1.ЗМІСТ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ ЗА ТЕМАМИ

 

Змістовний модуль 1

 

Тема 1. Введення до курсу
“Управління конкурентоспроможністю підприємства”

Мета й завдання курсу; зміст і структура курсу; зв’язок курсу з іншими дисциплінами. “Управління конкурентоспроможністю підприємства” як узагальнюючий курс у системі підготовки магістрів за програмою “Економіка підприємств АПК”.

Концептуальні основи вивчення курсу: теорія ринку; теорія конкуренції та конкурентних переваг; теорія поведінки споживача; концепція стратегічного управління організацією; сучасна управлінська парадигма.

Системний і процесний підходи як методологічна база управління конкурентоспроможністю.

Тема 2. Теоретичні засади управління конкурентоспроможністю

Ринок як спільнота конкуруючих компаній. Види конкуренції. Типи ринків та відповідний їм характер конкуренції.

Багатозначність трактувань поняття “конкурентоспроможність”. Порівняння та впорядкування найпоширеніших визначень категорії “конкурентоспроможність”. Класифікація об’єк­тів, що характеризуються такою властивістю, як конкурентоспроможність. Параметри, показники, вимірювачі конкурентоспроможності.

Базове визначення сутності поняття “управління конкурентоспроможністю”. Система та процес управління конкурентоспроможністю — загальна концепція й специфічні риси фірм малого, середнього та великого бізнесу.

Сутність поняття “конкурентне середовище фірми”, характеристика його складу й структури. Типи ринкових економічних моделей та відповідне їм конкурентне середовище. Рушійні сили ринку; причини змін ринку та умов конкуренції.

Модель “п’яти сил” М.Портера та її складові як основні чинники конкурентного середовища.

“Шостий” чинник конкурентного середовища — державна політика у сфері регулювання конкуренції. Закони й підзаконні акти, що регулюють рівень конкуренції в Україні; органи держав­ної влади, що здійснюють регулювання.

Чинники, що впливають на силу конкурентної боротьби. Оцін­ка інтенсивності конкуренції. Методики оцінки інтенсивності конкуренції за розподілом ринкових часток між конкурентами; за темпами зростання ринку; за рентабельністю ринку.

Сутність поняття “галузь”; визначення галузі; необхідність та структура аналізу галузі. Сутність поняття “конкурент”; визначення конкурентів; аналіз діяльності конкурентів.

Методика побудови та інтерпретації конкурентної карти ринку. Методика побудови та інтерпретації карти стратегічних груп.

Тема 3. Конкурентні переваги

Поняття, види, причини виникнення конкурентних переваг. Середовище, що формує конкурентні переваги. Технологічні підходи до формування конкурентних переваг. Продуктивність, якість, гнучкість та інновації як специфічні стадії еволюції конкурентних переваг протягом ХХ ст.

Взаємозв’язок базової стратегії конкуренції та конкурентних переваг.

Конкурентні переваги підприємств АПК: джерела та можливості реалізації в сучасних умовах.

Тема 4. Конкурентоспроможність продукції, підприємства, галузі

Сутність поняття “конкурентоспроможність продукції”. Конкурентоспроможність продукції як уособлення конкурентоспроможності фірми.

Чинники, що визначають конкурентоспроможність товару на ринку.

Методичні основи визначення рівня конкурентоспроможності продукції. Визначення споживчої цінності товару (послуги). Взаємозв’язок конкурентоспроможності та споживчої цінності. Система показників та оцінка конкурентоспроможності продукції.

Залежність конкурентоспроможності підприємства від стадій конкуренції. Чинники, що впливають на формування конкурентоспроможності фірми: класифікація, структура та визначення.

Конкурентоспроможність галузі: локальна та міжнародна. Чинники, що формують конкурентоспроможність галузі.

Конкурентоспроможність сільськогосподарської продукції на українському та світовому ринках. Конкурентоспроможність аграрного сектору економіки.

Тема 5. Система управління конкурентоспроможністю

Головні аспекти забезпечення конкурентоспроможності фірми (виробничий, маркетинговий, фінансовий, інноваційний, управлінський). Управлінський аспект — тип ОСУ, гнучкість та раціональність ОСУ, стиль і методи управління, адаптаційні можливості, гнучкість і гомеостатичність фірми.

Формування системи управління конкурентоспроможністю фірми. Організаційна побудова системи управління конкурентоспроможністю фірми. Інтеграція системи управління конкурентоспроможністю в існуючу організаційну структуру управління.

 

Змістовний модуль 2

 

Тема 6. Управління якістю

Якість як фактор конкурентоспроможності. Основні напрямки та засоби підвищення якості. Якість з позиції виробника та споживача. Співвідношення між якістю, витратами та продуктивністю. Стандартизація та сертифікація продукції. Системи галузевих стандартів. Стандарти ISO. Законодавче регулювання в сфері якості продукції. Методи оцінки якості продукції.

Якість як об’єкт управління. Еволюція підходів до управління якістю. Методологічні підходи до управління якістю. Концепція TQM. Поняття та види контролю якості. Управління витратами: етапи формування та види витрат на якість продукції, методи аналізу якості продукції, аналіз браку та втрат від нього. Підходи до створення системи управління якістю у відповідності до стандартів ISO 9000:2000. Структура і напрямки діяльності служби управління якістю на підприємстві.

Тема 7. Стратегії конкуренції[1]

Сутність поняття “конкурентна стратегія”; роль і місце конкурентної стратегії в системі стратегій організації. Співвідношення та взаємозв’язок конкурентної стратегії організації з продуктовими, ресурсними, функціональними та іншими різновидами стратегій.

Типологія стратегій конкуренції. Загальні стратегії конкуренції за класифікацією М. Портера Конкурентна стратегія як оптимальна лінія поведінки фірми у конкурентному середовищі. Наступальні та захисні стратегії.

Стратегія забезпечення конкурентоспроможності як комплексна стратегія. Основні складові стратегії забезпечення конкурентоспроможності: товарно-ринкова стратегія, ресурсно-ринкова, технологічна, управлінська.

Класичні моделі стратегічного планування. SWOT — аналіз та його застосування у діагностиці конкурентоспроможності фірми.

Ситуаційне проектування стратегії конкуренції для підприємств з різним ступенем домінування на ринку.

Тема 8. Особливості управління конкурентоспроможністю
підприємств АПК різних типів

Галузеві особливості і їхній вплив на розробку програми підвищення конкурентоспроможності.

Типологія організацій за ознакою взаємодії із зовнішнім середовищем (механістична та органічна організації) та відповідні підходи до управління конкурентоспроможністю.

Типологія організацій за ознакою внутрішньої взаємодії підрозділів (традиційна, дивізіональна й матрична організації) та відповідні підходи до управління конкурентоспроможністю.

Типологія організацій за ознакою взаємодії з людиною (корпоративна та індивідуалістська організації) та відповідні підходи до управління конкурентоспроможністю.

Типологія організацій за ознакою розміру (великі, середні та малі організації), відповідні підходи до управління конкурентоспроможністю.

Тема 9. Управління конкурентоспроможністю та якістю
продукції АПК в умовах глобалізації

Світова інтеграція як наслідок розвитку національних економік на основі інтернаціоналізації. Ознаки та характерні риси глобалізації як суспільного процесу. Головні етапи економічної глобалізації. Основні форми розвитку економічної глобалізації. Суперечливий характер впливу процесів глобалізації національної економіки. Диверсифікація структури міжнародної торгівлі в умовах глобалізації. Динаміка обсягів світового експорту товарів і послуг.

Особливості розвитку товарних ринків з урахуванням економічної безпеки держав. Регіоналізація міжнародної торгівлі. Взаємозв’язок конкурентоспроможності та ефективності використання національних і міжнародних інвестиційних ресурсів.

Передумови формування і розвитку багатонаціонального підприємства. Створення стратегічних альянсів. Глобальні ресурсні джерела. Розвиток і поглиблення регіональної економічної інтеграції в умовах переважно глобальної орієнтації.

Багаторівнева система глобальної конкуренції: світовий рівень глобальної конкуренції; глобальна конкуренція на рівні окремої країни; галузевий зріз глобальної конкуренції. Якісні та кількісні ознаки і показники, що характеризують розвиток глобальної конкуренції. Системні трансформації світогосподарських структур у контексті міжцивілізаційних взаємодій та розширення меж і поглиблення конкурентної боротьби.

