Написание контрольных, курсовых, дипломных работ, выполнение задач, тестов, бизнес-планов
Главная \ Методические указания \ Методические указания и информация \ МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ З ПІДГОТОВКИ ТА ЗАХИСТУ КВАЛІФІКАЦІЙНОЇ МАГІСТЕРСЬКОЇ РОБОТИ підготовки магістрів галузі знань 07 «Управління та адміністрування» спеціальності 072 «Фінанси, банківська справа та страхування»

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ З ПІДГОТОВКИ ТА ЗАХИСТУ КВАЛІФІКАЦІЙНОЇ МАГІСТЕРСЬКОЇ РОБОТИ підготовки магістрів галузі знань 07 «Управління та адміністрування» спеціальності 072 «Фінанси, банківська справа та страхування»

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДВНЗ «Університет банківської справи»

Інститут банківських технологій та бізнесу

 

 

ЗАТВЕРДЖУЮ

Завідувач кафедри фінансів, банківської справи та страхування

ДВНЗ «Університет банківської справи”

___________________ О.Д. Вовчак

«______» ________________ 2019 року

Протокол № 11   від 16 квітня  2019 року

 

 

 

 

 

 

 

 

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

З ПІДГОТОВКИ ТА ЗАХИСТУ КВАЛІФІКАЦІЙНОЇ МАГІСТЕРСЬКОЇ РОБОТИ

 

підготовки магістрів

галузі знань 07  «Управління та адміністрування» спеціальності 072 «Фінанси, банківська справа та страхування»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Київ

2019 рік

 

РОЗРОБЛЕНО ТА ВНЕСЕНО:

Інститутом банківських технологій та бізнесу

ДВНЗ «Університет банківської справи»

 

 

РОЗРОБНИКИ ПРОГРАМИ:

Вовчак О.Д., д.е.н., професор, Інститут банківських технологій та бізнесу ДВНЗ УБС;

Кузнєцова А.Я., д.е.н., професор, ректор ДВНЗ УБС;

Смовженко Т.С., д.е.н., професор, Інститут банківських технологій та бізнесу ДВНЗ УБС;

Барановський О.І., д.е.н., професор, Інститут банківських технологій та бізнесу ДВНЗ УБС;

Швець Н.Р., д.е.н., професор, Інститут банківських технологій та бізнесу ДВНЗ УБС;

Гірченко Т.Д., к.е.н., професор, Інститут банківських технологій та бізнесу ДВНЗ УБС;

Міщенко С.В., д.е.н, доцент, Інститут банківських технологій та бізнесу ДВНЗ УБС;

Сенищ П.М., д.е.н., доцент, Інститут банківських технологій та бізнесу ДВНЗ УБС;

Рудевська В.І., к.е.н., доцент, Інститут банківських технологій та бізнесу ДВНЗ УБС.

Меда Н.С., к.е.н., доцент, Інститут банківських технологій та бізнесу ДВНЗ УБС;

 

 

РЕЦЕНЗЕНТИ:

Примостка Л.О., д.е.н., професор, завідувач кафедри банківської справи ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»;

 

Пшик Богдан Іванович, д.е.н., професор, завідувач кафедри фінансів, банківської справи та страхування ДВНЗ «Університет банківської справи».

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ã ДВНЗ «Університет банківської справи»,

 2019

 

                                                          ЗМІСТ

Вступ………………………………………………………………………………….4

1. Кваліфікаційна магістерська робота: її мета та завдання. ……………….........6

2. Загальні рекомендації щодо виконання кваліфікаційної магістерської роботи……………………………………………………………………………….10

3. Підготовка та виконання кваліфікаційної  магістерської роботи……………14

4. Оформлення кваліфікаційної магістерської роботи. ………………………....26

5. Підготовка відгуку, рецензії, попередній захист та допуск до захисту кваліфікаційної магістерської роботи………………………………………..…...39

Додатки …………………………………………………………………………….51

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

Методичні рекомендації розроблені з метою надання методичних та практичних порад здобувачам освітнього ступеня «магістр» під час підготовки до написання  та захисту кваліфікаційної магістерської роботи (КМР). Зміст рекомендацій допоможе послідовно і в необхідному логічному взаємозв’язку отримати відповіді на найважливіші питання щодо написання та захисту КМР. Методичні рекомендації є обов’язковими для дотримання як науковими керівниками з  підготовки КМР, так і здобувачами.

Методичні рекомендації регламентують роботу наукових керівників КМР і самих здобувачів на таких основних етапах:

1) визначення напряму дослідження;

2) вибір і затвердження теми та плану роботи;

3) видача завдання на написання КМР, складання графіку її виконання;

4) проведення досліджень і написання роботи;

5) оформлення роботи;

6) підготовка до публічного захисту і захист роботи.

Кваліфікаційна магістерська робота має передбачати розв’язання складного завдання або проблеми у сфері фінансів, банківської справи та страхування, що передбачає проведення досліджень та/або здійснення інновацій та характеризується невизначеністю умов і вимог та має на меті поглиблення і систематизацію теоретичних знань з фахових дисциплін, оволодіння професійними навичками і вироблення умінь для застосування їх при вирішенні комплексу практичних завдань у фінансово-кредитній сфері та проведенні всебічних наукових досліджень.

КМР – це самостійне теоретико-прикладне дослідження, що виконується здобувачем вищої освіти на завершальному етапі здобуття повної вищої освіти за другим (магістерським) рівнем вищої освіти. Вона є кваліфікаційним документом, на підставі якої Екзаменаційна комісія (ЕК) виявляє рівень загальнотеоретичної і практичної підготовки випускника, його здатність до самостійної роботи за фахом.  Результатом захисту КМР перед ЕК є присвоєння здобувачу освітнього ступеня магістра з фінансів, банківської справи та страхування.

Кваліфікаційна магістерська робота повинна мати певну логіку побудови, послідовність і завершеність.

Рекомендований обсяг кваліфікаційної магістерської роботи становить  70-80 сторінок (у т.ч. обсяг таких складових як вступ та висновки – до 5-6 сторінок). До цього обсягу не включено список використаних джерел та додатки. Допускається відхилення в межах ± 10%.

   

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

  1. КВАЛІФІКАЦІЙНА МАГІСТЕРСЬКА РОБОТА: ЇЇ МЕТА ТА ЗАВДАННЯ

КМР - це самостійна творча кваліфікаційна робота, що синтезує підсумок теоретичної та практичної підготовки в межах нормативної та варіативної складових освітньої програми підготовки фахівців освітнього ступеня «магістр» галузі знань 07 «Управління та адміністрування» за спеціальністю 072 «Фінанси, банківська справа та страхування». Вона є формою контролю набутих здобувачем у процесі навчання інтегрованих умінь, знань, навичок, які необхідні для виконання професійних обов’язків.

КМР повинна бути виконана на належному науково-теоретичному рівні, що підтверджує рівень загальнотеоретичної і практичної підготовки здобувача, самостійне мислення та логічне викладення матеріалу, вміння користуватися законодавчими і нормативними документами, науково-технічною та економічною літературою, аналізувати та критично оцінювати викладені в літературних джерелах положення, а також критично оцінювати і висловлювати власну позицію щодо вирішення досліджуваних проблем.

КМР – це не переказ викладеного матеріалу у літературних джерелах, а самостійна дослідна робота. До неї входять:

а) виявлення проблеми, що не отримала достатнього висвітлення у літературі;

б) підбір нових джерел інформації та повідомлення на цій основі нових надбань;

в) встановлення нових зв’язків між відомими явищами;

г) нова постановка відомої проблеми;

д) оригінальні висновки;

е) рекомендації про використання результатів дослідження як у теоретичному, методичному, так і практичному спрямуванні.

Зміст КМР характеризують оригінальність, унікальність і неповторність матеріалу, що наводиться. Основою змісту є принципово новий матеріал, що включає опис нових фактів, явищ і закономірностей, або узагальнення раніше відомих положень з інших наукових позицій чи у зовсім іншому аспекті. В найбільш систематизованому вигляді зміст роботи фіксує як вихідні передумови наукового дослідження, так і весь його хід та отримані при цьому результати. У роботі не просто описуються наукові факти, а наводиться їх всебічний аналіз, розглядаються нетипові ситуації, висвітлюються наявні альтернативи і причини вибору однієї з них.

При написанні КМР здобувач повинен обов’язково посилатися на джерела, з яких запозичені матеріали або окремі результати досліджень, із зазначенням авторів таких джерел. У роботі необхідно стисло, логічно і аргументовано викладати зміст і результати досліджень, уникати загальних слів та бездоказових тверджень. Обов’язковим є застосування практичних матеріалів діяльності фінансово-кредитних установ, банків, Національного банку України тощо.

          Мета роботи полягає у розробці інноваційних пропозицій у певній сфері фінансів, банківської справи та страхування і рекомендацій з їх впровадження, а також комплексних завдань, що вирішуються в КМР.

Запропоновані інноваційні рішення мають бути науково обґрунтованими з відповідним аналізом існуючої ситуації та прогнозом щодо результатів запровадження пропозицій, викладених в КМР. При цьому мають бути проаналізовані ризики щодо реалізації зазначених пропозицій.

          Основними завданнями кваліфікаційної магістерської  роботи є:

— засвоєння здобувачем основних науково-дослідницьких навичок з правильної постановки проблеми та обґрунтування її актуальності, формулювання мети і завдань дослідження, побудови логічного плану й оптимальної структури, роботи з літературними джерелами та статистичною інформацією, аналізу та оцінки різних аспектів діяльності фінансово-кредитної установи, уміння формулювати гіпотези щодо вирішення досліджуваної проблеми, обґрунтування власних узагальнень, висновків і пропозицій;

— вивчення (або поглиблення) та узагальнення теоретико-методологічних засад з обраного напряму дослідження;

— проведення аналізу з напрямів діяльності фінансово-кредитної установи, що відповідає темі дослідження, на відповідність її законодавчим і нормативно-правовим актам та передовому вітчизняному й зарубіжному досвіду;

— розробка та оцінка альтернативних підходів до розв’язання визначених завдань (проблем);

— обґрунтування запропонованих рішень з використанням ситуаційного аналізу, економіко – математичних методів, сучасних фінансових та інформаційних технологій тощо;

— підготовка доповіді і наочних матеріалів, що передають основний зміст роботи та пропозиції автора, з подальшою їх презентацією та публічним захистом.

     Особливості завдань стосовно теми дослідження здобувач відображає у відповідній частині КМР. Професійні завдання виконуються і розгортаються на усіх етапах процесу підготовки КМР, а саме шляхом:

- визначення проблеми дослідження, її актуальності для даної фінансово-кредитної установи, банківської системи чи економічного розвитку України;

- формування здобувачем мети і завдань дослідження;

- обґрунтування предмету дослідження, який відображає суть досліджуваних питань і пов’язує між собою структурні складові КМР;

- вибору методів дослідження, адекватних досліджуваній темі, та обґрунтування доцільності їх використання;

- підбору інформаційних джерел (монографічної літератури, періодичних видань, статистичних даних, економічної інформації з бази практики, інформації з практики діяльності інших вітчизняних, зарубіжних банків та фінансово-кредитних установ);

- здійснення аналізу стану діяльності фінансово-кредитної установи, виявлення та усунення «вузьких» місць у цій діяльності;

- обґрунтування конкретних пропозицій з покращення роботи банку чи іншої фінансово-кредитної установи  з досліджуваних питань з розробкою плану їх запровадження;

- апробація здобувачем обґрунтованих пропозицій на базі переддипломної практики та їх доопрацювання після отриманих зауважень.

  Повнота й особливості реалізації цих завдань залежать від напряму дослідження, сфери діяльності та її специфічних рис.

Робота має демонструвати рівень фахової підготовленості здобувача до фахової діяльності, а саме:

  • ступінь оволодіння теоретичними здобутками вітчизняних і світових досліджень у фінансовій, банківській та страховій справі;
  • уміння знаходити аналоги розв’язання проблеми у вітчизняній і зарубіжній практиці та адаптувати їх до конкретного предмета (об’єкта) дослідження;
  • здатність виконувати професійні обов’язки на посадах відповідно до освітньо-професійної програми підготовки;
  • вміння узагальнювати та аналізувати наукові джерела і фактичні, зокрема, статистичні дані;
  • здатність працювати з нормативно-правовими актами;
  • набуття навичок проведення економічних розрахунків, експериментування, прогнозування та використання економіко-математичних методів і сучасної обчислювальної техніки;
  • вміння на захисті КМР стисло та переконливо викласти основні положення роботи, свої висновки та пропозиції.

Робота готується державною (українською) мовою. Теоретичну інформацію в ній необхідно викладати у повному обсязі, обов’язково розкриваючи при цьому хід та результати дослідження, з детальним описом методики дослідження. Повнота інформації має відбиватися в деталізованому фактичному матеріалі з відповідними обґрунтуваннями.

