|
|
Міжнародна економікаДата публикации: 29.05.2017 09:35
Курсова робота з дисципліни “Міжнародні фінанси” виконується студентами спеціальності “Міжнародна економіка”. Тема курсової роботи повинна бути актуальною та відповідати проблемам, що розглядаються дисципліною “Міжнародні фінанси” (див. Додаток Д). Курсові роботи виконуються студентами українською мовою. При написанні курсової роботи студент повинен обов’язково посилатися на авторів і джерела, з яких запозичив матеріали (див. Додаток Г) Курсову роботу подають у вигляді належно оформленого друкованого тексту в твердому або м’якому переплетенні. Курсова робота оцінюється за 100 бальною системою: 50% - це оцінка, що виставлена членами комісії при захисті курсової роботи; 20% - це правильність виконання та дотримання всіх вимог, наведених в даних методичних вказівках; 20% - попередня оцінка змісту курсової роботи; 10% - це своєчасність подання змісту роботи, графіку її виконання та кінцевого її варіанту на кафедру.
Курсова робота повинна містити: ü титульний аркуш, ü зміст, ü вступ, ü основну частину (2-3 розділи), ü висновки, ü список використаних джерел, ü додатки (при необхідності). До курсової роботи також додається аркуш з текстом, що підтверджує відсутність плагіату в тексті курсової роботи (див. Додаток Г)
Титульний аркуш курсової роботи містить (див. Додаток А): найменування вищого навчального закладу, факультету та кафедри, на якій виконується курсова робота; тему курсової роботи, прізвище, ім’я та по батькові студента, групу, в якій навчається студент, та спеціальність, науковий ступінь, вчене звання, прізвище, ім’я, по батькові наукового керівника курсової роботи студента; місто і рік. Зміст подають на початку курсової роботи. Він містить найменування та номери початкових сторінок усіх розділів, підрозділів та пунктів, зокрема вступу, загальних висновків, додатків, списку використаної літератури та ін. Вступ розкриває сутність теми курсової роботи, її актуальність, мету і задачі роботи, структуру курсової роботи. Основна частина курсової роботи складається з розділів, підрозділів та пунктів. Кожний розділ починають з нової сторінки. В розділах основної частини подають огляд літератури за темою, аналіз напрямку дослідження, порівняльні характеристики, динаміку розвитку обраних процесів, сучасний розвиток подій з обраної тематики, можливості використання та розвитку даних процесів в Україні, порівняння з зарубіжною практикою, законодавчу базу. Перший розділ, як правило, містить теоретичну частину роботи, аналіз української та зарубіжної літератури та розробок з даної тематики. Друга частина – практичний аналіз сучасного стану та динаміки проблеми, явища або процесу, дослідження зарубіжної практики в обраній галузі. Третя частина – прикладний аспект даної теми для України, українських підприємств та компаній, розробка власних рекомендацій та пропозицій.. Висновки викладають результати курсової роботи, узагальнюють проведене дослідження, підводять підсумки та наголошують на конкретних рекомендаціях, розроблених студентом. Список використаних джерел слід розміщувати в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків. Приклади бібліографічного опису джерел наведені в додатку (див. Додаток В). Додатки включають допоміжний матеріал, необхідний для повноти сприйняття курсової роботи. Це можуть бути математичні доведення, формули, розрахунки, великі таблиці (що займають більше ніж 1 аркуш), ілюстрації допоміжного характеру, найцікавіші копії статей та ін.
