Написание контрольных, курсовых, дипломных работ, выполнение задач, тестов, бизнес-планов
Главная \ Методические указания \ Методические указания и информация \ МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ЕКСПЕРТИЗИ В РІЗНИХ ГАЛУЗЯХ ПСИХОЛОГІЇ

МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ЕКСПЕРТИЗИ В РІЗНИХ ГАЛУЗЯХ ПСИХОЛОГІЇ

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені ВАДИМА ГЕТЬМАНА»

 

Факультет управління персоналом, соціології та психології

Кафедра педагогіки та психології

 

 

 

ЗАТВЕРДЖУЮ:

Проректор з науково-педагогічної роботи
____________ А.М. Колот

 

«22» січня 2019 р.

 

 

МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ
З ВИВЧЕННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

 

«МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ЕКСПЕРТИЗИ

В РІЗНИХ ГАЛУЗЯХ ПСИХОЛОГІЇ»

 

рівень вищої освіти

перший (бакалаврський)

галузь знань

0301 «Соціально-політичні науки»

спеціальність

6.030102 «Психологія»

освітня програма

«Економічна та соціальна психологія»

спеціалізація

«Економічна та соціальна психологія»

тип дисципліни

обов’язкова

 

 

 

 

Начальник навчально-

методичного відділу ______________Т.В. Гуть

ПОГОДЖЕНО:

 

Завідувач кафедри педагогіки

та психології ___________М.В. Артюшина

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Київ – 2018

 

Розробники:

 

Тімакова Анжела Вікторівна, старший викладач кафедри педагогіки та психології

e-mail: timakova_av@ukr.net

 

 

 

 

 

Форма навчання ‒

денна

Семестр ‒

7

Кількість кредитів ECTS ‒

4

Форма підсумкового контролю ‒

екзамен

Мова викладання ‒

українська

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

© А.В.Тімакова, 2018

© КНЕУ, 2018

 

ЗМІСТ

ВСТУП.. 4

1. ЗМІСТ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ ЗА ТЕМАМИ.. 7

Змістовий модуль 1. Психологічна експертиза як форма психологічної практики………………………………………………………………………. 7

Тема 1. Вступ до психології експертизи.......................................................... 7

Тема 2. Основи експертної діяльності психолога. 7

Тема 3. Експертне психологічне дослідження. 7

Змістовий модуль 2. Змістовні та організаційні  аспекти діяльності психолога-експерта 8

Тема 4. Організація та психологічний зміст судово-психологічної експертизи  8

Тема 5. Організація та психологічний зміст військово-психологічної експертизи  8

Тема 6. Організація та психологічний зміст медико-психологічної експертизи  9

Тема 7. Організація та психологічний зміст психолого-педагогічної експертизи  9

Тема 8. Психологічна експертиза безпеки виборчих компаній. 9

Тема 9. Особливості проведення психологічної експертизи реклами, ЗМІ, Internet-простору

2. ПОТОЧНА НАВЧАЛЬНА РОБОТА СТУДЕНТІВ.. 10

2.1. Карта навчальної роботи студента. 11

2.2. Критерії оцінювання поточних результатів вивчення дисципліни. 12

3. ІНДИВІДУАЛЬНІ ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ   13

3.1. Вимоги до виконання індивідуальних завдань для самостійної роботи. 13

3.2. Критерії оцінювання результатів виконання індивідуальних завдань для самостійної роботи. 14

4. ПІДСУМКОВЕ ОЦІНЮВАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ВИВЧЕННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ.. 14

5. РЕКОМЕНДОВАНІ ІНФОРМАЦІЙНІ ДЖЕРЕЛА.. 16

5.1. Основна література. 16

5.2. Додаткова література. 16

5.3. Дистанційні курси та інформаційні ресурси. 16

 

 

ВСТУП

 

Навчальна дисципліна «Методика проведення психологічної експертизи в різних галузях психології» є одним із складників комплексної підготовки фахівців галузі знань 0301 «Соціально-політичні науки» спеціальності 6.030102 «Психологія» за спеціалізацією «Економічна та соціальна психологія».

Анотація навчальної дисципліни. Навчальна дисципліна «Методика проведення психологічної експертизи в різних галузях психології» спрямована на формування у майбутніх психологів  компетентностей щодо здійснення психологічної експертизи у особливих, екстраординарних випадках, коли у осіб, які відповідають за прийняття рішення у сфері соціального чи виробничого управління, судочинства, педагогіки  чи охорони здоров’я, в інших сферах життєдіяльності не вистачає знань для кваліфікованого розв’язання проблеми.

