А. Пігу, Р. Хоутрі); лозаннська (Л. Вальрас, В. Парето); американська (Дж.Б. Кларк); математична (А. Курно, Й. Тюнен, Г. Госсен).

Промислове зростання Німеччини в кінці ХІХ ст. Соціальний напрямок політичної економії як передумова появи інституціоналізму. Роль політичного об’єднання Німеччини в її економічному зростанні. Особливості галузевої структури народного господарства. Державний капіталізм. Соціальний напрямок економічної думки. Передумови виникнення інституціоналізму.

США – лідер світової економіки. Американська школа маржиналізму. Причини та фактори зростання американської економіки. Місце США у світовому господарстві. Закони спадної продуктивності праці і капіталу Дж. Б. Кларк.

Особливості господарської системи Англії в період монополістичної конкуренції. Кембриджська школа. Особливості англійської економіки в період монополістичної конкуренції. Кембриджська школа. Економічна теорія А. Маршалла. Синтез класичної політекономії і маржиналізму. Розвиток неокласичної економічної теорії у працях А. Пігу та Р. Хоутрі.

Економічний розвиток Франції. Уповільнення темпів економічного розвитку Франції. Загострення протиріч французької господарської системи. Економічна думка у працях представників математичної школи (А. Курно, Г. Госсен, Й. Тюнен).

Тема 10. Особливості розвитку ринкового господарства та основні напрямки економічної думки України (друга половина ХІХ – початок ХХ ст.)

Становлення ринкових форм господарства в Україні. Економічні передумови та сутність реформ 1848 р. та 1861 р. Зміни у відносинах власності та соціальній структурі суспільства. Завершення промислового перевороту. Виникнення нових господарських форм: акціонерні товариства, монополістичні організації. Формування банківської системи  ринкової економіки. Вплив цивілізаційних чинників на розвиток господарської сфери суспільства. Іноземний капітал в українській промисловості. Роль держави у регулюванні економічного розвитку України. Казенні замовлення, митна політика. Колоніальний характер української економіки.

Загальна характеристика української економічної думки пореформеного періоду. Вплив ідей німецької історичної школи на розвиток теоретичних досліджень в Україні. Марксистська течія в українській економічній думці. М. Зібер. Ринкове господарство у працях І. Вернадського, С. Подолинського. Київська психологічна школа. М. Бунге та його послідовники про розвиток національної економіки. Демократична економічна думка представників Галичини. М. Павлик, І. Франко, М. Драгоманов.

Особливості економічного розвитку та економічної думки України на межі ХІХ – ХХ ст. Високий ступінь монополізації виробництва. Виникнення фінансового капіталу. Відображення нових економічних явищ в концепціях українських економістів.

Стримуючі фактори у розвитку ринкових інститутів в сільському господарстві України на зламі ХІХ – ХХ ст. Роль селянської громади.  Столипінська аграрна реформа. Її сутність та вплив на розвиток ринкових відносин у сільськогосподарській галузі.  Аграрні проблеми та  ідеї кооперації у працях М. Левицького, Т. Осадчого, Ф. Щербини, Б. Мартоса та ін. Становлення інституціональної наукової традиції в українській економічній думці. Формування неокласичного напряму. Теорія цінності та економічної кон’юнктури М. Тугана-Барановського. Економіко-математичні дослідження Є. Слуцького. Місце української економічної думки в світовій економічній науці.

Тема 11. Ринкові економічні системи суспільств Європейської цивілізації в умовах державно-монополістичної конкуренції та входження у світову систему господарства (перша половина ХХ ст.)

Світова система  господарства та її вплив на економіку провідних країн Європи і США. Становлення системи державного регулювання економіки. Завершення формування світового господарства. Основні етапи його розвитку. Нові явища в соціально-економічному житті провідних країн світу на початку ХХ ст. Посилення державно-монополістичних тенденцій та їх відображення в теоріях імперіалізму (Дж.А. Гобсон, Р. Гільфердинг, К. Каутський), монополістичної (Дж.В. Робінсон, Е. Чемберлін) та ефективної конкуренції (Й.А. Шумпетера). Вплив цивілізаційних факторів на форми господарств

Особливості державно-монополістичного розвитку господарств країн Європейської цивілізації та США. Причини та наслідки Першої світової війни. Світове господарство напередодні Першої світової війни.  Економічні причини та наслідки Першої світової війни. Дезорганізація структури світового ринку у роки війни. Економічні аспекти Версальської угоди. Праця Дж.М. Кейнса “Економічні наслідки Версальської угоди”. Плани Дауеса та Юнга. Формування етатистської системи господарських відносин. Вплив цивілізаційних факторів на систему повоєнних економічних відносин. Повоєнна криза. Основні фактори стабілізації 1924-1929 рр. Інституціональний напрям економічної думки як обґрунтування соціального контролю суспільства над економікою.

Світова економічна криза 1929-1933 рр. та економічні дослідження в період державно-монополістичного розвитку суспільств Європейської цивілізації. Виникнення кейнсіанства. “Велика депресія” 1929-1933 рр. та її вплив на розвиток країн Європейської цивілізації та США. Становлення різних систем макроекономічного регулювання в 30-ті роки. “Новий курс” Ф. Рузвельта та його теоретична основа. Застосування економічних, організаційно-правових та організаційно-інституціональних методів державного регулювання економіки. Нацистський варіант реформування економіки. Примусова монополізація промисловості. Регулювання трудових відносин. Мілітаризація економіки і її роль в господарському відродженні Німеччини. Неоліберальні теорії державного регулювання економіки.

Основні напрямки економічної думки у 20-40 рр. ХХ ст. Виникнення кейнсіанства. Теоретична система Дж.М. Кейнса. Розповсюдження кейнсіанства і його особливості в різних країнах. Господарство Англії і Франції 30-х рр. ХХ ст. План економії Дж. Мея. Економічна політика “Народного фронту” у Франції.

Економічний розвиток європейських країн та США в період Другої світової війни та її вплив на структуру народного господарства. Світове господарство в роки Другої світової війни. Методи воєнно-господарського регулювання. Економічні підсумки війни: матеріальні, демографічні, соціальні. Реконверсія та демонтаж системи воєнного регулювання економіки.

Тема 12. Еволюція ринкових систем господарств провідних країн світу (50-80-ті роки ХХ ст.)

Фактори розвитку ринкових економічних систем та економічна думка, що його відображає. Фундаментальні зрушення у світовій системі господарства та їх вплив на національні економіки.

Стабілізація фінансово-грошової сфери Західної Європи та посилення її інвестиційної складової („План Маршалла”). Формування та розвиток нової монетарної системи (Бреттон-Вудська угода). Трансформація монетарної системи в умовах зростання та глобалізації фінансових ринків. Утворення та функціонування наднаціональних фінансових організацій (МВФ, МБРР). Монетаризм та рецепти стабілізації економіки М. Фрідмена.

Інтернаціоналізація виробництв та інтеграція господарських систем. Наднаціональні міжнародні утворення як фактор нового режиму взаємодії між національними економіками. Інтеграція господарських систем Західної Європи. Утворення та розвиток ЄЕС. Римський клуб та проблема світового споживання. Лібералізація зовнішньої торгівлі у післявоєнний період. Глобалізація як нове явище у розвитку світових цивілізацій. Дослідження проблем економічної інтеграції Я. Тінбергена, Г. Мюрдаля та ін.

Науково-технічний прогрес і НТР та їх вплив на розвиток світової системи господарства та національних економік. „Зелена революція”. Відображення суті НТР в економічній думці. Американська теорія НТР: концепція управління за цілями П. Друкера, теорія „кібернетичної революції” Р. Тібольда. Європейські концепції НТР. С. Малле і А. Турена, Ж. Фурастьє, Р. Арона та ін.

Соціалізація суспільств Західноєвропейської гілки цивілізації як реалізація ідеї людиноцетризму. Системи державних гарантій та реалізації прав громадян. Утворення Організації об’єднаних націй (ООН) та Міжнародної організації праці (МОП). Система соціального партнерства. Інституціональні теорії системної трансформації капіталізму. Дж.К. Гелбрейт, А. Берлі, Г. Мінз, Дж.М. Кларк та ін.

