Київський національний торговельно-економічний університет

 

Кафедра міжнародної економіки

 

                                                                                    

 

 

 

 

 

 

Міжнародні економічні відносини

 

 

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

до виконання курсових робіт

 

 

освітній ступінь                                       «бакалавр»

 

галузь знань                  05 «Соціальні та поведінкові науки»

 

спеціальність              056 «Міжнародні економічні відносини»

 

спеціалізації                   «Міжнародний бізнес»

«Міжнародна торгівля»

«Міжнародний маркетинг»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Київ 2016

Розповсюдження і тиражування без офіційного дозволу КНТЕУ заборонено

 

         Автори:    Т.М. Мельник, докт-р. екон. наук, проф.,

                           К.І. Ладиченко, канд. екон. наук, доц.,

Л.П. Кудирко, канд. екон. наук, проф.,

В.В. Тронько, канд. екон. наук, доц.,

Ю.І. Головня, канд. екон. наук, доц.

 

 

         Розглянуто і схвалено на засіданні кафедри міжнародної еконо­міки 29 лютого 2016 р., протокол № .

 

Рецензент, канд. екон. наук, доц. Н.О. Іксарова

 

 

 

 

Міжнародні економічні відносини

 

Методичні рекомендації

до виконання курсових робіт

 

освітній ступінь “бакалавр”

галузь знань                  05 «Соціальні та поведінкові науки»

спеціальність              056 «Міжнародні економічні відносини»

спеціалізації                   «Міжнародний бізнес»

«Міжнародна торгівля»

«Міжнародний маркетинг»

 

 

 

Автори:   Мельник Тетяна Миколаївна

               Ладиченко Катерина Іллівна

                                            Тронько Віра Володимирівна

Головня Юлія Ігорівна

 

 

 

 

 

 

1. Загальні положення

 

Відповідно до навчальних планів Київського національного торговельно-економічного університету курсова робота з дисципліни «Міжнародні економічні відносини» виконується на освітньому ступені “бакалавр” спеціальності “Міжнародні економічні відносини” усіх спеціалізаціях.

Виконання курсової роботи дозволить систематизувати та поглибити одержані знання, творчо застосувати їх при вирішенні конкретних завдань, розвинути навички самостійної роботи, сформувати первинні навички наукових досліджень у галузі міжнародних економічних відносин, країнознавства, макроекономіки. Курсова робота є однієї з форм контролю знань студентів, важливим етапом підготовки студентів до майбутньої практичної діяль­ності у сфері міжнародної економіки та міжнародних економічних відносин, першого кроку до написання випускної кваліфікаційної роботи.

Метою виконання курсової роботи є вирішення та розробка конкретного професійного завдання, що ґрунтується на опануванні теоретичного  матеріалу і методів самостійного дослідження, послідовного викладення, практичного застосування теоретичних знань щодо механізмів функціонування окремих форм та видів міжнародних економічних відносин, особливостей їх регулювання на національному та міжнародному рівні, специфіки формування кон’юнктури різних товарних та сервісних ринків.

Курсова робота  має відображати:

• глибокі знання основних понять, термінів, фундаментальних законів і тенденцій розвитку міжнародних економічних відносин;  розуміння теоретичних поглядів сучасних шкіл, напрямів економічної думки;
• вміння аналізувати, узагальнювати, досліджувати літературні джерела та інформаційну базу даних; використовувати мате­матичні, статистичні, облікові та інші способи обробки інфор­мації; здійснювати моніторинг фахової літератури за обраною проблематикою;  реферувати підручники, монографії, збірки праць, окремі статті та логічно і стисло викладати матеріал;  розробляти пропозиції щодо вирішення проблем з теми роботи, робити висновки та узагальнення; давати ґрунтовні оцінки різним явищам і процесам в системі світогосподарських зв’язків на глобальному, регіональному та національному рівнях;  оформляти роботу відповідно до існуючих стандартів.

Методичні рекомендації складаються з таких розділів:

1. Загальні положення.
2. Вибір і затвердження теми, складання плану  курсової роботи (проекту).
3. Вимоги до змісту та обсягу курсової роботи (проекту).
4. Правила оформлення роботи.
5. Типові помилки студентів при написанні курсової роботи.
6. Захист курсової роботи (проекту).
7. Список рекомендованих джерел.

