|
КриміналістикаДата публикации: 10.03.2020 07:25
МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ ЛУГАНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРІШНІХ СПРАВ ІМЕНІ Е.О. ДІДОРЕНКА
Кафедра кримінально-правових дисциплін
тематика курсових робіт до їхнього написання З НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ «КРИМІНАЛістика»
Сєвєродонецьк – 2019 1. Загальні положення
Криміналістика є однією з профілюючих дисциплін, та відповідно до діючих навчальних планів є обов’язковим предметом, який вивчають здобувачі вищої освіти навчальних закладів юридичного профілю. Без знань положень, які розробляються криміналістикою, не можна уявити діяльність осіб, які виявляють, розкривають та розслідують кримінальні правопорушення, проводять судовий розгляд справ чи стоять на захисті прав учасників кримінального судочинства. Саме тому ця навчальна дисципліна є професійно орієнтованою й обов'язковою для вивчення у вищих навчальних закладах і на факультетах юридичного профілю. Актуальність вивчення курсу криміналістики зумовлена вимогами сучасної практики роботи оперативних, експертно-криміналістичних та слідчих підрозділів, судових експертних установ і суду, необхідністю більш широкого впровадження новітніх та перевірених часом методів і засобів криміналістики в діяльність правоохоронних органів України. Вища юридична школа орієнтує свій розвиток на модель випускника, який повинен в сучасних умовах бути підготовленим до самостійної професійної діяльності, що вимагає аналітичного підходу, у тому числі й у нестандартних ситуаціях. Тому особлива увага приділяється організації самостійної творчої роботи здобувачів вищої освіти, розвитку навичок самостійного мислення з опорою на авторитетні думки або наявні факти. Важливою формою розвитку навичок самостійної наукової роботи є написання дослідницьких, зокрема, курсових робіт. Курсова робота має бути завершальним етапом вивчення курсу «Криміналістика», мета якої - поглибити і конкретизувати знання, отримані під час лекцій, семінарських і практичних занять, розвинути навички самостійного підбору, осмислення та узагальнення навчальної, навчально-методичної та наукової літератури. Курсова робота дозволяє здобувачам вищої освіти розширити коло питань, які додатково вивчаються за обраною темою, а також вивчити ті розділи курсу, з якими вони під час занять лише ознайомились.
2. ОБРАННЯ ТЕМИ КУРСОВОЇ РОБОТИ
Здобувачам вищої освіти надається право вибору теми курсової роботи в межах тематик, запропонованих кафедрою. Вибір теми визначається, передусім, особистими професійними і науковими інтересами, що сформувались під час навчання, схильностями і захопленнями здобувача вищої освіти, а також наявністю літератури та емпіричного матеріалу; тема формулюється з урахуванням її актуальності, значущості і перспективності. Назва теми курсової роботи має бути лаконічною, точною і відповідати дисципліні, за якою готується робота. Якщо здобувач вищої освіти в майбутньому планує виконувати дипломну роботу, бажано, щоб тема курсової роботи була орієнтована на подальшу її розробку в дипломній роботі. У випадку якщо здобувач вищої освіти у встановлені терміни не обрав тему курсової роботи, кафедра має право визначити її за власним розсудом.
3. ВИКОНАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ
Виконання курсової роботи необхідно починати з ознайомлення з навчально-методичною та науковою літературою за темою, визначення ключових проблем, що підлягають вивченню, складання попереднього плану. Такий підхід багато в чому полегшує визначення структури майбутньої роботи, яка має бути збалансованою і мати внутрішню єдність. В подальшому здобувач вищої освіти здійснює пошук і накопичення емпіричного матеріалу, його аналіз і систематизацію, узагальнення. Отримані матеріали є підґрунтям для уточнення плану та остаточного структурування курсової роботи.
3.1. Підбір і вивчення літератури за досліджуваною темою Підбір і вивчення літератури за досліджуваною темою є важливим етапом виконання курсової роботи. Підбір літератури – це самостійна робота здобувача вищої освіти, успіх якої залежить, насамперед, від його ініціативності та уміння користуватися каталогами, бібліографічними довідниками тощо. Вивчення матеріалу потрібно починати з найбільш фундаментальних робіт, в яких дана тема висвітлюється в контексті загальної парадигми науки, і рухатися далі в напрямку від загального до окремого - від базисних положень до більш конкретних. Доцільно звертатися до джерел, автори яких мають максимальний науковий авторитет в даній області. Після вивчення фундаментальних робіт доцільно зайнятися ознайомленням з науковими статтями за темою в періодичних виданнях. Для того щоб розібратися у змісті статті, необхідно виходити з її специфіки, а також особливо ретельно відокремлювати головне від другорядного, достовірне від вигаданого. Здобувач вищої освіти може звернутися до викладачів кафедри кримінально-правових дисциплін для отримання консультації щодо підбору літератури, яка є основною за цією темою – монографій, авторефератів дисертацій, фундаментальних наукових статей тощо. Матеріали, викладені у підручниках, також можуть використовуватися, але перевагу слід надавати науковій літературі. Протягом всього процесу написання курсової роботи список літератури має поповнюватися і корегуватися здобувачем вищої освіти самостійно або за допомогою викладачів кафедри кримінально-правових дисциплін, які можуть рекомендувати нові джерела отримання інформаційних матеріалів, а також спрямовувати здобувача вищої освіти на пошук додаткової літератури за обраною темою у вітчизняних і зарубіжних періодичних виданнях і зібраннях статей, а також орієнтувати його, на пошук інформації з використанням системи Internet. Теоретичні положення, які викладаються в курсовій роботі, бажано доповнювати прикладами з практики, статистичними даними, іншими емпіричними матеріалами. Такі відомості здобувач вищої освіти може отримати як в науковій літературі, так й з офіційних джерел (друкованих видань чи офіційних сайтів) відповідних державних органів.
