|
|
Главная \ Методичні вказівки \ Методические указания и информация \ Корпоративна інтегрована звітність як інструмент управління вартістю
Корпоративна інтегрована звітність як інструмент управління вартістюДата публикации: 11.04.2018 06:54
ТЕМА 4. Корпоративна інтегрована звітність як інструмент управління вартістю
2. Сутність та принципи формування інтегрованої корпоративної звітності 3. Зміст та структура інтегрованої корпоративної звітності 4. Розкриття нефінансової інформації в інтегрованій звітності 5. Верифікація інтегрованої корпоративної звітності
1. Передумови розвитку корпоративної звітності на основі інтегрованого мислення В даний час|нині| актуалізувалася проблема вдосконалення взаємовідносин між державою, бізнесом та інститутами громадянського суспільства|товариства|. Світ змінюється під впливом глобалізації, розвитку технологій, зростання чисельності населення і тиску на екосистему у зв’язку зі збільшенням споживання природних ресурсів. Суспільство повинне реагувати на зміни, які відбуваються в довкіллі, насамперед, трансформацією економічної моделі. Також відбулися значні зміни умов господарювання, способів ведення бізнесу та створення|створіння| бізнесом цінності. Від балансу інтересів учасників економічного процесу – держави і бізнесу залежить стабільний, стійкий розвиток і добробут всього суспільства|товариства|. Положення сталого розвитку вплинуло на національну систему бухгалтерського обліку, зокрема, на впровадження нової моделі звітності, яка розкриває інформацію про результативність діяльності підприємства та стратегію розвитку. Передумовами звітності є: 1) сучасні вимоги зовнішніх та внутрішніх користувачів про діяльність підприємств; 2) сталий розвиток є стратегічно важливою концепцією розвитку України, що передбачено Стратегією «Україна-2020». Системно-хронологічний аналіз генезису інтегрінованной звітності, аналіз стратегії розвитку Міжнародної ради по інтегрованої звітності на середньострокову і довгострокову преспективу, дозволили виділити наступні етапи розвитку інтегрованої звітності: 1-й етап "зародження" датується 2000-2009 рр. і характеризується виникненням передумов формування інтегрованої звітності 2-й етап "становлення інтегрованої звітності" доводиться на 2010-2013 рр. і знаменується створенням Міжнародних основ інтегрованої звітності та їх ринкового тестування в рамках Пілотної програми; 3-й етап "прорив" охоплює 2014-2017 рр. і пов'язаний з розвитком і прийняттям інтегрованої звітності по всьому світу; 4-й етап "розвиток" передбачає до 2020 року створення обов'язкового стандарту інтегрованої звітності для всіх глобальних компаній, що котируються і до 2025 року охоплення приватних нелістингових компаній, малого і середнього бізнесу, організацій громадського сектора. Звітність в галузі сталого розвитку - систематизована інформація про економічні, екологічні, соціальні результати діяльності економічного суб'єкта і його корпоративному управлінні за звітний період, сформована на основі національних або міжнародно визнаних стандартів і призначена для задоволення публічних інтересів зацікавлених користувачів. Впровадження концепції сталого розвитку на всіх рівнях економічних систем дозволить, підвищити кредитний рейтинг країни та збільшити прямі іноземні інвестиції до 40 млрд. дол., підвищити Індекс глобальної конкурентоспроможності з 84 місця до ТОП 40; 3) впровадження звітності сталого розвитку дозволить підвищити якість інформаційного простору управління запитами стейкхолдерів. Трансформація звітності потребує розробки її методологічних засад у відповідності з концепцією сталого розвитку суспільства. Інтегрована звітність розкриває зв'язок між фінансовими показниками і процесом управління ресурсами, бізнес-моделлю та результатами діяльності, фінансовою та нефінансовою інформацією, що дозволяє різним користувачам оцінити сталий розвиток підприємств на майбутню перспективу. 9 грудня 2013 року Міжнародною радою по інтегрованої звітності (International Integrated Reporting Committee, далі - МСИО) був випущений документ «Міжнародна структура ІО», який являє собою версію 1.0 Міжнародного Стандарту інтегрованої звітності.
Що означає для вашої компанії перехід до інтегрованої звітності?