Дисципліна відноситься до обов’язкових дисциплін. Вивчається на IV курсі (7 семестр). Форма підсумкового контролю – екзамен. Обсяг – 4 кредити ЕСТS (120 год.).

Міждисциплінарні зв’язки. Дисципліна «Методика проведення психологічної експертизи в різних галузях психології» безпосередньо спирається на вивчення таких дисциплін як   «Загальна психологія»,   «Психофізіологія та диференційна психологія», «Експериментальна психологія», «Вікова психологія». Має логічні взаємозв’язки з такими дисциплінами, як  «Соціальна психологія», «Організаційна психологія», «Психологією особистості», «Профорієнтація та профвідбір», «Основи психологічного консультування».

Мета вивчення дисципліни – формування системи знань та практичних вмінь і навичок проведення психологічної експертизи в різних галузях психології.

Завдання (навчальні цілі) дисципліни:

  • ознайомлення з особливостями експертної діяльності психолога в цілому та специфікою проведення психологічної експертизи в різних галузях психології;
  • розкриття методологічних принципів, організаційно-правових основ та етичних принципів експертної діяльності психолога;
  • опанування майбутніми психологами  вміннями та навичками застосування різних методів та методик при проведенні психологічної експертизи.

Предметом дисципліни є  система засобів розпізнання та вимірювання індивідуально-психологічних особливостей людини в рамках психологічної експертизи.

 

У ході вивчення навчальної дисципліни студент повинен набути таких результатів:

Знання:

  • здатність розкрити сутність та особливості експертної діяльності психолога як форми психологічної практики; 
  • здатність відтворювати та визначати організаційно-правові  основи експертної діяльності психолога, права та обов’язки психолога-експерта;
  • здатність розкрити основні теоретичні та методологічні положення експертного дослідження;
  • здатність вказати сутність та особливості основних форм, видів та особливостей психологічної експертизи.

Уміння:

  • здатність визначати психічні феномени та психологічні фактори, що мають експертне значення і підлягають експертному дослідженню;
  • здатність здійснювати планування, організацію та реалізацію різних видів психологічної експертизи;
  • здатність грамотно складати експертне психологічне заключення як документ, що містить відомості про хід та результати експертного дослідження та висновки відповідно поданого запиту.

Комунікація:

  •  забезпечення ефективної комунікації у процесі психологічної експертизи;
  • дотримання  етичних принципів комунікації у процесі психологічної експертизи;
  • здатність адаптувати\складати експертне психологічне заключення до вимог замовника.

Автономність та відповідальність:

  • здатність до особистої та соціальної відповідальності за експертну діяльність;
  • автономність та незалежність у проведенні психологічної експертизи.

Досягненню мети та ефективній реалізації завдань вивчення дисципліни підпорядкована логіка її викладання, структура і зміст.

 

1. ЗМІСТ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ ЗА ТЕМАМИ

 

Змістовий модуль 1. Психологічна експертиза як форма психологічної практики

Тема 1. Вступ до психології експертизи      

Психологічна експертиза: сутність, об’єкт, предмет, призначення. Типологія задач, що віршуються психологами-експертами.

Види та форми   психологічної експертизи. Загальна характеристика основних видів експертиз за участю психолога.

Тема 2. Основи експертної діяльності психолога

Теоретичні та методологічні основи експертної діяльності психолога. Модель експертної діяльності психолога-експерта. Програма експертної діяльності психолога.

Змістовні та організаційно-правові аспекти діяльності психолога-експерта. Межі компетенції та відповідальності психолога-експерта. Права та обов’язки психолога-експерта.

Етичні принципи роботи психолога-експерта.

Професійно важливі якості експерта-психолога.

Тема 3. Експертне психологічне дослідження.

Структура та етапи психодіагностичної діяльності експерта-психолога. Методологічні принципи психологічного експертного дослідження.

Форми та методи діагностичної роботи психолога-експерта. Біографічний метод та аналіз документації при проведенні психологічної експертизи. Спостереження та  клінічна бесіда. Психодіагностичні методи (тести, опитувальники, проективні методики) та особливості їх застосування при проведенні психологічної експертизи. Експериментально-психологічне обстеження.

Звітність психолога-експерта. Зміст та структура заключення експерта-психолога..

 

Змістовий модуль 2. Змістовні та організаційні  аспекти діяльності психолога-експерта.

Тема 4. Організація та психологічний зміст судово-психологічної експертизи.