3.2. Складання плану курсової роботи План курсової роботи має відображати основну ідею роботи, розкривати її зміст і характер, в ньому мають бути виділені найбільш актуальні ключові питання теми. Курсова робота повинна складатися зі вступу, двох – п’яти розділів, висновків, додатків і списку використаних джерел. Членування роботи на розділи повинно служити логіці розкриття теми. Тому, з одного боку, не слід вводити в план структурні одиниці, які змістовно виходять за рамки теми або пов'язані з нею лише побічно, а з іншого боку, пункти плану повинні структурно повністю розкривати тему. Роботу бажано доповнити ілюстративним матеріалом, зокрема схемами, таблицями, діаграмами, рисунками тощо, які розміщуються перед списком використаних джерел. Первинний варіант плану курсової роботи може бути змінено за результатами вивчення і опрацювання зібраної за темою літератури.
3.3. Підготовка текстової частини курсової роботи Написання курсової роботи доцільно здійснювати послідовно (вступ → основна частина → висновки), після глибокого і усебічного вивчення наявної літератури. У роботі мають бути детально висвітлені основні питання досліджуваної теми, включаючи критичний аналіз існуючих джерел. Курсова робота має бути підготовлена здобувачем вищої освіти самостійно, мати аналітичний, а не описовий характер, містити науково-дослідні елементи. Загальними вимогами до курсової роботи є: чіткість і логічна послідовність викладення матеріалу, переконливість аргументації, стислість і ясність формулювань, що виключають неоднозначність тлумачення, конкретність викладу основних результатів і висновків, їх наукова та/або практична значущість, обґрунтованість власних пропозицій і рекомендацій автора. При написанні роботи не слід використовувати слова та вирази, які не мають ніякого смислового навантаження, а також повтори, слова-паразити, зайву конкретизацію. При написанні курсової роботи здобувач вищої освіти може звертатися за консультаціями на кафедру кримінально-правових дисциплін, під час яких може обговорюватися робочий варіант тексту, корегуватися напрямки дослідження та коло вирішуваних питань із урахуванням одержаних проміжних результатів.
3.4. Формування списку використаних джерел Список літератури повинен включати тільки ті літературні джерела, які використовувалися в курсовій роботі та на які в курсовій роботі зроблено посилання. Кількість використаних джерел має бути 20-25 одиниць, з яких: декілька (3-5) нормативно-правових актів, які регламентують питання, що розглядаються; до 6-8 загальнотеоретичних, фундаментальних джерел відповідного напрямку (криміналістична техніка, тактика, методика), стільки ж ґрунтовної наукової літератури за темою роботи (монографії, науково-практичні посібники, автореферати дисертацій тощо) та статей в періодичних наукових виданнях; статистичні, аналітичні матеріали стосовно положень, які розглядаються.
4. вимоги до змісту курсової роботи
4.1. Загальні вимоги Курсова робота має бути цілісною, завершеною і самодостатньою за внутрішньою структурою роботою. Курсова робота оформляється у вигляді рукопису, що викладає постановку проблеми, зміст дослідження і його основні результати. Текст роботи повинен продемонструвати: - знайомство автора з основною літературою за темою; - уміння виділити проблему і визначити методи її вирішення; - уміння послідовно викласти сутність досліджуваних питань; - володіння відповідним понятійним і термінологічним апаратом; - прийнятний рівень мовної грамотності, включаючи володіння функціональним стилем наукового викладення матеріалу.
4.2. Вимоги до вступу Текст вступу (обсяг 2-3 сторінки) повинен містити постановку проблеми у загальному вигляді, короткий аналіз сучасного стану вирішення проблеми, обґрунтування необхідності її розробки та актуальності теми, призначення курсової роботи, оцінку новизни теми, її практичне значення. У вступі може бути викладено короткий історичний екскурс по виникненню і розвитку наукової думки за темою роботи, сформульовані проблеми, які потребують вивчення, визначені напрями досліджень. Складовим елементом вступу є короткий огляд літератури з теми, що вивчається. Огляд літератури не можна змішувати з переказом згаданих праць: назвавши достоїнства робіт, слід показати, які питання теми не отримали в літературі достатнього освітлення, які зовсім не розкриті і потребують подальшої розробки. Літературу доцільно аналізувати не в хронологічному порядку, а за тематичним змістом. У вступі має бути визначена мета роботи, вказані завдання, які ставить перед собою здобувач вищої освіти при її написанні. У загальних рисах слід охарактеризувати основні джерела, які знайшли в ній своє відображення. Бажано також дати коротку характеристику емпіричних матеріалів, які було використано під час написання курсової роботи. У вступі і далі по тексту не дозволяється використовувати скорочені слова, терміни, крім загальноприйнятих.
4.3. Вимоги до основної частини Зміст розділів основної частини має точно відповідати темі роботи і повністю розкривати її. Воно повинне показати вміння дослідника стисло, логічно і аргументовано викладати зібраний матеріал. Перший розділ, як правило, повинен мати вступний, теоретичний характер. У наступних розділах розглядаються подальші питання курсової роботи. Виклад має бути послідовний і логічний. Він має бути також конкретним, цілком виправданим і підтверджуватися прикладами, статистичними даними. Важливе не просте переписування, а критичний розгляд питань, що викладаються. Курсова робота повинна мати правильно оформлений науковий апарат: виноски, посилання, цитування і ін. Суворість і точність цитування, правильне оформлення виносок - ознака достовірності наукової роботи. Здобувач вищої освіти в обов'язковому порядку повинен приводити посилання на джерела, матеріали з яких використані ним при написанні курсової роботи. Неприпустимо запозичення тексту з літературних джерел без посилання на автора цитати. Особливу увагу слід звернути на стилістику, мову роботи, логіку викладення матеріалу. Всі розділи роботи мають бути пов'язані між собою. Тому особливу увагу треба звертати на логічні переходи від одного розділу до іншого. Зміст курсової роботи від вступу до висновків повинен мати спільну ідею. Усі частини курсової роботи мають бути пов'язані між собою, повинні доповнювати і поглиблювати одна одну. Доцільно по кожному розділу робити короткі висновки, узагальнення, що дозволяють логічно перейти до наступного питання теми.
