|
|
МАКРОФІНАНСОВЕ БЮДЖЕТУВАННЯДата публикации: 11.07.2019 10:13
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД «КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені ВАДИМА ГЕТЬМАНА»
ФАКУЛЬТЕТ ФІНАНСІВ
КАФЕДРА ФІНАНСІВ
МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ З ВИВЧЕННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ “МАКРОФІНАНСОВЕ БЮДЖЕТУВАННЯ”
Київ – 2018 Жибер Тетяна Василівна – доцент кафедри фінансів, кандидат економічних наук, доцент e-mail: tzhyber@kneu.edu.ua
Навчальний план 2018 р.
© Т.В. Жибер, 2018 © КНЕУ, 2018
ЗМІСТ
ВСТУП Навчальна дисципліна „Макрофінансове бюджетування” (статус – дисципліна) включена до складу дисциплін модулю спеціалізованої підготовки магістерської програми „Макрофінансове управління”. Анотація дисципліни: Дисципліна є теоретико-прикладною: у теоретичному плані вона повинна поглибити фундаментальні знання щодо макроекономічної сфери фінансової системи – державних фінансів; у прикладному плані – інтегрувати отримані базові знання з новітніми технологіями планування бюджету держави та інших державних цільових фінансових фондів для формування у студентів практичних навичок ефективного використання сучасних методів бюджетування на макрорівні. Застосування бюджету як інструменту регулювання економіки ускладнене впливом на діяльність учасників бюджетних відносин багатьох як об'єктивних, так і суб'єктивних чинників, що визначаються політичним, соціально-економічним середовищем в країні та в світі. Бюджетування виникло як сукупність процедур та методів реалізації державної політики у різних галузях, очікуваних результатів від її впровадження та розрахунково-аналітичної роботи щодо визначення фінансових ресурсів для здійснення такої політики. Технології бюджетування постійно розвиваються та вдосконалюються, що зумовлює необхідність підвищення кваліфікаційного рівня державних фінансових менеджерів. Тому, як складова бюджетного менеджменту, бюджетування забезпечує використання бюджетів на основі результативності і ефективності акумулювання та використання бюджетних коштів. Міждисциплінарні зв’язки робочої програми навчальної дисципліни: макрофінансове бюджетування як навчальна дисципліна інтегрує велику кількість базових понять та прийомів загальнотеоретичних і спеціальних дисциплін таких, як «Фінанси» і «Макрофінансовий аналіз», пов’язана з дисциплінами «Бюджетний менеджмент», «Макрофінансове планування». Її вивчення ґрунтується на опрацюванні блоку економічних дисциплін, оволодінні загальною теорією фінансів та засвоєнні нормативних дисциплін для підготовки бакалаврів з фінансів. Мета дисципліни: вивчити, систематизувати та сформувати у студентів уміння для найкращого узгодження інтересів учасників бюджетного процесу з метою підвищення рівня результативності бюджетних витрат для суспільства та їх ефективності. Завданнями вивчення дисципліни „Макрофінансове бюджетування” є: - поглиблення теоретичних основ щодо організації бюджетування на макрорівні та забезпечення його зв’язку зі стратегічним плануванням; - поєднання теоретичних знань та практичних навичок щодо застосування базових технологій бюджетування; - оволодіння методиками аналізу показників видатків бюджету та прийняттям рішень щодо них; - формування знань щодо управління бюджетними програмами. За результатами вивчення дисципліни студенти повинні знати: - сутність макрофінансового бюджетування та його структуру; - ретроспективні та сучасні технології і методи бюджетування на макрорівні; - розмежування цілей макрофінансового бюджетування; - особливості бюджетування щодо центральних та місцевих бюджетів; - організацію стратегічного планування у державі, його необхідні складові; - переваги середньострокового бюджетного планування; - основні інструменти, необхідні для реалізації макрофінансового бюджетування, зокрема і в Україні; - критерії результативності та ефективності бюджетних видатків; - закономірності зв’язку макроекономічних показників та змісту бюджетного плану при бюджетуванні; - поняття фіскальних і бюджетних обмежень; - втілення методів бюджетування в Україні через сутність програмно-цільового методу управління бюджетними коштами; - поняття та зміст бюджетної програми; - особливості використання програмно-цільового методу в Україні; - типи показників, що характеризують виконання бюджетних програм; - правила та принципи формування показників результативності бюджетних програм та показників бюджетних установ; - призначення попередньої оцінки бюджетних програм; - правила вибору серед альтернативних бюджетних видатків; - встановлення та підтримання державних стандартів надання послуг за рахунок бюджетних та інших коштів; - призначення моніторингу оцінки бюджетних програм; - підстави для прийняття управлінських рішень щодо бюджетної програми; - реалізацію принципу гласності під час бюджетування. Об'єктом навчальної дисципліни є найбільш ефективний розподіл і використання видатків бюджету з метою досягнення поставлених цілей. Предметом вивчення є сукупність технологій, методів та прийомів бюджетування на державному рівні та на рівні місцевого самоврядування. У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен набути такі результати навчання: Знання:
Уміння
Комунікація: здатність працювати у макрофінансовій сфері, застосовувати управлінські навички у сфері фінансів, зрозуміле і недвозначне донесення власних висновків, а також знань та пояснень, що їх обґрунтовують, до фахівців і нефахівців. Автономність та відповідальність: продемонструвати розуміння особистої відповідальності за професійні та/або управлінські рішення чи надані пропозиції/рекомендації, які можуть впливати на діяльність суб’єктів макрофінансових відносин в цілому чи окремих їх складових.
1. ЗМІСТ ДИСЦИПЛІНИ ЗА ТЕМАМИ ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1: КОНЦЕПЦІЯ ЗАСТОСУВАННЯ МАКРОФІНАНСОВОГО БЮДЖЕТУВАННЯ Тема 1. Сутність та теоретичні основи макрофінансового бюджетування.
Поняття макрофінансового бюджетування. Суб'єкти, об'єкт і предмет дисципліни „Макрофінансове бюджетування”. Бюджетування на макрорівні та його відмінність від управління грошовими фондами мікрорівня (суб'єктів господарювання). Етапи макрофінансового бюджетування, інструменти макрофінансового бюджетування, алгоритм макрофінансового бюджетування у країнах з унітарним та федеративним бюджетним устроєм. Завдання макрофінансового бюджетування. Призначення та умови здійснення ефективного макрофінансового бюджетування. Основне призначення бюджетування - отримання максимальних позитивних результатів при використанні бюджетів. Необхідна умова бюджетування - правильно визначені пріоритети бюджетної політики. Сфера макрофінансового бюджетування. Перехід завдяки макрофінансовому бюджетуванню від політики «необхідні витрати – акумуляція доходів» до ланцюжка «можливі доходи – вибір способу і напряму витрат – бажані результати». Особливості бюджетування на рівні місцевих фінансів, на відміну від загальнодержавних публічних фінансів: врахування стратегії розвитку регіонів та державної політики, спільне та відмінності територій, участь громади у бюджетуванні. Бюджетування на рівні місцевої влади в умовах федералізму та субсидіарності. Перспективи макрофінансового бюджетування за умов децентралізації влади в Україні.