Комплексна судова психолого-психіатрична експертиза: зміст, задачі, особливості. Методи та методики проведення комплексної судової психолого-психіатричної експертизи. Правові та організаційні аспекти комплексної судової психолого-психіатричної експертизи (КСППЕ).

Види комплексної судової психолого-психіатричної експертизи: за місцем і умовами проведення,  за процесуальним положення підекспертних, за предметом експертизи.

КСППЕ  за місцем проведення. Амбулаторна комплексна судова психолого-психіатрична експертиза.  Задачі психолога-експерта при проведенні експертизи в залі судового засідання.

КСППЕ за процесуальним положення підекспертних. Експертиза особистості підозрюваного,  обвинувачуваного та підсудного. КСППЕ свідків та потерпілих..

Предметні види КСППЕ. Експертиза індивідуально-психологічних властивостей підекспертних. Експертне визначення суттєвого впливу особистості звинувачуваного на його кримінальну поведінку як фактору обмеження здатності звинувачуваного до свідомої регуляції суспільно небезпечних дій. Роль вікового фактора при проведенні КСППЕ.  «Психологічний вік» та «вікова неосудність».  Діагностика відставання у психічному розвитку, яке пов’язане і не пов’язане з  розладами психіки. Особливості проведення КСППЕ неповнолітнього обвинувачуваного.

Експертиза здатності свідка або потерпілого правильно сприймати обставини, що відносяться до  кримінальної справи, і надавати про них правильні покази.

Судово-психологічна  експертиза емоційних реакцій і станів (афекту).

Експертиза здатності потерпілої у справі про зґвалтування розуміти характер і значення дій, що були зчинені з нею, та чинити опір.

Експертиза суїцидальної поведінки. Посмертна  КСППЕ, що покінчили життя самогубством.

Тема 5. Організація та психологічний зміст військово-психологічної експертизи.

Зміст, мета та задачі військово-психологічної експертизи. Методи та методики проведення військово-психологічної експертизи. Правові та організаційні аспекти військово-психологічної  експертизи.

Експертиза рівня інтелектуального розвитку, порушень пізнавальної діяльності та емоційно-вольової сфери особистості. Діагностика здатності адаптуватися до військової служби та специфічних для неї психофізичних навантажень.

Експертне психологічне заключення в військово-психологічній експертизі.

Тема 6. Організація та психологічний зміст медико-психологічної експертизи.

Зміст та задачі медико-психологічної експертизи. Методи та методики проведення медико-психологічної експертизи. Правові та організаційні аспекти медико-психологічної експертизи.

Принципи та методи експертної оцінки професійних вимог та професійних можливостей особистості.

Експертиза ступеня функціональних порушень і  рівня збереженості професійних вмінь та навичок при різних формах захворювання.

Експертиза недієздатності як здатності самостійно укладати угоди,  нести самостійну майнову відповідальність, займатися підприємницькою діяльністю.

Експертне психологічне заключення в медико-психологічній експертизі

Тема 7. Організація та психологічний зміст психолого-педагогічної експертизи.

Зміст та задачі психолого-педагогічної експертизи. Правові та організаційні аспекти психолого-педагогічної експертизи.

Поняття психічного дизонтогенезу. Загальні закономірності психічного розвитку в нормі і патології. Методологічні принципи психологічної діагностики психічного розвитку.

Діагностика порушень психічного розвитку дитини. Експертиза інтелектуального та емоційного розвитку дитини.

 Діагностика психологічної готовності до навчання у школі. Діагностика адаптації до шкільного навчання. Експертиза складностей  навчання та прогноз научуваності.

Психолого-педагогічна експертиза педагогічного процесу та інновацій в освіті: об’єкт, предмет, функції.

Тема 8.  Психологічна експертиза безпеки виборчих компаній

Зміст, мета та задачі експертизи безпечності виборчих компаній.  Правові та організаційні аспекти експертизи безпечності виборчих компаній.

Методи та методики проведення експертизи безпечності виборчих компаній.

Дослідження інформаційно-психологічної безпечності виборчих кампаній та технологій.

Експертиза щодо виявлення ознак психологічного впливу на особистість виборця.

Тема 9. Особливості проведення психологічної експертизи реклами, ЗМІ, Internet-простору.