Курсова робота виконується на основі глибокого вивчення спеціальної вітчизняної та зарубіжної літератури, чинного законодавства України з питань зовнішньоекономічної діяльності підприємств, міжнародного економічного співробітництва, а також результатів проведених студентом власних досліджень реального об’єкта з метою вирішення визначених професійних задач.

Основні етапи виконання курсової роботи:

• вибір теми та об’єкта дослідження;
• затвердження теми;
• складання студентом плану курсової роботи (проекту), погодження з викладачем – науковим керівником;
• формування студентом інформаційної бази для виконання курсової роботи (проекту);
• написання й оформлення курсової роботи (проекту);
• подання курсової роботи (проекту) на кафедру для рецензу­вання;
• доопрацювання (у разі потреби) курсової роботи (проекту) відповідно до рекомендацій/зауважень рецензента;
• захист курсової роботи (проекту).

Під час виконання курсової роботи для кожного студента призначається науковий керівник. Науковий керівник проводить індивідуальне консультування студента, допомагає йому обґрунтувати вибір теми та скласти план роботи, контролює дотримання графіка виконання, методи та об’єкти дослідження та рецензує роботу. З графіком проведення індивідуально-консультативної роботи науково-педаго­гічних працівників можна ознайомитись, звернувшись  до сайту кафедри міжнародної економіки, розділ «Графік проведення консультацій» за адресою http://knteu.kiev.ua/blog/read/?pid=1119&uk.

Робота повинна бути виконана, подана на кафедру для перевірки науковому керівникові  та захищена відповідно до графіка.

Курсова робота має мати логічний, доказовий, аргументований характер  і відповідати таким вимогам:

• містити глибокий аналіз досліджуваної проблеми;
• включати  самостійні дослідження, розрахунки, виконані з використанням комп’ютерних технологій;
• містити обґрунтовані висновки та пропозиції щодо вдосконалення діяльності на досліджуваному об’єкті;
• мати належне оформлення;
• бути виконаною і поданою на кафедру в термін, передбачений графіком навчального процесу.

         Курсова робота, яка не відповідає вимогам щодо змісту та оформлення, написана без дотримання затвердженого плану, не містить матеріалів конкретного дослідження теми, обґрунтованих пропозицій до захисту не допускається.

 

1. ВИБІР І ЗАТВЕРДЖЕННЯ ТЕМИ, СКЛАДАННЯ ПЛАНУ КУРСОВОЇ РОБОТИ.

Виконання студентом курсової роботи  починається з визначення її теми та об’єкта. Перелік реко­мендованих тем курсових робіт з навчальної дисци­пліни, передбачених навчальними планами, затверджується кафедрою міжнародної економіки щорічно до 15 вересня. Тематика щорічно переглядається та поновлюється з врахуванням наукових інтересів кафедри та розвитку економічної науки і практики.

Закріплення тем  курсових робіт за студентами здійсню­ється на першому-другому тижні семестру за роз­поряд­жен­ням по кафедрі, в якому обов’язково зазначається дата захисту.

Орієнтовну тематику курсових робіт наведено у додатку А до методичних рекомендацій.

Студентові надається право самостійно обрати тему курсової роботи згідно з тематикою, що затверджена  кафедрою. Студент, за погодженням із керівником, може запропонувати свою тему дослідження за умов відповідного обґрунтування доцільності її розробки (з врахуванням попередньої власної науково-дослідницької роботи, місця роботи, можливостей отримання необхідної інформації на об’єкті дослідження).

Оскільки курсова робота з міжнародних економічних відносин може бути складовою части­ною випускної кваліфікаційної роботи, це враховується викладачами кафедри при розробці та затвердженні тематики курсових і випускних кваліфікаційних робіт. За умов, якщо студенти проходили практику на підприємствах за кор­до­ном, це слід враховувати студенту та науковому керівнику при визначенні теми курсової роботи.

Основні критерії вибору теми – її актуальність, перспек­тивність, відповідність профілю навчання студента.

Студент може запропонувати іншу тему, яка має бути актуальною і відповідати тематичній спрямованості дисцип­ліни.

