|
Главная \ Методичні вказівки \ Методические указания и информация \ МАРКЕТИНГОВИЙ МЕНЕДЖМЕНТ В АГРОБІЗНЕСІ
МАРКЕТИНГОВИЙ МЕНЕДЖМЕНТ В АГРОБІЗНЕСІДата публикации: 11.07.2019 10:16
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ і науки УКРАЇНИ ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД «КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені Вадима гетьмана»
Факультет економіки та управління
КАФЕДРА ЕКОНОМІКИ І МЕНЕДЖМЕНТУ АГРОБІЗНЕСУ
ЗАТВЕРДЖУЮ: Проректор з науково-педагогічної роботи
«30» січня 2019 р.
МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИЗ ВИВЧЕННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
«МАРКЕТИНГОВИЙ МЕНЕДЖМЕНТ В АГРОБІЗНЕСІ»
Київ – 2018
Розробник: Єранкін О.О., д.ек.н., професор, професор кафедри економіки і менеджменту агробізнесуemail: yerankin@kneu.edu.ua
© Єранкін О.О., 2018 © КНЕУ, 2018
ЗМІСТ
ВСТУП
Навчальна дисципліна «Маркетинговий менеджмент в агробізнесі» є однією із складових комплексної підготовки фахівців галузі знань 05 «Соціальні та поведінкові науки» спеціальності 051 «Економіка». Анотація навчальної дисципліни: «Маркетинговий менеджмент в агробізнесі» – це сукупність принципів, методів, форм, прийомів прийняття управлінських рішень на підприємствах агробізнесу, які виникають в процесі завоювання цільових ринків та просування товарів до кінцевих споживачів з метою зміцнення конкурентних позицій компанії. Маркетинговий менеджмент в агробізнесі має свою істотну особливість, яка пов’язана з багатогалузевістю та складністю бізнес-процесів (біологічні цикли виробництва сировини, переробка, зберігання, логістика, трейдинг), територіальною розконцетрованістю бізнес-одиниць, специфікою взаємодії бізнесу із владою та населенням, експортною орієнтованістю агробізнесу, одночасною роботою на B2B та B2C ринках тощо. Дисципліна покликана зламати традиційно пасивне ставлення представників агробізнесу (переважно – дрібного та середнього бізнесу) до маркетингу, що викликано історію та специфіку розвитку аграрної економіки в Україні як в радянський період, так і в роки незалежності. Проте, в сфері агробізнесу відбулися радикальні зміни, які пов’язані із процесами капіталізації, коли домінуючу роль почали відігравати нові агропромислові формування (холдинги, транснаціональні корпорації, фінансово-промислові групи тощо); зміною споживацьких уподобань та можливостей; із все відчутнішим впливом світових тенденцій та закономірностей на розвиток бізнес-процесів в Україні. Такі зміни потребують професійних кадрів з новим, ринковим мисленням. Це означає, що істотно змінюється відношення до маркетингового менеджменту в сфері агробізнесу. Крім того, власники новостворених агропромислових формувань прагнуть звести до мінімуму кількість помилкових рішень, що не можливо без обов`язкової інтеграції маркетингу як невід`ємної складової управління будь-яким підприємством. Міждисциплінарні зв’язки: дисципліна «Маркетинговий менеджмент в агробізнесі» є логічним продовженням дисципліни «Маркетинг», яка читалася на 3 курсі, і базується на окремих науках фундаментального циклу: «Економіка підприємств», «Соціологія», «Логістика», «Інфраструктура аграрного ринку», «Планування на підприємстві», «Стратегічне управління», «Основи менеджменту», «Менеджмент аграрного підприємства». Дисципліна «Маркетинговий менеджмент в агробізнесі» тісно пов`язана із іншими науками магістерської програми підготовки – «Інноваційний розвиток підприємства», «Конкурентоспроможність в агробізнесі», «Управління проектами в агробізнесі», «Управління стратегічними змінами в агробізнесі», «Технології форсайту в менеджменті агробізнесу», «Аграрна політика». Мета дисципліни «Маркетинговий менеджмент в агробізнесі» – виклад принципів, завдань та функцій управління маркетинговою діяльністю підприємств АПК, розгляд алгоритмів, стратегій та політик, які дозволять озброїти майбутніх спеціалістів з агробізнесу необхідними теоретичними знаннями і практичними навичками в області теорії і практики організації маркетингової діяльності на підприємствах АПК та побудови їх роботи на принципах маркетингу. Завдання (навчальні цілі) дисципліни полягає у формуванні в студентів цілісної системи знань щодо методології здійснення управління компанією в агробізнесі на принципах маркетингу. У результаті вивчення дисципліни студенти повинні засвоїти елементи дослідницької діяльності, принципи організації, методику й технології управління маркетинговою діяльністю, навчитися проводити авторські дослідження, зокрема, в частині збору інформації, теоретичних посилок та робочих гіпотез, вибору методики та методів проведення маркетингового аналізу аграрних ринків з метою прийняття подальших стратегічних рішень. В процесі викладання дисципліни реалізуються такі завдання:
Предмет дисципліни «Маркетинговий менеджмент в агробізнесі» є система знань про управління процесами маркетингової діяльності підприємств агробізнесу, використання практичного інструментарію у вирішенні актуальних проблем розвитку з орієнтацією на потреби споживачів цільових ринків АПК У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен набути такі результати навчання:
фундаментальних концепцій маркетингового менеджменту, теоретичних та методичних інструментаріїв для діагностики і моделювання маркетингової діяльності компаній агробізнесу, методологічних основ прийняття стратегічних рішень в агробізнесі з врахуванням ризиків та кон’юнктури аграрних ринків.