Зрушення у духовно-культурній сфері. Масова культура та її альтернатива. Інтеграція культурної складової людства у ринковий простір.

Особливості змішаних ринкових систем та корпоративних форм господарств провідних країн світу. Формування та суть змішаної економічної системи. Взаємодія держави, фірм та ринку та їх відображення у працях У. Ростоу Дж.К. Гелбрейта, Р.Коуза. Фактори модифікації ринкової системи в напрямі державного регулювання. Змішані економічні системи в економічній думці. М. Шніцер, А. Мюллер-Армак, Г. Мюрдаль та ін.

Становлення та утвердження основних моделей змішаних ринкових економічних систем. Неоетатистські варіанти змішаної економіки Франції та Англії. Неоліберальна модель соціально-ринкового господарства Німеччини. Модель централізованої згоди і системи розподільчого соціалізму Швеції. Неоліберальний варіант змішаної економіки США. Державно керована корпоративна ринкова економіка Японії та Південної Кореї.

Корпоративні форми господарств у 50-80-ті роки ХХ ст. та їх наукове обґрунтування. Типологізація корпорацій за О. Вільямсоном. П. Друкер та його дослідження суті корпорації. „Зріла корпорація” Дж. Гелбрейта. Основні моделі корпорації: американська, європейська (континентальна) та японська. Концепції „дифузії власності” і „управлінської революції” в обґрунтуванні відносин власності. Сутність та значення транснаціональних корпорацій (ТНК).

Економічна політика зростання та антикризова політика у реформуванні господарств окремих країн Західної Європи, США та Японії. Економічне зростання у післявоєнний період. Неокейнсіанські теорії економічного зростання. Модель економічного зростання Харрода-Домара. Неокласичні моделі економічного зростання Р. Солоу та Дж. Міда. Інституціональна теорія економічного зростання С. Кузнеця.

„Економічне диво” Німеччини. Л. Ерхард. Економічний розвиток Англії. Економічна політика голлізму у Франції. Економічне зростання в США та Японії.

Причини поглиблення криз національних економік у 70-80-ті роки ХХ ст. та їх відображення у економічній думці. Явище стагфляції. Програма подолання інфляції М. Фрідмена.

Актуалізація неокласики в економічній думці. Економічна теорія пропозиції (А. Лаффер, Дж. Гільдер). Необхідність ринкової лібералізації в теорії раціональних очікувань (Р. Мут, Р. Лукас, Т. Сарджент, Н. Уоллес). Особливості посткейнсіанства та нового кейнсіанства у 80-х рр. ХХ ст.

Неоконсервативні реформи державного регулювання: тетчеризм” у Великобританії та „рейганоміка” у США.

Тема 13. Функціонування національних господарств в системі глобальної економіки (90-і рр.. ХХ ст. – початок ХХІ ст.)

Глобалізація та її вплив на національні господарства. Посилення інтернаціоналізації та глобалізації світового господарства. Зрушення в галузевій структурі провідних країн світу. Новий характер праці та зміни у споживанні. Еволюція корпоративної форми господарювання.

Становлення постіндустріальної корпорації. Інтелектуальні працівники як основна частина персоналу сучасних корпорацій. Типи сучасних корпорацій: корпорація, що навчається, віртуальна та креативна. Еволюція транснаціональних корпорацій.

Розвиток національних економічних інститутів. Міжнародні економічні організації та їх вплив на національні економічні інститути. Взаємодія національних економік та їх суб’єктів у світовому економічному середовищі. Взаємозв’язок інститутів світової системи господарства. Еволюція політики антикризового розвитку.

Вплив глобалізації на інтеграційні процеси. Особливості міжнародної економічної інтеграції на сучасному етапі її розвитку. Інтеграція Європи та особливості економічного розвитку європейських країн в її умовах.

Особливості НТР кінця ХХ – початку ХХІ ст. та її вплив на світове та національні господарства. Передумови, суть та наслідки інформаційно-технологічної революції кінця ХХ – початку ХХІ ст. як складової сучасної НТР. Поява та розвиток постіндустріальної, сервісно-інформаційної економіки країн європейської цивілізації. Домінування сфери послуг у галузевій структурі виробництва.

Теорія постіндустріального суспільства та основні риси його господарської системи та її основоположники. Високотехнологічні наукоємні виробництва. Зміна місця та ролі людини в сучасних виробничих процесах та новий характер мотивації. Зміна вартісних відносин у сучасній економіці.

Теорія інформаційного суспільства та становлення інформаційної економіки. Зміна ролі матеріальних факторів виробництва. Зростання ролі інформації та знань як основного ресурсу господарської діяльності. Розвиток інформаційного сектору економіки та господарський прогрес. Становлення інформаційної економіки. Теорія постекономічного суспільства Вл. Іноземцева.  

Зміна характеру та посилення впливу детермінант економічного розвитку. Вплив демографічного фактору на господарські процеси і явища у сучасних умовах. Суперечливість використання ресурсних потенціалів національних економік в умовах глобалізації. Зміна клімату як фактору впливу на національні та світову економіки.

Інституціоналізм та зростання його значення під впливом змін у господарській практиці. Особливості інституціонального напряму економічної думки наприкінці ХХ – на початку ХХІ ст. Теорія прав власності. Трансакційні витрати та трансакційний сектор економіки. Теорія трансакційних витрат та основні етапи її розвитку (Р. Коуз, К. Ерроу, А. Алчіан, Г. Демсетц, О. Вільямсон). Теорія суспільного вибору. Дж. Б’юкенен.

Тема 14. Господарство України та його трактування в економічній думці в умовах адміністративно-командної  економічної системи

Зміни в суспільстві після Жовтневої революції та їх вплив на господарську сферу.  Партійно-державна диктатура як тип організації влади. Відносини власності. Планово-директивна господарська система. Соціальні відносини. Культура та ідеологія і їх вплив на господарське життя.

Пошуки моделі соціалістичної системи господарства. Політика воєнного комунізму та Непу. Політика „воєнного комунізму” та її основні риси. Особливості взаємодії господарських одиниць.

Нова економічна політика (НЕП). Відновлення ринку і ринкових відносин та їх роль у відбудові економіки України. Дискусії в українській економічній літературі щодо форм організації промислового і сільськогосподарського виробництва, ролі кооперації, форм власності тощо. Відродження фінансово-кредитної системи. Грошова реформа 1922-1924 рр. Участь українських економістів в обґрунтуванні концептуальних засад грошової реформи.

Українська економіка у складі СРСР. Вплив на господарство України позаекономічних методів управління. Відображення політики господарства України у працях Л. Яснопольського, М. Волобуєва та ін.

Формування адміністративно-командної економічної системи та її характерні риси. Становлення директивної системи плануванню. Основи планової системи. Характер взаємодії між господарюючими суб’єктами та державою. Політика індустріалізації. Основні етапи індустріалізації.

Суперечності розвитку сільського господарства в умовах індустріалізації. Примусова колективізація та одержавлення різних форм кооперації. Голодомор в Україні у 1932-1933 рр. як прояв антигуманної сутності командно-адміністративної системи.

Основні підсумки соціально-економічного розвитку України в роки довоєнних п’ятирічок та її роль в економіці СРСР.

Завершення формування адміністративно-командної економічної системи. Господарство України в роки війни та повоєнної відбудови. Джерела відбудови народного господарства України, відновлення довоєнної структури. Голод 1946-1947 рр. Грошова реформа 1947 р. Колективізація та індустріалізація західноукраїнських земель. Характер і зміст теоретичних досліджень (проблеми планування, дії закону вартості в умовах соціалізму, визначення основного економічного закону соціалізму тощо), сучасна їх оцінка.

Україна в умовах кризи командно-адміністративної системи. Економічні перетворення періоду “хрущовської відлиги”. Зміни в аграрному секторі та їх обґрунтування в українській економічній літературі другої половини 50-х – початку 60-х років. Економічні перетворення в інших галузях народного господарства. Спроби теоретичного обґрунтування проблем НТП, ефективності виробництва та зростання продуктивності праці, розміщення продуктивних сил в українській економічній літературі середини 50-х – початку 60-х років. Перехід до територіальної системи управління (раднаргоспи). Дискусії в радянській економічній літературі щодо шляхів та напрямків реформування господарства.

