Написание контрольных, курсовых, дипломных работ, выполнение задач, тестов, бизнес-планов
Главная \ Методические указания \ Методические указания и информация \ Механізми управління та адміністрування горизонтальними політиками ЄС

Механізми управління та адміністрування горизонтальними політиками ЄС

Національна академія державного управління при Президентові України

 

Одеський регіональний інститут державного управління

 

 

 

 

Кафедра глобалістики, євроінтеграції та управління національною безпекою

 

 

 

 

 

РОБОЧИЙ ЗОШИТ

ДЛЯ ЗАОЧНОЇ (З ЕЛЕМЕНТАМИ ДИСТАНЦІЙНОЇ)

ФОРМИ НАВЧАННЯ

 

С.5.7  МЕХАНІЗМИ УПРАВЛІННЯ ТА АДМІНІСТРУВАННЯ ГОРИЗОНТАЛЬНИМИ ПОЛІТИКАМИ ЄС

                      (шифр і назва навчальної дисципліни)

 

 

 

 

               Рівень вищої освіти     другий (магістерський)

                                                  (назва рівня)

               Ступінь вищої освіти            магістр

                                                (назва ступеня)

               Галузь знань:                      28 Управління та адміністрування

                                                (шифр і назва)

               Спеціальність:                     281 Публічне управління та адміністрування

                                                                                                (шифр і назва)

               Спеціалізація                «Європейська інтеграція»

(назва)

               Факультет                     Публічного управління та адміністрування

(назва)

 

 

 

 

 

 

 

Одеса – 2017

 

 

 

 

 

Укладач:

 

Кривоцюк П.С.  - кандидат політичних наук, доцент, доцент кафедри глобалістики, євроінтеграції та управління національною безпекою Одеського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України

 

 

Робочий зошит для слухачів заочної (з елементами дистанційної) форми навчання з навчальної дисципліни  «Механізми управління та адміністрування горизонтальними політиками ЄС» підготовлено шляхом анотації робочої навчальної програми С.5.7 «Механізми управління та адміністрування горизонтальними політиками ЄС».

 

 

 

 

Робочий зошит схвалено на засіданні кафедри глобалістики, євроінтеграції та управління національною безпекою

Протокол №__ від «__» ___________ 2017 року

 

 

 

Завідувач кафедри ________________________ В.М.Кривцова

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                                      

 

ЗМІСТ

 

1.ЗАГАЛЬНИЙ Опис навчальної дисципліни....................................4

 

  1. ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ.................................9

 

  1. ГРАФІК НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ.............................................................10

 

  1. ВСТУП ДО КУРСУ……………..…………………………………………......13

 

5.  ВИДИ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ................................................................13

 

6.  МЕТОДИ КОНТРОЛЮ……………………………………..............................53

7.  СХЕМА НАРАХУВАННЯ БАЛІВ ...................................................................59

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.ЗАГАЛЬНИЙ Опис навчальної дисципліни

 

 

Найменування показників

Галузь знань, спеціальність, рівень вищої освіти

Характеристика навчальної дисципліни

Заочна (з елементами дистанційної) форма навчання

 

 

 

 

Кількість кредитів – 4,0

 

Модулів (тем) – 10

 

Змістових модулів – 2

 

Загальна кількість годин - 120

 

 

 

28 Управління та адміністрування

 

281 Публічне управління та адміністрування

 

Другий (магістерський)

рівень

 

Дисципліна спеціалізації

Рік підготовки

2-й

Триместр

?

Лекції, годин

4

Практичні, годин

12

Семінарські, годин

9

Поточні тестування

3

Самостійна робота, год.

84

з них 41 - на вивчення теорії

Вид контролю

Екзамен

 

 

  1.   Мета та компетентності випускника за результатами опанування  навчальної дисципліни

 

Міждисциплінарні зв’язки:         Дисципліна «Механізми управління та адміністрування горизонтальними політиками ЄС» є однією з варіативних дисциплін спеціалізації «Європейська інтеграція в умовах глобального врядування», що знайомить слухачів з механізмами управління та адміністрування горизонтальними політиками ЄС,  націлює їх на розвиток сучасного рівня мислення з метою кращого розуміння сучасних проблем європейської інтеграції України, усвідомлення ними необхідності поєднання багаторічного досвіду процесу вироблення та імплементації горизонтальних політик в ЄС із сучасними проблемами розвитку України, та спрямована на активне вивчення дисциплін  нормативної та варіативної  складових програми підготовки магістра в галузі знань 28 «Публічне управління та адміністрування», спеціальності   281 «Публічне управління та адміністрування».

Вона логічно пов'язана з нормативним модулем «Політика європейської інтеграції», варіативними дисциплінами «Інституційна система Європейського Союзу» та «Правова система Європейського Союзу», закладає основи для вивчення варіативної дисципліни «Регіональна політика та політика згуртування ЄС».

Метою викладання навчальної дисципліни «Механізми управління та адміністрування горизонтальними політиками ЄС» є надання слухачам систематизованих знань щодо особливостей процесу вироблення та імплементації горизонтальних політик ЄС та їх значення для вирішення сучасних проблем європейської інтеграції України.

Основними завданнями вивчення дисципліни «Механізми управління та адміністрування горизонтальними політиками ЄС»  є:

  • надання слухачам систематизованих знань щодо засад, основних інститутів вироблення та імплементації, механізмів та інструментів управління та адміністрування горизонтальними політиками ЄС;
  • розвиток у слухачів сучасного рівня мислення з метою кращого розуміння ними сучасних проблем європейської інтеграції України;
  • усвідомлення слухачами необхідності поєднання багаторічного досвіду процесу вироблення та імплементації горизонтальних політик в ЄС із сучасними проблемами політичного та соціально-економічного розвитку України, використання цього досвіду під час реалізації національної стратегії європейської інтеграції, вироблення державної політики України, співробітництва з ЄС та з метою наближення вітчизняної системи державного управління до європейських стандартів;
  • формування у слухачів навичок самостійного аналізу сучасного стану та оцінювання перспектив подальшого розвитку горизонтальних політик ЄС;
  • удосконалення навичок слухачів щодо розроблення та реалізації конкретних заходів, спрямованих на реформування системи державного управління на основі принципів ефективного врядування та використання досвіду реформування системи врядування в ЄС;
  • розвиток у слухачів комунікативних навичок та навичок роботи в групі, націлених на поглиблення у них знань про європейську інтеграцію;
  • навчання умінню аналізу євроінтеграційних процесів з урахуванням національних інтересів України та умінню визначати місце України в сучасній Європі.

1.2 Знання, якими повинен володіти випускник за результатами опанування навчальної дисципліни:

 

  • спільні політики ЄС та їх класифікація;
  • горизонтальні політики ЄС: засади, особливості, управління та адміністрування ними;
  • основні нормативно-правові документи Європейського Союзу, які визначають зміст та призначення горизонтальних політик ЄС;
  • роль інститутів ЄС у виробленні та імплементації горизонтальних політик ЄС;
  • механізми та інструменти управління та адміністрування горизонтальними політиками ЄС;
  • еволюція та перспективи розвитку горизонтальних політик ЄС;
  • значення досвіду процесу вироблення та імплементації горизонтальних політик ЄС для реалізації національної стратегії європейської інтеграції України, співробітництва з ЄС та з метою наближення вітчизняної системи державного управління до європейських стандартів.

 

  1.   Уміння, які повинні набути випускники за результатами опанування  навчальної дисципліни:

 

  •  здатність класифікувати спільні політики ЄС за типом, інституційно-правовими ознаками та визначати їх роль у процесі становлення і розвитку ЄС;
  • здатність оцінювати результати координації та гармонізації національних політик держав-членів ЄС у питаннях, які становлять спільний інтерес відповідно до внутрішніх потреб Союзу та глобальних викликів;
  • здатність на основі стратегічних документів ЄС виділяти перспективні сфери співпраці між країнами, у відносинах ЄС з третіми країнами, зокрема, Україною;
  • здатність аналізувати та узагальнювати інформаційно-статистичні матеріали про розвиток горизонтальних політик ЄС, прогнозувати наслідки реалізації цих політик для держав-членів ЄС та третіх країн;
  • здатність визначати напрями і шляхи узгодження позицій України та ЄС у пріоритетних сферах співробітництва між країнами, адаптувати основні елементи європейських горизонтальних політик до умов України;
  • розуміти, інтерпретувати та застосовувати на практиці основні механізми та інструменти спільних горизонтальних політик ЄС;
  • здатність визначати провідні тенденції розвитку спільних горизонтальних політик ЄС та враховувати їх під час здійснення політики європейської інтеграції України;
  • здатність комунікувати та результативно взаємодіяти з окремими громадянами та різними суспільними групами щодо політики європейської інтеграції України.

 

1.4 Результати навчання/комунікації:

 

  • виявляти високий рівень знань щодо механізмів управління та адміністрування спільними горизонтальними політиками ЄС;
  • характеризувати сучасний стан та оцінювати перспективи подальшого розвитку горизонтальних політик ЄС, аналізувати шляхи їх формування у межах єдиного внутрішнього ринку ЄС;
  • розуміти механізми та середовище вироблення горизонтальних політик ЄС, основних виробників та інших зацікавлених гравців цього процесу, а також канали їх впливу;
  • характеризувати механізм імплементації горизонтальних політик ЄС у межах єдиного внутрішнього ринку ЄС та розподіл обов’язків між європейським та національними рівнями управління під час імплементації цих політик;
  • усвідомлювати необхідність урахування багаторічного досвіду процесу вироблення та імплементації спільних горизонтальних політик ЄС із сучасними проблемами розвитку України, використання цього досвіду під час реалізації національної стратегії європейської інтеграції, вироблення державної політики співробітництва з ЄС та з метою наближення вітчизняної системи державного управління до європейських стандартів;
  • здатність застосовувати навички аналізу горизонтальних політик ЄС під час розроблення та реалізації конкретних заходів, спрямованих на реформування системи державного управління України;
  • зрозуміло доносити власні знання, висновки та пропозиції щодо формування засад публічного управління та демократичного врядування на різних рівнях управління з урахуванням європейського досвіду;
  • демонструвати ефективні комунікаційні здібності та навички роботи в групі з питань європейської інтеграції України.

 

Навчальна стратегія курсу

Досягнення навчальних цілей здійснюється шляхом:

- проведення очних занять – лекція, семінарське заняття та підсумкового контролю;

  • самостійного навчання слухачів на основі комплексу навчально-методичних матеріалів, розробленого для курсу;
  • участі слухачів у практичних та семінарських заняттях з метою розвитку критичного мислення, аналітичного підходу до практично значущих проблем щодо європейської інтеграції України

 

  1. ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

 

Теми

Лекції

Вивчення

теорії (год.)

Практичні заняття (год.)

Семінарські заняття (год.)

Самос. робота (год.)

Поточ. контр. (год.)

Всього

1

2

3

4

5

6

7

8

Очний режим (настановча сесія)

Вступ до курсу

4

 

 

 

 

 

4

Дистанційний режим

Змістовий модуль 1. Спільні політики ЄС

Тема 1.1. Спільні політики ЄС: засади, особливості, класифікація

 

4

 

3

4

 

11

Тема 1.2. Вироблення політики в ЄС

 

4

4

 

4

 

12

Тема 1.3. Законотворчий процес в ЄС

 

5

 

 

5

2

12

Змістовий модуль 2. Спільні горизонтальні політики

Тема 2.1. Регіональна політика та політика згуртування ЄС

 

4

4

 

5

 

13

Тема 2.2. Соціальна політика ЄС

 

4

4

 

5

 

13

Тема 2.3. Політика ЄС щодо охорони навколишнього середовища

 

4

 

3

4

 

11

Тема 2.4. Податкова політика ЄС

 

4

 

 

4

2

10

Тема 2.5. Політика ЄС щодо конкуренції

 

4

 

3

4

 

11

Тема 2.6. Міграційна політика ЄС

 

4

 

 

4

2

10

Тема 2.7. Політика ЄС у галузі освіти

 

4

 

 

4

 

8

Всього:

4

41

12

9

43

6

115

Очний режим – екзаменаційна (підсумкова) сесія

Порівняльний аналіз горизонтальних політик ЄС та України

 

 

 

3

 

 

3

Підсумковий контроль у формі письмового тесту

 

 

 

 

 

2

2

Всього:

4

41

12

12

43

8

120

 

 

3. ГРАФІК НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ

 

Вид навчальної діяльності

назва

Термін проведення, тиждень

Час на проведення, години

Макс. оцінка, бали

1

2

3

4

5

настановча сесія

Вступ до курсу

Механізми управління та адміністрування горизонтальними політиками ЄС

Очна сесія

4

 

Дистанційний режим

Змістовий модуль 1. Спільні політики ЄС

Тема 1.1. Спільні політики ЄС: засади, особливості, класифікація

Вивчення теоретичного матеріалу

Спільні політики ЄС: засади, інститути вироблення, класифікація

1

4

 

Підготовка до  семінарського заняття №1

Спільні політики ЄС: засади, інститути вироблення, класифікація

1

4

 

Семінарське заняття №1

Спільні політики ЄС: засади, інститути вироблення, класифікація

1

3

5

Тема 1.2. Вироблення політики в ЄС

Вивчення теоретичного матеріалу

Вироблення політики в ЄС

2

4

 

Підготовка до практичного заняття №1

Вироблення політики в ЄС

2

4

 

Практичне заняття №1

Вироблення політики в ЄС

2

4

5

Тема 1.3. Законотворчий процес в ЄС

Вивчення теоретичного матеріалу

Законотворчий процес в ЄС

3

5

 

Підготовка до поточного тестування

Законотворчий процес в ЄС

3

5

 

Поточне тестування

Законотворчий процес в ЄС

3

2

5

Змістовий модуль 2. Спільні горизонтальні політики ЄС

Тема 2.1. Регіональна політика та політика згуртування ЄС

Вивчення теоретичного матеріалу

Механізми управління та адміністрування регіональною політикою та політикою згуртування ЄС

4

4

 

Підготовка до практичного заняття №2

Механізми управління та адміністрування регіональною політикою та політикою згуртування ЄС

4

5

 

Практичне заняття №2

Механізми управління та адміністрування регіональною політикою та політикою згуртування ЄС

4

4

5

Тема 2.2. Соціальна політика ЄС

Вивчення теоретичного матеріалу

Соціальна політика ЄС

5

4

 

Підготовка до практичного заняття №3

Механізми управління та адміністрування соціальною політикою ЄС

5

5

 

