|
|
МікроекономікаДата публикации: 11.07.2019 10:25
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД «КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені ВАДИМА ГЕТЬМАНА»
Факультет економіки та управління
Кафедра економічної теорії
ЗАТВЕРДЖУЮ: Проректор з науково-педагогічної роботи
«___» ___________ 2019 р.
МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ
«Мікроекономіка»
Розробник: Євдокимова Ніна Миколаївна, к.е.н., професор кафедри стратегії бізнесу; nina.yevdokymova@kneu.ua
© Н.М. Євдокимова, 2018 © КНЕУ, 2018
ВСТУП Навчальна дисципліна «Мікроекономіка» є однією із складових комплексної підготовки фахівців галузей знань: 01 «Освіта», 05 «Соціальні та поведінкові науки», 07 «Управління та адміністрування». Анотація навчальної дисципліни: Сучасна ринкова економіка є результатом еволюційного розвитку різноманітних типів і моделей економічних систем. Порівняно з іншими ринкова система виявилась найбільш гнучкою, здатною перебудовуватись у відповідності з динамікою внутрішніх і зовнішніх умов. Її функціонування протягом століть супроводжувалось нарощуванням якісних характеристик, у тому числі регульованості і соціальності, що дозволяє зробити припущення про те, що і в третьому тисячолітті суспільство ще довгий час буде вирішувати власні проблеми, знаходячись у зоні ринкової економіки. Переорієнтація економіки України на ринкові механізми вимагає відповідної модернізації підготовки спеціалістів різних професій. Першочерговою проблемою є формування, так званої, “ринкової психології” учасника суспільного виробництва, здатного на самостійну підприємницьку діяльність або діяльність фахівця з економічних питань. Існує розгалужена система наук, що вивчають економічне життя суспільства. Особливе місце з-поміж них займає мікроекономіка. Мікроекономічна теорія є цікавою як інструмент інтерпретації складних соціально-економічних процесів, які відбуваються у суспільстві. Цінність її аналізу полягає у використанні принципів, з позицій яких можна підходити до розв’язання економічних проблем або тлумачити їх. Метод мікроекономічного аналізу нині став трактуватись як «універсальна граматика» для суспільних наук. Міждисциплінарні зв’язки робочої програми навчальної дисципліни: Мікроекономіка є складовою сучасної теоретичної економіки і сутнісно пов’язана з дисципліною «Макроекономіка». Базові знання з методології мікроекономічного аналізу закладені наукою «Філософія». В проведенні аналізу соціально-економічних явищ і процесів відбувається інтеграція з базовими та спеціальними дисциплінами соціологічної галузі знань. Мікроекономіка, в свою чергу, є основою для вивчення низки прикладних економічних дисциплін, а саме: «Економіка підприємства», «Стратегія підприємства», «Маркетинг» та ін. Мета вивчення дисципліни – формування ринково-орієнтованого економічного світогляду майбутнього учасника суспільного виробництва, здатного до професійної діяльності у якості економіста-фахівця чи менеджера або самостійної підприємницької діяльності, а також опанування студентами знань щодо принципів та методів прийняття оптимальних господарських рішень за наявних обмежених ресурсів та альтернативних можливостей їх використання. Завдання (навчальні цілі) дисципліни полягають у формуванні студентами економічного способу мислення; усвідомленні ними основних закономірностей оптимального режиму функціонування економічних одиниць в умовах ринкової системи господарювання; знання основних принципів прийняття економічно раціональних рішень господарюючими суб’єктами; набуття навичок пояснення явищ, процесів і механізмів взаємодії ринкових агентів засобами інструментарію мікроекономічного аналізу. Одне з завдань курсу – скласти уявлення про те, що успіх всякого бізнесу залежить не лише від наявності стартового капіталу і підприємницького таланту, а й від знання закономірностей функціонування економічних суб’єктів у різних ринкових ситуаціях та вміння їх ефективно використовувати. Без цих знань неможливо вільно орієнтуватись у пронизаній конкурентною боротьбою ринковій економіці. Предметом дисципліни є поведінка і механізм прийняття рішень окремими економічними суб’єктами (домогосподарствами, фірмами), які прагнуть досягти мети за наявних обмежених ресурсів і для яких до того ж можна знайти альтернативне використання. У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен набути такі результати навчання:
базових положень мікроекономічної теорії щодо функціонування ринкового механізму, формування попиту і пропозиції, вибору споживача і виробника; принципи раціональної поведінки економічних мікросистем в ринкових умовах; термінологію і основні прийоми мікроекономічного аналізу.