„Косигінська реформа”: передумови та основні напрямки, їх теоретичне обґрунтування в українській радянській економічній літературі 60-х – першої половини 70-х років. Відновлення галузевої структури управління. Удосконалення директивного планування. Госпрозрахунок. Дослідження проблем закономірностей суспільного розвитку, власності, суспільного виробництва. Перегляд засад товарно-грошових відносин.

Зниження ефективності командно-адміністративної економічної системи у 70-ті – першій половині 80-х років та проблеми вдосконалення господарського механізму. Структура народногосподарського комплексу України. Екологічна криза. Вичерпання ресурсного та матеріального потенціалу. „Залишковий" принцип розв'язання соціально-економічних проблем. Висвітлення питань вдосконалення господарського механізму в економічній літературі.

«Перебудова» як спроба переходу до регульованої ринкової економіки. Політика прискорення та інтенсифікації. Спроби радикальної перебудови економічної системи: трансформація форм власності, відмова від жорстко директивного планування. Криза марксистсько-ленінської економічної теорії. Посилення відцентрових тенденцій в радянській економіці.

Тема 15. Відновлення основ ринкової системи господарства в Україні (останнє десятиріччя ХХ – початок ХХІ ст.)

Становлення національної держави та проблеми реструктуризації господарського комплексу. Проголошення суверенітету (16.06.1990) та проблеми становлення національної Української держави. Стан економічного потенціалу в момент проголошення незалежності та проблеми його реструктуризації.

Формування основ національної системи господарства. Початок реформування національної економіки та формування ринкових інститутів. Трансформація відносин власності. Фінансово-кредитні інститути. Законодавче забезпечення реформ. Монетарні та інші концепції, обґрунтування їх застосування українськими економістами.

Радикальні економічні перетворення другої половини 1990-х років та їх наслідки. Проголошення курсу на державно регульовану, соціально спрямовану економіку. Вдосконалення ринкової інфраструктури. Грошова реформа 1996 р. Основні напрямки теоретичних розробок – питання ринкової трансформації в економіці України та їх ефективність. Аграрна реформа, її основні етапи та результати. Структурна перебудова економіки та формування основних засад ринкової економіки в Україні.

 

2. ПОТОЧНА НАВЧАЛЬНА РОБОТА СТУДЕНТІВ ДЕННОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ

Складовими поточної навчальної роботи студентів є лекції та семінарські заняття. На лекції виносяться лише вузлові питання навчальної програми і такі, зміст яких суттєво змінився порівняно з підручником. Питання, які не виносяться на лекції, мають бути опрацьовані студентами самостійно з використанням базового підручника та навчально-методичного посібника для самостійного вивчення дисципліни.

На семінарські заняття виносяться найважливіші питання дисципліни. Решту питань студенти опрацьовують самостійно. При підготовці до семінарських занять потрібно передусім прочитати конспект лекцій з відповідних тем, вивчити понятійний апарат і осягнути логіку навчального матеріалу. Потім доцільно скористатися методичними порадами до відповідної теми. Нарешті, якщо деякі питання залишилися незрозумілими, звернутися до літературних джерел, рекомендованих у цьому розділі.

Семінарські заняття передбачають використання інноваційних технологій та можуть проводитися у наступних формах за вибором викладача:

  • семінар-розгорнута бесіда;
  • семінар-вирішення ситуаційних вправ;
  • міні-кейс;
  • дискусія з елементами аналізу;
  • семінар-розв’язання проблемних завдань;
  • семінар-«мозковий штурм»;
  • робота в малих творчих групах;
  • семінар-конференція;
  • семінар-дискусія;
  • аналітична гра;
  • бліц-опитування;
  • інших прогресивних форм.

2.1. Карта навчальної роботи студента (таблиця 3)

Таблиця 3

Денна форма навчання

№ семінарського (практичного, лабораторного) заняття

Форма самостійної роботи студента

Види семінарських (практичних, лабораторних) занять*

Максимальна

кількість балів

За систематичність і активність роботи на семінарських  заняттях

Змістовий модуль №1

  1. Тема 1

Завчасна підготовка за визначеними темами

Семінар-розгорнута бесіда

4

  1. Тема 1

Попередня підготовка з визначених питань

Бліц-опитування

2

  1. Тема 4

Попередня підготовка з визначених питань

Семінар-конференція

4

  1. Тема 5

Опрацювання теоретичних основ прослуханого лекційного матеріалу

Дискусія з елементами аналізу

4

  1. Тема 5

Попередня підготовка з визначених питань

Бліц-опитування

2

  1. Тема 6

Підготовка навчального проекту – аналіз проблеми, розроблення концепцій проекту, визначення стандартів діяльності

Робота в малих творчих групах;

2

  1. Тема 6

Опрацювання теоретичних основ прослуханого лекційного матеріалу

Дискусія з елементами аналізу

3

  1. Тема 7

Завчасна підготовка за визначеними темами

Семінар-розгорнута бесіда

2

  1. Тема 7

Підготовка доповідей

Семінар-конференція

3

  1. Тема 8

Опрацювання проблемних ситуацій

Семінар-розв’язання проблемних завдань

2

  1. Тема 8

Попередня підготовка з визначених питань

Семінар-конференція

3

Змістовий модуль №2

  1. Тема 9

Попередня підготовка з визначених питань

Семінар-«мозковий штурм»

4

  1. Тема 9

Попередня підготовка з визначених питань

Семінар-розгорнута бесіда

2

  1. Тема 10

Попередня підготовка з визначених питань

Семінар-конференція

4

  1. Тема 10

Попередня підготовка з визначених питань

Бліц-опитування

2

  1. Тема 11

Підготовка доповідей

Семінар-дискусія з елементами аналізу

4

  1. Тема 11

Попередня підготовка з визначених питань

Бліц-опитування

2

  1. Тема 12

Опрацювання проблемних ситуацій

Семінар-вирішення ситуаційних вправ (кейс-метод)

2

  1. Тема 12

Попередня підготовка з визначених завдань

Аналітична гра

4

  1. Тема 13

Попередня підготовка з визначених питань

Семінар-конференція

3

  1. Тема 13

Попередня підготовка з визначених питань

Бліц-опитування

2

  1. Тема 14

Підготовка за визначеними проблемами

Семінар-«робота експертних групп»

2

  1. Тема 14

Попередня підготовка з визначених питань

Бліц-опитування

2

Усього балів за роботу  на семінарських заняттях

40

За виконання модульних (контрольних) завдань

Модуль №1

Написання модульної контрольної роботи

15

Модуль №2

Написання модульної контрольної роботи

15

Усього балів за модульний контроль

30

За виконання індивідуальних завдань

Види індивідуальних завдань

1. Аналітичний (критичний) огляд наукових публікацій за заданою тематикою

5

2. Написання реферативно-аналітичної роботи

10

3. Аналітичний звіт власних наукових досліджень за відповідною тематикою

5

4. Пошук, підбір та огляд джерел за заданою тематикою

5

5. Підготовка презентації за заданою тематикою

5

6. Виконання творчих завдань

10

7. Заохочувальні завдання

10

Усього балів за виконання індивідуальних завдань

30

Разом балів за СРС

100

Примітка:

1) За узгодженням із викладачем, студент може обирати інші види самостійної роботи, окрім наведених у таблиці.

Оцінки за всі види поточної успішності розраховуються за шкалою оцінювання завдань поточного контролю.

2.2. Критерії оцінювання поточних результатів вивчення дисципліни

Формувальному оцінюванню поточних результатів підлягає процес навчання студента, зорієнтований на досягнення визначеного очікуваного результату. Метою такого оцінювання є формування у студента впевненості в собі, в своїх можливостях; відзначення будь-якого успіху; акцентування уваги на сильних сторонах, а не на помилках; діагностування досягнення на кожному з етапів навчання; стимулювання бажання вчитися та прагнути максимально можливих результатів; запобігання побоюванням помилитися.

Організація поточного оцінювання знань студентів

Об’єктом поточного оцінювання знань студентів є програмний матеріал дисципліни різного характеру і рівня складності, засвоєння якого відповідно перевіряється під час поточного контролю і на іспиті.

