|
|
Главная \ Методичні вказівки \ Методические указания и информация \ МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО ВИКОНАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО ВИКОНАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИДата публикации: 12.11.2019 08:26
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО ВИКОНАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ
Загальні відомості
Курсова робота – одна із форм самостійної роботи студентів у процесі вивчення дисципліни «Маркетинговий менеджмент», підготовки до виконання магістерської роботи. Тему курсової роботи студент вибирає разом із керівником у межах тематики, затвердженої кафедрою. Строки виконання і захисту роботи визначаються деканатом у відповідності з навчальним планом дисципліни. Курсова робота має обов’язково містити такі складові: титульна сторінка; основна частина, кількість і перелік розділів якої визначена відповідними методичними вказівками та керівником; список використаної літератури; Курсова робота починається із титульної сторінки, яка містить найменування вищого навчального закладу освіти, де виконана робота; назву кафедри, на якій викладається дисципліна; назву курсової роботи та дисципліни, задля вивчення якої виконується робота; прізвище, ім’я, по батькові студента; шифр і найменування спеціальності; посада, прізвище та ініціали викладача, який перевірив курсову роботу; місто і рік. Приклад оформлення титульної сторінки роботи наведено у додатку А. Після титульної сторінки слід розмістити завдання на курсову роботу, яке студент оформляє разом із керівником після вибору та затвердження йому теми. Бланк завдання розміщено у додатку Б. Зміст подають на початку роботи. Він містить назви та номери початкових сторінок усіх розділів, підрозділів та пунктів (якщо вони мають заголовки), зокрема вступу, розділів, списку використаної літератури, додатків тощо. Методичні вказівки щодо виконання вступу, основної частини, висновків та списку літератури наведено нижче. В основу розрахунків повинні бути покладені матеріали підприємства, де студент проходив практику, або працює.
Основні вимоги щодо оформлення рукопису курсової роботи
Роботу друкують за допомогою комп’ютера на одній стороні аркуша білого паперу формату А4 (210х297 мм), через півтора міжрядкові інтервали, шрифтом Times New Roman. Кегель шрифту – 14. Текст роботи слід друкувати, залишаючи поля таких розмірів: ліве – 30 мм, праве – 15, верхнє – 20, нижнє – 20. Текст основної частини роботи поділяють на розділи, підрозділи, пункти, підпункти. Заголовки структурних частин роботи «ЗМІСТ», «ВСТУП», «РОЗДІЛ», «ВИСНОВКИ», «СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ», «ДОДАТКИ» друкують великими літерами симетрично до тексту напівжирним шрифтом. Заголовки підрозділів друкують маленькими літерами (окрім першої великої) напівжирним шрифтом з абзацного відступу. Крапку в кінці заголовка не ставлять. Відстань між заголовком (за винятком заголовка пункту) та текстом, розміщеним нижче, має бути 3 інтервали (один пустий рядок). Відстань між текстом попереднього підрозділу та заголовком наступного підрозділу має бути 6 інтервалів (два пустих рядка). Кожну структурну частину роботи («ЗМІСТ», «ВСТУП», «РОЗДІЛ», «ВИСНОВКИ», «СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ», «ДОДАТКИ») треба розпочинати з нової сторінки. Нумерацію сторінок, розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів, рисунків, таблиць, формул подають арабськими цифрами без знака №. Першою сторінкою роботи є титульна, яку включають до загальної кількості сторінок роботи. На ній номер сторінки не проставляють, на наступних сторінках номер проставляють внизу справа без крапки в кінці. Номер розділу ставлять після слова «РОЗДІЛ», після номера крапку не ставлять, потім – з нового рядка друкують симетрично тексту великими літерами напівжирним шрифтом заголовок розділу. Підрозділи нумерують у межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, між яким ставлять крапку. У кінці номера підрозділу має стояти крапка, наприклад3.2. (другий підрозділ третього розділу). Потім – заголовок