|
Курсова роботаДата публикации: 26.02.2020 14:23
ЗМІСТ
ВСТУП................................................................................................................................................ 4 1. МЕТА ТА ЗАВДАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ........................................................................... 5 2. ОСНОВНІ ЕТАПИ ВИКОНАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ...................................................... 9 4. ОБСЯГ, СТРУКТУРА І ЗМІСТ КУРСОВОЇ РОБОТИ............................................................ 16 5. ОФОРМЛЕННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ.................................................................................... 20 5.1. Загальні вимоги .................................................................................................................... 20 5.2. Оформлення тексту .............................................................................................................. 20 5.3. Нумерація .............................................................................................................................. 20 5.4. Ілюстрації .............................................................................................................................. 21 5.5. Таблиці .................................................................................................................................. 22 5.6. Загальні правила цитування та посилання на використані джерела............................... 22 5.7. Оформлення списку використаних посилань.................................................................... 23 5.9. Додатки ................................................................................................................................. 23 6. ВІДГУК КЕРІВНИКА ТА ЗАХИСТ КУРСОВОЇ РОБОТИ................................................... 23 7. КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ................................................................. 34 СПИСОК використаних Посилань................................................................................................ 36 ДОДАТКИ........................................................................................................................................ 37
Важливою складовою організації самостійної роботи студентів, що формує їхню здатність до самостійного пошуку, узагальнення, систематизації і використання зібраного матеріалу, сприяє поглибленню теоретичних знань, виробленню первинних навичок дослідницької діяльності, є курсова робота. Цей різновид самостійної роботи дозволяє виявити теоретичний рівень і підготовку до практичної діяльності студентів, їхні професійні можливості та навички як майбутнього фахівця й особистості. Курсова робота – це самостійне навчально-наукове дослідження студента. Вона повинна мати науково-практичний, інноваційний характер, враховувати накопичений вітчизняний і закордонний досвід, містити конкретні пропозиції з удосконалення досліджуваних питань. Виконання курсової роботи сприяє залученню студентів до активної науково-дослідної діяльності, написанню інших наукових праць, підготовці до написання кваліфікаційних робіт.
Ці методичні рекомендації є основою для викладачів кафедр під час керівництва написанням курсових робіт, зокрема, виборі теми, формулюванні мети, завдань дослідження і результатів курсової роботи, на досягнення яких варто скеровувати студентів різних курсів.
1. МЕТА ТА ЗАВДАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ
Курсова робота – це окреме самостійне дослідження, що передбачає обґрунтоване рішення поставленої задачі, яке випливає з проведеного аналізу обраної проблеми. Курсова робота є однією з форм перевірки рівня загальнонаукової та спеціальної підготовки студента, його схильності до аналізу та самостійного узагальнення (реферування) існуючих матеріалів із теми дослідження, здатності застосовувати одержані знання під час вирішення конкретних завдань. Метою підготовки курсової роботи є систематизація, актуалізація, закріплення і поглиблення теоретичних і практичних знань студента, цілеспрямоване їх використання, оволодіння існуючими методами дослідження, вироблення та подальше удосконалення навичок щодо самостійного вирішення завдань та обґрунтування пропонованих рішень, узагальнення і логічний виклад матеріалу з дотриманням вимог до оформлення наукових робіт. В процесі підготовки курсової роботи студент повинен: обґрунтувати актуальність, розкрити зміст та сутність обраної теми дослідження, спираючись на отримані знання з вивчених дисциплін та аналізу самостійно опрацьованих джерел; опанувати методику роботи з науковою літературою, законодавством і матеріалами юридичної практики, систематизації та узагальнення зібраного матеріалу; провести критичний аналіз різних точок зору і обґрунтувати власну позицію вирішення проблеми; по можливості оцінити практичний досвід, розробки, пропозиції і рекомендації з обраної теми; набути навичок логічного, аргументованого викладення аналізованих положень, концепцій, власних думок, висновків та пропозицій за підсумками дослідження, а також письмової юридичної мови; сформувати творчий дослідницький підхід до проблем, які розглядаються в роботі; виконати поставлені завдання щодо досліджуваного явища; сформулювати та обґрунтувати висновки і рекомендації щодо суті проблеми; дотримуватись вимог щодо оформлення посилань на використані джерела і вимог до загального оформлення курсової роботи. Вирішення вище визначених завдань дозволить студенту повно і послідовно розкрити зміст обраної теми курсової роботи, а також дасть можливість формування світоглядної основи у сфері юриспруденції.
ОСОБЛИВОСТІ НАПИСАННЯ КУРСОВИХ РОБІТ НА РІЗНИХ КУРСАХ СО „БАКАЛАВР”
Написання курсової роботи на різних курсах характеризується певною специфікою, що обумовлено послідовним набуттям студентами знань, вмінь і навичок та реалізацією різних етапів наукового дослідження. Це знаходить вираз у послідовності дій, які повинні опанувати студенти під час опрацювання обраної теми курсової роботи на різних курсах. На 2-му курсі студент має набути навичок ведення дослідження на емпіричному етапі, тобто вміти підбирати наукову літературу, нормативно-правові акти, міжнародні акти, статистичну інформацію та матеріали юридичної практики за обраною темою дослідження. Методи цього етапу дослідження орієнтовані на роботу саме з фактичними даними. Мета, завдання та висновки роботи повинні сприяти набуттю вказаних навичок через опрацювання та узагальнення фактологічної основи обраної теми роботи. На 3-му курсі денного відділення СО „Бакалавр” на базі повної загальної середньої освіти та прирівняних до нього курсів і форм навчання при виконанні курсової роботи, крім роботи з фактами, студент повинен набути вмінь пошуку, виявлення і формулювання науково-прикладних проблем законодавства та практики його застосування, які потребують вирішення, та обґрунтування існування таких проблем. Мета і завдання курсової роботи мають бути сформульовані так, щоб сприяти набуттю цих вмінь. Відповідно, розширюється коло методів, які будуть використані при написанні роботи. Висновки крім узагальнень, повинні окреслювати виявлені невідповідності теоретичного, нормативного та (або) практичного рівня. Для студентів 3-го курсу, які висловили готовність виконувати більш складні дослідницькі завдання та орієнтовані на активну наукову діяльність, керівник на етапі вибору теми може ускладнити мету і завдання та сформулювати їх подібними до завдань для студентів 4-го курсу. На 4-му курсі денного відділення СО „Бакалавр” на базі повної загальної середньої освіти та прирівняних до нього курсів і форм навчання студенти мають підтвердити отримані раніше навички і вміння здійснення навчально-наукових досліджень, формулювання науково-прикладних проблем в юридичній науці і бути націлені на обґрунтування напрямів (пропозицій) вирішення окремих теоретичних та (або) практичних проблем. Мета і завдання курсової роботи мають бути сформульовані так, щоб сприяти набуттю цих вмінь з використанням сучасних методів наукового дослідження, виходячи із конкретно визначених завдань. Висновки, крім окреслювання виявлених невідповідностей теоретичного, нормативного та (або) практичного рівня повинні містити власні пропозиції щодо напрямів вдосконалення правового регулювання відповідних відносин та (або) практичні рекомендації з теми дослідження. Зазначені особливості виявляються на всіх етапах виконання курсової роботи і виступають вагомим критерієм оцінювання її результатів.
ВІДПОВІДНІСТЬ МІЖ КУРСАМИ І ФОРМАМИ НАВЧАННЯ Курс, форма навчання Прирівняні до нього курсів і форм навчання2 курс, денне відділення СО „Бакалавр” на базі повної загальної середньої освіти1 курс, прискорене (друга вища освіта)
2 курс, заочне відділення
1 курс, на базі СО „Молодший спеціаліст” (на базі неюридичної освіти), денне відділення
1 курс, на базі СО „Молодший спеціаліст” (на базі неюридичної освіти), заочне відділення 3 курс, денне відділення СО „Бакалавр” на базі повної загальної середньої освіти1 курс, на базі СО „Молодший спеціаліст” (на базі юридичної освіти), денне відділення
1 курс, на базі СО „Молодший спеціаліст” (на базі юридичної освіти), заочне відділення
2 курс, на базі СО „Молодший спеціаліст” (на базі неюридичної освіти), денне відділення
2 курс, на базі СО „Молодший спеціаліст” (на базі неюридичної освіти), заочне відділення
3 курс, заочне відділення з нормативним терміном навчання
4 курс, заочне відділення з нормативним терміном навчання (для студентів з терміном навчання 5 років)
2 курс, прискорене (друга вища освіта) 4 курс, денне відділення СО „Бакалавр” на базі повної загальної середньої освіти2 курс, на базі СО „Молодший спеціаліст” (на базі юридичної освіти), денне відділення
2 курс, на базі СО „Молодший спеціаліст” (на базі юридичної освіти), заочне відділення
3 курс, на базі СО „Молодший спеціаліст” (на базі неюридичної освіти), денне відділення
3 курс, на базі СО „Молодший спеціаліст” (на базі неюридичної освіти), заочне відділення
4,5 курс, заочне відділення з нормативним терміном навчання
3 курс, прискорене (друга вища освіта) 2. ОСНОВНІ ЕТАПИ ВИКОНАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ
Виконання курсової роботи складається з таких етапів: вибір теми курсової роботи, узгодження з керівником, складання завдання до виконання курсової роботи; пошук, відбір, аналіз і систематизація первинного матеріалу з теми дослідження з метою ознайомлення зі змістом теми і складання попереднього плану роботи, узгодження плану з керівником; розширений пошук інформації, вивчення теоретичних основ обраної теми, коректування, уточнення плану (за потреби); обробка, аналіз та узагальнення зібраної інформації теоретичного і практичного характеру із застосуванням методів наукового пізнання; написання розділів (підрозділів); формулювання висновків і рекомендацій, підготовка додатків; оформлення списку використаних посилань, додатків, загальне оформлення роботи; представлення курсової роботи керівнику для підготовки відгуку; захист курсової роботи. На всіх етапах виконання курсової роботи до захисту студент має право звертатись за консультаціями і порадами до керівника, який виступає в ролі консультанта, вказуючи студентові на помилки, недостатню глибину аналізу наукової літератури, нормативного та практичного матеріалу недоліки аргументації, нечіткість формулювань, стилістичні помилки і тому подібне. Підготовчий етап роботи над курсовою роботою починається з вибору теми, її осмислення та обґрунтування. Студент може обрати тему курсової роботи з запропонованого кафедрою переліку тем курсових робіт. За узгодженням з керівником можна сформулювати тему курсової роботи, не вказану у переліку. Тема курсової роботи не обмежується дисциплінами, які викладаються студентам протягом поточного року (семестру). При формулюванні тем курсових робіт необхідно використовувати лаконічні та однозначні формулювання; орієнтувати тему на програмні результати навчання відповідно до освітньої програми. Тема курсової роботи на 2-му курсі денного відділення СО „Бакалавр” на базі повної загальної середньої освіти та прирівняних до нього курсів і форм навчання може бути орієнтована на вирішення практичного завдання в межах визначеного етапу дослідження та змісту юридичних навчальних дисциплін. Тема роботи для досягнення завдань на цьому етапі дослідження повинна бути максимально конкретною та зрозумілою