Написание контрольных, курсовых, дипломных работ, выполнение задач, тестов, бизнес-планов
Новости все
Главная \ Методичні вказівки \ Методические указания и информация \ Конституційне право України

Конституційне право України

Дата публикации: 03.10.2017 16:37

МВС УКРАЇНИ

ОДЕСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

 

Кафедра конституційного та міжнародного права

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ТЕМАТИКА КОНТРОЛЬНИХ РОБІТ

З НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

«КОНСТИТУЦІЙНЕ ПРАВО УКРАЇНИ»

 

Напрям  підготовки:         6.030401 «Правознавство»

Інститут,факультет:            факультет № 2

                                         навчально-наукового інституту заочного

                                         та дистанційного навчання

 

 

 

 

Обговорено і схвалено

на засіданні кафедри конституційного та міжнародного права

___ серпня 2017.

Протокол № 1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Одеса – 2017


Тематика контрольних робіт з курсу “Конституційне право України” та методичні вказівки щодо їх підготовки

Студент виконує контрольну роботу по з курсу “Конституційне право України” у відповідності з запропонованою тематикою. Контрольна має бути виконана по одному з нижченаведених варіантів, при цьому перша буква прізвища студента повинна співпадати з порядковим номером варіанту контрольної роботи.

Кожен варіант містить два теоретичні питання та дві задачі. Теоретичні питання розраховані на знання студентами основних тем курсу. Студент самостійно підбирає необхідну літературу, ілюстративний, статистичний та інший матеріал, необхідний для підготовки ґрунтовної відповіді. При цьому слід звернути увагу на дві обставини: По-перше, відповіді повинні у повній мірі відображати зміст питань, що розглядаються. По-друге, при підготовці контрольної роботи перш за все слід використовувати положення Конституції та законів України, відслідковуючи всі зміни, які вносяться в конституційне законодавство.

При вирішенні задач рекомендується процес виконання завдання умовно розділити на три основні стадії:

1)    З'ясування умови. На даному етапі необхідно уважно вивчити завдання, звернувши увагу навіть на дані, які можуть здатися малозначущими.

2)    Встановлення юридичної основи. Тут потрібно дати докладну правову кваліфікацію викладеним в умові фактичним обставинам справи, тобто вирішити питання про те, яка норма права поширюється на даний випадок. Особливу увагу при цьому необхідно звернути на вивчення чинних нормативно-правових актів: Конституції України, конституційних законів, звичайних законів, Указів Президента України, Постанов Кабінету Міністрів України тощо. Далі необхідно здійснити перевірку дії норми в часі, просторі, за колом осіб.

3)    Ухвалення рішення. Саме в рішенні встановлюється зв'язок між умовою завдання та нормою права. На даній стадії особливу увагу варто приділити мотивуванню висновку, тобто аргументувати, на яких підставах було прийняте те або інше рішення. В рішенні слід давати повну назву нормативно-правового акту, вказати номер статті, пункту, на які автор посилається. У контрольній роботі можуть бути використані приклади, відомі студентам з особистої практики, а також їх можна запозичити із фахових журналів.

В роботі необхідно вказати варіант завдання та номер своєї залікової книжки. Її обсяг не повинен перевищувати 10-15 сторінок. Сторінки необхідно пронумерувати, в кінці роботи повинен бути список використаних джерел та літератури. В списку літератури слід давати повний бібліографічний опис зазначених видань. Робота підписується студентом зі вказанням дати її виконання.

Отримавши перевірену роботу з відміткою викладача ”не зараховано”, студент повинен ознайомитися з зауваженнями, зробленими в рецензії, опрацювати питання, які виникали, критичні зауваження і повторно виконати роботу та разом з попередньою направити на рецензування. Якщо контрольна робота не зарахована, студент до заліку не допускається.

 

Варіант № 1 (букви А-Б)

Теоретичні питання:

1.Структура галузі конституційного права: основні елементи та їх характеристика.

2.Біженці та особи, що потребують додаткового або тимчасового захисту: поняття, підстави отримання статусу, права.

Задача №1. З посиланнями на конкретні норми Конституції охарактеризуйте існуючі нині в Україні форму правління та політичний режим.

Задача № 2. Під час проведення виборчої кампанії по виборам у Верховну Раду України по одномандатному округу в Одеській області місцеві газети опублікували замітку про одного з кандидатів в депутати, в якій було вказано, що за 15 років до початку виборчої кампанії цей громадянин був звільнений від проходження строкової військової служби у зв’язку з діагнозом «олігофренія». Подаючи позов до суду, кандидат стверджував, що без його дозволу були розповсюджені відомості про його особисте життя. Журналісти, не заперечуючи цього, заявили, що це було зроблено з метою захисту суспільних інтересів. В обґрунтування своїх вимог кандидат посилався на статтю 32 Конституції України, а журналісти - на практику застосування Європейської конвенції про захист прав людини й основних свобод Європейським судом з прав людини, у тому числі на практику тлумачення й застосування статті про захист приватного життя. Позиція Європейського суду полягала у встановленні набагато більшого ступеня втручання ЗМІ в життя політичних діячів, ніж інших громадян, з метою охорони суспільних інтересів. Чи можна покласти в основу судового рішення практику Європейського суду з прав людини? Яке місце займають ці рішення в правовій системі України? Дайте правову оцінку аргументам сторін по суті справи.

 

Варіант № 2 (букви В-Д)

Теоретичні питання:

1 Конституційно-правовий статус релігійних організацій в Україні.

2. Організація державної влади та правової системи в УРСР за конституцією 1978 р.

Задача № 1. Назвіть сфери суспільних відносин, що входять в предмет конституційного права та наведіть по 5-6 прикладів норм Конституції України, які регулюють кожну із цих сфер.