використовувати інструментарій мікроекономічного аналізу для вивчення та оптимізації поведінки економічних суб’єктів у ринкових умовах; застосовувати прийоми мікроекономічних досліджень для аналізу ефективності функціонування господарських мікросистем; виконувати економічні розрахунки параметрів моделей, пов’язаних з аналізом і обґрунтуванням раціональної поведінки учасників ринку.
здатність зрозуміло і недвозначно доносити власні висновки до фахівців і нефахівців; використовуватикомунікаційні технології для тлумачення природи суспільних процесів і явищ з позицій базових положень мікроекономіки;
здатність креативно й критично мислити; демонструвати особисту соціальну відповідальність за теоретичні й практичні рекомендації, які можуть бути покладені в основу управлінських рішень і впливати на діяльністьекономічних суб’єктів. Вивчення навчальної дисципліни передбачає формування та розвиток у студентів компетентностей та програмних результатів навчання відповідно до освітньо-професійної програми. Засвоєні студентами знання та набуті під час вивчення даної дисципліни навички є основою для здійснення практичної діяльності в сфері економіки. Досягненню мети та ефективній реалізації завдань вивчення дисципліни підпорядкована логіка її викладання, структура і зміст. Обсяг вивчення дисципліни – 120 год.(4 кредити) з підсумковою атестацією у формі заліку.
1.ЗМІСТ ДИСЦИПЛІНИ ЗА ТЕМАМИТема 1. Вступ до мікроекономікиМікроекономіка як складова частина теоретичної економіки. Багатоаспектність теоретичного аналізу економічних систем. Проблема обмеженості ресурсів і необхідності вибору. Альтернативність цілей використання обмежених ресурсів і раціональність поведінки суб’єктів ринкових відносин. Макро- та мікроекономіка як найважливіші складові сучасної теоретичної економіки, як методологічна, термінологічна, інструментальна база конкретних економічних дисциплін. Предмет, концептуальні основи і методологія мікроекономіки. Предмет курсу. Суб’єкти та об’єкти економічних відносин на мікрорівні. Індивід. Домогосподарство. Ділова одиниця (підприємство). Держава. Методологія мікроекономіки: граничний аналіз, моделювання (графічне, аналітичне, табличне), оптимізація та визначення рівноваги, порівняльна статика. Нормативна і позитивна мікроекономіка. Тезаурус науки: благо, попит, пропозиція, ринок, граничні величини, рівновага тощо. Мета, завдання і зміст дисципліни. Мета і завдання курсу. Блочно-змістова схема дисципліни. Взаємозв’язок з іншими дисциплінами. РОЗДІЛ 1. Мікроекономічна модель ринку. Тема 2. Основи аналізу попиту і пропозиції Попит і закон попиту. Попит на товари в умовах досконало конкурентного ринку. Ринковий попит як сума індивідуального попиту всіх споживачів певного товару. Форми представлення попиту: аналітична, таблична та графічна. Закон попиту та його пояснення базовими положеннями теорії поведінки споживача. Соціальні ефекти, що ускладнюють зв’язок між індивідуальним і ринковим попитом: ефект «юрби», ефект «сноба», ефект «Веблена». Фактори зміни попиту та їх аналіз. Вплив зміни ціни товару на величину попиту. Вплив зміни нецінових факторів на зміну попиту. Еластичність попиту. Цінова еластичність попиту. Можливі значення коефіцієнта цінової еластичності попиту, їх економічна інтерпретація. Фактори цінової еластичності попиту. Еластичність попиту і виручка продавця. Дохідна еластичність попиту. Перехресна еластичність попиту. Пропозиція і закон пропозиції. Функція пропозиції. Закон пропозиції. Фактори зміни пропозиції та їх аналіз. Аналіз змін пропозиції загалом та величини (обсягу) пропозиції. Еластичність пропозиції. Тема 3. Ринковий механізм погодження попиту і пропозиції Взаємодія попиту і пропозиції. Ринкова рівновага. Поняття ринкової рівноваги. Визначення рівноважної ціни то рівноважної кількості товару. Ринкова рівновага за Вальрасом і за Маршаллом. Вплив змін попиту й пропозиції на стан рівноваги, рівноважну ціну та рівноважну кількість товару на ринку. Павутиноподібна модель ринкової рівноваги. Поняття про надлишок споживача і надлишок виробника. Зміна ринкової рівноваги. Сталість і динамічність ринкової рівноваги. Деякі варіанти комбінації попиту та пропозиції; множинність рівноваги. Сталість ринкової рівноваги. Можливі наслідки державного втручання у формування ринкової рівноваги. Вплив акцизних податків на ринкове становище покупців і продавців. Аналіз ситуацій за різної еластичності попиту і