|
Главная \ Методичні вказівки \ Методические указания и информация \ МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ПІДГОТОВКИ ТА ВИКОНАННЯ КВАЛІФІКАЦІЙНОЇ РОБОТИ МАГІСТРА
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ПІДГОТОВКИ ТА ВИКОНАННЯ КВАЛІФІКАЦІЙНОЇ РОБОТИ МАГІСТРАДата публикации: 18.09.2018 19:06
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД «ЗАПОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ»
В.З. Бугай, О.С. Богма, А.В. Линенко,
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ПІДГОТОВКИ ТА ВИКОНАННЯ кваліфікаційної роботи магістра
для студентів спеціальності 8.03050801 – Фінанси і кредит
Запоріжжя – 2015
УДК 658.567
Схвалено науково-методичною радою економічного факультету (протокол № 2 від 12.02.2015 р.) Розглянуто і схвалено на засіданні кафедри фінансів та кредиту ДВНЗ «Запорізький національний університет» (протокол № 5 від 03.12.2015 р.)
Рецензенти: Кокун Олег Матвійович – доктор економічних наук, професор, заступник директора інституту психології імені Г. С. Костюка НАПН України Оліфіра Лариса Миколаївна – кандидат економічних наук, доцент, заступник директора ЦІППО НАПН України
Методичні рекомендації щодо організації підготовки магістрів та виконання кваліфікаційної роботи магістра для студентів спеціальності 8.03050801 – Фінанси і кредит / Укладачі: В.З. Бугай, А.В. Линенко, О.С. Богма – Запоріжжя: ЗНУ, 2015 – 77 с.
Методичні рекомендації підготовлені для студентів освітньо-кваліфікаційного рівня «магістр» та містять основні вимоги і рекомендації до змісту і структури кваліфікаційної роботи магістра, методичні вказівки й рекомендації щодо процесу підготовки, виконання, оформлення та захисту кваліфікаційної роботи магістра, а також додатки. Для студентів, викладачів, наукових керівників кваліфікаційних робіт магістра.
© ДВНЗ «Запорізький національний університет», 2015 ЗМІСТ
ВСТУП
Важливим етапом навчання студентів у ДВНЗ «Запорізький національний університет є науково-дослідна робота як один із напрямів їх самостійної роботи, що є важливим чинником підготовки висококваліфікованих фахівців. Одним із видів науково-дослідної роботи студентів є написання кваліфікаційної роботи магістра. За своїм змістом та формою вона наближається до самостійної дослідницької роботи, в якій повинні знайти відображення не тільки отримана сума знань за основними дисциплінами навчальної програми, але й нові рішення актуальних питань економіки. У студентів, що приступають до такої діяльності, завжди виникає багато запитань, пов’язаних з методикою написання, правилами оформлення, процедурою захисту кваліфікаційної роботи тощо. Мета зазначених методичних рекомендацій полягає у допомозі студентам-дипломникам успішно справитися з тими проблемами, що виникають у процесі написання кваліфікаційної роботи. У методичних рекомендаціях підкреслюється необхідність творчого, а не формального підходу студента до вибору тематики кваліфікаційної роботи магістра, рішенню змістовної частини роботи, дотриманню загальної форми, порядку написання й оформлення кваліфікаційної роботи магістра. Виконання кваліфікаційної роботи магістра – це творчий процес, зорієнтований на розширення теоретичних знань студента з проблем, що є об'єктом дослідження; систематизацію й теоретичний аналіз наукових праць і практичних завдань; поглиблення знань студентів із суміжних наук; розвиток умінь застосовувати засвоєні знання під час виконання конкретних наукових завдань; удосконалення навичок самостійної роботи студентів з науковими джерелами; формування вмінь самостійно проводити психологічне експериментальне дослідження. Кваліфікаційна робота магістра є завершеним самостійним дослідженням, у якому висунуті для публічного захисту наукові положення є свідченням достатнього науково-теоретичного і науково-практичного рівня, уміння творчо використовувати сучасні методи досліджень. До кваліфікаційних робіт магістра висуваються високі вимоги, оскільки на основі їх захисту, Державна екзаменаційна комісія вирішує питання про присвоєння її автору кваліфікації та видачу диплома. У результаті написання кваліфікаційної роботи магістра у студента повинні бути сформовані такі вміння: · складати план дослідження; · формулювати мету і завдання дослідження; · визначати об’єкт і предмет дослідження; · вести бібліографічний пошук із застосуванням сучасних інформаційних технологій; · використовувати сучасні методи наукового дослідження, модифікувати наявні та розробляти нові методи виходячи із завдань конкретного дослідження; · аналізувати, синтезувати, систематизувати, класифікувати, обґрунтовувати, узагальнювати отримані дані; · оформляти результати наукових досліджень відповідно до сучасних вимог, у вигляді доповідей, виступів, статей. Кваліфікаційна робота магістра, яка не відповідає вимогам щодо змісту і оформлення до захисту не приймається. Основна мета цих рекомендацій полягає в методичній допомозі при підготовці кваліфікаційних робіт магістра, формуванні та чіткому розумінні вимог до їх виконання, написання та оформлення, що сприяє підготовці висококваліфікованих фахівців.
1. Мета і завдання кваліфікаційної роботи магістра
Кваліфікаційна робота магістра є завершальною стадією навчання e ДВНЗ «Запорізький національний університет». Її мета полягає в систематизації, закріпленні та розширенні теоретичних знань, поглибленому вивченні й розв’язанні актуальних питань економіки, опануванні елементів самостійної дослідницької роботи. Магістр – освітньо-кваліфікаційний рівень фахівця, який на основі кваліфікації бакалавра або спеціаліста здобув поглиблені спеціальні уміння та знання інноваційного характеру, має певний досвід їх застосування та продукування нових знань для вирішення проблемних професійних завдань та обов’язків (робіт) визначеного рівня професійної діяльності, що передбачені для первинних посад у певному виді діяльності. Кваліфікаційна робота магістра є підсумковою кваліфікаційною роботою, яка дає змогу виявити рівень засвоєння студентом теоретичних знань та практичної підготовки, здатність до самостійної роботи за обраною спеціальністю на первинних посадах відповідно до узагальненого об'єкта діяльності. Кваліфікаційна робота магістра – це самостійне дослідження виконане студентом на завершальному етапі навчання в університеті. Вона є кваліфікаційним елементом, на підставі якого Державна екзаменаційна комісія (ДЕК) визначає рівень теоретичної підготовки випускника, його готовність до самостійної роботи за фахом і приймає рішення про присвоєння кваліфікації. Як теоретико-прикладне дослідження кваліфікаційна робота магістра повинна містити глибоке теоретичне осмислення актуальної проблеми, а також обґрунтований проект практичного її розв’язання, виконаний на основі проведеного аналізу певного об’єкту, феномену, явища, процесу, іншого, виділення різних аспектів, показу його зв’язків з іншими явищами. Кваліфікаційна робота магістра демонструє: · якість теоретичних і практичних знань згідно з освітньо- професійною програмою та концептуальними напрямами їх розвитку; · рівень методологічної культури дослідницької діяльності; · широку ерудицію автора, фундаментальну наукову базу; · опанування методології наукової творчості; · глибоке засвоєння, розуміння та відтворення наукової термінології; · вироблення постійної потреби й прагнення здобувати знання самостійно; · уміння комплексно аналізувати проблеми дослідження; · здатність систематизувати і критично оцінювати джерела інформації (думки і підходи) з досліджуваної проблеми, формувати власну точку зору на проблему, що розглядається; · спроможність здійснювати теоретико-методологічне узагальнення, творчо застосовувати сучасні методи та методики наукового пошуку; · здатність нестандартно вирішувати наукові завдання, формулювати оригінальні теоретичні і практичні висновки (рекомендації) з елементами наукової новизни, прогнозувати розвиток досліджуваних явищ; · оформляти результати наукових досліджень відповідно до сучасних вимог, у вигляді доповідей, виступів, статей. Загальна мета виконання кваліфікаційної роботи магістра – розв’язання професійної проблеми, що ґрунтується на комплексному опануванні теоретичного та емпіричного матеріалу; методів дослідження, ефективному застосуванні теоретичних знань у практичній діяльності тощо. Основними завданнями кваліфікаційної роботи магістра є: · обґрунтування актуальності та значущості теми роботи в теорії та практиці професійної діяльності фінансиста; · теоретичний аналіз проблеми, розкриття сутності, структури, показників, чинників економічних явищ; · виявлення самостійного вміння працювати з науковою економічною літературою, правильно цитувати та робити посилання на джерела; · розвиток умінь й навичок розроблення та застосування сучасного методичного інструментарію для вирішення завдань кваліфікаційної роботи; · опрацювання та унаочнення (побудова графіків, діаграм, гістограм, таблиць тощо.) одержаних результатів; їх узагальнення, формулювання висновків; · обґрунтування, розроблення та перевірка ефективності практичних рекомендацій і пропозицій, економічних програм підвищення ефективності та (або) удосконалення досліджуваних економічних об’єктів тощо.
2. ВИМОГИ ДО ЗМІСТУ КВАЛІФІКАЦІЙНОЇ РОБОТИ МАГІСТРА
Кваліфікаційна робота магістра являє собою творчу роботу, яка виконується студентом самостійно під керівництвом наукового керівника. Кваліфікаційна робота магістра виконується на базі теоретичних знань і практичних навичок, отриманих студентом протягом усього терміну навчання і самостійної науково-дослідної роботи, пов'язаної з розробкою конкретних теоретичних і науково-виробничих задач прикладного характеру, що визначаються специфікою відповідного напряму вищої освіти. Переважаючий напрям виконання кваліфікаційної роботи магістра, об'єкти дослідження з конкретних спеціальностей і спеціалізацій визначаються випусковою кафедрою. Зміст кваліфікаційної роботи магістра передбачає:
Кваліфікаційна робота магістра повинна бути результатом закінченої творчої розробки, мати внутрішню єдність і свідчити про те, що автор володіє сучасними методами наукових досліджень і спроможний самостійно вирішувати професійні задачі, які мають теоретичне і практичне значення. Кваліфікаційна робота магістра викладається грамотно, без помилок та не традиційних скорочень. В ній повинні бути чіткі, зрозумілі для сприйняття формулювання прийнятих вихідних положень, допущень, отриманих результатів, тверджень, допущень, тощо. Мова кваліфікаційної роботи – державна, стиль – науковий, чіткий, без орфографічних і синтаксичних помилок. При порушенні цих вимог кваліфікаційна робота магістра не допускається до захисту незалежно від рівня отриманих творчих результатів. Зміст кваліфікаційної роботи магістра характеризують оригінальність, унікальність і неповторність зведень, що приводяться. Основою змісту є тут принципово новий матеріал, що включає опис нових факторів, явищ і закономірностей, чи узагальнення раніше відомих положень з інших наукових чи позицій у зовсім іншому аспекті. Для викладу матеріалу кваліфікаційної роботи магістра характерні аргументованість суджень і точність даних, що приводиться. У кваліфікаційній роботі магістра її автору не прийнято давати оцінку матеріалу, що викладається. Норми наукової комунікації строго регламентують характер викладу наукової інформації, вимагаючи відмовлення від вираження власної думки в чистому виді. У цьому зв'язку автори кваліфікаційної роботи магістра намагаються прибігати до мовних конструкцій, що виключають вживання особистого займенника «я». Зараз стало неписаним правилом, коли автор кваліфікаційної роботи магістра виступає в множині і замість «я» уживає займенник «ми», що дозволяє йому відбити свою думку як думка визначеної групи людей, наукової чи школи наукового напрямку.