Практичне заняття №3

Механізми управління та адміністрування соціальною політикою ЄС

5

4

5

Тема 2.3. Політика ЄС щодо охорони навколишнього середовища

Вивчення теоретичного матеріалу

Політика ЄС щодо охорони навколишнього середовища

6

4

 

Підготовка до семінарського заняття №2

Механізми управління та адміністрування політикою ЄС щодо охорони навколишнього середовища

6

4

 

Семінарське заняття №2

Механізми управління та адміністрування політикою ЄС щодо охорони навколишнього середовища

6

3

5

Тема 2.4. Податкова політика ЄС

Вивчення теоретичного матеріалу

Податкова політика ЄС

7

4

 

Підготовка до  поточного тестування

Механізми управління та адміністрування податковою політикою ЄС

7

4

 

Поточне тестування

Механізми управління та адміністрування податковою політикою ЄС

7

2

5

Тема 2.5. Політика ЄС щодо конкуренції

Вивчення теоретичного матеріалу

Політика ЄС щодо конкуренції

8

4

 

Підготовка до семінарського заняття №3

Механізми управління та адміністрування політикою ЄС щодо конкуренції

8

4

 

Семінарське заняття №3

Механізми управління та адміністрування політикою ЄС щодо конкуренції

8

3

5

Тема 2.6. Імміграційна політика ЄС

Вивчення теоретичного матеріалу

Імміграційна політика ЄС у галузі освіти

9

4

 

Підготовка до  поточчного тестування

Механізми управління та адміністрування імміграційною політикою ЄС у галузі освіти

9

4

 

Поточне тестування

Механізми управління та адміністрування імміграційною політикою ЄС у галузі освіти

9

2

5

Тема 2.7. Політика ЄС у галузі освіти

Вивчення теоретичного матеріалу

Політика ЄС у галузі освіти

10

4

 

Підготовка до семінарського заняття №4

Механізми управління та адміністрування політикою ЄС у галузі освіти

10

4

 

Разом

115

45

Творча робота

20

Екзаменаційна сесія

Семінарське заняття

Механізми управління та адміністрування політикою ЄС у галузі освіти

очна сесія

3

5

Підсумковий контроль

Тест

Тест

2

30

Всього:

 

 

120

100

 

 

4. ВСТУП ДО КУРСУ

 

(настановча сесія)

 

Лекція: Механізми управління та адміністрування горизонтальними політиками ЄС – 4 години

Мета: ознайомлення слухачів з предметом та структурою дисципліни, роллю і місцем горизонтальних політик у спільних політиках Європейського Союзу, значенням досвіду їх вироблення та впровадження для успішного втілення національної стратегії європейської інтеграції України.

Тематичний план:

         1. ЄС як інтеграційне угрупування.

         2. Спільні політики ЄС та їх класифікація.

         3. Горизонтальні політики ЄС: сутність, призначення, особливості.

   

 

5. ВИДИ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

 

(дистанційний режим)

 

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1. СПІЛЬНІ ПОЛІТИКИ ЄС

 

Тема 1.1. Спільні політики ЄС: засади, особливості, класифікація

 

Вивчення теоретичного матеріалу

Форма проведення: самостійна робота

Статус: обов’язковий

Термін проведення: 1-ий тиждень

Час проведення: 4 години

 

Мета: систематизувати знання слухачів щодо спільних політик ЄС, їх договірної бази та класифікації.

Завдання теми:

  • систематизувати знання слухачів щодо спільних політик ЄС, їх договірної бази та класифікації;
  • ознайомити слухачів з роллю інститутів ЄС у виробленні спільних європейських політик, моделями та процедурами прийняття рішень в ЄС;
  • поглибити знання слухачів щодо сутності, сучасного стану та перспектив розвитку горизонтальних політик ЄС

Питання для самостійного опрацювання: Ідеї європейської інтеграції та передумови створення ЄЕС. ЄС як інтеграційне угрупування. Спільні політики ЄС та їх класифікація. Договірна база спільних європейських політик. Роль інститутів ЄС у виробленні та імплементації спільних європейських політик. Горизонтальні політики ЄС: сутність, класифікація, призначення.

 

Рекомендовані джерела:

1. Презентація теми «Спільні політики ЄС: засади, особливості, класифікація»[Електронний ресурс].

2. Грицяк І.А., Говоруха В.В., Стрельцов В.Ю. Правова та інституційна основи Європейського Союзу: Підручник / За заг.ред. М. Бойцуна, І Грицяка,                              Я. Мудрого, О. Рудіка, Л. Прокопенка, В. Стрельцова [Текст]. – Харків: ХарРІ НАДУ «Магістр», 2009. – 620 с.

3. Дзяд О.В., Рудік О.М. Спільні політики Європейського Союзу та їх значення для України: Навчальний посібник / За заг. ред. М. Бойцуна, І. Грицяка, Я.Мудрого, Л. Прокопенка, В. Стрельцова [Текст]. – К.: Міленіум, 2009. – 668 с.

4. Мудрий Я. Словник-довідник термінів з європейської інтеграції / За заг. ред. М.Бойцуна, І. Грицяка, О. Рудіка, Л. Прокопенка, В. Стрельцова [Текст]. – К.: Міленіум, 2009. – 588 с.

5. Мусис Ніколас. Усе про спільні політики Європейського Союзу / Пер. з англ. [Електронний ресурс]. – К.: К.І.С., 2005. – 466 с.

6. Прокопенко Л.Л. Вступ до європейської інтеграції: Навчальний посібник / За заг. ред. М. Бойцуна, О. Рудіка, Я. Мудрого.[Електронний ресурс]. – К.: Міленіум, 2009. – 334 с.

7. Європейська інтеграція / Укл.: М. Яхтенфукс, Б. Колєр-Кох / Пер. з нім.[Текст]. – К.: ВД «Києво-Могилянська академія», 2007. – 394 с.

8. Європейська інтеграція: Навчальний посібник / За ред. І.А. Грицяка та                       Д.І. Дзвінчука.[Електронний ресурс]. – Івано-Франківськ: Місто НВ, 2013. – 464 с.

9. Європейський проект та Україна: Монографія / А.В. Єрмолаєв, Б.О.Парахонський, Г.М. Яворська, О.О. Резнікова.[Електронний ресурс]. – К.: НІСД, 2012. – 192 с. – С.8-51.

10. Копійка В.В., Шинкаренко Т.І. Європейський Союз: історія і засади функціонування: Навчальний посібник / За ред. Л.В. Губерського.[Текст]. – К.: Знання, 2009. – 751 с.

11. Шемятенков В.Г. Европейская интеграция: Учебное пособие. [Текст]. – М.: Международные отношения, 2003. – 400 с.

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ ДО ТЕМИ:

  1. У чому особливість ЄС як інтеграційного об'єднання?
  2. Які етапи міжнародної інтеграції пройшов Європейський Союз за часи свого існування?
  3. Суть економічних аспектів міжнародної економічної та монетарної інтеграції в Європі.
  4. Які ознаки інструментів поглиблення інтеграційних процесів в Європі Ви знаєте?
  5. Які країни ставали членами Європейського Союзу і під час яких етапів розширення?
  6. Основні цілі та очікувані результати основних договорів ЄС.
  7. Які повноваження щодо вироблення та впровадження спільних політик ЄС мають його інститути?
  8. У чому суть горизонтальних політик ЄС?

 

СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ №1

на тему:

«Спільні політики ЄС: засади, особливості, класифікація»

Форма проведення: обговорення на форумі

Статус: обов’язковий

Термін проведення: 1-й тиждень

Час проведення: 3 години

Макс. оцінка – 5 балів

Мета заняття: обговорення проблем щодо особливостей спільних політик ЄС, їх засад, інститутів вироблення, класифікації

Завдання заняття:

  • обговорити основні проблеми, що існують у спільних політиках ЄС;
  • ознайомитись з договірною базою спільних політик ЄС;
  • з'ясувати роль інститутів ЄС у вироблення спільних політик ЄС;
  • систематизувати знання слухачів щодо призначення, засад та класифікації горизонтальних політик ЄС

Навчальні результати навчання:

Після вивчення теми слухач повинен:

  • розуміти суть і призначення спільних політик ЄС;
  • знати договірну базу спільних політик ЄС;
  • знати роль інститутів ЄС у виробленні спільних політик;
  • знати класифікацію спільних політик ЄС;
  • знати особливості та призначення горизонтальних політик

Питання для обговорення:

  1. Особливості Європейського Союзу як інтеграційного об'єднання.
  2. Спільні політики ЄС та їх класифікація.
  3. Договірна база спільних європейських політик.
  4. Роль інститутів ЄС у виробленні та імплементації спільних європейських політик.
  5. Горизонтальні політики ЄС: сутність, особливості, призначення.

Матеріали для підготовки:

Документи:

1. Договір про Європейське Економічне Співтовариство від 25 березня 1957 р. // Конституційні акти Європейського Союзу. - Частина I / Упорядник: Г.Друзенко; за загальною редакцією Т.Качки. - К.: Юстініан, 2005.- 512 с.

2. Договір про Європейський Союз від 7 лютого 1992 р. // Конституційні акти Європейського Союзу. - Частина I / Упорядник: Г.Друзенко; за загальною редакцією Т.Качки. - К.: Юстініан, 2005.- 512 с.

3. Ніццький договір про внесення змін та доповнень до Договору про Європейський  Союз, Договорів про заснування Європейських Співтовариств та деяких пов'язаних з ними актів  (2001/C80/01) від 26.02 2001 р. // Конституційні акти Європейського Союзу. - Частина I / Упорядник: Г.Друзенко; за загальною редакцією Т.Качки. - К.: Юстініан, 2005.- 512 с.

4. Амстердамський договір від 2 жовтня 1997 р. // Конституційні акти Європейського Союзу. - Частина I /  Упорядник: Г.Друзенко, за загальною редакцією Т.Качки. - К.: Юстініан, 2005.- 512 с.

5. Лісабонський договір про внесення змін до Договору про Європейський Союз і Договір про заснування Європейського Співтовариства, підписаний в Лісабоні 13 грудня 2007 р.

Література:

1. Презентація теми «Спільні політики ЄС»

2. Грицяк І.А., Говоруха В.В., Стрельцов В.Ю. Правова та інституційна основи Європейського Союзу: Підручник / За заг. ред. М. Бойцуна, І.Грицяка, Я. Мудрого, О. Рудіка, Л. Прокопенка, В. Стрельцова. – Харків: ХарРІ НАДУ «Магістр», 2009. – 620 с.

3. Дзяд О.В., Рудік О.М. Спільні політики Європейського Союзу та їх значення для України: Навчальний посібник / За заг. ред. М. Бойцуна, І.Грицяка, Я. Мудрого, Л. Прокопенка, В. Стрельцова. – К.: Міленіум, 2009. – 668 с.

4. Мудрий Я. Словник-довідник термінів з європейської інтеграції / За заг. ред. М. Бойцуна, І. Грицяка, О. Рудіка, Л. Прокопенка, В. Стрельцова. – К.: Міленіум, 2009. – 588 с.

5. Мусис Ніколас. Усе про спільні політики Європейського Союзу / Пер. з англ. – К.: К.І.С., 2005. – 466 с.

6. Прокопенко Л.Л. Вступ до європейської інтеграції: Навчальний посібник / За заг. ред. М. Бойцуна, О. Рудіка, Я. Мудрого. – К.: Міленіум, 2009. – 334 с.

7. Європейська інтеграція / Укл.: М. Яхтенфукс, Б. Колєр-Кох / Пер. з нім. – К.: ВД «Києво-Могилянська академія», 2007. – 394 с.

8. Європейська інтеграція: Навчальний посібник / За ред. І.А. Грицяка та Д.І.Дзвінчука. – Івано-Франківськ: Місто НВ, 2013. – 464 с.

9. Європейський проект та Україна: Монографія / А.В. Єрмолаєв, Б.О.Парахонський, Г.М. Яворська, О.О. Резнікова. – К.: НІСД, 2012. – 192 с. – С.8-51.

10. Кернз В. Вступ до права Європейського Союзу: Навчальний посібник. – К.: 2002. – 381 с.

11. Копійка В.В., Шинкаренко Т.І. Європейський Союз: історія і засади функціонування: Навчальний посібник / За ред. Л.В. Губерського. – К.: Знання, 2009. – 751 с.

12. Шемятенков В.Г. Европейская интеграция: Учебное пособие. – М.: Международные отношения, 2003. – 400 с.

 

ТЕМА 1.2. ВИРОБЛЕННЯ ПОЛІТИКИ В ЄС

Вивчення теоретичного матеріалу

Форма проведення: самостійна робота

Статус: обов’язковий

Термін проведення: 2-й тиждень

Час проведення: 4 години

Мета: систематизація знань слухачів щодо особливостей вироблення політики в ЄС.

Питання для самостійного опрацювання: Особливості процесу вироблення політики в ЄС. Характерні риси політик ЄС. Середовище вироблення політики в ЄС. Участь громадськості та проблема дефіциту демократії в ЄС.

 

Рекомендовані джерела:

1. Презентація теми «Вироблення політики в ЄС».

2. Грицяк І.А., Говоруха В.В., Стрельцов В.Ю. Правова та інституційна основи Європейського Союзу: Підручник / За заг. ред. М.Бойцуна, І.Грицяка, Я.Мудрого, О.Рудика, Л.Прокопенка, В.Стрельцова. – Харків: ХарРІ НАДУ «Магістр», 2009. – 620 с.

3. Дзяд О.В., Рудик О.М. Спільні політики Європейського Союзу та їх значення для України: Навчальний посібник / За заг. ред. М.Бойцуна, І.Грицяка, Я.Мудрого, Л.Прокопенка, В.Стрельцова. – К.: Міленіум, 2009. – 668 с.

4. Мудрий Я. Словник-довідник термінів з європейської інтеграції / За заг. ред. М.Бойцуна, І.Грицяка, О.Рудика, Л.Прокопенка, В.Стрельцова. – К.: Міленіум, 2009. – 588 с.

5. Прокопенко Л.Л. Вступ до європейської інтеграції: Навчальний посібник / За заг. ред. М.Бойцуна, О.Рудика, Я.Мудрого. – К.: Міленіум, 2009. – 334 с.

6. Рудик О.М. Вироблення політики та ухвалення рішень в ЄС: Навчальний посібник / За заг. ред. М.Бойцуна, Я.Мудрого. – К.: Міленіум, 2009. – 278 с.

