|
Главная \ Методичні вказівки \ Методические указания и информация \ Методичні вказівки щодо виконання курсової роботи з дисципліни «Організація та управління фінансово-економічною безпекою банківських та фінансових установ»
Методичні вказівки щодо виконання курсової роботи з дисципліни «Організація та управління фінансово-економічною безпекою банківських та фінансових установ»Дата публикации: 07.07.2020 08:41
Міністерство освіти і науки України
Полтавський національний технічний університет імені Юрія Кондратюка
Навчально-науковий інститут фінансів, економіки та менеджменту
Кафедра фінансів і банківської справи
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ЩОДО ВИКОНАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ З ДИСЦИПЛІНИ «ОРГАНІЗАЦІЯ ТА УПРАВЛІННЯ ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНОЮ БЕЗПЕКОЮ БАНКІВСЬКИХ ТА ФІНАНСОВИХ УСТАНОВ» ДЛЯ СТУДЕНТІВ СПЕЦІАЛЬНОСТІ 072 «ФІНАНСИ, БАНКІВСЬКА СПРАВА ТА СТРАХУВАННЯ» СПЕЦІАЛІЗАЦІЇ «УПРАВЛІННЯ ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНОЮ БЕЗПЕКОЮ» ДЕННОЇ ТА ЗАОЧНОЇ ФОРМ НАВЧАННЯ
Полтава 2017
Укладачі: В.В. Скриль, кандидат економічних наук, доцент.
Відповідальний за випуск: Л.О. Пташенко, завідувачка кафедри фінансів і банківської справи, доктор економічних наук, професор.
Рецензент: С.Ю. Кулакова, кандидат економічних наук, доцент.
Затверджено науково-методичною радою університету від __.___.2017 р., протокол №
Верстка Скриль В.В.
52.50.06.01 ЗМІСТ
ВСТУП
«Організація та управління фінансово-економічною безпекою банківських та фінансових установ» – є однією з базових дисциплін при підготовці магістрів, які навчаються за спеціальністю «Управління фінансово-економічною безпекою». Засвоєння теоретичних та практичних основ забезпечення фінансово-економічної безпеки діяльності фінансових установ надасть можливість майбутнім фахівцям, використовуючи сучасні методи і засоби, створювати дієві механізми які б нівелювали загрози та ризики економічного характеру. «Організація та управління фінансово-економічною безпекою банківських та фінансових установ» являє собою наукову дисципліну, яка вивчає сучасні підходи та методики створення, а також управління системою фінансово-економічної безпеки, яка в свою чергу покликана своєчасно виявляти ризики, а також внутрішні та зовнішні загрози фінансово-економічним інтересам учасників фінансового ринку. Мета дисципліни полягає у формування методологічної та практичної бази знань щодо планування, організації та контролю за системою забезпечення фінансово-економічної безпеки фінансових установ, а також засвоєння принципів, методів та прийомів на основі яких формується дана система. Предметом дисципліни виступають економічні відносини з приводу забезпечення та реалізації потреб в управлінні фінансовою та економічною безпекою банківських та фінансових установ. Дані методичні рекомендації спрямовані на якомога міцніше закріплення студентами тих теоретичних знань, що були ними отримані на лекційних заняттях. Формулювання варіантів для курсової робіти дозволяє студентам розкрити власний потенціал щодо самостійного опрацювання дисципліни.