3. ВИМОГИ ДО СТРУКТУРИ кваліфікаційної роботи магістра
Кваліфікаційна робота магістра складається з:
НАУКОВА СТАТТЯ і ТЕЗИ – ксерокопія опублікованої статті і тез конференції (додається до дипломної роботи в окремому файлі); якщо стаття і тези не опублікована, подається довідка про участь (публікацію). Відгук наукового керівника дипломної роботи, внутрішня рецензія і зовнішня рецензія незалежного рецензента не підшиваються до дипломної роботи, а вкладаються конверт, підшитий на обороті кваліфікаційної роботи. Титульний аркуш кваліфікаційної роботи магістра (додаток А) містить: найменування вищого навчального закладу, факультету та випускаючої кафедри; вид і тему роботи; курс, групу, спеціальність, прізвище та ініціали студента; науковий ступінь, учене звання, прізвище та ініціали керівника та рецензента; місто і рік. Завдання до кваліфікаційної роботи магістра розмішується безпосередньо після титульного аркуша. Завдання видається студенту перед початком переддипломної практики на типовому бланку та заповнюється згідно з прикладом, наведеним у додатку Б. Структура завдання: · назва вищого навчального закладу; · назва факультету; · назва кафедри; · рівень вищої освіти; · спеціальність (шифр і назва). · прізвище, ім’я по батькові студента; · тема роботи; · керівник кваліфікаційної роботи (прізвище, ініціали, науковий ступінь, вчене звання); · строк подання студентом кваліфікаційної роботи (за два тижні до захисту); · вихідні дані кваліфікаційної роботи (вказати інформаційні джерела для її написання); · зміст розрахунково-пояснювальної записки (перелік питань, які розробляються); · перелік графічного матеріалу (вказати наявність і кількість таблиць, рисунків, формул); · консультанти розділів роботи підписують її (вказуються розділи дипломної роботи та прізвище, ініціали і посада консультанта цих розділів; дата видачі і прийняття завдання); · календарний план. Реферат (Додаток В) призначений для початкового ознайомлення з роботою. Реферат містить: відомості про обсяг записки, кількість малюнків, таблиць, додатків, використаних джерел; текст реферату; перелік ключових слів. Текст реферату повинен відобразити: мету роботи, об`єкт дослідження або розробки; шляхи (методи) досягнення мети; отримані результати, їх новизну; основні конструктивні, технологічні і техніко-експлуатаційні показники і характеристики; ступінь впровадження; галузь застосування. Оптимальний обсяг тексту реферату 800-900 знаків. Перелік ключових слів повинен охарактеризувати зміст розрахунково-пояснювальної записки і мати від 5 до 15 слів (словосполучень) у називному відмінку, які написані великими літерами через кому. Зміст (Додаток Д) включає в себе перелік умовних позначень; вступ; послідовно перелічені назви усіх розділів, підрозділів, пунктів і підпунктів (якщо вони мають назву) розрахунково-пояснювальної записки; висновки; перелік посилань; назву додатків та номера сторінок, на яких міститься початок матеріалу. Вступ (орієнтовний обсяг 3–5 стор.) відображає оцінку сучасного стану проблеми, відокремлюючи проблеми, які вирішені та які необхідно вирішувати; актуальність виконання розробки або дослідження; мету роботи, завдання, новизну і галузь використання (Додаток Е). Головне його призначення полягає в тому, щоб дати коротке обґрунтування досліджуваної проблеми, актуальності і стану її розробленості. У вступі вказуються концептуальні складові дипломної роботи в такій послідовності: Актуальність теми. Обґрунтовується актуальність та доцільність проведення досліджень для розвитку фінансів України. Актуальність теми – це її сучасність, злободенність, соціальна значущість, важливість для теорії і практики при вирішенні конкретних проблем у межах об’єкта і предмета дипломної роботи. Шляхом критичного аналізу та порівняння з відомими розв’язаннями проблеми обґрунтовують доцільність роботи для розвитку відповідної галузі науки чи практики, особливо на користь Україні. Описують, що на цьому етапі зроблено іншими дослідниками для розв’язання проблеми. Після цього окреслюють недостатність вивчення її окремих аспектів та пояснюють, що сприяло її додатковому вивченню. Доцільно вказати наукові підходи або наукові школи, окремих їх представників, якими вивчались окремі аспекти проблеми. На основі означення того, що саме вивчалося, а що залишилося поза увагою дослідників, можна стверджувати: та частина проблеми, яка становить науковий інтерес дипломника, залишається недостатньо розробленою в економічній науці, а тому може бути покладена в основу цієї кваліфікаційної роботи Мета і завдання дослідження. Формулюється мета роботи і завдання, які необхідно вирішити для досягнення поставленої мети. Мета – це кінцевий науковий результат, якого прагне досягти дипломник у процесі власного дослідження. Мета визначається відповіддю на запитання «Для чого проводиться дослідження?» Формулюючи мету, не слід писати «Вивчення…», «Дослідження…», оскільки ці слова відповідають засобу досягнення мети, а не самій меті. Краще застосувати такі висловлювання: «Виявити…», «Визначити…», «З’ясувати…», «Надати характеристику…», «Довести…». Завдання дослідження – це покроковий алгоритм досягнення мети. Задачі дослідження відображують загальну послідовність його виконання, фактично основних етапів просування дослідника до мети. Завдання дослідження мають містити як теоретичний, так і практичний аспекти роботи, чітко показувати, що планується зробити (які теоретичні аспекти будуть проаналізовані, які теоретичні підходи будуть порівнюватися, на що буде спрямовано емпіричне дослідження, які рекомендації мають бути розроблені на основі отриманих даних). Задачі дослідження розкривають зміст предмета дослідження і формулюються у вигляді стислих і конкретних тез: «Проаналізувати...», «Описати...», «Обґрунтувати…», «Довести…», «Досягти…», «З’ясувати…», «Охарактеризувати…», «Провести…», «Розкрити…», «Визначити...», «Розробити й апробувати...»). Об'єкт дослідження – це процес або явище, що породжує проблемну ситуацію, обрану дипломником для вивчення. Об’єкт дослідження спрямований на процес пізнання. В економіці об’єктами можуть виступати економічні процеси чи явища, що вивчаються окремо або комплексно, з урахуванням позитивних і негативних чинників, які впливають на їх перебіг, функціонування тощо. Для вивчення обираються ті процеси або явища, що породжують проблемну ситуацію. Предмет дослідження – це чітко означений аспект наукового вивчення процесу чи явища в межах об’єкта. Предметом дослідження є найбільш значущі властивості, сторони об’єкта, які підлягають вивченню, тобто те, що найвиразніше відображає цю суперечливість. Предмет дослідження відповідає на запитання «Що саме в об’єкті вивчається?». Об’єкт і предмет дослідження, як категорії наукового процесу, співвідносяться між собою як загальне і часткове. В об’єкті виділяється та його частина, яка є предметом дослідження. Саме на нього має бути спрямована основна увага дипломника, оскільки предмет дослідження визначає тему наукової роботи. Методи дослідження – перелік методів і методик, застосованих як на теоретичному, так і на емпіричному рівнях дослідження. Дипломник подає перелік використаних методів дослідження для досягнення поставленої в кваліфікаційній роботі мети та вирішення окреслених завдань. Тобто необхідно перерахувати не абстрактно, а в безпосередньому зв’язку із змістом кваліфікаційної роботи, анотаційно визначаючи, що саме досліджувалося тим чи іншим методом. Необхідно також вказати методи опрацювання наукових даних (якісні і кількісні, серед останніх – спеціальні методи математичної статистики). Використані законодавчо-нормативні та теоретичні джерела (інформаційна база). Наводяться основні закони, нормативні акти, що згадуються в роботі, та автори, які зробили найбільший внесок у розробку досліджуваної проблеми. Наукова новизна. Викладаються певні відмінності від попередніх досліджень, нові розробки і методики, які здійснені безпосередньо автором. Практичне значення одержаних результатів. Надаються відомості про практичне застосування отриманих результатів. Апробація роботи. Надається інформація про те, де були викладені результати досліджень кваліфікаційної роботи. Публікації. Перелік наукових статей, надрукованих з тематики кваліфікаційної роботи. Остаточне редагування вступної частини доцільно виконувати на завершальній стадії дослідження, коли досліджувана проблема постає перед автором у повному обсязі. Завдання, об’єкт і предмет дослідження повинні відповідати структурі роботи і затвердженому змісту. Наповнення кожної частини кваліфікаційної роботи визначатися її темою. Основна частина розрахунково-пояснювальної записки кваліфікаційної роботи магістра (орієнтовний обсяг до 90-100 стор.) повинна містити:
Зміст основної частини може бути скоригований студентом за погодженням наукового керівника відповідно до розробляємої тематики кваліфікаційної роботи магістра. Кожний розділ починають з нової сторінки. Основному тексту розділу може передувати передмова з коротким описом вибраного напрямку та обґрунтування застосованих методів досліджень. Для чого, щоб кваліфікаційна робота стала логічним продовженням опрацювання конкретного проблемного напрямку дослідження, необхідно до складу основної частини кваліфікаційної роботи включити три обов'язкових розділи: теоретичний, аналітичний та оптимізаційно-прикладний або інформаційно-системний. До складу кожного з зазначених розділів у кваліфікаційної роботи бажано включити по три підрозділи обсягом 10-12 сторінок. Питання використання інформаційних систем і технологій у фінансовій сфері можуть розглядатись як поряд з аналітичним і оптимізаційно-прикладним матеріалом кваліфікаційної роботи, але формування окремого четвертого розділу обов`язково. Між розділами повинен бути органічний внутрішній зв'язок, матеріал у середині розділів повинен викладатися в чіткій логічній послідовності. Кожен розділ закінчується короткими висновками (які виділяються словами «Висновки до розділу 1 (2) (3)). Назви розділів повинні бути гранично короткими, чіткими, точно відбивати їхній основний зміст і не можуть повторювати назва магістерської роботи . Загальна характеристика теоретичного розділу. Теоретичне дослідження вирішуваного в роботі завдання (рекомендується огляд значної кількості літературних джерел з обов'язковим посиланням на них). Зазвичай у першому розділі висвітлюються результати теоретичного аналізу обраної теми кваліфікаційної роботи з позицій сучасних здобутків економічної науки. Якщо за темою кваліфікаційної роботи існують різні позиції вчених чи відомості про різні шляхи практичного вирішення цієї проблеми, то дипломник має визначити своє ставлення, сформулювати свою позицію, обґрунтувати свою точку зору, що може збігатися з чиєюсь думкою, а може бути оригінальною. У цьому випадку обґрунтування має бути розгорнутим, базуватися на теоретичній основі, з практичним підтвердженням. Основне призначення першого розділу – визначення теоретичних і методологічних засад вирішення обраної проблеми та розкриття її змісту відповідно до завдань і плану. Унаслідок теоретичного аналізу літератури має бути чітко визначений зміст основних понять, що відображають сутність досліджуваного економічного явища, критерії (показники) та чинники його функціонування й розвитку, за можливості – розроблено теоретичну модель досліджуваного явища. Перший розділ є підґрунтям для емпіричної частини дослідження і завершується стислими висновками (1–1,5 с.) за досліджуваними питаннями. Загальна характеристика розділу 2. Аналіз діяльності об'єкта дослідження відповідно до теми роботи (з застосуванням комп'ютерних методів розрахунків та побудови графіків і діаграм). Завдання, які повинні вирішуватися в розділі 2. Аналіз узагальнюючих показників діяльності об'єкта дослідження. Дослідження стану, конкретного напрямку діяльності установи, що обрано темою. Виявлення недоліків визначеної теми роботи сфери діяльності об'єкта дослідження. Необхідно проаналізувати зібраний матеріал та оформити його у вигляді таблиць, графіків, діаграм тощо. У процесі роботи над другим розділом також необхідно виявити фактори, що впливають на стан досліджуваного феномену. Другий розділ є підґрунтям для розробки шляхів оптимізації подолання проблеми і завершується стислими висновками (1–1,5 с.) за аналізом результатів дослідження Загальна характеристика розділу 3. Оптимізація (вдосконалення) діяльності об'єкта дослідження на основі розробки пропозицій з практичного вирішення проблеми (розроблені заходи мають базуватися на теоретичних дослідженнях, аналізі діяльності установи, логічно обґрунтовуватися та підкріплюватися відповідними розрахунками). Завдання, які повинні вирішуватися в розділі 3. Розробка організаційно-економічних заходів спрямованих на підвищення ефективності роботи об'єкта дослідження. Окреслення шляхів удосконалення конкретної сфери діяльності установи. Надання пропозицій з підвищення ефективності використання ресурсів на досліджуваному об'єкті. Впровадження новітніх методів вирішення існуючих в установі проблем. Обґрунтування та розрахунки соціально-економічної ефективності розроблених заходів. Визначення перспектив створення та розвитку сучасних інформаційних систем і технологій у фінансовій сфері. Викладення основних задач та вимог до систем захисту фінансової інформації. Бажано, щоб розроблені заходи було обґрунтовано математичними розрахунками і доповнено передбачуваними (можливими) соціально- економічними наслідками, що будуть виявлятися внаслідок реалізації цих пропозицій, рекомендацій, заходів тощо. Глибина розробки пропозицій, рекомендацій характеризує рівень підготовленості студента до самостійної професійної діяльності. Висновки третього розділу (1–1,5 с.) в кваліфікаційній роботі представляють найбільшу цінність у прикладному аспекті досліджуваної проблеми. Висновки (орієнтовний обсяг 5 стор.) (Додаток Ж) розпочинають з нової сторінки. У загальних висновках підводяться підсумки дипломної роботи, тому тут не подаються ні нові фактичні дані, ні нові теоретичні положення, про які не йшлося у розділах. Вкрай важливо простежити, щоб на всі питання, сформульовані у вступі, та задачах дипломної роботи було дано відповідь у висновках. З нового аркуша наводиться список використаних джерел. У відповідних місцях у тексті роботи посилання слід наводити за порядковим номером згідно переліку у квадратних дужках. Джерела розташовують в алфавітному порядку. Приклад оформлення списку використаних джерел наведено у додатку З. Список використаних у магістерській роботі джерел має становити не менше 70 найменувань. До додатків включають матеріал допоміжного або другорядного характеру. До додатків доцільно включати допоміжний матеріал, необхідний для повноти сприйняття магістерської роботи:
Усі додатки позначаються літерами за українською абеткою.
4. ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ кваліфікаційної роботи магістра
Кваліфікаційна робота має бути виконана й оформлена з дотриманням усіх технічних вимог до наукових робіт. Кваліфікаційну роботу магістра друкують за допомогою комп’ютерних технологій. Текст роботи набирається українською мовою на комп’ютері. Рекомендовано використовувати текстовий процесор Microsoft Word. Шрифт друку повинен бути Times New Roman розміру 14, стрічка – чорного кольору однакової середньої жирності. Виділяти слова або окремі вислови можна за допомогою шрифту курсивом або підвищеної жирності. Текст друкується через 1,5 інтервали на одній стороні аркуша білого паперу формату А4 (210 × 297 мм), розміщуючи на сторінці 30 рядків (повний рядок повинен містити близько 65 знаків). Текст магістерської роботи повинен бути надрукований із додержанням полів таких розмірів: ліве – 30 мм, праве – 15 мм, верхнє – 20, нижнє – 20 мм. Абзацний відступ має становити 12,5 мм. Обсяг основного тексту кваліфікаційної роботи магістра повинен становити не менше 90 сторінок друкованого тексту. До загального обсягу магістерської роботи не входять список використаних джерел та додатки. Кожна сторінка тексту, зокрема додатки, нумерується без пропусків і повторень. Не нумерують, але враховують при нумерації сторінки: титульний аркуш, завдання, реферат та зміст. Номери сторінок проставляються, починаючи зі вступу. Нумерацію сторінок розділів, підрозділів, ілюстрацій, таблиць, формул подають арабськими цифрами (Times New Roman розміру 14). Номер сторінки проставляють у правому верхньому куті обраним для тексту шрифтом на відстані 10 мм від верхнього та правого країв аркуша без крапки в кінці. Текст основної частини кваліфікаційної роботи магістра поділяють на розділи та підрозділи. Заголовки структурних частин «РЕФЕРАТ», «ЗМІСТ», «ВСТУП», «РОЗДІЛИ», «ВИСНОВКИ», «СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ», «ДОДАТКИ»: – друкують великими літерами по центру до тексту (в кінці крапка не ставиться); – заголовки підрозділів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу. Крапку в кінці заголовка не ставлять. Якщо заголовок складається з двох або більше речень, то їх розділяють крапкою; – кожний розділ починається з нового аркуша, нумерація – арабськими цифрами; – відстань між заголовками та текстом має становити два інтервали; – кожен підрозділ продовжує текст попереднього підрозділу і не починається з нового аркуша; – заголовки підрозділів слід починати з абзацу. Після заголовка підрозділу на сторінці повинно бути не менше 3–4 рядків тексту. Якщо ці умови не виконуються, заголовок переноситься на наступну сторінку; – номер розділу друкують перед заголовком розділу, після номера крапку не ставлять; – підрозділи нумерують у межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу та порядкового номера підрозділу, між яким ставлять крапку. В кінці номера підрозділу крапка не ставиться. Потім у тому же рядку йде заголовок підрозділу. Зразок оформлення назв розділу та підрозділу:
1 Теоретичні засади діяльності фінансової служби НА ПІДПРИЄМСТВАХ
1.1 Сутність та структура фінансової служби підприємства
Оформлення кваліфікаційної роботи має бути охайним, без помилок і помітних виправлень. Текст кваліфікаційної роботи необхідно розбивати на розділи і підрозділи з вказівкою їх назв за планом. Текст підрозділів необхідно розбивати на абзаци. Абзацами виділяються приблизно рівні за обсягом, тісно пов’язані між собою й об’єднані за змістом частини тексту. Вони можуть містити кілька пропозицій. У кожному абзаці повинні міститися положення, об’єднані загальною думкою Ілюстрації. Залежно від об’єкта, задач і розмірів показників, що зіставляються, у магістерській роботі можуть бути використані різні графіки та діаграми. Стовпчасті (стрічкові) діаграми використовуються для зіставлення однотипних величин, для зображення динаміки, а також структури явища. Стовпчасті (стрічкові) діаграми будуються у вигляді прямокутників, розташованих вертикально (горизонтально). Висота стовпчика (довжина стрічечки) повинна відповідати рівню зображуваного явища. Квадратні та кругові діаграми являють собою ряд квадратів або кіл, кожен з яких своєю площею виражає величину зображуваного явища. Секторна діаграма являє собою коло, розділене на сектори, величини яких (по куту чи площі) відповідають порівняльним розмірам зображуваних показників. Лінійні діаграми широко використовуються для характеристики виконання плану, розвитку явища в часі, при вивченні зв’язку між ознаками та законів розподілу. Лінійні діаграми будуються на координатному полі чи на числовій сітці. На осі абсцис відкладається в обраному масштабі час або факторні ознаки, на осі ординат – значення показників на момент або період часу, чи розміри результативної ознаки. Координатні осі повинні бути розділені на інтервали або штрихами, або координатною сіткою. Поруч з розподілами повинні бути зазначені відповідні числа. Якщо началом відліку є нуль, то його варто вказувати один раз у точці перетину шкал. Частоту нанесених числових значень і проміжних розподілів шкал вибирають з урахуванням зручності користування діаграмою. Ілюстрації (схеми, діаграми, графіки) необхідно подавати в кваліфікаційній роботі безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше, або на наступній сторінці (Додаток И). Ілюстрації позначають словом «Рис.» і нумерують послідовно в межа розділу, за винятком ілюстрацій, поданих у додатках. Номер ілюстрації повинен складатися з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, між якими ставиться крапка, а після останньої цифри крапка не ставиться. Між номером рисунка і його назвою ставиться тире. Наприклад (другий рисунок першого розділу):
Рис. 1.2 – Операції з купівлі (сплати) та продажу дорожніх чеків (обмін готівкової іноземної валюти на чеки в іноземній валюті)
Сама ілюстрація розташовується у центрі, підпис друкується з абзацу. При необхідності ілюстрації доповнюють пояснювальними даними (підрисунковий підпис). Відстань між останнім рядком попереднього тексту й ілюстрацією повинна дорівнювати одному рядку. Така ж сама відстань має бути між підписом під ілюстрацією і наступним текстом. Пояснення під рисунком та підпис виконуються з додержанням текстового інтервалу. Таблицю варто розміщати безпосередньо після тексту, у якому вона згадується вперше, чи на наступній сторінці. На всі таблиці повинні бути посилання в тексті. Таблиці нумерують послідовно (за винятком таблиць, поданих у додатках) у межах розділу (Додаток К). Номер таблиці повинен складатися з номера розділу і порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка. Після останньої цифри крапка не ставиться. Номер таблиці та її назва відокремлюється знаком тире. Наприклад (друга таблиця першого розділу):
Таблиця 1.2 – Торговельні операції з вкладення грошових коштів під векселі
Таблиця повинна мати назву, яку друкують малими літерами (крім першої великої). Назва повинна бути короткою, відбивати зміст таблиці і міститься над таблицею. Горизонтальні та вертикальні лінії, що розмежовують рядки і стовпчики таблиці, можна не проводити, якщо їх відсутність не ускладнює користування таблицею. При переносі частини таблиці на інший аркуш слово «Таблиця» та її номер вказують один раз зліва над першою частиною таблиці, над другою та наступними частинами праворуч пишуть слова «Продовження таблиці» та вказують номер, наприклад: «Продовження таблиці 1.2». Продовження таблиці має включать заголовки таблиці в вигляді номерів колонок. Рядок з номером колонок формується на початку під заголовком. Формули та рівняння розміщують безпосередньо після тексту, у якому вони згадуються, посередині сторінки. Невеликі і нескладні формули, що не мають самостійного значення, виступають усередині рядків тексту. Вище і нижче кожної формули чи рівняння необхідно залишити не менше одного рядка. Формули нумерують у межах розділу. Номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули в розділі, між якими ставлять крапку. Номери формул пишуть біля правого поля аркуша на рівні відповідної формули в круглих дужках, наприклад: (3.1) (перша формула третього розділу). В разі, коли рівняння не вміщується в один рядок, його можна перенести після знака рівності (=) або після знаків (+), мінус (-), множення (х) і ділення (:). Розділовими знаками між формулами, котрі йдуть одна за одною, можуть бути кома або крапка з комою. Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів, що входять у формулу чи рівняння, варто приводити безпосередньо під формулою в тій же послідовності, у якій вони наведені в формулі чи рівнянні. Пояснення значення кожного символу та числових коефіцієнтів варто наводити з нового рядка. Перший рядок пояснення починають з абзацу словом «де» без двокрапки. Наприклад:
де S – обсяг виручки від реалізації; VC – змінні витрати підприємства. Формули, що йдуть одна за одною та не розділені текстом, відокремлюють комою. Знаки (математичні й ін.) варто застосовувати лише у формулах. У тексті вони пишуться словами. Виключення складають знаки «+» і «-» при цифрі. Треба писати: «Температура змінюється від -150 до +150 °C». Знаки «№», «%» та ін. застосовується тільки при цифрі чи буквеному знаку, в інших випадках вони пишуться словами. Допускається писати знаки «№», «%» не при цифрах – у заголовках таблиць, наприклад: «№ з/п», «у %». Примітки до тексту і таблиць, в яких вказують довідкові та пояснювальні дані, нумерують послідовно в межах однієї сторінки. Якщо приміток на одному аркуші декілька, то після слова «Примітки» ставлять двокрапку, наприклад:
Примітки: 1 … 2 …
Якщо є одна примітка, то її не нумерують і після слова «Примітка» ставлять крапку. Посилання та цитування. При написанні кваліфікаційної роботи необхідно давати посилання на джерела, матеріали або окремі результати, з яких наводяться дані в магістерській роботі. Такі посилання дають змогу знайти документи та перевірити достовірність відомостей про цитування документа, дають необхідну інформацію щодо нього, допомагають з’ясувати його зміст, мову тексту, обсяг. Посилатися слід на останні видання публікацій. На більш ранні видання можна посилатися лише в тих випадках, коли в них с наявний матеріал, який не включено до останнього видання. Якщо використовують відомості, матеріали з монографій, оглядових статей, інших джерел з великою кількістю сторінок, тоді в посиланні необхідно точно вказати номери сторінок. Посилання в тексті кваліфікаційної роботи на джерела слід зазначати порядковим номером за переліком посилань, виділеним двома квадратними дужками, наприклад, «…у працях [1–7]…» або «…у роботі [5, с. 87]…». Посилання на ілюстрації магістерської роботи вказують порядковим номером ілюстрації, наприклад, «…(рис. 1.2)…». Посилання на формули вказують порядковим номером формули в дужках, наприклад, «…у формулі (2.1)…». На всі таблиці повинні бути посилання в тексті, при цьому слово «таблиця» в тексті пишуть скорочено, наприклад: «...в табл. 1.2... «, або «...