|
|
Главная \ Методичні вказівки \ Методические указания и информация \ МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ до виконання кваліфікаційної роботи бакалавра студентами спеціальності 073 «Менеджмент», спеціалізації «Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності»
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ до виконання кваліфікаційної роботи бакалавра студентами спеціальності 073 «Менеджмент», спеціалізації «Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності»Дата публикации: 07.07.2020 08:45
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ Навчально-науковий інститут бізнесу, економіки та інформаційних технологій
Кафедра менеджменту зовнішньоекономічної та інноваційної діяльності
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИдо виконання кваліфікаційної роботи бакалавра студентами спеціальності 073 «Менеджмент», спеціалізації «Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності»
ОДЕСА – 2020Методичні вказівки до виконання кваліфікаційної роботи бакалавра студентами спеціальності 073 «Менеджмент», спеціалізації «Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності». Укл.: К.В. Ковтуненко, О.М. Коваленко. – Одеса: ОНПУ, 2020.
ЗМІСТ
1 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Вимоги до кваліфікаційної роботи розроблено з урахуванням Закону України «Про вищу освіту», інструкцій Міністерства освіти і науки України, стандарту вищої освіти України за спеціальністю 073 «Менеджмент» галузі знань 07 «Управління та адміністрування» для першого (бакалаврського) рівня вищої освіти, «Положення про організацію навчального процесу». Бакалавр – це освітній ступінь, що здобувається на першому рівні вищої освіти та присуджується закладом вищої освіти (ЗВО) у результаті успішного виконання здобувачем вищої освіти освітньо-професійної програми. Кваліфікаційна робота виконується на завершальному етапі навчання та покликана продемонструвати здатність здобувачів вищої освіти розв’язувати задачі у певній галузі професійної діяльності або у процесі навчання у відповідності до вимог освітньо-професійної програми. Основними завданнями кваліфікаційної роботи бакалавра є [1]: – систематизація, закріплення та розширення теоретичних і практичних знань; – надбання досвіду представлення та публічного захисту результатів своєї діяльності; – встановлення відповідності рівня підготовки здобувача вищої освіти вимогам освітньої програми, його готовності та спроможності до успішного виконання професійних обов’язків за обраною спеціальністю. Кваліфікаційна робота бакалавра є підсумковою кваліфікаційною роботою, яка дає можливість виявити рівень засвоєння студентом теоретичних знань та практичної підготовки, здатність до самостійної роботи за обраною спеціальністю на первинних посадах відповідно до узагальненого об’єкта діяльності. Кваліфікаційна робота є одним із видів індивідуальних робіт студента, оригінальним, завершеним дослідженням у галузі знань 07 «Управління та адміністрування» та містить сукупність результатів, положень, що пропонуються для публічного захисту. Кваліфікаційна робота виконується відповідно до напрямів наукових і прикладних досліджень і має засвідчити: рівень професійної підготовки випускника; вміння застосовувати здобуті у ЗВО знання для розв’язання практичних завдань; свідоме засвоєння знань та їх систематизацію; наявність у студента навичок професійної роботи; здатність критично мислити та вміння аргументувати власну точку зору. Кваліфікаційна робота виконується на основі вивчення спеціальної вітчизняної та зарубіжної літератури, передового досвіду з обраної проблеми, а також результатів власних досліджень реального об’єкта з метою вирішення визначених прикладних завдань у сфері майбутньої професійної діяльності. Мета виконання кваліфікаційної роботи – визначення рівня підготовленості студента до розв’язання комплексу прикладних завдань відповідно до узагальненого об’єкта діяльності на основі застосування теоретичних знань і практичних навичок, отриманих у процесі всього періоду навчання. Виконання кваліфікаційної роботи забезпечує: розвиток навичок самостійної роботи та оволодіння методикою дослідження при вирішенні прикладних проблем. Кваліфікаційна робота має бути написана державною мовою, науковим стилем, логічно й аргументовано. Основні етапи підготування та виконання кваліфікаційної роботи:
Оформлюється кваліфікаційна робота згідно з методичними вказівками щодо оформлення індивідуальних робіт для студентів Інституту бізнесу, економіки та інформаційних технологій [2], поте перелік використаних джерел оформлюється згідно ДСТУ 8302:2015 «Інформація та документація. Бібліографічне посилання. Загальні положення та правила складання» (додаток Е).
