КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТОРГОВЕЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

СИСТЕМА УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ

Система забезпечення якості освітньої діяльності та якості вищої освіти

сертифікована на відповідність ДСТУ ISO 9001:2015 / ISO 9001:2015

Кафедра банківської справи

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

БАНКІВСЬКІ ОПЕРАЦІЇ

 

 

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

до виконання курсових робіт

 

освітній ступінь	«бакалавр»
галузь знань	07 «Управління та адміністрування»
спеціальність	072 «Фінанси, банківська справа та страхування»
спеціалізація	«Банківська справа»

 

 

 

 

 

 

 

Київ 2019

Автори: Котенко У.М., ст. викладач

                         Кірєєва К.О., канд. екон. наук, доцент

 

Методичні рекомендації обговорено та схвалено на засіданні кафедри банківської справи від 25 березня 2019 р., протокол № 13.

 

 

Рецензенти: Плісак Т.О., канд. екон. наук, доцент;

                                Плетень А.П., начальник Дарницького відділення №6 ПАТ «Райффайзен банк Аваль»

 

 

Навчально-методичне видання

 

БАНКІВСЬКІ ОПЕРАЦІЇ

 

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

до виконання курсових робіт

 

освітній ступінь	«бакалавр»
галузь знань	07 «Управління та адміністрування»
спеціальність	072 «Фінанси, банківська справа та страхування»
спеціалізація	«Банківська справа»

 

 

Автори: КОТЕНКО Уляна Михайлівна

                         КІРЄЄВА Катерина Олександрівна

 

Редактор:

 

 

Підп. до друку                    Формат               Папір друк.

Офс.друк. Ум.друк. арк.        . Ум. фарбо-відб.   

Обл.-вид. арк.      Тираж      . Зам.

 

02156, Київ-156, вул. Кіото, 19

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

 

У процесі вивчення дисципліни «Банківські операції» для отримання студентами глибоких знань і дослідницьких навичок у навчальному процесі використовуються різні форми аудиторної та позааудиторної самостійної роботи. Важливе місце серед них займає написання та захист курсової роботи. Її виконання дозволяє систематизувати та поглибити одержані знання, творчо застосувати їх при вирішенні конкретних задач, розвинути навички самостійної роботи, проведення наукових досліджень.

Основною метою написання курсової роботи є перевірка теоретичних та прикладних знань студентів освітнього ступеня «бакалавр», якими необхідно володіти у процесі практичної фахової діяльності. Курсова робота є важливою ланкою у засвоєнні матеріалу дисципліни «Банківські операції», набуття досвіду самостійного опрацювання теоретичних матеріалів, аналітичного дослідження статистичних та фактичних матеріалів діяльності вітчизняних та іноземних банків, підготовки та формулюванні висновків.

Курсове дослідження є ефективним способом здобуття нових знань, необхідних при формуванні професійних якостей та одночасно методом оцінки здатності до самостійної роботи студента. У процесі написання та захисту курсової роботи студент повинен продемонструвати:

• знання основних програмних теоретичних положень дисципліни та вміння поглиблювати їх шляхом вивчення наукової літератури;
• знання основних методичних положень нормативних та законодавчих актів, що стосуються діяльності банківських установ;
• логічність побудови плану і змісту курсової роботи;
• вміння використовувати математичні, статистичні, облікові та інші способи обробки інформації;
• самостійність та оригінальність викладення матеріалу;
• завершеність, логічність, послідовність та точність у виконанні аналітично-розрахункової частини роботи;
• уміння робити самостійно, складати правильні висновки і глибокі узагальнення, давати зрілі оцінки різним економічним явищам і процесам;
• культуру мислення і мови;
• уміння правильно оформити роботу відповідно до існуючих вимог;
• уміння аргументовано вести захист курсової роботи.

 

ОСНОВНІ ЕТАПИ ВИКОНАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ

 

Процес виконання студентом курсової роботи можна поділити на наступні етапи:

а) вибір теми курсової роботи;

б) знайомство зі змістом теми шляхом попереднього опрацювання літературних джерел і складання плану роботи;

в) вивчення законодавчих та нормативних документів, літературних джерел; збір, групування та дослідження фактичного матеріалу;

г) написання тексту і оформлення курсової роботи;

д) захист курсової роботи.