Задача № 2. На прохання родичів засуджених Уповноважений Верховної Ради з прав людини хотів ознайомитися з умовами утримання засуджених Чорноморської виправної колонії № 84. Однак адміністрація колонії відмовила у доступі до приміщень, де утримуються засуджені, посилаючись на відсутність необхідного у відповідності з положеннями Кримінального процесуального кодексу України зареєстрованого в Єдиному реєстрі досудових розслідувань повідомлення з викладенням конкретних порушень закону, оскільки саме такі факти можуть стати підставою для перевірки. Посилання на Закон «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини», на думку адміністрації, є неправомірним, так як норма КПК більш спеціальна та встановлює порядок реалізації Уповноваженим належних йому прав. В чому полягають основні функції Уповноваженого Верховної Ради з прав людини? Які права Уповноваженого та юридичні гарантії, що забезпечують виконання ним покладених на нього завдань? Чи є правомірними дії адміністрації колонії?

 

Варіант № 3 (букви Е-З)

Теоретичні питання :

1. Принципи законодавчого регулювання прав людини.

2. Конституційно-правовий статус центральних органів виконавчої влади.

Задача № 1. Зобразіть схематично систему джерел конституційного права України, враховуючи їх юридичну силу. Наведіть по 3-5 прикладів кожного виду джерел.

Задача № 2. Декілька відомих правозахисників, виступаючи перед представниками ЗМІ, заявили, що необхідно найближчим часом законодавчо заборонити діяльність будь-яких громадських організацій, у тому числі й релігійних, які нетерпимо ставляться до представників інших конфесій, не визнають ідей природного походження прав і свобод людини, принципів правової й демократичної держави та республіканської форми правління. На заперечення опонентів про те, що подібна позиція також представляє із себе вираження певної ідеології, вони заперечили, що ідеологія – це система поглядів, яка нав'язується людині, тоді як у демократичній державі існує повна свобода ідей. Оцініть наведені аргументи. У чому полягає принцип ідеологічної багатоманітності? Яким чином можна регулювати правовими засобами переконання й погляди громадян? Чи існують в сучасній Україні правові обмеження на ідеологічну свободу?

 

Варіант № 4 (букви І-К)

Теоретичні питання:

1. Юридична відповідальність за порушення виборчого законодавства.

2. Співвідношення міжнародних та національних засобів правового захисту прав і свобод людини.

Задача №1. Декілька народних депутатів, виступаючи на прес-конференції перед представниками ЗМІ, заявили про своє рішення ініціювати питання щодо зміни порядку призначення Генерального прокурора України. Яка процедура здійснення даного рішення?

Задача №2. У шлюбі між громадянкою України та громадянином Німеччини народилася дитина. Визначте, громадянином якої держави вона може стати та опишіть процедуру набуття нею громадянства.

 

Варіант № 5 (букви Л-М)

Теоретичні питання :

1. Конституційний контроль: поняття, форми, суб’єкти.

2. Загальна характеристика виборчого процесу в Україні.

Задача №1. Наведіть декілька прикладів конкретизації конституційно-правових приписів у нормах галузей українського права.

Задача №2. Громадянка Л. проживала з батьками в Молдові до 19 років і в цій же державі одержала паспорт. В 2011 році вона переїхала до дідуся в Україну й незабаром вийшла заміж за українського громадянина. У який спосіб Ви порадите громадянці Л. набути громадянство України та у які державні органи вона повинна для цього звернутися?

 

Варіант № 6 (букви Н-П)

Теоретичні питання:

1. Поняття та функції парламенту в системі органів державної влади України.

2. Конституційні принципи верховенства права і законності: поняття та співвідношення між ними.

Задача №1. У правильному порядку схематично зобразіть основні стадії процедури внесення змін до розділів І, ІІІ та XІІІ Конституції України.

Задача №2. Двоє громадян України 15 та 16 років звернулися до уповноваженого органу з питань реєстрації з заявою щодо створення громадського об’єднання зі статусом юридичної особи, метою якого є здійснення діяльності, спрямованої на задоволення та захист їхніх законних соціальних, економічних, творчих, духовних та інших спільних інтересів. Проте їм було відмовлено у його реєстрації на підставі того, що заявники є неповнолітніми, а отже, не можуть здійснювати відповідні дії без письмової згоди батьків, усиновителів, опікунів або піклувальників. Дайте юридичну оцінку рішенню уповноваженого органу з питань реєстрації.

 

Варіант № 7 (букви Р-С)

Теоретичні питання:

1.Конституційне право в системі галузей права.

2. Конституційні права, свободи та обов’язки іноземців та осіб без громадянства в Україні.

Задача №1. Постановою Верховної Ради України було встановлено, що звичаю голосувати за відсутніх на засіданні депутатів їх колегами через його широке застосування повинен бути наданий загальнообов'язковий характер. Конституційний Суд України визнав Постанову такою, що не відповідає Конституції України, однак депутати, стверджуючи, що звичай також є джерелом конституційного права, продовжували голосувати за своїх колег. Чи можуть виступати в якості джерел конституційного права України правовий звичай, рішення Конституційного Суду і підзаконні акти Верховної Ради та які їхні особливості?

Задача №2.Громадянин України вирішив вийти із українського громадянства. Ознайомте його з процедурою виходу із громадянства України та необхідними для цього документами.

 

Варіант № 8 (букви Т-У)

Теоретичні питання:

1.Особливості методу конституційного регулювання.

2. Матеріально-фінансові основи місцевого самоврядування

Задача №1. Заступник Голови Верховного Суду України у своєму виступі перед журналістами заявив, що необхідно обмежити доступ журналістів до судової інформації в ході судового розгляду до винесення рішення. На його думку, представники ЗМІ нерідко висвітлюють позицію тільки одного з учасників процесу, заздалегідь роблячи його правим або винуватим, порушуючи тим самим рівноправність сторін і побічно здійснюючи тиск на суд. Дайте власну оцінку позиції судді, враховуючи, з одного боку, існування презумпції невинуватості, а з іншого – конституційну заборону цензури й принцип свободи преси в демократичному суспільстві.