7. Волес В., Волес Г. Творення політики в Європейському Союзі / Пер. з англ. – К.: Основи, 2004. – 871 с.

8. Гоці С. Урядування в об’єднаній Європі / Пер. з італ. – К.: К.І.С., 2003. – 285 с.

9. Гоці С. Європейська Комісія. Процеси ухвалювання рішень і виконавчі повноваження / Пер. з італ. – К.: К.І.С., 2007. – 202 с.

10. Дайнен Д. Дедалі міцніший союз: Курс європейської інтеграції / Пер. з англ. – К.: К.І.С., 2006. – 696 с

11. Довгань В.М. Європейський парламент. Правовий статус і компетенція в системі органів Європейського союзу. – К.: КНТ, 2007. – 203 с.

 

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ ДО ТЕМИ:

  1. У чому особливості процесу вироблення політики в ЄС?
  2. Назвіть характерні риси політик ЄС.
  3. Що собою представляє середовище вироблення політики в ЄС?
  4. Яку участь у виробленні політики ЄС приймає його громадськість?
  5. У чому суть проблеми дефіциту демократії в ЄС?

 

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ №1

на тему:

«ВИРОБЛЕННЯ ПОЛІТИКИ В ЄС»

 

Форма проведення: обмін файлами

Статус: обов’язковий

Термін проведення: 2-й тиждень

Час проведення: 4 години

Макс. оцінка: 5 балів

 

Мета заняття: удосконалення умінь і навичок аналізу процесу вироблення політики в ЄС

 

Завдання заняття:

Під час підготовки до практичного заняття слухачу рекомендується виконати наступні завдання:

  • вивчити проходження процесу вироблення політики в ЄС;
  • ознайомитись з середовищем вироблення політики в ЄС;
  • ознайомитись з проблемою дефіциту демократії в ЄС

 

Навчальні результати заняття:

Після вивчення теми слухач повинен:

  • розуміти особливості процесу вироблення політики в ЄС;
  • уміти визначати характерні риси політик ЄС;
  • розуміти складнощі середовища вироблення політики в ЄС;
  • пояснювати суть проблеми дефіциту демократії в ЄС;
  • пропонувати шляхи удосконалення процесу вироблення політики в ЄС

 

 Рекомендовані джерела:

1. Презентація теми «Вироблення політики в ЄС».

2. Грицяк І.А., Говоруха В.В., Стрельцов В.Ю. Правова та інституційна основи Європейського Союзу: Підручник / За заг. ред. М. Бойцуна, І. Грицяка, Я.Мудрого, О. Рудіка, Л. Прокопенка, В. Стрельцова. – Харків: ХарРІ НАДУ «Магістр», 2009. – 620 с.

3. Дзяд О.В., Рудік О.М. Спільні політики Європейського Союзу та їх значення для України: Навчальний посібник / За заг. ред. М. Бойцуна, І. Грицяка, Я.Мудрого, Л. Прокопенка, В. Стрельцова. – К.: Міленіум, 2009. – 668 с.

4. Мудрий Я. Словник-довідник термінів з європейської інтеграції / За заг. ред. М.Бойцуна, І. Грицяка, О. Рудіка, Л. Прокопенка, В. Стрельцова. – К.: Міленіум, 2009. – 588 с.

5. Рудік О.М. Вироблення політики та ухвалення рішень в ЄС: Навчальний посібник / За заг. ред. М. Бойцуна, Я. Мудрого. – К.: Міленіум, 2009. – 278 с.

6. Волес В., Волес Г. Творення політики в Європейському Союзі / Пер. з англ. – К.: Основи, 2004. – 871 с.

7. Гоці С. Урядування в об’єднаній Європі / Пер. з італ. – К.: К.І.С., 2003. – 285 с.

8. Гоці С. Європейська Комісія. Процеси ухвалювання рішень і виконавчі повноваження / Пер. з італ. – К.: К.І.С., 2007. – 202 с.

9. Дайнен Д. Дедалі міцніший союз: Курс європейської інтеграції / Пер. з англ. – К.: К.І.С., 2006. – 696 с.

10. Довгань В.М. Європейський парламент. Правовий статус і компетенція в системі органів Європейського союзу. – К.: КНТ, 2007. – 203 с.

11. Європейська інтеграція: Навчальний посібник / За ред. І.А. Грицяка та Д.І.Дзвінчука. – Івано-Франківськ: Місто НВ, 2013. – 464 с.

12. Копійка В.В., Шинкаренко Т.І. Європейський Союз: історія і засади функціонування: Навчальний посібник / За ред. Л.В. Губерського. – К.: Знання, 2009. – 751с.

Завдання 1. Дайте характеристику етапів процесу вироблення політики в ЄС

 

Етапи

Характеристика

Ідентифікація проблеми

 

Установлення порядку денного

 

Формування пропозицій політики

 

Ухвалення політики

 

Упровадження політики

 

Оцінювання політики

 

 

Завдання №2: Вкажіть ознаки моделей вироблення спільних європейських політик

 

Модель

Ознаки

Наднаціональна

(комунітарна)

 

Регулятивна

 

Багаторівневого управління

 

Координації політик та

визначення контрольних

показників

 

Міжурядового співробітництва

(трансгавернменталізм)

 

 

Завдання №3. Вкажіть сфери застосування процедур прийняття рішень в ЄС

 

Процедура

Сфери застосування

Процедура консультування

 

Процедура надання згоди

 

Процедура спільного

прийняття рішень

 

 

Завдання 4. Дайте характеристику визначальних рис політики ЄС

 

Визначальні риси

Характеристика

Номенклатура та багатоманітність політик ЄС

 

Наголос на регулювання

 

Різні ступені залучення політики ЄС

 

Фрагментарність та певна неузгодженість політик ЄС

 

 

Завдання 5. Дайте характеристику моделей прийняття рішень в ЄС

 

Моделі

Характеристика

Інституційна  модель

 

Модель політичних еліт

 

Модель політичних інтересів

 

 

Завдання 6. Дайте характеристику найбільш популярних стратегій лобіювання інтересів в ЄС

 

Стратегії

Характеристика

«штурмовик»

 

«троянський кінь»

 

«злий – добрий слідчий»

 

«дантист»

 

«третя особа»

 

«віслюк»

 

Завдання №7: Познайомтесь з інформацією щодо моделей вироблення політик. Порівняйте між собою та визначте переваги та недоліки моделей вироблення політик.

Моделі вироблення політик. Становлення єдиного ринку ЄС супроводжувалось розвитком (ускладненням) системи творення політики. Широке коло сфер та напрямів регулювання ЄС пояснює наявність декількох моделей творення галузевої політики.

Європейські моделі управління мають об’єктивну природу, формуються під впливом економічних, політичних, науково-технічних, культурно-історичних чинників та глобальних і регіональних (наприклад, розширення) викликів.

Розуміння ЄС як регіонального об’єднання країн з єдиним політичним, економічним корінням та багатою історичною, культурною спадщиною збагачується досвідом нових країн-членів, кандидатів на вступ, країн-сусідів та третіх країн. Різноманітні відносини частково структуровані й упорядковані інституційною структурою ЄС, послідовні зміни устрою наднаціональних органів, процедур прийняття рішень відбивають зміни у політичному, економічному, культурному житті інтеграційного угрупування. Хоча внутрішні і зовнішні курси розвинених демократичних країн-членів ЄС спрямовані на зростання добробуту і рівня життя населення, побудову суспільства, де людина, її права та свободи – найважливіші цінності, реалізація принципу наднаціональності ставить на порядок денний питання про перерозподіл повноважень та передачу суверенітету наднаціональним органам та інститутам. Єдність правових норм, орієнтирів розвитку вимагає перегляду та відповідної адаптації національного законодавства, досягнення балансу між національною автономією та європейськими органами управління. Наявність наднаціональних органів відрізняє ЄС від інших регіональних інтеграційних об’єднань світу.

Комунітарний (наднаціональний) підхід у спільних політиках ЄС переважав на перших етапах побудови єдиного ринку. Перехід до економічного та валютного союзу, запровадження простору свободи, безпеки та справедливості, “розбудова європейської автономії” у питаннях оборони посилили роль міжурядового співробітництва та європейських інституцій у питаннях творення політики в ЄС. Включення двох стовпів у європейську структуру, з одного боку, ускладнює взаємовідносини у прийнятті рішень з питань галузевої політики, з іншого, потребує розмежування функцій, повноважень, визначення ролі та місця міждержавних структур у цьому процесі.

Різноманіття інтересів гравців, у тому числі міжнародних організацій та інститутів, країн-членів, сформоване лобі  з окремих питань галузевої політики на  регіональному та місцевому рівнях, спричинили формування декількох моделей творення політики. Постійно змінюється роль головних європейських інститутів у процесі прийняття рішень, і якщо  Європейська комісія, Парламент та Європейський суд займають здебільшого пасивну позицію, то активно взаємодіють національні структури. Враховуючи також глобальні виклики та інноваційний характер розвитку, європейську модель управління можна розглядати як динамічну, інститути якої схильні до партнерських відносин.

У ЄС сформовані 5 моделей вироблення спільних політик:

  • наднаціональна (комунітарна);
  • регулятивна;
  • багаторівневого управління;
  • координації політик та визначення контрольних показників;
  • міждержавного співробітництва (трансгавернменталізм).

Наднаціональна (комунітарна) модель вироблення політики виникла на перших етапах формування єдиного ринку та відтворена на рис. 2.

Функціоналістський підхід у вказаній моделі передбачає, що учасники можуть створювати міждержавні альянси з метою реалізації своїх власних інтересів в окремих секторах політики. Ознаками наднаціональної моделі вироблення галузевої політики виступають:

  •  сильна Європейська комісія (ініціювання, впровадження, регулювання взаємодії із зовнішніми акторами);
  • посилена роль Ради міністрів (стратегічні обговорення, пакетні рішення);
  • залучення зацікавлених сторін у процес вироблення рішень;
  • обмежена роль Європарламенту та національних парламентів.

Роль

Взаємовідносини між інститутами

 

керівництво

Європейська рада

 

 

 

пропозиції

 

Європейська комісія

 

       
   
 

                                            

 

 

Пропозиції

 

Дебати

 

обговорення

Блок-схема: извлечение: Пропозиції

Дебати 

обговорення
Комітет регіонів

Економічний та

соціальний комітет

 

 

 

обговорення

 

 

прийняття рішення

Рада міністрів  -

законодавство   -

бюджет

Європарламент

 

 

імплементація

Єврокомісія 

Спільні комітети

Країни-члени ЄС

 

 

 

нагляд

Суд ЄСп

 

Палата аудиторів

 

         

 

Рис.2. – Наднаціональна (комунітарна) модель вироблення політики

 

Для виконання своїх завдань Європейський парламент, Європейська комісія, Рада ЄС та Європейська Рада приймають регламенти, директиви, рішення, дають рекомендації та висновки (ст. 249 ДЕС).

Відповідно до ст. 249 Договору про ЄС:

Регламент – документ загального призначення, обов’язковий для виконання у всіх своїх частинах, підлягає прямому використанню у всіх країнах-членах.

Директива – документ, обов’язковий для виконання  кожною країною-членом, кому спрямована у питанні очікуваного результату, але дає країнам-членам свободу вибору форм та методів її виконання.

Рішення – документ, обов’язковий для виконання у всіх частинах та всіма учасниками, кому він адресований.

Рекомендації та висновки – документи, які необов’язкові для виконання.

Предметом жвавих дискусій на наднаціональному рівні залишається спільна сільськогосподарська політика, а за оцінками деяких дослідників – регіонального та соціального згуртування.

Регулятивна модель вироблення політики спрямована на усунення бар’єрів між національними економіками під час розбудови Єдиного ринку ЄС,  опирається на сталість європейського законодавчого процесу, механізми сприяння співробітництву між країнами та самостійність парламентів країн. Регуляторна політика допомагає поєднати міждержавні стандарти з урахуванням особливостей країн-членів ЄС, формує загальну структуру ухвалення рішень у галузевих питаннях на мікрорівні, між урядами країн та учасниками економічної діяльності, тобто встановлює для суб’єктів “загальні правила гри”. Характерними ознаками регулятивної моделі вироблення галузевої політики виступають:

 

  • виконання Комісією функцій архітектора і захисника регуляторних цілей  і правил, робота із стайкхолдерами і експертними спільнотами;
  • виконання Радою міністрів функцій форуму  задля узгодження мінімальних стандартів і напрямків гармонізації політики, пріоритетів та засобів контролю;
  • виконання Європарламентом функцій урахування неекономічних чинників та збільшення його впливу при вироблені політики;
  • надання Європейською судовою системою гарантій імплементації прийнятих рішень;
  • наявність у суб’єктів економічної діяльності широких можливостей для консультацій, впливу на вироблення  політики.

Переваги регулятивної моделі полягають у використанні гнучких інструментів вироблення політики при  узгодженні інтересів різних груп.

“В інтерпретації Моравчика (1999 р.) не існує принципової різниці між оперативною та конституційною політикою Євросоюзу. Головним стимулом європейської інтернаціональної кооперації може бути очікувана державами – учасницями економічна вигода. Вона визначає формування національних преференцій. З такими цілями країни йдуть на переговори, на яких вони бажають досягти ефективних за Парето рішень, а також вирішують усі можливі розподільчі проблеми з використанням асиметричної взаємозалежності країн-членів. Лише тоді постає питання вибору відповідних інституцій, причому при втіленні у життя узгодженої спільної політики в першу чергу слід звернути увагу на надійність договору....”

Модель багаторівневого управління набуває все більшого значення під впливом зростаючої соціально-економічної диференціації ЄС після розширення. Дискусії щодо розподільчого впливу інтеграції загострюються під час обговорення та прийняття європейського бюджету, визначення обсягів та напрямів витрат зі структурних фондів та фонду згуртування. Модель базується, з одного боку, на активному залученні національних урядів у творенні політики на європейському рівні, з іншого, ураховує інтереси громад та регіонів. Концепція німецького федералізму, відома як концепція “політичного переплетення” (Ф. Шарф, 1985), була доповнена поняттям “багаторівневе управління” (Маркс, 1996) та “управління в багаторівневій системі” (Jachtenfuchs, Kohler-Koch, 1996) передбачала участь інститутів різних рівнів ЄС у вироблені політики. Дослідники також погоджуються, що між європейськими, національними та субнаціональними урядами, владами та політичними акторами виникають стабільні та динамічні мережні зв’язки (Hooghe 1996, Benz 2000, Grande 1994). Політична координація можлива за умови взаємного пристосування, конкуренції або ієрархічного керування на підставі переговорів. Характерні ознаки моделі полягають у наступному:

  • Єврокомісія на засадах партнерства з місцевими органами влади та регіонами розробляє програми та визначає фінансові можливості для їх реалізації;
  • Рада міністрів узгоджує питання бюджетного процесу;
  • Парламент виступає органом додаткового тиску на Раду та наслідком позиції регіонів;
  • місцеві органи самоврядування формують та лобіюють свої інтереси через Комітет регіонів;
  • корегування бюджетної політики у бік цілей згуртування.