2 ВИМОГИ ДО НАПИСАННЯ КВАЛІФІКАЦІЙНОЇ РОБОТИ БАКАЛАВРА
2.1 Організаційні аспекти виконання кваліфікаційної роботи бакалавра
Керівниками кваліфікаційних робіт бакалаврів призначаються науково-педагогічні працівники випускової кафедри, або провідні фахівці за напрямом відповідної професійної діяльності [1]. Керівник кваліфікаційної роботи: – визначає завдання до кваліфікаційної роботи; – контролює складання календарного плану виконання кваліфікаційної роботи; – проводить консультації; – контролює своєчасність виконання роботи; – дає письмовий висновок про роботу та характеристику діяльності здобувача вищої освіти за встановленою формою. Календарний план визначає терміни і черговість виконання всіх розділів роботи, складається на весь період виконання кваліфікаційної роботи та затверджується завідувачем випускової кафедри. Консультанти з окремих розділів кваліфікаційної роботи: – визначають зміст розділу відповідно до теми роботи; – проводять консультації; – контролюють своєчасність його виконання. Здобувач вищої освіти зобов’язаний: – своєчасно вибрати (отримати) тему роботи; – скласти та узгодити з керівником календарний план виконання роботи та дотримуватися його виконання; – узгодити з керівником зміст роботи, особливості виконання окремих розділів; – своєчасно надати роботу на рецензування та отримати рецензію.
2.1.1 Вибір теми кваліфікаційної роботи бакалавра
Теми кваліфікаційних робіт обираються здобувачами вищої освіти на основі переліку тем, розробленого випусковими кафедрами, а також з урахуванням власних наукових інтересів [1]. Теми кваліфікаційних робіт формуються відповідно до напрямів науково-дослідної тематики випускової кафедри/кафедр, сучасних досягнень науки у предметній області сфери професійної діяльності. Здобувач вищої освіти може сам запропонувати тему роботи, обґрунтувавши доцільність її розробки. Теми кваліфікаційних робіт та їх керівники затверджуються наказом ректора не пізніше, ніж за два місяці до встановлених графіком навчального процесу строків підсумкової атестації. За актуальність теми, керівництво і організацію виконання кваліфікаційної роботи відповідальність несе випускова кафедра та безпосередньо її завідувач. Тема кваліфікаційної роботи має відображати основну ідею, завдання, положення, які необхідно дослідити. Критерієм вибору теми дослідження є її актуальність щодо сучасних тенденцій розвитку менеджменту у певній сфері діяльності. У назві теми зазначається об’єкт (підприємство / організація ), за матеріалами якого виконувалася робота. Назва теми повинна бути чіткою, лаконічною та містити однозначне тлумачення.
