|
Методологія наукових дослідженьДата публикации: 06.07.2018 14:30
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ і науки УКРАЇНИ ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД "КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені ВАДИМА ГЕТЬМАНА"
КАФЕДРА ЕКОНОМІКИ АГРОПРОМИСЛОВИХ ФОРМУВАНЬ
НАВЧАЛЬНІ ЗАВДАННЯ та методичні вказівки до проведення семінарсько-практичних занять з науки «МЕТОДОЛОГІЯ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ»
для магістрів напряму підготовки 6504 «Економіка підприємства» спеціалізації 6504/1 «Економіка агропромислових формувань»
Київ – КНЕУ – 2015
Навчальні завдання та методичні вказівки до проведення семінарсько-практичних занять з науки «Методологія наукових досліджень» для студентів напряму підготовки 6504 «Економіка підприємства» спеціалізації 6504/1 «Економіка агропромислових формувань» /Уклад.: Коваль П.В. – К.: КНЕУ, 2015. – 41с.
Укладачі: Коваль П.В., к.ек.н., доцент Рецензент: Дем’яненко С.І., д.ек.н., професор
Відповідальний за випуск завідувач кафедри економіки агропромислових формувань С.І.Дем’яненко.
ЗМІСТ
Вступ……………………………………………………………………………….4 І. Тематичний план дисципліни………………………………………………….6 ІІ. Методичне забезпечення………………………………………………………7 Ш. Зміст дисципліни…………………………………...…………………………8 ІV. Плани семінарсько-практичних занять і завдання для самостійного виконання студентами……………………………………………………..……14 V. Орієнтовна тематика рефератів (наукових есе)…………………………….38 VI. Самостійна робота студента. Поточний і підсумковий контроль за засвоєнням студентами дисципліни.....………………………………………...39
ВСТУП Мета науки «Методологія наукових досліджень» полягає в ознайомленні студентів з сучасними методологічними економічними концепціями, з основами методології наукового пізнання та з методикою наукових досліджень в економіці та менеджменті; формуванні цілісного уявлення про науково-дослідницький процес; освоєнні навиків формування і використання усвідомленої методологічної позиції наукового дослідження в галузі аграрної економіки. Предмет науки - система загальних принципів і підходів наукового пізнання, методи та технології пізнання, що пов'язані з науковою й практичною професійною діяльністю в галузі аграрної економіки та менеджменту. Основні завдання науки полягають у формуванні в студентів достатньої компетентності щодо:
До основних компетенцій набутих у результаті опанування науки слід віднести знання:
Уміння:
Наука «Методологія наукових досліджень» викладається у циклі основних дисциплін підготовки магістрів з напряму «Економіка підприємства» спеціалізації «Економіка агропромислових формувань». Вивчення дисципліни ґрунтується на знаннях з таких дисциплін бакалаврського рівня підготовки, як: "Філософія", "Економічна теорія", "Основи наукових досліджень", "Економетрія", "Економіка підприємства", "Ризикологія", "Обґрунтування господарських рішень і оцінювання ризиків", "Менеджмент аграрних підприємств" та ін.
І. ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ДИСЦИПЛІНИ
ІІ. МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
ІІІ. ЗМІСТ ДИСЦИПЛІНИ
Тема 1. Методологія наукових досліджень: зміст та сутність поняття Поняття про діяльність людини: пізнавальну (гносеологічну), аксіологічну, праксіологічну. Наука як результат і особливий вид пізнавальної діяльності людини. Роль філософії в обґрунтуванні проблем наукового дослідження. Логічний аналіз об'єкта, суб'єкта і предмета методології наукового дослідження. Зміст, структура і значення курсу для наукової підготовки магістра, аспіранта, дослідника. Тема 2. Наука і наукове мислення. Концептуальні основи наукового пізнання «Економічної картини світу»Підходи до визначення науки. Предмет науки. Ознаки науки як специфічної діяльності. Основні функції науки: пізнавальна, розвиваюча, практично орієнтована. Завдання, що поставлені перед наукою. Наукознавство як вчення про загальні закономірності розвитку й функціонування науки як системи знань. Структура науки та її елементи. Класифікація науки. Основні наукові галузі. Періодизація розвитку науки. Революції у науці. Напрями сучасного розвитку науки. Синергетика, еконофізика. Усвідомлення сучасної «Економічної картини світу».
Тема 3. Наукове дослідження та методика йоговиконання в економіці.Технологія дослідницької роботиПоняття об'єкта та предмета наукового дослідження. Поняття про метод, методологію та рівні наукового дослідження. Типологія методів наукового пізнання: філософські, загальнонаукові, загальнологічні, емпіричні та теоретичні. Особливості наукового дослідження в області економіки. Специфіка та особливості наукового дослідження аграрної економіки та менеджменту. Основні етапи наукового дослідження і логіка їх пізнавального пошуку. Виявлення, формування і постановка наукової проблеми як однієї з форм наукового знання. Сутність, характер і шляхи вирішення наукової проблеми. Формування та обґрунтування наукових гіпотез як процес поглиблення наукового дослідження. Види гіпотез та їх роль у дослідженні явищ і процесів реальної дійсності. Значення гіпотез у прогнозуванні розвитку матеріального та духовного світу. Формування наукової теорії – основний етап у процесі наукового дослідження. Поняття наукової теорії, її сутності та структури. Ознаки і функції наукової теорії. Роль теорії у формуванні та розвитку знань, науки, наукової картини світу, економічної картини світу. Пошукові, описові, причинно-наслідкові та прогностичні дослідження. Кабінетні і польові дослідження. Дослідження, які проводяться самостійно суб'єктом. Дослідження, що проводяться спеціалізованими дослідницькими фірмами. Дослідження, які проводяться спільно.
