|
МАКРОФІНАНСОВИЙ АНАЛІЗДата публикации: 11.07.2019 10:14
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД «КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені ВАДИМА ГЕТЬМАНА»
ФАКУЛЬТЕТ ФІНАНСІВ
КАФЕДРА ФІНАНСІВ
МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ З ВИВЧЕННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ «МАКРОФІНАНСОВИЙ АНАЛІЗ»
Київ – 2018 Розробник: Захожай Костянтин Валерійович, кандидат економічних наук, доцент, доцент кафедри фінансів email: miluba@ukr.net
Навчальний план 2016 р.
© К.В. Захожай, 2018 © КНЕУ, 2018 ЗМІСТ ВСТУП…………………………………………………………………………...……………...4
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ МАКРОФІНАНСОВОГО АНАЛІЗУ................................................................................................................................................8 Тема 1. Макрофінансовий аналіз і його роль в системі фінансового менеджменту……......8 Тема 2. Теоретико-методичні засади макрофінансового аналізу……………………….........8 Тема 3. Інформаційно-аналітичне забезпечення макрофінансового аналізу……………......9 Тема 4. Оцінка ефективності об’єктів макрофінансового аналізу…………………...………9 Тема 5. Макрофінансові індикатори в системі управління державними фінансами……....10 ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2. ПРАГМАТИКА МАКРОФІНАНСОВОГО АНАЛІЗУ………11 Тема 6. Економіко-математичний інструментарій макрофінансового аналізу………...…..11 Тема 7. Моделі оцінки зміни макрофінансових показників у часі……………………….....11 Тема 8. Методи оцінки взаємозв’язків та пропорційності розподілу макрофінансових показників……………………………………………………………………………………………..12 Тема 9. Методи оцінки ступеня впливу факторів на макрофінансові показники та інші методи аналізу………………………………………………………………………………………...12 Тема 10. Показники, прийоми та процедури аналізу доходів і видатків бюджету………..13 Тема 11. Аналіз бюджетного дефіциту та державного боргу та їх кореляція з іншими макрофінансовими показниками………………………………………………………………...….15 Тема 12. Стратегічні управлінські рішення як результат макрофінансового аналізу..……16 Тема 13. Комплексний макрофінансовий аналіз……………………………..…………...…17 Тема 14. Рангова кореляція……………………………………………………………………17 Тема 15. SWOT-аналіз……………………………………………………………………........18
2.1. Карта навчальної роботи студента……………………………………………...………..18 2.2. Плани семінарських (практичних) занять……………………………………………….19 2.3. Критерії оцінювання поточних результатів вивчення дисципліни………..…………..25
3.1. Карта навчальної роботи студента……………………………………………………….28 3.2. Плани контактних занять…………………………………………………………………29 3.3. Критерії оцінювання поточних результатів вивчення дисципліни…………………....33
4.1. Карта навчальної роботи студента……………………………………………………….36 4.2. Плани занять у дистанційному режимі………………………………….……………….36 4.3. Критерії оцінювання поточних результатів вивчення дисципліни…………..………..42
6.1. Структура екзаменаційного білета……………………………………………………….54 6.2. Критерії оцінювання екзаменаційної роботи студента…………………………………55 6.3. Приклади типових завдань, що виносяться на екзамен…………………………...……59
ВСТУП
Навчальна дисципліна “Макрофінансовий аналіз” є однією із складових комплексної підготовки фахівців галузі знань 07 “Управління та адміністрування” спеціальності 072 “Фінанси, банківська справа та страхування”. Анотація навчальної дисципліни: Макрофінансовий аналіз (MacrofinancialAnalysis) – це навчальна дисципліна, що вивчає прийоми та методи якісної та кількісної оцінки процесів і явищ для виявлення закономірностей, тенденцій, причинно-наслідкових взаємозв’язків, що обумовлюють розвиток фінансової системи держави.Актуальність макрофінансового аналізу підсилюється, враховуючи той факт, що для прийняття ефективних управлінських рішень дедалі більшого значення набуває застосування статистичних та економіко-математичних методів аналізу. За допомогою економетричного моделювання оцінюється вплив різних факторів на повноту та своєчасність формування доходів держави і здійснення видатків, залучення кредитних ресурсів, виявляються тенденції та здійснюється прогноз основних параметрів фінансової системи на середньострокову та довгострокову перспективу, а також здійснюється оцінка ефективності та результативності діяльності органів державного управління. Міждисциплінарні зв’язки робочої програми навчальної дисципліни: макрофінансовий аналіз як навчальна дисципліна інтегрує велику кількість базових понять та прийомів загальнотеоретичних і спеціальних дисциплін, таких як: “Фінанси”, “Теорія ймовірності і математична статистика”, “Вища математика”, “Економіко-математичні методи та моделі”, “Макроекономіка”. Метою вивчення навчальної дисципліни є формування у студентів знань теоретичних основ аналізу та практичних навичок по використанню кількісних методів та прийомів при дослідженні та оцінці економічних явищ і процесів у сфері фінансів на макрорівні, набуття вмінь щодо економічної інтерпретації отриманих результатів та розробки управлінських рішень з питань фінансової, бюджетної та податкової політики, а також:
Завдання(навчальні цілі) дисципліни полягають в тому, щоб розкрити сутність, принципи та необхідність здійснення аналізу макрофінансових показників при проведенні господарської діяльності на всіх рівнях, а також навчити студентів правильно обрати методи аналізу залежно від наявної інформації і змісту тих процесів та явищ, які аналізуються, інтерпретувати отримані результати та розробляти управлінські рішення, передбачати тенденції аналізованих показниках на середньо- та довгострокову перспективу. Предметом навчальної дисципліниє відносини з приводу формування і використання фінансових ресурсів держави та причинно-наслідкові зв'язки між економічними явищами і процесами, що виникають в результаті її фінансової діяльності. У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен набути такі результати навчання:
основних теоретичних та методологічних принципів економіко-математичного дослідження якісних та кількісних закономірностей суспільно-економічних явищ та процесів, які пов’язані з фінансовою сферою держави.
користуватися основними економіко-статистичними методами аналізу, будувати економіко-математичні моделі, розраховувати на їх основі узагальнюючі показники та характеристики фінансових процесів; виявляти фактори впливу на динаміку макрофінансових показників та оцінювати ступінь їх впливу; на практиці використовувати інформаційні технології в сфері управління фінансами; критично мислити;застосовувати отримані результати досліджень для обґрунтування управлінських рішень та прогнозування перспектив розвитку держави.
здатність працювати у макродержавному просторі, застосовувати управлінські навички у сфері фінансів, зрозуміле і недвозначне донесення власних висновків, а також знань та пояснень, що їх обґрунтовують, до фахівців і нефахівців.
продемонструвати розуміння особистої відповідальності за професійні та/або управлінські рішення чи надані пропозиції/рекомендації, які можуть впливати на діяльність суб’єктів макрофінансового аналізу в цілому чи окремі її складові.
1. ЗМІСТ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ ЗА ТЕМАМИ
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИМАКРОФІНАНСОВОГО АНАЛІЗУ
Тема 1.Макрофінансовий аналіз і його роль в системі фінансового менеджменту Під час вивчення теми розкривається сутність та зміст макрофінансового аналізу. Обґрунтовується роль макрофінансового аналізу в системі фінансового менеджменту на макро- і мікрорівнях. Розкривається необхідність здійснення економічного аналізу макрофінансових показників: доходів бюджету, видатків бюджету, фінансування бюджету, бюджетного дефіциту, державного боргу, ВВП тощо та фінансової політики держави в цілому; необхідність здійснення оцінки ефективності діяльності органів державного управління у фінансовій сфері. На аналітичних прикладах аргументується необхідність макрофінансового аналізу сфери ринку фінансових послуг і міжнародних фінансів та виявлення їх впливу на фінансову систему держави. Розкриваються підходи до формулювання поняття “макрофінансовий аналіз”, зокрема, як методу дослідження і як етапу управління; специфіка здійснення економіко-математичного аналізу на мікро- і макрорівнях та їх взаємозв’язок. Мета макрофінансового аналізу. Предмет макрофінансового аналізу. Суб'єкти макрофінансового аналізу. Об’єкти макрофінансового аналізу. Специфіка державних фінансів як складової об’єкту макрофінансового аналізу. Взаємозв’язок фінансової та економічної політики в системі макрофінансового аналізу. Взаємодія аналізу макрофінансових показників з іншими функціями управління.
Тема 2.Теоретико-методичні засади макрофінансового аналізу Характеристика видів макрофінансового аналізу за різними класифікаційними ознаками: за ознакою часу, за галузевою ознакою, за суб’єктами управління (користувачами аналізу), за просторовою ознакою, за методами, що використовуються в розрахунках, за охопленням об'єктів, які вивчаються. Завдання макрофінансового аналізу. Функції макрофінансового аналізу. Розкриваються принципи макрофінансового аналізу. Принцип науковості, системності, комплексності, об’єктивності, точності, періодичності, ефективності, оперативності. Розкривається методика здійснення макрофінансового аналізу. Чинники, що впливають на якість здійснення макрофінансового аналізу. Формування моделі дослідження як вихідний етап макрофінансового аналізу. Основні складові моделі макрофінансового аналізу: визначення мети аналізу макрофінансових показників; визначення об’єкта макрофінансового аналізу та факторів, що на нього впливають; формування інформаційного масиву про об’єкт аналізу; вибір методу аналізу (або їх сукупності) та обґрунтування доцільності його застосування; безпосереднє здійснення розрахунків за обраними методами; аналіз, оцінка та економічна інтерпретація отриманих результатів; розробка управлінських рішень за результатами аналізу; передбачення тенденцій аналізованих макропоказників за результатами прийняття рішення. Формулювання цілей та мети аналізу макрофінансових показників як початковий етап його здійснення. Ідентифікація об’єкта макрофінансового аналізу: доходи, видатки бюджету в цілому чи окремі їх складові елементи, державний кредит, державний борг тощо. Виділення імовірних факторів впливу на об’єкт аналізу. Класифікація факторів впливу на об’єкт макрофінансового аналізу. Вибір методу аналізу або їх сукупності в залежності від зібраної статистичної інформації та поставленої мети макроаналізу. Графічне представлення наявної статистичної інформації як один з етапів вибору методів аналізу та прогнозування. Обґрунтування доцільності застосування обраних методів макрофінансового аналізу з урахуванням їх специфіки, переваг і недоліків у кожному конкретному випадку. Здійснення розрахунків за обраним методом аналізу. Необхідність візуалізації та економічної інтерпретації результатів макрофінансового аналізу для прийняття управлінських рішень. Візуалізація результатів аналізу. Кругові, векторні, горизонтальні діаграми, графіки: доцільність застосування. Підходи до аналізу і оцінки отриманих результатів. Економічна інтерпретація результатів, виявлення причинно-наслідкових взаємозв’язків між проаналізованими показниками, тенденцій, факторів впливу на досліджувані макропоказники. Перевірка розрахунків на адекватність. Обговорення та прийняття управлінських рішень. Передбачення тенденцій (прогнозування) аналізованих макропоказників за результатами прийняття рішення як заключний етап макрофінансового аналізу. Безперервний моніторинг запропонованих тенденцій та коригування прогнозних показників.
Тема 3.Інформаційно-аналітичне забезпечення макрофінансового аналізу Вивчення даної теми передбачає розкриття наступних понять та елементів: Інформаційна база макрофінансового аналізу, її сутність, складові, принципи, проблеми формування. Збір статистичної інформації про об’єкт аналізу. Вимоги до вхідної інформації. Система показників макрофінансового аналізу. Специфіка формування інформаційної бази макрофінансових показників в Україні. Джерела отримання інформації про макрофінансові показники. Вимоги до зібраної статистичної інформації для здійснення аналізу на макрорівні. Необхідність систематизації інформації для здійснення макрофінансового аналізу. Проблема достовірності та оперативності отриманої інформації. Проблема асиметрії інформації. Класифікація та групування отриманих показників для проведення макрофінансового аналізу. Сутність та необхідність здійснення групування отриманих статистичних даних для здійснення макрофінансового аналізу. Абсолютні величини в системі макрофінансового аналізу. Відносні величини в системі макрофінансового аналізу. Види відносних величин (коефіцієнтів), що можуть застосовуватись у макрофінансовому аналізі та порядок їх розрахунку.