підрозділу. Ілюстрації (фотографії, креслення, схеми, графіки, карти) і таблиці слід розміщувати у роботі безпосередньо після того місця у тексті, де вони згадані вперше, або на наступній сторінці. На кожну таблицю, рисунок по тесту має бути обов’язкове посилання з зазначенням слова "табл. "чи "рис." та їх порядкового номера. Після таблиці та рисунку має обов’язково бути коментар (пояснення, аналіз) щодо них. Жодна структурна частина роботи не повинна починатися безпосередньо з рисунка чи таблиці. Ілюстрації позначають словом «Рис.», нумерують послідовно в межах розділу, за винятком ілюстрацій, поданих у додатках. Номер ілюстрації має складатися з номера розділу і порядкового номера ілюстрації в межах розділу, між якими ставиться крапка, наприклад,"Рис. 1.3" (третій рисунок першого розділу). Таблиці нумерують послідовно (за винятком таблиць, поданих у додатках) в межах розділу. У правому верхньому куті над відповідним заголовком таблиці розміщують напис «Таблиця» із зазначенням її номера. Номер таблиці має складатися з номера розділу і порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка, наприклад «Таблиця 2.1» (перша таблиця другого розділу). Якщо в роботі одна таблиця, її не нумерують. У разі перенесення частини таблиці на іншу сторінку слово «Таблиця» і її номер вказують один раз праворуч над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть слова «Продовж. табл.» із зазначенням номера таблиці, наприклад «Продовж. табл. 2.1». Формули в роботі (якщо їх більше однієї) нумерують в межах розділу. Номер формули складається з номера розділу та порядкового номера формули у розділі, між якимиставлять крапку. Номери формул пишуть біля правого поля аркуша, на рівні відповідної формули, в круглих дужках, наприклад (2.1) (перша формула другого розділу). Якщо використовують відомості, матеріали з монографій, оглядових статей, інших джерел з великою кількістю сторінок, то в посиланні необхідно точно вказати номери сторінок, ілюстрацій, таблиць, формул з джерела, на яке зроблено посилання в роботі. Посилання в тексті роботи на джерело потрібно зазначити порядковим номером за переліком джерел у списку літератури і виділити двома квадратними дужками, наприклад «у праці [1, с. 25]». Додатки потрібно позначати послідовно числами, або великими літерами української абетки, за винятком літер Є, І, Ї, Й, О, Ч, Ь, наприклад «Додаток А». Один додаток позначається як додаток А. Обсяг курсового проекту – 45– 50 друкованих сторінок: вступ – до 2-х др. стор.; розділ 1 – до 8 др. стор.; розділ 2 – до 8 др. стор.; розділ 3 – до 15 др. стор.; розділ 4 – до 10 др. стор.; висновки – до 3-х др. стор.; список використаної літератури – до 2-х др. стор.
ЗМІСТ КУРСОВИХ РОБІТ
За структурою курсова робота складається із вступу, теоретичного обґрунтування предмету дослідження (розділ 1), аналізу проблеми, що розглядається, (розділ 2) та пропозицій щодо вдосконалення певних напрямів маркетингової діяльності фірм (розділ 3). Пропозиції мають бути виваженими та обґрунтованими, їх ефективність підтверджується необхідними розрахунками. У кінці наводяться висновки та список використаної літератури. Рекомендований розгорнутий зміст та методичні вказівки щодо виконання вступу, основної частини, висновків і списку літератури по темах курсових робіт наведено нижче.
Перелік тем курсових робіт по дисципліні «Маркетинговий менеджмент»
Тема 1. Дослідження прогнозної структури господарського портфеля підприємства Вступ. Розділ 1. Теоретичні засади дослідження господарського портфеля підприємства.
Розділ 2. Аналіз складу та структури господарського портфеля підприємства на перспективу. 2.1. Визначення та оцінювання фактичного становища стратегічних господарських підрозділів підприємства. 2.2. Прогнозні дослідження обсягів продажу продукції по кожному СГП на наступний рік методом екстраполяції тренду. 2.3. Оцінювання перспектив розвитку господарського портфеля підприємства на наступний рік. Розділ 3. Розроблення пропозицій щодо подальшого розвитку господарського портфеля та обґрунтування маркетингових стратегій стосовно кожного СГП. Висновки. Список використаної літератури.