 

Вибір теми

Тематика курсових робіт розробляється кафедрою банківської справи на основі навчального плану і програми дисципліни з урахуванням сучасних тенденцій розвитку банківської справи. Орієнтовна тематика наведена у даному методичному виданні.

На період написання та захисту курсової роботи за студентом закріплюється науковий керівник – викладач кафедри банківської справи.

Для вибору теми студенту рекомендується вивчити літературні джерела з проблеми, що входить до кола його наукових інтересів – ознайомитися як із вітчизняними, так і зарубіжними виданнями. Студенти КНТЕУ мають можливість користуватися інформацією з фондів каталогів, відділів наукової/навчальної/іноземної літератури, залом періодичних видань бібліотеки університету і Національної бібліотеки України ім. В.І. Вернадського. Крім того, інформація щодо видань є на відповідних сторінках сайтів: www.knute.edu.ua та www.nbuv.gov.ua.

Тему курсової роботи студент обирає самостійно, враховуючи свої можливості щодо збирання необхідного фактичного матеріалу. Обрана тема узгоджується з керівником та відображається у заяві (додаток А).

Студент також має право працювати над темою, яка відсутня у запропонованому кафедрою переліку тем. У цьому випадку він повинен обґрунтувати свій вибір, звернувшись до завідувача кафедри банківської справи, надавши мотивовану доповідну з приводу обраної ним теми.

 

Правила написання курсової роботи

Після вибору та закріплення теми курсової роботи студент здійснює попереднє опрацювання літературних та інших джерел за напрямком дослідження і складає план. Зміст і структура плану залежить від цілей, задач та об’єкта дослідження. План повинен містити розділи (пункти), текст яких не дублює назву курсової роботи. У плані мають бути відображені теоретичні аспекти досліджуваної проблеми, напрямки аналізу функціонування грошово-кредитної системи України та інших країн, шляхи удосконалення або вирішення проблеми. Структура плану курсової роботи проста, приклад плану наведено у додатку Б. Розроблений самостійно план роботи з врахуванням зазначених вимог подається на узгодження науковому керівнику.

Кінцевий варіант плану дослідження відображається у завданні на курсову роботу, яке заповнюється разом з керівником. Завдання на курсову роботу складається з двох рівнозначних частин, одна з яких залишається у керівника, друга – у студента.

Курсова робота повинна бути написана творчо, самостійно, на основі глибокого вивчення законодавчих та нормативних документів, праць вітчизняних та зарубіжних економістів, використання фактичного і статистичного матеріалу.

Структура курсової роботи повинна включати низку елементів (рис.1).

Зразок титульного аркуша курсової роботи наведений у додатку В.

Зміст подають на початку роботи. Він містить найменування та номери початкових сторінок усіх розділів.

Вступ повинен розкривати стан та сутність проблеми дослідження, її значимість, обґрунтування необхідності проведення дослідження. Розкриття змісту цього структурного елементу курсової роботи відбувається за наступними складовими:

1. Актуальність теми. Шляхом критичного аналізу та порівняння з відомими дослідженнями даної проблеми обґрунтовують актуальність та доцільність роботи. Необхідно також зазначити ступінь розкриття теми у вітчизняній та зарубіжній літературі, вказати найбільш відомих дослідників.

Висвітлення актуальності не повинно бути багатослівним.

2. Мета і задачі (завдання) дослідження. Мета повинна зазначати кінцевий аспект дослідження, те – заради чого проводиться дослідження. Не слід формулювати мету як “Дослідження…”, “Вивчення…”, оскільки ці слова вказують на засіб досягнення мети, а не на мету. Задачі формулюються як завдання, які необхідно вирішити для досягнення поставленої мети.

 

Композиція курсової роботи

Титульний аркуш

Висновки і пропозиції (3-4 стор.)

Список використаних джерел

Зміст

Вступ (2 стор.)