Основу змісту роботи має складати аналіз і узагальнення відомих теоретичних і практичних аспектів предмету дослідження, розробка та оцінка альтернативних підходів до вирішення поставлених завдань, обґрунтування запропонованих рішень з використанням сучасних методологічних підходів.

 

2. ЗАГАЛЬНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ВИКОНАННЯ КВАЛІФІКАЦІЙНОЇ МАГІСТЕРСЬКОЇ  РОБОТИ

 

Основні вимоги до КМР: чіткість побудови, логічна послідовність при викладенні матеріалу, стислість та точність формулювань, критичний підхід до теоретичного матеріалу, чинного законодавства та сучасного стану фінансової/банківської системи; обґрунтованість висновків та рекомендацій.

Процес виконання, оформлення та захисту КМР складається з кількох взаємопов’язаних етапів:

  1. Вибір теми КМР, визначення її структури, предмету та об’єкту дослідження, складання і затвердження плану роботи.
  2. Робота зі спеціальною економічною літературою, чинними  законодавчими і нормативними актами, інструктивними матеріалами згідно з обраною темою.
  3. Визначення та теоретичне обґрунтування предмету дослідження з позицій макро- та мікроекономіки і сучасних економічних теорій.
  4. Вивчення об’єкту дослідження, збір та аналіз практичного матеріалу, розробка рекомендацій щодо підвищення ефективності діяльності фінансової/банківської системи.
  5. Написання і виклад основного тексту КМР.
  6. Підготовка ілюстративного матеріалу та доповіді, захист КМР на засіданні Екзаменаційної комісії.

Вищенаведені етапи виконання КМР не передбачають жорсткого додержання послідовності, в якій вони викладені, деякі з них можуть виконуватися паралельно з урахуванням конкретних умов підготовки роботи. Кожен етап КМР має свої особливості.

Після того як обрано тему КМР, потрібно сформулювати мету роботи і визначити коло завдань, вирішення яких забезпечить досягнення поставленої мети стосовно конкретного предмета та об’єкта дослідження. Для вирішення поставлених завдань здобувач повинен обрати методику проведення дослідження з обраної проблеми.

Формулювання теми, визначення предмета, об’єкта та методики дослідження виконавець КМР повинен узгодити з науковим керівником.

Для контролю за ходом виконання КМР кафедра фінансів, банківської справи та страхування затверджує строки поетапної підготовки роботи (календарний план Додаток Г), у відповідності з якими оцінюються обсяги і якість виконуваної КМР.

Після написання КМР здобувач оформлює її у відповідності з вимогами і реєструє на кафедрі. Керівник роботи на виконану та зареєстровану кваліфікаційну магістерську  роботу складає відгук. Зареєстрована КМР після перевірки керівником в разі позитивного відгуку направляється на зовнішнє рецензування. На підставі відгуку керівника і зовнішньої рецензії кафедра дає заключення щодо допуску КМР до захисту.

Тематика КМР розробляється кафедрою фінансів, банківської справи та страхування згідно з вимогами кваліфікаційної характеристики фахівців, яка забезпечує реалізацію відповідної освітньої програми підготовки магістрів  з фінансів, банківської справи та страхування.

Теми КМР мають бути пов'язані з проблематикою науково-дослідних робіт кафедри та з освітньо-професійною програмою, й визначаються у рамках освітніх і наукових напрямів фінансово - банківської діяльності та з урахуванням потреб практики. Тематика КМР  переглядається та поновлюється кожного навчального року.

Здобувачеві вищої освіти надається право самостійно обрати тему КМР згідно з тематикою, що затверджена кафедрою. При виборі теми КМР здобувач повинен орієнтуватися на проблеми, які є актуальними для банківської системи та фінансово-кредитних установ країни на сучасному етапі економічного розвитку, наявність теоретичної бази, можливість отримання і опрацювання експериментального матеріалу, наявність власних науково-технічних і методичних напрацювань.

Крім того, тематику КМР можуть замовляти державні установи, банки, фінансові компанії, підприємства та підприємницькі структури, що уклали з Університетом контракти на навчання здобувачів вищої освіти або мають із ним договори співпраці. Це замовлення оформлюється відповідним листом.

Здобувач вищої освіти за погодженням із науковим керівником може запропонувати власну тему КМР за умов відповідного обґрунтування доцільності її розробки (відповідно до попередньої власної науково-дослідницької роботи, можливостей отримання потрібної інформації про об’єкт дослідження тощо).

Вибравши тему КМР, здобувач пише заяву на ім’я завідувача випускової кафедри, яка є підставою для призначення наукового керівника, і в якій  зазначає формулювання теми і базу дослідження (зразок заяви - Додаток А). Обрані здобувачами теми КМР розглядаються та затверджуються на засіданні кафедри фінансів, банківської справи та страхування.

Закріплення за здобувачами тем КМР і призначення наукових керівників та консультантів (у разі потреби) оформлюється наказом ректора не пізніше, ніж за чотири місяці до закінчення навчання.

З метою своєчасної і якісної підготовки КМР наказом ректора Університету згідно з поданням кафедри фінансів, банківської справи та страхування кожному здобувачу призначається науковий керівник КМР.

Науковими керівниками можуть бути викладачі кафедри, які мають наукові ступені, вчені звання, наукові публікації в галузі знань, що відповідають спрямованості і змісту освітньої програми магістра, і проводять наукові дослідження за відповідним напрямом.

Основні обов’язки наукового керівника КМР:

– консультування студентів з питань: уточнення обраної  теми КМР, розроблення її плану, добору спеціальної літератури, підготовки окремих розділів, підготовки до захисту;

  • видача здобувачеві завдання на КМР;
  • контроль за дотриманням здобувачем графіку підготовки КМР;
  • контроль якості КМР;
  • інформування кафедри про хід виконання здобувачами КМР і випадки недотримання графіка  підготовки окремих розділів і роботи загалом;
  • підготовка відгуку про якість КМР і висновку щодо рекомендування  її до захисту в ЕК;
  •  участь в обговоренні кафедрою будь-яких питань щодо підготовки КМР і результатів їх захисту;
  • участь у роботі кафедральної комісії з попереднього захисту КМР;
  • участь у  відкритих засіданнях ЕК, коли захищаються КМР його здобувачів.

          Кількість здобувачів, прикріплених до одного наукового керівника, визначається керівництвом вищого навчального закладу.

При складанні завдання на підготовку роботи науковий керівник у разі необхідності може передбачати запрошення консультантів з окремих розділів роботи.

Науковий керівник за проханням здобувача або за власною ініціативою має право внести пропозиції щодо зміни теми роботи, погодивши цю зміну на засіданні кафедри не пізніше, ніж за три місяці до визначеного терміну подання завершеної роботи. Зміна теми роботи оформляється наказом ректора Університету.

У терміни, визначені кафедрою, але не рідше одного разу на місяць, здобувач звітується про виконану роботу перед науковим керівником, який на основі аналізу підготовлених матеріалів фіксує ступінь планомірності виконання КМР, про що інформує кафедру фінансів, банківської справи та страхування. Перевіряючи матеріали, керівник відмічає помилки і неточності, вказує способи їх усунення або шляхи раціонального вирішення завдання, уточнює недостатньо чіткі формулювання та стилістичні помилки.

Завершену КМР здобувач подає науковому керівнику, який після її перевірки у випадку схвалення роботи надає письмовий відгук.

 

 

 

 

3. ПІДГОТОВКА ТА ВИКОНАННЯ КВАЛІФІКАЦІЙНОЇ МАГІСТЕРСЬКОЇ  РОБОТИ

3.1. Підготовка до виконання кваліфікаційної магістерської  роботи

 

Підготовка КМР має показати вміння здобувача:

- використовувати набуті в процесі навчання теоретичні знання, практичні навички для вирішення певної проблеми;

- аналізувати наукові джерела;

- узагальнювати матеріали та застосовувати сучасну методику досліджень при вирішенні визначеної проблеми;

- обґрунтовано використовувати статистичний та графічний матеріал, вітчизняний та міжнародний досвід з даного питання;

-  самостійно приймати оптимальні рішення щодо реалізації поставлених завдань, в тому числі із застосуванням сучасних технологій;

- давати власну оцінку та відповідні висновки в межах дослідження.

КМР має мати таку структуру:

  1. титульна сторінка (Додаток Б);
  2. завдання на кваліфікаційну магістерську роботу (Додаток В);
  3. реферат  (Додаток Д);
  4. перелік умовних позначень (за потреби);
  5. зміст (Додаток Ж) ;
  6. вступ;
  7. розділи основної частини;
  8. висновки;
  9. список використаних джерел (Додаток З);
  10. додатки.

Після затвердження теми КМР здобувач на основі отриманих у процесі навчання й науково-дослідної роботи знань та опрацювання певного кола законодавчих і нормативно-правових актів, підручників і наукової літератури самостійно складає план своєї КМР та подає його на узгодження науковому керівнику. Зміст КМР повинен відповідати темі дослідження, відображати суть проблеми, її складність, мати чітку логіку поєднання теоретико-методичної, аналітичної та конструктивної частин. Назви розділів і підрозділів повинні бути стислими і зрозумілими, літературно грамотними, тісно пов’язаними з назвою роботи, але не повторювати її.

На основі плану складається індивідуальне завдання на КМР, в якому вказуються зміст (план) роботи, її структура, термін подання на кафедру. На основі завдання на КМР здобувач разом з науковим керівником складає план-графік виконання КМР (Додаток Д), дотримуючись нормативних термінів, що наведені в завданні на КМР.

          План-графік підготовки та захисту КМР направлений на забезпечення високої якості виконання кваліфікаційного дослідження. Він відіграє для здобувача мобілізуючу роль та покликаний вирішити такі завдання:

- надати методичну допомогу здобувачам в організації процесу підготовки КМР;

- створити базу для контролю за ходом підготовки КМР з боку кафедри;

- забезпечити систематичність та самостійність виконання здобувачем усіх робіт, передбачених завданням.

Завдання та план-графік виконання кваліфікаційної магістерської роботи затверджуються завідувачем кафедри фінансів, банківської справи та страхування.

Дотримання нормативних термінів виконання КМР за затвердженим регламентом є обов’язковим для здобувача. Відступ від нормативних термінів завдання та плану-графіку можливий із згоди наукового керівника, окрім  початкової і кінцевої дат.

Реферат призначений для ознайомлення із спрямуванням та основними аспектами, які розглядаються в КМР, і розміщуються безпосередньо після завдання на КМР.

У рефераті – до 1 сторінки – зазначається прізвище та ініціали здобувача, назва КМР, основний зміст та результати дослідження. Ключові слова (слова специфічної термінології за темою, які найчастіше зустрічаються у КМР) наводяться у називному відмінку. Кількість ключових слів – 5-7.

Реферат повинен розміщуватися на окремому аркуші разом з ключовими словами та передувати змісту. Зразок складання реферату наведено в Додатку Д.

Якщо в роботі вжито специфічну термінологію, а також використано маловідомі скорочення, нові символи, позначення тощо, то перелік умовних позначень може бути поданий у вигляді окремого списку, який розміщують перед змістом, після реферату та списку ключових слів. Перелік слід друкувати у дві колонки: у лівій за абеткою наводяться скорочення, а у правій – їх детальне розшифрування. Якщо у КМР спеціальні терміни, скорочення, символи, позначення повторюються менше трьох разів, перелік не складають, їхнє розшифрування наводиться у тексті при першому згадуванні.

   Зміст  КМР  відображається в плані, розробленому за допомогою наукового керівника. У змісті роботи повинні бути передбачені (умовно) три розділи. Матеріал має бути викладено як єдине ціле в логічний послідовності.

Зміст (план) розміщують безпосередньо після переліку умовних скорочень, починаючи з нової сторінки. Зміст включає:

  • вступ;
  • послідовно перелічені назви всіх розділів, підрозділів та пунктів основної частини КМР;
  • висновки;
  • список використаних джерел;
  • додатки.

          Навпроти кожної позиції проставляються номери сторінок, які вказують на початок викладення. Зразок змісту КМР наведено в Додатку Ж.

 

3.2. Написання тексту кваліфікаційної магістерської роботи: вимоги до структурних частин

У вступі зазначається наукове завдання, що потребує вирішення, ступінь дослідження теми, її актуальність, мету дослідження в обраному напрямі, завдання, що вирішуються для досягнення мети, об'єкт і предмет дослідження, наукова новизна, практична значущість роботи. Обсяг вступу не повинен перевищувати 3-5 сторінки.

Зміст складових вступу КМР:

  1. Актуальність теми дослідження. Обґрунтування актуальності обраної теми – важливий етап будь-якого дослідження. Вміння обґрунтувати актуальність теми характеризує науковий рівень дослідника, ступінь його підготовленості та навики висвітлення  необхідних фактів і представлення їх у прийнятному вигляді.

Під актуальністю теми розуміється її значимість, тобто необхідність та невідкладність її розгляду для потреб розвитку економіки держави, галузі, установи, підприємства тощо. В цьому відношенні велику роль відіграє система пріоритетів у наукових дослідженнях.