 

 

2 ПОТОЧНА НАВЧАЛЬНА РОБОТА СТУДЕНТІВ ДЕННОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ.

 

 

2.1. Карта навчальної роботи студента

З дисципліни вибіркової «Конкурентоспроможність в агробізнесі»

для студентів освітньої програми / спеціалізації «Економіка  агробізнесу»

 

Денна форма навчання

 

Номер заняття	Вид та тема навчального заняття	Максимальна кількість балів
Змістовий модуль №1
1	Семінарське заняття Тема 1.	1,5
2	Практичне заняття Тема 2.	2,5
3	Практичне заняття Тема 3.	2,5
4	Семінарське заняття Тема 4.	2,5
5	Практичне заняття Тема 4.
6	Семінарське заняття Тема 5.	3
7	Практичне заняття Тема 5.
8	Контрольна (модульна) робота № 1	5
Змістовий модуль №2
9	Практичне заняття Тема 6.	1,5
10	Практичне заняття Тема 7.	2,5
11	Практичне заняття Тема 8.	1,5
12	Семінарське заняття Тема 9.	2
16	Контрольна (модульна) робота № 2	5
Усього балів за роботу на заняттях:		35
За виконання індивідуальних завдань для самостійної роботи студентів
1. Виконання обов’язкового індивідуального завдання (Завдання 1)		10
5. Підготовка реферату, есе		5
6. Участь у студентських конференціях, олімпіадах за тематикою дисципліни*		10
Усього балів за виконання індивідуальних завдань для самостійної роботи студентів:		15
РАЗОМ БАЛІВ:		50

 

 

 

2.2. ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ (ПРАКТИЧНИХ) ЗАНЯТЬ.

 

 

Завдання для практичних занять, завдання для роботи в мікрогрупах розміщені в “Методичних   матеріалах для проведення практичних(семінарських занять з дисципліни “Управління конкурентоспроможністю підприємства”

 

Тема 1. Введення до курсу «Управління конкурентоспроможністю»

Перелік фахових компетенцій, на формування яких спрямоване заняття:

• знати суть поняття конкурентоспроможність
• знати предмет дисципліни, мету вивчення

Мета заняття оцінити місце навчальної дисципліни серед інших дисциплін, вміння формулювати задачі, які стоять перед дисципліною

 

План семінарського заняття

1. Мета та задачі, зміст і структура курсу «Управління конкурентоспроможністю»; зв’язок курсу з іншими дисциплінами.
2. «Управління конкурентоспроможністю» як узагальнюючий курс в системі підготовки магістрів.
3. Концептуальні основи вивчення курсу «Управління конкурентоспроможністю».

 

Запитання для перевірки знань

1. Що є предметом дисципліни?
2. В яких навчальних дисциплінах знайомилися з поняттям конкуренції і конкурентоспроможності?
3. Яке місце поняття «конкуренції» в  теорії ринку?
4. Чому поняттю »конкурентоспроможність» приділяється значна увага в  державних програмних документах ?
5. Чи існує вільна конкуренція?
6. Чи варто захищати національних виробників від конкурентів –іноземців?

 

Матеріально-технічне забезпечення

Статистичні щорічники,  довідники норм витрат, папір А4, зошит, ручка, персональний комп’ютер з доступом до мережі Internet, програмне забезпечення MS Excel, MS Word, MS Power Point, мультимедійний проектор, екран, принтер, калькулятор.

 

 

 

Тема 2. Теоретичні засади управління конкурентоспроможністю

 

Перелік фахових компетенцій, на формування яких спрямоване заняття:

вміння класифікувати конкуренція, здатність оцінити рівень інтенсивності конкуренції, вміння побудувати конкурентну карту ринку та карту стратегічних груп, вміння оцінити  ринкове середовища підприємства

Мета заняття оцінити місце навчальної дисципліни серед інших дисциплін, вміння формулювати задачі, які стоять перед дисципліною

 

План семінарського заняття .

1. Ринок як спільнота конкуруючих компаній
2. Оцінка інтенсивності конкуренції
3. Поняття «конкурентоспроможність»
4. Конкурентне середовище фірми
5. Методика побудови та інтерпретації конкурентної карти ринку й карти стратегічних груп
6. Система та процес управління конкурентоспроможністю

 

Навчальні завдання

Завдання 1

Визначити інтенсивність конкуренції на ринку нза наступними показниками:

 

 

Середньоквадратичне відхилення

Чотирьохдольний показник концентрації

Індекс Херфіндаля

Індекс Розенблюта

Коефіцієнт Джинні

Обсяг продажу на ринкув розрізі фірм № п\п 2017 2018 1 2000 1300 2 1800 1200 3 1500 1100 4 1000 1050 5 500 950 6 400 800 7 350 750 8 300 700 Разом 7850 7850

 

Зробити висновок про динаміку інтенсивності конкуренції

 

Завдання 2

Побудувати конкурентну карту ринку на основі таких даних:

	2009		2010
№ п\п	Обсяг продажу	Частка ринку, %	Обсяг продажу	Частка ринку, %
1	2000	25,5%	1300	16,6%
2	1800	22,9%	1200	15,3%
3	1500	19,1%	1100	14,0%
4	1000	12,7%	1050	13,4%
5	500	6,4%	950	12,1%
6	400	5,1%	800	10,2%
7	350	4,5%	750	9,6%
8	300	3,8%	700	8,9%
Разом	7850	100,00	7850	100,00

 

Зробити висновок про динаміку конкурентного статусу підприємств

 

 

 

 

Запитання для перевірки знань

1. Еволюція поглядів на конкуренцію та засоби управління конкурентоспроможністю фірми.
2. Ринок як спільнота конкуруючих компаній; види конкуренції.
3. Моделі ринкової поведінки (типи ринків) та відповідний їм характер конкуренції.
4. Сутність поняття «конкурентоспроможність»; класифікація об’єктів, що характеризуються такою властивістю, як конкурентоспроможність.

4. Система й процес управління конкурентоспроможністю — загальна концепція та специфічні риси стосовно фірм малого, середнього та великого бізнесу.
5. Сутність поняття «конкурентне середовище фірми», характеристика його складу та структури.
6. Модель «п’яти сил» М. Портера та її складові як основні чинники конкурентного середовища.
7. Державне регулювання конкуренції.
8. Рушійні сили ринку та причини змін умов конкуренції.
9. Чинники, що впливають на інтенсивність конкуренції (силу конкурентної боротьби).
10. Методи оцінки інтенсивності конкуренції.
11. Сутність поняття «галузь»; структура аналізу галузі.
12. Сутність поняття «конкурент»; аналіз діяльності конкурентів.
13. Методика побудови та інтерпретації конкурентної карти ринку й карти стратегічних груп.
14. Конкурентна боротьба — її сутність та ознаки; фактори успіху в конкурентній боротьбі, ключові компетенції, конкурентні переваги фірми.
15. Ступінь задоволення споживача як ключовий аспект, що визначає успіх фірми у конкурентній боротьбі; основні чинники задоволення споживача.

 

 

Матеріально-технічне забезпечення

Статистичні щорічники,  довідники норм витрат, папір А4, зошит, ручка, персональний комп’ютер з доступом до мережі Internet, програмне забезпечення MS Excel, MS Word, MS Power Point, мультимедійний проектор, екран, принтер, калькулятор.

 

Тема 3. Конкурентні переваги

 

Перелік фахових компетенцій, на формування яких спрямоване заняття:

вміння класифікувати та ідентифікувати конкурентні переваги, знання видів  та джерел формування конкурентних переваг, вміння розробляти конкурентну стратегію

Мета заняття навчитися розрізняти конкурентні переваги, методи формування конкурентних переваг, основи розробки конкурентної стратегії

 

План семінарського заняття.

1. Поняття, види конкурентних переваг
2. Середовище, що формує конкурентні переваги.
3. Технологічні підходи до формування конкурентних переваг.
4. Взаємозв’язок базової стратегії конкуренції та конкурентних переваг
5. Конкурентні переваги підприємств АПК: джерела та можливості реалізації в сучасних умовах

 

Запитання для перевірки знань

1. Що таке конкурентна перевага?
2. Часові і просторові характеристики конкурентної переваги
3. Які обєкти володіють данною характеристикою?
4. Де взяти конкуренту перевагу?
5. Які фактори впливають на формування конкурентних переваг
6. Які є базові стратегії конкуренції?
7. Який зв'язок базових стратегій конкуренції з конкурентними перевагами?
8. Якими можуть бути конкурентні переваги аграрного підприємства?
9. Якими можуть бути конкурентні переваги переробного підприємства?
10. Галузь сільського господарства України: які конкурентні переваги з відповідними галузями інших країн

 

Матеріально-технічне забезпечення

Статистичні щорічники,  довідники норм витрат, папір А4, зошит, ручка, персональний комп’ютер з доступом до мережі Internet, програмне забезпечення MS Excel, MS Word, MS Power Point, мультимедійний проектор, екран, принтер, калькулятор.