для студента, бажано в рамках однієї дисципліни. Тема курсової роботи на 3-му курсі денного відділення СО „Бакалавр” на базі повної загальної середньої освіти та прирівняних до нього курсів і форм навчання може бути орієнтована на вирішення конкретного завдання в межах окремого етапу дослідження та змісту юридичних навчальних дисциплін, а також може припускати комплексне дослідження в межах всього терміну навчання, коли кожна курсова робота виступає окремим етапом дослідження з певного напряму (проблеми), логічно переростаючи в магістерську роботу. Тема курсової роботи на 4-му курсі денного відділення СО „Бакалавр” на базі повної загальної середньої освіти та прирівняних до нього курсів і форм навчання може бути орієнтована на вирішення конкретної теоретичного або практичного завдання в межах окремого етапу дослідження, а також може бути продовженням комплексного дослідження в межах всього терміну навчання, коли кожна курсова робота виступає окремим етапом дослідження з певного напряму (проблеми). Необхідно враховувати особистий інтерес студента до розробки визначеної правової проблеми, доступність матеріалів практики для узагальнення, перспективність розробки теми, наявність теоретичної бази, схильність студента до ведення теоретичних або практичних розробок, намір студента продовжити розробку теми в магістерській роботі. Після вибору теми студент за допомогою керівника складає завдання на виконання курсової роботи (додаток А). Оригінал завдання на виконання курсової роботи залишається у студента, а керівнику курсової роботи передається його копія (електронна копія). Якщо студент не вибрав тему курсової роботи у встановлені строки, він отримує тему курсової роботи на відповідній кафедрі на підставі примусового розподілу. Після вибору теми курсової роботи, необхідно конкретизувати об’єкт, предмет і мету дослідження. Об’єктом дослідження є процес або явище, суспільні відносини, діяльність, в яких виявлена та існує проблема. Проблема – це невідповідність між фактично існуючим і бажаним станом об'єкта в реальній дійсності. Отже, об’єкт дослідження можна визначити як процес або явище, суспільні відносини, що породжують проблемну ситуацію й обрані для вивчення. Предмет дослідження – це тільки ті суттєві зв’язки та відношення, які підлягають безпосередньому вивченню в курсовій роботі, є головними, визначальними для конкретного дослідження. Предмет дослідження є вужчим, ніж об’єкт: вони співвідносяться між собою як загальне і часткове; перебуває в межах об’єкта і визначає тему курсової роботи. Мета дослідження відображає напрям дослідження і взаємопов'язана з темою курсової роботи. Формулювати мету слід стисло з урахуванням того кінцевого результату, якого планується досягти для вирішення конкретного практичного або теоретичного завдання (проблеми). Постановка мети курсової роботи для студентів молодших курсів має бути простою; для її визначення можна використовувати слова: «класифікація ...», «аналіз ...», «узагальнення ...», «систематизація...», «дослідження …» тощо. Для студентів старших курсів доцільно визначати більш конкретну мету дослідження, спрямовану на отримання результатів теоретичної та/або практичної спрямованості. При цьому можуть використовуватись слова «конкретизація…», «уточнення…», «доопрацювання …», «розробка …», «обґрунтування…» тощо. Не слід формулювати мету як «дослідження ...», «аналіз ...», «вивчення ...» тому, що ці слова вказують на спосіб досягнення мети, а не на саму мету. Не може бути метою роботи і підготовка тез наукової доповіді, виступу на конференції, оскільки вони є апробацією результатів виконання роботи. Після вибору теми курсової роботи студент має ознайомитися з її змістом і визначити коло питань, що підлягають розкриттю в темі. Варто опрацювати навчальну і наукову літературу, здійснити попередній аналіз практичного матеріалу, використовуючи різні джерела для збору інформації. Така підготовча робота допоможе студенту скласти чітке уявлення про обрану тему та існуючі проблеми щодо предмета дослідження. На цьому етапі складається попередній бібліографічний перелік літератури та план курсової роботи. План повинен бути логічно побудованим та послідовним, мати концептуальну спрямованість, відображати ключові питання теми роботи. Слід пам’ятати, що кожний розділ курсової роботи висвітлює самостійне питання, а підрозділ – окрему частину цього питання. При складанні плану не рекомендується вживати питальні форми в назвах розділів і підрозділів. Після складання плану курсової роботи доцільно здійснити розширений пошук інформації, проаналізувати і визначитись з теоретичними основами обраної теми. Пошук, накопичення і обробка інформації, необхідної для підготовки якісної курсової роботи, повинні забезпечити всебічне ознайомлення студента з об'єктом дослідження та з'ясування всіх необхідних і суттєвих аспектів предмета дослідження. Роботу з науковою літературою слід здійснювати у такій послідовності: 1. Первинний пошук літератури (бібліографічний пошук) з проблеми дослідження. Ефективність роботи студента безпосередньо залежить від кількості і якості літератури. При виборі літератури рекомендується, в першу чергу, зупинитися на якомусь ширшому фундаментальному джерелі, і рухатися далі за напрямком від загального до конкретного. Краще звертатися до джерел, автори яких мають найбільший науковий авторитет у цій галузі. В ході вивчення обраного джерела в його тексті, підрядкових посиланнях і переліку використаної літератури можна виявити посилання на літературу, в якій розглядається обрана дослідником тема. Далі слід вести пошук вузькоспеціалізованого матеріалу – в монографіях, статтях, журналах, довідкових матеріалах і в мережі Інтернет (пошукові системи електронних бібліотек і сайтів, де розміщені журнали, монографії та ін. літературні джерела). 2. Первинне знайомство зі знайденою літературою, проведення поверхневого аналізу змісту (читання, систематизація підібраного матеріалу, відбір необхідних фактичних даних, сортування за ступенем важливості та складності). Вибудовуючи свою роботу, студент повинен чітко визначити які позиції він приймає як базові, а на які тільки посилається в процесі аналізу джерел. 3. Складання плану роботи з науковими джерелами. За основу краще взяти хронологічний принцип. 4. Збір додаткової літератури (проходить паралельним процесом протягом усього періоду написання роботи). 5. Вивчення літератури за обраною темою (необхідно вивчити якомога більшу кількість літератури з обраної теми; при використанні зібраного матеріалу в ході підготовки курсової роботи не слід прагнути виключно до запозичення інформації, огляд краще писати «своїми словами», по можливості чітко дотримуючись термінології описуваної роботи, зіставляючи і аналізуючи знайдені дані). 6. Складання короткого конспекту та паралельне оформлення вірних посилань на джерела. 7. Класифікація підібраного матеріалу, його групування, порівняння, зіставлення. На підставі цього формулюються критичні узагальнюючі висновки.
Аналіз нормативно-правових актів: 1) необхідно визначити, яка нормативно-правова база регулює відносини з обраної теми роботи; 2) обов'язково підібрати (зібрати), систематизувати, проаналізувати всі нормативно-правові акти за темою роботи, враховуючи їх ієрархічність за юридичною силою, а також міжнародні акти (договори, конвенції та ін.), рішення Конституційного Суду України, постанови вищих судових органів, постанови Європейського суду з прав людини та ін.; 3) доцільно використовувати правила роботи з науковою літературою щодо первинного знайомства з нормативно-правовими актами, проведення аналізу їх змісту, складання стислого конспекту та ін.; 4) використовувати офіційні джерела опублікування нормативно-правових актів з урахуванням всіх змін і доповнень, як при аналізі, так і при оформленні в списку використаних посилань. Аналіз матеріалів юридичної практики. Мета збору практичного матеріалу за темою полягає у визначенні суспільних потреб в правовому регулюванні відносин стосовно предмету дослідження. Основними завданнями аналізу правозастосовчої практики є: визначення якості та ефективності правозастосовчої практики; виявлення фактів невідповідності правозастосовчої практики законодавству; вдосконалення правозастосовчої практики. Стадії проведення аналізу правозастосовчої практики: 1) збір інформації, узагальнення та аналіз отриманої інформації (складання таблиць, схем, діаграм тощо); 2) аналіз отриманих результатів про стан правозастосовчої практики для виявлення відповідності такої практики законодавству; 3) розробка та подання пропозицій щодо вдосконалення правозастосовчої практики, в тому числі пропозицій щодо вдосконалення правового регулювання, а також необхідних для їх реалізації конкретних заходів. Пропозиції щодо вдосконалення законодавства можуть бути викладені у вигляді проектів нормативно-правових актів та оформлені як додаток до курсової роботи (для студентів 4 курсу та прирівняних до нього курсів СО „Бакалавр”). Аналіз правозастосовчої практики проводиться за такими основними напрямами: аналіз практики відповідних судових органів; аналіз правозастосовчої практики відповідних органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування; аналіз правозастосовчої практики інших суб'єктів права в залежності від теми дослідження; аналіз статистичних даних за певний період; аналіз правозастосовчої практики в інших країнах. Джерелами для збору і аналізу правозастосовчої практики можуть бути: електронний реєстр судових рішень; офіційні сайти органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування; спеціальні науково-практичні журнали, газети, в яких дається огляд матеріалів практики; документообіг окремих суб'єктів права: плани, програми, договори, рішення, накази, статути, положення і т.п.; статистичні збірники, довідники, відомості і т.п. До кожного з ключових питань курсової роботи необхідно відібрати джерела (наукові публікації, нормативно-правові акти, матеріали правозастосовної практики), які найбільшою мірою відповідають йому. При опрацюванні літератури потрібно виділяти тільки те, що має відношення до теми дослідження і допоможе її розкрити. Чим ширше і різноманітніше коло джерел, якими студент користувався, тим вищою буде теоретична і практична цінність його дослідження. Проаналізований та систематизований матеріал викладається відповідно до назв розділів і підрозділів. Зміст висловлюваного матеріалу не повинен виходити за межі аналізованого питання, розділу і теми курсової роботи, в цілому. При викладі матеріалу слід пам’ятати, що механічне списування тексту з книг, брошур, дисертацій, авторефератів, монографій, журнальних статей та інших матеріалів неприпустимі. Матеріали цих джерел студенти можуть використовувати у своїй роботі тільки після осмислення, критичного аналізу та оцінки або як аргументи власної позиції. При написанні курсової роботи важливо не обмежуватися загальними фразами. Кожне висунуте положення необхідно всебічно обґрунтувати, користуючись при цьому основними методами наукового пізнання. Теоретичні положення бажано підкріплювати статистичними даними, конкретними прикладами з реальної дійсності, розрахунками тощо, показати, як предмет дослідження розвивався історично і які тенденції його розвитку в перспективі. Статистичні дані та матеріали практики, як правило, потрібно брати з першоджерел. Для студентів старших курсів використання практичного матеріалу є обов’язковим (якщо інше не обумовлено особливостями теми або об’єкту (предмету) дослідження). Після завершення основної частини на заключному етапі студент переходить до написання висновків до курсової роботи, оформлення списку використаних посилань та додатків. Оформлення курсової роботи є важливим елементом її виконання і враховується при оцінюванні курсової роботи. Останнім етапом є захист курсової роботи, який відбувається відповідно до вимог, передбачених цими методичними рекомендаціями 3. МОВА І СТИЛЬ НАПИСАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ
Курсова робота виконується державною мовою за винятком списку використаних посилань, опис яких здійснюється мовою видання. Мова підготовки курсових робіт іноземних студентів визначається згідно з чинним законодавством. Курсова робота є сходинкою у підготовці студентів до написання кваліфікаційної роботи, тому слід приділяти серйозну увагу мові та стилю її написання. Для наукової мови характерні деякі особливості. По-перше, це формально-логічний спосіб викладення матеріалу, який складається, головним чином, з міркувань, метою яких є доказ істини або тих чи інших положень, що виявлені як наслідок дослідження фактів дійсності. По-друге, це стиль письмової наукової мови, яким є безособовий монолог. Доцільне використання неозначено-особових речень (наприклад, «Спочатку визначають основні фактори, що впливають на це явище»). Не слід вести виклад від першої особи: «Я спостерігав», «Я вважаю», «Мені здається», «На мою думку». Не припустимі словосполучення «На нашу думку», «Ми вважаємо» тощо. По-третє, точність, якість і стислість як ознаки культури наукової мови, за рахунок чого текст набуває змістовної завершеності і цілісності. Точність є умовою, що забезпечує наукову і практичну цінність тексту курсової роботи. Автор повинен виважено ставитись до використання тих чи інших слів, понять, термінів, оскільки неправильно вибране слово може суттєво змінити суть тексту або створити умови неоднозначного його тлумачення. У курсових роботах необхідно прагнути дотримуватися прийнятої термінології, позначень, загальноприйнятих умовних скорочень і символів. Якість викладу – це вміння писати доступно й зрозуміло. Часто порушення якості викладу пов’язане з тим, що автор намагається надати роботі видимої науковості. Це приводить до того, що відомим предметам, явищам, поняттям дають ускладнені назви, використовують без потреби іноземні слова, паралельно або неправильно вживають іноземну лексику тощо. Стислість досягається шляхом точного, лаконічного викладу, використання професійної термінології. Кожне слово і словосполучення повинні коротко і влучно передавати думку. Не варто перевантажувати текст складними граматичними конструкціями, слід уникати тавтології (повторення одного й того ж іншими словами), використання штампів. При написанні роботи важливо об’єднати накопичену інформацію у взаємопов’язаний текст. Для цього можна використовувати різні мовні кліше як засоби зв’язку між реченнями і абзацами («таким чином ...», «наведені дані свідчать ...», «з викладеного слідує...», «отже...», «відповідно до...»). При згадуванні в тексті науковців, дослідників, практиків, інших осіб ініціали ставляться перед прізвищем (О.А. Грішнова, а не Грішнова О.А., як це прийнято в списках літератури). 4. ОБСЯГ, СТРУКТУРА І ЗМІСТ КУРСОВОЇ РОБОТИ
Обсяг основної частини курсової роботи становить 1-1,5 друкованих аркушів (для 2-го курсу – до 25 стор., 3,4-го курсу – до 35 стор.). Правила оформлення курсової роботи наводяться в розділі 5. Незалежно від обраної теми, структура курсової роботи має включати:
Курсова робота починається з титульного аркуша. На ньому вказуються назви міністерства, університету, факультету, кафедри, на якій вона виконувалась; тема роботи; прізвище та ініціали студента, група, курс, форма навчання; прізвище, ініціали, посада, науковий ступінь і вчене звання керівника; залишається місце для оцінювання роботи; рік і місто виконання роботи (Додаток А). Завдання на виконання курсової роботи оформлюється на спеціальному бланку (Додаток Б). Анотація має бути написана українською та однією з іноземних мов (найчастіше – англійською мовою). При написанні латиницею прізвища та імені студента слід використовувати варіант написання як у закордонному паспорті або при відсутності його згідно з заявою на транслітерацію та постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 2010 р. ? 55 «Про впорядкування транслітерації українського алфавіту латиницею». Назву Університету для написання латиницею потрібно брати зі Статуту Університету (розміщено на офіційному сайті). В анотації, обсяг якої становить приблизно 800 знаків, зазначаються: прізвище та ініціали студента, назва курсової роботи, спеціальність (шифр і назва), найменування відповідної кафедри, факультету та університету, місто, рік, загальна кількість сторінок в роботі; основний зміст та результати дослідження; ключові слова (слова специфічної термінології за темою, які найчастіше вживаються у курсовій роботі) наводяться у називному відмінку; кількість ключових слів – 5-7; Викладення матеріалу в анотації повинно бути стислим і точним. Необхідно використовувати стандартизовану термінологію, синтаксичні конструкції, притаманні мові ділових документів, уникати складних граматичних зворотів, маловідомих термінів і символів (Додаток В). Зміст подається на початку курсової роботи. Він містить найменування та номери початкових сторінок вступу, усіх розділів, підрозділів, висновків, списку використаних посилань, додатків тощо (Додаток Г). Назви структурних елементів повинні точно відповідати їх назвам у тексті роботи. Вступ містить такі структурні елементи: Актуальність теми дослідження. Автор курсової роботи повинен стисло і змістовно обґрунтувати актуальність теми дослідження; перерахувати вітчизняних і зарубіжних вчених, які досліджують (досліджували) цю проблему і внесли суттєвий вклад в її вирішення; означити коло проблем, які не до кінця вирішені або залишилися поза увагою дослідників (саме ці проблеми мають знайти відображення в курсовій роботі). Актуальність теми курсової роботи на визначається для: юридичної науки; юридичної практики; конкретного органу державної влади, установи, підприємства, організації; навчального процесу. Для студентів 2-го курсу денного відділення СО „Бакалавр” на базі повної загальної середньої освіти та прирівняних до нього курсів і форм навчання достатньо вказати лише один з перерахованих вище аспектів актуальності. Виявлення студентом більшої кількості аспектів актуальності, характеризує якість його роботи з фактичним матеріалом та глибину дослідження. При обґрунтуванні актуальності обраної теми курсової роботи рекомендується відображати стан і ступінь її розробки. З цією метою в стислому вигляді можна дати загальний аналіз законодавства, яке регулює відповідні відносини, огляд наукових розробок з теми курсової роботи. З цього повинен виходити висновок, що тема ще недостатньо вивчена (розкрита лише частково, не в цьому аспекті) і тому вимагає додаткового розгляду. Для студентів 3-го курсу денного відділення СО „Бакалавр” на базі повної загальної середньої освіти та прирівняних до нього курсів і форм навчання при обґрунтуванні актуальності обраної теми курсової роботи рекомендується відображати стан і ступінь її розробки. З цією метою в стислому вигляді можна навести короткий огляд стану та проблем, що виникають на практиці у відповідній сфері, аналіз законодавства, яке регулює такі відносини та невирішені в ньому питання, огляд наукових розробок з теми курсової роботи і незавершені чи дискусійні в науці питання. Важливо, щоб всі перераховані складові в обґрунтуванні актуальності були представлені у вступі. З наведеної інформації повинен виходити висновок, що тема ще недостатньо досліджена (розкрита лише частково, не в цьому аспекті) і тому вимагає додаткового розгляду. Для студентів 4-го курсу денного відділення СО „Бакалавр” на базі повної загальної середньої освіти та прирівняних до нього курсів і форм навчання щодо обґрунтування актуальності теми курсової роботи рекомендуються такі складові: вказується на зв’язок теми дослідження (предмету) з об’єктом дослідження; дається стислий огляд практики за темою та вказуються проблеми практичного характеру; викладається короткий аналіз законодавства (правової основи) та проектів нормативно-правових актів щодо теми із зазначенням недоліків відповідного законодавства (прогалини, протиріччя, наявність застарілих норм тощо); подається загальна характеристика стану наукових досліджень і теоретичних проблем щодо теми курсової роботи. У цілому такий аналіз повинен свідчити про наявність проблем (питань) у правозастосовній діяльності, у законодавстві, у науковій площині, вирішення яких можливе правовими засобами, для чого відповідно необхідні подальші дослідження. З цього повинен виходити висновок, що тема ще недостатньо вивчена (розкрита лише частково, не в цьому аспекті) і тому вимагає додаткового розгляду. Мета – відображає напрям дослідження і взаємопов'язана з назвою теми курсової роботи. Завдання дослідження визначаються на основі поставленої мети і за змістом повинні узгоджуватися із назвою розділів і змістовною частиною курсової роботи, для чого рекомендується використовувати такі формулювання, як виявлення..., узагальнення..., розробка.., дослідження…, аналіз… тощо. Об’єкт дослідження – це процес або явище, суспільні відносини, що породжують проблемну ситуацію й обрані для вивчення. Предмет дослідження – це те, що перебуває в межах об’єкта і визначає тему курсової роботи. Структура курсової роботи – передбачає перерахування її структурних елементів з обґрунтуванням послідовності їх розташування, із зазначенням кількості використаних посилань та додатків (наприклад, рисунків, таблиць). Пропонований обсяг вступу – 1-2 сторінки. Основна частина курсової роботи розкриває основний зміст дослідження, де міститься такій матеріал: опис досліджуваних фактів, явищ, закономірностей, суспільних відносин; огляд наукової вітчизняної та іноземної літератури з теми дослідження, короткий критичний виклад результатів наукових робіт; дискусійні питання, пов'язані з переглядом сталих поглядів і уявлень в області певного дослідження; аналіз законодавства з теми дослідження, обґрунтування наявних недоліків в ньому, необхідності його удосконалення; аналіз практики застосування законодавства з теми роботи; власні висновки про наявність виявлених проблем та запропоновані шляхи їх вирішення. Основна частина складається із розділів (як правило, трьох) та підрозділів. Кожен розділ починають з нової сторінки. У кінці кожного розділу формулюють висновки із стислим викладенням наведених у розділі наукових і практичних результатів. Зміст висловлюваного матеріалу не повинен виходити за межі проаналізованого питання, розділу і теми курсової роботи, в цілому. Усі розділи роботи та їхні структурні частини повинні розміщуватись послідовно, мати взаємозв’язок. Розділи за обсягом мають бути приблизно однаковими. Висновки є логічним завершенням курсової роботи. Головна їх мета – підсумувати проведену роботу, сформулювати результати дослідження. Вони подаються у вигляді окремих лаконічних положень, які можуть містити визначення, класифікації, узагальнення, виявлені проблеми та шляхи їх вирішення. У висновках також може обґрунтовуватись достовірність отриманих результатів, наводитись рекомендації щодо їх використання. За структурою висновки мають відповідати завданням, поставленим у вступі. При описі результатів курсової роботи можна рекомендувати використовувати такі вирази: «обґрунтовано...», «аргументовано...», «узагальнено...», «систематизовано...», «виявлено...», «розроблено...», «підготовлено...», «уточнено...», «визначено...» тощо. Для студентів старших курсів опис результатів виконання курсової роботи повинен містити інформацію про можливе їх впровадження або використання в науковій діяльності, правозастосовчій практиці або в навчальному процесі. Пропонований обсяг висновків – 2-3 сторінки. Список використаних посилань містить перелік джерел (підручників, монографій, наукових статей, законодавчих і нормативних актів, матеріалів періодичної преси, офіційних сайтів та ін.), що використовувалися при написанні курсової роботи. Рекомендована кількість найменувань у списку повинна бути не меншою 22, з яких від 30 до 50% - за останні 5 років (якщо інше не обумовлено специфікою теми). Для студентів молодших курсів допускається, щоб кількість опрацьованої навчальної літератури (підручники, навчальні посібники) складала до 50% від загального обсягу використаних посилань, проте для студентів старших курсів переважну кількість у списку використаних посилань має становити наукова література та матеріали практики. Посилання на нормативно-правові акти робляться в списку використаних посилань при першому їх згадуванні в тексті роботи з вказівкою офіційного джерела публікації. При повторній згадці нормативно-правових актів посилання на них в тексті робиться шляхом вказівки в круглих дужках відповідної статті (її частини, пункту) й найменування нормативно-правового акту. Наприклад, «(ст. 13 Закону України «Про судову експертизу»)». Додатки включають матеріал, який необхідний для конкретизації теми курсової роботи. Це можуть бути додаткові ілюстрації і таблиці, що через великий обсяг, специфіку викладу чи форму відображення не можуть бути внесені в основну частину курсової роботи. Наприклад, таблиця, що має розмір: формат А 4 і більше. У додатки можна включати також таблиці, ілюстрації, схеми, діаграми, графіки, які відображають певні результати курсової роботи.