Чіткого критерію для визначення ступеня актуальності не існує. Головним пріоритетом виступає можливість забезпечення найбільшого економічного ефекту. Висвітлення актуальності не повинно бути багатослівним. Достатньо декількома реченнями висловити головне – сутність проблеми, якою і буде обґрунтовуватися актуальність теми.

2. Ступінь дослідження теми. Необхідно навести стислий перелік учених та наукових колективів, які здійснили значний внесок у розвиток обраного напряму дослідження, коротку характеристику отриманих результатів. Матеріал можна подати у такій редакції: «Пошукам напрямів вирішення проблемних питань щодо управління кредитними ризиками банків (вказується напрям дослідження) присвятили свої наукові праці такі провідні зарубіжні та вітчизняні вчені,  як: … Ними досліджені і розкриті …, розроблено … Результати вищезазначених досліджень є досить важливі, однак низка проблемних питань залишилися поза увагою вчених, а саме:…… Це зумовлює потребу у подальших дослідженнях в цьому напрямі та визначає актуальність теми кваліфікаційної магістерської роботи, її мету, завдання та структуру».

3. Мета і завдання дослідження. Мета дослідження – це запланований результат. Він має бути конструктивним, тобто спрямованим на вироблення суспільно корисного продукту з кращими, ніж було раніше, показниками якості або процесу її досягнення, тобто переважно зводиться до підвищення результативності та ефективності певної сфери фінансової та банківської діяльності, удосконалення форм, методів, процедур і технологій діяльності фінансово-кредитних установ, поліпшення нормативно-правової бази та організаційно-структурних засад функціонування фінансової/банківської системи, їх структурних елементів тощо.

Досягнення поставленої мети є обов’язковим, а на завершальному етапі дослідження необхідно перевірити, чи відповідають висновки поставленій меті.

Мета формулюється лаконічно і  повинна точно виражати те основне, що намагається зробити дослідник, конкретизується та розкривається у завданнях дослідження.

Завдання КМР повинні логічно витікати із її загальної мети і розглядатися як основні етапи роботи здобувача при її написанні. Формулювання завдань здійснюється у вигляді певного набору підпитань. Єдиного стандарту формулювання завдань бути не може, але частіше за все конкретні завдання, що будуть вирішуватися відповідно до визначеної мети, зазначаються у формі перерахунку (вивчити..., описати..., встановити..., виявити... тощо).

Слід пам’ятати, що завдання дослідження повинні бути оцінені за своєю значимістю. Не варто захоплюватися кількістю завдань – це зазвичай призводить до громіздкої роботи, неповного вирішення поставлених завдань.

Отже, формулювання мети й визначення завдань наукового дослідження – один із найважливіших творчих етапів розв’язання проблеми. Мета і завдання дослідження повинні бути чітко викладені, передбачати розробки нових концепцій (напрямів) розвитку або удосконалення існуючих чи створення нових методик.

4.  Об'єкт дослідження. На початковому етапі наукового дослідження необхідно визначити його об’єктну сферу (галузь). Такою об’єктною галуззю може бути або сфера практичної діяльності, або її відображення у сфері наукової проблематики. Об’єкт дослідження – це процес або явище, що породжує проблемну ситуацію й обране для вивчення. База досліджень – реальні об’єкти (підприємство, установа, фінансові інститути, регулятори фінансових ринків, організація будь-якої форми власності, яка є юридичною особою і складає та подає фінансову та іншу звітність).

5. Предмет дослідження. Предмет дослідження визначається відповідно до обраної те­ми КМР і спрямовує дослідницьку роботу магіс­тра на поглиблене вивчення тієї частини відносин функціо­нування об'єкта, яка дає можливість досягти мети і сформулювати узагальнені висновки та пропозиції. Предмет дослідження відповідає на запитання: «що вивчається», визначає тему КМР.

Об’єкт та предмет дослідження як елементи наукового процесу співвідносяться між собою як загальне та часткове (рис. 3.1). У визначенні об’єкту виділяється та його частина, яка виступає предметом дослідження. Саме на нього спрямовується основна увага дослідника. Предмет дослідження визначає спрямування наукової роботи, окреслює її межі.

Рис. 3.1. Співвідношення між об’єктом і предметом наукового дослідження

Отже, об’єкт слід розглядати як об’єктивно існуючу частину матеріального світу, а предмет – як кут зору на об’єкт, вивчення певних його якостей, властивостей, можливостей використання.

          6.  Методи дослідження як інструмент знаходження фактичного матеріалу – обов’язкові елементи вступу до КМР, за допомогою яких проводилися дослідження та були досягнуті мета і поставлені завдання.

Перераховувати їх треба не відірвано від змісту роботи, а коротко та змістовно визначаючи, що саме досліджувалось тим чи іншим методом, у процесі вирішення якого завдання вони застосовувались. Це дасть змогу пересвідчитися в логічності та прийнятності вибору саме цих методів.

Серед основних методів можуть бути застосовані загальнонаукові та спеціальні методи досліджень, основу яких становлять системний аналіз, історичний і діалектичний методи, індукція й дедукція, аналіз і синтез, спостереження, аналогії, абстрагування, експертиза, моделювання, прогнозування тощо.

Наприклад, методи наукового дослідження з питань здійснення лізингових операцій можна описати таким чином:

«...Теоретичні основи лізингу досліджувалися із застосуванням методів індукції та дедукції. За допомогою цих методів визначено загальний напрям розвитку теорії і практики лізингової діяльності. З використанням методу причинно-наслідкового зв’язку та абстрактно - наслідкового методу виявлено причини відсутності окремих класифікаційних ознак лізингу для потреб аналізу та обґрунтовано потребу в їх виділенні. Метод порівняння застосовувався при визначенні відмінностей у використанні лізингових операцій в Україні та за кордоном».

7. Інформаційна база дослідження. Дослідження не починається з «чистого аркуша», а базується на вже існуючих розробках, які мають різні форми втілення – наукові публікації, навчальні видання, нормативні документи, статистичні дані, звітна інформація тощо. У вступі необхідно відзначити, на основі якої інформаційної бази проведене дослідження. Зважаючи, що кваліфікаційна магістерська робота належить до наукових праць,  вона повинна базуватися передусім на змісті наукових видань, а вже потім слід наводити законодавчі та нормативні акти, інші джерела.

Приклад.

Інформаційною базою дослідження є праці провідних сучасних вітчизняних і зарубіжних учених з проблем банківської діяльності (фінансів), законодавчі та нормативні документи з питань організації банківської (фінансової) діяльності, офіційні матеріали органів законодавчої та виконавчої влади; статистичні дані (звіти й офіційні дані органів державної, регіональної, відомчої статистики), фінансова та статистична звітність банківських установ; довідкові та інформаційні видання професійних організацій, ресурси Інтернет.

8. Практичне значення одержаних результатів. У роботі, що має теоретичне значення, необхідно навести відо­мості про використання результатів досліджень або пропозиції щодо їх використання, а в роботі, що має прикладне значення, відомості про практичне застосування одержаних результатів або рекомендації щодо їх використання, про ступінь готовності до використання або масштаби використання, надати короткі відомості про впровадження. Відзначаючи практичну цінність одержаних результатів, необхідно подати інформацію результатів досліджень із зазначенням назв організацій, в яких здійснена реалізація, форм реалізації та реквізитів відповідних документів.

9. Наукова новизна дослідження. В науковому дослідженні дуже важливим є стисле і коректне формулювання елементів наукового внеску та їх новизни у вступній частині  роботи.

Виділяють три рівні наукової новизни:

1) перетворення, додаткове обґрунтування відомих даних або докорінна їх зміна;

2) поглиблення, деталізація, розширення, доповнення відомих ідей та пропозицій;

3) поширення відомих даних на новий клас об’єктів та систем, їх конкретизація.

У науковій новизні одержаних результатів повинні бути зазначені нові наукові положення, запропоновані особисто здобувачем; наведена відмінність отриманих результатів від відомих раніше, описаний ступінь новизни.

Передусім, потрібно сформулювати загальний результат проведеного дослідження, тобто декількома фразами розкрити досягнення поставленої мети.

Далі кожному елементу наукової новизни доцільно надати порядковий номер. Це дасть змогу зрозуміти, скільки конкретних ідей, розробок, висновків, пропозицій сформував та захищає магістрант. Слід враховувати, що особистий науковий внесок здобувача оцінюється не кількістю елементів новизни, а їх вагомістю для науки, обґрунтованістю. Досвід показує, що на захист кваліфікаційної магістерської роботи, зазвичай, виноситься 2-3 елементи наукової новизни.

Формулюючи наукову новизну, дослідник може використати такі вислови: «уточнено економічну сутність понять...»; «вперше формалізовано…»; «розроблений метод…, що відрізняється від…»; «виведена залежність між…»; «досліджена поведінка… і показано…»; «доопрацьований (відомий) метод… в частині… і розповсюджений на новий клас систем…»; «створена концепція, що узагальнює … і розвиває…»; «досліджений новий ефект…»; «розроблена нова система з використанням нового принципу…»; «вперше одержано…»; «удосконалено…»; «отримало подальший розвиток…».

10. Особистий внесок здобувача (підрозділ подається лише за наявності в автора КМР публікацій зі співавторами). У випадку використання в роботі ідей або розробок, що належать співавторам, спільно з якими були опубліковані наукові праці, здобувач повинен відзначити цей факт у роботі з обов’язковим зазначенням конкретного особистого внеску в ці праці або розробки.

11. Апробація результатів дослідження. Результати наукових досліджень підлягають апробації через їх обговорення на семінарах, конференціях, оприлюднення та експериментальне впровадження. У вступі після слів: «Основні положення КМР доповідалися і обговорювалися ...» вказується, на яких конференціях, семінарах, нарадах оприлюднено результати досліджень, що включені до роботи, зазначаючи місце (заклад, установу тощо), дату і місто проведення.

Бажаною і такою, що високо оцінюється, є інформація про апробацію результатів кваліфікаційної магістерської роботи у конкретному банку чи фінансовій установі, на матеріалах яких виконувалося дослідження, а також участь здобувача у науково-методичній роботі кафедри при виконанні відповідних науково-дослідницьких та навчально-методичних видів робіт (з конкретизацією особистого внеску).

12. Публікації. У ході виконання освітньої програми магістра здобувач повинен підготувати і опублікувати наукову статтю або тези доповідей за темою кваліфікаційної магістерської роботи. У вступі необхідно вказати кількість опублікованих наукових праць та їх бібліографічний опис.

13. Структура та обсяг КМР. Цей пункт вступу повинен мати такий вид: «Кваліфікаційна магістерська робота викладена на ... сторінках друкованого тексту, ілюструється ... рисунками і ... таблицями та складається зі вступу, ... розділів, висновків, списку використаних джерел із ... найменувань і ... додатків на ... сторінках».

 

Зміст основної частини та розділів КМР

 

Основна частина КМР розкриває її зміст і повинна складатися з трьох розділів, в яких викладаються самостійні взаємопов’язані питання теми. Основному тексту кожного розділу може передувати короткий опис обраного напряму, загальної методику проведення дослідження та обґрунтування методів дослідження, що застосовуються у цьому розділі. Зміст кожного розділу розглядається в його підрозділах. На початку кожного підрозділу необхідно вказувати, які питання в ньому розглядаються, а в кінці – викласти основні висновки. Між всіма підрозділами в межах розділу повинен бути взаємозв’язок. У кінці кожного розділу рекомендується сформулювати висновки зі стислим викладенням наведених у ньому наукових і практичних результатів. Кожний розділ починають з нової сторінки.

В огляді літератури здобувач окреслює основні етапи роз­витку наукової думки за своєю проблемою. Стисло, критично висвітлюючи роботи вчених та попередніх дослідників, він повинен назвати ті пи­тання, які є невирішеними, і, отже, визначити своє місце у роз­в'язанні проблемних аспектів. В основній частині КМР розкриваються методи розрахунків, гіпо­тези, що розглядаються, викладаються результати власних досліджень автора, з висвітленням того но­вого, що він вносить у розробку теми.

Перший розділ - теоретичний розділ КМР має бути теоретичного характеру та містити декілька пунктів (орієнтовно 20–25 сторінок). Теоретичне обґрунтування має визначати роль і місце досліджуваних явищ та процесів у сфері фінансів, банківської справи, їх регулювання, нагляду тощо. У розділі розглядають сутність, значення, класифікаційні характеристики, історію та сучасні тенденції предмета дослідження, методичні підходи тощо.

 Передбачено використання сучасних літературних джерел вітчизняних та зарубіжних авторів, присвячених проблемам, що досліджуються у роботі: монографій, наукових статей, матеріалів конференцій, інтернет-публікацій тощо. Обов’язковим є порівняння точок зору представників різних наукових шкіл, з обов’язковим посиланням на джерела їх опублікування.