Психологічна експертиза реклами: зміст, мета та задачі. Експертиза формально-змістових аспектів реклами з метою виявлення патогенності на рівні текстових форматів та афективних реакцій споживачів. Експертиза щодо виявлення ознак психологічного впливу на особистість споживача. Експертиза психологічної  безпеки рекламного впливу (блокування здатності до аналізу ситуації і свідомого вибору, зниження опірності зовнішньому тиску, знецінення індивідуальності та особистісної цінності тощо). Експертиза щодо виявлення ознак пропаганди та реклами наркотичних засобів.

Психологічна експертиза ЗМІ. Експертиза інформаційно-психологічного впливу інформаційних матеріалів, інформаційних акцій (кампаній),  конкретних ЗМІ. Психологічна експертиза ЗМІ щодо виявлення ознак продукції порнографічного характеру.

Психологічна експертиза Internet-простору на предмет маніпулятивного впливу на користувачів та інформаційної агресії

 

 

2. ПОТОЧНА НАВЧАЛЬНА РОБОТА СТУДЕНТІВ
 

Система поточного і підсумкового контролю з навчальної дисципліни «Методика проведення психологічної експертизи в різних галузях психології» відповідає вимогам «Положення про порядок оцінювання результатів навчальної діяльності студентів», яке визначає основні принципи поточного і підсумкового оцінювання результатів навчальної діяльності студентів усіх форм навчання та рамкові умови їх реалізації.

Поточний контроль результатів навчальної діяльності студентів під час вивчення дисципліни здійснюється з метою перевірки знань, умінь та навичок студентів під час проведення аудиторних  занять, а також для перевірки результатів виконання та захисту завдань самостійної роботи.

Завданням поточного контролю є перевірка рівня: засвоєння відповідного навчального матеріалу, набуття знань та сформованості навичок вирішення конкретних питань та ситуацій, умінь самостійно опрацьовувати тексти, здатності осмислювати сутність змісту матеріалу заняття, сформованості вмінь публічно чи письмово обґрунтувати власну точку зору, уміння працювати в команді, здатність нести відповідальність за надані рекомендації та прийняті рішення тощо

Поточний контроль здійснюється під час проведення практичних та індивідуальних занять, а також для перевірки результатів виконання та захисту завдань самостійної роботи.

Формами проведення поточного контролю є тестування, бліц-опитування, контрольна (модульна) робота, захист результатів виконання групових або індивідуальних проектів під час навчальних  занять, перевірка виконання письмових завдань для самостійної роботи. Кількість балів за різними формами контролю наведено у табл. 1.

 

Таблиця 1

Форми контролю результатів навчальної діяльності студентів
та їх оцінювання

Форми контролю

Максимальна кількість балів

Робота на практичних заняттях

30

Перевірка виконання завдань з самостійної роботи

10

Контрольні (модульні) роботи

10

Екзаменаційна робота

50

Всього

100

Представлення результатів науково-дослідних робіт на студентських конкурсах, конференціях, олімпіадах тощо

бонусні бали
(до 10 балів)

 

 

Курс складається з дев’яти тем, які об’єднано у два узагальнені змістові модулі. З першого змістового модулю передбачено проведення чотири практичних занять, а другого – одинадцять  практичних занять, кожне з яких оцінюється в 2 бали. На усіх практичних заняттях можна отримати 30 балів.

По завершенню вивчення кожного змістового модуля проводяться контрольні (модульні) роботи, виконання яких оцінюється максимально у 5 балів кожна. Усього передбачено дві контрольні роботи по завершенню вивчення тем 1-4 та 5-9, відповідно максимальна сума балів за виконання контрольних модульних робіт складає 10.

Також передбачено виконання 2-6 комплексних самостійних робіт, кожна з яких оцінюється у 2-5 бали. Загальна кількість балів за виконання самостійних робіт – 10.

Результати оцінювання всіх складників поточного контролю фіксуються в електронному журналі обліку навчальної роботи студентів академічної групи.

До загальної кількості балів, отриманих у процесі вивчення дисципліни, можуть також додаватись додаткові (заохочувальні) бали за науково-дослідну діяльність – участь студентів у роботі наукових конференцій, студентських наукових гуртків та проблемних груп, підготовці публікацій, участь у Всеукраїнських олімпіадах і конкурсах та Міжнародних конкурсах тощо. Їх кількість не повинна перевищувати 10 балів за семестр.

 

2.1. Карта навчальної роботи студента

Деталізований порядок нарахування балів за навчальну роботу студентів наведений в карті навчальної роботи студента (табл. 2).