1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Важливою складовою навчального процесу підготовки майбутніх магістрів з управління фінансово-економічною безпекою банківських та фінансових установ є виконання курсових робіт з дисциплін фахового спрямування. Підготовка курсової роботи є індивідуальною творчою працею, робота над якою передбачає поглиблене вивчення і розробку однієї з актуальних проблем теорії та практики управління фінансово-економічною безпекою держави, фінансових установ та інших суб’єктів господарювання. Мета роботи – узагальнення, поглиблення і закріплення спеціальних знань студентів у сфері управління фінансово-економічною безпекою банківських та фінансових установ, розвиток навичок здійснення аналітичної роботи, самостійного дослідження теоретичних і прикладних аспектів з певної теми, творчого використання літературних джерел і узагальнення практичного матеріалу та логічного викладення інформації. Зміст такої форми навчання, як курсова робота, обумовлює її функції, базисом яких є надання студентам навичок: - підбирати, систематизувати та аналізувати необхідну інформацію в межах об’єкта та предмета дослідження; - виявляти базові та похідні причини виникнення певних фінансово-економічних явищ, з’ясовувати їх вплив на об’єкт і предмет дослідження; - вести науковий пошук, узагальнювати різні методичні підходи та концепції, чітко аргументувати власну точку зору з досліджуваної проблеми; - розробляти пропозиції щодо вирішення існуючих проблем з урахуванням зарубіжного досвіду, обґрунтуванням можливостей його застосування в умовах національних особливостей і традицій. У курсовій роботі необхідно показати вміння правильно використовувати теоретичні положення менеджменту та економічної і фінансової науки, вміння користуватися науковим апаратом, як загальноприйнятою економічною, так і спеціальною термінологією, висловлювати свою точку зору з питань, що розглядаються; вміти зробити науково обґрунтовані висновки й конкретні пропозиції з вирішення виявлених під час аналізу проблематики управління фінансово-економічною безпекою та удосконалення існуючих фінансово-управлінських і організаційно-економічних механізмів. Для студентів освітньо-кваліфікаційних рівнів «магістр» виконання курсових робіт, за умови вибору відповідної теми, може бути додатковою можливістю якісно опрацювати окремі аспекти майбутньої дипломної роботи, винести на попередній розгляд та перевірити ті положення, що в наступній розробці стануть основою її наукової новизни, пропозицій і рекомендацій. Успішне виконання студентами курсової роботи залежить від чіткості розуміння ними основних вимог до теоретичного та практичного рівнів опрацювання, змісту, структури, обсягу та оформлення матеріалу за обраною темою дослідження.
2. ЕТАПИ ВИКОНАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ
Виконання студентом курсової роботи передбачає послідовну реалізацію таких етапів: 1. Вибір теми курсової роботи. 2. Огляд літератури за темою роботи (законодавчої, нормативно-правової, періодичних видань), підбір матеріалу про господарську практику підприємства. 3. Складання плану. 4. Аналіз і обробка теоретичного та фактичного матеріалу. 5. Написання та оформлення курсової роботи. 6. Захист курсової роботи.
Вибір теми курсової роботи. Тема курсової роботи вибирається студентом відповідно до проблемно-практичної спрямованості власних науково-дослідницьких інтересів згідно з переліком тем, що наведені в даних методичних рекомендаціях, за погодженням з викладачем. З огляду на індивідуальні здібності студентів і їх схильність до науково-дослідницької роботи, набутий практичний досвід, викладач має право вносити певні корективи в тематику і розподіл курсових робіт. Студентам надається право вибору теми курсової роботи з наведеного переліку або можливість запропонувати власну тему, виходячи з обґрунтування необхідності її дослідження. Уточнення або зміна теми курсової роботи можливі лише в окремих випадках за наявності достатньо аргументованих причин з дозволу викладача. Студенти повинні вибирати і закріплювати за собою теми в установлений термін (протягом двох перших тижнів від початку навчального семестру). Неприпустимим є вибір однієї теми декількома студентами в межах однієї академічної групи. Обравши тему, студент має чітко визначити мету курсової роботи, окреслити коло завдань, які мають бути вирішені для її досягнення, підібрати відповідну наукову літературу та нормативно-інструктивні матеріали з обраної тематики, фактичний і статистичний інформаційний матеріал. Огляд літератури за темою роботи. У процесі складання плану та написання курсової роботи студент підбирає та вивчає відповідні літературні джерела і складає бібліографію. Перегляду мають підлягати всі види джерел, зміст яких пов’язаний з темою курсової роботи. До них належать матеріали, які опубліковані в різних вітчизняних і зарубіжних виданнях, з урахуванням періодичних, а також статистичні збірники, закони, нормативно-правові акти Верховної Ради, Кабінету Міністрів України, Президента України, Національного банку України, Міністерства фінансів України, Міністерства торгівлі та економічного розвитку України, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, а також інші нормативно-правові документи, фактичні статистичні показники та дані бухгалтерського обліку й фінансової звітності, планові та прогнозні показники. Для самостійного пошуку літературних джерел студент використовує бібліографічні каталоги (алфавітний і систематичний), бібліографічні довідники, реферативні журнали, а також автоматизовані інформаційно-пошукові системи, бази та банки даних, на підставі чого формує список літератури за темою дослідження. При вивченні літератури не слід прагнути тільки до запозичення матеріалу. Паралельно необхідно осмислювати знайдену інформацію. Цей процес повинен відбуватися протягом всієї роботи над темою, тоді власні думки, що виникають у процесі опрацювання зібраного матеріалу, стають основою курсової роботи та висновків. При викладенні матеріалу з обраної теми використовується не вся інформація, а тільки та її частина, яка безпосередньо стосується теми курсової роботи і є найбільш цінною та корисною для розв’язання поставлених завдань дослідження. Приклади оформлення бібліографічного опису у списку використаних джерел наведені у додатку 3.