Тема 4. Рівні та методи наукового дослідження. Загальнонаукові та загальнологічні методи наукового пізнанняРівні наукового дослідження: емпіричний і теоретичний, їх відмінність за предметом, методами і формами наукового знання. Поняття про емпіричні та теоретичні рівні наукового дослідження. Методи нагромадження емпіричного матеріалу та вираження його в різних формах емпіричного знання. Методи спостереження, вимірювання, опису, експерименту та їх роль у дослідженні. Методи теоретичного узагальнення емпіричного матеріалу та вираження його в різних формах теоретичного знання. Загальнонаукові та загальнологічні методи наукового пізнання. Аналіз і синтез. Порівняння, абстрагування та узагальнення. Індукція, дедукція та аналогія. Моделювання і формалізація. Системний аналіз. Комплексні дослідження. Аксіоматичний і гіпотетико-дедуктивний методи. Порівняльний і структурно-функціональний методи. Логіко-математичний та імовірнісний методи. Емпіричні методи дослідження у групі економічних наук. Ситуаційні методи, що використовуються у менеджменті та маркетингу. Методи порівнянь, групувань, табличних, графічних, балансових, індексних, ланцюгових підстановок. Теорія масового обслуговування. Інформаційний підхід у методології пізнання. Наукова інформація та її джерела. Поняття наукової інформації. Види та вимоги до наукових видань: автореферат, дисертації, препринт, збірник наукових праць, матеріали наукової конференції, тези доповідей наукової конференції, науково-популярне видання. Технологія роботи з науковою літературою. Особливості збирання, обробки та інтерпретації інформації.
Тема 5. Методи лонгітюдного моделювання аграрних економічних процесів. Непараметричні методи дослідження ефективності та продуктивності аграрного виробництваЗастосування сучасних підходів до аналізу та оцінки ефективності та ризиковості ведення бізнесу. Суть методу лонгітюдного моделювання та особливості його застосування у прогнозуванні та аналізі динамічних процесів аграрної економіки. Обґрунтування управлінських рішень на основі лонгітюдного моделювання. Суть непараметричного аналізу ефективності та продуктивності аграрного сектору. Вимірювання ефективності за Фарреллом. Технічна ефективність виробництва. Технічна ефективність використання ресурсів. Інші показники технічної ефективності. Вимірювання загальної ефективності виробництва. Ефективність масштабу виробництва. Основи моделювання аналізу діяльності. Аксіоми аналізу огинаючої даних (АОД). Виробничі функції. Моделювання “Шкідливого виробництва”. Моделювання “Перевикористання ресурсів”. Агрегування показників ефективності за принципом «випуск-ресурс». Аналіз показників ефективності. Індекс продуктивності за Малмквістом. Вимірювання показників продуктивності за допомогою (АОД).
Тема 6. Імітаційно-симулятивне моделювання економічних процесів методом «Монте-Карло». Аналіз нелінійних економічних процесів аграрного розвиткуМетод «Монте-Карло», як інструмент оцінки емпіричних динамічних рядів у аграрному бізнесі шляхом імітаційного симулювання. Оцінка ризиків та ймовірності їх настання за допомогою метода «Монте-Карло». Оцінювання чутливості результативних параметрів до пояснюючих факторів. Аналіз та ідентифікація динамічних процесів у аграрному бізнесі щодо стохастичності та її видів. Аналіз та ідентифікація динамічних рядів на фрактальність. Оцінювання динамічних рядів аграрного розвитку щодо типу фрактала та можливостей прогнозування процесів за допомогою R/S- аналізу, та показника Херста. Побудова стохастичного профілю динамічного процесу та його використання для прогнозування майбутнього розвитку процесу.
Тема 7. Оформлення результатів наукових досліджень, упровадження їх у практику та оцінювання ефективностіСистематизація результатів дослідження. Види систематизації результатів дослідження та їх зміст. Докази гіпотези, висновки та рекомендації, науковий експеримент, коригування попередніх пропозицій, літературний огляд дослідження. Викладення висновків та рекомендацій у формі реферату, наукової статті, тез доповіді, звіту про виконану науково-дослідну роботу, курсової, випускної магістерської роботи. Наукова стаття. Звіт про науково-дослідну роботу (НДР). Упровадження результатів закінчених досліджень та розрахунок їх ефективності. Продукція наукових досліджень: теоретичні і науково-методологічні положення, методики, рекомендації. Кінцеві результати НДР, місце і форми їх застосування. Порядок упровадження результатів НДР у практику діяльності підприємств. Відповідальність за впровадження НДР. Здавання замовнику НДР. Упровадження завершених досліджень: дослідне випробування розроблених методик, рекомендацій, інструкцій, положень. Ефективність результатів наукових досліджень та її критерії. Економічна, науково-технічна, соціальна ефективність наукового дослідження.
