|
|
МЕТОДОЛОГІЯ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬДата публикации: 11.07.2019 10:20
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД «КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені ВАДИМА ГЕТЬМАНА»
Факультет економіки і управління
Кафедра економіки і менеджменту агробізнесу
ЗАТВЕРДЖУЮ: Проректор з науково-педагогічної роботи
«30» січня 2019 р.
МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ
МЕТОДОЛОГІЯ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ
Київ – 2018
Розробники: Коваль Павло Васильович, кандидат економічних наук, доцент кафедри економіки і менеджменту агробізнесу, доцент. email: analytic@logis.biz.ua
© П.В. Коваль, 2018 © КНЕУ, 2018
ЗМІСТ
Навчальна дисципліна «Методологія наукових досліджень» є однією із складових комплексної підготовки фахівців галузі знань 05 «Соціальні та поведінкові науки» спеціальності 051 «Економіка». Анотація навчальної дисципліни: Методологія наукових досліджень - це система принципів, методів, форм, прийомів та логічна організація досліджень щодо визначення мети, об’єкта і предмета наукового дослідження, вибору засобів та методів, за допомогою яких досягається найкращий результат, зокрема в сфері аграрної економіки і менеджменту. Міждисциплінарні зв’язки дисципліна «Методологія наукових досліджень» пов’язана з рядом наук бакалаврського рівня підготовки. Зокрема, вона спирається на понятійний апарат і окремі методичні підходи до вирішення загальнонаукових та економічних завдань таких наук, як "Філософія", "Економічна теорія", "Основи наукових досліджень", "Економетрія", "Економіка підприємств", "Ризикологія", "Обґрунтування господарських рішень і оцінювання ризиків", "Менеджмент аграрних підприємств" та ін. Мета вивчення дисципліни є ознайомлення студентів з сучасними методологічними економічними концепціями, з основами методології наукового пізнання та з методикою наукових досліджень в економіці та менеджменті; формування цілісного уявлення про науково-дослідницький процес; освоєння навиків формування і використання усвідомленої методологічної позиції наукового дослідження в галузі аграрної економіки, а також: 1) надання студентам теоретичних знань і розуміння основних положень курсу, як основи для набуття ними професійних умінь і навичок; 2) розроблення комплексу практичних завдань, вирішення яких забезпечує набуття студентами цілісної системи умінь виконувати типові завдання професійної діяльності дослідника у сфері аграрної економіки; 3) розроблення методичних рекомендацій і завдань для самостійної роботи над вивченням курсу, що слугує засобом формування у студентів здібностей до проведення науково-практичних досліджень їх оформлення і презентації результатів. Завдання (навчальні цілі) дисципліни полягає у формуванні в студентів цілісної системи знань щодо методології наукових досліджень у сфері аграрної економіки. У результаті вивчення дисципліни студенти повинні засвоїти елементи дослідницької діяльності, принципи організації, методику й технології оцінки ефективності аграрних підприємств, навчитися проводити авторські дослідження, зокрема, в частині збору інформації, теоретичних посилок та робочих гіпотез, вибору методики та методів аналітичної роботи з метою прийняття подальших управлінських та інвестиційних рішень.
Предметом дисципліни система загальних принципів і підходів наукового пізнання, методи, технології пізнання, що пов'язані з науковою та практичною професійною діяльністю в галузі аграрної економіки та менеджменту. У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен набути такі результати навчання:
теорії та методологічних засад наукових досліджень; теоретичних питань сутності понять і категорій методологій наукових досліджень.
формувати у магістрантів практичних навичок і вмінь щодо дослідницького процесу в економіці; застосовувати теоретичні та емпіричні методи дослідження аграрного розвитку; вирішувати наукові проблеми аграрної економіки та менеджменту; оформляти результати наукових досліджень та впроваджувати їх на практиці; визначати економічну ефективність специфічних наукових досліджень.
здатність формулювати професійні задачі в сфері агробізнесу, вибирати належні напрями і відповідні методи для їх розв’язання, беручи до уваги наявні ресурси. Зрозуміле і недвозначне донесення власних висновків, а також знань та пояснень, що їх обґрунтовують, до фахівців і нефахівців.