Модель координації політики “слугує механізмом переходу від національно орієнтованого вироблення політики до колективної системи її формування”. Дана модель відома як “ОЕСР техніка” – обговорення та порівняння політики країн-членів організації. Характерними ознаками цього методу є співробітництво учасників та підготовка аргументів сторін при виробленні рішення, постійні консультації та переговори, обмін досвідом та сприяння поширенню прикладів найкращої політики. Типові функції європейських інститутів розподіляються наступним чином:

  • Комісія бере на себе роль модератора консультацій, формує широку мережу експертів, зацікавлених акторів, представників громадськості;
  • залучаються “незалежні” експерти для просування ідей;
  • Рада Міністрів у режимі “мозкового штурму” вирішує питання;
  • діалог зі спеціальними комітетами в Парламенті як органами обстоювання конкретних методів.

 

 

В європейських країнах “м’які” засоби вироблення політики відомі як “відкритий метод координації”, які застосовуються у сферах, де бракує делегованої влади ЄС, наприклад, у соціальній сфері (питання зайнятості, пенсійного забезпечення).

Поглиблення інтеграційних процесів та розширення угрупування пов’язано з питанням державного суверенітету, тому метод формування політики через співробітництво набуває все більшого значення.

Міжурядове співробітництво (intergovernmentalism) – м’яка форма – але реглементована, з чіткою вимогою одностайності урядів-членів вироблення політики між окремими головами держав, урядів країн-членів, або взаємодія урядів із міжнародними організаціями за умов її млявої інтенсивності.

Модель трансурядового співробітництва (трансгавернменталізм) передбачає підвищену інтенсивність співробітництва між урядами країн-членів ЄС, але прийняття рішень на рівні спільних інститутів ЄС недоцільно або неприйнятно. Трансгавернменталізм виступає пріоритетним механізмом у прийнятті рішень у політичних утвореннях, носить характер широкомасштабного, довготривалого, всебічного та цілеспрямованого політичного співробітництва, базується на “елементах базових договорів”, а для втілення рішення необхідні спеціальні організаційні структури, які виходять за рамки провідних інститутів ЄС. Ролі основних інститутів ЄС розподіляються наступним чином:

  • активна роль Європейської Ради у визначенні напрямів політики;
  • домінування Ради (міністрів) у консолідації інтересів;
  • обмежена та маргінальна роль Комісії у виробленні політики;
  • пасивна роль та виключення Європейського суду та Європарламенту  з кола інституцій;
  • залучення до роботи обмеженого кола національних політиків;
  • створення спеціальних організаційних структур для координації діяльності;
  • закритість процесу від національних парламентів та громадськості.

 

 

Форма звітності до завдання:

 

Моделі

Переваги та недоліки моделі

Наднаціональна (комунітарна) модель

 

Регулятивна модель

 

Модель багаторівневого управління

 

Модель координації політики

 

Модель трансурядового співробітництва (трансгавернменталізм)

 

 

Завдання 8. Дайте характеристику основних вад демократії в ЄС

 

Вади

Характеристика

Небезпека «тиранії більшості»

 

Брак «демократичної легітимності»

 

Віддаленість інститутів ЄС від рядових громадян

 

Недостатній рівень політичної ідентичності європейців

 

 

ТЕМА 1.3. ЗАКОНОТВОРЧИЙ ПРОЦЕС В ЄС

 

Вивчення теоретичного матеріалу

Форма проведення: самостійна робота

Статус: обов’язковий

Термін проведення: 3-й тиждень

Час проведення: 5 годин

Мета: систематизація знань слухачів щодо законотворчого процесу в ЄС

Питання для самостійного опрацювання:  Процес прийняття рішень в ЄС. Процедури прийняття рішень в ЄС. Законодавство ЄС після прийняття.

 

Рекомендовані джерела:

1. Презентаціями теми «Законотворчий процес в ЄС».

2. Грицяк І.А., Говоруха В.В., Стрельцов В.Ю. Правова та інституційна основи Європейського Союзу: Підручник / За заг. ред. М. Бойцуна, І. Грицяка, Я.Мудрого, О. Рудіка, Л. Прокопенка, В. Стрельцова. – Харків: ХарРІ НАДУ «Магістр», 2009. – 620 с.

3. Дзяд О.В., Рудік О.М. Спільні політики Європейського Союзу та їх значення для України: Навчальний посібник / За заг. ред. М. Бойцуна, І. Грицяка, Я.Мудрого, Л. Прокопенка, В. Стрельцова. – К.: Міленіум, 2009. – 668 с.

4. Мудрий Я. Словник-довідник термінів з європейської інтеграції / За заг. ред. М.Бойцуна, І. Грицяка, О. Рудіка, Л. Прокопенка, В. Стрельцова. – К.: Міленіум, 2009. – 588 с.

5. Рудік О.М. Вироблення політики та ухвалення рішень в ЄС: Навчальний посібник / За заг. ред. М. Бойцуна, Я. Мудрого. – К.: Міленіум, 2009. – 278 с.

6. Волес В., Волес Г. Творення політики в Європейському Союзі / Пер. з англ. – К.: Основи, 2004. – 871 с.

7. Гоці С. Урядування в об’єднаній Європі / Пер. з італ. – К.: К.І.С., 2003. – 285 с.

8. Гоці С. Європейська Комісія. Процеси ухвалювання рішень і виконавчі повноваження / Пер. з італ. – К.: К.І.С., 2007. – 202 с.

9. Дайнен Д. Дедалі міцніший союз: Курс європейської інтеграції / Пер. з англ. – К.: К.І.С., 2006. – 696 с.

10. Довгань В.М. Європейський парламент. Правовий статус і компетенція в системі органів Європейського союзу. – К.: КНТ, 2007. – 203 с.

11. Європейська інтеграція: Навчальний посібник / За ред. І.А. Грицяка та Д.І.Дзвінчука. – Івано-Франківськ: Місто НВ, 2013. – 464 с.

12. Копійка В.В., Шинкаренко Т.І. Європейський Союз: історія і засади функціонування: Навчальний посібник / За ред. Л.В. Губерського. – К.: Знання, 2009. – 751с.

 

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ ДО ТЕМИ:

1.Що розуміється під поняттям «законотворчий процес в ЄС»?

2.Які елементи включає процес прийняття європейського законодавства?

3.Які елементи включає структура процесу прийняття європейського законодавства?

4.Які маршрути підготовки законодавства мають місце в ЄС?

5.Які категорії комітетів Європейської Комісії існують, їх призначення та функції?

6.Які основні спільні керівні принципи вироблення законодавства ЄС визначені в «Спільному практичному пораднику Європейського парламенту, Ради і Комісії для осіб, залучених до розробки законопроектів в інститутах Співтовариства» (2003 р.)

7.Які основні процедури прийняття рішень існують в ЄС?

8.Які основні етапи процесу консультування мають місце в ЄС?

9.Які основні етапи включає адаптація законодавства ЄС в законодавство держав-членів ЄС?

 

ПОТОЧНЕ ТЕСТУВАННЯ

з теми  

«ЗАКОНОТВОРЧИЙ ПРОЦЕС В ЄС»

Форма проведення: обмін файлами

Статус: обов’язковий

Термін проведення: 3-й тиждень

Час проведення: 2 години

Максимальна кількість балів: 5

Мета поточного тестування: контроль засвоєння слухачами знань та навичок аналізу особливостей законотворчого процесу в ЄС

 

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2.

СПІЛЬНІ ГОРИЗОНТАЛЬНІ ПОЛІТИКИ ЄС

 

ТЕМА 2.1. РЕГІОНАЛЬНА ПОЛІТИКА

ТА ПОЛІТИКА ЗГУРТУВАННЯ ЄС

        

Вивчення теоретичного матеріалу

Форма проведення: самостійна робота

Статус: обов’язковий

Термін проведення: 4-й тиждень

Час проведення: 4 години

Мета: систематизація знань слухачів щодо регіональної політики та політики згуртування ЄС, особливостей її вироблення та впровадження, основних інститутів, механізму та інструментів управління та адміністрування нею

        

Питання для самостійного опрацювання: Соціально-економічні диспропорції розвитку ЄС, класифікація регіонів та сутність регіональної політики ЄС. Еволюція регіональної політики та політики згуртування ЄС. Правові та інституційні засади сучасної регіональної політики та політики згуртування ЄС. Фінансово-економічний механізм політики згуртування ЄС. Організаційний механізм політики згуртування ЄС та координація національних регіональних політик держав-членів ЄС.

 

Рекомендовані джерела:

1. Презентація теми «Регіональна політика та політика згуртування ЄС».

2. Дзяд О.В., Рудік О.М. Спільні політики Європейського Союзу та їх значення для України: Навчальний посібник / За заг. ред. М. Бойцуна, І. Грицяка, Я.Мудрого, Л. Прокопенка, В. Стрельцова. – К.: Міленіум, 2009. – 668 с.

3. Мудрий Я. Словник-довідник термінів з європейської інтеграції / За заг. ред. М.Бойцуна, І. Грицяка, О. Рудіка, Л. Прокопенка, В. Стрельцова. – К.: Міленіум, 2009. – 588 с.

4. Мусис Ніколас. Усе про спільні політики Європейського Союзу / Пер. з англ. – К.: К.І.С., 2005. – 466 с.

5. Береза А. Інституційні моделі регіональної політики в європейських країнах // Наукові записки Інституту політичних і етнонаціональних досліджень    ім. І.Ф. Кураса НАН України. – 2006. – Вип. 30 (2). – С. 270-280.

6. Головін О.М. Досвід Європейського Союзу щодо реалізації інтегрованої регіональної політики // Вісник Дніпропетровського університету. Серія: Економіка. - 2016. – Т. 24. – Вип. 10 (1). – С.112-121.

7. Корчун В.С. Стан і перспективи регіональної політики ЄС // Науковий вісник Волинського національного університету ім. Лесі Українки. – 2011. - №21. – С.143-146.

8. Маєв А. Регіональна політика Європейського Союзу: історія, цілі, тенденції розвитку // Актуальні проблеми державного управління: зб. наук. пр. – 2014. – Вип.1. – Одеса: ОРІДУ НАДУ, 2014. – С. 24-27.

9. Мирна Н.В. Основні характеристики механізмів регіональної політики в країнах Європи // Теорія та практика державного управління. – 2014. – Вип. 1. – С. 275-283.

10. Олійник В., Гончарова О. Теоретичні засади та практика моніторингу регіональної політики ЄС // Міжнародна економічна політика. – 2014. - №2. – С.155-178.

11. Ортіна Г.В. Особливості регіональної політики Європейського Союзу // Наукові праці НДФІ. – 2012. – Вип. 4. – С.147-149.

12. Порплиця Н.Б. Сучасні тенденції розвитку регіональної політики ЄС // Сучасні питання економіки і права. – 2012. – Вип. 2. – С.80-85.

13. Примостка О.О. Фінансові механізми в реалізації фінансової політики ЄС // Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія: Економіка і менеджмент. – 2016. – Вип. 15. – Одеса, 2016. - С.4-7.

14. Прохорова В.М. Європейський досвід щодо формування регіональної політики // Наука й економіка. – 2014. – Вип.2. – С.186-191.

15. Ткаленко С.І., Пархоменко В.В. Європейська регіональна політика: основні засади регулювання // Науковий вісник Національної академії статистики, обліку та аудиту. – 2015. – №2. – С.46-52.

16. Чертков С.І. Інструменти реалізації регіональної політики ЄС // Науковий вісник Полтавського університету економіки і торгівлі. Серія: Економічні науки. – 2012. - №1. – С.78-82.

 

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ ДО ТЕМИ:

  1. Суть регіональної політики та політики згуртування ЄС.
  2. Яку роль відіграють інститути ЄС у виробленні та впровадженні регіональної політики та політики згуртування?
  3. Які види номенклатури територіальних одиниць для статистики (NUTS) існують в країнах Європейського Союзу?
  4. Які правові засади регіональної політики та політики згуртування ЄС?
  5. Які цілі та завдання структурних фондів Європейського Союзу, спрямованих на регіональний розвиток?
  6. Який механізм управління та адміністрування регіональною політикою та політикою згуртування ЄС?
  7. Який алгоритм (порядок) імплементації регіональної політики ЄС існує на сьогодні?
  8. Які тенденції характерні для розвитку сучасної регіональної політики ЄС?

 

 

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ  №2

на тему:

«МЕХАНІЗМИ УПРАВЛІННЯ ТА АДМІНІСТРУВАННЯ РЕГІОНАЛЬНОЮ ПОЛІТИКОЮ ТА ПОЛІТИКОЮ ЗГУРТУВАННЯ ЄС»

 

Форма проведення: обмін файлами

Статус: обов’язковий

Термін проведення: 4-й тиждень

Час проведення: 4 години

Максимальна кількість балів: 5

 

Мета заняття: вдосконалення вмінь та навичок аналізу механізмів управління та адміністрування регіональною політикою та політикою згуртування ЄС

Завдання заняття:

Під час підготовки до практичного заняття слухачам рекомендується виконати наступні завдання:

  • вивчити засади регіональної політики та політики згуртування ЄС;
  • ознайомитись з функціями та повноваженнями європейських інституцій з формування та реалізації регіональної політики ЄС;
  • ознайомитись з інституційними та фінансовими інструментами регіональної політики ЄС;
  • ознайомитись з тенденціями розвитку регіональної політики ЄС на сучасному етапі

Навчальні результати теми:

Після вивчення теми слухачі повинні:

- володіти базовими знаннями щодо функцій та повноважень європейських інституцій з формування та реалізації регіональної політики;

- вміти порівнювати європейську та вітчизняну моделі регіональної політики;

- вміти використовувати у практичній діяльності європейський досвід формування та реалізації регіональної політики

Рекомендовані джерела:

1. Презентація теми «Регіональна політика та політика згуртування ЄС».