формувати маркетингової стратегії підприємства, здійснювати маркетингове обґрунтування випуску нових видів продукції, розробляти маркетингову частину бізнес-планування на підприємстві, розробляти бюджети на маркетинг; здійснювати аналіз маркетингових стратегій, конкурентного середовища функціонування підприємства, впливу зовнішнього середовища, особливо державного регулювання, на ефективність маркетингової діяльності підприємства; контролювати реалізацію маркетингової стратегії та маркетингових програм, своєчасність та доцільності використання коштів на маркетинг, своєчасність збору необхідної інформації; виконувати наукові дослідження у сфері маркетингу та взаємопов’язаних напрямках; проводити науково-методичну роботу з удосконалення методики планування маркетингової діяльності; здійснювати розробку методичного забезпечення навчання та підвищення кваліфікації спеціалістів із маркетингу; проводити консультації для спеціалістів інших підрозділів з питань організації роботи підприємства на принципах маркетингу.
здатність працювати в умовах жорсткої конкуренції як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках; координувати діяльність структурних підрозділів, що відповідають за реалізацію маркетингових функцій; координувати взаємодію між різними структурними підрозділами підприємства, які впливають на досягнення маркетингових цілей, зокрема надання необхідної інформації;, зрозуміле і недвозначне донесення власних висновків, а також знань та пояснень, що їх обґрунтовують, до фахівців і нефахівців.
продемонструвати розуміння особистої відповідальності за професійні та/або управлінські рішення чи надані пропозиції/рекомендації, які можуть впливати на маркетингову діяльність суб’єктів агробізнесу в цілому чи окремі її складові.
Вивчення навчальної дисципліни передбачає формування та розвиток у студентів компетентностей та програмних результатів навчання відповідно до освітньо-професійної програми «Економіка агробізнесу». Засвоєні студентами знання та набуті під час вивчення даної дисципліни навички є основою для здійснення практичної діяльності у сфері управління маркетинговою діяльністю агрохолдингів, традиційних аграрних підприємств, фермерських господарств та невеликих підприємств в агробізнесі, харчових та переробних підприємств, компаній агросервісу та агрологістики, трейдингу та посередницьких структурах, консалтингових компаніях; для оцінки маркетингових програм в банківських структурах, інвестиційних компаніях та структурах, які регулюють товарні і грошові потоки в агробізнесі (біржі, торгові доми, оптово-роздрібні торгові фірми, сервісні підприємства тощо). Досягненню мети та ефективній реалізації завдань вивчення дисципліни підпорядкована логіка її викладання, структура і зміст.
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1. Концептуальні основи маркетингового менеджменту в агробізнесі
Тема 1 «Розуміння та процес маркетингового менеджменту» Сучасне розуміння маркетингу. Різні підходи до визначення маркетингу. Значення маркетингу в сучасних умовах функціонування підприємств АПК. Виникнення маркетингу та зв`язок розвитку маркетингу із еволюцією суспільства.. Комплекс маркетингу (маркетинг-мікс). Суть маркетингового менеджменту. Місце маркетингового менеджменту в системі управління діяльністю підприємств агробізнесу. Основні завдання і функції маркетингового менеджменту. Особливості маркетингового менеджменту в агробізнесі. Концепції маркетингового менеджменту. Поняття процесу маркетингового менеджменту. Основні етапи процесу маркетингового менеджменту. Сучасні тенденції розвитку маркетингового менеджменту.
Тема 2. «Організація маркетингового менеджменту на підприємствах агробізнесу» Суть організації маркетингу та маркетингового менеджменту. Принципи та способи ефективної організації маркетингу на підприємствах агробізнесу різних типів. Маркетингові організаційні структури, обґрунтування принципів їх організації і функціонування. Інтегровані та не інтегровані маркетингові організаційні структури. Склад служб маркетингу. Тимчасові маркетингові структури та неформальні маркетингові утворення. Сучасні тенденції розвитку маркетингових організаційних структур. Алгоритм організації маркетингу на підприємстві та характеристика його етапів. Способи мотивації працівників підприємств агробізнесу за виконання маркетингових функцій.
Тема 3 «Особливості ринків продукції АПК та аналіз зовнішнього середовища підприємств агробізнесу»Суть ринків продукції АПК та їх класифікація. Особливості маркетингової діяльності на ринках агропромислової продукції різних типів. Характеристика бізнес-середовища підприємств агробізнесу. Вплив різних складових навколишнього середовища на результати кінцевої діяльності підприємств агробізнесу. Необхідність та способи дослідження навколишнього середовища. Маркетингова інформація та способи її збирання. Внутрішні фактори маркетингової діяльності та їх взаємозв`язок з діяльністю підприємств агробізнесу. Структура зовнішнього маркетингового середовища функціонування підприємств агробізнесу та фактори впливу на їхню діяльність. Контрольовані та неконтрольовані фактори зовнішнього бізнес-середовища. Законодавче і політичне регулювання бізнес-процесів виробництва основних видів продукції агробізнесу.