(табл. 1.2)...». У повторних посиланнях на таблиці та ілюстрації треба вказувати скорочено слово «дивись», наприклад: «…(див. табл. 1.3)…». Для підтвердження власних аргументів посиланням на авторитетне джерело або критичний аналіз того чи іншого друкованого твору слід наводити цитати. Загальні вимоги до цитування такі: а) текст цитати починається та закінчується лапками і наводиться в тій граматичній формі, в якій він поданий у джерелі, зі збереженням особливостей авторського написання; б) цитування має бути повним, без довільного скорочення авторського тексту та без перекручення думок автора. Пропуск слів, речень, абзаців при цитуванні допускається без перекручення авторського тексту і позначається трьома крапками. Вони ставляться у будь-якому місці цитати (на початку, всередині, наприкінці). Якщо перед випущеним текстом або за ним стояв розділовий знак, то він не зберігається; в) кожна цитата обов’язково супроводжується посиланням на джерело; г) при непрямому цитуванні (переказі, викладі думок інших авторів своїми словами), що дає значну економію тексту, слід бути точним у викладенні думок автора, коректним щодо оцінювання його результатів і давати відповідні посилання на джерело. Перерахування. За необхідності в середині тексту можуть наводитися перерахування. Перед перерахуванням ставиться двокрапка. Перед кожною позицією перерахування треба ставити малу літеру українського алфавіту з дужкою, або не нумеруючи – дефіс. У кваліфікаційної роботи необхідно обирати єдиний спосіб оформлення перерахування. Скорочення слів здійснюється відповідно до чинного стандарту «Інформація та документація. Скорочення слів в українській мові в бібліографічному описі. Загальні вимоги та правила». Найуживаніші способи скорочення: – залишається лише перша (початкова) літера слова (м. – місто, с. – сторінка, т. – том, к. к. д. – коефіцієнт корисної дії); – залишається частина слова, закінчення і суфікс відкидається (таблиця – табл., рисунок – рис., дивись – див., область – обл.); – при позначенні цифрами років і століть (р. – рік, рр. – роки, ст. – століття). Якщо в текст уводяться власні скорочення, необхідно дотримуватися правила, за яким перше згадування такої абревіатури зазначається у круглих дужках після повної назви, далі по тексту – без розшифровування. При використанні певного символу необхідно, щоб одна й та сама величина за текстом позначалася однаково. Подання цифрової інформації. Необхідно дотримуватися загальноприйнятих правил. 1. Числові значення величин з одиницями вимірювання записуються арабськими цифрами, а без одиниць вимірювання від 1 до 9 – словами. Коли наводиться діапазон значень, виражених в однакових одиницях вимірювання, то одиниця вимірювання вказується після останнього числового значення, наприклад: від 5 до 15 років. У великих числах нулі треба замінювати скороченнями: тис., млн., млрд. 2. Прості та складні порядкові числівники пишуться словами (другий, двадцять п’ятий, триста шостий). Числівники, що входять до складних слів, пишуться цифрами (10-відсоткова вибірка). Порядкові числівники, позначені арабськими цифрами, мають відмінкові закінчення (90-ті роки). При переліку порядкових числівників відмінкове закінчення ставиться один раз (товари 1 та 2-го ґатунку). 3. Без відмінкових закінчень записуються порядкові числівники, позначені арабськими цифрами, якщо вони стоять після іменника, якого стосуються (у розділі 2, на рис. 5.1). Без відмінкових закінчень записуються порядкові числівники римськими цифрами для позначення століть, кварталів року, томів видань (XXI століття, II квартал). Список використаних джерел. Джерела треба розміщувати в алфавітному порядку. Відомості про джерела, включені до списку, необхідно давати згідно з вимогами державного стандарту. Додатки. Додатки оформлюють як продовження роботи на наступних сторінках, розміщуючи їх у порядку появи посилань у тексті. Кожний додаток має починатися з нової сторінки. Додаток повинен мати заголовок, надрукований великими літерами по центру відносно тексту сторінки. Посередині рядка над заголовком великими літерами друкується слово «Додаток…» і велика літера, що позначає додаток. Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки за винятком літер Г, Є, І, Ї, Й, О, Ч, Ь, наприклад, «Додаток А», «Додаток Б» та ін. Один додаток позначається як «Додаток А». Якщо додаток розміщений на декількох сторінках, то слово «Додаток» та його позначення вказують один раз. На другій чи наступній сторінках праворуч пишуть «Продовження додатка…» та вказують позначення, наприклад:
Продовження додатку А
Текст кожного додатка за необхідності може бути поділений на розділи та підрозділи, які нумерують у межах кожного додатка. В цьому разі перед кожним номером ставлять позначення додатка (літеру) і крапку, наприклад: А.2 – другий розділ додатка А; В.3.1 – підрозділ 3.1 додатку В. Ілюстрації, таблиці і формули, розміщені в додатках, нумерують у межах кожного додатка, наприклад: рис. Д.1.2 – другий рисунок першого розділу додатка Д; формула (А.1) – перша формула додатка А. Якщо в роботі як додатки використовуються документи, які оформлюються згідно з вимогами до документації даного виду, їх копії повинні бути представлені на аркушах стандартного формату з одного боку. На першій сторінці такого документа повинні бути зазначені ті ж реквізити, що і на звичайному додатку. Матеріали до захисту. Матеріал до захисту кваліфікаційної роботи подається на електронних носіях, в яких доповідь оформлена у вигляді презентації. Кількість слайдів, їх оформлення та режим показу вибирається автором відповідно до методичних рекомендацій. Як доповнення до слайдів можна використовувати демонстраційний матеріал на листах формату А4 (210 × 297 мм) у п’яти примірниках.
5. Лінгвістичні вимоги до кваліфікаційної роботи магістра
Підвищення інформаційності тексту кваліфікаційної роботи здійснюється лексичними, морфологічними та синтаксичними засобами. Рекомендуються прийоми, що дають змогу досягти максимальної лаконічності викладу змісту роботи. Для наукового тексту характерні смислова завершеність, цілісність і зв’язність думок, наявність спеціальної термінології. Виклад змісту здійснюється за допомогою функціонально-лексичних засобів зв’язку, що вказують на послідовність розвитку думки (спочатку, насамперед, потім, по-перше, по-друге, отже тощо), суперечливі відношення (однак, позаяк тощо), причинно-наслідкові відношення (тому, внаслідок цього, до того ж тощо), перехід від однієї думки до іншої (звернімося до, необхідно зупинитися на, потрібно розглянути тощо), підсумовування (отже, таким чином, насамкінець, викладене вище дає змогу дійти висновку, підводячи підсумок тощо). Наведемо приклади лексичних засобів для лаконічності викладу змісту кваліфікаційної роботи в різних її розділах. Лексичні засоби для викладу змісту в теоретичній частині роботи – Слід зазначити, що… – Можна виокремити досить значну кількість економічних досліджень… – Аналіз проблеми свідчить про відсутність загальноприйнятого визначення поняття… – Аналіз наукових праць, присвячених проблемі… свідчить про багатогранність та складність цього феномену… – Дослідники дійшли висновку… – Автори виявили, що... – Загалом розрізняють… – На сьогоднішній день багато дослідників… – У сучасному науковому знанні все більше утверджується поняття… – Отже, на сьогодні досить поширеною є думка про те… – У зв’язку з цим цікавими є результати дослідження… – У ряді досліджень виявлено, що... – У цілому, можна констатувати, що... – У концепції К. В. Махненко цей феномен розглядається як… – На думку Л. І. Фішмана, під поняттям… розуміється… – Л. М. Мітіна, Г. В. Мітін поняття… визначають як… – К. Л. Ванерко тлумачить поняття… як... – У працях… висвітлюються проблеми... – Важливим також є дослідження А. А. Воронько щодо… – Важливого значення дослідники надають… – Крім того, привертають увагу дослідження… – Подібної точки зору дотримуються... – Серед вітчизняних дослідників цієї проблеми слід, насамперед, указати на праці О. Л. Мірошниченко [34], Е. Г. Данилової [16], А. О. Пилипенко [24], які розглядають… – Крім того, як підкреслює В. С. Музичко [45], можна говорити про особливості... – У контексті проблеми нашого дослідження привертають увагу також праці… в яких визначено, що... – Вивчаючи досвід зарубіжних авторів [34; 54; 234 та ін.], які визначають… – Водночас у більшості праць, на нашу думку, недостатня увага приділяється аналізу... – Отже, незважаючи на певні відмінності у термінах... принципових відмінностей у розумінні змісту та структури (поняття..., явища..., феномена... тощо) немає... Лексичні засоби для викладу змісту у практичній частині роботи – Відповідно до структури (досліджуваного явища) було визначено… – На основі дослідження рівнів… – Аналіз результатів... – Як показав аналіз результатів дослідження,… – У процесі дослідження було встановлено... – Як видно з табл. 2.1,… – З даних, наведених у табл. 2.2, бачимо, що... – У табл. 2.3 висвітлюється певна тенденція, а саме:… – У табл. 2.4 відображено, що... – Наступний крок у вивченні… передбачав аналіз результатів… – Отже, можна констатувати... – Слід наголосити, що… – Отримані дані свідчать про те,… – Встановлено, що... – Подібні результати отримано... – Виявлено… – Визначено… – Проаналізовано… – За результатами дослідження можна припустити, що… – Щодо окремих проявів досліджуваного явища було встановлено, що... – Важливим моментом нашого дослідження стало визначення... – Результати дослідження дали змогу встановити... – Наступним етапом дослідження стало вивчення… – Це підтверджується й даними, отриманими за аналізом… – На наступному етапі дослідження було проаналізовано… – Водночас привертає увагу той факт… – Так, зокрема, простежується… – Загалом, аналіз результатів дослідження дав можливість виявити… – Отже, можна говорити про те,... – Узагальнення результатів дослідження… дає можливість… Отже, завдяки використанню спеціальної термінології студенти мають можливість у короткій та лаконічній формі наводити розгорнуті визначення і характеристики наукових фактів, понять, процесів, явищ, що досліджувалися в процесі виконання дипломної роботи. Лексичні засоби для викладу змісту в теоретичній та практичній частинах кваліфікаційної роботи дають змогу досягти максимальної лаконічності викладу її змісту. 6. ВИМОГИ ДО ЗМІСТУ, СТРУКТУРИ І ОФОРМЛЕННЯ АВТОРЕФЕРАТУ
Загальні вимоги до автореферату. Написання автореферату — заключний етап виконання кваліфікаційної роботи магістра перед поданням її до захисту. Призначення автореферату — широке ознайомлення наукових працівників з методикою дослідження, фактичними результатами і основними висновками випускної роботи. Автореферат друкують державною мовою. Автореферат має стисло, але досить ґрунтовно розкривати основний зміст кваліфікаційної роботи, в ньому не повинно бути надмірних подробиць, а також інформації, якої нема в роботі. Автореферат — своєрідна візитна картка наукової кваліфікаційної роботи. У ньому викладають основні ідеї та висновки, внесок автора у проведене дослідження, ступінь новизни і практичну значущість результатів дослідження. Автореферат — документ, без якого кваліфікаційну роботу не допускають до захисту, в якій би формі вона не була написана. Тільки після отримання дозволу на розмноження автореферату магістр дістає право на захист кваліфікаційної роботи, тобто підготовкою автореферату по суті завершується останній і найвідповідальніший етaп роботи над кваліфікаційною роботою. Важливість автореферату як документа полягає також у тому, що за наведеними в ньому даними оцінюють рівень випускної роботи і наукову кваліфікацію її автора, його навички оформлення результатів наукової праці. Основне призначення автореферату — інформувати про отримані наукові результати і ввести їх до сфери наукової комунікації. Отже, автореферат як засіб повторної фіксації результатів випускної роботи виконує інформативну функцію у тому сенсі, що не тільки сповіщає читача про факт захисту кваліфікаційної роботи, а й досить докладно передає її зміст, завдяки чому звичайно замінює її читання. Процес складання автореферату являє собою згортання (компресію) наукової інформації (основний процес аналітико-синтетичної переробки матеріалу), спрямоване на те, щоб виявити і вибрати із змісту найсуттєвішу інформацію і подати її в новій стислій формі за принципом «мінімум знаків — максимум інформації». Аналізуючи зміст кваліфікаційної роботи, її автор виявляє те, що відповідає цільовому призначенню автореферату і підлягає включенню до тексту. У логічній єдності з аналізом проводиться синтез інформації, її логічне комплектування, узагальнення, пошук містких і точних засобів і форм її подання, внаслідок чого створюється новий документ — автореферат, котрий, незважаючи на істотні відмінності