Другий розділ - аналітичний розділ КМР має аналітико-дослідницький характер і може складатися з 3-4-х пунктів (орієнтовно 30–35 сторінок). Всі аналітичні обчислення, таблиці, графіки, рисунки цього розділу супроводжують обґрунтуванням та висновками, які дозволяють визначити стан явищ та процесів, що досліджуються, розкрити їх особливості та тенденції розвитку, створити базу для виявлення невикористаних резервів удосконалення діяльності об’єкта дослідження.

За потреби текст ілюструють реальними документами (що розміщують у додатках та супроводжують стислим коментарем).

Джерелом інформації є планові та фактичні показники діяльності об’єкта дослідження, статистична, фінансова, податкова та інша звітність за останні 5 років, первинні інформаційні матеріали стосовно окремих бізнес-процесів, результати спостережень, опитувань і обстежень та інших методів збирання первинної інформації.  

Обов’язковим є використання у КМР сучасних інформаційних технологій, прикладного програмного забезпечення, економіко-математичних методів. У випадку використання стандартного прикладного програмного забезпечення розкривають особливості його застосування, особливості підготовки вхідних даних, інтерпретації вихідних результатів тощо. На основі наявної інформації здобувач вищої освіти узагальнює результати аналітичних досліджень і робить висновки наприкінці розділу про необхідність вирішення проблемних питань. Наведений аналіз стану проблеми повинен містити обов’язкові посилання на джерела інформації (із списку використаних джерел).

У третьому розділі -  проектно-рекомендаційному розділі КМР (орієнтовно 20 – 25 сторінки) необхідно на базі основних теоретичних положень, методичних підходів, методичного інструментарію, що викладені у першому розділі, а також з врахуванням результатів аналізу, проведеного у другому розділі роботи, викласти пропозиції щодо перспектив розвитку та удосконалення діяльності обраного об’єкта дослідження загалом або його окремих структурних одиниць. Такі пропозиції мають бути обґрунтованими та  базуватись на відповідних прогнозних розрахунках з використанням економіко-математичних методів, розробці моделі тощо. Доцільно наводити результати анкетувань, проведених за розробленими здобувачем анкетами, а також результати експертних оцінювань, організованих самим здобувачем.

Кожний підрозділ роботи повинен закінчуватися резюмуючою фразою, наприклад: «Таким чином», «Отже».

         Кожний розділ закінчується узагальненим висновком (висновок не виділяється в окремий підпункт).

Заключна частина КМР - включає висновки, а також список використаних джерел.

Висновки

Формулювання висновків – найскладніший етап дослідження, який розпочинають після завершення дослідження і отримання певних результатів. У висновках рекомендується викласти підсумки проведеного дослідження, основні наукові та практичні результати, що одержано, рекомендації щодо їх науково-практичного використання та сформулювати висновки. Висновки формулюються відповідно до поставлених завдань. Висновки повинні базуватися на матеріалах основної частини роботи. Для формулювання чітких висновків та ґрунтовних пропозицій рекомендується апробація основних положень дослідження на наукових конференціях, семінарах, публікація у наукових виданнях. Власні пропозиції щодо розв’язання проблемних питань відповідного об’єкта дослідження повинні кореспондуватися з висновками.

У висновках потрібно узагальнити результати дослідження в розрізі окремих розділів основної частин роботи. Рекомендовано дотримуватись такої структури висновків: результати 1-го розділу – до 1 сторінки; 2-го розділу – до 2-х сторінок; результати 3-го розділу – 2-3 сторінки. Обсяг висновків не повинен перевищувати 5-6 сторінок.

Не можна допускати, щоб висновки формулювалися у вигляді анотації.   Висновки вміщують безпосередньо після викладення всіх трьох розділів КМР та починають з нової сторінки.

Список використаних джерел

Перелік (список) використаних джерел (літератури), на які є посилання у КМР, наводять після висновків у кінці тексту КМР, починаючи з нової сторінки. Список складається із законодавчих актів, нормативних документів, вітчизняної то зарубіжної наукової та спеціальної літератури, фахових видань, електронних ресурсів. Він містить бібліографічні описи використаних джерел, які  необхідно подавати відповідно до чинних стандартів з бібліотечної та видавничої справи. При складанні списку використаних джерел необхідно дотримуватися національного стандарту України ДСТУ 8302:2015 Бібліографічне посилання. Загальні положення та правила складання. – Київ: ДП «УкрНДНЦ», 2016.

Список використаних джерел у КМР слід розміщувати в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків, у хронологічному порядку. Кількість джерел у списку використаних джерел має налічувати не менше 80 позицій. 

Всі джерела вказуються тією мовою, якою вони видані. На джерела, що наводяться у списку використаної літератури, мають бути посилання в основному тексті КМР. Запозичення тексту без посилань на першоджерело не дозволяється.

За необхідності джерела, на які є посилання тільки в додатку, наводять в окремому переліку посилань, який розташовують у кінці цього додатку.

Вимоги до джерел, що наводяться в списку використаних джерел КМР

1. Актуальність та сучасність джерел. Література має відповідати сучасному стану розвитку економіки, фінансів та банківської справи,  а тому в списку використаних джерел обов’язково вказати останні публікації з зазначеної теми (3-5 років до року захисту КМР). Водночас не слід ігнорувати тематичні джерела більш ранніх років видання, адже їх опрацювання характеризує рівень дослідженості здобувачем обраної теми. Історична література не повинна перевищувати 30 % загальної кількості джерел.

2. Відповідність темі кваліфікаційної магістерської роботи. Предметна спрямованість використаних при написанні КМР і наведених у списку джерел має стосуватися обраної теми дослідження.

3. Наукова спрямованість використаних джерел. У КМР слід мінімально використовувати навчальну літературу – підручники та навчальні посібники. Основну увагу при підготовці оглядового підрозділу слід приділяти науковій літературі – це монографії, наукові статті у спеціалізованих виданнях, матеріали та тези доповідей на наукових конференціях, наукові звіти тощо. Це підвищить наукову цінність виконаної КМР.

 

 

4. ОФОРМЛЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЙНОЇ МАГІСТЕРСЬКОЇ РОБОТИ

4.1. Загальні технічні вимоги

Текст виконується літературною українською мовою на комп’ютері, на одному боці аркушів білого паперу формату А4. Робота друкується в Word 6.0 (7.0) for Windows, розміри полів: верхнє і нижнє — 20 мм, праве — 10 мм, ліве — 25 мм. Тип шрифту — Times New Roman, розмір шрифту 14, міжрядковий інтервал — 1,5. Під час оформлення роботи необхідно дотримуватися рівномірної щільності, контрастності та чіткості зображення впродовж усього документу.

Прізвища, назви установ, організацій, фірм у роботі наводять мовою оригіналу. Скорочення слів і словосполучень виконують відповідно до чинних стандартів з бібліотечної і видавничої справи.

         У змісті КМР зазначають початкові сторінки кожного розділу і параграфу. Назви розділів і параграфів у змісті та тексті мають бути тотожними. Вступ, кожен розділ і висновки, які розміщуються у визначеній послідовності, розпочинаються з нової сторінки. Розділи позначаються римськими цифрами, а параграфи — двома арабськими, перша з них відповідає номеру розділу, друга — номеру параграфа (наприклад, 1.1.; 1.2 або 2.1; 2.2 і т. д.).

         Заголовки структурних частин роботи «РЕФЕРАТ», «ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ», «ЗМІСТ», «ВСТУП», «РОЗДІЛ», «ВИСНОВКИ», «СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ», «ДОДАТКИ» друкують великими жирними літерами симетрично до тексту по центру сторінки (без крапки). Заголовки підрозділів – маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу. Крапка в кінці заголовку не ставиться. Якщо заголовок складається з двох або більше речень, їх розділяють крапкою.

У заголовках не можна робити переноси слів. Відстань між заголовком та текстом має дорівнювати 2-3 інтервалам.

Абзацний відступ має бути однаковим упродовж усього тексту і дорівнювати п`яти знакам.

4.2. Нумерація

Сторінки слід нумерувати арабськими цифрами, додержуючись наскрізної нумерації впродовж усього тексту. Номер сторінки проставляється при комп’ютерному друці роботи у правому верхньому куті без крапки в кінці.

Титульний аркуш, кваліфікаційне магістерське завдання та календарний план, реферат і перелік умовних позначень включають до загальної нумерації сторінок роботи, але номери сторінок не проставляють.

Ілюстрації і таблиці, розміщені на окремих сторінках, включають до загальної нумерації сторінок КМР.

Розділи, підрозділи, пункти і підпункти роботи слід нумерувати арабськими цифрами. Розділи повинні мати порядкову нумерацію в межах викладання змісту роботи і позначатися цифрами без крапки, номер ставиться після слова «РОЗДІЛ 1»,  назву розділу великими літерами друкують з нового рядка.

Підрозділи повинні мати порядкову нумерацію в межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, відокремленого крапкою. В кінці номера підрозділу повинна стояти крапка, наприклад, «1.1.» (перший підрозділ першого розділу). Потім у тому ж рядку йде заголовок (назва) підрозділу.

Пункти нумерують у межах кожного підрозділу. Номер пункту складається з порядкових номерів розділу, підрозділу, пункту, між якими ставиться крапка. У кінці номера ставиться крапка, наприклад, «2.3.2.», потім у тому ж рядку йде заголовок (назва) пункту. Пункт може не мати заголовка (назви).

Підпункти нумерують у межах кожного пункту за такими ж правилами, як пункти.

Нумерація додатків: на додатку, який займає один аркуш документа номер сторінки взагалі не ставиться; додаток, який займає декілька аркушів повинен мати власну внутрішню нумерацію сторінок, яка починається з 1.

4.3. Ілюстрації

Ілюстрації (фотографії, рисунки, схеми, графіки, карти, креслення тощо) слід розміщувати безпосередньо після тексту, де вони згадуються вперше. Якщо ілюстрація створена не автором КМР, необхідно дотримуватися вимог чинного законодавства про авторські права.

Ілюстрації мають мати назву, яку розміщують під ілюстрацією. За необхідності під ілюстрацією розміщують пояснювальні дані (підрисунковий текст). Ілюстрації позначаються словом «Рис.» і нумеруються послідовно в межах розділу, за винятком ілюстрацій, поданих у додатках. Номер ілюстрації складається з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, між якими ставиться крапка. Наприклад: Рис 3.1. (перший рисунок третього розділу) і далі подається його назва. Номер, назва ілюстрації та пояснювальні підписи розміщують послідовно під ілюстрацією по центру.

На всі ілюстрації мають бути посилання в тексті роботи. Посилання на ілюстрації роботи вказують порядковим номером ілюстрації, наприклад, «рис. 1.2».

4.4. Таблиці

Цифровий матеріал, як правило, оформлюють у вигляді таблиць.  Таблицю слід розташовувати безпосередньо після тексту, у якому вона згадується вперше, або на наступній сторінці. Нумерують таблиці послідовно суцільною нумерацією в межах розділу арабськими цифрами (за винятком таблиць, що наводяться у додатках). Номер таблиці складається з номера розділу і порядкового номера таблиці, відокремлених між собою крапкою. У правому верхньому куті над заголовком таблиці курсивом вказують «Таблиця» та її номер (наприклад Таблиця 2.1). У наступному рядку, по центру, вказують назву таблиці (жирним шрифтом малими літерами, крім першої великої. Назву не підкреслюють. Назва має бути стислою і відображати зміст таблиці.

Якщо рядки або графи таблиці виходять за межі формату сторінки, таблицю поділяють на частини, розміщуючи одну частину під одною, або поруч, або переносячи частину таблиці на наступну сторінку, повторюючи у кожній частині таблиці її шапку і назви рядків. При поділі таблиці на частини допускається її шапку або назви рядків заміняти відповідно номерами граф чи рядків, нумеруючи їх арабськими цифрами у першій частині таблиці. Слово «Таблиця __» вказують один раз з правої сторони сторінки над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть: «Продовження табл.2.1», «Закінчення табл.2.1».

Назви граф таблиці починають з великої літери, а підзаголовки - з малої, якщо вони складають одне речення з заголовком. Підзаголовки, що мають самостійне значення, пишуть з великої літери. В кінці заголовків і підзаголовків таблиць крапки не ставлять. Заголовки та підзаголовки граф подають в однині.

Приклад побудови таблиці

Таблиця 1.1

Назва таблиці

Шапка

 

 

 

 

Назви граф

 

 

 

 

 

 

Підзаголовки граф

Рядки

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                               Назви рядків                       Графи (колонки)

 

На всі таблиці повинні бути посилання в тексті КМР. Посилання на таблиці вказують скорочено, наприклад, «… подано в табл.1.1».

У таблиці слід обов’язково зазначати одиницю виміру (відповідно до стандартів); числові величини повинні мати однакову кількість десяткових знаків.

Якщо цифрові або інші дані в будь-якому рядку таблиці не наводяться, то в ньому ставиться прочерк (–).

 

4.5. Формули та рівняння

Формули та рівняння розташовують безпосередньо після тексту, в якому вони згадуються, посередині рядка. Вище і нижче кожної формули має бути залишено не менше одного вільного рядка.

