Написание контрольных, курсовых, дипломных работ, выполнение задач, тестов, бизнес-планов
Главная \ Методические указания \ Методические указания и информация \ МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ВИКОНАННЯ ТА ЗАХИСТУ МАГІСТЕРСЬКИХ РОБІТ ДЛЯ СТУДЕНТІВ СПЕЦІАЛЬНОСТІ 073 "МЕНЕДЖМЕНТ"

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ВИКОНАННЯ ТА ЗАХИСТУ МАГІСТЕРСЬКИХ РОБІТ ДЛЯ СТУДЕНТІВ СПЕЦІАЛЬНОСТІ 073 "МЕНЕДЖМЕНТ"

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ СТАТИСТИКИ, ОБЛІКУ ТА АУДИТУ

 

КАФЕДРА МЕНЕДЖМЕНТУ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

ЩОДО  ВИКОНАННЯ ТА ЗАХИСТУ МАГІСТЕРСЬКИХ РОБІТ ДЛЯ СТУДЕНТІВ

 

освітнього ступеня «магістр»

за спеціальністю 073 «Менеджмент»

галузі знань 07 «Управління та адміністрування»

Кваліфікація: магістр з менеджменту

1475.4 Менеджер (управитель) із зовнішньоекономічної діяльності

 

 

 

 

Укладачі:

к.е.н., доц. Іващенко О.А.

ст. викладач Гринчак Н.А

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Київ – 2017

 

 Зміст

 

ВСТУП.. 3

 

1.ЗАГАЛЬНІ ПОЛОження.. 3

 

2.ПЕРЕЛІК НАПРЯМІВ ДОСЛІДЖЕННЯ, ЇХ  ВИБІР  ТА ЗАТВЕРДЖЕННЯ   4

 

3. КЕРІВНИЦТВО МАГІСТЕРСЬКИМИ  РОБОТАМИ.. 5

 

4. основні вимоги до ОФОРМЛЕННЯ МАГІСТЕРСЬКОЇ  РОБОТИ   5

4.1. Вимоги до структури роботи. 5

4.2. Загальні вимоги до оформлення роботи. 9

4.3. Подання текстового матеріалу. 13

4.4. Загальні правила подання ілюстрацій. 16

4.5. Подання таблиць. 18

4.6. Загальні правила подання формул. 20

4.7. Загальні правила цитування та посилання на використані джерела. 21

4.8. Оформлення списку використаних джерел. 22

4.9. Правила оформлення додатків. 25

 

5. ПОРЯДОК ЗДАЧІ НА КАФЕДРУ І ЗАХИСТУ магістерської РОБОТИ   25

 

ДОДАТКИ.. 27

Додаток А. Зразок заяви. 27

Додаток Б. Орієнтовна форма завдання та календарного плану. 28

Додаток В. Зразок титульного аркуша магістерської роботи. 30

Додаток Д. Зразок реферату. 31

Додаток Е. Зразок змісту. 32

Додаток Ж. Орієнтовна схема подання по окремому студенту. 33

Додаток К. Орієнтовна схема рецензії 34

Додаток Л. Зразок титульного аркуша роздаткового матеріалу. 35

 

 

 

 

 

ВСТУП

Методичні рекомендації розроблені відповідно до вимог освітньо-професійної програми підготовки студентів другого (магістерського) ступеня вищої освіти зі спеціальності 073 «Менеджмент» спеціалізації «Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності» і містять основні вимоги до змісту та оформлення магістерської роботи (МР), організації її виконання, порядку захисту та оцінювання.

Мета — надання допомоги студентам підготувати, оформити та своєчасно представити до захисту МР у відповідності до вимог  з чинними стандартами України.

Магістерська робота, що виконується студентом, є складовою державної атестації, підсумковою дослідницькою кваліфікаційною роботою, яка дає змогу виявити рівень засвоєння ним теоретичних знань та практичної підготовки, здатність до самостійної роботи за обраною спеціальністю.

 

1.ЗАГАЛЬНІ ПОЛОження

Виконання і захист магістерської роботи є формою державної атестації випускників на завершальному етапі навчання у вищому навчальному закладі із спеціальності 073 «Менеджмент» спеціалізації «Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності». До виконання МР допускаються студенти, які успішно склали заліково-екзаменаційну сесію, та захистили звіт з виробничої і переддипломної практики.

МР є кінцевим результатом самостійної дослідницької діяльності студента, комплексним науковим дослідженням, яке підводить підсумки вивчення ним дисциплін, що передбачені навчальними планами підготовки за спеціальністю.

Студент-дипломник повинен підтвердити рівень загальнотеоретичної і спеціальної підготовки.  МР є випускною кваліфікаційною роботою, на підставі захисту якої Екзаменаційна комісія (ЕК) вирішує питання про присвоєння її автору кваліфікації і видачу диплома магістра.

Виконання магістерської роботи має за мету:

  • систематизацію, закріплення і розширення теоретичних і практичних знань зі спеціальності і застосування цих знань при вирішенні конкретних економічних проблем вітчизняних підприємств і виробників у міжнародному аспекті;
  • розвиток навиків ведення самостійної роботи та оволодіння методикою дослідження і експериментування при вирішенні проблем та питань, які розробляються в МР;
  • з’ясування підготовленості студентів до самостійної роботи в умовах трансформації економічних відносин, сучасної науково-технічної революції, сучасного виробництва, прогресу науки, техніки та культури.

У процесі виконання МР студент відповідно до кваліфікаційних вимог повинен виявити:

  • знання загальнотеоретичних, загальноекономічних, професійно орієнтованих і спеціальних дисциплін, які розкривають теоретичні основи та практичні питання менеджменту;
  • уміння щодо постановки та наукового обґрунтування вирішення актуальних питань підвищення ефективності роботи підприємств, організацій, фірм в умовах ринкової економіки;
  • уміння аналізувати, систематизувати, узагальнювати, закріплювати та поглиблювати теоретичні знання з менеджменту зовнішньоекономічної діяльності та формувати практичні навички застосування цих знань під час вирішення конкретних наукових та виробничих задач;
  • навички ведення самостійної роботи і опанування методиками теоретичних та науково-практичних досліджень, необхідних під час виконання атестаційної роботи;
  • досвід систематизації отриманих результатів досліджень, формулювання висновків і положень як результатів виконаної роботи та їх публічний захист;
  • вміння визначати і використовувати причинно-наслідкові зв'язки процесів та явищ у прикладній галузі.

МР повинна мати логічний, доказовий, аргументований характер, містити глибокий самостійний аналіз досліджуваної теми; мати реальні пропозиції щодо вдосконалення діяльності, що вивчається на досліджуваному об'єкті; бути належно оформленою і мати всі необхідні супровідні документи.

 

2.ПЕРЕЛІК НАПРЯМІВ ДОСЛІДЖЕННЯ, ЇХ  ВИБІР  ТА ЗАТВЕРДЖЕННЯ

Підготовка до виконання МР повинна починатись вже на першому етапі навчання при обговоренні відповідних проблем на семінарських та практичних заняттях на індивідуальних та групових консультаціях з викладачами.

Тематика МР розробляється та щорічно оновлюється кафедрою менеджменту ЗЕД за участю декана економіко-статистичного факультету згідно з вимогами варіативної компоненти освітньо-кваліфікаційної характеристики фахівців відповідно до затверджених програм вивчених обов’язкових та вибіркових дисциплін. При цьому особлива увага приділяється підвищенню відповідності магістерських робіт спеціальності та практичним завданням, які поставлені перед випускниками Академії.

Тема МР має бути вибрана студентом не пізніше початку останнього семестру. При виборі теми студент повинен керуватись переліком напрямів тем магістерських робіт, рекомендованих кафедрою менеджменту ЗЕД і який зберігається на кафедрі, або просити кафедру затвердити йому іншу тему роботи, яка відповідає його спеціалізації і відображає специфіку підприємства, на матеріалах якого вона буде розроблятися.

Обравши тему, студент звертається з письмовою заявою на ім’я завідуючого кафедрою менеджменту ЗЕД з проханням затвердити її (додаток А). Заява студента є підставою для призначення наукового керівника. У випадку вибору студентом іншої тематики, яка не увійшла у перелік напрямів тем, йому треба подати заяву на ім’я завідувача кафедри з проханням дозволу на її виконання. Зміна тем МР допускаються тільки у виняткових випадках з відповідним обґрунтуванням та оформлюються відповідним наказом.

Після остаточного узгодження з науковим керівником обрані теми МР розглядаються і обговорюються на засіданні кафедри менеджменту ЗЕД. Кафедра спільно з деканатом готує проект наказу ректора Академії.

 

3. КЕРІВНИЦТВО МАГІСТЕРСЬКИМИ  РОБОТАМИ

Наукового керівника призначає зав. кафедрою менеджменту ЗЕД з числа професорсько-викладацького складу кафедри і за представленням кафедри затверджується наказом Ректора.

З урахуванням теми МР керівниками та консультантами можуть бути висококваліфіковані фахівці міністерств та відомств України, які мають великий досвід наукової та практичної роботи.

