Криміналістика

МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ

ЛУГАНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ВНУТРІШНІХ СПРАВ ІМЕНІ Е.О. ДІДОРЕНКА

 

 

 

 

Кафедра кримінально-правових дисциплін

 

 

 

 

 

 

 

тематика курсових робіт
та методичні рекомендації

до їхнього написання

З НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

«КРИМІНАЛістика»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Сєвєродонецьк – 2019

1. Загальні положення

 

Криміналістика є однією з профілюючих дисциплін, та  відповідно до діючих навчальних планів є обов’язковим предметом, який вивчають здобувачі вищої освіти навчальних закладів юридичного профілю.

Без знань положень, які розробляються криміналістикою, не можна уявити діяльність осіб, які виявляють, розкривають та розслідують кримінальні правопорушення, проводять судовий роз­гляд справ чи стоять на захисті прав учасників кримінального судочинства. Саме тому ця навчальна дисципліна є професійно орієнтованою й обов'язковою для вивчення у вищих навчальних закладах і на факультетах юридичного профілю. Актуальність вивчення курсу криміналістики зумовлена вимогами сучасної практики роботи оперативних, експертно-криміналістичних та слідчих підрозділів, судових експертних установ і суду, необ­хідністю більш широкого впровадження новітніх та перевірених часом методів і засобів криміналістики в діяльність правоохорон­них органів України.

Вища юридична школа орієнтує свій розвиток на модель випускника, який повинен в сучасних умовах  бути підготовленим до самостійної професійної діяльності, що вимагає аналітичного підходу, у тому числі й у нестандартних ситуаціях. Тому особлива увага приділяється організації самостійної творчої роботи здобувачів вищої освіти, розвитку навичок самостійного мислення з опорою на авторитетні думки або наявні факти. Важливою формою розвитку навичок самостійної наукової роботи є написання дослідницьких, зокрема, курсових робіт.

Курсова робота має бути завершальним етапом вивчення курсу «Криміналістика», мета якої - поглибити і конкретизувати знання, отримані під час лекцій, семінарських і практичних занять, розвинути навички самостійного підбору, осмислення та узагальнення навчальної, навчально-методичної та наукової літератури. Курсова робота дозволяє здобувачам вищої освіти розширити коло питань, які додатково вивчаються за обраною темою, а також вивчити ті розділи курсу, з якими вони під час занять лише ознайомились.

 

2. ОБРАННЯ ТЕМИ КУРСОВОЇ РОБОТИ

 

Здобувачам вищої освіти надається право вибору теми курсової роботи в межах тематик, запропонованих кафедрою.

Вибір теми визначається, передусім, особистими професійними і науковими інтересами, що сформувались під час навчання, схильностями і захопленнями здобувача вищої освіти, а також наявністю літератури та емпіричного матеріалу; тема формулюється з урахуванням її актуальності, значущості і перспективності.

Назва теми курсової роботи має бути  лаконічною, точною і відповідати дисципліні, за якою готується робота.

Якщо здобувач вищої освіти в майбутньому планує виконувати дипломну роботу, бажано, щоб тема курсової роботи була орієнтована на подальшу її розробку в дипломній роботі.

У випадку якщо здобувач вищої освіти у встановлені терміни не обрав тему курсової роботи, кафедра має право визначити її за власним розсудом.

 

3. ВИКОНАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ

 

Виконання курсової роботи необхідно починати з ознайомлення з навчально-методичною та науковою літературою за темою, визначення ключових проблем, що підлягають вивченню, складання попереднього плану. Такий підхід багато в чому полегшує визначення структури майбутньої роботи, яка має бути збалансованою і мати внутрішню єдність.

В подальшому здобувач вищої освіти здійснює пошук і накопичення емпіричного матеріалу, його аналіз і систематизацію, узагальнення. Отримані матеріали є підґрунтям для уточнення плану та остаточного структурування курсової роботи.

 

3.1. Підбір і вивчення літератури за досліджуваною темою

Підбір і вивчення літератури за досліджуваною темою є важливим етапом виконання курсової роботи. Підбір літератури – це самостійна робота здобувача вищої освіти, успіх якої залежить, насамперед, від його ініціативності та уміння користуватися каталогами, бібліографічними довідниками тощо.