Формули і рівняння слід нумерувати порядковою нумерацією в межах розділу. Номер формули або рівняння складається з номера розділу і порядкового номера формули або рівняння, відокремлених крапкою, наприклад, формула (1.3) - третя формула першого розділу. Номер формули або рівняння слід зазначати у круглих дужках на рівні формули у крайньому правому положенні на рядку.

Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів, що входять до формули чи рівняння, слід наводити безпосередньо під формулою у тій послідовності, у якій вони наведені у формулі. Пояснення значення кожного символу слід давати з нового рядка. Перший рядок починають з абзацу словом «де» без двокрапки.

Приклад:

Відомо, що ,                                                             (4.1.)

де М12 - математичне очікування;

d1, d2 - середнє квадратичне відхилення міцності та навантаження.

Переносити формули чи рівняння на наступний рядок допускається тільки на знаках виконуваних операцій, повторюючи знак на початку наступного рядка. Коли переносять формулу на знакові операції множення, використовують знак «х».

Формули, що ідуть одна за одною й не розділені текстом, відокремлюють комою.

Посилання на формули роботи вказують порядковим номером формули – останній беруть у дужки, наприклад, у формулі (2.1).

 

4.6. Цитування та посилання на використані джерела

Для підтвердження власних аргументів посиланням на авторитетне джерело або для критичного аналізу того чи іншого друкованого твору слід наводити цитати. Науковий етикет вимагає точно відтворювати цитований текст, бо найменше скорочення наведеного витягу може спотворити зміст, закладений автором.

Загальні вимоги до цитування такі:

а) текст цитати починається і закінчується лапками і наводиться в тій граматичній формі, в якій він поданий у джерелі, із збереженням особливостей авторського написання;

б) цитування повинно бути повним, без довільного скорочення авторського тексту. Пропуск слів, речень, абзаців при цитуванні авторського тексту позначається трьома крапками, які можуть ставитися на початку, всередині та в кінці цитати;

в) кожна цитата обов’язково супроводжується посиланням на джерело;

г) при непрямому цитуванні (переказ, виклад думок інших авторів своїми словами) слід бути максимально точним щодо думок автора, коректним в оцінюванні його результатів і робити відповідні посилання на джерела;

д) цитування повинно бути оптимальним, враховуючи, що надмірне цитування створює враження компілятивності, а недостатнє – знижує наукову цінність викладеного матеріалу.

Рекомендується робити посилання на останні видання авторів, публікації, з яких запозичені матеріали або окремі результати. На більш ранні видання можна посилатися у тих випадках, коли праці, в яких міститься необхідний матеріал, не перевидавалися.

Посилання в тексті роботи на джерела слід зазначати згідно з їхнім переліком у квадратних дужках, наприклад, у роботах [1-7], або в роботі [4, с.35].

Допускається наведення посилання на джерела у виносках, при цьому його оформлення має відповідати бібліографічному опису за переліком посилань із зазначенням номера.

Приклад: цитата в тексті: «у результаті злиття самостійних банків та поглинань одним банком своїх конкурентів на основі об'єднання власності банків створюються гігантські банківські монополії, що тісно зростаються з промисловими монополіями, і є важливим чинником утворення фінансового капіталу і фінансової олігархії» [6, с.17].

Відповідний опис у переліку посилань:

6. Вовчак О.Д., Рудевська В.І. Консолідація у банківському секторі: теорія та досвід : монографія / О.Д. Вовчак, В.І. Рудевська. – Київ: УБС, 2017. – 204 с.

або відповідне подання виноски: «у результаті злиття самостійних банків та поглинань одним банком своїх конкурентів на основі об'єднання власності банків створюються гігантські банківські монополії, що тісно зростаються з промисловими монополіями, і є важливим чинником утворення фінансового капіталу і фінансової олігархії».

 

 
 
 

1 Вовчак О.Д., Рудевська В.І. Консолідація у банківському секторі: теорія та досвід : монографія / О.Д. Вовчак, В.І. Рудевська. – Київ: УБС, 2017. – С. 17.

 

4.7. Оформлення списку використаних джерел

Декілька порад для уникнення помилок при оформленні списку використаних джерел.

1. При зазначенні автора джерела на початку слід вказувати його прізвище, а вже потім ініціали (це є одною з найбільш розповсюджених помилок при оформленні списку).

2. При включенні до списку джерел авторів з однаковим прізвищем їх слід розташовувати в алфавітному порядку їхніх ініціалів. Наукові праці одного автора розташовують за алфавітом їх назв, у випадку необхідності наведення декількох видань одної книги – за хронологією їх випуску.

3. Кількість сторінок книги слід вказувати з маленької літери після цифр (2018. – 121 с.). Якщо використовувалася стаття, то слід вказувати нумерацію сторінок розташування цієї статті у збірнику або журналу. У такому випадку нумерація вказується з великої літери перед цифрами (2017. – № 4. – С. 49-55).

4. Назву видавництва у списку літератури не слід брати у лапки (це також є одною з найбільш розповсюджених помилок при оформленні списку).

5. Переклад назви книги не здійснюється – все подається мовою оригіналу (яким користувався здобувач).

6. Обов’язково слід дотримуватися порядку оформлення відповідних умовних знаків (крапка, крапка і тире, кома, двокрапка, крапка з комою, коса риска, подвійна коса риска, квадратні дужки). Наприкінці обов’язково слід ставити крапку (виключення – Інтернет-джерела).

7. Закони та підзаконні акти, інші нормативні джерела слід використовувати та подавати у списку в їх останній редакції (плюс дата та джерело його першого опублікування).

8. При нумерації джерел у списку літератури не слід використовувати абзаци.

Приклади оформлення бібліографічного опису в списку використаної літератури до КМР наведено в Додатку З.

 

4.8. Оформлення додатків

Додатки оформлюють як продовження роботи на наступних її сторінках або у вигляді окремої частини (книги), розміщуючи їх у порядку появи посилань у тексті роботи.

До додатків рекомендується включати матеріал, який:

- є необхідним для повноти звіту, але включення його до основної частини звіту може змінити впорядковане й логічне уявлення про роботу;

- не може бути послідовно розміщений в основній частині звіту через великий обсяг або способи відтворення; може бути вилучений для широкого кола читачів, але є необхідним для фахівців даної галузі.

У додатки слід також включати допоміжний матеріал, який в основній частині захаращує текст (проміжні розрахунки; таблиці допоміжних та вихідних цифрових даних; методики, розроблені в процесі виконання роботи; ілюстрації допоміжного характеру; запропоновані форми документів тощо). Документи, що додаються та використовуються у дипломній роботі: облікові регістри, форми звітності та інші матеріали, повинні бути правильно оформлені (усі реквізити заповнені) та достовірні. Замість підпису на документах вказуються прізвища посадових осіб.

Якщо додатки оформлюють як продовження роботи, кожен із них починають з нової сторінки, їм дають заголовки, надруковані угорі малими літерами з першої великої симетрично стосовно тексту сторінки. Посередині рядка над заголовком малими літерами з першої великої друкується слово «Додаток __» і велика літера, що позначає додаток.

Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Г', Є, І, Ї, Й, О, Ч, Ь, наприклад, Додаток А, Додаток Б тощо. Єдиний додаток позначається як додаток А.

При оформленні додатків окремою частиною (книгою) на титульному аркуші під назвою роботи друкують великими літерами слово «ДОДАТКИ».

Текст кожного додатку за потреби може бути поділений на розділи й підрозділи, пронумеровані у межах кожного з них: перед кожним номером ставлять позначення додатку (літеру) і крапку, наприклад, А.2 — другий розділ додатка А; В.3.1 — підрозділ 3.1 додатка В.

Ілюстрації, таблиці і формули, розміщені в додатках, нумерують у межах кожного додатка, наприклад: рис. Д.1.2 — другий рисунок першого розділу додатка Д); формула (А. 1) — перша формула додатка А.

Джерела, які цитуються тільки у додатках, мають розглядатися  незалежно від тих, які цитуються в основній частині роботи, і мають бути перелічені наприкінці кожного додатку в переліку посилань.

Якщо у роботі як додаток використовують документ, що має самостійне значення і оформлюється згідно з вимогами до документів даного виду, його копію вміщують в роботі без змін в оригіналі. Перед копією вміщують аркуш, на якому посередині друкують слово «Додаток __» і його назву, праворуч у верхньому куті проставляють порядковий номер сторінки. Сторінки копії документа нумерують, продовжуючи наскрізну нумерацію.

 

 

5. ПІДГОТОВКА ВІДГУКУ, РЕЦЕНЗІЇ, ПОПЕРЕДНІЙ ЗАХИСТ ТА ДОПУСК ДО ЗАХИСТУ КМР

 

5.1. Підготовка відгуку, рецензії до КМР

Кожна робота направляється на зовнішню рецензію. До рецензування залучаються фахівці фінансової/чи банківської систем та провідні фахівці науково-дослідних інститутів і вищих навчальних закладів. Для здобувачів, які навчаються без відриву від виробництва, рецензентом може виступати фахівець  установи, організації, підприємства тощо, де працює здобувач. Коло наукових та фахових інтересів рецензента має відповідати тематиці роботи.

У зовнішній рецензії відзначаються: значущість теми для практики; глибина висвітлення здобувачем реального стану справ у відповідній сфері; позитивні сторони роботи та її недоліки; висновок і рекомендація щодо захисту КМР та присвоєння певної кваліфікації (Додаток Л).

Завершену КМР здобувач подає науковому керівнику для перевірки і підготовки відгуку на неї (Додаток М). Якщо КМР, з погляду наукового керівника, готова до захисту перед Екзаменаційною комісією, відповідна рекомендація дається ним у кінці відгуку.

Письмовий відгук наукового керівника на КМР висвітлює: рівень використання здобувачем теоретичних знань для розв’язання завдань дослідження; аналіз методів дослідження; оцінку якості вирішення завдань дослідження; аналіз та оцінку запропонованих дослідником заходів; інформацію про недоліки КМР; загальні висновки та оцінку роботи.

Науковий керівник оцінює роботу записом: - «Допускається до захисту», а в разі негативної оцінки – «До захисту не допускається». У випадку негативного висновку щодо допуску здобувача до захисту КМР, це питання виноситься на розгляд засідання кафедри за участю керівника і здобувача.

Завершена КМР, підписана здобувачем, разом з письмовим відгуком керівника, подається завідувачу кафедри, який вирішує питання про допуск здобувача до захисту. Термін подання – два тижні до захисту. За 15 днів до захисту на засіданні кафедри відбувається попередній захист КМР.

 

5.2. Попередній захист КМР

Попередній захист КМР здійснює робоча комісія кафедри фінансів, банківської справи та страхування. При значній чисельності здобувачів може бути створено кілька комісій.

Комісію створює завідувач кафедри у складі 2-3-х викладачів, які мають науковий ступінь та/або вчене звання і досвід керівництва КМР. Очолює комісію завідувач кафедри або його заступник, чи науковий керівник роботи. Порядок роботи комісії та форму матеріалів, що подають здобувачі для розгляду комісією, визначає кафедра.

На попередній захист КМР виноситься робота в повному обсязі.

Метою попереднього захисту КМР є експертна оцінка фахівцями кафедри рівня готовності роботи відповідально до затверджених кафедрою критеріїв. Така оцінка є дієвою формою допомоги здобувачу у доведенні роботи до встановлених вимог. Вона супроводжується конкретними рекомендаціями з  доопрацювання КМР.

Звіт комісії заслуховується на засіданні кафедри і передбачає оцінку ступеня готовності здобувачів до захисту КМР в ЕК; виявлення осіб, успішне завершення робіт якими знаходиться під загрозою, виявлення типових проблем у ході підготовки кваліфікаційної роботи та аналіз причин, що призвели до їх появи; пропозиції щодо прийняття заходів з успішного завершення КМР та її захисту в ЕК.

На основі результатів попереднього захисту вносяться пропозиції до проекту наказу про допуск або недопуск здобувачів до захисту КМР в Екзаменаційній комісії.

У разі необхідності кафедра може заслухати окремих здобувачів, КМР яких не відповідають встановленим вимогам щодо термінів та повноти виконання. При розгляді КМР на засіданні кафедри можуть бути ураховані висновки комісії, що проводила їх попередній захист. В обговоренні може брати участь науковий керівник.

За поданням директора Інституту банківських технологій та бізнесу кафедра зобов'язана організувати додаткове рецензування роботи і провести її попередній захист у присутності наукового керівника.

КМР на здобуття кваліфікації магістра подають у вигляді переплетеного рукопису. На титульному аркуші мають бути підписи здобувача, наукового керівника роботи та зовнішнього рецензента. В кінці КМР вкладаються порожні файли для відгуку наукового керівника, зовнішньої рецензії та довідки про перевірку КМР на академічний плагіат. Крім того, можуть додаватися документи (за наявності), що засвідчують результати практичного впровадження чи апробації роботи.