Таблиця 2

КАРТА НАВЧАЛЬНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА

з вибіркової дисципліни «Методика проведення психологічної експертизи в різних галузях психології»

для студентів освітньо-професійної програми «Психологія»

денна форма навчання

Номер заняття

Вид та тема навчального заняття

Максимальна

кількість балів

Змістовий модуль 1. Психологічна експертиза як форма психологічної практики

 

  1.  

Практичне заняття 1. Вступ до психології експертизи

2

  1.  

Практичне заняття 2. Теоретичні та методологічні основи експертної діяльності психолога.

2

  1.  

Практичне заняття 3. Структура психодіагностичної діяльності експерта-психолога.

2

  1.  

Практичне заняття 4. Форми, методи та методики діагностичної роботи психолога-експерта.

2

Змістовий модуль 2. Змістовні та організаційні  аспекти діяльності психолога-експерта

  1.  

Практичне заняття  5. Комплексна судова психолого-психіатрична експертиза: зміст, задачі, види, особливості.

2

  1.  

Практичне заняття 6. Методи та методики проведення комплексної судової психолого-психіатричної експертизи.

2

  1.  

Практичне заняття 7. Зміст, мета,   задачі та методи проведення військово-психологічної експертизи

2

  1.  

Практичне заняття 8. Методи та методики проведення медико-психологічної експертизи.

2

  1.  

Практичне заняття 9. Методи та методики проведення медико-психологічної експертизи.

2

  1.  

Практичне заняття 10. Експертна оцінка професійних вимог та професійних можливостей особистості.

2

  1.  

Практичне заняття 11. Зміст, задачі та методи проведення психолого-педагогічної експертизи.

2

  1.  

Практичне заняття 12. Дослідження інформаційно-психологічної соціальних технологій.

2

  1.  

Практичне заняття 13. Експертиза щодо виявлення ознак психологічного впливу на особистість виборця.

2

  1.  

Практичне заняття 14. Експертиза формально-змістових аспектів реклами

2

  1.  

Практичне заняття 15. Психологічна експертиза ЗМІ та Internet-простору

2

 

Усього балів за роботу на заняттях:

30

 

За виконання контрольних (модульних) робіт

  1.  

Контрольна (модульна) робота № 1

5

  1.  

Контрольна (модульна) робота № 2

5

 

Усього балів за виконання контрольних (модульних) робіт:

10

 

За виконання індивідуальних завдань для самостійної роботи студентів

  1.  

Самостійна робота 1.

5

  1.  

Самостійна робота 2.

5

 

Усього балів за виконання індивідуальних завдань для самостійної роботи студентів:

10

 

РАЗОМ БАЛІВ:

50

 

2.2. Критерії оцінювання поточних результатів вивчення дисципліни

На практичних заняттях можуть проводитись тестування та бліц-опитування для перевірки теоретичної готовності до заняття, використовуватись різноманітні ігри, дискусії, практичні вправи, кейси, презентації індивідуальних та спільних проектів  тощо. Критерії оцінювання варіюються залежно від форми заняття та видів навчальних завдань, але в цілому позитивно оцінюються: якість виконання поставлених завдань, активність та ініціативність студентів, творчий підхід,  конструктивна взаємодія у спільній роботі, позитивне ставлення до навчання та наполегливість в отриманні необхідних знань та вмінь.

Поточний контроль за результатами виконання контрольних (модульних) робіт передбачає оцінювання теоретичних знань та практичних умінь і навичок, які студент набув після опанування певної завершеної частини навчального матеріалу з дисципліни. Контрольні (модульні) роботи проводяться у формі тестування, відповідей на теоретичні питання, розв’язання практичних завдань, ситуацій (кейсів). Критеріями оцінювання є самостійність та правильність виконаних завдань, ґрунтовність відповідей, творчий підхід.

У разі пропуску з поважних причин аудиторних занять студент має право їх відпрацювати за графіком консультацій. Відпрацювання аудиторних занять можуть бути здійснені впродовж 2-х тижнів (14 календарних днів), починаючи з моменту, коли студент має знову приступити до занять (завершилася дія відповідної поважної причини), але не пізніше дня початку залікового тижня у відповідному семестрі. Порядок відпрацювання пропущених занять визначає викладач.

 

3. ІНДИВІДУАЛЬНІ ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ

 

3.1. Вимоги до виконання індивідуальних завдань для самостійної роботи

При вивченні навчальної дисципліни «Методика проведення психологічної експертизи в різних галузях психології» передбачено виконання індивідуальних завдань, пов’язаних з самостійним опануванням теоретичного матеріалу, виконанням прикладних та творчих завдань. Максимальна сума балів за виконання індивідуальних завдань для самостійної роботи складає 10 балів.