Тема 2. Вибір технологій та методів макрофінансового бюджетування у процесі прийняття фіскальних рішень владою.
Розвиток бюджетування у різних країнах світу. Технології бюджетування: «базисне» бюджетування, бюджетування «з нуля», бюджетування “sunrise-sunset”. Методи бюджетування: результативне, результативно-залежне, програмне, цільове, гендерне, спільне (делеговане) бюджетування (англ. - participatory budgeting) та інші. Застосування методів та технологій макрофінансового бюджетування для реалізації державної політики на прикладі програмно-цільового методу в Україні, перехід від «бюджетування, орієнтованого на результат» до програмного бюджету у Російській Федерації, Казахстані, заходи цільового бюджетування у країнах Європи та США (наприклад, результативне бюджетування зі стелями видатків у Данії) та комбінація методів результативного, результативно-залежного і програмного бюджетування, які їм передували. Поява і розвиток гендерного бюджетування, його передумови. Популярність і наслідки спільного бюджетування. Вибір оптимальної технології та методів бюджетування. Бюджетування у контексті новітнього публічного менеджменту. Необхідність ефективності публічних фінансів. Застосування макрофінансового бюджетування до поточних витрат та витрат розвитку. Державно-приватне партнерство як зміщення фокусу від публічних витрат до приватних джерел. Фіскальні виклики і використання макрофінансового бюджетування. Завдання скорочення публічного боргу та навантаження на публічний сектор. Фіскальна політика України та її вплив на реалізацію макрофінансового бюджетування. Необхідність поєднання соціальних зобов’язань та стимулювання розвитку економіки в умовах військової загрози і високого рівня державного боргу.
Тема 3. Критерії оцінки використання публічних фінансів у бюджетуванні.
Критерії результативності бюджетних видатків та бюджетний ефект. Різниця між бюджетною результативністю та ефективністю, необхідність їх використання одночасно. Відмінності у визначенні ефективності та результативності видатків соціального спрямування з бюджету. Вплив вибору пріоритетів бюджетної політики на очікуваний бюджетний ефект. Призначення структури бюджету у бюджетуванні. Визначення оптимальної структури бюджету, оцінка використання бюджетних фондів. Вплив на прозорість бюджетування структури бюджетів країни. Роль публічних індивідуальних та знеособлених послуг для макрофінансового бюджетування. Поняття «послуги бюджетних установ»: відповідальність за якість послуг та способи їх визначення. Взаємозв’язок між стратегічними цілями держави і наданням конкретних бюджетних послуг – досвід зарубіжних країн. Оптимальні інструменти визначення потреби у бюджетних послугах для України. Встановлення критеріїв щодо вибору напрямів і видів фінансування з бюджету. Критерії бюджетної результативності та ефективності. Групи критеріїв економічної результативності і ефективності видатків бюджету. Необхідність визначення соціальної ефективності бюджетного фінансування галузей та окремих бюджетних підприємств і установ. Оцінка поточних витрат бюджетної установи (утримання установи) та її критерії. Визначення ефективності бюджетного фінансування послуги з точки зору затрат на її адміністрування. Передумови та завдання для реформування системи бюджетних видатків в Україні з метою підвищення їх ефективності в умовах обмежених бюджетних ресурсів. Зарубіжний досвіт оптимізації системи бюджетних видатків. Світовий досвід щодо запровадження державних стандартів надання послуг: поняття і необхідність розробки для України. Відмінність державних стандартів надання послуг від державних соціальних стандартів. Застосування державних стандартів надання послуг для розрахунку видатків бюджету і наступної оцінки результативності бюджетування.
Тема 4. Визначення і узгодження цілей у макрофінансовому бюджетуванні.
Державна стратегія та її визначна роль при бюджетуванні. Застосування бюджетування для визначення основних напрямів використання фінансових ресурсів держави для досягнення її стратегічної мети. Синергетичний ефект впливу бюджетних видатків на досягнення стратегічних завдань держави. Бенчмаркінг на державному рівні. Види стратегічних документів у бюджетуванні, їх поділ за територіальним принципом та за суб’єктами виконання. Основні пріоритети стратегій, залежність результату виконання стратегії від порядку її пріоритетів. Соціально відповідальні стратегії і тактики при бюджетуванні, їхня актуальність у сучасному суспільстві. Програмні документи, які визначають стратегічну мету держави та її окремих адміністративних одиниць: національні програми, державні цільові програми, державні та місцеві програми економічного і соціального розвитку, місцеві цільові програми. Необхідність чіткого формулювання мети і завдань цих програм у взаємозв’язку. Бюджетна декларація та її значення у макрофінансовому бюджетуванні України. Необхідність складання середньострокового бюджету при бюджетуванні. Український досвід складання тактичних програм, прогнозів. Основні проблеми розробки таких документів у зв’язку з бюджетуванням: розпорошення відповідальності за їх виконання, не чітко визначені пріоритети, популістські прогнозні показники. Досвід зарубіжних країн у використанні стратегічних документів при бюджетуванні, поняття фіскальних стратегій у бюджетуванні. Бюджетні обмеження як необхідна умова стратегічного бюджетування. Реалізація державної стратегії головним розпорядником коштів шляхом розробки плану надання бюджетних послуг. Підходи до формування стратегії: угода про надання послуг, стратегічний план.
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2: МАКРОФІНАНСОВЕ БЮДЖЕТУВАННЯ В УКРАЇНІ Тема 5. Макрофінансове бюджетування в Україні.
Визначення програмно-цільового методу управління бюджетними коштами в українському законодавстві, його зв’язок з теоретичними основами макрофінансового бюджетування. Основні компоненти макрофінансового бюджетування в Україні. Необхідні умови для використання сучасних методів бюджетування в українській бюджетній практиці. Складові програмно-цільового методу у бюджетному процесі України: бюджетні програми, відповідальні виконавці бюджетних програм, паспорти бюджетних програм, результативні показники бюджетних програм. Особливості елементів бюджетування, що використовуються в Україні. Напрями бюджетної політики та їх роль у бюджетуванні. Перешкоди для повноцінного застосування технологій бюджетування в Україні. Структура бюджетної програми: програма, підпрограми, завдання, напрями діяльності, показники виконання. Досвід зарубіжних країн щодо структури бюджетної програми. Формування бюджетних програм в Україні, особливості їхньої структури. Переваги та недоліки формування бюджетних видатків у розрізі програм в Україні. Правила формування програм: вимоги до формулювання мети, назви програми і підпрограм, визначення завдань у часі та просторі. Роль програмної класифікації у адмініструванні програм і забезпеченні прозорості бюджету. Застосування оцінки ефективності використання бюджетних коштів на всіх стадіях бюджетного процесу. Методи моделювання та оцінки у бюджетуванні: «альтернатив», «витрат-вигід», «SWOT», визначення ризиків на матеріалах конкретних бюджетних установ, зокрема фінансових органів. Моделювання очікуваних результатів бюджетування. Програмно-цільовий метод на рівні місцевих бюджетів: історія запровадження, результати. Типові переліки бюджетних програм по галузях, та їх використання. Уніфікація показників виконання бюджетних програм для місцевих бюджетів. Структури коду програмної класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів і Кодифікатора бюджетних програм місцевих бюджетів.
Тема 6. Індикатори у макрофінансовому бюджетуванні.