Тема 4.Оцінка ефективності об’єктів макрофінансового аналізу Поняття “ефект”, “ефективність”, “результативність” об’єктів макрофінансового аналізу: сутність, види, особливості. Особливості обчислення “ефекту” та “ефективності” об’єктів макрофінансового аналізу. Ефективність державного фінансового менеджменту: зміст та складність оцінки. Чинники зростання показників ефективності. Сутність поняття “ефективна держава”. Характерні риси “ефективної держави” та “неефективної держави”. Чинники ефективності державного фінансового менеджменту. Ключові цінності якісного державного управління. Оцінка ефективності діяльності державних органів управління в фінансовій сфері. Результативні індикатори ефективної управлінської діяльності державних інституцій. Підходи до оцінки ефективності державного фінансового менеджменту. Рівневий підхід до оцінки ефективності управління. Часовий підхід до оцінки ефективності управління. Методика інтегральної оцінки ефективності: сутність, особливості застосування. Переваги інтегральної оцінки ефективності. Алгоритм інтегральної оцінки ефективності управлінської діяльності державних інституцій. Ефективність функціонування Міністерства фінансів України: зміст, особливості оцінки. Показники оцінки ефективності функціонування Міністерства фінансів України. Ефективність функціонування Державної фіскальної служби України: сутність, складності оцінки. Показники оцінки ефективності функціонування Державної фіскальної служби України. Ефективність функціонування Національного банку України: зміст, складності оцінки. Показники оцінки ефективності функціонування Національного банку України. Оцінка ролі Державної фінансової інспекції України у системі державного фінансового контролю: сутність, складності оцінки. Показники оцінки ефективності функціонування Державної фінансової інспекції України. Ефективність функціонування Державної казначейської служби України: сутність, складності оцінки. Показники оцінки ефективності функціонування Державної казначейської служби України. Ефективність функціонування Рахункової палати України: сутність, складності оцінки. Показники оцінки ролі Рахункової палати України у забезпеченні оптимізації фінансової діяльності держави. Показники оцінки ефективності економічної політики та використання фінансових інструментів держави: податків, доходів бюджету, видатків бюджету, державного боргу.
Тема 5.Макрофінансові індикатори в системі управління держаними фінансами Макрофінансові індикатори як основа оцінки результативності функціонування фінансової системи держави. Сутність макрофінансових індикаторів та необхідність застосування. Система макрофінансових індикаторів. Макроекономічна платоспроможність; ефективність фінансової системи і результативність економічної діяльності; заборгованість держави та управління нею як базові складові системи макрофінансових індикаторів. Коефіцієнти, індекси, показники, параметри у макрофінансовому аналізі: сутність та взаємозв’язок. Розподіл індикаторів відповідно до системи управління державними фінансами, групування відповідно до оцінюваних процесів, структурних елементів державних фінансів. Закономірності та кореляційний зв'язок макроекономічних параметрів. Взаємозв’язок та взаємовплив макроекономічної та макрофінансової стабільності. Аналіз макроекономічних і макрофінансових показників для оцінити макроекономічної ситуації в країні та побудови системи макрофінансових індикаторів. Загальноекономічні показники розвитку економіки: ВВП, валовий національний продукт (ВНП), валові інвестиції, валові заощадження, сальдо платіжного та торговельного балансів, показники зайнятості та рівня безробіття. Монетарні і фінансові показники економічного розвитку: величина грошової маси та її структура, інфляція, курс національної валюти, облікова ставка НБУ, процентні ставки за кредитами комерційних банків, бюджетний дефіцит, величина державного внутрішнього та зовнішнього боргу. Базові макроекономічними показниками - обсяги валового внутрішнього (національного) продукту і національного доходу. Базові макроекономічні індикатори — рівень ВВП (ВНП) на душу населення і темпи економічного зростання. Їх використання для оцінки фінансового потенціалу та величини отриманих доходів населенням різних країн. Необхідність врахування рівня бюджетної централізації ВВП при здійсненні макрофінансового аналізу. Необхідність оцінки обсягу, рівня та динаміки ВНП (ВВП) у взаємозв’язку з показниками зайнятості та інфляції при прийнятті управлінських рішень на макрорівні. Макрофінансові показники вираження фінансових ресурсів: маса грошей в обігу; обсяги кредитних ресурсів; бюджет держави; фонди цільового призначення; обсяги ресурсів, що обертаються на фінансовому ринку, тощо. Макроекономічна платоспроможність як один з макрофінансових індикаторів. Аспекти макроекономічної платоспроможності: інтегрована платоспроможність всіх суб’єктів господарювання і банків, котрі обслуговують їх розрахунки; платоспроможність суб’єктів макроекономіки, до яких належить держава та інституції фінансового ринку. Чинники, які впливають на ступінь макроекономічної платоспроможності. Інфляція як індикатор динаміки купівельної спроможності грошової одиниці. Чинники, що на неї впливають. Рівень бюджетного дефіциту (профіциту) як індикатор стану бюджету. Взаємозв’язок бюджетного дефіциту та макроекономічної платоспроможності. Сальдо торговельного та платіжного балансу як макрофінансовий показник інтегрованої оцінки діяльності суб’єктів підприємницької діяльності, держави та фінансових інституцій у сфері міжнародних фінансових відносин. Приріст ВВП як індикатор результативності економіки. Відношення приросту ВВП до обсягу приросту інвестиційних вкладень в економіку як індикатор управління процесом економічного зростання. Показники керування заборгованістю у системі макрофінансових індикаторів. Сумарна заборгованість суб’єктів господарювання кредитній системі. Відношення державного боргу до обсягу ВВП як макрофінансовий індикатор державної заборгованості. Рівень платоспроможності держави за процентними платежами і поверненням боргу. Коефіцієнт покриття боргу та коефіцієнт забезпечення процентних платежів. Індикатори фінансової ефективності і результативності використання фінансових ресурсів та інвестицій. Фінансовий ринок як специфічна сфера макроекономіки. Індикатори активності фінансового ринку. Необхідність врахування взаємозв’язку макрофінансових індикаторів при прийнятті управлінських рішень.
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2. ПРАГМАТИКА МАКРОФІНАНСОВОГО АНАЛІЗУ
Тема 6.Економіко-математичний інструментарій макрофінансового аналізу Формулюється загальне уявлення про методи аналізу, що можуть використовуватись на макрорівні при прийнятті управлінських рішень. Горизонтальний, вертикальний, трендовий методи аналізу, аналіз відносних показників, порівняльний, факторний методи аналізу. Роль математичних моделей при здійсненні макрофінансового аналізу. Кількісні, якісні, графічні методи аналізу макрофінансових показників. Економіко-математичні методи аналізу: сутність та специфіка застосування. Статистичні методи аналізу: сутність та особливості. Основні методи статистики та аналізу фінансової сфери державного сектору. Взаємозв'язок між статистичними, економіко-математичними та економетричними методами аналізу. Класифікація економіко-математичних та статистичних методів та моделей у фінансовій сфері на макрорівні, ознаки класифікації. Диференціація економіко-математичних моделей залежно від мети аналізу та виду аналізованих макрофінансових показників. Експертні методи аналізу, теорія ігор у макрофінансовому аналізі.Поняття і сутність експертних методів аналізу. Доцільність застосування експертних методів аналізу на макрорівні, їх переваги і недоліки. Невизначеність і ризик у сфері макрофінансового аналізу. Ризики при здійсненні макрофінансового аналізу та прийняття управлінських рішень на макрорівні. Напрямки оцінки та мінімізації макрофінансових ризиків. Предмет і задачі теорії ігор. Основні поняття: правила гри, хід гри, стратегія гри, оптимальна стратегія. Класифікація ігор. Прийняття фінансових рішень в умовах повної визначеності та в умовах ризику. Платіжна матриця. Матриця ризиків. Можливість їх застосування для прийняття рішень на макрорівні. Прийняття рішень в умовах повної невизначеності (на прикладі сплати податків платниками): критерій Лапласа, критерій Вальда, критерій Севіджа, критерій Гурвіца. Методи теорій ігор. Мета і задачі моделювання. Види моделювання та доцільність їх застосування при макрофінансовому аналізі. Етапи побудови економіко-математичних моделей для здійснення макрофінансового аналізу: визначення економічної проблеми, постановка задачі, формалізація задачі, вибір методу моделювання, побудова моделі, безпосереднє моделювання, практичне використання моделі. Застосування методу «АВС-аналізу» та Закону Парето при прийнятті управлінських рішень на макрорівні. Методи прогнозування макрофінансових показників. Критерії оцінки точності прогнозів.
Тема 7.Моделі оцінки зміни макрофінансових показників у часі Моделі аналізу зміни макрофінансових показників у часі. Моментні та інтервальні динамічні ряди макрофінансових показників. Методи аналітичної оцінки рядів динаміки макрофінансових показників. Основні показники для розрахунку. Виявлення і опис тенденції макрофінансових показників. Виявлення основної тенденції макрофінансових показників, оцінка її коливань і сталості. Оцінка еластичності взаємозв’язку між макрофінансовими показниками. Чинники, що впливають на еластичність взаємозв’язку макрофінансових показників. Внутрішньорічні коливання фінансових показників. Сезонність у макрофінансовому аналізі. Графічна інтерпретація інформації та результатів аналізу як спосіб наочного представлення матеріалу. Обмеження щодо застосування методів динаміки в сфері державних фінансів. Економічна інтерпретація отриманих результатів. Прогнозування макрофінансових показників на основі методу фільтрації сезонної компоненти. Застосування економіко-математичних моделей до оцінки структури та структурних зрушень макрофінансових показників. Оцінка структурних зрушень макропоказників, виявлення факторів, що на них впливають. Підходи до оцінки динаміки макрофінансових показників. Аналіз інтенсивності та тенденцій розвитку макрофінансових показників.
Тема 8.Методи оцінки взаємозв’язків та пропорційності розподілу макрофінансових показників Моделі аналізу пропорційності розподілу макрофінансових показників. Особливості їх застосування в сфері державних фінансів. Пропорційність розвитку економіки. Застосування коефіцієнтів локалізації та концентрації у макрофінансовому аналізі. Крива Лоренца. Оцінка достатності, регулярності і стабільності макрофінансових показників, рівномірності їх розподілу по території країни. Графічна інтерпретація результатів аналізу. Економічна інтерпретація отриманих результатів. Моделі кореляційно-регресійного аналізу. Специфіка їх застосування в сфері державних фінансів. Види залежностей між фінансово-економічними явищами та процесами на макрорівні: функціональна, стохастична, кореляційна залежності. Основні поняття та етапи кореляційно-регресійного аналізу макрофінансових показників. Парна та множинна моделі регресії у макрофінансовому аналізі. Методика обчислення параметрів рівняння парної регресії на прикладі податкових надходжень бюджету. Обмеження щодо застосування кореляційно-регресійних моделей в сфері державних фінансів. Виявлення чинників, що впливають на динаміку та структуру макрофінансових показників. Побудова багатофакторної кореляційно-регресійної моделі аналізованих фінансових показників. Економічна інтерпретація параметрів моделі. Оцінка щільності та істотності взаємозв’язку макрофінансових показників на основі коефіцієнтів кореляції та детермінації. Оцінка щільності зв’язку в багатофакторній системі макрорівня. Перевірка адекватності та точності побудованої кореляційно-регресійної моделі аналізованих макрофінансових показників. Економічна інтерпретація параметрів моделі. Графічна інтерпретація результатів аналізу. Метод найменших квадратів у макрофінансовому аналізі. Сутність методу та особливості його застосування до макрофінансових показників. Алгоритм здійснення розрахунків методом найменших квадратів. Економічна інтерпретація параметрів моделі. Графічна інтерпретація результатів аналізу.
Тема 9. Методи оцінки ступеня впливу факторів на макрофінансової показники та інші методи аналізу Аналіз на основі міжрегіональних зв’язків. Багатовимірне ранжування та рейтингове оцінювання фінансових показників. Рангова кореляція у фінансах. Визначення переліку фінансових показників, які впливають на узагальнюючу оцінку аналізованого явища. Інтегральна оцінка фінансових показників. Індексний та факторний аналіз при оцінці макрофінансових показників. Сутність індексного методу аналізу на макрорівні. Необхідність здійснення індексного аналізу на макрорівні. Загальна методика індексного аналізу макрофінансових показників. Індекси як інструмент факторного аналізу. Особливості застосування двофакторних моделей для аналізу впливу факторів на макрофінансові показники. Індикатор інтенсифікації. Особливості здійснення факторного аналізу на макрорівні. Багатофакторні індексні моделі та особливості їх застосування у сфері макрофінансового аналізу. Економічна інтерпретація параметрів моделі. Управлінські рішення за результатами здійсненого багатофакторного індексного аналізу. Специфіка їх застосування у макрофінансовому аналізі. Особливості застосування SWOT і PEST-аналізу для аналізу динамік і чинників впливу на макрорівні. Оптимізаційні економіко-математичні моделі.