2.2 Орієнтовний перелік тем кваліфікаційних робіт
1. Управління фінансовими ресурсами підприємства (ПАТ « », ПрАТ « » тощо) при здійснені імпортних операцій. 2. Управління конкурентоспроможністю транспортно- експедиторського підприємства (ПАТ « », ПрАТ « » тощо) на міжнародному ринку. 3. Організація логістичного управління виходом підприємства легкої промисловості (ПАТ « », ПрАТ « » тощо) на міжнародний ринок. 4. Підвищення конкурентоспроможності експортної продукції як 5. Шляхи розвитку зовнішньоекономічної діяльності туристичної 6. Розробка шляхів покращення зовнішньоекономічної діяльності 7. Шляхи підвищення ефективності діяльності банку (ПАТ « », ПрАТ « » тощо) з іноземним капіталом. 8. Управління ефективністю зовнішньоторговельної діяльності 9. Підвищення конкурентоспроможності як засіб виходу підприємства (ПАТ « », ПрАТ « » тощо) на зовнішні ринки . 10. Підвищення ефективності діяльності підприємства (ПАТ « », ПрАТ « » тощо) в сфері міжнародних аутсорсингових послуг. 11. Управління валютним ризиком в зовнішньоекономічній діяльності підприємства (ПАТ « », ПрАТ « » тощо). 12. Вдосконалення системи банківського кредитування зовнішньоторговельних операцій (ПАТ « », ПрАТ « » тощо). 14. Управління конкурентоспроможністю підприємства-імпортера (ПАТ « », ПрАТ « » тощо). 15. Заходи підвищення ефективності міжнародних перевезень вантажів транспортним підприємством (ПАТ « », ПрАТ « » тощо). 16. Інноваційні технології обслуговування клієнтів-нерезидентів 17. Обґрунтування розширення експортних можливостей виробничого підприємства (ПАТ « », ПрАТ « » тощо). 18. Розробка бізнес-плану як засіб підвищення ефективності діяльності торгівельного підприємства-імпортера (ПАТ « », ПрАТ « » тощо). 19. Підвищення ефективності експортної діяльності підприємства (ПАТ « », ПрАТ « » тощо) за рахунок виходу на нові ринки збуту. 20. Підвищення ефективності системи маркетингу підприємства (ПАТ « », ПрАТ « » тощо) на зовнішніх ринках. 21. Організація управління зовнішньоекономічною діяльністю крюїнгової компанії (ПАТ « », ПрАТ « » тощо). 22. Підвищення конкурентоспроможності як фактор розвитку 23. Залучення іноземних інвестицій як засіб розвитку експортної діяльності підприємства (ПАТ « », ПрАТ « » тощо). 24. Обґрунтування напрямків розширення збутової діяльності 25. Напрямки розвитку зовнішньоторговельних операцій комерційного банку (ПАТ « », ПрАТ « » тощо). 26. Шляхи підвищення ефективності управління ресурсами 27. Управління міжнародною конкурентоспроможністю комерційного банку (ПАТ « », ПрАТ « » тощо). 28. Управління міжнародною конкурентоспроможністю промислового 29. Управління зовнішньоекономічною діяльністю підприємства харчової промисловості (ПАТ « », ПрАТ « » тощо). 30. Розробка шляхів покращення фінансового стану промислового 31. Формування стратегії виходу підприємства харчової промисловості (ПАТ « », ПрАТ « » тощо) на зовнішній ринок. 32. Розробка маркетингової стратегії просування міжнародних банківських послуг (ПАТ « », ПрАТ « » тощо). 33. Обґрунтування доцільності виходу підприємства (ПАТ « », ПрАТ « » тощо) на зовнішній ринок. 34. Розширення експортної діяльності підприємства (ПАТ « », ПрАТ « » тощо) шляхом виходу на нові ринки збуту. 35. Формування комплексу міжнародного маркетингу аутсорсингової фірми (ПАТ « », ПрАТ « » тощо). 36. Вдосконалення зовнішньоекономічної діяльності підприємства (ПАТ « », ПрАТ « » тощо) за рахунок розширення виробничої бази. 37. Підвищення міжнародної конкурентоспроможності промислового підприємства (ПАТ « », ПрАТ « » тощо). 38. Організація відділу зовнішньоекономічної діяльності підприємства легкої промисловості (ПАТ « », ПрАТ « » тощо). 39. Управління рекламною діяльністю підприємства (ПАТ « », ПрАТ « » тощо) при виході на зовнішній ринок. 40. Управління маркетинговою діяльністю підприємства (ПАТ « », ПрАТ « » тощо) при здійсненні імпортних операцій. 41. Управління логістичною діяльністю підприємства (ПАТ « », ПрАТ « » тощо) при здійсненні експортних та імпортних операцій. 42. Підвищення міжнародної конкурентоспроможності як основа ефективної діяльності підприємства (ПАТ « », ПрАТ « » тощо). 43. Удосконалення маркетингової стратегії міжнародного підприємства (ПАТ « », ПрАТ « » тощо). 44. Управління ефективністю експортної діяльності (ПАТ « », ПрАТ « » тощо). 45. Формування напрямків розвитку сільськогосподарського підприємства-експортера (ПАТ « », ПрАТ « » тощо). 