Результативні показники у бюджетуванні, поняття і класифікація. Показники кінцевого результату: показники діяльності суб’єктів бюджетування та показники, що характеризують досягнення бюджетного ефекту по галузях чи проектах. Групи показників кінцевого результату. Значення показників кінцевого результату у бюджетуванні. Показники проміжних результатів – показники виконання державних та бюджетних програм, їх типологія. Принципи розробки показників виконання бюджетних програм: принцип об’єктивності, необхідності, достатності та взаємоузгодженості. Зарубіжний досвід встановлення груп показників, що характеризують виконання бюджетних програм.
Використання груп результативних показників бюджетних програм в Україні: показники затрат, показники продукту, показники ефективності та показники якості. Оцінка ефективності бюджетних програм на рівні державного та на рівні місцевих бюджетів. Взаємозв’язок показників діяльності установи і показників виконання бюджетної програми.
Результативні показники бюджетних установ, що використовуються в Україні, та необхідність їх застосування. Вимоги до розрахунку результативних показників бюджетних установ. Методологія оцінки результативних показників. Поняття оцінки бюджетних програм та її значення для подальшого використання бюджетної програми. Критерії визначення ефективності та неефективності бюджетних програм. Наслідки оцінки результативних показників для існування бюджетної програми чи для діяльності бюджетної установи.
Тема 7. Макрофінансове бюджетування і діяльність установ.
Умови бюджетування відповідального виконавця бюджетних програм. Повноваження виконавців бюджетних програм при бюджетуванні. Необхідність документального оформлення та нормативного регулювання кожного етапу макрофінансового бюджетування. Призначення документів у бюджетуванні: визначення завдання та мети бюджетування у територіальній площині, за галузями, за суб’єктами; затвердження планових результативних показників бюджетування та фактичного їх виконання; розрахунки і деталізація бюджетних показників для цілей бюджетування. Оптимальна система документів у макрофінансовому бюджетуванні. Середовище бюджетування відповідальних виконавців бюджетних програм. Документи бюджетування, які готують відповідальні виконавці бюджетних програм державного та місцевих бюджетів: стратегічний план головного розпорядника, бюджетний запит, паспорт бюджетної програми, порядок використання бюджетних коштів, звіт про виконання бюджетної програми. Порядки використання бюджетних коштів щодо бюджетних програм, їх зміст та призначення. Звіти про виконання бюджетних програм по державному та місцевих бюджетах: їх склад, призначення та інформативність. Поняття стратегічного плану діяльності головного розпорядника і його місце у бюджетуванні – зарубіжний досвід. Структура стратегічного плану: обов`язкові та додаткові елементи. Характеристика основних компонентів стратегічного плану: головної мети, цілей, завдань та заходів. Взаємозв’язок результативних показників стратегічного плану розпорядника з макроекономічними показниками економічного і соціального розвитку країни та з державними стандартами надання послуг. Взаємозв’язок бюджетних запитів із стратегічними планами відповідальних виконавців бюджетних програм. Теорія перспектив Канемана і Тверські у рішеннях установи та її значення при бюджетуванні. Практика використання «стель видатків» для відповідальних виконавців. Підстави для формування головними розпорядниками бюджетних програм в Україні. Взаємозв’язок бюджетних програм зі стратегічними планами діяльності головних розпорядників.
Тема 8. Роль громадян у макрофінансовому бюджетуванні.
Поняття свідомого та соціально відповідального платника податків. Спільне бюджетування як перспективна форма взаємодії місцевих громад і влади. Значення для громадян державно-приватного партнерства. Проекти корпоративної соціальної відповідальності для місцевих громад. Критерії прозорості бюджетування: обсяг інформації, форма її подання, періодичність надходження інформації. Забезпечення прозорості бюджетування для контролю та підтримки громадськістю бюджетного фінансування. Форми забезпечення прозорості бюджетування: публікації, виступи, громадські слухання та інше. Групи методів забезпечення прозорості бюджетування у демократичній державі: залучення громадян до бюджетування та підвищення їх освітнього рівня стосовно використання бюджетних коштів без їх безпосереднього залучення до бюджетного процесу. Вимоги до кваліфікаційного рівня фахівців з бюджетування в Україні та за кордоном. Бюджетний моніторинг як інструмент одержання оперативної інформації про хід виконання програм і прийняття оперативних управлінських рішень в режимі реального часу. Вимоги до системи моніторингу бюджетування громадянами та його реалізація в Україні. Практика використання зелених і білих книг при бюджетуванні. Відкритий бюджет та системи електронних даних на противагу документам зі сторінками тексту, перехід до інфографіки та інтерактивних форм отримання даних. Парламентське лобі та промислове лобі і його вплив на результати бюджетування. Форми подання інформації про бюджет для різних груп користувачів: політиків, фахівців, засобів масової інформації, населення. Досвід зарубіжних країн щодо забезпечення прозорості бюджетування. Перспективи участі громадян у бюджетуванні в Україні.
2. ПОТОЧНА НАВЧАЛЬНА РОБОТА СТУДЕНТІВ ДЕННОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ
2.1 Денна форма навчання: КАРТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА з дисципліни Макрофінансове бюджетування для студентів магістерської програми «Макрофінансовий менеджмент» Денна форма навчання
2.2 Критерії оцінювання поточних результатів вивчення дисципліни.
Згідно з Положенням про Порядок оцінювання навчальної діяльності студентів, введеним в дію наказом Університету від 31.05.2017 № 430, в сумі завдання поточного контролю оцінюються в діапазоні від 0 до 50 балів (включно). Об’єктами поточного контролю знань студентів денної форми навчання є:
При контролі відповідей (виступів) на аудиторних заняттях оцінці підлягають:
Оцінювання видів робіт поточного контролю знань студентів проводиться як показано в таблиці нижче.
Оцінювання результатів активності роботи відбувається з градацією в 1 бал: Шкала оцінювання видів робіт поточного контролю знань студентів
2.3. Плани семінарських (практичних) занять ПЛАНИ ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ ДЕННОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ Метою практичного заняття є робота викладача зі студентами для створення умінь і навичок використання базових положень тем дисципліни для прийняття високоякісних управлінських рішень у площині державного менеджменту. При вивченні «Макрофінансового бюджетування» передбачається проведення семінарських та практичних занять. Семінарські заняття з дисципліни „Макрофінансове бюджетування” проводяться переважно у формах: співбесіди студентів з викладачем, дискусії з елементами аналізу, обговорення їхньої самостійної науково-дослідної роботи, круглого столу тощо. При підготовці до практичного заняття використовується підхід, що базується на використанні технологій індивідуальної та колективної пошуково-аналітичної роботи. Однак, враховуючи регламентацію навчального процесу робочою програмою дисципліни, мета вивчення дисципліни студентами визначається самостійно у рамках робочої програми дисципліни. Практичні заняття мають на меті організацію викладачем детального розгляду студентами окремих практичних ситуацій, що корелюють із положеннями дисципліни, та формування вмінь практичного застосування шляхом імітації використання елементів бюджетування у вигляді вирішення ситуаційних задач та розгляду їх результатів, підготовки аналітичних записок, розв’язання проблемних завдань, вирішення ситуаційних вправ, застосування різних видів контролю та аудиту, моделювання тощо. Глобальні компетентності дисципліни:
Загальні компетентності дисципліни (інструментальні, міжособистісні та системні):
Семінарські заняття 1-2. Тема: Сутність та теоретичні основи макрофінансового бюджетування (4 год). Вид заняття: Семінар-розгорнута бесіда з елементами аналізу; семінар-дискусія. Завдання студента під час заняття: - визначати сутність і зміст бюджетування, відслідковувати його еволюцію; - виокремлювати та правильно інтерпретувати складові бюджетування; - розрізняти методи бюджетування та їхні особливості. План.
