|
Маркетингове ціноутворенняДата публикации: 16.01.2020 19:49
Міністерство освіти і науки України Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут» Кафедра промислового маркетингу
Бажеріна К.В.
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ до виконання розрахункової роботи студентів з дисципліни «Маркетингове ціноутворення» для напряму підготовки 6.030507 «Маркетинг»
Рекомендовано Методичною радою НТУУ «КПІ»
Київ НТУУ «КПІ» 2014 Методичні вказівки до виконання розрахункової роботи студентів з дисципліни «Маркетингове ціноутворення» для напряму підготовки 6.030507 «Маркетинг» / Національний технічний університет України «КПІ», каф. промислового маркетингу; Бажеріна К.В. – Київ : НТУУ «КПІ», 2014. – 41 с.
Гриф надано Методичною радою НТУУ „КПІ” (Протокол № ___ від ___ січня 2014 р.)
Навчально-методичне видання Методичні вказівки до виконання розрахункової роботи студентів з дисципліни «Маркетингове ціноутворення» для напряму підготовки 6.030507 «Маркетинг»
Методичні вказівки до виконання розрахункової роботи студентів з дисципліни «Маркетингове ціноутворення» для напряму підготовки 6.030507 «Маркетинг» мають на меті отримання студентами базових навичок аналізу факторів, що впливають на процес ціноутворення, розробки цінової стратегії підприємства; розрахунку остаточної ціни на товар. Запропоновано вказівки до виконання розрахунків, змісту, структури та правил оформлення розрахункової роботи, роботи з літературою. Методичні вказівки призначені для студентів напряму «Маркетинг» та можуть бути використані студентами інших економічних спеціальностей, що навчаються у НТУУ «КПІ».
За редакцією укладачів Надруковано з оригінал-макета замовника Зміст
ВСТУП
В умовах ринкової економіки важливого значення набуває процес ціноутворення. Саме ціни визначають структуру випуску продукції, впливають на рух матеріальних потоків, прибутковість будь-якого підприємства, рівень добробуту населення. Дисципліна «Маркетингове ціноутворення» відноситься до циклу професійно-орієнтованих дисциплін для студентів, що навчаються на кафедрі промислового маркетингу за спеціальністю «Маркетинг». У даній дисципліні розглядається залежність підходів до ціноутворення від типу ринкової ситуації та стадії життєвого циклу товару. Дисципліна передбачає опанування певним інструментарієм у вигляді методів та математичних моделей ціноутворення; вивчення студентами вітчизняного та світового досвіду з практики ціноутворення. Розглядаються етапи процесу встановлення цін: постановка задач ціноутворення; визначення попиту; визначення витрат; аналіз цін та товарів конкурентів; вибір методу ціноутворення; встановлення остаточної ціни. Вивчення дисципліни дозволяє сформувати у студента комплексний підхід до вирішення маркетингових завдань щодо ціноутворення, що стоять перед підприємством будь-якої форми власності та специфіки діяльності. Забезпечуючими дисциплінами виступають: економічна теорія, мікроекономіка, маркетинг, промисловий маркетинг, маркетингові дослідження, менеджмент. Метою дисципліни є формування системи знань щодо предмету та суті маркетингового ціноутворення, його місця в маркетинговій діяльності підприємств та надання базових навичок з маркетингового ціноутворення на підприємствах різних форм власності. Завданням дисципліни є надання студентам знань щодо місця цінотворення в структурі управління та функціонування підприємства, принципів та функцій цінових стратегій, навчити використовувати на практиці теоретичні знання з методів та стратегій ціноутворення; вірно знайти місце ціноутворення у загальному комплексі маркетингу; самостійно аналізувати ринкову ситуацію; враховувати інтенсивність різних видів конкуренції; обирати метод встановлення цін на продукцію на основі ринкових умов, конкуруючих цін та на основі витрат; враховувати задачі виробництва, результати маркетингових досліджень, фінансові результати, дії конкурентів, психологію споживачів, чинне законодавство тощо. Предметом вивчення у мажах кредитного модуля є політика, стратегія та методи ціноутворення в маркетингової діяльності підприємств на промисловому та споживчому ринках. Індивідуальне завдання виконується у формі розрахункової роботи. Метою індивідуального завдання є отримання студентами базових навичок аналізу ринку та розробки цінової стратегії підприємства. Завдання передбачає ідентифікацію маркетингових проблем підприємства, аналіз маркетингового середовища та виявлення маркетингових проблем та можливостей, є набуття студентами практичних навиків в аналізі факторів, що впливають на процес ціноутворення; розробці стратегії ціноутворення; розрахунку вихідної та остаточної ціни на товар. У ході написання розрахункової роботи студент отримує наступні компетенції:
Завдання цих методичних вказівок – надати студентові допомогу щодо змісту, структури та правил оформлення розрахункової роботи, правильно організувати працю над нею. Методичні вказівки до виконання розрахункової роботи з дисципліни «Маркетингове ціноутворення» призначені для студентів факультету менеджменту та маркетингу спеціальності 6.030507 «Маркетинг» всіх форм навчання.
