|
|
Логістичний менеджментДата публикации: 07.07.2020 08:37
Розрахунково-графічна робота з дисципліни: «Логістичний менеджмент»
Розрахунково-графічна робота складається з наступних змістових розділів: вступу, теоретичного розділу, практичного розділу, висновків та переліку посилань. Для теоретичного розділу нижче надані теми з коротким змістом тих питань, які рекомендують до освітлення у межах даної теми. Практичний розділ стосується прийняття рішення про організацію регіонального транспортно-логістичного обслуговування дистриб’юторської діяльності, у межах чого вирішуються наступні завдання:
Теми теоретичного розділу Тема 1. Порівняльні логістичні характеристики видів транспорту Основні поняття про транспорт та його інфраструктуру: транспортні засоби; технічні устрої та спорудження (станції, порти, депо); ремонтні підприємства; шляхове (дорожнє) господарство; засоби автоматики, зв’язку, телемеханіки. Класифікація і характеристика вантажних перевезень. Переваги та недоліки різних видів транспорту.
Тема 2. Управління запасами у логістичному менеджменті. Причини створення запасів у логістичній системі. Функції, призначення та види запасів. Моделі управління запасами. Контроль за станом запасів. Методи оптимізації запасів та зниження витрат на зберігання.
Тема 3. Логістичні посередники у транспортно-складському забезпеченні діяльності організацій Основні типи логістичних посередників, їхня спеціалізація, переваги і недоліки. Моделі системи експедирування. Система критеріїв вибору перевізника. Методика вибору перевізника і експедитора.
Тема 4. Логістичні витрати і транспортні тарифи Логістичні витрати. Аналіз ефективності транспортного процесу. Транспортні витрати. Собівартість перевезень. Види і характеристики транспортних тарифів. Особливості формування складських витрат та витрат на зберігання.
Тема 5. Транспортні договори і правила перевезення Правове забезпечення транспортування вантажів. Види транспортних договорів. Договір перевезення. Договір транспортної експедиції. Договір щодо фрахтування. Відповідальність сторін при виконанні перевезень. Правила прийому, видачі і переадресування вантажів. Правила навантаження і вивантаження вантажів. Правила перевезення різних видів вантажів. Товарно-транспортні документи по видах транспорту.
Тема 6. Сучасні тенденції транспортного та експедиційного забезпечення логістики у міжнародному і міжміському сполученні Модальні системи: унімодальна, мультимодальна, інтермодальна технології перевезень. Технологічні схеми перевезення. Термінальні перевезення: характеристика сучасних вантажних терміналів і розподільних центрів. Організація термінального перевезення, переваги і недоліки.
Тема 7. Логістичні технології внутріміських перевезень Основні положення логістичного підходу до внутріміських перевезень. Особливості визначення витрат на доставку для внутріміських перевезень. Вплив погодинного тарифу на оптимальну партію поставки.
Тема 8. Моделювання перевізних процесів у логістиці Загальний алгоритм планування доставки вантажу для різних схем обслуговування споживачів. Маршрутизація перевезень масових вантажів: складання раціональних маршрутів; визначення початкового і кінцевого пунктів маршруту; оптимальне закріплення маршрутів для реалізації принципу «від дверей до дверей». Маршрутизація перевезень дрібнопартіонних вантажів. Моделювання і оцінка часу доставки вантажу для реалізації принципу «точно в строк».
Тема 9. Модель управління складом у логістичній системі Аналіз розміщення складської інфраструктури та основні характеристики складів. Логістичний процес на складі. Особливості розміщення вантажів на складі. Логістична координація вантажопотоків, які проходять через склад. Обслуговування клієнтів та контроль над поставками зі складу. Напрями підвищення ефективності логістичного менеджменту на складі.