 

 

Тема 4. Конкурентоспроможність продукції, підприємства, галузі

 

Перелік фахових компетенцій, на формування яких спрямоване заняття:

вміння ідентифікувати конкурентну стратегію, здатність оцінити рівень конкурентоспроможності конкретної продукції та фірми, галузі

Мета заняття засвоїти методи оцінки конкурентоспроможності різних суб’єктів економіки

 

План семінарського заняття.

1. Конкурентоспроможність продукції як уособлення конкурентоспроможності фірми
2.  Методичні основи визначення рівня конкурентоспроможності продукції.
3. Чинники, що впливають на формування конкурентоспроможності фірми
4. Конкурентоспроможність галузі
5. Конкурентоспроможність сільськогосподарської продукції на українському та світовому ринках

 

Навчальні завдання

Завдання 1

 

Визначити конкурентоспроможність товару за такими параметрами
Показники	Товар А	Товар Б	Товар С	Значущість
Ціна, грн	2000	2500	2200	0,3
Обізнаність споживачів	0,8	0,6	0,5	0,1
Якість	середня	висока	середня	0,2
Гарантійний термін, років	3	3	2	0,1
Нормативний термін використання, років	10	12	10	0,05
Об"єм морозильної камери, дм3	1000	1100	1000	0,15
Споживання е/е за рік, кВт	400	380	350	0,10

 

Завдання 2

 

Визначити конкурентоспроможність продукції (арахіс в банці)

Показники	Ваговий коефіцієнт	“Козацька забава”	“Клінков”
Широта асортименту, кількість позицій (солоні, солодкі, з різними смаками)	0,2	8	5
Варіанти розфасовки (банки різної ваги, пакетики)	0,15	4	6
Представленість в торговій мережі	0,15	5	4
Рекламна підтримка	0,1	4	5
Ціна за банку 150 гр., грн.	0,4	2,5	3,0

 

 

 

Запитання для перевірки знань

1. Сутність поняття «конкурентна стратегія»; роль і місце конкурентної стратегії в системі стратегій організації.
2. Взаємозв’язок базової стратегії конкуренції та конкурентних переваг фірми.
3. Типологія стратегій конкуренції. Загальні стратегії конкуренції за класифікацією М. Портера.
4. Основні різновиди наступальних і захисних стратегій.
5. Стратегія забезпечення конкурентоспроможності як комплексна стратегія. Основні складові стратегії забезпечення конкурентоспроможності.
6. SWOT-аналіз та його застосування у діагностиці конкурентоспроможності фірми.
7. Класичні моделі стратегічного планування та їх застосування в процесі вибору конкурентної стратегії.
8. Ситуаційне проектування стратегії конкуренції для підприємств з різним ступенем домінування на ринку.
9. Сутність поняття «конкурентоспроможність продукції». Чин­ники, що визначають конкурентоспроможність товару на ринку.
10. Методи оцінки рівня конкурентоспроможності продукції.
11. Сутність поняття «конкурентоспроможність фірми». Чинники, що визначають рівень конкурентоспроможності фірми.
12. Ключові аспекти забезпечення конкурентоспроможності фірми.

 

Матеріально-технічне забезпечення

Статистичні щорічники,  довідники норм витрат, папір А4, зошит, ручка, персональний комп’ютер з доступом до мережі Internet, програмне забезпечення MS Excel, MS Word, MS Power Point, мультимедійний проектор, екран, принтер, калькулятор.

 

 

Тема 5. Система управління конкурентоспроможністю

 

Перелік фахових компетенцій, на формування яких спрямоване заняття:

вміння розробити систему управління конкурентоспроможністю підприємства, здатність імплементувати в організації систему управління конкурентоспроможністю, вміння розробляти програму підвищення конкурентоспроможності як проекту

Мета заняття засвоїти базові підходи до побудови системи управління конкурентоспроможністю

 

План семінарського заняття.

 

1. Головні аспекти забезпечення конкурентоспроможності фірми
2. Організаційна побудова системи управління конкурентоспроможністю фірми.
3. Інтеграція системи управління конкурентоспроможністю в існуючу організаційну структуру управління
4. Програмний підхід до управління конкурентоспроможністю.

 

 

Запитання для перевірки знань

 

1. Які основні аспекти, що впливають на конкурентоспроможність підприємства? Дайте їм коротку характеристику 95 аспектів)
2. Формування системи управління конкурентоспроможністю фірми;
3.  Організаційна побудова системи управління конкурентоспроможністю фірми – розподіл повноважень і система менедменту
4. Розробка програм підвищення конкурентоспроможності: зов­нішні та внутрішні передумови; основні етапи розробки програми.
5. Управління процесом розробки та реалізації програми підвищення конкурентоспроможності.

 

Матеріально-технічне забезпечення

Статистичні щорічники,  довідники норм витрат, папір А4, зошит, ручка, персональний комп’ютер з доступом до мережі Internet, програмне забезпечення MS Excel, MS Word, MS Power Point, мультимедійний проектор, екран, принтер, калькулятор.

 

Тема 6. Управління якістю

 

Перелік фахових компетенцій, на формування яких спрямоване заняття:

Знати основні характеристики і класифікацію показників якості, вміння будувати систему управління якістю, здатність налагодити систему контролю якості на підприємстві

Мета заняття засвоїти основні положення системи управління якістю

 

Питання, які виносяться на практичне  заняття.

 

1. Якість як фактор конкурентоспроможності
2. Стандартизація та сертифікація продукції
3. Законодавче регулювання в сфері якості продукції.
4. Еволюція підходів до управління якістю
5. Управління витратами на якість
6. Структура і напрямки діяльності служби управління якістю на підприємстві

 

Навчальні завдання

 

Завдання 1

М’ясопереробне підприємство щомісячно реалізує 200 т м’яса глибокої заморозки. Під час заморозки м’яса і зберігання втрати становлять 3,5 % від маси заморожуваної продукції. Підприємство придбало обладнання для упаковки м’яса в спеціальну плівку, яка зменшує втрати до рівня 0,5% від маси продукції та підвищує якість продукції. Ціна мяса (напівтуші) – при цьому зросла з 1400 грн.\т  до 1410 грн.\т. Потужність установки  - 15 т за зміну. Вартість – 100 тис. грн, термін використання – 5 років. Обслуговуючий персонал – 2 чол. Зарплата 1 працівника з нарахуваннями – 1000 грн. на міс. Витратні матеріали на 1 т мяса (плівка) – 10 грн., інші витрати (електроенергія, обслуговування та ремонт обладнання) – 5 грн.т. Визначити доцільність придбання такого обладнання підприємством.

Завдання 2

Агарне підприємство вирощує озиму пшеницю на площі 1000 га, середня урожайність – 4,5 т\га. Середні витрати на 1 га становлять 1200 грн. При цьому 50% врожаю – пшениця 3 класу (600 грн.\т), 50% - 4 класу (520 грн\т). Підприємство розробило програму підвищення якості продукції, за якою 80% урожаю буде пшениця 3 класу, решта – 4 класу. Додаткові витрати на насіння на 1 га становитимуть 50 грн., мінеральні добрива, ЗЗР – 30 грн., витрати на обладнання (нові сівалки) – 150 тис грн. (термін використання 5 років). Визначити доцільність реалізації такої програми.

 

 

Запитання для перевірки знань

1. Основні етапи розвитку систем управління якістю.
2. Основні функції управління якістю. Цикл Е. Демінга.
3. Поняття та види контролю якості.
4. Призначення та сфери використання статистичних методів управління якістю.
5. Сучасна концепція управління витратами на якість.
6. Класифікацію показників якості продукції.
7.  Базові концепції ТQM.
8. Загальна характеристика та структуру стандартів ISO 9000, 14000,22000
9. Програми підвищення продуктивності та якості як складові програм підвищення конкурентоспроможності

 

Матеріально-технічне забезпечення

Статистичні щорічники,  довідники норм витрат, папір А4, зошит, ручка, персональний комп’ютер з доступом до мережі Internet, програмне забезпечення MS Excel, MS Word, MS Power Point, мультимедійний проектор, екран, принтер, калькулятор.

