|
|
МАКРОФІНАНСОВЕ ПЛАНУВАННЯДата публикации: 11.07.2019 10:14
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І науки УКРАЇНИ Державний вищий навчальний заклад «КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені ВАДИМА ГЕТЬМАНА»
ФАКУЛЬТЕТ ФІНАНСІВ
КАФЕДРА ФІНАНСІВ
МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ з вивчення навчальної дисципліни «МАКРОФІНАНСОВЕ ПЛАНУВАННЯ»
Київ – 2018
Розробники: Котіна Г.М. – к.е.н., доцент кафедри фінансів, кафедра фінансів, akotina@ukr.net, cbvs_hk@kneu.edu.ua Степура М.М. - к.е.н., доцент кафедри фінансів, кафедра фінансів, mstepura@ukr.net, cbvs_ms@kneu.edu.ua
Навчальний план 2018 р.
© автор(и), 2018 © КНЕУ, 2018
ЗМІСТ
ВСТУП Навчальна дисципліна «Макрофінансове планування» є однією із складових комплексної підготовки фахівців галузі знань 07 «Управління та адміністрування» спеціальності 072 «Фінанси, банківська справа та страхування». Анотація навчальної дисципліни. Навчальна дисципліна «Макрофінансове планування» займає чільне місце у підготовці магістрів з фінансів і вивчає конкретну функцію публічного фінансового менеджменту, пов’язану з планомірним формуванням, розподілом і використанням фінансових ресурсів держави з метою досягнення та підтримки збалансованості, фінансової стійкості економіки, отримання доходів, прибутків та фінансового забезпечення розв’язуваних економічних та соціальних завдань. Навчальна дисципліна є теоретико-прикладною: у теоретичному плані вона повинна поглибити фундаментальні знання щодо управління макроекономічної сферою фінансової системи – публічних фінансів; у прикладному плані – інтегрувати отримані базові знання з новітніми технологіями планування фінансових ресурсів держави для формування у студентів практичних навичок ефективного процесу розроблення і затвердження фінансових планів як засобу збалансування фінансових потреб і можливостей держави. Міждисциплінарні зв’язки. Вивчення навчальної дисципліни «Макрофінансове планування» засновується на опрацюванні блоку економічних наук, знаннях, отриманих з базової фундаментальної дисципліни «Фінанси» та прикладних дисциплін (наук) «Бюджетна система», «Податкова система» і «Місцеві фінанси», «Макрофінансовий аналіз». Вона органічно пов’язана з дисциплінами «Публічний сектор та мультирівневе управління», «Бюджетний менеджмент», «Макрофінансове бюджетування», «Макрофінансовий ризик-менеджмент», «Податковий менеджмент», «Проектне фінансування», «Державний фінансовий контроль», «Управління митними ризиками», які вивчаються під час опанування даного курсу на магістерських програмах. Мета дисципліни – формування знань з організації та функціонування фінансового планування на рівні держави, а також набуття практичних навичок з розробки, складання та затвердження планів формування, розподілу та використання фінансових ресурсів на макрорівні. Завдання (навчальні цілі) дисципліни. Навчальна дисципліна «Макрофінансове планування» спрямована на досягнення наступних компетентностей випускника: знання теоретичних та організаційних основ макрофінансового планування; знання прийомів і методів, що використовують в процесі державного фінансового планування, відповідні суб’єкти та доцільність їх використання; здатність розробляти стратегією планування в сфері державних фінансів, та здійснювати моніторинг основних факторів, що впливають на фінансову стійкість та платоспроможність держави; вміння аналізувати фінансові ризики на макрорівні та визначення переваг в процесі прийняття фінансових рішень щодо ефективного формування, розподілу і використання державних фінансових ресурсів; знання технологій та опанування техніки та методики ефективного планування формування фінансових ресурсів, розподілу та використання коштів держави. Предмет дисципліни – теоретичні та прагматичні аспекти планування публічних фінансів. У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен набути такі результати навчання:
1. ЗМІСТ навчальної дисципліни ЗА ТЕМАМИ
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1
Тема 1. Поняття, сутність та необхідність макрофінансового планування. Поняття макрофінансового планування. Суб'єкти, об'єкт і предмет дисципліни «Макрофінансове планування». Сфера застосування макрофінансового планування і його призначення. Сутність та зміст фінансового планування на макрорівні, його відмінність від планування фінансової діяльності і ресурсів мікрорівня. . Необхідність та завдання макрофінансового планування у сучасних фінансових відносинах макрорівня. Взаємозв’язок фінансової політики держави та макрофінансового планування. Принципи макрофінансового планування: принцип цілеспрямованості та пріоритетності, принцип системності та комплексності, принцип аналогій та наукової обґрунтованості, принцип багаторівневого описання, принцип інформаційної узгодженості, принцип альтернативності, принцип безперервності, принцип верифікації, ефективність планування . Директивне та індикативне фінансове планування, їх поєднання в організації макрофінансового планування. Теоретичні основи організації макрофінансового планування. Типологія макрофінансового планування: поточне, оперативне та перспективне макрофінансове планування. Види макрофінансового планування: загальнодержавне, регіональне, галузеве (бюджетне, планування позабюджетних фондів, боргове планування), базове (фінансове планування на рівні бюджетних установ та підприємств державного сектору). Макрофінансове прогнозування як необхідний інструмент для здійснення макрофінансового планування. Поняття макрофінансового прогнозування, методи макрофінансового прогнозування основних показників для наступного здійснення макрофінансового планування. Тема 2. Організаційні засади макрофінансового планування. Макрофінансове планування як організаційно-управлінська діяльність, система його здійснення. Взаємозв’язок макрофінансового планування і інших функцій державного фінансового менеджменту. Суб’єкти макрофінансового планування: координуючі, забезпечуючі, контролюючі, виконуючі, пов’язані з плануванням. Система органів, що забезпечують державне фінансове планування, розмежування функцій і повноважень між ними. Українська практика становлення системи макрофінансового планування. Зарубіжний досвід організації макрофінансового планування. Нормативне регулювання макрофінансового планування в Україні. Ієрархія нормативних документів при макрофінансовому плануванні. Правові та організаційні аспекти складання фінансових планів на макрорівні. Методичне забезпечення реалізації макрофінансового планування в Україні. Поняття, необхідність і значення рівнів макрофінансового планування. Суб’єкти макрофінансового планування базового рівня. Система довгострокових, поточних і оперативних фінансових планів на макрорівні, їх взаємодоповнюваність. Оптимальна організація макрофінансового планування, її критерії. Тема 3. Етапи, методи та інструменти макрофінансового планування. Процес макрофінансового планування, його зміст та послідовність виконання. Етапи фінансового планування на макрорівні. Багатовимірність вивчення макрофінансового планування: вертикальна статична модель та послідовність виконання етапів. Необхідні умови здійснення макрофінансового планування, найкращий алгоритм та межа досягнення результатів. Методи макрофінансового планування: метод коефіцієнтів (екстраполяції), метод прямого рахунку, аналітичний метод (індексний метод), балансовий метод, метод оптимізації планових рішень, програмно-цільовий метод, методи економіко-математичного моделювання, нормативний метод. Переваги й недоліки основних методів прогнозування та їх призначення для прогнозу макрофінансових показників: методи екстраполяції, статистичні методи, методи регресії, метод прямого розрахунку, стохастичні методи, метод експоненціального згладжування, методи прогнозування за допомогою ковзного середнього, економетричне моделювання, експертні методи. Інструменти макрофінансового планування. Технології економічного аналізу, які використовуються для макрофінансового фінансового планування: горизонтальний, вертикальний, трендовий та факторний аналіз. Макрофінансове бюджетування. Контролінг фінансів державних підприємств та бюджетних установ. Послідовність фінансового планування на рівні розпорядників бюджетних коштів, вибір методів та інструментів планування згідно з його завданнями. Процес фінансового планування в державному секторі економіки. Методи та інструменти державного фінансового планування залежно від завдань державних підприємств. Інструменти планування фінансової діяльності підприємств. Тема 4. Система фінансових планів на макрорівні в Україні. Класифікація фінансових планів на макрорівні. Поділ довгострокових, поточних і оперативних фінансових планів за їх призначенням. Вертикальна ієрархія фінансових планів при макрофінансовому плануванні: її необхідність та особливості. Зміст, призначення та характеристика балансів доходів і витрат державних підприємств, бюджетних установ; балансів доходів і витрат міністерств, відомств, державних комітетів, центральних органів влади; балансів доходів і витрат типових бюджетних установ, окремо та за групами (зведених). Зміст, призначення та характеристика балансів фінансових ресурсів адміністративних територій: областей, районів, міст, територіальних громад. Взаємозв’язок балансу фінансових ресурсів і витрат держави та платіжного балансу, їхнє призначення і використання. Особливості планування державного бюджету та місцевих бюджетів як специфічних фінансових планів макрорівня. Доцільність виокремлення цільових фондів всередині бюджетів та форми їхнього планування. Необхідність планування фінансових балансів відокремлених державних фінансових ресурсів - позабюджетних фондів. Тема 5. Макрофінансовий аналіз в системі планування державних фінансів. Сутність та завдання макрофінансового аналізу при макрофінансовому плануванні. Принципи макрофінансового аналізу: науковість, об’єктивність, системність та комплексність, оперативність, дієвість, ефективність. Показники макрофінансового аналізу: кількісні та якісні, абсолютні та відносні. Класифікація планових макрофінансових показників: основні, похідні, директивні, розрахункові. Норми та нормативи: обов’язкові та факультативні, узагальнені та деталізовані, матеріальні та фінансові, абсолютні та відносні. Результати фінансового аналізу на державному рівні та їх використання у макрофінансовому плануванні. Поняття державних пріоритетів, їхнє визначення та зв’язок із макрофінансовим плануванням. Методи аналізу для вибору пріоритетів та можливостей для макрофінансового планування. Діагностика державних пріоритетів в Україні, порівняння декларованих пріоритетів, ранжування пріоритетів за результатами проведеного аналізу. Прогнозні макрофінансові показники та їх значення в макрофінансовому плануванні. Сценарний макроекономічний аналіз в системі аналізу макрофінансових показників. Використання сценарного аналізу в Україні. Зарубіжний досвід складання та використання фінансових сценаріїв. Інструментарій аналізу даних про доходи і видатки державного сектору економіки. Дослідження та методика оцінки бюджетних показників: доходи, видатки, дефіцит, борг на державному та місцевому рівнях. Фінансовий аналіз використання ресурсів держави, застосування його результатів у макрофінансовому плануванні. Тема 6. Стратегічне макрофінансове планування. Стратегічне планування державної політики як основа для реалізації наступного етапу макрофінансового планування. Застосування планування для зосередження матеріальних, трудових та фінансових ресурсів держави на досягненні визначеної у стратегічних документах мети. Загальнодержавне та галузеве стратегічне планування. Поняття стратегії і тактики. Види стратегічних документів, їхня ієрархія та роль у реалізації планування. Принципи організації макрофінансового стратегічного планування. Українська практика складання довгострокових програм, прогнозів. Основні проблеми розробки таких документів: розпорошення відповідальності за виконання, відсутність пріоритезації та зв’язку з наявними фінансовими ресурсами. Особливий вид стратегічних програм – державні цільові програми. Досвід зарубіжних країн у складанні стратегічних документів, місце довгострокових фіскальних стратегій у системі стратегічних документів. Шляхи удосконалення практики стратегічного планування в Україні: оптимізація існуючої неефективної системи та впровадження практики стратегічного планування. Реалізація державної стратегії головним розпорядником коштів шляхом розробки плану надання бюджетних послуг. Підходи до формування стратегії: угода про надання послуг, стратегічний план. Поняття стратегічного плану діяльності головного розпорядника – зарубіжний досвід. Структура стратегічного плану: обов`язкові та додаткові елементи. Характеристика основних компонентів стратегічного плану: головної мети, цілей, завдань та заходів. Відмінність стратегій головного розпорядника від його завдань та заходів. Індикатори виконання стратегічного плану. Взаємозв’язок очікуваних результатів (індикаторів), заявлених у стратегічному плані, з макроекономічними показниками економічного і соціального розвитку країни та з державними стандартами надання послуг. Тема 7. Поточне та оперативне макрофінансове планування. Необхідність застосування поточного та оперативного макрофінансового планування, його місце в макрофінансовому плануванні. Відмінності поточних планів від їх оперативного коригування. Використання результатів стратегічних планів та макроекономічних прогнозів під час поточного та оперативного планування. Види поточних та оперативних планів в Україні, взаємозв’язок між їхніми розробниками та плановими документами. Сфера застосування, розробка та складання поточних фінансових планів у макрофінансовому плануванні. Система поточних фінансових планів та призначення кожного з них. Коригування, пов’язування із супутніми документами і конкретизація поточних фінансових планів. Розробка оперативних фінансових документів у державному секторі економіки. Форми, послідовність їх складання. Призначення оперативних фінансових документів. Створення і підтримка дієвої системи контролю і аналізу, розробка процедури внесення змін до оперативних фінансових планів. Реалізація оперативного фінансового планування у періоди економічної кризи або при виникненні форсмажорних обставин: техногенні катастрофи, стихійні лиха, військові конфлікти. Контроль за виконанням фінансових планів на макрорівні: сутність, значення, інструментарій.