Тема 10.Показники, прийоми та процедури аналізу доходів і видатків бюджету Доходи бюджету як об’єкт аналізу. Взаємозв’язок доходів бюджету з іншими показниками фінансової системи. Класифікація доходів бюджету з метою аналізу. Класифікація бюджетних доходів за рівнем бюджетної системи; за групами та видами; за періодичністю зарахування, за джерелами формування, за обставинами надходження в бюджету; за методом мобілізації, за регулярністю отримання, інші класифікації. Групування видів доходів бюджету залежно від ступеня складності управління; залежно від їх значення для бюджету. Джерела отримання інформації для здійснення макрофінансового аналізу доходів бюджету. Система показників для макрофінансового аналізу доходів бюджету: абсолютні та відносні показники. Макрофінансові показники, які впивають на доходи бюджету. Чинники макрорівня. Чинники впливу на мікрорівні. Чинники прямого впливу: ВВП; індекс споживчих цін; індекс цін виробників; прибуток підприємств; фонд оплати праці; експорт та імпорт товарів та послуг; курс дол. тощо. Чинники опосередкованого впливу: обсяг виробленої продукції; монетарна база; грошова маса; чисельність працюючих, зайнятих у сфері економічної діяльності; прямі і іноземні інвестиції та інші. Аналіз динаміки, структури та структурних зрушень доходів бюджету за різними класифікаційними ознаками. Виявлення причинно-наслідкових взаємозв’язків між отриманими результатами. Оцінка ступеня виконання планових показників доходів бюджету. Аналітична оцінка структурних змін валового внутрішнього продукту, доходів бюджету. Виявлення та оцінка чинників та обмежень, що визначають структуру дохідної бази бюджету. Оцінка еластичності доходів бюджету. Застосування коефіцієнта еластичності при інтерпретації регресійних моделей доходів бюджету. Аналітична оцінка пропорційності розподілу доходів бюджету за регіонами України. Аналіз внутрішньорічних коливань доходів бюджету, видатків бюджету. Оцінка щільності та істотності взаємозв’язку макрофінансових показників на основі коефіцієнтів кореляції та детермінації. Розрахунок рівня взаємозв’язку та взаємозалежності між доходами бюджету та ВВП, рівнем інфляції, сальдо експортно-імпортних операцій. Багатофакторний індексний аналіз доходів бюджету. Аналітична оцінка самостійності місцевих органів влади та управління в прийнятті фінансових рішень. Оцінка ролі місцевого оподаткування у формуванні доходів бюджетів місцевого самоврядування. Ефективність бюджетної політики країни: сутність, критерії та методичні підходи до оцінки. Оцінка впливу фінансової політики держави на фінансову діяльність і фінансовий стан суб'єктів господарювання. Оцінка впливу інфляції, зміни валютного курсу на виконання доходів бюджету. Ризики виконання бюджету за доходами, їх статистична оцінка. Ризики при плануванні та прогнозуванні доходів бюджету. Фактори, які ускладнюють застосування сучасних економіко-математичних методів у прогнозуванні доходів бюджету. Багатовимірне ранжування та рейтингове оцінювання при макрофінансовому аналізі доходів бюджету. Оптимізація структури доходів бюджету з метою управління. Рейтингове оцінювання доходів бюджету. Застосування економіко-математичного аналізу та експертних методів до структуризації доходів бюджету з метою управління ними. "Матриця управління доходами бюджету". Застосування методу екстраполяції в макрофінансовому прогнозуванні на прикладі прогнозування доходів бюджету. Застосування методів кореляційно-регресійного аналізу на прикладі прогнозування динаміки ВВП. Класична мультиплікативна модель часового ряду при аналізі та прогнозуванні щомісячних, щоквартальних та щорічних показників доходів бюджету. Здійснення багатофакторного прогнозування доходів бюджету. Податки як вихідна категорія державних фінансів, класифікація податків з метою аналізу. Групування податкових надходжень залежно від ступеня складності управління та залежно від їх фіскального значення для бюджету, за групами платників, за видами податкових платежів тощо. Джерела отримання інформації для здійснення аналітичної оцінки податкових надходжень. Система абсолютних та відносних показників аналізу податкових надходжень. Поняття і сутність фіскального і регулюючого потенціалу. Чинники макро- і макрорівня, що впливають на фіскальний та регулюючий потенціал податків. Чинники прямого і опосередкованого впливу. Оцінка ступеня їх впливу за допомогою кореляційно-регресійного аналізу. Аналіз динаміки, структури та структурних зрушень податкових надходжень за різними класифікаційними ознаками. Виявлення причинно-наслідкових взаємозв’язків між отриманими результатами. Оцінка ступеня виконання планових показників податкових надходжень бюджету. Виявлення та оцінка чинників та обмежень, що визначають структуру податкових надходжень бюджету. Еластичність податкових надходжень бюджету та підходи до її оцінки. Доцільність застосування коефіцієнту еластичності до прогнозування податкових надходжень. Аналітична оцінка пропорційності розподілу: податкових надходжень залежно від рівня валового регіонального продукту; податкових надходжень з податку на доходи фізичних осіб залежно від розміру отриманих доходів населенням по регіонам України. Аналіз внутрішньорічних коливань податкових надходжень бюджету. Аналіз внутрішньорічних коливань податкових надходжень; рівня зайнятості і рівня безробіття населення в контексті впливу на об’єкти оподаткування. Взаємозв’язок податкових надходжень і макроекономічних показників. Оцінка достатності, регулярності і стабільності податкових надходжень, рівномірності їх розподілу по території країни. Ефективність податкової політики країни: сутність, критерії та методичні підходи до оцінки. Оцінка податкового навантаження в Україні. Вплив податкового навантаження на макропоказники, що характеризують рівень економічного розвитку: ВВП, прибутки підприємств, обсяги інвестицій та рівень заробітної плати. Податкове навантаження на доходи фізичних осіб та його вплив на споживчий попит в Україні. Загальне податкове навантаження на фізичних осіб (без ефекту перекладання та з урахуванням ефекту перекладання податків). Навантаження з податку на доходи фізичних осіб та єдиного соціального внеску. Податкове навантаження на заробітну плату. Податкове навантаження на юридичних осіб та його вплив на економічне зростання. Загальне податкове навантаження на юридичних осіб. Податкове навантаження на юридичних осіб з ефектом перекладання. Податкове навантаження на прибуток. Податкове навантаження на фонд оплати праці. Ухилення від сплати податків, його види і напрями. Оцінка масштабів і причин ухилення від сплати податків. Оцінка втрат бюджету від тіньової економіки. Видатки бюджету як об’єкт аналізу. Взаємозв’язок видатків бюджету з іншими показниками фінансової системи. Зміст і класифікація видатків бюджету з метою аналізу. Чинники, що визначають склад видатків бюджету. Форми бюджетного фінансування. Бюджет споживання і бюджет розвитку. Джерела отримання інформації для здійснення макрофінансового аналізу видатків бюджету. Система показників аналізу видатків бюджету: абсолютні та відносні показники. Чинники, що впливають на динаміку та структуру видатків бюджету. Побудова багатофакторної кореляційно-регресійної моделі аналізованих фінансових показників. Аналіз динаміки, структури та структурних зрушень видатків бюджету за різними класифікаційними ознаками. Виявлення причинно-наслідкових взаємозв’язків між отриманими результатами. Якісна та кількісна оцінка ступеня виконання планових показників видатків бюджету. Виявлення та оцінка чинників та обмежень, що визначають структуру видаткової частини бюджету. Аналітична оцінка пропорційності розподілу: видатків бюджету за регіонами України; залежно від рівня валового регіонального продукту; кількості зареєстрованого населення; розміру отриманих доходів населенням по регіонам України. Оцінка щільності та істотності взаємозв’язку та взаємозалежності між видатками бюджету та ВВП, рівнем інфляції, сальдо експортно-імпортних операцій, іншими макрофінансовими показниками. Макрофінансова оцінка бюджетного перерозподілу та його впливу на економічний розвиток і соціальну стабільність в країні. Застосування коефіцієнта еластичності при інтерпретації регресійних моделей видатків бюджету. Здійснення багатофакторного прогнозування видатків бюджету. Багатовимірне ранжування та рейтингове оцінювання при макрофінансовому аналізі видатків бюджету. Багатофакторний індексний аналіз видатків бюджету. Оцінка впливу інфляції, зміни валютного курсу на виконання бюджету. Оптимізація структури видатків у контексті забезпечення сталого економічного зростання і реалізації соціальної політики держави. Ризики виконання бюджету за видатками, їх статистична оцінка. Фактори, які ускладнюють застосування сучасних економіко-математичних методів у прогнозуванні видатків бюджету.
Тема 11.Аналіз бюджетного дефіциту та державного боргу та їх кореляція з іншими макрофінансовими показниками Дефіцит державного бюджету і дефіцит зведеного бюджету як ключові макропоказники. Види бюджетного дефіциту та підходи до його класифікації. Частка бюджетного дефіциту у ВВП. Кореляція бюджетного дефіциту, динаміки ВВП, темпів інфляції, дефіциту платіжного балансу. Дефіцити-близнюки. Побудова багатофакторної кореляційно-регресійної моделі аналізованих фінансових показників. Чинники, що впливають на динаміку та структуру бюджетного дефіциту. Виявлення та аналіз причин (факторів) бюджетного дефіциту: економічний спад, фінансова (економічна) криза, старіння нації, надзвичайні події, стимулювання сукупного попиту, неплатежі за бюджетними призначеннями, прийняття політичних рішень в умовах демократії. Взаємозв’язок бюджетного дефіциту і сукупного попиту. Взаємозв’язок бюджетного дефіциту і державного боргу. Первинний бюджетний дефіцит, його зв’язок з динамікою економічного циклу. Операційний дефіцит. Циклічні показники бюджетного дефіциту, їх роль в аналізі антициклічного чи проциклічного впливу бюджетної політики. Циклічно скоригований бюджетний баланс. Фіскальний імпульс. Аналітична оцінка структурних змін бюджетного дефіциту. Бюджетний дефіцит як результативний показник діяльності держави. Поняття бюджетних надходжень і доходів, бюджетних витрат і видатків. Критерії розмежування бюджетних доходів і бюджетних надходжень: критерій постійності, критерій безповоротності і безоплатності. Традиційний підхід до розрахунку бюджетного дефіциту як різниці між доходами і видатками бюджету. Розрахунок бюджетного дефіциту щодо зведеного бюджету, зведеного бюджету області, зведеного бюджету району, зведеного бюджету міста, місцевих бюджетів України, Державного бюджету, окремого місцевого бюджету. Частка видатків відповідного бюджету, що покривається за рахунок бюджетних доходів і за рахунок дефіцитного фінансування. Аналітична структура бюджету як фінансового плану. Розрахунок бюджетного дефіциту щодо: загального і спеціального фонду бюджету; поточного бюджету і бюджету розвитку. Кореляція дефіциту бюджету розвитку з бюджетними інвестиціями і з динамікою ВВП. Дефіцит консолідованого бюджету (Державний бюджет і бюджет Пенсійного фонду). Визначення скоригованих показників бюджетного дефіциту: (1) без урахування у складі доходів сум міжбюджетних трансфертів, (2) з урахуванням у складі видатків витрат на погашення державного боргу, (3) з виключенням із бюджетних показників чистого кредитування (кредитування за вирахуванням погашення), (4) з включенням до складу доходів бюджету сум податкового боргу, а також до складу видатків – сум заборгованості бюджету перед суб’єктами господарювання і населенням. Структура джерел фінансування бюджетного дефіциту. Частка (а) внутрішніх і (б) зовнішніх запозичень у фінансуванні бюджету. Частка НБУ у структурі джерел фінансування дефіциту, її кореляція з темпами інфляції. Ефект витіснення приватних інвестицій. Зв’язок між внутрішніми державними запозиченнями, кредитними ставками і обсягами приватних інвестицій. Класифікація державного кредиту і державного боргу. Внутрішні державні запозичення. Класифікація державних позик: за правовим оформленням; залежно від місця розміщення позик; за правом емісії; за терміном погашення; за характером виплати доходу; за характером погашення; за характером зобов’язань. Внутрішні державні запозичення. Класифікація державних запозичень за напрямами використання коштів: фінансування дефіциту бюджету, формування валютних резервів центрального банку, фінансування інвестиційних проектів. Джерела отримання інформації для здійснення макрофінансового аналізу державного кредиту і державного боргу. Система абсолютних та відносних показників для макрофінансового аналізу державного кредиту і державного боргу. Чинники, що впливають на динаміку та структуру державного кредиту і державного боргу. Побудова багатофакторної кореляційно-регресійної моделі аналізованих фінансових показників. Макрофінансова оцінка динаміки та структури державного боргу. Оцінка наслідків державного боргу в коротко- і довгостроковому аспекті. Коефіцієнти обслуговування внутрішнього і зовнішнього державного боргу. Оцінка платоспроможності держави з повернення боргу і виплати відсотків. Аналітична оцінка структурних змін державного кредиту та державного боргу. Ефективність державних кредитних запозичень та боргової політики: сутність, критерії та методичні підходи до оцінки. Міжнародні підходи до боргової безпеки та боргової стійкості. Параметри та інструменти досягнення макрофінансової стабільності у борговій сфері. Оцінка наявних та потенційних боргових ризиків, притаманних Україні. Оцінка фінансової безпеки держави. Основні елементи, що утворюють систему фінансової безпеки. Взаємозв’язок та динаміка зміни основних показників, які характеризують фінансову безпеку держави: величина внутрішнього і зовнішнього боргу, рівень інфляції, стійкість національної валюти, рівень дефіциту державного бюджету, сальдо платіжного балансу.