 

Тема 7. Конкурентні стратегії

 

Перелік фахових компетенцій, на формування яких спрямоване заняття:

здатність аналізувати та розробляти конкуренту стратегію, вміння використовувати  SWOT-аналіз для оцінки конкурентної позиції підприємства

Мета заняття засвоїти підходи до розробки конкурентних стратегій

 

План семінарського заняття .

 

1. Сутність поняття «конкурентна стратегія»; роль і місце конкурентної стратегії в системі стратегій організації.
2. Типологія стратегій конкуренції.
3. Стратегія забезпечення конкурентоспроможності як комплексна стратегія.
4. Класичні моделі стратегічного планування.
5. Ситуаційне проектування стратегії конкуренції для підприємств з різним ступенем домінування на ринку.

 

Запитання для перевірки знань

1. Сутність поняття «конкурентна стратегія»; роль і місце конку­
   рентної стратегії в системі стратегій організації.
2. Співвідношення та взаємозв’язок конкурентної стратегії організації з продуктовими, ресурсними, функціональними та іншими різновидами стратегій.
3. Типологія стратегій конкуренції.
4. Загальні стратегії конкуренції за класифікацією М. Портера
5. Конкурентна стратегія як оптимальна лінія поведінки фірми у конкурентному середовищі.
6. Наступальні та захисні стратегії.
7. Стратегія забезпечення конкурентоспроможності як комплексна стратегія.
8. Основні складові стратегії забезпечення конкурентоспроможності: товарно-ринкова стратегія, ресурсно-ринкова, технологічна, управлінська.
9. Класичні моделі стратегічного планування. SWOT — аналіз та його застосування у діагностиці конкурентоспроможності фірми.
10. Ситуаційне проектування стратегії конкуренції для підприємств з різним ступенем домінування на ринку.

 

Матеріально-технічне забезпечення

Статистичні щорічники,  довідники норм витрат, папір А4, зошит, ручка, персональний комп’ютер з доступом до мережі Internet, програмне забезпечення MS Excel, MS Word, MS Power Point, мультимедійний проектор, екран, принтер, калькулятор.

 

 

Тема 8. Особливості управління конкурентоспроможністю
підприємств АПК різних типів

 

Перелік фахових компетенцій, на формування яких спрямоване заняття:

вміння розробляти програму підвищення конкурентоспроможності з врахуванням галузевих особливостей, здатність правильно вибирати підходи до управління конкурентоспроможністю в залежності від розмірів організації, та іншими видами типологій

Мета заняття: оволодіти навичками управління конкурентоспроможністю в залежності від характеристик обєкту

 

План семінарського заняття.

1. Галузеві особливості і їхній вплив на розробку програми підвищення конкурентоспроможності.
2. Типологія організацій за ознакою взаємодії із зовнішнім середовищем (механістична та органічна організації) та відповідні підходи до управління конкурентоспроможністю.
3. Типологія організацій за ознакою внутрішньої взаємодії підрозділів (традиційна, дивізіональна й матрична організації) та відповідні підходи до управління конкурентоспроможністю.
4. Типологія організацій за ознакою взаємодії з людиною (корпоративна та індивідуалістська організації) та відповідні підходи до управління конкурентоспроможністю.
5. Типологія організацій за ознакою розміру (великі, середні та малі організації), відповідні підходи до управління конкурентоспроможністю.

 

Запитання для перевірки знань

 

6. Галузеві особливості і їхній вплив на розробку програми підвищення конкурентоспроможності.
7. Типологія організацій за ознакою взаємодії із зовнішнім середовищем (механістична та органічна організації) та відповідні підходи до управління конкурентоспроможністю.
8. Типологія організацій за ознакою внутрішньої взаємодії підрозділів (традиційна, дивізіональна й матрична організації) та відповідні підходи до управління конкурентоспроможністю.
9. Типологія організацій за ознакою взаємодії з людиною (корпоративна та індивідуалістська організації) та відповідні підходи до управління конкурентоспроможністю.
10. Типологія організацій за ознакою розміру (великі, середні та малі організації), відповідні підходи до управління конкурентоспроможністю.

 

Матеріально-технічне забезпечення

Статистичні щорічники,  довідники норм витрат, папір А4, зошит, ручка, персональний комп’ютер з доступом до мережі Internet, програмне забезпечення MS Excel, MS Word, MS Power Point, мультимедійний проектор, екран, принтер, калькулятор.

 

Тема 9. Управління конкурентоспроможністю і якістю
продукції АПК в умовах глобалізації

Перелік фахових компетенцій, на формування яких спрямоване заняття:

вміння аналізував рівень розвитку глобалізаційних процесів в конкретній галузі ; оцінити вплив глобалізацій них процесів на конкурентоспроможність підприємства

Мета заняття: сформувати розуміння взаємозв’язку глобалізацій них процесів з рівнем конкурентоспроможності підприємств агробізнесу

 

План семінарського заняття.

 

1. Ознаки та характерні риси глобалізації як суспільного процесу
2. Особливості розвитку товарних ринків з урахуванням економічної безпеки держав.
3. Передумови формування і розвитку багатонаціонального підприємства.
4. Багаторівнева система глобальної конкуренції
5. Системні трансформації світогосподарських структур у контексті міжцивілізаційних взаємодій та розширення меж і поглиблення конкурентної боротьби

 

Запитання для перевірки знань

 

1. Конкурентоспроможність фірми на світовому рівні.
2. Ознаки та характерні риси глобалізації як суспільного процесу.
3. Головні етапи економічної глобалізації.
4. Основні форми розвитку економічної глобалізації.
5. Суперечливий характер впливу процесів глобалізації національної економіки
6. . Диверсифікація структури міжнародної торгівлі в умовах глобалізації.
7. Динаміка обсягів світового експорту товарів і послуг.
8. Проблема конкурентоспроможності національних економік.
9. Особливості розвитку товарних ринків з урахуванням економічної безпеки держав.
10. Багаторівнева система глобальної конкуренції: світовий рівень глобальної конкуренції; глобальна конкуренція на рівні окремої країни; галузевий зріз глобальної конкуренції.
11. Якісні та кількісні ознаки і показники, що характеризують розвиток глобальної конкуренції.

 

Матеріально-технічне забезпечення

Статистичні щорічники,  довідники норм витрат, папір А4, зошит, ручка, персональний комп’ютер з доступом до мережі Internet, програмне забезпечення MS Excel, MS Word, MS Power Point, мультимедійний проектор, екран, принтер, калькулятор.

 

2.3. Критерії оцінювання поточних результатів вивчення дисципліни

 

Дисципліна “Конкурентоспроможність в агробізнесі” вивчається студентами магістерської програми “«Економіка агробізнесу» ” протягом першого семестру. По завершенню студенти складають іспит.

В основу перевірки та оцінювання знань студентів з дисципліни “Конкурентоспроможність в агробізнесі ” покладено рейтингову і блочно-модульну системи, які є комплексом цілеспрямованих засобів для успішного розв’язання триєдиного педагогічного завдання:

а) активізації процесу навчання, в першу чергу за рахунок організації самостійної роботи студентів;

б) управляти цим процесом з урахуванням диференціації студентів за рівнем навчального потенціалу;

в) вести моніторинг оволодіння навчальним матеріалом.

Згідно з цією системою підсумкова оцінка (максимум 100 балів) рівня засвоєння знань студентами відповідної дисципліни складається з оцінки поточного контролю знань і оцінки на іспиті. Результати поточного контролю оцінюються в межах від 0 до 50 балів, а завдання, що виносяться на іспит — від 0 до 50 балів.

 

ПОТОЧНЕ ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ З ДИСЦИПЛІНИ

Метою поточного контролю є виявлення:

1) ступеня засвоєння студентами теоретико-методологічних і методичних питань дисципліни

2) вміння застосовувати набуті теоретичні знання для виконання практичних завдань.