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2
Тема 8. Організація та зміст бюджетного планування в системі макрофінансового планування. Місце бюджетних планів в системі макрофінансового планування. Види бюджетних планів та методи бюджетного планування. Формати бюджетів: постатейний, за функціями і за програмами. Терміни бюджетного планування: середньострокові і річні бюджети. Методика визначення бюджетних показників при плануванні. Бюджетні прогнози як частина бюджетних планів. Статичні та ковзні середньострокові бюджети. Організація бюджетного планування. Взаємозв’язок планування бюджетних доходів та бюджетних видатків. Значення запиту головного розпорядника коштів для бюджетного плану. Бюджетна програма як основна одиниця сучасного бюджетного планування. Врахування бюджетних обмежень при бюджетному плануванні. Реалії бюджетного планування в Україні в умовах високого соціального навантаження на бюджет. Обґрунтованість та особливості планування поточних видатків бюджету. Особливості планування капітальних видатків бюджету. Необхідність планування видатків розвитку з бюджетів. Планування кредитування та фінансування бюджетів. Тема 9. Концепція бюджетування на макрорівні. Поняття макрофінансового бюджетування як технології найбільш ефективного управління бюджетними ресурсами з використанням найпрогресивніших методів бюджетного планування. Зв’язок бюджетування з макрофінансовим плануванням. Умови макрофінансового бюджетування: система послуг, які надає держава у особі розпорядників коштів; значна свобода розпорядника при плануванні фінансових потоків при високій відповідальності за результати планування своєї діяльності. Система програмних документів на макрорівні та здійснення фінансового програмування. Планування бюджетів у складі програмно-цільового бюджетування в Україні, його аналоги у зарубіжних країнах. Інструменти бюджетування у макрофінансовому плануванні: середньострокові бюджети, .стратегічні плани розпорядників коштів, бюджетні запити, бюджетні програми. Методи оцінки та вибору програм, які включаються в бюджетний план. Система фінансових потоків суб’єкта господарювання державного сектору економіки, їх характеристика. Поняття та функції бюджетування на рівні державних підприємств. Завдання та інструменти бюджетування на рівні державних підприємств. Тема 10. Фінансове планування державних цільових фондів. Необхідність виділення цільових фондів для підвищення ефективності макрофінансового планування. Поняття цільового фонду, його ознаки, організаційні підходи до його планування. Бюджетні та позабюджетні цільові фонди. Види державних цільових фондів: економічні, соціальні (страхові), науково-дослідні, стабілізаційні (резервні). Система планування цільових державних фондів в Україні. Планування цільових фондів у складі бюджетів. Дія принципу збалансованості при здійснення видатків з Державного бюджету України на фінансування державних цільових фондів. Покриття з бюджету частини витрат Пенсійного фонду України. Вплив демографічної ситуації в Україні на збалансованість Пенсійного фонду України у довгостроковій перспективі. Особливості планування Пенсійного фонду. Пошук оптимальної системи цільових фондів в умовах реформ державних фінансів. Реформування пенсійної системи. Витрати бюджетів на загальнодержавне соціальне страхування, їх планування та критерії ефективності. Альтернативні способи фінансування виплат на соціальний захист та соціальне забезпечення. Необхідність планування науково-дослідних та інноваційних цільових фондів. Виділення бюджетних цільових фондів. Спеціальний фонд бюджету в Україні: особливості його функціонування і перешкоди для бюджетування. Стабілізаційний фонд бюджету як один із видів економічних цільових фондів. Доцільність стабілізаційного фонду в Україні: невдалий досвід і можливі шляхи створення. Досвід зарубіжних країн у плануванні та використанні коштів стабілізаційного фонду бюджету. Дискусійні питання щодо мети і напрямів використання коштів такого фонду. Тема 11. Особливості планування фінансових потоків суб’єктів державного сектора економіки. Фінансовий план підприємства державного сектору економіки. Місце фінансових планів підприємств та установ з державною або комунальною формою власності у системі макрофінансового планування. Особливості, терміни і завдання планування фінансових потоків підприємства з державною формою власності. Періодичність планування, методи планування, види планів. Органи, уповноважені управляти державним майном, державними комерційними та казенними підприємствами, корпоративними правами держави, акціонерними, холдинговими компаніями та іншими суб'єктами господарювання, у статутному фонді яких більше 50 відсотків акцій (часток, паїв) належать державі, та їх дочірніми підприємствами. Фонд державного майна України, його значення в плануванні фінансової діяльності підприємств державного сектору економіки. Завдання фінансового планування підприємств державного сектору економіки: виконання робіт та надання послуг: збереження самоокупності, не обов’язкова значна прибутковість. Завдання планування фінансових потоків бюджетних установ у мережі головного розпорядника коштів: виконання робіт та надання послуг у межах державних функцій та із збереженням державних стандартів за бюджетні кошти, без отримання прибутку. Організація фінансового планування головних розпорядників коштів та підприємств з державною або комунальною власністю.Послідовність та етапи фінансового планування на підприємствах та установах, їх зв’язок із бюджетним періодом. Роль прогнозування у фінансовому плануванні на підприємствах та установах державного сектору економіки, його реалізація. Документальне оформлення фінансового планування на підприємствах та установах з державною формою власності. Механізм державного замовлення у макрофінансовому плануванні. Організація планування та принципи процедури здійснення державних закупівель. Тема 12. Ризик-менеджмент розробки планових документів макрорівня. Ризик як об’єктивна складова макрофінансового середовища та можливості його врахування під час макрофінансового планування. Природа, сутність та класифікація фінансових ризиків макрорівня. Сфери застосування ризик-менеджменту у макрофінансовому плануванні: ризики отримання доходів, ризики неефективного використання видатків, ризики погіршення макроекономічних показників, боргові ризики, валютні ризики. Політичні ризики та особливості управління ними при макрофінансовому плануванні. Сутність та зміст ризиків в державному секторі економіки. Критерії ефективності державного сектора економіки. Виконання фінансових планів суб’єктами господарювання державного сектора. Аналіз ризиків на основі оцінки фінансового стану державного підприємства та ефективності його управління. Бізнес-план розвитку підприємства: соціально-економічні наслідки реалізації бізнес-плану. Критерії визначення оптимального варіанта реформування підприємства: ефект реформування, бюджетний ефект; господарський (комерційний) ефект; соціально-економічний ефект; еколого-економічний ефект; ефект капіталізації підприємства. Прогнозування наслідків та оцінка впливу на стан фінансової безпеки держави приватизації деяких категорій підприємств. Оцінка ризиків та їх врахування в макрофінансових планах. Інструментарій кількісної оцінки фінансового ризику держави. Сценарний аналіз та аналіз чутливості як інструмент державного фінансового ризик-менеджменту. Розробка сценаріїв макрофінансових планів з врахуванням ризиків. Фінансова безпека держави як один з основних критеріїв макрофінансового планування. Фінансові ризики та фінансова безпека держави. Інтегрований ризик-менеджмент та система оперативного реагування щодо ризиків на макрорівні. Тема 13. Світові моделі фінансового планування на макрорівні. Досвід макрофінансового планування таких країн як Франція, Польща, Російська федерація. Особливості та негативні наслідки фінансового планування у Греції, Японії, Аргентині. Система фінансових планів зарубіжних країн: загальноприйняті спільні елементи та особливості кожної країни. Типові поєднання планових документів зарубіжних країн. Централізовані фонди держави ( в т.ч. бюджети) та державне господарство в розвинених країнах. Фінансова політика Європейського союзу, організація фінансового планування в ЄС та в країнах його членах. Моделі оцінки фіскальної стійкості держави за рекомендаціями міжнародних фінансових інституцій та організацій. Циклічно-скоригований баланс. Моделі боргового ризик-менеджменту у світі. Огляд практики фінансового планування та управління ризиками в секторі державного менеджменту в країнах з розвиненою економікою: досвід Канади та Великобританії, Австралії та Нової Зеландії. Світовий досвід побудови інституційних систем управління державною власністю (Швеція, Австрія, Італія). Система державних фінансових програм у розвинених країнах, рівень її деталізації та вибір пріоритетів для макрофінансового планування. Соціально-орієнтоване планування: основною одиницею для розрахунку є громадянин. Планування, орієнтоване на виконання державою її функцій: основною одиницею для планування є державні заходи. Світовий досвід встановлення рівня врахування при плануванні показників фінансової безпеки держави.