2. Дзяд О.В., Рудік О.М. Спільні політики Європейського Союзу та їх значення для України: Навчальний посібник / За заг. ред. М. Бойцуна, І. Грицяка, Я.Мудрого, Л. Прокопенка, В. Стрельцова. – К.: Міленіум, 2009. – 668 с.

3. Мудрий Я. Словник-довідник термінів з європейської інтеграції / За заг. ред. М.Бойцуна, І. Грицяка, О. Рудіка, Л. Прокопенка, В. Стрельцова. – К.: Міленіум, 2009. – 588с.

4. Мусис Ніколас. Усе про спільні політики Європейського Союзу / Пер. з англ. – К.: К.І.С., 2005. – 466 с.

5. Береза А. Інституційні моделі регіональної політики в європейських країнах // Наукові записки Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім.. І.Ф.Кураса НАН України. – 2006. – Вип. 30 (2). – С. 270-280.

6. Головін О.М. Досвід Європейського Союзу щодо реалізації інтегрованої регіональної політики // Вісник Дніпропетровського університету. Серія: Економіка. 2016. – Т. 24. – Вип. 10 (1). – С.112-121.

7. Корчун В.С. Стан і перспективи регіональної політики ЄС // Науковий вісник Волинського національного університету ім. Лесі Українки. – 2011. - №21. – С.143-146.

8. Маєв А. Регіональна політика Європейського Союзу: історія, цілі, тенденції розвитку // Актуальні проблеми державного управління: зб. наук. пр. – 2014. – Вип.1. – Одеса: ОРІДУ НАДУ, 2014. – С. 24-27.

9. Мирна Н.В. Основні характеристики механізмів регіональної політики в країнах Європи // Теорія та практика державного управління. – 2014. – Вип. 1. – С. 275-283.

10. Олійник В., Гончарова О. Теоретичні засади та практика моніторингу регіональної політики ЄС // Міжнародна економічна політика. – 2014. - №2. – С.155-178.

11. Ортіна Г.В. Особливості регіональної політики Європейського Союзу // Наукові праці НДФІ. – 2012. – Вип. 4. – С.147-149.

12. Порплиця Н.Б. Сучасні тенденції розвитку регіональної політики ЄС // Сучасні питання економіки і права. – 2012. – Вип. 2. – С.80-85.

13. Примостка О.О. Фінансові механізми в реалізації фінансової політики ЄС // Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія: Економіка і менеджмент. – 2016. – Вип. 15. – Одеса, 2016. - С.4-7.

14. Прохорова В.М. Європейський досвід щодо формування регіональної політики // Наука й економіка. – 2014. – Вип.2. – С.186-191.

15. Ткаленко С.І., Пархоменко В.В. Європейська регіональна політика: основні засади регулювання // Науковий вісник Національної академії статистики, обліку та аудиту. – 2015. – №2. – С.46-52.

16. Чертков С.І. Інструменти реалізації регіональної політики ЄС // Науковий вісник Полтавського університету економіки і торгівлі. Серія: Економічні науки. – 2012. - №1. – С.78-82.

Завдання 1. Розкрийте суть регіональної політики та політики згуртування СЄ

Складові елементи

Характеристика

Мета

 

Основні задачі

 

Правові засади

 

Порядок імплементації

 

Особливості політики у 2007-2013 роках

 

Особливості політики на 2014-2020 роки

 

Завдання 2. Опишіть роль інститутів ЄС у виробленні та впровадженні регіональної політики та політики згуртування.

Інститут ЄС

Роль інституту

Європейська Комісія

 

Європейський Парламент

 

Рада (міністрів) ЄС

 

Економіко-соціальний комітет

 

Комітет регіонів

 

Інші інститути

 

 

Завдання 3. Опишіть фінансові інструменти політики згуртування ЄС у 2007 – 2013 рр.:

Цілі

Фінансові інструменти

Конвергенція

 

 

Конкурентоспроможність регіонів та зайнятість (регіональний рівень, національний рівень: Європейська стратегія зайнятості)

 

Європейське територіальне співробітництво

 

 

 

Завдання 4. Вкажіть умови отримання коштів, пріоритети програм та інструменти  політики згуртування ЄС на 2007 – 2013 роки

Програми та інструменти

Умови отримання коштів

Пріоритети

Цілі конвергенції, у тому числі спеціальні програми для регіонів

Національні та регіональні програми (ЄФРР та ЄСФ)

 

 

Фонд згуртування (ФЗ)

 

 

Зростання регіональної конкурентоспроможності та зайнятості населення

Національні програми (ЄСФ) та регіональні програми (ЄФРР)

 

 

Європейське територіальне співробітництво

Програми транскордонного, транснаціонального співробітництва та розвитку мереж (ЄФРР)

 

 

 

Завдання 5. Вкажіть роль європейських фондів та спільних ініціатив у забезпеченні гармонійного розвитку регіонів, їх економічного та соціального згуртування

Європейський фонд/спільна ініціатива

Роль у забезпеченні гармонійного розвитку

Європейський фонд регіонального розвитку (ЄФРР)

 

 

Європейський соціальний фонд (ЄСФ)

 

 

Фонд згуртування (ФЗ)

 

 

INTERREG

 

Egual

 

Urban

 

Leader

 

 

Завдання 6. Опишіть алгоритм (порядок) імплементації регіональної політики ЄС

1)

2)

3)

4)

5)

 

ТЕМА 2.2. СОЦІАЛЬНА ПОЛІТИКА ЄС

Вивчення теоретичного матеріалу

Форма проведення: самостійна робота

Статус: обов’язковий

Термін проведення: 5-й тиждень

Час проведення: 4 години

Мета: систематизація знань слухачів щодо соціальної політики ЄС

        

Питання для самостійного опрацювання: Концепція «держави загального добробуту» та особливості соціального розвитку країн-членів ЄС. Європейські соціальні моделі: визначення та типологія. Суть європейської соціальної політики. Етапи становлення та правові засади європейської соціальної політики. Інститути ЄС - учасники вироблення та впровадження європейської соціальної політики. Механізм управління та адміністрування європейською соціальною політикою.

 

Рекомендовані джерела:

1. Презентація теми «Соціальна політика ЄС».

2. Дзяд О.В., Рудиі О.М. Спільні політики Європейського Союзу та їх значення для України: Навчальний посібник / За заг. ред. М. Бойцуна, І. Грицяка, Я.Мудрого, Л. Прокопенка, В. Стрельцова. – К.: Міленіум, 2009. – 668 с.

3. Мудрий Я. Словник-довідник термінів з європейської інтеграції / За заг. ред. М.Бойцуна, І. Грицяка, О. Рудіка, Л. Прокопенка, В. Стрельцова. – К.: Міленіум, 2009. – 588с.

4. Мусис Ніколас. Усе про спільні політики Європейського Союзу / Пер. з англ. – К.: К.І.С., 2005. – 466 с.

5. Прокопенко Л.Л. Вступ до європейської інтеграції: Навчальний посібник / За заг. ред. М. Бойцуна, О. Рудика, Я. Мудрого. – К.: Міленіум, 2009. – 334 с.

6. Шевчук П.І. Порівняльна соціальна політика у країнах ЄС: Навчальний посібник / П.І. Шевчук; за заг. ред. М. Бойцуна, Я. Мудрого, О. Рудіка. – Львів: ЛРІДУ НАДУ, 2009. - 172 с.

7. Європейська інтеграція: Навчальний посібник / За ред. І.А. Грицяка та Д.І.Дзвінчука. – Івано-Франківськ: Місто НВ, 2013. – 464 с.

8. Європейський проект та Україна: Монографія / А.В. Єрмолаєв, Б.О.Парахонський, Г.М. Яворська, О.О. Резнікова. – К.: НІСД, 2012. – 192 с.

9. Копійка В.В., Шинкаренко Т.І. Європейський Союз: історія і засади функціонування: Навчальний посібник / За ред. Л.В. Губерського. – К.: Знання, 2009. – 751с.

10. Івасечко О. Динаміка становлення соціальної політики ЄС: основні етапи // Українська національна ідея та перспективи розвитку. Вип. 26. – 2014. – Львів, 2014. – С.107-112.

11. Ралко О.С. Особливості реалізації соціальної політики ЄС // Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. – 2016. - №9. – Одеса: ОЮА, 2016. – С.37-40.

12. Слюсаренко К.В., Садовенко М.М. Соціальна політика ЄС: сучасні виклики та перспективи // Економічний аналіз: зб. наук. праць. – Том 27. - №1. – Тернопіль: Економічна думка, 2017. – С.80-90.

13. Форманюк В.В. Становлення і еволюція соціальної політики ЄС // Актуальні проблеми політики. – 2015. – Вип. 55. – Одеса: Фенікс, 2015. – С.59-70.

14. Челюк Ю.О. Особливості соціальної політики ЄС // Науковий вісник Херсонського державного технічного університету. Серія: Економічні науки. – Вип. 5. Частина 1. – Херсон, 2014. – С.115-118.

15. Ярова Л.В. Особливості європейської соціальної політики // S.P.A.C.E. – 2016. - №1. – С.76-79.

 

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ ДО ТЕМИ:

  1. Суть європейської соціальної політики.
  2. Яку роль відіграють інститути ЄС у виробленні та впровадженні європейської соціальної політики?
  3. Які правові засади сучасної соціальної політики ЄС?
  4. Які особливості сучасної соціальної політики європейських країн?
  5. Які цілі та завдання структурних фондів Європейського Союзу, спрямованих на соціальне згуртування?
  6. Який алгоритм (порядок) імплементації соціальної політики ЄС існує на сьогодні?
  7. Які тенденції характерні для розвитку сучасної європейської соціальної політики?

 

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ №3

на тему:

«МЕХАНІЗМИ УПРАВЛІННЯ ТА АДМІНІСТРУВАННЯ

СОЦІАЛЬНОЮ ПОЛІТИКОЮ ЄС»

Форма проведення: обмін файлами

Статус: обов’язковий

Термін проведення: 5-й тиждень

Час проведення: 4 години

Макс. кількість балів: 5

Мета: поглибити знання слухачів щодо соціальної політики ЄС, особливостей її вироблення та імплементації, вдосконалити уміння та навички слухачів щодо аналізу основних механізмів та інструментів управління та адміністрування соціальною політикою ЄС.

Під час підготовки до практичного заняття слухачам пропонується виконати наступні завдання:

  • уяснити сутність соціальної політики ЄС;
  • з'ясувати особливості основних європейських соціальних моделей;
  • познайомитись з основними етапами становлення європейської соціальної політики та її правовими засадами;
  • систематизувати знання слухачів щодо правових засад європейської соціальної політики;
  • поглибити знання слухачів щодо ролі інститутів ЄС у виробленні та впровадженні європейської соціальної політики, механізмів та інструментів управління та адміністрування нею.

Навчальні результати заняття:

Після вивчення теми слухач повинен:

  • розуміти суть соціальної політики ЄС;
  • уміти визначати відмінності європейських соціальних моделей;
  • знати механізми та інструменти сучасної соціальної політики ЄС;
  • вміти аналізувати сучасну соціальну політику ЄС;
  • знати тенденції розвитку сучасної соціальної політики ЄС та шляхи її удосконалення;
  • порівнювати ефективність соціальної політики в ЄС та Україні, а також впроваджувати кращий європейський досвід в Україні.

 

Рекомендовані джерела:

1. Презентація теми «Соціальна політика ЄС».

2. Дзяд О.В., Рудік О.М. Спільні політики Європейського Союзу та їх значення для України: Навчальний посібник / За заг. ред. М. Бойцуна, І. Грицяка, Я.Мудрого, Л. Прокопенка, В. Стрельцова. – К.: Міленіум, 2009. – 668 с.

3. Мудрий Я. Словник-довідник термінів з європейської інтеграції / За заг. ред. М.Бойцуна, І. Грицяка, О. Рудіка, Л. Прокопенка, В. Стрельцова. – К.: Міленіум, 2009. – 588с.

4. Мусис Ніколас. Усе про спільні політики Європейського Союзу / Пер. з англ. – К.: К.І.С., 2005. – 466 с.

5. Прокопенко Л.Л. Вступ до європейської інтеграції: Навчальний посібник / За заг. ред. М. Бойцуна, О. Рудіка, Я. Мудрого. – К.: Міленіум, 2009. – 334 с.

6. Шевчук П.І. Порівняльна соціальна політика у країнах ЄС: Навчальний посібник / П.І. Шевчук; за заг. ред. М. Бойцуна, Я. Мудрого, О. Рудіка. – Львів: ЛРІДУ НАДУ, 2009. - 172 с.

7. Європейська інтеграція: Навчальний посібник / За ред. І.А. Грицяка та Д.І.Дзвінчука. – Івано-Франківськ: Місто НВ, 2013. – 464 с.

8. Європейський проект та Україна: Монографія / А.В. Єрмолаєв, Б.О.Парахонський, Г.М. Яворська, О.О. Резнікова. – К.: НІСД, 2012. – 192 с.

9. Копійка В.В., Шинкаренко Т.І. Європейський Союз: історія і засади функціонування: Навчальний посібник / За ред. Л.В. Губерського. – К.: Знання, 2009. – 751с.

10. Івасечко О. Динаміка становлення соціальної політики ЄС: основні етапи // Українська національна ідея та перспективи розвитку. Вип. 26. – 2014. – Львів, 2014. – С.107-112.

11. Ралко О.С. Особливості реалізації соціальної політики ЄС // Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. – 2016. - №9. – Одеса: ОЮА, 2016. – С.37-40.

12. Слюсаренко К.В., Садовенко М.М. Соціальна політика ЄС: сучасні виклики та перспективи // Економічний аналіз: зб. наук. праць. – Том 27. - №1. – Тернопіль: Економічна думка, 2017. – С.80-90.

13. Форманюк В.В. Становлення і еволюція соціальної політики ЄС // Актуальні проблеми політики. – 2015. – Вип. 55. – Одеса: Фенікс, 2015. – С.59-70.

14. Челюк Ю.О. Особливості соціальної політики ЄС // Науковий вісник Херсонського державного технічного університету. Серія: Економічні науки. – Вип. 5. Частина 1. – Херсон, 2014. – С.115-118.

15. Ярова Л.В. Особливості європейської соціальної політики // S.P.A.C.E. – 2016. - №1. – С.76-79.