Поточний контроль складається з п’яти частин:

1. Підготовка до семінарських занять, за результатами якої він може набрати 0-15 балів
2. Контроль  виконання індивідуальних завдань (комплексний аналіз виробничої ситуації), по результатах якого  він може   набрати   0-15 балів.
3. Модульний контроль по результатах якого  він може   набрати  0-10  балів.
4. Контроль за виконанням практичних завдань в мікрогрупах – 0-5 балів.
5. Виконання вибіркових самостійних завдань – 0-5 балів

Перша: Підготовка до семінарських занять

Контроль за якістю підготовки до семінарських занять здійснюється двома способами:

а) шляхом усного опитування  (сумарно до 5 балів за семестр)

б) експрес- контроль (сумарно до 10 балів).

Усне опитування проводиться з розрахунку один раз на три заняття з максимальною оцінкою 1 бал (15занять/3*1=5 балів)

Експрес-контроль проводиться по кожній темі дисципліни (по темі 5 двічі) з максимальною оцінкою в один бал (10 експрес-контролів х 1 бал = 10 балів)

Шкала оцінювання по цій складовій 1; 0,8, 0.6, 0 балів і враховує повноту відповіді

Друга: Контроль виконання індивідуальних завдань  (комплексний аналіз виробничої  ситуації) здійснюється шляхом  подання викладачу і захисту виконаних індивідуальних завдань. Індивідуальні завдання здаються викладачу не пізніше передостаннього семінарського заняття. Максимальна  кількість балів 10.

10 балів – індивідуальне завдання повністю розкриває обрану тему, структура роботи відповідає вимогам, використана необхідна статистична інформація, робота містить власні висновки студента, підкріплені аналізом аналітичного матеріалу, вчасно подано на розгляд викладачу, на захисті студент демонструє високий рівень знань за темою завдання

8 балів – окремі розділи індивідуального завдання не повністю розкриті, статистична інформація, окремі висновки не підтверджені аналітичними та теоретичними дослідженнями автора. на захисті студент демонструє достатній рівень знань за темою завдання.

6 балів – індивідуальне завдання має значні недоліки, недостатньо використана статистична інформація або вона застаріла, висновки мають декларативний характер і не підтвердженні дослідженнями автора, на захисті студент демонструє низький рівень знань за темою завдання.

0 балів – структура завдання не відповідає вимогам, зміст роботи не розкриває тему, використана статистична інформація застаріла, аналітичні розрахунки відсутні або не відповідають темі роботи, відповіді студента демонструють незнання ним теми роботи, робота подана на розгляд з порушенням встановлених термінів

Третя: модульний контроль

Модульний контроль знань студентів здійснюється шляхом написання студентами двох контрольних робіт. Варіанти завдань включають запитання, що стосуються основних теоретико - методологічних положень дисципліни "Стратегія підприємства". Контрольні завдання виконуються студентами у складі академічної групи в письмовій формі по варіантах. Час контрольної роботи 2 академічні години. Кожна контрольна робота оцінюється  в 5 балів (отже, за дві роботи максимальна оцінка 10 балів). У випадку, якщо студент дав неповні або неправильні відповіді оцінка відповідно може бути 5 або 0 балів.

 

Критерії оцінювання знань студента у ході модульного контролю:

5 балів  -   студент дав правильну і вичерпну відповідь на поставлене запитання, при цьому показав високі знання понятійного апарату, уміння аргументувати своє ставлення до відповідних категорій, залежностей та явищ, знання літературних джерел; розрахункові завдання виконані методично та математично правильно

4 бали – студент у цілому відповів на поставлене запитання, але не спромігся переконливо аргументувати свою відповідь, незначно помилився у використанні понятійного апарату; показав недостатній рівень знань літературних джерел; в розрахунковому завданні допущені незначні помилки

3 бали -  студент поверхово орієнтується в поставленому запитанні, допускає помилки у використанні понятійного апарату; допускає помилки в розрахунковому завданні, які не дають можливості отримати правильну відповідь, але в цілому хід розв’язку правильний.

0 балів –студент дав неправильну відповідь на запитання, ухилився від аргументувань, показав незадовільні знання понятійного апарату і літературних джерел чи взагалі нічого не відповів, розрахункове завдання виконане неправильно

            Модульний контроль здійснюється на наступному тижні після завершення вивчення всіх тем, що входять до складу модуля. Конкретна дата і час проведення контролю встановлюється викладачем.

У разі невиконання певних завдань поточного контролю з об’єктивних причин, студенти мають право, за дозволом декана, скласти їх до останнього семінарського ( практичного, лабораторного) заняття. Час та порядок складання визначає викладач.

Четверта:    Оцінка виконання практичних завдань в мікрогрупах

Студенти в мікрогрупах протягом семестру виконують 5 практичних завдань, кожне з яких може оцінюється за шкалою 1; 0,8, 0.6, 0 балів, яка враховує якість виконання роботи і відповіді під час захисту. Виконана робота оформляється у вигляді презентації в  MS Power Point, здається викладачу в електронному вигляді і захищається під час аудиторних занять або ІКР.

П’ята: оцінка рефератів та есе.

Реферати та есе оцінюються в 5, 4, 3 або 0 балів з врахуванням повноти розкриття теми, доповіді, відповіді на запитання та вчасності подання викладачу.

Студент може отримати додаткові 10 балів за активну участь у вивченні дисципліни (відвідування лекцій, участь в наукових конференціях з питань дисципліни, підготовку фахових публікацій, відповіді на запитання викладача під час читання лекцій). При цьому загальна сума балів не повинна перевищувати максимальну за поточний контроль — 50 балів.

Підсумковий контроль знань

Об’єктом підсумкового контролю знань студентів у формі іспиту є виконання письмових екзаменаційних завдань. .

На іспит виносяться вузлові питання, типові задачі. Екзаменаційний білет містить пять завдань, з них три — це питання теоретичного, методичного і конструктивного характеру і два — задачі.

Кожне із  завдань оцінюється за шкалою 10; 8; 6; 0 балів. Отже, максимальна оцінка  за результатами іспиту       може  становити 50 балів, а  підсумкова оцінка – 100 балів

В разі, коли  відповідь  студента оцінена менше, ніж в 30 балів, він отримує  незадовільну оцінку за результатами іспиту, а набрані за екзамен бали не враховуються у загальній підсумковій оцінці.

Загальна підсумкова оцінка складається з суми балів за результатами поточного контролю  та підсумкового у формі іспиту (за умови, що на екзамені студент набрав не менше 30 балів). У заліково-екзаменаційну відомість викладач проставляє набрану студентом суму балів і відповідну їй оцінку.

Отримані бали за 100-бальною шкалою переводяться також у 4-х-бальну та шкалу ЕCTS у такому порядку:

Оцінка за шкалою, що використовується в КНЕУ	Оцінка за національною шкалою	Оцінка за шкалою ECTS
90-100	відмінно	А
80-89	добре	В
66-79		С
66-69	Задовільно	D
60-65		Е
21-59	незадовільно з можливістю повторного складання	FX
0-20	незадовільно з обов’язковим повторним вивченням дисципліни	F

 

Підсумкова оцінка в 100-бальній і 4-х бальній шкалах, а також за шкалою ЕCTS виставляється в залікову  відомість обліку поточної і підсумкової успішності.

Студенти, які набрали за результатами поточного і підсумкового контролю від 20 до 45 балів, після належної підготовки мають право повторно складати іспит. Студенти, які набрали за результатами поточного і підсумкового контролю від 0 до 15 балів, зобов’язані написати заяву на повторне вивчення дисципліни на різних формах навчання свого чи іншого факультету і там скласти іспит.

Студенти, які не з’явилися на екзамен без поважних причин, вважаються такими, що одержали незадовільну оцінку і мають академічну заборгованість.

 

Критерії оцінювання знань студентів

по окремих питаннях іспитового білету

Оцінювання знань студентів по окремих завданнях іспиту здійснюється таким чином:

10 балів - студент дав правильну і вичерпну відповідь на поставлене запитання, при цьому показав високі знання понятійного апарату, уміння аргументувати своє ставлення до відповідних категорій, залежностей та явищ, знання літературних джерел. Відповіді на питання підкріплені конкретними прикладами із сфери агробізнесу.

8 балів – студент у цілому успішно відповів на поставлене запитання, проте існують окремі помилки у аргументації відповіді та у використанні понятійного апарату. Приклади не повністю розкривають особливість питання, мають не зажди логічний зв'язок із теорією питання.