У вступі розкривають значущість, важливість та актуальність теми курсової роботи. Визначають підстави й вихідні дані для розробки теми, обґрунтовують необхідність проведення дослідження. Формулюють мету роботи та завдання, які необхідно вирішити для досягнення поставленої мети. Метою є кінцевий результат курсової роботи. Не можна формулювати мету як «Дослідження...», «Вивчення...», тому що ці слова вказують на спосіб досягнення мети, а не саму мету. Завданнями виступають теоретичні напрацювання (розділ 1) та задачі (напрями) аналітичних досліджень (розділ 2). Визначають об’єкт та предмет дослідження. Об’єкт дослідження визначають відповідно до поставленої мети. Об’єктом дослідження може бути підприємство чи його підрозділи або той напрямок діяльності підприємства, що має безпосереднє відношення до теми курсової роботи тощо. Предмет дослідження визначають відповідно до вибраної теми курсової роботи. Ним можуть бути аспекти, властивості, процеси і відносини функціонування об’єкта. Наприклад, об’єктом дослідження є маркетингова діяльність ПАТ «Оболонь». Предметом дослідження є удосконалення маркетингової діяльності на ПАТ «Оболонь» в сучасних умовах функціонування ринку пива, безалкогольної продукції та мінеральних вод. Розділ 1 «Теоретичні засади дослідження господарського портфеля підприємства» – теоретичний і виконується за допомогою літературних джерел. Його зміст розкривається у трьох підрозділах. У підрозділі 1.1 «Сутність, зміст та складові господарського портфеля підприємства» слід розкрити сутність поняття «господарський портфель», зміст основних стратегічних одиниць його аналізу (стратегічної зони господарювання, стратегічного господарського центру; стратегічних одиниць бізнесу; стратегічних господарських підрозділів; стратегічних елементів бізнесу, стратегічного сегменту) та надати вичерпну характеристику цих складових господарського портфеля. Підрозділ 1.2 «Методика визначення та оцінювання фактичного становища стратегічних господарських підрозділів підприємства методом адаптованої матриці БКГ» має містити висвітлення основних методів портфельного аналізу (основний акцент слід зробити на методі матриці БКГ та, зокрема , на її різновиді – адаптованій матриці БКГ) Слід розглянути етапи та особливості побудови адаптованої матриці БКГ; маркетингові стратегії стосовно кожного із чотирьох видів СГП за цією матрицею; значення, переваги та недоліки матриці БКГ. Викладення методики аналізу збалансованості господарського портфеля має складати зміст підрозділу 1.3 «Методичні засади оцінювання ступеня збалансованості структури господарського портфеля». В цьому підрозділі слід викласти сутність, критерії оцінювання та основні етапи визначення ступеня збалансованості структури господарського портфеля. У підрозділі 1.4 «Методичні основи складання прогнозів обсягів збуту продукції» слід розкрити сутність процесу прогнозування збуту та чинників впливу на прогноз збуту, розглянути основні економічні показники, що їх використовують у прогнозуванні збуту; висвітлити основні методи щодо складання прогнозів збуту продукції, зокрема, метод екстраполяції тренду. Розділ 2 «Аналіз складу та структури господарського портфеля підприємства на перспективу» є аналітичним та містить три підрозділи. Підрозділ 2.1. «Визначення та оцінювання фактичного становища стратегічних господарських підрозділів підприємства» необхідно визначити та оцінити склад і структуру господарського портфеля (який у своєму складі повинен містити не менше 6 стратегічних господарських підрозділів! Це обов’язкова умова) за допомогою адаптованої матриці Бостонської консультаційної групи за два роки, прокоментувати отримані результати та зробити відповідні висновки. У підрозділі 2.2 «Прогнозні дослідження обсягів продажу продукції по кожному СГП на наступний рік методом екстраполяції тренду» слід здійснити обчислення прогнозних обсягів збуту у розрізі всіх шести СГП методом екстраполяції тренду для визначення очікуваних обсягів збуту продукції шляхом перенесення на майбутнє тенденцій розвитку, що склалися у попередніх періодах. Для обчислення очікуваних показників обсягу збуту підприємстванеобхідно скористатися даними щодо фактичних річних обсягів збуту продукції за останні шість років. Шляхом відповідного оброблення цих даних визначаються усереднені тенденції динаміки обсягів збуту продукції за шість попередніх років. Визначені тенденції втілюються у лінійному рівнянні тренду, розв’язавши яке і слід буде обчислити прогнозні значення показника збуту продукції на наступний рік. Лінійне рівняння тренду має вигляд: y = a + b×t. Для побудови цього рівняння треба визначити значення коефіцієнтів а та b, які обчислюються шляхом розв’язання системи рівнянь виду:
Задля забезпечення більшої наочності та компактності подачі матеріалу всі проміжні розрахунки потрібні для розв’язання системи рівнянь мають бути виконані у табличній формі (табл. 2.2). Таблиця 2.2 Вихідні дані та проміжні розрахунки для побудови тренду
Специфічна нумерація минулих років ti (-5, -3, -1, 1, 3, 5), взятих для побудови лінійного рівняння тренди зумовлена особливостями даної методики. На основі фактичних та розрахункових значень, що були розраховані за допомогою побудованого рівняння тренду, необхідно побудувати графік фактичних та прогнозованих обсягів збуту підприємства. З метою забезпечення високої вірогідності прогнозних значень обов’язково треба оцінити ступінь зв’язку між фактичними даними, взятими за основу розрахунку, та розрахунковими, які були отримані при розв’язуванні лінійного рівняння тренду. Для вирішення цієї задачі слід обчислити значення коефіцієнта детермінації, величина якого і відобразить силу звязку між показниками, що розглядаються. Коефіцієнт детермінації показує тісноту зв’язку між явищами, що визначається кількісним значенням, і розраховується за формулою:
де
Чим ближче R2 до 1, тим точніше вибрана залежність відображає зв'язок між величинами. Допустимою величиною розрахункового значення коефіцієнта детермінації, вище якої, сила взаємозв’язку між величини є достатньою, вважається величина рівна 0,6. Використовуючи отримане рівняння тренду слід розрахувати прогнозні значення обсягів продажу на наступний рік, підставивши натомість tі 7. В результаті виконаних розрахунків буде отримано прогнозні значення обсягів збуту на наступний рік. У підрозділі 2.3 «Оцінювання перспектив розвитку господарського портфеля підприємства на наступний рік» слід за фактичними величинами обсягів продажу за останній рік та прогнозними значеннями обсягів продажу продукції на наступний рік, які були визначені у підрозділі 2.2, побудувати прогнозовану адаптовану матрицю БКГ на найближчу перспективу. За результатами двох адаптованих матриць БКГ (фактичної, побудованої у підрозділі 2.1, та прогнозованої, вище побудованої у даному підрозділі) визначити прогнозовану структуру господарського портфеля та оцінити її збалансованість. Виявити зміни у розташуванні СГП по зонах матриці БКГ. Оцінити характер цих змін на відповідність руху успішних СГП по зонах матриці та на предмет позитивності (негативності) впливу на результати діяльності підприємства (формування оптимального господарського портфеля). Прокоментувати отримані результати аналізу. В кінці розділу 2 слід зробити узагальнюючі висновки стосовно всього розділу. У розділ 3 «Розроблення пропозицій щодо поліпшення становища СГП і подальшого розвитку господарського портфеля підприємства» складається із двох підрозділів. Слід У підрозділі 3.1 «Окреслення пріоритетних для підприємства напрямів подальшого розвитку товарного портфеля» слід на основі проведеного аналізу запропонувати підприємству можливі напрями поліпшення становища його стратегічних господарських підрозділів, обґрунтувати свої пропозиції. При визначенні головних напрямів формування стратегій подальшого розвитку господарських підрозділів слід керуватись основними видами маркетингових стратегій за матрицею «БКГ» (стратегія підтримання конкурентних переваг, стратегія розвитку, стратегія «збору врожаю» та стратегія елімінації). В рамках запропонованих стратегій відповідно до ситуації, що склалася, та проведеного аналізу, визначити заходи (2-3 по кожному напряму), спрямовані на покращення становища та подальший розвиток СГП. Заходи повинні мати чітку назву (наприклад, упровадження нового виду продукції –…. (вказати назву), розширення асортименту шляхом ……, покращення якості продукції шляхом ……., вдосконалення технології виробництва, подовження