Для самостійної роботи пропонуються різні види теоретичних і практичних завдань: пошук та аналіз інформації у мережі Internet, складання інтелект-карт, аналіз ситуацій, виконання проектів, підготовка презентацій, творчі завдання тощо.

Завдання виконуються в електронній формі та надсилаються на перевірку електронною поштою. У темі повідомлення обов’язково вказується прізвище та ім’я студента, номер спеціальності та групи (наприклад, УПС-101), а також номер самостійної роботи (наприклад, СР-1).

 

3.2. Критерії оцінювання результатів виконання індивідуальних завдань для самостійної роботи

На отримання балів за самостійну роботу впливають такі фактори, як: своєчасність виконання завдань, повнота, якість, самостійність та правильність їх виконання, творчий підхід, ініціативність студентів у роботі тощо. При виконанні спільних завдань (наприклад, групових проектів) оцінюється індивідуальний внесок у спільну роботу.

 

4. ПІДСУМКОВЕ ОЦІНЮВАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ВИВЧЕННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

 

Підсумковий контроль результатів навчальної діяльності студентів з навчальної дисципліни «Методика проведення психологічної експертизи в різних галузях психології» здійснюється для оцінювання знань, умінь та навичок студентів і проводиться у формі екзамену на підставі результатів поточного та екзаменаційного контролю.

Екзамен є формою підсумкового контролю рівня засвоєння студентами теоретичного і практичного матеріалу з окремої навчальної дисципліни, що проводиться як контрольний захід за екзаменаційними білетами, складеними за програмою дисципліни і затвердженими кафедрою. Метою екзамену є перевірка рівня засвоєння студентом програмного матеріалу з усієї дисципліни, здатності творчого використання накопичених знань, формувати власне ставлення до проблеми. Оцінюванню на екзамені підлягають: володіння категорійним апаратом, фаховою термінологією та теоретичними знаннями; вміння демонструвати практичні навички при розв’язуванні задач, вирішенні ситуацій; вміння продемонструвати креативність та системність знань при відповідях на проблемні питання.

Структура екзаменаційного білету. Екзаменаційний білет з дисципліни «Методика проведення психологічної експертизи в різних галузях психології» містить п’ять блоків завдань, кожний з яких оцінюється в діапазоні 0-10 балів. Відповідно загальний результат екзамену оцінюється в діапазоні 0-50 балів.

Приклади типових завдань, що виносяться на екзамен

  • Приклад тестового завдання:

Метод збору психологічної інформації, при якому дослідник фіксує зовнішні прояви певних психологічних явищ, поведінку людини, не втручаючись у ситуацію

      1) спостереження

      2) експеримент

      3) тестування

      4) аналіз продуктів діяльності

      5) біографічний метод

  • Приклад відкритого теоретичного запитання:

Дайте визначення поняттю «психіка» та наведіть приклади різного його розуміння у психології.

  • Приклад ситуаційного (прикладного) завдання:

У зарубіжній психології найбільш розповсюджені два напрямки, що по-різному пояснюють поведінку людини. Згідно першому, поведінкою людини керують біологічні інстинкти, в першу чергу, потяг до задоволення та інстинкт самозбереження. Представники другого напрямку вважають, що у поведінці людини немає нічого вродженого, і будь-який прояв поведінки – це продукт зовнішньої стимуляції. Людина – це пасивний механізм, її реакції на впливи ніяк не залежать від її психіки.

Вкажіть, як називаються ці напрями психології?

Поясніть, у чому сутність  розуміння психіки людини представниками цих напрямів.

 

Критерії оцінювання екзаменаційної роботи студента.

При оцінці відповідей на блок тестових завдань враховується кількість правильних відповідей на тестові запитання (табл. 3).

Таблиця 3

Співвіднесення кількості правильних відповідей
на тестові запитання та балів

Кількість правильних відповідей

Кількість балів за

10-баловою шкалою

9-10

10

7-8

8

5-6

6

3-4

4

1-2

2

0

0

 

 

Відповідь студента на завдання екзаменаційного білета теоретичного і прикладного характеру, залежно від рівня її повноти й коректності, оцінюється різною кількістю балів (табл. 4).