Вивчення матеріалу потрібно починати з найбільш фундаментальних робіт, в яких дана тема висвітлюється в контексті загальної парадигми науки, і рухатися далі в напрямку від загального до окремого - від базисних положень до більш конкретних. Доцільно звертатися до джерел, автори яких мають максимальний науковий авторитет в даній області.

Після вивчення фундаментальних робіт доцільно зайнятися ознайомленням з науковими статтями за темою в періодичних виданнях. Для того щоб розібратися у змісті статті, необхідно виходити з її специфіки, а також особливо ретельно відокремлювати головне від другорядного, достовірне від вигаданого.

Здобувач вищої освіти може звернутися до викладачів кафедри кримінально-правових дисциплін для отримання консультації щодо підбору літератури, яка є основною за цією темою – монографій, авторефератів дисертацій, фундаментальних наукових статей тощо. Матеріали, викладені у підручниках, також можуть використовуватися, але перевагу слід надавати науковій літературі.

Протягом всього процесу написання курсової роботи список літератури має поповнюватися і корегуватися здобувачем вищої освіти самостійно або за допомогою викладачів кафедри кримінально-правових дисциплін, які можуть рекомендувати нові джерела отримання інформаційних матеріалів, а також спрямовувати здобувача вищої освіти на пошук додаткової літератури за обраною темою у вітчизняних і зарубіжних періодичних виданнях і зібраннях статей, а також орієнтувати його, на пошук інформації з використанням системи Internet.

Теоретичні положення, які викладаються в курсовій роботі, бажано доповнювати прикладами з практики, статистичними даними, іншими емпіричними матеріалами. Такі відомості здобувач вищої освіти може отримати як в науковій літературі, так й з офіційних джерел (друкованих видань чи офіційних сайтів) відповідних державних органів.

 

3.2. Складання плану курсової роботи

План курсової роботи має відображати основну ідею роботи, розкривати її зміст і характер, в ньому мають бути виділені найбільш актуальні ключові питання теми.

Курсова робота повинна складатися зі вступу, двох – п’яти розділів, висновків, додатків і списку використаних джерел. Членування роботи на розділи повинно служити логіці розкриття теми. Тому, з одного боку, не слід вводити в план структурні одиниці, які змістовно виходять за рамки теми або пов'язані з нею лише побічно, а з іншого боку, пункти плану повинні структурно повністю розкривати тему.

Роботу бажано доповнити ілюстративним матеріалом, зокрема схемами, таблицями, діаграмами, рисунками тощо, які розміщуються перед списком використаних джерел.

Первинний варіант плану курсової роботи може бути змінено за результатами вивчення і опрацювання зібраної за темою літератури.

 

3.3. Підготовка текстової частини курсової роботи

Написання курсової роботи доцільно здійснювати послідовно (вступ → основна частина → висновки), після глибокого і усебічного вивчення наявної літератури. У роботі мають бути детально висвітлені основні питання досліджуваної теми, включаючи критичний аналіз існуючих джерел.

Курсова робота має бути підготовлена здобувачем вищої освіти самостійно, мати аналітичний, а не описовий характер, містити науково-дослідні елементи. Загальними вимогами до курсової роботи є: чіткість і логічна послідовність викладення матеріалу, переконливість аргументації, стислість і ясність формулювань, що виключають неоднозначність тлумачення, конкретність викладу основних результатів і висновків, їх наукова та/або практична значущість, обґрунтованість власних пропозицій і рекомендацій автора.

При написанні роботи не слід використовувати слова та вирази, які не мають ніякого смислового навантаження, а також повтори, слова-паразити, зайву конкретизацію.

При написанні курсової роботи здобувач вищої освіти може звертатися за консультаціями на кафедру кримінально-правових дисциплін, під час яких може обговорюватися робочий варіант тексту, корегуватися напрямки дослідження та коло вирішуваних питань із урахуванням одержаних проміжних результатів.

 

3.4. Формування списку використаних джерел

Список літератури повинен включати тільки ті літературні джерела, які використовувалися в курсовій роботі та на які в курсовій роботі зроблено посилання.