від самої кваліфікаційної роботи за обсягом і формою, повинен бути адекватним їй у семантичному відношенні. І хоча ці процеси, як і будь-яка творча діяльність, важко піддаються нівелюванню, впорядковуванню та уніфікації, можна знайти загальні підходи до складання автореферату, вказати єдині принципи його побудови. Структура автореферату. Структурно автореферат складається із загальної характеристики роботи, основного змісту, висновків, списку опублікованих автором праць за темою кваліфікаційної роботи, анотацій українською, російською та англійською мовами. Загальна характеристика роботи, що подається в авторефераті, має відповідати наведеним у вступі до роботи магістра її кваліфікаційним ознакам. Заголовки рубрик не треба виділяти в окремі рядки, досить вирізнити їх жирним шрифтом або курсивом і розмістити в підбір із текстом. Крім того, вказують структуру кваліфікаційної роботи, наявність вступу, кількості розділів, додатків, повний обсяг кваліфікаційної роботи в сторінках, а також обсяг, що займають ілюстрації, таблиці, додатки (із зазначенням їх кількості), список використаних літературних джерел (із зазначенням кількості найменувань). В основному змісті стисло викладається зміст кваліфікаційної роботи за розділами. Цей розділ повинен дати повне і переконливе уявлення про виконану роботу. Головне тут — стисло і чітко показати стан досліджуваної проблеми, тобто визначити місце («нішу») дослідження в загальній проблемі для того, щоб зробити виважений крок уперед у науковому пізнанні. Далі викладається сутність виконаних досліджень з урахуванням послідовності розв'язання поставлених задач (наводиться «скелет» кваліфікаційної роботи). Тут головну увагу треба приділити питанням достовірності та обґрунтованості прийнятих вихідних положень, ступеня доведення достовірності отриманих результатів, висвітленню сутності отриманих нових наукових положень. Не варто затемнювати основний зміст роботи другорядними дрібницями, які заважають сприйняттю «червоної нитки» роботи. Досліднику завжди здається, що все в його роботі важливе і цінне. У процесі написання автореферату необхідно піднятися до нового наукового рівня, тобто зуміти подивитися на свою роботу, так би мовити, з висоти і чітко донести до читача свої наукові і прикладні досягнення. Вступна частина автореферату дає змогу скласти лише загальне враження про кваліфікаційної роботи. Основна частина є реферативною дає уявлення про її зміст і побудову. У цій частині автореферату важливо показати, як були отримані результати, продемонструвати хід дослідження, викласти сутність використаних методів, навести дані щодо їх точності і трудомісткості, описати умови і основні етапи експериментів. Нюанси висвітлення змісту роботи можуть розрізнятися залежно від наукової галузі, теми та інших факторів. Проте в усіх випадках до автореферату доцільно вводити насамперед висновки і кінцеві результати. Реферування кваліфікаційної роботи в основній частині автореферату — зовсім не технічна праця. Це особливий творчий процес. Досягти головної мети — в мінімальному обсязі дати максимум корисної інформації — можна завдяки зменшенню кількості (або повному вилученню) міркувань, порівнянь, обговорень, обґрунтувань, описів, включенню до автореферату тільки кінцевих формул. Крім зазначених прийомів скорочення тексту автореферату, дійовими є також лексичні, морфологічні та синтаксичні способи підвищення його інформативної місткості. Висновки становить стисла інформація про підсумки виконаної роботи, котра повинна відповідати загальним висновкам кваліфікаційної роботи. Вони починаються з формулювання наукового завдання або проблеми, за розв'язання якої дослідник претендує на присудження кваліфікаційного рівня магістра. Сформульоване наукове завдання або проблема тісно пов'язується з назвою кваліфікаційної роботи, метою роботи і основними науковими положеннями, що захищаються. Це ніби наукова «формула», згусток отриманої наукової новизни. Звичайно формулювання починається так: «У кваліфікаційній роботі магістра наведене теоретичне узагальнення і нове розв'язання наукового завдання, що виявляється в...». Далі треба вказати, якою саме є наукове завдання, як воно вирішено і для чого в кінцевому розумінні (прикладному плані) воно призначено. Слід відзначити, що часто переплутують формулювання наукового завдання з кінцевими прикладними результатами виконаної роботи. Наукові результати — це немовби «діагноз» (мовою медиків), а вже потім, знаючи природу, сутність явища або закономірності (залежності), можна обирати чи конструювати метоли, тобто застосовувати нові або вдосконалені способи, технології, машини, матеріали тощо. Після формулювання вирішеної наукового завдання у висновках викладають головні наукові та практичні результати роботи. Вони тісно пов'язані з науковими і прикладними положеннями, викладеними в загальній характеристиці роботи. Кожен науковий і прикладний висновок роботи треба формулювати чітко і конкретно (однозначно). Формулювання віддзеркалює суть і новизну зробленого. Наукові висновки подають ширше, ніж формулювання наукових положень, котрі захищаються. Прикладні (практичні) висновки повинні містити принцип або основу використання того чи іншого результату. Список опублікованих праць за темою кваліфікаційної роботи подають відповідно до вимог державного стандарту з обов'язковим наведенням назв праць і прізвищ усіх співавторів. Анотації. На останніх сторінках автореферату розміщують анотації українською, російською та англійською мовами. На вибір магістранта анотація російською мовою повинна бути розгорнутою, обсягом до 2 сторінок машинописного тексту інформацією про зміст і результати кваліфікаційної роботи, а дві інші – обсягом до 0,5 сторінки машинописного тексту – ідентичного змісту інформації про основні ідеї та висновки дисертації. Анотації складаються за формою, яка має такий зміст: прізвище та ініціали; назва кваліфікаційної роботи; спеціальність (шифр і назва); установа, де відбудеться захист; місто, рік; основні ідеї, результати та висновки. Матеріал в анотації викладають стисло і точно з використанням синтаксичних конструкцій, притаманних мові ділових документів, уникаючи складних граматичних зворотів. Необхідно вживати стандартизовану термінологію, а не маловідомі терміни і символи. Після кожної анотації наводять ключові слова відповідною мовою. Ключовим словом називається слово або стійке словосполучення із тексту анотації, яке з точки зору інформаційного пошуку несе смислове навантаження. Сукупність ключових слів (загальною кількістю не меншою трьох і не більшою десяти) повинна відбивати поза контекстом основний зміст наукової праці. Ключові слова подають у називному відмінку, друкують в рядок, через кому. Оформлення автореферату. За обсягом автореферат (без обкладинки та анотацій) не може бути меншим ніж 0,7 авторського аркуша і перевищувати 0,9 авторського аркуша при друкуванні через 1,5 інтервали на друкарській машинці або з одинарним інтервалом з використанням текстового редактора Word на комп'ютері з розміщенням від 40 до 44 рядків на сторінці. Нагадаємо, що авторський аркуш містить 40 000 знаків, до числа яких входять літери, цифри, розділові знаки та проміжки між словами. Обсяг ілюстрацій в авторських аркушах визначається їх площею, причому 3 000 кв.см відповідають 1 авторському аркушу. На лицьовому боці обкладинки автореферату подаються: назва організації, назва кафедри, яка прийняла кваліфікаційної роботи до захисту; прізвище, ім'я, по батькові дипломника; індекс УДК; назва кваліфікаційної роботи; шифр і найменування спеціальності; підзаголовок «Автореферат кваліфікаційної роботи магістра з економіки»; місто, рік (Додаток Л). На зворотному боці обкладинки автореферату вказується організація, в якій виконане магістерське дослідження; науковий ступінь, вчене звання, прізвище, ім'я та по батькові наукового керівника і рецензента, їх місце роботи; наукові ступені, вчені звання, посади; дата і час проведення захисту, назва кафедри, де проводиться захист, адреса організації, при якій вона існує; Автореферат не має титульного аркуша. Номери сторінок проставляються в центрі верхнього берега сторінки. Нумерація починається з цифри 1 на першій сторінці, де міститься загальна характеристика роботи. Структурні частини автореферату не нумерують, їх назви друкують великими літерами симетрично до тексту. Видання автореферату. Автореферат дисертації виготовляють друкарським способом і видають у вигляді брошури тиражем 10 примірників. Формат видання 148x210 мм (формат паперу і частка аркуша 60х84/16) з друкуванням тексту з обох боків аркуша. На авторефераті обов'язково вказують вихідні дані друкарні або іншої установи, де друкувався автореферат, згідно з державним стандартом. 7. відгук керівника на кваліфікаційну роботу магістра
Відгук керівника складається після перевірки чистового варіанта роботи. Відгук повинен містити: – висновки про актуальність досліджуваної проблеми; – визначення повноти та якості розробки теми; – коротку характеристику головних (у тому числі оригінальних) рішень, практичних досягнень студента; – висновки про цінність пропозицій студента, ступінь їх обґрунтування та можливість практичного застосування; – характеристику рівня загальної економічної підготовки студента, вміння самостійно мислити, творчо вирішувати поставлені завдання; – висновки про наявність у студента вмінь і навичок у галузі фінансів; – особливості застосування в роботі обчислювальної техніки для розрахунків та розробки графіків і діаграм; – зазначення ступеня відповідності роботи вимогам щодо змісту і оформлення; – зауваження щодо наявних у роботі недоліків; – оцінку роботи за чотирибальною системою («відмінно», «добре», «задовільно» або «незадовільно»); – рекомендації щодо захисту роботи. Відгук складається в одному примірнику та при захисті роботи зачитується на засіданні ДЕК.
8. Рецензування кваліфікаційної роботи магістра
Рецензентами можуть бути наукові працівники та досвідчені висококваліфіковані спеціалісти з фінансових установ. Рецензія складається у довільній формі або за формою, яка представлена в додатку М. Рецензія повинна містити характеристику таких сторін роботи, як: – актуальність теми; – відповідність змісту роботи затвердженій темі та завданню на її розробку; – повноту вирішення поставлених питань, глибину їх опрацювання, наявність елементів наукового дослідження; – оригінальність вирішень, їх реальність, обґрунтованість і можливість застосування в установі; – повноту використання при підготовці роботи спеціальної літератури, нормативних та довідкових матеріалів, фактичних даних; – стиль викладення та оформлення роботи; – недоліки, наявні в роботі. Рецензент робить висновок про можливість або неможливість допущення кваліфікаційної роботи до захисту. На кваліфікаційну роботу магістра мають бути підготовлені двірецензії: – внутрішня рецензія – складається в одному примірнику, підписується рецензентом, що призначаються випусковою кафедрою; – зовнішня рецензія – може бути підписана на підприємстві (установі, організації), за матеріалами якої виконувалося дослідження, або співробітником іншого навчального закладу, що має науковий ступінь та вчене звання. Рецензія складається в одному примірнику, підпис рецензента повинен бути засвідчений печаткою установи, де він працює. Студент до захисту знайомиться з рецензіями на свою роботу і готує мотивовані відповіді на зазначені зауваження.
9. Проходження нормоконтролю
Після рецензування кваліфікаційна робота подається на нормоконтроль для перевірки відповідності оформлення роботи зазначеним вище вимогам та наявності підпису студента, підпису і відгуку керівника та рецензії. Якщо в роботі є елементи, що не відповідають усім поставленим вимогам, вона повертається студенту для виправлення. Приведена в належний вигляд робота підписується консультантом з нормоконтролю на титульній сторінці.