2. Поточна навчальна робота студентів денної форми навчання 2.1. Карта навчальної роботи студента з дисципліни (вибіркової) Макрофінансове планування для студентів освітньо-професійної програми/спеціалізації «Митна справа» денна форма навчання
2.2. Плани семінарських (практичних занять) денної форми навчання Основними видами навчальних занять, на яких студентами 5 курсу вивчається та засвоюється матеріал з дисципліни «Макрофінансове планування», є: 1) лекція; 2) практичне (семінарське) заняття; 3) контактне заняття. 4) консультація. Лекція покликана формувати у студентів основи знань з «Макрофінансового планування», а також визначати напрям, основний зміст і характер усіх інших видів навчальних занять і самостійної роботи студентів з цієї дисципліни. Семінарське заняття – це форма навчального заняття, при якій викладач організовує дискусію навколо попередньо визначених тем, до яких студенти готують тези виступів і презентації на підставі індивідуально виконаних завдань. На практичному занятті з «Макрофінансового планування» викладач організовує детальний розгляд студентами окремих теоретичних положень досліджуваної дисципліни і формує вміння та навички їх практичного застосування шляхом виконання практичних завдань. Для підвищення рівня підготовки і розкриття індивідуальних творчих здібностей студентів 5 курсу під час викладання дисципліни «Макрофінансове планування» застосовується індивідуальне навчальне заняття та консультації. Індивідуально-консультаційна робота проводиться для посилення мотивації студентів до пізнавальної діяльності та спрямування її в потрібному руслі. Індивідуально-консультаційна робота студентів проводиться в аудиторному режимі, згідно з розкладом консультацій. В аудиторії викладач надає методичні рекомендації з вивчення тем курсу, формулює питання по кожній темі, які має опрацювати студент. На кожному консультаційному занятті викладач робить опитування по темі з метою з’ясування, чи засвоєно студентом, той чи інший матеріал, чи займається студент, взагалі, самостійним вивченням курсу, чи виконав він завдання, надане на попередній консультації. На консультаційних заняттях розв’язуються задачі, з’ясовуються всі незрозумілі студенту питання. Окремі консультаційні заняття присвячуються підготовці до написання контрольної (модульної) роботи. Викладач знайомить з переліком питань, що виносяться на контрольну (модульну) роботу, з вимогами щодо викладення питань в контрольній (модульній) роботі, узагальнює в цілому матеріал по логічно-завершеній частині курсу, яка виноситься на контрольну (модульну) роботу, ще раз звертає увагу на більш складні та важливі моменти. Важливим завданням індивідуальних консультацій є забезпечення індивідуального підходу до навчання кожного студента, можливість врахувати та розкрити його особистісні риси та уміння. Індивідуально-консультативна робота здійснюється у формі: індивідуальних консультацій з питань дисципліни; консультацій щодо вимог до виконання та захисту завдань, що винесені для самостійної роботи студентів; консультацій щодо наукової роботи студентів. Індивідуально-консультативна робота з дисципліни «Макрофінансове планування» проводиться для денної форми навчання. За складеним на початку семестру графіком індивідуально-консультативної роботи викладачем проводяться: - обов'язкові консультації з самостійної роботи, на яких відбуваються перевірка ходу виконання індивідуальних завдань та захист завдань, що винесені на поточний контроль; - цільові консультації перед виконанням письмової роботи в аудиторії, їх призначення у тому, щоб скоригувати роботу студентів при підготовці до написання письмової роботи у потрібному напрямку. На розсуд викладача можуть проводитися активні консультації з метою підготовки та проведення ділової гри, роботи в малих групах або презентації результатів наукових завдань, складених лекцій чи аналітичних записок студентами. У науці «Макрофінансове планування» індивідуально-консультативна робота стосується підготовки студентів до семінарів, тобто викладач повинен відслідковувати сучасні тенденції розвитку предмету дисципліни. Під час консультацій акцентувати увагу студентів на актуальні проблемні та дискусійні питання щодо макрофінансового планування, які слід прояснити. Індивідуально-консультативна робота викладача зі студентами здійснюється відповідно до графіка, складеного кафедрою, в якому визначено форми індивідуально-консультативної роботи, а також час проведення занять та аудиторія (які узгоджуються з навчальним відділом). Графік проведення індивідуально-консультативної роботи доводиться до відома студентів на початку вивчення дисципліни. Для денної форми навчання з дисципліни «Макрофінансове планування» передбачено проведення семінарських та практичних занять згідно навчального плану та розкладу занять. Метою семінарського заняття є організація обговорення зі студентами тих тем дисципліни, які винесені на семінарські заняття. Семінарські заняття з дисципліни «Макрофінансове планування» проводяться у формі співбесіди студентів з викладачем, обговорення та розв’язку проблемних питань. Практичні заняття мають на меті організацію викладачем детального розгляду студентами окремих теоретичних положень дисципліни «Макрофінансового планування» та формування навичок їх практичного застосування шляхом виконання практичних завдань у вигляді вирішення ситуаційних задач та розгляду їх результатів, роботи з кейсами, підготовки аналітичних записок тощо. Глобальні компетентності дисципліни: систематизувати інформацію про державні фінансові ресурси та відносини, які виникають в процесі макрофінансового планування, правильно інтерпретувати її; розробляти та складати фінансові плани, їх аналізувати та правильно інтерпретувати; критично мислити, генерувати креативні ідеї та вирішувати важливі проблеми на інноваційній основі. Загальні компетентності дисципліни:
Заняття 1. Тема: Сутність та необхідність макрофінансового планування. Фахові компетентності: - визначати сутність фінансового планування на макрорівні, знати відмінність від планування фінансової діяльності і фінансових ресурсів суб’єктів мікрорівня; - виокремлювати та правильно інтерпретувати принципи макрофінансового планування; - правильно визначати та застосовувати методи макрофінансового прогнозування. Вид інноваційних технологій навчання, що використовується на занятті: розгорнута бесіда, дискусія з елементами аналізу, розв’язання проблемних питань, виконання ситуаційних завдань. Кількість годин: згідно тематичного плану План заняття:
Виконання практичних та ситуаційних завдань. Охарактеризувати взаємозв’язок та відмінність макрофінансового планування від планування фінансової діяльності і фінансових ресурсів суб’єктів мікрорівня. Встановити розбіжності в трактуваннях основних понять на різних рівнях планування фінансової системи. Інформаційно-методичне забезпечення заняття: конспект лекцій, [4, 5,6, 7, 8, 11, 17, 22, 30,34, 49, 50, 54,57] Заняття 2. Тема: Організаційні засади макрофінансового планування. Фахові компетентності:
Вид інноваційних технологій навчання, що використовується на занятті: дискусія з елементами аналізу, колоквіум, відповіді і захист досліджень. Кількість годин: згідно тематичного плану План заняття:
Виконання практичних та ситуаційних завдань. Систематизувати нормативно-правове та інструктивно-методичне забезпечення державного фінансового планування в Україні. Виявити дискусійні положення та неврегульовані питання окремих законодавчих актів. Інформаційно-методичне забезпечення заняття: конспект лекцій, [3,4,5, 6, 17, 20, 26, 27, 28, 34-44, 47, 48, 57,85, 87, 93, 101, 107, 111-118, 120] Заняття 3. Тема: Етапи, методи та інструменти фінансового планування на макрорівні. Фахові компетентності: - знати особливості етапів розробки, складання та затвердження фінансових планів в державному секторі економіки; - розуміти організацію макрофінансового планування, вміти пояснювати взаємозв’язки між його суб’єктами; - вміти застосовувати на практиці методи планування державних фінансів; - знати переваги і недоліки технологій макрофінансового планування. Вид інноваційних технологій навчання, що використовується на занятті: Семінар - конференція з презентаціями виконаних завдань, колоквіум Кількість годин: згідно тематичного плану План заняття:
4. Технології планування державних фінансів. 5. Процес фінансового планування в державному секторі економіки. Виконання практичних та ситуаційних завдань. На основі обраного методу планування та звітних даних Міністерства економічного розвитку і торгівлі, Міністерства фінансів України та Державної казначейської служби України проаналізувати залежність між зростанням цін на енергоресурси, невиконанням державних цільових програм і прогнозних показників Державного бюджету України.
Інформаційно-методичне забезпечення заняття: конспект лекцій, [6, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 20, 21, 26, 29, 30, 45, 119, 121] Заняття 4. Тема: Система фінансових планів на макрорівні в Україні. Фахові компетентності: - визначати сутність фінансових планів на макрорівні, їх види; - розуміти організацію складання, призначення та давати характеристику балансам фінансових ресурсів суб’єктів економіки; - оцінювати взаємозв’язок між балансом фінансових ресурсів держави та платіжного балансу; - знати особливості планування централізованих фондів держави. Вид інноваційних технологій навчання, що використовується на занятті: Прес-конференція, розв’язання практичних завдань. Кількість годин: згідно тематичного плану План заняття:
Виконання практичних та ситуаційних завдань. За даними квартального та річного звітів Державної казначейської служби України, Міністерства фінансів, служби статистики та Національного Банку України за останні три роки оцінити взаємозв’язок між балансом доходів і витрат держави та платіжним балансом. Інформаційно-методичне забезпечення заняття: конспект лекцій, [6, 8, 9, 20, 22, 26, 27, 32, 34, 35, 107,108, 122-126] Заняття 5. Тема: Макрофінансовий аналіз в системі планування державних фінансів. Фахові компетентності: - визначати сутність завдання та принципи макрофінансового аналізу; - розуміти показники макрофінансового аналізу, вміти їх розраховувати та інтерпретувати; - встановлювати та оцінювати державні пріоритети; - застосовувати сценарний аналіз в практиці розробки фінансових планів. Вид інноваційних технологій навчання, що використовується на занятті: Ділова гра, робота в малих творчих групах. Кількість годин: згідно тематичного плану План заняття:
Виконання практичних та ситуаційних завдань. За даними річних звітів органів фінансового управління за останні три роки визначити кількісні та якісні, абсолютні та відносні, основні та похідні, директивні та розрахункові. Пояснити їх взаємозв’язок. Інформаційно-методичне забезпечення заняття: конспект лекцій, [1, 9, 11, 15, 16, 17, 26, 30, 45, 51, 55, 60, 61, 64, 65, 67, 75, 77, 79, 80, 88, 98] Заняття 6. Тема: Стратегічне макрофінансове планування Фахові компетентності: - знати принципи організації та види макрофінансового стратегічного планування; - розуміти різні види стратегічних документів, їхню підпорядкованість та роль у реалізації планування на макрорівні; - орієнтуватися в методиці розробки стратегічного плану діяльності головного розпорядника бюджетних коштів. Вид інноваційних технологій навчання, що використовується на занятті: Семінар – колоквіум, робота в малих творчих групах. Кількість годин: згідно тематичного плану План заняття:
Виконання практичних та ситуаційних завдань. Проаналізувати вітчизняні реалії та досвід зарубіжних країн у складанні стратегічних документів. Зазначити можливості вдосконалення державного фінансового стратегічного планування в Україні. Інформаційно-методичне забезпечення заняття: конспект лекцій, [18, 19, 20, 26, 27, 31, 34, 35, 46, 51, 56, 73, 91, 93, 94, 104] Заняття 7. Тема: Поточне та оперативне макрофінансове планування Фахові компетентності: - визначати сутність та необхідність застосування поточного та оперативного макрофінансового планування; - знати порядок розробки та складання поточних та оперативних фінансових планів на макрорівні; - здійснювати моніторинг та коригування фінансових планів держави; - розуміти послідовність складання та форми оперативних фінансових документів у державному секторі економіки. Вид інноваційних технологій навчання, що використовується на занятті: Семінар – «мозковий штурм», дискусія з елементами аналізу, розв’язання практичних завдань. Кількість годин: згідно тематичного плану План заняття:
Виконання практичних та ситуаційних завдань. Відстежити реалізація оперативного макрофінансового планування у періоди економічної кризи або при виникненні форсмажорних обставин (техногенні катастрофи, стихійні лиха, військові конфлікти) в вітчизняній практиці та світовому просторі. Зазначити спільні риси та відмінності, зробити висновки. Інформаційно-методичне забезпечення заняття: конспект лекцій, [6, 7, 28, 58, 68, 71, 77, 90, 105, 106, 108, 119, 120, 121,122] Заняття 8. Контрольна (модульна) робота за темами 1-7. Заняття 9. Тема: Фахові компетентності: - визначати види бюджетних планів та застосовувати методи бюджетного планування; - розуміти організацію бюджетного планування, знати суб’єктів бюджетного процесу, їх права та обов’язки; - здійснювати моніторинг та оцінку бюджетних показників, розробляти статичні та ковзні середньострокові бюджети; - знати особливості та механізм планування дохідної та видаткової частини бюджету Вид інноваційних технологій навчання, що використовується на занятті: Семінар – розгорнута бесіда, дискусія з елементами аналізу, колоквіум. Кількість годин: згідно тематичного плану План заняття:
Виконання практичних та ситуаційних завдань. За даними фінансової звітності Державної казначейської служби України за останні п’ять років визначити показники виконання Державного бюджету України. Розробити план на наступний рік, враховуючи зміни соціально-економічного розвитку та напрями державної політики України. Інформаційно-методичне забезпечення заняття: конспект лекцій, [6, 7, 13, 18, 20, 25-28, 31, 46, 51, 58, 68, 73, 74, 76-82, 88-92, 94, 95, 97, 100, 102, 104, 120] Заняття 10. Тема: Концепція бюджетування на макрорівні. Фахові компетентності: - визначати сутність, завдання та принципи макрофінансового бюджетування; - розуміти взаємозв’язок бюджетування із стратегічним плануванням; - здійснювати аналіз та оцінку бюджетних програм; - знати призначення та види бюджетів суб’єктів господарювання державного сектору економіки. Вид інноваційних технологій навчання, що використовується на занятті: розв’язання практичних завдань, дискусія з елементами аналізу. Кількість годин: згідно тематичного плану План заняття:
Виконання практичних та ситуаційних завдань. На основі даних окремої бюджетної програми за останні три роки оцінити показники ефективності, затрат, якості та результату використання бюджетних коштів за даним напрямом. Зробити висновки та пропозиції щодо можливості подальшого фінансування в плановому періоді даного заходу. Інформаційно-методичне забезпечення заняття: конспект лекцій, [6, 7, 13, 18, 20, 25-28, 31, 46, 51, 58, 68, 73, 74, 76-82, 88-92, 94, 95, 97, 100, 102, 104, 120] Заняття 11. Тема: Фінансове планування державних цільових фондів Фахові компетентності: - визначати ознаки цільових фондів держави, знати організаційні підходи до їх планування; - розуміти порядок планування цільових фондів у складі бюджетів; - здійснювати оцінку ефективності планового рівня витрати бюджетів на загальнодержавне соціальне страхування; - розуміти необхідність планування науково-дослідних та інноваційних цільових фондів. Вид інноваційних технологій навчання, що використовується на занятті: Семінар – дискусія з елементами аналізу. Робота в малих творчих групах. Кількість годин: згідно тематичного плану План заняття:
Виконання практичних та ситуаційних завдань. За даними зведеної фінансової звітності фондів соціального страхування за останні п’ять років визначити показники виконання їх фінансових планів та скласти очікуваний обсяг їх фінансові ресурсів та напрямів використання коштів. Інформаційно-методичне забезпечення заняття: конспект лекцій, [17, 22, 24, 27, 48, 87, 88, 107, 116, 123-126] Заняття 12. Тема: Особливості планування фінансових потоків суб’єктів державного сектора економіки. Фахові компетентності: - визначати сутність та призначення фінансового плану підприємства державного сектору економіки; - знати роль Фонду державного майна України в плануванні фінансової діяльності підприємств державного сектору економіки - розуміти порядок складання та затвердження фінансових планів державних підприємств; - здійснювати планування фінансових ресурсів бюджетних установ; - розуміти організацію планування та принципи процедури здійснення державних закупівель. Вид інноваційних технологій навчання, що використовується на занятті: Семінар – бесіда, розв’язання практичних завдань та ситуаційних вправ. Кількість годин: згідно тематичного плану План заняття:
Виконання практичних та ситуаційних завдань. За даними зведеної фінансової звітності підприємств державного сектору економіки Міністерства економічного розвитку і торгівлі за останні п’ять років визначити показники виконання фінансових планів державних підприємств та рівень відрахувань до Державного бюджету України. Визначити та охарактеризувати виявлені тенденції, зробити прогноз фінансових ресурсів на три роки. Інформаційно-методичне забезпечення заняття: конспект лекцій, [32, 33, 37, 45, 49, 50, 54, 55, 57, 60, 63, 65, 66, 67, 69-71, 72, 86, 92, 106, 119] Заняття 13. Тема: Ризик-менеджмент розробки планових документів макрорівня. Фахові компетентності: - розуміти технологію ризик-менеджменту розробки планових документів макрорівня; - знати практику управління ризиками в секторі державного фінансового менеджменту в країнах з розвиненою економікою; - здійснювати оцінку ризиків та їх врахування в макрофінансових планах; - визначати наслідки ризиків на фінансову безпеку держави, враховуючи їх в макрофінансовому плануванні. Вид інноваційних технологій навчання, що використовується на занятті: «Мозковий штурм», дискусія з елементами аналізу Кількість годин: згідно тематичного плану План заняття:
Виконання практичних та ситуаційних завдань. Проаналізувати залежність між зростанням цін на енергоресурси, невиконанням державних цільових програм і прогнозними показниками Державного бюджету України на основі звітних даних Міністерства економічного розвитку і торгівлі, Міністерства фінансів України та Державної казначейської служби України. Інформаційно-методичне забезпечення заняття: конспект лекцій, [1, 16, 52, 60, 61, 64, 65, 67, 69, 72, 75, 84, 96] Заняття 14. Тема: Світові моделі фінансового планування на макрорівні. Фахові компетентності: - знати особливості фінансового планування на макрорівні в розвинених країнах; - орієнтуватися в організації фінансового планування в ЄС та в країнах його членах; - знати систему державних фінансових програм у розвинених країнах, рівень її деталізації та вибір пріоритетів для макрофінансового планування; - визначати можливості застосування світової практики в складанні фінансових планів в Україні. Вид інноваційних технологій навчання, що використовується на занятті: розгорнута бесіда, дискусія з елементами аналізу, колоквіум. Кількість годин: згідно тематичного плану План заняття: 1. Система фінансових планів зарубіжних країн: загальноприйняті спільні елементи та особливості кожної країни. 2. Соціально-орієнтоване планування та планування, орієнтоване на виконання державою її функцій. 3. Організація фінансового планування в ЄС та в країнах його членах. 4. Моделі оцінки фіскальної стійкості держави за рекомендаціями міжнародних фінансових інституцій та організацій. Циклічно-скоригований баланс. 5. Система державних фінансових програм у розвинених країнах, рівень її деталізації та вибір пріоритетів для макрофінансового планування. Види робіт: відповіді і захист досліджень. Інформаційно-методичне забезпечення заняття: конспект лекцій, [1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9-16] Заняття 15. Контрольна (модульна) робота за темами 8-13.
2.3. Критерії оцінювання поточних результатів вивчення дисципліни
Об’єктами поточного контролю знань студентів є:
У студентів денної форми навчання спеціалізації «Митна справа» завдання поточного контролю оцінюються в діапазоні від 0 до 100 балів, з них 40 балів захисту індивідуальних видів робіт, що передбачені робочою програмою. За відповіді (виступи, участь в роботі міні-груп) на аудиторних заняттях повинно виставлятись не менше 40 балів для денної форми навчання, 20 балів за написання контрольних (модульних) робіт. При контролі виконання завдань, передбачених картою самостійної роботи, для студентів денної форми навчання оцінці підлягають:
При контролі відповідей (виступів) на аудиторних заняттях оцінці підлягають:
Студент, який набрав за результатами поточного контролю від 0 до 20 балів (включно), вважається таким, що не виконав вимоги робочої програми з навчальної дисципліни, передбаченої індивідуальним навчальним планом, і отримує з дисципліни незадовільну оцінку. Він має право за власною заявою опанувати цю дисципліну в наступному семестрі понад обсяги встановлені навчальним планом за індивідуальним графіком у формі додаткової індивідуально-консультативної роботи згідно з діючими в Університеті положеннями. Під час таких занять студент має виконувати завдання для самостійної роботи, контрольні (модульні) роботи, інші види робіт, передбачені робочою програмою з навчальною дисципліни та набрати від 21 до 50 балів (включно). Студент, який набрав за результатами поточного контролю від 0 до 20 балів (включно) і не бажає опановувати дисципліну в наступному семестрі понад обсяги встановлені навчальним планом за індивідуальним графіком у формі додаткової індивідуально-консультативної роботи, не допускається до повторного складання заліку і вважається таким, що має академічну заборгованість.
3. Поточна навчальна робота студентів заочної форми навчання 3.1. Карта навчальної роботи студента з дисципліни (вибіркова) Макрофінансове планування для студентів освітньо-професійної програми/спеціалізації «Митна справа» заочна форма навчання
3.2. Плани контактних занять для студента заочної форми навчання
Для заочної форми навчання з дисципліни «Макрофінансове планування» передбачено проведення семінарських та практичних занять у формі контактних занять, які передбачають гнучке поєднання (симбіоз) усіх сучасних форм проведення навчальних занять (лекцій, семінарських, практичних, індивідуальних) і методів викладання, таких як: інтерактивно-комунікативні заняття з використанням мультимедійних засобів, предметні і міждисциплінарні тренінги, кейси, ситуаційні вправи, ділові ігри, дистанційні форми навчання тощо. Контактні заняття роблять навчальний процес гнучким з огляду на місце і час його проведення, вибір матеріалу і доступність до нього; дозволяють враховувати індивідуальні запити та інтереси студентів. Контактні заняття, передбачені для заочної форми навчання, проводяться згідно з навчальним планом та розкладом. Метою контактного заняття є організація обговорення зі студентами базових положень тем дисципліни з метою засвоєння необхідних теоретичних понять, та обговорення проблемних практичних питань. які студентам щойно були розказані на лекції упродовж контактного заняття. Контактні заняття з дисципліни «Макрофінансове планування» проводяться переважно у формах: міні-лекцій різних видів, співбесіди студентів з викладачем, дискусії з елементами аналізу, опрацювання практичного матеріалу, мозкового штурму, обговорення результатів їхньої самостійної наукової роботи. Робота студента на контактних заняттях включає виконання практичних завдань у вигляді вирішення ситуаційних задач та розгляду їх результатів, роботи з кейсами, підготовки аналітичних записок, розв’язання проблемних завдань, вирішення ситуаційних вправ, розгорнутої бесіди тощо. Глобальні компетентності дисципліни: систематизувати інформацію про державні фінансові ресурси та відносини, які виникають в процесі макрофінансового планування, правильно інтерпретувати її; розробляти та складати фінансові плани, їх аналізувати та правильно інтерпретувати; критично мислити, генерувати креативні ідеї та вирішувати важливі проблеми на інноваційній основі. Загальні компетентності дисципліни:
Заняття під час установчої сесії Контактні заняття 1-2 Тема: Сутність та необхідність макрофінансового планування. Організаційні засади макрофінансового планування Фахові компетентності: - визначати сутність фінансового планування на макрорівні, знати відмінність від планування фінансової діяльності і фінансових ресурсів суб’єктів мікрорівня; - виокремлювати та правильно інтерпретувати принципи макрофінансового планування; - правильно визначати та застосовувати методи макрофінансового прогнозування;
Вид інноваційних технологій навчання, що використовується на занятті: міні-лекція (конспект), міні-семінар – розгорнута бесіда, тестовий контроль знань Кількість годин: згідно тематичного плану План заняття:
Опрацювання практичного матеріалу Охарактеризувати взаємозв’язок та відмінність макрофінансового планування від планування фінансової діяльності і фінансових ресурсів суб’єктів мікрорівня. Встановити розбіжності в трактуваннях основних понять на різних рівнях планування фінансової системи. Систематизувати нормативно-правове та інструктивно-методичне забезпечення державного фінансового планування в Україні. Виявити дискусійні положення та неврегульовані питання окремих законодавчих актів. Інформаційно-методичне забезпечення заняття: конспект лекцій, [3,4,5, 6, 17, 20, 26, 27, 28, 34-44, 47, 48, 49, 50, 54, 57,85, 87, 93, 101, 107, 111-118, 120] Контактні заняття 3-5. Тема: Етапи, методи та інструменти фінансового планування на макрорівні. Система фінансових планів на макрорівні в Україні. Макрофінансовий аналіз в системі планування державних фінансів. Фахові компетентності: - знати особливості етапів розробки, складання та затвердження фінансових планів в державному секторі економіки; - розуміти організацію макрофінансового планування, вміти пояснювати взаємозв’язки між його суб’єктами; - вміти застосовувати на практиці методи планування державних фінансів; - знати переваги і недоліки технологій макрофінансового планування; - визначати сутність фінансових планів на макрорівні, їх види; - розуміти організацію складання, призначення та давати характеристику балансам фінансових ресурсів суб’єктів економіки; - оцінювати взаємозв’язок між балансом фінансових ресурсів держави та платіжного балансу; - знати особливості планування централізованих фондів держави. - визначати сутність завдання та принципи макрофінансового аналізу; - розуміти показники макрофінансового аналізу, вміти їх розраховувати та інтерпретувати; - встановлювати та оцінювати державні пріоритети; - застосовувати сценарний аналіз в практиці розробки фінансових планів. Вид інноваційних технологій навчання, що використовується на занятті: міні-лекція (конспект), міні-семінар – розгорнута бесіда, виконання практичних завдань, підготовка конспекту лекції, дискусія з елементами аналізу, робота в малих творчих групах, вирішення ситуаційних задач Кількість годин: згідно тематичного плану План заняття:
Опрацювання практичного матеріалу За даними річних звітів органів фінансового управління за останні три роки визначити кількісні та якісні, абсолютні та відносні, основні та похідні, директивні та розрахункові. Пояснити їх взаємозв’язок. На основі обраного методу планування та звітних даних Міністерства економічного розвитку і торгівлі, Міністерства фінансів України та Державної казначейської служби України проаналізувати залежність між зростанням цін на енергоресурси, невиконанням державних цільових програм і прогнозних показників Державного бюджету України. За даними квартального та річного звітів Державної казначейської служби України, Міністерства фінансів, служби статистики та Національного Банку України за останні три роки оцінити взаємозв’язок між балансом доходів і витрат держави та платіжним балансом. Інформаційно-методичне забезпечення заняття: конспект лекцій, [1, 6, 8, 9, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 20, 21, 22, 26, 30, 45, 51, 55, 60, 61, 64, 65, 67, 75, 77, 79, 80, 88, 98, 107,108, 119, 121, 122-126] Контактні заняття 6-8. Тема: Стратегічне макрофінансове планування. Поточне та оперативне макрофінансове планування Фахові компетентності: - знати принципи організації та види макрофінансового стратегічного планування; - розуміти різні види стратегічних документів, їхню підпорядкованість та роль у реалізації планування на макрорівні; - орієнтуватися в методиці розробки стратегічного плану діяльності головного розпорядника бюджетних коштів; - визначати сутність та необхідність застосування поточного та оперативного макрофінансового планування; - знати порядок розробки та складання поточних та оперативних фінансових планів на макрорівні; - здійснювати моніторинг та коригування фінансових планів держави; - розуміти послідовність складання та форми оперативних фінансових документів у державному секторі економіки. Вид інноваційних технологій навчання, що використовується на занятті: міні-лекція (конспект), міні-семінар – дискусія, виконання тестового контролю, підготовка конспекту лекції, дискусія з елементами аналізу, вирішення ситуаційних задач Кількість годин: згідно тематичного плану План заняття:
Опрацювання практичного матеріалу Проаналізувати вітчизняні реалії та досвід зарубіжних країн у складанні стратегічних документів. Зазначити можливості вдосконалення державного фінансового стратегічного планування в Україні. Відстежити реалізація оперативного макрофінансового планування у періоди економічної кризи або при виникненні форс-мажорних обставин (техногенні катастрофи, стихійні лиха, військові конфлікти) в вітчизняній практиці та світовому просторі. Зазначити спільні риси та відмінності, зробити висновки. Інформаційно-методичне забезпечення заняття: конспект лекцій, [6, 7, 18, 19, 20, 26, 27, 28, 31, 34, 35, 46, 51, 56, 58, 68, 71, 73, 77, 90, 91, 93, 94, 104, 105, 106, 108, 119, 120, 121,122] Контактні заняття 10-13. Тема: Концепція бюджетування на макрорівні. Фінансове планування державних цільових фондів. Фахові компетентності: - визначати види бюджетних планів та застосовувати методи бюджетного планування; - розуміти організацію бюджетного планування, знати суб’єктів бюджетного процесу, їх права та обов’язки; - здійснювати моніторинг та оцінку бюджетних показників, розробляти статичні та ковзні середньострокові бюджети; - знати особливості та механізм планування дохідної та видаткової частини бюджету - визначати сутність, завдання та принципи макрофінансового бюджетування; - розуміти взаємозв’язок бюджетування із стратегічним плануванням; - здійснювати аналіз та оцінку бюджетних програм; - знати призначення та види бюджетів суб’єктів господарювання державного сектору економіки; - визначати ознаки цільових фондів держави, знати організаційні підходи до їх планування; - розуміти порядок планування цільових фондів у складі бюджетів; - здійснювати оцінку ефективності планового рівня витрати бюджетів на загальнодержавне соціальне страхування; - розуміти необхідність планування науково-дослідних та інноваційних цільових фондів. Вид інноваційних технологій навчання, що використовується на занятті: міні-лекція (конспект), міні-семінар – дискусія з елементами аналізу, виконання ситуаційних завдань. Кількість годин: згідно тематичного плану План заняття:
Опрацювання практичного матеріалу За даними фінансової звітності Державної казначейської служби України за останні п’ять років визначити показники виконання Державного бюджету України. Розробити план на наступний рік, враховуючи зміни соціально-економічного розвитку та напрями державної політики України. На основі даних окремої бюджетної програми за останні три роки оцінити показники ефективності, затрат, якості та результату використання бюджетних коштів за даним напрямом. Зробити висновки та пропозиції щодо можливості подальшого фінансування в плановому періоді даного заходу. За даними зведеної фінансової звітності фондів соціального страхування за останні п’ять років визначити показники виконання їх фінансових планів та скласти очікуваний обсяг їх фінансові ресурсів та напрямів використання коштів. Інформаційно-методичне забезпечення заняття: конспект лекцій, [6, 7, 13, 18, 20, 22, 24, 25-28, 31, 46, 51, 58, 68, 73, 74, 76-82, 87, 88-92, 94, 95, 97, 100, 102, 104, 120] Контактні заняття 14-15. Тема: Особливості планування фінансових потоків суб’єктів державного сектора економіки.Світові моделі фінансового планування на макрорівні Фахові компетентності: - визначати сутність та призначення фінансового плану підприємства державного сектору економіки; - знати роль Фонду державного майна України в плануванні фінансової діяльності підприємств державного сектору економіки - розуміти порядок складання та затвердження фінансових планів державних підприємств; - здійснювати планування фінансових ресурсів бюджетних установ; - розуміти організацію планування та принципи процедури здійснення державних закупівель. - розуміти технологію ризик-менеджменту розробки планових документів макрорівня; - знати практику управління ризиками в секторі державного фінансового менеджменту в країнах з розвиненою економікою; - здійснювати оцінку ризиків та їх врахування в макрофінансових планах; - визначати наслідки ризиків на фінансову безпеку держави, враховуючи їх в макрофінансовому плануванні. - знати особливості фінансового планування на макрорівні в розвинених країнах; - орієнтуватися в організації фінансового планування в ЄС та в країнах його членах; - знати систему державних фінансових програм у розвинених країнах, рівень її деталізації та вибір пріоритетів для макрофінансового планування; - визначати можливості застосування світової практики в складанні фінансових планів в Україні. Вид інноваційних технологій навчання, що використовується на занятті: міні-лекція (конспект), міні-семінар – «мозковий штурм», розв’язання практичних завдань та ситуаційних вправ. Кількість годин: згідно тематичного плану План заняття:
Опрацювання практичного матеріалу За даними зведеної фінансової звітності підприємств державного сектору економіки Міністерства економічного розвитку і торгівлі за останні п’ять років визначити показники виконання фінансових планів державних підприємств та рівень відрахувань до Державного бюджету України. Визначити та охарактеризувати виявлені тенденції, зробити прогноз фінансових ресурсів на три роки. Проаналізувати залежність між зростанням цін на енергоресурси, невиконанням державних цільових програм і прогнозними показниками Державного бюджету України на основі звітних даних Міністерства економічного розвитку і торгівлі, Міністерства фінансів України та Державної казначейської служби України. Інформаційно-методичне забезпечення заняття: конспект лекцій, [32, 33, 37, 45, 49, 50, 54, 55, 57, 60, 63, 65, 66, 67, 69-71, 72, 75, 84, 86, 92, 96, 106, 119] Заняття під час екзаменаційної сесії Контактне заняття 16 Тема: Написання контрольного (модульного) завдання. Захист виконаних між сесіями самостійних індивідуальних робіт. Фахові компетентності: - визначати сутність і зміст макрофінансового планування, відслідковувати його еволюцію; - виокремлювати та правильно інтерпретувати складові та етапи макрофінансового планування; - розрізняти стратегічне, поточне та оперативне фінансове планування на макрорівні та їхні особливості;
Вид заняття: Контрольна (модульна) робота. Дискусія. Види робіт: Робота в малих творчих групах. Захист досліджень.
3.3. Критерії оцінювання поточних результатів вивчення дисципліни
Об’єктами поточного контролю знань студентів є:
У студентів заочної форми навчання спеціалізації «Митна справа» завдання поточного контролю оцінюються в діапазоні від 0 до 100 балів, з них 40 балів захисту індивідуальних видів робіт, що передбачені робочою програмою. За відповіді (виступи, участь в роботі міні-груп) на аудиторних заняттях повинно виставлятись не менше 40 балів для заочної форми навчання, 20 балів за написання контрольних (модульних) робіт. При контролі виконання завдань, передбачених картою самостійної роботи, для студентів денної форми навчання оцінці підлягають:
При контролі відповідей (виступів) на аудиторних заняттях оцінці підлягають:
Студенти заочної форми навчання мають право отримати 60 балів поточного контролю на контактних заняттях в межах установчої сесії, виконуючи різні види робіт:
та пройти підсумковий контроль у формі письмової контрольної (модульної) роботи, який максимально оцінюється у 20 балів. В міжсесійний період на заняттях в «День заочника» (2 та 4 субота кожного місяця навчального семестру) студенти мають право отримати ще 20 балів за виконання і захисту завдань самостійної роботи студента (10 балів) та за науково-дослідну діяльність (роботу) вибором студента (10 балів). За необхідності (але не обов’язково) викладач може провести співбесіду із студентом за темою виконаного завдання у аудиторії під час занять, згідно із розкладом сесії. Результати поточного та підсумкового контролю знань студентів оформлюються під час останнього семінарського заняття та вносяться до заліково-екзаменаційної відомості. Студент, який набрав за результатами поточного контролю від 0 до 20 балів (включно), вважається таким, що не виконав вимоги робочої програми з навчальної дисципліни, передбаченої індивідуальним навчальним планом, і отримує з дисципліни незадовільну оцінку. Він має право за власною заявою опанувати цю дисципліну в наступному семестрі понад обсяги встановлені навчальним планом за індивідуальним графіком у формі додаткової індивідуально-консультативної роботи згідно з діючими в Університеті положеннями.
4. ПОТОЧНА НАВЧАЛЬНА РОБОТА СТУДЕНТІВ ДИСТАНЦІЙНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ Згідно навчального плану дистанційна форма навчання за дисципліною «Макрофінансове планування» не передбачена.