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2. механізм реалізації маркетингового менеджменту в агробізнесі
Тема 4 «Аналіз маркетингових можливостей підприємств агробізнесу» Суть маркетингових можливостей підприємств агробізнесу та алгоритм їх визначення. Методика проведення SWOT-аналізу. Вибір цільових ринків підприємствами агробізнесу. Сегментація ринку і позиціювання товару. Основні рекомендації щодо проведення сегментації продуктів агробізнесу. Основні способи охоплення (завоювання) ринку підприємствами агробізнесу. Визначення конкуренції. Основні форми прояву конкуренції в агробізнесі. Оцінка можливостей підприємств АПК різних видів стосовно участі у конкурентній боротьбі. Форми прояву недобросовісної конкуренції в агробізнесі та основні шляхи боротьби з нею. Законодавче регулювання конкуренції в агробізнесі. Особливості маркетингового менеджменту на підприємствах агробізнесу для різних типів бізнесової діяльності: бізнес для споживачів, бізнес для бізнесу, споживачі для споживачів, споживачі для бізнесу. Тема 5 «Маркетингові стратегії та маркетингове планування» Суть маркетингових стратегій та їх основні типи. Фактори, які впливають на вибір стратегії маркетингу підприємствами агробізнесу. Еволюція маркетингових стратегій. Сутність та можливості застосування підприємствами агробізнесу різних маркетингових стратегій: стратегії утримання конкурентних переваг (М.Портер), зростання, стратегії конкуренції (Ф.Котлер), маркетингових стратегії за Р.Майлзом та П.Сноу, маркетингових стратегії за П.Дракером та інші. Моделі та процес розробки маркетингових стратегій. Поняття стратегічної зони господарювання. Застосування матриць для маркетингового стратегічного планування. Сутність стратегічного планування маркетингу та його основні принципи і задачі. Характеристика основних складових маркетингового стратегічного планування. Класифікація планів маркетингу. Методологія складання плану маркетингу. Характеристика основних етапів процесу маркетингового планування. Сутність тактичного і оперативного планування маркетингу. Місце маркетингового планування в бізнес-плануванні підприємств агробізнесу. Підходи до розробки бюджету маркетингу. Тема 6 «Управління маркетинговими програмами» Суть, зміст та основні завдання розробки маркетингових програм. Типи маркетингових програм. Алгоритм та проблеми розробки програми комплексу маркетингу. Маркетинговий продуктовий план: мета розробки та зміст. Маркетингові стратегії захисту товару та бізнесу (рівні товарів) та їх особливість для підприємств агробізнесу. Особливості маркетингових стратегій щодо товарів АПК, класифікованих за різними ознаками. Маркетингові стратегії формування конкурентоспроможності товарів АПК. Якість продукції та її вплив на ефективність маркетингової діяльності підприємств агробізнесу. Управлінські рішення щодо товарної марки, упаковки, маркування продукції та налагодження ефективної роботи служби сервісу. Стратегія створення бренду для продукція АПК різних типів. Стратегічні підходи до розробки нових товарів в агробізнесі. Особливості маркетингових продуктових програм в залежності від життєвого циклу товарів. Управління товарною асортиментною політикою підприємств агробізнесу. Маркетингові програми управління ціновою політикою: мета розробки та зміст. Основні ціноутворюючі фактори у маркетингу та їх вплив на встановлення ціни на агропромислову продукцію. Управління процесом ціноутворення та характеристика основних етапів ціноутворення. Практика встановлення цін на продукцію АПК. Вплив цінової еластичності на встановлення ціни. Характеристика основних методів ціноутворення та можливість їх застосування в агропромисловій сфері. Механізм біржового ціноутворення на продукцію АПК та ціноутворення з врахуванням франко-цін. Практика здійснення моніторингу цін на продукцію АПК. Маркетингові цінові стратегії: поняття та різновиди. Умови застосування підприємствами агробізнесу тих чи інших цінових стратегій. Особливості маркетингових цінових стратегій при встановленні ціни на новий товар. Маркетингові програми управління збутовою політикою: мета розробки та зміст. Стратегія вибору каналу збуту. Обґрунтування вибору торгових посередників для підприємств агробізнесу різного типу. Організація збутової діяльності. Маркетингові збутові системи та можливість їх створення і функціонування різними типами підприємств агробізнесу. Маркетингова політика розподілу і логістика. Маркетингові програми управління комунікаційною політикою: мета розробки та зміст. Розробка програми комплексу просування продукції для підприємств АПК різних типів. Основні етапи здійснення ефективної комунікаційної політики. Стратегічне обґрунтування вибору способів та носіїв реклами та пропаганди підприємствами агробізнесу. Практика використання Public Relation підприємствами АПК та участь їх у проведенні ярмарок і виставок. Стратегічні підходи до основних методів стимулювання кінцевих споживачів, посередників і представників роздрібної торгівлі підприємствами агробізнесу. Можливості організації персонального продажу підприємствами агробізнесу. Тема 7 «Контроль та аналіз маркетингової діяльності» Сутність та процес контролю маркетингової діяльності. Контролінг маркетингу. Аналіз маркетингової діяльності підприємств агробізнесу: сутність та алгоритм. Методологія оцінки показників ефективності маркетингової діяльності. Маркетинговий аудит: сутність та процес.