Науковий керівник разом із студентом розробляють завдання та календарний план написання МР (додаток Б), в якому передбачаються терміни написання розділів.

 

4. основні вимоги до ОФОРМЛЕННЯ МАГІСТЕРСЬКОЇ  РОБОТИ

4.1. Вимоги до структури роботи

  • Титульний аркуш
  • Завдання та календарний план на магістерську роботу
  • Реферат
  • Зміст
  • Вступ
  • Основна частина (розділи, підрозділи, пункти)
  • Висновки
  • Список використаних джерел
  • Додатки

Титульний аркуш містить:

  • найменування вищого навчального закладу;
  • найменування факультету;
  • найменування кафедри;
  • назву роботи;
  • шифр і найменування спеціальності;
  • науковий ступінь, вчене звання, прізвище, ім'я, по батькові наукового керівника;
  • прізвище, ім'я, по батькові автора;
  • науковий ступінь, вчене звання, прізвище, ім'я, по батькові рецензента;
  • місто і рік (додаток В).

Завдання та календарний план (додаток Б), підписане науковим керівником і студентом, затверджене завідувачем кафедри, під час оформлення МР слід розмістити після титульної сторінки (до загального обсягу сторінок не входить).

Реферат роботи, в якому в дуже стислій формі наведено основний зміст, мету, актуальність наукове та практичне значення МР, його обсяг не більше 1 сторінки через 1,5 комп’ютерних інтервали (додаток Д) (до загального обсягу сторінок не входить).

Зміст МР має бути складним і містити: вступ, три розділи, кожен з яких містить не менше двох параграфів; висновки; список використаних джерел та додатки. Подають його на початку роботи з найменуваннями та номерами початкових сторінок усіх розділів, підрозділів і пунктів (якщо вони мають заголовок), вступу, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаних джерел та додатків (додаток Е).

Перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів (за необхідності). Якщо в роботі вжито специфічну термінологію, а також маловідомі скорочення, нові символи, позначення і таке інше, то їх перелік може бути поданий у роботі окремим списком, який розміщують перед вступом.

Перелік друкують двома колонками, в яких зліва за абеткою наводять, наприклад, скорочення, справа - їх детальну розшифровку.

Якщо в роботі спеціальні терміни, скорочення, символи, позначення і таке інше повторюються менше трьох разів, перелік не складають, а їх розшифровку наводять у тексті при першому згадуванні.

Вступ розкриває актуальність, сутність і стан наукової проблеми (задачі) та її значущість, підстави і вихідні дані для розробки теми, обґрунтування необхідності проведення дослідження.

У вступі подають загальну характеристику роботи в рекомендованій нижче послідовності.

Актуальність теми. Шляхом критичного аналізу та порівняння з відомими розв'язаннями проблеми чітко, аргументовано обґрунтовують актуальність і доцільність роботи для розвитку відповідної галузі науки чи виробництва, особливо на користь України.

Мета і завдання дослідження. Формулюють мету роботи і завдання, які необхідно вирішити для її досягнення. Не слід формулювати мету як «Дослідження...», «Вивчення...», тому що ці слова вказують на засіб досягнення, а не на неї саму. Мета роботи звичайно тісно переплітається з назвою роботи і повинна чітко вказувати, що саме вирішується в роботі.

Об’єкт дослідженняпроцес або явище, яке породжує проблемну ситуацію та зібране  для вивчення;

Предмет дослідження – то, що знаходитися в межах об’єкта. Предмет дослідження визначає тему роботи.

Методи дослідження. Подають перелік використаних методів дослідження або досягнення поставленої в роботі мети. Перераховувати їх треба не відірвано від змісту роботи, а коротко та змістовно визначаючи, що саме досліджувалось тим чи тим методом. Це дасть змогу пересвідчитися в логічності та прийнятності вибору саме цих методів.

Інформаційна база дослідження. Подається перелік інформаційних джерел (наукові праві вітчизняних і зарубіжних науковців, статистичні матеріали міжнародних кредитно-фінансових організацій, дані Державної служби статистики України, Інтернет-джерела тощо )

Теоретичне значення магістерської роботи повинне мати узагальнюючий характер і містити власні висновки і рекомендації з предмету дослідження.

Практичне значення отриманих результатів. В магістерській роботі висвітлюють результати практичного застосування отриманих результатів або рекомендації щодо їх використання. Це можуть бути нові способи, технології, методи, методики, алгоритми, тобто те нове, що дає виконана МР для практики роботи тієї чи іншої галузі промисловості із зазначенням ступеня готовності до використання або масштабів використання.

Апробація результатів магістерської роботи має мастити назви статей, тез доповідей, підготовлених за матеріалами роботи, виступи на науково-практичних конференціях.

Структура та обсяг роботи. «Магістерська робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Робота містить ___ рисунків, ____ таблиць та ___ додатків. Перелік використаних джерел налічує ___  найменувань».

Основна частина МР складається з розділів та підрозділів. Виклад матеріалу підпорядковують одній провідній ідеї, чітко визначеній автором. Кожен розділ починають з нової сторінки. Основному тексту кожного розділу може передувати передмова з коротким описом обраного напрямку й обґрунтуванням застосованих методів досліджень.

У розділах основної частини подають:

теоретичне обґрунтування проблеми, що досліджується;

огляд літератури за темою і вибір напрямків досліджень;

виклад загальної методики і основних методів досліджень;

експериментальну частину і методику досліджень;

проведені теоретичні і (або) експериментальні дослідження;

аналіз і узагальнення результатів досліджень.

Перший розділ, теоретичний, містить декілька параграфів. Теоретичне обґрунтування має визначати роль і місце досліджуваних явищ та процесів у діяльності галузі чи підприємства. У цьому розділі обґрунтовується теоретична база обраної проблеми, наводиться огляд літературних джерел, нових розробок, опублікованих статистичних даних із посиланням на джерела, іншої інформації, пов'язаної з темою.

В огляді літератури студент на основі вивчення наукової, навчально-методичної літератури, в тому числі іноземної, розкриває підходи різних авторів до розв'язання проблеми, показує, в чому полягає подібність, а в чому — відмінність їх поглядів, а також обґрунтовує власні погляди на проблему, окреслює основні стадії розвитку наукової думки за своєю проблемою. Стисло, критично висвітивши роботи науковців і фахівців, студент повинен виявити ті питання, котрі залишилися невирішеними і, отже, визначити своє місце у розв'язанні проблеми.

Теоретичне обґрунтування, сутність, сучасні тенденції розвитку, методичні підходи до розв’язання наукової проблеми повинні мати певні елементи наукової новизни, полемічності, власної позиції щодо обраних методів дослідження, що дає змогу перейти в наступному розділі до конкретного аналітичного дослідження.

Бажано закінчити цей розділ коротким резюме стосовно необхідності проведення досліджень у даній галузі. Обсяг першого розділу не повинен перевищувати 25—30% загального обсягу магістерської роботи.

Другий розділ, аналітико-дослідницький (2—3 параграфи), забезпечуючи логічну послідовність дослідження, має стати перехідним до наступного третього розділу і містить детальний соціально-економічний аналіз діяльності галузі чи підприємства, діагностування їх діяльності щодо обраного напряму дослідження, ґрунтовний аналіз із використанням накопиченого фактичного матеріалу та із залученням певного методичного інструментарію. В цьому розділі, як правило, обґрунтовують вибір напряму досліджень, наводять методи вирішення задач і їхні порівняльні оцінки, розробляють загальну методику проведення досліджень. Теоретичні роботи спрямовують на розкриття методів, розрахунків, гіпотез.

Усі аналітичні розрахунки, таблиці, графіки, діаграми мають супроводжуватися тлумаченням та висновками, які дозволяють визначити сутність досліджуваних процесів, їх особливості, тенденції, створити базу для визначення невикористаних резервів. Аналіз проблеми повинен здійснюватися з урахуванням чинників позитивного та негативного впливу.

Текст доцільно ілюструвати реальними документами, що наводяться у додатках, та обов'язково стисло коментувати їх. Для виконання другого розділу студент має зібрати фактичні дані під час науково-дослідної переддипломної практики. Джерелом інформації є планові і фактичні показники господарської діяльності, статистична та бухгалтерська звітність, накази, розпорядження, результати спостережень, опитувань і обстежень та інших методів накопичення первинної інформації, які використовує студент під час переддипломної практики.

Особливе значення має правильне узагальнення накопиченого фактичного матеріалу, групування та обробка даних, на основі яких провадиться кваліфікований аналіз, обґрунтовуються пропозиції.

Магістерська робота виконується із застосуванням ЕОМ.

Обсяг другого розділу — у межах 30—35% від загального обсягу магістерської роботи.

Третій розділ, проектно-рекомендаційний, присвячують вичерпному і повному викладу результатів досліджень автора з висвітленням того, що він вносить у розробку проблеми. Студент повинен дата оцінку повноти вирішення поставлених задач, достовірності отриманих результатів (характеристик, параметрів), їх порівняння з аналогічними результатами вітчизняних і зарубіжних досліджень, обґрунтування потреби у додаткових дослідженнях, негативних результатів, які визначають необхідність припинення подальших досліджень.