Види робіт: Попередня підготовка з визначених питань. Обговорення, опитування. Інформаційно-методичне забезпечення заняття: [1, 2, 3, 7,13,14, 15, 16, 19]
Практичні заняття 3-4 Тема: Вибір технологій та методів макрофінансового бюджетування у процесі прийняття фіскальних рішень владою (4 год). Вид заняття: Заняття-дискусія з елементами аналізу; «мозковий штурм», робота в малих творчих групах. Завдання студента під час заняття: - визначати сутність і зміст бюджетування, відслідковувати його еволюцію; - виокремлювати та правильно інтерпретувати складові бюджетування; - розрізняти методи бюджетування та їхні особливості. - аналізувати результати бюджетування у контексті новітнього публічного менеджменту.
План.
Види робіт: Збір практичного матеріалу, його аналіз, підготовка передбачених дисципліною завдань. Відпрацювання виконання конкретних операцій. Інформаційно-методичне забезпечення заняття: [1, 2, 3, 7,13,14, 15, 16, 19]
Практичне заняття 5 Тема: Критерії оцінки структури бюджету та бюджетних видатків у бюджетуванні (2 год). Вид заняття: Дискусія з елементами аналізу, семінар – «мозковий штурм», робота в малих творчих групах; самоаналіз. Завдання студента під час заняття:
План.
Види робіт: Відпрацювання визначення пріоритетів бюджетування, побудова дерева цілей установи тощо. Відпрацювання виконання конкретних операцій. Попередня підготовка з визначених питань. Виконання практичних завдань. Інформаційно-методичне забезпечення заняття: [12,13,16]
Практичне заняття 6 Тема: Критерії оцінки використання публічних фінансів у бюджетуванні (1 год). Тема: Визначення і узгодження цілей у макрофінансовому бюджетуванні (1 год). Вид заняття: практичне - розв’язання проблемних завдань, робота в малих творчих групах, дискусія. Завдання студента під час заняття:
План.
Види робіт: Розробка бенчмарків. Відпрацювання визначення пріоритетів бюджетування, побудова дерева цілей, дерева альтернатив, стратегій тощо. Інформаційно-методичне забезпечення заняття: [2,7,12,16]
Практичне заняття 8 Тема: Макрофінансове бюджетування в Україні (2 год). Вид заняття: Розв’язання проблемних завдань, дискусія з елементами аналізу. Індивідуальні завдання. Завдання студента під час заняття:
План.
Види робіт: Попередня підготовка з визначених питань. Підготовка індивідуальних завдань, огляд проблем з певної теми. Тестовий контроль знань. Інформаційно-методичне забезпечення заняття: [1,2,7,12,16]
Практичне заняття 9 Тема: Макрофінансове бюджетування в Україні. (1 год) Тема: Індикатори у макрофінансовому бюджетуванні. (1 год) Вид заняття: Практичне-мозковий штурм, дискусія, практичне -розв’язання проблемних завдань. Завдання студента під час заняття:
План.
Види робіт: Розв’язання проблемних завдань, дискусія з елементами аналізу. Індивідуальні завдання. Інформаційно-методичне забезпечення заняття: [1,5,9,12,16,17,21]
Практичне заняття 10 Тема: Індикатори у макрофінансовому бюджетуванні (2 год). Вид заняття: Практичне - мозковий штурм, конференція, робота в малих творчих групах, міні-кейс. Завдання студента під час заняття:
План.
Види робіт: Опрацювання теоретичних основ прослуханого лекційного матеріалу. Попередня підготовка з визначених питань. Підготовка аналітичних записок. Аналіз конкретних показників бюджетних програм та установ, підготовка аналітичної записки щодо звітів з їхнього виконання. Інформаційно-методичне забезпечення заняття: [5,12,13,16]
Практичні заняття 11-12 Тема: Макрофінансове бюджетування у діяльності установ в Україні. (4 год). Вид заняття: Міні-кейс, практичне - розв’язання проблемних завдань. Завдання студента під час заняття:
План.
Види робіт: Опрацювання теоретичних основ прослуханого лекційного матеріалу та визначення його зв’язку із конкретними ситуаціями на базах практики. SWOT-аналіз бази практики в Україні щодо реалізації бюджетування. Аналіз конкретної бюджетної програми та підготовка аналітичної записки щодо звітів з її виконання Інформаційно-методичне забезпечення заняття: [1, 12, 16]
Практичні заняття 13-14 Тема: Роль громадян у макрофінансовому бюджетуванні (4 год). Вид заняття: Робота в малих творчих групах, міні-кейс, семінар-розв’язання проблемних завдань. Завдання студента під час заняття:
План. 1. Основні інструменти забезпечення зворотного зв`язку при бюджетуванні. 2. Участь місцевого населення у бюджетуванні. 3. Види і методи зворотного зв’язку із громадянами при бюджетуванні на державному та місцевому рівні. 4. Забезпечення прозорості бюджетування. Публічні дані.
Види робіт: Опрацювання проблемних ситуацій, конкретних джерел даних, реалізації бюджетування на рівні громад. Опрацювання проблемних ситуацій щодо застосування гендерного та спільного бюджетування в Україні. Інформаційно-методичне забезпечення заняття: [1, 12, 16]
Семінарські заняття 7, 15 Тема: Контрольна (модульна) робота ( 4 год). Вид заняття: Підготовка і захист дерева цілей та дерева рішень з альтернативами до науково-практичного завдання, обговорення складеної бюджетної програми – ділова гра. Семінар-конференція. Завдання студента під час заняття: - визначати сутність і зміст бюджетування, відслідковувати його еволюцію; - виокремлювати та правильно інтерпретувати складові бюджетування; - розрізняти методи бюджетування та їхні особливості; - виконувати практичні завдання із бюджетування; - систематизувати засвоєний матеріал та результати аналізу за новітніми методами групування інформації. План.
Види робіт на занятті: Підготовка і захист дерева цілей та дерева альтернатив до науково-практичного завдання. Підготовка, обговорення, оцінка бюджетних програм. Інформаційно-методичне забезпечення заняття: [1-45].
3. ПОТОЧНА НАВЧАЛЬНА РОБОТА СТУДЕНТІВ ЗАОЧНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ
3.1 Карта самостійної роботи студента з дисципліни «Макрофінансове бюджетування» для студентів магістерської програми «Макрофінансовий менеджмент» Заочна форма навчання
* За рішенням кафедри студентам, які брали участь у позанавчальній науковій діяльності — участь у конференції, підготовці наукових публікацій тощо — можуть присуджуватись додаткові бали за поточну успішність, але не більше 10 балів.