У разі нагальної потреби змінювати тему курсової роботи можна з дозволу завідувача кафедри за письмовою заявою студента та погодженням наукового керівника не пізніше одного місяця до закінчення строку виконання курсової роботи (проекту).

Для складання плану курсової роботи студенту варто: ознайомитися з проблемами, розв’язання яких перед­бачено в темі дослідження; самостійно опрацювати спеціальну науко­ву літературу, статистичні дані, законодавчі та нормативні до­кументи; методичні розробки, які послідовно та логічно роз­кривають визначену тему.

Складений студентом план курсової роботи погоджу­ється з викладачем – науковим керівником.

Студент оформлює спеціальний бланк-завдання (видається викладачем при затвердженні теми курсової роботи), у якому зазначається автор, тема та термін подання курсової роботи на кафедру. Завдання підписують науковий керівник, студент та завідувач кафедри міжнародної економіки.

 

3.    Вимоги до змісту та обсягів курсової роботи

                Курсова робота повинна мати обсяг 30-35 сторінок.

Зміст курсової роботи визначається її темою і відображається у плані, розробленому за допомогою наукового керівника. Відповідно до передбачуваної теми студент самостійно або за рекомендацією керівника добирає інформаційні джерела (книги, брошури, статті, тощо), Інтернет-ресурси й відповідні нормативні документи і складає проект плану, який обговорює з керівником.

Якісне написання курсової роботи забезпечує оптимально збалан­сований план, в якому відображаються такі питання:

• актуальність, значущість даної проблеми в сучасних умовах розвитку світової економіки та інтеграції України в глобальний економічний простір;
• теоретичні підходи, концепції, моделі, які характеризують ступінь наукової розробки проблеми заданої теми;
• розгляд поточного стану та тенденцій розвитку даної проблеми (явища) за певний історичний період;
• шляхи та перспективи еволюції досліджуваної проблеми (явища);
• короткі висновки та рекомендації з досліджуваних питань;
• перелік використаних джерел;
• додатки.

При написанні плану варто використовувати складний  варіант структури плану курсової роботи:  (вступ, основна частина, що складається з трьох розділів, які, в свою чергу, містять кілька підпунктів, висновки, список вико­риста­них джерел, додатки).

         У Додатку Б наведено орієнтовні плани кількох тем курсових робіт.

Головним завданням вступної частини (вступу) є загальне представлення роботи як актуального та практично значущого дослідження, презентація інформаційного, методичного забезпечення дослідження та отриманих результатів.

Доцільним є висвітлення таких питань:

• актуальність і практична значущість обраної теми курсової роботи;
• об’єкт та предмет дослідження;
• теоретичний розгляд заданої теми в розробках вітчизняних та зарубіжних науковців;
• стисла характеристика явища чи процесу, який піде піддано дослідженню;
• перелік методів дослідження, які були використані в роботі;
• загальна характеристика інформаційного забезпечення дослідження з акцентуванням уваги на нетрадиційні інформаційні джерела;
• інформація про використання інформаційних технологій, стандартного або авторського програмного забезпечення.

Актуальність теми подається у вигляді критичного аналізу та шляхів розв’язання проблеми, обґрунтовуючи значення курсової роботи для розвитку певної галузі знань, діяльності.

Мета дослідження – запланований результат вирішення визначеної проблеми із використанням теоретичних, методологічних й практичних положень та методів дослідження.

Завдання дослідження визначаються поставленою метою і являють собою конкретні послідовні шляхи вирішення проблеми.

Слід чітко формулювати мету роботи, лаконічно викладати зав­дання, які необхідно виконати для її досягнення. Завдання мають відповідати основним параграфам дослідження, що було сформовано у плані курсової роботи.

Предметом дослідження курсової роботи є одна з актуальних проблем, яка потребує вирішення професійних завдань, передбачених освітньої програмою спеціальності «Міжнародні економічні відносини» освітнього ступеню «бакалавр».

Методи дослідження – це спосіб набуття достовірних наукових знань, умінь та практичних навичок у різних сферах діяльності.

Обсяг вступу не повинен перевищувати  2-х сторінок.

Основна частина роботи складається із 3 розділів (6 - 9 пунктів).