Завданням третього розділу, є розроблення конкретних рекомендацій, пропозицій, моделей управління параметрами розвитку та діяльності суб’єктів, що здійснюють зовнішньоекономічні операції  (стратегія, бізнес-план, консультативний проект, реінжиніринг бізнес-процесу, реструктуризація тощо) на базі основних теоретичних положень, методичних підходів, що викладені у першому розділі, а також висновків проведеного у другому розділі дослідження.

Пропозиції студента щодо науково-практичного вирішення досліджуваної теми повинні відповідати критеріям оптимальності, цільової ефективності та практичної спрямованості.

Рекомендований обсяг третього розділу — 30% загального обсягу магістерської роботи.

У висновках викладають по пунктах найважливіші наукові та практичні результати, отримані в дипломній роботі, з формулюванням розв'язаної наукової проблеми (завдання) та її наукового значення і практичного використання здобутих результатів. Перший пункт висновків має дати коротку оцінку стану питання. Далі у висновках розкривають методи вирішення поставленої в роботі наукової проблеми (завдання), їхній практичний аналіз, порівняння з відомими розв'язаннями, наголошують на якісних і кількісних показниках здобутих результатів, обґрунтовують їх достовірність.

Список використаних джерел слід укладати за наскрізною нумерацією  в алфавітному порядку чи в порядку згадування їх у тексті.

У разі потреби для повноти сприйняття роботи до додатків можна включити допоміжний матеріал:

- проміжні математичні доведення, формули і розрахунки;

- таблиці допоміжних цифрових даних;

- розрахунки економічного ефекту;

- інструкції і методики, опис алгоритмів і програм вирішення задач на ЕОМ, розроблені в процесі виконання МР;

- ілюстрації допоміжного характеру.

 

4.2. Загальні вимоги до оформлення роботи

МР має бути представлена в твердому (картонному) переплеті (перепліт «спіральною пружинкою» не допускається ). Обсяг магістерської роботи становить 90-120 сторінок. До загального обсягу роботи не входять додатки, список використаних джерел, таблиці та рисунки, які повністю займають площу сторінки. Але всі сторінки зазначених елементів МР підлягають нумерації на загальних засадах.

МР друкують на комп'ютері з одного боку аркуша білого паперу формату А4 (210x297мм) з використанням шрифтів тестового редактора Word розміру 14 з полуторним міжрядковим інтервалом. Таблиці та рисунки можна подати на аркушах формату АЗ (420х297).

Одна сторінка МР повинна вміщувати 28-30 рядків на сторінці, в кожному рядку має бути 57-60 знаків з урахуванням інтервалів.

Текст роботи друкують, залишаючи береги таких розмірів: лівий - 25 мм, правий - 15 мм, верхній - 20 мм, нижній - 20 мм.

Шрифт друку повинен бути чітким з однаковою щільністю тексту, стрічка - чорного кольору середньої жирності.

Вписувати в текст роботи окремі іншомовні слова, формули, умовні знаки можна чорнилом, тушшю, пастою тільки чорного кольору, при цьому щільність вписаного тексту повинна бути наближеною до щільності основного тексту.

Друкарські помилки, описки і графічні неточності, виявлені в процесі написання роботи, можна виправляти підчищенням або зафарбуванням білою фарбою і нанесенням на тому ж місці або між рядками виправленого тексту (фрагменту рисунка) машинописним способом. Допускається наявність не більше двох виправлень на одній сторінці.

Надруковані на ЕОМ програмні документи мають відповідати формату А4 (при необхідності розрізують), їх включають до загальної нумерації сторінок роботи і розміщують, як правило, в додатках.

Текст основної частини роботи поділяють на розділи, підрозділи, пункти та підпункти.

Заголовки структурних частин роботи «ЗМІСТ», «ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ», «ВСТУП», «РОЗДІЛ», «ВИСНОВКИ», «СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ», «ДОДАТКИ» друкують великими літерами симетрично до тексту. Заголовки підрозділів - маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу. Крапку в кінці заголовка не ставлять. Якщо заголовок складається з двох або більше речень, їх розділяють крапкою.

 

 

Наприклад:

РОЗДІЛ 1

 

Особливості формування продовольчого ринку України та проблеми маркетингового забезпечення його стабільного розвитку

 

 

1.1. Маркетинг продовольчого ринку: проблеми становлення та розвитку

Відстань між заголовком (за винятком заголовка пункту) та текстом повинна дорівнювати 3-4 інтервалам.

Кожну структурну частину (зміст, вСтуп, розділ, висновки, список використаних джерел) роботи починають з нової сторінки.

Нумерацію сторінок, розділів, підрозділів рисунків, таблиць, формул подають арабськими цифрами без знака №.

Першою сторінкою роботи є титульний аркуш, який включають до загальної нумерації сторінок роботи, не проставляючи його номера. другою - реферат, третьою - зміст, четвертою - вступ і т.д. Наступні сторінки нумерують у правому верхньому куті сторінки без крапки в кінці.

Такі структурні частини роботи, як зміст, перелік умовних позначень, вступ, висновки, список використаних джерел не мають порядкового номера. Звертаємо увагу на те, що всі аркуші на яких розміщені згадані структурні частини роботи, нумерують звичайним чином. Не нумерують лише їх заголовки, тобто не можна друкувати: «1. ВСТУП» або «Розділ 6. ВИСНОВКИ». Номер розділу ставлять після слова «РОЗДІЛ», після номера крапку не ставлять, потім з нового рядка друкують заголовок розділу.

Підрозділи нумерують у межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, між якими ставлять крапку. В кінці номера підрозділу повинна стояти крапка, наприклад: «2.3.» (третій підрозділ другого розділу). Потім у тому ж рядку йде заголовок підрозділу.

Ілюстрації (схеми, діаграми, графіки) і таблиці необхідно подавати в МР безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше, або на наступній сторінці. Ілюстрації і таблиці, розміщені на окремих сторінках МР, включають до загальної нумерації сторінок. Таблиці, рисунки або схеми, розміри яких більше формату А4, враховують як одну сторінку і розміщують у відповідних місцях після згадування в тексті або додатках.

Номер ілюстрації з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, між ними ставиться крапка.

 

Наприклад:   Рис. 2.3 (третій рисунок другого розділу).

 

Вимоги ринку щодо попиту на продукт, його ціни та маркетингового супроводження

Цілі та завдання підприємства

Оцінка важливості внеску факторів у досягнення поставлених цілей

Рис. 2.3.  Алгоритм методики максимізації експортного потенціалу підприємства

 

Номер ілюстрації, її назва і пояснювальні підписи розміщують послідовно під ілюстрацією. Якщо в МР подано одну ілюстрацію, то її нумерують за загальними правилами.

Таблиці нумерують послідовно (за винятком таблиць, поданих у додатках) в межах розділу. У правому верхньому куті над відповідним заголовком таблиці розміщують надпис “Таблиця” із зазначенням її номера. Номер таблиці складається з номера розділу і порядкового номера таблиці, між ними ставиться крапка, наприклад: “Таблиця 1.2” (друга таблиця першого розділу).

Якщо в МР одна таблиця, її нумерують за загальними правилами.

При перенесенні частини таблиці на інший аркуш (сторінку) слово “таблиця” і номер вказують один раз справа над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть слова “Продовження табл.” І вказують номер таблиці, наприклад: “Продовження табл.1.2”.

Формули в МР (якщо їх більше однієї) нумерують у межах розділу. Номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули в розділі, між ними ставиться крапка. Номери пишуть біля правого берега аркуша в одному рядку з відповідною формулою в круглих дужках, наприклад: (3.1) (перша формула третього розділу).

А + В – С = 0                                                              (3.1)

Примітки до тексту і таблиць, в яких вказують довідкові і пояснювальні дані, нумерують послідовно в межах одної сторінки. Якщо приміток на одному аркуші декілька, то після слова “Примітки” ставлять двокрапку, наприклад:

Примітки:

  1. …….
  2. …….

Якщо є одна примітка, то її не нумерують і після слова “Примітка” ставлять крапку.

Після друку рукопис роботи треба ретельно вивчити. Всі описки і помилки необхідно виправити. Кількість виправлень повинна бути мінімальною: на одній сторінці не більше двох виправлень від руки чорним чорнилом.

 

4.3. Подання текстового матеріалу

Текстовий матеріал МР вельми різноманітний. До нього (окрім розглянутих вище елементів) належать складні числівники, літерні позначення, цитати, посилання, перерахування і т. ін., тобто те, що при оформленні МР потребує знання особливих техніко-орфографічних правил.

Розглянемо спочатку правила запису кількісних числівників.

Прості кількісні числівники, якщо при них немає одиниць виміру, пишуться словами. Наприклад, п'яти зразків (не: 5 зразків), на трьох зразках (не: на 3 зразках).

Складні кількісні числівники пишуться цифрами, за винятком тих, якими починається абзац (такі числівники пишуться словами). Числа із скороченим позначенням одиниць виміру пишуться цифрами. Наприклад, 7 т, 24 кг. Після скорочення «л», «кг» і та інших крапка не ставиться.