Курсова робота оформляється відповідно до вимог державного стандарту України (ДСТУ 3008-2015 та ДСТУ 4163-2003). Текст роботи набирається на комп’ютері з дотриманням таких вимог: шрифт Times New Roman, 14, інтервал 1,5, формат А4, береги: лівий – 30 мм, верхній і нижній – 20 мм, правий – 10 мм. Робота друкується на аркушах паперу формату А4 (210х297) з однієї сторони. Робота повинна бути зброшурована. Структурні елементи «ЗМІСТ», «ВСТУП», «ВИСНОВКИ», «СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ПОСИЛАНЬ», «ДОДАТКИ», а також розділи основної частини курсової роботи починаються з нової сторінки, повинні мати заголовки. Назву кожного структурного елементу необхідно писати великими буквами з вирівнюванням по центру. Заголовки не підкреслюються. Використання знаку переносу у заголовках не допускається. Крапку в кінці заголовка не ставлять. Якщо заголовок складається з двох або більше речень, їх розділяють крапкою. Підрозділи основної частини курсової роботи з нової сторінки не починаються і послідовно викладаються в межах розділів по тексту роботи. Не допускається розміщати заголовок підрозділу в нижній частині сторінки, якщо після нього розташований тільки один рядок тексту. Між заголовком і текстом повинен бути один вільний рядок.
Зразок
До основного обсягу курсової роботи не входять додатки, список використаних посилань, таблиці та рисунки, які повністю займають площу сторінки. Але всі сторінки зазначених елементів курсової роботи підлягають суцільній нумерації. Приведення статистичних даних, відомостей практики, точок зору різних авторів має здійснюватися з посиланням на джерела. У роботі можуть надаватися і повинні пояснюватися формули, за допомогою яких здійснюються розрахунки. Текст роботи повинен бути розбитий на абзаци. Абзацний відступ 1,25 пт. З метою більшої наочності цифровий матеріал можна наводити у вигляді графіків, схем і діаграм, що оформляються як рисунки. Ілюстрації (схеми, графіки) і таблиці розміщують після першого згадування про них в тексті так, щоб їх можна було читати без повороту тексту чи з поворотом за стрілкою годинника. Нумерацію сторінок, розділів, підрозділів, пунктів, рисунків, таблиць, формул подають арабськими цифрами без знаку ?. Нумерація сторінок курсової роботи повинна бути наскрізною і починатися з титульного листа, проте на ньому номер сторінки не ставиться. Номера сторінок у курсовій роботі проставляються у верхньому колонтитулі праворуч без крапки. Такі структурні частини курсової роботи, як «Зміст», «Вступ», «Висновки», «СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ПОСИЛАНЬ», не мають порядкового номера, тобто неправильно зазначати: «1. ВСТУП» або «Розділ 5. ВИСНОВКИ». Розділи основної частини повинні мати порядкову нумерацію в межах усієї роботи. Номер розділу ставлять після слова «РОЗДІЛ». Підрозділи нумерують у межах кожного розділу. Номер ставиться перед заголовком і відокремлюється від нього пробілом. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, між якими ставлять крапку. В кінці номера підрозділу не повинна стояти крапка, наприклад: «2.3» (третій підрозділ другого розділу). Кожна ілюстрація має відповідати тексту, а текст – ілюстрації. Ілюстрації позначаються словом «Рисунок» і нумерують послідовно в межах розділу, за винятком ілюстрацій, наведених у додатках. Усі графічні матеріали курсової роботи (ескізи, діаграми, графіки, схеми, фотографії, рисунки, кресленики тощо) повинні мати однаковий підпис «Рисунок». На всі ілюстрації повинні бути посилання в роботі. Порядковий номер ілюстрації вказується без знаку ? арабськими цифрами. Номер ілюстрації повинен складатися з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, розділених крапкою, після номера ілюстрації не ставиться крапка. Наприклад: Рисунок 1.2 ‑ (другий рисунок першого розділу). Назву рисунка друкують з великої літери та розміщують під ним посередині рядка. Назви ілюстрацій, що містять текст з якомога стислою характеристикою зображеного, розміщують після їхніх номерів. За необхідності ілюстрації доповнюють пояснювальними даними (підрисунковий текст). Номер ілюстрації, її назву та пояснювальні підписи розміщують послідовно під ілюстрацією. Приклад оформлення ілюстрації приводиться на рис. 5.1. Рисунок 5.1 ‑ Приклад оформлення рисунку
Цифровий матеріал, в т.ч. що характеризує один чи кілька показників, як правило, повинен оформлюватися у вигляді таблиць. Кожна таблиця повинна мати номер і назву, яку розміщують над таблицею. Назва таблиці повинна бути стислою і відбивати її зміст. Таблиці нумерують послідовно (за винятком таблиць, поданих у додатках) в межах розділу. Назву таблиці друкують з великої літери і розміщують над таблицею з абзацного відступу. Номер таблиці повинен складатися з номера розділу та порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка, наприклад: «Таблиця 1.2» (друга таблиця першого розділу). Якщо в розділі курсової роботи одна таблиця, її нумерують за загальними правилами. У таблиці необхідно подавати відомості щодо одиниці виміру показників. Якщо всі показники мають однакову розмірність, то вона виноситься в заголовок і зазначається через кому після назви таблиці, наприклад: Таблиця 2.1 ‑ Аналіз індексу інфляції, %. У випадку різної розмірності показників одиниці виміру вказуються в заголовках, підзаголовках граф, у бокових рядках у скороченому вигляді відповідно до діючих стандартів. Приклад оформлення таблиці наводиться нижче. Таблиця 2.2 ‑ Обсяг реалізованої продукції (товарів, послуг) суб’єктів господарювання за регіонами у 2016 році РегіонУсього, млн.грн.У тому числіпідприємствафізичні особи-підприємцімлн.грн.у відсотках до загальної кількостімлн.грн.у відсотках до загальної кількості123456Україна6877077,36387872,7100,0489204,6100,0Вінницька139582,3119265,41,920316,94,1Волинська116585,4104722,71,611862,72,4
Продовження таблиці 2.2 123456Київська415406,3388390,86,127015,55,5Донецька356039,5341559,45,314480,13,0Житомирська87548,173595,11,213953,02,9 На всі таблиці повинні бути посилання в тексті. При посиланні на таблицю наводиться слово «табл.» або «таблиця» та її номер, наприклад: «відповідно до таблиці 2.1», «… див. табл. 3.2». У тексті до таблиць обов’язково повинні бути наведені коментарі, що їх пояснюють. 5.6. Загальні правила цитування та посилання на використані джерела Посилання в тексті курсової роботи на джерела слід зазначати двома квадратними дужками, наприклад, «... у працях [1-7]», [5, c. 2-8]. 5.7. Оформлення списку використаних посилань Список використаних посилань – елемент бібліографічного апарату, котрий містить бібліографічні описи використаних джерел (посилань) і розміщується після висновків. Посилання потрібно розміщувати у порядку їх появи у тексті роботи. Відомості про джерела, включені до списку, необхідно давати відповідно до чинних стандартів з бібліотечної та видавничої справи з обов’язковим наведенням назв праць. Приклади оформлення бібліографічного опису наводяться в Додатку Д. Додатки оформлюють як продовження курсової роботи на наступних сторінках після списку використаних посилань у вигляді окремої частини, розміщуючи їх у порядку появи посилань у тексті роботи. Нумерація аркушів з додатками продовжує загальну нумерацію сторінок роботи. Кожний додаток повинен мати заголовок, який друкують вгорі малими літерами з першої великої симетрично до тексту сторінки. Над заголовком, але посередині рядка, друкують слово «ДОДАТОК» і відповідну велику літеру української абетки, крім літер Ґ, Є, З, І, І, Й, О, Ч, Ь, яка позначає додаток. Текст кожного додатка починають з наступної сторінки. Якщо в роботі є лише один додаток, то він позначається як «ДОДАТОК А».