Курсову роботу друкують за допомогою комп’ютера на одній стороні аркуша білого паперу формату А4 через полуторний інтервал (до 30 рядків на сторінці) 14 кеглем шрифту TimesNewRomans в текстовому редакторі Word. Загальний обсяг тесту курсової роботи повинен становити 35-50 аркушів (без додатків). Текст курсової роботи необхідно друкувати, залишаючи береги таких розмірів: лівий, верхній та нижній по 2 см, правий – 1 см. Шрифт друку повинен бути чітким, чорного кольору середньої жирності. Текст роботи повинен бути ретельно вивірений. Друкарські помилки та описки можна виправляти підчищенням або зафарбуванням білою фарбою і нанесенням на тому ж місці виправленого тексту. Допускається наявність не більше двох виправлень на одній сторінці. Заголовки структурних частин курсової роботи “ЗМІСТ”, “ВСТУП”, “РОЗДІЛ”, “ВИСНОВКИ”, “СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ”, “ДОДАТКИ” друкуються великими літерами симетрично до тексту. Заголовки підрозділів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу. Крапку в кінці заголовку не ставлять. Якщо заголовок складається з двох та більше речень, їх розділяють крапкою. Відстань між заголовком та текстом повинна бути 3 інтервали (по 1 чистому рядку перед та після заголовка). Нумерацію сторінок, розділів, підрозділів, пунктів, малюнків, таблиць, формул подають арабськими цифрами без знака №. Першою сторінкою курсової роботи є титульний аркуш, який включають до загальної нумерації сторінок курсової роботи. На титульному аркуші номер сторінки не ставлять, на наступних сторінках номер проставляють у правому верхньому куті сторінки без крапки в кінці. Такі структурні частини курсової роботи, як зміст, вступ, висновки, список використаних джерел не мають порядкового номера. Звертаємо увагу на те, що всі аркуші, на яких розміщені згадані структурні частини курсової роботи, нумерують звичайним чином, не нумерують лише їх заголовки. Номер розділу ставлять після слова “РОЗДІЛ”, після номера крапку не ставлять, потім з нового рядка друкують заголовок розділу. Підрозділи нумерують у межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, між якими ставлять крапку. В кінці номера підрозділу повинна стояти крапка, наприклад: “2.3.” (третій підрозділ другого розділу). Потім у тому ж рядку йде заголовок підрозділу. Ілюстрації (фотографії, креслення, схеми, графіки, карти) і таблиці необхідно подавати в курсовій роботі безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше, або на наступній сторінці. Ілюстрації позначають словом “Рис.” і нумерують послідовно в межах розділу, за винятком ілюстрацій, поданих у додатках. Номер ілюстрації складається з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, між ними ставиться крапка. Наприклад: “Рис. 1.2.” (другий рисунок першого розділу). Номер ілюстрації, її назва і пояснювальні підписи розміщують послідовно під ілюстрацією. Пояснювальні підписи будуються так: деталі рисунку позначають цифрами, які виносять у підпис, супроводжуючи їх текстом. Посилання на ілюстрації розміщують у круглих дужках “(рис. 3.1.)” або коментують зворотом типа: “…як це видно з рис. 3.1” або “… як це показано на рис. 3.1.”. Таблиці нумерують послідовно (за винятком таблиць поданих у додатках) в межах розділу. В правому верхньому куті над відповідним заголовком таблиці розміщують надпис “Таблиця” із зазначенням її номера. Номер таблиці повинен складатися з номера розділу і порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка, наприклад: “Таблиця 1.2” (друга таблиця першого розділу). При переносі частини таблиці на наступний аркуш слово “Таблиця” і номер її вказують один раз справа над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть слова “Продовження табл.” і вказують номер таблиці, наприклад: “Продовження табл. 1.2”. Формули в курсовій роботі нумерують також у межах розділу. Номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули в розділі, між якими ставлять крапку. Номери формул пишуть біля правого берега аркуша на рівні відповідної формули в круглих дужках, наприклад: (3.1) (перша формула третього розділу). Додатки (за необхідності) оформлюються як продовження курсової роботи на наступних її сторінках, розміщуючи їх у порядку появи посилань у тексті роботи. Кожен додаток повинен починатися з нової сторінки. Додаток повинен мати заголовок, надрукований угорі малими літерами з першої великої літери симетрично відносно тексту сторінки. Посередині рядка над заголовком малими літерами з першої великої друкується слово “Додаток А” і велика літера, що позначає додаток. Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки.
При написанні курсової роботи студент повинен давати посилання на джерела та матеріали, які використовує в своїй роботі. Такі посилання дають змогу відшукати документи і перевірити достовірність відомостей про цитування документа, дають необхідну інформацію щодо нього, допомагають з’ясувати його зміст, мову тексту, обсяг. Якщо використовують відомості, матеріали з монографій, статей, інших джерел з великою кількістю сторінок, тоді в посиланні необхідно точно вказати номери сторінок, ілюстрацій, таблиць, формул з джерела, на яке дається посилання в курсовій роботі. Посилання в тексті курсової роботи на джерела слід зазначати порядковим номером за переліком посилань, відділеним двома квадратними дужками, наприклад, “…у працях [1-7]…”. Якщо наводять цитату чи запозичують чиїсь ідеї, то наприкінці речення чи абзацу в квадратних дужках ставлять номер джерела та через кому номер сторінки, з якої переписана фраза. Наприклад: …… [7, стор.45], що означає, що попередній текст взятий з 45 сторінки джерела номер сім з переліку використаних джерел. Посилання на ілюстрації курсової роботи вказують порядковим номером ілюстрації, наприклад, (рис. 1.2). Посилання на формули вказують порядковим номером формули в дужках, наприклад, “… у формулі (2.1)…”. При посиланні в роботі на таблиці слово “таблиця” в тексті пишуть скорочено, наприклад, “… в табл.1.2”. У повторних посиланнях на таблиці та ілюстрації треба вказувати скорочено слово “дивись”, наприклад: “див.табл.1.2”. Список використаних джерел – елемент бібліографічного апарату, що містить бібліографічні описи використаних джерел і розміщуються після висновків. Джерела необхідно розташовувати в алфавітному порядку з обов’язковим відзначенням автора, назви праці, міста видання, видавництва, року видання та кількості сторінок (див. Додаток В).