46. Управління прибутковістю підприємства (ПАТ « », ПрАТ « » тощо) при здійсненні експортних та імпортних операцій. 47. Формування напрямків розвитку експортної діяльності підприємства (ПАТ « », ПрАТ « » тощо). 48. Управління прибутком підприємства (ПАТ « », ПрАТ « » тощо) при здійсненні експортних операцій. 49. Підвищення конкурентоспроможності банку з іноземним капіталом (ПАТ « », ПрАТ « » тощо). 50. Напрямки підвищення ефективності виробничо-господарської діяльності підприємства (ПАТ « », ПрАТ « » тощо) в умовах міжнародної конкуренції. 51. Удосконалення організації управління (ПАТ « », ПрАТ « » тощо) на основі впровадження регламентації бізнес-процесів 52. Удосконалення інформаційної системи управління (ПАТ « », ПрАТ « » тощо). 53. Стратегічний потенціал та формування конкурентних переваг (ПАТ « », ПрАТ « » тощо). 54. Управління розвитком і рухом персоналу (ПАТ « », ПрАТ « » тощо). 55. Визначення особливостей кадрової політики (ПАТ « », ПрАТ « » тощо). 56. Організація набору та відбору персоналу на (ПАТ « », ПрАТ « » тощо). 57. Визначення та розвиток інноваційного потенціалу (ПАТ « », ПрАТ « » тощо). 58. Особливості управління науково-дослідними проектами (ПАТ « », ПрАТ « » тощо). 59. Стратегічний аналіз внутрішнього та зовнішнього середовища (ПАТ « », ПрАТ « » тощо). 60. Організація розробки науково-дослідних проектів (ПАТ « », ПрАТ « » тощо). 61. Формування та впровадження системи управління якістю послуг (на прикладі ПАТ « »). 62. Аналіз та шляхи вдосконалення маркетингової комунікаційної політики (ПАТ « », ПрАТ « » тощо). 63. Шляхи формування і напрямки ефективного використання фінансових ресурсів підприємства-експортера (ПАТ « », ПрАТ « » тощо). 64. Особливості планування зовнішньоекономічної діяльності підприємства (ПАТ « », ПрАТ « » тощо). 65. Особливості управління зовнішніми ризиками (ПАТ « », ПрАТ « » тощо). 66. Особливості організації міжнародних перевезень та надання транспортних послуг (ПАТ « », ПрАТ « » тощо). 67. Особливості та шляхи удосконалення комунікаційної політики (ПАТ « », ПрАТ « » тощо). 68. Особливості організації та шляхи удосконалення системи прийняття управлінських рішень на підприємстві (ПАТ « », ПрАТ « » тощо). 69. Особливості планування зовнішньоекономічної діяльності підприємства (ПАТ « », ПрАТ « » тощо).
2.3 Структура кваліфікаційної роботи бакалавра
Кваліфікаційна робота складається з текстової частини та ілюстративного матеріалу (комп’ютерні презентації, плакати тощо). Основні структурні складові текстової частини кваліфікаційної роботи [1]: – титульний лист (додаток А); – зміст (до якого включаються всі нижче перераховані структурні складові роботи) (приклад – додаток В); – завдання на кваліфікаційну роботу (додаток Б, приклад – додаток М); – анотація українською (обсяг до 500 знаків) та англійською мовами (приклад – додаток Н) (або іншою іноземною мовою, яку вивчав студент під час навчання); – вступ; – розділи, які розкривають основний зміст роботи; – загальні висновки; – перелік використаних джерел; – додатки. Нумерація сторінок починається з титульного листа та проставляється на всіх аркушах роботи, крім першого. Подання голові ДЕК з письмовим висновком про роботу в текст роботи не підшивається і не нумерується (додаток Г, приклад – додаток П). Анотація стисло відображає загальну характеристику та основний зміст роботи. Текст розміщують на одному боці аркуша білого паперу. Текст записки виконується українською (або можна російською – для іноземних студентів) мовою шрифтом Times New Roman 14 пунктів, міжрядковий інтервал 1,5. Поля: зліва – У вступі розкривають основну сутність роботи. У вступі кваліфікаційної роботи зазначаються: проблема, що потребує вирішення, ступінь її дослідження; обґрунтовується актуальність обраної теми, мета і завдання досліджень; формулюється об’єкт і предмет досліджень, практична значущість для підприємства, організації. Обсяг вступу, як правило, не повинен перевищувати 2-3 сторінки. Актуальність теми подається у вигляді критичного аналізу та напрямів розв’язання проблеми, обґрунтування необхідності досліджень для підприємств та організацій. Мета та завдання роботи повинні бути чітко сформульованими та відображати тематику дослідження. Об’єкт дослідження кваліфікаційної роботи – це процес або явище, що створює проблемну ситуацію