І. ВИМОГИ ДО РОЗРАХУНКОВОЇ РОБОТИ 1. Процес виконання розрахункової роботи включає декілька етапів, а саме:
2. Тема розрахункової роботи обирається студентом згідно його бажанню. Тема розрахункової роботи обирається таким чином, щоб потім стати основою для написання розрахункових робіт по споріднених дисциплінах, які в сукупності мають утворити основу бакалаврської дипломної роботи студента. 3. Робота виконується на прикладі конкретного виробничого підприємства (фірми), що працює на певному товарному ринку чи ринках, один з яких обирається для дослідження. 4. Обсяг роботи може коливатися від 20 до 30 сторінок комп`ютерного тексту. 5. Розрахункова робота повинна базуватись на реальних фактах та цифрах. Студент, працюючи над роботою, повинен продемонструвати своє вміння самостійно вирішувати проблеми з маркетингового ціноутворення. 6. Пропозиції та висновки роботи повинні мати високий рівень обґрунтування, що забезпечується використанням статистичної інформації, коректним вибором методології, методів досліджень та обчислень. 7. Текст повинен бути відредагованим, стилістично витриманим.
ІІ. ТЕМАТИКА РОЗРАХУНКОВОЇ РОБОТИ Для виконання роботи, студент обирає підприємство, ринок. Якщо студент підбирає умови самостійно, вони мають бути узгоджені з викладачем. Крім того, для проведення обчислень студент має обрати конкретну товарну одиницю з всієї номенклатури товарів для встановлення на неї ціни. Тема роботи формулюється як «Розробка цінової стратегії (назва підприємства) на ринку (назва товарного ринку з означенням територіальних меж)». Товаром, що береться до аналізу, може бути продукція підприємств України, це також можуть бути розробки провідних кафедр Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут», інноваційних центрів тощо. Отже, об`єктом дослідження є ринок, на якому підприємство веде господарську діяльність, саме підприємство та товар. Предметом дослідження є ціноутворення підприємства на обраному ринку, методи аналізу та прийняття цінових рішень. Суб’єктами дослідження є активні суб’єкти маркетингового середовища підприємства (споживачі, конкуренти тощо).
ІІІ. ЗМІСТ І СТРУКТУРА РОЗРАХУНКОВОЇ РОБОТИ Розрахункова робота повинна складатися з наступних пунктів: Титульний лист. Титульний лист вміщує стандартну інформацію щодо вузу, кафедри, назви навчальної дисципліни, назви розрахункової роботи, її автора та особи, що перевірила роботу, місце та рік написання. Приклад оформлення титульного листа наведено у додатку А. Зміст. Надається повний зміст розрахункової роботи, включаючи всі підпункти, які наведені у роботі (вступ, висновки, список використаних джерел та додатки не нумеруються). Приклад оформлення змісту наведено у додатку Б. Вступ. У вступі студент має навести короткий опис обраної фірми чи установи; ринку, на якому діє ця фірма чи установа. Надається стисла довідка про підприємство, історію його діяльності на ринку. А також товару, що аналізується і на якій буде визначатися ціна. Потім навести дані щодо об’єкта, суб’єкта та предмета дослідження, основні поставлені завдання та очікувані результати. Обсяг тексту – не більше однієї сторінки.