Тема 12.Стратегічні управлінські рішення як результат макрофінансового аналізу Основні етапи розробки і прийняття управлінських рішень. Класифікація управлінських рішень. Системний та ситуаційний підхід до управлінських рішень на макрорівні. Врахування людського фактору в процесі прийняття управлінських рішень та його мінімізація. Макрофінансові індикатори в системі прийняття управлінських рішень. Стратегічні рішення в сфері фінансів на макрорівні. Передбачення на перспективу (прогнозування) як узагальнюючий результат макрофінансового аналізу.Загальна характеристика планування та прогнозування часових рядів макрофінансових показників. Методи та моделі прогнозування та планування макропоказників: багатомірні методи статистичного аналізу, кореляційно-регресійний аналіз, інтерполяція та апроксимація даних, імітаційні методи, лінійне й нелінійне програмування, методи експертних оцінок. Прогнозування за допомогою графічних засобів «Excel». Вибір методів планування бюджетних показників. Основні макропоказники економічного і соціального розвитку, що використовуються в процесі прогнозування та планування макрофінансових показників. Фактори, які впливають на процес прогнозування і планування економічних показників на макрорівні. Ризики при плануванні та прогнозуванні макрофінансових показників. Фактори, які ускладнюють застосування сучасних економіко-математичних методів у прогнозуванні макрофінансових показників. Причини помилок в прогнозуванні. Варіанти прогнозів. Представлення результатів прогнозування. Перевірка трендових моделей на адекватність та точність, верифікація моделі. Обговорення прогнозів. Прийняття управлінського рішення по використанню прогнозів. Переваги і недоліки економіко-математичних методів при прогнозуванні макрофінансових показників: методу екстраполяції, методів кореляційно-регресійного аналізу, класичної мультиплікативної моделі часового ряду при аналізі та прогнозуванні періодичних показників, методів ковзкої середньої, експоненційного згладжування, методу Хольта-Вінтерса.
Тема 13.Комплексний макрофінансовий аналіз Сутність та мета проведення комплексного макрофінансового аналізу. Значення проведення комплексного макрофінансового аналізу для економіки країни. Застосування SWOT - аналізу для оцінки доходів бюджету держави. Підходи до оцінки дій та заходів держави з позицій їх відповідності фінансовій ситуації в країні та потребам соціально-економічного розвитку. Оцінка дієздатності та ефективності фінансової політики. Аналіз ефективності бюджетно-податкової політики. Аналітична оцінка податкового потенціалу України. Оцінка інвестиційної привабливості окремих регіонів України. Чинники інвестиційної привабливості регіону: загальноекономічний розвиток регіону, економіко-географічний розвиток виробничої інфраструктури, демографічний стан, інвестиційний ринок. Показники ефективності інвестицій. Вплив фактора часу при визначенні ефективності інвестиційних рішень. Оцінка кредитоспроможності економіки України. Оцінка конкурентоспроможності економіки України. Ресурсний підхід до оцінки конкурентоспроможності економіки. Факторний підхід до оцінки конкурентоспроможності економіки. Інтегральний підхід до оцінки конкурентоспроможності економіки. Статистична оцінка відповідності результатів діяльності критеріям, мірі, що відображає ступінь досягнення поставленої мети. Вимоги до критеріїв оцінювання. Показники оцінки стану на тенденцій розвитку фінансової інфраструктури. Складові фінансової інфраструктури. Аналітична оцінка управлінської фінансової інфраструктури. Склад фінансових органів. Показники оцінки ефективності діяльності фінансових органів та установ. Чинники, які впливають на ефективність функціонування управлінської інфраструктури. Аналітична оцінка інституційної фінансової інфраструктури. Показники оцінки ефективності функціонування інституційної фінансової інфраструктури та чинники, що на неї впливають. Фінансовий ринок як специфічна сфера макроекономіки. Індикатори активності фінансового ринку. Індексна оцінка активності фінансового ринку. Індекс Доу-Джонса. Індекс «Велью Лайн», Ніккеї, FAZ і DAX та ін. Рівень капіталізації фінансового ринку. Необхідність оцінки впливу банківського сектору на економіку держави. Оцінка ефективності функціонування Національного банку та комерційних банків. Макрофінансовий аналіз фінансового та страхового ринків. Показники оцінки впливу фінансового-кредитного сектору та страхового ринку на економічний розвиток. Аналітична оцінка обслуговуючої фінансової інфраструктури. Макрофінансова оцінка системи організації та управління фінансами сектором. Напрямки вдосконалення функціонування фінансової інфраструктури.
Тема 14.Рангова кореляція Методика рейтингової оцінки на макрорівні. Етапи формування рейтингів. Модель рейтингової оцінки. Алгоритм ранжирування макропоказників за рейтингами. Недоліки даного підходу.
Тема 15.SWOT-аналіз SWOT- іSOFT-аналіз – аналіз сильних та слабких місць, а також шансів та ризиків на макрорівні.SWOT-аналіз у процесістратегічного плануваннямакрофінансових показників. Традиційний метод SWOT-аналізу для детального вивчення зовнішнього й внутрішнього середовища. Методологія системно-цільового підходу. Структуризація факторів зовнішнього й внутрішнього середовища. Синтез факторів впливу. Застосування SWOT - аналізу для оцінки доходів та видатків бюджету держави. Визначення сильних і слабких сторін досліджуваних об’єктів, їх можливостей та ймовірних загроз. Побудова матриць SWOT- іSOFT-аналізу. Прийняття управлінських рішень за результатами проведеного аналізу.
2. ПОТОЧНА НАВЧАЛЬНА РОБОТА СТУДЕНТІВ ДЕННОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ
2.1. КАРТА НАВЧАЛЬНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА з дисципліни (обов’язкової) Макрофінансовий аналіз для студентів освітньої програми / спеціалізації“Фінанси” / 6Ф01“Фінансита страхування” Денна форма навчання
2.2. ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ (ПРАКТИЧНИХ) ЗАНЯТЬ
Метою практичного заняття є організація обговорення зі студентами базових положень тем дисципліни з метою засвоєння необхідних теоретичних понять. Передбачається проведення семінарських та практичних занять. Семінарські заняття з дисципліни „Макрофінансовий аналіз” проводяться переважно у формах: співбесіди студентів з викладачем, дискусії з елементами аналізу, обговорення їхньої самостійної науково-дослідної роботи, презентації виконання проектів за обраними напрямками дослідження. При підготовці до практичного заняття використовується підхід, що базується на використанні технологій індивідуальної та колективної пошукової роботи. Однак, враховуючи регламентацію навчального процесу робочою програмою дисципліни, мета вивчення дисципліни студентами визначається самостійно у рамках робочої програми дисципліни. Практичні заняття мають на меті організацію викладачем детального розгляду студентами окремих положень дисципліни та формування навичок їх практичного застосування шляхом виконання практичних завдань у вигляді вирішення ситуаційних задач та розгляду їх результатів, підготовки аналітичних записок, розв’язання проблемних завдань, вирішення ситуаційних вправ, розгорнутої бесіди тощо.
Глобальні компетентності дисципліни:
Загальні компетентності дисципліни (інструментальні, міжособистісні та системні):
Заняття 1. Тема: Макрофінансовий аналіз і його роль в системі фінансового менеджменту (2 год.) Заняття проводиться у формі семінару-розгорнутої бесіди з елементами аналізу, семінару-дискусії. Завдання:
План заняття. Студенти розглядають наступні питання:
В процесі розгляду питань проводиться обговорення. Студент повинен вміти аргументувати свою точку зору. Інформаційно-методичне забезпечення:
Заняття 2. Тема: Теоретико-методичні засади макрофінансового аналізу (2 год.) Заняття проводиться у формі семінару-дискусії з елементами аналізу, семінару–мозкового штурму, роботи в малих творчих групах. Завдання:
План заняття. Студенти розглядають наступні питання:
Підготовка та презентація доповідей за обраною тематикою з їх подальшим обговоренням. Інформаційно-методичне забезпечення:
Заняття 3. Тема: Інформаційно-аналітичне забезпечення макрофінансового аналізу (2 год.) Заняття проводиться у формі дискусії з елементами аналізу, семінару–мозкового штурму, роботи в малих творчих групах з використанням самоаналізу. Завдання:
План заняття. Студенти розглядають наступні питання:
Підготовка та презентація доповідей за обраною тематикою з їх подальшим обговоренням. Інформаційно-методичне забезпечення:
Заняття 4. Тема: Оцінка ефективності об’єктів макрофінансового аналізу (2 год.) Заняття проводиться у формі семінару-розв’язання проблемних завдань, роботи в малих творчих групах, дискусії. Завдання:
План заняття. Студенти розглядають наступні питання:
Студенти розбиваються на міні-групи з метою визначення показників оцінки ефективності діяльності державних органів влади (Міністерство фінансів України, Державна казначейська служба України, Пенсійний фонд України, Державна фінансова інспекція, Національний банк України тощо). В кінці заняття відбувається презентація та обговорення результатів роботи. Інформаційно-методичне забезпечення:
Заняття 5. Тема: Макрофінансові індикатори в системі управління держаними фінансами (1 год.) Заняття проводиться у формі дискусії з елементами аналізу, семінару-розв’язання проблемних завдань. Завдання:
План заняття. Студенти вирішують запропоновані викладачем вправи, презентують та обговорюють їх. Підготовка і презентація доповідей та експертних оцінок за обраною тематикою з їх подальшим обговоренням із застосуванням методу «дискусії». Інформаційно-методичне забезпечення:
Проведення контрольної (модульної) роботи (1 год.).
Заняття 6, 7. Тема: Економіко-математичний інструментарій макрофінансового аналізу (4 год.) Заняття проводиться у формі дискусії, семінару-розв’язання проблемних завдань, семінару–мозкового штурму. Завдання:
План заняття. Студенти розглядають наступні питання:
Презентація доповідей за обраною тематикою та їх обговорення. Інформаційно-методичне забезпечення:
Заняття 8. Тема: Моделі аналізу зміни макрофінансових показників у часі (2 год.) Заняття проводиться у формі міні-кейсу, семінару–мозкового штурму, роботи в малих творчих групах, семінару-конференції, а також виконання практичних завдань. Завдання:
План заняття. Вирішення практичних завдань та обговорення результатів. Інформаційно-методичне забезпечення:
Заняття 9, 10. Тема: Методи оцінки взаємозв’язків та пропорційності розподілу макрофінансових показників (3 год.) Заняття проводиться у формі міні-кейсу, семінару-розв’язання проблемних завдань, а також виконання практичних завдань. Завдання:
План заняття. Вирішення практичних завдань та обговорення результатів. Інформаційно-методичне забезпечення:
Заняття 10, 11, 12. Тема: Методи оцінки ступеня впливу факторів на макрофінансові показники та інші методи аналізу (4 год.) Заняття проводиться у формі міні-кейсу, семінару-розв’язання проблемних завдань, а також виконання практичних завдань. Завдання:
План заняття. Вирішення практичних завдань та обговорення результатів. Інформаційно-методичне забезпечення:
Заняття 12. Тема: Показники, прийоми та процедури аналізу доходів і видатків бюджету(1 год.) Заняття проводиться у формі міні-кейсу, семінару-розв’язання проблемних завдань, роботи в малих творчих групах, а також виконання практичних завдань. Завдання:
План заняття. Вирішення практичних завдань та обговорення результатів. Інформаційно-методичне забезпечення:
Заняття 13. Контрольна (модульна) робота 2.
Заняття 14. Тема: Аналіз бюджетного дефіциту та державного боргу та їх кореляція з іншими макрофінансовими показниками. Стратегічні управлінські рішення як результат макрофінансового аналізу (1 год.) Заняття проводиться у формі семінару-конференції. Завдання:
План заняття. Підготовка та презентація доповідей за обраною тематикою з їх подальшим обговоренням. Інформаційно-методичне забезпечення:
Заняття 15-16. Тема: Рангова кореляція. SWOT-аналіз(4 год.) Заняття проводиться у формі міні-кейсу, семінару-розв’язання проблемних завдань, роботи в малих творчих групах, а також виконання практичних завдань. Завдання:
План заняття. Вирішення практичних завдань та обговорення результатів. Інформаційно-методичне забезпечення:
2.3. КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ПОТОЧНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ ВИВЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ
Згідно з Порядком оцінювання знань студентів з урахуванням поточної успішності (ухвалена Вченою радою КНЕУ від 28 травня 2009 р.) зі змінами ухваленими Вченою радою КНЕУ від 25 березня 2010 р. та 26 вересня 2013 р. – завдання поточного контролю оцінюються в діапазоні від 0 до 50 балів (включно). Поточний контроль знань студентів з дисципліни “Макрофінансовий аналіз” проводиться за такою схемою:
А. КОНТРОЛЬ СИСТЕМАТИЧНОСТІ ТА АКТИВНОСТІ РОБОТИ ПРОТЯГОМ СЕМЕСТРУ НАД ВИВЧЕННЯМ ПРОГРАМНОГО МАТЕРІАЛУ ДИСЦИПЛІНИ Оцінка знань студентів за контролем систематичності та активності роботи протягом семестру над вивченням програмного матеріалу дисципліни включає такі складові: (1) відповіді (виступи) на практичних заняттях, виявлений рівень знань при обговоренні питань за темами занять; (2) виконання і захист завдань самостійної роботи студента; (3) участь у науково-пошуковій та творчій роботі (студентських наукових конференціях, гуртках, конкурсах, олімпіадах з питань даної дисципліни). При контролі відповідей (виступів) на практичних заняттях оцінці підлягають:
Оцінювання активності роботивідбувається з градацією в 1 бал:
Протягом семестру кожен студент з групи на семінарських і практичних заняттях повинен приймати активну участь в обговоренні проблем, які винесені на заняття.