Завданням поточного контролю є перевірка розуміння та засвоєння певного матеріалу, умінь самостійно опрацьовувати тексти, здатності осмислити зміст теми чи розділу, умінь публічно чи письмово представити певний матеріал (презентація).

         Оцінювання здійснюється за 100-бальною шкалою.

Кафедра визначає загальну кількість балів за поточну успішність, а саме:

1. за виконання завдань та активну участь на семінарських заняттях -  30 балів;

2. за виконання завдань для самостійної роботи –   10 балів;

3. за виконання модульних контрольних робіт - 10 балів.

За навчальним планом протягом семестру на денній формі навчання передбачається проведення 16-х семінарських занять, з них частина двох семінарських занять буде використано для написання модульних контрольних робіт.

Максимальна оцінка роботи на одному семінарському занятті дорівнює 5 балам.

Бали, зароблені під час проведення семінарських занять викладач переносить у свій журнал, в журнал обліку роботи академічної групи.

Загальна кількість балів за поточну роботу не може перевищувати 50 балів.

За рішенням кафедри студентам, які брали участь у науковій роботі, у наукових конференціях, підготовці наукових публікацій тощо – можуть присуджуватись додаткові бали за поточну успішність, але не більше 10 балів. При цьому загальна кількість залікових балів не може перевищувати 50 балів.

Під час контролю виконання завдань та відповідей на семінарських заняттях оцінюванню підлягають: рівень знань продемонстрований у відповідях на семінарських заняттях, активність в обговоренні питань, що винесені на семінарські заняття, участь в семінарах-дискусіях, «мозковий штурм» тощо.

Під час контролю виконання завдання для самостійної роботи оцінювання підлягають: самостійне опрацювання теми в цілому чи окремих питань; підготовка рефератів, есе; конспектів навчальних чи наукових текстів, переклад іншомовних текстів, підготовка реферативних матеріалів з публікацій тощо.

 

В таблиці 4 подано типи та види робіт, які пропонуються в процесі вивчення навчальної дисципліни «Історія економіки та економічної думки».

Таблиця 4

Структурні елементи роботи студентів

Типи

роботи

Максимальна кількість балів

(максимум - 50)

 

Види роботи

Шкала балів

 

Макс. кількісь балів

 

 

 

 

 

Робота на семінарах

 

 

 

 

 

 

 

30

1) Доповідь на семінарі (передбачено 2 доповіді за семестр) + Презентація (як ймовірна компенсація другої доповіді)

 

4, 3, 2, 0

 

8

2) Бліц-опитування (передбачено участь у 3 х опитуваннях за семестр)

2, 1, 0

6

2) Тестові завдання

(передбачено виконання 2 х робіт за семестр)

 

3, 2, 1, 0

 

6

3) Самостійна робота (індивідуальна)

(передбачено виконання 2-х робіт за семестр)

 

4,3,2, 1, 0

 

8

4) Активність (1 бал нараховується за 3 фіксації активності (відповіді, участь у дискусіях, доповнення) (+)

 

12-0

 

12

Модулі

(рубіж. контр.)

 

10

Модуль №1 (1-7 теми)

5, 4, 3, 0

15

Модуль №2 (8-15 теми)

5, 4, 3, 0

15

 

 

 

 

 

 

Самостійна робота

 

 

 

 

 

 

 

10

Увага! Передбачено вибір одного виду самостійної роботи:

1) Завдання для самост. роботи (визначені у навч.-метод. посібнику).

Форма звітності: рукопис роботи, усна співбесіда, що передбачає відповіді на 3 питання по виконаним завданням.

2) Творчі завдання (визначені у навч.-метод. посібнику).

Форма звітності: рукопис роботи, усна співбесіда, що передбачає відповіді на 3 питання по виконаним завданням;

3) Дослідницька робота (досліджується окрема тема з запропонованих викладачем)

Форми звітності: друкована робота, захист роботи.

 

 

 

 

 

Виконання роботи

5, 4, 3, 0

 

Захист роботи

5, 4, 3, 2, 0

 

 

 

 

 

 

 

10

Бонусний фонд-заохочувальні бали

 

 

Лекції:

 активність

5

(при додаванні цих балів до отриманих за інші види роботи, сумарний показник не повинен перевищувати 50 балів)

Відвідування усіх лекцій передбачає нарахування 2-х балів.

 

 

 

 

5, 4, 3, 2, 1, 0

 

 

 

 

5

Активність на лекції (вдалі відповіді на поставлені лектором питання) передбачає отримання балів з розрахунку 1 бал за 3-вдалі відповіді.

Сумарний показник усіх балів отриманих на лекційних заняттях не може перевищувати 5 балів.

Аналітичні ігри

5

Інформацію про принципи нарахування балів за участь в аналітичній грі буде надано окремо.

15,12,10,8,6,4, 2, 0

15

 

Детальні критерії оцінювання роботи студентів подано в таблиці 5.

Таблиця 5

Види (аудиторної/позааудиторної) роботи студентів та критерії її оцінювання

Види роботи;

Форма

Оцінка в балах;

Умови

Оцінка – рівень

Критерії оцінювання

Доповідь на семінарі

(усна форма)

4,3,2,1.

Доповідь передбачає виступ (7-10 хв.) на семінарському занятті за визначеною у плані темою, в якій розкриваються історичні факти, встановлюється зв’язки між ними та пояснюються з використанням елементів економічної думки.

Завданням доповідача також є здатність відповідати на поставлені до нього, викладачем та слухачами, питання (кількість питань не повинна бути більше 3-х).

«4» - найвищий рівень

(вільне відтворення інформації; приведення усіх найважливіших фактів; вміння прослідковувати ґенезу господарства, зміни у фактах та їх наслідки; приведення різних оцінок фактів представниками економічної думки; відповіді на усі поставлені викладачем та слухачами питання).

«3» - високий рівень

(вільне відтворення інформації з частковим використанням конспекту; приведення більшості найважливіших фактів та їх оцінок представниками економічної думки; відповіді на більшість поставлених викладачем та слухачами питань).

«2» - посередній рівень

(частково вільне відтворення інформації з опором на підготовлений конспект; приведення окремих фактів та їх оцінок представниками економічної думки; відсутність відповідей на більшість поставлених викладачем та слухачами питань).

«1» - низький рівень

(спроба здійснення доповіді виключно з опорою на допоміжні матеріали; грубі помилки у викладені фактів за визначеною тематикою; повна неготовність реалізації доповіді).

Бліц-опитування, експрес-опитування (індивідуальне)

(усна форма)

2,1,0.

Передбачено відповіді студента на 3 питання, сформульовані викладачем. Зміст і структура питання повинні охоплювати будь-який елемент поточної теми. Окрім завдань елементарного відтворення фактів, питання повинні включати вміння логічного вибудовування  взаємозв’язків між елементами, функціями господарської системи, виявляти здатність студента оцінювати теорії вчених з позицій сучасного стану економічної науки.

«2» - найвищий рівень

(повна відповідь на усі питання)

«1» - посередній рівень

(часткова, половинчата відповідь на питання, або відсутність відповіді на одне з трьох питань)

«0» - низький рівень

(часткова відповідь на одне питання; помилкові відповіді на питання, або відсутність відповідей)

Тестові завдання

(письмова форма)

3,2,1,0.

Даний вид роботи передбачає вирішення тестових вправ (всього 10 вправ в одній картці), які охоплюють проблематику поточної теми. Часовий регламент виконання: 10 хв. В середньому за один семінар до такої роботи слід залучати 2-3-х студентів.

«3» - найвищий рівень

(допускається одна повна помилка серед усіх питань, або часткові помилки у двох питаннях)

«2» - високий рівень (допускається три повні помилки, або 6 часткових помилок серед усіх питань)

«1» - посередній рівень

(допускається 50% неправильних відповідей)

«0» - низький рівень

(правильних відповідей менше 50%)

Самостійна індивідуальна робота (письмова форма)

3,2,1,0.

Даний вид роботи виконується на семінарі і передбачає перевірку рівня підготовки матеріалу, що виноситься на самостійне опрацювання і включає два завдання: одне-відкрите, друге-закрите, тестове. Часовий регламент виконання: 10 хв.