демонструвати навички самостійно приймати рішення, лідерські навички та уміння працювати в команді. Оцінювати результати власної роботи і нести відповідальність за особистий професійний розвиток.
Засвоєні студентами знання та набуті під час вивчення даної дисципліни навички є основою для здійснення практичної діяльності у сфері управління фінансами міжнародних корпорацій, фінансового контролінгу, внутрішнього та зовнішнього аудиту, ризик-менеджменту у реальному та фінансовому секторах економіки, консалтингу. Досягненню мети та ефективній реалізації завдань вивчення дисципліни підпорядкована логіка її викладання, структура і зміст.
ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
* Л – лекції; С – семінарські заняття; К – контактні заняття; І – індивідуальні заняття; СР – самостійна робота, ПК* – підсумковий контроль.
1. ЗМІСТ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ ЗА ТЕМАМИ
Тема 1. Методологія: сутність, зміст, поняття наукових досліджень. Поняття про діяльність людини: пізнавальну (гносеологічну), аксіологічну, праксіологічну. Наука як результат і особливий вид пізнавальної діяльності людини. Роль філософії в обґрунтуванні проблем наукового дослідження. Логічний аналіз об'єкта, суб'єкта і предмета методології наукового дослідження. Зміст, структура і значення курсу для наукової підготовки магістра, аспіранта, дослідника. Тема 2. Наука і наукове мислення. Концептуальні основи наукового пізнання «Економічної картини світу».Підходи до визначення науки. Предмет науки. Ознаки науки як специфічної діяльності. Основні функції науки: пізнавальна, розвиваюча, практично орієнтована. Завдання, що поставлені перед наукою. Науко-знавство як вчення про загальні закономірності розвитку й функціонування науки як системи знань. Структура науки та її елементи. Класифікація науки. Основні наукові галузі. Періодизація розвитку науки. Революції у науці. Напрями сучасного розвитку науки. Синергетика, еконофізика. Усвідомлення сучасної «Економічної картини світу».
Тема 3. Наукове дослідження та методика його виконання в економіці. Технологія дослідницької роботи. Поняття об'єкта та предмета наукового дослідження. Поняття про метод, методологію та рівні наукового дослідження. Типологія методів наукового пізнання: філософські, загально-наукові, загальнологічні, емпіричні та теоретичні. Особливості наукового дослідження в області економіки. Специфіка та особливості наукового дослідження аграрної економіки та менеджменту. Основні етапи наукового дослідження і логіка їх пізнавального пошуку. Виявлення, формування і постановка наукової проблеми як однієї з форм наукового знання. Сутність, характер і шляхи вирішення наукової проблеми. Формування та обґрунтування наукових гіпотез як процес поглиблення наукового дослідження. Види гіпотез та їх роль у дослідженні явищ і процесів реальної дійсності. Значення гіпотез у прогнозуванні розвитку матеріального та духовного світу. Формування наукової теорії – основний етап у процесі наукового дослідження. Поняття наукової теорії, її сутності та структури. Ознаки і функції наукової теорії. Роль теорії у формуванні та розвитку знань, науки, наукової картини світу, економічної картини світу. Пошукові, описові, причинно-наслідкові та прогностичні дослідження. Кабінетні і польові дослідження. Дослідження, які проводяться самостійно суб'єктом. Дослідження, що проводяться спеціалізованими дослідницькими фірмами. Дослідження, які проводяться спільно.
Тема 4. Рівні та методи наукового дослідження. Загальнонаукові та загальнологічні методи наукового пізнання. Рівні наукового дослідження: емпіричний і теоретичний, їх відмінність за предметом, методами і формами наукового знання. Поняття про емпіричні та теоретичні рівні наукового дослідження. Методи нагромадження емпіричного матеріалу та вираження його в різних формах емпіричного знання. Методи спостереження, вимі-рювання, опису, експерименту та їх роль у дослідженні. Методи теоретичного узагальнення емпіричного матеріалу та вираження його в різних формах теоретичного знання. Загальнонаукові та загальнологічні методи наукового пізнання. Аналіз і синтез. Порівняння, абстрагування та узагальнення. Індукція, дедукція та аналогія. Моделювання і формалізація. Системний аналіз. Комплексні дослідження. Аксіоматичний і гіпотетико-дедуктивний методи. Порівняльний і структурно-функціональний методи. Логіко-математичний та імовірнісний методи. Емпіричні методи дослідження у групі економічних наук. Ситуаційні методи, що використовуються у менеджменті та маркетингу. Методи порівнянь, групувань, табличних, графічних, балансових, індексних, ланцюгових підстановок. Теорія масового обслуговування. Інформаційний підхід у методології пізнання. Наукова інформація та її джерела. Поняття наукової інформації. Види та вимоги до наукових видань: автореферат, дисертації, препринт, збірник наукових праць, матеріали наукової конференції, тези доповідей наукової конференції, науково-популярне видання. Технологія роботи з науковою літературою. Особливості збирання, обробки та інтерпретації інформації.