Кількість використаних джерел має бути 20-25 одиниць, з яких: декілька (3-5) нормативно-правових актів, які регламентують питання, що розглядаються; до 6-8 загальнотеоретичних, фундаментальних джерел відповідного напрямку (криміналістична техніка, тактика, методика), стільки ж ґрунтовної наукової літератури за темою роботи (монографії, науково-практичні посібники, автореферати дисертацій тощо) та статей в періодичних наукових виданнях; статистичні, аналітичні матеріали стосовно положень, які розглядаються.

 

4. вимоги до змісту курсової роботи

 

4.1. Загальні вимоги

Курсова робота має бути цілісною, завершеною і самодостатньою за внутрішньою структурою роботою.

Курсова робота оформляється у вигляді рукопису, що викладає постановку проблеми, зміст дослідження і його основні результати. Текст роботи повинен продемонструвати:

- знайомство автора з основною літературою за темою;

- уміння виділити проблему і визначити методи її вирішення;

- уміння послідовно викласти сутність досліджуваних питань;

- володіння відповідним понятійним і термінологічним апаратом;

- прийнятний рівень мовної грамотності, включаючи володіння функціональним стилем наукового викладення матеріалу.

 

4.2. Вимоги до вступу

Текст вступу (обсяг 2-3 сторінки) повинен містити постановку проблеми у загальному вигляді, короткий аналіз сучасного стану вирішення проблеми, обґрунтування необхідності її розробки та актуальності теми, призначення курсової роботи, оцінку новизни теми, її практичне значення. У вступі може бути викладено короткий історичний екскурс по виникненню і розвитку наукової думки за темою роботи, сформульовані проблеми, які потребують вивчення, визначені напрями досліджень.

Складовим елементом вступу є короткий огляд літератури з теми, що вивчається. Огляд літератури не можна змішувати з переказом згаданих праць: назвавши достоїнства робіт, слід показати, які питання теми не отримали в літературі достатнього освітлення, які зовсім не розкриті і потребують подальшої розробки. Літературу доцільно аналізувати не в хронологічному порядку, а за тематичним змістом.

У вступі має бути визначена мета роботи, вказані завдання, які ставить перед собою здобувач вищої освіти при її написанні. У загальних рисах слід охарактеризувати основні джерела, які знайшли в ній своє відображення. Бажано також дати коротку характеристику емпіричних матеріалів, які було використано під час написання курсової роботи.

У вступі і далі по тексту не дозволяється використовувати скорочені  слова, терміни, крім загальноприйнятих.

 

4.3. Вимоги до основної частини

Зміст розділів основної частини має точно відповідати темі роботи і повністю розкривати її. Воно повинне показати вміння дослідника стисло, логічно і аргументовано викладати зібраний матеріал.

Перший розділ, як правило, повинен мати вступний, теоретичний характер. У наступних розділах розглядаються подальші питання курсової роботи. Виклад має бути послідовний і логічний. Він має бути також конкретним, цілком виправданим і підтверджуватися прикладами, статистичними даними. Важливе не просте переписування, а критичний розгляд питань, що викладаються.

Курсова робота повинна мати правильно оформлений науковий апарат: виноски, посилання, цитування і ін. Суворість і точність цитування, правильне оформлення виносок - ознака достовірності наукової роботи. Здобувач вищої освіти в обов'язковому порядку повинен приводити посилання на джерела, матеріали з яких використані ним при написанні курсової роботи.

Неприпустимо запозичення тексту з літературних джерел без посилання на автора цитати.

Особливу увагу слід звернути на стилістику, мову роботи, логіку викладення матеріалу. Всі розділи роботи мають бути пов'язані між собою. Тому особливу увагу треба звертати на логічні переходи від одного розділу до іншого.

Зміст курсової роботи від вступу до висновків повинен мати спільну ідею. Усі частини курсової роботи мають бути пов'язані між собою, повинні доповнювати і поглиблювати одна одну. Доцільно по кожному розділу робити короткі висновки, узагальнення, що дозволяють логічно перейти до наступного питання теми.