При перерахуванні однорідних чисел (величин і відношень) скорочена назва одиниці виміру ставиться тільки після останньої цифри. Наприклад, 3,14 та 25 кг.

Кількісні числівники узгоджуються із іменниками у всіх відмінкових формах, крім називного та знахідного відмінків. Наприклад, від п'ятдесяти гривень (род. відм.), шістдесяти банкам (дав. відм.) і т.ін. У формах називного та знахідного відмінків чисельники керують іменниками. Наприклад, є п'ятдесят (наз. відм.) гривень (род. відм.), одержати п'ятдесят (знах. відм.) гривень (род. відм.).

Кількісні числівники при запису їх арабськими цифрами не мають на письмі відмінкових закінчень, якщо вони супроводжуються іменниками. Наприклад, на 20 сторінках (не: на 20-ти сторінках).

При написанні порядкових числівників треба дотримуватися таких правил. Прості та складні порядкові числівники пишуться словами. Наприклад, третій, тридцять четвертий, двісті шостий.

Числівники, що входять до складних слів, у наукових текстах пишуться цифрами. Наприклад, 15-тонна вантажівка, 30-відсотковий розчин. Останніми роками все частіше використовуються форми без нарощування відмінкового закінчення, якщо контекст не припускає ніяких подвійних тлумачень, наприклад, у 3% розчині.

Порядкові числівники, позначені арабськими цифрами, мають відмінкові закінчення. При запису після риски пишуть: а) одну останню літеру, якщо вони закінчуються на голосний (крім «о» та «у») або на приголосний звук; б) дві останні літери, якщо закінчуються на приголосний та голосний «о» чи «у». Наприклад, третя декада - 3-я декада (не: 3-тя), п'ятнадцятий день - 15-й день (не: 15-ий), тридцятих років - 30-х років (не: 30-их), десятого класу -10-го класу (не: 10-о або 10-ого), у сьомому рядку - у 7-му рядку (не: 7-у або 7-ому).

При перерахуванні кількох порядкових числівників відмінкове закінчення ставиться тільки один раз. Наприклад, товари 1 та 2-го сорту.

Після порядкових числівників, позначених арабськими цифрами, якщо вони стоять після іменника, до якого відносяться, відмінкові закінчення не ставляться. Наприклад, У розділі 3, на рис. 2.

Так само без відмінкових закінчень записуються порядкові числівники римськими Цифрами для позначення порядкових номерів століть (віків), кварталів, томів видань. Наприклад, XX століття (не: ХХ-е століття).

У МР часто зустрічаються скорочення. Це частина слова, або усічене ціле слово. Такий скорочений запис слів і словосполучень використовується для зменшення обсягу тексту з метою дати максимум інформації.

Для утворення таких слів використовуються три основних способи: 1) залишається тільки перша (початкова) літера слова (рік - р.); 2) залишається частина слова, відкидається закінчення та суфікс (рисунок - рис.); 3) пропускається кілька літер у середині слова, замість яких ставиться дефіс (університет - ун-т).

Тут треба мати на увазі, що скорочене слово повинне закінчуватися на приголосний, окрім «й».

У науковому тексті трапляються такі види скорочень: 1) літерні абревіатури; 2) складноскорочені слова; 3) умовні графічні скорочення за початковими літерами слів; 4) умовні графічні скорочення за частинами слів та початковими літерами.

Літерні абревіатури складаються з перших (початкових) літер повних найменувань і розподіляються на: а) такі, що читаються за назвами літер (США, ФРН); в) такі, що читаються за звуками, позначеними відповідними літерами (ВАК - Вища атестаційна комісія, вуз - вищий учбовий заклад).

Крім загально прийнятих літерних абревіатур використовуються запроваджені авторами літерні абревіатури, які скорочено позначають якісь поняття із відповідної галузі знань. При першому згадуванні ці абревіатури вказуються у круглих дужках після повного найменування, надалі вживаються у тексті без розшифровки.

Іншим видом скорочень є складноскорочені слова, які складаються із поєднання: а) усічених та повних слів (профспілка - професійна спілка); б) тільки усічених слів (колгосп - колективне господарство). У наукових текстах крім загальноприйнятих складноскорочених слів використовуються також складноскорочені слова, розраховані на вузьке коло спеціалістів.

І нарешті, в тексті МР зустрічаються умовні графічні скорочення за частинами і початковими літерами слів. Вони поділяються на: а) загальноприйняті умовні скорочення; б) умовні скорочення, прийняті у спеціальній літературі, зокрема в бібліографії.

Наведемо кілька загальноприйнятих умовних скорочень, що використовуються: а) після перерахування (і т.ін. - і таке інше, і т.д. - і так далі, і т.п. - і тому подібне); б) при посиланнях (див. - дивись, пор. - порівняй); в) при позначенні цифрами століть і років (ст. - століття, ст.ст. - століття, р. - рік, рр. - роки). Існують також такі загальноприйняті скорочення: т. -том, н.ст. - новий стиль, ст.ст. - старий стиль, н.е. - наша ера, м. - місто, обл. - область, гр. - громадянин, с. - сторінки, акад. - академік, доц. - доцент, проф. - професор).

Слова «та інші», «і таке інше» всередині речення не скорочують. Не допускається скорочення слів «так званий» (т.з.), «наприклад» (напр.), «формула» (ф-ла), «рівняння» (р-ня), «діаметр» (діам.).

У наукових текстах і формулах дуже поширені літерні позначення. Такі позначення повинні відповідати затвердженим стандартам та іншим нормативним документам. В ідеальному випадку у кожній МР повинна бути створена така система, в якій кожній літері відповідає одна величина, і навпаки, кожна величина репрезентується однією літерою. Іншими словами, ідеальна система не повинна містити багатозначних і синонімічних літерних позначень.

Наукові тексти відзначаються великою кількістю перерахувань (переліків), які складаються як із закінчених, так і незакінчених фраз. Незакінчені фрази пишуться з маленьких літер і позначаються арабськими цифрами або маленькими літерами із напівкруглою дужкою, що закривається. Існують два варіанти оформлення таких фраз.

Перший варіант: перерахування складаються з окремих слів (або невеликих фраз без розділових знаків всередині), які пишуть в підбор з іншим текстом і відокремлюють один від одного комою. Наприклад:

…формування та реалізацію експортного потенціалу підприємств необхідно розглядати у двох взаємопов’язаних площинах, а саме: а) з позицій виробничо-технологічних потенціалу експортера; б) з позицій маркетингового потенціалу експортера.

Другий варіант: перерахування складаються із розгорнутих фраз з власними розділовими знаками. Тут частини перерахування найчастіше пишуться з нового рядка і відокремлюються один від іншого крапкою з комою. Наприклад:

Комерціалізація та приватизація – це суть єдиний процес створення конкурентного середовища, бо:

а) комерціалізація – перебудова організаційних структур, вихід від раніше існуючих різного роду монопольних об’єднань тощо;

б) приватизація – наступний етап здійснення демонополізації торговельної сфери.

Коли частини перерахування складаються із закінчених фраз, вони пишуться із абзацними відступами, починаються з великих літер і відокремлюються один від іншого крапкою. Наприклад:

До основних сил (за термінологією М.Портера), що формують конкурентне середовище та визначають рівень його розвитку, слід віднести:

1. Споживачів, які визначають попит на товари споживання, в певній мірі, ціни на них через інтенсивність попиту та конкуренцію між собою за придбання товарів. Економічні можливості споживачів визначають конкурентну боротьбу за них…….

2. Постачальників (виробників) товарів визначають конкурентні сили, що виникають внаслідок їх економічних можливостей по виробництву товарів у відповідності до попиту населення (враховується також постачання по імпорту). Постачальники обумовлюють можливості торговельних підприємств ….

3. …..

Текст усіх елементів перерахування граматично підпорядковується головній ввідній фразі, котра передує перерахуванню. Основну ввідну фразу не можна переривати на прийменниках або сполучниках (на, із, від, те, що, як і т. ін.).

 

4.4. Загальні правила подання ілюстрацій

Ілюструють МР, виходячи із певного загального задуму, за ретельно продуманим тематичним планом, який допомагає уникнути ілюстрацій випадкових, пов'язаних із другорядними деталями тексту і запобігти невиправданим пропускам ілюстрацій до найважливіших тем. Кожна ілюстрація має відповідати тексту, а текст -ілюстрації.

Назви ілюстрацій розміщують після їхніх номерів. При необхідності ілюстрації доповнюють пояснювальними даними (підрисунковий підпис).

Підпис під ілюстрацією звичайно має чотири основних елементи:

- найменування графічного сюжету, що позначається скороченим словом «Рис. »;

- порядковий номер ілюстрації, який вказується без знака номера арабськими цифрами;

- тематичний заголовок ілюстрації, що містить текст із якомога стислою характеристикою зображеного;

- експлікацію, яка будується так: деталі сюжету позначають цифрами, які виносять у підпис, супроводжуючи їх текстом. Треба зазначити, що експлікація не замінює загального найменування сюжету, а лише пояснює його.