В основній частині курсової роботи мають бути відображені усі основні питання, пов’язані з розвитком явищ та процесів міжнародних економічних відносин в умовах глобалізації світогосподарських процесів, особливу увагу слід звернути на аналіз тенденції міжнародної економічної діяльності в контексті стагнації європейської економіки, загострення геополітичних протиріч. Необхідні знання студент отримує на лекціях та практичних заняттях з дисциплін фахового спрямування.  Окремі питання вимагають використання спеціальних літературних джерел, нормативно-правових актів України та інших країн, міжнародних договорів тощо. Перелік необхідних літературних джерел приводиться на лекціях, практичних заняттях, а також наприкінці даних методичних рекомендацій.

Перший розділ курсової роботи повинен мати  теоретичний характер та визначати роль і місце досліджуваних  явищ та процесів у системі міжнародних економічних відносин, фактори, що їх формують в сучасних умовах. У розділі подається теоретичне обґрунтування проблеми, що досліджується, розглядається її суть, значення, класифікаційні характеристики, еволюція та сучасні тенденції розвитку предмета дослідження, методичні підходи з використанням сучасних  літературних джерел з досліджуваної проблеми (монографії, наукові статті, матеріали конференцій, Інтернет-ресурси тощо).

Другий розділ курсової  роботи має  аналітико-дослідницький характер і складається з 2-3-х параграфів. Забезпечуючи логічну послідовність дослідження,  він має стати перехідним до наступних висновків та пропозицій і поєднати набуті теоретичні знання та вміння використовувати обрані методи дослідження і певний методичний інструментарій. Необхідно проаналізувати динаміку та структуру досліджуваного явища за п’ятирічний період, провести розрахунок відповідних відносних показників, навести країнознавчу характеристику економіки, що є об’єктом дослідження.

При проведенні країнознавчого аналізу національної економіки, слід дотримуватись наступного плану:

1. Загальна характеристика країни: площа, чисельність населення, структура та динаміка ВВП.
2. Географічне положення країни (частина світу, континент, кордони (сухопутні, морські), вихід до морів та океанів, вигідність ЕГП тощо).
3. Природно-ресурсний потенціал та його оцінка.
4. Характеристика населення.
5. Загальна характеристика господарства (промисловість, сільське господарство, транспорт).

8. Культура та соціальний розвиток (рівень освіти й медицини, історико-культурна спадщина світового рівня тощо).
9. Субрегіони, їх коротка характеристика.
10. Головні соціально-економічні та екологічні проблеми.

Особливості аналітико-дослідницького розділу залежать в першу чергу від мети дослідження та його завдань.

Так для тем 1 та 2 розділу «Світове господарство та особливості його розвитку» та «Міжнародна економічна інтеграція» обов’язковим є дослідження динаміки та структури ВВП, аналіз зовнішньої торгівлі, прямих іноземних інвестицій, особливостей міграційних процесів на прикладі окремої групи країн чи інтеграційного об’єднання. Результати розрахунків мають бути подані у аналітичних таблицях (наприклад, табл.1 та табл. 2). На основі здійснених розрахунків студент повинен зробити висновок про ступень залучення групи країн до світової економіки, визначити сильні та слабкі сторони його міжнародної економічної діяльності.

Таблиця 1

Аналіз динаміки валового внутрішнього продукту __{назва групи країн/об’єднання}________ протягом____________років

 

Показник	Роки
	201_	201_		201_		201_		201_
	Фактично	Фактично	Зростання (+)/ зниження (–) (до рівня___ року)	Фактично	Зростання (+)/ зниження (–) (до рівня___ року)	Фактично	Зростання (+)/ зниження (–) (до рівня___ року)	Фактично	Зростання (+)/ зниження (–) (до рівня___ року)
Номінальний ВВП, млн. дол
Приріст номінального ВВП, % до попереднього року
Реальний ВВП, млн. дол
Приріст реального ВВП, % до попереднього року
ВВП на одну особу, тис. дол

 

В табл. 1 можна додати аналіз ВВП не тільки в цілому групи країн або об’єднання, але й країн що її складають. За результатами аналізу табл. 1 необхідно зробити висновок, на якому етапі економічного циклу є об’єднання та які країни за класифікацією Світового банку  за доходами входять до нього.