Складання плану. Попереднє ознайомлення з досліджуваною проблемою на підставі літературних джерел є основою для складання плану курсової роботи. План курсової роботи наводиться в її окремому розділі, який має назву «ЗМІСТ». Складання плану є одним із найважливіших етапів підготовки курсової роботи, оскільки на його основі формується загальне уявлення про якість виконання роботи, реалізовані напрями дослідження обраної теми, логічний зв’язок між її окремими складовими частинами, проблемну постановку окремих питань. Зі складеного плану видно, наскільки студент розібрався в обраній темі, як він зрозумів проблему в цілому і зумів виділити суттєві, головні напрями дослідження. Від правильно складеного плану багато в чому залежить і кінцевий результат виконаної роботи – рівень досягнення поставленої мети. План складається з переліку вузлових питань, що пов’язані внутрішньою логікою дослідження за темою. Формулювання назв розділів і підрозділів повинно відповідати таким вимогам: конкретність, стислість, відсутність двозначності. При складанні плану базові питання необхідно розмістити в такій послідовності, яка є найбільш логічною і прийнятною для даного дослідження схемою викладення матеріалу. План курсової роботи студент складає самостійно і погоджує його з керівником. У подальшому він може уточнюватися, залишаючи основне завдання роботи незмінним.
Аналіз і обробка теоретичного та фактичного матеріалу. Фактичним матеріалом для виконання курсової роботи є облікова, звітна інформація, дані про роботу підприємства, організації, установи, на базі яких розробляється тема курсової роботи. Фактична економіко-виробнича інформація збирається у структурних підрозділах підприємства – бухгалтерії, планово-економічному відділі, відділі праці та заробітної плати, технічному відділі. Джерелами необхідної фактичної інформації можуть бути річні звіти, баланси, статистична звітність, технічна, технологічна документація, виробничі, облікові та інші документи, кошториси, виробничі звіти. Написання та оформлення курсової роботи. Після узгодження та затвердження плану студент приступає до написання курсової роботи. У процесі написання окремих розділів студент подає їх керівнику на перевірку, виправляє та вносить доповнення у разі необхідності, звітує перед ним про виконану роботу. Обговорення проблемних питань з викладачем-керівником курсової роботи здійснюється на індивідуально-консультативних заняттях з підготовки та захисту курсової роботи (якщо їх проведення передбачено робочим навчальним планом з дисципліни) або на консультаціях викладача відповідно до затвердженого розкладу. Обов’язками керівників є: – консультування студентів з питань вибору теми роботи, розробки її плану, добору спеціальної літератури, підготовки окремих розділів; – контроль за дотриманням студентом регламенту підготовки курсової роботи; – рецензування курсової роботи з ґрунтовною характеристикою її якості відповідно до критеріїв оцінювання. Захист курсової роботи. День і час захисту курсової роботи визначає викладач-керівник згідно з графіком навчального процесу. Тривалість захисту курсової роботи не повинна перевищувати 10 хвилин. Для розкриття змісту курсової роботи студенту надається не більше 5 хвилин. У своєму виступі студент повинен відобразити таке: результати проведеного аналізу за обраною темою, конкретні пропозиції щодо вирішення проблеми або напрями удосконалення відповідних процесів з обґрунтуванням можливості їх реалізації в реальних умовах, при цьому можна робити посилання на ілюстративний матеріал, що винесений на захист. Виступ не повинен містити загальних відомостей, теоретичних положень, що містяться у літературних або нормативних документах, оскільки вони не є предметом захисту. Особливу увагу необхідно сконцентрувати на власних розробках, висновках і рекомендаціях, відповідях на зауваження рецензента. Після виступу студент відповідає на питання членів комісії. По закінченні захисту виставляється оцінка, яка формується як сума балів за виконання та захист курсової роботи.