«3» - найвищий рівень

повне відтворення інформації; приведення усіх найважливіших фактів; вміння прослідковувати ґенезу господарства, зміни у фактах та їх наслідки; приведення різних оцінок фактів представниками економічної думки; правильне вирішення тестового завдання.

«2» - високий рівень

(частково повне відтворення інформації; приведення більшості найважливіших фактів та їх оцінок представниками економічної думки; відповіді на більшість поставлених викладачем та слухачами питань; правильне, або частково правильне вирішення тестового завдання.

«1» - посередній рівень

(фрагментарне відтворення інформації; приведення окремих фактів та їх оцінок представниками економічної думки; частково правильне вирішення тестового завдання

«0» - низький рівень

(грубі помилки у викладені фактів за визначеною тематикою; помилкове вирішення тестового завдання; повне невиконання роботи).

Активність на семінарі

(усна форма)

7, 6, 5, 4,3, 2, 1, 0.

Активність на семінарі передбачає участь у:

  • дискусіях та обговореннях;
  • кейс-вправах;
  • доповненнях доповідей;
  • «мозкових штурмах», та ін.

«1»-граничний рівень

(нараховується за наявності 2-3-х вдалих включень (активізацій) студента до запропонованих видів робіт. Активізація вважається вдалою за наявності аргументованих думок, змістовних доповнень, швидкості відтворення інформації.

Аналітична гра, або інші види інтерактивної роботи

(усна форма)

5,4,3,2,1,0.

Критерії оцінювання розробляються та застосовуються в залежності від змісту, завдань, сценарію гри та компетенцій, які формує такий вид роботи.

Модульна контрольна робота (письмова форма)

5,4,3,2,0.

«5»-найвищий рівень

«4»-високий рівень

«3»-середній рівень

«2»-гранично допустимий рівень

«0»-низький рівень

Самостіна робота (позааудиторна)

(письмово-усна форма)

5,4,3,2,0. – виконання роботи

 

5,4,3,2,0. – захист роботи

 

 

Переведення даних 100-бальної системи оцінювання в 4- х бальну та шкалу за системою ЕСTS здійснюється в такому порядку:

Оцінка за шкалою ,що використовується в КНЕУ

Оцінка за національною шкалою

Оцінка за шкалоюECTS

90-100

відмінно

А

80-89

добре

В

70-79

С

66-69

задовільно

D

60-65

E

21-59

незадовільно

з можливістю повторного складання

FX

0-20

незадовільно

 з обов’язковим повторним вивченням дисципліни

F

 

3. ПОТОЧНА НАВЧАЛЬНА РОБОТА СТУДЕНТІВ ЗАОЧНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ

3.1. Карта самостійної роботи студента

з дисципліни «Історія економіки та економічної думки»

спеціальність 072  «Фінанси, банківська справа та страхування»

спеціалізація (освітня програма) ««Митна справа»»

Заочна форма навчання

СЕСІЙНИЙ ПЕРІОД

зан.

 

Контактні заняття

 

Форма занять і контролю

Макс.

кіл-ть балів

За систематичність і активність роботи на контактних заняттях

1.

 

Тема 1.

Тема 2.

(самостійне опрацювання)

Тема 3.(самостійне опрацювання)

Установча міні-лекція (конспект)

1

Семінар з теми 1

 

5

2.

Тема 4. (самостійне опрацювання)

Тема 5.

Тема 6.

Міні-лекція (конспект)

1

 

3.

 

Тема 7.

Тема 8.(самостійне опрацювання)

Тема 9.

Міні-лекція (конспект)

1

Комплексний    семінар

з теми 6 і 7

5

4.

 

Тема10. (самостійне опрацювання)

Тема 11.

Тема 12.

Міні-лекція (конспект)

1

Комплексний    семінар

з теми 9, 11 і 12

5

5.

Тема 13.

Тема 14.

Тема 15. (самостійне опрацювання)

Міні-лекція (конспект)

1

 

 

20

За виконання модульних (контрольних) завдань

 

6.

Комплексна аудиторна самостійна контрольна робота

Модульний контроль-1

15

Модульний контроль-2

15

Усього балів за контактні заняття

50

         

Форма проведення семінарів визначається викладачем.

міжСЕСІЙНИЙ ПЕРІОД

За виконання обов’язкових позааудиторних індивідуальних завдань

Види завдань

Форма подання

 

Термін подання і реєстрація

Форма контролю

Макс.

кіл-ть балів

Індивідуальне завдання

письмова

 

на кафедру (дата

визначається

викладачем)

Захист і обговорення результатів за графіком «Дня заочника»

20

Індивідуальне  завдання за дистанційним курсом – есе

електронна

(дата

визначається

викладачем)

Викладачем в онлайн-режимі

10

За виконання індивідуальних робіт  за вибором (1-го завдання)

1. Аналітичний  огляд першоджерел та наукових публікацій з теми  домашнього індивідуального завдання  

2. Підготовка презентації за

(письмова або електронна)

Індивідуально викладачу за графіком «Дня заочника»

Захист і обговорення результатів за графіком «Дня заочника»

10

матеріалами домашнього індивідуального завдання

 

 

 

 

10

Усього балів за виконання позааудиторних індивідуальних завдань

50

Разом

100

 

3.2. Критерії оцінювання поточних результатів вивчення дисципліни

Порядок поточного і підсумкового оцінювання знань з дисицпліни

Плани контактних занять

Контактні заняття спрямовані на формування у студентів таких компетентностей:

- володіння економічним мисленням;

- цілісне бачення історичного розвитку господарства та економічної думки країн Європейської цивілізації;

- виявлення взаємозв'язку та спадкоємності економічної політики держав з історичними подіями та теоретичними концепціями минулого та сучасності.

- розуміння сутності, форм, механізмів функціонування та еволюції господарських систем з позицій сучасних надбань історико-економічної науки.

Таблиця розподілу годин контактних занять

Теми контактних занять

Форма занять та кількість контактних годин

установча сесія

Кіл-сть

годин

екзаменаційна сесія

Кіл-сть

годин

Тема 1. Вступ. Предмет і метод історії економіки та економічної думки.

Тема 2. Природа та еволюція  господарства общинного суспільства (самостійне опрацювання)

Тема 3. Господарство та економічна думка суспільств ранніх цивілізацій (самостійне опрацювання).

Установча

міні лекція

2

Семінар з теми 1.

 1

Тема 4. Господарський розвиток та економічна думка на етапі становлення суспільств Східної та Західної цивілізацій (VІІІ ст. до н.е. – V ст. н.е.) (самостійне опрацювання).

Тема 5. Господарство та економічна думка феодальних держав Європи (кінець V – XV ст.).

Тема 6. Господарство та економічна думка централізованих монархій Європи (ХVІ – перша половина ХVІІ ст.)

Міні лекція

2

 

 

Тема 7. Ринкове господарство та його особливості в окремих країнах Європейської цивілізації. Економічна думка про суть та функціонування ринкової економіки (друга пол. ХVІІ ст. – 60-ті роки ХІХ ст.).

Тема 8. Становлення ринкових форм господарства в Україні (друга половина ХVІІ – перша половина ХІХ ст.) (самостійне опрацювання).

Тема 9. Ринкове господарство провідних суспільств Європейської цивілізації в умовах монополістичної конкуренції та його відображення в економічній думці (70-ті роки ХІХ ст. – початок ХХ ст.).

Міні лекція

3

Комплексний    семінар

з теми 6 і 7

2

Тема 10. Особливості розвитку ринкового господарства та основні напрямки економічної думки України (друга половина ХІХ – початок ХХ ст.) (самостійне опрацювання).

Тема 11. Ринкові економічні системи суспільств Європейської цивілізації в умовах державно-монополістичної конкуренції та входження у світову систему господарства (перша половина ХХ ст.).

Тема 12. Еволюція ринкових систем господарств провідних країн світу (50-80-ті роки ХХ ст.)

Міні лекція

3

Комплексний семінар

з тем 9, 11 та 12

2

Тема 13. Функціонування національних господарств в системі глобальної економіки (90-і рр.. ХХ ст. – початок ХХІ ст.).

Тема 14. Господарство України та його трактування в економічній думці в умовах адміністративно-командної  економічної системи.