пропозиції. РОЗДІЛ 2. Вибір споживача. Тема 4. Теорія граничної корисності та поведінка споживача Корисність в економічній теорії і проблема її виміру. Поняття «потреби», «види потреб». Економічні блага, їх класифікація. Поняття «корисність», її особливості; спосіб досягнення. Сукупна та гранична корисність. Функція корисності як залежність між кількістю одиниць споживаного блага та рівнем корисності, що досягається споживачем. Закон спадної граничної корисності блага. Процес споживання та динаміка зміни сукупної і граничної корисності. Перший закон Госсена. Закон спадної корисності блага, його графічне подання. Оптимізація споживання за умови множинності споживаних благ. Вплив на поведінку споживача бюджетних стримувань і цін на блага. Модифікація функції корисності як залежності між кількістю споживаних благ і рівнем корисності за умови бюджетних обмежень. Сутність раціонального вибору споживача. Рівновага споживача з кардиналістських позицій. Поняття «рівноваги споживача». Модель споживання набору благ. Другий закон Госсена. Еквімаржинальний принцип досягнення раціонального вибору та рівновага споживача. Поняття «попиту на благо». Моделювання поведінки споживача, який прагне раціоналізувати свій вибір з урахуванням спадної граничної корисності блага: визначення індивідуального попиту на благо. Тема 5. Ординалістський підхід щодо вибору споживача. Вибір споживача з ординалістських позицій. Система переваг споживача та її основні елементи: здатність до ранжування альтернатив; транзитивність переваг; ненасиченість благами; взаємозамінність благ. Множинність благ і повна інформованість споживача як зовнішні умови для здійснення вибору. Криві байдужості, їх властивості. Особливості аналізу функції корисності з ординалістських позицій. Спадний характер і неможливість перетинання кривих байдужості за інших однакових умов. Карта байдужості. Гранична норма заміни (заміщення) благ: сутність і методика обчислення. Наслідок динаміки норми у поясненні форми кривих байдужості. Крайні випадки взаємозаміщення та взаємодоповнення благ. Бюджетна лінія. Бюджетне обмеження та можливості споживача. Бюджетна лінія: рівняння й графічна побудова. Визначення нахилу бюджетної лінії та його кута за зміни цін на блага. Вплив зміни доходу споживача та положення бюджетної лінії на процес споживання. Оптимум споживача як модель раціонального споживчого вибору. Два підходи до оптимізації споживчого вибору, їх гранична інтерпретація. Вирівнювання зважених граничних корисностей і рівновага споживача. Різні випадки досягнення рівноваги: «кутова» і «внутрішня» рівноваги. Тема 6. Аналіз поведінки споживача.Реакція споживача на зміну його доходу. Зміна оптимального стану споживача в результаті зміни його доходу. Графічний аналіз і побудова лінії «дохід—споживання». Нахил лінії як свідчення ставлення споживача до благ. Поняття «благо з нормальною споживчою цінністю» і «благо з низькою споживчою цінністю». Крива Енгеля; закон Енгеля—Швабе. Розподіл споживчих затрат за напрямами їх використання. Реакція споживача на зміну цін товарів. Зміна вибору споживача в результаті зміни ціни одного з товарів та обох товарів. Побудова лінії «ціна—споживання». Траєкторія розвитку споживання як результат зниження цін. Побудова лінії індивідуального попиту споживача. Ефект заміщення та ефект доходу. Визначення умов, що аналізуються: моделі зменшення ціни одного з товарів за незмінності цін на інші товари та доходу споживача. Неоднозначність впливу на вибір споживача. Розкладання сукупної зміни обсягу попиту на дві складові: ефект доходу та ефект заміщення. Одно- та різноспрямований вплив ефектів. Парадокс Гіффена. Ефекти заміщення і доходу як основа побудови функції індивідуального попиту на благо в ординалістській теорії корисності. Надлишок споживача. Утворення «надлишку споживача» в результаті перевищення корисності товарів, що купуються, щодо ціни. Приріст надлишку споживача як зміна його добробуту. Сукупний надлишок споживачів і формування ринкового попиту на певний товар. Зміна надлишку і витрати в результаті введення податків і дотацій на товари. РОЗДІЛ 3. Вибір виробника. Тема 7. Мікроекономічна модель підприємства. Підприємство як суб’єкт ринку та виробничо-ринкова система. Підприємство як суб’єкт ринкових відносин, як економічна організація, як найважливіший різновид мікросистем. Найпростіша схема ринково-виробничої системи (вхід, процесор, вихід). Підприємство