Приклад:
ДОДАТОК А Назва додатка
Ілюстрації, таблиці та формули, розміщені в додатках, нумерують у межах кожного додатка, наприклад: Таблиця А.2 – друга таблиця додатка А; Рисунок Б.3 – третій рисунок додатка Б; формула (В.1) – перша формула додатка В. 6. ВІДГУК КЕРІВНИКА ТА ЗАХИСТ КУРСОВОЇ РОБОТИ
Студент передає курсову роботу керівнику для підготовки відгуку не пізніше дати подання роботи на перевірку, визначеної у завданні до виконання курсової роботи. Критеріями оцінювання курсової роботи виступають:
Обов’язково наприкінці відгуку повинно бути зазначено: Курсова робота Іваненка Івана Івановича «Тема роботи» відповідає/ не відповідає вимогам, які висуваються до курсових робіт, і може бути рекомендована / не рекомендована до захисту. У відгуку керівник оцінює виконану курсову роботу за приведеними критеріями, проте не виставляє підсумкову оцінку по курсовій роботі. Відгук керівника додається і вкладається в підшиту курсову роботу (Додаток Г). Захист курсової роботи проводиться комісією у складі трьох викладачів кафедри, до якої входить керівник курсової роботи. Склад комісії і графік захисту (дата, час, місце захисту курсової роботи) встановлюються за підписом завідувача кафедри, на якій працює викладач – керівник курсової роботи. Під час захисту студент має зазначити тему, стисло обґрунтувати актуальність дослідження, мету і отримані результати. За часом виступ не повинен перевищувати 5-7 хвилин, може супроводжуватись презентацією. Після завершення доповіді, студент повинен відповісти на запитання. Якщо робота до захисту не допущена або оцінена в ході захисту на «незадовільно» (менше, ніж 60 балів за системою EСTS), студент зобов'язаний виконати нову курсову роботу за цією ж темою з урахуванням зауважень. Якщо на етапі підготовки відгуку або під час захисту у роботі буде виявлено плагіат (використання чужих текстів без оформлення посилання на них) чи інші порушення академічної доброчесності щодо наукової роботи, це дасть підстави оцінити представлену роботу на FX (незадовільно з можливістю повторного складання). Одночасно з цим комісія викладачів призначає студентові нову тему курсової роботи. Підготувати і захистити нову курсову роботу він може в період, відведений для ліквідації академічних заборгованостей. Критерії оцінювання курсової роботи студентів 2-го курсу денного відділення СО „Бакалавр” на базі повної загальної середньої освіти та прирівняних до нього курсів і форм навчання для підготовки відгуку керівником
?Критерії оцінки курсової роботиЗміст критеріюОцінка за чотирибальною системою оцінюванняОцінка за КМСН123451. Обґрунтування актуальності теми, визначення мети, об'єкту і предмету дослідження1. Актуальність теми в достатньому об’ємі обґрунтована для юридичної науки або юридичної практики або конкретного органу державної влади, установи, підприємства, організації або навчального процесу або виявлено 2 і більше аспектів актуальності, у стислому вигляді наведено аналіз законодавства та (або) огляд наукових розробок з теми, чітко сформульована мета дослідження, правильно визначені об'єкт і предмет.5202. Актуальність теми для одного або більше аспектів обґрунтована у загальному вигляді, аналіз законодавства та (або) огляд наукових розробок з теми носять неконкретний характер, є помилки у визначенні мети, об'єкту і предмету дослідження.4153. Обґрунтування актуальності теми, аналіз стану розробки теми мають поверхневий характер, мета, об’єкт і предмет дослідження визначені некоректно.3104. Відсутнє обґрунтування актуальності теми (не наведено аналіз стану наукової розробки теми), не визначено мету, об'єкт і предмет дослідження.252. Ступінь розробки теми, самостійність і повнота проведення досліджень, відповідність змісту темі і плану роботи логічність і структура викладення матеріалу, коректність посилань та цитувань, наявність помилок 1. Представлено аналіз наукової літератури, нормативно-правових актів, періодичних видань за обраною темою дослідження у встановленому обсязі, дослідження носить самостійний характер, тему повністю розкрито, посилання та цитування у тексті коректні, помилки відсутні5202. Представлено аналіз наукової літератури, нормативно-правових актів, періодичних видань за обраною темою дослідження у меншому ніж встановлено обсязі або джерела не відрізняються новизною, тему розкрито, посилання та цитування у тексті коректні, істотні помилки відсутні.4153. Проведено поверхневий аналіз наукової літератури, нормативно-правових актів, періодичних видань за обраною темою дослідження або робота не носить самостійного характеру, або частково не відповідає плану роботи, допущені помилки в ході аналізу питань теми.3104. Аналіз наукової літератури, нормативно-правових актів, періодичних видань за обраною темою дослідження відсутній, зміст роботи не відповідає затвердженій темі, допущені грубі помилки в оформленні посилань і цитувань, логіка і структура викладу матеріалу порушені.253.Аналіз практики застосування законодавства за темою роботи1. У роботі проведено самостійний аналіз статистичної інформації та матеріалів юридичної практики за обраною темою дослідження (правозастосовчої практики судів, конкретних суб'єктів господарювання або органів державної влади, місцевого самоврядування, правоохоронних органів та ін.)5202. У роботі надано загальний аналіз статистичної інформації та матеріалів юридичної практики за обраною темою дослідження (правозастосовчої практики судів, конкретних суб'єктів господарювання або органів державної влади, місцевого самоврядування, правоохоронних органів та ін.)4153. У роботі міститься поверхневий аналіз статистичної інформації та матеріалів юридичної практики за обраною темою дослідження (правозастосовчої практики судів, конкретних суб'єктів господарювання або органів державної влади, місцевого самоврядування, правоохоронних органів та ін.).3104. Статистична інформація та приклади з юридичної практики за обраною темою дослідження в курсовій роботі відсутні.254.Використання наукових методів дослідження, вміння логічно мислити, доводити, робити обґрунтовані висновки1. Підтверджено вміння студента: систематизувати нормативну базу, наукову літературу, приклади з практики щодо теми; формулювати висновки, обґрунтовувати свою точку зору з цих питань; використовувати методи наукового пізнання.5202. Підтверджено вміння студента: проводити загальний аналіз нормативної бази, наукової літератури, прикладів з практики щодо теми; формулювати висновки; частково обґрунтовувати свою точку зору; використовувати основні методи наукового пізнання.4153. Підтверджено вміння студента: поверхнево систематизувати наявну нормативну базу, наукову літературу, приклади з практики щодо теми; формулювати загальні висновки, пропозиції, рекомендації по роботі без урахування результатів відповідної галузі права, науки; використовувати окремі основні методи наукового пізнання.3104. Відсутнє підтвердження вміння студента: аналізувати нормативну базу, наукову літературу, приклади з практики щодо теми; формулювати висновки і обґрунтовувати свою точку зору; використовувати основні методи наукового пізнання.255.Оформлення роботи і виконання плану підготовки роботи1. Робота оформлена відповідно до вимог, що пред'являються, в ній відсутні граматичні і стилістичні помилки, своєчасно виконані всі пункти плану підготовки.5202. Є окремі незначні порушення порядку оформлення курсової роботи або порушені проміжні терміни, встановлені планом підготовки курсової роботи4153. Є ряд істотних порушень встановленого порядку оформлення курсової роботи або грубо порушений термін остаточного представлення курсової роботи науковому керівникові, встановлений планом підготовки курсової роботи.3104. Оформлення курсової роботи не відповідає встановленим вимогам, не дотримані терміни по всіх позиціях плану підготовки курсової роботи.25Критерії оцінювання курсової роботи студентів 3,4-го курсів денного відділення СО „Бакалавр” на базі повної загальної середньої освіти та прирівняних до нього курсів і форм навчання для підготовки відгуку керівником
?Критерії оцінки курсової роботиЗміст критеріюОцінка за чотирибальною системою оцінюванняОцінка за КМСН123451. Обґрунтування актуальності теми, визначення мети і завдань, об'єкту і предмету дослідження1. Актуальність теми обґрунтована в достатньому об'ємі, проаналізований стан наукової розробки, законодавства з теми, чітко сформульовано мету і завдання дослідження, правильно визначені об'єкт і предмет.5152. Актуальність теми для одного або більше аспектів обґрунтована у загальному вигляді, аналіз законодавства та (або) огляд наукових розробок з теми носять неконкретний характер, є помилки у визначенні мети, об'єкту і предмету дослідження.410 3. Обґрунтування актуальності теми, аналіз стану розробки теми мають поверхневий характер, мета, об’єкт і предмет дослідження визначені некоректно.354. Відсутнє обґрунтування актуальності теми (не наведено аналіз стану наукової розробки теми), не визначено мету, об'єкт і предмет дослідження.202. Ступінь розробки наукової проблеми, самостійність і повнота проведеного аналізу, наявність помилок; відповідність змісту темі і плану роботи1. Проведений глибокий аналіз наукової літератури, нормативно-правових актів, історіографії (не менше 30 джерел), дослідження носить самостійний характер, тема повністю розкрита, посилання та цитування у тексті коректні, помилки відсутні.5202. Проведений аналіз наукової літератури, нормативно-правових актів, історіографії, робота носить самостійний характер, тема розкрита, істотні помилки відсутні.4153. Проведений поверхневий аналіз наукової літератури, законодавства, історіографі ї або робота не носить самостійного характеру, тема розкрита частково, допущені помилки в ході аналізу питань теми.3104. Аналіз наукової літератури, законодавства відсутній, зміст роботи не відповідає затвердженій темі, допущені грубі помилки, зміст роботи запозичений.253.Аналіз законодавства, міжнародних актів з теми і (або) практики його застосування1. У роботі представлений самостійний аналіз законодавства з теми дослідження, історичних правових пам'яток, правозастосовчої діяльності або обґрунтовано висновки (пропозиції) прикладного характеру.5152. У роботі наданий загальний аналіз законодавства з теми дослідження, історичних правових пам'яток, практичної діяльності різних суб'єктів.4103. У роботі міститься поверхневий аналіз законодавства з теми дослідження, історичних правових пам'яток, прикладів з практики.35 4. Приклади з практики, аналіз законодавства з теми дослідження, історичних правових пам'яток в курсовій роботі відсутні.204.Використання наукових методів дослідження, вміння логічно мислити, доводити, робити обґрунтовані висновки1. Підтверджено вміння студента: систематизувати нормативну базу, наукову літературу, приклади з практики щодо теми; формулювати висновки, обґрунтовувати свою точку зору з цих питань; використовувати методи наукового пізнання.5152. Підтверджено вміння студента: проводити загальний аналіз нормативної бази, наукової літератури, прикладів з практики щодо теми; формулювати висновки; частково обґрунтовувати свою точку зору; використовувати основні методи наукового пізнання.4103. Підтверджено вміння студента: поверхнево систематизувати наявну нормативну базу, наукову літературу, приклади з практики щодо теми; формулювати загальні висновки, пропозиції, рекомендації по роботі без урахування результатів відповідної галузі права, науки; використовувати окремі основні методи наукового пізнання.354. Відсутнє підтвердження вміння студента: аналізувати нормативну базу, наукову літературу, приклади з практики щодо теми; формулювати висновки і обґрунтовувати свою точку зору; використовувати основні методи наукового пізнання. 205.Отримані результати і їх новизна1. Студентом самостійно виявлено та окреслене коло проблем щодо теми дослідження, визначено напрями їх вирішення, надані й обґрунтовані узагальнення, направлені на вдосконалення чинного законодавства, правозастосовчої практики.5202. У роботі кваліфіковано використані узагальнення, раніше запропоновані в науковій літературі.4153. Узагальнення носять неконкретний характер і не обґрунтовані достатньою мірою.3104. У роботі відсутні узагальнення законодавства та практики його застосування.256.Оформлення роботи і виконання календарного плану1. Робота оформлена відповідно до вимог, що пред'являються, в ній відсутні граматичні і стилістичні помилки, своєчасно виконані всі пункти календарного плану.5152. Є окремі незначні порушення порядку оформлення курсової роботи або порушені проміжні терміни, встановлені календарним планом виконання курсової роботи.4103. Є ряд істотних порушень встановленого порядку оформлення курсової роботи або грубо порушений термін остаточного представлення курсової роботи науковому керівникові, встановлений календарним планом виконання курсової роботи.354. Оформлення курсової роботи не відповідає встановленим вимогам, не дотримані терміни по всіх позиціях календарного плану виконання курсової роботи.20
7. КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ
Оцінювання роботи здійснюється за прийнятою в Університеті схемою оцінювання результатів захисту курсової роботи. Комісія здійснює оцінювання з урахуванням ступеня розкриття теми і виконання завдань дослідження, кількості і якості використаних джерел, досягнутих результатів, грамотності та стилю викладу, якості оформлення роботи, доповіді студента, відповідей на питання та критичні зауваження. При оцінці курсової роботи враховується відгук керівника. Критерії оцінювання
Таблиця 7.1 – Схема оцінювання результатів захисту курсової роботи За 100-бальною шкалоюЗа шкалою ECTSЗа національною шкалою90 – 100Авідмінно 82-89Вдобре 75-81С67-74Dзадовільно 60-66Е 35-59FXнезадовільно з можливістю повторного захисту0-34Fнезадовільно Кращі курсові роботи можуть бути рекомендовані для участі в конкурсах студентських наукових робіт, доповідей результатів на студентських наукових конференціях та опублікування.