Тема 5. Методи лонгітюдного моделювання аграрних економічних процесів. Непараметричні методи дослідження ефективності та продуктивності аграрного виробництва. Застосування сучасних підходів до аналізу та оцінки ефективності та ризиковості ведення бізнесу. Суть методу лонгітюдного моделювання та особливості його застосування у прогнозуванні та аналізі динамічних процесів аграрної економіки. Обґрунтування управлінських рішень на основі лонгітюдного моделювання. Суть непараметричного аналізу ефективності та продуктивності аграрного сектору. Вимірювання ефективності за Фарреллом. Технічна ефективність виробництва. Технічна ефективність використання ресурсів. Інші показники технічної ефективності. Вимірювання загальної ефективності виробництва. Ефективність масштабу виробництва. Основи моделювання аналізу діяльності. Аксіоми аналізу огинаючої даних (АОД). Виробничі функції. Моделювання “Шкідливого виробництва”. Моделювання “Перевикористання ресурсів”. Агрегування показників ефективності по «випуску-ресурсам». Аналіз показників ефективності. Індекс продуктивності за Малмквістом. Вимірювання показників продуктивності за допомогою (АОД).
Тема 6. Імітаційно-симулятивне моделювання економічних процесів методом «Монте-Карло». Аналіз нелінійних економічних процесів аграрного розвитку. Метод «Монте-Карло», як інструмент оцінки емпіричних динамічних рядів у аграрному бізнесі шляхом імітаційного симулювання. Оцінка ризиків та ймовірності їх настання за допомогою метода «Монте-Карло». Оцінювання чутливості результативних параметрів до пояснюючих факторів. Аналіз та ідентифікація динамічних процесів у аграрному бізнесі щодо стохастичності та її видів. Аналіз та ідентифікація динамічних рядів на фрактальність. Оцінювання динамічних рядів аграрного розвитку щодо типу фрактала та можливостей прогнозування процесів за допомогою R/S- аналізу, та показника Херста. Побудова стохастичного профілю динамічного процесу та його використання для прогнозування майбутнього розвитку процесу.
Тема 7. Оформлення результатів наукових досліджень, упровадження їх у практику та оцінювання ефективності. Систематизація результатів дослідження. Види систематизації результатів дослідження та їх зміст. Докази гіпотези, висновки та рекомендації, науковий експеримент, коригування попередніх пропозицій, літературний огляд дослідження. Викладення висновків та рекомендацій у формі реферату, наукової статті, тез доповіді, звіту про виконану науково-дослідну роботу, курсової, випускної магістерської роботи. Наукова стаття. Звіт про науково-дослідну роботу (НДР). Упровадження результатів закінчених досліджень та розрахунок їх ефективності. Продукція наукових досліджень: теоретичні і науково-методологічні положення, методики, рекомендації. Кінцеві результати НДР, місце і форми їх застосування. Порядок упровадження результатів НДР у практику діяльності підприємств. Відповідальність за впровадження НДР. Здавання замовнику НДР. Упровадження завершених досліджень: дослідне випробування розроблених методик, рекомендацій, інструкцій, положень. Ефективність результатів наукових досліджень та її критерії. Економічна, науково-технічна, соціальна ефективність.