Таблиця 4

Співвіднесення кількості балів за екзаменаційні завдання
з рівнем повноти й коректності відповідей

Кількість балів за

10-баловою шкалою

Рівень повноти й

коректності відповіді

10

відмінний

8

добрий

6

задовільний

4

не достатній

2

мінімальний

0

незадовільний

 

 

Загальна підсумкова оцінка вивчення дисципліни з підсумковим контролем у формі екзамену складається із суми результатів поточного та підсумкового контролю, яка фіксується в екзаменаційній відомості.

У ході поточного контролю денної та заочної форм навчання студент може набрати максимум 50 балів. Бали у кількості 21 і більше є підставою для допуску студента до екзамену.

 Студенти денної форми навчання, які набрали за результатами поточного контролю від 0 до 20 балів (включно), вважаються такими, що не виконали вимоги робочої навчальної програми з дисципліни, передбаченої індивідуальним навчальним планом, і отримують з дисципліни незадовільну оцінку. Вони мають право за власною заявою опанувати цю дисципліну в наступному семестрі понад обсяги встановлені навчальним планом за індивідуальним графіком у формі додаткової індивідуально-консультативної роботи згідно з діючими в Університеті положеннями. Ті ж з них, хто не бажає опановувати дисципліну в наступному семестрі понад обсяги встановлені навчальним планом за індивідуальним графіком у формі додаткової індивідуально-консультативної роботи, не допускаються до повторного складання екзамену і вважаються такими, що мають академічну заборгованість.

Студенти заочної форми навчання, які набрали за результатами поточного контролю від 0 до 20 балів (включно), після закінчення поточного семестру повинні отримати на відповідній кафедрі індивідуальні завдання з дисциплін, по яким вони мають недопуск до екзамену. Виконані завдання передаються на кафедру та оцінюються відповідно до критеріїв, що розроблені кафедрою. Якщо студент за виконання індивідуальних завдань набрав не менше 20 балів (включно), він отримує право на допуск до перескладання екзамену.

Студенти денної форми навчання, які за сумарним результатом поточного і підсумкового контролю у формі екзамену набрали від 21 до 59 балів (включно), після належної підготовки мають право повторно скласти екзамен. 

Перескладання екзамену з дисципліни дозволяється двічі (вдруге – комісії за білетами, які містять 5 завдань). У загальному підсумковому оцінюванні рівня результатів навчальної діяльності цих студентів враховується результат поточного контролю рівня знань, умінь та навичок.

Студент, який під час опанування дисципліни понад обсяги встановлені навчальним планом за індивідуальним графіком у формі додаткової індивідуально-консультативної роботи набрав менше 20 балів (включно), не допускається до повторного складання екзамену і вважається таким, що має академічну заборгованість.

Підсумкова оцінка успішності навчальної діяльності студента переводиться за 4-баловою шкалою та шкалою ECTS.

Переведення даних 100-балової шкали оцінювання в 4-балову та шкалу за системою ECTS здійснюється у такому порядку (табл. 5):

Таблиця 5

Шкала КНЕУ, балів

Оцінка за 4-баловою шкалою

Шкала EСTS

90 – 100

відмінно

A

80 – 89

добре

B

70 – 79

C

66 – 69

задовільно

D

60 – 65

E

21 – 59

незадовільно з можливістю повторного

складання екзамену

FX

 0 – 20

незадовільно з можливістю вивчення дисципліни за індивідуальним графіком у формі додаткової індивідуально-консультативної роботи

F

 

 

Результат підсумкового контролю у формі екзамену фіксується в заліковій відомості в термін, який становить для студентів денної форми навчання не пізніше 2-х робочих днів після складання екзамену з дисципліни.

 

5. РЕКОМЕНДОВАНІ ІНФОРМАЦІЙНІ ДЖЕРЕЛА

 

5.1. Основна література

  1. Конева Е.В., Орел В.Е. Судебно-психологическая экспертиза: учебное пособие. – Ярослав: ГУ, 1998.
  2. Коновалова В.Е., Шепитько В.Ю Основы юридической психологии: Учебник – Х., Одиссей, 2006 – 352 с.
  3. Коченов М.М. Теоретические основы судебно-психологи­ческой экспертизы. – М., 1991.
  4. Кудрявцев И.А. Судебная психолого-психиатрическаяэкспертиза.– М.:Издательство Московского университета, 1999. – 495 с.
  5. Нагаев В.В. Основы судебно-психологической экспертизы: Учеб. пособие для вузов. – 2-е изд., перераб. и доп. – М. ЮНИТИ-ДАНА; Закон и право, 2003. – 431 с.
  6. Нор В.Т., Костицкий В.М. Судебно-психологическая экспертиза в уголовном процессе. – Киев, Вища школа, 1985 – 56с.
  7. Сафуанов Ф.С. Судебно-психологическая экспертиза в уголовном процессе: Научно-практическое пособие. – М.: Гардарика, Смысл, 1998. – 192 с.
  8. Шишков С.Н. Судебно-психологическая экспертиза. Учеб. по-соб. - М.: 1996.
  9. Юридична психологія : підручник / за заг. ред. Л.І. Казміренко, Є.М. Моісеєва  — К.: КНТ, 2007. — 369 с.