Розділ І. Аналіз господарської діяльності компанії на товарному ринку Метою даного розділу є визначення поточного стану маркетингової діяльності підприємства, що аналізується. Характеристика маркетингової діяльності. Вказується, чи має компанія формалізовану маркетингову стратегію чи ні. Далі надається характеристика маркетингової діяльності підприємства, а саме: 1. Описується ринкова стратегія підприємства (ринки, сегменти ринку, на яких працює компанія, ринкове позиціонування, конкурентна стратегія тощо). 2. Характеризується продуктова стратегія підприємства (товарна, збутова та просування). В межах опису товарної стратегії, зокрема, необхідно охарактеризувати товарний асортимент, описати три рівня обраного товару, надати характеристику стадії життєвого циклу, на якій він знаходиться. При описі обраної товарної одиниці необхідно показати у чому вона має конкурентні переваги і які цілі має компанія, сформулювати мету виходу на ринок з товаром тощо. 3. Наводяться показники, що характеризують ефективність маркетингової діяльності підприємства. Наводяться абсолютні та відносні фінансово-економічні показники, що характеризують ефективність господарської діяльності підприємства на ринку (прибуток, рентабельність тощо). Робиться висновок за результатами аналізу маркетингових та фінансово-економічних показників діяльності підприємства. 4. Виходячи з наведених даних студентом обирається та обґрунтовується задачі ціноутворення в контексті цілей фірми. До таких задач може належати:
Розділ ІІ. Аналіз факторів, що впливають на визначення ціни Метою даного розділу є аналіз як зовнішніх ціноутворюючих факторів, до яких належить аналіз попиту, конкуренції та державного регулювання на даному ринку, так і внутрішніх факторів, до яких належить структура витрат на виробництво і збут продукції. 2.1. Зовнішні фактори. Макро і мікрофактори У даному пункті студент має проаналізувати попит за наступними параметрами:
Обсяг попиту краще навести за кілька років у вигляді графіка та проаналізувати динаміку продажу, визначаючи залежність між попитом і ціною.
Для визначення еластичності попиту необхідно проаналізувати ефекти впливу на чутливість покупця до ціни, що наведено у таблиці 1, а також коефіцієнт дугової еластичності, що наведена нижче: , де P1 – початкова (базисна) ціна (Р2- в звітній точці) Q1 – попит при початковій (базисній) ціні (Q 2- в звітній точці) ΔP- зміна ціни ΔQ- зміна попиту Таблиця 1 Ефекти впливу на чутливість покупця до ціни
Продовження табл. 1.
Рис.1. Залежність обсягів продажів від пори року Причинами значної варіації обсягів продажів може бути:
2.1.1. Конкуренція Конкурентний аналіз для вирішення задач ціноутворення передбачає розгляд такої інформації:
Піраміда конкуренції, зображена на рисунку, відображає три рівні конкуренції:
Під час конкурентного аналізу має бути зібрана інформація, що, в подальшому, дозволить визначитися із ціновим позиціонуванням, стратегією конкурентної поведінки та розрахунком базової ціни. Нижче наведено перелік необхідної інформації (звичайно, перелік не є вичерпним і має складатися в залежності від цілей підприємства та ринкової ситуації).
2.1.3. Державне регулювання Існує 3 рівні державного регулювання:
2.2.1. Економічна цінність товару для покупців Параметричний метод експериментальних оцінок для визначення цінності товарів.
Рис.3. Графічне зображення залежності ціни і цінності товару
Етапи методу експертних оцінок: 1-й етап – Підбор параметрів 2-й етап – Визначення параметрів оцінки товарів (6-8) 3-й етап – Оцінка важливості параметрів, вагові коефіцієнти (Swi=1) 4-й етап – Оцінка реалізації параметрів у товарі 5-й етап – Розрахунок рейтингу 2.2.2. Рівень витрат на одиницю товару У даному пункті необхідно підрахувати витрати, що визначатимуть нижню межу ціни. Відповідь на наступні запитання є підґрунтям для оптимізації витрат та вибору методу ціноутворення.