2. ПОТОЧНА НАВЧАЛЬНА РОБОТА СТУДЕНТІВ ДЕННОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ
2.1. КАРТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА з науки «Методологія наукових досліджень» для студентів напряму підготовки «Економіка» галузі знань (спеціалізації) «Економіка агробізнесу»
* Види семінарських (практичних, лабораторних занять) затверджуються робочою навчальної програми науки (дисципліни). ** Кількість модульних (контрольних) робіт з однієї науки (дисципліни) визначає кафедра. За семестр не повинно проводитись більше 2-х модульних (контрольних) робіт. *** За рішенням кафедри студентам, які брали участь у позанавчальній науковій діяльності — участь у конференції, підготовці наукових публікацій тощо — можуть присуджуватись додаткові бали за поточну успішність, але не більше 10 балів. Кількість балів за поточну успішність студентів денної форми навчання становить 50 балів, максимальна кількість балів за екзамен – 50, підсумкова оцінка становить 100 балів.
2.2. Критерії оцінювання поточних результатів вивчення дисципліни Поточний контроль знань студентів здійснюється за двома основними напрямами: 1. Перевірка теоретичних знань 2. Перевірка індивідуальних практичних завдань Активна участь в семінарських (практичних, лабораторних) заняттях студента оцінюється максимально в 32 бали.
*при умові відвідання більше 50% занять
Оцінювання рівня набутих практичних навичок здійснюється за результатами виконання та захисту студентами практичних завдань.
Проміжний контроль здійснюється з метою виявлення рівня засвоєння студентами теоретичних знань і практичних навичок. Він забезпечує контроль знань студентів за модулями, визначеними в рамках програми дисципліни. Це дозволяє своєчасно виявити рівень знань, стимулювати їх поточну роботу Для проведення проміжного контролю знань студентів доцільно виділити один модуль. Основною формою проміжної перевірки є контрольна робота, яка складається з 2 теоретичних чи методичних питань і 2 практичних завдань, присвячених темам модуля. Контрольна робота проводиться під час індивідуальних занять за встановленим графіком на протязі двох академічних годин. 3. ПОТОЧНА НАВЧАЛЬНА РОБОТА СТУДЕНТІВ ЗАОЧНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ 3.1. КАРТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТАнауки “ Методологія наукових досліджень”напрям підготовки "Економіка" спеціалізація „Економіка агробізнесу”
* Види контактних занять затверджуються робочою навчальної програми науки. ** Кількість модульних (контрольних) робіт з однієї науки визначає кафедра. За семестр не повинно проводитись більше 2-х модульних (контрольних) робіт. *** За рішенням кафедри студентам, які брали участь у позанавчальній науковій діяльності — участь у конференції, підготовці наукових публікацій тощо — можуть присуджуватись додаткові бали за поточну успішність, але не більше 10 балів.
3.2. Критерії оцінювання поточних результатів вивчення дисципліни Поточний контроль знань студентів
Об’єктом поточного контролю знань студентів заочної форми навчання є:
Результати поточного контролю знань студентів заочної форми навчання оцінюються в діапазоні від 0 до 50 балів:
в т.ч.: 0 – 5 балів – активна та системну участь в контактних заняттях; 0 – 5 балів – написання експрес контрольної роботи; 0 – 5 балів – за усні відповіді; 0 – 10 балів – написання модульної контрольної роботи.
в т.ч.: 0 – 10 балів за виконання обов’язкових індивідуальних завдань; 0 – 10 балів за захист виконаних завдань
Підсумковий бал за результатами поточного модульного контролю оформлюється під час останнього контактного заняття – за розкладом екзаменаційно-лабораторних сесій.
4. ПОТОЧНА НАВЧАЛЬНА РОБОТА СТУДЕНТІВ ДИСТАНЦІЙНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ (Дистанційний курс з дисципліни не розроблявся)
5.1. Вимоги до виконання індивідуальних завдань для самостійної роботи
Мета самостійної роботи студентів: засвоєння студентами в повному обсязі навчальної програми науки, формування в них навичок самостійного опрацювання теоретичних і прикладних питань економіки підприємств. При вивченні дисципліни "Методологія наукових досліджень" можуть бути використані наступні три види самостійної роботи студентів: 1. Самостійна робота, що забезпечує засвоєння матеріалу до поточних аудиторних/контактних занять. 2. Пошуково-аналітична робота. 3. Наукова робота.