 

Завдання 1: Дайте характеристику європейських соціальних моделей

 

Модель

Характеристика

Англосаксонська

 

 

Континентальна

 

Середземноморська

 

 

Скандинавська

 

 

 

Завдання 2. Розкрийте суть соціальної політики ЄС на сучасному етапі

 

Мета

 

Задачі 

 

Особливості 

 

Пріоритети

 

Пріоритетні напрями фінансування

 

 

Завдання 3. Розкрийте завдання соціальної політики ЄС на різних етапах його розвитку

 

Етапи  

Завдання соціальної політики

Початковий етап (50-70-ті роки ХХ століття)

 

Другий етап (80-90-ті роки ХХ століття)

 

Третій етап (2000-і роки)

 

Сучасний етап

 

 

Завдання 4. Опишіть роль інститутів ЄС у виробленні та впровадженні європейської соціальної політики:

 

Інститут

Роль у виробленні політики

Європейська Рада

 

Рада (міністрів) ЄС

 

Європейська Комісія

 

Європейський парламент

 

Європейський Суд

 

Економіко-соціальний комітет

 

Комітет регіонів

 

Інші інститути

 

 

Завдання 5: Опишіть механізми та інструменти вироблення та впровадження європейської соціальної політики:

 

Механізми/інструменти

Функція у виробленні політики

Європейський соціальний діалог (ЄСД)

 

Відкритий метод координації (ВМК)

 

Європейський соціальний фонд (ЄСФ)

 

 

ТЕМА 2.3. ПОЛІТИКА ЄС З ОХОРОНИ
НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

Вивчення теоретичного матеріалу

Форма проведення: самостійна робота

Статус: обов’язковий

Термін проведення: 6-й тиждень

Час проведення: 4 години

Мета: систематизація знань слухачів щодо політики ЄС з охорони навколишнього середовища

        

Питання для самостійного опрацювання: Суть політики ЄС з охорони навколишнього середовища. Еволюція політики ЄС з охорони навколишнього середовища. Інститути вироблення та впровадження політики ЄС з охорони навколишнього середовища. Правові засади політики ЄС з охорони навколишнього середовища. Механізм управління та адміністрування політикою ЄС з охорони навколишнього середовища.

 

Рекомендовані джерела:

1. Презентація теми «Політика ЄС з охорони навколишнього середовища»

2. Дзяд О.В., Рудік О.М. Спільні політики Європейського Союзу та їх значення для України: Навчальний посібник / За заг. ред. М. Бойцуна, І. Грицяка,                        Я. Мудрого, Л. Прокопенка, В. Стрельцова. – К.: Міленіум, 2009. – 668 с.

3. Мудрий Я. Словник-довідник термінів з європейської інтеграції / За заг. ред. М. Бойцуна, І. Грицяка, О. Рудіка, Л. Прокопенка, В. Стрельцова. – К.: Міленіум, 2009. – 588с.

4. Мусис Ніколас. Усе про спільні політики Європейського Союзу / Пер. з англ. – К.: К.І.С., 2005. – 466 с.

5. Європейська інтеграція: Навчальний посібник / За ред. І.А. Грицяка та                     Д.І. Дзвінчука. – Івано-Франківськ: Місто НВ, 2013. – 464 с.

6. Копійка В.В., Шинкаренко Т.І. Європейський Союз: історія і засади функціонування: Навчальний посібник / За ред. Л.В. Губерського. – К.: Знання, 2009. – 751с.

7. Загорський В.С. Екологічна політика ЄС і проблеми формування системи екологічного управління в Україні // Соціально-економічні проблеми сучасного періоду України. – 2014. – Вип. 3(107). – С.210-221.

8. Івасечко О. Особливості формування екологічної політики Європейського Союзу // Українська національна ідея: реалії та перспективи розвитку. – 2013. – Вип. 25. – Львів: НУЛП, 2013. – С.113-118.

9. Качурінер В.Л. Становлення та розвиток політики Європейського Союзу у сфері охорони навколишнього середовища та екологічних стандартів виробництва // Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія: Юриспруденція. – 2013. - №5. – Одеса: ОЮА, 2013. – С.326-331.

10. Труш О.О., Андрієнко М.В., Ломовських Г.А. Формування та реалізація спільної екологічної політики Європейського Союзу в умовах сучасних інтеграційних процесів // Державне управління. – 2014. - №1. – С.1-13.

 

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ ДО ТЕМИ:

  1. Суть політики ЄС з охорони навколишнього середовища.
  2. Яку роль відіграють інститути ЄС у виробленні та впровадженні політики з охорони навколишнього середовища?
  3. Які правові засади сучасної політики ЄС з охорони навколишнього середовища?
  4. Які принципи політики ЄС з охорони навколишнього середовища?
  5. Які особливості сучасної політики ЄС з охорони навколишнього середовища?
  6. Який механізм управління та адміністрування політикою ЄС з охорони навколишнього середовища?
  7. Які цілі та завдання структурних фондів Європейського Союзу, спрямованих на охорону навколишнього середовища?
  8. Який алгоритм (порядок) імплементації політики ЄС з охорони навколишнього середовища існує на сьогодні?
  9. Які тенденції характерні для розвитку сучасної політики ЄС з охорони навколишнього середовища?

 

СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ №2

на тему:

«МЕХАНІЗМИ УПРАВЛІННЯ ТА АДМІНІСТРУВАННЯ ПОЛІТИКОЮ ЄС З ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДИВИЩА»

Форма проведення: обговорення на форумі

Статус: обов’язковий

Термін проведення: 6-й тиждень

Час проведення: 2 години

Макс. кількість балів: 5

Мета заняття: обговорення проблем вироблення та впровадження політики ЄС щодо охорони навколишнього середовища

Завдання заняття:

  • розглянути основні проблеми вироблення та впровадження політики ЄС щодо охорони навколишнього середовища;
  • обговорити основні напрями та інструменти удосконалення політики ЄС щодо охорони навколишнього середовища

Навчальні результати заняття:

Після вивчення теми слухач повинен:

  • розуміти суть політики ЄС щодо охорони навколишнього середовища;
  • знати принципи політики ЄС щодо охорони навколишнього середовища;
  • знати правові засади політики ЄС щодо охорони навколишнього середовища
  • знати механізм управління та адміністрування сучасною політикою ЄС з охорони навколишнього середовища;
  • вміти аналізувати проблеми сучасної політики ЄС з охорони навколишнього середовища;
  • знати тенденції розвитку сучасної політики ЄС з охорони навколишнього середовища та шляхи її удосконалення;
  • порівнювати ефективність політики з охорони навколишнього середовища в ЄС та в Україні, а також впроваджувати кращий європейський досвід в Україні.

Питання для обговорення:

1. Суть політики ЄС з охорони навколишнього середовища.

2. Еволюція політики ЄС з охорони навколишнього середовища.

3. Інститути та процес вироблення політики ЄС з охорони навколишнього середовища.

4. Механізм управління та адміністрування політикою ЄС з охорони навколишнього середовища.

Рекомендовані джерела:

1. Презентація теми «Політика ЄС з охорони навколишнього середовища»

2. Дзяд О.В., Рудік О.М. Спільні політики Європейського Союзу та їх значення для України: Навчальний посібник / За заг. ред. М. Бойцуна, І. Грицяка, Я.Мудрого, Л. Прокопенка, В. Стрельцова. – К.: Міленіум, 2009. – 668 с.

3. Мудрий Я. Словник-довідник термінів з європейської інтеграції / За заг. ред. М.Бойцуна, І. Грицяка, О. Рудіка, Л. Прокопенка, В. Стрельцова. – К.: Міленіум, 2009. – 588с.

4. Мусис Ніколас. Усе про спільні політики Європейського Союзу / Пер. з англ. – К.: К.І.С., 2005. – 466 с.

5. Європейська інтеграція: Навчальний посібник / За ред. І.А. Грицяка та Д.І.Дзвінчука. – Івано-Франківськ: Місто НВ, 2013. – 464 с.

6. Копійка В.В., Шинкаренко Т.І. Європейський Союз: історія і засади функціонування: Навчальний посібник / За ред. Л.В. Губерського. – К.: Знання, 2009. – 751с.

7. Загорський В.С. Екологічна політика ЄС і проблеми формування системи екологічного управління в Україні // Соціально-економічні проблеми сучасного періоду України. – 2014. – Вип. 3(107). – С.210-221.

8. Івасечко О. Особливості формування екологічної політики Європейського Союзу // Українська національна ідея: реалії та перспективи розвитку. – 2013. – Вип. 25. – Львів: НУЛП, 2013. – С.113-118.

9. Качурінер В.Л. Становлення та розвиток політики Європейського Союзу у сфері охорони навколишнього середовища та екологічних стандартів виробництва // Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія: Юриспруденція. – 2013. - №5. – Одеса: ОЮА, 2013. – С.326-331.

10. Труш О.О., Андрієнко М.В., Ломовських Г.А. Формування та реалізація спільної екологічної політики Європейського Союзу в умовах сучасних інтеграційних процесів // Державне управління. – 2014. - №1. – С.1-13.

 

ТЕМА 2.4. ПОДАТКОВА ПОЛІТИКА ЄС

Вивчення теоретичного матеріалу

Форма проведення: самостійна робота

Статус: обов’язковий

Термін проведення: 7-й тиждень

Час проведення: 4 години

Мета: систематизація знань слухачів щодо податкової політики ЄС, особливостей її вироблення та впровадження, основних інститутів, механізмів управління та адміністрування нею

        

Питання для самостійного опрацювання: Суть податкової політики ЄС. Податкова уніфікація та гармонізація в ЄС. Інститути вироблення та впровадження податкової політики ЄС. Правові засади податкової політики ЄС. Механізми управління та адміністрування податковою політикою ЄС. Регулювання непрямого оподаткування в ЄС. Регулювання прямого оподаткування в ЄС.

 

Рекомендовані джерела:

1. Презентація теми «Податкова політика ЄС»

2. Мудрий Я. Словник-довідник термінів з європейської інтеграції / За заг. ред. М.Бойцуна, І. Грицяка, О. Рудіка, Л. Прокопенка, В. Стрельцова. – К.: Міленіум, 2009. – 588с.

3. Мусис Ніколас. Усе про спільні політики Європейського Союзу / Пер. з англ. – К.: К.І.С., 2005. – 466 с.

4. Європейська інтеграція: Навчальний посібник / За ред. І.А. Грицяка та Д.І.Дзвінчука. – Івано-Франківськ: Місто НВ, 2013. – 464 с.

5. Копійка В.В., Шинкаренко Т.І. Європейський Союз: історія і засади функціонування: Навчальний посібник / За ред. Л.В. Губерського. – К.: Знання, 2009. – 751с.

6. Біла Л.М. Спільні і відмінні риси податкових систем країн Європейського Союзу та України // Глобальні та національні проблеми економіки. – 2015. – Вип.6. – С.656-661.

7. Крисоватий А.І., Мельник В.М., Кощук Т.В. Сутність та концептуальні основи формування податкової політики в умовах євроінтеграційних процесів // Економіка України. – 2016. - №1(650). – С.35-51.

8. Лукановська І.Р. Досвід європейських країн щодо здійснення податкової політики // Науковий вісник НЛТУ України. – 2014. – Вип. 245. – Львів, 2014. – С.271-176.

9. Мельник В., Кощук Т. Сучасна податкова політика у країнах ЄС-15 // Економіка України. – 2012. - №6. – С.73-85.

10. Пахненко О.М., Семеного А.Ю. Основні засади податкової політики в країнах ЄС на сучасному етапі [Електронний ресурс] // Ефективна економіка. – 2016. - №12.

11. Юрченко В.В. Сучасні тенденції розвитку та гармонізації податкових систем країн Європейського Союзу. Вектори для України [Електронний ресурс] // Ефективна економіка. – 2013. - №12.

 

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ ДО ТЕМИ:

  1. Сутність податкової політики ЄС?
  2. Які основні елементи податкової політики ЄС?
  3. Які основні цілі податкової гармонізації ЄС?
  4. Які основні принципи податкової гармонізації ЄС?
  5. Які особливості податкової політики ЄС?
  6. Які правові засади податкової політики ЄС?
  7. Які основні інститути вироблення та імплементації податкової політики ЄС та їх функції?
  8. Які основні механізми та інструменти регулювання непрямого оподаткування в ЄС?
  9. Які особливості механізмів регулювання прямого оподаткування в ЄС?

 

ПОТОЧНЕ ТЕСТУВАННЯ

з теми  

«МЕХАНІЗМИ УПРАВЛІННЯ ТА АДМІНІСТРУВАННЯ

ПОДАТКОВОЮ ПОЛІТИКОЮ ЄС»

Форма проведення: обмін файлами

Статус: обов’язковий

Термін проведення: 7-й тиждень

Час проведення: 2 години

Максимальна кількість балів: 5

Мета поточного тестування: контроль засвоєння слухачами знань та навичок аналізу особливостей податкової політики ЄС

 

ТЕМА 2.5. КОНКУРЕНТНА ПОЛІТИКА ЄС

Вивчення теоретичного матеріалу

Форма проведення: самостійна робота

Статус: обов’язковий

Термін проведення: 8-й тиждень

Час проведення: 4 години

Мета: систематизація знань слухачів про конкурентну політику ЄС, особливості її вироблення та впровадження, основних інститутів, механізмів та інструментів управління та адміністрування нею

        

Питання для самостійного опрацювання: Теоретичні засади конкурентної політики ЄС. Суть конкурентної політики ЄС. Інститути вироблення та впровадження конкурентної політики ЄС. Правові засади конкурентної політики ЄС. Механізми управління та адміністрування конкурентною політикою ЄС.

 

Рекомендовані джерела:

1. Презентація теми «Конкурентна політика ЄС»

2. Кернз В. Вступ до права Європейського Союзу: Навчальний посібник. – К., 2002. – 381 с.

3. Мудрий Я. Словник-довідник термінів з європейської інтеграції / За заг. ред. М.Бойцуна, І. Грицяка, О. Рудіка, Л. Прокопенка, В. Стрельцова. – К.: Міленіум, 2009. – 588с.

4. Мусис Ніколас. Усе про спільні політики Європейського Союзу / Пер. з англ. – К.: К.І.С., 2005. – 466 с.

5. Європейська інтеграція: Навчальний посібник / За ред. І.А. Грицяка та Д.І.Дзвінчука. – Івано-Франківськ: Місто НВ, 2013. – 464 с.