6. Порядок подання курсової роботи на перевірку
Студенти обирають теми із запропонованого переліку (див. Додаток Д), узгоджують та коректують їх з науковим керівником. Теми курсових робіт затверджуються на засіданні кафедри, на якій виконуються курсові роботи. Після затвердження тем курсових робіт протягом двох тижнів студенти подають науковому керівникові розширений зміст своєї роботи та графік виконання роботи. Науковий керівник коректує зміст та призначає графік поточних консультацій кожному студенту індивідуально. Остаточний варіант роботи подається на кафедру для перевірки за 3 тижні до призначеної дати захисту курсової роботи. Разом з роботою подається диск з текстом курсової роботи. Текст повинен бути набраним в текстовому редакторі Word та мати назву, що складається з прізвища студента (латинськими літерами) та розширення rtf, наприклад: Ivanov.rtf.
7. ЗАХИСТ КУРСОВОЇ РОБОТИ
Захист курсової роботи відбувається на кафедрі та присутності комісії, що складається з 3 чоловік, включаючи завідувача кафедри та наукового керівника. За 2 тижні до захисту на кафедрі вивішується графік захисту курсових робіт. Всі студенти повинні записатися в цей графік. Для захисту студент готує доповідь на 5-7 хвилин, в якій коротко висвітлює зміст своєї роботи, її основні результати та висновки. В разі необхідності під час доповіді студенти можуть використовувати наочні матеріали (таблиці, графіки) на плакатах або слайдах. Після цього студент повинен дати обґрунтовані відповіді на поставлені членами комісії та присутніми запитання по темі своєї роботи.
Додаток Б Фрагменти курсової роботи (зразки оформлення)
ЗМІСТВСТУП…………………………………………………………………...…………………………………………… …..4 РОЗДІЛ 1. МІСЦЕ МІЖНАРОДНОГО ЛІЗИНГУ В ЗАГАЛЬНІЙ СИСТЕМІ МІЖНАРОДНИХ ЕКОНОМІЧНИХ ВІДНОСИН……………………………………………………………………… 11 1.1. Історичний розвиток міжнародного лізингу………………………………………………………..… ..11 1.2. Аналіз стану досліджень в області міжнародного лізингу…………………………………………… .37 РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ТА ХАРАКТЕРИСТИКА СУЧАСНОГО РОЗВИТКУ МІЖНАРОДНОГО ЛІЗИНГУ ПО РЕГІОНАХ СВІТУ ТА В УКРАЇНІ………………………….…….……………….………………. ..51 2.1. Оцінка стану, тенденцій та перспективи розвитку міжнародного лізингу по регіонах світу……..……51 2.3. Порівняльний аналіз сучасних методик розрахунку ефективності лізингових операцій………………..83 РОЗДІЛ 3. АКТИВІЗАЦІЯ МІЖНАРОДНОЇ ЛІЗИНГОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УКРАЇНІ…………………..… 96 3.1. Методика організації та планування міжнародних лізингових відносин………………………..……… .112 3.2. Розробка рекомендацій по вдосконаленню регулювання міжнародного лізингу в Україні…………….139 ВИСНОВКИ…………...…………..………………………………………………………………………………….......147 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………………………………………………...155 ДОДАТКИ…………………………………………………………………………………………………………….…...165
[з нової сторінки] ВСТУП
Дослідження проблем розвитку та регулювання міжнародного лізингу в Україні набуває важливого значення в умовах структурної перебудови економіки і подолання кризових явищ. Міжнародний лізинг як один із видів іноземних інвестицій та інструмент оновлення основних фондів формує матеріальну основу суспільного виробництва, створює передумови для розширеного відтворення, забезпечує впровадження у виробництво новітніх досягнень науково-технічного прогресу і слугує джерелом підвищення ефективності виробництва й економічного росту. Ефективне використання операцій міжнародного лізингу сприятиме розв'язанню проблем макроекономічної стабілізації, структурної перебудови, допоможе вивести національну економіку на шлях стабільного економічного росту…
[з нової сторінки] РОЗДІЛ 1 МІСЦЕ МІЖНАРОДНОГО ЛІЗИНГУ В ЗАГАЛЬНІЙ СИСТЕМІ МІЖНАРОДНИХ ЕКОНОМІЧНИХ ВІДНОСИН
1.1. Історичний розвиток міжнародного лізингу
Сучасне розуміння лізингу сходить до класичних принципів римського права про розмежування понять власник та користувач майна. Виникнення та існування його в якості особливого виду бізнесу базується саме на можливості розподілу компонентів власності на – використання речі, тобто застосування її відповідно до призначення з метою одержання доходу, та право власності як правове панування над об'єктом власності. Багатовіковим досвідом доведено, що багатство полягає не просто у володінні власністю безпосередньо, а в ефективному її використанні… …Кейнсіанська теорія визначення оптимальних розмірів ВНП, при якому економіка досягає стану рівноваги, показує, що при зростанні інвестицій ріст ВНП буде проходити в значно більшому розмірі, ніж розмір початкових інвестицій. Мультиплікатор розраховують по формулі (1.1). Таким чином, інвестиції призводять до наростаючого ефекту. Крім первісного ефекту, виникає вторинний, третинний і т.д. ефект, тобто відбувається вплив витрат в одній сфері на поширення виробництва та зайнятості в інших. Цей множинний, наростаючий ефект в розмірі ВНП називають мультиплікаційним ефектом.