Індивідуалізація практичних завдань, що виконуються студентами під час проведення практичних занять і в позаурочний час в процесі самостійної роботи Індивідуалізація практичних завдань досягається завдяки виконанню їх студентами за індивідуально виданою викладачем фактичною інформацією. По кожному з таких завдань студент у письмовій формі здійснює оцінку одержаним результатам і робить відповідні висновки. Правильність виконання завдань і обґрунтованість висновків визначається викладачем підчас поточного і модульного контролю. Презентації Кожний студент представляє перед академічною групою узагальнюючі результати своїх практичних розробок, одержаних під час виконання індивідуальних практичних завдань. Під час презентації студент наводить аргументи, докази, показники, які підтверджують його висновок щодо стану розвитку економіки досліджуваного ним підприємства і основних напрямків її зміцнення. Семінар розгорнута бесіда Проводиться по темах, які визначені як проблемні з акцентом на ті питання, по яких ще немає єдиної точки зору. Програмою передбачено також семінар-дискусія по темі: " Концептуальні основи наукового пізнання «Економічної картини світу»" з акцентом на вибір концептуальних підходів, а також на методологічні підходи щодо вибору критеріїв для формування цілісної «Економічної картини світу».
5.2. Критерії оцінювання результатів виконання індивідуальних завдань для самостійної роботи Оцінювання самостійної роботи студентів залежить від виду самостійної роботи. Самостійна робота, що забезпечує підготовку до поточних аудиторних занять, оцінюється шляхом написання студентами контрольних письмових завдань за темами лекційних і практичних занять з балами: 0; 1; 2, відповідно, не розкрито питання, питання висвітлене не повною мірою і дана комплексна відповідь на питання. При розв’язання задач оцінка також може бути: 0; 0,1; 2, відповідно, розв’язок не правильний, методика розв’язку правильна, але результат не правильний і задача розв’язана правильно. При роботі в групах і підготовці та обговоренні ситуаційних завдань оцінка може бути: 0; 1; 2, відповідно, завдання не підготовлено, завдання підготовлено, але його презентація засвідчила недостатній рівень підготовки та не комплексне висвітлення питань, презентація та обговорення завдання показали його комплексність та креативність групи. Написання реферату за вибраною студентом самостійно з робочої програми дисципліни темою оцінюється: 5 балів – тема розкрита комплексно, показано уміння аргументувати своє ставлення до відповідних категорій, залежностей та явищ, широке використання літературних джерел; 4 балів – у цілому тема розкрита, але існують неточності в аргументації окремих висновків, та у використанні понятійного апарату. Не повною мірою розкриті теоретичні засади питання; 3 балів – тема висвітлена не повною мірою, не достатня аргументація окремих положень, пропозицій та висновків, є неточності у розкритті окремих категорій, залежностей та явищ; 1 бал – не розкрито зміст реферату у відповидності з його темою та розділами 0 балів – зміст реферату не відповідає його темі. Переведення 100-бальної шкали оцінювання в 4-и бальну та шкалу за системою ECTS здійснюється в такому порядку:
Шкала оцінювання: КНЕУ та ECTS
6. ПІДСУМКОВЕ ОЦІНЮВАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ВИВЧЕННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ (форма підсумкового контролю — екзамен)
6.1. Структура екзаменаційного білету
ЕКЗАМЕНАЦІЙНИЙ БІЛЕТ № _____
1/ Дайте визначення категорій: «наука», «знання», «діяльність» і поясніть, у чому повинен виражатися їх результат. 2/ Висвітліть основні етапи науково-дослідного процесу. 3/ Дати визначення та зобразити графічно криву граничного продукту. 4/ Назвіть та дайте характеристику параметрам та оцінкам економетричної моделі? 5/ Тестове завдання: і/ Програмний пакет OnFront 2.0 це: А) електронна таблиця; Б) текстовий редактор; В) програмний пакет, що дозволяє розрахувати технічну, алокативну та інші показники ефективності; Г) програма для обробки БД. іі/ Методологія – це: а) вчення про методи пізнання та перетворення дійсності; б) сукупність прийомів, методів та процедур дослідження, що застосовуються в тій чи іншій соціальній галузі знань; в) філософське вчення про методи пізнання; г) концептуальний виклад мети, змісту, методів дослідження, які забезпечують отримання максимально об’єктивної, точної, систематизованої інформації про процеси та явища. ііі/ Колективне обговорення дослідження, результатом якого є його схвалення, ствердження або визнання є: а) узагальнення; б) апробація; в) дослідження; г) реалізація.