6 балів – студент у цілому відповів на поставлене запитання, але не спромігся переконливо аргументувати свою відповідь, серйозно помилився у використанні понятійного апарату. Приклади або відсутні, або мають суто формальний характер і мало пов’язані із теорією питання.

0 балів –студент дав неправильну відповідь на запитання, ухилився від аргументувань, показав незадовільні знання понятійного апарату або взагалі не відповів

 

 

 

 

 

3. ПОТОЧНА НАВЧАЛЬНА РОБОТА СТУДЕНТІВ ЗАОЧНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ

 

3.1. Карта навчальної роботи студента

 

Заочна форма навчання

Номер заняття	Вид та тема навчального заняття	Максимальна кількість балів
Змістовий модуль №1
1	Семінарське заняття Тема 1.	1,5
2	Практичне заняття Тема 2.	2,5
3	Практичне заняття Тема 3.	2,5
4	Семінарське заняття Тема 4.	2,5
5	Практичне заняття Тема 4.
6	Семінарське заняття Тема 5.	3
7	Практичне заняття Тема 5.
8	Контрольна (модульна) робота № 1	5
Змістовий модуль №2
9	Практичне заняття Тема 6.	1,5
10	Практичне заняття Тема 7.	2,5
11	Практичне заняття Тема 8.	1,5
12	Семінарське заняття Тема 9.	2
16	Контрольна (модульна) робота № 2	5
Усього балів за роботу на заняттях:		35
За виконання індивідуальних завдань для самостійної роботи студентів
1. Виконання обов’язкового індивідуального завдання (Завдання 1)		10
5. Підготовка реферату, есе		5
6. Участь у студентських конференціях, олімпіадах за тематикою дисципліни*		10
Усього балів за виконання індивідуальних завдань для самостійної роботи студентів:		15
РАЗОМ БАЛІВ:		50

 

3.2. Критерії оцінювання поточних результатів вивчення дисципліни

 

Оцінювання для студентів заочної форми навчання здійснюється під час сесійних контактних занять. Контрольна (модульна) робота здійснюється за відповідними темами дисципліни. Завдання для проведення контрольної (модульної) роботи є комплексними і включають у себе вирішення тестових завдань, практичні завдання, теоретичні питання.

Об’єктом поточного оцінювання знань студентів заочної форми навчання є домашні письмові навчальні завдання по кожній темі і індивідуальні завдання з науки (1 обов’язкове і 1 вибіркове). Письмова робота складається з двох частин. Перша – це задачі, які отримують студенти під час читання лекцій, і які є типовими, що виносяться на іспит. Друга – це індивідуальні роботи, які визначаються індивідуально студентами і викладачем.

Індивідуальні завдання для письмових робіт визначаються під час установчої сесії (начитки лекцій). Тему завдання студент узгоджує із викладачем

Студент має можливість отримати індивідуальне завдання і по закінченню сесії. Самостійно виконані домашні письмові роботи перевіряються викладачем та підлягають захисту у ході співбесіди із студентом.

У міжсесійний період проводяться групові та індивідуальні консультації за графіком, складеним кафедрою економіки агропромислових формувань і доведеним до студентів під час читання лекцій.

За місяць до початку сесії студенти здають або пересилають поштою на кафедру виконані домашні роботи. Роботи студентів мають бути перевірені кафедрою у семиденний термін, і в разі недопущення їх до захисту, повернені студентам для доопрацювання. 

В разі невиконання завдань поточного контролю з об’єктивних причин, студент має право за дозволом декана скласти їх. Порядок складання визначає викладач.

Підсумковий бал за результатами поточного контролю студентів заочної форми навчання оформляється під час екзаменаційно-лабораторних сесій (за розкладом). Складання академічної заборгованості з дисципліни має включати виконання завдань поточного контролю, що передбачені для студентів заочної форми навчання, і підсумкового контролю та проводиться у визначеному кафедрою порядку.

Оцінювання рівня знань студентами заочної форми навчання здійснюється так, як і для студентів денної форми навчання.

 

 

Згідно Ухвали Вченої ради ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» «Про напрями вдосконалення організації навчального процесу студентів заочної форми навчання» від 26 грудня 2013 року, враховуючи Наказ № 84 від 13.02.2014 р. «Про вдосконалення організації і технології проведення навчальних занять та поточного оцінювання знань студентів заочної форми навчання» та Положення «Про порядок проведення Дня заочника в ДВНЗ Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», а також з метою підтримки інноваційних технологій проведення навчальних занять та удосконалення порядку оцінювання поточної успішності студентів заочної форми навчання, передбачається проведення  контактних занять шляхом об’єднання лекційних, семінарських (практичні, лабораторні) занять.

При цьому, теоретичне навчання студентів заочної форми навчання підкріплюється загальними та професійними компетенціями, які здобуваються під час трудової діяльності. Метою проведення контактних занять є розширення, поглиблення і деталізація теоретичних знань, отриманих студентами на лекціях та в процесі самостійної роботи, і спрямування їх на підвищення рівня засвоєння програмного матеріалу, набуття ними практичних навичок щодо планування та контролю на аграрному підприємстві, практичного закріплення вивченої методики і техніки ведення планових розрахунків. Контактні заняття проводяться в академічних групах.

 

Робота студентів у міжсесійний період регулюється Положенням «Про порядок проведення «Дня заочника» ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» розроблене відповідно до Закону України «Про вищу освіту».

В «День заочника» студенти (слухачі) мають можливість отримати консультацію, відпрацювати пропущені контактні заняття, захистити індивідуальне завдання, що передбачені робочою навчальною програмою.

Для забезпечення успішного освоєння основних питань, правильного виконання завдань кафедра організовує проведення дня заочника та індивідуально-консультативних занять протягом міжсесійного періоду. В день заочника, який проводиться в другу і четверту суботу квітня, травня, червня та вересня, здійснюється проведення консультацій з дисципліни, відбувається приймання і захист виконаних завдань студентів.

У вечірній час згідно графіка проведення консультацій відбуваються консультації щодо вивчення матеріалу та виконання передбачених програмою завдань. У міжсесійний період студент виконує домашнє завдання та індивідуальне завдання вибіркової частини, згідно карти самостійної роботи студента і подає на кафедру для перевірки.

 

4. ПОТОЧНА НАВЧАЛЬНА РОБОТА СТУДЕНТІВ ДИСТАНЦІЙНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ

4.1. Карта навчальної роботи студента

 

Дистанційна форма навчання

 

Номер заняття	Вид та тема навчального заняття	Максимальна кількість балів
Змістовий модуль №1
1	Семінарське заняття Тема 1.	1,5
2	Практичне заняття Тема 2.	2,5
3	Практичне заняття Тема 3.	2,5
4	Семінарське заняття Тема 4.	2,5
5	Практичне заняття Тема 4.
6	Семінарське заняття Тема 5.	3
7	Практичне заняття Тема 5.
8	Контрольна (модульна) робота № 1	5
Змістовий модуль №2
9	Практичне заняття Тема 6.	1,5
10	Практичне заняття Тема 7.	2,5
11	Практичне заняття Тема 8.	1,5
12	Семінарське заняття Тема 9.	2
16	Контрольна (модульна) робота № 2	5
Усього балів за роботу на заняттях:		35
За виконання індивідуальних завдань для самостійної роботи студентів
1. Виконання обов’язкового індивідуального завдання (Завдання 1)		10
5. Підготовка реферату, есе		5
6. Участь у студентських конференціях, олімпіадах за тематикою дисципліни*		10
Усього балів за виконання індивідуальних завдань для самостійної роботи студентів:		15
РАЗОМ БАЛІВ:		50

* Додаткові (бонусні) бали

 

4.2. Критерії оцінювання поточних результатів вивчення дисципліни

 

Поточний контроль успішності студентів є невід‘ємною частиною підсумкового контролю знань студентів і включає: виконання практичних і тестових завдань, виконання студентами індивідуальних завдань та проміжний (модульний) контроль.

Завданням поточного контролю є перевірка розуміння та засвоєння матеріалу курсу, набутих навичок самостійного виконання практичних завдань, уміння самостійно опрацьовувати текстовий матеріал, здатності розуміння змісту теми чи розділу дисципліни, а також вміння представляти матеріал (письмово чи усно). Оцінювання поточного контролю дозволить включити одержану студентом оцінку за поточну успішність у загальну підсумкову оцінку рівня засвоєння знань студентами (вноситься до відомості обліку поточної і підсумкової успішності).