як закупівельна система, як товаровиробник, як продавець. Динамічність зовнішнього середовища та його вплив на внутрішню динаміку виробництва. Поняття: адаптивність, гнучкість та гомеостатичність виробничо-ринкової системи. Підприємство як центр прийняття рішень. Мотивація поведінки підприємства. Основні види вибору підприємства: що виробляти (продукція, роботи, послуги)? як виробляти (технологія, фактори виробництва)? для кого виробляти (ринки, споживачі, ціни)? Фактор часу та періоди у функціонуванні оптимального та рівноважного станів підприємства. Найважливіші параметри підприємства як мікроекономічної моделі. Фактори виробництва, їх групування та варіації. Поняття і параметри виробничої функції. Сукупний, середній та граничний продукт. Витрати виробництва, економічний та бухгалтерський підходи до визначення. Альтернативні витрати та їх склад. Сукупні, середні та граничні витрати. Поняття: загальний (сукупний, валовий), середній та граничний виторг. Прибуток як кінцевий результат діяльності підприємства. Різні концепції прибутку. Сукупний, середній та граничний прибуток. Тема 8. Варіації факторів виробництва та оптимум виробника. Частинна варіація факторів виробництва. Виробнича функція з одним змінним фактором та її графічне відображення. Феномен «згасання» виробничої функції. Правило спадної віддачі (продуктивності) змінного фактора виробництва. Еластичність виробництва: поняття, методика обчислення показників, діапазон змін. Обґрунтування управлінських рішень щодо розширення та згортання виробництва. Ізоквантна варіація факторів виробництва. Виробнича функція з двома змінними факторами. Крива однакового продукту (виробничої байдужості) — ізокванта. Карта ізоквант. Заміщуваність факторів виробництва. Гранична норма технічного взаємозаміщення. Доповнюваність, подільність, мобільність та інтенсивність використання факторів виробництва. Пропорційна варіація факторів виробництва. Збільшення випуску за рахунок пропорційного нарощування обсягів ресурсів. Постійна (стала), спадна та зростаюча віддача від масштабу. Графіки віддачі від масштабу однорідних виробничих функцій. Причини зростаючого та спадного ефекту від масштабу. Еластичність масштабу та її взаємозв’язок з еластичністю виробництва. Оптимум виробника та ізоклинна варіація факторів. Вибір комбінації виробничих факторів за критеріями мінімізації витрат чи максимізації випуску. Умови комбінації (взаємозаміщення) факторів. Лінія однакових витрат — ізокоста; карта ізокост. Спільний графік однакового продукту та однакових витрат. Траєкторія розширення виробничої діяльності фірми у коротко- та довгостроковому періодах. Межі розширення виробництва у короткостроковому періоді. Оптимальний шлях розвитку в довгостроковому періоді. Ізоклинна варіація факторів виробництва. Зміна цін на ресурси. Ефекти взаємозаміщення та випуску. Концепція Х-фактора (Х-ефективності). Тема 9. Витрати виробництва. Витрати виробництва в короткостроковому періоді. Частинна варіація факторів виробництва і функція витрат. Постійні та змінні витрати (сукупні та середні). Типовий характер зміни витрат у короткостроковому періоді. Закон неминучого зростання граничних витрат (зниження дохідності). Витрати в довгостроковому періоді. Ізоквантна, пропорційна та ізоклинна варіація факторів виробництва та функція витрат. Криві довгострокових витрат (сукупних і середніх) як такі, що огинають криві короткострокових витрат. Види кривих довгострокових середніх витрат. Концепція мінімально ефективного розміру підприємства. Варіанти технологічного вибору підприємства в процесі
вироблення довгострокової стратегії розвитку. Мінімально ефективний розмір виробництва та структура ринку. РОЗДІЛ 4. Ринки продукту. Тема 10. Ринок досконалої конкуренції. Модель ринку досконалої конкуренції та її характеристики. Ознаки та умови досконалої конкуренції: атомістичність, відкритість, мобільність ресурсів, прозорість, однорідність товару тощо. Поліполістичний спосіб поведінки суб’єктів ринку. Рівновага підприємства та галузі у короткостроковому періоді. Ринковий попит на продукцію підприємства за умов досконалої конкуренції. Графічне відображення попиту, середнього, граничного й сукупного виторгу підприємства. Максимізаційно-мінімізаційні цілі підприємства в короткостроковому періоді. Визначення оптимальних обсягів випуску: два підходи. Поведінка підприємства за умов зміни ринкової ситуації. Правила