ІV. ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКО - ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ І ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОГО ВИКОНАННЯ СТУДЕНТАМИ
Тема 1. Методологія наукових досліджень: зміст та сутність поняття
Перелік компетентностей, на формування яких спрямоване семінарсько-практичне заняття: Ключові інструментальні компетентності: базові загальні знання; здійснення наукових досліджень; розвиток дослідницьких навичок та умінь. Ключові міжособистісні компетентності: міжособистісні навики та уміння; взаємодія (робота в команді). Ключові системні компетентності: здатність застосовувати знання на практиці; здатність пристосовуватись до нових ситуацій. Ключові спеціальні (фахові) компетентності: з’ясування та усвідомлення сутності поняття методологія, наукове дослідження, необхідності та процедури наукового дослідження; вивчення класифікації наукових досліджень; вивчення емпіричних, логічних та теоретичних пізнавальних завдань наукового дослідження.
План семінарсько-практичного заняття
Контрольні запитання:
у чому повинен виражатися їх результат.
працях мислителів Середньовіччя і сучасності.
Практичні завдання: (Тести, правильних відповідей може бути декілька)
1. Суб’єктами науково-дослідної роботи є: а) студенти, аспіранти, докторанти ; б) студенти, аспіранти, професори, доценти; в) викладачі, студенти, аспіранти, докторанти; г) викладачі, професори, доценти, асистенти.
2. Система управління науково-дослідною роботою складається з таких складових: а) організація, контроль, мотивація, облік, аналіз; б) планування, облік, аналіз, контроль; в) облік та контроль; г) керівництво, облік, аналіз, планування; д) немає правильної відповіді.
3. Поточний і підсумковий контроль за науково-дослідною роботою студентів здійснює: а) кафедра та деканат; б) науковий керівник; в) науковий керівник та завідуючий кафедри; г) кафедра; д) усі відповіді правильні.
4. Який зв’язок існує між поняттями "наука" та "освіта": а) прямий; б) обернений; в) обернено-кореляційний; г) прямий та обернений; д) ніякого.
5. Які є види науково-дослідної роботи: а) науково-дослідна компонента наукової роботи (навчального процесу); б) самостійна науково-дослідна пошукова робота; в) науково-дослідна робота під науковим керівництвом; г) все перелічене вище.
Інформаційне забезпечення:
Тема 2. Наука і наукове мислення. Концептуальні основи наукового пізнання «Економічної картини світу»
Перелік компетентностей, на формування яких спрямоване семінарсько-практичне заняття: Ключові інструментальні компетентності: базові загальні знання; наукове пізнання; «Економічна картина світу»; розвиток дослідницьких навичок та умінь. Ключові міжособистісні компетентності: міжособистісні навики та уміння; взаємодія (робота в команді). Ключові системні компетентності: здатність застосовувати знання на практиці; здатність пристосовуватись до нових ситуацій. Ключові спеціальні (фахові) компетентності: з’ясування та усвідомлення сутності поняття наука, наукове дослідження, функції науки, метод наукового пізнання, необхідності та процедури наукового дослідження; вивчення типології методів наукових досліджень; принципи наукового пізнання.
План семінарсько-практичного заняття
Контрольні запитання:
Практичні завдання: (Тести, правильних відповідей може бути декілька)
1. Наука – це: А) системою знань; Б) форма суспільної свідомості; В) сфера людської діяльності; Г) все перелічене вище.
2. До функцій науки не належить: А) пізнавальна функція; Б) культурно-виховна функція; В) практична функція; Г) немає правильної відповіді.
3. За об’єктною ознакою наука поділяється на наступні блоки: А) природничі науки, суспільні науки, науки про мислення; Б) фундаментальна наука, прикладна наука, наукознавство; В) технічні науки, історико- економічні науки, філософські науки; Г) немає правильної відповіді.
4. Формами наукової діяльності є: А) природничі науки, суспільні науки, науки про мислення; Б) пізнавальна, культурно-виховна, практична; В) фундаментальна наука, прикладна наука, наукознавство; Г) немає правильної відповіді.
5. Наукознавство – це: А) вивчення історії розвитку науки; Б) комплекс наукових дисциплін, що узагальнюють і досліджують закономірності функціонування науки; В) дослідження системи методів у науці, складання моделей наукової діяльності і окремих її видів; Г) розробка міжнародних і національних систем понять і термінології, стильових особливостей викладення результатів наукових досліджень.
6. Напрямками наукової інтеграції України у світове співтовариство є: А) використання досягнень світової науки, наукове співробітництво, інтеграції української науки в світову; Б) провадження спільних наукових досліджень, проведення міжнародних конференцій, взаємний обмін науковими кадрами; В) взаємний обмін науковою та науково-технічною інформацією, взаємний обмін науковими кадрами, спільні дослідження у міжнародних колективах спеціалістів; Г) немає правильної відповіді.
7. Що не є складовим елементом науки? А) постулат; Б) категорія; В) закон; Г) аналіз і синтез.