Тема 15. Відновлення основ ринкової системи господарства в Україні (останнє десятиріччя ХХ – початок ХХІ ст.) (самостійне опрацювання).

Міні лекція

2

 

 

Комплексні аудиторні самостійні контрольні роботи

 

 

Модульний контроль за

темами:

1)1 – 8 2) 9-15

1

Всього

 

12

 

6

Рівні оцінювання знань на контактних заняттях:

5 балів – викладення змістовної доповіді, використання теоретичних і емпіричних засобів аргументації із розумінням їх обмеженості та взаємодоповнюваності. Спроможність відповідати на додаткові питання.

4 бали – правильна класифікація запропонованих тверджень за ознакою науковості, розуміння специфіки економіки як сфери діяльності й знання базових підходів до пояснення людської поведінки в господарській сфері.

3 бали – виявлення обізнаності щодо визначень ключових понять.

2 бали часткове відтворення визначених завдань.

0 балів – використання поширених в побутовому мисленні уявлень про економіку та пізнання економічних явищ і процесів, або неспроможність сформулювати власну позицію по дискусійним питанням.

Плани навчальної роботи студента

Виконання індивідуальних завдань студентами заочної форми навчання, в тому числі з використанням дистанційних технологій проводиться в наступному порядку.

Індивідуальні завдання для домашнього самостійного виконання у міжсесійний період видаються під час установчої сесії (контактних годин). Такі завдання видаються безпосередньо студентам як в період установчої сесії, так і по закінченню сесії – дистанційно. Виконання домашніх індивідуальних завдань та завдань за дистанційним курсом передбачає їх обов’язковий захист безпосередньо викладачу у міжсесійний період.

У міжсесійний період проводяться групові та індивідуальні консультації за графіком кафедри та в дати проведення “Днів заочника”, що проводиться відповідно до уніфікованого графіку та доводиться до відома студентів заочної форми навчання до початку навчального семестру у письмовому вигляді та розміщується на дошці оголошень деканату.

4. ПОТОЧНА НАВЧАЛЬНА РОБОТА СТУДЕНТІВ ДИСТАНЦІЙНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ

4.1. Карта самостійної роботи студента

з науки «Історія економіки та економічної думки»

Дистанційна форма навчання

МІЖСЕСІЙНИЙ ПЕРІОД

ЗА РОБОТУ В ДИСТАНЦІЙНОМУ РЕЖИМІ

Теми заняття відповідно до робочої програми

Вид навчальної роботи

Кінцевий термін подання для перевірки

Форма подання або виконання

Макс. к-сть болів

Тема 1. Вступ. Предмет і метод історії економіки та економічної думки.

Семінар-розгорнута бесіда

Дату повідомляє викладач через кабінетну систему Moodle

Дистанційний режим (асинхронно) форум

1

Тема 2. Природа та еволюція господарств общинного суспільства.

Самостійне опрацювання матеріалу

__________

______________

_____

Тема 3. Господарство та економічна думка суспільств ранніх цивілізацій.

Самостійне опрацювання матеріалу

__________

______________

_____

Тема 4. Госпадарський розвиток та економічна думка на етапі становлення суспільств Східної та Західної цивілізацій (VІІІ ст. до н.е. – ІІ ст. до н.е.).

Тестування через засоби системи Moodle

Виконується у міжсесійний період

Електронна через дистанційний курс в системі Moodle

2

 

 

Тема 5. Господарство та економічна думка ранньофеодальних держав Європи (кінець V – ХV ст.).

Тестування через засоби системи Moodle

 

Виконується у міжсесійний період

Електронна через дистанційний курс в системі

Moodle

2

Відповіді на проблемні питання.

Виконується у міжсесійний період

Подається на електронну адресу викладача

1

Тема 6. Господарство та економічна думка централізованих монархій Європи (ХVІ – перша половина ХVІІ ст.).

Тестування через засоби системи Moodle

 

Виконується у міжсесійний період

Електронна через дистанційний курс в системі

Moodle

2

Тема 7. Ринкове господарство та його особливості в окремих країнах Європейської цивілізацї. Економічна думка про суть і функціонування ринкової економіки (друга половина ХVІІ ст. – 60-ті роки ХІХ ст.).

Тестування через засоби системи Moodle

 

Виконується у міжсесійний період

Електронна через дистанційний курс в системі

Moodle

4

Обговорення проблемних питань теми

Дату повідомляє викладач через кабінетну систему Moodle

Дистанційний режим (синхронно) чат

2

Тема 8. Становлення ринкових форм господарства в Україні (друга половина ХVІІ ст. – перша половина ХІХ ст.).

Тестування через засоби системи Moodle

 

Виконується у міжсесійний період

Електронна через дистанційний курс в системі

Moodle

2

Тема 9. Ринкове господарство провідних суспільств Європейської цивілізації в умовах монополістичної конкуренції та його відображення в економічній думці (70-ті роки ХІХ ст. – початок ХХ ст.).

Тестування через засоби системи Moodle

 

Виконується у міжсесійний період

Електронна через дистанційний курс в системі

Moodle

3

Тема 10. Особливості розвитку ринкового господарства та основні напрямки економічної думки України (друга половина ХІХ ст. – початок ХХ ст.).

Тестування через засоби системи Moodle

 

Виконується у міжсесійний період

Електронна через дистанційний курс в системі

Moodle

2

Тема 11. Ринкові економічні системи суспільств європейської цивілізації в умовах державно-монополістичної конкуренції та входження у світову систему господарства (перша половина ХХ ст.).

Тестування через засоби системи Moodle

 

Виконується у міжсесійний період

Електронна через дистанційний курс в системі

Moodle

3

Обговорення проблемних питань теми

Дату повідомляє викладач через кабінетну систему Moodle

Дистанційний режим (синхронно) чат

2

Тема 12. Еволюція ринкових систем господарств провідних країн світу (50 – 80 роки ХХ ст.).

Тестування через засоби системи Moodle

 

Виконується у міжсесійний період

Електронна через дистанційний курс в системі

Moodle

3

Обговорення проблемних питань теми

Дату повідомляє викладач через кабінетну систему Moodle

Дистанційний режим (синхронно) чат

1

Тема 13. Функціонування національних господартсву системі глобальної економіки (90-ті роки ХХ ст.).

Тестування через засоби системи Moodle

 

Виконується у міжсесійний період

Електронна через дистанційний курс в системі

Moodle

3

Обговорення проблемних питань теми

Дату повідомляє викладач через кабінетну систему Moodle

Дистанційний режим (синхронно) чат

1

Тема 14. Господарство України та його трактування в економічній думці за умов адміністративно-командної економічної системи.

Тестування через засоби системи Moodle

 

Виконується у міжсесійний період

Електронна через дистанційний курс в системі

Moodle

4

Обговорення проблемних питань теми

Дату повідомляє викладач через кабінетну систему Moodle

Дистанційний режим (синхронно) чат

2

Тема 15. Відновлення основ ринкової системи господарства в Україні (останнє десятиліття ХХ – початок ХХІ ст.).

Самостійне опрацювання матеріалу

__________

______________

_____

Усього балів за роботу в дистанційному режимі -

40

Написання есе

Виконується у міжсесійний період

Подається на електронну адресу викладача

10

УСЬОГО БАЛІВ ЗА ПОТОЧНИЙ КОНТРОЛЬ

50

СЕСІЙНИЙ ПЕРІОД

ЕКЗАМЕНАЦІЙНА РОБОТА  

Підсумковий контроль

За графіком екзаменаціноїй сесії

Письмова в аудиторії університету

 

50

РАЗОМ

100

                   

4.2. Критерії оцінювання поточних результатів вивчення дисципліни

Порядок поточного і підсумкового оцінювання знань

Оцінювання знань студентів дистанційної форми з історії економіки та економічної думки здійснюється на основі результатів поточної успішності та екзамену.

Об’єктом оцінювання знань студентів є програмний матеріал дисципліни, засвоєння якого відповідно перевіряється під час поточного контролю і на екзамені.

Об’єктом поточного оцінювання знань студентів дистанційної форми навчання є:

  • виконання тестів у інтерактивному режимі в системі інтернет з автоматичним режимом оцінювання;
  • підготовка відповідей на проблемні питання, окреслені викладачем;
  • написання есе.