5. індивідуальні завдання для самостійної роботи студентів
Самостійна робота студентів полягає у вивченні та опрацюванні відповідної фахової літератури, нормативно-правових документів, публічної офіційної інформації стосовно планових показників, а також виконанні навчальних завдань із застосуванням різних методів та інструментів оцінки, вибору, планування та прогнозування. У ході самостійної роботи студент повинен за допомогою рекомендованої літератури вивчити весь матеріал, передбачений програмою курсу з відповідної теми, виконати навчальні завдання. Це сприяє засвоєнню навчального матеріалу в повному обсязі згідно з програмою, та послідовному формуванню у студентів самостійності як риси характеру, що відіграє суттєву роль у формуванні сучасного фахівця вищої кваліфікації. Для врахування особливостей сприйняття кожного студента, під час опрацювання лекційного матеріалу, та навчальної і навчально-методичної літератури, застосовуються методи активізації навчально-пізнавальної діяльності студентів при вивченні дисципліни «Макрофінансове планування»: підготовка проблемних лекцій, семінари-конференції, семінари-дискусії, ділова гра, мозковий штурм, моделювання. Самостійна робота студентів з дисципліни «Макрофінансове планування» передбачає такі форми: - опрацювання теоретичних основ прослуханого лекційного матеріалу: навчальної та навчально-методичної літератури, додаткової фахової літератури з питань макрофінансового планування; - вивчення окремих тем або питань, що передбачені для самостійного опрацювання; - переклад іноземних публікацій за темами дисципліни під час підготовки до занять; - виконання домашніх завдань; - підготовка до семінарських (практичних) занять у відповідності з їх видами, в т.ч. до колоквіумів; - підготовка до опитувань та контрольних робіт як форм поточного контролю; - вирішення і письмове оформлення задач, схем, діаграм, інших робіт графічного характеру; - виконання наукового завдання з елементами пошукової роботи та розрахунків за обраною темою дисципліни; - виконання інших індивідуальних завдань; - участь у наукових студентських конференціях, олімпіадах, семінарах та гуртках. - систематика вивченого матеріалу дисципліни перед написанням контрольних (модульних) робіт та екзаменом. Індивідуальні завдання студент виконує, попередньо ознайомившись з їх переліком у карті самостійної роботи, з вимогами до них, узгодивши тему з викладачем та отримавши консультацію щодо виконання індивідуального завдання.
5.1. ВИМОГИ до виконання індивідуальних завдань для самостійної роботи
Проведення колоквіумів з дисципліни «Макрофінансове планування»
Проведення колоквіуму передбачає самостійну підготовку студентів до визначеної теми, виходячи з переліку питань для самостійного вивчення програмного матеріалу. Для підготовки до усного обговорення запропонованих тем, студент повинен використовувати спеціальну літературу, яка стосується теми, періодичні видання (газети, журнали), наукові статті. Статистичну інформацію можна знайти в спеціальних виданнях та на офіційних сайтах Служби статистики України, Кабінету Міністрів України та профільних міністерств, Національного банку України, науково-дослідних інституцій, звітах про фінансово-господарську діяльність бюджетних установ, підприємств і фінансово-кредитних установ. Слід користуватися іншомовними джерелами, офіційними Інтернет-сторінками державних органів та вишів інших країн, он-лайн бібліотеками, матеріалами Інтернет-конференцій. Однак, інформацію слід критично опрацьовувати та перевіряти на актуальність.
Орієнтовні питання для підготовки до колоквіумів:
Виконання індивідуального наукового завдання з елементами пошукової роботи та розрахунків за обраною темою дисципліни
Виконання індивідуального наукового завдання з елементами пошукової роботи та розрахунків за обраною темою дисципліни — одна з основних форм індивідуальної роботи студентів з дисципліни «Макрофінансове планування». Мета виконання завдання полягає у закріпленні, систематизації та поглибленні теоретичних і практичних знань, отриманих студентом упродовж вивчення окремих тем. Для цього студенти самостійно обирають тему роботи відповідно до бази проходження переддипломної практики, і разом з викладачем формулюють тему роботи. При цьому конкретні аспекти робіт не повинні повторюватись у одній групі студентів. Виконання завдання дає можливість студентові навчитися самостійно працювати з різними інформаційними джерелами, узагальнювати матеріали періодичної літератури, виявляти взаємозв’язок із теоретичними основами дисципліни та практичними ситуаціями, обирати способи аналізу фінансових показників при плануванні. Захист завдання дозволить глибше зрозуміти особливості макрофінансового планування як в Україні, так і в зарубіжних країнах. Студент також набуває навичок обробки і логічного викладу матеріалу, проведення критичного аналізу за темою дослідження тощо. В процесі підготовки дослідження студент повинен вивчити законодавчі акти, літературні джерела, статистичні та інші матеріали в яких розглядаються питання обраної теми. Вимоги до змісту дослідження Підготовка дослідження включає такі етапи: вибір теми дисципліни та формулювання напряму дослідження, складання плану дослідження, , консультація з викладачем, вивчення літературних джерел за темою, добір і вивчення спеціальних (прагматичних) матеріалів за темою, добір фактичного і статистичного матеріалу та його обробка, оформлення списку літератури, захист/презентація перед групою або передання його викладачеві для оцінювання. В захисті/презентації студент повинен всебічно і глибоко розкрити зміст дослідження, показати чіткі результати аналізу статистичних та інших матеріалів, зробити на його основі обґрунтовані висновки. Для оформлення дослідження студент надає: 1. письмову роботу (обсягом не більше 15 -20 сторінок А4); 2. презентацію в програмі PowerPoint ( бажано на ноутбуку або планшеті). Письмова робота повинна містити: титульний аркуш, зміст (узгоджений з викладачем), основну частину, список використаних джерел. Титульний аркуш роботи містить: найменування вищого навчального закладу і кафедри, де виконана робота; назву роботи; прізвище, ім’я та по батькові студента з назвою факультету, якого курсу, шифром і найменуванням спеціальності; науковий ступінь, вчене звання або посада, прізвище, ім’я та по батькові наукового керівника; місто і рік. Зміст подають на початку доповіді. Він повинен відповідати плану і відображати суть теми, що розглядається. Зміст містить найменування та номери початкових сторінок усіх розділів та підрозділів, якщо вони мають заголовок. Основна частина доповіді складається з розділів, які визначені в завданні з обов’язковим посиланням на літературні джерела. Другий теоретичний розділ – пошуковий стосовного наявного (сучасного) стану справ за напрямком дослідження. В кінці роботи формулюють висновки із стислим викладенням наукових і практичних результатів. Зміст теоретичних розділів основної частини доповіді має відповідати сучасному рівню розвитку економічної дисципліни. У текстовій частині повинні бути систематизовані всі питання, передбачені планом теми доповіді. Особливо слід звернути увагу на викладення матеріалу у схемах. Всі розділи повинні бути пов’язані між собою. Висвітлення питань плану дослідження слід супроводжувати аналізом статистичних даних, прикладами з діючої практики. Необхідно також показати уміння співставляти різні підходи до вирішення тих чи інших проблем, самостійно робити висновки на основі вивченої літератури, зібраного, обробленого і узагальненого фактичного матеріалу. Письмова робота повинна бути грамотно та охайно надрукована або написана чітким розбірливим почерком. Виправлення, закреслювання, вставлення, скорочення слів та використання абревіатур (крім загальноприйнятих) у готовому (чистовому) тексті не дозволяються. Слід уникати в роботі дублювання тексту підручника або іншого джерела. Необхідно самостійно формулювати свої думки, не допускати повторень і суперечностей між окремими положеннями роботи. Студент повинен повною мірою виявити свої знання, узагальнити теоретичні знання та досвід практичної роботи. У той же час не рекомендується давати однозначні відповіді без належних пояснень. Доповіді, які не відповідають встановленим вимогам, повертаються на доопрацювання або оцінюються аж до «незадовільно» за рішенням викладача. Презентація повинна наочно, чітко, зрозуміло пояснювати логіку розрахунків другого та третього розділів дослідження. Презентація повинна містити слайд-заголовок, систематизовану інформацію та коротко сформульовані висновки за дослідженням. Обсяг – не більше 10 слайдів. Вибір напрямку дослідження Вибір напрямку дослідження студенти здійснюють самостійно з урахуванням прагматичної складової дисципліни та можливостей використання практичних матеріалів для підготовки дипломної роботи, але за тематикою дисципліни «Макрофінансове планування». Тема обов’язково попередньо, на початку семестру, узгоджується з викладачем, тоді ж визначається терміни виконання дослідження та його захисту/перевірки за рішенням викладача. Підбір літератури, статистичної інформації та інших матеріалів Навчальну та спеціальну літературу з напряму дослідження студент підбирає самостійно, використовуючи для цього список літератури, наведений в кінці робочої програми та бібліотечний каталог, нормативну базу з місця проходження переддипломної практики. Рецензування і захист письмової роботи та презентації Письмову роботу рецензує викладач кафедри фінансів, який веде семінарські та практичні заняття по науці. Якщо рецензія схвальна, то письмова робота допускається до захисту. Якщо письмова робота та/або презентація виконана з порушенням наведених вище вимог, її повертають для доопрацювання. До другого варіанту студент обов’язково додає рецензію на перший варіант. Дату і час захисту наукового дослідження встановлює викладач, який веде семінарські та практичні заняття. Письмова робота зараховується та виставляється відповідна оцінка тільки за підсумками виступу перед групою або співбесіди її автора з викладачем. завдання з дисципліни «Макрофінансове планування» Міні-група 1
Планування бюджетних надходжень
Завдання 1. Організаційно-правове забезпечення бюджетного планування 1. На рисунку у вигляді схеми показати організаційну структуру Міністерства фінансів України та визначити його основні функції та завдання, що стосуються бюджетного планування: 2. Охарактеризувати нормативно-правове та інформаційне забезпечення бюджетного планування. Систематизувати в наступному вигляді нормативно-правові акти, що регламентують діяльність з планування та оцінки бюджетних показників:
Завдання 2. Кількісна оцінка бюджетних планів
Завдання 3. Напрями вдосконалення механізмів планування бюджетних надходжень в органах Міністерства фінансів України. Сформулювати і обґрунтувати управлінські рішення.
Міні-група 2
Планування бюджетних витрат
Завдання 1. Організаційно-правове забезпечення бюджетного планування 1. На рисунку у вигляді схеми показати організаційну структуру Міністерства фінансів України та визначити його основні функції та завдання, що стосуються бюджетного планування: 2. Охарактеризувати нормативно-правове та інформаційне забезпечення бюджетного планування. Систематизувати в наступному вигляді нормативно-правові акти, що регламентують діяльність з планування та оцінки бюджетних показників:
Завдання 2. Кількісна оцінка бюджетних планів
Завдання 3. Напрями вдосконалення механізмів бюджетного планування витрат в органах Міністерства фінансів України. Сформулювати і обґрунтувати управлінські рішення.
Міні-група 3
Планування податкових надходжень
Завдання 1. Організаційно-правове забезпечення податкового планування 1. На рисунку у вигляді схеми показати організаційну структуру підрозділу планування податкових надходжень в органах системи Державної фіскальної служби України та визначити його основні функції та завдання, а саме: 2. Охарактеризувати нормативно-правове та інформаційне забезпечення податкового планування. Систематизувати в наступному вигляді нормативно-правові акти, що регламентують діяльність з планування податкових надходжень:
Завдання 2. Кількісна оцінка планових показників діяльності Державної фіскальної служби України
Завдання 3. Напрями вдосконалення планової роботи Державної фіскальної служби України. Сформулювати і обґрунтувати управлінські рішення щодо вдосконалення системи податкового планування в органах Державної фіскальної служби України.