Розділ ІІІ. Розробка цінової стратегії Даний розділ має за мету розробити маркетингову цінову стратегію, що включає прийняття таких рішень:
У залежності від співвідношення цінності і ціни товару виділяють 3 варіанти цінових рівнів:
Рис.4. Три варіанти цінових рівнів
В залежності від конкурентної поведінки компанії мають приймати рішення щодо вибору цінового рівня та зміни ціни по відношенню до цінової політики лідера ринку. Розглянемо умовну ситуацію ринку переносних комп’ютерів (notebook) в Україні (ціни та назви марок умовні). Таблиця 2 Приклад реакції на зміну ціни лідером ринку
3.3. Диференціація цін Диференціація цін встановлюється на різні товари в межах асортименту. Правила:
Зв'язок між товарами в асортименті існує на рівні попиту і на рівні асортиментних витрат. Збитковий лідер продажів (напр. кросівки) – товар, що продається при незначному прибутку чи в збиток. Основна мета таких продажів – завоювання споживачів (їхньої лояльності). Прибуток виходить за рахунок продажів інших товарів асортименту лояльним споживачам. Якість усіх товарів даного типу однаково висока: хто переконається в якості одного товару в асортименті, той буде купувати й інші товари. Застосовується при виході на новий ринок. Росте зв'язок між товарами по попиті Падає зв'язок між товарами по собівартості Таблиця 3 Приклад збиткового лідеру продаж
Причини зниження собівартості:
3.4. Посегментна цінова дискримінація Це встановлення різних цін для різних категорій покупців. Європейське правило: ніякий товар не може бути проданий різним покупцям по одній ціні за інших рівних умов. Застосовують цінову дискримінацію в наступних випадках:
3.5. Географічна цінова дискримінація 1). Якщо є бар'єри для поширення товару. 2). Якщо самостійне переміщення товару невигідно для покупця.
Рис. 6. Приклад географічної цінової дискримінації
- у міжнародній практиці INKOTERMC – 2000 - в Україні ці умови повинні описуватися в контракті.
Рис. 7. Цінові стратегії на етапах життєвого циклу товару За місяць до закінчення кварталу посередники інформують про ціни, що будуть установлені на наступний період.
ІV. Установлення базової ціни. Методи ціноутворення Метою даного розділу є розрахунок ціни за конкретним методом ціноутворення на певну товарну одиницю, що була обрана для аналізу. У даному розділі студенту необхідно обрати метод встановлення початкової ціни виходячи з цілей та стратегії ціноутворення та розрахувати початкову ціну за обраним методом. Витратний метод: Ц=В+Н=В(100%+Н%)/100%, де Ц - ціна; В - витрати; Н - націнка Ситуації застосування:
Рис. 8. Встановлення ціни усередині каналу збуту Як визначити витрати?
Таблиця 4 Прайс-лист для дистриб’юторів
RRP – ринкова ціна, що рекомендується. ASP – середня ціна продажу (виходячи з моніторингу ринку, довідкова ціна). DistrPrice – ціна, по якій виробляється продаж товару, вказується в доларах, чи у процентному співвідношенні знижок. Discont – знижки при великих закупівлях. Таблиця 5 Дилерський прайс-лист
Таблиця 6 Прайс-лист для споживачів
Розглянемо розрахунки методу на прикладі виробництва стандартизованих офісних столів. Початкові умови:
Завдання: визначити ціну (P), яка дозволить отримати прибуток (Z) у розмірі 4000 грн. на місяць (за умови, що всі вироблені столи будуть продані). Розв’язання.
Рис.9. Графічне зображення точки беззбитковості
Визначимо повні витрати (TC) на виробництво заданої кількості столів.
Побудуємо рівняння, за умовами завдання.
Таким чином, ціна, що задовольняє заданим умовам, буде дорівнювати
або 220 гривень. При заданих умовах точка беззбитковості становитиме 43 столи.
За допомогою цього методу ціна встановлюється по відношенню до ціни іншого товару шляхом порівняння цінностей товарів. Цей метод може використовуватися для реалізації стратегії нейтральних цін. Розглянемо етапи методу. 1 етап. Підбір базового товару. В якості базового товару може бути обраний:
2 етап. Визначення рейтингів (цінностей) нового (Rн) і базового (Rб) товару. Визначення рейтингу може бути проведено, наприклад, за допомогою параметричного методу експертних оцінок (див. п. 2.2.1) 3. Розрахунок ціни нового товару (Цн) виходячи з ціни базового товару (Цб) та співвідношення цінностей товарів.