8. Вищою науковою організацією України є: А) Міністерство освіти і науки України; Б) Національна академія наук України; В) Вищий навчальний заклад; Г) Вища атестаційна комісія (ВАК) України.
Інформаційне забезпечення:
Тема 3. Наукове дослідження та методика його виконання в економіці. Технологія дослідницької роботи
Перелік компетентностей, на формування яких спрямоване семінарсько-практичне заняття: Ключові інструментальні компетентності: базові загальні знання; процес наукового дослідження; технологія наукового дослідження; розвиток дослідницьких навичок та умінь. Ключові міжособистісні компетентності: міжособистісні навики та уміння; взаємодія (робота в команді). Ключові системні компетентності: здатність застосовувати знання на практиці; здатність пристосовуватись до нових ситуацій. Ключові спеціальні (фахові) компетентності: з’ясування та усвідомлення сутності поняття технологія наукового дослідження, компоненти наукового дослідження, формування гіпотези, особливості наукового дослідження в області економіки.
План семінарсько-практичного заняття
Контрольні запитання:
Практичні завдання: (Тести, правильних відповідей може бути декілька)
1. Наукове дослідження – це: а) робота, у якій сформульовано і обґрунтовано предмет і об’єкт; б) процес цілеспрямованого вивчення певного об’єкта (процесу або явища) використовуючи наукові методи з метою встановлення закономірностей його виникнення, розвитку і перетворення у практичній діяльності людей; в) це сукупність організаційних, методичних і технічних прийомів, здійснюваних за допомогою певних процедур; г) це дії, які конкретизують застосування методичних прийомів дослідження процесу відтворення необхідного продукту, забезпечують виявлення конфліктних ситуацій з метою їх своєчасного усунення та запобігання виникненню у підприємницькій діяльності.
2. Об’єкт наукового дослідження це: а) те, на що спрямована пізнавальна діяльність дослідника; б) процес або явище, яке породжує проблемну ситуацію і обране для дослідження; в) навколишній матеріальний світ і його відображення в дійсності; г) всі відповіді вірні.
3. У назві наукового дослідження завжди міститься: а) предмет і об’єкт дослідження; б) предмет дослідження; в) об’єкт дослідження; г) методи дослідження.
4. На якому етапі науково-дослідного процесу здійснюється вивчення стану об’єкта дослідження: а) організація; б) узагальнення; в) апробація; г) реалізація.
5. Літературний виклад результатів дослідження це: а) узагальнення; б) дослідження; в) апробація; г) реалізація.
6. Колективне обговорення дослідження, результатом якого є його схвалення, ствердження або визнання є: а) узагальнення; б) апробація; в) дослідження; г) реалізація.
7. Виконання досліджень не включає: а) доведення гіпотез; б) формування висновків; в) вивчення стану об’єкта дослідження; г) корегування попередніх результатів.
8. Визначення стану об’єкту дослідження і виконання організаційно-методологічної підготовки дослідження належить до: а) організаційної стадії; б) дослідної стадії; в) узагальнення результатів дослідження; г) стадії апробації.
9. Створення нової інформації полягає у: а) упорядкуванні сукупності елементів арифметичних і логічних операцій, записаних будь-якою вихідною мовою; б) визначенні стану об’єкту дослідження і виконання організаційно-методологічної підготовки дослідження; в) у проведенні спостережень і виборі оціночних критеріїв, досліджуваних економічних процесів, а також збереженні і групуванні інформації; г) виявленні недоробок, які потім усуваються дослідником.
Інформаційне забезпечення:
Тема 4. Рівні та методи наукового дослідження. Загальнонаукові та загальнологічні методи наукового пізнання
Перелік компетентностей, на формування яких спрямоване семінарсько-практичне заняття: Ключові інструментальні компетентності: базові загальні знання; процес наукового дослідження; технологія наукового дослідження; розвиток дослідницьких навичок та умінь. Ключові міжособистісні компетентності: міжособистісні навики та уміння; взаємодія (робота в команді). Ключові системні компетентності: здатність застосовувати знання на практиці; здатність пристосовуватись до нових ситуацій. Ключові спеціальні (фахові) компетентності: з’ясування та усвідомлення сутності поняття методів теоретичного наукового дослідження, методів емпіричного наукового дослідження, інформаційне забезпечення наукового дослідження, формування гіпотези, особливості наукового дослідження в області економіки.
План семінарсько-практичного заняття
Контрольні запитання:
А) максимум прибутку; Б) мінімум витрат?
Практичні завдання: (Тести)
1. Загальнонауковим, фундаментальним, узагальненим методом пізнання є: а)історичний; б) діалектичний; в) системний; г) формалізація.
2. До загальнонаукових методів не відносяться: а) теоретичні; б) часткові; в) емпіричні; г) емпірико-теоритичні.
3. Методологія – це: а) вчення про методи пізнання та перетворення дійсності; б) сукупність прийомів, методів та процедур дослідження, що застосовуються в тій чи іншій соціальній галузі знань; в) філософське вчення про методи пізнання; г) концептуальний виклад мети, змісту, методів дослідження, які забезпечують отримання максимально об’єктивної, точної, систематизованої інформації про процеси та явища.
4. Спостереження, обстеження, вибір критеріїв оцінки, збирання і групування інформації здійснюється на етапі: а) вивчення; б) організації; в) дослідження; г) апробації.