Задача №2. Під час ознайомлення зі списком виборців до виборів народних депутатів України, громадянин Валько виявив неточність в зазначених про нього даних. Він звернувся із заявою про недоліки в списку виборців до голови дільничої виборчої комісії. Голова комісії відмовився розглянути заяву Валько, порадивши йому звернутися до органу ведення державного реєстру виборців. Дайте юридичний аналіз наведеній ситуації.

 

Варіант № 9 (букви Ф-Ц)

Теоретичні питання

1.Конституційно-правовий статус міст Києва та Севастополя.

2. Конституційно-правові відносини: поняття, особливості та суб’єкти.

Задача №1 До Вас за юридичною консультацією звернувся громадянин України, який вважає, що його конституційне право було порушене нещодавно прийнятим законом України. Дайте громадянинові докладну письмову відповідь, в якій опишіть процедуру подання конституційного звернення та його розгляду Конституційним Судом України.

Задача № 2. Після підрахунку голосів голова дільничної виборчої комісії попросив членів комісії й спостерігачів допомогти перенести бюлетені в автомашину для відправлення їх в окружну виборчу комісію. Чи порушені вимоги закону? Чи зміниться рішення, якщо бюлетені перебувають у закритих і опечатаних ящиках?

 

Варіант № 10 (букви Ч-Я)

Теоретичні питання :

1. Суб’єкти та порядок ініціювання всеукраїнського референдуму.

2. Конституційний Суд України в системі правової охорони Конституції.

Задача № 1. Зобразіть схематично порядок усунення Президента України з поста у порядку імпічменту.

Задача № 2. 30 громадян – мешканців одного з мікрорайонів м.Одеси вирішили створити комітет мікрорайону, діяльність якого сприяла б вирішенню побутових та інших потреб його жителів. Який порядок легалізації цієї громадської організації ?

 

Рекомендована література:

Базова

Нормативно-правові акти:

  1. Конституція України від 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – №30. – Ст.141.
  2. Про внесення змін до Конституції України: Закон України від 8 грудня 2004 р. № 2222-IV // Відомості Верховної Ради України – 2005. - N 2. - Ст.44.
  3. Про внесення змін до Конституції України щодо проведення чергових виборів народних депутатів України, Президента України, депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів: Закон України від 1 лютого 2011 р. № 2952-VI // Відомості Верховної Ради України. - 2011. - № 10- Ст. 68.
  4. Про внесення змін до статті 98 Конституції України: Закон України від 19 вересня 2013 р. № 586-VII //Відомості Верховної Ради. – 2014. - №11. – Ст. 142.
  5. Про відновлення дії окремих положень Конституції України: Закон України від 21.02.2014 № 742-VII //Відомості Верховної Ради – 2014. - № 11. - Ст.143.
  6. Декларація про державний суверенітет України від 16 липня 1990 р. //Відомості Верховної Ради УРСР. – 1990. – № 31. – Ст.429.
  7. Акт проголошення незалежності України від 24 серпня 1991 р. //Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 38. – Ст.502.
  8. Закон України «Про всеукраїнський референдум» від 6 листопада 2012 р. № 5475-VI // Голос України. – 2012. – 28 листопада. – № 226.
  9. Закон України „Про національні меншини в Україні” від 25 червня 1992 р. № 2494-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 36. – Ст. 529.
  10. Закон України “Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні” від 11 грудня 2003 р. // Офіційний вісник України. - 2004. - № 1.- Ст. 4.
  11. Закон України „Про громадянство України” від 18 січня 2001 р. № 2235-ІІІ (із змін.) // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 13. – Ст.65; 2005. – № 30. – Ст. 408.
  12. Закон України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» вiд 22 вересня 2011 р. № 3773-VI //Голос України. – 2011. – 25 жовтня. - № 199.
  13. Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 р. № 3477-IV (зі змін.) /Відомості Верховної Ради України. -. 2006. - N 30. - Ст.260.
  14. Закон України „Про імміграцію» від 7 червня 2001 р. № 2491-III (із змін.) // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 41. – Ст.197.
  15.  Закон України „Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту” від 8 липня 2011 р. № 3671-VI // Голос України. – 2011. – 3 серпня. - № 142.
  16. Закон України “Про приєднання України до Конвенції про статус біженців та Протоколу щодо статусу біженців” від 10 січня 2002 р. //Відомості Верховної Ради України. - 2002. - №17.
  17. Закон України “Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні” від 11 грудня 2003 р. // Офіційний вісник України. - 2004. - № 1.- Ст. 4.
  18. Закон України «Про громадські об'єднання» від 22 березня 2012 № 4572-VI //Відомості Верховної Ради України. – 2013. - № 1. - Ст.1.

15.19.                       Закон України „Про політичні партії в Україні” від 5 квітня 2001 р. № 2365-ІІІ (зі змін.) // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 23. – Ст.118

15.20.                       Закон України „Про молодіжні та дитячі громадські організації” від 1 грудня 1998 р. № 281-ХІV (зі змін.)// Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 1. – Ст. 2.

15.21.                       Закон України „Про свободу совісті та релігійні організації” від 23 квітня 1991 р. № 987-ХІІ (зі змін.) // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 25. – Ст. 283.

15.22.                       Закон України „Про інформацію” від 2 жовтня 1992 р. № 2657-ХІІ (зі змін.) // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 48. – Ст. 650.

15.23.                       Закон України «Про доступ до публічної інформації» від 13 січня 2011 р. № 2939-17 ( зі змін.) // Відомості Верховної Ради. – 2011. - №32. – Ст.314.

19.24.                       Закон України “Про звернення громадян” від 2 жовтня 1996 р. (зі змін.) // Відомості Верховної Ради України. - 1996. - № 47. - Ст. 256.