2. ПОТОЧНА НАВЧАЛЬНА РОБОТА СТУДЕНТІВ ДЕННОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ
2.1. Карта навчальної роботи студента Таблиця 3 КАРТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА з обов’язкової дисципліни «Маркетинговий менеджмент в агробізнесі» для студентів освітньої програми «Економіка агробізнесу» Денна форма навчання
2.2. Критерії оцінювання поточних результатів вивчення дисципліни
Оцінювання знань студентів з науки здійснюється на основі результатів поточного і підсумкового контролю (іспиту). Оцінювання здійснюється за 100-бальною шкалою. Завдання поточного контролю оцінюються в межах від 0 до 50 балів, а завдання, що виносяться на іспит, – від 0 до 50 балів. Поточний контроль успішності студентів є невід‘ємною частиною підсумкового контролю знань студентів і включає: проведення семінарських і практичних занять, виконання студентами індивідуальних завдань та проміжний (модульний) контроль. Завданням поточного контролю є перевірка рівня розуміння та засвоєння матеріалу курсу, уміння самостійно опрацьовувати текстовий матеріал, набуття знань та сформованості навичок вирішення конкретних питань та ситуацій, здатності осмислювати сутність змісту матеріалу заняття, сформованості вмінь публічно чи письмово обґрунтувати власну точку зору, уміння працювати в команді, здатність нести відповідальність за надані рекомендації та прийняті рішення тощо. Результати поточної успішності студентів є показником рівня засвоєння ними робочої навчальної програми та виконання вимог Карти самостійної роботи студентів. Результати поточного та підсумкового контролю є рівноцінними показниками рівня засвоєння студентом знань, набуття умінь та сформованості навичок, що визначені відповідною робочою навчальною програмою. Оцінювання поточного контролю дозволить включити одержану студентом оцінку за поточну успішність у загальну підсумкову оцінку рівня засвоєння знань студентами (вноситься до відомості обліку поточної і підсумкової успішності). При поточному контролі результатів навчання студентів денної форми навчання оцінці підлягають результати навчання, що виявляються через набуті компетентності (знання, уміння, навички тощо), а саме:
Об`єктом оцінювання поточного контролю студента є:
Оцінюванню систематичності і активності роботи студента протягом семестру над вивченням програмного матеріалу дисципліни підлягають рівень знань, продемонстрований у відповідях і виступах на семінарських і практичних заняттях, активність при обговоренні питань, що винесені на семінарські (практичні) заняття, (максимум – 10 балів), виконання та захисту п’яти обов’язкових завдань самостійної роботи (максимум – 17 балів), проведення презентації наукової доповіді, вирішення задач або активну участь у обговоренні питань на семінарських заняттях (максимум – 10 балів).
Оцінювання рівня знань, продемонстрованого студентами на семінарських і практичних заняттях, здійснюється, як правило, в процесі презентації та захисту завдань самостійної роботи в частині вміння презентувати результати та під час відповідей на питання теоретичного і методичного характеру. Критерії оцінювання знань студентівпо кожному виступу на семінарських і практичних заняттях Оцінювання знань студентів по кожному виступу на семінарських і практичних заняттях здійснюється таким чином: 2 бали - студент дав правильну і вичерпну відповідь на поставлене запитання, при цьому показав високі знання понятійного апарату, уміння аргументувати своє ставлення до відповідних категорій, залежностей та явищ, знання літературних джерел. Відповіді на питання підкріплені конкретними прикладами із сфери агробізнесу. 1,5 бали – студент у цілому успішно відповів на поставлене запитання, проте існують окремі помилки у аргументації відповіді та у використанні понятійного апарату. Приклади використання тих чи інших складових маркетингу товарів АПК присутні, проте не повністю розкривають особливість питання, мають не зажди логічний зв'язок із теорією питання. 1 бал – студент у цілому відповів на поставлене запитання, але не спромігся переконливо аргументувати свою відповідь, серйозно помилився у використанні понятійного апарату. Приклади із маркетингу товарів АПК або відсутні, або мають суто формальний характер і мало пов’язані із теорією питання. 0 балів – студент дав неправильну відповідь на запитання, ухилився від аргументувань, показав незадовільні знання понятійного апарату або взагалі не відповів. Студент має право відпрацювати незадовільну оцінку або пропуск заняття на індивідуальних заняттях, що проводиться викладачем згідно встановленого кафедрою графіку. Крім того, кожен студент має можливість отримати максимум 10 балів за наукову презентацію наукової доповіді. Критерії оцінювання знань студентівіз наукової презентації (доповіді) на семінарських заняттях 9-10 балів – студент чітко володіє матеріалом, знає про останні тенденції в маркетингового менеджменту агробізнесу, дає точні та чіткі відповіді на питання, показує високі знання понятійного апарату, може встановити логічний зв'язок між різними явищами економічного життя. Відповіді на питання підкріплені конкретними прикладами із сфери агробізнесу. 6-8 балів – студент в цілому володіє матеріалом, проте при відповіді на питання припускає неточності непринципового характеру, існують окремі помилки в аргументації відповіді та у використанні понятійного апарату. 3-5 балів – студент володіє матеріалом поверхнево, при відповіді на питання припускає неточності принципового характеру, не завжди може встановити логічний зв'язок між різними явищами економічного життя, серйозно помилився у використанні понятійного апарату. 0-2 бали – студент не володіє матеріалом, дає неправильну відповідь на запитання, ухилився від аргументувань, показав незадовільні знання понятійного апарату або взагалі не відповів, очевидна несамостійність виконання завдання. Для проведення контрольного (модульного) контролю знань студентів виділено два модуля (табл. 4). Формою модульного контролю є контрольна робота, яка складається з 2 теоретичних чи методичних питань, або практичних задач. Контрольна робота проводиться протягом 2 академічних годин на практичних заняттях. Час проведення модульного контролю встановлюється кафедрою і доводиться до студентів на початку семестру.