Тема 10. Інформаційні системи логістичного менеджменту Базові операції складування, автоматизовані за допомогою інформаційних систем (автоматизація складських операцій в ERP-системах; автоматизація управління складом за допомогою WMS-систем; особливості WMS-систем, орієнтованих на операції у ланцюгах поставок). Інформаційні системи при здійсненні перевезень. Комплексні логістичні рішення, автоматизовані за допомогою інформаційних систем. Технологія радіочастотної ідентифікації (RFID-технології) у ланцюгах поставок.
Тема 11. Інтегрована логістика. Управління ланцюгом поставок. Передумови появи та сутність концепції управління ланцюгом поставок. Побудова ланцюгів поставок. Ефективність управління у ланцюгах поставок.
Тема 12. Аутсорсинг у логістичному менеджменті. Розкрити поняття аутсорсингу. Види та форми аутсорсингу, сфери його застосування. Сутність аутсорсингу логістичних операцій. Критерії вибору постачальника аутсорсингових послуг. Стратегічний альянс партнерів у логістичному аутсорсинг-проекті.
Тема 13. Організація постачань у системі логістичного менеджменту. Система постачання на підприємстві. Особливості вибору постачальників та дослідження закупівельного ринку. Стратегії постачання ресурсів на підприємстві. Моделі управління закупками та запасами. Організація постачання «точно-вчасно» (“Just-in-Time”).
Тема 14. Міжнародна логістика та організація логістичної діяльності підприємства на зовнішніх ринках. Логістична модель експортно-імпортних операцій. Особливості укладання угод у логістичному забезпеченні зовнішньоекономічної діяльності. Залучення посередників при організації логістичного обслуговування експортно-імпортних операцій та логістичні представники України у країнах світу. Ризики логістичної діяльності та зовнішніх ринках.
Тема 15. Особливості формування системи логістичного менеджменту на підприємстві. Логістична система підприємства. Особливості логістичного менеджменту на підприємствах різних видів економічної діяльності. Організація логістичного циклу. Види логістики у системі логістичного менеджменту. Сучасні види логістики. Сучасні тенденції у наданні логістичних послуг
Тема 16. Комерційна логістика торговельних підприємств. Товарна політика і управління товарними потоками торговельного підприємства. Особливості організації логістики у торгівлі. Управління запасами торговельного підприємства.
Тема 17. Управління внутрішньовиробничою логістикою підприємства. Значення виробничої логістики на підприємстві. ЇЇ взаємозв’язок із іншими видами логістичного обслуговування. Організація внутрішніх матеріальних потоків підприємства та у виробничих процесах. Матеріально-технічне забезпечення виробничих процесів.
Тема 18. Оцінка ефективності логістичного менеджменту. Логістичний сервіс. Система показників логістичної діяльності підприємства. Управління логістичними витратами підприємства, напрями їх оптимізації.
Тема 19. Особливості розвитку логістики у контексті євроінтеграційних процесів. Особливості логістичного обслуговування у країнах Європи. Вимоги щодо приведення елементів логістичної системи України у відповідність до європейських стандартів згідно «Угоди про Асоціацію України з ЄС». Інноваційні рішення у логістичному менеджменті.
Тема 20. Сучасні тенденції розвитку логістики. ІТ-рішення у логістичному менеджменті. Управління інвестиціями і ризиками в логістичній системі. Віртуалізація логістики та товарних потоків. Розвиток інтегрованої логістики. Сучасна техніка та технології у логістичному обслуговуванні. Практичний розділ.