  1. Закон України „Про Центральну виборчу комісію” від 30 червня 2004 р. № 1932-ІV // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – №36. – Ст.448.
  2. Закон України „Про вибори народних депутатів України” від 17 листопада 2011 р. № 4061-VІ // Офіційний вісник України. – 2011. – № 97. – С. 16. - Ст. 3526.
  3. Закон України „Про вибори Президента України” від 5 березня 1999 р. № 474-XIV в ред. Закону від 18 березня 2004 р. № 1630-ІV (зі змін.) // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 20-21. – Ст.291.
  4. Закон України „Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів” від 10 липня 2010 р. № 2487-VI (зі змін.) // Відомості Верховної Ради України. – 2010. – № 35-36. – Ст.491.
  5. Закон України “Про статус народного депутата України” від 17 листопада 1992 р. № 2790-XII (в ред. Закону від 22 березня 2001 р. №2328-ІІІ), із змін. // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 42. – Ст.212.
  6.  Закон України „Про комітети Верховної Ради України” від 4 квітня 1995 р. № 116/95-ВР (із змін.) // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 19. – Ст.134.
  7.  Закон України «Про Регламент Верховної Ради України» від 10 лютого2010 р. № 1861-VI (зі змін.) // Відомості Верховної Ради України. – 2010.- № 14-15; 16-17. – ст.133.
  8. Закон України “Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини” від 23 грудня 1997 р. №776/97-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1998. – №20. – Ст.99.
  9.  Закон України “Про Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим” від 2 березня 2000 р. №1524-ІІІ // Відомості Верховної Ради України. – 2000. – №21. – Ст.158.
  10. Про Кабінет Міністрів України: Закон України від 27 лютого 2014 № 794-VII (зі змін.) // Відомості Верховної Ради. – 2014. - № 13. – Ст.222.
  11. Закон України «Про центральні органи виконавчої влади» від 17 березня 2011 р. № 3166-V /Відомості Верховної Ради України . – 2011. - № 38. – С. 1696. – Ст. 385.
  12. Закон України “Про місцеві державні адміністрації” від 9 квітня 1999 р. № 586-XIV (із змін.) // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – №20-21. – Ст.190.
  13. Закон України «Про судоустрій і статус суддів» від 7 липня 2010 р. № 2453-VI (зі змін.)// Відомості Верховної Ради України. – 2010. - № 41-42, N 43. -Ст.529.
  14. Закон України „Про Конституційний Суд України” від 16 жовтня 1996 р. № 422/96-ВР (зі змін.) // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 49. – Ст.272.
  15. Закон України "Про Вищу раду юстиції" від 15 січня 1998 р.( в ред. від 3 серпня 2010 р.) //Відомості Верховної Ради України. – 1998. - № 25. – Ст.146.
  16. Закон України “Про столицю України – місто-герой Київ” від 15 січня 1999 р. №401-ХІV // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – №11. – Ст.79.
  17.  Закон України “Про Верховну Раду Автономної Республіки Крим” від 10 лютого 1998 р. №90/98-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1998. – №29. – Ст.191.
  18. Закон України “Про місцеве самоврядування в Україні” від 21 травня 1997 р. №280/97-ВР ( із змін.) // Відомості Верховної Ради України. – 1997. – №24. – Ст.170.
  19. Закон України “Про ратифікацію Європейської хартії місцевого самоврядування” від 15 липня 1997 р. // Відомості Верховної Ради України. - 1997. - №38.- Ст. 249.
  20. Закон України “Про органи самоорганізації населення” від 11 липня 2001 р. (зі змін.)// Офіційний вісник України. - 2001. - № 32. - Ст. 1449.
  21. Закон України „Про статус депутатів місцевих рад” від 11 липня 2002 р. № 93-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 40. – Ст.290.
  22. Закон України “Про службу в органах місцевого самоврядування” від 7 червня 2001 р. №2493-ІІІ ( із змін.) // Офіційний вісник України. – 2001. – № 26. – Ст. 1151;
  23. Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 252 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України «Про внесення змін до Конституції України» від 8 грудня 2004 року № 2222-IV (справа про додержання процедури внесення змін до Конституції України) // Вісник Конституційного Суду України – 2010. - №5. – С.36-56.

Навчальна та науково-монографічна література:

2.1.    Колодій А.М., Олійник А.Ю. Права людини і громадянина в Україні: Навч. посіб. – К.: Юрінком Інтер, 2004. - 336 с.

  1. Конституційне право України: підручник / В.Ф. Погорілко, В.Л. Федоренко. — 2-ге вид., переробл. — К.: Прав. єдність, 2010. — 432 с.

2.3.    Конституційне право України: Хрестоматія / Упоряд. В.С. Журавський, Ю.М. Тодика. – К.: Ін Юре, 2003. – 882 с.

6.4.    Кравченко В.В.Конституційне право України: навч. посібник. - 6-е вид.-К.: Атіка, 2007. – 592 с.

6.5.    Кравченко В.В.Конституційне право України у визначеннях та схемах: навч. посібник.-К.: Атіка, 2002. – 192 с.

8.6.    Майданник О. О. Конституційне правоУкраїни: Навч. посіб. - К.: Алерта, 2011. - 380 с.

8.7.    Тодыка Ю.Н., Тодыка О.Ю. Конституционно-правовой статус человека и гражданина в Украине. - К.: Ін Юре, 2004.-368 с.

  1. Фрицький О.Ф.Конституційне право України: підручник. – 3-є вид., перероб. і доп. – К.: Юрінком-Інтер, 2006. -512 с.

8.9.    Шляхтун П.П. Конституційне право України: підручник. - 2-ге вид.- К.:Освіта України, 2010. – 525 с.

8.10.                       Шляхтун П.П. Конституційне право: словник термінів: довід. вид. – К.: Либідь, 2005. – 568 с.