3. СТРУКТУРА КУРСОВОЇ РОБОТИ
Курсова робота з дисципліни «Управління фінансово-економічною безпекою банківських та фінансових установ» повинна містити: - титульна сторінка; - завдання на виконання курсової роботи; - зміст; - вступ; - основну частину; - висновки; - список використаних джерел; - додатки. Структура курсової роботи: Титульна сторінка, яка оформляється відповідно з додатком 1; Титульний аркуш курсової роботи містить: - найменування вищого навчального закладу, де виконана курсова робота; - назву ННІ; - назву кафедри; - тему курсової роботи; - шифр групи, в якій навчається автор роботи; - номер залікової книжки; - прізвище, ім'я, по батькові автора; - науковий ступінь, вчене звання, прізвище, ім'я, побатькові керівника курсової роботи; - місто і рік захисту роботи. Завдання на виконання курсової роботи (додаток 2), в якому вказується тема курсової роботи, дату видачі завдання і строк здачі студентом закінченої роботи; вихідні дані до курсової роботи; зміст розрахунково-пояснювальної записки; перелік графічного матеріалу. Зміст подають на початку курсової роботи. Він містить найменування та номери розділів роботи із зазначенням початкових сторінок. Зміст роботи має відображати суть теми, її структуру та логіку дослідження. Назви розділів повинні бути стислими і зрозумілими та відповідати тематиці й завданням роботи. Вступ. У вступі дається наукове обґрунтування актуальності і значення обраної теми; формулюються мета, завдання, предмет і об’єкт дослідження; наводиться перелік методів дослідження, які були використані в роботі, вказуються джерела інформації, на базі яких виконується робота. У вступі має бути розкрито сутність теми, її значущість, підстави та вихідні дані для розроблення теми, обґрунтування необхідності проведення дослідження. Оптимальний обсяг вступу 2-3 сторінки.
Обґрунтування актуальності теми передбачає визначення проблемної ситуації та її зв’язку з важливими науковими та практичними завданнями, вирішення яких потребує вдосконалення в Україні. Шляхом критичного аналізу та порівняння з відомими розв'язаннями проблеми обґрунтовують актуальність і доцільність роботи. Коротко розкривається сутність та стан існуючих проблем за обраним напрямком дослідження. Надається оцінка ступеню дослідженості даної проблематики у фаховій вітчизняній та зарубіжній літературі, тобто аналіз досліджень, в яких започатковано розв’язання даної проблеми та останніх публікацій за обраною темою. Вказуються проблеми (частини проблеми), які на сьогодні залишаються невирішеними. Мета і завдання дослідження. Мета написання курсової роботи – це запланований результат. Мета роботи тісно переплітається з темою роботи. Завдання формулюються в доконаному виді. Вони повинні конкретизувати мету і відбивати зміст роботи. Завдання подають зазвичай у формі перерахунку (вивчено…, описано…, встановлено…, виявлено…, охарактеризовано…, надана оцінка…, обґрунтовано .. і т. ін.). Об'єкт дослідження – це процес або явище, що породжує проблемну ситуацію і обране для вивчення. Предмет дослідження міститься в межах об'єкта. Об'єкт і предмет дослідження співвідносяться між собою як загальне і часткове. В об'єкті виділяється та його частина (якість, сфера застосування), яка є предметом дослідження. Саме на нього спрямована основна увага студента, оскільки предмет дослідження визначає тему курсової роботи. Методи дослідження. Подають перелік використаних методів дослідження для досягнення поставленої в роботі мети. Перераховувати їх треба не відірвано від змісту роботи, а коротко та змістовно визначаючи, що саме досліджувалось тим чи іншим методом. Це дасть змогу пересвідчитися в логічності та прийнятності вибору саме цих методів. Інформаційна база. Подається перелік та характеристика основних джерел, отримання інформації (офіційних, наукових, літературних, бібліографічних), які використовувалися при написанні роботи. Зокрема, теоретичні висновки ґрунтуються на вивченні фахової преси, нормативних документів, матеріалів відомчого характеру, аналізі наукової літератури. Суттєву допомогу можуть