До КМР на внутрішньому боці обкладинки вклеюється конверт з диском електронного варіанту роботи, який має бути підписаний (прізвище здобувача, назва теми КМР) та завірений науковим керівником.

 

5.3. Процедура прилюдного захисту кваліфікаційної магістерської роботи на засіданні ЕК

Прилюдний захист КМР відбувається на засіданні ЕК. Персональний склад членів ЕК затверджується наказом ректора Університету не пізніше, ніж за 30 днів до початку захисту КМР. Дата захисту визначається графіком засідань ЕК.

Здобувач готує виступ (доповідь) на 10-12 хвилин та необхідний ілюстративний матеріал у вигляді таблиць, графіків, схем, слайдів, які висвітлюють результати дослідження, узагальнення та пропозиції. Головне призначення таких додатків — детально та наочно проілюструвати ті чи інші твердження автора, тому необхідно вчасно посилатися на відповідний матеріал, акцентувати на ньому увагу членів комісії.

Доповідь повинна бути стислою і змістовною.  Доповідь починається зі звернення: «Шановний пане голово! Шановні члени екзаменаційної комісії! Присутні!»,  далі  здобувач коротко викладає сутність наукової проблеми (завдання) і стан питання, обґрунтовує її актуальність та мету наукових досліджень. Більшу частину доповіді необхідно приділити розкриттю сучасного стану ключових питань роботи (недоліки, виявлені в ході дослідження та аналізу), змісту заходів, запропонованих здобувачем для усунення недоліків та оцінити вірогідну ефективність пропонованих рекомендацій. Під час доповіді треба використовувати ілюстративний матеріал, пояснюючи його зміст членам комісії та присутнім на захисті роботи. Демонстрацію ілюстративного матеріалу доцільно проводити за допомогою мультимедійних чи інших технічних засобів.

Структура демонстраційного матеріалу:

  • Лист (слайд) 1 - Титульний лист (додаток Т);
  • Лист (слайд) 2 - Зміст роботи; 
  • Лист (слайд) 3 і наступні - основні результати за етапами роботи, відображені у рисунках і таблицях (з розрахунку 1-2 табл. і 1-2 рис. до кожного питання (підпункту), що розкривається у роботі), а кінцеві слайди мають містити короткі висновки та пропозиції за результатами дослідження.

Додатково здобувачем повинен бути підготовлений і роздатковий (демонстраційний) матеріал до захисту КМР, який  надається на аркушах формату А4, вкладається у файли, які скріплені у пластиковій папці у кількості не менше 5 примірників.

Алгоритм процедури захисту КМР наведено на рис.5.1.

 

*   Наявність всіх необхідних документів, оформлених відповідно до вимог, перевіряється до початку захисту секретарем Екзаменаційної комісії

**  Обговорення результатів захисту випускної роботи відбувається в кінці роботи Екзаменаційної комісії, а не після кожного захисту

***  Якщо здобувач не погоджується з оцінкою, він може заявити про це до затвердження протоколу засідання Екзаменаційної комісії

Рис. 5.1. Процедура захисту кваліфікаційної магістерської роботи

Після виступу здобувача проводиться наукова дискусія, у якій мають право брати участь всі присутні на прилюдному захисті КМР. Члени ЕК та особи, які запрошені на захист, в усній формі можуть ставити запитання з проблем, які вирішувалися у процесі дослідження та написання КМР, стосовно методів дослідження, уточнювати результати та процес дослідження тощо.

Після відповіді на запитання слово надається науковому керівнику для характеристики й оцінки роботи.

Загальний час захисту КМР не повинен перевищувати 30 хвилин у середньому на одного здобувача.

Підсумки захисту КМР обговорюються на  закритому засіданні ЕК. Рішення про оцінку кваліфікаційної роботи приймається простою більшістю голосів членів комісії, які беруть участь у засіданні. При однаковій кількості голосів голос голови ЕК є вирішальним. 

Під час захисту секретар веде протокол засідання ЕК, записує оцінки у відомостях, які зберігаються в Університеті. Відомість підписується головою та чле­нами ЕК. Окремо відзначається думка членів ЕК про практичну цінність роботи і надаються рекомендації щодо використання пропозицій автора.

При оцінці результатів написання КМР враховується теоретичний рівень і практичне значення роботи, використані джерела, знання здобувачем основних положень щодо вирішення проблем за темою КМР, які висвітлені у літературі, правильність постановки цілей і завдань дослідження, самостійність і повнота їх вирішення, оформлення, а також вміння здобувача представити на прилюдному захисті сутність і зміст своєї роботи, правильність відповідей на поставлені запитання, вміння відстоювати свою позицію, вести наукову дискусію.

           Рішення ЕК оголошується її головою в той самий день. Після оголошення оцінок, ним же повідомляється про здобуття випускниками освітнього ступеня магістра з фінансів, банківської справи та страхування з видачею диплому магістра.

ЕК приймає також рішення про видачу магістрам диплому з відзнакою та надання рекомендації для навчання в аспірантурі.

КМР, що містять особливо цінні рішення, пропозиції, можуть бути рекомендовані ЕК до опублікування у фахових виданнях відповідної наукової галузі.

Для здобувачів, які не захистили роботу у встановлені строки з поважних причин, підтверджених документально, головою ЕК як виняток призначається інший термін захисту в межах днів роботи ЕК.

Захищені КМР передаються на зберігання в архів Університету.

При недостатньому рівні написання КМР комісія може її рекомендувати на доопрацювання і надати її для повторного захисту. До повторного захисту КМР може бути подана упродовж трьох років після закінчення навчання в Університеті. При цьому ЕК встановлює, чи може здобувач подати на повторний захист ту саму роботу з доопрацюванням, чи він зобов’язаний опрацювати нову тему, визначену кафедрою. При встановленні плагіату на повторний захист кваліфікаційна робота магістра не допускається.

Здобувачі, які одержали під час захисту незадовільні оцінки, відраховуються з Університету без отримання диплому магістра. Їм видається довідка встановленого зразка про проходження навчання в Університеті за освітнім ступенем «магістр».

 

5.4. Критерії оцінки захисту КМР в ЕК

         Критерії оцінювання КМР є методичним засобом, що використовується ЕК з метою виявлення відповідності професійних компетенцій здобувача вимогам освітньої програми магістра. Вони передбачають аналіз рівня відображення в кваліфікаційних роботах професійних завдань, які виконуються на первинних посадах даної спеціальності.      

      Оцінка за КМР є комплексною і повинна свідчити про рівень теоретичної підготовки випускника, його готовність до самостійної роботи за фахом.     

Оцінка якості виконання і захисту здобувачами КМР здійснюється за 100-баловою системою з подальшим переведенням її у шкалу ECTS та традиційну 4-балову для фіксації оцінки у відповідних документах. До типових критеріїв оцінювання КМР належать (табл. 5.1).

Таблиця 5.1

Критерії оцінювання якості виконання і захисту КМР

№ з/п

Зміст критерію

Бали

  1.  

Логічність структури та плану роботи

5

  1.  

Відповідність змісту роботи плану та цілісність структури

5

  1.  

Повнота та самостійність розкриття структурних частин роботи (розділів)

30

  1.  

Рівень теоретичного аналізу проблем, що розглядаються в роботі

10

  1.  

Наявність елементів науково-дослідного характеру та практична цінність роботи

 

  1.  

Достатність використання аналітичного матеріалу та сучасних методів аналізу й обробки інформації

10

  1.  

Підбір літературних джерел відповідно до теми та глибина їх опрацювання

5

  1.  

Обґрунтованість сформульованих висновків і рекомендацій та їх інноваційність

5

  1.  

Відповідність вимогам до оформлення КМР

5

  1.  

Наявність апробації та публікацій за результатами дослідження

5

  1.  

Захист роботи

20

 

Всього

100

 

У процесі визначення оцінки враховуються такі важливі показники якості КМР (табл. 5.2):

1. Зміст роботи:

  • актуальність обраної теми дослідження;
  • спрямованість роботи на розробку реальних практичних рекомендацій;
  • відповідність логічної побудови роботи поставленим цілям і завданням;
  • широта й адекватність методологічного та діагностичного апарату;
  • наявність альтернативних підходів до вирішення визначених проблем;
  • рівень обґрунтування запропонованих рішень;
  • ступінь самостійності проведення дослідження;
  • оперування мовними елементами та загальне оформлення роботи.

2. Якість захисту роботи:

  • уміння стисло, послідовно й чітко викласти сутність і результати дослідження;
  • здатність аргументовано захищати свої пропозиції, думки, погляди;
  • загальний рівень підготовки здобувача.

Таблиця 5.2

Основні умови одержання оцінки

Оцінка за шкалою ECTS

Оцінка за бальною шкалою, що використовується в ЛКА

Оцінка за національною шкалою

Основні умови

А

90 – 100

5 (відмінно)

Кваліфікаційна магістерська  робота є бездоганною: містить елементи новизни, має практичне значення, доповідь логічна і водночас лаконічна, проголошена послідовно, зі знанням справи, відгук і рецензія позитивні, відповіді на запитання членів ЕК правильні і стислі.

В (дуже добре)

82 – 89

4 (добре)

Тема роботи розкрита, але спостерігаються окремі недоліки непринципового характеру: в теоретичній частині поверхово зроблений аналіз літературних джерел, елементи новизни чітко не виявлені, недостатньо використані інформаційні матеріали організації-замовника, є окремі зауваження в рецензії та відгуках, доповідь логічна, проголошена послідовно, відповіді на запитання членів ЕК в основному правильні, оформлення роботи в межах вимог.

С (добре)

74 – 81

 

D (задовільно)

64 – 73

3 (задовільно)

Тема кваліфікаційної магістерської  роботи в основному розкрита, але спостерігаються недоліки змістового характеру: нечітко сформульована мета роботи, теоретичний розділ має виражений компілятивний характер, наукова полеміка відсутня, в аналітичній частині є надлишок елементів описовості, добір інформаційних матеріалів (таблиці, графіки, схеми) не завжди обґрунтований, заходи і пропозиції, що містяться в третьому розділі, обґрунтовані непереконливо, рецензія і відгуки містять окремі зауваження, доповідь прочитана за текстом, не всі відповіді на запитання членів ЕК правильні або повні. Є зауваження щодо оформлення кваліфікаційної магістерської роботи.

E (посередньо)

60 – 63

FX

35 – 59

2 (незадовільно) з можливістю повторного складання

Нечітко сформульована мета магістерської кваліфікаційної роботи. Розділи погано пов’язані між собою. Відсутній критичний огляд сучасних літературних джерел. Аналіз виконаний поверхнево, переважає описовість на шкоду системності і глибині. Пропоновані заходи випадкові, з аналізу не випливають, економічне обґрунтування неповне. Оформлення роботи далеке від зразкового. Ілюстрації до захисту відсутні. Відповіді на запитання членів ЕК неточні або неповні.

F

0 – 34

2 (незадовільно) з обов’язковим повторним вивченням дисципліни

Рішення комісії є остаточним і оскарженню не підлягає.

 

5.5. Написання тез і статей у процесі підготовки КМР

У процесі виконання освітньої програми магістра здобувач повинен підготувати тези за темою дослідження та/або наукову статтю.

 Теза (в перекладі з грецької – твердження) – це будь-яке чітко сформульоване положення, достовірність якого необхідно аргументувати, обґрунтувати, довести.

Тези доповіді – це матеріали, які містять короткий, точний та послідовний виклад основних аспектів наукової доповіді (статті або іншої наукової праці). Вони фіксують науковий пріоритет автора, містять матеріали, не викладені в інших публікаціях. Тези доповіді публікуються в збірниках наукових конференцій, семінарів, круглих столів тощо.

Рекомендований обсяг тез наукової доповіді – 2 - 3 сторінки друкованого тексту через 1,5 - 2 інтервали. Схематично структура тез наукової доповіді може мати наступний вигляд: теза – обґрунтування – доказ – аргумент – результат – перспективи.

У тезах повинні бути представлені лише ключові, центральні ідеї і положення майбутньої доповіді чи повідомлення. Це саме головне і одночасно саме складне. У тезах можна розмістити окремі цифрові дані, особливо отримані особисто автором.

         Виклад суті тез доповіді здійснюється за схемою: актуальність проблеми, стан розробки проблеми (вчені, які досліджували дану проблему), наявність проблемної ситуації, необхідність її вивчення, удосконалення з огляду на сучасний стан її розробки, основна ідея, положення, результати та методи їх отримання дослідження, висновки, їх значення для розвитку теорії та практики.

Формулювання кожної тези починається з нового рядка. Кожна теза містить самостійну думку, що висловлюється коротко та без наведення конкретних прикладів. У зв’язку з тим, що будь-яка наукова конференція проводиться за визначеною, але достатньо широкою проблематикою, завжди виникає необхідність конкретизації теми свого виступу. Конкретизація повинна відповідати цілям і завданням конференції, масштабу стандарту, який обирається (доповідь чи стисле повідомлення).

