|
Маркетинг КНЕУДата публикации: 26.02.2020 13:28
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД «КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені ВАДИМА ГЕТЬМАНА» Факультет маркетингу Кафедра маркетингу
ЗАТВЕРДЖУЮ: Проректор з науково- педагогічної роботи ___________ А.М. Колот «____» ______________ 2018 р.
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО ВИКОНАННЯ КУРСОВИХ РОБІТ З ДИСЦИПЛІНИ «МАРКЕТИНГ» (для студентів 3 курсу спеціальності «Маркетинг»)
ПОГОДЖЕНО: Завідувач кафедри ______________А.В. Федорченко
Начальник навчально- методичного відділу ____________Т.В. Гуть
КИЇВ 2018
Методичні вказівки до виконання курсових робіт з науки «Маркетинг» (для студентів спеціальності «Маркетинг» ) Наведено вимоги до вмісту розділів курсової роботи по основним напрямам маркетингових досліджень та комплексу маркетингу.
Укладачі: д.е.н., професор Решетнікова І.Л., к.е.н., Баша І.М.
1. Мета курсової роботи Мета курсової роботи — поглиблення та закріплення теоретичних знаннь з маркетингу, отриманих студентом у процесі вивчення курсу. 2. Загальні вимоги до курсової роботи Зміст теоретичного розділу (частини) курсової роботи має відповідати сучасному рівню розвитку економічної науки. Студент повинен всебічно висвітлити та узагальнити теоретичні підходи з обраної теми. В практичному розділі (частині) студент повинен розглянути фактичний стан досліджуваної проблеми на прикладах підприємств та організацій, провести аналіз конкретниого об’єкта дослідження. Обсяг курсової роботи має бути в межах 35—40 друкованих сторінок (Times New Roman №14, інтервал 1,5 ). Зміст роботи повинен відповідати плану, затвердженому керівником 3. Етапи підготовки курсової роботи Виконання курсової роботи включає такі етапи: вибір теми та її затвердження керівником курсу, складання плану та узгодження із керівником курсової роботи, підбір літературних джерел і фактичного матеріалу, оформлення курсової роботи, передання її керівнику для рецензування, доопрацювання після рецензії (якщо потрібно), захист. Закріплення студентів за керівниками (викладачами кафедри) відбувається на початку семестру, в якому виконується робота Перелік тем курсових робіт міститься в додатку 1. 4. Основні напрями маркетингових досліджень в курсових роботах 4.1.Ситуаційний аналіз Аналіз ситуації в маркетингу є основою для прийняття рішень. Предметом аналізу є: – Макросередовище підприємства; – Мікросередовище (ринок) підприємства; – Маркетингові позиції самого підприємства на ринку. Незалежно від предмета дослідження ситуаційний аналіз повинен проводитися за наступною схемою: 1. Визначення проблеми: а) опис проблеми; б) визначення мети збору інформації; 2. Вироблення концепції збору інформації: а) визначення методів збору даних; б) визначення об'єкта дослідження; в) розробка інструментарію (анкет, опитувальних листів та ін.); г) проведення збору даних; 3. Аналіз даних: а) обробка матеріалів; б) інтерпретація результатів; 4. Підготовка висновків і рекомендацій. Зупинимося на окремих напрямках ситуаційного аналізу та можливих методах його проведення. Аналіз макросередовища спрямований на вивчення факторів, які не виникають безпосередньо на підприємстві, але впливають на його ринок. У результаті дослідження необхідно оцінити значущість зовнішніх факторів, вивчити їх стан, визначити ступінь та характер впливу на галузь в цілому і на конкретне підприємство, темпи змін, можливості та загрози для підприємства. Через велику кількість факторів макросередовища всі їх врахувати практично неможливо. Тому доцільно обмежити аналіз невеликою кількістю характеристик, що мають вирішальне значення для ринку підприємства. Щоб уникнути односторонніх суджень при оцінці ролі факторів, необхідно провести Дельфі - опитування із залученням незалежних експертів. 4.2. Вибір цільових сегментів ринку Вибір цільового ринку підприємства повинен включати такі обов'язкові етапи (рис. 1.):
Рис. 1. Етапи цільового маркетингу Оскільки купівельна поведінка на ринку В-2-В фундаментально відрізняється від купівельної поведінки у споживчому секторі, методика сегментування ринку та змінні, що використовуються при сегментації, теж повинні відрізнятися. У промисловому сегментуванні обов'язково слід враховувати, що клієнтами є організації, рішення приймаються групою осіб, які взаємодіють у рамках формальної організації, і що ці люди грають ролі, які справляють суттєвий вплив на їх поведінку. Таким чином, характеристики організації, закупівельного центру і самих дійових осіб є значущими для сегментування, це «претенденти» на роль змінних сегментації. Схеми сегментування В-2-В-ринку зазвичай базувалися на визнанні того факту, що промислових клієнтів слід сегментувати за географічною ознакою і з урахуванням кінцевого використання продукту, що купується. А при описі закупівельного центру не розмежовувалися поведінкові змінні, пов'язані з різними аспектами процесу прийняття рішення про закупівлю. 4.3. Оцінка конкурентоспроможності підприємства та його продукції. Оцінка конкурентоспроможності може здійснюватися за різними моделями, зокрема Майкла Портера (см. табл.1-4). Таблиця 1 Оцінка загрози зі сторони товарів-замінників
Оцінити загрози зі сторони товарів-замінників.
Таблиця 2 Оцінка рівня внутрігалузевої конкуренції
Оцінити внутрігалузеву конкуренцію. Таблиця 3 Оцінка ринкової влади покупців на ринку
Оцінити ринкової влади покупців на ринку Таблиця 4 Оцінка загроз для підприємства зі сторони постачальників
Оцінити загрози для підприємства зі сторони постачальників. 4.4. Товарна політика підприємства Робота з продуктом - одна з складових маркетингу. Аналіз товарної політики підприємства необхідно почати з структури його товарного асортименту в динаміці. Наступним кроком важливо проаналізувати ширину і глибину товарного ассортименту за окремими групами та товарними лінійками. Зробити такий аналіз за два роки, прокоментувати, які відбулися зміни і з чим це пов’язано. Для напрямів курсової роботи, пов’язаних з інноваційною діяльністю обов’язково проаналізувати основні групи продукції, що випускається, необхідно заповнити табл. 5 і розрахувати коефіцієнт оновленості продукції. Для роботи з продуктом найбільш істотним з точки зору маркетингу є наступні цілі: обсяг збуту, прибуток, частка ринку. Тому доцільно проаналізувати структуру збуту продукції по номенклатурним позиціям. Такий аналіз дозволяє показати абсолютне і відносне значення продуктів і груп продуктів. Таблиця 5 Приклад аналізу асортименту по різним групам продуктів
Аналогічний аналіз необхідно провести і для показників прибутковості, оцінивши внесок кожної групи товарів в отриманні доходів підприємства. Асортиментні групи товарів нерівнозначні по своїй рентабельності, тому важливо проаналізувати статті витрат і рівень націнок на окремі групи. Приклад аналізу наведено в табл. 6.