6. Копійка В.В., Шинкаренко Т.І. Європейський Союз: історія і засади функціонування: Навчальний посібник / За ред. Л.В. Губерського. – К.: Знання, 2009. – 751с.

7. Труш О.О.   Бюджетна, сільскогосподарська, торговельна та конкурентна політики ЄС: Навчальний посібник / О.О.Труш, Н.В.Мирна, В.Ю.Стрельцов; за заг. ред. М. Бойцуна, Я. Мудрого, О. Рудіка. - Х.: ХарРІ НАДУ, 2009. - 166 с.

8. Лук'янець В. Спільна політика у сфері конкуренції як інтегральна складова функціонування Європейського Союзу // Європейське право. – 2012. - №2-4. – С.71-79.

 

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ ДО ТЕМИ:

  1. Суть конкурентної політики ЄС.
  2. Яку роль відіграють інститути ЄС у виробленні та впровадженні конкурентної політики?
  3. Які правові засади сучасної конкурентної політики ЄС?
  4. Які основні сфери впливу конкурентної політики ЄС?
  5. Які особливості вироблення та реалізації конкурентної політики ЄС?
  6. Яка процедура конкурентної політики застосовується в ЄС щодо угод і дій, що обмежують конкуренцію?
  7. Яка процедура конкурентної політики застосовується в ЄС щодо субєктів ринку, які зловживають домінуючим положенням на ринку?
  8. Як контролюється в ЄС процес злиття та поглинання підприємств?
  9. Як регламентується в ЄС державна допомога та створення особливих умов діяльності для державних підприємств?

 

СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ №3

на тему:

«МЕХАНІЗМИ УПРАВЛІННЯ ТА АДМІНІСТРУВАННЯ

КОНКУРЕНТНОЮ ПОЛІТИКОЮ ЄС»

Форма проведення: обговорення на форумі

Статус: обов’язковий

Термін проведення: 8-й тиждень

Час проведення: 2 години

Макс. кількість балів: 5

Мета заняття: обговорення проблем вироблення та впровадження конкурентної політики ЄС

Завдання заняття:

  • розглянути основні проблеми вироблення та впровадження конкурентної політики ЄС;
  • розкрити механізм управління та адміністрування конкурентною  політикою ЄС

Навчальні результати заняття:

Після вивчення теми слухач повинен:

  • розуміти суть конкурентної політики ЄС;
  • знати принципи, правові засади, механізм управління та адміністрування конкурентною політикою ЄС;
  • вміти аналізувати проблеми сучасної конкурентної політики ЄС;
  • знати тенденції розвитку сучасної конкурентної політики ЄС;
  • порівнювати ефективність конкурентної політики в ЄС та в Україні, а також впроваджувати кращий європейський досвід в Україні.

 

Питання для обговорення:

1. Сутність конкурентної політики ЄС. Напрями конкурентної політики ЄС.

2. Правові засади конкурентної політики ЄС.

3. Інститути вироблення та реалізації конкурентної політики ЄС.

4. Механізм управління та адміністрування конкурентною політикою ЄС.

 

Рекомендовані джерела:

1. Презентація теми «Конкурентна політика ЄС»

2. Кернз В. Вступ до права Європейського Союзу: Навчальний посібник. – К., 2002. – 381 с.

3. Мудрий Я. Словник-довідник термінів з європейської інтеграції / За заг. ред. М.Бойцуна, І. Грицяка, О. Рудіка, Л. Прокопенка, В. Стрельцова. – К.: Міленіум, 2009. – 588с.

4. Мусис Ніколас. Усе про спільні політики Європейського Союзу / Пер. з англ. – К.: К.І.С., 2005. – 466 с.

5. Європейська інтеграція: Навчальний посібник / За ред. І.А. Грицяка та Д.І.Дзвінчука. – Івано-Франківськ: Місто НВ, 2013. – 464 с.

6. Копійка В.В., Шинкаренко Т.І. Європейський Союз: історія і засади функціонування: Навчальний посібник / За ред. Л.В. Губерського. – К.: Знання, 2009. – 751с.

7. Труш О.О.   Бюджетна, сільскогосподарська, торговельна та конкурентна політики ЄС: Навчальний посібник / О.О.Труш, Н.В.Мирна, В.Ю.Стрельцов ; за заг. ред. М. Бойцуна, Я. Мудрого, О. Рудіка. - Х.: ХарРІ НАДУ, 2009. - 166 с.

8. Лук'янець В. Спільна політика у сфері конкуренції як інтегральна складова функціонування Європейського Союзу // Європейське право. – 2012. - №2-4. – С.71-79.  

 

ТЕМА 2.6. ІММІГРАЦІЙНА ПОЛІТИКА ЄС

Вивчення теоретичного матеріалу

Форма проведення: самостійна робота

Статус: обов’язковий

Термін проведення: 9-й тиждень

Час проведення: 4 години

Мета: систематизація знань слухачів щодо імміграційної політики ЄС, особливостей її вироблення та впровадження, основних інститутів, механізмів та інструментів управління та адміністрування нею

        

Питання для самостійного опрацювання: Європейський простір свободи, безпеки та правосуддя. Еволюція імміграційної політики ЄС. Правові та інституційні засади сучасної імміграційної політики ЄС. Спільна політика ЄС щодо нелегальної міграції. Політика ЄС щодо інтеграції громадян третіх країн. Європейська політика надання притулку.

 

Рекомендовані джерела:

1. Презентація теми «Імміграційна політика ЄС»

2. Кернз В. Вступ до права Європейського Союзу: Навчальний посібник. – К., 2002. – 381 с.

3. Дзяд О.В., Рудік О.М. Спільні політики Європейського Союзу та їх значення для України: Навчальний посібник / За заг. ред. М. Бойцуна, І. Грицяка, Я.Мудрого, Л. Прокопенка, В. Стрельцова. – К.: Міленіум, 2009. – 668 с.

4. Мудрий Я. Словник-довідник термінів з європейської інтеграції / За заг. ред. М. Бойцуна, І. Грицяка, О. Рудіка, Л. Прокопенка, В. Стрельцова. – К.: Міленіум, 2009. – 588 с.

5. Європейська інтеграція: Навчальний посібник / За ред. І.А. Грицяка та Д.І.Дзвінчука. – Івано-Франківськ: Місто НВ, 2013. – 464 с.

6. Копійка В.В., Шинкаренко Т.І. Європейський Союз: історія і засади функціонування: Навчальний посібник / За ред. Л.В. Губерського. – К.: Знання, 2009. – 751с.

7. Міграційна політика Європейського Союзу: виклики та уроки для України: Аналітична доповідь. – К.: НІСД, 2014. – 48 с.

8. Оврамець М.А. Діяльність керівних органів ЄС у сфері контролю міграцій //

9. Сльота І.С. На шляху до створення спільної імміграційної політики країн-членів ЄС //

10. Чайковський Ю.В. Спільна міграційна політика країн-членів Європейського Союзу: напрацювання моделі, правове регулювання і участь у цьому процесі України // Актуальні проблеми політики: зб. наук. праць. – Вип. 44. – Одеса: Фенікс, 2006. – С.148-155.

11. Шамраєва В.М. Спільна міграційна політика ЄС в контексті євро інтеграційних устремлінь України // Актуальні проблеми державного управління: зб. наук. праць. – Вип. 2. – Харків: ХарРІ НАДУ, 2009.

 

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ ДО ТЕМИ:

  1. Яку роль відіграють інститути ЄС у виробленні та впровадженні імміграційної політики?
  2. Які правові засади сучасної імміграційної політики ЄС?
  3. Які особливості сучасної імміграційної політики ЄС?
  4. Суть спільної політики держав-членів ЄС щодо нелегальної міграції.
  5. Суть спільної політики держав-членів ЄС щодо інтеграції громадян третіх країн.
  6. Суть політики держав-членів ЄС щодо надання притулку.
  7. Які тенденції характерні для розвитку сучасної імміграційної політики ЄС?

 

ПОТОЧНЕ ТЕСТУВАННЯ

з теми:

«МЕХАНІЗМИ УПРАВЛІННЯ ТА АДМІНІСТРУВАННЯ

ІММІГРАЦІЙНОЮ ПОЛІТИКОЮ ЄС»

Форма проведення: обмін файлами

Статус: обов’язковий

Термін проведення: 9-й тиждень

Час проведення: 2 години

Макс. кількість балів: 5

Мета заняття: контроль засвоєння слухачами знань та навичок аналізу особливостей імміграційної політики ЄС

 

ТЕМА 2.7. ПОЛІТИКА ЄС У ГАЛУЗІ ОСВІТИ

Вивчення теоретичного матеріалу

Форма проведення: самостійна робота

Статус: обов’язковий

Термін проведення: 10-й тиждень

Час проведення: 4 години

Мета: систематизація знань слухачів щодо політики ЄС у галузі освіти, особливостей її вироблення та впровадження, основних інститутів, механізмів та інструментів управління та адміністрування нею

        

Питання для самостійного опрацювання: Особливості політики ЄС у галузі освіти. Еволюція політики ЄС у галузі освіти. Правові засади політики ЄС у галузі освіти. Інститути вироблення та впровадження політики ЄС у галузі освіти. Напрями політики ЄС у галузі освіти. Механізми та інструменти політики ЄС у галузі освіти.

 

Рекомендовані джерела:

1. Презентація теми «Політика ЄС у галузі освіти»

2. Дзяд О.В., Рудік О.М. Спільні політики Європейського Союзу та їх значення для України: Навчальний посібник / За заг. ред. М. Бойцуна, І. Грицяка, Я.Мудрого, Л. Прокопенка, В. Стрельцова. – К.: Міленіум, 2009. – 668 с.

3. Мудрий Я. Словник-довідник термінів з європейської інтеграції / За заг. ред. М.Бойцуна, І. Грицяка, О. Рудіка, Л. Прокопенка, В. Стрельцова. – К.: Міленіум, 2009. – 588с.

4. Європейська інтеграція: Навчальний посібник / За ред. І.А. Грицяка та Д.І.Дзвінчука. – Івано-Франківськ: Місто НВ, 2013. – 464 с.

5. Копійка В.В., Шинкаренко Т.І. Європейський Союз: історія і засади функціонування: Навчальний посібник / За ред. Л.В. Губерського. – К.: Знання, 2009. – 751с.

6. Ковальчук О.С. Формування освітньої політики країн Євросоюзу під впливом процесів глобалізації та європеїзації // Наукові записки Луцького національного технічного університету. – 2013. – Вип.

7. Краєвська О. Освітня політика Європейського Союзу: становлення та механізм реалізації // Вісник Львівського університету. Серія: Міжнародні відносини. – 2011. – Вип. 28. – С.53-65.

8. Локшина О.І. Етапи розвитку стратегії Європейського Союзу у галузі освіти

 

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ ДО ТЕМИ:

1. Які особливості сучасної політики ЄС у галузі освіти?

2. Які цілі нової стратегії співробітництва держав-членів ЄС в освітній сфері?

3. Які ключові елементи нової стратегії згуртування освітніх політик держав-членів ЄС?

4. Суть методу взаємодії держав-членів ЄС в освітній галузі.

5. Які правові засади сучасної політики ЄС у галузі освіти?

6. Які інструменти використовує ЄС для забезпечення розвитку співробітництва держав-членів у галузі освіти?

7. Які функції виконує Європейська Комісія у галузі освіти?

8. Які напрями співробітництва держав-членів ЄС у галузі освіти?

9. Особливості європейського простору вищої освіти.

10. Особливості європейського науково-дослідного простору.

 

СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ

з теми  

«МЕХАНІЗМИ УПРАВЛІННЯ ТА АДМІНІСТРУВАННЯ

ПОЛІТИКОЮ ЄС У ГАЛУЗІ ОСВІТИ»

Форма проведення: обговорення в групі

Статус: обов’язковий

Термін проведення: екзаменаційна сесія

Час проведення: 3 години

Макс. кількість балів: 5

Мета заняття: обговорення проблем вироблення та впровадження політики ЄС у галузі освіти

Завдання заняття:

  • розглянути основні проблеми вироблення та впровадження політики ЄС у галузі освіти;
  • розкрити механізм управління та адміністрування політикою ЄС у галузі освіти

Навчальні результати заняття:

Після вивчення теми слухач повинен:

  • розуміти суть та особливості політики ЄС  у галузі освіти;
  • знати правові засади, механізм управління та адміністрування політикою ЄС у галузі освіти;
  • вміти аналізувати проблеми сучасної політики ЄС у галузі освіти;
  • знати тенденції розвитку сучасної політики ЄС у галузі освіти;
  • порівнювати ефективність політики ЄС та України у галузі освіти, а також впроваджувати кращий європейський досвід в Україні.

 

Питання для обговорення:

1. Сутність та особливості політики ЄС у галузі освіти. Напрями політики ЄС у галузі освіти.

2. Правові засади політики ЄС у галузі освіти.

3. Інститути вироблення та реалізації політики ЄС у галузі освіти.

4. Механізм управління та адміністрування політикою ЄС у галузі освіти.

 

 

Рекомендовані джерела:

1. Презентація теми «Політика ЄС у галузі освіти»

2. Дзяд О.В., Рудік О.М. Спільні політики Європейського Союзу та їх значення для України: Навчальний посібник / За заг. ред. М. Бойцуна, І. Грицяка, Я.Мудрого, Л. Прокопенка, В. Стрельцова. – К.: Міленіум, 2009. – 668 с.

3. Мудрий Я. Словник-довідник термінів з європейської інтеграції / За заг. ред. М. Бойцуна, І. Грицяка, О. Рудіка, Л. Прокопенка, В. Стрельцова. – К.: Міленіум, 2009. – 588с.

4. Європейська інтеграція: Навчальний посібник / За ред. І.А. Грицяка та Д.І.Дзвінчука. – Івано-Франківськ: Місто НВ, 2013. – 464 с.

5. Копійка В.В., Шинкаренко Т.І. Європейський Союз: історія і засади функціонування: Навчальний посібник / За ред. Л.В. Губерського. – К.: Знання, 2009. – 751с.

6. Ковальчук О.С. Формування освітньої політики країн Євросоюзу під впливом процесів глобалізації та європеїзації // Наукові записки Луцького національного технічного університету. – 2013. – Вип.

7. Краєвська О. Освітня політика Європейського Союзу: становлення та механізм реалізації // Вісник Львівського університету. Серія: Міжнародні відносини. – 2011. – Вип. 28. – С.53-65.