Завдання 1. На основі фактичної інформації вибраного об'єкта дослідження проаналізувати баланс основних засобів, баланс основних виробничих ресурсів, баланс запасів, для галузі – наприклад: зернофуражний баланс, продовольчий баланс, баланс енергетичних ресурсів і т. ін., зробити висновки, що випливають з одержаних результатів. Завдання 2. За матеріалами обраного студентом наукового дослідження, відповідно до його мети і завдань, обґрунтувати вибір економічної стохастичної залежності між параметрами, яка має бути дослідженою за допомогою кореляційно-регресійного методу, а також результативний параметр і факторні ознаки, за якими буде побудована кореляційна модель. Навести аргументи на користь вибраного типу математичної моделі (математичного рівняння), на основі якого має здійснюватися такий аналіз. Завдання 3. На персональному комп’ютері, відповідно до змісту завдання 1, побудувати кореляційну модель і здійснити її оцінку за такими параметрами: - оцінити достовірність моделі в цілому за критерієм Фішера і достовірність факторів за t-критерієм (критерієм Ст’юдента); - здійснити оцінку моделі за коефіцієнтами детермінації і кореляції; - здійснити економічне трактування параметрів кореляційної моделі; - зробити висновки про правомірність використання побудованої кореляційної моделі за можливими напрямами. Обов’язковий напрям - оцінка ступеня раціональності використання досліджуваним об’єктом факторів, включених в кореляційну модель; - на основі коефіцієнтів еластичності визначити найбільш істотні фактори, що впливають на досліджуваний результат, і обґрунтуйте, які заходи може вжити досліджуваний об’єкт, щоб створити найбільш сприятливі умови для повнішого використання такого фактора.
Інформаційне забезпечення:
Тема 5. Методи лонгітюдного моделювання аграрних економічних процесів. Непараметричні методи дослідження ефективності та продуктивності аграрного виробництва
Перелік компетентностей, на формування яких спрямоване семінарсько-практичне заняття: Ключові інструментальні компетентності: базові загальні знання; процес наукового дослідження; технологія наукового дослідження; розвиток дослідницьких навичок та умінь. Ключові міжособистісні компетентності: міжособистісні навики та уміння; взаємодія (робота в команді). Ключові системні компетентності: здатність застосовувати знання на практиці; здатність пристосовуватись до нових ситуацій. Ключові спеціальні (фахові) компетентності: з’ясування та усвідомлення сутності методів лонгітюдного моделювання, методів непараметричного аналізу, інформаційне забезпечення емпіричними даними, формування гіпотези, аналіз та оцінювання одержаних результатів розв’язування моделей.
План семінарсько-практичного заняття
Контрольні запитання:
Практичні завдання: (Тести)
А) показник, що характеризує раціональну сукупність кінцевих продуктів, за умови повного використання ресурсів, порівняно із іншими підприємствами; Б) відношення виручки до прибутку; В) відношення прибутку до собівартості; Г) показник, що характеризує випуск продукції та враховує ціни реалізації продукції.
А) електронна таблиця; Б) текстовий редактор; В) програмний пакет, що дозволяє розрахувати технічну, алокативну та інші показники ефективності; Г) програма для обробки БД.
А) ізокванта ресурсів; Б) крива, що відображає залежність випусків від співвідношення цін на ресурси; В) ізокоста випусків; Г) бюджетна лінія.
А) добуток технічної ефективності на загальну економічну ефективність; Б) частка від ділення загальної економічної ефективності на технічну ефективність; В) відношення прибутку від реалізації продукції до виручки від реалізації; Г) показник аналогічний до показника рентабельності виробництва.
А) обернено-пропорційна величина до функції відстані Шепарда; Б) обернено-пропорційна величина до технічної ефективності випуску; В) відношення значення комбінації ресурсів, яке знаходиться на межі технологічних можливостей до фактичного значення; Г) відношення загальної економічної ефективності до алокативної ефективності; Д) всі відповіді вірні.
А) добуток технічної ефективності випуску на алокативну ефективність випуску; Б) частка від ділення алокативної ефективності на функцію відстані Шепарда; В) добуток технічної ефективності на функцію відстані Шепарда; Г) частка від ділення функції відстані Шепарда на технічну ефективність.
Завдання 1. Припустимо ми маємо 5 агропідприємств з наступними даними щодо їх відповідних випусків та факторів:
Побудуйте на графіку їх значення та огинаючу даних. Вкажіть також які з підприємств є технічно-ефективні, а які не ефективні.
Завдання 2. За матеріалами обраного студентом напрямку наукового дослідження та обраними параметрами оцінити технічну та загальну економічну ефективність використання ресурсів чи /та виробництва й надання послуг об’єктом дослідження, за допомогою метода аналіз огинаючої даних (АОД), використовуючи програмний пакет OnFront 2.0.
Завдання 3. Створити в середовищі OnFront 2.0 інформаційний масив вихідних даних за такою інформацією, для оцінки технічної ефективності випусків:
Завдання 4. Використовуючи інформаційну панель для завдання 3 даної теми, сформувати інформаційний пул (дані не лише крос секційного перетину, а й часової зміни за роками) та побудувати лонгітюдну модель для прогнозування результативного параметра під впливом факторних ознак, та їх зміни в часі. Для виконання завдання використати програмний пакет статистичного кореляційно-регресійного аналізу EViews 3.0.