Додатки

Основна частина

 

 

Рис.1. Структура курсової роботи

 

3. Об’єкт та предмет дослідження. Об’єктом у дослідженні виступає діяльність банку(ів). Предмет – це те, на що спрямована основна увага у дослідженні, він визначає тему роботи та відображається у її назві.

4. Методи дослідження. Подають перелік використаних методів дослідження для досягнення поставленої в роботі мети (тільки ті методи, що реально використані в роботі!).

5. Зазначення інформаційних джерел дослідження. Наприклад: «за інформаційну базу взято законодавчі та нормативні акти, вітчизняні та закордонні видання, матеріали преси, електронні джерела Інтернет-мережі та фактичні дані діяльності … (назва фін. установи)».

6. Структура роботи (довідково): «Робота складається зі вступу, трьох-чотирьох пунктів (розділів), висновків і пропозицій, списку використаних джерел, додатків. Результати наведено у формі … таблиць, … ілюстрацій (графіків, схем тощо)».

Основна частина складається з пунктів (робота виконується за простим планом). Основному тексту кожного пункту (далі –  розділу) може передувати передмова з коротким описом вибраного напряму та обґрунтуванням застосованих методів дослідження. В кінці кожного розділу формулюються висновки із стислим викладенням наведених у розділі результатів, що дає змогу вивільнити загальні висновки від другорядних подробиць.

Курсова робота є єдиним цілим, в якому різні частини органічно пов’язані між собою. Викладення матеріалу повинно вестись по суті поставлених питань і відповідати плану.

Усі теоретичні положення повинні бути підкріплені конкретним фактичним матеріалом, а розрахунково-аналітична частина повинна супроводжуватись аналітичними висновками. Використання у курсовій роботі статистичних даних повинно відповідати наступним вимогам:

• цифрові дані повинні бути співставні;
• дотримання відповідності між загальним і частковим;
• наведений статистичний і фактичний матеріал повинен бути оформлений відповідним чином.

Неприпустимо механічне списування матеріалу з книг, журнальних статей тощо. Студент повинен самостійно формулювати власні думки, не допускати повторень, уважно слідкувати за тим, щоб у роботі не було протиріч між окремими її розділами, положеннями, фактичним та цифровим матеріалом.

Виклад матеріалу підпорядковують одній провідній ідеї, чітко визначеній автором.

Висновки і пропозиції – це розділ, в якому викладаються найбільш важливі результати, одержані в роботі, що повинні містити формулювання розв’язаної проблеми (задачі), її значення. На початку висновків коротко оцінюють стан питання. Далі - розкривають методи вирішення поставленої у курсовій роботі проблеми (задачі), їх практичний аналіз, порівняння з відомими розв’язаннями.

У висновках необхідно наголосити на якісних та кількісних показниках здобутих результатів, обґрунтувати достовірність результатів, викласти рекомендації щодо їх використання.

До списку використаних джерел слід включати джерела, на які у тексті є посилання, а також ті, які використано при викладі тих чи інших наукових положень. Список складається із законодавчих актів, нормативних матеріалів, вітчизняної та зарубіжної наукової, навчально-методичної та спеціальної літератури, фахових видань, інтернет-ресурсів (приклад наведено у дод. Д). Кількість опрацьованих та наведених джерел повинна сягати не менше 30 одиниць.

До додатків доцільно включати допоміжні матеріали, необхідні для повноти сприйняття курсової роботи:

• проміжні математичні доведення, формули і розрахунки;
• внутрішні інструкції (витяги) і методики (алгоритми);
• таблиці допоміжних цифрових даних;
• ілюстрації допоміжного характеру.

Недоцільно включати до додатків тексти документів (внутрішніх положень банку; зразки договорів, особливо типових), якщо у роботі не наведені критичні міркування з приводу їхнього змісту.

 

Правила оформлення курсової роботи

Робота повинна бути виконана за допомогою комп’ютера з одного боку стандартного аркуша (формату А4) обсягом до 30-ти сторінок. До загального обсягу роботи не враховуються додатки та список використаних джерел. Зазначений обсяг курсової роботи розрахований на використання при її оформленні шрифтів текстового редактора Word розміру 14 з полуторним міжрядковим інтервалом (в роботі допускається застосування для таблиць 12 розміру шрифту, одинарного міжрядкового інтервалу).