4.4. Вимоги до висновків Висновки є заключною частиною, підсумком курсової роботи. Ця частина повинна містити умовиводи, зроблені за результатами всієї роботи. Вона невелика за обсягом, але має особливе значення, оскільки саме тут в завершеній і логічно бездоганній формі повинні бути представлені підсумкові результати досліджень, проведених під час написання курсової роботи. Висновок - це не просто підсумовування досягнутих результатів, а свого роду синтез, що органічно поєднує умовиводи з окремих питань теми і сукупний підсумок роботи в цілому. У даній частині курсової роботи необхідно співвіднести отримані умовиводи з цілями і завданнями, поставленими у вступі, об'єднати в єдине ціле сформульовані в розділах висновки, оцінити успішність власної роботи. Іноді доцільно побудувати текст заключної частини як перелік висновків, розбивши його на пункти, кожен з яких - виділення та обґрунтування одного конкретного виводу. Якщо робота поряд з теоретичними результатами має і практичні, це також потрібно розглянути. Крім того, слід оцінити перспективи подальших досліджень по даній темі, окреслити нові завдання, які постають зв'язку з цим, охарактеризувати наявні побічні результати та ідеї й оцінити можливі перспективи їх наукового розвитку.
5. вимоги до оформлення курсової роботи
5.1. Загальні вимоги Курсова робота друкується з використанням комп'ютера і принтера на одній стороні аркуша білого паперу формату А4 у наскрізній нумерації. Текст роботи має бути віддрукований 14-м кеглем через 1,5 інтервалу. Текст курсової роботи має бути набраний в текстовому редакторові Microsoft Word шрифтом Times New Roman. Чисті поля навколо тексту на сторінці мають бути зліва від тексту - Загальний обсяг курсової роботи повинен складати 24-30 сторінок тексту на аркушах формату А4. Кожну структурну частину роботи (вступ, основна частина, висновки, додатки, список використаних джерел) слід починати з нової сторінки. Кожен абзац повинен починатися відступом - Іноземний текст і спеціальні позначення (формули, символи), якщо немає можливості віддрукувати, вписуються чітким почерком і чорним кольором. Для акцентування уваги на певних термінах, важливих моментах, специфічних особливостях, що містяться в роботі, здобувач вищої освіти може використовувати шрифти різної гарнітури (напівжирний, курсив), підкреслення і тому подібне. Курсова робота має бути пронумерована та зброшурована. Титульний аркуш є першою сторінкою текстової частини, але він не нумерується. На інших сторінках порядковий номер вказують в верхньому або нижньому правому куті.
5.2. Вимоги до оформлення текстової частини роботи Курсова робота починається з титульного аркушу, який має бути оформлений із додержанням вимог, зазначених далі у цих рекомендаціях (Додаток № 1). Далі розміщується зміст, в якому наводяться усі заголовки розділів курсової роботи і вказуються сторінки, з яких вони починаються. Заголовки, вказані у змісті, повинні точно повторювати заголовки в тексті. Зразок оформлення змісту додається (Додаток 2). Після змісту з нової пронумерованої сторінки розміщують Перелік умовних позначень, якщо такі використовуються в роботі. Зразок оформлення такого переліку додається (Додаток 3). Структурні елементи «ЗМІСТ», «ВСТУП», «ВИСНОВКИ», «ДОДАТКИ», «СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ» не нумерують, а їхні найменування є заголовками структурних елементів. Розділи повинні мати заголовки. Не допускаються підкреслення, переноси слів і крапки наприкінці заголовків. Заголовки розділів основної частини нумерують послідовно арабськими цифрами. Цифри, які вказують номер, не повинні виступати за абзац. Заголовки структурних елементів розташовуються в середині рядка симетрично щодо правих і лівих полів (крім заголовків розділів). Заголовки розділів розташовуються з абзацного відступу з порядковим номером по змісту роботи, пишуться великими друкованими літерами. Перенесення слів у заголовках не допускається. Відстань між заголовком і текстом 3 інтервали. Не допускається розташовувати заголовки в нижній частині листа, якщо після заголовка є тільки один рядок тексту або він зовсім відсутній.
Якщо текст роботи доповнено рисунками, таблицями, графіками, їх нумерують послідовно арабськими цифрами в межах розділу. Коли такі матеріали містяться в додатках, в тексті роботи доцільно давати посилання на них із вказівкою номера відповідного додатку. Узагальнення та висновки викладаються, як правило, у вигляді пронумерованих абзаців, дотримуючись логіки побудови курсової роботи. Після висновків здобувач вищої освіти повинен поставити дату закінчення роботи і свій підпис.
5.3. Вимоги до оформлення посилань Цитати, виноски, список літератури повинні задовольняти наступним вимогам: необхідно вказувати прізвища і ініціали авторів робіт; повну назву роботи (книги, статті); місце, де видана робота (назва видавництва іноді опускається); рік видання; кількість сторінок. У разі дослівного цитування текст, що наводиться, потрібно поміщати у лапки. Автор роботи зобов'язаний вказувати в посиланні номер сторінки, звідки запозичена та або інша інформація. Посилання в роботі можуть бути: - підстроковими (у нижній частині сторінки завдяки їх відокремленню від основного тексту рискою, під якою вказується порядковий номер посилання, прізвище та ініціали автора, повна назва джерела, місце та рік видання, сторінка, на якій міститься положення, що цитується); - прикінцевими (у тексті, після цитати, у квадратних дужках зазначається номер відповідного джерела за списком використаної літератури й через кому сторінка, на якій міститься положення, що цитується), наприклад: «текст, на який здійснюється посилання» [7, с. 32].
5.4. Вимоги до оформлення додатків Допоміжні або додаткові матеріали, які загромаджують текст основної частини курсової роботи, розміщують у додатках, тобто малюнки, таблиці, тексти допоміжного характеру, схеми слід оформляти у додатках. Додатки оформляють як продовження документа на його наступних сторінках, розташовуючи в порядку посилань на них у тексті курсової роботи. Кожен додаток повинен мати тематичний (змістовний) заголовок, який записують під видом додатка, посередині рядка малими літерами, починаючи з великої. При наявності основного напису - заголовок записують у відповідній графі. Нумерація аркушів документа і додатків, які входять до його складу, повинна бути наскрізна. Всі додатки включають у зміст, вказуючи номер, вид додатка, заголовок і сторінки з яких вони починаються.