Частина І
Постановка завдання розвезення вантажівВідомо, що складський комплекс розташовується в обласному центрі. У розпорядженні адміністрації складського комплексу є чотири машини (необхідно їх запропонувати та навести технічні характеристики). Потрібно скласти оптимальну схему розвезення вантажів із обласного центру в 12 райцентрів, якщо відомі координати місця розташування і обсяг попиту одержувачів. Для вибору варіанту розрахункових даних необхідно здійснити наступні операції:
Порядок виконання1. Визначити оптимальні маршрути розвезення замовлень (використовуючи метод Кларка-Райта) 2. Для отриманих маршрутів розрахуємо певні показники, а саме:
Результат заносимо в таблицю. Таблиця Результати розрахунків маршрутів
3. Для кожного маршруту, залежно від обсягу перевезень і вантажопідйомності транспортного засобу, запропонувати вантажний автомобіль для використання на маршруті й надати його технічні характеристики Приклад. Задача доставки вантажів та її розв’язанняСутність задачі доставки
Завдання доставки - це транспортна задача з доставки дрібнопартіонних вантажів з розподільчого центру (РЦ), наприклад, оптової бази, складу, вантажного терміналу та ін., безлічі одержувачів, розташованих в районі розвезення. Відмінною рисою завдання доставки є рух транспортних засобів по радіальних і кільцевих маршрутах, як це показано на рис. 1. Радіальний маршрут - це напрямок руху транспортного засобу від початкового пункту О до пункту призначення А і назад в пункт О (О-А-О).
Рис. 1. Схема радіального маршруту
Кільцевий маршрут - це напрямок руху транспортного засобу від початкового пункту О до пункту А, через пункти A, B, C, ... до пункту N і від пункту N зворотний рух до пункту О (O-A-B-C- ... -N-O) (рис. 2).
Рис. 2. Схема кільцевого маршруту
Радіальні маршрути використовуються в тих випадках, коли обсяг попиту у одержувача дорівнює або навіть перевищує вантажопідйомність автомобіля. Приклад 1 В пункти A, B і C необхідно доставити вантаж X. Одиниця виміру вантажу X - штуки. Обсяг попиту по пунктах призначення: А = 450 шт., B = 500 шт., C = 750 шт. Вантажомісткість транспортного засобу - 500 шт. Очевидно, що в даному випадку доставка вантажу X може здійснюватися тільки по радіальних маршрутах. При цьому в пункт C вантаж буде доставлений в два етапи - спершу 500, а потім 250 шт. Рішення завдання представлено в наступній таблиці:
Таблиця 1
Кільцеві маршрути використовуються в тих випадках, коли обсяг попиту значно менший за вантажомісткість автомобіля. В цьому випадку в кузовному відсіку транспортного засобу формується збірний вантаж, призначений відразу для декількох одержувачів. Приклад 2 Вихідні ті ж, що і в прикладі 1, крім обсягу попиту по пунктах призначення: А = 145 шт., В = 80 шт., С = 200 шт. Сумарний обсяг попиту становить 145 + 80 + 200 = 425 шт. Цей обсяг менше вантажомісткості транспортного засобу, а тому для пунктів A, B і C формується збірний вантаж, який буде розвозитися по кільцевому маршруту O-A-B-C-O. При цьому коефіцієнт заповнення кузова становить 425/500 = 0,8. Завдання для самостійного рішення З вихідного пункту, в якому розташовується вантажний термінал, необхідно доставити вантажі 12 одержувачам. Координати вихідного пункту: x0 = 10, y0 = 15. Вантажомісткість транспортного засобу 1500 шт. Координати і обсяг попиту одержувачів представлені в наступній таблиці 2.
де xi, yi - координати i-го одержувача, qi - обсяг попиту i-го одержувача, шт.Потрібно побудувати оптимальну схему розвезення вантажів одержувачам, при якій сумарний пробіг автотранспорту буде мінімальним.
i Рекомендації по розв’язанню задачі
Для порівняння побудуйте два або три варіанти розвозки порівняйте їх за критерієм сумарного пробігу автотранспорту.