Нова ціна буде індиферентної до базового товару. Індиферентна ціна - це ціна, при якій у силу зрівноважування співвідношення ціна - якість споживачу байдуже якої вибирати товар. 4.4. Метод індиферентних цін Цей метод є модифікацією попереднього методу. Індиферентна ціна – це ціна, при якій у силу зрівноважування співвідношення «ціна – цінність» споживачу байдуже який вибирати товар. Індиферентна ціна нового товару розраховується по відношенню до інших товарів. Ін/А – індиферентна ціна нового товару по відношенню до товару А. Наприклад: Iн/А = 1280 гривень Iн/Б = 1190 гривень Iн/В = 1260 гривень Якщо компанія застосовує стратегію цінового прориву, то базова ціна має обиратися на рівні не вищим за найменшу індиферентну ціну (). Для реалізації стратегії преміальних цін, ціна нового товару повинна бути на рівні не меншому за найбільшу індиферентну ціну(). В цьому методі при розрахунку цінності товарів порівняння може проводитися з ідеальним товаром. Оцінки реалізації параметрів порівняння розглядаються як відсотки, з припущенням, що в ідеальному товарі за всіма параметрами оцінки дорівнюють 100%.
4.5. Розрахунок ціни з орієнтацією на попит При використанні цього методу ціна вибирається з обраного діапазону (визначеного, наприклад, за допомогою методу індиферентних цін) таким чином, щоб максимізувати прибуток. Розглянемо метод розрахунку ціни з орієнтацією на попит на прикладі, де попит при кожній зміні ціни визначено за результатами маркетингових досліджень. Таблиця 7 Розрахунок ціни з орієнтацією на попит
У прикладі прибуток максимізується у ціновому діапазоні: від 220 до 240 гривень. 4.6. Агрегатне ціноутворення Базова ціна товару може бути агрегатована з цін окремих його складових. Звичайно, це можливо для комплексних товарів, складові яких можуть біти продані окремо. Серед таких товарів – сервізи та гарнітури, комплексні контрактні роботи, виробничі комплекси (наприклад, пакувальне обладнання, поліграфічні комплекси) тощо. Розрахунки методу є досить простими. Таблиця 8. Розрахунок агрегатної ціни
4.7. Тендерне ціноутворення Знання про витрати конкурентів. Наш товар: Собівартість 20 000$ Ціна 23 000$ Товар конкурентів: Собівартість 19 000$ Ціна 22 000$ Методи одержання інформації про витрати конкурентів
V. Тактика чи ціноутворення коректування ціни в рамках стимулювання збуту Метою даного розділу є врахування поточної ситуації на встановлення остаточної ціни. Тактика ціноутворення включає такі основні елементи:
5.1. Страхування ціни
Рис.10. Розрив в часі від моменту підготовки договору до остаточного розрахунку
Страхувати ціну можна від:
Ц1=Ц0×ДО, де , а , ваговий коефіцієнт. Ц1 - ціна на момент оплати Ц0 - споконвічна ціна (базова) К - поправочний коефіцієнт З, З0 - заробітна плата И, И0 - витрати Умови страхування від зміни ринкової ціни Housse – указує на те, що підвищення середньоринкових цін приводить до підвищення контракту. Baisse – указує на те, що зниження середньоринкових цін приводить до зниження контракту. Price protection – оголошення на визначений період часу, протягом якого покупцю товару повертається різниця між ціною, по якій він купив товар і нову ціну товару (по чеку). 5.2. Знижки Знижки - це інструмент активізування комунікації. Знижки бувають:
Кількісні знижки
На кожнім ринку є поріг чутливості на знижки. На споживчому (великому) ринку знижки < 7% не ефективні. На прямих ринках поріг чутливості починається з 1 %.