При контролі участі у науково-пошуковій та творчій роботі оцінці підлягають:
Оцінювання активності роботивідбувається з градацією в 1 бал:
Б. КОНТРОЛЬ ЗА ВИКОНАННЯМ КОНТРОЛЬНИХ (МОДУЛЬНИХ) РОБІТ Завдання, винесені для контрольних (модульних) робіт поділяються на два модулі: І модуль – контрольна (модульна) робота по 1-5 темах курсу (теоретичні засади макрофінансового аналізу); ІІ модуль – аналітично-розрахункове завдання (тестово-розрахункова контрольна (модульна) робота) по 6-13 темах курсу (прагматика макрофінансового аналізу). Індивідуальні завдання включають в себе тестові питання та аналітичне завдання. Контрольна (модульна) робота складається з тестових запитань (оцінюються в 2 бали) та розрахункового аналітичного завдання (за правильно здійснені розрахунки максимальна оцінка – 3 бали, при цьому враховується наявність їх економічної інтерпретації, висновків та управлінських рішень). Оцінки виставляються з кратністю до 1 бала. За використання недозволених джерел і підказок студент отримує 0 балів. Критерії оцінювання доводяться до студентів перед контрольною (модульною) роботою. Письмові роботи зберігаються на кафедрі до закінчення семестру.
Критерії оцінювання поточної систематичності та активності роботи студента:
Оцінювання поточної успішності студентів проводиться в балах, які виставляються в журнал. «Ціна» заняття залежить від: А) індивідуальної активності та рівня підготовки студентів; Б) видів завдань, які пропонуються викладачем за темою семінарського заняття відповідно до форми його проведення. Індивідуальна «ціна заняття» за поточну аудиторну роботу для студентів може бути визначена за наступною формою:
В разі невиконання завдань поточного контролю з об’єктивних причин, студент має право, за дозволом декана, скласти їх до останнього семінарського заняття. Час та порядок складання визначає викладач. Результати поточного контролю знань студентів оформлюються під час останнього семінарського заняття та вносяться до заліково-екзаменаційної відомості без переведення їх у 4-х бальну шкалу. Результати поточної успішності студентів є показником рівня засвоєння ними робочої програми та виконання вимог Карти самостійної роботи студентів. Результати поточного та підсумкового контролю є рівноцінними показниками рівня засвоєння студентом знань, набуття умінь та сформованості навичок, що визначені відповідною робочою програмою з навчальною дисципліни «Макрофінансовий аналіз». Студент, який набрав за результатами поточного контролю від 0 до 20 балів (включно), вважається таким, що не виконав вимоги робочої програми з навчальної дисципліни «Макрофінансовий аналіз», передбаченої індивідуальним навчальним планом, і отримує з дисципліни незадовільну оцінку. Він має право за власною заявою опанувати цю дисципліну в наступному семестрі понад обсяги встановлені навчальним планом за індивідуальним графіком у формі додаткової індивідуально-консультативної роботи згідно з діючими в Університеті положеннями. Під час таких занять студент має виконувати завдання для самостійної роботи, контрольні (модульні) роботи, інші види робіт, передбачені робочою програмою з навчальної дисципліни «Макрофінансовий аналіз» та набрати від 21 до 50 балів (включно). Бали у кількості 21 і більше є підставою для допуску студента до екзамену за білетами, які містять 5 екзаменаційних завдань. Студент, який набрав за результатами поточного контролю від 0 до 20 балів (включно) і не бажає опановувати дисципліну в наступному семестрі понад обсяги встановлені навчальним планом за індивідуальним графіком у формі додаткової індивідуально-консультативної роботи, не допускається до повторного складання екзамену і вважається таким, що має академічну заборгованість.
3. ПОТОЧНА НАВЧАЛЬНА РОБОТА СТУДЕНТІВ ЗАОЧНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ
3.1. КАРТА НАВЧАЛЬНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА з дисципліни (обов’язкової) Макрофінансовий аналіз для студентів освітньої програми / спеціалізації“Фінанси” / 6Ф01“Фінансита страхування” Заочна форма навчання
3.2. ПЛАНИ КОНТАКТНИХ ЗАНЯТЬ
Згідно навчального плану, всі контрактні заняття проводяться під час установчої сесії. Заняття 1. Тема: Макрофінансовий аналіз і його роль в системі фінансового менеджменту. Теоретико-методичні засади макрофінансового аналізу (2 год.) Заняття проводиться у формі міні-лекції, семінару-розгорнутої бесіди. Завдання:
План заняття. Проводиться міні-лекція, що охоплює наступні питання:
В процесі розгляду питань проводиться обговорення. Студент повинен вміти аргументувати свою точку зору. Інформаційно-методичне забезпечення:
Заняття 2. Тема: Інформаційно-аналітичне забезпечення макрофінансового аналізу. Оцінка ефективності об’єктів макрофінансового аналізу (2 год.) Заняття проводиться у формі міні-лекції, семінару–мозкового штурму. Завдання:
План заняття. Проводиться міні-лекція, що охоплює наступні питання:
В процесі розгляду питань проводиться обговорення. Студент повинен вміти аргументувати свою точку зору. Здійснюється тестовий контроль знань. Інформаційно-методичне забезпечення:
Заняття 3. Тема: Макрофінансові індикатори в системі управління держаними фінансами (1 год.) Заняття проводиться у формі міні-лекції, семінару-розгорнутої бесіди. Завдання:
План заняття. Проводиться міні-лекція, що охоплює наступні питання:
В процесі розгляду питань проводиться обговорення. Студент повинен вміти аргументувати свою точку зору. Студенти вирішують запропоновані викладачем вправи, презентують та обговорюють їх. Інформаційно-методичне забезпечення:
Проведення контрольної (модульної) роботи (1 год.).
Заняття 4. Тема: Економіко-математичний інструментарій макрофінансового аналізу. Моделі аналізу зміни макрофінансових показників у часі (2 год.) Заняття проводиться у формі міні-лекції, семінару-дискусії, вирішення практичних завдань. Завдання:
План заняття. Проводиться міні-лекція, що охоплює наступні питання:
В процесі розгляду питань проводиться обговорення. Студент повинен вміти аргументувати свою точку зору. Студенти вирішують запропоновані викладачем вправи, презентують та обговорюють їх. Інформаційно-методичне забезпечення:
Заняття 5. Тема: Методи оцінки взаємозв’язків та пропорційності розподілу макрофінансових показників (1 год.) Заняття проводиться у формі міні-лекції, семінару-дискусії, вирішення практичних завдань. Завдання:
План заняття. Проводиться міні-лекція, що охоплює наступні питання:
В процесі розгляду питань проводиться обговорення. Студент повинен вміти аргументувати свою точку зору. Студенти вирішують запропоновані викладачем завдання та обговорюють їх. Інформаційно-методичне забезпечення:
Заняття 5, 6. Тема: Методи оцінки ступеня впливу факторів на макрофінансові показники та інші методи аналізу (2 год.) Заняття проводиться у формі міні-лекції, семінару-розгорнутої бесіди, семінару-дискусії, вирішення практичних завдань. Завдання:
План заняття. Проводиться міні-лекція, що охоплює наступні питання:
В процесі розгляду питань проводиться обговорення. Студент повинен вміти аргументувати свою точку зору. Студенти вирішують запропоновані викладачем завдання та обговорюють їх. Інформаційно-методичне забезпечення:
Заняття 6. Тема: Показники, прийоми та процедури аналізу доходів і видатків бюджету (1 год.) Заняття проводиться у формі міні-лекції, семінару-дискусії. Завдання:
План заняття. Проводиться міні-лекція, що охоплює наступні питання:
В процесі розгляду питань проводиться обговорення. Студент повинен вміти аргументувати свою точку зору. Студенти вирішують запропоновані викладачем завдання та обговорюють їх. Інформаційно-методичне забезпечення:
Заняття 7. Тема: Аналіз бюджетного дефіциту та державного боргу та їх кореляція з іншими макрофінансовими показниками (1 год.) Заняття проводиться у формі міні-лекції, семінару–мозкового штурму. Завдання:
План заняття. Проводиться міні-лекція, що охоплює наступні питання:
В процесі розгляду питань проводиться обговорення. Студент повинен вміти аргументувати свою точку зору. Студенти вирішують запропоновані викладачем завдання та обговорюють їх. Інформаційно-методичне забезпечення:
Комплексна аудиторна самостійна контрольна робота (1 год.) – виконується на сьомому контактному занятті. Проведення контрольної (модульної) роботи.
3.3. КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ПОТОЧНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ ВИВЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ
Згідно з Порядком оцінювання знань студентів з урахуванням поточної успішності (ухвалена Вченою радою КНЕУ від 28 травня 2009 р.) зі змінами ухваленими Вченою радою КНЕУ від 25 березня 2010 р., 26 вересня 2013 р., 26 грудня 2013 р — завдання поточного контролю оцінюються в діапазоні від 0 до 50 балів (включно). Максимальна сума балів поточного контролю – 50, які розподіляються:
А. КОНТРОЛЬ СИСТЕМАТИЧНОСТІ ТА АКТИВНОСТІ РОБОТИ НА КОНТАКТНИХ ЗАНЯТТЯХ ПІД ЧАС СЕСІЇ Оцінка знань студентів за контролем систематичності та активності роботи під час контактних занять над вивченням програмного матеріалу дисципліни включає такі складові: (1) відповіді (виступи) на контактних заняттях, виявлений рівень знань при обговоренні питань за темами занять; (2) виконання завдань самостійної роботи студента; (3) участь у науково-дослідній та творчій роботі (студентських наукових конференціях, гуртках, конкурсах, олімпіадах з питань даної дисципліни). При контролі відповідей (виступів) на контактних заняттях оцінці підлягають:
Оцінювання активності роботивідбувається з градацією в 1 бал:
Протягом установчої та екзаменаційної сесії кожен студент з групи на контактних заняттях повинен приймати активну участь в обговоренні проблем, які винесені на заняття.
При контролі участі у науково-дослідній та творчій роботі оцінці підлягають:
Оцінювання активності роботивідбувається з градацією в 1 бал:
Б. КОНТРОЛЬ ЗА ВИКОНАННЯМ КОНТРОЛЬНИХ (МОДУЛЬНИХ) РОБІТ Завдання, винесені для контрольних (модульних) робіт включають в себе тестові питання та аналітичне завдання. Контрольна (модульна) робота складається з тестових запитань (оцінюються в 4 бали) та розрахункового аналітичного завдання (за правильно здійснені розрахунки максимальна оцінка – 4 бали, при цьому враховується наявність їх економічної інтерпретації, висновків та управлінських рішень). Оцінки виставляються з кратністю до 1 бала. За використання недозволених джерел і підказок студент отримує 0 балів. Критерії оцінювання доводяться до студентів перед контрольною (модульною) роботою. Письмові роботи зберігаються на кафедрі до закінчення семестру.
Критерії оцінювання поточної систематичності та активності роботи студента:
Оцінювання поточної успішності студентів проводиться в балах, які виставляються в журнал. «Ціна» заняття залежить від: А) індивідуальної активності та рівня підготовки студентів; Б) видів завдань, які пропонуються викладачем за темою контактного заняття відповідно до форми його проведення. Індивідуальна «ціна заняття» за поточну аудиторну роботу для студентів може бути визначена за наступною формою:
В разі невиконання завдань поточного контролю з об’єктивних причин, студент має право, за дозволом декана, скласти їх під час консультацій у «дні заочника». Час та порядок складання визначає викладач. Результати поточного контролю знань студентів оформлюються під час останнього семінарського заняття та вносяться до заліково-екзаменаційної відомості без переведення їх у 4-х бальну шкалу. Результати поточної успішності студентів є показником рівня засвоєння ними робочої програми та виконання вимог Карти самостійної роботи студентів. Результати поточного та підсумкового контролю є рівноцінними показниками рівня засвоєння студентом знань, набуття умінь та сформованості навичок, що визначені відповідною робочою програмою з навчальної дисципліни «Макрофінансовий аналіз». Студент, який набрав за результатами поточного контролю від 0 до 20 балів (включно), вважається таким, що не виконав вимоги робочої програми з навчальної дисципліни «Макрофінансовий аналіз», передбаченої індивідуальним навчальним планом, і отримує з дисципліни незадовільну оцінку. Він має право за власною заявою опанувати цю дисципліну в наступному семестрі понад обсяги встановлені навчальним планом за індивідуальним графіком у формі додаткової індивідуально-консультативної роботи згідно з діючими в Університеті положеннями. Під час таких занять студент має виконувати завдання для самостійної роботи, контрольні (модульні) роботи, інші види робіт, передбачені робочою програмою з навчальної дисципліни «Макрофінансовий аналіз» та набрати від 21 до 50 балів (включно). Бали у кількості 21 і більше є підставою для допуску студента до екзамену за білетами, які містять 5 екзаменаційних завдань. Студент, який набрав за результатами поточного контролю від 0 до 20 балів (включно) і не бажає опановувати дисципліну в наступному семестрі понад обсяги встановлені навчальним планом за індивідуальним графіком у формі додаткової індивідуально-консультативної роботи, не допускається до повторного складання екзамену і вважається таким, що має академічну заборгованість.