 

4.4. Вимоги до висновків

Висновки є заключною частиною, підсумком курсової роботи.  Ця частина повинна містити умовиводи, зроблені за результатами всієї роботи. Вона невелика за обсягом, але має особливе значення, оскільки саме тут в завершеній і логічно бездоганній формі повинні бути представлені підсумкові результати досліджень, проведених під час написання курсової роботи.

Висновок - це не просто підсумовування досягнутих результатів, а свого роду синтез, що органічно поєднує умовиводи з окремих питань теми і сукупний підсумок роботи в цілому. У даній частині курсової роботи необхідно співвіднести отримані умовиводи з цілями і завданнями, поставленими у вступі, об'єднати в єдине ціле сформульовані в розділах висновки, оцінити успішність власної роботи. Іноді доцільно побудувати текст заключної частини як перелік висновків, розбивши його на пункти, кожен з яких - виділення та обґрунтування одного конкретного виводу. Якщо робота поряд з теоретичними результатами має і практичні, це також потрібно розглянути. Крім того, слід оцінити перспективи подальших досліджень по даній темі, окреслити нові завдання, які постають зв'язку з цим, охарактеризувати наявні побічні результати та ідеї й оцінити можливі перспективи їх наукового розвитку.

 

5. вимоги до оформлення курсової роботи

 

5.1. Загальні вимоги

Курсова робота друкується з використанням комп'ютера і принтера на одній стороні аркуша білого паперу формату А4 у наскрізній нумерації.

Текст роботи має бути віддрукований 14-м кеглем через 1,5 інтервалу. Текст курсової роботи має бути набраний в текстовому редакторові Microsoft Word шрифтом Times New Roman. Чисті поля навколо тексту на сторінці мають бути зліва від тексту - 3 см, справа – 1,5 см, верхнє та нижнє поле – 2 см.

Загальний обсяг курсової роботи повинен складати 24-30 сторінок тексту на аркушах фор­мату А4.

Кожну структурну частину роботи (вступ, основна частина, висновки, додатки, список використаних джерел) слід починати з нової сторінки.

Кожен абзац повинен починатися відступом - 1,27 см від лівої межі тексту. Кожен абзац повинен містити закінчену думку і полягати, як правило, з 4-5 речень. Занадто великий абзац ускладнює сприйняття змісту і свідчить про невміння чітко викладати думку.

Іноземний текст і спеціальні позначення (формули, символи), якщо немає можливості віддрукувати, вписуються чітким почерком і чорним кольором.

Для акцентування уваги на певних термінах, важливих моментах, специфічних особливостях, що містяться в роботі, здобувач вищої освіти може використовувати шрифти різної гарнітури (напівжирний, курсив), підкреслення і тому подібне.

Курсова робота має бути пронумерована та зброшурована. Титульний аркуш є першою сторінкою текстової частини, але він не нумерується. На інших сторінках порядковий номер вказують в верхньому або нижньому правому куті.

 

5.2. Вимоги до оформлення текстової частини роботи

Курсова робота починається з титульного аркушу, який має бути оформлений із додержанням вимог, зазначених далі у цих рекомендаціях (Додаток № 1).

Далі розміщується зміст, в якому наводяться усі заголовки розділів курсової роботи і вказуються сторінки, з яких вони починаються. Заголовки, вказані у змісті, повинні точно повторювати заголовки в тексті. Зразок оформлення змісту додається (Додаток 2).

Після змісту з нової пронумерованої сторінки розміщують Перелік умовних позначень, якщо такі використовуються в роботі. Зразок оформлення такого переліку додається (Додаток 3).

Структурні елементи «ЗМІСТ», «ВСТУП», «ВИСНОВКИ», «ДОДАТКИ», «СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ» не нумерують, а їхні найменування є заголовками структурних елементів.

Розділи повинні мати заголовки. Не допускаються підкреслення, переноси слів і крапки наприкінці заголовків. Заголовки розділів основної частини нумерують послідовно арабськими цифрами. Цифри, які вказують номер, не повинні виступати за абзац.

Заголовки структурних елементів розташовуються в середині рядка симетрично щодо правих і лівих полів (крім заголовків розділів).