Поточний контроль є важливою складовою навчального процесу і здійснюється шляхом:

• проведення тестового контролю;
• виконання практичних завдань;
• виконання модульних контрольних робіт;
• приймання домашніх індивідуальних і самостійних завдань.

Виділяється об’єкти поточного контролю:

1. Правильність відповідей на питання і правильність виконання розрахункових завдань та завдань модульних контрольних робіт.
2. Своєчасність виконання домашніх індивідуальних і самостійних завдань.

 

Оцінювання рівня знань студентами заочної форми навчання здійснюється так, як і для студентів денної форми навчання.

 

5. ІНДИВІДУАЛЬНІ ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ

 

5.1Вимоги до виконання індивідуальних завдань для самостійної роботи

 

Індивідуальне завдання №1 (обов’язкове)

Загальні положення

 

1. Індивідуальне завдання є складовою частиною поточного контролю і оцінюється в 10  балів.
2. Тему індивідуального завдання студент обирає самостійно в рамках спеціалізації «Економіка агробізнесу»  і узгоджує їх з керівником курсу.  Приклад теми: «Аналіз конкуренції в галузі виноградарства України».
3. Термін здачі індивідуального завдання – тиждень до початку залікового тижня.

 

Структура індивідуального завдання

 

1. Загальна характеристика галузі (кількість підприємств, що працюють в галузі, продукція, що випускається і її характеристики (якщо потрібно групи і т.д),основні взаємозв’язки галузі – постачальники сировини, споживачі готової продукції (за напрямками), якщо актуально – історія створення і розвитку галузі,
2. Рівень конкуренції в галузі (глобальний, національний, локальний), тип конкуренції, основні конкуренти
3. Конкурентне середовище галузі. Вплив постачальників, товарів замінників, покупців, потенційних конкурентів (на основі моделі Портера).
4. Державне регулювання конкуренції в галузі (Не взагалі в Україні, а в конкретній галузі або стосовно конкретної продукції: мита, державна підтримка, стандартизація, сертифікація, регулювання цін і т.д.).
5. Фактори, що впливають на рівень конкурентоспроможності підприємств в галузі і їх продукції (розміщення, технології, власна дистрибуція, виробнича інфраструктура, персонал ….)
6. Перспективи розвитку конкуренції в галузі. (можливі варіанти: послаблення і монополізації, посилення в зв’язку х входом нових гравців, перерозподіл ринку, захід транс націоналів, об’єднання і поглинання і т.д.)

 

 

Вибіркове завдання

Реферат – це письмова робота із кількох розділів. Його зміст є осмисленим викладенням інформації по темі реферату, зібраної з кількох джерел. Студент самостійно обирає тему реферату та погоджує її з керівником курсу. Перелік тем не є виключним, рекомендується  затверджувати теми в індивідуальному порядку з врахуванням теми дипломної роботи

 

6. Державна політика України в сфері регулювання конкуренції
7. Конкурентні переваги підприємств АПК: джерела та можливості реалізації в сучасних умовах.
8. Міжнародна політика і її вплив на конкурентоспроможність підприємств.
9. Еволюція підходів до управління якістю
10. Стандарти якості як інструмент конкуренції на внутрішньому та зовнішньому ринках
11. Позитивні та негативні наслідки глобалізаційних процесів.
12. Оцінка конкурентоспроможності окремої галузі сільського господарства або продуктово-товарного під комплексу
13. Досягнення конкурентоспроможності як стратегічна мета організації.
14. Розвиток конкурентоспроможності фірми як результат ефективного використання ресурсного потенціалу.
15. Інформаційне забезпечення управління конкурентоспроможністю фірми
16. Конкурентоспроможність підприємства в умовах глобалізації.
17. Роль держави у розвитку конкуренції.
18. Конкуренція як форма товарно-ринкового господарювання.
19. Сучасний погляд на конкуренцію в Україні.
20. Еволюція конкуренції та її форми.
21. Аналіз конкурентів та розробка конкурентної стратегії підприємства
22. Методи аналізу конкурентних переваг.
23. Стратегічний маркетинг як інструмент формування конкурентної стратегії фірми.
24. Аналіз стану монополізації економіки України.
25. Державний контроль за економічною конкуренцією.
26. Фактори успіху у конкурентній боротьбі. 15. Методи відкритої та прихованої цінової конкуренції.
27. Поняття конкурентних стратегій підприємства та їх сутність.
28. Основні напрямки антимонопольної політики в економіці.
29. Діагностика стану підприємства в конкурентному середовищі (галузі).
30. Оцінка рівня конкурентоспроможності зовнішнього середовища підприємства.
31. Стратегія та конкурентні переваги підприємства.
32. Вибір позиції в конкуренції. \
33. Контроль за концентрацією суб’єктів господарювання..
34. Роль конкуренції в ринковій економіці та економічна природа конкурентної боротьби.
35. Основні етапи еволюції теоретичних поглядів на конкуренцію.
36. Конкуренція на внутрішньому і зовнішньому ринках: характеристика та відмінності.
37. Міжнародна конкурентоспроможність суб’єктів міжнародних економічних відносин в умовах глобалізації.
38. Міжнародне конкурентне середовище суб’єктів міжнародних економічних відносин.
39. Ключові характеристики теорії конкурентних переваг М.Портера.
40. Міжнародна конкурентоспроможність суб’єктів міжнародних економічних відносин: основні категорії та поняття.
41. Міжнародна конкурентоспроможність підприємств в умовах глобалізації.
42. Новітні методики оцінки конкурентоспроможності продукції (послуг).
43. Міжнародна конкурентоспроможність: галузевий вимір.
44. Детермінанти міжнародної конкурентоспроможності підприємства в умовах економічного глобалізму.
45. Елементи і характеристика динамічних конкурентних переваг суб’єктів міжнародних економічних відносин.
46. Фактори високого конкурентного статусу міст в умовах глобалізації.
47. Сутність та види нецінової конкуренції як метод конкурентної боротьби.
48. Новітні методи конкурентної боротьби в умовах глобальної конкурентної боротьби.
49. Міжнародна конкурентоспроможність товарів (послуг).
50. Інтенсивність конкуренції на світових ринках в умовах глобалізації.
51. Сутність факторів, що впливають на рівень та інтенсивність конкуренції на міжнародних ринках.
52. Принципи формування та підходи до реалізації стратегії конкурентоспроможності суб’єктів міжнародних економічних відносин.
53. Міжнародні конкурентні стратегії підприємств в умовах глобалізації.
54. Особливості конкурентних стратегій у сфері масового виробництва.
55. Особливості конкурентних переваг вузької спеціалізації.
56. Особливості конкурентних інноваційних стратегій.
57. Особливості конкурентних стратегій у сфері малого бізнесу.
58. Порівняльна характеристика основних видів стратегій конкурентної боротьби.
59. Конкуренція і конкурентні переваги підприємств та їх вплив на формування корпоративних стратегій діяльності суб’єктів господарювання.
60. Етапи формування стратегії забезпечення міжнародної конкурентоспроможності підприємств.
61. Особливості конкурентних переваг підприємств в умовах економічної глобалізації.
62. Цілі та особливості формування основних стратегій конкурентної боротьби.
63. Конкурентне середовище та його вплив на формування базових корпоративних стратегій.
64. Міжнародна конкурентоспроможність суб’єктів міжнародних економічних відносин.
65. Міжнародна конкурентоспроможність національних економік.
66. Передумови підвищення міжнародної конкурентоспроможності економіки України.
67. Міжнародні конкурентні переваги економіки України.
68. Ключові внутрішні передумови підвищення міжнародної конкурентоспроможності українських підприємств.
69. Порівняльна характеристика основних підходів до оцінки глобальної конкурентоспроможності національної економіки.
70. Основні фактори та показники міжнародної конкурентоспроможності країн в умовах глобалізації.
71. Міжнародні перспективи реалізації національних конкурентних переваг.
72. Роль держави у нарощенні міжнародної конкурентоспроможності суб’єктів міжнародних економічних відносин.
73. Шляхи підвищення міжнародної конкурентоспроможності економіки України.
74. Міжнародна конкурентоспроможність українських підприємств в умовах транснаціоналізації.
75. Особливості процесів конкурентної боротьби в світовій економіці.
76. Загострення конкуренції в умовах глобалізації.
77. Проблеми нарощення глобальної конкурентоспроможності постсоціалістичних країн.
78. Особливості оцінки міжнародної конкурентоспроможності підприємств.
79. Процеси глобальної конкурентної боротьби в умовах глобалізації.
80. Новітні теорії кластерних систем.
81. Інноваційні  кластери в умовах техноглбалізму.
82. Конкурентні переваги технологічних кластерів в глобальній інноваційній системі.
83. Модель конкурентного інформаційного середовища і каналів зв’язку в кластерах.
84. Проблеми підвищення глобальної конкурентоспроможності національної економіки.
85. Сучасні теорії міжнародної конкурентоспроможності суб’єктів міжнародних економічних відносин.
86. Суперечливий характер впливу процесів глобалізації на конкурентоспроможність національних економік.
87. Глобальні стратегії корпорацій в умовах техноглобаліазції.
88. Методи використання переваг транснаціоналізації для підвищення міжнародної конкурентоспроможності суб’єктів міжнародних економічних відносин.
89. Регулювання конкуренції на національному та міжнародному рівнях.
90. Структура конкурентного законодавства та його особливості у країнах високого конкурентного статусу.
91. Конкурентні виклики економічного глобалізму для національних економік.
92. Формування конкурентного середовища постіндустріального інформаційного розвитку.
93. Міжнародна конкурентоспроможність України в глобальній економічній системі.