4. ПОТОЧНА НАВЧАЛЬНА РОБОТА СТУДЕНТІВ ДИСТАНЦІЙНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ
4.1. КАРТА НАВЧАЛЬНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА з дисципліни (обов’язкової) Макрофінансовий аналіз для студентів освітньої програми / спеціалізації“Фінанси” / 6Ф01“Фінансита страхування” Дистанційна форма навчання
4.2. ПЛАНИ ЗАНЯТЬ У ДИСТАНЦІЙНОМУ РЕЖИМІ
Заняття 1. Тема: Макрофінансовий аналіз і його роль в системі фінансового менеджменту (2 год.)
Завдання:
План заняття. Студенти розглядають наступні питання:
Після опрацювання студентами питань даної теми проводиться обговорення проблемних питань. Студент повинен вміти аргументувати свою точку зору. Інформаційно-методичне забезпечення:
Заняття 2. Тема: Теоретико-методичні засади макрофінансового аналізу (2 год.) Завдання:
План заняття. Студенти розглядають наступні питання:
Підготовка доповідей за обраною тематикою. За результатами обговорення студенти надсилають електронний варіант доповіді на адресу викладача. Інформаційно-методичне забезпечення:
Заняття 3. Тема: Інформаційно-аналітичне забезпечення макрофінансового аналізу (2 год.) Завдання:
План заняття. Студенти розглядають наступні питання:
Після опрацювання студентами питань даної теми проводиться тестування через засоби системи Moodle. Інформаційно-методичне забезпечення:
Заняття 4. Тема: Оцінка ефективності об’єктів макрофінансового аналізу (2 год.) Завдання:
План заняття. Студенти розглядають наступні питання, виконують запропоновані викладачем завдання та презентують їх:
Студенти здійснюють оцінку ефективності діяльності державних органів влади (Міністерство фінансів України, Державна казначейська служба України, Пенсійний фонд України, Державна аудиторська служба України, Національний банк України тощо) з метою визначення конкретних показників оцінки. Робота надсилається викладачу у вигляді презентації. Інформаційно-методичне забезпечення:
Заняття 5. Тема: Макрофінансові індикатори в системі управління держаними фінансами (2 год.) Завдання:
План заняття. Студенти розглядають наступні питання: 1.Сутність макрофінансових індикаторів. 2. Система макрофінансових індикаторів та підходи до їх оцінки. 3. Макроекономічна платоспроможність та чинники, що на неї впливають. 4. Коефіцієнти ефективності фінансової діяльності та фінансової стійкості держави. 5. Індикатори стану фінансової безпеки України. Заняття проводиться у формі дискусії з елементами аналізу. Інформаційно-методичне забезпечення:
Проведення контрольної (модульної) роботи (1 год.).
Заняття 6. Тема: Економіко-математичний інструментарій макрофінансового аналізу (2 год.) Завдання:
План заняття. Студенти розглядають наступні питання:
Студенти вирішують практичні розрахункові завдання та надсилають їх електронний варіант на адресу викладача. Інформаційно-методичне забезпечення:
Заняття 7. Тема: Моделі аналізу зміни макрофінансових показників у часі (2 год.) Завдання:
План заняття. Студенти опрацьовують теоретичний матеріал, вирішують практичні розрахункові завдання та надсилають їх електронний варіант на адресу викладача. Інформаційно-методичне забезпечення:
Заняття 8. Тема: Методи оцінки взаємозв’язків та пропорційності розподілу макрофінансових показників (2 год.) Завдання:
План заняття. Студенти опрацьовують теоретичний матеріал, вирішують практичні розрахункові завдання та надсилають їх електронний варіант на адресу викладача. Передбачається захист надісланої роботи через засоби системи Moodle. Інформаційно-методичне забезпечення:
Заняття 9. Тема: Методи оцінки ступеня впливу факторів на макрофінансові показники та інші методи аналізу (3 год.) Заняття проводиться у формі міні-кейсу, семінару-розв’язання проблемних завдань, а також виконання практичних завдань. Завдання:
План заняття. Студенти опрацьовують теоретичний матеріал, вирішують практичні розрахункові завдання та надсилають їх електронний варіант на адресу викладача. Передбачається захист надісланої роботи через засоби системи Moodle. Інформаційно-методичне забезпечення:
Заняття 10. Тема: Показники, прийоми та процедури аналізу доходів і видатків бюджету(2 год.) Завдання:
План заняття. Студенти вирішують практичні розрахункові завдання та надсилають їх електронний варіант на адресу викладача. Здійснюється захист індивідуальних робіт через засоби системи Moodle. Інформаційно-методичне забезпечення:
Заняття 11. Тема: Аналіз бюджетного дефіциту та державного боргу та їх кореляція з іншими макрофінансовими показниками (2 год.) Завдання:
План заняття. Студенти вирішують практичні розрахункові завдання та надсилають їх електронний варіант на адресу викладача. Здійснюється захист індивідуальних робіт через засоби системи Moodle. Інформаційно-методичне забезпечення:
Заняття 12. Тема: Стратегічні управлінські рішення як результат макрофінансового аналізу (2 год.) Заняття проводиться у формі семінару-конференції. Завдання:
План заняття. Підготовка індивідуальних завдань з обраної теми. Виявлення проблемних питань та розробка конкретних пропозицій щодо розв’язання поставленої проблеми з їх подальшим обговоренням. Інформаційно-методичне забезпечення:
Заняття 13. Тема: Комплексний макрофінансовий аналіз (2 год.) Завдання:
План заняття. Підготовка індивідуальних завдань з обраної теми. Виявлення проблемних питань та розробка конкретних пропозицій щодо розв’язання поставленої проблеми з їх подальшим обговоренням. Інформаційно-методичне забезпечення:
Проведення контрольної (модульної) роботи (1 год.).
4.3. КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ПОТОЧНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ ВИВЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ
Згідно з Порядком оцінювання знань студентів з урахуванням поточної успішності (ухвалена Вченою радою КНЕУ від 28 травня 2009 р.) зі змінами ухваленими Вченою радою КНЕУ від 25 березня 2010 р., 26 вересня 2013 р., 26 грудня 2013 р — завдання поточного контролю оцінюються в діапазоні від 0 до 50 балів (включно). Поточне оцінювання знань студента дистанційної форми навчання включає бали, отримані студентом в міжсесійний період за виконання та захист навчальних робіт (тестових завдань, розрахункових аналітичних завдань, індивідуальних робіт тощо) та за активну роботу на форумах, в чатах. При контролі відповідей під час занять в дистанційному режимі оцінці підлягають:
Результати поточної успішності студентів є показником рівня засвоєння ними робочої програми та виконання вимог Карти самостійної роботи студентів. Результати поточного та підсумкового контролю є рівноцінними показниками рівня засвоєння студентом знань, набуття умінь та сформованості навичок, що визначені відповідною робочою програмою з навчальної дисципліни «Макрофінансовий аналіз». Студент, який набрав за результатами поточного контролю від 0 до 20 балів (включно), вважається таким, що не виконав вимоги робочої програми з навчальної дисципліни «Макрофінансовий аналіз», передбаченої індивідуальним навчальним планом, і отримує з дисципліни незадовільну оцінку. Він має право за власною заявою опанувати цю дисципліну в наступному семестрі понад обсяги встановлені навчальним планом за індивідуальним графіком у формі додаткової індивідуально-консультативної роботи згідно з діючими в Університеті положеннями. Під час таких занять студент має виконувати завдання для самостійної роботи, контрольні (модульні) роботи, інші види робіт, передбачені робочою програмою з навчальною дисципліни «Макрофінансовий аналіз» та набрати від 21 до 50 балів (включно). Бали у кількості 21 і більше є підставою для допуску студента до екзамену за білетами, які містять 5 екзаменаційних завдань. Студент, який набрав за результатами поточного контролю від 0 до 20 балів (включно) і не бажає опановувати дисципліну в наступному семестрі понад обсяги встановлені навчальним планом за індивідуальним графіком у формі додаткової індивідуально-консультативної роботи, не допускається до повторного складання екзамену і вважається таким, що має академічну заборгованість.
5. ІНДИВІДУАЛЬНІ ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ
5.1. ВИМОГИ ДО ВИКОНАННЯ ІНДИВІДУАЛЬНИХ ЗАВДАНЬ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ
Самостійна робота студента (надалі — СРС) — це форма організації навчального процесу, при якій заплановані завдання виконуються студентом під методичним керівництвом викладача, але без його безпосередньої участі. СРС є основним засобом оволодіння навчальним матеріалом під час поза аудиторної навчальної роботи. Метою СРС є засвоєння в повному обсязі навчальної програми та послідовне формування у студентів самостійності як риси характеру, що відіграє суттєву роль у формуванні сучасного фахівця вищої кваліфікації. Перелік завдань для СРС, форми її організації та звітності, терміни виконання та кількість балів, які можна отримати за виконання завдань з СРС, визначаються кафедрою в робочій програмі навчальної дисципліни і включаються до Карти самостійної роботи студента. Карта самостійної роботи студента є основою організації СРС з дисципліни і відображає перелік конкретних форм самостійної роботи, які необхідно виконати студенту відповідно до робочої програми навчальної дисципліни, планові терміни її складання та кількість балів, які можна отримати за виконання цих робіт.
ПЕРЕЛІК ТА ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ ІНДИВІДУАЛЬНИХ ЗАВДАНЬ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ ПРИ ВИВЧЕННІ ТЕОРЕТИЧНОГО МАТЕРІАЛУ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
Самостійна робота студентів з дисципліни охоплює такі види роботи: І вид: самостійна робота, що забезпечує підготовку до поточних аудиторних занять; ІІ вид: пошуково-аналітична робота; ІІІ вид: наукова-дослідницька діяльність.
5.1.1. Самостійна робота, що забезпечує підготовку до поточних аудиторних занять, проводиться в таких формах: опрацювання теоретичних основ прослуханого лекційного матеріалу; вивчення окремих тем і питань для самостійного опрацювання; підготовка до практичних (контактних) занять; систематизація матеріалу перед написанням модулю та екзаменом; виконання індивідуальних завдань (комплексний аналіз певної групи макрофінансових показників); виконання розрахункових аналітичних завдань.
5.1.1.1. Опрацювання теоретичних основ прослуханого лекційного матеріалу Ця робота проводиться студентами самостійно у поза аудиторний час і передбачає вивчення конспекту лекцій та рекомендованої літератури. Опрацювання теоретичних основ курсу здійснюється студентами регулярно і підлягає контролю з боку викладача під час проведення семінарських (контактних) занять та «днів заочника» у формі усного опитування та виконання завдань оперативного письмового контролю, за допомогою засобів системи Moodle для студентів дистанційної форми навчання, а також модулю.
5.1.1.2. Вивчення окремих тем і питань для самостійного опрацювання Перелік питань для самостійного опрацювання студентами у розрізі окремих тем курсу дається викладачем, що веде лекційні заняття разом з більш докладним переліком питань до їх опрацювання відповідно до основного переліку тем: Тема 1. Макрофінансовий аналіз і його роль в системі фінансового менеджменту. Тема 2. Теоретико-методичні засади макрофінансового аналізу. Тема 3. Інформаційно-аналітичне забезпечення макрофінансового аналізу. Тема 4. Оцінка ефективності об’єктів макрофінансового аналізу. Тема 5.:Макрофінансові індикатори в системі управління державними фінансами. Тема 6. Економіко-математичний інструментарій макрофінансового аналізу. Тема 7. Моделі аналізу зміни макрофінансових показників у часі. Тема 8. Методи оцінки взаємозв’язків та пропорційності розподілу макрофінансових показників. Тема 9. Методи оцінки ступеня впливу факторів на макрофінансової показники та інші методи аналізу. Тема 10. Показники, прийоми та процедури аналізу доходів і видатків бюджету. Тема 11. Аналіз бюджетного дефіциту й державного боргу та їх кореляція з іншими макрофінансовими показниками. Тема 12. Стратегічні управлінські рішення як результат макрофінансового аналізу. Тема 13. Комплексний макрофінансовий аналіз. Тема 14. Рангова кореляція. Тема 15. SWOT-аналіз.
Форми контролю вивчення окремих тем і питань для самостійного опрацювання У письмовій формі:
В усній формі:
5.1.1.3. Підготовка до практичних занять Проводиться студентами згідно з розкладом занять у відповідності з планами семінарів і питаннями для самостійного опрацювання на основі вивчення лекційних матеріалів, основної та додаткової літератури. На кожному практичному занятті студенти презентують частину (один із послідовних етапів) комплексного дослідження, присвяченого аналізу певних макрофінансових показників. За результатами презентації кожної з міні-груп організовується дискусія щодо виявлених проблем та пропозицій щодо їх вирішення.