Наукова стаття – це самостійна праця, яка містить у собі певну кількість наукової інформації, здобутої у результаті проведених досліджень; оригінальна робота з викладення результатів наукових досліджень. Наукова стаття подається до редакції наукового видання у завершеному вигляді відповідно до вимог, які публікуються в окремих номерах журналів або збірниках у вигляді пам’ятки авторам. У деяких журналах публікуються вимоги до структури статті. Структура наукової статті представлена у табл. 5.3.

Таблиця 5.3

Структура наукової статті

Рубрики

Що передбачає

Вступ або

(актуальність теми дослідження)

Постановка проблеми в самому загальному вигляді та її зв’язок з сучасною проблематикою

Аналіз останніх досліджень та публікацій

Виділення невирішених частин загальної проблеми, яким присвячується дана стаття

Формулювання мети статті і постановка завдань

Мета статті повинна випливати з постановки загальної проблеми й огляду раніше проведених досліджень, тобто дана стаття повинна ліквідувати певні недосліджені аспекти загальної проблеми

Основна частина або

(виклад основного матеріалу)

Містить основні положення і результати дослідження, особисті ідеї, думки, отримані наукові результати, виявлені закономірності, особистий внесок автора при досягненні і реалізації отриманих результатів

Висновок або (заключна частина)

Містить короткий підсумок результату проведеного дослідження, тобто є коротким резюме змісту наукової статті. Тут наводяться висновки з даного дослідження і в короткій формі окреслюються перспективи досліджень, зміст висновків, рекомендацій, їх значення для теорії і практики, суспільна значимість Це забезпечує чітку логічність та послідовність наукового дослідження

Перспективи подальших досліджень

Стаття повинна завершуватися резюме про можливості продовження дослідження з цієї теми

Список використаних джерел

Наводиться перелік джерел, які були використані при підготовці матеріалу статті

Анотація та

ключові слова

 

 

Оптимальний обсяг наукової статті - 8-9 сторінок (0,5-0,6 друкованих аркушів).

Статті дискусійного, публіцистичного характеру можуть бути виконані у довільній формі.

 

 

Додатки:

 

Додаток А

Заява на затвердження теми кваліфікаційної магістерської роботи

Додаток Б

Титульний аркуш кваліфікаційної магістерської роботи

Додаток В

Завдання на кваліфікаційну магістерську  роботу здобувачу

Додаток Д

Зразок оформлення реферату

Додаток Ж

Зразок оформлення змісту кваліфікаційної магістерської роботи

Додаток З

Зразок оформлення списку використаних джерел

Додаток К

Зразок оформлення таблиць

Додаток Л

Рецензія на кваліфікаційну магістерську роботу

Додаток М

подання Голові Екзаменаційної комісії щодо захисту кваліфікаційної магістерської роботи

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток А

 

Завідувачу кафедри

фінансів, банківської справи та страхування

                                                                                    докт. економічних наук, проф.

                                                     ___________        Вовчак О.Д.

 

здобувача____ курсу ______ групи

__________________________

__________________________

(прізвище, ім’я та по батькові

повністю)

 

 

Заява

 

Прошу затвердити тему кваліфікаційної магістерської  роботи: ____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

 

 

___________________

(дата)

 

____________________

 (підпис)

 

 

 

 

 

 

ПОГОДЖЕНО:

Науковий керівник

кваліфікаційної магістерської  роботи

 

__________ /_______________/

"_____" _______________ 20__р.

 

 

Тему кваліфікаційної магістерської  роботи обговорено і затверджено на засіданні кафедри фінансів, банківської справи та страхування, протокол № ____ від "____" ___________20__р.

 

Завідувач кафедри _____________ /_______________________/

 (підпис) (прізвище та ініціали)

 

"_____" ________________ 20__р.

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток Б

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДВНЗ «УНІВЕРСИТЕТ БАНКІВСЬКОЇ СПРАВИ»

ІНСТИТУТ БАНКІВСЬКИХ ТЕХНОЛОГІЙ ТА БІЗНЕСУ

 

Факультет:              Банківських технологій та бізнесу

Кафедра:                 Фінансів, банківської справи та страхування

Спеціальність:        072 Фінанси, банківська справа та страхування

Освітня програма:  Фінанси, банківська справа та страхування

Група:                       501-ФБСмд денна (заочна/дистанційна) форма навчання

 

 

 

 

КВАЛІФІКАЦІЙНА МАГІСТЕРСЬКА РОБОТА

 

на тему:

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СТАБІЛЬНОСТІ

БАНКІВСЬКОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ

 

здобувача вищої освіти Іваніва Віктора Віталійовича

 

 

 

Робота допущена до захисту в ЕК

                                                     Завідувач кафедри

                                                  д.е.н., професор

 __________________ О.Д. Вовчак

 

                                                     Науковий керівник

                                                                             Науковий ступінь, вчене звання

_____________             / ПІБ/

 

м. Київ 201.. р.

           

 

 Додаток В

 

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДВНЗ «УНІВЕРСИТЕТ БАНКІВСЬКОЇ СПРАВИ»

ІНСТИТУТ БАНКІВСЬКИХ ТЕХНОЛОГІЙ ТА БІЗНЕСУ

 

Факультет:              Банківських технологій та бізнесу

Кафедра:                 Фінансів, банківської справи та страхування

Спеціальність:        072 Фінанси, банківська справа та страхування

Освітня програма:  Фінанси, банківська справа та страхування

Група:                       501-ФБСмд денна (заочна) форма навчання

 

ЗАТВЕРДЖУЮ

завідувач  кафедри фінансів, банківської справи та страхування

доктор економічних наук, професор

___________        Вовчак О.Д.

(підпис)           (прізвище та ініціали)

«____» ____________20_  р.

 

ІНДИВІДУАЛЬНЕ ЗАВДАННЯ

Здобувачу Іваніву Віктору Віталійовичу, денної форми навчання, на підготовку кваліфікаційної магістерської роботи на тему: «ДІЯЛЬНІСТЬ БАНКІВ ЯК ФІНАНСОВИХ ПОСЕРЕДНИКІВ НА РИНКУ БАНКІВСЬКИХ ПОСЛУГ».

 

Тему затверджено наказом від «  » червня 2019 р. № ….

Кваліфікаційна магістерська робота виконується на матеріалах: законодавчих і нормативно-правових актів з питань функціонування банківської системи України, зведених статистичних та офіційних матеріалах Національного банку України, звітах і балансах банків, вітчизняній і зарубіжній монографічній літературі, наукових періодичних виданнях, матеріалах конференцій, Інтернет-ресурсах.

 

План кваліфікаційної магістерської роботи

Розділ 1

ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ДІЯЛЬНОСТІ БАНКІВ ЯК ФІНАНСОВИХ ПОСЕРЕДНИКІВ НА РИНКУ БАНКІВСЬКИХ ПОСЛУГ

Розділ 2

ОЦІНЮВАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ БАНКІВ ЯК ФІНАНСОВИХ ПОСЕРЕДНИКІВ НА РИНКУ БАНКІВСЬКИХ ПОСЛУГ В УКРАЇНІ

Розділ 3

ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ДІЯЛЬНОСТІ БАНКІВ ЯК ФІНАНСОВИХ ПОСЕРЕДНИКІВ НА РИНКУ БАНКІВСЬКИХ ПОСЛУГ В УКРАЇНІ

 

Об’єкт дослідження: процеси функціонування комерційних банків на ринку банківських послуг України.

 

Предмет дослідження: теоретичні та практичні аспекти діяльності банків, пов’язані з наданням послуг як фінансових посередників.

 

Мета кваліфікаційної магістерської роботи: узагальнення теоретичних основ, розкриття діючої практики діяльності банків на ринку банківських послуг, а також пошук напрямів удосконалення та перспектив розвитку діяльності банків як фінансових посередників в Україні.

 

Конкретні завдання, які здобувач вищої освіти повинен виконати для досягнення поставленої мети:

У розділі 1: визначити теoретикo-суттєву характеристику поняття «фінансові посередники» та фінансове посередництво; проаналізувати закoнoдавствo України з питань регулювання діяльності фінансових посередників; визначити роль банків як фінансових посередників; узагальнити класифікацію операцій банків як фінансових посередників.

У розділі 2: оцінити стан діяльності банків як фінансових посередників в розрізі кредитної, інвестиційної та депозитної діяльності банків в сучасних умовах за 2014-2018 рр.

У розділі 3: дослідити перспективи розвитку банків як фінансових посередників, визначити напрями удосконалення державного регулювання та можливості використання зарубіжного досвіду в діяльності банків як фінансових посередників в Україні.

 

ПЛАН-ГРАФІК

 

№п/п

Назва етапів кваліфікаційної магістерської  роботи

Строки виконання етапів роботи

Примітка

1.

Добір літератури, нормативних та інструктивних матеріалів з теми дослідження та їх аналіз

До вересня 2019 р.

виконано

2.

Розробити та затвердити з науковим керівником плану  кваліфікаційної магістерської роботи та індивідуальне завдання на виконання кваліфікаційної магістерської роботи

До  5 вересня 2019 р.

виконано

3.

Подання остаточного варіанту першого розділу кваліфікаційної магістерської роботи

До 30 вересня 2019 р.

виконано

4.

Подання остаточного варіанту другого розділу кваліфікаційної магістерської  роботи

До 25 жовтня 2019 р.

виконано

5.

Подання остаточного варіанту третього розділу кваліфікаційної магістерської роботи

До 15 листопада 2019 р.

виконано

6.

Підготовка висновків та пропозицій

До 20листопада 2019 р.

виконано

7.

Остаточне оформлення кваліфікаційної магістерської  роботи

до 25 листопада 2019 р.

виконано

8.

Подання завершеної роботи із урахуванням зауважень наукового керівника

до 01 грудня 2019 р.

виконано

9.

Написання науковим керівником відгуку на кваліфікаційну магістерську  роботу

до 05 грудня 2019 р.

виконано

10.

Представлення кваліфікаційної магістерської  роботи на кафедрі та її попередній захист

до 10 грудня 2019 р.

виконано

11.

Захист кваліфікаційної магістерської  роботи перед ЕК

З 15 грудня 2019 р.  згідно з розкладом

 

 

Завдання підготував

 науковий керівник                                                         ______________       ПІБ

                                                                                                                   «    » червня 2019 р.

 Завдання одержав

 здобувач                                                                                 ____________    ПІБ

                                                                                                                   «    » червня 2019 р.

Додаток Д

 

Зразок оформлення реферату

 

            РЕФЕРАТ

НА КВАЛІФІКАЦІЙНУ МАГІСТЕРСЬКУ РОБОТУ

«ДІЯЛЬНІСТЬ БАНКІВ ЯК ФІНАНСОВИХ ПОСЕРЕДНИКІВ НА РИНКУ БАНКІВСЬКИХ ПОСЛУГ»

ІВАНІВА ВІКТОРА ВІТАЛІЙОВИЧА

 Кваліфікаційна магістерська робота містить …. сторінок, …. таблиць, …. рисунків, список літератури з ….найменувань, …. додатків.

Об’єктом дослідження є процеси функціонування комерційних банків на ринку банківських послуг України.

Предметом дослідження є теоретичні та практичні аспекти діяльності банків, пов’язані з наданням послуг як фінансових посередників.

Мета кваліфікаційна магістерської роботи полягає в узагальненні теоретичних основ, розкритті діючої практики діяльності банків на ринку банківських послуг, а також пошуку напрямів удосконалення та перспектив розвитку діяльності банків як фінансових посередників в Україні.

Завданнями кваліфікаційної магістерської роботи є:

- визначити поняття «фінансове посередництво» та уточнити його складові, місце і значення у фінансовій системі країни;

- уточнити класифікацію фінансових посередників;

- дослідити місце та роль банків України у системі фінансового посередництва;

- охарактеризувати організаційно-правове забезпечення діяльності банків як фінансових посередників;

- проаналізувати вітчизняну практику та тенденції розвитку кредитної, депозитної та інвестиційної діяльності вітчизняних банків на фінансовому ринку України з метою визначення їх ролі у системі фінансового посередництва;

- розробити рекомендації стосовно можливості використання досвіду іноземних банків для подальшого розвитку банків як фінансових посередників.

- обґрунтувати напрями розвитку інноваційної активності банків як фінансових посередників.  

За результатами дослідження сформульовані теоретичні та практичні положення, які доведені автором до конкретних пропозицій щодо вдосконалення діяльності банків на ринку фінансових послуг в Україні.

Одержані результати можуть бути використані банківськими установами при вдосконаленні процесу управління кредитною, депозитною і інвестиційною діяльністю банків.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: ФІНАНСОВЕ ПОСЕРЕДНИЦТВО, БАНКИ ЯК ФІНАНСОВІ ПОСЕРЕДНИКИ, ДЕПОЗИТНА ДІЯЛЬНІСТЬ БАНКІВ, ІНВЕСТИЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ БАНКІВ, ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ БАНКІВ.