 

Основні напрямки самостійної роботи студентів:

1. Вивчення теоретичних основ дисципліни, прослуханого лек­ційного матеріалу.

2. Вивчення окремих питань, що виносяться для самостійного опрацювання, а саме:

По темі 2. Теоретичні засади управління конкурентоспро­можністю.

• Типи ринкових економічних моделей та відповідне їм конкурентне середовище.

По темі 3. Конкурентні переваги.

• Технологічні підходи до формування конкурентних переваг.

По темі 4. Конкурентоспроможність продукції, підприємства, галузі.

• Визначення споживчої цінності товару (послуги). Взаємозв’язок конкурентоспроможності та споживчої цінності.

По темі 5. Система управління конкурентоспроможністю.

• Інноваційний аспект конкурентоспроможності.

По темі 6. Управління якістю.

• Законодавче регулювання в сфері якості продукції.

По темі 7. Стратегії конкуренції.

• Основні складові стратегії забезпечення конкурентоспро­можності: товарно-ринкова стратегія, ресурсно-ринкова, технологічна, управлінська.

По темі 8. Особливості управління конкурентоспроможністю підприємств АПК різних типів.

• Типологія організацій за ознакою розміру (великі, середні та малі організації), відповідні підходи до управління конкурентоспроможністю.

По темі 9. Управління конкурентоспроможністю і якістю продукції АПК в умовах глобалізації.

• Передумови формування і розвитку багатонаціонального підприємства. Створення стратегічних альянсів.

3. Систематизація студентами вивченого матеріалу з дисципліни перед іспитом.

5.2 Критерії оцінювання результатів виконання індивідуальних завдань для самостійної роботи

 

Контроль виконання індивідуальних завдань  (обов’язкове завдання) здійснюється шляхом  подання викладачу і захисту виконаних індивідуальних завдань. Індивідуальні завдання здаються викладачу не пізніше передостаннього семінарського заняття. Максимальна  кількість балів 10.

10 балів – індивідуальне завдання повністю розкриває обрану тему, структура роботи відповідає вимогам, використана необхідна статистична інформація, робота містить власні висновки студента, підкріплені аналізом аналітичного матеріалу, вчасно подано на розгляд викладачу, на захисті студент демонструє високий рівень знань за темою завдання

8 балів – окремі розділи індивідуального завдання не повністю розкриті, статистична інформація, окремі висновки не підтверджені аналітичними та теоретичними дослідженнями автора. на захисті студент демонструє достатній рівень знань за темою завдання.

6 балів – індивідуальне завдання має значні недоліки, недостатньо використана статистична інформація або вона застаріла, висновки мають декларативний характер і не підтвердженні дослідженнями автора, на захисті студент демонструє низький рівень знань за темою завдання.

0 балів – структура завдання не відповідає вимогам, зміст роботи не розкриває тему, використана статистична інформація застаріла, аналітичні розрахунки відсутні або не відповідають темі роботи, відповіді студента демонструють незнання ним теми роботи, робота подана на розгляд з порушенням встановлених термінів

 

При контролі виконання студентами вибіркового індивідуального самостійного завдання (аналітичний огляд наукових публікацій, підготовка рефератів, есе) оцінці підлягають:

а) повнота виконання завдань, завершеність роботи (3 бали);

б) належне оформлення виконаної роботи (1 бал);

в) своєчасність подання виконаної роботи (1 бал).

 

6  РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

 

6.1 Основна література

1. С.М.Клименко, Т.В.Омельяненко, Д.О.Барабась, О.С.Дуброва, А.В.Вакуленко Управління конкурентоспроможністю підприємства: Навч. посіб.– К.: КНЕУ, 2008-520 с.
2. Т.В.Омельяненко, Д.О.Барабась, А.В.Вакуленко Управління конкурентоспроможністю підприємства: Навч.-метод. посіб.для сам ост.вивч.дисц.– К.: КНЕУ, 2006-272 с.

 

6.2 Додаткова література

 

1. Азоев Г. Л. Анализ деятельности конкурентов. — М.: ГАУ, 1995.
2. Азоев Г. Л., Челенков А. П. Конкурентные преимущества фирмы. — М.: ОАО “Типография “НОВОСТИ”, 2000.
3. Кныш М. И. Конкурентные стратегии: Учеб. пособие. — СПб., 2000.
4. Портер Майкл Е. Стратегія конкуренції: Пер. з англ. — К.: Основи, 1998.
5. Портер М. Международная конкуренция: Пер. с англ. — М.: Международные отношения, 1993.
6. Фатхутдинов Р. А. Конкурентоспособность: экономика, стратегия, управление: Учеб. пособие для студ. — М.: ИНФРА-М, 2000.
7. Шершньова З. Є., Оборська С. В. Стратегічне управління: Навч. посібник. — К.: КНЕУ, 1999.
8. Всеобщее управление качеством: Учебник для вузов / О. П. Глудкин, Н. М. Горбунов, А. И. Гуров, Ю. В. Зорин. / Под ред. О. П. Глудкина. — М.: Горячая линия — Телеком, 2001. — 600 с.
9. Азоев Г. Л. Конкуренция: анализ, стратегия и практика. — М.: Центр экономики и маркетинга, 1996.
10. Версан В. Г. Интеграция управления качеством продукции. Новые возможности. — М.: Изд-во стандартов, 1994.
11. Гличев А. В. Основы управления качеством продукции. — М.: Изд. стандартов, 1998.
12. Долинская М. Г., Соловьев И. А. Маркетинг и конкурентоспособность промышленной продукции. — М.: 2000.
13. Иванов Ю. Б. Конкурентоспособность предприятия в условиях формирования рыночной экономики: Монография — Х.: ХГЕУ, 1997.
14. Кремнев Г. Р. Управление производительностью и качеством: 17-модульная программа для менеджеров “Управление развитием организации”. Модуль 5. — М.: ИНФРА-М, 1999.
15. Мицак Б. І. Стандартизація, сертифікація, конкурентоспромож­ність продукції: Навч. посібник. — К.: ІСДО, 1995.
16. Михайлов О. В. Основы мировой конкурентоспособности. — М.: Познавательная книга плюс, 1999.
17. Портер М. Стратегія конкуренції: Пер. з англ. — К.: Основи, 1998.
18. Семенова Л. Н. Антимонопольне і конкурентне право: Курс лекцій / Європейський університет фінансів, інформаційних систем, менеджменту і бізнесу. — К., 1999.
19. Тотьев К. Ю. Конкурентное право (правовое регулирование конкуренции): Учебник. — М.: РДЛ, 2000.
20. Хэдрик Г., Йеннер Т. Стратегические факторы успеха на рынках потребительских товаров // Проблемы теории и практики управле­ния. — 1997. — №1. — С. 110—115.

Юданов А. Ю. Конкуренция: теория и практика. — М.: АКАЛИС, 1996

.

6.3. Дистанційні курси та інформаційні ресурси

• Офіційний сайт Державного комітету статистики України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http//www.ukrstat.gov.ua.
• Офіційний сайт Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.nssms.gov.ua/
• Офіційний Сайт Української асоціації інвестиційного бізнесу [Електронний ресурс]. – Режим доступу http://www.uaib.com.ua/