Таблиця 6 Аналіз витрат, що складають ціну окремих груп-товарів
При аналізі основних груп товарів необхідно проаналізувати життєві цикли основних продуктів. Для цього також можна використати Дельфі-метод, опитавши групу експертів щодо характеристик життєвого циклу. Отримані відповіді дозволяють побудувати криві життєвих циклів товарів і прийняти рішення щодо їх модернізації або зняття з виробництва. Побудувати ЖЦТ (не менше трьох, з різних груп або видів продукції), визначити, до якого виду вони належать, прокоментувати отримані результати і прийняти рішення щодо їх модернізації або зняття з виробництва. 4.5.Політика ціноутворення як елемент маркетингу Політика підприємства в області ціни на продукцію, що випускається є вирішальним інструментом маркетингу. При аналізі механізму ціноутворення необхідно досліджувати вплив чинників, що впливають на рішення підприємства щодо ціни. А саме: проаналізувати попит на продукцію; яким чином держава впливає на ціну (прямо, опосередковано); скільки існує посередників збуту і як це впливає на ціну. Особливий вплив потрібно приділити структурі витрат виробництва і збуту. Аналіз повинен проводитись у двох напрямках: − Аналіз статей витрат повної собівартості продукції; − Калькуляція ціни одиниці продукції. При визначені залежності між попитом і ціною товару широко використовується розрахунок еластичності попиту. Необхідно навести розрахунки. Аналізуючи цінову політику підприємства, необхідно охарактеризувати її тип, тобто визначити до якого з відомих типів відноситься цінова політика об'єкта дослідження. Висновки повинні бути обґрунтовані відповідними аналізом даних і зробленими розрахунками. Як рекомендації в курсових роботах даного напрямку може бути запропонована цінова стратегія підприємства (орієнтована на витрати, на споживача або на конкурентів). При цьому вибір варіанта цінової стратегії має бути обґрунтований попередніми маркетинговими дослідженнями. Можливо також побудова "кривих попиту" і "пропозиції" і визначення оптимальних цін на провідні групи товарів. 4.6. Політика розподілу Робота по формуванню каналів розподілу включає наступні етапи: − аналіз чинників, що впливають на вибір каналів; − вибір системи каналів; − робота з посередниками. Вибір оптимального варіанту базується на оцінці наступних основних факторів: − Тип і особливості самого товару; − Обсяги торгівлі; − Характер конкретного ринку; − Витрати на організацію каналу розподілу. Вирішення питань про вибір каналів розподілу також залежить від результатів аналізу внутрішнього середовища самого підприємства, цілей діяльності, величини витрат виробництва і розподілу. Використання різних каналів збуту залежить від поєднання наступних обставин (рис. 2).
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ И НАУКИ УКРАЇНИ ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ Інститут бізнесу, економіки та інформаційних технологій Кафедра менеджменту зовнішньоекономічної та інноваційної діяльності
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ЩОДО ПРОХОДЖЕННЯ ПЕРЕДДИПЛОМНОЇ ПРАКТИКИ
студентами напряму підготовки 073 «Менеджмент» усіх форм навчання
Одеса: ОНПУ, 2016 Методичні вказівки щодо проходження переддипломної практики студентами напряму підготовки 073«Менеджмент» усіх форм навчання / укл.: К.В.Ковтуненко, Н.С.Мамонтенко ¾ Одеса: ОНПУ, 2016. ¾ 32 С. ЗМІСТ 1. ЦІЛЬОВЕ ПРИЗНАЧЕННЯ ПРАКТИКИ 2. ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ДО ОРГАНІЗАЦЇ І ПРОВЕДЕННЯ ПЕРЕДДИПЛОМНОЇ ПРАКТИКИ 2.1 Планування та виконання робіт практики 2.2. Вибір бази практики на підставі договорів з партнерами 2.3. Укладання договорів з партнерами на проведення практики студентів 2.4. Розробка, узгодження і коригування робочих програм практики 2.5. Проведення переддипломної практики 2.6 Підведення підсумків практики студентів 3.РОБОЧА ПРОГРАМА ПЕРЕДДИПЛОМНОЇ ПРАКТИКИ 3.1 Мета і задачі переддипломної практики 3.3 Вимоги до змісту звіту з переддипломної практики 3.4 Вимоги до оформлення звіту 4 КРИТЕРІЇ КОМПЛЕКСНОГО ОЦІНЮВАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ПЕРЕДДИПЛОМНОЇ ПРАКТИКИ
Дійсні методичні вказівки є основним учбово-методичним документом, що визначає проведення практики за фахом. Переддипломна практика є частиною виробничого процесу, важливим етапом підготовки менеджера. Відповідно до навчального плану студенти проходять переддипломну практику у 8 семестрі. Без оцінки за практику студенти не допускаються до захисту дипломної роботи бакалавра. Практика переважно проводиться за місцем майбутньої роботи студентів на виробничих підприємствах організаціях, установах всіх форм власності, де здійснюється або планується зовнішньоекономічна діяльність. В основі переддипломної практики бакалавра лежить прикладна діяльність студентів на підприємстві, особиста участь в управлінні бізнес-процесами через з’ясування специфіки їх організації, планування, контролю, ресурсного забезпечення, оптимізації. Це дозволяє їм знайти механізми рішення конкретних завдань дипломної роботи, намітити алгоритми їх практичного впровадження в діяльність підприємства. Метою практики, як виду навчальних занять, є ознайомлення студентів з діяльністю підприємств (установ) і організацій, вироблення вмінь і навичок прийняття економічних рішень і здійснення професійної управлінської діяльності в умовах реального переддипломного середовища, конкретизація й використання засвоєних раніше різноманітних знань, отриманих у процесі навчання. У зв'язку з тим, що менеджер повинен орієнтуватися у всіх економічних процесах, що проходять на керованому підприємстві, студенти під час проходження практики знайомляться із діяльністю всіх економічних відділів і служб. Переддипломна практика будується у формі самостійного виконання студентами в умовах виробництва визначених програмою загальних та індивідуальних завдань відповідно установленим цілям і задачам дипломної роботи. Фактично результатом переддипломної практики повинен стати макет аналітичної частини дипломної роботи.