Заголовки розділів розташовуються з абзацного відступу з порядковим номером по змісту роботи, пишуться великими друкованими літерами.

Перенесення слів у заголовках не допуска­ється. Відстань між заголовком і текстом 3 інтервали.

Не допускається розташовувати заголовки в нижній частині листа, якщо після заголовка є тільки один рядок тексту або він зовсім відсутній.

 

Якщо текст роботи доповнено рисунками, таблицями, графіками, їх нумерують послідовно арабськими цифрами в межах розділу. Коли такі матеріали містяться в додатках, в тексті роботи доцільно давати посилання на них із вказівкою номера відповідного додатку.

Узагальнення та висновки викладаються, як правило, у вигляді пронумерованих абзаців, дотримуючись логіки побудови курсової роботи.

Після висновків здобувач вищої освіти повинен поставити дату закінчення роботи і свій підпис.

 

5.3. Вимоги до оформлення посилань

Цитати, виноски, список літератури повинні задовольняти наступним вимогам: необхідно вказувати прізвища і ініціали авторів робіт; повну назву роботи (книги, статті); місце, де видана робота (назва видавництва іноді опускається); рік видання; кількість сторінок. У разі дослівного цитування текст, що наводиться, потрібно поміщати у лапки.

Автор роботи зобов'язаний вказувати в посиланні номер сторінки, звідки запозичена та або інша інформація.

Посилання в роботі можуть бути:

- підстроковими (у нижній частині сторінки завдяки їх відокремленню від основного тексту рискою, під якою вказується порядковий номер посилання, прізвище та ініціали автора, повна назва джерела, місце та рік видання, сторінка, на якій міститься положення, що цитується);

- прикінцевими (у тексті, після цитати, у квадратних дужках зазначається номер відповідного джерела за списком використаної літератури й через кому сторінка, на якій міститься положення, що цитується), наприклад: «текст, на який здійснюється посилання» [7, с. 32].

        

5.4. Вимоги до оформлення додатків

Допоміжні або додаткові матеріали, які загромаджують текст основної частини курсової роботи, розміщують у додатках, тобто малюнки, таблиці, тексти допоміжного характеру, схеми слід оформляти у додатках.

Додатки оформляють як продовження документа на його наступ­них сторінках, розташовуючи в порядку посилань на них у тексті курсової роботи.

Кожен додаток повинен мати тематичний (змістовний) заголо­вок, який записують під видом додатка, посередині рядка малими літерами, починаючи з великої. При наявності основного напису - заголовок записують у відповідній графі.

Нумерація аркушів документа і додатків, які входять до його складу, повинна бути наскрізна.

Всі додатки включають у зміст, вказуючи номер, вид додатка, заголовок і сторінки з яких вони починаються.

 

5.5. Вимоги до оформлення списку використаних джерел

Список використаної літератури оформляють з нової пронумерованої сторінки із заголовком «Список використаних джерел».

В списку кожне літературне джерело записують з абзацу і нумерують арабськими числами.  Перелік подається за алфавітом прізвищ авторів та можуть бути згруповані за видами джерел. Приклади оформлення списку використаних джерел наведено в Додатку № 6.

 

5.6. Вимоги до оформлення практичного завдання (для здобувачів вищої освіти заочної форми навчання)

Здобувачі вищої освіти заочної форми навчання крім теоретичної частини (розкриття теми курсової роботи) повинні надати виконане практичне завдання згідно з варіантом, який вказано поряд з темою у «Рекомендованому переліку тем курсових робіт».

Протокол огляду місця події має бути виконано на відповідному бланку згідно вимог діючого кримінального процесуального законодавства України та криміналістичних рекомендацій щодо змісту описової частини. Схема до протоколу огляду місця події має відповідати його змісту.