Довідкова інформація:
3.2. КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ПОТОЧНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ ВИВЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ.
Згідно з Положенням про Порядок оцінювання навчальної діяльності студентів, введеним в дію наказом Університету від 31.05.2017 № 430, в сумі завдання поточного контролю оцінюються в діапазоні від 0 до 50 балів (включно). Об’єктами поточного контролю знань передбачених картою самостійної роботи для студентів заочної форми навчання є результати навчання, що виявляються через набуті компетентності (знання, уміння, навички тощо):
При контролі відповідей (виступів) на контактних заняттях оцінці підлягають: рівень знань, продемонстрований у відповідях і виступах на семінарських заняттях; активність при обговореннях (дискусіях) проблемних питань, що винесені на практичні заняття (консультації); конструктивна участь у рольовій грі або мозковому штурмі з питань поставленої проблеми. Оцінювання видів робіт поточного контролю знань студентів проводиться так, як показано в таблиці.
Оцінювання результатів активності роботи відбувається з градацією в 1 бал: Шкала оцінювання видів робіт поточного контролю знань студентів
Студенти заочної форми навчання мають право отримати до 30 балів поточного контролю та отримати комплексну оцінку з підсумкового контролю у формі аудиторного захисту комплексного індивідуального проекту (контрольної роботи), який максимально оцінюється у 15 балів, але підсумкова оцінка виставляється тільки за результатами захисту, підсумкова оцінка за результатами вивчення дисципліни складає до 100 балів. Результати поточного контролю знань студентів оформлюються під час останнього семінарського заняття та вносяться до заліково-екзаменаційної відомості з переведенням їх у 4-х бальну шкалу.
3.3. ПЛАНИ КОНТАКТНИХ ЗАНЯТЬ ДЛЯ СТУДЕНТІВ ЗАОЧНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ Контактні заняття, передбачені для заочної форми навчання, проводяться згідно з навчальним планом та розкладом. Метою контактного заняття є організація обговорення зі студентами базових положень тем дисципліни з метою засвоєння необхідних теоретичних понять, та обговорення проблемних практичних питань. які студентам щойно були розказані на лекції упродовж контактного заняття. Контактні заняття з дисципліни „Макрофінансове бюджетування” проводяться переважно у формах: міні-лекцій різних видів, співбесіди студентів з викладачем, дискусії з елементами аналізу, опрацювання практичного матеріалу, мозкового штурму, обговорення результатів їхньої самостійної наукової роботи. Робота студента на контактних заняттях включає виконання практичних завдань у вигляді вирішення ситуаційних задач та розгляду їх результатів, роботи з кейсами, підготовки аналітичних записок, розв’язання проблемних завдань, вирішення ситуаційних вправ, розгорнутої бесіди тощо.
Контактні заняття під час установчої сесії
Контактні заняття 1-2 Тема: Сутність та теоретичні основи макрофінансового бюджетування (4 год). Вид заняття: Міні-лекція. Семінар-розгорнута бесіда, дискусія. Завдання студента під час заняття: - визначати сутність і зміст бюджетування, відслідковувати його еволюцію; - виокремлювати та правильно інтерпретувати складові бюджетування; - розрізняти методи бюджетування та їхні особливості. План.
Види робіт: міні-лекція, відповіді. Література: [1, 2, 3, 7,13,14, 15, 16, 19]
Контактні заняття 3-4 Тема: . Вибір технологій та методів макрофінансового бюджетування у процесі прийняття фіскальних рішень владою. (4 год). Вид заняття: Міні-лекція. Семінар-розгорнута бесіда, дискусія. Інтерактивна лекція. Завдання студента під час заняття: - визначати сутність і зміст бюджетування, відслідковувати його еволюцію; - виокремлювати та правильно інтерпретувати складові бюджетування; - розрізняти методи бюджетування та їхні особливості. План. 1. Технології і методи макрофінансового бюджетування. 2. Способи організації публічних видатків у різних країнах світу. 3. Фіскальні рішення у макрофінансовому бюджетуванні.
Види робіт: міні-лекція, відповіді, вирішення кейсів. Література: [1, 2, 3, 7,13,14, 15, 16, 19] Контактне заняття 5-6. Тема: Критерії оцінки використання публічних фінансів у бюджетуванні. (4 год). Вид заняття: Міні-лекція. Семінар - розв’язання проблемних завдань. Дискусія з елементами аналізу. Завдання студента під час заняття:
План.
Види робіт: вирішення ситуаційних задач, кейсів. Проведення рольової гри. Дискусія. Інформаційно-методичне забезпечення заняття: [10, 11, 12,13,16]
Контактне заняття 7-8. Тема: Визначення і узгодження цілей у макрофінансовому бюджетуванні. (4 год). Види занять: Міні-лекція. Дискусія з елементами аналізу. Завдання студента під час заняття:
План.
Види робіт: вирішення розрахункових завдань, кейсів. Проведення рольової гри. Дискусія. Інформаційно-методичне забезпечення заняття: [10, 11, 12,13,16] Заняття під час екзаменаційної сесії
Контактне заняття 9. Тема: Макрофінансове бюджетування в Україні (2 год). Вид заняття: Міні-лекція, семінар - вирішення ситуаційних вправ. Завдання студента під час заняття:
План.
Види робіт: вирішення ситуаційних задач, кейсів. Обговорення. Інформаційно-методичне забезпечення занять: [1,2,7,12,16]
Контактне заняття 10. Тема: Макрофінансове бюджетування в Україні (2 год). Вид заняття: Міні-лекція, семінар - вирішення ситуаційних вправ. Завдання студента під час заняття:
План.
Види робіт: вирішення ситуаційних задач, кейсів. Обговорення. Інформаційно-методичне забезпечення занять: [1,2,7,12,16]
Контактні заняття 11-12. Тема: Індикатори у макрофінансовому бюджетуванні (4 год). Види заняття: Колоквіум, «мозковий штурм», робота у малих групах. Завдання студента під час заняття:
План.
Види робіт: вирішення ситуаційних задач, кейсів. Робота в малих групах. Інформаційно-методичне забезпечення занять: [1,5,9,12,16,17,21]
Контактне заняття 13-14. Тема: Макрофінансове бюджетування і діяльність установ. (4 год). Вид заняття: Міні-лекція, робота в малих творчих групах. Завдання студента під час заняття:
План.
Види робіт: вирішення задач. Робота в малих групах. Побудова дерева цілей. Ділові ігри. Інформаційно-методичне забезпечення занять: [5,12,13,16]
Контактне заняття 15-16 Тема: Роль громадян у бюджетуванні (4 год). Вид заняття: Конференція, семінар-розгорнута бесіда Завдання студента під час заняття:
План.
Види робіт: Робота в малих творчих групах. Захист досліджень. Вирішення завдань. Інформаційно-методичне забезпечення заняття: [1, 12, 16]
ПЛАНИ НАВЧАЛЬНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА ЗАОЧНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ В МІЖСЕСІЙНИЙ ПЕРІОД
До навчальної роботи студента заочної форми навчання у міжсесійний період належать: 3.4.1. виконання завдань із розділу 5 «Індивідуальні завдання для самостійної роботи», в тому числі і дистанційно; 3.4.2. виконання контрольних самостійних робіт з їх наступним захистом на контактних заняттях.