10. Захист кваліфікаційної роботи магістра
До захисту допускаються студенти, що виконали всі вимоги індивідуального плану та навчальної програми. Умови допуску студента до захисту дипломної роботи: – вчасно затверджені тема кваліфікаційної роботи і науковий керівник; – відсутність академічної та інших видів заборгованості перед навчальним закладом; – успішний передзахист кваліфікаційної роботи; – наявність оформленої за всіма вимогами та прошитої відповідним чином кваліфікаційної роботи; – наявність відгуку наукового керівника, внутрішньої і зовнішньої рецензій на кваліфікаційну роботу. Завершена робота, підписана студентом, рецензентом, керівником, консультантом з нормоконтролю разом з авторефератом, відгуком керівника і рецензіями подаються завідувачу кафедри на підпис. У ДЕК до початку захисту кваліфікаційних робіт надаються наступні документи:
У ДЕК можуть бути представлені також інші матеріали, які характеризують наукову і практичну цінність виконаної роботи: друковані статті за темою, документи, що вказують на практичне використання результатів роботи тощо. Захист кваліфікаційної роботи проводиться на відкритому засіданні ДЕК з участю всіх її членів. На захисті дозволяється присутність всіх бажаючих. Для більш повного і наочного представлення кваліфікаційної роботи на засіданні Державної екзаменаційної комісії рекомендується доповідь супроводжувати презентацією. У презентації, виконаної в програмі «MS Power Poіnt», варто відбити постановку задачі й актуальність теми, хід досліджень, результати, рекомендації і висновки. Рекомендується 10-15 слайдів. Класичні помилки презентації: – забагато слайдів; – забагато матеріалу на слайді; – дуже швидко йдуть слайди; – малий шрифт; – тло слайду (шаблон) зливається з текстом або надміру яскраве, відволікає увагу; – надмірне «декорування»; – невиправдане використання ефектів анімації; – той, хто виступає, читає текст зі слайду; – той, хто виступає, говорить до екрана Тривалість захисту роботи одним студентом не повинна перевищувати 30 хвилин. Для доповіді студенту надається до 15 хвилин. У ній мають бути висвітлені такі питання дипломної роботи: – обґрунтування актуальності теми дослідження; – мета, завдання, об'єкт, предмет; – методи дослідження; – результати дослідження; – основні висновки та рекомендації щодо впровадження результатів дослідження. Упродовж доповіді студент має посилатися на графічну частину своєї роботи для більш повного розкриття обсягу проведеного дослідження та представлення отриманих результатів. Успішний виступ на захисті передбачає дотримання певних правил, зокрема: – упевненість і вільне володіння текстом; – логічність, зрозумілість і доступність сприймання; – помірна завантаженість виступу цифрами і фактами; – конкретність і лаконічність відповідей на запитання та зауваження; – дотримання регламенту. Після доповіді голова та члени ДЕК, інші особи, присутні при захисті, ставлять запитання, на які студент повинен дати стислі, чіткі та кваліфіковані відповіді. Наступним етапом захисту кваліфікаційної роботи є ознайомлення присутніх з відгуком керівника та рецензіями Студенту надається можливість відповісти на наявні в зазначених документах зауваження. Захист кваліфікаційної роботи оцінюється на основі теоретико-практичного рівня виконаної роботи, доповіді студента, його відповідей на запитання комісії і висловлені зауваження (в тому числі ті, що містяться у відгуку керівника та рецензіях). Рішення про результати захисту приймається відкритим голосуванням більшістю голосів членів комісії на закритому засіданні ДЕК, протоколюються та підписуються головою і членами комісії. Захищені кваліфікаційні роботи разом з авторефератами і графічним матеріалом передаються на випускаючу кафедру фінансів та кредиту. 11. КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ кваліфікаційної роботи магістра
Підсумкову, диференційовану за чотирибальною шкалою оцінку кваліфікаційної роботи визначає ДЕК відповідно до критеріїв оцінювання знань прийнятих в університеті (табл. 11.1). Її рішення є остаточним і оскарженню не підлягає.
Таблиця 11.1 – Критерії оцінювання знань
У процесі визначення оцінки враховується ряд важливих показників якості кваліфікаційної роботи: – актуальність обраної теми; – чіткість формулювання мети і завдань дослідження; – структура й логіка побудови змісту роботи; – якість і глибина теоретичного, методологічного та практичного аналізу проблеми; – наявність критичного огляду літературних джерел та наукової полеміки; – актуальність і обґрунтованість заходів, що пропонуються; – дотримання вимог до оформлення роботи; – наявність та інформаційна змістовність ілюстративних матеріалів для захисту роботи; – адекватність економіко-математичних моделей та методів, що використовуються для вирішення завдань, поставлених у роботі; – змістовність повідомлення про основні результати дослідження; – правильність та чіткість відповідей на запитання членів ДЕК; – зауваження і пропозиції, що містяться в зовнішній рецензії та у відгуку наукового керівника. Основні умови одержання оцінки: Відмінно (90-100 балів). Кваліфікаційна робота є бездоганною в усіх відношеннях: – містить елементи наукової новизни; – має практичне значення; – доповідь логічна і стисла, проголошена вільно й зі знанням справи; – відгук і рецензія позитивні; – відповіді на запитання членів ДЕК правильні. Добре (76-89 балів). Тема кваліфікаційної роботи розкрита, але мають місце окремі недоліки непринципового характеру: – в теоретичній частині поверхово проаналізовані літературні джерела; – елементи новизни та практичного значення чітко не представлені; – недостатньо використані інформаційні матеріали організації, мають місце окремі зауваження в рецензії та відгуку; – доповідь логічна, проголошена вільно; – відповіді на запитання членів ДЕК в основному правильні; – кваліфікаційна робота оформлена в межах вимог. Задовільно (60-74 балів). Тема кваліфікаційної роботи в основному розкрита, але мають місце недоліки змістовного характеру: – нечітко сформульована мета роботи; – теоретичний розділ не має критичного аналізу підходів до вирішення проблем, що охоплює тема, носить описовий характер; – в аналітичній частині є надмірна частина елементів описовості; – добір інформаційних матеріалів (таблиці, графіки, схеми) не завжди обґрунтований; – заходи та пропозиції, що містяться в третьому розділі, обґрунтовані непереконливо; – рецензія і відгук містять окремі зауваження; – доповідь прочитана за текстом; – не всі відповіді на запитання членів ДЕК правильні або повні; – є зауваження щодо оформлення кваліфікаційної роботи. Незадовільно (1-59 балів). Тема кваліфікаційної роботи розкрита поверхово. Мають місце такі недоліки: – нечітко сформульована мета кваліфікаційної роботи; – розділи погано пов'язані між собою; – відсутній критичний огляд сучасних літературних джерел; – запропоновані заходи з аналізу не результативні, економічне обґрунтування неповне. Крім того, мають місце недоліки в оформленні кваліфікаційної роботи. Ілюстрації до захисту відсутні. Доповідь прочитана за готовим текстом. Відповіді на запитання членів ДЕК неточні або неповні. Кваліфікаційна робота до захисту не допускається, якщо вона: – представлена науковому керівникові на перевірку чи на будь-який подальший етап проходження з порушенням термінів встановлених графіком навчального процесу; – написана на тему, яка своєчасно не була затверджена наказом по університету; – виконана не самостійно; – структура не відповідає вимогам; – зміст кваліфікаційної роботи не розкриває її теми; – не переплетена та недбало оформлена; – відсутні рецензії або відгук наукового керівника.
12. Вимоги до оформлення наукової статті
Однією із форм письмового оформлення результатів наукового дослідження є наукова стаття. Наукова стаття – один із основних видів публікацій. Вона містить виклад проміжних або кінцевих результатів наукового дослідження, висвітлює конкретне окреме питання за темою кваліфікаційної роботи, фіксує науковий пріоритет автора, робить матеріал роботи надбанням фахівців. Студенти освітньо-кваліфікаційного рівня «Магістр» мають підготувати і подати для розміщення статтю за темою кваліфікаційної роботи.. Наукова стаття подається разом із кваліфікаційної роботою на захисті. Оформлення статті: – матеріал статті повинен бути підготовлений на комп'ютері і роздрукований на принтері. До матеріалів має додаватися диск зі статтею, яку набрано в текстовому процесорі MS Word for Windows (примірник + диск); – розмір аркуша – А4; шрифт – Times New Roman, розмір шрифту – 14 кегель, текст набрано через 1,5 інтервал; – поля: ліворуч – 30 мм, праворуч – 15 мм, знизу – 20 мм, угорі – 20 мм. Подана до друку стаття має містити: – У лівому куті індекс УДК. – У правому куті прізвище, ініціали (у називному відмінку виділити жирним прямим) студента; прізвище, ініціали наукового керівника, його науковий ступінь, вчене звання. – Назва статті пишеться посередині прописними літерами, виділити жирним, трьома мовами: українською, російською та англійською. – Анотація (виділити жирним) повинна мати обсяг 600–800 друкованих знаків (з пробілами), в ній коротко викладається актуальність статті, мета, вміст, перспективи подальших досліджень трьома мовами: українською, російською та англійською. – Ключові слова: (з абзацу виділити жирним) перелік ключових слів (бажано від трьох до восьми, не виділяти жирним) трьома мовами: українською, російською та англійською. – Текст статті має бути обсягом не більше ніж 12 сторінок по 1800 знаків без пробілів на кожній з них. Загалом стаття має містити не більше 25 000 знаків із пробілами. – До друку приймаються лише ті наукові статті (науковою вважається стаття, яка містить результат теоретичного або експериментального дослідження і призначена для наукового видання), які мають такі обов’язкові елементи: – постановку проблеми у загальному вигляді та її зв’язок із важливими науковими чи практичними завданнями; – аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких започатковано розв’язання певної проблеми, на які спирається автор; – відокремлення невирішених ще частин загальної проблеми, яким присвячується стаття; – формулювання мети статті (постановка завдання); – виклад основного матеріалу дослідження з повним обґрунтуванням отриманих наукових результатів; – висновки з певного дослідження і перспективи подальших розвідок у цьому напрямі. – Список використаної літератури розміщується після тексту статті (посередині виділити жирним). Кількість літературних джерел має становити не менше п’яти та не більше п’ятнадцяти). Посилання на підручники, навчальні посібники, газети та ненаукові журнали є некоректними. – Написи на рисунках виконують шрифтом основного тексту та розміру. Рисунки підписують і нумерують (якщо їх більше ніж один) під рисунком посередині сторінки, розмір шрифту –14. – Таблиці подають як окремі об'єкти у форматі Word з розмірами, приведеними до сторінки складання. Основний кегль таблиці та її заголовка – 12. Заголовки таблиць розміщують посередині сторінки, напівжирним прямим накресленням, а нумерацію таблиць (якщо їх більше, ніж одна) – із правого боку сторінки. УВАГА! Стаття подається на кафедру в електронному та друкованому вигляді за підписом наукового керівника. Електронні файли, які надає автор на кафедру, мають позначатися: прізвище автора, стаття. Приклад оформлення статті:
13. Список використаних джерел
Додаток А Зразок оформлення титульного аркуша
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ЗАПОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ЕКОНОМІЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ
Кафедра фінансів та кредиту
Кваліфікаційна робота магістра
на тему «Удосконалення діяльності фінансової служби підприємства ТОВ «Соя Протеїн Продукт» на засадах антикризового управління»
Виконав: студент 2 курсу, групи 8.35814 спеціальності 8.03050801 – Фінанси і кредит ________________________Г.В. Невілько____
Керівник __к.е.н., доцент Богма О.С.________
Рецензент__к.е.н., доцент Линенко А.В._____
Запоріжжя – 2015 Зразок завдання на кваліфікаційну роботу магістра
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ЗАПОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Факультет економічнийКафедра фінансів та кредитуРівень вищої освіти магістр Спеціальність 8.03050801 – Фінанси і кредит
ЗАТВЕРДЖУЮЗавідувач кафедри _________В.З. Бугай
«____»__________________________________2015 року
З А В Д А Н Н ЯНА КВАЛІФІКАЦІЙНУ РОБОТУ СТУДЕНТУ_________________________________________________________________ (прізвище, iм’я, по-батьковi) 1. Тема роботи ____________________________________________________________________ керівник роботи: ПІБ, науковий ступінь, вчене звання затверджені наказом ЗНУ від “___”__________ 20__ року № ___
2. Строк подання студентом роботи “___”__________ 20__ року
3. Вихідні дані до роботи ______________________________________________ ________________________________________________________________________________________________________________________________________
4. Зміст розрахунково-пояснювальної записки (перелік питань, які потрібно розробити) __________________________________________________________ ________________________________________________________________________________________________________________________________________ ________________________________________________________________________________________________________________________________________ ____________________________________________________________________
5. Перелік графічного матеріалу (з точним зазначенням обов’язкових креслень): магістерська робота містить … рис., … табл. і …. формул. 6. Консультанти розділів роботи
7. Дата видачі завдання________________________________________
Календарний план
Студент _________ _________________ ( підпис ) (ініціали та прізвище) Керівник роботи _________ ___________________ (підпис) (ініціали та прізвище) Нормоконтроль пройдено
Нормоконтролер ____________ А.В. Линенко ( підпис ) (ініціали та прізвище)
Додаток В Зразок оформлення реферату
РЕФЕРАТ
Кваліфікаційна робота магістра: … с., … рис., … табл., … джерел, … додатків. Об’єктом дослідження є процес організації діяльності фінансової служби підприємства на засадах антикризового управління. Предметом дослідження є сукупність теоретичних, методичних і прикладних аспектів організації діяльності фінансової служби підприємства на засадах антикризового управління. Метою кваліфікаційної роботи магістра є розвиток теоретико-методичних й організаційних положень та розробка практичних рекомендацій щодо удосконалення організації діяльності фінансової служби підприємства на засадах антикризового управління в ринкових умовах господарювання. Методи дослідження: логічного узагальнення, дедуктивний, фінансово-економічного та статистичного аналізу, порівняння, зведення та ін. Одержані результати: удосконалено методику інтегральної оцінки фінансового стану підприємства; визначено шляхи попередження фінансовою службою кризового розвитку підприємства на засадах антикризового управління; систематизовано проблеми та виявлено можливості покращення організації фінансової служби підприємства. Результати дослідження можуть бути застосовані підприємствами, зокрема, методика інтегральної оцінки фінансового стану підприємства, алгоритм реалізації антисипативного антикризового управління, модель фінансової рівноваги.