поведінки підприємства, їх універсальність. Пропозиція підприємства в короткостроковому періоді, її зв’язок з кривими витрат; графік галузевої пропозиції. Ринок досконалої конкуренції у довгостроковому періоді. Рухомість ринкового попиту і пропозиції. Звуження мотивації діяльності підприємства з одночасним розширенням можливостей маневрування ресурсами. Пропозиція підприємства у довгостроковому періоді. Крива ринкової пропозиції у довгостроковому періоді та можливі її конфігурації (галузі з постійними, зростаючими, спадними витратами, з їх комбінаціями). Довгострокова рівновага підприємства, галузі, ринку та механізм її підтримки. Тема 11. Монопольний ринок. Модель «чистої» монополії та її характеристики. Поняття «єдиний продавець», «ринкова (монопольна) влада» у вузькому та широкому розумінні. Ознаки «чистої» монополії: єдиний продавець, відсутність замінників товару, бар’єри для вступу конкурентів до монополізованої галузі. Різновиди монополії. Діагностування монопольної влади. Монополістичний спосіб дій. Монопольний ринок у короткостроковому та довгостроковому періодах. Крива попиту монополіста. Вибір монополістом ціни та обсягу виробництва. Вплив на поведінку монополіста цінової еластичності попиту. Пропозиція монополіста та особливості її формування. Визначення монопольної ціни. Цінова диференціація та дискримінація. Рівновага підприємства-монополіста у довгостроковому періоді. Досягнення та утримання монополістом ринкової влади. Особливості функціонування реальних монополізованих ринків. Аналіз поведінки реальних монополій. Економічні наслідки монополізації галузі. Порівняльна оцінка конкурентного та монопольного ринків. Потреба державного регулювання монополії, антимонопольна політика. Тема 12. Олігополія. Основні ознаки олігополії. Нечисленність підприємств в олігополістичних галузях. Загальна взаємозалежність олігополістів. Однорідність або диференційованість продукту. Високі бар’єри для вступу до галузі. Асиметричність ринкової влади олігополістів. Теоретичні моделі олігополії. Олігополістична взаємозалежність та еволюція способу дій учасника ринку. Ринкові лідери та аутсайдери. Узагальнення моделей дуополії за Штакельбергом. Моделі дуополії Курно та Бертрана як відображення ринкової поведінки початківця. Моделювання поведінки олігополістів за функціями їх реакції на ринкові зміни. Стратегія постійного співвідношення цін. Теорія ігор у моделюванні олігополії. Особливості організації олігополістичного ринку. Взаємозалежність олігополістів, цінові війни та схильність до змови. Таємні змови, мовчазні згоди та легальні угоди. Картелі. Нецінова конкуренція. Ефективність олігополії. Суспільна оцінка олігополістичного ринку. Ефективність олігополії порівняно з іншими ринковими структурами. Економічні наслідки олігополії. Можливості державного регулювання за олігополії. Тема 13. Ринок монополістичної конкуренції Ознаки і поширення монополістичної конкуренції. Спільні риси та відмінності монополістичної конкуренції порівняно з досконалою конкуренцією та чистою монополією. Кількість товаровиробників і диференціація виробів. Умови вступу до галузі. Нецінова конкуренція за даної ринкової структури. Модель поведінки підприємства-монополістичного конкурента. Еластичність попиту за монополістичної конкуренції. Прибутковість і збитковість підприємства у короткостроковому періоді. Визначення оптимального обсягу продажів і цінова політика. Умова досягнення та підтримання беззбитковості у довгостроковому періоді. Нецінова конкуренція. Суть і передумови розвитку нецінової конкуренції. Поглиблення диференціації продукту: позитивні наслідки і загрози. Реклама товару. Вплив рекламної діяльності на обсяг продажів і витрат. Ефективність монополістичної конкуренції. Наслідки нецінової конкуренції споживачів: діапазон споживчого вибору і втрати вільного часу. Позитивний і негативний аспекти рекламної пропаганди товарів. Надлишкова виробнича потужність, її наслідки для товаровиробника та суспільства в цілому. Розділ 5. Ринки факторів виробництва. Тема 14. Мікроекономічна модель функціонування факторних ринків Похідний попит. Взаємозв’язок ринків продуктів і факторів виробництва. Попит на продукти та фактори виробництва. Ринки факторів виробництва, їх функції в економіці. Споживання факторів виробництва: цілі та обмеження. Граничний продукт виробничого ресурсу. Виробнича функція, витрати виробництва та попит на фактори