Текст курсової роботи необхідно друкувати, залишаючи береги таких розмірів: лівий – 25 мм, правий – 15 мм, верхній – 20 мм та нижній - 20 мм.

Заголовки структурних частин курсової роботи “ЗМІСТ”, “ВСТУП”, “ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ”, “СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ”, “ДОДАТКИ” і назва пункту друкують великими літерами симетрично до тексту. Крапку у кінці заголовка не ставлять. Якщо заголовок складається з двох або більше речень, їх розділяють крапкою.

Відстань між заголовком та текстом повинна дорівнювати 2-ом інтервалам.

Кожну структурну частину курсової роботи треба починати з нової сторінки. Всі сторінки роботи повинні бути пронумеровані.

Нумерацію сторінок, пунктів, малюнків, таблиць, формул подають арабськими цифрами без знака „№”.

Першою сторінкою є титульний аркуш, який включають до загальної нумерації сторінок курсової роботи. На титульному аркуші номер сторінки не ставлять, на наступних сторінках номер проставляють у правому верхньому куті сторінки без крапки в кінці.

Такі структурні частини, як зміст, вступ, висновки, список використаних джерел не мають порядкового номера. Звертаємо увагу на те, що всі аркуші, на яких розміщені згадані структурні частини роботи, нумерують звичайним чином. Не нумерують лише їх заголовки, тобто не можна друкувати: «1. ВСТУП» або «6. ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ». Номер пункту ставлять на початку з крапкою.

Ілюстрації (схеми, графіки, карти тощо) і таблиці необхідно подавати безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше, або на наступній сторінці. Таблицю, рисунок, розміри якого більше формату А4, враховують як одну сторінку і розміщують у відповідних місцях після згадування в тексті або у додатках.

Ілюстрації позначають словом «Рис.» (курсивом) і нумерують послідовно в межах розділу, за винятком ілюстрацій, поданих у додатках.

Номер ілюстрації повинен складатися з номера розділу (пункту) і порядкового номера ілюстрації, між якими ставиться крапка. Наприклад: Рис. 1.2 (другий рисунок першого пункту). Номер ілюстрації, її назва і пояснювальні підписи розміщують послідовно під ілюстрацією. Приклад наведено на рис. 1.1.

Банк - заставодержатель

Позичальник – заставодавець

Іпотечний кредит

Застава нерухомості

 

 

 

 

 

 

 

Рис.1.1. Схема двосторонніх іпотечних відносин

 

Не варто оформлювати посилання на ілюстрації як самостійні фрази, в яких лише повторюється те, що міститься у підписі. У тому місці, де викладається тема, пов’язана із ілюстрацією, і де читачеві треба вказати на неї, розміщують посилання у вигляді виразу у круглих дужках «(див. рис. 3.1)» або зворот типу: «...як це видно з рис. 3.1» або «... як це показано на рис. 3.1».

Таблиці нумерують послідовно у межах розділу. У правому верхньому куті над відповідним заголовком таблиці розміщують курсивом напис «Таблиця» із зазначенням її номера. Номер таблиці повинен складатися з номера розділу і порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка - наприклад: «Таблиця 1.2» (друга таблиця першого пункту).

Кожна таблиця повинна мати назву, яку розміщують над таблицею і друкують жирним шрифтом симетрично до тексту. Назву і слово «Таблиця» починають з великої літери. Назву не підкреслюють.

На всі таблиці повинні бути посилання в тексті, при цьому слово «таблиця» в тексті пишуть скорочено, наприклад: «... у табл.1.2». У повторних посиланнях на таблиці та ілюстрації треба вказувати скорочено слово «дивися», наприклад: «див. табл. 1.3».