6.2. Критерії оцінювання екзаменаційної роботи студента
Підсумковий контроль з вивчення науки передбачається у формі іспиту. Оцінювання знань студентів з навчальних дисциплін, формою підсумкового контролю яких є іспит здійснюється на основі результатів поточного і підсумкового контролю знань (іспиту). Успішне виконання студентом завдань поточного контролю є обов»язковою умовою участі його у складанні іспиту. Результати поточного контролю знань студентів у цілому (з урахуванням систематичності й активності роботи, за виконання модульних завдань) оцінюється в діапазоні від 0 до 50 балів. В разі невиконання завдань поточного контролю у встановлений строк з об’єктивних причин, студент має право з дозволу декана скласти їх до останнього семінарського (практичного, лабораторного) заняття. Час та порядок складання визначає викладач. Об’єктом підсумкового контролю знань студентів у формі іспиту є результати виконання письмових екзаменаційних завдань. На іспит виносяться вузлові питання, типові та комплексні задачі, ситуації, завдання, що потребують творчої відповіді та уміння синтезувати отримані знання і застосовувати їх при вирішенні практичних задач тощо. Перелік питань, що охоплюють зміст програми дисципліни, критерії оцінювання екзаменаційних завдань визначаються кафедрою, включаються до робочої програми дисципліни і доводяться до студентів на початок семестру. Екзаменаційний білет містить 5 завдань, кожне з яких оцінюється за шкалою 10; 8; 6; 4; 2; 0 балів, залежно від рівня відповіді:
Оцінка 10 балів виставляється в тому разі, коли студент: а) по питаннях теоретико-методичного характеру: розкрив суть економічної категорії, виклав методичні підходи до організації економічних процесів, дав їх економічне та правове обґрунтування. б) по задачах: в логічній послідовності і правильно розв’язав задачу за наведеними у білеті вихідними даними, зробив відповідний висновок, що випливає з одержаного результату розв’язку. Оцінка 8 балів виставляється в тому разі, коли студент: в цілому вірно, але не точно, дав оцінку економічним явищам, дає неточне правове та економічне обґрунтування процесів організації виробництва, вірно, але не послідовно виклав методику організації. При розв’язанні задачі допустився незначних помилок, виконав її не послідовно, не зробив належного висновку. Оцінка 6 балів виставляється у тому разі, коли студент: дає поверхове, неточне правове та економічне обґрунтування процесів організації виробництва, методику організації виробництва викладає з помилками. При розв’язанні задачі припустився помилок. Оцінка 4 бали не розкрив суті економічних явищ, дає поверхове, неточне правове та економічне обґрунтування процесів організації виробництва, методику організації виробництва викладає з помилками. При розв’язанні задачі припустився суттєвих методичних помилок. Оцінка 2 бали студент у цілому успішно відповів на поставлене запитання, проте існують окремі помилки у аргументації відповіді та у використанні понятійного апарату. Приклади використання тих чи інших складових присутні, проте не повністю розкривають особливість питання, мають не зажди логічний зв'язок із теорією питання. Оцінка 0 балів виставляється в тому разі, коли студент: студент дав неправильну відповідь на запитання, ухилився від аргументувань, показав незадовільні знання понятійного апарату або взагалі не відповів. Загальна підсумкова оцінка з дисципліни складається з суми балів за результати поточного контролю знань та за виконання завдань, що виносяться на іспит. До екзаменаційної відомості заносяться сумарні результати в балах поточного контролю та іспиту, які не перевищують в сумі 100 балів. Підсумковий бал за результатами поточного модульного контролю оформлюється під час останнього контактного заняття – за розкладом екзаменаційно-лабораторних сесій.