Таблиця 4 Модулі дисципліни «Маркетинговий менеджмент в агробізнесі»
Кожне питання модульного завдання оцінюється на основі традиційної п’ятибальної шкали оцінювання («відмінно», «добре», «задовільно», «незадовільно») якій відповідають 2,5; 2; 1,5 та 0 балів. При цьому незадовільна оцінка («2») підраховується у загальному підсумку як «0» (нуль) балів. Таким чином максимальна оцінка за виконання двох контрольних (модульних) робіт складає 10 балів. Критерії оцінювання знань студентівпо окремих питаннях модульного контролю Оцінювання знань студентів по окремих завданнях модульних завдань здійснюється таким чином: 2,5 балів - студент дав правильну і вичерпну відповідь на поставлене запитання, при цьому показав високі знання понятійного апарату, уміння аргументувати своє ставлення до відповідних категорій, залежностей та явищ, знання літературних джерел. Відповіді на питання підкріплені конкретними прикладами із сфери агробізнесу. 2 бали – студент у цілому успішно відповів на поставлене запитання, проте існують окремі помилки у аргументації відповіді та у використанні понятійного апарату. Приклади використання тих чи інших складових маркетингу товарів АПК присутні, проте не повністю розкривають особливість питання, мають не зажди логічний зв'язок із теорією питання. 1,5 бали – студент у цілому відповів на поставлене запитання, але не спромігся переконливо аргументувати свою відповідь, серйозно помилився у використанні понятійного апарату. Приклади із маркетингу товарів АПК або відсутні, або мають суто формальний характер і мало пов’язані із теорією питання. 0 балів – студент дав неправильну відповідь на запитання, ухилився від аргументувань, показав незадовільні знання понятійного апарату або взагалі не відповів. При незадовільній оцінці або у разі пропуску з поважних причин контрольної модульної роботи студент має право їх відпрацювати за графіком консультацій. Відпрацювання цього виду заборгованості можуть бути здійснені впродовж 2-х тижнів (14 календарних днів), починаючи з моменту, коли студент має знову приступити до занять (завершилася дія відповідної поважної причини), але не пізніше дня початку залікового тижня у відповідному семестрі.
Зразок модульного завдання
3. ПОТОЧНА НАВЧАЛЬНА РОБОТА СТУДЕНТІВ ЗАОЧНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ 3.1. Карта навчальної роботи студента Таблиця 5 КАРТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА з обов’язкової дисципліни «Маркетинговий менеджмент в агробізнесі» для студентів освітньої програми «Економіка агробізнесу» Заочна форма навчання
3.2. Критерії оцінювання поточних результатів вивчення дисципліни Об`єктом оцінювання поточного контролю студента заочної форми навчання є:
У міжсесійний період проводяться групові та індивідуальні консультації за графіком проведення «Дня заочника», складеним кафедрою економіки і менеджменту агробізнесу і доведеним до студентів під час читання лекцій. Оцінювання рівня знань, продемонстрованого студентами на контактних заняттях під час відповідей на питання теоретичного і методичного характеру, здійснюється на основі традиційної п’ятибальної шкали оцінювання («відмінно», «добре», «задовільно», «незадовільно»)[1], При цьому незадовільна оцінка («2») підраховується у загальному підсумку як «0» (нуль) балів. Крім того, кожен студент має можливість отримати максимум 10 балів за усну наукову презентацію (доповідь). Критерії оцінювання знань студентівіз презентації (доповіді) на семінарських заняттях 9-10 балів – студент чітко володіє матеріалом, знає про останні тенденції в маркетингу агробізнесу, дає точні та чіткі відповіді на питання, показує високі знання понятійного апарату, може встановити логічний зв'язок між різними явищами економічного життя. Відповіді на питання підкріплені конкретними прикладами із сфери агробізнесу. 6-8 балів – студент в цілому володіє матеріалом, проте при відповіді на питання припускає неточності непринципового характеру, існують окремі помилки в аргументації відповіді та у використанні понятійного апарату. 3-5 балів – студент володіє матеріалом поверхнево, при відповіді на питання припускає неточності принципового характеру, не завжди може встановити логічний зв'язок між різними явищами економічного життя, серйозно помилився у використанні понятійного апарату. 0-2 балів – студент не володіє матеріалом, дає неправильну відповідь на запитання, ухилився від аргументувань, показав незадовільні знання понятійного апарату або взагалі не відповів, очевидна несамостійність виконання завдання.
Формою контрольного (модульного) контролю є письмова контрольна робота, яка складається з 2 теоретичних чи методичних питань, а також практичних задач. Контрольна робота проводиться у заліковий тиждень протягом 2 академічних годин на практичних заняттях. Час проведення модульного контролю встановлюється кафедрою і доводиться до студентів на початку семестру. Кожне питання модульного завдання оцінюється на основі традиційної п’ятибальної шкали оцінювання («відмінно», «добре», «задовільно», «незадовільно») якій відповідають 2,5; 2; 1,5 та 0 балів. При цьому незадовільна оцінка («2») підраховується у загальному підсумку як «0» (нуль) балів. Таким чином максимальна оцінка за виконання двох контрольних (модульних) робіт складає 5 балів. Критерії оцінювання знань студентівпо окремих питаннях модульного контролю Оцінювання знань студентів по окремих завданнях модульних завдань здійснюється таким чином: 2,5 балів - студент дав правильну і вичерпну відповідь на поставлене запитання, при цьому показав високі знання понятійного апарату, уміння аргументувати своє ставлення до відповідних категорій, залежностей та явищ, знання літературних джерел. Відповіді на питання підкріплені конкретними прикладами із сфери агробізнесу. 2 бали – студент у цілому успішно відповів на поставлене запитання, проте існують окремі помилки у аргументації відповіді та у використанні понятійного апарату. Приклади використання тих чи інших складових маркетингу товарів АПК присутні, проте не повністю розкривають особливість питання, мають не зажди логічний зв'язок із теорією питання. 1,5 бали – студент у цілому відповів на поставлене запитання, але не спромігся переконливо аргументувати свою відповідь, серйозно помилився у використанні понятійного апарату. Приклади із маркетингу товарів АПК або відсутні, або мають суто формальний характер і мало пов’язані із теорією питання. 0 балів – студент дав неправильну відповідь на запитання, ухилився від аргументувань, показав незадовільні знання понятійного апарату або взагалі не відповів. При незадовільній оцінці або у разі пропуску з поважних причин контрольної модульної роботи студент має право їх відпрацювати за графіком консультацій. Відпрацювання цього виду заборгованості можуть бути здійснені впродовж 2-х тижнів (14 календарних днів), починаючи з моменту, коли студент має знову приступити до занять (завершилася дія відповідної поважної причини), але не пізніше дня початку залікового тижня у відповідному семестрі.