Вимоги до виконання фотозйомки місця події та  оформлення її результатів у вигляді фототаблиці полягають в наступному: 1) фотозйомка виконується здобувачем вищої освіти самостійно у відповідності до факту, який було описано у протоколі огляду місця події і схемі до нього; 2) необхідно провести орієнтуючу, оглядову, вузлову та детальну фотозйомку; 3) розміщення фотознімків у фото таблиці робиться у наступному порядку: орієнтуючі, оглядові, вузлові та детальні. Детальні знімки розміщуються після вузлових, до яких вони відносяться; 4) нумерація знімків в таблиці суцільна і послідовна. Знімки у фототаблиці мають бути взаємозв'язаними, тобто об'єкт на детальному знімку має бути видний або позначений на вузловому знімку, зміст вузлового знімка відбитий на оглядовому і так далі. Якщо які-небудь важливі криміналістичні об'єкти на орієнтуючому або оглядовому знімках недостатньо помітні, то на них стрілками означають місця їх розташування. Стрілки можна пронумерувати, а на написах під фотознімками пояснити, на що вони вказують; 5) під кожним фотознімком поміщається пояснювальний текст (що зображене на фотознімку; з якої точки зроблена зйомка; що пояснюється стрілками, цифрами і так далі).

Вимоги до складання фрагменту протоколу огляду на накреслення схеми гільзи, ножа та кулі полягають в наступному: 1) фрагмент протоколу огляду має містити тільки описову частину протоколу, що стосується виключно запропонованого предмета (місце виявлення, розташування предмета в оточуючому середовищі, описання загальних та окремих ознак предмету, способи, методи фіксації, вилучення та упакування гільзи, ножа або кулі); 2) схема предмета повинна відповідати змісту фрагмента протоколу його огляду, у схемі мають бути відображені основні конструктивні особливості та розміщення окремих ознак. Бажано щоб схема була виконана здобувачем вищої освіти самостійно за допомогою олівця.

Дактилоскопіювання має бути виконано на бланку дактилокарти із відповідним її оформленням та заповненням всіх необхідних реквізитів. На окремому аркуші паперу повинен міститись опис типів папілярних візерунків кожного пальця правої та лівої руки.

При неможливості самостійно виконати завдання, яке стосується виявлення сліду пальця руки, здобувач вищої освіти може звернутися на кафедру кримінально-правових дисциплін з питань надання йому відповідних науково-технічних засобів, необхідних для виконання цього завдання.

Кількість сторінок практичного завдання не обмежена і не входить до обсягу курсової роботи, зазначеному у п.5.1. цих Методичних рекомендацій.

Курсова робота з практичним завданням, у якому містяться ксерокопії будь-яких документів (протоколи, схеми, фототаблиці, дактилокарти) на рецензування не приймаються, а повертаються на доопрацювання.

 

6. рецензування КУРСОВОЇ роботи

 

Підготовлену здобувачем вищої освіти курсову роботу в паперовому та електронному вигляді необхідно надати на кафедру кримінально-правових дисциплін для рецензування у встановлений рішенням кафедри термін (як правило, не пізніше чим за один місяць до початку сесії). Це необхідна умова для того, щоб доопрацювати роботу відповідно до зауважень та недоліків роботи, зазначених у рецензії, а також підготуватися до захисту курсової роботи.

Термін, відведений науковому керівникові для перевірки і рецензування курсової роботи, не повинен перевищувати десяти днів з моменту отримання ним роботи.

Курсові роботи, виконані з порушенням вимог щодо їх змісту та оформлення, або надані з порушенням встановленого терміну на перевірку не приймаються.

Головне призначення рецензії – надати допомогу здобувачу вищої освіти в самостійній роботі над курсом криміналістики, вказати на недоліки роботи та надати конкретні методичні поради з їх усунення недоліків. Здобувачу вищої освіти необхідно уважно ознайомитись з рецензією, обміркувати всі зауваження щодо змісту й оформлення роботи, стилю, грамотності викладення матеріалу.

Для того, щоб здобувач вищої освіти міг мати повну характеристику курсової роботи, в рецензії, крім загальної оцінки (відмінно, добре, задовільно, незадовільно) повинні міститись:

• загальна характеристика роботи (актуальність теми та її обґрунтування, повнота відображення в плані роботи основних питань теми, обсяг використаних джерел, матеріалів практики, статистики, відповідність роботи вимогам), її позитивні сторони;

• ступінь розкриття теми роботи;

• аналіз недоліків з точки зору структури, змісту, висвітлення тих чи інших положень, використання статистичних та фактичних даних, оформлення;

• конкретні рекомендації щодо усунення недоліків та підготування до захисту курсової роботи здобувачем вищої освіти. Форма рецензії надається у Додатку № 4.