Інформаційне забезпечення:
Тема 6. Імітаційно-симулятивне моделювання економічних процесів методом «Монте-Карло». Аналіз нелінійних економічних процесів аграрного розвитку
Перелік компетентностей, на формування яких спрямоване семінарсько-практичне заняття: Ключові інструментальні компетентності: базові загальні знання; процес наукового дослідження; технологія наукового дослідження; розвиток дослідницьких навичок та умінь. Ключові міжособистісні компетентності: міжособистісні навики та уміння; взаємодія (робота в команді). Ключові системні компетентності: здатність застосовувати знання на практиці; здатність пристосовуватись до нових ситуацій. Ключові спеціальні (фахові) компетентності: з’ясування та усвідомлення сутності методів імітаційно-симулятивного моделювання, методів непараметричного аналізу, методів оцінювання параметрів нелінійної динаміки, інформаційне забезпечення емпіричними даними, формування гіпотези, аналіз та оцінювання одержаних результатів розв’язування моделей.
План семінарсько-практичного заняття
Контрольні запитання:
Практичні завдання:
Завдання 1. Використовуючи імовірнісну (стохастичну) залежність одержану в завданні теми 5 завданні 4, за допомогою методу «Монте-Карло» зімітувати пул спостережень та оцінити імовірність настання майбутніх станів прогнозованих процесів обґрунтованої моделі. Оцінити чутливість факторних ознак, побудувати графіки «торнадо» та дати економічне трактування одержаних результатів.
Інформаційне забезпечення:
Тема 7. Оформлення результатів наукових досліджень, упровадження їх у практику та оцінювання ефективності
Перелік компетентностей, на формування яких спрямоване семінарсько-практичне заняття: Ключові інструментальні компетентності: базові загальні знання; процес наукового дослідження; технологія наукового дослідження; розвиток дослідницьких навичок та умінь. Ключові міжособистісні компетентності: міжособистісні навики та уміння; взаємодія (робота в команді). Ключові системні компетентності: здатність застосовувати знання на практиці; здатність пристосовуватись до нових ситуацій. Ключові спеціальні (фахові) компетентності: з’ясування та усвідомлення сутності поняття результати наукового дослідження, вимоги до наукової статті, магістерської роботи, наукової доповіді, автореферату, дисертації.
План семінарсько-практичного заняття
Контрольні запитання:
Практичні завдання:
Завдання 1. Розробити концепцію наукової роботи (тези конференції, наукова стаття, магістерська робота…): Мета, структура, завдання, методи наукового дослідження, гіпотеза очікуваних результатів, висновки по дослідженню.
Інформаційне забезпечення:
V. ОРІЄНТОВНА ТЕМАТИКА РЕФЕРАТІВ (НАУКОВИХ ЕСЕ)
VІ. САМОСТІЙНА РОБОТА СТУДЕНТА. ПОТОЧНИЙ І ПІДСУМКОВИЙ КОНТРОЛЬ ЗА ЗАСВОЄННЯМ СТУДЕНТАМИ ЗМІСТУ НАУКИ
Мета самостійної роботи студентів: засвоєння студентами в повному обсязі навчальної програми змісту науки, формування в них навичок самостійного опрацювання теоретичних і прикладних питань економіки та менеджменту аграрних підприємств. При вивченні науки «Методологія наукових досліджень» можуть бути використані наступні види самостійної роботи студентів: 1. Самостійна робота, що забезпечує засвоєння матеріалу до поточних аудиторних/контактних занять. 2. Пошуково-аналітична робота. 3. Науково-дослідницька робота. Вказані види СРС здійснюються за такими напрямами:
Карта самостійної роботи студентів (карта СРС) відображає перелік конкретних форм самостійної роботи, які необхідно виконати студенту, планові терміни її складання та кількість балів, які можна отримати за виконання цих робіт. Усі завдання самостійної роботи студентів поділяються на обов’язкові та вибіркові. До обов’язкових належать завдання, які всі студенти повинні виконати обов’язково під час вивчення науки. До вибіркових належать альтернативні завдання, серед яких кожен студент може вибрати завдання на власний розсуд з тим, щоб набрати необхідну кількість балів. Оцінки (бали), одержані студентами за виконання різних видів роботи, вносяться до «Журналу обліку поточної успішності студентів». Відповідно до навчального плану підсумковий контроль з вивчення науки здійснюється у формі екзамену, при цьому передбачений поточний контроль знань.Поточний контроль засвоєння змісту науки здійснюється у формі: - усного опитування студентів на практичних заняттях; - письмового експрес – контролю знань; - виконання тестів за темами змісту науки; - приймання і захист індивідуальних завдань, виконаних на практичних заняттях і самостійно; - проведення проміжного контролю за модулями. При здійсненні контролю за систематичністю та активністю роботи студентів оцінці підлягають: а) рівень знань, продемонстрований студентами на практичних заняттях під час відповідей на питання теоретичного і методичного характеру; б) регулярне виконання домашніх завдань, доведення правильності та самостійності їх виконання; в) підготовка реферату і його захист; оцінці підлягає розуміння предмету дослідження, здатність до концентрованої ретрансляції основних положень теми, обґрунтованість відповідей на запитання, оформлення реферату. Максимальна кількість балів за напрямом