виробництва. Вплив різновиду структури ринку товару на похідний попит. Особливості поведінки підприємства-покупця на монопсонічному та олігопсонічному ринках факторів виробництва. Похідний попит за досконалої конкуренції на ринку товару. Індивідуальний та галузевий попит на фактори виробництва. Функція похідного галузевого попиту. Зміна обсягу попиту та попиту в цілому. Цінова еластичність попиту на ресурс виробництва. Аналіз залежності між ринком товару та ринком ресурсу щодо обсягів і цін, її графічне представлення. Монопольний похідний попит. Монопольний ринок товару та ринок факторів виробництва. Функція монопольного похідного попиту, аналітичне та графічне представлення. Порівняння похідних попитів за монополії та за досконалої конкуренції. Похідний попит та принцип оплати факторів. Порівняння граничного виторгу та граничних витрат товаровиробника при споживанні одного фактора виробництва. Вартісний граничний продукт і ціна фактора. Умова довгострокової рівноваги підприємства з урахуванням похідного попиту. Загальна характеристика ринку факторів виробництва. Функції ринків ресурсів в економіці. Споживання виробником факторів виробництва: цілі та обмеження. Граничний фізичний продукт ресурсу, методика його обчислення та графічна інтерпретація. Гранична дохідність ресурсу для різних виробників. Граничні витрати ресурсу та максимізація прибутку виробником. Попит на ресурси: зміна обсягу попиту та попиту в цілому. Цінова еластичність попиту на ресурс. Тема 15. Мікроекономічна модель ринку праці Попит на працю за умов досконало конкурентного ринку ресурсів. Праця як фактор виробництва, її мобільність. Суть та особливості використання поняття «заробітна плата». Характеристики досконало конкурентного ринку праці. Граничний виграш виробника від найму праці. Обґрунтування рішення про найм. Попит окремого виробника на працю. Формування галузевого та ринкового попиту на працю. Ринкова пропозиція праці на досконало конкурентному ринку. Еластичність пропозиції праці для галузей з різною динамікою витрат на виробництво. Обґрунтування вибору робітника щодо праці та відпочинку: інструментарій ординалістської теорії корисності. Ефекти доходу і заміщення за зміни заробітної плати. Криві пропозиції праці, що «вгинається всередину». Ринкова пропозиція послуг праці. Диференціація заробітної плати. Рівновага на ринку праці: двосекторна модель. Ринок праці з недосконалою конкуренцією. Попит монополії на працю і монопольна рівновага. Монопсонічний та олігопсонічний ринки, їх особливості. Прийняття рішення про наймання на моно- Двостороння монополія і визначення реального рівня заробітної плати. Дискримінація на ринках робочої сили. Проблеми еквівалентності праці. Тема 16. Ринки капіталу та природних ресурсів Капітал і процентний дохід. Капітал як ресурс тривалого використання; форми капіталу. Рух капіталу і капітальні фонди. Поняття «позичковий процент». Вплив ставки позичкового процента на короткострокові інвестиційні проекти підприємців. Обґрунтування інвестиційних рішень у довгостроковому періоді. Пропозиція заощаджень. Часова перевага як економічна категорія. Гранична норма часової переваги, її графічна інтерпретація. Міжчасове бюджетне обмеження в результаті зміни ставки позичкового процента. Визначення ринкової ставки позичкового процента за умов досконалої конкуренції. Ринкова ставка позичкового процента, однозначність її для позичальників і кредиторів. Вплив зміни ставки на рівноважний обсяг підприємницьких інвестицій. Поняття «поточна, або дисконтована вартість», методика обчислення. Поточна вартість і ринкова ціна основних фондів. Обґрунтування інвестиційних рішень щодо придбання основних фондів. Ризик в інвестуванні та оцінка надійності вкладень. Особливості прийняття рішень щодо інвестування у людський капітал Функціонування ринків природних ресурсів. Розділ 6. Загальна ринкова рівновага. Тема 17. Загальна рівновага та економічна ефективність Поняття ринкової рівноваги, її аналіз. Часткова та загальна рівновага. Необхідність визначення ринкової системи як цілого, дослідження взаємодії та взаємозалежності її частин. Аналіз загальної рівноваги, його етапи. Ефект зворотного зв’язку. Система рівнянь загальної рівноваги за Вальрасом. Закон Вальраса. Рівновага обміну. Необхідність і вигоди ринкового обміну. Порівняння граничних норм заміщення для пар товарів, що обмінюються. Діаграма Еджворта. Ефективність при обміні. Крива