1. Інформація та документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура та правила оформлювання: ДСТУ 3008-2015 введ. 01.07.2017. - К.: ДП «УкрНДНЦ», 2016. - 26 с. 2. Інформація та документація Бібліографічне посилання Загальні положення та правила складання ДСТУ 8302:2015 введ. 01.07.2016. - К.: ДП «УкрНДНЦ», 2016. - 16 с. 3. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів. ДСТУ 4163-2003; чинний від 01.09.2003. URL: http://zakon3.rada.gov.ua/rada/show/v0055609-03 4. Методичні рекомендації щодо написання та оформлення магістерських робіт.
ДОДАТОК Б
ЗАВДАННЯ до виконання курсової роботи
Студенту Новенко Юлії Петрівни курсу __3___групи А ______ денної форми навчання ___________________ спеціальності 081 «Право» освітньої програми «Бакалавр»_______________
Тема: Договір найму соціального житла
Керівник роботи:
1. Вихідні дані до роботи: наукова вітчизняна та іноземна література, нормативно-правові акти, статистичні дані, матеріали судової практики та періодичних видань за темою дослідження
2. Перелік питань, які потрібно розробити: загальна характеристика договору найму соціального житла (поняття, предмет, сторони); укладення та виконання договору найму соціального житла; правові наслідки порушення і припинення договору найму соціального житла
3. Строк подання студентом роботи: 22 квітня 2019 р.
4. Етапи виконання курсової роботи
Термін виконанняСкладання і погодження плану з керівникомПідбір літературиОсновна частинаПодання роботи на перевіркуЗахист роботиПлановий вересень, 2018жовтень – листопад, 2018грудень – березень, 2018квітень, 2018квітень, 2018Фактичний Підпис Завдання видано «10» вересня 2018 р.
Студент ________________________ Ю.П. Новенко (підпис ) Керівник роботи ________________________ Е.А. Писарєва (підпис )
АНОТАЦІЯ
У роботі досліджено права громадянина на соціальне житло, поняття договору найму соціального житла, його предмет та сторони. Досліджено підстави укладання договору найму соціального житла, строк дії договору, а також права і обов’язки сторін за договором найму соціального житла. Виявлено особливості щодо припинення договору найму соціального житла. Обґрунтовано пропозиції щодо раціональності використання договору найму соціального житла та ордеру, конкретизовано правові наслідки порушення умов договору найму соціального житла наймодавцем та наймачем. Ключові слова: договір найму соціального житла; соціальне житло; громадянин, що потребує поліпшення житлових умов; наймач; наймодавець; ордер; житлова площа
SUMMARY
Novenko O.P. The contract of employment of social housing. Coursework. Department of Civil Law and Procedure of Law Faculty, Vasyl’ Stus Donetsk National University Ministry of Education and Science of Ukraine, Vinnitsa, 2019. – 33 с. The work investigates the rights of a citizen to social housing and its implementation, deals with the concept of a contract for the hiring of social housing, its subject and parties. The basis of concluding a contract for the employment of social housing, the term of the contract, as well as the rights and obligations of the parties under the contract of employment of social housing is explored. The features of the termination of a social housing contract are revealed. The proposals on the rationality of the use of the contract for the employment of social housing and the warrant are substantiated, the legal consequences of violation of the contract of employment of social housing by the lessor and the employer are specified. Key words: social housing contract; social housing; a citizen who needs improvement of housing conditions; employer; the landlord; warrant; dwelling place
ДОДАТОК Г
Приклад оформлення змісту курсової роботи
ЗМІСТ
ВСТУП
РОЗДІЛ 1 ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДОГОВОРУ НАЙМУ СОЦІАЛЬНОГО ЖИТЛА .………………………………………………………8 1.1 Поняття договору найму соціального житла ………………………………8 1.2 Предмет договору найму соціального житла ..……………………………15 1.3 Сторони договору найму соціального житла .…………………………….18
РОЗДІЛ 2 УКЛАДЕННЯ ТА ВИКОНАННЯ ДОГОВОРУ НАЙМУ СОЦІАЛЬНОГО ЖИТЛА ……………………………………………………… 21 2.1 Укладення договору найму соціального житла . .………………………….21 2.2 Виконання договору найму соціального житла ..………………………… 26
РОЗДІЛ 3 ПРАВОВІ НАСЛІДКИ ПОРУШЕННЯ І ПРИПИНЕННЯ ДОГОВОРУ НАЙМУ СОЦІАЛЬНОГО ЖИТЛА… ……………………………30 3.1 Правові наслідки порушення договору найму соціального житла……….. 30 3.2 Правові наслідки припинення договору найму соціального житла. .….......34 ВИСНОВКИ………………………………………………………………………..37 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ПОСИЛАНЬ .…………………………………… 39
ДОДАТОК Д
Приклади оформлення бібліографічного опису списку використаних посилань
КНИГИ Однотомні видання Один автор Кравець І.М. Правове становище суб’єктів організаційно-господарських повноважень: монографія. Київ: Юрінком Інтер, 2010. 240 с.
Два і більше авторів Маттеи У., Суханов Е.А. Основные положения права собственности. Москва: Юрист, 1999. 384 с.
Чотири і більше авторів, книги за редакцією Господарсько-правові аспекти забезпечення розвитку економіки України: монографія / А.Г. Бобкова, В.В. Воронін, Е.М. Деркач та ін.; за наук. ред. А.Г. Бобкової та А.М. Захарченка. Донецьк: Юго-Восток, 2013. 336 с.
Хозяйственный кодекс Украины: Научно-практический комментарий / под общ. ред. А.Г. Бобковой. Харьков: Издатель ФЛ-П Вапнярчук Н.Н., 2008. 1296 с.
Багатотомні видання
Юридична енциклопедія: В 6 т. / Редкол.: Ю.С. Шемшученко (відп. ред.) та ін. К.: «Укр. енцикл.», 2001. Т. 3: К - М. 792 с.
ІНШІ ВИДАННЯ Автореферати дисертацій Беляневич О.А. Теоретичні проблеми господарського договірного права: автореф. дис... д-ра юрид. наук: 12.00.04 «Господарське право, господарсько-процесуальне право». Київський нац. ун-т ім. Тараса Шевченка. Київ, 2006. 34 с.
ЧАСТИНА ВИДАННЯ Стаття із журналу, збірника, розділ книги Незалежно від кількості авторів у поза текстовому переліку бібліографічних посилань (списку літератури) Віхров О.П. Управління господарською діяльністю як категорія господарського права. Право України. 2007. ? 12. С. 47-52.
Продовження додатку Д
Захарченко А.М. Склад об’єктів державної власності, які не підлягають приватизації. Господарсько-правові аспекти забезпечення розвитку економіки України: монографія / А.Г. Бобкова, В.В. Воронін, Е.М. Деркач та ін.; за наук. ред. А.Г. Бобкової та А.М. Захарченка. Донецьк: Юго-Восток, 2013. С. 126-139. Захарченко А.М. Щодо списання та відчуження об’єктів державної власності у складі цілісних майнових комплексів державних підприємств, переданих в оренду та концесію. Актуальні проблеми цивільного та господарського права: матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. (Кривий Ріг, 7 жовтня 2016 р.). Кривий Ріг: Донецький юрид. ін-т МВС України, 2016. С. 125-128. ЕЛЕКТРОННІ РЕСУРСИ ВІДДАЛЕНОГО ДОСТУПУ
Аналітична довідка про роботу Фонду державного майна України, хід та результати виконання Державної програми приватизації у I кварталі 2017 р. Офіційний веб-портал Фонду державного майна України. URL: http://www.spfu.gov.ua/ua/documents/press-list/spf-reports/10741.html (дата звернення: 20.03.2018). Рішення господарського суду Львівської області від 2 серпня 2011 р. у справі ? 5015/3874/11. Єдиний державний реєстр судових рішень. URL: http://reyestr.court.gov.ua/Review/17619263 (дата звернення 25.04.2018).