і обрані для вивчення. Предметом дослідження кваліфікаційної роботи є соціально-економічні закономірності функціонування та розвитку об’єкта, різноманітні його якості, властивості тощо. Предмет дослідження міститься в межах об’єкта. Об’єкт і предмет як категорії наукового процесу співвідносяться між собою як загальне і часткове. Методи досліджень – спосіб набуття достовірних наукових знань, умінь та практичних навичок у різних сферах діяльності. Практична значущість має містити результати самостійно проведених досліджень, що можуть бути впроваджені в діяльність підприємств та організацій. Основна частина кваліфікаційної роботи складається з розділів (теоретичний, аналітичний, рекомендаційний) і підрозділів, які мають бути взаємопов’язані, а матеріал – викладеним послідовно і логічно із критичним аналізом теоретичних положень, статистичних даних, інформації різноманітного характеру. У першому теоретичному розділі основної частини розглядаються теоретичні аспекти досліджуваної проблеми, аналітичний огляд літературних джерел з предмета дослідження, критично аналізуються різні погляди, здійснюється їх класифікація, обґрунтовуються основні фактори впливу на стан і розвиток досліджуваного об’єкта, тощо. Теоретичне обґрунтування, суть, значення, класифікаційні характеристики, історія та тенденції розвитку предмета дослідження, методичні підходи повинні мати певні елементи полемічності, розкривати власну позицію щодо предмету дослідження, що створює передумови для проведення у наступному розділі власних прикладних досліджень. Для констатації та обґрунтування теоретичних висновків та тенденцій доцільно використовувати дані, опубліковані у відповідних енциклопедіях, монографіях, довідниках та інших зарубіжних джерелах та виданнях, у т.ч. з наукометричної бази Scopus. У другому аналітичному розділі студент, використовуючи фактичний матеріал і зібрану інформацію аналізує та розкриває зміст питань, що підлягають вивченню на прикладі конкретного підприємства, організації. Дослідження проблеми має здійснюватися на основі накопиченого і систематизованого матеріалу, групування та обробки даних, що дозволяє проводити кваліфікований аналіз, обґрунтовувати пропозиції у наступному розділі. Текст кваліфікаційної роботи доцільно підкріпити реальними документами підприємств (організацій), що наводяться у додатках. Третій рекомендаційний розділ містить декілька взаємопов’язаних підрозділів, в яких поступово надано конкретні обґрунтовані пропозиції щодо вдосконалення управління та підвищення ефективності діяльності підприємства (організацій). У цьому розділі розкривають також зміст і результати власних досліджень, які мають практичне значення. Відповідність отриманих результатів до поставлених в роботі задач підтверджуються загальними висновками. У висновках кваліфікаційної роботи рекомендується підвести підсумки проведеного дослідження, викласти основні практичні результати, що одержано, рекомендації щодо їх практичного використання. Формулювання висновків повинно базуватися відповідно до поставлених завдань на матеріалах основної частини роботи. Для формулювання висновків та ґрунтовних пропозицій рекомендується апробація основних положень дослідження в реально діючих підприємствах професійної сфери діяльності. Обсяг висновків, як правило, не повинен перевищувати 2-3 сторінки. До переліку використаних джерел слід включати джерела, на які у тексті є посилання, а також ті, які використано при викладі конкретних положень. Перелік складається із законодавчих актів, нормативних матеріалів, вітчизняної та зарубіжної наукової, навчально-методичної та спеціальної літератури, фахових видань, інформаційних ресурсів Інтернету. Перелік повинен містити літературу останніх років (крім деяких винятків), публікації автора, керівника, кафедральні публікації. До додатків виносяться ілюстративні матеріали та матеріали, які допомагають більш повно розкрити зміст виконаної роботи. У додатках наводяться допоміжні матеріали: копії документів, витяги із законодавчо-нормативних документів, звіти, інструкції / положення / правила, результати соціологічних та маркетингових досліджень, громіздкі таблиці, рисунки тощо. Рекомендований обсяг кваліфікаційної роботи – 80-120 сторінок. До цього обсягу не включають перелік використаних джерел та додатки. Допускається відхилення в межах ± 10%.