 

5.2. Додаткова література

  1. Алексеева Л.В. Проблема юридически значимых эмоциональных состояний: Учебное пособие. – Тюмень: Тюм. ГУ, 1996.
  2. Балабанова Л.М. Судебная патопсихология (вопросы определения нормы и отклонений). ― Донецк, 1998. — 345 с.
3.Батов В.И. О судебной психолого-лингвистической экспертизе //Вопросы судебно-психологической экспертизы. М., 1974.
  1. Бехтерев В.М. Об экспериментальном психологическом исследовании преступников. – СПб., 1902.
  2. Блейхер В.М. Клиническая патопсихология. – М., 2002.
  3. Братченко Л. Введение в гуманитарную експертизу образования (психологические аспекты). М.: Смысл, 1999. 137 с.
  4. Дозорцева Е.Г. Аномальное развитие личности у подростков с противоправным поведением. – М., 2004. – 352 с.
  5. Зейгарник Б.В., Братусь Б.С. Очерки по психологии аномального развитияличности. – М.: Изд-во Моск. ун-та, 1980. – 169 с.
  6. Зейгарник Б.В. Патопсихология. – М.: МГУ, 2000.
  7. Клиническая психология: Учебник. Ред. Карвасарский Б.Д. – Спб: Питер-пресс, 2002. - С. 13-52, 421-476, 753-776.
  8. Ковлер А.И. Избирательные технологии: российский и зарубежныйопыт. – М.:Б.и., 1995. – 115 с.
  9. Конышева Л.П. Судебно-психологическая экспертиза психического состояния несовершеннолетней жертвы изнасилования. – М., 1988.
13. Леонтьев А.А. Основыпсихолингвистики. М., 1997.
14. Леонтьев А.А., Шахнарович A.M., Батов В.И. Речь в криминалистике и судебной психологии. М., 1977.
  1. Личко А.Е. Типы акцентуацій характера и психопатии у подростков. – М.: АпрельПресс, 1999. – 406 с.
  2. Медицинская и судебная психология. Курс лекций: Учебное пособие/ Под ред. Т.Б.Дмитриевой, Ф.С.Сафуанова. – М.: Изд-во «Генезис», 2004.
  3. Менделевич В.Д. Психология девіантного поведения. – М: МедПресс., 2001. – 427 с.
  4. Мкртычян Г. А. Экспертиза в образовании // Развитие региональной системы образования: Опыт и перспективы. Н. Новгород: Изд-во Нижегородский гуманитарный центр, 1997. 12—20.
  5. Морозова М.В. Психологический аспект экспертизы способности малолетних и несовершеннолетних давать  показания по уголовным делам //Психологический журнал. Т. 18. №4. 1997.
  6. Осипова Н.Р. Судебно-психологическая експертиза малолетнихсвидетелей // Актуальные вопросы судебно-психологической экспертизы. – М., 1978.
  7.  Романов В.В. Юридическая психология. — М.: 1998.
    Рубинштейн С.Я. Экспериментальные методики патопсихологии. — М.: 1970.
  8. Сахнова Т.В. Основы судебно-психологической экспертизы по гражданским делам. – М., 1997.
  9. Сидоров Б.В. Аффект, его уголовно-правовое и криминалистическое значение (социально-психологическое и правовое исследование ) - Казань, Казанский ун-т, 1978 - 160 с.
  10. Синягин Ю.В., Соловьев О. С. Судебно-психологическая экспертиза по делам об изнасиловании. — М.: 1993.
  11. Ситковская О.Д. Аффект: криминально-психологическое исследование. - М., 2001.
  12. Шипшин С.С. Ретроспективная діагностика психического состояния в судебно-психологической практике: Методическое пособие. - Ростов-на-Дону, 2000.
  13. Энциклопедия судебной экспертизы / Под ред. Т.В. Аверьяновой, Е.Р. Российской. - М., 1999.

 

5.3. Дистанційні курси та інформаційні ресурси