Приклад:

Рис. 1.24. Схема оцінки перспективності СЗД:

1 - прогнози;

2 – перспективи розвитку;

3 – оцінка факторів стабільності;

4 - ……..

Основними видами ілюстративного матеріалу в МР є: схема, діаграма і графік.

Схема - це зображення, котре передає зазвичай за допомогою умовних позначень і без збереження масштабу основну ідею якогось процесу і показує взаємозв'язок їх головних елементів.

На схемах обов'язково витримують товщину ліній зображення основних і допоміжних, відкритих і закритих від спостереження деталей і товщину ліній їхнього зв'язку.

Діаграма - один із способів графічного зображення залежності між величинами. У діаграмах наочно відбивають і аналізують масові дані.

Відповідно до форми побудови розрізняють діаграми площинні, лінійні й об'ємні. У МР найбільшого розповсюдження набули лінійні діаграми, а з площинних-стовпчикові (стрічкові) і секторні.

Для побудови лінійних діаграм звичайно використовують координатне поле. На осі абсцис у певному масштабі відкладається час або факторіальні ознаки (незалежні), на осі ординат - показники на певний момент чи період часу або розміри результативної незалежної ознаки. Вершини ординат з'єднуються відрізками, в результаті чого отримують ламану лінію. На лінійні діаграми можна одночасно наносити кілька показників.

На стовпчикових (стрічкових) діаграмах дані зображуються у вигляді прямокутників (стовпчиків) однакової ширини, розміщених вертикально або горизонтально. Довжина (висота) прямокутників пропорційна зображеним ними величинам.

При вертикальному положенні прямокутників діаграма зветься стовпчиковою, при горизонтальному - стрічковою. Секторна діаграма являє собою круг, поділений на сектори, розміри яких пропорційні величинам частин зображеного об'єкту чи явища.

Результати обробки числових даних можна подати у вигляді графіків, тобто умовних зображень величин та їх співвідношень через геометричні фігури, точки і лінії. Графіки використовують як для аналізу, так і для підвищення наочності ілюстративного матеріалу.

Крім геометричного образу, графік містить низку допоміжних елементів:

- загальний заголовок графіка;

- словесне пояснення умовних знаків і сенсу окремих елементів графічного образу;

- осі координат, шкалу із масштабами і числові сітки;

- числові дані, що доповнюють або уточнюють величину нанесених на графік показників.

Осі координат графіка викреслюють суцільними лініями. На кінцях координатних осей стрілок не ставлять. На координатних осях вказують умовні позначення і розмірності відкладених величин у прийнятих скороченнях. На графіку слід писати лише умовні літерні позначення, прийняті у тексті. Написи, що стосуються кривих і точок, залишають тільки у тих випадках, коли їх небагато і вони є короткими. Багатослівні підписи замінюють цифрами, а розшифровку наводять у підрисунковому підпису.

Якщо крива, зображена на графіку, займає невеликий простір, то для економії місця числові поділки на осях координат можна починати не з нуля, а обмежити тими значеннями, в межах яких розглядається дана функціональна залежність.

Не варто оформлювати посилання на ілюстрації як самостійні фрази, в яких лише повторюється те, що міститься у підписі. У тому місці, де викладається тема, пов'язана із ілюстрацією, і де треба вказати на неї, розміщують посилання у вигляді виразу у круглих дужках «(рис. 3.1) « або зворот типу: «...як це видно з рис. 3.1», або «... як це показано на рис. 3.1».

 

4.5. Подання таблиць

Цифровий матеріал, коли його багато або є необхідність у зіставленні певних показників, як правило, оформлюють у таблиці. Таблиця являє собою такий спосіб подання інформації, при якому цифровий або текстовий матеріал групується в рядки і графи, відокремлені одна від іншої вертикальними та горизонтальними лініями.

За змістом таблиці поділяються на аналітичні та неаналітичні. Аналітичні таблиці є результатом обробки й аналізу цифрових показників. Як правило, після таких таблиць робиться узагальнення про нове (виведене) знання, яке вводиться до тексту словами:

«таблиця дає змогу зробити висновок, що...», «із таблиці видно, що...» і т.ін. Часто такі таблиці сприяють виявленню і формулюванню певних закономірностей.

До неаналітичних таблиць вміщують здебільшого необроблені статистичні дані, необхідні лише для подання інформації або констатації певного стану речей.

Звичайно таблиця складається із таких елементів: порядкового номера і тематичного заголовка, боковика, заголовків вертикальних граф (головки), горизонтальних рядків та вертикальних граф (основної частини, тобто прографки).

Кожна таблиця повинна мати назву, яку розміщують над нею і друкують симетрично до тексту. Назву і слово «Таблиця» починають з великої літери. Назву не підкреслюють.

Приклад побудови таблиці

Таблиця (номер - наприклад: 2.1)

                                     Назва таблиці                                    

Головка

 

 

 

Заголовки граф

 

 

 

 

 

Підзаголовки граф

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Боковик                        Графи

(заголовки рядків)              (колонки)

 

За логікою побудови таблиці її логічний суб'єкт, або підмет (позначення тих предметів, які в ній характеризуються), розміщують у боковику, головці, чи в них обох, а не у прографці; логічний предмет таблиці, або присудок (тобто дані, якими характеризується присудок), - у прографці, а не в головці чи боковику. Кожен заголовок над графою стосується всіх даних цієї графи, кожен заголовок рядка в боковику - всіх даних цього рядка.

Заголовок кожної графи в головці таблиці має бути по можливості коротким. Слід уникати повторів тематичного заголовка в заголовках граф, одиниці виміру зазначати у тематичному заголовку, виносити до узагальнюючих заголовків слова, що повторюються.

Боковик, як і головка, вимагає лаконічності. Повторювані слова тут також виносять в об’єднувальні рубрики; загальні для всіх заголовків боковика слова розміщують у заголовку над ним.

У прографці повторювані елементи, які мають відношення до всієї таблиці, виносять в тематичний заголовок або в заголовок графи; однорідні числові дані розміщують так, щоб їх класи співпадали; неоднорідні - посередині графи; лапки використовують тільки замість однакових слів, які стоять одне під одним.

Заголовки граф пишуть з великої літери, підзаголовки - з малої, якщо вони складають одне речення із заголовком, і з великої, якщо вони є самостійними. Заголовки (як підпорядковані, так і головні) мають бути максимально точними і простими. В них не повинно бути слів або розмірностей, що повторюються. Висота рядків - не менша 8 мм. Графу з порядковими номерами рядків до таблиці включати не треба. Досить обережно слід ставитися також до вертикальної графи «Примітки». Така графа потрібна лише тоді, коли містить дані, що стосуються більшості рядків таблиці.

Таблицю розміщують після першого згадування про неї в тексті, таким чином, щоб її можна було читати без повороту переплетеного блоку МР або з поворотом за годинниковою стрілкою. Таблицю з великою кількістю рядків можна переносити на інший аркуш. У цьому випадку назву вміщують тільки над її першою частиною. Таблицю з великою кількістю граф можна ділити на частини і розміщувати одну над одною в межах тієї самої сторінки. Якщо рядки чи графи таблиці виходять за формат сторінки, то в першому випадку для кожної частини таблиці повторюють її головку, в другому - боковик. Якщо головка громіздка, її можна не повторювати. У такому разі пронумеровують графи і переносять їхню нумерацію на наступну сторінку. Заголовок таблиці не повторюють.

Якщо текст в графі таблиці вживається кілька разів і складається з одного слова, його можна заміняти лапками; якщо з двох або більше слів, то при першому повторенні його замінюють словами «Те ж», а далі лапками. Ставити лапки замість повторюваних цифр, марок, знаків, математичних символів не слід. Коли цифрові або інші дані в якомусь рядку таблиці не подають, то в ньому ставлять прочерк.

Усі наведені в таблицях дані мають бути достовірними, однорідними і такими, що можуть зіставитися, в основу їх групування покладають лише суттєві ознаки.

Наводити в МР треба лише ті таблиці, які неможливо передати звичайним текстом (результати експериментальних спостережень, зіставлення розбіжності, детальні довідкові дані і т.ін.).

 

4.6. Загальні правила подання формул

При використанні формул необхідно дотримуватися певних техніко-орфографічних правил.

Найбільші, а також довгі і громіздкі формули, котрі мають у складі знаки суми, добутку, диференціювання, інтегрування, розміщують на окремих рядках. Це стосується також і всіх нумерованих формул. Для економії місця кілька коротких однотипних формул, відокремлених від тексту, можна подати в одному рядку, а не одну під одною. Невеликі і нескладні формули, що не мають самостійного значення, вписують всередині рядків тексту.

Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів треба подавати безпосередньо під формулою в тій послідовності, у якій вони дані у формулі. Значення кожного символу і числового коефіцієнта записують з нового рядка. Перший рядок пояснення починають зі слова «де» без двокрапки.

Рівняння і формули треба відділяти від тексту вільними рядками. Вище і нижче кожної формули залишають не менше одного вільного рядка. Якщо рівняння не вміщується в один рядок, його переносять в інший після знаків рівності (=), плюс (+), мінус (-), множення (х) і ділення (:).