5.5. Вимоги до оформлення списку використаних джерел Список використаної літератури оформляють з нової пронумерованої сторінки із заголовком «Список використаних джерел». В списку кожне літературне джерело записують з абзацу і нумерують арабськими числами. Перелік подається за алфавітом прізвищ авторів та можуть бути згруповані за видами джерел. Приклади оформлення списку використаних джерел наведено в Додатку № 6.
5.6. Вимоги до оформлення практичного завдання (для здобувачів вищої освіти заочної форми навчання) Здобувачі вищої освіти заочної форми навчання крім теоретичної частини (розкриття теми курсової роботи) повинні надати виконане практичне завдання згідно з варіантом, який вказано поряд з темою у «Рекомендованому переліку тем курсових робіт». Протокол огляду місця події має бути виконано на відповідному бланку згідно вимог діючого кримінального процесуального законодавства України та криміналістичних рекомендацій щодо змісту описової частини. Схема до протоколу огляду місця події має відповідати його змісту. Вимоги до виконання фотозйомки місця події та оформлення її результатів у вигляді фототаблиці полягають в наступному: 1) фотозйомка виконується здобувачем вищої освіти самостійно у відповідності до факту, який було описано у протоколі огляду місця події і схемі до нього; 2) необхідно провести орієнтуючу, оглядову, вузлову та детальну фотозйомку; 3) розміщення фотознімків у фото таблиці робиться у наступному порядку: орієнтуючі, оглядові, вузлові та детальні. Детальні знімки розміщуються після вузлових, до яких вони відносяться; 4) нумерація знімків в таблиці суцільна і послідовна. Знімки у фототаблиці мають бути взаємозв'язаними, тобто об'єкт на детальному знімку має бути видний або позначений на вузловому знімку, зміст вузлового знімка відбитий на оглядовому і так далі. Якщо які-небудь важливі криміналістичні об'єкти на орієнтуючому або оглядовому знімках недостатньо помітні, то на них стрілками означають місця їх розташування. Стрілки можна пронумерувати, а на написах під фотознімками пояснити, на що вони вказують; 5) під кожним фотознімком поміщається пояснювальний текст (що зображене на фотознімку; з якої точки зроблена зйомка; що пояснюється стрілками, цифрами і так далі). Вимоги до складання фрагменту протоколу огляду на накреслення схеми гільзи, ножа та кулі полягають в наступному: 1) фрагмент протоколу огляду має містити тільки описову частину протоколу, що стосується виключно запропонованого предмета (місце виявлення, розташування предмета в оточуючому середовищі, описання загальних та окремих ознак предмету, способи, методи фіксації, вилучення та упакування гільзи, ножа або кулі); 2) схема предмета повинна відповідати змісту фрагмента протоколу його огляду, у схемі мають бути відображені основні конструктивні особливості та розміщення окремих ознак. Бажано щоб схема була виконана здобувачем вищої освіти самостійно за допомогою олівця. Дактилоскопіювання має бути виконано на бланку дактилокарти із відповідним її оформленням та заповненням всіх необхідних реквізитів. На окремому аркуші паперу повинен міститись опис типів папілярних візерунків кожного пальця правої та лівої руки. При неможливості самостійно виконати завдання, яке стосується виявлення сліду пальця руки, здобувач вищої освіти може звернутися на кафедру кримінально-правових дисциплін з питань надання йому відповідних науково-технічних засобів, необхідних для виконання цього завдання. Кількість сторінок практичного завдання не обмежена і не входить до обсягу курсової роботи, зазначеному у п.5.1. цих Методичних рекомендацій. Курсова робота з практичним завданням, у якому містяться ксерокопії будь-яких документів (протоколи, схеми, фототаблиці, дактилокарти) на рецензування не приймаються, а повертаються на доопрацювання.
6. рецензування КУРСОВОЇ роботи
Підготовлену здобувачем вищої освіти курсову роботу в паперовому та електронному вигляді необхідно надати на кафедру кримінально-правових дисциплін для рецензування у встановлений рішенням кафедри термін (як правило, не пізніше чим за один місяць до початку сесії). Це необхідна умова для того, щоб доопрацювати роботу відповідно до зауважень та недоліків роботи, зазначених у рецензії, а також підготуватися до захисту курсової роботи. Термін, відведений науковому керівникові для перевірки і рецензування курсової роботи, не повинен перевищувати десяти днів з моменту отримання ним роботи. Курсові роботи, виконані з порушенням вимог щодо їх змісту та оформлення, або надані з порушенням встановленого терміну на перевірку не приймаються. Головне призначення рецензії – надати допомогу здобувачу вищої освіти в самостійній роботі над курсом криміналістики, вказати на недоліки роботи та надати конкретні методичні поради з їх усунення недоліків. Здобувачу вищої освіти необхідно уважно ознайомитись з рецензією, обміркувати всі зауваження щодо змісту й оформлення роботи, стилю, грамотності викладення матеріалу. Для того, щоб здобувач вищої освіти міг мати повну характеристику курсової роботи, в рецензії, крім загальної оцінки (відмінно, добре, задовільно, незадовільно) повинні міститись: • загальна характеристика роботи (актуальність теми та її обґрунтування, повнота відображення в плані роботи основних питань теми, обсяг використаних джерел, матеріалів практики, статистики, відповідність роботи вимогам), її позитивні сторони; • ступінь розкриття теми роботи; • аналіз недоліків з точки зору структури, змісту, висвітлення тих чи інших положень, використання статистичних та фактичних даних, оформлення; • конкретні рекомендації щодо усунення недоліків та підготування до захисту курсової роботи здобувачем вищої освіти. Форма рецензії надається у Додатку № 4. З результатами рецензування роботи робиться загальний висновок: «Робота допускається до захисту з попередньою оцінкою «відмінно (добре, задовільно)» або «Робота не допускається до захисту». Кінцева оцінка дається за результатами захисту курсової роботи. Якщо робота не допущена до захисту, то вона повинна бути доопрацьована здобувачем вищої освіти, недоліки мають бути усунені, а виправлена робота знову надана на кафедру. Змінювати тему курсової роботи, яка не допущена до захисту, заборонено. Робота не допускається до захисту, якщо вона не носить самостійного характеру, складається переважно з фрагментів різних літературних джерел або переписана у інших авторів, якщо основні питання не розкриті, викладені схематично, фрагментарно, в тексті містяться грубі орфографічні і граматичні помилки. Якщо в рецензії містяться зауваження, які не зрозумілі здобувачу вищої освіти або, на його думку, неправомірні, необхідно звернутися до рецензента з метою вияснення суті цих зауважень, а в ході захисту курсової роботи навести додаткові докази для обґрунтування своєї позиції. При наявності в роботі помилок, здобувачу вищої освіти необхідно з’ясувати суть своїх помилок, а потім виправити їх. Дуже важливо звернути увагу на побажання та рекомендації рецензента, вивчити додаткові джерела, вказані рецензентом. Курсова робота, яка отримала позитивну оцінку, має бути захищена.