поточного контролю становить 50 балів: за першою складовою - 26 балів; за другою складовою – виконання розрахункових завдань - 6 балів; за третьою складовою – 5 або 10 балів. Проміжний контроль здійснюється з метою виявлення рівня засвоєння студентами теоретичних знань і практичних навичок з питань методології та методики наукових досліджень, здійснення конкретних емпіричних та теоретичних досліджень за обраною темою, підготовки та оформлення їх результатів. Він забезпечує контроль знань студентів за модулями, визначеними в рамках програми науки. Це дозволяє своєчасно виявити рівень знань студентів, стимулювати їх поточну роботу. Згідно з тематичним планом дисципліни студент може отримати за кожне із 12 практичних занять різну кількість балів, залежно від складності теми та насиченості її завданнями розрахункового та логічного характеру. При цьому студент може отримати 0, 1, 2, 3, 4, 5 балів залежно від теми. Оцінка “5 балів ” виставляється тоді, коли студент: а) з питань теоретико-методологічного спрямування чітко сформулював поняття і терміни, які необхідно знати для висвітлення змісту даного питання; обґрунтував методичні принципи, підходи до розв’язання передбаченої питанням проблеми; б) правильно виклав економічний механізм чи методичні підходи до розв’язання сформульованої економічної проблеми, спираючись на теоретичні знання; в) з практичної реалізації набутих теоретичних знань через здійснення наукового дослідження, розв’язання завдання за вихідною заданою інформацією у логічній послідовності правильно розв’язав задачу, зробив відповідні висновки, які випливають із одержаного результату. Оцінка "4 бали" ставиться в тоді, коли студент: а) сформулював поняття і терміни в основному правильно, але не повністю. За допущених ним неістотних похибок; правильно, але поверхово розкрив сутність економічних явищ і процесів; назвав методологічні принципи, підходи до розв’язання аграрно-економічних завдань без належного їх обґрунтування; б) допускає неістотні похибки при викладенні економічного механізму або підходів до розв’язання економічної проблеми; або ж допускає незначні похибки, що свідчить про дещо поверхневі знання студента з даного питання; в) правильно охарактеризував методики здійснення досліджень, не повністю розкрив їх сутність і взаємозв’язок, не розкрив логічних підходів до якісного їх застосування, сформулював поверхнево оцінки одержаних результатів дослідження; г) правильно окреслив хід розв’язання задачі, але допустив помилку в розрахунках і отримав неправильний результат. Оцінка "3 бали" ставиться тоді, коли студент: а) допускає істотні похибки при викладенні економічного механізму розв’язання економічної проблеми; або ж допускає одну істотну похибку, що свідчить про поверхневі знання студента з даного питання; б) концептуально виклав основні напрями (шляхи) розв’язання тієї чи іншої проблеми, але здійснив лише поверхневе їх обґрунтування, допустив логічні похибки; або ж студентом названо і здійснено належне обґрунтування не з усіх основних напрямів розв’язання проблеми. Оцінка «2 бали» ставиться тоді, коли студент: а) в цілому правильно, але неточно дав оцінку економічним явищам, дає неточне правове та економічне обґрунтування процесів організації досліджень, правильно, але не послідовно виклав методику обґрунтування етапів дослідження чи обраних методів; б) при розв’язанні задачі допустив незначні помилки, виконав її не послідовно, не зробив належного висновку. Оцінка "1 бал" ставиться тоді, коли студент: а) зовсім не дає визначення понять і термінів або сформулював їх неправильно, що засвідчує про відсутність у студента розуміння суті даного питання; в основному неправильно назвав методологічні принципи, підходи до розв’язання економічних завдань, зробив невдалу спробу їх обґрунтування; б) допускає істотні похибки при викладенні економічного механізму або методичних підходів до розв’язання проблеми, що у підсумку свідчить про відсутність у студента системних знань з даної проблеми; в) неправильно визначив більшість показників, що передбачені питанням, не зробив або ж зробив невдалу спробу розкрити сутність цих показників та їх взаємозв’язок, що в цілому свідчить про незасвоєння студентом методики розв’язання даного питання; г) неправильно окреслив більшість основних напрямів (шляхів) розв’язання тієї чи іншої проблеми; д) допустив неправильний хід розв’язання задачі, що призвело до одержання неправильного результату. Оцінка «0» балів виставляється в тому разі, коли студент: не відповідав на поставлені теоретичні питання в усній чи письмовій формі, не розв’язував задач, або не з'явився на заняття. Для проведення проміжного контролю знань студентів з науки доцільно провести один модуль. Основною формою проміжної перевірки є контрольна робота, яка складається з теоретичних чи методичних питань і емпіричних задач, присвячених темам даного модуля. Кожне завдання, включене до модуля, оцінюється за шкалою 0; 6; 8; 10 балів. Підсумковий бал за результатами поточного модульного контролю оформлюється під час останнього контактного заняття – за розкладом екзаменаційно-лабораторних сесій.
КАРТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА з науки «Методологія наукових досліджень» для студентів напряму підготовки 6504 «Економіка підприємства» галузі знань (спеціалізації) 6504/1 «Економіка агропромислових формувань» денна форма навчання
* Види семінарських (практичних, лабораторних занять) затверджуються робочою навчальної програми науки. ** Кількість модульних (контрольних) робіт з однієї науки визначає кафедра. За семестр не повинно проводитись більше 2-х модульних (контрольних) робіт. *** За рішенням кафедри студентам, які брали участь у позанавчальній науковій діяльності — участь у конференції, підготовці наукових публікацій тощо — можуть присуджуватись додаткові бали за поточну успішність, але не більше 10 балів. Кількість балів за поточну успішність студентів денної форми навчання становить 50 балів, максимальна кількість балів за екзамен – 50, підсумкова оцінка становить 100 балів.
КАРТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТАнауки «Методологія наукових досліджень»напрям підготовки 6504 "Економіка підприємства" спеціалізація 6504/1 «Економіка агропромислових формувань» заочна форма навчання
* Види контактних занять затверджуються робочою навчальної програми науки. ** Кількість модульних (контрольних) робіт з однієї науки визначає кафедра. За семестр не повинно проводитись більше 2-х модульних (контрольних) робіт. *** За рішенням кафедри студентам, які брали участь у позанавчальній науковій діяльності — участь у конференції, підготовці наукових публікацій тощо — можуть присуджуватись додаткові бали за поточну успішність, але не більше 10 балів.
Підсумковий контроль знань студентів
Підсумковий контроль з вивчення науки передбачається у формі іспиту. Оцінювання знань студентів з навчальних дисциплін, формою підсумкового контролю яких є іспит здійснюється на основі результатів поточного і підсумкового контролю знань (іспиту). Результати поточного контролю знань студентів у цілому (з урахуванням систематичності й активності роботи, за виконання модульних завдань) оцінюється в діапазоні від 0 до 50 балів. В разі невиконання завдань поточного контролю у встановлений строк з об’єктивних причин, студент має право з дозволу декана скласти їх до останнього семінарського (практичного, лабораторного) заняття. Час та порядок складання визначає викладач. Об’єктом підсумкового контролю знань студентів у формі іспиту є результати виконання письмових екзаменаційних завдань. На іспит виносяться вузлові питання, типові та комплексні задачі, ситуації, завдання, що потребують творчої відповіді та уміння синтезувати отримані знання і застосовувати їх при вирішенні практичних задач тощо. Перелік питань, що охоплюють зміст програми науки, критерії оцінювання екзаменаційних завдань визначаються кафедрою, включаються до робочої програми дисципліни і доводяться до студентів на початок семестру. Екзаменаційний білет містить 5 завдань, кожне з яких оцінюється за шкалою 10; 8; 6; 0 балів, залежно від рівня відповіді:
Оцінка 10 балів виставляється в тому разі, коли студент: а) з питань теоретико-методичного характеру: розкрив суть економічної категорії, виклав методичні підходи до організації економічних процесів, дав їх економічне та правове обґрунтування. б) з емпіричних завдань: в логічній послідовності і правильно розв’язав завдання за наведеними у білеті вихідними даними, зробив відповідний висновок, що випливає з одержаного результату розв’язку. Оцінка 8 балів виставляється в тому разі, коли студент: в цілому вірно, але не точно, дав оцінку економічним явищам, дає неточне правове та економічне обґрунтування процесів організації наукового дослідження, вірно, але не послідовно виклав методику організації. При розв’язанні задачі допустився незначних помилок, виконав її не послідовно, не зробив належного висновку. Оцінка 6 балів виставляється у тому разі, коли студент: дає поверхове, неточне правове та економічне обґрунтування процесів організації виробництва, методику організації досліджень викладає з помилками. При розв’язанні задачі припустився помилок. Оцінка 0 балів виставляється в тому разі, коли студент: не розкрив суті економічних явищ, дає поверхове, неточне правове та економічне обґрунтування процесів організації виробництва, методику організації наукових досліджень викладає з помилками. При розв’язанні задачі припустився суттєвих помилок. Загальна підсумкова оцінка з науки складається з суми балів за результати поточного контролю знань та за виконання завдань, що виносяться на іспит.
ПРИКЛАД ТИПОВОГО ЕКЗАМЕНАЦІЙНОГО БІЛЕТА
ЗАТВЕРДЖЕНО Наказ Міністерства освіти і науки України 29 березня 2012 року №384 Форма № Н-5.05 МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД «КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ВАДИМА ГЕТЬМАНА»
Освітньо-кваліфікаційний рівень «Магістр» Напрям підготовки «Економіка підприємства» Спеціалізація «Економіка агропромислових формувань» Семестр І Навчальна дисципліна «Методологія наукових досліджень»
ЕКЗАМЕНАЦІЙНИЙ БІЛЕТ № _____
Затверджено на засіданні кафедри економіки агропромислових формувань протокол № _ від __ грудня 201_ р.
ЗАВІДУВАЧ КАФЕДРОЮ ДЕМ'ЯНЕНКО С.І.
ЕКЗАМЕНАТОР КОВАЛЬ П.В.
|