5.1.1.4.Систематизація матеріалу перед написанням модулю та екзаменом А) МОДУЛЬ Контрольна (модульна) робота з дисципліни “Макрофінансовий аналіз” для студентів денної форми навчання проводиться в два етапи: І контрольна (модульна) робота– комп’ютерна контрольна (модульна) робота по 1-4 темах курсу (теоретичні засади макрофінансового аналізу), ІІ модуль – аналітично-розрахункове завдання (розрахункова контрольна (модульна) робота по 5-12 темах курсу (прагматика макрофінансового аналізу). Індивідуальні завдання включають в себе тестові питання та аналітичне завдання. Контрольна (модульна) робота з дисципліни “Макрофінансовий аналіз” для студентів заочної форми навчання проводиться на контактному занятті під час установчої сесії. Індивідуальні завдання, які виносяться на контрольну (модульну) роботу, включають в себе тестові питання та аналітичне завдання. Контрольна (модульна) робота складається з тестових запитань (оцінюються в 4 бали) та розрахункового аналітичного завдання (за правильно здійснені розрахунки максимальна оцінка – 4 бали, при цьому враховується наявність їх економічної інтерпретації, висновків та управлінських рішень). Оцінки виставляються з кратністю до 1 бала. Контрольна (модульна) робота з дисципліни “Макрофінансовий аналіз” для студентів дистанційної форми навчання проводиться через електронну систему Moodle в міжсесійний період. Контрольна (модульна) робота складається з тестових запитань та розрахункового аналітичного завдання (за правильно здійснені розрахунки максимальна оцінка – 4 бали, при цьому враховується наявність їх економічної інтерпретації, висновків та управлінських рішень). Оцінки виставляються з кратністю до 1 бала.
Викладач, що проводить проміжний контроль, формує варіанти завдань. До контрольної (модульної) роботи можуть включатися питання, які винесені для самостійного опрацювання. Якщо з поважних причин студент був відсутнім на контрольній (модульній) роботі, він має право звернутись до викладача і написати відповідні контрольні завдання протягом семестру або під час «днів заочника», але не пізніше ніж за 2 тижні до початку екзаменаційної сесії. Дату написання контрольної (модульної) роботи для студентів дистанційної форми навчання викладач повідомляє через електронну систему Moodle. Тривалість модуля – не менше 1,5 академічної години. Готуючись до виконання контрольних (модульних) робіт, студент самостійно здійснює систематизацію вивченого матеріалу, а також питань для самостійного опрацювання, які включено до модуля. Доведення питань та варіантів завдань для підготовки до модуля: Денна форма навчання: викладач, що проводить лекції, формує варіанти завдань, зміст яких відповідає програмі курсу “Макрофінансовий аналіз”, і доводить студентам перелік питань та завдань для підготовки до модуля не пізніше, ніж за 2 тижні до його проведення. Заочна форма навчання: для студентів заочної форми навчання перелік питань для підготовки до контрольної (модульної) роботи доводиться лектором під час установчої сесії. Написання і перевірка контрольних (модульних) робіт проводиться в сесійний період згідно з розкладом. Дистанційна форма навчання: для студентів дистанційної форми навчання перелік питань для підготовки до контрольної (модульної) роботи доводиться викладачем через електронну систему Moodle. Написання і перевірка контрольних (модульних) робіт проводиться в електронній формі через дистанційний курс в системі Moodle. Б) ЕКЗАМЕН Готуючись до екзамену, студент самостійно здійснює систематизацію вивченого матеріалу, а також питань для самостійного опрацювання, які включено до програми курсу “Макрофінансовий аналіз”, необхідних для відповіді на теоретичні питання білету та вирішення практичних завдань.
5.1.1.5. Виконання завдань самостійної роботи студента Самостійна робота студентів охоплює обов’язкові завдання, завдання на вибір студента та завдання на вибір викладача. Результати виконання завдань самостійної роботи студента обов’язково мають бути презентовані на семінарському занятті (або в дискусійному клубі чи на конференції) та підлягають обговоренню. Самостійна робота студентів охоплює обов’язкові завдання і завдання на вибір студента. Індивідуальні завдання виконуються у наступних формах:
ВИДИ ІНДИВІДУАЛЬНИХ ЗАВДАНЬ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ
А. ПІДГОТОВКА АНАЛІТИЧНОГО ПРОЕКТУ (КОМПЛЕКСНОГО АНАЛІЗУ МАКРОФІНАНСОВИХ ПОКАЗНИКІВ) На кожному практичному занятті здійснюється часткова поетапна презентація розрахунків, а на останньому занятті представляється вся розрахункова робота і презентуються розроблені командою управлінські рішення. Студенти інших команд уважно слухають презентацію і задають запитання, які виникли у них під час виступу, а також приймають участь у дискусії. Максимальна сума балів, яку можна отримати за даний вид робіт складається із суми балів, отриманих під час поетапної презентації результатів дослідження та участі у дискусії на кожному практичному занятті, а також подачі остаточного варіанту роботи викладачу. Проект виконується одноосібно і підлягає захисту. Надсилаються файли Word (оформлена належним чином робота) та Excel (з розрахунками). Здати проект потрібно або в електронному вигляді надіслати на електронну адресу викладача, або в роздрукованому вигляді на кафедру. Всі розрахунки потрібно робити в одному листі Excel у різних вкладках для різних моделей. В розрахунках по кожній з моделей обов’язково мають бути вставки самих розрахунків в Excel (за допомогою PrintScreen). Наприклад:
Тема роботи обирається за номером студента в журналі.
Перелік тем для проекту: 1.Оцінка рівня фінансової безпеки України та напрямки її підвищення. 2. ВВП та ВНП як основні макроекономічні показники розвитку економіки. 3.Аналітична оцінка доходів місцевих бюджетів та рівня їх забезпеченості. 4.Сучасний стан державного боргу в Україні та напрямки його скорочення. 5.Інфляція в Україні та її вплив на макрофінансові показники. 6. Роль податкових надходжень у формуванні доходів бюджету. 7.Державний кредит та його роль у формуванні фінансових ресурсів України. 8. Політика управління державним боргом України. 9. Сучасний стан монетарної політики України та напрямки вдосконалення. 10.Роль неподаткових надходжень у бюджеті. 11.Загальноекономічні показники та їх значення у фінансовій політиці. 12.Роль майнового оподаткування в Україні. 13.Оцінка динаміки і структури доходів бюджету України. 14. Причини та наслідки бюджетного дефіциту. 15. Аналітична оцінка видатків бюджету за функціональною класифікацією та напрямки оптимізації. 16. Роль прибуткових податків у формуванні доходів бюджету. 17. Аналітична оцінка видатків на соціальну сферу. 18.Аналітична оцінка зовнішньоекономічних відносин України.
21.Податкові надходження як складова доходів бюджету. 22.Організація виконання видаткової частини місцевих бюджетів. 23. Бюджетний дефіцит та його вплив на рівень фінансової безпеки України. 24. Оцінка кредитоспроможності економіки України. 25. Фінансовий ринок як специфічна сфера макроекономіки. 26. Оцінка втрат бюджету від тіньової економіки. 27. Роль податків на споживання у формуванні доходів бюджету. 28. Фіскальний потенціал податкової системи та напрямки його підвищення. 29. Вплив податково-бюджетної політики на макроекономічну рівновагу. 30. Роль Державної фінансової інспекції України у системі державного фінансового контролю. 31. Фінансові ресурси місцевого самоврядування: сучасний стан та напрямки підвищення.
АЛГОРИТМ ВИКОНАННЯ АНАЛІТИЧНОГО ПРОЕКТУ Аналітичний проект має бути виконаний за наступним алгоритмом (включати всі етапи алгоритму і розрахунки):
І. Етап. - визначити мету аналізу об’єкта дослідження і перелік завдання, які будуть вирішувати в процесі аналізу для досягнення мети (залежно від обраної теми); !!! Мета – це очікуваний кінцевий результат дослідження. Задачі (завдання) формулюють питання, на які потрібно буде дати відповідь для реалізації мети дослідження (аналізу) - визначити проблеми, які існують в практичній площині щодо функціонування об’єкта аналізу (згрупувати проблеми, що виділяють різні науковці та економісти за основники напрямками проблемних питань).
ІІ. Етап
Показники можна представити у такій формі:
- визначити фактори, які можуть впливати на об’єкт аналізу. Визначити, на які макро- і мікропоказники може впливати об’єкт аналізу в аналітичному проекті (причинно-наслідкові зв’язки).
ІІІ. Етап Для кожного із наступних пунктів здійснити математичні розрахунки. Результати розрахунків представити графічно та надати економічну інтерпретацію, виявити проблеми, встановити причини, що її зумовлюють; запропонувати шляхи її (їх) вирішення. Після пункту вставити вікно Excel з розрахунками (за допомогою PrintScreen):
ІV. Етап Підготовка аналітичної записки із розробленими рекомендаціями щодо удосконалення управління аналізованим об’єктом. Додаток 1. Приклад представлення показників для аналізу виконання видаткової частини місцевого бюджету
Вирішення аналітично-розрахункових завдань Студенти, які обрали даний вид роботи, повинні вирішити практичні завдання, які виносяться на самостійне опрацювання студентами, пояснити алгоритм вирішення завдань і надати економічну інтерпретацію отриманим результатам, розробивши відповідні управлінські рішення. Економічна інтерпретація і управлінські рішення повинні бути написані від руки, а технічні математичні розрахунки – за допомогою MS Excel. Всі розрахункові аналітичні завдання повинні бути оформлені належним чином.
Б. ПРЕЗЕНТАЦІЯ ЕКСПЕРТНОЇ ОЦІНКИ Перелік питань для підготовки експертної оцінки:
Мета експертної оцінки – дати обґрунтований висновок (експертне заключення). Готуючи експертну оцінку, студент:
Інформаційні та літературні джерела студент обирає самостійно. Письмове оформлення є обов’язковим. Критеріями оцінкиє кількість опрацьованих статистичних матеріалів, якість проведеного аналізу та використаних економіко-математичних методів і моделей, вміння виявити проблему, запропонувати конкретні шляхи її вирішення, сформулювати висновки та обґрунтовувати їх. В. АПРОБАЦІЯ ЕКОНОМІКО-МАТЕМАТИЧНИХ МЕТОДІВ ДО ЗДІЙСНЕННЯ АНАЛІЗУ ТА ПРОГНОЗУВАННЯ МАКРОФІНАНСОВИХ ПОКАЗНИКІВ Студенти, які обрали даний вид роботи, повинні, на основі опрацювання додаткової та іноземної літератури, здійснити аналіз певних макрофінансових показників (на їх вибір) із застосування методів і моделей, які не використовувались під час вивчення курсу, і презентувати результати дослідження на практичному занятті. У результаті презентації встановлюється доцільність застосування того чи іншого методу аналізу для здійснення макрофінансового аналізу та прогнозування конкретного макрофінансового показника або їх сукупності. Критерієм оцінювання є оригінальність використаного методу, наявність статистичних розрахунків і їх економічної інтерпретації, а також вміння студента робити висновки з проведеного аналізу та пропозиції.
Г. ПЕРЕКЛАД ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ АНГЛО-, НІМЕЦЬКОМОВНОГО ПОХОДЖЕННЯ ЗА ЗАДАНОЮ ПРОБЛЕМАТИКОЮ Студент самостійно обирає літературне джерело з питань макрофінансового аналізу, узгоджує його з викладачем та здійснює переклад. Після перекладу обов’язково має бути коротка анотація та сформульовані висновки щодо доцільності застосування зарубіжного досвіду в умовах України.
Д. НАУКОВО-ДОСЛІДНА ДІЯЛЬНІСТЬ СТУДЕНТІВ Студент може здійснювати науково-дослідну діяльність (понад обсяги завдань, які встановлені робочою програмою з навчальної дисципліни «Макрофінансовий аналіз») у наступних формах:
УЧАСТЬ У РОБОТІ НАУКОВИХ КОНФЕРЕНЦІЙ, СТУДЕНТСЬКОМУ НАУКОВОМУ ДИСКУСІЙНОМУ КЛУБІ (ГУРТКУ) З ПРОБЛЕМАТИКИ МАКРОФІІНАНСОВОГО АНАЛІЗУ Для виступу на науковій студентській конференції студент самостійно обирає макрофінансову проблему і досліджує її під керівництвом наукового керівника (викладача, який проводить лекції або практичні заняття з макрофінансового аналізу). Викладачі, які ведуть практичні заняття з дисципліни, організовують проведення наукового дискусійного клубу (гуртка) з проблематики макрофінансового аналізу. Участь у роботі наукового дискусійного клубу передбачає наступні форми роботи:
Участь у роботі дискусійного клубу дає можливість сформувати низку важливих навичок:
Викладач визначає загальну тематику роботи дискусійного клубу, а також надає консультації з приводу підготовки студентами тем доповідей, реєструє учасників, теми їх доповідей, проводить засідання, визначає регламент виступу і обговорення, стежить за його дотриманням, регулює активність обговорення.
ПІДГОТОВКА ПУБЛІКАЦІЙ Для підготовки публікацій студент самостійно обирає макрофінансову проблему і досліджує її під керівництвом наукового керівника (викладача, який проводить лекції або практичні заняття з макрофінансового аналізу).
ВИКОНАННЯ ЗАВДАНЬ В РАМКАХ ДОСЛІДНИЦЬКИХ ПРОЕКТІВ КАФЕДРИ (ФАКУЛЬТЕТУ) Студент може приймати участь у дослідницьких проектах кафедри (факультету), проводити дослідження з проблематики макрофінансового аналізу під керівництвом наукового керівника (викладача, який проводить лекції або практичні заняття з дисципліни).