7. Захист курсової роботи
Курсові роботи захищаються перед комісією, що складається не менш ніж з двох викладачів кафедри, один з яких був рецензентом по роботі що захищається. Мета захисту: перевірити, як глибоко здобувачем вищої освіти засвоєно теоретичний матеріал з теми роботи і як усунено недоліки у викладеному матеріалі, на які вказано у рецензії. Публічна доповідь по темі курсової роботи – це початкова стадія процедури її захисту. Час, що відводиться, для доповіді – 5 - 7 хвилин. Мета доповіді – презентація курсової роботи, її мети, основного змісту і досягнутих результатів. Основне завдання доповідача – стисло та змістовно викласти за вказаний час найбільш важливі положення своєї роботи. Для ефективного вирішення цього непростого завдання необхідно суворо дотримуватися типової структури доповіді і рекомендацій, основні з яких приведені нижче. Структура доповіді: - змістовний опис завдання, обґрунтування актуальності теми; - предмет, об'єкт і методи дослідження; - основні результати; - загальні висновки і пропозиції. Оцінка курсової роботи визначається у закритому засіданні комісії. Здобувач вищої освіти, який отримав незадовільну оцінку, повинен відповідно доопрацювати свою роботу і повторно захистити її у встановлений термін. Здобувачі вищої освіти, які не захистили курсову роботу в означений термін, не допускаються до екзаменів. Після захисту курсова робота перебуває на кафедрі й зберігається до закінчення здобувачем вищої освіти навчання в навчальному закладі. Додаток 1 МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ ЛУГАНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРІШНІХ СПРАВ ІМЕНІ Е.О. ДІДОРЕНКА
КАФЕДРА КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВИХ ДИСЦИПЛІН
КУРСОВА РОБОТА з дисципліни «Криміналістика»
на тему: «Тема роботи»
здобувача вищої освіти групи № ____________ ________________________________________ П.І.Б. ________________________________________ підпис Рецензент _______________________________ П.І.Б., наук. ступінь, наук. звання
Курсову роботу захищено: «____» _____________ 20__ р. оцінка за результатами захисту_____________ захист прийняли: 1. ______________________________________ П.І.Б., наук. ступінь, наук. звання, підпис 2. ______________________________________ П.І.Б., наук. ступінь, наук. звання, підпис
Сєвєродонецьк Рік Додаток 2 ЗМІСТ
Додаток 3
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ
КК – Кримінальний кодекс України; КМУ – Кабінет Міністрів України; КПК – Кримінальний процесуальний кодекс України; МВС – Міністерство внутрішніх справ; МОЗ – Міністерство охорони здоров’я; ОРД – оперативно-розшукова діяльність.
Додаток 4 РЕЦЕНЗІЯ на курсову роботу з криміналістики здобувача вищої освіти групи № __________ факультету________________________ назва факультету ________________________________________________________________________ П.І.Б. ______________________________________________________________________________________________________ тема роботи
1. Актуальність теми та її обґрунтування: ________________________________________________________________ ______________________________________________________________________________________________________ 2. Повнота відображення в плані роботи основних питань теми: _____________________________________________ ______________________________________________________________________________________________________ 3. Відповідність змісту роботи її плану:___________________________________________________________________ 4. Ступінь розкриття теми роботи: _____________________________________________________________________ 5. Обсяг наукової та іншої літератури, яку вивчено та проаналізовано: ________________________________________ ______________________________________________________________________________________________________ 6. Використання в роботі матеріалів практики, наведення прикладів, статистичних даних: ______________________________________________________________________________________________________ ______________________________________________________________________________________________________ 7. Ілюстрованість роботи (наявність таблиць, схем, діаграм тощо): _________________________________________ ______________________________________________________________________________________________________ 8. Відповідність оформлення роботи вимогам: _____________________________________________________________ 9. Недоліки роботи: ____________________________________________________________________________________ ______________________________________________________________________________________________________ ______________________________________________________________________________________________________ ______________________________________________________________________________________________________ 10. Загальний висновок (обрати необхідне):
Рецензент: ___________________________ посада ___________________________ ____________ ________________ наук. ступінь, наук. звання підпис П.І.Б.
«____» ____________ 20__ р. Додаток 5 Приклад оформлення додатків
Додаток А Кількість кримінальних проваджень, порушених за ст. 121 КК України, у розрізі регіонів України за 2015-2018 роки за даними ДІТ МВС України
Додаток Б Зведені дані щодо кримінальних справ, порушених за ст. 121 КК України, за даними ДІТ МВС України в областях за 2015-2018 роки
Додаток 6
ПРИКЛАДИ БІБЛІОГРАФІЧНОГО ОПИСУ ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
Бібліографічний опис використаних джерел складають відповідно до чинних стандартів з бібліотечної та видавничої справи, а саме: «ДСТУ 8302:2015. Бібліографічне посилання. Загальні положення та правила складання». КНИГИ Від одного до чотирьох авторів 1. Мельник К. Ю. Проблеми правового регулювання відносин службовців правоохоронних органів : монографія. Харків : Харків. нац. ун-т внутр. справ, 2009. 360 с. 2. Черкес М. Ю. Міжнародне право : підручник. 2-ге вид., стер. Київ, 2001. 284 с. 3. Воробей П. А. Кримінальна відповідальність за незаконну торговельну діяльність : монографія / під ред. В. К. Матвійчука. Київ : Нац. акад. внутр. справ, 1996. 116 с. 4. Кушнаренко Н. М., Удалова В. К. Наукова обробка документів : підручник. 4-те вид., перероб. і допов. Київ : Знання, 2006. 334 с. 5. Правова основа діяльності органів державної влади : зб. нормат. Актів / упоряд. Любченко П. М. Харків : ФІНН, 2010. 303 с. 6. Бойцова Е. В., Ганкевич В. Ю., Муратова Э. С., Хайрединова З. З. Ислам в Крыму : Очерки истории функционирования мусульманских институтов. Симферополь : Элиньо, 2009. 432 с.