З результатами рецензування роботи робиться загальний висновок: «Робота допускається до захисту з попередньою оцінкою «відмінно (добре, задовільно)» або «Робота не допускається до захисту». Кінцева оцінка дається за результатами захисту курсової роботи.

Якщо робота не допущена до захисту, то вона повинна бути доопрацьована здобувачем вищої освіти, недоліки мають бути усунені, а виправлена робота знову надана на кафедру.

Змінювати тему курсової роботи, яка не допущена до захисту, заборонено. 

Робота не допускається до захисту, якщо вона не носить самостійного характеру, складається переважно з фрагментів різних літературних джерел або переписана у інших авторів, якщо основні питання не розкриті, викладені схематично, фрагментарно, в тексті містяться грубі орфографічні і граматичні помилки.

Якщо в рецензії містяться зауваження, які не зрозумілі здобувачу вищої освіти або, на його думку, неправомірні, необхідно звернутися до рецензента з метою вияснення суті цих зауважень, а в ході захисту  курсової роботи навести додаткові докази для обґрунтування своєї позиції. При наявності в роботі помилок, здобувачу вищої освіти необхідно з’ясувати суть своїх помилок, а потім виправити їх. Дуже важливо звернути увагу на побажання та рекомендації рецензента, вивчити додаткові джерела, вказані рецензентом.

Курсова робота, яка отримала позитивну оцінку, має бути захищена.

 

7. Захист курсової роботи

 

Курсові роботи захищаються перед комісією, що складається не менш ніж з двох викладачів кафедри, один з яких був рецензентом по роботі що захищається.

Мета захисту: перевірити, як глибоко здобувачем вищої освіти засвоєно теоретичний матеріал з теми роботи і як усунено недоліки у викладеному матеріалі, на які вказано у рецензії.

Публічна доповідь по темі курсової роботи – це початкова стадія процедури її захисту.

Час, що відводиться, для доповіді – 5 - 7 хвилин.

Мета доповіді – презентація курсової роботи, її мети, основного змісту і досягнутих результатів. Основне завдання доповідача – стисло та змістовно викласти за вказаний час найбільш важливі положення своєї роботи. Для ефективного вирішення цього непростого завдання необхідно суворо дотримуватися типової структури доповіді і рекомендацій, основні з яких приведені нижче.

Структура доповіді:

- змістовний опис завдання, обґрунтування актуальності теми;

- предмет, об'єкт і методи дослідження;

- основні результати;

- загальні висновки і пропозиції.

Оцінка курсової роботи визначається у закритому засіданні комісії. Здобувач вищої освіти, який отримав незадовільну оцінку, повинен відповідно доопрацювати свою роботу і повторно захистити її у встановлений термін.

Здобувачі вищої освіти, які не захистили курсову роботу в означений термін, не допускаються до екзаменів.

Після захисту курсова робота перебуває на кафедрі й зберігається до закінчення здобувачем вищої освіти навчання в навчальному закладі.

Додаток 1

МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ

ЛУГАНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

ІМЕНІ Е.О. ДІДОРЕНКА

 

КАФЕДРА КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВИХ ДИСЦИПЛІН

 

 

 

 

 

 

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни «Криміналістика»

 

на тему: «Тема роботи»

 

 

 

 

 

здобувача вищої освіти групи № ____________

________________________________________

П.І.Б.

________________________________________

підпис

Рецензент _______________________________

                           П.І.Б., наук. ступінь, наук. звання

 

Курсову роботу захищено:

«____» _____________ 20__ р.