ФІНАНСОВА КРИЗА, фінансова служба, АНТИКРИЗОВе УПРАВЛІННЯ, фінансова рівновага, ФІНАНСОВий СТан, діагностика банкрутства. Додаток Д Зразок оформлення змісту
ЗМІСТ
Вступ………………………………………………………...…..………………........6 1 Теоретичні засади діяльності фінансової служби на підприємствах…………11 1.1 Сутність та структура фінансової служби підприємства.……....……...........11 1.2 Основні завдання та функції фінансової служби…….……...….……………15 1.3 Антикризове управління, як інструмент попередження та подолання кризових явищ фінансовою службою підприємства…….……....19 Висновки до розділу 1……………………………………………………………...28 2 Комплексне оцінювання фінансового стану як результату діяльності фінансової служби підприємства…………………………….……...…..…….….30 2.1 Організаційно-економічна характеристика ТОВ «Соя Протеїн Продукт»…..30 2.2 Аналіз фінансового стану як індикатору рівня фінансової кризи на підприємстві ………………………………………………………………………..35 2.3 Оцінювання фінансової кризи ТОВ «Соя Протеїн Продукт» на основі визначення вірогідності його банкрутства………………………………….….49 Висновки до розділу 2……………………………………………………………...57 3 Напрями удосконалення діяльності фінансової служби на підприємствах на засадах антикризового управління…………………………………………….60 3.1 Удосконалення методики оцінювання фінансового стану підприємства як інструмент підвищення ефективності антикризового управління…………..…..60 3.2 Шляхи попередження фінансовою службою кризового розвитку підприємства на засадах антикризового управління………….………….….…..67 3.3 Проблеми та можливості покращення організації фінансової служби підприємства………………………………………………..........…..........83 Висновки до розділу 3……………………………………………………………...89 Висновки…………………………………………………………………………....91 Список використаних джерел ………………………………...……………....…..97 Додаток Е Зразок оформлення вступу
ВСТУП
Сучасний розвиток економічних відносин у суспільстві ставить якісно нові вимоги до наукових розробок в цілому і, зокрема, у сфері антикризового управління. Фінансово-економічне оздоровлення вітчизняних підприємств потребує запровадження ефективного антикризового моніторингу, методологічна база якого відповідала б сучасним економіко-правовим вимогам. Найбільш серйозним наслідком фінансової кризи на підприємствах є їх банкрутство – явище притаманне сучасній економіці України, яке супроводжується посиленням соціально-економічних проблем в суспільстві. Тому важливе значення має впровадження фінансовими службами вітчизняних підприємств антикризового інструментарію, спрямованого на своєчасне розпізнавання загрози банкрутства з метою його попередження. Дискусія щодо природи фінансової кризи підприємств обумовлена різними підходами до визначення причин її виникнення. Вітчизняні науковці – Бланк І.О., Василенко В.О., Крамаренко Г.О., Лігоненко Л.О., Мозенков О.В., Поддєрьогін А.М., Терещенко О.О., Чумаченко М.Г., Швиданенко Г.О. та інші – продовжують вивчення причинно-наслідкових зв’язків розвитку кризових явищ та пошук шляхів фінансово-економічного оздоровлення підприємств. Розгляд проблем антикризового управління займає належне місце у працях зарубіжних дослідників: Александрова Г.А., Аренса Е., Бєляєва С.Г., Богданова А.А., Брігхема Є.Ф., Короткова Е.М., Родіонової Н.В., Стоуна Д., Уолша К. та інших. Досягнення у цій галузі науки досить вагомі. Але, разом з тим, подальші дослідження виявляють проблеми, які потребують подальшого вирішення. Одним з важливих питань є питання розробки теоретичних і методичних положень щодо забезпечення раціонального функціонування системи антикризового фінансового управління як складової діяльності фінансової служби підприємства, зокрема, розроблення фінансовими службами підприємств дієвого інструментарію розпізнавання та подолання кризових процесів. Реалізація на практиці системи антикризових заходів щодо виявлення та подолання фінансової кризи передбачає розробку теоретично обґрунтованої методологічної бази, яка відображає сучасні вимоги. Відомі на сьогодні традиційні методи оцінки кризової ситуації мають певні недоліки: по-перше, не адаптованість зарубіжного інструментарію кризової діагностики до діяльності вітчизняних підприємств; по-друге, поширений управлінський підхід дає загальну характеристику кризовій ситуації, в той час, як прийняття рішень вимагає кількісного обґрунтування; по-третє, серед аналітичних показників діагностики банкрутства не виділено чітких критеріїв, орієнтованих на ідентифікацію ранніх ознак та глибини фінансової кризи. Вище викладене підтверджує необхідність поглибленого дослідження теоретико-методичних основ організації діяльності фінансової служби підприємства на засадах антикризового управління, а також свідчить про актуальність досліджуваної у магістерській роботі проблематики у науковому та практичному плані. Метою кваліфікаційної роботи магістра є розвиток теоретико-методичних й організаційних положень та розробка практичних рекомендацій щодо удосконалення організації діяльності фінансової служби підприємства на засадах антикризового управління в ринкових умовах господарювання. Виходячи з цієї мети, були розроблені такі основні задачі дослідження: – розглянуто сутність та структуру фінансової служби підприємства; – систематизовано основні завдання та функції фінансової служби; – вивчено та систематизовано основні підходи до антикризового управління з метою їх практичного використання; – проведено комплексне оцінювання фінансового стану як результату функціонування фінансової служби на досліджуваному підприємстві; – удосконалено методику оцінювання фінансового стану підприємства як інструменту підвищення ефективності антикризового управління; – запропоновано заходи з попередження фінансовою службою кризового розвитку підприємства на засадах антикризового управління; – визначено шляхи покращення організації фінансової служби підприємства. Об’єктом дослідження є процес організації діяльності фінансової служби підприємства на засадах антикризового управління. Предметом дослідження є сукупність теоретичних, методичних і прикладних аспектів організації діяльності фінансової служби підприємства на засадах антикризового управління. Теоретичною та методологічною основою дослідження є праці вітчизняних і зарубіжних фахівців в галузі теорії криз та антикризового управління. У роботі використані методи: логічного узагальнення – для узагальнення наукового досвіду з досліджуваної проблематики й викладання послідовності положень магістерської роботи; дедуктивний – для дослідження теоретичних аспектів антикризового управління; фінансово-економічного та статистичного аналізу, порівняння, зведення – при оцінюванні фінансового стану підприємства; ситуаційного аналізу – при розробці рекомендацій щодо попередження фінансовою службою кризового розвитку підприємства на засадах антикризового управління; критичного аналізу та узагальнення теоретичних досліджень – для теоретичного узагальнення одержаних результатів та формулювання висновків. Інформаційною базою дослідження є законодавчі та нормативно-правові акти, фахова література, матеріали наукових конференцій та періодичних видань, статистичні дані ТОВ «Соя Протеїн Продукт», результати власних досліджень та проведеного аналізу. Наукова новизна отриманих результатів визначається такими основними положеннями: – удосконалено методику інтегральної оцінки фінансового стану підприємства, що ґрунтується на розрахунку таких показників: коефіцієнт абсолютної, швидкої, поточної ліквідності, коефіцієнт фінансової стабільності, коефіцієнт забезпеченості власними засобами; спроможна виявити не тільки кризове, але і передкризове становище підприємства; враховує всі найважливіші аспекти платоспроможності та фінансової стійкості, виключаючи розрахунок ідентичних показників; враховує верхні границі введених у модель коефіцієнтів; – дістав подальшого розвитку алгоритм реалізації антисипативного антикризового управління, який включає формування каналів інформації; визначення сфери спостереження; створення спеціальних аналітичних центрів та формування конкретних аналітичних завдань для них; вибір індикаторів раннього попередження; розрахунок планових та граничних значень індикаторів, а також безпечних інтервалів їх зміни; прийняття управлінських рішень на основі узагальнення одержаних аналітичних результатів. Реалізація запропонованого алгоритму фінансовою службою у комплексі створює передумови для забезпечення стабільного, динамічного та стійкого розвитку підприємства; – дістала подальшого розвитку модель фінансової рівноваги, яка дозволяє досліджувати стан і визначати зони фінансової рівноваги на підприємстві та відображає взаємозв'язок індикаторів фінансової рівноваги й ефективності фінансового управління підприємством. Значення результатів кваліфікаційної роботи магістра полягає у тому, що розроблені рекомендації дозволяють фінансовій службі підприємства отримати достовірну якісну інформацію про реальні можливості підприємства на початковій стадії фінансової кризи та ввести в дію особливі методи і механізми антикризового управління, здійснюючи, таким чином, попередження його банкрутства. Практичне значення мають такі розробки як: методика інтегральної оцінки фінансового стану, алгоритм реалізації антисипативного антикризового управління; модель фінансової рівноваги, яка дозволяє досліджувати стан і визначати зони фінансової рівноваги на підприємстві. Апробація результатів дослідження. Основні положення і результати дослідження доповідалися й обговорювалися на науково-практичних конференціях: Х Міжнародній науково-практичній конференції «Виклики та перспективи розвитку нової економіки на світовому, державному та регіональному рівнях» (Запоріжжя, 2015 р.). Публікації. За матеріалами дослідження опубліковано 2 друковані праці, у тому числі: 1 стаття і 1 тези за матеріалами наукових конференцій.