3 ЗАХИСТ КВАЛІФІКАЦІЙНОЇ РОБОТИ БАКАЛАВРА
3.1 Підготовка кваліфікаційної роботи до захисту та його організація
Кваліфікаційна робота подається науковому керівникові для перевірки у строки, визначені у завданні на виконання кваліфікаційної роботи. До захисту кваліфікаційної роботи допускаються студенти, які успішно та повною мірою виконали навчальний план. Висновок керівника роботи складається із зазначенням [1]: – відповідності виконаної роботи поставленому завданню; – ступеня самостійності при виконанні роботи; – рівня підготовленості здобувача вищої освіти приймати рішення у складних і непередбачуваних умовах, що потребує застосування отриманих знань і вмінь в межах його професійної діяльності; – участь у конференціях, семінарах тощо (за наявності); – загальної оцінки виконаної роботи, відповідності її змісту вимогам освітньо-професійної програми і можливості присвоєння йому відповідної кваліфікації та присудження відповідного ступеню; – інших аспектів, які характеризують професійні якості здобувача вищої освіти. Всі кваліфікаційні роботи підлягають рецензуванню. На кваліфікаційну роботу надається не менш, ніж одна рецензія, яка підписується науково-педагогічним працівником університету. Рецензія складається із зазначенням: – відповідності кваліфікаційної роботи затвердженій темі та завданню; – актуальності теми; – повноти розкриття змісту роботи та поставлених в ній задач; – якості виконання текстової частини ілюстративного матеріалу; – недоліків та зауважень по роботі; – оцінки роботи за чотирибальною шкалою («відмінно», «добре», «задовільно», «незадовільно») та висновку про можливість присудження здобувачу вищої освіти освітнього ступеня та присвоєння відповідної кваліфікації. Негативна оцінка, яка може бути висловлена в рецензії, не є підставою для недопущення роботи до захисту в ДЕК. Захист кваліфікаційних робіт проводяться на відкритому засіданні ДЕК у терміни, визначені наказом ректора. Перед захистом кваліфікаційної роботи бакалавра секретар ДЕК повинен отримати від здобувача всі необхідні матеріали та документи. Перевірка наявності всього необхідного здійснюється за допомогою певної форми (Додаток Ж). Здобувачем вищої освіти до ДЕК особисто надаються [1]: – кваліфікаційна робота; – подання голові екзаменаційної комісії за встановленою формою (додаток Г); – паспорт, залікова книжка; – письмова рецензія на кваліфікаційну роботу (додаток И); – інші документи: ксерокопії публікацій за темою кваліфікаційної роботи; інформація про апробацію отриманих результатів; довідки, що підтверджують виконання кваліфікаційної роботи за замовленням підприємства та доцільність впровадження отриманих у роботі результатів, тощо (за наявності) Крім того, до ДЕК надходять документи, що підтверджують проходження процедури перевірки роботи на плагіат. Захист кваліфікаційної роботи проходить в два етапи: перший етап – попередній особистий захист на засіданні комісії випускової кафедри, яка складається з не менш ніж 3 викладачів кафедри; другий етап – особистий захист роботи на засіданні ДЕК. Склад комісії (комісій) та терміни її роботи встановлюється розпорядженням завідувача випускової кафедри. Попередній захист має на меті встановити ступінь готовності та якість виконаної роботи, а також рівень підготовленості здобувача. Комісія заслуховує доповідь здобувача за результатами виконаної роботи, висновок керівника та аналізує відповідність текстової частини кваліфікаційної роботи встановленим у відповідних методичних вказівках вимогам до її змісту та структури. За результатами попереднього захисту комісія надає свої рекомендації