 

Таблиця 1.2

Назва таблиці

Головка (шапка)	Заголовки рядків (боковик)					Заголовки колонок
						Підзаголовки колонок
Рядки

 

Таблицю розміщують після першого згадування про неї в тексті таким чином, щоб її можна було читати без повороту переплетеного блоку курсової роботи або з поворотом за годинниковою стрілкою.

Таблицю з великою кількістю рядків можна переносити на інший аркуш. При переносі частини таблиці на інший аркуш (сторінку) слово «Таблиця» і номер її вказують один раз справа над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть слова «Продовження табл.» і вказують номер таблиці, наприклад: «Продовження табл. 1.2». При перенесенні таблиці на інший аркуш (сторінку) назву вміщують тільки над її першою частиною. Таблиці у додатках мають інший порядок нумерації.

У таблиці слід обов’язково зазначити одиницю виміру відповідно до стандартів; числові величини у таблиці повинні мати однакову кількість десятинних знаків.

Заголовки колонок необхідно починати з великих літер, підзаголовки – з маленьких (якщо вони складають одне речення із заголовком) і з великих (якщо вони самостійні). Висота рядків – не менше 8 мм.

Бажано, щоб заголовок кожної таблиці був коротким. Слід уникати повторів тематичного заголовка у заголовках граф, чітко зазначати одиниці виміру показників. Лаконічність потребують назви боковика. Слова, що повторюються, слід виносити до узагальнюючих заголовків, об’єднувальних рубрик.

При великій кількості колонок таблицю можна ділити на частини і розміщувати одну частину під іншою в межах однієї сторінки. Якщо рядки або колонки таблиці виходять за формат сторінки, то в першому випадку в кожній частині таблиці повторюють її шапку, а в другому – боковик.

У таблиці слід обов’язково зазначити одиниці виміру (відповідно до стандартів); числові величини повинні мати однакову кількість десятичних знаків.

Якщо цифрові або інші дані в якому-небудь рядку таблиці не подають, то в ньому ставлять прочерк (-).

Формули в курсовій роботі (якщо їх більше одної) нумерують у межах розділу. Номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули в розділі, між якими ставлять крапку. Номери формул пишуть біля правого берега аркуша на рівні відповідної формули в круглих дужках, наприклад: (3.1) (перша формула третього пункту). Нумерувати слід лише ті формули, на які є посилання у наступному тексті. Інші нумерувати не рекомендується.

Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів треба подавати безпосередньо під формулою в тій послідовності, в якій вони дані у формулі. Значення кожного символу і числового коефіцієнта треба подавати з нового рядка. Перший рядок пояснення починають зі слова «де» без двокрапки. Приклад:

 

                                          S = T x D,                                          (3.1)

де S – розмір річного відсоткового платежу,

Т – сума внеску на рахунок,

D – річна відсоткова ставка.

Рівняння і формули треба виділяти з тексту вільними рядками. Вище і нижче кожної формули потрібно залишити не менше одного вільного рядка. Якщо рівняння не вміщується в один рядок, його слід перенести після знака рівності (=) або після знаків плюс (+), мінус (-), множення (×) і ділення (:).

Загальне правило пунктуації в тексті з формулами таке: формула входить до речення як його рівноправний елемент. Тому в кінці формул і в тексті перед ними розділові знаки ставлять відповідно до правил пунктуації.

Двокрапку перед формулою ставлять лише у випадках, передбачених правилами пунктуації: а) у тексті перед формулою є узагальнююче слово; б) цього вимагає побудова тексту, що передує формулі.

Для підтвердження власних аргументів посиланням на авторитетне джерело або для критичного аналізу того чи іншого друкованого твору слід наводити цитати. Науковий етикет вимагає точно відтворювати цитований текст, бо найменше скорочення наведеного витягу може спотворити зміст, закладений автором. Кожна цитата обов’язково супроводжується посиланням на джерело.

Посилання у тексті на джерела надають у квадратних дужках із зазначенням джерела та сторінки (крім газетних статей і випадків, коли посилаються на джерело в цілому). Перша цифра у квадратних дужках відповідає номеру джерела у списку використаних джерел, друга цифра номеру сторінки, наприклад: «... у працях [1-7]...», «[32, с.85]».