М = ∆ ВНП / ∆ І , (1.1)
де М – мультиплікатор, ∆ ВНП – приріст валового національного продукту, ∆ І – приріст інвестицій. Теорія Кейнса дозволяє зробити висновок про необхідність стимулювання інвестицій з боку держави. Стимулювання інвестицій, зокрема лізингу, як одного із видів інвестицій, та використання мультиплікаційного ефекту дає можливість викликати значне оживлення виробництва та ріст зайнятості в державі [4, cтор.241]. … …Джерелом розвитку міжнародного лізингу є закладені в ньому широкі можливості та переваги для кожного учасника угоди, що показано в табл.1.1. Таблиця 1.1 Основні мотиви сторін міжнародної лізингової угоди
Рис.2.1. Динаміка обсягів лізингових операцій в Європі в 1984-1998 роках (млрд. євро)
Обсяги лізингових операцій, що здійснювалися членами Leaseurope, стабільно зростали до 1990 року включно. В період з 1991 по 1993 рік економічний спад в Європі вплинув на інвестиційну діяльність. Але навіть у рік, коли були найменші обсяги лізингових операцій, їх загальна сума складала 79,7 млрд. євро, що демонструє важливість та ефективність цього фінансового інструменту в будь-який період економічного розвитку держави. Приблизно 21% загальних інвестицій в Європі фінансується через лізинг [27, стор.IX]…. …Кредитні стосунки комерційних банків та лізингодавців складаються по-різному. Існує два основних методи участі банків у лізингових операціях: непрямий, коли банк засновує самостійну лізингову компанію або виступає в ролі кредитора лізингодавця (рис. 2.4), та прямий, коли банк сам є лізингодавцем, створюючи у своїй структурі спеціальний відділ або групу спеціалістів (рис. 2.5).
кредит плата за кредит
обладнання обладнання гроші лізингові платежі Рис. 2.4. Непрямий метод участі банків в лізингових операціях
Додаток В Приклад оформлення списку використаних джерел
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:
Додаток Г Про недопустимість плагіату
Плагіат – використання слів та ідей іншої людини як своїх – є не допустимим при виконанні будь-якої наукової роботи студента, в тому числі курсової роботи. З метою запобігання плагіату до курсової роботи необхідно додати надрукований та власноруч підписаний аркуш з текстом, що наведений нижче.
Я, (прізвище, ім’я та по батькові студента), підтверджую, що моя курсова робота на тему: “Тема роботи” написана моїми власними словами, що підтверджують мої власні думки та судження. Я розумію та пам’ятаю, що плагіату – представлення думок та слів іншої людини як своїх власних – необхідно уникати з особливою увагою та обережністю в своїй курсовій роботі. При використанні чужих ідей, думок та слів, я обов’язково робив (робила) посилання на джерело, з якого я їх запозичив (запозичила). В разі, якщо я порушу ці правила, я знаю, що моя курсова робота буде миттєво відхилена без права повторного її захисту і за неї буде поставлена оцінка “незадовільно”.
Прізвище, ім’я, по батькові (Підпис) Дата
Додаток Д Орієнтовний список тем курсових робіт з дисципліни “Міжнародні фінанси”
Тематика курсових робіт
Додаток Е Список рекомендованої літератури
Рекомендована літературабазова
6. Кальченко, Т.В. Глобальна економіка [Текст]: навч. посіб. / Т.В.Кальченко. – К.: КНЕУ, 2009. – 364с.
додаткова
Електронні ресурси
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||