Крім того необхідно проаналізувати динаміку та структуру доданої вартості у різних галузях економіки (табл.2) та визначити в чому основні відмінності структури економіки групи країн, що досліджується від світової структури чи аналогічних (або конкуруючих) груп.

Таблиця 2

Структура доданої вартості _{назва групи країн} світу за галузями економіки, %

Група країн	Сфера економ. дія-ті	201_	201_	201_	201_	201_
Світ	Економіка в цілому
	Сільське господарство
	Промисловість, в т.ч.
	- добувні галузі
	виробництво
	- будівництво
	Послуги, в т.ч.
	- торгівля та турист. послуги
	- транспорт, послуги зв‘язку
	- інші
Група країн, що досліджується	Економіка в цілому
	Сільське господарство
	Промисловість, в т.ч.
	- добувні галузі
	виробництво
	- будівництво
	Послуги, в т.ч.
	- торгівля та турист. послуги
	- транспорт, послуги зв‘язку
	- інші

За результатами аналізу необхідно вказати як змінилась структура економіки за досліджуваний період, яку роль відіграє сфера послуг в економіці на сучасному етапі, які фактори  впливають на зміну будови економіки різни, на якому етапі розвитку знаходяться досліджувана група країн.

Важливо також проаналізувати рівень відкритості економіки країни та ступінь залежності від імпорту. Найбільш показовими показниками для цього є експортна. імпортна та зовнішньоторговельна квота, що показують відповідно частку експорту, імпорту або в цілому зовнішньої торгівлі у ВВП (табл. 3). 

Таблиця 3

Аналіз рівня відкритості економіки __{назва групи країн/об’єднання}________ протягом____________років

 

Показник	Роки
	201_	201_		201_		201_		201_
	Фактично	Фактично	Абсолютне відхилення (до рівня___ року)	Фактично	Абсолютне відхилення (до рівня___ року)	Фактично	Абсолютне відхилення (до рівня___ року)року), %	Фактично	Абсолютне відхилення (до рівня___ року)року), %
Експорт, млн. дол
Імпорт, млн. дол
Зовнішньоторговельний оборот, млн. дол
Експортна квота, %
Імпортна квота, %
Зовнішньоторговельна квота, %

 

      Особливе значення має правильне узагальнення накопиченого фактичного матеріалу, групування та обробка даних, на основі яких провадиться кваліфікований аналіз, обґрунтовуються пропозиції. У додатку Г наведено орієнтовний перелік показників, що може бути розрахований в курсовій роботі з відповідного розділу тематики.

Другий розділ присвячений глибокому аналізу факторів розвитку зовнішньоекономічних відносин країни або інтеграційного об’єднання в цілому. Насамперед слід детально висвітлити роль і значення факторів економіко-географічного положення країни, її місце у міжнародному географічному поділі та інтеграції праці, акцентувати увагу на історичних особливостях розвитку міжна­родного співробітництва країни, природних, соціально-демографічних і господарських передумовах, визначити галузі спеціалізації у сферах матеріального і нематеріального виробництва та пояснити вигідність їх експортної орієнтованості.

Для тем 3 розділу «Міжнародна торгівля товарами та послугами» необхідно окреслюти товарну і територіальну структуру зов­нішньої торгівлі країни, обраної для дослідження. Слід показати сучасний стан та динаміку за 5 попередніх років обсягів основних експортних та імпортних потоків країни, встановити їх регіональну прив’язку, показати товарну структуру й її зміни, співвідношення між основними товарними групами. Потрібно виконати аналіз співвідношення експорту та імпорту країни, скласти сальдо зовнішньоторговельного товаро­обороту. Необхідно показати: як змінюються в часі зовнішньоекономічні відносини країни з іншими країнами і регіонами світу, з’ясувати від чого залежать ці зміни. Доцільно визначити місце країни на світовому ринку товарів і послуг, показати її роль у регі­ональних і світових торгових та економічних союзах.