Зразок модульного завдання
5. ІНДИВІДУАЛЬНІ ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ
5.1. Вимоги до виконання індивідуальних завдань для самостійної роботи Студенти денної та заочної форми навчання мають можливість виконати п’ять завдань самостійної роботи, які потім вони захищають у терміни, що доводяться до них на першому занятті або під час установчої сесії (лекцій). Студенти денної форми навчання презентують свої завдання на семінарських заняттях (з метою дискусії в академічній групі). Студенти заочної форми навчання мають можливість отримати завдання і по закінченню сесії. Самостійно виконані домашні письмові роботи перевіряються викладачем та підлягають захисту у ході співбесіди із студентом на контактних заняттях за графіком «Дня заочника». Всі завдання мають бути оформленні належним чином (титульний лист, зміст, список використаних джерел) в електронному або роздрукованому вигляді (на вибір студент, але пріоритет – безпаперова форма!). Файли виконаних завдань слід надіслати на адресу: yerankin@kneu.edu.ua. Всі завдання також повинні бути представлені та захищені у вигляді презентації. Файли презентацій також надсилаються на адресу: yerankin@kneu.edu.ua. Рекомендується: для виконання цих завдань обирати підприємства (відповідно – ринки їх основних товарів чи ресурсів), які будуть об’єктами для дипломної роботи.
Перше завдання самостійної роботи. Провести маркетингове дослідження кон’юнктури ринку (динаміка зміни попиту і пропозиції, насиченість ринку, експортні можливості, ступінь конкуренції, цінова ситуація тощо) одного із товарів АПК; вивчити вплив законодавчих актів регулювання ринку даної продукції в Україні. Здійснити прогнози та виділити дискусійні чи проблемні питання на цьому ринку. Студент самостійно обирає ринок продукції АПК для аналізу та погоджує це із керівником курсу. Завдання повинне бути належним чином оформлене (обсяг – не менше 10-15 стор.) та захищене кожним студентом індивідуально. Орієнтовні теми другого індивідуального завдання:
Друге завдання самостійної роботи. Здійснити сегментацію ринку (на основі першого завдання) за різними ознаками і відповідні можливі варіанти позиціювання товару (привести приклади існуючої сегментації та розробити власні варіанти). Розробити різні стратегії підприємств агробізнесу для роботи на запропонованих сегментах ринку. Це завдання є логічним продовженням попереднього (першого) завдання. Обрання ринку для сегментації здійснюється, як правило, автоматично, на основі першого індивідуального завдання (зміна ринку можлива за погодженням з керівником курсу). Пропозиції автора роботи повинні містити приклади з реальної ситуації на ринку відповідної продукції (бренди, компанії). Третє завдання самостійної роботи. Проаналізувати практику конкурентної боротьби (боротьба брендів) на одному із ринків продукції АПК. Оцінити ефективність маркетингових стратегій відомих підприємств агробізнесу. Розробити власні пропозиції щодо формування або удосконалення маркетингових стратегій цих компаній або розробити маркетингову стратегію власного об’єкту дослідження. Скласти план реалізації маркетингових стратегій (цілі, задачі, заходи, терміни). Сформувати можливі варіанти місії даного підприємства та порівняти з можливими варіантами місії для підприємств АПК різних типів. Сформулювати програмну заяву підприємства. Четверте завдання самостійної роботи. Розробити стратегію виведення на ринок нового товару (бізнесу) або розвиток вже існуючого товару (бізнесу). При цьому детально описати всі можливі елементи захисту на кожному рівні, спрогнозувавши максимально можливу кількість загроз та слабких сторін цих елементів, та варіанти вирішення проблем, що виникають або можуть виникнути. Одночасно з цим спрогнозувати для кожного рівня приховані можливості захисту товару (бізнесу). За необхідності розробити заходи щодо виведення чи розвитку власного бренду (уявна компанія або власний об’єкт дослідження). П’яте завдання самостійної роботи: розробити критерії визначення конкурентоспроможності товарів (бізнесу) підприємства на основі якісних та економічних параметрів. Розв’язати на основі використання ПК (програма EXCELL) задачу із визначення конкурентоспроможності товару, що обрано для аналізу. Студент також має можливість виконати завдання за індивідуальним вибором і погодженням із викладачем (замість одного із завдань або в частині вибіркових завдань). Студенти за бажанням мають можливість знайти у літературних джерелах, періодичних виданнях та Інтернет публікації, які охоплюють проблематичні зони вивчення дисципліни «Маркетинговий менеджмент в агробізнесі» або розкривають питання, які виносяться на самостійне вивчення. Статті іноземною мовою (крім російської) мають бути перекладені українською мовою. Крім того, за бажанням, студенти можуть підготувати, презентувати та захистити реферати або есе. Аналітичний огляд наукових публікацій вітчизняних і зарубіжних авторів готується у електронній чи письмовій формах за виданнями, що опубліковані протягом двох останніх років. Критичні есе повинні розглядати вибрану проблему чи питання з різних сторін і різних точок зору. Есе мають відображати роздуми і власну точку зору автора щодо вибраної теми. Яскраво виражена позиція автора – це основа есе. Дана робота може мати посилання на прочитані статті, книги, інтерв’ю, побачені події і почуті твердження. Реферат – це письмова робота із кількох розділів. Його зміст є осмисленим викладенням інформації за темою реферату, зібраної з кількох джерел. Тематика рефератів та есе охоплює питання, які є новими або проблематичними у вивчення дисципліни «Маркетинговий менеджмент в агробізнесі» або розкривають питання, які виносяться на самостійне вивчення. Наукові доповіді повинні бути представлені та захищені у вигляді презентації. Крім того, для перевірки надається текст доповіді. Теми наукових доповідей, рефератів, есе та критичного огляду публікацій:
5.2. Критерії оцінювання результатів виконання індивідуальних завдань для самостійної роботи Перше завдання самостійної роботи оцінюється максимально у 7 балів, при цьому максимум 2 бали можна отримати за належне виконання та оформлення завдання і презентацію їх на семінарських чи контактних заняттях, решта 5 балів – за захист змістовної частини завдання. Диференціація оцінювання виконання та оформлення завдання відбувається наступним чином: 2 бали – завдання виконано повністю, оформлено належним чином, розкриті його основні пункти, витримана логіка дослідження, дані по кон’юнктурі ринків відображають поточну ситуацію, є актуальними; 1 бали – завдання в цілому виконано, дані в основному є актуальними, проте є окремі недоліки у змісті та оформленні роботи, не всі пункти розкриті, не всі дані є актуальними. 0 балів – завдання не виконано, або виконано на низькому рівні, існують помилки принципового характеру, дані є застарілими; за умови виявлення та доказу несамостійного характеру виконання роботи. До захисту завдання допускаються студенти, які отримали при перевірці завдання отримали попередньо позитивні оцінки (1-2 бали). Диференціація оцінювання презентації та захисту завдання відбувається наступним чином: 5 балів – студент чітко володіє матеріалом, знає про головні та останні події на ринку, дає точні та чіткі відповіді на питання, може встановити логічний зв'язок між різними явищами економічного життя та зробити власний прогноз розвитку подій на ринку. 4 балів – студент в цілому володіє матеріалом, знає про головні та останні події на ринку. Проте при відповіді на питання припускає неточності непринципового характеру. 2-3 бали – студент володіє матеріалом поверхнево, знає не про всі головні та останні події на ринку, при відповіді на питання припускає неточності принципового характеру, не завжди може встановити логічний зв'язок між різними явищами економічного життя. 0-1 балів – студент не володіє матеріалом, не знає про значні події на даному ринку, очевидна несамостійність виконання завдання. Друге, третє, четверте та п’яте завдання самостійної роботи оцінюється максимально у 5 балів, при цьому максимум 2 бали можна отримати за належне виконання та оформлення завдання і презентацію їх на семінарських чи контактних заняттях, решта 3 бали – за захист змістовної частини завдання.. Диференціація оцінювання виконання та оформлення завдання відбувається наступним чином: 2 бали – завдання виконано повністю, оформлено належним чином, розкриті його основні пункти, витримана логіка дослідження, дані по кон’юнктурі ринків відображають поточну ситуацію, є актуальними; 1 бали – завдання в цілому виконано, дані в основному є актуальними, проте є окремі недоліки у змісті та оформленні роботи, не всі пункти розкриті, не всі дані є актуальними. 0 балів – завдання не виконано, або виконано на низькому рівні, існують помилки принципового характеру, дані є застарілими; за умови виявлення та доказу несамостійного характеру виконання роботи. До захисту завдання допускаються студенти, які отримали при перевірці завдання отримали попередньо позитивні оцінки (1-2 бали). Диференціація оцінювання презентації та захисту завдання відбувається наступним чином: 3 бали – студент чітко володіє матеріалом, знає про головні та останні події на ринку, дає точні та чіткі відповіді на питання, може встановити логічний зв'язок між різними явищами економічного життя та зробити власний прогноз розвитку подій на ринку. 2 бали – студент в цілому володіє матеріалом, знає про головні та останні події на ринку. Проте при відповіді на питання припускає неточності непринципового характеру. 1 бал – студент володіє матеріалом поверхнево, знає не про всі головні та останні події на ринку, при відповіді на питання припускає неточності принципового характеру, не завжди може встановити логічний зв'язок між різними явищами економічного життя. 0 балів – студент не володіє матеріалом, не знає про значні події на даному ринку, очевидна несамостійність виконання завдання.
Контроль виконання вибіркових завдань для самостійної роботи включає оцінку самостійного опрацювання студентом матеріалів, які розширюють обов’язковий матеріал дисципліни (аналітичний (критичний) огляд наукових публікацій, підготовка рефератів, есе, переклад статей із іноземної мови), а також (або) виконання індивідуального завдання (див.: Картку самостійної роботи) і передбачає оцінювання будь-якого із видів самостійної роботи згідно Картки самостійної роботи. В разі виконання і захисту кількох видів самостійної роботи для загального оцінювання поточного контролю бали додаються (але загальна сума балів не повинна перевищувати «3»)
6. ПІДСУМКОВЕ ОЦІНЮВАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ВИВЧЕННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ (форма підсумкового контролю — екзамен) 6.1. Структура екзаменаційного білету Підсумковий контроль з вивчення дисципліни передбачається у формі іспиту. Завданням іспиту є перевірка розуміння студентом програмного матеріалу в цілому, логіки та взаємозв’язків між окремими розділами. здатності творчого використання накопичених знань, уміння сформувати своє ставлення до певної проблеми навчальної дисципліни тощо. На екзамені оцінюванню підлягають:
На іспит виносяться вузлові питання, типові та комплексні задачі, ситуації, завдання, що потребують творчої відповіді та уміння синтезувати отримані знання і застосовувати їх при вирішенні практичних задач тощо. Перелік питань, що охоплюють зміст програми дисципліни, критерії оцінювання екзаменаційних завдань визначаються кафедрою та доводяться до студентів на початку семестру. Екзамен проводиться в письмовій формі за екзаменаційними білетами, складеними за програмою дисципліни і затвердженими кафедрою. На його складання відводиться три академічних години. В кожному білеті передбачається 5 питань, в тому числі два практичних завдання.