1. ЦІЛЬОВЕ ПРИЗНАЧЕННЯ ПРАКТИКИ
Метою переддипломної практики як виду навчальних занять є: поглиблений аналіз діяльності підприємства (установи) або організації в обраному напряму відповідно темі дипломної роботи (ДР), апробація умінь і навичок прийняття економічних рішень і рішення конкретних тематичних задач в умовах реального підприємницького середовища, демонстрація засвоєних раніше різноманітних знань, отриманих у процесі навчання. Поставлена мета досягається шляхом самостійного аналізу системи менеджменту підприємства (організації), механізму її економічного й організаційного забезпечення, розробка рекомендацій щодо її удосконалення. У зв’язку з тим, що фахівець напряму підготовки 073«Менеджмент» повинен орієнтуватися у динаміці базових економічних процесів та їх якісних змін, студенти протягом практики знайомляться з аналітичними даними, науковими публікаціями та дослідженнями за останні три роки. Якщо підприємство функціонує менш ніж три роки, можна привести дані з поквартальної або місячної звітності, але це треба підтвердити документально. 2. ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ДО ОРГАНІЗАЦЇ І ПРОВЕДЕННЯ ПЕРЕДДИПЛОМНОЇ ПРАКТИКИ
2.1 Планування та виконання робіт практики
Рішення всіх питань по організації, проведенню і звітності переддипломної практики виконується відповідно до плану робіт, складеним на кафедрі менеджменту зовнішньоекономічної та інноваційної діяльності та у навчальному відділі ОНПУ. Обов'язковим заходом з планування практики студентів є видання щорічного наказу по ОНПУ, де відображаються всі організаційні питання її проведення: інститут, курс, група, прізвище, ім’я, по-батькові студентів, що направляються на практику, назва і місця розташування бази практики, які наводяться повністю, керівник практики від ОНПУ, тривалість практики [2,3]. Для забезпечення своєчасності і компетентності в питаннях організації практики на засіданні кафедри призначається окремий викладач, що відповідає за організацію практики.
2.2. Вибір бази практики на підставі договорів з партнерами
Базою практики може бути партнер, що відповідає вимогам проходження практики і забезпечує умови для підготовки фахівців, з якими ОНПУ централізовано укладає договори про проходження практики: а) наукова установа Одеського регіону, зокрема, Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України, б) науковий структурний підрозділ ОНПУ, зокрема, науковий консультаційно-навчальний центр КНЦ «Політех-Консалт», в) підприємство, що є замовником фахівця. При виборі баз практики для студентів кафедри МЗЕІД напряму підготовки 073«Менеджмент» перевага віддається підприємствам із зовнішньоекономічною діяльністю. Однак, з огляду на той факт, що взаємодія з банками, комерційними структурами, органами державного управління й контролю є невід'ємною частиною ефективного функціонування сучасного підприємства, допускається проходження переддипломної практики студентів на будь-яких підприємствах, що становлять ринкову інфраструктуру. У даному випадку, під час проходження практики, необхідно зібрати інформацію, що дозволяє оцінити можливості підприємства у напрямку здійснення зовнішньоекономічної діяльності. Інформація про потенційну базу практики оформлюється у вигляді паспорту бази практики (форма надається викладачем кафедри, що відповідає за організацію практики), за аналізом даних якого засіданням кафедри приймається рішення щодо можливості укладення договору на практику. Бази практики повинні задовольняти наступним вимогам:
Увага! Підприємства та установи, що відносять свою звітність до категорії конфіденційної або до комерційної таємниці, не можуть бути базами практики!
2.3. Укладання договорів з партнерами на проведення практики студентів
Офіційною підставою для проведення переддипломної практики студентів є договір, що укладається між ОНПУ і підприємством до початку практики за формою, встановленою ОНПУ, де обумовлюються термін і вид практики, відповідальність за техніку безпеки і запобігання нещасних випадків, інші заходи, що забезпечують якісне проведення практики студентів.
2.4. Розробка, узгодження і коригування робочих програм практики
Переддипломна практика проводиться відповідно до робочої програми, в яку входить календарний графік, що передбачає:
Робоча програма практики формується на основі наскрізної програми практики стосовно до базового підприємства; підписується особою, що розробила її і завідувачем кафедри. Програма повинна бути погоджена з базовим підприємством. Програма практики є документом, виконання якого обов'язково для вузу (кафедри), підприємства, викладача та студента-практиканта. Робоча програма практики постійно обновлюється.
2.5. Проведення переддипломної практики
Перед початком практики на кафедрі проводиться інструктивна нарада за участю студентів і викладачів-керівників практики і дипломної роботи, де студенти проходять інструктаж про мету, зміст, порядок проходження практики з роз'ясненням її програми, одержують загальні та додаткові індивідуальні завдання по дипломної роботі, заповнюють щоденники. Протягом практики з боку кафедри в особі керівника практики спільно із відповідальним за її організацію на кафедрі та завідувачем кафедри здійснюється контроль за проведенням переддипломної практики з метою виявлення й усунення недоліків і надання практичної допомоги студентам по виконанню програми практики. Для цього передбачено відвідування студентів підприємства керівником практики або іншою призначеною контролюючою особою на місцях відповідно до графіку. Студенти, база практики яких розташована в інших місцях, повинні щотижнево інформувати керівника про результати проходження практики, використовуючи Інтернет або телефонний зв'язок. 3 числа студентів, спрямованих на кожну з баз практики, призначається старший групи, котрий разом з викладачем-керівником практики займається підготовкою необхідних документів для проходження практики, одержує методичні вказівки по її програмі і надалі контролює хід практики і дисципліну студентів. Студент повинен дотримуватися правил внутрішнього розпорядку підприємства. Про серйозні недоліки старший групи та контролюючий повинні негайно доповідати керівництву кафедри і підприємства-бази практики. Щоденник проходження практики заповнюється щодня.