Допоміжна

  1. Авдюгін Р.Г. Конституційно-правові засоби забезпечення прав людини в Україні // Держава і право: зб. наук. пр. Юридичні і політичні науки. — К., 2010. — Вип. 47. - С.147-151.
  2. Авер’янов В. Система органів виконавчої влади: проблеми реформування у світлі конституційних вимог // Право України. – 2003.-  № 9. – С.24-30.
  3. Авер”янов В. Український уряд у вимірі конституційно-правових вимог // Вибори і демократія. - 2004.- № 2. – С.58-65.
  4. Аверьянов В. Уряд у механізмі поділу влади: недосконалість вітчизняної конституційної моделі  // Право України. – 2005. - №4. – С.30-34.
  5. Бабенко К.А. Конституційне регулювання основ суспільного ладу як предмет дослідження науки конституційного права // Держава і право. Юрид. і політ. науки: Зб. наук. пр. — 2007. — Вип. 35. — С. 172-179.
  6. Барабаш Ю. Парламентська відповідальність Уряду в конституційній практиці країн ЄС та України//Право України.-2007.-№4 .-С. 12-16.
  7. Батанов О. Територіальна громада — первинний суб’єкт муніципальної влади в Україні: поняття та ознаки // Вісник Центральної виборчої комісії.— 2008.— №2(12).— С. 51–57.
  8. Білоскурська О. Загальнотеоретичні дослідження конституційних обов'язків людини і громадянина в Україні на сучасному етапі розвитку правової держави // Юридичний вісник. — 2010. — N 1. — С. 37-39.
  9. Бойко Ю.В. Раціоналізація адміністративно-територіального устрою Україні як необхідна передумова реформування місцевого самоврядування // Держава і право: зб. наук. пр. Юридичні і політичні науки. — К., 2010. — Вип. 48. – С. 176-183.
  10. Бондаренко Н. О. Проблемні питання конституційної юстиції в Україні // Форум права. – 2011. – № 1. – С. 107–113 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/FP/2011-1/11bnojvu.pdf
  11. Борденюк В. Місцеве самоврядування в механізмі держави: конституційно-правовий аспект // Право України. – 2003. – №4. – С.12-14.
  12. Бринцев В.Д. Конституційні межі законодавчого унормування функції нагляду прокуратури в Україні // Право України.— 2009.— №2.— С. 139–143.
  13. Величко В. Институт местных государственных администраций в Украине (становление и сущность) // Бизнес Информ. - 1998. - №23. - С.23-25
  14. Ворсинов Г.Т. Проблеми розвитку прокуратури в умовах становлення демократичної правової держави // Вісник Академії правових наук України. -Харків. - 1996.-№5.-С. 29.-35.
  15. Георгіца А. Законодавча влада: поняття, правова природа, місце і роль у системі органів публічної влади // //Право України. – 2009. - №11. – С. 100-117.
  16. Гетьман А. Реформа адміністративно-територіального устрою України: наукові підходи, основні напрямки // Юридичний вісник. – 2011. - №1. – С.28-33.
  17. Гладких В.И. Социальные права граждан Украины: конституционно - правовой аспект: Моногр. - Х.: Факт, 2005. - 368 с.
  18. Голосніченко Д. Делеговані повноваження та форми їх передачі в органах виконавчої влади і місцевого самоврядування//Право України.-2007.-№ 6 .- с.75-78 .
  19. Григоренко А. Гарантії здійснення повноважень народним депутатом України //Право України. -2004. - № 5. – С. 21-28.
  20. Давиденко Л.М. Місце прокуратури у системі державної влади в Україні // Вісник Академії правових наук України.-1995.-№3.-С.65.-71.
  21. Дахова І.І. Поняття компетенції Кабінету Міністрів України // Право і безпека. - 2003. - Т.2. - №1. - С.16-19.
  22. Дробуш І. Розмежування функцій органів місцевого самоврядування та органів державної виконавчої влади // Право України. - 2001 - № 10- С.20-24.
  23. Європейська Хартія місцевого самоврядування. Офіційний переклад // Бюллетень законодавства і юридичної практики України. – 2002. – №10: Місцеве самоврядування в Україні. – С.10-17.
  24. Задорожня Г.В.Функції органів місцевого самоврядування: загальнотеоретичний аспект//Бюлетень Міністерства юстиції України.-2007.-№ 8 .-с.14-21 .
  25. Заржицький О. , Бандуристий Р. Працевлаштування іноземців та осіб без громадянства в Україні // Право України. — 2007. — N 2. — С. 40-44.
  26. Заяць І. Обласний поділ України: етапи та тенденції розвитку // Право України. - 1999. - №9 . - С.110-116.
  27. Іващенко В.І. Правосуддя в системі розподілу державної лади // Південноукраїнський правничий часопис. – 2010. - №2. – С.14-15.
  28. Калиновський Б. Державні гарантії здійснення конституційних принципів місцевого самоврядування в Україні//Право України.-2005.-№9 .-С. 15-18.
  29. Канигін К. Референдум в Україні - головний прояв безпосередньої демократії // Вісник Академії правових наук. - 2001 . - №2. - С. 227- 231.
  30. Кафарський B.І. Політична і конституційно-правова відповідальність суб'єктів державно-політичних відносин // Держава і право: зб. наук. пр. Юридичні і політичні науки. — К., 2010. — Вип. 48. – С. 124-131.
  31. Книш В.В. Методологічні проблеми визначення дефініції «конституційно-правова відповідальність суб'єктів державно-політичних відносин» // Держава і право: зб. наук. пр. Юридичні і політичні науки. — К., 2010. — Вип. 48. – С. 131-137.
  32. Книш В.В. Проблеми формування юридичних дефініцій у процесі дослідження конституційно-правової відповідальності суб'єктів державно-політичних відносин // Держава і право: зб. наук. пр. Юридичні і політичні науки. — К., 2010. — Вип. 47. - С.132-137.