Перехід до інтегрованої звітності вимагатиме від компанії значних перетворень, зусиль і витрат в рамках наступних процесів:
Переосмислення своєї діяльності - формування інтегрованого мислення, без якого неможливо підготувати якісний (тобто корисний з точки зору зацікавлених сторін) звіт
Організація внутрішньої взаємодії та підвищення мотивації співробітників в рамках звітного процесу
Перегляд низки корпоративних документів і процесів
Розробка методології підготовки ІО
Забезпечення функціонування системи збору інформації
Вдосконалення системи управління ризиками, пов'язаними з публікацією заяв прогнозного характеру.
Підготовка інтегрованої звітності дає компаніям ряд переваг, включаючи:
Формування більш чіткого розуміння бізнес-моделі та забезпечення ефективності бізнес-процесів
Підвищення довіри інвесторів та інших зацікавлених сторін, а також зміцнення відносин з ними
Зниження витрат при підготовці звітності в довгостроковій перспективі і поліпшення міжфункціональної взаємодії.
У 2013 році випустив МСІЗ:
Стандарт інтегрованої звітності. Описана в ньому модель ІЗ ґрунтується на семи провідних принципах і складається з семи структурних елементів.
Провідні принципи: Стратегічна спрямованість та орієнтація на майбутнє. Взаємозв'язок інформації. Реагування та залучення зацікавлених сторін. Істотність. Стислість. Надійність і повнота. Сталість і порівнянність.
Структурні елементи: Огляд та зовнішнє середовище організації. Управління. Бізнес-модель. Ризики і можливості. Стратегія і розподіл ресурсів. Результати діяльності. Перспективи на майбутнє. .
Еволюція розвитку системи звітності GRI : У 1999 р GRI опублікувала для широкого обговорення проект Керівництва зі звітності у сфері стійкого розвитку, який у червні 2000 р після деяких доробок і практичної апробації був першою версією. Керівництво являє собою методологічні основи для формування звітності. Керівництво GRI застосовується на добровільній основі. Інтегрована звітність містить інформацію щодо фінансового, промислового, інтелектуального, людського, соціального і природного капіталів. Вона є інструментом отримання повної інформації щодо діяльності підприємства, відображає ризики і можливості та об’єднує нефінансові і фінансові показники. Традиційна бухгалтерська звітність має істотні обмеження і не повною мірою задовольняє інформаційні запити усіх користувачів. Інтегрована звітність пояснює, як організація створює цінність Україна знаходиться у стадії пошуку і апробації нових моделей звітності. Середній рівень відкритості компаній України склав 14%. Даний показник критично низький і свідчить про те, що сайти компаній не надають достатньо інформації, в тому числі у сфері корпоративної соціальної відповідальності, для своїх стейкхолдерів. Такі низькі результати можна пояснити незначною активністю саме 100 найбільших компаній у питаннях корпоративної соціальної відповідальності. Друга причина – малий відсоток компаній, які готують нефінансову звітність. В оцінці різних секторів економіки найбільш представлені підприємства важкої промисловості – 23 компанії (табл. 3). На першому місці щодо висвітлення інформації про корпоративну соціальну відповідальність є сектор комунікацій (33%). На другій позиції – підприємства сфери електроенергетики (19%). Низькі показники мають підприємства фармацевтичного сектору і представники агропромислового комплексу, що не набрали 10% прозорості. Існує проблема невідповідності моделі корпоративної звітності вимогам сучасного світу. Перша - відсутність єдиної концепції корпоративної звітності, структурованої навколо стратегічних завдань компанії, її моделі бізнесу і управління. Друга - повільне впровадження КСВ у зв’язку з необхідністю добровільного розкриття важливої|поважної| для бізнесу інформації у всіх сферах діяльності. Третя - формування соціальної звітності вітчизняними компаніями належним чином не регламентовано. Четверта - забезпечення зіставності|порівнянний| даних. В світі існує близько 30 міжнародних стандартів, які можуть бути класифіковані за функціями і сферами використання. - Керівні|провідні| принципи і кодекси поведінки (Керівні|провідні| принципи Amnesty| International| по дотриманню прав людини для компаній і ОЕСР для багатонаціональних корпорацій, Глобальний договір ООН); - Системи управління і схеми сертифікації (Схема екологічного менеджменту і аудиту EMAS|, еко-стандарти| ISO| 9000 і 14001, стандарт для оцінки соціальних аспектів систем управління SA| 8000); - Рейтингові індекси (Індекс Доу Джонса по стійкому розвитку DJSI|, "етичні" індекси FTSE4Good|); - Системи підготовки звітності (Глобальна ініціатива з надання звітності щодо стійкого розвитку GRI| і процесний| стандарт розробки звітів Аа1000s). П’ята - дотримання балансу між розкриттям позитивної і негативної інформації про діяльність компанії. Об'єднання фінансових і нефінансових звітів в єдину модель, що дозволить підвищити її транспарентність| і верифікованість|, якість зовнішнього і внутрішнього аудиту і забезпечить виконання зобов'язань по підзвітності організації її стейкхолдерам|. Інтегрований звіт демонструє зв'язки між стратегією компанії, фінансовими діями і соціальним, економічним і природним оточенням. Посилюючи ці зв'язки, інтегрована звітність надає можливість менеджерам приймати рішення щодо стійкого розвитку, а інвесторам і зацікавленим сторонам краще зрозуміти діяльність компанії. 