5.2. КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ІНДИВІДУАЛЬНИХ ЗАВДАНЬ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ
ДЕННА ФОРМА НАВЧАННЯ При контролі виконання і захисту індивідуальних завдань для самостійної роботи оцінці підлягають:
Оцінювання активності роботивідбувається з градацією в 1 бал:
*студент обирає не більше одного завдання
При контролі участі у науково-пошуковій та творчій роботі оцінці підлягають:
Оцінювання активності роботивідбувається з градацією в 1 бал:
ЗАОЧНА ФОРМА НАВЧАННЯ При контролі виконанні захисту для індивідуальних завдань для самостійної роботи оцінці підлягають:
Оцінювання активності роботивідбувається з градацією в 1 бал:
*студент обов’язково виконує аналітичних проект та обирає не більше 1-го додаткового завдання
ДИСТАНЦІЙНА ФОРМА НАВЧАННЯ При контролі виконанні захисту для індивідуальних завдань для самостійної роботи оцінці підлягають:
Оцінювання активності роботивідбувається з градацією в 1 бал:
*студент обов’язково виконує аналітичних проект та обирає не більше 1-го додаткового завдання
6. ПІДСУМКОВЕ ОЦІНЮВАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ВИВЧЕННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ (форма підсумкового контролю - екзамен)
6.1. СТРУКТУРА ЕКЗАМЕНАЦІЙНОГО БІЛЕТУ
ЕКЗАМЕНАЦІЙНИЙ БІЛЕТ №
1. Макрофінансовий аналіз: необхідність, функції та завдання. 2. Ефективність функціонування органів системи Міністерства фінансів України: зміст та показники оцінки. 3. Інтерпретуйте кореляційні взаємозв’язки між показниками, наведеними у таблиці, та оцініть рівень впливу чинників на результативні ознаки.
Аргументуйте, яким чином результати розрахунків можуть бути використані в аналізі та при прийнятті управлінських рішень у фінансовій сфері на макрорівні? 4. На основі наведених в таблиці даних, оцініть ступінь впливу екстенсивних чи інтенсивних факторів на динаміку обсягів видатків Зведеного бюджету, що припадають на одну особу в Україні. Розкрийте зв'язок аналізованого показника з фінансовою політикою держави та запропонуйте напрямки її покращення.
5.У таблиці наведено показники загальної суми державного і гарантованого державою боргу у 2005-2015 роках.
В результаті графічного аналізу було встановлено, що найбільш точно емпіричну динаміку державного боргу описують експоненціальний У1 = 51,386e0,3048x (R2 = 0,9544) та поліноміальний тренди У2 = 18,063x2 - 90,875x + 208,31 (R2 = 0,9299). Дайте економічну інтерпретацію трендовим рівнянням та оцініть рівень їх надійності, розрахувавши середнє абсолютне відхилення, середню квадратичну похибку, враховуючи що для У1: Завдання:
6.2. КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ЕКЗАМЕНАЦІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА
А. ДЕННА ФОРМА НАВЧАННЯ Результатом вивчення дисципліни “Макрофінансовий аналіз” є складання екзамену, що проводиться в письмовій формі за екзаменаційними білетами, складеними за програмою дисципліни і затвердженими кафедрою. Екзамен проводиться за розкладом, що доводиться до студентів через деканат. Студенти на екзамен приходять із заліковими книжками та студентськими квитками. Ті студенти, які з об’єктивних причин їх не мають, можуть пред’явити паспорт чи інший документ, що підтверджує його особу. Для студентів денної форм навчання на екзамен виносяться:
На екзамен оцінюванню підлягають:
Результати екзамену оцінюються в діапазоні від 0 до 50 балів (включно). Кожне з питань екзаменаційного білету оцінюється в діапазоні 0 – 10 балів. Відповідь студента на кожне із завдань екзаменаційного білета, залежно від рівня її повноти й коректності, оцінюється різною кількістю балів:
Підсумкова оцінка для студентів всіх форм навчання визначається шляхом підсумовування суми балів, набраної за результатами поточного контролю, та на екзамені. Переведення даних 100-бальної шкали оцінювання в 4-бальну та шкалу за системою ECTS здійснюється у такому порядку.
Результати перевірки фіксуються в екзаменаційній відомості та при позитивній оцінці – в заліковій книжці студента. Оголошення результатів екзамену проводиться лектором потоку Студенти, які за сумарним результатом поточного і підсумкового контролю у формі екзамену набиратимуть від 21 до 59 балів (включно), після належної підготовки матимуть право повторно скласти екзамен. Перескладання екзамену з дисципліни дозволяється двічі (вдруге - комісії за білетами, які містять 5 завдань). У загальному підсумковому оцінюванні рівня результатів навчальної діяльності цих студентів враховується результат поточного контролю рівня знань, умінь та навичок. Студент, який під час опанування дисципліни понад обсяги встановлені навчальним планом за індивідуальним графіком у формі додаткової індивідуально-консультативної роботи набрав менше 20 балів (включно), не допускається до повторного складання екзамену і вважається таким, що має академічну заборгованість
Б. Заочна форма навчання Результатом вивчення дисципліни “Макрофінансовий аналіз” є складання екзамену, що проводиться в письмовій формі за екзаменаційними білетами, складеними за програмою дисципліни і затвердженими кафедрою. Екзамен проводиться за розкладом, що доводиться до студентів через деканат. Студенти на екзамен приходять із заліковими книжками та студентськими квитками. Ті студенти, які з об’єктивних причин їх не мають, можуть пред’явити паспорт чи інший документ, що підтверджує його особу. Для студентів заочної форм навчання на екзамен виносяться:
На екзамені оцінюванню підлягають:
Результати екзамену оцінюються в діапазоні від 0 до 50 балів (включно). Кожне з питань екзаменаційного білету оцінюється в діапазоні 0 – 10 балів. Відповідь студента на кожне із завдань екзаменаційного білета, залежно від рівня її повноти й коректності, оцінюється різною кількістю балів:
Підсумкова оцінка для студентів всіх форм навчання визначається шляхом підсумовування суми балів, набраної за результатами поточного контролю, та на екзамені. Переведення даних 100-бальної шкали оцінювання в 4-бальну та шкалу за системою ECTS здійснюється у такому порядку.
Результати перевірки фіксуються в екзаменаційній відомості та при позитивній оцінці – в заліковій книжці студента. Оголошення результатів екзамену проводиться лектором потоку. Студенти, які за сумарним результатом поточного і підсумкового контролю у формі екзамену набиратимуть від 21 до 59 балів (включно), після належної підготовки матимуть право повторно скласти екзамен. Перескладання екзамену з дисципліни дозволяється двічі (вдруге - комісії за білетами, які містять 5 завдань). У загальному підсумковому оцінюванні рівня результатів навчальної діяльності цих студентів враховується результат поточного контролю рівня знань, умінь та навичок. Студент, який під час опанування дисципліни понад обсяги встановлені навчальним планом за індивідуальним графіком у формі додаткової індивідуально-консультативної роботи набрав менше 20 балів (включно), не допускається до повторного складання екзамену і вважається таким, що має академічну заборгованість В. ДИСТАНЦІЙНА ФОРМА НАВЧАННЯ Результатом вивчення дисципліни “Макрофінансовий аналіз” є складання екзамену, що проводиться в письмовій формі за екзаменаційними білетами, складеними за програмою дисципліни і затвердженими кафедрою. Екзамен проводиться за розкладом, що доводиться до студентів через деканат. Студенти на екзамен приходять із заліковими книжками та студентськими квитками. Ті студенти, які з об’єктивних причин їх не мають, можуть пред’явити паспорт чи інший документ, що підтверджує його особу. Для студентів дистанційної форми навчання на екзамен виносяться:
На екзамені оцінюванню підлягають:
Результати екзамену оцінюються в діапазоні від 0 до 50 балів (включно). Кожне з питань екзаменаційного білету оцінюється в діапазоні 0 – 10 балів. Відповідь студента на кожне із завдань екзаменаційного білета, залежно від рівня її повноти й коректності, оцінюється різною кількістю балів:
Підсумкова оцінка для студентів всіх форм навчання визначається шляхом підсумовування суми балів, набраної за результатами поточного контролю, та на екзамені. Переведення даних 100-бальної шкали оцінювання в 4-бальну та шкалу за системою ECTS здійснюється у такому порядку.
Результати перевірки фіксуються в екзаменаційній відомості та при позитивній оцінці – в заліковій книжці студента. Оголошення результатів екзамену проводиться лектором потоку. Студенти, які за сумарним результатом поточного і підсумкового контролю у формі екзамену набиратимуть від 21 до 59 балів (включно), після належної підготовки матимуть право повторно скласти екзамен. Перескладання екзамену з дисципліни дозволяється двічі (вдруге - комісії за білетами, які містять 5 завдань). У загальному підсумковому оцінюванні рівня результатів навчальної діяльності цих студентів враховується результат поточного контролю рівня знань, умінь та навичок. Студент, який під час опанування дисципліни понад обсяги встановлені навчальним планом за індивідуальним графіком у формі додаткової індивідуально-консультативної роботи набрав менше 20 балів (включно), не допускається до повторного складання екзамену і вважається таким, що має академічну заборгованість.
6.3. Приклади типових завдань, що виносяться на екзамен
Завдання 1 У таблиці наведено дані щодо планових і фактичних розмірів ВВП у 2008-2016 роках.
Завдання:
Завдання 2 У таблиці наведено дані щодо динаміки неподаткових надходжень та доходів від власності та підприємницької діяльності у 2009-2016 роках.
Завдання:
Завдання 3 У таблиці наведені дані щодо структури податкового боргу до зведеного бюджету за видами податків, %.
Проаналізувати динаміку структури та структурних зрушень податкового боргу. Результати представити графічно. Визначити податки, за якими існує найбільший рівень податкового боргу. Встановити чинники, що зумовили таку структуру. Розробити напрямки мінімізації податкового боргу.
Завдання 4 У таблиці наведено показники щодо надходжень від податку на прибуток підприємств, податкових надходжень та доходів Зведеного бюджету України у 2012 – 2016 роках.
Завдання:
Завдання 5 У таблиці наведено показники загальної суми державного і гарантованого державою боргу у 2005-2015 роках. У результаті графічного аналізу було встановлено, що найбільш точно емпіричну динаміку державного боргу описують експоненціальний У1 = 51,386e0,3048x (R2 = 0,9544) та поліноміальний тренди У2 = 18,063x2 - 90,875x + 208,31 (R2 = 0,9299). Дайте економічну інтерпретацію трендовим рівнянням та оцініть рівень їх надійності, розрахувавши середнє абсолютне відхилення, середню квадратичну похибку, враховуючи що для У1:
Завдання:
Завдання 6 У таблиці наведено дані щодо видатків Зведеного бюджету у розрізі кварталів у 2014-2016 роках. Встановіть наявність сезонності в динаміці видатків бюджету та надайте економічну інтерпретацію сезонній хвилі.
За результатами отриманих розрахунків, на основі методу фільтрації сезонної компоненти спрогнозуйте обсяг видатків Зведеного бюджету у І – ІV кварталах 2017 року. Поясніть алгоритм розрахунків та визначте чинники, що зумовлюють нерівномірність видатків бюджету протягом року.
Завдання 7 На діаграмі представлена динаміка доходів Зведеного бюджету у 2012-2016 роках, аналітичний лінійний тренд та тренд, скоригований на індекс сезонності. У таблиці – розрахункові показники індексу сезонності, трендового прогнозу, скорегованого на індекс сезонності,та фактичні значення доходів бюджету у 2017 році.
Завдання 8 У таблиці наведено дані щодо доходів місцевих бюджетів України, що враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів, та виробленого у них валового регіонального продукту у 2015 році.
Завдання:
Завдання 9 У результаті побудови багатофакторної регресійної моделі залежності доходів Зведеного бюджету від розміру ВВП, податкових надходжень бюджету, податкового боргу, індексу цін та факторів, що можуть бути виражені через часову координату, у 2000-2015 роках (16 спостережень) отримано наступні результати:
Інформативно: Множинний R = 0,9995, R-квадрат = 0,999; у 2017 році ВВП плановий - 2755 млрд. грн., податкові надходження бюджету - 25% ВВП, індекс цін – 1,10, податковий борг – 2% ВВП. Завдання:
Завдання 10 Інтерпретуйте кореляційні взаємозв’язки між регіональними показниками, наведеними у таблиці, та оцініть рівень впливу чинників на результативні ознаки.
Аргументуйте, яким чином результати розрахунків можуть бути використані в аналізі та при прийнятті управлінських рішень у фінансовій сфері на макрорівні. Завдання 11 У таблиці наведено дані для розрахунку рівня перерозподілу ВРП через видатки бюджету м. Києва.
Завдання: 1) Розрахувати рівень перерозподілу ВРП через видатки бюджету та оцінити динаміку його зміни. Надати економічну інтерпретацію отриманим розрахункам. 2) На основі факторного аналізу та розрахунку індикатора інтенсифікації, оцінити вплив екстенсивних чи інтенсивних факторів на рівень перерозподілу ВРП через видатки бюджету. Пояснити зв'язок аналізованого показника з фінансовою політикою держави та запропонувати напрямки покращення ситуації в Україні.
7. РЕКОМЕНДОВАНІІНФОРМАЦІЙНІ ДЖЕРЕЛА
7.1.Основна література
7.2.Додаткова література
7.3. Дистанційні курси та інформаційні ресурси
|