Рис.11. Сходинки знижок Кумулятивні – накопичувальні знижки (оптово-роздрібні продажі) на прямому ринку, у ситуаціях дилер - дистриб’ютор. Знижки, що надаються за здійснення визначеного обсягу покупок протягом визначеного періоду часу. Приклад 1: Дилеру надається знижка в розмірі 3% на будь-які покупки протягом наступного місяця, якщо обсяг покупок у поточному місяці перевищить 20 тис. грн. Приклад 2: За результатами закупівель протягом місяця дилеру надається можливість безкоштовного одержання товару на суму 10% від обсягу закупівель у поточному місяці. На споживчому ринку - система накопичувальних карток. Можуть бути і східчасті види знижок у ситуаціях з накопичувальними картками – для того, щоб одержати наступний рівень знижок, необхідно, щоб обсяг покупок був вище визначеної суми. Якщо компанія «А» запропонує компанії «Б» більший термін відстрочки (на вимогу дилера), то замість покращення стосунків із партнером, компанія «А» отримає: зменшення швидкості обігу коштів; збільшення необхідної кількості обігових коштів; не лише дилер компанії «А», а й конкуруючі компанії зможуть заробляти на грошах компанії «А».
Рис. 12. Знижки за прискорення оплати При збільшенні терміну відстрочки оплати, компанія «Б» встигатиме не тільки продати товар у роздріб та отримати гроші, але й використати ці гроші для закупівлі товару у конкурента, та, можливо, отримання додаткової знижки за рахунок передоплати. Вирішення цієї ситуації можливе шляхом використання знижок за прискорення оплати – знижки «сконто». Наприклад, умова «3/7 нетто 15» означає, що оплата має бути проведена протягом 15 днів. Але у випадку оплати за 7 днів платник отримує додаткову знижку 3%. Такий підхід стимулюватиме компанію «Б» в першу чергу оплачувати рахунки компанії «А», а вже потім – інших постачальників. Знижки в ситуаціях з комплексною покупкою.
Знижки, що враховують сезонність попиту.
Рис. 13. Сезонне коливання попиту Попит улітку на спортивні тренажери значно більш еластичний, чим узимку, отже, має сенс використовувати позасезонные знижки. Сезонні знижки використовуються переважно при продажі одягу. Див. раніше (витратний метод ціноутворення) Знижки за лояльність (прихильність марці). Знижки за повторні (регулярні, повторювані) покупки. Можуть бути:
Акції в рамках стимулювання збуту Застосування тимчасових знижок або інших акцій в рамках стимулювання збуту потребує постійного аналізу ефективності. Важливо пам’ятати, що невірно сплановані акції – це втрата ресурсів (зокрема, грошей). Якщо ціллю акції стає підвищення валового прибутку, то отриманий додатковий прибуток (що забезпечується додатковим обсягом продажів) має компенсувати зменшення прибутку від регулярного обсягу продажів та вартість акції. При аналізі ефективності акцій необхідно враховувати також вплив сезонного фактору (це досягається за рахунок нормування по показниках попередніх років). Функціональні або приховані знижки. Замість зниження ціни на товар компанія має можливість запропонувати покупцям більшу кількість товару за ту ж саму ціну, або супроводити товар функціональним додатком. Психологічні ціни. У випадку застосування стратегії цінового прориву можна рекомендувати встановлення остаточної ціни, що закінчувалася б на «6», «7» або «8». У випадку преміальних цін не слід округляти їх, а встановлювати більшими за круглі числа (наприклад, «104 гривні»). При застосуванні психологічних цін варто пам’ятати про такий фактор впливу на еластичність попиту, як ефект справедливої ціни.
Висновки Висновки наводяться з нового аркуша. Висновки мають узагальнювати проведене дослідження. Із урахуванням проведеного аналізу маркетингового середовища, у висновках мають бути вказані задачі ціноутворення, маркетингові стратегії, методи ціноутворення що визначені автором задля досягнення поставлених цілей та тактичні заходи, що запропоновані у роботі.
Список використаних джерел З нової сторінки наводиться перелік посилань на літературні джерела (20-30 шт.). Бібліографічні описи наводяться відповідно до державних стандартів України, прийнятих у бібліотечній та видавничій практиці (див. сайт книжкової палати України ім. І. Федорова, http://www.ukrbook.net/). До літературних джерел вносяться проаналізовані українські та міжнародні законодавчі та нормативні акти, джерела статистичної інформації, наукові (монографії, статті, доповіді на наукових конференція), навчальні (підручники та навчальні посібники) та методичні видання. У роботі допускається обмежене посилання на інформаційні ресурси Інтернету, а саме, офіційні сайти державних організацій та установ, інформаційно-аналітичні сервери, офіційні сайти підприємств, стратегії яких аналізуються у роботі. У даному випадку вказується точна адреса ресурсу відповідно до встановлених стандартів. Список наводиться у наступному порядку: закони, методологічна література, сайти та електронні джерела.