  33. Коваленко А.А. Розвиток виконавчої влади в Україні на сучасному етапі: теорія і практика: Монографія / Ін-т держави і права ім. В.М.Корецького НАН України, 2002.- 509 с.
  34. Ковальчук О. Стадії виборчого процесу в Україні // Вісник Луганського інституту внутр. справ МВС України . - 2001 . - №2. - с.89-97.
  35. Ковриженко Д. Правове регулювання законодавчого процесу: досвід країн ЄС та пропозиції для України // Часопис Парламент. – 2011. – №1. – С.2-41.
  36. Козюбра М. Державна влада: межі здійснення та форма організації (політико-правові аспекти) // Українське право.-1995.-№1.- С.4-13.
  37. Козюбра М.І. Виборчий процес, право, правосуддя // Вибори та демократія. - 2005. - № 2. - С. 4-10.
  38. Козюбра М.І. Конституційно-правова відповідальність: ознаки, підстави, суб'єкти // Право України. - 2001. - №2. - С.92-95.
  39. Конституційно-правові форми безпосередньої демократії в Україні:  проблеми теорії та практики /за ред. проф. В.Ф. Погорілка . – К, 2001. – 356 с.
  40. Копиленко О. Щодо Закону про громадянство України // Право України. - 2001. - № 10. – С.13-19.
  41. Копиленко О.Л. Автономна Республіка Крим: проблеми правового статусу. - К.: Таксон, 2002 . – 342 с.
  42. Кошіль Н.Систематизація виборчого законодавства України //Юридичний вісник. – 2011. - №1. – С.30-37.
  43. Красникова А. Конституционная ответственность в современном украинском конституционализме // Юридический вестник. – 2001. - №2. – С.90-93
  44. Кресіна І.О., Коваленко А.А., Балан С.В.Інститут імпічменту: порівняльно-правовий аналіз. - К.: Ін-т Корецького, 2004. – 176 с.
  45. Кривенко Л. Конституційна відповідальність глави держави // Віче. - 2001- № 10.- С.3-18.
  46. Кривенко Л.Т. Конституційні основи референдуму. Проблеми демократизації // Віче . - 2001. - №2 . - С.78-95.
  47. Крупчан О. Референдум: світовий досвід і сьогодення України // Право України. – 2003. – № 8.
  48. Крусян А. Президент України: особливості конституційно – правового статусу та тенденції його удосконалення //Юридичний вісник. – 2011. - №1. – С.49-57.
  49. Лихачов С. В. Щодо функцій органів місцевого самоврядування в Україні // Форум права. – 2010. – № 2. – С. 272–276 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/FP/2010-2/10lcvcvu.pdf
  50. Лихова С. Етапи розвитку законодавства про охорону виборчих прав громадян //Право України.-2003.-№1 .-С.120-123.
  51. Лотюк О. Принципи громадянства України відповідно до Конституції України // Право України. - 1998. - № 7. - С. 9-14..
  52. М”ягченко М. Про визначення поняття „органи самоорганізації населення” // Право України. - 2002. - № 6.- С.46-48.
  53. Магновський І. Міста Київ і Севастополь: особливості конституційно-правового статусу // Юридичний вісник. — 2010. — N 1. — С. 43-46.
  54. Майданик О. Конституційно-правова відповідальність: ознаки, підстави, суб”єкти // Право України. – 2001.- №2.- С.92-.96.
  55. Максакова Р.М. Основні ознаки Конституції Автономної Республіки Крим // Держава та регіони. Сер. Право. — 2010. — Вип. 1. — С. 5-12.
  56. Марцеляк О. Вітчизняне і зарубіжне виборче законодавство: стан та перспектива розвитку  // Вибори і демократія.- 2006. - №4(10). - С. 53 – 59.
  57. Марцеляк О.В. Інститут омбудсмана: теорія і практика: Монографія. – Х.: Вид-во НУВС, 2004.
  58. Марцеляк О.В. Комітети Верховної Ради України: система, структура та роль у здійсненні основних функцій парламенту // Право і безпека. – 2005. – Т.4. – №4. – С.7-10.
  59. Миколенко В. А. Місце прокуратури у системі влади в Україні // Форум права. – 2011. – № 2. – С. 613–617 [Електронний  ресурс]. – Режим  доступу: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/FP/2011-2/11mvavvu.pdf
  60. Миколенко В. А. Роль органів прокуратури в реалізації функцій держави в сучасних умовах державотворення в Україні: сучасний стан та шляхи вдосконалення //Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ - 2011 - №2 (53). - [Електронний  ресурс]. – Режим  доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/VKhnuvs/2011_53/53/8.pdf
  61. Мильчакова О.В. Законодательный процесс в парламенте Украины // Конституционное и муниципальное право. - 2004. - №5. - С.43-48.
  62. Михеєнко Р. Виконавча влада і конституційні статуси Президента України та Кабінету Міністрів України // Право України. - 2000. - №8. - С.24-28
  63. Назаров І. Судова реформа як частина правової реформи в Україні // Вісник Вищої ради юстиції. – 2011. - №1 (5). – С. 63-76. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/Vvryu/2011_1/DOC/11nivlru.pdf
  64. Наулік Н.С. Інститут уповноваженого Верховної Ради України з прав людини: перспективи розвитку // Держава і право. Юрид. і політ. науки: Зб. наук. пр. — 2006. — N 34. — С. 171-177.
  65. Німченко В. Правовий статус іноземців і осіб без громадянства в Україні // Вісн. Конституц. Суду України. - 1999. - № 2. - С. 66-73.
  66. Обрусна С.Ю. Судова реформа в Україні: теоретико-методологічний аспект // Держава та регіони. Сер. Право. — 2010. — Вип. 4. — С. 12-20.
  67. Озерська А.В. Правові аспекти функціонування органів самоорганізації населення в системі місцевого самоврядування //Економіка. Фінанси. Право.-2004.-№4 .-С.16-19.