надавати статистичні щорічники та статистичні спостереження. Прикладна частина роботи базується на матеріалах підприємства (звітність, первинні документі, внутрішні регламенти), використовуючи власні спостереження, результати анкетування, опитування, власні розрахунки тощо. Основна частина. В основній частині докладно розглядають методику і техніку дослідження та узагальнюють результати. Зміст розділів основної частини повинен точно відповідати темі курсової роботи та повністю розкривати її зміст. Основна частина складається з розділів (теоретичний, дослідницько-аналітичний, рекомендаційний) і підрозділів, які мають бути взаємопов'язані, а матеріал – викладеним послідовно і логічно із критичним аналізом теоретичних положень, статистичних даних, інформації різноманітного характеру. У першому розділі роботи викладаються основні теоретичні положення відповідно до теми роботи, які мають стати базою для написання другого та третього розділів курсової роботи. Необхідно приділити увагу сучасним теоретичним розробкам вітчизняних та іноземних авторів, щодо категоріального апарату. Для цього необхідно розглянути та проаналізувати наукову та навчально-методичну літературу, визначити коло невирішених проблем і висвітлити своє ставлення до дискусійних положень, узагальнити основні підходи до відповідних питань, що будуть використані в подальших розділах. Також у першому розділі необхідно приділити увагу принципам, підходам, методам, формам і специфіці організації системи фінансово-економічної безпеки фінансових установ. Розкриваючи теоретичний аспект обраної теми необхідно обов’язково опрацювати чинне законодавство, інструктивні та нормативні документи, при цьому не допускати прямого переказу нормативно-правових актів, матеріалів викладених у підручниках, інструкціях тощо. Бажано наводить фактичні статистичні дані, які відображають тенденції змін відповідних економічних явищ на макрорівні. Перший розділ курсової роботи певною мірою, носить реферативний характер, тому слід звернути увагу на необхідність посилання на використані джерела інформації. У другому дослідницько-аналітичному розділі студент, використовуючи фактичний матеріал і зібрану інформацію аналізує та розкриває зміст питань, що підлягають вивченню на прикладі конкретної установи, організації. Другий розділ, як правило, поглиблює тематичну спрямованість роботи і є більш конкретним, в ньому досліджуються особливості практичного вирішення питань. Студент має детально вивчити, проаналізувати та надати кваліфіковану власну оцінку існуючій проблемі. Зміст цього розділу базується на ретельному зборі та групуванні фактичної статистичної інформації в розрізі об’єкта дослідження (банку, страхової компанії, кредитної спілки та іншої фінансової установи, держави). У другій частині, аналіз та висновки з обраної теми необхідно проводити на основі результатів власних розрахунків студента, в свою чергу аналітичну інформацію слід подавати у вигляді схем, діаграм, графіків чи таблиць. Аналітичні розрахунки мають бути здійсненні за останні 5 років і повинні відображати стан, структуру і динаміку відповідних кількісних показників. Результати такого аналізу дозволять достеменно вивчити існуючу ситуацію, визначити тенденцію розвитку системи, з’ясувати причини змін обраних показників, спрогнозувати перспективи, окреслити існуючі проблеми та шляхи їх вирішення. Третій розділ узагальнює результат усієї попередньої роботи. Метою цього розділу є вдосконалення функціонування фінансово-кредитних установ (держави), щодо забезпечення безпеки їх діяльності, що передбачає розробку пропозицій та рекомендацій їх реалізації. Характер і зміст запропонованих заходів повинен базуватись на результатах аналізу, проведеного у другому розділі. Отже в даному розділі надається ґрунтовний всебічний аналіз теоретичним, методичним та практичним засадам які нададуть можливість вирішити питання в системи фінансово-економічної безпеки об’єкта дослідження. Робота значно виграє якщо студент запропонує власну модель, підтверджену розрахунками, розв’язання існуючої проблеми.