життєвого циклу товарів, пошук більш вигідних постачальників з метою зниження собівартості тощо). Для одного із наведених заходів, який є найбільш пріоритетним для підприємства, навести його маркетингове обґрунтування – докладну характеристику запропонованого заходу (нововведення), яка б розкривала його зміст та сутність. Навести маркетингові, техніко-економічні і організаційні переваги та, можливо, недоліки запропонованого нововведення. Необхідно чітко і детально описати порядок та можливості здійснення заходу. Пропозиції повинні мати практичний характер, бути чітко сформульовані, має бути доведена доцільність впровадження заходу. Висновки є завершальною частиною курсової роботи і мають містити стислий виклад підсумків роботи. Наводяться найбільш важливі результати виконаного у курсовій роботі аналізу становища СГП, пропозиції та заходи щодо подальшого розвитку СГП. Після виконання даної теми навести список використаної літератури. Список використаних літературних джерел складають з бібліографічних описів першоджерел, оформлених згідно з вимогами державного стандарту. На перше місце виносять Конституцію України, закони України, укази Президента України, рішення і постанови Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України, виступи та доповіді державних діячів України. Інші описи подають в алфавітному порядку чи у порядку звернення на них. Приклади оформлення бібліографічного опису у списку використаної літератури наведено у додатку В. Рекомендована література
Базова
Допоміжна
Додаток А Приклад оформлення титульної сторінки
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ХАРЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ НАВЧАЛЬНО-НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ ЕКОНОМІКИ І УПРАВЛІННЯ
Кафедра маркетингу
КУРСОВА РОБОТА з дисципліни Маркетинговий менеджмент на тему: ______________________________________________
Студента ННІЕУ Марк курсу 6 групи ____ ___________________________________ прізвище, ім’я, по батькові студента Спеціальності 075 «Маркетинг» Керівник __________________________________ Посада, вчене звання,науковий ступінь, прізвище, ім’я, по батькові Національна шкала ____________________ Кількість балів_______ Оцінка ECTS _____ Члени комісії _________ ______________ Підпис прізвище, ім’я, по батькові ________ _______________ Підпис прізвище, ім’я, по батькові ________ _______________ Підпис прізвище, ім’я, по батькові
м. Київ-20___ рік Додаток Б НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ХАРЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ
Навчально-науковий інститут економіки і управління Кафедра маркетингу Спеціальність 075 «Маркетинг» З А В Д А Н Н Яна курсову роботу з дисципліни «Маркетинговий менеджмент» студентові _______________________________________________________________________________________
2. Термін здачі студентом закінченої роботи ____________________________ 3. Вихідні дані до проекту (роботи): ___________________________________ _________________________________________________________________ _________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ 4. Зміст розрахунково-пояснювальної записки (перелік питань, які підлягають розробці) _______________________________________________________ ______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ 5. Перелік графічного матеріалу (з точним зазначенням обов’язкових креслень) __________________________________________________________ __________________________________________________________________________________________________________________________________________ 6.Дата видачі завдання ____________________________
Керівник: _________________ Крайнюченко О.Ф. Завдання прийняв до виконання __________ ______________ Продовж. додатку БКАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН
Студент ______________ ________________
Керівник проекту ______________ Крайнюченко О.Ф.
Додаток В Приклади оформлення бібліографічного опису у списку використаної літератури
|
- середнє значення фактичних значень;
– розрахункове значення, отримане розв’язанням побудованого лінійного рівняння шляхом підставляння замість ti значень -5, -3, -1, 1, 3, 5;
– фактичні дані, взяті за основу розрахунку.