Метод Кларка-Райта
Метод Кларка-Райта був розроблений двома британськими вченими Г. Кларком (G. Clarke) та Дж. В. Райтом (J.W. Right). Незважаючи на давність розробки (метод опублікований в 1963 р), він до цих пір залишається найпопулярнішим методом для вирішення даного завдання, про що свідчить практика його застосування.Метод Кларка-Райта належить до наближених, ітераційних методів і призначається для комп'ютерного розв'язання задачі доставки. Похибка рішення не перевищує в середньому 5-10%. Перевагами методу є його простота, надійність і гнучкість, що дозволяє враховувати цілий ряд додаткових факторів, що впливають на кінцеве рішення задачі.Розглянемо метод Кларка-Райта на прикладі. За основу візьмемо вихідні дані з попереднього пункту, де пропонувалося завдання для самостійного рішення (таблиця 2). Місцезнаходження оптової бази і 12 одержувачів, а також обсяг поставок кожному одержувачу наведені на рис. 3. На цьому ж рисунку вказана і вихідна схема розвезення вантажів. Згідно початкової схеми, для доставки вантажу кожного окремого одержувачу організовується окремий маршрут. Наприклад, водій завантажує в кузов партію 450 шт. і везе її в пункт 1, там розвантажується, потім повертається на базу, бере другу партію 400 шт. і везе її в пункт 2 тощо. Таким чином, вихідна схема доставки включає в себе тільки радіальні маршрути руху автомобіля, причому кількість радіальних маршрутів збігається з кількістю одержувачів. В даному випадку, схема розвезення складається з 12 радіальних маршрутів.Суть методу полягає в тому, щоб, відштовхуючись від вихідної схеми розвезення, по кроках перейти до оптимальної схеми доставки з кільцевими маршрутами. З цією метою вводиться таке поняття, як кілометровий виграш. Звернемося до рис. 4.
На рис. 4 відображені дві схеми розвезення. Схема розвезення А (зліва) забезпечує доставку вантажів в пункти 1 і 2 по радіальних маршрутах. В цьому випадку сумарний пробіг автотранспорту дорівнює: LА = d01 + d10 + d02 + d20 = 2d01 + 2d02 Схема розвезення B передбачає доставку вантажів в пункти 1 і 2 по кільцевому маршруту. Тоді пробіг автотранспорту становить: LB = d01 + d12 + d02 Схема В за показником пробігу автотранспорту дає, як правило, кращий результат, ніж схема А. І тому при переході від схеми А до схеми В отримуємо наступний кілометровий виграш: s12 = LA – LB = d01 + d02 – d12 В загальному вигляді ми маємо виграш у кілометрах: sij = d0i + d0j – dij де Sij - кілометровий виграш, одержуваний при об'єднанні пунктів i і j, км; d0i, d0j - відстань між оптовою базою і пунктами i та j відповідно, км; dij - відстань між пунктами i та j, км. Тепер повернемося до нашого прикладу. Розрахуємо відстані між пунктами 0, 1 і 3 за формулою:
Аналогічно отримаємо, що d03 = 12,37 и d13 = 12,65. Тоді для пунктів 1 и 3 отримаємо виграш: s13 = 7 + 12,37 – 12,65 = 6,72 » 6,7 км. Отримані значення заносимо в наступну таблицю, де представлені відстані між пунктами dij (права верхня частина матриці) і кілометрові виграші sij (ліва нижня частина матриці): Таблиця 3 Матриця відстаней та кілометрових виграшів
Тепер, коли проведена вся необхідна підготовча робота, приступимо безпосередньо до вирішення завдання. Скористаємося алгоритмом Кларка-Райта. Тут наводиться тільки покроковий опис алгоритму. Демонстрація використання даного алгоритму стосовно аналізованого завдання наводиться в таблиці 5 і відповідних коментарях до неї. Крок 1. На матриці кілометрових виграшів знаходимо комірку (i*, j*) з максимальним кілометровим виграшем Smax:
При цьому повинні дотримуватися наступні три умови: 1) пункти i* і j* не входять до складу одного і того ж маршруту; 2) пункти i* і j* є початковим і / або кінцевим пунктом тих маршрутів, до складу яких вони входять; 3) чи не заблокована комірка (i*, j*) (тобто розглядалася на попередніх кроках алгоритму). Якщо вдалося знайти таку комірку, яка задовольняє трьом зазначеним умовам, то перехід до кроку 2. Якщо не вдалося, то перехід до кроку 6. Крок 2. Маршрут, до складу якого входить пункт i*, позначимо як маршрут 1. Відповідно, маршрут, до складу якого входить пункт j*, позначимо як маршрут 2. Введемо такі умовні позначення: N = {1, 2, …, n} – множина отримувачів; N1 (N1 Ì N) – підмножина пунктів, які входять у склад маршруту 1; N2 (N2 Ì N) – підмножина пунктів, які входять у склад маршруту 2. Очевидно, що i* Î N1, j* Î N2 и N1 Ç N2= Æ (згідно кроку 1, умова 1). Розрахуємо сумарний обсяг поставок за маршрутами 1 і 2:
де qk – обсяг попиту k-го пункту, шт. (див. табл. 3).