         У третьому розділі курсової роботи на основі проведеного дослідження необхідно визначити перспективи розвитку предмета дослідження, виявити механізми міжнародної взаємодії України в контексті окреслених прогнозів та перспектив. Пропозиції повинні відповідати критеріям оптимальності та практичної втіленості. Запропоновані удосконалення та інновації мають містити розрахунково-кількісне обґрунтування та організаційний механізм.

Висновки, що наводяться в окремому розділі курсової роботи, є стислим викладанням підсумків проведеного дослідження. Саме тут коротко наводяться найбільш важливі теоретичні положення, які містять формулювання розв'язаної проблеми; узагальнюються результати аналізу та діагностики об'єкта дослідження за визначеним напрямом дослідження, отримані у розділі, подаються пропозиції щодо перспектив розвитку національної економіки з огляду виявлених тенденцій та закономірностей світогосподарського розвитку. Висновки можуть мати узагальнення, які ілюструють як позитивні, так і негативні наслідки для національного економічного розвитку; важливо, щоб вони були логічно узагальнені та економічно обґрунтовані.

Висуваючи пропозиції чи рекомендації щодо економічних та організаційних питань інтеграції національної економіки в різні сегменти світового економічного простору, студент має з’ясувати їх ефективність. Якщо йдеться про впровадження нових технологій, форм організації, системи управління, необхідно мати на увазі не тільки їх позитивний ефект, але й підрахувати та порівняти витрати на рівні національної економіки, що пов’язані з їх впровадженням – матеріальні, трудові, фінансові. Без такої оцінки неможливо з’ясувати ступінь реального запровадження рекомендацій, які пропонуються у курсовій роботі.

До Списку використаних джерел рекомендується включати 30–40 найменувань.

Додатки до курсової роботи мають містити інформаційні матеріали, що становлять базу аналітичних досліджень згідно з обраною темою, і розміщуються на останніх сторінках. Додатки розміщується відповідно до посилань на них за основним текстом курсової роботи.

 

4. ПРАВИЛА оформлення курсової роботи.

Основними вимогами до викладення курсової роботи є: чіткість побудови, логічна послідовність викладу матеріалу, доказовість аргументів, точність формулювань, обґрунтованість висновків та пропозицій.

         Матеріал курсової роботи слід надати у такій послідовності:

1. титульний аркуш;
2. бланк завдання;
3. зміст;
4. вступ;
5. основна частина;
6. висновки;
7. список використаних джерел;
8. додатки.

       Завершену й оформлену належним чином роботу обов’язково підписує автор на титульній сторінці.

         Усі складові курсової роботи потребують оформлення відповідно до вимог щодо оформлення курсової роботи (проекту) (згідно з державним стандартом України ДСТУ 3008 – 95 «Документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення»), а саме:

1.   Друк тексту (з одного боку стандартного аркуша білого паперу формату А4 (210х297 мм);  комп’ютерний набір – 14 кегль, 1,5 інтервали, шрифт Times New Roman; розмір полів: зліва – не менше 25 мм, справа – не менше 10 мм, зверху і знизу – не менше 20 мм).

2.   Побудова ілюстративного матеріалу (схем, діаграм, графіків тощо). Ілюстративний матеріал слід подавати безпосередньо після посилання на нього у тексті, де він згаданий вперше, або на наступній сторінці і позначати словом «Рисунок», «Таблиця», нуме­ру­вати послідовно. Номер рисунка та його назву розміщують під рисунком. Нумерацію рисунків і таблиць наводять арабськими цифрами без знака №. Сторінки курсової роботи, на яких наведено ілюстративний матеріал, включають до загальної нумерації сторінок. Таблиця має містити: дані, необхідні для вивчення певного явища; загальний та внутрішні заголовки (загальний заголовок таблиці стисло та чітко характеризує її зміст, а також період, за який наведено дані, внутрішні заголовки зазначають, які показники аналізуються у відповідних рядках і графах таблиці, в яких одиницях виміру вони наведені). Таблиці нумерують послідовно (за винятком тих, які розміщені у додатках) у межах розділу. У разі перенесення таблиці на іншу сторінку, пишуть: «Продовження табл. 1».  Кількість ілюстрацій у курсовій роботі визначається її змістом і доцільністю для надання тексту зрозумілості та конкретності.