Додатки В додатках розміщують допоміжний матеріал, необхідний для виконання роботи. В додатки можуть виноситися прайс-листи; буклети; технічна документація по товарах. Додатки потрібно розміщувати у порядку появи посилань на них у тексті. Кожний додаток має починатися з нової сторінки. Додатки позначають посередині рядка прописними літерами (А, Б, В…). Наприклад, "Додаток А". Далі, симетрично тексту, друкується заголовок додатка. Додатки повинні мати спільну з рештою роботи наскрізну нумерацію сторінок.
ІV. ОФОРМЛЕННЯ РОЗРАХУНКОВОЇ РОБОТИ Розрахункова робота виконується українською мовою, якщо інше не узгоджено із кафедрою. Зміст закінченої розрахункової роботи наведено у додатку Б. До загальних вимог належать: логічна послідовність викладу матеріалу, аргументованість доказів, лаконічність та чіткість формулювань. Розрахункова робота має бути набрана на комп’ютері в редакторі WORD. Охайна, без помилок та виправлень. Робота друкується на аркушах формату А4, інтервал 1,5, шрифт Times New Roman, 14. Розміри полів: верхнє, нижнє - 20 мм, ліве – 25 мм, праве - 10 мм. Основні структурні елементи роботи починаються з нового аркуша. Сторінки слід нумерувати арабськими цифрами, додержуючись наскрізної нумерації впродовж усього тексту; номер сторінки проставляють зверху праворуч; титульний аркуш теж включають до нумерації, але номер сторінки не ставлять. Поданий зміст основного тексту слід вирівнювати за шириною. Формули та рівняння наводять безпосередньо після тексту, в якому вони згадувалися, посередині рядка, супроводжуючи порядковою нумерацією в дужках у крайньому правому положенню на рядку на рівні формули, з полями зверху та знизу не менше як один рядок. Ілюстрації позначаються словом "Рис." та отримують відповідний номер послідовно у межах розділу. Номер цей складається з номеру розділу та порядкового номеру рисунка. Наприклад: “Рис.1.2.” Всі рисунки підписуються під ілюстративним матеріалом з вирівнюванням по центру. Аналогічним чином нумеруються таблиці, за винятком тих, які подані у додатках. Якщо таблицю переносять на іншу сторінку, то на інших листах пишуть праворуч над таблицею: «Продовження табл. 1.2. ». Формули так само нумеруються у межах розділу. Таблицю слід розміщувати безпосередньо після тексту, в якому вона згадується вперше, або на наступній сторінці. Нумерують таблиці згідно з вимогами, викладеними вище. Слово "Таблиця" розміщують зліва над таблицею. Кожна таблиця повинна мати заголовок, що відображає її зміст.
V. ОРГАНІЗАЦІЯ РОЗРАХУНКОВОЇ РОБОТИ ТА КРИТЕРІЇ ЇЇ ОЦІНЮВАННЯ Товар має бути обрано впродовж перших двох тижнів. По закінченню цього строку студент має подати лектору для затвердження тему роботи, з визначенням конкретного продукту для встановлення ціни. Викладач надає студенту допомогу у виконані окремих розділів роботи; рекомендує літературу, проводить систематичні консультації. Розрахункова робота здається на перевірку у встановлений викладачем термін, але не пізніше ніж за тиждень до здачі екзамену. При перевірці роботи студент відповідає на поставлені запитання з теми роботи. Система рейтингових (вагових) балів та критерії оцінювання розрахункової роботи Максимальна кількість балів за розрахункову роботу складає 20 балів. Оцінка результатів виконання розрахункової роботи:
РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА Основна література:
Додаток А ПРИКЛАД ОФОРМЛЕННЯ ТИТУЛЬНОЇ СТОРІНКИ
Додаток Б ЗМІСТ[1]
[1] сторінки вказано для прикладу |