6.3. Приклади типових завдань, що виносяться на екзамен
(Тести, правильних відповідей може бути декілька)
1. Суб’єктами науково-дослідної роботи є: а) студенти, аспіранти, докторанти ; б) студенти, аспіранти, професори, доценти; в) викладачі, студенти, аспіранти, докторанти; г) викладачі, професори, доценти, асистенти.
2. Система управління науково-дослідною роботою складається з таких складових: а) організація, контроль, мотивація, облік, аналіз; б) планування, облік, аналіз, контроль; в) облік та контроль; г) керівництво, облік, аналіз, планування; д) немає правильної відповіді.
3. Поточний і підсумковий контроль за науково-дослідною роботою студентів здійснює: а) кафедра та деканат; б) науковий керівник; в) науковий керівник та завідуючий кафедри; г) кафедра; д) усі відповіді правильні.
4. Який зв’язок існує між поняттями "наука" та "освіта": а) прямий; б) обернений; в) обернено-кореляційний; г) прямий та обернений; д) ніякого.
5. Які є види науково-дослідної роботи: а) науково-дослідна компонента наукової роботи (навчального процесу); б) самостійна науково-дослідна пошукова робота; в) науково-дослідна робота під науковим керівництвом; г) все перелічене вище.
6. Наука – це: А) системою знань; Б) форма суспільної свідомості; В) сфера людської діяльності; Г) все перелічене вище.
7. До функцій науки не належить: А) пізнавальна функція; Б) культурно-виховна функція; В) практична функція; Г) немає правильної відповіді.
8. За об’єктною ознакою наука поділяється на наступні блоки: А) природничі науки, суспільні науки, науки про мислення; Б) фундаментальна наука, прикладна наука, наукознавство; В) технічні науки, історико- економічні науки, філософські науки; Г) немає правильної відповіді.
9. Формами наукової діяльності є: А) природничі науки, суспільні науки, науки про мислення; Б) пізнавальна, культурно-виховна, практична; В) фундаментальна наука, прикладна наука, наукознавство; Г) немає правильної відповіді.
10. Наукознавство – це: А) вивчення історії розвитку науки; Б) комплекс наукових дисциплін, що узагальнюють і досліджують закономірності функціонування науки; В) дослідження системи методів у науці, складання моделей наукової діяльності і окремих її видів; Г) розробка міжнародних і національних систем понять і термінології, стильових особливостей викладення результатів наукових досліджень.
11. Напрямками наукової інтеграції України у світове співтовариство є: А) використання досягнень світової науки, наукове співробітництво, інтеграції української науки в світову; Б) провадження спільних наукових досліджень, проведення міжнародних конференцій, взаємний обмін науковими кадрами; В) взаємний обмін науковою та науково-технічною інформацією, взаємний обмін науковими кадрами, спільні дослідження у міжнародних колективах спеціалістів; Г) немає правильної відповіді.
12. Що не є складовим елементом науки? А) постулат; Б) категорія; В) закон; Г) аналіз і синтез.
13. Вищою науковою організацією України є: А) Міністерство освіти і науки України; Б) Національна академія наук України; В) Вищий навчальний заклад; Г) Вища атестаційна комісія (ВАК) України.
14. Наукове дослідження – це: а) робота, у якій сформульовано і обґрунтовано предмет і об’єкт; б) процес цілеспрямованого вивчення певного об’єкта (процесу або явища) використовуючи наукові методи з метою встановлення закономірностей його виникнення, розвитку і перетворення у практичній діяльності людей; в) це сукупність організаційних, методичних і технічних прийомів, здійснюваних за допомогою певних процедур; г) це дії, які конкретизують застосування методичних прийомів дослідження процесу відтворення необхідного продукту, забезпечують виявлення конфліктних ситуацій з метою їх своєчасного усунення та запобігання виникненню у підприємницькій діяльності.
15. Об’єкт наукового дослідження це: а) те, на що спрямована пізнавальна діяльність дослідника; б) процес або явище, яке породжує проблемну ситуацію і обране для дослідження; в) навколишній матеріальний світ і його відображення в дійсності; г) всі відповіді вірні.
16. У назві наукового дослідження завжди міститься: а) предмет і об’єкт дослідження; б) предмет дослідження; в) об’єкт дослідження; г) методи дослідження.