3.   Запис формул. Формули нумеруються послідовно за текстом роботи; номер формули пишуть у круглих дужках на цьому ж рядку з правого боку сторінки; пояснення значень символів, числових коефіцієнтів розміщують безпосередньо під формулою у тій послідов­ності, в якій вони наведені у формулі, та кожне з нового рядка. Перший рядок пояснення починають зі слова «де» без двокрапки. Рівняння і формули слід розміщувати у тексті на окре­мому рядку, залишаючи між ними не менше одного вільного рядка.  

При оформленні курсової роботи слід також дотримуватися вимог Державного стандарту України ДСТУ БА.2.-4-4-2009 «Основні вимоги до проектної та робочої документації».

Титульну сторінку (додаток В), яка є першою сторінкою курсової роботи (проекту), включають до загальної нумерації сторінок, але не нуме­рують. Нумерацію наступних сторінок подають арабськими цифрами, які проставляють у правому верхньому куті.

Зміст складається з усіх частин курсової роботи (проекту) та номерів їх початкових сторінок. Його розміщують після титульної сторінки і нумерують як другу сторінку.

Кожна частина курсової роботи повинна мати заголовок відповідно до плану роботи. Відстань між заголовком і текстом дорівнює  трьом інтервалам  основного тексту.

На додатки, які  містяться у  курсовій роботі, мають бути посилання у текстовій частині роботи. Додаток повинен мати заголовок, надрукований угорі малими літерами з першої великої  симетрично відносно тексту сторінки. З правого боку рядка малими літерами з першої великої друкується слово «Додаток __» і велика літера, що позначає додаток. Додатки позначаються великими літерами української абетки, за винятком літер Ґ,  Є,  І,  Ї, Й, О, Ч, Ь.   Наприклад: Додаток А, Додаток Б. Якщо додаток поділений на розділи та під­розділи, текст у межах кожного додатка нумерується літерою і цифрою. Наприклад: А.2 – другий розділ дод. А.

Посилання на літературні джерела слід наводити у квадратних дужках, наприклад, посилання [7, с. 25] означає: 7 – порядковий номер, під яким зазначається літературне джерело у списку, 25 – сто­рінка цитованого джерела. Також допускається можливість оформлення підстрокових виносок.

Список вико­ристаних джерел слід розміщувати у такій послідов­ності: спочатку (у хронологічному порядку) Закони України, далі – Укази Прези­дента України, постанови Кабінету Міністрів України, за ними – літературні джерела в абетковому порядку: моно­графії, підручники, посібники, брошури, журнальні та газетні статті. У кінці списку наводять іншомовні та електронні джерела інформації. Дані про книги обов’язково містять прізвище та ініціали автора, заголовок, місце видання, видавництво, рік видання, кількість сторінок; дані про журнальні або газетні статті – прізвище, ініціали автора, заголовок, назву періодичного видання, серію, рік випуску, номер видання, сторінки.

При складанні списку використаних джерел необхідно дотриму­ватися національного стандарту ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 «Система стан­дартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи. Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання». Він прийнятий для уніфікації складання бібліографічного опису на міжнародному рівні, забезпечення можливості обміну результатами каталогізації.

Основними елементами бібліографічного опису є інформація про: автора (-ів); назву твору; вид видання (за потреби – про перевидання чи переклад); місце видання; видавництво; рік видання; обсяг публі­кації. Список формують: або за прізвищами авторів в алфавітному порядку (за першою літерою назви твору) або за порядком посилання на джерела у тексті (література іноземними мовами наводиться в кінці списку).

Праці авторів з однаковими прізвищами подають у списку за їх ініціалами в алфавітному порядку, одного автора – за першою літерою назви його праці. Прізвища авторів наводять у послідовності їх подання у виданні та розділяють комами. Праці чотирьох і більше авторів подають за прізвищем першого з них, додаючи «та ін.».

Якщо у курсовій роботі використано праці, які розповсюджено на правах рукопису (дисер­тації докторів філософії та докторів наук, автореферати дисертацій), то при бібліографічному описі використовують інформацію, подану на титульному аркуші.

Журнальні статті описують за схемою: прізвище автора (авто­рів), назва статті, зона відповідальності, назва журналу, рік видання, номер журналу, сторінки, на яких надрукована стаття.