Міні-група 4
Фінансове планування державного сектору економіки
Завдання 1. Організаційно-правове забезпечення фінансового планування державного сектору економіки 1. На рисунку у вигляді схеми показати порядок складання, затвердження та контролю виконання фінансових планів державних підприємств. 2. Охарактеризувати нормативно-правове та інформаційне забезпечення податкового планування. Систематизувати в наступному вигляді нормативно-правові акти, що регламентують діяльність з фінансового планування державних підприємств:
Завдання 2. Кількісна оцінка планових показників діяльності підприємств державного сектора економіки
Завдання 3. Напрями вдосконалення фінансового планування в державному секторі. Сформулювати і обґрунтувати управлінські рішення щодо вдосконалення системи фінансового планування в державному секторі в Україні.
Підготовка презентації за заданою тематикою наукового дослідження.
Написання наукового дослідження створює для студента можливість навчитися самостійно працювати з інформаційними джерелами, реформувати та узагальнювати їх матеріали, вивчати та оцінювати основні проблеми і шляхи їх подолання, які стосуються організації бюджетного процесу в Україні, формулювати пропозиції з метою їх подолання. Загальні вимоги до написання наукового дослідження. Обсяг має бути в межах 10-15 сторінок стандартного формату А4. Текст друкується через півтора міжрядкових інтервали на одному боці аркуша білого паперу формату А4. Шрифт Times New Roman, 14 пт. Текст слід розміщувати таким чином, щоб залишилися поля: з лівого боку - 20 мм, з правого - 10 мм, від верхньої межі аркуша до першого рядка – 15-20 мм, знизу – 15-20 мм. Зміст реферату повинен відповідати сучасному рівню розвитку економічної дисципліни. У разі наявності декількох точок зору на те чи інше питання, необхідно висвітлити їх усі. При використанні статистичних даних, студент повинен орієнтуватися на їх достовірність та відповідність часовим параметрам. Етапи підготовки наукового дослідження. Робота над науовим дослідженням поділяється на наступні етапи:
Оформлення наукового дослідження. Слід уникати в роботі книжкових висловів та фраз. Необхідно самостійно формулювати свої думки, не допускати протиріч між її частинами та в тексті взагалі. Кожне питання, що зазначене в плані, повинно мати свій заголовок. Нумерація сторінок починається з титульного аркуша арабськими цифрами у верхньому правому куті зверху. На титульному аркуші номер не проставляється. Зміст роботи подається на другій сторінці. Цифровий матеріал, що застосовується в роботі, супроводжується точним посиланням на відповідні джерела. Окремо нумеруються таблиці та графічний матеріал. Заголовки таблиць, графіків, діаграм повинні відповідати змісту матеріалу та вказувати на об'єкт та період до якого відносяться дані. В таблицях вказують одиниці виміру, а в графіках та діаграмах - масштаб (за необхідності). Заголовки розміщують справа над таблицею та її тематичним заголовком. Використану літературу та законодавчі акти рекомендується наводити в наступній ієрархічній послідовності: 1.Закони України. 2.Укази Президента України. 3.Постанови Кабінету Міністрів України. 4.Положення, накази, інструкції та інші нормативні документи. 5.Спеціальна література і статті в періодичних виданнях (в алфавітному порядку). На останній сторінці студент ставить свій підпис і дату закінчення роботи. Обсяги презентації до 10 слайдів в електронному або друкованому вигляді. Вона складається з наступних структурних частин: 1. Постановка проблеми на основі опрацювання підручників, монографій, періодичних публікацій і законодавства, 2. Аналіз фінансової проблеми, явища, процесу чи дискусійного питання. 3. Заключення Заключення містить пропозиції доповідача щодо вирішення проблеми та висновки, які ґрунтуються як на власних аргументах, так і на думку фахівців. 4. Література Критеріями оцінки міні-лекції є змістовність її структурних частин, зрозумілість і лаконічність. Наукове дослідження оцінюється за результатами захисту письмової роботи. Під час захисту оцінюється вміння студента розкрити поставлену в завданні проблему, глибина висновків та обґрунтованість результатів дослідження. Важливим для результатів захисту є самостійні висновки студента. Для денної форми навчання захист робіт проводиться на консультації, яка призначається викладачем згідно розкладу та графіку індивідуально-консультаційної роботи на початку семестру. Студентами заочної форми навчання письмові наукові дослідження можуть залишатися на кафедрі для наступної перевірки викладачем у терміни, встановлені графіком індивідуально-консультативної роботи. Захист індивідуальних робіт проводиться згідно розкладу консультацій упродовж семестру.
Зразки напрямів наукових досліджень:
Розрахункові завдання Одним із видів поточних завдань (для студентів денної форми навчання) чи індивідуальних завдань (для студентів заочної форми навчання) є вирішення розрахункових завдань - розв’язання ситуаційних задач, моделювання ситуацій з планування, інші розрахункові завдання. Задачі вирішуються під час проведення практичних занять в присутності викладача, який визначає і час їх проведення. Моделювання може бути частиною ділової гри. Розрахункові завдання студенти заочної форми навчання виконують дома самостійно. Підготовка аналітичної записки до самостійно сформульованого студентом або викладачем прагматичного завдання є одним з видів індивідуальної роботи студента. Метою підготовки аналітичної записки є отримання даних на підставі проведеного аналізу стосовно наявності чи відсутності механізмів впливу в процесі планування на забезпечення точності планових та прогнозних показників (як умови для планування), а також визначення реального стану справ стосовно оцінки результатів планування, надання інформації про макрофінансові плани за критеріями якості, ціни та організації для їх перспективного використання. Джерелом інформації для аналізу є фахова література, офіційні публікації, статистичні матеріали тощо. Вимоги до аналітичної записки. Обсяг аналітичної записки – титульний аркуш та 3-5 сторінок тексту офіційного формату, при необхідності до записки можна включати ілюстративні додатки. Структура аналітичної записки: Титул; визначення проблеми (можна у вигляді теми записки і не більше трьох речень); опис ситуації та умова завдання для аналізу (наприклад, наведення методу планування); вирішення завдання; оцінка результату вирішення за допомогою визначеного кола інструментів (показників, рейтингу тощо); опис альтернативних підходів до вирішення проблеми; результат вирішення проблеми та рекомендації щодо нього. Завдання для студентів оцінюються згідно з картою самостійної роботи студента, їх зміст залежить від теми і виду заняття. Максимальний бал за завдання ставиться у випадку, якщо має місце: правильна арифметична відповідь на поставлені задачі; правильно вказана назва відповідного інструктивного матеріалу; правильно наведені формули для вирішення, дане чітке, розгорнуте і вичерпне пояснення розв’язку та отриманого результату, вказані при необхідності висновки та пропозиції. Завдання оцінюється на рівні «добре», якщо: правильно наведені формули для вирішення; правильна арифметична відповідь на поставлені задачі; неправильно зазначене обґрунтування (пояснення) відповідних розрахунків; Завдання оцінюється на рівні «задовільно», якщо: правильно наведені формули для вирішення; неправильна арифметична відповідь на поставлені задачі; неправильно зазначене обґрунтування (пояснення) відповідних розрахунків; Завдання оцінюється на рівні «незадовільно», якщо: виставляється за усі можливі помилки понад вказані вище або робота взагалі не подана студентом на розгляд викладачу. Зразки питань для науково-розрахункових робіт
Аналітичний (критичний) огляд наукових публікацій за заданою тематикою. Аналітичний (критичний) огляд наукових публікацій за заданою тематикою формує навички самостійної науково-дослідної та практичної роботи, дозволяє студенту навчитися самостійно працювати з інформаційними джерелами, узагальнювати їх матеріали, сприяє розвитку та поглибленню наукових і практичних інтересів до майбутньої професійної діяльності. Результати проведеної роботи оформлюються студентом згідно з вимогами до оформлення реферату. Контроль за виконанням індивідуальних завдань здійснюється шляхом обговорення (захисту) робіт під час аудиторних занять, розгляду підготовлених матеріалів, виявлення та розбору спірних або незрозумілих моментів, перевірки правильності виконання завдань. Систематизація та опрацювання матеріалу за темами дисципліни Метою систематизації та опрацювання матеріалу за темами дисципліни є:
Під час систематизації та опрацювання матеріалу за темами дисципліни студенти можуть виконувати індивідуальне завдання - структуровано-схематичний конспект за питаннями тем дисципліни: у вигляді структурно-логічних блок-схем, презентації, структурованих тез. При підготовці такого конспекту можна використовувати такі методи систематизації матеріалу як інтелект-карта, дерево цілей, графічний аналіз, табличний аналіз тощо. Структура конспекту: титульна сторінка, опрацьований конспект за темою і питаннями до неї, список потрібної літератури. Конспект за обраною тематикою, презентація аналітичного огляду наукових публікацій та інших матеріалів за темою готується на те заняття (той семінар), на якому розглядається відповідна тема. Якщо тема на семінарських заняттях не розглядається, тоді студент має здати конспект викладачу, який проводить семінари та практичні заняття, не пізніше ніж за 3 тижні до закінчення семестру. Критеріями оцінки є якість систематизації матеріалу: глибина, правильність, методи подання інформації, кількість опрацьованих літературних джерел.
Участь у наукових студентських конференціях, олімпіадах, семінарах та гуртках
Кафедра фінансів та інші підрозділи КНЕУ імені Вадима Гетьмана організовують наукову роботу студентів фінансово-економічного факультету у різній формі. Участь у науковій роботі є добровільною і передбачає наступні форми роботи:
Також заохочується і оцінюється наукова робота студентів у формах, передбачених іншими вузами, за спеціальністю «Фінанси» та спорідненими спеціальностями. Участь у науковій роботі дає студенту можливість сформувати низку важливих навичок:
Для виступу на щорічних наукових студентських конференціях студент самостійно обирає фінансову проблему і досліджує її під керівництвом наукового керівника (викладача, обраного з колективу кафедри фінансів). Наукова робота студентів відноситься до видів індивідуальної роботи та оцінюється згідно із Картою СРС.
5.2. Критерії оцінювання результатів виконання індивідуальних завдань для самостійної роботи
При контролі виконання і захисту завдань самостійної роботи студента оцінці підлягають:
До навчальної роботи студента належать виконання завдань, передбачених картою, в тому числі в електронному вигляді і у дистанційному курсі (за його наявності) згідно з розкладом викладача. До індивідуальних завдань належать: 1. Аналітичний (критичний) огляд наукових публікацій 2. Аналітичний звіт власних наукових досліджень 3. Підготовка презентації Індивідуальна робота оцінюються разом в діапазоні від 1 до 20 балів (спеціалізація «Фінанси») та від 1 до 40 (спеціалізація «Митна справа»), які пропорційно розподіляються за індивідуальними завданнями (1. Аналітична записка стосовно практичної ситуації за обраною темою наукового дослідження; 2. Побудова структурованого, схематичного конспекта-презентації з проблемними аспектами обраного питання дисципліни; 3.Підготовка розрахункових завдань за заданою тематикою). Такою кількістю балів можуть бути оцінені завдання, які повністю за своїм змістом і оформленням відповідає встановленим вимогам. Зменшення кількості балів проводиться відповідно до критеріїв оцінювання, викладених у табл. 1 нижче. Таблиця 1 Критерії оцінювання індивідуальних робіт
Викладач має право додатково знімати бали за такими критеріями (див. Табл. 2): Таблиця 2 Додаткові критерії зменшення балів
Особливості оцінювання індивідуальних завдань заочної форми навчання Підготовка розрахункових завдань за заданою тематикою. Цей вид роботи виконується студентами у міжсесійний період. Завдання для виконання вони отримують упродовж установчої сесії. Виконані в електронному вигляді розрахункові завдання висилаються на пошту викладачеві у встановлений ним термін. Захист завдань проводиться на контактних заняттях у екзаменаційну сесію. Індивідуальне завдання за дистанційним курсом (тестовий контроль) Цей вид завдання виконується студентами у встановлений викладачем термін у міжсесійний період, і може включати два варіанти: а) складання студентами тестів із їх одночасним вирішенням, за вимогами та темами, доведеними до відома викладачем – тести відсилаються кожним студентом викладачеві на електронну пошту. б) складання тестів у середовищі дистанційного курсу (за його наявності) із автоматичним оцінюванням результатів. Виконання індивідуальних завдань на вибір в електронному вигляді з їх наступним захистом на контактних заняттях у екзаменаційну сесію. Теми та вимоги до індивідуальних завдань всі студенти отримують у викладача на установчій сесії, також отримують матеріали та орієнтування для пошуку матеріалів для виконання цих завдань. Завдання виконуються за графіком, встановленим викладачем та відсилаються на його електронну пошту у встановлені терміни. При перевірці завдань викладач має право повертати завдання на доопрацювання або сприймати його як таке, що оцінюється у нуль балів.