2. Сутність та принципи формування інтегрованої корпоративної звітності Основними перевагами застосування інтегрованої звітності є: - дані звіту краще узгоджуються з потребами інвесторів; - постачальникам інформації доступні більш точні дані нефінансового характеру; - більш високий рівень довіри у відносинах з основними зацікавленими особами; - більш вірні рішення щодо розподілу ресурсів, у тому числі щодо зниження витрат. В основі підготовки інтегрованого звіту лежать п'ять основних принципів: - стратегічна спрямованість; - зрозумілість і прозорість інформації; - орієнтація на майбутнє та своєчасність; - реагування і залучення зацікавлених осіб; - стислість, достовірність і суттєвість. Зміст інтегрованогозвіту охоплює такі елементи:
8. Механізм створення добавленої вартості продукту. Подальший розвиток інтегрованої звітності має бути спрямований на такі важливі аспекти, як розробка системи показників, що об'єднує фінансовий і нефінансовий звіти, методи отримання інформації, використання інформації різних систем забезпечення (управлінського обліку, моніторингу, аналізу стійкого розвитку) в процесі підготовки інтегрованої звітності. Методологічною основою інтегрованої звітності є концепції: 1. капіталу (фінансового, промислового, інтелектуального, людського, соціального і природного); 2. бізнес-моделі. Інтегрований звіт надає інформацію щодо використання ресурсів компанії, можливостей і ризиків, та стратегії; 3. створення вартості, суть якої полягає в тому, що вартість утілюється в капіталах, які компанія використовує, і змінюється під впливом різних чинників. Для формуванні інформації в інтегрованій звітності залежно від потреб зацікавлених користувачів найбільш придатною є модель прозорої звітності, розроблену Р.Дж.Екклзом (R.G.Eccles), Р.Х.Герцем (R.H.Herz), Е.В.Кіганом (E.V.Keegan) та Д.М.Х.Філліпсом (D.M.H.Phillips) . Зовнішня інформація відображає огляд ринку, а саме, умови конкуренції та нормативно-правове регулювання, ринкову кон’юнктуру, цінову політику. Внутрішня інформація розкриває взаємозв'язок між стратегією і можливістю компанії створювати цінність з урахуванням ризиків стосовно очікувань стейкхолдерів.
3. Зміст та структура інтегрованої корпоративної звітності
Структура і зміст|вміст| інтегрованої корпоративної звітності передбачають включення|приєднання| в її склад всіх видів звітів (фінансових і нефінансових) відповідно до обов'язкових і добровільних правил, норм і стандартів розкриття інформації. Для досягнення головної мети управління вартістю компанії – забезпечення добробуту власників необхідно здійснювати порівняльний аналіз фінансових показників з відповідними показниками конкурентів у розрізі бізнес-сегментів діяльності, прибутковості акцій, грошових потоків, ризиків. Ключовим показником результативності управління процесами створення вартості є економічна додана вартість (ЕVА). Надійність інформації забезпечується якісною внутрішньою системою звітності, залученням зацікавлених осіб і зовнішнім підтвердженням. Збалансованість інтегрованого звіту забезпечується наступними заходами: вибір формату представлення інформації; рівномірне розкриття інформації про збільшення і зменшення капіталу, слабкі і сильні сторони підприємства; зіставлення інформації з цілями і прогнозами. Інтегрована звітність має велике значення для компанії, оскільки багато її аспектів мають пряме або непряме відношення до ефективності бізнесу або фінансових показників. Ключові драйвери, які використовують інвестори в процесі аналізу та вибору компанії. Для інвесторів важливим є взаємозв'язок між управлінням сталим розвитком, ефективністю і вартістю компанії. Створенню вартості сприятиме впровадження інтегрованого менеджменту ефективності за рахунок інтеграції фінансових і нефінансових показників, що в кінцевому рахунку формують інтегровану звітність). Різні рівні драйверів вартості можуть описати процес створення цінності в деталях і мету підприємства для всіх зацікавлених сторін. Збалансований набір драйверів значення має відповідати стратегії і сприяти досягненню стратегічної мети компанії. Після того, як драйвери вартості підприємства визначені, вони можуть бути виміряні за допомогою відповідних КПЕ. Ключовим показником ефективності є показник результативності діяльності компанії. Це дозволяє краще розуміти процес створення доданої вартості. Класифікація драйверів вартості за видами капіталів в інтегрованій звітності показує відповідний вклад різних капіталів у процес створення вартості і забезпечує цілісне уявлення про організацію. Вона також надає інформацію про те, як ефективно використовуються різні капітали для досягнення головної мети компанії.