Якщо в тексті курсової роботи необхідно зробити посилання на складову частину або на конкретні сторінки відповідного джерела, можна наводити посилання у виносках, при цьому номер посилання має відповідати його бібліографічному опису за переліком посилань.

Приклад. Цитата у тексті: «... незважаючи на пріоритетне значення мовних каналів зв’язку між діловими партнерами, ні в якому разі не можна ігнорувати найбільші канали передачі інформації» [6, c. 29].

Відповідний опис у переліку посилань:

6. Дороніна М.С. Культура спілкування ділових лю­дей: Навчальний посібник. - К.: «КМ Academia», 1998. - 192 с.

Відповідне подання виноски: [6, c. 29] джерело 6, стор. 29.

При складанні списку використаних джерел необхідно дотримуватися національного стандарту ДСТУ 3582:2013 «Бібліографічний опис, скорочення слів та словосполучень українською мовою».

Список використаних джерел наводиться у такій хронологічній послідовності:

- Конституція України;

- Закони України;

- Укази Президента;

- Постанови Верховної Ради України;

- Постанови Кабінету Міністрів України;

- інструкції та нормативні акти, видані міністерствами та іншими державними установами;

та в абетковому порядку:

- наукова, навчально-методична та спеціальна література (у тому числі газетні і журнальні статті), видана українською та російською мовами в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків;

- література, видана іноземними мовами;

- ресурси мережі Internet.

Основними елементами бібліографічного опису є інформація про: автора (-ів); назву твору; вид видання (за потреби – про перевидання чи переклад); місце видання, видавництво; рік видання та обсяг публікації.

Список формується або за прізвищами авторів в алфавітному порядку за прізвищами авторів або першої літери назв творів, або за порядком посилань на джерела у тексті.

Праці авторів, які мають однакові прізвища, записують за алфавітним порядком їхніх ініціалів. Праці одного автора записують за першими буквами назв його праць. Прізвища авторів находяться у тій послідовності, в якій вони подані у виданні та розділяють комами. Якщо це робота двох або трьох авторів, то можна подавати лише прізвище та ініціали першого і додаючи слова «та ін.». Книга, яка має понад три автори може бути записана у двох варіантах – за назвою, або за прізвищем першого автора.

Якщо у курсовій роботі використано праці, що розповсюджено на правах рукопису (кандидатські, докторські дисертації, автореферати дисертацій), то при бібліографічному описі використовують інформацію, подану на титульному аркуші.

Журнальні статті описуються за схемою: прізвище автора (авторів), назва статті, назва журналу, рік видання, номер журналу, сторінки, на яких надрукована стаття.

Газетні статті описуються за схемою: прізвище автора (авторів), назва статті, назва газети, рік видання, число і місяць, сторінки, на яких надрукована стаття.

Статті, опубліковані в наукових збірниках, описують за схемою: автор, назва, назва збірника, дані про наукового редактора, місце видання, видавництво, рік видання, сторінки.

У списку можуть бути посилання на публікації у мережі Інтернет. Відповідно до стандарту бібліографічний опис таких джерел передбачає запис джерела (відповідно до вимог бібліографічного опису книги, статей періодичних видань), після якого у квадратних дужках зазначають слово Цит., дату відвідання сторінки в Інтернеті та вказують: Доступний з: і в < > URL адресу сторінки. Приклади бібліографічного опису використаних джерел наведено у додатку Д.

Додатки оформлюють як продовження курсової роботи на наступних її сторінках, розміщуючи їх у порядку появи посилань у тексті.

Кожний додаток повинен починатися з нової сторінки. Він повинен мати заголовок, надрукований угорі малими літерами з першої великої симетрично відносно тексту сторінки. Посередині рядка над заголовком малими літерами з першої великої друкується слово «Додаток _» і велика літера, що позначає додаток.

Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Ґ, Є, І, Ї, Й, О, Ч, Ь, наприклад, додаток А, додаток Б.