6.2. Критерії оцінювання екзаменаційної роботи студента Результати поточного контролю знань студентів вносяться до відомості обліку поточної і підсумкової успішності без переведення їх у 4-х бальну шкалу. Результати поточної успішності студентів є показником рівня засвоєння ними робочої навчальної програми та виконання вимог Карти самостійної роботи студентів. Результати поточного та підсумкового контролю є рівноцінними показниками рівня засвоєння студентом знань, набуття умінь та сформованості навичок, що визначені відповідною робочою навчальною програмою. Студент, який набрав за результатами поточного контролю від 0 до 20 балів (включно), вважається таким, що не виконав вимоги робочої навчальної програми з дисципліни, передбаченої індивідуальним навчальним планом, і отримує з дисципліни незадовільну оцінку. Він має право за власною заявою опанувати цю дисципліну в наступному семестрі понад обсяги встановлені навчальним планом за індивідуальним графіком у формі додаткової індивідуально-консультативної роботи згідно з діючими в Університеті положеннями. Під час таких занять студент має виконувати завдання для самостійної роботи, модульні контрольні роботи, інші види робіт, передбачені робочою навчальною програмою з дисципліни та набрати від 21 до 50 балів (включно). Бали у кількості 21 і більше є підставою для допуску студента до екзамену за білетами, які містять 5 екзаменаційних завдань. Студент, який набрав за результатами поточного контролю від 0 до 20 балів (включно) і не бажає опановувати дисципліну в наступному семестрі понад обсяги встановлені навчальним планом за індивідуальним графіком у формі додаткової індивідуально-консультативної роботи, не допускається до повторного складання екзамену і вважається таким, що має академічну заборгованість. Кожне виконане іспитове завдання оцінюється за шкалою від 0 до 10 балів залежно від рівня знань (табл. 6) Таким чином, максимальна сума набраних студентом балів за семестр за результатами поточного контролю може становити 100. За рішенням кафедри студентам, які брали участь у науково-дослідній роботі, можуть присуджуватися додаткові (заохочувальні) бали. Їх кількість не повинна перевищувати 10 балів за семестр. Науково-дослідна діяльність студентів — участь студентів у роботі наукових конференцій, студентських наукових гуртків та проблемних груп, підготовці публікацій, участь у Всеукраїнських олімпіадах і конкурсах та Міжнародних конкурсах тощо понад обсяги завдань, які встановлені робочою навчальною програмою з відповідної дисципліни Підсумкова оцінка виставляється за умови, що студент успішно виконав усі модульні та індивідуальні завдання, передбачені програмою дисципліни. У разі невиконання завдань поточного контролю з об’єктивних причин, студент має право за дозволом декана скласти їх до останнього практичного заняття в обумовлений з викладачем час. Оформлення оцінки відбувається під час останнього семінарського заняття відповідного семестру. Результати оцінювання всіх складових поточного контролю фіксуються в електронному журналі обліку навчальної роботи студентів академічної групи. Результат підсумкового контролю у формі заліку фіксується в заліковій відомості в термін, який становить:
Переведення 100-бальної шкали оцінювання в 4-и бальну та шкалу за системою ECTS здійснюється в такому порядку: Таблиця 6 Шкала оцінювання: КНЕУ та ECTS
Підсумкова оцінка в 100-бальній і 4-х бальній шкалах, а також за шкалою ЕCTS виставляється в відомість обліку поточної і підсумкової успішності. Студенти, які за сумарним результатом поточного і підсумкового контролю у формі екзамену набиратимуть від 21 до 59 балів (включно), після належної підготовки матимуть право повторно скласти екзамен. Студенти, які не з’явилися на екзамен без поважних причин, вважаються такими, що одержали незадовільну оцінку і мають академічну заборгованість. Рівень знань оцінюється за результатами поточного контролю. Перескладання екзамену з дисципліни дозволяється двічі (вдруге - комісії за білетами, які містять 5 завдань). У загальному підсумковому оцінюванні рівня результатів навчальної діяльності цих студентів враховується результат поточного контролю рівня знань, умінь та навичок. Студент, який під час опанування дисципліни понад обсяги встановлені навчальним планом за індивідуальним графіком у формі додаткової індивідуально-консультативної роботи набрав менше 20 балів (включно), не допускається до повторного складання екзамену і вважається таким, що має академічну заборгованість.
6.3. Приклади типових завдань, що виносяться на екзамен Перелік питань, на основі яких складаються білети для контрольного (модульного) контролю та екзаменаційні білети:
7. РЕКОМЕНДОВАНІ ІНФОРМАЦІЙНІ ДЖЕРЕЛА 7.1. Основна література
7.2. Додаткова література
[1] Відповідно до «Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах», затвердженого Наказом МОН України №161 від 02.06.1993 п.3.12.2.3. |