Крок 3. Перевіримо на виконання таких умов: q1 + q2 ≤ c де c - вантажомісткість автомобіля, шт. Якщо умова виконується, то перехід до кроку 4, якщо немає - до кроку 5. Крок 4. Здійснюємо об'єднання маршрутів 1 і 2 в один загальний кільцевий маршрут X. Будемо вважати, що пункт i* є кінцевим пунктом маршруту 1, а пункт j* - початковим пунктом маршруту 2. При об'єднанні маршрутів 1 і 2 дотримуємося таких умов:
Крок 5. Повторюємо кроки 1-4 до тих пір, поки при черговому повторенні не знайдемо Smax, який задовольняє трьом умовам з кроку 1. Крок 6. Розраховуємо сумарний пробіг автотранспорту.
Тепер розглянемо застосування цього алгоритму до розглянутої вище задачі. Весь хід послідовного вирішення задачі представлений в таблиці 5. Таблиця 4 Розв’язання задачі доставки методом Кларка-Райта
Коментарі до таблиці 5 Графа 1 - номер ітерації Графи 2, 3 - номери пунктів i* та j*, які позначають комірку з максимальним кілометровим виграшем Smax = s (i *, j *), знайдену в результаті перегляду матриці кілометрових виграшів (таблиця 4). Графа 4 - значення максимального кілометрового виграшу Smax Графи 5, 6 і 7 - результати перевірки умов 1, 2 і 3 при виконанні кроку 1. "+" - позитивний результат, "-" - негативний результат. Графи 8 і 9 - обсяг перевезень за маршрутом 1, до складу якого входить пункт i* (q1), та маршруту 2, до складу якого входить пункт j* (q2). Графа 10 - перевірка на умова q1 + q2 ≤ c, де c - вантажомісткість транспортного засобу. "+" - позитивний результат перевірки умови, "-" - негативний результат. Графа 11 - порядковий номер кільцевого маршруту (всього в ході рішення отримано всього чотири кільцевих маршрути, див. рис. 6). Графа 12 - структура кільцевого маршруту, що утворився на даній ітерації.
Розглянемо, як відбувається поетапний пошук оптимального рішення задачі. Почнемо з того, що вихідний план розвезення складається з 12 радіальних маршрутів, коли доставка вантажу в кожен з пунктів призначення здійснюється за окремим маршрутом (див. рис. 4). При цьому загальний пробіг автотранспорту становить (див. Трикутну матрицю відстаней, табл. 4): L0 = 2 ´ d01 + 2 ´ d02 + … + 2 ´ d0,12 = 2 ´ 7,0 + 2 ´ 4,0 + … + 2 ´ 7,3 = 195 км
Тепер почнемо покроковий перехід до нового оптимального рішення задачі, яке за рахунок об'єднання радіальних маршрутів в кільцеві дозволить зменшити сумарний пробіг автотранспорту (графічно це нове рішення представлено на рис. 6). Ітерація 1. Об'єднуємо два радіальних маршрути: 0-8-0 (обсяг доставки 200 шт.) та 0-3-0 (обсяг доставки 400 шт.) В загальний кільцевий маршрут (під №1) 0-8-3-0 ( обсяг доставки 600 шт.). При цьому сумарний пробіг автотранспорту скорочується на 23,0 км.