Поточне оцінювання здійснюється у формі підсумовування позитивних оцінок, отриманих студентом за виконання завдань, передбачених робочою програмою дисципліни.

Об’єктом підсумкового оцінювання є знання програмного матеріалу науки в повному обсязі.

Підсумкова оцінка з нормативної дисципліни складається з оцінки за поточну успішність та оцінки за екзамен.

Максимально можлива оцінка за знання програмного матеріалу нормативної дисципліни дорівнює 100 балам.

За поточну успішність студент може отримати максимум 50 балів і за екзамен 50 балів.

 Приклади типових завдань, що виносяться на екзамен

  1. Охарактеризуйте господарську систему: фактори розвитку, історичні типи.
  2. Порівняйте особливості суспільств Східної і Західної цивілізацій та їх підсистем в осьовий час.
  3. Дайте характеристику основним формам феодального землеволодіння в Західній Європі та українських землях.
  4. Визначте відмінності у розумінні ролі держави в теоретичних розробках представників німецького ордолібералізму та кейнсіанства.
  5. Порівняйте нові типи та форми корпоративних організацій та визначте їх роль у процесі глобалізації світового господарства (друга половина ХХ ст.).

5. ІНДИВІДУАЛЬНІ ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ

5.1. Вимоги до виконання індивідуальних завдань для самостійної роботи

Індивідуально–консультативна робота – це форма організації роботи викладача зі студентами, яка здійснюється шляхом створення необхідних умов для вивчення і розвитку індивідуальних особливостей студента на основі підходу особистісної діяльності.

Індивідуально–консультативна робота викладачів проводиться у відповідний для цього час, за графіком що затверджується на кафедрі економічної теорії

Індивідуально–консультативна робота викладача з науки «Історія економіки та економічної думки» включає:

  1. Консультації по підготовці індивідуальних завдань, виступів на семінарських заняттях, проведення «семінарів–дискусій», семінарів «мозковий штурм», аналітичної гри тощо, по написанню рефератів, домашньої індивідуальної роботи, основних проблем, що мають бути винесенні на обговорення на семінарському занятті, а також літературні джерела, які потрібно вивчити;
  2. Індивідуальні заняття зі студентами по підготовці до модульного контролю, по відпрацюванні студентом пропущених занять та незадовільних оцінок за завдання, що винесені на поточний контроль; по підготовці студентів до іспиту з дисципліни тощо;
  3. Перевірку модульних контрольних завдань (два рази на семестр) та індивідуальних домашніх завдань студентів.

Індивідуальне завдання за дистанційним курсом - Есе

У перекладі з французького слово "essai"   значить «спроба, проба, нарис». Від зародження жанр формувався у творах, де на перший план виступала особистість автора. Нерідко стиль есе відрізняється образністю, установкою на розмовну інтонацію й лексику.

По своїй структурі есе являє собою прозаїчний твір невеликого обсягу і вільної композиції по конкретному питанню, проблемі, що свідомо не претендує на повноту і вичерпне трактування предмета.   Суть есе – критичний аналіз підходів і точок зору по одній з економічних проблем. Від студента, зрозуміло, не очікується готової статті для наукового журналу. Завдання скоріше у тому, щоб дати історичні і теоретичні "координати"  проблеми, і вже потім висловити власні, у тому числі і критичні,  погляди на проблему.

Есе – це аналітична відповідь на задану тему. Відповідь,  що  вимагає не простого опису фактів чи узагальнення того, що сказано іншими, але пошуку пояснення: чому щось відбувається (із якої причини) і як це відбувається (процеси, механізми). Зазвичай обсяг есе - від трьох до семи сторінок комп'ютерного тексту.

Процес написання есе допомагає студентам учитися самостійно  визначати коло питань, що відносяться до певної теми; сприяє більш чіткому і грамотному формулюванню думок і логіки побудови суджень; учить мислити асоціативно, а не репродуктивно; виробляє вільне володіння мовою економічної теорії; формує навички ситуативного використання прикладів, цитат, необхідних аргументів по відповідній темі. Найбільш коштовним у процесі написання есе є вираження автором свого особистого відношення до предмета міркування.

5.2. Критерії оцінювання результатів виконання індивідуальних завдань для самостійної роботи

У процесі викладання курсу «Історія економіки та економічної думки» для активізації навчально-пізнавальної діяльності студентів у КНЕУ застосовуються різні навчальні технології, які б активізували мотивацію майбутніх фахівців до навчання, поглиблення їхніх знань предмету та  стимулювати до свідомого творчого опанування теоретичними матеріалом курсу з основ економічної науки, який закладає підвалини для засвоєння студентами системи інших економічних дисциплін.

При цьому традиційні методи навчання (як то передача знань в процесі навчання) мають використовуватися в поєднані з новими творчими методами. Прикладом такої взаємодії  є проблемні лекції, міні-лекції, лекції-бесіди, семінари-дискусії, семінари «мозкова атака» тощо.

Для студентів другого курсу досить ефективною формою залучення їх у навчальний процес є лекція–бесіда. Вона дає можливість безпосереднього контакту викладача з аудиторією, спільного обговорення поставленої проблеми, обміну думками. Далі, така лекція дозволяє привернути увагу студентів до найголовніших питань теми, враховуючи зміст теми і метод

викладання лекційного матеріалу.

Важливими методами активного навчального процесу є:

  • обговорення і захист матеріалів реферату під час аудиторних занять або індивідуальної консультативної роботи (ІКР);
  • перевірка правильності виконання завдань;
  • активна участь студентів у різних видах аудиторних занять;
  • підготовка наукових публікацій;
  • наукові доповіді на семінарах, студентських наукових конференціях тощо;
  • виконання завдань в рамках дослідницьких програм.

Методи активізації процесу навчання з одного боку,  визначає викладач, а з іншого – студенти обирають  самостійно.

Важливою складової активних методів навчання є використання модульних контрольних робіт.

Під час виконання модульних контрольних робіт оцінюванню підлягають теоретичні знання та практичні навички, яких набув студент після опанування завершального розділу навчального матеріалу. Контрольні роботи можуть проводитися у формі тестів, відповіді на поточні питання,

виконання індивідуальних завдань.

З дисципліни «Історія економіки та економічної думки» виконується дві модульні контрольні роботи за семестр, терміни визначаються кафедрою.

Орієнтовний перелік питань модульних завдань

Модуль №1(Вступ,теми 1-8)

  1. Порівняйте сутність та характерні риси формаційної та цивілізаційної парадигми.
  2. Становлення форм феодального землеволодіння в Західній Європі та Україні. «Салічна правда» і «Руська правда» про господарський розвиток.
  3. Розкрийте значення середньовічного міста у розвитку товарно-грошових відносин в Західній Європі та Київській Русі.
  4. Становлення мануфактурної форми господарства: причина виникнення, суть та роль у розвитку господарства країн Європейської цивілізації.
  5. Суть та значення демократичної та освітньої революцій для ринкових перетворень в країнах Європейської цивілізації.

Модуль №2(теми 9-15)

  1. Загальна характеристика розвитку господарств провідних країн Західної Європи та США в кінці ХІХ – початку ХХ ст. Маржинальний напрям економічної думки.
  2. Господарство провідних країн Західної цивілізації на етапі державно-монополістичного розвитку. Теорії конкуренції Е. Чемберліна, Дж. Робінсон.
  3. Нові форми господарювання в США наприкінці ХІХ – початку ХХ ст. виникнення інституціоналізму та його напрями.
  4. Зростання національних економік провідних країн світу у 50-70-ті роки ХХ ст. Неокейнсіанські теорії економічного зростання.
  5. Закономірності та особливості ринковго господарства та його еволюції в Україні у відображенні М. Туган-Барановським, Є. Слуцьким та представниками Київської психологічної школи.

 

6. РЕКОМЕНДОВАНІ ІНФОРМАЦІЙНІ ДЖЕРЕЛА

6.1. Основна література

  1. Історія економіки та економічної думки: навч. Посіб. / [С.В. Степаненко, С.Н. Антонюк, В.М. Фещенко, Н.О. Тимочко]; за ред. проф. С.В. Степаненка. – К.: КНЕУ, 2010. – 743 с.
  2. Історія економіки та економічної думки: підручник / за ред. В.Д. Базилевича; Київ. Нац. Ун-т імені Тараса Шевченка. – К. : Знання, 2018. – 775 с.
  3. Ковальчук В.М., Лазарович М.В., Сарай М.І. Історія економіки та економічної думки: Навч. Посіб. – К.: Знання, 2008. – 647 с.