4. Розкриття нефінансової інформації в інтегрованій звітності Нефінансову звітність слід розглядати як інструмент відповідального ведення бізнесу. Перші соціальні звіти були зроблені європейськими компаніями в 70-х роках минулого сторіччя. Найбільшого поширення нефінансова звітність отримала в Європі (лідер – Великобританія) та Північній Америці. Формування концепції КСВ розпочалося в Західній Європі та США у другій половині 70-х років XX століття. У 2010 році з'явився Міжнародний стандарт ISO 26000:2010 «Настанова по соціальній відповідальності». Стандарт ISO 26000:2010 спирається на кращу практику, використовувану в передових організаціях і компаніях різних секторів та галузей. На сьогодні діяльність компанії у сфері корпоративної соціальної відповідальності можуть визначати різні принципи і регламенти. В світі існує близько 30 міжнародних стандартів, які можуть бути класифіковані за функціями і сферами використання таким чином: - Керівні|провідні| принципи і кодекси поведінки (Керівні|провідні| принципи Amnesty| International| по дотриманню прав людини для компаній і ОЕСР для багатонаціональних корпорацій, Глобальний договір ООН); - Системи управління і схеми сертифікації (Схема екологічного менеджменту і аудиту EMAS|, еко-стандарти| ISO| 9000 і 14001, стандарт для оцінки соціальних аспектів систем управління SA| 8000); - Рейтингові індекси (Індекс Доу Джонса по стійкому розвитку DJSI|, "етичні" індекси FTSE4Good|); - Системи підготовки звітності (Глобальна ініціатива з надання звітності щодо стійкого розвитку GRI| і процесний| стандарт розробки звітів Аа1000s) . Також провідними міжнародними документами у сфері КСВ є:
Серія стандартів взаємодії з зацікавленими сторонами АА 1000 Американський підхід заснований на прецедентному праві, програми реалізуються, як правило, через добродійні|благодійні| фонди|фундації|, основні відносини у сфері праці і соціальної політики базуються на принципах індивідуалізму. В європейських країнах програми КСВ реалізуються через адресні соціальні програми і бізнес-проекти на основі принципу колективної солідарності. Вітчизняна модель КСВ з початку 90-х років поетапно трансформувалася від стадій відродження великими компаніями традицій дореволюційної добродійності і меценатства, фінансування цілеспрямованих соціальних програм. У світовій практиці існує три форми формування нефінансової звітності: довільна, комплексна, стандартизована. Найбільш розповсюдженими міжнародними стандартами звітності є: стандарти Саншайн; AccountAbility, GRI; АА1000; SА8000, ISO 14000, ISO-26000, звіт із прогресу, принципи CERES (Коаліція за створення екологічної відповідальної економіки); декларація ООН, Цілі розвитку тисячоліття (ЦРТ), OHSAS 18001. Однак серед існуючих нині стандартів немає такого, який би охоплював всі складові концепції корпоративної соціальної відповідальності, тому «стандартизованими» в основному називають звіти, підготовлені з використанням певного керівництва зі звітності. За рівнем інтеграції можна виокремити два підходи до складання нефінансових звітів: у вигляді окремого документа, що описує діяльність підприємства в соціальній та екологічній сферах; у вигляді тематичного розділу річної звітності підприємства Залежно від цілей і розвиненості компанії звітність складається в п’яти видах: спеціальний розділ у річному звіті, соціальний звіт, екологічний звіт, звіт з КСВ, звіт про сталий розвиток. Факторами впливу на подальший розвиток культури нефінансової звітності є:Обов'язкова екологічна і соціальна звітність; Стандарт ISO 26000; Інтегрована звітність; Сталий розвиток; Соціальна відповідальність. В Україні лише 5 компаній (СКМ, Оболонь, «Ernst&Young», «АрселорМіттал Кривий Ріг», Platinum Bank) готують звіти по комплексній системі GRI3, інші компанії використовують такі форми як звіт з прогресу, соціальний звіт, звіт про корпоративну відповідальність, екологічний звіт. Стратегічні рішення|розв'язання|, що приймаються