 

 

 

ABSTRACT

THE QUALIFICATION MASTER THESIS

 

(надається англійський переклад)

 

 

 

Додаток Ж

Зразок оформлення змісту кваліфікаційної магістерської  роботи

ЗМІСТ

ВСТУП

………………………………………………………………………….

6

РОЗДІЛ 1.

ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ БАНКІВ ЯК ФІНАНСОВИХ ПОСЕРЕДНИКІВ НА РИНКУ БАНКІВСЬКИХ ПОСЛУГ………………………………………...

 

10

 1.1.

Сутність та структура фінансового посередництва………………..

10

1.2.

Класифікація операцій банків як фінансових посередників………

21

1.3.

Нормативно-правове та організаційно-економічне забезпечення діяльності банків як фінансових посередників…………………….

 

32

 

 

 

РОЗДІЛ 2.

ОЦІНЮВАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ БАНКІВ ЯК ФІНАНСОВИХ ПОСЕРЕДНИКІВ НА РИНКУ БАНКІВСЬКИХ ПОСЛУГ В УКРАЇНІ …………………………………………………………….

 

 

42

2.1.

Аналіз кредитної діяльності вітчизняних банків…………………..

42

2.2.

Оцінювання депозитної діяльності банків…………………………

52

2.3.

Інвестиційні операції банків та їх оцінювання…………………….

63

 

 

 

РОЗДІЛ 3.

ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ДІЯЛЬНОСТІ БАНКІВ ЯК ФІНАНСОВИХ ПОСЕРЕДНИКІВ НА РИНКУ БАНКІВСЬКИХ ПОСЛУГ В УКРАЇНІ………………………….

 

 

76

3.1.

Напрями розвитку інноваційної активності банків як фінансових посередників………………………………………………………….

 

76

3.2.

Удосконалення державного регулювання діяльності банків як фінансових посередників в Україні…………………………….......

 

85

3.3.

Напрями імплементації зарубіжного досвіду діяльності банків як фінансових посередників в Україні…………………………….......

 

96

 

 

 

ВИСНОВКИ ………………………………………………………………….........

106

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………….........

112

ДОДАТКИ…………………………………………………………………….........

118

 

 

 

 

 

 

Додаток З

Зразок

оформлення списку використаних джерел

Характеристика джерела

Приклад оформлення

Статті:
Один автор

Миронов Ю. Б. Державне регулювання процесу валідації методологій складання банківських рейтингів / Ю. Б. Миронов // Ефективність державного управління. – 2014. – № 39. – С. 231-238.

Два автори

Свидрук І. І. Методи та інструменти управління просуванням Інтернет-магазинів / І. І. Свидрук, Ю. Б. Миронов // Торгівля, комерція, підприємництво. - 2012. – Вип. 14. – С. 20-24.

П'ять і більше авторів

Регіональні особливості смертності населення України / Л. А. Чепелевська, Р. О. Моісеєнко, Г. І. Баторшина [та ін.] // Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України. – 2007. – № 1. – С. 25-29.

Книги:
Один автор

Трут О. О. Операційний менеджмент : підручник / О. О. Трут – К. : Академвидав, 2013. – 348 с.

Два автори

Йохна М. А. Менеджмент : підручник / М. А. Йохна, В. В. Стадник. – К. : Академвидав, 2010. – 472 с.

Котлер Ф. Основы маркетинга. Профессиональное издание / Ф. Котлер, Г. Армстронг. – 12-е издание. - М. : Вильямс, 2009. - 1072 с.

Три автори

Свидрук І. І. Теорія організації : підручник / І. І. Свидрук, Ю. Б. Миронов, О. О. Кундицький. – Львів : Новий Світ-2000, 2013. – 175 с.

Мескон М. Х. Основы менеджмента : учебник / М. Х. Мескон, М. Альберт, Ф. Хедоури. – 3-е изд. – М. : Дело, 2000. - 704 с.

Чотири автори

Управління рекреаційними територіями : монографія / [О. М. Гаркуша, В. В. Горлачук, І. М. Песчанська, В. Г. В’юн] ; Акад. екон. наук України, Чорномор. держ. ун-т ім. Петра Могили. – Миколаїв : Іліон, 2010. – 235 с. - С. 109-115.

П'ять і більше авторів

Регулювання банківської інвестиційної діяльності в Україні : монографія / [Г. І. Башнянин, І. М. Бриндзя, А. А. Сельський та ін.]. – Львів : Видавництвово ЛКА, 2011. – 208 с.

Без автора

Регуляторна політика та дозвільна система в бізнесі : довід. підприємця / [упоряд. В. Веремчук та ін. ; наук. ред. О. Савчук та ін.] ; Ін-т аналізу держ. та регіон. політики, Волин. облдержадмін., Голов. упр. економіки Волин. обл. облдержадмін. – Луцьк : Гадяк Ж. В. : ІАДП, 2012. – 160 с.

Законодавчі та нормативні документи

Конституція України : [зі змін. та допов., внесеними Законом України від 1 лют. 2011 р. № 2952-VI]. – Харків : Фактор, 2011. – 118 с.

Податковий кодекс України : прийнятий Верховною Радою України 2 груд. 2010 р. № 2755-VI : текст із змін. станом на 1 січ. 2012 р. / М-во юстиції України. – Офіц. вид. – К. : Укрправінформ, 2012. – 455 с.

Дисертації

Коцко Т. А. Економічне оцінювання інтеграційних управлінських рішень в паливно-енергетичному комплексі : дис. ... канд. екон. наук : 08.02.03 / Тарас Аркадійович Коцко. – Київ, 2016. – 249 с.

Авторе­ферати дисертацій

Свидрук І. І. Формування систем управління в підприємствах електронної торгівлі : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук : 08.00.04 «Економіка та управління підприємствами (економіка торгівлі та послуг)» / Ірена Ігорівна Свидрук. – Львів, 2007. – 20 с.

Електронні ресурси

Миронов Ю. Б. Сильні та слабкі сторони різних показників надійності банківських рейтингів / Ю. Б. Миронов // Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія «Економічні науки». – 2014. – Випуск 6, частина 5. – С.26-30. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.ej.kherson.ua/journal/economic_06/260.pdf.

Статистичний щорічник за 2015 рік / Держ. служба статистики України. – К. : Август Трейд, 2016. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://library.oseu.edu.ua/files/StatSchorichnyk Ukrainy 2016.pdf.

Примітка.

Неприпустимим є переклад російських видань українською мовою. Література іноземними мовами наводиться в кінці списку. Нумерація джерел наскрізна.

 

 

                                                                                                                   ДОДАТОК  К

Зразок оформлення таблиць

Таблиця 2.1

Динаміка та масштаби залучення ресурсів банками  України за 2014-2018 рр.

Джерела ресурсів

01.01.2015

01.01.2016

01.01.2017

01.01.2018

01.01.2019

млн. грн.

%

млн. грн.

%

млн. грн.

%

млн. грн.

%

млн. грн.

%

Кошти банків

320 838

39,8

274 300

36,4

249 519

31,0

250 264

27,8

213 710

22,3

Кошти фізичних осіб

216 315

26,8

213 543

28,3

275 075

34,2

310 545

34,6

369 906

38,7

в т.ч. строкові кошти фізичних осіб

175 200

21,7

159 170

21,1

212 375

26,4

241 877

26,9

295 461

30,9

Кошти юридичних осіб

220 412

27,3

136 094

18,1

164 372

20,4

214 363

23,9

227 725

23,8

в т.ч. строкові кошти юридичних осіб

73 352

9,1

67 315

8,9

68 458

8,5

95 753

10,7

108 784

11,4

Інші залучені кошти

10 517

1,3

47 503

6,3

43 010

5,3

35 001

3,9

32 714

3,4

Інші фінансові зобов’язання

15 031

1,9

25 261

3,4

16 960

2,1

37 926

4,2

62 768

6,6

Інші зобов’язання

23 710

2,9

56 541

7,5

55 423

6,9

50 685

5,6

50 161

5,2

Всього зобов’язань

806 824

100

753 242

100

804 359

100

898 785

100

956 983

100

Джерело: розраховано на основі [35]

 

 

 

Таблиця 2.2

Показники рентабельності ПАТ «Державний Ощадний Банк України»

за 2013-2017рр.

Показники

2013 р.

2014 р.

2015 р.

2016 р.

2017 р.

Відхилення 2017 р. від 2016 р. (+,-)

Чистий прибуток, млн.грн

711,2

-10015,4

-12270

467,7

559,0

91,3

Активи, млн. грн

101699

124314,1

159096

210639

233873

23234

Власний капітал, млн. грн

19204,5

19237,3

7356,0

15758,8

31271,8

15513

Процентні доходи, млн. грн

11345,9

14681,6

18390,4

19488,7

19740,7

-174748

Процентні витрати, млн. грн

5817,4

8387,3

12500,0

13609

14288

679

Рентабельність активів, %

0,70

-8,06

-7,71

0,22

0,24

0,02

Рентабельність капіталу, %

3,70

-52,06

-16,68

2,97

1,79

-1,18

Чиста процентна маржа, %

88,84

88,19

88,44

90,75

91,56

0,81

Джерело: розраховано на основі [35]

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Зразок оформлення рисунків

Рис. 1.3. Класифікація фінансових посередників в Україні

Джерело: побудовано на основі [20, с.6]

 

Рис. 2.1. Активи, власний капітал та зобовязання банків в Україні станом на 01.01.2014-2018 рр.

Джерело: побудовано на основі [45]

Рис. 2.2. Структура кредитно-інвестиційного портфеля банків України станом на 01.01.2019 р., %

Джерело: побудовано на основі [45]

 

 

Додаток Л

 

Рецензія

на кваліфікаційну магістерську роботу

Здобувач ___________________________________________________________________

 (прізвище, ім’я, по батькові повністю)

__________________________________________________________________

 (назва теми)

_____________________________________________________________________________________________

 

Спеціальність ( шифр і назва) ____________________________________________________

Обсяг кваліфікаційної магістерської  роботи ( стор.) ____ К- сть аркушів ілюстративної частини ____________

Характеристика кваліфікаційної магістерської роботи:

a) Короткий зміст кваліфікаційної магістерської  роботи та прийнятих рішень: ________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

б) Висновок про відповідність кваліфікаційної магістерської  роботи  завданню: ________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

в) Актуальність теми і характеристика виконання кожного розділу роботи, ступінь виконання здобувачем останніх досягнень науки і техніки, передових, прогресивних методів роботи, глибина економічних обґрунтувань, рішень, ідей роботи, висновок про можливість практичного використання: ___________________________________________

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

 

г) Критичні зауваження: __________________________________________________________

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

д) Позитивні сторони: ____________________________________________________________

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

е) Оцінка оформлення кваліфікаційної магістерської  роботи  та ілюстративного матеріалу:

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

ж) Інші зауваження: ______________________________________________________________

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

з) Відгук про роботу в цілому: _____________________________________________________

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

і) Оцінка кваліфікаційної магістерської  роботи: ________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Рецензент:

___________________________________________________________________________

 ( посада, місце праці, науковий ступінь та вчене звання)

_____________________________________________________________________________________________

 ( прізвище, ім. я, по батькові)

«______» _________________________________200__р.

 ____________________________

 ( підпис)

 

 М.П.

 

_______________

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток М

Форма № Н - 3.04

ДВНЗ «УНІВЕРСИТЕТ БАНКІВСЬКОЇ СПРАВИ»

ІНСТИТУТ банківських технологій та бізнесу

 

 

ПОДАННЯ

ГОЛОВІ ЕКЗАМЕНАЦІЙНОЇ КОМІСІЇ

ЩОДО ЗАХИСТУ Випускної РОБОТИ

 

Направляється здобувач(ка) ______________________ до захисту випускної роботи

за галуззю знань   07 «Управління та адміністрування»

спеціальність 072 «Фінанси, банківська справа та страхування»

освітня програма «                                   »

на тему: _____________________________________________________________________

Випускна робота і рецензія додаються.

Директор інституту Швець Н.Р.________________________

                                                                                       (підпис)

 

Довідка про успішність

__________________ за період навчання в Інституті банківських технологій та бізнесу

з 201_ року до 201_ року повністю виконав(ла) навчальний план за спеціальністю з таким розподілом оцінок за:

національною шкалою: відмінно 0,0 %, добре 0,0%, задовільно 0,0%;

шкалою ECTS: А 0,0 %; В 0,0 %; С 0,0 %; D 0,0%; Е 0,0%.

                                                    

Методист кафедри___________

                                                                                                                                                                         (підпис)            

Висновок  керівника випускної роботи

Студент(ка)______________________________________________________________

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

                                                           Науковий керівник роботи   

                                                                            ___________________                                                                                                                                                                           (підпис)

“____”_______________________201_ року

 

 

Висновок кафедри  про випускну роботу

Випускна робота розглянута. Здобувач(ка) ____________________________________

 

допускається до захисту даної роботи в Екзаменаційній комісії.

 

Завідувач кафедри фінансів, банківської справи та страхування   ________Вовчак О.Д.

                                    (підпис) 

                                                                

      “______”______________________201_року