П’ять або більше авторів 1. Закон України «Про Національну поліцію» : наук.-практ. комент. / МВС України, Харків. нац. ун-т внутр. справ; за заг. ред. В. В. Сокуренка; О. І. Безпалова, К. Ю. Мельник, О. О. Юхно та ін.; передм. В. В. Сокуренка. Харків, 2016. 408 с. Без автора Україна в цифрах. 2007 : стат. зб. / Держ. ком. статистики України. Київ, 2008. С. 185–191. Багатотомний документ 1. Ушинський К. Д. Людина як предмет виховання. Спроба педагогічної антропології : вибр. твори. Київ : Рад. шк., 1983. Т. 1. 480 с. 2. Франко І. Твори : у 50 т. Т. 45. Київ, 1986. 480 с. 3. Танюк Л. С. Твори : у 60 т. Київ, 2011. Т. 18. С. 250–253. 4. Енциклопедія історії України : у 10 т. / ред. рада: В. М. Литвин (голова) та ін.; НАН історії України, Ін-т історії України. Київ: Наук. думка, 2005. Т. 9. С. 36–37. ПАТЕНТИ 1. Спосіб лікування синдрому дефіциту уваги та гіперактивності у дітей : пат. 76509 Україна. № 2004042416; заявл. 01.04.2004; опубл. 01.08.2006, Бюл. № 8 (кн. 1). 120 с.
НОРМАТИВНІ ДОКУМЕНТИ ЗІ СТАНДАРТИЗАЦІЇ 1. ДСТУ 7152:2010. Інформація та документація. Видання. Оформлення публікацій у журналах і збірниках. Київ, 2010. 16 с.
ЧАСТИНИ ПЕРІОДИЧНИХ ЧИ ПРОДОВЖУВАНИХ 1. Сенченко М. Чи вміємо ми читати? Вісник Книжкової палати. 2012. № 3. С. 3. 2. Мацегора К. Прозорі тарифи наповнять бюджет. Урядовий кур’єр. 2016. 16 лип. 3. Мозоль А. П. Злочинність мігрантів (кримінологічна характеристика). Вісник Університету внутрішніх справ. 1999. Вип. 7, ч. 2. С. 112–119. ЧАСТИНИ КНИГ 1. Кожевникова В. О. Види правових режимів майна батьків та дітей // Сімейне право : підручник / за заг. ред. В. А. Кройтора та В. Ю. Євко; МВС України, Харків. нац. ун-т внутр. справ. Харків, 2016. § 4 теми 10. С. 314–317. ЕЛЕКТРОННІ РЕСУРСИ 1. Вільчик Т. Б. Відповідальність адвоката перед клієнтом: напрями гармонізації законодавства України до європейських стандартів // Форум права. 2016. № 1. С. 30–36. URL: http://nbuv.gov.ua/j-pdf/FP_index.htm_2016_1_7.pdf (дата звернення: 20.09.2017). 2. Конституція України : Закон України від 28.06.1996 № 254к/96-ВР // База даних «Законодавство України» / Верховна Рада України. URL: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр (дата звернення: 08.02.2017). 3. Про Національну поліцію : Закон України від 02.07.2015 № 580-VIII // База даних «Законодавство України» / Верховна Рада України. URL: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/580-19 (дата звернення: 26.08.2017). 4. Загальна декларація прав людини : прийн. і проголош. резолюцією 217 A (III) Ген. Асамблеї ООН від 10.12.1948 // База даних «Законодавство України» / Верховна Рада України. URL: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_015 (дата звернення: 26.08.2017). 5. Луганський державний університет внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка // Офіційний сайт: http://lduvs.edu.ua (дата звернення 15.09.2017). 6. Беззуб І. Чи потрібна Україні легалізація грального бізнесу: думки експертів // Центр досліджень соціальних комунікацій, СІАЗ НЮБ ФПУ: сайт. URL: http://nbuviap.gov.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=2218:chi-potribna-ukrajini-legalizatsiya-gralnogo-biznesu&catid=8&Itemid=350 (дата звернення: 19.09.2017). 7. Гетманцев Д. Лотерея в законі // ZN,UA: сайт / Дзеркало тижня. Україна. 28.09.2012. URL: http://gazeta.dt.ua/ECONOMICS/lotereya_v_zakoni__ne_minulo_y_14_rokiv,_yak_v_ukrayini_zyavivsya_zakon_pro_lotereyu__.html (дата звернення: 20.09.2017). 8. Axak N. Development of multi-agent system of neural network diagnostic sandremote monitoring of patient. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies. 2016. Vol. 4, No. 9 (82). P. 4–11. DOI: 10.15587/1729-4061.2016.75690. АРХІВНІ ДОКУМЕНТИ 1. Матеріали Ради Народних комісарів Української Народної Республіки // ЦДАВО України (Центр. держ. архів вищ. органів влади та упр. України). Ф. 1061. Оп. 1. Спр. 8–12. Копія; Ф. 1063. Оп. 3. Спр. 1–3. 2. ЦДНТА України (Центр. держ. наук.-техн. архів України). Ф. Р-72. Оп. 2. К. 1 – 272. Од. зб. 1. 10 арк. 3. Діяльність історичної секції при ВУАН та зв’язаних з нею історичних установ Академії в 1929–1930 рр. // Інститут рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. Ф. Х (Всеукраїнська Академія Наук). Спр. 1686. 30 арк. 4. [Праці П. К. Грімстед] // ЦДАВО України. Ф. 14. Оп. 7. Спр. 19. 284 арк. 5. Науковий архів Інституту історії України НАН України. Ф. 2. Оп. 3. Спр. 170. № 1. Арк. 5. (План праці НДКІУ на 1924 р.).