17. На якому етапі науково-дослідного процесу здійснюється вивчення стану об’єкта дослідження: а) організація; б) узагальнення; в) апробація; г) реалізація.
18. Літературний виклад результатів дослідження це: а) узагальнення; б) дослідження; в) апробація; г) реалізація.
19. Колективне обговорення дослідження, результатом якого є його схвалення, ствердження або визнання є: а) узагальнення; б) апробація; в) дослідження; г) реалізація.
20. Виконання досліджень не включає: а) доведення гіпотез; б) формування висновків; в) вивчення стану об’єкта дослідження; г) корегування попередніх результатів.
21. Визначення стану об’єкту дослідження і виконання організаційно-методологічної підготовки дослідження належить до: а) організаційної стадії; б) дослідної стадії; в) узагальнення результатів дослідження; г) стадії апробації.
22. Створення нової інформації полягає у: а) упорядкуванні сукупності елементів арифметичних і логічних операцій, записаних будь-якою вихідною мовою; б) визначенні стану об’єкту дослідження і виконання організаційно-методологічної підготовки дослідження; в) у проведенні спостережень і виборі оціночних критеріїв, досліджуваних економічних процесів, а також збереженні і групуванні інформації; г) виявленні недоробок, які потім усуваються дослідником.
Завдання 1. На основі фактичної інформації вибраного об'єкта дослідження проаналізувати баланс основних засобів, баланс основних виробничих ресурсів, баланс запасів, для галузі – наприклад: зернофуражний баланс, продовольчий баланс, баланс енергетичних ресурсів і т. ін., зробити висновки, що випливають з одержаних результатів.
Завдання 2. За матеріалами обраного студентом наукового дослідження, відповідно до його мети і завдань, обґрунтувати вибір економічної стохастичної залежності між параметрами, яка має бути дослідженою за допомогою кореляційно-регресійного методу, а також результативний параметр і факторні ознаки, за якими буде побудована кореляційна модель. Навести аргументи на користь вибраного типу математичної моделі (математичного рівняння), на основі якого має здійснюватися такий аналіз.
Завдання 3. На персональному комп’ютері, відповідно до змісту завдання 1, побудувати кореляційну модель і здійснити її оцінку за такими параметрами: - оцінити достовірність моделі в цілому за критерієм Фішера і достовірність факторів за t-критерієм (критерієм Ст’юдента); - здійснити оцінку моделі за коефіцієнтами детермінації і кореляції; - здійснити економічне трактування параметрів кореляційної моделі; - зробити висновки про правомірність використання побудованої кореляційної моделі за можливими напрямами. Обов’язковий напрям - оцінка ступеня раціональності використання досліджуваним об’єктом факторів, включених в кореляційну модель; - на основі коефіцієнтів еластичності визначити найбільш істотні фактори, що впливають на досліджуваний результат, і обґрунтуйте, які заходи може вжити досліджуваний об’єкт, щоб створити найбільш сприятливі умови для повнішого використання такого фактора.
Завдання 4. Припустимо ми маємо 5 агропідприємств з наступними даними щодо їх відповідних випусків та факторів:
Побудуйте на графіку їх значення та огинаючу даних. Вкажіть також які з підприємств є технічно-ефективні, а які не ефективні.
Завдання 5. За матеріалами обраного студентом напрямку наукового дослідження та обраними параметрами оцінити технічну та загальну економічну ефективність використання ресурсів чи /та виробництва й надання послуг об’єктом дослідження, за допомогою метода аналіз огинаючої даних (АОД), використовуючи програмний пакет OnFront 2.0.
Завдання 6. Створити в середовищі OnFront 2.0 інформаційний масив вихідних даних за такою інформацією, для оцінки технічної ефективності випусків:
Завдання 7. Використовуючи інформаційну панель для завдання 3 даної теми, сформувати інформаційний пул (дані не лише крос секційного перетину, а й часової зміни за роками) та побудувати лонгітюдну модель для прогнозування результативного параметра під впливом факторних ознак, та їх зміни в часі. Для виконання завдання використати програмний пакет статистичного кореляційно-регресійного аналізу EViews 3.0.
7.1. Основна література
7.2. Додаткова література
7.3. Дистанційні курси та інформаційні ресурси
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||