НОРМАТИВНО-ПРАВОВІ АКТИ
Господарський кодекс України: Закон України від 16 січня 2003 р. ? 436-IV. Відомості Верховної Ради України. 2003. ?? 18-22. Ст. 144. (Із змінами). Про управління об’єктами державної власності: Закон України від 21 вересня 2006 р. ? 185-V. Відомості Верховної Ради України. 2006. ? 46. Ст. 456. (Із змінами). Про затвердження Програми «Власність народу»: Постанова Кабінету Міністрів України від 3 червня 2005 р. ? 413. Офіційний вісник України. 2005. ? 23. Ст. 1271. Про погодження укладення договору доручення на здійснення функцій з управління корпоративними правами держави: Розпорядження Кабінету Міністрів України від 4 квітня 2015 р. ? 287-р. Урядовий кур’єр. 2015. 7 квітня.
НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УКРАЇНИ «КИЇВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ імені Ігоря Сікорського»
МЕНЕДЖМЕНТ РЕГІОНАЛЬНОГО РОЗВИТКУ
Методичні вказівки до виконання реферату
Рекомендовано Вченою радою ФММ НТУУ «КПІ»
КИЇВ 2019 ЗМІСТ
ВСТУП……………………………………………………………………………. І. ТЕМАТИКА РЕФЕРАТІВ……………………………………………………... ІІ. ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ ...........11 ІV. ПІДСУМКОВИЙ КОНТРОЛЬ…………………………………………………..18 V. РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА …..19 Додатки ……………………………………………………………………………………….........24 ВСТУП
Згідно з навчальними планами підготовки бакалаврів професійного спрямування «менеджмент організацій та адміністрування», «менеджмент зовнішньоекономічної діяльності», «менеджмент інноваційної діяльності» на факультеті менеджменту та маркетингу Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» викладається дисципліна «Менеджмент регіонального розвитку», що відноситься до циклу професійної та практичної підготовки. Дисципліна одночасно може вивчатися з «Філософією», «Політологією», «Економічною теорією» та «Економічною історією». Сприяє подальшому вивченню таких дисциплін як «Політекономія», «Мікроекономіка», «Макроекономіка», «Менеджмент», «Економіка підприємництва» та ін. Метою дисципліни “ Менеджмент регіонального розвитку ” є надання студентам знань з теоретичних і прикладних питань розміщення продуктивних сил і регіональної економіки, сформувати у них світоглядні засади щодо основ успішного функціонування як територіальних господарських комплексів, так і окремих галузей економіки, висвітлити новітні проблеми розміщення продуктивних сил, структурну трансформацію господарських комплексів, проблеми раціонального використання природоресурсного, працересурсного та виробничого потенціалу та збереження навколишнього середовища, питання державної регіональної економічної політики та систему зовнішньоекономічних зв’язків. Предметом дисципліни “ Менеджмент регіонального розвитку ” є вивчення економічних категорій, закономірностей розвитку, основних принципів та форм організації регіональних економічних відносин, що виникають між суб’єктами господарювання на загальнодержавному, міжрегіональному та регіональному рівнях. Предмет регіональної економіки “захоплює” багато інших галузей економіки і, навпаки, практично усі інші галузі економіки мають справу з проблемами регіональної економіки. Об’єктом вивчення «Менеджмент регіонального розвитку» є національний господарський комплекс як закономірна сукупність регіональних господарських систем в умовах повноцінного входження до світового економічного простору. Основним завданням є:
В результаті вивчення дисципліни студенти повинні знати:
Після опанування дисципліни студенти повинні вміти:
Методичні вказівки спрямовані на допомогу студентам в засвоєнні необхідних теоретичних знань з дисципліни, а також на формування студентами власного світогляду щодо процесів, які відбуваються щоденно у цій важливій сфері людського буття, а також обумовлює підвищення фахових знань.
І. ТЕМАТИКА РЕФЕРАТІВ Самостійна робота вимагає від студента вивчення лекційного матеріалу, опрацювання додаткових наукових та спеціальних літературних джерел, а також виконання індивідуальних завдань, які визначаються викладачем. Самостійна робота сприяє формуванню необхідних базових знань та набуттю практичного досвіду. В якості індивідуального завдання студенти мають підготувати реферат з метою поглибленого вивчення окремих тем курсу. Тематика його носить проблемний характер і результати проведеного дослідження студенти повинні представити на певному практичному занятті. Реферат — короткий виклад (огляд) змісту декількох наукових робіт або книг з певної тематики. Реферат — перший ступінь на шляху освоєння навиків проведення науково-дослідної роботи, оскільки він є однією з початкових форм подання наукових результатів письмово. Це робота теоретичного характеру із джерелами інформації по аналізу, порівнянню і узагальненню даних, одержаних іншими дослідниками обраної темі. Важливо, що в процесі написання реферату формується власний погляд на проблему. 1. Основні етапи роботи над рефератом Робота над рефератом принесе користь його авторові, а сам реферат може викликати зацікавленість — однокурсників, викладачів тощо, — якщо студент поставиться до його підготовки серйозно, дотримуючись усіх необхідних вимог. В організаційному плані написання реферату є процесом, розподіленим в часі по етапах. Всі етапи роботи можуть бути згруповані в три основні: підготовчий, виконавський і завершальний. Підготовчий етап містить пошуки літератури з певної теми, коли використовуються різні бібліографічні джерела; вибір літератури в конкретній бібліотеці; визначення кола довідкових посібників для подальшої роботи над темою. Приступати до підбору і вивчення наукових джерел необхідно після ознайомлення і з'ясування основних ідей, проблем і тез по темі реферату. Література може бути рекомендована керівником роботи або підібрана самим студентом. Джерелами інформації можуть стати: підручники і навчальні посібники з даної проблеми і книги з тематики, близької до змісту роботи; наукові роботи – монографії, дисертації; довідники, енциклопедичні словники; періодичні видання, реферативні журнали. Серед них має бути література за останні 3 років, а також публікації, які не втратили своєї актуальності і значущості. Виконавський етап включає читання книг (інших джерел), ведення записів прочитаного. Роботу із джерелами треба починати з ознайомлювального читання, тобто проглянути текст, виділяючи його структурні одиниці. Найкращий спосіб навчитися виділяти головне в тексті, усвідомлювати проблематичний характер тверджень, давати оцінку авторської позиції — це порівняльне читання, в ході якого студент знайомиться з різними думками стосовно якогось одного питання, порівнює вагомість і доказовість аргументів сторін і робить висновок про найбільшу переконливість тієї або іншої позиції. Завершальний етап включає обробку здобутих матеріалів і написання реферату; складання списку використаної літератури. У рефераті студент має показати вміння самостійно працювати з книгою, творчо обробляти і оцінювати досліджуваний матеріал, а також стисло, логічно та аргументовано викладати думки з використанням загальнонаукової і спеціальної термінології. Відібраний для реферату матеріал має бути оброблений, систематизований і, згодом, правильно оформлений. Тематика рефератів:
Нажче наведено типовий зміст деяких тем реферату. Тема 6 - Тенденції, проблеми та перспективи розвитку кольорової металургії (всі інші теми, що стосуються галузей промисловості можуть мати аналочніний зміст) Зміст РОЗДІЛ 1. Кольорова металургія – важлива галузь народного господарства
РОЗДІЛ 2. Тенденції розвитку кольорової металургії України 2.1. Обсяги виробництва і забезпечення країни в кольорових металах 2.2. Аналіз розвитку алюмінієвої промисловості 2.3 Розвиток ртутної промисловості 2.4 Аналіз титанової промисловості 2.5 Розвиток золотодобувної промисловості РОЗДІЛ 3. Проблеми та перспективи розвитку кольоровї металургії України 3.1. Основні проблеми розвитку галузі 3.2. Перспективи розвитку галузі Висновки Список використаної літератури
У розділі 2, який носить аналітичний характер має бути представлена статистична інформація за останні 2-3 роки, яка характрезує стан предмету дослідження. Це може бути інформація щодо обсягів виробництва та споживання продукції певної галузі, кількість підприємств що функціонують в галузі, динаміка їх рентабельності. Статистичну інформацію за останні роки бажано представляти у виді графіків та таблиць.
Тема 21 - Менеджмент продуктивних сил Столичного економічного району (тема №13 може мати аналогічний зміст) Зміст РОЗДІЛ 1. Столичний економічний район – важлива ланка економіки країни
РОЗДІЛ 2. Тенденції соціально-економічного розвитку району 2.1. Особливості демографічного стану 2.2. Аналіз розвитку промислового комплексу 2.3 Розвиток АПК 2.4 Аналіз зовнішньоекономічної діяльності району РОЗДІЛ 3. Проблеми та перспективи розвитку Столичного економічного району 3.1. Основні проблеми розвитку району 3.2. Перспективи розвитку району Висновки Список використаної літератури
У розділі 2, який носить аналітичний характер має бути представлена статистична інформація за останні 2-3 роки, яка характрезує стан предмету дослідження. Це може бути інформація щодо кількості населення, його динаміки, характеру відтворення, міграційних процесів; обсягів виробництва та споживання різних галузей промисловості, АПК; кількісних показників щодо експорту чи імпорту продукції тощо. Статистичну інформацію за останні роки бажано представляти у виді графіків та таблиць.
ІІ. ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ Реферат складається з наступних структурних елементів:
Таблиця 1 Структура та вимоги оформлення індивідуального завдання студента
Загальні вимоги. Текстовий матеріал друкується комп’ютерним способом на одному боці аркуша паперу формату А4 через 1, обсяг – 23-26 сторінок. Текст роботи слід друкувати, додержуючись таких розмірів берегів: верхній і нижній – 15 мм, лівий –25 мм, правий –10 мм. Шрифт – Times New Roman, 14 кегль, через 1 інтервал, масштаб 100%, звичайний, абзац 1,0–1,25 см. Кожний розділ має починатися з нового аркуша. Структурні елементи «ВСТУП», «ВИСНОВКИ», «СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ» друкують великими літерами симетрично до тексту по центру сторінки (без крапки), не нумерують, а їх назви виступають як заголовки структурних елементів. Номер розділу ставлять після слова «РОЗДІЛ», без крапки, а потім з нового рядка друкують заголовок розділу великими літерами. Нумерація кожного підрозділу відбувається в межах розділу. Розділи, та підрозділи нумеруються арабськими цифрами. Номер підрозділу складається з номера розділу та порядкового номера підрозділу, розділених крапкою (наприклад, 1.1, 1.2, 1.3) за якою у тому ж рядку зазначають заголовок підрозділу. Заголовки підрозділів друкують маленькими літерами (крім першої букви) з абзацу. Вкінці заголовка крапки не ставлять. Якщо після заголовка залишається лише один рядок тексту, необхідно перенести сам заголовок на наступну сторінку. Заголовки друкуються шрифтом Times New Roman, 14 кегль. Першою сторінкою реферату є титульний аркуш (Додаток А), який включають до загальної нумерації сторінок, однак на ньому номер сторінки не ставиться. Нумерація сторінок починається зі «Вступу». Зміст.. На сторінці, де розташований зміст, навпроти кожної складової вказують номери сторінок, які означають початок викладення матеріалу. Перелік умовних скорочень подають у разі наявності у роботі маловідомих скорочень, нових символів, позначень. Він повинен бути у вигляді окремого списку, розміщений у дві колонки, де в лівій за абеткою зазначають скорочення, а в правій – детальне розшифрування.