Нумерація формул також потребує знання деяких особливостей її оформлення. Нумерувати слід лише ті формули, на які є посилання у наступному тексті. Інші нумерувати не рекомендується.

Порядкові номери позначають арабськими цифрами в круглих дужках біля правого берега сторінки без крапок від формули до її номера. Номер, який не вмішується у рядку з формулою, переносять у наступний нижче формули. Номер формули при її перенесенні вміщують на рівні останнього рядка. Якщо формула знаходиться у рамці, то номер такої формули записують зовні рамки з правого боку навпроти основного рядка формули. Номер формули-дробу подають на рівні основної горизонтальної риски формули.

Номер групи формул, розміщених на окремих рядках і об'єднаних фігурною дужкою (парантезом), ставиться справа від вістря парантеза, яке знаходиться в середині групи формул і звернене в сторону номера.

Необхідно знати і правила пунктуації в тексті з формулами. Загальне правило тут таке: формула входить до речення як його рівноправний елемент. Тому в кінці формул і в тексті перед ними розділові знаки ставлять відповідно до правил пунктуації.

Двокрапку перед формулою ставлять лише у випадках, передбачених правилами пунктуації: а) у тексті перед формулою є узагальнююче слово; б) цього вимагає побудова тексту, що передує формулі.

Розділовими знаками між формулами, котрі йдуть одна за одною і не відокремлені текстом, можуть бути кома або крапка з комою безпосередньо за формулою до її номера.

Розділові знаки між формулами при парантезі ставлять всередині парантеза. Після таких громіздких математичних виразів, як визначники і матриці, можна розділові знаки на ставити.

 

4.7. Загальні правила цитування та посилання на використані джерела

Для підтвердження власних аргументів посиланням на авторитетне джерело або для критичного аналізу того чи іншого друкованого твору слід наводити цитати. Науковий етикет вимагає точно відтворювати цитований текст, бо найменше скорочення наведеного витягу може спотворити зміст, закладений автором.

Загальні вимоги до цитування такі:

а) текст цитати починається і закінчується лапками і наводиться в тій граматичній формі, в якій він поданий в джерелі, із збереженням особливостей авторського написання.

Наукові терміни, запропоновані іншими авторами, не виділяються лапками, за винятком тих, що викликали загальну полеміку. У цих випадках використовується вираз «так званий»;

б) цитування повинно бути повним, без довільного скорочення авторського тексту і без перекручень думок автора. Пропуск слів, речень, абзаців при цитуванні допускається без перекручення авторського тексту і позначається трьома крапками. Вони ставляться у будь-якому місці цитати (на початку, всередині, на кінці). Якщо перед випущеним текстом або за ним стояв розділовий знак, то він не зберігається;

в) кожна цитата обов'язково супроводжується посиланням на джерело;

г) при непрямому цитуванні (переказі, викладенні думок інших авторів своїми словами), що дає значну економію тексту, слід бути гранично точним у викладенні думок автора, коректним щодо оцінювання його результатів, і давати відповідні посилання на джерело;

д) цитування не повинно бути ні надмірним, ні недостатнім, бо і те і те знижує рівень роботи: надмірне цитування створює враження компілятивності роботи, а недостатнє - знижує наукову цінність викладеного матеріалу.

Посилання в тексті МР на джерела роблять згідно з їхнім переліком у квадратних дужках, наприклад, «... у працях [1-7]».

Коли використовують відомості, матеріали з монографій, оглядових статей, інших джерел, які мають велику кількість сторінок, тоді в посиланні необхідно точно вказати номери сторінок, ілюстрацій, таблиць, формул джерела, на яке дано посилання в МР, наприклад “[7, с.34]”.

Допускається наводити посилання у виносках, при цьому його оформлення має відповідати бібліографічному опису за переліком посилань із зазначенням номера.

Приклад:

Цитата в тексті: «...реалізація ідеї транскордонного регіоналізму продиктована прагненням досягти ряду цілей — від можливості виходу на нові ринки з акцентом на створенні сприятливих умов для підприємств, які адаптуються до єдиного ринку і високої конкуренції, до забезпечення політичної стабільності…...» [6] 1).

 

Відповідний опис у переліку посилань:

6. Іващенко О.А. Роль агломерацій та міст в європейській парадипломатії як формі розвитку транскордонної конкурентоспроможності / О.А. Іващенко, Н.В. Резнікова // Інвестиції: практика та досвід. – 2015. – № 13-14. – С. 5-8.

Відповідне подання виноски:

____________________________

1) [6] Іващенко О.А. Роль агломерацій та міст в європейській парадипломатії як формі розвитку транскордонної конкурентоспроможності / О.А. Іващенко, Н.В. Резнікова // Інвестиції: практика та досвід. – 2015. – № 13-14. – С. 5-8.

 

Посилання на ілюстрації та формули МР вказують порядковим номером ілюстрації чи формули - останній беруть у дужки, наприклад, «рис. 1.2», у формулі (2.1)».

На всі таблиці МР повинні бути посилання в тексті, при цьому слово «таблиця» пишуть скорочено, наприклад: «...в табл. 1.2». У повторних посиланнях вживають скорочено слово «дивися», наприклад: «див. табл. 1.3».

 

4.8. Оформлення списку використаних джерел

Бібліографічний апарат - це ключ до використаних студентом джерел. Крім того, він певною мірою відбиває наукову етику і культуру. Саме з нього можна зробити висновок про ступінь ознайомлення студента з наявною літературою за досліджуваною проблемою. Бібліографічний апарат МР складається з бібліографічного списку (списку використаних джерел) і бібліографічних посилань, які оформлюються відповідно до чинних стандартів.

Список використаних джерел - елемент бібліографічного апарату, котрий містить бібліографічні описи використаних джерел і розміщується після висновків. Такий список - одна з суттєвих частин магістерської роботи, що віддзеркалює самостійну творчу працю студента і демонструє ступінь фундаментальності проведеного дослідження.

Бібліографічний опис складають безпосередньо за друкованим твором або виписують з каталогів і бібліографічних покажчиків повністю без пропусків будь-яких елементів, скорочення назв і т. ін. Завдяки цьому можна уникнути повторних перевірок, вставок пропущених відомостей.

Джерела можна розміщувати одним із таких способів: 1) в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків, у хронологічному порядку; 2) у порядку появи посилань у тексті.

Відомості про джерела, включені до списку, необхідно давати відповідно до вимог державного стандарту з обов'язковим наведенням назв праць.

 

Приклади оформлення бібліографічного списку у списку використаної літератури, який наводять у КР

 

Книги, монографії, посібники:

Без автора:

Большой экономический словарь / Под ред. А.Н. Азрилияна. – М.: Институт новой экономики, 1998. – 864 с. 

Один автор:

Іващенко О.А. Міжнародні кредитно-розрахункові та валютні операції: тестові завдання / О.А. Іващенко. – К.: УДУФМТ; Зовнішня торгівля, 2014. –
18 с.

Резнікова Н.В. Глобальна економічна взаємозалежність: сучасна парадигма та детермінанти модифікації: монографія / Н. В. Резнікова. – К.: Вид-во ТОВ "ВІСТКА", 2013. – 456 с. 

Два-три автора:

Іващенко О.А. Міжнародні кредитно-розрахункові та валютні операції: конспект лекцій / О.А. Іващенко, С.Г. Прощарук. – К.: УДУФМТ; Зовнішня торгівля, 2014. – 87 с.

Лисенков Ю.М. Міжнародні фінанси: навчальний посібник / Ю.М. Лисенков, О.А. Іващенко, О.В. Музиченко. – К.: Університет «Україна», 2014. – 211 с.

Четверо та більше авторів: 

Міжнародні валютно-фінансові та кредитні відносини: навчальний посібник / [О.А. Іващенко, Н.А. Гринчак, Н.В. Резнікова та ін.]; за ред. В.Є. Поліванова, В.О. Мещерякова, Ю.М. Лисенкова. – К.: Зовнішня торгівля, 2014. – 468 с.

Розділ книги, монографії, посібника:

Іващенко О.А. Фінансові інструменти управління ризиками в системі міжнародних валютно-фінансових відносин / О.А. Іващенко О.А. // Міжнародні валютно-фінансові та кредитні відносини: навчальний посібник за ред. В.Є. Поліванова, В.О. Мещерякова, Ю.М. Лисенкова. – К.: Зовнішня торгівля, 2014. – С. 37-76.

Резнікова Н.В. Регулювання торговельних і суміжних відносин між Україною та ЄС в угоді про асоціацію. Інтелектуальна власність / Резнікова Н.В. // Економічна асоціація України з Європейським Союзом: монографія / О.І.Шнирков, В.І.Муравйов, Р.О.Заблоцька та ін.; за ред.О.І.Шниркова, В.І.Муравйова. - К.: ВПЦ "Київський університет", 2015. -С. 114-127.