Газетні статті описуються за схемою: прізвище автора (авто­рів), назва статті, зона відповідальності, назва газети, рік видання, число і місяць, сторінки, на яких надрукована стаття.

Статті, опубліковані в наукових збірниках, описують за схемою: автор, назва статті, назва збірника, дані про наукового редактора, місце видання, видавництво, рік видання, сторінки.

У списку можуть бути наведені посилання на публікації з мере­жі Інтернет. Відповідно до стандарту ІSO 690-2 бібліографічний опис таких джерел передбачає запис джерела (відповідно до вимог біб­ліографічного опису книги, статей періодичних видань), після якого у квадратних дужках зазначають слово Цит., дату відвідання сторінки в Інтернеті та зазначають: Доступний з: і в < > URL адресу сторінки.

Студенти мають пам’ятати, що у списку використаних джерел наукові праці записують тією мовою, якою вони видані. Стосовно запису формул, першоджерела необхідно зазначати у квадратних дужках.

5. ТИПОВІ ПОМИЛКИ СТУДЕНТІВ
ПРИ НАПИСАННІ КУРСОВОЇ РОБОТИ

 

1. План роботи часто непродуманий, нелогічний, включає не всі основні питання теми, не відповідає зразку, який пропонується
   у методичних вказівках.
2. Зміст роботи викладається не самостійно, а шляхом комбінування уривків з різноманітних літературних джерел.
3. Виклад матеріалу не завжди відповідає планові, не послідовний, перевантажений відомостями, що не стосуються теми або мають другорядний характер. Питання плану в тексті не виділяються за­головками.
4. Використовується застарілий матеріал, без використання сучасних статистичних даних, періодичної літератури, Інтернет-джерел.
5. Переважно описовий характер робіт, недостатнє застосування ста­тистичних показників та відсутність їх аналізу в тексті.
6. Порушення співвідношення обсягів основних розділів теми. Захоп­лення історичними і технологічними процесами.
7. Граматичні помилки, не прийняті скорочення слів.
8. Недбале оформлення робіт, відсутність полів, нумерації сторінок, посилань на літературні та статистичні джерела.
9. Довільне, без дотримання методичних вимог складання списку використаних джерел.
10. Неповнота і недбалість виконання графічної частини роботи: від­сутність назв, умовних позначень, посилань на інформаційні дже­рела, відсутність картосхем.

6. Захист курсової роботи

Виконану курсову роботу подають на кафедру міжнародної економіки в термін, передбачений графіком навчального процесу, але не пізніше 10 днів до захисту.

Спочатку виконана курсова робота  реєструється на кафедрі та передається викладачу–науковому керівнику на перевірку. Викладач ретельно перевіряє роботу, пише рецензію. Якщо робота не відповідає темі, завданню та вимогам до курсової роботи, викладач повертає роботу з позначкою «на доопрацювання» без письмової рецензії.

У такому разі викладач не допускає студента до захисту та встановлює строки усунення недоліків.

Тільки після доопрацювання, з урахуванням зауважень, викладач пише рецензію і допускає роботу до захисту.

Захист курсової роботи (проекту) проводиться комісією у складі наукового керівника та одного–двох викладачів у терміни, передба­чені розпорядженням по кафедрі.

При захисті курсової роботи (проекту) студент має продемонструвати глибокі знання з досліджуваної теми, вміти чітко викладати власні думки, використовувати ілюстративний матеріал, аргументовано відповідати на питання.

Оцінювання курсової роботи (проекту) здійснюється за національною шкалою – «відмінно», «добре», «задовільно», «незадовільно» та за шкалою ECTS. Оцінка курсової роботи залежить від застосованої методики дослідження, якості виконання дослідження, уміння студента пов'язувати теоретичні знання з практикою, викори­стання сучасних комп’ютерних технологій, правильності відповідей на запитання при захисті, а також оформлення роботи.

Якщо студент не захистив курсову роботу (проект), він вважається не атестованим з даної дисципліни і не допускається до іспиту.

Захищені курсові роботи (проекти) передаються на кафедру, де вони зберігаються згідно з вимогами до такого виду документів.

 

 

---