3.4.1. До виконання завдань у дистанційній формі належать: - складання тестів, кейсів, практичних ситуацій у складі комплексного проекту (індивідуальної контрольної роботи); - виконання ситуаційних завдань на практичних матеріалах та підготовка аналітичних записок за ними; - підготовка аналізу актуальних паспортів, програм, книг, стратегій та інших документів, що стосуються бюджетування. Студенти складають тести дистанційно і викладач їх перевіряє. Терміни виконання зазначаються у календарі, який викладач доводить студентам. Результати перевірки оголошуються на форумі або на пошту кожного студента. Консультації щодо виконання завдань також проводяться дистанційно поштою.
3.4.2. Теми та вимоги до контрольних самостійних робіт всі студенти отримують у викладача на установчій сесії, також отримують матеріали та орієнтування для пошуку матеріалів для виконання цих завдань. Консультації з виконання контрольних робіт у міжсесійний період також можна отримати дистанційно, написавши на пошту викладачеві.
4. ІНДИВІДУАЛЬНІ ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ
4.1 Вимоги до виконання індивідуальних завдань для самостійної роботи
Дисципліна складається з двох змістових модулів (ЗМ): у ЗМ1 входять теми 1 – 4, а у ЗМ2 – теми 5 – 8. Заняття проводяться у вигляді лекцій і практичних (контактних) занять. Самостійна робота студентів з дисципліни „Макрофінансове бюджетування” проводиться в таких формах: 4.1 опрацювання теоретичних основ, прослуханого лекційного матеріалу; 4.2 складання і вирішення ситуаційних задач або кейсів; 4.3 самостійна підготовка науково-практичних досліджень з обраної теми з використанням інтелект-карт, дерева цілей, дерева рішень, інших графічних методів аналізу; 4.4 аналіз конкретної практичної ситуації та підготовка аналітичної записки (Case study), участь у рольових іграх; 4.5 виконання практичного завдання з дисципліни на основі матеріалів бази практики; 4.6 систематизація вивченого матеріалу перед контрольною (модульною) роботою (виконанням тестів, написанням письмової роботи тощо); 4.7 есе за результатами опрацювання літературних джерел іншомовного походження за певною темою. 4.8. підготовка і проведення міні-лекції з визначених питань.
4.1. Опрацювання теоретичних основ здійснюється студентами самостійно шляхом роботи з науковою літературою за темами робочої програми дисципліни. Окремо студенти вибирають, систематизують та опрацьовують нормативні документи, що регламентують запровадження та проведення бюджетування в Україні. На основі прослуханого лекційного матеріалу студенти визначають пріоритетні напрями вивчення дисципліни, проблеми, на які варто звернути увагу в першу чергу. Також лекції слугують допомогою при систематизації навчального матеріалу. Відвідування та вивчення лекцій дає студентам можливість отримати більш глибокі та різнобічні знання з дисципліни „Макрофінансове бюджетування”.
4.2. Вирішення і письмове оформлення ситуаційних задач, підготовка проблемних ситуацій є формою самостійної роботи студентів, що здійснюється ними на основі матеріалів бази практики та/або матеріалів, які їм надає викладач дисципліни. За результатами опрацювання теоретичних основ та прослуханого лекційного матеріалу студенти мають змогу складати, вирішувати ситуаційні задачі та проблемні ситуації (кейси) стосовно бюджетування бюджетів різних рівнів. Ситуаційна задача – це вид завдання, яке імітує ситуацію прийняття управлінського рішення, оцінку результативних показників, що характеризують виконання бюджетної програми тощо. При її складанні студенти повинні знати зміст даного етапу бюджетування, його учасників, сформулювати всі вихідні дані та умови для ситуації, яку потрібно розв'язати. При постановці завдання обов'язкові розрахунки, наприклад, використання методів бюджетного планування. Оцінюється повнота і достовірність постановки завдання, максимальне врахування та опис внутрішніх і зовнішніх факторів, що вплинуть на його вирішення. При роботі з ситуаційною задачею оцінюється виваженість, ефективність та реалістичність її вирішення.
4.3. Виконання самостійного науково-пошукового дослідження з дисципліни проводиться студентом самостійно у вільний від обов'язкових занять час. Студенти самі формулюють завдання з урахуванням сучасних реалій, обов’язкової аналітично-практичної складової дослідження, можливостей своєї бази практики та тем, які обирають їхні колеги. За бажанням студента, тема завдання може бути скоригованою під час написання. Теми досліджень затверджуються викладачем на початку семестру (згідно з планом консультацій та он-лайн), при цьому слід врахувати можливість використання даних, які студент отримує на базі практики. Також можливе виконання комплексних наукових завдань групою студентів за погодженням із викладачем. Обов’язковою частиною дослідження є складання за його темою чи окремим питанням інтелект-карти. Складання інтелект-карт – це інструмент активізації мислення та розширення рамок засвоєння навчального матеріалу. Замість інтелект-карт може використовуватися побудова дерева цілей для оцінки результатів діяльності установи та перспектив її розвитку тощо. Для обґрунтування та програмування бюджетування заходів політики використовуються такі методи аналізу як SWOT, дерево рішень, дерево(схема) вибору альтернатив тощо. Завдання оцінюється за результатами диспуту, мозкового штурму, дискусії із демонстрацією графічних методів обробки інформації (дерева цілей). Під час захисту оцінюється вміння студента розкрити поставлену в завданні проблему, глибина висновків та обґрунтованість результатів дослідження. Важливим для результатів захисту є самостійні висновки студента.
4.4 Аналіз конкретної виробничої ситуації та підготовка аналітичної записки (Case study), участь у рольових іграх проводиться студентами самостійно. Результати вирішення кейсів студентами денної форми навчання оформлюються у вигляді аналітичних записок, їх презентація та обговорення може відбуватися на індивідуальних консультаціях під керівництвом викладача. Проблемна ситуація (кейс) – це вид завдання, який передбачає оцінку певної заданої ситуації та підготовку аналітичної записки з приводу цієї оцінки. Кейс відрізняється від ситуаційної задачі кількістю альтернативних варіантів вирішення. Мета вирішення цього завдання – створити для студента умови, максимально близькі до реальної практичної діяльності спеціалістів. Також викладач за необхідності або за вибором студентів організовує ділові ігри на основі розглянутих кейсів та/або вирішених ситуаційних задач. Мета ділової гри – розглянути та закріпити на основі аналізу функцій та рішень суб'єктів бюджетування знання, отримані в результаті засвоєння матеріалу дисципліни. Під час ділової гри також виявляються дискусійні питання, з'являється можливість більш чітко розташувати пріоритети при прийнятті управлінських рішень під час бюджетування.
4.5. Для денної та заочної форм навчання студенти виконують систематизацію теоретичних знань та виконання наукових робіт на основі матеріалів офіційних джерел щодо бюджетів. Денна форма навчання виконує практичні завдання з переліку типових, запропонованих викладачем за базами практик, але використовує самостійну інтерпретацію змісту завдання з урахуванням особливостей власної бази практики. Захист робіт проводиться на консультації або он-лайн, які призначаються викладачем згідно розкладу та графіку індивідуально-консультаційної роботи на початку семестру. Студенти заочної форми навчання захищають свої роботи на контактних заняттях під час екзаменаційної сесії.