Оформлення посилань на інформаційні джерела. Студент працюючи з різними джерелами повинен точно відтворювати цитований текст без скорочень для уникнення спотворення змісту викладеного автором. Посилання на літературні джерела по тексту подають у квадратних дужках із зазначенням джерела та сторінки. Перша цифра у квадратних дужках повинна відповідати номеру джерела у списку використаних джерел, а друга – номеру сторінки (наприклад [30, с.2]).
Вкінці подають список використаних джерел, до якого включають публікації вітчизняних та зарубіжних авторів, інтернет ресурси, на які вже зроблено посилання у роботі. Всі джерела повинні бути вказані тією мовою, якою видані.
Оформлення допоміжних матеріалів: ілюстрацій (схем, діаграм, графіків, креслень тощо), таблиць, формул, додатків.
Ілюстрації позначають словом «Рис.» і здійснюють нумерацію в межах розділу (виключенням є ілюстрації, що подані в додатках). Номер ілюстрації складається з номера розділу та порядкового номера ілюстрації через крапку. Наприклад Рис. 1.2., тобто другий рисунок першого розділу. Номер, назва рисунка та пояснювальні дані (підрисунковий текст) подають послідовно під ілюстрацією, відокремлених крапкою.
Ілюстрації розташовують після першого посилання на них у тексті, або не далі як на наступній сторінці. На рисунки у тексті роблять посилання скороченням слів та порядковим номером – рис. 1.2 (наприклад «Рис. 1.2. Організаційна структура підприємства»).
На всі рисунки повинні бути посилання в тексті. У разі повторного посилання вказують скорочено слово «дивись» у скороченому виді – «див. рис. 1.3» (рис. 4.1). Рисунки, що розташовані на окремих сторінках, доцільно включити до загальної нумерації сторінок. Якщо ілюстрація є більша ніж формат А4, її необхідно розмістити у додатках. Посилання на літературне джерело зазначається біля назви рисутнку.
Номер та назва ілюстрації має бути розміщена по центру, симетрично до малюнку. Приклад оформлення рисунку
![]()
Рис. 2.5. Середньорічна кількість працюючих на суб’єктів малого підприємництва – фізичних осіб в період з 2001 по 2008 рік [112, с.3] Таблицю подають у разі необхідності оформлення цифрового матеріалу. Таблицю доцільно розташовувати відразу після тексту, де вона згадується вперше або на наступній сторінці. У тексті роботи слово «таблиця» пишуть скорочено, зокрема «….. у табл. 1.1.». У разі повторного посилання вказують скорочено слово «дивись» у скороченому виді – «див. табл. 1.3». На всі таблиці повинні бути посилання в тексті. Таблиці нумерують арабськими цифрами з наскрізною нумерацією в межах розділу (крім таблиць, що наводяться в додатках). Номер таблиці складається з номеру розділу і порядкового номеру таблиці, відокремлених крапкою, наприклад, таблиця 1.2, тобто друга таблиця першого розділу. Кожна таблиця повинна мати назву, яку розміщують над нею, друкують симетрично до тексту жирним шрифтом малими літерами (крім першої великої). Назву і слово «Таблиця» починають з великої літери. Слово «Таблиця» вказують один раз над першою частиною таблиці, над іншими частинами таблиці пишуть: «Продовження таблиці ___» з зазначенням номера таблиці. Заголовки граф таблиці починають з великої літери, а підзаголовки – з малої, якщо вони складають одне речення з заголовком. В таблиці використовують шрифт Times New Roman, 12 кегль, міжрядковий інтервал – 1. Приклад оформлення таблиці Таблиця 2 Рейтинг України за показниками сфери міжнародної торгівлі [149]
Формули. Формули та рівняння розташовують безпосередньо після тексту, в якому вони згадуються, посередині сторінки. Вище і нижче кожної формули або рівняння повинно бути залишено не менше одного вільного рядка. Їх слід нумерувати порядковою нумерацією в межах розділу. Номер формули або рівняння складається з номера розділу і порядкового номера, відокремлених крапкою, наприклад, формула (1.3) – третя формула першого розділу. Номер зазначають на рівні формули або рівняння в круглих дужках, у крайньому правому положенні на рівні відповідної формули. Посилання на формули здійснюють порядковим номером формули в дужках, наприклад: «…. у формулі (1.3)». Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів слід наводити безпосередньо під формулою у тій послідовності, в якій вони наведені у формулі чи рівнянні. Пояснення значення кожного символу та числового коефіцієнта слід давати з нового рядка. Перший рядок пояснення починають з абзацу словом «де» без двокрапки. Приклад. Паушальний платіж розраховується за формулою:
де ПП – паушальний платіж, грн.; N – термін дії ліцензійної угоди; Р – ставка роялті, % чистих продажів; Вt – річна вартість чистих продажів на рік t; D – ставка дисконтування. Додатки. Матеріал, що доповнює положення роботи, допускається розміщувати в додатках. Додатки необхідно розміщувати в порядку появи посилань на них у тексті. Слово «Додаток_» (без знаку №) і велика літера, що позначає додаток друкують з правого боку рядка малими літерами, крім першої букви, наприклад «Додаток А». Додатки позначають великими літерами української абетки, починаючи з А, за винятком літер Г, Є, З, И, І, Ї, Й, О, Ч, Ь. Після слова «Додаток» друкують літеру, що позначає його послідовність. Допускається позначення додатків літерами латинської абетки, за винятком літер І, О. Кожен додаток слід починати з нової сторінки. Додаток повинен мати заголовок, який друкують симетрично відносно тексту з великої літери окремим рядком. Правила цитування та посилання на використані джерела. В тексті студент повинен давати посилання на джерела, матеріали з яких наводяться. Посилання даються одразу після закінчення цитати у квадратних дужках, де вказується порядковий номер джерела у переліку посилань та відповідна сторінка джерела (наприклад – [6, с. 22] – означає, що використано інформацію з джерела під номером 6 у переліку посилань, яка знаходиться на сторінці 22). Загальні вимоги до цитування такі: а) текст цитати варто починати і закінчувати лапками та наводити в тій граматичній формі, в якій він поданий у джерелі, зберігаючи особливості авторського написання. Наукова термінологія, що вживається іншими авторами, не виділяється лапками, крім тієї, яка викликала загальну дискусію. У цих випадках використовується вираз «так званий»; б) цитування повинно бути повним, без довільного скорочення авторського тексту та без перекручень думок автора; в) після кожної цитати обов’язково необхідно вказати посилання на джерело; г) у разі непрямого цитування (переказі, викладі думок інших авторів своїми словами), варто точно викладати думки автора, бути коректним щодо оцінювання його результатів і давати відповідні посилання на джерело; д) у разі необхідності виявлення ставлення автора праці до окремих слів або думок з цитованого тексту варті після них у круглих дужках ставити знак оклику або знак питання. Скорочення. У рефераті часто зустрічаються скорочення. Існують наступні загальноприйняті умовні скорочення: а) скорочення, які роблять після переліку: і т.д. (і так далі), і т.п. (тому подібне) та ін. ( і інші). Слова «і тому подібне», «та інші» усередині речення не скорочують; б) скорочення у випадку позначення цифрами століть і років: ст. (століття), р. (рік), рр. (роки); в) скорочення що роблять у випадку посилань: див. (дивися), порівн. (порівняй). Не допускаються скорочення наступних слів: «так званий» (т. зв.), «наприклад» (напр.), «близько» (бл.), «формула» (ф-ла), «рівняння» (рів-ня) тощо. Нумерація сторінок. Нумерація сторінок здійснюється арабськими цифрами в правому верхньому кутку без крапки, зі збереженням наскрізної нумерації усього тексту. Усі сторінки нумеруються, крім титульного аркуша та змісту.
ІV. ПІДСУМКОВИЙ КОНТРОЛЬ
Відповідно до рейтингу оцінювання за реферат виставляються такі бали:
За кожний тиждень запізнення з поданням реферату на перевірку нараховується штрафний (–1) бал. Оцінювання захисту реферату: Оцінка «відмінно» (7 балів) може бути виставлена лише у тому випадку, якщо на захисті студент показав вільне і глибоке володіння змістом роботи, точно і повно відповів на всі задані запитання, вільно володіє науковою термінологією. Оцінка «дуже добре» та «добре» (6-5 балів) виставляється, якщо на захисті студент показав вільне і глибоке володіння змістом роботи, проте, при відповіді на запитання студентом, були допущені незначні неточності, які він не зумів повністю виправити, в основному володіє науковою термінологією. Оцінка «задовільно» та «достатньо» (1-4 бали) виставляється, якщо на захисті студент показав, що він в основному володіє змістом роботи, проте, доповідь містить несуттєві помилки. Відповіді на запитання були не зовсім чітко сформульовані. Деякі наукові терміни студент вживав не за їх точним призначенням або деякі наукові терміни студент ВИКОРИСТОВІВАВ не за їх точним призначенням.. Оцінка «незадовільно» (0 балів) виставляється, якщо на захисті студент показав, що він не володіє змістом роботи, його доповідь нелогічна і містить серйозні помилки, а ряд висновків неправильно обґрунтовуються чи взагалі є неправильними. Відповіді на запитання не надав.
V. РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА
Офіційні Веб-сайти:
Додаток А НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УКРАЇНИ “КИЇВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ імені Ігоря Сікорського” Факультет менеджменту та маркетингу Кафедра менеджменту
РЕФЕРАТЗ дисципліни „Менеджмент регіонального розвитку”
На тему: “___________ ”
Студентки І курсу, групи _____ спеціальності “____________” Прізвище, ім’я, по-батькові
Перевірив: к.е.н., доцент кафедри менеджменту ____________________
Термін здачі студентом закінченої роботи: ____________ 20__ р.
Київ – 2019 |