Результатом вивчення дисципліни «Макрофінансове планування» є залік з дисципліни. Завданням заліку є перевірка розуміння студентом програмного матеріалу в цілому, логіки та взаємозв’язків між окремими розділами, здатності творчого використання накопичених знань, уміння сформувати своє ставлення до певної фінансової проблеми. Залік з дисципліни оформлюється в термін, визначений кафедрою фінансів. Підсумкова оцінка записується у залікову відомість. Якщо за результатами поточного та підсумкового контролю студент набрав менше 60 балів, він отримує оцінку «незадовільно» з дисципліни. Студенти на залік приходять із заліковими книжками та студентськими квитками. Ті студенти, які з об’єктивних причин їх не мають, можуть пред’явити паспорт чи інший документ, що підтверджує його особу. Студенти виконують дві контрольні (модульні) роботи протягом семестру. Контрольні (модульні) роботи виконуються упродовж семестру у терміни, встановлені викладачем. Зміст контрольної (модульної) роботи, її структуру, зразки типових завдань викладач наводить студентам перед написанням контрольної (модульної) роботи. Максимальна сума балів за контрольні (модульні) роботи – 20 балів. Бали вказані в Карті СРС. За використання недозволених джерел і підказок, невчасне або неправильне виконання контрольних (модульних) робіт, студент отримує 0 балів. Критерії оцінювання доводяться до студентів перед виконанням роботи.
6.1. Структура контрольної (модульної) роботи
Залік з дисципліни «Макрофінансове планування» складається сумарно з балів за поточну успішність та контрольних (модульних) робіт. На контрольну (модульну) роботу виносяться вузлові питання, завдання, що потребують творчої відповіді та уміння синтезувати отримані знання і застосовувати їх при вирішення аналітичних завдань, задачі тощо. Контрольна (модульна) робота складається з 5 завдань. Перші два завдання носять теоретичний характер щодо особливостей предмету вивчення. Третє завдання - це структурно-схематичне зображення явища чи процесу макрофінансового планування, останні два завдання є ситуаційно-розрахунковими (типові приклади наведені в пункті 6.3).
6.2. Критерії оцінювання роботи студента
Кожне завдання контрольних (модульних) робіт оцінюється за шкалою від 0 до 2 балів залежно від рівня знань з кроком як зазначено в таблиці нижче.
Для переведення результатів роботи до 100-бальної шкали, набрані бали додаються до поточної успішності. Повна відповідь на питання, яка оцінюється у 2 бали, повинна відповідати таким вимогам: 1) наведені визначення основних понять питання; 2) розгорнутий, вичерпний виклад змісту даної у питанні проблеми або аспекту; 2) повний перелік необхідних для розкриття змісту питання класифікацій та характеристик; 3) виявлення творчих здібностей у розумінні, викладенні й використанні навчально-програмного матеріалу; 4) здатність здійснювати порівняльний аналіз та самостійно робити логічні висновки й узагальнення; 5) уміння користуватись методами наукового аналізу економічних явищ, процесів і характеризувати їхні риси та форми виявлення; 6) демонстрація здатності висловлення та аргументування власного ставлення до альтернативних поглядів на дане питання; 7) використання актуальних фактичних та статистичних даних, знань дат та історичних періодів, які підтверджують тези відповіді на питання під час розкриття питань, які того потребують; 8) знання необхідних законів і нормативних матеріалів України, міжнародних та міждержавних угод з обов’язковим на них посиланням під час розкриття питань, які того потребують; 9) знання точних назв та функцій бюджетних установ та їх ролі при вирішенні проблем, які ставляться у конкретному питанні; 10) результати знань після засвоєння матеріалу основної та додаткової літератури;
Відповідь на питання оцінюється у 1 бали, якщо: 1) відносно відповіді на найвищий бал не зроблено розкриття чотирьох пунктів, вказаних вище (якщо він явно потрібний для вичерпного розкриття питання) або, якщо 2) одночасно присутні три чи чотири типи недоліків, які окремо характеризують критерій оцінки питання в 6 балів; 3) висновки, зроблені під час відповіді, частково обґрунтовані. Відповідь на питання оцінюється у 0 балів, якщо: 1) відносно відповіді на найвищий бал не розкрито трьох чи більше пунктів, зазначених у вимогах до нього (якщо вони явно потрібні для вичерпного розкриття питання); 2) одночасно присутні два чи більше типи недоліків, які окремо характеризують критерій оцінки питання в 0 балів; 3) висновки, зроблені під час відповіді, не відповідають правильним чи загальновизнаним при відсутності доказів супроти нього аргументами, зазначеними у відповіді; 4) характер відповіді дає підставу стверджувати, що особа, яка складає екзамен, неправильно зрозуміла зміст питання чи не знає правильної відповіді ї тому не відповіла на нього по суті, допустивши грубі помилки у змісті відповіді.
Виконання студентами як контрольної (модульної) роботи має здійснюватися виключно самостійно. Тому, за використання заборонених джерел (шпаргалок, засобів зв’язку та ін.) чи підказок студент знімається з екзамену й одержує нульову оцінку. По завершенні роботи разом з білетами і заліковими книжками приймаються від кожного студента викладачем на перевірку. Перевірка проводиться в приміщенні університету. Результати поточної успішності студентів є показником рівня засвоєння ними робочої програми та виконання вимог Карти самостійної роботи студентів. Результати поточного та підсумкового контролю є рівноцінними показниками рівня засвоєння студентом знань, набуття умінь та сформованості навичок, що визначені відповідною робочою програмою. Студенти, які за сумарним результатом поточного і підсумкового контролю у формі екзамену набиратимуть від 21 до 59 балів (включно), після належної підготовки матимуть право повторно скласти екзамен. Перескладання дисципліни дозволяється двічі. У загальному підсумковому оцінюванні рівня результатів навчальної діяльності цих студентів враховується результат поточного контролю рівня знань, умінь та навичок. Студент, який під час опанування дисципліни понад обсяги встановлені навчальним планом за індивідуальним графіком у формі додаткової індивідуально-консультативної роботи набрав менше 20 балів (включно), не допускається до повторного складання дисципліни і вважається таким, що має академічну заборгованість. Оцінювання знань студентів, що складають екзамен, здійснюється за 100-бальною шкалою. Переведення даних 100-бальної шкали оцінювання в 4-х бальну та шкалу за системою ЕСТS здійснюється у такому порядку:
Результати заліку фіксуються в відомості та, при позитивній оцінці, – в заліковій книжці студента.
6.3. Приклади типових завдань, що виносяться на залік
А) в плановому році передбачається скорочення загального обсягу надходжень на 0,27% порівняно з 2015 роком за рахунок: - зростання надходжень із загального фонду на 0,76%; - зменшення плати за оренду майна на 194640 грн.; - збільшення обсягу коштів від відчуження майна, що належить Автономній Республіці Крим та майна, що перебуває в комунальній власності, на 1010000 грн.; - в 2016 році не передбачається надання послуг бюджетними установами згідно з їх основною діяльністю та ведення додаткової (господарської) діяльності; - в плановому році не передбачається отримання благодійних внесків, грантів та дарунків. Б) на прогнозований період (2017-2018 рр) склад надходжень залишається в тому вигляді, як передбачено в плановому році, але змінюється їх обсяг: - в 2017 році надходження із загального фонду бюджету збільшується на 1012202 грн. від запланованого на 2015 рік рівня, плата за оренду майна та надходження коштів від відчуження майна, що належить Автономній Республіці Крим та майна, що перебуває в комунальній власності,- на 4,8% відповідно; - в 2018 році передбачається зростання всіх зазначених надходжень на 5%.
2. Визначити плановий обсяг видатків в розрізі Підпрограм на 2016 рік та прогнозні значення на 2017-2018 роки за умови, що: А) в плановому році передбачається збільшення загального обсягу фінансування Підпрограми «Забезпечити надання належної освіти та відповідних умов перебування учнів у загальноосвітніх закладах з поглибленим вивченням окремих предметів» на 210000 грн. порівняно з 2012 роком за рахунок: - зростання видатків із загального фонду на 1,26%; - зростання видатків із спеціального фонду на 1,45%; Б) в плановому році передбачається збільшення загального обсягу фінансування Підпрограми «Забезпечення збереження енергоресурсів» на 39800 грн. порівняно з 2015 роком за рахунок: - скорочення видатків із загального фонду на 1,31%; - зростання видатків із спеціального фонду на 26,36%; В) в плановому році передбачається збільшення загального обсягу фінансування решти Підпрограмна 11,12 % порівняно з 2012 роком за рахунок видатків із спеціального фонду; Г) в 2017 році обсяг фінансування підпрограм зросте на 4,8% порівняно з 2016 роком та в 2018- на 5% відповідно в розрізі окремих підпрограм.
5. Які макроекономічні показники використовуються для складання проекту бюджету на плановий період? Покажіть взаємозв’язок між ними та плановими бюджетними показниками.
7. Рекомендована література (основна і додаткова) 7.1. Основна література
3.Government Budgeting and Financial Management in Practice: Logics to Make Sense of Ambiguity/ Edited by Gerald J. Miller. - CRC Press, 2011 - 356 р. -ISBN 9780324537192
7.2. Додаткова література
12.Наказ Міністерства економіки України «Про затвердження Методичних рекомендацій з розроблення бізнес-плану підприємств» від 06.09.2006 № 290. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.me. gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=147532&cat_id=38738
42.Financial Management Theory In The Public Sector/ Edited by Aman Khan and W. Bartley Hildreth. – Greenwood Publishing Group, Inc., 2005. – 275 p. – ISBN 1-56720-625-543.Fiscal Administration: Analysis and Applications for the Public Sector / Edited by John L. Mikesell. - Cengage Learning, 2010. - 690 p.
48.J. Friend, N. Jessop (2013) Local Government and Strategic Choice (Routledge Revivals):An Operational Research Approach to the Processes of Public Planning - 340 p.
50.John M. Bryson (2011) Strategic Planning for Public and Nonprofit Organizations: A Guide to Strengthening and Sustaining Organizational Achievement – 576 p.
7.3. Дистанційні курси та інформаційні ресурси 1. Макрофінансове планування. - Дистанційний курс у середовищі Moodle 2. Офіційна статистика сайтів профільних міністерств, підприємств державного сектору, Європейського союзу
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||