Відзначимо важливість дотримання послідовності пунктів в кільцевому маршруті: саме 0-5-8-3-0, а не 0-5-3-8-0 або 0-8-3-5-0. Якщо i* = 5 і j* = 8, то після об'єднання вони повинні стояти на маршруті один за одним.
 Ітерація 3. Об'єднання пунктів 3 і 5 забезпечило б виграш в 17,2 км. Але це об'єднання неможливе, оскільки обидва пункти вже входять до складу кільцевого маршруту №1 - 0-5-8-3-0, а об'єднувати можна пункти тільки з різних маршрутів. Таким чином, констатуємо порушення умови 1 і переходимо до наступної ітерації.
Ітерація 4. До кільцевого маршруту №1 - 0-5-8-3-0 (750 шт.) Приєднуємо радіальний маршрут 0-12-0 (150 шт.). При цьому пункт 12 приєднуємо до пункту 3, в результаті чого отримуємо нову структуру кільцевого маршруту 0-5-8-3-12-0 (1300 шт.). Сумарний пробіг автотранспорту скорочується на 14,6 км. Ітерація 5. Пункти 12 і 8 не об'єднуємо, оскільки вони вже входять до складу кільцевого маршруту 1 (порушується умова 1). Ітерація 6. Об'єднуємо два радіальних маршрути: 0-11-0 (475 шт.) та 0-1-0 (450 шт.) В загальний кільцевий маршрут (під № 2) 0-11-1-0 (925 шт.). При цьому сумарний пробіг автотранспорту скорочується на 13,4 км. Ітерація 7. Пункти 3 і 6 можна об'єднати через порушення умови 2. Пункт 3 входить до складу кільцевого маршруту 1, і в цьому маршруті він займає «проміжне» становище, тобто він пов'язаний з пунктами 8 і 12: 0-5-8-3-12-0. Радіальний маршрут 0-6-0 можна було б приєднати до кільцевого маршруту 1 з боку його «крайніх» пунктів - 5 або 12, але до «проміжних» пунктів 3 і 8 його приєднати не можна. Ітерації з 8 по 20 повторюють ту ж логіку міркувань, що і в попередніх 7 ітераціях. Відзначимо тільки, що на ітераціях 9, 11, 12, 16 і 18 об'єднання не проводиться тільки через порушення умови q1 + q2 ≤ c. Ітерації з 21 по 60 вже не мають сенсу, оскільки їх виконання вже не спричинить за собою зміну плану доставки. Сумарний кілометровий виграш за 20 ітерацій становить: S = 23,0 + 21,4 + 14,6 + 13,4 + 8,8 + 8,3 + 7,9 + 7,8 = 105,3 км А загальний пробіг автотранспорту, відповідно: L1 = L0 – S = 195 –105,3 = 89,7 км Графічно оптимальна схема розвезення представлена на рис. 6. Як видно, оптимальна схема доставки включає в себе чотири кільцевих маршрути (замість початкових 12 радіальних маршрутів). Сумарний пробіг автотранспорту можна також визначити за такою формулою:
де Li – протяжність i-го маршруту, км; r - кількість маршрутів.
Розглянемо, наприклад, кільцевий маршрут 0-3-8-5-12-0. Протяжність маршруту визначається за формулою (див. табл. 4): L1 = d0,12 + d12,3 + d3,8 + d8,5 + d5,0 = 7,3 + 5,1 + 4,1 + 5,4 + 12,0 = 33,9 км.
Аналогічно розраховуємо протяжність інших маршрутів. Результати розрахунків зведені в таблицю 5: Таблиця 5 Результат розв'язання задачі розвезення
Для отриманих маршрутів розрахуємо показники:
Результат заносимо в таблицю. Таблиця Результати розрахунків маршрутів
Для кожного маршруту, в залежності від обсягу перевезень і вантажопідйомності транспортного засобу, запропонувати вантажний автомобіль для використання на маршруті та надати його технічні характеристики.