МАТЕРІАЛИ КОНФЕРЕНЦІЙ 1. Борисова В. І. Зміст заповіту // Проблеми цивільного права та процесу : матеріали наук.-практ. конф., присвяч. пам’яті проф. О. А. Пушкіна (Харків, 27 трав. 2016 р.) / МВС України, Харків. нац. ун-т внутр. справ. Харків : Харків. нац. ун-т внутр. справ, 2016. С. 20–24.
ДИСЕРТАЦІЇ ТА АВТОРЕФЕРАТИ ДИСЕРТАЦІЙ 1. Савченко Л. А. Особисті права та обов’язки батьків і дітей за сімейним законодавством України : автореф. дис. … канд. юрид. наук : 12.00.03. Київ, 1997. 27 с. 2. Черевко П. П. Створення юридичних осіб приватного права : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.03. Київ, 2008. 225 с.
ПРЕПРИНТИ Протидія кіберзлочинності в фінансово-банківській сфері : матеріали Всеукр. наук.-практ. конф., м. Харків, 23 квіт. 2013 р. / МВС України, Харків. нац. ун-т внутр. справ; Незалеж. асоц. банків України, Харків. банк. Союз – регіон. представник НАБУ. Харків : ХНУВС, 2013. 146 с. (Препринт / МВС України, Харків. нац. ун-т внутр. справ; Незалеж. асоц. банків України, Харків. банк. Союз – регіон. представник НАБУ; 2013).
Р Е К О М Е Н Д О В А Н И Й П Е Р Е Л І К тем курсових робіт
1. Криміналістика в системі наукових знань. Практичне завдання варіант № І. 2. Історія становлення та розвитку криміналістики. Практичне завдання варіант № ІІ. 3. Криміналістична методологія (сучасний стан та перспективи розвитку). Практичне завдання варіант № ІІІ. 4. Криміналістичне забезпечення слідчої діяльності (сучасний стан та перспективи розвитку). Практичне завдання варіант № І. 5. Інформаційне-довідкове забезпечення розслідування кримінальних правопорушень (сучасний стан та перспективи розвитку). Практичне завдання варіант № ІІ. 6. Сучасний стан і шляхи вдосконалення інформаційного забезпечення слідчої діяльності. Практичне завдання варіант № ІІІ. 7. Особливості науково-методичного забезпечення розслідування кримінальних правопорушень. Практичне завдання варіант № І. 8. Криміналістика за кордоном (виникнення, розвиток та сучасний стан). Практичне завдання варіант № ІІ. 9. Моделювання в криміналістиці та практиці розслідування кримінальних правопорушень. Практичне завдання варіант № ІІІ. 10. Криміналістичні аспекти вивчення особистості підозрюваного в процесі розслідування. Практичне завдання варіант № І. 11. Ідентифікація та діагностика в криміналістиці. Практичне завдання варіант № ІІ. 12. Характеристика сучасних криміналістичних науково-технічних засобів, що використовуються при розслідуванні кримінальних правопорушень. Практичне завдання варіант № ІІІ. 13. Застосування відеозапису при розслідуванні кримінальних правопорушень. Практичне завдання варіант № І. 14. Судова фотографія як галузь криміналістичної техніки. Практичне завдання варіант № ІІ. 15. Основи використання цифрової фотографії при провадженні слідчих (розшукових) дій. Практичне завдання варіант № ІІІ. 16. Фотозйомка на місці події. Практичне завдання варіант № І. 17. Використання спеціальних знань при розслідуванні кримінальних правопорушень. Практичне завдання варіант № ІІ. 18. Техніко-криміналістичне забезпечення розслідування кримінальних правопорушень (сучасний стан та перспективи розвитку). Практичне завдання варіант № ІІІ. 19. Сліди людини, їх значення в розслідуванні кримінальних правопорушень. Практичне завдання варіант № І. 20. Алфавітно-дактилоскопічна реєстрація в Україні та інших державах: сучасний стан і перспективи розвитку. Практичне завдання варіант № ІІ. 21. Особливості використання запахових слідів у розкритті і розслідуванні кримінальних правопорушень. Практичне завдання варіант № ІІІ. 22. Особливості підготовки й оформлення матеріалів до експертизи почерку й підписів. Практичне завдання варіант № І. 23. Сучасні можливості дослідження рукописних документів. Практичне завдання варіант № ІІ. 24. Криміналістичне дослідження документів, виготовлених за допомогою засобів оперативної поліграфії. Практичне завдання варіант № ІІІ. 25. Поняття та класифікація зброї в криміналістиці. Практичне завдання варіант № І. 26. Сучасна судово-балістична експертиза. Практичне завдання варіант № ІІ. 27. Судова габітоскопія, її значення у розслідуванні кримінальних правопорушень. Практичне завдання варіант № ІІІ. 28. Особливості використання «словесного портрету» в слідчій й оперативно-розшуковій діяльності. Практичне завдання варіант № І. 29. Використання інформації про зовнішній вигляд з метою розшуку й встановлення особи. Практичне завдання варіант № ІІ. 30. Особливі прикмети людини: поняття, класифікація, ідентифікаційне значення. Практичне завдання варіант № ІІІ. 31. Криміналістична фоноскопія: наукові і правові основи. Практичне завдання варіант № І. 32. Виявлення, дослідження і використання в доказуванні мікрочасток і мікрослідів. Практичне завдання варіант № ІІ. 33. Криміналістичні обліки експертних підрозділів МВС України. Виникнення, розвиток та їх роль у розслідуванні кримінальних правопорушень. Практичне завдання варіант № ІІІ. 34. Форми та види планів і допоміжної документації (техніка планування розслідування кримінальних правопорушень). Практичне завдання варіант № І. 35. Техніко-криміналістичне дослідження грошових знаків. Практичне завдання варіант № ІІ. 36. Значення, правові основи, тактичні і методичні особливості попередніх досліджень під час проведення слідчих (розшукових) дій. Практичне завдання варіант № ІІІ. 37. Організація та проведення окремих тактичних операцій при розслідуванні кримінальних правопорушень. Практичне завдання варіант № І. 38. Огляд місця події на відкритій місцевості. Практичне завдання