Статті в журналах:

Іващенко О.А. Досвід аргентинських стабілізаційних програм для Греції в контексті мінімізації ризиків потенційного виходу з Єврозони / О.А. Іващенко, Н.В. Резнікова // Економіка та держава. – 2015. – № 7. – С. 26-30.

Іващенко О.А. Роль агломерацій та міст в європейській парадипломатії як формі розвитку транскордонної конкурентоспроможності / О.А. Іващенко, Н.В. Резнікова // Інвестиції: практика та досвід. – 2015. – № 13-14. – С. 5-8.

Іващенко О.А. Феномен фіскального федералізму в контексті цілей макроекономічної політики: роль податково-бюджетних регуляторів / О.А. Іващенко // Вісник Маріупольського державного університету. Серія: Економіка. – 2014. – Вип.7. – С.91-98.

Феномен інфікування як прояв глобальної економічної залежності: проблема макроекономічного регулювання / О.А.  Іващенко, Н.В. Резнікова, М.Ю. Відякіна, Н.А. Гринчак // Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций:  региональный аспект: сб. науч.  тр. – Донецк: ДонНУ, 2014.– Т.1.– С.141-145.

Матеріали конференцій:

Іващенко О.А. Напрями диверсифікації торговельних зв’язків України в умовах глобальної економічної розбалансованості / О.А. Івашенко // Стратегія розвитку України: економічний та гуманітарний виміри: матеріали науково-практичної конференції, 16 жовтня 2015  р. – К.: ДП «Інформ.-аналіт. агентство»ю – С. 78-83.

Резнікова Н.В. Аналіз статистичного оцінювання привабливості портфельних інвестицій / Резнікова Н.В., О.А. Іващенко // Бізнес-аналітика в управлінні зовнішньоекономічною діяльністю: матеріали ІІІ Міжнародної науково-практичної конференції, 11 листопада 2015  р. – К.: ДП «Інформ.-аналіт. агентство». – С.69-73.

Венчурне інвестування як джерело стимулювання інноваційного розвитку країни/ О.А. Іващенко, Н.В. Резнікова, М.Ю. Відякіна, Н.А. Гринчак // Сучасні моделі, концепції і стратегії інноваційного розвитку країн світу та України. Збірник матеріалів ХІІ Міжнародної науково-практичної конференції молодих науковців 23 березня 2015 року.  – К.: УДУФМТ, 2015 р.– С. 74-77.

Електронні ресурси:

Про Національний Банк України: Закон України від 16.04.1991 № 959-XII [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.rada.gov.ua

Іващенко О.А. Проблеми подолання асиметричної взаєзалежності країн в умовах регіональної співпраці [Електронний ресурс] / О.А. Іващенко, Н.В. Резнікова // Економіка та держава. – 2015. – № 11. – Режим доступу: http://www.economy.in.ua/pdf/11_2015/3.pdf

Офіційний веб-сайт Державної служби статистики України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua

Дисертації, автореферати:

Резнікова Н. В. Парадигма економічної неозалежності країн в умовах глобалізації: дис. … докт. екон. наук: 08.00.02 / Резнікова Наталія Володимирівна. – К.: КНУ ім. Т.Шевченка, 2014. – 436 с.

Резнікова Н.В. Парадигма економічної неозалежності країн в умовах глобалізації автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра екон. наук: спец. 08.00.02 «Світове господарство і міжнародні економічні відносини» / Н.В. Резнікова. – Київ, 2014. – 38 с.

4.9. Правила оформлення додатків

Додатки оформлюють як продовження магістерської роботи на наступних її сторінках або у вигляді окремої частини (книги), розміщуючи їх у порядку появи посилань у тексті роботи.

Якщо додатки оформлюють як продовження МР, кожен з них починають з нової сторінки, їм дають заголовки, надруковані у горі малими літерами з першої великої симетрично відносно тексту сторінки. Посередині рядка над заголовком малими літерами з першої великої друкується слово «Додаток __» і велика літера, що позначає додаток.

Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер З, Є, І, Ї, Й, О, Ч, Ь, наприклад, Додаток А, Додаток Б і т.д. Єдиний додаток позначається як Додаток А.

При оформленні додатків окремою частиною (книгою) на титульному аркуші під назвою реферату друкують великими літерами слово «ДОДАТКИ».

Текст кожного додатка за необхідності може бути поділений на розділи й підрозділи, пронумеровані у межах кожного додатка: перед кожним номером ставлять позначення додатка (літеру) і крапку, наприклад, А.2 - другий розділ додатка А; В.3.1 - підрозділ 3.1 додатка В.

Ілюстрації, таблиці і формули, розміщені в додатках, нумерують у межах кожного додатка, наприклад: рис. Д. 1.2 - другий рисунок першого розділу додатка Д); формула (А.1) - перша формула додатка А.

 

5. ПОРЯДОК ЗДАЧІ НА КАФЕДРУ І ЗАХИСТУ магістерської РОБОТИ

Магістерська робота у переплетеному вигляді здається на кафедру менеджменту ЗЕД за 20 днів до її захисту.

Студент, який не виконав роботу у встановлений термін, або подав роботу, яка не відповідає вимогам, не допускається до захисту.

Кафедра приймає рішення про допуск роботи до захисту (додаток Ж) і направляє її на зовнішнє рецензування. Рецензенти підбираються з поміж досвідчених фахівців, які працюють у сфері зовнішньоекономічної діяльності, міжнародного менеджменту та маркетингу.

Рецензія на магістерську роботу (додаток К) має містити характеристику її наукового рівня, обґрунтування практичних рекомендацій та їх значимості, вказувати на недоліки, дати оцінку кваліфікації студента. Рецензент обов’язково повинен мати науковий ступінь (вчене звання) в галузі економіки, а також публікації з проблематики напряму магістерського дослідження. Вона представляється на кафедру за тиждень до захисту.

До захисту роботи студент повинен обговорити з науковим керівником тези виступу і ілюстративні матеріали (титульний аркуш роздаткового матеріалу представлений в додатку Л), познайомитись із змістом зовнішньої рецензії і підготувати відповіді на зауваження рецензента.

Захист магістерської роботи проводиться на відкритому засіданні Державної екзаменаційної комісії.

Впродовж 5-7 хвилин слухач в своїй доповіді повинен обґрунтувати доцільність роботи, доповісти її мету, предмет, об'єкт та задачі дослідження основні його результати, викласти висновки і пропозиції. Доповідь слід супроводжувати поясненням ілюстративних матеріалів. Потім студент відповідає на запитання членів ЕК і присутніх на захисті. Після їх знайомства з відгуком наукового керівника і з зовнішньою рецензією проводиться обговорення магістерської роботи, у процесі якого беруть участь члени ЕК, викладачі, фахівці та інші особи присутні на захисті. Наприкінці студенту надається заключне слово для відповіді на критичні зауваження.

Магістерська робота оцінюється членами ЕК на закритому засіданні. При цьому враховується якість виступу студента, значимість виконаної роботи і ступінь її впровадження в практику повнота відповіді на поставлені запитання, рівень теоретичної і практичної підготовки студента, відгук наукового керівника і зміст зовнішньої рецензії.

Завершенням захисту є оголошення головою ЕК результатів оцінки захисту магістерської роботи. У разі незадовільної оцінки студент відраховується з Академії з правом захисту магістерської роботи на протязі двох років.

 

ДОДАТКИ

Додаток А

 

Зразок заяви

 

 

Завідувачу кафедри менеджменту зовнішньоекономічної діяльності

Іващенко О.А.

 

студента(ки) 1-го курсу

освітнього ступеня «магістр»

спеціальності 073 «Менеджмент»

спеціалізації «Менеджмент ЗЕД»

групи __.__м

__________________________________
(Прізвище, ініціали)

__________________________________
(контактний телефон)

 

 

 

 

 

 

ЗАЯВА

 

 

Прошу затвердити мені напрям магістерського дослідження ______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

 

 

 

 

 

 

“____”____________ 201__ р.                                            ____________________

                                                                                                   (підпис)

 

 

 

 

Додаток Б

 

Орієнтовна форма завдання та календарного плану

 

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ СТАТИСТИКИ, ОБЛІКУ ТА АУДИТУ

Відділення заочного та дистанційного навчання

кафедра менеджменту зовнішньоекономічної діяльності

 

Освітній ступінь – магістр

Галузь знань  - 07 «Менеджмент і  адміністрування»

Спеціальність – 073  «Менеджмент»

Спеціалізація – «Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності»

 

 

«ЗАТВЕРДЖУЮ»

Завідувач кафедри менеджменту

зовнішньоекономічної діяльності

к.е.н., доц. О.А. Іващенко

_____________________________

“____” ______________201__року

 

ЗАВДАННЯ

НА МАГІСТЕРСЬКУ РОБОТУ

_____________________________________________________________________________________

(прізвище, ім’я,  по батькові)

 

1. Тема роботи _______________________________________________________________________

____________________________________________________________________________________
____________________________________________________________________________________     

керівник проекту (роботи)____________________________________________________________,

                                      ( прізвище, ім’я, по батькові, науковий ступінь, вчене звання)

 

затверджені наказом НАСОА  від “___”__________20___ року №______

 

2. Строк подання студентом роботи______________________________________________________

3. Вихідні дані до роботи_______________________________________________________________

_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

4.Зміст розрахунково-пояснювальної записки (перелік питань, які потрібно розробити)_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

5. Перелік графічного матеріалу ________________________________________________________

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

6. Дата видачі завдання___________________________________________________

 

КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН

 

з/п

Назва етапів дипломної роботи

Строк  виконання етапів роботи

Примітка

  1.  