Додаток Ж Зразок оформлення висновку
ВИСНОВКИ
У кваліфікаційній роботі магістра наведене теоретичне узагальнення та вирішення завдання, яке полягає у розвитку теоретико-методичних положень та розробці практичних рекомендацій щодо вдосконалення діяльності фінансової служби на засадах антикризового управління та поліпшенні методів діагностики кризи на основі антикризового моніторингу на вітчизняних підприємствах в умовах підвищення нестабільності зовнішнього середовища. Загальні висновки, одержані в результаті дослідження, зводяться до наступного: Встановлено, що під фінансовою службою підприємства розуміють самостійний структурний підрозділ, який виконує визначені функції в системі управління підприємством. Як правило, таким підрозділом є фінансовий відділ. Так, враховуючи обсяги і складність задач, що вирішуються, фінансова служба підприємства може бути представлена: фінансовим директором або головним бухгалтером на малих підприємствах; фінансовим відділом на середніх підприємствах; фінансовим управлінням – на великих підприємствах. Виявлено, що фінансовий відділ відповідає за організацію фінансової роботи на підприємстві. до основних задач фінансових відділів відносять виконання зобов’язань перед бюджетом, банками, постачальниками, працівниками підприємства; організація розрахунків; контроль за використанням власних і позикових коштів; організація фінансового менеджменту. До функції фінансового відділу зазвичай відносять забезпечення фінансування господарської діяльності підприємства; розробка фінансової програми розвитку; визначення інвестиційної, валютної та кредитної політики; встановлення кошторисів витрат грошових коштів; фінансове планування; забезпечення страхування від фінансових ризиків; аналіз фінансово-господарської і зовнішньоекономічної діяльності тощо. Встановлено, що антикризове фінансове управління можна визначити як систему управлінських заходів і рішень з діагностики, попередження, нейтралізації і подолання кризових явищ і їхніх причин на підприємстві. Аналіз точок зору різних наукових шкіл антикризового управління дає підставу розглядати останнє в двох аспектах – превентивному (антисипативному), який полягає у «профілактиці» гострої кризи, та стабілізаційному (реактивному), тобто «лікуванні» неплатоспроможності, включаючи реорганізаційні процедури банкрутства (спостереження, зовнішнє управління, фінансове оздоровлення).. Виявлено, що протягом всього періоду капітал підприємства вкладено переважно в ліквідні активи, що розширює його можливості щодо швидкого вилучення («розмороження») коштів у разі виникнення термінової потреби (проте на кінець періоду на кінець періоду структуру активів слід визнати незадовільною, адже розмір необоротних активів складає приблизно 11% проти майже 89% оборотних активів). У складі необоротних активів підприємства протягом всього періоду основну частку (100%) займали основні засоби, забезпечуючи передусім господарську діяльність підприємства необхідним устаткуванням та приміщеннями. Основну частку у складі оборотних активів підприємства протягом всього періоду займає дебіторська заборгованість (від 68 до 82%), що пов’язане з проблемами в галузі кредитно-розрахункової дисципліни підприємства та освоєння підприємством нової програми в сільській місцевості. Встановлено, що на кінець періоду у складі капіталу підприємства переважають позичкові кошти, питома вага яких збільшується з 45% на кінець 2012 р. до 77% на кінець 2014 р., що говорить про підвищення залежності підприємства від зовнішніх джерел. У складі позичкових коштів підприємства на кінець періоду основну частку (100%) займає кредиторська заборгованість, значне збільшення якої на кінець 2014 р. свідчить про загрозу фінансовому становищу підприємства, адже воно стає більш залежним від зовнішніх кредиторів у короткостроковому періоді. Визначено, що на кінець 2014 р. відбувається зниження майже всіх показників рентабельності (насамперед, рентабельності активів на 41,3%, рентабельності продажу на 28,6%, рентабельності витрат на 12,5%), що доводить погіршення ефективності використання підприємством майна і джерел його формування. Встановлено, що на протязі аналізованих років баланс підприємства не є абсолютно ліквідним через стабільне не виконання першої умови – на кінець 2014 р. платіжна нестача для покриття найбільш термінових зобов’язань складає 37221,3 тис. грн. Про погіршення ліквідності протягом аналізованого періоду свідчить щорічне зниження показника абсолютної ліквідності та його невідповідність нормі на кінець 2014 р. Виявлено, що аналізоване підприємство протягом всього періоду має абсолютну фінансову стійкість, тобто для фінансування запасів йому вистачає власного оборотного капіталу. Проте, на кінець 2014 р. аналіз часткових показників фінансової стійкості свідчить про те, що на підприємстві спостерігається істотне зниження фінансової стійкості, на що вказує тенденція до зміни більшості аналізованих показників у несприятливий бік та вихід їх значень за межи норми, отже ТОВ «Соя Протеїн Продукт» втрачає фінансову незалежність від зовнішніх джерел фінансування. Виявлено зниження рівня ділової активності підприємства у 2014 р., на що вказує, перш за все, уповільнення оборотності капіталу на 1,2 обороти або на 14,2% порівняно зі станом на 2013 р., що свідчить про зниження ефективності вкладення фінансових ресурсів у формування активів. Доведено, що однією з причин зниження ділової активності ТОВ «Соя Протеїн Продукт» слід вважати відвернення коштів в дебіторську заборгованість. Впродовж 2013–2014 рр. також спостерігаємо від’ємне значення фінансового циклу, що пов’язано зі зростанням поточних зобов’язань підприємства й нестачею власного оборотного капіталу та заслуговує на негативну оцінку. В ході проведеного аналізу виявлено, що у 2014 р. темп приросту розміру капіталу (2,53) перевищує як темп зростання чистого доходу (2,17), так і темп зростання прибутку (1,41), що свідчить про те, що виручка зростає меншими темпами від економічного потенціалу та вказує на зниження інтенсивності використання ресурсів на підприємстві, а також свідчить про падіння рівня рентабельності. За результатами оцінки якості фінансового стану ТОВ «Соя Протеїн Продукт» з використанням підходу, заснованого на визначенні вірогідності банкрутства за методиками Альтмана, Таффлера, Спрингейта, Іркутської академії, Сайфуліна-Кодекова та системою показників Бівера виявлено досить високий рівень якості фінансового стану ТОВ «Соя Протеїн Продукт» (з тенденцією до його погрішення на кінець 2014 р.), адже за всіма обчисленими моделями вірогідність банкрутства низька, мінімальна або відсутня. Виключення складає лише система показників Бівера, яка свідчить про вірогідність банкрутства ТОВ «Соя Протеїн Продукт» протягом 5 років. Удосконалено методику інтегральної оцінки фінансового стану підприємства, що ґрунтується на розрахунку таких показників: коефіцієнт абсолютної, швидкої, поточної ліквідності, коефіцієнт фінансової стабільності, коефіцієнт забезпеченості власними засобами; спроможна виявити не тільки кризове, але і передкризове становище підприємства; враховує всі найважливіші аспекти платоспроможності та фінансової стійкості, виключаючи розрахунок ідентичних показників; враховує верхні границі введених у модель коефіцієнтів. За результатами розрахунку інтегрального показника виявлено, що якщо протягом 2012–2014 рр. підприємство знаходиться у доброму фінансовому становищі й фінансова криза йому не загрожує, то на кінець 2014 р. ТОВ «Соя Протеїн Продукт» погіршує своє фінансове положення (зниження показника на 15,2%), що призводить до фази початку кризового розвитку. В рамках удосконалення методів інтегральної оцінки ризику банкрутства підприємств запропоновано модель діагностики банкрутства вітчизняних підприємств, яка характеризуються простотою у використанні, однозначною інтерпретацією отриманих результатів, охопленням всіх аспектів діяльності підприємства; оптимальною кількістю показників. За результатами апробації моделі встановлено, що протягом 2012–2014 рр. підприємство мало низьку ймовірність банкрутства при наявності погіршення стійкості фінансового стану на кінець 2014 р., на що вказує зменшення інтегрального показника на 26,4%. З метою забезпечення своєчасної ідентифікації ознак фінансової кризи та їх нейтралізації обґрунтовано необхідність застосування вітчизняними підприємствами системи інструментів антикризового фінансового управління превентивного та реактивного характеру та розроблено критерії оцінювання ефективності антисипативного та реактивного антикризового управління. З метою створення дієвого механізму прогнозування появи кризи на підприємствах запропоновано алгоритм реалізації антисипативного антикризового управління, який включає формування каналів інформації; визначення сфери спостереження; створення спеціальних аналітичних центрів та формування конкретних аналітичних завдань для них; вибір індикаторів раннього попередження; розрахунок планових та граничних значень індикаторів, а також безпечних інтервалів їх зміни; прийняття управлінських рішень на основі узагальнення одержаних аналітичних результатів. Реалізація запропонованого алгоритму в комплексі створює передумови для забезпечення стабільного, динамічного та стійкого розвитку підприємства. Визначено основні етапи проведення фінансової стабілізації на підприємстві в умовах розвитку кризової ситуації: усунення неплатоспроможності; відновлення фінансової стійкості; зміна фінансової стратегії з метою прискорення економічного росту. В межах проведення фінансової стабілізації за напрямом відновлення фінансової стійкості запропоновано до використання підприємствами моделі фінансової рівноваги, яка дозволяє досліджувати стан і визначати зони фінансової рівноваги на підприємстві та відображає взаємозв'язок індикаторів фінансової рівноваги й ефективності фінансового управління підприємством. За напрямом зміни фінансової стратегії обґрунтовано доцільність використання моделі фінансової підтримки прискореного економічного зростання підприємства, яка ґрунтується на збільшенні темпу приросту обсягу реалізації продукції в майбутньому періоді при забезпеченні відповідних пропорцій фінансового розвитку. Надано рекомендації щодо покращення організації фінансової служби вітчизняних підприємств, а саме: на кожному підприємстві повинен бути створений фінансовий відділ; трьох відділів – планування, бухгалтерського обліку й фінансовий – досить для ефективного виконання фінансової функції; головний бухгалтер повинен офіційно звітувати перед генеральним директором, але працювати в тісному контакті з фінансовим директором; юридичний відділ має бути прямо підзвітним генеральному директорові, проте працювати в тісному контакті з фінансовим директором; відділ інформаційної технології повинен бути підзвітний фінансовому директорові. Практичне використання запропонованих рекомендацій дозволить більш швидко передавати інформацію; підвищити надійність й скоротити терміни звітності; централізувати фінансове керівництво й збереження інформації; пов’язати повноваження й відповідальність; виключити дублювання доручень тощо.
Додаток З Приклади оформлення списку використаних джерел
Продовження додатку З
Продовження додатку З
Продовження додатка З
Додаток И Зразок оформлення ілюстрацій
Рис 1.4 – Питома вага основних операторів ринку іпотечного кредитування в 2008 р.
Додаток К Зразок оформлення таблиць
Таблиця 2.2 – Відомості про юридичних осіб, у яких емітент володіє більше ніж 10% статутного капіталу (активів), станом на 31.12.2008 р.
Додаток Л Зразок оформлення титульного аркушу автореферату
ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД «ЗАПОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ» МІНІСТЕРСТВА ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
Невілько Григорій Вікторович
УДК 658.15.012.8:336 (043.5)
Удосконалення діяльності фінансової служби підприємства ТОВ «Соя Протеїн Продукт» на засадах антикризового управління
Спеціальність 8.03050801 – Фінанси і кредит
АВТОРЕФЕРАТ кваліфікаційної роботи на здобуття кваліфікації магістра з фінансів
Запоріжжя – 2016
Кваліфікаційною роботою магістра є рукопис.
Робота виконана у ДВНЗ «Запорізький національний університет» Міністерства освіти і науки України.
Науковий керівник: кандидат економічних наук, доцент Богма Олена Сергіївна, Державний вищий навчальний заклад «Запорізький національний університет» (м. Запоріжжя), доцент кафедри фінансів та кредиту.
Рецензент: кандидат економічних наук, доцент Линенко Андрій Володимирович, Державний вищий навчальний заклад «Запорізький національний університет» (м. Запоріжжя), доцент кафедри фінансів та кредиту.
Захист відбудеться …. січня 2016 р. о … годині на засіданні державної екзаменаційної комісії у Державному вищому навчальному закладі «Запорізький національний університет» за адресою: 69600, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 74.
З кваліфікаційною роботою можна ознайомитись на кафедрі фінансів та кредиту Державного вищого навчального закладу «Запорізький національний університет».
Додаток М
РЕЦЕНЗІЯ на кваліфікаційну роботу магістра студента спеціальності _8.03050801 – Фінанси і кредит_ економічного факультету Запорізького національного університету _____________ Невілько Григорія Вікторовича_________________________ (прізвище, ім’я, по батькові) на тему: «Удосконалення діяльності фінансової служби підприємства ТОВ «Соя Протеїн Продукт» на засадах антикризового управління»_________________ (назва теми)
1. Актуальність теми Неоднозначність теоретичних положень та недостатність відповідних практичних розробок в сфері розвитку антикризового управління підприємствами вказують на потребу у системному дослідженні теоретико-методологічних та практичних засад даної проблеми 2. Новизна Удосконалено методику інтегральної оцінки фінансового стану підприємства; запропоновано модель діагностики банкрутства, запропоновано алгоритм реалізації антисипативного антикризового управління на підприємстві 3. Якість проведеного аналізу проблеми висновки та рекомендації дипломної роботи магістра є аргументованими і теоретично обґрунтованими. 4. Практична цінність висновків і рекомендацій Результати дослідження можуть бути застосовані на вітчизняних підприємствах з метою вдосконалення організації діяльності фінансової служби на засадах антикризового управління та своєчасного діагностування початкової стадії фінансової кризи 5. Наявність недоліків доцільно було б визначити загальний рівень витрат на організацію системи антисипативного антикризового управління на досліджуваному підприємстві 6. Загальний висновок і оцінка дипломної роботи в цілому робота відповідає вимогам вищої школи, заслуговує на оцінку та рекомендується до захисту перед Державною екзаменаційною комісією
Рецензент
« ___ » ____________ 2016 р. Печатка
Навчально-методичне видання
Бугай Володимир Зіновійович Богма Олена Сергіївна Линенко Андрій Володимирович
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ПІДГОТОВКИ ТА ВИКОНАННЯ кваліфікаційної роботи магістра
для студентів спеціальності 8.03050801 – Фінанси і кредит
Рецензенти: Семенов А. Г., д.е.н., професор Семенов А. Г., д.е.н., професор Відповідальний за випуск: Савіна Л.О., к.т.н., доцент Коректор: Горбунова А.В., к.е.н., доцент |