  68. Оніщук М. Категорія «безпосередня демократія» в конституційному праві України (теоретико-методологічні аспекти) // Право України. – 2006. - №9. – С.3-10.
  69. Органи державної влади України / За ред. В.Ф. Погорілка: Монографія. – К.: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького, 2002. – 248 с.
  70. Орзіх М. Конституційні засади реорганізації державного устрою України в умовах адміністративної реформи // Актуальні проблеми держави і права. Збірник наукових праць. – Одеса: Юридична література, 2001.- - Вип. 12. - С. 9- 12.
  71. Павлова М. Концепція «нової моделі» адміністративно-територіального устрою України // Юридичний вісник. – 2011. - №1. – С. 79-83.
  72. Паламарчук О.С. Розвиток судової влади в Україні (теоретико-правові аспекти дослідження) // Держава і право. Юрид. і політ. науки: Зб. наук. пр. — 2007. — Вип. 35. — С. 76-81.
  73. Пахомов І. Конституція України і виконавча влада // Право України. – 2002.- № 9. – С.38-40.
  74. Пащенко А.О. Конституційна відповідальність: проблема "позитивного" та "негативного" аспекту (загальнотеоретичні питання) // Вісник Національного університету внутрішніх справ. - 2000. - №12. - С.93-97.
  75. Пащенко О. Європейські стандарти у галузі прав людини: реалії та перспективи українського законодавства //Право України.-2006.-№4.-С. 32-35.
  76. Пилипишин В.П. Виборчі системи та універсальність принципів виборчого права // Держава і право. Юрид. і політ. науки: Зб. наук. пр. — 2006. — Вип. 32. — С. 164-172.
  77. Погорілко В.Ф., Федоренко В. Л. Референдуми в Україні: історія та сучасність: Монографія. — К.: Ін-т держави і права НАН України, 2000. — 248 с.
  78. Подима Я.В. Конституційно-правовий принцип єдиного громадянства України // Держава і право. Юрид. і політ. науки: Зб. наук. пр. — 2007. — Вип. 35. — С. 239-245.
  79. Прієшкіна О. Конституційний лад України: Актуальні теоретико методологічні аспекти дослідження // Юридичний вісник. – 2011. - №1. – С.12-18.
  80. Провізіон Т.О. Конституційна юстиція в Україні: до визначення змісту поняття // Держава і право: зб. наук. пр. Юридичні і політичні науки. — К., 2010. — Вип. 47. – С. 198-204.
  81. Руденко В.Ю. Місце та роль прокуратури в системі державних інститутів, що захищають права і свободи людини і громадина // Держава і право: зб. наук. пр. Юридичні і політичні науки. — К., 2010. — Вип. 48. – С. 195-199.
  82. Савенко М. Конституційний Суд і омбудсмен у державному механізмі захисту прав та свобод людини і громадянина // Вісник Конституційного Суду України . - 2000 . - №1. - С.68-84.
  83. Савчин  М.В. Конституційні засади демократичного ладу та верховенство права // Держава і право. Юрид. і політ. науки: Зб. наук. пр. — 2007. — Вип. 35. — С. 179-180.
  84. Самсоненко В. Проблеми застосування кримінальної відповідальності за порушення особою законодавства України про вибори //Вісник Національної академії державного управління при Президентові України.-2004.-№2 .-С.355-360.
  85. Свіркін Д.О. Державна реформа судової влади в Україні // Держава та регіони. Сер. Право. — 2010. — Вип. 2. — С. 179-184.
  86. Селиванов А., Стрижак А. Вопросы теории конституционного правосудия в Украине. Актуальные вопросы современного развития конституционного правосудия. - К.: Логос, 2010. — 269 с.
  87. Селіванов А. Політика і право в рішеннях Верховної Ради України та конституційна відповідальність посадових осіб //Право України.-2005.-№3 .-С.4 -9.
  88. Семикрас В.В Народний суверенітет - основа організації державної влади в Україні // Держава і право. Юрид. і політ. науки: Зб. наук. пр. — 2007. — Вип. 35. — С. 216-220.
  89. Серьогіна С.Г. Теоретично-правові та організаційні засади функціонування інституту президентства в Україні: Монографія. – Х.: Ксилон, 2001. – 276 с.
  90. СкрипнюкВ. М.Розвиток системи державної влади в Україні: конституційно-правові аспекти: монографія. — К.: Логос, 2010. — 504 с.
  91. Слободян Н.М. Теоретичні проблеми суб'єктивної сторони конституційних деліктів // Правова держава: Щорічник наук. пр. — 2006. — Вип. 17. — С. 140-148.
  92. Старобор О. Конституційні принципи правового статусу людини і громадянина в Україні // Право України. — 2007. — N 4. — С. 30-32.
  93. Стецюк П. Державні символи України: конституційно-правова характеристика // Вісник Конституційного Суду України. 2004.- № 6. - С. 103-115.
  94. Стецюк П. Офіційна назва держави: конституційно-правова характеристика // Правова держава. - К., 2004. Вип. 24.- С.147-154.
  95. Суржинський М. І. Інститут громадянства України: конституційно-правовий аспект: [монографія]. - К. : Наукова Думка, 2011. - 214 с.
  96. Суржинський М. І. Констититуційно-правове регулювання громадянства України // Держава і право. Юрид. і політ. науки: Зб. наук. пр. - 2007. - № 3 (37) - С 189-195.
  97. Суржинський М.І. Система державних органів, які беруть участь у вирішенні питань громадянства пострадянських країн: порівняльний аналіз // Держава і право: зб. наук. пр. Юридичні і політичні науки. — К., 2010. — Вип. 48. – С. 156-162.
  98. Тварковська Л.І. До питання щодо науково-теоретичного визначення поняття «територіальний устрій держави» // Держава і право: зб. наук. пр. Юридичні і політичні науки. — К., 2010. — Вип. 48. – С. 212-217.