4.6. Підготовка до написання письмового завдання (проведення письмової контрольної (модульної) роботи) в аудиторії або в дистанційному середовищі. Підготовка та виконання тестування на комп’ютерах у середовищі дистанційного навчання КНЕУ полягає у систематизації знань з дисципліни, виявленні та опрацюванні проблемних питань. Результатом цієї форми роботи є засвоєні знання, що дають змогу здати тестування.
4.7 Есе за результатами опрацювання літературних джерел іншомовного походження за певною темою. За бажанням студента та зі схваленням викладача можна готувати есе стосовно проблем бюджетування, висвітлених у іншомовних літературних джерелах. Текст есе повинен бути належного наукового рівня, обсягом до 5 аркушів стандартного друкованого тексту, обов’язково не з одного джерела, повинен бути актуальним, змістовним та стосуватися бюджетування у світі.
4.8 Підготовка і проведення міні-лекції з визначених питань. За бажанням студента та зі схваленням викладача студент готує та проводить міні-лекцію з проблемних питань теми дисципліни. Міні-лекція включає презентацію та виступ у вигляді проблемної лекції або лекції-дискусії. Питання лекції повинні бути актуальними та стосуватися переважно здійснення спільного бюджетування, бюджетування на місцевому рівні та ролі громадськості в бюджетуванні.
4.2 Критерії оцінювання результатів виконання індивідуальних завдань для самостійної роботи
При контролі виконання завдань самостійної роботи студента оцінці підлягають:
Оцінювання видів індивідуальних завдань для самостійної роботи студентів проводиться так, як показано в таблиці нижче. Форми контролю результатів виконання індивідуальних завдань для самостійної роботи студентів та їхнє оцінювання
Шкала оцінювання виконання індивідуальних завдань для самостійної роботи студентів
Оцінки можуть виставлятися з кратністю до 1 бала. Обов'язкове до виконання самостійне аналітичне науково-практичне завдання виконується у термін, визначений на початку семестру, та оцінюється за результатами захисту. Індивідуальне завдання оформлюється у вигляді письмової роботи. Вона має бути виконана на 10-12 аркушах А4, 14 шрифтом Times New Roman, з полями не більше 2 см та акуратно скріпленою. Обов'язковим для індивідуального завдання є список літератури, включаючи Інтернет-джерела, яку використовував студент. Разом з індивідуальним письмовим завданням оформлюється інтелект-карта, дерево цілей або дерево рішень чи інший графічний результат аналізу бюджетування, спрямований на вирішення проблеми за темою завдання. Інтелект-карта виконується на аркуші формату А3 і прикріплюється до письмової роботи як обов’язковий додаток. Оцінка враховує своєчасність виконання завдання, повноту виконаної роботи, наявність практичного матеріалу, доцільність і правильність розрахунків, виконаних у завданні. За результатами перевірки у електронному вигляді до захисту робота може повертатися студентові на доопрацювання, але не більше одного разу. Терміни повернення на доопрацювання враховуються у графіку виконання індивідуальних практичних завдань на початку семестру. Для студентів заочної форми навчання поточний контроль здійснюється шляхом перевірки виконаного індивідуального завдання та складеної за його темою інтелект-карти, виконання індивідуальних завдань дистанційно. Викладач проводить захист індивідуального завдання, виконаного у міжсесійний період, із студентом за темою виконаного завдання у аудиторії під час контактних занять, згідно із розкладом екзаменаційної сесії. Індивідуальне завдання має включати теоретико-проблемну частину, фактичний матеріал за темою, та, як підсумок і систематизацію матеріалу за обраною темою – графічне вирішення (описання альтернатив) проблеми за темою індивідуального завдання. Проблемні міні-лекції готуються відповідно до питань, що стосуються програми дисципліни та у послідовності, визначеній викладачем. Робота із задачами та кейсами передбачає застосування студентами отриманих теоретичних вмінь для вирішення практичних завдань. Упродовж семестру на основі вивчених тем дисципліни студенти під наглядом викладача можуть складати ситуаційні задачі стосовно як окремих етапів бюджетування, так і цього процесу в цілому, і показувати шляхи їх вирішення. На основі ситуаційних задач та вирішення кейсів викладач може організовувати ділові ігри або тренінг, де студенти мають змогу працювати в малих групах. Така методика активізації навчання дозволяє закріпити практичні навички операцій з бюджетними показниками, розмежувати функції і завдання суб'єктів бюджетування. За використання недозволених джерел і підказок, невчасне або неправильне виконання комп’ютерних тестів, студент отримує 0 балів. Критерії оцінювання доводяться до студентів перед виконанням роботи.
5. ПІДСУМКОВЕ ОЦІНЮВАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ВИВЧЕННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ. 5.1 Структура екзаменаційного білету Результатом вивчення дисципліни “Макрофінансове бюджетування”для денної форми навчання є екзамен, для заочної форми навчання – екзамен. Результатом вивчення дисципліни “Макрофінансове бюджетування”для заочної форми навчання є екзамен. Завданням екзамену є перевірка розуміння студентом програмного матеріалу в цілому, логіки та взаємозв’язків між окремими розділами, здатності творчого використання накопичених знань, уміння сформувати своє ставлення до певної фінансової проблеми. Детальна послідовність виконання поточної роботи студента виписана у карті самостійної роботи студента денної форми навчання та критеріях оцінювання його роботи упродовж семестру у розділі 2, заочної форми навчання та критеріях оцінювання його роботи упродовж семестру- у розділі 3. Результати поточного контролю знань студентів оформлюються під час останнього семінарського заняття та вносяться до заліково-екзаменаційної відомості з переведенням їх у 4-х бальну шкалу. Студенти денної та заочної форм навчання мають право отримати до 50 балів поточного контролю та пройти підсумковий контроль у формі письмового екзамену, який максимально оцінюється у 50 балів, а підсумкова оцінка за результатами вивчення дисципліни складає до 100 балів. Завданням екзамену є перевірка розуміння студентом програмного матеріалу в цілому, логіки та взаємозв’язків між окремими розділами, здатності творчого використання накопичених знань, уміння сформувати своє ставлення до певної фінансової проблеми. Екзамен проводиться за розкладом, що доводиться до студентів через деканат. Екзамени проводяться комісією у складі: лектор потоку, викладач, що проводять семінарські заняття. Склад комісії призначає кафедра. Студенти на екзамен приходять із заліковими книжками та студентськими квитками. Ті студенти, які з об’єктивних причин їх не мають, можуть пред’явити паспорт чи інший документ, що підтверджує його особу. Екзамени в письмовій формі проводяться по білетах, які складаються кафедрою. Кожен білет має номер, інколи вказується номер білета, ряд і місце в аудиторії, де проводиться екзамен (наприклад, № 7 (5/4) — білет №7, ряд 5, місце 4). Номер білета записується в бланк письмової роботи. Нумерація білетів проводиться комісією, що приймає екзамен. На екзамен виносяться вузлові питання, завдання, що потребують творчої відповіді та уміння синтезувати отримані знання і застосовувати їх при вирішення аналітичних завдань, задачі тощо. Екзаменаційний білет складається із 5 завдань, кожне з яких оцінюється за шкалою. Відповідь студента на кожне із завдань екзаменаційного білета, залежно від рівня її повноти й коректності, оцінюється різною кількістю балів:
Зразок екзаменаційного білета з дисципліни «Макрофінансове бюджетування»
Екзаменаційний білет № ___
Які з наведених програм мають фінансуватися виключно за рахунок бюджету? Охарактеризуйте можливі наслідки такої політики у довгостроковій перспективі й наведіть можливі кінцеві і прямі показники виконання таких заходів?