8. Локшина О.І. Етапи розвитку стратегії Європейського Союзу у галузі освіти

 

Перелік орієнтовних тем творчих робіт

 

1. Європейський Союз як інтеграційне угрупування.

2. Спільні політики ЄС та їх класифікація.

3.  Роль інститутів ЄС у виробленні та імплементації спільних європейських політик.

4. Горизонтальні політики ЄС: сутність, призначення, класифікація.

5. Особливості процесу вироблення політики  в ЄС.

6. Процес прийняття рішень в ЄС.

7. Сутність, правові та інституційні засади сучасної регіональної політики та політики згуртування ЄС.

8. Європейські соціальні моделі: визначення та типологія.

9. Сутність та правові засади сучасної європейської соціальної політики.

10. Сутність політики ЄС з охорони навколишнього середовища.

11. Сутність конкурентної політики ЄС.

12. Сутність податкової політики ЄС.

13. Особливості політики ЄС в освітній галузі.

14. Європейський простір вищої освіти.

15. Європейський науково-дослідний простір.

16. Сутність імміграційної політики ЄС.

17. Спільна політика ЄС щодо нелегальної міграції.

 

6. МЕТОДИКА ОЦІНЮВАННЯ

 

Оцінювання навчальних досягнень слухачів з дисципліни «Механізми управління та адміністрування горизонтальними політиками ЄС» здійснюється на основі результатів поточного та підсумкового контролю.

Загальна підсумкова оцінка з навчальної дисципліни виставляється за 100-бальною шкалою і складається з суми балів, отриманих слухачем за результатами поточного контролю (до 50 балів), виконання творчої роботи (до 20 балів) та підсумкового контролю (до 30 балів). Узагальнені результати поточного контролю та підсумкового випробування вносяться до екзаменаційної відомості.

 

Поточний контроль.

Завданнями поточного контролю є перевірка рівня опанування змісту тем дисципліни, умінь письмово презентувати опанований навчальний матеріал, самостійної роботи з інформаційними джерелами тощо. Критеріями поточного контролю є систематична та активна робота під час опанування матеріалу тем дисципліни відповідно до плану її проходження. Поточний контроль відбувається у формі практичних та семінарських занять, контрольних текстів, що здійснюються у дистанційному режимі.

Обговорення питань семінарських занять передбачає вихід на форум не менше трьох разів на тиждень. Обговорення питань семінарських занять поза межами тижня проведення семінарського заняття не дозволяється. За надсилання звітності до практичних та семінарських занять поза межами тижня проведення карається зниженням оцінки за дану тему. Контрольні тести включають по одному питанню від кожного питання теми дисципліни. Контрольні тести передбачають: а) одну вірну відповідь; б) кілька вірних відповідей; в) всі вірні відповіді; г) всі невірні відповіді. За здавання тесту поза межами тижня вивчення теми навчальної дисципліни оцінка знижується в залежності від терміну здавання тесту.

 

Підсумкове випробування.

Завданням підсумкового випробування за результатами засвоєння програмного матеріалу навчальної дисципліни в цілому є перевірка здатності слухача оперувати її категоріальним та понятійним апаратом, встановлювати взаємозв’язки між окремими темами, змістовими модулями, творчо використовувати набуті знання та уміння формувати власне ставлення до певної проблеми, що розкривається в навчальній дисципліні, розуміти її місце в контексті місії та завдань освітньо-професійної програми підготовки магістрів публічного управління. Підсумкове випробування полягає у складанні підсумкового тесту. Підсумковий тест включає 30 питань, по три питання від кожної теми навчальної дисципліни. Представлені тести є тестами закритого типу і передбачають варіанти відповідей ( а) одну вірну відповідь; б) кілька вірних відповідей; в) всі вірні відповіді; г) всі невірні відповіді).  За кожну вірну відповідь на питання тесту слухач отримує по одному балу.

 

Шкала оцінювання: національна та ECTS

 

Сума балів за всі види навчальної діяльності

Оцінка ECTS

Оцінка за національною шкалою

для екзамену, курсового проекту (роботи), практики

для заліку

90 – 100

А

відмінно 

 

 

зараховано

82-89

В

дуже добре

74-81

С

добре

64-73

D

задовільно

60-63

Е

достатньо

35-59

FX

незадовільно з можливістю повторного складання

не зараховано з можливістю повторного складання

0-34

F

незадовільно з обов’язковим повторним вивченням дисципліни

не зараховано з обов’язковим повторним вивченням дисципліни

 

         Оцінка «відмінно» (від 91 до 100 балів) виставляється слухачам, які глибоко усвідомлюють роль і місце навчальної дисципліни в реалізації місії та філософії програми дисципліни, виявили систематичні, глибокі знання програмного матеріалу, уміння творчо використовувати ці знання під час розв’язання практичних завдань, зумовлених її програмою, вичерпно і всебічно розкрили питання, передбачені контрольним випробуванням, розуміють взаємозв’язок змістовної частини дисципліни з програмним матеріалом інших дисциплін, практикою державного управління та місцевого самоврядування, вільно орієнтуються в наукових та інших джерелах з питань дисципліни.

         Оцінка «дуже добре» (від 82 до 90 балів).

         Оцінка «добре» (від 74 до 81 балу) виставляється слухачам, які глибоко усвідомлюють роль і місце навчальної дисципліни в реалізації місії та філософії магістерської програми дисципліни, повністю опанували програмний матеріал, вільно користуються ним під час розв’язання практичних завдань, зумовлених її програмою, вичерпно розкрили питання, передбачені контрольним випробуванням, засвідчили здатність пов'язувати набуті знання з прикладними питаннями державного управління та місцевого самоврядування, самостійно поповнюють знання в подальшій навчальній та професійній діяльності, орієнтуються в джерелах відповідної фахової, наукової та навчальної інформації.

         Оцінка «задовільно» (від 64 до 73 балів) виставляється слухачам, які виявили знання основного програмного матеріалу дисципліни в обсязі, достатньому для їх подальшої навчальної та професійної діяльності, здатні виконувати практичні завдання, передбачені програмою дисципліни, ознайомлені зі змістом основної та рекомендованої до неї літератури. Припустившись під час розв’язання контрольних завдань незначних помилок, ці слухачі, як правило, спроможні за допомогою викладача виправити допущені помилки.

         Оцінка «задовільно» (достатньо) (від 50 до 63 балів)

         Оцінка «незадовільно з можливістю повторного складання» (від 35 до 59 балів) отримують слухачі, які мають суттєві прогалини в знаннях з основного програмного матеріалу, припустилися принципових помилок під час виконання завдань контрольних випробувань. Такі слухачі, як правило, не мають достатньої бази для опанування програми навчальної дисципліни і не здатні продовжити навчання без додаткових занять за індивідуальною програмою.

         Оцінка «незадовільно з необхідністю значної подальшої роботи» (від 0 до 34 балів) виставляється слухачам, які опанували лише окремі елементи програми навчальної дисципліни, при цьому цілісне її сприйняття потребує обов’язкового повторного проходження відповідного навчального матеріалу.

За творчий підхід до навчання може бути нараховані до 10 додаткових балів за підсумками опанування дисципліни.

 

Питання до підсумкового тестового контролю

 

  1. Типи спільних політик ЄС.
  2. Мета підписання Римських (1957) угод країнами-членами Спільноти.
  3. Мета підписання Маастрихтської (1992) угоди країнами-членами Спільноти.
  4. Мета підписання Амстердамського (1997) договору країнами-членами Спільноти.
  5. Мета підписання Ніццького (2000) договору країнами-членами Спільноти.
  6. Мета підписання Лісабонського (2007) договору країнами-членами ЄС.
  7. Роль Європейської Ради у виробленні та імплементації спільних політик ЄС.
  8. Роль Європейської Комісії у виробленні та імплементації спільних політик ЄС.
  9. Роль Ради (міністрів) ЄС у виробленні та впровадженні спільних політик ЄС.
  10. Роль Європейського парламенту у виробленні та впровадженні спільних політик ЄС.
  11. Роль Європейського Суду та Суду першої інстанції у виробленні та впровадженні спільних політик ЄС.
  12. Роль Економіко-соціального комітету та Комітету регіонів у виробленні спільних політик ЄС.
  13. Етапи процесу вироблення політики в ЄС.
  14. Джерела політики ЄС.
  15. Визначальні риси політики ЄС.
  16. Моделі прийняття рішень в ЄС.
  17. Найбільш розповсюджені стратегії лобіювання інтересів в ЄС.
  18. Канали та інструменти впливу найбільш впливових гравців на процес вироблення політики в ЄС.
  19. Основні вади демократії в ЄС.
  20. Моделі вироблення спільних політик ЄС.
  21. Наднаціональна (комунітарна) модель вироблення спільних політик ЄС.
  22. Регулятивна модель вироблення спільних політик ЄС.
  23. Модель багаторівневого управління вироблення спільних політик ЄС.
  24. Модель координації політик вироблення спільних політик ЄС.
  25. Модель міжурядового співробітництва вироблення спільних політик ЄС.
  26. Процедури прийняття рішень в ЄС.
  27. Призначення процедури консультування.
  28. Призначення процедури надання згоди.
  29. Суть процедури спільного прийняття рішень.
  30. Основні етапи процесу консультування.
  31. Перше і друге читання процедури співробітництва в ЄС.
  32. Шляхи імплементації спільних політик ЄС.
  33. Регламент як спосіб імплементації спільних політик ЄС.
  34. Директива як спосіб імплементації спільних політик ЄС.
  35. Рішення як спосіб імплементації спільних політик ЄС.
  36. Рекомендації та висновки як способи імплементації спільних політик ЄС.
  37. Моделі координації політики в ЄС.
  38. Мета регіональної політики ЄС.
  39. Провідні принципи поєднання структурних фондів з цілями економічного та соціального згуртування і регламентації використання структурних фондів.
  40. Інститути вироблення та впровадження регіональної політики ЄС.
  41. Мета політики згуртування ЄС.
  42. Цілі політики згуртування ЄС у 2007-2013 роках та фінансові інструменти її забезпечення.
  43. Принципи надання фінансової допомоги політики згуртування ЄС у 2007-2013 роках.
  44. Роль структурних фондів ЄС у забезпеченні політики згуртування ЄС.
  45. Призначення Європейського фонду регіонального розвитку.
  46. Призначення Європейського соціального фонду.
  47. Призначення Фонду згуртування.
  48. Задачі спільних ініціатив ЄС у 2000-2006 роках.
  49. Особливості регіональної політики та політики згуртування ЄС у 2006-2013 роках.
  50. Алгоритм процедури затвердження рамок Національних стратегічних компетенцій.
  51. Алгоритм імплементації регіональної політики ЄС.
  52. Типологія європейських соціальних моделей.
  53. Орієнтири оновленого Соціального порядку денного на 2005-2009 роки.
  54. Інститути вироблення і впровадження спільної соціальної політики ЄС.
  55. Механізми та інструменти спільної соціальної політики ЄС.
  56. Напрями концентрації Європейської політики зайнятості.
  57. Лісабонська стратегія зайнятості про завдання політики зайнятості.
  58. Нові елементи координації політики зайнятості у 2005-2008 роках.
  59. Правові засади спільної податкової політики ЄС.
  60. Інституційні засади спільної податкової політики ЄС.
  61. Механізми та інструменти управління та адміністрування сучасною податковою політикою ЄС.
  62. Причини формування спільної політики ЄС щодо конкуренції.
  63. Еволюція політики ЄС щодо конкуренції.
  64. Правові засади сучасної політики ЄС щодо конкуренції.
  65. Інституційні засади сучасної політики ЄС щодо конкуренції.
  66. Механізми та інструменти управління та адміністрування сучасною політикою ЄС щодо конкуренції.
  67. Цілі політики ЄС у сфері охорони навколишнього середовища.
  68. Еволюція політики охорони навколишнього середовища ЄС.
  69. Принципи політики охорони навколишнього середовища ЄС, визначені у Першій та Другій програмах дій.
  70. Пріоритетні сфери дій Шостої програми ЄС з охорони навколишнього середовища.
  71. Інститути вироблення та впровадження спільної політики охорони навколишнього середовища ЄС.
  72. Функції Європейського екологічного агентства.
  73. Фінансові інструменти спільної політики охорони навколишнього середовища ЄС.
  74. Правові засади політики ЄС у галузі освіти.
  75. Елементи стратегії ЄС щодо майбутніх цілей систем освіти.
  76. Європейський простір вищої освіти.
  77. Основні положення Сорбонської (1998) декларації щодо гармонізації національних систем вищої освіти.
  78. Основні положення Болонської (1999) декларації.
  79. Інструменти ЄС щодо модернізації європейської вищої освіти.
  80. Мета Європейського науково-дослідницького простору.
  81. Характерні риси Європейського дослідницького простору.
  82. Європейський простір безперервного навчання.
  83. Організація електронного навчання в Європі.
  84. Основні програми співробітництва ЄС з третіми країнами в галузі освіти.
  85. Основні види співробітництва ЄС з третіми країнами у галузі освіти.
  86. Європейський простір свободи, безпеки і правосуддя.
  87. Сфери пріоритетних дій, визначених Планом дій щодо зміцнення європейського простору свободи, безпеки і правосуддя на 2005-1010 роки.
  88. Еволюція імміграційної політики ЄС.
  89. Правові засади спільної імміграційної політики ЄС.
  90. Правові засади спільної політики ЄС щодо нелегальної імміграції.
  91. Спільна політика ЄС щодо нелегальної міграції.
  92. Спільна політика ЄС щодо інтеграції громадян третіх країн.
  93. Правові засади спільної політики ЄС щодо інтеграції громадян третіх країн.
  94. Інструменти спільної політики ЄС щодо інтеграції громадян третіх країн.
  95. Ключові елементи цілісного підходу Європейської Комісії до інтеграції громадян третіх країн.
  96. Основні заходи, здійсненні в межах Шенгенської угоди.
  97. Європейська політика надання притулку.
  98. Правові інструменти  політики надання притулку громадянам третіх країн в ЄС.
  99. Мінімальні стандарти процедур надання або позбавлення державами-членами статусу біженця в ЄС.

 

  1. СХЕМА НАРАХУВАННЯ БАЛІВ

 

ЗМ №1

ЗМ №2

Творча

робота

Екзамен

Загальна оцінка

Т 1

Т 2

Т 3

Т 4

Т 5

Т 6

Т 7

Т 8

Т 9

Т10

 

20

 

30

 

100

5

5

5

5

5

5

5

5

5

5

50