варіант № ІІ. 39. Тактичні особливості проведення огляду місця події у випадках вчинення кримінальних правопорушень із застосуванням вибухових пристроїв. Практичне завдання варіант № ІІІ. 40. Слідчі версії в плануванні розслідування. Практичне завдання варіант № І. 41. Криміналістичні алгоритми і програми. Практичне завдання варіант № ІІ. 42. Планування розслідування кримінальних правопорушень – загальні положення. Практичне завдання варіант № ІІІ. 43. Поняття й значення криміналістичної тактики. Практичне завдання варіант № І. 44. Сутність і завдання огляду місця події. Практичне завдання варіант № ІІ. 45. Тактичні прийоми викриття осіб, що дають неправдиві свідчення. Практичне завдання варіант № ІІІ. 46. Конфлікти в слідчій діяльності й способи їх подолання. Практичне завдання варіант № І. 47. Слідчий огляд засобів комп'ютерної техніки. Практичне завдання варіант № ІІ. 48. Тактика допиту при посиланні допитуваного на алібі, способи перевірки алібі. Практичне завдання варіант № ІІІ. 49. Тактичні особливості проведення огляду місця події за фактом пожежі. Практичне завдання варіант № І. 50. Тактичні особливості проведення огляду місця події у надзвичайних ситуаціях. Практичне завдання варіант № ІІ. 51. Тактика огляду місця події за кримінальними правопорушеннями, при яких застосовувалася вогнепальна зброя. Практичне завдання варіант № ІІІ. 52. Загальні положення тактики допиту. Практичне завдання варіант № І. 53. Особливості тактики допиту у конфліктних слідчих ситуаціях. Практичне завдання варіант № ІІ. 54. Наукові і правові основи тактики пред'явлення для впізнання при розслідуванні кримінальних правопорушень. Практичне завдання варіант № ІІІ. 55. Тактичні особливості подолання протидії розслідуванню кримінальних правопорушень при наданні свідомо неправдивих показань. Практичне завдання варіант № І. 56. Тактика проведення одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб. Практичне завдання варіант № ІІ. 57. Організація, тактичні та психологічні особливості проведення обшуків при розслідуванні кримінальних правопорушень, вчинених організованими групами. Практичне завдання варіант № ІІІ. 58. Тактика проведення слідчого експерименту при розслідуванні дорожньо-транспортної пригоди. Практичне завдання варіант № І. 59. Особливості тактики проведення слідчого експерименту при розслідуванні вбивств. Практичне завдання варіант № ІІ. 60. Процесуальні і тактичні помилки, які знецінюють результати слідчого експерименту. Практичне завдання варіант № ІІІ. 61. Особливості взаємодії слідчого з підрозділами карного розшуку при розслідуванні кримінальних правопорушень. Практичне завдання варіант № І. 62. Основи взаємодії слідчого з НДЕКЦ МВС України при розслідуванні кримінальних правопорушень. Практичне завдання варіант № ІІ. 63. Способи протидії розслідуванню кримінальних правопорушень та засоби їх подолання. Практичне завдання варіант № ІІІ. 64. Слідча ситуація та її вплив на тактику і методику розслідування кримінальних правопорушень. Практичне завдання варіант № І. 65. Використання в ході розслідування інформації, що має орієнтуюче значення. Практичне завдання варіант № ІІ. 66. Наукова організація праці слідчого при розслідуванні кримінальних правопорушень. Практичне завдання варіант № ІІІ. 67. Розшукова діяльність слідчого в ході розслідування кримінальних правопорушень. Практичне завдання варіант № І. 68. Поняття, види та способи інсценувань. Практичне завдання варіант № ІІ. 69. Засоби та методи збирання, дослідження та оцінки криміналістично значущої інформації під час розшуку злочинців по "гарячих слідах". Практичне завдання варіант № ІІІ. 70. Сліди кримінальних правопорушень та їх криміналістичне дослідження. Практичне завдання варіант № І.
Практичні завдання до курсової роботи (для здобувачів вищої освіти заочної форми навчання).
Варіант № I.
1. Скласти протокол огляду і накреслити схему місця події за фактом крадіжки з приміщення. 2. Здійснити фотозйомку місця події за фактом крадіжки (який описано в протоколі огляду місця події), оформити її результати у вигляді фототаблиці. 3. Скласти фрагмент протоколу огляду гільзи, та накреслити її схему. 4. Дактилоскопіювати будь яку особу та представити дактилокарту, з описом типів папілярних візерунків. 5. За допомогою технічних засобів виявити на будь якому предметі слід пальця руки, вилучити та описати його в фрагменті протоколу огляду.
Варіант № II.
1. Скласти протокол огляду і накреслити схему місця події за фактом ДТП. 2. Здійснити фотозйомку місця події за фактом ДТП (який описано в протоколі огляду місця події), та оформити її результати у вигляді фототаблиці. 3. Скласти фрагмент протоколу огляду ножа, та накреслити його схему. 4. Дактилоскопувати будь яку особу та представити дактилокарту, з описом типів папілярних візерунків. 5. За допомогою технічних засобів виявити на будь якому предметі слід пальця руки, вилучити та описати його в фрагменті протоколу огляду.
Варіант № III.
1. Скласти протокол огляду і накреслити схему місця події за фактом розбійного нападу на відкритій місцевості. 2. Здійснити фотозйомку місця події за фактом розбійного нападу (який описано в протоколі огляду місця події), та оформити її результати у вигляді фототаблиці. 3. Скласти фрагмент протоколу огляду кулі, та накреслити її схему. 4. Дактилоскопіювати будь-яку особу та представити дактилокарту, з описом типів папілярних візерунків. 5. За допомогою технічних засобів виявити на будь якому предметі слід пальця руки, вилучити та описати його в фрагменті протоколу огляду. |