2.6 Підведення підсумків практики студентів
По закінченню переддипломної практики студент складає письмовий звіт відповідно до вимог робочої програми практики шляхом обробки власних щоденних спостережень щодо всіх питань, які перераховані в програмі практики. До звіту обов’язково додається щоденник проходження практики, у якому перелічено всі роботи, виконані студентом. Щоденник повинен містити відзив керівника практики від партнера, скріплений його печаткою. Звіти оформлюються відповідно до вимог методичних вказівок щодо оформлення індивідуальних завдань [1]. Титульний лист оформлюється у відповідності до додатку А. Обсяг основної частини звіту складає 30-40 сторінок. Допоміжний матеріал варто поміщати в додатках, до яких відносять: інструкції, схеми, бланки, форми звітності, приклади розрахунків, тощо. Обсяг додатків не обмежується. Належним чином оформлений, переплетений звіт здається для ознайомлення, захисту і оцінки викладачу-керівнику практики від кафедри. При оцінці враховується письмовий відгук керівника практики від бази практики, що викладений у щоденнику практики студента. Звіт оцінюється за стобальною шкалою (див. Додаток Б). Студент, що не виконав вимог практики або не приступив до виконання практики, одержав негативний відгук про роботу, або незадовільну оцінку при захисті звіту, не допускається до дипломної роботи. Підсумки переддипломної практики обговорюються на засіданнях кафедри, рад ІБЕІТ і ОНПУ, на науково-методичних конференціях.
3.РОБОЧА ПРОГРАМА ПЕРЕДДИПЛОМНОЇ ПРАКТИКИ
3.1 Мета і задачі переддипломної практики
Метою переддипломної практики є оволодіння студентами сучасними методами ведення бізнесу, управління персоналом, розрахунково-аналітичними операціями, процедурами та технічними засобами управління у сфері зовнішньоекономічної діяльності. У процесі проходження практики на основі одержаних під час навчання знань формуються професійні уміння і навички для підготовки та прийняття відповідних організаційно-економічних рішень у реальних умовах функціонування господарських та управлінських структур, розвиваються потреби у постійному підвищенні інтелектуального потенціалу і творчих здібностей студентів. Головні задачі переддипломної практики студентів полягають у:
Під час переддипломної практики студенти повинні:
3) оволодіти практикою застосування сучасних методів дослідження і прикладного ретроспективного та поточного аналізу діяльності підприємств (організацій) на основі достовірної звітно-облікової документації; 4) проаналізувати стан та тенденції розвитку зовнішньоекономічної діяльності на базах практики; 5) оцінити конкурентні позиції об’єкта виробничої практики на внутрішньому та зовнішньому ринках; 6) сформулювати аналітичні висновки та обґрунтувати практичні рекомендації щодо шляхів підвищення ефективності функціонування об’єкта практики. У процесі проходження переддипломної практики студенти повинні отримати результати, які втілюються у набуття ними конкретних умінь та навичок у сфері менеджменту:
3.2 Зміст практики
Конкретний зміст переддипломної практики обумовлено місцем її проходження, узгоджується й уточнюється з керівником практики. Переддипломна практика включає шість етапів: – ознайомлення з підприємством – 2-3 дня; – аналіз фінансово-економічної діяльності підприємства – 1,5-2 тижні;
– поглиблений аналіз питань спеціальної частини – 2-3 тижня; – вивчення питань охорони праці, виробничого травматизму і професійних захворювань, небезпечних та шкідливих виробничих факторів – 1-2 дня; – оформлення та захист звіту – 3-4 дні. Детальна розшифровка кожного етапу передбачається при складанні графіка проходження практики на місці (приклад графіка наведено у Додатку Б). 3.3 Вимоги до змісту звіту з переддипломної практики
Звіт з переддипломної практики приймається для перевірки керівником практики від навчального закладу, якщо у ньому міститься:
Зміст звіту з переддипломної практики передбачає перелік усіх існуючих структурних елементів з наведенням сторінок з розміщенням відповідної інформації. Вступ відображає мету та цілі практики, характеризує її базу та розкриває зв'язок із темою дипломної роботи. Загальна характеристика підприємства. Розділ відображає:
Аналіз фінансово-економічної діяльності підприємства (організації). В розділі здійснюється комплексний (повний) фінансовий аналіз діяльності підприємства з обов’язковим використанням комп’ютерних програм та оцінюється механізм його організації на підприємстві. Розраховуються загальні показники економічної ефективності підприємства (організації) за 3 роки: рентабельність товарної і реалізованої продукції, рентабельність власного, використовуваного капіталу, рівень ліквідності, платоспроможності, оборотності капіталу й інші загальновідомі показники. Якщо на підприємстві здійснюється аналогічний аналіз, треба обов’язково виконати порівняння величин показників підприємства із власними. Доцільно провести розрахунки загальних показників економічної ефективності підприємства; стратегічний аналіз підприємства (аналіз макро- та мікросередовища, SWOT-аналіз, аналіз організаційної структури підприємства). Результати розділу узагальнюють висновки щодо фінансового стану підприємства, раціональності організації та якості фінансово-економічного аналізу на підприємстві. Наводяться пропозиції щодо вдосконалення системи аналізу. Аналіз системи управління підприємства. Цілі аналізу системи управління: - детальне вивчення системи управління для більш ефективного використання та прийняття рішення щодо її подальшого вдосконалення або заміни; - дослідження альтернативних варіантів новостворюваної системи управління з метою вибору найкращого варіанта. До завдань аналізу системи управління відносяться:
Визначення об'єкта аналізу. При вирішенні цього завдання потрібно виконати наступні дії: виділити систему управління для аналізу; визначити цілі і завдання управління; провести первинну декомпозицію системи з виділенням керуючої підсистеми (органів управління), об'єктів управління (виконавців) і навколишнього середовища. Дослідник може обрати одне з двох напрямків аналізу: перше - визначення стану системи управління (в менеджменті - визначення точки відліку), щоб позначити зони, що вимагають поліпшення, і стимулювання змін; інше - дослідження альтернативних варіантів новостворюваної системи з метою вибору кращого варіанту. У менеджменті виділяють наступні групи визначення точки відліку:
При необхідності виділяються підсистеми і фактори навколишнього середовища, що впливають на функціонування системи. Структурування системи. Метою структурування є детальне вивчення системи управління, встановлення зв'язків і відносин між її елементами. Під завданням аналізу структури розуміється визначення основних характеристик системи. Основні характеристики структури системи можуть бути розбиті на дві групи:
Визначення функціональних особливостей системи. Завдання визначення функціональних особливостей системи строго пов'язана з завданням структурування. З урахуванням структурування визначаються перелік приватних завдань і функції кожного елемента системи, порядок їх взаємодії, необхідні вхідні і вихідні дані. Дослідження інформаційних характеристик системи. У процесі дослідження інформаційних характеристик визначаються:
Визначення кількісних і якісних показників системи. Після з'ясування поставленого завдання, визначення об'єкта аналізу і складання його багаторівневого опису здійснюється: - попередній вибір переліку показників кожного рівня; - розробка моделей і методів визначення показників різних рівнів; - уточнення умов визначення показників, що включають передбачувані дії надсістеми, можливість інтегрування з іншими системами управління і наявність дублюючих систем. В результаті рішення даної задачі систематизуються приватні якісні і кількісні показники структур, процесів функціонування та інформації, а також визначаються узагальнені показники, що характеризують зовнішні властивості аналізованої системи і її окремих елементів. Оцінка ефективності. Дане завдання вирішується з метою визначення досягнутих в процесі функціонування системи управління результатів і витрачених на досягнення цих результатів матеріальних і часових ресурсів. Треба відзначити, що поняття показника, що оцінює функціонування системи, використовується в двох сенсах. По-перше, це показники, що вимірюють ті чи інші результати реального (або імітаційного) функціонування системи. Це експериментальні показники функціонування. Інший варіант - це теоретичні оцінки можливих значень експериментально визначених показників - теоретичні показники функціонування. (У даному випадку вказується, якими могли б бути отримані показники). Узагальнення та оформлення результатів аналізу. Завдання документального узагальнення і оформлення результатів аналізу включає:
Спеціальна частина. Розділ містить поглиблений аналіз питань, які є задачами дипломної роботи. У розділі наводиться характеристика стану та особливостей всіх складових існуючої на підприємстві системи ЗЕД. У випадку, якщо підприємство не здійснює зовнішньоекономічну діяльність, оцінюється можливість її провадження у напрямку, що обґрунтований студентом на підставі результатів аналізу фінансово-господарської діяльності підприємства. Для аналізу зовнішньоекономічної діяльності використовують систему аналітичних показників:
Напрямки дослідження, що рекомендуються: Завдання 1. Визначити стратегію та вивчити організаційні засади менеджменту зовнішньоекономічної діяльності підприємства:
Завдання 2. Визначити економічні засади управління зовнішньоторговельним обігом підприємства та дати оцінку його ефективності:
Завдання 3. Здійснити аналіз фінансових результатів від зовнішньоекономічної діяльності підприємства та дати оцінку його фінансового стану:
Завдання 4. Дослідити механізм управління інвестиціями при здійсненні підприємством зовнішньоекономічної діяльності:
Завдання 5. Розглянути механізм проведення міжнародних розрахунків і платежів, фінансування і страхування зовнішньоторговельних операцій, які здійснює підприємство в рамках зовнішньоекономічної діяльності, та охарактеризувати:
Завдання 6. Розглянути механізм здійснення міжнародних перевезень та:
Завдання 7. Розглянути маркетингові аспекти зовнішньоекономічної діяльності підприємства:
Завдання 8. Проаналізувати і відобразити у звіті специфіку управління ЗЕД підприємства. Охарактеризувати підрозділ (посаду), що відповідає за здійснення ЗЕД. Студенту слід проаналізувати можливості виходу підприємства на зовнішній ринок. У випадку, коли підприємство діє на зовнішніх ринках, необхідно вивчити стратегію зовнішньоекономічної діяльності, проаналізувати експортні можливості підприємства та його потреби. На основі ринкових досліджень вивчити можливості потенційних закордонних партнерів, проаналізувати ефективність зовнішньоекономічних зв’язків, розглянути практику укладання угод із закордонними постачальниками та споживачами. Завдання 9. Загальна характеристика ЗЕД:
Завдання 10. Провести аналіз експортно-імпортних операцій:
Завдання 11. Проаналізувати системи платежів, які здійснює підприємство у рамках зовнішньоекономічної діяльності:
Завдання 12. Розробка пропозицій щодо вдосконалення діяльності підприємства. Залежно від спеціалізації навчання, наукових інтересів та особистих бажань студент повинен розробити конкретні та обґрунтовані пропозиції щодо вдосконалення окремого напряму (напрямів) роботи підприємства або впровадження певного нововведення (інновації). Пропозиції можуть бути спрямовані як на удосконалення існуючих функціональних напрямів діяльності підприємства (планово-економічна, управління персоналом, маркетингово-комерційна, фінансово-облікова діяльність тощо), так і передбачати принципові нововведення (впровадження нових продуктів, диверсифікація діяльності, здійснення реального чи фінансового інвестування, вихід на зовнішні ринки і т.д.). Розробка пропозицій має ґрунтуватися на виявлених недоліках організації роботи підприємства, наявних резервах її удосконалення, вивченні вітчизняного й закордонного досвіду кращих підприємств аналогічного та споріднених профілів діяльності. У звіті про проходження виробничої практики бакалавра, результати проведеної роботи викладаються за такою структурою:
Методики аналізу щодо виконання спеціальної частини треба погодити з керівником дипломної роботи до початку практики. Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях. У цьому розділі необхідно надати коротку характеристику об'єкта, з точки зору охорони праці, проаналізувати можливі небезпечні і шкідливі виробничі фактори підприємства, цеху, дільниці, офісу або відділу, а саме: гігієну праці та промислової санітарії, електробезпеки, пожежної та вибухової небезпеки, ергономіці, фізіології праці, інженерної психології. А також розробити і оформити у вигляді інженерної розробки заходи щодо усунення (або зниження) впливу небезпечних і шкідливих виробничих факторів. Напрямки дослідження, що рекомендуються: − дослідження параметрів мікроклімату робочої зони та оцінка щодо відповідності їх нормативним значенням; − контроль вмісту шкідливих речовин в повітрі робочої зони; − дослідження забрудненості робочої зони шкідливими речовинами та оцінка щодо відповідності його нормативним значенням; − дослідження та оцінка ефективності системи вентиляції; − дослідження дії електричного струму на організм людини; − дослідження електробезпеки в трифазних електромережах з різними режимами нейтралі; − дослідження параметрів інфрачервоного випромінювання та ефективності теплопоглинальних екранів; − дослідження способів захисту персоналу від іонізуючого випромінювання; − дослідження та оцінка якості природного