контрактів. Парето-ефективний розподіл. Крива можливостей споживачів. Загальна рівновага за Парето. Ефективність у виробничій сфері. Розподіл виробничих ресурсів. Діаграма Еджворта. Крива виробничих контрактів. Парето-оптимальний розподіл ресурсів. Рівновага виробника на конкурентному ринку факторів виробництва. Крива виробничих можливостей та ефективність випуску. Ефективність на конкурентних ринках товарів. Загальна рівновага та економіка добробуту. Сукупна (зведена) ефективність конкурентних ринків (при обміні, при використанні вкладень у виробництво, на ринку товарів). Причини обмеженої спроможності ринкового регулювання: наявність ринкової влади, непрозорість ринків і неповна або асиметрична інформація, вплив зовнішніх ефектів, існування суспільно значущих благ, позаринкова діяльність суб’єктів ринку та неринкові механізми регулювання тощо. Оптимум і квазіоптимум ринкової системи. Теорія загальної рівноваги та політика у галузі економіки добробуту. Критерії оцінки добробуту.
Заняття проводяться у вигляді лекцій, практичних занять з обговоренням ситуацій, розв’язанням задач і аналітичних вправ, семінарських занять з розглядом практичних ситуацій (кейсів). Упродовж семестру проводиться письмове міні-тестування (вхідний та вихідний контроль знань). Двічі за семестр, по завершенні 1-го та 2-го модулів проводиться письмова контрольна (модульна) робота. Завдання для проведення контрольної (модульної) роботи включають у себе вирішення тестових і розрахунково-аналітичних завдань. В самостійному режимі студенти поетапно і синхронізовано з відповідними темами практичних занять виконують індивідуальні комплексні розрахунково-аналітичні завдання №1 і №2. Зміст та структура індивідуальних завдань, а також деталізовані рекомендації по їх виконанню подані у Практикумі [3, с. 430 – 445; c. 446-455]. При поточному контролі результатів навчання студентів оцінці підлягають результати навчання, що виявляються через набуті компетентності (знання, уміння, навички тощо), а саме:
Кількість балів, яку може отримати студент за різними формами контролю, подана в таблиці.
Форми контролю результатів навчальної діяльності студентів та їх оцінювання
Шкала оцінювання за певний вид робіт на семінарському (практичному) занятті, диференційована відповідно до рівня знань студентів, наведена в таблиці.
Рівень якості виконання робіт та їх оцінювання
Заняття проводяться у вигляді міні-лекцій, контактних занять з обговоренням ситуацій, розв’язанням задач і аналітичних вправ, розглядом практичних ситуацій (міні-кейсів). Для студентів заочної форми навчання також передбачено: – 1 контрольна (модульна) робота; – виконання і захист індивідуального розрахунково-аналітичного завдання. Упродовж контактних занять проводиться письмове міні-тестування (вихідний контроль знань). На екзаменаційній сесії проводиться письмова контрольна робота. Завдання для проведення контрольної роботи включають у себе вирішення тестових і розрахунково-аналітичних завдань. В самостійному режимі студенти виконують індивідуальне розрахунково-аналітичне завдання. Зміст та структура індивідуального завдання подані у Практикумі [3, c. 446-455]. При поточному контролі результатів навчання студентів оцінці підлягають результати навчання, що виявляються через набуті компетентності (знання, уміння, навички тощо), а саме:
Кількість балів, яку може отримати студент за різними формами контролю, подана в таблиці.
Форми контролю результатів навчальної діяльності студентів та їх оцінювання
Шкала оцінювання за певний вид робіт на семінарському (практичному) занятті, диференційована відповідно до рівня знань студентів, наведена в таблиці.
Рівень якості виконання робіт та їх оцінювання
4. ПОТОЧНА НАВЧАЛЬНА РОБОТА СТУДЕНТІВ ДИСТАНЦІЙНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ
4.2. КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ПОТОЧНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ ВИВЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ
Заняття на дистанційній формі навчання відбуваються шляхом опанування студентом навчального матеріалу, виконання завдань для самоперевірки знань та контролю засвоєння курсу у формі виконання індивідуальних завдань через дистанційний курс в системі Moodle. Робочою навчальною програмою передбачено також виконання завдань за вибором студента:
Кількість балів, яку може отримати студент за різними формами контролю, подана в таблиці.