Визначення мети і завдань магістерської роботи

 

 

  1.  

Оформлення плану магістерської роботи

 

 

  1.  

Підготовка Розділу І магістерської роботи

 

 

  1.  

Підготовка Розділу ІІ магістерської роботи

 

 

  1.  

Підготовка Розділу ІІІ магістерської роботи

 

 

  1.  

Оформлення вступу і висновків

 

 

  1.  

Проведення попереднього захисту магістерської роботи

 

 

  1.  

Подання магістерської роботи на кафедру для отримання зовнішньої рецензії

 

 

  1.  

Підготовка до захисту магістерської роботи

 

 

  1.  

- оформлення доповіді  захисту магістерського дослідження

 

 

  1.  

- оформлення роздаткового матеріалу до захисту магістерської роботи

 

 

  1.  

Захист магістерської роботи

 

 

 

 

 

                                                                                      Студент(ка)________  ______________________

                                                                                                                ( підпис )                   (прізвище та ініціали)

Керівник роботи_____________  ______________________

                                                                                                         ( підпис )                             (прізвище та ініціали)

 

 

 

Додаток В

 

Зразок титульного аркуша магістерської роботи

 

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ СТАТИСТИКИ ОБЛІКУ ТА АУДИТУ

Фінансово-економічний факультет

(Відділення заочного та дистанційного навчання)

КАФЕДРА МЕНЕДЖМЕНТУ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

 

 

 

 

 

 

 

МАГІСТЕРСЬКА РОБОТА

на тему

«_____________________________________»

 

 

 

 

Виконав(ла): студент(ка) 1 курсу,

Освітнього ступеня «магістр»

спеціальності – 073 «Менеджмент»

спеціалізації «Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності»

групи __.__м 

___________________________

                                                                                                                   (прізвище, ім’я та по-батькові)

 

Керівник:___________________________

               (вчене звання, науковий ступінь, прізвище та ініціали)

 

Рецензент:___________________________

                   (вчене звання, науковий ступінь, прізвище та ініціали)

 

 

 

 

 

 

 

Київ – 201_

 

 

Додаток Д

 

Зразок реферату

 

 

Реферат

магістерської роботи

студента(ки) Національної академії статистики, обліку та аудиту

 

 

 
 
 

 (прізвище, ім'я, по-батькові)

 

 

Тема __________________________________

 

 

Загальний обсяг роботи складає ________ сторінок.

Містить ________ таблиць, _______________ рисунків, ____________ літературних джерел, _______________ додатків.

 

 

Актуальність дослідженої проблеми базується на ________________________

Робота мала за мету _________________________________________________

Робота містить в собі наступні напрями дослідження _____________________

В першому розділі іде мова про _______________________________________

Другий розділ присвячений __________________________________________

Третій розділ містить _______________________________________________

Теоретичне значення роботи полягає __________________________________

Практичне значення роботи полягає ___________________________________

 

 

 

 

Студент(ка)                                                                

                                (підпис)                           (прізвище ініціали)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток Е

Зразок змісту

З М І С Т

Вступ

…………………………………………………………

3

Розділ    1.

Особливості формування продовольчого ринку України та проблеми маркетингового забезпечення його стабільного розвитку……………………………………………

9

1.1.

Маркетинг продовольчого ринку: проблеми становлення та розвитку…………………………….

9

1.2.

Ресурсне забезпечення формування продовольчого ринку України………………………………………..

20

1.3.

Сучасні умови та проблеми формування попиту на продовольчі товари………………………………….

30

 

 

 

Розділ    2.

Маркетингові дослідження регіонального продовольчого ринку як важлива передумова його стабільного розвитку…………………………………………..

41

2.1.

Основні напрями організації маркетингових досліджень регіонального продовольчого ринку…

41

2.2.

Методика макро- та мікросегментації продовольчого ринку регіону………………………

63

2.3.

Методичні підходи до формування ефективної маркетингової товарно-асортиментної політики на продовольчому ринку………………………………

75

 

 

 

Розділ    3.

Маркетинговий механізм управління регіональним продовольчим ринком…

81

3.1.

Маркетингова концепція управління регіональним продовольчим ринком……………………………….

81

3.2.

Організація продовольчого ринку регіону……………………………………………….

96

3.3.

Система маркетингового моніторингу продовольчого ринку регіону…..........................

108

 

 

 

Висновки

…………………………………………………………..

118

список використаних джерел

 

…………………………………………………………..

121

Додатки

………………………………………………………...

125

 

Додаток Ж

 

Орієнтовна схема подання по окремому студенту

Голові ЕК щодо захисту магістерської роботи

 

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ СТАТИСТИКИ ОБЛІКУ ТА АУДИТУ

 

ПОДАННЯ

ГОЛОВІ ЕКЗАМЕНАЦІЙНОЇ КОМІСІЇ

ЩОДО ЗАХИСТУ МАГІСТЕРСЬКОЇ РОБОТИ

 

Направляється студент (ка)_____________________________ до захисту магістерської роботи

                                                               (прізвище та ініціали)

 за спеціальністю – 073  «Менеджмент»

зі спеціалізації – «Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності»

 на тему:_____________________________________________________________________________________

                                                                                                               (назва теми)

_____________________________________________________________________________________________

Магістерська робота і рецензія додаються.

 

Завідувач відділення заочного та дистанційного навчання ___________ к.ф.-м.н., с.н.с.Дериглазов Л.В.

                                                                                                                                     (підпис)

 

Довідка про успішність

 ___________________________ за період навчання в НАСОА на економіко-статистичному факультеті    

                        (прізвище та ініціали студента)

з 20____ року до 20___ року повністю виконав навчальний план за спеціальністю з таким розподілом оцінок за:

національною шкалою: відмінно ____%, добре ____%, задовільно ____%;

шкалою ECTS: А ____%; В ____%; С ____%; D ____%; Е ____%.

 

Методист факультету   ___________   ___________________

                                                        (підпис)                (прізвище та ініціали)

 

Висновок  керівника магістерської роботу

Студент (ка)_____________________________________________________________________________

_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

                                                            Керівник роботи __________   ___________________

                                                                                                                     (підпис)               (прізвище та ініціали)

 

“____”_______________________20 _____ року

 

 

Висновок кафедри про магістерську роботу

Магістерська робота розглянута. Студент (ка)      _____________________________________________

                                                                                                   (прізвище та ініціали)

допускається до захисту даної роботи в Екзаменаційній комісії.

                   

Завідувач кафедри менеджменту ЗЕД

 _____________________________      к.е.н., доц. О.А. Іващенко.

                         (підпис)                                                                                                   “______”___________________20___ року

 

Додаток К

 

Орієнтовна схема рецензії

 

Рецензія

на магістерську роботу

студента(ки) Національної академії статистики, обліку та аудиту

 

__________________________________________________________________

(прізвище, ім’я, по батькові)

 

Тема _________________________________  спеціальність

 

  1. Актуальність теми і доцільність її розробки.
  2. Коротка характеристика роботи по розділам.
  3. Показовість даних, на яких ґрунтується виконання роботи.
  4. Використання сучасних форм і методів досліджень і обробки матеріалів.
  5. Правильність окремих висновків.
  6. Практична значимість рекомендацій.
  7. Очікуваний ефект рекомендацій, відзначених до впровадження у розрахунку на рік.
  8. Позитивні сторони використання при дослідженнях та недоліки роботи.
  9. Загальна оцінка підготовленості студента до самостійної роботи як фахівця.
  10. Оцінка магістерської роботи по чотирьохбальній системі (“незадовільно”, “задовільно”, “добре”, “відмінно”).

 

Місце роботи та посада рецензента

Науковий ступінь, вчене звання              ___________________________

                  (підпис, ПІП рецензента)

 

 

 

 

 

 

 

Місце печатки підприємства, де працює рецензент

 

Додаток Л

 

Зразок титульного аркуша роздаткового матеріалу

 

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ СТАТИСТИКИ ОБЛІКУ ТА АУДИТУ

Фінансово-економічний факультет

(Відділення заочного та дистанційного навчання)

КАФЕДРА МЕНЕДЖМЕНТУ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДАТКОВИЙ МАТЕРІАЛ ДО

МАГІСТЕРСЬКОЇ РОБОТИ

на тему

«_____________________________________»

 

 

 

Виконав(ла): студент(ка) 1 курсу,

Освітнього ступеня «магістр»

спеціальності – 073 «Менеджмент»

спеціалізації «Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності»

групи __.__м 

___________________________

                                                                                                                   (прізвище, ім’я та по-батькові)

 

Керівник:___________________________

               (вчене звання, науковий ступінь, прізвище та ініціали)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Київ – 201_