радою|порадою| директорів, знаходять|находять| відображення в місії і Кодексі корпоративної поведінки компаній. Основні відмінності|відзнаки| вітчизняної і західних моделей КСВ. Вітчизняна практика управління КСВ відрізняється наступним|слідуюча|: пріоритетами соціальної політики, структурою соціальних програм, програмами навчання|вчення| менеджерів в сфері соціальної відповідальності, структурою нефінансового звіту. Періодичність публікації соціальних звітів визначається компаніями самостійно. В результаті соціальна звітність вітчизняних компаній має різне наповнення, формат і структуру представлення результатів соціально відповідального ведення бізнесу. Процес підготовки звіту: підготовка, взаємодія, визначення структури, моніторинг, звіт. Ключові питання: Стратегія
Основні розділи у звітах: 1) Економічний блок. 2) Соціальний блок. 3) Екологічний блок. 4) Організація взаємодії з зацікавленими сторонами. 5) Організація управління корпоративною відповідальністю / стійким розвитком . Звітність охоплює показники: 1. Показники економічної результативності 2. Показники екологічної результативності 3. Показники результативності підходів до організації праці та гідної праці 4. Показники результативності: права людини 5. Показники результативності взаємодії з суспільством 6. Показники результативності: відповідальність за продукцію. Рекомендації з розвитку КСВ : 1. Розгляд КСВ як цілісної інноваційної системи, спрямованої на вирішення суспільних проблем і сталий розвиток бізнесу 2. Інтеграція КСВ в систему корпоративного управління. 3. Взаємодія як за «внутрішніми», так і за «зовнішніми» зацікавленими сторонами. 4. Впровадження принципів КСВ в філософію менеджменту
5. Верифікація інтегрованої корпоративної звітності
Передумовами аудиту є потреби користувачів:
1) Достовірність інформації у звіті.
2) Суттєвість, збалансованість, співставленість.
3) Відповідність рівню розкриття GRI.
4) Дійсність заявлених системи і процеси у звіті.
Дослідження нефінансових звітів 131 компанії з переліку Форбс 250 на предмет повноти відображення індикаторів групи LA: 86% компаній заявляють про розкриття цих показників і тільки 11% розкривають ці індикатори в повній відповідності з GRI (False Claims in Sustainability Reports, Elaine Cohen), див. також «2010 Labour Practices in Sustainability Reporting – A Review» by Banarra.
Призначення громадського засвідчення корпоративного нефінансового звіту полягає у наступному:
Сприяння публічному визнанню результатів ділової практики.
Підвищення рівня довіри зацікавлених сторін компанії.
Підвищення відкритості та прозорості діяльності організацій.
Виявлення результатів ділової репутації як істотного нематеріального активу, значущого для суспільства в цілому
Сприяння розвитку процесу нефінансової звітності в компанії).
Аудит корпоративної відповідальності фокусується:
- на реальних результатах соціальної політики і практики компанії;
- на порівнянні отриманих результатів з показниками інших компаній (по галузях і регіонах);
- на порівнянні результатів з очікуваннями зацікавлених осіб;
- на впливі соціально-відповідальної поведінки на показники основної діяльності організації.
Напрямки соціального аудиту:
- корпоративне управління;
- ділова етика;
- людські ресурси;
- охорона навколишнього середовища;
- система менеджменту якості;
- відносини з місцевими громадами;
- права людини.
Згідно зі стандартами АА 1000 і GRI| соціальна відповідальність компанії вимірюється величиною вкладень (витрат|затрат|), відображених|відбивати| в соціальному обліку|урахуванні| відповідно відповідно з прийнятими в компанії екологічною і соціальною політиками. Параметри суттєвості цих добровільно взятих на себе зобов'язань постійно співставляються на рівні всіх бізнес-процесів на відповідність (верифікацію) принципам стійкого розвитку ООН і стандартам менеджменту (ISO|). Результати соціально відповідальній діяльності зводяться в соціальній звітності, яка перевіряється| незалежним аудитом. Література
|