оцінка за результатами захисту_____________

захист прийняли:                                  

1. ______________________________________

                        П.І.Б., наук. ступінь, наук. звання, підпис

2. ______________________________________

                 П.І.Б., наук. ступінь, наук. звання, підпис                   

 

 

 

 

 

 

Сєвєродонецьк

Рік

Додаток 2

ЗМІСТ

 

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ	(стор.)
ВСТУП	…
РОЗДІЛ 1. Назва розділу	…
РОЗДІЛ 2. Назва розділу	…
РОЗДІЛ 3. Назва розділу	…
РОЗДІЛ 4. Назва розділу	…
РОЗДІЛ 5. Назва розділу	…
ВИСНОВКИ	…
ДОДАТКИ	…
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ	…

 

Додаток 3

 

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ

 

КК – Кримінальний кодекс України;

КМУ – Кабінет Міністрів України;

КПК – Кримінальний процесуальний кодекс України;

МВС – Міністерство внутрішніх справ;

МОЗ – Міністерство охорони здоров’я;

ОРД – оперативно-розшукова діяльність.

 

 

Додаток 4

РЕЦЕНЗІЯ

на курсову роботу з криміналістики

здобувача вищої освіти групи № __________ факультету________________________

                                                                                                        назва факультету

________________________________________________________________________

П.І.Б.

______________________________________________________________________________________________________

тема роботи

 

1. Актуальність теми та її обґрунтування: ________________________________________________________________

______________________________________________________________________________________________________

2. Повнота відображення в плані роботи основних питань теми: _____________________________________________

______________________________________________________________________________________________________

3. Відповідність змісту роботи її плану:___________________________________________________________________

4. Ступінь розкриття теми роботи: _____________________________________________________________________

5. Обсяг наукової та іншої літератури, яку вивчено та проаналізовано: ________________________________________

______________________________________________________________________________________________________

6. Використання в роботі матеріалів практики, наведення прикладів, статистичних даних: ______________________________________________________________________________________________________

______________________________________________________________________________________________________

7. Ілюстрованість роботи (наявність таблиць, схем, діаграм тощо): _________________________________________

______________________________________________________________________________________________________

8. Відповідність оформлення роботи вимогам: _____________________________________________________________

9. Недоліки роботи: ____________________________________________________________________________________

______________________________________________________________________________________________________

______________________________________________________________________________________________________

______________________________________________________________________________________________________

10. Загальний висновок (обрати необхідне): 

• робота допускається до захисту з попередньою оцінкою «_______________»;
• робота не допускається до захисту.

 

 

Рецензент:

___________________________

                                посада

___________________________           ____________            ________________

                  наук. ступінь, наук. звання                           підпис                                         П.І.Б.

 

«____»  ____________ 20__ р.

Додаток 5

Приклад оформлення додатків

 

 

Додаток А

Кількість кримінальних проваджень, порушених за ст. 121 КК України,

у розрізі регіонів України за 2015-2018 роки

за даними ДІТ МВС України

 

 

 

 

 

 

Додаток Б

Зведені дані щодо кримінальних справ, порушених за ст. 121 КК України,

за даними ДІТ МВС України в областях за 2015-2018 роки

 

Область	Загальна кількість кримінальних проваджень	Кількість кримін. проваджень, порушених		Рішення за провадженням
		за фактом	щодо особи	Направлено до суду згідно зі ст. 232 КПК	Відсутнє рішення	Провадження закрито (ст. КПК)								Слідство зупинено
						ст.6 п.2 (за відсут. складу злочину)	ст.6 п.4 (амністія)	ст.6 п.8 (щодо померлого)	ст.7 (внаслідок зміни обстановки)	ст.7-2 (у зв’язку з дійовим каяттям)	ст.10 (особу передано на поруки)	ст.11-1 (закінчення строків давності)	ст.100 (справи, пору-шеної без підстав)	ст.206 п.1	ст.206 п.2	ст.206 п.3
Дніпропетров-ська	25	5	20	18	–	1	1	1	–	–	1	2	–	–	–	1
	93	15	78	61	2	1	–	–	3	–	3	–	16	–	1	6
Донецька	81	–	81	71	2	–	3	–	3	–	2	–	–	–	–	–
	51	2	49	40	–	–	2	–	–	3	6	–	–	–	–	–
Запорізька	242	4	238	209	20	–	1	–	2	–	1	–	–	4	–	5
	43	9	34	16	4	–	–	–	13	2	6	–	–	–	–	2