Форми контролю результатів навчальної діяльності студентів та їх оцінювання
Шкала оцінювання, яка диференційована відповідно до рівня знань студентів, передбачена в системі Moodle.
5. ІНДИВІДУАЛЬНІ ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ
5.1. ВИМОГИ ДО ВИКОНАННЯ ІНДИВІДУАЛЬНИХ ЗАВДАНЬ
Впродовж семестру студенти виконують різноманітні види робіт, що зазначені в Карті навчальної роботи за відповідними формами навчання (розділи 2.1, 3.1, 4.1). Основними видами індивідуальних завдань є підготовка доповідей та презентацій за темою дослідження, рефератів, які виконуються з використанням елементів наукового дослідження; виконання аналітико-розрахункових ситуаційних завдань; захист розрахункових робіт; роботу на навчальних платформах у відкритих онлайнових курсах, виконання індивідуальних завдань з тестуванням через засоби системи Moodle тощо. Виконання індивідуальних робіт з елементами наукового дослідження в галузі мікроекономічного аналізу має на меті надбання студентами досвіду теоретичного (модельного) пояснення стратегічних та тактичних рішень окремих суб’єктів товарних чи ресурсних ринків, особливостей функціонування різних моделей ринку, ефективності впливу різних інструментів державного регулювання на ринкову рівновагу, механізмів обґрунтування варіанту ринкової поведінки окремих мікросистем тощо. Основними вимогами щодо виконання зазначених завдань є, перш за все, використання методології та інструментарію мікроекономіки при дослідженні обраної проблеми чи напрямку творчого пошуку. Виконання робіт має містити ілюстрацію практичного підтвердження мікроекономічних принципів поведінки чи прийняття рішень суб’єктів ринкової економіки. Презентація результатів виконання завдань з елементами дослідження студентами денної форми навчання проводиться на практичних заняттях, присвячених розгляду відповідних розділів курсу, за необхідності – подання виконаного реферату під час індивідуально-консультативної роботи викладача зі студентами. Текст доповіді(реферату) має бути відповідно оформлений (комп’ютерний текст українською мовою, Times New Roman, 14 pt, полуторний інтервал, обсяг до 10 сторінок) зі списком використаних джерел (з посиланнями на них в тексті). Зміст, структура розрахунково-аналітичних індивідуальних завдань №1 і №2 та вимоги щодо їх виконання подані у Практикумі [3, c. 430-455]. Окремою формою самостійної роботи студента та такою, що оцінюється понад обсягів завдань, які встановлені робочою навчальною програмою з відповідної дисципліни, є науково-дослідна діяльність — участь студентів у роботі наукових конференцій, студентських наукових гуртків та проблемних груп, підготовці публікацій, участь у Всеукраїнських олімпіадах і конкурсах та Міжнародних конкурсах тощо. Тематична спрямованість таких робіт визначається переважно темами відповідних наукових заходів, проте для систематичної дослідницької діяльності можна скористатись актуалізованою орієнтовною тематикою, яка міститься в Практикумі [3, с. 487 - 489]. Вибір теми дослідження необхідно узгодити з науковим керівником ( викладачем, який веде семінарські чи контактні заняття).
5.2. КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ВИКОНАННЯ
Рівень якості підготовленої доповіді студентом денної форми навчання оцінюється за такими критеріями: глибина вивчення та осмислення теми; репрезентативність масиву опрацьованої інформації. Такими ж є вимоги до змісту реферату. Рівень якості презентації доповіді з елементами наукового дослідження: розвиненість мови; вільне володіння матеріалом; чіткий та зрозумілий виклад; лаконічність та дотримання регламенту; здатність надавати відповідь на питання та аргументувати свою позицію, адекватність презентаційних матеріалів. Максимальна кількість балів – 5. Вимоги щодо виконання індивідуальних розрахунково-аналітичних завдань №1 і №2 подані у Практикумі [3, c. 430-455]. Завдання виконується поетапно, розрахунки супроводжуються графічними ілюстраціями і аналітичними висновками. Максимальна кількість балів за кожне з завдань – 10. Захист виконаних індивідуальних завдань має на меті підтвердити вміння студента використовувати засоби мікроекономічного аналізу в поясненні змодельованих ситуацій. Максимальна оцінка – 15 балів (заочна форма навчання).
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||