освітлення; − дослідження та оцінка параметрів штучного освітлення; − гігієнічна оцінка виробничого шуму; − дослідження та оцінка параметрів вібрації. Дана частина практики базується на нормативних дисциплінах «Основи охорони праці», «Безпека життєдіяльності», «Охорона праці в галузі», «Цивільна оборона» та оволодіння студентами засобами і методами дослідження параметрів виробничого середовища та трудового процесу, виявлення шкідливих та небезпечних виробничих чинників, оцінки заходів, спрямованих на їх нормалізацію, формуванні у майбутніх фахівців (бакалаврів) умінь та компетенцій для забезпечення ефективного управління охороною праці та поліпшення умов праці з урахуванням досягнень науково-технічного прогресу та міжнародного досвіду, а також в усвідомленні нерозривної єдності успішної професійної діяльності з обов’язковим дотриманням усіх вимог безпеки праці у конкретній галузі [4, 5]. Завдання для виконання цього розділу слід отримати на кафедрі управління системами безпеки життєдіяльності у викладача-консультанта з дипломної роботи. Висновки і пропозиції повинні містити рекомендації щодо удосконалення системи менеджменту за рахунок оптимізації її певних елементів в контексті організаційно-економічного забезпечення, планування, контролю, координації, підвищення якості й ефективності, мотивації роботи персоналу тощо, складені студентом на підставі виконаних ним розрахунків і проведених узагальнень. Список використаних джерел повинен містити перелік нормативних актів, методичних рекомендацій, навчальних посібників та інших джерел, відповідно яким виконано розрахунки та здійснено висновки. Додатки повинні містити необхідні обліково-аналітичні та звітні форми, порівняльні таблиці, проміжні об’ємні розрахунки тощо. Забороняється виносити матеріали, які не використані у ході практиці або не ілюструють зроблені розрахунки та висновки. Допускається тимчасове розміщення у додатках неповністю проаналізованих матеріалів, які є необхідними для процесу написанні дипломної роботи, але їх варто додавати окремою папкою. 3.4 Вимоги до оформлення звіту
Для оформлення звіту з переддипломної практики студенту виділяється наприкінці практики 2-3 дня. Обсяг основної частини звіту складає 30-40 сторінок комп’ютерного тексту. Обсяг додатків не обмежується. Звіт необхідно оформлювати відповідно до Державного стандарту України. Таким стандартом є ДСТУ 3008-95 “Документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення”. Звіт друкують за допомогою комп'ютера на одній стороні аркуша білого паперу формату А4 (210х297 мм) з використанням шрифтів текстового редактора Word розміру 14 з полуторним міжрядковим інтервалом, до тридцяти рядків на сторінці. Текст необхідно друкувати, залишаючи береги таких розмірів: лівий - не менше Друкарські помилки, описки і графічні неточності, які виявилися в процесі написання звіту, можна виправляти підчищенням або зафарбуванням білою фарбою і нанесенням на тому ж місці або між рядками виправленого тексту (фрагменту малюнка) машинописним способом. Допускається наявність не більше двох виправлень на одній сторінці. Для оформлення звіту з переддипломної практики слід користуватися «Методичними вказівками щодо оформлення індивідуальних робіт, що передбачені навчальним планом та робочими програмами дисциплін для студентів Інституту бізнесу, економіки та інформаційних технологій» [1].
4 КРИТЕРІЇ КОМПЛЕКСНОГО ОЦІНЮВАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ПЕРЕДДИПЛОМНОЇ ПРАКТИКИ
Аналіз і оцінка знань, умінь та навичок студентів – невід’ємний важливий структурний компонент навчального процесу, який є завершальним в оволодінні певним змістовим блоком, своєрідною сполучною ланкою в системі навчальної діяльності особистості. Результати контролю знань і вмінь студентів виражаються в оцінки. Оцінка – це визначення і вираження (в умовних знаках – балах, а також оцінних судженнях викладача) ступеня засвоєння тим, хто навчається, знань і вмінь, установлених програмою. Використовуючи позитивний дидактичний досвід, ставлячи за мету обґрунтованість оцінки навчально-пізнавальної діяльності студента під час проходження практики, розроблення критеріїв комплексного оцінювання результатів переддипломної практики напряму підготовки 073«Менеджмент», враховано: а) для оцінки знань – обсяг володіння поняттями, науковою проблемою, чинним законодавством, методологією управління, ступінь систематизації та узагальнення знань; якість засвоєння студентами методологічної та теоретичної основ переддипломної практики; б) для оцінки навичок студента – наявність практичних навичок з опанованих дисциплін, що сприяють успішному оволодінню професією; якість і швидкість їх виконання в різних виробничих умовах; в) для оцінки вмінь – наявність та якість конкретних професійних умінь, зазначених у кваліфікаційній характеристиці фахівця з менеджменту; ступінь оволодіння основними прийомами професійної діяльності та творче застосування їх під час вирішення нестандартних завдань у різноманітних виробничих ситуаціях; конструювання алгоритму дії; моделювання практичного виконання професійних дій; виконання комплексу дій, які складають конкретне вміння; впевненість, самостійність, обґрунтованість, систематичність цих дій; зміст самоаналізу результатів власних дій; якість та усвідомлення виконаних дій, наявність помилок, їх кількість і характер, міра впливу на кінцевий результат. Тобто оцінка є характеристикою результатів навчальної діяльності студента, дає уявлення про стан його знань, умінь і ступінь їх відповідальності вимогам контролю. Викладач дає оцінку рівня компетентності студента, при цьому враховує рівень досягнень студента, а не ступінь його невдач. Оцінка має характер об’єктивної констатації результатів практики, встановлює ступінь виконання студентом завдань, поставлених перед ним програмою практики, ступінь їх практичної підготовки – якість набутих знань, сформованих умінь і навичок. Виставляючи студенту оцінку за результатами захисту звіту з виробничої практики, викладач повинен її обґрунтувати, керуючись логікою та існуючими критеріями наведеними. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ДОДАТКИ
Додаток А Приклад титульної сторінки звіту
Міністерство освіти І науки України Одеський національний політехнічний університет … повна назва інституту (іБЕіТ, ЦПОІПП або іДЗО) …
Кафедра МЕНЕДЖМЕНТУ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ТА ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Студента (ки) гр. ОВ- _____ __________________________ (ПІБ)
. Одеса ¾ 201_ р. Графік проходження переддипломної практики
студента(ки) _______________________________ напряму підготовки 073«Менеджмент» на підприємстві ________________________________________________________________ назва підприємства з «____» ___________20____ р. по з «____» ___________20____ р.