Частина ІІ Прийняття рішення про користування послугами орендованого складу
Визначення дійсної вартості вантажопереробки на складі дозволяє приймати обґрунтовані рішення щодо критичної величини складу. Оптовику сьогодні найчастіше доводиться обирати між організацією власного складу і використанням для розміщення запасу складу загального користування. В останньому випадку власник складу включає виконання логістичних операцій у вартість збереження. Вибір між власним і найманим складом можна визначити з графіка, представленого на рис. 1.
Рисунок 1 – Ухвалення рішення про використання власного чи орендованого складу
Дане завдання вирішують з достатнім ступенем точності лише у випадку, якщо відомий характер залежності витрат на вантажопереробку на власному складі від обсягу відповідних робіт, тобто якщо на складі налагоджений поопераційний облік витрат на логістику. Завдання. Прийняти та обґрунтувати рішення стосовно доцільності організації власних складських площей. Визначити вантажообіг, при якому підприємство однаково влаштовує мати власний чи користуватися послугами орендованого складу ( Дані представлені в табл. 1. Використовуючи формули для розрахунків витрат на збереження, одержати залежність вантажообігу від умов використання складу. На отриманій залежності перевірити правильність визначення «вантажообігу байдужості», що був одержаний за допомогою графіка. Таблиця.1 – Дані для розрахунку витрат на збереження
Етапи виконання завдання1. Визначити витрати на збереження у власному складі. 2. Визначити витрати на збереження у орендованому складі. 3. Побудувати графіки витрат. Визначити зони доцільності використання складів. 4. Вивести формулу визначення «вантажообігу байдужності».
Методичні рекомендації до виконання роботи 1. Витрати на вантажопереробку на власному складі (
де
Приклад розрахунку проведемо для значень, що наведені в табл. 2.
Таблиця 2 Вихідні дані
Аналогічно проводять розрахунки для інших значень. Результати розрахунків представити у вигляді табл. 3. Таблиця 3 Результати розрахунку витрат на збереження
Витрати на збереження на власному складі визначають за формулою
де
Для значень прикладу:
Аналогічно проводять розрахунки для інших значень. Результати розрахунків представити у вигляді табл. 3.
2. Графік витрат на збереження на найманому складі ( Залежність
де
365 - число днів збереження на найманому складі за рік.
Розрахунок потрібної площі найманого складу виконують за формулою
де
Для значень прикладу:
Аналогічно проводяться розрахунки для інших значень. Результати розрахунків представити у вигляді табл. 3.
3. Графік функції будують з припущення, що вона має лінійний характер. Графік будують з використанням графічного редактора на комп’ютері. На підставі графіка знайти значення «вантажообігу байдужності». За даними прикладу графік наведено на рис. 2.
Рисунок 2 – Графічне визначення вантажообігу “байдужості”
4. Використовуючи формули для розрахунків витрат на збереження, одержати залежність вантажообігу від умов використання складу. На отриманій залежності перевірити правильність визначення «вантажообігу байдужості», що був одержаний за допомогою графіка.
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Візьміть лист в клітинку, відкладіть на ньому осі декартової системи координат Ox і Oy і позначте в цій системі точками місця розташування вантажного терміналу та 12 одержувачів. Далі, спираючись на Вашу інтуїцію, нанесіть на карту маршрути руху транспортних засобів від вихідного пункту до пунктів призначення і назад. Намагайтеся, по можливості, використовувати кільцеві маршрути замість радіальних - кільцеві маршрути вважаються більш ефективними. Разом з тим стежте, щоб обсяг перевезення за допомогою одного з маршрутів не перевищував вантажомісткості автомобіля. Після нанесення маршрутів виміряйте по лінійці довжину кожного з маршрутів, складіть і переведіть отриману величину в кілометри.
Ітерація 2. До кільцевого маршруту №1 - 0-8-3-0 (600 шт.) Приєднуємо радіальний маршрут 0-5-0 (150 шт.). При цьому пункт 5 приєднуємо до пункту 8, в результаті чого отримуємо нову структуру кільцевого маршруту 0-5-8-3-0 (750 шт.). Сумарний пробіг автотранспорту скорочується ще на 21,4 км.