Текст кожного додатка за необхідності може бути поділений на розділи й підрозділи, які нумерують у межах кожного додатка. У цьому разі перед кожним номером ставлять позначення додатка (літеру) і крапку, наприклад, А.2 – другий розділ додатка А; В.3.1 –перший підрозділ третього розділу додатка В.

Ілюстрації, таблиці і формули, які розміщені у додатках, нумерують у межах кожного додатка, наприклад: рис. Д. 1.2 – другий рисунок першого розділу додатка Д; формула (А.1) – перша формула додатка А.

 

Подання курсової роботи на кафедру

Виконана та оформлена відповідно до вимог курсова робота подається до кафедри банківської справи згідно графіка. Студенти повинні надавати роботу на перевірку за 2 тижні до дати захисту курсової роботи.

До роботи додається завдання на курсову роботу, підписане керівником та завідуючим кафедрою, а також бланк рецензії.

Курсова робота надається методисту кафедри під реєстрацію у встановленому порядку.

Перевірка та рецензування роботи здійснюється науковим керівником протягом 10 днів. Результат перевірки зазначається у рецензії. У разі наявності незначних зауважень робота допускається до захисту (можливий допуск з доопрацюванням), при наявності суттєвих зауважень – не допускається.

 

Захист курсової роботи

Важливим кінцевим етапом виконання курсової роботи є її захист студентом.

Під час захисту виявляється, наскільки глибоко студент оволодів теоретичним та практичним блоком дисципліни. Захист здійснюється перед комісією, склад якої затверджується кафедрою.

У процесі підготовки до захисту своєї роботи студент уважно знайомиться зі змістом рецензії, відзначеними у ній критичними зауваженнями та побажаннями рецензента і відповідно до них будує свою роботу. На основі курсової роботи студент готує презентацію, необхідну безпосередньо для захисту.

Під час захисту студент повинен зазначити актуальність вибраної теми, розкрити зміст її основних питань, обґрунтувати послідовність та основні параметри аналітичного дослідження, аргументовано викласти власну точку зору щодо предмета дослідження, зробити висновки та зазначити пропозиції. Він також повинен відповісти на питання членів комісії.

Під час захисту курсової роботи студент отримує оцінку на основі рецензії керівника і рівня самого захисту за 100-баловою системою оцінювання.

Оцінка виставляється до екзаменаційної відомості та залікової книжки. Студент, який отримав незадовільну оцінку до повторного захисту допускається на загальних підставах через деканат і з дозволу наукового керівника.

 

ТЕМАТИКА КУРСОВИХ РОБІТ З ДИСЦИПЛІНИ «БАНКІВСЬКІ ОПЕРАЦІЇ»

 

1. Активні операції банків України в іноземній валюті.

2. Пасивні операції банків України в іноземній валюті.

3. Позабалансові активні операції банку та шляхи їх розвитку в Україні.

4. Позабалансові пасивні операції банків та перспективи їх розвитку в Україні.

5. Формування власного капіталу банків та напрями його нарощення.

6. Емісійні операції банку щодо формування статутного капіталу.

7. Формування власного капіталу та шляхи його нарощення у державних банках.

8. Операції банку з формування обов’язкових резервів на коррахунку в НБУ.

9.Формування субординованого боргу банків в контексті нових регуляторних вимог.

10. Депозитні операції банку в іноземній валюті та шляхи їх удосконалення.

11. Депозитні операції державних банків та шляхи їх розвитку.

12. Механізм депозитного обслуговування банками приватних осіб та напрями його удосконалення.

13. Розвиток депозитних міжбанківських операцій банків в Україні.

14. Міжбанківське кредитування та його розвиток в Україні.

15. Операції банків України щодо коштів рефінансування від НБУ.

16. Комісійні операції банку та перспективи їх розвитку в Україні.

17. Платіжні системи банків України та їх послуги.

18. Операції банків з платіжними картками та напрями підвищення їх ефективності.

19. Операції банків з платіжними картками НПС ПРОСТІР.

20. Операції банків з платіжними картками для бізнесу.

21. Обслуговування банками безготівкових розрахунків населення.

22. Дистанційні банківські послуги та напрями їх розвитку в Україні.