Додаток В
Лист та критерії оцінювання проходження практики
Лист та критерії оцінювання проходження практики Студента (ки) ________________________________________ група ________ напряму підготовки 073«Менеджмент»
Критерії оцінки переддипломної практики Процес оцінювання практики складається з двох складових: а) проведення поточного контролю, об’єктом якого є дотримання календарного плану виконання програми практики (табл. В.1). Кількість балів при дотриманні графіку ¾ 15, за кожне порушення оцінка знижується на 5 балів; б) проведення підсумкового контролю, об’єктом якого є якість виконання завдань практики. Кількість балів при дотримання графіку ¾ 85 (табл. В.2). За одну принципову помилку оцінка знижується на 50%, за непринципові ¾ на 25% від максимальної оцінки. Питання оцінюється в 0 балів (не зараховується), якщо в ньому допущено більш ніж дві принципові або більш ніж 4 непринципові помилки. Принциповою вважається помилка, пов’язана з незнанням методологічних основ менеджменту та теорії організації, відсутністю навичок аналізу ЗЕД, непринциповою ¾ помилка, пов’язана з арифметичними помилками, неточністю формулювань при збереженні первинного змісту категорій та висновків.
Результати оцінювання проходження практики Результати оцінювання проходження переддипломної практики студентом (кою) _________________________________ наведено у таблицях В.1-В.3:
Таблиця В.1 ¾ Поточний контроль результатів практики
** Виконання спеціальної частини оцінюється керівниками практики та дипломної роботи спільно. Таблиця В.2 ¾ Підсумковий контроль результатів практики
** Виконання спеціальної частини оцінюється керівниками практики та дипломної роботи спільно.
Таблиця В.3 ¾ Узагальнена оцінка результатів практики
Висновок: зараховано, не зараховано (підкреслити)
Додаток Г Приклад оформлення висновків та пропозиції щодо результатів практики
УЗАГАЛЬНЕНІ ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ
Додаток Д
Приклад оформлення довідки про впровадження
«28» лютого 2016 р. м. Одеса
ДОВІДКА ПРО ВПРОВАДЖЕННЯ
Пропозиції та рекомендації студента групи ОВ–051 Лєвади Павла Миколайовича, що отримані під час переддипломної практики, стосовно оптимізації системи менеджменту ЗЕД, будуть розглянуті керівництвом Тов «кост-СЕРВІС та прийняті до впровадження в діяльність.
Керівник Тов «кост-СЕРВІС» _________________ / Лінченко З.В. /
МП Київський національний торговельно-економічний університет Кафедра банківської справи
ЗАТВЕРДЖЕНО вченою радою (пост. п. від «__» «_____» 2016 р.) Ректор ___________________А.А. Мазаракі
РОБОЧА ПРОГРАМАвиробничої практики
Київ 2016 Розповсюдження і тиражування без офіційного дозволу КНТЕУ заборонено
Робочу програму виробничої практики обговорено і схвалено на засіданні кафедри банківської справи, протокол №8 від 24.11.2016 р.
Рецензент: Сушко Н.М., канд. екон. наук, доц.
РОБОЧА ПРОГРАМАвиробничої практики
Редактор Комп’ютерна верстка
Підп. до друку Формат Папір письм. Ризографія. Ум. друк. арк. Ум. фарбо-відб. Обл.-вид. арк. Тираж 30 пр. Зам. Видавничий центр КНТЕУ. Друкарня ВЦ КНТЕУ.
ВСТУП
Згідно із Законом України «Про вищу освіту» та «Стандартом вищої освіти КНТЕУ» невід’ємною складовою освітньо-професійної підготовки фахівців освітнього ступеня «бакалавр» у вищих навчальних закладах усіх рівнів акредитації є практична підготовка студентів, яка передбачає впровадження в освітній процес системи поетапного нарощування рівня професійних знань та практичних навичок. Зміст практики визначається вимогами, що висуваються освітньо-кваліфікаційною характеристикою фахівця. Вона повинна відповідати освітньо-професійній програмі підготовки фахівця з фінансів, банківської справи та страхування, а також враховувати специфіку банківських установ, в яких працюватиме випускник після закінчення навчання. Робочу програму виробничої практики розроблено з урахуванням «Положення про проведення практики студентів Київського національного торговельно-економічного університету», «Положення про проведення практики студентів вищих навчальних закладів України», наказів та рішень МОН України щодо організації практики студентів. Крім того, організація проходження практики студентів регламентується «Правилами внутрішнього розпорядку», «Положенням про систему оцінювання успішності навчання здобувачів ступенів вищої освіти «бакалавр» і «магістр» у КНТЕУ», «Положенням про організацію освітнього процесу в КНТЕУ», «Методичними рекомендаціями щодо розробки програм та робочих програм практики». Робоча програма виробничої практики складена відповідно до навчального плану підготовки фахівців освітнього ступеня «бакалавр» з галузі знань 07 «Менеджмент та адміністрування», спеціальності «Фінанси, банківська справа та страхування», спеціалізації «Банківська справа». Згідно навчального плану підготовки студентів денної форми навчання виробнича практика передбачена у VІІІ семестрі протягом 4 тижнів, за планами заочної форми навчання практика відбувається у Х сесії протягом 3 тижнів, за планами заочної скороченої форми навчання – у VІ сесії протягом 3 тижнів. Робоча програма є навчально-методичним документом, що визначає загальні питання організації, змісту і порядку проходження та підведення підсумків виробничої практики студентів ОС «бакалавр» денної та заочної форм навчання, згідно з яким розраховується навчальне навантаження і регламентується робота керівників практики від кафедри та студентів упродовж періоду її проходження. Робоча програма виробничої практики містить такі розділи: 1. Мета, завдання та результати практики, її місце в освітньому процесі. 2. Зміст практики. 3. Індивідуальні завдання. 4. Список рекомендованих джерел.