5.    Агафонов С. Правовий статус Президента України // Право України. - 2000. - №9 . - С.24-26

100. Телешун С. Поняття державного устрою України: проблеми теорії і практики // Право України. - 2000. - №6 . - С.14 – 19.

101. Тесленко М. Обов’язки людини і громадянина як складова конституційного механізму забезпечення правової охорони Конституції // Вісник КСУ. – 2007. - №2. – С.70-76.

102. Ткаченко Ю. В. Конституційна законність як принцип конституційного ладу / Ю. В. Ткаченко // Форум права. – 2010. – № 4. – С. 875–883 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/FP/2010-4/10tjvpkl.pdf

103. Тодыка Ю.Н. Гражданство Украины: конституционно-правовой аспект/ Нац. юрид. академия Украины им. Ярослава Мудрого; Академия правовых наук Украины. - Х.: Факт, 2002. - 254 с.

104. Тодыка Ю.Н., Тодыка О.Ю. Конституционно-правовой статус человека и гражданина в Украине: Монография. – К.: Ін Юре, 2004.

105. Тодыка Ю.Н., Яворский В.Д. Президент Украины: конституционно-правовой статус: Монография. – Х.: Факт, 1999. – 256 с.

106. Федоренко В. Виборче право і виборчий процес як складники системи сучасного конституційного права України //Вибори і демократія. – 2007. - № 4(14). – с.22-28.

107. Француз-Яковець Т. А. Гарантії забезпечення конституційно-правового статусу особи: Україна на шляху реалізації ідеалу правової, демократичної держави // Бюлетень Міністерства юстиції України. – 2004. – № 4. – С. 97-107.

108. Француз-Яковець Т. А. Поняття конституційно-правового статусу людини і громадянина (теоретико-методологічний аналіз) // Актуальні проблеми вдосконалення чинного законодавства України: Зб. наук. статей. – Івано-Франківськ, 2004. – Вип. 12. – С. 41-49.

109. Фрицький Ю. Пропорційна система виборів до Верховної Ради України - оцінюючий аспект //Право України.-2006.-№4 .-С. 104-107.

110. Хонда  М.П. Поняття столиці України - міста Києва та його конституційно-правового статусу // Держава і право. Юрид. і політ. науки: Зб. наук. пр. — 2007. — Вип. 35. — С. 233-239.

111. Чехович С. Інститут права притулку як конституційно-правова гарантія захисту прав людини // Право України . – 2000. - № 4. – С.14-17.

112. Чуприна Ю.Ю. Судова влада України: історичні особливості становлення та розвитку // Держава та регіони. Сер. Держ. упр. — 2010. — Вип. 4. — С. 28-32.

113. Шаповал В. „Соціалізація” як особливість сучасного конституційного регулювання // Вісник Конституційного Суду України. – 2004. - №3. С. 28-48.

114. Шаповал В. Ідея розподілу влад в конституційній теорії та практиці України (історико-правовий аспект) // Вісник Академії правових наук України. - Харків,1994. - №2. -С.29-37.

115. Шаповал В. Конституційна категорія соціальної держави //Право України. – 2004.- №5. – С.15-20.

116. Шаповал В. Конституційний механізм державної влади в незалежній Україні: політико-правові проблеми організації виконавчої влади //Право України.-1997.-№1.-С.44-52.

117. Шаповал В. Територіальна організація держави в конституційному праві // Вісник Конституційного Суду України. – 2002.- № 5.- С.43-54.

118. Шаповал В. Функції сільського, селищного, міського голови //Юридична Україна. - 2006.-№ 8 .-с.26-30.

119. Шаповал В., Шаповал Т. Загальні характеристики конституційних статусів людини і громадянина в Україні // Право України. - – 2006. - №9. – С.47-52.

120. Шатіло В. Місце Президента України в системі органів державної влади//Право України.-2003.-№5 .-С.24-26.

121. Шемшученко Ю., Мурашин Г. Конституційний Суд як орган конституційної юрисдикції  // Вісник КСУ. – 2006. - №4. – С.3-11.

122. Ющик О.І. Теоретичні основи законодавчого процесу: Монографія. – К.: Парламентське видавництво, 2004. – 519 с.

123. Янчук А.О. Теоретичні засади референдумного процесу в Україні: монографія. — К.: Київ. ун-т, 2010. — 207 с.

124. Ярмиш А. Н. Місце та роль прокуратури в системі державної влади // Вісник Харківськ. нац. ун–ту  внутр.  справ. – 2003. – № 21. – Ч. 2. – С. 14–19.

 

15. Інформаційні ресурси

Офіційні веб-сторінки державних органів Україних

1)1.     www.president.gov.ua – Президент України

Законодавча влада

2)2.     www.rada.gov.ua – Верховна Рада України

2)3.     www.ombudsman.kiev.ua – Уповноважений Верховної Ради з прав людини

Виконавча влада 

4)4.     www.kmu.gov.ua – Кабінет Міністрів України

4)5.     www.minjust.gov.ua - Міністерство юстиції

Судова влада

6)6.     www.scourt.gov.ua – Верховний Суд України

6)7.     www.ccu.gov.ua/ - Конституційний Суд України

Інші державні органи

8)8.     www.gpu.gov.ua – Генеральна Прокуратура України

8)9.     www.ssu.gov.ua – Служба Безпеки України

8)10.                  www.rainbow.gov.ua – Рада Національної Безпеки та Оборони України

8)11.                  www.cvk.gov.ua – Центральна виборча комісія

8)12.                  www.vru.gov.ua – Вища Рада Юстиції

8)13.                  www.ukrstat.gov.ua – Державна служба статистики

Рекомендовані науково-аналітичні ресурси

16)14.                  www.liga.kiev.ua – останні юридичні та економічні новини (інформація оновлюється щохвилини)

16)15.                   www.lawschool.lviv.ua – український юридичний портал

16)16.                  www.niss.gov.ua – Національний інститут стратегічних досліджень

16)17.                  http://parlament.org.ua/ - Лабораторія законодавчих ініціатив

16)18.                  http://www.pravo.org.ua – Центр політико-правових реформ

16)19.  http://www.justinian.com.ua/ - юридичний журнал „Юстиніан”.

16)20.  http://www.khpg.org/ - інформаційний портал Харківської правозахисної групи.

16)21.  http://www.nbuv.gov.ua/ - Національна бібліотека ім. В.І. Вернадського