щодо необхідності доопрацювання роботи (окремих розділів текстової частини, ілюстративного матеріалу, додаткових матеріалів тощо) та робить висновок щодо направлення роботи на рецензування. Протокол засідання комісії з попереднього захисту наведено в додатку К. На засіданні випускової кафедри розглядаються результати роботи комісії (комісій) та приймається рішення про допуск здобувачів до захисту в ДЕК. Захист кваліфікаційної роботи проходить на відкритому засіданні ДЕК у наступному порядку: – представлення роботи секретарем ДЕК; – усний виступ здобувача вищої освіти та відповіді здобувача вищої освіти на запитання членів ДЕК (студент готує для виступу доповідь та ілюстративний матеріал до неї (додаток Д). Під час прилюдного захисту студент доповідає і демонструє основні положення результатів дослідження, відповідає на запитання членів дипломної екзаменаційної комісії та інших присутніх на захисті фахівців); – оприлюднення секретарем ДЕК тексту рецензії; – відповіді на зауваження рецензента(-ів). Секретар комісії протоколює процедуру захисту.
3.2 Загальні критерії оцінювання кваліфікаційної роботи бакалавра
Автор кваліфікаційної роботи має продемонструвати: вміння логічно та аргументовано викладати матеріал, коректно використовувати статистичні, математичні та інші методи, проводити власні дослідження; володіння навичками узагальнення, формулювання висновків; вміння працювати з інформаційними джерелами, ініціювати та обґрунтовувати інноваційні підходи та напрями вирішення проблеми, що досліджується. Критеріями оцінювання кваліфікаційної роботи є:
Кваліфікаційної робота, в якій розкрито тему, прореферовано необхідні літературні джерела, проаналізовано відповідні інформаційні та статистичні бази даних, проведено дослідження, сформульовано висновки без необхідного їх обґрунтування допускається до захисту, але не може бути оцінена вище ніж «задовільно». Робота, в якій зроблено власне оцінювання використаних літературних джерел, самостійно проаналізовано підібраний матеріал, звітні дані підприємства або організації, на базі яких досліджувалася тема, проведено комплексні дослідження, зроблено висновки та сформульовано пропозиції, але вони не є достатньо аргументованими, може бути оцінена на «добре». Робота, в якій зроблено власне оцінювання різних літературних джерел, використано сучасні методи дослідження, побудовано формалізовану модель проблеми, проведено комплексні дослідження, розрахунки і на їх основі – аргументовано висновки та обґрунтовано пропозиції, а результати дослідження практичне значення і рекомендоване до впровадження може бути оцінена на «відмінно». Результати захисту кваліфікаційних робіт оцінюються з використанням Європейської кредитно-трансферної системи (ЄКТС) (за шкалою «А», «В», «С», «D», «Е», «FХ», «F»); національної системи («відмінно», «добре», «задовільно», «незадовільно»); власної системи ЗВО (наприклад, за 100-баловою шкалою); комплексної системи оцінювання. За результатами публічного захисту кваліфікаційної роботи на закритому засіданні ДЕК більшістю голосів приймає рішення щодо оцінки захисту і роботи (враховуючи відгук керівника, рецензента, зміст доповіді, відповіді на запитання, керуючись певними критеріями (Додаток З).
ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
2. Методичні вказівки щодо оформлення індивідуальних робіт, що передбачені навчальним планом та робочими програмами дисциплін для студентів Інституту бізнесу, економіки та інформаційних технологій / Укл.: С.В. Філиппова, Г.Б. Свінарьова, О.С. Балан, Т.І. Черкасова, О.А. Варчук. – Одеса: ОНПУ, 2013. – 43 с.
ДОДАТКИ
|