1. Мета, завдання та результати виробничої практики, її місце в освітньому процесі Метою виробничої практики є формування у студентів на базі знань, що одержані під час вивчення теоретичних курсів, професійних умінь і навичок у сфері діяльності банківських установ; поглиблення та закріплення у них теоретичних знань перш за все з банківських операцій, обліку, аналізу та банківських технологій і менеджменту; опанування студентами сучасними прийомами, методами та знаряддями праці в області їх майбутньої професії; набуття необхідних практичних навичок самостійної роботи в умовах сталої та несталої банківської системи, закріплення потреби систематичного поновлювати своїх знань та творчого їх застосовувати в практичній діяльності. У процесі проходження виробничої практики студент повинен навчитися вирішувати типові задачі, які притаманні видам діяльності відповідно до посад, що може займати випускник вищого навчального закладу – бакалавр з фінансів, банківської справи та страхування. Головні завдання виробничої практики:
Зміст виробничої практики враховує набуті студентами знання з таких навчальних дисциплін: «Банківські операції», «Фінансовий облік у банках», «Аналіз діяльності банку», «Банківська система», «Інформаційні системи і технології у банківській сфері», «Платіжні системи», «Звітність комерційного банку», «Навчальний банк». Практика студентів проводиться у провідних банківських установах, а також у Національному банку України. Об’єктами практики виступають банківські установи (як головні офіси, так і відокремлені підрозділи), що здійснюють діяльність у відповідності з діючим законодавством і відповідають вимогам програми, з якими університетом укладені договори про співробітництво та договори про проведення практики. Розподіл студентів за базами виробничої практики та переддипломної практики проводиться кафедрою банківської справи разом з Центром розвитку кар’єри і оформлюється наказом ректора. У разі якщо студент, що навчається на заочній формі навчання, має досвід роботи (працює/працював) у банківській установі на відповідній посаді фахового спрямування і може документально це підтвердити, він звільняється від проходження практики. Перед початком проходження виробничої практики університет забезпечує студента такими документами: - робочою програмою виробничої практики, - календарним графіком проходження виробничої практики, - щоденником виробничої практики, - індивідуальним завданням. Під час практики студент повинен суворо виконувати прийняті в установах банків правила охорони праці і протипожежної безпеки. Важливого значення має і дотриманням вимог банківської безпеки. Про все це студент повинен бути повідомлений до початку проходження практики відповідальною особою банку. Крім того, перед початком практики керівник практики від університету здійснює попередній (вступний) інструктаж з охорони праці, про що робиться відповідний запис з обов’язковим проставляння підпису студента в Журналі реєстрації первинного, позапланового, цільового інструктажів з безпеки життєдіяльності студентів, слухачів. Результатом виробничої практики є захист завдань з робочої програми виробничої практики та індивідуального завдання. Захист виробничої практики проходить у формі заліку. Керівнику практики від університету студент повинен надати заповнений щоденник, окремі матеріали/записи щодо виконання завдань та відгук-характеристику керівника від установи банку. У щоденнику повинні бути зроблені відмітки про дати прибуття на практику та вибуття з практики, призначення відповідальної особи банку за організацію проходження практики студентом, його підписи, скріплені печаткою. Хід виконання завдань з практики повинен фіксуватись відповідними записами у щоденнику у розділі «Робочі записи» та підтверджуватись підписом відповідальної особи функціонального підрозділу банку. У відгуку-характеристиці повинно бути відображено, як студент виконав програму практики, його відношення до роботи, ступінь самостійності виконання завдань, а також виставлено оцінку з практики за 100-бальною шкалою. Без наявності правильно оформленого щоденника практика не зараховується. Максимальна кількість балів, яку може одержати студент за виробничу практику – 100.
2. Зміст практики У процесі проходження виробничої практики студент повинен навчитися вирішувати типові задачі, що притаманні видам діяльності відповідно до посад, які може займати випускник вищого навчального закладу – бакалавр з фінансів, банківської справи та страхування: начальник управління; начальник планово-економічного відділу; начальник фінансового відділу; начальник функціонального підрозділу; головний касир; фахівець з фінансово-економічної безпеки; фахівець з корпоративного управління; менеджер (управитель) із грошового посередництва; менеджер (управитель) із фінансового лізингу; менеджер (управитель) із надання кредитів; менеджер (управитель) із фінансового посередництва; професіонал з торгівлі цінними паперами; відповідальний працівник банку; аналітик з інвестицій, аналітик з кредитування; економіст, економіст з фінансової роботи, консультант з економічних питань. Зміст завдань з практики залежить від об’єкту проходження практики – установа банку чи Національний банк України. Зміст завдань з виробничої практики, що відбувається в установах банків, наведено у табл.1. Якщо практика відбувається в Національному банку України, вона здійснюється за окремою програмою, затвердженою на засіданні кафедри. Таблиця 1 Зміст завдань з практики та розподіл годин на їх виконання
3. Індивідуальні завдання Крім загальних 10 завдань, кожний студент-практикант виконує індивідуальне завдання. Останнє видає викладач кафедри (керівник практики від університету), виходячи із специфіки роботи підрозділу банку, за якими офіційно закріплений студент у банку. Індивідуальне завдання включає ознайомлення з такими блоками питань: 1) організаційна побудова департаменту (управління, відділу), їхні функції та завдання; 2) методичне та інформаційне забезпечення управління процесами у відповідному структурному підрозділі; 3) підтримка операцій (процесів) у відповідному структурному підрозділі (модулі Систем автоматизації діяльності банку – САБ); 4) перелік та опис технології проведення основних операцій у підрозділі (технологічні карти).
4. Список рекомендованих джерел Рекомендовані інформаційні джерела складаються з нормативно-правової бази, основної, додаткової літератури, інтернет-джерел та типових внутрішніх інструкційно-методичних положень банків. Інструкції та інші методичні матеріали студенти отримують під час проходження практики від керівника практики від КНТЕУ та банку. Рекомендовані джерела студент повинен знайти та опрацювати самостійно.
4.2 Основні джерела
4.3 Додаткові джерела
4.4 Інтернет-ресурси
|