6.2. Додаткова література

  1. Бартенев С. А. Экономическая история: Учебник. — М.: Экономистъ, 2004.-442 с.
  2. Бартенев С. А. История экономических учений: Учебник. – М.:Юристъ, 2003.- 456 с.
  3. Белл Д. Грядущее постиндустриальное общество. Опит социального прогнозирования. Перевод с английского. – М.: Academia, 1999. – 786 с.
  4. Блауг М. Экономическая мысль в ретроспективе: пер. с англ.- М.: Дело Лтд, 1994. – 687 с.
  5. Бродель Ф. Матеріальна цивілізація, економіка і капіталізм, XV – XVIII ст. – Т.2: Ігри обміну. – К.: Основи, 1997.- 585 с.
  6. Ван дер Вее Г. История мировой экономики: 1945—1990 гг. — М.: Наука, 1994.- 412 с.
  7. Злупко С.М. Історія економічної теорії.- К.: Знання, 2005. – 719 с.
  8. История экономических учений: Учеб. Пособие / Ред. В.С. Автономов. – М.: ИНФРА-М, 2004. – 784 с.
  9. История мировой экономики: Учебник для вузов / Под ред. Г.Б.Поляка, А.Н.Марковой. – М.: ЮНИТИ, 2003. – 723 c.
  10. История экономики: Учебник / Под общ. ред. проф. О.Д.Кузнецовой и проф. И. Н. Шапкина. – М.:ИНФРА-М, 2002 – 384 с.
  11. История экономических учений. Ч. ІІ: Учебник / под ред. А. Г. Худокормова. – М.: Изд-во МГУ, 1994.- 416 с.
  12. Історія економічних учень: Підр./Л.Я.Корнійчук, Н.О.Татаренко, А.М.Поручник та ін.; За ред. Л.Я.Корнійчук, Н.О.Татаренко – К.: КНЕУ, 2001- 564 с.
  13. Історія економічних учень: Підручник.: У 2ч. – Ч. 1,2 / За ред. В.Д.Базилевича. – К.: Знання, 2005.
  14. Історія економічної думки України / Р.Х.Васильєва, Л.П.Горкіна, Н.А.Петровська та ін. – К.: Либідь, 1993.- 272 с.
  15. Камерон Р. Краткая экономическая история мира. От палеолита до наших дней/Пер. с англ. – М.: «Российская политическая энциклопедия», 2001- 544 с.
  16. Кейнс Дж. М. Трактат про грошову реформу. Загальна теорія зайнятості, процента та грошей: Реф.-дайдж. / Укл. Фещенко В.М. – К.: АУБ, 1999. – 189 с.
  17. Корнійчук Л.Я. Історія економічної думки України: Навч. посібник. – К.:  КНЕУ, 2004. – 431 с.
  18. Коуз Р. Фирма, рынок и право / Пер. с англ. М.: «Дело ЛТД», 1993. – 192 с.
  19. Кун Т. Структура научных революций: Пер. с англ. / Т. Кун; Сост. В.Ю. Кузнецов. – М.: ООО «Изд-во АСТ», 2001. – 608 с.
  20. Леоненко П.М., Юхименко П.І. Економічна історія. Навч. посібник, “Знання-Прес”, - К., 2004. - 570 с.
  21. Лортикян Э.Л. История экономики и экономической мысли Украины: Эволюция рыночной экономики. – Харьков: Консул, 2004. – 360 с.
  22. Майбурд Е.М. Введение в историю экономической мысли. От пророков до профессоров. – М.: Дело, 2000. – 560 с.
  23. Мак-Ніл Вільям. Піднесення Заходу. Історія людського суспільства. – К.: Ніка-Центр, 2002.- 1111 с.
  24. .Мартыновский С. Экономика от Аристотеля до наших дней: Основные направления анализа. – Одесса: Друк, 2001. – 416 с.
  25. Маршалл А. Принципи економічної науки: Реф. Підр. / Укладач Фещенко В.М. – К.: АДС “УМК Центр”, 2001. – 211 с.
  26. Негиши Такаши. История экономической теории: Пер. с англ./ Под ред. Л.Л. Любимова и др. – М.: АО «Аспект Пресс», 1995. – 462 с.
  27. Павленко Ю.В. Історія світової цивілізації. Соціокультурний розвиток людства. Видання друге, стереотипне. – К.: Либідь, 2000.- 358 с.
  28. Панорама экономической мысли конца ХХ столетия: В 2 т.: Пер. с англ. / Под ред. Д. Гринэуэя, М. Блини, И. Стюарта. – СПб.: Экон. шк., 2002.
  29. 37.Подолинський С.А. Вибрані твори / Упорядн. Л.Я. Корнійчук. – К.: КНЕУ, 2000. – 328 с.
  30. Проскурін П.В. Історія економіки та економічних учень. Нариси економічної історії індустріальної цивілізації: Навч. посіб. – К.: КНЕУ, 2005. – 372 с.
  31. Рикардо Д. Начала политической экономии и налогового обложения. М.:  Госполитиздат. Т.1, 1955. – 358 с.
  32. Робинсон Дж. Экономическая теория несовершенной конкуренции  / Пер. с англ. Вступ. статья и общ. ред. И.М. Осадчей.– М.:Прогресс, 1986.–472с.
  33. Селигмен Б. Основные течения современной экономической мысли. – М.: Прогресс, 1968. – 600 с.
  34. Смит А. Исследование о природе и причинах богатства народов.- М.: Соцэкгиз,  1962. - 684 с.
  35. Тимочко Н.О. Економічна історія України. – К.: КНЕУ, 2005. – 204 с.
  36. Толмачева Р. П. Экономическая история: генезис рыночной экономики: Учебник. — М.: Дашков и Ко, 2002. – 604 с.
  37. Туган – Барановский М.И. Периодические промышленные кризисы. История английских кризисов. Общая теория кризисов. – 3-е изд. – М., 1914. – 384 с.
  38. Туган-Барановський М.І. Політична економія. Курс популярний /Відп. ред. Т.І.Дерев¢янкін. – К.: Наукова думка, 1994. – 263 с.
  39. Фещенко В.М. Дослідження проблем становлення та розвитку ринкового господарства в працях економістів України другої половини ХІХ – початку ХХ ст. – К.: КНЕУ, 2003. – 187 с.
  40. Хикс Дж. Теория экономической истории. Пер. с. англ. / Общ. ред. и вступ. ст. Р.М. Нуреева. – М.: НП «Журнал Вопросы экономики», 2003. – 224 с.
  41. Чемберлин Э. Теория монополистической конкуренции: Реориентация теории стоимости. Пер. с англ./ Под ред. Ю.Я.Ольсевича. – М.: Экономика, 1996. – 351с.
  42. Шпенглер О. Закат Европы. Очерки морфологии мировой истории. Т.1. – М.: Попурри, 1998.- 688 с.
  43. Шумпетер Й. История экономического анализа: В 3 т. – СПб.: Экон. шк., 2004.
  44. Шумпетер Й. Теория экономического развития (Исследования предпринимательской прибыли, капитала, кредита, процента и цикла конъюнктуры). – М., 1992.- 562 с.
  45. Экономическая история мира. Европа. — Т. 1 – 4 / Под общ. ред. М. В. Конотопова. — М.: Дашков и Ко, 2004 – 2006.
  46. Ясперс К. Смысл и назначение истории: Пер. с нем. – 2-е изд. – М.: Республика, 1994.- 527 с.

6.3. Дистанційні курси та інформаційні ресурси

  1. Дистанційний курс «Історія економіки та економічної думки»  [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://kneu.edu.ua/ua/edit_info/
  2. Офіційний сайт Європейського товариства історії економічної думки [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.eshet-web.org/
  3. Бібліотека електронних матеріалів з історії економічної думки (біографії, праці відомих економістів) [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://gallery.economicus.ru