5.2 Критерії оцінювання екзаменаційних питань
Повна відповідь на питання, яка оцінюється у 10 балів, повинна відповідати таким вимогам: 1) наведені визначення основних понять питання; 2) розгорнутий, вичерпний виклад змісту даної у питанні проблеми або аспекту; 2) повний перелік необхідних для розкриття змісту питання класифікацій та характеристик; 3) виявлення творчих здібностей у розумінні, викладенні й використанні навчально-програмного матеріалу; 4) здатність здійснювати порівняльний аналіз та самостійно робити логічні висновки й узагальнення; 5) уміння користуватись методами наукового аналізу економічних явищ, процесів і характеризувати їхні риси та форми виявлення; 6) демонстрація здатності висловлення та аргументування власного ставлення до альтернативних поглядів на дане питання; 7) використання актуальних фактичних та статистичних даних, знань дат та історичних періодів, які підтверджують тези відповіді на питання під час розкриття питань, які того потребують; 8) знання необхідних законів і нормативних матеріалів України, міжнародних та міждержавних угод з обов’язковим на них посиланням під час розкриття питань, які того потребують; 9) знання точних назв та функцій бюджетних установ та їх ролі при вирішенні проблем, які ставляться у конкретному питанні; 10) результати знань після засвоєння матеріалу основної та додаткової літератури.
Відповідь на питання оцінюється у 8 балів, якщо: 1) відносно відповіді на найвищий бал не зроблено розкриття хоча б одного з пунктів, вказаних вище (якщо він явно потрібний для вичерпного розкриття питання) або, якщо 2) при розкритті змісту питання в цілому правильно за зазначеними вимогами зроблені значні помилки під час: а) використання цифрового матеріалу; б) посилання на конкретні історичні періоди та дати; в) формулювання назв бюджетних установ та завдань, які перед ними ставляться.
Відповідь на питання оцінюється у 6 балів, якщо: 1) відносно відповіді на найвищий бал не зроблено розкриття двох пунктів, вказаних вище (якщо він явно потрібний для вичерпного розкриття питання) або, якщо 2) одночасно присутні один чи два типи недоліків, які окремо характеризують критерій оцінки питання у 10 балів; 3) висновки, зроблені під час відповіді, частково обґрунтовані.
Відповідь на питання оцінюється у 4 бали, якщо: 1) відносно відповіді на найвищий бал розкрито хоча б один пункт, вказаних вище (якщо він явно потрібний для вичерпного розкриття питання) або, якщо 2) одночасно присутні більше двох типів недоліків, які окремо характеризують критерій оцінки питання у 8 балів; 3) висновки, зроблені під час відповіді, мінімально обґрунтовані; надані мінімальні пояснення розрахунків.
Відповідь на питання оцінюється у 2 бали, якщо: 1) у відповіді повністю надане правильне визначення поняття по суті питання; зроблено правильний розрахунок задачі; однак без належних пояснень до нього; надана правильна відповідь на частину завдань комплексного тесту; 2) висновки, зроблені під час відповіді, мінімально обґрунтовані.
Відповідь на питання оцінюється у 0 балів, якщо: 1) відносно відповіді на найвищий бал не розкрито трьох чи більше пунктів, зазначених у вимогах до нього (якщо вони явно потрібні для вичерпного розкриття питання); 2) одночасно присутні два чи більше типи недоліків, які окремо характеризують критерій оцінки питання в 4 бали; 3) висновки, зроблені під час відповіді, не відповідають правильним чи загальновизнаним при відсутності доказів супроти нього аргументами, зазначеними у відповіді; 4) характер відповіді дає підставу стверджувати, що особа, яка складає екзамен, неправильно зрозуміла зміст питання чи не знає правильної відповіді ї тому не відповіла на нього по суті, допустивши грубі помилки у змісті відповіді. Виконання студентами екзаменаційного завдання має здійснюватися виключно самостійно. Тому, за використання заборонених джерел (шпаргалок, засобів зв’язку та ін.) чи підказок студент знімається з екзамену й одержує нульову оцінку. По завершенні екзамену екзаменаційні роботи разом з білетами і заліковими книжками приймаються від кожного студента екзаменатором чи членом екзаменаційної комісії. Перевірка екзаменаційних робіт студентів проводиться в приміщенні університету. Перевірена робота підписується екзаменаційною комісією. Оцінювання знань студентів, що складають екзамен, здійснюється за 100-бальною шкалою. Переведення даних 100-бальної шкали оцінювання в 4-х бальну та шкалу за системою ЕСТS здійснюється у такому порядку:
Результати перевірки фіксуються в екзаменаційній відомості та, при позитивній оцінці, – в заліковій книжці студента. Оголошення результатів екзамену проводиться лектором потоку (екзаменатором), як правило, у наступний день після екзамену, але не пізніше дня, що передує консультації перед наступним екзаменом за розкладом. Місце і час підведення результатів оголошується на початку екзамену. Перевірені екзаменаційні роботи передаються в деканат разом з оформленими екзаменаційними відомостями та явочними листами. Перескладання екзамену з дисципліни дозволяється двічі (вдруге - комісії за білетами, які містять 5 завдань). У загальному підсумковому оцінюванні рівня результатів навчальної діяльності цих студентів враховується результат поточного контролю рівня знань, умінь та навичок. Студент, який під час опанування дисципліни понад обсяги встановлені навчальним планом за індивідуальним графіком у формі додаткової індивідуально-консультативної роботи набрав менше 20 балів (включно), не допускається до повторного складання екзамену і вважається таким, що має академічну заборгованість.
5.3. Приклад завдання, що виноситься на екзамен. Кейс: Орган місцевого самоврядування має на меті реалізовувати довгострокову політику, серед пріоритетних напрямів якої визначено:
Які з наведених програм мають фінансуватися виключно за рахунок бюджету? Охарактеризуйте можливі наслідки такої політики у довгостроковій перспективі й наведіть можливі кінцеві і прямі показники виконання таких заходів? Вирішення: За бюджетний кошт не потрібно працевлаштовувати безробітних, але існування такої бюджетної установи, як служба зайнятості, передбачає надання бюджетної послуги із безкоштовної перекваліфікації людей, чиї спеціальності не користуються попитом на ринку праці. Пільгове кредитування житла для молоді за бюджетних кошт не виправдано себе, у нього малий соціальний ефект, висока корупційна складова та у сучасних економічних реаліях це популізм… тощо.
6. РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА
ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА ПІДРУЧНИКИ І НАВЧАЛЬНІ ПОСІБНИКИ
ЗАКОНОДАВЧІ І НОРМАТИВНІ АКТИ
ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА
ДИСТАНЦІЙНІ КУРСИ ТА ІНФОРМАЦІЙНІ РЕСУРСИ
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||