23. Особливості банківського обслуговування платіжної дисципліни суб’єктів малого бізнесу.

24. Особливості банківського обслуговування готівкового обороту клієнтів.

25. Особливості операції банків із готівковими коштами в іноземній валюті.

26. Операції банків із банківськими металами та перспективи їх розвитку в Україні.

27. Операції банків з дорожніми чеками та перспективи їх розвитку.

28. Види забезпечення банківського кредиту та їх розвиток в Україні.

29. Механізм короткострокового кредитування банком юридичних осіб та шляхи його вдосконалення.

30. Фінансування банками оборотного капіталу суб’єктів господарювання.

31. Особливості банківського кредитування малого бізнесу.

32. Особливості фінансування банками суб’єктів агробізнесу.

33. Банківське кредитування суб’єктів будівельної галузі.

34. Банківське кредитування туристичних підприємств.

35. Особливості кредитування банками торгівельної галузі.

36. Банківське споживче кредитування та перспективи його розвитку в Україні.

37. Банківське кредитування придбання автотранспортних засобів.

38. Іпотечне банківське кредитування фізичних осіб та перспективи його розвитку в Україні.

39. Банківське іпотечне кредитування суб’єктів господарської діяльності.

40. Банківське інвестиційне фінансування та перспективи його розвитку в Україні.

41. Банківське кредитування заходів з енергоефективності житла.

42. Операції банків з інвестиційною нерухомістю.

43. Організація роботи банку з непрацюючими кредитами та напрями її вдосконалення.

44. Факторингові операції банку та перспективи їх розвитку в Україні.

45. Лізингова діяльність банків України та перспективи її розвитку.

46. Організаційно-економічний механізм лізингового кредитування банками суб’єктів АПК.

47. Емісійні операції банків з цінними паперами.

48. Операції банків з ОВДП.

49. Пасивні операції банку з цінними паперами та шляхи їх розвитку.

50. Особливості операцій банків з депозитними сертифікатами НБУ.

51. Торгові операції банків з цінними паперами та перспективи їх розвитку в Україні.

52. Гарантійні операції банку та шляхи їх удосконалення.

53. Форексні операції та шляхи їх розвитку у банках України.

54. Операції банків на міжнародному ринку капіталу.

 

 

Додаток А

ЗАЯВА НА КУРСОВУ РОБОТУ

 

Завідуючій кафедрою

банківської справи

Н.П. Шульзі

студента ФФБС

ІІ курсу, 1 групи

Єрмолаєва Д.В.

 

 

Заява

 

Прошу дозволити виконати курсову роботу з дисципліни «Банківські операції» за темою: «Особливості депозитної діяльності державних банків України».

 

 

(Дата)

(Підпис заявника)

 

 

 

 

 

Додаток Б

 

СТРУКТУРА ПЛАНУ КУРСОВОЇ РОБОТИ

 

ЗМІСТ

 

Вступ ……………………………………………….………..…	3
1. (сутнісний аспект)………………………………….…...….	5
2. (правовий аспект).…………………………………….…….
3. (аналітичний аспект)……………………………….…..….
4. (пропозиційний аспект)…………………………………..…
Висновки і пропозиції…………………………………...….…
Список використаних джерел …………………………….….	30
Додатки

 

Додаток В

 

ТИТУЛЬНИЙ АРКУШ КУРСОВОЇ РОБОТИ

 

Київський національний торговельно-економічний університет

 

Кафедра банківської справи

 

 

 

 

 

 

КУРСОВА   РОБОТА

з дисципліни  «Банківські операції»

на тему:

«Особливості механізму кредитного обслуговування банками населення»

 

 

 

 

 

 

 

студента                   (факультету),

              курсу,                     групи,

спеціальності 072 «Фінанси, банківська справа та

страхування» спеціалізації «Банківська справа»       (підпис)     Єрмолаєва

                                                                                            Дениса Валерійовича

 

 

 

Науковий керівник:

канд. екон. наук, доцент                                 (підпис)                   Сушко 

                                                                                              Наталія Мар’янівна

 

 

 

Київ 20….