Висновки є завершальною частиною курсової роботи.У висновках узагальнюється матеріал всієї курсової роботи, зазначається поставлена мета дослідження та ступінь її досягнення і висвітлюються отримані результати відповідно до кожного з поставлених завдань. При цьому студент формує свої пропозиції щодо вдосконалення роботи підприємства за обраним напрямком дослідження. Обсяг висновків повинен становити 3-4 сторінки. Вони повинні бути пов’язані зі змістом роботи (усіма питаннями, що досліджені в роботі у відповідності до пунктів плану), структуровані, конструктивні. Неприпустимим у висновках є простий перелік того, що зроблено у роботі. У висновках необхідно наголосити на якісних і кількісних показниках здобутих результатів, викласти рекомендації щодо можливості використання здобутих результатів. До списку використаних джерелслід включати джерела, на які у тексті є посилання, а також ті, які використано при викладі конкретних положень. Список складається із законодавчих актів, нормативних матеріалів, вітчизняної та зарубіжної наукової, навчально-методичної та спеціальної літератури, фахових видань, інформаційних ресурсів Інтернету. Бібліографія повинна становити не менше 25 джерел. Література, представлена у списку використаних джерел, повинна стосуватися тематики курсової роботи та не бути застарілою. У додатках наводятьсядопоміжні матеріали: копії документів, витяги з законодавчо-нормативних документів, звіти, інструкції, положення, результати соціологічних та маркетингових досліджень, громіздкі таблиці, рисунки тощо. Курсова робота повинна носити самостійний характер, оформлена відповідно до вимог.
4. ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ
Курсова робота повинна бути виконана та оформлена з дотриманням усіх технічних вимог до наукових робіт. Текст курсової роботи набирають на комп'ютері через 1,5 міжрядкові інтервали (29-30 рядків на сторінці), друкують за допомогою принтера на одному боці аркуша білого паперу формату А4 (210x297 мм); шрифт текстового редактора –WordTimesNewRoman, розмір 14 мм. Поля: зліва– не менше25 мм, справа – не менше10 мм, зверху і знизу– не менше20 мм. Шрифт друкуповинен бути чітким, щільність тексту – однаковою. Кожну структурну частину роботи починають з нової сторінки. Заголовки структурних частин роботи «ЗМІСТ», «ВСТУП», «РОЗДІЛ», «ВИСНОВКИ», «СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ», «ДОДАТКИ» друкують великими літерами симетрично до тексту по центру сторінки (без крапки). Зміст має відповідати плану роботи. На сторінці зі змістом навпроти кожної складової дипломної роботи проставляються номери сторінок, які вказують на початок викладення матеріалу. Нумерація. Нумерацію сторінок, розділів, підрозділів, додатків, рисунків, таблиць подають арабськими цифрами без знака №. Текст основної частини курсової роботи поділяють на розділи та підрозділи. Кожний розділ починають з нової сторінки. Складові курсової роботи «ЗМІСТ», «ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ», «ВСТУП», «ВИСНОВКИ», «СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ» не нумерують. Номер розділу ставлять після слова «РОЗДІЛ», без крапки та з нового рядка друкують заголовок розділу великими літерами. Підрозділи нумерують у межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, між якими ставлять крапку. Оформлення посилань на інформаційні джерела. Під час роботи з різними джерелами науковий етикет вимагає точно відтворювати цитований текст у курсовій роботі, оскільки найменше скорочення може спотворити зміст, викладений автором. Посилання в тексті на джерела наводять у квадратних дужках із зазначенням джерела та сторінки. Перша цифра у квадратних дужках відповідає номеру джерела у списку використаних джерел, друга – номеру сторінки (наприклад, [13, с.244]). Наприкінці курсової роботи наводиться список використаних джерел. До цього списку включаються публікації вітчизняних і зарубіжних авторів, на які є посилання в роботі. Всі джерела вказуються мовою видання.Приклади оформлення бібліографічного опису у списку використаних джерел наведено в Додатку 3. Оформлення допоміжних матеріалів.Допоміжними матеріалами є: ілюстрації (схеми, діаграми, графіки тощо), формули, таблиці, додатки. Ілюстрації позначають словом «Рис.» і нумерують послідовно в межах розділу, за винятком ілюстрацій, поданих у додатках. Номер ілюстрації складається з номера розділу та порядкового номера ілюстрації через крапку. Наприклад, Рис. 1.2. – другий рисунок першого розділу. Номер, назва ілюстрації та пояснювальні підписи розміщують послідовно під ілюстрацією, відокремлених крапкою. Ілюстрації слід наводити безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше, або на наступній сторінці. Ілюстрації, розміщені на окремих сторінках роботи, включають до загальної нумерації сторінок. Ілюстрацію, розміри якої більше формату А4, рекомендується розміщувати у додатках. Цифровий матеріал, як правило, оформлюють у вигляді таблиць. Таблицю слід розташовувати безпосередньо після тексту, у якому вона згадується вперше, або на наступній сторінці. На всі таблиці мають бути посилання в тексті. При цьому по тексту слово «таблиця» пишуть скорочено, наприклад «... у табл. 2.1». У повторних посиланнях на таблиці та ілюстрації скорочено пишуть слово «дивись», наприклад «див. табл. 3.2». Таблиці нумерують арабськими цифрами наскрізною нумерацією в межах розділу, за винятком таблиць, що наводяться у додатках. Номер таблиці складається з номера розділу і порядкового номера таблиці, відокремлених крапкою, наприклад, таблиця 2.1 – перша таблиця другого розділу. Назву таблиці друкують жирним шрифтом малими літерами (крім першої великої) і розміщують над таблицею. Назва має бути стислою і відбивати зміст таблиці. Формули нумерують у межах розділу. Номер формули складається з номера розділу та порядкового номера формули в розділі, відокремлених крапкою. Номер формули зазначають на рівні формули у круглих дужках у крайньому правовому положенні, наприклад: (2.1) (перша формула другого розділу). Посилання на формули надають порядковим номером формули в дужках, наприклад: «... у формулі (2.1)». Додатки оформлюються як продовження курсової роботи на наступних її сторінках, розміщуючи їх у порядку появи посилань у тексті. Кожний додаток друкується з нової сторінки.
5. ТЕМАТИКА КУРСОВИХ РОБІТ
6. СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Базова
Допоміжна 1. Фінансова безпека банківської діяльності [Текст] : навчальний посібник для самостійного вивчення дисципліни “Безпека банків” / [уклад. С. М. Побережний, О. Л. Пластун, Т. М. Болгар] ; Державний вищий навчальний заклад “Українська академія банківської справи НБУкраїни”. – Суми : ДВНЗ “УАБС НБУ”, 2010. – 412 с. 2. Коваленко В. В. Стратегічне управління фінансовою стійкістю банківської системи: методологія і практика [Текст] : монографія / В. В. Коваленко. – Суми : ДВНЗ «УАБС НБУ», 2010. – 228 с. 3. Герасимчук З. В. Економічна безпека регіону: діагностика та механізм забезпечення / З. В. Герасимчук, Н. С. Вавдіюк. – Луцьк : Надстир’я, 2006. – 244 с. 4. Головко В. І. Фінансово-економічна діяльність підприємства: контроль, аналіз та безпека : навч. посібн. для студ. вищ. навч. закл. / В. І. Головко, А. В. Мінченко, В. М. Шарманська ; Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка. – К. : Центр навчальної літератури, 2006. – 444 с.
Додаток 1 Зразок оформлення титульної сторінки МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ПОЛТАВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ЮРІЯ КОНДРАТЮКА Навчально-науковий інститут фінансів, економіки та бізнесу Кафедра фінансів і банківської справи
К У Р С О В А Р О Б О Т А
з дисципліни: «Організація та управління фінансово-економічною безпекою банківських та фінансових установ»
на тему: «__________________________________________» (назва теми)
Студента (тки)__ курсу групи _____ _______________________________ (прізвище та ініціали) Керівник _____________________________________ ______________________________________ (посада, вчене звання, науковий ступінь, прізвище та ініціали) Національна шкала ________________ Кількість балів: _______ Оцінка: ECTS ____ Члени комісії _______________ (підпис) (прізвище та ініціали) _______________ ______________________ (підпис) (прізвище та ініціали) _______________ ______________________ (підпис) (прізвище та ініціали)
Полтава, 20__
Додаток 2
ЗАВДАННЯ на курсову роботу студента
(прізвище, ім’я, побатькові)
1. Тема курсової роботи_______________________________________ 2. Строк здачі студентом закінченої курсової роботи ______________ 3. Базове підприємство _______________________________________ 4. Перелік наданих в роботі додатків____________________________ 1.Баланс та звіт про фінансові результати____________________ 2.Акт введення в експлуатацію основних засобів______________ 3.Відомість нарахування амортизації основних засобів_________ 4.Акт приймання передачі основних засобів__________________ 5. Дата видачі завдання ___________________________________ Додаток 3 Приклади оформлення бібліографічного опису у списку використаних джерел
|